Простуда и грипп

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: Діюча речовина: Бензідаміну гідрохлорид - 0,51 мг; Допоміжні речовини: Етанол 95% – 13,89 мг; Гліцерол – 8,52 мг; Метилпарагідроксибензоат – 0,17 мг; Ароматизатор ментоловий – 0,102 мг; Натрію сахаринат – 0,082 мг; Натрію гідрокарбонат – 0,019 мг; Полісорбат 20 – 0,009 мг; 1 М розчин натрію гідроксиду або 0,5 М розчин хлористоводневої кислоти - до pH 5,0-7,0; Вода для ін'єкцій – до 170 мкл. Спрей місцевого застосування дозований, 0,51 мг/доза. По 88 доз (15 мл), 115 доз (20 мл), 176 доз (30 мл) або 230 доз (40 мл) у флакони з поліетилену високої щільності з помпою і з натискним пристроєм з канюлею. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або трохи жовтувата рідина з характерним запахом м'яти.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні препарат добре абсорбується через слизові оболонки та проникає у запалені тканини, виявляється у плазмі крові у кількості, недостатній для отримання системних ефектів. Екскреція препарату відбувається переважно нирками у вигляді неактивних метаболітів або продуктів кон'югації.ФармакодинамікаБензидамін є нестероїдним протизапальним препаратом, що належить до групи індазолів. Чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну дію проти широкого спектру мікроорганізмів, відновлює мікроциркуляцію. Механізм дії препарату пов'язаний зі стабілізацією клітинних мембран та інгібуванням синтезу простагландинів. Бензидамін має антибактеріальну та специфічну антимікробну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо Candida albicans. Викликає структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином перешкоджає їх репродукції, що стало підставою для застосування бензидаміну при запальних процесах у ротовій порожнині, включаючи інфекційну етіологію.ІнструкціяПоверніть канюлю (трубка білого кольору) у положення "перпендикулярно до флакона". Вставте канюлю в рот і направте на запалені місця в порожнині рота та горла. Натисніть на дозувальну помпу на верхній частині флакона стільки разів, скільки вказано доз (мал. 3). Один натиск відповідає одній дозі. Затримайте дихання під час упорскування. Увага: перед першим застосуванням натисніть кілька разів на розпилювач у повітря. Не перевищувати рекомендованої дози. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.Показання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): гінгівіт, глосит, пародонтоз, стоматит (в т.ч. після променевої та хіміотерапії); фарингіт, ларингіт, тонзиліт; кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (у складі комбінованої терапії); калькульозне запалення слинних залоз; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи); після лікування та видалення зубів. При інфекційних та запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, необхідне застосування препарату у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату; дитячий вік до 18 років. З обережністю: Підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів, бронхіальна астма (в т.ч. в анамнезі).Вагітність та лактаціяНе слід застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): Дуже часто -≥ 1/10; Часто – від ≥ 1/100 до < 1/10; Нечасто – від ≥ 1/1000 до < 1/100; Рідко – від ≥ 1/10000 до < 1/1000; Дуже рідко – < 1/10000. Частота невідома – не може бути оцінена на основі наявних даних. У кожній групі небажані ефекти представлені як зменшення їх серйозності. Місцеві реакції: рідко – сухість у роті, печіння у ротовій порожнині; частота невідома - відчуття оніміння у ротовій порожнині. Алергічні реакції: нечасто – фотосенсибілізація; рідко - реакції гіперчутливості, висипання на шкірі, свербіж шкіри; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, ларингоспазм; частота невідома – анафілактичні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося.Спосіб застосування та дозиМісцево після їжі. Одна доза (одне впорскування) відповідає 0,51 мг бензидаміну. Дорослим – по 2-4 впорскування 2-6 разів на день. Курс лікування Тривалість лікування – 7 днів; якщо після 7 днів лікування поліпшення не настає, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату не повідомлялося. Симптоми: при застосуванні препарату відповідно до інструкції щодо застосування передозування малоймовірне. При випадковому проковтуванні препарату можливі наступні симптоми: блювання, спазми в животі, занепокоєння, страх, галюцинації, судоми, атаксія, пропасниця, тахікардія, пригнічення дихання. Лікування: симптоматичне; очистити шлунок, викликавши блювоту або промити шлунок, використовуючи шлунковий зонд (під наглядом лікаря); забезпечити медичне спостереження, що підтримує терапію та необхідну гідратацію. Антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату можливий розвиток реакцій гіперчутливості. У цьому випадку рекомендується припинити лікування та проконсультуватися з лікарем для призначення відповідної терапії. У обмеженої кількості пацієнтів присутність виразок у горлі та ротовій порожнині може вказувати на наявність більш серйозної патології. Якщо симптоми не проходять більше 3 днів, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосування препарату не рекомендується у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Препарат повинен з обережністю застосовуватися у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі через можливість розвитку у них бронхоспазму на фоні прийому препарату. Препарат містить парагідроксибензоати, які можуть спричиняти алергічні реакції. Препарат містить 13,2 мг етанолу в одній дозі (одно впорскування). Вміст етанолу в одноразовій дозі: 26,4-52,8 мг. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність керувати транспортом та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 мл препарату містить: Діюча речовина: Бензідаміну гідрохлорид 1,5 мг. Допоміжні речовини: Етанол 95% 80,84 мг; Гліцерол (гліцерин) 50,0 мг; Метилпарагідроксибензоат 1,0 мг; Ароматизатор ментоловий 0,3 мг; Натрію сахаринат 0,24 мг; Натрію гідрокарбонат 0,11 мг; Полісорбат 20 0,05 мг; 1 М розчин натрію гідроксиду або 0,5 М розчин хлористоводневої кислоти; Вода для ін'єкцій до 1 мл. Розчин для місцевого застосування 0,15%. По 100, 120, 150 або 200 мл у флакони з безбарвного або забарвленого скла з полімерною кришкою нагвинчується з механізмом захисту від дітей або без механізму захисту від дітей. По 1 флакону разом із мірним полімерним стаканчиком, що має градуювання, та інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиРозчин для місцевого застосування.ХарактеристикаПротизапальна та місцева знеболювальна дія. Антисептична дія проти широкого спектру мікроорганізмів. Протигрибкова дія. Швидко усуває біль у горлі – через 1 хвилину; Зменшує набряк та запалення; Бореться зі збудниками захворювання.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні препарат добре абсорбується через слизові оболонки та проникає у запалені тканини, виявляється у плазмі крові у кількості, недостатній для отримання системних ефектів. Екскреція препарату відбувається переважно нирками, у вигляді неактивних метаболітів або продуктів кон'югації.ФармакодинамікаБензидамін є нестероїдним протизапальним препаратом, що належить до групи індазолів. Чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну дію проти широкого спектру мікроорганізмів, відновлює мікроциркуляцію. Механізм дії препарату пов'язаний зі стабілізацією клітинних мембран та інгібуванням синтезу простагландинів. Бензидамін має антибактеріальну та специфічну антимікробну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо Candida albicans. Викликає структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином, перешкоджає їх репродукції,що стало підставою для застосування бензидаміну при запальних процесах у ротовій порожнині, включаючи інфекційну етіологію.Показання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): Фарингіт; Ларингіт; Тонзиліт; Гінгівіт; Глосит; Пародонтоз; Стоматит; Кандидоз слизової оболонки порожнини рота; Калькульозне запалення слинних залоз. При інфекційних та запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, необхідне застосування препарату у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяНе слід застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): Дуже часто – ≥ 1/10. Часто від ≥ 1/100 до < 1/10. Нечасто – від ≥1/1000 до <1/100. Рідко – від ≥1/10000 до <1/1000. Дуже рідко – <1/10000. Частота невідома – не може бути оцінена на основі наявних даних. У кожній групі небажані ефекти представлені як зменшення їх серйозності. Місцеві реакції: рідко – сухість у роті, печіння у ротовій порожнині; частота невідома - почуття оніміння у ротовій порожнині. Алергічні реакції: нечасто – фотосенсибілізація; рідко – реакції гіперчутливості, висипання на шкірі, свербіж шкіри; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, ларингоспазм; частота невідома – анафілактичні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося.Спосіб застосування та дозиМісцево після їжі. Дорослим (в т.ч. хворим літнього віку) та дітям з 12 років для полоскання горла або порожнини рота використовують по 15 мл препарату (мірна склянка додається) 2-3 рази на день. Після полоскання розчин необхідно виплюнути. Тривалість лікування – 7 днів.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату не повідомлялося. Симптоми: при застосуванні препарату відповідно до інструкції щодо застосування передозування малоймовірне. При випадковому проковтуванні препарату можливі наступні симптоми: блювання, спазми в животі, занепокоєння, страх, галюцинації, судоми, атаксія, пропасниця, тахікардія, пригнічення дихання. Лікування: симптоматичне; очистити шлунок, викликавши блювоту або промити шлунок, використовуючи шлунковий зонд (під наглядом лікаря); забезпечити медичне спостереження, що підтримує терапію та необхідну гідратацію. Антидот не відомий.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАктивні компоненти: Hydrargyrum bicyanatum (Гідраргірум біціанатум) D8 30 мг, Phytolacca americana (Фітолякка американа) D4 30 мг, Apis mellifica (Апіс меліфіка) D4 30 мг, Arnica montana (Арніка монтанау) 60 мг, Atropa bella-donna (Атропа белла-донна) D4 60 мг; Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 0,302 г.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою, від білого до жовтувато-білого кольору, іноді з окремими жовтуватими або сіруватими вкрапленнями, без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняТонзиліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, а також до рослин сімейства Астрових (Складноцвітих), дитячий вік (до 3 років).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Після застосування препарату Ангін-Хель ЦД може спостерігатися збільшення слиновиділення; Прийом препарату в цьому випадку слід припинити.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиДорослі та діти старше 12 років приймають препарат по 1 таблетці 3 рази на день за 30 хв до їди або через 1 годину після їди. Таблетку слід тримати у роті до повного розсмоктування. При загостреннях приймають по 1 таблетці кожні півгодини або годину (але не більше 12 таблеток на день). Тривалість застосування препарату, залежно від симптомів захворювання, становить від 7-10 днів до 3-4 тижнів. Проведення повторних курсів лікування можливе за погодженням із лікарем. Застосування препарату у дітей віком від 3 до 12 років можливе за призначенням та під контролем лікаря.ПередозуванняПри прийомі великих кількостей цього лікарського засобу можуть спостерігатися диспептичні явища, зумовлені наявністю у його складі лактози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри рецидивуючих запальних захворюваннях мигдаликів та стійкій (протягом більше 3 днів) підвищеній температурі тіла або при її підвищенні вище 39 °С, а також при всіх неясних чи стійких симптомах слід звернутися до лікаря. При прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. При появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід повідомити про це лікаря. До складу препарату входить лактоза, у зв'язку з чим його не рекомендується приймати пацієнтам з вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози або галактози або при вродженій лактозній недостатності. Вказівка ​​для хворих, які страждають на цукровий діабет: 1 таблетка містить 0,025 ХЕ.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСорбіт (підсолоджувач), камедь акації фібрегам В (носій), екстракт прополісу, крохмаль картопляний (носій), екстракт коренів імбиру, ментол, діоксид кремнію аморфний (агент антистежуючий), стеарат кальцію (агент антистежуючий), ефірна олія . Містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Характеристика"Таблетки для горла з прополісом і ментолом" - це натуральний рослинний засіб, що сприяє покращенню стану горла та верхніх дихальних шляхів, що підвищує місцевий імунітет. Вміст біологічно активних речовин у добовій дозі (5 таблеток): ментол – 25 мг (125% від рівня споживання). Завдяки збалансованому природному складу прополіс має унікальні властивості: він застосовується як імуномодулюючий, антибактеріальний, протизапальний та противірусний засіб. Хімічний склад імбирного кореня багатий вміст аскорбінової кислоти (вітаміну З) - головного «борця» з різноманітних ГРЗ і ГРВІ. Ментол має антисептичну, знеболювальну, заспокійливу дію. Ефірна олія шавлії, має виражену протизапальну, протимікробну дію. Знімається набряк мигдалин. Слизові оболонки покриваються плівкою, яка пропускає інфекцію. Основні властивості олії евкаліпту - болезаспокійливі та антисептичні. Діє як антисептик, знімає набряки та запалення, служить природним знеболюючим.РекомендуєтьсяСприяє покращенню стану горла та верхніх дихальних шляхів, підвищує місцевий імунітет.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим розсмоктувати по 1 таблетці 5 разів на день між їдою. Тривалість прийому – 5-7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіологічно активна добавка (БАД) до їжі. Чи не є лікарським засобом. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПлоди кропу пахучого, листя мучниці звичайної, квітки календули лікарської, листя м'яти перцевої, трава горця пташиного, трава хвоща польового.ХарактеристикаНИРКОВИЙ ФІТОЧАЙ АЛТАЙСЬКИЙ ТРАВНИК - покращує функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів, має антисептичну, сечогінну дію. Плоди пахучого кропу надають спазмолітичну, діуретичну дії. Листя мучниці звичайної мають активну сечогінну, антимікробну і протизапальну дію, покращують роботу нирок і сечовидільної системи. Квітки календули лікарської мають антисептичну дію. Трава горця пташиного - кремнієва кислота у складі рослини руйнує зв'язки кальцієвих солей, тим самим запобігаючи появі піску та каміння у нирках; має сечогінну дію. Трава хвоща польового ефективна при інфекційних/неінфекційних захворюваннях сечовивідних шляхів, розщеплює скупчення конкрементів та піску в нирках та сприяє їх легкому виведенню, допомагає при застої урини.РекомендуєтьсяНирковий фіточай за рахунок активних компанентів рекомендується як біологічно активна добавка до їжі – джерела арбутину, флавоноїдів, що містить ефірну олію, що покращує функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів, що надає антисептичну, сечогінну дії.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікаремСпосіб застосування та дози1 фільтр-пакет (по 1,5 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), настояти протягом 10-15 хвилин, віджати фільтр-пакет, довести обсяг отриманого настою кип'яченою водою до 200 мл. Приймати настій дорослим по ½ склянки 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому: 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіологічно активна добавка (БАД) до їжі. Чи не є лікарським засобом. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода деоінізована; біополімер низькомолекулярного хітозану; колоїдне срібло.ХарактеристикаУ складі – деоінізована вода, біополімер низькомолекулярного хітозану та колоїдне срібло. Вплив несприятливих факторів середовища: пил, інфекція, судинозвужувальні засоби, різні хронічні захворювання і вік, призводять до висихання слизової оболонки носоглотки, ротоглотки і зниження захисного слизу, що називається МУЦИН. Саме муцин захищає слизову від вірусів, бактерій та фізико-хімічних факторів. Сам муцин складається з 5 моносахаридів, вони здатні утримувати воду і забезпечувати зволоження слизової оболонки, а також створювати захисний молекулярний бар'єр. За порушення цього бар'єру збільшується ризик проникнення мікроорганізмів, насамперед вірусів. Ангірін – відновлює муциновий шар за рахунок біополімеру хітозану, який за своїм складом дуже схожий із муцином. А, так само хітозан має здатність підвищувати місцевий імунітет саме у слизовій оболонці, за рахунок збільшення макрофагів, лімфоцитів та нейтрофілів. Відповідно процес запалення або починається зовсім або закінчується швидше. Колоїдне срібло посилює ефект полімеру хітозану і має протизапальну та бактеріостатичну дію. Отже Ангірін – збільшує кількість муцину, посилює місцевий імунітет у слизовій підвищуючи імуноглобулін А, тим самим забезпечуючи хороший захист організму від проникнення вірусів та бактерій. Не дає можливості для подальшого розвитку хвороби. Добре зарекомендував себе при закладеності носа, алергічних ринітах та запаленнях у горлі.РекомендуєтьсяСприяє зволоженню слизових оболонок носоглотки та відновленню муцинового шару. Сприяє зняттю закладеності носа. Захищає під час мікробно- вірусної інфекції. Зменшує тривалість нежиті. Застосовується при першінні та болі в горлі. Зменшує запальні реакції. Допомагає позбутися нафтизинової залежності. Знімає симптоматику при алергічному риніті.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДля профілактики робити по одному впорскування в кожний носовий хід і подвійне в ротову порожнину 2-3 рази на день. При перших ознаках закладеності носа, першіння і біль у горлі – подвійне впорскування у кожен носовий хід і подвійне у порожнину рота 3-4 десь у день. Для більш рівномірного зрошення слизових оболонок носа, порожнини рота та горла можна використовувати інгалятори компресорного типу в стандартних режимах розпилення (2 мл Ангіріна додати у 2 мл фіз. розчину на одну процедуру), 2 процедури на день. Для використання у дітей з 14 років та дорослих.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода очищена, гліцерин, масло м'яти перцевої, ПЕГ 400, полісорбат 60, натрію сахарин, бензоат натрію, хлоргексидин біглюконат, артикаїн гідрохлорид, лимонна кислота. Спрей для місцевого застосування у флаконі 45 мл з дозувальною помпою в картонній пачці.ХарактеристикаЗасіб гігієни ротової порожнини. Компоненти засоби поєднують у собі антисептичні та протизапальні властивості.РекомендуєтьсяЗастосовується як допоміжний засіб для профілактики та полегшення симптоматики інфекційно-запальних процесів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до окремих компонентів засобу. Пошкодження слизових оболонок. Дитячий вік віком до 12 років. Вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяПротипоказаний.Спосіб застосування та дозиЗастосовується у вигляді зрошення 2-3 рази на добу, після їди або в проміжках між прийомами. Чи не ковтати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати влучення в очі. У разі потрапляння ретельно промити великою кількістю теплої води. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза (100 гр) Активні речовини: Хлоргексидину біглюконат – 0,24 мг/0,120 г у вигляді 20 % розчину хлоргексидину біглюконату – 1,20 мг/0,600 г; Тетракаїну гідрохлорид – 0,12 мг/0,060 г; Допоміжні речовини: гліцерол 85 % - 60,00 мг/30,00 г, етанол 96 % - 80,00 мг/40,00 г, аспартам - 0,20 мг/0,10 г, ароматизатор м'ятний - 2,00 мг /1,00 г, пропілпарагідроксибензоат – 0,20 мг/0,10 г, кислота лимонна безводна – 0,02 мг/0,01 г, вода очищена – до 200 мг/до 100 г. Спрей для місцевого застосування. По 25 мл препарату (100 доз) поміщають у пластиковий флакон із клапаном дозової дії у картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСпрей у пластиковому флаконі з клапаном дозуючої дії. Вміст флакона – безбарвна рідина із запахом м'яти.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний + місцевоанестезуючий засіб.ФармакокінетикаТетракаїн легко та повністю абсорбується через слизові оболонки. Зв'язування із білками плазми високе. Повністю гідролізується холінестеразою протягом 1-2 годин з утворенням сполук пара-амінобензойної кислоти. Виводиться нирками та з жовчю, при цьому частково піддається печінково-кишковій рециркуляції. Немає клінічних даних про всмоктування хлоргексидину через слизову оболонку ротової порожнини людини. Хлоргексидин може зберігатися у слині до 8 год. Практично не всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Виводиться переважно через кишечник (90%), менше 1% виділяється нирками.ФармакодинамікаХлоргексидин може мати бактерицидну та бактеріостатичну дію. Має широкий антибактеріальний спектр дії щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, активний щодо Candida albicans. Хлоргексидин особливо активний щодо Streptococcus mutans, Streptococcus salivarius, Escherichia coli та анаеробних бактерій. Менш ефективний щодо таких видів мікроорганізмів як Streptococcus spp., Proteus spp., Pseudomonas, Klebsiella spp., Veillonella spp. Тетракаїн має місцевоанестезуючу дію.Показання до застосуванняПрофілактика, етіотропне та симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань порожнини рота та глотки, спричинених чутливими до хлоргексидину мікроорганізмами (фарингіт, тонзиліт, початкова стадія ангіни, пародонтоз, стоматит, гінгівіт, стан після тонзилектомії або екстракції зуба). Комплексна терапія ангіни (застосовувати при перших ознаках захворювання – при болі в горлі та першіння).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, пошкодження або запалення слизових оболонок у високоваскуляризованих областях, фенілкетонурія, дитячий вік (до 10 років). З обережністю: При вагітності та в період лактації, цукровому діабеті, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматозі, сидеробластній анемії, таласемії, гіпероксалурії, оксалозі та сечокам'яній хворобі.Вагітність та лактаціяТільки після консультації із лікарем.Побічна діяАлергічні реакції, печіння слизової оболонки ротової порожнини.Взаємодія з лікарськими засобамиСахароза, полісорбат 80, нерозчинні солі магнію, цинку та кальцію зменшують дію хлоргексидину. Тетракаїн знижує антибактеріальну активність сульфаніламідних препаратів. Судинозвужувальні засоби пролонгують ефект та зменшують токсичність. Лікарські засоби, що інгібують холінестеразу (антіміастенічні засоби, циклофосфамід, тіотепу та ін.), знижують метаболізм тетракаїну та підвищують його токсичність. Антикоагулянти (далтепарин натрію, еноксапарин натрію, гепарин натрій, варфарин) збільшують ризик розвитку кровотеч. При використанні тетракаїну з лікарськими засобами, що інгібують моноаміноксидазу (фуразолідон, прокарбазин, селегілін), підвищується ризик зниження артеріального тиску. Тетракаїн посилює та подовжує ефект міорелаксуючих лікарських засобів. Бета-адреноблокатори уповільнюють метаболізм тетракаїну, збільшуючи його токсичність (зниження печінкового кровотоку).Спосіб застосування та дозиМісцево. Препарат розпорошують на слизову оболонку порожнини рота та горла при затримці дихання. Дорослі та діти старше 15 років: по 1-2 впорскування на прийом до 6 разів на день. Діти віком від 10 до 15 років: по 1-2 впорскування на прийом до 3 разів на день. Курс лікування трохи більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми передозування: запаморочення, загальна слабкість, ціаноз, збудження, неспокій, м'язовий тремор, порушення дихання, нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, призначення сольових проносних; симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСпрей не слід вдихати. Слід уникати влучення препарату в очі. Якщо через 3 дні після початку лікування симптоми захворювання не зникають або спостерігається погіршення перебігу захворювання, необхідно визначити доцільність подальшого застосування. Діти можуть застосовувати препарат з 10 років, при цьому дитина повинна бути здатна затримувати дихання при впорскуванні препарату. При прийомі препарату необхідно враховувати, що 1 доза (1 впорскування) містить 83 мг абсолютного етанолу. Не рекомендується застосовувати одночасно з препаратами для лікування порожнини рота та горла, що містять йод (розчин Люголя, повідон-йод). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат слід приймати не пізніше ніж за 30 хв до початку керування транспортним засобом. При дотриманні цієї рекомендації на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами препарат не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПастилки - 1 пастилка: Активні речовини: хлоргексидину діацетат 2 мг, тетракаїну гідрохлорид 0.2 мг, аскорбінова кислота 50 мг. допоміжні речовини: декстрози сироп, сахароза, левоментол, ароматизатор олія, анетол, ароматизатор банановий, барвник кармін червоний (E120), вода очищена. 12 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПастилки плоскі, круглі, зі скошеним краєм, з шорсткою поверхнею від рожевого до рожево-червоного кольору, зі специфічним запахом; допускається нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаХлоргексидин має бактерицидну та бактеріостатичну дію. Має широкий антибактеріальний спектр дії щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, активний щодо Candida albicans. Хлоргексидин особливо активний щодо Streptococcus mutans, Streptococcus salivarius, Escherichia coli та анаеробних бактерій. Менш ефективний щодо таких видів мікроорганізмів як Streptococcus spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Klebsiella spp., Veillonella spp. Анестетик тетракаїн має місцевоанестезуючу дію. Анестезуючий ефект настає через 1-2 хвилини після застосування. Аскорбінова кислота бере участь у процесі синтезу колагену та тканинної регенерації, регулюванні окисно-відновних процесів, посилює імунні реакції. За рахунок зниження проникності капілярів, сприяє зменшенню запалення та набряку слизових оболонок порожнини рота та глотки.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та місцевоанестезуючою дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування інфекційно-запальних захворювань порожнини рота та глотки (у тому числі тонзиліту, фарингіту, початкової стадії ангіни, стоматиту, гінгівіту, пародонтозу, стану після тонзилектомії або екстракції зуба).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 5 років; І триместр вагітності. З обережністю: у II та III триместрах вагітності за призначенням лікаря, період лактації, цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматоз, сидеробластна анемія, таласемія, гіпероксалурія, оксалоз та нирковокам'яна хвороба.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату в І триместрі. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності препарат слід застосовувати з обережністю, за призначенням лікаря. З обережністю слід призначати препарат у період лактації. Застосування у дітей Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 5 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції (у пацієнтів із підвищеною чутливістю до компонентів препарату). Перевищення рекомендованого терміну терапії може спричинити короткочасне порушення смаку); також можливе пошкодження зубної емалі (фарбування, відкладення зубного каменю).Взаємодія з лікарськими засобамиХлоргексидин не сумісний з детергентами, що містять аніонну групу (сапоніни, лаурилсульфат натрію, карбоксиметилцелюлоза натрію). Не рекомендується одночасне застосування з йодом. Етанол посилює ефект препарату. Тетракаїн знижує антибактеріальну активність сульфаніламідних препаратів. Судинозвужувальні засоби подовжують ефект та зменшують токсичність тетракаїну. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензил пеніциліну та тетрациклінів. Покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза. Знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів. Збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів.Спосіб застосування та дозиМісцево. Повільно розсмоктувати до повного розчинення у роті. Дорослі та діти з 15 років: по 1 пастилці кожні 2 години, але не більше 6 пастилок на день. Діти з 10 до 15 років: по 1 пастилці кожні 3 години, але не більше 4 пастилок на день. Діти з 5 до 10 років: по 1 пастилці кожні 4 години, але не більше 3 пастилок на день. Курс лікування становить трохи більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, загальна слабкість, ціаноз, збудження, неспокій, м'язовий тремор, порушення дихання, нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, призначення сольових проносних; симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосовувати одночасно з препаратами для лікування ротової порожнини та глотки, що містять йод (розчин Люголя, повідон-йод). Аскорбінова кислота, що входить до складу препарату, може змінювати результати деяких лабораторних тестів, про що слід повідомити під час проведення аналізів. Хворим на цукровий діабет необхідно враховувати, що в одній пастилці міститься 1,4 г сахарози, що відповідає 0,12 ХЕ. Згідно з фармакологічними властивостями, препарат не впливає на види діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Застосування препарату більше 5 днів небажане через можливе порушення нормальної мікрофлори порожнини рота та глотки. Не слід приймати пастилки безпосередньо перед їдою або під час їжі. Після прийому препарату не рекомендується чистити зуби, оскільки поверхнево-активні речовини, що містяться в зубній пасті, здатні інактивувати хлоргексидин. Препарат може вплинути на результат антидопінгового контролю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: хлоргексидину діацетат 2 мг, тетракаїну гідрохлорид 0.2 мг, аскорбінова кислота 50 мг. Допоміжні речовини: левоментол, сахарин, сорбітол, діоксид кремнію, магнію стеарат, ароматизатор анісовий, ароматизатор м'ятний, барвник азорубін (E122). 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки для розсмоктування плоскі, зі скошеним краєм, від блідо-рожевого до червонувато-рожевого кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями, зі специфічним запахом; по обидва боки таблетки гравіювання "NP" на фоні деревини.Фармакотерапевтична групаАнтибактеріальна дія хлоргексидину здійснюється за рахунок неспецифічного зв'язування з фосфоліпідами бактеріальних клітинних мембран. Хлоргексидин може чинити бактерицидну та бактеріостатичну дію, переважно, щодо грампозитивних бактерій та Candida albicans, та, щонайменше, проти грамнегативних бактерій. Хлоргексидин особливо активний щодо Streptococcus muians, Streptococcus salivarius, Escherichia coli, Selenomonas spp. та анаеробних бактерій. Препарат значно менш ефективний щодо таких видів мікроорганізмів як Streptococcus sanguis, Proteus, Pseudomonas, Klebsiella veillonella. Анестетик тетракаїн має місцево знеболювальну дію. Аскорбінова кислота є кофактором у процесі синтезу колагену та тканинної регенерації, посилює імунні реакції та знижує проникність капілярів, тим самим сприяє зменшенню запалення та набряку слизових оболонок порожнини рота та глотки.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та місцевоанестезуючою дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування інфекційно-запальних захворювань порожнини рота та глотки (стоматит, гінгівіт, тонзиліт, фарингіт, пародонтоз, початкова стадія ангіни, стан після тонзилектомії або екстракції зуба та ін.).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 5 років; І триместр вагітності. З обережністю: у II та III триместрах вагітності за призначенням лікаря, період лактації, цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматоз, сидеробластна анемія, таласемія, гіпероксалурія, оксалоз та нирковокам'яна хвороба.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у І триместрі вагітності. З обережністю слід застосовувати препарат у ІІ та ІІІ триместрах, а також у період лактації. Застосування у дітей Протипоказано дітям до 5 років.Побічна діяАлергічні реакції. Інтенсивне споживання може спричинити пошкодження зубної емалі.Взаємодія з лікарськими засобамиТетракаїн знижує антибактеріальну активність сульфаніламідних препаратів. Судинозвужувальні засоби подовжують ефект та зменшують токсичність тетракаїну. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів.Спосіб застосування та дозиМісцево. Тримати у роті до повного розсмоктування. Дорослі та діти з 15 років: 6 таблеток на день з інтервалом у 2 години. Діти від 5 до 10 років: 3 таблетки на день з інтервалом 4 години. Діти від 10 до 15 років: 4 таблетки на день з інтервалом 3 години.ПередозуванняСимптоми передозування: запаморочення, загальна слабкість, ціаноз, збудження, неспокій, м'язовий тремор, порушення дихання, нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, призначення сольових проносних; симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосовувати одночасно з препаратами для лікування ротової порожнини та глотки, що містять йод (розчин Люголя, повідон-йод). Аскорбінова кислота, що входить до складу препарату, може змінювати результати деяких лабораторних тестів, про що слід повідомити під час проведення аналізів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПастилки - 1 пастилка: Активні речовини: хлоргексидину діацетат 2 мг, тетракаїну гідрохлорид 0.2 мг, аскорбінова кислота 50 мг. допоміжні речовини: декстрози сироп, сахароза, левоментол, ароматизатор олія, анетол, ароматизатор банановий, барвник кармін червоний (E120), вода очищена. 12 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиПастилки плоскі, круглі, зі скошеним краєм, з шорсткою поверхнею від рожевого до рожево-червоного кольору, зі специфічним запахом; допускається нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаХлоргексидин має бактерицидну та бактеріостатичну дію. Має широкий антибактеріальний спектр дії щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, активний щодо Candida albicans. Хлоргексидин особливо активний щодо Streptococcus mutans, Streptococcus salivarius, Escherichia coli та анаеробних бактерій. Менш ефективний щодо таких видів мікроорганізмів як Streptococcus spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Klebsiella spp., Veillonella spp. Анестетик тетракаїн має місцевоанестезуючу дію. Анестезуючий ефект настає через 1-2 хвилини після застосування. Аскорбінова кислота бере участь у процесі синтезу колагену та тканинної регенерації, регулюванні окисно-відновних процесів, посилює імунні реакції. За рахунок зниження проникності капілярів, сприяє зменшенню запалення та набряку слизових оболонок порожнини рота та глотки.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та місцевоанестезуючою дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування інфекційно-запальних захворювань порожнини рота та глотки (у тому числі тонзиліту, фарингіту, початкової стадії ангіни, стоматиту, гінгівіту, пародонтозу, стану після тонзилектомії або екстракції зуба).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 5 років; І триместр вагітності. З обережністю: у II та III триместрах вагітності за призначенням лікаря, період лактації, цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматоз, сидеробластна анемія, таласемія, гіпероксалурія, оксалоз та нирковокам'яна хвороба.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату в І триместрі. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності препарат слід застосовувати з обережністю, за призначенням лікаря. З обережністю слід призначати препарат у період лактації. Застосування у дітей Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 5 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції (у пацієнтів із підвищеною чутливістю до компонентів препарату). Перевищення рекомендованого терміну терапії може спричинити короткочасне порушення смаку); також можливе пошкодження зубної емалі (фарбування, відкладення зубного каменю).Взаємодія з лікарськими засобамиХлоргексидин не сумісний з детергентами, що містять аніонну групу (сапоніни, лаурилсульфат натрію, карбоксиметилцелюлоза натрію). Не рекомендується одночасне застосування з йодом. Етанол посилює ефект препарату. Тетракаїн знижує антибактеріальну активність сульфаніламідних препаратів. Судинозвужувальні засоби подовжують ефект та зменшують токсичність тетракаїну. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензил пеніциліну та тетрациклінів. Покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза. Знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів. Збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів.Спосіб застосування та дозиМісцево. Повільно розсмоктувати до повного розчинення у роті. Дорослі та діти з 15 років: по 1 пастилці кожні 2 години, але не більше 6 пастилок на день. Діти з 10 до 15 років: по 1 пастилці кожні 3 години, але не більше 4 пастилок на день. Діти з 5 до 10 років: по 1 пастилці кожні 4 години, але не більше 3 пастилок на день. Курс лікування становить трохи більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, загальна слабкість, ціаноз, збудження, неспокій, м'язовий тремор, порушення дихання, нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, призначення сольових проносних; симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосовувати одночасно з препаратами для лікування ротової порожнини та глотки, що містять йод (розчин Люголя, повідон-йод). Аскорбінова кислота, що входить до складу препарату, може змінювати результати деяких лабораторних тестів, про що слід повідомити під час проведення аналізів. Хворим на цукровий діабет необхідно враховувати, що в одній пастилці міститься 1,4 г сахарози, що відповідає 0,12 ХЕ. Згідно з фармакологічними властивостями, препарат не впливає на види діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Застосування препарату більше 5 днів небажане через можливе порушення нормальної мікрофлори порожнини рота та глотки. Не слід приймати пастилки безпосередньо перед їдою або під час їжі. Після прийому препарату не рекомендується чистити зуби, оскільки поверхнево-активні речовини, що містяться в зубній пасті, здатні інактивувати хлоргексидин. Препарат може вплинути на результат антидопінгового контролю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНа 1 пакетик: речовини: парацетамол (ацетамінофен) 160 мг, аскорбінова кислота 50 мг, хлорфеніраміну малеат 1 мг; Допоміжні речовини: лимонна кислота 50 мг, барвник Червоний чарівний 0,05 мг, ароматизатор малиновий 100 мг, кремнію діоксид (силлоїд) 4 мг, кремнію діоксид 20 мг, натрію цитрату дигідрат 2 мг, крохмаль кукурудзяний 1 мг7,9 мг, цукроза 8800 мг, титану діоксид 1 мг, кальцію фосфат 1 мг. Опис лікарської формиБілий або білий із жовтуватим відтінком сипучий порошок, що включає кристалічні частинки, із запахом малини. Опис розчину після розчинення: непрозорий розчин світло-рожевого кольору із запахом малини.

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули двох видів. Капсули А тверді желатинові - 1 капс. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота – 250 мг; аскорбінова кислота – 300 мг; рутозид (у формі тригідрату) – 20 мг; допоміжні речовини: кальцію стеарат – 1 мг, крохмаль картопляний – 9 мг; Склад твердих желатинових капсул: желатин, очищена вода, натрію лаурилсульфат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, азорубін, хіноліновий жовтий, синій патентований V, титану діоксид. Капсули Б тверді желатинові - 1 капс. Активні речовини: метамізол натрію – 250 мг; дифенгідраміну гідрохлорид - 20 мг; кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; Допоміжні речовини: стеарат кальцію 3.8 мг, крохмаль картопляний 6.2 мг. Склад твердих желатинових капсул: желатин, вода очищена, натрію лаурилсульфат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, титану діоксид. 20 шт. (10 капс. А зеленого кольору та 10 капс. Б білого кольору) - упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули А: тверді желатинові, розмір №0, зеленого кольору; вміст капсул А - порошок та/або гранули зеленувато-жовтого кольору, гранули неправильної форми, різного розміру, допускається наявність грудок (10 шт. в упаковці коміркової контурної). Капсули Б: тверді желатинові, розмір №0, білого кольору; вміст капсул Б - порошок та/або гранули білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, гранули неправильної форми, різного розміру, допускається наявність грудок (10 шт. в упаковці коміркової контурної).Фармакотерапевтична групаПрепарат комбінованого складу. Має аналгетичну, жарознижувальну, протизапальну, протиалергічну та ангіопротекторну дію. Ацетилсаліцилова кислота має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію; гальмує агрегацію тромбоцитів. Аскорбінова кислота (вітамін С) відіграє важливу роль у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, сприяє підвищенню опірності організму. Рутозид є ангіопротектором. Зменшує проникність капілярів, знижує набряклість та запалення, зміцнює судинну стінку. Гальмує агрегацію та збільшує ступінь деформації еритроцитів. Метамізол натрію має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію,механізм якого пов'язані з пригніченням синтезу простагландинів. Дифенгідрамін надає протиалергічну, протинабрякову дію. Знижує проникність судин, усуває набряклість та гіперемію слизової оболонки носа, зменшує першіння у горлі та прояви алергічних реакцій з боку верхніх відділів дихальних шляхів. Кальція глюконат є регулятором обміну кальцію та фосфору, що зменшує проникність судин. При алергічних захворюваннях чи станах рекомендується його спільне застосування з антигістамінними препаратами.Кальція глюконат є регулятором обміну кальцію та фосфору, що зменшує проникність судин. При алергічних захворюваннях чи станах рекомендується його спільне застосування з антигістамінними препаратами.Кальція глюконат є регулятором обміну кальцію та фосфору, що зменшує проникність судин. При алергічних захворюваннях чи станах рекомендується його спільне застосування з антигістамінними препаратами.Клінічна фармакологіяПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування грипу, ГРВІ, простудних захворювань у дорослих та підлітків віком від 15 років.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; підвищена схильність до кровотеч; бронхіальна астма та захворювання, що супроводжуються бронхоспазмом (в т.ч. "аспіринова" астма); пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія); геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); дефіцит вітаміну К; тяжкі порушення функції печінки; портальна гіпертензія; тяжкі порушення функції нирок; спадкова гемолітична анемія (в т.ч. пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); розшаровується аневризму аорти; гіперкальціємія (концентрація іонів кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л); гіперкальціурія; нефролітіаз (кальцієвий); саркоїдоз; глікозидна інтоксикація (ризик виникнення аритмії); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 15 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю призначають препарат при гіперурикемії, уратному нефролітіазі, подагрі, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі), декомпенсованій серцевій недостатності.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний для застосування при вагітності. При необхідності призначення у період лактації слід припинити грудне вигодовування на період застосування препарату. Ацетилсаліцилова кислота має тератогенний ефект: при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до розвитку розщеплення верхнього неба; у III триместрі – до передчасного закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу, та до гальмування пологової діяльності (через інгібування синтезу простагландинів). Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини через порушення функції тромбоцитів. Протипоказаний: дитячий та підлітковий вік до 15 років. Препарат не призначають як жарознижувальний засіб дітям віком до 15 років з гострими респіраторними вірусними захворюваннями через небезпеку розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Антигрипін-АНВІ® посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних засобів. При одночасному застосуванні Антигрипін-АНВІ® зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, антигіпертензивних та урикозуричних засобів. Антигрипін-АНВІ® посилює побічні реакції кортикостероїдів, похідних сульфонілсечовини, метотрексату, ненаркотичних аналгетиків та НПЗЗ. При одночасному застосуванні препарату Антигрипін-АНВІ® з барбітуратами, протиепілептичними засобами, зидовудином, рифампіцином та етанолвмісними препаратами збільшується ризик гепатотоксичної дії. Зазначених комбінацій слід уникати. Аскорбінова кислота покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза. Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви та алопуринол порушують метаболізм метамізолу в печінці та підвищують його токсичність. Одночасне застосування метамізолу натрію з циклоспорином знижує рівень останнього у плазмі крові. Седативні засоби та транквілізатори посилюють аналгетичну дію метамізолу натрію. При одночасному застосуванні з метамізолом натрію тіамазол та мелфалан підвищують ризик розвитку лейкопенії. Метамізол натрію посилює ефекти алкогольних напоїв.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо дорослим та підліткам старше 15 років по 2 капсули на прийом: 1 зелена капсула (з блістера А) та 1 біла капсула (з блістера Б). Тривалість прийому становить 3-5 днів до зникнення симптомів захворювання. Капсули приймають внутрішньо 2-3 рази на добу після їди, запиваючи водою. Пацієнт повинен бути попереджений, що за відсутності покращення самопочуття прийом препарату слід припинити та звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія; при незначному передозуванні - дзвін у вухах; при вираженому передозуванні – сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, прогресуючий параліч дихання та респіраторний ацидоз (внаслідок роз'єднання окисного фосфорилювання). Лікування: штучне блювання, промивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля; при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та барбітуратів; при необхідності – проведення форсованого діурезу, гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові та лабораторних показників функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегантну дію, пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота в низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти, що може в ряді випадків спровокувати напад подагри. Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. У хворих з бронхіальною астмою та полінозами при прийомі препарату можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості. У зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріального тиску. Не рекомендується призначати препарат з антикоагулянтами, кортикостероїдами, тиклопідином, урикозуричними та антигіпертензивними засобами. Аскорбінова кислота може спотворювати результати різних лабораторних тестів (визначення вмісту глюкози, білірубіну та активності печінкових трансаміназ, ЛДГ у плазмі крові). Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватись під час застосування метамізолу натрію. На фоні застосування препарату пацієнтам слід уникати вживання алкоголю через підвищений ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі. Використання у педіатрії Препарат не призначають як жарознижувальний засіб дітям віком до 15 років з гострими респіраторними вірусними захворюваннями через небезпеку розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період застосування препарату слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор малиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,1035 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник харчовий сумішевий малиновий (барвник азорубін (Е 122) та барвник червоний [Понсо 4R] (Е 124)) - 0,0015 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з червоним відтінком кольору з світлішими і темнішими вкрапленнями, з характерним запахом малини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від світло-рожевого до червоно-рожевого кольору, з характерним запахом малини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор малиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,1035 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник харчовий сумішевий малиновий (барвник азорубін (Е 122) та барвник червоний [Понсо 4R] (Е 124)) - 0,0015 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з червоним відтінком кольору з світлішими і темнішими вкрапленнями, з характерним запахом малини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від світло-рожевого до червоно-рожевого кольору, з характерним запахом малини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор чорносмородиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,102 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник азорубін (барвник кармуазин) (Е 122) – 0,00075 г; Барвник діамантовий чорний (барвник чорний блискучий) (Е 151) – 0,00025 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з фіолетовим відтінком кольору з світлішими та темнішими вкрапленнями з характерним запахом чорної смородини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від бузково-червоного до фіолетового кольору, з характерним запахом чорної смородини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор лимонний - 0,6 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок білого або майже білого з жовтуватим відтінком кольору з характерним запахом лимона. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від безбарвного до світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. речовини: Парацетамол - 0,5 г; Аскорбінова кислота – 0,2 г; Феніраміну малеат - 0,025 г; Ароматизатор малиновий - 0,215 г; Лимонної кислоти моногідрат – 0,2 г; Ароматизатор лимонний – 0,1035 г; Сахарин (натрію сахаринату дигідрат) – 0,02 г; Барвник харчовий сумішевий малиновий (барвник азорубін (Е 122) та барвник червоний [Понсо 4R] (Е 124)) - 0,0015 г; Сахароза (цукор) – до 13,1 г. По 13,1 г у термозварювані пакетики по 6, 9, 12 штук разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиГранульований порошок рожевого з червоним відтінком кольору з світлішими і темнішими вкрапленнями, з характерним запахом малини. Допускається наявність грудочок, що не щільно злежалися. Опис розчину Водний розчин препарату, отриманий розчиненням вмісту пакетика в 200 мл теплої води, що опалесціює, від світло-рожевого до червоно-рожевого кольору, з характерним запахом малини.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення (аналгезуючий ненаркотичний засіб + H1-гістамінових рецепторів блокатор + вітамін).ФармакокінетикаПарацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, переважно верхнього відділу кишечника. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 30-60 хв. Слабо зв'язується з білками плазми – 15-25%. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина екскретується у грудне молоко (менше 1% від прийнятої дози). Період напіввиведення становить 1-4 год. Метаболізується у печінці, вступаючи в реакцію кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів. Незначна частина препарату (менше 4%) за участю цитохрому Р450 перетворюється на метаболіт та інактивується глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Продукти біотрансформації та незмінений препарат (близько 5% введеної дози) екскретуються нирками. Аскорбінова кислота добре всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми низький. Накопичується у плазмі крові та клітинах, максимальна концентрація створюється у залозистих тканинах. Виводиться в основному із сечею, а також з калом, потім, грудним молоком у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів. Феніраміну малеат майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Має велику спорідненість до тканин. Cmax у плазмі досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450. Виділяється переважно із сечею у незміненому стані або у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена ​​ефектами компонентів, що входять до його складу. Парацетамол має виражену болезаспокійливу та жарознижувальну дію за рахунок інгібування циклооксигенази в центральній нервовій системі (ЦНС) та впливу на центри болю та терморегуляції. Аскорбінова кислота (Вітамін С) бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводному обміні, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів, зменшує проникність судин і підвищує опірність організму до впливу різних несприятливих факторів зовнішньої. Феніраміну малеат - інгібітор H1-гістамінових рецепторів, має протиалергічну дію, дозволяє зменшити виділення з носа, закладеність носа, сльозотечу та усуває чхання.Показання до застосуванняCімптоматичне лікування "простудних" захворювань (грипозні стани, гострі респіраторні вірусні інфекції), що супроводжуються підвищеною температурою та нежиттю, алергічний риніт, ринофарингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну або будь-якого іншого компонента препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); печінкова недостатність; закритокутова глаукома; затримка сечі, пов'язана з гіперплазією передміхурової залози; захворювання крові (в т.ч. сидеробластна анемія, таласемія, лейкопенія, тромбоцитопенія); портальна гіпертензія; цукровий діабет, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гіпероксалурія; нирковокам'яна хвороба; вагітність та період грудного вигодовування, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т.к. лікарська форма містить у складі сахарозу), дитячий вік до 18 років (т.к.вміст аскорбінової кислоти у добовій дозі препарату (400 мг та 600 мг) перевищує дозволену максимальну добову дозу для дітей (300 мг). З обережністю: Ниркова недостатність, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), вірусний гепатит, алкогольний гепатит, гемохроматоз, літній вік. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяАлергічні реакції: висипання, почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, дерматит, ангіоневротичний набряк. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, нудота, біль у ділянці шлунка, сухість у роті, при тривалому застосуванні у великих дозах – ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, порушення функції печінки. З боку сечовивідної системи: розлад сечовипускання, при тривалому застосуванні у великих дозах можуть виникати порушення функції нирок – гіпероксалурія (надмірне виділення із сечею солей щавлевої кислоти), нефролітіаз (сечокам'яна хвороба), пошкодження гломерулярного апарату, папілярний некроз. З боку органів чуття: порушення акомодації (здатність ока адаптуватися до різних відстаней), підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серцево-судинної системи: тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень), при тривалому застосуванні у великих дозах – зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску та згортання крові, розвиток мікроангіопатій). З боку центральної нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, у людей похилого віку можливі сплутаність свідомості або збудження, при тривалому прийомі в дозі більше 5 пакетиків - головний біль, підвищення збудливості, безсоння. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у великих дозах - анемія, метгемоглобінемія (супроводжуються слабкістю, задишкою при фізичному навантаженні, головними болями, запамороченням, серцебиттям), тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові, що може викликати носові кровотечі). У таких випадках слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Лабораторні показники: гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпокаліємія, глюкозурія. Інші: пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що виявляється у глюкозурії, гіперглікемії (підвищений вміст глюкози в крові, що супроводжується надмірною спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги, втомою). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, якщо Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЕтанол посилює седативну дію, сприяє розвитку гострого панкреатиту. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби (похідні фенотіазину) підвищують ризик розвитку побічних ефектів (затримка сечі, сухість у роті, запор). Глюкокортикостероїди збільшують ризик розвитку глаукоми, при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, фенілбутазон, рифампіцин, зидовудин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні ЛЗ збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Інгібітори мікросомального окиснення (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При тривалому спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку "аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, збільшуючи гепатотоксичність. Тривале призначення у високих дозах одночасно із саліцилатами підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) знижується абсорбція аскорбінової кислоти (приблизно на 30%) та підвищується її виведення із сечею, знижується виведення АСК. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. ЛЗ хінолінового ряду, кальцію хлорид при тривалому застосуванні виснажують запаси аскорбінової кислоти, пероральні контрацептиви, свіжі соки та лужне пиття знижують її всмоктування та засвоєння. Парацетамол, що входить до складу препарату, знижує ефективність урикозуричних препаратів, при прийомі у високих дозах підвищує ефект антикоагулянтних ЛЗ. Аскорбінова кислота підвищує концентрацію в крові бензилпеніциліну та тетрациклінів, у дозі 5 пакетиків на добу підвищує біодоступність етинілестрадіолу; покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза, може підвищувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном; знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів; збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот та збільшує виведення ЛЗ, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів); знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів; підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі; зменшує терапевтичну дію антипсихотичних ЛЗ - похідних фенотіазину,канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів; при одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну; при тривалому застосуванні або застосуванні у високих дозах може перешкоджати взаємодії дисульфіраму та етанолу; у високих дозах збільшує виведення мексилетину нирками.Спосіб застосування та дозиВміст пакетика висипати у кухоль. Залити теплою водою. Перемішати до розчинення, вживати у теплому вигляді. Дорослим та дітям старше 18 років: по 1 пакетику 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 4 годин, а при тяжкій нирковій недостатності (КК менше 10 мл/хв) інтервал між першою та другою дозою повинен становити не менше 8 годин. Не слід приймати препарат більше 3-х днів як жарознижувальний засіб і більше 5-ти днів як знеболюючий засіб.ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, гепатонекроз (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації безпосередньо залежить від ступеня передозування). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10-15 г парацетамолу (20 і більше пакетиків). Розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватись нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Лікування: у перші 6 годин після передозування – промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну та N-ацетилцистеїну) визначається концентрацією парацетамолу в крові, а також часом, що пройшов після його прийому. Симптоми, зумовлені феніраміном малеатом: судоми, порушення свідомості, кома. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: діарея, нудота, метеоризм, біль у ділянці шлунка, прискорене сечовипускання, сечокам'яна хвороба, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія (знижений вміст глюкози в крові, що супроводжується збудженням, м'язовою дрожю, тахікардією, підвищенням артеріального тиску). Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває на фоні застосування препарату, більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів потрібна консультація лікаря. Спотворює результати деяких лабораторних тестів (кількісного визначення в крові та сечі глюкози, білірубіну, сечової кислоти в плазмі, активності "печінкових" трансаміназ та лактатдегідрогенази). Під час лікування потрібний контроль картини периферичної крові, показників артеріального тиску, функціонального стану печінки, інсулярного апарату підшлункової залози, надниркових залоз. Не перевищувати рекомендованих доз. Не застосовувати з іншими препаратами (зокрема, із седативними) та при порушеннях функції нирок без консультації з лікарем. Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет або перебувають на дієті зі зниженим вмістом цукру, слід враховувати, що в кожному пакетику міститься 1 1,555 г сахарози, що відповідає 1,16 ХЕ (смак: лимон) або 1 1,835 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: малина) або 11,837 г сахарози, що відповідає 1,18 ХЕ (смак: чорна смородина). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Водіям транспортних засобів та особам, які працюють на машинах/механізмах при застосуванні препарату, слід звернути увагу на ризик появи сонливості. У період лікування необхідно утримуватися від вживання алкогольних напоїв (можливий розвиток гепатотоксичної дії), керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули двох видів. Капсули П тверді желатинові - 1 капс. Активна речовина: парацетамол – 360 мг; Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований – 9 мг, лактози моногідрат – 4.2 мг, магнію стеарат – 3.8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3 мг; Склад оболонки капсули: желатин – 94.795 мг, барвник синій патентований (Е131) – 0.265 мг, титану діоксид (Е171) – 1.94 мг. Капсули Р ​​тверді желатинові - 1 капс. Активна речовина: римантадина гідрохлорид – 50 мг; аскорбінова кислота – 300 мг; лоратадин – 3 мг; рутозид (у формі тригідрату) – 20 мг; кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 2.2 мг, магнію стеарат – 4.8 мг; Склад оболонки капсули: желатин - 94.064 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0.97 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) - 0.485 мг, барвник червоний (Понсо 4R) (Е124) - 0.511 мг, ти 0,97 мг. 20 шт. (10 капс. П в окремій упаковці коміркової контурної (1) та 10 капс. Р в окремій упаковці коміркової контурної (1)) - пачки картонні. Порошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: парацетамол – 360 мг; римантадину гідрохлорид – 50 мг; аскорбінова кислота – 300 мг; лоратадин – 3 мг; рутозид – 20 мг; кальцію глюконату моногідрат – 100 мг; Допоміжні речовини: аспартам – 30 мг, гіпромелоза – 10 мг, кремнію діоксид колоїдний – 20 мг, лактоза – 4086 мг, ароматизатор харчовий (лимон або лимон з медом, або малиновий, або чорномородиновий) – 21 мг. 5 г – пакетики з комбінованого матеріалу (3) – пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули двох видів. Капсули П: тверді желатинові, синього кольору, розмір №0; вміст капсул - суміш порошку та/або гранул білого або білого з кремуватим або рожевим відтінком кольору, гранули неправильної форми, різного розміру, допускається наявність грудок. Капсули Р: тверді желатинові, червоного кольору, розмір №0; вміст капсул - суміш порошку та/або гранул жовтого із зеленуватим відтінком та білого кольору, гранули неправильної форми різного розміру, допускається наявність грудок. Порошок для приготування розчину для вживання [лимонний, лимонний з медом, малиновий, чорномородиновий] у вигляді суміші гранул майже білого кольору з порошком зеленувато-жовтуватого кольору, з характерним запахом; приготований розчин безбарвний або з жовтуватим відтінком, трохи каламутний, з характерним запахом (лимона, лимона з медом, малини, чорної смородини), допускається наявність нерозчинених частинок жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат з противірусною, інтерфероногенною, жарознижувальною, протизапальною, аналгетичну, протиалергічну та ангіопротекторну дію. Парацетамол має жарознижувальну, аналгетичну та протизапальну дію. Римантадин – противірусний засіб, активний щодо вірусу грипу типу А. Блокуючи М2-канали вірусу грипу А, порушує його здатність проникати у клітини та вивільняти рибонуклеопротеїд, інгібуючи цим найважливішу стадію реплікації вірусів. Індукує вироблення інтерферонів альфа та гама. При грипі, викликаному вірусом B, римантадин має антитоксичну дію. Аскорбінова кислота бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, нормалізує проникність капілярів, згортання крові, регенерацію тканин, активує імунітет.Лоратадин – блокатор гістамінових Н1-рецепторів, що попереджає розвиток набряку тканин, пов'язаного з вивільненням гістаміну. Рутозид – ангіопротектор. Зменшує підвищену проникність капілярів, зменшуючи її набряклість та запалення, зміцнює судинну стінку. Має антиагрегантну дію і збільшує ступінь деформації еритроцитів. Кальція глюконат запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, які зумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ, а також відновлює капілярний кровообіг та надає протиалергічну дію (механізм неясний).Має антиагрегантну дію і збільшує ступінь деформації еритроцитів. Кальція глюконат запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, які зумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ, а також відновлює капілярний кровообіг та надає протиалергічну дію (механізм неясний).Має антиагрегантну дію і збільшує ступінь деформації еритроцитів. Кальція глюконат запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, які зумовлюють геморагічні процеси при грипі та ГРВІ, а також відновлює капілярний кровообіг та надає протиалергічну дію (механізм неясний).ФармакокінетикаПарацетамол Абсорбція – висока. За результатами проведених клінічних досліджень прийому капсул Cmax парацетамолу в плазмі крові досягається через 1.2±0.72 год і становить 5.01±1.7 мкг/мл, T1/2 дорівнює 3.04±1.01 год. Зв'язування з білками плазми – 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується в печінці за трьома основними шляхами: кон'югація з глюкуронідами, кон'югація з сульфатами, окислення мікросомальними ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатіоном, а потім із цистеїном та меркаптопуровою кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно), CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При дефіциті глутатіону ці метаболіти здатні викликати ушкодження та некроз гепатоцитів. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди,сульфати і кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч. токсичну) активність. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незміненому вигляді. У пацієнтів похилого віку знижується кліренс препарату та збільшується T1/2. Римантадін Після внутрішнього прийому майже повністю всмоктується з кишечника. Абсорбція – повільна. За результатами проведених клінічних досліджень прийому капсул Cmax в плазмі крові досягається через 4.53±2.52 год і становить 68.2±26.6 нг/мл; T1/2 становить 30.51±9.83 год. Зв'язування з білками плазми – близько 40%. Vd – 17-25 л/кг. Концентрація в носовому секреті на 50% вища, ніж плазмова. Метаболізується у печінці. Більше 90% виводиться нирками протягом 72 годин, переважно у вигляді метаболітів, 15% - у незміненому вигляді. При хронічній нирковій недостатності T1/2 збільшується у 2 рази. У пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів похилого віку може накопичуватись у токсичних концентраціях, якщо доза не коригується пропорційно зменшенню КК. Гемодіаліз незначно впливає на кліренс рімантадину. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота абсорбується з шлунково-кишкового тракту (переважно в худій кишці). Зв'язування з білками плазми – 25%. Концентрація аскорбінової кислоти в плазмі становить приблизно 10-20 мкг/мл. Tmax у плазмі крові після прийому внутрішньо становить – 4 год. Легко проникає у лейкоцити, тромбоцити, а потім – у всі тканини; Найбільша концентрація досягається в залізистих органах, лейкоцитах, печінці та кришталику ока. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Концентрація аскорбінової кислоти в лейкоцитах і тромбоцитах вище, ніж у еритроцитах та у плазмі. При дефіцитних станах концентрація в лейкоцитах знижується пізніше і повільніше і розглядається як кращий критерій оцінки дефіциту, ніж концентрація у плазмі. Метаболізується переважно в печінці в дезоксіаскорбінову і далі - в щавлевооцтову кислоту та аскорбат-2-сульфат. Виводиться нирками, через кишечник, потім у незміненому вигляді і як метаболітів. Захворювання ШКТ (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, запор або діарея, глистяна інвазія, лямбліоз), вживання свіжих фруктових та овочевих соків, лужного пиття зменшують всмоктування аскорбінової кислоти в кишечнику. Куріння та вживання етанолу прискорюють руйнування аскорбінової кислоти (перетворення на неактивні метаболіти), різко знижуючи запаси в організмі. Виводиться при гемодіалізі. Лоратадін Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із ШКТ. За результатами проведених клінічних досліджень прийому капсул Cmax в плазмі крові досягається через 2.92±1.31 год і становить 2.36±1,53 нг/мл, T1/2 дорівнює 12.36±6.84 год. Зв'язування з білками плазми – 97%. Метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту дескарбоноксилоратадину за участю ізоферментів цитохрому CYP3A4 та меншою мірою CYP2D6. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Виводиться нирками та з жовчю. У пацієнтів похилого віку Cmax зростає на 50%. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та при проведенні гемодіалізу фармакокінетика практично не змінюється. Рутозид Tmax у плазмі після прийому внутрішньо становить 1-9 год. Виводиться переважно з жовчю та меншою мірою нирками. T1/2 – 10-25 год. Кальцію глюконат Приблизно 1/5-1/3 частина введеного перорально кальцію глюконату всмоктується в тонкій кишці; цей процес залежить від присутності ергокальциферолу, рН, особливостей дієти та наявності факторів, здатних пов'язувати іони кальцію. Абсорбція іонів кальцію зростає при його дефіциті та використанні дієти зі зниженим вмістом іонів кальцію. Близько 20% виводиться нирками, решта (80%) – через кишечник.Клінічна фармакологіяПрепарат для етіотропної та симптоматичної терапії респіраторних вірусних інфекцій.Показання до застосуванняЕтіотропне лікування грипу типу А у дорослих; симптоматичне лікування застудних захворювань, грипу та ГРВІ, що супроводжуються підвищенням температури, болями у м'язах, головним болем, ознобом у дорослих.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення; шлунково-кишкові кровотечі; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; дефіцит вітаміну К; захворювання щитовидної залози; гострі та загострення хронічних захворювань нирок (в т.ч. гострий гломерулонефрит, гострий пієлонефрит); ниркова недостатність; нефроуролітіаз; гострі та загострення хронічних захворювань печінки (в т.ч. гострий гепатит); портальна гіпертензія; хронічний алкоголізм; гіперкальціємія; виражена гіперкальціурія; саркоїдоз; одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмії); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період лактації (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (для капсул); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю застосовують препарат при епілепсії, церебральному атеросклерозі, цукровому діабеті, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гемохроматозі, сидеробластній анемії, таласемії, гіпероксалурії, дегідратації, електролітних порушеннях (ризик розвитку гіперкальцієзе , легкої та помірної гіперкальціурії; у пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією (підвищується ризик розвитку геморагічного інсульту, за рахунок препарату римантадину, що входить до складу). За наявності перелічених вище захворювань чи станів пацієнт має перед прийомом препарату проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату під час вагітності та в період лактації. Протипоказано застосування препарату до 12 років.Побічна діяПрепарат добре переноситься у рекомендованих дозах. З боку нервової системи: у поодиноких випадках – головний біль, відчуття втоми. З боку травної системи: у поодиноких випадках – нудота, біль у епігастральній ділянці. З боку ендокринної системи: у поодиноких випадках – гіпоглікемія (аж до розвитку коми). З боку системи кровотворення: у поодиноких випадках – анемія, гемолітична анемія (особливо для пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази); вкрай рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: у поодиноких випадках – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке. Інші: гіпервітаміноз, порушення обміну речовин, відчуття жару, сухість у роті, парез акомодації, затримка сечі, сонливість. Про всі побічні ефекти пацієнту слід повідомляти лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри необхідності одночасного застосування Антигрипіну-Максимуму з іншими лікарськими засобами пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем. Парацетамол Зменшує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Супутнє застосування парацетамолу у високих дозах посилює ефект антикоагулянтних препаратів. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антилдепресанти), етанол та гепатотоксичні лікарські засоби збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжкої інтоксикації навіть при невеликих передозуваннях. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення швидкості всмоктування парацетамолу. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Інгібітори мікросомального окиснення знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Аскорбінова кислота Підвищує концентрацію у плазі крові бензилпеніциліну. Покращує всмоктування у кишечнику препаратів заліза (переводить тривалентне залізо у двовалентне). Може збільшувати виведення заліза при одночасному застосуванні з дефероксаміном. Збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів). Знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Підвищує загальний кліренс етанолу, що у свою чергу знижує концентрацію аскорбінової кислоти в організмі. При одночасному застосуванні зменшує хронотропну дію ізопреналіну. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти із сечею. Зменшує терапевтичну дію антипсихотичних препаратів (нейролептиків) похідних фенотіазину. Зменшує канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. Римантадін Посилює збуджуючий ефект кофеїну. Циметидин знижує кліренс рімантадину на 18%. Лоратадін Інгібітори CYP3A4 та CYP2D6 збільшують концентрацію лоратадину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо після їди. Дорослим Антигрипін-максимум у капсулах призначають по 1 капсулі П синього кольору та 1 капсулі Р червоного кольору 2-3 рази на добу до зникнення симптомів захворювання. Капсули запивають водою. Дорослим та дітям старше 12 років Антигрипін-максимум у формі порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо застосовують по 1 пакетику 2-3 рази/сут до зникнення симптомів захворювання. Приготування розчину: вміст 1 пакетика розчинити в 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживати у гарячому вигляді, попередньо розмішавши. Тривалість курсу лікування становить 3-5 днів (трохи більше 5 днів). Якщо протягом 3 днів після початку застосування препарату покращення самопочуття не спостерігається, пацієнт повинен припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: у перші 24 год можливі блідість шкірних покровів, нудота, діарея, блювання, біль в епігастральній ділянці, порушення метаболізму глюкози, метаболічний ацидоз, тахікардія, аритмія, головний біль, загострення супутніх хронічних захворювань. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні - печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у т.ч. за відсутності тяжкого ураження печінки). Лікування: введення донаторів SH-групи та попередників синтезу глутатіону – метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну – протягом 8 год. Промивання шлунка, проведення симптоматичної терапії. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому. При передозуванні препарату потрібна консультація лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні (більше 7 днів) можливе загострення хронічних супутніх захворювань, у пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією підвищується ризик розвитку геморагічного інсульту (за рахунок римантадину гідрохлориду, що входить до складу препарату). Особам, схильним до вживання алкоголю, слід до початку лікування препаратом проконсультуватися з лікарем, оскільки парацетамол може пошкоджувати дію на печінку. Препарат не слід застосовувати за наявності пухлин, що метастазують. Антигрипін-максимум не має канцерогенних властивостей. Використання у педіатрії Препарат у формі порошку не слід призначати дітям до 12 років. Препарат у формі капсул протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування пацієнтам слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що потребує високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс. (А): Аскорбінова кислота - 300 мг, ацетилсаліцилова кислота - 250 мг, рутозиду тригідрат* (у перерахунку на рутозид) - 20 мг; допоміжні речовини: стеарат кальцію, крохмаль картопляний; капсула тверда желатинова: желатин, титану діоксид (Е 171), барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник синій патентований (Е 131) або барвник діамантовий блакитний (Е 133), барвник діамантовий чорний (Е 15 ). Капсули – 1 капс. (Б): речовини: метамізолу натрію моногідрат - 250 мг, кальцію глюконату моногідрат - 100 мг, дифенгідраміну гідрохлорид - 20 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат; тверда капсула желатинова: желатин, титану діоксид (Е 171). * кількість рутозиду тригідрату може бути в межах від 21,408 до 23,261 мг з урахуванням вмісту в субстанції води від 7,5 до 9,5% та кількісного вмісту рутозиду від 95 до 101%. Розрахунок проводиться кожної серії субстанції з урахуванням вхідного контролю. Капсули А. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. Капсули Б. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2 контурні коміркові упаковки (одна з капсулами А зеленого кольору, друга з капсулами Б білого кольору) разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКапсули А – тверді желатинові № 0 зеленого кольору. Вміст капсул - суміш кристалічного та аморфного порошку від світло-жовтого до жовтого із зеленуватим відтінком кольору, допускається наявність грудок та одиничних включень більш темного кольору. Капсули Б – тверді желатинові № 0 білого кольору. Вміст капсул – суміш порошку та гранул білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, допускається наявність грудок.Фармакотерапевтична групаГРЗ та "застуди" симптомів засіб усунення.ФармакодинамікаКомбінований препарат, має жарознижувальну, протизапальну, знеболювальну, ангіопротекторну, антиконгестивну дію. Фармакологічна активність препарату обумовлена ​​властивостями діючих речовин, що входять до його складу. Аскорбінова кислота - бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, сприяє підвищенню опірності організму. Ацетилсаліцилова кислота - має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Дифенгідрамін – блокатор H1-гістамінових рецепторів першого покоління. Дія на центральну нервову систему обумовлена ​​блокадою H1-гістамінових рецепторів та м-холінорецепторів головного мозку. Зменшує або попереджає спазми гладкої мускулатури, що викликаються гістаміном, підвищення проникності капілярів, набряк тканин, свербіж і гіперемію, має місцевоанестезуючий, протиблювотний, седативний ефекти, має снодійну дію. Антагонізм з гістаміном проявляється більшою мірою стосовно місцевих судинних реакцій при запаленні та алергії, ніж до системних, тобто зниження артеріального тиску. У людей з локальними ушкодженнями мозку та епілепсією активує (навіть у низьких дозах) епілептичні розряди на електроенцефалограмі та може провокувати епілептичний напад. Кальція глюконат, як джерело іонів кальцію, запобігає розвитку підвищеної проникності та ламкості судин, що зумовлюють геморагічні процеси при грипі та гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ), має антиалергічну дію (механізм неясний). Метамізол натрію - має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, є похідним піразолону. Механізм дії остаточно не вивчений. Згідно з результатами досліджень метамізол і його активний метаболіт (4М-метиламіноантипірин) мають центральний і периферичний механізм дії. Неселективно інгібує циклооксигеназу та знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти. Рутозид - усуває підвищену проникність і ламкість капілярів, зміцнює судинну стінку, зменшуючи її набряклість та запалення. Має антиагрегантну дію, що сприяє поліпшенню мікроциркуляції. Рутозид запобігає окисленню та сприяє депонуванню аскорбінової кислоти в тканинах.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування у дорослих "простудних" захворювань, ГРВІ та грипу, що супроводжуються підвищенням температури тіла, головним болем, ознобом, закладеністю носа.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження (у фазі загострення) шлунково-кишкового тракту; шлунково-кишкові кровотечі; підвищена схильність до кровотеч; пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія); спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія, тромбоцитопенічна пурпура); гіпопротромбінемія; тромбоцитопенія; дефіцит вітаміну К; бронхіальна астма; захворювання, що супроводжуються бронхоспазмом; "аспіринова астма"; тяжкі порушення функції печінки чи нирок; гіперкальціємія (концентрація іонів кальцію не повинна перевищувати 12 мг% або 6 мекв/л); нефролітіаз (кальцієвий); кальціурія; саркоїдоз; одночасний прийом серцевих глікозидів (ризик виникнення аритмій);розшаровується аневризму аорти; портальна гіпертензія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Вагітність та період грудного вигодовування, дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки (в анамнезі), декомпенсована серцева недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності протипоказане. За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції (шкірні висипи), диспепсичні розлади, головний біль. Відповідно до компонентів, що входять до складу. Частота небажаних реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Ацетилсаліцилова кислота Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, геморагічний висип), збільшення часу згортання крові. Ці ефекти зберігаються протягом 4-8 днів з моменту припинення прийому препарату і повинні бути враховані при плануванні подальших операцій для пацієнтів. Порушення з боку імунної системи: часто – шкірний висип, дуже рідко – бронхоспазм, набряк Квінке. Формування на основі гаптенового механізму "аспіринової" тріади (поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та препаратів піразолонового ряду). Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, в окремих випадках – зниження гостроти слуху, дзвін у вухах. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, зниження апетиту, рідко - діарея (пронос), шлунково-кишкові кровотечі (блювання типу "кавової гущі", чорний "дьогтеподібний" стілець); дуже рідко – підвищення активності “печінкових” трансаміназ, в окремих випадках – виразка – прорив шлунка. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – синдром Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності). Метамізол натрію Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним результатом та тромбоцитопенія; частота невідома - апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем. Ці реакції є імунологічними реакціями за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (рогової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Однак при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Іноді, але завжди, відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів чи селезінки. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений або вони не визначаються. Як правило, показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів залишаються нормальними, але можуть траплятися і відхилення. Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. Якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає або з'являються нові або болючі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі, тактика лікування передбачає негайне скасування препарату, не чекаючи результатів лабораторних досліджень. При розвитку панцитопенії препарат слід відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. "Особливі вказівки"). Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактичні/анафілактоїдні реакції; дуже рідко – аналгетична бронхіальна астма; частота невідома – анафілактичний шок. Метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які в дуже рідкісних випадках можуть бути важкими та загрозливими для життя. Вони можуть бути навіть у випадку, якщо раніше метамізол натрію приймався багато разів без будь-яких ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, як правило, протягом однієї години. У більш легких випадках вони проявляються у вигляді шкірних симптомів та симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк) або у вигляді задишки, або скарг з боку шлунково-кишкового тракту. У тяжких випадках ці реакції переходять у генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (особливо із залученням гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, різке зниження артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та з розвитком циркуляторного шоку. У осіб із синдромом аналгетичної бронхіальної астми при непереносимості аналгезованих препаратів ці реакції проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми. Порушення з боку серця: частота невідома – синдром Коунісу (алергічний коронарний синдром, проявляється клінічними та лабораторними ознаками стенокардії, спричиненої медіаторами запалення). Порушення з боку судин: нечасто – ізольована артеріальна гіпотензія. Після прийому препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливо фармакологічно зумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках зниження артеріального тиску може бути дуже різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – фіксований лікарський дерматит; рідко - шкірний висип; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит; у дуже рідкісних випадках у пацієнтів з порушеною функцією ночей можливе гостре погіршення ниркової функції (гостра ниркова недостатність), у деяких випадках з олігурією, анурією чи протеїнурією. Загальні розлади: нечасто можливе забарвлення сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти. Дифенгідрамін Порушення з боку крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: кропив'янка, фоточутливість, висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: пітливість, озноб. Порушення з боку нервової системи: запаморочення, сонливість, нервозність, безсоння, ейфорія, загальна слабкість, втома, седативна дія, зниження уваги, біль голови, порушення координації рухів, зниження швидкості психомоторної реакції, занепокоєння, підвищена збудливість (особливо у дітей), дратівливість , сплутаність свідомості, тремор, неврит, судоми, парестезія Порушення органу зору: порушення зору, диплопія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: вертиго, гострий лабіринтит, шум у вухах, може провокувати епілептиформний напад. Порушення серця: серцебиття, тахікардія, екстрасистолія. Порушення судини: гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: сухість слизової оболонки порожнини рота, носа, бронхів (підвищення в'язкості мокротиння), стисненість у грудній клітці. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, короткочасне оніміння слизової оболонки порожнини рота. анорексія, діарея, запор, нудота, дискомфорт в епігастральній ділянці, блювання. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення сечовипускання, затримка сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: ранні менструації. Якщо будь-які з вказаних в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВідповідно до компонентів, що входять до складу препарату. Аскорбінова кислота підвищує всмоктування лікарських засобів групи пеніциліну, заліза; знижує клінічний ефект гепарину та непрямих антикоагулянтів, що потребує корекції доз при їх одночасному застосуванні. Ацетилсаліцилова кислота підсилює токсичність метотрексату (знижує його нирковий кліренс), вальпроєвої кислоти, ефекти наркотичних анальгетиків, інших нестероїдних протизапальних препаратів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, гепарину, непрямих антикоагулянтів, троміболтиків тромболітіків. , трийодтироніну; знижує ефективність урикозуричних препаратів (бензбромарон, сульфінпіразон), гіпотензивних засобів та діуретиків (спіронолактон, фуросемід). Глюкокортикостероїди, алкоголь і алкогольні препарати збільшують шкідливу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, підвищують ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Ацетилсаліцилова кислота підвищує концентрацію дигоксину, барбітуратів та препаратів літію у плазмі крові. Антациди, що містять магнію та/або алюмінію гідроксид, уповільнюють та погіршують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти. Дифенгідрамін посилює дію етанолу та лікарських препаратів, що пригнічують центральну нервову систему. Інгібітори моноаміноксидази посилюють антихолінергічну активність дифенгідраміну. Антагоністична взаємодія відзначається при спільному призначенні із психостимуляторами. Знижує ефективність апоморфіну як блювотного лікарського засобу під час лікування отруєння. Посилює антихолінергічні ефекти лікарських препаратів з м-холіноблокуючою активністю. Метамізол натрію З циклоспорином: метамізол натрію може спричинити зниження плазмової концентрації циклоспорину, тому при їх одночасному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину. З хлорпромазином: при одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину можливий розвиток тяжкої гіпотермії. З метотрексатом: одночасне застосування метамізолу натрію та метотрексату або інших мієлотоксичних засобів може посилювати гематотоксичність останнього, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому таку комбінацію слід уникати. З іншими ненаркотичними анал'гезуючими засобами: одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом: трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність. З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки: барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. З седативними засобами та транквілізаторами: седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білками плазми (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, непрямі антикоагулянти, геткоцин З тимазолом: тимазол підвищує ризик розвитку лейкопенії. З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом: кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію. Ацетилсаліцилова кислота (АСК): при одночасному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб. З бупропріоном: метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному їх застосуванні. З іншими лікарськими препаратами: добре відомо, що похідні піразолону можуть взаємодіяти з непрямими антикоагулянтами, каптоприлом, літієм та тріамтереном, а також впливати на ефективність гіпотензивних засобів та діуретиків. Лікарська взаємодія метамізолу натрію з цими лікарськими препаратами поки що не вивчена. Зважаючи на підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій під час лікування метамізолом натрію не слід застосовувати рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їди, по 2 капсули на прийом: 1 зелена капсула (з блістера А) та 1 біла капсула (з блістера Б), запиваючи водою, 2-3 рази на день. Тривалість прийому не більше 5 днів як знеболювальний засіб і не більше 3 днів як жарознижувальний засіб. За відсутності поліпшення самопочуття прийом препарату слід припинити та звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація - сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликають респіраторний ацидоз. При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу. Лікування: викликати блювоту, зробити промивання шлунка, прийняти сольові проносні, активоване вугілля. В умовах лікувального закладу – проведення форсованого діурезу, гемодіалізу, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідповідно до компонентів, що входять до складу. Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегаційну дію, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. Це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитися від вживання спиртових напоїв (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). У зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріальним тиском. Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. Аскорбінова кислота, як відновник, може спотворювати результати різних лабораторних тестів (вміст у крові глюкози, білірубіну, активності "печінкових" трансаміназ, ЛДГ). У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму та полінози, можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості. Під час лікування дифенгідраміном слід уникати ультрафіолетового випромінювання та вживання етанолу. Необхідно проінформувати лікаря про застосування цього препарату: протиблювота дія може ускладнювати діагностику апендициту та розпізнавання симптомів передозування іншими лікарськими засобами. При регулярному застосуванні у дозах, що перевищують рекомендовані лікарем, спричиняє тяжку лікарську залежність. Препарат містить похідне піразолону – метамізол натрію, який зрідка може викликати загрозливі для життя шок та агранулоцитів. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактоїдні реакції, також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших ненаркотичних аналгетиків/НПЗЗ. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактичні або інші імуноопосередковані реакції (наприклад, агранулоцитоз), також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших піразолонів та піразолідинів. Агранулоцитоз При появі ознак агранулоцитозу або тромбоцитопенії препарат необхідно негайно відмінити та провести загальний аналіз крові (з визначенням лейкоцитарної формули). Припинення терапії слід відкладати до отримання результатів лабораторних досліджень. Панцитопенія При розвитку панцитопенії препарат необхідно негайно відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. розділ "Побічна дія"). Всім пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні під час лікування ознак та симптомів, що нагадують порушення з боку крові (наприклад, загальна слабкість, інфекції, стійка лихоманка, поява гематом, кровотеча, блідість). Анафілактичні/анафілактоїдні реакції Перед застосуванням метамізолу натрію необхідно провести ретельне опитування пацієнта. При виявленні ризику розвитку анафілактоїдних реакцій застосування препарату допускається лише після ретельної оцінки можливих ризиків та очікуваної користі. Якщо прийнято рішення про застосування метамізолу натрію, за пацієнтом необхідно встановити суворе медичне спостереження та забезпечити готовність негайних заходів. Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію обумовлюють такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (за типом кропив'янка-ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, що особливо супроводжується риносинуситом і поліпозом носа; хронічна кропив'янка; непереносимість алкоголю, на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв у пацієнтів виникають чхання,сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлену аналгетичну бронхіальну астму. У сприйнятливих пацієнтів може виникнути анафілактичний шок, тому у пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією слід дотримуватися особливої ​​обережності. Тяжкі шкірні реакції На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції: синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі ознак ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, що часто супроводжується пухирями або виразкою слизової оболонки) лікування метамізолом слід негайно припинити і ніколи його не відновлювати. Пацієнтів необхідно поінформувати про ознаки та симптоми даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування. Ізольовані гіпотензивні реакції Метамізол натрію може викликати гіпотензивні реакції (див. також розділ "Побічна дія"). Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій також підвищений за умови: попередньої артеріальної гіпотензії, зниження обсягу циркулюючої крові або дегідратації, нестабільної гемодинаміки або гострого порушення кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з високою лихоманкою. У зв'язку з цим у таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. З метою зниження ризику гіпотензивних реакцій можуть знадобитися превентивні заходи (наприклад, серцево-судинна реанімація). У пацієнтів, у яких зниження артеріального тиску слід уникати будь-якою ціною (наприклад,при тяжкій ішемічній хворобі серця або значному стенозі церебральних артерій), метамізол натрію допускається застосовувати лише при ретельному спостереженні за гемодинамічних параметрів. Біль в животі Неприпустимо застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини). Порушення функції нирок або печінки У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки застосовувати метамізол натрію допускається лише після суворої оцінки користі та ризиків, дотримуючись усіх необхідних запобіжних заходів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату, враховуючи можливий розвиток небажаних реакцій, пов'язаних з наявністю у складі препарату дифенгідраміну, таких як: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, порушення координації та швидкості реакцій, слід відмовитись від керування транспортними засобами та іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему