Лекарства и БАД Хиты продаж
509,00 грн
468,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою – 1 табл. активна речовина: рабепразол натрію – 10/20 мг (що відповідає рабепразолу 9,42/18,85 мг); допоміжні речовини: манітол (Е421) - 18,5/37 мг; магнію оксид легкий – 30/60 мг; гіпоролоза - 2,625/5,25 мг; низькозаміщена гіпоролоза - 12,75/25,5 мг; магнію стеарат - 1,125/2,25 мг; оболонка (сполучний шар): етилцелюлоза – 0,44/1,2 мг; магнію оксид легкий – 0,61/1,65 мг; оболонка кишковорозчинна: гіпромелози фталат - 6,3/13,8 мг; моногліцериди, діацетильовані - 0,64/1,4 мг; тальк – 0,59/1,3 мг; титану діоксид (Е171) - 0,32/0,7 мг; барвник заліза оксид червоний (E172) – 0,017 мг (для табл. 10 мг); барвник заліза оксид жовтий (E172) – 0,08 мг (для табл. 20 мг) Таблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 10 мг та 20 мг. По 14 чи 15 табл. у блістері з комбінованого матеріалу ОПА/Алюміній/ПВХ та фольги алюмінієвої. По 1, 2 чи 4 бл. поміщають у пачку картонну.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою коричнево-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивиразкове.ФармакокінетикаАбсорбція - висока, T max - 3,5 год. C max і AUC в плазмі носять лінійний характер в діапазоні доз від 10 до 40 мг. Метаболізується в печінці за участю ізоферментів CYP2C9 та CYP3A4. Біодоступність – 52%, не збільшується при багаторазовому прийомі. T 1/2 - 0,7-1,5 год, кліренс - (283±98) мл/хв. У пацієнтів з печінковою недостатністю AUC збільшується у 2 рази, T 1/2 – у 2-3 рази. У пацієнтів похилого віку концентрація у плазмі збільшується у 2 рази. C max – на 60%. Зв'язок із білками плазми крові – 97%. Виводиться нирками – 90% у вигляді 2 метаболітів: кон'югату меркаптурової кислоти (М5) та карбонової кислоти (М6), через кишечник – 10%. Особливі групи пацієнтів Ниркова недостатність. У пацієнтів із стабільною нирковою недостатністю у термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (Cl креатиніну <5 мл/хв/1,73 м 2 ), виведення рабепразолу натрію схоже на здоров'я. AUC та C max у цих пацієнтів були приблизно на 35% нижчі, ніж у здорових добровольців. У середньому T 1/2 рабепразолу становив 0,82 год у здорових добровольців, 0,95 год – у пацієнтів під час гемодіалізу та 3,6 год – після гемодіалізу. Кліренс препарату у пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують гемодіалізу, був приблизно вдвічі вищим, ніж у здорових добровольців. Печінкова недостатність. Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки переносять рабепразол у дозі 20 мг 1 раз на день, хоча AUC подвоєна та Cmax збільшена на 50% порівняно зі здоровими добровольцями. Літній вік. У пацієнтів похилого віку виведення рабепразолу дещо сповільнене. Після 7 днів прийому рабепразолу по 20 мг на добу в осіб похилого віку AUC була приблизно вдвічі більшою, а C max підвищена на 60% порівняно з молодими здоровими добровольцями. Проте ознак кумуляції рабепразолу не було. СYР2С19 поліморфізм. У пацієнтів із уповільненим метаболізмом ізоферменту CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг на добу AUC збільшується в 1,9 раза, а T 1/2 – у 1,6 рази порівняно з тими самими параметрами у швидких метаболізаторів, тоді як C max збільшується на 40%.ФармакодинамікаАнтисекреторний засіб з групи інгібіторів протонного насоса (Н+/K+-АТФази) метаболізується в парієтальних клітинах шлунка до активних сульфонамідних похідних, які інактивують сульфгідрильні групи Н+/K+-АТФази. Блокує заключну стадію секреції соляної кислоти, знижуючи вміст базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Має високу ліпофільність, легко проникає в парієтальні клітини шлунка і концентрується в них, надаючи цитопротекторну дію і збільшуючи секрецію гідрокарбонату. Антисекреторний ефект після прийому внутрішньо 20 мг рабепразолу настає протягом 1 години і досягає максимуму через 2-4 години, пригнічення базальної та стимульованої їжею секреції соляної кислоти через 23 години після прийому першої дози становить 62 і 82% відповідно, тривалість дії – 48 годин. Після закінчення прийому секреторна активність нормалізується протягом 2-3 днів. У перші 2-8 тижнів терапії концентрація гастрину в сироватці крові збільшується і повертається до вихідних рівнів протягом 1-2 тижнів після відміни. Не впливає на ЦНС, ССС та дихальну систему. На фоні прийому рабепразолу протягом 36 місяців стійких змін у морфологічній структурі ентерохромафінноподібних клітин, ступеня виразності гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії або поширенні інфекції Helicobacter pylori не виявлено. Вплив на концентрацію гастрину у плазмі крові. На початку терапії рабепразолом концентрація гастрину в плазмі збільшується, що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти. Концентрація гастрину повертається до початкового рівня зазвичай протягом 1-2 тижнів після припинення лікування. Під час лікування антисекреторними препаратами відбувається підвищення сироваткової концентрації гастрину. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну А (CgA) у плазмі крові. Підвищена концентрація CgA може завадити діагностиці нейроендокринних пухлин. Опубліковані дані свідчать, що застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) має бути припинено в діапазоні від 5 днів до 2 тижнів до визначення концентрації CgA. Що дозволяє використовувати дані про рівень CgA, який може бути помилково збільшений при терапії ІПП та повертається в діапазон нормальних значень після її відміни.Показання до застосуваннявиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення та виразка анастомозу; ерозивна та виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дорослих та дітей старше 12 років, або рефлюкс-езофагіт; підтримуюча терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби; неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; синдром Золлінгера-Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією; у складі комплексної терапії: ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки або хронічним гастритом; лікування та профілактика рецидиву виразкової хвороби, пов'язаної з Helicobacter pylori.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до активної речовини, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років, за винятком застосування при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі - до 12 років. З обережністю: тяжка ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; дитячий вік.Вагітність та лактаціяПрепарат Зульбекс протипоказаний для застосування під час вагітності. При необхідності застосування препарату Зульбекс у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів ВООЗ: дуже часто -> 1/10; часто - від >1/100 до <1/10; нечасто - від >1/1000 до <1/100; рідко – від >1/10000 до <1/1000; дуже рідко - від <1/10000, включаючи окремі повідомлення. У кожній групі небажані явища перераховані у порядку зменшення їхньої серйозності. Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – інфекції. З боку системи кровотворення: рідко – нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз. З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість (набряк обличчя, еритема), гострі системні алергічні реакції. Порушення метаболізму та харчування: рідко – анорексія; частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія (при тривалому застосуванні). З боку нервової системи: часто – безсоння; нечасто – підвищена збудливість; рідко – головний біль, запаморочення, сонливість, слабкість, депресія; частота невідома - сплутаність свідомості. З боку органу зору: рідко – порушення зору. З боку ССС: частота невідома – периферичні набряки. З боку дихальної системи: часто кашель, фарингіт, риніт; нечасто – бронхіт, синусит. З боку травної системи: часто – діарея, блювання, нудота, біль у животі, запор, метеоризм; нечасто – диспепсія, сухість слизової оболонки порожнини рота, відрижка; рідко – гастрит, стоматит, зміна смаку, гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія 2 . З боку шкірних покровів: нечасто - висип, еритема 1 ; рідко - свербіж, пітливість, бульозний висип 1 ; дуже рідко – мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона. З боку опорно-рухового апарату: часто – неспецифічний біль, біль у спині; нечасто - міалгія, судоми литкових м'язів, артралгія, перелом стегна, кісток зап'ястя або хребта З боку сечовидільної системи: нечасто – інфекції сечовивідних шляхів; рідко – інтерстиціальний нефрит. З боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, грипоподібний синдром; нечасто - біль у грудній клітці, озноб, пропасниця. Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – збільшення активності печінкових ферментів; рідко – збільшення маси тіла. При прийомі ІПТ можливе збільшення ризику виникнення переломів. У період постреєстраційного застосування були отримані спонтанні повідомлення про наступні небажані реакції: 1 випадок лімфоаденопатії та хворобливого сечовипускання, 1 випадок зниження АТ. При повному аналізі причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не був доведений.Взаємодія з лікарськими засобамиРабепразол уповільнює виведення деяких ЛЗ, що метаболізуються в печінці шляхом мікросомального окиснення (діазепам, фенітоїн, непрямі антикоагулянти). У зв'язку з тим, що рабепразол спричинює виражене та тривале зниження вироблення соляної кислоти, відзначалася взаємодія при одночасному прийомі з препаратами, абсорбція яких залежить від кислотності середовища шлунка. У здорових добровольців прийом рабепразолу викликав зниження концентрації кетоконазолу у плазмі крові на 33% та підвищення Cmin дигоксину на 22%. При одночасному прийомі слід коригувати дози кетоконазолу, дигоксину або інших препаратів, абсорбція яких залежить від кислотності середовища шлунка. Рабепразол, як і всі лікарські препарати, що блокують секрецію кислоти, може зменшувати всмоктування вітаміну B 12 (ціанокобаламін) внаслідок гіпо-або ахлоргідрії. Це слід враховувати у пацієнтів зі зниженим запасом вітаміну В 12 в організмі або з факторами ризику порушення всмоктування вітаміну B 12 за тривалої терапії або наявності відповідних клінічних симптомів. Не рекомендується одночасне застосування рабепразолу з атаназавір, т.к. значно знижуються ефекти атаназавіру. Рабепразол пригнічує метаболізм циклоспорину. Згідно з даними повідомлень про небажані явища, опубліковані фармакокінетичні дослідження та ретроспективний аналіз, можна припустити, що одночасний прийом ІПП та метотрексату (особливо високих доз) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити T . Проте спеціальних досліджень лікарської взаємодії метотрексату з ІПП не проводилось. При одночасному застосуванні рабепразолу та кларитроміцину показники AUC та C max рабепразолу збільшувалися на 11 та 34% відповідно, a AUC та C max 14-гідроксикларитроміцину (активний метаболіт кларитроміцину) збільшувалися на 42 та 46% відповідно. Дане збільшення показників не було визнано клінічно значущим.Спосіб застосування та дозиВсередину цілком не розжовуючи і не розламуючи. Час доби та прийом їжі не впливають на активність рабепразолу. При виразковій хворобі шлунка на стадії загострення та виразці анастомозу рекомендується приймати по 10-20 мг 1 раз на добу. Зазвичай курс терапії становить 6 тижнів, у деяких випадках тривалість лікування може бути збільшена ще на 6 тижнів. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки на стадії загострення рекомендується приймати по 10-20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить від 2 до 4 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 4 тижні. При лікуванні ерозивної ГЕРХ або рефлюкс-езофагіт рекомендується приймати по 10-20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить від 4 до 8 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 8 тижнів. При підтримувальній терапії ГЕРХ рекомендується приймати по 10-20 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування залежить стану пацієнта. При неерозивній ГЕРХ рекомендується приймати по 10-20 мг 1 раз на добу. Якщо після 4 тижнів лікування симптоми не зникають, слід провести додаткове дослідження пацієнта. Після усунення симптомів слід приймати препарат у дозі 10 мг на добу на вимогу. Для лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших станів, що характеризуються патологічною гіперсекрецією, дозу підбирають індивідуально. Початкова доза – 60 мг на добу, потім дозу підвищують та призначають препарат у дозі до 100 мг на добу при одноразовому прийомі або по 60 мг 2 рази на добу. Лікування має проводитись у міру клінічної необхідності. У деяких пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона тривалість лікування рабепразолом становила до 1 року. Для ерадикації Helicobacter pylori рекомендується приймати 20 мг 2 рази на добу за певною схемою з відповідною комбінацією антибіотиків. Тривалість лікування становить 7 днів. Особливі групи пацієнтів Пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна. У пацієнтів з легким та помірним ступенем печінкової недостатності концентрація рабепразолу в крові зазвичай вища, ніж у здорових пацієнтів. При призначенні препарату пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності слід бути обережним. Діти. Безпека та ефективність застосування рабепразолу у дітей віком 12 років та старше встановлена для короткострокового (до 8 тижнів) лікування ГЕРХ. Рекомендована доза для дітей віком від 12 років і старше становить 20 мг/добу тривалістю до 8 тижнів. Безпека та ефективність рабепразолу для застосування за іншими показаннями не встановлена для пацієнтів дитячого віку.ПередозуванняВідомості про передозування обмежені. Повідомлялося про прийом рабепразолу у дозі 60 мг 2 рази на добу та 160 мг одноразово. Побічні ефекти були мінімальними і не вимагали медичного втручання. Лікування: симптоматичне. Специфічний антидот невідомий. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми і тому слабко виводиться при діалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо і після лікування обов'язковий ендоскопічний контроль для виключення злоякісного новоутворення, оскільки лікування може замаскувати симптоматику та відстрочити правильну діагностику. Пацієнти не повинні приймати разом з препаратом Зульбекс інші лікарські засоби, що знижують кислотність шлункового соку (блокатори Н2-рецепторів або інгібітори протонної помпи). Не слід приймати препарат Зульбекс перед проведенням уреазного дихального тесту. При прийомі внутрішньо в дозі 20 мг на добу протягом 2 тижнів препарат Зульбекс не впливає на функцію щитовидної залози, метаболізм вуглеводів, на концентрацію в крові паратиреоїдного гормону, кортизолу, естрогену, тестостерону, пролактину, холецистокініну, секрету, лютеїнізуючого гормону, реніну, альдостерону та соматотропного гормону. Переломи Тривале лікування (більше 1 року) високими дозами ІПП може незначно підвищити ризик переломів стегна, зап'ястя та хребта, переважно у осіб похилого віку або за наявності інших факторів ризику. Наглядові дослідження дозволяють припустити, що ІПП можуть збільшувати загальний ризик переломів на 10-40%. Деякі з них можуть бути зумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та вживати достатню кількість вітаміну D та кальцію. Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом Згідно з літературними даними, одночасне застосування ІПП та метотрексату (особливо високих доз) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити період напіввиведення, що може призвести до прояву токсичності метотрексату. За потреби застосування високих доз метотрексату слід розглянути можливість тимчасового припинення терапії ІПП. Вплив на всмоктування вітаміну В12 Рабепразол, як і всі лікарські препарати, що блокують секрецію кислоти, може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламін) внаслідок гіпо-або ахлоргідрії. Це слід враховувати у пацієнтів зі зниженим запасом вітаміну В12 в організмі або з факторами ризику порушення всмоктування вітаміну В12 за тривалої терапії або за наявності відповідних клінічних симптомів. Гіпомагніємія При лікуванні ІПП протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках були відмічені випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозні прояви гіпомагніємії, такі як втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія можуть початися непомітно і їх можна пропустити. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і відміни ІПП. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають ІПП з такими препаратами, як дигоксин або препаратами, які можуть викликати гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати вміст магнію до початку терапії ІПП та в період терапії. Salmonella, Campylobacter, Clostridium difficile Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella, Campylobacter, Clostridium difficile. Підгострий шкірний червоний вовчак Застосування інгібіторів протонного насоса може викликати в окремих випадках ПККВ. У разі виникнення осередків ураження шкіри, особливо на відкритих для сонячного впливу ділянках, що супроводжуються артралгією, пацієнт повинен негайно звернутися за медичною допомогою. Лікарю слід розглянути питання про відміну препарату Зульбекс®. ПККВ внаслідок попередньої терапії інгібітором протонного насоса може збільшити ризик розвитку ПККВ при подальшій терапії іншими інгібіторами протонного насоса. Вплив на результати лабораторних досліджень Підвищення концентрації CgA у плазмі може впливати на результати досліджень, що проводяться з метою діагностики нейроендокринних пухлин. Щоб уникнути даного впливу, лікування препаратом Зульбекс® слід припинити не менше ніж за 5 днів до визначення концентрації CgA у плазмі крові. Якщо концентрації CgA та гастрину не повернулися до діапазону нормальних значень після початкового вимірювання, слід провести контрольне дослідження через 14 днів після припинення терапії ІПП. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами З огляду на особливості фармакодинаміки рабепразолу та його профілю небажаних ефектів, малоймовірно, що препарат Зульбекс® впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою. Однак у разі появи сонливості слід уникати цих видів діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробій продірявлений (трава), нігтики лікарські (квітки), кропива дводомна (листя).Характеристика«Фіточай «Звіробій+» - це суміш трави звіробою та квіток ромашки аптечної, застосовується як загальнозміцнюючий засіб і як біологічно активна добавка до їжі - джерела дубильних речовин та гіперицину. Збір добре зарекомендував себе, як додатковий засіб при комплексному лікуванні проблем зі шлунково-кишковим трактом, очищенні травної системи та кишечника, усунення порушень обмінних процесів, стимуляції перистальтики, зниження спазмів гладкої мускулатури, усунення больового синдрому. У народній медицині спектр застосування відвару з трав звіробою та ромашки досить широкий. Його рекомендується застосовувати як протизапальний, антисептичний засіб при лікуванні проблем порожнини рота, захворювань ясен та горла, ангінах, гінгівітах, стоматитах. Крім того, він використовується в комплексному лікуванні різних хвороб печінки та жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту (у тому числі для м'якого очищення кишківника, лікування метеоризму), для нормалізації артеріального тиску. Обидві трави мають сильні антидепресивні, седативні властивості і надають позитивну дію на центральну і вегетативну нервову систему, тонізуючи її, усуваючи стани напруженості, стресу або тривоги. Вони покращують сон, апетит, настрій, надаючи тонізуючу дію на весь організм.Інструкція1 чайну ложку (2,0 г), або 1 фільтр-пакет (1,5-2,0 г) залити 1 склянкою (200 мл) гарячої води, настояти 15 хвилин, процідити, приймати дорослим по ½ склянки (100 мл) 1 раз на день під час їжі. Готовий настій зберігати у холодильнику. Тривалість прийому – 1 місяць. Чи не поєднувати з прийомом лікарських засобів.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - джерела дубильних речовин і гіперицину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати одночасного прийому із лікарськими засобами. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N1 Форма випуску: фіточай Упакування: пак. Виробник: Фарм-Продукт Завод-виробник: Фарм-Продукт(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: трава звіробою продірявленого (70 мг), вітамін С (9 мг); допоміжні речовини: цукор молочний, стеариновокислий кальцій, гіпромелоза, твін 80, двоокис титану, барвник. Пігулки, 100 шт. по 0, 205 р.Характеристика"Звіробій П" успішно знімає спазм кровоносних судин і виявляє капілярозміцнювальну дію, покращує венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів.ФармакотерапівВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗавдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСировина: трава звіробою продірявленого 50 мг. Пакування 50 мг. у пачці картонні.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну. Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Клінічна фармакологіяІнші препарати на лікування захворювань нервової системи.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Вагітність та лактаціяЗ обережністю застосовувати при вагітності.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТрава звіробою продірявленого 50 г. Трава звіробою містить дубильні речовини, ефірну олію, тритерпенові сапоніни, вітаміни С, Е, флавоноїди, антрахінони, макро- та мікроелементи та інші біологічно активні речовини.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмВ'яжуче.Показання до застосуванняЗапальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та зіва (гінгівіти, стоматити); хронічний коліт (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату. При внутрішньому прийомі – вагітність, період лактації, дитячий вік до 12 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції. При тривалому застосуванні може викликати неприємні відчуття в області печінки та відчуття гіркоти в роті, у деяких випадках при прийомі внутрішньо – фотосенсибілізуючу дію (підвищена чутливість шкіри до дії сонячного світла).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЗвіробою трава.Опис лікарської формиСуміш шматочків стебел, листя, квіток, бутонів, недозрілих плодів та його частин. Колір від сірувато-зеленого до темно-зеленого та зеленувато-коричневого з численними білими, жовтувато-білими, жовтими, коричневими, рожево-фіолетовими вкрапленнями. Запах слабкий, своєрідний. Смак водного вилучення гіркуватий, злегка терпкий.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить похідні антрацену – головним чином гіперіцин, псевдогіперицин; флавоноїди – гіперозид, кверцитин, рутин, ізокверцитин, аментофлавон; ксантони - 1,3,6,7-тетрагідрокси-ксантон; ацилхлороглуциноли: гіперфорин з невеликою кількістю адгіперфорину; ефірні масла; олігомери; проціанідини та інші катехінові таніни; похідні кофеїнової кислоти, включаючи хлорогенову кислоту. Має м'яку антидепресивну, седативну та анксіолітичну дію, а також стимулюючу дію на органи ШКТ, кровообіг, загальну тонізуючу дію. Вважають, що антидепресивна дія рослини обумовлена здатністю його активних речовин пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та інших нейротрансмітерів, а також впливом на обмін мелатоніну.Завдяки високому вмісту флавоноїдів рослина має протизапальну дію. Встановлено, що гіперфорин пригнічує зростання грампозитивних бактерій Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae. Показана ефективність гіперфорину щодо пеніцилін-резистентних штамів та метицилін-резистентних штамів Staphylococcus aureus.Дія на організмЧинить в'яжучу та протизапальну дію.Показання до застосуванняСимптоматичні та реактивні депресії, стан занепокоєння, порушення сну. Як додатковий засіб при ендогенних депресіях (особливо в клімактеричному періоді), а також при захворюваннях легень, шлунка, кишечника, жовчного міхура. Зовнішньо: як додатковий засіб при суглобових та м'язових болях, а також при крововиливах та оперізуючому герпесі; для дезінфекції ран.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до біологічно активних компонентів звіробою, одночасне застосування інгібіторів МАО.Побічна діяПри застосуванні у рекомендованих дозах за показаннями побічні дії не виявлено. Не можна виключити появу відчуття наповненості шлунка, запору, фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з інгібіторами МАО можливе посилення ефектів та розвиток гіпертонічного кризу. При одночасному застосуванні звіробій може значно впливати на концентрацію в плазмі будь-яких лікарських засобів, що метаболізуються за участю ферментів системи цитохрому P450. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе зменшення ефективності дигоксину, а після припинення прийому препаратів звіробою – посилення токсичності дигоксину. При одночасному застосуванні танінові кислоти, які є у звіробої, можуть інгібувати абсорбцію заліза. Є повідомлення про розвиток ациклічної кровотечі при одночасному застосуванні звіробою з пероральними контрацептивами, що містять комбінацію етинілестрадіолу та левоноргестрелу. При одночасному застосуванні звіробій зменшує концентрацію теофіліну в плазмі крові у пацієнтів, які регулярно отримують теофілін. При одночасному застосуванні з флуоксетином, пароксетином, сертраліном, флувоксаміном, циталопрамом можливе посилення ефектів та розвиток серотонінового синдрому (підвищене потовиділення, тремор, почервоніння, сплутаність свідомості, ажитація). При одночасному застосуванні з циклоспорином можливе зменшення концентрації циклоспорину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиБлизько 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин, проціджують сир, що залишився. Об'єм отриманого настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі. Курс лікування 2 – 3 тижні. Для полоскань застосовують по 1/2 склянки настою 3 - 4 десь у день. Курс лікування – 5 – 10 днів. Перед вживанням настій рекомендується збовтувати.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПередбачається, що звіробій у високих концентраціях може ушкоджувати репродуктивні клітини.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦелюлоза мікрокристалічна (носій), трава очанки, капсула (желатин, барвник: діоксид титану), екстракт очанки, аскорбінова кислота, рутин окис цинку, рибофлавін, вітамін А, стеарат кальцію та діоксид кремнію аморфний (агенти антистежують).ХарактеристикаЩоб запобігти віковим змінам зору, необхідно забезпечити очам додатковий захист. Допоможе в цьому натуральна біологічно активна добавка до їжі Зіркова очанка. В основі Зоряної очанки - екстракт трави очанки. У народі очанку так і називають – «очна трава». Капсули Зіркова очанка містять екстракт очанки, який у десятки разів перевищує силу самої трави! Рослинний комплекс доповнений вітамінами (А, В2, С), рутином та цинком для вітамінно-мінеральної підтримки та живлення тканин ока.РекомендуєтьсяБіологічно активна добавка до їжі є додатковим джерелом флавоноїдів (рутина), вітамінів А, В2, С та цинку. Сприяє підтримці функціонального стану зорового апарату в осіб різних вікових категорій.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 2 капсули 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 30 днів. Через 10 днів прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
237,00 грн
204,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: сахароза, підсолоджувач глюкоза, екстракт прополісу стандартизований (10% галангіну) 15,0 мг; кстракт кореневищ імбиру лікарського (10 мг), ароматизатор харчовий "Гранат", лимонна кислота (регулятор кислотності), ментол (5 мг), барвник кармін. Таблетки масою 2,4 г. 18 пігулок.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки для розсмоктування.ХарактеристикаАктивні компоненти, що входять до складу ЗІРКИ, мають антиоксидантний і антиспастичним ефектом і рекомендуються для застосування при кашлі і болю в горлі.Фармакотерапевтична групаКомбінований натуральний препарат як джерело ментолу, флавонів. Зірочка-Прополіс – ефективна комбінація екстрактів природного походження.Властивості компонентівПрополіс - це клейкі речовини, зібрані бджолами з весняних бруньок дерев і модифіковані власними ферментами. Використовують прополіс для замазування щілин, дезінфекції сот, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Прополіс, що міститься в льодяниках "Зірочка", цінний тим, що містить вітаміни А, Е, РР, В1, В2, В3, В6, амінокислоти, поліфенольні смоли, терпеноїди, мінеральні солі, органічні кислоти (танскофейна, транскумарова, трансферулова, кори) , флавони (хризин, лютеолін, апігенін), флаваноїди (кверцетин, кемпферол, галангін). Встановлено, що бактерицидна активність прополісу проявляється по відношенню до всіх представників патогенної мікрофлори, навіть до таких, які є стійкими до дії антибіотиків. При цьому, на відміну від антибактеріальних препаратів,прополіс не викликає серйозних побічних дій. Крім цього, прополіс сприяє підвищенню імунітету, загоєнню тканин, покращує обмін речовин, зміцнює судини, знімає біль, що з'являється при запаленні верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки рота. Ментол (Levomenthol) має спазмолітичну та слабку антисептичну дію, дезодорує та освіжає порожнину рота. При нанесенні на слизові оболонки ментол викликає роздратування нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання, має легку місцеву знеболювальну дію. Екстракт імбиру має протизапальні властивості для ротової порожнини та горла.РекомендуєтьсяЕфективно при: Болях у горлі; стоматиті; пошкодження слизової рота; для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини простудних респіраторних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів; вагітність, годування груддю; порушення вуглеводного обміну надмірна маса тіла. З обережністю використовувати препарат рекомендується алергікам.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та годуванні груддю протипоказане.Спосіб застосування та дозиДорослим по одній таблетці чотири рази на день. Таблетки слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині, після прийому їжі. Тривалість прийому 10-15 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМістить сахарозу та глюкозу, що необхідно враховувати хворим на цукровий діабет, а також при гіпокалорійній дієті.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
244,00 грн
198,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: сахароза, підсолоджувач глюкоза, екстракт прополісу стандартизований (10% галангіну) 15,0 мг; кстракт кореневищ імбиру лікарського (10 мг), ароматизатор харчовий, лимонна кислота (регулятор кислотності), ментол (5 мг), барвник кармін. Таблетки масою 2,4 г. 18 пігулок.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки для розсмоктування.ХарактеристикаАктивні компоненти, що входять до складу ЗІРКИ, мають антиоксидантний і антиспастичним ефектом і рекомендуються для застосування при кашлі і болю в горлі.Фармакотерапевтична групаКомбінований натуральний препарат як джерело ментолу, флавонів. Зірочка-Прополіс – ефективна комбінація екстрактів природного походження.Властивості компонентівПрополіс - це клейкі речовини, зібрані бджолами з весняних бруньок дерев і модифіковані власними ферментами. Використовують прополіс для замазування щілин, дезінфекції сот, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Прополіс, що міститься в льодяниках "Зірочка", цінний тим, що містить вітаміни А, Е, РР, В1, В2, В3, В6, амінокислоти, поліфенольні смоли, терпеноїди, мінеральні солі, органічні кислоти (танскофейна, транскумарова, трансферулова, кори) , флавони (хризин, лютеолін, апігенін), флаваноїди (кверцетин, кемпферол, галангін). Встановлено, що бактерицидна активність прополісу проявляється по відношенню до всіх представників патогенної мікрофлори, навіть до таких, які є стійкими до дії антибіотиків. При цьому, на відміну від антибактеріальних препаратів,прополіс не викликає серйозних побічних дій. Крім цього, прополіс сприяє підвищенню імунітету, загоєнню тканин, покращує обмін речовин, зміцнює судини, знімає біль, що з'являється при запаленні верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки рота. Ментол (Levomenthol) має спазмолітичну та слабку антисептичну дію, дезодорує та освіжає порожнину рота. При нанесенні на слизові оболонки ментол викликає роздратування нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання, має легку місцеву знеболювальну дію. Екстракт імбиру має протизапальні властивості для ротової порожнини та горла.РекомендуєтьсяЕфективно при: Болях у горлі; стоматиті; пошкодження слизової рота; для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини простудних респіраторних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів; вагітність, годування груддю; порушення вуглеводного обміну надмірна маса тіла. З обережністю використовувати препарат рекомендується алергікам.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та годуванні груддю протипоказане.Спосіб застосування та дозиДорослим по одній таблетці чотири рази на день. Таблетки слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині, після прийому їжі. Тривалість прийому 10-15 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМістить сахарозу та глюкозу, що необхідно враховувати хворим на цукровий діабет, а також при гіпокалорійній дієті.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
251,00 грн
207,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: сахароза, підсолоджувач глюкоза, екстракт прополісу стандартизований (10% галангіну) 15,0 мг; кстракт кореневищ імбиру лікарського (10 мг), ароматизатор харчовий, лимонна кислота (регулятор кислотності), ментол (5 мг), барвник кармін. Таблетки масою 2,4 г. 18 пігулок.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки для розсмоктування.ХарактеристикаАктивні компоненти, що входять до складу ЗІРКИ, мають антиоксидантний і антиспастичним ефектом і рекомендуються для застосування при кашлі і болю в горлі.Фармакотерапевтична групаКомбінований натуральний препарат як джерело ментолу, флавонів. Зірочка-Прополіс – ефективна комбінація екстрактів природного походження.Властивості компонентівПрополіс - це клейкі речовини, зібрані бджолами з весняних бруньок дерев і модифіковані власними ферментами. Використовують прополіс для замазування щілин, дезінфекції сот, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Прополіс, що міститься в льодяниках "Зірочка", цінний тим, що містить вітаміни А, Е, РР, В1, В2, В3, В6, амінокислоти, поліфенольні смоли, терпеноїди, мінеральні солі, органічні кислоти (танскофейна, транскумарова, трансферулова, кори) , флавони (хризин, лютеолін, апігенін), флаваноїди (кверцетин, кемпферол, галангін). Встановлено, що бактерицидна активність прополісу проявляється по відношенню до всіх представників патогенної мікрофлори, навіть до таких, які є стійкими до дії антибіотиків. При цьому, на відміну від антибактеріальних препаратів,прополіс не викликає серйозних побічних дій. Крім цього, прополіс сприяє підвищенню імунітету, загоєнню тканин, покращує обмін речовин, зміцнює судини, знімає біль, що з'являється при запаленні верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки рота. Ментол (Levomenthol) має спазмолітичну та слабку антисептичну дію, дезодорує та освіжає порожнину рота. При нанесенні на слизові оболонки ментол викликає роздратування нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання, має легку місцеву знеболювальну дію. Екстракт імбиру має протизапальні властивості для ротової порожнини та горла.РекомендуєтьсяЕфективно при: Болях у горлі; стоматиті; пошкодження слизової рота; для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини простудних респіраторних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів; вагітність, годування груддю; порушення вуглеводного обміну надмірна маса тіла. З обережністю використовувати препарат рекомендується алергікам.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та годуванні груддю протипоказане.Спосіб застосування та дозиДорослим по одній таблетці чотири рази на день. Таблетки слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині, після прийому їжі. Тривалість прийому 10-15 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМістить сахарозу та глюкозу, що необхідно враховувати хворим на цукровий діабет, а також при гіпокалорійній дієті.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску: бальзам Виробник: Домінанта-Сервіс Завод-виробник: Данафа Фармасьютікал Джойнт Сток Компані(В'єтнам). . .
Склад, форма випуску та упаковкаБальзам - 1 мл: Активні компоненти: рідкий парафін 36,00; левоментол 22,40; м'яти перцевої олії 18,40; камфора рацемічна 8,80; ароматизатор "Green mediol" 0,70; гвоздична олія 0,46; коричника китайської олії 0,38; барвник бета-каротин 0,035. Бальзам у скляному флаконі, 12 мл.Фармакотерапевтична групаСпеціальний метод виготовлення бальзаму за давнім в'єтнамським рецептом сприяє легкому проникненню активних речовин у шкіру. Наносячи "Зірочку" на шкіру, ми тим самим використовуємо ефірні олії, що входять до складу бальзаму. Ефірні олії легко випаровуються і при вдиху потрапляють усередину організму, цим впливають як на фізичне, а й у психічне самопочуття людини. В емоційній сфері характер впливу "Зірочки" – запах оновлення, відновлення життєвих сил. Аромат бальзаму допомагає впоратися з емоційним виснаженням, подолати наслідки втоми та напруги, у тому числі ефективно знімає нервозність та розбитість після недосипання, швидко знімає втому, апатію, сонливість, підвищує продуктивність.Властивості компонентівМ'яти перцевої олії - за рахунок тонізуючої та охолодної дії стимулює мікроциркуляцію, підвищує тургор шкіри. Завдяки заспокійливій дії сприяє швидкому зняттю подразнення шкіри при алергічних реакціях, особливо після укусів комах. Випаровуючись, пари олії м'яти перцевої позитивно впливають на нервову систему, знижуючи головний біль, запаморочення, нудоту та наслідки заколисування. Дія ефірної олії м'яти перцевої обумовлена його основним компонентом – ментолом. В даний час ментол є загальновизнаним та поширеним засобом у більшості країн світу. Для ментолу характерний ряд дієвих ефектів на організм: дратівливий (викликає відчуття холоду), місцевоанестезуючий (сприяє зниженню болю), антисептичний (до ментолу чутливі деякі види бактерій і вірусів), заспокійливий.Камфора - знайшла широке застосування у медицині. Її застосовують як зігріваючий і відволікаючий засіб при м'язових болях та спазмах. Камфора дуже добре впливає на жирну і пористу шкіру, завдяки своїм бактерицидним властивостям сприяє більш швидкому загоєнню прищів і гнійників, усуненню висипу вугрів. Гвоздична олія - має яскраво виражені противірусні та антибактеріальні властивості, які можна порівняти хіба що з кращими хвойними антисептиками. Воно чудово підходить для профілактики поширення інфекцій та епідемій, прискорює одужання під час вірусних та застудних захворювань. Слід зазначити, що гвоздика - чудовий репелент. Гвоздиковий аромат ефективно відлякує комах. Гвоздикову олію можна використовувати для підтримки тонусу всіх типів шкіри.Коричне масло - має яскраво виражені заспокійливі та спазмолітичні дії. Благотворно впливає коричне масло та на шкіру, володіючи антимікотичною активністю, допомагає боротися з грибковими захворюваннями різної етіології.ІнструкціяРідкий бальзам "Зірочка" слід наносити на шкіру легкими рухами, що масажують, у тому числі в області активних і рефлексогенних точок. Потрібно легко, без напруги, масажувати її доти, доки шкіра не порозовіє і не з'явиться відчуття тепла. Процедуру проводять 2-4 десь у добу. Бальзам можна використовувати зовнішньо при застуді, грипі, нежиті, головному болі, запамороченнях. Для цього наносять невелику кількість "Зірочки" на непошкоджену шкіру крил і спинки носа, скроневої області, шиї, грудної клітки, спини. Дуже ефективні інгаляції з додаванням рідкого бальзаму "Зірочка", особливо під час спалахів респіраторних вірусних інфекцій. Декілька крапель цілющого бальзаму наповнить ароматом Вашу сауну або ванну кімнату. При укусах комах змащують болісне місце для заспокоєння шкіри.Для відлякування комах наносять невелику кількість бальзаму на відкриті ділянки шкіри.РекомендуєтьсяПри застуді, нежиті, кашлі, грипі, запаленні та болю носоглотки, усуває неприємні відчуття у носі; рекомендується при головному болі та запамороченні, морській хворобі; укусах комах.Протипоказання до застосуванняВагітність, годування груддю, індивідуальна непереносимість будь-якого компонента бальзаму. Пошкодження шкірних покровів, наявність шкірних захворювань на ділянках нанесення бальзаму (піодермія, дерматит, екзема). Епілепсія, схильність до судом, спазмофілія, бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та годуванні груддю протипоказане.Побічна діяМожливі алергічні (подразнення шкіри, еритема, висипання, лущення, свербіж, зміна кольору шкіри, кропив'янка, контактний дерматит, опіки) та бронхоспастичні реакції. У дітей молодшого віку можливий розвиток апное та колапсу при нанесенні бальзаму в ділянці носа.ПередозуванняПри випадковому попаданні бальзаму всередину симптоми передозування включають шлунково-кишкові (нудота, блювання, діарея, біль у животі) та неврологічні розлади (головний біль, запаморочення, відчуття жару/припливи, судоми, пригнічення дихання та кома). Лікування симптоматичне. Не слід викликати блювання через ризики, пов'язані з подальшою інгаляцією камфори та розвитком ларингоспазму у дітей молодшого віку, що може призвести до летального результату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід наносити бальзам на великі ділянки тіла. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з фахівцем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 5 мл: діюча речовина: амброксолу гідрохлорид 15,00 мг або 30,00 мг; допоміжні речовини: лимонна кислота моногідрат 1,00 мг або 2,00 мг, сорбітол рідкий 70% 2250,00 мг, гліцерол 860,00 мг, метилпарагідроксибензоат 6,00 мг, пропілпарагідроксибензоат 1,5 мг,00,0 полуниця 2,50 мг (дозування 15 мг/5 мл), ароматизатор малина 2,50 мг (для дозування 30 мг/5 мл), вода очищена до 5 мл. Розчин прийому внутрішньо 15 мг/5 мл і 30 мг/5 мл. По 120 мл у флакони з поліетилентерефталату. По 1 флакону з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиПрозора світло-жовта рідина із запахом полуниці.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Для амброксолу характерна швидка та майже повна абсорбція із шлунково-кишкового тракту з лінійною залежністю від дози в терапевтичному діапазоні концентрацій. Біодоступність становить 70-80%. Приблизно 30% прийнятої дози зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Через пресистемний метаболізм абсолютна біодоступність амброксолу після прийому внутрішньо знижується приблизно на 1/3. Метаболіти, такі як дибромоантранілова кислота, глюкуроніди, що утворюються у зв'язку з цим, виводяться нирками. Максимальна концентрація в плазмі (Сmax) при пероральному прийомі досягається через 1-2,5 години. У терапевтичному діапазоні концентрацій зв'язування з білками плазми становить близько 90%. Розподіл Об'єм розподілу (Vd) становить 552 л. Перехід амброксолу з крові до тканин при пероральному застосуванні відбувається швидко. Найвищі концентрації активного компонента препарату спостерігаються у легенях. Амброксол проникає в спинномозкову рідину та через плацентарний бар'єр, а також виділяється із грудним молоком. Метаболізм Амброксол метаболізується у печінці. Дослідження на мікросомах печінки людини показали, що CYP3A4 є переважаючою ізоформою, яка відповідає за метаболізм амброксолу до дибромантранілової кислоти. Частина амброксолу, що залишилася, метаболізується в печінці, головним чином, шляхом глюкуронізації і шляхом часткового розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% від введеної дози), а також невеликої кількості додаткових метаболітів. Загальний кліренс знаходиться в межах 660 мл/хв, на нирковий кліренс (приблизно 53 мл/хв) припадає близько 8% від загального кліренсу. Виведення Амброксол виводиться переважно нирками як метаболітів (90%); Приблизно 5-6% амброксолу виводиться нирками в постійному вигляді. Термінальний період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 10 годин та складається з двох фаз (альфа-фаза – 1,3 години, бета-фаза – 8,8 годин). Методом радіоактивної мітки було підраховано, що після прийому одноразової дози препарату протягом наступних 5 днів із сечею виділяється близько 83% прийнятої дози. Враховуючи високе зв'язування з білками плазми, великий Vd та повільний перерозподіл із тканин у кров, істотного виведення амброксолу при діалізі або форсованому діурезі не відбувається. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Не виявлено клінічно значущого впливу віку та статі на фармакокінетику амброксолу, тому немає підстав для підбору дози за цими ознаками. У пацієнтів із тяжкими захворюваннями печінки кліренс амброксолу зменшується на 20-40%. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок Т1/2 метаболітів амброксолу збільшується.ФармакодинамікаАмброксол є метаболітом бромгексину. Це відхаркувальний та муколітичний засіб, який стимулює секрецію слизу в дихальних шляхах. Вплив препарату полягає в деполімеризації мукополісахаридів та мукопротеїнових волокон у слизу. Амброксол знижує в'язкість слизу, завдяки чому підвищується циліарна моторика, що забезпечує відходження мокротиння при кашлі та полегшує непродуктивний кашель.Показання до застосуванняГострі та хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються виділенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; хронічна обструктивна хвороба легень; бронхіальна астма із утрудненим відходженням мокротиння; бронхоектатична хвороба;Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амброксолу, бромгексину або до інших компонентів препарату; спадкова непереносимість фруктози (у зв'язку з тим, що препарат містить сорбітол); Вагітність (I триместр); період грудного вигодовування; дитячий вік до 6 років (для дози 30 мг/5 мл); у дітей віком до 2-х років препарат може застосовуватися лише за призначенням лікаря. З обережністю вагітність (ІІ-ІІІ триместр); печінкова недостатність; ниркова недостатність; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення; порушення моторної функції бронхів та підвищене утворення мокротиння (при синдромі нерухомих вій).Вагітність та лактаціяАмброксол проникає крізь плацентарний бар'єр. Дані клінічних досліджень про застосування амброксолу у вагітних (особливо протягом перших 28 тижнів вагітності) відсутні. Доклінічні дослідження не виявили прямого чи непрямого несприятливого впливу на вагітність, ембріональний/фетальний, постнатальний розвиток та на родову діяльність. Наявний обмежений клінічний досвід застосування препаратів амброксолу після 28 тижнів вагітності не виявив негативного впливу на плід. Застосування амброксолу у І триместрі вагітності протипоказане. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності застосування препарату можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. У доклінічних дослідженнях було встановлено, що амброксол екскретується до грудного молока. Дані щодо екскреції амброксолу у грудне молоко у людини відсутні. Незважаючи на те, що небажані ефекти у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, не спостерігалися, застосування амброксолу в період грудного вигодовування протипоказане. Доклінічні дослідження амброксолу не виявили негативного на фертильність тварин.Побічна діяЧастота розвитку побічних реакцій, що розвиваються при прийомі амброксолу, класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше ніж 10%; часто – не менше 1% та менше 10%; нечасто – не менше 0,1% та менше 1%; рідко – не менше 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки; частота невідома. Порушення з боку імунної системи Рідко: реакції гіперчутливості, висипання на шкірі, кропив'янка. Частота невідома: анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк, свербіж шкіри. Порушення з боку нервової системи Часто: дисгевзія (порушення смакових відчуттів). Порушення з боку дихальної системи Нечасто: задишка (як ознака реакції гіперчутливості). Частота невідома: зниження чутливості у горлі (оніміння). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, зниження чутливості в ротовій порожнині (оніміння). Нечасто: диспепсія, блювання, діарея, біль у животі, сухість слизової оболонки порожнини рота та глотки. Дуже рідко: гіперсалівація (багате слиновиділення). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Частота невідома: багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Загальні розлади та порушення у місці введення Нечасто: гарячка.Взаємодія з лікарськими засобамиАмброксол не слід приймати одночасно з протикашльовими засобами через можливе придушення кашльового рефлексу та затримку секрету в дихальних шляхах. Амброксол не слід одночасно приймати із засобами, що пригнічують бронхіальну секрецію. Амброксол збільшує проникнення деяких антибіотиків (наприклад, амоксицилін, цефуроксим, еритроміцин, доксициклін) у легеневу тканину і, отже, збільшує їхню концентрацію в легеневій паренхімі.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Муколітичний ефект препарату виявляється при прийомі великої кількості рідини. Тому під час лікування рекомендується рясне питво. Препарат слід приймати безпосередньо перед сном. Для дозування використовують чайну ложку. Дорослі та діти старше 12 років Протягом перших 2-3 днів приймають по 10 мл (30 мг) розчину прийому внутрішньо 3 десь у день, потім дозу слід зменшити до 10 мл (30 мг) розчину прийому внутрішньо 2 десь у день. Діти від 6 до 12 років По 5 мл (15 мг) розчину для внутрішнього прийому 2-3 рази на день. Діти від 2 до 6 років По 2,5 мл (7,5 мг) розчину для внутрішнього прийому 3 рази на день. Діти віком до 2 років По 2,5 мл (7,5 мг) розчину для внутрішнього прийому 2 рази на день.ПередозуванняСпецифічних симптомів передозування у людини не описано. Є повідомлення про випадкове передозування, внаслідок яких спостерігалися симптоми відомих побічних ефектів амброксолу: нудота, диспепсія, діарея, блювання, біль у животі. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату, симптоматична терапія. Внаслідок високого ступеня зв'язування амброксолу з білками плазми крові та великого обсягу розподілу, проведення гемодіалізу або форсованого діурезу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ дітей та пацієнтів зі зниженим кашльовим рефлексом (літні пацієнти, пацієнти у несвідомому стані, або у стані іммобілізації) слід забезпечити евакуацію бронхіального секрету. Зниження в'язкості великої кількості секрету має поєднуватися з аспірацією. На початку терапії амброксолом можливе посилення кашлю у хворих на бронхіальну астму. Дітям молодше 2-х років амброксол слід застосовувати лише за призначенням лікаря. Пацієнтам, які приймають амброксол, не рекомендується виконання дихальної гімнастики через утруднення відходження мокротиння. При тяжких захворюваннях печінки та нирок препарат Зірочка Бронхо слід застосовувати з обережністю, зменшуючи дозу та збільшуючи інтервали між прийомами препарату. У разі рекомендується проводити лікування під наглядом лікаря). При застосуванні препаратів амброксолу дуже рідко спостерігалися важкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). Тому при появі будь-яких змін шкіри та слизових оболонок необхідно терміново звернутися до лікаря та припинити прийом препарату. При застосуванні препаратів амброксолу у формі розчину для внутрішнього прийому слід враховувати, що калорійність становить 2.6 ккал/г сорбітолу. Препарат Зірочка Бронхо можна призначати пацієнтам із цукровим діабетом. 5 мл розчину для внутрішнього прийому містять 2,1 мг сорбітолу, що відповідає 0.18 ХЕ. Препарат Зірочка Бронхо може викликати алергічні реакції (можливо, уповільненого типу) та бронхоспазм, у зв'язку з наявністю у складі метилпарагідроксибензоату та пропілпарагідроксибензоату. Прийом препарату Зірочка Бронхо може супроводжуватися незначним проносним ефектом у зв'язку з наявністю у складі сорбітолу. Муколітичні засоби можуть мати подразнюючу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, тому амброксол слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження про вплив препарату на здатність до керування транспортом та управління іншими механізмами не проводилися. Не було виявлено випадків впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 5 мл: діюча речовина: амброксолу гідрохлорид 15,00 мг або 30,00 мг; допоміжні речовини: лимонна кислота моногідрат 1,00 мг або 2,00 мг, сорбітол рідкий 70% 2250,00 мг, гліцерол 860,00 мг, метилпарагідроксибензоат 6,00 мг, пропілпарагідроксибензоат 1,5 мг,00,0 полуниця 2,50 мг (дозування 15 мг/5 мл), ароматизатор малина 2,50 мг (для дозування 30 мг/5 мл), вода очищена до 5 мл. Розчин прийому внутрішньо 15 мг/5 мл і 30 мг/5 мл. По 120 мл у флакони з поліетилентерефталату. По 1 флакону з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиПрозора світло-жовта рідина із запахом полуниці.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний муколітичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Для амброксолу характерна швидка та майже повна абсорбція із шлунково-кишкового тракту з лінійною залежністю від дози в терапевтичному діапазоні концентрацій. Біодоступність становить 70-80%. Приблизно 30% прийнятої дози зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Через пресистемний метаболізм абсолютна біодоступність амброксолу після прийому внутрішньо знижується приблизно на 1/3. Метаболіти, такі як дибромоантранілова кислота, глюкуроніди, що утворюються у зв'язку з цим, виводяться нирками. Максимальна концентрація в плазмі (Сmax) при пероральному прийомі досягається через 1-2,5 години. У терапевтичному діапазоні концентрацій зв'язування з білками плазми становить близько 90%. Розподіл Об'єм розподілу (Vd) становить 552 л. Перехід амброксолу з крові до тканин при пероральному застосуванні відбувається швидко. Найвищі концентрації активного компонента препарату спостерігаються у легенях. Амброксол проникає в спинномозкову рідину та через плацентарний бар'єр, а також виділяється із грудним молоком. Метаболізм Амброксол метаболізується у печінці. Дослідження на мікросомах печінки людини показали, що CYP3A4 є переважаючою ізоформою, яка відповідає за метаболізм амброксолу до дибромантранілової кислоти. Частина амброксолу, що залишилася, метаболізується в печінці, головним чином, шляхом глюкуронізації і шляхом часткового розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10% від введеної дози), а також невеликої кількості додаткових метаболітів. Загальний кліренс знаходиться в межах 660 мл/хв, на нирковий кліренс (приблизно 53 мл/хв) припадає близько 8% від загального кліренсу. Виведення Амброксол виводиться переважно нирками як метаболітів (90%); Приблизно 5-6% амброксолу виводиться нирками в постійному вигляді. Термінальний період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 10 годин та складається з двох фаз (альфа-фаза – 1,3 години, бета-фаза – 8,8 годин). Методом радіоактивної мітки було підраховано, що після прийому одноразової дози препарату протягом наступних 5 днів із сечею виділяється близько 83% прийнятої дози. Враховуючи високе зв'язування з білками плазми, великий Vd та повільний перерозподіл із тканин у кров, істотного виведення амброксолу при діалізі або форсованому діурезі не відбувається. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Не виявлено клінічно значущого впливу віку та статі на фармакокінетику амброксолу, тому немає підстав для підбору дози за цими ознаками. У пацієнтів із тяжкими захворюваннями печінки кліренс амброксолу зменшується на 20-40%. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок Т1/2 метаболітів амброксолу збільшується.ФармакодинамікаАмброксол є метаболітом бромгексину. Це відхаркувальний та муколітичний засіб, який стимулює секрецію слизу в дихальних шляхах. Вплив препарату полягає в деполімеризації мукополісахаридів та мукопротеїнових волокон у слизу. Амброксол знижує в'язкість слизу, завдяки чому підвищується циліарна моторика, що забезпечує відходження мокротиння при кашлі та полегшує непродуктивний кашель.Показання до застосуванняГострі та хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються виділенням в'язкого мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; хронічна обструктивна хвороба легень; бронхіальна астма із утрудненим відходженням мокротиння; бронхоектатична хвороба;Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амброксолу, бромгексину або до інших компонентів препарату; спадкова непереносимість фруктози (у зв'язку з тим, що препарат містить сорбітол); Вагітність (I триместр); період грудного вигодовування; дитячий вік до 6 років (для дози 30 мг/5 мл); у дітей віком до 2-х років препарат може застосовуватися лише за призначенням лікаря. З обережністю вагітність (ІІ-ІІІ триместр); печінкова недостатність; ниркова недостатність; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення; порушення моторної функції бронхів та підвищене утворення мокротиння (при синдромі нерухомих вій).Вагітність та лактаціяАмброксол проникає крізь плацентарний бар'єр. Дані клінічних досліджень про застосування амброксолу у вагітних (особливо протягом перших 28 тижнів вагітності) відсутні. Доклінічні дослідження не виявили прямого чи непрямого несприятливого впливу на вагітність, ембріональний/фетальний, постнатальний розвиток та на родову діяльність. Наявний обмежений клінічний досвід застосування препаратів амброксолу після 28 тижнів вагітності не виявив негативного впливу на плід. Застосування амброксолу у І триместрі вагітності протипоказане. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності застосування препарату можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. У доклінічних дослідженнях було встановлено, що амброксол екскретується до грудного молока. Дані щодо екскреції амброксолу у грудне молоко у людини відсутні. Незважаючи на те, що небажані ефекти у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, не спостерігалися, застосування амброксолу в період грудного вигодовування протипоказане. Доклінічні дослідження амброксолу не виявили негативного на фертильність тварин.Побічна діяЧастота розвитку побічних реакцій, що розвиваються при прийомі амброксолу, класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше ніж 10%; часто – не менше 1% та менше 10%; нечасто – не менше 0,1% та менше 1%; рідко – не менше 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки; частота невідома. Порушення з боку імунної системи Рідко: реакції гіперчутливості, висипання на шкірі, кропив'янка. Частота невідома: анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк, свербіж шкіри. Порушення з боку нервової системи Часто: дисгевзія (порушення смакових відчуттів). Порушення з боку дихальної системи Нечасто: задишка (як ознака реакції гіперчутливості). Частота невідома: зниження чутливості у горлі (оніміння). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, зниження чутливості в ротовій порожнині (оніміння). Нечасто: диспепсія, блювання, діарея, біль у животі, сухість слизової оболонки порожнини рота та глотки. Дуже рідко: гіперсалівація (багате слиновиділення). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Частота невідома: багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. Загальні розлади та порушення у місці введення Нечасто: гарячка.Взаємодія з лікарськими засобамиАмброксол не слід приймати одночасно з протикашльовими засобами через можливе придушення кашльового рефлексу та затримку секрету в дихальних шляхах. Амброксол не слід одночасно приймати із засобами, що пригнічують бронхіальну секрецію. Амброксол збільшує проникнення деяких антибіотиків (наприклад, амоксицилін, цефуроксим, еритроміцин, доксициклін) у легеневу тканину і, отже, збільшує їхню концентрацію в легеневій паренхімі.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Муколітичний ефект препарату виявляється при прийомі великої кількості рідини. Тому під час лікування рекомендується рясне питво. Препарат слід приймати безпосередньо перед сном. Для дозування використовують чайну ложку. Дорослі та діти старше 12 років Протягом перших 2-3 днів приймають по 10 мл (30 мг) розчину прийому внутрішньо 3 десь у день, потім дозу слід зменшити до 10 мл (30 мг) розчину прийому внутрішньо 2 десь у день. Діти від 6 до 12 років По 5 мл (15 мг) розчину для внутрішнього прийому 2-3 рази на день. Діти від 2 до 6 років По 2,5 мл (7,5 мг) розчину для внутрішнього прийому 3 рази на день. Діти віком до 2 років По 2,5 мл (7,5 мг) розчину для внутрішнього прийому 2 рази на день.ПередозуванняСпецифічних симптомів передозування у людини не описано. Є повідомлення про випадкове передозування, внаслідок яких спостерігалися симптоми відомих побічних ефектів амброксолу: нудота, диспепсія, діарея, блювання, біль у животі. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату, симптоматична терапія. Внаслідок високого ступеня зв'язування амброксолу з білками плазми крові та великого обсягу розподілу, проведення гемодіалізу або форсованого діурезу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ дітей та пацієнтів зі зниженим кашльовим рефлексом (літні пацієнти, пацієнти у несвідомому стані, або у стані іммобілізації) слід забезпечити евакуацію бронхіального секрету. Зниження в'язкості великої кількості секрету має поєднуватися з аспірацією. На початку терапії амброксолом можливе посилення кашлю у хворих на бронхіальну астму. Дітям молодше 2-х років амброксол слід застосовувати лише за призначенням лікаря. Пацієнтам, які приймають амброксол, не рекомендується виконання дихальної гімнастики через утруднення відходження мокротиння. При тяжких захворюваннях печінки та нирок препарат Зірочка Бронхо слід застосовувати з обережністю, зменшуючи дозу та збільшуючи інтервали між прийомами препарату. У разі рекомендується проводити лікування під наглядом лікаря). При застосуванні препаратів амброксолу дуже рідко спостерігалися важкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз). Тому при появі будь-яких змін шкіри та слизових оболонок необхідно терміново звернутися до лікаря та припинити прийом препарату. При застосуванні препаратів амброксолу у формі розчину для внутрішнього прийому слід враховувати, що калорійність становить 2.6 ккал/г сорбітолу. Препарат Зірочка Бронхо можна призначати пацієнтам із цукровим діабетом. 5 мл розчину для внутрішнього прийому містять 2,1 мг сорбітолу, що відповідає 0.18 ХЕ. Препарат Зірочка Бронхо може викликати алергічні реакції (можливо, уповільненого типу) та бронхоспазм, у зв'язку з наявністю у складі метилпарагідроксибензоату та пропілпарагідроксибензоату. Прийом препарату Зірочка Бронхо може супроводжуватися незначним проносним ефектом у зв'язку з наявністю у складі сорбітолу. Муколітичні засоби можуть мати подразнюючу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, тому амброксол слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження про вплив препарату на здатність до керування транспортом та управління іншими механізмами не проводилися. Не було виявлено випадків впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, не проводилися.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
262,00 грн
233,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 пакетик містить: речовини: парацетамол - 325 мг, фенирамина малеат - 20 мг, фенілефрину гідрохлорид - 10 мг, аскорбінова кислота - 50 мг. Допоміжні речовини: повідон – 25 мг, манітол – 2 г, кальцію фосфат – 30 мг, сахароза – 11,29 г, лимонна кислота – 1 г, натрію цитрату дигідрат – 100 мг, аспартам – 10 мг, ароматизатор «Апельсин» (для смаку Апельсин), ароматизатор «Малина» (для смаку Маліна), ароматизатор «Лимон» (для смаку Лимон) – 140 мг.Опис лікарської формиЛегко сипкий гранульований порошок зі смаком лимона: гранули від білого до світло-жовтого кольору із легким запахом лимона. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-жовтого кольору. Легко сипкий гранульований порошок зі смаком апельсина: гранули від білого до світло-жовтогарячого кольору з легким запахом апельсина. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-жовтогарячого кольору. Легко сипкий гранульований порошок зі смаком малини: гранули від білого до світло-рожевого кольору з легким запахом малини. Відновлений розчин прозорий або майже прозорий світло-малинового кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Має жарознижувальну, слабку протизапальну, протинабрякову, знеболювальну, протиалергічну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми «застуди». Звужує судини носа, усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки.ФармакокінетикаПарацетамол Парацетамол швидко і майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому препарату внутрішньо максимальна концентрація парацетамолу у плазмі досягається через 10-60 хвилин. Парацетамол розподіляється у більшості тканин організму, проникає через плаценту та у грудне молоко. У терапевтичних концентраціях зв'язування парацетамолу з білками плазми незначне, зростає зі збільшенням концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. Період напіввиведення становить 1-3 години. Фенірамін Максимальна концентрація феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2,5 години. Період напіввиведення феніраміну – 16-19 годин. 70-83% прийнятої дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді. Фенілефрин Фенілефрин всмоктується із шлунково-кишкового тракту та піддається первинному метаболізму в кишечнику та печінці. Виводиться із сечею практично повністю у вигляді сульфатних сполук. Максимальні концентрації у плазмі досягаються в інтервалі від 45 хв до 2 годин після прийому внутрішньо. Період напіввиведення становить 2-3 години. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Зв'язування з білками плазми становить 25%. При передозуванні аскорбінова кислота виводиться із сечею у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаПарацетамол Парацетамол має знеболюючий та жарознижувальний ефект шляхом придушення синтезу простагландинів у центральній нервовій системі. Не впливає на функцію тромбоцитів та гемостаз. Фенірамін Фенірамін є протиалергічним засобом – блокатором H1-гістамінових рецепторів. Усуває алергічні симптоми, помірною мірою має седативний ефект і також виявляє антимускаринову (М-холіблокуючу) дію. Фенілефрин Фенілефрин – симпатоміметичний засіб, при місцевому застосуванні має помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа1-адренорецепторів), зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, у т. ч. грипу), що супроводжуються високою температурою, ознобом, ломотою в тілі, головним та м'язовим болем, нежиттю, закладеністю носа, чханням.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до окремих компонентів препарату; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів або інших симпатоміметичних препаратів; одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або їх застосування протягом попередніх двох тижнів; портальна гіпертензія; алкоголізм; цукровий діабет; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція (препарат містить сахарозу); гіпертиреоз; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 12 років; тяжкі серцево-судинні захворювання; артеріальна гіпертензія; закритокутова глаукома; феохромоцитома; фенілкетонурія (препарат містить аспартам). З обережністю Виражений атеросклероз коронарних артерій, серцево-судинні захворювання, гострий гепатит, гемолітична анемія, бронхіальна астма, тяжкі захворювання печінки або нирок, гіперплазія передміхурової залози, утруднене сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, захворювання крові, дефіцит Жільбера, Дубіна-Джонсона і Ротора), пацієнти, що страждають на виснаження, зневоднення, пилородуоденальна обструкція, стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсія, одночасний прийом препаратів, здатних негативно впливати на печінку (наприклад, індукції).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане через відсутність даних щодо безпеки застосування препарату у цієї категорії пацієнтів.Побічна діяНебажані ефекти представлені відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1 /1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи. Дуже рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. Порушення імунної системи. Рідко: реакції гіперчутливості (шкірні висипання, задишка, анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк. Частота невідома: анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Порушення психіки. Рідко: підвищена збуджуваність, порушення сну. Порушення нервової системи. Часто: сонливість. Рідко: запаморочення, біль голови. Порушення органу зору. Рідко: мідріаз, парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. Порушення з боку серця. Рідко: тахікардія, серцебиття. Порушення з боку судин: Рідко: підвищення артеріального тиску. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто: нудота, блювання. Рідко: сухість у роті, запор, біль у животі, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Рідко: підвищення активності печінкових ферментів. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, еритема, кропив'янка. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Рідко: утруднення сечовипускання. Загальні розлади та порушення у місці введення: Рідко: нездужання. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних лікарських засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному застосуванні барбітуратів (фенобарбіталу), фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. При тривалому регулярному застосуванні парацетамол може посилювати антикоагулянтну дію варфарину та інших похідних кумарину та підвищувати ризик розвитку кровотеч. Одноразовий прийом парацетамолу такої дії не чинить. При застосуванні парацетамолу одночасно з метоклопрамідом збільшується швидкість всмоктування парацетамолу та, відповідно, швидше досягається його максимальна концентрація у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може збільшувати швидкість абсорбції парацетамолу. При одночасному застосуванні хлорамфенілолу з парацетамолом може збільшитись період напіввиведення хлорамфенілолу. Парацетамол може знизити біодоступність ламотриджину (за допомогою індукування його печінкового метаболізму) та зменшити дію ламотриджину. Абсорція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестираміном. У зв'язку з цим рекомендується приймати препарат Зірочка Флю за 1 годину до прийому колестираміну. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу, у зв'язку з чим у пацієнтів, які приймають пробенецид, доза парацетамолу має бути зменшена. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному споживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати лабораторного визначення сечової кислоти за допомогою преципітуючого агента. Фенірамін Фенірамін може посилювати вплив на центральну нервову систему інших лікарських засобів (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, транквілізаторів, наркотичних засобів). Етанол посилює седативну дію феніраміну. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів. Фенілефрин Препарат Зірочка Флю протипоказаний пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори моноамінооксидази (МАО) або приймали їх протягом попередніх двох тижнів, оскільки фенілефрин може посилювати дію інгібіторів МАО та спричинити гіпертонічний криз. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилліном) може збільшити ризик розвитку небажаних явищ серцево-судинної системи. Фенілефрин може знижувати гіпотензивну дію бета-адреноблокаторів та інших ангігіпертензивних препаратів (наприклад, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Ризик підвищення артеріального тиску та розвитку інших небажаних явищ із боку серцево-судинної системи може бути підвищений. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та іншими серцевими глікозидами може збільшити ризик розвитку аритмії або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метизергід) може збільшити ризик розвитку ерготизму.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинити вміст одного пакетика в 1 склянці кип'яченої гарячої води. Вживати у гарячому вигляді. Можна додати цукор за смаком. Повторну дозу можна приймати через кожні 4 години (не більше 4 доз протягом 24 годин). Препарат Зірочка Флю можна застосовувати будь-якої доби, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Препарат Зірочка Флю не слід приймати більше ніж 5 днів. Особливі групи пацієнтів Печінкова недостатність Пацієнтам з порушенням функції печінки або синдромом Жільбера необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами Зірочка Флю. Ниркова недостатність При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) інтервал між прийомами препарату Зірочка Флю повинен становити не менше 8 годин.ПередозуванняПарацетамол Симптоми (в основному обумовлені парацетамолом, виявляються після прийому понад 10-15 г парацетамолу): у тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, у тому числі може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити нефропатію та необоротне ураження печінки. Виразність передозування залежить від дози, тому треба попереджати пацієнтів про заборону одночасного прийому парацетамоловмісних препаратів. Виражений ризик отруєння особливо у літніх пацієнтів, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів, які страждають на виснаження та у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у перші 24 години: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і зазвичай не проявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів. Пошкодження печінки проявляється максимально в середньому після закінчення 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності ураження печінки може розвинутись гостра ниркова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Лікування Введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму. Фенірамін та Фенілефрин (симптоми передозування для феніраміну та фенілефрину об'єднані через ризик взаємного потенціювання парасимпатолітичної дії феніраміну та симпатоміметичної дії фенілефрину у разі передозування препарату). Симптоми передозування включають: сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, шкірний висип, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість, запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми, зміни поведінки, підвищення або зниження артеріального тиску та брадикардія. При передозуванні феніраміну повідомлялося про випадки атропіноподібного психозу. Специфічний антидот відсутній. Необхідні звичайні заходи надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів для підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метил фен і дат) через небезпеку виникнення судом. При артеріальній гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення артеріального тиску можливе внутрішньовенне запровадження альфа-адреноблокаторів, т.к. фенілефрин є селективним агоністом альфа1-адренорецепторів. Отже, гіпертензивний ефект при передозуванні фенілзфрину слід усунути шляхом блокування альфа1-адренорецепторів. При розвитку судом слід застосовувати діазепам.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (можливий розвиток гепатотоксичної дії). Препарат Зірочка Флю містить: Сахарозу (11,29 мг на пакетик). Це має бути прийняте до уваги у пацієнтів із цукровим діабетом. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, не слід приймати препарат Зірочка Флю. Аспартам. Містить джерело фенілаланіну, у зв'язку з чим застосування препарату Зірочка Флю протипоказане у пацієнтів з фенілкетонурією. Маннітол. У зв'язку з наявністю у складі манітолу препарат Зірочка Флю може мати легку послаблюючу дію. Не слід приймати препарат Зірочка Флю із пошкоджених пакетиків. Пацієнтам слід звернутися до лікаря, якщо: спостерігається бронхіальна астма (приступи утрудненого дихання), емфізема чи хронічний бронхіт; симптоми не проходять протягом 5 днів, або супроводжуються тяжкою лихоманкою протягом більш ніж гріх днів, шкірним висипом або постійним головним болем. Це може бути ознаки серйозніших захворювань. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Препарат Зірочка Флю може викликати сонливість, тому період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему