Все товары
3 642,00 грн
3 597,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: вориконазол – 200 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 81 мг, кроскармеллозу натрію 18 мг, манітол 83 мг, магнію стеарат 3 мг, целюлоза мікрокристалічна 65 мг; Склад плівкової оболонки: опадрай II білий 13 мг, у т. ч.: полівініловий спирт 6.097 мг, макрогол 3.068 мг, тальк 2.262 мг, титану діоксид 1.573 мг. 2, 7, 10, 14 чи 15 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ) (1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі – майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаЗагальна характеристика: Фармакокінетичні параметри вориконазолу характеризуються значною міжіндивідуальною варіабельністю. Фармакокінетика вориконазол є нелінійною за рахунок насичення його метаболізму. При підвищенні дози спостерігається непропорційне збільшення площі під кривою концентрація-час (AUСt). Збільшення пероральної дози з 200 мг 2 рази на добу до 300 мг 2 рази на добу призводить до збільшення AUСt у середньому у 2,5 рази. При прийомі внутрішньо насичуючих доз вориконазолу його концентрації у плазмі крові наближаються до рівноважних протягом перших 24 годин. Якщо препарат призначають 2 рази на добу в середніх дозах, то відбувається кумуляція вориконазолу, а рівноважні концентрації досягаються до шостого дня у більшості пацієнтів. Всмоктування та розподіл: вориконазол швидко та практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо; Сmaх досягається через 1-2 години після прийому. Біодоступність вориконазолу при пероральному прийомі становить 96%. При повторному прийомі вориконазолу з жирною їжею Сmaх та AUСt знижуються на 34% та 24% відповідно. Всмоктування вориконазолу залежить від рН шлункового соку. Середній обсяг розподілу вориконазолу у рівноважному стані становить 4,6 л/кг. Зв'язування із білками плазми становить 58%. Вориконазол проникає через гематоенцефалічний бар'єр і визначається у спинномозковій рідині. Метаболізм: вориконазол метаболізується під дією ізоферментів CYP2C19, CYP2C9, CYP3A4. Важливу роль у метаболізмі вориконазолу відіграє ізофермепт CYP2C19, що виявляє виражений генетичний поліморфізм, у зв'язку з чим знижений метаболізм вориконазолу можливий у 15-20% представників азіатського походження та у 3-5% представників європеоїдної та негроїдної раси. Встановлено, що у пацієнтів із зниженим метаболізмом AUСt вориконазолу в середньому в 4 рази вище, ніж у гомозиготних пацієнтів із високим метаболізмом. У гетерозиготних пацієнтів з високим метаболізмом AUСt вориконазолу в середньому вдвічі вище, ніж у гомозиготних. Основним метаболітом вориконазолу є N-оксид, частка якого становить 72% від загальної кількості циркулюючих у плазмі крові метаболітів з радіоактивною міткою. Цей метаболіт має мінімальну протигрибкову активність і не робить внесок у ефект вориконазолу. Виведення: вориконазол виводиться у вигляді метаболітів; у незміненому вигляді нирками виводиться менше ніж 2% від введеної дози вориконазолу. Після повторного вживання в сечі виявляється близько 83% дози вориконазолу. Більшість (> 94%) загальної дози виводиться протягом перших 96 годин після прийому внутрішньо. T1/2 вориконазолу залежить від дози і становить приблизно 6 годин при прийомі препарату внутрішньо у дозі 200 мг. У зв'язку з нелінійністю фармакокінетики величина T1/2 не дозволяє передбачити кумуляцію або виведення вориконазолу. Фармакокінетика спеціальних груп пацієнтів Стать: при повторному застосуванні препарату внутрішньо Сmaх та AUСt у здорових молодих жінок були на 83% та 113%, відповідно, вище, ніж у молодих здорових чоловіків. Значних відмінностей Сmaх та AUСt у здорових літніх чоловіків та здорових літніх жінок (≥ 65 років) немає. Рівноважна концентрація вориконазолу у плазмі крові у жінок була на 100% вищою, ніж у чоловіків після прийому препарату у вигляді таблеток. Необхідності корекції дози в залежності від статі немає. Концентрації у плазмі у чоловіків та жінок подібні. Вік: при повторному прийомі вориконазолу внутрішньо Сmaх і AUСt у здорових літніх чоловіків (≥ 65 років) на 61% та 86%, відповідно, вище, ніж у здорових молодих чоловіків (18-45 років). Значних відмінностей Сmaх і AUСt у здорових жінок похилого віку (≥ 65 років) і здорових молодих жінок (18-45 років) немає. Необхідності корекції дози вориконазолу, залежно від віку, немає. Діти: для досягнення у дітей концентрації вориконазолу, порівнянної з такою при введенні підтримуючої дози вориконазолу для прийому внутрішньо дорослим 200 мг 2 рази на добу, для дітей потрібна така сама доза вориконазолу для прийому внутрішньо (200 мг 2 рази на добу, незалежно від маси тіла). Не потрібне введення насичуючої дози, а також корекція дози вориконазолу залежно від віку для дітей у межах вікового діапазону від 2 до 12 років. Тим не менш, біодоступність препарату при внутрішньому прийомі у дітей може обмежуватися порушенням всмоктування і досить низькою масою тіла в цьому віці. Порушення функції нирок: при одноразовому прийомі вориконазолу внутрішньо у дозі 200 мг пацієнтам з нормальною функцією нирок та пацієнтам з порушенням функції нирок від легкої (кліренс креатиніну (КК) 41-60 мл/хв) до тяжкої (КК) Порушення функції печінки: після одноразового прийому внутрішньо в дозі 200 мг AUСt вориконазолу у пацієнтів з легким або середнім ступенем тяжкості цирозу печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) була на 233% вищою, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Порушення функції печінки не впливає на зв'язок вориконазолу із білками плазми. При багаторазовому прийомі препарату внутрішньо AUСt вориконазолу співставна у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості цирозу печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю), які отримували препарат у підтримуючій дозі 100 мг 2 рази на добу, і у пацієнтів з нормальною функцією печінки 200 мг 2 рази на день. Відомостей про фармакокінетику вориконазолу у пацієнтів з тяжким цирозом печінки (клас З класифікації Чайлд-П'ю) немає.ФармакодинамікаВориконазол – протигрибковий препарат широкого спектра дії групи триазолів. Механізм дії вориконазолу пов'язаний з інгібіруванням деметилювання 14 альфа-стеролу, опосередкованого грибковим цитохромом Р450 - ключового етапу біосинтезу ергостеролу. In vitro вориконазол має широкий спектр протигрибкової дії: активний щодо Candida spp. (включаючи штами С. krusei, С. glabrata та С. albicans), Aspergillus sp., Scedosporium spp., Fusarium spp. Клінічна ефективність вориконазолу була продемонстрована при інфекціях, викликаних Aspergillus spp., включаючи A. flavus, A. fumigatus, A. terreus, A. niger, A. nidulans, Candida spp., включаючи С. albicans, С. glabrata, С. krusei, С. parapsilosis, С. tropicalis, а також щодо обмеженої кількості штамів С. dubliniensis, С. inconspicua, С. guillermondii, Scedosporium spp., включаючи S. apiospermum, S. prolifecans і Fusarium spp. Інші грибкові інфекції, при яких застосовувався вориконазол включали окремі випадки інфекцій, викликані Alternaria spp., Blastomyces dermatitidis, Blastoschizomyces capitatus, Cladosporium spp.,Coccidoides immitis, Conidiobolus coronatus, Cryptococcus neoformans, Exserohilum rostratum, Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilacinus, Penicillium spp. Продемонстровано активність вориконазолу in vitro щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Виявлено також активність вориконазолу in vitro щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте клінічне значення даного ефекту невідоме.marneffei, Philaphora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis та Trychosporon spp., включаючи Т. beigelii. Продемонстровано активність вориконазолу in vitro щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Виявлено також активність вориконазолу in vitro щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте клінічне значення даного ефекту невідоме.marneffei, Philaphora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis та Trychosporon spp., включаючи Т. beigelii. Продемонстровано активність вориконазолу in vitro щодо клінічних штамів Acremonium spp., Alternaria spp., Bipolaris spp., Cladophialophora spp., liistoplasma capsulatum. Виявлено також активність вориконазолу in vitro щодо Curvularia spp. та Sporothrix spp., проте клінічне значення даного ефекту невідоме.проте клінічне значення цього ефекту невідоме.проте клінічне значення цього ефекту невідоме.Показання до застосуванняінвазивний аспергільоз; тяжкі інвазивні форми кандидозу (включаючи С. krusei); кандидоз стравоходу; кандидемія у пацієнтів без нейтропенії; тяжкі грибкові інфекції, спричинені Scedosporium spp. та Fusarium spp; інші тяжкі інвазивні грибкові інфекції при непереносимості або рефрактерності до інших лікарських засобів; профілактика "проривних" грибкових інфекцій у пацієнтів зі зниженою функцією імунної системи, лихоманкою та нейтропенією з групи високого ризику (реципієнти алогенного кісткового мозку, пацієнти з рецидивом лейкозу).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до вориконазолу або до будь-якого іншого компонента препарату; діти віком до 3 років (для даної лікарської форми); одночасне застосування препарату Вориконазол Канон і терфенадину, астемізолу, цизаприду, пімозиду, хінідину, сиролімусу, рифампіцину, карбамазепіну, довготривалих барбітуратів (фенобарбітал), алкалоїдів ріжків (ерготаміну, дигідроерготаміну); (400 мг і вище, 2 рази на добу), рифабутину, а також звіробою продірявленого протипоказано. З обережністю Підвищена чутливість до інших препаратів – похідних азолів. Тяжкий ступінь недостатності функції печінки, тяжкий ступінь недостатності функції нирок. Препарат Вориконазол Канон слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з проаритмічними станами: вроджене або набуте збільшення інтервалу QT, кардіоміопатія, особливо із серцевою недостатністю, синусова брадикардія, наявність симптоматичної аритмії, одночасний прийом препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT. Електролітні порушення, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія, необхідно контролювати і при необхідності коригувати до початку терапії препаратом Вориконазол Канон або під час терапії.Вагітність та лактаціяДостатньої інформації щодо застосування вориконазолу у вагітних жінок немає. У дослідженнях на тваринах встановлено, що препарат має токсичну дію на репродуктивну функцію. Можливий ризик для людини невідомий. Вориконазол не слід застосовувати вагітним жінкам за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода. Виведення вориконазолу із грудним молоком не вивчалося. На час застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Жінки репродуктивного віку при застосуванні Вориконазолу Канон повинні використовувати надійні методи контрацепції. Препарат протипоказаний дітям віком до 3 років (для даної лікарської форми).Побічна діяКласифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто – ≥ 1/10, часто – від ≥1/100 до < 1/10, нечасто – від ≥1/1000 до Лабораторні показники: часто – порушення функції печінки (включаючи підвищення активності ACT, АЛТ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну), підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові; нечасто – подовження інтервалу QT, підвищення залишкового азоту сечовини, гіперхолестеринемія. Серцево-судинна система: дуже часто — периферичні набряки; часто - зниження артеріального тиску, тромбофлебіт, флебіт; нечасто - фібриляція шлуночків, шлуночкова аритмія, непритомність, передсердна аритмія, надшлуночкова аритмія, надшлуночкова тахікардія, брадикардія, тахікардія; рідко – шлуночкова тахікардія (включаючи тріпотіння шлуночків), шлуночкова тахісистолічна аритмія типу «пірует», повна атріовентрикулярна блокада, блокада ніжки пучка Гіса, вузлові аритмії, лімфангіт. З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: часто – панцитопенія, пригнічення кістковомозкового кровотворення, тромбоцитопенія, лейкопенія, пурпура, анемія (у тому числі макроцитарна, мікроцитарна, нормоцитарна, мегалобластна, апластична); нечасто – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, лімфаденопатія, агранулоцитоз, еозинофілія. З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто - запаморочення, сплутаність свідомості, ажитація, тремор, парестезії; нечасто – набряк головного мозку, атаксія, диплопія, вертиго, гіпестезія; рідко судоми, енцефалопатія, синдром Гійєна-Барре, екстрапірамідні розлади, сонливість під час інфузії, периферична нейропатія. З боку органу зору: дуже часто – зорові порушення (включаючи порушення/посилення зорового сприйняття, виникнення «завіси» перед очима, зміна колірного сприйняття, фотофобія); нечасто - набряк соска зорового нерва, склерит, блефарит, неврит зорового нерва, ністагм; рідко – крововилив у сітчасту оболонку ока, атрофія зорового нерва, помутніння рогівки, окулогірний криз. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: нечасто – гіпоакузія, шум у вухах. З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: часто – гострий респіраторний дистрес-синдром, набряк легень, порушення дихання, біль у грудях. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; нечасто - запор, дуоденіт, диспепсія, гінгівіт, глосит, панкреатит, набряк язика, перитоніт; рідко – порушення смакового сприйняття. З боку сечостатевої системи: часто – гостра ниркова недостатність, гематурія; нечасто – альбумінурія, нефрит; рідко – некроз ниркових канальців. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – висип; часто - набряк особи, свербіж, макулопапульозний висип, макульозний висип, папульозний висип, фотосенсибілізація, алопеція, ексфоліативний дерматит, хейліт, еритема; нечасто - синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, фіксований лікарський висип, екзема, псоріаз, кропив'янка; рідко - дискоїдний червоний вовчак, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, псевдопорфірія; частота невідома – плоскоклітинний рак. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – біль у спині; нечасто – артрит; рідко – гіпертонія; частота невідома - періостит. З боку ендокринної системи: нечасто – недостатність кори надниркових залоз; рідко – гіпертиреоз, гіпотиреоз. Порушення метаболізму та харчування: часто – гіпокаліємія, гіпоглікемія. Інфекції та інвазії: часто – гастроентерит, грипоподібний синдром; рідко – псевдомембранозний коліт. Загальні та місцеві реакції: дуже часто – гарячка; часто - озноб, астенія. З боку імунної системи: часто – синусити; нечасто – алергічні реакції, анафілактоїдні реакції. З боку гепатобіліарної системи: часто – жовтяниця, холестатична жовтяниця; нечасто – холецистит, холелітіаз, збільшення печінки, гепатит, печінкова недостатність; рідко – печінкова кома. Психічні розлади: часто галюцинації, депресія, тривога; рідко - безсоння. Застосування у дітей: небажані ефекти препарату у дітей подібні до таких у дорослих.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших лікарських засобів на фармакокінетику вориконазолу Одночасне застосування вориконазолу протипоказане з наступними лікарськими засобами. Звіробій продірявлений надає короткий початковий інгібуючий ефект на метаболізм вориконазолу, за яким слідує його активація. Одночасне застосування вориконазолу та звіробою продірявленого протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Концентрація вориконазолу в плазмі значно знижується при одночасному застосуванні з наступними лікарськими препаратами Рифампіцин (600 мг 1 раз на добу) знижує Сmaх та AUСt вориконазолу на 93% та 96% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та рифампіцину протипоказане (див. розділ "Протипоказання"). Ритонавір. Прийом ритоїавіру (400 мг кожні 12 год) знижував Сmaх і AUСt вориконазолу при прийомі внутрішньо в середньому на 66% і 82% відповідно. Прийом ритоїавіру (100 мг кожні 12 год) знижував Сmaх і AUСt вориконазолу при прийомі внутрішньо в середньому на 24% і 39% відповідно. Встановлено, що повторний прийом вориконазолу внутрішньо не чинить вираженого ефекту на Сmaх у рівноважному стані та AUСt ритоївіру, що приймається в дозі 400 мг кожні 12 год. У той же час, стійке зниження Сmaх та AUСt на 25% та 13%, відповідно, прийомі ритоївіру в дозі 100 мг кожні 12 годин. Одночасне застосування вориконазолу та ритонавіру (400 мг кожні 12 годин) протипоказано. Одночасне застосування вориконазолу та ритоїавіру в дозі 100 мг кожні 12 годин слід уникати. Високоймовірно, що карбамазепін і тривалі барбітурати (фенобарбітал), значно знижують концентрацію вориконазолу в плазмі крові. Одночасне застосування вориконазолу з карбамазепіном і барбітуратами, що довго діють, протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Враховуючи незначну фармакокінетичну взаємодію, не потрібна корекція доз наступних лікарських препаратів. Циметидин (400 мг 2 рази на добу) викликає підвищення Сmaх та AUСt вориконазолу на 18% та 23% відповідно. Корекція дози вориконазолу не потрібна. Ранітидин (150 мг 2 рази на добу) не має значного впливу на Сmaх та AUСt вориконазолу. Еритроміцин (1 г 2 рази на добу) та азитроміцин (500 мг 1 раз на добу) не мають істотного впливу на Сmaх та AUСt вориконазолу. Вплив вориконазолу на метаболізм еритроміцину або азитроміцину невідомий. Корекція дози не потрібна. Дія вориконазолу на фармакокінетику інших лікарських засобів. Протипоказано одночасне застосування вориконазолу з наступними лікарськими засобами. Терфенадин, астемізол, цизаприд, пімозід та хінідин. Одночасне застосування вориконазолу з цими препаратами протипоказане, оскільки може призвести до підвищення їх концентрації у плазмі. Це, в свою чергу, може викликати подовження інтервалу QT і, в окремих випадках, призвести до розвитку мерехтіння/тремтіння шлуночків (див. розділ «Протипоказання»). Сіролімус. Вориконазол підвищує Сmaх та AUСt сиролімусу (2 мг одноразово) на 556% та 1014% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та сиролімусу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Високоймовірно, що вориконазол може викликати підвищення концентрацій препаратів алкалоїдів ріжків (ерготамін та дигідроерготамін) у плазмі крові та розвиток ерготизму. Одночасне застосування алкалоїдів ріжків з вориконазолом протипоказано (див. розділ "Протипоказання"). Взаємодія з вориконазолом може призводити до підвищення концентрації в плазмі наступних лікарських препаратів Циклоспорин. У пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та перебувають у стабільному стані, вориконазол підвищує Сmaх та AUСt циклоспорину принаймні на 13% та 70% відповідно. При призначенні вориконазолу пацієнтам, які отримують циклоспорин, рекомендується зменшити дозу циклоспорину вдвічі та контролювати його концентрацію у плазмі. Такролімус. Вориконазол підвищує Сmaх та AUСt такролімусу (0,1 мг/кг одноразово) на 117% та 221% відповідно. При призначенні вориконазолу пацієнтам, які отримують такролімус, рекомендується зменшити дозу останнього до однієї третини та контролювати його концентрацію у плазмі. Метадон. Багаторазове введення вориконазолу всередину підвищує Сmaх та AUСt фармакологічно активного R-метадону на 31% та 47%, відповідно, у пацієнтів, які отримують підтримуючу дозу метадону (30 – 100 мг на добу). Підвищення концентрації метадону в плазмі призводить до прояву токсичних ефектів, включаючи подовження інтервалу QT. При одночасному застосуванні вориконазолу та метадону необхідно уважно стежити за проявом небажаних та токсичних ефектів. При необхідності доза метадону може бути знижена. Наркотичні аналгетики короткої дії. Постійне застосування вориконазолу внутрішньо у 6 разів збільшує AUC алфентанілу в одноразовій дозі. При одночасному застосуванні вориконазолу та алфентанілу або інших наркотичних аналгетиків короткої дії, його структурних аналогів (наприклад суфентаніл) слід передбачити зниження дози останніх. Оскільки T1/2 алфентанілу при його одночасному введенні з вориконазолом збільшується в 4 рази, необхідний ретельний моніторинг небажаних явищ, пов'язаних із застосуванням наркотичних аналгетиків, включаючи триваліший моніторинг функції дихання. Фентаніл. Одночасне застосування вориконазолу та фентанілу в одноразовій дозі 5 мкг/кг внутрішньовенно підвищує AUC фентанілу в середньому у 1,4 рази. При необхідності доза фентанілу має бути знижена. Оксикодон. Одночасне застосування вориконазолу та оксикодону внутрішньо в одноразовій дозі 10 мг підвищує Сmaх та AUC оксикодону у 1,7 раза та у 3,6 раза. T1/2 оксикодону збільшується вдвічі. Необхідно проводити ретельний моніторинг небажаних явищ. Може знадобитися зниження дози оксикодону при спільній терапії з вориконазолом. Варфарін. Одночасне застосування вориконазолу (300 мг 2 рази на добу) із варфарином (30 мг одноразово) супроводжувалося збільшенням максимального протромбінового часу на 93%. При одночасному застосуванні варфарину та вориконазолу рекомендується контролювати протромбіновий час. Інші пероральні антикоагулянти, наприклад, фенпрокумон, аценокумарол. Вориконазол може викликати підвищення концентрації похідних кумарину в плазмі та протромбінового часу. При сумісному застосуванні необхідно з короткими інтервалами контролювати протромбіновий час та відповідним чином підбирати дози антикоагулянтів. Похідні сульфонілсечовини. Вориконазол може підвищувати концентрацію похідних сульфонілсечовини (толбутаміду, гліпізиду та глибуриду) у плазмі крові та викликати гіпоглікемію. При одночасному застосуванні вориконазолу із зазначеними препаратами необхідно ретельно контролювати концентрацію глюкози у крові. Статини. Вориконазол може спричинити підвищення плазмових концентрацій статинів. При одночасному застосуванні рекомендується оцінити доцільність корекції дози статинів. Підвищення концентрації статинів іноді супроводжується розвитком рабдоміолізу. Бензодіазепіни. Вориконазол може викликати підвищення плазмових концентрацій бензодіазепінів (мідазоламу, тріазоламу, алпразоламу) та розвиток пролонгованого седативного ефекту. При одночасному застосуванні вориконазолу та бензодіазепінів рекомендується оцінити доцільність корекції дози бензодіазепінів. Алкалоїди барвінку. Вориконазол може підвищувати вміст алкалоїдів барвінку (вінкрістину та вінбластину) у плазмі крові та викликати нейротоксичність. При одночасному застосуванні вориконазолу та алкалоїдів барвінку рекомендується оцінити доцільність корекції дози алкалоїдів барвінку. НПЗП. Вориконазол підвищує Сmaх та AUСt ібупрофену (400 мг одноразово) на 20% та 100%, відповідно, а Сmaх та AUСt диклофенаку (50 мг одноразово) – на 114% та 78%, відповідно. У разі одночасного застосування вориконазолу та нестероїдних протизапальних засобів пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів та при необхідності коригувати дозу нестероїдних протизапальних засобів. При одночасному застосуванні вориконазолу з наступними лікарськими препаратами значущої фармакокінетичної взаємодії не виявлено, тому корекція їхньої дози не потрібна. Преднізолон. Вориконазол підвищує Сmaх та AUСt преднізолону (60 мг одноразово) на 11% та 34% відповідно. Корекція дози не потрібна. Дігоксин. Вориконазол не має істотного впливу на Смах і AUСt дигоксії (0,25 мг 1 раз на день). Мікофенолова кислота. Вориконазол не впливає на Сmaх і AUСt мікофенолової кислоти (1 г одноразово). Двостороння взаємодія. Фенітоїн. Одночасне застосування вориконазолу та фенітоїну слід уникати, за винятком тих випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Фенітоїн (300 мг 1 раз на добу) знижує Сmaх та AUСt вориконазолу на 49% та 69%, відповідно. Вориконазол (400 мг 1 раз на добу) підвищує Сmaх та AUСt фенітоїну (300 мг 1 раз на добу) на 67% та 81% відповідно. При одночасному застосуванні фенітоїну з вориконазолом рекомендується контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі. Фенітоїн можна застосовувати спільно з вориконазолом, якщо підтримуюча доза останнього збільшена з 200 мг до 400 мг кожні 12 годин всередину (зі 100 мг до 200 мг кожні 12 годин внутрішньо). Омепразол (40 мг 1 раз на добу) підвищує Сmaх та AUСt вориконазолу на 15% та 41% відповідно. Корекція дози вориконазолу не рекомендується. Вориконазол підвищує Сmaх та AUСt омепразолу на 116% та 280%, відповідно. При призначенні вориконазолу пацієнтам, які отримують омепразол, дозу останнього рекомендується зменшити вдвічі. Вориконазол може інгібувати метаболізм інших інгібіторів протонної помпи, які є субстратами ізоферменту CYP2C19. Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування вориконазолу та пероральних контрацептивів (1 мг норетистерону та 0,035 мг етинілестрадіолу 1 раз на добу) призводить до збільшення Сmaх та AUСt норетистерону на 15% та 53%, відповідно, а етинілестрадіолу – на 36% та 61%, відповідно. При цьому Сmaх і AUСt вориконазолу збільшується на 14% та 46% відповідно. Оскільки співвідношення між норетистероном та етинілестрадіолом залишається приблизно однаковим при взаємодії з вориконазолом, можна припустити, що їхня контрацептивна активність не змінюється. У разі одночасного застосування вориконазолу та пероральних контрацептивів слід проводити моніторинг з метою виявлення можливих небажаних ефектів. Низькодозовані пероральні контрацептиви не досліджувалися. Індинавір (800 мг 3 рази на добу) не істотно впливає на Сmaх і AUСt вориконазолу. Вориконазол суттєво не впливає на Сmin, Сmaх та AUСt індинавіру (800 мг 3 рази на добу). Інші інгібітори протеази ВІЛ. Вориконазол може інгібувати метаболізм інгібіторів протеази ВІЛ: саквінавіру, ампренавіру та нелфінавіру. Інгібітори протеази ВІЛ можуть пригнічувати метаболізм вориконазолу. У разі одночасного застосування вориконазолу з інгібіторами протеази ВІЛ пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів. Ефавіренз. У рівноважному стані ефавіренз (400 мг 1 раз на добу) знижує рівноважну Сmaх та AUСt вориконазолу в середньому на 61% та 77%, відповідно. Вориконазол у рівноважному стані підвищує рівноважну Сmaх та AUСt ефавірензу в середньому на 38% та 44%, відповідно. Стандартні дози вориконазолу та ефавірензу (400 мг один раз на добу) протипоказані. Одночасне застосування можливе, якщо підтримуюча доза вориконазолу буде підвищена до 400 мг двічі на добу, а доза ефавірензу знижена до 300 мг один раз на добу. При відміні терапії вориконазолом початкова доза ефавірензу повинна бути відновлена. Інші ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Делавірдін може пригнічувати метаболізм вориконазолу. Невірапін може викликати метаболізм вориконазолу. Вориконазол може пригнічувати метаболізм ненуклеозидих інгібіторів зворотної транскриптази. При одночасному застосуванні вориконазолу з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення можливих токсичних ефектів. Флуконазол (200 мг один раз на день). Одночасне пероральне застосування вориконазолу та флуконазолу призводить до підвищення Сmaх та AUСt вориконазолу на 57% та 79%, відповідно. Зміни Сmaх та AUСt флуконазолу не встановлені. Відповідний режим корекції дози та/або частоти прийому вориконазолу та флуконазолу не встановлено. Якщо вориконазол застосовується після флуконазолу, рекомендується проводити ретельний контроль небажаних реакцій, пов'язаних з прийомом вориконазолу. Еверолімус. Взаємодія не вивчалася, однак одночасне застосування не рекомендується, оскільки очікується, що вориконазол значно підвищує плазмові концентрації еверолімусу. На даний момент немає достатньої інформації для рекомендації щодо корекції режиму дозування. Одночасне застосування вориконазолу протипоказане з наступними лікарськими засобами. Рифабутин (300 мг 1 раз на добу) знижує Сmaх та AUСt вориконазолу (200 мг 2 рази на добу) на 69% та 78%, відповідно. При одночасному застосуванні рифабутину Сmaх та AUСt вориконазолу у дозі 350 мг 2 рази на добу склали 96% та 68% від показників при застосуванні тільки вориконазолу у дозі 200 мг 2 рази на добу. При застосуванні вориконазолу в дозі 400 мг 2 рази на добу Сmaх та AUСt відповідно на 104% та 87% вище, ніж при монотерапії вориконазолом у дозі 200 мг 2 рази на добу. Вориконазол у дозі 400 мг 2 рази на добу підвищує Сmaх та AUСt рифабутину на 195% та 331% відповідно. Одночасне застосування вориконазолу та рифабутину протипоказано (див. розділ "Протипоказання").Спосіб застосування та дозиВсередину, за 1 годину до їди або через 1 годину після їди. Дорослі та діти з 12 років: призначення препарату Вориконазол Канон слід починати з рекомендованої насичувальної дози, щоб вже в перший день досягти концентрації в плазмі, близькі до рівноважної. Доза, що насичує, - всі показання (перші 24 год): Пацієнти з масою тіла 40 кг та більше – 400 мг кожні 12 год (у перші 24 год); Пацієнти з масою тіла менше 40 кг – 200 мг кожні 12 год (у перші 24 год). Підтримуюча доза - всі показання (після перших 24 год): Пацієнти з масою тіла 40 кг та більше – 200 мг кожні 12 год; Пацієнти з масою тіла менше 40 кг – 100 мг кожні 12 год. Підбір дози: при недостатній ефективності лікування підтримуюча доза препарату Вориконазол Канон може бути збільшена до 300 мг кожні 12 годин. Якщо пацієнт не переносить препарат у високій дозі (300 мг кожні 12 год), то підтримуючу дозу поступово знижують до 200 мг по 50 мг кожні 12 годин (для пацієнтів з масою тіла менше 40 кг – по 100 мг кожні 12 год). Фенітоїн можна застосовувати одночасно з препаратом Вориконазол Канон, якщо підтримуючу дозу останнього збільшують з 200 мг до 400 мг кожні 12 годин (зі 100 мг до 200 мг кожні 12 годин у пацієнтів з масою тіла менше 40 кг). При одночасному застосуванні вориконазолу та ефавірензу (у дозі 300 мг 1 раз на добу) підтримуючу дозу препарату Вориконазол Канон слід збільшити до 400 мг кожні 12 год. Порушення функції нирок: Корекція дози вориконазолу у пацієнтів з легким до тяжкого ступеня порушенням функції нирок не потрібна. Порушення функції печінки: при гострому пошкодженні печінки, що виявляється підвищенням активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT), корекція дози не потрібна, але рекомендується продовжувати контроль за показниками функції печінки. Пацієнтам з легкими або середньотяжкими порушеннями функції печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) слід призначати стандартну дозу препарату Вориконазол Канон, а підтримуючу дозу знижувати в 2 рази. Пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки препарат Вороконазол Канон слід призначати лише у випадках, коли очікувана користь перевищує можливий ризик, та під постійним контролем з метою виявлення ознак токсичної дії препарату. Літні пацієнти: корекція дози у людей похилого віку не потрібна. Діти Препарат у вигляді таблеток призначають дітям у тому випадку, якщо дитина може ковтати таблетки. Рекомендована доза для дітей віком від 3 до 12 років: Якщо дитина може ковтати таблетки, то дозу округляють до найближчої дози мг/кг, кратної 50 мг, і призначають у вигляді цілих таблеток. Режим дозування вориконазолу у дітей (віком від 3 до 12 років) та підлітків віком від 12 до 14 років та масою тіла менше 50 кг: Доза, що насичує (перші 24 год) - Не рекомендується; Підтримуюча доза (після перших 24 год) – 9 мг/кг двічі на добу (максимальна доза 350 мг двічі на добу). Фармакокінетика та переносимість вищих доз вориконазолу у дітей не вивчалися. Рекомендації щодо застосування вориконазолу у дітей даються на підставі досліджень його застосування у формі порошку для приготування суспензії для внутрішнього застосування. Біоеквівалентність вориконазолу у формі порошку для приготування суспензії для внутрішнього застосування та таблеток при застосуванні у дітей не вивчалася. Враховуючи, що у дітей уповільнено проходження їжі через шлунково-кишковий тракт, цілком імовірно, що всмоктування вориконазолу при вживанні буде іншим, ніж у дорослих. Застосування вориконазолу у дітей віком від 3 до 12 років із порушеннями функції печінки або нирок не вивчалося. Корекція дози: При неадекватній клінічній відповіді пацієнта доза може бути збільшена з кроком 1 мг/кг (або 50 мг у випадку, якщо спочатку застосовували максимальну дозу 350 мг).ПередозуванняУ разі передозування показана симптоматична та підтримуюча терапія. Антидот вориконазолу невідомий. У разі передозування гемодіаліз може сприяти виведенню вориконазолу з організму.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВзяття проб для лабораторних досліджень з метою виділення та ідентифікації збудників слід проводити до початку лікування. Терапія може бути розпочата до отримання результатів лабораторних досліджень, проте за їх наявності лікування слід відповідним чином скоригувати. Небажані явища із боку серцево-судинної системи. Застосування вориконазолу пов'язане з подовженням інтервалу QT на ЕКГ, що супроводжується рідкісними випадками мерехтіння/трепетування шлуночків у тяжкохворих пацієнтів з множинними факторами ризику, такими як кардіотоксична хіміотерапія, кардіоміопатія, гіпокаліємія Гепатотоксичність. При лікуванні вориконазолом спостерігаються нечасті (0,1 - 1%) випадки серйозних реакцій з боку печінки, включаючи клінічно проявляється гепатит, холестаз і печінково-клітинну недостатність, у тому числі з летальним результатом. Небажані явища з боку печінки спостерігаються переважно у пацієнтів із злоякісними пухлинами крові. У пацієнтів без будь-яких факторів ризику спостерігаються тимчасові реакції з боку печінки, включаючи гепатит та жовтяницю. Порушення функції печінки зазвичай оборотні та проходять після припинення лікування. Під час лікування препаратом Вориконазол Канон рекомендується постійно контролювати функцію печінки. При появі клінічних ознак порушення функції печінки необхідно обговорити доцільність припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Зорові порушення, такі як «завіса» перед очима, неврит зорового нерва та набряк соска зорового нерва розвиваються найчастіше у тяжкохворих пацієнтів та/або одержують супутню терапію, яка може викликати подібні небажані явища. При лікуванні вориконазолом приблизно у 21% пацієнтів спостерігається порушення зорового сприйняття: затуманювання зору, зміна кольору або фотофобія. Порушення зору є тимчасовими та повністю оборотними; здебільшого вони мимовільно зникають протягом 60 хвилин. При повторному застосуванні вориконазолу відзначається послаблення їхньої виразності. Зорові порушення зазвичай легко виражені, рідко вимагають припинення лікування та не призводять до будь-яких віддалених наслідків. Небажані явища із боку нирок. У тяжкохворих пацієнтів, які отримують вориконазол, відзначалися випадки розвитку гострої ниркової недостатності, що, ймовірно, було пов'язане з терапією основного або супутніх захворювань, нефротоксичними лікарськими засобами. Пацієнтів слід спостерігати з метою виявлення ознак порушення функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Моніторинг функції підшлункової залози. Дорослі та діти, що мають фактори ризику розвитку гострого панкреатиту, повинні пройти обстеження для вирішення питання про терапію вориконазолом. Небажані явища з боку шкіри. Якщо у пацієнта розвиваються ексфоліативні реакції шкіри, то вориконазол слід відмінити. Крім того, тривале застосування вориконазолу супроводжується шкірними реакціями фоточутливості. Під час лікування пацієнтам рекомендується уникати інтенсивної або тривалої дії прямих сонячних променів. Якщо у пацієнта розвиваються ураження шкіри, пов'язані з плоскоклітинним раком шкіри або меланомою, слід розглянути питання про припинення терапії вориконазолом. Небажані явища з боку кістково-м'язової системи. Є повідомлення про випадки розвитку періоститу у пацієнтів після трансплантації, які отримують тривалу терапію вориконазолом. Терапію вориконазолом слід відмінити у випадку, якщо у пацієнта є біль у кістках і на рентгенограмі спостерігаються зміни, характерні для періоститу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Вориконазол може спричинити тимчасові та оборотні порушення зору, включаючи виникнення «завіси» перед очима, порушення/посилення зорового сприйняття та/або фотофобію. За наявності таких симптомів пацієнти повинні уникати виконання потенційно небезпечних дій, зокрема управління автотранспортом або використання складної техніки, що вимагають швидкості психомоторних реакцій. При прийомі вориконазолу пацієнти не повинні керувати автомобілем у нічний час.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1000 мл: Активні речовини: Полі(О-2-гідроксіетил)крохмаль (зі ступенем молярного заміщення 0,4 середньою молекулярною масою 130 000 Так) - 60,0 г; Натрію хлорид – 9.0 г; Допоміжні речовини: Натрію гідроксид (для корекції pH) qs; Хлористоводнева кислота (для корекції pH) qs; Вода для ін'єкцій – до 1000 мл; Електроліти: Na+ – 154,0 ммоль/л; Cl- - 154,0 ммоль/л; Теоретична осмолярність – 308 мосм/л; Титрована кислотність - менше 1 ммоль NaOH/л; pH – 4,0-5,5. По 250 мл або 500 мл у поліолефіновому контейнері (мішку) "фріфлекс". Контейнер складається із двох мішків. Первинний мішок, з розчином препарату, що знаходиться в ньому, виготовлений зі спеціального полімеру і забезпечений двома портами. Зовнішній захисний мішок виготовлений із полімерної плівки. По 15, 20 або 30 контейнерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну коробку (для стаціонарів). По 500 мл у пластиковий флакон, з петлею-тримачем для крапельниці, закупорений комбінованою пластиковою фірмовою кришкою "шип-шейп". По 10 або 20 флаконів поміщають разом з інструкцією із застосування в картонну коробку (для стаціонарів).Опис лікарської формиПрозорий або злегка опалесцентний, безбарвний або слабко-жовтого кольору розчин.Фармакотерапевтична групаПлазмозамінний засіб.ФармакокінетикаФармакокінетика ГЕК має складний характер і залежить від молекулярної маси, ступеня молярного заміщення речовини та характеру молярного заміщення C2/C6 гідроксильними групами. Після внутрішньовенного введення ГЕК молекули розміром менше 60000-70000 Так (поріг ниркової фільтрації) швидко виводяться із сечею, а більші розщеплюються альфа-амілазою плазми крові, після чого теж виводяться через нирки. Чим менший ступінь заміщення ГЕК, тим швидше препарат гідролізується альфа-амілазою і виводиться з організму, тим менше накопичення у тканинах (зокрема у клітинах імунної системи) та плазмі крові. Характер заміщення C2/C6 впливає на волемічний ефект препарату. Цей показник у Волювена становить 9:1, тобто. гідроксильні групи розташовані у більш стабільному положенні C2 у 9 разів більше, ніж у положенні С6. Якщо у положенні C2 знаходиться >=8 гідроксильних груп, то волемічний ефект ГЕК стабільніший, ніж у ГЕК з цим показником <8. У перші хвилини після інфузії препарату його середня молекулярна маса в плазмі крові in vivo становить 70000-80000 Так і залишається вище порога ниркової фільтрації протягом усього періоду лікування. Стійкий волемічний ефект Волювену становить 100% протягом 4 годин з моменту введення препарату в судинне русло. Терапевтичний ефект триває до 6 годин. Після введення 500 мл Волювену його кліренс у плазмі становить 31,4 мл/хв. Після одноразового введення 500 мл препарату його T1/2 у плазмі крові у першій фазі виведення становить 1,4 год; у другій фазі - 12,1 год; молекули ГЕК повністю виводяться з організму через 24 год. При багаторазовому введенні 500 мл розчину ГЕК 130/0,4 протягом 10 днів суттєвого накопичення речовини у плазмі крові не виявлено. У хворих зі стабільним порушенням функції нирок (від слабкого до тяжкого) і Cl креатиніну <50 мл/хв пікова концентрація ГЕК у крові була незначно вищою, ніж у хворих з Cl креатиніну >50 мл/хв при одній і тій же дозі препарату, що вводиться ( 500мл). Порушення функцій нирок не впливало на час напіввиведення у кінцевій фазі виведення та на величину максимальної концентрації ГЕК у плазмі крові. При Cl креатиніну >30 мл/хв із сечею виводилося 59% введеної дози препарату, а при Cl креатиніну 15-30 мл/хв – 51%. Порівняно з ГЕК 200/0,5, Волювен™ має покращену фармакокінетику (оптимізований метаболізм та виведення), при збереженні його плазмозамінного ефекту. При цьому препарат має максимальну безпеку в порівнянні з попередніми поколіннями ГЕК, т.к. надає мінімальний вплив на систему гемостазу навіть при багаторазовому введенні високих доз і практично не накопичується у тканинах.ФармакодинамікаВолювен є розчином ГЕК, який отримують з амілопектину кукурудзи воскової стиглості і характеризують молекулярною масою і ступенем заміщення. Для Волювену™ середня молекулярна маса становить 130000 Так, а ступінь заміщення 0,4, що означає, що на 10 глюкозних залишків амілопектину припадає 4 гідроксиетилові групи. ГЕК структурно споріднений з глікогеном, що пояснює його високу толерантність та низький ризик анафілактичних реакцій. Волювен відрізняється високою стабільністю розчину і не дає флокуляції при коливаннях температури. Волювен™ є ізоонкотичним плазмозамінним розчином, завдяки чому при його введенні обсяг внутрішньосудинної рідини збільшується пропорційно до введеного обсягу Волювену™.Показання до застосуваннялікування та профілактика гіповолемії будь-якого генезу та шоку (внаслідок травм, в т.ч. травми хребта з пошкодженням спинного мозку, крововтрати, опіку, сепсису, поліорганної недостатності, у післяопераційному періоді, гострої надниркової недостатності, анафілаксії та інших станів, що супроводжуються) ; гостра нормоволемічна гемодилюція; терапевтична гемодилюція; заповнення апарату екстракорпорального кровообігуПротипоказання до застосуванняпідвищена індивідуальна чутливість до препарату (зокрема до крохмалю); гіпергідратація; гіперволемія; застійна серцева недостатність; кардіогенний набряк легень; тяжкі порушення системи згортання крові; внутрішньочерепна кровотеча; стан дегідратації, коли потрібна корекція водно-електролітного балансу; ниркова недостатність тяжкого ступеня з олігурією чи анурією; застосування у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі; гіперхлоремія, гіпернатріємія.Вагітність та лактаціяМожливо, під час вагітності, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода. Клінічних даних про застосування Волювену у вагітних жінок поки немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи та постнатальний розвиток. Також не спостерігалося ознак тератогенності. В даний час відсутні клінічні дані про застосування Волювену у матерів-годувальниць.Побічна діяПри застосуванні ГЕК у поодиноких випадках можуть виникати реакції підвищеної чутливості різного ступеня тяжкості. Під час введення ГЕК можливе підвищення рівня амілази у сироватці крові, що заважає діагностиці панкреатиту. При тривалому введенні високих доз ГЕК – свербіж шкіри. При високих дозах може спостерігатися ефект дилюції, що виявляється зниженням гематокриту, а також протеїнів плазми та факторів коагуляції. У зв'язку з цим під час інфузії може бути знижено активність фактора VIII Віллебранду. Час кровотечі та інші показники згортання крові можуть збільшуватися. Однак ці зміни значно знижені порівняно з такими при інфузії ГЕК попередніх поколінь та відновлюються до вихідного рівня через 6 годин після припинення інфузії препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри лікуванні пацієнтів, група крові яких не встановлена, необхідно мати на увазі, що введення великих обсягів ГЕК може впливати на реакцію аглютинації та давати хибнопозитивні результати при визначенні групи крові. Введення ГЕК може призводити до збільшення рівня сироваткової амілази. Цей ефект не повинен розглядатися як порушення функції підшлункової залози, а як наслідок утворення комплексу ГЕК з амілазою з подальшою затримкою його виведення через нирки. Наразі випадки такої взаємодії невідомі. Препарат не впливає на збільшення рівня глюкози у сироватці крові після гідролізу альфа-амілазою та може застосовуватися у хворих з цукровим діабетом.Спосіб застосування та дозиВ/в шляхом тривалої інфузії. Початкову дозу 10-20 мл слід вводити повільно, пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом через можливість виникнення анафілактоїдних реакцій. Добова доза та швидкість інфузії залежать від крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки та розведення крові (гемодилюції). У ситуаціях, що вимагають швидкої компенсації гіповолемії та екстреного поповнення ОЦК, можна використовувати 500 мл розчину у пластикових контейнерах під тиском. При цьому перед введенням Волювену необхідно видалити повітря з контейнера з метою запобігання виникненню повітряної емболії. Максимальна добова доза становить 50 мл/кг маси тіла на добу, що відповідає 3750 мл/добу при масі тіла пацієнта 75 кг. У дітей віком до 2 років, які перенесли оперативні втручання (за винятком кардіологічних), переносимість при застосуванні Волювену в процесі операцій була порівнянна з переносимістю 5% розчину альбуміну. Для поповнення ОЦК: дорослим максимальна добова доза – 50 мл/кг; дітям віком 10-18 років - 33 мл/кг/добу; 2-10 років - 25 мл/кг/добу; молодше 2 років та новонародженим - 25 мл/кг/добу. Волювен можна вводити багаторазово протягом декількох днів, залежно від потреб хворого. Тривалість лікування залежить від тривалості та тяжкості гіповолемії, від гемодинаміки та гемодилюції.ПередозуванняСимптоми: розвиток навантаження системи кровообігу (наприклад, розвиток набряку легенів). Лікування: інфузію негайно припинити. При необхідності ввести діуретик.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати надмірного навантаження рідиною як наслідки передозування. Ризик гіпергідратації особливо зростає для пацієнтів із серцевою недостатністю або тяжкими порушеннями функції нирок. У цьому випадку показання для введення необхідно уточнити. У випадках важкої дегідратації перевага має бути віддана сольовим розчинам. Особлива обережність потрібна при набряку легень, тяжкій печінковій недостатності або розладах згортання крові, в т.ч. у тяжких випадках хвороби Віллебранду. Важливо дотримуватись достатньою кількістю рідини, регулярний контроль функції нирок та балансу рідини. Слід контролювати електроліти сироватки. Дозування для дітей слід підбирати індивідуально відповідно до потреб дитини в колоїдах та з урахуванням тяжкості основного захворювання,показників гемодинаміки та водного балансу. У разі виникнення реакції непереносимості інфузію слід негайно припинити та розпочати відповідні невідкладні медичні заходи.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1000 мл: Активні речовини: Полі(О-2-гідроксіетил)крохмаль (зі ступенем молярного заміщення 0,4 середньою молекулярною масою 130 000 Так) - 60,0 г; Натрію хлорид – 9.0 г; Допоміжні речовини: Натрію гідроксид (для корекції pH) qs; Хлористоводнева кислота (для корекції pH) qs; Вода для ін'єкцій – до 1000 мл; Електроліти: Na+ – 154,0 ммоль/л; Cl- - 154,0 ммоль/л; Теоретична осмолярність – 308 мосм/л; Титрована кислотність - менше 1 ммоль NaOH/л; pH – 4,0-5,5. По 250 мл або 500 мл у поліолефіновому контейнері (мішку) "фріфлекс". Контейнер складається із двох мішків. Первинний мішок, з розчином препарату, що знаходиться в ньому, виготовлений зі спеціального полімеру і забезпечений двома портами. Зовнішній захисний мішок виготовлений із полімерної плівки. По 15, 20 або 30 контейнерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну коробку (для стаціонарів). По 500 мл у пластиковий флакон, з петлею-тримачем для крапельниці, закупорений комбінованою пластиковою фірмовою кришкою "шип-шейп". По 10 або 20 флаконів поміщають разом з інструкцією із застосування в картонну коробку (для стаціонарів).Опис лікарської формиПрозорий або злегка опалесцентний, безбарвний або слабко-жовтого кольору розчин.Фармакотерапевтична групаПлазмозамінний засіб.ФармакокінетикаФармакокінетика ГЕК має складний характер і залежить від молекулярної маси, ступеня молярного заміщення речовини та характеру молярного заміщення C2/C6 гідроксильними групами. Після внутрішньовенного введення ГЕК молекули розміром менше 60000-70000 Так (поріг ниркової фільтрації) швидко виводяться із сечею, а більші розщеплюються альфа-амілазою плазми крові, після чого теж виводяться через нирки. Чим менший ступінь заміщення ГЕК, тим швидше препарат гідролізується альфа-амілазою і виводиться з організму, тим менше накопичення у тканинах (зокрема у клітинах імунної системи) та плазмі крові. Характер заміщення C2/C6 впливає на волемічний ефект препарату. Цей показник у Волювена становить 9:1, тобто. гідроксильні групи розташовані у більш стабільному положенні C2 у 9 разів більше, ніж у положенні С6. Якщо у положенні C2 знаходиться >=8 гідроксильних груп, то волемічний ефект ГЕК стабільніший, ніж у ГЕК з цим показником <8. У перші хвилини після інфузії препарату його середня молекулярна маса в плазмі крові in vivo становить 70000-80000 Так і залишається вище порога ниркової фільтрації протягом усього періоду лікування. Стійкий волемічний ефект Волювену становить 100% протягом 4 годин з моменту введення препарату в судинне русло. Терапевтичний ефект триває до 6 годин. Після введення 500 мл Волювену його кліренс у плазмі становить 31,4 мл/хв. Після одноразового введення 500 мл препарату його T1/2 у плазмі крові у першій фазі виведення становить 1,4 год; у другій фазі - 12,1 год; молекули ГЕК повністю виводяться з організму через 24 год. При багаторазовому введенні 500 мл розчину ГЕК 130/0,4 протягом 10 днів суттєвого накопичення речовини у плазмі крові не виявлено. У хворих зі стабільним порушенням функції нирок (від слабкого до тяжкого) і Cl креатиніну <50 мл/хв пікова концентрація ГЕК у крові була незначно вищою, ніж у хворих з Cl креатиніну >50 мл/хв при одній і тій же дозі препарату, що вводиться ( 500мл). Порушення функцій нирок не впливало на час напіввиведення у кінцевій фазі виведення та на величину максимальної концентрації ГЕК у плазмі крові. При Cl креатиніну >30 мл/хв із сечею виводилося 59% введеної дози препарату, а при Cl креатиніну 15-30 мл/хв – 51%. Порівняно з ГЕК 200/0,5, Волювен™ має покращену фармакокінетику (оптимізований метаболізм та виведення), при збереженні його плазмозамінного ефекту. При цьому препарат має максимальну безпеку в порівнянні з попередніми поколіннями ГЕК, т.к. надає мінімальний вплив на систему гемостазу навіть при багаторазовому введенні високих доз і практично не накопичується у тканинах.ФармакодинамікаВолювен є розчином ГЕК, який отримують з амілопектину кукурудзи воскової стиглості і характеризують молекулярною масою і ступенем заміщення. Для Волювену™ середня молекулярна маса становить 130000 Так, а ступінь заміщення 0,4, що означає, що на 10 глюкозних залишків амілопектину припадає 4 гідроксиетилові групи. ГЕК структурно споріднений з глікогеном, що пояснює його високу толерантність та низький ризик анафілактичних реакцій. Волювен відрізняється високою стабільністю розчину і не дає флокуляції при коливаннях температури. Волювен™ є ізоонкотичним плазмозамінним розчином, завдяки чому при його введенні обсяг внутрішньосудинної рідини збільшується пропорційно до введеного обсягу Волювену™.Показання до застосуваннялікування та профілактика гіповолемії будь-якого генезу та шоку (внаслідок травм, в т.ч. травми хребта з пошкодженням спинного мозку, крововтрати, опіку, сепсису, поліорганної недостатності, у післяопераційному періоді, гострої надниркової недостатності, анафілаксії та інших станів, що супроводжуються) ; гостра нормоволемічна гемодилюція; терапевтична гемодилюція; заповнення апарату екстракорпорального кровообігуПротипоказання до застосуванняпідвищена індивідуальна чутливість до препарату (зокрема до крохмалю); гіпергідратація; гіперволемія; застійна серцева недостатність; кардіогенний набряк легень; тяжкі порушення системи згортання крові; внутрішньочерепна кровотеча; стан дегідратації, коли потрібна корекція водно-електролітного балансу; ниркова недостатність тяжкого ступеня з олігурією чи анурією; застосування у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі; гіперхлоремія, гіпернатріємія.Вагітність та лактаціяМожливо, під час вагітності, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода. Клінічних даних про застосування Волювену у вагітних жінок поки немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого несприятливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи та постнатальний розвиток. Також не спостерігалося ознак тератогенності. В даний час відсутні клінічні дані про застосування Волювену у матерів-годувальниць.Побічна діяПри застосуванні ГЕК у поодиноких випадках можуть виникати реакції підвищеної чутливості різного ступеня тяжкості. Під час введення ГЕК можливе підвищення рівня амілази у сироватці крові, що заважає діагностиці панкреатиту. При тривалому введенні високих доз ГЕК – свербіж шкіри. При високих дозах може спостерігатися ефект дилюції, що виявляється зниженням гематокриту, а також протеїнів плазми та факторів коагуляції. У зв'язку з цим під час інфузії може бути знижено активність фактора VIII Віллебранду. Час кровотечі та інші показники згортання крові можуть збільшуватися. Однак ці зміни значно знижені порівняно з такими при інфузії ГЕК попередніх поколінь та відновлюються до вихідного рівня через 6 годин після припинення інфузії препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри лікуванні пацієнтів, група крові яких не встановлена, необхідно мати на увазі, що введення великих обсягів ГЕК може впливати на реакцію аглютинації та давати хибнопозитивні результати при визначенні групи крові. Введення ГЕК може призводити до збільшення рівня сироваткової амілази. Цей ефект не повинен розглядатися як порушення функції підшлункової залози, а як наслідок утворення комплексу ГЕК з амілазою з подальшою затримкою його виведення через нирки. Наразі випадки такої взаємодії невідомі. Препарат не впливає на збільшення рівня глюкози у сироватці крові після гідролізу альфа-амілазою та може застосовуватися у хворих з цукровим діабетом.Спосіб застосування та дозиВ/в шляхом тривалої інфузії. Початкову дозу 10-20 мл слід вводити повільно, пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом через можливість виникнення анафілактоїдних реакцій. Добова доза та швидкість інфузії залежать від крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки та розведення крові (гемодилюції). У ситуаціях, що вимагають швидкої компенсації гіповолемії та екстреного поповнення ОЦК, можна використовувати 500 мл розчину у пластикових контейнерах під тиском. При цьому перед введенням Волювену необхідно видалити повітря з контейнера з метою запобігання виникненню повітряної емболії. Максимальна добова доза становить 50 мл/кг маси тіла на добу, що відповідає 3750 мл/добу при масі тіла пацієнта 75 кг. У дітей віком до 2 років, які перенесли оперативні втручання (за винятком кардіологічних), переносимість при застосуванні Волювену в процесі операцій була порівнянна з переносимістю 5% розчину альбуміну. Для поповнення ОЦК: дорослим максимальна добова доза – 50 мл/кг; дітям віком 10-18 років - 33 мл/кг/добу; 2-10 років - 25 мл/кг/добу; молодше 2 років та новонародженим - 25 мл/кг/добу. Волювен можна вводити багаторазово протягом декількох днів, залежно від потреб хворого. Тривалість лікування залежить від тривалості та тяжкості гіповолемії, від гемодинаміки та гемодилюції.ПередозуванняСимптоми: розвиток навантаження системи кровообігу (наприклад, розвиток набряку легенів). Лікування: інфузію негайно припинити. При необхідності ввести діуретик.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати надмірного навантаження рідиною як наслідки передозування. Ризик гіпергідратації особливо зростає для пацієнтів із серцевою недостатністю або тяжкими порушеннями функції нирок. У цьому випадку показання для введення необхідно уточнити. У випадках важкої дегідратації перевага має бути віддана сольовим розчинам. Особлива обережність потрібна при набряку легень, тяжкій печінковій недостатності або розладах згортання крові, в т.ч. у тяжких випадках хвороби Віллебранду. Важливо дотримуватись достатньою кількістю рідини, регулярний контроль функції нирок та балансу рідини. Слід контролювати електроліти сироватки. Дозування для дітей слід підбирати індивідуально відповідно до потреб дитини в колоїдах та з урахуванням тяжкості основного захворювання,показників гемодинаміки та водного балансу. У разі виникнення реакції непереносимості інфузію слід негайно припинити та розпочати відповідні невідкладні медичні заходи.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
356,00 грн
318,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 гр. Активна речовина: 2,32 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 2 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери* 1,1-1,7 г, цетостеаромакрогол 2,0 г, кокоїл каприлокапрат 2,50 г, діетиламін* 0,89-1,37 г, ізопропанол 17,50 г, рідкий парафін 2,50 г , олеїловий спирт 0,75 г, евкаліптовий ароматизатор 0,10 г, пропіленгліколь 5,0 г, бутилгідрокситолуол 0,02 г, вода очищена * 64,22-65,32 г. * при використанні різного виробничого обладнання та різних розмірів серій (1000 кг та 2500 кг) кількості карбомерів, діетиленаміну та води очищеної можуть злегка коригуватися в межах зазначених цифр. По 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем і цільнолітною фігурною захисною мембраною з полі високої щільності і поліпропіленової кришкою, що накручується, круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаКількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. Після нанесення на поверхню шкіри площею 400 см2 Вольтарен® Емульгель®, гель для зовнішнього застосування 2% (2 нанесення на добу), концентрація діючої речовини у плазмі відповідає його концентрації при використанні 1% гелю диклофенаку (4 нанесення на добу). На 7 день відносна біодоступність препарату (відношення AUC) становить 4,5% (для еквівалентної дози натрієвої солі диклофенаку). При носінні влагопроникної пов'язки всмоктування не змінювалося. Вимірювалася концентрація диклофенаку в плазмі, синовіальній оболонці та синовіальній рідині при нанесенні препарату на ділянку ураженого суглоба. Максимальні концентрації в плазмі були приблизно в 100 разів нижчими, ніж після перорального введення такої ж кількості диклофенаку. 99,7% диклофенаку зв'язується білками плазми, головним чином альбумінами (99,4%). Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години. повністю неактивний. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться із сечею.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними, протизапальними та жарознижувальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типів, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та запалення в суглобах, м'язах та зв'язках травматичного або ревматичного походження, сприяючи зменшенню болю та набряку, пов'язаного із запальним процесом, збільшуючи рухливість суглобів. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас). Болі у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі. Болі у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм). Запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), хронічна серцева недостатність, брон літній вік, вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен Емульгель у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання -Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит. Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарський препарат може посилювати дію лікарських засобів, що викликають фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 2 рази на добу (кожні 12 годин: бажано вранці та ввечері), злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха) достатньо для обробки зони площею 400-800 см2. Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається. Гель не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря. Для видалення захисної мембрани слід застосовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби.ПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при нанесенні гелю, передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування передозування при випадковому внутрішньому прийомі: промивання шлунка, індукція блювання, активоване вугілля, симптоматична терапія. Діаліз і форсований діурез неефективні через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Не слід допускати попадання препарату в рот, очі та слизові оболонки. Після нанесення препарату допускається накладання бинтової пов'язки, проте не слід накладати повітронепроникних оклюзійних пов'язок. У разі розвитку після нанесення препарату шкірного висипу його використання необхідно припинити. Препарат містить пропіленгліколь, який у деяких людей може викликати легке місцеве подразнення. У ньому також міститься бутилгідрокситолуол, здатний викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 гр. Активна речовина: 2,32 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 2 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери* 1,1-1,7 г, цетостеаромакрогол 2,0 г, кокоїл каприлокапрат 2,50 г, діетиламін* 0,89-1,37 г, ізопропанол 17,50 г, рідкий парафін 2,50 г , олеїловий спирт 0,75 г, евкаліптовий ароматизатор 0,10 г, пропіленгліколь 5,0 г, бутилгідрокситолуол 0,02 г, вода очищена * 64,22-65,32 г. * при використанні різного виробничого обладнання та різних розмірів серій (1000 кг та 2500 кг) кількості карбомерів, діетиленаміну та води очищеної можуть злегка коригуватися в межах зазначених цифр. По 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем і цільнолітною фігурною захисною мембраною з полі високої щільності і поліпропіленової кришкою, що накручується, круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаКількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. Після нанесення на поверхню шкіри площею 400 см2 Вольтарен® Емульгель®, гель для зовнішнього застосування 2% (2 нанесення на добу), концентрація діючої речовини у плазмі відповідає його концентрації при використанні 1% гелю диклофенаку (4 нанесення на добу). На 7 день відносна біодоступність препарату (відношення AUC) становить 4,5% (для еквівалентної дози натрієвої солі диклофенаку). При носінні влагопроникної пов'язки всмоктування не змінювалося. Вимірювалася концентрація диклофенаку в плазмі, синовіальній оболонці та синовіальній рідині при нанесенні препарату на ділянку ураженого суглоба. Максимальні концентрації в плазмі були приблизно в 100 разів нижчими, ніж після перорального введення такої ж кількості диклофенаку. 99,7% диклофенаку зв'язується білками плазми, головним чином альбумінами (99,4%). Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години. повністю неактивний. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться із сечею.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними, протизапальними та жарознижувальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типів, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та запалення в суглобах, м'язах та зв'язках травматичного або ревматичного походження, сприяючи зменшенню болю та набряку, пов'язаного із запальним процесом, збільшуючи рухливість суглобів. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас). Болі у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі. Болі у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм). Запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), хронічна серцева недостатність, брон літній вік, вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен Емульгель у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання -Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит. Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарський препарат може посилювати дію лікарських засобів, що викликають фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 2 рази на добу (кожні 12 годин: бажано вранці та ввечері), злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха) достатньо для обробки зони площею 400-800 см2. Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається. Гель не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря. Для видалення захисної мембрани слід застосовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби.ПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при нанесенні гелю, передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування передозування при випадковому внутрішньому прийомі: промивання шлунка, індукція блювання, активоване вугілля, симптоматична терапія. Діаліз і форсований діурез неефективні через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Не слід допускати попадання препарату в рот, очі та слизові оболонки. Після нанесення препарату допускається накладання бинтової пов'язки, проте не слід накладати повітронепроникних оклюзійних пов'язок. У разі розвитку після нанесення препарату шкірного висипу його використання необхідно припинити. Препарат містить пропіленгліколь, який у деяких людей може викликати легке місцеве подразнення. У ньому також міститься бутилгідрокситолуол, здатний викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
561,00 грн
531,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 гр. Активна речовина: 2,32 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 2 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери* 1,1-1,7 г, цетостеаромакрогол 2,0 г, кокоїл каприлокапрат 2,50 г, діетиламін* 0,89-1,37 г, ізопропанол 17,50 г, рідкий парафін 2,50 г , олеїловий спирт 0,75 г, евкаліптовий ароматизатор 0,10 г, пропіленгліколь 5,0 г, бутилгідрокситолуол 0,02 г, вода очищена * 64,22-65,32 г. * при використанні різного виробничого обладнання та різних розмірів серій (1000 кг та 2500 кг) кількості карбомерів, діетиленаміну та води очищеної можуть злегка коригуватися в межах зазначених цифр. По 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем і цільнолітною фігурною захисною мембраною з полі високої щільності і поліпропіленової кришкою, що накручується, круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаКількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. Після нанесення на поверхню шкіри площею 400 см2 Вольтарен® Емульгель®, гель для зовнішнього застосування 2% (2 нанесення на добу), концентрація діючої речовини у плазмі відповідає його концентрації при використанні 1% гелю диклофенаку (4 нанесення на добу). На 7 день відносна біодоступність препарату (відношення AUC) становить 4,5% (для еквівалентної дози натрієвої солі диклофенаку). При носінні влагопроникної пов'язки всмоктування не змінювалося. Вимірювалася концентрація диклофенаку в плазмі, синовіальній оболонці та синовіальній рідині при нанесенні препарату на ділянку ураженого суглоба. Максимальні концентрації в плазмі були приблизно в 100 разів нижчими, ніж після перорального введення такої ж кількості диклофенаку. 99,7% диклофенаку зв'язується білками плазми, головним чином альбумінами (99,4%). Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години. повністю неактивний. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться із сечею.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними, протизапальними та жарознижувальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типів, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та запалення в суглобах, м'язах та зв'язках травматичного або ревматичного походження, сприяючи зменшенню болю та набряку, пов'язаного із запальним процесом, збільшуючи рухливість суглобів. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас). Болі у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі. Болі у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм). Запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), хронічна серцева недостатність, брон літній вік, вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен Емульгель у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання -Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит. Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарський препарат може посилювати дію лікарських засобів, що викликають фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 2 рази на добу (кожні 12 годин: бажано вранці та ввечері), злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха) достатньо для обробки зони площею 400-800 см2. Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається. Гель не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря. Для видалення захисної мембрани слід застосовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби.ПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при нанесенні гелю, передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування передозування при випадковому внутрішньому прийомі: промивання шлунка, індукція блювання, активоване вугілля, симптоматична терапія. Діаліз і форсований діурез неефективні через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Не слід допускати попадання препарату в рот, очі та слизові оболонки. Після нанесення препарату допускається накладання бинтової пов'язки, проте не слід накладати повітронепроникних оклюзійних пов'язок. У разі розвитку після нанесення препарату шкірного висипу його використання необхідно припинити. Препарат містить пропіленгліколь, який у деяких людей може викликати легке місцеве подразнення. У ньому також міститься бутилгідрокситолуол, здатний викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
495,00 грн
447,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка100 г препарату містять: Активна речовина: 2,32 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 2 г диклофенаку натрію. Допоміжні речовини: карбомери* 1,1 - 1,7 г, цетостеаромакрогол 2,0 г, кокоїл каприлокапрат 2,50 г, діетиламін* 0,89 – 1,37 г, ізопропанол 17,50 г, рідкий парафін 2,50 г , олеїловий спирт 0,75 г, евкаліптовий ароматизатор 0,10 г, пропіленгліколь 5,0 г, бутилгідрокситолуол 0,02 г, вода очищена* 64,22-65,32 г. * при використанні різного виробничого обладнання та різних розмірів серій ( 1000 кг і 2500 кг) кількості карбомерів, діетиленаміну та очищеної води можуть злегка коригуватися в межах зазначених цифр.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору.ХарактеристикаВольтарен Емульгель 2% - протизапальний препарат, який достатньо наносити кожні 12 годин: вранці та ввечері, щоб відчути його дію*: Використовується для усунення больового синдрому та запалення в суглобах, м'язах та зв'язках травматичного або ревматичного походження. Сприяє зменшенню болю та набряклості, пов'язаної із запальним процесом, збільшуючи рухливість суглобів. Сприяє лікуванню гострого болю у суглобах. Завдяки активній діючій речовині - диклофенак - Вольтарен Емульгель відразу проникає глибоко в суглоб і накопичується, допомагаючи полегшувати біль та запалення. * Інструкція з медичного застосування Вольтарен Емульгель 2% РУ № ЛП-002267 від 04.10.2013Фармакотерапевтична групаНПЗПФармакокінетикаКількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. Після нанесення на поверхню шкіри площею 400 см2 Вольтарен Емульгель, гель для зовнішнього застосування 2% (2 нанесення на добу), концентрація діючої речовини в плазмі відповідає його концентрації при використанні 1% гелю диклофенаку (4 нанесення на добу). На 7 день відносна біодоступність препарату (відношення AUC) становить 4,5% (для еквівалентної дози натрієвої солі диклофенаку). При носінні вологопроникної пов'язки всмоктування не змінювалося. Вимірювалася концентрація диклофенаку в плазмі, синовіальній оболонці та синовіальній рідині при нанесенні препарату на ділянку ураженого суглоба.Максимальні концентрації в плазмі були приблизно в 100 разів нижчими, ніж після перорального введення такої ж кількості диклофенаку. 99,7% диклофенаку зв'язують білки плазми, головним чином з альбумінами (99,4%). Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв.Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 год. Період напіввиведення метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 год. Один з метаболітів (3'-гідрокси-4'-метоксидиклофенак) має більш тривалий період напіввиведення, однак цей метаболіт повністю неактивний. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться із сечею.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак – нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними, протизапальними та жарознижувальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типів, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен Емульгель використовується для усунення больового синдрому та запалення в суглобах, м'язах та зв'язках травматичного або ревматичного походження, сприяючи зменшенню болю та набряку, пов'язаного із запальним процесом, збільшуючи рухливість суглобів. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен Емульгель має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас) _x000D_ - болі в суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі _x000D_ - болі в м'язах (внаслідок розтягувань, перенапружень, ударів, травм) _x000D_ - Запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром)Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен Емульгель у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен Емульгель у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен Емульгель та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, _x000D_ Інфекційні та паразитарні захворювання: Дуже рідко: пустульозний висип. _x000D_ Порушення з боку імунної системи: Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. _x000D_ Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Дуже рідко: астма. _x000D_ Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж. Рідко: бульозний дерматит. Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. _x000D_ Якщо будь-які з побічних ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарський препарат може посилювати дію лікарських засобів, що викликають фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 2 рази на добу (кожні 12 годин: бажано вранці та ввечері), злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2 - 4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно до розміру вишні або волоського горіха) достатньо для обробки зони площею 400-800 см2. Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається. Гель не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або погіршується, слід звернутися до лікаря.Для видалення захисної мембрани слід застосовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка особливо зручна для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів чи травмяка особливо зручна для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів чи травмяка особливо зручна для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів чи травмПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при нанесенні гелю, передозування малоймовірне. При випадковому прийомі внутрішньо можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування передозування при випадковому внутрішньому прийомі: промивання шлунка, індукція блювання, активоване вугілля, симптоматична терапія. Діаліз і форсований діурез не ефективні через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПечінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, порушення згортання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч), хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма вагітність (I та II триместр).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
378,00 грн
342,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. Активна речовина: 1,16 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 1 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери (карбопол 974 Р) 1,20 г, макрогола цетостеарат (цетомакрогол 1000) 2,00 г, кокоїл каприлокапрат (цетіол LC) 2,50 г, діетиламін 0,90 г, ізопропанол 20 2,50 г, ароматичний крем 45 (містить бензилбензоат) 0,10 г, пропіленгліколь 5,00 г, вода 64,64 г. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г в алюмінієвій тубі, забезпеченій захисною мембраною з алюмінію, з пластмасовою кришкою, що нагвинчується (білого або синього кольору) , що має виступ для перфорації мембрани із зовнішнього боку. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем та цільнолитою фігурною мембраною з поліетилену високої щільності і поліпропіленовою кришкою, що накручується (білого або синього кольору), круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 75 мл або 100 мл в алюмінієвому флаконі (близько 73 г і 97 г відповідно), що знаходиться під тиском, з пластиковим дозуючим пристроєм на поліетиленовому кільці і захисною кришкою. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель, колір від білого до жовтуватого.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. При нанесенні на область ураженого суглоба концентрація у синовіальній рідині вища, ніж у плазмі. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак – нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен® Емульгель® у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит; Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВольтарен® Емульгель® може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха). Після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена®). Проконсультуватися з лікарем через 2 тижні за відсутності терапевтичного ефекту. Ламіновані туби: для видалення захисної мембрани слід використовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм. Алюмінієві туби: перед першим використанням слід проколоти захисну мембрану туби за допомогою спеціального виступу на зовнішній стороні поліпропіленової кришки, що нагвинчується.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Однак при випадковому застосуванні 100 г гелю, еквівалентного 1000 мг диклофенаку, можлива поява небажаних реакцій, аналогічних побічним реакціям. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При необхідності – стаціонарне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату в очі та на слизові оболонки. Препарат містить пропіленгліколь і бензилбензоат, які в деяких випадках можуть викликати слабке місцеве шкірне подразнення. Слід припинити лікування у разі розвитку шкірного висипу після нанесення препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
311,00 грн
282,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. Активна речовина: 1,16 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 1 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери (карбопол 974 Р) 1,20 г, макрогола цетостеарат (цетомакрогол 1000) 2,00 г, кокоїл каприлокапрат (цетіол LC) 2,50 г, діетиламін 0,90 г, ізопропанол 20 2,50 г, ароматичний крем 45 (містить бензилбензоат) 0,10 г, пропіленгліколь 5,00 г, вода 64,64 г. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г в алюмінієвій тубі, забезпеченій захисною мембраною з алюмінію, з пластмасовою кришкою, що нагвинчується (білого або синього кольору) , що має виступ для перфорації мембрани із зовнішнього боку. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем та цільнолитою фігурною мембраною з поліетилену високої щільності і поліпропіленовою кришкою, що накручується (білого або синього кольору), круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 75 мл або 100 мл в алюмінієвому флаконі (близько 73 г і 97 г відповідно), що знаходиться під тиском, з пластиковим дозуючим пристроєм на поліетиленовому кільці і захисною кришкою. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель, колір від білого до жовтуватого.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. При нанесенні на область ураженого суглоба концентрація у синовіальній рідині вища, ніж у плазмі. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак – нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен® Емульгель® у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит; Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВольтарен® Емульгель® може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха). Після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена®). Проконсультуватися з лікарем через 2 тижні за відсутності терапевтичного ефекту. Ламіновані туби: для видалення захисної мембрани слід використовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм. Алюмінієві туби: перед першим використанням слід проколоти захисну мембрану туби за допомогою спеціального виступу на зовнішній стороні поліпропіленової кришки, що нагвинчується.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Однак при випадковому застосуванні 100 г гелю, еквівалентного 1000 мг диклофенаку, можлива поява небажаних реакцій, аналогічних побічним реакціям. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При необхідності – стаціонарне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату в очі та на слизові оболонки. Препарат містить пропіленгліколь і бензилбензоат, які в деяких випадках можуть викликати слабке місцеве шкірне подразнення. Слід припинити лікування у разі розвитку шкірного висипу після нанесення препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
256,00 грн
219,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. Активна речовина: 1,16 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 1 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери (карбопол 974 Р) 1,20 г, макрогола цетостеарат (цетомакрогол 1000) 2,00 г, кокоїл каприлокапрат (цетіол LC) 2,50 г, діетиламін 0,90 г, ізопропанол 20 2,50 г, ароматичний крем 45 (містить бензилбензоат) 0,10 г, пропіленгліколь 5,00 г, вода 64,64 г. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г в алюмінієвій тубі, забезпеченій захисною мембраною з алюмінію, з пластмасовою кришкою, що нагвинчується (білого або синього кольору) , що має виступ для перфорації мембрани із зовнішнього боку. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем та цільнолитою фігурною мембраною з поліетилену високої щільності і поліпропіленовою кришкою, що накручується (білого або синього кольору), круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 75 мл або 100 мл в алюмінієвому флаконі (близько 73 г і 97 г відповідно), що знаходиться під тиском, з пластиковим дозуючим пристроєм на поліетиленовому кільці і захисною кришкою. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель, колір від білого до жовтуватого.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. При нанесенні на область ураженого суглоба концентрація у синовіальній рідині вища, ніж у плазмі. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак – нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен® Емульгель® у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит; Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВольтарен® Емульгель® може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха). Після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена®). Проконсультуватися з лікарем через 2 тижні за відсутності терапевтичного ефекту. Ламіновані туби: для видалення захисної мембрани слід використовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм. Алюмінієві туби: перед першим використанням слід проколоти захисну мембрану туби за допомогою спеціального виступу на зовнішній стороні поліпропіленової кришки, що нагвинчується.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Однак при випадковому застосуванні 100 г гелю, еквівалентного 1000 мг диклофенаку, можлива поява небажаних реакцій, аналогічних побічним реакціям. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При необхідності – стаціонарне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату в очі та на слизові оболонки. Препарат містить пропіленгліколь і бензилбензоат, які в деяких випадках можуть викликати слабке місцеве шкірне подразнення. Слід припинити лікування у разі розвитку шкірного висипу після нанесення препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
607,00 грн
571,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. Активна речовина: 1,16 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 1 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери (карбопол 974 Р) 1,20 г, макрогола цетостеарат (цетомакрогол 1000) 2,00 г, кокоїл каприлокапрат (цетіол LC) 2,50 г, діетиламін 0,90 г, ізопропанол 20 2,50 г, ароматичний крем 45 (містить бензилбензоат) 0,10 г, пропіленгліколь 5,00 г, вода 64,64 г. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г в алюмінієвій тубі, забезпеченій захисною мембраною з алюмінію, з пластмасовою кришкою, що нагвинчується (білого або синього кольору) , що має виступ для перфорації мембрани із зовнішнього боку. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем та цільнолитою фігурною мембраною з поліетилену високої щільності і поліпропіленовою кришкою, що накручується (білого або синього кольору), круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 75 мл або 100 мл в алюмінієвому флаконі (близько 73 г і 97 г відповідно), що знаходиться під тиском, з пластиковим дозуючим пристроєм на поліетиленовому кільці і захисною кришкою. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель, колір від білого до жовтуватого.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. При нанесенні на область ураженого суглоба концентрація у синовіальній рідині вища, ніж у плазмі. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак – нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен® Емульгель® у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит; Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВольтарен® Емульгель® може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха). Після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена®). Проконсультуватися з лікарем через 2 тижні за відсутності терапевтичного ефекту. Ламіновані туби: для видалення захисної мембрани слід використовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм. Алюмінієві туби: перед першим використанням слід проколоти захисну мембрану туби за допомогою спеціального виступу на зовнішній стороні поліпропіленової кришки, що нагвинчується.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Однак при випадковому застосуванні 100 г гелю, еквівалентного 1000 мг диклофенаку, можлива поява небажаних реакцій, аналогічних побічним реакціям. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При необхідності – стаціонарне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату в очі та на слизові оболонки. Препарат містить пропіленгліколь і бензилбензоат, які в деяких випадках можуть викликати слабке місцеве шкірне подразнення. Слід припинити лікування у разі розвитку шкірного висипу після нанесення препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
364,00 грн
337,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. Активна речовина: 1,16 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 1 г диклофенаку натрію; Допоміжні речовини: карбомери (карбопол 974 Р) 1,20 г, макрогола цетостеарат (цетомакрогол 1000) 2,00 г, кокоїл каприлокапрат (цетіол LC) 2,50 г, діетиламін 0,90 г, ізопропанол 20 2,50 г, ароматичний крем 45 (містить бензилбензоат) 0,10 г, пропіленгліколь 5,00 г, вода 64,64 г. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г в алюмінієвій тубі, забезпеченій захисною мембраною з алюмінію, з пластмасовою кришкою, що нагвинчується (білого або синього кольору) , що має виступ для перфорації мембрани із зовнішнього боку. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 10 г, 20 г, 30 г, 50 г, 60 г, 75 г, 100 г, 120 г, 150 г або 180 г у ламінованій тубі (поліетилен низької щільності, алюміній, поліетилен високої щільності) з плечем та цільнолитою фігурною мембраною з поліетилену високої щільності і поліпропіленовою кришкою, що накручується (білого або синього кольору), круглої або трикутної форми. Кришка із зовнішнього боку має ключ (поглиблення з виступами) для розкриття захисної мембрани туби. Тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. По 75 мл або 100 мл в алюмінієвому флаконі (близько 73 г і 97 г відповідно), що знаходиться під тиском, з пластиковим дозуючим пристроєм на поліетиленовому кільці і захисною кришкою. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель, колір від білого до жовтуватого.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. При нанесенні на область ураженого суглоба концентрація у синовіальній рідині вища, ніж у плазмі. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак – нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен® Емульгель® використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен® Емульгель® має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен® Емульгель® у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен® Емульгель® у грудне молоко препарат не рекомендується застосовувати під час грудного вигодовування. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго. Дані щодо застосування Вольтарен® Емульгель® та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Дуже рідко: астма. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж; Рідко: бульозний дерматит; Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВольтарен® Емульгель® може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха). Після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена®). Проконсультуватися з лікарем через 2 тижні за відсутності терапевтичного ефекту. Ламіновані туби: для видалення захисної мембрани слід використовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм. Алюмінієві туби: перед першим використанням слід проколоти захисну мембрану туби за допомогою спеціального виступу на зовнішній стороні поліпропіленової кришки, що нагвинчується.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Однак при випадковому застосуванні 100 г гелю, еквівалентного 1000 мг диклофенаку, можлива поява небажаних реакцій, аналогічних побічним реакціям. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При необхідності – стаціонарне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВольтарен® Емульгель® слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату в очі та на слизові оболонки. Препарат містить пропіленгліколь і бензилбензоат, які в деяких випадках можуть викликати слабке місцеве шкірне подразнення. Слід припинити лікування у разі розвитку шкірного висипу після нанесення препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
440,00 грн
399,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка100 г препарату містять: Діюча речовина: 1,16 г диклофенаку діетіламіну, що відповідає 1 г диклофенаку натрію. Допоміжні речовини: карбомери (карбопол 974 Р) 1,20 г, макрогола цетостеарат (цетомакрогол 1000) 2,00 г, кокоїл каприлокапрат (цетіол LC) 2,50 г, діетиламін 0,90 г, ізопропанол 20 2,50 г, ароматичний крем 45 (містить бензилбензоат) 0,10 г, пропіленгліколь 5,00 г, вода 64,64 г.Опис лікарської формиОднорідний кремоподібний гель, колір від білого до жовтуватого.ХарактеристикаВольтарен Емульгель 1% - протизапальний препарат, що має виражені аналгетичні та протизапальні властивості, проникає глибоко під шкіру, діючи і на біль, і на її причину – запалення*. Призначений при болю в суглобах, спині, м'язах, а також запаленні та набряклості м'яких тканин та суглобах. Voltaren Емульгель має потрійну дію*: проти болю проти запалення для прискорення одужання ** * Інструкція з медичного застосування препарату Вольтарен Емульгель РУ № П N016030/01 від 09.09.2009 ** Границя. М'язово-скелетні розлади. 2013, 14:250. Порівняно з використанням плацебо.Фармакотерапевтична групаНПЗПФармакокінетикаАбсорбція _x000D_ Кількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. Після нанесення 2,5 г Вольтарен Емульгель на ділянку шкіри площею 500 см2 абсорбція становить близько 6% від нанесеної дози диклофенаку в порівнянні з таблетками Вольтарена. Розподіл 99,7% диклофенаку зв'язується з білками плазми, головним чином, із альбумінами (99,4%). Вимірювалася концентрація диклофенаку в плазмі, синовіальній оболонці та синовіальній рідині при нанесенні препарату на ділянку ураженого суглоба. Максимальні концентрації в плазмі були приблизно в 100 разів нижчими, ніж після перорального введення такої ж кількості диклофенаку. Диклофенак накопичується в шкірних покривах, які відіграють роль резервуара,здійснює вивільнення активної речовини у тканині. При нанесенні на область ураженого суглоба концентрація синовіальної рідини вища, ніж у плазмі. Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення (таких як суглоби), а не в кровотоку. Концентрація диклофенаку в тканинах до 20 разів вища, ніж у плазмі. Метаболізм Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться із сечею. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години.Один з метаболітів (3'-гідрокси-4'-метоксидиклофенак) має більш тривалий період напіввиведення, однак цей метаболіт повністю неактивний. Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Накопичення диклофенаку та його метаболітів не очікується у пацієнтів, які страждають від ниркової недостатності. У пацієнтів з хронічним гепатитом або недекомпенсованим цирозом печінки кінетика та метаболізм диклофенаку такі ж, як у пацієнтів без захворювань печінки.У пацієнтів з хронічним гепатитом або недекомпенсованим цирозом печінки кінетика та метаболізм диклофенаку такі ж, як у пацієнтів без захворювань печінки.У пацієнтів з хронічним гепатитом або недекомпенсованим цирозом печінки кінетика та метаболізм диклофенаку такі ж, як у пацієнтів без захворювань печінки.ФармакодинамікаАктивний компонент диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат, що володіє вираженими аналгетичними, протизапальними та жарознижувальними властивостями. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 та 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти. Вольтарен Емульгель використовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. Завдяки своїй водно-спиртовій основі Вольтарен Емульгель має заспокійливий та охолодний ефект.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас) _x000D_ - болі в суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі _x000D_ - болі в м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруження, ударів, травм) _x000D_ - запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин)Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, набряку Квінке, кропив'янки або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; вагітність (III триместр), грудне вигодовування; дитячий вік (до 12 років); порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю даних щодо застосування Вольтарен Емульгель у вагітних, використання препарату протягом I та II триместру вагітності рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. У зв'язку з відсутністю даних про проникнення Вольтарен Емульгель у грудне молоко, застосування препарату під час грудного вигодовування рекомендується лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Якщо все ж таки необхідне використання препарату, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго.Дані щодо застосування Вольтарен Емульгель та його впливу на фертильність у людини відсутні.Побічна діяКласифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, _x000D_ Інфекційні та паразитарні захворювання: Дуже рідко: пустульозний висип. Порушення з боку імунної системи: Дуже рідко: реакції гіперчутливості (включаючи кропив'янку), ангіоневротичний набряк. _x000D_ Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Дуже рідко: бронхіальна астма. _x000D_ Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Часто: дерматит (включаючи контактний дерматит), висип, еритема, екзема, свербіж. Рідко: бульозний дерматит. Дуже рідко: реакції фотосенсибілізації. _x000D_ Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВольтарен Емульгель може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно до розміру вишні або волоського горіха) достатня для обробки зони площею 400-800 см2. Якщо руки є зоною локалізації болю, після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань і ефекту, що відзначається (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена). Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря. Продукт не слід застосовувати більше 14 днів при посттравматичних запаленнях та ревматичних захворюваннях м'яких тканин. Ламіновані туби:для видалення захисної мембрани слід застосовувати кришку, що нагвинчується, як ключ (поглиблення з виступами із зовнішнього боку кришки). Поєднайте заглиблення на зовнішній стороні кришки з фігурною захисною мембраною туби та поверніть. Мембрана має відокремитися від туби. Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм, а також кришку-аплікатор.Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм, а також кришку-аплікатор.Ламіновані туби можуть мати як звичайну кришку (круглої форми), так і інноваційну кришку (трикутної форми), яка є особливо зручною для використання при обмеженій рухливості суглобів рук внаслідок остеоартрозу або інших захворювань суглобів або травм, а також кришку-аплікатор. _x000D_ Алюмінієві туби: перед першим використанням слід проколоти захисну мембрану туби за допомогою спеціального виступу на зовнішній стороні поліпропіленової кришки, що нагвинчується. Алюмінієві флакони Препарат наносять на шкіру 3-4 рази на день. Розпорошують 3-6 секунд на хворобливу зону, злегка втирають у шкіру, поки розчин повністю не вбереться. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Якщо руки не є зоною локалізації болю, після нанесення препарату необхідно вимити рукиПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. Однак при випадковому прийомі внутрішньо 100 г гелю, еквівалентного 1 г диклофенаку натрію, можливий розвиток системних побічних реакцій. Лікування при випадковому внутрішньому прийомі: промивання шлунка, індукція блювання, активоване вугілля, симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний через високий рівень зв'язування з білками диклофенаку (близько 99%)Запобіжні заходи та особливі вказівкиПечінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (І та ІІ триместр).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
206,00 грн
176,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
294,00 грн
244,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Дозування: 50 мг Фасування: N10 Форма випуску: супозиторії Упакування: упак. Виробник: Новартіс Консьюмер Хелс Завод-виробник: Новартіс Консьюмер Хелс (Швейцарія) Діюча речовина: Диклофенак. .
263,00 грн
224,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка, покрита кишковорозчинною оболонкою, містить діючу речовину диклофенак натрію 25 мг. У упаковці 30 шт.Опис лікарської формиТаблетки 50 мг: круглі двоопуклі світло-коричневого кольору, з фаскою. З одного боку таблетки видавлено «CG», з іншого боку — «GT».ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою, диклофенак повністю всмоктується в кишечнику. Всмоктування відбувається швидко, проте його початок може бути відстроченим через наявність у таблетки кишковорозчинної оболонки. Після одноразового прийому 50 мг препарату максимальна концентрація у плазмі (Cmax) відзначається в середньому через 2 години та становить 1,5 мкг/мл (5 мкмоль/л). Кількість діючої речовини, що всмоктується, знаходиться в прямій залежності від величини дози препарату. У разі прийому таблетки препарату під час або після їди, проходження її через шлунок уповільнюється (порівняно з прийомом натще), але кількість диклофенаку, що всмоктується, не змінюється.Оскільки близько половини диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку («ефект першого проходження»), площа під кривою «концентрація-час» (AUC) у разі застосування препарату внутрішньо або ректально майже в 2 рази менше, ніж у разі парентерального введення препарату в еквівалентній дозі. Після повторних прийомів препарату показники фармакокінетики змінюються. За дотримання рекомендованого режиму дозування препарату кумуляції не відзначається. Розподіл Зв'язок із білками сироватки крові – 99,7%, переважно з альбуміном (99,4%). Здається обсяг розподілу становить 0,12-0,17 л/кг.Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше, ніж у плазмі. Здається період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Через 2 години після досягнення максимальної концентрації у плазмі крові концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі крові, та її значення залишаються вищими протягом періоду часу до 12 годин. Диклофенак був виявлений у низьких концентраціях (100 нг/мл) у грудному молоці однієї з матерів-годувальниць. Передбачувана кількість диклофенаку, що потрапляє з грудним молоком в організм дитини, еквівалентно 0,03 мг/кг/добу. Біотрансформація/МетаболізмМетаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але, переважно, за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3'-гідрокси-, 4'-гідрокси-, 5'-гідрокси-, 4', 5-дигідрокси- і 3'гідрокси-4'-метоксидиклофенаку), більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. ВиведенняЗагальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення 4-х метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години. Один з метаболітів, 3'-гідрокси-4'-метокси-диклофенак, має триваліший період напіввиведення, проте цей метаболіт повністю неактивний. Близько 60% дози виводиться нирками у вигляді глюкуронових кон'югатів незміненої діючої речовини, а також у вигляді метаболітів, більшість з яких також є глюкуроновими кон'югатами. У незміненому вигляді виводиться менше 1% диклофенаку. Частина дози, що залишилася, виводиться у вигляді метаболітів з жовчю. Концентрація діючої речовини в плазмі лінійно залежить від величини прийнятої дози.Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Всмоктування, метаболізм та виведення диклофенаку не залежать від віку. У дітей концентрації диклофенаку в плазмі при застосуванні еквівалентних доз препарату (мг/кг маси тіла) подібні до відповідних показників у дорослих. Однак у деяких пацієнтів похилого віку після 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії відмічено збільшення концентрації диклофенаку в плазмі на 50% порівняно з таким показником у здорових добровольців молодшого віку.У пацієнтів з порушенням функції нирок за дотримання рекомендованого режиму дозування кумуляції незміненої діючої речовини не відзначається. При кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв розрахункові рівноважні концентрації гідроксиметаболітів диклофенаку приблизно в 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців, при цьому метаболіти виводяться виключно з жовчю. У пацієнтів з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки показники фармакокінетики диклофенаку аналогічні у пацієнтів із збереженою функцією печінки.ФармакодинамікаПрепарат Вольтарен® містить диклофенак натрію, речовину нестероїдної структури, що має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основним механізмом дії диклофенаку, встановленим у дослідженнях, вважається гальмування біосинтезу простагландинів. Простагландини відіграють важливу роль у генезі запалення, болю та лихоманки. In vitro диклофенак натрію в концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при застосуванні у людини, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.При ревматичних захворюваннях протизапальні та аналгетичні властивості препарату забезпечують клінічний ефект, що характеризується значним зменшенням вираженості таких проявів, як біль у спокої та при русі, ранкова скутість та припухлість суглобів, а також поліпшенням функціонального стану. При посттравматичних та післяопераційних запальних явищах диклофенак швидко купує біль (як у спокої, так і при русі), зменшує запальний набряк та набряк післяопераційної рани. При застосуванні препарату відмічено виражений аналгезуючий ефект при помірному та сильному болю неревматичного походження. Також встановлено, що диклофенак здатний зменшувати больові відчуття та знижувати крововтрату при первинній дисменореї.Показання до застосуванняВоспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата в том числе; ревматоидный, ювенильный хронический артрит; анкилозирующий спондилит и другие спондилоартропатии; остеоартроз; подагрический артрит; бурсит, тендовагинит. Болевые синдромы со стороны позвоночника (люмбаго, ишиалгия, оссалгия, невралгия, миалгия, артралгия, радикулит). Посттравматический и послеоперационный болевой синдром, сопровождающийся воспалением, например, в стоматологии и ортопедии. Альгодисменорея; воспалительные процессы в малом тазу, в том числе аднексит. Инфекционно-воспалительные заболевания ЛОР органов с выраженным болевым синдромом (в составе комплексной терапии): фарингит, тонзиллит, отит. Изолированная лихорадка не является показанием к применению препарата. Препарат предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент применения, на прогрессирование заболевания не влияет.Противопоказания к применениюЗагострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі з органів шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), перфорація органів шлунково-кишкового тракту. Підвищена чутливість до диклофенака та будь-яких інших компонентів препарату. ІІІ триместр вагітності. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат Вольтарен протипоказаний пацієнтам з повним або неповним поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі). Порушення функції печінки тяжкого ступеня тяжкості, ниркова недостатність (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2), хронічна серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA).Стани, що супроводжуються ризиком розвитку кровотеч. Підтверджена гіперкаліємія. Аортокоронарне шунтування (періопераційний період). Запальні захворювання кишок (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення. Активні захворювання печінки. Період грудного вигодовування. Спадкова тяжка непереносимість лактози, недостатність лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція (бо лікарська форма містить лактозу). Не рекомендується застосування препарату Вольтарен, таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 25 мг, у дітей віком до 6 років. Не рекомендується застосування препарату Вольтарен, таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 50 мг, у дітей віком до 14 років. З ОБЕРЕЖНІСТЮПри застосуванні препарату Вольтарен® та інших нестероїдних протизапальних засобів необхідно дотримуватись обережності та ретельно спостерігати пацієнтів із симптомами/ознаками, що вказують на ураження/захворювання ШКТ або з анамнестичними даними, що дозволяють запідозрити виразкову поразку шлунка чи кишечника, кровотечу чи перфорацію; пацієнтів з інфекцією Helicobacter pylori в анамнезі, виразковим колітом, хворобою Крона, з порушенням функції печінки в анамнезі, та у пацієнтів зі скаргами, що дозволяють запідозрити захворювання ШКТ. Ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі зростає зі збільшенням дози нестероїдних протизапальних засобів або за наявності виразкового ураження в анамнезі, особливо кровотеч і перфорації виразки і у літніх пацієнтів. Слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату Вольтарен® у пацієнтів, які отримують препарати,збільшують ризик шлунково-кишкових кровотеч: системні глюкокортикостероїди (в т. ч. преднізолон), антикоагулянти (в т. ч. варфарин), антиагреганти (у тому числі клопідогрел, ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення флуоксетину, пароксетину, сертраліну).Обережність необхідна при застосуванні препарату Вольтарен у пацієнтів з функцією печінки легкого та середнього ступеня, а також у пацієнтів з печінковою порфірією, оскільки препарат може провокувати напади порфірії. Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носової порожнини (у тому числі з носовими поліпами), хронічною обструктивною хворобою легень, хронічними інфекційними захворюваннями дихальних шляхів (особливо асоційовані з аллергічними симптомами).Особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (включаючи ішемічну хворобу серця, цереброваскулярні захворювання, компенсовану серцеву недостатність, захворювання периферичних судин), порушення функції нирок, включаючи хронічну ниркову недостатність (СКФ 15-60 мл/хв/1,73 м2). ), дисліпідемією/гіперліпідемією, цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, при лікуванні пацієнтів, що палять або пацієнтів, що зловживають алкоголем, при лікуванні літніх пацієнтів, пацієнтів, які отримують діуретики або інші препарати, що впливають на функцію нирок, а також пацієнтів зі значним зменшенням ОЦК) будь-якої етіології, наприклад, у періоди до та після масивних хірургічних втручань.Слід з обережністю застосовувати препарат Вольтарен у пацієнтів з дефектами гемостазу. Слід бути обережними при застосуванні препарату Вольтарен® у пацієнтів з ризиком розвитку серцево-судинних тромбозів (у тому числі інфарктів міокарда та інсультів). Слід бути обережними при застосуванні препарату Вольтарен® у пацієнтів похилого віку. Це особливо актуально у ослаблених або тих, хто має низьку масу тіла літніх людей, у пацієнтів даної категорії рекомендується застосовувати препарат у мінімальній ефективній дозі. Вагітність та лактаціяНедостатньо даних щодо безпеки застосування диклофенаку у вагітних жінок, у зв'язку з чим застосовувати препарат Вольтарен® у І та ІІ триместрах вагітності слід лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Препарат Вольтарен®, як інші нестероїдні протизапальні засоби (інгібітори синтезу простагландинів), протипоказаний в останні 3 місяці вагітності (можливе пригнічення скоротливої здатності матки, порушення функції нирок у плода з наступним маловоддям (олігогідроамніон) та/або передчасне закриття артеріальної протоки у плода).Незважаючи на те, що препарат Вольтарен®, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, проникає в грудне молоко в малій кількості, препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування, щоб уникнути небажаного впливу на дитину. За необхідності застосування препарату у жінки у цей період грудне вигодовування припиняють. Оскільки препарат Вольтарен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може негативно впливати на фертильність, жінкам, які планують вагітність, не рекомендується приймати препарат. У пацієнток, які проходять обстеження та лікування з приводу безпліддя, препарат слід відмінити.Побічна діяНижче наведено небажані явища (НЯ), які були виявлені під час клінічних досліджень, а також при застосуванні диклофенаку у клінічній практиці. Для оцінки частоти НЯ використані такі критерії: «дуже часто» (≥1/10); «часто» (≥1/100, НЯ згруповані відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, в межах кожного класу НЯ перераховані в порядку зменшення частоти народження, в межах кожної групи, виділеної за частотою народження, НЯ розподілені в порядку зменшення їх важливості.Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, агранулоцитоз.Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи зниження артеріального тиску (АТ) та шок; дуже рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя). Порушення психіки: дуже рідко дезорієнтація, депресія, безсоння, кошмарні сновидіння, дратівливість, психічні порушення. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – сонливість; дуже рідко – порушення чутливості, включаючи парестезії, розлад пам'яті, тремор, судоми, відчуття тривоги, гострі порушення мозкового кровообігу, асептичний менінгіт. Порушення органу зору: дуже рідко — порушення зору (затуманювання зору), диплопія.Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго; дуже рідко – порушення слуху, шум у вухах. Порушення з боку серця: нечасто інфаркт міокарда, серцева недостатність, відчуття серцебиття, біль у грудях. Порушення з боку судин: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, васкуліт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – бронхіальна астма (включаючи задишку); дуже рідко – пневмоніт.Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, диспепсія, метеоризм, зниження апетиту; рідко - гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, блювання кров'ю, мелена, діарея з домішкою крові, виразки шлунка та кишечника (з або без кровотечі, стенозу або перфорації, з можливим розвитком перитоніту); дуже рідко – стоматит, глосит, пошкодження стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, коліт (неспецифічний геморагічний коліт, ішемічний коліт, загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності амінотрансфераз у плазмі крові; рідко – гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко – блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто - шкірний висип; рідко – кропив'янка; дуже рідко - бульозний дерматит, екзема, еритема, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, свербіж, алопеція, реакції фоточутливості, пурпура, пурпура Шенлейна. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гостре ураження нирок (гостра ниркова недостатність), гематурія, протеїнурія, тубуло-інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз. Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – набряки. Порушення з боку серцево-судинної системиДані клінічних досліджень вказують на невелике збільшення ризику серцево-судинних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда), особливо при тривалому застосуванні диклофенаку у високих дозах (добова доза понад 150 мг). Зорові порушенняЗорові розлади, такі як порушення зору, затуманювання зору або диплопія, мабуть, є клас-ефектами нестероїдних протизапальних засобів, і оборотні після припинення застосування. Можливим механізмом розвитку таких розладів є пригнічення синтезу простагландинів та інших супутніх речовин, що змінює регуляцію кровотоку в сітківці, що проявляється потенційними зоровими розладами. При розвитку таких симптомів на фоні терапії диклофенаком слід розглянути можливість офтальмологічного обстеження, щоб уникнути будь-яких інших причин. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВиявлені взаємодії Інгібітори ізоферменту CYP2C9. Слід бути обережними при одночасному застосуванні диклофенаку та інгібіторів ізоферменту CYP2C9 (таких як вориконазол) через можливе збільшення концентрації диклофенаку в сироватці крові та його експозиції. Літій, дигоксин. Диклофенак може підвищувати вміст літію та концентрацію дигоксину у плазмі крові. Рекомендується контроль вмісту літію та концентрації дигоксину у сироватці крові.Діуретичні та гіпотензивні засоби. При одночасному застосуванні з діуретиками та гіпотензивними препаратами (наприклад, бета-адреноблокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту – АПФ) диклофенак може знижувати їхню гіпотензивну дію. У зв'язку з вищесказаним у пацієнтів, особливо літнього віку, при одночасному застосуванні диклофенаку та діуретиків або гіпотензивних засобів слід регулярно вимірювати АТ, контролювати функцію нирок та ступінь гідратації (внаслідок підвищення ризику нефротоксичності).Циклоспорин та такролімус. Вплив диклофенаку на активність простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину та такролімусу. У зв'язку з вищесказаним доза диклофенаку у пацієнтів, які отримують циклоспорин або такролімус, повинна бути нижчою, ніж у пацієнтів, які не одержують зазначені препарати. Препарати, здатні викликати гіперкаліємію. Одночасне застосування диклофенаку з калію-зберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом і триметопримом може призвести до підвищення вмісту калію в плазмі крові (у разі такого одночасного застосування цей показник слід часто контролювати). Антибактеріальні засоби – похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом у пацієнтів, які отримували одночасно похідні хінолону та диклофенак.Передбачувані взаємодії НПЗП та глюкокортикостероїди. Одночасне системне застосування диклофенаку та інших системних нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикостероїдів може збільшувати частоту виникнення НЯ (зокрема, з боку ШКТ). Антикоагулянти та антиагреганти. Необхідно з обережністю застосовувати диклофенак із препаратами цих груп через ризик розвитку кровотеч. Незважаючи на те, що в клінічних дослідженнях не було встановлено впливу диклофенаку на дію антикоагулянтів, існують окремі повідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, які приймали комбінацію препаратів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які отримують одночасне лікування даними лікарськими препаратами.Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Одночасне застосування диклофенаку із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Гіпоглікемічні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що можливе одночасне застосування диклофенаку та гіпоглікемічних препаратів, при цьому ефективність останніх не змінюється. Однак відомі окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемію, так і гіперглікемію, що зумовлювало необхідність зміни дози гіпоглікемічних препаратів на фоні застосування диклофенаку. У зв'язку з вищесказаним під час одночасного застосування диклофенаку та гіпоглікемічних препаратів рекомендується проводити контроль концентрації глюкози у крові.Отримано окремі повідомлення про розвиток метаболічного ацидозу при одночасному застосуванні диклофенаку з метформіном, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок. Метотрексат. Слід бути обережним при застосуванні диклофенаку менше, ніж за 24 години до або через 24 години після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові та посилюватись його токсична дія. Фенітоїн. При одночасному застосуванні фенітоїну та диклофенаку необхідно контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі через можливе посилення його системного впливу.Індуктори ізоферменту CYP2C9. Слід бути обережними при застосуванні диклофенаку одночасно з індукторами ізоферменту CYP2C9 (такими, як рифампіцин), оскільки це може призвести до значного зменшення концентрації диклофенаку в плазмі крові та зменшення його експозиції.Спосіб застосування та дозиДоза препарату підбирається індивідуально, при цьому з метою зниження ризику побічних ефектів рекомендується застосування мінімальної ефективної дози, по можливості, з максимально коротким періодом лікування відповідно до цілі та стану пацієнта. Таблетки слід ковтати повністю, запиваючи рідиною, бажано до їди. Не можна ділити або розжовувати таблетки. Дорослі. Рекомендована початкова доза – 100-150 мг на добу. У відносно легких випадках захворювання, а також тривалої терапії буває достатньо 75-100 мг на добу. Добову дозу слід розділити на кілька прийомів. Для полегшення нічного болю або ранкової скутості на додаток до прийому препарату протягом дня застосовують диклофенак у вигляді ректальних супозиторіїв перед сном; при цьому сумарно-добова доза не повинна перевищувати 150 мг. При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально; Зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза має становити 50-100 мг; при необхідності протягом кількох менструальних циклів її можна підвищити до 200 мг на добу. Прийом препарату слід починати з появою перших симптомів. Залежно від динаміки клінічних симптомів, лікування можна продовжувати протягом декількох днів. У дітей віком 6 років і старше препарат Вольтарен® у формі таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою, 25 мг, застосовують із розрахунку 0,5-2 мг/кг маси тіла на добу (добову дозу залежно від тяжкості проявів захворювання слід розділити на 2 -3 разові дози). У дітей віком до 6 років препарат слід застосовувати в іншій лікарській формі. Для лікування ревматоїдного артриту добова доза може бути максимально збільшена до 3 мг/кг (за кілька прийомів). Максимальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг. Літні пацієнти (≥ 65 років) Корекція початкової дози у пацієнтів віком 65 років і старше, як правило, не потрібна. Однак, виходячи із загальних медичних міркувань, слід бути обережним у ослаблених літніх пацієнтів або пацієнтів з низькою масою тіла.Пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи або високим ризиком захворювань серцево-судинної системи Слід особливо обережно застосовувати препарат у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (в т.ч. з неконтрольованою артеріальною гіпертензією) або високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи. При необхідності тривалої терапії (більше 4 тижнів) у таких пацієнтів слід застосовувати препарат у добовій дозі, що не перевищує 100 мг. Пацієнти з порушеннями функції нирок Немає даних про необхідність корекції дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок через відсутність досліджень щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів даної категорії. Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. Застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2) протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Пацієнти з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості. Немає даних про необхідність корекції дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через відсутність досліджень безпеки застосування препарату у даної категорії пацієнтів.ПередозуванняСимптоми: блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, шум у вухах, судоми. У разі значного отруєння, можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки. Лікування: підтримуюче та симптоматичне лікування показано при таких ускладненнях як зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту та пригнічення дихання. Форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія для виведення нестероїдних протизапальних засобів, в т.ч. диклофенаку, з організму неефективні, оскільки діючі речовини цих препаратів значною мірою пов'язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму. У разі життєзагрозливого передозування при прийомі препарату внутрішньо з метою якнайшвидшого запобігання всмоктування диклофенаку слід провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУраження ШКТ При застосуванні диклофенаку, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, відзначалися такі явища як кровотеча або виразка/перфорація органів ШКТ, у ряді випадків зі смертельним наслідком. Дані явища можуть виникнути у будь-який час при застосуванні даних препаратів з або без попередніх симптомів або серйозних захворювань органів шлунково-кишкового тракту в анамнезі. У пацієнтів похилого віку подібні ускладнення можуть мати серйозні наслідки. При розвитку у пацієнтів, які отримують препарат Вольтарен®, кровотеч або виразки шлунково-кишкового тракту препарат слід відмінити. Для зниження ризику токсичної дії на ШКТ у пацієнтів з виразковим ураженням ШКТ, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією в анамнезі, а також у пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати у мінімальній ефективній дозі.У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку шлунково-кишкових ускладнень, а також у пацієнтів, які отримують терапію низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти, на фоні терапії препаратом слід застосовувати гастропротектори (інгібітори протонної помпи або мізопростол) або інші лікарські препарати для зниження ризику небажаного впливу на РК. Пацієнтам з ураженням шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо літнім, необхідно повідомляти лікаря про всі абдомінальні симптоми. Пацієнти з бронхіальною астмоюЗагострення бронхіальної астми (непереносимість НПЗП/бронхіальна астма, що провокується прийомом НПЗП), набряк Квінке і кропив'янка найчастіше відзначаються у пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, носовими поліпами або хронічною обструктивною хворобою. ринітоподібними симптомами). У даної групи пацієнтів, а також у пацієнтів з алергією на інші лікарські препарати (шкірні висипання та свербіж або кропив'янка) при застосуванні препарату Вольтарен® слід дотримуватися особливої обережності (готовність до проведення реанімаційних заходів). Шкірні реакціїТакі серйозні дерматологічні реакції, як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, у деяких випадках із смертельним результатом, на фоні застосування диклофенаку відзначалися дуже рідко. Найбільші ризик та частота розвитку тяжких дерматологічних реакцій відзначалися у перший місяць лікування диклофенаком. При розвитку у пацієнта, який отримує препарат Вольтарен®, перші ознаки шкірного висипу, ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат слід відмінити. У поодиноких випадках при застосуванні препарату Вольтарен, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, можливий розвиток анафілактичних/анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які раніше не отримували диклофенак. Вплив на печінкуОскільки в період застосування препарату Вольтарен може відзначатися підвищення активності одного або кількох «печінкових» ферментів, при тривалій терапії препаратом як запобіжний засіб показаний контроль функції печінки. При збереженні та прогресуванні порушень функції печінки або виникненні ознак захворювань печінки або інших симптомів (наприклад, еозинофілії, висипу тощо), прийом препарату необхідно відмінити. Слід мати на увазі, що гепатит на фоні застосування препарату Вольтарен може розвиватися без продромальних явищ. Вплив на ниркиНа тлі терапії препаратом Вольтарен® рекомендується проводити контроль функції нирок у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, порушеннями функції серця або нирок, пацієнтів похилого віку, пацієнтів, які отримують діуретики або інші препарати, що впливають на функцію нирок, а також у пацієнтів зі значним зменшенням обсягу позаклітинної рідини будь-якої етіології, наприклад, у період до та після масивних хірургічних втручань. Після припинення терапії препаратом зазвичай наголошується на нормалізації показників функції нирок до вихідних значень. Вплив на серцево-судинну системуТерапія нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі диклофенаком, особливо тривала терапія та терапія з використанням високих доз, може бути асоційована з невеликим зростанням ризику серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень (включаючи інфаркт міокарда та інсульт).У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи (наприклад, з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, курців) слід застосовувати препарат з особливою обережністю, у найнижчій ефективній дозі при мінімально можливій тривалості лікування, оскільки ризик виникнення тромботичних ускладнень зростає зі збільшенням дози та тривалістю лікування. При тривалій терапії (більше 4 тижнів) добова доза диклофенаку у таких пацієнтів має перевищувати 100 мг. Слід періодично проводити оцінку ефективності лікування та потреби пацієнта у симптоматичній терапії, особливо у випадках, коли її тривалість становить понад 4 тижні. При появі перших симптомів тромботичних порушень (наприклад, біль у грудях, відчуття нестачі повітря,слабкості, порушення мови) пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою.Вплив на систему кровотворення Препарат Вольтарен може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів, тому у пацієнтів з порушеннями гемостазу необхідно проводити ретельний контроль відповідних лабораторних показників. При тривалому застосуванні препарату Вольтарен рекомендується проводити регулярні клінічні аналізи периферичної крові. Маскування ознак інфекційного процесу Протизапальна дія препарату Вольтарен може ускладнювати діагностику інфекційних процесів. Застосування одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами Не слід застосовувати препарат Вольтарен одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 через ризик небажаних явищ. Вплив на здатність управління транспортними засобами та механізмами Пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату Вольтарен® виникають зорові порушення, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення з боку центральної нервової системи не слід керувати транспортними засобами та транспортними засобами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Дозування: 100 мг Фасування: N5 Форма випуску: супозиторії Упакування: упак. Виробник: Новартіс Консьюмер Хелс Завод-виробник: Новартіс Консьюмер Хелс (Швейцарія) Діюча речовина: Диклофенак. .
ХарактеристикаМає жовчогінну, антисептичну, ранозагоювальну, жарознижувальну, протизапальну, тонізуючу дію. Підсилює виділення секретів підшлункової залози та печінки. Сприяє зниженню холестерину в крові, регенерації клітин шкіри, запобігає розвитку пухлини молочної залози, що захищає печінку від різних отрут, зміцнює імунітет та зменшує проникність капілярів.ІнструкціяПриймати дорослим по 1/4 склянки (50 мл) настою 4 рази на день або по 1/2 склянки (100 мл) настою 2 рази на день, або по 1 склянці (200 мл) настою 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Можливі повторні прийоми протягом року. Готовий настій зберігати у холодильнику.Показання до застосуванняЗастосовується при лікуванні захворювань печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів (у т. ч. гепатитів, холециститів, ангіохолітів, цирозу печінки, каменях у жовчному міхурі та протоках, дискінезії жовчовивідних шляхів) та підшлункової; при запорах, зниженій кислотності шлунка, дисбактеріозі, ентерит, ентероколіт; при астмі, пневмонії, грипі (як противірусне) лихоманці, лихоманних інфекційних захворюваннях, ревматоїдному артриті, в стані передменструального синдрому; для зменшення крововиливів та запалень при очних операціях, а також лікування захворювань, що супроводжуються порушенням проникності судин; при розумовій та фізичній перевтомі, неврозах, нервових хворобах, запамороченнях, головних болях, судомах, епілепсії; при авітамінозах, атеросклерозі, жіночих, серцево-судинних та аутоімунних захворюваннях,отруєннях (алкогольних, лікарських, харчових, вуглеводнями), променевої хвороби.Спосіб застосування та дози1/2 столової ложки (2,0 г) продукту залити 1 склянкою (200 мл) окропу, настояти 15 хвилин.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ХарактеристикаМає жовчогінну, антисептичну, ранозагоювальну, жарознижувальну, протизапальну, тонізуючу дію. Підсилює виділення секретів підшлункової залози та печінки. Сприяє зниженню холестерину в крові, регенерації клітин шкіри, запобігає розвитку пухлини молочної залози, що захищає печінку від різних отрут, зміцнює імунітет та зменшує проникність капілярів.ІнструкціяПриймати дорослим по 1/4 склянки (50 мл) настою 4 рази на день або по 1/2 склянки (100 мл) настою 2 рази на день, або по 1 склянці (200 мл) настою 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Можливі повторні прийоми протягом року. Готовий настій зберігати у холодильнику.Показання до застосуванняЗастосовується при лікуванні захворювань печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів (у т. ч. гепатитів, холециститів, ангіохолітів, цирозу печінки, каменях у жовчному міхурі та протоках, дискінезії жовчовивідних шляхів) та підшлункової; при запорах, зниженій кислотності шлунка, дисбактеріозі, ентерит, ентероколіт; при астмі, пневмонії, грипі (як противірусне) лихоманці, лихоманних інфекційних захворюваннях, ревматоїдному артриті, в стані передменструального синдрому; для зменшення крововиливів та запалень при очних операціях, а також лікування захворювань, що супроводжуються порушенням проникності судин; при розумовій та фізичній перевтомі, неврозах, нервових хворобах, запамороченнях, головних болях, судомах, епілепсії; при авітамінозах, атеросклерозі, жіночих, серцево-судинних та аутоімунних захворюваннях,отруєннях (алкогольних, лікарських, харчових, вуглеводнями), променевої хвороби.Спосіб застосування та дози1/2 столової ложки (2,0 г) продукту залити 1 склянкою (200 мл) окропу, настояти 15 хвилин.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ХарактеристикаМає жовчогінну, антисептичну, ранозагоювальну, жарознижувальну, протизапальну, тонізуючу дію. Підсилює виділення секретів підшлункової залози та печінки. Сприяє зниженню холестерину в крові, регенерації клітин шкіри, запобігає розвитку пухлини молочної залози, що захищає печінку від різних отрут, зміцнює імунітет та зменшує проникність капілярів.ІнструкціяПриймати дорослим по 1/4 склянки (50 мл) настою 4 рази на день або по 1/2 склянки (100 мл) настою 2 рази на день, або по 1 склянці (200 мл) настою 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Можливі повторні прийоми протягом року. Готовий настій зберігати у холодильнику.Показання до застосуванняЗастосовується при лікуванні захворювань печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів (у т. ч. гепатитів, холециститів, ангіохолітів, цирозу печінки, каменях у жовчному міхурі та протоках, дискінезії жовчовивідних шляхів) та підшлункової; при запорах, зниженій кислотності шлунка, дисбактеріозі, ентерит, ентероколіт; при астмі, пневмонії, грипі (як противірусне) лихоманці, лихоманних інфекційних захворюваннях, ревматоїдному артриті, в стані передменструального синдрому; для зменшення крововиливів та запалень при очних операціях, а також лікування захворювань, що супроводжуються порушенням проникності судин; при розумовій та фізичній перевтомі, неврозах, нервових хворобах, запамороченнях, головних болях, судомах, епілепсії; при авітамінозах, атеросклерозі, жіночих, серцево-судинних та аутоімунних захворюваннях,отруєннях (алкогольних, лікарських, харчових, вуглеводнями), променевої хвороби.Спосіб застосування та дози1/2 столової ложки (2,0 г) продукту залити 1 склянкою (200 мл) окропу, настояти 15 хвилин.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
199,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчинник - 1 мл: вода д/і 100%. 5 мл – ампули (8), пачки картонні.Опис лікарської формиРозчинник для приготування лікарських форм д/і; у вигляді прозорої, безбарвної рідини, без запаху.Фармакотерапевтична групаРозчинник. У тілі людини вода потрібна для постійних обмінних процесів. У нормальних умовах вода виділяється із сечею, калом, з потом та при диханні. Втрата рідини з потом, при диханні та з каловими масами відбувається незалежно від введення рідини. Підтримка адекватної гідратації потребує 30-45 мл/кг/добу води у дорослих, а в дітей віком - 45-100 мл/кг, в немовлят - 100-165 мл/кг. Вода для ін'єкцій служить для приготування інфузійних та ін'єкційних розчинів, забезпечуючи оптимальні умови для сумісності та ефективності субстратів та води.ФармакокінетикаПри введенні води, що постійно чергується, і електролітів підтримка гомеостазу здійснюється нирками.Клінічна фармакологіяРозчинник для виготовлення лікарських форм для ін'єкцій.Показання до застосуванняЯк носій або розчинник для приготування стерильних інфузійних (ін'єкційних) розчинів з порошків, ліофілізатів і концентратів. Застосовується для приготування стерильних розчинів у т.ч. для підшкірного, внутрішньом'язового, внутрішньовенного введення. Зовнішньо для промивання ран та зволоження перев'язувального матеріалу.Протипоказання до застосуванняЯкщо для приготування розчину лікарського засобу вказаний інший розчинник.Взаємодія з лікарськими засобамиПри змішуванні з іншими лікарськими засобами (інфузійні розчини, концентрати для приготування інфузії; ін'єкційні розчини, порошки, сухі речовини для приготування ін'єкції) необхідний візуальний контроль на сумісність (може мати місце фармацевтична несумісність).Спосіб застосування та дозиДоза і швидкість введення повинні відповідати інструкціям з дозування лікарських засобів, що розводяться. Приготування розчинів лікарських засобів з використанням води для ін'єкцій повинно проводитись у стерильних умовах (розтин ампул, наповнення шприца та ємностей із лікарськими засобами).Запобіжні заходи та особливі вказівкиВода для ін'єкцій не може бути прямо введена внутрішньосудинно через низький осмотичний тиск (ризик гемолізу!).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
205,00 грн
145,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВода для ін'єкцій. Розчинник для виготовлення лікарських форм для ін'єкцій. По 2 мл, 5 мл, 10 мл ампули полімерні. На ампули полімерні наклеюють етикетки або текст етикетки наносять безпосередньо на полімерні ампули методом краплеструминного друку. По 10, 100 полімерних ампул з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху. Розчинник для виготовлення лікарських форм для ін'єкцій.ФармакокінетикаПри введенні води, що постійно чергується, і електролітів підтримка гомеостазу здійснюється нирками.ФармакодинамікаРозчинник. У тілі людини вода потрібна для постійних обмінних процесів. У нормальних умовах вода виділяється із сечею, калом, з потом та при диханні. Втрата рідини з потом, при диханні та з каловими масами відбувається незалежно від введення рідини. Підтримка адекватної гідратації вимагає 30-45 мл/кг/сут води у дорослих, у дітей – 45-100 мл/кг, а у немовлят – 100-165 мл/кг. Вода для ін'єкцій служить для приготування інфузійних та ін'єкційних розчинів, забезпечуючи оптимальні умови для сумісності та ефективності субстратів та води.РекомендуєтьсяЯк носій або розчинник для приготування стерильних інфузійних (ін'єкційних) розчинів з порошків, ліофілізатів і концентратів. Застосовується для приготування стерильних розчинів, призначених для підшкірного, внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення безпосередньо перед застосуванням. Зовнішньо для промивання ран та зволоження перев'язувального матеріалу.Протипоказання до застосуванняВода для ін'єкцій як розчинник лікарських засобів не застосовується, якщо як обов'язковий для деяких з них зазначений інший розчинник. З обережністю: Вода для ін'єкцій не може бути прямо ін'єктована або введена у вигляді інфузії через відсутність речовин із низьким осмотичним тиском (ризик гемолізу!).Взаємодія з лікарськими засобамиПри змішуванні з іншими лікарськими засобами (інфузійні розчини, концентрати для приготування інфузії; ін'єкційні розчини, порошки, сухі речовини для приготування ін'єкції) необхідний візуальний контроль на сумісність (може мати місце хімічна або терапевтична несумісність).Спосіб застосування та дозиДоза та швидкість введення повинні відповідати інструкціям з дозування розчинних лікарських засобів. Приготування розчинів лікарських засобів з використанням води для ін'єкцій повинно проводитись у стерильних умовах (розтин ампул, наповнення шприца та ємностей із лікарським засобом).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
229,00 грн
169,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчинник - 1 мл: вода д/і 100%. 5 мл – ампули (10), пачки картонні.Опис лікарської формиРозчинник для приготування лікарських форм д/і як прозорої, безбарвної рідини, без запаху.Фармакотерапевтична групаРозчинник. У тілі людини вода потрібна для постійних обмінних процесів. У нормальних умовах вода виділяється із сечею, калом, з потом та при диханні. Втрата рідини з потом, при диханні та з каловими масами відбувається незалежно від введення рідини. Підтримка адекватної гідратації потребує 30-45 мл/кг/добу води у дорослих, а в дітей віком - 45-100 мл/кг, в немовлят - 100-165 мл/кг. Вода для ін'єкцій служить для приготування інфузійних та ін'єкційних розчинів, забезпечуючи оптимальні умови для сумісності та ефективності субстратів та води.ФармакокінетикаПри введенні води, що постійно чергується, і електролітів підтримка гомеостазу здійснюється нирками.Клінічна фармакологіяРозчинник для виготовлення лікарських форм для ін'єкцій.Показання до застосуванняЯк носій або розчинник для приготування стерильних інфузійних (ін'єкційних) розчинів з порошків, ліофілізатів і концентратів. Застосовується для приготування стерильних розчинів у т.ч. для підшкірного, внутрішньом'язового, внутрішньовенного введення. Зовнішньо для промивання ран та зволоження перев'язувального матеріалу.Протипоказання до застосуванняЯкщо для приготування розчину лікарського засобу вказаний інший розчинник.Взаємодія з лікарськими засобамиПри змішуванні з іншими лікарськими засобами (інфузійні розчини, концентрати для приготування інфузії; ін'єкційні розчини, порошки, сухі речовини для приготування ін'єкції) необхідний візуальний контроль на сумісність (може мати місце фармацевтична несумісність).Спосіб застосування та дозиДоза і швидкість введення повинні відповідати інструкціям з дозування лікарських засобів, що розводяться. Приготування розчинів лікарських засобів з використанням води для ін'єкцій повинно проводитись у стерильних умовах (розтин ампул, наповнення шприца та ємностей із лікарськими засобами).Запобіжні заходи та особливі вказівкиВода для ін'єкцій не може бути прямо введена внутрішньосудинно через низький осмотичний тиск (ризик гемолізу!).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему