Вольтарен 25мг 30 шт таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой

Всасывание
После приема внутрь таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой, диклофенак полностью всасывается в кишечнике. Всасывание происходит быстро, однако его начало может быть отсрочено из-за наличия у таблетки кишечнорастворимой оболочки. После однократного приема 50 мг препарата максимальная концентрация в плазме крови (Cmax) отмечается в среднем через 2 часа и составляет 1,5 мкг/мл (5 мкмоль/л). Количество всасывающегося действующего вещества находится в прямой зависимости от величины дозы препарата.
В случае приема таблетки препарата во время или после еды, прохождение ее через желудок замедляется (по сравнению с приемом натощак), но количество всасывающегося диклофенака не изменяется.
Так как около половины диклофенака метаболизируется во время первого прохождения через печень («эффект первого прохождения»), площадь под кривой «концентрация-время» (AUC) в случае применения препарата внутрь или ректально почти в 2 раза меньше, чем в случае парентерального введения препарата в эквивалентной дозе.
После повторных приемов препарата показатели фармакокинетики не изменяются. При соблюдении рекомендуемого режима дозирования препарата кумуляции не отмечается.
Распределение
Связь с белками сыворотки крови — 99,7%, преимущественно с альбумином (99,4%). Кажущийся объем распределения составляет 0,12-0,17 л/кг.
Диклофенак проникает в синовиальную жидкость, где его максимальная концентрация достигается на 2-4 часа позже, чем в плазме крови. Кажущийся период полувыведения из синовиальной жидкости составляет 3-6 часов. Через 2 часа после достижения максимальной концентрации в плазме крови концентрация диклофенака в синовиальной жидкости выше, чем в плазме крови, и ее значения остаются более высокими на протяжении периода времени до 12 часов.
Диклофенак был обнаружен в низких концентрациях (100 нг/мл) в грудном молоке одной из кормящих матерей. Предполагаемое количество диклофенака, попадающего с грудным молоком в организм ребенка эквивалентно 0,03 мг/кг/сутки.
Биотрансформация/Метаболизм
Метаболизм диклофенака осуществляется частично путем глюкуронизации неизмененной молекулы, но, преимущественно, посредством однократного и многократного гидроксилирования и метоксилирования, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов (3'-гидрокси-, 4'-гидрокси-, 5'-гидрокси-, 4',5-дигидрокси- и 3'гидрокси-4'-метоксидиклофенака), большинство из которых превращается в глюкуронидные конъюгаты. Два фенольных метаболита биологически активны, но в значительно меньшей степени, чем диклофенак.
Выведение
Общий системный плазменный клиренс диклофенака составляет 263±56 мл/мин. Конечный период полувыведения составляет 1-2 часа. Период полувыведения 4-х метаболитов, включая два фармакологически активных, также непродолжителен и составляет 1-3 часа. Один из метаболитов, 3'-гидрокси-4'-метокси-диклофенак, имеет более длительный период полувыведения, однако этот метаболит полностью неактивен.
Около 60% дозы выводится почками в виде глюкуроновых конъюгатов неизмененного действующего вещества, а также в виде метаболитов, большинство из которых тоже представляют собой глюкуроновые конъюгаты. В неизмененном виде выводится менее 1% диклофенака. Оставшаяся часть дозы выводится в виде метаболитов с желчью.
Концентрация действующего вещества в плазме крови линейно зависит от величины принятой дозы.
Фармакокинетика у особых групп пациентов
Всасывание, метаболизм и выведение диклофенака не зависят от возраста. У детей концентрации диклофенака в плазме крови при применении эквивалентных доз препарата (мг/кг массы тела) сходны с соответствующими показателями у взрослых. Однако у некоторых пациентов пожилого возраста после 15-минутной внутривенной инфузии отмечено увеличение концентрации диклофенака в плазме крови на 50% по сравнению с таковым показателем у здоровых добровольцев более молодого возраста.
У пациентов с нарушением функции почек при соблюдении рекомендованного режима дозирования кумуляции неизмененного действующего вещества не отмечается. При клиренсе креатинина менее 10 мл/мин расчетные равновесные концентрации гидроксиметаболитов диклофенака примерно в 4 раза выше, чем у здоровых добровольцев, при этом метаболиты выводятся исключительно с желчью.
У пациентов с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени показатели фармакокинетики диклофенака аналогичны таковым у пациентов с сохранной функцией печени.

1 таблетка, покрита кишковорозчинною оболонкою, містить діючу речовину диклофенак натрію 25 мг.

У упаковці 30 шт.

Таблетки 50 мг: круглі двоопуклі світло-коричневого кольору, з фаскою. З одного боку таблетки видавлено «CG», з іншого боку — «GT».

Після
прийому внутрішньо таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою, диклофенак повністю всмоктується в кишечнику. Всмоктування відбувається швидко, проте його початок може бути відстроченим через наявність у таблетки кишковорозчинної оболонки. Після одноразового прийому 50 мг препарату максимальна концентрація у плазмі (Cmax) відзначається в середньому через 2 години та становить 1,5 мкг/мл (5 мкмоль/л). Кількість діючої речовини, що всмоктується, знаходиться в прямій залежності від величини дози препарату.
У разі прийому таблетки препарату під час або після їди, проходження її через шлунок уповільнюється (порівняно з прийомом натще), але кількість диклофенаку, що всмоктується, не змінюється.
Оскільки близько половини диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку («ефект першого проходження»), площа під кривою «концентрація-час» (AUC) у разі застосування препарату внутрішньо або ректально майже в 2 рази менше, ніж у разі парентерального введення препарату в еквівалентній дозі.
Після повторних прийомів препарату показники фармакокінетики змінюються. За дотримання рекомендованого режиму дозування препарату кумуляції не відзначається.
Розподіл
Зв'язок із білками сироватки крові – 99,7%, переважно з альбуміном (99,4%). Здається обсяг розподілу становить 0,12-0,17 л/кг.
Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше, ніж у плазмі. Здається період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Через 2 години після досягнення максимальної концентрації у плазмі крові концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі крові, та її значення залишаються вищими протягом періоду часу до 12 годин.
Диклофенак був виявлений у низьких концентраціях (100 нг/мл) у грудному молоці однієї з матерів-годувальниць. Передбачувана кількість диклофенаку, що потрапляє з грудним молоком в організм дитини, еквівалентно 0,03 мг/кг/добу.
Біотрансформація/Метаболізм
Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але, переважно, за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3'-гідрокси-, 4'-гідрокси-, 5'-гідрокси-, 4', 5-дигідрокси- і 3'гідрокси-4'-метоксидиклофенаку), більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак.
Виведення
Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення 4-х метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години. Один з метаболітів, 3'-гідрокси-4'-метокси-диклофенак, має триваліший період напіввиведення, проте цей метаболіт повністю неактивний.
Близько 60% дози виводиться нирками у вигляді глюкуронових кон'югатів незміненої діючої речовини, а також у вигляді метаболітів, більшість з яких також є глюкуроновими кон'югатами. У незміненому вигляді виводиться менше 1% диклофенаку. Частина дози, що залишилася, виводиться у вигляді метаболітів з жовчю.
Концентрація діючої речовини в плазмі лінійно залежить від величини прийнятої дози.
Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів
Всмоктування, метаболізм та виведення диклофенаку не залежать від віку. У дітей концентрації диклофенаку в плазмі при застосуванні еквівалентних доз препарату (мг/кг маси тіла) подібні до відповідних показників у дорослих. Однак у деяких пацієнтів похилого віку після 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії відмічено збільшення концентрації диклофенаку в плазмі на 50% порівняно з таким показником у здорових добровольців молодшого віку.
У пацієнтів з порушенням функції нирок за дотримання рекомендованого режиму дозування кумуляції незміненої діючої речовини не відзначається. При кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв розрахункові рівноважні концентрації гідроксиметаболітів диклофенаку приблизно в 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців, при цьому метаболіти виводяться виключно з жовчю.
У пацієнтів з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки показники фармакокінетики диклофенаку аналогічні у пацієнтів із збереженою функцією печінки.

Препарат Вольтарен® містить диклофенак натрію, речовину нестероїдної структури, що має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основним механізмом дії диклофенаку, встановленим у дослідженнях, вважається гальмування біосинтезу простагландинів. Простагландини відіграють важливу роль у генезі запалення, болю та лихоманки.
In vitro диклофенак натрію в концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при застосуванні у людини, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.
При ревматичних захворюваннях протизапальні та аналгетичні властивості препарату забезпечують клінічний ефект, що характеризується значним зменшенням вираженості таких проявів, як біль у спокої та при русі, ранкова скутість та припухлість суглобів, а також поліпшенням функціонального стану.
При посттравматичних та післяопераційних запальних явищах диклофенак швидко купує біль (як у спокої, так і при русі), зменшує запальний набряк та набряк післяопераційної рани.
При застосуванні препарату відмічено виражений аналгезуючий ефект при помірному та сильному болю неревматичного походження. Також встановлено, що диклофенак здатний зменшувати больові відчуття та знижувати крововтрату при первинній дисменореї.

Воспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата в том числе;

Загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі з органів шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), перфорація органів шлунково-кишкового тракту.
Підвищена чутливість до диклофенака та будь-яких інших компонентів препарату.
ІІІ триместр вагітності.
Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат Вольтарен протипоказаний пацієнтам з повним або неповним поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі).
Порушення функції печінки тяжкого ступеня тяжкості, ниркова недостатність (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2), хронічна серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA).
Стани, що супроводжуються ризиком розвитку кровотеч.
Підтверджена гіперкаліємія.
Аортокоронарне шунтування (періопераційний період).
Запальні захворювання кишок (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення.
Активні захворювання печінки.
Період грудного вигодовування.
Спадкова тяжка непереносимість лактози, недостатність лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція (бо лікарська форма містить лактозу).
Не рекомендується застосування препарату Вольтарен, таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 25 мг, у дітей віком до 6 років.
Не рекомендується застосування препарату Вольтарен, таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 50 мг, у дітей віком до 14 років.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ
При застосуванні препарату Вольтарен® та інших нестероїдних протизапальних засобів необхідно дотримуватись обережності та ретельно спостерігати пацієнтів із симптомами/ознаками, що вказують на ураження/захворювання ШКТ або з анамнестичними даними, що дозволяють запідозрити виразкову поразку шлунка чи кишечника, кровотечу чи перфорацію; пацієнтів з інфекцією Helicobacter pylori в анамнезі, виразковим колітом, хворобою Крона, з порушенням функції печінки в анамнезі, та у пацієнтів зі скаргами, що дозволяють запідозрити захворювання ШКТ. Ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі зростає зі збільшенням дози нестероїдних протизапальних засобів або за наявності виразкового ураження в анамнезі, особливо кровотеч і перфорації виразки і у літніх пацієнтів. Слід дотримуватись особливої ​​обережності при застосуванні препарату Вольтарен® у пацієнтів, які отримують препарати,збільшують ризик шлунково-кишкових кровотеч: системні глюкокортикостероїди (в т. ч. преднізолон), антикоагулянти (в т. ч. варфарин), антиагреганти (у тому числі клопідогрел, ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення флуоксетину, пароксетину, сертраліну).
Обережність необхідна при застосуванні препарату Вольтарен у пацієнтів з функцією печінки легкого та середнього ступеня, а також у пацієнтів з печінковою порфірією, оскільки препарат може провокувати напади порфірії.
Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носової порожнини (у тому числі з носовими поліпами), хронічною обструктивною хворобою легень, хронічними інфекційними захворюваннями дихальних шляхів (особливо асоційовані з аллергічними симптомами).
Особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (включаючи ішемічну хворобу серця, цереброваскулярні захворювання, компенсовану серцеву недостатність, захворювання периферичних судин), порушення функції нирок, включаючи хронічну ниркову недостатність (СКФ 15-60 мл/хв/1,73 м2). ), дисліпідемією/гіперліпідемією, цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, при лікуванні пацієнтів, що палять або пацієнтів, що зловживають алкоголем, при лікуванні літніх пацієнтів, пацієнтів, які отримують діуретики або інші препарати, що впливають на функцію нирок, а також пацієнтів зі значним зменшенням ОЦК) будь-якої етіології, наприклад, у періоди до та після масивних хірургічних втручань.
Слід з обережністю застосовувати препарат Вольтарен у пацієнтів з дефектами гемостазу. Слід бути обережними при застосуванні препарату Вольтарен® у пацієнтів з ризиком розвитку серцево-судинних тромбозів (у тому числі інфарктів міокарда та інсультів).
Слід бути обережними при застосуванні препарату Вольтарен® у пацієнтів похилого віку. Це особливо актуально у ослаблених або тих, хто має низьку масу тіла літніх людей, у пацієнтів даної категорії рекомендується застосовувати препарат у мінімальній ефективній дозі.

Недостатньо даних щодо безпеки застосування диклофенаку у вагітних жінок, у зв'язку з чим застосовувати препарат Вольтарен® у І та ІІ триместрах вагітності слід лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Препарат Вольтарен®, як інші нестероїдні протизапальні засоби (інгібітори синтезу простагландинів), протипоказаний в останні 3 місяці вагітності (можливе пригнічення скоротливої ​​здатності матки, порушення функції нирок у плода з наступним маловоддям (олігогідроамніон) та/або передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Незважаючи на те, що препарат Вольтарен®, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, проникає в грудне молоко в малій кількості, препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування, щоб уникнути небажаного впливу на дитину. За необхідності застосування препарату у жінки у цей період грудне вигодовування припиняють.
Оскільки препарат Вольтарен, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може негативно впливати на фертильність, жінкам, які планують вагітність, не рекомендується приймати препарат.
У пацієнток, які проходять обстеження та лікування з приводу безпліддя, препарат слід відмінити.

Нижче наведено небажані явища (НЯ), які були виявлені під час клінічних досліджень, а також при застосуванні диклофенаку у клінічній практиці.
Для оцінки частоти НЯ використані такі критерії: «дуже часто» (≥1/10); «часто» (≥1/100, НЯ згруповані відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, в межах кожного класу НЯ перераховані в порядку зменшення частоти народження, в межах кожної групи, виділеної за частотою народження, НЯ розподілені в порядку зменшення їх важливості.Порушення
з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, агранулоцитоз.
Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи зниження артеріального тиску (АТ) та шок; дуже рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Порушення психіки: дуже рідко дезорієнтація, депресія, безсоння, кошмарні сновидіння, дратівливість, психічні порушення.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – сонливість; дуже рідко – порушення чутливості, включаючи парестезії, розлад пам'яті, тремор, судоми, відчуття тривоги, гострі порушення мозкового кровообігу, асептичний менінгіт.
Порушення органу зору: дуже рідко — порушення зору (затуманювання зору), диплопія.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго; дуже рідко – порушення слуху, шум у вухах.
Порушення з боку серця: нечасто інфаркт міокарда, серцева недостатність, відчуття серцебиття, біль у грудях.
Порушення з боку судин: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, васкуліт.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – бронхіальна астма (включаючи задишку); дуже рідко – пневмоніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, диспепсія, метеоризм, зниження апетиту; рідко - гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, блювання кров'ю, мелена, діарея з домішкою крові, виразки шлунка та кишечника (з або без кровотечі, стенозу або перфорації, з можливим розвитком перитоніту); дуже рідко – стоматит, глосит, пошкодження стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, коліт (неспецифічний геморагічний коліт, ішемічний коліт, загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності амінотрансфераз у плазмі крові; рідко – гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко – блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто - шкірний висип; рідко – кропив'янка; дуже рідко - бульозний дерматит, екзема, еритема, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, свербіж, алопеція, реакції фоточутливості, пурпура, пурпура Шенлейна.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гостре ураження нирок (гостра ниркова недостатність), гематурія, протеїнурія, тубуло-інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – набряки.
Порушення з боку серцево-судинної системи
Дані клінічних досліджень вказують на невелике збільшення ризику серцево-судинних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда), особливо при тривалому застосуванні диклофенаку у високих дозах (добова доза понад 150 мг).
Зорові порушення
Зорові розлади, такі як порушення зору, затуманювання зору або диплопія, мабуть, є клас-ефектами нестероїдних протизапальних засобів, і оборотні після припинення застосування. Можливим механізмом розвитку таких розладів є пригнічення синтезу простагландинів та інших супутніх речовин, що змінює регуляцію кровотоку в сітківці, що проявляється потенційними зоровими розладами. При розвитку таких симптомів на фоні терапії диклофенаком слід розглянути можливість офтальмологічного обстеження, щоб уникнути будь-яких інших причин.
Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.

Виявлені взаємодії
Інгібітори ізоферменту CYP2C9. Слід бути обережними при одночасному застосуванні диклофенаку та інгібіторів ізоферменту CYP2C9 (таких як вориконазол) через можливе збільшення концентрації диклофенаку в сироватці крові та його експозиції.
Літій, дигоксин. Диклофенак може підвищувати вміст літію та концентрацію дигоксину у плазмі крові. Рекомендується контроль вмісту літію та концентрації дигоксину у сироватці крові.
Діуретичні та гіпотензивні засоби. При одночасному застосуванні з діуретиками та гіпотензивними препаратами (наприклад, бета-адреноблокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту – АПФ) диклофенак може знижувати їхню гіпотензивну дію. У зв'язку з вищесказаним у пацієнтів, особливо літнього віку, при одночасному застосуванні диклофенаку та діуретиків або гіпотензивних засобів слід регулярно вимірювати АТ, контролювати функцію нирок та ступінь гідратації (внаслідок підвищення ризику нефротоксичності).
Циклоспорин та такролімус. Вплив диклофенаку на активність простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину та такролімусу. У зв'язку з вищесказаним доза диклофенаку у пацієнтів, які отримують циклоспорин або такролімус, повинна бути нижчою, ніж у пацієнтів, які не одержують зазначені препарати.
Препарати, здатні викликати гіперкаліємію. Одночасне застосування диклофенаку з калію-зберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом і триметопримом може призвести до підвищення вмісту калію в плазмі крові (у разі такого одночасного застосування цей показник слід часто контролювати).
Антибактеріальні засоби – похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом у пацієнтів, які отримували одночасно похідні хінолону та диклофенак.
Передбачувані взаємодії
НПЗП та глюкокортикостероїди. Одночасне системне застосування диклофенаку та інших системних нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикостероїдів може збільшувати частоту виникнення НЯ (зокрема, з боку ШКТ).
Антикоагулянти та антиагреганти. Необхідно з обережністю застосовувати диклофенак із препаратами цих груп через ризик розвитку кровотеч. Незважаючи на те, що в клінічних дослідженнях не було встановлено впливу диклофенаку на дію антикоагулянтів, існують окремі повідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, які приймали комбінацію препаратів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які отримують одночасне лікування даними лікарськими препаратами.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Одночасне застосування диклофенаку із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Гіпоглікемічні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що можливе одночасне застосування диклофенаку та гіпоглікемічних препаратів, при цьому ефективність останніх не змінюється. Однак відомі окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемію, так і гіперглікемію, що зумовлювало необхідність зміни дози гіпоглікемічних препаратів на фоні застосування диклофенаку. У зв'язку з вищесказаним під час одночасного застосування диклофенаку та гіпоглікемічних препаратів рекомендується проводити контроль концентрації глюкози у крові.
Отримано окремі повідомлення про розвиток метаболічного ацидозу при одночасному застосуванні диклофенаку з метформіном, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок.
Метотрексат. Слід бути обережним при застосуванні диклофенаку менше, ніж за 24 години до або через 24 години після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові та посилюватись його токсична дія.
Фенітоїн. При одночасному застосуванні фенітоїну та диклофенаку необхідно контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі через можливе посилення його системного впливу.
Індуктори ізоферменту CYP2C9. Слід бути обережними при застосуванні диклофенаку одночасно з індукторами ізоферменту CYP2C9 (такими, як рифампіцин), оскільки це може призвести до значного зменшення концентрації диклофенаку в плазмі крові та зменшення його експозиції.

Доза препарату підбирається індивідуально, при цьому з метою зниження ризику побічних ефектів рекомендується застосування мінімальної ефективної дози, по можливості, з максимально коротким періодом лікування відповідно до цілі та стану пацієнта.

Таблетки слід ковтати повністю, запиваючи рідиною, бажано до їди. Не можна ділити або розжовувати таблетки.

Дорослі. Рекомендована початкова доза – 100-150 мг на добу. У відносно легких випадках захворювання, а також тривалої терапії буває достатньо 75-100 мг на добу. Добову дозу слід розділити на кілька прийомів. Для полегшення нічного болю або ранкової скутості на додаток до прийому препарату протягом дня застосовують диклофенак у вигляді ректальних супозиторіїв перед сном; при цьому сумарно-добова доза не повинна перевищувати 150 мг.

При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально; Зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза має становити 50-100 мг; при необхідності протягом кількох менструальних циклів її можна підвищити до 200 мг на добу. Прийом препарату слід починати з появою перших симптомів. Залежно від динаміки клінічних симптомів, лікування можна продовжувати протягом декількох днів.

У дітей віком 6 років і старше препарат Вольтарен® у формі таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою, 25 мг, застосовують із розрахунку 0,5-2 мг/кг маси тіла на добу (добову дозу залежно від тяжкості проявів захворювання слід розділити на 2 -3 разові дози).
У дітей віком до 6 років препарат слід застосовувати в іншій лікарській формі.
Для лікування ревматоїдного артриту добова доза може бути максимально збільшена до 3 мг/кг (за кілька прийомів). Максимальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг.
Літні пацієнти (≥ 65 років)
Корекція початкової дози у пацієнтів віком 65 років і старше, як правило, не потрібна. Однак, виходячи із загальних медичних міркувань, слід бути обережним у ослаблених літніх пацієнтів або пацієнтів з низькою масою тіла.
Пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи або високим ризиком захворювань серцево-судинної системи
Слід особливо обережно застосовувати препарат у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (в т.ч. з неконтрольованою артеріальною гіпертензією) або високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи. При необхідності тривалої терапії (більше 4 тижнів) у таких пацієнтів слід застосовувати препарат у добовій дозі, що не перевищує 100 мг.
Пацієнти з порушеннями функції нирок

Немає даних про необхідність корекції дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок через відсутність досліджень щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів даної категорії. Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2) протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості.

Немає даних про необхідність корекції дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через відсутність досліджень безпеки застосування препарату у даної категорії пацієнтів.

Симптоми: блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, шум у вухах, судоми. У разі значного отруєння, можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки.
Лікування: підтримуюче та симптоматичне лікування показано при таких ускладненнях як зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту та пригнічення дихання. Форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія для виведення нестероїдних протизапальних засобів, в т.ч. диклофенаку, з організму неефективні, оскільки діючі речовини цих препаратів значною мірою пов'язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.
У разі життєзагрозливого передозування при прийомі препарату внутрішньо з метою якнайшвидшого запобігання всмоктування диклофенаку слід провести промивання шлунка та призначити активоване вугілля.

Ураження ШКТ
При застосуванні диклофенаку, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, відзначалися такі явища як кровотеча або виразка/перфорація органів ШКТ, у ряді випадків зі смертельним наслідком. Дані явища можуть виникнути у будь-який час при застосуванні даних препаратів з або без попередніх симптомів або серйозних захворювань органів шлунково-кишкового тракту в анамнезі. У пацієнтів похилого віку подібні ускладнення можуть мати серйозні наслідки. При розвитку у пацієнтів, які отримують препарат Вольтарен®, кровотеч або виразки шлунково-кишкового тракту препарат слід відмінити.
Для зниження ризику токсичної дії на ШКТ у пацієнтів з виразковим ураженням ШКТ, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією в анамнезі, а також у пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати у мінімальній ефективній дозі.
У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку шлунково-кишкових ускладнень, а також у пацієнтів, які отримують терапію низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти, на фоні терапії препаратом слід застосовувати гастропротектори (інгібітори протонної помпи або мізопростол) або інші лікарські препарати для зниження ризику небажаного впливу на РК.
Пацієнтам з ураженням шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо літнім, необхідно повідомляти лікаря про всі абдомінальні симптоми.
Пацієнти з бронхіальною астмою
Загострення бронхіальної астми (непереносимість НПЗП/бронхіальна астма, що провокується прийомом НПЗП), набряк Квінке і кропив'янка найчастіше відзначаються у пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, носовими поліпами або хронічною обструктивною хворобою. ринітоподібними симптомами). У даної групи пацієнтів, а також у пацієнтів з алергією на інші лікарські препарати (шкірні висипання та свербіж або кропив'янка) при застосуванні препарату Вольтарен® слід дотримуватися особливої ​​обережності (готовність до проведення реанімаційних заходів).
Шкірні реакції
Такі серйозні дерматологічні реакції, як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, у деяких випадках із смертельним результатом, на фоні застосування диклофенаку відзначалися дуже рідко. Найбільші ризик та частота розвитку тяжких дерматологічних реакцій відзначалися у перший місяць лікування диклофенаком. При розвитку у пацієнта, який отримує препарат Вольтарен®, перші ознаки шкірного висипу, ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат слід відмінити.
У поодиноких випадках при застосуванні препарату Вольтарен, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, можливий розвиток анафілактичних/анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які раніше не отримували диклофенак.
Вплив на печінку
Оскільки в період застосування препарату Вольтарен може відзначатися підвищення активності одного або кількох «печінкових» ферментів, при тривалій терапії препаратом як запобіжний засіб показаний контроль функції печінки. При збереженні та прогресуванні порушень функції печінки або виникненні ознак захворювань печінки або інших симптомів (наприклад, еозинофілії, висипу тощо), прийом препарату необхідно відмінити. Слід мати на увазі, що гепатит на фоні застосування препарату Вольтарен може розвиватися без продромальних явищ.
Вплив на нирки
На тлі терапії препаратом Вольтарен® рекомендується проводити контроль функції нирок у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, порушеннями функції серця або нирок, пацієнтів похилого віку, пацієнтів, які отримують діуретики або інші препарати, що впливають на функцію нирок, а також у пацієнтів зі значним зменшенням обсягу позаклітинної рідини будь-якої етіології, наприклад, у період до та після масивних хірургічних втручань. Після припинення терапії препаратом зазвичай наголошується на нормалізації показників функції нирок до вихідних значень.
Вплив на серцево-судинну систему
Терапія нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі диклофенаком, особливо тривала терапія та терапія з використанням високих доз, може бути асоційована з невеликим зростанням ризику серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень (включаючи інфаркт міокарда та інсульт).
У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи (наприклад, з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, курців) слід застосовувати препарат з особливою обережністю, у найнижчій ефективній дозі при мінімально можливій тривалості лікування, оскільки ризик виникнення тромботичних ускладнень зростає зі збільшенням дози та тривалістю лікування. При тривалій терапії (більше 4 тижнів) добова доза диклофенаку у таких пацієнтів має перевищувати 100 мг. Слід періодично проводити оцінку ефективності лікування та потреби пацієнта у симптоматичній терапії, особливо у випадках, коли її тривалість становить понад 4 тижні. При появі перших симптомів тромботичних порушень (наприклад, біль у грудях, відчуття нестачі повітря,слабкості, порушення мови) пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою.
Вплив на систему кровотворення
Препарат Вольтарен може тимчасово інгібувати агрегацію тромбоцитів, тому у пацієнтів з порушеннями гемостазу необхідно проводити ретельний контроль відповідних лабораторних показників.
При тривалому застосуванні препарату Вольтарен рекомендується проводити регулярні клінічні аналізи периферичної крові.
Маскування ознак інфекційного процесу
Протизапальна дія препарату Вольтарен може ускладнювати діагностику інфекційних процесів.
Застосування одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами
Не слід застосовувати препарат Вольтарен одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 через ризик небажаних явищ.

Вплив на здатність управління транспортними засобами та механізмами
Пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату Вольтарен® виникають зорові порушення, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення з боку центральної нервової системи не слід керувати транспортними засобами та транспортними засобами.

За рецептом

Производит Вольтарен 25мг 30 шт таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой компания Новартис Фарма АГ. Само производство расположено в стране Италия.
Тут Вы всегда можете купить Вольтарен 25мг 30 шт таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Вольтарен 25мг 30 шт таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Обратите внимание на этот товар. Необходима быстрая доставка Вольтарен 25мг 30 шт таблетки покрытые кишечнорастворимой оболочкой? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Вольтарен 25мг/мл 3мл 5 шт. раствор для внутримышечного введения, Вольтарен гель при боли в спине, мышцах и суставах, гель 2%, 150г, Вольтарен пластырь при боли в спине, мышцах и суставах, трансдермальный пластырь 30 мг/сут, 2 шт, Вольтарен гель при боли в спине, мышцах и суставах, гель 2%, 50г, Вольтарен эмульгель при боли в спине, мышцах и суставах, гель 1%, 50г, Диклофенак 75мг/3мл 5 шт. раствор россия, Ортофен 5% 50г гель, Наклофен дуо 75мг 20 шт. капсулы с модифицированным высвобождением, Вольтарен гель при боли в спине, мышцах и суставах, гель 2%, 50г, Дикло-ф 0,1% 5мл капли глазные.