Гротекс ООО

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: Гексетидин – 1,0 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь – 100 мг, етанол 95% – 43.33 мг (у перерахунку на безводний), полісорбат 20 – 10 мг, лівоментол – 0.7 мг, лимонна кислота безводна – 0.64 мг, натрію сахаринат – 0. натрію гідроксид розчин 1М - до pH 4.0-7.0, вода д/і - до 1 мл. Розчин місцевого застосування, 0,1%. По 100, 120, 150 або 200 мл у флакони з безбарвного або забарвленого скла з кришкою, що нагвинчується з механізмом захисту від дітей або без механізму захисту від дітей. По 1 флакону разом із мірним стаканчиком, що має градуювання, та інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або трохи пофарбована рідина з характерним запахом ментолу.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний засіб.ФармакокінетикаГекетидин дуже добре адгезується на слизовій оболонці і практично не всмоктується. Після одноразового застосування діючої речовини його сліди виявляють на слизовій оболонці ясен протягом 65 годин. У зубному нальоті активні концентрації зберігаються протягом 10-14 годин після застосування.ФармакодинамікаПротимікробна дія препарату пов'язана з пригніченням окисних реакцій метаболізму бактерій (антагоніст тіаміну). Препарат має широкий спектр антибактеріальної та протигрибкової дії, зокрема щодо грампозитивних бактерій та грибів роду Candida, препарат може також чинити ефект при лікуванні інфекцій, спричинених, наприклад, Pseudomonas aeruginosa або Proteus spp. У концентрації 100 мг/мл препарат пригнічує більшість штамів бактерій. Розвиток стійкості немає. Гесектидин надає слабку анестезуючу дію на слизову оболонку. Препарат має противірусну дію щодо вірусів грипу А, респіраторно-синцитіального вірусу (PC-вірус), вірусу простого герпесу 1-го типу, що вражають респіраторний тракт.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб. Симптоматичне лікування при запально-інфекційних захворюваннях порожнини рота та гортані: тонзиліт, ангіна (в т.ч. ангіна Плаута-Венсана, ангіна бічних валиків), фарингіт, гінгівіт, стоматит, глосит, пародонтоз; грибкові захворювання. Профілактика інфекційних ускладнень до та після оперативних втручань на порожнини рота та гортані та при травмах, у т.ч. профілактика інфікування альвеол після екстракції зуба Гігієна ротової порожнини. в т.ч. та для усунення неприємного запаху з рота.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; ерозивно-десквамозні ураження слизової оболонки порожнини рота; дитячий вік до 3 років.Вагітність та лактаціяВідомостей про будь-які небажані ефекти препарату Гелангін нова при вагітності та в період грудного вигодовування немає. Проте перед призначенням препарату Гелангін нова вагітним або годуючим жінкам лікар повинен ретельно зважити користь та ризик лікування, враховуючи відсутність достатніх даних про проникнення препарату через плаценту та у грудне молоко.Побічна діяЧастота небажаних реакцій: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, Порушення з боку імунної системи Дуже рідко: реакції гіперчутливості (у тому числі кропив'янка), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку нервової системи Дуже рідко: агевзія, дисгевзія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Дуже рідко: кашель, задишка, зумовлена ​​появою реакції гіперчутливості. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Дуже рідко: сухість у роті, дисфагія, нудота, збільшення слинних залоз, блювання. Загальні розлади та порушення у місці введення Дуже рідко: реакції в місці нанесення (у тому числі подразнення слизової оболонки порожнини рота та глотки, відчуття печіння, парестезія ротової порожнини, зміна забарвлення язика, зміна забарвлення зубів, запалення, утворення пухирів та виразки). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили інші побічні ефекти, рекомендується звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДані відсутні.Спосіб застосування та дозиМісцево. Діти від 3 до 6 років Застосування препарату можливе після консультації із медичним працівником. Діти можуть застосовувати препарат з такого віку, коли небезпеки неконтрольованого його проковтування при застосуванні розчину. Дорослі та діти старше 6 років Наповнити мірний стаканчик до позначки 15 мл та полоскати порожнину рота та гортані 15 мл нерозведеного розчину не менше 30 секунд 2-3 рази на день. Гесектидин адгезується на слизовій оболонці і завдяки цьому дає стійкий ефект. У зв'язку з цим препарат слід застосовувати після їди. Препарат Гелангін нова, розчин для місцевого застосування, можна використовувати тільки для полоскання порожнини рота та гортані. Розчин не можна ковтати. Необхідно завжди користуватися нерозведеним розчином. При лікуванні захворювань ротової порожнини препарат можна наносити також за допомогою тампона на 2-3 хвилини. Тривалість лікування визначається лікарем.ПередозуванняМалоймовірно, що гесектидин може чинити токсичну дію при застосуванні згідно з інструкцією із застосування лікарського препарату. Попадання великої кількості розчину гесектидину, що містить етанол, може призвести до появи ознак/симптомів алкогольної інтоксикації. У будь-яких випадках передозування негайно проконсультуйтеся з лікарем. Лікування симптоматичне як при алкогольній інтоксикації. Промивання шлунка необхідно протягом 2 годин після ковтання надлишкової дози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарський препарат Гелангін нова, розчин для місцевого застосування, можна застосовувати для полоскання порожнини рота та глотки тільки в тому випадку, якщо хворий може виплюнути розчин після полоскання. Препарат Гелангін нова, розчин для місцевого застосування, містить 4,3% етанолу. Вміст абсолютного спирту однієї дозі препарату (15 мл) становить 0,65 г. Якщо лікарський засіб непридатний або закінчився термін придатності, не виливайте його в стічні води і не викидайте на вулицю! Помістіть лікарський засіб у пакет і покладіть у контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля! Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Лікарський препарат Гелангін нова, розчин для місцевого застосування, не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНатрію гіалуронат 0,18% (1,62 - 1,98 мг/мл), сорбітол (18,00 - 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48 - 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 - 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 10 мл).Опис лікарської формиРозчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт є безбарвною злегка в'язкою рідиною без запаху.ХарактеристикаРозчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування в кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; вплив зовнішнього середовища (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, хлорована вода, кондиціоноване повітря, різні природні явища - вітер, холод, пил, дим, зміг); часта тривала робота за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; зміни гормонального тла (менопауза); літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока).Фармакотерапевтична групаМедичний виріб Гілан Комфорт є стерильний 0,18% водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. Діюча речовина – високоочищений натрію гіалуронат, вироблений методом бактеріальної ферментації. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ГІЛАН) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості. При застосуванні офтальмологічного розчину Гілан Комфорт на епітелії рогової оболонки ока утворюється тонка рівномірна плівка, що оберігає очі від пересихання, роздратування та розвитку запалення передньої поверхні очного яблука. Дія захисної плівки починається практично відразу, тим самим очі надовго захищені від відчуття сухості, різі, почуття стороннього тіла, подразнення, які часто виникають при роботі за комп'ютером, при тривалому використанні кондиціонерів або іншого офісного обладнання, у випадках погіршення екологічної обстановки. При систематичному носінні контактних лінз рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Комфорт, що сприяє тривалому зволоженню ока, оскільки його дія ідентична натуральній слізній рідині. Розчин має показник в'язкості 35-80 мПа · с. Офтальмологічний розчин Гілан Комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Можливе тривале застосування цього розчину.ІнструкціяОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Комфорт закопують по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу.Показання до застосуванняДля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при синдромі «сухого» ока легкого ступеня тяжкості; Для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; У комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; Для усунення «сухості» в випадках систематичного і тривалого застосування лікарських препаратів (гормональні засоби, протизапальні засоби, антибіотики і т.д.); Для комплексного лікування «сухості» очей у випадках постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на обличчі; Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК, ФРК тощо), а також за незначних пошкоджень рогівки у складі комплексної терапії; Для усунення дискомфорту при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» очей при контактній корекції зору; Для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (зміг, дим, пилу тощо), та тривалих зорових навантаженнях; При синдромі Шегрена.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Комфорт.Вагітність та лактаціяРозчин можна застосовувати при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяРідко алергічні реакції. Іноді з'являється почуття склеювання повік через в'язкість розчину.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватись паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Комфорт та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину ГіланКомфорт.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОгляньте упаковку та розчин перед застосуванням. Не використовуйте Розчин, якщо упаковка або тюбик-крапельниця або флакон пошкодженіУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНатрію гіалуронат 0,3% (2,7 - 3,3 мг/мл), сорбітол (18,00 - 22,00 мг/мл), динатрію гідрофосфат дигідрат (7,48 - 9,14 мг/мл), натрію дигідрофосфат дигідрат (2,83 - 3,45 мг/мл), вода для ін'єкцій (до 10 мл).Опис лікарської формиРозчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Ультра комфорт є безбарвною, злегка в'язкою рідиною без запаху.ХарактеристикаРозчин призначений для використання в офтальмології для догляду за очима шляхом закапування кон'юнктивальний мішок. Розчин зволожуючий офтальмологічний Гілан Ультра комфорт відтворює дію природної сльози, захищає та зволожує поверхню ока та змащує її. Цей засіб має довготривалу полегшуючу дію при сухості очей, обумовленої різними факторами: порушення слізної плівки, що призводить до зниження секреції сльози та викликає симптоми дискомфорту; вплив довкілля (центральне опалення, кліматичні установки, флуоресцентні лампи, різні природні явища вітер, холод, пил. дим. зміг); частою тривалою роботою за монітором комп'ютера; використання судинозвужувальних або протизапальних офтальмологічних препаратів; зміни гормонального тла (менопауза); літній вік (75% населення старше 65 років страждає на синдром «сухого» ока).Фармакотерапевтична групаМедичний виріб Гілан Ультра комфорт є стерильний 0,3% водний розчин натрію гіалуронату, що не містить консервантів. Діюча речовина - високоочищений гіалуронат натрію, вироблений методом бактеріальної ферментації. Натрію гіалуронат є фізіологічною полісахаридною сполукою, що міститься як у тканинах ока, так і інших тканинах та рідинах організму людини. Особливою фізико-хімічною властивістю молекул гіалуронату натрію є їх виражена здатність пов'язувати молекули води. Водний розчин натрію гіалуронату (ГІЛАН) має необхідну в'язкість і високі адгезивні властивості. При застосуванні офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорт на епітелії рогової оболонки ока утворюється тонка рівномірна плівка, що оберігає очі від пересихання, роздратування та розвитку запалення передньої поверхні очного яблука. Дія захисної плівки починається практично відразу, тим самим очі надовго захищені від відчуття сухості, різі, почуття стороннього тіла, роздратування, які часто виникають під час роботи за комп'ютером, тривалого використання кондиціонерів або іншого офісного обладнання, у випадках погіршення екологічної обстановки. При систематичному носінні контактних лінз рекомендується застосування офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорту, що сприяє тривалому зволоженню ока, оскільки його дія ідентична натуральній слізній рідині. Офтальмологічний розчин Гілан Ультра комфорт не містить консервантів, тому відсутня небажана токсична дія на тканині ока. Гілан Ультра комфорт надає більш тривалу дію за рахунок більш високого вмісту гіалуронату натрію і підвищеної в'язкості розчину в межах 9,0 - 16,0 мПа/с.Показання до застосуванняДля зволоження передньої поверхні ока (рогівки та кон'юнктиви) при синдромі «сухого ока» середнього ступеня тяжкості, а також при важких та дуже важких ступенях ксерозу; Синдром Шегрена; Для усунення відчуття сухості очей, «піску» в очах, при печінні, сльозотечі, почервонінні, свербежі, втомі, «офісному» синдромі, а також при відчутті стороннього тіла в оці, почуття «втоми», після різних перенесених захворювань очей, особливо після кон'юнктивітів та кератитів різної етіології; У комплексному лікуванні хронічного блефариту, що викликає синдром «сухого» ока; Для усунення «сухості» ока у випадках систематичного та тривалого застосування лікарських препаратів (гормональні засоби, протизапальні засоби, антибіотики тощо); Для комплексного лікування «сухості» очі у разі постійного використання косметичних засобів, а також після пластичних операцій на липі; Для зволоження передньої поверхні ока після офтальмологічних хірургічних операцій, у тому числі після рефракційних втручань (ЛАЗІК. ФРК тощо). а також при незначних ушкодженнях рогівки у складі комплексної терапії; Для усунення дискомфорту та при носінні жорстких та м'яких контактних лінз, а також для профілактики синдрому «сухого» ока при контактній корекції зору; Для профілактики та комплексного лікування рогівково-кон'юнктивального ксерозу при погіршенні екологічної обстановки та забруднення навколишнього середовища (смог. дим. пил тощо), та тривалих зорових навантаженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу офтальмологічного розчину Гілан Ультра комфорт.Побічна діяРідко алергічні реакції. Іноді з'являється почуття склеювання повік через в'язкість розчину.Взаємодія з лікарськими засобамиУ разі спільного застосування з офтальмологічними препаратами рекомендується дотримуватися паузи не менше 30 хвилин між закапуванням розчину Гілан Ультра комфортом та застосуванням очних крапель. Очні мазі завжди повинні застосовуватись після закапування розчину Гілан Ультра комфорту.Спосіб застосування та дозиОфтальмологічний зволожуючий розчин Гілан Ультра закапують комфорт по 1-2 краплі в кон'юнктивальний мішок, при необхідності до 6 разів на добу.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для інфузій 5% – 100 мл: декстроза 5 г. 400 мл - пляшки для крові та кровозамінників (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаЗасіб для регідратації та дезінтоксикації. Ізотонічний розчин декстрози (5%) використовується для поповнення організму рідиною. Крім того, він є джерелом цінної поживної речовини, яка легко засвоюється. При метаболізмі глюкози у тканинах виділяється значна кількість енергії, необхідної для життєдіяльності організму. При внутрішньовенному введенні гіпертонічних розчинів (10%, 20%, 40%) підвищується осмотичний тиск крові, посилюється струм рідини з тканин у кров, підвищуються процеси обміну речовин, покращується антитоксична функція печінки, посилюється скорочувальна діяльність серцевого м'яза, розширюються судини, збільшується діурез.ФармакокінетикаДекстроза, надходячи у тканини, фосфорилюється, перетворюючись на глюкозо-6-фосфат, який активно включається до багатьох ланок обміну речовин організму. Виводиться нирками.Клінічна фармакологіяПрепарат для регідратації та дезінтоксикації для парентерального застосування.Показання до застосуванняВідшкодування нестачі вуглеводів у організмі. Корекція дегідратації внаслідок блювоти, діареї у післяопераційному періоді. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія. Колапс, шок (як компонент різних кровозамінних та протишокових рідин). Використовується для приготування розчинів лікарських засобів для внутрішньовенного введення.РекомендуєтьсяЗастосовується як компонент різних кровозамінних та протишокових рідин. для приготування розчинів ЛЗ для внутрішньовенного введення.Протипоказання до застосуванняГіперглікемія, цукровий діабет, гіпергідратація, післяопераційні порушення утилізації глюкози, гіперосмолярна кома, гіперлактацидемія. З обережністю – тяжка серцева недостатність, набряк легень, олігурія, анурія, гіпонатріємія.Вагітність та лактаціяМожливе застосування декстрози при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) за показаннями.Побічна діяГарячка, гіперволемія, розвиток інфекції та тромбофлебіт у місці введення Глюкози, екстравазація.Спосіб застосування та дозиРозчини декстрози вводять внутрішньовенно краплинно. 5% розчин: максимально до 150 крапель/хв; максимальна добова доза для дорослих – 2 л; 10% розчин: максимально до 60 крапель/хв; максимальна добова доза для дорослих – 500 мл; 20% розчин: максимально до 40 крапель/хв; максимальна добова доза для дорослих – 300 мл; 40% розчин: максимально до 30 крапель/хв, максимальна добова доза для дорослих – 250 мл.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСклад на 1 мл: натрію хлорид - 70 мг; натрію гіалуронат -1,0 мг; вода для ін'єкцій - до 1 мл.ХарактеристикаПрискорює відходження в'язкого секрету (мокроти) у дихальних шляхах завдяки осмотичному механізму; Високі концентрації діючої речовини; Має швидкий терапевтичний ефект; Не містить консервантів.ІнструкціяПеред використанням розчину необхідно прочитати інструкцію виробника небулайзера. Підготувати небулайзер згідно з інструкцією виробника. Взяти ампулу і струсити її, утримуючи за шийку. Здавити ампулу рукою, при цьому не повинно відбуватися виділення розчину, і рухами, що обертають, повернути і відокремити клапан . Видавити розчин у резервуар небулайзера. Використовувати небулайзер згідно з інструкцією його виробника. Розчин, що залишився невикористаним у камері небулайзера, слід вилити відразу після кожного використання. Ретельно вимити небулайзер. Необхідно дотримуватися інструкцій із застосування, обслуговування та чищення небулайзера.Показання до застосуваннязахворювання респіраторної системи, що супроводжуються важким відділенням в'язкого секрету (мокроти) у дихальних шляхах; гострий бронхіт ; загострення хронічного бронхіту; бронхоектатична хвороба; муковісцидоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів розчину. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиВикористання будь-яких лікарських засобів одночасно з розчином допускається лише під наглядом лікаря.Спосіб застосування та дозиРекомендується використовувати будь-який струменевий чи мембранний небулайзер. Для варіантів виконання Інгасалін® 3%, Інгасалін® 6%, Інгасалін® 7% можна застосовувати ультразвуковий інгалятор (наприклад, Інгалятор ультразвуковий SOLOPHARM NM211E). Дихання має бути у нормальному темпі протягом інгаляційної терапії, що триває близько 10 хвилин. Температура використання: використовуйте розчин для інгаляції кімнатної температури. Використовуйте по одній ампулі (4 або 5 мл) розчину двічі на день або відповідно до припису лікаря. Лікування можна розпочати з меншої кількості розчину та збільшувати дозу поступово.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРозчин призначений лише для інгаляцій! Перше застосування розчину має відбуватися під контролем лікаря чи кваліфікованого персоналу. Використання розчину дітьми має відбуватися під контролем дорослого. Особливо чутливим до розчину людям на початку лікування рекомендується премедикація бронхолітичними засобами, які допомагають запобігти бронхоспазму. Премедикація бронхолітичними засобами має проводитися під контролем лікаря. У разі нападу бронхоспазму або безперервного кашлю, необхідно перервати лікування і повідомити про це лікаря. Не використовуйте розчин, якщо під час першого розтину ампули ви помітили, що вона була пошкоджена або закрита нещільно. Не використовуйте вміст ампули, що залишився, повторно. Не змішуйте гіпертонічний розчин із іншими препаратами.Малоймовірний вплив на здатність керувати транспортом, працювати з механізмами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності при правильному застосуванні розчину. Не належить до виробів, здатних проводити психомоторний стан людини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Дозування: 3% Фасування: N10 Форма випуску: р-р д/інгаляцій Упаковка: амп. Виробник: Гротекс ТОВ Завод-виробник: Гротекс ТОВ(Росія). .

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей назальний (з ментолом та евкаліптом) 0,1%. По 10 мл у флакон з поліетилену або фарбованого скла, укомплектований натискним розпилюючим пристроєм. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону. Діюча речовина: Нафазоліну нітрат (нафтизин) 1,0 мг; Допоміжні речовини: Борна кислота 16,0 мг; Сорбітол рідкий (не кристалізується) 14,0 мг; Макрогол глицерилгидроксистеарат 2,5 мг; Левоментол 0,3 мг; Цінеол (евкаліптол) 0,2 мг; Вода для ін'єкцій до 1мл.Опис лікарської формиСпрей назальний [з ментолом та евкаліптом]ХарактеристикаПрозора безбарвна або трохи пофарбована рідина з характерним запахом. Ефект настає протягом декількох хвилин і зберігається протягом 4-6 годин. Оптимальний розмір часток аерозолю. Препарат швидко всмоктується через слизову оболонку. Максимальне покриття слизової порожнини носа за один упорскування. Охолоджувальна та антисептична дія ментолу та евкаліптолу.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні системна абсорбція низька. Судинозвужувальний ефект настає через кілька хвилин і продовжується протягом декількох годин.ФармакодинамікаНафазолін – альфа-адреностимулюючий засіб, чинить швидку, виражену та тривалу вазоконстрикторну дію щодо судин слизових оболонок порожнини носа, носоглотки та придаткових пазух носа – зменшує набряклість, гіперемію, ексудацію, завдяки чому покращується прохідність носових ходів. Поряд із цим відновлюється прохідність євстахієвих труб. Терапевтичний ефект настає, як правило, протягом 5 хвилин після введення препарату та зберігається протягом 4-6 годин. Через 5-7 днів з'являється толерантність. Ментон і евкаліптол, що містяться в препараті, мають охолодну дію на слизову оболонку порожнини носа, що дає відчуття свіжості.Показання до застосуванняГострий риніт (у т.ч. на тлі гострих респіраторних захворювань та алергічний риніт), синусит, євстахіїт, ларингіт, набряк гортані алергічного генезу, набряк гортані на фоні опромінення, гіперемія слизової оболонки після операцій на верхніх дихальних шляхах. Для зупинки носових кровотеч. Для полегшення проведення риноскопії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз, гіпертиреоз, тяжкі захворювання очей, закритокутова глаукома, хронічний риніт, атрофічний риніт, дитячий вік до 18 років, цукровий діабет, тахікардія, одночасний прийом інгібіторів. застосування.Вагітність та лактаціяЗастосування для лікування вагітних та в період грудного вигодовування можливе лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяНудота, тахікардія, біль голови, підвищення артеріального тиску, реактивна гіперемія, набухання слизової оболонки порожнини носа, подразнення, при застосуванні більше 1 тижня – набряк слизової оболонки порожнини носа, атрофічний риніт.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази або протягом 14 днів після закінчення їх застосування. Уповільнює всмоктування місцевоанестезуючих лікарських засобів (подовжує їх дію під час проведення поверхневої анестезії).Спосіб застосування та дозиІнтраназально (кожний носовий хід) дорослим призначають по 1-3 впорскування 3-4 рази на день. Безпосередньо відразу після упорскування рекомендується зробити легкий вдих носом. Для діагностичних цілей – після очищення носа у кожний носовий хід упорснути один раз або ввести тампон, змочений у розчині препарату, та залишити на 1-2 хвилини. Застосовувати короткочасно, але не більше 1 тижня. Якщо носове дихання полегшується, застосування препарату можна закінчити раніше. Повторне застосування препарату можливе за кілька днів.ПередозуванняСимптоми: зниження температури тіла, брадикардія, підвищення артеріального тиску. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІшемічна хвороба серця (стенокардія), гіперплазія передміхурової залози, феохромоцитома, вагітність, період грудного вигодовування. Може чинити резорбтивну дію. При тривалому застосуванні виразність судинозвужувальної дії поступово знижується (явище тахіфілаксії), у зв'язку з чим рекомендується через 5-7 днів застосування зробити перерву на кілька днів. Зважаючи на можливий розвиток побічних явищ з боку серцево-судинної та нервової систем, не слід перевищувати дози препарату, рекомендовані до застосування. Слід уникати влучення препарату в очі. Щоб уникнути поширення інфекції, необхідно застосовувати препарат індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Бромфенаку натрію сесквігідрат 1,035 мг (у перерахунку на бромфенак 0,9 мг); Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид 0,01 мг; Гідроксипропілбетадекс 20,0 мг; Борна кислота 12,5 мг; Натрію тетраборату декагідрат 12,5 мг; Полісорбат 80 15 мг; Динатрію едетату дигідрат 0,2 мг; Розчин гідроксиду натрію 10 М до pH 8,3; або розчин хлористоводневої кислоти 1 М; Вода для ін'єкцій до 1мл. По 2,5 мл або 5 мл у флакон з крапельницею з поліетилену низької щільності та кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю з поліетилену високого тиску в комплекті з кришкою накручується і пробкою-крапельницею, або у флакон з поліетилену низької щільності в комплекті з пробкою-крапельницею та кришкою з контролем першого розтину, або у флакон з поліетилентерефталату з крапельницею пластиковою та кришкою з контролем першого розтину. По 1 флакон в пакеті з фольгованої плівки або без пакета. По 1 флакону або по 1 пакету з фольгованої плівки разом з інструкцією із застосування, упорним пристроєм або без нього в картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий розчин зеленувато-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).ФармакокінетикаВсмоктування Бромфенак ефективно проникає через рогівку пацієнтів, які страждають на катаракту: при одноразовому введенні середня пікова концентрація у водянистій волозі становить 79 ± 68 нг/мл через 150-180 хвилин після застосування. Ця концентрація зберігається протягом 12 годин у водянистій волозі зі збереженням рівнів концентрації, що піддаються вимірюванню, в основних тканинах ока, включаючи сітківку, до 24 годин. При застосуванні очних крапель бромфенаку двічі на день концентрації у плазмі не піддавалися кількісному виміру. Розподіл Бромфенак активно зв'язується із білками плазми. За даними дослідження in vitro, зв'язування з білками в плазмі крові склало 99,8 %. Дослідження in vitro не виявили біологічно суттєвого зв'язування з меланіном. За даними дослідження у кроликів з використанням радіоактивно-міченого бромфенаку максимальна концентрація після місцевого застосування спостерігається в рогівці, висока – у кон'юнктиві та водянистій волозі ока. Низька - у кришталику та склоподібному тілі. Метаболізм За результатами дослідження in vitro основний метаболізм бромфенаку здійснюється ферментом CYP2C9, який відсутній в іридоциліарній зоні, сітківці та судинній оболонці. Рівень цього ферменту в рогівці не перевищує 1 % порівняно з відповідним печінковим рівнем. При пероральному прийомі у людини в плазмі виявляється незмінена вихідна речовина. Виділено кілька кон'югованих та некон'югованих метаболітів, основним з яких є циклічний амід, який виводиться із сечею. Виведення При закапуванні у вічі період напіввиведення бромфенаку з водянистої вологи ока становить близько 1,4 год, що свідчить про швидку елімінацію. Після перорального прийому 14С-бромфенаку здоровими добровольцями було встановлено, що препарат переважно виводиться із сечею (близько 82 % введеної дози), тоді як з калом виводиться близько 13 % введеної дози.ФармакодинамікаБромфенак – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), протизапальна дія якого реалізується за рахунок блокування синтезу простагландинів при інгібуванні циклооксигенази 1 та 2. У дослідженнях in vitro бромфенак пригнічував синтез простагландинів у циліарному тілі кролика. Концентрація напівмаксимального інгібування (IС50) для бромфенаку (1,1 мкмоль) була нижчою, ніж для індометацину (4,2 мкмоль) та пранопрофену (11,9 мкмоль). В експериментальній моделі увеїта у кроликів бромфенак у концентраціях 0,02%, 0,05%, 0,1% та 0,2% пригнічував практично всі симптоми очного запалення.ІнструкціяПорядок роботи з флаконом (без упору): Рутами, що обертають, проти годинникової стрілки відкрити флакон і зняти ковпачок. Обережно, не торкаючись пальцями наконечника флакона, перевернути флакон, зафіксувати між великим та вказівним пальцями однієї руки. Закинути голову назад, розташувати наконечник флакона над оком і вказівним пальцем іншої руки відтягнути нижню повіку вниз. Злегка натиснути на флакон і закапати необхідну кількість препарату кон'юнктивальний мішок ока. Необхідно уникати контактів наконечника відкритого флакона з поверхнею ока та руками. Після використання надягти ковпачок на флакон і закрити обертовими рухами за годинниковою стрілкою. Порядок роботи флаконом, з упором: Дістати упор і флакон із пачки. Рутами, що обертають, проти годинникової стрілки відкрити флакон за допомогою упору і зняти ковпачок. Обережно, не торкаючись пальцями наконечника флакона, закріпити упор на шийці флакона. Закинути голову назад, встановити упор на повіку так, щоб наконечник флакона знаходився навпроти очного яблука, злегка натиснути на флакон і закапати необхідну кількість препарату. Зняти упор з шийки флакона, надіти ковпачок на флакон і закрити рухами, що обертають, за годинниковою стрілкою. Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом 1 місяця. Після закінчення цього терміну препарат слід викинути. При видимих ​​пошкодженнях флакона застосовувати препарат не слід.Показання до застосуванняЛікування неінфекційних запальних захворювань переднього відрізка ока та післяопераційного запалення (після екстракції катаракти та ін.).Протипоказання до застосуванняПрепарат протипоказаний пацієнтам, у яких в анамнезі є гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Препарат протипоказаний пацієнтам, у яких напади бронхіальної астми, кропив'янки та симптоматика гострого риніту посилюються при прийомі ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. Вік до 18 років (безпека та ефективність застосування препарату у дітей не досліджувалися).Вагітність та лактаціяДостатніх даних про застосування бромфенаку вагітними жінками відсутні. Дослідження на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий. Оскільки системна дія після лікування препаратом у невагітних жінок є незначною, ризик під час вагітності можна вважати низьким. Однак через відомі ефекти лікарських препаратів, що інгібують біосинтез простагландинів, на серцево-судинну систему плода (закриття протоки) застосування цього препарату в третьому триместрі вагітності слід уникати. У цілому нині застосування даного препарату під час вагітності не рекомендується, крім випадків, коли користь перевищує потенційний ризик.Побічна діяНебажані реакції на препарат відзначалися у 72 із 3843 пацієнтів (1,87%), дані про які були отримані в рамках клінічних досліджень або при постреєстраційному застосуванні. Серйозні небажані реакції включали ерозію рогівки у 16 ​​випадках (0,42%), кон'юнктивіт (включаючи кон'юнктивальну ін'єкцію та кон'юнктивальні фолікули) у 11 випадках (0,29%), блефарит у 9 випадках (0,23%), подразнення у 8 випадках (0,21 %), біль у оці [транзиторний] у 8 випадках (0,21 %), поверхневий точковий кератит у 6 випадках (0,16 %), свербіж у 6 випадках (0,16 %), відшарування епітелію рогівки в 1 випадку (0,03%) та відчуття печіння [століття] в 1 випадку (0,03%). Небажані реакції класифіковані відповідно до наступної градації частоти народження: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та Порушення з боку органу зору: Нечасто – Ерозія рогівки*, кон'юнктивіт*, блефарит*, подразнення*, біль у оці [транзиторний]*, поверхневий точковий кератит*, свербіж*; Рідко - Відшарування епітелію рогівки*, відчуття печіння [століття]*; Частота невідома – виразка рогівки**,***, перфорація рогівки. Гіперчутливість: Частота невідома – Контактний дерматит*. * При виникненні небажаних реакцій необхідно припинити лікування препаратом. ** У разі виникнення клінічно значущих небажаних реакцій, таких як розвиток хвороб епітелію рогівки та ін., необхідно припинити лікування даним препаратом та вжити відповідних заходів. *** Серйозна небажана реакція, поодинокі звіти з досвіду післяреєстраційного застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень взаємодії бромфенаку з іншими лікарськими засобами не проводилося.Спосіб застосування та дозиІнстиляції у кон'юнктивальний мішок. По 1-2 краплі препарату кон'юнктивальний мішок двічі на день протягом не більше 15 днів. У разі пропуску дози препарату його слід застосовувати якнайшвидше у дозуванні, зазначеному в інструкції із застосування. Якщо пропуск дози лікарського засобу становить близько 24 годин, препарат слід застосовувати у наступний запланований час, не подвоюючи дозу для компенсації пропущеної дози. Лікування післяопераційного запалення: по одній краплі один раз на день. Лікування починають за 1 день до хірургічного втручання та продовжують протягом перших 14 днів післяопераційного періоду (включаючи день операції). Лікування неінфекційних запальних захворювань переднього відрізка ока: по одній краплі двічі на день. Курс лікування визначається лікарем залежно від тяжкості стану.ПередозуванняНа даний момент інформація про передозування при місцевому застосуванні у людини відсутня. Але даними зарубіжних звітів у пацієнтів, які приймали препарат бромфенаку натрію внутрішньо в загальній дозі, що перевищує 1500 мг протягом тривалого періоду більше 1 місяця, спостерігалися серйозні порушення функції печінки (включаючи летальні випадки). У зв'язку з цим при виявленні відхилень, які імовірно пов'язані з ранніми симптомами печінкової недостатності, необхідно припинити лікування цим препаратом та вжити відповідних заходів. Застосування у пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю Дія препарату у пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю не вивчена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат повинен застосовуватись у рамках симптоматичного лікування, а не з метою етіотропної терапії. Препарат слід використовувати лише як очні краплі. Усі місцеві НПЗП можуть уповільнити або відстрочити загоєння подібно до місцевих глюкокортикостероїдів. Спільне застосування НПЗЗ та місцевих стероїдів може збільшити ймовірність виникнення проблем із загоєнням. Перехресна чутливість Існує ймовірність перехресної чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, похідних фенілацетилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. Тому слід бути обережними при лікуванні осіб, у яких раніше спостерігалася чутливість до даних лікарських препаратів, і слід ретельно оцінювати потенційні ризики та користь. Особливі групи пацієнтів У сприйнятливих пацієнтів тривале застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів. включаючи бромфенак. може призвести до розриву епітелію, витончення рогівки, ерозії рогівки, виразки рогівки або перфорації рогівки. Ці події можуть загрожувати втратою зору. Пацієнтам з ознаками руйнування епітелію рогівки слід негайно припинити застосування місцевих нестероїдних протизапальних засобів і необхідно уважно стежити за здоров'ям рогівки. Отже, у пацієнтів, схильних до ризику, одночасне застосування офтальмологічних кортикостероїдів з НПЗЗ може призвести до підвищеного ризику небажаних явищ з боку рогівки. Післяреєстраційний досвід застосування Післяреєстраційний досвід застосування місцевих НПЗП свідчить, що у пацієнтів з ускладненнями після офтальмологічних хірургічних втручань, з денервацією рогівки, дефектами епітелію рогівки, цукровим діабетом і поверхневими захворюваннями очей, ревматоїдним артритом ризик небажаних явищ з боку рогівки, які можуть стати загрозливими для втрати зору. Місцеві нестероїдні протизапальні засоби у таких пацієнтів слід застосовувати з обережністю. Повідомлялося, що офтальмологічні нестероїдні протизапальні засоби можуть викликати підвищену кровоточивість у тканинах ока (у тому числі гіфему) у поєднанні з офтальмологічним хірургічним втручанням. Місцеві нестероїдні протизапальні засоби повинні застосовуватися з обережністю у пацієнтів, в анамнезі яких зафіксована схильність до кровотечі, або якщо пацієнти отримують інші лікарські препарати, які можуть підвищувати час згортання крові. Інфекції очей Слід ретельно контролювати застосування препарату та з обережністю призначати його пацієнтам із запаленнями, спричиненими інфекціями, оскільки препарат може маскувати симптоми інфекційних захворювань очей. Використання контактних лінз Загалом носіння контактних лінз у період лікування препаратом не рекомендується. У зв'язку з цим пацієнтам не рекомендується носити контактні лінзи, якщо не отримані чіткі вказівки лікаря. Допоміжні речовини Бензалконію хлорид, який часто використовується в офтальмологічних препаратах як консервант, може викликати точкову кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію. Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, необхідний ретельний моніторинг у разі частого або тривалого застосування у пацієнтів із синдромом "сухого" ока або у разі пошкодження рогівки. Бензалконію хлорид може змінити колір м'яких контактних лінз. Необхідно знімати м'які контактні лінзи перед застосуванням препарату та надягати їх знову через 15 хвилин після закапування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після інстиляції може відзначатися минуще затуманювання зору. У разі розвитку затуманювання зору після інстиляції необхідно утриматися від керування транспортними засобами та механізмами до відновлення чіткості зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: Натрію кромоглікат – 20,0 мг; Допоміжні речовини: Гліцерол безводний – 18,0 мг; Макрогол 300 – 1,125 мг; Натрію гіалуронат – 0,9 мг; Динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0,1 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні, 2%. По 0,4 мл у тюбик-крапельниці з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 5 або 10 тюбик-крапельниць у пакеті з фольгованої плівки. По 2 або 4 пакети з фольгованої плівки з 5 тюбик-крапельницями або по 1 або 2 пакети з фольгованої плівки з 10 тюбик-крапельницями разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора або майже прозора, безбарвна або трохи забарвлена ​​рідина.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - стабілізатор мембран опасистих клітин.ФармакокінетикаАбсорбція через слизову оболонку ока незначна. Системна біодоступність – менше 0,03%. Період напіввиведення – 5-10 хвилин. Зв'язок із білками плазми – 65%. Не метаболізується, виводиться нирками та через кишечник у незміненому вигляді (приблизно у рівних кількостях протягом 24 годин після застосування).ФармакодинамікаПротиалергічний засіб, що запобігає дегрануляції опасистих клітин та вивільнення з них медіаторів алергічних реакцій - гістаміну та лейкотрієнів (особливо SRS-A). Механізм дії, ймовірно, заснований на стабілізації мембран опасистих клітин та блокуванні кальцієвих каналів, що викликає гальмування вивільнення медіаторів. Кромогліцієва кислота блокує як ранні, так і пізні алергічні реакції. Препарат не має антигістамінної та судинозвужувальної дії.ІнструкціяПеред застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки. Якщо крапля не потрапила до кон'юнктивального мішка, слід повторити закапування. Після закапування заплющити очі, не моргати і не відкривати їх близько 2 хвилин для кращого контакту слизової оболонки ока з препаратом. Порядок роботи з тюбик-крапельницею: Відкрити пакет, відокремити одну тюбик-крапельницю, решту помістити назад у пакет. Розкрити тюбик-крапельницю (переконавшись, що розчин знаходиться в нижній частині тюбик-крапельниці, обертаючими рухами повернути та відокремити клапан). Закапати необхідну кількість препарату у вічі. Доза, що міститься в тюбик-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; - Дитячий вік до 4 років. З обережністю: дитячий вік.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не встановлена, тому в цей період препарат слід застосовувати з обережністю і лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода та дитини. Лікарський препарат екскретується у грудне молоко; у період лікування препаратом слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче небажані ефекти наводяться відповідно до наступних градацій частоти їх ступеня тяжкості: Дуже часто: >1/10; Часто: >1/100, 1/1000, 1/10000, Небажані лікарські реакції представлені в порядку зменшення їхнього ступеня тяжкості. З боку органу зору: дуже рідко - порушення чіткості зорового сприйняття, що швидко проходить, короткочасне відчуття печіння, стороннього тіла, сухості в оці, набряк кон'юнктиви, сльозотеча, мейбоміт. Інше: дуже рідко – алергічні реакції (свербіж, легка болючість кон'юнктиви, кон'юнктивальна ін'єкція), зміна смакових відчуттів.Взаємодія з лікарськими засобамиНесприятливих взаємодій кромогліцієвої кислоти з іншими лікарськими засобами не відзначалося.Спосіб застосування та дозиПрепарат є найбільш ефективним при профілактичному застосуванні. Помітний клінічний ефект настає за кілька днів чи тижнів застосування. Лікування починають з інстиляції препарату по 1 краплі 2 рази на день в обидва ока, при необхідності режим дозування може бути змінений на інстиляції по 1 краплі 4 рази на день в обидва ока. При сезонному алергічному кон'юнктивіті лікування слід розпочинати відразу після появи перших симптомів або застосовувати профілактично до початку сезону появи пилку. Лікування продовжують протягом усього сезону цвітіння або довше, якщо симптоми зберігаються.ПередозуванняНемає даних.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКраплі очні Кроміцил-СОЛОФАРМ не містять консерванту, тому їх можна застосовувати при носінні контактних лінз будь-якого типу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнти, у яких після застосування препарату з'являється короткочасне порушення чіткості зорового сприйняття, не повинні керувати транспортними засобами та механізмами одразу після застосування очних крапель.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Ксилометазоліну гідрохлорид – 1,0 мг; Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид – 0,15 мг; Динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0,5 мг; Натрію гідрофосфату дигідрат – 3,54 мг; Калію дигідрофосфат – 3,63 мг; Натрію хлорид – 9,0 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 10 або 15 мл у флакон із пластику з крапельницею пластиковою та кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю полімерну в комплекті з кришкою нагвинчується та пробкою-крапельницею. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна чи світло-жовта рідина.Фармакотерапевтична групаПротиконгестивний засіб – альфаадреноміметик.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні практично не абсорбується, концентрації у плазмі настільки малі, що їх неможливо визначити сучасними аналітичними методами.ФармакодинамікаКсилометазолін відноситься до групи місцевих судинозвужувальних засобів (деконгестантів) з α2-адреноміметичною дією. Має швидку, виражену та тривалу судинозвужувальну дію щодо судин слизової оболонки порожнини носа, усуваючи, таким чином, її набряклість та гіперемію. Відновлює прохідність носових ходів, полегшує носове дихання при ринітах. У терапевтичних концентраціях не подразнює слизову оболонку порожнини носа, не викликає гіперемії. Дія настає через кілька хвилин і продовжується протягом 10-12 год.Показання до застосуванняГострі респіраторні захворювання з явищами риніту (нежить), гострий алергічний риніт, поліноз, синусит, євстахііт, середній отит (для зменшення набряку слизової оболонки носоглотки). Підготовка хворого до діагностичних маніпуляцій у носових ходах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; артеріальна гіпертензія; тахікардія; виражений атеросклероз; глаукому; атрофічний риніт; гіпертиреоз; хірургічні втручання на мозкові оболонки (в анамнезі); стан після транссфеноїдальної гіпофізектомії; дитячий вік до 6 років – для розчину концентрацією 0,1%; вагітність. Не застосовувати при терапії інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та трициклічними антидепресантами, а також з іншими препаратами, що підвищують артеріальний тиск. З обережністю Цукровий діабет; гіперплазія передміхурової залози; ішемічна хвороба серця (стенокардія); феохромоцитома; період лактації; при підвищеній чутливості до адренергічних препаратів, що супроводжується безсонням, запамороченням, аритмією, тремором, підвищенням артеріального тиску.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату при вагітності. Можливе застосування для лікування матерів-годувальниць за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект у матері перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів у дитини.Побічна діяПри частому та/або тривалому застосуванні – подразнення та/або сухість слизової оболонки носоглотки, печіння, поколювання, чхання, гіперсекреція слизової оболонки носоглотки, реакції гіперчутливості, набряк слизової оболонки порожнини носа, відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску , нудота, блювання, безсоння, порушення зору, депресія (при тривалому застосуванні високих доз) Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасний прийом ксилометазоліну з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та трициклічними антидепресантами може призвести до підвищення артеріального тиску, тому не рекомендується одночасний прийом цих лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиІнтраназально (кожний носовий хід). Розчин препарату концентрацією 0,05%: дітям – від 2 до 6 років – по 1-2 краплі в кожну ніздрю 1-2 рази на день; не слід застосовувати більше 3-х разів на день. Розчин препарату концентрацією 0,1%: дорослим та дітям старше 6 років – по 2-3 краплі в кожний носовий хід 2-3 рази на день (при необхідності можна повторити); не слід застосовувати більше 3-х разів на день. Препарат застосовується трохи більше 7 днів.ПередозуванняПосилення побічних ефектів (дозозалежних), зниження температури тіла, сплутаність свідомості. При випадковому прийомі внутрішньо може викликати: сильне запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль, брадикардію, підвищення артеріального тиску, пригнічення дихання, кому і судоми; після підвищення артеріального тиску може спостерігатись його різке зниження. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід очистити носові ходи. Не слід перевищувати рекомендовані дози та застосовувати препарат протягом тривалого (більше 7 днів) часу. Застосування препарату більше 7 днів може спричинити ефект "рикошету" (медикаментозний риніт). При тривалому застосуванні препарату підвищується ризик виникнення реактивної гіперемії та атрофії слизової оболонки носа. Оскільки препарат містить у складі бензалконію хлорид, як консервант, особливо при тривалому застосуванні (більше 7 днів), може розвинутися набряк слизової оболонки порожнини носа. При появі підозр на подібну реакцію (закладеність носа), необхідно, по можливості, застосовувати лікарський засіб, що не містить консервантів. Якщо таких лікарських засобів немає, необхідно застосовувати іншу лікарську форму. При «простудних» захворюваннях у випадках, як у носі утворюються кірки, переважно призначати як гелю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Ксилометазолін може впливати на здатність керувати транспортними засобами чи обладнанням. При лікуванні препаратом необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних дій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 шприц: речовина, що діє: еноксапарин натрію 6000 анти-Ха ME (60 мг); допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 0,6 мл. По 0,6 мл (6000 анти-Ха ME) в шприци скляні стерильні, укомплектовані запобіжними пристроями або захисними етикетками для голок, або без пристроїв запобіжних або захисних етикеток для голок. По 2 шприци в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з плівкою полімерною або фольгою алюмінієвою лакованою, або без плівки полімерної та фольги алюмінієвої лакованої. По 1, 2, 3, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або жовта, або коричнево-жовта рідина.Фармакотерапевтична групаАнтикоагулянтний засіб прямої дії.ФармакокінетикаБіодоступність та абсорбція Абсолютна біодоступність еноксапарину натрію при підшкірному (п/к) введенні, що оцінюється на підставі анти-Ха активності, близька до 100%. Середня максимальна анти-Ха активність плазми спостерігається через 3-5 годин після підшкірного введення препарату і становить приблизно 0,2; 0,4; 1,0 та 1,3 анти-Ха МО/мл після підшкірного введення 20 мг, 40 мг, 1 мг/кг та 1,5 мг/кг. Внутрішньовенне болюсне введення препарату в дозі 30 мг, що супроводжується негайним підшкірним введенням препарату в дозі 1 мг/кг кожні 12 год, забезпечує початкову максимальну анти-Ха активність на рівні 1,16 МО/мл (n=16), середня експозиція препарату становить приблизно 88% від рівноважного стану, що досягається другого дня терапії. Фармакокінетика еноксапарину натрію у зазначених режимах дозування має лінійний характер. Варіабельність усередині та між групами пацієнтів низька. Після повторного підшкірного введення 40 мг еноксапарину натрію один раз на добу та підшкірного введення еноксапарину натрію в дозі 1,5 мг/кг маси тіла один раз на добу у здорових добровольців рівноважна концентрація досягається до другого дня, причому площа під фармакокінетичною кривою в середньому на 1 % вище, ніж після одноразового введення. Після повторних підшкірних введень еноксапарину натрію в добовій дозі 1 мг/кг маси тіла двічі на добу рівноважна концентрація досягається через 3-4 дні, причому площа під кривою (AUC) в середньому на 65 % вище, ніж після одноразового введення, та середні значення максимальних концентрацій становлять відповідно 1,2 МО/мл та 0,52 МО/мл. Анти-IIа активність у плазмі приблизно в 10 разів нижча, ніж анти-Ха активність. Середня максимальна анти-IIа активність спостерігається приблизно через 3-4 години після підшкірного введення і досягає 0,13 МО/мл і 0,19 МО/мл після повторного введення 1 мг/кг маси тіла при дворазовому введенні та 1,5 мг/кг. маси тіла при одноразовому введенні відповідно. Розподіл Об'єм розподілу анти-Ха активності еноксапарину натрію становить приблизно 4,3 л і наближається до об'єму циркулюючої крові. Виведення Еноксапарин натрію є препаратом із низьким кліренсом. Після внутрішньовенного введення протягом 6 годин у дозі 1,5 мг/кг маси тіла середнє значення кліренсу анти-Ха у плазмі становить 0,74 л/годину. Виведення препарату носить монофазний характер з періодом напіввиведення (Т1/2) близько 5 годин (після одноразового підшкірного введення) та близько 7 годин (після багаторазового введення препарату). Еноксапарин натрію в основному метаболізується в печінці шляхом десульфатування та/або деполімеризації з утворенням низькомолекулярних речовин з дуже низькою біологічною активністю. Виведення через нирки активних фрагментів препарату становить приблизно 10% від введеної дози, і загальна екскреція активних та неактивних фрагментів становить приблизно 40% від введеної дози. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку (старше 75 років): фармакокінетичний профіль еноксапарину натрію не відрізняється у пацієнтів похилого віку та молодших пацієнтів при нормальній функції нирок. Однак унаслідок зниження функції нирок з віком може спостерігатися уповільнення виведення еноксапарину натрію у пацієнтів похилого віку. Порушення функції печінки: у дослідженні за участю пацієнтів з пізніми стадіями цирозу печінки, які отримували еноксапарин натрію в дозі 4000 ME (40 мг) один раз на добу, зниження максимальної анти- Ха активності було пов'язане зі збільшенням ступеня тяжкості порушення функції печінки (з оцінкою по шкалою Чайлд-Пью). Це зниження, головним чином, було зумовлене зниженням рівня АТ-III, вторинним по відношенню до зниження синтезу АТ-III у пацієнтів із порушенням функції печінки. Порушення функції нирок: відмічено зменшення кліренсу еноксапарину натрію у пацієнтів із порушеннями функції нирок. Після повторного підшкірного введення 40 мг еноксапарину натрію один раз на добу відбувається збільшення активності анти-Ха, представленої площею під фармакокінетичною кривою (AUC) у пацієнтів з порушеннями функції нирок легкої (кліренс креатиніну ≥50 і Гемодіаліз: фармакокінетика еноксапарину натрію порівнянна з показниками в контрольній популяції після одноразових внутрішньовенних введень доз 25 ME, 50 ME або 100 МО/кг (0,25, 0,50 або 1,0 мг/кг), проте AUC була вдвічі , ніж у контрольній популяції. Маса тіла: після повторних підшкірних введень у дозуванні 1.5 мг/кг один раз на добу середня AUC анти-Ха активності в стані рівноваги незначно вища у пацієнтів із надмірною масою тіла (ІМТ 30-48 кг/м2) порівняно з пацієнтами із звичайною середньою масою тіла, тоді як максимальна анти-Ха активність плазми крові не збільшується. У пацієнтів із надмірною масою тіла при підшкірному введенні препарату кліренс дещо менший. Якщо не робити поправку дози з урахуванням маси тіла пацієнта, то після одноразового підшкірного введення 40 мг еноксапарину натрію анти-Ха активність буде на 52 % вище у жінок з масою тіла менше 45 кг і на 27 % вище у чоловіків з масою тіла менше 57 кг порівняно з пацієнтами із звичайною середньою масою тіла.ФармакодинамікаЕноксапарин натрію – низькомолекулярний гепарин із середньою молекулярною масою близько 4500 дальтон: менше 2000 дальтон – 68 %, понад 8000 дальтон – В очищеній системі in vitro еноксапарин натрію має високу анти-Ха активність (приблизно 100 МО/мл) та низьку анти-IIа або антитромбінову активність (приблизно 28 МО/мл). Ця антикоагулянтна активність діє через антитромбін III (АТ-III), забезпечуючи антикоагулянтну активність у людей. Крім анти-Ха/IIа активності також виявлено додаткові антикоагулянтні та протизапальні властивості еноксапарину натрію як у людини, так і на моделях тварин. Це включає АТ-III залежне пригнічення інших факторів згортання, таких як фактор VIIa, активацію вивільнення інгібітора шляху тканинного фактора (ПТФ), а також зниження вивільнення фактора Віллебранду з ендотелію судин у кровотік. Ці фактори забезпечують антикоагулянтний ефект еноксапарину натрію загалом. Застосування препарату у профілактичних дозах незначно змінює активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ), практично не впливає на агрегацію тромбоцитів та на ступінь зв'язування фібриногену з рецепторами тромбоцитів.ІнструкціяІнструкція з самостійного виконання ін'єкції еноксапарину натрію Вимийте руки і ділянку шкіри (місце для ін'єкції), в яку ви будете вводити препарат водою з милом. Висушіть їх. Прийміть зручне положення "сидячи" або "лежачи" та розслабтеся. Переконайтеся, що добре бачите місце, в яке збираєтеся вводити препарат. Оптимально використовувати крісло для відпочинку, шезлонг чи ліжко, обкладене подушками для опори. Виберіть місце для ін'єкції в правій або лівій частині живота. Це місце має знаходитися на відстані як мінімум 5 см від пупка або навколо рубців і синців. Чергуйте місця ін'єкцій у правій та лівій частинах живота залежно від того, куди ви вводили препарат у попередній раз. Протріть місце для ін'єкції тампоном, змоченим спиртом. Обережно зніміть ковпачок із голки шприца з препаратом. Відкладіть ковпачок. Шприц попередньо заповнений та готовий до використання. Не натискайте на поршень, щоб витіснити бульбашки повітря до введення голки в місце ін'єкції. Це може призвести до втрати препарату. Після видалення ковпачка не допускайте дотику голки до будь-яких предметів. Це необхідно для збереження стерильності голки. Увага: при наявності захисної етикетки для голки - дотримуйтесь інструкцій щодо використання захисної етикетки для голки, наведеної нижче. Утримуйте шприц в одній руці так, як ви тримаєте олівець, а іншою рукою обережно стисніть протерте спиртом місце для введення препарату між великим та вказівним пальцями так, щоб утворити складку шкіри. Утримуйте шкірну складку весь час, доки ви вводите препарат. Утримуйте шприц таким чином, щоб голка була спрямована донизу (вертикально під кутом 90°). Введіть голку на всю довжину в складку шкіри. Натисніть пальцем на поршень. Це забезпечить введення препарату у підшкірну жирову тканину живота. Утримуйте шкірну складку весь час, доки ви вводите препарат. Витягніть голку, потягнувши її назад без відхилення від осі. Тепер можна припинити утримання шкірної складки. Увага: за наявності запобіжного пристрою - виконуйте інструкції з використання запобіжного пристрою, наведені нижче. З метою запобігання утворенню синця не розтирайте місце ін'єкції після введення препарату. Утилізуйте використаний одноразовий шприц у контейнер для сміття. При застосуванні препарату суворо дотримуйтесь рекомендацій, наведених у даній інструкції, а також вказівок лікаря чи провізора. У разі виникнення запитань зверніться до лікаря або провізору. Інструкція щодо використання захисної етикетки для голки (за її наявності) Не розкриваючи упаковку, перевірте цілісність шприца, а також відсутність рідини в контурній комірковій упаковці. Якщо ви сумніваєтеся в цілісності шприца або його герметичності, візьміть іншу упаковку. Відкрийте контурну коміркову упаковку. Перевірте вміст препарату у шприці. Увага: не знімайте захисний ковпачок до вигину захисної етикетки! Зігніть захисну етикетку для голки приблизно на 90°. Зніміть захисний ковпачок. Зробіть ін'єкцію, як завжди. Увага: не закріплюйте голку у захисну етикетку пальцями! Однією рукою закріпіть голку шляхом розміщення захисної етикетки на твердій стійкій поверхні. Потім натисніть на захисну етикетку. Зігніть захисну етикетку приблизно на 90°, доки голка з чутним клацанням не опиниться в пластиковій частині захисної етикетки. Утилізуйте одноразовий шприц з голкою у контейнер для сміття. Інструкція з використання запобіжного пристрою Не розкриваючи упаковку, перевірте цілісність шприца, а також відсутність рідини в контурній комірковій упаковці. Якщо ви сумніваєтеся в цілісності шприца або його герметичності, візьміть іншу упаковку. Відкрийте контурну коміркову упаковку. Перевірте вміст препарату у шприці. Увага: Виймаючи шприц із упаковки, не тягніть шприц за плунжер або ковпачок для голки. Вийміть шприц із упаковки, як показано на малюнку. Увага: не знімайте ковпачок голки, тримаючись за плунжер або основу голки. Зніміть ковпачок голки, як показано на малюнку, тримаючись за захисну систему, щоб уникнути травмування або вигину голки. Зробіть ін'єкцію, як завжди. Затиснувши корпус шприца між вказівним та середнім пальцями, натисніть на плунжер донизу, щоб ввести весь розчин. Увага: розчин повинен бути повністю введений для спрацьовування захисної системи. Після завершення ін'єкції скористайтесь одним із запропонованих варіантів: Вийміть голку з місця ін'єкції та відпустіть плунжер. Дочекайтеся, поки захисна система повністю закриє голку. Не виймаючи голку із місця ін'єкції, відпустіть плунжер. Дочекайтеся, поки захисна система повністю закриє голку. Увага: якщо захисна система не активувалася або активувалася частково - викиньте шприц із незахищеною голкою. Т.к. Голка не захищена, зверніть особливу увагу на те, щоб уникнути травмування. Викиньте шприц із захищеною голкою у контейнер для сміття.Показання до застосуванняПрофілактика венозних тромбозів та емболій при хірургічних втручаннях у пацієнтів помірного та високого ризику, особливо при ортопедичних та загальнохірургічних втручаннях, включаючи онкологічні. Профілактика венозних тромбозів та емболій у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі внаслідок гострих терапевтичних захворювань, включаючи гостру серцеву недостатність та декомпенсацію хронічної серцевої недостатності (III або IV клас NYHA), дихальну недостатність, а також при тяжких інфекціях та ревматичних захворюваннях; . Лікування тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без тромбоемболії легеневої артерії, крім випадків тромбоемболії легеневої артерії, які потребують тромбоемболічної терапії або хірургічного втручання. Профілактика тромбоутворення у системі екстракорпорального кровообігу під час гемодіалізу. Гострий коронарний синдром. * лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без підйому сегмента ST у поєднанні з пероральним прийомом ацетилсаліцилової кислоти. * Лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів, які підлягають медикаментозному лікуванню або подальшому черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до еноксапарину натрію, гепарину або його похідних, включаючи інші низькомолекулярні гепарини. Активна клінічно значуща кровотеча, а також стани та захворювання, при яких є високий ризик розвитку кровотечі, включаючи нещодавно перенесений геморагічний інсульт, гостру виразку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), наявність злоякісного новоутворення з високим ризиком кровотеч, нещодавно перенесені операції на головній та спинній мозку, офтальмологічні операції, відома чи передбачувана наявність варикозного розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, судинні аневризми, судинні аномалії спинного та головного мозку. Спинальна або епідуральна анестезія або локо-регіональна анестезія, коли еноксапарин натрію застосовувався для лікування протягом попередніх 24 годин. Імуноопосередкована гепарин-індукована тромбоцитопенія (в анамнезі) протягом 100 останніх днів або наявність у крові циркулюючих антитромбоцитарних антитіл. Дитячий вік до 18 років, оскільки ефективність та безпека у даної категорії пацієнтів не встановлені. Стани, у яких є потенційний ризик розвитку кровотечі: порушення гемостазу (в т.ч. гемофілія, тромбоцитопенія, гіпокоагуляція, хвороба Віллебранда та ін), важкий васкуліт; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки або інші ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі; нещодавно перенесений ішемічний інсульт; неконтрольована тяжка артеріальна гіпертензія; діабетична або геморагічна ретинопатія; тяжкий цукровий діабет; нещодавно перенесена чи передбачувана неврологічна чи офтальмологічна операція; проведення спинальної або епідуральної анестезії (потенційна небезпека розвитку гематоми); спинномозкова пункція (нещодавно перенесена); недавні пологи; ендокардит бактеріальний (гострий або підгострий); перикардит або перикардіальний випіт; ниркова та/або печінкова недостатність; внутрішньоматкова контрацепція (ВМК); тяжка травма (особливо центральної нервової системи); відкриті рани на великих поверхнях; одночасний прийом препаратів, що впливають на систему гемостазу; гепарин-індукована тромбоцитопенія без циркулюючих антитіл в анамнезі (понад 100 днів). Відсутні дані щодо клінічного застосування еноксапарину натрію при таких захворюваннях: активний туберкульоз, променева терапія (нещодавно перенесена).Вагітність та лактаціяВагітність Відомостей, що еноксапарин натрію проникає через плацентарний бар'єр під час вагітності, немає. Так як відсутні адекватні та добре контрольовані дослідження за участю вагітних жінок, а дослідження на тваринах не завжди прогнозують реакцію на введення еноксапарину натрію під час вагітності у людини, застосовувати його під час вагітності слід лише у виняткових випадках, коли є нагальна необхідність його застосування, встановлена лікарем. Рекомендується проведення контролю за станом пацієнток щодо появи ознак кровотечі або надмірної антикоагуляції, пацієнтки повинні бути попереджені про ризик виникнення кровотеч. Немає даних про підвищений ризик розвитку кровотеч, тромбоцитопенії або остеопорозу у вагітних жінок, за винятком випадків, відмічених у пацієнток із штучними клапанами серця. При плануванні епідуральної анестезії рекомендується перед її проведенням відмінити еноксапарин натрію. Період грудного вигодовування Невідомо, чи екскретується незмінений еноксапарин натрію у грудне молоко. Всмоктування еноксапарину натрію в шлунково-кишковому тракті у новонародженого малоймовірне. Препарат може застосовуватись у період грудного вигодовування.Побічна діяВивчення побічних ефектів еноксапарину натрію проводилося більш ніж у 15000 пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, з них у 1776 пацієнтів – при профілактиці венозних тромбозів та емболій при загальнохірургічних та ортопедичних операціях; у 1169 пацієнтів – при профілактиці венозних тромбозів та емболій у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі внаслідок гострих терапевтичних захворювань; у 559 пацієнтів – при лікуванні тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без тромбоемболії легеневої артерії; у 1578 пацієнтів – при лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q; у 10176 пацієнтів – при лікуванні інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. Режим введення еноксапарину натрію відрізнявся залежно від показань. При профілактиці венозних тромбозів та емболій при загальнохірургічних та ортопедичних операціях або у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі, вводилося 40 мг підшкірно 1 раз на добу. При лікуванні тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без неї пацієнти отримували еноксапарин натрію з розрахунку 1 мг/кг маси тіла підшкірно кожні 12 годин або 1,5 мг/кг маси тіла підшкірно 1 раз на добу. При лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q доза еноксапарину натрію становила 1 мг/кг маси тіла підшкірно кожні 12 год, а у разі інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST проводилося внутрішньовенне болюсне введення 30 мг з подальшим в кожні 12 год. Частота виникнення небажаних реакцій визначалася відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 та Порушення з боку судин: Кровотечі У клінічних дослідженнях кровотечі були найпоширенішими небажаними реакціями. До них належали великі кровотечі, що спостерігалися у 4,2% пацієнтів (кровотеча вважалася великою, якщо вона супроводжувалася зниженням вмісту гемоглобіну на 2 г/л і більше, вимагало переливання 2 або більше доз компонентів крові, а також якщо воно було заочеревинним або внутрішньочерепним. ). Деякі з цих випадків були летальними. Як і при застосуванні інших антикоагулянтів при застосуванні еноксапарину натрію можливе виникнення кровотечі, особливо за наявності факторів ризику, що сприяють розвитку кровотечі, при проведенні інвазивних процедур або застосуванні препаратів, що порушують гемостаз (див. розділи "Взаємодія з іншими лікарськими засобами" та "Особливі вказівки" ). При описі кровотеч нижче знак "*" означає вказівку на такі види кровотеч: гематома, екхімози (крім ін'єкції), ранові гематоми, гематурія, носові кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі. Дуже часто – кровотечі* при профілактиці венозних тромбозів у хірургічних пацієнтів та лікуванні тромбозу глибоких вен із тромбоемболією або без неї. Часто – кровотечі* при профілактиці венозних тромбозів у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі, та при лікуванні нестабільної стенокардії, інфаркту міокарда без зубця Q та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. Нечасто – заочеревинні кровотечі та внутрішньочерепні крововиливи у пацієнтів при лікуванні тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без неї, а також при інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST. Рідко – заочеревинні кровотечі при профілактиці венозних тромбозів у хірургічних пацієнтів та при лікуванні стенокардії, інфаркту міокарда без зубця Q. Тромбоцитопенія та тромбоцитоз Дуже часто – тромбоцитоз (кількість тромбоцитів у периферичній крові більше 400×109/л) при профілактиці венозних тромбозів у хірургічних пацієнтів та лікуванні тромбозу глибоких вен із тромбоемболією легеневої артерії або без неї. Часто – тромбоцитоз при лікуванні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST. Тромбоцитопенія при профілактиці венозних тромбозів у хірургічних пацієнтів та лікуванні тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без неї, а також при гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST. Нечасто – тромбоцитопенія при профілактиці венозних тромбозів у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі та при лікуванні нестабільної стенокардії, інфаркту міокарда без зубця Q. Дуже рідко – аутоімунна тромбоцитопенія при лікуванні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST. Інші клінічно значущі небажані реакції незалежно від показань Небажані реакції, представлені нижче, згруповані за системно-органними класами, дано із зазначенням визначеної вище частоти їх виникнення та в порядку зменшення їх тяжкості. Порушення з боку крові та лімфатичної системи Часто – кровотеча, тромбоцитопенія, тромбоцитоз. Рідко – випадки розвитку аутоімунної тромбоцитопенії з тромбозом; у деяких випадках тромбоз ускладнювався розвитком інфаркту органів або ішемії кінцівок. Порушення з боку імунної системи Часто – алергічні реакції. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже часто - підвищення активності "печінкових" ферментів, головним чином підвищення активності трансаміназ, що більш ніж утричі перевищує верхню межу норми. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто - кропив'янка, свербіж шкіри, еритема. Нечасто – бульозний дерматит. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто – гематома у місці ін'єкції, біль у місці ін'єкції, набряк у місці ін'єкції, кровотеча, реакції підвищеної чутливості, запалення, утворення ущільнень у місці ін'єкції. Нечасто – подразнення у місці ін'єкції, некроз шкіри у місці ін'єкції. Дані, отримані у післяреєстраційний період Наступні небажані реакції спостерігалися при постмаркетинговому застосуванні препарату. Про ці побічні реакції були спонтанні повідомлення. Порушення з боку імунної системи Рідко – анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи шок. Порушення з боку нервової системи Часто – головний біль. Порушення з боку судин Рідко - при застосуванні еноксапарину натрію на тлі спінальної/епідуральної анестезії або спінальної пункції відзначалися випадки розвитку спінальної гематоми (або нейроаксіальної гематоми). Ці реакції призводили до розвитку неврологічних порушень різного ступеня тяжкості, включаючи стійкий або необоротний параліч. Порушення з боку крові чи лімфатичної системи Часто – геморагічна анемія. Рідко – еозинофілія. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Рідко – алопеція; у місці ін'єкції може розвинутися шкірний васкуліт, некроз шкіри, яким зазвичай передує поява пурпури або еритематозних папул (інфільтрованих та болючих). У цих випадках терапію препаратом слід припинити. Можливе утворення твердих запальних вузликів-інфільтратів у місці ін'єкції препарату, які зникають через кілька днів і не є підставою для відміни препарату. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Нечасто – гепатоцелюлярне ураження печінки. Рідко – холестатичне ураження печінки. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Рідко – остеопороз при тривалій терапії (більше трьох місяців). Лабораторні та інструментальні дані Рідко – гіперкаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиЕноксапарин натрію не можна змішувати з іншими препаратами! Нерекомендовані комбінації Препарати, що впливають на гемостаз (саліцилати системної дії, ацетилсаліцилова кислота в дозах, що мають протизапальну дію, нестероїдні протизапальні препарати, включаючи кеторолак, інші тромболітики (альтеплаза, ретеплаза, стрептокіназа, тенекупару). При необхідності одночасного застосування з еноксапарином натрію слід дотримуватися обережності та проводити ретельне клінічне спостереження та моніторинг відповідних лабораторних показників. Комбінації, що вимагають дотримання обережності Інші лікарські препарати, що впливають на гемостаз, такі як: інгібітори агрегації тромбоцитів, включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозах, що мають антиагрегантну дію (кардіопротекція), клопідогрел, тиклопідин та антагоністи глікопротеїну IIb/IIIа рецепторів, показані при гострому коронарному синдромі, внаслідок підвищеного ризику; декстран із молекулярною масою 40 кДа; системні глюкокортикостероїди. Лікарські препарати, що підвищують вміст калію При одночасному застосуванні з лікарськими препаратами, що підвищують вміст калію в сироватці, слід проводити клінічний та лабораторний контроль.Спосіб застосування та дозиПідшкірно, за винятком особливих випадків (див. нижче підрозділи "Профілактика тромбоутворення в системі екстракорпорального кровообігу при проведенні гемодіалізу" та "Лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST, медикаментозне або за допомогою черезшкірного коронарного втручання"). Профілактика венозних тромбозів та емболії при хірургічних втручаннях у пацієнтів помірного та високого ризику Пацієнтам з помірним ризиком розвитку тромбозів та емболій (наприклад, абдомінальні операції) рекомендована доза препарату становить 20 мг один раз на добу підшкірно. Першу ін'єкцію слід зробити за 2 години до хірургічного втручання. Пацієнтам з високим ризиком розвитку тромбозів та емболій (наприклад, при ортопедичних операціях, хірургічних операціях в онкології, пацієнтам з додатковими факторами ризику, не пов'язаними з операцією, такими як вроджена або набута тромбофілія, злоякісне новоутворення, постільний режим понад три доби, тромбоз в анамнезі, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, вагітність) препарат рекомендується у дозі 40 мг один раз на добу підшкірно, із введенням першої дози за 12 годин до хірургічного втручання. За необхідності більш ранньої передопераційної профілактики (наприклад, у пацієнтів з високим ризиком розвитку тромбозів та тромбоемболій, що очікують відстрочену ортопедичну операцію) остання ін'єкція повинна бути зроблена за 12 годин до операції та через 12 годин після операції. Тривалість лікування препаратом становить 7-10 днів. При необхідності терапію можна продовжувати доти, доки зберігається ризик розвитку тромбозу та емболії, і доти, доки пацієнт не перейде на амбулаторний режим. При великих ортопедичних операціях може бути доцільним після початкової терапії продовження лікування шляхом введення препарату в дозі 40 мг один раз на добу протягом п'яти тижнів. Для пацієнтів з високим ризиком венозних тромбоемболій, які перенесли хірургічне втручання, абдомінальну та тазову хірургію через онкологічне захворювання, може бути доцільним збільшення тривалості введення препарату в дозі 40 мг один раз на добу протягом чотирьох тижнів. Профілактика венозних тромбозів та емболій у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі внаслідок гострих терапевтичних захворювань Рекомендована доза препарату становить 40 мг один раз на добу, підшкірно, як мінімум, протягом 6-14 днів. Терапію слід продовжувати до переходу пацієнта на амбулаторний режим (максимально протягом 14 днів). Лікування тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без тромбоемболії легеневої артерії Препарат вводиться підшкірно із розрахунку 1,5 мг/кг маси тіла один раз на добу або 1 мг/кг маси тіла двічі на добу. Режим дозування повинен вибиратися лікарем на основі оцінки ризику розвитку тромбоемболії та ризику розвитку кровотеч. У пацієнтів без тромбоемболічних ускладнень та з низьким ризиком розвитку венозної тромбоемболії препарат рекомендується вводити підшкірно з розрахунку 1,5 мг/кг маси тіла один раз на добу. У всіх інших пацієнтів, включаючи пацієнтів з ожирінням, симптоматичною тромбоемболією легеневих артерій, раком, повторною венозною тромбоемболією та проксимальним тромбозом (у здухвинній вені) препарат рекомендується застосовувати у дозі 1 мг/кг двічі на добу. Тривалість лікування загалом становить 10 днів. Слід відразу ж розпочати терапію непрямими антикоагулянтами, при цьому лікування препаратом необхідно продовжувати до досягнення терапевтичного антикоагулянтного ефекту (значення МНО [Міжнародні Нормалізовані Відносини] повинні становити 2,0-3,0). Профілактика тромбоутворення у системі екстракорпорального кровообігу під час гемодіалізу Доза препарату, що рекомендується, становить в середньому 1 мг/кг маси тіла. При високому ризику розвитку кровотечі дозу слід зменшити до 0,5 мг/кг маси тіла при подвійному судинному доступі або до 0,75 мг при одинарному судинному доступі. При гемодіалізі еноксапарин натрію слід вводити до артеріальної ділянки шунту на початку сеансу гемодіалізу. Однієї дози, як правило, достатньо для чотиригодинного сеансу, однак при виявленні фібринових кілець при тривалому гемодіалізі можна додатково ввести препарат з розрахунку 0,5-1 мг/кг маси тіла. Дані щодо пацієнтів, які застосовують еноксапарин натрію для профілактики або лікування та під час сеансів гемодіалізу, відсутні. Лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без підйому сегмента ST Препарат вводиться з розрахунку 1 мг/кг маси тіла кожні 12 годин підшкірно при одночасному застосуванні антитромбоцитарної терапії. Середня тривалість терапії становить щонайменше 2 дні і триває до стабілізації клінічного стану пацієнта. Зазвичай, введення препарату триває від 2 до 8 днів. Ацетилсаліцилова кислота рекомендується всім пацієнтам, які не мають протипоказань, з початковою дозою 150-300 мг внутрішньо з наступною підтримуючою дозою 75-325 мг один раз на добу. Лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST, медикаментозне або за допомогою черезшкірного коронарного втручання Лікування починають з одноразового внутрішньовенного болюсного введення еноксапарину натрію у дозі 30 мг. Відразу після нього підшкірно вводять еноксапарин натрію в дозі 1 мг/кг маси тіла. Далі препарат призначають підшкірно по 1 мг/кг маси тіла кожні 12 год (максимально 100 мг еноксапарину натрію для кожної з перших двох підшкірних ін'єкцій, потім - по 1 мг/кг маси тіла для підшкірних доз, що залишилися, тобто при масі тіла більше 100 кг разова доза не може перевищувати 100 мг). Якнайшвидше після виявлення гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST пацієнтам необхідно призначити одночасно ацетилсаліцилову кислоту і, якщо немає протипоказань, прийом ацетилсаліцилової кислоти (у дозах 75-325 мг) слід продовжувати щодня протягом не менше 30 днів. Тривалість лікування препаратом становить 8 днів або до виписки пацієнта зі стаціонару (якщо період госпіталізації становить менше 8 днів). При комбінації з тромболітиками (фібрин-специфічними та фібрин-неспецифічними) еноксапарин натрію повинен вводитися в інтервалі від 15 хв до початку тромболітичної терапії та до 30 хвилин після неї. У пацієнтів віком 75 років і більше не застосовується початкове внутрішньовенне болюсне введення. Препарат вводять підшкірно в дозі 0,75 мг/кг кожні 12 год (максимально 75 мг еноксапарину натрію для кожної з перших двох підшкірних ін'єкцій, потім - по 0,75 мг/кг маси тіла для підшкірних доз, що залишилися, тобто при масі тіла більше 100 кг разова доза не може перевищувати 75 мг. У пацієнтів, яким проводиться черезшкірне коронарне втручання, у разі якщо остання підшкірна ін'єкція еноксапарину натрію була проведена менш ніж за 8 годин до роздування введеного в місце звуження коронарної артерії балонного катетера, додаткового введення еноксапарину натрію не потрібно. Якщо ж остання підшкірна ін'єкція еноксапарину натрію проводилася більш ніж за 8 годин до роздування балонного катетера, слід додаткове внутрішньовенне болюсне введення еноксапарину натрію в дозі 0,3 мг/кг. Особливості введення препарату Попередньо заповнений одноразовий шприц готовий до застосування. Препарат не можна вводити внутрішньом'язово! Підшкірне введення Ін'єкції бажано проводити у положенні пацієнта "лежачи". При використанні попередньо заповнених шприців, щоб уникнути втрати препарату перед ін'єкцією, не треба видаляти бульбашки повітря зі шприца. Ін'єкції слід проводити по черзі у ліву або праву передньолатеральну або задньолатеральну поверхню живота. Голку необхідно вводити на всю довжину вертикально (не збоку) у шкірну складку, зібрану та утримувану до завершення ін'єкції між великим та вказівним пальцями. Складку шкіри відпускають лише після завершення ін'єкції. Не слід масажувати місце ін'єкції після введення препарату. Внутрішньовенне болюсне введення Внутрішньовенне болюсне введення еноксапарину натрію повинно проводитись через венозний катетер. Еноксапарин натрію не повинен змішуватись або вводитися разом з іншими лікарськими препаратами. Для того, щоб уникнути присутності в інфузійній системі слідів інших лікарських препаратів та їх взаємодії з еноксапарином натрію, венозний катетер повинен промиватися достатньою кількістю 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози до та після внутрішньовенного болюсного введення енокс. Еноксапарин натрію може безпечно вводитися з 0,9% розчином хлориду натрію і 5% розчином декстрози. Для проведення болюсного введення 30 мг еноксапарину натрію при лікуванні гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST зі скляних шприців більшого об'єму видаляють зайву кількість препарату для того, щоб у них залишалося лише 30 мг (0,3 мл). Доза 30 мг може безпосередньо вводитися внутрішньовенно. Для внутрішньовенного болюсного введення еноксапарину натрію через венозний катетер можуть використовуватися попередньо заповнені шприци для підшкірного введення препарату 30 мг, 40 мг, 50 мг, 60 мг, 70 мг, 80 мг і 100 мг. Рекомендується використовувати шприци 30 мг, 40 мг, 50 мг і 60 мг, так як це зменшує кількість препарату, що видаляється зі шприца. Шприци 20 мг не використовуються, тому що в них недостатньо препарату для болюсного введення 30 мг еноксапарину натрію. Для підвищення точності додаткового внутрішньовенного болюсного введення малих обсягів у венозний катетер під час проведення черезшкірних коронарних втручань рекомендується розвести препарат до концентрації 3 мг/мл. Розведення розчину рекомендується проводити безпосередньо перед введенням. Для отримання розчину еноксапарину натрію з концентрацією 3 мг/мл за допомогою попередньо заповненого шприца 60 мг рекомендується використовувати ємність з інфузійним розчином 50 мл (тобто з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином дектрози). З ємності з інфузійним розчином за допомогою звичайного шприца вилучається та видаляється 30 мл розчину. Еноксапарин натрію (вміст шприца для підшкірного введення 60 мг) вводиться в 20 мл інфузійного розчину, що залишилися в ємності. Вміст ємності з розведеним розчином еноксапарину натрію обережно перемішується. Для введення за допомогою шприца витягується необхідний обсяг розведеного розчину еноксапарину натрію, який розраховується за формулою: Об'єм розведеного розчину = Маса тіла пацієнта (кг) × 0,1, або за допомогою наведеної нижче таблиці. Об'єми, які повинні вводитися внутрішньовенно після розведення до концентрації 3 мг/мл Маса тіла пацієнта (кг) Необхідна доза (0,3 мг/кг) [мг] Об'єм розчину, розведеного до концентрації 3 мг/мл [мл] 45 13,5 4,5 50 15 5 55 16,5 5,5 60 18 6 65 19,5 6,5 70 21 7 75 22,5 7,5 80 24 8 85 25,5 8,5 90 27 9 95 28,5 9,5 100 30 10 105 31,5 10,5 110 33 11 115 34,5 11,5 120 36 12 125 37,5 12,5 130 39 13 135 40,5 13,5 140 42 14 145 43,5 14,5 150 45 15 Переключення між еноксапарином натрію та пероральними антикоагулянтами Переключення між еноксапарином натрію та антагоністами вітаміну до (авк) Для моніторування ефекту авк необхідне спостереження лікаря та проведення лабораторних досліджень [протромбіновий час, представлений як багато]. Оскільки для розвитку максимального ефекту авк потрібен час, терапія еноксапарином натрію повинна продовжуватися в постійній дозі так довго, як необхідно для підтримання значень багато (за даними двох послідовних визначень) в бажаному терапевтичному діапазоні залежно від показань. Для пацієнтів, які отримують авк, скасування авк та введення першої дози еноксапарину натрію повинні проводитися після того, як багато знизилося нижче за межу терапевтичного діапазону. Переключення між еноксапарином натрію та пероральними антикоагулянтами прямої дії (поак) Скасування еноксапарину натрію та призначення поак повинні проводитися за 0-2 години до моменту чергового запланованого введення еноксапарину натрію відповідно до інструкції щодо застосування пероральних антикоагулянтів. Для пацієнтів, які отримують поак, введення першої дози еноксапарину натрію та відміна пероральних антикоагулянтів прямої дії повинні проводитися в момент часу, що відповідає черговому запланованому застосуванню поак. Застосування при спинальній/епідуральній анестезії або люмбальній пункції У разі застосування антикоагулянтної терапії під час проведення епідуральної або спинальної анестезії/аналгезії або люмбальної пункції необхідно проведення неврологічного моніторування через ризик розвитку нейроаксіальних гематом. Застосування еноксапарину натрію у профілактичних дозах Встановлення або видалення катетера повинно проводитися як мінімум 12 годин після останньої ін'єкції профілактичної дози еноксапарину натрію. При використанні безперервної техніки необхідно дотримуватися щонайменше 12 год. інтервал до видалення катетера. У пацієнтів з кліренсом креатиніну ≥15 та Передопераційне введення еноксапарину натрію за 2 години до втручання у дозуванні 20 мг несумісне з проведенням нейроаксіальної анестезії. Застосування еноксапарину натрію у терапевтичних дозах Встановлення або видалення катетера повинно проводитися як мінімум через 24 години після останньої ін'єкції терапевтичної дози еноксапарину натрію. При використанні безперервної техніки необхідно дотримуватися щонайменше 24 години інтервал до видалення катетера. У пацієнтів з кліренсом креатиніну ≥15 та Пацієнтам, які отримують еноксапарин натрію в дозах 0,75 мг/кг або 1 мг/кг маси тіла 2 рази на добу, не слід вводити другу дозу з метою збільшення інтервалу перед встановленням або заміною катетера. так само слід розглянути питання про можливість відстрочення введення наступної дози препарату як мінімум на 4 години, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик (ризик розвитку тромбозу та кровотеч при проведенні процедури з урахуванням наявності у пацієнтів факторів ризику). в ці тимчасові точки все ще продовжує виявлятися анти-активність препарату, і відстрочки за часом не є гарантією того, що розвитку нейроаксіальної гематоми вдасться уникнути. Режим дозування у спеціальних груп пацієнтів Діти віком до 18 років Безпека та ефективність застосування еноксапарину натрію у дітей не встановлені. Пацієнти похилого віку (старше 75 років) За винятком лікування інфаркту міокарда з підйомом сегмента st для інших показань зниження доз еноксапарину натрію у пацієнтів похилого віку за відсутності порушень функції нирок не потрібно. Пацієнти з порушеннями функції нирок Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну ≥15 та Застосування еноксапарину натрію не рекомендується пацієнтам із термінальною стадією хронічної хвороби нирок (кліренс креатиніну). У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну ≥15 та При застосуванні препарату у терапевтичних дозах рекомендується наступна корекція режиму дозування: звичайний режим дозування режим дозування при тяжкій нирковій недостатності 1 мг/кг маси тіла підшкірно двічі на добу 1 мг/кг маси тіла підшкірно 1 раз на добу 1,5 мг/кг маси тіла підшкірно 1 раз на добу 1 мг/кг маси тіла підшкірно 1 раз на добу лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента st у пацієнтів молодше 75 років одноразово внутрішньовенне болюсне введення 30 мг плюс 1 мг/кг маси тіла підшкірно; з наступним підшкірним введенням у дозі 1 мг/кг маси тіла 2 рази на добу (максимально 100 мг для кожної з перших двох підшкірних ін'єкцій) одноразово внутрішньовенне болюсне введення 30 мг плюс 1 мг/кг маси тіла підшкірно; з наступним підшкірним введенням у дозі 1 мг/кг маси тіла 1 раз на добу (максимально 100 мг лише для першої підшкірної ін'єкції) лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента st у пацієнтів віком 75 років та старше 0,75 мг/кг маси тіла підшкірно 2 рази на добу без початкового внутрішньовенного болюсного введення (максимально 75 мг для кожної з перших двох підшкірних ін'єкцій) 1 мг/кг маси тіла підшкірно 1 раз на добу без початкового внутрішньовенного болюсного введення (максимально 100 мг лише для першої підшкірної ін'єкції) При застосуванні препарату з профілактичною метою рекомендується корекція режиму дозування, подана у таблиці нижче: звичайний режим дозування режим дозування при тяжкій нирковій недостатності 40 мг підшкірно 1 раз на добу 20 мг підшкірно 1 раз на добу 20 мг підшкірно 1 раз на добу 20 мг підшкірно 1 раз на добу Рекомендована корекція режиму дозування не застосовується при гемодіалізі. Порушення функції нирок легкої (кліренс креатиніну ≥50 та Корекція дози не потрібна, проте пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря. Пацієнти з порушеннями функції печінки У зв'язку з відсутністю клінічних досліджень, препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки.ПередозуванняВипадкове передозування препаратом при внутрішньовенному, екстракорпоральному або підшкірному застосуванні може призвести до геморагічних ускладнень. При внутрішньому прийомі навіть у великих дозах всмоктування препарату малоймовірне. Антикоагулянтні ефекти можна переважно нейтралізувати шляхом повільного внутрішньовенного введення протаміну сульфату, доза якого залежить від дози введеного препарату. Один мг (1 мг) сульфату протаміну нейтралізує антикоагулянтний ефект одного мг (1 мг) препарату, якщо еноксапарин натрію вводився не більше ніж за 8 годин до введення протаміну. 0,5 мг протаміну нейтралізує антикоагулянтний ефект 1 мг препарату, якщо з моменту введення останнього пройшло більше 8 годин або за необхідності введення другої дози протаміну. Якщо після введення еноксапарину натрію пройшло 12 годин і більше, введення протаміну не потрібно. Однак навіть при введенні великих доз сульфату протаміну, анти-Ха активність препарату повністю не нейтралізується (максимально на 60%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗагальні Низькомолекулярні гепарини не є взаємозамінними, так як вони різняться по процесу виробництва, молекулярної маси, специфічної анти-Ха активності, одиницям дозування та режиму дозування, з чим пов'язані відмінності в їх фармакокінетиці та біологічній активності (антитромбінова активність та взаємодія з тромбоцитами). Тому потрібно суворо виконувати рекомендації щодо застосування кожного препарату, що належить до класу низькомолекулярних гепаринів. Кровотеча Як і при застосуванні інших антикоагулянтів, при введенні препарату можливий розвиток кровотеч будь-якої локалізації. При розвитку кровотечі необхідно знайти джерело і призначити відповідне лікування. Еноксапарин натрію, як і інші антикоагулянти, слід застосовувати з обережністю при станах з підвищеним ризиком кровотечі, таких як: порушення гемостазу; виразкова хвороба в анамнезі; нещодавно перенесений ішемічний інсульт; тяжка артеріальна гіпертензія; діабетична ретинопатія; нейрохірургічне чи офтальмологічне оперативне втручання; одночасне застосування препаратів, що впливають на гемостаз. Кровотечі у пацієнтів похилого віку При застосуванні препарату у профілактичних дозах у пацієнтів похилого віку не відмічено збільшення ризику кровотеч. При застосуванні препарату в терапевтичних дозах у пацієнтів похилого віку (особливо у віці 80 років та старших) існує підвищений ризик розвитку кровотеч. Рекомендується проведення ретельного нагляду за станом таких пацієнтів. Одночасне застосування інших препаратів, що впливають на гемостаз Застосування препаратів, що впливають на гемостаз (саліцилати системної дії, у тому числі ацетилсаліцилова кислота в дозах, що мають протизапальну дію, нестероїдні протизапальні препарати, включаючи кеторолак, інші тромболітики (альтеплаза, ретеплаза, стрептокіназа) еноксапарином натрію за винятком випадків, коли їх застосування є необхідним. Якщо показані комбінації еноксапарину натрію з цими препаратами, слід проводити ретельне клінічне спостереження та моніторинг відповідних лабораторних показників. Ниркова недостатність У пацієнтів з порушенням функції нирок існує ризик розвитку кровотечі внаслідок збільшення системної експозиції еноксапарину натрію. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну ≥15 та Застосування еноксапарину натрію не рекомендується пацієнтам із термінальною стадією хронічної хвороби нирок (кліренс креатиніну). Низька маса тіла Відзначалося збільшення експозиції еноксапарину натрію при його профілактичному застосуванні у жінок з масою тіла менше 45 кг та у чоловіків з масою тіла менше 57 кг, що може призводити до підвищеного ризику розвитку кровотеч. Рекомендується проведення ретельного контролю за станом таких пацієнтів. Пацієнти з ожирінням Пацієнти з ожирінням мають підвищений ризик розвитку тромбозів та емболій. Безпека та ефективність застосування еноксапарину натрію у профілактичних дозах у пацієнтів з ожирінням (ІМТ понад 30 кг/м²) до кінця не визначена та немає загальної думки щодо корекції дози. Цих пацієнтів слід уважно спостерігати на предмет розвитку симптомів та ознак тромбозів та емболій. Контроль кількості тромбоцитів у периферичній крові Ризик розвитку антитіло-опосередкованої гепарин-індукованої тромбоцитопенії існує і при застосуванні низькомолекулярних гепаринів, при цьому цей ризик вищий у пацієнтів, які перенесли операції на серці, та пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Якщо розвивається тромбоцитопенія, її зазвичай виявляють між 5-м і 21-м днями після початку терапії еноксапарином натрію. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати кількість тромбоцитів у периферичній крові до початку лікування препаратом та під час його застосування. Слід визначати кількість тромбоцитів у крові за наявності симптомів, що вказують на ГІТ (новий епізод артеріальних та/або венозних тромбоемболічних ускладнень, хворобливе ураження шкіри на місці ін'єкції, алергічна або анафілактична реакція при лікуванні).При виникненні зазначених симптомів слід поінформувати лікаря. За наявності підтвердженого значного зниження кількості тромбоцитів (на 30-50% порівняно з вихідним показником) необхідно негайно відмінити еноксапарин натрію та перевести пацієнта на іншу антикоагулянтну терапію без застосування гепаринів. Спінальна/епідуральна анестезія Описано випадки виникнення нейроаксіальних гематом при застосуванні препарату при одночасному проведенні спінальної/епідуральної анестезії з розвитком тривалого або необоротного паралічу. Ризик цих явищ знижується при застосуванні препарату в дозі 40 мг або нижче. Ризик підвищується при застосуванні більш високих доз препарату, а також при використанні постійних катетерів після операції або при одночасному застосуванні додаткових препаратів, що впливають на гемостаз, таких як нестероїдні протизапальні препарати. Ризик також підвищується при травматично проведеній або повторній спинномозковій пункції або у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на перенесені операції у ділянці хребта або деформацію хребта. Для зниження можливого ризику кровотечі, пов'язаного із застосуванням еноксапарину натрію та проведенням епідуральної або спинальної анестезії/аналгезії, необхідно враховувати фармакокінетичний профіль препарату. Встановлення або видалення катетера краще проводити при низькому антикоагулянтному ефекті еноксапарину натрію, однак точний час для досягнення достатнього зниження антикоагулянтного ефекту у різних пацієнтів невідомий. Слід додатково враховувати, що у пацієнтів із кліренсом креатиніну 15-30 мл/хв виведення еноксапарину натрію сповільнюється. Якщо за призначенням лікаря застосовується антикоагулянтна терапія під час епідуральної/спінальної анестезії або люмбальної пункції, необхідно постійне спостереження за пацієнтом для виявлення будь-яких неврологічних симптомів, таких як болі в спині, порушення сенсорних і моторних функцій (оніміння або слабкість у нижніх кінцівках), порушення функції кишечника та/або сечового міхура. Пацієнта необхідно проінструктувати про необхідність негайного інформування лікаря у разі виникнення вищеописаних симптомів. При підозрі на симптоми, характерні для гематоми спинного мозку, потрібні термінова діагностика та лікування, включаючи, за необхідності, декомпресію спинного мозку. Гепарин-індукована тромбоцитопенія Застосування еноксапарину натрію у пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на наявність гепарин-індукованої тромбоцитопенії протягом останніх 100 днів або за наявності циркулюючих антитіл протипоказано. Антитіла, що циркулюють, можуть персистувати кілька років. Еноксапарин натрію слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів, які мають в анамнезі (понад 100 днів) гепарин-індуковану тромбоцитопенію без циркулюючих антитіл. Рішення про застосування еноксапарину натрію в даній ситуації має бути прийняте тільки після оцінки співвідношення користь/ризик та за відсутності безгепаринової (що не містить гепарин) альтернативної терапії. Черезшкірна коронарна ангіопластика З метою мінімізації ризику кровотечі, пов'язаного з інвазивною судинною інструментальною маніпуляцією при лікуванні нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q та гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST, ці процедури слід проводити в інтервалах між введенням препарату. Це необхідно для того, щоб досягти гемостазу у місці введення катетера після проведення черезшкірного коронарного втручання. При використанні закриває пристрою інтродьюсер стегнової артерії може бути видалено негайно. При застосуванні мануальної (ручної) компресії інтродьюсер стегнової артерії слід видалити через 6 годин після останньої внутрішньовенної або підшкірної ін'єкції еноксапарину натрію. Якщо лікування еноксапарином натрію триває, наступну дозу слід вводити не раніше,ніж через 6-8 годин після видалення інтродьюсера стегнової артерії. Необхідно стежити за місцем введення інтродьюсера, щоб своєчасно виявити ознаки кровотечі та утворення гематоми. Пацієнти з механічними штучними клапанами серця Застосування препарату для профілактики тромбоутворення у пацієнтів з штучними механічними клапанами серця вивчено недостатньо. Є окремі повідомлення про розвиток тромбозу клапанів серця у пацієнтів із механічними штучними клапанами серця на фоні терапії еноксапарином натрію для профілактики тромбоутворення. Зважаючи на недостатність клінічних даних та наявність неоднозначних факторів, включаючи основне захворювання, оцінка таких повідомлень утруднена. Вагітні жінки з механічними штучними клапанами серця Застосування препарату для профілактики тромбоутворення у вагітних жінок із механічними штучними клапанами серця вивчено недостатньо. У клінічному дослідженні вагітних жінок з механічними штучними клапанами серця при застосуванні еноксапарину натрію в дозі 1 мг/кг маси тіла 2 рази на добу для зменшення ризику тромбозів та емболій, у 2-х з 8-ми жінок утворилися тромби, що призвели до блокування клапанів серця і до смерті матері та плоду. Є окремі постмаркетингові повідомлення про тромбоз клапанів серця у вагітних жінок з механічними штучними клапанами серця, які отримували лікування еноксапарином для профілактики тромбоутворення. Вагітні жінки з механічними штучними клапанами серця мають високий ризик розвитку тромбозу та емболій. Некроз шкіри/шкірний васкуліт Повідомлялося про розвиток некрозу шкіри та шкірного васкуліту при застосуванні низькомолекулярних гепаринів. У разі розвитку некрозу шкіри/шкірного васкуліту застосування препарату слід припинити. Гострий інфекційний ендокардит Застосування гепарину не рекомендується у пацієнтів із гострим інфекційним ендокардитом через ризик розвитку геморагічного інсульту. Якщо застосування препарату вважається абсолютно необхідним, рішення слід приймати тільки після ретельної індивідуальної оцінки співвідношення користі та ризику. Лабораторні випробування У дозах, що застосовуються для профілактики тромбоемболічних ускладнень, препарат суттєво не впливає на час кровотечі та показники зсідання крові, а також на агрегацію тромбоцитів або на зв'язування їх із фібриногеном. При підвищенні дози може подовжуватися АЧТВ та активований час згортання крові. Збільшення АЧТВ та активованого часу згортання не знаходяться у прямій лінійній залежності від збільшення антикоагулянтної активності препарату, тому немає потреби в їх моніторингу. Гіперкаліємія Гепарини можуть пригнічувати секрецію альдостерону наднирковими залозами, що призводить до розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатністю, попереднім метаболічним ацидозом, які приймають лікарські препарати, що підвищують вміст калію. Слід регулярно контролювати вміст калію у плазмі, особливо у пацієнтів групи ризику. Профілактика венозних тромбозів та емболій у пацієнтів з гострими терапевтичними захворюваннями, які перебувають на постільному режимі У разі розвитку гострої інфекції, гострих ревматичних станів профілактичне застосування еноксапарину натрію виправдане лише, якщо перераховані вище стани поєднуються з одним з нижчеперелічених факторів ризику венозного тромбоутворення: вік понад 75 років; злоякісні новоутворення; тромбози та емболії в анамнезі; ожиріння; гормональна терапія; серцева недостатність; хронічна дихальна недостатність. Порушення функції печінки Еноксапарин натрію слід обережно застосовувати у пацієнтів з порушеннями функції печінки внаслідок збільшення ризику кровотеч. Корекція дози на підставі моніторування анти-Ха активності у пацієнтів з цирозом печінки є ненадійною та не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Еноксапарин натрію не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина Офлоксацин 3,0 мг; Допоміжні речовини: Натрію дигідрофосфату дигідрат 13,22 мг; Натрію гідрофосфату дигідрат 8,01 мг; Бензалконію хлорид 0,05 мг; Вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні та вушні 0,3 % по 5 мл у флакон з крапельницею. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - фторхінолон.ФармакокінетикаОфлоксацин широко проникає в багато рідин і тканин організму, у тому числі в слину, бронхіальний секрет, жовч, слізну та спинномозкову рідину, гній, у легені, передміхурову залозу, шкіру. Офлоксацин піддається частковому (5%) метаболізму в печінці. Зв'язування із білками плазми становить 20-25%. Період напівриведення офлоксашща дорівнює 6-7 годин. До 80% прийнятого препарату екскретується нирками в незміненому вигляді, невелика частина активної речовини виводиться також з калом.ФармакодинамікаПротимікробний засіб широкого спектра дії групи фторхінолонів, діє на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує надспіралізацію і, таким чином, стабільність ДНК-бактерій (дестабілізація ланцюгів ДНК призводить до їх загибелі). Чинить бактерицидну дію. Активний щодо мікроорганізмів, що продукують бета-лактамази та швидко зростаючих атипових мікобактерій. Чутливі: Staphylococcus aureus (включаючи штами), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Enterococcus faecalis, Corynebacterium spp., Micrococcus spp. ., Salmonella spp., Serratia spp., Shigella spp.), Pseudomonas aeruginosa та Pseudomonas species, Haemophilus influenza, Haemophilus ducreyi,Branhamella catarhalis, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria menengitidis, Acinetobacter spp., Сampylobacter spp., Gardenerella vaginalis, Helicobacter pylori, Brucella spp. Препарат також виявляє активність щодо Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae та деяких інших мікоплазмів. Clostridium species, Bacteroides species і Peptococcus species мають резистентність. Резистентність Pseudomonas aeruginosa коливається між 15-20%, а резистентність Staphylococcus aureus між 5-10%.Показання до застосуванняБактеріальні інфекції переднього відрізка ока, спричинені чутливими до офлоксацину мікроорганізмами у дорослих та дітей віком від 1 року і старші: виразки рогівки, кон'юнктивіт, кератит, кератокон'юнктивіт, блефарит, блефарокон'юнктивіт, ячмень профілактика та лікування бактеріальної інфекції після травм ока та хірургічних втручань. Інфекції вуха Офлоксацин - СОЛОфарм показаний для лікування бактеріальних інфекцій, спричинених патогенними мікроорганізмами, чутливими до офлоксацину у дорослих та дітей віком 12 років та старше: зовнішній отит; хронічний гнійний середній отит, у тому числі з перфорацією барабанної перетинки; профілактика інфекційних ускладнень при хірургічних втручаннях у дорослих; зовнішній отит та гострий середній отит із встановленою тимпаностомічною трубкою у дітей віком від 1 до 11 років. Слід враховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибактеріальних препаратів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та інших похідних хінолонів. Небактеріальні захворювання придаткового апарату ока, переднього та заднього відрізка ока. Небактеріальний отит. Дитячий вік (до 1 року). Вагітність, період грудного вигодовування.Побічна діяПісля введення в кон'юнктивальний мішок можливі: минуще печіння або дискомфорт в оці, гіперемія кон'юнктиви, нечіткість зору, біль у оці, відчуття сверблячки. При застосуванні у вигляді вушних крапель можлива поява сверблячки та гіркого присмаку в роті. Вкрай рідко можливі: екзема, парестезія, запаморочення, біль у вусі, відчуття дзвону у вухах, сухість у роті.Спосіб застосування та дозиІнфекційні захворювання очей. Препарат закапують по 1 краплі в кон'юнктивальний мішок хворого ока 2-4 десь у день. Не рекомендується використовувати препарат більше 2 тижнів. Інфекції вуха Дорослі та діти старше 12 років Частота застосування препарату та тривалість лікування встановлюються лікарем індивідуально. Як правило, у разі зовнішнього отиту закопують по 10 крапель у уражене вухо 2 рази на добу протягом 10 днів. При лікуванні хронічного середнього гнійного отиту з хронічною перфорацією барабанної перетинки рекомендована доза становить по 10 крапель у уражене вухо 2 рази на добу протягом 14 днів. Діти від 1 до 11 років Частота застосування препарату та тривалість лікування встановлюються лікарем індивідуально. Для лікування зовнішнього отиту та гострого середнього отиту із встановленою тимпаностомічною трубкою рекомендована доза становить по 5 крапель у уражене вухо 2 рази на добу протягом 10 днів. Перед інстиляцією слід зігріти флакон у руці протягом 1-2 хвилин, щоб уникнути розвитку запаморочення (можливо при використанні холодного розчину). Інстиляцію проводять у положенні пацієнта, лежачи на боці. Після закапування пацієнт повинен зберігати це положення протягом 5 хвилин для полегшення проходження розчину через слуховий прохід. При необхідності інстиляції до іншого вуха діють аналогічним чином.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: піридоксину гідрохлорид – 50 мг; тіаміну гідрохлорид – 50 мг; ціанокобаламін – 0.5 мг; лідокаїну гідрохлорид – 10 мг; Допоміжні речовини: бензиловий спирт - 20 мг, натрію триполіфосфат - 10 мг, калію гексаціаноферрат - 0.1 мг, натрію гідроксид розчин 10 М-до рН 4.0-5.0, вода д/і - до 1 мл. 2 мл – ампули (5, 10) – упаковки осередкові контурні (1, 2, 5) – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньом'язового введення від рожево-червоного до червоного кольору, зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаВітаміни групи B+інші препарати.ФармакокінетикаПісля внутрішньом'язового введення тіамін швидко абсорбується і надходить у кров. Концентрація тіаміну становить 484 нг/мл через 15 хв після введення препарату в дозі 50 мг (1 день введення). Тіамін нерівномірно розподіляється в організмі. Вміст тіаміну в лейкоцитах становить 15%, в еритроцитах – 75% та у плазмі – 10%. Через відсутність значних запасів вітаміну в організмі він повинен надходити в організм щодня. Тіамін проходить через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр і виявляється в материнському молоці. Основними метаболітами тіамін є тіамінкарбонова кислота, пірамін і деякі невідомі метаболіти. З усіх вітамінів тіамін зберігається в організмі у найменших кількостях. Організм дорослої людини містить близько 30 мг тіаміну у вигляді 80% тіаміну пірофосфату, 10% тіаміну трифосфату та решту у вигляді тіаміну монофосфату.Тіамін виводиться з сечею, T1/2 -фази - 0.15 год, -фази - 1 год і термінальної фази - протягом 2 днів. Після внутрішньом'язового введення піридоксин швидко абсорбується в системний кровотік і розподіляється в організмі, виконуючи роль коензиму після фосфорилювання групи СН2ОН у 5-му положенні. Піридоксин розподіляється по всьому організмі, проникає через плацентарний бар'єр і виявляється у материнському молоці. В організмі міститься 40-150 мг вітаміну В6, його щоденна швидкість елімінації становить близько 1.7-3.6 мг за швидкості заповнення 2.2-2.4%. Близько 80% піридоксину зв'язується з білками плазми. Піридоксин депонується в печінці та окислюється до 4-піридоксинової кислоти, яка виводиться із сечею, максимум через 2-5 годин після абсорбції. Після парентерального введення ціанокобаламін утворює комплекси з транспортним білком транскобаламіном, які швидко абсорбуються печінкою, кістковим мозком та іншими органами. Ціанокобаламін екскретується в жовч і бере участь у кишково-печінковій циркуляції. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Після внутрішньом'язового введення лідокаїну абсорбція практично повна. Розподіл швидкий, Vd становить близько 1 л/кг (у пацієнтів із серцевою недостатністю нижче). Зв'язування з білками залежить від концентрації активної речовини у плазмі та становить 60-80%. Метаболізується головним чином у печінці з утворенням активних метаболітів, які можуть сприяти прояву терапевтичної та токсичної дії, особливо після інфузії протягом 24 годин та більше. T1/2 має тенденцію до двофазності із фазою розподілу 7-9 хв. В цілому T1/2 залежить від дози, що становить 1-2 год і може збільшуватися до 3 год і більше під час тривалих внутрішньовенних інфузій (більше 24 год). Виводиться нирками у вигляді метаболітів, 10% у незміненому вигляді.ФармакодинамікаКомбінований полівітамінний засіб. Дія комбінації визначається властивостями вітамінів, що входять до її складу. Нейротропні вітаміни групи В надають сприятливий вплив при запальних та дегенеративних захворюваннях нервової системи та опорно-рухового апарату. Тіамін (вітамін B1) бере участь у проведенні нервового імпульсу. Піридоксин (вітамін В6) має життєво важливий вплив на обмін білків, вуглеводів та жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування центральної та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в ЦНС, бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нерва, бере участь у синтезі катехоламінів. Ціанокобаламін (вітамін В12) бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального зростання, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин, необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну. Лідокаїн має анестезуючу дію в місці ін'єкції, розширює судини, сприяючи всмоктуванню вітамінів. Місцевоанестезуюча дія лідокаїну обумовлена ​​блокадою потенціалзалежних Nа+-каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню больових імпульсів з нервових волокон.Показання до застосуванняУ комплексній терапії наступних неврологічних захворювань: невралгія трійчастого нерва; неврит лицевого нерва; больовий синдром, викликаний захворюваннями хребта (міжреберна невралгія, люмбоішіалгія, поперековий синдром, шийний синдром, шийно-плечовий синдром, корінцевий синдром, викликаний дегенеративними змінами хребта); поліневропатія різної етіології (діабетична, алкогольна).Протипоказання до застосуванняТяжкі та гострі форми декомпенсованої серцевої недостатності; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік (у зв'язку з відсутністю даних); підвищена чутливість до компонентів комбінованого засобу З обережністю Порушення серцевого ритму, виражена гіпотензія.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) протипоказане. Застосування препарату протипоказане у дитячому віці через відсутність даних.Побічна діяМожливо: алергічні реакції у вигляді сверблячки, кропив'янки; утруднене дихання, набряк Квінке, анафілактичний шок. В окремих випадках: пітливість, тахікардія, вугровий висип.Взаємодія з лікарськими засобамиВітамін В1 повністю розпадається в розчинах, що містять сульфіти, несумісний з окислюючими та редукувальними речовинами (хлорид ртуті, йодид, карбонат, ацетат, танінова кислота, цитрат заліза(III)-амонію), а також фенобарбіталом натрію, бенз натрію. Леводопа знижує ефект терапевтичних доз вітаміну В6. Вітамін В12 несумісний із солями важких металів, аскорбіновою кислотою.Спосіб застосування та дозиПри вираженому больовому синдромі лікування доцільно починати з внутрішньом'язового введення (глибоко) по 2 мл щодня протягом 5-10 днів з переходом надалі або на пероральний прийом даної комбінації у фіксованих дозах, або на рідкісні ін'єкції (2-3 рази/ нед. протягом 2-3 тижнів) з можливим продовженням терапії лікарською формою для прийому внутрішньо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри випадковому внутрішньовенному введенні пацієнт повинен бути під наглядом лікаря або повинен бути госпіталізований залежно від тяжкості симптомів. При передозуванні можливі запаморочення, нудота, блювання, свербіж, кропив'янка, підвищене потовиділення, тахікардія.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активні речовини: піридоксину гідрохлорид – 50 мг; тіаміну гідрохлорид – 50 мг; ціанокобаламін – 0.5 мг; лідокаїну гідрохлорид – 10 мг; Допоміжні речовини: бензиловий спирт - 20 мг, натрію триполіфосфат - 10 мг, калію гексаціаноферрат - 0.1 мг, натрію гідроксид розчин 10 М-до рН 4.0-5.0, вода д/і - до 1 мл. 2 мл – ампули (5, 10) – упаковки осередкові контурні (1, 2, 5) – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньом'язового введення від рожево-червоного до червоного кольору, зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаВітаміни групи B+інші препарати.ФармакокінетикаПісля внутрішньом'язового введення тіамін швидко абсорбується і надходить у кров. Концентрація тіаміну становить 484 нг/мл через 15 хв після введення препарату в дозі 50 мг (1 день введення). Тіамін нерівномірно розподіляється в організмі. Вміст тіаміну в лейкоцитах становить 15%, в еритроцитах – 75% та у плазмі – 10%. Через відсутність значних запасів вітаміну в організмі він повинен надходити в організм щодня. Тіамін проходить через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр і виявляється в материнському молоці. Основними метаболітами тіамін є тіамінкарбонова кислота, пірамін і деякі невідомі метаболіти. З усіх вітамінів тіамін зберігається в організмі у найменших кількостях. Організм дорослої людини містить близько 30 мг тіаміну у вигляді 80% тіаміну пірофосфату, 10% тіаміну трифосфату та решту у вигляді тіаміну монофосфату.Тіамін виводиться з сечею, T1/2 -фази - 0.15 год, -фази - 1 год і термінальної фази - протягом 2 днів. Після внутрішньом'язового введення піридоксин швидко абсорбується в системний кровотік і розподіляється в організмі, виконуючи роль коензиму після фосфорилювання групи СН2ОН у 5-му положенні. Піридоксин розподіляється по всьому організмі, проникає через плацентарний бар'єр і виявляється у материнському молоці. В організмі міститься 40-150 мг вітаміну В6, його щоденна швидкість елімінації становить близько 1.7-3.6 мг за швидкості заповнення 2.2-2.4%. Близько 80% піридоксину зв'язується з білками плазми. Піридоксин депонується в печінці та окислюється до 4-піридоксинової кислоти, яка виводиться із сечею, максимум через 2-5 годин після абсорбції. Після парентерального введення ціанокобаламін утворює комплекси з транспортним білком транскобаламіном, які швидко абсорбуються печінкою, кістковим мозком та іншими органами. Ціанокобаламін екскретується в жовч і бере участь у кишково-печінковій циркуляції. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Після внутрішньом'язового введення лідокаїну абсорбція практично повна. Розподіл швидкий, Vd становить близько 1 л/кг (у пацієнтів із серцевою недостатністю нижче). Зв'язування з білками залежить від концентрації активної речовини у плазмі та становить 60-80%. Метаболізується головним чином у печінці з утворенням активних метаболітів, які можуть сприяти прояву терапевтичної та токсичної дії, особливо після інфузії протягом 24 годин та більше. T1/2 має тенденцію до двофазності із фазою розподілу 7-9 хв. В цілому T1/2 залежить від дози, що становить 1-2 год і може збільшуватися до 3 год і більше під час тривалих внутрішньовенних інфузій (більше 24 год). Виводиться нирками у вигляді метаболітів, 10% у незміненому вигляді.ФармакодинамікаКомбінований полівітамінний засіб. Дія комбінації визначається властивостями вітамінів, що входять до її складу. Нейротропні вітаміни групи В надають сприятливий вплив при запальних та дегенеративних захворюваннях нервової системи та опорно-рухового апарату. Тіамін (вітамін B1) бере участь у проведенні нервового імпульсу. Піридоксин (вітамін В6) має життєво важливий вплив на обмін білків, вуглеводів та жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування центральної та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в ЦНС, бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нерва, бере участь у синтезі катехоламінів. Ціанокобаламін (вітамін В12) бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального зростання, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин, необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну. Лідокаїн має анестезуючу дію в місці ін'єкції, розширює судини, сприяючи всмоктуванню вітамінів. Місцевоанестезуюча дія лідокаїну обумовлена ​​блокадою потенціалзалежних Nа+-каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню больових імпульсів з нервових волокон.Показання до застосуванняУ комплексній терапії наступних неврологічних захворювань: невралгія трійчастого нерва; неврит лицевого нерва; больовий синдром, викликаний захворюваннями хребта (міжреберна невралгія, люмбоішіалгія, поперековий синдром, шийний синдром, шийно-плечовий синдром, корінцевий синдром, викликаний дегенеративними змінами хребта); поліневропатія різної етіології (діабетична, алкогольна).Протипоказання до застосуванняТяжкі та гострі форми декомпенсованої серцевої недостатності; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік (у зв'язку з відсутністю даних); підвищена чутливість до компонентів комбінованого засобу З обережністю Порушення серцевого ритму, виражена гіпотензія.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) протипоказане. Застосування препарату протипоказане у дитячому віці через відсутність даних.Побічна діяМожливо: алергічні реакції у вигляді сверблячки, кропив'янки; утруднене дихання, набряк Квінке, анафілактичний шок. В окремих випадках: пітливість, тахікардія, вугровий висип.Взаємодія з лікарськими засобамиВітамін В1 повністю розпадається в розчинах, що містять сульфіти, несумісний з окислюючими та редукувальними речовинами (хлорид ртуті, йодид, карбонат, ацетат, танінова кислота, цитрат заліза(III)-амонію), а також фенобарбіталом натрію, бенз натрію. Леводопа знижує ефект терапевтичних доз вітаміну В6. Вітамін В12 несумісний із солями важких металів, аскорбіновою кислотою.Спосіб застосування та дозиПри вираженому больовому синдромі лікування доцільно починати з внутрішньом'язового введення (глибоко) по 2 мл щодня протягом 5-10 днів з переходом надалі або на пероральний прийом даної комбінації у фіксованих дозах, або на рідкісні ін'єкції (2-3 рази/ нед. протягом 2-3 тижнів) з можливим продовженням терапії лікарською формою для прийому внутрішньо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри випадковому внутрішньовенному введенні пацієнт повинен бути під наглядом лікаря або повинен бути госпіталізований залежно від тяжкості симптомів. При передозуванні можливі запаморочення, нудота, блювання, свербіж, кропив'янка, підвищене потовиділення, тахікардія.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Левофлоксацин гемігідрат у перерахунку на левофлоксацин - 5,0 мг; Допоміжні речовини: Бензалконію хлорид – 0,05 мг; Натрію хлорид – 9,0 мг; 1 М розчин хлористоводневої кислоти або 1 М розчин гідроксиду натрію до pH 6,0 - 7,0; Вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі очні 0,5%. По 5 мл у флакон з крапельницею з поліетилену низької щільності і кришкою з контролем першого розтину або у флакон-крапельницю з поліетилену високого тиску в комплекті з кришкою нагвинчується і пробкою-крапельницею. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий розчин жовтого або жовтувато-зеленого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб – фторхінолон.ФармакокінетикаПісля інстиляції у око левофлоксацин добре зберігається у слізній плівці. Концентрація левофлоксацину в слізній рідині після одноразової дози (1 крапля) швидко досягає високих значень і утримується на рівні вище мінімальної інгібуючої концентрації для більшості чутливих очних патогенів (менше або дорівнює 2 мкг/мл) протягом принаймні 6 годин. У дослідженнях на здорових добровольцях було показано, що середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 та 6 годин після місцевого застосування, склали 17,0 мкг/мл та 6,6 мкг/мл відповідно. У п'яти із шести добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У чотирьох із шести добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування – від 0,86 нг/мл у 1 добу до 2,05 нг/мл. Максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі дорівнює 2,25 нг/мл, виявлена ​​на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. Максимальні концентрації левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижчі від тих концентрацій, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.ФармакодинамікаЛевофлоксацин – це L-ізомер рацемічної лікарської субстанції офлоксацину. Антибактеріальна активність офлоксацину відноситься головним чином до L-ізомеру. Як антибактеріальний препарат класу фторхінолонів, левофлоксацин блокує ДНКгіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, мембранах. Механізм розвитку резистентності Резистентність до левофлоксацину може розвиватися насамперед за двома основними механізмами, а саме: зниження внутрішньоклітинної концентрації препарату або зміни в мішені дії препарату. Зміна мішеней – двох бактеріальних ферментів ДНК-гірази та топоізомерази IV є результатом мутацій у хромосомних генах, що кодують ДНК-гіразу (gyrA та gyrB) та топоізомеразу IV (parC та parЕ; grlA та grlB у Staphylococcus aureus). Стійкість препарату внаслідок низької внутрішньоклітинної концентрації розвивається внаслідок зміни системи поринових каналів зовнішньої мембрани клітини, що призводить до зменшення надходження фторхінолону до грамнегативних бактерій, або від еффлюксних насосів. Ефлюксопосередкована стійкість описана щодо pneumococci (PmrA), staphylococci (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій.Плазмід-опосередкована стійкість до хінолонів (визначена на основі гена qnr) була виявлена ​​щодо Klebsiella pneumoniae та Escherichia сoli. Можливий розвиток перехресної резистентності між фторхінолонами. Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності.Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності.Поодинокі мутації можуть призводити до клінічної стійкості, але множинні мутації викликають клінічну стійкість всім препаратів, які входять у клас фторхінолонів. Схильні до змін порини зовнішніх мембран і системи еффлюксу можуть мати широку субстратну специфічність, зачіпаючи кілька класів антибактеріальних агентів і призводячи до множинної резистентності. Встановлена ​​in vitro і підтверджена в клінічних дослідженнях ефективність щодо грампозитивних аеробів - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (метициліночутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метициліночутливі штами), Staphyloccus ; грамнегативних аеробів - Enterobacter cloacae, Escherichia солі, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeuЩодо більшості (≥90 %) штамів наступних мікроорганізмів in vitro встановлені мінімальні пригнічуючі концентрації левофлоксацину (2 мкг/мл і менше), проте ефективність та безпека клінічного застосування левофлоксацину в терапії інфекцій, спричинених цими збудниками, не встановлена ​​у адекватних та добре : грампозитивні аероби - Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus (група С/F), Streptococcus (група G), Streptococcus agalactiae, Streptococcus milleri, Streptococcus viridans; грамнегативні аероби - Acinetobacter lwoffii, Acinetobacter baumannii, Bordetella pertussis, Citrobacter (diversus) koseri, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter sakazakii, Klebsiella oxytocaus, Morgan,Providencia stuartii, Pseudomonas fluorescens; грампозитивні анаероби – Clostridium perfringens. Чутливі мікроорганізми: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium diphtheriaе, Enterococcus spp., у тому числі Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилінчутливі/лейкотоксинвмісні/помірно чутливі штами), у тому числі Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилінчутливі штами), Streptococcus spp. груп С та G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилінчутливі/резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Acinetobacter spp., в тому числі Acinetobacter baumannii, Acinetobacillus actinomycetecomitans, Citrobacter freundii,Eikenella corrodens, Enterobacter spp., у тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилліна Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продукуючі та непродукуючі пеніциліну Paste, Proteus vulgaris, Providencia spp., у тому числі Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas spp., у тому числі Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp.,у тому числі Serratia marcescens, Salmonella spp.; анаеробні мікроорганізми - Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми - Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ricket.Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (МПК більше 4 мг/л): аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллінрезистентні штами), Staphytic аеробні грамнегативні мікроорганізми - Burkhoideria cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаеробні мікроорганізми - Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Резистентні мікроорганізми (МПК більше 8 мг/мл): аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилінрезистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Alcaligenes xylosoxidane; інші мікроорганізми - Mycobacterium avium. Мінімальні переважні концентрації левофлоксацину для деяких мікроорганізмів Мікроорганізм Чутливі, мг/мл Резистентні, мг/мл Pseudomonas spp. ≤1 >2 Staphylococcus spp. ≤1 >2 Streptococcus ≤1 >2 Streptococcus pneumoniae ≤1 >2 Haemophilus influenzae ≤1 >1 Moraxella catarrhalis ≤1 >2 Активність левофлоксацину in vitro приблизно в 2 рази вища, ніж для офлоксацину проти представників Enterobacteriaceae, Pseudomonas аeruginosa та грампозитивних мікроорганізмів. У разі застосування левофлоксацину в терапії хламідійних захворювань органів зору потрібне проведення супутньої терапії. Ступінь чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину може мати значні географічні відмінності. Максимальна концентрація левофлоксацину, що досягається при використанні крапель для очей 0,5%, більш ніж у 100 разів перевищує значення мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) левофлоксацину для чутливих мікроорганізмів.Показання до застосуванняЛікування поверхневих бактеріальних інфекцій ока, викликаних чутливими мікроорганізмами, у дорослих та дітей старше 1 року. Профілактика ускладнень після хірургічних та лазерних операцій на оці.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до левофлоксацину або будь-якого з компонентів лікарського препарату, а також до інших хінолонів. З обережністю Дитячий вік.Вагітність та лактаціяВагітність Немає достатніх даних щодо використання левофлоксацину у вагітних жінок. Результати доклінічних досліджень не вказують на прямий чи непрямий несприятливий ефект щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію та внутрішньоутробний розвиток. Потенційний ризик для людей невідомий. Очні краплі левофлоксацин можна застосовувати під час вагітності, якщо потенційна користь матері перевищує можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Левофлоксацин надходить у грудне молоко. Однак, при використанні левофлоксацину в терапевтичних дозах, впливу на немовля не очікується. Очні краплі левофлоксацин можна застосовувати під час годування груддю, якщо потенційна користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для немовляти. Фертильність Після місцевого застосування левофлоксацин не спричиняв погіршення фертильності у щурів при дії, що значно перевищує максимальну дозу для людини.Побічна діяЧастота народження небажаних реакцій у ході терапії левофлоксацином склала близько 10 %. Найчастіше ступінь виразності небажаних реакцій варіювала від легкого до середнього ступеня тяжкості; небажані реакції відзначалися переважно органами зору. Відомості про небажані явища отримані в ході клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування. Порушення з боку імунної системи: Рідко (>1/10000, Порушення з боку нервової системи: Нечасто (>1/1000, Порушення з боку органу зору: Часто (>1/100, Нечасто (>1/1000, Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: Нечасто (>1/1000, Профіль небажаних явищ при застосуванні препарату в педіатричній популяції можна порівняти з дорослою популяцією.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо взаємодії препарату не проводилося. Оскільки максимальна концентрація левофлоксацину в плазмі після місцевого застосування в оці мінімум у 1000 разів нижча, ніж після прийому стандартних доз внутрішньо, взаємодія з іншими лікарськими засобами, характерна для системного застосування, швидше за все, клінічно незначна.Спосіб застосування та дозиМісцево, у вражене око. Тривалість курсу лікування визначається тяжкістю стану, його клінічними та бактеріологічними особливостями. Середня тривалість курсу терапії становить 5 днів. По 1-2 краплі в уражене око (а) кожні дві години до 8 разів на добу в період неспання протягом перших 2 діб, потім 4 рази на добу з 3 по 5-й дні. При застосуванні декількох лікарських засобів інтервал між їх інстиляціями повинен становити не менше 15 хвилин.ПередозуванняЗагальна кількість левофлоксацину, що міститься в одному флаконі очних крапель, замало, щоб викликати токсичні реакції навіть після випадкового прийому внутрішньо. Після місцевого застосування надлишкової дози очей слід промити чистою (водопровідною) водою кімнатної температури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не можна вводити субкон'юнктивально та у передню камеру ока. Препарат не слід застосовувати під час носіння гідрофільних (м'яких) контактних лінз у зв'язку з наявністю в ньому консерванту бензалконію хлориду, який може абсорбуватися контактними лінзами та несприятливо впливати на тканини ока, а також викликати зміну кольору контактних лінз. Щоб уникнути забруднення кінчика крапельниці та розчину, при закапуванні не слід торкатися віків і тканин навколо очей. При тривалому лікуванні левофлоксацином (як і іншими антибіотиками) можливе надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів, зокрема грибкової флори. У разі погіршення перебігу захворювання або відсутності покращення при застосуванні левофлоксацину, необхідно відмінити терапію левофлоксацином та перейти на терапію антибактеріальними препаратами інших груп, з проведенням розширеного офтальмологічного обстеження, що включає біомікроскопію та флюоресцеїновий тест. Відомості про ефективність та безпеку застосування левофлоксацину в терапії виразок рогівки відсутні. У ході клінічних досліджень не відзначено утворення преципітатів рогівки. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат не істотно впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами. Безпосередньо після інстиляції можливе тимчасове затуманювання зору. Не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, до відновлення чіткості зорового сприйняття.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Толперизону гідрохлорид - 100 мг; Лідокаїну гідрохлориду моногідрат (у перерахунку на лідокаїну гідрохлорид) – 2,5 мг; Допоміжні речовини: Метилпарагідроксибензоат – 0,6 мг; Пропіленгліколь - 0,3 мл; 1 М розчин хлористоводневої кислоти до pH 3,0-4,5; Вода для ін'єкцій до 1мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 100 мг/мл + 2,5 мг/мл. По 1 мл в ампули (Політвіст) з поліетилену низької щільності, що відповідає вимогам Європейської Фармакопеї до поліетилену для парентеральних препаратів, з ковпачком для безгольного забору препарату, що скручується, або в ампули з пофарбованого скла. По 5 або 10 ампул із поліетилену низької щільності разом з інструкцією із застосування в пачці з картону. По 5 або 10 ампул з забарвленого скла в контурній осередковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з полімерною плівкою або з фольгою алюмінієвою лакованою, або без плівки полімерної і фольги алюмінієвої лакованої укладки. По 1 контурній комірковій упаковці або формі з картону з 5 або 10 ампулами або по 2 контурні коміркові упаковки або форми з картону з 5 ампулами разом з інструкцією по застосуванню та ампульним скарифікатором або без нього в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна чи пофарбована рідина із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаМіорелаксант центральної дії.ФармакокінетикаТолперизона гідрохлорид піддається інтенсивному метаболізму в печінці та нирках. Виводиться нирками майже виключно (> 99 %) у вигляді метаболітів, фармакологічна активність яких невідома. При внутрішньовенному введенні період напіввиведення близько 1,5 год. Лідокаїну гідрохлорид абсорбується повністю (швидкість абсорбції залежить від місця введення та дози). Час досягнення максимальної концентрації при внутрішньом'язовому введенні – 30-45 хв. Зв'язок із білками плазми – 50-80 %. Швидко розподіляється у тканинах та органах. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр, секретується з материнським молоком (40 % від концентрації у плазмі матері). Метаболізується у печінці (на 90-95 %) за участю мікросомальних ферментів шляхом дезалкілювання аміногрупи та розриву амідного зв'язку з утворенням активних метаболітів. Виводиться з жовчю (частина дози піддається реабсорбції у ЖКГ) та нирками (до 10 % у незміненому вигляді).ФармакодинамікаТолперизона гідрохлорид є центральним міорелаксантом. Точний механізм дії невідомий. В результаті мембраностабілізуючої дії перешкоджає проведенню збудження у первинних аферентних волокнах, блокуючи моно- та полісинаптичні рефлекси спинного мозку. Ймовірно, вторинний механізм дії полягає у блокуванні вивільнення трансмітера шляхом блокади надходження іонів кальцію до синапсів. Знижує рефлекторну готовність у ретикулоспінальних шляхах стовбура мозку. Посилює периферичний кровообіг. Ця дія не пов'язана з впливом препарату на центральну нервову систему і може бути обумовлена ​​слабкою спазмолітичною та антиадренергічною дією толперизону. Лідокаїну гідрохлорид має місцевоанестезуючу дію і при дозуванні Лідами гола згідно з інструкцією системної дії не чинить.ІнструкціяПорядок роботи з полімерною ампулою: Взяти ампулу і струсити її, утримуючи за шийку. Повертаючими рухами повернути і відокремити клапан від ампули. Через отвір, що утворився, негайно з'єднати луер шприца з ампулою. Набрати в шприц вміст ампули. Одягти голку на шприц.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування спастичності у дорослих, зумовлене інсультом. Лікування хворобливого м'язового спазму, пов'язаного із захворюваннями скелетно-м'язової системи (спондильоз, спондилоартроз, цервікальний та люмбальний синдроми).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до якогось із компонентів препарату (в т.ч. до лідокаїну), тяжка міастенія, дитячий вік до 18 років, вагітність, період лактації (у зв'язку з відсутністю даних). З обережністю З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю. Корекція дози не потрібна.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю даних).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – анемія, лімфаденопатія. Порушення з боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції; дуже рідко – анафілактичний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія; дуже рідко – полідипсія. Порушення психіки: нечасто – безсоння, розлади сну; рідко – втрата активності, депресія. Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – синдром дефіциту уваги, тремор, судоми, втрата чутливості, розлади чутливості, млявість. Порушення з боку органу зору: рідко – порушення зорового сприйняття. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін у вухах, вертиго. Порушення з боку серця: рідко – стенокардія, тахікардія, прискорене серцебиття; дуже рідко – брадикардія. Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія; рідко – припливи крові. Порушення з боку дихальної системи. органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка, носова кровотеча, прискорене дихання. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – шлунково-кишковий дискомфорт, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота; рідко – біль в епігастрії, запор, метеоризм, блювання. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алергічний дерматит, пітливість, свербіж шкіри, кропив'янка, шкірний висип. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м'язова слабкість, міалгія, біль у кінцівках; рідко – дискомфорт у кінцівках; дуже рідко – остеопіння. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – енурез, протеїнурія. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – почервоніння місця ін'єкції; нечасто – астенія (слабкість), нездужання, втома; рідко – почуття сп'яніння, відчуття жару, дратівливість, спрага; дуже рідко – почуття дискомфорту у грудях. Лабораторні та інструментальні дані: рідко – зниження артеріального тиску, підвищення концентрації білірубіну, порушення функціональних проб печінки, зниження кількості тромбоцитів, підвищення кількості лейкоцитів; дуже рідко – підвищення рівня креатиніну.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про взаємодію з лікарськими засобами, що обмежують застосування препарату. Хоча толперизон і впливає на ЦНС, він не викликає седативного ефекту і тому може застосовуватися у комбінації із седативними, снодійними засобами та препаратами, що містять етанол. Чи не посилює дію етанолу на ЦНС. Посилює дію нестероїдних протизапальних препаратів, тому при одночасному призначенні може знадобитися зниження дози останніх.Спосіб застосування та дозиДорослим щодня по 1 мл 2 рази на добу внутрішньом'язово або по 1 мл 1 раз на день внутрішньовенно.ПередозуванняСимптоми: атаксія, тонічні та клонічні судоми, диспное та зупинка дихання. Лікування: рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та при зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Толперизону гідрохлорид - 100 мг; Лідокаїну гідрохлориду моногідрат (у перерахунку на лідокаїну гідрохлорид) – 2,5 мг; Допоміжні речовини: Метилпарагідроксибензоат – 0,6 мг; Пропіленгліколь - 0,3 мл; 1 М розчин хлористоводневої кислоти до pH 3,0-4,5; Вода для ін'єкцій до 1мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 100 мг/мл + 2,5 мг/мл. По 1 мл в ампули (Політвіст) з поліетилену низької щільності, що відповідає вимогам Європейської Фармакопеї до поліетилену для парентеральних препаратів, з ковпачком для безгольного забору препарату, що скручується, або в ампули з пофарбованого скла. По 5 або 10 ампул із поліетилену низької щільності разом з інструкцією із застосування в пачці з картону. По 5 або 10 ампул з забарвленого скла в контурній осередковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з полімерною плівкою або з фольгою алюмінієвою лакованою, або без плівки полімерної і фольги алюмінієвої лакованої укладки. По 1 контурній комірковій упаковці або формі з картону з 5 або 10 ампулами або по 2 контурні коміркові упаковки або форми з картону з 5 ампулами разом з інструкцією по застосуванню та ампульним скарифікатором або без нього в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна чи пофарбована рідина із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаМіорелаксант центральної дії.ФармакокінетикаТолперизона гідрохлорид піддається інтенсивному метаболізму в печінці та нирках. Виводиться нирками майже виключно (> 99 %) у вигляді метаболітів, фармакологічна активність яких невідома. При внутрішньовенному введенні період напіввиведення близько 1,5 год. Лідокаїну гідрохлорид абсорбується повністю (швидкість абсорбції залежить від місця введення та дози). Час досягнення максимальної концентрації при внутрішньом'язовому введенні – 30-45 хв. Зв'язок із білками плазми – 50-80 %. Швидко розподіляється у тканинах та органах. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр, секретується з материнським молоком (40 % від концентрації у плазмі матері). Метаболізується у печінці (на 90-95 %) за участю мікросомальних ферментів шляхом дезалкілювання аміногрупи та розриву амідного зв'язку з утворенням активних метаболітів. Виводиться з жовчю (частина дози піддається реабсорбції у ЖКГ) та нирками (до 10 % у незміненому вигляді).ФармакодинамікаТолперизона гідрохлорид є центральним міорелаксантом. Точний механізм дії невідомий. В результаті мембраностабілізуючої дії перешкоджає проведенню збудження у первинних аферентних волокнах, блокуючи моно- та полісинаптичні рефлекси спинного мозку. Ймовірно, вторинний механізм дії полягає у блокуванні вивільнення трансмітера шляхом блокади надходження іонів кальцію до синапсів. Знижує рефлекторну готовність у ретикулоспінальних шляхах стовбура мозку. Посилює периферичний кровообіг. Ця дія не пов'язана з впливом препарату на центральну нервову систему і може бути обумовлена ​​слабкою спазмолітичною та антиадренергічною дією толперизону. Лідокаїну гідрохлорид має місцевоанестезуючу дію і при дозуванні Лідами гола згідно з інструкцією системної дії не чинить.ІнструкціяПорядок роботи з полімерною ампулою: Взяти ампулу і струсити її, утримуючи за шийку. Повертаючими рухами повернути і відокремити клапан від ампули. Через отвір, що утворився, негайно з'єднати луер шприца з ампулою. Набрати в шприц вміст ампули. Одягти голку на шприц.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування спастичності у дорослих, зумовлене інсультом. Лікування хворобливого м'язового спазму, пов'язаного із захворюваннями скелетно-м'язової системи (спондильоз, спондилоартроз, цервікальний та люмбальний синдроми).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до якогось із компонентів препарату (в т.ч. до лідокаїну), тяжка міастенія, дитячий вік до 18 років, вагітність, період лактації (у зв'язку з відсутністю даних). З обережністю З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю. Корекція дози не потрібна.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування (у зв'язку з відсутністю даних).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – анемія, лімфаденопатія. Порушення з боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, анафілактичні реакції; дуже рідко – анафілактичний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія; дуже рідко – полідипсія. Порушення психіки: нечасто – безсоння, розлади сну; рідко – втрата активності, депресія. Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – синдром дефіциту уваги, тремор, судоми, втрата чутливості, розлади чутливості, млявість. Порушення з боку органу зору: рідко – порушення зорового сприйняття. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін у вухах, вертиго. Порушення з боку серця: рідко – стенокардія, тахікардія, прискорене серцебиття; дуже рідко – брадикардія. Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія; рідко – припливи крові. Порушення з боку дихальної системи. органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка, носова кровотеча, прискорене дихання. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – шлунково-кишковий дискомфорт, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота; рідко – біль в епігастрії, запор, метеоризм, блювання. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – алергічний дерматит, пітливість, свербіж шкіри, кропив'янка, шкірний висип. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м'язова слабкість, міалгія, біль у кінцівках; рідко – дискомфорт у кінцівках; дуже рідко – остеопіння. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – енурез, протеїнурія. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – почервоніння місця ін'єкції; нечасто – астенія (слабкість), нездужання, втома; рідко – почуття сп'яніння, відчуття жару, дратівливість, спрага; дуже рідко – почуття дискомфорту у грудях. Лабораторні та інструментальні дані: рідко – зниження артеріального тиску, підвищення концентрації білірубіну, порушення функціональних проб печінки, зниження кількості тромбоцитів, підвищення кількості лейкоцитів; дуже рідко – підвищення рівня креатиніну.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про взаємодію з лікарськими засобами, що обмежують застосування препарату. Хоча толперизон і впливає на ЦНС, він не викликає седативного ефекту і тому може застосовуватися у комбінації із седативними, снодійними засобами та препаратами, що містять етанол. Чи не посилює дію етанолу на ЦНС. Посилює дію нестероїдних протизапальних препаратів, тому при одночасному призначенні може знадобитися зниження дози останніх.Спосіб застосування та дозиДорослим щодня по 1 мл 2 рази на добу внутрішньом'язово або по 1 мл 1 раз на день внутрішньовенно.ПередозуванняСимптоми: атаксія, тонічні та клонічні судоми, диспное та зупинка дихання. Лікування: рекомендується проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та при зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: речовини: пропіленгліколь - 100 мг; декспантенол – 10 мг; гідроксиетилцелюлоза – 8 мг; октенідину дигідрохлорид – 0.25 мг; допоміжні речовини: вода д/і - до 1 мл. 10 мл - флакони скляні (1) з кришкою з піпеткою - пачки картонні.ХарактеристикаЗасіб для слизової оболонки носа МестаМідин®-ніс має антисептичні властивості, ефективно зволожує та сприяє загоєнню слизової оболонки носа. Компоненти, що входять до складу засобу, усувають відчуття сухості слизової оболонки, а структура засобу забезпечує пролонговану зволожуючу дію, утворює захисний бар'єр та створює відмінні умови для загоєння. Завдяки своїм зволожуючим властивостям сприяє підтримці фізіологічного мікроклімату та перешкоджає розмноженню бактерій. Відновлення фізіологічних функцій слизової оболонки сприяє підвищенню місцевого імунітету, посилюючи стійкість слизової оболонки носа до вірусів та хвороботворних мікроорганізмів.РекомендуєтьсяДля створення захисного антисептичного бар'єру в носовій порожнині та придушення життєдіяльності хвороботворних мультирезистентних до антибіотиків бактерій. Для зволоження слизової оболонки носа. Для прискорення регенерації слизової оболонки порожнини носа після хірургічних втручань. Для підтримки фізіологічного мікроклімату носової порожнини.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів розчину. Дитячий вік до 1 року.Вагітність та лактаціяПеред застосуванням засобу при вагітності та у період грудного вигодовування необхідно проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиЗасіб для слизової оболонки носа МестаМідин®-ніс слід використовувати при необхідності, не більше 2 разів на добу або згідно з приписом лікаря. Перед застосуванням розчину необхідно очистити порожнину носа. Для цього бажано використовувати промивання (зрошення) порожнини носа ізотоничним розчином морської води. За допомогою піпетки нанести 1-3 краплі розчину на слизову оболонку порожнини носа, рівномірно розподіляючи розчин. Закрити ніздрі, затиснувши їх з боків, і помасажувати за допомогою пальців. Це гарантує рівномірне розподілення кошти. При необхідності видалити надлишок розчину за допомогою серветки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендовано використовувати індивідуально. Засіб призначений для самостійного застосування в домашніх умовах, а також для використання у медичних закладах. Щоб уникнути нанесення шкоди, не наносити розчин на хрящові тканини, в очі та у вушну порожнину. Не слід застосовувати розчин надто глибоко у носі. Не використовувати засіб у разі підвищеної чутливості до компонентів розчину. Не використовувати засіб МестаМідин®-ніс безперервно протягом 2 тижнів без контролю лікаря. Не застосовувати внутрішньо. Щоб уникнути забруднення розчину, не допускати дотику піпетки флакона з сторонніми предметами. Не використовувати засіб у разі порушення цілісності упаковки. Порядок здійснення утилізації Утилізувати медичний виріб (в т.ч. невикористаний розчин) відповідно до СанПіН 2.1.7.2790-10 як відходи класу А (епідеміологічно безпечні відходи, наближені до твердих відходів).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему