Сандоз

Дозування: 5 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Фасування: N1 Форма випуску: сироп Упакування: фл. Виробник: Сандоз Завод-производитель: Lek(Словения) Действующее вещество: Железа (III)-гидроксид полимальтозат. .

Фасовка: N50 Форма выпуска: р-р д/инъекций Упаковка: амп. Производитель: Сандоз Завод-производитель: Lek(Словения) Действующее вещество: Железа (III)-гидроксид полиизомальтозат. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 капсулі міститься активна речовина: флуконазол 150 мг. У упаковці 1 капсула.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб, похідний триазолу. Є селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів. Флуконазол має високу специфічність щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому P450. При прийомі внутрішньо та при внутрішньовенному введенні флуконазол проявляв активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Флуконазол активний при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., включаючи генералізований кандидоз у тварин зі зниженим імунітетом; Cryptococcus neoformans, включаючи внутрішньочерепні інфекції; Microsporum spp. та Trychoptyton spp. Активний на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, спричинені Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції, та Histoplasma capsulatum у тварин із нормальним та зі зниженим імунітетом.ФармакокінетикаФармакокінетика флуконазолу подібна при внутрішньовенному введенні та прийомі внутрішньо. Після внутрішнього прийому флуконазол добре абсорбується, його рівні в плазмі крові (і загальна біодоступність) перевищують 90% від рівнів флуконазолу в плазмі крові при внутрішньовенному введенні. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію при вживанні. C max ;досягається через 0.5-1.5 год після прийому флуконазолу натще. Концентрація у плазмі крові пропорційна дозі. 90% Css; досягається до 4-5-го дня після початку терапії (при багаторазовому прийомі 1 раз на добу). Введення ударної дози (в 1-й день), що вдвічі перевищує середню добову дозу, дозволяє досягти Css; 90% до 2-го дня. Здається Vd; наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми низьке (11-12%). Флуконазол добре проникає у всі рідини організму. Рівні флуконазолу в слині та мокротинні подібні до його концентрацій у плазмі крові. У хворих на грибковий менінгіт рівні флуконазолу в спинномозковій рідині складають близько 80% від його рівнів у плазмі крові. У роговому шарі, епідермісі-дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується у роговому шарі. При прийомі в дозі 50 мг 1 раз на добу концентрація флуконазолу через 12 днів склала 73 мкг/г, а через 7 днів після припинення лікування – лише 5.8 мкг/г. При застосуванні у дозі 150 мг 1 раз на тиждень. концентрація флуконазолу у роговому шарі на 7-й день становила 23.4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другої дози – 7.1 мкг/г. Концентрація флуконазолу у нігтях після 4-місячного застосування у дозі 150 мг 1 раз на тиждень. склала 4.05 мкг/г у здорових та 1.8 мкг/г у уражених нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол, як і раніше, визначався в нігтях. Флуконазол виводиться переважно нирками; приблизно 80% введеної дози виявляють у сечі у незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний КК. Циркулюючі метаболіти не виявлено. Тривалий T1/2; з плазми крові дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі і 1 раз на добу або 1 раз на тиждень. за інших показань.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.Показання до застосуванняКриптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад, легенів, шкіри), в т.ч. у хворих з нормальною імунною відповіддю та у хворих на СНІД, реципієнтів пересаджених органів та хворих з іншими формами імунодефіциту; підтримуюча терапія з метою профілактики рецидивів криптококкозу у хворих на СНІД. Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз та інші форми інвазивної кандидозної інфекції, такі як інфекції очеревини, ендокарда, очей, дихальних та сечових шляхів, у т.ч. у хворих зі злоякісними пухлинами, які перебувають у ВІТ та отримують цитотоксичні або імуносупресивні засоби, а також у хворих з іншими факторами, що спричиняють розвиток кандидозу. Кандидоз слизових оболонок, включаючи слизові оболонки порожнини рота та глотки, стравоходу, неінвазивні бронхолегеневі інфекції, кандидурія, шкірно-слизовий та хронічний атрофічний кандидоз порожнини рота (пов'язаний із носінням зубних протезів), у т.ч. у хворих з нормальною та пригніченою імунною функцією; профілактика рецидиву орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД. генітальний кандидоз; гострий або рецидивний вагінальний кандидоз; профілактика з метою зменшення частоти рецидивів вагінального кандидозу (3 та більше епізодів на рік); кандидозний баланіт. Мікози шкіри, включаючи мікози стоп, тіла, пахвинної області, високій лишай, оніхомікози та шкірні кандидозні інфекції. Глибокі ендемічні мікози у хворих з нормальним імунітетом, кокцидіоідомікоз, паракокцидіоідомікоз, споротрихоз та гістоплазмоз. Профілактика грибкових інфекцій у хворих із злоякісними пухлинами, схильними до розвитку таких інфекцій внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії.Протипоказання до застосуванняОдночасне застосування терфенадину під час багаторазового застосування флуконазолу у дозі 400 мг на добу та більше; одночасне застосування цизаприду; підвищена чутливість до флуконазолу; підвищена чутливість до похідних азолу зі схожою з флуконазолом структурою.Вагітність та лактаціяАдекватних та контрольованих досліджень безпеки застосування флуконазолу у вагітних жінок не проводилося. Слід уникати застосування флуконазолу при вагітності, за винятком випадків тяжких та потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування перевищує можливий ризик для плода. Жінкам дітородного віку під час лікування слід використовувати надійні засоби контрацепції. Флуконазол визначається у грудному молоці у концентраціях, близьких до плазмових, тому застосування в період лактації (грудного вигодовування) не рекомендується. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 1 року.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, зміна смаку. З боку травної системи: біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, диспепсія, блювання, гепатотоксичність (включаючи рідкісні випадки з летальним результатом), підвищення рівня ЛФ, білірубіну, сироваткового рівня амінотрансфераз (АЛТ та АСТ), порушення функції , гепатоцелюлярний некроз, жовтяниця. З боку серцево-судинної системи: збільшення інтервалу QT на ЕКГ, мерехтіння/тремтіння шлуночків. Дерматологічні реакції: висипання, алопеція, ексфоліативні шкірні захворювання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. З боку системи кровотворення: ; лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенію. З боку обміну речовин: підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у плазмі, гіпокаліємія. Алергічні реакції: ; анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, кропив'янка, свербіж).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з варфарином флуконазол підвищує протромбіновий час (на 12%), у зв'язку з чим можливий розвиток кровотеч (гематоми, кровотечі з носа та ШКТ, гематурія, мелена). У пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти, необхідно постійно контролювати протромбіновий час. Після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол суттєво збільшує концентрацію мідазоламу та психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражений після прийому флуконазолу внутрішньо, ніж при його застосуванні внутрішньовенно. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою зниження дози бензодіазепіну. При одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду можливі небажані реакції з боку серця, у т.ч. мерехтіння/тремтіння шлуночків (аритмія типу "пірует"). Застосування флуконазолу в дозі 200 мг 1 раз на добу та цизаприду в дозі 20 мг 4 рази на добу призводить до вираженого збільшення плазмових концентрацій цизаприду та збільшення інтервалу QT на ЕКГ. Одночасний прийом цизаприду та флуконазолу протипоказаний. У пацієнтів після трансплантації нирки застосування флуконазолу в дозі 200 мг на добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину. Однак при багаторазовому прийомі флуконазолу в дозі 100 мг на добу, зміни концентрації циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не спостерігалося. При одночасному застосуванні флуконазолу та циклоспорину рекомендується моніторувати концентрацію циклоспорину в крові. Багаторазове застосування гідрохлортіазиду одночасно з флуконазолом призводить до збільшення концентрації флуконазолу у плазмі на 40%. Ефект такого ступеня виразності не потребує зміни режиму дозування флуконазолу у пацієнтів, які отримують одночасно діуретики, однак це слід враховувати. При одночасному застосуванні комбінованого перорального контрацептиву з флуконазолом в дозі 50 мг суттєвого впливу на рівень гормонів не встановлено, тоді як при щоденному прийомі 200 мг флуконазолу AUC етинілестрадіолу і левоноргестрелу збільшуються на 40% і 24% відповідно, а при прийомі тиждень - AUC етинілестрадіолу та норетиндрону зростають на 24% та 13% відповідно. Таким чином, багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може вплинути на ефективність комбінованого перорального контрацептиву. Одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може супроводжуватися клінічно значущим підвищенням концентрації фенітоїну. При даній комбінації слід контролювати концентрацію фенітоїну та відповідним чином скоригувати його дозу з метою забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові. Одночасне застосування флуконазолу та рифабутину може призвести до підвищення сироваткових концентрацій останнього. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту. Хворих, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол, необхідно ретельно спостерігати. Одночасне застосування флуконазолу та рифампіцину призводить до зниження AUC на 25% та тривалості T1/2; флуконазолу на 20%. У пацієнтів, які одночасно приймають рифампіцин, необхідно враховувати доцільність збільшення дози флуконазолу. Флуконазол при одночасному прийомі призводить до збільшення T1/2 пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду і толбутаміду). Хворим на цукровий діабет можна призначати спільно флуконазол та пероральні препарати сульфонілсечовини, але при цьому слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії. Одночасне застосування флуконазолу та такролімусу призводить до підвищення плазмових концентрацій останнього. Описано випадки нефротоксичності. При цій комбінації слід ретельно контролювати стан пацієнтів. При одночасному застосуванні азольних протигрибкових засобів та терфенадину можливе виникнення серйозних аритмій внаслідок збільшення інтервалу QT. При прийомі флуконазолу в дозі 200 мг на добу збільшення інтервалу QT не встановлено, проте застосування флуконазолу в дозах 400 мг на добу і вище спричиняє значне збільшення концентрації терфенадину в плазмі. Одночасний прийом флуконазолу в дозах 400 мг на добу та більше з терфенадином протипоказаний. Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу у поєднанні з терфенадином слід проводити під ретельним контролем. При одночасному застосуванні з флуконазолом у дозі 200 мг протягом 14 днів середня швидкість плазмового кліренсу теофіліну знижується на 18%. При призначенні флуконазолу хворим, які приймають теофілін у високих дозах, або хворим з підвищеним ризиком розвитку токсичної дії теофіліну слід спостерігати за появою симптомів передозування теофіліну та, за необхідності, скоригувати терапію відповідним чином. При одночасному застосуванні з флуконазолом відзначається підвищення концентрацій зидовудину, яке, ймовірно, зумовлене зниженням метаболізму останнього до його головного метаболіту. До та після терапії із застосуванням флуконазолу в дозі 200 мг на добу протягом 15 днів хворим на СНІД та ARC (комплекс, пов'язаний зі СНІД) встановлено значне збільшення AUC зидовудину (20%). При застосуванні у ВІЛ-інфікованих пацієнтів зидовудину в дозі 200 мг кожні 8 годин протягом 7 днів у поєднанні з флуконазолом у дозі 400 мг/добу або без нього з інтервалом у 21 день між двома схемами встановлено значне збільшення AUC зидовудину (74%). при одночасному застосуванні з флуконазолом. Пацієнтів, які отримують таку комбінацію, слід спостерігати з метою виявлення побічних ефектів зидовудину. Одночасне застосування флуконазолу з астемізолом або іншими препаратами, метаболізм яких здійснюється ізоферментами системи цитохрому Р450, може супроводжуватись підвищенням сироваткових концентрацій цих засобів. За таких комбінацій слід ретельно контролювати стан пацієнтів.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Призначений для прийому внутрішньо та внутрішньовенного введення. Для дорослих, залежно від показань, схеми лікування та клінічної ситуації, добова доза становить 50-400 мг, кратність застосування – 1 раз на добу. Для дітей доза становить 3-12 мг/кг/добу, кратність застосування – 1 раз на добу. У пацієнтів із порушенням функції нирок дозу флуконазолу зменшують залежно від КК. Тривалість лікування залежить від клінічного та мікологічного ефекту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при порушеннях показників функції печінки на фоні застосування флуконазолу, при появі висипу на фоні застосування флуконазолу у хворих з поверхневою грибковою інфекцією та інвазивними/системними грибковими інфекціями, при одночасному застосуванні терфенадину та флуконазолу в дозі менше 400 мг. станах у хворих з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяюча розвитку подібних порушень супутня терапія). Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай була оборотною; ознаки його зникали після припинення терапії. Необхідно контролювати стан пацієнтів, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки з метою виявлення ознак серйознішого ураження печінки. У разі появи клінічних ознак або симптомів ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, його слід відмінити. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у пацієнта, який отримує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипи, яку можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, його слід відмінити. При появі висипки у пацієнтів з інвазивними/системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати та скасувати флуконазол з появою бульозних уражень або багатоформної еритеми. Одночасне застосування флуконазолу в дозах менше 400 мг на добу та терфенадину слід проводити під ретельним контролем. При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT та мерехтіння/тремтіння шлуночків відзначали дуже рідко у хворих з множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяє супутня терапія, що сприяє розвитку подібних порушень. Терапію можна розпочинати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Проте протиінфекційну терапію необхідно скоригувати відповідним чином, коли результати цих досліджень стануть відомими. Були повідомлення про випадки суперінфекції, викликаної іншими, ніж Candida albicans, штамами Candida, які часто не виявляють чутливості до флуконазолу (наприклад, Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: алендронату натрію тригідрат 91. 35 мг, що відповідає вмісту алендронової кислоти 70 мг.

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 таб. Активні речовини: натрію алендронату тригідрат 91,350 мг, що еквівалентно 70,0 мг алендронової кислоти; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 261,250 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний 3500 мг; кроскармеллозу натрію 1,280 мг; магнію стеарат 2620 мг; плівкова оболонка: Lustre Clear LC 103 7,000 мг (целюлоза мікрокристалічна -44%, карагінан - 18%, макрогол 8000 - 38%). 4 пігулки в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "ALN 70" на одній стороні.ФармакокінетикаАбсорбція. Біодоступність алендронової кислоти в дозі 70 мг при прийомі внутрішньо натщесерце за 2 години до стандартного сніданку становить у жінок 0,64%, у чоловіків – 0,59%. При прийомі за 1 годину або півгодини до сніданку біодоступність алендронової кислоти знижується до 0,46% та 0,39% відповідно. У клінічних дослідженнях підтверджено ефективність алендронової кислоти при застосуванні не менше ніж за 30 хв до першого прийому їжі або напоїв, при застосуванні алендронової кислоти одночасно з їжею або протягом 2 годин після їди абсорбція препарату різко знижується, біодоступність алендронової кислоти стає незначною. При сумісному прийомі з кавою або апельсиновим соком біодоступність препарату зменшується приблизно на 60%. Розподіл. Олендронова кислота після внутрішньовенного введення в дозі 1 мг/кг тимчасово розподіляється в м'які тканини і потім швидко перерозподіляється в кісткову тканину або виводиться із сечею. Середній обсяг розподілу в рівноважному стані, крім кісткової тканини, у людини становить близько 28 л. Концентрація препарату в плазмі незначна (менше 5 нг/мл). Зв'язок із білками плазми – близько 78 %. Метаболізм. Немає даних, що підтверджують, що алендронова кислота піддається метаболізму в організмі людини. Виведення. Після одноразового внутрішньовенного введення алендронової кислоти, міченої атомами вуглецю, протягом 72 годин нирками виділяється близько 50% речовини та незначна кількість – через кишечник. Кінцевий період напіввиведення перевищує 10 років, що відображає вивільнення алендронової кислоти з кісткової тканини. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів. Стать: Біодоступність алендронової кислоти суттєво не відрізняється у чоловіків та жінок. Літній вік: Біодоступність та виведення алендронової кислоти подібні у літніх та молодих пацієнтів. Раса: Фармакокінетичні відмінності за расовою ознакою були вивчені. Порушення функції нирок: У здорових добровольців алендронова кислота, що не накопичується в кістковій тканині, швидко виводиться із сечею. Контрольованих фармакокінетичних досліджень щодо застосування алендронової кислоти при нирковій недостатності не проводилося, але у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок, ймовірно, виведення алендронової кислоти буде знижено. Тому очікується кілька більшого накопичення алендронової кислоти у кістковій тканині пацієнтів із порушеною функцією нирок. При кліренсі креатиніну (КК) від 35 до 60 мл/хв корекція дози не потрібна. Застосовувати алендронову кислоту у пацієнтів з КК менше 35 мл/хв не рекомендується через відсутність такого досвіду. У пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібно коригувати дозу алендронової кислоти, оскільки вона не метаболізується і не виводиться з жовчю.ФармакодинамікаНегормональний специфічний інгібітор остеокластичної кісткової резорбції. Стимулює остеогенез, відновлює позитивний баланс між резорбцією та відновленням кістки, збільшує мінеральну щільність кісток (регулює фосфорно-кальцієвий обмін), сприяє формуванню кісткової тканини із нормальною гістологічною структурою.ІнструкціяВсередину. Препарат слід застосовувати при забезпеченні добової потреби кальцію та вітаміну D. Оптимальної тривалості застосування препарату не встановлено. Необхідність продовження терапії бісфосфонатами повинна оцінюватися на регулярній основі, особливо після 5 років або більше. Для забезпечення належного всмоктування препарату Фороза таблетки необхідно приймати вранці натще, не менше ніж за 30 хв до першого їди, напоїв або інших лікарських препаратів, запиваючи склянкою звичайної води (не менше 200 мл). Інші напої (включаючи мінеральну воду) можуть зменшити всмоктування препарату. Для зниження ризику подразнення стравоходу: 1) препарат Фороза слід приймати лише після повного пробудження та встання з ліжка; 2) таблетки проковтувати повністю (не можна жувати, розсмоктувати або розчиняти їх у роті через можливе утворення виразок у порожнині рота та глотці; 3) не слід приймати горизонтальне положення до першого прийому їжі (перший прийом їжі - не раніше ніж через 30 хв після прийому препарату); 4) не можна приймати препарат перед сном або до ранкового підйому з ліжка.Показання до застосуванняЛікування остеопорозу у жінок у постменопаузі, у тому числі для зниження ризику компресійних переломів хребта та переломів шийки стегна; лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання переломам; лікування остеопорозу, спричиненого тривалим застосуванням глюкокортикостероїдних препаратівПротипоказання до застосуванняГіперчутливість до алендронату або до інших компонентів препарату; структури стравоходу, ахалазія кардії та інші стани, що призводять до дисфагії та уповільнення просування їжі стравоходом; дефіцит вітаміну D; нездатність пацієнта стояти чи сидіти протягом 30 хвилин; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 35 мл/хв); тяжкі порушення мінерального обміну (гіпокальціємія); вагітність, період грудного вигодовування; дитячий вік (ефективність та безпека не встановлені).Вагітність та лактаціяПрепарат Фороза протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування. Немає даних щодо застосування алендронової кислоти у вагітних жінок, однак у дослідженнях на тваринах було виявлено порушення формування кісткової тканини плода при застосуванні високих доз алендронової кислоти та дисфункція пологової діяльності, пов'язана з гіпокальціємією. Не слід застосовувати препарат у період вагітності. Невідомо, чи проникає олендронова кислота у грудне молоко, тому застосування препарату у період грудного вигодовування протипоказане. Безпека застосування у дітей не встановлена.Побічна діяУ широкій клінічній практиці (включаючи дані клінічних досліджень та дані постмаркетингового застосування) повідомлялося про наступні небажані ефекти, які класифіковані відповідно до їх частоти розвитку (класифікація ВООЗ): дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, < 1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000), частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості (включаючи гіперемію шкірних покривів, кропив'янку, ангіоневротичний набряк). З боку обміну речовин: рідко - симптоматична гіпокальціємія (часто пов'язана зі станами, що привертають до неї); дуже рідко – безсимптомна транзиторна гіпофосфатемія. З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови; нечасто – збочення смаку; частота невідома – дратівливість. З боку органу зору: нечасто – склерит, увеїт (запалення судинної оболонки ока) та епісклерит (запалення сполучної тканини між склерою та кон'юктивою). З боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго (запаморочення). З боку травної системи: часто – біль у животі, диспепсичні розлади (запор, діарея, метеоризм), дисфагія, виразка стравоходу, здуття живота печія; нечасто - нудота, блювання, езофагіт, гастрит, виразка слизової оболонки стравоходу, мелена; рідко – стриктури стравоходу, виразка слизової оболонки рота, зіва, шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотеча з верхніх відділів ШКТ, перфорація стравоходу. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – алопеція, свербіж шкірних покривів; нечасто - висипання, почервоніння шкірних покривів; рідко – підвищена фоточутливість, тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема) та синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – біль у м'язах, кістках, суглобах; часто – набряк суглобів; рідко – остеонекроз щелепи, атипові переломи проксимальних відділів діафізу стегнової кістки; дуже рідко – остеонекроз зовнішнього слухового каналу. Загальні розлади: часто – астенія, периферичні набряки; нечасто - минущі грипоподібні симптоми (м'язовий біль, підвищена стомлюваність, рідко - лихоманка), що виникають на початку терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування препаратів кальцію (включаючи харчові добавки) та антацидів погіршує всмоктування алендронової кислоти. У зв'язку з цим рекомендується приймати інші лікарські препарати не раніше ніж через 30 хвилин після застосування препарату Фороза. Нестероїдні протизапальні препарати (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) можуть посилювати побічні дії алендронової кислоти на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Незважаючи на те, що спеціальних досліджень з лікарської взаємодії не проводилося, застосування алендронату в клінічних дослідженнях з великою кількістю препаратів, що широко використовуються, не супроводжувалося розвитком клінічно значущої взаємодії. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які приймали препарати естрогену (інтравагінально, трансдермально або внутрішньо) одночасно з алендронатом, не було виявлено клінічно значущої взаємодії.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза становить 70 мг (1 таблетка) 1 раз на тиждень. Для пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушенням функції печінки, помірним порушенням функції нирок (КК понад 35 мл/хв) корекція дози не потрібна. Не рекомендується призначати препарат пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок (КК менше 35 мл/хв), оскільки відсутній досвід застосування цієї популяції.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 таб. Активні речовини: натрію алендронату тригідрат 91,350 мг, що еквівалентно 70,0 мг алендронової кислоти; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 261,250 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний 3500 мг; кроскармеллозу натрію 1,280 мг; магнію стеарат 2620 мг; плівкова оболонка: Lustre Clear LC 103 7,000 мг (целюлоза мікрокристалічна -44%, карагінан - 18%, макрогол 8000 - 38%). 8 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "ALN 70" на одній стороні.ФармакокінетикаАбсорбція. Біодоступність алендронової кислоти в дозі 70 мг при прийомі внутрішньо натщесерце за 2 години до стандартного сніданку становить у жінок 0,64%, у чоловіків – 0,59%. При прийомі за 1 годину або півгодини до сніданку біодоступність алендронової кислоти знижується до 0,46% та 0,39% відповідно. У клінічних дослідженнях підтверджено ефективність алендронової кислоти при застосуванні не менше ніж за 30 хв до першого прийому їжі або напоїв, при застосуванні алендронової кислоти одночасно з їжею або протягом 2 годин після їди абсорбція препарату різко знижується, біодоступність алендронової кислоти стає незначною. При сумісному прийомі з кавою або апельсиновим соком біодоступність препарату зменшується приблизно на 60%. Розподіл. Олендронова кислота після внутрішньовенного введення в дозі 1 мг/кг тимчасово розподіляється в м'які тканини і потім швидко перерозподіляється в кісткову тканину або виводиться із сечею. Середній обсяг розподілу в рівноважному стані, крім кісткової тканини, у людини становить близько 28 л. Концентрація препарату в плазмі незначна (менше 5 нг/мл). Зв'язок із білками плазми – близько 78 %. Метаболізм. Немає даних, що підтверджують, що алендронова кислота піддається метаболізму в організмі людини. Виведення. Після одноразового внутрішньовенного введення алендронової кислоти, міченої атомами вуглецю, протягом 72 годин нирками виділяється близько 50% речовини та незначна кількість – через кишечник. Кінцевий період напіввиведення перевищує 10 років, що відображає вивільнення алендронової кислоти з кісткової тканини. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів. Стать: Біодоступність алендронової кислоти суттєво не відрізняється у чоловіків та жінок. Літній вік: Біодоступність та виведення алендронової кислоти подібні у літніх та молодих пацієнтів. Раса: Фармакокінетичні відмінності за расовою ознакою були вивчені. Порушення функції нирок: У здорових добровольців алендронова кислота, що не накопичується в кістковій тканині, швидко виводиться із сечею. Контрольованих фармакокінетичних досліджень щодо застосування алендронової кислоти при нирковій недостатності не проводилося, але у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок, ймовірно, виведення алендронової кислоти буде знижено. Тому очікується кілька більшого накопичення алендронової кислоти у кістковій тканині пацієнтів із порушеною функцією нирок. При кліренсі креатиніну (КК) від 35 до 60 мл/хв корекція дози не потрібна. Застосовувати алендронову кислоту у пацієнтів з КК менше 35 мл/хв не рекомендується через відсутність такого досвіду. У пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібно коригувати дозу алендронової кислоти, оскільки вона не метаболізується і не виводиться з жовчю.ФармакодинамікаНегормональний специфічний інгібітор остеокластичної кісткової резорбції. Стимулює остеогенез, відновлює позитивний баланс між резорбцією та відновленням кістки, збільшує мінеральну щільність кісток (регулює фосфорно-кальцієвий обмін), сприяє формуванню кісткової тканини із нормальною гістологічною структурою.ІнструкціяВсередину. Препарат слід застосовувати при забезпеченні добової потреби кальцію та вітаміну D. Оптимальної тривалості застосування препарату не встановлено. Необхідність продовження терапії бісфосфонатами повинна оцінюватися на регулярній основі, особливо після 5 років або більше. Для забезпечення належного всмоктування препарату Фороза таблетки необхідно приймати вранці натще, не менше ніж за 30 хв до першого їди, напоїв або інших лікарських препаратів, запиваючи склянкою звичайної води (не менше 200 мл). Інші напої (включаючи мінеральну воду) можуть зменшити всмоктування препарату. Для зниження ризику подразнення стравоходу: 1) препарат Фороза слід приймати лише після повного пробудження та встання з ліжка; 2) таблетки проковтувати повністю (не можна жувати, розсмоктувати або розчиняти їх у роті через можливе утворення виразок у порожнині рота та глотці; 3) не слід приймати горизонтальне положення до першого прийому їжі (перший прийом їжі - не раніше ніж через 30 хв після прийому препарату); 4) не можна приймати препарат перед сном або до ранкового підйому з ліжка.Показання до застосуванняЛікування остеопорозу у жінок у постменопаузі, у тому числі для зниження ризику компресійних переломів хребта та переломів шийки стегна; лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання переломам; лікування остеопорозу, спричиненого тривалим застосуванням глюкокортикостероїдних препаратівПротипоказання до застосуванняГіперчутливість до алендронату або до інших компонентів препарату; структури стравоходу, ахалазія кардії та інші стани, що призводять до дисфагії та уповільнення просування їжі стравоходом; дефіцит вітаміну D; нездатність пацієнта стояти чи сидіти протягом 30 хвилин; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 35 мл/хв); тяжкі порушення мінерального обміну (гіпокальціємія); вагітність, період грудного вигодовування; дитячий вік (ефективність та безпека не встановлені).Вагітність та лактаціяПрепарат Фороза протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування. Немає даних щодо застосування алендронової кислоти у вагітних жінок, однак у дослідженнях на тваринах було виявлено порушення формування кісткової тканини плода при застосуванні високих доз алендронової кислоти та дисфункція пологової діяльності, пов'язана з гіпокальціємією. Не слід застосовувати препарат у період вагітності. Невідомо, чи проникає олендронова кислота у грудне молоко, тому застосування препарату у період грудного вигодовування протипоказане. Безпека застосування у дітей не встановлена.Побічна діяУ широкій клінічній практиці (включаючи дані клінічних досліджень та дані постмаркетингового застосування) повідомлялося про наступні небажані ефекти, які класифіковані відповідно до їх частоти розвитку (класифікація ВООЗ): дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, < 1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000), частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості (включаючи гіперемію шкірних покривів, кропив'янку, ангіоневротичний набряк). З боку обміну речовин: рідко - симптоматична гіпокальціємія (часто пов'язана зі станами, що привертають до неї); дуже рідко – безсимптомна транзиторна гіпофосфатемія. З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови; нечасто – збочення смаку; частота невідома – дратівливість. З боку органу зору: нечасто – склерит, увеїт (запалення судинної оболонки ока) та епісклерит (запалення сполучної тканини між склерою та кон'юктивою). З боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго (запаморочення). З боку травної системи: часто – біль у животі, диспепсичні розлади (запор, діарея, метеоризм), дисфагія, виразка стравоходу, здуття живота печія; нечасто - нудота, блювання, езофагіт, гастрит, виразка слизової оболонки стравоходу, мелена; рідко – стриктури стравоходу, виразка слизової оболонки рота, зіва, шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотеча з верхніх відділів ШКТ, перфорація стравоходу. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – алопеція, свербіж шкірних покривів; нечасто - висипання, почервоніння шкірних покривів; рідко – підвищена фоточутливість, тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема) та синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – біль у м'язах, кістках, суглобах; часто – набряк суглобів; рідко – остеонекроз щелепи, атипові переломи проксимальних відділів діафізу стегнової кістки; дуже рідко – остеонекроз зовнішнього слухового каналу. Загальні розлади: часто – астенія, периферичні набряки; нечасто - минущі грипоподібні симптоми (м'язовий біль, підвищена стомлюваність, рідко - лихоманка), що виникають на початку терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування препаратів кальцію (включаючи харчові добавки) та антацидів погіршує всмоктування алендронової кислоти. У зв'язку з цим рекомендується приймати інші лікарські препарати не раніше ніж через 30 хвилин після застосування препарату Фороза. Нестероїдні протизапальні препарати (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) можуть посилювати побічні дії алендронової кислоти на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Незважаючи на те, що спеціальних досліджень з лікарської взаємодії не проводилося, застосування алендронату в клінічних дослідженнях з великою кількістю препаратів, що широко використовуються, не супроводжувалося розвитком клінічно значущої взаємодії. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які приймали препарати естрогену (інтравагінально, трансдермально або внутрішньо) одночасно з алендронатом, не було виявлено клінічно значущої взаємодії.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза становить 70 мг (1 таблетка) 1 раз на тиждень. Для пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушенням функції печінки, помірним порушенням функції нирок (КК понад 35 мл/хв) корекція дози не потрібна. Не рекомендується призначати препарат пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок (КК менше 35 мл/хв), оскільки відсутній досвід застосування цієї популяції.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: висушений сік трави ехінацеї пурпурової 80 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, лактоза, магнію стеарат, сахарінат натрію, ванілін, ароматизатор вишневий. 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні. 20 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки світло-коричневого кольору із вкрапленнями, круглі, плоскоциліндричні, із запахом ванілі.Фармакотерапевтична групаІммунал® є імуностимулюючим препаратом, виготовленим із лікарської рослинної сировини. Ехінацея пурпурна (Echinacea purpurea (L.) Moench) містить активні речовини, що посилюють природні захисні сили організму та діють як стимулятори імунітету. Підвищуючи кількість лейкоцитів (гранулоцитів) та активізуючи фагоцитоз, діючі речовини препарату пригнічують розмноження мікроорганізмів в організмі людини та сприяють знищенню хвороботворних бактерій. Крім того, встановлено противірусну дію трави ехінацеї пурпурової щодо збудників грипу та герпесу.Клінічна фармакологіяІмуностимулюючий препарат.Показання до застосуванняДля зміцнення імунітету при неускладнених гострих інфекційних захворюваннях та при схильності до частих простудних захворювань; профілактика простудних захворювань та грипу; як допоміжний засіб при тривалій антибіотикотерапії хронічних інфекційних захворювань, що супроводжуються зниженням імунітету.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та рослин сімейства складноцвітих; прогресуючі системні та аутоімунні захворювання, (такі як туберкульоз, саркоїдоз, колагеноз, розсіяний склероз); імунодефіцит (СНІД або ВІЛ-інфекція) та імуносупресія (наприклад, цнтостатична протипухлинна терапія; трансплантація органів або кісткового мозку в анамнезі); захворювання крові (агранулоцитоз, лейкемія); алергічні захворювання (кропив'янка, атопічний дерматит, бронхіальна астма); вік до 12 років (даних ефективності недостатньо); вагітність; період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток). З обережністю: пацієнти із цукровим діабетом.Вагітність та лактаціяДані щодо негативної дії препарату Іммунал® відсутні. Перед застосуванням препарату при вагітності та в період грудного вигодовування необхідно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяНебажані ефекти класифіковані за частотою їх розвитку (відповідно до ВООЗ): дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, 1/10 000, <1 /1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення, частота невідома (неможливо визначити за наявними даними). З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – лейкопенія (при безперервному застосуванні більше 8 тижнів). З боку імунної системи: частота невідома - реакції підвищеної чутливості (шкірний висип, свербіж), ангіоневротичний набряк, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок. Ехінацея може провокувати алергічні реакції у пацієнтів із атопією. Також повідомлялося про взаємозв'язок виникнення небажаних явищ з аутоімунними захворюваннями (дифузний енцефаліт, вузлувата еритема, імунотромбоцитопенія, синдром Еванса, синдром Шегрена з дисфункцією ниркових канальців). З боку серцево-судинної системи: частота невідома – запаморочення, зниження артеріального тиску. З боку дихальної системи: частота невідома – бронхоспазм з обструкцією та напади бронхіальної астми як прояви реакцій підвищеної чутливості. У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПігулки. При одночасному прийомі з імунодепресантами – взаємне ослаблення дії.Спосіб застосування та дозиЗастосовувати внутрішньо незалежно від їди. Таблетки: дорослим та підліткам старше 12 років призначають по 1 таб. 3-4 рази на добу. Для профілактики в період сезонних захворювань та лікування застуди рекомендується приймати препарат безперервно протягом 10 днів. Повторні курси можливі за рекомендацією лікаря після 14-денної перерви. Для лікування прийому препарату слід починати при перших ознаках застудиЗапобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату Іммунал® у дітей віком до 12 років та пацієнтам з алергічними захворюваннями та бронхіальною астмою в анамнезі необхідно проконсультуватися з лікарем. У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату Іммунал і звернутися до лікаря. Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 10 днів необхідно проконсультуватися з лікарем. Імунал® розчин для внутрішнього прийому містить 20% етанолу (тобто вміст спирту в максимальній разовій дозі еквівалентно 1 ч.ложці сухого вина). При зберіганні припустиме випадання пластівеподібного осаду, що складається з активних полісахаридів. Перед вживанням ретельно струсити флакон. Вплив на здатність концентрації уваги. При прийомі препарату в рекомендованих дозах не потрібні спеціальні застереження.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії ректальні – 1 супп. : Активна речовина: кетопрофен – 100 мг; Допоміжні речовини: жир твердий – 1850 мг, гліцерил каприлокапрат (мігліол 812) – 200 мг. 6 шт.

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: діюча речовина: кетопрофен 25 мг, кетопрофен - 25,00 мг; допоміжні речовини: карбомер - 20,00 мг, троламін (тріетаноламін) - 37,00 мг, етанол 96% - 285,00 мг, лаванди масло (олія лавандова ефірна) - 0,28 мг, вода - 632,72 мг. Гель 50 та 100 г.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування 2,5% однорідний, безбарвний, прозорий.ХарактеристикаКетонал® гель містить 2,5% кетопрофену Кетонал® гель рекомендується застосовувати для терапії болю різної локалізації, спричиненої як гострими захворюваннями, так і хронічними загостреннями*: травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні та побутові), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів; реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт. * Зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні засобиФармакокінетикаАбсорбція Проникнення місцевих нестероїдних протизапальних препаратів через шкіру залежить від фізичних та хімічних властивостей компонентів гелю. Швидкість вивільнення та всмоктування кетопрофену у вигляді гелю місцевого застосування залежить від наповнювача препарату. Порівняно з пероральною формою відносна біодоступність кетопрофену у вигляді гелю – близько 5%. Кетопрофен у формі гелю в основному діє місцево і не має системного ефекту. Розподіл Кетопрофен переважно зв'язується із білками плазми (99%). Проникає у тканини суглобів, у т.ч. в синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. При цьому концентрація кетопрофену у крові залишається незначною. При місцевому нанесенні гелю максимальна концентрація кетопрофену в плазмі відзначається через 6 годин. Значні концентрації присутні у підшкірно-жировій клітковині, навколосуглобових тканинах та синовіальній рідині. Дія препарату у тканинах зберігається до 12 годин. Метаболізм та екскреція Кетопрофен метаболізується у печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Кетопрофен поступово виводиться нирками.ФармакодинамікаКетопрофен є одним із найефективніших інгібіторів циклооксигеназ. Він також інгібує активність ліпоксигенази та брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани та перешкоджає вивільненню ферментів, задіяних у запальному процесі. Основними властивостями кетопрофену є аналгетична, протизапальна та протинабрякова дія. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає – при таких станах: реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.РекомендуєтьсяСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає – при таких станах: реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також до саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату; шкірна алергія в анамнезі на сонцезахисні засоби та парфумерію; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); ІІІ триместр вагітності; дитячий вік (до 15 років); порушення цілісності шкірних покровів у сфері нанесення гелю (екзема, акне, мокнучий дерматит, відкрита або інфікована рана); реакції фоточутливості в анамнезі; вплив сонячного світла, зокрема. непрямі сонячні промені та УФ-опромінення в солярії протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування у І та ІІ триместрах вагітності Оскільки безпека застосування кетопрофену у вагітних жінок не оцінювалася, слід уникати застосування кетопрофену у І та ІІ триместрах вагітності. Препарат Кетонал® гель протипоказаний у III триместрі вагітності. Під час III триместру вагітності всі інгібітори простагландинсинтетази, включаючи кетопрофен, можуть токсично впливати на серце, легені та нирки плода. Наприкінці вагітності можливе збільшення часу кровотечі у матері та дитини. НПЗП можуть відкладати час настання пологів. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування препарату Кетонал® гель під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), реакції гіперчутливості. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко: виразка, кровотеча, діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж та печіння; рідко: реакції фоточутливості, кропив'янка. Надходили рідкісні повідомлення про більш важкі реакції, такі як бульозна або фліктенульозна екзема, які можуть поширюватися за область місця застосування або набувати генералізованого характеру. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: погіршення функції нирок у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні кетопрофену у лікарській формі гелю можливе посилення дії препаратів, що викликають фотосенсибілізацію. Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Кетопрофен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може знижувати виведення метотрексату і сприяти збільшенню його токсичності. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та вплив на їх виведення не є значущими.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Невелика кількість гелю (3-5 см) наносять тонким шаром на шкіру запаленої або болючої ділянки тіла 1-2 рази на добу та обережно втирають. Дозування має бути підібране відповідно до площі ураженої ділянки: 5 см Кетонал® гелю відповідають 100 мг кетопрофену, 10 см – 200 мг кетопрофену. При необхідності Кетонал® гель можна поєднувати з іншими лікарськими формами препарату Кетонал® (капсули, таблетки, ректальні супозиторії, розчин для внутрішньом'язового введення). Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг на добу. Оклюзійна пов'язка не рекомендується. Не застосовувати без консультації лікаря понад 14 днів. Якщо Ви забули нанести гель, нанесіть його в той час, коли має бути нанесена наступна доза, але не подвоювати її.ПередозуванняПередозування малоймовірне при зовнішньому застосуванні препарату. У разі передозування, шкіру необхідно ретельно промити під проточною водою. У разі потрапляння препарату внутрішньо можливий розвиток системних небажаних реакцій. У цьому випадку необхідне симптоматичне лікування та підтримуюча терапія як при передозуванні формами для вживання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідна консультація лікаря за наявності у вас порушення функції печінки та/або нирок; ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту; захворювання крові; бронхіальна астма; хронічна серцева недостатність; печінкова порфірія (загострення); слід уникати застосування кетопрофену в І та ІІ триместрах вагітності, застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується. Необхідно уникати влучення гелю в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки. При зовнішньому застосуванні кетопрофену у лікарській формі гелю можливе посилення дії препаратів, що викликають фотосенсибілізацію. Для зменшення ризику розвитку фоточутливості рекомендується захищати оброблені гелем ділянки шкіри одягом від впливу УФ-опромінення протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення застосування.Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: активні речовини: кетопрофен 25 мг, кетопрофен - 25,00 мг; допоміжні речовини: карбомер - 20,00 мг, троламін (тріетаноламін) - 37,00 мг, етанол 96% - 285,00 мг, лаванди масло (олія лавандова ефірна) - 0,28 мг, вода - 632,72 мг. Гель 50 та 100г.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування 2,5% однорідний, безбарвний, прозорий.ХарактеристикаКетонал® гель містить 2,5% кетопрофену Кетонал® гель рекомендується застосовувати для терапії болю різної локалізації, спричиненої як гострими захворюваннями, так і хронічними загостреннями*: травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні та побутові), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів; реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт. * Зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні засобиФармакокінетикаАбсорбція Проникнення місцевих нестероїдних протизапальних препаратів через шкіру залежить від фізичних та хімічних властивостей компонентів гелю. Швидкість вивільнення та всмоктування кетопрофену у вигляді гелю місцевого застосування залежить від наповнювача препарату. Порівняно з пероральною формою відносна біодоступність кетопрофену у вигляді гелю – близько 5%. Кетопрофен у формі гелю в основному діє місцево і не має системного ефекту. Розподіл Кетопрофен переважно зв'язується із білками плазми (99%). Проникає у тканини суглобів, у т.ч. в синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. При цьому концентрація кетопрофену у крові залишається незначною. При місцевому нанесенні гелю максимальна концентрація кетопрофену в плазмі відзначається через 6 годин. Значні концентрації присутні у підшкірно-жировій клітковині, навколосуглобових тканинах та синовіальній рідині. Дія препарату у тканинах зберігається до 12 годин. Метаболізм та екскреція Кетопрофен метаболізується у печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Кетопрофен поступово виводиться нирками.ФармакодинамікаКетопрофен є одним із найефективніших інгібіторів циклооксигеназ. Він також інгібує активність ліпоксигенази та брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани та перешкоджає вивільненню ферментів, задіяних у запальному процесі. Основними властивостями кетопрофену є аналгетична, протизапальна та протинабрякова дія. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає – при таких станах: реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.РекомендуєтьсяСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає – при таких станах: реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також до саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату; шкірна алергія в анамнезі на сонцезахисні засоби та парфумерію; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); ІІІ триместр вагітності; дитячий вік (до 15 років); порушення цілісності шкірних покровів у сфері нанесення гелю (екзема, акне, мокнучий дерматит, відкрита або інфікована рана); реакції фоточутливості в анамнезі; вплив сонячного світла, зокрема. непрямі сонячні промені та УФ-опромінення в солярії протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування у І та ІІ триместрах вагітності Оскільки безпека застосування кетопрофену у вагітних жінок не оцінювалася, слід уникати застосування кетопрофену у І та ІІ триместрах вагітності. Препарат Кетонал® гель протипоказаний у III триместрі вагітності. Під час III триместру вагітності всі інгібітори простагландинсинтетази, включаючи кетопрофен, можуть токсично впливати на серце, легені та нирки плода. Наприкінці вагітності можливе збільшення часу кровотечі у матері та дитини. НПЗП можуть відкладати час настання пологів. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування препарату Кетонал® гель під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), реакції гіперчутливості. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко: виразка, кровотеча, діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж та печіння; рідко: реакції фоточутливості, кропив'янка. Надходили рідкісні повідомлення про більш важкі реакції, такі як бульозна або фліктенульозна екзема, які можуть поширюватися за область місця застосування або набувати генералізованого характеру. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: погіршення функції нирок у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні кетопрофену у лікарській формі гелю можливе посилення дії препаратів, що викликають фотосенсибілізацію. Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Кетопрофен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може знижувати виведення метотрексату і сприяти збільшенню його токсичності. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та вплив на їх виведення не є значущими.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Невелика кількість гелю (3-5 см) наносять тонким шаром на шкіру запаленої або болючої ділянки тіла 1-2 рази на добу та обережно втирають. Дозування має бути підібране відповідно до площі ураженої ділянки: 5 см Кетонал® гелю відповідають 100 мг кетопрофену, 10 см – 200 мг кетопрофену. При необхідності Кетонал® гель можна поєднувати з іншими лікарськими формами препарату Кетонал® (капсули, таблетки, ректальні супозиторії, розчин для внутрішньом'язового введення). Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг на добу. Оклюзійна пов'язка не рекомендується. Не застосовувати без консультації лікаря понад 14 днів. Якщо Ви забули нанести гель, нанесіть його в той час, коли має бути нанесена наступна доза, але не подвоювати її.ПередозуванняПередозування малоймовірне при зовнішньому застосуванні препарату. У разі передозування, шкіру необхідно ретельно промити під проточною водою. У разі потрапляння препарату внутрішньо можливий розвиток системних небажаних реакцій. У цьому випадку необхідне симптоматичне лікування та підтримуюча терапія як при передозуванні формами для вживання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідна консультація лікаря за наявності у вас порушення функції печінки та/або нирок; ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту; захворювання крові; бронхіальна астма; хронічна серцева недостатність; печінкова порфірія (загострення); слід уникати застосування кетопрофену в І та ІІ триместрах вагітності, застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується. Необхідно уникати влучення гелю в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки. При зовнішньому застосуванні кетопрофену у лікарській формі гелю можливе посилення дії препаратів, що викликають фотосенсибілізацію. Для зменшення ризику розвитку фоточутливості рекомендується захищати оброблені гелем ділянки шкіри одягом від впливу УФ-опромінення протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення застосування.Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 кап.: Діюча речовина: кетопрофен – 50,000 мг; Допоміжні речовини: лактоза – 186.1 мг, магнію стеарат – 2.4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1.5 мг. Склад плівкової оболонки: титану діоксид – 0.94 мг, барвник синій патентований – 0.17 мг, желатин – до 47 мг. 25 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКапсули непрозорі №3, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – розсипчастий або спресований порошок білого кольору з жовтуватим відтінком.ФармакокінетикаКетопрофен легко абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), біодоступність – 90%. Зв'язок із білками плазми крові – 99%. При внутрішньому прийомі 100 мг кетопрофену максимальні концентрації (Сmах) препарату в плазмі крові (10,4 мкг/мл) досягаються через 1 год 22 хв. Кетопрофен на 99% пов'язаний з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу становить 0,1 л/кг. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину і досягає концентрації, що дорівнює 30% концентрації в плазмі крові. Плазмовий кліренс кетопрофену становить приблизно 0,08 л/кг/год. Кетопрофен піддається інтенсивному метаболізму при дії мікросомальних ферментів печінки, період напіввиведення (Т1/2) не перевищує 2 год. Кетопрофен зв'язується з глюкуроновою кислотою і виводиться з організму у вигляді глюкуроніду. Активних метаболітів кетопрофену немає. До 80% кетопрофену виводиться нирками протягом 24 годин, переважно у формі глюкуроніду кетопрофену. При застосуванні препарату в дозі 100 мг і більше виведення нирками може бути ускладненим. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю більшість препарату виділяється через кишечник. При прийомі високих доз печінковий кліренс також зростає. Через кишківник виводиться до 40% препарату. У пацієнтів із печінковою недостатністю плазмова концентрація кетопрофену збільшена вдвічі (ймовірно, за рахунок гіпоальбумінемії, і внаслідок цього високого рівня незв'язаного активного кетопрофену). таким пацієнтам необхідно призначати препарат у мінімальній терапевтичній дозі. У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену протікають повільніше, що має клінічне значення лише для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.ФармакодинамікаКетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗЗ). Кетопрофен має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Кетопрофен блокує дію ферменту циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2) і, частково, ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі і в центральній нервовій системі (ЦНС), найімовірніше, у гіпоталамусі). Стабілізує in vitro та in vivo ліпосомальні мембрани, при високих концентраціях in vitro кетопрофен пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі: Запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату; ревматоїдний артрит; серонегативні артрити: анкілозуючий спондилоартрит – хвороба Бехтерева, псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера); подагра, псевдоподагра; остеоартроз; тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; больовий синдром, у тому числі слабкий, помірний та виражений; головний біль; зубний біль; посттравматичний та післяопераційний больовий синдром; больовий синдром при онкологічних захворюваннях; Альгодисменорея.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних засобів; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості АСК або інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі); риніт або кропив'янка в анамнезі, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення; язвений коліт. хвороба Крона; гемофілія та інші порушення згортання крові; дитячий вік (до 15 років); тяжка печінкова недостатність; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв); декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аортокоронарного шунтування; шлунково-кишкові, цереброваскулярні та інші кровотечі (або підозра на кровотечу); прогресуючі захворювання нирок, дивертикуліт, активне захворювання печінки, запальні захворювання кишечника, підтверджена гіперкаліємія; непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; хронічна диспепсія; ІІІ триместр вагітності; період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяІнгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику аборту мимовільного і формування вад серця (~1-1,5%). Застосовувати препарат вагітним жінкам у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише у випадку, коли переваги для матері виправдовують можливий ризик для плода. Протипоказано застосування кетопрофену у вагітних жінок під час III триместру вагітності через можливість розвитку слабкості пологової активності матки та/або передчасного закриття артеріальної протоки, можливого збільшення часу кровотечі, маловоддя та ниркової недостатності. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому при необхідності застосування кетопрофену в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Протипоказане застосування препарату дітям віком до 15 років.Побічна діяЧастота виникнення побічних реакцій: дуже поширені (>10%), поширені (>1%, але <10%), непоширені (>0.1%, але <1%), рідкісні (>0.01%, але <0.1%), дуже рідкісні (<0.01%). З боку травної системи: поширені – диспепсія (нудота, метеоризм, діарея або запор, блювання, зниження або підвищення апетиту), біль у животі, стоматит, сухість у роті. непоширені (при тривалому застосуванні у великих дозах – виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки), рідкісні – перфорація органів шлунково-кишкового тракту, загострення хвороби Крона, мелена, кровотеча із шлунково-кишкового тракту, транзиторне підвищення рівня ферментів печінки. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: поширені – головний біль, запаморочення, сонливість, стомлюваність, нервозність, кошмарні сновидіння. рідкісні – мігрень, периферична невропатія. дуже рідкісні – галюцинації, дезорієнтація, розлад мови. З боку органів чуття: рідкісні – шум у вухах, зміна смаку, нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт. З боку серцево-судинної системи: непоширені – тахікардія, артеріальна гіпертензія, периферичні набряки. Порушення з боку системи кровотворення: зниження агрегації тромбоцитів. рідкісні – анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, пурпура. З боку сечовидільної системи: рідкісні – порушення функції печінки, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, гематурія (при тривалому прийомі НПЗЗ та діуретиків). Алергічні реакції: поширені – свербіж, кропив'янка. непоширені – риніт, задишка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції. Інші: рідкісні – кровохаркання, менометрорагія.Взаємодія з лікарськими засобамиКетопрофен може послаблювати дію діуретиків та гіпотензивних засобів та посилювати дію гіпоглікемічних препаратів для прийому внутрішньо та деяких протисудомних препаратів (фенітоїн). Спільне застосування з іншими нестероїдними протизапальними засобами, саліцилатами, глюкокортикостероїдами, етанолом підвищує ризик розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту. Одночасне застосування з антикоагулянтами (гепарин, варфарин), тромболітиками, антиагрегантами (тіклопідін, клопідогрел), пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотеч. Одночасне застосування з солями калію, калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ, нестероїдними протизапальними засобами, низькомолекулярними гепаринами, циклоспорином, такролімусом і триметопримом підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Підвищує концентрацію у плазмі крові серцевих глікозидів, блокаторів "повільних" кальцієвих каналів, препаратів літію, циклоспорину, метотрексату та дигоксину. Збільшує токсичність метотрексату та нефротоксичність циклоспорину. Одночасне застосування з пробенецидом значно знижує кліренс кетопрофену у плазмі крові. Поєднане застосування з глюкокортикостероїдами та іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи селективні інгібітори ЦОГ2) збільшує ймовірність виникнення побічних ефектів (зокрема, з боку шлунково-кишкового тракту). НПЗЗ можуть зменшувати ефективність міфепрістону. Прийом НПЗП слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепрістону.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Капсули або таблетки слід ковтати повністю під час або після їди, запиваючи водою або молоком (об'єм рідини повинен бути не менше 100 мл). Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг на добу. Капсули 50 мг: зазвичай призначають по 1-2 капс. 2-3 рази на добу. Кетонал таблетки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг слід ковтати повністю під час або після їжі, запиваючи водою або молоком (об'єм рідини повинен бути не менше 100 мл).ПередозуванняЯк і у разі інших нестероїдних протизапальних засобів, при передозуванні кетопрофену можуть відзначатися нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок та ниркова недостатність. При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля. Лікування – симптоматичне. Вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи) та простагландинів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід поєднувати прийом кетопрофену з прийомом інших нестероїдних протизапальних засобів та/або інгібіторів ЦОГ2. При тривалому застосуванні НПЗП необхідно періодично оцінювати клінічний аналіз крові, контролювати функцію нирок та печінки, особливо у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), проводити аналіз калу на приховану кров. Необхідно бути обережними і частіше контролювати артеріальний тиск при застосуванні кетопрофену для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, серцево-судинними захворюваннями, які призводять до затримки рідини в організмі. У разі виникнення порушень з боку органів зору лікування слід негайно припинити. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, кетопрофен може маскувати симптоми інфекційно-запальних захворювань. У разі виявлення ознак інфекції або погіршення самопочуття на фоні застосування препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. За наявності в анамнезі протипоказань з боку шлунково-кишкового тракту (кровотечі, перфорація, виразкова хвороба), проведенні тривалої терапії та застосуванні високих доз кетопрофену пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря. Через важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід виявляти особливу обережність при застосуванні кетопрофену пацієнтам із серцевою або нирковою недостатністю, а також при лікуванні літніх пацієнтів, які приймають діуретики, та пацієнтів, у яких з якоїсь причини спостерігається зменшення обсягу циркулюючої. крові. Застосування препарату слід припинити перед великим хірургічним втручанням. Застосування кетопрофену може впливати на жіночу фертильність, тому пацієнткам з безпліддям (у т.ч. таким, що проходить обстеження) не рекомендується застосовувати препарат. Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами. Даних про негативний вплив препарату Кетонал у дозах, що рекомендуються, на здатність до керування автомобілем або роботу з механізмами немає. Водночас, пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату виникають сонливість, запаморочення або інші неприємні відчуття з боку нервової системи, включаючи порушення зору, слід утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 2 мл: речовина, що діє: кетопрофен 100 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь 800 мг; етанол 200 мг; бензиловий спирт 40 мг; вода для ін'єкцій до 2мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 50 мг/мл. По 2 мл препарату поміщають у ампули темного скла I гідролітичного класу з точкою надлому червоного кольору. На верхній частині ампули кільце жовтого кольору. На ампулу наклеюють етикетку. По 5 або 10 ампул поміщають у прозорий відкритий блістер або прозорий блістер, покритий білою полімерною плівкою. По 2 або 5 блістерів (5 ампул) поміщають у картонну пачку разом із інструкцією з медичного застосування. По 5 блістерів (10 ампул) поміщають у картонну пачку разом із інструкцією з медичного застосування (для стаціонарів).Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний або трохи жовтуватий розчин.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Кетопрофен легко абсорбується із шлунково-кишкового тракту при прийомі внутрішньо. Після перорального прийому капсул кетопрофену пролонгованої дії 200 мг максимальні концентрації в плазмі Сmах від 3,1 до 3,4 ± 1,2 мг/л досягаються протягом 5 год. Біодоступність препарату становить 90%. Їда не впливає на загальну біодоступність кетопрофену, але зменшує швидкість всмоктування. Розподіл Кетопрофен на 99% пов'язаний з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу становить 0,1 л/кг. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину і досягає концентрації, що дорівнює 50% концентрації в плазмі крові. Плазмовий кліренс кетопрофену становить приблизно 0,08 л/кг/год. Ефективні концентрації кетопрофену визначаються в крові навіть через 24 години після його прийому. Метаболізм та виведення Кетопрофен піддається інтенсивному метаболізму при дії мікросомальних ферментів печінки, період напіввиведення не перевищує 2 год. Кетопрофен зв'язується з глюкуроновою кислотою і виводиться з організму у вигляді глюкуроніду. Активних метаболітів кетопрофену немає. До 80% кетопрофену виводиться нирками протягом 24 годин, переважно у формі глюкуроніду кетопрофену. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю більшість препарату виділяється через кишечник. При прийомі високих доз печінковий кліренс також зростає. Через кишківник виводиться до 40% препарату. У пацієнтів із печінковою недостатністю плазмова концентрація кетопрофену збільшена вдвічі (ймовірно, за рахунок гіпоальбумінемії, і внаслідок цього високого рівня незв'язаного активного кетопрофену), таким пацієнтам необхідно призначати препарат у мінімальній терапевтичній дозі. У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс кетопрофену знижений, проте корекція доз потрібна лише у разі тяжкої ниркової недостатності. У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену протікають повільніше, що має клінічне значення лише для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.ФармакодинамікаКетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом. Кетопрофен має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Кетопрофен блокує дію ферменту циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2) і, частково, ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі й у центральній нервовій системі, найімовірніше, у гіпоталамусі). Стабілізує in vitro та in vivo ліпосомальні мембрани, при високих концентраціях in vitro кетопрофен пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі: запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату; ревматоїдний артрит, серонегативні артрити: анкілозуючий спондиліт – хвороба Бехтерева, псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера); подагра, псевдоподагра; остеоартроз; больовий синдром: слабкий, помірний і виражений при головному болі, мігрені, тенденції, бурсіті, міалгії, невралгії, радикуліті, посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, у тому числі супроводжується запаленням та підвищенням температури, больовий синдром при онкологічних захворюваннях, альгодисменорея, запальні малого тазу, зокрема аднексит.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних препаратів; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення; неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона; гемофілія та інші порушення згортання крові; дитячий вік (до 15 років); виражена печінкова недостатність; виражена ниркова недостатність: тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), підтверджена гіперкалімемія, прогресуючі захворювання нирок; некомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аортокоронарного шунтування; шлунково-кишкові, цереброваскулярні та інші кровотечі (або підозра на кровотечу); хронічна диспепсія; ІІІ триместр вагітності; період лактації. З обережністю: Виразкова хвороба в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; бронхіальна астма в анамнезі; клінічно виражені серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання та захворювання периферичних артерій; дисліпідемія, печінкова недостатність, гіпербілірубінемія, алкогольний цироз печінки; хронічна ниркова недостатність (КК 30-60 мл/хв); хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія; захворювання крові; дегідратація, цукровий діабет; куріння; літній вік; тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів, одночасний прийом антикоагулянтів (в т.ч. варфарину), антиагрегантів (в т.ч. клопідогрелю), пероральних глюкокортикостероїдів (в т.ч. преднізолону), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в т.ч. пароксетину, циталопраму, сертраліну).Вагітність та лактаціяІнгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику аборту мимовільного і формування вад серця (~1-1,5%). Призначати препарат вагітним жінкам у І та ІІ триместрах вагітності можливо лише у випадку, коли переваги для матері виправдовують можливий ризик для плода. Протипоказано застосування кетопрофену у вагітних жінок під час III триместру вагітності через можливість розвитку слабкості пологової активності матки та/або передчасного закриття артеріальної протоки, можливого збільшення часу кровотечі, маловоддя та ниркової недостатності. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому при необхідності призначення кетопрофену матері, що годує, слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100, З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: рідко – геморагічна анемія, гемолітична анемія, лейкопенія; частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функції кісткового мозку. З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок). З боку нервової системи: часто – безсоння, депресія, астенія; нечасто - головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – парестезії, сплутаність чи втрата свідомості, периферична полінейропатія; частота невідома – судоми, порушення смакових відчуттів, емоційна лабільність. З боку органів чуття: рідко – нечіткість зору, шум у вухах, кон'юнктивіт, сухість слизової оболонки ока, біль у очах, зниження слуху; частота невідома – неврит зорового нерва. З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія; частота невідома – серцева недостатність, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку дихальної системи: рідко: загострення бронхіальної астми, носові кровотечі, набряк гортані; частота невідома: бронхоспазм (особливо у пацієнтів з гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних засобів), риніт. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, диспепсія, біль у ділянці живота, НПЗП-гастропатія; нечасто – запор, діарея, здуття живота, гастрит; рідко: виразкова хвороба, стоматит; дуже рідко: загострення неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, ясенна, шлунково-кишкова, гемороїдальна кровотеча, мелена, перфорація органів шлунково-кишкового тракту; частота невідома – шлунково-кишковий дискомфорт, біль у шлунку. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит, підвищення активності “печінкових” ферментів та білірубіну. З боку шкірних покровів: нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри; частота невідома - фотосенсибілізація, алопеція, кропив'янка, загострення хронічної кропив'янки, ангіоневротичний набряк, еритема, бульозний висип, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пурпура. З боку сечовидільної системи: рідко – цистит, уретрит, гематурія; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, аномальні значення показників функції нирок; частота невідома – затримка рідини в організмі і внаслідок цього збільшення маси тіла, гіперкаліємія. Інше: нечасто – периферичні набряки, втома; рідко - кровохаркання, менометрорагія, задишка, спрага, м'язові посмикування.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажані поєднання лікарських засобів Не рекомендовано спільне застосування кетопрофену з іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2), саліцилатами у високих дозах, внаслідок підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч та виразки слизової оболонки ШКТ. Одночасне застосування з антикоагулянтами (гепарин, варфарин), антиагрегантами (тіклопідін, клопідогрел) підвищує ризик розвитку кровотеч. Якщо застосування такої комбінації є неминучим, слід ретельно контролювати стан пацієнта. При одночасному застосуванні з препаратами літію можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові аж до токсичних значень. Слід ретельно контролювати концентрацію літію у плазмі крові та своєчасно коригувати дозу препаратів літію під час та після лікування НПЗЗ. Підвищує гематологічну токсичність метотрексату, особливо при його застосуванні у високих дозах (більше 15 мг на тиждень). Інтервал часу між припиненням або початком терапії кетопрофеном та прийомом метотрексату повинен становити не менше 12 годин. Поєднання, які необхідно застосовувати з обережністю На тлі терапії кетопрофеном пацієнти, які приймають діуретики, особливо при розвитку дегідратації, мають більш високий ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зниження ниркового кровотоку, спричиненого пригніченням синтезу простагландинів. Перед початком застосування кетопрофену таких пацієнтів слід провести регідратаційні заходи. Після початку лікування необхідно контролювати функцію нирок. Спільне застосування препарату з інгібіторами АПФ та блокаторами рецепторів ангіотензину II у пацієнтів з порушеннями функції нирок (при дегідратації, пацієнтів похилого віку) може призвести до погіршення функції нирок, у т.ч. до розвитку гострої ниркової недостатності. Протягом перших тижнів одночасного застосування кетопрофену та метотрексату у дозі, що не перевищує 15 мг/тиждень, слід щотижня контролювати аналіз крові. У пацієнтів похилого віку або у разі виникнення будь-яких ознак порушення функції нирок слід виконувати дослідження частіше. Поєднання, які необхідно брати до уваги Кетопрофен може послаблювати дію гіпотензивних засобів (бета-блокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретиків). Одночасне застосування із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Одночасне застосування з тромболітиками збільшує ризик розвитку кровотечі. Одночасне застосування з солями калію, калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ, блокаторами рецепторів ангіотензину II, нестероїдними протизапальними засобами, низькомолекулярними гепаринами, циклоспорином, такролімусом і триметопримом підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні з циклоспорином такролімусом можливий ризик розвитку адитивної нефротоксичної дії, особливо у пацієнтів похилого віку. Застосування кількох антиагрегантних препаратів (тирофібан, ептифібарид, абциксимаб, илопрост) збільшує ризик розвитку кровотечі. Підвищує концентрацію у плазмі крові серцевих глікозидів, блокаторів "повільних" кальцієвих каналів, циклоспорину, метотрексату та дигоксину. Кетопрофен може посилювати дію пероральних гіпоглікемічних та деяких протисудомних препаратів (фенітоїну). Одночасне застосування з пробенецидом значно знижує кліренс кетопрофену у плазмі крові. Нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати ефективність міфепрістону. Прийом НПЗП слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепрістону. Фармацевтично несумісний із розчином трамадолу через випадання осаду.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно, внутрішньом'язово. Для зниження частоти небажаних реакцій рекомендується використовувати ефективну мінімальну дозу препарату. Максимальна добова доза становить 200 мг. Необхідно ретельно оцінити співвідношення ймовірної користі та ризику до початку прийому кетопрофену в дозі 200 мг/добу. Внутрішньом'язове введення: по 100 мг (1 ампула) 1-2 рази на день. Внутрішньовенне інфузійне введення кетопрофену повинно проводитись лише в умовах стаціонару. Тривалість інфузії повинна становити від 0,5 до 1 год. Внутрішньовенний спосіб застосування слід застосовувати не більше 48 год. Нетривала внутрішньовенна інфузія: від 100 (до 200) мг (1 - 2 ампули) кетопрофену, розведених у 100 мл 0,9% розчину хлориду натрію, вводиться протягом 0,5-1ч. Тривала внутрішньовенна інфузія: від 100 (до 200) мг (1-2 ампули) кетопрофену, розведених у 500 мл інфузійного розчину (0,9% розчин натрію хлориду, лактат містить розчин Рінгера, 5% розчин декстрози), вводиться ; можливе повторне введення через 8 годин. Максимальна добова доза становить 200 мг. Кетопрофен можна поєднувати з аналгетиками центральної дії; його можна змішувати з опіоїдами (наприклад, морфін) в одному флаконі, фармацевтично несумісний з розчином трамадолу через випадання осаду. Парентеральне введення препарату Кетонал можна поєднувати із застосуванням пероральних форм (таблетки, капсули) або ректальних супозиторіїв.ПередозуванняПри передозуванні кетопрофену можуть відзначатися головний біль, нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок та ниркова недостатність. При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля. Лікування - симптоматична та підтримуюча терапія; Вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи) та простагландинів, моніторинг дихальної та серцево-судинної діяльності, специфічного антидоту не виявлено, гемодіаліз малоефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні НПЗП необхідно періодично оцінювати клінічний аналіз крові, а також контролювати функцію нирок та печінки, особливо у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), проводити аналіз калу на приховану кров. Необхідно бути обережними і частіше контролювати артеріальний тиск при застосуванні кетопрофену для лікування пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, серцево-судинні захворювання, які призводять до затримки рідини в організмі. У разі виникнення порушень з боку органів зору лікування слід негайно припинити. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, кетопрофен може маскувати симптоми інфекційно-запальних захворювань. У разі виявлення ознак інфекції або погіршення самопочуття на фоні застосування препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. За наявності в анамнезі протипоказань з боку шлунково-кишкового тракту (кровотечі, перфорація, виразкова хвороба), проведенні тривалої терапії та застосуванні високих дозувань кетопрофену пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря. Через важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід виявляти особливу обережність при призначенні кетопрофену пацієнтам із серцевою або нирковою недостатністю, а також при лікуванні літніх пацієнтів, які приймають діуретики, та пацієнтів, у яких, з якоїсь причини, спостерігається зниження обсягу циркулюючої крові (наприклад, після хірургічного втручання). Застосування кетопрофену може впливати на жіночу фертильність, тому пацієнткам з безпліддям (у т.ч. таким, що проходить обстеження) не рекомендується застосовувати препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період застосування препарату необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здібності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Діюча речовина: кетопрофен 50 мг, допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (метилгідроксибензоат) 2,0 мг, пропілпарагідроксибензоат (пропілгідроксибензоат) 0,5 мг, пропіленгліколь 70,0 мг, ізопропілміристат 50,0 мг, вазелін (білий) 320,0 мг, ельфакос, пропіленгліколю глицерил олеат 90,0 мг, магнію сульфат 5,0 мг, вода очищена 382,5 мг. Крем 30г, 50г, 100г.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 5% білого або майже білого кольору однорідний.ХарактеристикаКетонал® крем - має подвійну концентрацію діючої речовини кетопрофену - 5% кетопрофену Кетонал® крем рекомендується застосовувати для симптоматичної терапії – зменшення болю за наступних станів: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів. Без запаху. Порівняно з концентрацією діючої речовини (кетопрофену) у препараті Кетонал® гель ЛСР-010502/08.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні засобиФармакокінетикаАбсорбція Проникнення місцевих нестероїдних протизапальних препаратів через шкіру залежить від фізичних та хімічних властивостей компонентів крему. Швидкість вивільнення та всмоктування кетопрофену у вигляді крему місцевого застосування залежить від наповнювача препарату. Порівняно з пероральною формою відносна біодоступність кетопрофену у вигляді крему – близько 5%. Кетопрофен у формі крему в основному діє місцево і не має системного ефекту. Розподіл Кетопрофен переважно зв'язується із білками плазми (99%). Проникає у тканини суглобів, у т. ч. у синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. При цьому концентрація кетопрофену у плазмі крові залишається незначною. При місцевому нанесенні крему максимальна концентрація кетопрофену в плазмі відзначається через 6 годин. Значні концентрації присутні у підшкірно-жировій клітковині, навколосуглобових тканинах та синовіальній рідині. Дія препарату у тканинах зберігається до 12 годин. Метаболізм та екскреція Кетопрофен метаболізується у печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Кетопрофен поступово виводиться нирками.ФармакодинамікаКетопрофен є одним із найефективніших інгібіторів циклооксигеназ. Він також інгібує активність ліпооксигенази та брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани та перешкоджає вивільненню ферментів, задіяних у запальному процесі. Основними властивостями кетопрофену є виражена аналгетична, протизапальна та жарознижувальна дія. При використанні місцевих форм кетопрофену при пошкодженні зв'язок, болю в спині або в суглобах знеболювальна дія препарату проявляється через 30 хв після нанесення. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення – при наступних станах: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.РекомендуєтьсяСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення – при наступних станах: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також до саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату, блокаторів ультрафіолетових (УФ) променів, віддушок; вказівка ​​в анамнезі на напади бронхіальної астми або алергічного риніту після застосування НПЗЗ та саліцилатів; ІІІ триместр вагітності; дитячий вік (до 15 років); порушення цілісності шкірних покровів у сфері нанесення крему (екзема, акне, мокнучий дерматит, відкрита чи інфікована рана); реакції фоточутливості в анамнезі; вплив сонячного світла, зокрема. непрямі сонячні промені та УФ-опромінення в солярії протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування у І та ІІ триместрах вагітності Оскільки безпека застосування кетопрофену у вагітних жінок не оцінювалася, слід уникати застосування кетопрофену у І та ІІ триместрах вагітності. Препарат Кетонал® крем протипоказаний у III триместрі вагітності. Під час III триместру вагітності всі інгібітори простагландинсинтетази, включаючи кетопрофен, можуть токсично впливати на серце, легені та нирки плода. Наприкінці вагітності можливе збільшення часу кровотечі у матері та дитини. НПЗП можуть відкладати час настання пологів. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування препарату Кетонал® крем під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), реакції гіперчутливості. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко: виразка, кровотеча, діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж та печіння; рідко: реакції фоточутливості, кропив'янка. Надходили рідкісні повідомлення про більш важкі реакції, такі як бульозна або фліктенульозна екзема, які можуть поширюватися за область місця застосування або набувати генералізованого характеру. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: погіршення функції нирок у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Кетопрофен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може знижувати виведення метотрексату і сприяти збільшенню його токсичності. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та вплив на їх виведення не є значущими.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Невелика кількість крему (3-5 см) легкими рухами, що втирають, наносять тонким шаром на шкіру запаленої або хворобливої ​​ділянки тіла відповідно до його площі 2 рази на день. Тривалість курсу лікування без консультації лікаря не повинна перевищувати 14 днів. При необхідності Кетонал® крем можна поєднувати з іншими лікарськими формами препарату Кетонал® (капсули, таблетки, ректальні супозиторії, розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення). Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг на добу. Оклюзійна пов'язка не рекомендується. Якщо Ви забули нанести крем, нанесіть його в той час, коли має бути нанесена наступна доза, але не подвоювати її.ПередозуванняПередозування малоймовірне при зовнішньому застосуванні препарату. У разі передозування, шкіру необхідно ретельно промити проточною водою. Необхідно припинити застосування крему Кетонал® і звернутися до лікаря. У разі потрапляння препарату внутрішньо можливий розвиток системних небажаних реакцій. У цьому випадку необхідне симптоматичне лікування та підтримуюча терапія як при передозуванні формами для вживання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідна консультація лікаря за наявності у вас порушень функцій печінки та нирок, ерозивно-виразкового ураження шлунково-кишкового тракту, захворювання крові, бронхіальної астми, хронічної серцевої недостатності; слід уникати застосування кетопрофену в І та ІІ триместрах вагітності, застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується. Необхідно уникати влучення крему в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки. Для зменшення ризику розвитку фоточутливості рекомендується захищати оброблені кремом ділянки шкіри одягом від впливу УФ-опромінення протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення застосування. Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: активна речовина: кетопрофен 50 мг, допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (метилгідроксибензоат) 2,0 мг, пропілпарагідроксибензоат (пропілгідроксибензоат) 0,5 мг, пропіленгліколь 70,0 мг, ізопропілміристат 50,0 мг, вазелін (білий) 320,0 мг, ельфакос, пропіленгліколю глицерил олеат 90,0 мг, магнію сульфат 5,0 мг, вода очищена 382,5 мг. Крем 30г, 50г, 100г.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 5% білого або майже білого кольору однорідний.ХарактеристикаКетонал® крем - має подвійну концентрацію діючої речовини кетопрофену - 5% кетопрофену Кетонал® крем рекомендується застосовувати для симптоматичної терапії – зменшення болю за наступних станів: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів. Без запаху. Порівняно з концентрацією діючої речовини (кетопрофену) у препараті Кетонал® гель ЛСР-010502/08.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні засобиФармакокінетикаАбсорбція Проникнення місцевих нестероїдних протизапальних препаратів через шкіру залежить від фізичних та хімічних властивостей компонентів крему. Швидкість вивільнення та всмоктування кетопрофену у вигляді крему місцевого застосування залежить від наповнювача препарату. Порівняно з пероральною формою відносна біодоступність кетопрофену у вигляді крему – близько 5%. Кетопрофен у формі крему в основному діє місцево і не має системного ефекту. Розподіл Кетопрофен переважно зв'язується із білками плазми (99%). Проникає у тканини суглобів, у т. ч. у синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. При цьому концентрація кетопрофену у плазмі крові залишається незначною. При місцевому нанесенні крему максимальна концентрація кетопрофену в плазмі відзначається через 6 годин. Значні концентрації присутні у підшкірно-жировій клітковині, навколосуглобових тканинах та синовіальній рідині. Дія препарату у тканинах зберігається до 12 годин. Метаболізм та екскреція Кетопрофен метаболізується у печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Кетопрофен поступово виводиться нирками.ФармакодинамікаКетопрофен є одним із найефективніших інгібіторів циклооксигеназ. Він також інгібує активність ліпооксигенази та брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани та перешкоджає вивільненню ферментів, задіяних у запальному процесі. Основними властивостями кетопрофену є виражена аналгетична, протизапальна та жарознижувальна дія. При використанні місцевих форм кетопрофену при пошкодженні зв'язок, болю в спині або в суглобах знеболювальна дія препарату проявляється через 30 хв після нанесення. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення – при наступних станах: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.РекомендуєтьсяСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення – при наступних станах: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також до саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату, блокаторів ультрафіолетових (УФ) променів, віддушок; вказівка ​​в анамнезі на напади бронхіальної астми або алергічного риніту після застосування НПЗЗ та саліцилатів; ІІІ триместр вагітності; дитячий вік (до 15 років); порушення цілісності шкірних покровів у сфері нанесення крему (екзема, акне, мокнучий дерматит, відкрита чи інфікована рана); реакції фоточутливості в анамнезі; вплив сонячного світла, зокрема. непрямі сонячні промені та УФ-опромінення в солярії протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування у І та ІІ триместрах вагітності Оскільки безпека застосування кетопрофену у вагітних жінок не оцінювалася, слід уникати застосування кетопрофену у І та ІІ триместрах вагітності. Препарат Кетонал® крем протипоказаний у III триместрі вагітності. Під час III триместру вагітності всі інгібітори простагландинсинтетази, включаючи кетопрофен, можуть токсично впливати на серце, легені та нирки плода. Наприкінці вагітності можливе збільшення часу кровотечі у матері та дитини. НПЗП можуть відкладати час настання пологів. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування препарату Кетонал® крем під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), реакції гіперчутливості. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко: виразка, кровотеча, діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж та печіння; рідко: реакції фоточутливості, кропив'янка. Надходили рідкісні повідомлення про більш важкі реакції, такі як бульозна або фліктенульозна екзема, які можуть поширюватися за область місця застосування або набувати генералізованого характеру. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: погіршення функції нирок у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Кетопрофен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може знижувати виведення метотрексату і сприяти збільшенню його токсичності. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та вплив на їх виведення не є значущими.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Невелика кількість крему (3-5 см) легкими рухами, що втирають, наносять тонким шаром на шкіру запаленої або хворобливої ​​ділянки тіла відповідно до його площі 2 рази на день. Тривалість курсу лікування без консультації лікаря не повинна перевищувати 14 днів. При необхідності Кетонал® крем можна поєднувати з іншими лікарськими формами препарату Кетонал® (капсули, таблетки, ректальні супозиторії, розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення). Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг на добу. Оклюзійна пов'язка не рекомендується. Якщо Ви забули нанести крем, нанесіть його в той час, коли має бути нанесена наступна доза, але не подвоювати її.ПередозуванняПередозування малоймовірне при зовнішньому застосуванні препарату. У разі передозування, шкіру необхідно ретельно промити проточною водою. Необхідно припинити застосування крему Кетонал® і звернутися до лікаря. У разі потрапляння препарату внутрішньо можливий розвиток системних небажаних реакцій. У цьому випадку необхідне симптоматичне лікування та підтримуюча терапія як при передозуванні формами для вживання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідна консультація лікаря за наявності у вас порушень функцій печінки та нирок, ерозивно-виразкового ураження шлунково-кишкового тракту, захворювання крові, бронхіальної астми, хронічної серцевої недостатності; слід уникати застосування кетопрофену в І та ІІ триместрах вагітності, застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується. Необхідно уникати влучення крему в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки. Для зменшення ризику розвитку фоточутливості рекомендується захищати оброблені кремом ділянки шкіри одягом від впливу УФ-опромінення протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення застосування. Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем для зовнішнього застосування 5% - 1 г. Активна речовина: кетопрофен – 50 мг; Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат - 2 мг, пропілпарагідроксибензоат - 0.5 мг, пропіленгліколь - 70 мг, ізопропілміристат - 50 мг, вазелін білий - 320 мг, ельфакос ST9 - 30 мг, пропіленгліколю гліцерил оле магія – 382.5 мг. 30/50/100 г – туби алюмінієві, пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 5% білого або майже білого кольору однорідний.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаАбсорбція Проникнення місцевих нестероїдних протизапальних препаратів через шкіру залежить від фізичних та хімічних властивостей компонентів крему. Швидкість вивільнення та всмоктування кетопрофену у вигляді крему місцевого застосування залежить від наповнювача препарату. Порівняно з пероральною формою, відносна біодоступність кетопрофену у вигляді крему – близько 5%. Кетопрофен у формі крему в основному діє місцево і не має системного ефекту. Розподіл Кетопрофен переважно зв'язується із білками плазми (99%). Проникає у тканини суглобів, у т. ч. у синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. При цьому концентрація кетопрофену у плазмі крові залишається незначною. При місцевому нанесенні крему максимальна концентрація кетопрофену в плазмі відзначається через 6 годин. Значні концентрації присутні у підшкірно-жировій клітковині, навколосуглобових тканинах та синовіальній рідині. Дія препарату у тканинах зберігається до 12 годин. Метаболізм та екскреція Кетопрофен метаболізується у печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Кетопрофен поступово виводиться нирками.ФармакодинамікаКетопрофен є одним із найефективніших інгібіторів циклооксигеназ. Він також інгібує активність ліпоксигенази та брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани та перешкоджає вивільненню ферментів, задіяних у запальному процесі. Основними властивостями кетопрофену є виражена аналгетична, протизапальна та жарознижувальна дія. При використанні місцевих форм кетопрофену при пошкодженні зв'язок, болю в спині або в суглобах знеболювальна дія препарату проявляється через 30 хв після нанесення. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного генезу, у т.ч.: ревматоїдний артрит та періартрит; анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерєва); псоріатичний артрит; реактивний артрит (синдром Рейтера); остеоартроз різної локалізації; тендиніт, бурсит; міалгія; невралгія; радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забиття м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших НПЗЗ, до фенофібрату, блокаторів УФ-променів, віддушок; порушення цілісності шкірних покривів (екзема, мокнучий дерматит, відкрита чи інфікована рана); вказівки в анамнезі на напади бронхіальної астми, спричинені прийомом НПЗЗ та саліцилатів; реакції фоточутливості в анамнезі; вплив сонячного світла, зокрема. непрямі сонячні промені та УФ-опромінення в солярії протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення лікування; ІІІ триместр вагітності; дитячий вік до 15 років. З обережністю: порушення функції печінки та/або нирок, ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, захворювання крові, бронхіальна астма, хронічна серцева недостатність.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування у III триместрі вагітності. Застосування у І та ІІ триместрах можливе у випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування препарату Кетонал у період лактації (грудного вигодовування) не рекомендується. Протипоказання: дитячий вік до 12 років.Побічна діяНайчастіше виникають місцеві реакції. Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та Алергічні реакції: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія. З боку шкіри та шкірних придатків: нечасто – еритема, свербіж, печіння, екзема, транзиторний дерматит легкого ступеня тяжкості; рідко – кропив'янка, висипання, фотосенсибілізація, бульозний дерматит, пурпура, багатоформна еритема, ліхеноїдний дерматит, некроз шкіри, синдром Стівенса-Джонсона; дуже рідко – поодинокий випадок тяжкого контактного дерматиту (на тлі поганої гігієни та інсоляції), поодинокий випадок тяжкого генералізованого фотодерматиту, токсичний епідермальний некроліз. З боку дихальної системи: дуже рідко – астматичні напади (як варіант алергічної реакції). З боку сечовидільної системи: дуже рідко – погіршення функції нирок у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки концентрація препарату в плазмі крові вкрай низька, прояви симптомів взаємодії з іншими препаратами (аналогічні симптоми при системному застосуванні) можливі лише при частому та тривалому застосуванні. Не рекомендується одночасне застосування інших топічних форм (мазі, гелі), що містять кетопрофен або інші нестероїдні протизапальні засоби. Одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти зменшує рівень зв'язування кетопрофену з білками плазми. Кетопрофен знижує виведення метотрексату та сприяє збільшенню його токсичності. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та вплив на їх виведення не є значущими. Пацієнтам, які приймають кумаринсодержащіе протизгортання препарати, рекомендується проводити лікування під наглядом лікаря.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Невелика кількість крему (приблизно 3-5 см) легкими рухами, що втирають, наносять тонким шаром на шкіру над вогнищем ураження. Крем наносять 2-3 рази на добу. Тривалість лікування без консультації лікаря має перевищувати 14 днів.ПередозуванняСимптоми: подразнення, еритема, свербіж. Лікування: слід припинити застосування препарату. Пацієнту необхідно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати влучення крему в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки. При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Якщо пацієнт забув нанести крем, слід використовувати його в той час, коли має бути нанесена наступна доза, але не подвоювати її. Кетонал® крем для зовнішнього застосування можна застосовувати у комбінації з іншими лікарськими формами препарату Кетонал® (капсулами, таблетками, свічками). Сумарна добова доза незалежно від лікарської форми не повинна перевищувати 200 мг. З появою шкірних реакцій, зокрема. розвинених при сумісному застосуванні з октокрилен-містять препарати, слід негайно припинити лікування. Для зменшення ризику фоточутливості рекомендується захищати оброблені кремом ділянки шкіри одягом від впливу УФО протягом усього періоду лікування і ще протягом 2 тижнів після припинення застосування гелю. Не застосовувати у вигляді оклюзійних пов'язок. Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про негативний вплив препарату Кетонал® крем на здатність до керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: діюча речовина: кетопрофен 50 мг; допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (метилгідроксибензоат) 2,0 мг, пропілпарагідроксибензоат (пропілгідроксибензоат) 0,5 мг, пропіленгліколь 70,0 мг, ізопропілміристат 50,0 мг, вазелін (білий) 320,0 мг, ельфакос, пропіленгліколю глицерил олеат 90,0 мг, магнію сульфат 5,0 мг, вода очищена 382,5 мг. Крем 30г, 50г, 100г.Опис лікарської формиКрем: білий чи майже білий, однорідний.ХарактеристикаКетонал® крем - має подвійну концентрацію діючої речовини кетопрофену - 5% кетопрофену Кетонал® крем рекомендується застосовувати для симптоматичної терапії – зменшення болю за наступних станів: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів. Без запаху. Порівняно з концентрацією діючої речовини (кетопрофену) у препараті Кетонал® гель ЛСР-010502/08.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні засобиФармакокінетикаАбсорбція Проникнення місцевих нестероїдних протизапальних препаратів через шкіру залежить від фізичних та хімічних властивостей компонентів крему. Швидкість вивільнення та всмоктування кетопрофену у вигляді крему місцевого застосування залежить від наповнювача препарату. Порівняно з пероральною формою відносна біодоступність кетопрофену у вигляді крему – близько 5%. Кетопрофен у формі крему в основному діє місцево і не має системного ефекту. Розподіл Кетопрофен переважно зв'язується із білками плазми (99%). Проникає у тканини суглобів, у т. ч. у синовіальну рідину, і досягає там терапевтичних концентрацій. При цьому концентрація кетопрофену у плазмі крові залишається незначною. При місцевому нанесенні крему максимальна концентрація кетопрофену в плазмі відзначається через 6 годин. Значні концентрації присутні у підшкірно-жировій клітковині, навколосуглобових тканинах та синовіальній рідині. Дія препарату у тканинах зберігається до 12 годин. Метаболізм та екскреція Кетопрофен метаболізується у печінці з утворенням кон'югатів, які виводяться переважно нирками. Метаболізм кетопрофену не залежить від віку, наявності тяжкої ниркової недостатності або цирозу печінки. Кетопрофен поступово виводиться нирками.ФармакодинамікаКетопрофен є одним із найефективніших інгібіторів циклооксигеназ. Він також інгібує активність ліпооксигенази та брадикініну. Стабілізує лізосомальні мембрани та перешкоджає вивільненню ферментів, задіяних у запальному процесі. Основними властивостями кетопрофену є виражена аналгетична, протизапальна та жарознижувальна дія. При використанні місцевих форм кетопрофену при пошкодженні зв'язок, болю в спині або в суглобах знеболювальна дія препарату проявляється через 30 хв після нанесення. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення – при наступних станах: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.РекомендуєтьсяСимптоматична терапія – зменшення болю та запалення – при наступних станах: остеоартроз різної локалізації; періартрит, тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; травми опорно-рухового апарату (в т.ч. спортивні), забій м'язів та зв'язок, розтягнення зв'язок, розриви зв'язок та сухожилля м'язів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також до саліцилатів, тіапрофенової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату, блокаторів ультрафіолетових (УФ) променів, віддушок; вказівка ​​в анамнезі на напади бронхіальної астми або алергічного риніту після застосування НПЗЗ та саліцилатів; ІІІ триместр вагітності; дитячий вік (до 15 років); порушення цілісності шкірних покровів у сфері нанесення крему (екзема, акне, мокнучий дерматит, відкрита чи інфікована рана); реакції фоточутливості в анамнезі; вплив сонячного світла, зокрема. непрямі сонячні промені та УФ-опромінення в солярії протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування у І та ІІ триместрах вагітності Оскільки безпека застосування кетопрофену у вагітних жінок не оцінювалася, слід уникати застосування кетопрофену у І та ІІ триместрах вагітності. Препарат Кетонал® крем протипоказаний у III триместрі вагітності. Під час III триместру вагітності всі інгібітори простагландинсинтетази, включаючи кетопрофен, можуть токсично впливати на серце, легені та нирки плода. Наприкінці вагітності можливе збільшення часу кровотечі у матері та дитини. НПЗП можуть відкладати час настання пологів. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування препарату Кетонал® крем під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), реакції гіперчутливості. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко: виразка, кровотеча, діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: місцеві шкірні реакції, такі як еритема, екзема, свербіж та печіння; рідко: реакції фоточутливості, кропив'янка. Надходили рідкісні повідомлення про більш важкі реакції, такі як бульозна або фліктенульозна екзема, які можуть поширюватися за область місця застосування або набувати генералізованого характеру. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: погіршення функції нирок у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю. При появі будь-яких побічних ефектів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Кетопрофен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може знижувати виведення метотрексату і сприяти збільшенню його токсичності. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та вплив на їх виведення не є значущими.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Невелика кількість крему (3-5 см) легкими рухами, що втирають, наносять тонким шаром на шкіру запаленої або хворобливої ​​ділянки тіла відповідно до його площі 2 рази на день. Тривалість курсу лікування без консультації лікаря не повинна перевищувати 14 днів. При необхідності Кетонал® крем можна поєднувати з іншими лікарськими формами препарату Кетонал® (капсули, таблетки, ректальні супозиторії, розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення). Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг на добу. Оклюзійна пов'язка не рекомендується. Якщо Ви забули нанести крем, нанесіть його в той час, коли має бути нанесена наступна доза, але не подвоювати її.ПередозуванняПередозування малоймовірне при зовнішньому застосуванні препарату. У разі передозування, шкіру необхідно ретельно промити проточною водою. Необхідно припинити застосування крему Кетонал® і звернутися до лікаря. У разі потрапляння препарату внутрішньо можливий розвиток системних небажаних реакцій. У цьому випадку необхідне симптоматичне лікування та підтримуюча терапія як при передозуванні формами для вживання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідна консультація лікаря за наявності у вас порушень функцій печінки та нирок, ерозивно-виразкового ураження шлунково-кишкового тракту, захворювання крові, бронхіальної астми, хронічної серцевої недостатності; слід уникати застосування кетопрофену в І та ІІ триместрах вагітності, застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується. Необхідно уникати влучення крему в очі, на шкіру навколо очей, слизові оболонки. Для зменшення ризику розвитку фоточутливості рекомендується захищати оброблені кремом ділянки шкіри одягом від впливу УФ-опромінення протягом усього періоду лікування та ще 2 тижні після припинення застосування. Слід ретельно мити руки після кожного нанесення препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему