Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. Бромгексину гідрохлорид 8 мг. 50 шт. в комірковій контурній упаковці.Фармакотерапевтична групаМуколітичний засіб з дією, що відхаркує. Знижує в'язкість бронхіального секрету за рахунок деполяризації кислих полісахаридів, що містяться в ньому, і стимуляції секреторних клітин слизової оболонки бронхів, що виробляють секрет, що містить нейтральні полісахариди. Вважають, що бромгексин сприяє утворенню сурфактанту.ФармакокінетикаБромгексин швидко всмоктується із ШКТ і піддається інтенсивному метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Біодоступність становить близько 20%. У здорових пацієнтів Cmax у плазмі визначається через 1 год. Широко розподіляється у тканинах організму. Близько 85-90% виводиться із сечею головним чином формі метаболітів. Метаболітом бромгексину є амброксол. Зв'язування бромгексину з білками плазми є високим. T1/2 у термінальній фазі становить близько 12 год. Бромгексин проникає через гематоенцефалічний бар'єр. У невеликих кількостях проникає крізь плацентарний бар'єр. Тільки невеликі кількості виводяться із сечею з T1/2 6.5 год. Кліренс бромгексину або його метаболітів може зменшуватись у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки та нирок.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням в'язкого секрету, що важко відокремлюється: трахеобронхіт, хронічний бронхіт з бронхообструктивним компонентом, бронхіальна астма, муковісцидоз, хронічна пневмонія.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромгексину. При виразковій хворобі шлунка, а також при вказівках на шлункову кровотечу в анамнезі бромгексин слід застосовувати під контролем лікаря. З обережністю застосовувати у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму.Вагітність та лактаціяПри вагітності та лактації бромгексин застосовують у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяЗ боку травної системи: диспептичні явища, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення. Дерматологічні реакції: підвищене потовиділення, висипання на шкірі. З боку дихальної системи: кашель, бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиБромгексин несумісний із лужними розчинами.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо дорослим та дітям старше 10 років – по 8 мг 3-4 рази на добу. Дітям віком до 2 років – по 2 мг 3 рази на добу; у віці від 2 до 6 років – по 4 мг 3 рази на добу; у віці від 6 до 10 років – по 6-8 мг 3 рази на добу. При необхідності доза може бути збільшена дорослим до 16 мг 4 рази на добу, дітям - до 16 мг 2 рази на добу. У вигляді інгаляцій дорослим – по 8 мг, дітям старше 10 років – по 4 мг, у віці 6-10 років – по 2 мг. У віці до 6 років застосовують у дозах до 2 мг. Інгаляції проводять 2 рази на добу. Терапевтична дія може проявитись на 4-6 день лікування. Парентеральне введення рекомендується для лікування у тяжких випадках, а також у післяопераційному періоді для попередження скупчення густого мокротиння у бронхах. Вводять по 2 мг п/к, внутрішньом'язово або внутрішньовенно 2-3 рази/сут повільно протягом 2-3 хв.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБромгексин не застосовують одночасно з лікарськими засобами, що містять кодеїн, т.к. це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння. Застосовують у складі комбінованих препаратів рослинного походження з ефірними оліями (в т.ч. з олією евкаліпта, олією анісу, олією м'яти перцевої, ментолом).Умови відпустки з аптекБез рецепта
231,00 грн
200,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: Бромгексину гідрохлорид 0,8 мг; допоміжні речовини: левоментол 0,068 мг; хлористоводнева кислота 2 моль/л до pH 3,0; метилпарагідроксибензоат 1,64 мг; етанол 96% 30,0 мг; сорбітол 300 мг; вода очищена 762 мг. По 150 мл препарату у флаконі з темного скла з гвинтовою пластиковою кришкою, з'єднаною з кільцем, що відривається, що забезпечує контроль першого розтину. На пластикову кришку одягнена мензурка з поділками. На кожний флакон наклеюють етикетку. Один флакон з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиБезбарвна, прозора, слабко опалесцентна рідина.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо бромгексин практично повністю (99%) всмоктується з шлунково-кишкового тракту протягом 30 хв. Біодоступність – низька (ефект первинного "проходження" через печінку). Бромгексин у плазмі зв'язується з білками, проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, а також у грудне молоко. У печінці бромгексин піддається деметилюванню та окисленню, метаболізується до фармакологічно активного амброксолу. Період напіввиведення (Т1/2) -15 год (внаслідок повільної зворотної дифузії із тканин). Виводиться нирками. При хронічній нирковій недостатності порушується виведення метаболітів бромгексину. При багаторазовому застосуванні бромгексин може кумулювати.ФармакодинамікаМуколітичний засіб з дією, що відхаркує. Знижує в'язкість бронхіального секрету за рахунок деполяризації кислих полісахаридів, що містяться в ньому, і стимуляції секреторних клітин слизової оболонки бронхів, що виробляють секрет, що містить нейтральні полісахариди. Вважають, що бромгексин сприяє утворенню сурфактанту.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням в'язкого секрету, що важко відокремлюється: трахеобронхіт, хронічний бронхіт з бронхообструктивним компонентом, бронхіальна астма, муковісцидоз, хронічна пневмонія.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромгексину.Вагітність та лактаціяПри вагітності та лактації бромгексин застосовують у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, диспепсія, у т.ч. нудота, блювання, загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки. Алергічні реакції: реакції гіперчутливості (шкірні висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк, риніт), кропив'янка, лихоманка, анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок. З боку шкіри та підшкірних тканин: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Інші: запаморочення, біль голови, підвищення активності "печінкових" трансаміназ у сироватці крові.Взаємодія з лікарськими засобамиБромгексин не призначають одночасно з лікарськими засобами, що пригнічують кашльовий центр (в т.ч. кодеїн), оскільки це ускладнює відходження розрідженого мокротиння (накопичення бронхіального секрету в дихальних шляхах). Бромгексин сприяє проникненню антибіотиків (амоксицилін, ампіцилін, еритроміцин, цефалексин, окситетрациклін), сульфаніламідних лікарських засобів у бронхіальний секрет у перші 4-5 днів протимікробної терапії. Спільне застосування бромгексину з деякими нестероїдними протизапальними препаратами (саліцилатами, фенілбутазоном або бутадіоном) може спричинити подразнення слизової оболонки шлунка.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим та дітям старше 10 років: по 10-20 мл 3 рази на добу. Дітям від 6 до 10 років – по 5-10 мл 3 рази на добу. Дітям від 3 до 6 років – по 2,5-5 мл 3 рази на добу. Для зручності дозування препарату використовують мірну мензурку, що додається. У процесі лікування рекомендується вживати достатню кількість рідини, що підтримує секретолітичну дію бромгексину.ПередозуванняМожливі такі симптоми: нудота, блювання, діарея та інші шлунково-кишкові розлади. Лікування: специфічного антидоту немає. При передозуванні необхідно викликати блювоту, а потім пацієнтові дати рідину (молоко чи воду). Промивання шлунка рекомендується протягом 1-2 годин після прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДуже рідко повідомлялося про виникнення синдромів Стівенса-Джонсона та Лайєлла, що перебувають у тимчасовому зв'язку з прийомом препарату Бромгексин. При виникненні змін на шкірі або слизовій оболонці необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. У процесі лікування рекомендується вживати достатню кількість рідини, що підтримує секретолітичну дію бромгексину. У дітей лікування слід поєднувати з постуральним дренажем або вібраційним масажем грудної клітки, що полегшує евакуацію секрету з бронхів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом рекомендованих терапевтичних доз (16 мг 3 десь у день) не впливає швидкість психомоторних реакцій пацієнта. У разі розвитку побічних ефектів при застосуванні препарату, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - ;1 таб.: Діюча речовина: мезилат бромокриптину 2.87 мг, що відповідає вмісту бромокриптину 2.5 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 0.65 мг, магнію стеарат – 1.3 мг, тальк – 3.9 мг, повідон К30 – 5.2 мг, крохмаль кукурудзяний – 35.08 мг, целюлоза мікрокристалічна – 40 мг, лактози моно. 30 шт. - флакони темного скла (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з ризиком з одного боку і з гравіюванням "2.5" - з іншого.Фармакотерапевтична групаБромокриптин є синтетичним похідним алколоіду ріжків. Інгібітор секреції пролактину та агоніст центральних та периферичних допамінових D2-рецепторів. Специфічно інгібує секрецію гормону передньої частки гіпофізу – пролактину, не впливаючи на нормальну секрецію інших гіпофізарних гормонів. Проте бромокриптин може знижувати підвищені концентрації соматотропного гормону (СТГ) у пацієнтів із акромегалією. Ця дія обумовлена стимуляцією допамінових рецепторів. Ефект зниження концентрації пролактину починається через 1-2 години після прийому бромокриптину всередину, досягає максимуму (зниження концентрації пролактину більше, ніж на 80%) через 5-10 годин і триває 8-12 годин. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримки лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Як специфічний інгібітор секреції пролактину бромокриптин може застосовуватися для запобігання або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю) бромокриптин може застосовуватися з метою відновлення менструального циклу та овуляції. При застосуванні бромокриптину для пригнічення лактації не потрібне обмеження вживання рідини. Крім того,бромокриптин не впливає на післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризик тромбоемболії. Бромокриптин, що нормалізує секрецію лютеїнізуючого гормону, покращує клінічні прояви синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Бромокриптин пригнічує ріст або зменшує обсяг пролактинсекретуючих аденом гіпофізу (пролактином). У пацієнтів з акромегалією, крім зниження концентрації СТГ та пролактину в плазмі крові, бромокриптин сприятливо впливає на клінічні прояви акромегалії та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується специфічним дефіцитом допаміну в області смугастого тіла та чорного ядра головного мозку, стимуляція допамінових рецепторів бромокриптин може відновлювати нейрохімічний баланс у базальних гангліях. Пацієнтам із хворобою Паркінсона бромокриптин зазвичай призначають у більш високих дозах порівняно з дозами, що застосовуються за ендокринологічними показаннями. Клінічно прийом бромокриптину зменшує уповільненість рухів, ригідність, тремор та інші симптоми паркінсонізму на всіх стадіях захворювання. Терапевтичний ефект зазвичай зберігається протягом багатьох років (хороші результати відзначалися за тривалості терапії до 8 років). Бромокриптин можна призначати як монотерапію або в комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами на початку і на пізніших стадіях захворювання. Комбінація з леводопою призводить до збільшення антипаркінсонічного ефекту, що дозволяє знизити дозу леводопи. Бромокриптин зменшує вираженість симптомів депресії у пацієнтів із хворобою Паркінсона.Це пов'язано з властивими йому антидепресивними властивостями, підтвердженими в контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з ендогенною або психогенною депресією без хвороби Паркінсона.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо бромокриптин швидко та добре всмоктується. У здорових добровольців після прийому внутрішньо у формі таблеток період напівабсорбції бромокриптину становить 0.2-0.5 год, а максимальна концентрація в плазмі крові (C max ) досягається в межах 1-3 год. При прийомі внутрішньо 5 мг бромокриптину C max становить 0.465 нг/мл. Одночасний прийом їжі не істотно впливає на фармакокінетику бромокриптину, проте для кращої переносимості з боку шлунково-кишкового тракту рекомендується приймати препарат під час їжі. Розподіл Зв'язування із білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин майже повністю метаболізується у печінці з утворенням цілого ряду неактивних метаболітів. Має високу спорідненість до ізофементу CYP3A. Основним шляхом метаболізму бромокриптину є гідроксилювання пролінового кільця у складі циклопептиду. Одночасне застосування інгібіторів та/або потенційних субстратів CYP3A4 може призвести до інгібування кліренсу бромокриптину та підвищення його концентрації у плазмі крові. Бромокриптин є сильним інгібітором CYP3A4 з розрахованим значенням IC50; 1.69 рМ. Однак у зв'язку з низькими терапевтичними концентраціями вільного бромокриптину не очікується значної зміни метаболізму одночасно застосовуваних препаратів, кліренс яких здійснюється за участю CYP3A4. Виведення Виведення незміненого бромокриптину з плазми відбувається двофазно: Т1/2 становить близько 3-4 год для бромокриптину та 50 год – для метаболітів. Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю, лише 6% від дози виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів Діти та підлітки до 18 років. ;Немає даних. Фармакокінетика бромокриптину вивчалася лише у дорослих. Пацієнти похилого віку (старше 65 років). ;Вплив віку на фармакокінетику бромокриптину не вивчався. Пацієнти з нирковою недостатністю. ;Вплив порушення функції нирок на фармакокінетику бромокриптину не вивчався. Пацієнти з печінковою недостатністю. Фармакокінетика бромокриптину у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчена. При порушенні функції печінки швидкість виведення бромокриптину може знижуватися, а концентрація в плазмі – підвищуватись, що потребує корекції режиму дозування препарату.Клінічна фармакологіяІнгібітор секреції пролактину. Протипаркінсонічний препарат.Показання до застосуванняАкромегалія як додатковий засіб або в особливих випадках як альтернатива хірургічного лікування або променевої терапії. Пролактиноми консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо концентрація пролактину у плазмі крові залишається підвищеною. Пригнічення лактації за медичними показаннями запобігання або пригнічення лактації у післяпологовому періоді (наприклад, при інтранатальній загибелі плода, мертвонародженні, ВІЛ-інфекції у матері), у т.ч. при початковій стадії післяпологового маститу; запобігання лактації після переривання вагітності. Порушення менструального циклу та безпліддя у жінок пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується або не супроводжується гіперпролактинемією); недостатність лютеїнової фази; гіперпролактинемічні стани, спричинені лікарськими засобами (наприклад, деякими психотропними або гіпотензивними препаратами); жіноча безплідність, не обумовлена гіперпролактинемією: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до застосування антиестрогенних засобів, наприклад, кломіфену). Хвороба Паркінсона всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалічного паркінсонізму - у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами. Гіперпролактинемія у чоловіків пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину, будь-якої допоміжної речовини препарату або інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (в т.ч. прееклампсія та еклампсія). післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; ішемічна хвороба серця та інші тяжкі захворювання серцево-судинної системи; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; скроневий артеріїт; виразкові захворювання ШКТ та шлунково-кишкові кровотечі; сепсис; тяжкі психічні розлади (в т.ч. в анамнезі); зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазолом, вориконазолом, кларитроміцином); дитячий вік до 7 років (безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. З обережністю: діти старше 7 років та підлітки до 18 років; пацієнти віком від 65 років; пацієнти із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); хвороба Паркінсона (при тривалому лікуванні високими дозами препарату); порушення функції печінки; ниркова недостатність тяжкого ступеня; вагітність (у пацієнток із аденомою гіпофіза); післяпологовий період; особливу обережність слід дотримуватися при застосуванні бромокриптину в післяпологовому періоді у пацієнток з артеріальною гіпертензією, які нещодавно приймали судинозвужувальні препарати (симпатоміметики або алкалоїди ріжків, наприклад, ергометрин або метилергометрин); одночасне проведення гіпотензивної терапії.Вагітність та лактаціяВагітність У разі діагностування вагітності на фоні терапії бромокриптином прийом препарату слід припинити, за винятком випадків необхідності продовження терапії за медичними показаннями. Скасування бромокриптину під час вагітності не призводило до збільшення частоти випадків мимовільного переривання. Клінічний досвід показує, що застосування бромокриптину в період вагітності не негативно впливає на її перебіг або результат. При відміні бромокриптину у вагітних жінок з аденомою гіпофіза необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтками протягом усього терміну вагітності. У разі появи ознак вираженого збільшення пролактиноми, наприклад головного болю або звуження полів зору, лікування бромокриптином може бути відновлено або проведено оперативне втручання. Період грудного вигодовування Т.к. бромокриптин пригнічує секрецію молока, застосування його в період грудного вигодовування протипоказане, за винятком необхідності пригнічення лактації за медичними показаннями. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату в дитячому віці до 7 років (безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена). З обережністю слід призначати препарат дітям віком від 7 років та підліткам до 18 років.Побічна діяНудота, блювання, головний біль, запаморочення та підвищена стомлюваність можуть виникати протягом перших днів лікування; проте дані реакції зазвичай не вимагають припинення лікування бромокриптином. Ризик розвитку побічних реакцій може бути знижений за рахунок поступового підвищення дози та прийому пігулок бромокриптину під час їжі. При необхідності добова доза може бути знижена, а лікування продовжено на цій зниженій дозі протягом кількох днів. Після зникнення побічних реакцій можна зробити повторну спробу підвищення дози. При застосуванні бромокриптину можливий розвиток побічних ефектів, які в залежності від частоти появи розцінюються як часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1/100), рідкісні (≥1/10 000 та <1/1000), дуже рідкісні (<1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних). Порушення психіки: нечасто - пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психоз. З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – безсоння, парестезія; дуже рідко – епізоди раптового засинання, ринорея спинномозкової рідини. З боку органу зору: рідко - зниження гостроти зору, "затуманювання" зору. З боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко - дзвін або шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: ; нечасто - зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – тахікардія, брадикардія, аритмія, перикардит, констриктивний перикардит; дуже рідко – фіброз стулок клапанів серця, оборотна блідість пальців верхніх та нижніх кінцівок (особливо у пацієнтів із синдромом Рейно в анамнезі); частота невідома – почастішання нападів стенокардії. З боку дихальної системи: часто - закладеність носа; рідко – задишка, плеврит, плевральний випіт, плевральний фіброз, фіброз легень. З боку ШКТ: часто - нудота, блювання, запор; нечасто – сухість у роті; рідко – біль у животі, діарея, виразкові ураження стінок шлунка та кишечника, шлунково-кишкові кровотечі, ретроперитонеальний фіброз. З боку шкіри та підшкірних тканин: ; нечасто – алергічний дерматит, алопеція. З боку кістково-м'язової системи: нечасто - спазм м'язів. З боку сечовивідної системи: ; нечасто - нетримання сечі. Загальні розлади та порушення в місці введення: ; нечасто - підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки; дуже рідко – виникнення у разі різкої відміни препарату синдрому, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром. З боку лабораторних та інструментальних досліджень: дуже рідко - гіпонатріємія. Повідомлялося також про поодинокі випадки (при застосуванні бромокриптину для придушення лактації у післяпологовому періоді) підвищення артеріального тиску, інфаркту міокарда, інсульту, судом або порушень психіки. При застосуванні високих доз бромокриптину для лікування хвороби Паркінсона повідомлялося про випадки можливого розвитку патологічного потягу до азартних ігор, компульсивного марнотратства або пристрасті до покупок, постійної потреби в їжі та компульсивного обжерливості, підвищення лібідо, гіперсексуальності (як правило, ). Якщо будь-які з зазначених в інструкції побічних ефектів посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетична взаємодія Бромокриптин є одночасно субстратом, і інгібітором системи цитохрому Р450 (ізоферменту CYP3A4). Одночасне застосування бромокриптину з потужними та помірними інгібіторами CYP3A4 (ітраконазолом, вориконазолом, флуконазолом, кларитроміцином, еритроміцином, індинавіром, нелфінавіром, грейпфрутовим соком) може призвести до підвищення концентрації бромокри. Даних щодо взаємодії бромокриптину та слабких інгібіторів CYP3A4 немає. Одночасне застосування октреотиду та бромокриптину у пацієнтів з акромегалією супроводжується збільшенням концентрації останнього у плазмі та кількості небажаних реакцій. Слід бути обережними при одночасному застосуванні лікарських засобів з вузьким терапевтичним індексом (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін), зважаючи на можливе подовження інтервалу QT. Фармакодинамічна взаємодія Одночасне застосування бромокриптину з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків може збільшити стимулюючу дію на рецептори допаміну та розвиток небажаних допамінергічних ефектів, таких як головний біль, нудота та блювання. При одночасному застосуванні з симпатоміметиками можлива поява артеріальної гіпертензії та сильного головного болю. Спільне застосування із суматриптаном може збільшити ризик вазоспастичних реакцій через адитивні фармакологічні ефекти. Терапевтична ефективність бромокриптину, пов'язана зі стимуляцією центральних допамінових рецепторів, може знижуватися при застосуванні антагоністів допамінових рецепторів, таких як нейролептики (фенотіазини, бутирофенони та тіоксантени), а також метоклопраміду та домперидону. Перенесення бромокриптину може знижуватися на фоні прийому алкоголю. Одночасне призначення бромокриптину з гіпотензивними препаратами може призводити до більш вираженого зниження артеріального тиску. Бромокриптин можна призначати або у вигляді монотерапії, або у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами (як на ранніх, так і на пізніх стадіях хвороби). Комбінація з леводопою призводить до посилення протипаркінсонічної дії, що нерідко дає змогу зменшити дозу леводопи. Застосування бромокриптину у пацієнтів, які отримують лікування леводопою, особливо доцільно при ослабленні лікувального ефекту леводопи або при розвитку таких ускладнень, як патологічні мимовільні рухи (хореоатетоїдна дискінезія та/або хвороблива дистонія), синдром виснаження ефекту до кінця дії "("on-off").Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо під час їжі. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу; якщо ефект недостатній, дозу поступово збільшують до 5-7.5 мг на добу (кратність прийому 2-3 рази на добу). Лікування продовжують до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. При необхідності для профілактики рецидивів лікування можна продовжити протягом декількох циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до 5-10 мг (2-4 таб.) на добу. Пролактиноми Призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу з поступовим підвищенням дози та підбором дозування, що забезпечує адекватне зниження концентрації пролактину в плазмі. Максимальна добова доза для дітей і підлітків у віці від 7 до 12 років; становить 5 мг на добу, у віці від 13 до 18 років -10 мг. Акромегалія Початкова доза становить по 1.25 мг (1/2 таб.) 2-3 рази на добу, надалі, залежно від клінічного ефекту та переносимості, добову дозу поступово збільшують до 10-20 мг (4-8 таб.). Максимальна добова доза для дітей та підлітків віком від 7 до 18 років становить 10 мг на добу. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 2.5 мг (1 таб.) 2 рази на добу. Для запобігання початку лактації прийом слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте лише після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2 або 3 дні після відміни бромокриптину іноді виникає незначна секреція молока. Її можна усунути, відновивши прийом у тій же дозі ще протягом 1 тижня. Післяродовий мастит, що починається У перший день призначають по 1.25 мг (1/2 таб.) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 2.5 мг (1 таб.) 2 рази на добу. За потреби додатково призначають антибіотик. Хвороба Паркінсона З метою забезпечення оптимальної переносимості протягом першого тижня лікування слід починати з низької дози 1.25 мг (1/2 таб.) 1 раз на добу (переважно ввечері). Для підбору індивідуальної мінімальної ефективної дози збільшувати кількість бромокриптину, що приймається, слід повільно, методом титрування. Дозу підвищують поступово – добову дозу збільшують на 1.25 мг 1 раз на тиждень; добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватна терапевтична відповідь досягається в середньому за 6-8 тижнів лікування. За відсутності клінічного ефекту через 6-8 тижнів застосування, можливе подальше збільшення добової дози на 2.5 мг 1 раз на тиждень. Максимальна добова доза бромокриптину при монотерапії або у складі комбінованої терапії не повинна перевищувати 30 мг на добу.Тривала терапія високими дозами бромокриптину більше 20 мг на добу протягом 6 місяців може призвести до плевропульмональних фіброзних змін. Якщо при доборі дози виникають небажані реакції, добову дозу слід зменшити та підтримувати на нижчому рівні не менше 1 тижня. При усуванні небажаних реакцій дозу можна знову підвищити. Пацієнтам з руховими порушеннями на фоні прийому леводопи рекомендується до початку застосування бромокриптину зменшити дозу леводопи. Після досягнення задовільного клінічного ефекту під час лікування бромокриптином можна проводити подальше поступове зниження дози леводопи. У деяких пацієнтів, які приймають бромокриптин, можливе повне скасування леводопи. Особливі групи пацієнтів Ефективність та безпека застосування бромокриптину у дітей у віці до 7 років не вивчалася. Застосування препарату у цій віковій групі протипоказане. Через більшу частоту зниження функції печінки, нирок або серця, а також застосування супутніх лікарських препаратів бромокриптин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) і починати з найнижчої дози у відповідному діапазоні доз. Застосування бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не вивчалося. Оскільки бромокриптин та його метаболіти виводяться майже виключно з жовчю, корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібна. Застосування бромокриптину у пацієнтів з печінковою недостатністю не вивчалося. Оскільки виведення бромокриптину при печінковій недостатності уповільнюється, може знадобитися корекція дози. При печінковій недостатності тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) застосування бромокриптину протипоказане.ПередозуванняСимптоми: млявість, нудота, блювання, запаморочення, сонливість, апатія, сплутаність свідомості, галюцинації, тахікардія, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період терапії бромокриптином пацієнту необхідно контролювати АТ, особливо на початку лікування та через певні проміжки часу. У разі підвищення АТ, появи вазоспастичних симптомів або симптомів тромбозу, тяжкого прогресуючого або постійного головного болю (з або без порушення зору) або інших порушень з боку нервової системи слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Протягом перших днів лікування в поодиноких випадках може розвиватися артеріальна гіпотензія. Рекомендується періодичний контроль АТ, функції нирок та печінки, при паркінсонізмі – додатково функції серцево-судинної системи, картини крові. Лікування бромокриптин може відновити репродуктивний потенціал жінки. Тому жінкам репродуктивного віку, для яких вагітність небажана, необхідно застосовувати надійний метод контрацепції та регулярно (не менше ніж 1 раз на 4 тижні) проводити тест на вагітність у періоді аменореї. Жінкам із патологією, не пов'язаною з гіперпролактинемією, бромокриптин слід призначати у найменшій ефективній терапевтичній дозі, необхідної для усунення симптомів. Це важливо для запобігання зниження концентрації пролактину в плазмі нижче норми, що призводить до порушення функції жовтого тіла. Жінкам, які отримують бромокриптин протягом тривалого часу, необхідно проводити гінекологічне обстеження (що включає цитологічне дослідження). Жінкам у постменопаузальному періоді такий огляд слід проводити кожні 6 місяців, тоді як жінкам дітородного віку огляд достатньо проводити щорічно. У пацієнток з аденомою гіпофіза після припинення лікування бромокриптином потрібний регулярний контроль стану аденоми, включаючи дослідження полів зору. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись у розмірах під час вагітності. У таких випадках потрібне спостереження за пацієнтками з макроаденомою. У таких пацієнток лікування бромокриптином часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкого відновлення звужених полів зору. Застосування бромокриптину для запобігання або придушення лактації в післяпологовому періоді не повинно бути рутинним (призначення препарату доцільне при неефективності застосування спазмолітиків, анальгетиків, носіння зручної білизни, що підтримує). При пригніченні післяпологової лактації необхідний регулярний контроль артеріального тиску, особливо на першому тижні лікування бромокриптином. При артеріальній гіпертензії, болю в грудній клітці, різкому, стійкому головному болю з порушенням гостроти зору або без порушення зору слід припинити лікування бромокриптином і негайно провести обстеження пацієнтки. В окремих випадках повідомлялося про розвиток серйозних небажаних явищ, включаючи артеріальну гіпертензію, інфаркт міокарда, судомний напад, інсульт або психічні розлади у жінок післяпологового періоду, які отримували бромокриптин для придушення лактації. Розвитку епілептичних нападів або інсульту у деяких пацієнток передував тяжкий головний біль та/або тимчасові розлади зору. Особлива обережність необхідна у пацієнтів, які отримують одночасну терапію (або нещодавно одержували її) препаратами, здатними впливати на рівень артеріального тиску. За наявності в анамнезі виразкової хвороби шлунка бажано відмовитись від лікування акромегалії бромокриптином та застосувати, по можливості, іншу терапію. У випадку, коли лікування бромокриптином все ж таки буде проводитися, слід попередити пацієнта про можливий розвиток шлунково-кишкових розладів і про важливість звернення в таких випадках до лікаря. Т.к. у пацієнтів з макроаденомами гіпофізу можуть відзначатись ознаки гіпопітуїтаризму внаслідок здавлення або руйнування тканини гіпофіза, перед призначенням бромокриптину слід провести повне обстеження функції гіпофізу та провести відповідну замісну терапію. Необхідний ретельний контроль розмірів пухлини. У разі збільшення пухлини слід розглянути можливість хірургічних методів лікування. Необхідно ретельне спостереження за станом вагітних пацієнток, які раніше отримували бромокриптин з приводу пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, т.к. під час вагітності можливе збільшення розмірів пухлини. У пацієнток, які мають клінічні прояви росту пролактиноми (локальний головний біль, біль у лицьовій ділянці), терапія бромокриптином має бути відновлена.У цьому випадку лікування часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкої позитивної динаміки з боку дефектів полів зору. У важких випадках, при розвитку компресії зорового або інших черепномозкових нервів, може знадобитися проведення екстреного хірургічного втручання на гіпофізі. Відомим ускладненням макропролактин є випадання полів зору. Ефективна терапія бромокриптином знижує гіперпролактинемію та усуває порушення полів зору. Тим не менш, у деяких пацієнтів можливі вторинні зміни полів зору, незважаючи на нормалізацію концентрації пролактину в плазмі та зменшення розмірів пухлини. Це може бути пов'язано зі зсувом зорового перехрестя вниз, за рахунок звільнення обсягу в області турецького сідла. У цьому випадку зниження дози бромокриптину,що призводить до зростання концентрації пролактину в плазмі крові та збільшення, певною мірою, розмірів пухлини, може сприяти усуненню дефектів полів зору. Для раннього виявлення вторинних випадань полів зору, спричинених просторовим випинанням зорового перехрестя в порожнину турецького сідла та фармакологічною дією даної дози бромокриптину, показано моніторинг полів зору у пацієнтів з макропролактиномою. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості порожнини рота, що зберігається, більше 2 тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. За наявності психічних розладів або тяжких серцево-судинних захворювань, призначення великих доз бромокриптину вимагає особливої обережності. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами, які отримували лікування бромокриптином, відзначалася ринорея спинномозкової рідини, що може виникати через зменшення розмірів пухлини з інвазивним зростанням. Можливий розвиток "холодового" спазму судин у пацієнтів з акромегалією. У разі вираженого збільшення розмірів пролактином необхідно знову приступити до лікування. У пацієнтів, які отримували бромокриптин, особливо у високих дозах або протягом тривалого часу, можливий розвиток плевропульмональних симптомів (інфільтрату легень, плеврального випоту, а також фіброзу плеври та легень) та констриктивного перикардиту. У цих випадках слід негайно припинити лікування та провести ретельне медичне обстеження пацієнта. Може розвиватись серцева недостатність, зумовлена перикардіальним фіброзом. Зважаючи на можливий розвиток ретроперитонеального фіброзу, слід проводити ретельне спостереження за пацієнтами з хворобою Паркінсона, які отримують тривалий час високі дози бромокриптину. Для своєчасного розпізнавання ретроперитонеального фіброзу на ранній оборотній стадії рекомендується відстежувати його прояви (такі як біль у спині, набряк нижніх кінцівок, порушення нирок). Бромокриптин слід відмінити при діагностованих або підозрюваних фіброзуючих змінах заочеревинного простору. Особлива обережність потрібна у пацієнтів із вторинною наднирковою недостатністю. Пацієнти та їх родичі повинні бути поінформовані про можливий розвиток розладів контролю поведінки у пацієнтів (ігроманії; гіперсексуальності; компульсивного шопінгу; витрати грошей; переїдання). З появою таких симптомів слід розглянути доцільність зниження дози або припинення лікування. Застосування бромокриптину може супроводжуватися сонливістю та епізодами раптового засипання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Про раптове засинання під час денної активності, у деяких випадках без будь-яких провісників або попереджувальних ознак, повідомлялося вкрай рідко. Слід розглянути доцільність зниження дози чи припинення лікування. Препарат містить моногідрат лактози. Пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, непереносимість лактози або мальабсорбція глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, які приймають бромокриптин, слід дотримуватись особливої обережності при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами, т.к. на тлі терапії, особливо протягом перших днів, може розвиватися артеріальна гіпотензія, що призводить до зниження концентрації уваги. У зв'язку з можливим розвитком сонливості та появою епізодів раптового засипання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона, на фоні терапії препаратом, перед призначенням бромокриптину лікарю слід проінформувати пацієнта про зазначені фактори ризику та рекомендувати утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, а також від заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: бромокриптину мезилату – 2,87 мг, у перерахунку на бромокриптин – 2,5 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 55,63 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20,0 мг, крохмаль картопляний – 15,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 2,0 мг, повідон-К25 – 3,5 мг, магнію стеарат – 1, мг. По 10, 30 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки полімерні з поліпропілену для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні таблетки, з ризиком з одного боку та фасками з двох сторін, білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаДофамінових рецепторів агоніст.ФармакокінетикаАбсорбція Абсорбція після внутрішнього прийому становить 25-30%. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1-3 годин. Після внутрішнього застосування бромокриптину в дозі 5 мг максимальна концентрація в плазмі становить 0,465 нг/мл. Пролактин знижуючий ефект починається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягаючи максимуму через 5-10 годин (зниження концентрації пролактину становить близько 80%) і зберігається приблизно на цьому рівні протягом 8-12 годин. Розподіл Зв'язок бромокриптину з білками плазми становить 96%. Метаболізм Бромокриптин піддається інтенсивному метаболізму в печінці при "первинному проходженні" з утворенням цілого ряду метаболітів. Його біодоступність становить 6%. У дослідженнях in vitro було показано, що бромокриптин має високу спорідненість із ферментом CYP3A. Інгібітори та/або конкуруючий субстрат для CYP3A4 можуть уповільнювати метаболізм бромокриптину та підвищувати його концентрацію у плазмі крові. Вплив на метаболізм бромокриптину ферментів мікросомального окислення печінки, таких як CYP2D6, CYP2C8, CYP2C19, не було вивчено. Бромокриптин є інгібітором CYP3A4. Виведення Виведення незміненого препарату із плазми крові двофазне, кінцевий період напіввиведення становить близько 15 годин (від 8 до 20 годин). Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, лише 6% виводиться нирками. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Вплив на фармакокінетику бромокриптину та його метаболітів віку, раси та статі не вивчався.ФармакодинамікаБромокриптин є похідним ріжків, агоністом (D2) рецепторів дофаміну. Знижує секрецію пролактину в передній частці гіпофізу та не впливає на вироблення та вивільнення інших гормонів гіпофізу, за винятком пацієнтів з акромегалією, у яких бромокриптин знижує концентрацію гормону росту. У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримання лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу. Бромокриптин, як специфічний інгібітор секреції пролактину, може застосовуватися для попередження або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю), бромокриптин нормалізує функцію яєчників, відновлюючи ендокринну регуляцію на рівні яєчників - гіпофіз. Бромокриптин не порушує післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризику тромбоемболій. При синдромі полікістозних яєчників препарат зменшує вираженість клінічних проявів. Бромокриптин припиняє зростання або зменшує розмір пролактинсекретуючих аденом (пролактином). У хворих на акромегалію, крім зниження концентрації гормону росту та пролактину в плазмі крові, бромокриптин благотворно впливає на клінічні прояви та толерантність до глюкози. При хворобі Паркінсона, що характеризується недоліком дофаміну в деяких структурах головного мозку, бромокриптин застосовується у більш високих дозах, ніж для лікування ендокринних захворювань. Бромокриптин стимулює рецептори дофаміну, сприяючи відновленню нейрохімічного балансу у цих структурах. При застосуванні бромокриптину зменшується вираженість симптомів депресії, які часто спостерігаються у хворих на паркінсонізм; тремору; ригідності; акінезії та порушення ходи на всіх стадіях захворювання. Бромокриптин може знижувати артеріальний тиск (АТ), проте механізм цієї дії залишається незрозумілим. Можливо, цей ефект є наслідком агоністичної дії на центральні дофамінові рецептори, результатом якого є зменшення судинного тонусу, а також зниження концентрації катехоламінів у плазмі крові і, тим самим, побічно бромокриптин діє як судинорозширювальний засіб.Показання до застосуванняПорушення менструального циклу, жіноча безплідність: пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією: аменорея (що супроводжується і не супроводжується галактореєю); олігоменорея; недостатність лютеїнової фази; вторинна гіперпролактинемія на фоні прийому лікарських засобів (наприклад, деяких психоактивних або гіпотензивних лікарських засобів); пролактиннезалежне жіноче безпліддя: синдром полікістозних яєчників; ановуляторні цикли (на додаток до антиестрогенів, наприклад, кломіфену). Передменструальний синдром: болючість молочних залоз; набряки, пов'язані з фазою циклу; метеоризм; порушення настрою. Гіперпролактинемія у чоловіків: пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція). Пролактиноми: консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофізу; передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення; післяопераційне лікування, якщо рівень пролактину залишається підвищеним. Акромегалія: як додатковий лікарський засіб у комплексі з променевою терапією та оперативним лікуванням або, в особливих випадках, як альтернатива хірургічному або променевому лікуванню. Придушення лактації: запобігання або припинення післяпологової лактації за медичними показаннями: запобігання лактації після аборту; післяпологове нагрубання молочних залоз; післяпологовий мастит, що починається. Доброякісні захворювання молочних залоз: масталгія (в ізольованому вигляді, а також у поєднанні з передменструальним синдромом), масталгія з доброякісними вузловими або кістозними змінами залози; доброякісні вузлові та/або кістозні зміни, особливо фіброзно-кістозна мастопатія. Хвороба Паркінсона: всі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалітичного паркінсонізму (у вигляді монотерапії, або у комбінації з іншими протипаркінсонічними лікарськими засобами).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бромокриптину або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату, або до інших алкалоїдів ріжків; неконтрольована артеріальна гіпертензія; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі; тяжка печінкова недостатність; цереброваскулярні захворювання в анамнезі; сепсис; облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; тимчасовий артеріїт; зловживання тютюнопалінням; одночасне застосування з метилергометрином та іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами цитохрому Р450 (наприклад, ітраконазол, вориконазол, кларитроміцин); післяпологовий період у жінок із тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі; одночасне застосування з судинозвужувальними препаратами у жінок у післяпологовому періоді; гестози другої половини вагітності (у тому числі прееклампсія, еклампсія); артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді; ішемічна хвороба серця та інші захворювання серцево-судинної системи тяжкого ступеня (в т.ч. нестабільна стенокардія, захворювання клапанів серця (для тривалого лікування)); тяжкі психічні розлади (зокрема в анамнезі); рідкісні спадкові форми непереносимості лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (оскільки у складі препарату міститься лактоза). Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. З обережністю застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, з артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі); порушеннями функції печінки та нирок; паркінсонізмом із симптомами деменції; порфірією; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі; у дітей та підлітків старше 7 років; у пацієнтів віком понад 65 років; у післяпологовому періоді. Особливої обережності слід дотримуватись при застосуванні препарату Бромокриптин у пацієнтів, які приймали недавно препарати, що впливають на АТ, наприклад, судинозвужувальні препарати (симпатоміметики, алкалоїди ріжків, включаючи ергометрин або метилергометрин).Вагітність та лактаціяЛікування бромокриптином при настанні вагітності слід припинити, за винятком випадків, коли потенційний ефект лікування перевищує можливий ризик для плода (при великих пухлинах гіпофізу). Прийом бромокриптину в перші 8 тижнів вагітності не чинить шкідливого впливу на перебіг та результат вагітності. Після відміни препарату ризик переривання вагітності не зростає. Бромокриптин знижує секрецію молока, тому не рекомендується його застосування під час грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: часто (≥1/100, Порушення з боку психіки: нечасто – пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психози. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – парестезії, безсоння; дуже рідко – раптове засинання. Порушення з боку органу зору: рідко – зниження гостроти зору, “затуманювання” зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін, шум у вухах. Порушення з боку серця: рідко – при застосуванні великих доз – перикардіальний випіт, констриктивний перикардит, порушення ритму серця (аритмії), брадикардія, тахікардія; інфаркт міокарда; дуже рідко – патологія клапанів серця (у тому числі регургітація крові); невідомо – прогресування стенокардії. Порушення з боку судин: нечасто - виражене зниження артеріального тиску (дуже рідко призводить до непритомності); рідко – підвищення АТ; інсульт; периферичний ангіоспазм; дуже рідко – оборотна блідість пальців на руках та ногах, викликана переохолодженням; при тривалому застосуванні – синдром Рейно. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; рідко – при застосуванні великих доз – плевральний випіт, плевральний фіброз, плеврит, легеневий фіброз, задишка. З боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): часто – нудота, блювання, запор; нечасто – сухість слизової оболонки порожнини рота; рідко – карієс, хвороби пародонту, кандидоз ротової порожнини, діарея, при тривалому лікуванні високими дозами – біль у животі, ретроперитонеальний фіброз, виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі (кал чорного кольору, кров у блювотах). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алергічний дерматит, алопеція. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – нетримання сечі. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – підвищена стомлюваність; рідко – периферичні набряки. Дуже рідко у разі різкої відміни препарату можливий розвиток стану, схожого на злоякісний нейролептичний синдром. У пацієнтів з хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток патологічного потягу до азартних ігор, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, як правило, оборотних після зниження дози або відміни препарату. При застосуванні препарату для придушення фізіологічної лактації у післяпологовому періоді в окремих випадках зареєстровано підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда, інсульт, судоми або психічні порушення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з пероральними контрацептивними засобами збільшується концентрація пролактину в плазмі. Не рекомендується призначати з іншими алкалоїдами ріжків. Посилює ефекти леводопи, гіпотензивних лікарських препаратів. Ефективність бромокриптину може знижуватися при одночасному прийомі агоністів дофаміну (фенотіазини, бутирофенони) або трициклічних антидепресантів (іміпрамін, амітриптілін). Інгібітори моноамінооксидази, фуразолідон, локсапін, метилдофа, метоклопрамід, резерпін, тіоксантини та фенотіазини підвищують концентрацію бромокриптину в плазмі крові та ризик розвитку побічних ефектів. При одночасному застосуванні з ритонавіром рекомендується 50% зниження дози. Одночасне застосування з симпатоміметиками може призвести до підвищення артеріального тиску та розвитку сильного головного болю. При одночасному застосуванні з суматриптаном може збільшитись ризик вазоспастичної реакції внаслідок адитивної дії. Біодоступність та максимальна концентрація у плазмі крові бромокриптину підвищується при одночасному застосуванні еритроміцину, джозаміцину, кларитроміцину та октреотиду. Бромокриптин збільшує концентрацію препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Слід бути обережними при одночасному застосуванні бромокриптину з лікарськими препаратами з вузьким терапевтичним індексом, що особливо викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон, іміпрамін, тербінафін). Етанол може призводити до розвитку дисульфірамоподібних реакцій: біль у грудях, гіперемія, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, пульсуючий головний біль, зниження гостроти зору, слабкість, судоми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат Бромокриптин завжди слід приймати під час їди. Як правило, лікування починається з прийому невеликої дози, яку потім поступово підвищують до досягнення оптимального ефекту. Максимальна добова доза – 30 мг. Порушення менструального циклу, жіноча безплідність По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 десь у добу; якщо ефект недостатній, дозу препарату поступово збільшують до 5-7,5 мг (2-3 таблетки) на добу, до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. Для профілактики рецидивів лікування можна продовжувати протягом кількох менструальних циклів. Гіперпролактинемія у чоловіків По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу на 1,25 мг до 5-10 мг (2-4 таблетки) з інтервалом 2-3 тижні. Пролактинома По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу до кількох таблеток на добу, необхідні підтримки адекватного зниження концентрації пролактину в плазмі крові. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків у віці 7-12 років становить 5 мг/добу, у віці 13-18 років – 10 мг/добу. Акромегалія Початкова доза становить по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, потім при необхідності поступово збільшують дозу до декількох таблеток на добу, надалі залежно від клінічного ефекту та побічних дій добову дозу препарату поступово збільшують до 10 -20 мг (4-8 таблеток). Максимальна добова доза у дітей віком від 7 до 12 років становить 10 мг. Максимальна добова доза підлітків (13-18 років) становить 10 мг. Пригнічення лактації за медичними показаннями У перший день застосовують по 1/2 таблетки (1,25 мг) 2 рази (під час їжі за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів – по 1 таблетці (2,5 мг) 2 рази на добу. Лікування слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, проте, але не раніше 4 годин – після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2-3 доби після відміни препарату іноді виникає незначна секреція молока. Її усувають відновленням прийому препарату в тій же дозі ще протягом одного тижня. Післяродовий мастит, що починається Застосовують за тією самою схемою, що і при придушенні лактації. Через три доби симптоми запалення зникають і, якщо мати вирішує відновити грудне вигодовування дитини, лікування припиняють. В іншому випадку лікування продовжують по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 11 діб. За потреби призначають антибіотики. Післяпологове нагрубання молочних залоз 2,5 мг одноразово, через 6-12 годин дозу за необхідності можна повторити, небажаної зупинки лактації при цьому не виникає. Хвороба Паркінсона Препарат призначають пацієнтам із хворобою Паркінсона у таких випадках: у разі неефективності лікування леводопою та інгібітором декарбоксилази; у початковій стадії лікування, у комбінації з леводопою/карбідопою. Лікування починають низькими дозами, які повільно збільшують до досягнення максимального терапевтичного ефекту. Зазвичай пацієнт приймає початкову дозу препарату (1,25 мг, тобто 1/2 таблетки) перед сном протягом 1 тижня. Потім дозу препарату слід повільно збільшувати до досягнення мінімальної ефективної дози для кожного пацієнта. Добову дозу слід збільшувати на 2,5 мг з інтервалом на 1 тиждень до максимальної добової дози 30 мг. Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватний терапевтичний результат можна досягти протягом 6-8 тижнів лікування. Якщо цього немає, добову дозу можна підвищувати далі - щотижня на 2,5 мг/сутки. Якщо при доборі дози препарату Бромокриптин відзначається розвиток небажаних реакцій, то добову дозу необхідно тимчасово знизити та підтримувати на такому низькому рівні принаймні 1 тиждень. При зменшенні небажаних реакцій добова доза може бути знову підвищена. У пацієнтів, у яких на фоні застосування леводопи розвинулися рухові розлади, рекомендується знизити дозу леводопи до початку лікування препаратом Бромокриптин. При початку лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона бромокриптином та леводопою побічні ефекти леводопи з'являються пізніше, ніж при прийомі лише леводопи. На початку лікування дози обох препаратів низькі – їх коригують поступово та по черзі. На початку комбінованої терапії при хворобі Паркінсона середня доза препарату становить 15-30 мг, тоді як леводопи – 250 мг. При поступовому підвищенні дози препарату Бромокриптин доза леводопи повинна бути поступово знижена. У деяких пацієнтів застосування леводопи може бути повністю припинено. Застосування у дітей та підлітків Безпека та ефективність у дітей віком до 7 років не підтверджена, тому застосування препарату Бромокриптин у цій віковій групі протипоказане. У дітей та підлітків віком від 7 до 18 років застосування препарату Бромокриптин при розладах менструального циклу, жіночому безплідді, гіперпролактинемії, початковому післяпологовому маститі, придушенні лактації за медичними показаннями та хворобі Паркінсона протипоказано. Застосування у пацієнтів похилого віку З огляду на зниження функції печінки, нирок, серцевої функції; наявність супутніх захворювань та застосування супутньої лікарської терапії, застосовувати препарат у пацієнтів похилого віку слід з обережністю. Починати та проводити терапію препаратом Бромокриптин необхідно у найменшій ефективній дозі. Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю Дослідження ефективності та безпеки бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не проводились. Оскільки бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, корекція його дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна. Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю У пацієнтів з порушеннями функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози. Застосування бромокриптину у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю протипоказане.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, головний біль, зміна артеріального тиску, при цьому частіше відзначається зниження артеріального тиску, слабкий пульс, прискорене серцебиття, похолодання кінцівок, біль у грудях, сонливість, сплутана свідомість, галюцинації. Лікування: симптоматичне. Протягом перших трьох годин після прийому препарату промивання шлунка, застосування активованого вугілля з метою зменшення абсорбції препарату із шлунково-кишкового тракту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання нудоті та/або блювоти на початку лікування можна призначити антагоніст периферичних дофамінових рецепторів, наприклад, домперидон протягом декількох діб, не пізніше ніж за 1 годину до прийому бромокриптину. При лікуванні акромегалії перед призначенням препарату слід виключити наявність виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки та попередити пацієнта про необхідність ставити лікаря до відома при виникненні розладів ШКТ. Є повідомлення про виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту з летальним результатом при застосуванні бромокриптину. Немає доказів, що це пов'язано саме із застосуванням бромокриптину. Тому не рекомендується застосовувати бромокриптин у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ на стадії загострення. При появі шлунково-кишкових кровотеч або виразки шлунка та 12-палої кишки прийом препарату слід припинити. Лікування жінок з пролактинзалежною дисменореєю призводить до нормалізації овуляції, у зв'язку з чим пацієнтку слід попередити про необхідність застосування контрацепції (крім пероральних контрацептивних засобів). Бромокриптин не рекомендується застосовувати як профілактичний засіб або для зменшення післяпологового нагрубання молочних залоз у тих випадках, коли ефективне застосування спазмолітиків, анальгетиків та носіння зручної підтримуючої білизни. У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати для лікування передменструального синдрому та доброякісних захворювань молочної залози. Пацієнткам рекомендується щорічне відвідування гінеколога; жінкам у віці перед настанням менопаузи – кожні півроку. У пацієнтів, які приймають бромокриптин, може спостерігатися симптоматична гіпотензія; у деяких випадках можлива поява гіпотензії на початку лікування, особливо на другому тижні терапії. Слід щоденно контролювати артеріальний тиск, особливо протягом перших тижнів терапії. Надалі АТ необхідно контролювати через регулярні проміжки часу. У разі розвитку артеріальної гіпертензії, появи сильних безперервних головних болів (з розладами зору або без них) або наявності ознак токсичної дії щодо центральної нервової системи (ЦНС) слід припинити лікування та провести медичне обстеження пацієнта. У деяких пацієнтів з акромегалією при застосуванні бромокриптину спостерігався розвиток холодного спазму судин. У цьому випадку потрібне зниження дози бромокриптину. При тривалому лікуванні (2-10 років) високими дозами препарату (30 мг на добу) слід особливо уважно спостерігати за можливою появою у пацієнтів ознак ретроперитонеального фіброзу (наприклад, біль у спині, набряки нижніх кінцівок, порушення функції нирок), при якому необхідно припинити лікування. Слід виявляти обережність при лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона, у яких може спостерігатися слабкий ступінь деменції. Бромокриптин при монотерапії або у поєднанні з леводопою може викликати слухові або зорові галюцинації. Найчастіше галюцинації вдається усунути у разі зниження дози бромокриптина; іноді потрібно припинити лікування. Бромокриптин неефективний при есенціальному та сімейному треморі, а також хореї Гентінгтона. Якщо лікування бромокриптином призначається жінкам з приводу патології, що не пов'язана з гіперпролактинемією, препарат слід застосовувати у мінімально ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів; це необхідно для того, щоб концентрація пролактину в плазмі не знижувалася нижче нормального показника, так як це може викликати порушення розвитку жовтого тіла. У пацієнтів із макроаденомами гіпофізу слід систематично оцінювати динаміку розмірів пухлини. Перед початком лікування пацієнтів із макропролактиномою необхідно провести повне обстеження функції гіпофізу. У пацієнтів з вторинною недостатністю надниркових залоз замісна терапія глюкокортикостероїдами має важливе клінічне значення. Необхідно регулярно контролювати розмір пухлини гіпофіза (марогіпофізарної аденоми), і у разі збільшення її розмірів, незважаючи на терапію, необхідно вирішити питання про хірургічне лікування. Пацієнткам, які не бажають завагітніти, або за наявності великих пролактинсекретуючих аденом гіпофізу, під час лікування бромокриптином слід рекомендувати застосовувати заходи контрацепції, за винятком пероральних контрацептивів. У періоді аменореї тест на вагітність рекомендується проводити не рідше одного разу на 4 тижні, і при відновленні менструального циклу щоразу при затримці менструації. Якщо під час лікування препаратом у пацієнток із пухлиною гіпофіза настає вагітність, необхідно ретельне спостереження за пацієнтками. Пролактинсекретуючі аденоми можуть збільшуватись під час вагітності. У важких випадках можливе здавлювання зорового або інших черепно-мозкових нервів, що може вимагати екстреного хірургічного втручання. Порушення зору (випадання полів зору) є відомим ускладненням пролактиноми. Ефективне лікування препаратом призводить до зниження концентрації пролактину в плазмі крові та часто відбувається покращення зору. Однак у деяких пацієнтів можливий розвиток вторинного випадання полів зору, незважаючи на нормальні концентрації пролактину в плазмі крові та зменшення розмірів пухлини, які можуть виникнути внаслідок зміщення перехреста зорових нервів у бік турецького сідла (формування грижі перехреста зорових нервів). Тому для ранньої діагностики вторинного випадання поля зору внаслідок грижі перехреста зорових нервів необхідний моніторинг полів зору у пацієнтів із макропролактиномою для своєчасної корекції дози бромокриптину. У деяких пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами при застосуванні бромокриптину спостерігалася ринорея спинномозкової рідини. Необхідне ретельне дотримання гігієни ротової порожнини. При сухості слизової оболонки порожнини рота, що зберігається, більше 2-х тижнів необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосування бромокриптину може викликати сонливість або епізоди раптового настання сну (зокрема, у пацієнтів із хворобою Паркінсона) вдень, без будь-яких попередніх ознак. У таких випадках слід розглянути питання зниження дози препарату. Застосування у дітей та підлітків Ефективність та безпека застосування бромокриптину були встановлені у дітей з пролактиномами та акромегалією старше 7 років. Враховуючи важко передбачувану чутливість дітей і підлітків, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Безпека та ефективність застосування бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена. Застосування у пацієнтів старше 65 років Кількість пацієнтів віком 65 років і старших у клінічних дослідженнях була недостатньою для того, щоб оцінити можливі відмінності відповіді на лікування бромокриптином порівняно з пацієнтами молодшого віку. У клінічних дослідженнях та лікарській практиці переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років та молодшого віку була однаковою. Враховуючи важко передбачувану переносимість препарату у пацієнтів старше 65 років, слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Застосування у післяпологовому періоді У жінок, які приймали бромокриптин у післяпологовому періоді, для придушення лактації відзначалися, особливо на початку лікування, рідкісні випадки розвитку серйозних небажаних явищ: артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, судом, інсульту або психічних порушень. У деяких пацієнток розвитку судом або порушення мозкового кровообігу передували сильні головні болі та/або транзиторні порушення зору. Хоча причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих явищ із прийомом бромокриптину не встановлений, у всіх пацієнтів, які приймають препарат Бромокриптин, слід контролювати АТ. При розвитку артеріальної гіпертензії або вираженого, прогресуючого або постійного головного болю (що супроводжується або не супроводжується порушенням зору) або ознак порушення з боку ЦНС, застосування препарату слід відмінити та негайно провести обстеження. У пацієнтів із хворобою Паркінсона при застосуванні високих доз бромокриптину можливий розвиток ігроманії, підвищеного лібідо та гіперсексуальності, компульсивного шопінгу та витрати грошей, компульсивного переїдання. Пацієнти та їхні родичі мають бути попереджені про можливий розвиток цих розладів контролю поведінки. У разі розладів поведінки необхідно зменшити дозу бромокриптину або скасувати його прийом. Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При прийомі препарату Бромокриптин слід утримуватися від керування транспортними засобами та занять видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості фізичних та психомоторних реакцій (можливе раптове засинання, зниження гостроти зору).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
350,00 грн
315,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 таблетку): Активні компоненти: Atropa bella-donna D4 30 мг, Lobaria pulmonaria D4 30 мг, Kalium stibyltartaricumD4 30 мг, Kreosotum D5 30 мг, Psychotria ipecacuanha D4 30 мг, Lobelia inflata D4 Hyoscyamus niger D4 60 мг; Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 0,302 г.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми з фаскою, від білого до жовтувато-білого кольору, іноді з жовтуватими або сіруватими вкрапленнями, зі слабким запахом креозоту, що зникає при зберіганні.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняВідхаркувальний засіб при обструктивних та запальних захворюваннях дихальних шляхів (бронхіт курця, хронічний бронхіт, трахеїт).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 3-х років).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 1 таблетці 3 рази на день розсмоктувати під язиком за півгодини до їди або через 1 годину після їди. При загостреннях приймають по 1 таблетці кожні 15 хвилин протягом не більше двох годин. Курс лікування – 2-3 тижні.При необхідності курс лікування можна повторити після консультації з лікарем. Застосування препарату у дітей старше 3 років можливе за призначенням та під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. При появі побічних ефектів, які не описані в інструкції з медичного застосування, слід повідомити про це лікаря. До складу препарату входить лактоза, у зв'язку з чим його не рекомендується призначати пацієнтам з вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози або галактози або при вродженій лактозній недостатності. Вказівка для хворих, які страждають на цукровий діабет: 1 таблетка містить 0,025 ХЕ.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 100г. активні компоненти: екстракт трави чебрецю рідкий 5,000 г; екстракт коріння первоцвіту рідкий 2,500 г; допоміжні компоненти: бензоат натрію, інвертний цукровий сироп, карамельний сироп, вода очищена. Опис активного компонента: екстракт трави чебрецю рідкий (Thymus vulgaris L.). Співвідношення трави чебрецю до екстрагенту 1:2-2,5. Екстрагент: розчин аміаку 10% (маса/маса), гліцерин 85%, спирт етиловий 90% (об/об), вода очищена; у співвідношенні 1:20:70:109. Опис активного компонента: екстракт коренів первоцвіту рідкий (Primula veris L.). Співвідношення коренів первоцвіту до екстрагенту 1:2-2,5. Екстрагент: спирт етиловий 70% (маса/маса).Опис лікарської формиПрозорий або злегка каламутний розчин від червонувато-коричневого до темно-коричневого кольору зі слабко вираженим запахом чебрецю.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має відхаркувальну, протизапальну, бронхолітичну, протимікробну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб у комплексній терапії запальних захворювань дихальних шляхів (бронхіту, трахеїту та ін.), що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вроджена непереносимість фруктози, глюкозо-фруктозна мальабсорбція, недостатність ферментів сахарази та ізомальтази, хронічна серцева недостатність (на стадії декомпенсації), тяжкі порушення функції печінки та нирок, дитячий вік (до 1 року). У зв'язку із вмістом у препараті етилового спирту еліксир Бронхікум ТП не повинен використовуватись у хворих на алкоголізм. З обережністю: Тільки після консультації з лікарем слід приймати еліксир пацієнтам із захворюваннями печінки, захворюваннями та травмами головного мозку, епілепсією.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування. По 130 г препарату в скляний флакон з пластмасовою кришкою, що нагвинчується, з контролем першого розтину і із захистом від розтину дітьми, на яку одягнений пластмасовий стаканчик-дозатор. Кожен флакон разом із інструкцією із застосування упакований у картонну пачку.Побічна діяВ окремих випадках можливі наступні реакції: алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, а також набряк обличчя та слизової порожнини рота та глотки (набряк Квінке). з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, гастрит, диспепсія. У цих випадках, а також у разі розвитку будь-яких небажаних явищ, які не вказані в інструкції, необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом із протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння.Спосіб застосування та дозиЯкщо лікар не призначив іншого режиму дозування, дорослим та підліткам призначають внутрішньо по 1 чайній ложці еліксиру (5 мл) до 6 разів на добу. Дітям від 5 до 12 років – по 1 чайній ложці еліксиру (5 мл) до 4 разів на добу. Дітям від 1 року ін 4 років - по 1/2 чайної ложки (2,5 мл) до 3 разів на добу. Еліксир слід приймати через рівні проміжки часу протягом доби. Середній курс лікування становить 10-14 днів. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняНе повідомлялося про випадки розвитку інтоксикації прийому еліксиру Бронхікум ТП.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЕліксир Бронхікум ТП містить 5,46 об'ємних % етилового спирту. У разі, якщо покращення стану хворого не настає, або у разі появи нападів ядухи, гнійного мокротиння, а також при підвищенні температури слід негайно звернутися до лікаря. Інформація для хворих на цукровий діабет. 5 мл еліксиру (приблизно 1 чайна ложка) відповідають 0,36 ХЕ (хлібних одиниць).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
273,00 грн
161,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПастилки - ;1 пастилка: Активна речовина: рідкий екстракт трави чебрецю (1:2-2.5) 100 мг. Екстрагент: розчин аміаку 10%, гліцерол 85%, етанол 90% (об/об), вода (в співвідношенні 1:20:70:109). Допоміжні речовини: цукроза, повідон, левоментол, цинеол, акації камедь, стеаринова кислота, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиПастилки круглі, злегка двоопуклі, кремового кольору з невеликими вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний препарат рослинного походження. Має відхаркувальну та муколітичну дію.ФармакокінетикаВідповідно до Міжнародної конвенції (EMEAHMPWG11/99) при проведенні клінічних досліджень препаратів рослинного походження не потрібне ізольоване дослідження фармакокінетичних параметрів.Клінічна фармакологіяФітопрепарат із відхаркувальною дією.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб у комплексній терапії запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням.Протипоказання до застосуванняХронічна серцева недостатність (на стадії декомпенсації); тяжкі порушення функції печінки та нирок; дитячий вік до 6 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік (до 6 років).Побічна діяАлергічні реакції: можливі шкірні висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк обличчя та слизової оболонки порожнини рота та глотки (набряк Квінке). У цьому випадку необхідно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом із протикашльовими препаратами, і навіть з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, т.к. це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння.Спосіб застосування та дозиПастилки розсмоктують у ротовій порожнині. Дорослим і дітям старше 12 років; слід розсмоктувати в порожнині рота по 1-2 пастилки кілька разів (до 3 разів) на добу. Дітям віком від 6 до 12 років; - по 1 пастилці 3 рази на добу. Тривалість застосування препарату визначається ступенем вираженості симптомів захворювання та його тривалістю.ПередозуванняДані щодо передозування препарату Бронхікум С не надані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа відсутності покращення стану протягом 5 днів необхідно звернутися до лікаря. Інформація для хворих на цукровий діабет та пацієнтів, які перебувають на гіпокалорійній дієті: 1 пастилка відповідає 0.07 ХЕ.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100 мл: Діюча речовина: рідкий екстракт трави чебрецю (1:2-2.5) 15 г. Екстрагент: ;р-р аміаку 10%, гліцерол 85%, етанол 90 об.%, вода (у співвідношенні 1:20:70:109). допоміжні речовини: натрію бензоат, масло троянди, ароматизатор медовий, ароматизатор вишневий (сік вишневий концентрований), цукровий інвертний сироп (сахароза, декстроза, фруктоза), декстроза рідка (глюкоза рідка), цукровий сироп 67% (сахароза) вода очищена. 100 мл - скляні флакони (1) в комплекті з дозувальним стаканчиком - пачки картонні.Опис лікарської формиСироп прозорий або з легкою опалесценцією, червонувато-коричневого кольору зі слабким запахом меду; на дні флакона із препаратом може утворюватися осад.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний препарат рослинного походження. Препарат має відхаркувальну, протизапальну, бронхолітичну, протимікробну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.ФармакокінетикаВідповідно до Міжнародної конвенції (EMEAHMPWG11/99) при проведенні клінічних досліджень препаратів рослинного походження не потрібне ізольоване дослідження фармакокінетичних параметрів.Клінічна фармакологіяФітопрепарат із відхаркувальною дією.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб у комплексній терапії запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням.Протипоказання до застосуваннявроджена непереносимість фруктози; глюкозо-фруктозна мальабсорбція; недостатність ферментів сахарази та ізомальтази; хронічна серцева недостатність (на стадії декомпенсації); тяжкі порушення функції печінки та нирок; дитячий вік (до 6 місяців); у зв'язку із вмістом у препараті етилового спирту сироп Бронхікум®; С не повинен використовуватися у хворих на алкоголізм; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю і тільки після консультації з лікарем слід приймати сироп пацієнтам із захворюваннями печінки, захворюваннями і травмами головного молу, епілепсією.Вагітність та лактаціяПрепарат не рекомендується при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у дітей За свідченнями.Побічна діяАлергічні реакції: в окремих випадках - шкірний висип, кропив'янка, а також набряк обличчя і слизової порожнини рота і глотки (набряк Квінке). З боку травної системи: в окремих випадках - нудота, гастрит, диспепсія. У цих випадках, а також у разі розвитку будь-яких небажаних явищ, які не вказані в інструкції, необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом із протикашльовими препаратами, і навіть з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, т.к. це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння.Спосіб застосування та дозиЯкщо лікар не призначив іншого режиму дозування, дорослим і підліткам призначають внутрішньо після їди по 2 чайні ложки сиропу (10 мл) 3 рази на добу; дітям від 6 до 12 років; - по 1 чайній ложці (5 мл) 3 рази на добу; дітям від 2 до 6 років; - по 1 чайній ложці (5 мл) 2 рази на добу; дітям від 1 року до 2 років; - по 1/2 чайної ложки (2.5 мл) 3 рази на добу; дітям від 6 місяців до 12 років; - по 1/2 чайної ложки (2.5 мл) 2 рази на добу. Сироп від кашлю слід приймати через рівні проміжки часу протягом доби. Тривалість застосування препарату визначається терапевтичною необхідністю та тривалістю захворювання. У зв'язку з тим, що на дні флакона з препаратом можливе утворення осаду, необхідно струшувати флакон перед застосуванням.ПередозуванняНе повідомлялося про випадки розвитку інтоксикації при прийомі сиропу від кашлю Броїхікум® С.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі, якщо покращення стану хворого не настає або у разі появи нападів ядухи, гнійного мокротиння, а також при підвищенні температури слід негайно звернутися до лікаря. Бронхікум® З сироп містить 4.9 об'ємних % спирту етилового. Зміст абсолютного етилового спирту (г) у максимальних разових та добових дозах препарату Інформація для хворих на цукровий діабет: 5 мл сиропу (приблизно 1 чайна ложка) відповідають 0.3 ХЕ. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період прийому препарату пацієнтам слід дотримуватися обережності при потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 гр. Активні компоненти: рідкого екстракту трави чебрецю (1:2-2.5; екстрагуюча речовина по DAB 10) - 50 г; настоянки листя плюща (1:5; екстрагуюча речовина: етанол 70% об.) - 15 г; Зміст етанолу: 19% (в об'ємному відношенні); Допоміжні речовини: дигідрат сахарину натрію, моногідрат лимонної кислоти, очищена вода. У флаконах темного скла об'ємом 50 або 100 мл з дозуючим краплинним пристроєм зверху, з кришкою, що нагвинчується, і з запобіжним кільцем, разом з інструкцією по застосуванню поміщається в складну картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора рідина світло-коричневого кольору, з ароматом чебрецю. Можливе випадання незначного осаду у процесі зберігання.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має відхаркувальну, протизапальну, секретолітичну, бронхолітичну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб при лікуванні гострих та хронічних запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та утворенням мокротиння (трахеїт, трахеобронхіт, бронхіт).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 6 років. Внаслідок наявності етанолу не рекомендується призначати препарат при алкоголізмі, епілепсії, захворюваннях печінки, захворюваннях та травмах головного мозку.Вагітність та лактаціяНе рекомендується приймати препарат у період вагітності та годування груддю.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиКраплі Бронхіпрст® не слід застосовувати одночасно з протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння. Можлива комбінація з антибактеріальними лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається внутрішньо, після їди. Дорослим: по 40 крапель 4 десь у день. Підліткам (12-18 років): по 28 крапель 4 десь у день. Дітям шкільного віку (6-11 років): по 25 крапель 4 десь у день. Курс лікування – 10-14 днів. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняПри передозуванні можливі біль у ділянці шлунка, блювання, діарея.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо при застосуванні препарату протягом 10-14 днів симптоми захворювання зберігаються, слід звернутися за консультацією до лікаря. Препарат містить 19% етанолу (в об'ємному відношенні). Максимально рекомендована для дорослих разова доза (50 крапель = 2,6 мл) містить 0,39 г алкоголю. Препарат слід з обережністю призначати дітям (через можливий негативний вплив етанолу). Препарат може призначатися хворим на цукровий діабет, оскільки разова доза містить менше 0,03 облікових хлібних одиниць. При тривалому зберіганні краплі Бронхіпрет можуть помутніти, що не впливає на його ефективність. Перед вживанням вміст флакона слід збовтувати.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100г: Активні компоненти: Рідкий екстракт трави чебрецю (Thymus vulgaris) (1:2-2,5; екстрагуюча речовина по DAB 10*) - 15 г; Рідкого екстракту листя плюща (Hedera helix) (1:1; екстрагуюча речовина: етанол 70 % в об'ємному відношенні) - 1,5 г; Зміст етанолу: 7% (в об'ємному відношенні); Допоміжні речовини: очищена вода, сироп мальтит, сорбат калію, лимонної кислоти моногідрат. Сироп у флаконах темного скла об'ємом 50 або 100 мл з дозуючим краплинним пристроєм, з кришкою, що нагвинчується, із запобіжним кільцем і мірним стаканчиком зверху, разом з інструкцією поміщається в складну картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора ароматна рідина, світло-коричневого кольору. Можливе випадання незначного осаду у процесі зберігання.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має відхаркувальну, протизапальну, секретолітичну, бронхолітичну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб при лікуванні гострих та хронічних запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та утворенням мокротиння (трахеїт, трахеобронхіт, бронхіт).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 3 місяців). Внаслідок наявності етанолу не рекомендується призначати препарат при алкоголізмі, епілепсії, захворюваннях печінки, захворюваннях та травмах головного мозку.Вагітність та лактаціяНе рекомендується приймати препарат у період вагітності та годування груддю.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСироп Бронхіпрет® не слід застосовувати одночасно з протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння. Можлива комбінація з антибактеріальними лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається внутрішньо після їди. При призначенні відповідно до віку: З використанням мірного стаканчика, що додається: діти від 3 до 12 місяців – 1,1 мл 3 рази на день; діти від року до 2 років – 2,2 мл 3 рази на день; діти від 2 до 6 років – 3,2 мл 3 рази на день; діти від 6 до 12 років – 4,3 мл 3 рази на день; підлітки з 12 років та дорослі – 5,4 мл 3 рази на день. Нерозведений сироп Бронхіпрет рекомендується запитати водою. Курс лікування – 10-14 днів. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняПри передозуванні можливі біль у ділянці шлунка, блювання, діарея.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо при застосуванні препарату протягом 10-14 днів симптоми захворювання зберігаються, слід звернутися за консультацією до лікаря. Препарат містить 7% етанолу (в об'ємному відношенні). Максимально рекомендована для дорослих разова доза 5,4 мл містить 0,297 г алкоголю. Препарат слід з обережністю призначати дітям (через можливий негативний вплив етанолу). Препарат може призначатися хворим на цукровий діабет, оскільки разова доза містить менше 0,03 облікових хлібних одиниць. При тривалому зберіганні сироп Бронхіпрет може помутніти, що не впливає на його ефективність. Перед вживанням вміст флакона слід збовтувати.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100г: Активні компоненти: Рідкий екстракт трави чебрецю (Thymus vulgaris) (1:2-2,5; екстрагуюча речовина по DAB 10*) - 15 г; Рідкого екстракту листя плюща (Hedera helix) (1:1; екстрагуюча речовина: етанол 70 % в об'ємному відношенні) - 1,5 г; Зміст етанолу: 7% (в об'ємному відношенні); Допоміжні речовини: очищена вода, сироп мальтит, сорбат калію, лимонної кислоти моногідрат. Сироп у флаконах темного скла об'ємом 50 або 100 мл з дозуючим краплинним пристроєм, з кришкою, що нагвинчується, із запобіжним кільцем і мірним стаканчиком зверху, разом з інструкцією поміщається в складну картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора ароматна рідина, світло-коричневого кольору. Можливе випадання незначного осаду у процесі зберігання.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має відхаркувальну, протизапальну, секретолітичну, бронхолітичну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб при лікуванні гострих та хронічних запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та утворенням мокротиння (трахеїт, трахеобронхіт, бронхіт).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 3 місяців). Внаслідок наявності етанолу не рекомендується призначати препарат при алкоголізмі, епілепсії, захворюваннях печінки, захворюваннях та травмах головного мозку.Вагітність та лактаціяНе рекомендується приймати препарат у період вагітності та годування груддю.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСироп Бронхіпрет® не слід застосовувати одночасно з протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння. Можлива комбінація з антибактеріальними лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається внутрішньо після їди. При призначенні відповідно до віку: З використанням мірного стаканчика, що додається: діти від 3 до 12 місяців – 1,1 мл 3 рази на день; діти від року до 2 років – 2,2 мл 3 рази на день; діти від 2 до 6 років – 3,2 мл 3 рази на день; діти від 6 до 12 років – 4,3 мл 3 рази на день; підлітки з 12 років та дорослі – 5,4 мл 3 рази на день. Нерозведений сироп Бронхіпрет рекомендується запитати водою. Курс лікування – 10-14 днів. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняПри передозуванні можливі біль у ділянці шлунка, блювання, діарея.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо при застосуванні препарату протягом 10-14 днів симптоми захворювання зберігаються, слід звернутися за консультацією до лікаря. Препарат містить 7% етанолу (в об'ємному відношенні). Максимально рекомендована для дорослих разова доза 5,4 мл містить 0,297 г алкоголю. Препарат слід з обережністю призначати дітям (через можливий негативний вплив етанолу). Препарат може призначатися хворим на цукровий діабет, оскільки разова доза містить менше 0,03 облікових хлібних одиниць. При тривалому зберіганні сироп Бронхіпрет може помутніти, що не впливає на його ефективність. Перед вживанням вміст флакона слід збовтувати.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: Першоцвіту коріння екстракт сухий (6-7:1) (екстрагент: етанол 47,4 % в об'ємному відношенні) - 60,00 мг; Тимьяна трави екстракт сухий (6-10:1) (екстрагент: етанол 70% в об'ємному відношенні) 160,00 мг; Допоміжні компоненти: лактози моногідрат, глюкоза, повідон К25, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк; Оболонка плівкова: титану діоксид Е 171, тальк, хлорофілу порошок Е 141, рибофлавін Е101, пропіленгліколь, гіпромелоза, поліакрилат дисперсія 30% (суха субстанція), диметикон, м'яти перцевий ароматизатор, натрію цукру Пігулки, покриті плівковою оболонкою. По 20 або по 25 таблеток, покритих плівковою оболонкою, поміщають у блістер ізполівінілхлорид/полівініліденхлоридної плівки та алюмінієвої фольги. По 1 (по 20 пігулок), 2 (по 25 пігулок), 4 (по 25 пігулок) або 5 (по 20 пігулок) блістерів поміщають разом з інструкцією із застосування в пачку картонну.Опис лікарської формиКруглі таблетки, двоопуклої форми, зеленого кольору з напівматовою поверхнею, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має відхаркувальну, протизапальну, секретолітичну, бронхолітичну дію, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та прискоренню її евакуації.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб при лікуванні гострих та хронічних запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та утворенням мокротиння (трахеїт, трахеобронхіт, бронхіт).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату (у тому числі до первоцвіту та чебрецю, а також до інших рослин роду первоцвіт та/або сімейства губоцвіті); захворювання шлунково-кишкового тракту (на стадії загострення); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (через вміст у препараті лактози моногідрату та декстрози сиропу), дитячий вік до 12 років у зв'язку з відсутністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяНе слід приймати під час вагітності та годування груддю.Побічна діяАлергічні реакції, зумовлені підвищеною чутливістю до компонентів препарату, наприклад, задишка, шкірні висипання, кропив'янка, набряки обличчя, ротової порожнини та/або глотки. У разі появи перших ознак алергічної реакції слід припинити прийом препарату та звернутися за консультацією до лікаря. З боку шлунково-кишкового тракту: у поодиноких випадках нудота, блювання, діарея, спастичні болі.Взаємодія з лікарськими засобамиТаблетки Бронхіпрет® ТП не слід застосовувати одночасно з протикашльовими препаратами, а також з лікарськими засобами, що зменшують утворення мокротиння, оскільки це ускладнює відкашлювання розрідженого мокротиння. Можлива комбінація з антибактеріальними лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці 3 рази на день до їди. Таблетки слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. У середньому курс лікування – 10-14 днів. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняПри передозуванні можливі біль у ділянці шлунка, блювання, діарея. У разі передозування необхідно здійснити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо при застосуванні препарату протягом 7 днів симптоми захворювання зберігаються або стан хворого погіршується, слід звернутися за консультацією до лікаря. Препарат може призначатися хворим на цукровий діабет, так як одна таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить менше 0,03 «хлібних одиниць». Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами При застосуванні в рекомендованих дозах препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат лізату бактерій (ОМ-85) - 40,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 7,00 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,084 мг, натрію глутамат (безводний) – 3,030 мг, манітол до 40,000 мг; магнію стеарат – 3,000 мг, крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,03 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 7,0 мг.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібФармакодинамікаПрепарат Бронхо-мунал® має імуностимулюючу дію, посилюючи імунітет проти інфекцій дихальних шляхів. У пацієнтів, які отримують препарат Бронхо-мунал®, посилюються захисні властивості організму проти бактерій та вірусів. Після прийому капсули бактеріальний лізат акумулюється у пейєрових бляшках слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зокрема, розташованих у тонкому кишечнику. Антигенпрезентуючі клітини в пейєрових бляшках активуються бактеріальним лізатом і згодом стимулюють інші типи клітин (В-лімфоцити), які відповідають за специфічний імунітет. Це призводить до збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів, що веде за собою збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретуються слизовою оболонкою дихальних шляхів та слинними залозами. Також препарат впливає на неспецифічний імунітет, стимулюючи лейкоцити, що характеризується зростанням кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективним підвищенням експресії рецепторів на їхній поверхні. Клінічно Бронхо-мунал® зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опір організму до інфекцій дихальної системи. При цьому знижується потреба застосування інших лікарських засобів, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (дітям віком від 6 місяців до 12 років рекомендується прийом препарату Бронхо-мунал®П, капсули 3,5 мг).Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяБронхо-мунал зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесені до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояви. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізована, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування. Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її потрібно розкрити, вміст змішати з невеликою кількістю рідини (наприклад, чай, молоко або сік).ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Склад препарату Бронхо-мунал і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат лізату бактерій (ОМ-85) - 40,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 7,00 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,084 мг, натрію глутамат (безводний) – 3,030 мг, манітол до 40,000 мг; магнію стеарат – 3,000 мг, крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,03 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 7,0 мг.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібФармакодинамікаПрепарат Бронхо-мунал® має імуностимулюючу дію, посилюючи імунітет проти інфекцій дихальних шляхів. У пацієнтів, які отримують препарат Бронхо-мунал®, посилюються захисні властивості організму проти бактерій та вірусів. Після прийому капсули бактеріальний лізат акумулюється у пейєрових бляшках слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, зокрема, розташованих у тонкому кишечнику. Антигенпрезентуючі клітини в пейєрових бляшках активуються бактеріальним лізатом і згодом стимулюють інші типи клітин (В-лімфоцити), які відповідають за специфічний імунітет. Це призводить до збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів, що веде за собою збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретуються слизовою оболонкою дихальних шляхів та слинними залозами. Також препарат впливає на неспецифічний імунітет, стимулюючи лейкоцити, що характеризується зростанням кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективним підвищенням експресії рецепторів на їхній поверхні. Клінічно Бронхо-мунал® зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опір організму до інфекцій дихальної системи. При цьому знижується потреба застосування інших лікарських засобів, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® застосовується: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років (дітям віком від 6 місяців до 12 років рекомендується прийом препарату Бронхо-мунал®П, капсули 3,5 мг).Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяБронхо-мунал зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесені до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояви. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних) Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізована, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування. Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її потрібно розкрити, вміст змішати з невеликою кількістю рідини (наприклад, чай, молоко або сік).ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Склад препарату Бронхо-мунал і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат бактеріальних лізатів (ОМ-85) - 20,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 3,50 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,042 мг; натрію глутамат (безводний) – 1,515 мг; манітол – до 20,000 мг, магнію стеарат – 3,000 мг; крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,009 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 3,5мг.ХарактеристикаСерйозна небезпека ГРВІ* - швидке розмноження вірусів, їх здатність миттєво передаватися від людини людині, і можливі бактеріальні ускладнення, такі як бронхіти, гайморити, отити. Важливо блокувати розмноження вірусів в організмі та не затягувати простудне захворювання. Бронхо-Мунал® з перших днів застосування у комплексному лікуванні ОРІ1 допомагає організму боротися з вірусами – причиною застуди2. На відміну від противірусних препаратів, Бронхо-Мунал® допомагає боротися і з бактеріями – причиною ускладнень ГРВІ2. Бронхо-Мунал® знижує ризик розвитку ускладнень3,4 та потреба в антибіотиках2. Препарат можна застосовувати на будь-якій стадії захворювання на ГРВІ**1. Бронхо-Мунал® посилює імунітет і застосовується з метою профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострення хронічного бронхіту2 Бронхо-Мунал® (7 мг) застосовується у дітей з 12 років та дорослих. По 1 капсулі за 30 хвилин до їди 1 раз на день2. У комплексному лікуванні респіраторних інфекцій – до зникнення симптомів, але не менше 10 днів2. Для профілактики рецидивуючих ВРІ – трьома курсами по 10 днів з інтервалом між курсами 20 днів2 ГРВІ – гострі респіраторні вірусні інфекції. **у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів Геппе Н.А., Малахов А.Б. та ін Узгоджена думка експертів IX Освітнього міжнародного консенсусу з респіраторної медицини в педіатрії з питань застосування бактеріальних лізатів у педіатричній практиці // Доктор.РУ. Педіатрія. - Том 19 №3. - 2020 Згідно з інструкцією з медичного застосування препарату Бронхо-Мунал® (РУ П N011632/01) За даними дослідження Jara-Perez JV та ін. / / Clinical Therapeutics, 2000. Vol. 22. P. 748-759 Сорокман Т. В. та ін. // Актуальна інфектологія. - 2020. - Т. 8. - №. 2.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібПоказання до застосуванняБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік молодше 6 місяців.Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та в період грудного вигодовування протипоказано.Побічна діяБронхо-мунал П зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Дітям до 3-х років або у випадку, якщо дитині важко проковтнути капсулу, її слід відкрити, змішати вміст з невеликою кількістю рідини (чай, молоко або сік). Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше ніж 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал П слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування. Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів.ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Природа препарату Бронхо-мунал П і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути передозування дітям від 6 місяців до 12 років, не слід застосовувати Бронхо-мунал® капсули 7 мг, призначений для дорослих. У разі шлунково-кишкових розладів, шкірних реакцій, порушень з боку органів дихання або інших симптомів непереносимості препарату, необхідно відмінити препарат і звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: стандартизований ліофілізат бактеріальних лізатів (ОМ-85) - 20,0 мг: ліофілізовані лізати бактерій - 3,50 мг: Haemophilus influenzae, Streptococcus viridans, Streptococcus pyogene ; допоміжні речовини: пропілгаллат (безводний) – 0,042 мг; натрію глутамат (безводний) – 1,515 мг; манітол – до 20,000 мг, магнію стеарат – 3,000 мг; крохмаль прежелатинізований – 110,000 мг, манітол – до 200,00 мг; оболонка капсули: індиготин Е132 – 0,009 мг, титану діоксид Е171 – 0,98 мг, желатин – до 50 мг. Капсули 3,5мг.ХарактеристикаСерйозна небезпека ГРВІ* - швидке розмноження вірусів, їх здатність миттєво передаватися від людини людині, і можливі бактеріальні ускладнення, такі як бронхіти, гайморити, отити. Важливо блокувати розмноження вірусів в організмі та не затягувати простудне захворювання. Бронхо-Мунал® з перших днів застосування у комплексному лікуванні ОРІ1 допомагає організму боротися з вірусами – причиною застуди2. На відміну від противірусних препаратів, Бронхо-Мунал® допомагає боротися і з бактеріями – причиною ускладнень ГРВІ2. Бронхо-Мунал® знижує ризик розвитку ускладнень3,4 та потреба в антибіотиках2. Препарат можна застосовувати на будь-якій стадії захворювання на ГРВІ**1. Бронхо-Мунал® посилює імунітет і застосовується з метою профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострення хронічного бронхіту2 Бронхо-Мунал® (7 мг) застосовується у дітей з 12 років та дорослих. По 1 капсулі за 30 хвилин до їди 1 раз на день2. У комплексному лікуванні респіраторних інфекцій – до зникнення симптомів, але не менше 10 днів2. Для профілактики рецидивуючих ВРІ – трьома курсами по 10 днів з інтервалом між курсами 20 днів2 ГРВІ – гострі респіраторні вірусні інфекції. **у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів Геппе Н.А., Малахов А.Б. та ін Узгоджена думка експертів IX Освітнього міжнародного консенсусу з респіраторної медицини в педіатрії з питань застосування бактеріальних лізатів у педіатричній практиці // Доктор.РУ. Педіатрія. - Том 19 №3. - 2020 Згідно з інструкцією з медичного застосування препарату Бронхо-Мунал® (РУ П N011632/01) За даними дослідження Jara-Perez JV та ін. / / Clinical Therapeutics, 2000. Vol. 22. P. 748-759 Сорокман Т. В. та ін. // Актуальна інфектологія. - 2020. - Т. 8. - №. 2.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засібПоказання до застосуванняБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.РекомендуєтьсяБронхо-мунал® П застосовується у дітей віком від 6 місяців до 12 років: у складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік молодше 6 місяців.Вагітність та лактаціяДослідження на тваринах не виявили негативного впливу протягом вагітності. Безпека та ефективність застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалась, тому застосування препарату Бронхо-мунал® під час вагітності та в період грудного вигодовування протипоказано.Побічна діяБронхо-мунал П зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно-важким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції та порушення з боку органів дихання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100, нечасто (≥1/1000, рідко (≥1/10000, дуже рідко ( частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: діарея, біль у животі; частота невідома: нудота, блювання. Порушення з боку дихальної системи часто: кашель; нечасто: задишка. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: висипання; частота невідома: кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість, припухлість особи, свербіж, генералізований свербіж). Порушення з боку нервової системи частота невідома: біль голови. Загальні розлади частота невідома: пропасниця, втома.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначено взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами. Препарат може застосовуватись одночасно з іншими лікарськими засобами, включаючи антибіотики.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають по 1 капсулі на день вранці, натще, за 30 хв до їди. Дітям до 3 років або у випадку, якщо дитині важко проковтнути капсулу, її слід відкрити вміст змішати з невеликою кількістю рідини (чай, молоко або сік). Для профілактики рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту препарат застосовують трьома курсами по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів. У складі комплексної терапії гострих інфекцій дихальних шляхів препарат застосовують до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При проведенні антибіотикотерапії Бронхо-мунал П слід приймати у поєднанні з антибіотиками з початку лікування.Наступні 2 місяці можливе профілактичне застосування препарату: курси по 10 днів, інтервал між курсами 20 днів.ПередозуванняНемає повідомлень про інтоксикацію через передозування препарату. Природа препарату Бронхо-мунал П і результати вивчення його токсичності на тваринах вказують на те, що передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути передозування дітям від 6 місяців до 12 років, не слід застосовувати Бронхо-мунал® капсули 7 мг, призначений для дорослих. У разі шлунково-кишкових розладів, шкірних реакцій, порушень з боку органів дихання або інших симптомів непереносимості препарату, необхідно відмінити препарат і звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули желатинові тверді розміром №3, кришка блакитна непрозора, корпус білий непрозорий, вміст порошок світло-бежевого кольору.Фармакотерапевтична групаІмуностимулююче.ФармакодинамікаІмуностимулюючий препарат бактеріального походження. Викликає імунну відповідь слизової оболонки травного тракту. Особливо ефект проявляється у пейєрових бляшках (ПБ) тонкого кишечника. Антигенпрезентуючі клітини (АПК) у ПБ активуються препаратом і згодом стимулюють клітини, які відповідають за специфічний імунітет. При застосуванні препарату спостерігається збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів. Після стимуляції В-лімфоцитів спостерігається збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретується слизовою оболонкою дихальних шляхів та слиною. Ці антитіла є першою лінією захисту проти цілого ряду інфекційних агентів (вірусів та бактерій). Препарат має потужну стимулюючу дію на більшість типів лейкоцитів, про це свідчить зростання кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективне підвищення експресії рецепторів на їх поверхні. У сукупності ці дані є підтвердженням того, що препарат запускає біологічні реакції, що посилюють імунний захист організму проти інфекції. Клінічно Бронхо-Ваксом дитячий зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опірність організму до інфекцій дихальної системи. У цьому знижується потреба застосування інших ЛЗ, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у дітей з 6 місяців до 12 років за такими показаннями: профілактика рецидивуючої інфекції дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту; комплексне лікування гострих інфекцій дихальних шляхівПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяІмуностимулюючий препарат Бронхо-Ваксом дитячий зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно тяжким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії препарату є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції, порушення з боку органів дихання. У кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (на підставі наявних даних оцінку провести неможливо). З боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, біль у животі; невідомо – блювота, нудота. З боку нервової системи: невідомо головний біль. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип; невідомо — кропив'янка, набряк Квінке. Загальні розлади та порушення у місці введення: невідомо – лихоманка, стомлюваність. З боку імунної системи: нечасто — гіперчутливість (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість обличчя, свербіж, генералізоване свербіння, задишка).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватись одночасно з іншими ЛЗ, що використовуються при терапії гострих та хронічних респіраторних захворювань. Взаємодія з іншими ЛЗ досі не встановлена.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування: по 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щодня вранці натщесерце до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При необхідності проведення антибіотикотерапії Бронхо-Ваксом дитячий слід приймати у поєднанні з антибіотиком від початку лікування. Тривалість лікування або призначення повторного курсу терапії повинен визначати лікар, виходячи із стану здоров'я хворого. Профілактика загострень та підтримуюча терапія: 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щоденно вранці натще. Курс включає 3 цикли, кожен з яких складається із щоденного прийому 1 капс. протягом 10 днів, інтервал між циклами – 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її слід відкрити і змішати вміст з питвом (в т.ч. фруктовий сік, молоко).ПередозуванняВідомості про випадки передозування відсутні. Природа препарату Бронхо-Ваксом дитячий та результати вивчення його токсичності вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули желатинові тверді розміром №3, кришка блакитна непрозора, корпус білий непрозорий, вміст порошок світло-бежевого кольору.Фармакотерапевтична групаІмуностимулююче.ФармакодинамікаІмуностимулюючий препарат бактеріального походження. Викликає імунну відповідь слизової оболонки травного тракту. Особливо ефект проявляється у пейєрових бляшках (ПБ) тонкого кишечника. Антигенпрезентуючі клітини (АПК) у ПБ активуються препаратом і згодом стимулюють клітини, що відповідають за специфічний імунітет. При застосуванні препарату спостерігається збільшення кількості циркулюючих В-лімфоцитів. Після стимуляції В-лімфоцитів спостерігається збільшення вироблення поліклональних антитіл, особливо IgG сироватки та IgA, що секретується слизовою оболонкою дихальних шляхів та слиною. Ці антитіла є першою лінією захисту проти цілого ряду інфекційних агентів (вірусів та бактерій). Препарат має потужну стимулюючу дію на більшість типів лейкоцитів, про це свідчить зростання кількості клітин мієлоїдного та лімфоїдного ряду, а також селективне підвищення експресії рецепторів на їх поверхні. У сукупності ці дані є підтвердженням того, що препарат запускає біологічні реакції, що посилюють імунний захист організму проти інфекції. Клінічно Бронхо-Ваксом дитячий зменшує частоту гострих інфекцій дихальних шляхів, скорочує тривалість їх перебігу, знижує ймовірність загострень хронічного бронхіту, а також збільшує опірність організму до інфекцій дихальної системи. У цьому знижується потреба застосування інших ЛЗ, особливо антибіотиків.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у дітей з 6 місяців до 12 років за такими показаннями: профілактика рецидивуючої інфекції дихальних шляхів та загострень хронічного бронхіту; комплексне лікування гострих інфекцій дихальних шляхівПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяІмуностимулюючий препарат Бронхо-Ваксом дитячий зазвичай добре переноситься. Більшість побічних реакцій віднесено до загальної категорії із середнім або помірно тяжким ступенем прояву. Найчастішим проявом побічної дії препарату є розлад шлунково-кишкового тракту, шкірні реакції, порушення з боку органів дихання. У кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (на підставі наявних даних оцінку провести неможливо). З боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, біль у животі; невідомо – блювота, нудота. З боку нервової системи: невідомо головний біль. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип; невідомо — кропив'янка, набряк Квінке. Загальні розлади та порушення у місці введення: невідомо – лихоманка, стомлюваність. З боку імунної системи: нечасто — гіперчутливість (висип еритематозний, висип генералізований, еритема, набряк повік, набряк особи, периферичні набряки, припухлість обличчя, свербіж, генералізоване свербіння, задишка).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватись одночасно з іншими ЛЗ, що використовуються при терапії гострих та хронічних респіраторних захворювань. Взаємодія з іншими ЛЗ досі не встановлена.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування: по 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щодня вранці натщесерце до зникнення симптомів, але не менше 10 днів. При необхідності проведення антибіотикотерапії Бронхо-Ваксом дитячий слід приймати у поєднанні з антибіотиком від початку лікування. Тривалість лікування або призначення повторного курсу терапії повинен визначати лікар, виходячи із стану здоров'я хворого. Профілактика загострень та підтримуюча терапія: 1 капс. препарату Бронхо-Ваксом дитячий щоденно вранці натще. Курс включає 3 цикли, кожен з яких складається із щоденного прийому 1 капс. протягом 10 днів, інтервал між циклами – 20 днів. Якщо капсулу важко проковтнути, її слід відкрити і змішати вміст з питвом (в т.ч. фруктовий сік, молоко).ПередозуванняВідомості про випадки передозування відсутні. Природа препарату Бронхо-Ваксом дитячий та результати вивчення його токсичності вказують на те, що передозування малоймовірне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЛимонна кислота і гідрокарбонат натрію (регулятори кислотності), ацетилцистеїн, сорбіт (носій), мальтодекстрин, буряки екстракт (барвник), ароматизатор натуральний ), полівінілпіролідон (носій). Містить підсолоджувач сорбіт, який при надмірному вживанні може мати проносну дію.ХарактеристикаКашель – один із найяскравіших показників наявності ГРЗ. А якщо він затягнувся, то життя стає просто нестерпним. Більшість захворювань, що супроводжуються кашлем пов'язані із запаленням слизової оболонки дихальних шляхів. Для її відновлення активно використовуються муколітеки (засоби для розрідження мокротиння), зокрема – ацетилцистеїн. Бронхо Ацетилцистеїн містить 1000 мг ацетилцистеїну в 1 шипучій таблетці.Властивості компонентівАцетилцистеїн прямо впливає на реологічні властивості біологічних рідин, зокрема здатний розріджувати мокротиння, а також збільшує швидкість руху вій миготливого епітелію, за рахунок чого мокрота швидко і ефективно виводиться з дихальних шляхів. Крім цього, речовина знижує колонізацію вірусів та бактерій у слизовій оболонці дихальних шляхів та має протизапальний ефект. Вітамін С – визнаний імуностимулятор. Він посилює вироблення білків інтерферонів, які вступають у боротьбу з вірусами одними з перших. Має протизапальні властивості, сприяє нейтралізації вільних радикалів та захисту клітин легень від їх агресивного впливу. Плющ містить корисні речовини – сапоніни, які мають відхаркувальну, спазмолітичну, антиоксидантну, протизапальну дію. Завдяки цьому плющ сприяє зволоженню слизової оболонки дихальних шляхів та зменшує в'язкість мокротиння. Крім того, він має загальнозміцнюючий ефект – тонізує організм і мобілізує його захисні сили, сприяючи якнайшвидшому одужанню.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим – по 1 таблетці на день, розчинивши у 200 мл води. Тривалість прийому – не менше 1 тижня. За потреби дорослим прийом можна повторювати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЛьодяники - 1 табл: Активні речовини: екстракти: солодки голої 10 мг, базиліка священного 5 мг, імбиру лікарського 5 мг, м'яти перцевої 5 мг, коричника китайського 2 мг; допоміжні речовини: цукор, глюкоза рідка, кислота лимонна (натуральний консервант), олія апельсинова, барвник жовтий захід сонця FCF (Е 110). Таблетки по 2, 5 г у картонній упаковці. Властивості компонентівСолодка гола, що входить до складу Бронхо Веда містить сапоніни та флавоноїди та речовини, близькі за своєю дією до стероїдних гормонів, що виробляються пробковим шаром надниркових залоз і мають надзвичайно сильну протизапальну дію; гліциризин посилює секреторну активність слизових залоз верхніх дихальних шляхів, і підвищує активність війчастого епітелію в трахеї та в бронхах; сапоніни у складі Солодки голої, посилюють секрецію слизових залоз верхніх дихальних шляхів, що сприяє швидкому відходженню мокротиння; базилік священний містить у своєму складі евгенол має сильну бактерицидну та дезінфікуючу дію; імбир лікарський надає протизапальну та аналгетичну дію; екстракт м'яти перцевої має у своєму складі ментол, має антисептичну та протизапальну дію; Коричник китайський надає антибактеріальну та протигрибкову активність по відношенню до 15 видів патогенних мікроорганізмів.
Склад, форма випуску та упаковкаЛьодяники - 1 табл: Активні речовини: екстракти: солодки голої 10 мг, базиліка священного 5 мг, імбиру лікарського 5 мг, м'яти перцевої 5 мг, коричника китайського 2 мг; допоміжні речовини: цукор, глюкоза рідка, кислота лимонна (натуральний консервант), олія апельсинова, барвник жовтий захід сонця FCF (Е 110). Таблетки по 2, 5 г у картонній упаковці. Властивості компонентівСолодка гола, що входить до складу Бронхо Веда містить сапоніни та флавоноїди та речовини, близькі за своєю дією до стероїдних гормонів, що виробляються пробковим шаром надниркових залоз і мають надзвичайно сильну протизапальну дію; гліциризин посилює секреторну активність слизових залоз верхніх дихальних шляхів, і підвищує активність війчастого епітелію в трахеї та в бронхах; сапоніни у складі Солодки голої, посилюють секрецію слизових залоз верхніх дихальних шляхів, що сприяє швидкому відходженню мокротиння; базилік священний містить у своєму складі евгенол має сильну бактерицидну та дезінфікуючу дію; імбир лікарський надає протизапальну та аналгетичну дію; екстракт м'яти перцевої має у своєму складі ментол, має антисептичну та протизапальну дію; Коричник китайський надає антибактеріальну та протигрибкову активність по відношенню до 15 видів патогенних мікроорганізмів.
Склад, форма випуску та упаковкаЛьодяники - 1 табл: Активні речовини: екстракти: солодки голої 10 мг, базиліка священного 5 мг, імбиру лікарського 5 мг, м'яти перцевої 5 мг, коричника китайського 2 мг; допоміжні речовини: цукор, глюкоза рідка, кислота лимонна (натуральний консервант), олія апельсинова, барвник жовтий захід сонця FCF (Е 110). Таблетки по 2, 5 г у картонній упаковці. Властивості компонентівСолодка гола, що входить до складу Бронхо Веда містить сапоніни та флавоноїди та речовини, близькі за своєю дією до стероїдних гормонів, що виробляються пробковим шаром надниркових залоз і мають надзвичайно сильну протизапальну дію; гліциризин посилює секреторну активність слизових залоз верхніх дихальних шляхів, і підвищує активність війчастого епітелію в трахеї та в бронхах; сапоніни у складі Солодки голої, посилюють секрецію слизових залоз верхніх дихальних шляхів, що сприяє швидкому відходженню мокротиння; базилік священний містить у своєму складі евгенол має сильну бактерицидну та дезінфікуючу дію; імбир лікарський надає протизапальну та аналгетичну дію; екстракт м'яти перцевої має у своєму складі ментол, має антисептичну та протизапальну дію; Коричник китайський надає антибактеріальну та протигрибкову активність по відношенню до 15 видів патогенних мікроорганізмів.
Склад, форма випуску та упаковкаСироп – 5 мл. (1 мірна ложка) Активні речовини: карбоцистеїну 125,00 мг; Допоміжні речовини: гліцерол 135,00 мг, етанол 96% 125,00 мг, натрію гідроксид 30,5 мг, кармелозу натрію 20,00 мг, лимонна кислота моногідрат 5.00 мг, метилпарагідроксибензоат 9,00 мг, 5 пропілпарагідроксибензоат 1,00 мг, ароматизатор малиновий 0,70 мг, азорубін CL 14720 (Е 122) 0,05 мг, вода очищена до 5,00 мл. По 200 мл у флакон коричневого скла, закупорений алюмінієвою кришкою з контролем першого розтину, або пластиковою кришкою, що нагвинчується, з механізмом захисту від дітей, ущільнювачем і контролем першого розтину. По 1 флакону з інструкцією із застосування та мірною ложечкою з нанесеними мітками 2,5 мл та 5 мл поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора злегка в'язка рідина із запахом малини, від рожевого до червоного кольору.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаКарбоцистеїн швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність – низька (менше ніж 10% від прийнятої дози). Час досягнення максимальної концентрації в крові та слизовій оболонці - 1,5-2 год, терапевтична концентрація зберігається в крові протягом 8 годин. Найдовше затримується в крові, печінці та середньому вусі. У високій концентрації накопичується в бронхіальному секреті (17,5% від прийнятої дози). Метаболізується у печінці (має ефект "першого проходження" через печінку). Виводиться нирками (60-90% у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів). Повне виведення відбувається через 3 добу.ФармакодинамікаМуколітична та відхаркувальна дія обумовлена активацією сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету. Знижує в'язкість бронхіального секрету та відокремлюваного з придаткових пазух носа, полегшує відходження мокротиння та слизу, зменшує кашель. Сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру, активізує діяльність війчастого епітелію. Відновлює секрецію імуноглобуліну IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист), покращує мукоциліарний кліренс.Показання до застосуванняГострі та хронічні бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються порушенням утворення та виведення слизу (трахеїт, бронхіт, трахеобронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба); запальні захворювання середнього вуха та придаткових пазух носа (риніт, середній отит, синусит); підготовка хворого до бронхоскопії чи бронхографії.Протипоказання до застосуванняЗахворювання печінки; алкоголізм; епілепсія; травма чи захворювання головного мозку; підвищена чутливість до препарату або до допоміжних компонентів, що до нього входять; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення; хронічний гломерулонефрит (у фазі загострення); цистит; дитячий вік до 3-х років (для сиропу 2,5%); дитячий вік до 15-ти років (для сиропу 5%). З обережністю: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (в анамнезі).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Бронхобос при вагітності та лактації протипоказане.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: іноді відзначається нудота, блювання, діарея та біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча. Реакція гіперчутливості: відзначені поодинокі випадки алергічних реакцій (свербіж шкіри, кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк). Інші: запаморочення, слабкість, нездужання. У пацієнтів з бронхіальною астмою та у літніх пацієнтів можлива поява обструкції дихальних шляхів.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність глюкокортикоїдної (взаємно) та антибактеріальної терапії інфекційно-запальних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів. Потенціює бронхолітичний ефект теофіліну. Активність карбоцистеїну послаблюють протикашльові та атропіноподібні засоби. Через вміст алкоголю Бронхобос® призначають з обережністю з наступними препаратами: ліками, що викликають несприятливі реакції (жар, почервоніння, блювання, тахікардія) при одночасному прийомі з алкогольними напоями: дисульфірам, цефомандол, цефоперазон, латамоксеф (цефалоспоринові антибіотики), хлорамфенікол (феніколовий антибіотик), хлорпропдімі ), гризеофульвін (антигрибковий препарат), нітро-5-імідазоли (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол), кетоконазол, прокарбазин (цитостатик); препаратами, які пригнічують центральну нервову систему.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для дозування сиропу використовується мірна ложечка об'ємом 5 мл, градуйована на 2,5 мл. 1 мірна ложка сиропу 5% (5мл) = 250 мг карбоцистену. 1 мірна ложка сиропу 2,5% (5 мл) = 125 мг карбоцистеїну. Дорослим: по 15 мл (3 мірні ложки) 5% сиропу тричі на день. Дітям віком 3-6 років - по 5 мл (1 мірна ложечка) 2,5% сиропу 2-4 рази на день. Дітям старше 6 років - по 5-0 мл (1-2 мірні ложечки) 2,5% сиропу 3 рази на день.ПередозуванняСимптоми: біль у шлунку, нудота, діарея. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВміст алкоголю у препараті становить 125 мг/5 мл, тобто. 425 мг алкоголю на мірну ложечку. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Порушення швидкості психомоторних реакцій, пов'язане з присутністю в препараті алкоголю, може становити небезпеку при керуванні машиною або роботі на верстатах.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: карбоцистеїн 375 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 23 мг, магнію стеарат – 2 мг, желатин – 8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові розмір №0, непрозорі, жовтого кольору; вміст капсул – порошок білого кольору.Фармакотерапевтична групаМуколітичний та відхаркувальний препарат. Муколітична та відхаркувальна дія обумовлена активацією сіалової трансферази – ферменту бокалоподібних клітин слизової оболонки бронхів. Нормалізує кількісне співвідношення кислих та нейтральних сіаломуцинів бронхіального секрету. Знижує в'язкість бронхіального секрету та відокремлюваного з придаткових пазух носа, полегшує відходження мокротиння та слизу, зменшує кашель. Сприяє регенерації слизової оболонки, нормалізує її структуру, активізує діяльність війчастого епітелію. Відновлює секрецію імуноглобуліну IgA (специфічний захист) та кількість сульфгідрильних груп компонентів слизу (неспецифічний захист), покращує мукоциліарний кліренс.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Карбоцистеїн швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність – низька (менше ніж 10% від прийнятої дози). Cmax; у сироватці крові та в слизовій оболонці дихальних шляхів досягається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо і зберігається в слизовій оболонці протягом 8 год. Метаболізм та виведення Метаболізується у печінці (має ефект "першого проходження" через печінку). Виводиться переважно нирками, частково у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. T1/2; - близько 2 год.Клінічна фармакологіяМуколітичний препарат.Показання до застосуванняГострі та хронічні бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються утворенням в'язкої, важковідокремлюваного мокротиння (трахеїт, бронхіт, трахеобронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба); запальні захворювання середнього вуха (середній отит); запальні захворювання носа та його придаткових пазух (риніт, синусит); підготовка до бронхоскопії та/або бронхографії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до карбоцистеїну та інших компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; хронічний гломерулонефрит у фазі загострення; цистит; захворювання печінки (для прийому сиропу); алкоголізм (для прийому сиропу); епілепсія (для прийому сиропу); травма чи захворювання головного мозку (для прийому сиропу); вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий вік до 3 років (для прийому сиропу 2.5%); дитячий вік до 15 років (для прийому капсул та сиропу 5%). З обережністю: при хронічному гломерулонефриті (в анамнезі), виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі), у II-III триместрах вагітності та під час грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяПрепарат у формі сиропу протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Препарат у формі капсул призначають у ІІ та ІІІ триместрах вагітності тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності призначення препарату під час лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 3 років (для прийому сиропу 2.5%); дитячий вік до 15 років (для прийому капсул та сиропу 5%).Побічна діяЗ боку травної системи: іноді - нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча. Алергічні реакції: в поодиноких випадках - свербіж шкіри, кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк. Інші: запаморочення, слабкість, нездужання. У пацієнтів з бронхіальною астмою та у літніх пацієнтів можлива поява обструкції дихальних шляхів.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність глюкокортикоїдної (взаємно) та антибактеріальної терапії інфекційно-запальних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів. Потенціює бронхолітичний ефект теофіліну. Активність карбоцистеїну послаблюють протикашльові та атропіноподібні засоби. Через вміст етанолу Бронхобос® у формі сиропу призначають з обережністю: з препаратами, що викликають несприятливі реакції (жар, почервоніння шкіри, блювання, тахікардія) при одночасному прийомі з алкогольними напоями: дисульфірам, цефамандол, цефоперазон, латамоксеф (цефалоспоринові антибіотики), хлорамфенікол (феніколовий антибіотик), хлор засіб похідний сульфонілсечовини), гризеофульвін (протигрибковий препарат), нітро-5-імідазоли (метронідазол, орнідазол, секнідазол, тинідазол), кетоконазол, прокарбазин (цитостатик); з препаратами, які пригнічують ЦНС.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо. Капсули Дорослим та підліткам старше 15 років: по 750 мг (2 капсули) 3 рази на добу. Після досягнення терапевтичного ефекту добову дозу знижують до 1,5 г: по 750 мг (2 капсули) 2 рази на добу. Лікування не слід продовжувати понад 8-10 днів без консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми: біль у шлунку, нудота, діарея. Лікування: ; симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі дозу препарату слід зменшити. Лікування можна поєднувати з фізіотерапевтичними процедурами. Зміст етанолу у сиропі становить 125 мг/5 мл, тобто. 125 мг етанолу на мірну ложку. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та виконувати роботу, яка потребує високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не вивчалося.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему