Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 саше (10 мл): Очищена мікронізована флавоноїдна фракція 1000 мг, що містить діосмін 900,0 мг (90%) і флавоноїди, у перерахунку на гесперидин 100,0 мг (10 %); Допоміжні речовини: Кислота лимонна 12,5 мг, апельсиновий ароматизатор 15,0 мг, мальтитол 1800,0 мг, натрію бензоат 15,0 мг, ксантанова камедь 50,0 мг, вода очищена qs до 10 мл. По 10 мл суспензії для прийому внутрішньо в багатошарові саші (поліестер, алюміній, поліетилен). По 15 або 30 саше разом з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідна суспензія світло-жовтого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виділення препарату відбувається з фекаліями. З сечею, у середньому, виводиться близько 14% прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаДетралекс® має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність. Результати клінічних досліджень підтверджують фармакологічну активність препарату щодо показників венозної гемодинаміки. Статистично достовірний дозозалежний ефект препарату Детралекс був продемонстрований для наступних венозних плетизмографічних параметрів: венозної ємності, венозної розтяжності, часу венозного спорожнення. Оптимальне співвідношення "доза-ефект" спостерігається прийому 1000 мг на день. Детралекс® збільшує венозний тонус: за допомогою венозної оклюзійної плетизмографії було показано зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів з ознаками вираженого порушення мікроциркуляції після терапії препаратом Детралекс відзначається (статистично достовірне порівняно з плацебо) підвищення капілярної резистентності, оціненої методом ангіостереометрії. Доведено терапевтичну ефективність препарату Детралекс при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою. Детралекс® зменшує небажані побічні ефекти інвазивних методів лікування ХЗВ (знижує частоту небажаних побічних явищ при хірургічному та ендоваскулярному лікуванні варикозної хвороби: достовірно знижує інтенсивність післяопераційного больового синдрому, набряк та вираженість крововиливів).Показання до застосуванняДетралекс® показаний для терапії симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Непереносимість фруктози. Не рекомендується прийом препарату жінкам, що годують.Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Період грудного вигодовування Через відсутність даних щодо виведення препарату з грудним молоком, які годують жінкам, не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяПобічні ефекти препарату Детралекс, що спостерігалися в ході клінічних досліджень, були легким ступенем виразності. Переважно відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, диспепсія, нудота, блювання). Під час прийому препарату Детралекс® повідомлялося про наступні побічні ефекти у вигляді наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10000, З боку центральної нервової системи - Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; Нечасто: коліт; Неуточнена частота: біль у животі. З боку шкірних покровів - Рідко: шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка; Неуточненої частоти: ізольований набряк обличчя, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк. ІНФОРМУЙТЕ ЛІКАРЯ ПРО ПОЯВУ У ВАС БУДЬ-ЯКИХ, У ТОМУ ЧИСЛІ НЕ ЗГАДАНИХ У ДАНІЙ ІНСТРУКЦІЇ, НЕБАЖАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ І ВІДЧУВАНЬ, А ТАКОЖ, ПРО ЗМІНУ ТАБОРІВ ТА БІЛЬШИХ ФАКТІВ.Взаємодія з лікарськими засобамиНе наголошувалося. СЛІД ІНФОРМУВАТИ ЛІКУВАЛЬНОГО ЛІКАРЯ ПРО ВСІХ ПРИЙМАЮЧИХ ВАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАTAX.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1000 мг (вміст 1 саше) на добу, переважно вранці, під час їди. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3000 мг на добу (по 1000 мг (вміст 1 саше) вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2000 мг на добу (по 1000 мг (вміст 1 саші) вранці та ввечері); протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1000 мг (вміст 1 саше) на добу у будь-який зручний час дня разом із їдою.ПередозуванняВипадків передозування не описано. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детралекс, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Детралекс не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя; бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох (компресійного трикотажу) сприяють поліпшенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування ваш стан погіршився або поліпшення не настало. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 346,00 грн
1 256,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: очищена, мікронізована флавоноїдна фракція, у перерахунку на суху речовину, 1000,00 мг, що складається з: діосмін 900 мг (90%), флавоноїди у перерахунку на гесперидин 100 мг (10%); допоміжні речовини: вода очищена 40,00 мг, желатин 62,00 мг, стеарат магнію 8,00 мг, целюлоза мікрокристалічна 124,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію тип А 54,00 мг, тальк 12,00 мг; Оболонка плівкова: натрію лаурил сульфат 0,130 мг, премікс для плівкової оболонки оранжево-рожевого кольору OY-S-8761, що складається з: гліцерол 1,628 мг, гіпромеллоза 27,039 мг, макрогол 6,00 0,65 мг , титану діоксид 5,205 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,633 мг; Допоміжна речовина для полірування таблеток: макрогол 6000 1300 мг. 1) Враховуючи середню вологість очищеної, мікронізованої флавоноїдної фракції – 4% (або 40 мг на таблетку), кількість субстанції на одну таблетку – 1040,00 мг. При виробництві "Лабораторії Серв'є Індастрі", Франція По 10 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 або 6 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. По 9 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При виробництві ТОВ "Сердікс", Росія По 10 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 або 6 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. По 9 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні пігулки, покриті плівковою оболонкою оранжево-рожевого кольору з ризиком з обох боків. Вид таблетки на зламі: від блідо-жовтого до жовтого кольору, неоднорідної структури.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виділення препарату відбувається з фекаліями. Із сечею, у середньому, виводиться близько 14% прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаДетралекс® має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність. Результати клінічних досліджень підтверджують фармакологічну активність препарату щодо показників венозної гемодинаміки. Статистично достовірний дозозалежний ефект препарату Детралекс був продемонстрований для наступних венозних плетизмографічних параметрів: венозної ємності, венозної розтяжності, часу венозного спорожнення. Оптимальне співвідношення "доза-ефект" спостерігається прийому 1000 мг на день. Детралекс® збільшує венозний тонус: за допомогою венозної оклюзійної плетизмографії було показано зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів з ознаками вираженого порушення мікроциркуляції після терапії препаратом Детралекс відзначається (статистично достовірне порівняно з плацебо) підвищення капілярної резистентності, оціненої методом ангіостереометрії. Доведено терапевтичну ефективність препарату Детралекс при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою.Показання до застосуванняДетралекс® показаний для терапії симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; - венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активних компонентів або допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Не рекомендується прийом препарату жінкам, що годують.Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Годування грудьми Через відсутність даних щодо виведення препарату з грудним молоком, які годують жінкам, не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяПобічні ефекти препарату Детралекс, що спостерігалися в ході клінічних досліджень, були легким ступенем виразності. Переважно відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, диспепсія, нудота, блювання). Під час прийому препарату Детралекс® повідомлялося про наступні побічні ефекти у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, З боку центральної нервової системи - Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; Нечасто: коліт; Неуточнена частота: біль у животі. З боку шкірних покровів - Рідко: висипання, свербіж, кропив'янка; Неуточненої частоти: ізольований набряк обличчя, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиНе наголошувалося. СЛІД ІНФОРМУВАТИ ЛІКУВАЛЬНОГО ЛІКАРЯ ПРО ВСІХ ПРИЙМАНИХ ВАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТAX.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1 таблетка на добу, переважно вранці, під час їди. Ризик на таблетці призначений виключно для поділу з метою полегшення проковтування. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці та ввечері) протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1 таблетка на добу.ПередозуванняВипадків передозування не описано. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детралекс, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Детралекс не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох сприяють покращенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування ваш стан погіршився або поліпшення не настало. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
2 168,00 грн
424,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: очищена, мікронізована флавоноїдна фракція, у перерахунку на суху речовину, 1000,00 мг, що складається з: діосмін 900 мг (90%), флавоноїди у перерахунку на гесперидин 100 мг (10%); допоміжні речовини: вода очищена 40,00 мг, желатин 62,00 мг, стеарат магнію 8,00 мг, целюлоза мікрокристалічна 124,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію тип А 54,00 мг, тальк 12,00 мг; Оболонка плівкова: натрію лаурил сульфат 0,130 мг, премікс для плівкової оболонки оранжево-рожевого кольору OY-S-8761, що складається з: гліцерол 1,628 мг, гіпромеллоза 27,039 мг, макрогол 6,00 0,65 мг , титану діоксид 5,205 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,633 мг; Допоміжна речовина для полірування таблеток: макрогол 6000 1300 мг. 1) Враховуючи середню вологість очищеної, мікронізованої флавоноїдної фракції – 4% (або 40 мг на таблетку), кількість субстанції на одну таблетку – 1040,00 мг. При виробництві "Лабораторії Серв'є Індастрі", Франція По 10 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 або 6 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. По 9 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При виробництві ТОВ "Сердікс", Росія По 10 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 або 6 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. По 9 таблеток у блістері (ПВХ/Ал). По 3 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні пігулки, покриті плівковою оболонкою оранжево-рожевого кольору з ризиком з обох боків. Вид таблетки на зламі: від блідо-жовтого до жовтого кольору, неоднорідної структури.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виділення препарату відбувається з фекаліями. Із сечею, у середньому, виводиться близько 14% прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаДетралекс® має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність. Результати клінічних досліджень підтверджують фармакологічну активність препарату щодо показників венозної гемодинаміки. Статистично достовірний дозозалежний ефект препарату Детралекс був продемонстрований для наступних венозних плетизмографічних параметрів: венозної ємності, венозної розтяжності, часу венозного спорожнення. Оптимальне співвідношення "доза-ефект" спостерігається прийому 1000 мг на день. Детралекс® збільшує венозний тонус: за допомогою венозної оклюзійної плетизмографії було показано зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів з ознаками вираженого порушення мікроциркуляції після терапії препаратом Детралекс відзначається (статистично достовірне порівняно з плацебо) підвищення капілярної резистентності, оціненої методом ангіостереометрії. Доведено терапевтичну ефективність препарату Детралекс при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою.Показання до застосуванняДетралекс® показаний для терапії симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; - венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активних компонентів або допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Не рекомендується прийом препарату жінкам, що годують.Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Годування грудьми Через відсутність даних щодо виведення препарату з грудним молоком, які годують жінкам, не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяПобічні ефекти препарату Детралекс, що спостерігалися в ході клінічних досліджень, були легким ступенем виразності. Переважно відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, диспепсія, нудота, блювання). Під час прийому препарату Детралекс® повідомлялося про наступні побічні ефекти у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, З боку центральної нервової системи - Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; Нечасто: коліт; Неуточнена частота: біль у животі. З боку шкірних покровів - Рідко: висипання, свербіж, кропив'янка; Неуточненої частоти: ізольований набряк обличчя, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиНе наголошувалося. СЛІД ІНФОРМУВАТИ ЛІКУВАЛЬНОГО ЛІКАРЯ ПРО ВСІХ ПРИЙМАНИХ ВАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТAX.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1 таблетка на добу, переважно вранці, під час їди. Ризик на таблетці призначений виключно для поділу з метою полегшення проковтування. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці та ввечері) протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1 таблетка на добу.ПередозуванняВипадків передозування не описано. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детралекс, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Детралекс не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох сприяють покращенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування ваш стан погіршився або поліпшення не настало. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
898,00 грн
302,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: 500 мг очищеної мікронізованої флавоноїдної фракції, що складається з діосміну 450 мг (90 %) та флавоноїдів, у перерахунку на гесперидин 50 мг (10 %); допоміжні речовини: желатин 31,00 мг, стеарат магнію 4,00 мг, целюлоза мікрокристалічна 62,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 27,00 мг, тальк 6,00 мг, вода очищена 20,00 мг; Оболонка плівкова: макрогол 6000 0,710 мг, натрію лаурил сульфат 0,033 мг, премікс для плівкової оболонки оранжево-рожевого кольору, що складається з: гліцеролу 0,415 мг, магнію стеарату 0,415 мг, 8 краса 6 0,054 мг, титану діоксиду 1,326 мг. При виробництві "Лабораторії Серве Індастрі", Франція По 15 або 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 або 4 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При розфасовці (упаковці) на російському підприємстві ТОВ "Сердікс" По 15 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 або 4 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При виробництві на російському підприємстві ТОВ "Сердікс" По 15 або 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 або 4 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні пігулки, покриті плівковою оболонкою, оранжево-рожевого кольору. Вид таблетки на зламі: від блідо-жовтого до жовтого кольору неоднорідної структури.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виділення препарату відбувається з фекаліями. Із сечею, у середньому, виводиться близько 14% прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаДетралекс® має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність. Результати клінічних досліджень підтверджують фармакологічну активність препарату щодо показників венозної гемодинаміки. Статистично достовірний дозозалежний ефект препарату Детралекс був продемонстрований для наступних венозних плетизмографічних параметрів: венозної ємності, венозної розтяжності, часу венозного спорожнення. Оптимальне співвідношення "доза-ефект" спостерігається прийому 1000 мг на день. Детралекс® збільшує венозний тонус: за допомогою венозної оклюзійної плетизмографії було показано зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів з ознаками вираженого порушення мікроциркуляції після терапії препаратом Детралекс відзначається (статистично достовірне порівняно з плацебо) підвищення капілярної резистентності, оціненої методом ангіостереометрії. Доведено терапевтичну ефективність препарату Детралекс при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою.Показання до застосуванняДетралекс® показаний для терапії симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; - венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активних компонентів або допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Не рекомендується прийом препарату жінкам, що годують.Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Годування грудьми Через відсутність даних щодо виведення препарату з грудним молоком, які годують жінкам, не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяПобічні ефекти препарату Детралекс, що спостерігалися в ході клінічних досліджень, були легким ступенем виразності. Переважно відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, диспепсія, нудота, блювання). Під час прийому препарату Детралекс® повідомлялося про наступні побічні ефекти у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, З боку центральної нервової системи - Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; Нечасто: коліт; Неуточнена частота: біль у животі. З боку шкірних покровів - Рідко: висипання, свербіж, кропив'янка; Неуточненої частоти: ізольований набряк обличчя, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиНе наголошувалося. СЛІД ІНФОРМУВАТИ ЛІКУВАЛЬНОГО ЛІКАРЯ ПРО ВСІХ ПРИЙМАНИХ ВАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТAX.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності - 2 таблетки на добу (за один або два прийоми): вранці, вдень та/або ввечері, під час їди. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 6 таблеток на добу: по 3 таблетки вранці та по 3 таблетки ввечері протягом 4 днів, потім по 4 таблетки на добу: по 2 таблетки вранці та по 2 таблетки увечері протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 2 таблетки на добу з їдою.ПередозуванняВипадків передозування не описано. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детралекс, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Детралекс не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох сприяють покращенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування ваш стан погіршився або поліпшення не настало. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 508,00 грн
754,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: 500 мг очищеної мікронізованої флавоноїдної фракції, що складається з діосміну 450 мг (90 %) та флавоноїдів, у перерахунку на гесперидин 50 мг (10 %); допоміжні речовини: желатин 31,00 мг, стеарат магнію 4,00 мг, целюлоза мікрокристалічна 62,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 27,00 мг, тальк 6,00 мг, вода очищена 20,00 мг; Оболонка плівкова: макрогол 6000 0,710 мг, натрію лаурил сульфат 0,033 мг, премікс для плівкової оболонки оранжево-рожевого кольору, що складається з: гліцеролу 0,415 мг, магнію стеарату 0,415 мг, 8 краса 6 0,054 мг, титану діоксиду 1,326 мг. При виробництві "Лабораторії Серве Індастрі", Франція По 15 або 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 або 4 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При розфасовці (упаковці) на російському підприємстві ТОВ "Сердікс" По 15 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 або 4 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При виробництві на російському підприємстві ТОВ "Сердікс" По 15 або 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 або 4 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні пігулки, покриті плівковою оболонкою, оранжево-рожевого кольору. Вид таблетки на зламі: від блідо-жовтого до жовтого кольору неоднорідної структури.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаОсновне виділення препарату відбувається з фекаліями. Із сечею, у середньому, виводиться близько 14% прийнятої кількості препарату. Період напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі.ФармакодинамікаДетралекс® має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Препарат зменшує розтяжність вен та венозний застій, знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність. Результати клінічних досліджень підтверджують фармакологічну активність препарату щодо показників венозної гемодинаміки. Статистично достовірний дозозалежний ефект препарату Детралекс був продемонстрований для наступних венозних плетизмографічних параметрів: венозної ємності, венозної розтяжності, часу венозного спорожнення. Оптимальне співвідношення "доза-ефект" спостерігається прийому 1000 мг на день. Детралекс® збільшує венозний тонус: за допомогою венозної оклюзійної плетизмографії було показано зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів з ознаками вираженого порушення мікроциркуляції після терапії препаратом Детралекс відзначається (статистично достовірне порівняно з плацебо) підвищення капілярної резистентності, оціненої методом ангіостереометрії. Доведено терапевтичну ефективність препарату Детралекс при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою.Показання до застосуванняДетралекс® показаний для терапії симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряки нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; - венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активних компонентів або допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Не рекомендується прийом препарату жінкам, що годують.Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані ефекти під час застосування препарату вагітними жінками. Годування грудьми Через відсутність даних щодо виведення препарату з грудним молоком, які годують жінкам, не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяПобічні ефекти препарату Детралекс, що спостерігалися в ході клінічних досліджень, були легким ступенем виразності. Переважно відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, диспепсія, нудота, блювання). Під час прийому препарату Детралекс® повідомлялося про наступні побічні ефекти у вигляді наступної градації: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, З боку центральної нервової системи - Рідко: запаморочення, біль голови, загальне нездужання. З боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, диспепсія, нудота, блювання; Нечасто: коліт; Неуточнена частота: біль у животі. З боку шкірних покровів - Рідко: висипання, свербіж, кропив'янка; Неуточненої частоти: ізольований набряк обличчя, губ, повік. У виняткових випадках ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиНе наголошувалося. СЛІД ІНФОРМУВАТИ ЛІКУВАЛЬНОГО ЛІКАРЯ ПРО ВСІХ ПРИЙМАНИХ ВАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТAX.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності - 2 таблетки на добу (за один або два прийоми): вранці, вдень та/або ввечері, під час їди. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 6 таблеток на добу: по 3 таблетки вранці та по 3 таблетки ввечері протягом 4 днів, потім по 4 таблетки на добу: по 2 таблетки вранці та по 2 таблетки увечері протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 2 таблетки на добу з їдою.ПередозуванняВипадків передозування не описано. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детралекс, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення препарату Детралекс не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох сприяють покращенню циркуляції крові. Негайно зверніться до лікаря, якщо в процесі лікування ваш стан погіршився або поліпшення не настало. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: очищена мікронізована флавоноїдна фракція – 1000,0 мг у т.ч.: діосмін (90%) – 900,000 мг; флавоноїди у перерахунку на гесперидин (10%) – 100,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – до 1300,000 мг; желатин – 27,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 54,000 мг, магнію стеарат – 13,000 мг; Склад оболонки: опадрай II 85F240012 Рожевий - 40,000 мг у т.ч.: полівініловий спирт - 16,0 мг, макрогол 3350 - 9,752 мг, барвник заліза оксид червоний - 0,160 мг, барвник заліза оксид жовтий - 0,08 , титану діоксид – 8,080 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 1000 мг. По 5, 10, 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50, 60, 90 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 або 12 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку). Допускається комплектація по 2 або 3 картонні упаковки (пачки) у групову упаковку (транспортна тара) із картону для споживчої тари.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки з ризиком з одного боку, покриті плівковою оболонкою від рожевого до блідо-рожевого кольору. На поперечному розрізі таблетки видно два шари: ядро - від сіро-коричневого до сіро-жовтого кольору з вкрапленнями світлішого і темнішого відтінків, і плівкова оболонка.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаПеріод напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі. Виводиться переважно через кишківник. Нирками у середньому виводиться близько 14% прийнятої дози.ФармакодинамікаПрепарат є очищеною мікронізованою флавоноїдною фракцією, що складається з діосміну та інших флавоноїдів у перерахунку на гесперидин. Ця комбінація має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Зменшує розтяжність вен та венозний застій, у мікроциркуляції – знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність, покращує показники венозної гемодинаміки. Впливає на такі венозні плетизмографічні параметри: венозна ємність, венозна розтяжність, час венозного спорожнення. Оптимальний ефект досягається прийому 1000 мг. Препарат збільшує венозний тонус за рахунок зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів із ознаками вираженого порушення мікроциркуляції відзначається підвищення капілярної резистентності. Продемонстровано ефективність препарату щодо показників венозної гемодинаміки при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою.Показання до застосуванняТерапія симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряк нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Період грудного вигодовування (досвід застосування обмежений).Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані реакції при застосуванні препарату вагітними жінками. Період грудного вигодовування Через відсутність даних щодо проникнення препарату в грудне молоко, жінкам у період грудного вигодовування не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяЧастота побічних ефектів визначена відповідно до класифікації ВООЗ небажаних лікарських реакцій за частотою виникнення: дуже часто – більше 1/10, часто – більше 1/100 та менше 1/10, нечасто – більше 1/1000 та менше 1/100, рідко – більше 1/10000 та менше 1/1000, дуже рідко – менше 1/10000, включаючи поодинокі випадки; невідома частота (визначити частоту небажаної реакції за наявними даними неможливо). Порушення з боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, загальне нездужання. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, диспепсія, нудота, блювання; нечасто – коліт; Неуточнена частота - біль у животі. Порушення з боку шкіри та підшкірної жирової клітковини: рідко - шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка; неуточненої частоти - ізольований набряк особи, губ, повік; у виняткових випадках – ангіоневротичний набряк (набряк Квінке). Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДо цього часу не повідомлялося про виявлені випадки лікарської взаємодії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1 таблетка на добу, переважно вранці, під час їди. Таблетки слід ковтати, запиваючи водою. Для зручності ковтання можливе поділ таблетки за ризиком. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці та ввечері) протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1 таблетка на добу.ПередозуванняВипадки передозування не описані. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою!Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детравенол, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення Детравенолу не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох сприяють покращенню циркуляції крові. У разі відсутності зменшення або при обтяженні симптомів захворювання зверніться до лікаря! Не перевищуйте максимальних термінів та рекомендованих доз препарату без погодження з лікарем! Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 336,00 грн
630,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: очищена мікронізована флавоноїдна фракція – 1000,0 мг у т.ч.: діосмін (90%) – 900,000 мг; флавоноїди у перерахунку на гесперидин (10%) – 100,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – до 1300,000 мг; желатин – 27,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 54,000 мг, магнію стеарат – 13,000 мг; Склад оболонки: опадрай II 85F240012 Рожевий - 40,000 мг у т.ч.: полівініловий спирт - 16,0 мг, макрогол 3350 - 9,752 мг, барвник заліза оксид червоний - 0,160 мг, барвник заліза оксид жовтий - 0,08 , титану діоксид – 8,080 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 1000 мг. По 5, 10, 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50, 60, 90 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 або 12 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку). Допускається комплектація по 2 або 3 картонні упаковки (пачки) у групову упаковку (транспортна тара) із картону для споживчої тари.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки з ризиком з одного боку, покриті плівковою оболонкою від рожевого до блідо-рожевого кольору. На поперечному розрізі таблетки видно два шари: ядро - від сіро-коричневого до сіро-жовтого кольору з вкрапленнями світлішого і темнішого відтінків, і плівкова оболонка.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаПеріод напіввиведення становить 11 годин. Препарат піддається активному метаболізму, що підтверджується присутністю фенолових кислот у сечі. Виводиться переважно через кишківник. Нирками у середньому виводиться близько 14% прийнятої дози.ФармакодинамікаПрепарат є очищеною мікронізованою флавоноїдною фракцією, що складається з діосміну та інших флавоноїдів у перерахунку на гесперидин. Ця комбінація має венотонізуючі та ангіопротективні властивості. Зменшує розтяжність вен та венозний застій, у мікроциркуляції – знижує проникність капілярів та підвищує їх резистентність, покращує показники венозної гемодинаміки. Впливає на такі венозні плетизмографічні параметри: венозна ємність, венозна розтяжність, час венозного спорожнення. Оптимальний ефект досягається прийому 1000 мг. Препарат збільшує венозний тонус за рахунок зменшення часу венозного спорожнення. У пацієнтів із ознаками вираженого порушення мікроциркуляції відзначається підвищення капілярної резистентності. Продемонстровано ефективність препарату щодо показників венозної гемодинаміки при лікуванні хронічних захворювань вен нижніх кінцівок, а також при лікуванні геморою.Показання до застосуванняТерапія симптомів хронічних захворювань вен (усунення та полегшення симптомів). Терапія симптомів венозно-лімфатичної недостатності: біль; судоми нижніх кінцівок; відчуття тяжкості та розпирання в ногах; "втома" ніг. Терапія проявів венозно-лімфатичної недостатності: набряк нижніх кінцівок; трофічні зміни шкіри та підшкірної клітковини; венозні трофічні виразки. Симптоматична терапія гострого та хронічного геморою.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Період грудного вигодовування (досвід застосування обмежений).Вагітність та лактаціяВагітність Експерименти на тваринах не виявили тератогенних ефектів. До цього часу не було повідомлень про небажані реакції при застосуванні препарату вагітними жінками. Період грудного вигодовування Через відсутність даних щодо проникнення препарату в грудне молоко, жінкам у період грудного вигодовування не рекомендується прийом препарату. Вплив на репродуктивну функцію Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей.Побічна діяЧастота побічних ефектів визначена відповідно до класифікації ВООЗ небажаних лікарських реакцій за частотою виникнення: дуже часто – більше 1/10, часто – більше 1/100 та менше 1/10, нечасто – більше 1/1000 та менше 1/100, рідко – більше 1/10000 та менше 1/1000, дуже рідко – менше 1/10000, включаючи поодинокі випадки; невідома частота (визначити частоту небажаної реакції за наявними даними неможливо). Порушення з боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, загальне нездужання. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, диспепсія, нудота, блювання; нечасто – коліт; Неуточнена частота - біль у животі. Порушення з боку шкіри та підшкірної жирової клітковини: рідко - шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка; неуточненої частоти - ізольований набряк особи, губ, повік; у виняткових випадках – ангіоневротичний набряк (набряк Квінке). Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиДо цього часу не повідомлялося про виявлені випадки лікарської взаємодії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Рекомендована доза при венозно-лімфатичній недостатності – 1 таблетка на добу, переважно вранці, під час їди. Таблетки слід ковтати, запиваючи водою. Для зручності ковтання можливе поділ таблетки за ризиком. Тривалість курсу лікування може становити кілька місяців (до 12 місяців). У разі повторного виникнення симптомів за рекомендацією лікаря курс лікування може бути повторений. Рекомендована доза при гострому геморої – 3 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці, вдень та ввечері) протягом 4 днів, потім по 2 таблетки на добу (по 1 таблетці вранці та ввечері) протягом наступних 3 днів. Рекомендована доза при хронічному геморої – 1 таблетка на добу.ПередозуванняВипадки передозування не описані. При передозуванні препарату негайно зверніться за медичною допомогою!Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим, як почати приймати препарат Детравенол, рекомендується проконсультуватися з лікарем. При загостренні геморою призначення Детравенолу не замінює специфічного лікування інших анальних порушень. Тривалість лікування не повинна перевищувати термінів, зазначених у розділі "Спосіб застосування та дози". У разі, якщо симптоми не зникають після рекомендованого курсу терапії, слід пройти огляд у проктолога, який підбере подальшу терапію. За наявності порушень венозного кровообігу максимальний ефект лікування забезпечується поєднанням терапії зі здоровим (збалансованим) способом життя: бажано уникати тривалого перебування на сонці, тривалого перебування на ногах, а також рекомендується зниження надлишкової маси тіла. Піші прогулянки і, у деяких випадках, носіння спеціальних панчох сприяють покращенню циркуляції крові. У разі відсутності зменшення або при обтяженні симптомів захворювання зверніться до лікаря! Не перевищуйте максимальних термінів та рекомендованих доз препарату без погодження з лікарем! Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
480,00 грн
344,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі для прийому внутрішньо - 1 мл. Діюча речовина: Колекальциферол 15000 МО (0,375 мг); Допоміжні речовини: Пропіленгліколь - 100 мг; Макроголу глицерилгидроксистеарат – 50 мг; Метилпарагідроксибензоат – 1,0 мг; Натрію сахаринат – 0,7 мг; Ароматизатор анісовий – 0,7 мг; Натрію гідрофосфату дигідрат – 3,0 мг; Лимонна кислота безводна – 0,6 мг; Вода для ін'єкцій – до 1,0 мл. Краплі для вживання, 15000 МО/мл. По 10, 15, 20, 25 або 30 мл у флакони з забарвленого скла з пробкою-крапельницею і кришкою нагвинчується з механізмом захисту від дітей або без механізму захисту від дітей. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора або злегка опалесцентна безбарвна або слабо забарвлена рідина характерним запахом.Фармакотерапевтична групаВітамін D та його аналоги.ФармакокінетикаВсмоктування. Водний розчин колекальциферолу всмоктується краще, ніж масляний розчин (це має значення при застосуванні у недоношених дітей, так як у даної категорії пацієнтів спостерігається недостатність продукції та надходження жовчі до кишечника, що порушує всмоктування вітамінів у вигляді масляних розчинів). Після перорального прийому колекальциферол швидко абсорбується з дистального відділу тонкого кишечника, надходить у лімфатичну систему, потрапляє до печінки та до загального кровообігу. Розподіл. У крові зв'язується з α2-глобулінами та частково з альбумінами. Колекальциферол накопичується в печінці, кістках, скелетних м'язах, нирках, надниркових залозах, міокарді, жировій тканині. Максимальна концентрація у тканинах досягається через 4-5 годин, після цього дещо знижується, зберігаючись тривалий час на постійному рівні. Кумулює. Проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Метаболізм. Біотрансформація відбувається в печінці та нирках: в печінці колекальциферол перетворюється на неактивний метаболіт кальцифедіол Піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виведення. Виводиться препарат в основному з жовчю та незначна кількість – нирками.ФармакодинамікаВітамін D3 є природною формою вітаміну D, що утворюється у людини у шкірі під дією сонячних променів. Порівняно з вітаміном D2 характеризується на 25% вищою активністю. Вітамін D3 є активним антирахітичним фактором. Найважливішою функцією вітаміну D3 є регулювання метаболізму кальцію та фосфатів, що сприяє правильній мінералізації та зростанню скелета. Колекальциферол грає істотну роль в абсорбції кальцію та фосфатів у кишечнику, у транспорті мінеральних солей та у процесі кальцифікації кісток, регулює також виведення кальцію та фосфатів нирками. Концентрація іонів кальцію в крові зумовлює підтримку тонусу м'язів скелетної мускулатури, функцію міокарда, сприяє проведенню нервового збудження, регулює процес згортання крові. Нестача вітаміну D в їжі, порушення його всмоктування, дефіцит кальцію, а також недостатнє перебування на сонці в період швидкого зростання дитини призводить до рахіту, у дорослих – до остеомаляції, у вагітних можуть виникнути симптоми тетанії, порушення процесів звапніння кісток новонароджених. Підвищена потреба у вітаміні D виникає у жінок у період менопаузи, оскільки вони часто розвивається остеопороз у зв'язку з гормональними порушеннями. Вітамін D має низку так званих позаскелетних ефектів. Вітамін D бере участь у функціонуванні імунної системи шляхом модуляції рівнів цитокінів та регулює поділ лімфоцитів Т-хелперів та диференціювання В-лімфоцитів. У низці досліджень відзначено зниження захворюваності на інфекції дихальних шляхів на фоні прийому вітаміну D. Показано, що вітамін D є важливою ланкою гомеостазу імунної системи: запобігає аутоімунним захворюванням (цукровий діабет 1 типу, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, запальні хвороби кишечника та ін.). Вітамін D має антипроліферативні та продиференційні ефекти, які зумовлюють онкопротективну дію вітаміну D. Відзначено, що частота деяких пухлин (рак молочної залози, рак товстого кишечника) підвищується на тлі низького рівня вітаміну D у крові. Вітамін D бере участь у регуляції вуглеводного та жирового метаболізму шляхом впливу на синтез IRS1 (субстрат рецептора інсуліну 1; бере участь у внутрішньоклітинних шляхах проведення сигналу рецептора інсуліну), IGF (інсулінподібний фактор росту; регулює баланс жирової та м'язової тканини), PPAR-δ проліфераторів пероксисом, тип δ; сприяє переробці надлишкового холестерину). За даними епідеміологічних досліджень, дефіцит вітаміну D асоційований з ризиком метаболічних порушень (метаболічний синдром і цукровий діабет 2 типу). Рецептори та метаболізуючі ферменти вітаміну D експресуються в артеріальних судинах, серці та практично всіх клітинах та тканинах, що мають відношення до патогенезу серцево-судинних захворювань. На тваринних моделях показані антиатеросклеротичну дію, супресія реніну та попередження пошкодження міокарда та ін. Низькі рівні вітаміну D у людини пов'язані з несприятливими факторами ризику серцево-судинної патології, такими як цукровий діабет, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, та асоціація , у тому числі інсульти. У дослідженнях на експериментальних моделях хвороби Альцгеймера показано, що вітамін D3 знижував накопичення амілоїду у мозку та покращував когнітивну функцію. У неітервенційних дослідженнях у людини показано, що частота розвитку деменції та хвороби Альцгеймера збільшується на тлі низького рівня вітаміну D та низького дієтарного споживання вітаміну D. Відзначалося погіршення когнітивної функції та захворюваності на хворобу Альцгеймера при низьких рівнях вітаміну D.Показання до застосуванняПрофілактика дефіциту вітаміну D та захворювань, пов'язаних з його недостатністю (рахіту, остеомаляції). Лікування рахіту. Комплексна терапія остеопорозу різного генезу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до колекальциферолу та/або до будь-якої з допоміжних речовин у складі препарату. Гіпервітаміноз вітаміну D. Підвищена концентрація кальцію в крові (гіперкальціємія), підвищене виділення кальцію з сечею (гіперкальціурія), сечокам'яна хвороба (утворення кальцієвого оксалатного каміння), ниркова остеодистрофія з гіперфосфатемією, псевдогіпопаратиреоз. Саркоїдоз. Гострі та хронічні захворювання печінки та нирок, ниркова недостатність. Активна форма туберкульозу легень. Дитячий вік 4 тижнів. З обережністю: У пацієнтів, які перебувають у стані іммобілізації. У пацієнтів, які приймають тіазидні діуретики, а також у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які приймають серцеві глікозиди. У період вагітності та грудного вигодовування. У грудних дітей при схильності до раннього заростання тім'ячків (коли від народження встановлені малі розміри переднього темечка). При прийомі додаткових кількостей вітаміну D та кальцію (наприклад, у складі інших препаратів), при порушенні екскреції кальцію та фосфатів із сечею, при лікуванні похідними бензотіадіазину та у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії та гіперкальціурії). У пацієнтів з такими супутніми захворюваннями: атеросклероз, серцева недостатність, органічні ураження серця, гранулематози, гіперфосфатемія, фосфатний нефроуролітіаз, захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гіпотиреоз. За наявності одного або декількох перелічених захворювань і станів перед прийомом препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяУ період вагітності не слід застосовувати препарат у дозах, що перевищують рекомендовані для профілактики дефіциту вітаміну D, через можливість прояву тератогенної дії у разі передозування. З обережністю слід призначати вітамін D3 жінкам у період грудного вигодовування, оскільки препарат, який приймається у високих дозах матір'ю, може спричинити симптоми передозування у дитини. У разі застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування необхідно враховувати надходження вітаміну D з інших джерел, добова доза вітаміну D не повинна перевищувати 600 МО.Побічна діяЧастота небажаних реакцій не визначено. Порушення з боку обміну речовин та харчування: гіперкальціємія та гіперкальціурія, зниження апетиту. Порушення з боку нервової системи: біль голови. Порушення серця: аритмії. Порушення судини: підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: загострення туберкульозного процесу у легенях. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: запор, метеоризм, нудота, біль у животі чи діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, шкірний висип та кропив'янка. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: артралгія, міалгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, поліурія. У разі виникнення небажаних реакцій слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПротиепілептичні засоби (особливо фенітоїн та фенобарбітал, примідон), рифампіцин, колестірамін знижують реабсорбцію вітаміну D3. Застосування одночасно з тіазидними діуретиками підвищує ризик розвитку гіперкальціємії. У таких випадках необхідно проводити постійний моніторинг концентрації кальцію у крові. При гіпервітамінозі вітаміну D3 можливе посилення дії серцевих глікозидів та підвищення ризику виникнення аритмії, зумовлені розвитком гіперкальціємії (доцільним є контроль концентрації кальцію в крові, електрокардіограми, а також корекція дози серцевого глікозиду). Супутня терапія глюкокортикостероїдами може знижувати ефективність вітаміну D3. Тривале застосування антацидних засобів, що містять алюміній та магній, у комбінації з вітаміном D3 може сприяти підвищенню концентрації алюмінію та магнію в крові та, як наслідок, токсичному впливу алюмінію на кісткову тканину та гіпермагніємії у пацієнтів з нирковою недостатністю. Колестирамін, колестипол та мінеральні олії знижують абсорбцію у шлунково-кишковому тракті жиророзчинних вітамінів та вимагають підвищення їх дози. Супутнє застосування бензодіазепінів збільшує ризик розвитку гіперкальціємії. Препарати, що містять високі концентрації кальцію та фосфору, збільшують ризик розвитку гіперфосфатемії. При одночасному застосуванні з фторидом натрію інтервал між прийомом повинен становити не менше 2 годин; з пероральними формами тетрациклінів – не менше 3 годин. Одночасне застосування з іншими аналогами вітаміну D підвищує ризик розвитку гіпервітамінозу вітаміну D. Кетоконазол може пригнічувати як біосинтез, так і катаболізм 1,25(ОН)2-колекальциферолу. Вітамін D є антагоністом препаратів, які застосовуються при гіперкальціємії: кальцитонін, етидронат, памідронат, плікаміцин, галію нітрат. Ізоніазид та рифампіцин здатні знижувати ефект препарату через збільшення швидкості біотрансформації. Вітамін D3 не взаємодіє із їжею.Спосіб застосування та дозиПерорально. Препарат приймати у ложечці рідини. 1 крапля містить близько 500 МО вітаміну D3. Профілактика рахіту: Доношені новонароджені з 4-х тижнів життя – 1 крапля (500 ME) на добу; Недоношені діти з 4-х тижнів життя – 2 краплі (1000 ME) на добу протягом першого року життя, потім по 1 краплі (500 ME) на добу. Препарат застосовувати протягом перших двох років життя дитини в періоди зниженої інсоляції (особливо в зимовий період). Лікування рахіту: За відсутності видимих деформацій кісткової системи (легкий рівень рахіту) - по 2-3 краплі (1000-1500 ME) на добу, лікування продовжувати протягом 30 днів. За наявності деформацій кісткової системи, характерних для рахіту середнього та тяжкого ступеня – по 4-8 крапель (2000-4000 ME) на добу, лікування продовжувати протягом 30-45 днів, доза препарату та тривалість терапії залежать від вираженості змін та визначаються лікарем. Профілактика дефіциту вітаміну D та захворювань, пов'язаних з його недостатністю (остеомаляції): По 1 краплі (500 ME) на добу протягом усього періоду, що супроводжується дефіцитом надходження вітаміну D. Мінімальна тривалість курсу профілактики – 1 місяць. При комплексному лікуванні остеопорозу: По 1-2 краплі (500-1000 МО) на добу протягом 3 місяців. Повторне проведення курсів терапії можливе за рекомендацією лікаря залежно від результатів оцінки маркерів кісткового обміну та обміну кальцію.ПередозуванняСимптоми гострого передозування вітаміну D3: ранні прояви (обумовлені гіперкальціємією) – запор або діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, головний біль, спрага, поллакіурія, ніктурія, поліурія, анорексія, металевий присмак у роті, нудота, блювота, загальна слабкість та втома, гіперкальція; пізні прояви - біль у кістках, помутніння сечі (поява в сечі гіалінових циліндрів, протеїнурії, лейкоцитурії), підвищення артеріального тиску, свербіж шкіри, фоточутливість очей, гіперемія кон'юнктиви, аритмія, сонливість, міалгія, нудота, блювота, блювота, панкреати рідко - психоз (зміни психіки) та зміна настрою. Симптоми хронічного передозування вітаміну D3 (при прийомі протягом декількох тижнів або місяців для дорослих у дозах 20000-60000 МО/добу, дітей - 2000-4000 МО/добу): кальциноз м'яких тканин, нирок, легенів, кровоносних судин, артеріальна та хронічна серцева недостатність (ці ефекти найчастіше виникають при приєднанні до гіперкальціємії гіперфосфатемії), порушення росту у дітей (тривалий прийом у дозі 1800 МО/добу). Лікування: при появі вищеописаних симптомів слід перервати застосування препарату та звернутися до лікаря. Показана дієта з низьким вмістом кальцію (протягом кількох тижнів), споживання великих кількостей рідини, форсований діурез із застосуванням фуросеміду, електролітів, а також призначення глюкокортикостероїдів, кальцитоніну. При належному функціонуванні нирок концентрація кальцію в плазмі може бути значно знижена шляхом інфузії ізотонічного розчину хлориду натрію (3-6 літрів протягом 24 годин) з додаванням фуросеміду і, в деяких випадках, також натрію едетату в дозі 15 мг/кг/год, при одночасному постійному моніторингу концентрації кальцію в плазмі крові та даних електрокардіограми. При олігоанурії, навпаки, необхідно проведення гемодіалізу (діалізат без кальцію). Специфічний антидот невідомий. Для попередження передозування часом рекомендується контроль концентрації кальцію у крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати передозування. При прийомі препарату має враховуватись кількість вітаміну D та кальцію, що надходять з їжею та у складі інших лікарських препаратів. Занадто високі дози вітаміну D3, що застосовуються тривало, або ударні дози, можуть бути причиною хронічного гіпервітамінозу D3. Не слід застосовувати одночасно з вітаміном D3 високі дози кальцію. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеною екскрецією кальцію та фосфатів із сечею, при лікуванні похідними бензотіадіазину та у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії та гіперкальціурії). У таких пацієнтів слід контролювати концентрацію кальцію в плазмі та сечі. Не слід приймати вітамін D3 при псевдогіпопаратиреозі, тому що при цьому захворюванні потреба у вітаміні D може бути знижена, що може призвести до ризику тривалого передозування. До основних клінічних проявів рахіту легкого ступеня відносяться нервова збудливість, занепокоєння, здригання при різкому звуку, спалаху світла, порушення ритму сну, поверхневий "тривожний" сон, пітливість, свербіж шкіри, облисіння потилиці, податливість країв великого тім'ячка. Наявність видимих деформацій кісткової тканини характерна для середнього та тяжкого ступеня рахіту, які, як правило, вимагають госпіталізації та проведення комплексної терапії, що призначається лікарем за результатами обстеження. Повторне проведення курсів терапії остеопорозу можливе за рекомендацією лікаря залежно від результатів оцінки маркерів кісткового обміну та обміну кальцію. Якщо лікар призначив більш тривале лікування, ніж рекомендовано в інструкції, слід регулярно (через кожні три місяці терапії) визначати концентрацію кальцію в сироватці крові та сечі, а також проводити оцінку функції нирок шляхом вимірювання концентрації креатиніну в сироватці крові. При необхідності доза може бути скоригована лікарем відповідно до концентрації кальцію у сироватці крові. У разі гіперкальціємії або наявності ознак порушення функції нирок дозу препарату слід зменшити або призупинити лікування. Якщо концентрація кальцію в сечі перевищує 7,5 ммоль/24 години (300 мг/24 години), рекомендується знизити дозу препарату або призупинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дані про можливий вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Діюча речовина: Колекальциферол 15000 МО (0,375 мг); Допоміжні речовини: Пропіленгліколь 100 мг; Макроголу глицерилгидроксистеарат 50 мг; Метилпарагідроксибензоат 1,0 мг; Натрію цукринат 0,7 мг; Ароматизатор анісовий 0,7 мг; Натрію гідрофосфату дигідрат 3,0 мг; Лимонна безводна кислота 0,6 мг; Вода для ін'єкцій до 1 мл. Краплі для вживання, 15000 МО/мл. По 10, 15, 20, 25 або 30 мл у флакони з забарвленого скла з пробкою-крапельницею і кришкою нагвинчується з механізмом захисту від дітей або без механізму захисту від дітей. По 1 флакону разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора або злегка опалесцентна безбарвна або слабо забарвлена рідина характерним запахом.Фармакотерапевтична групаВітамін D та його аналоги.ФармакокінетикаВсмоктування. Водний розчин колекальциферолу всмоктується краще, ніж масляний розчин (це має значення при застосуванні у недоношених дітей, так як у даної категорії пацієнтів спостерігається недостатність продукції та надходження жовчі до кишечника, що порушує всмоктування вітамінів у вигляді масляних розчинів). Після перорального прийому колекальциферол швидко абсорбується з дистального відділу тонкого кишечника, надходить у лімфатичну систему, потрапляє до печінки та до загального кровообігу. Розподіл. У крові зв'язується з а2-глобулінами та частково з альбумінами. Колекальциферол накопичується в печінці, кістках, скелетних м'язах, нирках, надниркових залозах, міокарді, жировій тканині. Максимальна концентрація у тканинах досягається через 4-5 годин, після цього дещо знижується, зберігаючись тривалий час на постійному рівні. Кумулює. Проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Метаболізм. Біотрансформація відбувається в печінці та нирках: в печінці колекальциферол перетворюється на неактивний метаболіт кальцифедіол Піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виведення. Виводиться препарат в основному з жовчю та незначна кількість – нирками.ФармакодинамікаВітамін D3 є природною формою вітаміну D, що утворюється у людини у шкірі під дією сонячних променів. Порівняно з вітаміном D2 характеризується на 25% вищою активністю. Вітамін D3 є активним антирахітичним фактором. Найважливішою функцією вітаміну D3 є регулювання метаболізму кальцію та фосфатів, що сприяє правильній мінералізації та зростанню скелета. Колекальциферол грає істотну роль в абсорбції кальцію та фосфатів у кишечнику, у транспорті мінеральних солей та у процесі кальцифікації кісток, регулює також виведення кальцію та фосфатів нирками. Концентрація іонів кальцію в крові зумовлює підтримку тонусу м'язів скелетної мускулатури, функцію міокарда, сприяє проведенню нервового збудження, регулює процес згортання крові. Нестача вітаміну D в їжі, порушення його всмоктування, дефіцит кальцію, а також недостатнє перебування на сонці в період швидкого зростання дитини призводить до рахіту, у дорослих – до остеомаляції, у вагітних можуть виникнути симптоми тетанії, порушення процесів звапніння кісток новонароджених. Підвищена потреба у вітаміні D виникає у жінок у період менопаузи, оскільки вони часто розвивається остеопороз у зв'язку з гормональними порушеннями. Вітамін D має низку так званих позаскелетних ефектів. Вітамін D бере участь у функціонуванні імунної системи шляхом модуляції рівнів цитокінів та регулює поділ лімфоцитів Т-хелперів та диференціювання В-лімфоцитів. У низці досліджень відзначено зниження захворюваності на інфекції дихальних шляхів на фоні прийому вітаміну D. Показано, що вітамін D є важливою ланкою гомеостазу імунної системи: запобігає аутоімунним захворюванням (цукровий діабет 1 типу, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, запальні хвороби кишечника та ін.). Вітамін D має антипроліферативні та продиференційні ефекти, які зумовлюють онкопротективну дію вітаміну D. Відзначено, що частота деяких пухлин (рак молочної залози, рак товстого кишечника) підвищується на тлі низького рівня вітаміну D у крові. Вітамін D бере участь у регуляції вуглеводного та жирового метаболізму шляхом впливу на синтез IRS1 (субстрат рецептора інсуліну 1; бере участь у внутрішньоклітинних шляхах проведення сигналу рецептора інсуліну), IGF (інсулінподібний фактор росту; регулює баланс жирової та м'язової тканини), PPAR-5 проліфераторів пероксисом, тип 5; сприяє переробці надлишкового холестерину). За даними епідеміологічних досліджень, дефіцит вітаміну D асоційований з ризиком метаболічних порушень (метаболічний синдром і цукровий діабет 2 типу). Рецептори та метаболізуючі ферменти вітаміну D експресуються в артеріальних судинах, серці та практично всіх клітинах та тканинах, що мають відношення до патогенезу серцево-судинних захворювань. На тваринних моделях показані антиатеросклеротичну дію,супресія реніну та попередження пошкодження міокарда та ін. Низькі рівні вітаміну D у людини пов'язані з несприятливими факторами ризику серцево-судинної патології, такими як цукровий діабет, дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, та асоційовані з ризиком серцево-судинних катастроф, у тому числі. У дослідженнях на експериментальних моделях хвороби Альцгеймера показано, що вітамін D3 знижував накопичення амілоїду у мозку та покращував когнітивну функцію. У неітервенційних дослідженнях у людини показано, що частота розвитку деменції та хвороби Альцгеймера збільшується на тлі низького рівня вітаміну D та низького дієтарного споживання вітаміну D. Відзначалося погіршення когнітивної функції та захворюваності на хворобу Альцгеймера при низьких рівнях вітаміну D.Показання до застосуванняПрофілактика дефіциту вітаміну D та захворювань, пов'язаних з його недостатністю (рахіту, остеомаляції). Лікування рахіту. Комплексна терапія остеопорозу різного генезу.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до колекальциферолу та/або до будь-якої з допоміжних речовин у складі препарату. Гіпервітаміноз вітаміну D. Підвищена концентрація кальцію в крові (гіперкальціємія), підвищене виділення кальцію з сечею (гіперкальціурія), сечокам'яна хвороба (утворення кальцієвого оксалатного каміння), ниркова остеодистрофія з гіперфосфатемією, псевдогіпопаратиреоз. Саркоїдоз. Гострі та хронічні захворювання печінки та нирок, ниркова недостатність. Активна форма туберкульозу легень. Дитячий вік 4 тижнів. З обережністю: У пацієнтів, які перебувають у стані іммобілізації. У пацієнтів, які приймають тіазидні діуретики, а також у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які приймають серцеві глікозиди. У період вагітності та грудного вигодовування. У грудних дітей при схильності до раннього заростання тім'ячків (коли від народження встановлені малі розміри переднього темечка). При прийомі додаткових кількостей вітаміну D та кальцію (наприклад, у складі інших препаратів), при порушенні екскреції кальцію та фосфатів із сечею, при лікуванні похідними бензотіадіазину та у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії та гіперкальціурії). У пацієнтів з такими супутніми захворюваннями: атеросклероз, серцева недостатність, органічні ураження серця, гранулематози, гіперфосфатемія, фосфатний нефроуролітіаз, захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гіпотиреоз. За наявності одного або декількох перелічених захворювань і станів перед прийомом препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяУ період вагітності не слід застосовувати препарат у дозах, що перевищують рекомендовані для профілактики дефіциту вітаміну D, через можливість прояву тератогенної дії у разі передозування. З обережністю слід призначати вітамін D3 жінкам у період грудного вигодовування, оскільки препарат, який приймається у високих дозах матір'ю, може спричинити симптоми передозування у дитини. У разі застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування необхідно враховувати надходження вітаміну D з інших джерел, добова доза вітаміну D не повинна перевищувати 600 МО.Побічна діяЧастота небажаних реакцій не визначено. Порушення з боку обміну речовин та харчування: гіперкальціємія та гіперкальціурія, зниження апетиту. Порушення з боку нервової системи: біль голови. Порушення серця: аритмії. Порушення судини: підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: загострення туберкульозного процесу у легенях. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: запор, метеоризм, нудота, біль у животі чи діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, шкірний висип та кропив'янка. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: артралгія, міалгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, поліурія. У разі виникнення небажаних реакцій слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПротиепілептичні засоби (особливо фенітоїн та фенобарбітал, примідон), рифампіцин, колестірамін знижують реабсорбцію вітаміну D3. Застосування одночасно з тіазидними діуретиками підвищує ризик розвитку гіперкальціємії. У таких випадках необхідно проводити постійний моніторинг концентрації кальцію у крові. При гіпервітамінозі вітаміну D3 можливе посилення дії серцевих глікозидів та підвищення ризику виникнення аритмії, зумовлені розвитком гіперкальціємії (доцільним є контроль концентрації кальцію в крові, електрокардіограми, а також корекція дози серцевого глікозиду). Супутня терапія глюкокортикостероїдами може знижувати ефективність вітаміну D3. Тривале застосування антацидних засобів, що містять алюміній та магній, у комбінації з вітаміном D3 може сприяти підвищенню концентрації алюмінію та магнію в крові та, як наслідок, токсичному впливу алюмінію на кісткову тканину та гіпермагніємії у пацієнтів з нирковою недостатністю. Колестирамін, колестипол та мінеральні олії знижують абсорбцію у шлунково-кишковому тракті жиророзчинних вітамінів та вимагають підвищення їх дози. Супутнє застосування бензодіазепінів збільшує ризик розвитку гіперкальціємії. Препарати, що містять високі концентрації кальцію та фосфору, збільшують ризик розвитку гіперфосфатемії. При одночасному застосуванні з фторидом натрію інтервал між прийомом повинен становити не менше 2 годин; з пероральними формами тетрациклінів – не менше 3 годин. Одночасне застосування з іншими аналогами вітаміну D підвищує ризик розвитку гіпервітамінозу вітаміну D. Кетоконазол може пригнічувати як біосинтез, так і катаболізм 1,25(ОН)2-колекальциферолу. Вітамін D є антагоністом препаратів, які застосовуються при гіперкальціємії: кальцитонін, етидронат, памідронат, плікаміцин, галію нітрат. Ізоніазид та рифампіцин здатні знижувати ефект препарату через збільшення швидкості біотрансформації. Вітамін D3 не взаємодіє із їжею.Спосіб застосування та дозиПерорально. Препарат приймати у ложечці рідини. 1 крапля містить близько 500 МО вітаміну D3. Профілактика рахіту: Доношені новонароджені з 4-х тижнів життя – 1 крапля (500 ME) на добу; Недоношені діти з 4-х тижнів життя – 2 краплі (1000 ME) на добу протягом першого року життя, потім по 1 краплі (500 ME) на добу. Препарат застосовувати протягом перших двох років життя дитини в періоди зниженої інсоляції (особливо в зимовий період). Лікування рахіту: За відсутності видимих деформацій кісткової системи (легкий рівень рахіту) - по 2-3 краплі (1000-1500 ME) на добу, лікування продовжувати протягом 30 днів. За наявності деформацій кісткової системи, характерних для рахіту середнього та тяжкого ступеня – по 4-8 крапель (2000-4000 ME) на добу, лікування продовжувати протягом 30-45 днів, доза препарату та тривалість терапії залежать від вираженості змін та визначаються лікарем. Профілактика дефіциту вітаміну D та захворювань, пов'язаних з його недостатністю (остеомаляції): По 1 краплі (500 ME) на добу протягом усього періоду, що супроводжується дефіцитом надходження вітаміну D. Мінімальна тривалість курсу профілактики – 1 місяць. При комплексному лікуванні остеопорозу: По 1-2 краплі (500-1000 МО) на добу протягом 3 місяців. Повторне проведення курсів терапії можливе за рекомендацією лікаря залежно від результатів оцінки маркерів кісткового обміну та обміну кальцію.ПередозуванняСимптоми гострого передозування вітаміну D3: ранні прояви (обумовлені гіперкальціємією) – запор або діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, головний біль, спрага, поллакіурія, ніктурія, поліурія, анорексія, металевий присмак у роті, нудота, блювота, загальна слабкість та втома, гіперкальція; пізні прояви - біль у кістках, помутніння сечі (поява в сечі гіалінових циліндрів, протеїнурії, лейкоцитурії), підвищення артеріального тиску, свербіж шкіри, фоточутливість очей, гіперемія кон'юнктиви, аритмія, сонливість, міалгія, нудота, блювота, блювота, панкреати рідко - психоз (зміни психіки) та зміна настрою. Симптоми хронічного передозування вітаміну D3 (при прийомі протягом декількох тижнів або місяців для дорослих у дозах 20000-60000 МО/добу, дітей - 2000-4000 МО/добу): кальциноз м'яких тканин, нирок, легенів, кровоносних судин, артери та хронічна серцева недостатність (ці ефекти найчастіше виникають при приєднанні до гіперкальціємії гіперфосфатемії), порушення росту у дітей (тривалий прийом у дозі 1800 МО/добу). Лікування: при появі вищеописаних симптомів слід перервати застосування препарату та звернутися до лікаря. Показана дієта з низьким вмістом кальцію (протягом кількох тижнів), споживання великих кількостей рідини, форсований діурез із застосуванням фуросеміду, електролітів, а також призначення глюкокортикостероїдів, кальцитоніну. При належному функціонуванні нирок концентрація кальцію в плазмі може бути значно знижена шляхом інфузії ізотонічного розчину хлориду натрію (3-6 літрів протягом 24 годин) з додаванням фуросеміду і, в деяких випадках, також натрію едетату в дозі 15 мг/кг/год, при одночасному постійному моніторингу концентрації кальцію в плазмі крові та даних електрокардіограми. При олігоанурії, навпаки, необхідне проведення гемодіалізу (діалізат без кальцію). Специфічний антидот невідомий. Для попередження передозування часом рекомендується контроль концентрації кальцію у крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати передозування. При прийомі препарату має враховуватись кількість вітаміну D та кальцію, що надходять з їжею та у складі інших лікарських препаратів. Занадто високі дози вітаміну D3, що застосовуються тривало, або ударні дози, можуть бути причиною хронічного гіпервітамінозу D3. Не слід застосовувати одночасно з вітаміном D3 високі дози кальцію. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеною екскрецією кальцію та фосфатів із сечею, при лікуванні похідними бензотіадіазину та у іммобілізованих пацієнтів (ризик розвитку гіперкальціємії та гіперкальціурії). У таких пацієнтів слід контролювати концентрацію кальцію в плазмі та сечі. Не слід приймати вітамін D3 при псевдогіпопаратиреозі, тому що при цьому захворюванні потреба у вітаміні D може бути знижена, що може призвести до ризику тривалого передозування. До основних клінічних проявів рахіту легкого ступеня відносяться нервова збудливість, занепокоєння, здригання при різкому звуку, спалаху світла, порушення ритму сну, поверхневий "тривожний" сон, пітливість, свербіж шкіри, облисіння потилиці, податливість країв великого тім'ячка. Наявність видимих деформацій кісткової тканини характерна для середнього та тяжкого ступеня рахіту, які, як правило, вимагають госпіталізації та проведення комплексної терапії, що призначається лікарем за результатами обстеження. Повторне проведення курсів терапії остеопорозу можливе за рекомендацією лікаря залежно від результатів оцінки маркерів кісткового обміну та обміну кальцію. Якщо лікар призначив більш тривале лікування, ніж рекомендовано в інструкції, слід регулярно (через кожні три місяці терапії) визначати концентрацію кальцію в сироватці крові та сечі, а також проводити оцінку функції нирок шляхом вимірювання концентрації креатиніну в сироватці крові. При необхідності доза може бути скоригована лікарем відповідно до концентрації кальцію у сироватці крові. У разі гіперкальціємії або наявності ознак порушення функції нирок дозу препарату слід зменшити або призупинити лікування. Якщо концентрація кальцію в сечі перевищує 7,5 ммоль/24 години (300 мг/24 години), рекомендується знизити дозу препарату або призупинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дані про можливий вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСередньоланцюгові тригліцериди, вітамін D3.ХарактеристикаДетримакс® Актив містить вітамін D3 (колекальциферол) – життєво важливий жиророзчинний вітамін, необхідний для забезпечення діяльності практично всіх органів та систем людського організму. Роль вітаміну D у забезпеченні діяльності органів та систем Кістково-м'язова система. Бере участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну: допомагає всмоктуватись кальцію у кишечнику, підтримує необхідні рівні кальцію та фосфору в крові, активізує кістковий метаболізм. Сприяє забезпеченню міцності кісток та зниженню ризику розвитку рахіту, остеомаляції. Підтримання нормального рівня вітаміну D вкрай необхідне будь-якому віці, але особливо у літньому, коли підвищується ризик падінь і переломів кісток. Вітамін D зміцнює зуби, активуючи продукцію дентину, основною складовою твердої тканини зубів. Достатній рівень вітаміну D в організмі знижує ризик карієсу. Сприяє підтримці сили м'язів та нервово-м'язової провідності. Дефіцит вітаміну D асоційований з м'язовою слабкістю, внаслідок чого, особливо люди похилого віку, можуть відчувати труднощі при ходьбі. Ендокринна система. Вітамін D бере участь у регуляції функцій практично всіх ендокринних залоз. Стимулює синтез жіночих та чоловічих статевих гормонів: естрогенів, прогестерону, тестостерону. Сприяє підтримці нормальної функції щитовидної та паращитовидних залоз, кори надниркових залоз, а також β-клітин підшлункової залози, що виділяють інсулін. Репродуктивна функція. Вітамін D позитивно впливає на репродуктивну функцію як у жінок, так і у чоловіків, у т.ч. у пар, що планують вагітність або зазнають труднощів при зачатті дитини. У жінок із достатнім рівнем вітаміну D запліднення яйцеклітин відбувається частіше. Відсутність дефіциту вітаміну D дозволяє покращити результати ЕКЗ. Вітамін D здатний позитивно впливати на ендометрій, перешкоджаючи проліферативним процесам, покращує оваріальний фолікулогенез і сприяє дозріванню яйцеклітини. Вуглеводно-жировий обмін. Сприяє покращенню вуглеводно-жирового обміну. Вітамін D позитивно впливає на метаболізм глюкози та інсуліну, а дефіцит вітаміну D є фактором ризику для розвитку інсулінорезистентності, порушення толерантності до глюкози. Вітамін D може стимулювати секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози, а також опосередковано активує кальцій-залежну ендопептидазу β-клітин, яка перетворює проінсулін на активний інсулін. Вітамін D може впливати на чутливість тканин до інсуліну, стимулюючи експресію рецепторів інсуліну у клітинах. Вітамін D може сприяти зниженню в крові рівня загального холестерину, тригліцеридів та ліпідів низької щільності. Завдяки цим властивостям вітамін D грає істотну роль корекції ожиріння і метаболічних порушень. Інгібує процеси перекисного окиснення ліпідів. Серцево-судинна система. Вітамін D відіграє важливу роль у підтримці функції серцево-судинної системи: позитивно впливає на внутрішній шар та м'язову стінку судин, а також на процеси згортання крові. Чинить позитивну дію на активність ренін-ангіотензинової системи, що бере участь у регуляції АТ, сприяючи нормалізації тонусу артеріальних судин і перешкоджаючи підвищенню АТ. Імунна система. Сприяє підтримці здорової імунної функції, позитивно впливаючи як на вроджений, так і на набутий імунітет. Запускає в клітинах шкіри, епітелію респіраторного та шлунково-кишкового тракту синтез власних антимікробних речовин: білків кателіцидину та дефензину, що знищують віруси, бактерії та гриби, завдяки чому сприяє зниженню ризику розвитку простудних захворювань. Нервова система. Вітамін D бере участь у процесах регулювання діяльності нервової системи, позитивно впливаючи на когнітивні функції: пам'ять, увагу, здатність засвоювати інформацію, працездатність. Вітамін D відіграє важливу роль у механізмах захисту мозку від пошкодження – нейропротекції. Сприяє покращенню настрою за рахунок участі в процесі перетворення триптофану (амінокислоти, що надходить в організм з їжею) на серотонін - нейромедіатор, що має велике значення для психоемоційного стану людини. Вітамін D здатний позитивно впливати на больову чутливість за рахунок придушення синтезу імунними клітинами запальних медіаторів. Бронхолегіювальна система. Вітамін D є необхідним фактором підтримки нормальної функції легень. Бере участь у підтримці функції м'язів дихальних шляхів, регуляції діяльності імунних клітин та здоровій запальній відповіді. Вітамін D сприяє покращенню дихальної функції легень та підвищенню захисту організму від широкого спектру інфекцій, включаючи туберкульоз та гострі респіраторні інфекції. Шкіра. Вітамін D сприяє покращенню обмінних процесів у шкірі, підвищенню її захисних властивостей та запуску програм відновлення функції клітин шкіри. Вітамін D є фактором захисту шкіри від фотостаріння, при якому знижується бар'єрна функція шкіри та продукція колагену, шкіра втрачає пружність, стає сухою та в'ялою, схильною до розвитку запальних змін. Травна система. Вітамін D впливає на гомеостаз слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, сприяючи захисту та збереженню цілісності епітеліального бар'єру та його загоюючої здатності. Завдяки впливу на функцію імунних клітин, вітамін D сприяє придушенню аутоімунних запальних процесів у кишечнику. Вітамін D позитивно впливає на функцію ШКТ. Регулювання енергетичного потенціалу клітин. Вітамін D сприяє зняттю втоми та підвищенню тонусу організму, регулюючи енергетичний потенціал клітин: внаслідок впливу вітаміну D у мітохондріях клітин підвищується вироблення АТФ (аденозинтрифосфату), що є власним універсальним джерелом енергії для всіх біохімічних процесів, що протікають в організмі. Регулювання клітинного зростання. Вітамін D має регулюючий вплив на зростання, розвиток та оновлення клітин. Епідеміологічні дослідження, проведені в Росії, встановили, що знижена концентрація вітаміну D у крові спостерігається у 50-92% дорослого населення працездатного віку та дітей незалежно від сезону року. Причинами дефіциту вітаміну D у більшості російського населення є як недостатнє його споживання з їжею, і низький рівень його синтезу в шкірі внаслідок географічного розташування території РФ (низька інсоляція). Порушення здоров'я, асоційовані з дефіцитом вітаміну D: основним проявом дефіциту вітаміну D у дитячому віці є рахіт, у дорослих – остеомаляція; у літніх людей дефіцит вітаміну D насамперед асоційований з м'язовою слабкістю, поганою фізичною функцією та порушенням балансу, підвищеною крихкістю кісток. Комісією з дієтичних продуктів, харчування та алергії Комітету з продовольства Європейського відомства з безпеки харчових продуктів встановлено зв'язок між споживанням вітаміну D з їжею та його внеском у нормальне функціонування імунної системи. Вітамін D3 (колекальциферол) при пероральному прийомі практично повністю всмоктується (до 80%) у дистальному відділі тонкого кишечника за рахунок утворення серед тонкого кишечника міцелярних сполук. Cmax у тканинах досягається через 4-5 годин, після чого концентрація дещо знижується, зберігаючись тривалий час на постійному рівні.РекомендуєтьсяВ якості біологічно активної добавки до їжі - додаткового джерела вітаміну D3, зміцнення кісток і зубів, підтримки імунітету, зняття втоми та підвищення тонусу, підтримки сили м'язів, засвоєння інформації, концентрації уваги та розвитку пам'яті, підтримки репродуктивної функції, заповнення дефіциту та підтримання нормального рівня вітаміну D.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів БАД.Вагітність та лактаціяВагітним та годуючим жінкам Детримакс® Актив слід приймати за рекомендацією лікаряСпосіб застосування та дозиДорослим призначають по 1 краплі (500 ME)/сут, під час їжі. Тривалість прийому – 6 місяців. Прийом вітаміну D особливо рекомендується в сезон застуд у період з вересня до квітня.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 крапля (0,05 мл) Активні речовини: колекальциферол (вітамін D3) - 200 МО (5 мкг); Допоміжні речовини: тригліцериди середньоланцюгові. Рідина у флаконах з дозатором-помпою об'ємом 30 мл.Опис лікарської формиРідина для вживання.ХарактеристикаДетримакс® Бебі містить вітамін D3 (колекальциферол) – життєво важливий жиророзчинний вітамін, необхідний для забезпечення діяльності практично всіх органів та систем людського організму. Детримакс® Бебі заповнює дефіцит вітаміну D та сприяє його підтримці в нормі у дітей від народження. Роль вітаміну D у забезпеченні діяльності органів та систем Кістково-м'язова система. Вітамін D вкрай необхідний для дітей, оскільки саме дитячий вік є критичним для зростання кісток та правильного формування скелета. Вітамін D бере участь у процесі мінералізації кісткової тканини та кістковому метаболізмі за рахунок контролю фосфорно-кальцієвого обміну: регулює всмоктування кальцію в кишечнику та його реабсорбцію у нирках, підтримує необхідні рівні кальцію та фосфору в крові. Вітамін D сприяє забезпеченню міцності кісток, зниженню ризику розвитку рахіту та остеомаляції. Вітамін D сприяє підтримці сили м'язів, формуванню правильної постави та підвищенню витривалості при фізичних навантаженнях, особливо у періоди інтенсивного зростання дитини. Вітамін D зміцнює зуби, активуючи продукцію дентину, основною складовою твердої тканини зубів. Достатній рівень вітаміну D в організмі знижує ризик карієсу. Імунна система. Вітамін D сприяє активації здорової імунної функції, позитивно впливаючи як на вроджений, так і набутий імунітет. Вітамін D запускає синтез імунними клітинами та клітинами епітелію дихальних шляхів власних антимікробних білків: кателіцидину та дефензину, що руйнують бактерії, завдяки чому сприяє зниженню ризику розвитку простудних захворювань. Бронхолегіювальна система. Вітамін D є необхідним фактором підтримки нормальної функції легень. Бере участь у підтримці функції м'язів дихальних шляхів, регуляції діяльності імунних клітин та здоровій запальній відповіді. Вітамін D сприяє покращенню дихальної функції легень. Додатковий прийом вітаміну D асоційований з нижчим ризиком застудних захворювань. Нервова система. Вітамін D позитивно впливає на розвиток мозку та формування когнітивних функцій: здатність до засвоєння інформації, концентрації уваги, розвитку пам'яті та мови. Позитивно впливає на загальний тонус організму та настрій. Сприяє зняттю втоми, регулюючи власний енергетичний потенціал клітин: у результаті впливу вітаміну D у мітохондріях клітин підвищується вироблення АТФ (аденозинтрифосфату), що є власним універсальним джерелом енергії всім біохімічних процесів, які у організмі. Вуглеводний обмін. Вітамін D сприяє покращенню вуглеводного та жирового обміну, позитивно впливаючи на метаболізм глюкози та інсуліну, сприяючи підвищенню секреції інсуліну β-клітинами підшлункової залози. Епідеміологічні дослідження, проведені в Росії, встановили, що знижена концентрація вітаміну D у крові спостерігається у 50-92% дітей та дорослого населення працездатного віку незалежно від сезону року. Нестача вітаміну D може бути обумовлена наступними причинами (або їх поєднанням): діти на грудному вигодовуванні без додаткового прийому матір'ю або дитиною вітаміну D; недостатнє перебування на сонці та використання кремів із SPF; рівень забруднення атмосфери великих міст (промислові викиди та пил) не пропускає необхідний для синтезу вітаміну D спектр УФ-променів; вживання їжі з низьким вмістом вітаміну D, і навіть вегетаріанський стиль харчування; прийом препаратів, які порушують метаболізм вітаміну D; ожиріння. Основним проявом дефіциту вітаміну D у дитячому віці є рахіт, у дорослих – остеомаляція. Комісією з дієтичних продуктів, харчування та алергії Комітету з продовольства Європейського відомства з безпеки харчових продуктів встановлено зв'язок між споживанням вітаміну D з їжею та його внеском у нормальне функціонування імунної системи. Вітамін D3 (колекальциферол) при пероральному прийомі практично повністю всмоктується (до 80%) у дистальному відділі тонкого кишечника за рахунок утворення серед тонкого кишечника міцелярних сполук. Cmax у тканинах досягається через 4-5 год, після чого концентрація дещо знижується, зберігаючись тривалий час на постійному рівніРекомендуєтьсяВ якості біологічно активної добавки до їжі – додаткового джерела вітаміну D. Вітамін D необхідний для: профілактики рахіту, зміцнення кісток та зубів, підтримки імунітету, зниження ризику застудних захворювань, зміцнення м'язової сили та формування правильної постави, розвитку пам'яті та мови, концентрації уваги та найкращого засвоєння інформації, нормалізації вуглеводного обміну.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів БАД.Спосіб застосування та дозиДетримакс® Бебі приймають внутрішньо, розвівши у чайній ложці молока чи іншої рідини. Дітям від народження та до 3 років призначають по 1 краплі (200 МО)/добу; дітям віком від 3 до 18 років – по 2 краплі (400 МО)/добу. Тривалість застосування – 6 місяців. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіологічно активна добавка до їжі не є лікарським засобом. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем-педіатром.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаДо складу входить: орто-фосфат кальцію 2-заміщений (носій), мікрокристалічна целюлоза Е460 (антистежуючий агент), вітамін D3 (холекальциферол), оболонка таблетки (гідроксипропілметилцелюлоза Е464 (носій), титану діоксид Е172 , тальк Е553 (антистежуючий агент), мальтодекстрин, середньоланцюгові тригліцериди), магнієва сіль стеаринової кислоти (стабілізатор). Пігулки масою 230 мг. по 15 штук у блістері, по 2,4 блістера в пачку картонну.ХарактеристикаВітамін D сприяє: Підтримка здорової імунної функції. Зміцнення кістково-м'язової системи. Підвищення енергетичного потенціалу організму. Підтримка нормальної діяльності нервової системи. Підтримці нормальної репродуктивної функції як у жінок, так і у чоловіків.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі – додаткового джерела вітаміну D.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Вагітність та лактаціяНе має протипоказань у період вагітності, але слід приймати з обережністю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1/2 таблетки на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Одна таблетка містить 25 мкг (1000 МО) холекальциферолу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Фасування: N10 Форма випуску таб. шипучі Упаковка: туба Производитель: Пез Продакшн Юроп Кфт Завод-производитель: Pez Production Europe Kft(Венгрия). .
676,00 грн
0,00 грн
ХарактеристикаПереваги Дезгрипіна: висока ефективність та якість дезгрипіну доведена клінічними випробуваннями; ефект настає одразу після прийому за рахунок високої біодоступності; не ушкоджує слизову оболонку шлунка; може застосовуватися хворими на цукровий діабет, так як не підвищує рівень цукру в крові.Властивості компонентівПарацетамол. Має жарознижувальний, аналгезуючий і помірно протизапальний ефект. Пригнічує збудливість центру терморегуляції, а також пригнічує синтез простагландинів. Аскорбінова кислота. Бере активну участь у багатьох окисно-відновних реакціях, надає неспецифічний загальностимулюючий вплив на організм. Підвищує адаптаційні здібності організму та його опірність до інфекцій. Хлорфенаміну малеат. Усуває набряк та гіперемію слизової оболонки носа, носоглотки та придаткових пазух. Знімає алергічні прояви хвороби. Сприяє нормалізації сну.Показання до застосуванняПрофілактика грипу та застуди: закладеність носа та нежить; озноб; чхання; підвищена температура; сльозотеча; головний біль; біль у суглобах та м'язах; набряк слизової носа і горла.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаCпрей назальний дозований - 1 доза: активна речовина: мометазону фуроату моногідрат – 0,052 мг (у перерахунку на мометазону фуроат – 0,050 мг); допоміжні речовини: авіцел RC-591 (МКЦ, кармелоза натрію) – 2 мг; гліцерол - 2,1 мг; бензалконію хлориду розчин 500 г/л - 0,04 мг; полісорбат 80 - 0,01 мг; лимонної кислоти моногідрат – 0,2 мг; натрію цитрату дигідрат - 0,28 мг; вода для ін'єкцій – достатня кількість до 100 мг. Назальний спрей дозований 50 мкг/доза. По 10 г (60 доз) або по 18 г (140 доз) суспензії в ПЕ-флаконах білого кольору, з дозуючим пристроєм і ПЕ-ковпачком. 1 фл. (10 г) або по 1, 2, 3 фл. (18 г) у картонній пачці.Опис лікарської формиМолочно-біла суспензія без агломератів, поміщена в білий ПЕ флакон, з дозуючим пристроєм і прозорим поліпропіленовим ковпачком.Фармакотерапевтична групаПротизапальна, протиалергічна, глюкокортикоїдна (місцева).ФармакокінетикаПри інтраназальному застосуванні системна біодоступність мометазону фуорату становитьФармакодинамікаМометазон є синтетичним глюкокортикостероїдами для місцевого застосування. Чинить протизапальну та протиалергічну дію. Місцева протизапальна дія препарату проявляється при його застосуванні у дозах, за яких не виникає системних ефектів. Гальмує вивільнення медіаторів запалення. Підвищує продукцію ліпомодуліну, що є інгібітором фосфоліпази А, що зумовлює зниження вивільнення арахідонової кислоти та відповідно – пригнічення синтезу продуктів метаболізму арахідонової кислоти – циклічних ендопероксидів, ПГ. Попереджує крайове скупчення нейтрофілів, що зменшує запальний ексудат та продукцію лімфокінів, гальмує міграцію макрофагів, призводить до зменшення процесів інфільтрації та грануляції. Зменшує запалення за рахунок зниження утворення субстанції хемотаксису (вплив на пізні реакції алергії),гальмує розвиток негайної алергічної реакції (за рахунок гальмування утворення метаболітів арахідонової кислоти та зниження вивільнення з опасистих клітин медіаторів запалення). У дослідженнях з провокаційними тестами (з нанесенням антигенів на слизову оболонку порожнини носа) було продемонстровано високу протизапальну активність препарату як у ранніх, і на пізніх стадіях алергічної реакції. При порівнянні з плацебо встановлено зниження рівня гістаміну та активності еозинофілів, а також зменшення (порівняно з вихідним) кількості еозинофілів, нейтрофілів та білків епітеліальних клітин.Показання до застосуваннялікування сезонного та цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей старше 2 років; гострий синусит або загострення хронічного синуситу у дорослих (в т.ч. літнього віку) та дітей старше 12 років – як допоміжний засіб при лікуванні антибіотиками; профілактика сезонного алергічного риніту середньоважкої та тяжкої течії у дорослих та дітей старше 12 років (рекомендується проводити за 4 тижні до початку сезону пилення); Лікування поліпозу носа у дорослих старше 18 років.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до мометазону або до будь-якого з компонентів препарату; дитячий вік (при сезонному та цілорічному алергічних ринітах – до 2 років; при гострому синуситі або загостреннях хронічного синуситу – до 12 років; при поліпозі носа – до 18 років); недавнє оперативне втручання або травма носа - до загоєння рани (у зв'язку з інгібуючою дією кортикостероїдів на процеси загоєння). З обережністю: туберкульоз (активний чи латентний) дихальних шляхів, грибкова, бактеріальна, системна вірусна інфекція, у т.ч. Herpes simplex із поразкою очей; тривала терапія кортикостероїдів; наявність нелікованої місцевої інфекції із залученням до процесу слизової оболонки носової порожнини; вагітність; період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяСпеціальних досліджень з безпеки застосування мометазону при вагітності та в період грудного вигодовування не проводилося. Як і при використанні інших назальних кортикостероїдів, препарат Дезриніт слід призначати при вагітності та в період грудного вигодовування лише в тому випадку, якщо очікувана користь від його застосування перевищує потенційний ризик для плода та новонародженого. Новонароджених, матері яких при вагітності застосовували глюкокортикостероїди, необхідно ретельно обстежити для виявлення можливої гіпофункції надниркових залоз.Побічна діяЧастота побічних ефектів представлена відповідно до наступної класифікації: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1, але менше 1%; рідко - не менше 0,01, але менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01% (включаючи поодинокі випадки). З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у т.ч. бронхоспазм, задишка; дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк. З боку ЦНС: часто – головний біль (у дорослих та дітей). Діти спостерігалася затримка зростання, психомоторна гіперактивність, порушення сну, тривога, депресія, агресивне поведінка. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто (у дорослих) - носова кровотеча, печіння в порожнині носа, виразка слизової оболонки порожнини носа, відчуття подразнення слизової оболонки порожнини носа, фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів; дуже рідко – перфорація носової перегородки. Носові кровотечі, зазвичай, припинялися самостійно і були важкими; вони виникали з частотою дещо більшою, ніж при застосуванні плацебо (5%), але рівною або меншою, ніж при застосуванні інших досліджуваних кортикостероїдів для інтраназального застосування, які використовувалися як активний контроль (у деяких з них частота носових кровотеч становила до 15%). . Частота виникнення інших побічних ефектів була порівнянна з такою при застосуванні плацебо; часто (у дітей) - носова кровотеча,відчуття подразнення слизової оболонки порожнини носа, чхання. Частота виникнення всіх зазначених небажаних явищ у дітей була порівнянна із частотою плацебо. З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – відчуття подразнення слизової оболонки глотки. Інші: рідко – порушення нюху, порушення смаку, глаукоми, підвищення ВГД, катаракта.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування мометазону з лоратадином не призводило до зміни концентрації лоратадину або його головного метаболіту в плазмі, при цьому в плазмі не визначалася присутність мометазону навіть у мінімальній концентрації. Дослідження лікарської взаємодії мометазону з іншими препаратами не проводили.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. Впорскування в порожнину носа спрею, що міститься у флаконі, здійснюється за допомогою спеціального пристрою, що дозує. Перед першим застосуванням спрею необхідно зробити близько 10 калібрувальних натискань на дозуючий пристрій. Після калібрування встановлюється стереотипна подача препарату, при якій з кожним натисканням на пристрій, що дозує, відбувається викид 100 мг суспензії, що відповідає 50 мкг мометазону. Якщо препарат не застосовували протягом 14 днів або більше, перед новим застосуванням необхідно повторити калібрування. Перед кожним застосуванням спрею необхідно енергійно струшувати флакон. Лікування сезонного та цілорічного алергічного риніту. Дорослі (в т.ч. літнього віку) та діти старше 12 років – по 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий хід 1 раз на день (сумарна добова доза – 200 мкг). Після досягнення бажаного ефекту доза препарату для підтримуючої терапії становить по 1 впорскування (50 мкг) у кожну ніздрю 1 раз на день (сумарна добова доза — 100 мкг). У разі необхідності доза препарату може бути збільшена до 4 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий перебіг 1 раз на день (сумарна добова доза – 400 мкг); діти від 2 до 11 років - по 1 впорскування (50 мкг) у кожний носовий хід 1 раз на день (сумарна добова доза - 100 мкг). Позитивна динаміка клінічних симптомів відзначається, як правило, протягом перших 12 годин після першого застосування препарату. Допоміжне лікування гострого синуситу чи загострення хронічного синуситу. Дорослі (в т.ч. літнього віку) та діти старше 12 років – рекомендована терапевтична доза – по 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий хід 2 рази на день (сумарна добова доза – 400 мкг). У разі необхідності доза препарату може бути збільшена до 4 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожний носовий перебіг 2 рази на день (сумарна добова доза – 800 мкг). Після зменшення симптомів рекомендується зниження дози. Лікування поліпозу носа. Дорослі (в т.ч. похилого віку) від 18 років - рекомендована терапевтична доза - по 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожну ніздрю 2 рази на день (сумарна добова доза - 400 мкг). Після зменшення симптомів захворювання рекомендується зниження дози до 2 впорскування (по 50 мкг кожен) у кожен носовий перебіг 1 раз на день (сумарна добова доза – 200 мкг).ПередозуванняПрепарат має низьку (Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні мометазону протягом 12 місяців ознак атрофії слизової оболонки носа відзначено не було. Під час дослідження біоптатів слизової оболонки носа виявлено, що мометазон виявляв тенденцію до нормалізації гістологічної картини. При застосуванні препарату протягом тривалого часу (як і за будь-якого довгострокового лікування) необхідний періодичний огляд слизової оболонки носа лікарем-оториноларингологом. При розвитку місцевої грибкової інфекції носа або горлянки лікування препаратом рекомендується припинити та розпочати проведення специфічної терапії. Роздратування слизової оболонки порожнини носа і глотки, що зберігається протягом тривалого часу, є показанням до відміни препарату. При тривалому застосуванні препарату ознак пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи не спостерігалося. Пацієнти, які переходять на терапію мометазоном після тривалого лікування глюкокортикоїдів системної дії, вимагають до себе особливої уваги. Відміна глюкокортикостероїдів системної дії у таких пацієнтів може призвести до недостатності функції надниркових залоз, що може вимагати вживання відповідних заходів. Під час переходу від лікування кортикостероїдів системної дії до терапії мометазоном у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми відміни кортикостероїдів для системного застосування (наприклад, біль у суглобах та/або м'язах, почуття втоми, депресія), незважаючи на зменшення вираженості симптомів,пов'язаних із ураженням слизової оболонки носа, таких хворих необхідно спеціально переконувати у доцільності продовження лікування препаратом Дезриніт. Перехід від кортикостероїдів системної дії до місцевих кортикостероїдів може також виявити вже існуючі, але маскувані терапією кортикостероїдів системної дії алергічні захворювання, такі як алергічний кон'юнктивіт і екзема. Ефективність та безпека мометазону не вивчена при лікуванні односторонніх поліпів, поліпів, пов'язаних з муковісцидозом та поліпів, які повністю закривають носову порожнину. Односторонні поліпи, неправильної форми або кровоточиві, слід додатково обстежити. Пацієнти, яким проводиться терапія кортикостероїдами, мають знижену імунну реактивність і повинні бути попереджені про підвищений ризик інфікування при контакті з хворими на деякі інфекційні захворювання (наприклад вітряна віспа, кір), а також про необхідність лікарської консультації, якщо такий контакт відбувся. При тривалому застосуванні назальних глюкокортикостероїдів у високих дозах можливий розвиток системних побічних ефектів. Імовірність розвитку цих ефектів набагато менша, ніж при застосуванні системних глюкокортикоїдів, і може різнитися в окремих пацієнтів, а також між різними глюкокортикостероїдами. До потенційних системних ефектів відносяться синдром Кушинга, характерні ознаки кушінгоїда, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, катаракта, глаукома і рідше - ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, неспокій, депресію або агресію ( дітей). Рекомендується регулярно моніторувати зростання дітей, які отримують тривалу терапію мометазоном. При уповільненні зростання слід переглянути терапію з метою зниження дози мометазону до мінімальної ефективної дози,що дозволяє контролювати симптоми захворювання. Крім того, слід направити пацієнта на консультацію до педіатра. Лікування глюкокортикостероїдів вищими дозами, ніж рекомендовані, може призвести до клінічно значущого пригнічення функції надниркових залоз. Якщо відомо, що застосовуються високі дози кортикостероїдів, необхідно розглянути можливість додаткового застосування системних кортикостероїдів у періоди стресу або планового хірургічного втручання. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Досліджень щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: гліклазид – 30 мг. 60 пігулок.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний препарат.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Cmax у крові досягається приблизно через 4 години після прийому одноразової дози 80 мг. Зв'язування із білками плазми становить 94.2%. Vd – близько 25 л (0.35 л/кг маси тіла). Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. T1/2 - 12 год. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.ФармакодинамікаПероральний гіпоглікемічний засіб, похідний сульфонілсечовини II покоління. Стимулює секрецію інсуліну – клітинами підшлункової залози. Підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Очевидно, стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів (зокрема, м'язової глікогенсинтетази). Зменшує проміжок часу від моменту їди до початку секреції інсуліну. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, зменшує постпрандіальний пік гіперглікемії. Гліклазид зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, уповільнює розвиток пристінкового тромбу, підвищує судинну фібринолітичну активність. Нормалізує проникність судин. Має антиатерогенні властивості: знижує концентрацію в крові загального холестерину (Хс) і Хс-ЛПНЩ, підвищує концентрацію Хс-ЛПВЩ, а також зменшує кількість вільних радикалів.Перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу. Покращує мікроциркуляцію. Зменшує чутливість судин до адреналіну. При діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування гліклазиду відзначається достовірне зниження протеїнурії. Після прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.ІнструкціяДозування індивідуальне залежно від глікемії натще і через 2 години після їди, а також від клінічних проявів захворювання. Гліклазид застосовують для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їди, добові коливання рівня глюкози. У разі хірургічного втручання або декомпенсації цукрового діабету необхідно враховувати можливість застосування препаратів інсуліну. При одночасному застосуванні гліклазиду з верапамілом потрібний регулярний контроль рівня глюкози в крові; з акарбозою - потрібне ретельне моніторування та корекція режиму дозування гіпоглікемічних засобів.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний) середньої тяжкості з початковими проявами діабетичної мікроангіопатії. Профілактика порушень мікроциркуляції (у складі комбінованої терапії з іншими похідними сульфонілсечовини).Протипоказання до застосуванняЦукровий діабет 1 типу (інсулінзалежний), кетоацидоз, діабетична прекома та кома, виражені порушення функції нирок та печінки; підвищена чутливість до похідних сульфонілсечовини та сульфаніламідів. Одночасне застосування гліклазиду та похідних імідазолу (в т.ч. міконазолу).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, діарея, біль у епігастрії. З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, агранулоцитоз або лейкопенія, анемія (зазвичай оборотного характеру). З боку ендокринної системи: при передозуванні – гіпоглікемія. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування гліклазиду та циметидину не рекомендується. Гіпоглікемічна дія гліклазиду потенціюється при одночасному застосуванні з похідними піразолону, саліцилатами, фенілбутазоном, антибактеріальними сульфаніламідними препаратами, теофіліном, кофеїном, інгібіторами МАО. Одночасне застосування з неселективними бета-адреноблокаторами підвищує ймовірність розвитку гіпоглікемії, а також може маскувати тахікардію та тремор рук, притаманні гіпоглікемії, пітливість при цьому може посилюватися. При одночасному застосуванні гліклазиду та акарбози спостерігається адитивний гіпоглікемічний ефект. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами (включаючи лікарські форми для зовнішнього застосування), діуретиками, барбітуратами, естрогенами, прогестинами, комбінованими естрогенно-гестагенними препаратами, дифеніном,рифампіцином гіпоглікемічна дія гліклазиду зменшується.Спосіб застосування та дозиПочаткова добова доза становить 80 мг, середня добова доза 160-320 мг, частота прийому – 2 десь у день перед їдою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГліклазид застосовують для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їди, добові коливання рівня глюкози. У разі хірургічного втручання або декомпенсації цукрового діабету необхідно враховувати можливість застосування препаратів інсуліну. При розвитку гіпоглікемії, якщо пацієнт свідомий, глюкозу (або розчин цукру) призначають внутрішньо. При втраті свідомості вводять глюкозу внутрішньовенно або глюкагон підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату на вуглеводи, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії. При одночасному застосуванні гліклазиду з верапамілом потрібний регулярний контроль рівня глюкози в крові; з акарбозою - потрібне ретельне моніторування та корекція режиму дозування гіпоглікемічних засобів. Одночасне застосування гліклазиду та циметидину не рекомендується.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: гліклазид – 30 мг. 60 пігулок.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний препарат.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Cmax у крові досягається приблизно через 4 години після прийому одноразової дози 80 мг. Зв'язування із білками плазми становить 94.2%. Vd – близько 25 л (0.35 л/кг маси тіла). Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. T1/2 - 12 год. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.ФармакодинамікаПероральний гіпоглікемічний засіб, похідний сульфонілсечовини II покоління. Стимулює секрецію інсуліну – клітинами підшлункової залози. Підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Очевидно, стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів (зокрема, м'язової глікогенсинтетази). Зменшує проміжок часу від моменту їди до початку секреції інсуліну. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, зменшує постпрандіальний пік гіперглікемії. Гліклазид зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, уповільнює розвиток пристінкового тромбу, підвищує судинну фібринолітичну активність. Нормалізує проникність судин. Має антиатерогенні властивості: знижує концентрацію в крові загального холестерину (Хс) і Хс-ЛПНЩ, підвищує концентрацію Хс-ЛПВЩ, а також зменшує кількість вільних радикалів.Перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу. Покращує мікроциркуляцію. Зменшує чутливість судин до адреналіну. При діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування гліклазиду відзначається достовірне зниження протеїнурії. Після прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.ІнструкціяДозування індивідуальне залежно від глікемії натще і через 2 години після їди, а також від клінічних проявів захворювання. Гліклазид застосовують для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їди, добові коливання рівня глюкози. У разі хірургічного втручання або декомпенсації цукрового діабету необхідно враховувати можливість застосування препаратів інсуліну. При одночасному застосуванні гліклазиду з верапамілом потрібний регулярний контроль рівня глюкози в крові; з акарбозою - потрібне ретельне моніторування та корекція режиму дозування гіпоглікемічних засобів.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу (інсуліннезалежний) середньої тяжкості з початковими проявами діабетичної мікроангіопатії. Профілактика порушень мікроциркуляції (у складі комбінованої терапії з іншими похідними сульфонілсечовини).Протипоказання до застосуванняЦукровий діабет 1 типу (інсулінзалежний), кетоацидоз, діабетична прекома та кома, виражені порушення функції нирок та печінки; підвищена чутливість до похідних сульфонілсечовини та сульфаніламідів. Одночасне застосування гліклазиду та похідних імідазолу (в т.ч. міконазолу).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, діарея, біль у епігастрії. З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, агранулоцитоз або лейкопенія, анемія (зазвичай оборотного характеру). З боку ендокринної системи: при передозуванні – гіпоглікемія. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування гліклазиду та циметидину не рекомендується. Гіпоглікемічна дія гліклазиду потенціюється при одночасному застосуванні з похідними піразолону, саліцилатами, фенілбутазоном, антибактеріальними сульфаніламідними препаратами, теофіліном, кофеїном, інгібіторами МАО. Одночасне застосування з неселективними бета-адреноблокаторами підвищує ймовірність розвитку гіпоглікемії, а також може маскувати тахікардію та тремор рук, притаманні гіпоглікемії, пітливість при цьому може посилюватися. При одночасному застосуванні гліклазиду та акарбози спостерігається адитивний гіпоглікемічний ефект. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами (включаючи лікарські форми для зовнішнього застосування), діуретиками, барбітуратами, естрогенами, прогестинами, комбінованими естрогенно-гестагенними препаратами, дифеніном,рифампіцином гіпоглікемічна дія гліклазиду зменшується.Спосіб застосування та дозиПочаткова добова доза становить 80 мг, середня добова доза 160-320 мг, частота прийому – 2 десь у день перед їдою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГліклазид застосовують для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їди, добові коливання рівня глюкози. У разі хірургічного втручання або декомпенсації цукрового діабету необхідно враховувати можливість застосування препаратів інсуліну. При розвитку гіпоглікемії, якщо пацієнт свідомий, глюкозу (або розчин цукру) призначають внутрішньо. При втраті свідомості вводять глюкозу внутрішньовенно або глюкагон підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату на вуглеводи, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії. При одночасному застосуванні гліклазиду з верапамілом потрібний регулярний контроль рівня глюкози в крові; з акарбозою - потрібне ретельне моніторування та корекція режиму дозування гіпоглікемічних засобів. Одночасне застосування гліклазиду та циметидину не рекомендується.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
458,00 грн
392,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: гліклазид - 30 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (Метоцел К-100 LV CR Premium), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), кальцію стеарат, тальк, лактози моногідрат (таблеттоза 80). 60 пігулок.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний засіб, похідний сульфонілсечовини II покоління. Стимулює секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози. Підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Очевидно, стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів (зокрема, м'язової глікогенсинтетази). Зменшує проміжок часу від моменту їди до початку секреції інсуліну. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, зменшує постпрандіальний пік гіперглікемії. Гліклазид зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, уповільнює розвиток пристінкового тромбу, підвищує судинну фібринолітичну активність. Нормалізує проникність судин. Має антиатерогенні властивості: знижує концентрацію в крові загального холестерину (Хс) і Хс-ЛПНЩ, підвищує концентрацію Хс-ЛПВЩ, а також зменшує кількість вільних радикалів. Перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу. Покращує мікроциркуляцію. Зменшує чутливість судин до адреналіну. При діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування гліклазиду відзначається достовірне зниження протеїнурії.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. C max у крові досягається приблизно через 4 години після прийому одноразової дози 80 мг. Зв'язування із білками плазми становить 94.2%. V d – близько 25 л (0.35 л/кг маси тіла). Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. T1/2 -12 год. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяПероральний гіпоглікемічний препарат.ІнструкціяГліклазид застосовують для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їди, добові коливання рівня глюкози. У разі хірургічного втручання або декомпенсації цукрового діабету необхідно враховувати можливість застосування препаратів інсуліну. При розвитку гіпоглікемії, якщо пацієнт свідомий, глюкозу (або розчин цукру) призначають внутрішньо. При втраті свідомості вводять глюкозу внутрішньовенно або глюкагон підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату на вуглеводи, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії. При одночасному застосуванні гліклазиду з верапамілом потрібний регулярний контроль рівня глюкози в крові; з акарбозою - потрібне ретельне моніторування та корекція режиму дозування гіпоглікемічних засобів. Одночасне застосування гліклазиду та циметидину не рекомендується.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу при недостатній ефективності дієтотерапії, фізичних навантажень та зниження маси тіла. Профілактика ускладнень цукрового діабету 2 типу: зниження ризику мікросудинних (нефропатія, ретинопатія) та макросудинних ускладнень (інфаркт міокарда, інсульт).Протипоказання до застосуванняЦукровий діабет 1 типу (інсулінзалежний), кетоацидоз, діабетична прекома та кома, виражені порушення функції нирок та печінки; підвищена чутливість до похідних сульфонілсечовини та сульфаніламідів. Одночасне застосування гліклазиду та похідних імідазолу (в т.ч. міконазолу).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – анорексія, нудота, блювання, діарея, біль у епігастрії. З боку системи кровотворення: в окремих випадках – тромбоцитопенія, агранулоцитоз або лейкопенія, анемія (як правило, оборотного характеру). З боку ендокринної системи: при передозуванні – гіпоглікемія. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиГіпоглікемічна дія гліклазиду потенціюється при одночасному застосуванні з похідними піразолону, саліцилатами, фенілбутазоном, антибактеріальними сульфаніламідними препаратами, теофіліном, кофеїном, інгібіторами МАО. Одночасне застосування з неселективними бета-адреноблокаторами підвищує ймовірність розвитку гіпоглікемії, а також може маскувати тахікардію та тремор рук, притаманні гіпоглікемії, пітливість при цьому може посилюватися. При одночасному застосуванні гліклазиду та акарбози спостерігається адитивний гіпоглікемічний ефект. Циметидин підвищує концентрацію гліклазиду в плазмі, що може спричинити тяжку гіпоглікемію (пригнічення ЦНС, порушення свідомості). При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами (включаючи лікарські форми для зовнішнього застосування), діуретиками, барбітуратами, естрогенами, прогестинами, комбінованими естрогенно-гестагенними препаратами, дифеніном, рифампіцином гіпоглікемічна дія гліклазиду зменшується.ПередозуванняСимптоми: гіпоглікемія, порушення свідомості, гіпоглікемічна кома. Якщо пацієнт у свідомості, внутрішньо прийняти цукор. Можливий розвиток тяжких гіпоглікемічних станів, що супроводжуються комою, судомами або іншими неврологічними порушеннями. З появою таких симптомів необхідно надання швидкої медичної допомоги та негайна госпіталізація. Якщо підозрюють або діагностують гіпоглікемічний ком, хворому швидко внутрішньовенно вводять 50 мл 40% розчину декстрози (глюкози). Потім внутрішньовенно краплинно вводять 5% розчин декстрози (глюкози) для підтримки необхідного рівня глюкози в крові. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату легкозасвоюваними вуглеводами (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Ретельний контроль рівня глюкози крові та спостереження за пацієнтом необхідно проводити як мінімум протягом 48 наступних годин. Після цього періоду часу залежно від стану хворого лікар вирішує питання необхідності подальшого спостереження. Діаліз неефективний через виражене зв'язування гліклазиду з білками плазми.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: гліклазид - 60 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (Метоцел К-100 LV CR Premium), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), кальцію стеарат, тальк, лактози моногідрат (таблеттоза 80). 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний засіб, похідний сульфонілсечовини II покоління. Стимулює секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози. Підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Очевидно, стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів (зокрема, м'язової глікогенсинтетази). Зменшує проміжок часу від моменту їди до початку секреції інсуліну. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, зменшує постпрандіальний пік гіперглікемії. Гліклазид зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, уповільнює розвиток пристінкового тромбу, підвищує судинну фібринолітичну активність. Нормалізує проникність судин. Має антиатерогенні властивості: знижує концентрацію в крові загального холестерину (Хс) і Хс-ЛПНЩ, підвищує концентрацію Хс-ЛПВЩ, а також зменшує кількість вільних радикалів. Перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу. Покращує мікроциркуляцію. Зменшує чутливість судин до адреналіну. При діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування гліклазиду відзначається достовірне зниження протеїнурії.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. C max у крові досягається приблизно через 4 години після прийому одноразової дози 80 мг. Зв'язування із білками плазми становить 94.2%. V d – близько 25 л (0.35 л/кг маси тіла). Метаболізується у печінці з утворенням 8 метаболітів. Основний метаболіт не має гіпоглікемічну дію, але впливає на мікроциркуляцію. T1/2 -12 год. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться із сечею у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяПероральний гіпоглікемічний препарат.ІнструкціяГліклазид застосовують для лікування інсуліннезалежного цукрового діабету в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Під час лікування слід регулярно контролювати рівень глюкози в крові натще і після їди, добові коливання рівня глюкози. У разі хірургічного втручання або декомпенсації цукрового діабету необхідно враховувати можливість застосування препаратів інсуліну. При розвитку гіпоглікемії, якщо пацієнт свідомий, глюкозу (або розчин цукру) призначають внутрішньо. При втраті свідомості вводять глюкозу внутрішньовенно або глюкагон підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату на вуглеводи, щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії. При одночасному застосуванні гліклазиду з верапамілом потрібний регулярний контроль рівня глюкози в крові; з акарбозою - потрібне ретельне моніторування та корекція режиму дозування гіпоглікемічних засобів. Одночасне застосування гліклазиду та циметидину не рекомендується.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу при недостатній ефективності дієтотерапії, фізичних навантажень та зниження маси тіла. Профілактика ускладнень цукрового діабету 2 типу: зниження ризику мікросудинних (нефропатія, ретинопатія) та макросудинних ускладнень (інфаркт міокарда, інсульт).Протипоказання до застосуванняЦукровий діабет 1 типу (інсулінзалежний), кетоацидоз, діабетична прекома та кома, виражені порушення функції нирок та печінки; підвищена чутливість до похідних сульфонілсечовини та сульфаніламідів. Одночасне застосування гліклазиду та похідних імідазолу (в т.ч. міконазолу).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – анорексія, нудота, блювання, діарея, біль у епігастрії. З боку системи кровотворення: в окремих випадках – тромбоцитопенія, агранулоцитоз або лейкопенія, анемія (як правило, оборотного характеру). З боку ендокринної системи: при передозуванні – гіпоглікемія. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиГіпоглікемічна дія гліклазиду потенціюється при одночасному застосуванні з похідними піразолону, саліцилатами, фенілбутазоном, антибактеріальними сульфаніламідними препаратами, теофіліном, кофеїном, інгібіторами МАО. Одночасне застосування з неселективними бета-адреноблокаторами підвищує ймовірність розвитку гіпоглікемії, а також може маскувати тахікардію та тремор рук, притаманні гіпоглікемії, пітливість при цьому може посилюватися. При одночасному застосуванні гліклазиду та акарбози спостерігається адитивний гіпоглікемічний ефект. Циметидин підвищує концентрацію гліклазиду в плазмі, що може спричинити тяжку гіпоглікемію (пригнічення ЦНС, порушення свідомості). При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами (включаючи лікарські форми для зовнішнього застосування), діуретиками, барбітуратами, естрогенами, прогестинами, комбінованими естрогенно-гестагенними препаратами, дифеніном, рифампіцином гіпоглікемічна дія гліклазиду зменшується.ПередозуванняСимптоми: гіпоглікемія, порушення свідомості, гіпоглікемічна кома. Якщо пацієнт у свідомості, внутрішньо прийняти цукор. Можливий розвиток тяжких гіпоглікемічних станів, що супроводжуються комою, судомами або іншими неврологічними порушеннями. З появою таких симптомів необхідно надання швидкої медичної допомоги та негайна госпіталізація. Якщо підозрюють або діагностують гіпоглікемічний ком, хворому швидко внутрішньовенно вводять 50 мл 40% розчину декстрози (глюкози). Потім внутрішньовенно краплинно вводять 5% розчин декстрози (глюкози) для підтримки необхідного рівня глюкози в крові. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату легкозасвоюваними вуглеводами (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Ретельний контроль рівня глюкози крові та спостереження за пацієнтом необхідно проводити як мінімум протягом 48 наступних годин. Після цього періоду часу залежно від стану хворого лікар вирішує питання необхідності подальшого спостереження. Діаліз неефективний через виражене зв'язування гліклазиду з білками плазми.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули тверді желатинові № 1 жовтого кольору зі слабким коричневим відтінком. Вміст капсул – порошок жовтого кольору. 1 капсула препарату містить: активна речовина: діацереїн – 50 мг; допоміжні речовини: стеарат магнію – 12, 5 мг, лактози моногідрат (Капсулак 60) – до 250 мг; склад капсули: титану діоксид – 0,75 мг, барвник заліза оксид жовтий – 2,2125 мг, желатин – до 75,0 мг.Опис лікарської формиКапсули 50 мг. По 10 капсул у контурні осередкові упаковки з ПВХ/алюмінієвої фольги. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачкуФармакотерапевтична групаАлерген туберкульозний рекомбінантний у стандартному розведенні. Це рекомбінантний білок, що продукується генетично модифікованою культурою Escherichia coli BL21(DE3)/pCFP-ESAT. Містить 2 антигени, присутні у вірулентних штамах мікобактерій туберкульозу та відсутні у вакцинному штамі БЦЖ. Дія препарату Діаскінтест® заснована на виявленні клітинної імунної відповіді на специфічні для Mycobacterium tuberculosis антигени. При внутрішньошкірному введенні Діаскінтест® викликає у осіб з туберкульозною інфекцією специфічну шкірну реакцію, що є проявом гіперчутливості уповільненого типу.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), біодоступність збільшується на 25% при одночасному прийомі з їжею. Час досягнення максимальної концентрації (TCmax) – 144 хв. При одноразовому прийомі 50 мг Cmax – 3.15 мг/л, при багаторазовому прийомі через кумуляцію препарату Cmax підвищується. Повністю деацетилюється до реїну. Зв'язок реїну з білками (альбуміном) майже 100%. Реін проникає через плацентарний та гематоенцефалічний бар'єри. Період напіввиведення (T1/2) – 255 хв. Виводиться нирками у незміненому вигляді (20%), у вигляді глюкуроніду (60%), у вигляді сульфату – 20%.Клінічна фармакологіяДіацереїн – похідне антрахіноліну, діацетильоване похідне реіна. Метаболізуючись до активного метаболіту – реїну, пригнічує активність інтерлейкіну-1, який відіграє важливу роль у розвитку запалення та деградації хряща при остеоартрозі. Інгібує дію інших цитокінів (в т. ч. інтерлейкіну-6, фактор некрозу пухлини-альфа). Дія розвивається через 2-4 тижні. Діацереїн має аналгетичну протизапальну активність при пероральному прийомі.Показання до застосуванняПервинний та вторинний остеоартроз. Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до діацереїну, інших компонентів (в т.ч. до антрахінонових лікарських засобів (проносні)), вік до 18 років. Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації. При прийомі препарату необхідно відмінити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: діарея, нудота, блювання, біль у животі, гепатит. Алергічні реакції: кропив'янка, пропасниця, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Інші: нездужання, інтенсивне фарбування сечі (залежно від рН) від жовтого до коричневого кольору (не має клінічного значення).Взаємодія з лікарськими засобамиДіацереїн Ромфарм не рекомендується приймати разом із препаратами, що збільшують обсяг вмісту кишечника (наприклад, велика кількість клітковини). Антациди зменшують абсорбцію препарату. При одночасному прийомі з антибіотиками або хіміотерапевтичними препаратами, що впливають на мікрофлору кишечника, може збільшитись частота небажаних явищ з боку кишечника. Лікарські засоби (ЛЗ), що містять алюмінію гідроксид та/або магнію гідроксид, знижують біодоступність діацереїну. Одночасне застосування із проносними засобами не рекомендується.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їди, необхідно ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи водою, по 50 мг 2 рази на добу (вранці та ввечері). Безперервно тривалий час або курсами (не менше 4 міс). Діацереїн Ромфарм протягом перших 2 тижнів може спричинити прискорення транзиту в кишечнику, тому рекомендується розпочинати лікування з однієї капсули на день увечері з їжею протягом 4 тижнів. Потім дозу збільшують до 100 мг на добу.ПередозуванняСимптоми: діарея, слабкість. Лікування: симптоматичне. При вираженій діареї потрібний контроль електролітного складу плазми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривалість лікування може бути тривалою. До настання терапевтичного ефекту, діацереїн можна приймати одночасно з аналгезуючими ЛЗ (в т.ч. НПЗП). Необхідний періодичний контроль показників крові, функціональних проб печінки (визначення рівня печінкових трансаміназ), сечі (визначення рівня креатиніну та кліренсу креатиніну). При погіршенні функції нирок необхідно зменшити дозу препарату. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, при КК менше 30 мл/хв доза діацереїну повинна бути знижена до 50 мг/добу і потім відтитрована згідно з переносимістю та клінічною ефективністю. Фарбування сечі може ускладнювати інтерпретацію результатів аналізу сечі (наприклад, вміст глюкози).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: репаглінід – 500 мкг. Допоміжні речовини: полоксамер – 3 мг, меглюмін – 10 мг, лактози моногідрат – 47.8 мг, целюлоза мікрокристалічна – 33.7 мг, полакрилін калію – 4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 500 мкг, магнію стеарат – 5. 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний препарат. Стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих β-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах β-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації β-клітин та відкриття кальцієвих каналів. Підвищена притока іонів кальцію індукує секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропна відповідь на їжу спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду їди. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується, і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг відзначається дозозалежне зниження концентрації глюкози.ФармакокінетикаВсмоктування: При прийомі внутрішньо абсорбція репаглініду із ШКТ висока. Час досягнення Cmax – 1 год. Середня біодоступність репаглініду становить 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%). Оскільки титрування дози репаглініду проводиться в залежності від відповіді на терапію, міжіндивідуальна варіабельність не впливає на ефективність терапії. Розподіл та метаболізм: Vd – 30 л. Зв'язування з білками плазми – 98%. Повністю метаболізується у печінці під впливом CYP3A4 до неактивних метаболітів. Виведення: Виводиться переважно з жовчю, нирками – 8% у вигляді метаболітів, через кишечник – 1%. T1/2 – 1 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: Застосування репаглініду у звичайних дозах у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим застосування репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію. AUC та Cmax однакові у пацієнтів з нормальною функцією нирок та у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок відзначалося підвищення AUC та Cmax, проте виявлено наявність лише слабкої кореляції між концентрацією репаглініду та кліренсом креатиніну. Звісно ж, пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корекцію початкової дози. Однак подальше збільшення дози у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.ФармакодинамікаПероральний гіпоглікемічний засіб, стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітини відкриття кальцієвих каналів. Підвищений приплив іонів кальцію індукує секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропна відповідь на їжу спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду їди. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується, і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг відзначається дозозалежне зниження концентрації глюкози.Клінічна фармакологіяПероральний гіпоглікемічний препарат.ІнструкціяДіаглінід призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його введення має бути присвячене прийомам їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їдою до безпосереднього моменту прийому їжі. Комбінована терапія. Репаглінід може призначатися у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, тіазолідиндіонами або репаглінідом. При цьому використовується така сама початкова доза репаглініду, як і при монотерапії. Потім коригують дози кожного препарату залежно від досягнутої концентрації глюкози в крові.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу (при неефективності дієти, зниження маси тіла та фізичних навантажень) у монотерапії або у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у випадках, коли не вдається досягти задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглінідом або метформіном або тіазолідиніном.Протипоказання до застосуванняВідома підвищена чутливість до репаглініду або будь-якого компонента препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома та кома; інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, які потребують інсулінотерапії; тяжке порушення функції печінки; одночасне призначення гемфіброзилу; дефіцит лактози, непереносимості лактози, глюкозогалактози мальабсорбція. У пацієнтів з виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової та підтримуючої дози, та її титрації, щоб уникнути гіпоглікемії. Підбір дози у пацієнтів з діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю.Вагітність та лактаціяПротипоказано: вагітність та період годування груддю, вік до 18 років.Побічна діяНайчастішим побічним ефектом є гіпоглікемія, частота якої залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних факторів, таких як харчові звички, доза препарату, фізичні навантаження та стрес. Нижче наведені побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні репаглініду та інших пероральних гіпоглікемічних засобів. Усі побічні ефекти розподілені за групами згідно з частотою розвитку: часто (>= 1/100 до <1/10); нечасто (>= 1/1000 до <1/100); рідко (>= 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000) та невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних). З боку імунної системи: дуже рідко можуть виявлятися реакції генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти; невідомо - реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висипання, кропив'янка. З боку обміну речовин: часто – гіпоглікемія; невідомо – гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія зі втратою свідомості. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглініду може розвиватися гіпоглікемія. Ці реакції найчастіше бувають легкими і можна усунути прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема, внутрішньовенне введення декстрози (глюкози). Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодію репаглініду з іншими лікарськими засобами. З боку органу зору: дуже рідко – розлади зору. Зміни концентрації глюкози в крові можуть спричиняти розлади зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Однак зазвичай ці зміни носять тимчасовий характер. З боку серцево-судинної системи: рідко – серцево-судинні захворювання. Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типи. Було виявлено підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглінід, порівняно з пацієнтами, які отримували похідну сульфонілсечовини, але не порівняно з пацієнтами, які отримували метформін або акарбоз. Проте причинно-наслідковий зв'язок не встановлено. З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея; дуже рідко – блювання, запор; невідомо – нудота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; у дуже рідкісних випадках, повідомлялося про тяжкі порушення функції печінки (причинний зв'язок з репаглінідом встановлено не був), підвищення активності печінкових ферментів.Взаємодія з лікарськими засобамиНеобхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглініду з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози. Метаболізм, і, таким чином, кліренс репаглініду можуть змінюватися під впливом препаратів, що впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р450. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглінідом інгібіторів CYP2C8 та CYP3A4. Інгібітори аніонтранспортуючого білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) також можуть збільшувати концентрацію репаглініду в плазмі. Наступні лікарські засоби можуть посилювати та/або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглініду: гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори МАО, неселективні бета, Анаболічні стероїди. Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії. Одночасне призначення циметидину, ніфедипіну або симвастатину (які є субстратами CYP3A4) з репаглінідом не має значного впливу на фармакокінетичні параметри репаглініду. Репаглінід клінічно не впливає на фармакокінетичні властивості дигоксину, теофіліну або варфарину при застосуванні у здорових добровольців. Таким чином, немає необхідності корекції дози цих препаратів при спільному застосуванні з репаглінідом. Наступні лікарські засоби можуть послаблювати гіпоглікемічну дію репаглініду: пероральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, тіазиди, глюкокортикостероїди, даназол, гормони щитовидної залози та симпатоміметики. Спільне застосування пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/левоноргестрел) не призводить до клінічно значущої зміни загальної біодоступності репаглініду, хоча максимальна концентрація репаглініду досягається раніше. Репаглінід клінічно значимо не впливає на біодоступність левоноргестрелу, проте не може бути виключено його вплив на біодоступність етинілестрадіолу. У зв'язку з цим, у період призначення або відміни вищезгаданих препаратів, пацієнти, які вже отримують репаглінід, повинні перебувати під ретельним наглядом для своєчасного виявлення порушення глікемічного контролю.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їдою до безпосереднього моменту прийому їжі. Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта, залежно від концентрації глюкози в крові. Початкова доза – 0.5 мг на добу, якщо пацієнт приймав інший пероральний гіпоглікемічний препарат – 1 мг. Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз на 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як показник відповіді на терапію). Середня добова доза – 4 мг 3 рази на добу; максимальна – 16 мг/добу. Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглінідом можна здійснювати одночасно. Водночас не виявлено точного співвідношення між дозою репаглініду та дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза репаглініду при переведенні з інших гіпоглікемічних препаратів становить 1 мг перед основним прийомом їжі.ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Симптоми: почуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, біль голови, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови та зору. При застосуванні репаглініду у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в дозі, що збільшується щотижня, від 4 до 20 мг 4 рази на день (з кожним прийомом їжі) протягом 6 тижнів спостерігалося відносне передозування, що виявляється надмірним зниження концентрації глюкози з розвитком симптомів гіпо. Лікування: у разі появи симптомів гіпоглікемії слід вжити відповідних заходів щодо підвищення концентрації глюкози в крові (прийняти всередину декстрозу або продукти, багаті на вуглеводи). При тяжкій гіпоглікемії (втрата свідомості, кома) внутрішньовенно вводять декстрозу. Після відновлення свідомості - прийом легкозасвоюваних вуглеводів (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиРепаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії та збереженні симптомів цукрового діабету на фоні дієтотерапії та фізичних вправ. Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, він може спричинити гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії збільшується. Великі хірургічні втручання та травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів та призначення інсуліну. Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їди. Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, нестероїдних протизапальних засобів, а також при голодуванні. Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапрузі, зміні режиму живлення. Призначення звичайних доз репаглініду у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим призначення репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Здатність пацієнтів до концентрації уваги та швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії та гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботі з машинами та механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для запобігання розвитку гіпоглікемії та гіперглікемії при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників гіпоглікемії, що розвивається або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У таких випадках слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: репаглінід – 1 мг Допоміжні речовини: полоксамер, меглюмін, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, полакрилін калію, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, барвник заліза оксид жовтий. 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаПероральний гіпоглікемічний препарат. Стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих β-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах β-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації β-клітин та відкриття кальцієвих каналів. Підвищена притока іонів кальцію індукує секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропна відповідь на їжу спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду їди. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується, і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг відзначається дозозалежне зниження концентрації глюкози.ФармакокінетикаВсмоктування: При прийомі внутрішньо абсорбція репаглініду із ШКТ висока. Час досягнення Cmax – 1 год. Середня біодоступність репаглініду становить 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%). Оскільки титрування дози репаглініду проводиться в залежності від відповіді на терапію, міжіндивідуальна варіабельність не впливає на ефективність терапії. Розподіл та метаболізм: Vd – 30 л. Зв'язування з білками плазми – 98%. Повністю метаболізується у печінці під впливом CYP3A4 до неактивних метаболітів. Виведення: Виводиться переважно з жовчю, нирками – 8% у вигляді метаболітів, через кишечник – 1%. T1/2 – 1 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: Застосування репаглініду у звичайних дозах у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим застосування репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію. AUC та Cmax однакові у пацієнтів з нормальною функцією нирок та у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок відзначалося підвищення AUC та Cmax, проте виявлено наявність лише слабкої кореляції між концентрацією репаглініду та кліренсом креатиніну. Звісно ж, пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корекцію початкової дози. Однак подальше збільшення дози у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.ФармакодинамікаПероральний гіпоглікемічний засіб, стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітини відкриття кальцієвих каналів. Підвищений приплив іонів кальцію індукує секрецію інсуліну. У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропна відповідь на їжу спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду їди. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується, і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг відзначається дозозалежне зниження концентрації глюкози.Клінічна фармакологіяПероральний гіпоглікемічний препарат.ІнструкціяДіаглінід призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його введення має бути присвячене прийомам їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їдою до безпосереднього моменту прийому їжі. Комбінована терапія. Репаглінід може призначатися у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, тіазолідиндіонами або репаглінідом. При цьому використовується така сама початкова доза репаглініду, як і при монотерапії. Потім коригують дози кожного препарату залежно від досягнутої концентрації глюкози в крові.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу (при неефективності дієти, зниження маси тіла та фізичних навантажень) у монотерапії або у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у випадках, коли не вдається досягти задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглінідом або метформіном або тіазолідиніном.Протипоказання до застосуванняВідома підвищена чутливість до репаглініду або будь-якого компонента препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома та кома; інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, які потребують інсулінотерапії; тяжке порушення функції печінки; одночасне призначення гемфіброзилу; дефіцит лактози, непереносимості лактози, глюкозогалактози мальабсорбція. У пацієнтів з виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової та підтримуючої дози, та її титрації, щоб уникнути гіпоглікемії. Підбір дози у пацієнтів з діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю.Вагітність та лактаціяПротипоказано: вагітність та період годування груддю, вік до 18 років.Побічна діяНайчастішим побічним ефектом є гіпоглікемія, частота якої залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних факторів, таких як харчові звички, доза препарату, фізичні навантаження та стрес. Нижче наведені побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні репаглініду та інших пероральних гіпоглікемічних засобів. Усі побічні ефекти розподілені за групами згідно з частотою розвитку: часто (>= 1/100 до <1/10); нечасто (>= 1/1000 до <1/100); рідко (>= 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000) та невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних). З боку імунної системи: дуже рідко можуть виявлятися реакції генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти; невідомо - реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висипання, кропив'янка. З боку обміну речовин: часто – гіпоглікемія; невідомо – гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія зі втратою свідомості. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглініду може розвиватися гіпоглікемія. Ці реакції найчастіше бувають легкими і можна усунути прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема, внутрішньовенне введення декстрози (глюкози). Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодію репаглініду з іншими лікарськими засобами. З боку органу зору: дуже рідко – розлади зору. Зміни концентрації глюкози в крові можуть спричиняти розлади зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Однак зазвичай ці зміни носять тимчасовий характер. З боку серцево-судинної системи: рідко – серцево-судинні захворювання. Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типи. Було виявлено підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглінід, порівняно з пацієнтами, які отримували похідну сульфонілсечовини, але не порівняно з пацієнтами, які отримували метформін або акарбоз. Проте причинно-наслідковий зв'язок не встановлено. З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея; дуже рідко – блювання, запор; невідомо – нудота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; у дуже рідкісних випадках, повідомлялося про тяжкі порушення функції печінки (причинний зв'язок з репаглінідом встановлено не був), підвищення активності печінкових ферментів.Взаємодія з лікарськими засобамиНеобхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглініду з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози. Метаболізм, і, таким чином, кліренс репаглініду можуть змінюватися під впливом препаратів, що впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р450. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглінідом інгібіторів CYP2C8 та CYP3A4. Інгібітори аніонтранспортуючого білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) також можуть збільшувати концентрацію репаглініду в плазмі. Наступні лікарські засоби можуть посилювати та/або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглініду: гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори МАО, неселективні бета, Анаболічні стероїди. Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії. Одночасне призначення циметидину, ніфедипіну або симвастатину (які є субстратами CYP3A4) з репаглінідом не має значного впливу на фармакокінетичні параметри репаглініду. Репаглінід клінічно не впливає на фармакокінетичні властивості дигоксину, теофіліну або варфарину при застосуванні у здорових добровольців. Таким чином, немає необхідності корекції дози цих препаратів при спільному застосуванні з репаглінідом. Наступні лікарські засоби можуть послаблювати гіпоглікемічну дію репаглініду: пероральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, тіазиди, глюкокортикостероїди, даназол, гормони щитовидної залози та симпатоміметики. Спільне застосування пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/левоноргестрел) не призводить до клінічно значущої зміни загальної біодоступності репаглініду, хоча максимальна концентрація репаглініду досягається раніше. Репаглінід клінічно значимо не впливає на біодоступність левоноргестрелу, проте не може бути виключено його вплив на біодоступність етинілестрадіолу. У зв'язку з цим, у період призначення або відміни вищезгаданих препаратів, пацієнти, які вже отримують репаглінід, повинні перебувати під ретельним наглядом для своєчасного виявлення порушення глікемічного контролю.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їдою до безпосереднього моменту прийому їжі. Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта, залежно від концентрації глюкози в крові. Початкова доза – 0.5 мг на добу, якщо пацієнт приймав інший пероральний гіпоглікемічний препарат – 1 мг. Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз на 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як показник відповіді на терапію). Середня добова доза – 4 мг 3 рази на добу; максимальна – 16 мг/добу. Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглінідом можна здійснювати одночасно. Водночас не виявлено точного співвідношення між дозою репаглініду та дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза репаглініду при переведенні з інших гіпоглікемічних препаратів становить 1 мг перед основним прийомом їжі.ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Симптоми: почуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, біль голови, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови та зору. При застосуванні репаглініду у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в дозі, що збільшується щотижня, від 4 до 20 мг 4 рази на день (з кожним прийомом їжі) протягом 6 тижнів спостерігалося відносне передозування, що виявляється надмірним зниження концентрації глюкози з розвитком симптомів гіпо. Лікування: у разі появи симптомів гіпоглікемії слід вжити відповідних заходів щодо підвищення концентрації глюкози в крові (прийняти всередину декстрозу або продукти, багаті на вуглеводи). При тяжкій гіпоглікемії (втрата свідомості, кома) внутрішньовенно вводять декстрозу. Після відновлення свідомості - прийом легкозасвоюваних вуглеводів (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиРепаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії та збереженні симптомів цукрового діабету на фоні дієтотерапії та фізичних вправ. Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, він може спричинити гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії збільшується. Великі хірургічні втручання та травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів та призначення інсуліну. Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їди. Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, нестероїдних протизапальних засобів, а також при голодуванні. Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапрузі, зміні режиму живлення. Призначення звичайних доз репаглініду у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим призначення репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Здатність пацієнтів до концентрації уваги та швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії та гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботі з машинами та механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для запобігання розвитку гіпоглікемії та гіперглікемії при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників гіпоглікемії, що розвивається або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У таких випадках слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему