Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 г: Активні речовини: адапален – 1 мг; допоміжні речовини: карбомер 974Р (934P) - 4.5 мг, макроголу метилдекстрози сесквістеарат - 35 мг, гліцерол - 30 мг, сквалан натуральний - 60 мг, метилдекстрози сесквістеарат - 35 мг, дина1 дина мг, феноксиетанол – 5 мг, циклометикон – 130 мг, натрію гідроксид – до pH 6.5±0.15, вода очищена – до 1 г. 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 0,1% білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат для лікування вугрової висипки.ФармакокінетикаАбсорбція адапалена через шкіру дуже низька (близько 4% дози). Екскреція з організму відбувається головним чином через жовч.ФармакодинамікаАдапален - метаболіт ретиноїду, який діє на патологічний механізм розвитку Acne vulgaris, є сильним модулятором клітинного диференціювання та кератинізації і має комедонолітичну та протизапальну активність. Механізм дії адапалена заснований на взаємодії зі специфічними γ-рецепторами епідермальних клітин шкіри. Внаслідок дії адапалена відбувається зниження "зчепленості" епітеліальних клітин у гирлі сально-волосяного фолікула та зменшення утворення мікрокомедонів. Адапален надає протизапальну дію in vivo та in vitro, впливаючи на фактори запалення шляхом інгібування міграції лейкоцитів у вогнищі запалення, пригнічує хемотаксичну та хемокінетичну відповіді поліморфноядерних лейкоцитів людини та пригнічує метаболізм арахідонових .Показання до застосуванняВугровий висип легкого та середнього ступеня тяжкості, в т.ч. за наявності комедонів, папул та пустул.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до адапалену або будь-якої з допоміжних речовин; Дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека препарату для цієї вікової категорії не встановлена).Вагітність та лактаціяКлінічний досвід зовнішнього застосування адапалену при вагітності носить обмежений характер, проте доступні дані у пацієнток, які отримували препарат на ранніх термінах вагітності, не свідчать про його негативний вплив протягом вагітності або здоров'я плода. У зв'язку з обмеженим характером наявних даних, а також через можливість незначного проникнення адапалену через шкіру, препарат Дифферин® не слід застосовувати під час вагітності. У разі настання вагітності лікування слід припинити. Оскільки системна експозиція препарату Діфферин® у жінок, що годують груддю, незначна, не передбачається будь-якого впливу на дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Препарат Дифферин можна застосовувати в період грудного вигодовування. Щоб уникнути контакту немовляти з препаратом при застосуванні препарату Дифферин® у період грудного вигодовування, слід уникати нанесення на область грудей.Побічна діяПрепарат Діфферин може викликати наступні небажані лікарські реакції. З боку шкіри та підшкірних тканин: Часто (≥1/100 до Нечасто (≥1/1000 до Частота невідома – алергічний дерматит (алергічний контактний дерматит); болючість шкіри; припухлість шкіри; роздратування повік; еритема повік; свербіж повік; припухлість повік. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВсмоктування адапалену через шкіру низьке, тому його взаємодія із системними лікарськими препаратами малоймовірна. Не встановлено взаємодії з іншими лікарськими засобами, які можуть застосовуватися зовнішньо та одночасно з препаратом Діфферин®. При застосуванні препарату у вечірній час, вранці можна застосовувати такі препарати для зовнішнього лікування висипу вугрів, як розчини еритроміцину (до 4%) або кліндаміцину фосфату (1% у перерахунку на основу) або гелі бензоїлу пероксиду на водній основі (до 10%), оскільки ці препарати не викликають взаємної деградації або кумулятивного подразнення. Проте, одночасно з адапаленом не слід застосовувати інші ретиноїди або препарати зі схожим механізмом дії. Одночасне застосування препарату Діфферин і засобів для пілінгу, абразивних очищувальних засобів, а також засобів з підсушувальною, в'язкою або дратівливою дією (ароматичних або спиртовмісних засобів) не рекомендується.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Спосіб застосування: гель або крем слід наносити тонким шаром на уражені висипом вугрів ділянки шкіри 1 раз/сут перед сном на чисту суху шкіру, уникаючи попадання препарату в очі, на губи, слизові оболонки і куточки носа. Помітне клінічне покращення розвивається після 4-8 тижнів лікування, стійке покращення після 3-х місячного курсу лікування. Оскільки при лікуванні вугрової висипки прийнято чергування методів терапії, через 3 місяці терапії препаратом рекомендується проконсультуватися з лікарем про подальшу терапію.ПередозуванняСимптоми: надмірне нанесення препарату на шкіру не призведе до більш швидкого досягнення результату або отримання більш вираженого ефекту, проте при цьому може розвинутись почервоніння, лущення або дискомфорт. Препарат призначений лише для зовнішнього застосування. Лікування: при випадковому проковтуванні навіть незначної кількості препарату слід промити шлунок, при необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри підозрі на розвиток реакції підвищеної чутливості або тяжкої форми подразнення шкіри слід припинити застосування препарату. У деяких випадках, залежно від ступеня подразнення шкіри, кількість нанесень може бути скорочена або лікування призупинено до зникнення ознак подразнення. Відновлення лікування можливе після консультації з лікарем. Слід уникати попадання препарату в очі, рот, куточки носа та слизові оболонки. При випадковому попаданні препарату на слизові оболонки очей необхідно промити їх теплою водою. Препарат не можна наносити на ушкоджену внаслідок травми (порізи або садна), сонячного опіку або екзематозну шкіру. Для лікування вузлуватих та конглобатних акне важкого ступеня застосовують системні антибактеріальні препарати адапален, бензоїлу пероксид або комбінацію адапален+бензоїлу пероксид. У цьому випадку адапален може застосовуватися для лікування вугрової висипки на обличчі, грудях або спині під наглядом лікаря. Однак не слід застосовувати адапален у монотерапії у пацієнтів з тяжкою формою вугрового висипу на великих ділянках шкіри. Препарат у формі крему більш підходить для застосування на сухій та світлій шкірі. Щоб уникнути подразнення шкіри при застосуванні адапалену, необхідно звести до мінімуму вплив сонячного світла та штучного УФ опромінення, включаючи лампи сонячного світла. Якщо уникнути впливу неможливо, рекомендується застосування сонцезахисних засобів та одягу для захисту оброблених препаратом ділянок шкіри. При застосуванні препарату Діфферин® можливе використання косметичних засобів, що не мають комедогенних або в'яжучих властивостей. Препарат (гель і крем) Дифферин містить метилпарагідроксибензоат (Е218), який може викликати алергічні реакції під час або після завершення лікування. Гель містить пропіленгліколь, який може впливати на шкіру. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат Діфферин® не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 г: Активні речовини: адапален – 1 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь - 40 мг, метилпарагідроксибензоат - 1 мг, феноксиетанол - 2.5 мг, карбомер 940 P - 11 мг, динатрію едетат - 1 мг, полоксамер 182 - 2 мг, натрію гідроксид - до pH 5,0±. 1 р. 30 г - туби поліетиленові (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування 0,1% білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат для лікування вугрової висипки.ФармакокінетикаАбсорбція адапалена через шкіру дуже низька (близько 4% дози). Екскреція з організму відбувається головним чином через жовч.ФармакодинамікаАдапален - метаболіт ретиноїду, який діє на патологічний механізм розвитку Acne vulgaris, є сильним модулятором клітинного диференціювання та кератинізації і має комедонолітичну та протизапальну активність. Механізм дії адапалена заснований на взаємодії зі специфічними γ-рецепторами епідермальних клітин шкіри. Внаслідок дії адапалена відбувається зниження "зчепленості" епітеліальних клітин у гирлі сально-волосяного фолікула та зменшення утворення мікрокомедонів. Адапален надає протизапальну дію in vivo та in vitro, впливаючи на фактори запалення шляхом інгібування міграції лейкоцитів у вогнищі запалення, пригнічує хемотаксичну та хемокінетичну відповіді поліморфноядерних лейкоцитів людини та пригнічує метаболізм арахідонових .Показання до застосуванняВугровий висип легкого та середнього ступеня тяжкості, в т.ч. за наявності комедонів, папул та пустул.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до адапалену або будь-якої з допоміжних речовин; Дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека препарату для цієї вікової категорії не встановлена).Вагітність та лактаціяКлінічний досвід зовнішнього застосування адапалену при вагітності носить обмежений характер, проте доступні дані у пацієнток, які отримували препарат на ранніх термінах вагітності, не свідчать про його негативний вплив протягом вагітності або здоров'я плода. У зв'язку з обмеженим характером наявних даних, а також через можливість незначного проникнення адапалену через шкіру, препарат Дифферин® не слід застосовувати під час вагітності. У разі настання вагітності лікування слід припинити. Оскільки системна експозиція препарату Діфферин® у жінок, що годують груддю, незначна, не передбачається будь-якого впливу на дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Препарат Дифферин можна застосовувати в період грудного вигодовування. Щоб уникнути контакту немовляти з препаратом при застосуванні препарату Дифферин® у період грудного вигодовування, слід уникати нанесення на область грудей.Побічна діяПрепарат Діфферин може викликати наступні небажані лікарські реакції. З боку шкіри та підшкірних тканин: Часто (≥1/100 до Нечасто (≥1/1000 до Частота невідома – алергічний дерматит (алергічний контактний дерматит); болючість шкіри; припухлість шкіри; роздратування повік; еритема повік; свербіж повік; припухлість повік. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВсмоктування адапалену через шкіру низьке, тому його взаємодія із системними лікарськими препаратами малоймовірна. Не встановлено взаємодії з іншими лікарськими засобами, які можуть застосовуватися зовнішньо та одночасно з препаратом Діфферин®. При застосуванні препарату у вечірній час, вранці можна застосовувати такі препарати для зовнішнього лікування висипу вугрів, як розчини еритроміцину (до 4%) або кліндаміцину фосфату (1% у перерахунку на основу) або гелі бензоїлу пероксиду на водній основі (до 10%), оскільки ці препарати не викликають взаємної деградації або кумулятивного подразнення. Проте, одночасно з адапаленом не слід застосовувати інші ретиноїди або препарати зі схожим механізмом дії. Одночасне застосування препарату Діфферин і засобів для пілінгу, абразивних очищувальних засобів, а також засобів з підсушувальною, в'язкою або дратівливою дією (ароматичних або спиртовмісних засобів) не рекомендується.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Спосіб застосування: гель або крем слід наносити тонким шаром на уражені висипом вугрів ділянки шкіри 1 раз/сут перед сном на чисту суху шкіру, уникаючи попадання препарату в очі, на губи, слизові оболонки і куточки носа. Помітне клінічне покращення розвивається після 4-8 тижнів лікування, стійке покращення після 3-х місячного курсу лікування. Оскільки при лікуванні вугрової висипки прийнято чергування методів терапії, через 3 місяці терапії препаратом рекомендується проконсультуватися з лікарем про подальшу терапію.ПередозуванняСимптоми: надмірне нанесення препарату на шкіру не призведе до більш швидкого досягнення результату або отримання більш вираженого ефекту, проте при цьому може розвинутись почервоніння, лущення або дискомфорт. Препарат призначений лише для зовнішнього застосування. Лікування: при випадковому проковтуванні навіть незначної кількості препарату слід промити шлунок, при необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри підозрі на розвиток реакції підвищеної чутливості або тяжкої форми подразнення шкіри слід припинити застосування препарату. У деяких випадках, залежно від ступеня подразнення шкіри, кількість нанесень може бути скорочена або лікування призупинено до зникнення ознак подразнення. Відновлення лікування можливе після консультації з лікарем. Слід уникати попадання препарату в очі, рот, куточки носа та слизові оболонки. При випадковому попаданні препарату на слизові оболонки очей необхідно промити їх теплою водою. Препарат не можна наносити на ушкоджену внаслідок травми (порізи або садна), сонячного опіку або екзематозну шкіру. Для лікування вузлуватих та конглобатних акне важкого ступеня застосовують системні антибактеріальні препарати адапален, бензоїлу пероксид або комбінацію адапален+бензоїлу пероксид. У цьому випадку адапален може застосовуватися для лікування вугрової висипки на обличчі, грудях або спині під наглядом лікаря. Однак не слід застосовувати адапален у монотерапії у пацієнтів з тяжкою формою вугрового висипу на великих ділянках шкіри. Препарат у формі крему більш підходить для застосування на сухій та світлій шкірі. Щоб уникнути подразнення шкіри при застосуванні адапалену, необхідно звести до мінімуму вплив сонячного світла та штучного УФ опромінення, включаючи лампи сонячного світла. Якщо уникнути впливу неможливо, рекомендується застосування сонцезахисних засобів та одягу для захисту оброблених препаратом ділянок шкіри. При застосуванні препарату Діфферин® можливе використання косметичних засобів, що не мають комедогенних або в'яжучих властивостей. Препарат (гель і крем) Дифферин містить метилпарагідроксибензоат (Е218), який може викликати алергічні реакції під час або після завершення лікування. Гель містить пропіленгліколь, який може впливати на шкіру. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат Діфферин® не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: флуконазол 150мг; Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, стеарат магнію, сульфат натрію лаурил. Показання до застосуваннякриптококоз, включаючи криптококовий менінгіт та інфекції іншої локалізації (наприклад легень, шкіри), в т. ч.
Склад, форма випуску та упаковкаІнулін, дигідрокверцетин, магнію стеарат (агент антистежуючий), стеаринова кислота (стабілізатор).Опис лікарської формиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.ХарактеристикаДигідрокверцетин – це природна речовина з вираженими бактерицидними та протигрибковими властивостями, антиоксидант натурального походження, біофлавоноїд. Міститься у великій кількості в комлівій частині сибірської або даурської модрини, що ростуть на Далекому Сході та в районі озера Байкал. Дигідрокверцетин має протизапальну, знеболювальну, імуномодулюючу властивості. За рівнем антиоксидантної активності він лідирує серед подібних за спектром впливу речовин, і перевершує вітаміни С, Е і каротиноїди.РекомендуєтьсяРекомендована як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела дигідрокверцетину та інуліну.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 2-3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаДигідрокверцетин, МКЦ, кальцію або магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.ХарактеристикаБіологічно активна добавка «Дігідрокверцетин» створена, щоб допомогти вам зберегти у здоровому стані серце, легені та бронхи. Ефект досягається за рахунок позитивного впливу на судини цих органів та реологічні характеристики крові. Дрібні капіляри та великі вени пронизують усі тканини людського організму, доставляючи у клітини поживні речовини. Неправильний спосіб життя, хронічні захворювання можуть призвести до структурної зміни вен: погіршується тонус стінок, вони не отримують достатньо кисню, утворюються атеросклеротичні бляшки, від чого уповільнюється кровотік. Через війну судинне русло перестає виконувати свої функції повною мірою. Адже стану кровоносної системи залежить здоров'я всього організму. Для захисту судин від змін можна застосовувати препарати з біофлавоноїдами. Так називають рослинні пігменти, які відіграють важливу біологічну роль для організму людини, виступаючи як потужні антиоксиданти і капіляропротектори. Найбільш дієвий у цьому плані флавоноїд - дигідрокверцетин, виділений з кори модрини сибірської. За будовою він схожий на рутин, але набагато перевершує його за фармакобіологічною активністю. Потрапляючи в організм, речовина уповільнює процес перекисного окиснення ліпідів та покращує метаболізм у венозній стінці. Таким чином зберігаються нормальна циркуляція крові, достатня міцність та еластичність вен. Їх стінки зміцнюються і стають менш схильними до структурних змін.РекомендуєтьсяЯк біологічно активної добавки до їжі - джерела дигідрокверцетину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяОбмежень та протипоказань щодо прийому препарату в період вагітності та лактації немає.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці (капсулі) щодня під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаДигідрокверцетин, МКЦ, кальцію або магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.ХарактеристикаБіологічно активна добавка «Дігідрокверцетин» створена, щоб допомогти вам зберегти у здоровому стані серце, легені та бронхи. Ефект досягається за рахунок позитивного впливу на судини цих органів та реологічні характеристики крові. Дрібні капіляри та великі вени пронизують усі тканини людського організму, доставляючи у клітини поживні речовини. Неправильний спосіб життя, хронічні захворювання можуть призвести до структурної зміни вен: погіршується тонус стінок, вони не отримують достатньо кисню, утворюються атеросклеротичні бляшки, від чого уповільнюється кровотік. Через війну судинне русло перестає виконувати свої функції повною мірою. Адже стану кровоносної системи залежить здоров'я всього організму. Для захисту судин від змін можна застосовувати препарати з біофлавоноїдами. Так називають рослинні пігменти, які відіграють важливу біологічну роль для організму людини, виступаючи як потужні антиоксиданти і капіляропротектори. Найбільш дієвий у цьому плані флавоноїд - дигідрокверцетин, виділений з кори модрини сибірської. За будовою він схожий на рутин, але набагато перевершує його за фармакобіологічною активністю. Потрапляючи в організм, речовина уповільнює процес перекисного окиснення ліпідів та покращує метаболізм у венозній стінці. Таким чином зберігаються нормальна циркуляція крові, достатня міцність та еластичність вен. Їх стінки зміцнюються і стають менш схильними до структурних змін.РекомендуєтьсяЯк біологічно активної добавки до їжі - джерела дигідрокверцетину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяОбмежень та протипоказань щодо прийому препарату в період вагітності та лактації немає.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці (капсулі) щодня під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активна речовина: дигідротахістерол - 1 мг; допоміжна речовина: гліцерил каприлокапрат (середньоланцюгові тригліцериди) до 1 мл. У флаконах оранжевого скла по 10, 15, або 20 мл, закупорених кришками з крапельницями.Опис лікарської формиПрозора масляниста рідина безбарвна або слабо-жовтого кольору, без запаху.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре абсорбується в кишечнику, максимальна концентрація в плазмі досягається через 6 годин після прийому. Всмоктування може порушуватись при захворюваннях печінки, жовчних проток або шлунково-кишкового тракту. Дигідротахістерол у печінці перетворюється в основному на два активні метаболіти - 25-гідроксідігідротахістерол і 1α,25-дигідроксідігідротахістерол, які зв'язуються з рецепторами 1α,25-дигідроксивітаміну D - гормональної форми вітаміну D і виявляють подібну йому дію. На відміну від вітамінів D2 і D3, утворення активних метаболітів дигідротахістеролу не регулюється за типом зворотного зв'язку. Тому концентрація 25-гидроксидигидротахистерола у крові зростає лінійно зі збільшенням прийнятої дози препарату, що зумовлює необхідність ретельного підбору та контролю дози препарату,що забезпечує нормальний рівень кальцію в крові та відсутність гіперкальціємії. Період напіввиведення дигідротахістеролу становить 10,5-13 годин. Депонується в печінці, жирі, шкірі, м'язах та кістках. Екскреція: переважно через жовч із фекаліями. При тривалому застосуванні дигідротахістеролу в терапевтичних дозах концентрація дигідротахістеролу в плазмі лінійно пов'язана з величиною денної дози. При тривалому прийомі препарату в дозі 1 мг на добу концентрація кальцію в сироватці, як правило, залишається постійною. Не викликає явищ звикання.ФармакодинамікаСинтетичний аналог вітаміну D. Підвищує концентрацію кальцію у крові як рахунок збільшення його всмоктування в кишечнику, і у результаті мобілізації кальцію з кістки. Крім того, стимулює абсорбцію фосфату тонкої кишки, а також збільшує екскрецію неорганічного фосфору нирками. Регулює мінералізацію кісткової тканини. Дія препарату проявляється швидше, ніж у вітаміну D2 (ергокальциферолу) та вітаміну D3 (колекальциферолу). На відміну від вітамінів D2 і D3, дигідротахістерол може застосовуватися при тяжких ураженнях нирок, зокрема при ренальній остеодистрофії, оскільки не вимагає активації у нирках.Показання до застосуванняГіпокальціємія на фоні гіпопаратиреозу (післяопераційного, ідіопатичного, пухлинного, при саркоїдозі або туберкульозі), тетанія.Протипоказання до застосуванняУсі захворювання, що супроводжуються гіперкальціємією; підвищена чутливість до препарату (або лікарських препаратів групи вітаміну D). Гіпервітаміноз D. Гіпермагніємія. Органічні ураження серця на стадії декомпенсації. Препарат не рекомендується застосовувати для дітей, оскільки дані щодо безпеки застосування дигідротахістеролу у дітей відсутні. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяДигідротахістерол у незначних кількостях проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Слід уникати застосування препарату протягом вагітності та в період лактації.Побічна діяГіперкальціурія на тлі нормального або зниженого кальцію у крові. Алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі дигідротахістеролу з іншими сполуками групи вітаміну D, а також з препаратами та харчовими добавками, що містять кальцій, тіазидними діуретиками та рифампіцином, можливий розвиток гіперкальціємії. При одночасному прийомі з препаратами, що містять магній, можливе виникнення гіпермагніємії. Дигідротахістерол посилює дію серцевих глікозидів та блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. При одночасному прийомі з дигідрот-хістеролом серцевих глікозидів або блокаторів "повільних" кальцієвих каналів можливе зниження дози останніх. Гіперкальціємія, спричинена передозуванням дигідротахістеролу, може збільшувати токсичну дію серцевих глікозидів. Барбітурати (фенобарбітал), протиепілептичні засоби [фенітоїн, карбамазепін, примідон] послаблюють дію дигідротахістеролу внаслідок посилення метаболізму в неактивні метаболіти. Аніонообмінні смоли (колестирамін, колестипол) та вазелінове масло послаблюють фармакологічну дію препарату за рахунок зниження абсорбції у шлунково-кишковому тракті. Препарати, що пригнічують остеокластичну резорбцію кістки, такі як кальцитонін та бісфосфонати, знижують гіперкальціємічний ефект дигідротахістеролу. Якщо на фоні прийому дигідрохістеролу проводять одночасне лікування тироксином, то після його відміни можливий розвиток гіперкальціємії.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо після їди. Дозують краплями з крапельниці чи очної піпетки. Одна крапля препарату містить 0,03 мг дигідротахістеролу; в 1 мл препарату загалом 33 краплі. Дозу встановлюють індивідуально залежно від стану хворого та вмісту кальцію та фосфору в крові. Слід підібрати таку дозу, коли вміст кальцію в крові буде знаходитися біля нижньої межі норми. При гіпопаратеріозі – дорослим початкова доза – від 0,8-2,4 мг (27-80 крапель) 1 раз на день протягом 4 днів, при виражених позитивних зрушеннях у вмісті кальцію та фосфору у сироватці крові переходять на підтримуючу дозу – по 0 2-10 мг (7-33 краплі) на день. Лікування проводять протягом тривалого часу (від 2-3 місяців до року та більше) залежно від тяжкості захворювання. При тетанії - по 0,5 - 1,5 мг на добу (17-50 крапель) протягом 7-10 днів, при поліпшенні - 0,25-0,5 мг на добу (8-17 крапель) протягом наступних 3 діб, що підтримує доза – від 0,25 до 1 мг (8-33 краплі) на тиждень. Технічна інформація. При дозі препарату за допомогою крапельниці для підвищення точності дозування необхідно тримати флакон вертикально.ПередозуванняПри передозуванні можливий прояв ознак гіперкальціємії. Ранні ознаки гіперкальціємії: втрата апетиту, нудота, запор або діарея, сухість слизової оболонки ротової порожнини, головний біль, спрага, поліурія, втома, астенія, що виявляються на фоні прийому препарату. Пізні ознаки: біль у кістках, помутніння сечі, підвищення артеріального тиску, гіперемія, кон'юнктиви, фотосенсибілізація очей, аритмія, сонливість, свербіж шкіри, панкреатит. При появі ознак гіперкальціємії негайно зверніться до лікаря. Хронічна передозування можливе у дорослих при прийомі препарату протягом декількох тижнів або місяців у дозі, що перевищує 1,0 мг (33 краплі) на день. У деяких хворих передозування може спостерігатися за меншої дози. При хронічному передозуванні можливе посилення гіпер-кальціурії. Тривале підвищення рівня кальцію в крові може призвести до порушення функції нирок, розвитку сечокам'яної хвороби, кальцинозу м'яких тканин та нирок. Кальцій може депонуватися у багатьох тканинах, включаючи артерії та нирки, що веде до підвищення артеріального тиску та ниркової недостатності. Кальциноз може виникати також у серці, легенях, шкірі. У поодиноких випадках виникають зміни рогової оболонки очей, ураження зубів. Можливий гіперкальціємічний криз з дегідратацією, ступором, комою та азотемією. У разі передозування препарат скасовують. Рекомендуються рясне питво, дієта зі зниженим вмістом кальцію, проносні. При гіперкальціємічному кризі проводять внутрішньовенне введення 0,9% розчину натрію хлориду, можливо з додаванням "петлевих" діуретиків (фуросеміду або етракінової кислоти). Діурез повинен контролюватись та підтримуватися на рівні >3 мл/кг/годину протягом гострої стадії лікування. Інші заходи для лікування стійких випадків, викликаних препаратом гіперкальціємії, можуть включати введення бісфосфонатів, кальцитоніну, колестираміну, цитратів або кортикостероїдів, гемодіаліз. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПротягом курсу лікування необхідно контролювати вміст кальцію та фосфору в сироватці крові та сечі не рідше одного разу на місяць на початковому етапі лікування, а після підбору оптимальної дози та стабілізації стану хворого – не рідше одного разу на три місяці. Рівень кальцію сироватки повинен підтримуватися між 1,9 та 2,5 ммоль/л, переважно у нижній межі зазначеного інтервалу. Якщо добуток загального кальцію сироватки на неорганічний фосфор сироватки [Сообщ(ммоль/л) х Рнеорг (ммоль/л)] перевищить 6, прийом препарату слід негайно припинити до відновлення нормокальціємії. Препарат повинен з обережністю призначатися хворим на іщемічну хворобу серця та ослаблену ниркову функцію, особливо при вторинному гіперпаратиреозі. При нирковій остеодистрофії з гіперфосфатемією є високий ризик виникнення метастатичної кальцифікації, тому дигідротахістерол призначають лише при нормалізації концентрації фосфатів у крові. Слід контролювати рівень кальцію у пацієнтів похилого віку при різкій зміні дієти та режиму рухової активності. Гіперкальціємія або гіперкальціурія можуть бути скориговані шляхом відміни препарату та зниження споживання кальцію до нормалізації концентрації кальцію у сироватці крові. Зазвичай, цей період становить 1 тиждень. Потім терапія може бути продовжена, починаючи з половини останньої дози, що застосовувалася. Дія дигідротахістеролу може тривати протягом 1-2 місяців після припинення прийому. Даних щодо негативного впливу дигідротахістеролу при керуванні транспортними засобами та роботі з рухомими механізмами не виявлено. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Краплі для внутрішнього прийому в маслі, 1 мг/мл.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: дигоксин – 0,25 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 6,25 мг; сахароза (цукор) – 15 мг; кальцію стеарат – 0,5 мг; декстроза моногідрат – 20 мг; лактоза моногідрат (цукор молочний) – 7,5 мг; тальк – 0,5мг. Пігулки 0,25 мг. По 10, 14 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої або пакувального паперу. По 3, 5, 10 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток або 4 контурні осередкові упаковки по 14 таблеток з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПігулки білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою, з маркуванням "R" на одній стороні або без неї.ФармакокінетикаВсмоктування дигоксину із шлунково-кишкового тракту варіабельно становить 70-80 % дози і залежить від моторики шлунково-кишкового тракту, лікарської форми, супутнього прийому їжі, від взаємодії з іншими лікарськими засобами. Біодоступність 60-80%. При нормальній кислотності шлункового соку руйнується незначна кількість дигоксину, при гіперацидних станах може руйнуватися більша його кількість. Для повної абсорбції потрібна достатня експозиція в кишечнику: при зниженні моторики шлунково-кишкового тракту біодоступність максимальна, посилена перистальтика – мінімальна. Здатність дигоксину накопичуватися в тканинах (кумулювати) пояснює відсутність кореляції на початку лікування між вираженістю фармакодинамічного ефекту та концентрацією його у плазмі крові. Зв'язок із білками плазми становить 25 %.Об'єм розподілу, що здається, - 5 л/кг. Метаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками (60-80% у незмінному вигляді), період напіввиведення становить близько 40 годин (визначається функцією нирок). Інтенсивність ниркового виведення визначається величиною гломерулярної фільтрації. При незначній хронічній нирковій недостатності, зниження ниркового виведення дигоксину компенсується за рахунок печінкового метаболізму до неактивних сполук. При печінковій недостатності компенсація відбувається за рахунок посилення ниркового виведення дигоксину.ФармакодинамікаДігоксин – серцевий глікозид. Виявляє позитивну інотропну дію, обумовлену прямою інгібуючою дією натрій-калієвої АТФази мембран кардіоміоцитів, що призводить до збільшення внутрішньоклітинного вмісту іонів натрію і, відповідно, зниження іонів калію. Підвищений вміст іонів натрію викликає активацію натрій-кальцієвого обміну, підвищення вмісту іонів кальцію, внаслідок чого підвищується сила скорочення міокарда. Внаслідок збільшення скоротливості міокарда збільшується ударний об'єм крові. Знижується кінцевий систолічний і кінцевий діастолічний об'єми серця, що поряд з підвищенням тонусу міокарда призводить до скорочення його розмірів і таким чином до зниження потреби міокарда в кисні. Чинить хронотропну дію, зменшує надмірну симпатичну активність шляхом підвищення чутливості кардіопульмональних барорецепторів. Завдяки збільшенню активності блукаючого нерва має антиаритмічну дію, зумовлену зменшенням швидкості проведення імпульсів через атріовентрикулярний вузол та подовженням ефективного рефрактерного періоду. Цей ефект відбувається в результаті опосередкованого на атріовентрикулярний вузол. Негативний дромотропний ефект проявляється у підвищенні рефрактерності атріовентрикулярного вузла, що зумовлює застосування при пароксизмах суправентрикулярних тахікардій та тахіаритмій. При миготливій тахіаритмії сприяє уповільненню частоти шлуночкових скорочень, подовжує діастолу, покращує внутрішньосерцеву та системну гемодинаміку. Позитивний батмотропний ефект проявляється при застосуванні субтоксичних та токсичних доз. Має пряму вазоконстрикторну дію, яка найбільш чітко проявляється за відсутності застійних периферичних набряків. У той же час непрямий вазодилатуючий ефект (у відповідь на підвищення хвилинного об'єму крові та зниження зайвої симпатичної стимуляції судинного тонусу), як правило, переважає пряму вазоконстрикторну дію, внаслідок чого знижується загальний периферичний судинний опір.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії хронічної серцевої недостатності ІІ (за наявності клінічних проявів) та ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA; тахісистолічна форма мерехтіння та тріпотіння передсердь пароксизмального та хронічного перебігу (особливо у поєднанні з хронічною серцевою недостатністю).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, глікозидна інтоксикація, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, атріовентрикулярна блокада II ступеня, шлуночкова тахікардія та фібриляція шлуночків, повна блокада, що перемежується, дитячий вік до 3-х років; пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями: непереносимість лактози, фруктози, дефіцит лактази, сахарази/ізомальтази або глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: Зіставляючи користь/ризик: атріовентрикулярна блокада I ступеня, синдром слабкості синусового вузла без водія ритму, ймовірність нестабільного проведення по атріовентрикулярному вузлу, вказівки в анамнезі на напади Морганьї-Адамса-Стокса, гіпертрофічний обструктивний субаортальний стеноз, ізольований серцева астма у пацієнтів з мітральним стенозом (при відсутності тахісистолічної форми миготливої аритмії), гострий інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, артеріовенозний шунт, гіпоксія, серцева недостатність з порушенням діастолічної серти, виражена дилатація порожнин серця, «легеневе» серце; водно-електролітні порушення: гіпокаліємія, гіпомагніємія,гіперкальціємія, гіпернатріємія; гіпотиреоз, алкалоз, міокардит, літній вік, ниркова та/або печінкова недостатність, ожиріння.Вагітність та лактаціяПрепарати наперстянки проникають крізь плаценту. Дігоксин із безпеки застосування його при вагітності відноситься до категорії «С». Дослідження у вагітних жінок є недостатніми, призначення препарату можливе лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Дігоксин виділяється у грудне молоко. Оскільки немає даних про вплив препарату на немовлят, при необхідності терапії в цей період годування груддю рекомендується припинити.Побічна діяПобічні ефекти, що відзначаються, часто є початковими ознаками передозування. Глікозидна інтоксикація: з боку серцево-судинної системи: пароксизмальна шлуночкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія (бігемія, політопна шлуночкова екстрасистолія), вузлова тахікардія, синусова брадикардія, синоаурикулярна блокада, мерехтіння та тріпотіння передсердь, атріовда на ЕКГ – зниження сегмента ST із заснуванням двофазного зубця Т. З боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея, біль у животі, некроз кишечника. З боку центральної нервової системи: порушення сну, головний біль, запаморочення, неврит, радикуліт, маніакально-депресивний синдром, парестезії та непритомність, дезорієнтація та сплутаність свідомості (переважно у пацієнтів похилого віку з атеросклерозом), однокольорові зорові галюцинації. З боку органів чуття: фарбування видимих предметів у жовто-зелений колір, миготіння «мушок» перед очима, зниження гостроти зору, макро- та мікропсія. Можливі алергічні реакції: шкірний висип, рідко кропив'янка. З боку органів кровотворення та системи гемостазу: тромбоцитопенічна пурпура, носові кровотечі, петехії. Інші: гіпокаліємія, гінекомастія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні дигоксину та препаратів, що викликають порушення електролітного балансу, зокрема, гіпокаліємію (мінерало- та глюкокортикостероїди, інсулін, бета-адреноміметики, амфотерицин В, інгібітори карбоангідрази, кортикотропін, діуретичні препарати, фуросемід, індапамід, манітол та похідні тіазиду), натрію фосфат), підвищується ризик виникнення аритмій та розвитку інших токсичних ефектів дигоксину, тому потрібне постійне спостереження за вмістом калію в крові. Гіперкальціємія також може призвести до розвитку токсичних ефектів дигоксину, тому слід уникати внутрішньовенного введення солей кальцію пацієнтам, які приймають дигоксин, а у разі сумісного застосування дозу дигоксину необхідно зменшити. Препарати солей калію не можна застосовувати, якщо під впливом дигоксину з'явилися порушення провідності на ЕКГ, проте солі калію часто призначають разом із серцевими глікозидами для запобігання порушенням ритму серця. Деякі препарати можуть підвищити концентрацію дигоксину в сироватці крові (хінідин, блокатори «повільних» кальцієвих каналів (особливо верапаміл), каптоприл, аміодарон, спіронолактон та тріамтерен) тому при сумісному застосуванні слід зменшувати дозу дигоксину, щоб не виявився токсичний вплив препарату. Аміодарон збільшує концентрацію дигоксину в плазмі до токсичного значення. Взаємодія аміодарону та дигоксину пригнічує активність синусового та атріовентрикулярного вузлів серця та провідність нервового імпульсу по провідній системі серця, тому, призначивши аміодарон, дигоксин скасовують або його дозу зменшують наполовину. Бета-адреноблокатори та верапаміл посилюють вираженість негативного хронотропного ефекту, знижують силу інотропного ефекту. Спіронолактон знижує швидкість виведення дигоксину, тому слід при сумісному застосуванні коригувати дозу препарату; крім того, одночасне застосування спіронолактону може впливати на результати методу визначення концентрації дигоксину, тому потрібна особлива увага при оцінці отриманих результатів. Абсорбція дигоксину в кишечнику може бути знижена під дією тетрацикліну, алюмінієвмісних, магнійсодержащих та інших антацидів. Пектин та інші адсорбенти, колестірамін, колестипол, проносні засоби, неоміцин знижують всмоктування дигоксину і тим самим знижують його лікувальну дію. Знижують біодоступність дигоксину: активоване вугілля, в'яжучі лікарські препарати, каолін, сульфасалазин (зв'язування у просвіті шлунково-кишкового тракту); метоклопрамід, неостигміну метилсульфат (прозерин) (посилення моторики шлунково-кишкового тракту). Збільшують біодоступність дигоксину: антибіотики широкого спектра дії, що пригнічують кишкову мікрофлору (зменшення руйнування у шлунково-кишковому тракті). Еритроміцин покращує всмоктування дигоксину у кишечнику. Індуктори мікросомального окиснення (барбітурати, фенілбутазон, фенітоїн, рифампіцин, протиепілептичні засоби, пероральні контрацептиви) можуть стимулювати метаболізм дигоксину (при їх відміні можлива дигіталісна інтоксикація). Фенілбутазон знижує концентрацію дигоксину у сироватці крові. Препарати Звіробою продірявленого індукують Р-глікопротеїн та цитохром Р450, що зменшує біодоступність, збільшує метаболізм та помітно знижує концентрацію дигоксину в плазмі крові. Одночасне застосування з дигоксином антиаритмічних засобів, солей кальцію, панкуронію броміду, алкалоїдів раувольфії, суксаметонії та симпатоміметиків може спровокувати розвиток порушень серцевого ритму, тому в цих випадках необхідно контролювати серцеву діяльність та ЕКГ пацієнта. Едрофонія хлорид (інгібітор холінестерази) підвищує тонус парасимпатичної нервової системи, тому взаємодія його з дигоксином може спричинити виражену брадикардію. Дигоксин знижує антикоагулянтну дію гепарину, тому дозу останнього слід збільшувати. Індометацин знижує виведення дигоксину, тому зростає небезпека токсичної дії препарату. Хінідин та хінін можуть різко збільшити концентрацію дигоксину. При дослідженні перфузії міокарда препаратами талію дигоксин знижує ступінь накопичення талію в місцях ураження серцевого м'яза та спотворює дані дослідження. Застосування йодовмісних гормонів щитовидної залози посилює обмін речовин, тому дозу дигоксину обов'язково слід збільшувати.Спосіб застосування та дозиВсередину. Як і для всіх серцевих глікозидів, дозу слід підбирати обережно, індивідуально для кожного пацієнта. Якщо пацієнт перед призначенням дигоксину приймав серцеві глікозиди, то дозу препарату необхідно зменшити. Дорослі та діти старше 10 років – доза дигоксину залежить від необхідної швидкості досягнення терапевтичного ефекту: помірно швидка дигіталізація (24-36 год), що застосовується в екстрених випадках: добова доза 0,75-1,25 мг, розділена на 2 прийоми, під контролем ЕКГ перед кожною наступною дозою. Після досягнення насичення переходять на підтримуюче лікування; повільна дигіталізація (5-7 днів): добова доза 0,125-0,5 мг призначається 1 раз на добу протягом 5-7 днів (до досягнення насичення), після чого переходять на підтримуючу терапію; підтримуюча терапія: добова доза встановлюється індивідуально та становить 0,125-0,75 мг (підтримуючу терапію, як правило, проводять тривало). У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю дигоксин повинен застосовуватись у малих дозах: до 0,25 мг на добу (для пацієнтів з масою тіла понад 85 кг – до 0,375 мг на добу). У пацієнтів похилого віку добова доза дигоксину повинна знижуватися до 0,0625-0,125 мг (1/4-1/2 таблетки). Діти віком від 3 до 10 років: насичувальна доза для дітей становить 0,05-0,08 мг/кг/добу; цю дозу призначають протягом 3-5 днів при помірно швидкій дигіталізації або протягом 6-7 днів при повільній дигіталізації. Підтримуюча доза для дітей становить 0,01-0,025 мг/кг/добу. Пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно зменшити дозу дигоксину: при значенні кліренсу креатиніну 50-80 мл/хв. Протягом усього часу лікування дигоксином пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря, щоб уникнути побічних ефектів, що виникають унаслідок передозування. Слід зменшити дозу дигоксину пацієнтам з хронічним легеневим серцем, коронарною недостатністю, порушеннями водно-електролітного балансу, нирковою або печінковою недостатністю. У пацієнтів похилого віку також потрібний обережний підбір дози, особливо за наявності одного або кількох вищеназваних станів. При цьому слід враховувати, що у таких пацієнтів навіть при порушенні функції нирок значення кліренсу креатиніну можуть бути в межах норми, що пов'язано зі зниженням м'язової маси та зменшенням синтезу креатиніну. Оскільки при нирковій недостатності порушуються фармакокінетичні процеси, підбір дози слід проводити під контролем концентрації дигоксину у сироватці крові. Якщо це неможливо, можна скористатися такими рекомендаціями: дозу слід скорочувати приблизно на стільки ж відсотків, наскільки знижений кліренс креатиніну. Якщо кліренс креатиніну не визначався, його можна приблизно розрахувати, виходячи з показника концентрації креатиніну в сироватці крові (ККС), за формулою Кокрофта-Гаулта. Для чоловіків: (140 - вік [у роках]) · вага [в кг] / (72 · ККС [мг/дл]). Для жінок отриманий результат слід помножити на 0,85. При тяжкій нирковій недостатності концентрацію дигоксину в сироватці слід визначати через кожні 2 тижні, принаймні, у початковий період лікування. При ідіопатичному субаортальному стенозі (обструкція вихідного тракту лівого шлуночка асиметрично гіпертрофованою міжшлуночковою перегородкою) призначення дигоксину призводить до наростання виразності обструкції. При вираженому мітральному стенозі та нормо- або брадикардії серцева недостатність розвивається внаслідок зниження діастолічного наповнення лівого шлуночка. Дигоксин, збільшуючи скоротливість міокарда правого шлуночка, спричиняє подальше підвищення тиску в системі легеневої артерії, що може спровокувати набряк легень або посилити лівошлуночкову недостатність. Пацієнтам з мітральним стенозом серцеві глікозиди призначають при приєднанні правошлуночкової недостатності або за наявності миготливої тахіаритмії. У пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою ІІ ступеня призначення серцевих глікозидів може її посилити та призвести до розвитку нападу Морганьї-Адамса-Стокса. Призначення серцевих глікозидів при атріовентрикулярній блокаді І ступеня вимагає обережності, регулярного контролю ЕКГ, а в ряді випадків – фармакологічної профілактики засобами, що покращують атріовентрикулярну провідність. Дігоксин при синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта, сповільнюючи атріовентрикулярну провідність, сприяє проведенню імпульсів через додаткові шляхи проведення в обхід атріовентрикулярного вузла і тим самим провокує розвиток пароксизмальної тахікардії. Імовірність виникнення глікозидної інтоксикації зростає при гіпокаліємії, гіпомагніємії, гіперкальціємії, гіпернатріємії, гіпотиреозі, вираженій дилатації порожнин серця, «легеневому» серці, міокардиті та у пацієнтів похилого віку. Як один з методів контролю дигіталізації при призначенні серцевих глікозидів використовують моніторинг їх плазмової концентрації. Алергічні реакції на дигоксин та інші серцеві глікозиди розвиваються рідко. Якщо з'являється гіперчутливість щодо якогось одного серцевого глікозиду, інші представники цієї групи застосовувати можна, оскільки перехресна гіперчутливість до серцевих глікозидів не властива. Пацієнт повинен точно виконувати такі вказівки: застосовувати препарат тільки так, як призначено, не міняти дозу самостійно; щодня застосовувати препарат тільки у призначений час; якщо частота серцевих скорочень нижче 60 уд/хв, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем; якщо пропущено прийом чергової дози препарату, її необхідно прийняти за першої можливості, після чого продовжити курс за встановленою схемою. не можна збільшувати чи подвоювати дозу; якщо пацієнт не приймав препарат більш як дві доби, про це необхідно повідомити лікаря; перед припиненням застосування препарату необхідно інформувати про це лікаря; з появою блювоти, нудоти, проносу, прискореного пульсу необхідно негайно звернутися до лікаря; перед хірургічними операціями або надання невідкладної допомоги необхідно попередити лікаря про застосування препарату; без дозволу лікаря небажане застосування інших лікарських засобів. Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом чи роботі з іншими механізмами Досліджень щодо оцінки впливу дигоксину на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, недостатньо, проте слід бути обережним.ПередозуванняСимптоми: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, біль у животі, некроз кишечника; шлуночкова пароксизмальна тахікардія, шлуночкова екстрасистолія (часто політопна або бігемія), вузлова тахікардія, синоаурикулярна блокада, мерехтіння і тріпотіння передсердь, атріовентрикулярна блокада, сонливість, сплутаність свідомості, деліріозний мушок» перед очима, сприйняття предметів у зменшеному чи збільшеному вигляді; неврит, радикуліт, маніакально-депресивний синдром, парестезії. Лікування: відміна дигоксину, прийом активованого вугілля (для зменшення всмоктування), введення антидотів (димеркаптопропансульфонат натрію, едетат натрію (ЕДТА), симптоматична терапія.) Проводити постійне моніторування ЕКГ. У випадках гіпокаліємії застосовуються солі калію: 0,5-1 г калію хлориду розчиняють у воді та приймають кілька разів на день до сумарної дози 3-6 г (40-80 мекв К+) для дорослих за умови адекватної функції нирок. В екстрених випадках показано внутрішньовенне краплинне введення 2% або 4% розчину калію хлориду. Добова доза становить 40-80 мЭкв К+ (розведеного до концентрації 40 мЭкв К+ на 500 мл). Рекомендована швидкість введення не повинна перевищувати 20 мекв/год (під контролем ЕКГ). При гіпомагніємії рекомендується внутрішньовенне введення солей магнію. У випадках шлуночкової тахіаритмії показано повільне внутрішньовенне введення лідокаїну. У пацієнтів з нормальною функцією серця та нирок зазвичай буває ефективно повільне внутрішньовенне введення (протягом 2-4 хв) лідокаїну у початковій дозі 1-2 мг/кг маси тіла, з наступним переходом на краплинне введення зі швидкістю 1-2 мг/хв. У пацієнтів з порушенням функції нирок та серця дозу необхідно відповідним чином зменшити. Для лікування брадіаритмій та атріовентрикулярної блокади показано застосування атропіну. При атріовентрикулярній блокаді II-III ступеня, асистолії та придушенні активності синусового вузла показана установка штучного водія ритму, при цьому не слід призначати лідокаїн та солі калію доти, доки він не буде встановлений. Під час лікування необхідно стежити за вмістом кальцію та фосфору в крові та добовій сечі. Є досвід застосування наступних препаратів з можливим позитивним ефектом: бета-адреноблокаторів, прокаїнаміду, бретилію тозилату та фенітоїну. Кардіоверсія може спровокувати фібриляцію шлуночків.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаФруктоза, міо-інозитол, діоксид кремнію (антистежуючий агент), D-хіро-інозитол, апельсиновий ароматизатор, лимонна кислота (регулятор кислотності), марганцю підолат (амінокислотний комплекс), фолієва кислота. Харчова та енергетична цінність на 1 саші: вуглеводи – 4,0 г; 15,0 кКал/65,0 кДж.ХарактеристикаДикіроген® сприяє відновленню менструального циклу, особливо у разі нерегулярних, рідкісних та/або мізерних менструацій, зменшенню хворобливих відчуттів та зміни настрою на тлі передменструального синдрому, покращенню стану шкіри та волосся при дисбалансі статевих гормонів. Застосовується як передгравідарна підготовка, сприяючи якісному дозріванню яйцеклітини та правильному розвитку ембріона. Поєднання двох активних форм інозитолу - міо-інозитолу і D-хіро-інозитолу - є найбільш фізіологічним і кращим, оскільки обидва цих ізомери в нормі присутні в організмі, надаючи регулюючу дію на різні біологічні процеси.Властивості компонентівМіо-інозитол бере участь у підтримці фізіологічного балансу жіночих статевих гормонів. Міо-інозитол сприяє нормалізації рівня андрогенів та пролактину в сироватці крові та усуненню проявів гіперандрогенії (підвищене оволосіння, акне, надлишок маси тіла), у тому числі при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ). Також міо-інозитол бере участь у регуляції менструального циклу, сприяючи його нормалізації, та відіграє роль у дозріванні яйцеклітини в рамках підготовки до успішного запліднення. D-хіро-інозитол сприяє зниженню рівня тестостерону та нормалізації овуляції, посилюючи дію міо-інозитолу. Також D-хіро-інозитол сприяє покращенню метаболічних показників вуглеводного та ліпідного обміну при підвищеній масі тіла. Фолієва кислота бере участь у процесі клітинного поділу, її роль особливо важлива у періоди швидкого поділу та зростання клітин, наприклад у період внутрішньоутробного розвитку. Прийом фолієвої кислоти рекомендується при плануванні вагітності та протягом першого триместру вагітності для гармонійного розвитку плода. Марганець є мікроелементом, що бере участь у різних метаболічних реакціях та гормональної регуляції менструального циклу. Продемонстровано здатність марганцю усувати прояви передменструального синдрому.РекомендуєтьсяДля покращення функціонального стану жіночої репродуктивної системи, у тому числі при порушеннях менструального циклу та передменструальному синдромі, при гіперандрогенії, включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), а також у період передгравідарної підготовки.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту; вагітність та годування груддю (відсутня досвід застосування).Спосіб застосування та дозиЖінкам по 1 саші на день під час їжі попередньо розчинивши у ½ склянки води. Тривалість прийому 30 днів. За потреби прийом можна повторити. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. У разі нерегулярного менструального циклу, особливо при рідкісних менструаціях, Дикіроген® застосовується незалежно від дня менструального циклу, переважно в один і той же час доби протягом 30 днів. У разі регулярного менструального циклу Дикіроген слід приймати з 1 дня менструального циклу, переважно в один і той же час доби, протягом 30 днів незалежно від тривалості менструального циклу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 г: Активні речовини: диклофенак натрію – 50 мг; Допоміжні речовини: ізопропанол (ізопропіловий спирт), макроголу глицерилкокоат (макроголь-7-глицерилкокоат), гіпромелоза, олія ароматна, вода очищена. 50 або 100 г – туби алюмінієві (1) – коробки картонні.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування 5% безбарвний або трохи жовтуватий, прозорий, гомогенний і не містить бульбашок, з характерним запахом ізопропілового спирту.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, аналгетичне.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Диклак не надано.ФармакодинамікаНПЗЗ для зовнішнього застосування. Має виражену аналгетичну та протизапальну дію. Невибірково пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти та синтез простагландинів, які є основною ланкою у розвитку запалення. У сфері застосування Диклак усуває больовий синдром та зменшує набряклість, пов'язану із запальним процесом.Показання до застосуваннязахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, остеоартроз периферичних суглобів та хребта; ревматичні ураження м'яких тканин; м'язові болі ревматичного та неревматичного походження; травматичні ушкодження м'яких тканин.Протипоказання до застосування"аспіринова" астма; порушення цілісності шкірних покривів; ІІІ триместр вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дитячий вік до 6 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ. З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій порфірії (загострення), ерозивно-виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту, тяжких порушеннях функції печінки та нирок, при хронічній серцевій недостатності, при бронхіальній астмі, у пацієнтів похилого віку, у І та ІІ триместрах вагітності.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у III триместрі вагітності. Необхідність призначення препарату в І та ІІ триместрах вагітності лікар визначає індивідуально. Досвіду застосування препарату Диклак у період лактації (грудного вигодовування) немає.Побічна діяМісцеві реакції: екзема, фотосенсибілізація, контактний дерматит (свербіж, почервоніння, набряклість ділянки шкіри, папули, везикули, лущення). Системні реакції: генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспастичні реакції), фотосенсибілізація.Взаємодія з лікарськими засобамиДиклак може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують зовнішньо. Дорослим та дітям старше 6 років препарат наносять на шкіру та злегка втирають, кратність застосування – 2-3 рази на добу. Необхідна кількість препарату залежить від розміру області ураження. Разова доза препарату – до 2 г (близько 4 см при повністю відкритій горловині туби). Після нанесення препарату руки необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань та ефекту, що відзначається. Після 2 тижнів застосування препарату пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активного компонента препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДиклак слід наносити лише на непошкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не допускати попадання препарату на очі та слизові оболонки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель; 1 г: диклофенак натрію 10 мг. 40 г – туби (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ для зовнішнього застосування, похідне фенілоцтової кислоти. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Механізм дії обумовлений інгібуванням активності ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що призводить до порушення метаболізму арахідонової кислоти та синтезу простагландинів, які є основною ланкою у розвитку запалення. При зовнішньому застосуванні призводить до зникнення або ослаблення болів у місці нанесення, зменшує біль у суглобах у спокої та при русі, а також ранкову скутість та припухлість суглобів. Сприяє збільшенню обсягу рухів у уражених суглобах.ФармакокінетикаКількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. Зв'язування диклофенаку з білками плазми становить 99.7%, переважно з альбумінами (99.4%). Диклофенак переважно розподіляється і затримується глибоко в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі. Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий T1/2 становить 1-2 год. T1/2; метаболітів, включаючи два фармакологічно активних, також нетривалий і становить 1-3 год. 2, але цей метаболіт повністю неактивний. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться із сечею.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (в т.ч. суглоби пальців рук, колінні) при ревматоїдному артриті, остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин).Протипоказання до застосування"Аспіринова тріада" (приступи бронхіальної астми, кропив'янки та гострого риніту при прийомі ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ); порушення цілісності шкірних покровів у місці нанесення препарату; ІІІ триместр вагітності; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 6 років та старше, залежно від застосовуваного препарату; підвищена чутливість до диклофенака, інших НПЗЗ або до будь-якої з допоміжних речовин використовуваного препарату. З; обережністю:; печінкова порфірія (у фазі загострення); ерозивно-виразкові ураження ШКТ; тяжкі порушення функції печінки та нирок; хронічна серцева недостатність; бронхіальна астма; порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч); І та ІІ триместри вагітності; пацієнти похилого віку.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. Застосування у І та ІІ триместрах вагітності можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Застосування у період лактації (грудного вигодовування) протипоказане. Застосування у дітей Не рекомендується застосовувати у дітей віком до 6 років.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення неможливо визначити виходячи з наявних даних). Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже рідко - пустульозні висипання. З боку імунної системи: дуже рідко - генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, гіперчутливість: ангіоневротичний набряк). З боку дихальної системи та органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко - напади ядухи, бронхоспастичні реакції. З боку шкірних покровів: часто - еритема, дерматити, в т.ч. контактний дерматит (симптоми: екзема, свербіж, набряклість ділянки шкіри, що виробляються, висип, папули, везикули, лущення); рідко – бульозний дерматит; дуже рідко – реакції фотосенсибілізації.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарські препарати, що викликають фотосенсибілізацію – посилення дії лікарських препаратів, здатних викликати фотосенсибілізацію.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза залежить від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта. Гель, мазь, спрей для зовнішнього застосування Дорослим ;і ;дітям віком старше 12 років ;препарат слід наносити на шкіру над областю запалення 3-4 рази на добу, дітям віком від 6 до 12 років ;- до 2 разів/добу. Тривалість застосування залежить від показань та ефективності лікування. Через 2 тижні застосування препарату пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем. Трансдермальний пластир Застосовують як аплікацій на шкіру. Дорослим, пацієнтам похилого віку та підліткам старше 15 років; пластир наклеюють на шкіру над хворобливою областю на 24 години. Протягом доби допускається застосування лише 1 пластиру. При лікуванні пошкоджень м'яких тканин пластир застосовують не більше 14 днів, а при лікуванні захворювань м'язів та суглобів – не більше 21 дня, якщо немає спеціальних рекомендацій лікаря. Якщо не настає покращення стану через 7 днів і при погіршенні самопочуття, необхідно проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаносити лише на непошкоджені ділянки шкіри. Слід уникати потрапляння препарату в очі, слизові оболонки або відкриті рани. Не слід використовувати під повітронепроникними (оклюзійними) пов'язками. Потрібна обережність при нанесенні великої кількості препарату на великі поверхні чутливої шкіри протягом тривалого періоду часу. При застосуванні з іншими лікарськими формами диклофенаку слід враховувати максимальну сумарну добову дозу. У період застосування слід уникати тривалого перебування на сонці.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: діюча речовина: диклофенак натрію – 10 мг; допоміжні речовини: карбомер – 15 мг, етанол (96%) – 150 мг, ізопропанол – 150 мг, троламін – 30 мг, метилпарагідроксибензоат – 1 мг, вода – 644 мг. Гель для зовнішнього застосування, 1%. По 30 г або 50 г в алюмінієві туби, з внутрішнім лаковим покриттям, літографованою зовнішньою поверхнею, мембраною і кільцем ущільнювача, з поліетиленовою кришкою, що загвинчується. Кожну тубу разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний, прозорий, безбарвний гель.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Кількість диклофенаку, що всмоктується через шкіру, пропорційно площі оброблюваної поверхні і залежить як від сумарної дози препарату, що наноситься, так і від ступеня гідратації шкіри. На 7 день відносна біодоступність препарату (відношення AUC) становить 4,5% (для еквівалентної дози натрієвої солі диклофенаку). При носінні вологопроникної пов'язки всмоктування не змінювалося. Вимірювалася концентрація диклофенаку в плазмі, синовіальній оболонці та синовіальній рідині при нанесенні препарату на область ураженого суглоба: максимальна концентрація (Сmах) у плазмі була приблизно в 100 разів нижчою, ніж після перорального введення такої ж кількості диклофенаку. Розподіл 99,7% диклофенаку зв'язується білками плазми, головним чином альбумінами (99,4%). Диклофенак переважно розподіляється і затримується в тканинах, схильних до запалення, таких як суглоби, де його концентрація в 20 разів вище, ніж у плазмі. Метаболізм Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але переважно за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання, що призводить до утворення кількох фенольних метаболітів, більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два фенольні метаболіти біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Виведення Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Більшість диклофенаку та його метаболітів виводиться нирками. Кінцевий період напіввиведення (Т1/2) становить 1-2 год. Т1/2 метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 год. Один з метаболітів (3'-гідрокси-4'-метоксидиклофенак) має більш тривалий період напіввиведення, але цей метаболіт неактивний.ФармакодинамікаДиклофенак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), похідне фенілоцтової кислоти, що має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Невибірково пригнічуючи циклооксигеназу 1 (ЦОГ1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ2), порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів у вогнищі запалення, що є основною ланкою у розвитку запалення. Застосовується для усунення больового синдрому та запалення в суглобах, м'язах та зв'язках травматичного або ревматичного походження, сприяючи зменшенню болю та набряку, пов'язаного із запальним процесом, збільшуючи рухливість суглобів.Показання до застосуванняБолі у спині при запальних та дегенеративних захворюваннях хребта (радикуліт, остеоартроз, люмбаго, ішіас); біль у суглобах (суглоби пальців рук, колінні та ін.) при остеоартрозі; біль у м'язах (внаслідок розтягувань, перенапруг, забій, травм); запалення та набряклість м'яких тканин та суглобів внаслідок травм та при ревматичних захворюваннях (тендовагініт, бурсит, ураження періартикулярних тканин, променево-зап'ястковий синдром). Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент застосування. На прогрес захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату; схильність до виникнення нападів бронхіальної астми, шкірних висипань або гострих ринітів при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; порушення цілісності шкірних покровів у передбачуваному місці нанесення; вагітність (III триместр); період грудного вигодовування; дитячий вік (до 12 років). З обережністю:Печінкова порфірія (загострення); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту; тяжкі порушення функції печінки та нирок; порушення згортання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч); хронічна серцева недостатність; бронхіальна астма; літній вік; вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяВагітність У зв'язку з відсутністю даних щодо застосування диклофенаку у формі гелю у вагітних, застосування препарату протягом I та II триместрів вагітності можливе лише за призначенням лікаря, зіставляючи користь для матері та ризик для плода. Препарат протипоказаний у III триместрі вагітності у зв'язку з можливістю зниження тонусу матки, порушення функції нирок плода з подальшим розвитком маловоддя та/або передчасного закриття артеріальної протоки плода. Період грудного вигодовування У зв'язку з відсутністю даних про проникнення диклофенаку у формі гелю у грудне молоко, не рекомендується застосування препарату в період грудного вигодовування. Якщо все ж таки застосування препарату необхідно, то його не слід наносити на молочні залози або на велику поверхню шкіри і не застосовувати довго.Побічна діяНебажані реакції в основному характеризуються помірно вираженими і проходять шкірними проявами в місці нанесення гелю. У дуже поодиноких випадках можливий розвиток алергічних реакцій. Частота виникнення побічних реакцій визначена відповідно до класифікацій Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10; часто – понад 1/100, але менше 1/10; нечасто – понад 1/1000, але менше 1/100; рідко – понад 1/10000, але менше 1/1000; дуже рідко – менше 1/10000. З боку імунної системи: дуже рідко - реакції гіперчутливості (включаючи кропивницю), ангіоневротичний набряк. З боку дихальної системи та органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – напади ядухи, бронхоспазм. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - еритема, дерматит (в т.ч. контактний дерматит), екзема, висипання на шкірі, свербіж шкіри; рідко – бульозний дерматит; дуже рідко – реакції фотосенсибілізації, пустульозні висипання.Взаємодія з лікарськими засобамиДиклофенак може посилювати дію лікарських засобів, що викликають фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиГель використовується зовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять тонким шаром на шкіру над осередком запалення/місцем травми 2-3 рази на добу, злегка втираючи у шкіру. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно до розміру вишні або волоського горіха) достатня для обробки зони площею 400-800 см2. Якщо руки є зоною локалізації болю, то після нанесення препарату їх необхідно вимити. Тривалість лікування залежить від показань та ефекту, що відзначається. Препарат слід застосовувати більше 14 днів без рекомендації лікаря. Якщо через 7 днів застосування терапевтичний ефект не спостерігається або стан погіршується, слід звернутися до лікаря. Препарат Диклофарм слід застосовувати у мінімально ефективних дозах мінімально коротким курсом.ПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при місцевому застосуванні гелю передозування малоймовірне. Симптоми: При випадковому внутрішньому прийомі можливий розвиток системних небажаних реакцій. Лікування: промивання шлунка, індукція блювання, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний через високий рівень зв'язування диклофенаку з білками плазми (близько 99%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Диклофарм слід наносити лише на неушкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Не слід допускати попадання препарату в рот, очі та слизові оболонки. Після нанесення препарату допускається накладення пов'язки бинтовой, проте не слід накладати повітронепроникні оклюзійні пов'язки. У разі розвитку після нанесення препарату висипу, його застосування необхідно припинити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами та займатися іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: диклофенак натрію – 50 мг або 100 мг; Допоміжні речовини: макрогол 400 (поліетиленоксид 400) - 0,1 г, твердий жир (Вітепсол (марки Н 15, W 35), Супосир (марки NA 15, NAS 50)) - до отримання супозиторію масою 2,0 г. Супозиторії ректальні, 50 мг та 100 мг. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або з полівінілхлоридної плівки. По 1, 2, 3 контурних осередкових упаковки разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або з полівінілхлоридної плівки. По 4 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону. По 1, 2, 3, 4, 5, 6 супозиторіїв у контурній осередковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або з полівінілхлоридної плівки. По 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону. По 1, 2, 3, 4, 5 супозиторіїв в контурній комірковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або з полівінілхлоридної плівки. По 6 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону. По 1, 2, 3, 4 супозиторію в контурній комірковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або з полівінілхлоридної плівки. По 7 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону. По 1, 2, 3 супозиторію в контурній осередковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або з полівінілхлоридної плівки. По 8, 9, 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиСупозиторії торпедоподібної форми, від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Всмоктування диклофенаку з ректальних супозиторіїв починається швидко, хоча швидкість його всмоктування менша порівняно з аналогічним показником прийому внутрішньо таблеток, покритих кишечнорастворимой оболонкою. Після застосування ректального супозиторію, що містить 50 мг активної речовини, максимальна концентрація його в плазмі досягається в середньому в межах 1 години, але величина максимальної концентрації, розрахована на одиницю прийнятої дози, становить приблизно 2/3 від відповідного показника, що реєструється після прийому внутрішньо для кишковорозчинної таблетки. Кількість діючої речовини, що всмоктується, знаходиться в прямій залежності від величини дози препарату. Так як близько половини диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку (ефект "першого проходження"), площа під кривою "концентрація - час" (AUC) після застосування препарату внутрішньо або ректально становить приблизно половину від еквівалентної дози, що застосовується парентерально. При повторних введеннях препарату у вигляді супозиторіїв фармакокінетичні показники не змінюються. За умови дотримання рекомендованого режиму дозування препарату кумуляції не відзначається. Розподіл Зв'язок із білками сироватки крові – 99,7%, переважно з альбуміном (99,4%). Здається обсяг розподілу становить 0,12-0,17 л/кг. Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше, ніж у плазмі. Здається період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Через 2 години після досягнення максимальної концентрації в плазмі крові концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі крові, і її значення залишаються вищими протягом періоду часу до 12 годин. Диклофенак був виявлений у низьких концентраціях (100 нг/мл) у грудному молоці однієї з матерів-годувальниць. Передбачувана кількість диклофенаку, що потрапляє з грудним молоком в організм дитини, еквівалентно 0,03 мг/кг/добу. Біотрансформація/Метаболізм Метаболізм диклофенаку здійснюється частково шляхом глюкуронізації незміненої молекули, але, переважно, за допомогою одноразового та багаторазового гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3'-гідрокси-, 4'-гідрокси-, 5'-гідрокси-, 4', 5-дигідрокси- і 3'-гідрокси-4'-метоксидиклофенаку), більшість з яких перетворюється на глюкуронідні кон'югати. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Виведення Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить 263±56 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення 4-х метаболітів, включаючи два фармакологічно активні, також нетривалий і становить 1-3 години. Один з метаболітів, 3'-гідрокси-4'-метокси-диклофенак. має триваліший період напіввиведення, проте цей метаболіт повністю неактивний. Близько 60% дози виводиться нирками у вигляді глюкуронових кон'югатів незміненої діючої речовини, а також у вигляді метаболітів, більшість з яких також є глюкуроновими кон'югатами. У незміненому вигляді виводиться менше 1% диклофенаку. Частина дози, що залишилася, виводиться у вигляді метаболітів з жовчю. Концентрація діючої речовини в плазмі лінійно залежить від величини прийнятої дози. Фармакокінетики у спеціальних груп пацієнтів Всмоктування, метаболізм та виведення диклофенаку не залежать від віку. У дітей концентрації диклофенаку в плазмі при застосуванні еквівалентних доз препарату (мг/кг маси тіла) подібні до відповідних показників у дорослих. Однак у деяких пацієнтів похилого віку після 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії відмічено збільшення концентрації диклофенаку в плазмі на 50% порівняно з таким показником у здорових добровольців молодшого віку. У пацієнтів з порушенням функції нирок за дотримання рекомендованого режиму дозування кумуляції незміненої діючої речовини не відзначається. При кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв розрахункові рівноважні концентрації гідроксиметаболітів диклофенаку приблизно в 4 рази вищі, ніж у здорових добровольців, при цьому метаболіти виводяться виключно з жовчю. У пацієнтів з хронічним гепатитом або компенсованим цирозом печінки показники фармакокінетики диклофенаку аналогічні у пацієнтів із збереженою функцією печінки.ФармакодинамікаПрепарат Диклофенак містить диклофенак натрію, речовину нестероїдної структури, що має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основним механізмом дії диклофенаку, встановленим у дослідженнях, вважається гальмування біосинтезу простагландинів. Простагландини відіграють важливу роль у генезі запалення, болю та лихоманки. In vitro диклофенак натрію в концентраціях, еквівалентних тим, що досягаються при застосуванні у людини, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини. При ревматичних захворюваннях протизапальну та аналгетичну властивості препарату забезпечують клінічний ефект, що характеризується значним зменшенням вираженості таких проявів, як біль у спокої та при русі, ранкова скутість та припухлість суглобів, а також покращенням функціонального стану. При посттравматичних та післяопераційних запальних явищах диклофенак швидко купує біль (як у спокої, так і при русі), зменшує запальний набряк та набряк післяопераційної рани. При застосуванні препарату відмічено виражений аналгезуючий ефект при помірному та сильному болю неревматичного походження. Також встановлено, що диклофенак здатний зменшувати больові відчуття та знижувати крововтрату при первинній дисменореї. Препарат полегшує напади мігрені при застосуванні ректальних супозиторіях.Показання до застосуванняЗапальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату у тому числі: ревматоїдний, ювенільний хронічний артрит; анкілозуючий спондиліт та інші спондилоартропатії; остеоартроз; подагричний артрит; бурсит, тендовагініт. Больові синдроми з боку хребта (люмбаго, ішіалгія, оссалгія, невралгія, міалгія. артралгія, радикуліт). Посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням, наприклад у стоматології та ортопедії. Альгодисменорея; запальні процеси у малому тазі, зокрема аднексит. Напади мігрені. Ізольована лихоманка не є показанням до застосування препарату. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент застосування, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняЗагострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі з органів шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), перфорація органів шлунково-кишкового тракту. Підвищена чутливість до диклофенака та будь-яких інших компонентів препарату. ІІІ триместр вагітності. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат Диклофенак протипоказаний пацієнтам з нападами бронхіальної астми, кропив'янкою або гострим ринітом, які провокуються застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або іншими нестероїдними протизапальними засобами. Печінкова, ниркова (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2) та серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA). Стани, що супроводжуються ризиком розвитку кровотеч. Підтверджена гіперкаліємія. Аортокоронарне шунтування (періопераційний період). Запальні захворювання кишок (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення. Активні захворювання печінки. Проктіт. Хронічна серцева недостатність; функціональний клас II-IV за класифікацією NYHA; клінічно підтверджена ішемічна хвороба серця; захворювання периферичних артерій та судин головного мозку; неконтрольована артеріальна гіпертензія Період грудного вигодовування. Не рекомендовано застосування супозиторіїв у дозі 50 мг у дітей віком до 14 років, у дозі 100 мг – у дітей віком до 18 років. З обережністю: При застосуванні препарату Диклофенак та інших нестероїдних протизапальних засобів необхідно дотримуватись обережності та ретельно спостерігати пацієнтів із симптомами/ознаками, що вказують на ураження/захворювання ШКТ або з анамнестичними даними, що дозволяють запідозрити виразкову поразку шлунка чи кишечника, кровотечу чи перфорацію; у пацієнтів з інфекцією Helicobacter pylori в анамнезі, виразковим колітом, хворобою Крона, з порушенням функції печінки в анамнезі, та у пацієнтів зі скаргами, що дозволяють запідозрити захворювання ШКТ. Ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі зростає зі збільшенням дози нестероїдних протизапальних засобів або за наявності виразкового ураження в анамнезі, особливо кровотеч і перфорації виразки і у літніх пацієнтів. Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату Диклофенак у пацієнтів, які отримують препарати, що збільшують ризик шлунково-кишкових кровотеч: системні глюкокортикостероїди (в т.ч. кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін). Обережність необхідна при застосуванні препарату Диклофенак у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня, а також у пацієнтів із печінковою порфірією. оскільки препарат може провокувати напади порфірії. Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носової порожнини (у тому числі з носовими поліпами), хронічною обструктивною хворобою легень, хронічними інфекційними захворюваннями дихальних шляхів (особливо асоційовані з аллергічними симптомами). Особлива обережність потрібна при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції нирок, включаючи хронічну ниркову недостатність (СКФ 15-60 мл/хв/1,73 м2), дисліпідемією/гіперліпідемією, цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою, при лікуванні пацієнтів, що палять або пацієнтів, що зловживають при лікуванні літніх пацієнтів, пацієнтів, які отримують діуретики або інші препарати, що впливають на функцію нирок, а також пацієнтів із значним зменшенням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) будь-якої етіології, наприклад, у періоди до та після масивних хірургічних втручань. Слід з обережністю застосовувати препарат Диклофенак у пацієнтів із дефектами гемостазу. Слід бути обережними при застосуванні препарату Диклофенак у пацієнтів з ризиком розвитку серцево-судинних тромбозів (у тому числі інфарктів міокарда та інсультів). Слід бути обережними при застосуванні препарату Диклофенак у пацієнтів похилого віку. Це особливо актуально для ослаблених або мають низьку масу тіла людей похилого віку у пацієнтів даної категорії рекомендується застосовувати препарат у мінімальній ефективній дозі.Вагітність та лактаціяНедостатньо даних про безпеку застосування диклофенаку у вагітних жінок, у зв'язку з чим застосовувати препарат Диклофенак у І та ІІ триместрах вагітності слід лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Препарат Диклофенак, як інші нестероїдні протизапальні засоби (інгібітори синтезу простагландинів), протипоказаний в останні 3 місяці вагітності (можливе пригнічення скоротливої здатності матки, порушення функції нирок у плода з наступним маловоддям (олігогідроамніон) та/або передчасне закриття артеріальної протоки у плода). Незважаючи на те, що препарат Диклофенак, як і інші нестероїдні протизапальні засоби. проникає в грудне молоко в малій кількості, препарат не слід застосовувати в період грудного вигодовування, щоб уникнути небажаного впливу на дитину. За необхідності застосування препарату у жінки у цей період грудне вигодовування припиняють. Оскільки препарат Диклофенак, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може негативно впливати на фертильність, жінкам, які планують вагітність, не рекомендується приймати препарат. Пацієнткам, які проходять обстеження та лікування з приводу безпліддя, препарат слід відмінити.Побічна діяНижче наведено небажані явища (НЯ), які були виявлені під час клінічних досліджень, а також при застосуванні диклофенаку у клінічній практиці. Для оцінки частоти НЯ використані такі критерії: "дуже часто" (≥ 1/10); "часто" (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (<1/10000). НЯ згруповані відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, у межах кожного класу НЯ перераховані в порядку зменшення частоти народження в межах кожної групи, виділеної за частотою народження, НЯ розподілені в порядку зменшення їх важливості. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи зниження артеріального тиску (АТ) та шок; дуже рідко – ангіоневротичний набряк (включаючи набряк особи). Порушення психіки: дуже рідко – дезорієнтація, депресія, безсоння, кошмарні сновидіння, дратівливість, психічні порушення. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – сонливість; дуже рідко – порушення чутливості, включаючи парестезії, розлад пам'яті, тремор, судоми, відчуття тривоги, гострі порушення мозкового кровообігу, асептичний менінгіт. Порушення з боку органу зору: дуже рідко – порушення зору (затуманювання зору), диплопія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго; дуже рідко – порушення слуху, шум у вухах. Порушення з боку серця: нечасто – інфаркт міокарда, серцева недостатність, відчуття серцебиття, біль у грудях. Порушення з боку судин: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, васкуліт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної тітки та середостіння: рідко – бронхіальна астма (включаючи задишку); дуже рідко – пневмоніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, диспепсія, метеоризм, зниження апетиту; рідко – гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, блювання кров'ю, мелена, діарея з домішкою крові, виразки шлунка та кишечника (з або без кровотечі, стенозу або перфорації, з можливим розвитком перитоніту), проктит; дуже рідко – стоматит, глосит, пошкодження стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, коліт (неспецифічний геморагічний коліт, ішемічний коліт, загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, панкреатит, дисгевзія. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності амінотрансфераз у плазмі крові; рідко – гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки; дуже рідко – блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – шкірний висип; рідко – кропив'янка; дуже рідко – бульозний дерматит, екзема, еритема, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, свербіж, алопеція, реакції фоточутливості, пурпуру, пурпуру Шенлейну. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гостре ураження нирок (гостра ниркова недостатність), гематурія, протеїнурія, тубулоінтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – роздратування у місці введення, рідко – набряки. Порушення з боку серцево-судинної системи Дані клінічних досліджень вказують на невелике збільшення ризику серцево-судинних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда), особливо при тривалому застосуванні диклофенаку у високих дозах (добова доза понад 150 мг). Зорові порушення Зорові розлади, такі як порушення зору, затуманювання зору або диплопія, мабуть, є клас-ефектами нестероїдних протизапальних засобів, і оборотні після припинення застосування. Можливим механізмом розвитку таких розладів є пригнічення синтезу простагландинів та інших супутніх речовин, що змінює регуляцію кровотоку в сітківці, що проявляється потенційними зоровими розладами. При розвитку таких симптомів на фоні терапії диклофенаком слід розглянути можливість офтальмологічного обстеження, щоб уникнути будь-яких інших причин. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВиявлені взаємодії Інгібітори ізоферменту CYP2С9. Слід бути обережними при одночасному застосуванні диклофенаку та інгібіторів ізоферменту CYP2C9 (таких як вориконазол) через можливе збільшення концентрації диклофенаку в сироватці крові та його експозиції. Літій, дигоксин. Диклофенак може підвищувати вміст літію та концентрацію дигоксину у плазмі крові. Рекомендується контроль вмісту літію та концентрації дигоксину у сироватці крові. Діуретичні та гіпотензивні засоби. При одночасному застосуванні з діуретиками та гіпотензивними препаратами (наприклад, бета-адреноблокаторами, інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту – АПФ) диклофенак може знижувати їхню гіпотензивну дію. У зв'язку з вищесказаним у пацієнтів, особливо літнього віку, при одночасному застосуванні диклофенаку та діуретиків або гіпотензивних засобів слід регулярно вимірювати АТ, контролювати функцію нирок та ступінь гідратації (внаслідок підвищення ризику нефротоксичності). Циклоспорин та такролімус. Вплив диклофенаку на активність простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину та такролімусу. У зв'язку з вищесказаним доза диклофенаку у пацієнтів, які отримують циклоспорин або такролімус, повинна бути нижчою, ніж у пацієнтів, які не одержують зазначені препарати. Препарати, здатні викликати гіперкаліємію. Одночасне застосування диклофенаку з калію-зберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом і триметопримом може призвести до підвищення вмісту калію в плазмі крові (у разі такого одночасного застосування цей показник слід часто контролювати). Антибактеріальні засоби – похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом у пацієнтів, які отримували одночасно похідні хінолону та диклофенак. Передбачувані взаємодії НПЗП та глюкокортикостероїди. Одночасне системне застосування диклофенаку та інших системних нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикостероїдів може збільшувати частоту виникнення НЯ (зокрема, з боку ШКТ). Антикоагулянти та антиагреганти. Необхідно з обережністю застосовувати диклофенак із препаратами цих груп через ризик розвитку кровотеч. Незважаючи на те, що в клінічних дослідженнях не було встановлено впливу диклофенаку на дію антикоагулянтів, існують окремі повідомлення про підвищення ризику кровотеч у пацієнтів, які приймали комбінацію препаратів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які отримують одночасне лікування даними лікарськими препаратами. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Одночасне застосування диклофенаку із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Гіпоглікемічні препарати. У клінічних дослідженнях встановлено, що можливе одночасне застосування диклофенаку та гіпоглікемічних препаратів, при цьому ефективність останніх не змінюється. Однак, відомі окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемію, так і гіперглікемію, що зумовлювало необхідність зміни дози гіпоглікемічних препаратів на фоні застосування диклофенаку. У зв'язку з вищесказаним під час одночасного застосування диклофенаку та гіпоглікемічних препаратів рекомендується проводити контроль концентрації глюкози у крові. Отримано окремі повідомлення про розвиток метаболічного ацидозу при одночасному застосуванні диклофенаку з метформіном, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок. Метотрексат. Слід бути обережним при застосуванні диклофенаку менш ніж за 24 години до або через 24 години після прийому метотрексату, оскільки в таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату в крові та посилюватись його токсична дія. Фенітоїн. При одночасному застосуванні фенітоїну та диклофенаку необхідно контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі крові через можливе посилення його системного впливу. Індуктори ізоферменту CYP2C9. Слід бути обережними при застосуванні диклофенаку одночасно з індукторами ізоферменту CYP2C9 (такими, як рифамрицин). оскільки це може призвести до значного зменшення концентрації диклофенаку в плазмі крові та зменшення його експозиції.Спосіб застосування та дозиДоза препарату підбирається індивідуально, при цьому з метою зниження ризику побічних ефектів рекомендується застосування мінімальної ефективної дози наскільки можна з максимально коротким періодом лікування, відповідно з метою лікування та станом пацієнта. Супозиторії необхідно вводити у пряму кишку. Рекомендується застосовувати препарат після випорожнення кишечника. Дорослі Рекомендована початкова доза – 100-150 мг на добу. У відносно легких випадках захворювання, а також для тривалої терапії зазвичай буває достатньо 100 мг на добу. Добову дозу слід розділити на кілька прийомів. Для полегшення нічного болю або ранкової скутості препарат Диклофенак застосовують у ректальних супозиторіях перед сном, на додаток до застосування препарату у вигляді таблеток протягом дня; при цьому сумарно добова доза повинна перевищувати 150 мг. При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально; Зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза має становити 50-100 мг; при необхідності протягом кількох менструальних циклів її можна підвищити до 150 мг на добу. Лікування слід починати з появою перших симптомів. Залежно від динаміки клінічних симптомів, лікування можна продовжувати протягом декількох днів. При нападі мігрені початкова доза становить 100 мг. Препарат застосовують при перших симптомах нападу, що наближається. У разі потреби в той же день можна додатково застосувати препарат Диклофенак у ректальних супозиторіях у дозі до 100 мг. При необхідності продовження лікування в наступні дні добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг (у декілька введень). Діти та підлітки до 18 років Дітям віком 18 років і старше препарат застосовують із розрахунку 0,5-2 мг/кг маси тіла на добу (добову дозу, залежно від тяжкості проявів захворювання, слід розділити на 2-3 разові дози). Для лікування ювенільного ревматоїдного артриту добова доза може бути максимально збільшена до 3 мг/кг (у декілька введень). Максимальна добова доза – 150 мг не повинна бути перевищена. Літні пацієнти (≥65 років) Корекція початкової дози у пацієнтів віком 65 років і старше, як правило, не потрібна. Однак, виходячи із загальних медичних міркувань, слід бути обережним у ослаблених літніх пацієнтів або пацієнтів з низькою масою тіла. Пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи або високим ризиком захворювань серцево-судинної системи Слід особливо обережно застосовувати препарат у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (у т.ч. з неконтрольованою артеріальною гіпертензією) або високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи. При необхідності тривалої терапії (більше 4 тижнів) у таких пацієнтів слід застосовувати препарат у добовій дозі, що не перевищує 100 мг. Пацієнти з порушеннями функції нирок Немає даних про необхідність корекції дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок через відсутність досліджень щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів даної категорії. Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. Застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2) протипоказано. Пацієнти з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості. Немає даних про необхідність корекції дози при застосуванні препарату у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через відсутність досліджень безпеки застосування препарату у даної категорії пацієнтів.ПередозуванняСимптоми: блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, шум у вухах, судоми. У разі значного отруєння, можливий розвиток гострої ниркової недостатності та ураження печінки. Лікування: підтримуюче та симптоматичне лікування показано при таких ускладненнях як зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту та пригнічення дихання. Форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія для виведення нестероїдних протизапальних засобів, в т.ч. /диклофенаку, з організму неефективні, оскільки діючі речовини цих препаратів значною мірою пов'язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПоразка ШКТ При застосуванні диклофенаку, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, відзначалися такі явища як кровотеча або виразка/перфорація органів шлунково-кишкового тракту, у ряді випадків зі смертельним результатом. Дані явища можуть виникнути у будь-який час при застосуванні даних препаратів з або без попередніх симптомів або серйозних захворювань органів шлунково-кишкового тракту в анамнезі. У пацієнтів похилого віку подібні ускладнення можуть мати серйозні наслідки. При розвитку у пацієнтів, які отримують препарат Диклофенак, кровотеч або виразок ШКТ препарат слід відмінити. Для зниження ризику токсичної дії на ШКТ у пацієнтів з виразковим ураженням ШКТ, особливо ускладненою кровотечею або перфорацією в анамнезі, а також у пацієнтів похилого віку препарат слід застосовувати у мінімальній ефективній дозі. У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку шлунково-кишкових ускладнень, а також у пацієнтів, які отримують терапію низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти, на фоні терапії препаратом слід застосовувати гастропротектори (інгібітори протонної помпи або мізопростол) або інші лікарські препарати для зниження ризику небажаного впливу на ШКТ. Пацієнтам з ураженням шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо літнім, необхідно повідомляти лікаря про всі абдомінальні симптоми. Пацієнти з бронхіальною астмою Загострення бронхіальної астми (непереносимість НПЗП/бронхіальна астма, що провокується прийомом НПЗП), набряк Квінке і кропив'янка найчастіше відзначаються у пацієнтів з бронхіальною астмою, сезонним алергічним ринітом, носовими поліпами або хронічною обструктивною хворобою. ринітоподібними симптомами). У даної групи пацієнтів, а також у пацієнтів з алергією на інші лікарські препарати (шкірні висипання та свербіж або кропив'янка) при застосуванні препарату Вольтарен1- слід дотримуватися особливої обережності (готовність до проведення реанімаційних заходів). Шкірні реакції Такі серйозні дерматологічні реакції, як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, у деяких випадках із смертельним результатом, на фоні застосування диклофенаку відзначалися дуже рідко. Найбільші ризик та частота розвитку тяжких дерматологічних реакцій відзначалися у перший місяць лікування диклофенаком. При розвитку у пацієнта, який отримує препарат Диклофенак, перші ознаки шкірного висипу, ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат слід відмінити. У поодиноких випадках при застосуванні препарату Диклофенак, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, можливий розвиток анафілактичних/анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які раніше не отримували диклофенак. Вплив на печінку Оскільки в період застосування препарату Диклофенак може спостерігатися підвищення активності одного або декількох "печінкових" ферментів, при тривалій терапії препаратом як запобіжний засіб показаний контроль функції печінки. При збереженні та прогресуванні порушень функції печінки або виникненні ознак захворювань печінки або інших симптомів (наприклад, еозинофілії, висипки тощо), застосування препарату необхідно відмінити. Слід пам'ятати, що гепатит на фоні застосування препарату Диклофенак може розвиватися без продромальних явищ. Вплив на нирки На фоні терапії препаратом Диклофенак рекомендується проводити контроль функції нирок у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, порушеннями функції серця або нирок, літніх пацієнтів, які отримують діуретики або інші препарати, що впливають на ниркову функцію, а також у пацієнтів зі значним зменшенням обсягу позаклітинної рідини будь-якої етіології, наприклад, у період до та після масивних хірургічних втручань. Після припинення терапії препаратом зазвичай відзначається нормалізація показової функції нирок до вихідних значень. Вплив на серцево-судинну систему Терапія нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі диклофенаком, особливо тривала терапія та терапія з використанням високих доз, може бути асоційована з невеликим зростанням ризику серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень (включаючи інфаркт міокарда та інсульт). У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи (наприклад, з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, курців) слід застосовувати препарат з особливою обережністю, у найнижчій ефективній дозі при мінімально можливій тривалості лікування, оскільки ризик виникнення тромботичних ускладнень зростає зі збільшенням дози та тривалістю лікування. При тривалій терапії (більше 4 тижнів) добова доза диклофенаку у таких пацієнтів має перевищувати 100 мг. Слід періодично проводити оцінку ефективності лікування та потреби пацієнта у симптоматичній терапії, особливо у тих випадках, коли її тривалість становить понад 4 тижні. При появі перших симптомів тромботичних порушень (наприклад, біль у грудях, відчуття нестачі повітря,слабкості, порушення мови) пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою. Вплив на систему кровотворення Препарат Диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів, у зв'язку з чим у пацієнтів з порушеннями гемостазу необхідно проводити ретельний контроль відповідних лабораторних показників. При тривалому застосуванні препарату Диклофенак рекомендується проводити регулярні клінічні аналізи периферичної крові. Маскування ознак інфекційного процесу Протизапальна дія препарату Диклофенак може ускладнювати діагностику інфекційних процесів. Застосування одночасно з іншими НПЗП Не слід застосовувати препарат Диклофенак одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2 через ризик небажаних явищ. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату Диклофенак виникають зорові порушення, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення з боку центральної нервової системи, не слід керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 100 г мазі міститься активна речовина: диклофенак натрію 1 г. В упаковці 30г, пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування від білого до білого з сіруватим або жовтуватим відтінком кольору, зі слабким специфічним запахом, допускається наявність перламутрових розлучень.Фармакотерапевтична групаАктивний компонент диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти та синтез простагландинів, які є основною ланкою у розвитку запалення. Диклофенак-Акріхін застосовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. При місцевому застосуванні викликає ослаблення або зникнення болю в суглобах у спокої та при русі. Зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів. При постопераційних та травматичних ушкодженнях швидко пригнічує біль та явища запалення в області нанесення препарату, сприяє розсмоктуванню посттравматичної гематоми. Препарат у вигляді гелю, завдяки водно-етановій основі, додатково має місцевоанестезуючу дію.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл При зовнішньому застосуванні диклофенак добре проникає через шкіру, переважно концентруючись у вогнищі запалення та синовіальної рідини. Кількість диклофенаку, яке всмоктується через шкіру, пропорційно до часу контакту препарату зі шкірою та площі його нанесення, залежить від сумарної дози препарату та від ступеня гідратації шкіри. При способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. Застосування оклюзійної пов'язки протягом 10 год призводить до 3-кратного збільшення резорбції диклофенаку. Зв'язування із білками плазми (переважно з альбумінами) становить 99%. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці, головним чином шляхом гідроксилювання, з утворенням декількох похідних, два з яких фармакологічно активні, але меншою мірою, ніж диклофенак. Виводиться нирками (близько 65%) та з жовчю (близько 35%) у формі неактивних сполук з глюкуроновою та сірчаною кислотами; менше 1% екскретується у незміненому вигляді. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить, в середньому, 263 мл/хв, кінцевий Т1/2; - 1 -2 год.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, псоріатичний, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондилоартрит); ревматичні захворювання м'яких тканин (тендовагініт, бурсит, ураження періартікулярних тканин); дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату (деформуючий остеоартроз, остеохондроз); посттравматичне запалення м'яких тканин та суглобів, наприклад, в результаті розтягувань, перенапруг та забій; больовий синдром і набряклість, пов'язані із захворюваннями м'язів та суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартроз, радикуліти, люмбаго, ішіас, м'язові болі ревматичного та неревматичного походження).Протипоказання до застосуванняАнамнестичні дані про напад бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти або іншого НПЗЗ; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); ІІІ триместр вагітності; період лактації; дитячий вік до 6 років; порушення цілісності шкірних покривів; підвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. З; обережністю; слід застосовувати препарат при печінковій порфірії (загострення), ерозивно-виразкових ураженнях ШКТ, тяжких порушеннях функції печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, бронхіальній астмі, у І та ІІ триместрах вагітності, пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Застосування препарату в І та ІІ триместрах можливе лише після консультації з лікарем. Досвід застосування препарату під час лактації відсутній. Застосування у дітей Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 6 років.Побічна діяМісцеві реакції: ;екзема, фотосенсибілізація, контактний дерматит (свербіж, почервоніння, набряклість ділянки шкіри, папули, везикули, лущення). Системні реакції: ;генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим і дітям старше 12 років; препарат наносять тонким шаром над вогнищем запалення 3-4 рази на добу і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату становить 2-4 г (за обсягом можна порівняти з розміром великої вишні або волоського горіха). ;Дітям віком від 6 до 12 років; застосовувати не частіше 2 разів на добу, разова доза препарату - до 2 г. Після нанесення препарату необхідно вимити руки, якщо ця область не піддається лікуванню. Тривалість лікування залежить від показань та ефекту, що відзначається. Після 2 тижнів застосування препарату слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату на очі та слизові оболонки. При застосуванні препарату разом з іншими лікарськими формами диклофенаку слід враховувати максимальну добову дозу. При нанесенні великі поверхні шкіри протягом тривалого часу підвищується ризик розвитку системних побічних ефектів, притаманних НПЗП. Перед застосуванням препарату пацієнтам з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальною астмою, ринітом, поліпами слизової оболонки носа, порушеннями функції печінки, нирок або системи кровотворення, а також при одночасному застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 100 г мазі міститься активна речовина: диклофенак натрію 2 г. В упаковці 30г, пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування від білого до білого з сіруватим або жовтуватим відтінком кольору зі слабким специфічним запахом допускається наявність перламутрових розлучень.Фармакотерапевтична групаАктивний компонент диклофенак - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що володіє вираженими аналгетичними та протизапальними властивостями. Невибірково пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, порушує метаболізм арахідонової кислоти та синтез простагландинів, які є основною ланкою у розвитку запалення. Диклофенак-Акріхін застосовується для усунення больового синдрому та зменшення набряклості, пов'язаної із запальним процесом. При місцевому застосуванні викликає ослаблення або зникнення болю в суглобах у спокої та при русі. Зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів. При постопераційних та травматичних ушкодженнях швидко пригнічує біль та явища запалення в області нанесення препарату, сприяє розсмоктуванню посттравматичної гематоми. Препарат у вигляді гелю, завдяки водно-етановій основі, додатково має місцевоанестезуючу дію.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл При зовнішньому застосуванні диклофенак добре проникає через шкіру, переважно концентруючись у вогнищі запалення та синовіальної рідини. Кількість диклофенаку, яке всмоктується через шкіру, пропорційно до часу контакту препарату зі шкірою та площі його нанесення, залежить від сумарної дози препарату та від ступеня гідратації шкіри. При способі нанесення препарату, що рекомендується, абсорбується не більше 6% диклофенаку. Застосування оклюзійної пов'язки протягом 10 год призводить до 3-кратного збільшення резорбції диклофенаку. Зв'язування із білками плазми (переважно з альбумінами) становить 99%. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці, головним чином шляхом гідроксилювання, з утворенням декількох похідних, два з яких фармакологічно активні, але меншою мірою, ніж диклофенак. Виводиться нирками (близько 65%) та з жовчю (близько 35%) у формі неактивних сполук з глюкуроновою та сірчаною кислотами; менше 1% екскретується у незміненому вигляді. Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить в середньому 263 мл/хв, кінцевий Т1/2 - 1 -2 год.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, псоріатичний, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондилоартрит); ревматичні захворювання м'яких тканин (тендовагініт, бурсит, ураження періартікулярних тканин); дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату (деформуючий остеоартроз, остеохондроз); посттравматичне запалення м'яких тканин та суглобів, наприклад, в результаті розтягувань, перенапруг та забій; больовий синдром і набряклість, пов'язані із захворюваннями м'язів та суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартроз, радикуліти, люмбаго, ішіас, м'язові болі ревматичного та неревматичного походження).Протипоказання до застосуванняАнамнестичні дані про напад бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти або іншого НПЗЗ; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); ІІІ триместр вагітності; період лактації; дитячий вік до 6 років; порушення цілісності шкірних покривів; підвищена чутливість до диклофенака або інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. З обережністю слід застосовувати препарат при печінковій порфірії (загострення), ерозивно-виразкових ураженнях ШКТ, тяжких порушеннях функції печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, бронхіальній астмі, у І та ІІ триместрах вагітності, пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Застосування препарату в І та ІІ триместрах можливе лише після консультації з лікарем. Досвід застосування препарату під час лактації відсутній. Застосування у дітей Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 6 років.Побічна діяМісцеві реакції: екзема, фотосенсибілізація, контактний дерматит (свербіж, почервоніння, набряклість ділянки шкіри, папули, везикули, лущення). Системні реакції: генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не описано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям старше 12 років препарат наносять тонким шаром над осередком запалення 3-4 рази на добу і злегка втирають. Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату становить 2-4 г (за обсягом можна порівняти з розміром великої вишні або волоського горіха). Дітям віком від 6 до 12 років застосовувати не частіше 2 разів на добу, разова доза препарату – до 2 г. Після нанесення препарату необхідно вимити руки, якщо ця область не піддається лікуванню. Тривалість лікування залежить від показань та ефекту, що відзначається. Після 2 тижнів застосування препарату слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Після нанесення не слід накладати оклюзійну пов'язку. Не слід допускати попадання препарату на очі та слизові оболонки. При застосуванні препарату разом з іншими лікарськими формами диклофенаку слід враховувати максимальну добову дозу. При нанесенні великі поверхні шкіри протягом тривалого часу підвищується ризик розвитку системних побічних ефектів, притаманних НПЗП. Перед застосуванням препарату пацієнтам з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальною астмою, ринітом, поліпами слизової оболонки носа, порушеннями функції печінки, нирок або системи кровотворення, а також при одночасному застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
380,00 грн
316,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Дозування: 1% Фасування: N1 Форма випуску: гель Упаковка: туба Виробник: Аджіо Фармацевтікалз Лтд Завод-виробник: Agio Pharmaceuticals(Індія/Росія) Діюча речовина: Диклофенак+метилсаліцилат+ментол. . .
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
478,00 грн
380,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаWater, Glycerine, Vitis vinifera seed oil, Sodium carbomer (and) sodium polyacrylate, Arnica montana (Arnica) flower extract (and) Propylene glycol, Dimethicone, Cyclopentasiloxane, Benzyl alcohol, Ethylhexylglycerin, Capsicum frutesen /Stem extract, Eugenia caryophyllus leaf oil, Lavender essential oil, LinaloolХарактеристикаГель для догляду за шкірою. Активна речовина Капсаїцин має місцеву зігрівальну, судиннорозширювальну та аналгетичну дію, знімає м'язовий спазм, сприяє відновленню втомлених після фізичних навантажень м'язів. Природні властивості Арніки сприяють покращенню кровообігу, знімають набряклість, допомагають при забоях і сприяють розсмоктуванню гематом.Властивості компонентівКапсаїцин компонент, який знаходиться в перці, традиційно використовується для зігрівання суглобів і м'язів. Екстракт арніки – стимулює периферійний кровообіг, сприяє зняттю набряклості. .ІнструкціяНаносити на шкіру тонким шаром масажними рухами до повного вбирання 2-3 рази на день протягом 3-5 днів, потім зробити перерву на 2-3 дні. Рекомендується повторити курс.РекомендуєтьсяГель для догляду за шкірою. Має розігрівальну дію, покращує обмін речовин, знімає набряклість, м'язовий спазм, сприяє відновленню втомлених після фізичних навантажень м'язів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаWater, Distilled monoglyceride, Hydrogenated soybean oil, Stearic acid, Olea europaea (Olive) oil, Willow bar lipidami extract, Meadowsweet extract, Glycerine, Beeswax, Paraffinum liquidum /mineral oil, Harpagophytum procumb sulfate, Ceto stearyl alcohol, Paraffin, Caprylic/Capric triglyceride, Benzyl alcohol, Ethylhexylglycerin, Phenoxyethanol, Methyl paraben, Ethyl paraben, Propyl paraben, Rosmarinus officinalis leaf oil, Sodium hydroxyd, Sodium lactate, Ladium acid, Propylgallate, ParfumХарактеристикаКрем для тіла Диклозан форте допомагає зняти неприємні відчуття в області суглобів. Активні компоненти збалансованого комплексу - глюкозамін, рослинні екстракти та натуральні ефірні олії - сприяють глибокому оздоровчому впливу на проблемні зони тіла за рахунок посилення кровообігу та надходження через шкіру поживних речовин, що мають природну протизапальну дію.Властивості компонентівГлюкозамін бере участь в утворенні хряща, сухожилля, суглобової рідини, сполучної тканини. Мартінія запашна. Поліпшується рухливість суглобів, знижується больовий синдром, зменшуються набряки. Верба біла здавна використовується в народній медицині для лікування захворювань суглобів. Діючий компонент кори верби - саліцин. Завдяки здатності блокувати утворення речовин, що стимулюють розвиток запалення, саліцин має знеболюючий і протизапальний ефект. це біологічно активний продукт, завдяки наявності в ньому вітаміну А,необхідного для нормального розвитку клітин і покривного епітелію шкіри, він має ранозагоювальні, пом'якшувальні та протизапальні властивості. Комплекс ефірних олій (розмарину та гвоздики) має заспокійливу дію, сприяє зняттю запалення.ІнструкціяНаносити регулярно тонким шаром м'якими масажними рухами до повного вбирання.РекомендуєтьсяКрем для тіла Диклозан форте допомагає зняти неприємні відчуття в області суглобів. Активні компоненти збалансованого комплексу - глюкозамін, рослинні екстракти та натуральні ефірні олії - сприяють глибокому оздоровчому впливу на проблемні зони тіла за рахунок посилення кровообігу та надходження через шкіру поживних речовин, що мають природну протизапальну дію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
794,00 грн
0,00 грн
Фасовка: N10 Форма выпуска: р-р д/внутриполостного введения и наружного применения Упаковка: амп. Производитель: Атолл ООО Завод-производитель: Озон(Россия) Действующее вещество: Гидроксиметилхиноксалиндиоксид. .
Производитель: Фора-фарм Завод-производитель: КоролевФарм(Россия). . .
Форма выпуска: бальзам д/тела Упаковка: туб. Производитель: Фора-фарм Завод-производитель: КоролевФарм(Россия). .