Простуда и грипп

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 20 мг містить: активну речовину бутамірату цитрат 20 мг; допоміжні речовини – лактози моногідрат – 218,5 мг, гіпромелоза – 70,0 мг, тальк – 10,0 мг, магнію стеарат – 8,0 мг, кремнію діоксид колоїдний, безводний – 2,0 мг, повідон – 1,5 мг склад оболонки: гіпромелоза – 5,105 мг, тальк – 4,700 мг, етилцелюлоза – 3,140 мг, макрогол – 1,253 мг, титану діоксид – 1,041 мг, барвник сонячний захід жовтий [Е 110] (11%). 1 таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 50 мг містить: активну речовину бутамірату цитрат 50 мг; допоміжні речовини – лактози моногідрат – 230,5 мг, гіпромелоза – 85,0 мг, тальк – 10,0 мг, магнію стеарат – 12,0 мг, кремнію діоксид колоїдний, безводний – 6,0 мг, повідон – 1,5 мг , склад оболонки: гіпромелоза – 5,305 мг, тальк – 4,950 мг, етилцелюлоза – 3,183 мг, макрогол – 1,273 мг, титану діоксид – 1,061 мг, барвник червоний [Понсо 4R] жовтий [Е110], барвник азорубін [Е122], барвник чорний [Е151]) - 0,106 мг. Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 20 мг або 50 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/АЛ. 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. Сироп 0,8 мг/мл.Опис лікарської формиТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкоюХарактеристикаТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 20 мг: круглі, двоопуклі таблетки, покриті оболонкою від жовтого до оранжевого кольору. Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 50 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою темно-червоного кольору.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб, що має відхаркувальну, помірну бронходилатируючу та протизапальну дію. Бутамірату цитрат не є ні хімічно, ні фармакологічно спорідненим з алкалоїдами опію і володіє прямим впливом на кашльовий центр, покращує показники спірометрії та оксигенацію крові.ФармакокінетикаАбсорбція – висока. Після прийому внутрішньо сиропу в дозі, що містить 150 мг бутамірату цитрату максимальна концентрація в плазмі основного метаболіту (2-фенілмасляної кислоти) спостерігається через 1.5 год і становить 6.4 мкг/мл, при прийомі таблетки з модифікованим вивільненням (50 мг), відповідно ч та 1.4 мкг/мл. Період напіввиведення для сиропу – 6 год, для таблеток – 13 год. Немає кумулятивного ефекту. Бутамірату цитрат швидко гідролізується в плазмі в 2-фенілмасляну кислоту і діетіламіноетоксіетанол. Обидва ці метаболіти, що мають також протикашльову дію, значною мірою пов'язуються з білками плазми, що пояснює їх тривале перебування в плазмі. Надалі головний метаболіт 2-фенілмасляна кислота окислюється до 14С-р-гідрокси-2-фенілмасляної кислоти. Всі три метаболіти виводяться нирками,причому кислі метаболіти в основному пов'язані з глюкуроновою кислотою.Клінічна фармакологіяпротикашльовий засіб центральної діїПоказання до застосуванняСухий кашель будь-якої етіології (при застудних захворюваннях, грипі, кашлюку та інших станах). Придушення кашлю у передопераційному та післяопераційному періоді, під час проведення хірургічних втручань, бронхоскопії.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість, вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років – таблетки 20 мг, до 18 років – таблетки 50 мг.Побічна діяЕкзантема, нудота, діарея, запаморочення, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкісь лікарські взаємодії для бутамірату не описані. У період лікування препаратом не рекомендується вживати алкогольні напої, а також лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему (снодійні, нейролептики, транквілізатори та інші препарати).Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки приймають перед їжею, не розжовуючи. Пігулки 20 мг Діти: від 6 до 12 років - 1 таблетка 2 рази на день старше 12 років - 1 таблетка 3 рази на день Дорослі: - 2 таблетки 2-3 рази на день Пігулки 50 мг Дорослі: - 1 таблетка кожні 8-12 годинПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, сонливість, діарея, запаморочення, зниження артеріального тиску. Лікування: активоване вугілля, сольові проносні, симптоматична терапія (за показаннями).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 20 мг містить: активну речовину бутамірату цитрат 20 мг; допоміжні речовини – лактози моногідрат – 218,5 мг, гіпромелоза – 70,0 мг, тальк – 10,0 мг, магнію стеарат – 8,0 мг, кремнію діоксид колоїдний, безводний – 2,0 мг, повідон – 1,5 мг склад оболонки: гіпромелоза – 5,105 мг, тальк – 4,700 мг, етилцелюлоза – 3,140 мг, макрогол – 1,253 мг, титану діоксид – 1,041 мг, барвник сонячний захід жовтий [Е 110] (11%). 1 таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 50 мг містить: активну речовину бутамірату цитрат 50 мг; допоміжні речовини – лактози моногідрат – 230,5 мг, гіпромелоза – 85,0 мг, тальк – 10,0 мг, магнію стеарат – 12,0 мг, кремнію діоксид колоїдний, безводний – 6,0 мг, повідон – 1,5 мг , склад оболонки: гіпромелоза – 5,305 мг, тальк – 4,950 мг, етилцелюлоза – 3,183 мг, макрогол – 1,273 мг, титану діоксид – 1,061 мг, барвник червоний [Понсо 4R] жовтий [Е110], барвник азорубін [Е122], барвник чорний [Е151]) - 0,106 мг. Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 20 мг або 50 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/АЛ. 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. Сироп 0,8 мг/мл.Опис лікарської формиТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкоюХарактеристикаТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 20 мг: круглі, двоопуклі таблетки, покриті оболонкою від жовтого до оранжевого кольору. Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 50 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою темно-червоного кольору.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб, що має відхаркувальну, помірну бронходилатируючу та протизапальну дію. Бутамірату цитрат не є ні хімічно, ні фармакологічно спорідненим з алкалоїдами опію і володіє прямим впливом на кашльовий центр, покращує показники спірометрії та оксигенацію крові.ФармакокінетикаАбсорбція – висока. Після прийому внутрішньо сиропу в дозі, що містить 150 мг бутамірату цитрату максимальна концентрація в плазмі основного метаболіту (2-фенілмасляної кислоти) спостерігається через 1.5 год і становить 6.4 мкг/мл, при прийомі таблетки з модифікованим вивільненням (50 мг), відповідно ч та 1.4 мкг/мл. Період напіввиведення для сиропу – 6 год, для таблеток – 13 год. Немає кумулятивного ефекту. Бутамірату цитрат швидко гідролізується в плазмі в 2-фенілмасляну кислоту і діетіламіноетоксіетанол. Обидва ці метаболіти, що мають також протикашльову дію, значною мірою пов'язуються з білками плазми, що пояснює їх тривале перебування в плазмі. Надалі головний метаболіт 2-фенілмасляна кислота окислюється до 14С-р-гідрокси-2-фенілмасляної кислоти. Всі три метаболіти виводяться нирками,причому кислі метаболіти в основному пов'язані з глюкуроновою кислотою.Клінічна фармакологіяпротикашльовий засіб центральної діїПоказання до застосуванняСухий кашель будь-якої етіології (при застудних захворюваннях, грипі, кашлюку та інших станах). Придушення кашлю у передопераційному та післяопераційному періоді, під час проведення хірургічних втручань, бронхоскопії.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість, вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років – таблетки 20 мг, до 18 років – таблетки 50 мг.Побічна діяЕкзантема, нудота, діарея, запаморочення, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкісь лікарські взаємодії для бутамірату не описані. У період лікування препаратом не рекомендується вживати алкогольні напої, а також лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему (снодійні, нейролептики, транквілізатори та інші препарати).Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки приймають перед їжею, не розжовуючи. Пігулки 20 мг Діти: від 6 до 12 років - 1 таблетка 2 рази на день старше 12 років - 1 таблетка 3 рази на день Дорослі: - 2 таблетки 2-3 рази на день Пігулки 50 мг Дорослі: - 1 таблетка кожні 8-12 годинПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, сонливість, діарея, запаморочення, зниження артеріального тиску. Лікування: активоване вугілля, сольові проносні, симптоматична терапія (за показаннями).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі – 1 мл. Діюча речовина: бутамірату цитрат – 5,0 мг; допоміжні речовини: сорбітол 70% (некристалізується), гліцерол, сахарінат натрію, бензойна кислота, ванілін, спирт етиловий 96%, натрію гідроксид, вода очищена. По 20 мл препарату у флакон темного (бурштинового) скла, з крапельницею-дозатором з поліетилену низької щільності, закупорений кришкою з поліетилену з контролем першого розтину. По 1 флакону разом з інструкцією з медичного застосування лікарського засобу в пачку з картону.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний або з жовтуватим відтінком розчин з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб центральної дії.ФармакокінетикаВсмоктування Бутамірат швидко і повністю всмоктується при прийомі внутрішньо і гідролізується в 2-фенілмасляну кислоту і діетіламіноетоксіетанол. Вплив одночасного прийому їжі на процеси не вивчався. Вміст 2-фенілмасляної кислоти та діетиламіноетоксіетанолу в плазмі повністю пропорційно в діапазоні доз 22,5 - 90 мг. Розподіл Бутамірат має об'єм розподілу між 81 і 112 л (з огляду на масу тіла в кг), а також високий рівень зв'язування з білками плазми. 2-фенілмасляна кислота має високий рівень зв'язування з білками плазми в діапазоні доз 22,5 - 90 мг, маючи середнє значення 89,3 - 91,6%. Діетиламіноетоксіетанол певною мірою зв'язується з білками плазми крові, середні значення варіюють від 28,8% до 45,7%. Немає даних про проникнення бутамірату через плацентарний бар'єр та його виділення з грудним молоком. Метаболізм Гідроліз бутамірату відбувається швидко, концентрації метаболітів виявляються через 5 хв. На підставі даних досліджень, вважається, що ці метаболіти також мають протикашльову активність, проте немає клінічних даних про метаболізм діетіламіноетоксиетанолу. 2-фенілмасляна кислота піддається подальшому частковому метаболізму гідроксилюванням в параположенні. Виведення Через 24 години після прийому препарату основні метаболіти (77%) складаються з кон'югованої 2-фенілмасляної кислоти та парагідрокси-2-фенілмасляної кислоти. Виведення 2-фенілмасляної кислоти, діетиламіноетоксіетанолу та п-гідрокси-2-фенілмасляної кислоти здійснюється переважно з сечею. Рівень кон'югату 2-фенілмасляної кислоти у сечі значно перевищує його рівень у плазмі. Бутамірат визначається у сечі протягом 48 годин після прийому препарату внутрішньо. Кількість бутамірату, що виділяється в сечу протягом 96 годин, відповідає 0,02 %, 0,02 %, 0,03 % та 0,03 % при дозах препарату 22,5 мг, 45 мг, 67,5 мг та 90 мг. У більшій кількості виводяться метаболіти бутамірату. Період напіввиведення бутамірату – 1,48 – 1,93 години, 2-фенілоцтової кислоти – 23,26-24,42 години, діетиламіноетоксиетанолу – 2,72 – 2,90 годин. Особливі групи пацієнтів Відсутні дані щодо зміни фармакокінетики препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок.ФармакодинамікаБутамірат є протикашльовим засобом центральної дії. Проте точний механізм дії препарату не відомий. Бутамірату цитрат має неспецифічні антихолінергічні та бронхоспазмолітичні ефекти. Пригнічує кашель, маючи прямий вплив на кашльовий центр. Має бронходилатируючий ефект (розширює бронхи). Сприяє полегшенню дихання, покращуючи показники спірометрії (знижує опір дихальних шляхів) та оксигенації крові (насичує кров киснем). У терапевтичних дозах препарат добре переноситься.Показання до застосуванняСухий кашель будь-якої етіології (при застудних захворюваннях, грипі, кашлюку та інших станах). Придушення кашлю у передопераційному та післяопераційному періоді, під час проведення хірургічних втручань, бронхоскопії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 2-х місяців, вагітність (I триместр), період грудного вигодовування, непереносимість фруктози (препарат містить сорбітол), одночасне застосування з відхаркувальними препаратами. З обережністю: Вагітність (II та III триместри), у пацієнтів зі схильністю до розвитку лікарської залежності, тому що препарат містить етанол, порушення функції печінки, алкоголізм, епілепсія, захворювання головного мозку, застосування у дітей до 2-х років. За наявності будь-якого з перелічених захворювань/станів/факторів ризику перед прийомом препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяНемає даних про безпеку застосування препарату при вагітності та проходження його через плацентарний бар'єр. Застосування препарату у І триместрі вагітності протипоказане. У II та III триместрах вагітності застосування препарату можливе у випадку, якщо очікувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Невідомо, чи активна речовина препарату або його метаболіти проникає в грудне молоко, тому застосування препарату в період грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку нервової системи: рідко – сонливість. З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – нудота, діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – кропив'янка, можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкісь лікарські взаємодії для бутамірату не описані. У період лікування препаратом не рекомендується вживати алкогольні напої, а також лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему (снодійні, нейролептики, транквілізатори та інші препарати). У зв'язку з тим, що бутамірат пригнічує кашльовий рефлекс, слід уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів та муколітиків, щоб уникнути скупчення мокротиння в дихальних шляхах з ризиком розвитку бронхоспазму та інфекції дихальних шляхів.Спосіб застосування та дозиВсередину перед їдою. Дітям від 2 місяців до 1 року: по 10 крапель 4 десь у день; від 1 року до 3 років: по 15 крапель 4 десь у день; від 3 років і старше: по 25 крапель 4 десь у день. Якщо кашель зберігається більше 7 днів, слід звернутися до лікаря. Перед застосуванням препарату у дітей віком до 2 років слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми, сонливість, нудота, блювання, діарея, запаморочення та зниження артеріального тиску. Лікування: промивання шлунка; прийом активованого вугілля, підтримка життєво важливих функцій організму. Спеціального антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКраплі містять як підсолоджувачі сахаринат і сорбітол, тому можуть призначатися хворим на цукровий діабет. Препарат містить невелику кількість спирту етилового 96% (2,88 мг/мл у перерахунку на етанол), менш ніж 100 мг на одну дозу. У зв'язку з наявністю у складі препарату етилового спирту з обережністю застосовувати у пацієнтів зі схильністю до розвитку лікарської залежності, із захворюваннями печінки, алкоголізмом, епілепсією, захворюваннями головного мозку, у вагітних та дітей. Препарат містить менше 1 ммоль натрію у дозі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У поодиноких випадках препарат може викликати сонливість. У разі появи сонливості не рекомендується керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для ротової порожнини, флакон з розпилювачем 20 г Лізати лактобактерій, екстракт із листя чорної смородини, екстракт із кореня бадану товстолистого, цинку сульфат, м'ятну олію.ХарактеристикаСпрей "ОРАЛГІН Імуно" - засіб гігієни порожнини рота. Дія спрею засноване на поєднанні імуномодуляторів мікробного та рослинного походження. Такий склад суттєво відрізняє спрей «ОРАЛГІН Імуно» від інших засобів для ротової порожнини та горла.Властивості компонентівЛізати лактобактерій Містять короткі пептиди, вільні амінокислоти, моносахариди (глюкоза, галактоза), кілька летких жирних кислот, велика кількість вітамінів (С, РР, групи В, фолієву кислоту) і самі бактерії, розщеплені під дією гідролізу до дрібних «осколків» - фракцій цит , клітинних стінок (пептидогліканів) Екстракт із листя чорної смородини Є джерелом вітамінів, калію, заліза, кальцію, йоду та багатьох інших поживних елементів, і маючи хороші протимікробні властивості, екстракт листя чорної смородини зміцнює імунну систему і може бути корисним для людей, що часто хворіють, як дорослих, так і дітей. Фітонциди дають прекрасний терапевтичний ефект при грипі, ГРВІ або застуді. Екстракт з кореня бадану товстолистого Кореневища містять до 28% дубильних речовин групи пірогалоло, поліфеноли, ізокумарин бергенін. Препарати бадану мають кровоспинні, в'яжучі, протизапальні та протимікробні властивості. Цинку сульфат Іони цинку коагулюють білки з утворенням альбумінатів і мають в'яжучу, підсушуючу, антисептичну, імуномодулюючу дію. М'ятна олія Пари м'ятної олії мають протимікробні властивості, особливо виражені щодо золотистого стафілококу і ряду спороутворюючих бактерій. Азулени м'ятної олії мають протизапальну та капіляро зміцнюючу дію.ІнструкціяУ вигляді зрошення 2-3 і більше разів на добу, після їди або в проміжках між їдою. Перед використанням зніміть з флакона захисний ковпачок. Натиснути 2-3 рази для того, щоб розчин надійшов у розпилювач і виділився у вигляді стабільного струменя, спрямовуючи розпилювач у різні боки. Після нанесення спрею на слизову оболонку бажано не ковтати слину якомога довше. При обробці слизових оболонок порожнини рота необхідно утримувати препарат у роті не менше 3-х хвилин.РекомендуєтьсяГігієна порожнини рота та горла, як дезодоруючий засіб для порожнини рота.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для ротової порожнини, флакон з розпилювачем 20 г Sorbitol, oleum hippophaes, calendula officinalis, flower extract, PEG-40 hydrogenated castrol oil, methyl paraben, citrus bergamia oil, butyl hydroxitoluene, propylene glycol.ХарактеристикаСпрей «ОРАЛГІН» - засіб гігієни ротової порожнини, що містить олії обліпихи, календули та бергамоту, які в комплексі є ефективним засобом профілактики захворювань порожнини рота. Компоненти засобу надають щадні вплив на слизову оболонку порожнини рота, захищають від сухості і мають легкий протизапальний ефект.Властивості компонентівОлія обліпихи У обліпиховій олії міститься комплекс речовин, що надають виражену бактерицидну, протизапальну дію та потужну ранозагоювальну дію. Олію обліпихи здавна застосовують зовнішньо для лікування таких захворювань як тонзиліт, фарингіт, ларингіт, синусит, гайморит, назофарингіти. Крім того, масло обліпихи є дуже ефективним засобом у лікуванні стоматиту, гінгівіту, пародонтозу, пародонтиту, пульпіту, періодонтиту. Олія календули Фармакологічна активність календули обумовлена ​​каротиноїдами та флавоноїдами. При місцевому застосуванні препарати календули мають протизапальну, антимікробну дію. Встановлено противірусну активність препаратів календули при місцевому застосуванні. Препарати календули прискорюють процеси регенерації тканин, прискорюють ріст і покращують якість грануляцій, сприяють швидшій епітелізації та формуванню ніжнішого рубця. Олія бергамота Лікувальні властивості бергамоту визначаються наявністю високих антисептичних властивостей, що дозволяє використовувати його при інфікуванні шкіри, вірусних захворюваннях, запальних процесах. Масло є також прекрасним жарознижувальним, протигрибковим, седативним, антиспазматичним, антистресовим засобом.ІнструкціяУ вигляді зрошення 2-3 і більше разів на добу, після їди або в проміжках між їдою. Перед використанням зніміть з флакона захисний ковпачок. Натиснути 2-3 рази для того, щоб розчин надійшов у розпилювач і виділився у вигляді стабільного струменя, спрямовуючи розпилювач у різні боки. Після нанесення спрею на слизову оболонку бажано не ковтати слину якомога довше. Після використання аплікатора слід сполоснути теплою водою. Перед використанням збовтувати.РекомендуєтьсяГігієна порожнини рота та горла, як дезодоруючий засіб для порожнини рота.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: активна речовина: бензидаміну гідрохлорид – 0,150 г; допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат - 0,100 г, етанол (96%) - 10,000 г, гліцерин (гліцерол) - 5,000 г, ароматизатор м'яти перцевої 27198/14 - 0,100 г, натрію сахаринат - 0,0 0,005 г, натрію гідрокарбонат - 0,002 г, барвник хіноліновий жовтий 70 (Е 104) - 0,002 г, індиготин 85% (Е 132) - 0,0001 г, вода очищена - до 100,0 мл. По 120 або 240 мл розчину у флакон з темного скла, закритий кришкою, що нагвинчується, з алюмінію з кільцем, що запечатує. До флакона додається склянка з поліпропілену, що має градуювання 15 мл і 30 мл. Кожен флакон разом із градуйованим стаканчиком та інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин жовто-зеленого кольору, з ароматом м'яти перцевої.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні добре всмоктується через слизові оболонки та швидко проникає у запалені тканини, виявляється у плазмі крові у кількості недостатній для отримання системних ефектів. Виводитися в основному нирками і через кишечник у вигляді метаболітів або продуктів кон'югації.ФармакодинамікаБензидаміну гідрохлорид – нестероїдний протизапальний засіб, похідний індазолу, без карбоксильної групи. Відсутність карбоксильної групи надає наступні особливості: бензидамін є слабкою основою (тоді як більшість НПЗП слабкі кислоти), має високу ліпофільність, по градієнту pH добре проникає в осередок запалення (де pH нижче) і накопичується в терапевтичних концентраціях. Має протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну (проти широкого спектру мікроорганізмів), а також протигрибкову дію. Протизапальна дія препарату обумовлена ​​зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран внаслідок гальмування синтезу та інактивації простагландинів, гістаміну, брадикініну, цитокінів, факторів комплементу та інших неспецифічних ендогенних факторів, що "пошкоджують". Бензидамін пригнічує продукцію прозапальних цитокінів, особливо фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α), меншою мірою інтерлейкіну-1β (IL-1β). Основною особливістю бензидаміну є те, що, як слабкий інгібітор синтезу простагландинів, він демонструє потужне інгібування прозапальних цитокінів. З цієї причини бензидамін може класифікуватися як цитокін-переважний протизапальний препарат. Місцевоанестезуюча дія бензидаміну пов'язана зі структурними особливостями його молекули, подібною до місцевих анестетиків. Аналгетичну дію обумовлено непрямим зниженням концентрації біогенних амінів, що володіють альгогенними властивостями, та збільшенням порога больової чутливості рецепторного апарату; бензидамін також блокує взаємодію брадикініну з тканинними рецепторами, відновлює мікроциркуляцію та знижує больову чутливість у вогнищі запалення. Бензидамін має антибактеріальну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо 20 штамів Candida albicans і non-albicans штамів, викликаючи структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином, перешкоджаючи їх репродукції.Показання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): фарингіт, ларингіт, тонзиліт; гінгівіт, глосит, пародонтоз, стоматит (в т.ч. після променевої та хіміотерапії); калькульозне запалення слинних залоз; після лікування чи видалення зубів; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи); кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (у складі комбінованої терапії). При інфекційно-запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, препарат ОРАЛСЕПТ використовується у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату. Дитячий вік віком до 12 років. З обережністю: Підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Бронхіальна астма (зокрема в анамнезі).Вагітність та лактаціяДаних щодо дослідження на тваринах щодо ефектів під час вагітності та в період грудного вигодовування недостатньо, а адекватних та строго контрольованих досліджень у вагітних жінок не проведено, крім того, невідомо чи проникає бензидамін у грудне молоко, отже, потенційний ризик для людини не може. бути визначено. При вагітності та в період грудного вигодовування препарат ОРАЛСЕПТ® застосовується тільки після консультації з лікарем, у разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяМісцеві реакції: сухість у роті, відчуття оніміння, печіння у ротовій порожнині. Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості, включаючи висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янку, фотосенсибілізацію, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Інші: ларингоспазм. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося. Не встановлено фармацевтичної несумісності препарату ОРАЛСЕПТ з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗастосовується місцево. 1 доза розчину становить 15 мл (мірна склянка додається). Дорослим, хворим на літній вік і дітям старше 12 років призначають для полоскання горла або порожнини рота по 1 дозі 2-3 рази на день. Застосовувати нерозбавлений розчин. Якщо при застосуванні розчину виникає відчуття печіння, розчин слід попередньо розбавити водою (15 мл препарату та 15 мл води змішати, використовуючи мірну склянку). Курс лікування: при запальних захворюваннях порожнини рота та глотки: від 4 до 15 днів; при одонто-стоматологічній патології: від 6 до 25 днів; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи): від 4 до 7 днів. Вказівки щодо застосування: розчин використовують для полоскання ротової порожнини або горла протягом 20-30 секунд, а потім спльовують; розчин не можна ковтати. При застосуванні препарату протягом тривалих термінів (більше 7 днів) потрібна консультація лікаря.ПередозуванняНаразі про випадки передозування препаратом ОРАЛСЕПТ не повідомлялося. Однак відомо, що бензидамін при випадковому попаданні всередину у високій дозі (у сотні разів перевищує терапевтичну), особливо у дітей, може викликати збудження, судоми, тремор, підвищене потовиділення, атаксію та блювання. Таке гостре передозування потребує негайного промивання шлунка, відновлення водноелектролітного балансу, симптоматичного лікування, адекватної гідратації. Якщо Ви прийняли дозу більше рекомендованої, прополощіть рот достатньою кількістю води, при появі побічних реакцій зверніться до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату ОРАЛСЕПТ ® можливий розвиток реакцій гіперчутливості. У цьому випадку рекомендується припинити лікування та проконсультуватися з лікарем, для призначення відповідної терапії. За наявності виразкового ураження слизової оболонки ротоглотки пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються протягом більше трьох днів. Застосування препарату ОРАЛСЕПТ не рекомендується у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Препарат ОРАЛСЕПТ® слід використовувати з обережністю у пацієнтів з бронхіальною астмою, оскільки в даному випадку можливий розвиток бронхоспазму. Слід уникати влучення розчину в очі. При попаданні розчину у вічі промийте їх великою кількістю води. Слід звернути увагу спортсменів та водіїв, що у складі препарату присутній етанол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем, виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій або на інший вид діяльності, що потребує підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: Активна речовина: бензідаміну гідрохлорид 0.255 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат - 0.17 мг, етанол 96% - 17 мг, гліцерол (гліцерин) - 8.5 мг, ароматизатор м'яти перцевої 27198/14 - 0.17 мг, натрію сахаринат - 0.0408 мг, 0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,000,0 , барвник хіноліновий жовтий 70 (Е104) – 0.0034 мг, барвник індиготин 85% (Е132) – 0.00017 мг, вода очищена – до 170 мкл. 30 мл (176 доз) - контейнери пластикові (1) з дозатором і наконечником, що складається - пачки картонні.Опис лікарської формиСпрей для місцевого застосування дозований; у вигляді прозорого розчину жовто-зеленого кольору, з ароматом м'яти перцевої.Фармакотерапевтична групаБензидаміну гідрохлорид - НПЗЗ, похідне індазолу, без карбоксильної групи. Відсутність карбоксильної групи надає такі особливості: бензидамін є слабкою основою (тоді як більшість НПЗП слабкі кислоти), має високу ліпофільність, по градієнту pH добре проникає в осередок запалення (де рН нижче) і накопичується в терапевтичних концентраціях. Чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну (проти широкого спектру мікроорганізмів), а також протигрибкову дію. Протизапальна дія препарату обумовлена ​​зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран внаслідок гальмування синтезу та інактивації простагландинів, гістаміну, брадикініну, цитокінів, факторів комплементу та інших неспецифічних ендогенних ушкоджуючих факторів. Бензидамін пригнічує продукцію прозапальних цитокінів, особливо фактора некрозу пухлини-альфа (ФНОα), меншою мірою інтерлейкіну-1β (IL-1β). Основною особливістю бензидаміну є те, що, як слабкий інгібітор синтезу простагландинів, він демонструє потужне інгібування прозапальних цитокінів. З цієї причини бензидамін може класифікуватися як цитокін-переважний протизапальний препарат. Місцевоанестезуюча дія бензидаміну пов'язана зі структурними особливостями його молекули, подібною до місцевих анестетиків. Аналгетичну дію обумовлено непрямим зниженням концентрації біогенних амінів, що володіють альгогенними властивостями, та збільшенням порога больової чутливості рецепторного апарату; бензидамін також блокує взаємодію брадикініну з тканинними рецепторами, відновлює мікроциркуляцію та знижує больову чутливість у вогнищі запалення. Бензидамін має антибактеріальну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та функції лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо 20 штамів Candida albicans і Candida non-albicans, викликаючи структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином, перешкоджаючи їх репродукції.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні добре всмоктується через слизові оболонки та швидко проникає у запалені тканини. Виявляється в плазмі у кількості, недостатній для отримання системних ефектів. Виводиться переважно нирками і через кишечник у вигляді метаболітів або продуктів кон'югації.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в ЛОР-практиці та стоматологіїПоказання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): фарингіт, ларингіт, тонзиліт; гінгівіт, глосит, пародонтоз, стоматит (в т.ч. після променевої та хіміотерапії); калькульозне запалення слинних залоз; після лікування чи видалення зубів; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи); кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (у складі комбінованої терапії). При інфекційно-запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, препарат Оралсепт® використовується у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняДитячий вік до 3-х років; підвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату. З обережністю: підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ; бронхіальна астма (зокрема в анамнезі).Вагітність та лактаціяДаних щодо дослідження на тваринах щодо ефектів при вагітності та в період грудного вигодовування недостатньо, адекватні та строго контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводилися, крім того, невідомо, чи проникає бензидамін у грудне молоко, отже, потенційний ризик для людини не може бути визначений . При вагітності та в період грудного вигодовування препарат Оралсепт® застосовується тільки після консультації з лікарем, у разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Застосування у дітей Застосування препарату у дітей віком до 3 років протипоказане.Побічна діяМісцеві реакції: ;сухість у роті, почуття оніміння, печіння в ротовій порожнині. Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж шкіри, кропив'янку, фотосенсибілізацію, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Інші: ;ларингоспазм. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія не вивчалася. Не встановлено фармацевтичної несумісності препарату Оралсепт® з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗастосовується місцево. Одна доза спрею відповідає 1 натисканню. Одна доза відповідає одному вдиху та еквівалентна 0.17 мл розчину. Дорослим та дітям старше 12 років; призначають по 4-8 доз 2-6 разів на добу; ;дітям віком 3-6 років; - по 1 дозі на 4 кг маси тіла (максимально - 4 дози) 2-6 разів на добу; ;дітям віком 6-12 років; - по 4 дози 2-6 разів на добу. Курс лікування при ;запальних захворюваннях порожнини рота і глотки; - від 4 до 15 днів; при; одонто-стоматологічної патології; - від 6 до 25 днів; ;після оперативних втручань і травм (тонзилектомія, переломи щелепи) ;- від 4 до 7 днів. При застосуванні препарату протягом тривалого часу потрібна консультація лікаря. Інструкція із застосування 1. Утримуючи флакон вертикально, підняти насадку ковпачка під кутом 90° до флакона. 2. Ввести насадку в ротову порожнину і натиснути на ковпачок кілька разів, відповідно до рекомендованої дози. Період між двома натисканнями має бути не менше ніж 5 сек. 3. Повернути насадку у початкове положення. Увага: перед першим застосуванням слід кілька разів натиснути на розпилювач, направивши його у повітря. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.ПередозуванняНаразі про випадки передозування препарату Оралсепт® не повідомлялося. Однак відомо, що бензидамін при випадковому попаданні всередину у високій дозі (у сотні разів перевищує терапевтичну), особливо у дітей, може викликати збудження, судоми, тремор, підвищене потовиділення, атаксію та блювання. Лікування: гостре передозування вимагає негайного промивання шлунка, відновлення водно-електролітного балансу, проведення симптоматичної терапії, адекватної регідратації. Якщо пацієнт прийняв більшу рекомендовану дозу, слід прополоскати рот достатньою кількістю води. При появі побічних реакцій слід звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату Оралсепт® можливий розвиток реакцій гіперчутливості. У цьому випадку рекомендується припинити лікування та проконсультуватися з лікарем для призначення відповідної терапії. За наявності виразкового ураження слизової оболонки ротоглотки пацієнту слід звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються протягом 3 днів. Застосування препарату Оралсепт® не рекомендується у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ. Препарат Оралсепт® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з бронхіальною астмою, т.к. можливий розвиток бронхоспазму. Слід уникати попадання спрею у вічі. При попаданні спрею у вічі необхідно промити їх великою кількістю води. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до керування автомобілем та виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, або інших видів діяльності, що потребують підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 1 мл: Діюча речовина: Римантадину гідрохлорид – 2 мг; Допоміжні речовини: сахароза (цукор-пісок) – 770 мг, натрію альгінат (MANUCOL, Grindsted Alginate FD 120) – 3,2 мг, барвник азорубін (кармуазин) – 0,013 мг, вода очищена до 1,0 мл. Флакони темного скла/флакони для рідких лікарських форм із поліетилентерефталату по 100 мл. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиГуста рідина рожевого або світло-червоного кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаПісля внутрішнього застосування римантадин майже повністю всмоктується в кишечнику. Абсорбція – повільна. Зв'язок із білками плазми – близько 40 %. Об'єм розподілу: дорослі – 17-25 л/кг, діти – 289 л/кг. Концентрація в носовому секреті на 50% вища, ніж плазмова. Величина максимальної концентрації римантадину в плазмі крові (Cmax) при прийомі 100 мг 1 раз на добу – 181 нг/мл, по 100 мг 2 рази на добу – 416 нг/мл. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення (T1/2) – 24-36 год; виводиться нирками 15% – у незміненому вигляді, 20% – у вигляді гідроксильних метаболітів. При хронічній нирковій недостатності T1/2 збільшується у 2 рази. У осіб з нирковою недостатністю та в осіб похилого віку може накопичуватися у токсичних концентраціях, якщо доза не коригується пропорційно до зменшення кліренсу креатиніну.ФармакодинамікаРимантадин – противірусний засіб, похідний адамантану; активний щодо різних штамів вірусу грипу А. Як слабка основа, римантадин діє за рахунок підвищення pH ендосом, що мають мембрану вакуолей, які оточують вірусні частки після їх проникнення в клітину. Запобігання ацидифікації у цих вакуолях блокує злиття вірусної оболонки з мембраною ендосоми, не допускаючи таким чином передачу вірусного генетичного матеріалу в цитоплазму клітини. Римантадин також пригнічує вихід вірусних частинок із клітини, тобто. перериває транскрипцію вірусного геному.Показання до застосуванняПрофілактика та раннє лікування грипу А у дітей старше 1 року. Профілактика, рімантадином може бути ефективна при контактах із захворілими вдома, при поширенні інфекції у замкнутих колективах та за високого ризику виникнення захворювання під час епідемії грипу.Протипоказання до застосуванняГострі захворювання печінки; гострі та хронічні захворювання нирок; тиреотоксикоз; вагітність та лактація; діти віком до 1 року; підвищена чутливість до рімантадину та компонентів препарату; дефіцит сахарази/ізомальтази; непереносимість фруктози; глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: епілепсія (у тому числі в анамнезі), тяжка хронічна ниркова недостатність, печінкова недостатність, цукровий діабет.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль в епігастрії, метеоризм, анорексія. З боку центральної нервової системи: біль голови, запаморочення, безсоння, неврологічні реакції, порушення концентрації уваги. Інші: гіпербілірубінемія, алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, кропив'янка), астенія.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакодинамічний: римантадин знижує ефективність протиепілептичних препаратів. Фармакокінетичне: адсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби зменшують всмоктування рімантадину. Ацидифуючі сечу засоби (ацетазоламід, натрію гідрокарбонат, та ін) підвищують концентрацію рімантадину. Парацетамол та аскорбінова кислота знижують максимальну концентрацію рімантадин у плазмі крові на 11%. Циметидин знижує кліренс рімантадину на 18%.Спосіб застосування та дозиЛікувальна схема: Приймають внутрішньо (після їжі), запиваючи водою, за наступною схемою: дітям від 1 року до 3-х років – у перший день 10 мл (2 чайні ложки) сиропу (20 мг) 3 рази на день (добова доза – 60 мг) ; 2 і 3 дні – по 10 мл 2 рази на день (добова доза – 40 мг), 4 день – 5 день – по 10 мл 1 раз на день (добова доза – 20 мг). Дітям від 3 до 7 років – у перший день – 15 мл (3 чайні ложки) сиропу (30 мг) 3 рази на день (добова доза – 90 мг); 2 і 3 дні – по 3 чайні ложки 2 рази на день (добова доза – 60 мг), 4 день – 5 день – 3 чайні ложки 1 раз на день (добова доза – 30 мг). Дітям від 7 до 10 років по 25 мл (5 чайних ложок) сиропу (50 мг) 2 рази на день 5 днів (добова доза – 100 мг). Дітям від 11 до 14 років по 25 мл (5 чайних ложок) сиропу (50 мг) 3 десь у день 5 днів (добова доза -150 мг). Профілактична схема: Для профілактики застосовують: дітям від 1 року до 3-х років – по 10 мл (2 чайні ложки) сиропу (20 мг) 1 раз на день, дітям від 3 до 7 років – по 15 мл (3 чайні ложки) сиропу (30 мг) 1 раз на день на день, дітям старше 7 років – по 25 мл (5 чайних ложок) сиропу (50 мг) 1 раз на день протягом 10-15 днів. Увага! Добова доза рімантадину має перевищувати 5 мг на кг маси тіла.ПередозуванняВипадки передозування не спостерігалися.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування рімантадину протягом 2-3 днів до та 6-7 годин після виникнення клінічних проявів грипу типу А знижує вираженість симптомів захворювання та ступінь серологічної реакції. Деяка терапевтична дія може також проявитись, якщо римантадин призначений у межах 18 годин після виникнення перших симптомів грипу. При застосуванні можливе загострення хронічних супутніх захворювань. У хворих на епілепсію на фоні застосування рімантадину підвищується ризик розвитку епілептичного нападу. 15 мл сиропу відповідає 1 хлібній одиниці (XE), що слід враховувати при призначенні препарату хворим на цукровий діабет. Можлива поява резистентних до препарату вірусів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Враховуючи ймовірність розвитку побічних ефектів з боку центральної нервової системи, слід бути обережним при керуванні транспортними засобами, механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: амброксолу гідрохлорид – 7,500 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид – 6,220 мг; натрію гідрофосфату дигідрат – 4,350 мг; лимонної кислоти моногідрат – 2,000 мг; бензалконію хлорид – 0,225 мг; вода очищена – 989,705 мг. 100 мл у пляшці з коричневого або помаранчевого скла для лікарських засобів, закупорені пробками-крапельницями та кришками, що нагвинчуються з контролем першого розтину. Кожну пляшку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається вкладання мірної склянки в пачку з картону.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо амброксол швидко і практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові при пероральному прийомі досягається через 1-3 години. Об'єм розподілу становить 552 л. У терапевтичному інтервалі концентрацій зв'язування з білками плазми становить 80-90%. Найвищі концентрації активного компонента препарату спостерігаються у легенях. Амброксол проникає через плацентарний та гематоенцефалічний бар'єри, виділяється з грудним молоком. Приблизно 30% прийнятої пероральної дози піддається ефект первинного проходження через печінку. Дослідження на мікросомах печінки людини показали, що ізофермент CYP3A4 є переважаючою ізоформою, яка відповідає за метаболізм амброксолу до дибромантранілової кислоти. Частина амброксолу, що залишилася, метаболізується в печінці шляхом кон'югації з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Термінальний період напіввиведення (Т1/2) амброксолу із плазми становить 10 годин. Загальний період напіввиведення амброксолу та його метаболітів становить близько 22 годин. Виводиться нирками: 90% у вигляді метаболітів, 10% у незміненому вигляді. Не виявлено клінічно значущого впливу віку та статі на фармакокінетику амброксолу, тому немає підстав для підбору дозування за цими ознаками.ФармакодинамікаАмброксол є активним N-деметилованим метаболітом бромгексину. Має секретомоторну, секретолітичну і відхаркувальну дію. Стимулює роботу бронхіальних залоз, підвищує рухову активність миготливого епітелію шляхом впливу на пневмоцити 2 типу в альвеолах та клітини Клару в бронхіолах, посилює утворення ендогенного сурфаканту – поверхнево-активної речовини, що забезпечує ковзання бронхіального секрету у просвіті. Амброксол збільшує частку серозного компонента в бронхіальному секреті, покращуючи його структуру та сприяючи зменшенню в'язкості та розрідження мокротиння; внаслідок чого покращується мукоциліарний транспорт (мукоциліарний кліренс). Посилення мукоциліарного кліренсу покращує виведення мокротиння з бронхіального дерева та полегшує кашель. У середньому при прийомі внутрішньо дія препарату настає через 30 хв, тривалість дії - 6-12 годин залежно від прийнятої дози.ІнструкціяПрепарат застосовують після їди, додаючи у воду, чай, молоко або фруктовий сік. Під час лікування необхідно вживати багато рідини (вода, чай, сік) для посилення муколітичного ефекту препарату. Препарат можна застосовувати за допомогою будь-якого сучасного обладнання для інгаляцій (крім парових інгаляторів). Для досягнення оптимального зволоження при інгаляціях, препарат змішують з 0,9% розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:1. Оскільки при інгаляційній терапії глибокий вдих може спровокувати кашель, інгаляцію слід проводити в режимі звичайного дихання. Перед інгаляцією рекомендується підігріти інгаляційний розчин до температури тіла. Хворим з бронхіальною астмою рекомендується проводити інгаляцію після прийому бронхолітичних препаратів, щоб уникнути неспецифічного подразнення дихальних шляхів та їх спазму.Показання до застосуванняОрвіс Бронхо застосовується при лікуванні гострих та хронічних захворювань з виділенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт, пневмонія, хронічна обструктивна, хвороба легень, бронхіальна астма із утрудненням відходження мокротиння, бронхоектатична хвороба.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амброксолу або інших компонентів препарату, вагітність (I триместр), період грудного вигодовування. З обережністю. Ниркова недостатність та/або тяжка печінкова недостатність; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у період загострення; вагітність (ІІ-ІІІ триместр); порушення моторики бронхів та збільшення секреції слизу (при синдромі нерухомих вій).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату в І триместрі вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. Застосування препарату у II та III триместрах вагітності можливе лише після ретельної оцінки співвідношення користі від лікування та можливих ризиків.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені в наступній градації: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 до < 1/10), нечасто (> 1/1000 до < 1/100), рідко (> 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не може бути оцінена на основі наявних даних). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, зниження чутливості в ротовій порожнині або глотці; нечасто – диспепсія, блювання, діарея, абдомінальний біль; рідко – сухість слизової оболонки порожнини рота та глотки; Невідомо – печія, запор. Порушення з боку дихальної системи: рідко – сухість слизової оболонки дихальних шляхів, ринорея. Розлади з боку нервової системи: часто – дисгевзія (порушення смакових відчуттів). Порушення з боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, шкірний висип,кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк; У поодиноких випадках – анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона. Інші: Невідомо – адинамія, лихоманка. Передозування: Специфічних симптомів передозування амброксолу у людини не описано. Симптоми передозування, що спостерігалися, відповідали відомим побічним ефектам амброксолу, що застосовується в рекомендованих дозах (нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона. Інші: Невідомо – адинамія, лихоманка. Передозування: Специфічних симптомів передозування амброксолу у людини не описано. Симптоми передозування, що спостерігалися, відповідали відомим побічним ефектам амброксолу, що застосовується в рекомендованих дозах (нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона. Інші: Невідомо – адинамія, лихоманка. Передозування: Специфічних симптомів передозування амброксолу у людини не описано. Симптоми передозування, що спостерігалися, відповідали відомим побічним ефектам амброксолу, що застосовується в рекомендованих дозах (нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.Симптоми передозування, що спостерігалися, відповідали відомим побічним ефектам амброксолу, що застосовується в рекомендованих дозах (нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.Симптоми передозування, що спостерігалися, відповідали відомим побічним ефектам амброксолу, що застосовується в рекомендованих дозах (нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні амброксолу та протикашльових препаратів внаслідок придушення кашльового рефлексу можливе утруднення відходження мокротиння. При одночасному застосуванні з амоксициліном, доксицикліном, цефуроксимом, еритроміцином амброксол збільшує їхню концентрацію в бронхіальному секреті.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 12 років: перші 2-3 дні по 4 мл (100 крапель) 3 рази на добу (що відповідає 90 мг амброксолу на добу), потім по 4 мл 2 рази на добу (що відповідає 60 мг амброксолу на добу) . Дітям віком від 6 до 12 років: по 2 мл (50 крапель) 2-3 рази на добу (що відповідає 30 або 45 мг амброксолу на добу). Дітям віком від 2 до 6 років: по 1 мл (25 крапель) 3 рази на добу (що відповідає 22,5 мг амброксолу на добу). Дітям віком до 2 років: по 1 мл (25 крапель) 2 рази на добу (що відповідає 15 мг амброксолу на добу). Дітям молодше 2 років препарат призначають лише під контролем лікаря. Максимальна добова доза прийому внутрішньо: для дорослих - 90 мг, для дітей 6-12 років - 45 мг, для дітей 2-6 років - 22,5 мг, для дітей до 2-х років - 15 мг. Дорослим та дітям старше 6 років: 1-2 інгаляції по 2-3 мл (50-75 крапель) розчину на добу (що відповідає 15-45 мг амброксолу на добу). Дітям віком до 6 років: 1-2 інгаляції по 2 мл (50 крапель) розчину на добу (що відповідає 15-30 мг амброксолу на добу).ПередозуванняСпецифічних симптомів передозування амброксолу у людини не описано. Симптоми передозування, що спостерігалися, відповідали відомим побічним ефектам амброксолу, що застосовується в рекомендованих дозах (нудота, блювання, біль у животі, діарея, диспепсія). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАмброксол не слід комбінувати з протикашльовими засобами, що ускладнюють виведення мокротиння. Для підтримки секретолітичної дії в період застосування препарату необхідно забезпечити надходження до організму достатньої кількості рідини. У пацієнтів із бронхіальною астмою амброксол може посилювати кашель. Препарат містить бензалконію хлорид (консервант), який при інгаляції може спричинити спазм бронхів у чутливих пацієнтів з підвищеною реактивністю дихальних шляхів. Препарат не рекомендується змішувати з кромогліцієвою кислотою та лужними розчинами. Пацієнтам, які дотримуються гіпонатрієвої дієти, необхідно брати до уваги, що в 1 мл препарату міститься 10 мг натрію. У максимальній добовій дозі (12 мл) для дорослих та дітей віком від 12 років міститься 120 мг натрію. Є поодинокі повідомлення про виявлення синдрому Стівенса-Джонсона та синдрому Лайелла, що збіглися за часом із призначенням амброксолу, проте причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату відсутній. У більшості випадків вони можуть бути пояснені тяжкістю основного захворювання та/або супутньої терапії. У пацієнтів із синдромом Стівенса-Джонсона або Лайєлла в ранній фазі можуть з'являтися температура, біль у тілі, риніт, кашель та біль у горлі. При симптоматичному лікуванні можливе помилкове призначення муколітичних засобів, таких як гідрохлорид амброксолу. При розвитку перерахованих вище синдромів рекомендується припинити лікування амброксолом і негайно звернутися за медичною допомогою. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) необхідно враховувати небезпеку кумуляції метаболітів амброксолу. Препарат не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем, робота з рушійними механізмами тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100 мл: Діюча речовина: чебрецю звичайної трави екстракт рідкий (отриманий з чебрецю звичайної трави (Thymus vulgaris L., сем. ясноткових - Lamiaceae), співвідношення лікарської рослинної сировини до екстракту 1:2-2,5) - вміст тимолу 0,020 % г; Допоміжні речовини: Калію сорбат - 0,10 г; Лимонної кислоти моногідрат - 0,08 г; Колір карамельний - 0,20 г; Гліцерол (гліцерин) - 17,00 г; Сорбітол рідкий (некристалізується) - 45,00 г; Вода очищена - 28,62 г; Екстрагент: аміак водний 25%, гліцерин 100%, етанол 95%, вода очищена – у співвідношенні 1:42,5:162,5:294. Сироп. По 100 мл у флакони з коричневого або помаранчевого скла для лікарських засобів, закупорені кришками, що нагвинчуються з ущільнюючим елементом і контролем першого розтину. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається вкладання мірної склянки в пачку з картону.Опис лікарської формиРідина коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакокінетикаДія препарату є результатом сукупної дії активних речовин чебрецю звичайної трави екстракту, тому проведення фармакокінетичних досліджень не є можливим; всі разом компоненти не можуть бути простежені за допомогою маркерів або біодосліджень.ФармакодинамікаПрепарат має відхаркувальну дію, розріджує мокротиння та зменшує її в'язкість. Діючі речовини препарату - тимол і карвакрол - мають також протимікробну дію.Показання до застосуванняУ комплексній терапії інфекційно-запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем із важковідділеним мокротинням (у тому числі бронхіт, трахеїт, трахеобронхіт, кашлюк).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; декомпенсація серцевого ритму; гастрит; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення; спадкова непереносимість фруктози; дефіцит сахарази/ізомальтази; глюкозогалактозна мальабсорбція; дитячий вік до 1 року. З обережністю Захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; дитячий вік від 1 року.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується приймати під час вагітності та в період грудного вигодовування через відсутність достатнього досвіду клінічного застосування у даної категорії пацієнтів.Побічна діяМожливе виникнення алергічних реакцій. Через вміст сорбітолу при прийомі препарату можливе подразнення слизової оболонки шлунка, діарея. При появі побічних ефектів, не описаних у даній інструкції, слід припинити прийом препарату і повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат не слід одночасно застосовувати з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Якщо лікар не призначив іншого дозування, препарат приймають: Дорослі та діти старше 12 років: 2-3 чайні ложки (10-15) сиропу 3-4 рази на день. Діти віком від 5 до 12 років: 1-2 чайні ложки (5-10 мл) сиропу 3-4 рази на день. Діти від 1 до 5 років: 1 чайна ложка (5 мл) сиропу 2-3 рази на день. Сироп можна приймати не розбавляючи або розбавити водою. Тривалість застосування препарату визначається терапевтичною необхідністю та тривалістю захворювання.ПередозуванняПри застосуванні препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, можливе подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок вмісту етанолу дітям до 12 років слід приймати препарат за рекомендацією та під наглядом лікаря. Вміст етилового спирту препараті трохи більше 4%. В одній чайній ложці препарату (5 мл) міститься не більше 0,16 г абсолютного етилового спирту (тобто безводного спирту етилового). Для дітей від 1 до 5 років у максимальній разовій дозі міститься не більше 0,16 г абсолютного етилового спирту, у максимальній добовій дозі - не більше 0,48 г абсолютного етилового спирту. Для дітей віком від 5 до 12 років у максимальній разовій дозі міститься не більше 0,32 г абсолютного етилового спирту, у максимальній добовій дозі – не більше 1,28 г абсолютного етилового спирту. Для дорослих та дітей старше 12 років у максимальній разовій дозі міститься не більше 0,48 г абсолютного етилового спирту, у максимальній добовій дозі – не більше 1,92 г абсолютного етилового спирту. У 100 г препарату міститься 31,5 г сорбітолу (у перерахунку на безводний сорбітол). В 1 чайній ложці сиропу (5 мл) міститься 1,85 г сорбітолу, що відповідає 0,15 хлібних одиниць. При збереженні симптомів захворювання або погіршенні стану на фоні застосування препарату протягом 3-5 днів, слід повідомити про це лікаря. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами При застосуванні препарату слід дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем та іншими транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1г: активна речовина: диклофенак натрію – 50,0 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь - 50.0 мг; етанол 95% (спирт етиловий 95%) – 300,0 мг; гіетелоза (гідроксіетилцелюлоза) - 25,0 мг; вода очищена – до 1,0 г. Одна туба разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиБезбарвний або жовтуватий відтінком прозорий гель з характерним запахом етанолу. Допускається наявність опалесценції та бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні препарату системна абсорбція диклофенаку становить трохи більше 6 %. Зв'язок із білками плазми – 99,7 %. Виводиться нирками. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення. При нанесенні препарату на область ураженого суглоба концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі.ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний засіб для зовнішнього застосування. Диклофенак має виражену аналгетичну та протизапальну дію. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 і 2 типу (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), порушує метаболізм арахідонової кислоти та синтез простагландинів, які є основною ланкою у розвитку запалення. Диклофенак використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас). Болі у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та інші) при ревматоїдному артриті, остеоартрозі. Болі у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм). Запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр); період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), пожил бронхіальна астма, вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення диклофенаку в грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10; часто від > 1/100 до < 1/10; нечасто від > 1/1000 до 1/10000 до < 1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. З боку імунної системи: дуже рідко – генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, гіперчутливість: ангіоневротичний набряк). З боку дихальної системи та органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – напади ядухи, бронхоспастичні реакції. З боку шкірних покривів: часто - еритема, дерматити, у тому числі контактний дерматит (симптоми: екзема, свербіж, набряклість ділянки шкіри, що виробляються, висип, папули, везикули, лущення); рідко – бульозний дерматит; дуже рідко – реакції фотосенсибілізації, пустульозні висипання.Взаємодія з лікарськими засобамиДиклофенак може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять 2 рази на добу (кожні 12 годин, бажано вранці та ввечері), злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату – до 2 г (близько 4 см при повністю відкритій горловині туби). Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається. Препарат не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми З огляду на низьку системну абсорбцію при зовнішньому застосуванні, передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування При випадковому внутрішньому прийомі - промивання шлунка (тільки протягом години після випадкового прийому), індукція блювоти, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Діаліз і форсований діурез не ефективні через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Не слід допускати попадання препарату в ріг, очі та слизові оболонки. Після нанесення препарату допускається накладання бинтової пов'язки, проте не слід накладати повітронепроникних оклюзійних пов'язок. Уникати надмірного потрапляння сонячних променів на сферу застосування препарату. При тривалому застосуванні (більше 14 днів) та/або нанесенні препарату на великі поверхні можливий розвиток системних побічних ефектів внаслідок резорбтивної дії. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПакетик - 1 пак. Активні речовини: Парацетамол – 500 мг, феніраміну малеат – 25 мг, аскорбінова кислота – 200 мг; Допоміжні речовини: мальтодекстрин - 3507.25 мг, аспартам - 24.75 мг, натрію цитрат - 247.5 мг, лимонна кислота безводна - 49.5 мг, концентрат лимонний порошкоподібний (лимонний сік, мальтодекстрин, 5 крохмаль, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний) - 49.5 мг, ароматизатор лимонний натуральний "Лимон" (ароматична композиція, ароматичний компонент, мальтодекстрин, гуміарабік) - 99 мг. 10 пакетиків в упаковці.ФармакокінетикаПарацетамол після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту: максимальні концентрації препарату в плазмі досягаються через 10-60 хвилин. Швидко розподіляється по тканинах організму, проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок з білками плазми незначний і не має терапевтичного значення, але підвищується в міру наростання дози. Метаболізм відбувається у печінці, 80 % прийнятої дози вступає у реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. Один із гідроксильованих проміжних продуктів метаболізму виявляє гепатотоксичну дію. Цей метаболіт знешкоджується шляхом кон'югації з глютатіоном,однак він може кумулюватись і при передозуванні парацетамолу (150 мг парацетамолу/кг або 10 г парацетамолу всередину) викликати некроз гепатоцитів. Виводиться нирками як метаболітів, переважно як кон'югатів. У незміненому вигляді виводиться менше ніж 5 % прийнятої дози. Т1/2 становить від 1 до 3 годин. Фенірамін майже повністю всмоктується з травного тракту. Т1/2 із плазми крові становить від 1 до 1,5 годин. Виводиться із організму переважно через нирки. Аскорбінова кислота всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Час досягнення максимальної терапевтичної концентрації після прийому внутрішньо – 4 години. Метаболізується переважно у печінці. Виводиться нирками, через кишечник, з згодом, у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що містить парацетамол, фенірамін та аскорбінову кислоту. Парацетамол – ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу, переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції; має аналгетичну та жарознижувальну дію. Фенірамін – блокатор H1-гістамінових рецепторів, знижує ринорею та сльозотечу, усуває спастичні явища, набряклість та гіперемію слизової оболонки порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух носа. Аскорбінова кислота бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах В1, В2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу та подовжує його дію (пов'язане з подовженням періоду напіввиведення (Т1/2)).ІнструкціяПеред застосуванням вміст одного пакетика розчинити у склянці (200 мл) гарячої води (50-60 ° С). За необхідності додати цукор. Препарат Орвіс Флю можна приймати у будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч.Показання до застосуванняЗастосовується при гострих респіраторних інфекціях, гострих респіраторних вірусних інфекціях (ГРВІ), назофарингіт (нежить), грипі для полегшення наступних симптомів: Підвищена температура тіла; озноб; головний біль; закладеність носа; ринорея; сльозотеча; чхання; біль у м'язах та суглобах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якої з допоміжних речовин. Вагітність та період грудного вигодовування; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана із захворюваннями передміхурової залози та порушенням сечовипускання; портальна гіпертензія; алкоголізм; фенілкетонурія; дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вік до 15 років.Вагітність та лактаціяЗ огляду на відсутність досліджень на тваринах та клінічних дослідженнях застосування комбінації парацетамолу, аскорбінової кислоти та феніраміну в період вагітності прийом препарату у цієї групи пацієнтів не рекомендується. Невідомо, чи діючі речовини проникають препарату в грудне молоко. Прийом препарату ОРВІС Флю в період грудного вигодовування не рекомендується. При необхідності застосування грудного вигодовування слід припинити.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. Можливі: Сухість слизової оболонки ротової порожнини. Нудота, блювання, біль у животі, запор. Порушення сечовипускання. Алергічні реакції (еритема, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок). бронхоспазм. Сонливість, порушення акомодації, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, запаморочення, порушення координації, тремор. Ажитація, нервозність, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації, порушення концентрації уваги (частіше – у пацієнтів похилого віку), мідріаз. Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Гепатотоксична дія, нефротоксичність. Анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При появі побічних реакцій припиніть прийом препарату та зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію антигістамінних препаратів (фенірамін), тому слід уникати його прийому під час лікування. Крім того, етанол при одночасному застосуванні з феніраміном сприяє розвитку гострого панкреатиту. Фенірамін посилює дію седативних препаратів: похідних морфіну, барбітуратів, похідних бензодіазепіну та інших транквілізаторів, нейролептиків (мепробамат, похідні фенотіазину), антидепресантів (амітриптілін, миртазапін, міансерин), гіпотензивних препаратів. ; при цьому не тільки зростає седативний ефект, а й підвищується ризик розвитку побічних ефектів препарату (затримка сечі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, запор). Слід враховувати можливість посилення центральних атропіноподібних ефектів при застосуванні в комбінації з іншими речовинами, що мають антихолінергічні властивості (інші антигістамінні препарати, антидепресанти групи іміпраміну, нейролептики фенотіазинового ряду, м-холіноблокуючі протипаркінсонічні засоби, атропіноподоб). При застосуванні препарату разом з індукторами мікросомального окиснення: барбітуратами, трициклічними антидепресантами, протисудомними засобами (фенітоїн), флумецинолом, фенілбутазоном, рифампіцином та етанолом, значно підвищується ризик гепатотоксичної дії (за рахунок парацету, що входить до складу). Глюкокортикостероїди при одночасному застосуванні збільшують ризик розвитку глаукоми. Прийом одночасно із саліцилатами підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному застосуванні з левоміцетином (хлорамфеніколом) токсичність останнього зростає. Парацетамол, що міститься у препараті, посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза парацетамолу становить 4 г (8 пакетиків) при масі тіла понад 50 кг. Максимальна тривалість лікування – 5 днів. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 5 днів після початку прийому препарату, зберігається підвищена температура тіла або після початкового зниження раптово підвищується знову, необхідно звернутися до лікаря.ПередозуванняОзнаками гострого отруєння парацетамолом є анорексія, нудота, блювання, біль у епігастральній ділянці, підвищене потовиділення, блідість шкірних покривів, сонливість, метаболічний ацидоз (зокрема лактоацидоз). Поріг передозування може бути знижений у літніх пацієнтів і дітей, у пацієнтів, які приймають певні ліки (наприклад, індуктори мікросомальних ферментів печінки), алкоголь або страждають на виснаження. Через 1-2 доби з'являються ознаки порушення функції печінки. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, енцефалопатія та кома, які можуть призвести до летального результату. Ознаками отруєння фенирамином є судоми, порушення свідомості, кома. З появою симптомів отруєння слід негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Рекомендується промивання шлунка, прийом ентеросорбентів (активоване вугілля), призначення антидоту ацетилцистеїну внутрішньовенно або внутрішньо (за можливості, у перші 10 годин після передозування), симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не містить цукру і може застосовуватись пацієнтами з цукровим діабетом. Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими ліками, які містять парацетамол. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати пацієнтам, схильним до зловживання алкоголем. Ризик розвитку пошкоджень печінки зростає у пацієнтів із алкогольним гепатитом. При перевищенні рекомендованих доз та при тривалому застосуванні може виникнути психічна залежність від препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: тилорону дигідрохлорид (тилорон) – 125,00 мг. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат (кальцію фосфат двозаміщений безводний) – 78,00 мг. целюлоза мікрокристалічна – 76,00 мг, кроскармелоза натрію – 15,00 мг. повідон К-30 – 3,00 мг. магнію стеарат – 1,50 мг, стеаринова кислота – 1,50 мг. Допоміжні речовини оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) -6,17 мг, титану діоксид - 1,85 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 1,24 мг. полісорбат 80 - 0,62 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий - 0,12 мг. По 6 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та гнучкої упаковки, виготовленої на основі фольги алюмінієвої. . По 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору; на поперечному розрізі ядро ​​оранжевого кольору з вкрапленнями білого та оранжевого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб індуктор освіти інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату зв'язується із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т½) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тілорон є клітини епітелію кишечника, гепатоцити. Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник-печінка-кров через 4-24 год. Тилорон має імуномодулюючий і противірусний ефект. . У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози, посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії. відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, у тому числі проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії у дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до тилорону та інших компонентів препарату; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з антибіотиками та лікарськими засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань. Клінічно значущої взаємодії тилорону з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань, алкоголем не виявлено.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо після їди. . Для лікування грипу та інших ГРВІ – по 125 мг на добу перші 2 дні лікування, потім по 125 мг через 48 годин. На курс – 750 мг (6 таблеток). . Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). . Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1.25-2,5 г (10-20 таблеток). . При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не надає негативного впливу на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з рушійними механізмами, робота диспетчера, оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: тилорону дигідрохлорид (тилорон) – 125,00 мг. Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат (кальцію фосфат двозаміщений безводний) – 78,00 мг. целюлоза мікрокристалічна – 76,00 мг, кроскармелоза натрію – 15,00 мг. повідон К-30 – 3,00 мг. магнію стеарат – 1,50 мг, стеаринова кислота – 1,50 мг. Допоміжні речовини оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) -6,17 мг, титану діоксид - 1,85 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) - 1,24 мг. полісорбат 80 - 0,62 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий - 0,12 мг. По 6 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та гнучкої упаковки, виготовленої на основі фольги алюмінієвої. По 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору; на поперечному розрізі ядро ​​оранжевого кольору з вкрапленнями білого та оранжевого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб індуктор освіти інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату зв'язується із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т½) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тілорон є клітини епітелію кишечника, гепатоцити. Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник-печінка-кров через 4-24 год. Тилорон має імуномодулюючий і противірусний ефект. У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози, посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії. відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, у тому числі проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії у дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до тилорону та інших компонентів препарату; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з антибіотиками та лікарськими засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань. Клінічно значущої взаємодії тилорону з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань, алкоголем не виявлено.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо після їди. Для лікування грипу та інших ГРВІ – по 125 мг на добу перші 2 дні лікування, потім по 125 мг через 48 годин. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1.25-2,5 г (10-20 таблеток). При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не надає негативного впливу на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з рушійними механізмами, робота диспетчера, оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаЛактоза, лізоциму гідрохлорид, трагакантова камедь (носій), пантотенат кальцію, піридоксину гідрохлорид, ароматизатор натуральний "ваніль", магнію стеарат (агент антистежуючий).ХарактеристикаТаблетки для розсмоктування Орвіс Лізоцим для горла сприяють підтримці місцевого імунітету ротової порожнини та горла. Підходять дорослим та дітям з 3 років.Властивості компонентівЛізоцим – природний антисептик; фермент, що має противірусну та протизапальну дію. Прискорює загоєння слизових оболонок, сприяє очищенню ранок від некротичних мас, підвищує місцевий неспецифічний імунітет. Має високу антибактеріальну активність щодо патогенних мікроорганізмів, вірусів і грибів. Вітаміни В5 та В6 – мають виражені ранозагоювальні властивості, сприяють зняттю запалення слизової оболонки рота та швидкому затягуванню ранок на яснах, слизовій щік, язика, гортані.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість яєчного білка та інших компонентів продукту, дитячий вік до трьох років. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиПриймати після їди: дітям у віці 3-14 років по 1 таблетці 2 рази на день, дітям у віці 14-18 років по 1 таблетці 3 рази на день, дорослим – по 2 таблетки 3-4 рази на день, повільно розсмоктувати до повного розчинення, не розжовувати та не запивати. Тривалість прийому – 8-10 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛактоза, лізоциму гідрохлорид, трагакантова камедь (носій), пантотенат кальцію, піридоксину гідрохлорид, ароматизатор натуральний "ваніль", магнію стеарат (агент антистежуючий).ХарактеристикаСприяє підтримці місцевого імунітету слизових оболонок порожнини рота та горла.Властивості компонентівЛізоцим – природний антисептик; фермент, що має противірусну та протизапальну дію. Прискорює загоєння слизових оболонок, сприяє очищенню ранок від некротичних мас, підвищує місцевий неспецифічний імунітет. Має високу антибактеріальну активність щодо патогенних мікроорганізмів, вірусів і грибів. Вітаміни В5 і В6 - мають виражені ранозагоювальні властивості, сприяють зняттю запалення слизової оболонки рота та швидкому затягуванню ранок на яснах, слизовій оболонці, язика, гортані.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела пантотенової кислоти і вітаміну В6, що містить лізоцим, сприяє підтримці місцевого імунітету слизових оболонок порожнини рота і горла.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість яєчного білка та інших компонентів продукту, дитячий вік до трьох років.Спосіб застосування та дозиПриймати після їди: дітям віком 3-14 років по 1 таблетці 2 рази на день, дітям віці 14-18 років по 1 таблетці 3 рази на день, дорослим по 2 таблетки 3-4 рази на день повільно розсмоктувати до повного розчинення, не розжовувати та не запивати. Тривалість прийому – 8-10 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка100 г крапель містять: Активні компоненти: 29 г водно-спиртового екстракту з лікарської рослинної сировини: тирлич жовтого коріння - 0,2 г, бузини чорної квітки - 0,6 г, вербени лікарської трави - 0,6 г, первоцвіту весняної квітки - 0,6 г, щавлю кислого трава – 0,6 г. Допоміжні речовини: вода очищена – 71,0 г. Вміст етанолу (спирту етилового): 16,0 – 19,5 % (об'ємні). Упаковка: Краплі для прийому всередину -100 мл у флакони з коричневого або оранжевого скла для лікарських засобів, закупорені крапельницями та кришками, що нагвинчуються з контролем першого розтину. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора жовто-коричнева рідина із характерним запахом. Можливе легке помутніння чи випадання незначного осаду у процесі зберігання.ХарактеристикаРослинний лікарський препарат для лікування гострих та хронічних синуситів.Фармакотерапевтична групаФармакологічні властивості обумовлені біологічно активними речовинами, що входять до складу препарату. ОРВІС® Рино має секретолітичну, секретомоторну, протизапальну, протинабрякову, помірну антибактеріальну, противірусну дію. Сприяє відтоку ексудату з придаткових пазух носа та верхніх дихальних шляхів, попереджаючи розвиток ускладнень.ІнструкціяВсередину попередньо розвівши в невеликій кількості води. Дорослим: по 50 крапель 3 десь у день. Дітям шкільного віку: по 25 крапель 3 десь у день. Дітям від 2 до 6 років: по 15 крапель 3 десь у день. Курс лікування становить 7-14 днів. Препарат слід застосовувати після їди. Якщо симптоми зберігаються більше 7-14 днів або періодично повторюються, то необхідно проконсультуватися з лікарем.Показання до застосуванняГострі та хронічні синусити, що супроводжуються утворенням в'язкого секрету.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, алкоголізму, дитячого віку (до 2 років). Не слід приймати препарат пацієнтам після успішного антиалкогольного лікування – у зв'язку із вмістом етанолу (спирту етилового). Застосування препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки, епілепсією, захворюваннями та травмами головного мозку можливе лише після консультації з лікарем (через вміст у складі етанолу (спирту етилового)). Застосування ОРВІС® Рино у період вагітності можливе лише за призначенням лікаря у випадку, якщо користь від застосування перевищує потенційний ризик для плода. Препарат не рекомендується приймати у період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю досвіду його клінічного застосування).Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірний висип, почервоніння шкіри, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), задишка), шлунково-кишкові розлади (біль в епігастральній ділянці, нудота). При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними лікарськими засобами можлива та доцільна. Взаємодія з іншими лікарськими засобами досі не відома.Спосіб застосування та дозиУ складі препарату міститься 16,0-19,5% етанолу (в об'ємному відношенні). У разовій дозі препарату для дітей віком від 2 до 6 років (15 крапель) міститься до 0,14 г абсолютного етанолу (спирту етилового); у разовій дозі препарату для дітей шкільного віку (25 крапель) міститься до 0,24 г абсолютного етанолу (спирту етилового); У разовій дозі для дорослих (50 крапель) міститься до 0,47 г абсолютного етанолу (спирту етилового). Добова доза препарату для дорослих (150 крапель) міститься до 1,42 г абсолютного етанолу (спирту етилового).ПередозуванняУ разі передозування можливе посилення виразності дозозалежних побічних ефектів. Лікування – симптоматичне. У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри використанні флакона слід тримати у вертикальному положенні. У процесі зберігання крапель ОРВІС® Ріно можливе легке помутніння або випадання незначного осаду, що не впливає на ефективність препарату. Перед вживанням збовтувати! У період застосування препарату необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора) у зв'язку з вмістом у препараті 16,0-19,5 % етанолу (в об'ємному відношенні).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: тирлич коріння – 6,00 мг, першоцвіту квітки – 18,00 мг, щавлю трава – 18,00 мг, бузини чорної квітки – 18,00 мг, вербени трава – 18,00 мг; Допоміжні компоненти: целюлоза мікрокристалічна – 128,25 мг, лактози моногідрат – 32,50 мг, кроскармелоза натрію – 7,50 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2,50 мг, кальцію стеарат – 1,25 мг. Допоміжні компоненти оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 6,0991 мг, макрогол-4000 (поліетиленгліколь 4000) – 1,2199 мг, титану діоксид – 1,8297 мг, полісорбат-80 (твін-80) хіноліновий жовтий – 0,23988 мг, барвник діамантовий блакитний FCF – 0,00152 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою. По 10, 15, 20, 25 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та гнучкої упаковки, виготовленої на основі фольги алюмінієвої. По 1, 2, 3 або 4 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою від жовто-зеленого до зеленого кольору; на поперечному розрізі ядро ​​коричнево-сірого кольору з темнішими і світлішими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування захворювань носа рослинного походження.ФармакодинамікаКомбінований препарат рослинного походження. Фармакологічні властивості обумовлені біологічно активними речовинами, що входять до складу препарату. ОРВІС® Рино має секретолітичну, секретомоторну, протизапальну, протинабрякову, помірну антибактеріальну, противірусну дію. Сприяє відтоку ексудату з придаткових пазух носа та верхніх дихальних шляхів, попереджаючи розвиток ускладнень.Показання до застосуванняГострі та хронічні синусити, що супроводжуються утворенням в'язкого секрету.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція, непереносимість лактози, галактози (через вміст препарату лактози моногідрату), дитячий вік до 6 років (через недостатність клінічних даних). З обережністю Пацієнти із цукровим діабетом. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування Застосування у період вагітності можливе лише за призначенням лікаря. Препарат не рекомендується приймати у період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю досвіду його клінічного застосування).Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірні висипання, почервоніння шкіри, свербіж, ангіоневротичний набряк, задишка), шлунково-кишкові розлади (біль в епігастральній ділянці, нудота). При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиНе розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим: по 2 таблетки 3 десь у день. Дітям з 6 років: по 1 таблетці 3 десь у день. Курс лікування становить 7-14 днів. Якщо симптоми зберігаються більше 7-14 днів або періодично повторюються, то необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняУ разі передозування можливе посилення виразності дозозалежних побічних ефектів. Лікування – симптоматичне. Взаємодія з іншими лікарськими засобами Комбінація з антибактеріальними лікарськими засобами можлива та доцільна. Взаємодія з іншими лікарськими засобами досі невідома.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВказівки для пацієнтів з цукровим діабетом: засвоювані вуглеводи, що містяться в одній таблетці, складають менше 0,003 «хлібних одиниць» (ХЕ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСорбіт (підсолоджувач), гуміарабік і крохмаль рисовий (носії), діоксид кремнію аморфний (агент антистежуючий), аскорбінова кислота (вітамін С), стеарат кальцію (агент антистежуючий), ефірні олії евкаліпта, шавлії, м'яти, лимона, чебрецю , лаванди, ментол, сукралоза (підсолоджувач).ХарактеристикаОрвіс таблетки для горла Евалар сприяють: поліпшення стану верхніх дихальних шляхів та горла; зняття роздратування (першіння) у горлі; полегшення дихання та ковтання. Біологічно активна добавка (БАД). Чи не є лікарським засобом.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 5 разів на день з інтервалом у 2 години тримати у роті до повного розсмоктування, не розжовуючи. Тривалість прийому – не менше 7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 капсулі міститься активна речовина: осельтамівір фосфат 98,5 мг, у перерахунку на осельтамівір 75 мг. 10 капсул в упаковці.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №1, кришка жовтого кольору, корпус білого кольору. Вміст капсул – суміш гранул і порошку майже білого кольору або спресована маса майже білого кольору, що розсипається при легкому натисканні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб. Є проліками, активний метаболіт (осельтамівір карбоксилат) якого селективно пригнічує нейрамінідазу вірусу грипу типів А і В. і проникненню в клітини епітелію дихальних шляхів, запобігаючи інактивації вірусу епітеліальним слизом). Осельтамівір карбоксилат діє поза клітинами і конкурентно пригнічує нейрамінідазу вірусу. Гальмує зростання вірусу грипу та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo. Зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму.ІнструкціяВсередину, під час їжі або незалежно від їди. Перенесення препарату можна покращити, якщо приймати його під час їжі. Якщо пацієнтам потрібна доза 75 мг, необхідно слідувати наступним інструкціям: Тримаючи одну капсулу 75 мг препарату Осельтамівір Канон над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу та висипати порошок у ємність. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування (щоб приховати гіркий смак) і добре перемішати. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася.Показання до застосуванняЛікування грипу у дорослих та дітей віком від 1 року. Профілактика грипу у дорослих та підлітків віком від 12 років, що перебувають у групах підвищеного ризику інфікування вірусом (у військових частинах та великих виробничих колективах, у ослаблених хворих). Профілактика грипу у дітей віком від 1 року.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до осельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну 10 мл/хв). Дитячий вік до 1 року. Тяжка печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяЗ обережністю при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяУ дослідженнях щодо лікування грипу у дорослих/пацієнтів підліткового віку найчастішими небажаними реакціями (HP) були нудота, блювання та головний біль. Більшість HP виникали в перший або другий день лікування та проходили самостійно протягом 1-2 днів. У дослідженнях з профілактики грипу у дорослих і підлітків найчастішими HP були нудота, блювання, біль голови і біль. У дітей найчастіше зустрічалося блювання. Описані HP в більшості випадків не вимагали відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі лікарські взаємодії малоймовірні за даними фармакологічних та фармакокінетичних досліджень. Осельтамівіру фосфат високою мірою перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, в основному розташованих у печінці. Лікарські взаємодії, зумовлені конкуренцією за зв'язування з активними центрами естераз, у літературних джерелах не представлені. Низький рівень зв'язування осельтамівіру та активного метаболіту з білками плазми не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов'язаних із витісненням лікарських засобів із зв'язку з білками. Дослідження in vitro показують, що ні осельтамівір фосфат, ні його активний метаболіт не є кращим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або для глюкуронілтрансфераз. Підстав для взаємодії з пероральними контрацептивами немає. Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450 і конкуруючий у процесі канальцевої секреції з препаратами лужного типу та катіонами, не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту. Малоймовірні клінічно значущі міжлікарські взаємодії, пов'язані з конкуренцією за канальцеву секрецію, беручи до уваги резерв безпеки для більшості подібних препаратів, шляхи виведення активного метаболіту осельтамівіру (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція), а також здатність, що виводить кожного. Пробенецид призводить до збільшення AUC активного метаболіту осельтамівіру приблизно в 2 рази (за рахунок зниження активної канальцевої секреції у нирках). Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна, враховуючи резерв безпеки активного метаболіту. Одночасний прийом з амоксициліном не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його компонентів, демонструючи слабку конкуренцію за виведення аніонною канальцевою секрецією. Одночасний прийом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту або парацетамолу. Фармакокінетичних взаємодій між осельтамівіром, його основним метаболітом не виявлено при одночасному прийомі з парацетамолом, ацетилсаліцилової кислотою, циметидином, антацидними засобами (магнію та алюмінію гідроксид, кальцію карбонат), варфарином, рімантадином або амантадином. У клінічних дослідженнях III фази осельтамівір призначали з часто застосовуваними препаратами, такими як інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуметіазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин-етити ), бета-адреноблокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), кортикостероїди, інгаляційні бронхолітики та ненаркотичні аналгетики (ацетилсаліцифенова кислота), і Змін характеру чи частоти небажаних явищ у своїй не спостерігалося.Спосіб застосування та дозиПрийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб з розвитку симптомів захворювання. Дорослі та підлітки віком понад 12 років: по 75 мг 2 рази на добу внутрішньо протягом 5 днів. Збільшення дози більше 150 мг на добу не призводить до посилення ефекту. Хворим на кліренс креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У хворих з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. У хворих з кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу, якщо симптоми грипу з'явилися протягом 48 годин між сеансами діалізу. Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 5 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну &10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалася.У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані судоми та делірій-подібні психоневрологічні порушення. Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Ризик розвитку психоневрологічних порушень у пацієнтів, які одержують осельтамівір, не перевищує такий у пацієнтів з грипом, які не отримують противірусні препарати. Рекомендується ретельне спостереження за станом та поведінкою пацієнтів, особливо дітей та підлітків, з метою виявлення ознак анормальної поведінки та оцінки ризику продовження прийому препарату при розвитку даних явищ. Даних щодо ефективності осельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А та В, немає. Препарат Осельтамівір Канон не є заміною вакцинації. Профілактичний прийом препарату Осельтамівір Канон можливий за епідеміологічними показаннями. Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям молодше 1 року. Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися. Виходячи з профілю безпеки, вплив осельтамівіру на ці види діяльності малоймовірний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: осельтамівір фосфат - 98,5 мг (у перерахунку на осельтамівір - 30,0 мг); допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, повідон К30, натрію кроскармелоза, тальк, стеарилфумарат натрію; Капсула тверда желатинова №1: титану діоксид, желатин. По 10 або 15 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої. По 1, 3, 6 або 9 контурних осередкових упаковок по 10 капсул або по 1, 2, 4 або 6 контурних осередкових упаковок по 15 капсул разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТверді капсули, корпус та кришечка капсули непрозорі, від білого або майже білого кольору до білого із жовтуватим відтінком кольору. Вміст капсул – порошок або ущільнена порошкова маса від білого або майже білого кольору до білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Осельтамівір легко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією печінкових та кишкових естераз. Концентрації активного метаболіту в плазмі визначаються в межах 30 хв, час досягнення максимальної концентрації 2-3 години, і більш ніж у 20 разів перевищують концентрації проліки. Не менше 75% прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровотік у вигляді активного метаболіту, менше 5% – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації як проліки, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від їди. Розподіл Об'єм розподілу (Vss) активного метаболіту – 23 л. За даними досліджень, проведених на тваринах, після прийому внутрішньо осельтамівіру його активний метаболіт виявлявся у всіх основних осередках інфекції (легких, промивних водах бронхів, слизовій оболонці порожнини носа, середньому вусі та трахеї) у концентраціях, що забезпечують противірусний ефект. Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 3%. Зв'язок проліків з білками плазми - 42%, що недостатньо, щоб бути причиною суттєвих лікарських взаємодій. Метаболізм Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що перебувають переважно в печінці. Ні осельтамівір, ні активний метаболіт є субстратами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450. Виведення Виводиться (>90%) у вигляді активного метаболіту переважно нирками. Активний метаболіт не піддається подальшій трансформації та виводиться нирками (> 99%) шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще шляхом канальцевої секреції. Через кишечник виводиться менш як 20% прийнятого препарату. Період напіввиведення активного метаболіту 6-10 год. Фармакокінетика в спеціальних групах пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок При застосуванні осельтамівіру (100 мг двічі на добу протягом 5 днів) у пацієнтів з різним ступенем порушення функції нирок площа під кривою "концентрація активного метаболіту У плазмі - час" (АUСосельтамівіру карбоксилату) обернено пропорційна зниженню функції нирок. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. Пацієнти з порушенням функції печінки Отримані in vitro та в дослідженнях на тваринах дані про відсутність значного підвищення AUC осельтамівіру або його активного метаболіту при порушенні функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості були підтверджені і у клінічних дослідженнях. Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку У пацієнтів похилого та старечого віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на 25-35% вища, ніж у молодших пацієнтів при призначенні аналогічних доз осельтамівіру. Період напіввиведення препарату у пацієнтів похилого та старечого віку суттєво не відрізнявся від такого у молодших пацієнтів. З урахуванням даних щодо експозиції препарату та його переносимості пацієнтами похилого та старечого віку корекції дози при лікуванні та профілактиці грипу не потрібно. Діти віком від 1 року до 8 років та підлітки Фармакокінетику осельтамівіру вивчали у дітей від 1 до 16 років у фармакокінетичному дослідженні з одноразовим прийомом препарату та у клінічному дослідженні з вивчення багаторазового прийому препарату у невеликої кількості дітей віком 3-12 років. Швидкість виведення активного метаболіту з поправкою на масу тіла у дітей молодшого віку вища, ніж у дорослих, що призводить до нижчих AUC по відношенню до конкретної дози. Прийом препарату в дозі 2 мг/кг та одноразових доз у 30 мг або 45 мг відповідно до рекомендацій з дозування для дітей, наведених у розділі "Спосіб застосування та дози", забезпечує таку ж AUC осельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому капсули з 75 мг препарату (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика осельтамівіру у дітей віком від 12 років така ж, як у дорослих.ФармакодинамікаМеханізм дії Противірусний препарат. Осельтамівір є проліками, його активний метаболіт (осельтамівіру карбоксилат, ОК) - ефективний і селективний інгібітор нейрамінідази вірусів грипу типу А і В - ферменту, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин. вірусу в організмі. Гальмує зростання вірусу грипу in vitro та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo, зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму. Концентрація ОК, необхідна для пригнічення нейрамінідази 50% (IC50), становить 0,1-1,3 нМ для вірусу грипу А і 2,6 нМ для вірусу грипу В. Медіана значень IC50 для вірусу грипу В трохи вище і становить 8,5 нМ. Клінічна ефективність У проведених дослідженнях осельтамівір не впливав на утворення протигрипозних антитіл, у тому числі вироблення антитіл у відповідь на введення інактивованої вакцини проти грипу. Дослідження природної грипозної інфекції У клінічних дослідженнях, проведених під час сезонної інфекції грипу, пацієнти починали одержувати осельтамівір не пізніше 40 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції. 97% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 3% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір значно скорочував період клінічних проявів грипозної інфекції (на 32 год). У пацієнтів з підтвердженим діагнозом грипу, які приймали осельтамівір, тяжкість захворювання, виражена як площа під кривою для сумарного індексу симптомів, була на 38% меншою порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Більше того, у молодих пацієнтів без супутніх захворювань осельтамівір знижував приблизно на 50% частоту розвитку ускладнень грипу, які вимагають застосування антибіотиків (бронхіту, пневмонії, синуситу, середнього отиту). Були отримані чіткі докази ефективності препарату щодо вторинних критеріїв ефективності, що стосуються антивірусної активності: осельтамівір викликав як скорочення часу виділення вірусу з організму, так і зменшення площі під кривою "вірусні титри-час". Дані, отримані в дослідженні з терапії осельтамівіром у пацієнтів похилого та старечого віку, показують, що прийом осельтамівіру в дозі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів супроводжувався клінічно значущим зменшенням медіани періоду клінічних проявів грипозної інфекції, аналогічним у дорослих. віку, проте відмінності не досягли статистичної значущості. В іншому дослідженні пацієнти старше 13 років, хворі на грип, які мали супутні хронічні захворювання серцево-судинної та/або дихальної систем, отримували осельтамівір у тому ж режимі дозування або плацебо. Відмінностей у медіані періоду до зменшення клінічних проявів грипозної інфекції у групах осельтамівір та плацебо не було, проте період підвищення температури при прийомі осельтамівіру скорочувався приблизно на 1 день. Частка пацієнтів, що виділяють вірус на 2-й та 4-ий день, ставала значно меншою. Профіль безпеки осельтамівіру у пацієнтів групи ризику не відрізнявся від такого у загальній популяції дорослих пацієнтів. Лікування грипу у дітей У дітей віком 1-12 років (середній вік 5,3 роки), які мали лихоманку (≥ 37,8 °С) та один із симптомів з боку дихальної системи (кашель або риніт) у період циркуляції вірусу грипу серед населення, було проведено подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження. 67% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 33% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір (при прийомі не пізніше 48 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції) значно знижував тривалість захворювання (на 35,8 год) порівняно з плацбо. Тривалість захворювання визначалася як час до усунення кашлю, закладеності носа, зникнення лихоманки, повернення до звичайної активності. У групі дітей, які отримували осельтамівір, частота гострого середнього отиту знижувалася на 40% порівняно з групою плацебо. Одужання та повернення до звичайної активності наступало майже на 2 дні раніше у дітей, які отримували осельтамівір, порівняно з групою плацебо. В іншому дослідженні брали участь діти у віці 6-12 років, які страждають на бронхіальну астму; 53,6% пацієнтів мали грипозну інфекцію, підтверджену серологічно та/або у культурі. Медіана тривалості захворювання у групі пацієнтів, які отримували осельтамівір, значно не знижувалася. Але до останнього 6-го дня терапії осельтамівіром обсяг форсованого видиху за 1 сек (OФB1) підвищувався на 10,8% порівняно з 4,7% у пацієнтів, які отримували плацебо (р=0,0148). Профілактика грипу у дорослих та підлітків Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції А та В була доведена у 3 окремих клінічних дослідженнях ІІІ фази. На тлі прийому осельтамівіру на грип захворіли близько 1% пацієнтів. Осельтамівір також значно зменшував частоту виділення вірусу та запобігав передачі вірусу від одного члена сім'ї до іншого. Дорослі та підлітки, які були в контакті з хворим членом сім'ї, починали прийом осельтамівіру протягом двох днів після виникнення симптомів грипу у членів сім'ї та продовжували його протягом 7 днів, що достовірно зменшувало частоту випадків грипу у осіб, що контактували, на 92%. У нещеплених і загалом здорових дорослих у віці 18-65 років прийом осельтамівіру під час епідемії грипу суттєво знижував захворюваність на грип (на 76%). Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. В осіб похилого та старечого віку, які перебували в будинках для людей похилого віку, 80% з яких були щеплені перед сезоном, коли проводилося дослідження, осельтамівір достовірно знижував захворюваність на грип на 92%. У тому ж дослідженні осельтамівір достовірно (на 86%) зменшував частоту ускладнень грипу: бронхіту, пневмонії, синуситу. Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. Профілактика грипу у дітей Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції була продемонстрована у дітей від 1 до 12 років після контакту з хворим членом сім'ї або з кимось із постійного оточення. Основним параметром ефективності була частота лабораторно підтвердженої грипозної інфекції. У дітей, які одержували осельтамівір у формі порошку для приготування суспензії для прийому внутрішньо в дозі від 30 до 75 мг 1 раз на день протягом 10 днів і не виділяли вірус вихідно, частота лабораторно підтвердженого грипу зменшилася до 4% (2/47) порівняно з 21% (15/70) у групі плацебо. Профілактика грипу в осіб із ослабленим імунітетом У осіб з ослабленим імунітетом при сезонній грипозній інфекції та при відсутності вірусовиділення вихідно, профілактичне застосування осельтамівіру призводило до зниження частоти лабораторно підтвердженої грипозної інфекції, що супроводжується клінічною симптоматикою, до 0,4% (1/231) ) у групі плацебо. Лабораторно підтверджена грипозна інфекція, що супроводжується клінічною симптоматикою, діагностувалася за наявності температури в ротовій порожнині вище 37,2 °С, кашлю та/або гострого риніту (усі зареєстровані в один і той же день під час прийому препарату/плацебо), а також позитивного результату зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції на РНК вірусу грипу. Резистентність Клінічні дослідження У всіх пацієнтів-носіїв OK-резистентного вірусу носійство мало тимчасовий характер, не впливало на елімінацію вірусу та не викликало погіршення клінічного стану. Населення пацієнтів Пацієнти з мутаціями, що призводять до резистентності Фенотипування* Гено- та фенотипування* Дорослі та підлітки 4/1245 (0,32%) 5/1245 (0,4%) Діти (1-12 років) 19/464 (4,1%) 25/464 (5,4%)⁠ * Повне генотипування не було проведено в жодному з досліджень. При прийомі осельтамівіру з метою постконтактної профілактики (7 днів), профілактики, що контактували в сім'ї (10 днів) та сезонної профілактики (42 дні) у осіб з нормальною функцією імунної системи випадків резистентності до препарату не відмічено. У 12-тижневому дослідженні з сезонної профілактики в осіб із ослабленим імунітетом випадків виникнення резистентності також не спостерігалося. Дані окремих клінічних випадків та спостережних досліджень У пацієнтів, які не отримували осельтамівір, виявлені мутації вірусів грипу А і В, що виникають в природних умовах, які мали знижену чутливість до осельтамівіру. У 2008 році мутація типу заміни H275Y, що призводить до резистентності, була виявлена ​​більш ніж у 99% штамів вірусу 2008 H1N1, що циркулюють в Європі. Вірус грипу 2009 H1N1 ("свинячий грип") у більшості випадків був чутливий до осельтамівіру. Стійкі до осельтамівіру штами виявлені в осіб з нормальною функцією імунної системи та осіб з ослабленим імунітетом, які приймали осельтамівір. Ступінь зниження чутливості до осельтамівіру і частота народження подібних вірусів може відрізнятися в залежності від сезону і регіону. Стійкість до осельтамівіру виявлена ​​у пацієнтів з пандемічним грипом H1N1, які отримували препарат як для лікування, так і для профілактики. Частота народження резистентності може бути вищою у молодших пацієнтів і пацієнтів з ослабленим імунітетом. Стійкі до осельтамівіру лабораторні штами вірусів грипу та віруси грипу від пацієнтів, які отримували терапію осельтамівіром, несуть мутації нейрамінідази N1 та N2. Мутації, що призводять до стійкості, часто є специфічними для підтипу нейрамінідази. При прийнятті рішення про застосування осельтамівіру слід зважати на сезонну чутливість вірусу грипу до препарату (останню інформацію можна знайти на сайті ВООЗ). Доклінічні дані Доклінічні дані, отримані на підставі стандартних досліджень з вивчення фармакологічної безпеки, генотоксичності та хронічної токсичності, не виявили особливої ​​небезпеки для людини. Канцерогенність: результати 3-х досліджень щодо виявлення канцерогенного потенціалу (двох 2-х літніх досліджень на щурах та мишах для осельтамівіру та одного 6-ти місячного дослідження на трансгенних мишах Tg:AC для активного метаболіту) були негативними. Мутагенність: стандартні генотоксичні тести для осельтамівіру та активного метаболіту були негативними. Вплив на фертильність: осельтамівір у дозі 1500 мг/кг/добу не впливав на генеративну функцію самців та самок щурів. Тератогенність: у дослідженнях з вивчення тератогенності осельтамівіру в дозі до 1500 мг/кг/добу (на щурах) та до 500 мг/кг/добу (на кроликах) впливу на ембріо-фетальний розвиток не виявлено. У дослідженнях з вивчення антенатального та постнатального періодів розвитку у щурів при введенні осельтамівіру в дозі 1500 мг/кг/добу спостерігалося збільшення періоду пологів: межа безпеки між експозицією для людини та максимальною дозою, що не надає ефекту, у щурів (500 мг/кг/добу) для осельтамівіру вище у 480 разів, а для його активного метаболіту – у 44 рази. Експозиція у плода становила 15-20% від такої матері. Інше: осельтамівір та активний метаболіт проникають у молоко лактуючих щурів. Згідно з обмеженими даними осельтамівір та його активний метаболіт проникають у грудне молоко людини. За результатами екстраполяції даних, отриманих у дослідженнях у тварин, їх кількість у грудному молоці може становити 0,01 мг/добу та 0,3 мг/добу, відповідно. Приблизно у 50% протестованих морських свинок при введенні максимальних доз активної субстанції осельтамівіру спостерігалася сенсибілізація шкіри у вигляді еритеми. Також виявлено оборотне подразнення очей у кроликів. У той час як дуже високі пероральні одноразові дози (657 мг/кг і вище) осельтамівіру не впливали на дорослих щурів, дані дози мали токсичну дію на незрілих 7-денних дитинчат щурів, у тому числі призводили до загибелі тварин. Небажаних ефектів не спостерігалося при хронічному введенні у дозі 500 мг/кг/добу з 7 по 21 день постнатального періоду.Показання до застосуванняЛікування грипу у дорослих та дітей віком від 1 року. Профілактика грипу у дорослих та підлітків віком від 12 років, що перебувають у групах підвищеного ризику інфікування вірусом (у військових частинах та великих виробничих колективах, у ослаблених хворих). Профілактика грипу у дітей віком від 1 року.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до осельтамівіру або до будь-якого компонента препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв). Дитячий вік до 1 року. Тяжка печінкова недостатність. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень вагітних жінок не проводилося. Однак результати постмаркетингових та спостережних досліджень продемонстрували користь запропонованого стандартного режиму дозування для цієї популяції пацієнтів. Результати фармакокінетичного аналізу показали нижчу експозицію активного метаболіту (приблизно на 30% протягом усіх триместрів вагітності) у вагітних жінок порівняно з не вагітними. Тим не менш, значення розрахункової експозиції залишається вище за інгібуючі концентрації (значення IC95) і терапевтичних значень для багатьох штамів вірусу грипу. Зміна режиму дозування у вагітних жінок під час проведення терапії чи профілактики не рекомендується. Не виявлено прямого чи опосередкованого несприятливого впливу препарату на вагітність, ембріофетальний чи постнатальний розвиток.При призначенні осельтамівіру вагітним жінкам слід враховувати дані щодо безпеки, так і перебіг вагітності, і патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. Під час доклінічних досліджень осельтамівір та активний метаболіт проникали у молоко лактуючих щурів. Дані по екскреції осельтамівіру з грудним молоком у людини і застосування осельтамівіру жінками, що годують, обмежені. Осельтамівір та його активний метаболіт у невеликих кількостях проникають у грудне молоко, створюючи субтерапевтичні концентрації у крові немовляти. При призначенні осельтамівіру жінкам, що годують, слід також враховувати супутнє захворювання і патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. При вагітності та в період грудного вигодовування осельтамівір застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяКлінічні дослідження У дослідженнях щодо лікування грипу у дорослих/пацієнтів підліткового віку найчастішими небажаними реакціями (HP) були нудота, блювання та головний біль. Більшість HP виникали в перший або другий день лікування та проходили самостійно протягом 1-2 днів. У дослідженнях з профілактики грипу у дорослих і підлітків найчастішими HP були нудота, блювання, біль голови і біль. У дітей найчастіше зустрічалося блювання. Описані HP в більшості випадків не вимагали відміни препарату. Лікування та профілактики грипу у дорослих та підлітків У таблиці 1 представлені HP, що виникали найчастіше (≥ 1%) при прийомі рекомендованої дози осельтамівіру в дослідженнях з профілактики та лікування грипу у дорослих та підлітків (75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів для лікування та 75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів для профілактики), і частота яких як мінімум на 1% вища порівняно з плацебо. До дослідження лікування грипу увійшли дорослі/підлітки без супутньої патології та пацієнти групи ризику, тобто. пацієнти з високим ризиком розвитку ускладнень грипу (пацієнти похилого та старечого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями серця або органів дихання). Загалом профіль безпеки у пацієнтів групи ризику відповідав такому у дорослих/пацієнтів підліткового віку без супутньої патології. У дослідженнях з профілактики грипу профіль безпеки у пацієнтів, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру (75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів), не відрізнявся від такого в дослідженнях з лікування грипу, незважаючи на триваліший прийом препарату. Таблиця 1. Відсоток дорослих/підлітків з HP, що виникали з частотою ≥ 1% у групі осельтамівіру в дослідженнях з лікування та профілактики грипозної інфекції (відмінність із плацебо ≥ 1%) Системно-органний клас/Небажана реакція Лікування Профілактика Категорія частоти Осельтамівір (75 мг 2 рази на добу) N=2647 Плацебо N=1977 Осельтамівір (75 мг 1 раз на добу) N=1945 Плацебо N=1588 Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота 10% 6% 8% 4% дуже часто Блювота 8% 3% 2% 1% часто Порушення з боку нервової системи Головний біль 2% 1% 17% 16% дуже часто Загальні розлади Біль <1% <1% 4% 3% часто а Категорія частоти представлена ​​тільки для групи осельтамівіру. Для оцінки частоти HP використані наступні категорії частоти: дуже часто (>1/10): часто (>1/100, Далі представлені небажані явища, які виникали з частотою ≥ 1% у дорослих та підлітків, які отримували осельтамівір як терапію та профілактику грипозної інфекції. Дані небажані явища або частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували плацебо, або відмінності в частоті між групами осельтамівіру і плацебо склали менше 1%. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (6% проти 7%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 2% проти 3%); профілактика – діарея (3% проти 4%), біль у верхній частині живота (2% проти 2%), диспепсія (1% проти 1%). Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – бронхіт (3% проти 4%), синусит (1% проти 1%); простий герпес (1% проти 1%); профілактика – назофарингіт (4% проти 4%), інфекції верхніх дихальних шляхів (3% проти 3%), грипозна інфекція (2% проти 3%). Загальні розлади (осельтамівір проти плацебо): лікування – запаморочення (включаючи вертиго, 2% проти 3%); профілактика – втома (7% проти 7%), пірексія (2% проти 2%), грипоподібне захворювання (1% проти 2%), запаморочення (1% проти 1%), біль у кінцівці (1% проти 1%). Порушення з боку нервової системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – безсоння (1% проти 1%); профілактика – безсоння (1% проти 1%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – кашель (2% проти 2%), закладеність носа (1% проти 1%); профілактика – закладеність носа (7% проти 7%), ангіна (5% проти 5%), кашель (5% проти 6%), ринорея (1% проти 1%). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини (осельтамівір проти плацебо): профілактика – біль у спині (2% проти 3%), артралгія (1% проти 2%), міалгія (1% проти 1%). Порушення з боку статевих органів та молочної залози (осел'тамівір проти плацебо): профілактика – дисменорея (3% проти 3%). Лікування та профілактика грипозної інфекції у пацієнтів похилого та старечого віку Профіль безпеки у 942 пацієнтів похилого та старечого віку, які отримували осельтамівір або плацебо, клінічно не відрізнявся від такого у осіб молодшого віку (до 65 років). Профілактика грипозної інфекції у пацієнтів із ослабленим імунітетом У 12-тижневому дослідженні з профілактики грипу за участю 475 пацієнтів з ослабленим імунітетом (включаючи 18 дітей віком від 1 до 12 років), у пацієнтів, які приймали осельтамівір (n = 238), профіль безпеки відповідав описаному раніше у дослідженнях з профілактики грипу. Лікування та профілактика грипозної інфекції у дітей без супутніх захворювань віком 1-12 років та пацієнтів з бронхіальною астмою У дослідженнях з лікування природної грипозної інфекції у дітей віком від 1 до 12 років HP при застосуванні осельтамівіру (n = 858), відміченої з частотою ≥ 1% і як мінімум на 1% частіше у порівнянні з плацебо (n = 622), було блювання. У дітей, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру 1 раз на добу як постконтактну профілактику в домашніх умовах, найчастіше зустрічалося блювання (8% у групі осельтамівіру проти 2% у групі, яка не отримувала профілактичне лікування). Осельтамівір добре переносився, зареєстровані небажані явища відповідали описаним раніше під час лікування грипу у дітей. Далі представлені небажані явища, відмічені у дітей із частотою ≥ 1% у дослідженнях з лікування грипу (n = 858) або з частотою ≥ 5% у дослідженнях із профілактики грипу (n = 148). Дані небажані явища найчастіше спостерігалися у групі плацебо/відсутність профілактики, відмінності між групами осельтамівіру та плацебо/відсутність профілактики склали менше 1%. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (9% проти 9%), нудота (4% проти 4%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 3% проти 3%). Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – середній отит (5% проти 8%), бронхіт (2% проти 3%), пневмонія (1% проти 3%), синусит (1% проти 2%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – астма (включаючи загострення, 3% проти 4%), носову кровотечу (2% проти 2%); профілактика – кашель (12% проти 26%), закладеність носа (11% проти 20%). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин (осельтамівір проти плацебо): лікування – дерматит (включаючи алергічний та атопічний дерматит, 1% проти 2%). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осельтамівір проти плацебо): лікування – біль у вусі (1% проти 1%). Порушення з боку органу зору (осельтамівір проти плацебо): лікування - кон'юнктивіт (включаючи почервоніння очей, виділення з ока та біль в очах, 1% проти <1%). Додаткові небажані явища, зазначені під час лікування грипу в дітей віком, не відповідали описаним вище критеріям. Порушення з боку крові та лімфатичної системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – лімфоаденопатія (< 1% проти 1%). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осел'тамівір проти плацебо): лікування – пошкодження барабанної перетинки (<1% проти 1%). Постмаркетингове спостереження Далі представлені небажані явища при застосуванні осельтамівіру, які спостерігалися під час постмаркетингового спостереження. Частота даних небажаних явищ та/або причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням осельтамівіру не може бути встановлена, оскільки невідомий істинний розмір популяції через добровільний характер повідомлень. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості - дерматит, висипання на шкірі, екзема, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, алергія, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, набряк Квін. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, збільшення активності "печінкових" ферментів у пацієнтів з грипоподібними симптомами, які отримували осельтамівір; фульмінантний гепатит (у тому числі з фатальним результатом), печінкова недостатність, жовтяниця. Порушення з боку нервово-психічної сфери Грипозна інфекція може асоціюватися з різними неврологічними симптомами та змінами поведінки, включаючи такі симптоми, як галюцинації, марення та анормальну поведінку. У деяких випадках вони можуть призвести до смерті. Такі явища можуть виникати як і натомість розвитку енцефалопатії чи енцефаліту, і без прояви даних захворювань. У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані судоми та делірій (включаючи такі симптоми, як порушення свідомості, дезорієнтація у часі та просторі, анормальна поведінка, марення, галюцинації, збудження, тривога, нічні кошмари). Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові кровотечі після прийому осельтамівіру (зокрема, не можна виключити зв'язок між явищами геморагічного коліту та прийомом осельтамівіру, оскільки зазначені явища зникали як після одужання пацієнта від грипу, так і після відміни препарату). Порушення органу зору: порушення зору. Порушення серця: аритмія.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі лікарські взаємодії малоймовірні за даними фармакологічних та фармакокінетичних досліджень. Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз в основному розташованих у печінці. Лікарські взаємодії, зумовлені конкуренцією за зв'язування з активними центрами естераз, у літературних джерелах не представлені. Низький рівень зв'язування осельтамівіру та активного метаболіту з білками плазми не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов'язаних із витісненням лікарських засобів із зв'язку з білками. Дослідження in vitro показують, що ні осельтамівір, ні його активний метаболіт не є кращим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або глюкуронілтрансфераз. Підстав для взаємодії з пероральними контрацептивами немає. Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450 і конкуруючий у процесі канальцевої секреції з препаратами лужного типу та катіонами, не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту. Малоймовірні клінічно значущі міжлікарські взаємодії, пов'язані з конкуренцією за канальцеву секрецію, беручи до уваги резерв безпеки для більшості подібних препаратів, шляхи виведення активного метаболіту осельтамівіру (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція), а також здатність, що виводить кожного. Пробенецид призводить до збільшення AUC активного метаболіту осельтамівіру приблизно в 2 рази (за рахунок зниження активної канальцевої секреції у нирках). Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна, враховуючи резерв безпеки активного метаболіту. Одночасний прийом з амоксициліном не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його компонентів, демонструючи слабку конкуренцію за виведення аніонною канальцевою секрецією. Одночасний прийом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту або парацетамолу. Фармакокінетичних взаємодій між осельтамівіром, його основним метаболітом не виявлено при одночасному прийомі з парацетамолом, ацетилсаліцилової кислотою, циметидином, антацидними засобами (магнію та алюмінію гідроксид, кальцію карбонат), варфарином, рімантадином або амантадином. При використанні осельтамівіру з часто застосовуваними препаратами, такими як інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуметіазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин і доксициклін), циматіті адреноблокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), глюкокортикостероїди, інгаляційні бронхолітики та ненаркотичні аналгетики (ацетилсаліцилова кислота, імопрофен та Застосовувати осельтамівір у комбінації з препаратами, що мають вузьку широту терапевтичної дії (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, бутадіон) необхідно з обережністю.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їжі або незалежно від їди. Перенесення препарату можна покращити, якщо приймати його під час їжі. За наявності проблем з проковтуванням капсул необхідно відкрити капсулу і висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) відповідного підсолодженого продукту харчування (шоколадний сироп з нормальним вмістом цукру або без вмісту цукру, мед, світло-коричневий цукор або столовий цукор, розчинений у воді, солодкий десерт, згущене молоко з цукром, яблучне пюре або йогурт) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно переміщати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш відразу після приготування. Детальні рекомендації дано у підрозділі "Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру". Стандартний режим дозування Лікування Прийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб з розвитку симптомів захворювання. Дорослі та підлітки у віці ≥ 12 років По 75 мг (одна капсула 75 мг або одна капсула 30 мг + одна капсула 45 мг) 2 рази на добу протягом 5 днів. Збільшення дози більше 150 мг на добу не призводить до посилення ефекту. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які вміють ковтати капсули, також можуть отримувати лікування, приймаючи по одній капсулі 75 мг або одну капсулу 30 мг + одну капсулу 45 мг двічі на добу протягом 5 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру в капсулах по 30 мг та 45 мг: Маса тіла ≤ 15 кг – Рекомендована доза 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 15-23 кг – Рекомендована доза 45 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 23-40 кг – рекомендована доза 60 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 40 кг – Рекомендована доза 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Профілактика Прийом препарату слід розпочинати не пізніше 2 діб після контакту з хворими. Дорослі та підлітки у віці ≥ 12 років По 75 мг (одна капсула 75 мг або одна капсула 30 мг + одна капсула 45 мг) 1 раз на добу внутрішньо не менше 10 днів після контакту з хворим. Під час сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває прийом препарату. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які можуть ковтати капсули, також можуть отримувати профілактичну терапію, приймаючи по одній капсулі 75 мг або одну капсулу 30 мг + одну капсулу 45 мг 1 раз на добу протягом 10 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру в капсулах по 30 мг та 45 мг: Маса тіла ≤ 15 кг – Рекомендована доза 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 15-23 кг – Рекомендована доза 45 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 23-40 кг – рекомендована доза 60 мг двічі на добу протягом 5 днів. Маса тіла > 40 кг – Рекомендована доза 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Дозування в особливих випадках Пацієнти з порушенням функції нирок Лікування Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу, якщо симптоми грипу з'явилися протягом 48 годин між сеансами діалізу. Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 5 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні. Профілактика Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв рекомендується зменшити дозу осельтамівіру до 30 мг через день. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу ("1-й сеанс"). Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного непарного сеансу діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 7 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну) Пацієнти з порушенням функції печінки Корекції дози при лікуванні та профілактики грипу у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку Корекція дози для профілактики або лікування грипу не потрібна. Пацієнти з ослабленим імунітетом (після трансплантації) Для сезонної профілактики грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом у віці ≥ 1 року – протягом 12 тижнів, корекція дози не потрібна. Діти Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям до 1 року. Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру У випадках, коли у дорослих, підлітків та дітей існує проблема з проковтуванням капсул, необхідно відкрити капсулу та висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) відповідного підсолодженого продукту харчування для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш одразу ж після приготування. Якщо пацієнтам потрібна доза 75 мг, необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Тримаючи одну капсулу 75 мг препарату Осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу та висипати порошок у ємність. 2. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування (щоб приховати гіркий смак) і добре перемішати. 3. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Якщо пацієнтам потрібні дози 30-60 мг, то для правильного дозування необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Визначити необхідну кількість капсул осельтамівіру, що потрібна для приготування суміші: Маса тіла* Кількість капсул осельтамівіру для забезпечення рекомендованої дози з метою лікування протягом 5 днів Кількість капсул осельтамівіру для забезпечення рекомендованої дози з метою профілактики ≤ 15 кг 1 капсула 30 мг 2 рази на добу 1 капсула 30 мг 1 раз на добу > 15-23 кг 1 капсула 45 мг 2 рази на добу 1 капсула 45 мг 1 раз на добу > 23-40 кг 2 капсули 30 мг 2 рази на добу 2 капсули 30 мг 1 раз на добу *Діти з масою тіла > 40 кг і дорослі можуть отримувати осельтамівір, використовуючи для приготування суміші одну капсулу 45 мг + одну капсулу 30 мг 2 рази на добу для лікування або 1 раз на добу для профілактики. 2. Переконайтеся, що використовується правильна доза препарату (відповідно до вищенаведеної таблиці). Тримаючи одну або кілька капсул осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити одну або кілька капсул і висипати порошок в ємність. 3. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) придатного підсолодженого продукту харчування, щоб приховати гіркий смак, і добре перемішати. 4. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Повторюйте цю процедуру перед кожним прийомом препарату.ПередозуванняУ більшості випадків передозування в ході клінічних досліджень та при постмаркетинговому застосуванні осельтамівіру не супроводжувалося будь-якими небажаними явищами. В інших випадках симптоми передозування відповідали небажаним явищам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПорушення психіки У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані порушення з боку психіки, судоми та делірійподібні психоневрологічні порушення. Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Ризик розвитку психоневрологічних порушень у пацієнтів, які одержують осельтамівір, не перевищує такий у пацієнтів з грипом, які не отримують противірусні препарати. Рекомендується ретельне спостереження за станом та поведінкою пацієнтів, особливо дітей та підлітків, з метою виявлення ознак анормальної поведінки та оцінки ризику продовження прийому препарату при розвитку даних явищ. Даних щодо ефективності осельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А та В, немає. Осельтамівір нс є заміною вакцинації. Профілактичний прийом осельтамівіру можливий за епідеміологічними показаннями. Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям молодше 1 року. Інструкції із застосування, обігу та знищення Попадання лікарських препаратів у довкілля має бути зведено до мінімуму. Не слід утилізувати препарат за допомогою стічних вод або разом із побутовими відходами. По можливості необхідно використовувати спеціальні системи для утилізації лікарських засобів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися. Виходячи з профілю безпеки, вплив осельтамівіру на ці види діяльності малоймовірний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діюча речовина: осельтамівір – 75 мг (у вигляді осельтамівіру фосфату – 98,5 мг); допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 46,40 мг, повідон К-30 – 6,70 мг, кроскармеллозу натрію – 3,40 мг, натрію стеарилфумарат – 1,70 мг, тальк – 8,30 мг; оболонка капсули - корпус та кришечка: титану діоксид (Е171), чорний оксид заліза (Е172), діамантовий синій (Е133), желатин. Капсули 75 мг. По 10 капсул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10 капсул у банку з поліетилену низького тиску. 1 контурну осередкову упаковку або 1 банку з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули розміру №2, непрозорі, корпус та кришечка синього кольору. Вміст капсул – суміш гранул і порошку білого або майже білого кольору або спресована маса білого або майже білого кольору, що розсипається при легкому натисканні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Осельтамівір легко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією печінкових та кишкових естераз. Концентрації активного метаболіту в плазмі визначаються в межах 30 хв, час досягнення максимальної концентрації 2-3 години, і більш ніж у 20 разів перевищують концентрації проліки. Не менше 75% прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровотік у вигляді активного метаболіту, менше 5% – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації як проліки, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від їди. Розподіл Об'єм розподілу (Vss) активного метаболіту – 23 л. За даними досліджень, проведених на тваринах, після прийому внутрішньо осельтамівіру його активний метаболіт виявлявся у всіх основних осередках інфекції (легких, промивних водах бронхів, слизовій оболонці порожнини носа, середньому вусі та трахеї) у концентраціях, що забезпечують противірусний ефект. Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 3%. Зв'язок проліків з білками плазми - 42%, що недостатньо, щоб бути причиною суттєвих лікарських взаємодій. Метаболізм Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що перебувають переважно в печінці. Ні осельтамівір, ні активний метаболіт є субстрататами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450. Виведення Виводиться (>90%) як активного метаболіту переважно нирками. Активний метаболіт не піддається подальшій трансформації та виводиться нирками (>99%) шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще шляхом канальцевої секреції. Через кишечник виводиться менш як 20% прийнятого препарату. Період напіввиведення активного метаболіту 6-10 год. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Пацієнти з ураженням нирок При застосуванні осельтамівіру (100 мг двічі на добу протягом 5 днів) у пацієнтів з різним ступенем ураження нирок площа під кривою "концентрація активного метаболіту в плазмі - час" (AUC осельтамівіру карбоксилату) обернено пропорційна зниженню функції нирок. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. Пацієнти з ураженням печінки Отримані in vitro та в дослідженнях на тваринах дані про відсутність значного підвищення AUC осельтамівіру або його активного метаболіту при порушенні функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості були підтверджені і у клінічних дослідженнях (див. "Дозування в особливих випадках"). Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку У пацієнтів похилого та старечого віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на 25-35% вища, ніж у молодших пацієнтів при призначенні аналогічних доз осельтамівіру. Період напіввиведення препарату у пацієнтів похилого та старечого віку суттєво не відрізнявся від такого у молодших пацієнтів. З урахуванням даних щодо експозиції препарату та його переносимості у пацієнтів похилого та старечого віку корекція дози при лікуванні та профілактиці грипу не потрібна. Діти віком від 1 року до 8 років та підлітки Фармакокінетику осельтамівіру вивчали у дітей від 1 до 16 років у фармакокінетичному дослідженні з одноразовим прийомом препарату та у клінічному дослідженні з вивчення багаторазового прийому препарату у невеликої кількості дітей віком 3-12 років. Швидкість виведення активного метаболіту з поправкою на масу тіла у дітей молодшого віку вище, ніж у дорослих, що призводить до нижчих AUC по відношенню до конкретної дози. Прийом препарату в дозі 2 мг/кг та одноразових доз у 30 мг або 45 мг відповідно до рекомендацій з дозування для дітей, наведених у розділі "Спосіб застосування та дози", забезпечує таку ж AUC осельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому капсули з 75 мг препарату (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика осельтамівіру у дітей віком від 12 років така ж, як у дорослих.ФармакодинамікаМеханізм дії Противірусний препарат. Осельтамівір є проліками, його активний метаболіт (осельтамівіру карбоксилат, ОК) - ефективний і селективний інгібітор нейрамінідази вірусів грипу типу А і В - ферменту, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин. вірусу в організмі. Гальмує зростання вірусу грипу in vitro та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo, зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму. Концентрація ОК, необхідна для пригнічення нейрамінідази на 50% (IC50), становить 0,1-1,3 нМ для вірусу грипу А і 2,6 нМ для вірусу грипу В. Медіана значень IC50 для вірусу грипу В дещо вище і становить 8, 5 нМ. Клінічна ефективність У проведених дослідженнях осельтамівір не впливав на утворення протигрипозних антитіл, у тому числі вироблення антитіл у відповідь на введення інактивованої вакцини проти грипу. Дослідження природної грипозної інфекції У клінічних дослідженнях, проведених під час сезонної інфекції грипу, пацієнти починали одержувати осельтамівір не пізніше 40 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції. 97% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 3% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір значно скорочував період клінічних проявів грипозної інфекції (на 32 год). У пацієнтів з підтвердженим діагнозом грипу, які приймали осельтамівір, тяжкість захворювання, виражена як площа під кривою для сумарного індексу симптомів, була на 38% меншою порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Більше того, у молодих пацієнтів без супутніх захворювань осельтамівір знижував приблизно на 50% частоту розвитку ускладнень грипу, які вимагають застосування антибіотиків (бронхіту, пневмонії, синуситу, середнього отиту). Були отримані чіткі докази ефективності препарату щодо вторинних критеріїв ефективності, що стосуються антивірусної активності: осельтамівір викликав як скорочення часу виділення вірусу з організму, так і зменшення площі під кривою "вірусні титри-час". Дані, отримані в дослідженні з терапії осельтамівіром у пацієнтів похилого та старечого віку, показують, що прийом осельтамівіру в дозі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів супроводжувався клінічно значущим зменшенням медіани періоду клінічних проявів грипозної інфекції, аналогічним у дорослих. віку, проте відмінності не досягли статистичної значущості. В іншому дослідженні пацієнти з грипом старше 13 років, які мали супутні хронічні захворювання серцево-судинної та/або дихальної систем, отримували осельтамівір у тому ж режимі дозування або плацебо. Відмінностей у медіані періоду до зменшення клінічних проявів грипозної інфекції у групах осельтамівіру та плацебо не було, однак, період підвищення температури при прийомі осельтамівіру скорочувався приблизно на 1 день. Частка пацієнтів, що виділяють вірус на 2-й та 4-ий день, ставала значно меншою. Профіль безпеки осельтамівіру у пацієнтів групи ризику не відрізнявся від такого у загальній популяції дорослих пацієнтів. Лікування грипу у дітей У дітей віком 1-12 років (середній вік 5,3 роки), які мали лихоманку (≥37,8°С) та один із симптомів з боку дихальної системи (кашель або риніт) у період циркуляції вірусу грипу серед населення, було проведено подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження. 67% пацієнтів були інфіковані вірусом грипу А та 33% пацієнтів – вірусом грипу В. Осельтамівір (при прийомі не пізніше 48 годин після появи перших симптомів грипозної інфекції) значно знижував тривалість захворювання (на 35,8 год) порівняно з плацебо. Тривалість захворювання визначалася як час до усунення кашлю, закладеності носа, зникнення лихоманки, повернення до звичайної активності. У групі дітей, які одержували осельтамівір, частота гострого середнього отиту знижувалася на 40% порівняно з групою плацебо. Одужання та повернення до звичайної активності наступало майже на 2 дні раніше у дітей, які отримували осельтамівір, порівняно з групою плацебо. В іншому дослідженні брали участь діти у віці 6-12 років, які страждають на бронхіальну астму; 53,6% пацієнтів мали грипозну інфекцію, підтверджену серологічно та/або у культурі. Медіана тривалості захворювання у групі пацієнтів, які отримували осельтамівір, значно не знижувалася. Але до останнього 6-го дня терапії осельтамівіром обсяг форсованого видиху за 1 сек (OФB1) підвищувався на 10,8% порівняно з 4,7% у пацієнтів, які отримували плацебо (р=0,0148). Профілактика грипу у дорослих та підлітків Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції А та В була доведена у 3 окремих клінічних дослідженнях ІІІ фази. На тлі прийому осельтамівіру на грип захворіли близько 1% пацієнтів. Осельтамівір також значно зменшував частоту виділення вірусу та запобігав передачі вірусу від одного члена сім'ї іншому. Дорослі та підлітки, які були в контакті з хворим членом сім'ї, починали прийом осельтамівіру протягом двох днів після виникнення симптомів грипу у членів сім'ї та продовжували його протягом 7 днів, що достовірно зменшувало частоту випадків грипу у осіб, що контактували, на 92%. У нещеплених і загалом здорових дорослих у віці 18-65 років прийом осельтамівіру під час епідемії грипу суттєво знижував захворюваність на грип (на 76%). Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. В осіб похилого та старечого віку, які перебували в будинках для людей похилого віку, 80% з яких були щеплені перед сезоном, коли проводилося дослідження, осельтамівір достовірно знижував захворюваність на грип на 92%. У тому ж дослідженні осельтамівір достовірно (на 86%) зменшував частоту ускладнень грипу: бронхіту, пневмонії, синуситу. Пацієнти приймали препарат протягом 42 днів. Профілактика грипу у дітей Профілактична ефективність осельтамівіру при природній грипозній інфекції була продемонстрована у дітей від 1 до 12 років після контакту з хворим членом сім'ї або з кимось із постійного оточення. Основним параметром ефективності була частота лабораторно підтвердженої грипозної інфекції. У дітей, які отримували осельтамівір/порошок для приготування суспензії для вживання/в дозі від 30 до 75 мг 1 раз на день протягом 10 днів і не виділяли вірус вихідно, частота лабораторно підтвердженого грипу зменшилася до 4% (2/47) порівняно з 21% (15/70) у групі плацебо. Профілактика грипу в осіб із ослабленим імунітетом У осіб з ослабленим імунітетом при сезонній грипозній інфекції та при відсутності вірусовиділення вихідно, профілактичне застосування осельтамівіру призводило до зниження частоти лабораторно підтвердженої грипозної інфекції, що супроводжувалася клінічною симптоматикою, до 0,4% (1/231) ) у групі плацебо. Лабораторно підтверджена грипозна інфекція, що супроводжувалася клінічною симптоматикою, діагностувалася за наявності температури в ротовій порожнині вище 37,2 °С, кашлю та/або гострого риніту (усі зареєстровані в один і той же день під час прийому препарату/плацебо), а також позитивного результату зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції на РНК вірусу грипу. Резистентність Клінічні дослідження Ризик появи вірусів грипу зі зниженою чутливістю або резистентністю до препарату вивчався у клінічних дослідженнях. У всіх пацієнтів-носіїв ОК-резистентного вірусу носійство мало тимчасовий характер, не впливало на елімінацію вірусу та не викликало погіршення клінічного стану. Населення пацієнтів Пацієнти з мутаціями, що призводять до резистентності Фенотипування* Гено- та фенотипування* Дорослі та підлітки 4/1245 (0,32%) 5/1245 (0,4%) Діти (1-12 років) 19/464 (4,1%) 25/464 (5,4%) *Повне генотипування не було проведено в жодному з досліджень При прийомі осельтамівіру з метою постконтактної профілактики (7 днів), профілактики, що контактували в сім'ї (10 днів) та сезонної профілактики (42 дні) у осіб з нормальною функцією імунної системи випадків резистентності до препарату не відмічено. У 12-тижневому дослідженні з сезонної профілактики в осіб із ослабленим імунітетом випадків виникнення резистентності також не спостерігалося. Дані окремих клінічних випадків та спостережних досліджень У пацієнтів, які не отримували осельтамівір, виявлені мутації вірусів грипу А і В, що виникають в природних умовах, які мали знижену чутливість до осельтамівіру. У 2008 році мутація типу заміни H275Y, що призводить до резистентності, була виявлена ​​більш ніж у 99% штамів вірусу 2008 H1N1, що циркулюють в Європі. Вірус грипу 2009 H1N1 ("свинячий грип") у більшості випадків був чутливий до осельтамівіру. Стійкі до осельтамівіру штами виявлені в осіб з нормальною функцією імунної системи та осіб з ослабленим імунітетом, які приймали осельтамівір. Ступінь зниження чутливості до осельтамівіру і частота народження подібних вірусів може відрізнятися в залежності від сезону і регіону. Стійкість до осельтамівіру виявлена ​​у пацієнтів з пандемічним грипом H1N1, які отримували препарат для лікування,і для профілактики. Частота народження резистентності може бути вищою у молодших пацієнтів і пацієнтів з ослабленим імунітетом. Стійкі до осельтамівіру лабораторні штами вірусів грипу та віруси грипу від пацієнтів, які отримували терапію осельтамівіром, несуть мутації нейрамінідази N1 та N2. Мутації, що призводять до стійкості, часто є специфічними для підтипу нейрамінідази. При прийнятті рішення про застосування осельтамівіру слід зважати на сезонну чутливість вірусу грипу до препарату (останню інформацію можна знайти на сайті ВООЗ). Доклінічні дані Доклінічні дані, отримані на підставі стандартних досліджень з вивчення фармакологічної безпеки, генотоксичності та хронічної токсичності, не виявили особливої ​​небезпеки для людини. Канцерогенність: результати 3-х досліджень з виявлення канцерогенного потенціалу (двох 2-х літніх досліджень на щурах та мишах для осельтамівіру та одного 6-місячного дослідження на трансгенних мишах Tg:AC для активного метаболіту) були негативними. Мутагенність: стандартні генотоксичні тести для осельтамівіру та активного метаболіту були негативними. Вплив на фертильність: осельтамівір у дозі 1500 мг/кг/добу не впливав на генеративну функцію самців та самок щурів. Тератогенність: у дослідженнях з вивчення тератогенності осельтамівіру в дозі 1500 мг/кг/добу (на щурах) та до 500 мг/кг/добу (на кроликах) впливу на ембріо-фетальний розвиток не виявлено. У дослідженнях з вивчення антенатального та постнатального періодів розвитку у щурів при введенні осельтамівіру в дозі 1500 мг/кг/добу спостерігалося збільшення періоду пологів: межа безпеки між експозицією для людини та максимальною дозою, що не надає ефекту, у щурів (500 мг/кг/добу) для осельтамівіру вище у 480 разів, а для його активного метаболіту – у 44 рази. Експозиція у плода становила 15-20% від такої матері. Інше: осельтамівір та активний метаболіт проникають у молоко лактуючих щурів. Згідно з обмеженими даними осельтамівір та його активний метаболіт проникають у грудне молоко людини. За результатами екстраполяції даних, отриманих у дослідженнях у тварин, їх кількість у грудному молоці може становити 0,01 мг/добу та 0,3 мг/добу, відповідно. Приблизно у 50% протестованих морських свинок при введенні максимальних доз активної субстанції осельтамівіру спостерігалася сенсибілізація шкіри у вигляді еритеми. Також виявлено оборотне подразнення очей у кроликів. У той час як дуже високі пероральні одноразові дози (657 мг/кг і вище) осельтамівіру не впливали на дорослих щурів, ці дози мали токсичну дію на незрілих 7-денних дитинчат щурів, у тому числі призводили до загибелі тварин. Небажаних ефектів не спостерігалося при хронічному введенні у дозі 500 мг/кг/добу з 7 по 21 день постнатального періоду.Показання до застосуванняЛікування грипу у дорослих та дітей віком від 1 року. Профілактика грипу у дорослих та підлітків віком від 12 років, які перебувають у групах підвищеного ризику інфікування вірусом (у військових частинах та великих виробничих колективах, у ослаблених пацієнтів). Профілактика грипу у дітей віком від 1 року.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до осельтамівіру або до будь-якого компонента препарату. Термінальна стадія ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв). Дитячий вік до 1 року. Тяжка печінкова недостатність. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень вагітних жінок не проводилося. Однак результати постмаркетингових та спостережних досліджень продемонстрували користь запропонованого стандартного режиму дозування для цієї популяції пацієнтів. Результати фармакокінетичного аналізу показали нижчу експозицію активного метаболіту (приблизно на 30% протягом усіх триместрів вагітності) у вагітних жінок порівняно з не вагітними. Тим не менш, значення розрахункової експозиції залишається вище за інгібуючі концентрації (значення IC95) і терапевтичних значень для багатьох штамів вірусу грипу. Зміна режиму дозування у вагітних жінок під час проведення терапії чи профілактики не рекомендується. Не виявлено прямого чи опосередкованого несприятливого впливу препарату на вагітність, ембріо-фетальний чи постнатальний розвиток.При призначенні осельтамівіру вагітним жінкам слід враховувати дані щодо безпеки, так і перебіг вагітності та патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. Під час доклінічних досліджень осельтамівір та активний метаболіт проникали у молоко лактуючих щурів. Дані по екскреції осельтамівіру з грудним молоком людини і застосування осельтамівіру жінками, що годують, обмежені. Осельтамівір та його активний метаболіт у невеликих кількостях проникають у грудне молоко (див. "Доклінічні дані"), створюючи субтерапевтичні концентрації у крові немовляти. При призначенні осельтамівіру жінкам, що годують, слід також враховувати супутнє захворювання і патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу. При вагітності та в період грудного вигодовування осельтамівір застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяУ дослідженнях щодо лікування грипу у дорослих/пацієнтів підліткового віку найчастішими небажаними реакціями (HP) були нудота, блювання та головний біль. Більшість HP виникали в перший або другий день лікування та проходили самостійно протягом 1-2 днів. У дослідженнях з профілактики грипу у дорослих та підлітків найчастішими HP були нудота, блювання, головний біль. У дітей найчастіше зустрічалося блювання. Описані HP в більшості випадків не вимагали відміни препарату. Лікування та профілактика грипу у дорослих та підлітків У таблиці 1 представлені HP, що виникали найчастіше (≥1%) при прийомі рекомендованої дози осельтамівіру в дослідженнях з профілактики та лікування грипу у дорослих та підлітків (75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів для лікування та 75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів для профілактики), і частота яких як мінімум на 1% вища порівняно з плацебо. До дослідження лікування грипу увійшли дорослі/підлітки без супутньої патології та пацієнти групи ризику, тобто. пацієнти з високим ризиком розвитку ускладнень грипу (пацієнти похилого та старечого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями серця або органів дихання). Загалом профіль безпеки у пацієнтів групи ризику відповідав такому у дорослих/пацієнтів підліткового віку без супутньої патології. У дослідженнях з профілактики грипу профіль безпеки у пацієнтів, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру (75 мг 1 раз на добу до 6 тижнів), не відрізнявся від такого в дослідженнях з лікування грипу, незважаючи на триваліший прийом препарату. Таблиця 1. Відсоток дорослих/підлітків з HP, що виникали з частотою ≥1% у групі осельтамівіру в дослідженнях з лікування та профілактики грипозної інфекції (відмінність із плацебо ≥1%) Системноорганний клас. Небажана реакція Лікування Профілактика Категорія частоти* Осельтамівір (75 мг 2 рази на добу) N=2647 Плацебо N=1977 Осельтамівір (75 мг 1 раз на добу) N=1945 Плацебо N=1588 Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота 10% 6% 8% 4% дуже часто Блювота 8% 3% 2% 1% часто Порушення з боку нервової системи Головний біль 2% 1% 17% 16% дуже часто Загальні розлади Біль <1% <1% 4% 3% часто * Категорія частоти представлена ​​тільки для групи осельтамівіру. Для оцінки частоти HP використані такі категорії: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Далі представлені небажані явища, які виникали з частотою ≥1% у дорослих та підлітків, які отримували осельтамівір як терапію та профілактику грипозної інфекції. Дані небажані явища або частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували плацебо, або відмінності в частоті між групами осельтамівіру і плацебо склали менше 1%: Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (6% проти 7%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 2% проти 3%); профілактика – діарея (3% проти 4%), біль у верхній частині живота (2% проти 2%), диспепсія (1% проти 1%). Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – бронхіт (3% проти 4%), синусит (1% проти 1%), простий герпес (1% проти 1%); профілактика – назофарингіт (4% проти 4%), інфекції верхніх дихальних шляхів (3% проти 3%), грипозна інфекція (2% проти 3%). Загальні розлади (осельтамівір проти плацебо): лікування – запаморочення (включаючи вертиго, 2% проти 3%); профілактика – втома (7% проти 7%), пірексія (2% проти 2%), грипоподібне захворювання (1% проти 2%), запаморочення (1% проти 1%), біль у кінцівках (1% проти 1%). Порушення з боку нервової системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – безсоння (1% проти 1%); профілактика – безсоння (1% проти 1%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – кашель (2% проти 2%), закладеність носа (1% проти 1%); профілактика – закладеність носа (7% проти 7%), ангіна (5% проти 5%), кашель (5% проти 6%), ринорея (1% проти 1%). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини (осельтамівір проти плацебо): профілактика – біль у спині (2% проти 3%), артралгія (1% проти 2%), міалгія (1% проти 1%). Порушення з боку статевих органів та молочної залози (осельтамшир проти плацебо): профілактика – дисменорея (3% проти 3%). Лікування та профілактика грипозної інфекції осіб похилого та старечого віку Профіль безпеки у 942 пацієнтів похилого та старечого віку, які отримували осельтамівір або плацебо, клінічно не відрізнявся від такого у осіб молодшого віку (до 65 років). Профілактика грипозної інфекції у пацієнтів із ослабленим імунітетом У 12-тижневому дослідженні з профілактики грипу за участю 475 пацієнтів з ослабленим імунітетом (включаючи 18 дітей віком від 1 до 12 років), у пацієнтів, які приймали осельтамівір (n=238), профіль безпеки відповідав описаному раніше у дослідженнях з профілактики грипу. Лікування та профілактика грипозної інфекції у дітей без супутніх захворювань віком 1-12 років та пацієнтів з бронхіальною астмою У дослідженнях з лікування природної грипозної інфекції у дітей віком від 1 до 12 років HP при застосуванні осельтамівіру (n=858), відміченої з частотою ≥1% і як мінімум на 1% частіше в порівнянні з плацебо (n=622), було блювання. У дітей, які отримували рекомендовану дозу осельтамівіру 1 раз на добу як постконтактну профілактику в домашніх умовах, найчастіше зустрічалося блювання (8% у групі осельтамівіру проти 2% у групі, яка не отримувала профілактичне лікування). Осельтамівір добре переносився, зареєстровані небажані явища відповідали описаним раніше під час лікування грипу у дітей. Далі представлені небажані явища, відмічені у дітей із частотою ≥1% у дослідженнях з лікування грипу (n=858) або з частотою ≥5% у дослідженнях із профілактики грипу (n=148). Дані небажані явища найчастіше спостерігалися у групі плацебо/відсутність профілактики, відмінності між групами осельтамівіру та плацебо/відсутність профілактики склали менше 1%. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (осельтамівір проти плацебо): лікування – діарея (9% проти 9%), нудота (4% проти 4%), біль у животі (включаючи біль у верхній частині живота, 3% проти 3%) . Інфекції та інвазії (осельтамівір проти плацебо): лікування – середній отит (5% проти 8%), бронхіт (2% проти 3%), пневмонія (1% проти 3%), синусит (1% проти 2%). Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння (осельтамівір проти плацебо): лікування – астма (включаючи загострення, 3% проти 4%), носову кровотечу (2% проти 2%); профілактика – кашель (12% проти 26%), закладеність носа (11% проти 20%). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин (осельтамівір проти плацебо): лікування – дерматит (включаючи алергічний та атопічний дерматит, 1% проти 2%). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осельтамівір проти плацебо): лікування – біль у вусі (1% проти 1%). Порушення з боку органу зору (осельтамівір проти плацебо): лікування – кон'юнктивіт (включаючи почервоніння очей, виділення з ока та біль в очах, 1% проти Додаткові небажані явища, зазначені під час лікування грипу в дітей віком, не відповідали описаним вище критеріям. Порушення з боку крові та лімфатичної системи (осельтамівір проти плацебо): лікування – лімфоаденопатія ( Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення (осельтамівір проти плацебо): лікування - пошкодження барабанної перетинки ( Постмаркетингове спостереження Далі представлені небажані явища при застосуванні осельтамівіру, які спостерігалися під час постмаркетингового спостереження. Частота даних небажаних явищ та/або причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням препарату осельтамівір не може бути встановлена, оскільки не відомий справжній розмір популяції через добровільний характер повідомлень. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості - дерматит, висипання на шкірі, екзема, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, алергія, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, набряк Квін. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, збільшення активності "печінкових" ферментів у пацієнтів з грипоподібними симптомами, які отримували осельтамівір; фульмінантний гепатит (у тому числі з фатальним результатом), печінкова недостатність, жовтяниця. Порушення з боку нервово-психічної сфери: грипозна інфекція може асоціюватися з різними неврологічними симптомами та змінами поведінки, включаючи такі симптоми, як галюцинації, марення та анормальна поведінка. У деяких випадках вони можуть призвести до смерті. Такі явища можуть виникати як і натомість розвитку енцефалопатії чи енцефаліту, і без прояви даних захворювань. У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані судоми та делірій (включаючи такі симптоми, як порушення свідомості, дезорієнтація у часі та просторі, анормальна поведінка, марення, галюцинації, збудження, тривога, нічні кошмари). Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові кровотечі після прийому осельтамівіру (зокрема, не можна виключити зв'язок між явищами геморагічного коліту та прийомом осельтамівіру, оскільки зазначені явища зникали як після одужання пацієнта від грипу, так і після відміни препарату). Порушення органу зору: порушення зору. Порушення серця: аритмія.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі лікарські взаємодії малоймовірні за даними фармакологічних та фармакокінетичних досліджень. Осельтамівір екстенсивно перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, переважно розташованих у печінці. Лікарські взаємодії, зумовлені конкуренцією за зв'язування з активними центрами естераз, у літературних джерелах не представлені. Низький рівень зв'язування осельтамівіру та активного метаболіту з білками плазми не дають підстав припускати наявність взаємодій, пов'язаних із витісненням лікарських засобів із зв'язку з білками. Дослідження in vitro показують, що ні осельтамівір, ні його активний метаболіт не є кращим субстратом для поліфункціональних оксидаз системи цитохрому Р450 або глюкуронілтрансфераз. Підстав для взаємодії з пероральними контрацептивами немає. Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450 і конкуруючий у процесі канальцевої секреції з препаратами лужного типу та катіонами, не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту. Малоймовірні клінічно значущі міжлікарські взаємодії, пов'язані з конкуренцією за канальцеву секрецію, беручи до уваги резерв безпеки для більшості подібних препаратів, шляхи виведення активного метаболіту осельтамівіру (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція), а також здатність, що виводить кожного. Пробенецид призводить до збільшення AUC активного метаболіту осельтамівіру приблизно в 2 рази (за рахунок зниження активної канальцевої секреції у нирках). Однак корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна, враховуючи резерв безпеки активного метаболіту. Одночасний прийом з амоксициліном не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його компонентів, демонструючи слабку конкуренцію за виведення аніонною канальцевою секрецією. Одночасний прийом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації осельтамівіру та його активного метаболіту або парацетамолу. Фармакокінетичних взаємодій між осельтамівіром, його основним метаболітом не виявлено при одночасному прийомі з парацетамолом, ацетилсаліцилової кислотою, циметидином, антацидними засобами (магнію та алюмінію гідроксид, кальцію карбонат), варфарином, рімантадином або амантадином. При використанні осельтамівіру з часто застосовуваними препаратами, такими як інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуметіазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин етити -адреноблокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), глюкокортикостероїди, інгаляційні бронхолітики та ненаркотичні аналгетики (ацетилсаліцилова кислота, імолфен. Застосовувати осельтамівір у комбінації з препаратами, що мають вузьку широту терапевтичної дії (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, бутадіон) необхідно з обережністю.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їжі або незалежно від їди. Перенесення препарату можна покращити, якщо приймати його під час їжі. Дорослі, підлітки або діти, які не можуть проковтнути капсулу, також можуть отримувати лікування осельтамівіром у лікарській формі "порошок для приготування суспензії для вживання". У випадках, коли осельтамівір у лікарській формі "порошок для приготування суспензії для прийому всередину" відсутня, необхідно відкрити капсулу та висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) придатного підсолодженого продукту харчування (шоколадний сироп з нормальним вмістом цукру або без вмісту цукру). , мед, світло-коричневий цукор або столовий цукор, розчинений у воді, солодкий десерт, згущене молоко з цукром, яблучне пюре або йогурт) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш відразу після приготування.Детальні рекомендації дано у підрозділі "Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру". Стандартний режим дозування Лікування Прийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб з розвитку симптомів захворювання. Дорослі та підлітки у віці ≥12 років По 75 мг двічі на добу внутрішньо протягом 5 днів. Збільшення дози більше 150 мг на добу не призводить до посилення ефекту. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які вміють ковтати капсули, можуть отримувати лікування, приймаючи по одній капсулі 75 мг 2 рази на добу протягом 5 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру капсули 30 та 45 мг: Маса тіла ≤15 кг – 30 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >15-23 кг – 45 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >23-40 кг – 60 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >40 кг – 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Профілактика Прийом препарату необхідно починати пізніше 2 діб після контакту з хворими. Дорослі та підлітки у віці ≥12 років По 75 мг 1 раз на добу внутрішньо не менше 10 днів після контакту з хворим. Під час сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває прийом препарату. Діти з масою тіла >40 кг або віком від 8 до 12 років Діти, які можуть ковтати капсули, можуть отримувати профілактичну терапію, приймаючи по одній капсулі 75 мг 1 раз на добу протягом 10 днів. Діти віком від 1 року до 8 років Рекомендований режим дозування осельтамівіру капсули 30 та 45 мг: Маса тіла ≤15 кг – 30 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >15-23 кг – 45 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >23-40 кг – 60 мг двічі на добу протягом 5 днів; Маса тіла >40 кг – 75 мг двічі на добу протягом 5 днів. Можливе застосування суспензії, приготовленої екстемпорально. Дозування в особливих випадках Пацієнти з ураженням нирок Лікування Пацієнти з кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібні. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг двічі на добу протягом 5 днів. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу протягом 5 днів. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу, якщо симптоми грипу з'явилися протягом 48 годин між сеансами діалізу. Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку проведення діалізу, потім по 30 мг кожні 5 днів (див. також "Дозування в особливих випадках" та "Особливі вказівки"). Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні. Профілактика Пацієнтам із кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв корекції дози не потрібно. У пацієнтів з кліренсом креатиніну від 30 до 60 мл/хв дозу осельтамівіру слід зменшити до 30 мг один раз на добу. У пацієнтів із кліренсом креатиніну від 10 до 30 мл/хв рекомендується зменшити дозу осельтамівіру до 30 мг через день. Пацієнтам, які перебувають на постійному гемодіалізі, осельтамівір у початковій дозі 30 мг можна прийняти до початку діалізу ("1-й сеанс"). Для підтримки плазмової концентрації на терапевтичному рівні осельтамівір слід приймати по 30 мг після кожного непарного сеансу діалізу. Пацієнтам, що знаходяться на перитонеальному діалізі, осельтамівір слід приймати в початковій дозі 30 мг до початку діалізу, потім по 30 мг кожні 7 днів. Фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (з кліренсом креатиніну ≤10 мл/хв), які не перебувають на діалізі, не вивчалась. У зв'язку з цим рекомендації щодо дозування у цієї групи пацієнтів відсутні. Пацієнти з ураженням печінки Корекції дози при лікуванні та профілактиці грипу у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Безпека та фармакокінетика осельтамівіру у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалась. Пацієнти похилого та старечого віку Корекція дози для профілактики або лікування грипу не потрібна. Пацієнти з ослабленим імунітетом (після трансплантації) Для сезонної профілактики грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом у віці ≥1 року протягом 12 тижнів корекції дози не потрібно. Діти Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям до 1 року. Екстемпоральне приготування суспензії осельтамівіру У випадках, коли у дорослих, підлітків та дітей існує проблема з проковтуванням капсул, а осельтамівір у лікарській формі "порошок для приготування суспензії для прийому всередину" відсутня, необхідно відкрити капсулу та висипати її вміст у невелику кількість (максимально 1 чайна ложка) відповідного підсолодженого продукту харчування (див. вище) для того, щоб приховати гіркий смак. Суміш необхідно ретельно перемішати та дати пацієнту цілком. Слід проковтнути суміш одразу ж після приготування. Якщо пацієнтам потрібна доза 75 мг, необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Тримаючи одну капсулу 75 мг осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу і висипати порошок в ємність. 2. Додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування (щоб приховати гіркий смак) і добре перемішати. 3. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Якщо пацієнтам потрібні дози 30-60 мг, для правильного дозування необхідно слідувати наступним інструкціям: 1. Тримаючи одну капсулу 75 мг осельтамівір над маленькою ємністю, акуратно розкрити капсулу і висипати порошок в ємність. 2. Додати в порошок 5 мл води за допомогою шприца з мітками, що показують кількість набраної рідини. Ретельно перемішати 2 хвилини. 3. Набрати в шприц необхідну кількість суміші із ємності: Маса тіла ≤15 кг – рекомендована доза 30 мг (кількість суміші осельтамівіру на один прийом – 2 мл); Маса тіла >15-23 кг - рекомендована доза 45 мг (кількість суміші осельтамівіру на один прийом - 3 мл); Маса тіла >23-40 кг – рекомендована доза 60 мг (кількість суміші осельтамівіру на один прийом – 4 мл). Немає потреби у заборі нерозчиненого білого порошку, оскільки він є неактивним наповнювачем. Натиснувши на поршень шприца, ввести весь вміст у другу ємність. Невикористану суміш, що залишилася, необхідно викинути. 4. До другої ємності додати невелику кількість (не більше 1 чайної ложки) підсолодженого продукту харчування, щоб приховати гіркий смак, і добре перемішати. 5. Ретельно перемішати суміш і випити відразу після приготування. Якщо в ємності залишилося невелика кількість суміші, то слід сполоснути ємність невеликою кількістю води і випити суміш, що залишилася. Повторюйте цю процедуру перед кожним прийомом препарату.ПередозуванняУ більшості випадків передозування в ході клінічних досліджень та при постмаркетинговому застосуванні осельтамівіру не супроводжувалося будь-якими небажаними явищами.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПорушення психіки У пацієнтів (в основному у дітей та підлітків), які приймали осельтамівір з метою лікування грипу, були зареєстровані порушення з боку психіки, судоми та делірій-подібні психоневрологічні порушення. Ці випадки рідко супроводжувалися небезпечними життя діями. Роль осельтамівіру у розвитку цих явищ невідома. Подібні психоневрологічні порушення також відзначені у пацієнтів з грипом, які не отримували осельтамівір. Ризик розвитку психоневрологічних порушень у пацієнтів, які отримують осельтамівір, не перевищує такий у пацієнтів з грипом, які не отримують противірусні препарати. Рекомендується ретельне спостереження за станом та поведінкою пацієнтів, особливо дітей та підлітків, з метою виявлення ознак анормальної поведінки та оцінки ризику продовження прийому препарату при розвитку даних явищ. Даних щодо ефективності осельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А та В, немає. Препарат осельтамівір не є заміною вакцинації. Профілактичний прийом препарату осельтамівір можливий за епідеміологічними показаннями. Рекомендації щодо корекції дози у пацієнтів із ураженням нирок представлені у підрозділі "Дозування в особливих випадках". Осельтамівір у цій лікарській формі не слід призначати дітям молодше 1 року. Інструкції із застосування, обігу та знищення Попадання лікарських препаратів у довкілля має бути зведено до мінімуму. Не слід утилізувати препарат за допомогою стічних вод або разом із побутовими відходами. По можливості необхідно використовувати спеціальні системи для утилізації лікарських засобів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися. Виходячи з профілю безпеки, вплив осельтамівіру на ці види діяльності малоймовірний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему