Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: леветирацетам – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармеллозу натрію 21,500 мг, макрогол 6000 5,000 мг, кремнію діоксид 10,375 мг, магнію стеарат 0,625 мг; опадрай 85F32004 -16,125 мг [барвник заліза оксид жовтий (Е172), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)]. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці (блістері) [ПВХ/фольга алюмінієва]. По 3 або 6 блістерів разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиСвітло-жовті овальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою, з двоопуклими поверхнями, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "500"; на зламі однорідні, білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб.ФармакокінетикаНе спостерігалося залежності фармакокінетики від статі, раси та часу доби. Всмоктування. Леветирацетам добре розчинна речовина з високою проникною здатністю. Після прийому внутрішньо леветирацетам добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Всмоктування відбувається повністю і носить лінійний характер, завдяки чому концентрація в плазмі може бути передбачена, виходячи з прийнятої дози леветирацетаму, вираженої в мг/кг маси тіла. Ступінь всмоктування не залежить від дози та часу прийому їжі. Біодоступність становить приблизно 100%. Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) досягається через 1,3 години після перорального прийому леветирацетаму в дозі 1000 мг і при одноразовому прийомі становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) – 43 мкг/мл. Рівноважний стан досягається через дві доби при дворазовому прийомі препарату. Розподіл. Зв'язування леветирацетаму та його основного метаболіту з білками плазми становить менше 10%. Об'єм розподілу (Vd) становить приблизно 0,5-0,7 л/кг. Метаболізм Леветирацетам неактивно метаболізується у організмі людини. Основним метаболічним шляхом (24% дози) є ферментний гідроліз ацетамідної групи. Утворення первинного метаболіту ucb L057 відбувається без участі ізоферментів цитохрому Р450 печінки. Метаболіт ucb L057 є фармакологічно неактивним. Крім того, було визначено два другорядні метаболіти. Перший утворюється при гідроксилювання піролідонового кільця (1,6% дози), а другий -при розкритті піролідонового кільця (0,9% дози). На долю інших неідентифікованих компонентів припадає лише 0,6 % дози. Леветирацетам та його основний метаболіт не піддаються взаємному енантіометричному перетворенню in vivo. В умовах in vitro леветирацетам та його основний метаболіт не пригнічують основних ізоформ цитохрому Р450 печінки людини (CYP3A4, 2А6, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 1А2), активності глюкуронілтрансфераз (UGT1A1 та U). Крім того, леветирацетам не впливає на глюкуронізацію вальпроєвої кислоти in vitro. У культурі гепатоцитів людини леветирацетам незначно впливав на CYP1A2, SULT1E1 і UGT1A1 або взагалі не змінював їх активності. Леветирацетам викликав легку індукцію CYP2B6 та CYP3A4. На підставі результатів оцінки взаємодій з оральними контрацептивами, дигоксином та варфарином в умовах in vitro та in vivo не очікується значущої індукції ферментів в умовах in vivo. Таким чином, можливість взаємодії препарату Кеппра з іншими препаратами, і навпаки, є малоймовірною. Виведення Період напіввиведення (T1/2) із плазми крові дорослої людини становить 7 ± 1 год і не залежить від дози, способу введення або частоти введення. Середня величина загального кліренсу становить 0,96 мл/хв/кг. Основний шлях виведення нирками в середньому 95% дози (близько 93% від дози виводиться протягом 48 годин). Виведення з фекаліями становить 0,3% дози. Загальний рівень виведення леветирацетаму та його основного метаболіту з сечею у перші 48 годин становить 66% та 24% від дози відповідно. Нирковий кліренс леветирацетаму та ucb L057 становить 0,6 та 4,2 мл/хв/кг, відповідно, свідчуючи про те, що леветирацетам виводиться шляхом клубочкової фільтрації з подальшою канальцевою реабсорбцією, а також що первинний метаболіт препарату також виводиться шляхом активної доповнення до клубочкової фільтрації. Виведення леветирацетаму корелюється з кліренсом креатиніну. У пацієнтів похилого віку T1/2 збільшується на 40% і становить 10-11 год, що пов'язано з порушенням ниркової функції у цієї категорії людей. У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму та його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується підбір дози залежно від кліренсу креатиніну. У термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів T1/2 становить 25 годин у період між сеансами діалізу та 3,1 години під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступенів тяжкості значних змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. У більшості пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки при супутній нирковій недостатності кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50%. Діти (4-12 років) T1/2 у дітей віком 4-12 років після одноразового перорального введення препарату у дозі 20 мг/кг маси тіла становить 6 годин. Загальний кліренс леветирацетаму у дітей 4-12 років приблизно на 30% вище і знаходиться у прямій залежності від маси тіла. Після багаторазового перорального застосування (доза від 20 до 60 мг/кг/добу) у дітей з епілепсією (від 4 до 12 років) леветирацетам швидко всмоктувався. Пікова концентрація в плазмі спостерігалася через 0,5-1,0 годин після прийому. Спостерігалося лінійне, пропорційне дозі збільшення пікової концентрації у плазмі та площі під кривою. Період напіввиведення становить близько 5 годин. Здається загальний кліренс дорівнював 1,1 мл/хв/кг.ФармакодинамікаЛеветирацетам – активна речовина препарату Кеппра – є похідним піролідону (S-енантіомер а-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії Механізм дії леветирацетаму остаточно не вивчений. Експерименти in vitro та in vivo показали, що леветирацетам не впливає на основні характеристики клітин та нормальну нейротрансмісію. Дослідження in vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональну концентрацію іонів Са2-, частково гальмуючи струм Са2+ через канали N типу і, знижуючи вивільнення кальцію з внутрішньонейрональних депо. Крім того, леветирацетам частково відновлює струми через ГАМК і гліцин-залежні канали, знижені цинком і (3-карболінами. Також у дослідженнях in vitro було визначено, що леветирацетам пов'язується зі специфічною ділянкою в тканині головного мозку. Місце зв'язування являє собою білок 2А сина Леветирацетам і зв'язані аналоги відрізняються спорідненістю зв'язування з білком 2А синаптичних везикул, яке корелює зі ступенем протиепілептичного захисту в аудіогенній моделі епілепсії у мишей.що взаємодія між леветирацетамом і білком 2А синаптичних везикул очевидно робить внесок у протисудомний механізм дії препарату. Фармакодинамічні ефекти Леветирацетам індукує протиепілептичний захист у різноманітних тваринних моделях парціальних та первинно-генералізованих нападів, не проявляючи при цьому про-конвульсивної дії. Основний метаболіт леветирацетаму не є активним. У людей активність леветирацетаму щодо епілепсії як з парціальними, так і з генералізованими нападами (епілептиформних розрядів/фотопароксизмальної реакції) підтверджує його широкий фармакологічний профіль. Клінічна ефективність та безпека Додаткова терапія при лікуванні парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих, підлітків та дітей з 4-х років з епілепсією Ефективність леветирацетаму у дорослих була підтверджена у трьох подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях, щодо застосування 1000 мг, 2000 мг та 3000 мг на добу, розділеної на два прийоми, з тривалістю лікування до 18 тижнів. Було показано, що співвідношення пацієнтів, які продемонстрували 50% і більше зниження частоти парціальних нападів на тиждень щодо вихідного рівня при прийомі постійної дози (12/14 тижнів), склала 27,7%, 31,6% і 41,3% у пацієнтів, приймали леветирацетам у дозі 1000, 2000 або 3000 мг відповідно, і 12,6% у пацієнтів, які приймали плацебо. Педіатрична популяція Ефективність леветирацетаму у дітей (віком від 4 до 16 років) була встановлена у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні тривалістю 14 тижнів, що включало 198 пацієнтів. Пацієнти даного дослідження приймали леветирацетам у постійній дозі 60 мг/кг/добу (у два прийоми). 44,6% пацієнтів, які приймали леветирацетам, та 19,6% пацієнтів, які отримували плацебо, продемонстрували 50% і більше зниження частоти парціальних нападів на тиждень щодо вихідного рівня. На тлі тривалого лікування 11,4% пацієнтів не мали припадків протягом принаймні 6 місяців і 7,2% - протягом принаймні 1 року. У плацебо контрольованих клінічних дослідженнях брали участь 35 дітей віком до 1 року з парціальними нападами, з яких лише 13 були у віці Монотерапія при лікуванні парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у пацієнтів з 16 років і старше з вперше діагностованою епілепсією Ефективність леветирацетаму в монотерапії була порівнянна з ефективністю карбамазепіну з контрольованим вивільненням у паралельних групах при проведенні подвійного сліпого дослідження на 576 пацієнтів з 16 років та старших із вперше або нещодавно діагностованою епілепсією. У дослідження були включені пацієнти лише з неспровокованими парціальними нападами або генералізованими тоніко-клонічними нападами. Пацієнти були рандомізовані до груп лікування карбамазепіном з контрольованим вивільненням по 400-1200 мг на добу або леветирацетамом по 1000-3000 мг на добу, тривалістю до 121 тижня залежно від відповіді. Відсутність нападів протягом 6 місяців відмічено у 73% пацієнтів, які приймають леветирацетам, та 72,8% пацієнтів, які приймають карбамазепін з контрольованим вивільненням; скоригована абсолютна різниця між курсами лікування становила 0.2% (95% довірчий інтервал: -7,8 8,2). Більше половини пацієнтів не мали нападів протягом 12 місяців (56,6% та 58.5% пацієнтів на леветирацетамі та на карбамазепіні з контрольованим вивільненням відповідно). У дослідженні, яке відображає клінічну практику, супутні протиепілептичні препарати могли бути скасовані у обмеженої кількості пацієнтів, які відповіли на додаткову терапію леветирацетамом (36 дорослих пацієнтів із 69). Додаткова терапія для лікування міоклонічних нападів у дорослих та підлітків з 12 років і старше з ювенільною міоклонічною епілепсією Ефективність леветирацетаму була встановлена у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні тривалістю 16 тижнів для пацієнтів з 12 років та старше з ідіопатичною генералізованою епілепсією з міоклонічними судомами при різних синдромах. Більшість пацієнтів мали ювенільну міоклонічну епілепсію. У цьому дослідженні доза леветирацетам становила 3000 мг на добу на два прийоми. 58,3% пацієнтів, які приймали леветирацетам, та 23,3% пацієнтів, які приймали плацебо, мали принаймні 50% зменшення кількості днів із міоклонічними нападами за тиждень. Протягом тривалого лікування 28,6% пацієнтів не мали міоклонічних судом протягом принаймні 6 місяців, і 21% пацієнтів протягом принаймні одного року. Додаткова терапія для лікування первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів у дорослих та підлітків з 12 років і старше з ідіопатичною генералізованою епілепсією Ефективність леветирацетаму була встановлена в 24-тижневому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, що включало дорослих, підлітків та обмежену кількість дітей з ідіопатичною генералізованою епілепсією з первинно-генералізованими тоніко-клонічними (ПГТК) нападами, з різними. епілепсія, дитяча абсанс-епілепсія або епілепсія з генералізованими тоніко-клонічними судомами при пробудженні). У цьому дослідженні добова доза леветирацетаму становила 3000 мг на добу для дорослих та підлітків або 60 мг на кг на добу для дітей, розділена на два прийоми. 72,2% пацієнтів, які приймали леветирацетам, та 45,2% пацієнтів, які приймали плацебо, показали зменшення частоти нападів протягом тижня на 50% і більше у пацієнтів із ПГТК припадками. У довгостроковому спостереженні 47,4% пацієнтів не мали тоніко-клонічних нападів протягом, принаймні, 6 місяців, і 31,5% пацієнтів не мали тоніко-клонічних нападів протягом, принаймні, одного року.Показання до застосуванняЯк монотерапія при лікуванні: парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та підлітків з 16 років із вперше діагностованою епілепсією. У складі додаткової терапії при лікуванні: парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей з 6 років з епілепсією; міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією; первинно-генералізованих судомних тоніко-клонічних нападів у дорослих та підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних піролідону, а також до будь-яких компонентів препарату. З обережністю: пацієнти похилого віку (старше 65 років); захворювання печінки на стадії декомпенсації; ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяУ постреєстраційних даних, отриманих із кількох проспективних регістрів вагітностей, зафіксовано понад 1000 випадків призначення монотерапії леветирацетамом у першому триместрі вагітності. В цілому, ці дані не свідчать про суттєве підвищення ризику серйозних вроджених вад розвитку, хоча тератогенний ризик не може бути повністю виключений. Терапія декількома протиепілептичними засобами пов'язана з вищим ризиком виникнення вроджених вад розвитку, ніж монотерапія, внаслідок чого монотерапія у вагітних жінок є доцільною. Дослідження у тварин показали токсичність леветирацетаму на репродуктивну функцію. Леветирацетам не слід призначати під час вагітності та у жінок із збереженою дітородною функцією, які не використовують контрацепцію, за винятком випадків клінічної необхідності. Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності можуть впливати на концентрацію в плазмі леветирацетаму, як і інших протиепілептичних препаратів. Під час вагітності відмічено зниження концентрації леветирацетаму у плазмі. Це зниження більш виражено у третьому триместрі (до 60% від базової концентрації протягом третього триместру). Лікування леветирацетамом вагітних слід проводити під спеціальним контролем. Перерви у проведенні протиепілептичної терапії можуть призвести до погіршення перебігу захворювання, що може завдати шкоди здоров'ю як матері, так і плода. Період грудного вигодовування Леветирацетам виділяється із грудним молоком, тому грудне вигодовування при лікуванні препаратом не рекомендується. Однак, якщо лікування леветирацетамом необхідне в період грудного вигодовування, співвідношення ризик/користь лікування має бути ретельно зважено щодо важливості годівлі. Фертильність У дослідженнях на тваринах не виявлено впливу на фертильність. Клінічні дані впливу на фертильність відсутні, потенційний ризик для людини невідомий.Побічна діяПоданий нижче профіль небажаних явищ заснований на аналізі результатів плацебо-контрольованих досліджень, а також на досвіді постреєстраційного застосування леветирацетаму. Найчастіші небажані реакції були назофарингіт, сонливість, біль голови, стомлюваність і запаморочення. Профіль безпеки леветирацетаму загалом подібний до різних вікових груп дорослих та дітей. Небажані реакції перераховані нижче за системами та органами та частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже часто: назофарингіт; Рідко: інфекції. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Нечасто: тромбоцитопенія, лейкопенія; Рідко: панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія. Порушення з боку імунної системи - Рідко: лікарська реакція з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синлром), гіперчутливість (включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію). Порушення з боку обміну речовин та харчування - Часто: анорексія; Нечасто збільшення маси тіла, зниження маси тіла; Рідко: гіпонатріємія. Порушення психіки - Часто: депресія, ворожість/агресивність, тривога, безсоння, нервозність/дратівливість; Нечасто: спроби суїциду, суїцидальні наміри, психотичні розлади, поведінкові розлади, галюцинації, гнівливість, сплутаність свідомості, емоційна лабільність/мінливість настрою, збудження, панічні атаки; Рідко: суїцид, розлад особистості, порушення мислення Порушення з боку нервової системи - Дуже часто: сонливість, біль голови; Часто: судоми, порушення рівноваги, запаморочення, летаргія, тремор; Нечасто: амнезія, погіршення пам'яті, порушення координації/атаксія, парестезії, зниження концентрації уваги; Рідко: хореоатетоз, дискінезія, гіперкінезія. Порушення з боку органу зору: - Нечасто: диплопія, нечіткість зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Часто: вертиго. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: кашель. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: біль у животі, діарея, диспепсія, блювання, нудота; Рідко: панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Нечасто: зміна функціональних проб печінки; Рідко: печінкова недостатність, гепатит. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Рідко: гостра ниркова недостатність. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: висипання; Нечасто: алопеція, екзема, свербіж; Рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Нечасто: м'язова слабкість, міалгія; Рідко: рабдоміоліз та збільшення рівня креатинфосфокінази у крові. Загальні розлади - Часто: астенія/втома. Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій - Нечасто: випадкові ушкодження. Опис окремих небажаних реакцій Ризик анорексії вищий при одночасному застосуванні леветирацетаму та топірамату. У ряді випадків спостерігалося відновлення волосяного покриву після відміни леветирацетаму. У деяких випадках панцигопенії реєструвалося пригнічення кісткового мозку. Поширеність рабдоміолізу та підвищення рівня креатинфосфокінази в крові суттєво вища у пацієнтів з Японії, порівняно з представниками інших національностей. Профіль безпеки у дітей у плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях можна порівняти з профілем безпеки леветирацетаму у дорослих. У дітей та підлітків віком від 4 до 16 років частіше реєструвалися такі небажані реакції: блювання (дуже часто, 11,2%), збудження (часто, 3,4%), мінливість настрою (часто, 2,1%), емоційна лабільність (часто, 1,7%), агресивність (часто, 8,2%), поведінкові розлади (часто, 5,6%) та летаргія (часто, 3,9%). У дітей віком від 1 місяця до 4 років частіше реєстрували такі небажані реакції: дратівливість (дуже часто, 11,7%) та порушення координації (часто, 3,3%). У подвійному сліпому плацебо контрольованому дослідженні, метою якого було показати, що препарат з безпеки не поступається плацебо, оцінювали когнітивні та нейропсихологічні ефекти Кеппри у дітей віком від 4 до 16 років з парціальними нападами. За результатами дослідження було зроблено висновок, що Кеппра не відрізнялася від плацебо (не поступалася йому) щодо змін суми балів за розділами "Увага та Пам'ять" та "Комбінований Скринінг Пам'яті" шкали Лейтер-Р (Leiter-R) у пацієнтів, які пройшли дослідження відповідно до протоколу, порівняно з вихідним візитом. В результаті аналізу поведінкового та емоційного статусу за допомогою інструменту, що пройшов валідацію, - опитувальника Аченбаха (Achenbach) - було виявлено агресивну поведінку в групі пацієнтів, які приймають препарат Кеппра. Однак пацієнти, які приймали Кеппру в ході довгострокового спостереження у відкритій фазі дослідження, не демонстрували погіршення поведінкового та емоційного статусу, зокрема показники агресивної поведінки не погіршувалися порівняно з вихідним рівнем.Взаємодія з лікарськими засобамиПротиепілептичні препарати Результати дореєстраційних клінічних досліджень, проведених у дорослих, показали, що леветирацетам не впливає на концентрацію в плазмі відомих протиепілептичних препаратів (фенітоїну, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, фенобарбіталу, ламотриджину, габапентину та примідону) та ці протиепацети Як і у дорослих, дані на користь клінічно значущих лікарських взаємодій у дітей, які отримують леветирацетам у дозі до 60 мг/кг/добу, відсутні. Ретроспективний аналіз фармакокінетичних взаємодій у дітей та підлітків з епілепсією (від 4 до 17 років) підтвердив, що застосування леветирацетаму перорально в режимі додаткової терапії не впливало на рівноважну концентрацію у сироватці карбамазепіну та вальпроату, що приймаються одночасно. Проте, згідно з наявними даними, кліренс леветирацетаму у дітей, які отримують лікування фермент-індукувальними протиепілептичними засобами, на 20% вище. Коригування дози не потрібне. Пробенецид Показано, що пробенецид, блокатор канальцевої секреції (по 500 мг 4 рази/добу), пригнічує нирковий кліренс основного метаболіту леветирацетаму, але не самого леветирацетаму. Проте концентрація даного метаболіту залишається низькою. Метотрексат При одночасному застосуванні леветирацетаму та метотрексату було зазначено, що знижується кліренс метотрексату, що призводить до підвищення концентрації метотрексату в крові до потенційно токсичних рівнів або продовження періоду підтримання такої концентрації. У пацієнтів, які отримують обидва лікарські препарати, слід контролювати рівень метотрексату та леветирацетаму у плазмі крові. Пероральні контрацептиви та інші фармакокінетичні взаємодії Леветирацетам у добовій дозі 1000 мг не впливає на фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу); а також не змінює показники ендокринної функції (лютеїнізуючого гормону та прогестерону). Леветирацетам у добовій дозі 2000 мг не змінює фармакокінетику дигоксину та варфарину; і не змінює прогромбіновий час. Дигоксин, пероральні контрацептиви та варфарин не впливають на фармакокінетику леветирацетаму. Їжа та алкоголь Їжа не впливає на ступінь всмоктування леветирацетаму, але трохи зменшує швидкість всмоктування. Даних щодо взаємодії леветирацетаму з алкоголем немає.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Добову дозу препарату ділять на два прийоми однаковою дозою. Таблетки приймають, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки не призначені для дітей віком до 6 років у зв'язку з неможливістю правильного підбору дози. Монотерапія Дорослим та підліткам з 16 років лікування слід розпочинати з добової дози 500 мг, розділеної на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1000 мг (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза становить 3000 мг (по 1500 мг двічі на добу). У складі додаткової терапії Дорослим та підліткам (від 12 до 17 років) з масою тіла понад 50 кг лікування слід розпочинати з добової дози 1000 мг, розділеної на 2 прийоми (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної – 3000 мг (по 1500 мг 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на день може здійснюватися кожні 2-4 тижні. Дітям з 6 років та підліткам (від 12 до 17 років) з масою тіла менше 50 кг лікування слід розпочинати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Зміна дози на 20 мг/кг маси тіла (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу) може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення добової дози, що рекомендується, - 60 мг/кг маси тіла (по 30 мг/кг маси тіла 2 рази в добу). При непереносимості добової дози, що рекомендується, можливе її зниження. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Лікар повинен призначити препарат у найбільш підходящій лікарській формі та дозуванні залежно від віку, маси тіла пацієнта та необхідної терапевтичної дози. У зв'язку з відсутністю потрібного дозування таблетки не призначені для лікування дітей вагою менше 25 кг, призначення дози менше 250 мг, а також для пацієнтів, які мають труднощі при ковтанні. У цих випадках рекомендується розпочинати лікування з прийому препарату у формі розчину для прийому внутрішньо. Дітям із масою тіла понад 50 кг дозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих. Оскільки леветирацетам виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам похилого віку дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну (КК). Кліренс креатиніну для чоловіків можна розрахувати, виходячи з концентрації сироваткового креатиніну, за такою формулою: КК (мл/хв) = [140 - вік (роки)] х маса тіла (кг) / 72 х ККсироват (мг/дл) Кліренс креатиніну для жінок можна розрахувати, помноживши отримане значення коефіцієнт 0,85. Потім КК коригується з урахуванням площі поверхні тіла (ППТ) за такою формулою: КК (мл/хв/1,73 м2) = КК (мл/хв) / ППТ об'єкта (м2) х 1,73 Коригування дози для дорослих Ниркова недостатність КК (мл/хв) Режим дозування Норма >80 від 500 до 1500 мг 2 рази на добу Легка 50-79 від 500 до 1000 мг 2 рази на добу Помірна 30-49 від 250 до 750 мг 2 рази на добу Важка <30 від 250 до 500 мг 2 рази на добу Термінальна стадія (пацієнти, що перебувають на діалізі*) - від 500 до 1000 мг 1 раз на добу** *У перший день лікування рекомендується прийом насичувальної дози 750 мг. ** Після діалізу рекомендується прийом додаткової дози 250-500 мг. Дітям з нирковою недостатністю корекцію дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності. Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) може бути оцінений на підставі визначення сироваткового креатиніну (мг/дл) для підлітків та дітей, використовуючи таку формулу (формула Шварца): КК (мл/хв/1,73 м2) = Зростання (см) х ks / ККсироват (мг/дл) ks=0,55 для дітей менше 13 років та підлітків жіночої статі; ks=0,7 для підлітків чоловічої статі. Дозування для дітей та підлітків вагою менше 50 кг із порушенням функції нирок. Ниркова недостатність КК (мл/хв/1,73 м2) Режим дозування - Діти старше 4 років та підлітки масою тіла менше 50 кг Норма >80 10-30 мг/кг 2 рази на добу Легка 50-79 10-20 мг/кг 2 рази на добу Помірна 30-49 5-15 мг/кг 2 рази на добу Важка <30 5-10 мг/кг 2 рази на добу Термінальна стадія (пацієнти, що перебувають на діалізі) 10-20 мг/кг 1 раз на добу (1) (2) (1)15 мг/кг рекомендована доза навантаження в перший день лікування (2) рекомендована підтримуюча доза після діалізу 5-10 мг/кг Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та середнього ступенів тяжкості корекції режиму дозування не потрібно. У пацієнтів з декомпенсованим порушенням функції печінки та нирковою недостатністю рівень зниження кліренсу креатиніну може не повною мірою відображати рівень тяжкості ниркової недостатності. У таких випадках при кліренсі креатиніну Для дітей віком до 6 років рекомендованою лікарською формою є розчин для прийому внутрішньо. Якщо потрібно припинити прийом препарату, то скасування лікування рекомендується здійснювати поступово, зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні (у дорослих та підлітків вагою більше ніж 50 кг). У дітей зниження дози не повинно перевищувати 10 мг/кг маси тіла двічі на добу кожні 2 тижні. Супутні протиепілептичні препарати (під час переведення пацієнтів на терапію леветирацетамом) бажано скасовувати поступово. Наявні відомості про застосування препарату у дітей не свідчать про будь-який його негативний вплив на розвиток та статеве дозрівання. Проте віддалені наслідки впливу терапії леветирацетамом на здатність дітей до навчання, їхній інтелектуальний розвиток, зростання, функції ендокринних залоз, статевий розвиток та фертильність залишаються невідомими. Пацієнтам із захворюваннями нирок та некомпенсованими захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози. У зв'язку з наявними повідомленнями про випадки суїциду, суїцидальних намірів та спроб суїциду при лікуванні леветирацетамом слід попереджати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про появу будь-яких симптомів депресії або суїцидальних намірів.ПередозуванняСимптоми: сонливість, ажитація, тривожність, агресивність, гноблення свідомості, гноблення дихання, кома. Лікування: в гострому періоді - штучний виклик блювоти та промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля. Специфічного антидоту для леветирацетаму немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (ефективність гемодіалізу для леветирацетаму становить 60%, для його первинного метаболіту – 74%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПорушення функції нирок Пацієнтам із захворюваннями нирок та декомпенсованими захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози. Кількість формених елементів крові Випадки зменшення кількості кров'яних тілець (нейтропенія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія та панцитопенія) були описані у зв'язку із застосуванням леветирацитаму. Аналіз крові, з підрахунком кров'яних тілець, рекомендований пацієнтам, у яких виникає сильна слабкість, гіпертермія, рецидивні інфекції або порушення згортання крові. Суїцид При лікуванні протиепілептичними засобами, зокрема леветирацетамом, надходили повідомлення про завершені суїциди, суїцидальні спроби, суїцидальне мислення та поведінку. У метааналізі рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів було виявлено невелике підвищення ризику суїцидального мислення та поведінки. Механізм підвищення ризику не відомий. Таким чином, при лікуванні леветирацетамом слід здійснювати контроль за ознаками депресії та (або) суїцидального мислення та поведінки та за необхідності проводити належне лікування. Пацієнтів (та їх опікунів) необхідно попередити про те, що у разі появи ознак депресії та (або) суїцидального мислення чи поведінки, їм слід звернутися до лікаря. Педіатрична популяція Наявні дані про застосування леветирацетаму у дітей вказують на відсутність впливу даного препарату на ріст та статеве дозрівання. Тим не менш, довгострокові ефекти на здатність до навчання, розумові здібності, зростання, ендокринну функцію, статеве дозрівання та дітородний потенціал дітей залишаються невідомими. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив препарату Кеппра® на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами спеціально не вивчався. Тим не менш, в силу різної індивідуальної чутливості до препарату з боку центральної нервової системи в період лікування (у деяких пацієнтів може спостерігатися сонливість) необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему