Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі для прийому внутрішньо - 100 г: олія ялицева - 8 г; олія м'яти перцевої - 2 г; олія рицинова - 11 г; спиртовий екстракт насіння моркви дикої - 23 г; спиртовий екстракт шишок хмелю – 32,995 г; спиртовий екстракт трави материнки звичайної - 23 г; трилон Б – 0,005 р. У флаконах темного скла по 15 мл, у комплекті із пробкою-крапельницею; у пачці картонної 1 комплект або у флаконах-крапельницях темного скла по 15 або 25 мл; у пачці картонної 1 флакон.Опис лікарської формиРідина від зеленувато-коричневого до коричневого кольору з характерним запахом м'яти.ХарактеристикаСпазмолітичний засіб рослинного походження.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний, метаболічний. Спазмолітичний засіб рослинного походження.ФармакокінетикаУролесан® є комплексом біологічно активних компонентів, у зв'язку з цим проведення його фармакокінетичних досліджень неможливо.ФармакодинамікаМає антисептичні (знезаражуючі) властивості, підвищує діурез (сечовиділення), підкислює сечу, збільшує виділення сечовини та хлоридів, посилює жовчоутворення та жовчовиділення, покращує печінковий кровотік. Препарат має спазмолітичну, протизапальну, антисептичну дію, посилює жовчоутворення та жовчовиділення, підвищує діурез, підкислює сечу, збільшує виділення сечовини та хлоридів.Показання до застосуваннярізні форми сечокам'яної та жовчно-кам'яної хвороби; гострі та хронічні пієлонефрити (захворювання нирок); холецистит (запалення жовчного міхура); холангіогепатит (поєднане запалення печінки та жовчних проток) та дискінезія (порушення рухливості) жовчних шляхів. У комплексній терапії гострих та хронічних інфекцій сечовивідних шляхів та нирок (цистит, пієлонефрит); сечокам'яна хвороба, жовчнокам'яна хвороба, хронічний холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактазна мальабсорбція; Гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; Діаметр каменів у нирках перевищує 3 мм; Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане (ефективність та безпека не вивчалися).Побічна діяМожливі легке запаморочення, нудота. У цьому випадку призначають рясне гаряче питво та спокій. З боку травної системи: диспепсичні явища (печія, нудота, блювання, діарея); Алергічні реакції: свербіж, почервоніння обличчя, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк (почуття першіння в горлі, утруднення дихання, набряк обличчя, язика); З боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, загальна слабкість; Серцево-судинна система: підвищення/зниження артеріального тиску.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими лікарськими засобами не описана.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 8-10 крапель на шматочку цукру 3 десь у день їжі. Тривалість курсу лікування залежить від тяжкості захворювання та становить від 5 до 30 днів. При ниркових та печінкових кольках разова доза може бути підвищена до 15-20 крапель. Збільшення разової дози, тривалості та проведення повторного курсу лікування можливе лише за рекомендацією лікаря.ПередозуванняМожливе посилення дозозалежних побічних ефектів (у тому числі нудота, блювання, запаморочення). Лікування симптоматичне: рясне тепле питво, спокій, активоване вугілля, атропіну сульфат (0,0005-0,001 г)Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе застосовувати препарат, якщо діаметр каменів у нирках перевищує 3 мм. Препарат містить 60% етилового спирту. У максимальній разовій дозі препарату вміст абсолютного етилового спирту становить 0,47 г, максимальної добової дози препарату - 1,42 г. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У рекомендованих дозах препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої уваги та швидких реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Уролесан® екстракт густий, у перерахунку на вміст вологи 10% – 10,70 мг (у перерахунку на суху речовину: моркви дикого насіння екстракт – 1,84 мг, хмелю суплодів екстракт – 6,33 мг, материнки звичайної трави екстракт - 1,46 мг); м'яти перцевої листя олія – 7,46 мг; ялиці олія – 25,50 мг; Допоміжні речовини: Магнію гідроксикарбонат (магнію карбонат важкий) – 131,96 мг, лактози моногідрат (таблетоза-80) – 50,10 мг, олія рицинова – 35,15 мг, магнію алюмометасилікат (неусилін UFL 2) – 27,11 мг тальк – 6,38 мг, крохмаль картопляний – 5,62 мг, динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0,02 мг; Склад капсули: барвник хіноліновий жовтий – 0,96 мг, титану діоксид – 0,77 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0,29 мг, барвник синій патентований – 0,15 мг, желатин – до 96,00 мг. Капсули. По 10 капсул в блістер з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги з печаткою, лакованої. 4 блістери разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0, корпус та кришечка зеленого кольору. Вміст капсули – порошок від жовто-сірого до сіро-коричневого кольору із зеленуватим відтінком із вкрапленнями та характерним запахом.ХарактеристикаСпазмолітичний засіб рослинного походження.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний, метаболічний. Спазмолітичний засіб рослинного походження.ФармакокінетикаУролесан® є комплексом біологічно активних компонентів, у зв'язку з цим проведення його фармакокінетичних досліджень неможливо.ФармакодинамікаМає антисептичні (знезаражуючі) властивості, підвищує діурез (сечовиділення), підкислює сечу, збільшує виділення сечовини та хлоридів, посилює жовчоутворення та жовчовиділення, покращує печінковий кровотік. Препарат має спазмолітичну, протизапальну, антисептичну дію, посилює жовчоутворення та жовчовиділення, підвищує діурез, підкислює сечу, збільшує виділення сечовини та хлоридів.Показання до застосуваннярізні форми сечокам'яної та жовчно-кам'яної хвороби; гострі та хронічні пієлонефрити (захворювання нирок); холецистит (запалення жовчного міхура); холангіогепатит (поєднане запалення печінки та жовчних проток) та дискінезія (порушення рухливості) жовчних шляхів. У комплексній терапії гострих та хронічних інфекцій сечовивідних шляхів та нирок (цистит, пієлонефрит); сечокам'яна хвороба, жовчнокам'яна хвороба, хронічний холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактазна мальабсорбція; Гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; Діаметр каменів у нирках перевищує 3 мм; Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане (ефективність та безпека не вивчалися).Побічна діяМожливі легке запаморочення, нудота. У цьому випадку призначають рясне гаряче питво та спокій. З боку травної системи: диспепсичні явища (печія, нудота, блювання, діарея); Алергічні реакції: свербіж, почервоніння обличчя, висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк (почуття першіння в горлі, утруднення дихання, набряк обличчя, язика); З боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, загальна слабкість; Серцево-судинна система: підвищення/зниження артеріального тиску.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описано.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо, до їди, по 1 капсулі 3 рази на день. При виникненні ниркових та печінкових колік разову дозу можна одноразово підвищити до 2-х капсул, потім на наступних прийомах повернутися до звичайної разової дози (1 капсула). Капсули слід приймати, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. При гострих станах (у тому числі при нирковій та печінковій коліках) тривалість курсу терапії становить від 5 до 7 днів, при хронічних станах – до 1 місяця. Збільшення тривалості та проведення повторного курсу лікування можливе лише за рекомендацією лікаря.ПередозуванняМожливе посилення дозозалежних побічних ефектів (у тому числі нудота, блювання, запаморочення). Лікування симптоматичне: рясне тепле питво, спокій, активоване вугілля, атропіну сульфат (0,0005-0,001 г)Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем. У разі гострих станів слід негайно звернутися до лікаря. При хронічних станах у разі відсутності ефекту на фоні застосування препарату протягом 5-7 днів слід звернутися до лікаря. У разі появи побічних ефектів або небажаних реакцій, які не вказані в інструкції, слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі виникнення побічних реакцій з боку нервової системи (запаморочення) пацієнтам слід утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНа 5 мл (6.0 г) – 1 чайна ложка. Активні компоненти: Поліекстракт (2:1) 1,500 г. Масова частка компонентів поліекстракту: марени фарбувального кореневища і коріння 0,225 г, моркви дикої плоди 0,225 г, хвоща польового трава 0,225 г, золотарника звичайного трави звичайної кора 0,150 г, звіробою продірявленого трава 0,150 г, горця пташиного трава 0,075 г, меліси лікарського листя 0,075 г, евкаліпта пруговидного листя 0,075 г; Допоміжні компоненти: сорбіт (підсолоджувач) та гліцерин (загусник) 3,000 г, сорбат калію (консервант) 0,010 г, лимонна кислота (регулятор кислотності) 0,005 г, вода очищена q. s; Розчин для вживання, флакон 350 мл.ХарактеристикаПерешкоджає утворенню піску та каміння у сечовидільній системі. Сприяє виведенню сечових та жовчних конкрементів.Фармакотерапевтична групаПерешкоджає утворенню піску та каміння у сечовидільній системі. Сприяє виведенню сечових та жовчних конкрементів. Дія обумовлена властивостями компонентів, що входять до складу. Надають літолітичну, протизапальну та аналгетичну дію; Перешкоджають утворенню піску та каміння у сечовидільній системі; Сприяють виведенню сечових та жовчних конкрементів; Надають дезінфікуючу, антибактеріальну та сечогінну дію; Виявляють спазмолітичні та седативні властивості, які важливі при відходженні конкрементів; Забезпечують виведення сечової кислоти та сечовини, що дозволяє застосовувати препарат у комплексному лікуванні сечокислого діатезу; Сприяють відтоку жовчі;Властивості компонентівМОРКВА ДИКА. Має сечогінну, жовчогінну, бактерицидну та заспокійливу дію. Завдяки вмісту кумаринів, плоди моркви дикої надають спазмолітичну дію на коронарні судини, на гладком'язову тканину шлунково-кишкового тракту, бронхів та інших внутрішніх органів. Препарати, виготовлені з моркви дикої, здатні розчиняти мінеральні солі. Слід зазначити, що насіння моркви дикої стали відомі як лікарська сировина завдяки їх літолітичній дії, встановленій та підтвердженій численними експериментами, проведеними науковими співробітниками Івано-Франківського медичного інституту (тепер Івано-Франківська медична академія). Встановлено, що настій моркви сприяє виведенню з організму оксалатів та фосфатів. Експериментальні дослідження підтвердили також,що екстракт насіння дикої моркви нетоксичний і має протимікробну дію. Препарати моркви дикої застосовують при сечокам'яних та жовчнокам'яних захворюваннях, дискінезії жовчних шляхів, гострих та підгострих калькульозних пієлонефритах та холециститах. ХВОЩ ПОЛЬОВИЙ. Застосовується як сечогінний засіб при захворюваннях сечовивідних шляхів (цистит і уретрит), заспокоює біль при кам'яній хворобі, полегшує сечовипускання, відновлює колоїдну структуру сечі. Підвищує проліферацію сполучної тканини, сприяючи її регенерації. Солі кремнієвої кислоти, що містяться в траві хвоща польового, в сечі утворюють захисні колоїди, що перешкоджають кристалізації деяких мінеральних компонентів і тим самим ускладнюють утворення сечових каменів, сприяючи їх розчиненню. Встановлено також кровоспинну, антибактеріальну та протизапальну дію галенових форм, приготованих із трави рослини. Хвощ польовий протипоказаний при гломерулонефриті та гострих захворюваннях нирок. ЗВІРОБИЙ ПРОДИРОВАНИЙ. Завдяки вмісту флавоноїдів має спазмолітичну дію на гладкі м'язи жовчних проток кишечника, кровоносних судин та сечоводів. Збільшує відтік жовчі, перешкоджає застою жовчі у жовчному міхурі і тим самим запобігає можливості утворення каменів. Флавоноїди також купірують спазми товстої і тонких кишок, відновлюють нормальну перистальтику, покращуючи тим самим здатність перетравлювати шлунково-кишкового тракту. Покращують венозний кровообіг та кровопостачання деяких внутрішніх органів, а також підвищують діурез внаслідок зменшення напруги стінок сечоводів та безпосереднього збільшення фільтрації у ниркових клубочках. Крім того, препарати звіробою мають антимікробну дію по відношенню до гнійних мікробів,у тому числі нечутливого до антибіотиків золотистого стафілококу, на який згубно діє гіперфорин. Застосовується як допоміжний засіб при сечокам'яній хворобі. МЕЛІСА ЛІКОВА. Має заспокійливу та спазмолітичну дію, знімає напругу гладкої мускулатури кишечника, нормалізує роботу серця, сприяє стимуляції лімфообігу та виведенню токсинів через органи сечовиділення, надаючи сечогінну дію, покращує травлення. Стимулює виділення шлункового соку, має протизапальний та бактерицидний ефект. МАРЕНА КРАСИЛЬНА Розслаблює мускулатуру сечоводів і полегшує проходження дрібного каміння. Чинить спазмолітичну та сечогінну дію. Сприяє розпушенню сечових конкрементів, що містять фосфати кальцію та магнію, а також розчиненню та виведенню з організму фосфатів, оксалатів та уратів. Марена протипоказана при гострому та хронічному гломерулонефриті, виразковій хворобі, гіперацидному гастриті. Можливе фарбування сечі в червоний колір. ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ Плоди фенхелю підвищують секрецію травних залоз, мають жовчогінну, оксалатолітичну, спазмолітичну та діуретичну дію, мають деякий антибактеріальний ефект, підвищують секрецію панкреатичного соку та жовчовиділення. Нормалізують ліпідний обмін. Призначаються при жовчнокам'яній та сечокам'яній хворобі. ОСИНА ЗВИЧАЙНА Сприяє виведенню сечової кислоти. Чинить протизапальну, знеболювальну, антисептичну та антимікробну дію. ЕВКАЛІПТ ПРУТОВИДНИЙ Виявляє виражену антибактеріальну та протизапальну дію. Препарати евкаліпта активні щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, що згубно діють на гриби та найпростіші. Пригнічують зростання золотистого стафілококу, ешерихій, туберкульозних мікобактерій, дизентерійної амеби, тріхомонад та ін. ГОРЕЦЬ ПТИЧИЙ (спориш) Підвищує діурез, виводить із сечею надлишок іонів натрію та хлору, перешкоджає кристалізації солей, тим самим попереджаючи утворення сечового каміння. Він має сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, антисептичну і болезаспокійливу властивість. Виявляє оксалатолітичний та фосфатолітичний ефект. Відновлює колоїдну структуру сечі. ЗОЛОТАРНИК ЗВИЧАЙНИЙ Сприяє розчиненню каменів у нирках та сечовому міхурі. Виявляє виражений оксалатолитичний та уратолітичний ефект. Чинить гіпоазотемічну та діуретичну дію.РекомендуєтьсяКомпоненти, що входять до фітокомплексу УРОЛІТ, рекомендуються для збагачення раціону людини біологічно активними речовинами з метою профілактики та в комплексній терапії при наступних станах та захворюваннях: Для виведення каменів, дрібних конкрементів та піску з нирок та жовчного міхура; У поєднанні з оперативними методами лікування та літотрипсією для якнайшвидшого відходження уламків роздробленого каміння; Для профілактики рецидивів каменеутворення; У випадках коли оперативні методи лікування протипоказані; У комплексному лікуванні сольових діатезів, гострих та підгострих калькульозних холециститів та пієлонефритів, дискінезії жовчовивідних шляхів; Для лікування та профілактики інфекційних та запальних процесів, що ускладнюють перебіг сечокам'яної хвороби (цистит, пієлонефрит);Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність та годування груддю, дисфункція кишечника, одночасний прийом з інгібіторами МАО.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяМожливі алергічні реакції. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Спосіб застосування та дозиПо 5-10 мл (1-2 чайні ложки) 2-3 десь у день. Курс прийому – 30 днів. Всередину, після їжі. Можна розбавити або запитати водою. Перед вживанням збовтувати!Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТолокнянки листя, гібіскуса квітки, нігтиків квітки, кропу городнього плоди, елеутерококу кореневища та коріння, м'яти перцевого листя.ХарактеристикаТрав'яний збір нирковий «Уролофіт» є натуральним засобом, що сприяє підтримці функціонального стану нирок та сечовивідних шляхів та профілактиці захворювань сечовивідної системи. Мусури листя володіють антибактеріальними властивостями. Квітки гібіскусу стимулюють виведення зайвої рідини. Нагідок квітки (календула) є рослинним протизапальним засобом. Кореневища і коріння елеутерококу мають тонізуючу дію. М'ята перцева, плоди городнього кропу сприяють зменшенню спазмів. Інгредієнти збору "Уролофіт" вирощені на екологічно чистих територіях методом органічного землеробства (без використання синтетичних добрив, хімікатів та інсектицидів). Відповідність міжнародним стандартам підтверджує 100% натуральність складу. Без штучних ароматизаторів, барвників та ГМО.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела флавоноїдів та арбутину.Спосіб застосування та дози1 фільтр-пакет (2 г) залити 1 склянкою (200 мл) окропу, настояти 15 хвилин. Дорослим приймати по 1/2 склянки настою 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому 3-4 тижні. При необхідності повторювати прийом 3-4 рази на рік.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 амп.: активна речовина: місна 400 мг; допоміжні речовини: динатрію едетат 1 мг, гідроксид натрію 0,8-5,6 мг, вода для ін'єкцій 3798,2-3793,4 мг (до 4 мл). По 4 мл у скляні ампули, по 5 ампул у контурне коміркове впакування, 3 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування в картонну коробку.Опис лікарської формиПрозора безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаАнтидот.ФармакокінетикаМісна, будучи вільним тіолом, шляхом самоокислення легко і швидко перетворюється на дисульфід місни (дімісна), що є єдиним метаболітом. Дімісна залишається у внутрішньосудинному просторі та швидко транспортується у нирки. В епітелії ниркових канальців дімесна знову відновлюється до вільної тіолової сполуки, яка може вступати в хімічну реакцію з токсичними метаболітами оксазафосфоринів у сечі. Рівень зв'язування місни з білком становить 69-75%. Період напіввиведення місни та дімісни після внутрішньовенного введення разової дози 800 мг становить 0,36 годин та 1,17 годин, відповідно. Виведення (майже повністю здійснене нирками) починається відразу після введення препарату. Екскреція у вигляді вільного тіола (місни) здійснюється в перші 4 години після одноразового введення препарату, а потім переважно у вигляді дисульфіду (дімісни). Більшість препарату виводиться нирками приблизно через 8 годин. Після введення разової дози 800 мг протягом 24 годин приблизно 32% введеної дози виводиться нирками у вигляді місни і 33% від введеної дози виводиться у вигляді димісни. Плазматичний кліренс місни становить 1,23 л/год/кг. Приблизно 30% внутрішньовенно введеної дози перебуває у сечі як вільного тіола (місни).ФармакодинамікаМісна є антидотом акролеїну, метаболіту протипухлинних засобів з групи оксазафосфоринів (іфосфамід, циклофосфамід), який має подразнюючу дію на слизову оболонку сечового міхура. Захисні властивості місни зумовлені взаємодією з подвійним зв'язком молекули акролеїну, що призводить до утворення стабільного нетоксичного тіоефіру. Зменшуючи ротоксичні ефекти оксазафосфоринів, місна не послаблює їх протипухлинної дії. Детальні та широкомасштабні фармакологічні та токсикологічні дослідження продемонстрували, що місна не має специфічних фармакодинамічних властивостей та має низьку токсичність. Фармакологічна та токсикологічна інертність місни, що вводиться системно,та її чудовий детоксикаційний ефект в еферентних сечових шляхах та сечовому міхурі обумовлені фармакокінетичними властивостями препарату.Показання до застосуванняЛокальна детоксикація уротоксическіх ефектів цитостатиків – похідних оксазафосфоринів, у т.ч. при введенні іфосфаміду; при введенні оксазафосфоринів у високих дозах (більше 10 мг/кг); у пацієнтів групи ризику – проведена раніше променева терапія на область малого тазу, розвиток циститу під час попередньої терапії оксазафосфоринами, захворювання сечовивідної системи в анамнезі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до місцевості, будь-якого компонента препарату або інших тіолових сполук. Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність та період грудного вигодовування є протипоказаннями при лікуванні цитостатичними препаратами, і, отже, місна, швидше за все, не застосовуватиметься за подібних обставин. На час лікування вищезгаданими лікарськими препаратами грудне вигодовування слід припинити. У дослідженнях на тваринах не встановлено ембріотоксичних та тератогенних ефектів місни.Побічна діяПобічні реакції, що зустрічалися частіше, ніж у поодиноких випадках, перераховані відповідно до наступної градації: дуже часто (> 10%); часто (>1%, <10%); іноді (>0.1%, <1%); рідко (>0.01%, <0.1%); дуже рідко ( З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі, метеоризм, анорексія. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія. Також спостерігалися гранулоцитопенія, лейкопенія, анемія. Причинний зв'язок цих явищ з Уромитексаном не був встановлений, це могло бути обумовлено супутньою цитотоксичною терапією. З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення, сонливість, біль голови, дратівливість, депресія. З боку серцево-судинної системи: часто – припливи крові до обличчя. З боку імунної системи: дуже рідко - реакції підвищеної чутливості (шкірні висипання, свербіж, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, кропив'янка, кон'юнктивіт, зниження АТ, тахікардія, тахіпное, анафілактоїдні реакції, підвищення АТ, підйом сегмента ST, міалгія, а також підвищення активності низки функціональних печінкових проб). З боку дихальної системи: часто – кашель. Місцеві реакції: рідко – флебіт у місці введення, біль та почервоніння. Інше: часто – артралгія, біль у спині, пропасниця, озноб, грипоподібний синдром, фарингіт; дуже рідко – біль у кінцівках, підвищена стомлюваність, слабкість. Також часто спостерігалась пневмонія, алопеція. Причинний зв'язок цих явищ з Уромитексаном не був встановлений, це могло бути обумовлено супутньою цитотоксичною терапією.Взаємодія з лікарськими засобамиМісна не впливає на системні ефекти оксазафосфоринів. Клінічні дослідження продемонстрували, що застосування місни у підвищених дозах не знижує гостру та підгостру токсичність, патологічний вплив на лейкоцити та імуносупресивну ефективність оксазафосфоринів. У дослідженнях на тваринах з іфосфамідом та циклофосфамідом при різних пухлинах також виявлено, що місна не впливає на протипухлинну активність цих препаратів. Місна також не впливає на протипухлинну ефективність інших цитостатиків (наприклад, адріаміцин, бісхлоретилнітрозосечовину (кармустин), метотрексат, вінкрістин), та не впливає на терапевтичні ефекти інших лікарських препаратів, наприклад, таких як серцеві глюкозиди. Прийом їжі не впливає на всмоктування та виведення місни нирками. Препарат не сумісний із похідними платини (наприклад, цисплатином, карбоплатином, хлорметином), у зв'язку з чим місну не слід змішувати в одному розчині з похідними платини. Змішування місни з епіріубіцином призводить до інактивації епірубіцину, чого слід уникати.Спосіб застосування та дозиЩоб належним чином захистити пацієнта від уротоксическіх ефектів, повинна бути введена достатня доза місни. Тривалість лікування препаратом повинна відповідати тривалості лікування оксазафосфоринами та часу, необхідному для зниження концентрації метаболітів оксазафосфоринів у сечі до нетоксичних рівнів. Зазвичай це відбувається протягом 8-12 годин після завершення лікування оксазафосфоринами, однак цей діапазон може змінюватись залежно від режиму дозування оксазафосфоринів. Кількість сечі необхідно підтримувати на рівні 100мл/год (як потрібно при лікуванні оксазафосфоринами), також слід проводити моніторинг на предмет виникнення гематурії та протеїнурії протягом усього періоду лікування. Лікарські препарати для парентерального введення повинні візуально перевірятися на наявність сторонніх частинок та знебарвлення до введення. Будь-які знебарвлені, каламутні розчини або розчини, що містять видимі частинки, не повинні застосовуватися. При застосуванні іфосфаміду або циклофосфаміду у дуже високих дозах (болюсне введення) Місна вводиться внутрішньовенно одночасно з введенням оксазафосфорину протягом 15-30 хвилин у дозі, що становить 20% від разової дози оксазафосфорину. Через 4 та 8 годин після першого введення повторно вводять таку саму дозу місни. Загальна доза місни, таким чином, становить 60% разової дози оксазафосфорину. Подібним чином місну використовують при кожному застосуванні цитотоксичних агентів. При необхідності доза місни може бути збільшена до 40% разової дози оксазафосфорину, що вводиться чотири рази з інтервалом три години (0, 3, 6 і 9 годин) (загальна доза становить 160% разової дози оксазафосфорину). Зазначена велика доза рекомендується для введення дітям, а також пацієнтам, у яких уротелій може бути пошкоджений внаслідок попереднього лікування оксазафосфоринами або променевої терапії тазової області, а також пацієнтам, для яких стандартна доза місни є недостатньою. Можливе одночасне введення місни. Спочатку препарат Уромітексан8 слід вводити болюсно у дозі, що становить 20% загальної дози іфосфаміду. Потім місну необхідно ввести в дозі, що становить 100% разової дози іфосфаміду у вигляді 24-годинної інфузії, і в подальшому місну слід вводити в дозі, що становить 60% від разової дози іфосфаміду у вигляді 12-годинної інфузії. Загальна доза препарату Уромітексан, таким чином, складе 180% разової дози іфосфаміду. Спочатку препарат слід ввести у дозі, що становить 20% разової дози іфосфаміду, введеної у перші 24 години, тобто. необхідно провести болюсне введення препарату у момент початку інфузії іфосфаміду. Потім кожну 24-годинну інфузію іфосфаміду слід супроводжувати 24-годинною інфузією препарату Уромітексан у дозі, що становить 100% разової дози іфосфаміду. Після завершення даного циклу інфузії іфосфаміду-місни необхідно провести 12-годинну інфузію препаратом Уромітексаг у дозі, що становить 60% від кінцевої дози 24-годинної інфузії іфосфаміду. Завершальна 12-годинна інфузія місни після тривалої або 24-годинної інфузії іфосфаміду може бути замінена болюсними введеннями препарату через 28, 32 і 36 годин від моменту старту інфузії іфосфаміду. При цьому кожне болюсне введення слід проводити у дозі, що становить 20% від разової дози іфосфаміду. Лікарський препарат може бути доданий до одного інфузійного контейнера з іфосфамідом. При пероральному застосуванні циклофосфаміду Використовують той самий режим дозування місни, вказаний при застосуванні циклофосфаміду у дуже високих дозах (болюсне введення). Застосування препарату у пацієнтів дитячого віку Потрібне індивідуальне зменшення інтервалу між введеннями та/або збільшення доз препарату. Застосування препарату у пацієнтів похилого віку Достовірні дані відсутні. Клінічні дослідження проводилися за участю пацієнтів віком від 65 років і у цієї групи пацієнтів не було відзначено жодних специфічних для зазначеної вікової групи небажаних реакцій.ПередозуванняПомітне збільшення нудоти, блювання та діареї також було виявлено у пацієнтів, які лікувалися оксазафосфориновими препаратами, які отримували 80 мг і більше місни на кілограм ваги на добу внутрішньовенно порівняно з пацієнтами, які отримували нижчі дози або лікувалися від зневоднення. Специфічний антидот для місни не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГіперчутливість Реакції гіперчутливості були відмічені після введення місни, що застосовувалася як уропротектор. До таких реакцій відносяться різні симптоми з боку шкіри та підшкірної клітковини. Крім того, були відзначені випадки бульозних та виразкових уражень шкіри у тяжкій формі та реакції з боку слизової оболонки. Вважалося, що деякі реакції були схожі на синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз або ексудативну мультиформну еритему. У деяких випадках реакції з боку шкіри супроводжувалися такими симптомами (одним або декількома): лихоманкою, симптомами з боку серцево-судинної та дихальної систем (зниженням або підвищенням артеріального тиску, тахікардією, ознаками періміокардиту на електрокардіограмі, гіпоксією, бронхоспазмом, та, мокротою), симптомами схожими з гострою нирковою недостатністю, порушеннями гематологічних показників, підвищенням активності печінкових ферментів, нудотою, блюванням, болем у кінцівках, суглобах та м'язах, нездужанням, стоматитом та кон'юнктивітом. Деякі реакції виявлялися на кшталт анафілаксії. Тіолові сполуки Місна є тіоловим з'єднанням, тобто. органічною сполукою, що містить сульфгідрильні (SH) групи. Тіолові сполуки мають деяку схожість щодо профілю побічних реакцій, включаючи здатність викликати важкі реакції з боку шкіри. До лікарських препаратів, що мають тіолові сполуки, відносяться аміфостин, пеніциламін та каптоприл. Невідомо, чи є у пацієнтів, які мали побічні реакції на тіоловий препарат, підвищений ризик будь-яких або подібних реакцій на іншу сполуку тіолової групи. Однак при розгляді можливості застосування іншої сполуки тіолової групи у таких пацієнтів слід враховувати ймовірність підвищеного ризику розвитку побічних реакцій. Місна не запобігає геморагічному циститу у всіх пацієнтів, тому необхідно відповідним чином стежити за станом пацієнтів. Необхідно стежити за підтриманням достатньої кількості сечі, як того вимагає лікування оксазафосфоринами. Зміст натрію Розчин для внутрішньовенного введення містить близько 59 мг натрію на 400 мг місни. Вплив на лабораторні показники На тлі лікування препаратом місна можуть мати місце помилково-позитивні реакції при визначенні наявності кетонових тіл у сечі, якщо аналіз заснований на реакції нітропрусиду натрію в лужному середовищі (включаючи тест-смужки). Додавання крижаної оцтової кислоти може бути використане для того, щоб відрізнити хибно-позитивний результат (поступово зникає вишнево-червоний колір) від істинно-позитивного результату (червоно-фіолетовий колір, що посилюється). На тлі лікування препаратом місна можуть виникати хибно-позитивні реакції під час скринінгових тестів, заснованих на застосуванні реагенту Тілмана для визначення вмісту аскорбінової кислоти в сечі. У дослідженнях фармакокінетики на здорових добровольцях значення креатинфосфокінази (КФК) у сироватці були нижчими у пробах, взятих через 24 години після введення місни, порівняно з пробами, взятими до введення препарату. Хоча наявні дані є недостатніми для визначення причини даного явища, даний факт можна розглядати як такий, що представляє значний вплив на результати тіолзалежних (наприклад, N-ацетилцистеїн) тестів, що застосовуються для визначення креатинфосфокінази. У розділі "Побічна дія" наведено докладну інформацію про вплив на лабораторні показники під час проведення фармакокінетичних досліджень. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У пацієнтів, які перебувають на лікуванні місної, можуть виникати небажані ефекти (у тому числі, наприклад, непритомність, переднепритомний стан, млявість/сонливість, запаморочення та розмитість зору), які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та користуватися іншими механізмами. Рішення про керування транспортними засобами або використання іншими механізмами слід приймати індивідуально у кожному конкретному випадку.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаD-манноза, Cran-Max (журавлинний фруктовий концентрат, клітковина журавлинна, олія насіння журавлини), вітамін D3 (холекальциферол), крохмаль, сахароза, гуарова камедь, лецитин соняшниковий, середньоланцюгові гліцериди, токоферол, димон.ХарактеристикаКомплексний засіб для захисту від інфекцій сечовивідних шляхів. Активні компоненти підтвердили свою ефективність та відмінний профіль безпеки в рамках міжнародних клінічних досліджень: Cran-Max1 500 мг та D-маннозу2 2000 мг показали зниження частоти рецидивів циститу у 4 рази.Властивості компонентівD-манноза – сахарид, який у незмінному вигляді потрапляє у сечовий міхур і має антиадгезивну властивість (запобігає прикріпленню E.coli до стінок сечового міхура). В результаті E.coli виводяться зі струмом сечі, не впливаючи на сечовивідну систему. Cran-Max – високоочищений 100% натуральний екстракт журавлини, що має стандартизовану активність (36 мг проантоціанідинів). Завдяки запатентованому способу вивільнення екстракт журавлини має більшу біодоступність та ефективність. Cran-Max за рахунок вмісту проантоціанідинів виявляє антиадгезивну дію. Крім цього, відомі його протизапальні, сечогінні та протимікробні властивості. Cran-Max створює кисле середовище в сечовому міхурі та сечовивідних шляхах, внаслідок чого E.coli не можуть розмножуватися та втрачають здатність до життєдіяльності. Вітамін D3 допомагає підтримувати нормальну роботу імунної системи та сприяє синтезу антимікробних пептидів, що захищають від уробактерій, що є доповненням для профілактики та лікування ІМП.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела проантоціанідинів і додаткового джерела вітаміну D3.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Вагітність та лактаціяВагітним і годуючим жінкам приймати за рекомендацією та під наглядом лікаря.Спосіб застосування та дозиПри перших симптомах: по 1 саші 1 раз на день протягом 7 днів, попередньо розчинивши у склянці води (100 мл) кімнатної температури. З метою профілактики (сезонної або при ризик захворювання, екстреної): по 1 саші 1 раз на день протягом 7 днів, попередньо розчинивши в склянці води (100 мл) кімнатної температури. Після статевого акту: можливий одноразовий прийом 1 саше.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт плодів журавлини, аскорбінова кислота, лактоза, крохмаль картопляний, Е1201, Е551, Е470, цукор-пісок, Е504, Е1201, Е551, Е553iii, Е171, Е122, Е901, Е903. Пігулки, вкриті оболонкою, 30 шт. /.Фармакотерапевтична групаДія УРОНОРМ обумовлена властивостями компонентів, що входять до складу.Властивості компонентівДія УРОНОРМ обумовлена властивостями компонентів, що входять до складу: ПРОАНТОЦІАНІДИНИ: Мають антимікробні властивості щодо E. coli - основного збудника інфекцій сечовивідних шляхів; Перешкоджають прикріпленню та розмноженню бактерій на поверхні слизової оболонки сечовивідних шляхів, перешкоджають формуванню біоплівок; Сприяють виведенню патогенних бактерій із сечовивідних шляхів та сечового міхура; Мають захисну дію щодо інфекційно-запальних явищ у сечовидільній системі; Характеризуються наявністю антиоксидантних властивостей; ВІТАМІН С: Сприяє придушенню росту та розмноження мікробів (кишкової палички, синьогнійної палички та стафілококу), створюючи несприятливі для їх умови у сечі; Підвищує стійкість організму до інфекцій; Бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів та імунних реакціях;ІнструкціяПриймати під час їжі.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела проантоціанідинів і додаткового джерела вітаміну С, які відіграють важливу роль у підвищенні опірності організму до інфекцій, у тому числі до інфекцій сечовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та годуванні груддю.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі варфарину (антивітаміну К) та продуктів, що містять журавлину (або її сік), слід звернути увагу на їхню потенційно можливу взаємодію, пов'язану з ризиком виникнення кровотечі.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 1 раз на день. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМістить барвник, який може негативно впливати на активність і увагу дітей. Під час застосування УРОНОРМ не слід обмежувати споживання рідини, особливо при сечокам'яній хворобі. Як завжди, на добу необхідно випивати не менше 1,5 - 2,0 літрів рідини. Не слід застосовувати більше 1 таблетки УРОНОРМ на добу.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: фосфоміцину трометамол – 3.754 г, що відповідає вмісту фосфоміцину – 2 г; Допоміжні речовини: сахароза – 2.1 г, ароматизатор мандариновий – 0.07 г, ароматизатор апельсиновий – 0.06 г, натрію сахаринат – 0.016 г. Пакет термозварювальний (1 шт.), 6 г.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішнього прийому гранульований, білого або майже білого кольору, з характерним фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик широкого спектра дії. Механізм дії пов'язаний із придушенням першого етапу синтезу пептидоглікану клітинної стінки бактерій. Будучи структурним аналогом фосфоенолу пірувату, вступає у конкурентну взаємодію з ферментом N-ацетил-глюкозаміно-3-o-енолпірувіл-трансферазою, в результаті цього відбувається специфічне, вибіркове та необоротне інгібування цього ферменту. Активний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae; грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (в т.ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (В т.ч. Enterococcus faecalis).ФармакокінетикаАбсорбція складає 60%; зв'язування з білками плазми – 10%. C max прийому внутрішньо в дозі 50 мг/кг - 32 мкг/мл; при внутрішньовенному введенні в дозі 20 мг/кг - 130 мкг/кг; T 1/2 - 2.2 год. Швидко проникає і добре розподіляється у тканинах. 90% виділяється нирками із створенням високих концентрацій у сечі.ІнструкціяПриймають усередину.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань (викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами) нижніх відділів сечовивідних шляхів, у т.ч. гострий бактеріальний цистит, загострення хронічного рецидивуючого бактеріального циститу, гострий бактеріальний узровикальний синдром, бактеріальний неспецифічний уретрит, безсимптомна масивна бактеріурія (при вагітності), післяопераційна інфекція сечових шляхів. Профілактика інфекції сечових шляхів при хірургічних втручаннях та трансуретральних діагностичних обстеженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фосфоміцину, вагітність.Вагітність та лактаціяФосфоміцин протипоказаний для застосування при вагітності. У період лактації застосування фосфоміцину можливе лише у випадках нагальної потреби під наглядом лікаря. У немовлят застосування фосфоміцину можливе лише у випадках крайньої необхідності під наглядом лікаря.Побічна діяРідко: нудота, блювання, діарея, висипання на шкірі, що зникає самостійно після відміни фосфоміцину.Спосіб застосування та дозиРазова доза для дорослих – 3 г, для дітей – 2 г. Схема лікування встановлюється індивідуально, з урахуванням стадії запального процесу, реактивності організму хворого, чутливості мікроорганізмів до фосфоміцину.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
360,00 грн
294,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: трометамол фосфоміцину 5.631 г, що відповідає вмісту фосфоміцину 3 г; Допоміжні речовини: сахароза – 2.213 г, ароматизатор мандариновий – 0.07 г, ароматизатор апельсиновий – 0.07 г, натрію сахаринат – 0.016 г. Пакет термозварювальний 1 шт. по 8 р.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішнього прийому гранульований, білого або майже білого кольору, з характерним фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик широкого спектра дії. Механізм дії пов'язаний із придушенням першого етапу синтезу пептидоглікану клітинної стінки бактерій. Будучи структурним аналогом фосфоенолу пірувату, вступає у конкурентну взаємодію з ферментом N-ацетил-глюкозаміно-3-o-енолпірувіл-трансферазою, в результаті цього відбувається специфічне, вибіркове та необоротне інгібування цього ферменту. Активний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae; грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (в т.ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (В т.ч. Enterococcus faecalis).ФармакокінетикаАбсорбція складає 60%; зв'язування з білками плазми – 10%. C max прийому внутрішньо в дозі 50 мг/кг - 32 мкг/мл; при внутрішньовенному введенні в дозі 20 мг/кг - 130 мкг/кг; T 1/2 - 2.2 год. Швидко проникає і добре розподіляється у тканинах. 90% виділяється нирками із створенням високих концентрацій у сечі.ІнструкціяПриймають усередину.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань (викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами) нижніх відділів сечовивідних шляхів, у т.ч. гострий бактеріальний цистит, загострення хронічного рецидивуючого бактеріального циститу, гострий бактеріальний узровикальний синдром, бактеріальний неспецифічний уретрит, безсимптомна масивна бактеріурія (при вагітності), післяопераційна інфекція сечових шляхів. Профілактика інфекції сечових шляхів при хірургічних втручаннях та трансуретральних діагностичних обстеженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фосфоміцину, вагітність.Вагітність та лактаціяФосфоміцин протипоказаний для застосування при вагітності. У період лактації застосування фосфоміцину можливе лише у випадках нагальної потреби під наглядом лікаря. У немовлят застосування фосфоміцину можливе лише у випадках крайньої необхідності під наглядом лікаря.Побічна діяРідко: нудота, блювання, діарея, висипання на шкірі, що зникає самостійно після відміни фосфоміцину.Спосіб застосування та дозиРазова доза для дорослих – 3 г, для дітей – 2 г. Схема лікування встановлюється індивідуально, з урахуванням стадії запального процесу, реактивності організму хворого, чутливості мікроорганізмів до фосфоміцину.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: трометамол фосфоміцину 5.631 г, що відповідає вмісту фосфоміцину 3 г; Допоміжні речовини: сахароза – 2.213 г, ароматизатор мандариновий – 0.07 г, ароматизатор апельсиновий – 0.07 г, натрію сахаринат – 0.016 г. Пакет термозварювальний 2 шт. по 8 р.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішнього прийому гранульований, білого або майже білого кольору, з характерним фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик широкого спектра дії. Механізм дії пов'язаний із придушенням першого етапу синтезу пептидоглікану клітинної стінки бактерій. Будучи структурним аналогом фосфоенолу пірувату, вступає у конкурентну взаємодію з ферментом N-ацетил-глюкозаміно-3-o-енолпірувіл-трансферазою, в результаті цього відбувається специфічне, вибіркове та необоротне інгібування цього ферменту. Активний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae; грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (в т.ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (В т.ч. Enterococcus faecalis).ФармакокінетикаАбсорбція складає 60%; зв'язування з білками плазми – 10%. C max прийому внутрішньо в дозі 50 мг/кг - 32 мкг/мл; при внутрішньовенному введенні в дозі 20 мг/кг - 130 мкг/кг; T 1/2 - 2.2 год. Швидко проникає і добре розподіляється у тканинах. 90% виділяється нирками із створенням високих концентрацій у сечі.ІнструкціяПриймають усередину.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань (викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами) нижніх відділів сечовивідних шляхів, у т.ч. гострий бактеріальний цистит, загострення хронічного рецидивуючого бактеріального циститу, гострий бактеріальний узровикальний синдром, бактеріальний неспецифічний уретрит, безсимптомна масивна бактеріурія (при вагітності), післяопераційна інфекція сечових шляхів. Профілактика інфекції сечових шляхів при хірургічних втручаннях та трансуретральних діагностичних обстеженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фосфоміцину, вагітність.Вагітність та лактаціяФосфоміцин протипоказаний для застосування при вагітності. У період лактації застосування фосфоміцину можливе лише у випадках нагальної потреби під наглядом лікаря. У немовлят застосування фосфоміцину можливе лише у випадках крайньої необхідності під наглядом лікаря.Побічна діяРідко: нудота, блювання, діарея, висипання на шкірі, що зникає самостійно після відміни фосфоміцину.Спосіб застосування та дозиРазова доза для дорослих – 3 г, для дітей – 2 г. Схема лікування встановлюється індивідуально, з урахуванням стадії запального процесу, реактивності організму хворого, чутливості мікроорганізмів до фосфоміцину.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс.: екстракт плодів журавлини (стандартизований по органічних кислот: бензойної, яблучної, лимонної) 25 мг, екстракт листя мучниці (стандартизований за 10% вмістом арбутину) 4 мг, екстракт хвоща польового (стандартизований по 7% вмісту) мг, вітамін З 5 мг. Капсули, 30 шт.ХарактеристикаКапсули Уропрофіт - біологічно активна добавка до їжі, має виражену сечогінну, антимікробну та загальнозміцнювальну властивість, запобігає розмноженню бактерій та знижує утворення каменів у сечовивідних шляхах.Фармакотерапевтична групаКомплекс біологічно активних речовин, що входять до складу "Уропрофіт", має протимікробну, протизапальну, спазмолітичну, діуретичну дію і перешкоджає утворенню сечових каменів. Компоненти рослинного засобу Уропрофіт сприяють нормалізації сечовипускання, зменшують ризик повторних загострень хронічного циститу, покращують функціональний стан нирок та сечових шляхів.Властивості компонентівЕкстракт плодів журавлини має протизапальну, сечогінну, протимікробну та загальнозміцнюючу дію. Антимікробні властивості обумовлені наявністю в ягодах бензойної та хлорогенової кислот, а протизапальна дія – урсолової кислоти. Цей компонент посилює дію уросептичних препаратів із групи антибіотиків та сульфаніламідів. Екстракт листя мучниці має протимікробну дію завдяки наявності в екстракті арбутину і метиларбутину, які, розщеплюючись в організмі, мають виражену антибактеріальну дію. Внаслідок цього сечовивідні шляхи очищаються від бактеріальної флори. Екстракт листя мучниці має протизапальну дію, оскільки містить дубильні речовини. Флавоноїди, що входять до складу мучниці, підвищують діурез з одночасним виведенням з організму іонів натрію та хлору. Ця рослина гальмує реабсорбцію сечової кислоти в ниркових канальцях і збільшує її розчинність, знижуючи утворення каменів у сечовивідних шляхах. Ще одна корисна дія мучниці - здатність посилювати ефекти уросептичних та протизапальних препаратів. Екстракт хвоща польового, видаляючи токсини з сечовивідних шляхів, сприяє захисту епітелію при запаленні. Екстракт має м'який спазмолітичний ефект. Флавоноїди хвоща забезпечують антисептичну дію. Вітамін С бере участь у формуванні антиоксидантного стану. тусу організму. Він підвищує стійкість організму до інфекцій та знижує вираженість запальних реакцій.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі, яка є додатковим джерелом вітаміну С і кремнію, джерелом органічних кислот (бензойна, яблучна, лимонна) та арбутину, а також для зниження ризику захворювань сечовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 2 десь у день. Тривалість прийому – 1 місяць. Приймати під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Дозування: 495 мг Форма випуску: капс. Виробник: Валеант Завод-виробник: Зовнішторг Фарма ТОВ(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії ректальні – 1 супп.: Активні речовини: екстракт простати – 30 мг, що відповідає вмісту водорозчинних пептидів – 6 мг; Допоміжні речовини: диметилсульфоксид – 90 мг, макрогол 1500 (поліетиленоксид 1500) – 2180 мг. 10 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні напівпрозорі з можливою мармуровістю, майже безбарвні або з жовтуватим або сіруватим відтінком кольору, торпедоподібної форми; допускається незначне розм'якшення поверхневого шару і "підпотівання" контурної коміркової упаковки; допускається наявність повітряного стрижня або лійкоподібного заглиблення.ФармакокінетикаЯк пептидний препарат розщеплюється клітинними протеазами до амінокислот. Кумулятивної дії немає.ФармакодинамікаПрепарат має протизапальну та антиагрегаційну дію, стимулює м'язи сечового міхура. Діючі речовини екстракту простати відносять до групи пептидних біорегуляторів - цитомедин. Ці лікарські речовини є пептиди з молекулярною масою від 1 до 10 кДа. Низькомолекулярні пептиди пара- або аутокринної природи виконують функцію трансспецифічних внутрішньо-і міжклітинних месенджерів. Пептиди передміхурової залози зменшують час згортання крові та підвищують антиагрегаційну активність судинної стінки, покращують мікроциркуляцію крові, посилюють фібринолітичну активність крові, збільшують скорочувальну активність міоцитів детрузора in vivo, in vitro. Мають імуномодулюючу та імуностимулюючу дію, посилюють синтез антигістамінових та антисеротонінових антитіл. В основі застосування пептидних біорегуляторів при лікуванні хронічного простатиту знаходиться здатність цих препаратів відновлювати мікроциркуляцію, надавати непряму протизапальну дію за рахунок посилення синтезу антигістамінових та антисеротонінових антитіл, а також їх імуномодулюючу та імуностимулюючу дію. Лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози засноване на найважливішому біологічному ефекті цитомединів: органотропності, що дозволяє регулювати процеси диференціювання та функції клітин у тому органі, з якого вони виділені.Показання до застосуванняХронічний абактеріальний простатит, стан до та після операцій на передміхуровій залозі, доброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість (зокрема гіперчутливість в анамнезі).Побічна діяДуже рідко – алергічні реакції; часто - свербіж у задньому проході; іноді – діарея, метеоризм.Взаємодія з лікарськими засобамиНегативної взаємодії не відзначалося. Препарат може використовуватися при комплексній терапії.Спосіб застосування та дозиЗастосовують по 1 супозиторію 2 рази на добу (вранці та ввечері). Тривалість лікування – 5-10 днів. За показаннями можливі повторні курси; рекомендується проводити не раніше ніж за 2-4 тижні. Препарат застосовують ректально після дефекації або очисної клізми. Змочивши супозиторій водою, вводять його в задній прохід. Після введення препарату бажано перебування хворого на ліжку протягом 30-40 хв.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування хронічного простатиту має бути комплексним, що передбачає застосування різних груп лікарських препаратів та немедикаментозних методів лікування. При лікуванні рекомендується проводити аналіз секрету передміхурової залози.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 4 мг; допоміжні речовини: маннітол, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500), крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10), лаурилсульфат натрію, магнію стеарат; Склад желатинової капсули: желатин, титану діоксид. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
539,00 грн
444,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 8 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 264.8 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 18 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10) – 52 мг, натрію лаурилсульфат – 3.6 мг, магнію стеарат – 3.6 мг; Склад желатинової капсули: желатин – 98 мг, титану діоксид – 2 мг. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, розмір №0; вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 8 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 264.8 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 18 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10) – 52 мг, натрію лаурилсульфат – 3.6 мг, магнію стеарат – 3.6 мг; Склад желатинової капсули: желатин – 98 мг, титану діоксид – 2 мг. 5 штук. - Упаковки осередкові контурні - Пачки картонні. 10 шт. - Упаковки осередкові контурні - Пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, розмір №0; вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: толтеродину гідротартрату 1 мг. допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) - 7 мг, кремнію діоксид колоїдний, стеарилфумарат натрію. Склад оболонки: гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, титану діоксид, тальк. 14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор. Як толтеродин, так і його 5-гідроксиметильне похідне високо специфічні щодо мускаринових рецепторів, конкурентно блокують м-холінорецептори з найбільшою селективністю щодо рецепторів сечового міхура (порівняно з рецепторами слинних залоз). Препарат знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів, скорочувальну активність детрузора, а також зменшує слиновиділення. У дозах, що перевищують терапевтичні, викликає неповне спорожнення сечового міхура та збільшує кількість залишкової сечі. Терапевтичний ефект толтеродину досягається через 4 тижні. Толтеродин не пригнічує CYP2D6, 2C19, 3A4 або 1A2.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо толтеродин швидко всмоктується із ШКТ. C max у сироватці досягається через 1-2 год. У діапазоні терапевтичних доз (1-4 мг) існує лінійна залежність між значенням C max у сироватці крові та дозою препарату. Абсолютна біодоступність толтеродину становить 65% у осіб із недостатністю CYP2D6 та 17% у більшості пацієнтів. Їжа не впливає на біодоступність, хоча концентрація толтеродину підвищується, коли його приймають під час їжі. Розподіл Толтеродин і 5-гідроксиметільний метаболіт зв'язуються переважно з орозомукоїдом; незв'язані фракції становлять 3.7% та 36% відповідно. Vdтолтеродину - 113 л. Внаслідок відмінності у зв'язуванні з білками толтеродину та 5-гідроксиметильного метаболіту величина AUC толтеродину у осіб з недостатністю CYP2D6 близька до суми величин AUC толтеродину та 5-гідроксиметильного метаболіту у більшості пацієнтів при однаковому режимі дозування. Отже, безпека, переносимість та клінічний ефект препарату не залежать від активності CYP2D6. Метаболізм Толтеродин в основному метаболізується в печінці за допомогою поліморфного ферменту CYP2D6 з утворенням фармакологічно активного 5-гідроксиметильного метаболіту, який потім метаболізується до 5-карбонової кислоти та N-дезалкірованої 5-карбонової кислоти. 5-гідроксиметильний метаболіт має близькі до толтеродину фармакологічні властивості і у більшості пацієнтів суттєво посилює дію препарату. У осіб із зниженим метаболізмом (з недостатністю CYP2D6) толтеродин піддається дезалкілювання ізоферментами CYP3A4 з утворенням N-дезалкірованого толтеродину, що не має фармакологічної активності. Виведення Системний кліренс толтеродину у сироватці у більшості пацієнтів становить близько 30 л/год. Після прийому препарату T1/2 толтеродину становить 2-3 години, а 5-гідроксиметильного метаболіту - 3-4 години. У осіб зі зниженим метаболізмом T1/2 становить близько 10 годин. Зниження кліренсу вихідної сполуки в осіб з недостатністю CYP2D6 веде до підвищення концентрації толтеродину (приблизно в 7 разів) на тлі не піддається виявленню концентрацій 5-гідроксиметильного метаболіту. Приблизно 77% толтеродину виводиться із сечею та 17% – з калом. Менше 1% дози виводиться у незміненому вигляді та близько 4% - у вигляді 5-гідроксиметильного метаболіту. 5-карбонова кислота і N-дезалкилированная 5-карбонова кислота становлять, відповідно, близько 51% і 29% від кількості, що виводиться із сечею. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Величина AUC толтеродину та його активного 5-гідроксиметильного метаболіту підвищується приблизно у 2 рази у хворих з цирозом печінки. Середня величина AUC толтеродину та 5-гідроксиметильного метаболіту в 2 рази вища у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації ≤30 мл/хв). Вміст у плазмі інших метаболітів у цих пацієнтів значно вищий (у 12 разів). Клінічне значення підвищення AUC цих метаболітів невідоме.Клінічна фармакологіяПрепарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.Показання до застосуванняГіперрефлексія (гіперактивність, нестабільність) сечового міхура, що виявляється частими, імперативними позивами до сечовипускання, почастішання сечовипускання та/або нетримання сечі.Протипоказання до застосуванняЗатримка сечовипускання; закрита вугільна глаукома, що не піддається лікуванню; myasthenia gravis; важкий виразковий коліт; мегаколон; дитячий та підлітковий вік до 18 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю призначають препарат при вираженій обструкції нижніх сечовивідних шляхів через ризик затримки сечовипускання, при підвищеному ризикі зниження перистальтики шлунково-кишкового тракту, при обструктивних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (наприклад, стеноз воротаря), при нирковій або печінковій недостатності (добова доза не повинна перевищувати 2 невропатії, грижі стравохідного отвору діафрагми.Вагітність та лактаціяЗастосування толтеродину при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода. Оскільки дані щодо виведення толтеродину з грудним молоком відсутні, слід уникати застосування препарату в період лактації. Жінкам дітородного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції під час терапії толтеродином. Застосування у дітей Препарат протипоказаний до застосування у дітей та підлітків віком до 18 років (безпека та ефективність застосування не вивчена).Побічна діяЗ боку імунної системи: алергічні реакції, набряк Квінке (дуже рідко). З боку нервової системи: нервозність, порушення свідомості, галюцинації, запаморочення, сонливість, парестезія, біль голови. З боку органу зору: синдром сухого ока, порушення акомодації. Серцево-судинна система: тахікардія, підвищене серцебиття, аритмія (рідко). З боку травної системи: сухість у роті, диспепсія, запор, біль у животі, метеоризм, блювання; рідко – гастроезофагеальний рефлюкс. З боку шкірних покривів сухість шкіри. З боку сечовивідної системи: затримка сечовипускання. Інші: підвищена втома, біль у грудях, периферичні набряки, бронхіт, збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного призначення толтеродину з сильними інгібіторами CYP3A4, такими як макролідні антибіотики (еритроміцин і кларитроміцин), протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол і міконазол), інгібітори протеаз, внаслідок можливості підвищення концентрації тол. Агоністи мускаринових холінергічних рецепторів знижують ефективність толтеродину. Лікарські засоби, що мають антихолінергічні властивості, посилюють дію препарату і підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Уротол® послаблює дію прокінетиків (метоклопрамід, цизаприд). Можлива фармакокінетична взаємодія Уротолу з препаратами, що метаболізуються ізоферментами CYP2D6 або CYP3A4 (індукторами та інгібіторами). Спільне застосування з флуоксетином (сильний інгібітор CYP2D6, який метаболізується до норфлуоксетину, що є інгібітором CYP3A4) призводить лише до незначного збільшення загальної AUC толтеродину та його активного 5-гідроксиметильного метаболіту, що не викликає клінічно. Відсутня взаємодія Уротола з варфарином та комбінованими пероральними контрацептивами (що містять етинілестрадіол/левоноргестрел). Толтеродин не є інгібітором CYP2D6, CYP2С19, CYP3А4, CYP1А2, внаслідок цього при одночасному застосуванні з толтеродином не передбачається підвищення концентрації у плазмі крові препаратів, що метаболізуються даними ізоферментами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо по 1 таб. (2 мг) 2 рази на добу, незалежно від їди. Загальна доза може бути зменшена до 2 мг на добу (по 1 таб. 1 мг 2 рази на добу) на підставі індивідуальної переносимості препарату. При порушеннях функції печінки та нирок, а також при одночасному застосуванні з кетоконазолом або іншими сильними інгібіторами CYP3A4 рекомендується зниження дози препарату до 1 мг 2 рази на добу. Ефективність терапії слід оцінити повторно через 2-3 місяці від початку лікування.ПередозуванняСимптоми: парез акомодації, мідріаз, болючі позиви до сечовипускання, галюцинації, сильне збудження, судоми, дихальна недостатність, тахікардія, подовження інтервалу QT, затримка сечі. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля. При розвитку галюцинацій, сильного збудження – фізостигмін; при судомах або вираженому збудженні – анксіолітики бензодіазепінової структури; при дихальній недостатності, що розвинулася - ШВЛ; при тахікардії – бета-адреноблокатори; при затримці сечі – катетеризація сечового міхура; при мідріазі - пілокарпін у очних краплях та/або переведення пацієнта в темне приміщення.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування слід виключити органічні причини частих та імперативних позивів на сечовипускання. Використання у педіатрії В даний час безпека та ефективність застосування препарату у дітей не вивчена. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Оскільки Уротол® може викликати порушення акомодації та знижувати швидкість психомоторних реакцій, у період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій та гарного зору.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: толтеродину гідротартрату 2 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 146 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 7 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг, натрію стеарилфумарат – 3 мг. Склад оболонки: гіпромелоза 2910/5 – 3.5 мг, макрогол 6000 – 600 мкг, титану діоксид – 400 мкг, тальк – 500 мкг. 14 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаМ-холіноблокатор. Як толтеродин, так і його 5-гідроксиметильне похідне високо специфічні щодо мускаринових рецепторів, конкурентно блокують м-холінорецептори з найбільшою селективністю щодо рецепторів сечового міхура (порівняно з рецепторами слинних залоз). Препарат знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів, скорочувальну активність детрузора, а також зменшує слиновиділення. У дозах, що перевищують терапевтичні, викликає неповне спорожнення сечового міхура та збільшує кількість залишкової сечі. Терапевтичний ефект толтеродину досягається через 4 тижні. Толтеродин не пригнічує CYP2D6, 2C19, 3A4 або 1A2.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо толтеродин швидко всмоктується із ШКТ. C max у сироватці досягається через 1-2 год. У діапазоні терапевтичних доз (1-4 мг) існує лінійна залежність між значенням C max у сироватці крові та дозою препарату. Абсолютна біодоступність толтеродину становить 65% у осіб із недостатністю CYP2D6 та 17% у більшості пацієнтів. Їжа не впливає на біодоступність, хоча концентрація толтеродину підвищується, коли його приймають під час їжі. Розподіл Толтеродин і 5-гідроксиметільний метаболіт зв'язуються переважно з орозомукоїдом; незв'язані фракції становлять 3.7% та 36% відповідно. Vdтолтеродину - 113 л. Внаслідок відмінності у зв'язуванні з білками толтеродину та 5-гідроксиметильного метаболіту величина AUC толтеродину у осіб з недостатністю CYP2D6 близька до суми величин AUC толтеродину та 5-гідроксиметильного метаболіту у більшості пацієнтів при однаковому режимі дозування. Отже, безпека, переносимість та клінічний ефект препарату не залежать від активності CYP2D6. Метаболізм Толтеродин в основному метаболізується в печінці за допомогою поліморфного ферменту CYP2D6 з утворенням фармакологічно активного 5-гідроксиметильного метаболіту, який потім метаболізується до 5-карбонової кислоти та N-дезалкірованої 5-карбонової кислоти. 5-гідроксиметильний метаболіт має близькі до толтеродину фармакологічні властивості і у більшості пацієнтів суттєво посилює дію препарату. У осіб із зниженим метаболізмом (з недостатністю CYP2D6) толтеродин піддається дезалкілювання ізоферментами CYP3A4 з утворенням N-дезалкірованого толтеродину, що не має фармакологічної активності. Виведення Системний кліренс толтеродину у сироватці у більшості пацієнтів становить близько 30 л/год. Після прийому препарату T1/2 толтеродину становить 2-3 години, а 5-гідроксиметильного метаболіту - 3-4 години. У осіб зі зниженим метаболізмом T1/2 становить близько 10 годин. Зниження кліренсу вихідної сполуки в осіб з недостатністю CYP2D6 веде до підвищення концентрації толтеродину (приблизно в 7 разів) на тлі не піддається виявленню концентрацій 5-гідроксиметильного метаболіту. Приблизно 77% толтеродину виводиться із сечею та 17% – з калом. Менше 1% дози виводиться у незміненому вигляді та близько 4% - у вигляді 5-гідроксиметильного метаболіту. 5-карбонова кислота і N-дезалкилированная 5-карбонова кислота становлять, відповідно, близько 51% і 29% від кількості, що виводиться із сечею. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Величина AUC толтеродину та його активного 5-гідроксиметильного метаболіту підвищується приблизно у 2 рази у хворих з цирозом печінки. Середня величина AUC толтеродину та 5-гідроксиметильного метаболіту в 2 рази вища у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації ≤30 мл/хв). Вміст у плазмі інших метаболітів у цих пацієнтів значно вищий (у 12 разів). Клінічне значення підвищення AUC цих метаболітів невідоме.Клінічна фармакологіяПрепарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.Показання до застосуванняГіперрефлексія (гіперактивність, нестабільність) сечового міхура, що виявляється частими, імперативними позивами до сечовипускання, почастішання сечовипускання та/або нетримання сечі.Протипоказання до застосуванняЗатримка сечовипускання; закрита вугільна глаукома, що не піддається лікуванню; myasthenia gravis; важкий виразковий коліт; мегаколон; дитячий та підлітковий вік до 18 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю призначають препарат при вираженій обструкції нижніх сечовивідних шляхів через ризик затримки сечовипускання, при підвищеному ризикі зниження перистальтики шлунково-кишкового тракту, при обструктивних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (наприклад, стеноз воротаря), при нирковій або печінковій недостатності (добова доза не повинна перевищувати 2 невропатії, грижі стравохідного отвору діафрагми.Вагітність та лактаціяЗастосування толтеродину при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода. Оскільки дані щодо виведення толтеродину з грудним молоком відсутні, слід уникати застосування препарату в період лактації. Жінкам дітородного віку слід застосовувати надійні методи контрацепції під час терапії толтеродином. Застосування у дітей Препарат протипоказаний до застосування у дітей та підлітків віком до 18 років (безпека та ефективність застосування не вивчена).Побічна діяЗ боку імунної системи: алергічні реакції, набряк Квінке (дуже рідко). З боку нервової системи: нервозність, порушення свідомості, галюцинації, запаморочення, сонливість, парестезія, біль голови. З боку органу зору: синдром сухого ока, порушення акомодації. Серцево-судинна система: тахікардія, підвищене серцебиття, аритмія (рідко). З боку травної системи: сухість у роті, диспепсія, запор, біль у животі, метеоризм, блювання; рідко – гастроезофагеальний рефлюкс. З боку шкірних покривів сухість шкіри. З боку сечовивідної системи: затримка сечовипускання. Інші: підвищена втома, біль у грудях, периферичні набряки, бронхіт, збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного призначення толтеродину з сильними інгібіторами CYP3A4, такими як макролідні антибіотики (еритроміцин і кларитроміцин), протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол і міконазол), інгібітори протеаз, внаслідок можливості підвищення концентрації тол. Агоністи мускаринових холінергічних рецепторів знижують ефективність толтеродину. Лікарські засоби, що мають антихолінергічні властивості, посилюють дію препарату і підвищують ризик розвитку побічних ефектів. Уротол® послаблює дію прокінетиків (метоклопрамід, цизаприд). Можлива фармакокінетична взаємодія Уротолу з препаратами, що метаболізуються ізоферментами CYP2D6 або CYP3A4 (індукторами та інгібіторами). Спільне застосування з флуоксетином (сильний інгібітор CYP2D6, який метаболізується до норфлуоксетину, що є інгібітором CYP3A4) призводить лише до незначного збільшення загальної AUC толтеродину та його активного 5-гідроксиметильного метаболіту, що не викликає клінічно. Відсутня взаємодія Уротола з варфарином та комбінованими пероральними контрацептивами (що містять етинілестрадіол/левоноргестрел). Толтеродин не є інгібітором CYP2D6, CYP2С19, CYP3А4, CYP1А2, внаслідок цього при одночасному застосуванні з толтеродином не передбачається підвищення концентрації у плазмі крові препаратів, що метаболізуються даними ізоферментами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо по 1 таб. (2 мг) 2 рази на добу, незалежно від їди. Загальна доза може бути зменшена до 2 мг на добу (по 1 таб. 1 мг 2 рази на добу) на підставі індивідуальної переносимості препарату. При порушеннях функції печінки та нирок, а також при одночасному застосуванні з кетоконазолом або іншими сильними інгібіторами CYP3A4 рекомендується зниження дози препарату до 1 мг 2 рази на добу. Ефективність терапії слід оцінити повторно через 2-3 місяці від початку лікування.ПередозуванняСимптоми: парез акомодації, мідріаз, болючі позиви до сечовипускання, галюцинації, сильне збудження, судоми, дихальна недостатність, тахікардія, подовження інтервалу QT, затримка сечі. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля. При розвитку галюцинацій, сильного збудження – фізостигмін; при судомах або вираженому збудженні – анксіолітики бензодіазепінової структури; при дихальній недостатності, що розвинулася - ШВЛ; при тахікардії – бета-адреноблокатори; при затримці сечі – катетеризація сечового міхура; при мідріазі - пілокарпін у очних краплях та/або переведення пацієнта в темне приміщення.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування слід виключити органічні причини частих та імперативних позивів на сечовипускання. Використання у педіатрії В даний час безпека та ефективність застосування препарату у дітей не вивчена. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Оскільки Уротол® може викликати порушення акомодації та знижувати швидкість психомоторних реакцій, у період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій та гарного зору.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: піпемідової кислоти тригідрат – 236,0 мг, у перерахунку на піпемідову кислоту – 200,0 мг; Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель, гліколят натрію крохмалю), лактози моногідрат (цукор молочний); Склад желатинової капсули: кришка: титану діоксид, барвник діамантовий блакитний, барвник хіноліновий жовтий, желатин; корпус: титану діоксид, желатин. Капсули, 200мг. По 10, 15 або 20 капсул у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 40, 60, 80 капсул у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягується з поліетилену високого тиску або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою натягується з поліетилену низького тиску або з кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №1 з білим корпусом та зеленою кришкою. Вміст капсул – порошок від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору, допускається комкування порошку.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - хінолон.ФармакокінетикаПісля перорального застосування швидко всмоктується, біодоступність становить 30-60%. Після прийому внутрішньо дози 400 мг максимальна концентрація піпемідової кислоти (3,5 мкг/мл) досягається через 70-80 хвилин. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 30% і залежить від концентрації піпемідової кислоти у сироватці крові. Високі концентрації піпемідової кислоти створюються в нирках, сечі та рідині передміхурової залози. Піпемідова кислота, як і інші хінолонові сполуки, проникає через плаценту та у слідових кількостях у материнське молоко. Піпемідова кислота переважно виділяється з організму через нирки у постійній формі. У добовому сечі визначається 50-85% введеної дози препарату. Виділення піпемідової кислоти залежить від кліренсу креатиніну. Період напіввиведення препарату за нормальної функції нирок становить 2 години 15 хвилин, а загальний кліренс 6,3 мл/хв. У хворих з порушеннями функцій нирок відзначаються дещо вищі концентрації піпемідової кислоти у плазмі крові, ніж у здорових добровольців. Період напіввиведення з плазми крові подовжений і становить 5,7-16 годин.ФармакодинамікаНалежить до групи хінолонових препаратів і застосовується при лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів, що викликаються чутливими до піпемідової кислоти збудниками. Піпемідова кислота пригнічує бактеріальну ДНК-топоізомеразу II, що призводить до дезінтеграції бактеріальної ДНК. Така дія більш виражена щодо мікроорганізмів, що знаходяться у фазі проліферації. Високі концентрації піпемідової кислоти пригнічують як синтез РНК, так і синтез бактеріальних білків. Препарат має бактерицидну дію на більшість грамнегативних аеробних мікроорганізмів (Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Pneudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Neisseria spp. та ін.). Відсоток виникнення стійкості становить від 10% (Escherichia coli, Staphylococcus aureus) до 62% (Pneudomonas aeruginosa). Грампозитивні мікроорганізми мають стійкість до піпемідової кислоти. Не активний щодо анаеробів. Піпемідова кислота створює високі концентрації у сечі, активність посилюється при олужненні сечі.Показання до застосуванняГострі та хронічні/інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів, спричинені чутливими до піпемідової кислоти мікроорганізмами, у тому числі: пієлонефрит, цистит, простатит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до піпемідової кислоти або до будь-якого з компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки (в т.ч. цирозу); тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК)) захворювання центральної нервової системи (епілепсія та інші неврологічні стани зі зниженим судомним порогом); порфірія; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; алергічні реакції на хінолони в анамнезі; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років (період формування та зростання скелета). З обережністю: Пацієнти з нирковою недостатністю (КК > 10 та літній вік (старше 70 років); порушення мозкового кровообігу; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. Піпемідова кислота виділяється з грудним молоком, тому при призначенні препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, гастралгія анорексія, печія, здуття живота або біль у животі, запор. З боку нервової системи: порушення зору, вертиго, біль голови, збудження, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, тривалі судоми, пов'язані з набряком головного мозку, розлади сну, сенсорні порушення. З боку шкірних покровів: свербіж, висипання, фотосенсибілізація з еритемою, токсичний епідермальний некроліз. Лабораторні показники: гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), еозинофілія, оборотна тромбоцитопенія (у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з нирковою недостатністю). Інші: суперінфекції, гостра артропатія, тендиніт.Взаємодія з лікарськими засобамиПіпемідова кислота викликає інгібування ферменту Р450, у зв'язку з чим при одночасному застосуванні з піпемідовою кислотою сповільнюється метаболізм теофіліну та кофеїну. Період напіввиведення теофіліну збільшується при одночасному застосуванні піпемідової кислоти, його концентрація у сироватці збільшується на 40-80%. Необхідно контролювати концентрацію теофіліну в плазмі під час застосування піпемідової кислоти. На фоні застосування піпемідової кислоти, як та інших антибіотиків хінолонового ряду, відзначається підвищення концентрації кофеїну у сироватці крові (у 2-4 рази). Антациди та сукральфат значно уповільнюють абсорбцію піпемідової кислоти. Інтервал між прийомом даних препаратів має становити щонайменше 2-3 годин. У той же час подібний ефект не спостерігався при одночасному застосуванні циметидину та ранитидину. Піпемідова кислота може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину при одночасному прийомі. При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами можливе виникнення судом. При комбінованому прийомі з аміноглікозидами спостерігається синергізм у відношенні бактерицидної дії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Середня добова доза становить 800 мг, поділені на 2 прийоми, тобто. 400 мг (2 капсули) кожні 12 годин, вранці та ввечері перед їдою, запиваючи водою. Курс лікування становить середньому 10 днів. При необхідності курс лікування може бути продовжений залежно від перебігу захворювання, але не більше ніж до 4 тижнів. Лікування циститу у жінок триває 3 дні. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК > 10 та У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок, а також пацієнтів з печінковою недостатністю легким та середнім ступенем тяжкості корекції дози не потрібно. Під час терапії хворому рекомендується щедре питво.ПередозуванняНемає повідомлень про смерть або виникнення загрозливих для життя побічних ефектів внаслідок передозування препарату. Специфічного антидоту немає. Симптоми: нудота, блювання, запаморочення, біль голови, сплутаність свідомості, тремор, судоми. Лікування: промивання шлунка після недавнього прийому (менше 4 годин), прийом активованого вугілля, форсований діурез, гемодіаліз, з появою побічних ефектів з боку нервової системи (включаючи епілептичні судоми) призначають симптоматичну терапію (діазепам). У разі передозування пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПобічні ефекти в більшості випадків слабкі і минущі, як правило, не потребують відміни препарату. У разі появи алергічних реакцій до препарату необхідно припинити його застосування. У процесі лікування слід уникати ультрафіолетового опромінення через високий ризик виникнення фотосенсибілізації. У пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази може розвиватися гемолітична анемія. При тривалому застосуванні препарату слід стежити за загальними показниками крові, визначати функції печінки та нирок та повторювати визначення чутливості мікрофлори до препарату. Протягом курсу лікування необхідно збільшити кількість рідини, що споживається (під контролем діурезу). З обережністю призначати пацієнтам старше 70 років (через підвищену частоту виникнення побічних ефектів у осіб похилого віку) та пацієнтам з порушенням функції нирок (КК > 10 та Дотримуватись обережності при призначенні препарату пацієнтам, які мають в анамнезі порушення мозкового кровообігу (у тому числі крововилив у головний мозок, спазми судин головного мозку), а також судоми. Може спостерігатися хибнопозитивна реакція на глюкозу сечі при використанні реактиву Бенедикту або розчину Феллінга. Рекомендується використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 73 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг; магнію стеарат – 2 мг; оболонка капсули (корпус та кришечка): титану діоксид - 2,1118%; желатин – до 100%. Капсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) - 16 мг; гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) - 14 мг; магнію стеарат – 5 мг; оболонка капсули: корпус - титану діоксид - 2; желатин – до 100%; кришечка - титану діоксид - 1,7434%; барвник "Сонячний захід" жовтий - 0,4183%; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. У контурній комірковій упаковці, 10 шт. По 40, 50, 60, 100 та 120 капс. у банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку або флакон, 4, 5, 6, 9, 10 або 12 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку. Капсули 500 мг. 10 капс. у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капс. банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули, 250 мг: тверді, білі, непрозорі, желатинові розмір №0. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору. Капсули, 500 мг: тверді, непрозорі желатинові, розмір №00; корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул – гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротективне, жовчогінне, холелітолітичне.ФармакокінетикаУДХК абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці – за допомогою активного транспорту. Після прийому внутрішньо у разовій дозі (500 мг) Cmax у сироватці крові через 30, 60, 90 хв становить 3,8; 5,5; 3,7 ммоля/л відповідно. Зв'язок із білками плазми – високий (до 96–99%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується у печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася УДХК надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність у жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст у ній жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення ІЛ-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення холестеринового каміння жовчного міхура; первинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; рентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг. дитячий вік до 3 років. З обережністю: жовчнокам'яна хвороба, холестатичні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію УДХК у кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. УДХК може посилити всмоктування циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсодез може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння. Рекомендована (приблизна) доза УДХК становить 10 мг/кг/добу. Препарат необхідно приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини увечері перед сном. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 міс. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, то лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при УЗД або рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капс. (250 мг) препарату Урсодез щодня ввечері перед сном, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності - до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу. Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 6 капс. по 250 мг або 1-3 капс. по 500 мг (приблизно від 10 до 15 мг/кг УДХК) у 2–3 прийоми перших 3 місяців лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати 1 раз, увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит та алкогольна хвороба печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг/кг УДХК на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт. 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг/сут) у 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз). 20-30 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Середня добова доза становить 10 мг/кг УДХК на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. Режим добового дозування визначається лікарем. Для дітей віком від 3 років. Індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, ЛФ та ГГТП) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 міс. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Застосування для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6–10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. Лікування пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами УДХК (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 73 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг; магнію стеарат – 2 мг; оболонка капсули (корпус та кришечка): титану діоксид - 2,1118%; желатин – до 100%. Капсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) - 16 мг; гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) - 14 мг; магнію стеарат – 5 мг; оболонка капсули: корпус - титану діоксид - 2; желатин – до 100%; кришечка - титану діоксид - 1,7434%; барвник "Сонячний захід" жовтий - 0,4183%; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. У контурній комірковій упаковці, 10 шт. По 40, 50, 60, 100 та 120 капс. у банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку або флакон, 4, 5, 6, 9, 10 або 12 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку. Капсули 500 мг. 10 капс. у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капс. банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули, 250 мг: тверді, білі, непрозорі, желатинові розмір №0. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору. Капсули, 500 мг: тверді, непрозорі желатинові, розмір №00; корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул – гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротективне, жовчогінне, холелітолітичне.ФармакокінетикаУДХК абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці – за допомогою активного транспорту. Після прийому внутрішньо у разовій дозі (500 мг) Cmax у сироватці крові через 30, 60, 90 хв становить 3,8; 5,5; 3,7 ммоля/л відповідно. Зв'язок із білками плазми – високий (до 96–99%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується у печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася УДХК надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність у жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст у ній жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення ІЛ-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення холестеринового каміння жовчного міхура; первинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; рентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг. дитячий вік до 3 років. З обережністю: жовчнокам'яна хвороба, холестатичні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію УДХК у кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. УДХК може посилити всмоктування циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсодез може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння. Рекомендована (приблизна) доза УДХК становить 10 мг/кг/добу. Препарат необхідно приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини увечері перед сном. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 міс. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, то лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при УЗД або рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капс. (250 мг) препарату Урсодез щодня ввечері перед сном, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності - до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу. Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 6 капс. по 250 мг або 1-3 капс. по 500 мг (приблизно від 10 до 15 мг/кг УДХК) у 2–3 прийоми перших 3 місяців лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати 1 раз, увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит та алкогольна хвороба печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг/кг УДХК на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт. 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг/сут) у 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз). 20-30 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Середня добова доза становить 10 мг/кг УДХК на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. Режим добового дозування визначається лікарем. Для дітей віком від 3 років. Індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, ЛФ та ГГТП) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 міс. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Застосування для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6–10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. Лікування пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами УДХК (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 73 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг; магнію стеарат – 2 мг; оболонка капсули (корпус та кришечка): титану діоксид - 2,1118%; желатин – до 100%. Капсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) - 16 мг; гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) - 14 мг; магнію стеарат – 5 мг; оболонка капсули: корпус - титану діоксид - 2; желатин – до 100%; кришечка - титану діоксид - 1,7434%; барвник "Сонячний захід" жовтий - 0,4183%; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. У контурній комірковій упаковці, 10 шт. По 40, 50, 60, 100 та 120 капс. у банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку або флакон, 4, 5, 6, 9, 10 або 12 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку. Капсули 500 мг. 10 капс. у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капс. банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули, 250 мг: тверді, білі, непрозорі, желатинові розмір №0. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору. Капсули, 500 мг: тверді, непрозорі желатинові, розмір №00; корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул – гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротективне, жовчогінне, холелітолітичне.ФармакокінетикаУДХК абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці – за допомогою активного транспорту. Після прийому внутрішньо у разовій дозі (500 мг) Cmax у сироватці крові через 30, 60, 90 хв становить 3,8; 5,5; 3,7 ммоля/л відповідно. Зв'язок із білками плазми – високий (до 96–99%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується у печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася УДХК надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність у жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст у ній жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення ІЛ-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення холестеринового каміння жовчного міхура; первинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; рентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг. дитячий вік до 3 років. З обережністю: жовчнокам'яна хвороба, холестатичні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію УДХК у кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. УДХК може посилити всмоктування циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсодез може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння. Рекомендована (приблизна) доза УДХК становить 10 мг/кг/добу. Препарат необхідно приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини увечері перед сном. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 міс. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, то лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при УЗД або рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капс. (250 мг) препарату Урсодез щодня ввечері перед сном, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності - до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу. Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 6 капс. по 250 мг або 1-3 капс. по 500 мг (приблизно від 10 до 15 мг/кг УДХК) у 2–3 прийоми перших 3 місяців лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати 1 раз, увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит та алкогольна хвороба печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг/кг УДХК на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт. 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг/сут) у 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз). 20-30 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Середня добова доза становить 10 мг/кг УДХК на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. Режим добового дозування визначається лікарем. Для дітей віком від 3 років. Індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, ЛФ та ГГТП) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 міс. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Застосування для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6–10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. Лікування пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами УДХК (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 73 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг; магнію стеарат – 2 мг; оболонка капсули (корпус та кришечка): титану діоксид - 2,1118%; желатин – до 100%. Капсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) - 16 мг; гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) - 14 мг; магнію стеарат – 5 мг; оболонка капсули: корпус - титану діоксид - 2; желатин – до 100%; кришечка - титану діоксид - 1,7434%; барвник "Сонячний захід" жовтий - 0,4183%; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. У контурній комірковій упаковці, 10 шт. По 40, 50, 60, 100 та 120 капс. у банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку або флакон, 4, 5, 6, 9, 10 або 12 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку. Капсули 500 мг. 10 капс. у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капс. банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули, 250 мг: тверді, білі, непрозорі, желатинові розмір №0. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору. Капсули, 500 мг: тверді, непрозорі желатинові, розмір №00; корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул – гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротективне, жовчогінне, холелітолітичне.ФармакокінетикаУДХК абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці – за допомогою активного транспорту. Після прийому внутрішньо у разовій дозі (500 мг) Cmax у сироватці крові через 30, 60, 90 хв становить 3,8; 5,5; 3,7 ммоля/л відповідно. Зв'язок із білками плазми – високий (до 96–99%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується у печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася УДХК надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність у жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст у ній жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення ІЛ-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення холестеринового каміння жовчного міхура; первинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; рентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг. дитячий вік до 3 років. З обережністю: жовчнокам'яна хвороба, холестатичні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію УДХК у кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. УДХК може посилити всмоктування циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсодез може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння. Рекомендована (приблизна) доза УДХК становить 10 мг/кг/добу. Препарат необхідно приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини увечері перед сном. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 міс. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, то лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при УЗД або рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капс. (250 мг) препарату Урсодез щодня ввечері перед сном, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності - до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу. Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 6 капс. по 250 мг або 1-3 капс. по 500 мг (приблизно від 10 до 15 мг/кг УДХК) у 2–3 прийоми перших 3 місяців лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати 1 раз, увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит та алкогольна хвороба печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг/кг УДХК на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт. 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг/сут) у 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз). 20-30 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Середня добова доза становить 10 мг/кг УДХК на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. Режим добового дозування визначається лікарем. Для дітей віком від 3 років. Індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, ЛФ та ГГТП) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 міс. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Застосування для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6–10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. Лікування пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами УДХК (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему