Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для ротової порожнини, флакон з розпилювачем 45 мл Вода очищена, рідкий екстракт дубровника, рідкий екстракт чебрецю, хлорид натрію, нітрофурал.ХарактеристикаСпрей «Фурацилін Віалайн» – містить Нітрофурал, рідкий екстракт чебрецю та дубровника, які є ефективними засобами профілактики захворювань ротової порожнини. Компоненти засобу мають антисептичну та протизапальну дію.Властивості компонентівНітрофурал – як протимікробний засіб активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій. Рідкий екстракт чебрецю – має протимікробну та аналгетичну дію. Рідкий екстракт дубровника - має протизапальну, ранозагоювальну і кровоспинну дію.ІнструкціяЗастосовується як зрошення слизової оболонки порожнини рота 2-3 десь у добу після їди чи проміжках з-поміж них. Чи не ковтати.РекомендуєтьсяЯк допоміжний засіб при комплексній терапії інфекційно-запальних захворювань слизової порожнини рота та горла (ангіна, тонзиліт, ларингіт, фарингіт, афтозний та виразковий стоматит, кровоточивість ясен.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: фуразолідон 50 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 20 мг, кальцію стеарат (кальцій стеариновокислий) – 1 мг, цукор (цукроза) – 10 мг, твін-80 (полісорбат) – 0.2 мг, лактоза (цукор молочний) – 18.8 мг. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб, похідний нітрофуранів. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікробів, Trichomonas spp., Giardia lamblia. Найбільш чутливі до фуразолідону Shigella dysenteria spp., Shigella flexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei spp., Salmonella typhi, Salmonella paratyphi. Слабо впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекції. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Блокує моноамінооксидаз. Нітрофурани порушують процеси клітинного дихання мікроорганізмів, пригнічують цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса), а також пригнічують біосинтез нуклеїнових кислот мікроорганізмів, внаслідок чого відбувається руйнування їх оболонки або цитоплазматичної мембрани. Внаслідок дії нітрофуранів мікроорганізми виділяють менше токсинів, у зв'язку з чим покращення загального стану пацієнта можливе ще до вираженого пригнічення зростання мікрофлори. На відміну від багатьох інших протимікробних лікарських засобів вони не пригнічують, а навіть активують імунну систему організму (підвищують титр комплементу і здатність лейкоцитів фагоцитувати мікроорганізми).ФармакокінетикаДобре абсорбується при пероральному введенні. З огляду на запалення мозкових оболонок у лікворі створюються концентрації, рівні таким у плазмі. Швидко та інтенсивно метаболізується переважно у печінці з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту (амінопохідне). Виводиться в основному нирками (65%), невеликі олії виявляються у фекаліях, де досягаються терапевтичні концентрації щодо збудників кишкових інфекцій.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат, похідне нітрофурану.Показання до застосуванняДизентерія; паратифи; лямбліоз; харчові токсикоінфекції.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація; підвищена індивідуальна чутливість до групи нітрофуранів; термінальна стадія хронічної ниркової недостатності; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю Хронічна ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання печінки та нервової системи.Вагітність та лактаціяЗаборонено застосування препарату дітям до 3 років (для даної лікарської форми).Побічна діяЗниження апетиту, аж до анорексії; нудота блювота; алергічні реакції (шкірний висип, гіперемія та свербіж шкіри. ангіоневротичний набряк). При тривалому застосуванні – неврит.Взаємодія з лікарськими засобамиФуразолідон у поєднанні з етанолом може призвести до розвитку дисульфірамоподібних реакцій, у зв'язку з чим одночасний прийом не рекомендується. Антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази, ефедрин, амфетамін, фенілефрин, тірамін можуть спричинити різке підвищення артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. При; дизентерії, паратифах і харчових токсикоінфекціях; - по 100-150 мг 4 рази на добу (але не більше 800 мг), протягом 5-10 днів. При лямбліозі: дорослим; по 100 мг 4 рази на добу; дітям; 10 мг/кг на добу, розподіливши добову дозу на 3-4 прийоми. Найвища разова доза для дорослих – 200 мг; добова – 800 мг.ПередозуванняСимптоми: гострий токсичний гепатит, гематотоксичність, нейротоксичність (поліневрит). Лікування: відміна ЛЗ, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, антигістамінні ЛЗ, вітаміни групи В.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПідвищує чутливість до дії етанолу. Лікарські засоби, що підлуговують сечу, знижують ефект, а підкислюють - підвищують. Аміноглікозиди та тетрациклін посилюють протимікробні властивості. У ході лікування повинні дотримуватися запобіжних заходів, як і при використанні інгібіторів моноамінооксидази, а саме: виключення з дієти продуктів, що містять тірамін: сир, вершки, квасоля, маринований оселедець, міцну каву. Для профілактики невритів при тривалому застосуванні слід поєднувати з вітамінами групи В.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Активна речовина: фузидова кислота гемігідрат 20,4 мг (у перерахунку на кислоту безводну - 20,0 мг); допоміжні речовини: цетиловий спирт – 111 мг; гліцерол 85% – 111 мг; парафін рідкий - 111 мг; парафін м'який білий - 56 мг; полісорбат 60 – 56 мг; хлористоводнева кислота qs до pH 5; калію сорбат – 2,7 мг; бутилгідроксіанізол - 0,04 мг; вода прибл. 531 мг. * Містить близько 10 ppm альфа-токоферолу. 15 г препарату в тубу алюмінієву, лаковану зсередини з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується. 1 туба разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиГомогений крем від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція фузидової кислоти низька. У системний кровообіг не потрапляє.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик. Фузидова кислота відноситься до групи фузидинів, антимікробних сполук, механізм дії яких пов'язаний із порушенням синтезу білка у бактеріальній клітині. До фузидової кислоти чутливі грампозитивні бактерії та грам негативні коки, наприклад, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні штами), Nocardia asteroids, Coiynebacterium minutissimum, Crеptococcus pp, Streptococcus , щодо Escherichia coli, Salmonella spp., Proteus spp. та ін грамнегативних бактерій, а також найпростіших та грибів.Показання до застосуванняШкірні інфекції, спричинені бактеріями, чутливими до фузидової кислоти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. З обережністю вагітність, період лактації.Побічна діяЧастота побічних ефектів відноситься до категорії дуже рідко – побічні ефекти можуть очікуватися приблизно у 5% пацієнтів. Нижче наводяться дані про несприятливі побічні реакції залежно від частоти виникнення: Дуже часто > 1/10; Часто > 1/100 та 1/1000 та 1/10000 та Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – Висипання (еритематозна, макулопапульозна, пустульозна), подразнення шкіри, включаючи біль, відчуття печіння, почуття поколювання на шкірі, свербіж, сухість шкіри, контактний дерматит; Рідко – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, екзема, періорбітальний набряк, еритема. Порушення з боку імунної системи: Рідко – Алергічні реакції. Порушення органу зору: Рідко - Подразнення кон'юктиви. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. У дорослих та дітей від народження до 18 років крем наносять на уражені ділянки шкіри тонким шаром 3-4 рази на день. При використанні марлевих пов'язок частота нанесення може бути зменшена до 1 – 2 разів на день. Тривалість лікування залежить від форми та тяжкості захворювання та в середньому становить 7-14 днів.ПередозуванняПередозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити крем Фуцидин на шкіру в області очей, оскільки фузидова кислота, при попаданні в очі, викликає подразнення кон'юнктиви. Фуцидин® крем містить бутилгідроксіанізол, цетиловий спирт і калію сорбат, які можуть спричинити появу місцевих алергічних шкірних реакцій (наприклад, контактного дерматиту). Бутилгидроксианизол також може спричинити роздратування очей і слизових оболонок. При використанні фузидової кислоти може розвинутись бактеріальна стійкість. Як і в інших антибіотиків, тривале або періодично повторюване використання може збільшити ризик розвитку стійкості до антибіотиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Состав, форма выпуска и упаковкаМазь - 1 г.: Активное вещество: фузидат натрия - 20 мг; Вспомогательные вещества: ланолин-46 мг; цетиловый спирт-4 мг, парафин жидкий-140 мг, парафин мягкий белый-790 мг. 15 г препарата в тубу алюминиевую, лакированную изнутри с навинчивающейся полиэтиленовой крышкой. 1 туба вместе с инструкцией по применению в картонную пачку.Описание лекарственной формыГомогенная полупрозрачная мазь от желтоватого до белого цвета.Фармакотерапевтическая группаАнтибиотик полициклической структуры.ФармакокинетикаПри наружном применении системная абсорбция фузидовой кислоты низкая. В системный кровоток не попадает.ФармакодинамикаБактериостатический антибиотик. Фузидовая кислота относится к группе фузидинов, антимикробных соединений, механизм действия которых связан с нарушением синтеза белка в бактериальной клетке. До фузидової кислоти чутливі грампозитивні бактерії та грамнегативні коки, наприклад, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні нггамми), Nocardia asteroids, Corynebacterium minutissimum, Streptococcus pp, Streptococcus ps, Escherichia coli, Salmonella, Proteus spp. та ін.' грамнегативних бактерій, а також найпростіших та грибів.Показання до застосуванняШкірні інфекції; викликані бактеріями, чутливими до фузидової кислоти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. З обережністю: вагітність, період лактаціїПобічна діяЧастота побічних ефектів відноситься до категорії дуже рідко – побічні ефекти можуть очікуватися приблизно у 5% пацієнтів. Нижче наводяться дані про несприятливі побічні реакції залежно від частоти виникнення: Дуже часто > 1/10; Часто > 1/100 та 1/1000 та 1/10000 та Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – Висипання (еритематозна, макулопапульозна, пустульозна), подразнення шкіри, включаючи біль, відчуття печіння, почуття поколювання на шкірі, свербіж, сухість шкіри, контактний дерматит; Рідко – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, екзема, періорбітальний набряк, еритема. Порушення з боку імунної системи: Рідко – Алергічні реакції. Порушення органу зору: Рідко - Подразнення кон'юктиви. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. У дорослих та дітей від народження до 18 років мазь наносять на уражені ділянки шкіри тонким шаром 3-4 рази на день. При використанні марлевих пов'язок частота нанесення може бути зменшена до 1 – 2 разів на день. Тривалість лікування залежить від форми та тяжкості захворювання та в середньому становить 7-14 днів.ПередозуванняПередозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити мазь Фуцидин на шкіру в області очей, оскільки фузидат натрію, при попаданні в очі, викликає подразнення кон'юнктиви. Фуцидин® мазь містить ланолін і цетиловий спирт, які можуть спричинити появу місцевих алергічних шкірних реакцій (наприклад, контактного дерматиту). При використанні фузидату натрію може розвинутись бактеріальна стійкість. Як і в інших антибіотиків, тривале або періодично повторюване використання може збільшити ризик розвитку стійкості до антибіотиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Активна речовина: фузидова кислота гемігідрат (у перерахунку на кислоту безводну) - 20 мг; Гідрокортизону ацетат - 10 мг; допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол - 0,04 мг; цетиловий спирт – 111,00 мг; гліцерол 85% – 111,00 мг; парафін рідкий* – 111,00 мг; калію сорбат – 2,70 мг; полісорбат 60 – 56,00 мг; парафін м'який білий - 56,00 мг; хлористоводнева кислота ЗМ (максимальна кількість) – 3,00 мг; вода очищена – 519,60 мг. *містить близько 10 ppm альфа-токоферолу. Крем для зовнішнього застосування. По 15 г препарату в алюмінієву тубу, запечатану мембраною з алюмінієвої фольги, з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується. По 1 тубі разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиГомогенний крем білого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування + антибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаУ шкіру проникає 2% діючих речовин від кількості препарату. При зовнішньому застосуванні системна абсорбція низька. Фузидова кислота. Фузидова кислота виводиться головним чином із жовчю, і лише невелика кількість виводиться із сечею. Гідрокортизон. Абсорбований гідрокортизон швидко метаболізується та виводиться із сечею.ФармакодинамікаКомбінований препарат для зовнішнього застосування. Поєднує протизапальну та протисвербіжну дію гідрокортизону з антибактеріальною дією фузидової кислоти. Високо активний щодо Staphylococcus spp., особливо Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні штами), Streptococcus spp., Neisseria spp., Clostridium spp. Nocardia asteroides, Enterococcus spp., Bacteroides spp., Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae та Corynebacterium minutissimum. Антибактеріальна активність фузидової кислоти не знижується у присутності гідрокортизону.Показання до застосуванняЛікування атопічного дерматиту з інфекційними ускладненнями, чутливими до фузидової кислоти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до фузидової кислоти/фузидату натрію, гідрокортизону ацетату або інших компонентів препарату. Через вміст глюкокортикостероїду крем Фуцидин® Г протипоказаний при наступних станах: первинних інфекціях шкірних покривів, викликаних бактеріями, грибами, чи вірусами (такими як вірус герпесу чи вірус вітряної віспи); шкірних проявах туберкульозу або сифілісу; періорального дерматиту та рожевих вугрів. Дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяВагітність Доклінічні дослідження та тривалий клінічний досвід свідчить про відсутність ембріотоксичної та тератогенної дії фузидової кислоти. Місцеве застосування кортикостероїдів у вагітних тварин призводило до появи аномалій розвитку плода, хоча значущість цього явища щодо людини незрозуміла. Дані, отримані під час вагітності, показують відсутність серйозних небажаних впливів на плід та новонародженого. Однак не рекомендується в період вагітності надмірне (тобто протягом тривалого часу або в об'ємах, більш ніж 100 г на тиждень) застосовувати крем Фуцидин® через наявність у складі гідрокортизону. Період грудного вигодовування При зовнішньому застосуванні фузидової кислоти та гідрокортизону ацетату проникнення в грудне молоко малоймовірне через низьку системну адсорбцію та будь-який вплив на дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, не очікується. Крем Фуцидин® Г може призначатися в період грудного вигодовування, проте, при зовнішньому застосуванні на шкірі соска, перед годуванням поверхня соска має бути ретельно очищена від будь-яких слідів крему.Побічна діяНижче наводяться дані про несприятливі побічні реакції залежно від частоти їх виникнення. Дуже часто >1/10; Часто >1/100 та 1/1 000 та 1/10 000 та Порушення з боку імунної системи: Дуже рідко: Системні алергічні реакції. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – подразнення шкіри, відчуття печіння, почуття поколювання в місці нанесення препарату; Частота невідома – висип, алергічний контактний дерматит, депігментація. Несприятливі побічні реакції, пов'язані з наявністю у складі глюкокортикостероїду: Шкірна атрофія, телеангіектазія та стрії (особливо при тривалому застосуванні), фолікуліт, гіпертрихоз, періоральний дерматит, алергічний контактний дерматит, депігментація та пригнічення кори.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 2-х років крем Фуцидин® Г наносять на уражену ділянку шкіри тонким шаром 3 рази на день. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняПередозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати контакту крему Фуцидин® Г з відкритими ранами та слизовими оболонками. З обережністю наносити поблизу очей, оскільки потрапляння препарату в очі може призвести до глаукоми. Слід уникати тривалого зовнішнього застосування глюкокортикостероїдів, оскільки це може призвести до пригнічення функції надниркових залоз навіть при низькій системній абсорбції. Після тривалого місцевого лікування глюкокортикостероїдами можуть відбуватися атрофічні зміни на обличчі та, меншою мірою, на інших частинах тіла. До складу крему Фуцидин® Г входять бутилгідроксіанізол і цетиловий спирт, що може спричинити виникнення місцевих реакцій шкіри (таких як, контактний дерматит). Бутилгідроксіанізол також може викликати подразнення очей та слизових оболонок. Фузидова кислота, як і всі антибіотики, при тривалому або повторному застосуванні може збільшувати ризик розвитку антибіотикорезистентності. Застосування фіксованих комбінацій глюкокортикостероїду з антибіотиком не повинно перевищувати 2 тижнів, оскільки глюкокортикостероїди можуть маскувати симптоми інфекції або реакції підвищеної чутливості. При персистенції бактеріальної інфекції слід розпочати лікування системними препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 г: Активні речовини: фузидова кислота гемігідрат 20.4 мг, що відповідає вмісту фузидової кислоти безводної 20 мг, бетаметазону валерат 1.214 мг, що відповідає вмісту бетаметазону 1 мг. допоміжні речовини: макрогола цетостеарат - 18 мг, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт 60%, стеариловий спирт 40%) - 72 мг, хлорокрезол - 1 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 3 мг, парафін рідкий - 60 мг, парафін 10 ppm -токоферолу) - 150 мг, натрію гідроксид - qs, вода очищена - до 1 г. 15 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування; однорідний, білого кольору.Фармакотерапевтична групаФуцикорт - комбінований препарат для зовнішнього застосування, поєднує протизапальну та протисвербіжну дію бетаметазону з протимікробною дією фузидової кислоти. ; Високо активний щодо: Staphylococcus spp, особливо Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні штами), Streptococcus spp, Neisseria spp, Clostridium spp, Nocardia asteroides, Enterococcus spp, ; Антибактеріальна активність фузидової кислоти не знижується у присутності бетаметазону.Клінічна фармакологіяПрепарат з антибактеріальною та протизапальною дією для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняДерматити за наявності бактеріальної інфекції чи підозрі неї: ; Атопічний дерматит. ; Себорейний дерматит. ; Простий контактний дерматит. ; Алергічний дерматит. ; Екзема. ; Хронічний лишай. ; Червоний дискоїдний вовчак.Протипоказання до застосуванняТуберкульоз шкіри. ; Шкірні прояви сифілісу. ; Вітряна віспа. ; Вірусні та грибкові інфекції шкіри. ; Шкірні поствакцинальні реакції. ; Відкриті рани. ; Трофічні виразки. ; Розацеа. ; Вульгарні вугри. ; Підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяОскільки клінічні дослідження застосування препарату при вагітності та в період лактації не проводилися, препарат не слід застосовувати при вагітності у високих дозах та протягом тривалого часу; у період лактації (грудного вигодовування) не слід наносити препарат на молочні залози. В експериментальних дослідженнях встановлено, що Фуцикорт не має ембріотоксичних та тератогенних властивостей. При зовнішньому застосуванні Фуцикорту виділення як фузидової кислоти, так і бетаметазону з грудним молоком малоймовірне через низьку системну абсорбцію.Побічна діяДерматологічні реакції: 1-2% (як і при застосуванні інших кортикостероїдів) - свербіж, печіння, почервоніння, поколювання, сухість шкіри, а також роздратування, висипання; рідко – акнеподібні зміни, гіпопігментація, фолікуліт, стрії, атрофія шкіри, гіпертрихоз, алергічний контактний дерматит. Побічні явища при зовнішньому застосуванні розвиваються рідко і мають оборотний характер. У разі розвитку реакцій підвищеної чутливості або побічних явищ терапію слід відмінити.Спосіб застосування та дозиКрем Фуцикорт наносять на уражену ділянку шкіри тонким шаром 2 рази на добу. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняПеревищення рекомендованих доз, тривале застосування топічних глюкокортикоїдів на великій поверхні шкіри може призвести до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та розвитку симптомів гіперкортицизму. ; Лікування: рекомендується поступова відміна препарату, симптоматична терапія; за необхідності проводять корекцію електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати тривалого застосування препарату, особливо на обличчі та у складках шкіри та, особливо у дітей, через ризик пригнічення функції надниркових залоз. Не слід наносити препарат в області очей (через можливий розвиток глаукоми та катаракти), а також на ранові поверхні та слизові оболонки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 р. Активна речовина: Фузидова кислота мікронізована (у перерахунку на безводну кислоту) - 10,00 мг (еквівалентно 10,17 мг фузидової кислоти гемігідрату); Бензалконію хлорид 0,11 мг, динатрію едетат 0,50 мг, манітол 50,00 мг, карбомер 5,00 мг, натрію гідроксид qs, вода для ін'єкцій до 1,0 г. Краплі очні 1%. 5 г препарату в тубу алюмінієву, ламіновану з обох боків поліетиленом, з поліетиленовим наконечником і з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується; 1 туба разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиВ'язка суспензія білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаЛікарська форма препарату Фуциталмік® у вигляді в'язких очних крапель забезпечує тривалий контакт препарату з кон'юнктивою та достатню концентрацію фузидової кислоти у слізній рідині за умови застосування двічі на добу. Через 1, 3, 6 та 12 годин після застосування одноразової дози препарату Фуциталмік® середня концентрація фузидової кислоти у слізній рідині становить 15,7; 15,2; 10,5 та 5,6 мкг/мл, відповідно. У внутрішньоочній рідині концентрація фузидової кислоти, що дорівнює 0,30 мкг/мл (після одноразового застосування) та 0,8 мкг/мл (після повторного застосування), досягається протягом 1 години після застосування і підтримується принаймні протягом 12 годин При цьому фузидова кислота в сироватці крові не визначається. Виведення в основному відбувається з жовчю. Виведення із сечею становить менше 1% від дози.ФармакодинамікаФузидова кислота відноситься до групи фузидинів, антимікробних сполук, механізм дії яких пов'язаний із порушенням синтезу білка у бактеріальній клітині. Блокуючи елонгацію фактора G, вони запобігають його зв'язування з рибосомами та гуанозинтрифосфатом, що у такий спосіб перериває вивільнення енергії, необхідної для синтезу білка та призводить до загибелі бактеріальної клітини. До фузидовой кислоти чутливі такі мікроорганізми, що найчастіше викликають очні інфекції, як Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae. Enterobacteriaciae та Pseudomonas стійкі до дії фузидової кислоти. Немає повідомлень про перехресну резистентність до фузидової кислоти.Показання до застосуванняЛікування бактеріальних інфекцій очей (кон'юнктивіт, блефарит, кератит, дакріоцистит), спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна чутливість до компонентів препарату. Застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування Можливе застосування препарату Фуциталмік® за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект для матері перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів у плода.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій (НПР) за частотою розвитку: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10 000, Загальні Порушення з боку імунної системи: Частота невідома - Свербіж, періорбітальний набряк, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Місцеві Порушення з боку органів зору: Часто (> 1:100, 1:1000, 1:10000,Взаємодія з лікарськими засобамиДані відсутні.Спосіб застосування та дозиДля дорослих та дітей з 0 років по 1 краплі у кон'юнктивальну порожнину ураженого ока 2 рази на день протягом 7 днів.ПередозуванняПро випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривале застосування протимікробного препарату може призвести до розвитку суперінфекції, спричиненої резистентними до цього протимікробного препарату мікроорганізмами, у тому числі грибами. Тубу слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком туби до ока. Терапія препаратом Фуциталмік® повинна бути припинена у разі появи ознак гіперчутливості до препарату. Не рекомендується носити контактні лінзи під час застосування препарату Фуциталмік®. Мікрокристали фузідової кислоти можуть спричинити появу подряпин на лінзах або рогівці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі затьмарення зору після інстиляції необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, до його відновлення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: габапентин 100 мг, 300 мг або 400 мг; допоміжні речовини: лактоза, кукурудзяний крохмаль, тальк, желатин, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид червоний. По 10 капсул у блістер, по 2, 5 або 10 блістерів у картонну пачку з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули розміром 1 жовтого кольору, непрозорі.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб.ФармакокінетикаБіодоступність габапентину не є пропорційною дозі. Так, зі збільшенням дози вона знижується. Після прийому внутрішньо максимальна концентрація (Сmах) габапентину в плазмі досягається через 2-3 години. Абсолютна біодоступність габапентину при прийомі капсул у дозуванні 300 мг становить близько 60%. Їжа, у тому числі з великим вмістом жирів, не має значного впливу на фармакокінетику. Фармакокінетика не змінюється при повторному застосуванні; рівноважні концентрації у плазмі можна передбачити на підставі результатів одноразового прийому препарату. Розподіл: габапентин практично не зв'язується з білками плазми ( Біотрансформація: відсутні дані про метаболізм габапентину в організмі людини. Препарат не індукує окисних ферментів печінки зі змішаною функцією, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. Виведення: виводиться виключно нирками у незміненому вигляді, метаболізму не піддається. Період напіввиведення (Т1/2) із плазми не залежить від дози і становить у середньому 5-7 год. Кліренс габапентину з плазми знижується у людей похилого віку та хворих з порушеною функцією нирок. Константа швидкості виведення, кліренс із плазми та нирковий кліренс прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Габапентин видаляється із плазми при гемодіалізі. У хворих з порушеною функцією нирок та пацієнтів, які отримують лікування гемодіалізом, рекомендується корекція дози (див. Спосіб застосування та дози). Фармакокінетика у дітей вивчалася у 50 здорових добровольців віком від 1 місяця до 12 років. В цілому концентрація габапентину в плазмі крові дітей старше 5 років аналогічна така у дорослих при застосуванні препарату в еквівалентній дозі на підставі розрахунку мг/кг маси тіла. В рамках дослідження фармакокінетики у 24 здорових дітей віком від 1 до 48 місяців параметри експозиції препарату (AUC) були приблизно на 30% нижче, Сmах - нижче, а кліренс - вище при розрахунку на одиницю маси тіла порівняно з доступними опублікованими даними по кінетиці у дітей віком від 5 років. Лінійність/нелінійність параметрів фармакокінетики: біодоступність габапентину знижується зі збільшенням дози, що тягне за собою нелінійність параметрів фармакокінетики, що включають показник біодоступності. Фармакокінетика елімінації краще описується лінійною моделлю. Рівноважні концентрації габапентину в плазмі є передбачуваними на основі даних по кінетиці при одноразовому прийомі.ФармакодинамікаТочний механізм дії габапентину не відомий. Хімічна структура габапентину аналогічна структурі нейромедіатора гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), однак його механізм дії відрізняється від інших препаратів, що взаємодіють з ГАМК-рецепторами (вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори ГАМК-трансамінази, інгібітори ГАМК ГАМК). У дослідженнях in vitro з міченим радіоізотопом габапентином у головному мозку щурів були виявлені нові області зв'язування препарату з білками, у тому числі неокортекс та гіпокамп, що може мати відношення до протисудомної та аналгетичної активності габапентину та його похідних. Попередні дослідження показали, що габапентин зв'язується з α2-δ-субодиницею потенціалзалежних кальцієвих каналів і знижує потік іонів кальцію, що відіграє важливу роль у виникненні нейропатичного болю. У клінічно значущих концентраціях габапентин не зв'язується з іншими поширеними рецепторами до лікарських препаратів та нейромедіаторів, присутніми в головному мозку, у тому числі ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепіновими, глутаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами. На відміну від фенітоїну та карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Застосування габапентину in vitro призводить до незначного вивільнення моноамінових нейротрансмітерів. Введення габапентину щурам призводило до збільшення швидкості метаболізму ГАМК у деяких областях головного мозку, аналогічно ефекту вальпроату натрію, проте ефект спостерігався в інших відділах головного мозку. Зв'язок описаних ефектів габапентину з його протисудомною активністю нині встановлено. У тварин габапентин легко проникає у тканину головного мозку та запобігає судомам, спровокованим максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, у тому числі інгібіторами синтезу ГАМК, а також у разі генетичних моделей судомних синдромів. У клінічних дослідженнях ад'ювантної терапії парціальних судомних нападів у дітей віком від 3 до 12 років було продемонстровано наявність кількісних, але статистично недостовірних відмінностей щодо частоти зниження нападів на 50% у групі габапентину порівняно з групою плацебо. Додатковий аналіз частоти відповіді на терапію залежно від віку (при розгляді віку як безперервної змінної або виділення двох вікових підгруп 3-5 та 6-12 років) не виявив статистично достовірного впливу віку на ефективність терапії.Показання до застосуванняЛікування нейропатичного болю у дорослих віком 18 років і старше. Ефективність та безпека у пацієнтів віком до 18 років не встановлена. Монотерапія парціальних судом із вторинною генералізацією або без у дорослих та дітей з 12 років. Ефективність та безпека у дітей віком до 12 років не встановлена. Як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без дорослих та дітей з 3 років. Ефективність та безпека у дітей віком до 3 років не встановлена.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Застосування як монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією в дітей віком до 12 років. Як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без дітей молодше 3 років. Лікування нейропатичного болю у дітей та підлітків до 18 років. З обережністю: ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяРизик, пов'язаний з епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами в цілому У матерів, які отримують протиепілептичні лікарські засоби, у 2-3 рази збільшується ризик народження дітей із вродженими дефектами. Найчастіше повідомлялося про випадки народження дітей з ущелиною верхньої губи та піднебіння, вадами розвитку серцево-судинної системи та дефектами нервової трубки. Комплексна терапія декількома протиепілептичними препаратами підвищує ризик вроджених вад розвитку більшою мірою, ніж монотерапія. Тому, коли це можливо, необхідно надавати перевагу монотерапії. Жінкам у дітородному віці, які потребують протисудомної терапії, необхідно проконсультуватися у спеціаліста. Необхідність продовження лікування протисудомними препаратами має бути переглянута у разі планування вагітності. Не слід проводити різке відміну протиепілептичних препаратів, т.к.це може призвести до відновлення судомних нападів, що може мати серйозні наслідки для здоров'я матері та дитини. Затримка розвитку у дітей, народжених жінками, які страждають на епілепсію, спостерігається рідко. Диференціювати, якими причинами зумовлена затримка розвитку: генетичними, соціальними факторами, захворюванням матері на епілепсію, або застосуванням протиепілептичних препаратів, неможливо. Ризик, пов'язаний із застосуванням габапентину Дані щодо застосування габапентину у вагітних відсутні. У дослідженнях на тваринах була показана репродуктивна токсичність. Потенційний ризик для людини не відомий. Габапентин не слід використовувати під час вагітності, якщо потенційна користь для матері не переважає потенційного ризику для плода. Визначені висновки щодо того, чи існує підвищений ризик вроджених вад розвитку, якщо під час вагітності був використаний габапентин, не можуть бути зроблені, тому що в кожному повідомленні про застосування габапентину при вагітності були епілепсія як така, і супутня терапія протиепілептичними лікарськими засобами. Габапентин надходить у молоко матері. Оскільки вплив габапентину на дітей при грудному вигодовуванні невідомий, слід бути обережним при призначенні габапентину матері в період годування груддю. Лікарський препарат Габагамма® слід використовувати у матерів-годувальниць, лише якщо потенційна користь для матері переважує потенційний ризик для плода. У дослідженнях на тваринах не відзначалося впливу габапентину на фертильність.Побічна діяЧастота побічних ефектів, відмічених під час клінічних досліджень, які проводилися у пацієнтів, які страждають на епілепсію (у комплексній терапії та при монотерапії) та у пацієнтів з нейропатичним болем, розподіляється в наступному порядку: дуже часто (більше 10% випадків), часто (у 1 % - 10% випадків), нечасто (у 0,1% - 1% випадків), рідко (у 0,01% - 0,1% випадків), дуже рідко (менше 0,01% випадків), включаючи повідомлення про одиничні побічні ефекти. Там, де відзначалася різна частота побічної дії, вказано найбільшу частоту. Для побічних реакцій, зазначених у постмаркетингових спостереженнях, частота може бути оцінена з урахуванням наявних даних (їх частота зазначено як "Частота невідома"). У кожній групі небажані ефекти представлені в порядку зменшення серйозності. Інфекції та паразитарні захворювання – дуже часто: вірусні захворювання; часто: пневмонія, інфекція дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, інші інфекції, середній отит. Порушення з боку крові та лімфатичної системи – часто: лейкопенія; частота невідома: тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи – нечасто: алергічні реакції (в т.ч. уртикарний висип); частота невідома: синдром гіперчутливості, включаючи системні реакції, такі як лихоманка, висипання, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія, анафілаксія та інші. Порушення з боку обміну речовин та харчування – часто: анорексія, підвищення апетиту. Порушення психіки – часто: ворожість, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, неспокій, підвищена нервова збудливість, порушення мислення; нечасто: погіршення психічного стану, тривожність; Частота невідома: галюцинації. Порушення з боку нервової системи – дуже часто: сонливість, запаморочення, атаксія; часто: судоми, гіперкінези, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, біль голови, порушення чутливості, такі як парестезія, зниження чутливості, порушення координації рухів, ністагм, підвищення, зниження або відсутність рефлексів; нечасто: гіпокінезія, зниження когнітивних функцій; рідко: непритомність; частота невідома: інші порушення рухових функцій (зокрема. хореоатетоз, дискінезія, дистонія). Порушення з боку органу зору часто: порушення зору, такі як амбліопія, двоїння в очах. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення – часто: запаморочення; частота невідома: дзвін у вухах. Порушення з боку серця – нечасто: відчуття серцебиття. Порушення з боку судин – часто: гіпертензія, вазодилатація. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – часто: задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту – часто: нудота, блювання, проблеми із зубами, гінгівіт, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, сухість у роті та горлі, метеоризм; Частота невідома: панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів – частота невідома: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини - часто: набряк обличчя, геморагічний висип, що найчастіше описується як синці в результаті фізичної травми, висип, свербіж, акне; частота невідома: лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (ф11Е88синдром), синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція. Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини – часто: болі у суглобах, м'язові болі, біль у спині, судомні посмикування; частота невідома: міоклонус, рабдоміоліз. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів – частота невідома: гостра ниркова недостатність, нетримання сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози – часто: імпотенція; частота невідома: гіпертрофія грудей, гінекомастія, статева дисфункція (зміна лібідо, порушення еякуляції та аноргазмія). Загальні розлади та порушення у місці введення – дуже часто: втома, лихоманка; часто: периферичні набряки, порушення ходи, астенія, біль різної локалізації, нездужання, грипоподібний синдром; нечасто: генералізовані набряки; частота невідома: синдром відміни, який проявляється у вигляді занепокоєння, безсоння, нудоти, пітливості, болю у грудях. Є повідомлення про випадки раптової смерті, проте причинно-наслідковий зв'язок із лікуванням габапентином не встановлено. Лабораторні та інструментальні дані – часто: знижений вміст лейкоцитів у крові, збільшення маси тіла; нечасто: підвищення концентрації печінкових ферментів (ACT, АЛТ) та білірубіну, гіперглікемія (найчастіше спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом); рідко: гіпоглікемія (найчастіше спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом); частота невідома: підвищення активності креатинфосфокінази, гіпонатріємії. Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій – часто: випадкова травма, перелом, садна; нечасто: падіння. При лікуванні габапентин є повідомлення про випадки гострого панкреатиту. Причинно-наслідковий зв'язок із прийомом габапентину не встановлено. Повідомлялося про випадки міопатії з підвищенням активності креатинкінази у пацієнтів у термінальній стадії ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі. Інфекції дихальних шляхів, отит, бронхіт та судоми у дітей були зареєстровані лише у клінічних дослідженнях. Крім того, у клінічних дослідженнях у дітей часто відзначалися гіперкінези та агресивна поведінка.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про спонтанні випадки, а також за інформацією з літературних джерел про можливе пригнічення дихання та/або симптоми седації, пов'язані з прийомом габапентину та опіодних анальгетиків. При застосуванні 600 мг габапентину через 2 години після прийому морфіну в капсулах з контрольованим вивільненням по 60 мг, спостерігалося збільшення середнього значення площі кривої "концентрація-час" (AUC) габапентину на 44% порівняно з цим показником без прийому морфіну, що асоціюється з збільшенням болючого порога (холодовий пресорний тест). Клінічне значення цієї зміни не встановлено, фармакокінетичні характеристики морфіну у своїй не змінювалися. Побічні ефекти морфіну при спільному прийомі з габапентином не відрізнялися від таких прийому морфіну спільно в плацебо. Ступінь взаємодії цих препаратів в інших дозах невідомий. Необхідне ретельне спостереження за такими пацієнтами. Взаємодії між габапентином та фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою або карбамазепіном не спостерігалося. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова для здорових осіб та пацієнтів з епілепсією, які отримують інші протисудомні засоби. Одночасне застосування габапентину та пероральних контрацептивів, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не впливає на фармакокінетику обох компонентів. При одночасному застосуванні габапентину з антацидами, що містять алюміній та магній, біодоступність габапентину знижується на 24%. Рекомендується приймати габапентин приблизно через дві години після прийому антацидних препаратів. При прийомі пробенециду ниркова екскреція габапентину не змінюється. При сумісному прийомі з циметидином спостерігається невелике зниження ниркової екскреції габапентину, яке не має клінічного значення. При одночасному застосуванні напроксену (250 мг) та габапентину (125 мг) відзначалося підвищення абсорбції габапентину з 12% до 15%. Габапентин не впливає на фармакокінетичні параметри напроксену. Зазначені дози препаратів менші за мінімальні терапевтичні. Одночасне застосування цих препаратів у великих дозах не вивчалося.Спосіб застосування та дозиВсередину незалежно від їди або разом з їжею. Якщо необхідно зменшити дозу, відмінити препарат або замінити його на альтернативний засіб, це слід робити поступово протягом мінімум одного тижня. У ослаблених хворих, а також пацієнтів у тяжкому загальному стані, з низькою вагою тіла та після трансплантації органів, підвищення дозування має проводитися поступово з використанням дозування 100 мг. Нейропатичний біль у дорослих Початкова доза препарату Габагамма® становить 900 мг на добу на три прийоми рівними дозами; при необхідності дозу поступово збільшують до максимальної - 3600 мг на добу. Необхідно враховувати, що при застосуванні габапентину в дозі вище 1800 мг на добу, додаткова ефективність не відзначалася. Лікування можна починати відразу з дози 900 мг на добу (по 300 мг 3 рази на добу) або протягом перших 3-х днів дозу можна збільшувати поступово до 900 мг на добу за наступною схемою: 1 день: 300 мг препарату 1 раз на добу; 2-й день: по 300 мг двічі на добу; 3 день: по 300 мг 3 рази на добу. Парціальні судоми у дорослих та дітей з 12 років При епілепсії зазвичай потрібне тривале лікування. При цьому доза визначається лікарем, залежно від індивідуальної переносимості препарату. Ефективна доза – від 900 до 3600 мг на добу. Терапію можна розпочати з дози 300 мг 3 рази на добу в перший день або поступово збільшувати до 900 мг за схемою, описаною вище (див. розділ "Нейропатичний біль у дорослих"). В подальшому доза може бути збільшена до 3600 мг на добу (поділених на 3 рівні прийому). Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 4800 мг/добу. Максимальний інтервал між дозами при триразовому прийомі препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Діти віком 3-12 років Початкова доза препарату варіює від 10 до 15 мг/кг/добу, яку призначають рівними дозами 3 рази на день і підвищують до ефективної приблизно 3 дні. Ефективна доза габапентину в дітей віком 5 років і більше становить 25-35 мг/кг/сут рівними дозами в 3 прийоми. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 3 до 5 років становить 40 мг/кг/добу рівними дозами у 3 прийоми. Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 50 мг/кг/добу при тривалому застосуванні. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину у плазмі. Він може використовуватися у комбінації з іншими протисудомними препаратами без урахування зміни його концентрації у плазмі крові або концентрації інших протиепілептичних препаратів (ПЕП) у сироватці. Добір дози при нирковій недостатності. Хворим із нирковою недостатністю рекомендується зниження дози габапентину Кліренс креатиніну ≥80 мл/хв - Добова доза 900-3600 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну 50-79 мл/хв - Добова доза 600-1800 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну 30-49 мл/хв - Добова доза 300-900 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну 15-29 мл/хв - Добова доза 150*-600 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну * Призначають по 300 мг за день. ** У пацієнтів з кліренсом креатиніну Рекомендації для хворих, які перебувають на гемодіалізі Хворим, які перебувають на гемодіалізі, які раніше не приймали габапентин, препарат Габагамма® рекомендується призначати в дозі, що насичує, 300-400 мг, а потім застосовувати його по 200-300 мг після кожних 4 годин гемодіалізу. Для пацієнтів зі зниженою функцією нирок, що проходять діаліз, підтримуюча доза габапентину повинна підбиратися відповідно до рекомендацій, наведених у таблиці 1. На додаток до підтримуючої терапії рекомендується прийом 200-300 мг габапентину після кожної 4-годинної процедури діалізу. Пацієнти у тяжкому стані У ослаблених хворих, а також пацієнтів у тяжкому загальному стані, низькою масою тіла та після трансплантації органів підвищення дозування має проводитися поступово з використанням дозування 100 мг. Застосування у пацієнтів похилого віку Внаслідок вікового зниження функції нирок літнім пацієнтам може знадобитися корекція дози. Сонливість, периферичні набряки та астенія у пацієнтів похилого віку можуть зустрічатися частіше.ПередозуванняПри одноразовому прийомі 49 г габапентину спостерігалися такі симптоми: запаморочення, диплопія, порушення мови, сонливість, летаргія, стан загальмованості, втрата свідомості, діарея, які повністю зникли при проведенні симптоматичної терапії. Слід зважати на те, що при прийомі високих доз габапентину зменшується його всмоктування в кишечнику. При передозуванні габапентином можливий розвиток коми, особливо при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, які пригнічують ЦНС. Незважаючи на те, що габапентин може виводитися при гемодіалізі, досвід показує, що зазвичай подібної необхідності не виникає. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю може бути показаний гемодіаліз. В рамках експериментів на мишах та щурах, яким препарат вводився у дозах до 8000 мг/кг, не вдалося встановити значень летальної дози габапентину при пероральному введенні. Ознаки гострої токсичності тварин включали атаксію, утруднення дихання, птоз, гіпоактивність або збудження. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСамогубство, суїцидальні думки чи погіршення клінічної картини У пацієнтів, які отримують протиепілептичні засоби за декількома показаннями, включаючи габапентин, були зареєстровані суїцидальні думки та поведінка. Метааналіз рандомізованих плацебо контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав невелике підвищення ризику суїцидальних думок та поведінки. Механізм цього ризику не відомий, і дані не дозволяють виключити можливість підвищення ризику при застосуванні габапентину. Необхідно забезпечити ретельне спостереження за пацієнтами виявлення суїцидальних думок і поведінки. З появою цих ознак необхідно призначити відповідне лікування. Пацієнтам та особам, які доглядають пацієнтів, має бути рекомендовано звернутися до лікаря при появі ознак суїцидальних думок або поведінки. Гострий панкреатит У разі розвитку гострого панкреатиту на прийомі габапентину слід оцінити можливість відміни препарату. Анафілаксія Габапентин може спричинити анафілаксію. Зареєстровані такі ознаки та симптоми: утруднене дихання, набряк губ, горла, язика, гіпотензія, що потребують негайного лікування. Пацієнти повинні припинити прийом препарату та за перших ознак звернутися до лікаря. Лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) У пацієнтів, які приймають протиепілептичні препарати, включаючи габапентин, були зареєстровані важкі, загрозливі для життя, системні реакції гіперчутливості, такі як лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESSсиндром). Необхідно відзначити, що можуть з'явитися ранні прояви гіперчутливості, такі як лихоманка або збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), навіть якщо висип відсутній. Якщо з'явилися такі ознаки чи симптоми, слід негайно обстежити пацієнта. Застосування габапентину слід припинити, якщо не може бути встановлено альтернативну причину цих симптомів. Судоми (синдром "скасування") Хоча синдром "скасування" при лікуванні габапентином не спостерігався, не рекомендується різко припиняти лікування. Скасування будь-яких протисудомних засобів у хворих на епілепсію може спровокувати епілептичний статус. Також, як і у випадку з іншими антиконвульсантами, спроби відмінити всі супутні протиепілептичні препарати, розпочати монотерапію габапентином у разі рефрактерності до лікування у пацієнтів, які приймають кілька препаратів, здебільшого не закінчуються успіхом. При лікуванні габапентином, як і іншими протисудомними лікарськими засобами, у деяких пацієнтів може збільшитись частота нападів або поява нових типів нападів. Монотерапія габапентином при лікуванні пацієнтів, стійких до терапії протисудомними препаратами, не має успіху, як і при застосуванні інших протиепілептичних засобів. Габапентин не є ефективним при первинних генералізованих нападах, таких як абсанс, і може посилити ці напади у деяких пацієнтів. Габапентин слід використовувати з обережністю у пацієнтів із змішаними судомними нападами, у тому числі при абсанс-епілепсії. Пацієнти 65 років та старші У пацієнтів 65 років і старших систематичних досліджень з габапентином не проводилися. У подвійному сліпому дослідженні було показано, що у пацієнтів з нейропатичним болем у віці 65 років і старше у дещо вищому відсотку, ніж у молодших осіб, спостерігалися сонливість, периферичні набряки та астенія. Поряд з цими спостереженнями, клінічні дослідження у цій віковій групі не вказують на те, що профіль небажаних явищ відрізняється від тих, що спостерігаються у молодших пацієнтів. Діти Вплив на навчання, інтелект, та розвиток дітей та підлітків довгострокової (більше 36 тижнів) терапії габапентином вивчено недостатньо. Тому переваги тривалої терапії мають бути оцінені з огляду на потенційний ризик такого лікування. Зловживання та залежність В базі даних післяреєстраційних спостережень є повідомлення про випадки зловживання препаратом та залежність від нього. Як і у разі будь-якого препарату, що впливає на ЦНС, лікарям слід ретельно вивчати анамнез пацієнтів на предмет зловживання препаратами та спостерігати за ними з метою виявлення можливих ознак зловживання габапентином (наприклад, прагнення необґрунтовано отримати препарат, розвиток стійкості до терапії габапентином, необґрунтоване підвищення). . Лабораторні дослідження При додаванні габапентину до інших протисудомних засобів були зареєстровані неправдиві результати при визначенні білка в сечі за допомогою тест-смужок AmesN-MultistixSG®. Для визначення білка у сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліцилової кислоти. Вплив на ЦНС Під час лікування габапентином спостерігалися випадки запаморочення та сонливості, які можуть збільшувати можливість отримання випадкової травми (при падінні). У постреєстраційному періоді також повідомлялося про випадки сплутаності свідомості, втрати свідомості та порушення розумової діяльності. Тому пацієнтам слід бути обережними до тих пір, поки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського препарату. При одночасному застосуванні з опіодними аналгетиками може спостерігатися підвищення габапентину в плазмі. У зв'язку з цим пацієнт потребує ретельного спостереження щодо розвитку ознак пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седація і пригнічення функції дихання. Дози габапентину або опіодних аналгетиків мають бути знижені відповідним чином. Спільне застосування з антацидами Габапентин рекомендується приймати приблизно через 2 години після антациду. Препарат Габагамма містить лактозу. Пацієнтам із спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією препарат протипоказаний. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час прийому препарату не рекомендується керувати автомобілем або користуватися потенційно небезпечною технікою до підтвердження відсутності негативного впливу на виконання цих функцій. Габапентин впливає на ЦНС і може викликати запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, непритомність та інші симптоми з боку ЦНС. Навіть при незначній або помірній виразності ці небажані реакції можуть становити небезпеку для пацієнтів, які керують транспортними засобами або іншими механізмами. Особливо великою є така ймовірність на початку лікування або після підвищення дози препарату.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс: габапентин 300 мг. 10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб. За хімічною структурою має схожість з GABA, що виконує функцію гальмівного медіатора ЦНС. Вважають, що механізм дії габапентину відрізняється від інших протисудомних засобів, що діють через GABA синапси (включаючи вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори GABA-трансамінази, інгібітори захоплення GABA, агоністи GABA і проліки GABA). У дослідженнях in vitro показано, що габапентин характеризується наявністю нового пептидного місця зв'язування у тканинах мозку щурів, включаючи гіпокамп та кору головного мозку, яке може мати відношення до протисудомної активності габапентину та його похідних. Габапентин у клінічно значущих концентраціях не пов'язується з іншими звичайними препаратами та нейромедіаторними рецепторами у мозку, в т.ч. з GABAA-, GABAB-, бензодіазепіновими рецепторами,з NMDA-рецепторами. Остаточно механізм дії габапентину не встановлено.ФармакокінетикаГабапентин абсорбується із ШКТ. Після прийому внутрішньо Cmax габапентину в плазмі досягається через 2-3 години. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Прийом одночасно з їжею (в т.ч. з високим вмістом жирів) не впливає на фармакокінетику габапентину. Габапентин не зв'язується з білками плазми та має Vd 57.7 л. У пацієнтів з епілепсією концентрація габапентину у спинномозковій рідині становить 20% від відповідних Css у плазмі наприкінці інтервалу дозування. Габапентин виводиться лише нирками. Ознак біотрансформації габапентину в людини не виявлено. Габапентин не індукує оксидази, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. Виведення препарату найкраще описується за допомогою лінійної моделі. T1/2 не залежить від дози і становить у середньому 5-7 год. Кліренс габапентину знижується у осіб похилого віку та у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Константа швидкості виведення, плазмовий та нирковий кліренс габапентину прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Габапентин видаляється із плазми при гемодіалізі. Значення концентрацій габапентину в плазмі у дітей були подібними до дорослих.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняЛікування нейропатичного болю у дорослих старше 18 років; монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком від 12 років; як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком від 3 років і старше.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до габапентину.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень щодо безпеки застосування габапентину при вагітності та в період лактації у людини не проводилося. При необхідності застосування при вагітності та в період лактації слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода або немовляти. Габапентин виділяється із грудним молоком. При застосуванні в період лактації характеру дії габапентину на немовля не встановлено. Застосування у дітей Ефективність та безпека терапії нейропатичного болю у пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Ефективність та безпека монотерапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 12 років та додаткової терапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 3 років не встановленіПобічна діяЗ боку ЦНС та периферичної нервової системи: амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, порушення координації рухів, депресія, запаморочення, дизартрія, підвищена нервова збудливість, ністагм, сонливість, порушення мислення, тремор, судоми, амбліопія, диплопія, гіперкінез відсутність рефлексів, парестезії, тривога, ворожість, порушення ходи. З боку травної системи: зміна фарбування зубів, діарея, підвищення апетиту, сухість у роті, нудота, блювання, метеоризм, анорексія, гінгівіт, біль у животі, панкреатит, зміни функціональних проб печінки. З боку системи кровотворення: лейкопенія, зниження кількості лейкоцитів, тромбоцитопенічна пурпура. З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, кашель, пневмонія. З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія, переломи кісток. Серцево-судинна система: артеріальна гіпертензія, прояви вазодилатації. З боку сечовивідної системи: інфекції сечових шляхів, нетримання сечі. Алергічні реакції: багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона. Дерматологічні реакції: мацерація шкіри, акне, свербіж, висипання. Інші: біль у спині, втома, периферичні набряки, імпотенція, астенія, нездужання, набряклість обличчя, збільшення маси тіла, випадкова травма, астенія, грипоподібний синдром, коливання вмісту глюкози в крові, у дітей – вірусна інфекція, середній отит.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами зменшується всмоктування габапентину із ШКТ. При одночасному застосуванні з фелбаматом можливе збільшення T1/2 фелбамату. При одночасному застосуванні описано випадок підвищення концентрації фенітоїну у плазмі.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРізке припинення терапії протисудомними у хворих з парціальними судомами може провокувати судомний статус. У разі необхідності знижувати дозу, скасовувати габапентин або замінювати його на альтернативний засіб слід поступово протягом мінімум 1 тижня. Габапентин не є ефективним засобом лікування абсансних судомних нападів. При сумісному застосуванні з іншими протисудомними засобами було зареєстровано помилково-позитивні результати тесту визначення білка в сечі. Для визначення білка у сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліцилової кислоти. Пацієнтам з порушеннями функції нирок, а також хворим, які перебувають на гемодіалізі, потрібна корекція режиму дозування. Пацієнтам похилого віку може бути потрібна корекція режиму дозування габапентину у зв'язку з тим, що у цієї категорії хворих можливе зменшення ниркового кліренсу. Ефективність та безпека терапії нейропатичного болю у пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Ефективність та безпека монотерапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 12 років та додаткової терапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 3 років не встановлені. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами До визначення індивідуальної реакції на лікування пацієнт повинен утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, пов'язаних із необхідністю концентрації уваги та підвищеної швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. речовина, що діє: габапентин 300,0 мг; допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат 60,0 мг, крохмаль картопляний 32,0 мг, макрогол-4000 (поліетиленгліколь-4000) 4,0 мг, магнію стеарат 4,0 мг; корпус капсули: желатин 58.0055 мг, барвник індигокармін 0,0302 мг, барвник хіноліновий жовтий 0,0203 мг, титану діоксид 0,9440 мг; кришечка капсули: желатин 36,3763 мг, барвник індигокармін 0,0189 мг, барвник хіноліновий жовтий 0,0127 мг, титану діоксид 0,5921 мг. По 10 або 15 капсул в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки Г1ВХ/ПВДХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3, 5, 10 контурних осередкових упаковок по 10 капсул або по 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок по 15 капсул разом з інструкцією по застосуванню перешкодять пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули № 0, корпус та кришечка зеленого кольору. Вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору або білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається наявність грудочок, що розсипаються при легкому натисканні скляною паличкою.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо максимальна концентрація габапентину в плазмі досягається протягом 2-3 годин. Біодоступність габапентину має тенденцію до зниження збільшення дози препарату. Абсолютна біодоступність прийому капсул дозування 300 мг становить приблизно 60%. Їжа, у тому числі з високим вмістом жирів, не має клінічно значущого впливу на параметри фармакокінетики габапентину. Фармакокінетика габапентину не змінюється при багаторазовому прийомі препарату. Незважаючи на те, що в рамках клінічних досліджень концентрація габапентину в плазмі зазвичай варіювала в діапазоні 2-20 мкг/мл, вона не дозволяла прогнозувати ні ефективність, ні безпеку препарату. Параметри фармакокінетики представлені у таблиці 1. Таблиця 1. Зведені середні (CV, %) параметри фармакокінетики габапентину в рівноважному стані при багаторазовому прийомі з інтервалом дозування тривалістю вісім годин. Параметр фармакокінетики 300 мг (N = 7) 400 мг (N=14) 800 мг (N=14) Середнє %CV Середнє %CV Середнє %CV Стах (мкг/мл) 4,02 (24) 5,74 (38) 8,71 (29) tmах (ч) 2,7 (18) 2,1 (54) 1,6 (76) Т1/2 (год) 5,2 (12) 10,8 (89) 10,6 (41) AUC(0-8) 24,8 (24) 34,5 (34) 51,4 (27) Ае% (%) Дані відсутні Дані відсутні 47,2 (25) 34,4 (37) Стах - максимальна концентрація в плазмі крові в стані стійкої рівноваги. tmax - час досягнення Сmах. Т1/2 – період напіввиведення. AUC(0-8) - площа під кривою залежності концентрації у плазмі крові від часу у рівноважному стані в період від 0 до 8 годин після прийому препарату. Ае% - частка препарату, що елімінувався із сечею у незміненому вигляді за період від 0 до 8 годин після прийому препарату, у відсотках від прийнятої дози. Розподіл Габапентин не зв'язується з білками плазми, та його обсяг розподілу становить 57,7 л. У пацієнтів з епілепсією концентрація габапентину у спинномозковій рідині (СМР) становить приблизно 20% від мінімальної рівноважної концентрації у плазмі крові. Габапентин виділяється у грудне молоко. Біотрансформація Відсутні дані про метаболізм габапентину в організмі людини. Габапентин не викликає індукції неспецифічних оксидаз печінки, які відповідають за метаболізм лікарських засобів. Виведення Габапентин виводиться у незміненому вигляді виключно шляхом ниркової екскреції. Період напіввиведення габапентину не залежить від прийнятої дози та становить у середньому від 5 до 7 годин. У осіб похилого віку та пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс габапентину з плазми крові знижується. Константа елімінації, плазмовий кліренс та нирковий кліренс габапентину прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Габапентин видаляється з плазми при гемодіалізі. Пацієнтам з порушенням функції нирок, або тим, хто перебуває на гемодіалізі, рекомендується корекція дози препарату (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). Фармакокінетика габапентину у дітей вивчалася у 50 здорових добровольців віком від 1 місяця до 12 років. В цілому, концентрація габапентину в плазмі крові дітей старше 5 років аналогічна така у дорослих при застосуванні препарату в еквівалентній дозі на підставі розрахунку мг/кг маси тіла. В рамках дослідження фармакокінетики у 24 здорових дітей віком від 1 до 48 місяців параметри експозиції препарату (AUC) були приблизно на 30% нижче, Сmах - нижче, а кліренс - вище при розрахунку на одиницю маси тіла порівняно з доступними опублікованими даними по кінетиці препарату у дітей віком від 5 років. Лінійність/нелінійність параметрів фармакокінетики Біодоступність габапентину знижується зі збільшенням прийнятої дози, що спричиняє нелінійність параметрів фармакокінетики, які включають до уваги показник біодоступності (F), наприклад, Ае%, CL/F, Vd/F. Фармакокінетика елімінації (параметри, що не включають F, такі як CLr та Т1/2) краще описується лінійною моделлю. Рівноважні концентрації габапентину в плазмі є передбачуваними на основі даних по кінетиці при одноразовому прийомі.ФармакодинамікаТочний механізм дії габапентину невідомий. Хімічна структура габапентину аналогічна структурі нейромедіатора ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти), проте механізм його дії відрізняється від інших активних речовин, що взаємодіють із синапсами ГАМК, таких як вальпроати, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори ГАМК-трансамінази, інгібітори проліки ГАМК. У дослідженнях in vitro з міченим радіоізотопом габапентином у головному мозку щурів були виявлені нові області зв'язування препарату з білками, у тому числі неокортекс та гіпокамп, що може мати відношення до протисудомної та аналгетичної активності габапентину та його похідних. Було встановлено, що місцем зв'язування габапентину є α-2-δ (альфа-2-дельта) субодиниця потенціалзалежних кальцієвих каналів. У клінічно значущих концентраціях габапентин не зв'язується з іншими поширеними рецепторами до лікарських препаратів та нейромедіаторів, присутніми у головному мозку, у тому числі ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепіновими, глутаматними, гліциновими та N-метил-D-аспартатними рецепторами. Габапентин в умовах in vitro не взаємодіє з натрієвими каналами, що відрізняє його від фенітоїну та карбамазепіну. У ряді тест-систем in vitro застосування габапентину призводило до часткового зниження відповіді на агоніст глутамату, N-метил-D-аспартат (ПМДА), тільки в концентрації, що перевищує 100 мкмоль/л, що недосяжно в умовах in vivo. В умовах in vitro застосування габапентину призводить до незначного зниження вивільнення моноамінових нейромедіаторів. Введення габапентину щурам призводить до збільшення швидкості метаболізму ГАМК у деяких областях головного мозку, аналогічно ефекту вальпроату натрію, проте ефект спостерігається в інших відділах головного мозку. Зв'язок описаних різноманітних ефектів габапентину з його протисудомною активністю ще належить встановити.У тварин габапентин легко проникає у тканину головного мозку та запобігає судомам, спровокованим максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, у тому числі інгібіторами синтезу ГАМК, а також у разі генетичних моделей судомних синдромів. Клінічна ефективність та безпека У рамках клінічного дослідження ад'ювантної терапії парціальних судомних нападів у дітей віком від 3 до 12 років було продемонстровано наявність кількісних, але статистично недостовірних відмінностей щодо частоти зниження кількості нападів на 50% у групі габапентину порівняно з групою плацебо. Додатковий аналіз частоти відповіді на терапію залежно від віку (при розгляді віку як безперервної змінної або при виділенні двох вікових підгруп: 3-5 років та 6-12 років) не виявив статистично достовірного впливу віку на ефективність терапії. Результати цього додаткового аналізу представлені в таблиці нижче. Відповідь (покращення на >50%) залежно від лікування та віку, населення MITT* Вікова група Плацебо Габапентін Значення Р < 6 років 4/21 (19,0%) 4/17 (23,5%) 0,7362 6-12 років 17/99 (17,2%) 20/96 (20,8%) 0,5144 *Модифікована популяція залежно від призначеного лікування (MITT) визначалася як сукупність всіх пацієнтів, рандомізованих у групу досліджуваної терапії та які мали оцінки щоденники судомних нападів за період тривалістю 28 днів у рамках вихідної та подвійної сліпої фаз дослідження.Показання до застосуванняЛікування нейропатичного болю у дорослих віком 18 років і старше. Ефективність та безпека у пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком 12 років та старших. Ефективність та безпека монотерапії у дітей віком до 12 років не встановлені. Як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком 3 ліги та старші. Безпека та ефективність додаткової терапії габапентином у дітей віком до 3 років не встановлені.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до габапентину або допоміжних компонентів препарату. Епілепсія Застосування як монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї в дітей віком до 12 років. Застосування як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і в дітей віком до 3 років. Нейропатичний біль Для лікування нейропатичного болю у дітей та підлітків віком до 18 років. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: ниркова недостатністьВагітність та лактаціяЗагальний ризик, зумовлений епілепсією та протиепілептичними препаратами Ризик народження дітей із вродженими аномаліями у матерів, які проходять лікування протисудомними препаратами, збільшується у 2-3 рази. Найчастіше спостерігається ущелина верхньої губи та піднебіння, вади розвитку серцево-судинної системи та дефекти нервової трубки. При цьому прийом кількох протисудомних препаратів може бути пов'язаний з більшим ризиком вад розвитку, ніж у разі монотерапії. Тому, якщо це можливо, слід застосовувати один із протисудомних препаратів. Жінкам дітородного віку, а також усім жінкам, у яких можливий настання вагітності, слід проконсультуватися у кваліфікованого спеціаліста. Якщо жінка планує вагітність, слід ще раз оцінити необхідність продовження протисудомної терапії. При цьому протисудомні препарати не слід скасовувати різко, оскільки це може призвести до відновлення нападів з тяжкими наслідками для матері та дитини. У поодиноких випадках у дітей, матері яких страждають на епілепсію, спостерігалася затримка розвитку. При цьому неможливо визначити, чи пов'язана затримка розвитку з генетичними чи соціальними факторами, хворобою матері чи протисудомною терапією. Ризик, зумовлений габапентином Відсутні дані щодо застосування препарату у вагітних жінок. В експериментах на тваринах була показана токсичність препарату щодо плода. Щодо можливого ризику, у людей даних немає. Тому габапентин слід застосовувати під час вагітності лише в тому випадку, якщо ймовірна користь для матері виправдовує можливий ризик для плода. У випадках, про які є повідомлення, не можна з упевненістю говорити про те, супроводжується чи ні застосування габапентину під час вагітності підвищенням ризику вад розвитку, по-перше, через наявність власне епілепсії, по-друге, через застосування інших протисудомних препаратів. . Грудне годування Габапентин виводиться з грудним молоком, вплив його на дитину невідомий, тому під час годування груддю препарат Габапентин Канон слід призначати тільки в тому випадку, якщо користь для матері явно переважує ризик для немовляти. У дослідженнях тварин не відзначали впливу габапентину на фертильність.Побічна діяПобічні ефекти, що спостерігаються в клінічних дослідженнях у пацієнтів з епілепсією (при застосуванні габапентину як монотерапія або у комбінації з іншими протисудомними препаратами) або невропатичними болями, представлені нижче та розподілені за системами органів та частотою. Категорія частоти визначалася так: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Побічні ефекти, про які повідомлялося в процесі застосування препарату після реєстрації, присвоєно категорію частоти "невідомо" (частоту не можна розрахувати на підставі наявних даних). У кожному розділі по частоті побічні ефекти представлені порядку зменшення серйозності. Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже часто: вірусні інфекції; Часто: пневмонія, інфекція дихальних шляхів, інфекція сечовивідних шляхів, інші види інфекції, середній отит. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Часто: лейкопенія; Невідомо: тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: - Нечасто: алергічні реакції, включаючи кропив'янку; Невідомо: гіперчутливість, включаючи системні реакції, такі як пропасниця, висипання, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія та інші. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Часто: анорексія, підвищення апетиту. Порушення психіки: - Часто: ворожість, сплутаність свідомості, депресія, занепокоєння, нервозність, порушення мислення, емоційна лабільність; Нечасто: погіршення психічного стану; Невідомо: галюцинація. Порушення з боку нервової системи - дуже часто: сонливість, запаморочення, атаксія; Часто: судоми, гіперкінезія, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, біль голови, порушення чутливості (наприклад, парестезії, гіпестезія), порушення координації, ністагм, посилення, ослаблення або відсутність рефлексів; Нечасто: гіпокінезія; Рідко: непритомність; Невідомо: інші порушення руху (наприклад, хореоатетоз, дискінезія та дистонія). Порушення з боку органу зору - Часто: порушення зору (такі як амбліопія, диплопія). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Часто: вертиго; Невідомо: шум у вухах. Порушення з боку серця – Нечасто: відчуття серцебиття. Порушення з боку судин Часто: симптоми вазодилатації або артеріальна гіпертензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: запор, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота або глотки, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, біль у животі, захворювання зубів, гінгівіт; Невідомо, чи панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Невідомо: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: набряк обличчя, пурпура (найчастіше її описували як синці, що виникали при фізичній травмі), шкірний висип, акне, свербіж шкіри; Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція, лікарський шкірний висип, включаючи еозинофілію та системні реакції. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини – часто: міалгії, артралгія, біль у спині, посмикування м'язів; Невідомо: рабдоміоліз, міоклонус. Невідомо: нетримання сечі, гостра ниркова недостатність. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: - Часто: імпотенція; Невідомо: збільшення обсягу молочних залоз, гінекомастія, статева дисфункція (включаючи зміни лібідо, порушення еякуляції та аноргазмію). Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже часто: стомлюваність, гарячка; Часто: периферичні набряки, порушення ходи, астенія, біль різної локалізації, загальне нездужання, грипоподібний синдром; Нечасто: генералізований набряк; Невідомо: синдром "скасування" (найчастіше відзначалися такі побічні ефекти: занепокоєння, безсоння, нудота, болі різної локалізації та підвищене потовиділення), біль у грудях. Зареєстровані випадки раптової незрозумілої смерті, зв'язок яких із лікуванням габапентином не встановлено. Лабораторні та інструментальні дані – часто: зниження концентрації білих кров'яних тілець, підвищення маси тіла; Нечасто: підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT) та концентрації білірубіну в плазмі крові, гіперглікемія; Рідко: гіпоглікемія (переважно у пацієнтів із цукровим діабетом); Невідомо: гіпонатріємія, підвищення активності креатинфосфокінази. Травми в інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: - Часто: травми, переломи, садна, пов'язані з падіннями. Є повідомлення розвитку гострого панкреатиту і натомість терапії габапентином. Причинний зв'язок із габапентином залишається неясним. Є повідомлення про випадки міопатії з підвищенням активності креатинкінази у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі. Випадки інфекції дихальних шляхів, середнього отиту, бронхіту та судом були відзначені лише у клінічних дослідженнях. Крім того, у клінічних дослідженнях повідомлялося про випадки агресивної поведінки та гіперкінезів у дітей.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про спонтанні випадки, а також, за інформацією з літературних джерел, можливе пригнічення дихання та/або симптоми седації, пов'язані з прийомом габапентину та опіоїдних анальгетиків. У деяких із цих випадків автори пов'язували дані симптоми з одночасним застосуванням габапентину та опіоїдів, особливо у літніх пацієнтів. При застосуванні 600 мг габапентину через 2 години після прийому морфіну у вигляді капсул з пролонгованим вивільненням по 60 мг відзначається збільшення середнього значення AUC габапентину на 44% порівняно з монотерапією габапентином, що асоціюється зі збільшенням болючого порога (холодовий пресорний тест). Клінічне значення цієї зміни не встановлено, фармакокінетичні характеристики морфіну у своїй не змінювалися. Побічні ефекти морфіну при сумісному прийомі з габапентином не відрізнялися від таких при прийомі морфіну спільно з плацебо. Ступінь взаємодії цих препаратів в інших дозах невідомий. Взаємодії між габапентином та фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою та карбамазепіном не відзначено. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова у здорових людей та пацієнтів, які отримують інші протисудомні засоби. Одночасне застосування габапентину з пероральними контрацептивами, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не супроводжується змінами фармакокінетики обох компонентів. Одночасне застосування габапентину з антацидами, що містять алюміній та магній, супроводжується зниженням біодоступності габапентину приблизно на 24%. Пробенецид не впливає на ниркову екскрецію габапентину. Невелике зниження (14%) ниркової екскреції габапентину при одночасному прийомі циметидину, ймовірно, не має клінічного значення. При одночасному застосуванні напроксену (250 мг) та габапентину (125 мг) відзначалося підвищення абсорбції габапентину з 12% до 15%. Габапентин не впливає на фармакокінетичні параметри напроксену. Зазначені дози препаратів менші за мінімальні терапевтичні. Одночасне застосування цих препаратів у великих дозах не вивчалося.Спосіб застосування та дозиПрепарат Габапентин Канон призначають внутрішньо незалежно від їди. Якщо необхідно зменшити дозу, відмінити препарат або замінити його на альтернативний засіб, це слід робити поступово протягом мінімум одного тижня. Нейропатичний біль у дорослих Початкова доза становить 900 мг на добу на три прийоми рівними дозами; за необхідності, залежно від ефекту, дозу поступово збільшують до максимальної - 3600 мг на добу. Необхідно враховувати, що при застосуванні препарату Габапентин Канон у дозі вище 1800 мг на добу. додаткова ефективність не зазначається. Лікування можна розпочинати відразу з дози 900 мг на добу. (по 300 мг 3 рази на добу) або можна збільшувати дозу поступово до 900 мг на добу протягом перших 3-х днів за наступною схемою: 1 день: 300 мг препарату 1 раз на добу; 2-й день: по 300 мг двічі на добу; 3 день: по 300 мг 3 рази на добу. Парціальні судоми При епілепсії зазвичай потрібне тривале лікування. Доза препарату при цьому визначається лікарем, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності препарату. Дорослі та діти віком від 12 років Ефективна доза – від 900 до 3600 мг на добу. Терапію можна розпочати з дози 300 мг 3 рази на добу в перший день або поступово збільшувати до 900 мг за схемою, описаною вище (див. підрозділ "Нейропатичний біль у дорослих"). В подальшому доза може бути підвищена максимально до 3600 мг на добу (розділених на 3 рівні прийому). Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 4800 мг на добу. Максимальний інтервал між дозами при триразовому прийомі препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Діти віком 3-12 років Початкова доза препарату варіює від 10 до 15 мг/кг/добу, яку призначають рівними дозами 3 рази на день і підвищують до ефективної приблизно 3 дні. Ефективна доза габапентину в дітей віком 5 років і більше становить 25-35 мг/кг/сут рівними дозами в 3 прийоми. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 3-х до 5 років становить 40 мг/кг/добу рівними дозами у 3 прийоми. Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 50 мг/кг/добу при тривалому застосуванні. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину у плазмі крові. Препарат Габапентин Канон може застосовуватися у комбінації з іншими протисудомними препаратами без урахування зміни його концентрації у плазмі крові або концентрації інших протисудомних препаратів у сироватці. Пацієнти у тяжкому стані У пацієнтів у тяжкому стані, наприклад, у разі зниженої маси тіла, після трансплантації органів тощо, дозу слід збільшувати повільніше, або використовуючи менші дози, або роблячи великі інтервали перед підвищенням дози. Літні пацієнти (віком старше 65 років) Внаслідок вікового зниження функції нирок літнім пацієнтам може бути потрібна корекція дози (детальніша інформація в таблиці 2). Сонливість, периферичні набряки та астенія у пацієнтів похилого віку можуть зустрічатися частіше. Підбір дози при нирковій недостатності Пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується зниження дози габапентину згідно з Таблице 2: Кліренс креатиніну (мл/хв) Добова доза (мг/добу)1 >80 900-3600 50-79 600-1800 30-49 300-900 15-29 1502-600 < 153 1502-300 1 Добову дозу слід призначати у три прийоми. 2 Призначають по 300 мг за день. 3 У пацієнтів з кліренсом креатиніну Пацієнти, що перебувають на гемодіалізі Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, які раніше не приймали габапентин, препарат рекомендується призначати в дозі, що насичує, 300-400 мг, а потім застосовувати його по 200-300 мг після кожних 4 годин гемодіалізу. Для пацієнтів зі зниженою функцією нирок, що проходять діаліз, підтримуюча доза габапентину повинна підбиратися відповідно до рекомендацій, наведених у Таблиці 2. На додаток до підтримуючої терапії рекомендується прийом 200-300 мг габапентину після кожної 4-годинної процедури діалізу.ПередозуванняПри одноразовому прийомі 49 г габапентину спостерігалися наступні симптоми: запаморочення, двоїння в очах, порушення мови, сонливість, втрата свідомості, стан загальмованості та діарея легкого ступеня, що повністю зникали під час проведення симптоматичної терапії. Слід враховувати, що після прийому високих доз габапентину зменшується його всмоктування у кишечнику. При передозуванні габапентином можливий розвиток коми, особливо при одночасному застосуванні інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦПС). Незважаючи на те, що габапентин може виводитися при гемодіалізі, досвід показує, що зазвичай подібної необхідності не виникає. Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю може бути показаний гемодіаліз. В рамках експериментів на мишах та щурах, яким препарат вводився у дозах до 8000 мг/кг, не вдалося встановити значення летальної дози габапентину при пероральному введенні. Ознаки гострої токсичності тварин включали атаксію, утруднення дихання, птоз, гіпоактивність або збудження.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСуїцидальні ідеї та поведінка Протиепілептичні препарати, включаючи габапентин, можуть підвищувати ризик виникнення суїцидальних думок чи поведінки, але механізм їх розвитку невідомий. Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів продемонстрував невелике підвищення ризику виникнення суїцидальних думок та поведінки. Тому пацієнтів, які отримують ці препарати, слід ретельно спостерігати на предмет виникнення або погіршення депресії, появи суїцидальних думок або поведінки, а також будь-яких змін у поведінці. У разі появи ознак суїцидальних думок або поведінки пацієнтам або їхнім піклувальникам слід звернутися до лікаря. Гострий панкреатит У разі розвитку гострого панкреатиту на фоні прийому габапентину слід оцінити можливість відміни препарату. Судоми (синдром "скасування") Хоча синдром "скасування", що супроводжується розвитком судом, при лікуванні габапентином не відзначений, різке припинення терапії протисудомними препаратами у пацієнтів з епілепсією може спровокувати розвиток епілептичного статусу. Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, на фоні застосування габапентину може спостерігатися збільшення частоти судом або поява іншого типу судом. Так само, як і у випадку з іншими антиконвульсантами, спроби відмінити всі супутні протиепілептичні препарати, щоб розпочати монотерапію габапентином у разі рефрактерності до лікування у пацієнтів, які приймають кілька протисудомних засобів, переважно не закінчуються успіхом. Вважається, що габапентин неефективний при первинних генералізованих нападах, наприклад абсансах, і навіть може посилювати такі напади у деяких пацієнтів. У зв'язку з цим застосовувати габапентин у пацієнтів із змішаними нападами, включаючи абсанси, слід з обережністю. Літні пацієнти Систематичні дослідження пацієнтів віком 65 років і старше, які приймають габапентин, не проводилися. У подвійному сліпому дослідженні застосування габапентину при невропатичному болю у пацієнтів віком 65 років і старше спостерігалася більш висока частота сонливості, периферичних набряків та астенії порівняно з пацієнтами віком до 65 років. За винятком цих результатів при клінічному обстеженні цієї групи пацієнтів було показано, що профіль побічних ефектів у них не відрізнявся від інших. Діти Вплив тривалої терапії (більше 36 тижнів) габапентином на здатність до навчання, інтелект та розвиток дитини є досить невивченим. Слід оцінити співвідношення можливого ризику та користі для призначення тривалої терапії. Зловживання та залежність В базі даних післяреєстраційних спостережень є повідомлення про випадки зловживання препаратом та залежність від нього. Як і у разі будь-якого препарату, що впливає на ЦНС, лікарям слід ретельно вивчати анамнез пацієнтів щодо зловживання габапентином (наприклад, прагнення необґрунтовано отримати препарат, розвиток стійкості до терапії габапентином, необґрунтоване підвищення дози препарату). DRESS-синдром На тлі прийому протиепілептичних препаратів, у тому числі габапентину, повідомлялося про випадки розвитку тяжких життєзагрозливих реакцій гіперчутливості, таких як лікарський висип із супутньою еозинофілією та системними симптомами. Необхідно пам'ятати про те, що ранні ознаки реакції гіперчутливості, такі як підвищення температури тіла, лімфаденопатія можуть розвиватися навіть без шкірного висипу. У разі появи подібних симптомів потрібне негайне обстеження пацієнта. Якщо не знайдено інших причин, крім застосування габапентину, застосування препарату слід відмінити. Лабораторні випробування При сумісному застосуванні габапентину та інших протисудомних засобів були зареєстровані неправдиві результати при визначенні білка в сечі за допомогою тест-смужок Ames N-Multistix SG®. Для визначення білка у сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліцилової кислоти. Вплив на центральну нервову систему (ЦНС) Під час лікування габапентином спостерігалися випадки запаморочення та сонливості, які можуть збільшувати можливість отримання випадкової травми (при падінні). У постреєстраційному періоді також повідомлялося про випадки сплутаності свідомості, втрати свідомості та порушення розумової діяльності. Тому пацієнтам слід рекомендувати бути обережними доти, доки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського препарату. При одночасному застосуванні з опіоїдними аналгетиками може спостерігатися підвищення концентрації габапентину в плазмі. У зв'язку з цим пацієнт потребує ретельного спостереження щодо розвитку ознак пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седація і пригнічення функції дихання. Дози габапентину або опіоїдних анальгетиків мають бути знижені відповідним чином. Спільне застосування з антацидами Габапентин рекомендується приймати приблизно через 2 години після прийому антациду. Одночасне застосування з опіоїдами У пацієнтів, які потребують супутньої терапії опіоїдами, слід ретельно контролювати розвиток ознак пригнічення центральної нервової системи, таких як сопливість, седативний ефект та пригнічення дихання. Анафілаксія Прийом габапентину може призвести до розвитку анафілаксії. Наступні симптоми та ознаки відзначали у випадках розвитку анафілаксії на фоні прийому габапентину – утруднення дихання, набряк губ, горла та язика, також відзначалося виражене зниження артеріального тиску, що потребує термінового медичного втручання. Слід попередити пацієнтів про те, що при розвитку ознак або симптомів розвитку анафілаксії слід припинити прийом габапентину та звернутися за медичною допомогою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час прийому препарату пацієнтам не рекомендується керувати транспортними засобами або користуватися потенційно небезпечною технікою до підтвердження відсутності негативного впливу на виконання цих функцій. Габапентин впливає на центральну нервову систему і може викликати запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, втрату свідомості або інші симптоми нервової системи. Навіть при незначній або помірній виразності ці небажані ефекти можуть становити небезпеку для пацієнтів, які керують транспортними засобами або іншими механізмами. Особливо велика така ймовірність на початку лікування або після підвищення дози габапентину.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 062,00 грн
616,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: галантаміну гідробромід 15,38 мг у перерахунку на галантамін 12 мг; Допоміжні речовини; кальцію гідрофосфат 17 мг, кремнію діоксид колоїдний 3,15 мг, кроскармелоза натрію 12,6 мг, лактоза безводна 106,6 мг, магнію стеарат 1,4 мг, повідон К-30 4,9 мг, целюлоза мікрокристалічна 48. склад плівкової оболонки; опадрай II синій 6 мг, у тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 1,68 мг, лактози моногідрат 2,16 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 0,6 мг, титану діоксид 1,458 мг, барвник діамантовий блакитний 0,0 чорна 0,0078 мг. У упаковці 56 штук.Опис лікарської формиТаблетки круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору.Фармакотерапевтична групаАнтихолінестеразне. Оборотно інгібує ацетилхолінестеразу, посилює та пролонгує дію ендогенного ацетилхоліну. Полегшує проведення імпульсів у холінергічних, у т.ч. нервово-м'язових, синапсах, посилює процеси збудження у рефлекторних зонах спинного та головного мозку. Підвищує тонус гладких та скелетних м'язів, стимулює секрецію травних та потових залоз. Викликає міоз та спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск при закритокутовій глаукомі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, посилює процеси збудження в ЦНС. При використанні комплексної терапії спастичних форм дитячого церебрального паралічу покращує нервово-м'язову провідність, збільшує скорочувальну здатність м'язів, позитивно впливає на меністичні функції.ІнструкціяПриймати внутрішньо під час їжі, запиваючи водою.Показання до застосуванняМіастенія, прогресивна м'язова дистрофія, рухові та чутливі порушення при невриті, поліневриті, радикуліті та радикулоневриті, залишкові явища після порушення мозкового кровообігу та ураження мозку інфекційно-запального, токсичного та травматичного характеру (менінгіт, менінгоенцефаліт, поліомієліт (відновний період), дитячий церебральний параліч (спастичні форми), атонія кишечника та сечового міхура, закритокутова глаукома, отруєння холінолітичними засобами та морфіном; функціональна рентгенодіагностика при захворюваннях шлунка та кишечника.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, епілепсія, гіперкінези, бронхіальна астма, стенокардія, брадикардія, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, механічна кишкова непрохідність, механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 9 років, при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяСлинотеча, пітливість, нудота, блювання, брадикардія, запаморочення, аритмія, бронхоспазм, спазм м'язів кишечника та сечового міхура, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ антагоністом морфіну та його структурних аналогів щодо гнітючої дії на дихальний центр. Відновлює нервово-м'язову провідність, блоковану курареподібними засобами антидеполяризуючої дії (тубокурарин та ін.). Посилює дію деполяризуючих міорелаксантів (дитилін). Холінолітичні засоби (атропін та ін.) усувають периферичні мускариноподібні ефекти галантаміну, курареподібні речовини та гангліоблокатори – нікотиноподібні.Спосіб застосування та дозиДорослі. Добова доза становить 8-32 мг, розділена на 2-4 прийоми. При міастенії gravis добова доза поділяється на 3 прийоми. При хворобі Альцгеймера лікування рекомендується розпочинати з прийому пігулок по 4 мг 2 рази на добу. Протягом 4 тижнів добову дозу поступово можна підвищити до 16 мг – по 1 табл. по 8 мг 2 рази на добу – вранці та ввечері. Під час лікування препаратом необхідно забезпечити достатню кількість рідини. Якщо під час лікування потрібно припинення прийому препарату, відновлення лікування необхідно починати з найнижчої дози і поступово її підвищувати. Пацієнтам з помірно вираженим порушенням функції печінки та нирок. Початкова доза – 4 мг 1 раз на добу, яку приймають уранці, протягом не менше 1 тижня, після чого дозу збільшують до 4 мг 2 рази на добу та приймають протягом 4 тижнів. Загальна добова доза повинна перевищувати 12 мг. Діти (з 9 років). Лікування поліомієліту, дитячого церебрального паралічу: з 9 до 11 років; добова доза – 4-12 мг, розділена на 2-3 прийоми; з 12 до 15 років добова доза становить – 4-16 мг, розділена на 2-4 прийоми.ПередозуванняСимптоми: посилення побічної дії. Лікування: зменшення дози, застосування холінолітиків (атропін та ін.).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри порушенні рухової активності лікування рекомендується поєднувати з фізіотерапевтичними процедурами (масаж, лікувальна гімнастика), які слід розпочинати через 1-2 години після введення галантаміну.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
623,00 грн
567,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: галантаміну гідробромід у перерахунку на галантамін 4 мг; Допоміжні речовини; кальцію гідрофосфат, кремнію діоксид колоїдний, кроскармелоза натрію, лактоза безводна, магнію стеарат, повідон К-30, целюлоза мікрокристалічна; склад плівкової оболонки; опадрай II синій, у тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), лактози моногідрат, макрогол (поліетиленгліколь), титану діоксид, барвник діамантовий блакитний, заліза оксид чорний. У упаковці 14 штук.Опис лікарської формиТаблетки круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору.Фармакотерапевтична групаАнтихолінестеразне. Оборотно інгібує ацетилхолінестеразу, посилює та пролонгує дію ендогенного ацетилхоліну. Полегшує проведення імпульсів у холінергічних, у т.ч. нервово-м'язових, синапсах, посилює процеси збудження у рефлекторних зонах спинного та головного мозку. Підвищує тонус гладких та скелетних м'язів, стимулює секрецію травних та потових залоз. Викликає міоз та спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск при закритокутовій глаукомі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, посилює процеси збудження в ЦНС. При використанні комплексної терапії спастичних форм дитячого церебрального паралічу покращує нервово-м'язову провідність, збільшує скорочувальну здатність м'язів, позитивно впливає на меністичні функції.ІнструкціяПриймати внутрішньо під час їжі, запиваючи водою.Показання до застосуванняМіастенія, прогресивна м'язова дистрофія, рухові та чутливі порушення при невриті, поліневриті, радикуліті та радикулоневриті, залишкові явища після порушення мозкового кровообігу та ураження мозку інфекційно-запального, токсичного та травматичного характеру (менінгіт, менінгоенцефаліт, поліомієліт (відновний період), дитячий церебральний параліч (спастичні форми), атонія кишечника та сечового міхура, закритокутова глаукома, отруєння холінолітичними засобами та морфіном; функціональна рентгенодіагностика при захворюваннях шлунка та кишечника.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, епілепсія, гіперкінези, бронхіальна астма, стенокардія, брадикардія, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, механічна кишкова непрохідність, механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 9 років, при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяСлинотеча, пітливість, нудота, блювання, брадикардія, запаморочення, аритмія, бронхоспазм, спазм м'язів кишечника та сечового міхура, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ антагоністом морфіну та його структурних аналогів щодо гнітючої дії на дихальний центр. Відновлює нервово-м'язову провідність, блоковану курареподібними засобами антидеполяризуючої дії (тубокурарин та ін.). Посилює дію деполяризуючих міорелаксантів (дитилін). Холінолітичні засоби (атропін та ін.) усувають периферичні мускариноподібні ефекти галантаміну, курареподібні речовини та гангліоблокатори – нікотиноподібні.Спосіб застосування та дозиДорослі. Добова доза становить 8-32 мг, розділена на 2-4 прийоми. При міастенії gravis добова доза поділяється на 3 прийоми. При хворобі Альцгеймера лікування рекомендується розпочинати з прийому пігулок по 4 мг 2 рази на добу. Протягом 4 тижнів добову дозу поступово можна підвищити до 16 мг – по 1 табл. по 8 мг 2 рази на добу – вранці та ввечері. Під час лікування препаратом необхідно забезпечити достатню кількість рідини. Якщо під час лікування потрібно припинення прийому препарату, відновлення лікування необхідно починати з найнижчої дози і поступово її підвищувати. Пацієнтам з помірно вираженим порушенням функції печінки та нирок. Початкова доза – 4 мг 1 раз на добу, яку приймають уранці, протягом не менше 1 тижня, після чого дозу збільшують до 4 мг 2 рази на добу та приймають протягом 4 тижнів. Загальна добова доза повинна перевищувати 12 мг. Діти (з 9 років). Лікування поліомієліту, дитячого церебрального паралічу: з 9 до 11 років; добова доза – 4-12 мг, розділена на 2-3 прийоми; з 12 до 15 років добова доза становить – 4-16 мг, розділена на 2-4 прийоми.ПередозуванняСимптоми: посилення побічної дії. Лікування: зменшення дози, застосування холінолітиків (атропін та ін.).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри порушенні рухової активності лікування рекомендується поєднувати з фізіотерапевтичними процедурами (масаж, лікувальна гімнастика), які слід розпочинати через 1-2 години після введення галантаміну.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 827,00 грн
1 661,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаФармацевтична субстанція: амінодигідрофталазиндіон натрію (Галавіт®) - 50 мг або 100 мг.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та протизапальний засіб.ФармакокінетикаВиводиться з організму переважно через нирки. Після внутрішньом'язової ін'єкції період напіввиведення становить 30-40 хвилин. Основні фармакологічні ефекти спостерігаються протягом 72 годин.ФармакодинамікаМеханізм дії препарату пов'язаний з його здатністю впливати на функціонально-метаболічну активність фагоцитарних клітин (моноцитів/макрофагів, нейтрофілів, природних кілерів). Крім того, Галавіт нормалізує антитілоутворення, опосередковано стимулює вироблення ендогенних інтерферонів (ІФН-α, ІФН-γ). При запальних захворюваннях препарат оборотно на 6-8 годин інгібує надлишковий синтез гіперактивованими макрофагами фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 та інших прозапальних цитокінів, активних форм кисню, рівень яких визначає ступінь запальних реакцій, їх циклічність, а також інтоксикації та рівень оксидантного стресу. Нормалізація функціонального стану макрофагів призводить до відновлення антигенпредставляє і регулюючої функції макрофагів, зниження рівня аутоагресії. Стимулює бактерицидну активність нейтрофілів, посилюючи фагоцитоз і підвищуючи неспецифічну резистентність організму до інфекційних захворювань.Показання до застосуванняЯк імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії імунодефіцитних станів у дорослих та підлітків з 12 років: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; вірусні гепатити; хронічні рецидивні захворювання, спричинені вірусом герпесу; захворювання, спричинені вірусом папіломи людини; інфекційно-запальні урогенітальні захворювання (уретрит хламідійної та трихомонадної етіології, хламідійний простатит, гострий та хронічний сальпінгоофорит, ендометрит); гнійно-запальні захворювання органів малого тазу; післяопераційна реабілітація хворих з міомою матки; ускладнення післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку; післяопераційні гнійно-септичні ускладнення та їх профілактика (у тому числі в онкологічних хворих); хронічний рецидивуючий фурункульоз, пика; астенічні стани, невротичні та соматоформні розлади, зниження фізичної працездатності (у тому числі у спортсменів); психічні, поведінкові та постабстинентні розлади при алкогольній та наркотичній залежності; запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту. У дорослих та підлітків з 12 років у монотерапії: гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються інтоксикацією та/або діареєю; хронічних урогенітальних інфекцій, у тому числі під час проведення імунореабілітаційних заходів у міжрецидивний період з метою підтримання клінічної ремісії. Як імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії імунодефіцитних станів у дітей старше 6 років: гнійні хірургічні захворювання (опікові ураження, рецидивуючий фурункульоз, хронічний остеомієліт, гангренозний апендицит з оментитом, перитоніт, гнійний плеврит); часті рецидивні захворювання дихальних шляхів та ЛОР-органів бактеріальної та вірусної етіології (часті ГРВІ, бронхіт, пневмонія, хронічний тонзиліт, хронічний отит, хронічний аденоїдит).Протипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність; вагітність та лактація; дитячий вік до 6 років (відсутній клінічний досвід застосування).Вагітність та лактаціяПрепарат не призначають вагітним жінкам, жінкам у період грудного вигодовування, дітям віком до 6 років.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе зниження курсових доз антибіотиків. Випадки несумісності з іншими лікарськими засобами не відмічені.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово. Перед введенням препарат розводять у 2 мл води для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду. Способи застосування, дози та тривалість застосування вибираються лікарем залежно від діагнозу, тяжкості захворювання, віку хворого. При виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки в гострому періоді: 2 дні по 200 мг 1 раз на день, потім по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 15-25 ін'єкцій. У хронічному періоді 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім по 100 мг через 72 години. Курс 20 ін'єкцій. При вірусних гепатитах: початкова доза становить 200 мг одноразово, потім по 100 мг двічі на день до усунення симптомів інтоксикації та запалення. Подальше продовження курсу по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 20 – 25 ін'єкцій. При хронічних рецидивуючих захворюваннях, спричинених вірусом герпесу: по 100 мг щодня 5 ін'єкцій, потім по 100 мг через день 15 ін'єкцій. При захворюваннях, спричинених вірусом папіломи: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім 100 мг через день 15 ін'єкцій. Курс 20 ін'єкцій. При урогенітальних захворюваннях – уретриті хламідійної та трихомонадної етіології, хламідійному простатиті: 1 день по 100 мг двічі, потім по 100 мг через день. Курс 10-15 ін'єкцій (залежно від тяжкості патологічного процесу). При сальпінгоофорит, ендометрит в гострий період: 2 дні по 200 мг 1 раз на день, потім по 100 мг з інтервалом 72 години, тривалість застосування залежить від тяжкості захворювання. Усього на курс 20 ін'єкцій. У хронічному періоді: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім 100 мг через кожні 72 години. Курс 20 ін'єкцій. При гострих та хронічних гнійних захворюваннях органів малого тазу: у гострому періоді – 1 день 200 мг одноразово, 3 дні по 100 мг щодня, потім по 100 мг через день 5 ін'єкцій. Курс 10 ін'єкцій. У хронічному періоді – 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім 100 мг кожні 72 години. Курс 20 ін'єкцій. Для післяопераційної реабілітації хворих із міомою матки та при ускладненнях післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім по 100 мг через день. Курс 15 ін'єкцій. Для профілактики та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у до- та післяопераційному періоді (у тому числі в онкологічних хворих): призначають по 100 мг 1 раз на день 5 ін'єкцій до операції, 5 після операції по 100 мг через день та 5 ін'єкцій по 100 мг з інтервалом 72 години. При тяжкому перебігу захворювання початкова доза 200 мг одноразово або двічі на день по 100 мг. Курс 20 ін'єкцій. При хронічному рецидивному фурункульозі, пиці: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім по 100 мг через день. Курс 20 ін'єкцій. При астенічних станах, невротичних та соматоформних розладах, при психічних, поведінкових та постабстинентних розладах у пацієнтів з алкогольною та наркотичною залежністю: 5 днів по 100 мг щодня, потім по 100 мг через 72 години. Курс 15-20 ін'єкцій. Для підвищення фізичної працездатності: 100 мг через день – 5 ін'єкцій, потім 100 мг через 72 години, курс до 20 ін'єкцій. При запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту: початкова доза 100 мг щодня 5 ін'єкцій, потім по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 15 ін'єкцій. У дорослих та підлітків з 12 років у монотерапії: гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються інтоксикацією та/або діареєю: 200 мг одноразово, потім по 100 мг 2 рази на день до усунення симптомів інтоксикації. Можливе подальше продовження курсу по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 20-25 ін'єкцій. хронічних урогенітальних інфекцій, у тому числі під час проведення імунореабілітаційних заходів у міжрецидивний період з метою підтримання клінічної ремісії: по 100 мг через день курсом у 10 ін'єкцій. Діти старше 6 років: При гнійних хірургічних захворюваннях (опікових ураженнях, рецидивному фурункульозі, хронічному остеомієліті, гангренозному апендициті з оментитом, перитоніті, гнійному плевриті): дітям від 6 до 11 років по одній ін'єкції 50 мг. протягом 10 – 15 днів. Курс 10-15 ін'єкцій; дітям віком 12-18 років – лікування проводиться за тією самою схемою у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 100 мг. При перев'язках бажано зовнішнє застосування галавіту у вигляді пов'язок зі стерильними серветками, змоченими 1% розчином галавіту у воді для ін'єкцій (у пов'язки з бовтанкою або водорозчинні мазеві пов'язки). При частих рецидивуючих захворюваннях дихальних шляхів і ЛОР-органів бактеріальної та вірусної етіології (частих ГРВІ, бронхіті, пневмонії, хронічному тонзиліті, хронічному отиті, хронічному аденоїдиті): дітям від 6 до 11 років по одній ін'єкції 50 мг щоденно по 50 мг раз на день через день протягом 10 - 15 днів. Курс 10–15 ін'єкцій. Дітям віком 12-18 років – лікування за тією самою схемою у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 100 мг.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобливих заходів немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 415,00 грн
1 286,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Активна речовина – амінодигідрофталазиндіон натрію (Галавіт) 100 мг; Допоміжні речовини - Вітепсол W-35 (жирних кислот гліцериди) - 575 мг, Вітепсол H-15 (жирних кислот гліцериди) - 575 мг. Супозиторії ректальні 100 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці, по 1 або 2 контурні упаковки з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому зрізі.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та протизапальний засіб.ФармакокінетикаВиводиться з організму переважно через нирки. Після ректального застосування період напіввиведення становить 40-60 хвилин. Основні фармакологічні ефекти спостерігаються протягом 72 годин. Амінодигідрофталазиндіон натрію в супозиторіях при ректальному введенні має високу біодоступність, у зв'язку з чим досягається як місцева, так і виражена системна дія.ФармакодинамікаМеханізм дії препарату пов'язаний з його здатністю регулювати функціонально-метаболічну активність клітин вродженого та адаптивного імунітету (моноцитів, макрофагів, нейтрофілів, натуральних кілерів та ін.). Галавіт нормалізує фагоцитарну активність моноцитів/макрофагів, бактерицидну активність нейтрофілів та цитотоксичну активність NK-клітин. При цьому, відновлюючи знижену активність клітин уродженого та адаптивного імунітету, препарат підвищує резистентність організму до інфекційних захворювань. Крім того, Галавіт нормалізує антитілоутворення, підвищує функціональну активність (афінітет) антитіл. При запальних захворюваннях препарат оборотно на 6-8 годин пригнічує надлишковий синтез гіперактивованими макрофагами фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 та інших прозапальних цитокінів, рівень яких визначає ступінь запальних реакцій, їх циклічність, а також вираженість інтоксикації організму. Галавіт знижує вироблення гіперактивованими макрофагами активних форм кисню, тим самим знижуючи рівень оксидантного стресу та захищаючи тканини та органи від руйнівного впливу радикалів. Нормалізація надмірно підвищеної функціональної активності фагоцитарних клітин призводить до відновлення їх антигенпредставляє і регулюючої функції, зниження рівня аутоагресії. Препарат не виявляє алергійної, мутагенної, ембріотоксичної, тератогенної та канцерогенної дії.Показання до застосуванняЯк імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії імунодефіцитних станів у дорослих та підлітків старше 12 років: інфекційно-запальні урогенітальні захворювання (уретрит хламідійної та трихомонадної етіології, хламідійний простатит, гострий та хронічний сальпінгоофорит, ендометрит); гнійно-запальні захворювання органів малого тазу; хронічні рецидивні захворювання, спричинені вірусом герпесу; захворювання, спричинені вірусом папіломи; післяопераційна реабілітація хворих з міомою матки; ускладнення післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку; післяопераційні гнійно-септичні ускладнення та їх профілактика (у тому числі в онкологічних хворих); хронічний рецидивуючий фурункульоз, пика; неспецифічна профілактика та лікування грипу та гострих респіраторних інфекцій; запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту; вірусні гепатити; інфекційні кишкові захворювання, що супроводжуються інтоксикацією та/або діареєю; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; астенічні стани, невротичні та соматоформні розлади, зниження фізичної працездатності (у тому числі у спортсменів); психічні, поведінкові та постабстинентні розлади при алкогольній та наркотичній залежності.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до Галавіту та інших компонентів препарату, вагітність та період грудного вигодовування, дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, вказані в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе зниження курсових доз антибіотиків. Випадки несумісності з іншими лікарськими засобами не відмічені.Спосіб застосування та дозиРектально. Супозиторій звільняють від контурного пакування і потім вводять у пряму кишку. Рекомендується заздалегідь звільнити кишечник. Доза та тривалість застосування препарату залежить від характеру, тяжкості та тривалості захворювання. При урогенітальних захворюваннях – уретриті хламідійної та трихомонадної етіології, хламідійному простатиті: 1 день по 1 супозиторію двічі, потім по одному через день. Курс 10-15 супозиторіїв (залежно від тяжкості патологічного процесу). При сальпінгоофорит, ендометрит в гострий період: 2 дні по 2 супозиторію 1 раз на день, потім по одному з інтервалом 72 години. У хронічному періоді: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному через кожні 72 години. Курс – 20 супозиторіїв. При гострих та хронічних гнійних захворюваннях органів малого тазу - в гострому періоді: 1 день 2 супозиторії одноразово, 3 дні по одному супозиторію щодня, потім по одному через день 5 днів. Курс – 10 супозиторіїв. У хронічному періоді: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному через кожні 72 години. Курс – 20 супозиторіїв. При хронічних рецидивуючих захворюваннях, викликаних вірусом герпесу: по 1 супозиторію щодня 5 супозиторіїв, потім по одному через день - 15 супозиторіїв. При захворюваннях, викликаних вірусом папіломи: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному супозиторію через день. Курс – 20 супозиторіїв. Для післяопераційної реабілітації хворих з міомою матки та при ускладненнях післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному – через день. Курс – 15 супозиторіїв. Для профілактики та лікування хірургічних ускладнень у до- та післяопераційному періоді (у тому числі, у онкологічних хворих): призначають по 1 супозиторію 1 раз на день – 5 супозиторіїв до операції, 5 – після операції по одному через день та 5 супозиторіїв – з інтервалом 72 години. При тяжкому перебігу захворювання початкова доза 2 супозиторії одноразово або 2 рази на день по одному. Курс – 20 супозиторіїв. При хронічному рецидивному фурункульозі, пиці: 5 днів по одному супозиторію 1 раз на день, потім по одному - через день. Курс – 20 супозиторіїв. Для неспецифічної профілактики та лікування грипу та гострих респіраторних інфекцій: по одному супозиторію 1 раз на день. Курс 5 днів. При запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота і горла, захворювання пародонту: початкова доза по 1 супозиторію щодня - 5 супозиторіїв, потім по одному - з інтервалом 72 години. Курс 15 супозиторіїв. При вірусних гепатитах: початкова доза становить 2 супозиторії одноразово, потім по одному - 2 рази на день до усунення симптомів інтоксикації та запалення. Подальше продовження курсу по 1 супозиторію з інтервалом 72 години. Курс 20 -25 супозиторіїв. При гострих інфекційних кишкових захворюваннях, що супроводжуються діарейним синдромом: початкова доза становить 2 супозиторії одноразово, потім по 1 супозиторію 2 рази на день до усунення симптомів інтоксикації. Можливе подальше продовження курсу по 1 супозиторію з інтервалом 72 години. Курс 20-25 супозиторіїв. При виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки в гострому періоді: 2 дні по 2 супозиторії 1 раз на день, потім по 1 супозиторію з інтервалом 72 години. Курс 15-25 супозиторіїв. У хронічному періоді: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному – через 72 години. Курс 20 супозиторіїв. При астенічних станах, невротичних та соматоформних розладах, при психічних, поведінкових та постабстинентних розладах у пацієнтів з алкогольною та наркотичною залежністю: 5 днів по одному супозиторію щодня, потім по одному – через 72 години. Курс 15-20 супозиторіїв. Для підвищення фізичної працездатності: по 1 супозиторію через день – 5 супозиторіїв, потім по одному – через 72 години, курс – до 20 супозиторіїв.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання урогенітальній інфекції рекомендується розглянути питання про одночасне лікування статевого партнера. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки під'язичні - 1 таб. Діюча речовина – амінодигідрофталазиндіон натрію (Галавіт®) 0,025 г; Допоміжні речовини: сорбітол – 0,315 г, крохмаль – 0,14 г, лактоза – 0,1 г, кальцію стеарат – 0,005 г, тальк – 0,015 г, рацементол (ментол) – 0,0001 г. Пігулки під'язикові, 25 мг. По 10 або 20 таблеток під'язикових у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої. По 1, 2, 3 або 4 контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці. 10, 20, 30, 40 або 50 контурних упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування в груповій упаковці.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору з жовтуватим відтінком, двоопуклі, без ризику, із запахом ментолу.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та протизапальний засіб.ФармакокінетикаВиводиться з організму переважно через нирки. При під'язиковому застосуванні період напіввиведення становить 30 хвилин. Основні фармакологічні ефекти спостерігаються протягом 72 годин.ФармакодинамікаМеханізм дії препарату пов'язаний з його здатністю регулювати функціонально-метаболічну активність клітин вродженого та адаптивного імунітету (моноцитів, макрофагів, нейтрофілів, натуральних кілерів та ін.). Галавіт нормалізує фагоцитарну активність моноцитів/макрофагів, бактерицидну активність нейтрофілів та цитотоксичну активність NK-клітин. При цьому, відновлюючи знижену активність клітин вродженого та адаптивного імунітету, препарат підвищує резистентність організму до інфекційних захворювань бактеріальної, вірусної та грибкової етіології, сприяє більш швидкій елімінації збудника з організму, скорочує частоту, вираженість та тривалість інфекцій. Крім того, Галавіт нормалізує антитілоутворення, підвищує функціональну активність (афінітет) антитіл, опосередковано регулює вироблення ендогенних інтерферонів (ІФН-α, ІФН-γ) клітинами-продуцентами. При запальних захворюваннях препарат оборотно на 6-8 годин пригнічує надлишковий синтез гіперактивованими макрофагами фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 та інших прозапальних цитокінів, рівень яких визначає ступінь запальних реакцій, їх циклічність, а також вираженість інтоксикації організму. Галавіт знижує вироблення гіперактивованими макрофагами активних форм кисню, тим самим знижуючи рівень оксидантного стресу та захищаючи тканини та органи від руйнівного впливу радикалів. Нормалізація надмірно підвищеної функціональної активності фагоцитарних клітин призводить до відновлення їх антигенпредставляє і регулюючої функції, зниження рівня аутоагресії. Препарат добре переноситься, не чинить алергійної, мутагенної, ембріотоксичної, тератогенної та канцерогенної дії.Показання до застосуванняУ дорослих та підлітків старше 12 років (у тому числі в осіб з вторинною імунною недостатністю) як імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії: гострих респіраторних інфекцій, захворювань дихальних шляхів та ЛОР-органів (у тому числі часто рецидивуючих) бактеріальної та вірусної етіології (ГРВІ, грип, бронхіт, пневмонія, тонзиліти, отити, аденоїдити) та їх профілактиці; запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту; хронічних рецидивуючих захворювань, спричинених вірусом герпесу; зниження фізичної працездатності (у тому числі у спортсменів).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість, непереносимість галактози, фруктози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність та період грудного вигодовування, дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний вагітним жінкам, жінкам у період грудного вигодовування.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе зниження курсових доз антибіотиків. Галавіт дозволяє підвищити ефективність антибіотикотерапії та знизити її побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиПід'язично по 1 таблетці до 4-х разів на добу або по 2 таблетки 2 рази на добу: При гострих респіраторних інфекціях, грипі, бронхіті, пневмонії, тонзиліті, отиті, аденоїдиті для лікування: по 1 таблетці 4 рази на день. Курс 5 днів. При хронічному та частому рецидивному перебігу продовжити по 1 таблетці 4 рази на день через день курсом до 15 днів. Для профілактики: по 1 таблетці 2 десь у день. Курс 5-10 днів. При запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту: по 1 таблетці 4 рази на день протягом 5 днів. Потім по 1 таблетці 4 десь у день через 3 діб курсом до трьох тижнів. При хронічних рецидивуючих захворюваннях, спричинених вірусом герпесу: по 1 таблетці 4 десь у день протягом 10 днів. Потім по 1 таблетці 4 десь у день добу протягом 10 днів. Для підвищення фізичної працездатності: по 1 таблетці 4 рази на день протягом 10 днів, потім по 1 таблетці 4 рази на день через 3 доби курсом до 3 тижнів. Застосовуйте препарат згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції. Якщо після вказаних курсів лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо складу препарату входить сорбітол, пацієнти з рідкісними спадковими патологіями, пов'язаними з непереносимістю фруктози та сорбітолу, не повинні приймати препарат. Препарат не впливає на здатність до керування транспортними засобами та роботу з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки під'язичні - 1 таб. Діюча речовина – амінодигідрофталазиндіон натрію (Галавіт®) 0,025 г; Допоміжні речовини: сорбітол – 0,315 г, крохмаль – 0,14 г, лактоза – 0,1 г, кальцію стеарат – 0,005 г, тальк – 0,015 г, рацементол (ментол) – 0,0001 г. Пігулки під'язикові, 25 мг. По 10 або 20 таблеток під'язикових у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої. По 1, 2, 3 або 4 контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці. 10, 20, 30, 40 або 50 контурних упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування в груповій упаковці.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору з жовтуватим відтінком, двоопуклі, без ризику, із запахом ментолу.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та протизапальний засіб.ФармакокінетикаВиводиться з організму переважно через нирки. При під'язиковому застосуванні період напіввиведення становить 30 хвилин. Основні фармакологічні ефекти спостерігаються протягом 72 годин.ФармакодинамікаМеханизм действия препарата связан с его способностью регулировать функционально-метаболическую активность клеток врожденного и адаптивного иммунитета (моноцитов, макрофагов, нейтрофилов, натуральных киллеров и др.). Галавит нормализует фагоцитарную активность моноцитов/макрофагов, бактерицидную активность нейтрофилов и цитотоксическую активность NK-клеток. При этом, восстанавливая пониженную активность клеток врожденного и адаптивного иммунитета, препарат повышает резистентность организма к инфекционным заболеваниям бактериальной, вирусной и грибковой этиологии, способствует более быстрой элиминации возбудителя из организма, сокращает частоту, выраженность и длительность инфекций. Кроме того, Галавит нормализует антителообразование, повышает функциональную активность (аффинитет) антител, опосредованно регулирует выработку эндогенных интерферонов (ИФН-α, ИФН-γ) клетками-продуцентами. При воспалительных заболеваниях препарат обратимо на 6-8 часов ингибирует избыточный синтез гиперактивированными макрофагами фактора некроза опухолей-α, интерлейкина-1, интерлейкина-6 и других провоспалительных цитокинов уровень которых определяет степень воспалительных реакций, их цикличность, а также выраженность интоксикации организма. Галавит снижает выработку гиперактивированными макрофагами активных форм кислорода, тем самым снижая уровень оксидантного стресса и защищая ткани и органы от разрушительного воздействия радикалов. Нормализация избыточно повышенной функциональной активности фагоцитарных клеток приводит к восстановлению их антигенпредставляющей и регулирующей функции, снижению уровня аутоагрессии. Препарат хорошо переносится, не оказывает аллергизирующего, мутагенного, эмбриотоксического, тератогенного и канцерогенного действия.Показання до застосуванняУ дорослих та підлітків старше 12 років (у тому числі в осіб з вторинною імунною недостатністю) як імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії: гострих респіраторних інфекцій, захворювань дихальних шляхів та ЛОР-органів (у тому числі часто рецидивуючих) бактеріальної та вірусної етіології (ГРВІ, грип, бронхіт, пневмонія, тонзиліти, отити, аденоїдити) та їх профілактиці; запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту; хронічних рецидивуючих захворювань, спричинених вірусом герпесу; зниження фізичної працездатності (у тому числі у спортсменів).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість, непереносимість галактози, фруктози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність та період грудного вигодовування, дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний вагітним жінкам, жінкам у період грудного вигодовування.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе зниження курсових доз антибіотиків. Галавіт дозволяє підвищити ефективність антибіотикотерапії та знизити її побічні ефекти.Спосіб застосування та дозиПід'язично по 1 таблетці до 4-х разів на добу або по 2 таблетки 2 рази на добу: При гострих респіраторних інфекціях, грипі, бронхіті, пневмонії, тонзиліті, отиті, аденоїдиті для лікування: по 1 таблетці 4 рази на день. Курс 5 днів. При хронічному та частому рецидивному перебігу продовжити по 1 таблетці 4 рази на день через день курсом до 15 днів. Для профілактики: по 1 таблетці 2 десь у день. Курс 5-10 днів. При запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту: по 1 таблетці 4 рази на день протягом 5 днів. Потім по 1 таблетці 4 десь у день через 3 діб курсом до трьох тижнів. При хронічних рецидивуючих захворюваннях, спричинених вірусом герпесу: по 1 таблетці 4 десь у день протягом 10 днів. Потім по 1 таблетці 4 десь у день добу протягом 10 днів. Для підвищення фізичної працездатності: по 1 таблетці 4 рази на день протягом 10 днів, потім по 1 таблетці 4 рази на день через 3 доби курсом до 3 тижнів. Застосовуйте препарат згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції. Якщо після вказаних курсів лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо складу препарату входить сорбітол, пацієнти з рідкісними спадковими патологіями, пов'язаними з непереносимістю фруктози та сорбітолу, не повинні приймати препарат. Препарат не впливає на здатність до керування транспортними засобами та роботу з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
952,00 грн
484,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаФармацевтична субстанція: амінодигідрофталазиндіон натрію (Галавіт®) – 50 або 100 мг.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та протизапальний засіб.ФармакокінетикаВиводиться з організму переважно через нирки. Після внутрішньом'язової ін'єкції період напіввиведення становить 30-40 хвилин. Основні фармакологічні ефекти спостерігаються протягом 72 годин.ФармакодинамікаМеханізм дії препарату пов'язаний з його здатністю впливати на функціонально-метаболічну активність фагоцитарних клітин (моноцитів/макрофагів, нейтрофілів, природних кілерів). Крім того, Галавіт нормалізує антитілоутворення, опосередковано стимулює вироблення ендогенних інтерферонів (ІФН-α, ІФН-γ). При запальних захворюваннях препарат оборотно на 6-8 годин інгібує надлишковий синтез гіперактивованими макрофагами фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 та інших прозапальних цитокінів, активних форм кисню, рівень яких визначає ступінь запальних реакцій, їх циклічність, а також інтоксикації та рівень оксидантного стресу. Нормалізація функціонального стану макрофагів призводить до відновлення антигенпредставляє і регулюючої функції макрофагів, зниження рівня аутоагресії. Стимулює бактерицидну активність нейтрофілів, посилюючи фагоцитоз і підвищуючи неспецифічну резистентність організму до інфекційних захворювань.Показання до застосуванняЯк імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії імунодефіцитних станів у дорослих та підлітків з 12 років: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; вірусні гепатити; хронічні рецидивні захворювання, спричинені вірусом герпесу; захворювання, спричинені вірусом папіломи людини; інфекційно-запальні урогенітальні захворювання (уретрит хламідійної та трихомонадної етіології, хламідійний простатит, гострий та хронічний сальпінгоофорит, ендометрит); гнійно-запальні захворювання органів малого тазу; післяопераційна реабілітація хворих з міомою матки; ускладнення післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку; післяопераційні гнійно-септичні ускладнення та їх профілактика (у тому числі в онкологічних хворих); хронічний рецидивуючий фурункульоз, пика. астенічні стани, невротичні та соматоформні розлади, зниження фізичної працездатності (у тому числі у спортсменів); психічні, поведінкові та постабстинентні розлади при алкогольній та наркотичній залежності; запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту. У дорослих та підлітків з 12 років у монотерапії: гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються інтоксикацією та/або діареєю; хронічних урогенітальних інфекцій, у тому числі під час проведення імунореабілітаційних заходів у міжрецидивний період з метою підтримання клінічної ремісії. Як імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії імунодефіцитних станів у дітей старше 6 років: гнійні хірургічні захворювання (опікові ураження, рецидивуючий фурункульоз, хронічний остеомієліт, гангренозний апендицит з оментитом, перитоніт, гнійний плеврит); часті рецидивні захворювання дихальних шляхів та ЛОР-органів бактеріальної та вірусної етіології (часті ГРВІ, бронхіт, пневмонія, хронічний тонзиліт, хронічний отит, хронічний аденоїдит).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність; вагітність та лактація; дитячий вік до 6 років (відсутній клінічний досвід застосування).Вагітність та лактаціяПрепарат не призначають вагітним жінкам, жінкам у період грудного вигодовування, дітям віком до 6 років.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе зниження курсових доз антибіотиків. Випадки несумісності з іншими лікарськими засобами не відмічені.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово. Перед введенням препарат розводять у 2 мл води для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду. Способи застосування, дози та тривалість застосування вибираються лікарем залежно від діагнозу, тяжкості захворювання, віку хворого. При виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки в гострому періоді: 2 дні по 200 мг 1 раз на день, потім по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 15-25 ін'єкцій. У хронічному періоді 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім по 100 мг через 72 години. Курс 20 ін'єкцій. При вірусних гепатитах: початкова доза становить 200 мг одноразово, потім по 100 мг двічі на день до усунення симптомів інтоксикації та запалення. Подальше продовження курсу по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 20 – 25 ін'єкцій. При хронічних рецидивуючих захворюваннях, спричинених вірусом герпесу: по 100 мг щодня 5 ін'єкцій, потім по 100 мг через день 15 ін'єкцій. При захворюваннях, спричинених вірусом папіломи: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім 100 мг через день 15 ін'єкцій. Курс 20 ін'єкцій. При урогенітальних захворюваннях – уретриті хламідійної та трихомонадної етіології, хламідійному простатиті: 1 день по 100 мг двічі, потім по 100 мг через день. Курс 10-15 ін'єкцій (залежно від тяжкості патологічного процесу). При сальпінгоофорит, ендометрит в гострий період: 2 дні по 200 мг 1 раз на день, потім по 100 мг з інтервалом 72 години, тривалість застосування залежить від тяжкості захворювання. Усього на курс 20 ін'єкцій. У хронічному періоді: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім 100 мг через кожні 72 години. Курс 20 ін'єкцій. При гострих та хронічних гнійних захворюваннях органів малого тазу: у гострому періоді – 1 день 200 мг одноразово, 3 дні по 100 мг щодня, потім по 100 мг через день 5 ін'єкцій. Курс 10 ін'єкцій. У хронічному періоді – 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім 100 мг кожні 72 години. Курс 20 ін'єкцій. Для післяопераційної реабілітації хворих із міомою матки та при ускладненнях післяопераційного періоду у жінок репродуктивного віку: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім по 100 мг через день. Курс 15 ін'єкцій. Для профілактики та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у до- та післяопераційному періоді (у тому числі в онкологічних хворих): призначають по 100 мг 1 раз на день 5 ін'єкцій до операції, 5 після операції по 100 мг через день та 5 ін'єкцій по 100 мг з інтервалом 72 години. При тяжкому перебігу захворювання початкова доза 200 мг одноразово або двічі на день по 100 мг. Курс 20 ін'єкцій. При хронічному рецидивному фурункульозі, пиці: 5 днів по 100 мг 1 раз на день, потім по 100 мг через день. Курс 20 ін'єкцій. При астенічних станах, невротичних та соматоформних розладах, при психічних, поведінкових та постабстинентних розладах у пацієнтів з алкогольною та наркотичною залежністю: 5 днів по 100 мг щодня, потім по 100 мг через 72 години. Курс 15-20 ін'єкцій. Для підвищення фізичної працездатності: 100 мг через день – 5 ін'єкцій, потім 100 мг через 72 години, курс до 20 ін'єкцій. При запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту: початкова доза 100 мг щодня 5 ін'єкцій, потім по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 15 ін'єкцій. У дорослих та підлітків з 12 років у монотерапії: гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються інтоксикацією та/або діареєю: 200 мг одноразово, потім по 100 мг 2 рази на день до усунення симптомів інтоксикації. Можливе подальше продовження курсу по 100 мг з інтервалом 72 години. Курс 20-25 ін'єкцій. хронічних урогенітальних інфекцій, у тому числі під час проведення імунореабілітаційних заходів у міжрецидивний період з метою підтримання клінічної ремісії: по 100 мг через день курсом у 10 ін'єкцій. Діти старше 6 років: При гнійних хірургічних захворюваннях (опікових ураженнях, рецидивному фурункульозі, хронічному остеомієліті, гангренозному апендициті з оментитом, перитоніті, гнійному плевриті): дітям від 6 до 11 років по одній ін'єкції 50 мг. протягом 10 – 15 днів. Курс 10-15 ін'єкцій; дітям віком 12-18 років – лікування проводиться за тією самою схемою у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 100 мг. При перев'язках бажано зовнішнє застосування галавіту у вигляді пов'язок зі стерильними серветками, змоченими 1% розчином галавіту у воді для ін'єкцій (у пов'язки з бовтанкою або водорозчинні мазеві пов'язки). При частих рецидивуючих захворюваннях дихальних шляхів і ЛОР-органів бактеріальної та вірусної етіології (частих ГРВІ, бронхіті, пневмонії, хронічному тонзиліті, хронічному отиті, хронічному аденоїдиті): дітям від 6 до 11 років по одній ін'єкції 50 мг щоденно по 50 мг раз на день через день протягом 10 - 15 днів. Курс 10–15 ін'єкцій. Дітям віком 12-18 років – лікування за тією самою схемою у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 100 мг.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобливих заходів немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: активна речовина: амінодигідрофталазиндіон натрію (Галавіт) - 50 мг; допоміжні речовини - Вітепсол W-35 (жирних кислот гліцериди) - 575 мг, Вітепсол H-15 (жирних кислот гліцериди) - 575 мг. Супозиторії ректальні 50 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці, по 1 або 2 контурні упаковки з інструкцією із застосування в картонній пачці.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та протизапальний засіб.ФармакокінетикаВиводиться з організму переважно через нирки. Після ректального застосування період напіввиведення становить 40-60 хвилин. Основні фармакологічні ефекти спостерігаються протягом 72 годин. Амінодигідрофталазиндіон натрію в супозиторіях при ректальному введенні має високу біодоступність, у зв'язку з чим досягається як місцева, так і виражена системна дія.ФармакодинамікаМеханізм дії препарату пов'язаний із здатністю впливати на функціонально-метаболічну активність макрофагів. При запальних захворюваннях препарат оборотно на 6-8 годин пригнічує надлишковий синтез фактора некрозу пухлин, інтерлейкіну-1 та інших прозапальних цитокінів, активних форм кисню гіперактивованими макрофагами, що визначають ступінь запальних реакцій, їх циклічність, а також вираженість інтоксикації. Нормалізація функціонального стану макрофагів призводить до відновлення антигенпредставляє і регулюючої функції макрофагів, зниження рівня аутоагресії. Стимулює бактерицидну активність нейтрофілів, посилюючи фагоцитоз і підвищуючи неспецифічну резистентність організму до інфекційних захворювань.Показання до застосуванняЯк імуномодулюючий та протизапальний засіб у комплексній терапії у дітей віком 6-12 років: інфекційні кишкові захворювання, що супроводжуються інтоксикацією та/або діареєю; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки; вірусні гепатити; хронічні рецидивні захворювання, спричинені вірусом герпесу; захворювання, спричинені вірусом папіломи; гнійні хірургічні захворювання (опікові ураження, рецидивуючий фурункульоз, хронічний остеомієліт, гангренозний апендицит з оментитом, перитоніт, гнійний плеврит); астенічні стани, невротичні та соматоформні розлади, зниження фізичної працездатності; післяопераційні гнійно-септичні ускладнення та їх профілактика (у тому числі в онкологічних хворих); лікування та профілактика урогенітальних інфекцій бактеріальної та вірусної етіології; запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та горла, захворювання пародонту; часті рецидивні захворювання дихальних шляхів та ЛОР-органів бактеріальної та вірусної етіології (часті ГРВІ, бронхіт, пневмонія, хронічний тонзиліт, хронічний отит, хронічний аденоїдит); профілактика грипу та гострих респіраторних інфекцій.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність. Дитячий вік віком до 6 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяУ поодиноких випадках можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе зниження курсових доз антибіотиків. Випадки несумісності з іншими лікарськими засобами не відмічені.Спосіб застосування та дозиРектально. Супозиторій звільняють від контурного пакування і потім вводять у пряму кишку. Попередньо рекомендується звільнити кишечник. Доза та тривалість застосування препарату залежить від характеру, тяжкості та тривалості захворювання. При гострих інфекційних кишкових захворюваннях, що супроводжуються діарейним синдромом: початкова доза становить 2 супозиторії по 50 мг одноразово, потім по 1 супозиторію 2 рази на день до усунення симптомів інтоксикації. Можливе подальше продовження курсу по 1 супозиторію з інтервалом 72 години. Курс 20 супозиторіїв по 50 мг. При виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки в гострому періоді: 2 дні по 2 супозиторії 1 раз на день, потім по 1 супозиторію з інтервалом 72 години. Курс 15-25 супозиторіїв. У хронічному періоді: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному – через 72 години. Курс 20 супозиторіїв. При вірусних гепатитах: початкова доза становить 2 супозиторії одноразово, потім по одному - 2 рази на день до усунення симптомів інтоксикації та запалення. Подальше продовження курсу по 1 супозиторію з інтервалом 72 години. Курс 20 супозиторіїв. При хронічних рецидивуючих захворюваннях, спричинених вірусом герпесу: по 1 супозиторію щодня протягом 5 днів, потім по одному через день – 15 супозиторіїв. При захворюваннях, викликаних вірусом папіломи: 5 днів по 1 супозиторію 1 раз на день, потім по одному супозиторію через день. Курс – 20 супозиторіїв. При гнійних хірургічних захворюваннях (опікових ураженнях, рецидивному фурункулёзі, хронічному остеомієліті, гангренозному апендициті з оментитом, гнійному плевриті): по 1 супозиторію щодня-5 днів, потім по 1 супозиторію через день протягом 1 При астенічних станах, невротичних та соматоформних розладах: 5 днів по одному супозиторію щодня, потім по одному – через 72 години. Курс 15 супозиторіїв. Для підвищення фізичної працездатності: по 1 супозиторію через день курсом – 5 супозиторіїв. Для профілактики та лікування хірургічних ускладнень у до- та післяопераційному періоді (у тому числі, у онкологічних хворих): призначають по 1 супозиторію 1 раз на день – 5 супозиторіїв до операції, 5 – після операції по одному через день та 5 супозиторіїв – з інтервалом 72 години. При тяжкому перебігу захворювання початкова доза 2 супозиторії одноразово або 2 рази на день по одному. Курс – 20 супозиторіїв. При лікуванні та профілактиці урогенітальних інфекцій бактеріальної та вірусної етіології: 1 день по 1 супозиторію 2 рази на день, потім по 1 супозиторію через день. Курс 10-15 супозиторіїв (залежно від тяжкості патологічного процесу). При запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота і горла, захворювання пародонту: початкова доза по 1 супозиторію щодня - 5 супозиторіїв, потім по одному - з інтервалом 72 години. Курс 15 супозиторіїв. При частих рецидивуючих захворюваннях дихальних шляхів і ЛОР-органів бактеріальної та вірусної етіології (часті ГРВІ, бронхіт, пневмонія, хронічний тонзиліт, хронічний отит, хронічний аденоїдит): по одному супозиторію щодня протягом 5 днів, потім по 1 супозиторію днів. Курс 15 супозиторіїв. Для профілактики грипу та гострих респіраторних інфекцій: по одному супозиторію 1 раз на день. Курс 5 супозиторіїв.ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання урогенітальній інфекції рекомендується розглянути питання про одночасне лікування статевого партнера. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: бенциклану фумарату – 100 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілацетат, магнію стеарат, карбомер 934 Р, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк. По 50 таблеток у флаконі з темного скла з ПЕ кришкою з контролем першого розтину з гармошкою-амортизатором. 1 флакон разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиБілі або сірувато-білі, плоскі круглі пігулки з фаскою, з гравіюванням "HALIDOR" на одній стороні, зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаБенциклан добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-8 годин (зазвичай через 3 години) після прийому внутрішньо. Через метаболізм першого проходження через печінку біодустунність препарату після прийому внутрішньо становить 25 - 35%. Приблизно 30-40% кількості бенциклану в циркулюючій крові пов'язано з білками плазми, 30% з еритроцитами, 10% з тромбоцитами; вільна фракція складає 20%. Метаболізм здійснюється в печінці, в основному по двох шляхах: деалкілування дає деметиліроване похідне, а розрив ефірного зв'язку дає бензойну кислоту, яка надалі перетворюється на гіппурову. Основна частина введеної дози виділяється із сечею, переважно у вигляді метаболітів, проте також і у незміненому вигляді (2-3 %). Значна більшість метаболітів (90%) виділяються у некон'югованому вигляді, а невелика частина виділяється у кон'югованому вигляді (приблизно 50% у вигляді кон'югату з глюкуроновою кислотою). Період напіввиведення становить 6-10 годин; цей параметр не змінюється у пацієнтів похилого віку, а також при порушенні функцій нирок та печінки. Загальний кліренс становить 40 л/год, нирковий кліренс менше 1 л/год.ФармакодинамікаБенциклан - міотропний спазмолітик з вираженою вазодилатуючою дією. Судинорозширювальна дія бенциклану в основному пов'язана з його здатністю блокувати кальцієві канали, антисеротоніновим дією, і меншою мірою - з блокадою симпатичних гангліїв. Крім того, бенциклан має спазмолітичну дію на вісцеральну мускулатуру (шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів, органів дихання). Препарат спричиняє деяке підвищення частоти серцевих скорочень. Відомо також його слабку транквілізуючу дію. Бенциклан може викликати дозозалежне пригнічення Na/K-залежної АТФази та агрегації тромбоцитів та еритроцитів, а також підвищення еластичності еритроцитів. Ці ефекти спостерігаються в основному в периферичних судинах, коронарних артеріях та мозкових судинах.Показання до застосуванняСудинні захворювання Захворювання периферичних судин: хвороба Рейно, інші захворювання з акроціанозом та спазмом судин, а також хронічні облітеруючі захворювання артерій. Захворювання мозкових судин: у комплексній терапії гострої та хронічної церебральної ішемії. Усунення спазму внутрішніх органів Шлунково-кишкові захворювання: гастроентерити різної етіології (особливо інфекційні), інфекційні та запальні коліти, функціональні захворювання товстого кишечника, тенезми, післяопераційний метеоризм, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, стан після холецистектомії, порушення моторики у поєднанні з іншими лікарськими засобами. Урологічні синдроми: спазми та тенезми сечового міхура, супутня терапія сечокам'яної хвороби (у поєднанні з анальгетиками при нирковій коліці).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активного чи будь-якого іншого компонента препарату. Тяжка дихальна, ниркова або печінкова недостатність. Декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, атріовептікулярна блокада. Пароксизмальна суправентрикулярна та шлуночкова тахікардія. Епілепсія чи інші форми спазмофілії. Нещодавно перенесений гемморагічний інсульт. Черепно-мозкова травма (за останні 12 місяців). Вагітність та годування груддю. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічних даних).Вагітність та лактаціяДані доклінічних досліджень не виявили жодних ембріотоксичних чи тератогенних ефектів. Проте, достатніх достовірних досліджень про застосування препарату під час вагітності та годування грудей у людини проведено не було. Тому введення препарату пацієнткам у першому триместрі вагітності не рекомендується. У період лактації слід утриматися від призначення препарату або вирішити питання про припинення грудного вигодовування під час лікування.Побічна діяШлунково-кишкові: сухість у роті, біль у животі, відчуття ситості, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея. Центральна нервова система: занепокоєння, головний біль, запаморочення, порушення ходи, тремор, порушення сну, зниження пам'яті, іноді минущий сплутаний стан свідомості, галюцинації, астенія, дуже рідко – симптоми осередкового ураження центральної нервової системи (ЦНС), епілептиформні напади. Серцево-судинна система: іноді може виникати передсердна або шлуночкова тахіаритмія (особливо при сумісному введенні з іншими проаритмогенними препаратами). Лабораторні показники: минуще підвищення активності аспарат-амінотрансферази та аламін-амінотрансферази, лейкопенія. Інші: загальне нездужання, збільшення ваги тіла, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід бути обережними при комбінації з наступними засобами: анестетиками та седативними – їх ефекти можуть посилюватися; лікарськими засобами для загальної анестезії – посилення їхньої дії; симпатоміметиками - через ризик передсердних та шлуночкових тахіаритмій; засобами, що знижують рівень калію крові та хінідином – через можливу сумацію проаритмогенних ефектів; препаратами наперстянки – підвищується ризик аритмії при передозуванні наперстянки; бета-адреноблокаторами - через протилежність хронотропних ефектів (негативний у бета-адреноблокаторів та позитивний у бенциклану) може виникнути необхідність підбору дозування бета-блокатора; блокаторами кальцієвих каналів та іншими антигіпертензивними препаратами – через можливість посилення їх ефекту; лікарськими засобами, що викликають побічні ефекти у вигляді спазмофілії - через можливість сумування цих ефектів; ацетилсаліцилова кислота – через посилення гальмування агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиСудинні захворювання По 1 таблетці 3 десь у день протягом 2-3 місяців. Максимальна добова доза становить 400 мг. Інтервал між курсами лікування має становити 2-3 місяці. Усунення спазму внутрішніх органів 1-2 таблетки одноразово, не більше 4 таблеток на добу. Для підтримуючої терапії: 1 таблетці 3 рази на день протягом 3-4 тижнів, потім по 1 таблетці 2 рази на день. Тривалість лікування визначається індивідуально щодо зникнення симптомів захворювання і, як правило, не має перевищувати 1-2 місяці.ПередозуванняСимптоми: почастішання серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, колапс, нетримання сечі, сонливість, неспокій, а у важких випадках – епілептиформні судомні напади. Значне передозування може спричинити тоніко-клонічні судоми. Специфічний антидот не відомий. При передозуванні слід промити шлунок та призначити симптоматичне лікування. Даних про можливе виведення бенциклану за допомогою діалізу немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалій терапії бенцикланом рекомендується регулярний контроль реалогічних властивостей крові (приблизно один раз на 2 місяці). При одночасному застосуванні з препаратами, що викликають гіпокалемію, серцевими глікозидами, препаратами, що мають пригнічуючий вплив на міокард, добова доза Галідора не повинна перевищувати 150-200 мг. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами На початку курсу лікування водіння транспортних засобів та виконання робіт із підвищеним ризиком нещасних випадків потребує особливої обережності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
874,00 грн
478,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАмпули – 1 шт. (2 мл): активні речовини: бенциклану фумарату – 50 мг; допоміжні речовини: хлорид натрію для парентеральних лікарських форм 8 мг і воду для ін'єкцій до 2 мл. По 2 мл в ампулі з точкою зламу і двома кодовими кільцями (синє нижнє кільце і жовте верхнє кільце), по 5 ампул в контурній комірковій упаковці (піддон), 2 контурні коміркові упаковки в картонній пачці разом з інструкцією з упаковки у картонній коробці, заклеєній етикеткою разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин без запаху.Фармакотерапевтична групаСпазмолітичний засіб.ФармакокінетикаМаксимальна концентрація в плазмі досягається через 2-8 годин (зазвичай через 3 години) після прийому внутрішньо. Через метаболізм першого проходження через печінку біодоступність препарату після прийому внутрішньо становить 25 - 35%. Приблизно 30-40% кількості бенциклану в циркулюючій крові пов'язано з білками плазми, 30% з еритроцитами, 10% з тромбоцитами; вільна фракція складає 20%. Метаболізм здійснюється в печінці, в основному по двох шляхах: деалкілювання дає деметильоване похідне, розрив ефірного зв'язку дає бензойну кислоту, яка надалі перетворюється на гіппурову. Основна частина введеної дози екскретується з нирками, переважно у вигляді метаболітів, проте також і у незміненому вигляді (2-3 %). Значна більшість метаболітів (90%) екскретується у некон'югованому вигляді, а невелика частина екскретується у кон'югованому вигляді (приблизно 50% у вигляді кон'югату з глюкуроновою кислотою). Період напіввиведення становить 6-10 годин; цей параметр не змінюється у пацієнтів похилого віку, а також при порушенні функцій ночей та печінки. Загальний кліренс становить 40 л/год, нирковий кліренс менше 1 л/год.ФармакодинамікаБенциклан - міотропний спазмолітик з вираженою вазодилатуючою дією. Судинорозширювальна дія бенциклану в основному пов'язана з його здатністю блокувати кальцієві канали, антисеротоніновим дією, і меншою мірою - з блокадою симпатичних гангліїв. Крім того, бенциклан має спазмолітичну дію на вісцеральну мускулатуру (шлунково-кишкового тракту, сечостатевих органів, органів дихання). Препарат спричиняє деяке підвищення частоти серцевих скорочень. Відомо також його слабку транквілізуючу дію. Механізм дії Бенциклан може викликати дозозалежне пригнічення Na/K-залежної АТФази та агрегації тромбоцитів та еритроцитів, а також підвищення еластичності еритроцитів. Ці ефекти спостерігаються в основному в периферичних судинах, коронарних артеріях та мозкових судинах.Показання до застосуванняСудинні захворювання Захворювання периферичних судин: хвороба Рейно, інші захворювання з акроціанозом та спазмом судин, а також хронічні облітеруючі захворювання артерій. Захворювання мозкових судин: у комплексній терапії гострої та хронічної церебральної ішемії. Усунення спазму внутрішніх органів Шлунково-кишкові захворювання: гастроентерити різної етіології (особливо інфекційні), інфекційні та запальні коліти, функціональні захворювання товстого кишечника, тенезми, післяопераційний метеоризм, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, стан після холецистектомії, порушення моторики у поєднанні з іншими лікарськими засобами. Урологічні синдроми: спазми та тенезми сечового міхура, супутня терапія сечокам'яної хвороби (у поєднанні з аналгетиками при нирковій коліці), підготовка до інструментальних методів дослідження.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активного чи будь-якого іншого компонента препарату. Тяжка дихальна, ниркова або печінкова недостатність. Декомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада. Епілепсія та інші форми спазмофілії. Нещодавно перенесений геморагічний інсульт. Черепно-мозкова травма (протягом останніх 12 місяців). Вагітність та годування груддю (див. розділ вагітність та годування груддю).Вагітність та лактаціяДані доклінічних досліджень не виявили жодних ембріотоксичних чи тератогенних ефектів. Проте достатніх достовірних досліджень про застосування препарату під час вагітності та годування груддю у людини проведено не було. Тому введення препарату пацієнткам у першому триместрі вагітності не рекомендується. У період лактації слід утриматися від призначення препарату або вирішити питання про припинення грудного вигодовування під час лікування.Побічна діяШлунково-кишкові: сухість у роті, біль у животі, відчуття ситості, нудота, блювання. Центральна нервова система: занепокоєння, біль голови, запаморочення, порушення ходи, тремор, безсоння, розлади пам'яті, рідко - минущий сплутаний стан свідомості, галюцинації, дуже рідко - симптоми осередкового ураження ЦНС. Серцево-судинні: іноді може виникати передсердна або шлуночкова тахіаритмія (особливо при сумісному введенні з іншими проаритмогенними препаратами). Лабораторні показники: минуще підвищення активності аспарат-амінотрансферази та аламін-амінотрансферази, зменшення кількості білих кров'яних клітин. Інші: загальне нездужання, збільшення ваги тіла, алергічні реакції, рідко – тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід бути обережними при комбінації з наступними засобами: анестетиками та седативними – їх ефекти можуть посилюватися; лікарськими засобами для загальної анестезії – посилення їхньої дії; симпатоміметиками - через ризик передсердних та шлуночкових тахіаритмій; засобами, що знижують рівень калію крові та хінідином – через можливу сумацію проаритмогенних ефектів; препаратами наперстянки – підвищується ризик аритмії при передозуванні наперстянки; бета-адреноблокаторами - через протилежність хронотропних ефектів (негативний у бета-адреноблокаторів та позитивний у бенциклану) може виникнути необхідність підбору дозування бета-блокатора; блокаторами кальцієвих каналів та іншими антигіпертензивними препаратами – через можливість посилення їх ефекту; лікарськими засобами, що викликають побічні ефекти у вигляді спазмофілії - через можливість сумування цих ефектів; ацетилсаліцилова кислота – через посилення гальмування агрегації тромбоцитів.Спосіб застосування та дозиРозчин для внутрішньовенних ін'єкцій (після розведення) або інфузії. Судинні захворювання Інфузія: При судинних захворюваннях препарат може застосовуватись у добовій дозі 200 мг, розділеній на 2 інфузії. 100 мг (4 мл) препарату розводять у 100 – 200 мл ізотонічного розчину NaCl. Препарат вводиться внутрішньовенно-краплинно протягом 1 години 2 рази на добу. Усунення спазму внутрішніх органів Ін'єкції: У гострих випадках вводять у вену повільно 2-4 ампули (4-8 мл) препарату, розведеного сольовим розчином до 10-20 мл або глибоко внутрішньом'язово 2 мл. Курс лікування 2-3 тижні, при необхідності, з наступним переведенням пацієнта на прийом препарату Галідор таблетки.ПередозуванняСимптоми: почастішання серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, схильність до колапсу, нетримання сечі, сонливість, неспокій, а у тяжких випадках – епілептиформні судомні напади. Значне передозування може спричинити тонічні та клонічні судоми. Специфічний антидот не відомий. При передозуванні слід застосовувати симптоматичне лікування. Для лікування судомних нападів рекомендується застосовувати бензодіазепіни. Даних про можливе виведення бенциклану за допомогою діалізу немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМісця ін'єкцій слід періодично змінювати, т.к. препарат може спричинити пошкодження ендотелію судин та тромбофлебіт. Слід утримуватися від парентерального введення препарату хворим з тяжкою серцево-судинною або дихальною недостатністю, схильним до колапсу, а також з гіпертрофією передміхурової залози та затримкою сечі (ступінь затримки підвищується при розслабленні м'язів сечового міхура). При тривалій терапії бенцикланом рекомендується регулярне проведення лабораторних досліджень (не рідше одного разу на 2 місяці). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами На початку курсу лікування водіння транспортних засобів та виконання робіт із підвищеним ризиком нещасних випадків потребує особливої обережності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
772,00 грн
632,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 100 г): Активні компоненти: Galium aparine (Галіум апарине) D3 4 г, Galium mollugo (Галіум моллуго) D3 4 г, Sedum acre (Седум акре) D3 5 г, Sempervivum tectorum (Семпервівум текторум) D4 5 recta (Клематіс ректа) D4 5 г, Thuja occidentalis (Туя окциденталіс) D3 5 г, Caltha palustris (Кальта палюстріс) D3 5 г, Ononis spinosa (Ононіс спиноза) D4 5 г, Juniperus communis (Юніперус комуніс) D4 5 helix (Хедера хелікс) D4 5 г, Betula alba (Бетуля альба) D2 5 г, Saponaria officinalis (Сапонарія оффіціналіс) D4 5 г, Echinacea (Ехінацея) D5 5 г, Calcium fluoratum (Кальціум фусора ) D8 5 г, Aurum metallicum (Аурум металікум) D10 5 г, Argentum metallicum (Аргентум металікум) D8 5 г, Apis mellifica (Апіс меліфіка) D12 5 г, Acidum nitricum (Ацидум нітрикум) D6 5 г,Pyrogenium-Nosode (Пірогеніум-нозод) D6 5 г, Urtica urens (Уртика уренс) D3 2 г. Допоміжні компоненти: етанолу близько 35 % (об'ємних).Опис лікарської формиПрозора безбарвна або світло-жовта рідина зі злегка пряним запахом.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії хронічного бронхіту, хронічного синуситу, бронхіальної астми, а також нейродерміту, екземи.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають: у дорослих – по 10 крапель, попередньо розведених у 100 мл води, 3 рази на день за 30 хвилин до їди або через 1 годину після їди. Курс лікування 3-4 тижні. Проведення повторного курсу лікування можливе за погодженням із лікарем. Застосування препарату у дітей можливе за призначенням та під контролем лікаря.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів окремих випадках можуть тимчасово погіршитися наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. При появі побічних ефектів, про які не повідомлено в інструкції, слід повідомити про це лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
520,00 грн
459,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: галоперидол 2 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат – 90 мг, пропілпарагідроксибензоат – 10 мг, молочна кислота – 170 мг, вода очищена – 99.7 г. 30 мл - флакон-крапельниці темного скла (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі для прийому внутрішньо; у вигляді прозорого, безбарвного розчину.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик), похідне бутирофенону. Має виражену антипсихотичну дію, блокує постсинаптичні допамінові рецептори в мезолімбічних та мезокортикальних структурах головного мозку. Гальмує вивільнення медіаторів, знижуючи проникність пресинаптичних мембран. Висока антипсихотична активність поєднується з помірним седативним ефектом (у невеликих дозах надає активуючу дію) та вираженою протиблювотною дією. Викликає екстрапірамідні розлади, практично не чинить холіноблокуючої дії. Седативна дія обумовлена блокадою α-адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія – блокадою допамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічна дія та галакторея – блокадою допамінових рецепторів гіпоталамуса. Тривалий прийом супроводжується зміною ендокринного статусу, у передній частці гіпофіза збільшується продукція пролактину та знижується – гонадотропних гормонів. Усуває стійкі зміни особистості, марення, галюцинації, манії, посилює інтерес до оточення.ФармакокінетикаАбсорбція прийому внутрішньо - 60%. C max ;у плазмі досягається при прийомі внутрішньо через 3 год, після внутрішньом'язового введення -10-20 хв. Vd; - 15-35 л/кг. Зв'язування з білками плазми – 92%. Легко проходить через гістогематичні бар'єри, включаючи гематоенцефалічний бар'єр. Проникає у грудне молоко. Метаболізується у печінці, піддається ефекту "першого проходження" через печінку. Метаболізм галоперидолу прискорюється фермент-індукувальними речовинами (фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін). У метаболізмі галоперидолу беруть участь ізоферменти CYP2D6, CYP3A3, CYP3A5, CYP3A7. Є інгібітором CYP2D6. Активних метаболітів немає. T1/2 ;при прийомі внутрішньо - 24 год (12-37 год). Виводиться з жовчю та сечею: після прийому внутрішньо з жовчю виводиться 15%, із сечею – 40% (в т.ч. 1% – у незміненому вигляді). Через велику Vd ;і низьку концентрацію в плазмі крові тільки дуже мала кількість галоперидолу видаляється діалізом.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняГострі психотичні синдроми, що супроводжуються маренням, галюцинаціями, розладами мислення та свідомості, кататонічні синдроми, деліріозні та інші екзогенні психотичні синдроми; хронічні ендогенні та екзогенні психози (пригнічення симптомів та профілактика рецидивів); психомоторне збудження; блювання, заїкуватість, при неможливості проведення іншої терапії або стійкості до лікування.Протипоказання до застосуванняКома різного генезу; діти віком до 3 років; вагітність; період лактації; тяжке пригнічення функції ЦНС на тлі інтоксикації ксенобіотиками; захворювання ЦНС, що супроводжуються пірамідною або екстрапірамідною симптоматикою (в т.ч. хвороба Паркінсона); підвищена чутливість до галоперидолу та/або інших похідних бутирофенону або інших допоміжних речовин препарату. З обережністю Гостра інтоксикація алкоголем, опіоїдними анальгетиками, снодійними або психотропними препаратами, які пригнічують ЦНС; печінкова та ниркова недостатність; гіпокаліємія; брадикардія; подовження інтервалу QT (в т.ч. синдром вродженого подовження інтервалу QT) або схильність до цього -одночасний прийом препаратів, які можуть сприяти розвитку гіпокаліємії; інші клінічно значущі порушення з боку серця (зокрема, порушення внутрішньосерцевої провідності, аритмії); пролактинзалежні пухлини (наприклад, пухлини молочної залози); тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатична дисрегуляція; ендогенна депресія; захворювання системи кровотворення; злоякісний нейролептичний синдром в анамнезі; органічні захворювання головного мозку та епілепсія; гіпертиреоз. Особлива ;обережність ;потрібна у пацієнтів з неврологічними симптомами пошкодження підкіркових структур головного мозку та зниженим порогом судомної готовності (в анамнезі або на тлі припинення прийому алкоголю), т.к. галоперидол знижує поріг судомної активності, тому можуть спостерігатися судоми типу "grandmal". Пацієнтам з епілепсією лікування галоперидолом повинно проводитись лише за умови продовження протисудомної терапії. Галоперидол не слід застосовувати при тяжких депресивних станах. При супутніх депресіях та психозі галоперидол слід комбінувати з антидепресантами. Т.к. тироксин може сприяти зростанню частоти небажаних ефектів, пов'язаних із прийомом галоперидолу, пацієнти з гіпертиреозом не повинні отримувати лікування галоперидолом, за винятком випадків, коли їм паралельно проводиться адекватна антитиреоїдна терапія.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Галоперидол-ратіофарм під час вагітності протипоказане. Перед початком лікування слід проводити тест на вагітність. Під час лікування препаратом слід використовувати ефективні методи контрацепції. Галоперидол виділяється із грудним молоком. Застосування препарату Галоперидол-ратіофарм у період грудного вигодовування протипоказане. Застосування у дітей Діти старше 3-х років. Лікування починають із дози 0.025-0.05 мг/кг маси тіла, розділеної на 2-3 прийоми. Підвищення дози можливе до 0,2 мг/кг маси тіла. Дітям до 3 років препарат протипоказаний.Побічна діяПри застосуванні дози 1-2 мг на добу небажані ефекти не виражені і мають транзиторний характер. При застосуванні вищих доз збільшується частота розвитку небажаних реакцій. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння або сонливість (особливо на початку лікування), відчуття занепокоєння, тривога, збудження, страх, акатизія, ейфорія, депресія, летаргія, напади епілепсії, розвиток парадоксальної реакції - загострення психозу та галюцинації; при тривалому лікуванні – екстрапірамідні розлади, у т.ч. пізня дискінезія (прицмокування і зморщування губ, надування щік, швидкі та червоподібні рухи язика, неконтрольовані жувальні рухи, неконтрольовані рухи рук і ніг), пізня дистонія (прискорене моргання або спазми повік, незвичайний вираз обличчя, незвичайне положення тіла, неконтрольовані з тулуба, рук і ніг), злоякісний нейролептичний синдром (утруднене або прискорене дихання, тахікардія, аритмія, гіпертермія, підвищення або зниження артеріального тиску,підвищене потовиділення, нетримання сечі, м'язова ригідність, епілептичні напади, непритомність). З боку серцево-судинної системи: ;при застосуванні у високих дозах - зниження АТ, ортостатична гіпотензія, аритмія, тахікардія, зміни на ЕКГ (подовження інтервалу QT, тріпотіння та фібриляція шлуночків). З боку дихальної системи: порушення ритму дихання, задишка, пневмонія (бронхопневмонія). З боку травної системи: при застосуванні у високих дозах - зниження апетиту, сухість слизової оболонки порожнини рота, гіпосалівація, нудота, блювання, діарея, запор, порушення функції печінки, жовтяниця. З боку органів кровотворення: транзиторна лейкопенія або лейкоцитоз, агранулоцитоз, еритропенія, моноцитоз. З боку сечостатевої системи: затримка сечі (при гіперплазії передміхурової залози), периферичні набряки, біль у грудних залозах, гінекомастія, гіперпролактинемія, порушення менструального циклу, зниження потенції, підвищення лібідо, пріапізм. З боку органів чуття: ; катаракта, ретинопатія, нечіткість зору. Алергічні реакції: ;макулопапульозні зміни шкіри, акне, реакції фотосенсибілізації, бронхоспазм, ларингоспазм, гіперпірексія. Лабораторні показники: гіпонатріємія, гіперглікемія, гіпоглікемія. Інші: алопеція, тепловий удар, збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасний прийом етанолу та галоперидолу може посилювати дію алкоголю та призводити до артеріальної гіпотензії. Підвищує виразність гнітючого впливу на ЦНС етанолу, трициклічних антидепресантів, опіоїдних анальгетиків, барбітуратів та інших снодійних препаратів, засобів для загальної анестезії. Підсилює дію периферичних м-холіноблокаторів та більшості гіпотензивних препаратів (знижує дію гуанетидину внаслідок витіснення його з альфа-адренергічних нейронів та придушення його захоплення цими нейронами). Гальмує метаболізм трициклічних антидепресантів та інгібіторів МАО, при цьому збільшується (взаємно) їх седативний ефект та токсичність. При одночасному застосуванні з бупропіоном знижує епілептичний поріг та збільшує ризик виникнення великих епілептичних нападів. Зменшує ефект протисудомних препаратів (зниження порога судомної активності галоперидолом). Послаблює судинозвужувальну дію допаміну, фенілефрину, норепінефрину, ефедрину та епінефрину (блокада α-адренорецепторів галоперидолом, може призвести до збочення дії епінефрину та до парадоксального зниження АТ). Знижує ефект протипаркінсонічних препаратів (антагоністичний вплив на допамінергічні структури ЦНС). Змінює (може підвищувати чи знижувати) ефект антикоагулянтів. Зменшує дію бромокриптину (може бути потрібна корекція дози). При застосуванні з метилдопою збільшує ризик розвитку психічних порушень (у т.ч. дезорієнтації у просторі, уповільнення та утруднення процесів мислення). Амфетаміни знижують антипсихотичну дію галоперидолу, який, у свою чергу, зменшує їх психостимулюючий ефект (блокада галоперидолом α-адренорецепторів). М-холіноблокуючі препарати, блокатори гістамінових H1-рецепторів I покоління та антидискінетичні препарати можуть посилювати м-холіноблокуючий вплив галоперидолу та знижують його антипсихотичну дію (може знадобитися корекція дози). Тривале застосування карбамазепіну, барбітуратів та інших індукторів мікросомального окиснення знижує концентрацію галоперидолу у плазмі. При одночасному застосуванні з препаратами літію (особливо у високих дозах) можливий розвиток енцефалопатії (може спричинити необоротну нейроінтоксикацію) та посилення екстрапірамідної симптоматики. При одночасному прийомі з флуоксетином зростає ризик розвитку побічних ефектів із боку ЦНС, особливо екстрапірамідних реакцій. При одночасному застосуванні з препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції, підвищує частоту та тяжкість екстрапірамідних розладів. Вживання міцного чаю або кави (особливо у великій кількості) знижує дію галоперидолу.Спосіб застосування та дози1 мл розчину (20 крапель) містить 2 мг галоперидолу; 10 крапель містять 1 мг галоперидолу. Індивідуальна доза визначається лікарем і залежить від клінічної картини, особливостей перебігу захворювання, віку та переносимості препарату. Добову дозу необхідно розділити на 1-3 прийоми, при високих дозах можливий частіший прийом окремих доз. Якщо лікар не визначив для пацієнта індивідуальної дози, зазвичай застосовують такі схеми лікування. Краплі для вживання приймають під час їжі, дозують за допомогою чайної ложки, додаючи в напої або їжу, або на шматочку цукру (крім пацієнтів з цукровим діабетом). Дорослі. Початкова доза – по 0.5-1.5 мг 2-3 рази на добу. Потім дозу поступово збільшують на 0.5-2 мг на добу (у резистентних випадках на 2-4 мг на добу) до досягнення необхідного терапевтичного ефекту. При купуванні гострої симптоматики в стаціонарних умовах початкові добові дози можуть підвищуватися до 15 мг на добу, в терапевтично резистентних випадках - вище. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 100 мг на добу. Середня терапевтична доза 10-15 мг на добу, при хронічних формах шизофренії - 20-40 мг на добу, в резистентних випадках - до 50-60 мг на добу. Підтримуючі дози (поза загостренням) в амбулаторних умовах можуть коливатися - 0.5-5 мг на добу. Діти старше 3-х років. Лікування починають із дози 0.025-0.05 мг/кг маси тіла, розділеної на 2-3 прийоми. Підвищення дози можливе до 0,2 мг/кг маси тіла. Пацієнти похилого віку та фізично ослаблені пацієнти. Лікування починають із разових доз, що не перевищують 0.5-1.5 мг. Добову дозу не рекомендується збільшувати більше 5 мг на добу. Дітям, пацієнтам похилого віку та ослабленим пацієнтам; дози збільшують не частіше ніж 1 раз на 3-5 днів.ПередозуванняЧерез широкий терапевтичний індекс інтоксикація розвивається зазвичай лише у випадках вираженого передозування. ;Симптоми передозування: тяжкі екстрапірамідні порушення: гострі дискінетичні або дистонічні симптоми, глоссофарингеальний синдром, судома погляду, спазми гортані, горлянки; сонливість, іноді кома, збудження та сплутаність свідомості з делірієм; рідше – епілептичні напади; гіпертермія чи гіпотермія; серцево-судинна система: зниження або підвищення АТ, тахікардія або брадикардія, зміни на ЕКГ, такі як подовження інтервалів PQ та QT, тріпотіння та фібриляція шлуночків, серцево-судинна недостатність; рідко - м-холіноблокуючі ефекти: затуманеність зору, напад підвищення внутрішньоочного тиску, парез кишечника, затримка сечі; рідко – респіраторні ускладнення: ціаноз, пригнічення дихання, дихальна недостатність, аспірація, пневмонія. Лікування; симптоматичне та підтримуюче, з дотриманням загальних принципів лікування передозування, при цьому необхідно враховувати наступні обставини. Спроби викликати блювання можуть бути утруднені протиблювотним ефектом антипсихотичних препаратів. Через швидке всмоктування промивання шлунка рекомендується лише у випадках ранньої діагностики передозування. Форсований діурез та діаліз мало ефективні. Аналептики протипоказані, т.к. на фоні застосування галоперидолу через зниження порога судомної готовності є тенденція до розвитку епілептичних нападів. Якщо розвиваються тяжкі екстрапірамідні симптоми, слід застосувати протипаркінсонічні препарати, наприклад, біпериден внутрішньовенно; може знадобитися застосування протипаркінсонічних засобів протягом кількох тижнів. Пацієнтам у комі виконується інтубація. Спазм фарингеальних м'язів може ускладнювати інтубацію; у цьому випадку можливе застосування міорелаксантів короткої дії. У пацієнтів із симптомами інтоксикації показники ЕКГ та основні функціональні показники організму повинні постійно контролюватись аж до їх нормалізації. При артеріальній гіпотензії через посилення парадоксальних ефектів не слід застосовувати препарати адреналінового ряду (епінефрін (адреналін)), що впливають на кровообіг; натомість повинні застосовуватися препарати типу норадреналіну (наприклад, безперервні краплинні інфузії норадреналіну (норепінефрину)) або ангіотензинаміду. Бетаадреноміметиків слід уникати через те, що вони викликають посилення вазодилатації. Гіпотермію лікують повільним зігріванням. Інфузійні розчини для застосування у пацієнтів із гіпотермією повинні підігріватися. При сильній лихоманці слід застосовувати жарознижувальні засоби, якщо необхідно - крижані ванни. М-холіноблокуючі симптоми можуть усунутись застосуванням фізостигміну (1-2 мг внутрішньовенно) (при необхідності повторити); застосування у стандартній повсякденній практиці не рекомендується через важкі небажані ефекти цього лікарського препарату. Протисудомні препарати застосовують для лікування повторних епілептиформних судом за умови, що можливе проведення штучної вентиляції легень, оскільки є ризик пригнічення дихання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри виникненні, особливо в перші три місяці лікування, лихоманки, гінгівіту та стоматиту, фарингіту, гнійної ангіни та грипоподібних симптомів необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Слід уникати самолікування анальгетиками. До початку лікування галоперидолом пацієнтам необхідно провести дослідження загального аналізу крові (включаючи диференційований підрахунок формених елементів крові та числа тромбоцитів), показників ЕКГ та електроенцефалограми. При виявленні відхилень від норми галоперидол можна застосовувати лише за абсолютними показаннями та за умови проведення обов'язкових контрольних досліджень загальних показників крові. До початку лікування необхідна корекція гіпокаліємії. У пацієнтів з органічними ушкодженнями головного мозку, артеріосклеротичними цереброваскулярними захворюваннями та ендогенною депресією при терапії галоперидолом потрібна особлива обережність. У зв'язку з тим, що у літніх пацієнтів та пацієнтів із супутніми захворюваннями серцево-судинної системи можуть спостерігатися порушення внутрішньосерцевої провідності, на фоні терапії рекомендується регулярний моніторинг серцевої діяльності. У пацієнтів з феохромоцитомою, нирковою недостатністю, серцевою недостатністю або церебральною недостатністю на фоні терапії галоперидолом можуть розвиватися гіпотензивні реакції, тому такі пацієнти потребують ретельного спостереження. Незважаючи на те, що поширеність пізніх дискінезій достатньо не вивчена, літні пацієнти (особливо літні жінки) схильні до розвитку цього стану. Ризик розвитку пізніх дискінезій, особливо незворотного типу, зростає зі збільшенням тривалості лікування та при застосуванні антипсихотичних доз. Пізні дискінезії можуть розвинутись і після короткочасного лікування в низьких дозах. Антипсихотичне лікування спочатку може маскувати симптоми первинної пізньої дискінезії. Симптоми можуть виявлятися після відміни препарату. Необхідно бути обережними при виконанні важкої фізичної роботи, прийнятті гарячої ванни (можливий розвиток теплового удару внаслідок придушення центральної та периферичної терморегуляції в гіпоталамусі). Під час лікування не слід приймати "протизастудні" безрецептурні лікарські засоби (можливе посилення м-холіноблокуючих ефектів та ризику виникнення теплового удару). Слід захищати відкриті ділянки шкіри від надмірного сонячного випромінювання через підвищений ризик розвитку реакцій фотосенсибілізації. Лікування припиняють поступово, щоб уникнути виникнення синдрому «скасування». Протиблювота дія може маскувати ознаки лікарської токсичності та ускладнювати діагностику цих станів, першим симптомом яких є нудота. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно уникати (особливо на перших етапах лікування) або дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Дозування: 0. 5% Фасування: N10 Форма випуску: р-р д/ін'єкцій Упаковка: амп. Діюча речовина: Галоперидол.
522,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 амп.: Діюча речовина: галоперидол 5 мг; допоміжні речовини: молочна кислота 5 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл. 1 мл препарату в ампулі із безбарвного скла I гідролітичного класу з точкою для розлому. По 5 ампул у контурній пластиковій упаковці. 1 контурна пластикова упаковка разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиБезбарвний або жовтуватий, прозорий розчин без механічних включень.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик).ФармакокінетикаМаксимальні концентрації у крові після внутрішньом'язового введення досягаються через 20 хв. Галоперидол на 90% зв'язується, з білками плазми, 10% є вільною фракцією. Відношення концентрації в еритроцитах до концентрації у плазмі 1:12. Концентрація галоперидолу у тканинах вища, ніж у крові, препарат має тенденцію до кумуляції у тканинах. Галоперидол метаболізується у печінці, метаболіт не є активним. Галоперидол також піддається окисному N-дезалкілювання та глюкуронування. Період напіввиведення з плазми після внутрішньом'язового введення - 21 год (17-25 год), після внутрішньовенного - 14 год (10-19 год). Галоперидол виводиться у вигляді метаболітів з каловими масами – 60% (зокрема з жовчю – 15%) та із сечею – 40% (зокрема 1% – у незміненому вигляді). Легко проникає крізь гістогематичні бар'єри, у т.ч. через плацентарний та гематоенцефалічний, проникає у грудне молоко.ФармакодинамікаАнтипсихотичне засіб (нейролептик), похідне бутирофенону. Має виражену антипсихотичну дію, блокує постсинаптичні дофамінові рецептори в мезолімбічних та мезокортикальних структурах головного мозку. Висока антипсихотична активність поєднується з помірним седативним ефектом (у невеликих дозах надає активуючу дію) та вираженою протиблювотною дією. Викликає екстрапірамідні розлади, практично не виявляє м-холіноблокуючої дії. Седативна дія обумовлена блокадою альфа-адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія – блокадою дофамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічна дія та галакторея – блокадою дофамінових рецепторів гіпоталамуса. Тривалий прийом супроводжується зміною ендокринного статусу, у передній частці гіпофіза збільшується продукція пролактину та знижується – гонадотропних гормонів.Показання до застосуванняКупірування та лікування психотичних розладів різної етіології. Премедикація перед оперативним втручанням. Тривала і стійка до терапії блювота, у тому числі пов'язана з протипухлинною терапією.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжке токсичне пригнічення функції центральної нервової системи (ЦНС) та коматозні стани будь-якої етіології; захворювання ЦНС, що супроводжуються пірамідними та екстрапірамідними розладами (хвороба Паркінсона тощо); підвищена чутливість до похідних бутірофенону; психотичні розлади, пов'язані з деменцією у літніх пацієнтів, вагітність, період грудного вигодовування; діти віком до 3-х років. З обережністю: декомпенсовані захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. стенокардія, порушення внутрішньосерцевої провідності, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ) або схильність до цього - гіпокаліємія), одночасне застосування інших лікарських засобів (ЛЗ), які можуть викликати подовження інтервалу QT, епілепсія; закритокутова глаукома; печінкова та/або ниркова недостатність, гіпертиреоз (з явищами тиреотоксикозу), легенево-серцева та дихальна недостатність (в т.ч. при ХОЗЛ та гострих інфекційних захворюваннях), гіперплазія передміхурової залози із затримкою сечі, алкоголізм, дитячий та літній вік.Вагітність та лактаціяГалоперидол-Ріхтер протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння або сонливість (різного ступеня вираженості), тривога, акатизія, ейфорія/депресія, судомні розлади, екстрапірамідні розлади; при тривалому лікуванні - пізня дискінезія (прицмокування і зморщування губ/надування щік, швидкі та червоподібні рухи язика, неконтрольовані жувальні рухи, неконтрольовані рухи рук і ніг), пізня дистонія (прискорене моргання або спазми повік, незвичайний вираз обличчя або положення тіла, неконтроль руху, шиї, тулуба, рук і ніг) та злоякісний нейролептичний синдром (гіпертермія, м'язова ригідність, утруднене або прискорене дихання, тахікардія, аритмія, підвищення або зниження артеріального тиску (АТ), підвищене потовиділення, нетримання сечі, судомні розлади,пригнічення свідомості), зміна психічного стану – кататонічні прояви, підвищення активності креатинфосфокінази, міоглобінурія (рабдоміоліз), гостра ниркова недостатність). З боку серцево-судинної системи: при використанні у високих дозах - зниження АТ, ортостатична гіпотензія, аритмії аритмії (шлуночкові аритмії, типу "пірует"), зміни на ЕКГ (подовження інтервалу QT, ознаки тріпотіння та мерехтіння шлуночків), випадки. З боку травної системи: при застосуванні у високих дозах – зниження апетиту, сухість у роті, гіпосалівація, нудота, блювання, діарея чи запори, порушення функції печінки, аж до розвитку жовтяниці. З боку органів кровотворення: тимчасова лейкопенія або лейкоцитоз, агранулоцитоз, еритропенія та тенденція до моноцитозу. З боку сечостатевої системи: затримка сечі (при гіперплазії передміхурової залози), периферичні набряки, біль у грудних залозах, гінекомастія, гіперпролактинемія, порушення менструального циклу, зниження потенції, підвищення лібідо, пріапізм. З боку органів чуття: катаракта, ретинопатія, нечіткість зору. Алергічні реакції: макулопапульозні та акнеподібні зміни шкіри; фотосенсибілізація, бронхоспазм, ларингоспазм. Лабораторні показники: гіпонатріємія, гіпер- або гіпоглікемія. Інші: алопеція, збільшення маси тіла, тепловий удар.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує виразність гнітючого впливу на центральну нервову систему (ЦНС) етанолу, трициклічних антидепресантів, наркотичних анальгетиків, барбітуратів та снодійних ЛЗ, засобів для загальної анестезії. Підсилює дію периферичних м-холіноблокаторів та більшості гіпотензивних засобів (знижує дію гуанетидину внаслідок витіснення його з альфа-адренергічних нейронів та придушення його захоплення цими нейронами). Гальмує метаболізм трициклічних антидепресантів та інгібіторів МАО, при цьому збільшується (взаємно) їх седативний ефект та токсичність. При одночасному застосуванні з бупропіоном знижує поріг судомної готовності, збільшує ризик виникнення великих епілептичних нападів. Зменшує ефект протисудомних засобів (зниження судомного порога галоперидолом). Послаблює судинозвужувальну дію допаміну, фенілефрину, норепінефрину, ефедрину та епінефрину (блокада альфа-адренорецепторів галоперидолом, що може призвести до збочення дії епінефрину та до парадоксального зниження АТ). Знижує ефект протипаркінсонічних засобів (блокада дофамінових рецепторів у ЦНС). Змінює (може підвищувати чи знижувати) ефект антикоагулянтів. Зменшує дію бромокриптину (може знадобитися коригування дози). При застосуванні з метилдопою збільшує ризик розвитку психічних порушень (у т.ч. дезорієнтацію у просторі, уповільнення та утруднення процесів мислення). Амфетаміни знижують антипсихотичну дію галоперидолу, що у свою чергу зменшує їх психостимулюючий ефект (блокада галоперидолом альфа-адренорецепторів). М-холіноблокатори, блокатори Н1-гістамінових рецепторів I покоління та протипаркінсонічні засоби можуть посилювати м-холіноблокуючий вплив галоперидолу та знижувати його антипсихотичну дію (може знадобитися корекція дози). Тривале застосування карбамазепіну, барбітуратів та ін індукторів мікросомальних ферментів печінки знижує концентрацію галоперидолу в плазмі. У поєднанні з препаратами літію (особливо у високих дозах) можливий розвиток енцефалопатії (може викликати необоротну нейроінтоксикацію) та посилення екстрапірамідної симптоматики. При одночасному застосуванні з флуоксетином зростає ризик розвитку побічних ефектів із боку ЦНС, особливо екстрапірамідних реакцій. При одночасному застосуванні з препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції, підвищує частоту і тяжкість естрапірамідних розладів. Вживання міцного чаю або кави (особливо у великій кількості) знижує дію галоперидолу.Спосіб застосування та дозиКупірування та лікування психотичних розладів різної етіології У перші дні вводять внутрішньом'язово по 2-5 мг 2-3 рази на добу або внутрішньовенно в тій же дозі (ампулу слід розвести в 10-15 мл води для ін'єкцій), максимальна добова доза 60 мг. Після досягнення стійкого седативного ефекту переходять прийом препарату внутрь. Для пацієнтів похилого віку: 0,5-1,5 мг (0,1-0,3 мл розчину), максимальна добова доза – 5 мг (1 мл розчину). Для дітей старше 3-х років доза становить 0,025-0,05 мг на добу, поділена на 2 прийоми. Максимальна добова доза – 0,15 мг/кг. При гострих психозах – 5-10 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Вказану дозу можна вводити повторно 1-2 рази з інтервалом 30-40 хв до отримання бажаного ефекту. Максимальна добова доза – 100 мг. При гострому алкогольному психозі – внутрішньовенно, 5-10 мг; при неефективності проводять додаткову інфузію у дозі 10-20 мг зі швидкістю трохи більше 10 мг/хв. Премедикація перед оперативним втручанням За 30-40 хв до оперативного втручання внутрішньовенно або внутрішньом'язово 2-5 мг. Тривала і стійка до терапії блювота, у тому числі пов'язана з протипухлинною терапією. При "неприборканому" блюванні - по 1,5-2 мг 2 рази на добу. Парентеральний спосіб введення галоперидолу повинен проводитися під ретельним контролем лікаря, особливо у літніх пацієнтів та дітей, при досягненні терапевтичного ефекту слід перейти на прийом препарату внутрішньо.ПередозуванняПри передозуванні препарату можлива поява гострих нейролептичних реакцій, наведених нижче. Симптоми Ригідність м'язів, тремор, сонливість, зниження, іноді підвищення артеріального тиску, у важких випадках - коматозний стан, пригнічення дихання, шок, подовження інтервалу QT на ЕКГ, аритмія. Особливо має насторожувати підвищення температури тіла, яке може бути одним із симптомів злоякісного нейролептичного синдрому. У тяжких випадках передозування можуть спостерігатися різні форми порушення свідомості, аж до коми, судомні реакції. Лікування При прийомі внутрішньо – промивання шлунка, активоване вугілля. При пригніченні дихання може знадобитися штучна вентиляція легень. При зниженні артеріального тиску та колапсу – внутрішньовенно, для підтримки кровообігу, вводять плазму або концентрований альбумін, допамін або норепінефрін. Епінефрін у цих випадках застосовувати категорично забороняється, оскільки може спровокувати виражену гіпотонію! Для усунення екстрапірамідних симптомів центральні м-холіноблокатори та протипаркінсонічні лікарські засоби. внутрішньовенно вводять діазепам, розчин декстрози, ноотропи, вітаміни групи В і С. Діаліз неефективний. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПарентеральне введення має проводитися під суворим контролем лікаря, особливо у разі хворих похилого та дитячого віку. Після досягнення терапевтичного ефекту слід перейти на пероральну форму лікування. Оскільки галоперидол може викликати подовження інтервалу QT на ЕКГ, слід бути обережним за наявності ризику пролонгування QT (синдром QT; гіпокаліємія, препарати, що викликають подовження інтервалу QT), особливо при парентеральному введенні. У зв'язку з метаболізмом галоперидолу в печінці важливо виявляти обережність при призначенні його хворим з порушенням печінкової функції. Під час лікування хворим слід регулярно здійснювати моніторинг ЕКГ, формули крові, печінкових проб. Відомі випадки розвитку судом, спричинених галоперидолом. Хворим на епілепсію та хворим у станах, що схильні до розвитку судомного синдрому (алкоголізм, травма головного мозку в анамнезі), препарат слід застосовувати з особливою обережністю. Для усунення екстрапірамідних розладів призначають протипаркінсонічні засоби (циклодол та ін), ноотропи, вітаміни, їх застосування продовжують і після відміни галоперидолу, якщо вони виводяться з організму швидше, ніж галоперидол, щоб уникнути посилення екстрапірамідних симптомів. При розвитку пізньої дискінезії рекомендується поступове зниження дози (до повної відміни препарату). Необхідно бути обережними при виконанні важкої фізичної роботи, прийнятті гарячої ванни (можливий розвиток теплового удару внаслідок придушення центральної та периферичної терморегуляції в гіпоталамусі). Під час лікування не слід приймати "протизастудні" безрецептурні препарати (можливе посилення м-холіноблокуючих ефектів та ризику виникнення теплового удару). Слід захищати відкриті ділянки шкіри від надмірного сонячного випромінювання через підвищений ризик фотосенсибілізації. Лікування припиняють поступово, щоб уникнути виникнення синдрому "скасування". Протиблювота дія може маскувати ознаки лікарської токсичності та ускладнювати діагностику станів, першим симптомом яких є нудота. Під час лікування препаратом вживання алкоголю не рекомендується. Призначення антипсихотичних препаратів (у тому числі галоперидолу) для лікування психотичних розладів, пов'язаних з деменцією у пацієнтів похилого віку, викликає ризик смерті. Протягом 10-тижневого плацебо-контрольованого клінічного дослідження, смертність у групі пацієнтів, які отримували антипсихотичні препарати, склала близько 4,5% порівняно з частотою близько 2,6% у групі плацебо. Більшість смертельних випадків мали або серцево-судинні (наприклад, серцева недостатність, раптова смерть) причини та/або інфекційні (наприклад, пневмонії) причини. Наглядові клінічні дослідження показали, що як атипові антипсихотичні препарати, терапія традиційними нейролептиками може збільшити смертність. Препарат Галоперидол-Ріхтер, розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, не призначений.для лікування літніх пацієнтів із психозом, пов'язаним з деменцією. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час застосування препарату забороняється керувати транспортними засобами та займатися іншими видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептом