Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаФруктоза, інозитол, таурін, L-орнітин, смако-ароматична добавка "Манго", суміш смоли акації та ксантанової камеді (стабілізатор), піридоксину гідрохлорид (вітамін B6), тіаміну гідрохлорид (вітамін B1), бурштинової кислоти (регулятор кислотності), натуральний "Манго", ароматизатор натуральний "Грейпфрут", кремнію діоксид колоїдний (агент антистежуючий).Фармакотерапевтична групаСприяє детоксикації печінки, природному відновленню клітин печінки, захисту печінки від ожиріння. L-орнітин – має гепатопротекторну та детоксикаційну дію. При курсовому прийомі ефективно відновлює роботу клітин печінки. Сприяє зняттю інтоксикації печінки та організму в цілому шляхом виведення з крові та клітин різних органів аміаку та азотовмісних продуктів обміну білків. Сприяє нормалізації та покращенню білкового обміну в організмі. Інозитол (Вітамін В8) – перешкоджає ожирінню печінки, виводить жир із гепатоцитів, нормалізує обмін холестерину. Інозитол, діючи разом із холіном, сприяє відновленню пошкоджених гепатоцитів. А під дією орнітину цей процес значно пришвидшується. Таурін – покращує енергетичний обмін та клітинне дихання гепатоцитів. Знижує гепатотоксичність ліків тощо. Нормалізує в'язкість та емульгуючі властивості жовчі. Вітамін В6 – активує ферменти печінки, сприяє засвоєнню амінокислот. Вітамін В1 – захищає мембрани гепатоцитів від токсичного впливу продуктів перекисного окиснення, тобто виступає як антиоксидант та імуномодулятор.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиПриймати по 1 саше-пакету 1 раз на день після їди. Тривалість прийому не менше 10 днів, за потреби прийом можна повторити. Вміст 1 саше-пакету залити 150 мл води кімнатної температури, розчинити при перемішуванні.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЛецитин, крохмаль рисовий (носій), компоненти капсули (харчові добавки): желатин; діоксид титану, оксиди заліза (барвники); екстракт артишоку, екстракт розторопші, токоферолу ацетат, діоксид кремнію аморфний і магнію стеарат (агенти антистежують), піридоксину гідрохлорид, тіаміну гідрохлорид, рибофлавін.ХарактеристикаПорушення травлення, затяжна втома, зниження працездатності – це може говорити про збої в роботі печінки. Адже саме печінка приймає на себе удари таких негативних факторів, як неправильне харчування, алкоголь, токсичний вплив ліків, погана екологія. Як зберегти здоров'я печінки? Сьогодні в аптеках безліч препаратів для печінки і найчастіше пропонують засоби тільки з одним діючим компонентом: есенціальні фосфоліпіди, або розторопшу, або артишок, кожне з яких має, як правило, односторонню дію. Гепатрін вирішує відразу три проблеми: знижує інтоксикацію, захищає та відновлює клітини печінки. Адже у його складі три головні рослинні компоненти для здоров'я печінки: Есенціальні фосфоліпіди сприяють природному відновленню клітин печінки. Розторопша містить силімарин, який зміцнює клітинні мембрани печінки та захищає їх від негативного впливу вільних радикалів. Артишок спрямований на регулювання вироблення жовчі та її відтоку. Ці три головні компоненти вибудовують потрійний захист печінки від поганої екології, жирної їжі, дії ліків та алкоголю найприроднішим чином. З натуральним комплексом «Гепатрін» печінка впорається з будь-якими навантаженнями!РекомендуєтьсяГепатрін рекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела силімарину (суми флаволігнанів), лецитину, есенціальних фосфоліпідів, вітамінів В1, В2, В6, Е.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим – по 1 капсулі 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 1 місяця. Рекомендується тривалий прийом – 3-6 місяців з регулярним повторенням курсів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЛецитин, крохмаль рисовий (носій), компоненти капсули (харчові добавки): желатин; діоксид титану, оксиди заліза (барвники); екстракт артишоку, екстракт розторопші, токоферолу ацетат, діоксид кремнію аморфний і магнію стеарат (агенти антистежують), піридоксину гідрохлорид, тіаміну гідрохлорид, рибофлавін.ХарактеристикаПорушення травлення, затяжна втома, зниження працездатності – це може говорити про збої в роботі печінки. Адже саме печінка приймає на себе удари таких негативних факторів, як неправильне харчування, алкоголь, токсичний вплив ліків, погана екологія. Як зберегти здоров'я печінки? Сьогодні в аптеках безліч препаратів для печінки і найчастіше пропонують засоби тільки з одним діючим компонентом: есенціальні фосфоліпіди, або розторопшу, або артишок, кожне з яких має, як правило, односторонню дію. Гепатрін вирішує відразу три проблеми: знижує інтоксикацію, захищає та відновлює клітини печінки. Адже у його складі три головні рослинні компоненти для здоров'я печінки: Есенціальні фосфоліпіди сприяють природному відновленню клітин печінки. Розторопша містить силімарин, який зміцнює клітинні мембрани печінки та захищає їх від негативного впливу вільних радикалів. Артишок спрямований на регулювання вироблення жовчі та її відтоку. Ці три головні компоненти вибудовують потрійний захист печінки від поганої екології, жирної їжі, дії ліків та алкоголю найприроднішим чином. З натуральним комплексом «Гепатрін» печінка впорається з будь-якими навантаженнями!РекомендуєтьсяГепатрін рекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела силімарину (суми флаволігнанів), лецитину, есенціальних фосфоліпідів, вітамінів В1, В2, В6, Е.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим – по 1 капсулі 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 1 місяця. Рекомендується тривалий прийом – 3-6 місяців з регулярним повторенням курсів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка100 г мазі містять: Активні речовини Гепарин натрію 50 000 ME, алантоїн 0,30 г, декспантенол 0,40 г: Допоміжні речовини Бронопол, карбомер 934, лунацер М, хостафат KW-340-N, левоментол, парафін рідкий, пурцелінол, тітин 515, динатрію едетат, триетаноламін, вазелін білий, вола очищена. 100 г гелю містять: Активні речовини Гепарин натрію 50 000 ME, алантоїн 0,250 г, декспантенол 0,250 г; Допоміжні речовини Карбомер 940, левоментол, динатрію едетат, триетаноламін, олія Pini silvestis (сосни звичайної), олія Pini pumilious (кедрового стланіка), ефірна олія лимона, сорбітол 70% некристалізується, ізопропіловий спирт, софтиген 76. По 40 г мазі в алюмінієвій тубі. Туба маєте з інструкцією із застосування в картонній пачці. По 40 г гелю в алюмінієвій тубі. Туба маєте з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосуванняХарактеристикаБіла однорідна мазь із характерним запахом. Безбарвний прозорий гель із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаФармакологічна дія Комбінований препарат для місцевого застосування. Гепарин перешкоджає утворенню тромбів, має протинабрякову та протизапальну дію, покращує місцевий кровотік. Алантоїн має протизапальну дію, стимулює обмінні процеси в тканинах та сприяє проліферації клітин. Декспантенол покращує всмоктування гепарину, стимулює грануляцію та епітелізацію тканин.Клінічна фармакологіяАнтикоагулянт прямий для місцевого застосуванняПоказання до застосуванняТромбоз, тромбофлебіт, варикозне розширення вен; трофічні виразки гомілки (для мазі); спортивні травми, тендовагініт; запальні інфільтрати.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, порушення цілісності покривів шкіри (для гелю), інфіковані пошкодження шкірних покривів.Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк).Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. На уражені ділянки 1-3 рази на добу наносять стовпчик мазі завдовжки 5 см, не втираючи. При лікуванні захворювання вен препарат застосовують як пов'язок з маззю. При трофічних виразках мазь наноситься як кільця шириною близько 4 див. Гель наносять тонким шаром, втираючи легкими рухами, що масажують, знизу вгору (при тромбозах і тромбофлебітах масування не рекомендується). При захворюваннях вен нижніх кінцівок мазь наносять легкими рухами, що втирають, у напрямку знизу вгору, разову дозу рекомендується втирати не повністю, а окремими порціями.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок плодів розторопші, цукор-пісок, МКЦ (Е460i), аеросил (діоксид кремнію) (Е551). Таблетки масою 0,5 г у споживчій упаковці.ХарактеристикаПідтримка функції печінки, жовчовивідних шляхів та жовчного міхура.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів БАД.Вагітність та лактаціяНе рекомендується приймати вагітним та в період грудного вигодовування.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 2 рази на день під час їжі з їжею. Перед застосуванням проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії ректальні – 1 супп.: Активні речовини: гепарин натрій – 120 МО; преднізолон – 1.7 мг; лідокаїну гідрохлорид – 20 мг. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПрепарат з антитромботичною, протизапальною та веносклерозуючою дією для місцевого застосування у проктології.ФармакокінетикаГепарин і преднізолон ефективно абсорбуються після ректального введення, проникають у стінку кишечника на кілька годин, і потім поступово транспортуються за допомогою портальної циркуляції в печінку, там біотрансформуються ферментами, що окислюють, в метаболіти і виводяться через нирки. T1/2 гепарину становить 1-1.5 год, преднізолону - 18-36 год. При ректальному застосуванні частина лідокаїну (35%) зазнає системної абсорбції. Максимальна концентрація в крові лідокаїну досягає через 2 години. Лідокаїн швидко метаболізується в печінці та виводиться через нирки. Частина лідокаїну піддається ентерогепатичній циркуляції та виводиться з калом. Період напіввиведення становить від 1 до 3 год.ФармакодинамікаФармакологічна дія визначається властивостями компонентів, що входять до препарату. Гепарин перешкоджає утворенню тромбів, запобігає коагуляції крові в гемороїдальних вузлах, має протинабрякову дію, сприяє регенерації сполучної тканини, прискорює загоєння та зменшує кількість рецидивів захворювання. Гепарин інгібує реакції, що викликають коагуляцію крові та утворюють фібриновий тромб. Гепарин у цій дозі в комбінації з антитромбіном III плазми інгібує тромбоз, дезактивуючи фактор Ха, а також інгібуючи конверсію протромбіну в тромбін. Гепарин перешкоджає формуванню стабільного фібринового тромбу, інгібуючи активацію фібрину-стабілізуючого фактора. Гепарин виявляє також протизапальну дію, впливаючи на ендотелій судин, перешкоджає набряку. Преднізолон належить до групи синтетичних глюкокортикостероїдів середньої тривалості дії, зменшує утворення, вивільнення та активність медіаторів запалення (гістаміну, кініну, простагландину, лізосомальних ферментів). Пригнічує міграцію клітин до місця запалення; зменшує вазодилатацію та підвищену проникність судин у вогнищі запалення. Зменшує ексудацію завдяки вазоконстрикторній дії. Пригнічує дію макрофагів, клітин-мішеней, цитокінів, що беруть участь у розвитку алергічних реакцій. Запобігає доступу сенсибілізованих Т-лімфоцитів і макрофагів до клітин-мішеней. Чинить протизапальну, протиексудативну та протиалергічну дію, зменшує запалення та супутні суб'єктивні відчуття (свербіж, печіння, біль,відчуття вологості внаслідок екзематозних змін) в аноректальній ділянці. Лідокаїн має місцевоанестезуючу дію, яка обумовлена блокадою вольтажзалежних натрієвих каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню больових імпульсів по нервових волокнах. Комбінованою дією складових частин препарату досягається найкращий ефект.Показання до застосуваннязовнішній та внутрішній геморой, в т.ч. гострий; тромбофлебіт гемороїдальних вен періанальної області; нориці; екзема; свербіж в області ануса, спричинений запаленням; анальні тріщини; підготовка до оперативного втручання у аноректальній зоні; у складі комплексної терапії тромбованого та оперованого геморою.Протипоказання до застосуваннявірусні, грибкові, туберкульозні та інші інфекційні процеси аноректальної області, порушення коагуляцнонної системи із схильністю до кровотеч; вагітність та період лактації; дитячий вік до 12 років; гіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату при вагітності та в період лактації. Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяПрепарат добре переноситься. При дозі препарату, що рекомендується, побічних ефектів не виявлено. При застосуванні препарату понад 5 тижнів можливі системні побічні ефекти, пов'язані з дією преднізолону: З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, стероїдний цукровий діабет, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга. З боку серцево-судинної системи можливі аритмії, брадкардія (у схильних пацієнтів), ЕКГ-зміни, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску. З боку нервової системи: безсоння, запаморочення. З боку обміну речовин: підвищений виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищений потовиділення. Можливі алергічні реакції викликані лідокаїном та гепарином у вигляді сверблячки та подразнення анусу.Спосіб застосування та дозиПри внутрішньому геморої супозиторій вводити у порожнину прямої кишки 1-2 рази на добу. При зовнішньому геморої супозиторій вводити в задній прохід в повному обсязі - його основа має промацуватися зовні. Притримуйте анус марлевою серветкою до повного танення супозиторію (2-3 хв), інакше супозиторій «провалиться» у пряму кишку, не вдавши лікувальної дії. Курс лікування – 7 днів. За рекомендацією лікаря курс може бути продовжено до 14 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
3 032,00 грн
1 164,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл/1; фл.: синтетичний пептид, що складається з 14 амінокислотних залишків 1 мг/2 мг. 2 мл - флакони (1) у комплекті з піпеткою або зі шприцем - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для прийому внутрішньо та зовнішнього застосування 0.1%.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий препарат. Чинить противірусну дію. Препарат викликає індукцію α- і β-інтерферонів, мобілізує і активує макрофаги, обмежує вироблення цитокінів запалення (інтерлейкіни 1, 6, 8 і фактор некрозу пухлини), стимулює продукцію антитіл до різних антигенів інфекційної природи, пригнічує інфекцій, спричинених вірусами, бактеріями чи грибами. У пацієнтів, інфікованих ВІЛ, Гепон знижує концентрацію ВІЛ у клітинах крові та у плазмі, одночасно активує імунні реакції, специфічні щодо ВІЛ. У більшості пацієнтів, інфікованих ВІЛ, при застосуванні Гепону відзначається збільшення вмісту CD4+; до антигенів ВІЛ, а також антигенів збудників опортуністичних інфекцій. При курсовому застосуванні Гепон попереджає рецидиви опортуністичних інфекцій протягом 3-6 місяців. При місцевому застосуванні Гепона коротким курсом препарат є ефективним при лікуванні рецидивуючих інфекцій слизових оболонок та шкіри, спричинених грибами роду Candida. Гепон має протизапальну дію. Протягом 1-2 днів після застосування препарату суттєво зменшуються ознаки запалення (зокрема, почервоніння та набряклість, а також відчуття болючості, печіння, сверблячки у ділянці запалених слизових оболонок та шкіри). Застосування Гепона усуває сухість слизових оболонок.ФармакокінетикаФармакокінетика препарату Гепон не вивчалася через його пептидну природу.Клінічна фармакологіяІмуностимулюючий препарат.Показання до застосуваннякорекція ослабленого імунітету при імунодефіцитних станах; лікування ВІЛ-інфекції; підвищення імунного захисту від інфекцій; лікування та профілактика опортуністичних інфекцій, спричинених бактеріями, вірусами або грибами; лікування та профілактика кандидозу шкіри та слизових оболонок (в т.ч. внаслідок антибіотикотерапії); зменшення запалення (почервоніння, набряк, свербіж, печіння, біль) слизових оболонок та шкіри, а також сухості слизових оболонок.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності не рекомендується крім випадків, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Не рекомендується застосовувати Гепон у період лактації. Застосування у дітей Препарат протипоказаний дітям віком до 6 років.Побічна діяПри застосуванні за показаннями в дозах, що рекомендуються, побічна дія не встановлена.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Гепон не описана.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають; дорослим та дітям старше 12 років; у дозі 10 мг внутрішньо 1 раз на добу, або 1-2 мг у вигляді 0.02-0.04% розчину для місцевої обробки слизових оболонок та шкіри 1 раз на добу. Для лікування опортуністичних інфекцій при ВІЛ-інфекції або при інших імунодефіцитних станах; Гепон призначають щодня по 10 мг внутрішньо протягом 1-3 міс. Для лікування та профілактики інфекцій слизових оболонок і шкіри, викликаних грибами роду Candida, рекомендується місцеве застосування Гепона (0.02-0.04% розчин) у вигляді зрошення уражених ділянок слизових оболонок та шкіри. Курс лікування – 3 зрошення з інтервалом 1-3 дні між процедурами. При ;кандидозному вульвовагініті, уретриті, цервіциті ;у ;жінок ;застосовують зрошення 0.02-0.04% розчином Гепона слизової оболонки вульви, піхви, шийки матки, а також примочки на уражені ділянки шкіри, прилеглі до входу. При; кандидозному уретриті, баланопоститі; у; чоловіків; застосовують інстиляції 0.02-0.04% розчину Гепона в уретру і примочки на уражені ділянки шкіри. Для профілактики кандидозу слизових оболонок і шкіри як можливого ускладнення при інтенсивній антибіотикотерапії потрібно проводити зрошення або примочки 0.02-0.04% розчином Гепона під час курсу лікування антибіотиком. Для зниження інтенсивності запалення слизові оболонки слід зрошувати 0.02-0.04% розчином Гепона, а на запалені ділянки шкіри прикладати марлеві серветки, змочені 0.02-0.04% розчином Гепона. Правила приготування розчину Перед застосуванням порошок слід розчинити у 5 мл води для ін'єкцій або фізіологічному розчині.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Гепон не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРезультати проведених клінічних досліджень показують, що активація місцевого імунітету позитивно впливає протягом ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони у хворих похилого віку. Гепон може бути рекомендований як у вигляді монотерапії, так і у комбінації з амоксициліном, трихополом та омепразолом. Активація місцевого імунітету слизової оболонки кишечника ефективна на лікування дисбактеріозу кишечника і синдрому роздратованого кишечника, у своїй Гепон може бути рекомендований як монотерапії (мікроклізми).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Адеметіоніну тозилату дисульфат у перерахунку на адеметіонін-іон - 400 мг; Допоміжних речовин до одержання таблетки масою 0,95 г (без оболонки): поліпласдон Ікс Ел-10 (кросповідон) – 19 мг, целюлоза мікрокристалічна – 53 мг, манітол (маніт) – 53 мг, магнію стеарат – 15 мг; Допоміжних речовин достатня кількість для отримання таблетки з оболонкою масою 1,045 г: акрил-із жовтий - [метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1), тальк, титану діоксид, кремнію діоксид колоїдний, триетилцитрат, натрію гідрокарбонат, натрію лаурилсульфат , хіноліновий жовтий алюмінієвий лак], оксипропілметилцелюлоза, пласдон ЕС-630 (коповідон), поліетиленгліколь 6000. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. По 20,40 або 50 таблеток у полімерну банку. Кожну банку або 1, або 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою жовтого кольору, довгасті, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаБіодоступність прийому внутрішньо - 5%. При одноразовому прийомі внутрішньо 400 мг максимальна концентрація в плазмі (Сmах) – 0,7 мг/л. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) -2-6 год. Зв'язування з білками плазми – незначне, проникає через гематоенцефалічний бар'єр. При прийомі відзначається значне збільшення концентрації адеметіоніну у спинномозковій рідині. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення (T1/2) – 1,5 год.ФармакодинамікаГептор відноситься до групи гепатопротекторів із антидепресивною активністю. Має холеретичну та холекінетичну дію. Має дезінтоксикаційну, регенеруючу, антиоксидантну, антифіброзуючу та нейропротективну дію. Заповнює дефіцит адеметіоніну та стимулює його вироблення в організмі, насамперед у печінці та мозку. Бере участь у біологічних реакціях трансметилювання (донатор метальної групи) - молекула S-аденозил-L-метіоніну (адеметіонін) донує метальну групу в реакціях метилювання фосфоліпідів клітинних мембран, білків, гормонів, нейтромедіаторів та ін; транссульфатування - попередник цистеїну, таурину, глутатіону, (забезпечує окисно-відновний механізм клітинної детоксикації), коензиму А. Підвищує вміст глутаміну в печінці, цистеїну та таурину в плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці крові, нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у процесах амінопропілування як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерацій клітин та проліферації гепатоцитів),спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом. Має холеретичну дію, зумовлену підвищенням рухливості та поляризації мембран гепатоцитів внаслідок стимуляції, синтезу в них фосфатидилхоліну. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідну систему. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу та струму жовчі). Сприяє дезінтоксикації жовчних кислот, підвищує вміст у гепатоцитах кон'югованих та сульфатованих жовчних кислот. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот та виведення їх із гепатоцитів. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоциту та виведення з жовчю.Крім цього, сульфатовані жовчні кислоти захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот, присутніх у високих концентраціях у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі. У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) із синдромом внутрішньопечінкового холестазу знижує вираженість свербежу шкіри та змін біохімічних показників, у т.ч. концентрації прямого та загального білірубіну, активності лужної фосфатази, g-глутамілтранспептидази, амінотрансфераз. Холеретичний та гепатопротекторний ефект зберігається до 3 місяців після припинення лікування. Показана ефективність при гепатопатії, обумовлених гепатотоксичними препаратами. Призначення адеметіоніну пацієнтам з опіоїдною наркоманією, що супроводжується ураженням печінки, призводить до регресії клінічних проявів абстиненції,поліпшення функціонального стану печінки та процесів мікросомального окиснення. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця 1 тижня лікування та стабілізується протягом 2 тижнів лікування. Ефективний при рекурентних ендогенних та невротичних депресіях, резистентних до амітриптиліну. Має здатність переривати рецидиви депресії. Призначення при остеоартритах зменшує вираженість больового синдрому, підвищує синтез протеогліканів та призводить до часткової регенерації хрящової тканини.Має здатність переривати рецидиви депресії. Призначення при остеоартритах зменшує вираженість больового синдрому, підвищує синтез протеогліканів та призводить до часткової регенерації хрящової тканини.Має здатність переривати рецидиви депресії. Призначення при остеоартритах зменшує вираженість больового синдрому, підвищує синтез протеогліканів та призводить до часткової регенерації хрящової тканини.Показання до застосуванняхронічний некалькульозний холецистит; холангіт; внутрішньопечінковий холестаз; гепатити різного генезу: вірусні, токсичні, зокрема. алкогольного та лікарського походження (антибіотики, протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви); жирова дистрофія печінки; цироз печінки; енцефалопатія, у т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (алкогольна та ін.); депресія (у т.ч. вторинна); абстинентний синдром (алкогольний та ін).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість. Дитячий вік віком до 18 років. Вагітність І-ІІ триместр, період лактації.Вагітність та лактаціяПрийом препарату протипоказаний у І-ІІ триместрі вагітності та в період лактації.Побічна діяДля цієї лікарської форми: З боку нервової системи: біль голови, безсоння. З боку системи травлення: біль у животі, діарея, сухість слизової оболонки рота, диспепсія, метеоризм, нудота.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими лікарськими засобами не спостерігалася.Спосіб застосування та дозиУ період підтримуючої терапії рекомендується добова доза 800-1600 мг (2-4 таблетки). Тривалість підтримуючої терапії в середньому 2-4 тижні. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи. Для поліпшення терапевтичного ефекту таблетки рекомендується приймати у першій половині дня між їдою.ПередозуванняКлінічних випадків передозування не спостерігалося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ огляду на тонізуючий ефект препарату не рекомендується приймати перед сном. Пероральне застосування препарату пацієнтами з цирозом печінки, що асоціюється з гіперазотемією, має проводитися під наглядом лікаря з контролем рівня азоту. Таблетки препарату покриті спеціальною оболонкою, що розчиняється тільки в кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у 12-палій кишці. У пацієнтів з біполярним афективним розладом прийом адеметіоніну може індукувати інверсію афекту (розвиток гіпоманії чи манії). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні в даній лікарській формі препарат не впливає на здатність керувати автомобілем та роботу з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: адеметіоніну 1,4-бутандисульфонат 760 мг (відповідає 400 мг іона адеметіоніну); Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 4,4 мг, целюлоза мікрокристалічна – 93,6 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 17,6 мг, магнію стеарат – 4,4 мг; оболонка таблетки: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1) – 27,6 мг, макрогол-6000 – 8,07 мг, полісорбат-80 – 0,44 мг, симетикон (емульсія 30%) – 0,13 мг, натрію гідроксид – 0,36 мг, тальк – 18,4 мг, вода – QS По 10 таблеток у блістері з ПА/ПВХ/AL та алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми, двоопуклі, гладкі, від білого до світло-жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаІнші препарати для шлунково-кишкового тракту та обміну речовин, амінокислоти та їх похідні.ФармакокінетикаТаблетки покриті плівковою оболонкою, що розчиняється тільки в кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у дванадцятипалій кишці. Всмоктування Біодоступність прийому внутрішньо - 5%, збільшується прийому натще. Максимальні концентрації (Сmах) адеметіоніну в плазмі є дозозалежними і становлять 0,5-1 мг/л через 3-5 годин після одноразового вживання в дозах від 400 до 1000 мг. Схах адеметіоніну в плазмі знижуються до вихідного рівня протягом 24 годин. Розподіл Зв'язок з білками плазми крові – незначний, становить Відзначається значне збільшення концентрації адеметіоніну у спинномозковій рідині. Метаболізм Метаболізується у печінці. Процес утворення, витрачання та повторної освіти адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідрази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Через війну метионин то, можливо перетворений на адеметионин, завершуючи цикл. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1,5 год. Виводиться нирками. У дослідженнях у здорових добровольців при прийомі внутрішньо міченого (метил 14С) S-аденозил-L-метаоніну в сечі було виявлено 15,5±1,5% радіоактивності через 48 годин, а у калі – 23,5±3,5% радіоактивності через 72 години. Таким чином, близько 60% було задепоновано.ФармакодинамікаАдеметіонін відноситься до групи гепатопротекторів, має також антидепресивну активність. Має холеретичну та холекінетичну дію, володіє детоксикаційними, регенеруючими, антиоксидантними, антифіброзуючими та нейропротективними властивостями. Заповнює дефіцит S-аденозил-L-метіоніну (адеметіоніну) і стимулює його вироблення в організмі, що міститься у всіх середовищах організму. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях: трансметилювання, транссульфурування, трансамінування. У реакціях трансметилювання адеметіонін донує метальну групу для синтезу фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів та ін. біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот та заповнює енергетичний потенціал клітини). Підвищує вміст глутаміну у печінці, цистеїну та таурину у плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу та струму жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у гепатоциті, здійснюючи їх кон'югування та сульфатування. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот та виведення їх із гепатоциту. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоциту та виведення з жовчю. Крім цього,самі сульфатовані жовчні кислоти додатково захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі). У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) із синдромом внутрішньопечінкового холестазу адеметіонін знижує вираженість свербежу шкіри та змін біохімічних показників, у т.ч. концентрації прямого білірубіну, активності лужної фосфатази, амінотрансфераз та ін. Холеретичний та гепатопротективний ефект зберігається до 3 місяців після припинення лікування. Показано ефективність при гепатопатії, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця першого тижня лікування та стабілізується протягом 2 тижнів лікування. У ряді досліджень було підтверджено ефективність адеметіоніну при лікуванні підвищеної втоми у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки. Об'єднаний аналіз даних, отриманий у пацієнтів з наявністю симптомів підвищеної стомлюваності до початку лікування, довів ефект лікування адеметіоніном щодо зменшення симптомів підвищеної стомлюваності у поєднанні з низкою інших симптомів, таких як депресія, іктеричність шкірних покривів та слизових оболонок, нездужання та свербіж шкіри. Лікування адеметіоніном достовірно покращувало настрій у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки, у яких одночасно було досягнуто позитивної відповіді з боку симптомів підвищеної втоми. Крім того, у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки та неалкогольною жировою хворобою печінки з досягнутою відповіддю на лікування адеметіоніном з боку симптомів підвищеної втоми також спостерігалося достовірне послаблення таких симптомів, як іктеричність шкірних покривів та слизових оболонок, нездужання та свербіж шкіри.Показання до застосуванняВнутрішньопечінковий холестаз при прециротичних та циротичних станах, який може спостерігатися при наступних захворюваннях: жирова дистрофія печінки; хронічний гепатит; токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи; алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики; протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви); хронічний безкам'яний холецистит; холангіт; цироз печінки; енцефалопатія, у т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (алкогольна та ін.). Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних. Симптоми депресії. Підвищена втома при хронічних захворюваннях печінки.Протипоказання до застосуванняГенетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл, та/або викликають гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатіонін бетасинтази, порушення метаболізму вітаміну В12). Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений). Біполярні розлади. З обережністю: Вагітність (I триместр) та період грудного вигодовування (застосування можливе лише якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини). Одночасний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження та препаратами, що містять триптофан. Літній вік. Ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяУ клінічних дослідженнях було показано, що застосування адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало жодних небажаних ефектів. Застосування препарату Гептрал® у вагітних у І триместрі та в період грудного вигодовування можливе лише, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяСеред найчастіших побічних реакцій, виявлених у ході клінічних досліджень за участю приблизно 2000 пацієнтів, були: головний біль, нудота та діарея. Нижче наведено дані про побічні реакції, що спостерігалися в ході клінічних досліджень (n=1922) та при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення). Всі реакції розподілені за системами органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Система органів Частота Небажані ефекти Інфекційні та паразитарні захворювання Не часто Інфекції сечовивідних шляхів Порушення з боку імунної системи Не часто Реакції гіперчутливості* Анафілактоїдні* або анафілактичні реакції (у тому числі гіперемія шкірних покривів, задишка, бронхоспазм, біль у спині, відчуття дискомфорту в ділянці грудної клітки, зміна артеріального тиску (артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія) або частоти пульсу (тахікард)) * Порушення психіки Часто Тривога Безсоння Не часто Ажитація Сплутаність свідомості Порушення з боку нервової системи Часто Головний біль Не часто Запаморочення Парестезія Дисгевзія* Порушення з боку судин Не часто "Припливи" Артеріальна гіпотензія Флебіт Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Не часто Набряк гортані* Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто Біль у животі Діарея Не часто Шлунок Сухість у роті Диспепсія Метеоризм Шлунково-кишковий біль Шлунково-кишкова кровотеча Шлунково-кишкові розлади Блювота Езофагіт Рідко Здуття живота Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто Кожний зуд Не часто Підвищене потовиділення Ангіоневротичний набряк* Шкірно-алергічні реакції (у тому числі висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, еритема)* Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Не часто Артралгія М'язові спазми Загальні розлади та порушення у місці введення Часто Астенія Не часто Набряк Лихоманка Озноб* Реакції у місці введення* Некроз шкіри у місці введення* Рідко нездужання *- небажані ефекти, виявлені при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну (зустрічалися частіше в "спонтанних" повідомленнях), що не спостерігалися в ході клінічних досліджень, були віднесені до небажаних ефектів з частотою народження "нечасто" на підставі того, що верхня межа 95% довірчого інтервалу оцінки народження не перевищує 3/Х, де X = 1922 (загальна кількість суб'єктів, що спостерігаються в клінічних дослідженнях).Взаємодія з лікарськими засобамиВідомих взаємодій коїться з іншими лікарськими засобами. Є повідомлення про синдром надлишку серотоніну у пацієнта, який приймав адеметіонін та кломіпрамін. Вважається, що така взаємодія можлива, і слід обережно призначати адеметіонін разом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також травами та препаратами, що містять триптофан.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід приймати повністю, не розжовуючи, бажано в першій половині дня між їдою. Пігулки препарату Гептрал слід виймати з блістера безпосередньо перед прийомом внутрішньо. Якщо таблетки мають колір, відмінний від білого до білого з жовтуватим відтінком (через негерметичність алюмінієвої фольги), препарат Гептрал® використовувати не рекомендується. Початкова терапія Рекомендована доза становить 10-25 мг/кг/добу внутрішньо. Внутрішньопечінковий холестаз підвищена стомлюваність при хронічних захворюваннях печінки Доза становить від 800 мг на добу до 1600 мг на добу. Депресія Доза становить від 800 мг на добу до 1600 мг на добу. Тривалість терапії визначається лікарем. Терапія препаратом Гептрал® може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал® у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал® у вигляді таблеток. Пацієнти похилого віку Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив жодних відмінностей у його ефективності у пацієнтів похилого віку та пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал® пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз. Ниркова недостатність Є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату Гептрал® у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Гептрал® у таких пацієнтів. Печінкова недостатність Параметри фармакокінетики адеметіоніну подібні у здорових добровольців та у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Діти Застосування препарату Гептрал у дітей протипоказане (ефективність та безпека не встановлені).ПередозуванняПередозування препарату Гептрал малоймовірне. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом та проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ огляду на тонізуючий ефект препарату не рекомендується приймати його перед сном. При застосуванні препарату Гептрал® пацієнтами з цирозом печінки на фоні гіперазотемії потрібний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові. Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У пацієнтів з депресією є підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для оцінки та лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо симптоми депресії, що у них відзначаються, не зменшуються або посилюються при терапії адеметіоніном. Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не потрібна, в декількох випадках тривога зникала після зниження дози або відміни препарату. Оскільки дефіцит ціанокобаламіну та фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну та фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном. При імунологічному аналізі застосування адеметіоніну може сприяти помилковому визначенню показника високого вмісту гомоцистеїну в крові. Для пацієнтів, які приймають адеметіонін, рекомендовано використовувати неімунологіческіе методи аналізу для визначення вмісту гомоцистеїну. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У деяких пацієнтів при прийомі препарату Гептрал може виникнути запаморочення. Не рекомендується керувати автомобілем і працювати з механізмами під час прийому препарату доти, доки у пацієнта не виникне впевненості, що терапія не впливає на здатність займатися подібним видом діяльністю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 884,00 грн
1 516,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Діюча речовина: адеметіоніну 1,4-бутандисульфонат 760 мг (відповідає 400 мг іона адеметіоніну); Допоміжні речовини: L-лізин 342,4 мг; натрію гідроксид 11,5 мг; вода для ін'єкцій до 5мл. 760 мг ліофілізату у флаконі з безбарвного скла типу I, закупореному хлорбутилової пробкою з алюмінієвим ковпачком із пластмасовою кришкою. Розчинник по 5 мл ампули зі скла типу I з точкою надлому. По 5 флаконів та 5 ампул у картонну пачку разом з інструкцією з медичного застосування. По 5 флаконів та 5 ампул у пластикову контурну коміркову упаковку, покриту алюмінієвою фольгою. По 1 контурній комірковій упаковці в картонну пачку разом з інструкцією з медичного застосування.Опис лікарської формиЛіофілізат Ліофілізований препарат від практично білого до білого з жовтуватим відтінком кольору. Розчинник Прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору. Відновлений розчин Прозорий розчин від безбарвного до жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаІнші препарати для шлунково-кишкового тракту та обміну речовин, амінокислоти та їх похідні.ФармакокінетикаВсмоктування Біодоступність при парентеральному введенні – 96%, концентрація у плазмі досягає максимальних значень через 45 хвилин. Розподіл Зв'язок з білками плазми крові – незначний, становить Метаболізм Метаболізується у печінці. Процес утворення, витрачання та повторної освіти адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідрази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Через війну метионин то, можливо перетворений на адеметионин, завершуючи цикл. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1,5 год. Виводиться нирками.ФармакодинамікаАдеметіонін відноситься до групи гепатопротекторів, має також антидепресивну активність. Має холеретичну та холекінетичну дію, володіє детоксикаційними, регенеруючими, антиоксидантними, антифіброзуючими та нейропротективними властивостями. Заповнює дефіцит S-аденозил-L-метіоніну (адеметіоніну) і стимулює його вироблення в організмі, що міститься у всіх середовищах організму. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях: трансметилюванні, транссульфуруванні, трансамінуванні. У реакціях трансметилювання адеметіонін донує метальну групу для синтезу фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів та ін. біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот та заповнює енергетичний потенціал клітини).Підвищує вміст глутаміну у печінці, цистеїну та таурину у плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу та струму жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у гепатоциті, здійснюючи їх кон'югування та сульфатування. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот та виведення їх із гепатоциту. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоциту та виведення з жовчю. Крім цього, самі сульфатовані жовчні кислоти додатково захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі). У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) із синдромом внутрішньопечінкового холестазу адеметіонін знижує вираженість свербежу шкіри та змін біохімічних показників, у т.ч. концентрації прямого білірубіну, активності лужної фосфатази, амінотрансфераз та ін. Холеретичний та гепатопротективний ефект зберігається до 3 місяців після припинення лікування. Показано ефективність при гепатопатії, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця першого тижня лікування та стабілізується протягом 2 тижнів лікування.Показання до застосуванняВнутрішньопечінковий холестаз при прециротичних та циротичних станах, який може спостерігатися при наступних захворюваннях: жирова дистрофія печінки; хронічний гепатит; токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики; протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви); хронічний безкам'яний холецистит; холангіт; цироз печінки; енцефалопатія, у т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (алкогольна та ін.). Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних. Симптоми депресії.Протипоказання до застосуванняГенетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл, та/або викликають гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатіонін бета-синтази, порушення метаболізму ціанокобаламіну); гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату; вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений); біполярні розлади. З обережністю: Вагітність (I триместр) та період грудного вигодовування (застосування можливе лише якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини). Одночасний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження та препаратами, що містять триптофан. Літній вік. Ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяУ клінічних дослідженнях було показано, що застосування адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало жодних небажаних ефектів. Застосування препарату Гептрал® у вагітних у І триместрі та в період грудного вигодовування можливе лише, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяСеред найчастіших побічних реакцій, виявлених у ході клінічних досліджень за участю понад 2100 пацієнтів, були: головний біль, нудота та діарея. Нижче наведено дані про побічні реакції, що спостерігалися в ході клінічних досліджень (n-2115) та при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення). Всі реакції розподілені за системами органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Система органів Частота Небажані ефекти Інфекційні та паразитарні захворювання Не часто Інфекції сечовивідних шляхів Порушення з боку імунної системи Не часто Реакції гіперчутливості Анафілактоїдні або анафілактичні реакції (у тому числі гіперемія шкірних покривів, задишка, бронхоспазм, біль у спині, відчуття дискомфорту в ділянці грудної клітки, зміна артеріального тиску (артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія), б) Порушення психіки Часто Тривога Безсоння Не часто Ажитація Сплутаність свідомості Порушення з боку нервової системи Часто Головний біль Не часто Запаморочення, парестезія, дисгевзія * Порушення з боку судин Не часто "Припливи" Артеріальна гіпотензія Флебіт Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Не часто Набряк гортані* Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто Біль у животі Діарея Нудота Не часто Сухість в роті Диспепсія Метеоризм Шлунково-кишковий біль Шлунково-кишкова кровотеча Шлунково-кишкові розлади Блювота Рідко Здуття живота Езофагіт Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто Кожний зуд Не часто Підвищене потовиділення Ангіоневротичний набряк* Шкірно-алергічні реакції (у тому числі висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, еритема)* Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Не часто Артралгія М'язові спазми Загальні розлади та порушення у місці введення Не часто Астенія Набряк Лихоманка Озноб* Реакції у місці введення* Некроз шкіри у місці введення* Рідко нездужання * - небажані ефекти, виявлені при постмаркетинговом застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення), що не спостерігалися в ході клінічних досліджень, були віднесені до небажаних ефектів з частотою народження "нечасто" на підставі того, що верхня межа 95% довірчого інтервалу оцінки народження не перевищує 3/Х, де X = 2115 (загальна кількість суб'єктів, що спостерігаються у клінічних дослідженнях).Взаємодія з лікарськими засобамиВідомих взаємодій коїться з іншими лікарськими засобами. Є повідомлення про синдром надлишку серотоніну у пацієнта, який приймав адеметіонін та кломіпрамін. Вважається, що така взаємодія можлива і слід обережно призначати адеметіонін разом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також травами та препаратами, що містять триптофан.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно та внутрішньом'язово. Перед застосуванням ліофілізат для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення слід розчинити з використанням розчинника, що додається. Залишок препарату має бути утилізовано. Відповідну дозу препарату для внутрішньовенного введення слід розчинити в 250 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози і ввести повільно протягом 1-2 годин. Препарат не можна змішувати з лужними розчинами та розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізат має колір, відмінний від майже білого до білого з жовтуватим відтінком (внаслідок тріщини у флаконі або дії тепла), препарат Гептрал® використовувати не рекомендується. Початкова терапія: Рекомендована доза становить 5-12 мг/кг/добу внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Депресія Від 400 мг/добу до 800 мг/добу (1-2 флакони на добу) протягом 15-20 днів. Внутрішньопечінковий холестаз Від 400 мг/добу до 800 мг/добу (1 -2 флакони на добу) протягом 2 тижнів. При необхідності підтримуючої терапії рекомендується продовжити прийом препарату Гептрал у вигляді таблеток у дозі 800-1600 мг/добу протягом 2-4 тижнів. Терапія препаратом Гептрал® може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал® у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал® у вигляді таблеток. Пацієнти похилого віку Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив жодних відмінностей у його ефективності у пацієнтів похилого віку та пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал® пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз. Ниркова недостатність Є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату Гептрал® у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Гептрал® у таких пацієнтів. Печінкова недостатність Параметри фармакокінетики адеметіоніну подібні у здорових добровольців та у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Діти Застосування препарату Гептрал у дітей протипоказане (ефективність та безпека не встановлені).ПередозуванняПередозування препарату Гептрал малоймовірне. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом та проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ огляду на тонізуючий ефект препарату не рекомендується приймати його перед сном. При застосуванні препарату Гептрал® пацієнтами з цирозом печінки на фоні гіперазотемії потрібний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові. Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У пацієнтів з депресією є підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні бути під постійним наглядом лікаря для оцінки та лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо симптоми депресії, що у них відзначаються, не зменшуються або посилюються при терапії адеметіоніном. Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не потрібна, в декількох випадках тривога зникала після зниження дози або відміни препарату. Оскільки дефіцит ціанокобаламіну та фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну та фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном. При імунологічному аналізі застосування адеметіоніну може сприяти помилковому визначенню показника високого вмісту гомоцистеїну в крові. Для пацієнтів, які приймають адеметіонін, рекомендовано використовувати неімунологіческіе методи аналізу для визначення вмісту гомоцистеїну. Один флакон препарату Гептрал® ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 400 мг/5 мл містить 6,61 мг натрію, що еквівалентно кількості натрію в 16,8 мг кухонної солі і становить 0,3% рекомендованої максимальної добової дози для дорослого. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У деяких пацієнтів при прийомі препарату Гептрал може виникнути запаморочення. Не рекомендується керувати автомобілем і працювати з механізмами під час прийому препарату доти, доки у пацієнта не виникне впевненості, що терапія не впливає на здатність займатися подібним видом діяльністю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 914,00 грн
1 372,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: адеметіоніну 1,4-бутандисульфонат 949,0 мг (відповідає 500 мг іона адеметіоніну); Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 5,50 мг, целюлоза мікрокристалічна – 118,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 22,00 мг, магнію стеарат – 5,50 мг; оболонка таблетки: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1) – 32,63 мг, макрогол-6000 – 9,56 мг, полісорбат-80 – 0,52 мг, симетикон емульсія (30 %) – 0,40 мг, натрію гідроксид – 0,44 мг, тальк – 21,77 мг. По 10 таблеток у блістер із ПА/ПВХ/AL та алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми, двоопуклі, гладкі, від білого до світло-жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаІнші препарати для шлунково-кишкового тракту та обміну речовин, амінокислоти та їх похідні.ФармакокінетикаТаблетки покриті плівковою оболонкою, що розчиняється тільки в кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у дванадцятипалій кишці. Всмоктування Біодоступність прийому внутрішньо - 5%, збільшується прийому натще. Максимальні концентрації (Сmах) адеметіоніну в плазмі є дозозалежними і становлять 0,5-1 мг/л через 3-5 годин після одноразового вживання в дозах від 400 до 1000 мг. Схах адеметіоніну в плазмі знижуються до вихідного рівня протягом 24 годин. Розподіл Зв'язок з білками плазми крові – незначний, становить Відзначається значне збільшення концентрації адеметіоніну у спинномозковій рідині. Метаболізм Метаболізується у печінці. Процес утворення, витрачання та повторної освіти адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідрази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Через війну метионин то, можливо перетворений на адеметионин, завершуючи цикл. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1,5 год. Виводиться нирками. У дослідженнях у здорових добровольців при прийомі внутрішньо міченого (метил 14С) S-аденозил-L-метаоніну в сечі було виявлено 15,5±1,5% радіоактивності через 48 годин, а у калі – 23,5±3,5% радіоактивності через 72 години. Таким чином, близько 60% було задепоновано.ФармакодинамікаАдеметіонін відноситься до групи гепатопротекторів, має також антидепресивну активність. Має холеретичну та холекінетичну дію, володіє детоксикаційними, регенеруючими, антиоксидантними, антифіброзуючими та нейропротективними властивостями. Заповнює дефіцит S-аденозил-L-метіоніну (адеметіоніну) і стимулює його вироблення в організмі, що міститься у всіх середовищах організму. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях: трансметилювання, транссульфурування, трансамінування. У реакціях трансметилювання адеметіонін донує метальну групу для синтезу фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів та ін. біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот та заповнює енергетичний потенціал клітини). Підвищує вміст глутаміну у печінці, цистеїну та таурину у плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу та струму жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у гепатоциті, здійснюючи їх кон'югування та сульфатування. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот та виведення їх із гепатоциту. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоциту та виведення з жовчю. Крім цього,самі сульфатовані жовчні кислоти додатково захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі). У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) із синдромом внутрішньопечінкового холестазу адеметіонін знижує вираженість свербежу шкіри та змін біохімічних показників, у т.ч. концентрації прямого білірубіну, активності лужної фосфатази, амінотрансфераз та ін. Холеретичний та гепатопротективний ефект зберігається до 3 місяців після припинення лікування. Показано ефективність при гепатопатії, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця першого тижня лікування та стабілізується протягом 2 тижнів лікування. У ряді досліджень було підтверджено ефективність адеметіоніну при лікуванні підвищеної втоми у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки. Об'єднаний аналіз даних, отриманий у пацієнтів з наявністю симптомів підвищеної стомлюваності до початку лікування, довів ефект лікування адеметіоніном щодо зменшення симптомів підвищеної стомлюваності у поєднанні з низкою інших симптомів, таких як депресія, іктеричність шкірних покривів та слизових оболонок, нездужання та свербіж шкіри. Лікування адеметіоніном достовірно покращувало настрій у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки, у яких одночасно було досягнуто позитивної відповіді з боку симптомів підвищеної втоми. Крім того, у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки та неалкогольною жировою хворобою печінки з досягнутою відповіддю на лікування адеметіоніном з боку симптомів підвищеної втоми також спостерігалося достовірне послаблення таких симптомів, як іктеричність шкірних покривів та слизових оболонок, нездужання та свербіж шкіри.Показання до застосуванняВнутрішньопечінковий холестаз при прециротичних та циротичних станах, який може спостерігатися при наступних захворюваннях: жирова дистрофія печінки; хронічний гепатит; токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи; алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики; протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви); хронічний безкам'яний холецистит; холангіт; цироз печінки; енцефалопатія, у т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (алкогольна та ін.). Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних. Симптоми депресії. Підвищена втома при хронічних захворюваннях печінки.Протипоказання до застосуванняГенетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл, та/або викликають гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатіонін бетасинтази, порушення метаболізму вітаміну В12). Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений). Біполярні розлади. З обережністю: Вагітність (I триместр) та період грудного вигодовування (застосування можливе лише якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини). Одночасний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження та препаратами, що містять триптофан. Літній вік. Ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяУ клінічних дослідженнях було показано, що застосування адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало жодних небажаних ефектів. Застосування препарату Гептрал® у вагітних у І триместрі та в період грудного вигодовування можливе лише, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяСеред найчастіших побічних реакцій, виявлених у ході клінічних досліджень за участю приблизно 2000 пацієнтів, були: головний біль, нудота та діарея. Нижче наведено дані про побічні реакції, що спостерігалися в ході клінічних досліджень (n=1922) та при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення). Всі реакції розподілені за системами органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Система органів Частота Небажані ефекти Інфекційні та паразитарні захворювання Не часто Інфекції сечовивідних шляхів Порушення з боку імунної системи Не часто Реакції гіперчутливості* Анафілактоїдні* або анафілактичні реакції (у тому числі гіперемія шкірних покривів, задишка, бронхоспазм, біль у спині, відчуття дискомфорту в ділянці грудної клітки, зміна артеріального тиску (артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія) або частоти пульсу (тахікард)) * Порушення психіки Часто Тривога Безсоння Не часто Ажитація Сплутаність свідомості Порушення з боку нервової системи Часто Головний біль Не часто Запаморочення Парестезія Дисгевзія* Порушення з боку судин Не часто "Припливи" Артеріальна гіпотензія Флебіт Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Не часто Набряк гортані* Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто Біль у животі Діарея Не часто Шлунок Сухість у роті Диспепсія Метеоризм Шлунково-кишковий біль Шлунково-кишкова кровотеча Шлунково-кишкові розлади Блювота Езофагіт Рідко Здуття живота Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто Кожний зуд Не часто Підвищене потовиділення Ангіоневротичний набряк* Шкірно-алергічні реакції (у тому числі висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, еритема)* Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Не часто Артралгія М'язові спазми Загальні розлади та порушення у місці введення Часто Астенія Не часто Набряк Лихоманка Озноб* Реакції у місці введення* Некроз шкіри у місці введення* Рідко нездужання *- небажані ефекти, виявлені при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну (зустрічалися частіше в "спонтанних" повідомленнях), що не спостерігалися в ході клінічних досліджень, були віднесені до небажаних ефектів з частотою народження "нечасто" на підставі того, що верхня межа 95% довірчого інтервалу оцінки народження не перевищує 3/Х, де X = 1922 (загальна кількість суб'єктів, що спостерігаються в клінічних дослідженнях).Взаємодія з лікарськими засобамиВідомих взаємодій коїться з іншими лікарськими засобами. Є повідомлення про синдром надлишку серотоніну у пацієнта, який приймав адеметіонін та кломіпрамін. Вважається, що така взаємодія можлива, і слід обережно призначати адеметіонін разом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також травами та препаратами, що містять триптофан.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід приймати повністю, не розжовуючи, бажано в першій половині дня між їдою. Пігулки препарату Гептрал слід виймати з блістера безпосередньо перед прийомом внутрішньо. Якщо таблетки мають колір, відмінний від білого до білого з жовтуватим відтінком (через негерметичність алюмінієвої фольги), препарат Гептрал® використовувати не рекомендується. Початкова терапія Рекомендована доза становить 10-25 мг/кг/добу внутрішньо. Внутрішньопечінковий холестаз підвищена стомлюваність при хронічних захворюваннях печінки Доза становить від 800 мг на добу до 1600 мг на добу. Депресія Доза становить від 800 мг на добу до 1600 мг на добу. Тривалість терапії визначається лікарем. Терапія препаратом Гептрал® може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал® у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал® у вигляді таблеток. Пацієнти похилого віку Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив жодних відмінностей у його ефективності у пацієнтів похилого віку та пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал® пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз. Ниркова недостатність Є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату Гептрал® у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Гептрал® у таких пацієнтів. Печінкова недостатність Параметри фармакокінетики адеметіоніну подібні у здорових добровольців та у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Діти Застосування препарату Гептрал у дітей протипоказане (ефективність та безпека не встановлені).ПередозуванняПередозування препарату Гептрал малоймовірне. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом та проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ огляду на тонізуючий ефект препарату не рекомендується приймати його перед сном. При застосуванні препарату Гептрал® пацієнтами з цирозом печінки на фоні гіперазотемії потрібний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові. Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У пацієнтів з депресією є підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для оцінки та лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо симптоми депресії, що у них відзначаються, не зменшуються або посилюються при терапії адеметіоніном. Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не потрібна, в декількох випадках тривога зникала після зниження дози або відміни препарату. Оскільки дефіцит ціанокобаламіну та фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну та фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном. При імунологічному аналізі застосування адеметіоніну може сприяти помилковому визначенню показника високого вмісту гомоцистеїну в крові. Для пацієнтів, які приймають адеметіонін, рекомендовано використовувати неімунологіческіе методи аналізу для визначення вмісту гомоцистеїну. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У деяких пацієнтів при прийомі препарату Гептрал може виникнути запаморочення. Не рекомендується керувати автомобілем і працювати з механізмами під час прийому препарату доти, доки у пацієнта не виникне впевненості, що терапія не впливає на здатність займатися подібним видом діяльністю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаАктивні компоненти: подорожника ланцетовидного листя. * (Malvae sylvestris flos extractum aquosum, сімейство мальвові – Malvaceae (1:5), екстрагент – вода) 1,25 г, аскорбінова кислота 65 мг. Допоміжні речовини: сахароза 4,00 г, метилпарагідроксибензоат (Е218) 9,240 мг, апельсина олія 12,50 мг. * Водний екстракт подорожника ланцетоподібного (1:5) приготовлений: подорожника ланцетовидного листя вода очищена ** Водний екстракт мальви квіток (1:5) приготовлений: мальви квіти вода очищена Співвідношення 1:5 відповідає відношенню лікарських трав: екстракту: з 1 частини лікарських трав отримують 5 частин екстракту. По 150 мл сиропу у флаконі темного скла (тип III), закупореного пластмасовою пробкою з розсікачем рідини та пластиковою кришкою з контролем першого розтину. Кожен флакон поміщають у пачку картонну разом з пластиковою ложкою, що дозує, та інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСироп від коричневого до червонувато-коричневого кольору із характерним запахом. Допускається незначна опалесценція.Фармакотерапевтична групавідхаркувальні препарати у комбінаціїФармакодинамікаУ препараті Гербіон® сироп подорожника міститься екстракт із суміші листя подорожника ланцетовидного (Plantago lanceolata Lsl) та квіток мальви лісової (Malva sylvestris L.), а також вітамін С. Препарат має відхаркувальну, протизапальну, антимікробну (бактеріостатичну) дію. Протикашльова дія препарату здійснюється за рахунок механічної дії полісахаридів на слизову оболонку. Вітамін С бере участь у багатьох обмінних процесах в організмі, зміцнює імунну систему та сприяє регенерації клітин.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються сухим кашлем; а також при сухому кашлі курців.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, цукровий діабет, вроджена непереносимість фруктози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, сахаразно-ізомальтазна недостатність, гіперсекреція шлункового соку, гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. З обережністю Дитячий вік до 4 років.Вагітність та лактаціяВагітним і жінкам, що годують, приймати препарат Гербіон® сироп подорожника протипоказано (у зв'язку з недостатністю даних щодо безпеки застосування препарату у зазначеної групи пацієнтів). Протипоказаний дітям віком до 2 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища (печія). У разі появи побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиГербіон® сироп подорожника не слід застосовувати одночасно з протикашльовими препаратами та лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння. Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими лікарськими препаратами, що містять аскорбінову кислоту.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дітям віком від 2 до 7 років По 1 дозуючій ложці (5 мл) 3 рази на добу Дітям від 7 до 14 років По 1-2 дози ложки (5-10 мл) 3 рази на добу Дорослим та дітям старше 14 років По 2 дозуючі ложки (10 мл) 3-5 разів на добу Тривалість курсу терапії 2-3 тижні. Збільшення тривалості або проведення повторного курсу терапії можливе після консультації з лікарем. Пацієнт не повинен пити що-небудь або приймати їжу відразу після прийому препарату Гербіон® сироп подорожника, оскільки це може прискорити видалення лікарського засобу зі слизових оболонок порожнини рота та горла.ПередозуванняДо цього часу відомостей про випадки передозування не надходило. При застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовані в інструкції, можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням збовтувати! Препарат Гербіон® сироп подорожника не рекомендується для застосування у дітей віком до 4 років без попередньої консультації лікаря. У разі виникнення задишки, лихоманки або мокротиння з кров'ю слід звернутися до лікаря. У разі збереження симптомів захворювання або погіршення стану на фоні застосування препарату протягом 7 днів слід звернутися до лікаря. Пацієнту рекомендується пити багато води або інших теплих напоїв протягом курсу лікування, але не одразу після прийому ліків. Спеціальна інформація про допоміжні речовини В 1 дозуючій ложці сиропу (5 мл) міститься 4 г сахарози. При дотриманні рекомендацій щодо застосування препарату, зазначених в інструкції, пацієнт отримує на прийом від 4 г (1 дозувальна ложка) (відповідає 0,4 хлібним одиницям (ХЕ)) до 8 г (2 дозуючі ложки) (відповідає 0,8 ХЕ) цукрози . До складу препарату Гербіон® сироп подорожника входить метилпарагідроксибензоат, у зв'язку з чим можуть спостерігатися алергічні реакції (можливо відстрочені). Застосування при хронічних захворюваннях: Протипоказаний пацієнтам з цукровим діабетом, уродженою непереносимістю фруктози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції, сахарозно-ізомальтазною недостатністю. Вплив на керування транспортними засобами: Застосування препарату Гербіон® сироп подорожника не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами та механізмами, робота диспетчера, оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Дельта-Медікал Завод-виробник: Axellus A/S DK(Данія). .
Склад, форма випуску та упаковкаМазь. Активна речовина: ацикловір 5,75 г; Допоміжні речовини: поліетиленгліколь 4000, поліетиленгліколь 1500, поліетиленгліколь 400. У тубі 5 р.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб. Тімідинкіназа інфікованих вірусом клітин активно перетворює ацикловір через ряд послідовних реакцій у моно-, ді- та трифосфат ацикловіру. Останній взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою та вбудовується в ДНК, яка синтезується для нових вірусів. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. Ацикловір активний щодо вірусу Herpes simplex типів 1 і 2, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу.ІнструкціяМісцево та зовнішньо застосовують 5 разів на добу.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри, спричинених вірусами Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес, а також герпес, локалізований на губах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або до компонентів препарату Герперакс.Вагітність та лактаціяНе застосовується для дітей віком до 18 років.Побічна діяМожливо: Шкірний висип, який швидко проходить після відміни препарату; лущення у місці нанесення мазі при тривалому застосуванні. В окремих випадках: Локальне подразнення прикордонної ділянки слизової оболонки, відчуття печіння та поколювання.Взаємодія з лікарськими засобамиПри місцевому застосуванні у рекомендованих дозах системної взаємодії мазі Герперакс з іншими лікарськими засобами не виявлено.ПередозуванняСимптоми (при випадковому проковтуванні): біль голови, неврологічні порушення, задишка, нудота, блювання, діарея, порушення функції нирок, летаргія, судоми, кома. Лікування: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМазь Герперакс не слід наносити на слизові оболонки порожнини рота, очей, носа та піхви. Ефективність лікування буде тим вищою, чим раніше воно розпочато (при перших ознаках інфекції). Для реалізації лікувального ефекту ацикловіру має значення стан імунної системи організму. Пацієнтам зі зниженим імунітетом (при ВІЛ/СНІДі або після трансплантації кісткового мозку) на фоні місцевого застосування мазі ацикловіру слід призначати системне введення препарату, так само, як у випадках тяжкого рецидивуючого перебігу герпетичної інфекції. Ацикловір не попереджає передачу герпесу статевим шляхом, тому в період лікування необхідно утримуватись від статевих контактів, навіть за відсутності клінічних проявів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
419,00 грн
381,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 гр.: Речовини, що діють: Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний не менше 20 000 ME; ацикловір 30 мг, лідокаїну гідрохлорид 10 мг; Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат 2 мг, макрогол 1500 – 290 мг, макрогол 400 – 660 мг. У тубах алюмінієвих із бушонами. Одна туба разом із інструкцією із застосування поміщена в пачку з картону.Опис лікарської формиМазь білого або білого з кремуватим відтінком кольору із слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаПри застосуванні мазі системна абсорбція низька: на інтактній шкірі – всмоктування мінімальне, у крові та сечі не визначається, на ураженій шкірі всмоктування помірне.ФармакодинамікаГерпферон® - мазь для місцевого та зовнішнього застосування - комбінований препарат, що має противірусну, протизапальну, імуномодулюючу та знеболювальну дію. Інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний має виражену противірусну активність (пригнічує реплікацію вірусу в інфікованих клітинах) та імуномодулюючий ефект (посилення фагоцитарної активності макрофагів у вогнищах ураження). Ацикловір має виражену противірусну дію. Високоактивний щодо вірусу Herpes simplex 1 та 2 типу; вірусу, що викликає вітряну віспу та оперізувальний лишай (Varicella zoster). Лідокаїн має місцевоанестезуючу та помірну протисвербіжну дію. Поєднання діючих речовин забезпечує більш виражений протигерпетичний ефект: попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації, прискорює загоєння, знижує болючі відчуття.Показання до застосуванняПервинні та рецидивні герпетичні ураження шкіри та слизових оболонок, генітальний герпес, оперізуючий герпес.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяДані щодо використання препарату під час вагітності та в період годування груддю відсутні. Тому застосовувати препарат у цих категорій хворих слід лише, якщо очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів.Побічна діяМожливе лущення шкіри в місці тривалого нанесення мазі.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат сумісний і добре поєднується з протизапальними та імуномодулюючими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат Герпферон®, мазь для місцевого та зовнішнього застосування наносять на уражені ділянки шкіри та слизових оболонок тонким шаром 5 разів на день з інтервалом 4 години. Тривалість курсу лікування становить 5-10 днів.ПередозуванняВипадки передозування препарату не виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕфективність лікування препаратом буде тим вищою, чим раніше воно розпочато (при перших ознаках інфекції). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність керувати транспортним засобом або на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої уваги та швидких реакцій (робота з механізмами, що рухаються тощо).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
50 176,00 грн
300,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для підшкірного введення - 1 фл.: Активні речовини: трастузумаб – 600 мг; Допоміжні речовини: рекомбінантна людська гіалуронідаза (rHuPH20) – 10 000 ОД, L-гістидин – 1.95 мг, L-гістидину гідрохлориду моногідрат – 18.35 мг, α,α-трегалози – дигідрат – 397.2 мг, 0,7 мг 2 мг, вода д/і – до 5 мл. 5 мл – флакони безбарвного скла (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для підшкірного введення прозорий або опалесцентний, безбарвний або жовтуватого кольору.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний препарат. Трастузумаб є рекомбінантними ДНК-похідними гуманізованими моноклональними антитілами, які вибірково взаємодіють з позаклітинним доменом рецепторів епідермального фактора росту людини 2 типу (HER2). Ці антитіла є IgG1, що складаються з людських регіонів (константні ділянки важких ланцюгів) і визначають комплементарність мишачих ділянок антитіла p185 HER2 до HER2. Прото-онкоген HER2 або с-еrВ2 кодує трансмембранний рецептороподібний білок з молекулярною масою 185 кДа, який структурно подібний до інших членів сімейства рецепторів епідермального фактора росту. Гіперекспресія HER2 виявляється у тканині первинного раку молочної залози (РМЗ) у 15-20% хворих. Ампліфікація гена HER2 призводить до гіперекспресії білка HER2 на мембрані клітин пухлини, що, у свою чергу, викликає постійну активацію рецептора HER2. Позаклітинний домен рецептора (ECD, p105) може потрапляти ("злущуватися") у кровотік і визначатися у зразках сироватки крові. Дослідження показують, що хворі на рак молочної залози, у яких відзначена ампліфікація або гіперекспресія HER2 у тканині пухлини, мають меншу виживання без ознак захворювання порівняно з хворими без ампліфікації або гіперекспресії HER2 у тканині пухлини. Трастузумаб блокує проліферацію пухлинних клітин людини з гіперекспресією HER2 in vivo та in vitro. In vitro антитіло-залежна клітинна цитотоксичність трастузумабу переважно спрямована на пухлинні клітини з гіперекспресією HER2. Імуногенність При неоад'ювантній та ад'ювантній терапії препаратом Герцептин® у 14.9% пацієнтів, які отримували препарат у лікарській формі для підшкірного введення, утворювалися антитіла до трастузумабу (включаючи пацієнтів, у яких антитіла до трастузумабу виявлялися до лікування). Нейтралізуючі антитіла до трастузумабу виявлялися у 4 з 44 пацієнтів, які отримували препарати у лікарській формі для підшкірного введення, після початкового забору проб. Клінічна значимість наявності антитіл до трастузумабу невідома. Не відмічено небажаного впливу даних антитіл на фармакокінетику, ефективність (визначається за повною патологічною відповіддю) або безпеку (що визначається за частотою реакцій, пов'язаних із введенням) препарату Герцептин®.ФармакокінетикаФармакокінетика трастузумабу, що вводиться підшкірно в дозі 600 мг кожні 3 тижні, порівнювалася з такою при внутрішньовенному введенні (8 мг/кг - навантажувальна доза, потім - підтримуюча доза 6 мг/кг кожні 3 тижні). Показники мінімальної концентрації трастузумабу (Ctrough, спільна перівкова фармакокінетична кінцева точка) перед введенням наступної дози 8 циклу свідчить про досягнення не меншої експозиції трастузумабу при п/к введенні фіксованої дози препарату Герцептин® 600 мг кожен препарату Герцептин у дозі, скоригованій за масою тіла, кожні 3 тижні.Аналіз значень Ctrough трастузумабу у сироватці крові в циклі 1 підтвердив відсутність необхідності використання навантажувальної дози при підшкірному введенні фіксованої дози препарату Герцептин® 600 мг на відміну від застосування препарату Герцептин® внутрішньовенно у дозі, скоригованій за масою тіла. Протягом періоду неоад'ювантної терапії середнє значення Ctrough перед введенням наступної дози 8 циклу було вище при підшкірному введенні трастузумабу (78.7 мкг/мл) порівняно з такою при внутрішньовенному введенні (57.8 мкг/мл). Під час ад'ювантної терапії середні значення Ctrough перед введенням наступної дози 13 циклу склали 90.4 мкг/мл при підшкірному введенні та 62.1 мкг/мл при внутрішньовенному введенні трастузумабу. У той час як Css при внутрішньовенному введенні досягається після 8 циклу, при підшкірному введенні Ctrough мають тенденцію до наростання аж до 13 циклу. Середнє значення Ctrough перед підшкірним введенням наступної дози в циклі 18 склало 90.7 мкг/мл, що відповідало такому показнику в циклі 13, що свідчить про відсутність наростання концентрації після циклу 13. Медіана Тmах після підшкірного введення препарату Герцептин склала приблизно 3 дні з високою індивідуальною варіабельністю (в діапазоні 1-14 днів). Середнє значення Cmax було, як і очікувалося, нижчим при підшкірному введенні препарату Герцептин® (149 мкг/мл), ніж при внутрішньовенному введенні препарату Герцептин® (значення на момент закінчення інфузії 221 мкг/мл). Середнє значення AUC0-21сут після 7 циклу було приблизно на 10% вище при підшкірному введенні препарату Герцептин® порівняно з внутрішньовенним введенням препарату (AUC 2268 мкг×добу/мл і 2056 мкг×добу/мл відповідно). У зв'язку з вираженим впливом маси тіла на кліренс трастузумабу та використанням фіксованої дози для підшкірного введення, різниця в експозиціях між підшкірною та внутрішньовенною лікарською формою залежить від маси тіла: у пацієнтів з масою тіла У підгрупах пацієнтів з різною масою тіла, які отримували препарат Герцептин® у лікарській формі для підшкірного введення, спостерігалися порівняні або підвищені показники концентрації трастузумабу перед наступним введенням та AUC0-21 діб порівняно з пацієнтами, які отримували препарат Герцептин® у лікарській формі /Введення. Аналіз множинної логістичної регресії показав відсутність кореляції між фармакокінетичними показниками трастузумабу та показниками ефективності (повна патологічна відповідь) або безпеки (небажані явища); корекція дози в залежності від маси тіла не потрібна. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу (модель з паралельним лінійним та нелінійним виведенням з центральної камери) розрахункова біодоступність при підшкірному введенні склала 77.1%, константа швидкості всмоктування першого порядку - 0.4 діб-1, лінійний кліренс. Vd у центральній камері (Vc) – 2.91 л. Значення нелінійних параметрів виведення за моделлю Міхаеліса-Ментена склали 11.9 мг/сут для максимальної швидкості (Vmax) і 33.9 мг/л для константи (Km). Розраховані за допомогою популяційного аналізу значення експозиції (5-95й перцентілі) для препарату Герцептин® у лікарській формі для підшкірного введення в дозі 600 мг кожні 3 тижні у пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ представлені в таблиці 1. Таблиця 1. Розраховані значення популяційних фармакокінетичних показників експозиції (5 й-95й перцентілі) для препарату Герцептин® у лікарській формі для введення дози 600 мг кожні 3 тижні у пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ. Тип первинної пухлини та режим введення Цикл N З min (мкг/мл) З max (мкг/мл ) AUC (мкг×добу/мл ) Рання стадія РМЗ Герцептин ® п/к у дозі 600 мг кожні 3 тижні Цикл 1 297 28.2 (14.8-40.9) 79.3 (56.1-109) 1065 (718-1504) Цикл 7 (рівноважний стан) 297 75.0 (35.1-123) 149 (86.1-214) 2337 (1258-3478) Відмивальний період (washout time period) трастузумабу після введення препарату Герцептин п/к оцінювали за допомогою популяційного фармакокінетичного моделювання. Принаймні у 95% пацієнтів концентрація трастузумабу в крові досягає значення. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Окремі фармакокінетичні дослідження у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю не проводились. Вік не впливає на розподіл трастузумабу. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, ниркова недостатність не впливає на фармакокінетичні параметри (кліренс) трастузумабу.Клінічна фармакологіяПротипухлинний препарат. Моноклональні антитіла.Показання до застосуванняМетастатичний рак молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2: як монотерапія, після однієї або більше схем хіміотерапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом, у разі відсутності попередньої хіміотерапії (перша лінія терапії); у комбінації з інгібіторами ароматази при позитивних гормональних рецепторах (естрогенових та/або прогестеронових) у жінок у постменопаузі. Ранні стадії раку молочної залози з пухлинною гіперекспресією HER2: у вигляді ад'ювантної терапії після проведення хірургічного втручання, завершення хіміотерапії (неоад'ювантної або ад'ювантної) та променевої терапії; у комбінації з паклітакселом або доцетакселом після ад'ювантної хіміотерапії доксорубіцином та циклофосфамідом; у комбінації з ад'ювантною хіміотерапією, що складається з доцетакселу та карбоплатину; у комбінації з неоад'ювантною хіміотерапією та наступною ад'ювантною монотерапією препаратом Герцептин® при місцево-поширеному (включаючи запальну форму) захворюванні або у випадках, коли розмір пухлини перевищує 2 см у діаметрі.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до трастузумабу, білка миші або до будь-якого компонента препарату; важка задишка у спокої, викликана метастазами в легені або потребує підтримуючої терапії киснем; хворі на ранніх стадіях РМЗ з інфарктом міокарда в анамнезі, стенокардією, що потребує лікування, хронічною серцевою недостатністю (II-IV функціональний клас за NYHA), ФВЛШ одночасне застосування препарату з антрациклінами у складі ад'ювантної терапії у пацієнтів із ранніми стадіями РМЗ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування у дітей не встановлені). З обережністю слід призначати препарат при ІХС; артеріальної гіпертензії; серцевої недостатності; супутніх захворюваннях легень або метастазів у легені; попередньої терапії кардіотоксичними лікарськими засобами, у т.ч. антрациклінами/циклофосфамідом; фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) не більше 50%; пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. Жінкам дітородного віку під час лікування препаратом Герцептин і, як мінімум, протягом 7 місяців після закінчення лікування необхідно використовувати надійні методи контрацепції. У разі настання вагітності необхідно попередити жінку про можливість шкідливого на плід. Якщо вагітна отримує терапію препаратом Герцептин або вагітність настає під час лікування, або протягом 7 місяців після останньої дози препарату, то вона повинна знаходитися під ретельним наглядом лікарів різних спеціальностей. Невідомо, чи Герцептин® впливає на репродуктивну здатність у жінок. Результати експериментальних досліджень на тваринах при внутрішньовенному застосуванні препарату Герцептин не виявили ознак порушення фертильності або негативного впливу на плід. Вигодовування грудним молоком не рекомендується під час лікування та протягом 7 місяців після закінчення терапії препаратом Герцептин®. Протипоказано застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років.Побічна діяВ даний час найбільш серйозними та/або частими небажаними реакціями, про які повідомлялося при застосуванні препарату Герцептин, є: порушення серця; реакції, пов'язані із запровадженням; гематотоксичність (зокрема, нейтропенія); інфекції та порушення з боку легень. Профіль безпеки препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення при ранніх стадіях РМЗ можна порівняти з відомим профілем безпеки для внутрішньовенної лікарської форми. Деякі небажані явища/реакції частіше розвивалися при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення:серйозні небажані явища (більшість з яких були пов'язані з госпіталізацією або продовженням госпіталізації): 14.1% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 21.5% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення. Відмінності по частоті серйозних небажаних явищ між лікарськими формами спостерігалися переважно за рахунок інфекцій з/без нейтропенії (4.4% проти 8.1%) та кардіологічних порушень (0.7% проти 1.7%); інфекції післяопераційної рани (важкі та/або серйозні): 1.7% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 3% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення; реакції, пов'язані з введенням: 37.2% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 47.8% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення; артеріальна гіпертензія: 4.7% при застосуванні лікарської форми для внутрішньовенного введення порівняно з 9.8% при застосуванні лікарської форми для підшкірного введення. Для опису частоти небажаних реакцій у цьому розділі використовується така класифікація: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але менше 1/10), нечасто (≥1/1000, але менше 1/100), рідко (≥1/10 000, але менше 1/1000), дуже рідко (менше 1/10 000), невідомо (частота не може бути обчислена на основі наявних даних). У межах кожної групи небажані реакції представлені відповідно до зниження серйозності. Частота вказана відповідно до максимально зустрічається у базових клінічних дослідженнях. Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – назофарингіт, інфекції; часто - нейтропенічний сепсис, цистит, Herpes zoster, грип, синусит, інфекції шкіри, риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, бешиха, запалення підшкірно-жирової клітковини, фарингіт; нечасто – сепсис. Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): невідомо – прогресування злоякісного новоутворення, прогресування новоутворення. З боку системи кровотворення: дуже часто – фебрильна нейтропенія, анемія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія; невідомо – гіпопротромбінемія, імунна тромбоцитопенія. З боку імунної системи: часто – реакції гіперчутливості; невідомо – анафілактичні реакції1, анафілактичний шок1. З боку обміну речовин: дуже часто – зниження маси тіла, анорексія; невідомо – гіперкаліємія. Психічні порушення: дуже часто – безсоння; часто – тривога, депресія, порушення мислення. З боку нервової системи: дуже часто – тремор2, запаморочення, головний біль, парестезії, дисгевзія (спотворення смакових сприйняттів); часто – периферична невропатія, м'язовий гіпертонус, сонливість, атаксія; рідко – парез; невідомо – набряк мозку. З боку органу зору: дуже часто – кон'юнктивіт, підвищене сльозовиділення; часто – сухість очей; невідомо - набряк диска зорового нерва, крововилив у сітківку. З боку органу слуху: нечасто – глухота. З боку серцево-судинної системи: дуже часто – зниження та підвищення АД2, порушення серцевого ритму2, відчуття серцебиття1, тріпотіння (передсердь або шлуночків)2, зниження фракції викиду лівого шлуночка3, “припливи”; часто – серцева недостатність (хронічна)1, суправентрикулярна тахіаритмія1,2, кардіоміопатія, артеріальна гіпотензія1,2, вазодилатація; нечасто – перикардіальний випіт; невідомо – кардіогенний шок, перикардит, брадикардія, ритм “галопу”. З боку дихальної системи: дуже часто – хрипи1, 2, задишка1, кашель, пневмонія, носова кровотеча, ринорея; часто – бронхіальна астма, порушення функції легень, плевральний випот1; рідко – пневмоніт; невідомо - легеневий фіброз1, дихальна недостатність1, інфільтрація легень1, гострий набряк легень1, гострий респіраторний дистрес-синдром1, бронхоспазм1, гіпоксія1, зниження насичення гемоглобіну киснем1, набряк гортані, ортопное, легкий, З боку травної системи: дуже часто – діарея, блювання, нудота, набряк губ2, біль у животі, диспепсія, запор, стоматит; часто – панкреатит, геморой, сухість у роті. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – гепатит, болючість у печінці, гепатоцелюлярне пошкодження; рідко – жовтяниця; невідомо – печінкова недостатність. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – еритема, висипання, набряк особи2, алопеція, порушення структури нігтів, долонно-підошовний синдром; часто - акне, сухість шкіри, екхімоз, гіпергідроз, макуло-папульозний висип, свербіж, оніхоклазія, дерматит; нечасто – кропив'янка; невідомо – ангіоневротичний набряк. З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – артралгія, м'язова скутість2, міалгія; часто - артрит, біль у спині, оссалгія, спазми м'язів, біль у ділянці шиї, біль у кінцівках. З боку сечовидільної системи: часто – захворювання нирок; невідомо – мембранозний гломерулонефрит, гломерулонефропатія, ниркова недостатність. З боку статевих органів та молочної залози: часто – запалення молочної залози/мастит. Вплив протягом вагітності, післяпологові та перинатальні стани: невідомо – олігогідрамніон, фатальна гіпоплазія легень та гіпоплазія та/або порушення функції нирок у плода. Загальні реакції та порушення в місці введення: дуже часто – астенія, біль у грудях, озноб, слабкість, грипоподібний синдром, реакції, пов'язані з введенням препарату, біль, гарячка, мукозит, периферичні набряки; часто - нездужання, набряки. Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: часто – забій. 1 - небажані реакції, які в повідомленнях асоціювалися з летальним кінцем. 2 - небажані реакції, які переважно повідомлялися в асоціації з реакціями на введення. Точна відсоткова кількість не встановлена. 3 - небажані реакції спостерігалися при комбінованій терапії після антрациклінів та у комбінації з таксанами. Нижче представлена інформація щодо окремих небажаних реакцій. Порушення з боку серця Хронічна серцева недостатність (ХСН) II-IV функціонального класу за NYHA є частою небажаною реакцією при застосуванні препарату Герцептин і асоціювалася з фатальним результатом. У пацієнтів, які отримували препарат Герцептин®, спостерігалися такі ознаки та симптоми порушення функції серця: задишка, ортопное, посилення кашлю, набряк легенів, ритм “галопу” або зниження фракції викиду лівого шлуночка. У 3 базових клінічних дослідженнях застосування препарату Герцептин в/в у комбінації з ад'ювантною хіміотерапією частота порушень з боку серця 3/4 ступеня (а саме симптоматична хронічна серцева недостатність) не відрізнялася від такої у пацієнтів, які отримували тільки хіміотерапію (тобто без препарату Герцептин®), та у пацієнтів, які отримували Герцептин® після таксанів (0.3-0.4%). Частота була найбільшою у пацієнтів, які отримували Герцептин разом з таксанами (2%). Досвід застосування препарату Герцептин у комбінації з низькодозовими режимами антрациклінів у неоад'ювантній терапії обмежений. При застосуванні препарату Герцептин протягом одного року після завершення ад'ювантної хіміотерапії серцева недостатність III-IV функціонального класу по NYHA спостерігалася у 0.6% пацієнтів при медіані спостереження 12 міс та у 0.8% пацієнтів при медіані спостереження 8 років. Частота легкої симптоматичної та безсимптомної дисфункції лівого шлуночка склала 4.6%. Тяжка ХСН була оборотна в 71.4% випадків (оборотність визначалася як мінімум два послідовні підвищення показника ФВЛШ ≥50% після явища). Легка симптоматична та безсимптомна дисфункція лівого шлуночка була оборотна у 79.5% випадків. Приблизно 17% явищ, пов'язаних з порушеннями серця, виникли після завершення терапії препаратом Герцептин®. У базових клінічних дослідженнях при метастатичному РМЗ частота порушень з боку серця при внутрішньовенному введенні препарату Герцептин у поєднанні з паклітакселом варіювала від 9% до 12% порівняно з 1%-4% для монотерпії паклітакселом. Для монотерапії препаратом Герцептин частота склала 6%-9%. Найбільша частота порушень з боку серця спостерігалася у пацієнтів, які отримують Герцептин® одночасно з антрациклінами/циклофосфамідом (27%), що значно вище, ніж для терапії антрациклінами/циклофосфамідом (7%-10%). У дослідженні з проспективним моніторингом функції серця частота симптоматичної ХСН склала 2.2% у пацієнтів, які отримували препарати Герцептин і доцетаксел, порівняно з 0% у пацієнтів, які отримували монотерапію доцетакселом. У більшості пацієнтів (79%) з порушеннями серця спостерігалося поліпшення стану після отримання стандартної терапії ХСН. Реакції, пов'язані з введенням, та реакції гіперчутливості Реакції, пов'язані з введенням/реакції гіперчутливості, такі як озноб та/або лихоманка, задишка, артеріальна гіпотензія, хрипи в легенях, бронхоспазм, тахікардія, зниження насичення гемоглобіну киснем, респіраторний дистрес-синдром, висипання, тош застосування препарату Герцептин®. Частота реакцій на введення всіх ступенів тяжкості варіює і залежить від показання, методології збору інформації, а також від того, чи Герцептин® вводився спільно з хіміотерапією або застосовувався як монотерапія. При порівнянні препарату Герцептин у лікарській формі для внутрішньовенного введення з лікарською формою для підшкірного введення частота реакцій, пов'язаних із введенням, усіх ступенів тяжкості склала 37.2% і 47.8%, відповідно. Серед тяжких реакцій спостерігалися лише явища 3 ступеня тяжкості у 2% та 1.7% пацієнтів відповідно. Реакції 4 та 5 ступеня тяжкості не зареєстровані. Всі тяжкі реакції при застосуванні препарату Герцептин® розвивалися на тлі спільного застосування хіміотерапії. Найчастішою тяжкою реакцією була лікарська гіперчутливість. Системні реакції включали гіперчутливість, артеріальну гіпотензію, тахікардію, кашель та задишку. Місцеві реакції включали почервоніння, свербіж, набряк та висип у місці введення. Гематологічна токсичність Дуже часто виникала фебрильна нейтропенія. Небажані реакції, що виникають часто, включають анемію, лейкопенію, тромбоцитопенію і нейтропенію. Частота виникнення гіпопротромбінемії невідома. Ризик нейтропенії може бути дещо вищим при застосуванні трастузумабу в комбінації з доцетакселом після терапії препаратами антрациклінового ряду. Порушення з боку легень Із застосуванням препарату Герцептин асоціюються важкі небажані явища з боку легень (в т.ч. з фатальним результатом). Дані реакції включають (але не обмежуються): інфільтрати в легенях, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність. Інфекції Частота важких інфекцій (≥3 ступеня тяжкості відповідно до загальних критеріїв токсичності Національного інституту раку в США (NCI СТСАЕ) версія 3.0) становить 5% для препарату Герцептин® у лікарській формі для внутрішньовенного введення порівняно з 7.1% для препарату Герцептин® у лікарській формі для підшкірного введення. Частота серйозних інфекцій (більшість з яких була пов'язана із госпіталізацією або продовженням госпіталізації) становить 4.4% при внутрішньовенному застосуванні препарату Герцептин® та 8.1% – при підшкірному введенні. Різниця між лікарськими формами спостерігалася в основному в рамках фази ад'ювантної терапії (монотерапії) і переважно за рахунок інфекцій післяопераційних ран, хоча були відмінності і за частотою інших інфекцій, таких як інфекції дихальних шляхів, гострий пієлонефрит і сепсис. Всі явища дозволилися в середньому протягом 13 днів при застосуванні препарату Герцептин у лікарській формі для внутрішньовенного введення та протягом 17 днів при застосуванні препарату Герцептин у лікарській формі для внутрішньовенного введення. Підвищення АТ Частота підвищення артеріального тиску на фоні застосування препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення в 2 рази вище порівняно із застосуванням у лікарській формі для внутрішньовенного введення (9.8% порівняно з 4.7% відповідно). При цьому частка пацієнтів з тяжкими явищами (NCI СТСАЕ ≥3 ступеня) більша серед пацієнтів, які отримували препарат Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення (2%), порівняно з Перехід з лікарської форми для внутрішньовенного введення препарату Герцептин® на лікарську форму для підшкірного введення та навпаки Загалом перехід з лікарської форми для внутрішньовенного введення препарату Герцептин® на лікарську форму для підшкірного введення у пацієнтів з ранніми стадіями HER2-позитивного РМЗ переносився добре. Частота серйозних небажаних явищ, небажаних явищ 3 ступеня тяжкості та припинення терапії через розвиток небажаних явищ до переходу на іншу лікарську форму була низькою. Безпека та переносимість препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення у пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ При вивченні безпеки та переносимості препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення при ад'ювантній терапії ранніх стадій HER2-позитивного РМЗ нових сигналів безпеки не отримано. Результати відповідали вже відомому профілю безпеки для препарату Герцептин у лікарській формі для внутрішньовенного та підшкірного введення. Крім того, ад'ювантна терапія препаратом Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення (фіксована доза) у пацієнтів з нижчою масою тіла не асоціювалася з підвищеним ризиком безпеки, небажаних явищ та серйозних небажаних явищ, порівняно з пацієнтами, які мають більш високу масу. тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень лікарської взаємодії препарату Герцептин® не проводилося. У клінічних дослідженнях клінічно значущої взаємодії між препаратом Герцептин і одночасно застосовуваними препаратами не відзначалося. При застосуванні трастузумабу в комбінації з доцетакселом, карбоплатином або анастрозолом фармакокінетичні параметри цих препаратів, включаючи трастузумаб, не змінювалися. Концентрації паклітакселу та доксорубіцину та їх основних метаболітів (6-α-гідроксипаклітаксел та доксорубіцинол) у присутності трастузумабу не змінювалися. Тим не менш, трастузумаб може підвищити загальну експозицію одного з метаболітів доксорубіцину (7-дезокси-13-дигідродоксорубіцинон). Біологічна активність цього метаболіту та клінічне значення підвищення його експозиції невідомі. У присутності паклітакселу та доксорубіцину змін у концентрації трастузумабу не спостерігалося. Результати вивчення фармакокінетики капецитабіну та цисплатину при застосуванні в комбінації з трастузумабом або без нього припускають, що експозиція біологічно активних метаболітів капецитабіну (наприклад, фторурацил) не змінювалася при одночасному застосуванні цисплатину або цисплатину та трастузумабу. Однак були зареєстровані більш високі концентрації капецитабіну і триваліший його Т1/2 при комбінації з трастузумабом. Дані також вказують, що фармакокінетика цисплатину не змінювалася при одночасному застосуванні капецитабіну або капецитабіну у комбінації з трастузумабом. Препарат Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення є готовим до використання розчином, який не можна розчиняти в інших лікарських препаратах або змішувати. Ознак несумісності між розчином препарату Герцептин для підшкірного введення та шприцами з поліпропілену не спостерігалося.Спосіб застосування та дозиТестування на пухлинну експресію HER2 до початку лікування препаратом Герцептин® є обов'язковим. Лікування препаратом Герцептин повинно проводитися тільки під наглядом лікаря, який має досвід застосування цитотоксичної хіміотерапії. Препарат повинен вводити медичний персонал за дотримання асептичних умов. Перед введенням препарату важливо перевірити його маркування та переконатися, що лікарська форма препарату відповідає призначенню для підшкірного введення. Герцептин® у формі розчину для підшкірного введення не призначений для внутрішньовенного введення і повинен застосовуватися тільки підшкірно у вигляді ін'єкції. Перехід з лікарської форми для внутрішньовенного введення на лікарську форму для підшкірного введення і навпаки при режимі введення 1 раз на 3 тижні вивчався в клінічному дослідженні. Щоб уникнути помилкового введення препарату Кадсила® (трастузумаб емтанзин) замість препарату Герцептин® (трастузумаб), перед введенням препарату пацієнту необхідно перевірити етикетку на флаконі. Препарат Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення є готовим до використання розчином, який не можна розчиняти в інших лікарських препаратах або змішувати. Перед введенням розчин слід перевірити (візуально) щодо відсутності механічних домішок і зміни забарвлення. Правила зберігання розчину для підшкірного введення після забору в шприц Т.к. розчин препарату Герцептин для п/к введення не містить антимікробного консерванта, з мікробіологічної точки зору препарат повинен бути використаний відразу після розкриття флакона і набору в шприц. Після набору в шприц лікарський препарат зберігає фізичну та хімічну стабільність протягом 48 годин при температурі 2-8°С та протягом 6 годин при кімнатній температурі (максимально 30°С) за розсіяного денного освітлення, за умови, що набір препарату у шприц проводиться у контрольованих, валідованих асептичних умовах. Якщо препарат у флаконі вже зберігався якийсь час при кімнатній температурі, зберігати препарат, набраний у шприц, при кімнатній температурі не можна. Після набору розчину в шприц рекомендується замінити голку-перехідник на шприц, що закриває ковпачок, щоб уникнути висихання розчину в голці і зниження якості лікарського препарату. Голку для підшкірного введення слід приєднувати до шприца безпосередньо перед введенням з корекцією об'єму розчину до 5 мл. Флакон із препаратом використовується лише одноразово. Стандартний режим дозування Препарат призначають підшкірно у фіксованій дозі 600 мг (незалежно від маси тіла пацієнта), протягом 2-5 хв, кожні 3 тижні. Доза навантаження не потрібна. Ін'єкції слід проводити поперемінно в ліве та праве стегно. Місце нової ін'єкції має відстояти від попереднього мінімум на 2.5 см, розташовуватися на здоровій ділянці шкіри та не торкатися ділянок почервоніння, синців, хворобливості та ущільнень. Для підшкірного введення інших препаратів слід використовувати інші місця введення. Тривалість терапії Лікування препаратом Герцептин у пацієнтів з метастатичним РМЗ проводиться до прогресування захворювання. Пацієнти з ранніми стадіями РМЗ повинні отримувати терапію препаратом Герцептин протягом 1 року або до рецидиву захворювання (залежно від того, що відбудеться швидше). Лікування препаратом Герцептин® пацієнтів із ранніми стадіями РМЗ понад 1 рік не рекомендується. Корекція дози У період виникнення оборотної мієлосупресії, спричиненої хіміотерапією, курс терапії препаратом Герцептин® може бути продовжений після зниження дози хіміотерапії або тимчасової її відміни (згідно з відповідними рекомендаціями в інструкціях з застосування паклітакселу, доцетакселу або інгібіторного аромату). При зниженні ФВЛШ (в%) на ≥10 одиниць від вихідної та нижче значення 50% лікування має бути припинено. Повторну оцінку ФВЛШ слід проводити приблизно через 3 тижні. За відсутності поліпшення показника ФВЛШ або його подальшого зниження або появи симптомів хронічної серцевої недостатності (ХСН) необхідно розглянути питання про припинення лікування препаратом Герцептин®, якщо тільки користь для конкретного пацієнта не перевищує ризик. Таких пацієнтів слід направити до кардіолога для проведення обстеження та спостерігати. Пропуск у плановому введенні При пропусканні фіксованої дози препарату Герцептин для п/к введення слід якнайшвидше ввести наступну (тобто пропущену) дозу 600 мг. Інтервал між наступними ін'єкціями препарату Герцептин® для підшкірного введення не повинен бути менше 3 тижнів. Особливі вказівки з дозування Зниження дози препарату Герцептин у пацієнтів похилого віку не потрібне. Зміна дози препарату Герцептин у пацієнтів з легким та середнім ступенем порушення функції нирок не потрібна. У зв'язку з обмеженими даними дати рекомендації з дозування препарату у пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції нирок неможливо. У зв'язку з відсутністю даних дати рекомендації з дозування препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки неможливо.ПередозуванняВведення препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення в разових дозах до 960 мг не супроводжувалося небажаними явищами.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ медичній документації хворого слід зазначати торгове найменування препарату та номер серії. Заміна препарату на будь-який інший біологічний лікарський препарат вимагає узгодження з лікарем. За відсутності даних про результати переведення пацієнтів з препарату Герцептин® на подібний біологічний препарат, що підтверджують взаємозамінність, слід бути обережним при заміні препарату Герцептин® на подібний біологічний препарат. Подана інформація стосується виключно препарату Герцептин®. HER2 тестування має бути проведено у спеціалізованій лабораторії, яка може забезпечити контроль якості процедури тестування. Герцептин® слід застосовувати у пацієнтів з метастатичним РМЗ або ранніми стадіями РМЗ тільки за наявності пухлинної гіперекспресії HER2, визначеної методом імуно-гістохімічної реакції (ІГХ), або ампліфікації гена HER2, визначеної методом гібридизації in situ (FISH або CISH). Слід використовувати точні та валідовані методи визначення. В даний час відсутні дані з клінічних досліджень про пацієнтів, які отримували Герцептин повторно після застосування в ад'ювантній терапії. Порушення з боку серця Пацієнти, які отримують Герцептин як монотерапію або в комбінації з паклітакселом або доцетакселом, особливо після хіміотерапії, що включає антрацикліни (доксорубіцин або епірубіцин), мають підвищений ризик розвитку ХСН (II-IV функціональний клас за NYHA) або безсимптомних порушень функції серця. Тяжкість цих явищ може варіювати від середнього до тяжкого ступеня. Ці явища можуть призвести до смерті. Крім цього, необхідно бути обережними при лікуванні пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів похилого віку, з артеріальною гіпертензією, документально підтвердженою ІХС, хронічною серцевою недостатністю, ФВЛШ Хворі, яким планується призначення препарату Герцептин®, особливо ті з них, які раніше отримували препарати антрациклінового ряду та циклофосфамід, повинні спочатку пройти ретельне кардіологічне обстеження, що включає збір анамнезу, фізикальний огляд, ЕКГ, ехокардіографію (ЕхоКГ) та/або радіоізо. ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Моніторування може дозволити виявити пацієнтів з порушеннями функції серця. Вихідно проведене кардіологічне обстеження слід повторювати кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату. До початку лікування препаратом Герцептин® необхідно ретельно зіставити можливу користь та ризик його застосування. За даними, отриманими в результаті популяційного фармакокінетичного моделювання, Герцептин може перебувати в крові до 7 місяців після завершення терапії. У пацієнтів, які отримують антрацикліни після завершення лікування препаратом Герцептин, можливе підвищення ризику порушень функції серця. По можливості слід уникати призначення хіміотерапії на основі антрациклінів протягом 7 місяців після завершення терапії препаратом Герцептин. При застосуванні препаратів антрациклінового ряду слід проводити ретельний моніторинг функції серця. Слід оцінити необхідність проведення стандартного кардіологічного обстеження у пацієнтів із підозрою на серцево-судинні захворювання. У всіх пацієнтів слід проводити моніторинг функції серця під час лікування (наприклад, кожні 12 тижнів). Внаслідок моніторингу можна виявити пацієнтів, у яких розвинулися порушення функції серця. У пацієнтів з безсимптомним порушенням функції серця може бути корисним часте проведення моніторингу (наприклад, кожні 6-8 тижнів). При тривалому погіршенні функції лівого шлуночка, що не проявляється симптоматично, доцільно розглянути питання про відміну препарату, якщо клінічна користь від його застосування відсутня. Безпечність продовження або відновлення терапії препаратом Герцептин у пацієнтів, у яких розвинулися порушення з боку серця, не вивчалась. При зниженні ФВЛШ (в%) на ≥10 одиниць від вихідної та нижче значення 50% лікування слід призупинити. Повторну оцінку ФВЛШ слід проводити приблизно через 3 тижні. За відсутності покращення показника ФВЛШ, або його подальшого зниження, або при появі симптомів ХСН необхідно розглянути питання про припинення лікування препаратом Герцептин, якщо тільки користь для конкретного пацієнта не перевищує ризик. Таких пацієнтів слід направляти до кардіолога для проведення обстеження та спостерігати. Якщо на фоні терапії препаратом Герцептин розвивається симптоматична серцева недостатність, необхідно провести відповідну стандартну медикаментозну терапію ХСН. У більшості пацієнтів з ХСН або безсимптомним порушенням функції серця в базових дослідженнях спостерігалося покращення стану на тлі стандартної медикаментозної терапії ХСН: інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину та бета-адреноблокатори. За наявності клінічної користі від застосування препарату Герцептин більшість пацієнтів з побічними реакціями з боку серця продовжили терапію без прояву додаткових клінічно значущих реакцій з боку серця. Метастатичний рак молочної залози Не рекомендується застосовувати препарат Герцептин у комбінації з антрациклінами для лікування метастатичного раку молочної залози. Ризик розвитку порушень з боку серця у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози підвищений при попередній терапії антрациклінами, проте він нижчий порівняно з таким при одночасному застосуванні антрациклінів та препарату Герцептин. Ранні стадії раку молочної залози Пацієнтам з ранніми стадіями раку молочної залози слід проводити кардіологічне обстеження перед початком лікування, кожні 3 місяці під час терапії та кожні 6 місяців після її закінчення протягом 24 місяців з моменту введення останньої дози препарату. Рекомендується більш тривалий моніторинг після лікування препаратом Герцептин у комбінації з антрациклінами з частотою обстежень 1 раз на рік протягом 5 років з моменту введення останньої дози Герцептин або далі, якщо спостерігається постійне зниження ФВЛШ. Лікування препаратом Герцептин не рекомендується хворим на ранніх стадіях РМЗ (ад'ювантна та неоад'ювантна терапія) з: інфарктом міокарда в анамнезі; стенокардією, яка потребує лікування; ХСН (II-IV функціональний клас з NYHA) в анамнезі або в даний час; ФВЛШ нижче за 55%; іншими кардіоміопатіями; аритміями, що потребують лікування; клінічно значущими вадами серця; погано контрольована артеріальна гіпертензія, за винятком артеріальної гіпертензії, що піддається стандартній медикаментозній терапії; та гемодинамічно значущим перикардіальним випотом, оскільки ефективність та безпека застосування препарату у таких пацієнтів не вивчені. Ад'ювантна терапія Не рекомендується застосовувати препарат Герцептин у комбінації з антрациклінами у складі ад'ювантної терапії. У пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ, які отримували Герцептин® (в/в) після хіміотерапії на основі антрациклінів, спостерігалося підвищення частоти симптоматичних та безсимптомних небажаних явищ з боку серця в порівнянні з такими, що отримували хіміотерапію доцетакселом та карбоплатином (режими, що не містять ). При цьому різниця була більша у випадках одночасного застосування препарату Герцептин і таксанів, ніж при послідовному застосуванні. Незалежно від режиму, що використовувався, більшість симптоматичних кардіальних явищ виникало в перші 18 міс лікування. Тривале збільшення кумулятивної частоти симптоматичних кардіальних явищ або явищ, пов'язаних зі зниженням ФВЛШ, спостерігається у 2.37% пацієнтів, які отримували Герцептин® у комбінації з таксанами після терапії антрациклінами, порівняно з 1% пацієнтів у групах порівняння (у групі терапії антрацикл таксанами, та у групі терапії таксанами, карбоплатином та препаратом Герцептин®). Ідентифікованими факторами ризику розвитку небажаних явищ з боку серця при ад'ювантній терапії препаратом Герцептин® є: вік понад 50 років, низька вихідна ФВЛШ (менше 55%) перед та після початку лікування паклітакселом, зниження ФВЛШ на 10-15 одиниць, попередній або супутній прийом препаратів. Ризик порушень з боку серця у пацієнтів, які отримували Герцептин після закінчення ад'ювантної хіміотерапії, асоціювався з вищою сумарною дозою антрациклінів перед початком лікування препаратом Герцептин і з ІМТ понад 25 кг/м2. Неоад'ювантна-ад'ювантна терапія Для пацієнтів з ранніми стадіями РМЗ, яким може бути призначена неоад'ювантно-ад'ювантна терапія, застосування препарату Герцептин® разом з антрациклінами рекомендовано лише у випадку, якщо вони раніше не отримували хіміотерапію і тільки при використанні низькодозових режимів терапії антрациклінами (максимальна сумарна м2 або епірубіцину 360 мг/м2). У пацієнтів, які отримали повний курс низькодозових антрациклінів та Герцептин у складі неоад'ювантної терапії, не рекомендується проведення додаткової цитотоксичної хіміотерапії після проведення хірургічного втручання. У всіх інших випадках рішення щодо необхідності додаткової цитотоксичної хіміотерапії приймається на підставі індивідуальних факторів. Досвід застосування трастузумабу разом із низькодозовими режимами терапії антрациклінами обмежений двома дослідженнями. При застосуванні препарату Герцептин у лікарській формі для внутрішньовенного введення разом з неоад'ювантною хіміотерапією, що включала 3 цикли доксорубіцину (сумарна доза 180 мг/м2), частота симптоматичного порушення функції серця склала 1.7%. У базовому дослідженні при застосуванні препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення спільно з неоад'ювантною терапією, що включала 4 цикли епірубіцину (сумарна доза 300 мг/м2), частота хронічної серцевої недостатності склала 0.7% при медіані спостереження в 40 місяців. У пацієнтів з нижчою масою тіла (менше 59 кг, найменший квартиль маси тіла) використання фіксованої дози препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення не асоціювалося з підвищеним ризиком кардіальних явищ або значного зниження показника фракції викиду лівого шлуночка. Клінічний досвід застосування у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Реакції, пов'язані із запровадженням Для зниження ризику виникнення реакцій на вступ може використовуватися премедикація. Незважаючи на те, що серйозних реакцій (що включають задишку, артеріальну гіпотензію, хрипи в легенях, бронхоспазм, тахікардію, зниження насичення гемоглобіну киснем та респіраторний дистрес-синдром), пов'язаних із введенням, для препарату Герцептин® у лікарській формі зареєстровано, необхідно бути обережними, оскільки дані явища спостерігалися при введенні внутрішньовенної лікарської форми препарату Герцептин®. Рекомендується нагляд за пацієнтами з метою своєчасного виявлення реакцій, пов'язаних із запровадженням препарату. Можливий прийом анальгетиків/антипіретиків, таких як парацетамол, або антигістамінних препаратів, таких як дифенгідрамін. Серйозні реакції, пов'язані з внутрішньовенним введенням препарату Герцептин®, успішно піддавалися лікуванню, що полягало у застосуванні бета-адреностимуляторів, кортикостероїдів, інгаляції кисню. У поодиноких випадках дані реакції асоціювалися з фатальним результатом. Ризик розвитку летальних реакцій, пов'язаних із введенням, вищий у пацієнтів із задишкою у спокої, спричиненою метастазами у легені або супутніми захворюваннями, тому таким хворим не слід проводити терапію препаратом Герцептин®. Порушення з боку легень Слід бути обережним при застосуванні препарату Герцептин у лікарській формі для підшкірного введення, т.к. при використанні препарату Герцептин у лікарській формі для внутрішньовенного введення в післяреєстраційному періоді реєструвалися важкі явища з боку легень, які іноді супроводжувалися летальним результатом. Ці явища можуть виникнути як при введенні препарату, так і відстрочено. Крім того, спостерігалися випадки інтерстиціальної хвороби легень (ІБЛ), включаючи легеневі інфільтрати, гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонію, пневмоніт, плевральний випіт, гострий набряк легень та дихальну недостатність. Фактори ризику, асоційовані з ІХЛ, включають раніше проведену або супутню терапію іншими протипухлинними препаратами, які, як відомо, пов'язані з ІХЛ (таксани, гемцитабін, винорелбін та променева терапія).Ризик тяжких реакцій з боку легень вищий у пацієнтів із метастатичним ураженням легень, супутніми захворюваннями, що супроводжуються задишкою у спокої, тому такі пацієнти не повинні отримувати препарат Герцептин. Слід бути обережними, особливо у пацієнтів, які отримують супутню терапію таксанами, через можливість розвитку пневмоніту. Утилізація препарату та витратних матеріалів Голки та шприци не можна використовувати повторно. Використані голки та шприци поміщають у захищений від проколів контейнер (ємність). Утилізацію препарату Герцептин і витратних матеріалів слід проводити відповідно до місцевих вимог. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. У разі виникнення реакцій, пов'язаних із введенням препарату, пацієнтам не слід керувати автомобілем або працювати з механізмами до вирішення симптомів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
586,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Активні речовини: інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний – 500000 ME; натрію гіалуронат – 12 мг; Допоміжні речовини: кондитерський жир, парафін, емульгатор Т-2. 10 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці в пачці з картону з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії білого або білого з кремуватим відтінком кольору, циліндричної або конусоподібної форми, однорідної консистенції, із запахом кондитерського жиру.Фармакотерапевтична групаГіаферон, супозиторії вагінальні та ректальні, є противірусним препаратом, що включає інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний, натрію гіалуронат як активні компоненти.ФармакокінетикаПри ректальному введенні препарату інтерферон апьфа-2Ь людський рекомбінантний всмоктується через слизову оболонку, надходить у навколишні тканини, лімфатичну систему, забезпечуючи системну імуномодулюючу дію. За рахунок часткової фіксації на клітинах слизової оболонки має також місцеву дію. При інтравагінальному застосуванні за рахунок високої концентрації в осередку інфекції має виражений місцевий противірусний та антибактеріальний ефект. Максимальна концентрація інтерферону в сироватці досягається через 5 годин після введення препарату. Внаслідок вираженої гідрофільності натрію гіалуронат утворює дисперсний матрикс, сприяє посиленню активності та проліферації клітинних елементів, прискорює регенерацію тканин, стимулює ангіогенез. Будучи основним структурним елементом сполучної тканини людини,натрію гіалуронат забезпечує рівномірне пролонговане проникнення інтерферону в кровотік. Зниження рівня сироваткового інтерферону через 12 годин після введення препарату спричиняє необхідність його повторного введення.Показання до застосуванняГостра та хронічна рецидивна герпетична інфекція; в т.ч. статевих та генералізованих форм. Комплексна терапія захворювань статевої сфери: хламідіоз, гарднереллез, мікоплазмоз та уреаплазмоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та лактації не вивчалось.Побічна діяПрепарат добре переноситься та не викликає вираженої побічної дії. При добовій дозі інтерферону альфа-2b понад 10000000 ME можуть спостерігатися такі явища, як озноб, стомлюваність, втрата апетиту, пітливість. У цих випадках рекомендується консультація лікаря для зниження дози препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат Гіаферон ефективний як компонент комплексної терапії. У поєднання з антибактеріальними та противірусними препаратами дозволяє досягти високого терапевтичного ефекту.Спосіб застосування та дозиПри герпетичній інфекції: по 1 супозиторію ректально або вагінально 2 рази на день щодня протягом 10 днів. При хламідіозі, гарднереллезі, мікоплазмозі, уреаплазмозі: по супозиторію 2 рази на день вагінально щодня протягом 20-30 днів.ПередозуванняВипадки передозування препарату Гіаферон не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГіаферон не впливає на виконання видів діяльності, що потребують особливої уваги та швидких реакцій (управління транспортними засобами, машинним обладнанням тощо). Препарат не придатний для застосування: Цілісність упаковки, якого порушено; без маркування; із зміненими фізичними властивостями (зміна кольору, появи запаху згірклого жиру); з терміном придатності, що минув.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель для зовнішнього застосування 2% у тубі по 4 г. У картонній коробці 4 туби разом із інструкцією із застосування. Гіалуронат натрію, Хондроїтину сульфат, Босвелії екстракт. Гелеву основу Гіалгеля складає Аквакомплекс гліцеросольвату титану (Тізоль).Опис лікарської формиБезбарвний, майже прозорий гель в'язкої консистенції із приємним запахом.ХарактеристикаГіалгель є унікальним препаратом на основі гіалуронату натрію та не має аналогів. Оптимально підібране співвідношення активних речовин, що входять до складу Гіалгеля, робить його ефективним та безпечним для лікування остеоартрозу та інших захворювань суглобів при звичайному зовнішньому застосуванні без використання ін'єкцій та спеціальних фізіотерапевтичних процедур. Успішний досвід лікувальної практики застосування Гіалгеля є також при остеохондрозі хребта та дискогенному радикуліті. Основною діючою речовиною Гіалгеля 4г №4 є високомолекулярний фармацевтичний гіалуронат натрію. Як транскутанний провідник через підшкірні тканини використовується нове металоорганічне з'єднання - Аквакомплекс гліцеросольвата титану. На відміну від інших препаратів Гіалуронату натрію «Гіалгель» не вимагає внутрішньосуглобових ін'єкцій, не має побічних ефектів, має яскраво виражені протизапальні та регенераційні властивості.Властивості компонентівТізоль має власну протизапальну дію, а наявність пов'язаних молекул гліцерину та атома титану забезпечує протекторну, протинабрякову та місцеву аналгетичну дію, що позитивно впливає на склад синовіальної рідини. Але головною та унікальною властивістю Тізоля є його провідність через шкіру, слизову та навіть кісткову тканину на глибину до 7 см. Екстракт Босвелії використовується як протизапальний засіб (механізм дії схожий на дію нестероїдних протизапальних препаратів). Хондроїтину сульфат є стимулятором регенерації тканин, сприяє утриманню води та відновленню амортизуючих функцій у хрящових тканинах. Має протизапальну дію, дозволяє збільшити рухливість суглобів і знизити больові відчуття.ІнструкціяНевелику кількість гелю (вміст однієї туби – 4 г) рівномірно нанести тонким шаром на очищену зволожену шкіру на відповідну ділянку тіла масажними рухами без посиленого втирання. Гіалгель наноситься рівномірно з усіх боків ураженого суглоба.Показання до застосуванняБіль та обмежена рухливість при дегенеративно-дистрофічних та травматичних змінах у колінному, плечовому та інших великих синовіальних суглобах. Застосовується для локальної терапії І-ІІІ ступеня остеоартрозу, а також при вторинних артрозах у хворих з артритами різного генезу на стадії ремісії. Остеоартроз дрібних суглобів, у тому числі суглобів кистей та стоп, ліктьового суглобів. Застосовується пацієнтами, які ведуть активний спосіб життя та регулярно навантажують уражений суглоб.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів гелю. З обережністю: наявність інфікованих ран, садна в ділянці суглоба, інфікований або сильно запалений суглоб.Спосіб застосування та дози1 раз на 2-3 дні. За потреби роблять повторні курси через 3-6 місяців.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
16 728,00 грн
16 636,00 грн
Дозування: 1. 5% Форма выпуска: р-р д/внутрисуставного введения Упаковка: шприц Производитель: Фидиа Раша ООО Завод-производитель: Фидиа Фармацеутиси С. п.
7 458,00 грн
7 404,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРідина - 1 фл./шприц: активні речовини: гіалуронат натрію та сополімер гіалуронової кислоти з аскорбілфосфатом магнію - 15 мг/мл; L-пролін – 3 мг/мл; L-лізину гідрохлорид – 3 мг/мл; гліцин – 3 мг/мл; допоміжні речовини: хлорид натрію; фосфатний буфер; вода для ін'єкцій.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна, злегка гелеподібна речовина.ХарактеристикаПрепарат стимулює синтез волокон колагену та еластину, забезпечує адресну доставку активних речовин та сприяє їх тривалому утриманню у шкірі. Цистеїн та глутатіон – потужні антиоксиданти. Цистеїн входить до складу альфа-кератину – основного білка шкіри, бере участь у формуванні епідермального бар'єру. Глутатіон має цитопротективну дію, гальмуючи апоптоз клітин.ФармакодинамікаХондрорепаративний. Стан метаболізму суглобів, в'язкоеластичні та захисні властивості синовіальної рідини багато в чому визначаються концентрацією в ній гіалуронової кислоти, специфічного протеоглікану, зосередженого в хрящі, синовіальних оболонках та інших сполучнотканинних структурах організму. Дія гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) заснована на біологічній стимуляції процесів природного метаболізму, за допомогою чого покращується фізіологічний та реологічний статус синовіальної рідини. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) сприяє уповільненню руйнування суглобового хряща у комплексі з процесами відновлення гомеостазу синовіальної рідини. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) дозволяє відновлювати ефективну концентрацію гіалуронової кислоти в матриксі, що призводить до стимуляції фібробластів та хондроцитів. Проміжні продукти деградації гіалуронової кислоти мають ангіогенну, імуностимулюючу та протизапальну дію. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант), будучи біоактивною композицією модифікованої гіалуронової кислоти з аскорбіновою кислотою та амінокислотами, що беруть участь у синтезі колагену, дозволяє здійснювати спрямовану доставку активних речовин безпосередньо до зони пошкоджених сполучнотканин. Структурна модифікація гіалуронової кислоти (полімерна зшивка) в гелевому матеріалі ГІАЛРИПАЙЕР-02 (хондрорепарант) визначає пролонговану реконструктивну дію на пошкоджені внаслідок травм або дегенеративно-дистрофічних процесів хрящові, зв'язувальні та сполучнотканинні структури сустав. При внутрішньосуглобовому введенні продукти катаболізму гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант), звільнені амінокислоти, в т.ч. незамінна - лізин, разом з вітаміном С створюють фізіологічно сприятливе середовище для посилення метаболічної активності клітин та запускають синтез основних компонентів міжклітинного матриксу хрящових та сполучнотканинних структур. Вітамін С, що входить до складу матеріалу, бере участь у метаболічних перетвореннях гліцину, проліну і лізину. Гідроксилювання проліну необхідно для стабілізації потрійної спіралі колагену, а гідроксилювання лізину дуже важливо для подальшого утворення ковалентних зв'язків між молекулами колагену при формуванні колагенових фібрил. Цей процес є визначальним для стабілізації міжклітинної речовини всіх видів сполучної тканини.ІнструкціяУ порожнину суглоба. Обсяг введення матеріалу та підбір ін'єкційної голки визначається лікарем індивідуально, залежно від анатомо-фізіологічних характеристик та стану суглоба. За наявності випоту у суглобі рекомендується попередня евакуація зайвого обсягу синовіальної рідини. Залежно від розміру суглоба необхідно вводити в порожнину суглоба до 2 мл гелю матеріалу ГІАЛРИПАЙЕР-02 (хондрорепарант) 1 раз на 14 днів протягом 6-8 тижнів. Повторний курс проводиться через 6-12 місяців. Одночасно можна проводити лікування кількох суглобів. Лікування гелевим матеріалом ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) впливає тільки на суглоб, в який вводиться матеріал, системний ефект ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) не має. Шприц, голка та залишок невикористаного матеріалу після виконання процедури підлягають негайній утилізації. Увага! Для ефективного результату лікування дуже важливо правильно виконати ін'єкцію. Введення гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) можуть виконувати лише фахівці, які мають на це дозвіл відповідно до місцевого законодавства. ТОВ «Лабораторія ТОСКАНІ» не несе відповідальності за наслідки неправильного використання гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант).Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії при наступних захворюваннях та станах: лікування остеоартрозу І–ІІІ стадії колінного, тазостегнового та інших синовіальних суглобів дегенеративно-дистрофічного або травматичного походження; необхідність поліпшення в'язкоеластичних та захисних властивостей синовіальної рідини суглобів; дегенеративно-дистрофічні стани зв'язкового апарату, сполучнотканинних та хрящових структур; артрити на стадії ремісії. для профілактики дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату; у період реабілітації після перенесених травм та оперативних втручань.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до компонентів матеріалу; наявність в анамнезі аутоімунних захворювань або проведення аутоімунної терапії; прийом антикоагулянтів; важка форма запалення чи інфікування суглоба; наявність ознак активного захворювання шкіри або шкірної інфекції у безпосередній близькості від місця введення; вагітність; період лактації.Побічна діяВнутрішньосуглобове введення гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) відрізняється гарною переносимістю. У поодиноких випадках можливі локальні вторинні явища - біль, відчуття тепла, поява внутрішньосуглобової ексудації; дуже рідко – алергічні реакції. Про небажані явища слід повідомляти місцеві представники ТОВ «Лабораторія ТОСКАНІ».Взаємодія з лікарськими засобамиВведення у поєднанні з іншими лікарськими препаратами та виробами не досліджено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно дотримуватися загальних запобіжних заходів для внутрішньосуглобових ін'єкцій. Не слід вводити гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) за наявності інфікованих ран, саден у ділянці суглоба, вираженого запалення, значного внутрішньосуглобового випоту, венозного та лімфатичного стазу на боці ураженого суглоба. При обробці шкіри перед проведенням внутрішньосуглобової ін'єкції не можна використовувати дезінфектанти, що містять четвертинні амонієві солі. Перед введенням необхідно нагріти матеріал до кімнатної температури. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) повинен акуратно вводитися в порожнину суглоба. Після ін'єкції гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) пацієнту рекомендується дотримуватися щадного режиму та уникати зайвого навантаження на суглоб протягом декількох днів. Під час курсу введення гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) не допускається введення в порожнину ураженого суглоба анестетиків та інших фармакологічних препаратів. Не застосовувати виріб із пошкодженою упаковкою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмамиУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 690,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРідина - 1 фл./шприц: активні речовини: гіалуронат натрію та сополімер гіалуронової кислоти з аскорбілфосфатом магнію - 15 мг/мл; L-пролін – 3 мг/мл; L-лізину гідрохлорид – 3 мг/мл; гліцин – 3 мг/мл; допоміжні речовини: хлорид натрію; фосфатний буфер; вода для ін'єкцій.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна, злегка гелеподібна речовина.ХарактеристикаПрепарат стимулює синтез волокон колагену та еластину, забезпечує адресну доставку активних речовин та сприяє їх тривалому утриманню у шкірі. Цистеїн та глутатіон – потужні антиоксиданти. Цистеїн входить до складу альфа-кератину – основного білка шкіри, бере участь у формуванні епідермального бар'єру. Глутатіон має цитопротективну дію, гальмуючи апоптоз клітин.ФармакодинамікаХондрорепаративний. Стан метаболізму суглобів, в'язкоеластичні та захисні властивості синовіальної рідини багато в чому визначаються концентрацією в ній гіалуронової кислоти, специфічного протеоглікану, зосередженого в хрящі, синовіальних оболонках та інших сполучнотканинних структурах організму. Дія гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) заснована на біологічній стимуляції процесів природного метаболізму, за допомогою чого покращується фізіологічний та реологічний статус синовіальної рідини. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) сприяє уповільненню руйнування суглобового хряща у комплексі з процесами відновлення гомеостазу синовіальної рідини. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) дозволяє відновлювати ефективну концентрацію гіалуронової кислоти в матриксі, що призводить до стимуляції фібробластів та хондроцитів. Проміжні продукти деградації гіалуронової кислоти мають ангіогенну, імуностимулюючу та протизапальну дію. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант), будучи біоактивною композицією модифікованої гіалуронової кислоти з аскорбіновою кислотою та амінокислотами, що беруть участь у синтезі колагену, дозволяє здійснювати спрямовану доставку активних речовин безпосередньо до зони пошкоджених сполучнотканин. Структурна модифікація гіалуронової кислоти (полімерна зшивка) в гелевому матеріалі ГІАЛРИПАЙЕР-02 (хондрорепарант) визначає пролонговану реконструктивну дію на пошкоджені внаслідок травм або дегенеративно-дистрофічних процесів хрящові, зв'язувальні та сполучнотканинні структури сустав. При внутрішньосуглобовому введенні продукти катаболізму гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант), звільнені амінокислоти, в т.ч. незамінна - лізин, разом з вітаміном С створюють фізіологічно сприятливе середовище для посилення метаболічної активності клітин та запускають синтез основних компонентів міжклітинного матриксу хрящових та сполучнотканинних структур. Вітамін С, що входить до складу матеріалу, бере участь у метаболічних перетвореннях гліцину, проліну і лізину. Гідроксилювання проліну необхідно для стабілізації потрійної спіралі колагену, а гідроксилювання лізину дуже важливо для подальшого утворення ковалентних зв'язків між молекулами колагену при формуванні колагенових фібрил. Цей процес є визначальним для стабілізації міжклітинної речовини всіх видів сполучної тканини.ІнструкціяУ порожнину суглоба. Обсяг введення матеріалу та підбір ін'єкційної голки визначається лікарем індивідуально, залежно від анатомо-фізіологічних характеристик та стану суглоба. За наявності випоту у суглобі рекомендується попередня евакуація зайвого обсягу синовіальної рідини. Залежно від розміру суглоба необхідно вводити в порожнину суглоба до 2 мл гелю матеріалу ГІАЛРИПАЙЕР-02 (хондрорепарант) 1 раз на 14 днів протягом 6-8 тижнів. Повторний курс проводиться через 6-12 місяців. Одночасно можна проводити лікування кількох суглобів. Лікування гелевим матеріалом ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) впливає тільки на суглоб, в який вводиться матеріал, системний ефект ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) не має. Шприц, голка та залишок невикористаного матеріалу після виконання процедури підлягають негайній утилізації. Увага! Для ефективного результату лікування дуже важливо правильно виконати ін'єкцію. Введення гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) можуть виконувати лише фахівці, які мають на це дозвіл відповідно до місцевого законодавства. ТОВ «Лабораторія ТОСКАНІ» не несе відповідальності за наслідки неправильного використання гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант).Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії при наступних захворюваннях та станах: лікування остеоартрозу І–ІІІ стадії колінного, тазостегнового та інших синовіальних суглобів дегенеративно-дистрофічного або травматичного походження; необхідність поліпшення в'язкоеластичних та захисних властивостей синовіальної рідини суглобів; дегенеративно-дистрофічні стани зв'язкового апарату, сполучнотканинних та хрящових структур; артрити на стадії ремісії. для профілактики дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату; у період реабілітації після перенесених травм та оперативних втручань.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до компонентів матеріалу; наявність в анамнезі аутоімунних захворювань або проведення аутоімунної терапії; прийом антикоагулянтів; важка форма запалення чи інфікування суглоба; наявність ознак активного захворювання шкіри або шкірної інфекції у безпосередній близькості від місця введення; вагітність; період лактації.Побічна діяВнутрішньосуглобове введення гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) відрізняється гарною переносимістю. У поодиноких випадках можливі локальні вторинні явища - біль, відчуття тепла, поява внутрішньосуглобової ексудації; дуже рідко – алергічні реакції. Про небажані явища слід повідомляти місцеві представники ТОВ «Лабораторія ТОСКАНІ».Взаємодія з лікарськими засобамиВведення у поєднанні з іншими лікарськими препаратами та виробами не досліджено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно дотримуватися загальних запобіжних заходів для внутрішньосуглобових ін'єкцій. Не слід вводити гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) за наявності інфікованих ран, саден у ділянці суглоба, вираженого запалення, значного внутрішньосуглобового випоту, венозного та лімфатичного стазу на боці ураженого суглоба. При обробці шкіри перед проведенням внутрішньосуглобової ін'єкції не можна використовувати дезінфектанти, що містять четвертинні амонієві солі. Перед введенням необхідно нагріти матеріал до кімнатної температури. Гелевий матеріал ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) повинен акуратно вводитися в порожнину суглоба. Після ін'єкції гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) пацієнту рекомендується дотримуватися щадного режиму та уникати зайвого навантаження на суглоб протягом декількох днів. Під час курсу введення гелевого матеріалу ГІАЛРІПАЙЄР-02 (хондрорепарант) не допускається введення в порожнину ураженого суглоба анестетиків та інших фармакологічних препаратів. Не застосовувати виріб із пошкодженою упаковкою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмамиУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 752,00 грн
3 682,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРідина - 1 мл: Активні речовини: гіалуронат цинку та сополімер гіалуронової кислоти з аскорбілфосфатом натрію - 8 мг/мл; L-цистеїн – 1 мг/мл; L-глутатіон – 3 мг/мл; допоміжні речовини: натрію хлорид; фосфатний буфер; вода для ін'єкцій Матеріал гелевий на основі 0,8% модифікованої гіалуронової кислоти стерильний водомісткий. У скляному флаконі по 5 мл (у комплект входить 1 голка). Вміст стерилізований.ХарактеристикаПрепарат стимулює синтез волокон колагену та еластину, забезпечує адресну доставку активних речовин та сприяє їх тривалому утриманню у шкірі. Цистеїн та глутатіон – потужні антиоксиданти. Цистеїн входить до складу альфа-кератину – основного білка шкіри, бере участь у формуванні епідермального бар'єру. Глутатіон має цитопротективну дію, гальмуючи апоптоз клітин.Фармакотерапевтична групаХондрорепаративний.ІнструкціяУ проекцію зони пошкодження зв'язкового апарату або сухожильні канали. Дозування та глибина введення медичного виробу ГІАЛРІПАЙЄР-10 (хондрорепарант), а також підбір ін'єкційної голки визначається спеціалістом індивідуально. Залежно від анатомо-фізіологічних характеристик та стану м'яких тканин, рекомендується введення по 0,2-0,5 мл розчину 1 раз на 14 днів протягом 6-8 тижнів. Повторний курс проводиться через 6-12 місяців. Одночасно можна проводити лікування кількох зон.Показання до застосуванняЕстетичні недоліки шкіри, спричинені фотостарінням: зморшки навколо очей та губ, носогубні складки, тьмяна атонічна шкіра, тонка зневоднена шкіра, купероз, гіперпігментація, ксероз, втомлене обличчя, нежива шкіра (сірий колір обличчя, опущені куточки очей та губ). Різке зниження еластичності та тонусу шкіри на тлі стресу. Дифузна алопеція. Вугрі.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 попередньо наповнений шприц Гіалуром CS містить: Гіалуронат натрію 60,00 мг Хондроїтин сульфат натрію 90,00 мг Натрію хлорид 10,50 мг Допоміжні речовини Вода для ін'єкцій до 3,00 млОпис лікарської формиГіалуром CS прозорий в'язкий розчин від безбарвного до коричневого кольору в одноразових скляних шприцах гідролітичного класу I, оснащених системою фіксації голки типу Луєр Лок, в комплекті з голкою із тригранним лазерним заточуванням. Сфера застосування: хірургія, травматологія, ортопедія, ревматологія.ХарактеристикаГіалуром CS – протез синовіальної рідини, стерильний, прозорий в'язкоеластичний розчин, до складу якого входять гіалуронат натрію 60 мг/3 мл та хондроїтин сульфат натрію 90 мг/3 мл. Гіалуронова кислота є основним компонентом синовіальної рідини, визначаючи її в'язкоеластичні властивості. Вона формує на всій внутрішній поверхні суглоба шар, що покриває, який захищає хрящ і синовіальну оболонку від механічних пошкоджень, а також від вільних радикалів і факторів запалення. Хондроїтину сульфат є одним з природних глікозаміногліканів (ГАГ), що складається з альтернативного цукру D-глюкуронової кислоти та N-ацетил-D-галактозаміну. Хондроїтину сульфат отримують у вигляді натрієвої солі з трахей великої рогатої худоби та використовують для приготування активних фармацевтичних субстанцій. Хондроїтину сульфат є стимулятором регенерації тканин, сприяє утриманню води та відновленню амортизуючих функцій у хрящових тканинах. Сприяє синтезу та захисту колагену, який є структурною основою всіх сполучних тканин, а також збільшує вироблення гіалуронової кислоти в синовіальних клітинах, що сприятливо впливає на підтримку в'язкості синовіальної рідини. Використання хондроїтину сульфату разом з гіалуронатом натрію сприяє уповільненню деградації та стимулює регенерацію хряща.Клінічна фармакологіяГіалуром CS призначений для внутрішньосуглобового введення. Розчин не слід вводити поза порожниною суглоба, а також пацієнтам з інфекціями або захворюваннями шкіри в області ін'єкції. Внутрішньосуглобова ін'єкція повинна вводитися фахівцями, що пройшли навчання техніки внутрішньосуглобового введення та проводитися в асептичних умовах у лікувальних закладах. Можливе застосування місцевих анестетиків перед проведенням внутрішньосуглобової ін'єкції, наприклад, підшкірне введення лідокаїну. Необхідно належним чином продезінфікувати місце ін'єкції (застосовують розчин спирту 70% або інші засоби дезінфікування). Не повинні бути використані дезинфікуючі засоби, що містять солі четвертинного амонію (наприклад, хлорид бензалконію), так як можлива реакція преципітації. Перед введенням Гіалуром CS слід видалити рідину з порожнини суглоба. Рекомендується проведення артроцентезу перед введенням розчину. Після видалення захисного ковпачка з наконечника шприца приєднайте до шприца стерильну голку. Зазвичай для колінного суглоба використовують голку розміром 0,8х40 мм (21G), для інших суглобів рекомендуємо використовувати голку необхідного розміру (від 17G до 22G) залежно від суглоба. Гіалуром CS вводять у суглоб обсягом залежно від розміру суглоба. Порожнина суглоба має бути перевантажена. Кожен наповнений шприц призначений для одноразового використання. Вміст шприца слід використовувати негайно після відкриття. Невикористаний повністю розчин не підлягає зберіганню та не повинен бути повторно стерилізований. Після ін'єкції Гіалурому CS, пацієнту рекомендується дотримуватися щадного режиму та уникати зайвого або тривалого навантаження на суглоби (наприклад, біг чи гра в теніс) протягом 48 годин.Показання до застосуванняГіалуром СS застосовується: для симптоматичного лікування остеоартриту легкого, середнього або тяжкого ступеня; при болю та обмеженні рухливості, спричинених дегенеративно-дистрофічними або посттравматичними змінами колінного, тазостегнового та інших синовіальних суглобів; для полегшення болю після проведення артроскопії (застосування можливе не раніше ніж через 1 тиждень після втручання).Протипоказання до застосуваннявстановлена підвищена чутливість до компонентів даного медичного виробу; наявність активних запальних чи інфекційних процесів у суглобі; наявність ознак активного захворювання шкіри або шкірної інфекції в області передбачуваної ін'єкції; застосування у пацієнтів із встановленим діагнозом аутоімунного захворювання або проходять курс імунотерапії; застосування при вагітності або під час лактації; вік до 18 років.Побічна діяМожливе виникнення помірної хворобливості та набряку в області ін'єкції. Вищевказані симптоми носять минущий характер і зазвичай зникають через 72 год.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред використанням необхідно перевірити дату закінчення терміну придатності та цілісність упаковки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Використання відкритої та/або пошкодженої стерильної упаковки не допускається. Використані для ін'єкції голки та шприци не повинні використовуватися повторно. Повторна стерилізація заборонена.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему