Заболевания нервной системы Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні інгредієнти: гінгко дволопатевого листя екстракт водний сухий (5:1) (Ginkgo biloba L., сімейство Гінкгові - Ginkgoaceae) 50 мг, Щитолистника азіатської цілої рослини екстракт водний густий (4,54:1) (Centella asiatica L. - Umbelliferae) 120 мг, Герпестису моньєра надземних частин екстракт водний густий (4,23:1) (Herpestis monniera L., сімейство Норичникові - Scrophulariaceae) 30 мг, Коріандра посівного плодів екстракт водний густий (4,09and1 L., сімейство Парасолькові - Umbelliferae 50 мг, Кардамону бенгальських плодів та насіння екстракт водний густий (3,97:1) (Ammomum subulatum L., сімейство Парасолькові - Umbelliferae) 50 мг, Філантусу лікарського плодів екстракт густий (4,2 ) (Emblica officinalis L., сімейство Молочайні – Euphorbiaceae) 100 мг; допоміжні речовини: тальк 100 мг; Допоміжні речовини оболонки капсули: желатин USР grade 85%, вода очищена 14,3%, лаурилсульфат натрію 0,01%, метилпарагідроксибензоат 0,04%, пропілпарагідроксибензоат 0,01%, FD&С Барвник Жовтий № 10,0 FD&С Барвник Червоний №5 (Кармозин) 0,002%, FD&С Діамантовий Чорний №1 0,01%, титану діоксид 0,6%. Капсули. По 20 капсул у пластиковий флакон з пакетиком вологопоглинача, закупорений пластиковою кришкою, що загвинчується. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0, сірого кольору, з написом INTELLAN на корпусі та ковпачку, що містять порошок від світло-коричневого до темно-коричневого кольору з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаРослинного походження засіб.ФармакокінетикаОскільки Інтеллан є багатокомпонентним рослинним препаратом, вивчення його фармакокінетики неможливо.ФармакодинамікаКомбінований препарат на основі рослинних екстрактів, що містять як біологічно активні компоненти алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, глікозиди, амінокислоти, вітаміни, мікроелементи. Препарат стимулює розумову діяльність, активує нейромедіаторні центри, сприяє покращенню пам'яті, уваги та зниженню підвищеної втоми на тлі соматичних захворювань.Показання до застосуванняАстено-невротичні симптоми на тлі соматичних захворювань, такі як зниження пам'яті, порушення уваги, підвищена стомлюваність.Протипоказання до застосуванняПсихічні та соматичні захворювання на стадії загострення, тяжкі захворювання серцево-судинної системи, підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років. Обережно: порушення функції печінки.Побічна діяПри підвищеній індивідуальній чутливості можливе виникнення алергічних реакцій. При появі побічних ефектів, неописаних у даній інструкції, слід припинити прийом препарату і повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описано.Спосіб застосування та дозиВсередину по одній капсулі двічі на день після їди, вранці та ввечері. Тривалість застосування 4 тижні. За рекомендацією лікаря при необхідності та для закріплення терапевтичного ефекту після тижневої перерви курс повторюють. Вечірній прийом препарату здійснювати щонайменше за три години до сну.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат застосовують за призначенням лікаря. Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Міртазапін 30 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 88.8 мг, крохмаль кукурудзяний – 56 мг, гіпоролоза – 30 мг, целюлоза мікрокристалічна – 30 мг, крохмаль прежелатинізований – 30 мг, тальк – 2.8 мг, магнію стеарат – 1. Склад оболонки: ;гіпромелоза-5 CPS - 4.8 мг, макрогол 6000 - 0.4 мг, титану діоксид - 0.5 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0.15 мг, барвник заліза оксид червоний (Е172) - 0.05 мг, таль. . 15 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; коричнево-рожевого кольору, довгасті, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтидепресант тетрациклічної структури. Підсилює центральну адренергічну та серотонінергічну передачу. Блокує серотонінові 5-HT2- та 5-НТ3-рецептори, у зв'язку з цим посилення серотонінергічної передачі реалізується лише через серотонінові 5-HT1-рецептори. У прояві антидепресивної активності беруть участь обидва просторові енантіомери: S(+)-енантіомер блокує α2-адренорецептори та серотонінові 5-HT2-рецептори. Помірно блокує гістамінові Н1-рецептори, має седативну дію. Мало впливає на α1-адренорецептори та холінорецептори; у терапевтичних дозах не має істотного впливу на серцево-судинну систему. У клінічних умовах проявляється також анксіолітична та снодійна дія, тому миртазапін найбільш ефективний при тривожних депресіях різного генезу. Завдяки помірній седативній дії в процесі лікування не актуалізує суїцидальні думкиФармакокінетикаМіртазапін після прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Біодоступність становить 50%. Cmax; у плазмі крові досягається через 2 год. Css; у плазмі крові встановлюється через 3-4 дні постійного прийому. Зв'язування із білками плазми становить 85%. Активно метаболізується в печінці шляхом деметилювання та окиснення з подальшою кон'югацією. Диметил-миртазапін також фармакологічно активний, як і вихідна речовина. Міртазапін виводиться нирками та через кишечник. T1/2; становить 20-40 год. При нирковій та печінковій недостатності можливе зменшення кліренсу миртазапіну.Клінічна фармакологіяАнтидепресант.Показання до застосуванняДепресивні стани (в т.ч. ангедонія, психомоторна загальмованість, безсоння, раннє пробудження, зниження маси тіла, втрата інтересу до життя, суїцидальні думки та лабільність настрою).Протипоказання до застосуванняНиркова та печінкова недостатність, вагітність, лактація, підвищена чутливість до міртазапіну.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Міртазапін не застосовують у дітей у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку його застосування у педіатричній практиці.Побічна діяЗ боку ЦНС і периферичної нервової системи: ;сонливість, загальмованість, емоційна лабільність, зміни ментальності, ажитація, тривожність, апатія, галюцинації, деперсоналізація, ворожість, манія, епілептичні напади, запаморочення, вертиго, гіперестезія, судоми, гіпокінезія. З боку органів кровотворення: пригнічення кровотворення - гранулоцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, еозинофілія, апластична анемія, тромбоцитопенія. З боку обміну речовин: невелике підвищення апетиту та збільшення маси тіла; у поодиноких випадках – набряки. З боку серцево-судинної системи: рідко - ортостатична гіпотензія. З боку травної системи: нудота, блювання, запори, підвищення апетиту, збільшення маси тіла, сухість у роті, спрага, біль у животі; у поодиноких випадках – підвищення активності трансаміназ печінки. З боку статевої системи: зниження потенції, дисменорея. Інші: шкірні висипання, кропив'янка, грипоподібний синдром, ядуха, набряковий синдром, міалгія, болі в спині дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні міртазапін посилює седативний ефект похідних бензодіазепіну. Описано випадок розвитку гіпертонічного кризу при одночасному застосуванні з клонідином. При одночасному застосуванні з леводопою описано випадок розвитку тяжкого психозу; з сертраліном – випадок розвитку гіпоманії. При одночасному застосуванні з етанолом можливе посилення пригнічуючого впливу на ЦНС етанолу та етанолвмісних препаратів.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо ефективна доза для дорослих становить 15-45 мг/сут переважно 1 раз/сут перед сном. Дозу поступово збільшують до 30-45 мг на добу. Антидепресивний ефект розвивається поступово, зазвичай, через 2-3 тижні від початку лікування, проте прийом слід продовжувати ще протягом 4-6 місяців. Якщо протягом 6-8 тижнів лікування терапевтичного ефекту немає, лікування слід припинити. Скасування міртазапіну проводять поступово.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з епілепсією та органічними ураженнями мозку, з порушеннями функції печінки та/або нирок, гострими серцево-судинними захворюваннями, з артеріальною гіпотензією, при порушенні сечовипускання, зумовленому доброякісною гіперплазією передміхурової залози, при закритокутовій глаукометі, при цукор. У пацієнтів з шизофренією міртазапін може спричинити посилення абсурду, галюцинацій. При лікуванні депресивної фази маніакально-депресивного психозу цей стан може перейти на маніакальну фазу. Раптове припинення прийому міртазапіну після тривалого лікування може спричинити нудоту, біль голови, погіршення самопочуття. Слід мати на увазі, що при появі в період лікування таких симптомів як підвищення температури тіла, біль у горлі, стоматит лікування слід припинити та зробити клінічний аналіз крові. З появою жовтяниці прийом миртазапіну слід припинити. Не слід застосовувати одночасно з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після їх відміни. Можливий розвиток лікарської залежності, синдрому відміни. У період лікування пацієнтам слід утримуватись від вживання алкоголю. Міртазапін не застосовують у дітей у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку його застосування у педіатричній практиці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами З обережністю застосовувати у пацієнтів, діяльність яких пов'язана з необхідністю високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: Кальцію гопантенат 250,0 мг; Допоміжні речовини: магнію гідроксикарбонат гідрат 46,77 мг, крохмаль картопляний 3,93 мг, стеарат кальцію 3,10 мг, тальк 6,20 мг. По 50 таблеток у банки полімерні з бар'єрною горловиною в комплекті з кришкою, що натягується, з контролем першого розкриття або в банки полімерні з гвинтовою горловиною в комплекті з кришкою, що нагвинчується. Допускається банку полімерну з гвинтовою горловиною в комплекті з кришкою, що нагвинчується, обтягувати трубкою полівінілхлоридної термозбіжної. Кожну банку полімерну разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБілі плоскоциліндричні таблетки з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, найбільші концентрації утворюються в печінці, нирках, у стінці шлунка та шкірі. Час досягнення Сmах - 1 год. Препарат не метаболізується і виводиться у незміненому вигляді протягом 48 годин: 67,5% від прийнятої дози – із сечею, 28,5% – з калом.ФармакодинамікаМеханізм дії обумовлений прямим впливом гопантенової кислоти на ГАМКБ-рецептор-канальний комплекс. Препарат має ноотропну та протисудомну дію. Підвищує стійкість мозку до гіпоксії та впливу токсичних речовин, стимулює анаболічні процеси в нейронах, поєднує помірну седативну дію з м'яким стимулюючим ефектом, має протисудомну дію, зменшує моторну збудливість. Підвищує розумову та фізичну працездатність. Сприяє нормалізації вмісту ГАМК при хронічній алкогольній інтоксикації та подальшому скасуванні етанолу. Пролонгує дію новокаїну та сульфаніламідів за рахунок інгібування реакцій їх ацетилювання. Викликає гальмування патологічно підвищеного рефлексу міхура і тонусу детрузора.Показання до застосуванняПсихоемоційні навантаження, зниження розумової та фізичної працездатності (підвищення концентрації уваги та запам'ятовування). У складі комплексної терапії: когнітивних порушень при органічних ураженнях головного мозку (у тому числі наслідків нейроінфекції та черепно-мозкових травм); шизофренії з церебральною органічною недостатністю; цереброваскулярної недостатності, спричиненої атеросклеротичними змінами судин головного мозку; екстрапірамідних порушень (міоклонус-епілепсія, хорея Гентінгтона, гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Паркінсона та ін.); епілепсії із уповільненістю психічних процесів, разом із протисудомними лікарськими засобами; нейрогенних розладів сечовипускання: енурез, поллакіурія, імперативні позиви, імперативне нетримання сечі; у дітей з перинатальною енцефалопатією, розумовою відсталістю різного ступеня вираженості, з затримкою розвитку (психічного, мовного, моторного або їх поєднання), з різними формами дитячого церебрального паралічу, при гіперкінетичних розладах (синдромі гіперактивності з дефіцитом уваги, тиках), при клонічній формі), неврозоподібних станах. Препарат застосовується у дітей старших 3-х років. У ранньому віці рекомендується прийом препарату як сиропу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; гострі тяжкі захворювання нирок; вагітність (I триместр); дитячий вік до 3 років.Побічна діяПрепарат малотоксичний та добре переноситься. Можливі алергічні реакції (риніт, кон'юнктивіт, висипання на шкірі). У цьому випадку препарат скасовують. Порушення сну або сонливість, шум у голові – дані симптоми зазвичай короткочасні і не вимагають відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПролонгує дію барбітуратів, посилює ефекти протисудомних лікарських засобів, а також засобів, що стимулюють ЦНС, посилює дію місцевих анестетиків (прокаїну). Запобігає побічним явищам фенобарбіталу, карбамазепіну, антипсихотичних засобів (нейролептиків). Дія гопантенової кислоти посилюється у поєднанні з гліцином, етидроновою кислотою.Спосіб застосування та дозиКальцію гопантенат застосовують самостійно або у складі комплексної терапії. Препарат приймають внутрішньо через 15-30 хвилин після їди. Разова доза для дорослих – 0,25-1 г, для дітей – 0,25-0,5 г, добова доза для дорослих – 1,5-3 г, для дітей – 0,75-3 г. Курс лікування триває від 1 до 4 місяців, окремих випадках до 6 місяців. Через 3-6 місяців можливе проведення повторного курсу лікування. Застосування препарату в монотерапії: Для відновлення працездатності при підвищених навантаженнях та астенічних станах препарат призначають по 0,25 г 3 рази на добу. У складі комплексної терапії: Епілепсії препарат призначають дітям по 0,25-0,5 г 3-4 рази на день, дорослим по 0,5-1 г 3-4 рази на день, щодня протягом тривалого часу (до 6 місяців); Гіперкінез препарат призначають дітям по 0,25-0,5 г 3-6 разів на день щодня протягом 1-4 місяців, дорослим - по 1,5-3 г на день щодня протягом 1-5 місяців; у дітей з розумовою недостатністю та олігофренією препарат призначають по 0,5 г 4-6 разів на день, щодня протягом 3 місяців, при затримці мовного розвитку – по 0,5 г 3-4 рази на день протягом 2-3 місяців; наслідків нейроінфекції та черепно-мозкових травм препарат призначають по 0,25 г 3-4 рази на добу; тиків препарат призначають дітям по 0,25-0,5 г 3-6 разів на день, протягом 1-4 місяців, дорослим по 1,5-3 г на день, протягом 1-5 місяців; розладів сечовипускання препарат призначають 2-3 рази на день дорослим по 0,5-1 г; дітям по 0,25-0,5 г (добова доза 25-50 мг/кг); екстрапірамідного синдрому, викликаного прийомом нейролептиків, препарат призначають дорослим по 0,5-1 г 3 десь у день, дітям - по 0,25-0,5 г 3-4 десь у день. Курс лікування продовжується 1 -3 місяці. Тактика призначення препарату: нарощування дози протягом 7-12 днів, прийом у максимальній дозі протягом 15-40 днів та поступове зниження дози до відміни протягом 7-8 днів. Перерва між курсами терапії становить від 1 до 3 місяців. В умовах тривалого лікування не рекомендується одночасне призначення препарату з іншими ноотропними та стимулюючими засобами. З урахуванням ноотропної дії препарату його прийом проводиться переважно в ранкові та денні години.ПередозуванняПосилення симптоматики побічних явищ. Лікування: активоване вугілля, промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ умовах тривалого лікування не рекомендується одночасне призначення препарату з ін ноотропними та стимулюючими ЦНС лікарськими засобами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: карбамазепін – 0,2 г; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 0,00096 г, крохмаль картопляний 0,09664 г, повідон-КЗО 0,01440 г, полісорбат-80 (твін 80) 0,00160 г, тальк 0,00 0,00320 р. Теоретична маса таблетки – 0,32 г. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 5, 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. Контурні коміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні форми з фаскою, з ризиком на одному боці та маркуванням "R" або без неї - на іншій.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – повільна, але досить повна (прийом їжі не впливає на швидкість та ступінь всмоктування). Після одноразового прийому максимальна концентрація досягається через 12 годин. Рівноважні концентрації препарату у плазмі досягаються через 1-2 тижні. Концентрації карбамазепін-10,11-епоксиду (фармакологічно активного метаболіту) становлять близько 30% від концентрації карбамазепіну. Зв'язок із білками плазми у дітей – 55-59 %, у дорослих – 70-80 %. У спинномозковій рідині та слині створюються концентрації пропорційно до кількості незв'язаної з білками активної речовини (20-30%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. Концентрація у грудному молоці становить 25-60% від такої у плазмі. Метаболізується в печінці, переважно по епоксидному шляху з утворенням головних метаболітів: активного – карбамазепін-10,11-епоксиду та неактивного кон'югату з глюкуроновою кислотою. Утворюється також і малоактивний метаболіт 9-гідрокси-метил-10-карбамоїлакридан. Може індукувати свій метаболізм. Концентрація карбамазепіну-10,11-епоксиду становить 30% від концентрації карбамазепіну.Період напіввиведення (Т1/2) разового прийому 25-65 год (в середньому близько 36 год), після повторного прийому - 12-24 год. У пацієнтів, які отримують додатково інші протисудомні препарати Т1/2 в середньому 9-10 год. вигляді неактивних метаболітів із сечею (70%) та калом (30%). Немає даних про те, що фармакокінетика карбамазепіну змінюється у пацієнтів похилого віку. Даних щодо фармакокінетики карбамазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки поки що недостатньо.Даних щодо фармакокінетики карбамазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки поки що недостатньо.Даних щодо фармакокінетики карбамазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки поки що недостатньо.ФармакодинамікаПротиепілептичний засіб (похідне дибензазепіну), має також нормотимічну, антиманіакальну, антидіуретичну (у хворих з нецукровим діабетом) та аналгетичну (у хворих з невралгією) дію. Механізм дії пов'язаний з блокадою потенціалзалежних Nа+-каналів, що призводить до стабілізації мембрани нейронів, інгібування виникнення серійних розрядів нейронів та зниження синаптичного проведення імпульсів. Запобігає повторному утворенню Nа+-залежних потенціалів дії у деполяризованих нейронах. Знижує вивільнення збудливої ​​нейромедіаторної амінокислоти глутамату, підвищує знижений судомний поріг центральної нервової системи та, таким чином, зменшує ризик розвитку епілептичного нападу. Збільшує провідність для К+, модулює потенціалзалежні Са2+-канали, що також може зумовити протисудомну дію препарату. Коригує епілептичні зміни особистості і, зрештою, підвищує комунікабельність хворих, сприяє їх соціальній реабілітації. Може призначатися як основний терапевтичний лікарський засіб та у поєднанні з іншими протисудомними засобами. Ефективний при фокальних (парціальних) епілептичних нападах (простих і комплексних), що супроводжуються або не супроводжуються вторинною генералізацією, при генералізованих тоніко-клонічних епілептичних нападах, а також при комбінації зазначених типів нападів (зазвичай неефективний при малих нападах - petitmal, абсансах і міо) . У пацієнтів з епілепсією (особливо у дітей та підлітків) відзначено позитивний вплив на симптоми тривожності та депресії, а також зниження дратівливості та агресивності. Вплив на когнітивну функцію та психомоторні показники залежить від дози та дуже варіабельно. Початок протисудомного ефекту варіює від кількох годин до кількох днів (іноді до 1 місяця внаслідок аутоіндукції метаболізму). При есенціальній та вторинній невралгії трійчастого нерва здебільшого попереджає поява больових нападів. Ефективний для полегшення нейрогенного болю при сухоті спинного мозку, посттравматичних парестезіях та постгерпетичної невралгії. Ослаблення болю при невралгії трійчастого нерва відзначається через 8-72 год. При синдромі алкогольної абстиненції підвищує поріг судомної готовності (який при даному стані зазвичай знижений) та зменшує вираженість клінічних проявів синдрому (підвищена збудливість, тремор, порушення ходи). У хворих на нецукровий діабет призводить до швидкої компенсації водного балансу, знижує діурез і почуття спраги. Антипсихотична (антиманіакальна) дія розвивається через 7-10 днів, може бути обумовлена ​​пригніченням метаболізму допаміну та норадреналіну.Показання до застосуванняЕпілепсія: складні або прості парціальні епілептичні напади (з непритомністю або без свідомості) з вторинною генералізацією або без неї; генералізовані тоніко-клонічні епілептичні напади; змішані форми епілептичних нападів (неефективний при абсансах та міоклонус-епілепсії). Гострі маніакальні стани та підтримуюча терапія біполярних афективних розладів з метою профілактики загострень або ослаблення клінічних проявів загострення. Синдром алкогольної абстиненції. Ідіопатична невралгія трійчастого нерва та невралгія трійчастого нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова). Ідіопатична невралгія язикоглоткового нерва.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до карбамазепіну та подібних до хімічного відношення лікарських препаратів (трициклічних антидепресантів) або до будь-якого іншого компонента препарату; атріовентрикулярна блокада; наявність в анамнезі епізодів пригнічення кістковомозкового кровотворення; печінкові порфірії, в т.ч. в анамнезі; одночасний прийом з інгібіторами моноаміноксидази та протягом 2-х тижнів після їх відміни; дитячий вік до 4 років. З обережністю: Пацієнтам, в анамнезі яких є відомості про захворювання серця (включаючи декомпенсовану хронічну серцеву недостатність), печінки (включаючи печінкову недостатність), нирок (включно з нирковою недостатністю), побічні гематологічні реакції на інші лікарські засоби або про відміну раніше проведеного лікування. призначати лише після ретельного аналізу співвідношення між очікуваним ефектом лікування та можливим ризиком терапії, та при забезпеченні уважного та регулярного контролю за станом пацієнтів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із гіпонатріємією розведення, гіпотиреозом; літнім пацієнтам (з огляду на можливість лікарських взаємодій та різну фармакокінетику протиепілептичних препаратів); пацієнтам із змішаними формами епілептичних нападів, що включають абсанс, типовий або атиповий, та міоклонічні напади (з огляду на можливе посилення нападів); пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском, гіперплазією передміхурової залози (з огляду на слабку м-холіноблокуючу активність карбамазепіну).Вагітність та лактаціяПри настанні вагітності (при вирішенні питання призначення карбамазепіну в період вагітності) необхідно ретельно зіставити очікувані переваги терапії та можливі ускладнення, особливо вперше 3 міс вагітності. Відомо, що діти матерів, які страждають на епілепсію, схильні до порушень внутрішньоутробного розвитку, включаючи вади розвитку. Карбамазепін, як і інші протиепілептичні лікарські засоби, здатний підвищувати ризик виникнення цих порушень. Є поодинокі повідомлення про випадки вроджених захворювань і вад розвитку, включаючи незарощення дужок хребців (spina bifida), гіпоспадії. Пацієнткам має надаватися інформація про можливість підвищення ризику вад розвитку та можливості пройти антенатальну діагностику. Протиепілептичні лікарські засоби посилюють дефіцит фолієвої кислоти, який часто спостерігається під час вагітності, що може сприяти збільшенню частоти вроджених дефектів у дітей (до і під час вагітності рекомендується додатковий прийом фолієвої кислоти). З метою профілактики підвищеної кровоточивості у новонароджених жінкам протягом останніх тижнів вагітності, а також новонародженим рекомендується призначати вітамін К1. Карбамазепін проникає в грудне молоко, слід зіставити переваги і можливі небажані наслідки грудного вигодовування в умовах терапії, що триває. Матері, які приймають карбамазепін, можуть годувати своїх дітей грудьми за умови, що продовження грудного вигодовування на фоні прийому препарату слід встановити спостереження за дитиною, буде встановлено спостереження щодо розвитку можливих побічних реакцій (наприклад, вираженої сонливості, алергічних реакцій шкіри).Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: запаморочення, атаксія, сонливість, загальна слабкість, головний біль, парез акомодації, тремор, тики, ністагм, орофаціальна дискінезія, окорухові порушення, дизартрія, хореоатетоїдні розлади, периферичний неврит, парестезія, парестезія. З боку психічної сфери: галюцинації, депресія, втрата апетиту, занепокоєння, агресивна поведінка, збудження, дезорієнтація, активація психозу. Алергічні реакції: кропив'янка, ексфоліативний дерматит, еритродермія, вовчаковоподібний синдром, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, мультиформна та вузлувата еритема. Можливі мультиорганні реакції гіперчутливості уповільненого типу з лихоманкою, шкірними висипаннями, васкулітом, лімфаденопатією, ознаками, що нагадують лімфому, артралгіями, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією та зміненими показниками функції печінки (вказані. Можуть також залучатися інші органи (наприклад, легені, нирки, підшлункова залоза, міокард, товста кишка). Дуже рідко: асептичний менінгіт з міоклонусом, анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості з боку легень, що характеризуються лихоманкою, задишкою,пневмонітом або пневмонією. З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкоцитоз, лімфаденопатія; агранулоцитоз, апластична анемія, істинна еритроцитарна аплазія, мегалобластична анемія, гостра порфірія, що перемежується, ретикулоцитоз, гемолітична анемія. З боку травної системи: нудота, блювання, сухість у роті, діарея або запор, біль у животі, глосит, стоматит, панкреатит. З боку печінки: підвищення активності гамма-глутамілтрансферази (зазвичай не має клінічного значення), підвищення активності лужної фосфатази та "печінкових" трансаміназ, гепатит (гранулематозний, холестатичний, паренхіматозний (гепатоцелюлярний) або змішаний тип); печінкова недостатність. З боку серцево-судинної системи: порушення внутрішньосерцевої провідності; зниження чи підвищення артеріального тиску; брадикардія, аритмії, атріовентрикулярна блокада з непритомністю, колапс, посилення або розвиток застійної серцевої недостатності, загострення ішемічної хвороби серця (в т.ч. поява або почастішання нападів стенокардії), тромбофлебіт, тромбоемболічний синдром. З боку ендокринної системи та обміну речовин: набряки, збільшення маси тіла, гіпонатріємія, підвищення рівня пролактину (може супроводжуватися галактореєю та гінекомастією); зниження рівня L-тироксину (вільного Т4, Т3) та підвищення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) (зазвичай не супроводжується клінічними проявами), порушення кальцієво-фосфорного обміну в кістковій тканині (зниження концентрації Са2+ та 25-ОН-холекальциферолу у плазмі крові); остеомаляція; гіперхолестеринемія та гіпертригліцеридемія. З боку сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, порушення функції нирок (альбумінурія, гематурія, олігурія, підвищення сечовини/азотемія), прискорене сечовипускання, затримка сечі, розлади статевої функції/імпотенція. З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія чи судоми. З боку органів чуття: порушення смакових відчуттів, помутніння кришталика, кон'юнктивіт; гіпер- або гіпоакузія, зміни сприйняття висоти звуку. Інші: порушення пігментації шкіри, пурпуру, акне, пітливість, алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиКарбамазепін посилює активність мікросомальних ферментів печінки та може знижувати ефективність препаратів, що метаболізуються у печінці. Одночасне призначення карбамазепіну з інгібіторами CYP3A4 може призвести до підвищення його концентрації у плазмі. Спільне застосування з індукторами CYP3A4 може призвести до прискорення метаболізму карбамазепіну та зниження його концентрації в плазмі крові, навпаки, їх скасування може знижувати швидкість біотрансформації карбамазепіну та призводити до підвищення його концентрації. Підвищують концентрацію карбамазепіну в плазмі: верапаміл, дилтіазем, фелодипін, декстропропоксифен, вилоксазин, флуоксетин, флувоксамін, циметидин, ацетазоламід, даназол, дезіпрамін, нікотинамід (у дорослих, лише у високих дозах); макроліди (еритроміцин, джозаміцин, кларитроміцин, тролеандоміцин); азоли (ітраконазол, кетоконазол, флуконазол), терфенадин, лоратадин, ізоніазид, пропоксифен, грейпфрутовий сік, інгібітори вірусної протеази, що використовуються при терапії ВІЛ. Фелбамат знижує концентрацію карбамазепіну в плазмі та підвищує концентрацію карбамазепін-10,11-епоксиду, при цьому можливе одночасне зниження концентрації у сироватці фелбамату. Концентрацію карбамазепіну знижують фенобарбітал, фенітоїн, примідон, метсуксимід, фенсуксимід, теофілін, рифампіцин, цисплатин, доксорубіцин, можливо: клоназепам, вальпромід, вальпроєва кислота, окскарбазепін і рослинний. Є повідомлення про можливість витіснення вальпроєвою кислотою та примідоном карбамазепіну із зв'язку з білками плазми та підвищення концентрації фармакологічно активного метаболіту (карбамазепіну-10,11-епоксиду). Ізотретиноїн змінює біодоступність та/або кліренс карбамазепіну та карбамазепіну-10,11-епоксиду (необхідний моніторинг концентрації карбамазепіну в плазмі). Карбамазепін може знизити концентрацію в плазмі (зменшити або навіть повністю нівелювати ефекти) і вимагати корекції доз наступних препаратів: клобазаму, клоназепаму, етосуксиміду, примідону, вальпроєвої кислоти, алпразоламу, глюкокортикостероїди (преднізолону, циклу, препаратів, що містять естрогени та/або прогестерон (необхідний підбір альтернативних методів контрацепції), теофіліну, пероральних антикоагулянтів (варфарину, фенпрокумону, дикумаролу), ламотриджину, топірамату, трициклічних антидепресантів (іміпраміну, амітриптіліну, нор типро, окскарбазепіну, інгібіторів протеаз, що застосовуються при терапії ВІЛ-інфекції (індинавіру, ритонавіру, саквіновіру), блокаторів кальцієвих каналів (група дигідропіридинів,наприклад, фелодипін), ітраконазолу, левотироксину, мідазоламу, олазапіну, празіквантелу, рисперидону, трамадолу, ципразидону. Є повідомлення про те, що на тлі прийому карбамазепіну рівень фенітоїну в плазмі може як підвищуватися, так і знижуватися, а рівень мефенітоїну - підвищуватися (у рідкісних випадках). Карбамазепін при сумісному застосуванні з парацетамолом підвищує ризик його токсичного впливу на печінку та знижує терапевтичну ефективність (прискорення метаболізму парацетамолу). Одночасне призначення карбамазепіну з фенотіазином, пімозидом, тіоксантенами, моліндоном, галоперидолом, мапротиліном, клозапіном та трициклічними антидепресантами призводить до посилення гнітючої дії на ЦНС та ослаблення протисудомного ефекту карбамазепіну. Одночасне призначення з діуретиками (гідрохлортіазид, фуросемід) може призводити до гіпонатріємії, що супроводжується клінічними проявами. Знижує ефекти недеполяризуючих міорелаксантів (панкуронія). Знижує переносимість етанолу. Прискорює метаболізм непрямих антикоагулянтів, гормональних контрацептивних препаратів, фолієвої кислоти; празиквантелу, може посилювати елімінацію гормонів щитовидної залози. Прискорює метаболізм засобів для загальної анестезії (енфлурану, галотану, фторотану) з підвищенням ризику гепатоксичних ефектів; посилює утворення нефротоксичних метаболітів метоксифлурану. Підсилює гепатотоксичну дію ізоніазиду.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди разом з невеликою кількістю рідини. Препарат можна застосовувати як монотерапії, так і у складі комбінованої терапії. Епілепсія По можливості препарат слід застосовувати у вигляді монотерапії. Лікування починають з невеликої добової дози, яку надалі повільно підвищують до досягнення оптимального ефекту. Для вибору оптимальної дози препарату рекомендується визначення концентрації активної речовини в плазмі крові. Терапевтична доза карбамазепіну в плазмі становить 4-12 мкг/мл (17-50 мкмоль/л). При додаванні карбамазепіну до інших прийнятих протиепілептичних препаратів дозу карбамазепіну підвищують поступово. При необхідності проводять відповідну корекцію доз препаратів, що приймаються. Для дорослих початкова доза становить 100-200 мг 1 або 2 рази на день. Потім дозу повільно збільшують до досягнення оптимального лікувального ефекту; зазвичай він досягається при дозі по 400 мг 2-3 десь у добу. Максимальна добова доза – 1600 мг або 2000 мг. Невралгія трійчастого нерва Початкова доза становить 200-400 мг на добу. Її повільно підвищують до зникнення болючих відчуттів (зазвичай до дози по 200 мг 3-4 рази на добу). Потім дозу поступово знижують до мінімальної підтримуючої. Рекомендована початкова доза для пацієнтів похилого віку становить 100 мг 2 рази на добу. Максимальна рекомендована добова доза – 1200 мг на добу. Синдром алкогольної абстиненції Середня доза становить 200 мг 3 рази на добу. У тяжких випадках протягом перших днів доза може бути підвищена (наприклад, до дози по 400 мг 3 рази на добу). При тяжких проявах алкогольної абстиненції лікування починають із застосування препарату в комбінації з препаратами, що надають седативну та снодійну дії (наприклад, з клометіазолом, хлордіазепоксидом). Після вирішення гострої фази лікування препаратом може бути продовжено як монотерапії. Гострі маніакальні стани та підтримуюче лікування афективних (біполярних) розладів Добова доза становить 400-1600 мг. Середня добова доза - 400-600 мг (2-3 прийоми). При гострому маніакальному стані дозу слід збільшувати досить швидко. При підтримувальній терапії біполярних розладів з метою забезпечення оптимальної переносимості кожне наступне підвищення дози має бути невеликим, добова доза поступово збільшується. Застосування у дітей Основне показання для застосування карбамазепіну у дітей – епілепсія. Дану лікарську форму препарату слід застосовувати для лікування тих самих, що і у дорослих, форм епілепсії у дітей старше 4 років. Лікування може бути розпочато з дози 100 мг на добу; Дозу підвищують поступово, не більше ніж на 100 мг на тиждень. Підтримуючі дози для дітей встановлюють із розрахунку 10-20 мг/кг маси тіла на добу (у кілька прийомів): для дітей віком 4-5 років - 200-400 мг (у 1-2 прийоми), 6-10 років - 400 -600 мг (2-3 прийоми), 11-15 років - 600-1000 мг (2-3 прийоми), у підлітків старше 15 років застосовуються дози дорослих. Максимальна добова доза для дітей віком до 6 років – 35 мг/кг, 6-15 років – 1000 мг/кг, старше 15 років – 1200 мг/кг. Так як рекомендована початкова доза для дітей у віці 4 років і менше становить 20-60 мг на добу з поступовим підвищенням на 20-60 мг на добу через день, дітям до 4 років і молодше доцільно приймати карбамазепін у вигляді інших лікарських форм (суспензія). . Припинення прийому препарату Раптове припинення прийому препарату може спричинити епілептичні напади. Якщо необхідно відмінити препарат у пацієнта з епілепсією, перехід на інший протиепілептичний засіб повинен здійснюватися під прикриттям показаного в таких випадках препарату (наприклад, діазепама, що вводиться внутрішньовенно або ректально, або фенітоїну, що вводиться внутрішньовенно).ПередозуванняСимптоми: пригнічення дихання, гіперрефлексія, що змінюється на гіпорефлексію, гіпотермія, пригнічення моторики ШКТ, посилення виразності побічних ефектів. Лікування: специфічний антидот відсутній. Промивання шлунка, призначення активованого вугілля (пізня евакуація шлункового вмісту може призвести до відстроченого всмоктування на 2-3 добу та повторної появи симптомів інтоксикації), симптоматична терапія. Неефективні форсований діурез, гемодіаліз та перитонеальний діаліз (діаліз показаний при поєднанні тяжкого отруєння та ниркової недостатності). У дітей може виникнути потреба в обмінному переливанні крові. Рекомендується проведення гемосорбції на вугільних сорбентах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід приймати лише за лікарського контролю. Пацієнти зі змішаними формами епілептичних нападів, що включають абсанс та міоклонічні напади Препарат неефективний при абсансах (petit mal) та міоклонічних нападах. У пацієнтів із змішаними формами епілептичних нападів препарат повинен застосовуватися з обережністю і лише за умови забезпечення регулярного медичного спостереження (через можливе посилення нападів). У разі посилення нападів препарат слід відмінити. Лейкопенія та тромбоцитопенія Під час застосування препарату з різною частотою відзначається минуще або стійке зниження кількості тромбоцитів або лейкоцитів. Найчастіше ці явища минущі і зазвичай є провісниками початку апластичної анемії чи агранулоцитоза. Перед початком лікування, а також періодично в процесі лікування слід проводити клінічні аналізи крові, включаючи підрахунок кількості тромбоцитів та, можливо, ретикулоцитів, а також визначати концентрацію заліза у сироватці крові. Необхідно довести до відома пацієнтів інформацію про ранні ознаки токсичності, властиві ймовірним гематологічним порушенням, а також про симптоми з боку шкірних покривів та печінки. Пацієнта інформують про необхідність негайно звернутися до лікаря у разі появи таких небажаних реакцій, як лихоманка, біль у горлі, висип, виразки в ротовій порожнині, безпричинне виникнення крововиливів, геморагій у вигляді петехій або пурпури. У тих випадках, коли під час лікування відмічено низький вміст лейкоцитів або тромбоцитів (або тенденція до їх зниження), слід уважно спостерігати за станом пацієнта та показниками розгорнутого клінічного аналізу крові. Якщо виявлено ознаки значного пригнічення кісткового мозку, препарат має бути відмінено. Дерматологічні реакції При застосуванні карбамазепіну дуже рідко спостерігалися важкі дерматологічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Препарат слід негайно скасувати та зробити підбір альтернативної терапії у тому випадку, якщо відзначаються ознаки та симптоми, що свідчать про розвиток важких дерматологічних реакцій – наприклад, синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла. При розвитку тяжких, у ряді випадків загрозливих шкірним реакціям, пацієнт повинен бути госпіталізований в стаціонар. У більшості випадків синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла розвивалися в перші місяці терапії препаратом. Частота дерматологічних реакцій у пацієнтів, які вперше приймають препарат, у країнах з переважно європеоїдним населенням становить від 1 до 6 на 10 000 випадків застосування препарату. Дані ретроспективного аналізу у пацієнтів японської національності та жителів Північної Європи продемонстрували зв'язок між важкими ураженнями шкіри (синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайела, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами, гострий генералізований екзантематозний пустульоз і плямисто-вузликова *3101 гена людського лейкоцитарного антигену (HLA) та застосуванням карбамазепіну. Частота аллеля HLA-A*3101 може відрізнятися у різних етнічних груп. Частота алелі становить менше 5% у населення Європи, Австралії, Азії, Африки та Північній Америці, винятки становлять від 5% до 12%. Частота понад 15% встановлена ​​у деяких етнічних груп Південної Америки (Аргентина та Бразилія), корінних жителів Північної Америки (племена Навахо та Сіокс, у Мексиці - Санора Сері), Південної Індії (Таміл Наду), та 10-15% серед інших корінних жителів даних регіонів. При призначенні карбамазепіну можливим носіям алелю HLA-A*3101 (наприклад, пацієнтам японської національності, європеоїдам, корінним жителям Америки, латиноамериканцям, народам півдня Індії та арабам) рекомендується проводити генотипування даного алелю. Призначати препарат носіям даного алелю слід лише у тому випадку, якщо користь від терапії перевищує можливий ризик. Пацієнтам, які вже одержують терапію препаратом, не рекомендується проведення генотипування за даним алелем, оскільки важкі шкірні реакції в більшості випадків відзначалися в перші місяці застосування препарату (незалежно від наявності HLA-A*3101). За даними ретроспективного аналізу застосування препарату у пацієнтів китайської національності є кореляція між частотою важких дерматологічних реакцій та наявністю в геномі пацієнта алелю HLA-B*1502 гена людського лейкоцитарного антигену (HLA). При застосуванні карбамазепіну в країнах Азіатського регіону (Таїланд, Малайзія, Філіппіни), де відзначається переважне поширення алелю HLA-В*1502, було виявлено підвищення частоти розвитку (від градації "дуже рідко" до "рідко") важких дерматологічних реакцій, включаючи синдром Стівена -Джонсона та синдром Лайєлла. Частота поширення алеля HLA-В* 1502 становить: на Філіппінах, у Таїланді, Гонконгу та Малайзії – понад 15%, у Тайвані – 10%, у Північному Китаї – 4%, у Південній Азії (включаючи Індію) – 2-4%, у Японії та Кореї – менше 1%. Поширеність даного аллеля в осіб європеоїдної, негроїдної рас, латиноамериканців та корінних жителів Америки незначна. При призначенні карбамазепіну можливим носіям алелю HLA-B*1502 (наприклад, особам китайської національності) рекомендується проводити генотипування даного алелю. Призначати препарат носіям даного алелю слід лише у тому випадку, якщо користь від терапії перевищує можливий ризик. У людей європеоїдної, негроїдної рас, латиноамериканців та корінних жителів Америки проведення генотипування за алелем HLA-B*1502 перед призначенням препарату необов'язкове. Пацієнтам, які вже одержують терапію препаратом, не рекомендується проведення генотипування за даним алелем, оскільки важкі шкірні реакції в більшості випадків відзначалися в перші місяці застосування препарату (незалежно від наявності HLA-B*1502). Показано, що виявлення пацієнтів з наявністю алелю HLA-B*1502 та відсутність призначення карбамазепіну таким пацієнтам знижує випадки карбамазепін-індукованого синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла. Однак результати генотипування не повинні впливати на рівень контролю за станом пацієнта та настороженість лікаря щодо важких шкірних реакцій. Розвиток важких уражень шкіри можливий у пацієнтів, негативних за даними алелями. Також у багатьох випадках у пацієнтів, позитивних на алелі HLA-В*1502 або HLA-A*3101, при застосуванні карбамазепіну не відзначалося розвитку тяжких шкірних синдромів. Вплив інших факторів, таких як доза протисудомних лікарських засобів, комплаентність пацієнтів, одночасна терапія іншими препаратами, супутні захворювання або рівень контролю за дерматологічними реакціями, на частоту розвитку та поширеність важких шкірних реакцій не встановлено. Слабо виражені шкірні реакції, наприклад, ізольована макульозна або макулопапульозна екзантема, у більшості випадків є транзиторними та неважкими, зазвичай проходять протягом декількох днів або тижнів при продовженні лікування або після зниження дози препарату. Проте, оскільки диференціальна діагностика між ранніми проявами тяжких шкірних реакцій та слабко вираженими минущими шкірними висипаннями може бути утруднена, при розвитку будь-яких шкірних реакцій пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря з метою своєчасного припинення терапії препаратом у разі погіршення стану пацієнта. Існує взаємозв'язок між наявністю в геномі аллеля HLA-A*3101 та розвитком менш тяжких шкірних реакцій (таких як синдром гіперчутливості до антиконвульсантів або нетяжка макулопапульозна екзантема), для аллеля HLA-B*1502 такий взаємозв'язок не встановлений. Реакції гіперчутливості При розвитку гіперчутливості до карбамазепіну у пацієнтів можуть спостерігатися як окремі ураження шкіри, печінки (включаючи ураження внутрішньопечінкових проток), кровоносної та лімфатичної систем або інших органів, так і їх поєднання, що слід розглядати як системну реакцію. У разі розвитку проявів та симптомів гіперчутливості до препарату його слід негайно відмінити. Пацієнтів із відомою гіперчутливістю до карбамазепіну слід інформувати про можливість у 25-30% випадків розвитку реакцій підвищеної чутливості на окскарбазепін. Перехресна реакція підвищеної чутливості зустрічається також між карбамазепіном та фенітоїном. Порушення функції печінки Перед призначенням препарату та в процесі лікування необхідно проводити дослідження функції печінки, особливо у пацієнтів, в анамнезі яких є відомості про захворювання печінки, а також у пацієнтів похилого віку. У разі посилення порушень функції печінки або при появі активного захворювання печінки карбамазепін слід негайно скасувати. Порушення функції нирок Перед початком лікування препаратом та періодично в процесі терапії рекомендується дослідження загального аналізу сечі та визначення концентрації сечовини у крові. М-холіноблокуюча активність Препарат має слабку м-холіноблокуючу активність. У разі застосування препарату у пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском потрібний постійний контроль цього показника. Необхідно контролювати затримку сечі у пацієнтів. Психічні порушення Оскільки на фоні застосування препарату можливе загострення латентних психічних розладів, слід забезпечити спостереження за пацієнтами похилого віку з метою виявлення такої симптоматики як сплутаність свідомості та психомоторне збудження. Суїцидальна поведінка чи наміри У пацієнтів, які отримували протисудомні препарати за низкою показань, спостерігалися випадки суїцидальної поведінки або намірів. Результати метааналізу рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень показали невелике підвищення ризику суїцидальної поведінки у пацієнтів, які отримували протисудомні препарати. Механізм посилення суїцидальної поведінки у цій категорії пацієнтів не встановлено. Тому необхідно ретельне спостереження за симптомами суїцидальної поведінки та намірів та прийняття рішення про відповідне лікування. Пацієнтам або особам, що доглядають їх, необхідно настійно рекомендувати звернутися за допомогою до лікаря у разі виникнення симптомів суїцидальної поведінки або намірів. Ендокринологічні порушення Препарат може знизити ефективність лікарських засобів, що містять естрогени та/або прогестерон, тому жінкам дітородного віку під час лікування препаратом слід застосовувати альтернативні методи запобігання вагітності. На сьогодні зареєстровані дуже рідкісні повідомлення про порушення чоловічої фертильності та/або порушення сперматогенезу. Гіпотиреоз Карбамазепін може викликати зниження рівня гормонів щитовидної залози (трийодтиронін і тироксин) і підвищення концентрації тиреотропного гормону, що підвищує ризик розвитку гіпотиреозу, у зв'язку з чим визначення рівня гормонів щитовидної залози в процесі лікування карбамазепіном є доцільним. У пацієнтів, які отримують замісну терапію препаратами тиреоїдних гормонів, карбамазепін може збільшити ризик розвитку субклінічного або явного гіпотиреозу, тому такі пацієнти повинні проводити контроль функції щитовидної залози на ранніх стадіях лікування карбамазепіном. Гіпонатріємія При застосуванні карбамазепіну спостерігалися випадки розвитку гіпонатріємії. Найчастіше гіпонатріємія протікає асимптоматично. Однак у деяких пацієнтів вона може проявлятися клінічно у вигляді слабкості, запаморочення, млявості, сплутаності свідомості, розсіяності, дратівливості. До симптомів гіпонатріємії також можуть бути віднесені сонливість, непритомність та кома. Виразність гіпонатріємічного ефекту корелює з прийнятою дозою препарату, високою терапевтичною або токсичною концентрацією карбамазепіну в плазмі, а також низьким вихідним рівнем натрію. Доцільно вимірювати рівень натрію у плазмі перед початком терапії карбамазепіном. Основним методом терапії гіпонатріємії є зниження дози або відміна карбамазепіну. чого зазвичай достатньо нормалізації рівня натрію.Залежно від концентрації натрію може бути необхідним обмеження прийому рідини або у тяжких випадках – введення гіпертонічного розчину. У цьому випадку необхідно враховувати ризик розвитку центрального мієлінолізу (некрозу) варолієвого мосту. У разі підозри на вперше виявлену епілепсію потрібне призначення альтернативного антиконвульсанту (вальпроату натрію, фенітоїну). Визначення концентрації карбамазепіну у плазмі крові Хоча взаємозв'язок між дозою препарату, концентрацією карбамазепіну в плазмі крові, його клінічною ефективністю або переносимістю дуже незначна, проте регулярне визначення концентрації карбамазепіну може бути доцільним у таких ситуаціях: при різкому підвищенні частоти нападів, для того, щоб перевірити, чи приймає пацієнт препарат належним чином; під час вагітності; при лікуванні дітей чи підлітків; при підозрі на порушення всмоктування карбамазепіну; при підозрі на розвиток токсичних реакцій, якщо пацієнт приймає кілька лікарських препаратів. Терапевтична концентрація карбамазепіну в плазмі становить 4-12 мкг/мл (17-50 мкмоль/г). Вживання алкоголю На час терапії потрібно відмовитися від вживання алкоголю, т.к. карбамазепін посилює його пригнічує на нервову систему. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування пацієнти повинні бути попереджені про можливі небезпеки при керуванні транспортними засобами, роботу з механізмами та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (здатність до швидкої реакції може бути порушена внаслідок виникнення запаморочень та сонливості, особливо в початку терапії або під час добору дози).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузій - 1 мл: активна речовина: вінпоцетин – 5 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота – 0,5 мг; натрію дисульфіт – 1 мг; винна кислота - 10 мг; бензиловий спирт - 10 мг; сорбітол – 80 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Концентрат для виготовлення розчину для інфузій, 5 мг/мл. В ампулах із коричневого скла I гідролітичного класу з точкою для розлому білого кольору по 2, 5 або 10 мл. По 5 амп у пластиковому піддоні. 2 і 5 мл - по 2 пластикові піддони в картонній пачці. 10 мл - по 1 пластиковому піддону в картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для приготування розчину для інфузій безбарвний або зелений, прозорий.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаРозподіл Терапевтична концентрація у плазмі – 10-20 нг/мл. При парентеральному введенні Vd – 5.3 л/кг. Легко проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. гематоенцефалічний бар'єр). Виведення T1/2 становить 4.74-5 год. Виводиться з нирками та через ШКТ у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПрепарат, що покращує мозковий кровообіг та мозковий метаболізм. Покращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; посилюючи транспорт глюкози до мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні аденозинмонофосфату (АМФ) та циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ у тканинах мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не чинить ефекту "обкрадання", посилює кровопостачання, перш за все, в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення вираженості неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (ішемічний інсульт, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна деменція; вертебробазилярна недостатність; Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока (наприклад, тромбоз / оклюзія / центральної артерії або вени сітківки).Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (у зв'язку із недостатністю даних); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. З боку серцево-судинної системи: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT), тахікардія, екстрасистолія (причинний зв'язок із прийомом препарату не доведений, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); зміна АТ (частіше зниження), почервоніння шкіри, флебіт. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні не спостерігається взаємодії з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлортіазидом. В окремих випадках одночасне застосування з альфа-метилдопою супроводжується деяким посиленням гіпотензивного ефекту, при застосуванні такої комбінації необхідний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами центральної дії та антиаритміками. Фармацевтична взаємодія Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій та гепарин хімічно несумісні, тому забороняється їх введення в одній інфузійній суміші, проте можна одночасно проводити лікування антикоагулянтами та вінпоцетином. Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій несумісний з інфузійними розчинами, що містять амінокислоту, тому їх не можна використовувати для розведення препарату Кавінтон.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для внутрішньовенної краплинної інфузії. Вводити повільно, швидкість інфузії не повинна перевищувати 80 крапель/хв. Забороняється вводити внутрішньом'язово і внутрішньовенно без розведення. Для приготування інфузії можна використовувати фізіологічний розчин або розчини, що містять декстрозу (Салсол, Рінгер, Ріндекс, Реомакродекс). Інфузійний розчин з Кавінтон слід використовувати в перші 3 год після приготування. Звичайна початкова добова доза становить 20 мг (2 амп.) 500 мл інфузійного розчину. Залежно від переносимості протягом 2-3 днів дозу можна збільшити не більше ніж до 1 мг/кг/добу. Середня тривалість лікування 10-14 днів. Середня добова доза при масі тіла 70 кг – 50 мг (5 амп.) у 500 мл інфузійного розчину. При захворюваннях печінки та нирок корекції дози не потрібно. Після закінчення курсу внутрішньовенної терапії рекомендується продовжити лікування таблетками Кавінтон® Форте (по 1 таб. 3 рази на добу) або Кавінтон® (по 2 таб. 3 рази на добу).ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. Інфузійний розчин препарату Кавінтон містить сорбітол (160 мг/2 мл), тому за наявності цукрового діабету необхідно періодично контролювати рівень глюкози в крові. У разі непереносимості фруктози або дефіциту 1,6-дифосфатази фруктози слід уникати застосування вінпоцетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про вплив вінпоцетину на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузій - 1 мл: активна речовина: вінпоцетин – 5 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота – 0,5 мг; натрію дисульфіт – 1 мг; винна кислота - 10 мг; бензиловий спирт - 10 мг; сорбітол – 80 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Концентрат для виготовлення розчину для інфузій, 5 мг/мл. В ампулах із коричневого скла I гідролітичного класу з точкою для розлому білого кольору по 2, 5 або 10 мл. По 5 амп у пластиковому піддоні. 2 і 5 мл - по 2 пластикові піддони в картонній пачці. 10 мл - по 1 пластиковому піддону в картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для приготування розчину для інфузій безбарвний або зелений, прозорий.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаРозподіл Терапевтична концентрація у плазмі – 10-20 нг/мл. При парентеральному введенні Vd – 5.3 л/кг. Легко проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. гематоенцефалічний бар'єр). Виведення T1/2 становить 4.74-5 год. Виводиться з нирками та через ШКТ у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПрепарат, що покращує мозковий кровообіг та мозковий метаболізм. Покращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; посилюючи транспорт глюкози до мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні аденозинмонофосфату (АМФ) та циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ у тканинах мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не чинить ефекту "обкрадання", посилює кровопостачання, перш за все, в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення вираженості неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (ішемічний інсульт, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна деменція; вертебробазилярна недостатність; Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока (наприклад, тромбоз / оклюзія / центральної артерії або вени сітківки).Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (у зв'язку із недостатністю даних); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. З боку серцево-судинної системи: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT), тахікардія, екстрасистолія (причинний зв'язок із прийомом препарату не доведений, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); зміна АТ (частіше зниження), почервоніння шкіри, флебіт. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні не спостерігається взаємодії з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлортіазидом. В окремих випадках одночасне застосування з альфа-метилдопою супроводжується деяким посиленням гіпотензивного ефекту, при застосуванні такої комбінації необхідний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами центральної дії та антиаритміками. Фармацевтична взаємодія Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій та гепарин хімічно несумісні, тому забороняється їх введення в одній інфузійній суміші, проте можна одночасно проводити лікування антикоагулянтами та вінпоцетином. Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій несумісний з інфузійними розчинами, що містять амінокислоту, тому їх не можна використовувати для розведення препарату Кавінтон.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для внутрішньовенної краплинної інфузії. Вводити повільно, швидкість інфузії не повинна перевищувати 80 крапель/хв. Забороняється вводити внутрішньом'язово і внутрішньовенно без розведення. Для приготування інфузії можна використовувати фізіологічний розчин або розчини, що містять декстрозу (Салсол, Рінгер, Ріндекс, Реомакродекс). Інфузійний розчин з Кавінтон слід використовувати в перші 3 год після приготування. Звичайна початкова добова доза становить 20 мг (2 амп.) 500 мл інфузійного розчину. Залежно від переносимості протягом 2-3 днів дозу можна збільшити не більше ніж до 1 мг/кг/добу. Середня тривалість лікування 10-14 днів. Середня добова доза при масі тіла 70 кг – 50 мг (5 амп.) у 500 мл інфузійного розчину. При захворюваннях печінки та нирок корекції дози не потрібно. Після закінчення курсу внутрішньовенної терапії рекомендується продовжити лікування таблетками Кавінтон® Форте (по 1 таб. 3 рази на добу) або Кавінтон® (по 2 таб. 3 рази на добу).ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. Інфузійний розчин препарату Кавінтон містить сорбітол (160 мг/2 мл), тому за наявності цукрового діабету необхідно періодично контролювати рівень глюкози в крові. У разі непереносимості фруктози або дефіциту 1,6-дифосфатази фруктози слід уникати застосування вінпоцетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про вплив вінпоцетину на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: вінпоцетин – 10 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 75.6 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 38 мг, бутилметакрилату сополімер – 9 мг, гіпоролоза низькозаміщена – 8 мг, кросповідон – 8 мг, магнію стеарат – 2.85 мг, натрію стеарнід 8 мг. , аспартам – 1.28 мг, стеаринова кислота – 1.26 мг, натрію лаурилсульфат – 0.9 мг, диметикон – 0.39 мг, ароматизатор апельсиновий – 0.32 мг. 90 шт. - блістери, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки дисперговані білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "N83" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаМеханізм дії вінпоцетину складається з декількох елементів: він покращує мозковий кровотік та обмін речовин, надає сприятливий вплив на реологічні властивості крові. Нейропротекторна дія реалізується за рахунок зниження несприятливого цитотоксичного впливу збудливих амінокислот. Блокує Na+- та Са2+-канали та NMDA- та АМРА-рецептори. Вінпоцетин стимулює метаболізм у головному мозку: збільшує захоплення та споживання глюкози та кисню. Підвищує толерантність до гіпоксії: збільшує транспорт глюкози, єдиного джерела енергії тканини головного мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; зміщує метаболізм глюкози у бік енергетично вигіднішого аеробного шляху. Селективно інгібує Са2+-кальмодулінзалежну цГМФ-фосфодіестеразу. Підвищує обмін серотоніну та норадреналіну в головному мозку, стимулює норадренергічну нейромедіаторну систему та чинить антиоксидантну дію. Покращує мікроциркуляцію в головному мозку за рахунок інгібування агрегації тромбоцитів, зниження патологічно підвищеної в'язкості крові, збільшення деформованості еритроцитів та інгібування зворотного захоплення аденозину; сприяє переходу кисню до клітин за рахунок зниження до нього спорідненості еритроцитів. Виборчо збільшує мозковий кровотік за рахунок зниження церебрального судинного опору без суттєвого впливу на системні показники кровообігу (АТ, серцевий викид, ЧСС, ОПСС); не викликає ефект "обкрадання".ФармакокінетикаВсмоктування Вінпоцетин швидко всмоктується після прийому внутрішньо і через 1 годину досягає Cmax. Всмоктування відбувається головним чином проксимальних відділах кишечника. Чи не піддається метаболізму при проходженні через стінку кишечника. Розподіл У доклінічних дослідженнях введення радіоактивно міченого вінпоцетину всередину він визначався у найвищих концентраціях у печінці та ШКТ. Cmax у тканинах відзначається через 2-4 години після прийому внутрішньо. Кількість радіоактивного ізотопу в головному мозку не перевищувала такого у крові. Зв'язування з білками в організмі людини – 66%. Vd становить 246,7±88,5 л, що свідчить про значне зв'язування з тканинами. Біодоступність прийому внутрішньо - 7%. При багаторазовому прийомі внутрішньо у дозах 5 мг та 10 мг кінетика носить лінійний характер; при цьому Css у плазмі крові склали 1.2±0.27 нг/мл та 2.1±0.33 нг/мл відповідно. Метаболізм та виведення Кліренс становить 66.7%, що перевищує загальний плазмовий об'єм печінки (50 л/год) та свідчить про позапечінковий метаболізм. T1/2 у людини становить 4.83 ± 1.29 год. У дослідженнях із радіоактивно міченим препаратом було виявлено, що основними шляхами елімінації є виведення нирками та через кишечник у співвідношенні 3:2. У доклінічних дослідженнях найбільша радіоактивність визначалася у жовчі, проте підтверджень значної кишково-печінкової циркуляції не виявлено. Аповінкамінова кислота виводиться нирками шляхом простої клубочкової фільтрації, T1/2 залежить від прийнятої дози та шляхи введення вінпоцетину. Основним метаболітом вінпоцетину є аповинкамінова кислота (АВК), частка якої в людини становить 25-30%. Після прийому вінпоцетину всередину AUC АВК в 2 рази більше після внутрішньовенного введення. Це свідчить про те,що АВК утворюється у процесі метаболізму першого проходження вінпоцетину. Іншими відомими метаболітами є гідроксивінпоцетин, гідрокси-АВК, дигідрокси-АВК-гліцинат, а також їх кон'югати з глюкуронідами та/або сульфатами. У незміненому вигляді вінпоцетин виділяється у невеликій кількості. Важливою та корисною характеристикою вінпоцетину є відсутність необхідності корекції дози при захворюваннях печінки та нирок у зв'язку з відсутністю кумуляції через особливості його метаболізму. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Виявлено, що фармакокінетика вінпоцетину у літніх пацієнтів значно не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, кумуляція препарату відсутня. Тому вінпоцетин можна призначати пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок тривало та у звичайних дозах.Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує кровообіг та метаболізм головного мозку.Показання до застосуванняНеврологія: симптоматична терапія наслідків ішемічного інсульту, судинної вертебробазилярної недостатності, судинної деменції, атеросклерозу судин головного мозку, посттравматичної, гіпертонічної енцефалопатії. Офтальмологія: хронічні судинні захворювання сітківки та судинної оболонки ока. Отологія: зниження слуху перцептивного типу; хвороба Меньєра; шум у вухах.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до вінпоцетину та інших компонентів препарату; гостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; фенілкетонурія; вагітність; період лактації (годування груддю); дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).Вагітність та лактаціяВінпоцетин проникає через плацентарний бар'єр, тому протипоказаний при вагітності. При цьому його концентрація у плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові вагітної. При високих дозах можлива плацентарна кровотеча та спонтанні аборти, ймовірно внаслідок посилення плацентарного кровопостачання. Протягом години у грудне молоко проникає 0,25% прийнятої дози препарату. При застосуванні препарату необхідно припинити грудне вигодовування. Протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).Побічна діяПобічні ефекти досить рідкісні. Дані представлені за системно-органними класами відповідно до класифікації MedDRA та з наступною частотою: нечасто (від ≥1/1000 до З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – анемія, аглютинація еритроцитів. З боку імунної системи: дуже рідко – гіперчутливість. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперхолестеринемія; рідко – зниження апетиту, анорексія, цукровий діабет. Порушення психіки: рідко – безсоння, порушення сну, збудження, непосидючість; дуже рідко – ейфорія, депресія. З боку нервової системи: нечасто – головний біль; рідко – запаморочення, порушення смаку, ступор, геміпарез, сонливість, амнезія; дуже рідко – тремор, спазми. З боку органу зору: рідко набряк диска зорового нерва; дуже рідко – гіперемія кон'юнктиви. З боку органу слуху та лабіринту: нечасто – вертиго; рідко – гіперакузія, гіпоакузія, дзвін у вухах. З боку серця: рідко – ішемія/інфаркт міокарда, стенокардія, брадикардія, тахікардія, екстрасистоли, серцебиття; дуже рідко – аритмія, фібриляція передсердь. З боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія; рідко – артеріальна гіпертензія, "припливи", тромбофлебіт; дуже рідко – коливання АТ. З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота; рідко – біль у животі, запор, діарея, диспепсія, блювання; дуже рідко – дисфагія, стоматит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – еритема, підвищена пітливість, свербіж, кропив'янка, висипання; дуже рідко – дерматит. Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – астенія, стомлюваність, відчуття жару; дуже рідко – дискомфорт у грудній клітці, гіпотермія. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – зниження АТ, рідко – підвищення АТ, підвищення концентрації тригліцеридів у сироватці крові, депресія сегмента ST на ЕКГ, зниження/підвищення кількості еозинофілів, зміна активності печінкових ферментів; дуже рідко – збільшення/зменшення кількості лейкоцитів, зниження кількості еритроцитів, скорочення тромбінового часу, збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії не спостерігається при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом, гідрохлортіазидом та іміпраміном. Одночасне застосування вінпоцетину та метилдопи іноді викликало деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при такому лікуванні потрібний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні Кавінтон® Комфорті з препаратами центральної, протиаритмічної та антикоагулянтної дії.Спосіб застосування та дозиКурс лікування та доза визначаються лікарем. Препарат призначають внутрішньо після їди. Добова доза препарату становить 30 мг (по 1 таб. 10 мг 3 рази на добу). Терапевтичний ефект розвивається приблизно через тиждень з початку прийому препарату. Таблетки дисперговані Кавінтон® Комфорт можна ковтати цілком з невеликою кількістю води, при утрудненні ковтання таблетку слід помістити на язик для розсмоктування. Якщо пацієнтові подобається апельсиновий смак таблеток, що диспергуються Кавінтон® Комфорте, то їх можна приймати розсмоктуючи. При захворюваннях нирок та печінки препарат призначають у звичайній дозі.ПередозуванняВ даний час дані про передозування вінпоцетин обмежені. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому подовженого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребують періодичного контролю ЕКГ. У таблетці диспергованої Кавінтон Комфорті 10 мг міститься 1.28 мг аспартаму, джерела фенілаланіну, тому препарат протипоказаний пацієнтам з фенілкетонурією. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Дослідження вплив на здатність керувати транспортними засобами не проводилися. При виникненні небажаних реакцій з боку нервової системи слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: хлорпротиксену гідрохлорид 50 мг. В упаковці 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаХлорпротиксен - антипсихотичний засіб (нейролептик), що має седативну, протиблювотну та антигістамінну дію.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.ФармакодинамікаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена ​​непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.Показання до застосуванняПсихози, зокрема. шизофренія, депресивні стани в період клімаксу, пароксизми збудження, пов'язані зі страхом та напругою, дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми, алкогольний делірій, порушення сну при тривозі, психосоматичні, невротичні розлади у дітей, премедикація, післяоперація свербінням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, отруєння засобами, що пригнічують ЦНС (включаючи алкоголь), ортостатичний колапс, феохромоцитома, епілепсія, паркінсонізм, схильність до колапсів, виражені порушення функції нирок, печінки, серця та дихання, закритокутова глаукома, міастенія. грудного вигодовування), літній та дитячий (до 6 років) вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дітям віком до 6 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: підвищена стомлюваність, омовіння, психомоторна загальмованість, легкий екстрапірамідний гіпокінетико-гіпертонічний синдром, акатизія (протягом перших 6 годин після прийому), дистонічні реакції, персистуюча пізня дискінезія, рідко – злоякісний нейролептичний синдром, З боку ССС: ортостатична гіпотензія, тахікардія, зміна інтервалу QT на ЕКГ. З боку органів чуття: помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації. З боку травної системи: вухість у роті, запори, олестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2-4 тиж лікування). З боку органів кровотворення: рідко – агранулоцитоз (більш ймовірний між 4-10 тиж лікування), лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: дисменорея, галакторея, гінекомастія, цукровий діабет, зниження потенції та/або лібідо, підвищення апетиту, зміна вуглеводного обміну, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення. З боку сечовивідної системи: затримка сечі. лергічні реакції: висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація. Інші: синдром "скасування", "припливи" крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиНе можна застосовувати препарат Хлорпротиксен одночасно з: загальними анестетиками; наркотичними анальгетиками; седативними, снодійними препаратами; алкоголем і спиртовмісними препаратами, оскільки вони підвищують пригнічуючу дію Хлорпротиксену на центральну нервову систему. Антихолінергічна дія Хлорпротиксену посилюється при його одночасному прийомі з протипаркінсонічними та антигістамінними засобами. Препарат може посилювати дію гіпотензивних засобів та знижувати дію леводопи. Одночасний прийом Хлорпротиксену та Епінефрину може спричинити артеріальну гіпотензію та тахікардію.Спосіб застосування та дозиДорослим при неврозах - 10-15 мг перед сном, при необхідності - 30 мг перед сном; при психозах - зазвичай 1 разову дозу перед сном (100-600 мг), при необхідності можливе введення додаткової дози протягом дня, найвищу дозу призначають увечері; при свербіні - 15-100 мг у 4 прийоми. -5-30 мг на день; при психозах-100-200 мг на день або більше. Для літніх та ослаблених хворих початкові дози слід знижувати, за необхідності (з урахуванням переносимості) дозу поступово підвищують.ПередозуванняПри передозуванні препарату у пацієнта спостерігаються такі симптоми: судоми; порушення дихання; сонливість; кома; зниження артеріального тиску; гіпертермія; тахікардія. У разі передозування препарату пацієнту необхідно виконати промивання шлунка, призначити прийом активованого вугілля та сольових проносних, а також симптоматичну та підтримуючу терапію. Проведення діалізу ефекту не дає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорпротиксен гідрохлорид 15 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 10 мг, лактози моногідрат – 92 мг, сахароза – 10 мг, кальцію стеарат – 1.5 мг, тальк – 1.5 мг. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910/5 - 2.011 мг, макрогол 6000 - 0.069 мг, макрогол 300 - 0.49 мг, тальк - 1.43 мг, алюмінієвий лак на основі барвника сонячного заходу жовтого (E11. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; вид на зламі – ядро ​​від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена ​​непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняПсихози та психотичні стани, що супроводжуються занепокоєнням, страхом, психомоторним збудженням, агресивністю, у т.ч. при депресивно-параноїдній, циркулярній шизофренії, при простій уповільненій шизофренії з психопатоподібною та неврозоподібною симптоматикою та при інших психічних захворюваннях; дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми (у складі комбінованої терапії); алкогольний делірій; порушення сну при соматичних захворюваннях; необхідність тривалої терапії стану збудження та тривоги, психосоматичні, невротичні та поведінкові розлади у дітей; судомний кашель, спастичні стани у шлунково-кишковому тракті; премедикація; дерматози, що супроводжуються завзятим свербінням; алергічні реакції.Протипоказання до застосуванняПригнічення ЦНС, в т.ч. при інтоксикації алкоголем, барбітуратами та іншими лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, патологічні зміни картини крові, мієлодепресія, вагітність, лактація, підвищена чутливість до хлорпротиксену.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку ЦНС: можливі психомоторне гальмування, слабко виражений екстрапірамідний синдром, підвищена стомлюваність, запаморочення; у поодиноких випадках можливе парадоксальне посилення занепокоєння, особливо у хворих із манією чи шизофренією. З боку травної системи: можлива холестатична жовтяниця. Серцево-судинна система: можливі тахікардія, зміни на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. З боку органу зору: можливе помутніння рогівки та кришталика з порушенням зору. Порушення з боку системи кровотворення: можливі агранулоцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: можливі часті припливи, аменорея, галакторея, гінекомастія, ослаблення потенції та лібідо. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, порушення вуглеводного обміну, підвищення апетиту зі збільшенням маси тіла. Дерматологічні реакції: можлива фотосенсибілізація, фотодерматит. Ефекти, зумовлені антихолінергічною дією: сухість у роті, запор, порушення акомодації, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з анестетиками, опіоїдними анальгетиками, седативними, снодійними засобами, антипсихотичними засобами, з етанолом, етанолвмісними препаратами посилюється пригнічуюча дія на ЦНС. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється гіпотензивна дія. При одночасному застосуванні з антихолінергічними, антигістамінними, протипаркінсонічними засобами посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні із засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних реакцій; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії леводопи; з літію карбонатом – можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія. При одночасному застосуванні з епінефрином можлива блокада альфа-адренергічних ефектів епінефрину та розвиток внаслідок цього тяжкої гіпотензії та тахікардії. При одночасному застосуванні з фенотіазинами, метоклопрамідом, галоперидолом, резерпіном можливий розвиток екстрапірамідних розладів; з хінідином - можливе посилення гнітючої дії на серці.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Для прийому внутрішньо для дорослих добова доза варіює від 10 мг до 600 мг, для дітей – від 5 мг до 200 мг. Частота прийому та тривалість лікування визначаються показаннями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: холіну альфосцерат (гліцерилфосфорилхоліну гідрат) 250 мг; допоміжні речовини: вода д/і - до 1 мл. 5 ампул по 4 мл в комірково-контурній упаковці, в картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний або трохи жовтуватий розчин.ФармакокінетикаФармакокінетичні характеристики радіоактивно міченого препарату були подібні до різних видів тварин (щури, собаки, мавпи) і полягали в наступному: всмоктування зі шлунково-кишкового тракту повністю і швидко; швидко накопичується і розподіляється в різних органах та тканинах, включаючи головний мозок; ниркова екскреція становить близько 10% введеної дози за 96 годин; концентрація препарату вища у головному мозку порівняно з холіном, міченим тритієм.ФармакодинамікаХоліна альфосцерат як носій холіну і попередник фосфатидилхоліну має потенційну здатність запобігати та коригувати біохімічні пошкодження, які мають особливе значення серед патогенетичних факторів психоорганічного інволюційного синдрому, тобто може впливати на зниження холінергічної передачі та пошкоджений фосфоліпідний склад оболон. Хімічна структура холіну альфосцерат (що містить 40,5% холіну) має властивість метаболічного захисту та забезпечує вивільнення активної речовини – холіну в тканинах головного мозку. Холіна альфосцерат позитивно впливає на функції пам'яті та пізнавальні здібності, а також на показники емоційного стану та поведінки, погіршення яких було викликано розвитком інволюційної патології мозку.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат. Холіноміметик центральної дії.Показання до застосуванняСтареча псевдомеланхолія; хорея Гентінгтона; ішемічний інсульт (ранній та пізній відновлювальний період); синдром деменції різного генезу, зокрема хвороба Альцгеймера; цереброваскулярна недостатність хронічного характеру (дисциркуляторна енцефалопатія); гострий період травми черепа та мозку.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, підвищена чутливість до холіну альфосцерату.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяМожлива поява нудоти (головним чином як наслідок дофамінергічної активації), біль у животі та короткочасна сплутаність свідомості.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (крапельно, повільно) у дозі 1000 мг (1 ампула) на добу протягом 10 днів.ПередозуванняНудота, збудження та головний біль.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі виникнення нудоти дозу слід зменшити. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами і при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГранули – 100 г: Активні речовини: Chamomilla reсutita (Chamomilla) (хамомілла рекутиту (хамомілла)) D12 166.7 мг, Valeriana offiсinalis (Valeriana) (валеріана оффіциналіс (валеріана)) D6 166.7 мг (cuprum metallicum (0) , Kalium phosphoricum (каліум фосфорикум) D6 166.7 мг, Delphinium staphisagria (Staphisagria) (дельфініум стафізагрія (стафізагрія)) D12 166.7 мг, Calcium hypophosphorosum (кальціум гіпофосфорозум). Допоміжні речовини: сахароза – 100 г. 10 г - флакони із коричневого скла (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиГранули гомеопатичні білого кольору, однорідні, круглі, з матовою поверхнею, без запаху.Фармакотерапевтична групаКомплексний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Кіндинорм не надано.Клінічна фармакологіяГомеопатичний препарат із седативною дією.Показання до застосуванняУ дітей віком від 1 до 7 років при підвищеній збудливості, неусидливості, розладах сну (у складі комплексної терапії); у дітей віком від 7 років та у дорослих при порушеннях концентрації уваги, підвищеної збудливості, неусидливості, розладах сну (у комплексній терапії).Протипоказання до застосуванняДитячий вік – до 1 року; - підвищена індивідуальна чутливість до окремих компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе лише у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (дитини). Потрібна консультація лікаря. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому віці до 1 року.Побічна діяМожливо: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНа даний момент взаємодія препарату Кіндинорм з іншими лікарськими засобами не виявлена. Застосування гомеопатичних препаратів не відкидає лікування іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиГранули переважно приймати за півгодини до їди або через півгодини після їди, даючи їм повільно розчинитись у роті. Дітям до 3 років для зручності застосування гранули можна розчиняти в невеликій кількості води (наприклад, у чайній ложці). Якщо не призначено інакше, Кіндинорм рекомендується приймати таким чином: дорослим – по 20 гранул 3 рази на добу; дітям та підліткам віком від 10 до 18 років - по 10 гранул 3 рази на добу; дітям віком від 1 року до 10 років - по 1 гранули на кожен рік життя 3 рази на добу. Курс лікування становить щонайменше 6 тижнів. Тривалість лікування визначається лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа відсутності поліпшення після 4 тижнів лікування препаратом або погіршення стану слід проконсультуватися з лікарем для корекції лікування. Тривале лікування від 6 тижнів та більше 8 тижнів рекомендується проводити лише після консультації з лікарем та під його наглядом. При застосуванні гомеопатичних лікарських засобів можливе виникнення тимчасового первинного погіршення стану. У цьому випадку слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. Пацієнтам з цукровим діабетом необхідно враховувати, що максимальна добова доза 60 гранул містить 1.2 г цукрози, що відповідає 0.1 хлібної одиниці (ХЕ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами У період застосування препарату слід дотримуватись обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 1 л: плоди анісу звичайного 1.6 г, плоди глоду 2.5 г, квітки календули лікарської 1.8 г, трава кипрею 1.2 г, плоди коріандру 2.1 г, мед 35 г, листя м'яти перечної 0.8. 1.4 г, квітки ромашки аптечної 1.2 г, коріння солодки голої 2.5 г, насіння сосни кедрової сибірської 3 г, плоди кмину звичайного 1.1 г, трава деревію звичайного 1.1 г, хмелю плодів 1 е. 1 г, плоди шипшини 5 г, кореневища з корінням елеутерококу 1.8 г. 100 мл - пляшки (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження, надає седативну та загальнотонізуючу дію.Клінічна фармакологіяФітопрепарат, який застосовується при клімактеричному синдромі.Показання до застосуванняКлімактеричний синдром (в т.ч. стомлюваність, порушення сну, запаморочення, "припливи" крові до обличчя, емоційна лабільність) – у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; гостра серцева недостатність; гостра ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПрепарат не показаний для застосування для жінок репродуктивного віку. Застосування у дітей Препарат не показаний для застосування для дітейПобічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину по 10-15 мл (розчиняють у 100 мл води або соку) 2-3 рази на день за 10-15 хв до їди. Курс лікування – 2-3 тижні; при необхідності – повторюють через 1-2 тижні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин: Активна речовина: зуклопентиксол деканоат; допоміжні речовини: тригліцериди. По 1 мл в ампулу із безбарвного скла типу 1 (Євр. Фарм.). 1 або 10 ампул з інструкцією із застосування в картонній пачці з перфорованим контролем першого розтину (язичком для розтину) на підкладці з картону, приклеєної до дна пачки. На ампулу нанесена червона точка, що вказує на місце розлому.Опис лікарської формиПрозора, жовта олія, практично вільна від частинок.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний (нейролептичний) засіб.ФармакокінетикаФармакокінетичні та клінічні випробування КЛОПІКСОЛУ ДЕПО показали, що ін'єкції КЛОПІКСОЛУ ДЕПО найбільш доцільно проводити з інтервалами 2-4 тижні. Після введення зуклопентиксолу деканоат піддається ферментативному розщепленню на активний компонент зуклопентиксол та деканову кислоту. Максимальна концентрація зуклопентиксолу в сироватці досягається до кінця першого тижня після ін'єкції. Крива концентрації експоненційно знижується з періодом напіввиведення, що дорівнює 19 дням, що відображає швидкість звільнення з депо. Зуклопентиксол трохи проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Метаболіти не мають нейролептичної активності і виділяються, в основному, з калом і, частково, із сечею. Фармакокінетична доза КЛОПІКСОЛУ ДЕПО 200 мг 1 раз на 2 тижні еквівалентна денній пероральній дозі 25 мг КЛОПІКСОЛУ протягом 2 тижнів.ФармакодинамікаКЛОПІКСОЛ ДЕПО є антипсихотичним засобом (нейролептиком), похідним тіоксантену. КЛОПІКСОЛ ДЕПО має виражену антипсихотичну та специфічну гальмуючу дію. Неспецифічний седативний ефект слабшає після кількох тижнів лікування. Антипсихотичну дію нейролептиків зазвичай пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, що, мабуть, викликає ланцюгову реакцію, до якої залучаються й інші медіаторні системи. Специфічна гальмівна дія КЛОПІКСОЛУ ДЕПО особливо сприятлива при лікуванні психотичних хворих з ажитацією, занепокоєнням, ворожістю чи агресією. Терапевтична дія КЛОПІКСОЛУ ДЕПО значно більш пролонгована порівняно з КЛОПІКСОЛОМ. Це дозволяє впевнено проводити безперервне антипсихотичне лікування КЛОПІКСОЛОМ ДЕПО, що особливо важливо для пацієнтів, які не виконують лікарських призначень. КЛОПІКСОЛ ДЕПО запобігає розвитку частих рецидивів, пов'язаних із довільним перериванням пацієнтами прийому пероральних лікарських засобів.Показання до застосуванняГостра та хронічна шизофренія та інші психотичні розлади, особливо з галюцинаціями, параноїдним маренням та порушеннями мислення, а також стану ажитації, підвищеного занепокоєння, ворожості чи агресивності.Протипоказання до застосуванняГостре отруєння алкоголем, барбітуратами та опіатами; коматозні стани. КЛОПІКСОЛ ДЕПО не рекомендується призначати під час вагітності та годування груддю. З обережністю: КЛОПІКСОЛ ДЕПО повинен з обережністю призначатися пацієнтам із судомним синдромом, хронічним гепатитом та серцево-судинними захворюваннями.Побічна діяЗ боку нервової системи. На початковому етапі лікування можливий розвиток екстрапірамідних симптомів. У більшості випадків вони коригуються зниженням дозувань та/або призначенням антипаркінсонічних препаратів. Проте регулярне профілактичне застосування останніх не рекомендується. При тривалій терапії у деяких пацієнтів дуже рідко виникають пізні дискінезії. Антипаркінсонічні лікарські засоби не усувають її симптомів. Рекомендується зменшення дозування або, якщо можливо, припинення терапії. З боку психічної діяльності. Сонливість на початковій стадії. З боку вегетативної нервової системи та серцево-судинної системи. Сухість у роті, порушення акомодації, затримка сечі, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та запаморочення. З боку печінки. Рідко відзначаються незначні тимчасові зміни рівня "печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази.Взаємодія з лікарськими засобамиКЛОПІКСОЛ ДЕПО може посилити седативну дію алкоголю, барбітуратів та інших інгібіторів центральної нервової системи. КЛОПІКСОЛ ДЕПО не слід призначати разом із гуанетидином та аналогічно діючими засобами, т.к. нейролептики можуть блокувати їхню гіпотензивну дію. КЛОПІКСОЛ ДЕПО може знижувати ефективність леводопи та інших адренергічних засобів, а комбінація з метоклопрамідом та піперазином збільшує ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. КЛОПІКСОЛ ДЕПО може змішуватися з КЛОПІКСОЛОМ-АКУФАЗ, що містить таку ж олію Viscoleo®.Спосіб застосування та дозиКЛОПІКСОЛ ДЕПО вводиться глибоко внутрішньом'язово у верхній зовнішній квадрант сідничної області (місцева добре переносимість). Дозування та інтервал між ін'єкціями визначаються індивідуально відповідно до стану пацієнта. КЛОПІКСОЛ ДЕПО 200 мг/мл: При підтримуючому лікуванні діапазон дозування зазвичай становить 200-400 мг (1-2 мл) кожні 2-4 тижні. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози або коротші інтервали між ін'єкціями. Якщо обсяг внутрішньом'язового розчину (200 мг/мл), що вводиться, перевищує 2-3 мл, то краще використовувати розчин більшої концентрації (КЛОПІКСОЛ ДЕПО 500 мг/мл). КЛОПІКСОЛ ДЕПО 500 мг/мл: зазвичай вводять 250-750 мг (0,5-1,5 мл) кожні 1-4 тижні. При переході від лікування пероральним КЛОПІКСОЛОМ або КЛОПІКСОЛОМ-АКУФАЗ на підтримуюче лікування КЛОПІКСОЛОМ ДЕПО слід керуватися наступною схемою: Перехід від перорального КЛОПІКСОЛу на КЛОПІКСОЛ ДЕПО внутрішньом'язово: Пероральна добова доза КЛОПІКСОЛУ (мг) х 8 = КЛОПІКСОЛ ДЕПО (мг) внутрішньом'язово через 2 тижні. Пацієнтам слід продовжувати приймати КЛОПІКСОЛ перорально протягом першого тижня після першої ін'єкції, але у зменшеній дозі. Перехід від КЛОПІКСОЛА-АКУФАЗ внутрішньом'язово на КЛОПІКСОЛ ДЕПО внутрішньом'язово: Одночасно з останньою ін'єкцією КЛОПІКСОЛУ-АКУФАЗ слід призначити внутрішньом'язово 200-400 мг (1-2 мл) КЛОПІКСОЛУ ДЕПО. Повторні ін'єкції КЛОПІКСОЛУ ДЕПО проводять 1 раз на 2 тижні. При необхідності можуть бути використані вищі дози або коротші інтервали між ін'єкціями.ПередозуванняСимптоми: Сонливість, гіпо або гіпертермія, гіпотензія, екстрапірамідні симптоми, судоми, шок, кома. Лікування: Симптоматичне та підтримуюче. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати епінефрину (адреналін), т.к. це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні симптоми біпериденом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗлоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) є рідкісним, але можливим ускладненням із летальним результатом при використанні нейролептиків. Основними симптомами ЗНС є гіпертермія, м'язова ригідність та порушення свідомості у поєднанні з дисфункцією вегетативної нервової системи (лабільний артеріальний тиск, тахікардія, підвищене потовиділення). Крім негайного припинення прийому нейролептиків вкрай потрібне використання загальних підтримуючих заходів та симптоматичного лікування. При тривалій терапії, особливо у великих дозах, необхідно проводити ретельний контроль, періодично оцінюючи стан пацієнтів, щоб ухвалити рішення про зменшення підтримуючого дозування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можливий вплив КЛОПІКСОЛА ДЕПО на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Тому на початку терапії необхідно виявити обережність доти, доки не буде визначено реакцію пацієнта на лікування.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин: Активна речовина: зуклопентиксол деканоат; допоміжні речовини: тригліцериди. По 1 мл в ампулу із безбарвного скла типу 1 (Євр. Фарм.). 1 або 10 ампул з інструкцією із застосування в картонній пачці з перфорованим контролем першого розтину (язичком для розтину) на підкладці з картону, приклеєної до дна пачки. На ампулу нанесена червона точка, що вказує на місце розлому.Опис лікарської формиПрозора, жовта олія, практично вільна від частинок.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний (нейролептичний) засіб.ФармакокінетикаФармакокінетичні та клінічні випробування КЛОПІКСОЛУ ДЕПО показали, що ін'єкції КЛОПІКСОЛУ ДЕПО найбільш доцільно проводити з інтервалами 2-4 тижні. Після введення зуклопентиксолу деканоат піддається ферментативному розщепленню на активний компонент зуклопентиксол та деканову кислоту. Максимальна концентрація зуклопентиксолу в сироватці досягається до кінця першого тижня після ін'єкції. Крива концентрації експоненційно знижується з періодом напіввиведення, що дорівнює 19 дням, що відображає швидкість звільнення з депо. Зуклопентиксол трохи проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Метаболіти не мають нейролептичної активності і виділяються, в основному, з калом і, частково, із сечею. Фармакокінетична доза КЛОПІКСОЛУ ДЕПО 200 мг 1 раз на 2 тижні еквівалентна денній пероральній дозі 25 мг КЛОПІКСОЛУ протягом 2 тижнів.ФармакодинамікаКЛОПІКСОЛ ДЕПО є антипсихотичним засобом (нейролептиком), похідним тіоксантену. КЛОПІКСОЛ ДЕПО має виражену антипсихотичну та специфічну гальмуючу дію. Неспецифічний седативний ефект слабшає після кількох тижнів лікування. Антипсихотичну дію нейролептиків зазвичай пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, що, мабуть, викликає ланцюгову реакцію, до якої залучаються й інші медіаторні системи. Специфічна гальмівна дія КЛОПІКСОЛУ ДЕПО особливо сприятлива при лікуванні психотичних хворих з ажитацією, занепокоєнням, ворожістю чи агресією. Терапевтична дія КЛОПІКСОЛУ ДЕПО значно більш пролонгована порівняно з КЛОПІКСОЛОМ. Це дозволяє впевнено проводити безперервне антипсихотичне лікування КЛОПІКСОЛОМ ДЕПО, що особливо важливо для пацієнтів, які не виконують лікарських призначень. КЛОПІКСОЛ ДЕПО запобігає розвитку частих рецидивів, пов'язаних із довільним перериванням пацієнтами прийому пероральних лікарських засобів.Показання до застосуванняГостра та хронічна шизофренія та інші психотичні розлади, особливо з галюцинаціями, параноїдним маренням та порушеннями мислення, а також стану ажитації, підвищеного занепокоєння, ворожості чи агресивності.Протипоказання до застосуванняГостре отруєння алкоголем, барбітуратами та опіатами; коматозні стани. КЛОПІКСОЛ ДЕПО не рекомендується призначати під час вагітності та годування груддю. З обережністю: КЛОПІКСОЛ ДЕПО повинен з обережністю призначатися пацієнтам із судомним синдромом, хронічним гепатитом та серцево-судинними захворюваннями.Побічна діяЗ боку нервової системи. На початковому етапі лікування можливий розвиток екстрапірамідних симптомів. У більшості випадків вони коригуються зниженням дозувань та/або призначенням антипаркінсонічних препаратів. Проте регулярне профілактичне застосування останніх не рекомендується. При тривалій терапії у деяких пацієнтів дуже рідко виникають пізні дискінезії. Антипаркінсонічні лікарські засоби не усувають її симптомів. Рекомендується зменшення дозування або, якщо можливо, припинення терапії. З боку психічної діяльності. Сонливість на початковій стадії. З боку вегетативної нервової системи та серцево-судинної системи. Сухість у роті, порушення акомодації, затримка сечі, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та запаморочення. З боку печінки. Рідко відзначаються незначні тимчасові зміни рівня "печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази.Взаємодія з лікарськими засобамиКЛОПІКСОЛ ДЕПО може посилити седативну дію алкоголю, барбітуратів та інших інгібіторів центральної нервової системи. КЛОПІКСОЛ ДЕПО не слід призначати разом із гуанетидином та аналогічно діючими засобами, т.к. нейролептики можуть блокувати їхню гіпотензивну дію. КЛОПІКСОЛ ДЕПО може знижувати ефективність леводопи та інших адренергічних засобів, а комбінація з метоклопрамідом та піперазином збільшує ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. КЛОПІКСОЛ ДЕПО може змішуватися з КЛОПІКСОЛОМ-АКУФАЗ, що містить таку ж олію Viscoleo®.Спосіб застосування та дозиКЛОПІКСОЛ ДЕПО вводиться глибоко внутрішньом'язово у верхній зовнішній квадрант сідничної області (місцева добре переносимість). Дозування та інтервал між ін'єкціями визначаються індивідуально відповідно до стану пацієнта. КЛОПІКСОЛ ДЕПО 200 мг/мл: При підтримуючому лікуванні діапазон дозування зазвичай становить 200-400 мг (1-2 мл) кожні 2-4 тижні. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози або коротші інтервали між ін'єкціями. Якщо обсяг внутрішньом'язового розчину (200 мг/мл), що вводиться, перевищує 2-3 мл, то краще використовувати розчин більшої концентрації (КЛОПІКСОЛ ДЕПО 500 мг/мл). КЛОПІКСОЛ ДЕПО 500 мг/мл: зазвичай вводять 250-750 мг (0,5-1,5 мл) кожні 1-4 тижні. При переході від лікування пероральним КЛОПІКСОЛОМ або КЛОПІКСОЛОМ-АКУФАЗ на підтримуюче лікування КЛОПІКСОЛОМ ДЕПО слід керуватися наступною схемою: Перехід від перорального КЛОПІКСОЛу на КЛОПІКСОЛ ДЕПО внутрішньом'язово: Пероральна добова доза КЛОПІКСОЛУ (мг) х 8 = КЛОПІКСОЛ ДЕПО (мг) внутрішньом'язово через 2 тижні. Пацієнтам слід продовжувати приймати КЛОПІКСОЛ перорально протягом першого тижня після першої ін'єкції, але у зменшеній дозі. Перехід від КЛОПІКСОЛА-АКУФАЗ внутрішньом'язово на КЛОПІКСОЛ ДЕПО внутрішньом'язово: Одночасно з останньою ін'єкцією КЛОПІКСОЛУ-АКУФАЗ слід призначити внутрішньом'язово 200-400 мг (1-2 мл) КЛОПІКСОЛУ ДЕПО. Повторні ін'єкції КЛОПІКСОЛУ ДЕПО проводять 1 раз на 2 тижні. При необхідності можуть бути використані вищі дози або коротші інтервали між ін'єкціями.ПередозуванняСимптоми: Сонливість, гіпо або гіпертермія, гіпотензія, екстрапірамідні симптоми, судоми, шок, кома. Лікування: Симптоматичне та підтримуюче. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати епінефрину (адреналін), т.к. це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні симптоми біпериденом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗлоякісний нейролептичний синдром (ЗНС) є рідкісним, але можливим ускладненням із летальним результатом при використанні нейролептиків. Основними симптомами ЗНС є гіпертермія, м'язова ригідність та порушення свідомості у поєднанні з дисфункцією вегетативної нервової системи (лабільний артеріальний тиск, тахікардія, підвищене потовиділення). Крім негайного припинення прийому нейролептиків вкрай потрібне використання загальних підтримуючих заходів та симптоматичного лікування. При тривалій терапії, особливо у великих дозах, необхідно проводити ретельний контроль, періодично оцінюючи стан пацієнтів, щоб ухвалити рішення про зменшення підтримуючого дозування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можливий вплив КЛОПІКСОЛА ДЕПО на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Тому на початку терапії необхідно виявити обережність доти, доки не буде визначено реакцію пацієнта на лікування.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСклад на 1 таблетку: кофеїн, мікрокристалічна целюлоза (МКЦ) (носій), вітамін В12 (ціанокобаламін), магнію стеарат (агент антистежуючий), оболонка таблетки: гідроксипропілметилцелюлоза (ГПМЦ) (загусник), поліетиленгліколь 600 ). Таблетки, покриті оболонкою, масою 200 мг - 25 шт в уп.Характеристика«Кофеїнактив ВІТАМИР®» містить у своєму складі кофеїн та вітамін В12. Кофеїн належить до класу жиросжигателей і стимуляторів, впливає мозкову активність, є потужним природним стимулятором, який використовують підвищення витривалості і підвищення фізичної сили під час тренувань. При систематичному вживанні кофеїну знижується ризик розвитку хвороби Альцгеймера, цирозу та раку печінки. Кофеїн діє як стимулятор ЦНС, тимчасово усуває сонливість і настроює людини на активну діяльність. Регулярно вживаючи кофеїн, людина звикає до нього. Це означає, що ефективність кофеїну знижується. Це «незворотній» процес, при якому підвищення дози не допоможе, зате допоможе місячна перерва, на тлі якої організм трохи відвикне від кофеїну. Кофеїн є найбільш широко споживаним у світі психоактивним речовиною, яке, на відміну багатьох інших психоактивних речовин, є законним. Навіть застосування протягом багатьох років пов'язане із низькими ризиками для здоров'я.РекомендуєтьсяHекомендується як додаткове джерело кофеїну, вітаміну В12.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю, підвищена нервова збудливість, безсоння, гіпертонія, порушення серцевої діяльності, виражений атеросклероз, прийом у вечірній час.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці на день у першій половині дня. Приймати 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 10 мл: активна речовина: калію ацетиламіносукцинат – 250 мг; допоміжні речовини: фруктоза 1000 мг, метилпарагідроксибензоат 15 мг, банановий ароматизатор 7 мг, вода очищена до 10 мл. По 10 мл препарату в ампулу темного скла (тип III), запаяну з двох сторін, з лінією розлому та нанесенням кільця на кожну зі сторін. По 10 ампул у пакувальний вкладиш із картону. По 3 пакувальні вкладки з картону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий світло-жовтий розчин із запахом банана.Фармакотерапевтична групаЗагальнотонізуючий засіб.ФармакодинамікаЧинним початком препарату є ацетиламіноянтарна кислота - біологічно активна сполука, що міститься в центральній нервовій системі ЦНС. Препарат сприяє нормалізації процесів нервової регуляції, має стимулюючий ефект.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії астенічного синдрому.Протипоказання до застосуванняРеакції гіперчутливості до ацетиламіноянтарної кислоти або до будь-якого з компонентів препарату. Дитячий вік до 7 років (клінічні дані відсутні). Вагітність (недостатність клінічних даних).Вагітність та лактаціяВагітність Застосування при вагітності протипоказане (у зв'язку із недостатністю даних). Жінки у період грудного вигодовування На час лікування препаратом грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе було відзначено взаємодії з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для вживання. Доза призначається індивідуально лікарем. Середня доза для дорослих становить 3 ампули на день: 2 – вранці та 1 – на ніч. Максимальна доза не відома. У дітей віком від 7 до 10 років рекомендований прийом внутрішньо 1 ампули вранці, у дітей віком від 10 до 18 років рекомендовано приймати внутрішньо 2 ампули вранці. Для прийому необхідно розкрити ампулу з одного боку, потім, підставивши під розкритий кінець склянку або чашку відламати протилежний кінець ампули. Після цього рідина безперешкодно виллється у підставку. Смакові якості препарату дозволяють використовувати його без попереднього розведення. У разі розведення водою можлива втрата бананового смаку. Найкращий ранковий прийом препарату. Середня тривалість лікування у дітей та дорослих становить 3 тижні. Якщо з яких-небудь причин була пропущена одна або більше доз препарату, лікування може бути продовжене без необхідності вторинної корекції дози. Лікування може бути раптово припинено без будь-яких серйозних наслідків для хворого.ПередозуванняДотепер про випадки передозування препарату Когітум не повідомлялося. Не очікується розвитку токсичних ефектів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Малоймовірно, що препарат може вплинути на здатність керувати транспортними засобами, механізмами або заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка Пігулки гомеопатичні - 1 табл. Активні компоненти: Cocculus indicus (коккулюс індикус) C4 – 0,375 мг, Nux vomica (нукс воміка) C4 – 0,375 мг, Tabacum (табакум) C4 – 0,375 мг, Petroleum (Петролеум) C4 – 0,375 мг. Допоміжні компоненти: цукроза; лактоза; магнію стеарат – до 150 мг у блістері 10 шт.; у пачці картонної 3 блістери. Характеристика Гомеопатичний засіб. Показання до застосування Загойдування у транспорті (профілактика та лікування) у дорослих та дітей з 3 років  Протипоказання до застосування Підвищена індивідуальна чутливість до окремих компонентів препарату. Лактазна недостатність. Вагітність та лактація Немає даних щодо застосування під час вагітності та періоду лактації. Побічна дія На даний момент інформація про побічні дії препарату відсутня. У разі виникнення побічних ефектів слід звернутися до лікаря. Взаємодія з лікарськими засобами На даний момент даних про взаємодію з іншими лікарськими засобами відсутні. Прийом препарату не виключає лікування іншими лікарськими засобами. Спосіб застосування та дози У профілактичних цілях розсмоктувати по 2 таблетки 3 рази на день напередодні та в день поїздки. З лікувальною метою розсмоктувати по 2 таблетки щогодини до поліпшення стану.  Передозування Випадки передозування досі не були зареєстровані.    Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: циннаризин – 25 мг, пірацетам – 400 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза (цукор молочний), магнію стеарат, тальк; Склад желатинової капсули: титану діоксид, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, оцтова кислота, желатин. По 10 капсул в контурне осередкове впакування. По 20 або 60 капсул у банку полімерну. Кожну банку або 3, 6 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаКомбінований препарат швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність пірацетаму – 95%. Терапевтичний ефект проявляється через 1-6 годин. Максимальний рівень цинаризину у плазмі відзначають через 1-4 години, пірацетаму – через 2-6 годин. Метаболізм циннарізину протікає повністю у печінці (шляхом дезалкілювання). 60% циннарізину в незміненому вигляді виводиться з калом, решта з сечею у вигляді метаболітів приблизно за 5 годин. Максимальний рівень циннарізину через 1-4 години відзначають не тільки в крові, а також у печінці, нирках, серці, легенях, селезінці та в мозку. Зв'язується на 91% із протеїнами плазми. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний бар'єр, накопичується в мозковій тканині через 1-4 години після прийому внутрішньо. Зі спинномозкової рідини виводиться значно повільніше, ніж з інших тканин.Майже не метаболізується. Час напіввиведення – 4,5 год (7,7 год – з головного мозку). Виводиться нирками – 2/3 у незміненому вигляді протягом 30 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб з вираженим антигіпоксичним, ноотропним та судиннорозширювальним ефектом. Обидва компоненти взаємно потенціюють власну протигіпоксичну дію і мають судинорозширювальний ефект. Комбінований препарат також сприяє значному підвищенню кровотоку у мозку. Токсичність комбінації вбирається у токсичності окремих складових препарату. Пірацетам – ноотропний засіб. Має позитивний вплив на обмінні процеси мозку: підвищує концентрацію АТФ у мозковій тканині, посилює синтез РНК та фосфоліпідів, стимулює гліколітичні процеси, посилює утилізацію глюкози. Покращує інтегративну діяльність мозку, сприяє консолідації пам'яті, полегшує процес навчання. Змінює швидкість поширення збудження в головному мозку, покращує мікроциркуляцію, не надаючи при цьому судиннорозширювальної дії, пригнічує агрегацію активованих тромбоцитів. Чинить захисну дію при пошкодженнях головного мозку, що викликаються гіпоксією, інтоксикаціями, електрошоком; посилює альфа- та бета-активність, знижує дельта-активність на ЕЕГ, зменшує вираженість вестибулярного ністагму. Покращує міжнейрональну передачу та синаптичну провідність у неокортикальних структурах, підвищує розумову працездатність, покращує мозковий кровотік. Ефект розвивається поступово. Практично не має седативного та психостимулюючого впливу. Циннаризин - селективний блокатор повільних кальцієвих каналів, знижує надходження в клітини Са2+ і зменшує його вміст у депо плазмолеми, знижує тонус гладкої мускулатури артеріол, зменшує їх реакцію на біогенні судинозвужувальні речовини £епінефрін, норепінефрін, дофа. Має судинорозширювальний ефект (особливо щодо судин головного мозку, посилюючи антигіпоксичну дію пірацетаму), не надаючи істотного впливу на артеріальний тиск. Виявляє помірну антигістамінну активність, зменшує збудливість вестибулярного апарату, знижує тонус симпатичної нервової системи. У пацієнтів з порушенням переферичного кровообігу покращує кровопостачання органів та тканин (у т.ч. міокарда), посилює постішемічне розширення судин. Підвищує еластичність мембран еритроцитів, їхню здатність до деформації, знижує в'язкість крові.Показання до застосуванняПорушення мозкового кровообігу: при атеросклерозі судин головного мозку, ішемічному інсульті, періоді доліковування після геморагічного інсульту, після черепно-мозкових травм; енцефалопатії різного генезу; коматозні та субкоматозні стани після інтоксикацій та травм головного мозку; захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються зниженням інтелектуально-мнестичних функцій; лабіринтопатії різного генезу: запаморочення, шум у вухах, ністагм, нудота та блювання; синдром Меньєра; депресія, психоорганічний синдром з переважанням ознак астенії та адинамії, астенія психогенного походження; профілактика мігрені та кінетозів; порушення пам'яті, розумової функції та концентрації уваги; відставання інтелектуального розвитку в дітей віком.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, паркінсонізм, вагітність, період лактації, дитячий вік (до 5 років). З обережністю: хвороба Паркінсона, ниркова/печінкова недостатність.Побічна діяДратівливість, порушення сну, диспепсія, головний біль, біль в епігастрії, сухість у роті, алергічні реакції (шкірний висип), тремор кінцівок.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбітропіл посилює ефекти лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, етанолу, а також ноотропних та гіпотензивних засобів. Покращує переносимість антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків) та трициклічних антидепресантів. Вазодилатуючі лікарські засоби посилюють дію комбітропілу.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим – по 1-2 капсули 3 рази на день, протягом 1-3 місяців залежно від тяжкості захворювання; дітям з 5 років – по 1-2 капсули 1-2 рази на день, протягом 1-3 міс. Курс лікування 2-3 рази на рік. При хронічній нирковій недостатності (КК менше 60 мл/хв) потрібне зниження дози або збільшення інтервалу між прийомом препарату.ПередозуванняДаних щодо передозування препарату немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування потрібний контроль функції печінки. На початку лікування хворому слід утримуватись від прийому алкоголю. Зважаючи на вміст цинаризину, препарат може викликати позитивну реакцію у спортсменів при проведенні допінг-тесту. Препарат слід обережно призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та заняттях видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМагнію оксид, екстракт трави собачої кропиви, екстракт гриффонії; тіаміну гідрохлорид, піридоксину гідрохлорид, рибофлавін; ціанокобаламін; мікрокристалічна целюлоза; желатинова капсула (желатин, барвник діоксид титану); діоксид кремнію аморфний; стеарат магнію.ХарактеристикаНа сучасному етапі розвитку людства емоційне перенапруга та стрес стали важливими особистісними та суспільними проблемами. Особливо актуальні вони нашій країні, де є безліч чинників, які впливають виникнення різноманітних стресів. Спочатку нервові навантаження зазвичай виявляються пригніченим настроєм, дратівливістю, тривогою, втомою, розсіяністю, порушеннями сну, головними болями, а з часом можуть призвести до значно тяжчих наслідків.Властивості компонентівЕкстракт гриффонії - деревного чагарника, що росте в Західній та Центральній Африці, важливого джерела 5-гідрокситриптофана (попередника серотоніну). Нестача цього гормону впливає розвиток депресії. Висока ефективність 5-гидрокситриптофана, дію якого можна порівняти з сучасними антидепресантами, показано у ряді спеціальних наукових досліджень про. Екстракт трави собачої кропиви регулює функціональний стан центральної нервової системи, знижує підвищену нервову збудливість, покращує засипання. Сприяє регуляції серцевого ритму при вегетосудинній дистонії, нормалізації розладів вегетативної нервової системи в період менопаузи, зниженні артеріального тиску. Вітаміни B1, B2, B6 і B12 необхідні для нормальної роботи центральної та периферичної нервової системи, сприяють запобіганню загибелі нервових клітин, беруть участь у синтезі речовин, що служать для передачі нервового імпульсу, оптимізують пізнавальну активність і функції мозку, стимулюють вироблення гормонів, відповідальних за , підтримують захисні сили організму загалом. Магній бере участь більш ніж у 300 ферментативних реакціях, процесах вуглеводного та фосфорного обміну, має заспокійливу дію, регулює нервову та м'язову рівновагу, забезпечуючи організму внутрішній спокій.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну: В1, В2, В6, В12 і магнію, що містить 5-гідрокситриптофан і іридоїди.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим, по 1 капсулі 3 десь у день, під час їди. Тривалість прийому - 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт листя червоного винограду, екстракт листя гінкго білоба; желатин; мікрокристалічна целюлоза; діоксид титану; тальк; магнію стеарат; діоксид кремнію аморфний; хіноліновий жовтий; азорубін.ХарактеристикаКомпоненти «Комплексу екстрактів листя червоного винограду та гінкго білоба» призначені для нормалізації стану великих та дрібних кровоносних судин, підтримки кровопостачання та живлення головного мозку, попередження вікових змін пам'яті та інших когнітивних функцій. Проте прийом комплексу буде корисним у будь-якому віці — для зміцнення кровоносної системи та запобігання погіршенню мозкового кровообігу, а також у періоди підвищених інтелектуальних навантажень, після травм тощо.Властивості компонентівЛистя червоного винограду містить особливі пігменти - проантоціанідіни. Ці речовини мають потужну антиоксидантну та антисклеротичну активність. Вони захищають стінки судин від руйнування під дією вільних радикалів, перешкоджають відкладенню на стінках вен та артерій склеротичних бляшок, покращують кровообіг та зміцнюють кровоносні судини, зменшуючи ризик розвитку атеросклерозу та інших патологій, що ведуть до погіршення кровопостачання. Завдяки покращенню стану кровоносної системи посилюється живлення всіх органів, у тому числі головного мозку. В результаті покращується загальне самопочуття, підвищується емоційне тло. Екстракт гінкго білоба містить низку активних компонентів, які позитивно впливають на різні процеси в організмі людини. Найпомітнішу дію цей екстракт чинить на кровоносну та нервову системи. Екстракт гінкго білоба покращує приплив крові до головного мозку, а також забезпечує постачання нервових клітин додатковою кількістю кисню та глюкози. В результаті покращуються когнітивні функції мозку, пам'ять та здатність концентрувати увагу. Тому екстракт гінкго білоба застосовують для підтримки та збереження рівня інтелектуальних здібностей, попередження різних вікових змін. Крім того, він покращує стан нервових волокон очей, отже, буде корисним для зміцнення зору та попередження його порушень. З іншого боку, екстракт гінкго білоба знижує ризик утворення тромбів, підвищує тонус та еластичність судин, а також посилює кровообіг у всіх органах.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела флавоноїдів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим, по 1 капсулі щодня під час їжі. Тривалість прийому – 1-2 місяці.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГліцин, екстракт трави собачої кропиви сухий, екстракт коренів валеріани сухий; желатинова капсула (желатин медичний; Е171); носій: мікрокристалічна целюлоза Е460(i); антислежують агенти: магнію оксид Е530, тальк Е553 (iii), магнію стеарат Е470, діоксид кремнію аморфний Е551.ХарактеристикаПрийом «Комплексу екстрактів валеріани та собачої кропиви» буде корисний у ситуаціях, що супроводжуються негативними емоціями; при тривалих стресах; при проблемах із засинанням та сном; при підвищеній дратівливості. «Комплекс екстрактів валеріани та собачої кропиви» крім зазначених екстрактів містить також гліцин. Ці речовини зміцнюють нервову систему, знижують її збудливість і сприятливо впливають на настрій.Властивості компонентівПустирник застосовувався в народній медицині ще в давньоримську епоху. У Середні віки його висаджували на спеціальних «аптекарських городах», а також навколо пасік, оскільки вважалося, що навіть мед, зібраний з квітучого собачої кропиви, має заспокійливу дію. Сьогодні про корисні властивості пустирника відомо набагато більше. Екстракт собачої кропиви надає седативну (заспокійливу) дію і регулює функціональний стан нервової системи. Крім того, він має легкі спазмолітичні властивості, а також сприяє зниженню вмісту в крові глюкози, холестерину, молочної та піровиноградної кислот. Корисні властивості екстракту собачої кропиви обумовлені іридоїдами, що входять до його складу. Валеріана - один з найпопулярніших натуральних заспокійливих засобів. У Росії її для медичних цілей у промислових масштабах валеріану почали заготовляти у XVIII столітті. Сьогодні валеріану застосовують у медицині при нервовому збудженні, порушеннях сну та інших станах, пов'язаних з емоційною перенапругою. Валеріана зменшує рефлекторну збудливість, посилює гальмівні процеси в нейронах і має легку спазмолітичну дію. Важливо пам'ятати, що заспокійливий ефект після прийому валеріани настає повільно, проте досить стабільний. Гліцин - це амінокислота, яка бере участь у роботі мозку та нервової системи. Він регулює процеси гальмування та збудження, пригнічує дратівливість і робить поведінку розумнішою. Гліцин також покращує розумову діяльність, концентрацію уваги та пам'ять. Тому його прийом буде особливо корисним у тих випадках, коли під час стресів або емоційно напружених ситуацій доводиться виконувати інтелектуальну роботу, як правило, у цей час працездатність погіршується. Разом з тим, гліцин не впливає на швидкість реакції, не викликає сонливості, не розвивається звикання.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела гліцину, що містить іридоїди.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим, по 1 капсулі 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт кореневищ елеутерококу сухий, аскорбінова кислота, сухий екстракт листя зеленого чаю, сухий екстракт кореня женьшеню; мікрокристалічна целюлоза; желатинова капсула (желатин медичний, титану діоксид); діоксид кремнію аморфний, стеарат магнію, тальк.ХарактеристикаНерідко ми потрапляємо у ситуації, коли протягом кількох днів або навіть тижнів доводиться витрачати більше сил, ніж зазвичай. Це трапляється при зміні роботи або місця проживання, при підвищених фізичних та емоційних навантаженнях або навіть під час радісних, приємних для нас подій та підготовки до них (весілля, ювілей, відпустка тощо). Є й інші ситуації, що супроводжуються так званим «занепадом сил»: коли енергії в організму з тих чи інших причин недостатньо, а вона потрібна не лише для підтримки звичного способу життя, але й для відновлення природної роботи органів та систем. Це періоди відновлення після хвороб, стреси, перевтома. У разі виникає постійне почуття втоми, порушується якість сну, послаблюються захисні сили організму. У всіх цих обставинах на допомогу приходять адаптогени - речовини природного походження та рослини, які підвищують стійкість до стресів, активізують імунітет, сприяють виробленню енергії, тонізують та прискорюють відновлення природних сил організму. До найбільш відомих адаптогенів належать женьшень, елеутерокок (сибірський женьшень), зелений чай. Благотворний вплив на імунну систему має також вітамін С.Властивості компонентівДля женьшеню характерна сезонність дії: найбільш виражений ефект від його прийому спостерігається восени та взимку. Активні речовини женьшеню, які забезпечують його корисну дію, називаються гінсенозидами. Гінсенозиди покращують адаптацію організму до нових умов; підвищують стійкість до стресів; стимулюють розумову діяльність; тонізують; покращують апетит; надають загальнозміцнюючу дію; сприяють відновленню фізичної активності. Елеутерокок (сибірський женьшень). Зазвичай застосовується у вигляді екстракту коріння, активні речовини якого називаються елеутерозидами. Екстракт коренів елеутерококу тонізує, зменшує млявість та сонливість; сприяє підвищенню фізичної та розумової працездатності; зміцнює захисні сили організму; допомагає протистояти стресам, зменшує їх наслідки для організму. Зелений чай багатий різними флавоноїдами, які мають антиоксидантну та протизапальну дію. Крім того, корисні речовини, що містяться в зеленому чаї, зміцнюють захисні сили організму; захищають клітини від руйнування вільними радикалами, надмірна кількість яких утворюється під час стресу, підвищених навантажень; нормалізують обмін речовин. Вітамін С бере участь у виробленні енергії та інших важливих процесах обміну речовин; зміцнює захисні сили організму; має антиоксидантну дію; сприяє відновленню організму після хвороб, стресів, перевтоми.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну С, джерела елеутерозидів, гінcенозидів, катехінів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 капсули на день (вранці) під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Габапентин 300 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 66 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 30 мг, тальк – 3 мг, магнію стеарат – 1 мг. Склад корпусу та кришечки капсули: титану діоксид (E171) – 2%, барвник заліза оксид жовтий (E172) – 0.6286%, желатин – до 100%. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули розмір №0 жовтого кольору; вміст капсул – кристалічний порошок білого або жовтуватого кольору.Фармакотерапевтична групаГабапентин по будові схожий з нейротрансмітером GABA однак механізм його дії відрізняється від такого деяких інших препаратів, що взаємодіють з GABA-рецепторами, включаючи вальпроєву кислоту, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори GABA-трансамінази, інгібітори захоплення GABA, агон має GABA-ергічні властивості і не впливає на захоплення і метаболізм GABA. Попередні дослідження свідчать про те, що габапентин зв'язується з α2-δ-субодиницею потенціал-залежних кальцієвих каналів і пригнічує потік іонів кальцію, що відіграє важливу роль у виникненні нейропатичного болю. Іншими механізмами, що беруть участь у дії габапентину при нейропатичному болю, є зменшення глутамат-залежної загибелі нейронів, збільшення синтезу GABA, придушення вивільнення нейротрансмітерів моноамінової групи. Габапентин у клінічно значущих концентраціях не зв'язується з іншими рецепторами, включаючи рецептори GABAА, GABAВ, бензодіазепінові, глутамату, гліцину або N-метил-d-апpатaту. На відміну від фенітоїну та карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Габапентин частково послаблював ефекти агоніста глютаматних рецепторів N-метил-d-аспартату в деяких тестах in vitro,але тільки концентрації більше 100 мкмоль/л, яка досягається in vivo. Габапентин дещо зменшує викид моноамінових нейротрансмітерів in vitro.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після вживання Сmax габапентину в плазмі досягається через 2-3 год. Абсолютна біодоступність габапентину в капсулах становить близько 60%. Біодоступність не є пропорційною дозі, т.к. зі збільшенням дози вона знижується. Їжа, в т.ч. з великим вмістом жирів, не впливає на фармакокінетику. Фармакокінетика не змінюється при повторному застосуванні. Css у плазмі можна передбачити на підставі результатів одноразового прийому препарату. Габапентин практично не зв'язується з білками плазми (<3%) та має Vd 57.7 л. Метаболізм та виведення T1/2 із плазми не залежить від дози і становить у середньому 5-7 год. Виводиться виключно нирками у незміненому вигляді, метаболізму не піддається. Препарат не індукує окисних ферментів печінки зі змішаною функцією, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. Кліренс габапентину із плазми знижується у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушенням функції нирок. Константа швидкості виведення, кліренс із плазми та нирковий кліренс прямо пропорційні КК. Габапентин видаляється із плазми при гемодіалізі. У пацієнтів з порушенням функції нирок та пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, рекомендується корекція дози.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняЕпілепсія: у дорослих та дітей старше 12 років – як монотерапія або у складі комбінованої терапії для лікування парціальних епілептичних нападів, у т.ч. протікають із вторинною генералізацією; для лікування нейропатичного болю у дорослих.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит; дитячий вік до 12 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до лікарського препарату та/або його компонентів. З обережністю слід призначати при нирковій недостатності.Вагітність та лактаціяВідсутні достатні дані щодо застосування габапентину у вагітних жінок. Не слід застосовувати препарат під час вагітності, якщо потенційна користь матері не перевищує можливий ризик для плода. Препарат проникає в грудне молоко, вплив на дітей при грудному вигодовуванні невідомий, тому під час годування груддю застосовувати препарат слід лише у випадках, якщо потенційна користь для матері від прийому препарату явно перевищує потенційний ризик для немовляти. Застосування у дітей Застосування препарату протипоказане у дітей віком до 12 років.Побічна діяПри лікуванні нейропатичного болю З боку травної системи: запор, діарея, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, біль у животі. З боку центральної нервової системи: порушення ходи, амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, запаморочення, гіпестезія, сонливість, порушення мислення, тремор. З боку дихальної системи: задишка, фарингіт. З боку шкірних покровів: шкірний висип. З боку органів чуття: амбліопія. Інші: астенічний синдром, грипоподібний синдром, біль голови, інфекційні захворювання, біль різної локалізації, периферичні набряки, збільшення маси тіла. При лікуванні парціальних судом Серцево-судинна система: симптоми вазодилатації, підвищення або зниження артеріального тиску. З боку травної системи: метеоризм, анорексія, гінгівіт, біль у животі, запор, захворювання зубів, діарея, диспепсія, підвищення апетиту, сухість у роті чи глотці, нудота, блювання. З боку системи крові: пурпура (найчастіше її описували як синці, що виникають при фізичній травмі), лейкопенія. З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, підвищена ламкість кісток, міалгія. З боку центральної нервової системи: запаморочення, гіперкінези; посилення, ослаблення або відсутність сухожильних рефлексів, парестезія, неспокій, ворожість, амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, порушення координації рухів, депресія, дизартрія, емоційна лабільність, безсоння, ністагм, сонливість, порушення мислення, тремор, тремор. З боку дихальної системи: пневмонія, кашель, фарингіт, риніт. З боку шкірних покровів: садна, акне, свербіж шкіри, висипання на шкірі. З боку сечовидільної системи: інфекція сечових шляхів. Порушення з боку статевої системи: імпотенція. З боку органів чуття: порушення зору, амбліопія, диплопія. Інші: астенічний синдром, набряк обличчя, втома, лихоманка, біль голови, вірусна інфекція, периферичні набряки, збільшення маси тіла. При порівнянні переносимості препарату в дозах 300 та 3600 мг на добу відмічена дозозалежність таких явищ, як запаморочення, атаксія, сонливість, парестезія та ністагм. Післяреєстраційний досвід застосування Можливі випадки раптової незрозумілої смерті не пов'язані з лікуванням габапентином. У процесі лікування габапентином можуть спостерігатися такі небажані явища: різні алергічні реакції, гостра ниркова недостатність, порушення функції печінки, підшлункової залози, збільшення об'єму молочних залоз, гінекомастія, галюцинації, рухові розлади (міоклонус, дискенізія, дистонія), серцебій вухах, розлади сечовипускання. Після різкої відміни терапії габапентином найчастіше відзначалися такі побічні ефекти: занепокоєння, безсоння, нудота, біль різної локалізації та пітливість. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються або відзначаються інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі габапентину і морфіну, коли морфін приймався за 2 години до прийому габапептину, спостерігалося збільшення середнього значення AUС габапентину на 44% порівняно з монотерапією габапентином, що асоціювалося зі збільшенням больового порога (холодовий пресорний тест). Клінічне значення цієї зміни не встановлено, фармакокінетичні характеристики морфіну у своїй не змінювалися. Побічні ефекти морфіну при сумісному прийомі з габапентином не відрізнялися від таких при прийомі морфіну спільно з плацебо. Взаємодії між габапентином та фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою та карбамазепіном не відзначено. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова у здорових людей та пацієнтів, які отримують інші протисудомні препарати. Одночасне застосування габапентину з пероральними контрацептивами, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не супроводжувалося змінами фармакокінетики обох компонентів. Антацидні препарати, що містять алюміній або магній, знижують біодоступність габапентину приблизно на 20%. У зв'язку з цим препарат слід приймати не раніше як через 2 години після прийому антацидів. Піметідин незначно знижує ниркову екскрецію габапентину. Етанол та засоби, що діють на ЦНС, можуть посилювати побічні ефекти габапентину з боку ЦНС. При одночасному призначенні напроксену з габапентином збільшується абсорбція останнього, при цьому габапентин не впливає на фармакокінетичні параметри напроксену. Одночасне застосування габапентину з гідрокодоном призводить до зменшення фармакокінетичних параметрів (Сmах та AUC) гідрокодону та збільшення AUC габапентину.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, не розжовуючи і запиваючи необхідною кількістю рідини. Монотерапія та використання Конвалісу як допоміжний засіб для лікування парціальних епілептичних нападів у дітей старше 12 років та дорослих Лікування починають з дози 300 мг 1 раз на добу і поступово збільшують до 900 мг на добу (перший день – 300 мг 1 раз на добу, другий – по 300 мг 2 рази на добу, третій – по 300 мг 3 рази на добу). Надалі доза може бути збільшена. Зазвичай доза Конвалісу становить 900-1200 мг на добу. Максимальна доза - 3600 мг на добу, розділена на три рівні прийому через 8 годин. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Нейропатичний біль у дорослих Лікування починають з дози 300 мг першого дня, потім: 600 мг (по 300 мг 2 рази) на другий день, 900 мг (по 300 мг 3 рази) - на третій день. При інтенсивному болі Конваліс можна застосовувати з першого дня по 300 мг 3 рази на добу. Залежно від ефекту, дозу можна поступово збільшувати, але не більше 3600 мг на добу. У пацієнтів з порушенням функції нирок (при КК 50-79 мл/хв) добова доза препарату становить 600-1800 мг/добу, при КК 30-49 мл/хв - 300-900 мг/добу, при КК 15-29 мл/добу. хв - 300-600 мг/сут, при КК менше 15 мл/мин - 300 мг щодня чи щодня. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза Конвалісу становить 300 мг. Додаткова постгемодіалізна доза становить 300 мг після кожного 4-годинного сеансу гемодіалізу. У дні, коли діаліз не проводиться, Конваліс не застосовують.ПередозуванняСимптоми: при одноразовому прийомі 49 г габапентину спостерігалися запаморочення, диплопія, порушення мови, сонливість, дизартрія, діарея. Літальна доза габапентину при внутрішньому прийомі встановлена ​​у мишей і щурів, які отримували препарат у дозах 8000 мг/кг. Ознаки гострої токсичності у тварин включали атаксію, утруднене дихання, птоз, гіпоактивність або збудження. Лікування: проведення симптоматичної терапії. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю може бути показаний гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри аналізі сечі на загальний білок із застосуванням тест-системи Ames N-Multistix SG® можливий хибнопозитивний результат. Необхідно підтвердити одержаний результат за допомогою іншого методу аналізу. У хворих на цукровий діабет іноді виникає потреба у зміні дози гіпоглікемічних препаратів. При появі ознак гострого панкреатиту лікування препаратом слід припинити. Відміняти препарат або замінювати його альтернативним засобом слід поступово, як мінімум, протягом тижня. Різке припинення терапії протисудомними засобами у хворих із парціальними судомами може провокувати розвиток судом. Можливий підвищений ризик виникнення суїцидів та суїцидальних думок. З метою раннього виявлення порушень поведінки, які можуть бути провісниками суїцидальних думок та вчинків, рекомендується контролювати психічний стан хворих. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від водіння транспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему