Лекарства и БАД Со скидкой
1 458,00 грн
1 325,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: Адапален мікросферичний 10,0 мг, що містить: адапален мікронізований 1,0 мг, метилметакрилату, ізобутилметакрилату та етиленгліколю диметакрилату кросполімер ("GANZPEARL GMP 0820") 9,0 мг; Кліндаміцину фосфат 11.89 мг, еквівалент кліндаміцину 10,0 мг; Допоміжні речовини: Динатрія едетат 0,5 мг, карбомер 940 (карбопол 940) 5,5 мг, пропіленгліколь 80,0 мг, метилпарагідроксибензоат 1,0 мг, феноксиетанол 2,5 мг, полоксамер 407 1,0 мг, 10 , вода очищена до 1 р. По 15 г або по 30 г тубу з ламінованої алюмінієвої фольги. Туба разом із інструкцією із застосування поміщається у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний гель від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування вугрової висипки.ФармакокінетикаАбсорбція адапалена через шкіру дуже низька (близько 4% дози). Виведення з організму відбувається, головним чином, із жовчю. Після зовнішнього застосування кліндаміцину фосфату у плазмі крові та сечі визначаються дуже низькі концентрації кліндаміцину.ФармакодинамікаКомбінований препарат для зовнішнього застосування. Діючими речовинами препарату "Клензит-С мікросфери" є адапален та кліндаміцин. Адапален - метаболіт ретиноїду, що має протизапальну дію та виражену комедонолітичну активність (впливає на відкриті та закриті комедони), нормалізує процеси кератинізації та епідермального диференціювання. Механізм дії адапалена заснований на взаємодії зі специфічними рецепторами епідермальних клітин шкіри. Внаслідок дії адапалена відбувається зменшення зв'язування фолікулярних епідермальних клітин у гирлі сально-волосяного фолікула та прискорення їх відлущування, що зменшує ймовірність утворення мікрокомедонів. Адапален має протизапальну дію in vivo та in vitro, впливаючи на фактори запалення шляхом інгібування міграції лейкоцитів у вогнищі запалення та метаболізму арахідонової кислоти. Пригнічує хемотаксис та хемокінетичні реакції полінуклеарних клітин у людини. Адапален у препараті Клензит-С мікросфери укладено у мікросфери. Мікросфери є округлі мікроскопічні частинки, виготовлені з синтетичних полімерів.Застосування мікросферної технології знижує ймовірність виникнення побічних ефектів та підвищує стабільність, збільшує біодоступність та ефективність лікарського препарату. Мікросфери мають властивості мікрогубок, що укладають активну речовину і забезпечують його контрольоване в часі вивільнення після нанесення гелю Клензит-С мікросфери на шкіру в сукупності зі зниженням подразнення, поліпшенням фотостабільності та збільшенням пенетрації препарату в шкіру.покращенням фотостабільності та збільшенням пенетрації препарату в шкіру.покращенням фотостабільності та збільшенням пенетрації препарату в шкіру. Кліндаміцину фосфат - бактеріостатичний антибіотик з групи лінкозамідів, має широкий спектр дії, зв'язується з 50S субодиницею рибосомальної мембрани і пригнічує синтез білка в мікробній клітині. Кліндаміцин неактивний in vitro, але після нанесення на шкіру швидко гідролізується фосфатазами в протоках сальних залоз з утворенням кліндаміцину, що має антибактеріальну активність. Показана чутливість усіх досліджених штамів Propionibacterium acnes до кліндаміцину in vitro (МПК 0,4 мкг/мл). Після нанесення кліндаміцину на шкіру кількість жирних кислот на поверхні шкіри зменшується з 14 до 2%.Показання до застосуванняВугровий висип.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять еритроміцин. Вагітність. Період грудного вигодовування. "Клензит-С мікросфери" не рекомендується для застосування у дітей віком до 18 років (дані щодо ефективності та безпеки відсутні). З обережністю: дерматит, екзема, алергічні захворювання, одночасний прийом міорелаксантів, одночасне застосування препаратів, які мають подразнюючу або підсушуючу дію на шкіру. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та при грудному вигодовуванні застосування препарату протипоказане.Побічна діяЗ боку органів чуття: відчуття печіння в очах, подразнення повік, свербіж повік, припухлість повік, еритема в області повік. З боку травної системи: біль у животі, шлунково-кишкові розлади (діарея, нудота, блювання). З боку шкірних покровів: еритема, сухість і лущення шкіри, свербіж, печіння, подразнення шкіри, поколювання, посилення вугрової висипки, контактний дерматит, підвищення продукції сальних залоз, кропив'янка, алергічні реакції, сонячний опік (фотосенсибілізація) у місці нанесення препарату, відчуття дискомфорту , болючість шкіри, припухлість шкіри Інші: фолікуліт, спричинений грамнегативною флорою. У поодиноких випадках можливий розвиток коліту.Взаємодія з лікарськими засобамиДослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилося. Проте, не слід одночасно застосовувати інші ретиноїди або антибіотики для зовнішнього застосування або препарати з подібним механізмом дії. Оскільки адапален може викликати місцеве подразнення шкіри у деяких пацієнтів, щоб уникнути кумулятивного ефекту не рекомендується одночасне застосування з іншими засобами, що володіють висушуючим або дратівливим ефектом (лікувальні або абразивні мила та миючі засоби; мила та косметичні засоби, що володіють підсушуючим ефектом; та ін.). Слід бути обережними при сумісному застосуванні з препаратами, які мають подразнюючу або підсушуючу дію, у тому числі містять сірку, резорцинол або саліцилову кислоту (можливе посилення побічної дії). Виявляє антагонізм із еритроміцином. Оскільки системна абсорбція препарату при зовнішньому застосуванні незначна, будь-які лікарські взаємодії з препаратами, що застосовуються системно, є малоймовірними. Існує перехресна стійкість мікроорганізмів до кліндаміцину та лінкоміцину. Встановлено, що кліндаміцин порушує нейром'язову передачу і, отже, може посилювати дію інших міорелаксантів периферичної дії, тому препарат слід застосовувати з обережністю у хворих, які отримують препарати цієї групи.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням гелю "Клензит-С мікросфери" необхідно очистити та висушити шкіру. Легким дотиком рівномірно наносити гель на уражені ділянки шкіри один раз на день перед сном, уникаючи попадання препарату в очі, на губи та інші слизові оболонки. Терапевтичний ефект розвивається через 1-4 тижні, курс терапії 4-8 тижнів. Повторний курс лікування можливий після консультації із лікарем. З появою подразнення шкіри лікування має бути припинено до зникнення ознак подразнення.ПередозуванняПри зовнішньому застосуванні кліндаміцин може всмоктуватись у кількостях, що викликають системні ефекти. У разі передозування показано проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. При випадковому прийомі препарату необхідно промити шлунок і негайно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНадмірне нанесення гелю не призводить до швидшого чи кращого результату, водночас можуть відзначатися виражені шкірні реакції - почервоніння, лущення. Слід уникати попадання препарату на слизову оболонку очей та в порожнину рота. Після застосування препарату ретельно вимити руки. При випадковому контакті з чутливими поверхнями (очі, слизові оболонки, пошкодження на шкірі) слід промити цю область водою. У разі виникнення алергічних реакцій або сильного роздратування застосування препарату має бути припинено. Препарат не застосовується за наявності пошкоджень шкіри, екземи, а також у пацієнтів з важким висипом вугрів і при ураженні великих площ поверхні тіла. Уникати прямих сонячних променів, т.к. може виникнути подразнення шкіри. У разі тривалого перебування на сонці не наносити гель за день до цього, а також у день сонячної експозиції та наступного дня. При зовнішньому застосуванні кліндаміцину випадки виникнення діареї та коліту рідкісні, проте, слід виявляти обережність, і при розвитку вираженої чи тривалої діареї препарат слід відмінити та за необхідності провести відповідні діагностичні та лікувальні заходи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Фасування: N1 Форма випуску: гель Упакування: упак. Виробник: Гленмарк Завод-виробник: Гленмарк(Індія/Росія) Діюча речовина: Адапален. .
Фасування: N1 Форма випуску: гель Упакування: упак. Виробник: Гленмарк Завод-виробник: Гленмарк(Індія/Росія) Діюча речовина: Адапален. .
Склад, форма випуску та упаковкаКларитроміцин 500мг. допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, кроскармелоза, повідон, стераринова кислота, тальк по 7 таблеток у блістер ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги.Опис лікарської формиОвальні, опуклі пігулки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНапівсинтетичний антибіотик із групи макролідів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко і повно абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність.ФармакодинамікаВиявляє активність щодо широкого спектру аеробних та анаеробних грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.Показання до застосуванняДорослим та дітям старше 12-ти років: фарингіт, тонзиліт, гострий гайморит, хронічний бронхіт у стадії обстрякування, позалікарняна пневмонія, неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини, ерадикація H.pylori, профілактика розповсюдження інфекції.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кларитроміцину, порфірія, одночасний прийом з цизапридом, пімозидом, терфенадином, алкалоїдами ріжків, мідазоламом для внутрішнього прийому, алпразоламом, триазоламом, дитячий вік до 12-ти років, перший триместр вагітності.Вагітність та лактаціяНе застосовувати у дітей віком до 12 років або при масі тіла менше 33 кг. Не застосовувати в першому триместі вагітності та в період грудного вигодовування. З обережністю у ІІ-ІІІ триместрах вагітності.Побічна діяБіль у животі, діарея, нудота, блювання, притуплення смакових відчуттів.Взаємодія з лікарськими засобамиПротипоказаний спільний прийом з астемізолом, цизапридом, пимозидом, терфенадином, ерготаміном та іншими алкалоїдами ріжків, алпразоламом, мідазоламом, тріазоламом. При сумісному прийомі з цицизапридом, пімозидом, терфенадином, астемізолом, хінідином, дизопірамідом необхідний контроль ЕКГ та сироваткових концентрацій цих препаратів. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. З обережністю призначають з карбамазепіном, цилостазолом, циклоспорином, дизопірамідом, ловастатином, симвастатином, метилпреднізолоном, ранітидином, антикоагулянтами непрямої дії (наприклад, варфарином), хінідином, рифабутином, силденафілом, силденафілом, сильденафілом, силденафіломСпосіб застосування та дозиДля дорослих середня доза становить 250 мг 2 рази на добу протягом 7 днів. При синуситах, тяжких інфекціях (в т.ч. викликаних H.influenzae) доза може бути збільшена до 500-1000 мг 2 рази на добу, а тривалість прийому збільшена до 14 днів. Для ерадикації Helicobacter pylori у дорослих пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки застосовуються різні схеми терапії: Трикомпонентна терапія (7 днів) Трикомпонентна терапія (10 днів) Двокомпонентна терапія (14 днів) Клерімед 500 мг 2 рази на добу Клерімед 500 мг 2 рази на добу Клерімед 500 мг 3 рази на добу Омепразол 40 мг 1 раз на добу Омепразол 20 мг 1 раз на добу Омепразол 40 мг 1 раз на добу Амоксицилін 1 г 2 рази на добу Амоксицилін 1 г 2 рази на добу - При інфекціях, спричинених атиповими мікобактеріями (Mycobacterium avium), препарат призначається по 500-1000 мг 2 рази на добу (до 2 г), тривалість лікування – до 6 місяців та більше. Дітям віком 12 років та старше препарат призначають у дозах, рекомендованих для дорослих. Дітям віком від 1 до 12 років призначають у дозі 7.5 мг/кг/добу (не більше 500 мг), розділеній на 2 прийоми. Курс лікування 7-10 днів. При порушеннях функції нирок або печінки корекція режиму дозування зазвичай не потрібна. При виражених порушеннях функції нирок (КК <30 мл/хв) доза повинна бути знижена до 250 мг 1 раз на добу або у разі тяжкої інфекції до 500 мг на добу (по 250 мг 2 рази на добу). Курс лікування не повинен перевищувати 14 днів. При вираженому порушенні функції печінки також потрібне зниження дози. Препарат застосовують внутрішньо, незалежно від їди.ПередозуванняБіль у животі, нудота, блювання, діарея, біль голови, сплутаність свідомості.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю: ниркова або печінкова недостатність, міастенія гравіс, одночасний прийом лікарських засобів, що метаболізуються печінкою, одночасний прийом колхіцину, вагітність ІІ-ІІІ триместру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Опис лікарської формиІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, естроген-залежні пухлини. Чи не є лікарським засобом. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.
Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт. Активні компоненти (жовте драже): естрадіолу валерат – 2 мг; Активні компоненти (коричневе драже): естрадіолу валерат – 2 мг; левоноргестрел – 0,15 мг; Допоміжні речовини (жовте та коричневе драже): лактози моногідрат, крохмаль картопляний, полівідон К 25, тальк, магнію стеарат, сахароза, глюкоза (декстроза), желатин, макрогол 35000, кальцію карбонат, титану діоксид заліза Е17 , заліза оксид коричневий, карнаубський віск, магнію карбонат основний, вода очищена. Календарна упаковка (блістер), що містить 9 драже жовтого кольору та 12 драже коричневого кольору. По 21 драже або 3 блістери по 21 драже разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну коробку.Опис лікарської формиКруглі драже жовтого кольору (9 драже) та коричневого кольору (12 драже).Фармакотерапевтична групаПротиклімактеричний засіб (естроген+прогестаген).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо естрадіолу валерат швидко і повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Після надходження в організм він швидко метаболізується з утворенням 17Р-естрадіолу та естрону, які надалі піддаються стандартним метаболічним перетворенням. Після перорального прийому стає біоуступним близько 3% естрадіолу. Максимальна концентрація естрадіолу досягається через 2-3 години, співвідношення естрону-естрадіол дорівнює 4:1. Естрадіол виводиться у вигляді метаболітів, головним чином із сечею (90%) та, меншою мірою – з жовчю. Після прийому внутрішньо левоноргестрел швидко і практично повністю абсорбується із ШКТ. Максимальна концентрація в сироватці досягається через 1-2 години. 93-95% левоноргестрелу зв'язується з альбуміном та глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Метаболіти левоноргестрелу виводяться із сечею та жовчю, головним чином, у вигляді сульфатів та глюкуронідів.ФармакодинамікаКлімонорм містить естроген - естрадіолу валерат, який в організмі людини перетворюється на природний 17(3-естрадіол,. Також до складу препарату Клімонорм входить похідне 19-нортестостерону - левоноргестрел. Додавання левоноргестрелу протягом 12 днів кожного циклу знижує ризик. Завдяки складу та циклічній схемі прийому Клімонорм, (прийом тільки естрогену протягом 9 днів, потім – комбінації естрогену та гестагену протягом 12 днів, і, нарешті, 7-денна перерва), у жінок з невіддаленою маткою при регулярному прийомі препарату встановлюється менструальний цикл . Естрадіол заповнює дефіцит естрогенів в жіночому організмі після настання менопаузи і забезпечує ефективне лікування психо-емоційних та вегетативних клімактеричних симптомів (таких як "припливи", підвищене потовиділення, порушення сну, підвищена нервова збудливість, дратівливість, серцебиття голов, лібідо, м'язові та суглобові болі); інволюції шкіри та слизових оболонок, особливо слизових сечостатевої системи (нетримання сечі, сухість та подразнення слизової оболонки піхви, болючість при статевих зносинах). Естрадіол попереджає втрату кісткової маси, спричинену дефіцитом естрогенів. Головним чином це пов'язано з придушенням функції остеокластів та зрушенням процесу кісткового ремоделювання у бік утворення кістки. Було доведено, що тривале застосування замісної гормональної терапії (ЗГТ) дозволяє знизити ризик переломів периферичних кісток у жінок після настання менопаузи. При скасуванні ЗГТ темпи зниження кісткової маси можна порівняти з показниками, характерними для періоду безпосередньо після менопаузи. Не доведено, що, застосовуючи ЗГТ, можна відновити кісткову масу до передклімактеричного рівня. ЗГТ також благотворно впливає на вміст колагену в шкірі, так само як і на її щільність, і також може уповільнити процес утворення зморшок. Прийом Клімонорма веде до зниження рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та до підвищення ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), внаслідок чого значно підвищується співвідношення ЛПВЩ/ЛЩНП, а також підвищення рівня тригліцеридів. Спостережливі дослідження дають підстави вважати, що серед жінок у постменопаузі при використанні ЗГТ знижується показник захворюваності на рак товстої кишки. Механізм дії досі неясен.Показання до застосуванняЗамісна гормональна терапія (ЗГТ) при клімактеричних розладах, інволюційних змінах шкіри та сечостатевого тракту, депресивних станах у клімактеричному періоді, а також симптомах дефіциту естрогенів внаслідок природної менопаузи або гіпогонадизму, стерилізації або первинної дисфункції яєчників. Профілактика постменопаузального остеопорозу. Нормалізація нерегулярних менструальних циклів. Лікування первинної чи вторинної аменореї.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується починати замісну гормональну терапію (ЗГТ), за наявності будь-якого з наведених нижче станів. Якщо будь-який з цих станів виникне під час ЗГТ, слід негайно припинити використання препарату. Вагітність та лактація. Піхвова кровотеча неясного походження. Підтверджений або передбачуваний діагноз раку молочної залози. Підтверджений або передбачуваний діагноз гормонозалежного передракового захворювання або гормонозалежної злоякісні пухлини. Пухлини печінки нині чи анамнезі (доброякісні чи злоякісні). Тяжкі захворювання печінки. Гострий або нещодавно перенесений артеріальний тромбоз чи тромбоемболія (такі як інфаркт міокарда, інсульт). Тромбоз глибоких вен у стадії загострення, тромбоемболії нині чи анамнезі. Виражена гіпертригліцеридемія. Підвищена чутливість до компонентів препарату Клімонорм Клімонорм слід призначати з обережністю при таких захворюваннях: артеріальна гіпертензія, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), холестатична жовтяниця або холестатичний свербіж під час вагітності, ендометріоз, міома матки, цукровий діабет.Вагітність та лактаціяЗГТ не призначається під час вагітності чи годування груддю. Великомасштабні епідеміологічні дослідження стероїдних гормонів, що використовуються для контрацепції або ЗГТ, не виявили збільшення ризику розвитку вроджених дефектів у дітей, які народилися у жінок, які приймали такі гормони до вагітності, а також тератогенного впливу гормонів при їх випадковому прийомі у ранні терміни вагітності. Невелика кількість статевих гормонів може виділятися з материнським молоком.Побічна діяЗ боку репродуктивної системи та молочних залоз: зміни частоти та інтенсивності маткових кровотеч, проривні кровотечі, міжменструальні кров'яні виділення (зазвичай послаблюються під час терапії), дисменорея, зміни вагінальних виділень, стан, подібний до передменструального синдрому; болючість, напруга та/або збільшення молочних залоз. З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, здуття живота, нудота, блювання, біль у животі, рецидив холестатичної жовтяниці. З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, свербіж шкіри, хлоазму, вузлувата еритема. З боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, запаморочення, тривожність або депресивні симптоми, підвищена стомлюваність. Інші: прискорене серцебиття, набряки, підвищення артеріального тиску, венозний тромбоз та тромбоемболія, м'язові судоми, зміни маси тіла, зміни лібідо, порушення зору, непереносимість контактних лінз, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНа початку ЗГТ необхідно припинити застосування гормональних контрацептивів. За потреби пацієнтці слід рекомендувати негормональні контрацептиви. Тривале лікування препаратами, що індукують ферменти печінки (наприклад, деякими протисудомними та антимікробними препаратами) може збільшувати кліренс статевих гормонів та знижувати їхню клінічну ефективність. Подібна властивість індукувати ферменти печінки була виявлена у гідантоїнів, барбітуратів, примідону, карбамазепіну та рифампіцину, наявність цієї особливості також передбачається у окскарбазепіну, топірамату, фелбамату та гризеофульвіну. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається не раніше, ніж через 2-3 тижні, але потім вона може зберігатися ще принаймні протягом 4 тижнів після припинення прийому препарату. У поодиноких випадках на тлі супутнього прийому деяких антибіотиків (наприклад, пеніцилінової та тетрациклінової груп) спостерігалося зниження рівня естрадіолу. Речовини, що значно піддаються кон'югації (наприклад, парацетамол), можуть збільшувати біодоступність естрадіолу внаслідок конкурентного інгібування системи кон'югації у процесі всмоктування. Внаслідок впливу ЗГТ на толерантність до глюкози в окремих випадках може змінитись потреба в пероральних протидіабетичних засобах або інсуліні. Взаємодія з алкоголем Надмірне споживання алкоголю під час ЗГТ може призвести до збільшення рівня естрадіолу.Спосіб застосування та дозиЯкщо у пацієнтки продовжуються менструації, лікування слід розпочинати на 5-й день менструального циклу (1-й день менструальної кровотечі відповідає 1-му дню менструального циклу). Пацієнтки з аменореєю або дуже рідкісними менструаціями, а також жінки в постменопаузі можуть починати прийом препарату в будь-який час, за умови, що виключена вагітність. Кожна упаковка розрахована на 21-денний прийом. Щодня протягом перших 9 днів приймають по одному жовтому дражу, а потім протягом 12 днів - щодня по одному коричневому дражу. Після 21-денного прийому препарату слідує 7-денна перерва в прийомі препарату, під час якого настає менструальноподібна кровотеча, спричинена скасуванням препарату (зазвичай на 2-3 день після прийому останнього драже). Після 7-денної перерви в прийомі препарату починають нову упаковку Клімонорма, приймаючи перше драже того ж дня тижня, що й перше драже з попередньої упаковки. Драже ковтають повністю, запиваючи невеликою кількістю рідини. Час доби, коли жінка приймає препарат, не має значення, однак, якщо вона почала приймати драже в якийсь конкретний час, вона повинна дотримуватися цього часу і надалі. Якщо жінка забула прийняти драже, вона може прийняти його протягом найближчих 12 – 24 годин. Якщо лікування перервано більш тривалий час, можливе виникнення вагінальної кровотечі.ПередозуванняДослідження гострої токсичності не виявили ризику гострих побічних ефектів при випадковому прийомі Клімонорму в кількості, що багаторазово перевищує добову терапевтичну дозу. Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, вагінальна кровотеча. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКлімонорм не застосовується для контрацепції. При необхідності контрацепції слід застосовувати негормональні методи (за винятком календарного та температурного методів). При підозрі на вагітність, слід призупинити прийом драже доти, доки вагітність не буде виключена (див. розділ "Вагітність і лактація"). За наявності або погіршення будь-яких зазначених нижче станів або факторів ризику, перш ніж почати або продовжити ЗГТ слід оцінити співвідношення індивідуального ризику та користі лікування. Венозна тромбоемболія У ряді контрольованих рандомізованих, а також епідеміологічних досліджень виявлено підвищений відносний ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на тлі ЗГТ, тобто. тромбозу глибоких вен або емболії легеневої артерії. Тому, при призначенні ЗГТ жінкам із факторами ризику ВТЕ співвідношення ризику та користі від лікування має бути ретельно зважено та обговорено з пацієнткою. Фактори ризику розвитку ВТЕ включають індивідуальний та сімейний анамнез (наявність ВТЕ у найближчих родичів відносно молодому віці може вказувати на генетичну схильність) і важке ожиріння. Ризик ВТЕ також збільшується з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається спірним. Ризик ВТЕ може тимчасово збільшуватись при тривалій іммобілізації, "великих" планових та травматологічних операціях або масивній травмі. Залежно від причини чи тривалості іммобілізації слід вирішити питання щодо доцільності тимчасового припинення ЗГТ Слід негайно припинити лікування з появою симптомів тромботичних порушень або за підозри на їх виникнення. Артеріальна тромбоемболія У ході рандомізованих контрольованих досліджень при тривалому застосуванні комбінованих кон'югованих естрогенів та медроксипрогестерон ацетату не було отримано доказів позитивного впливу на серцево-судинну систему. У широкомасштабних клінічних випробуваннях цієї сполуки було виявлено можливе зростання ризику коронарної хвороби у перший рік застосування. Також було виявлено зростання ризику виникнення інсульту. До цього часу з іншими препаратами для ЗГТ не проводилося довгострокових рандомізованих контрольованих випробувань з метою виявлення позитивного ефекту щодо показників захворюваності та смертності щодо серцево-судинної системи. Тому невідомо, чи цей підвищений ризик поширюється на препарати для ЗГТ, що містять інші види естрогенів і прогестагенів. Рак ендометрію При тривалій монотерапії естрогени підвищується ризик розвитку гіперплазії або карциноми ендометрію. Дослідження підтвердили, що додавання гестагенів знижує ризик гіперплазії та раку ендометрію. Рак молочної залози За даними клінічних випробувань та результатами спостережних досліджень, було виявлено збільшення відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які використовують ЗГТ протягом декількох років. Це може бути пов'язане з більш ранньою діагностикою, біологічною дією ЗГТ або поєднанням обох факторів. Відносний ризик зростає зі збільшенням тривалості лікування (на 2.3 с, про рік використання^ можливо ще більше зростає при поєднанні естрогенів з прогестагенами. Це зростання можна порівняти зі збільшенням ризику виникнення раку молочних залоз у жінок з кожним роком затримки настання природної менопаузи (на 2.8%). за рік затримки), а також при ожирінні та зловживанні алкоголем.Підвищений ризик поступово знижується до звичайного рівня протягом перших 5 кількох років після припинення ЗГТ. За даними досліджень рак молочної залози, виявлений у жінок, які приймають ЗГТ, зазвичай більш диференційований, ніж у жінок, які її не приймають. ЗГТ збільшує мамографічну щільність молочних залоз, що в деяких випадках може негативно впливати на рентгенологічне виявлення раку молочної залози. Пухлина печінки На тлі застосування статевих стероїдів, до яких відносяться і засоби для ЗГТ, в окремих випадках спостерігалися доброякісні, а ще рідше - злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревної кровотечі, що становить загрозу для життя. При болях у верхній частині живота, збільшеній печінці або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід врахувати ймовірність пухлини печінки. Жовчнокам'яна хвороба Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Деякі жінки схильні до розвитку жовчнокам'яної хвороби під час лікування з використанням естрогенів. Інші стани Слід негайно припинити лікування при появі вперше мігренеподібних або частих і надзвичайно сильних головних болях, а також при появі інших симптомів - можливих провісників тромботичного інсульту головного мозку. Взаємозв'язок між ЗГТ та розвитком клінічно вираженої артеріальної гіпертензії не встановлений. У жінок, які приймають ЗГТ, описано невелике підвищення артеріального тиску, що клінічно значуще підвищення відзначається рідко. Однак, в окремих випадках, при розвитку на фоні прийому ЗГТ стійкою клінічно значущою артеріальною гіпертензією може бути розглянуто скасування ЗГТ. При нетяжких порушеннях функції печінки, у тому числі різних форм гіпербілірубінемії, таких як синдром Дубіна-Джонсона або синдром Ротора, необхідні спостереження лікаря, а також періодичні дослідження функції печінки. При погіршенні показників функції печінки ЗГТ слід відмінити. При рецидиві холестатичної жовтяниці або холестатичної сверблячки, що спостерігалися вперше під час вагітності або попереднього лікування статевими стероїдними гормонами, необхідно негайно припинити ЗГТ. Необхідне особливе спостереження за жінками із помірно-підвищеним рівнем тригліцеридів. У подібних випадках застосування ЗГТ може спричинити подальше зростання рівня тригліцеридів у крові, що підвищує ризик гострого панкреатиту. Хоча ЗГТ може впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, необхідності змінювати схему лікування хворих на цукровий діабет при проведенні ЗГТ, зазвичай не виникає. Проте, жінки, які страждають на цукровий діабет, під час проведення ЗГТ повинні перебувати під наглядом. У деяких пацієнток під дією ЗГТ можуть розвинутись небажані прояви стимуляції естрогенами, наприклад, патологічна маткова кровотеча. Часті або персистуючі патологічні маткові кровотечі на фоні лікування є показанням для дослідження ендометрію. Якщо лікування нерегулярних менструальних циклів не дасть результатів, слід провести обстеження, щоб уникнути захворювання органічного характеру. Під впливом естрогенів міоми матки можуть збільшитись у розмірах. У цьому випадку лікування має бути припинено. Рекомендується припинити лікування при розвитку рецидиву ендометріозу на фоні ЗГТ. При підозрі на наявність пролактиноми перед початком лікування слід виключити захворювання. У деяких випадках може спостерігатися хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Під час проведення ЗГТ жінки зі схильністю до виникнення хлоазми повинні уникати тривалого перебування на сонці або ультрафіолетового випромінювання. Наступні стани можуть виникати або ускладнюватися на тлі ЗГТ. Хоча їх взаємозв'язок із ЗГТ не доведено, жінки із цими станами під час проведення ЗГТ повинні бути під наглядом лікаря: епілепсія; доброякісна пухлина молочної залози; бронхіальна астма; мігрень; порфірія; отосклероз; системний червоний вовчак, мала хорея. Медичне обстеження та консультування Перед початком або поновленням ЗГТ жінці рекомендується пройти ретельне загальномедичне та гінекологічне обстеження (включаючи дослідження молочних залоз та цитологічне дослідження цервікального слизу), виключити вагітність. Крім того, слід виключити порушення системи зсідання крові. Періодично слід проводити контрольні обстеження. Вплив на результати лабораторних досліджень Прийом статевих стероїдів може впливати на біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, на вміст у плазмі транспортних білків, таких як кортикостероїдзв'язуючий глобулін та ліпідні/ліпопротеїнові фракції, показники вуглеводного обміну, коагуля. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль - 45 г: Активні речовини: хлорбутанолу гемігідрат 450 мг, камфора 450 мг, L-ментол 450 мг, олія евкаліптова 450 мг. Допоміжні речовини: ізопропілміристат, хладон-134а (тетрафторетан). 45 г - балони аерозольні скляні (1) з клапаном дозуючої дії - пачки картонні.Опис лікарської формиАерозоль для місцевого застосування дозований у вигляді маслянистої рідини, що знаходиться під тиском у балоні з дозуючим клапаном; препарат при виході з балона розпорошується у вигляді аерозолю, що є дисперговані в газовому середовищі рідкі частинки з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, має місцеву протизапальну, антисептичну та помірну відволікаючу дію. Камфора при інгаляційному застосуванні має протимікробну, протизапальну дію, проникаючи в дихальні шляхи, сприяє відділенню мокротиння. Ментол при інгаляційному застосуванні має місцевоанестезуючий ефект, сприяє відділенню мокротиння. Хлорбутанол має антисептичні властивості, а також слабку місцевоанестезуючу дію. Евкаліптова олія при інгаляційному застосуванні має відхаркувальну та муколітичну дію.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та протизапальною дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ЛОР-органів: риніт; фарингіт; ларингіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 5 років.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у дитячому віці до 5 років.Побічна діяМожливо: алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно. Розпорошують у ротову порожнину та носові ходи (знімають запобіжний ковпачок з розпилювача і, ввівши його в порожнину рота або носа, натискають на його основу та вдихають розпорошений препарат протягом 1-2 сек). Протягом доби інгаляції повторюють 3-4 рази.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри запальних захворюваннях носа зручніше користуватися балоном із дозуючим клапаном.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВодний екстракт із суміші рослинної сировини (плодів глоду криваво-червоної, листя м'яти перцевої, трав хвоща польового та собачої кропиви, коренів валеріани), цукор, регулятор кислотності - лимонна кислота (Е330), консервант - сорбат калію (Е 202).ХарактеристикаТрави, що входять до складу бальзаму, багаті на антоціани, які сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, надають сприятливий вплив при проблемах з тиском.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю, хворим на цукровий діабет, порушення вуглеводного обміну.Спосіб застосування та дозиТривалість прийому 2-3 тижні. Рекомендується проведення 3-4 курсів на рік. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
428,00 грн
171,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: діюча речовина: кліндаміцину фосфат – 23,8 мг (у перерахунку на кліндаміцин – 20,0 мг); допоміжні речовини: парафін рідкий (мінеральна олія) – 64.2 мг, полісорбат 60 – 50,0 мг, пропіленгліколь – 50,0 мг, цетостеариловий спирт – 32,1 мг, цетилпальмітат – 32,1 мг, стеаринова кислота – 21,4 мг , сорбітан стеарат - 20,0 мг, бензиловий спирт - 10,0 мг, вода очищена - до 1,0 г. 20 г або 40 г в туби алюмінієві, закупорені бушонами полімерними. Кожну тубу разом з аплікатором та інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОднорідний крем білого або майже білого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-лінкозамід.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після застосування кліндаміцину інтравагінально в дозі 100 мг на добу одноразово (у вигляді 2% крему кліндаміцину фосфату) протягом 7 днів плазмова концентрація досягає максимуму приблизно через 10 годин (4-24 години) після введення і становить перший день в середньому 18 нг/ мл (4-47 нг/мл), а на сьомий день - 25 нг/мл (6-61 нг/мл), при цьому системна абсорбція становить близько 4% (0,6-11%) від введеної дози. У жінок з бактеріальним вагінозом при аналогічному режимі дозування всмоктується близько 4% кліндаміцину (з меншим розкидом 2-8%), концентрація в плазмі досягає максимуму приблизно через 14 годин (4-24 години) після введення і становить у перший день в середньому 13 нг/мл (6-34 нг/мл), а на сьомий день – 16 нг/мл (7-26 нг/мл). Системна дія кліндаміцину при введенні інтравагінально менш виражена, ніж при введенні внутрішньо або внутрішньовенно. Виведення Після інтравагінального введення повторних доз кліндаміцин майже не кумулюється у крові. Системний період напіввиведення становить 15-26 години. Фармакокінетика спеціальних груп пацієнтів Пацієнти похилого віку У клінічних дослідженнях 2% кліндаміцину вагінального крему брало участь недостатня кількість пацієнток у віці 65 років і старше, щоб можна було оцінити різницю в клінічній відповіді на терапію між зазначеною віковою групою та молодими пацієнтками. У наявних повідомленнях з клінічного досвіду не було зазначено різниці у клінічній відповіді пацієнток похилого віку порівняно з молодшими.ФармакодинамікаКліндаміцин - бактеріостатичний антибіотик з групи лінкозамідів, має широкий спектр дії, зв'язується з 50S субодиницею рибосомальної мембрани і пригнічує синтез білка в мікробній клітині. Щодо ряду грампозитивних коків можлива бактерицидна дія. В умовах in vitro до кліндаміцину чутливі такі мікроорганізми, що викликають бактеріальні вагінози: Gardnerella vaginalis, Mobiluncus spp., Mycoplasma horn inis, Bacteroides spp., Peptostreptococcus spp.Показання до застосуванняБактеріальний вагіноз.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кліндаміцину, лінкоміцину або до будь-якого компонента препарату. Антибіогік-асоційований коліт в анамнезі. Вік до 18 років (дані з безпеки та ефективності відсутні). З обережністю: одночасний прийом міорелаксантів периферичної дії.Вагітність та лактаціяВагітність Адекватних і контрольованих досліджень із застосування кліндаміцину в І триместрі вагітності не проводилося, тому кліндаміцин у вигляді вагінального крему можна застосовувати жінкам у І триместрі вагітності лише за абсолютними показаннями, тобто коли потенційна користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода. У дослідженнях на тваринах при введенні кліндаміцину підшкірно або всередину будь-яких негативних впливів на плід не виявлено, за винятком випадків застосування кліндаміцину в дозах, токсичних для матері. При застосуванні кліндаміцину інтравагінально у ІІ та ІІІ триместрах вагітності не відзначалося збільшення частоти вроджених аномалій плода. Аномальні пологи мали місце у 1,1% жінок порівняно з 0,5% у групі плацебо, якщо кліндаміцин у вигляді вагінального крему застосовувався у 11 триместрі вагітності протягом 7 днів. Застосування кліндаміцину в П-Ш триместрах вагітності можливе, якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. Період грудного вигодовування Невідомо, чи кліндаміцин виділяється в грудне молоко після інтравагінального застосування. Кліндаміцин виявлений у грудному молоці у концентраціїПобічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто нечасто рідко; дуже рідко ≥ 1/Ю; від ≥ 1/100 до < 1/10; від ≥ 1/1000 до < 1/100; від ≥ 1/10000 до < 1/1000; < 1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Інфекції та інвазії: часто – грибкові інфекції, інфекції, що викликаються грибами роду Candida; нечасто – бактеріальні інфекції; частота невідома – кандидоз шкіри. Порушення з боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість. Порушення з боку ендокринної системи: частота невідома – гіпертиреоз. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, дисгевзія. Порушення з боку органу слуху та лабіринту: нечасто – вертиго. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; нечасто – носова кровотеча. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, запор, діарея, нудота, блювання; нечасто - здуття живота, метеоризм, неприємний запах із рота; частота невідома – псевдомембранозний коліт, шлунково-кишкові розлади, диспепсія. Порушення з боку колії та підшкірних тканин: часто – свербіж шкіри, висип; нечасто – кропив'янка, еритема; частота невідома - макулопапульозний висип. Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: часто – біль у спині. Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: часто – аномальні пологи. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – інфекції сечовивідних шляхів, глюкозурія, протеїнурія; нечасто – дизурія. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: дуже часто – вульвовагінальний кандидоз; часто - вульвовагініт, вульвовагінальні розлади, порушення менструального циклу, вульвовагінальний біль, метрорагія, виділення з піхви; нечасто – трихомонадний вульвовагініт, вагінальні інфекції, біль у ділянці малого тазу; частота невідома – ендометріоз. Загальні розлади та реакції у місці введення: частота невідома – запалення, біль. Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – відхилення результатів мікробіологічних аналізів від норми. Безпека вагінального крему кліндаміцину оцінювалася як у невагітних пацієнток, так і у пацієнток у період другого та третього триместрів вагітності. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІснує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином. В умовах in vitro продемонстровано антагонізм між кліндаміцином та еритроміцином. Спільне застосування з іншими препаратами для інтравагінального введення не рекомендується. Встановлено, що кліндаміцин при системному застосуванні порушує нейром'язову передачу і, отже, може посилювати дію міорелаксантів периферичної дії, тому препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати цієї групи.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. Один повний аплікатор (5 г) крему (доза, що містить близько 100 мг кліндаміцину) переважно перед сном протягом 3 або 7 днів поспіль. Вказівки щодо використання: Зніміть ковпачок тюбика із кремом. Нагвинтіть пластмасовий аплікатор на з різьбленням шийку тюбика. Скочуючи тюбик з протилежного кінця, обережно видавіть крем в аплікатор. Аплікатор заповнений, коли поршень доходить до упору. Відкрутіть аплікатор від тюбика і загорніть ковпачок. У положенні "лежачи на спині" підтягніть коліна до грудей. Тримаючи аплікатор горизонтально, обережно введіть його в піхву якнайглибше, не викликаючи неприємних відчуттів. Повільно натискаючи поршень до упору, введіть крем у піхву. Обережно вийміть аплікатор із піхви. Після використання аплікатора вийняти поршень із корпусу та вимити поршень та корпус аплікатора теплою водою з милом. Не використовувати для цього синтетичні миючі засоби. Після миття сполоснути аплікатор теплою чистою кип'яченою водою. Не поміщати аплікатор у гарячу воду чи окріп!ПередозуванняСимптоми При інтравагінальному застосуванні препарату можлива абсорбція кліндаміцину в кількостях, достатніх для розвитку системних реакцій. Випадкове потрапляння препарату в шлунково-кишковий тракт може викликати системні побічні ефекти, подібні до тих, що виникають після прийому кліндаміцину внутрішньо в терапевтичних дозах. До можливих системних побічних ефектів можна віднести діарею, геморагічну діарею, включаючи псевдомембранозний коліт. Лікування Симптоматична та підтримуюча терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо призначення препарату за допомогою відповідних лабораторних методів повинні бути виключені наступні збудники: Trichomonas vaginalis, Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, Candida albicans та Herpes simplex virus, які часто викликають вульвовагініт. Інтравагінальне застосування кліндаміцину може призвести до посиленого зростання нечутливих мікроорганізмів, особливо дріжджоподібних грибів. Застосування кліндаміцину (як і практично всіх антибіотиків) при його системному всмоктуванні може спричинити розвиток важкої діареї та у ряді випадків псевдомембранозного коліту. У зв'язку з цим при виникненні на фоні терапії кліндаміцином вираженої або тривалої діареї препарат слід відмінити та за необхідності провести діагностичні та лікувальні заходи. Пацієнтку слід попередити, що під час терапії препаратом не слід вступати в статеві контакти, а також застосовувати інші засоби для інтравагінального введення (тампони, спринцювання). Не рекомендується застосування кліндаміцину вагінального крему в період менструації. Потрібно відкласти початок терапії до закінчення менструації. Препарат містить компоненти, які можуть зменшити міцність виробів з латексу або каучуку, тому використання презервативів, піхвових протизаплідних діафрагм та інших засобів з латексу для інтравагінального застосування під час терапії препаратом та протягом 72 годин після застосування не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає підстав вважати, що застосування кліндаміцину крему вагінального може впливати на здатність до керування автомобілем і управління механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад на 100 г гранул: Активна речовина: Camphorа в гомеопатичному розведенні С1 або С3 – 1 г, додатковий компонент: драже (цукрова крупка) – до 100 г. Упаковка: 8,0 г у банку полімерної, поміщеній у карт. пачку.Опис лікарської формиОднорідні гранули правильної кулястої форми білого із сірим або кремуватим відтінком кольору без запаху або зі слабким характерним запахом.ХарактеристикаКамфора рубіні в гомеопатії застосовується більше 100 років, і спочатку застосовувалася в невеликих розведеннях для лікування холери, основною причиною смертності при якій є швидке зневоднення організму внаслідок діареї та блювання. Через позитивний ефект при такому серйозному захворюванні лікарі гомеопати почали застосовувати Камфору рубіні і для швидкої зупинки поносів різного походження.ФармакодинамікаКамфора є монокомпонентним препаратом мінерального походження.ІнструкціяПриймають внутрішньо, розсмоктуючи у ротовій порожнині. За відсутності індивідуального призначення лікаря слід приймати по 5-7 гранул кожні 30-60 хвилин (визначається тяжкістю захворювання) до поліпшення самопочуття. Рекомендована разова доза гомеопатичних гранул для лікування дітей: до 2 років: 1-2 шт.; від 2 до 10 років: 2-4 шт.; від 10 років: 4-5 шт.Показання до застосуванняГостра діарея будь-якої етіологіїПротипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препаратуВагітність та лактаціяГранули гомеопатичні для лікування дітей застосовують за показаннями згідно з встановленим режимом дозування.Побічна діяПобічні ефекти не виявлено.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значуща взаємодія камфори з іншими лікарськими засобами не встановлено.ПередозуванняПри передозуванні, спричиненому зовнішнім застосуванням препарату, можливий розвиток збудження, тахікардії, судом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок плодів глоду криваво-червоного, порошок квіток глоду криваво-червоного, порошок плодів шипшини травневого, маточне молочко адсорбоване, лактоза моногідрат, стеарат кальцію, гіпромелоза, твін-80, діоксид титану, карму. РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі джерела флавоноїдів, гіперозиду та поліфенольних сполук, що містить деценові кислоти. Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність та годування груддю.
Склад, форма випуску та упаковкаD(+)-лактоза моногідрат, Папаїн, Бромелайн, Лізоцим, Коллагеназа, Хлорид натрію.ХарактеристикаВідповідно до низки проведених медичних досліджень із залученням пацієнтів різних вікових груп, сухий бальзам «Каріпаїн» надає відчутне поліпшення більш ніж у 77% випадків. Препарат позитивно впливає на рухову активність, стан м'язового тонусу, неврологічний статус, біомеханіку хребта та структуру зміненої кісткової тканини. Використання «Карипаїна» найбільше ефективно у поєднанні з електрофорезом, оскільки дана процедура дозволяє доставити діючі компоненти препарату безпосередньо в глибину уражених тканин.РекомендуєтьсяПрепарат «Каріпаїн Плюс сухий бальзам» показаний для застосування при таких захворюваннях, як: протрузія хребців (передгрижові стани); міжхребцеві грижі; запальні та деформуючі захворювання суглобів (артрози, артрити, бурсити тощо); остеохондроз; остеоартроз; контрактури суглобів; А також інші дегенеративно-дистрофічні зміни хребта та суглобів. Крім цього, препарат показує високу ефективність усунення келоїдних рубців, шрамів, опіків різного походження та лікування рубцово-спайкових процесів.Протипоказання до застосуванняПротипоказанням для лікування захворювань хребта та суглобів є індивідуальна непереносимість інгредієнтів, що входять до складу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь: Активні речовини: Камфора рацемічна (камфора синтетична) – 10 г; Допоміжні речовини: Вазелін – 54 г; Парафін нафтовий твердий – 8 г; Ланолін безводний – 28 г. Мазь для зовнішнього застосування 10%. 25 г, 50 г у банки оранжевого скла. 30 г, 40 г в алюмінієві туби. 64 (або 49, або 36) банки по 25 г, 50 г з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку із картону. 1 банку, тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. 1 банку, тубу поміщають у пачку з картону, на яку нанесено повний текст інструкції із застосування.Опис лікарської формиОднорідна мазь жовтого або жовто-коричневого кольору із запахом камфори.Фармакотерапевтична групаМісцевий подразник природного походження.ФармакокінетикаПри нанесенні на поверхню шкіри частково всмоктується, окислюється. Продукти окислення з'єднуються з глюкуроновою кислотою та виводяться нирками. Частина камфори виділяється у незміненому вигляді легкими та з жовчю. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр – висока; секреція з материнським молоком – висока.ФармакодинамікаЛЗ природного походження, має антисептичну, місцевоподразнюючу, місцеву аналгетичну та протизапальну дію. Порушуючи чутливі нервові закінчення шкіри, розширює кровоносні судини та покращує трофіку органів та тканин.Показання до застосуванняМіалгія, міозит, артралгія, ішіас, профілактика утворення пролежнів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, порушення цілісності шкірних покривів або запальні захворювання шкіри у місці передбачуваного нанесення (в т.ч. дерматит, екзема); вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних).Побічна діяАлергічні шкірні реакції (кропив'янка); подразнення шкіри; біль голови, запаморочення.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Невелика кількість мазі наносять на область больових відчуттів та легкими рухами розтирають 2-3 рази на день. Профілактика утворення пролежнів: обробка шкірних покривів 2-3 десь у день. Після застосування мазі ретельно вимити руки. Курс лікування 7-10 днів. Проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДосі про випадки передозування при застосуванні препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати потрапляння препарату на відкриті рани, очі та слизові оболонки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортними засобами.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 100 мг Фасування: N3 Форма випуску: супозиторії вагінальні Упакування: упак. Виробник: Акріхін ВАТ Завод-виробник: Фармаприм СРЛ(Молдова) Діюча речовина: Кліндаміцин. .
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: клодронат динатрію тетрагідрат 500,0 мг, що відповідає клодронату динатрію 400,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 28,2 мг, гліцерил дипальмітостеарат подрібнений тип I (Precirol АТО 5) 10,8 мг; кремнію діоксид 1,0 мг; оболонка капсули тіло капсули: титану діоксид (Е 171) 2,0%, желатин до 100%; кришечка капсули: титану діоксид (Е 171) 0,6666%, індигокармін - FD&C Blue 2 (Е 132) 0,08%, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) 0,55%, желатин до 100%. Капсули, 400мг. По 10 капсул у блістері з ПВХ/алюмінієва фольга або по 100 капсул у флаконі темного скла із пластиковою кришкою. По 1, 3, 6 або 10 блістерів або 1 флакон разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці. По 50, 100, 200, 400, 600 блістерів або по 10, 20, 40, 60, 80 або 100 флаконів у картонній коробці з інструкціями із застосування (для стаціонарів).Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №1 з непрозорою зеленою кришечкою та непрозорим білим тілом з написом чорним чорнилом “SINDRONATE®” та "400 mg". Вміст капсул білий, частково гранульований порошок.Фармакотерапевтична групаКісткова резорбція інгібітор - бісфосфонат.ФармакокінетикаВсмоктування клодронової кислоти у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ) відбувається швидко і становить приблизно 2%. Максимальна концентрація в сироватці після прийому внутрішньо однієї дози препарату досягається через 30 хвилин. Завдяки вираженій спорідненості клодронової кислоти до кальцію та інших двовалентних катіонів всмоктування клодронової кислоти значно знижується при прийомі препарату з їжею або лікарськими засобами, що містять двовалентні катіони. При прийомі клодронової кислоти внутрішньо за 1 годину до їжі відносна біодоступність становить 91%, за 30 хвилин - 69% відповідно (зниження біодоступності при цьому статистично не значуще). Істотні коливання в показниках всмоктування клодронової кислоти в ШКТ також спостерігаються як серед різних пацієнтів, так і в одного і того ж пацієнта.Незважаючи на значні коливання в показниках всмоктування в одного і того ж пацієнта, кількість клодронової кислоти, що отримується в ході тривалого лікування, залишається постійною. Об'єм розподілу – 20 л. Зв'язок з білками плазми низький - близько 30%. Виведення клодронової кислоти із сироватки крові характеризується двома фазами: фазою розподілу з періодом напіввиведення близько 2 годин та фазою елімінації, що протікає дуже повільно, оскільки клодронова кислота міцно зв'язується з кістковою тканиною. Клодронова кислота виводиться з організму переважно нирками. Близько 80% визначається сечі протягом декількох днів після прийому препарату. Клодронова кислота, пов'язана з кістковою тканиною, виводиться з організму повільніше. Нирковий кліренс становить приблизно 75% плазмового кліренсу. Оскільки клодронова кислота міцно зв'язується з кістковою тканиною, явний зв'язок між концентраціями клодронової кислоти в плазмі крові та терапевтичним ефектом або побічними реакціями препарату відсутній. Фармакокінетичний профіль препарату не залежить від віку, метаболізму препарату або функціональних порушень, за винятком ниркової недостатності, що викликає зниження ниркового кліренсу клодронової кислоти.ФармакодинамікаКлодронова кислота належить до групи бісфосфонатів та є аналогом природного пірофосфату. Дія бісфосфонатів заснована на високій спорідненості з мінеральними компонентами кісткової тканини. Основним механізмом дії клодронової кислоти є придушення активності остеокластів та зменшення опосередкованої ними резорбції кісткової тканини. Здатність клодронової кислоти пригнічувати резорбцію кісткової тканини у людей була підтверджена в процесі гістологічних, кінетичних та біохімічних досліджень. Проте точні механізми цього процесу остаточно не вивчені. Клодронова кислота пригнічує активність остеокластів, зменшуючи концентрацію кальцію в сироватці крові, а також виділення кальцію та гідроксипроліну із сечею. In vitro бісфосфонати гальмують преципітацію фосфату кальцію, блокують його трансформації в гідроксіапатит, затримують агрегацію кристалів апатитів у великі кристали і уповільнюють розчинення цих кристалів. При використанні клодронової кислоти в монотерапії в дозах, достатніх для пригнічення резорбції кісткової тканини, впливу на нормальну мінералізацію кістки у людини не спостерігалося. У хворих на рак молочної залози та множинною мієломою відзначалося зниження ймовірності переломів кісток. Клодронова кислота знижує частоту розвитку метастазів у кістки при первинному раку молочної залози. У хворих на операбельний рак молочної залози для профілактики метастазів у кістці також відзначалося зниження смертності.Показання до застосуванняОстеолітичні метастази злоякісних пухлин у кістки та мієломна хвороба (множинна мієлома); профілактика розвитку кісткових метастазів первинного раку молочної залози; гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинамиПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клодронової кислоти, інших бісфосфонатів або будь-яких інших компонентів, що входять до складу препарату; вагітність та період годування груддю; супутня терапія іншими бісфосфонат; дитячий вік (у зв'язку з відсутністю клінічного досвіду). З обережністю: Хронічна ниркова недостатність; недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (до складу препарату входить лактоза).Побічна діяНайчастіше, приблизно в 10% пацієнтів, спостерігаються такі побічні реакції як нудота, блювання, діарея; ці реакції проявляються зазвичай у легкій формі та виникають найчастіше при використанні препарату у високих дозах. З боку ендокринної системи: підвищення концентрації паратиреоїдного гормону у сироватці (зазвичай у поєднанні з гіпокальціємією). З боку дихальної системи: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою, з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти в анамнезі спостерігались порушення функції дихання, бронхоспазм. З боку системи травлення: часто - нудота, блювання та діарея зазвичай у легкій формі. З боку шкіри та шкірних придатків: рідко – шкірні реакції, що за клінічною картиною відповідають алергічним реакціям (свербіж, кропив'янка, ексфоліативний дерматит). З боку сечовидільної системи: рідко – порушення функції нирок (підвищення вмісту креатиніну у сироватці та протеїнурія), тяжка ниркова недостатність. З боку лабораторних показників: часто – безсимптомна гіпокальціємія; рідко – гіпокальціємія, що супроводжується клінічними проявами. Підвищення рівня лужної фосфатази, амінотрансфераз та лактатдегідрогенази у сироватці крові. У пацієнтів з метастазами рівень лужної фосфатази також може підвищуватися через наявність метастазів у печінці та кістках.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ дані про зв'язок між прийомом клодронової кислоти та порушенням функції нирок при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів, найчастіше диклофенаку. Внаслідок великої ймовірності розвитку гіпокальціємії, слід дотримуватися обережності при призначенні клодронової кислоти разом з аміноглікозидами. Повідомлялося, що одночасний прийом естрамустину разом з клодроновою кислотою призводить до збільшення концентрації естрамустину в сироватці крові до 80%. Клодронова кислота утворює з двовалентними катіонами (кальцію, заліза та ін) погано розчинні комплекси, тому одночасний прийом харчових продуктів або ліків, що містять дані катіони (наприклад, антацидами або препаратами заліза), веде до значного зниження біодоступності клодронової кислоти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Капсули по 400 мг слід ковтати, не розжовуючи. Добову дозу 1600 мг рекомендується приймати одноразово вранці натще, запиваючи склянкою води. Після прийому препарату хворий повинен протягом години утримуватися від їжі, пиття (за винятком звичайної води) та прийому інших лікарських засобів. При перевищенні добової дози 1600 мг приймають у два прийоми. Першу дозу слід прийняти, як рекомендовано вище. Другу дозу слід прийняти в проміжку між їдою, через дві години після або за годину до їжі, пиття (крім звичайної води) або прийому внутрішньо інших лікарських засобів. Клодронову кислоту не можна приймати з молоком, їжею, а також із препаратами, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, оскільки всі вони порушують всмоктування клодронової кислоти. Гіперкальціємія, зумовлена злоякісними новоутвореннями При неможливості внутрішньовенного введення препарату клодронову кислоту призначається внутрішньо у початковій дозі 2400-3200 мг щоденно. При зниженні вмісту кальцію у крові до нормального рівня дозу поступово зменшують до 1600 мг. Профілактика розвитку кісткових метастазів первинного раку молочної залози. По 1600 мг щодня внутрішньо. Остеолітичні зміни кісток, зумовлені злоякісними пухлинами без гіперкальціємії Дозування у кожному разі визначається індивідуально. Початкова доза, що рекомендується, становить 1600 мг на добу. За клінічними показаннями вона може бути збільшена максимально до 3200 мг на добу. Хворі з нирковою недостатністю Клодронову кислоту в дозах, що перевищують 1600 мг на добу, не слід приймати протягом тривалого періоду часу.ПередозуванняСимптоми: гіперкреатинінемія; порушення функції нирок. У разі передозування слід проводити симптоматичне лікування. Необхідно забезпечити хворому надходження достатньої кількості рідини, а також контролювати функцію нирок та вміст кальцію у сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо та під час лікування слід забезпечити достатнє надходження рідини хворому, а також контролювати функцію нирок та концентрацію кальцію у сироватці крові.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
304,00 грн
273,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: клопідогрелу гідросульфат еквівалентний клопідогрелу 75,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат 75,0 мг, целюлоза мікрокристалічна 76,0 мг, крохмаль прежелатинізований 46,75 мг, рицинова олія гідрогенізована 6,0 мг, макрогол-6000 2,5 мг, кремнію діоксид колоїдний 2,0 мг, таль ,0 мг, кросповідон 7,0 мг; склад плівкової оболонки: гіпромелоза-15 5,668 мг, титану діоксид 3,0 мг, пропіленгліколь 1,1 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) 0,132 мг. По 10 таблеток у блістер Алюміній/Алюміній. 3 або 9 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. По 15 таблеток у блістер Алюміній/Алюміній. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаДіюча речовина таблеток Клопідогрел-Акріхін являє собою проліки, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів, що має антиагрегантну дію.ФармакокінетикаВсмоктування: При курсовому прийомі внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середні максимальні концентрації незмінного клопідогрелу в плазмі (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хвилин після прийому. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу із сечею його абсорбція становить приблизно 50%. Розподіл: In vitro клопідогрел та його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми (на 98% та 94% відповідно). Метаболізм: Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший через естерази та подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), а другий шлях – через систему цитохрому Р450. Виведення: Близько 50% виводиться із сечею і приблизно 46% – з каловими масами. Після одноразового прийому внутрішньо дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелу становить приблизно 6 годин. Після одноразового прийому та прийому повторних доз період напіввиведення основного неактивного метаболіту, що циркулює в крові, становить 8 годин. Окремі групи пацієнтів: Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу в окремих груп пацієнтів не вивчена. У осіб похилого віку фармакокінетика така ж, як і у осіб 75 років. Не потрібна корекція дози для осіб похилого віку. Особи дитячого віку: дані відсутні. Порушення функції нирок: після повторних прийомів клопідогрелу в дозі 75 мг/добу інгібування АДФ - індукованої агрегації тромбоцитів у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (кліренс креатиніну від 5 до 15 мл/хв) було нижче (25%) порівняно з таким здоровим. , проте подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозі 75 мг на добу. Порушення функції печінки: після щоденного протягом 10 днів прийому клопідогрелу в добовій дозі 75 мг у хворих з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах.ФармакодинамікаОдин із активних метаболітів клопідогрелу є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу вибірково інгібує зв'язування аденозину дифосфату (АДФ) з рецептором тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію комплексу глікопротеїну IIb/IIIa, що призводить до придушення агрегації тромбоцитів. Завдяки необоротному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується за рахунок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема при ураженнях церебральних, коронарних або периферичних артерій. При щоденному прийомі клопідогрелу в дозі 75 мг з першого дня прийому відзначається значне придушення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60%. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до початкового рівня в середньому протягом 5 днів.ІнструкціяВсередину, незалежно від їди.Показання до застосуванняЗапобігання атеротромботичним подіям (у комбінації з ацетилсаліцилової кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом: Нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q, включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні; гострий інфаркт міокарда при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболітичної терапії. Профілактика атеротромботичних подій у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт або з діагностованою оклюзійною хворобою периферичних артерій.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів Клопідогрел-Акріхін; непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; тяжка печінкова недостатність; гостра кровотеча (в т.ч. виразка або внутрішньочерепний крововилив); вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: помірна печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, патологічні стани, що підвищують ризик розвитку кровотечі (в т.ч. травма, операції), схильність до кровотеч, одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти, варфарину, НПЗЗ (у т.ч. селективних інгібіт) -2), гепарину, інгібіторів глікопротеїну Ilb/IIIa, спадкове зниження функції CYP2C19.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю. Дитячий та підлітковий вік до 18 років.Побічна діяАлергічні реакції на компоненти Клопідогрел-Акріхін: дуже рідко – анафілактичні реакції, сироваткова хвороба; кровотеча; тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропепія, в т.ч. виражена; дуже рідко – тромботична тромбоцитопенічна пурпура, анемія, в т.ч. апластична, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія; біль голови, запаморочення, парестезії, внутрішньочерепна кровотеча, в т.ч. з летальним кінцем; дуже рідко – сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смаку; крововилив у кон'юнктиву, очі, сітківку; рідко – вертиго; гематома; дуже рідко – тяжкі кровотечі, кровотеча з операційної рани, васкуліт, зниження артеріального тиску; кровотеча з носа; дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, легеневе кровотеча, кровохаркання; діарея, біль у животі, диспепсія, кровотеча із ШКТ; нечасто - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – заочеревинна кровотеча; дуже рідко – панкреатит, коліт, у т.ч. виразковий або лімфоцитарний, стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, порушення функціональних проб печінки, кровотеча із ШКТ із летальним результатом; підшкірні крововиливи; нечасто - шкірний висип, свербіж, пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, екзема, червоний плоский лишай.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Клопідогрел-Акріхін з НПЗЗ може підвищуватися ризик кровотеч, тому слід бути обережним при їх одночасному застосуванні. Призначення інгібіторів глікопротеїну Ilb/IIIa спільно з Клопідогрел-Акріхін підвищує ризик розвитку кровотеч, тому рекомендується бути обережним при їх одночасному застосуванні. Не рекомендується одночасне застосування Клопідогрел-Акріхін та варфарину у зв'язку з підвищеним ризиком кровотеч. Клопідогрел-Акріхін посилює дію ацетилсаліцилової кислоти на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Спільне застосування цих препаратів потребує обережності.Спосіб застосування та дозиДля запобігання атеротромботичних подій при гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) - по 75 мг Клопідогрел-Акріхін/добу з початковим одноразовим прийомом навантажувальної дози в комбінації з АСК та тромболітіками ( Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. Для профілактики атеротромботичних подій у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або діагностованою оклюзією периферичних артерій – по 75 мг Клопідогрел-Акріхін 1 раз на добу. У хворих з інфарктом міокарда лікування слід розпочинати з перших днів по 35-й день інфаркту міокарда, а у хворих з ішемічним інсультом – у строки від 7 днів до 6 місяців після ішемічного інсульту. Для запобігання атеротромботичних подій при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) – починають з одноразового прийому навантажувальної дози – 300 мг Клопідогрел-Акрихін, а потім приймають по 75 мг/добу (у поєднанні дозах 75-325 мг на добу, рекомендована доза - 100 мг на добу). Максимальний сприятливий ефект настає за 3 місяці. Курс лікування – до 1 року.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування Клопідогрел-Акріхін необхідно контролювати показники системи гемостазу (АЧТВ, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів); регулярно досліджувати функціональну активність печінки. Одночасне застосування Клопідогрел-Акрихін та варфарину може посилити інтенсивність кровотечі – спільне застосування з варфарином не рекомендується.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
330,00 грн
278,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: клопідогрелу гідросульфат у перерахунку на клопідогрел або клопідогрелю бісульфат у перерахунку на клопідогрел 75 мг; допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) 38,4 мг, целюлоза мікрокристалічна 129,48 мг, кроскармелоза натрію (примелоза) 12,0 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 3,12 мг, 0 мг; допоміжні речовини (оболонка): Опадрай II 8 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований 3,52 мг, тальк 1,6 мг, титану діоксид Е 171 1,5336 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) 0,988 мг, леци 28 мг, алюмінієвий лак на основі барвника азорубін 0,0408 мг, алюмінієвий лак на основі барвника червоний [Понсо 4R] 0,0328 мг, алюмінієвий лак на основі барвника індигокармін 0,0048 мг). По 10, 14 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці. По 30 таблеток у банку полімерному або у полімерному флаконі. 3, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, 1, 2, 4 контурні коміркові упаковки по 14 таблеток, 1, 2, 3 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток, банку або флакон разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою від рожевого до темно-рожевого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування При курсовому прийомі внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середні Cmax незміненого клопідогрелу в плазмі крові (приблизно 2.2-2.5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хв після прийому. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу нирками його абсорбція становить приблизно 50%. Розподіл In vitro клопідогрел і його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові (на 98% і 94%, відповідно) і цей зв'язок є ненасиченим аж до концентрації 100 мг/л. Метаболізм Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший – через ферменти та подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), а другий шлях – через систему цитохрому Р450. Спочатку клопідогрел метаболізується до 2-оксоклопідогрелу, що є проміжним метаболітом. Подальший метаболізм 2-оксоклопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу - тіольного похідного клопідогрелу. In vitro цей шлях метаболізму відбувається за допомогою ізоферментів CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, який був виділений у дослідженнях in vitro, швидко та незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Виведення Протягом 120 годин після прийому внутрішньо 14С-міченого клопідогрелу близько 50% радіоактивності виділяється нирками та приблизно 46% радіоактивності – через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо в дозі 75 мг Т1/2 клопідогрелу становить приблизно 6 год. Після одноразового прийому та прийому повторних доз Т1/2 основного циркулюючого в крові неактивного метаболіту становить 8 год. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу у пацієнтів похилого віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями нирок та печінки не вивчена. Фармакогенетика За допомогою ізоферменту CYP2C19 утворюються як активний метаболіт, так і проміжний метаболіт - 2-оксоклопідогрел. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів ex vivo варіюють залежно від генотипу ізоферменту CYP2C19. Алель гена CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85%) та монголоїдної раси (99%). Інші алелі, з якими пов'язується відсутність або зниження метаболізму, зустрічаються рідше і включають, але не обмежуються алелями генів CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнти з низькою активністю ізоферменту CYP2C19,повинні мати дві зазначені вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані частоти народження фенотипів осіб з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 складають у осіб європеоїдної раси 2%, у осіб негроїдної раси 4% і у китайців 14%. Для визначення наявного у пацієнта ізоферменту генотипу CYP2C19 існують відповідні тести. За даними перехресного дослідження (40 добровольців) та за даними мета-аналізу шести досліджень (335 добровольців), до яких входили особи з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту CYP2C19, будь-яких суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та середніх значеннях інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ) (індукованої АДФ) у добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 виявлено не було. У добровольців із низькою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалась порівняно з добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 отримували схему лікування 600 мг навантажувальна доза/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою,ніж прийому схеми лікування 300 мг/75 мг. Крім цього, ІАТ було подібно до такого в групах пацієнтів з більш високою інтенсивністю метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19, які отримували схему лікування 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено. Проведені до цього часу клінічні дослідження не мали достатнього обсягу вибірки для виявлення відмінностей у клінічному результаті у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2C19.ФармакодинамікаАнтиагрегант. Клопідогрел є проліком, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з P2Y12 рецептором тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію комплексу GPIIb/IIIa, що призводить до придушення агрегації тромбоцитів. Завдяки необоротному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується за рахунок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Т.к.утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи Р450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або можуть інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення тромбоцитів. Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема при ураженнях церебральних, коронарних або периферичних артерій. При щоденному застосуванні клопідогрелу в дозі 75 мг з першого ж дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60%. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до початкового рівня в середньому протягом 5 днів.Показання до застосуванняПрофілактика атеротромботичних подій у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (з давністю від кількох днів до 35 днів), ішемічний інсульт (з давністю від 7 днів до 6 міс) або з діагностованою оклюзійною хворобою периферичних артерій. Запобігання атеротромботичним подіям (у комбінації з ацетилсаліцилової кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом: без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні; з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболізису.Протипоказання до застосуванняпечінкова недостатність тяжкого ступеня; гостра кровотеча (наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив); рідкісна спадкова непереносимість лактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); підвищена чутливість до клопідогрелу або будь-якої з допоміжних речовин препарату. З обережністю: помірна печінкова недостатність, при якій можлива схильність до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування); ниркова недостатність (обмежений клінічний досвід застосування); травма, хірургічні втручання; захворювання, за яких є схильність до розвитку кровотеч (особливо шлунково-кишкових або внутрішньоочних); одночасний прийом нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема. селективних інгібіторів ЦОГ-2; одночасне застосування варфарину, гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа; у пацієнтів з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 у рекомендованих дозах (є літературні дані, що вказують на те, що пацієнти з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 піддаються меншій системній експозиції активним метаболітом клопідогрелу та мають менш виражену дію велика частота серцево-судинних ускладнень після інфаркту міокарда (порівняно з пацієнтами з нормальною функцією ізоферменту CYP2C19).Вагітність та лактаціяВ якості запобіжного заходу не рекомендується застосовувати клопідогрел при вагітності через відсутність клінічних даних про його застосування у вагітних жінок, хоча дослідження на тваринах не виявили ні прямих, ні непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Годування груддю у разі лікування клопідогрелом слід припинити, т.к. у дослідженнях на щурах було показано, що клопідогрел та/або його метаболіти виділяються з грудним молоком. Чи проникає клопідогрел у грудне молоко людини – невідомо. Препарат протипоказаний до застосування у дитячому та підлітковому віці до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000). З боку центральної та периферичної нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення та парестезії; рідко – вертиго; дуже рідко – порушення смакових відчуттів. Психічні розлади: дуже рідко – сплутаність свідомості, галюцинації. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - васкуліт, виражене зниження артеріального тиску, внутрішньочерепний крововилив, очні крововиливи (кон'юнктивальні, у тканині та сітківку ока), гематома, носова кровотеча, кровотеча з дихальних шляхів, шлунково-кишкова кровотеча результатом, крововиливи в м'язи та суглоби, гематурія. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт. З боку травної системи: часто – діарея, абдомінальні болі, диспепсія; нечасто - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; дуже рідко – панкреатит, коліт (в т.ч. виразковий чи лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гломерулонефрит. З боку системи згортання крові: нечасто - подовження часу кровотечі. З боку системи кровотворення: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія та еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенічна тромбогемолітична пурпура, важка тромбоцитопенія (число тромбоцитів ≤30×109/л), агранулоцитоз, гранулоцитопенія, апластична анемія (панцитопенія), анемія. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип та свербіж; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип (пов'язані з клопідогрелом або ацетилсаліциловою кислотою); дуже рідко – бульозний дерматит (багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), екзема та плоский лишай. З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – артралгія, артрит, міалгія. З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба. З боку лабораторних показників: дуже рідко – зміна печінкових проб, збільшення концентрації сироваткового креатиніну. Інші: дуже рідко – лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиВарфарін Одночасний прийом разом із клопідогрелом може збільшити інтенсивність кровотеч, тому застосування цієї комбінації не рекомендується. Блокатори IIb/III-рецепторів Застосування блокаторів IIb/IIIа-рецепторів спільно з клопідогрелом потребує обережності у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручаннях або інших патологічних станах). Ацетилсаліцилова кислота Ацетилсаліцилова кислота не змінює ефект клопідогрелу, що інгібує АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрел потенціює вплив ацетилсаліцилової кислоти на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Тим не менш, одночасний з клопідогрелом прийом ацетилсаліцилової кислоти як жарознижувальний засіб по 500 мг 2 рази на добу протягом 1 дня не викликав суттєвого збільшення часу кровотечі, що викликається прийомом клопідогрелу. Між клопідогрелом та ацетилсаліцилової кислотою можлива фармакодинамічна взаємодія, що призводить до підвищення ризику кровотечі. Тому при їх одночасному застосуванні слід бути обережними, хоча в клінічних дослідженнях пацієнти отримували комбіновану терапію клопідогрелом і ацетилсаліцилової кислотою до одного року. Гепарин За даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових добровольців, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало антиагрегантного ефекту клопідогрелу. Між клопідогрелом та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотеч, тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності. Тромболітики Безпека одночасного застосування клопідогрелу, фібринспецифічних або фібриннеспецифічних тромболітичних препаратів та гепарину була досліджена у хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна тій, яка спостерігалася у разі одночасного застосування тромболітичних засобів та гепарину з ацетилсаліциловою кислотою. НПЗП У клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Однак у зв'язку з відсутністю досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими нестероїдними протизапальними засобами, в даний час невідомо, чи є підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч при прийомі клопідогрелу разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Тому призначення НПЗП, зокрема. селективних інгібіторів ЦОГ-2 у поєднанні з клопідогрелом слід проводити з обережністю. Інша комбінована терапія Т.к. клопідогрел метаболізується до утворення свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, застосування препаратів, що інгібують цю систему, може призвести до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелу та зменшення його клінічної ефективності. Одночасне застосування препаратів, що інгібують ізофермент CYP2C19 (наприклад, омепразол) не рекомендується. Було проведено ряд клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими препаратами, що одночасно призначаються, з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом, ніфедипіном або з обома препаратами одночасно клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії не спостерігалося; одночасне застосування фенобарбіталу, циметидину та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу; фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх одночасному застосуванні з клопідогрелом; антацидні засоби не зменшували абсорбцію клопідогрелу; фенітоїн і толбутамід можна з безпекою застосовувати одночасно з клопідогрелом, незважаючи на те, що дані, отримані в ході досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що карбоксильний метаболіт клопідогрелу може інгібувати активність ізоферменту CYP2C9, що може призводити до підвищення плазми. засобів (фенітоїну, толбутаміду та деяких НПЗП), які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9; інгібітори АПФ, діуретичні засоби, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, гіпоглікемічні засоби (в т.ч. інсулін), гіполіпідемічні засоби, протиепілептичні засоби, ГЗТ та блокатори GP IIb/IIIa-рецепторів - у клінічних дослідженнях не було виявлено небажаних взаємодій.Спосіб застосування та дозиДорослі та пацієнти похилого віку з нормальною активністю ізоферменту CYP2C19 Клопідогрел-СЗ слід приймати внутрішньо, незалежно від їди. Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт та діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій Препарат приймають по 75 мг 1 раз на добу. У пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) лікування можна починати з перших днів до 35 днів ІМ, а у хворих з ішемічним інсультом (ІІ) – у строки від 7 днів до 6 місяців після ІІ. Гострий коронарний синдром без піднесення сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) Лікування препаратом Клопідогрел-СЗ слід починати з одноразового прийому навантажувальної дози, що становить 300 мг, а потім продовжено в дозі 75 мг 1 раз на добу (у поєднанні з ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб у дозах 75-325 мг на добу). Оскільки застосування ацетилсаліцилової кислоти у більш високих дозах пов'язане зі збільшенням ризику кровотеч, доза ацетилсаліцилової кислоти, що рекомендується при цьому, не повинна перевищувати 100 мг. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається на третій місяць лікування. Курс лікування – до 1 року. Гострий коронарний синдром із підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) Клопідогрел призначають у дозі 75 мг 1 раз на добу з первісним одноразовим прийомом навантажувальної дози в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб та тромболітики (або без тромболітиків). Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування препаратом Клопідогрел-СЗ слід розпочинати без прийому навантажувальної дози. Пацієнти із генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 Послаблення метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 може спричинити зменшення антиагрегантної дії клопідогрелу. Оптимальний режим дозування для пацієнтів з ослабленням метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 поки не встановлено. Після повторних прийомів препарату Клопідогрел-СЗ у дозі 75 мг/добу у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (КК від 5 до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25%) було нижчим порівняно з таким у здорових добровольців, проте , Подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували Клопідогрел-СЗ в дозі 75 мг на добу. Крім того, у всіх пацієнтів була хороша переносимість препарату. Після щоденного протягом 10 днів прийому препарату Клопідогрел-СЗ у дозі 75 мг у пацієнтів з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах. Поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, які відповідають за проміжний та знижений метаболізм клопідогрелу до його активного метаболіту, відрізняється у представників різних етнічних груп. Є лише обмежені дані для представників монголоїдної раси щодо оцінки впливу генотипу ізоферменту CYP2C19 на клінічні результуючі події.ПередозуванняСимптоми: подовження часу кровотечі з наступними ускладненнями як розвитку кровотеч. Лікування: зупинка кровотечі, переливання тромбоцитарної маси. Антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні препаратом Клопідогрел-СЗ, особливо протягом перших тижнів терапії та/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання, необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, в т.ч. та прихованого. У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних небажаних ефектів, у разі появи у ході лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові, визначити АЧТВ, кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження. Клопідогрел-СЗ, також як і інші антитромбоцитарні препарати, слід застосовувати з обережністю у хворих, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у хворих, які отримують ацетилсаліцилову кислоту, НПЗП, у т.ч. інгібітори ЦОГ-2, гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа. Спільне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити інтенсивність кровотеч, тому, за винятком особливих рідкісних клінічних ситуацій (таких як наявність флотуючого тромбу в лівому шлуночку, стентування у пацієнтів з миготливою аритмією), спільне застосування клопідогрелу та варфарину. Якщо хворий має планове хірургічне втручання, і при цьому немає необхідності в антитромбоцитарному ефекті, то за 7 днів до операції прийом препарату Клопідогрел-СЗ слід припинити. Клопідогрел подовжує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у хворих із захворюваннями, що схильні до розвитку кровотеч (особливо, шлунково-кишкових та внутрішньоочних). Пацієнтів слід попередити про те, що при застосуванні препарату Клопідогрел-СЗ (одного або в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що у разі виникнення у них незвичайної (по локалізації або тривалості) кровотечі ним слід повідомити про це лікаря. Перед будь-якою майбутньою операцією та перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарату пацієнтам необхідно повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом препарату Клопідогрел-СЗ. Дуже рідко, після застосування препарату Клопідогрел-СЗ (іноді навіть нетривалого) відзначалися випадки розвитку тромбоцитопенічної тромбогемолітичної пурпури (ТГП), яка характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжуються неврологічними розладами. ТГП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез. У період лікування необхідно контролювати функціональну активність печінки. При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Прийом препарату Клопідогрел-СЗ не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані). Клопідогрел-СЗ не слід приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази та синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клопідогрел-СЗ не має істотного впливу на здатність, необхідну для керування автотранспортом або роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
627,00 грн
334,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: клопідогрелу гідросульфат у перерахунку на клопідогрел або клопідогрелю бісульфат у перерахунку на клопідогрел 75 мг; допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) 38,4 мг, целюлоза мікрокристалічна 129,48 мг, кроскармелоза натрію (примелоза) 12,0 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 3,12 мг, 0 мг; допоміжні речовини (оболонка): Опадрай II 8 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований 3,52 мг, тальк 1,6 мг, титану діоксид Е 171 1,5336 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) 0,988 мг, леци 28 мг, алюмінієвий лак на основі барвника азорубін 0,0408 мг, алюмінієвий лак на основі барвника червоний [Понсо 4R] 0,0328 мг, алюмінієвий лак на основі барвника індигокармін 0,0048 мг). По 10, 14 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці. По 30 таблеток у банку полімерному або у полімерному флаконі. 3, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, 1, 2, 4 контурні коміркові упаковки по 14 таблеток, 1, 2, 3 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток, банку або флакон разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою від рожевого до темно-рожевого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування При курсовому прийомі внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середні Cmax незміненого клопідогрелу в плазмі крові (приблизно 2.2-2.5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хв після прийому. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу нирками його абсорбція становить приблизно 50%. Розподіл In vitro клопідогрел і його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові (на 98% і 94%, відповідно) і цей зв'язок є ненасиченим аж до концентрації 100 мг/л. Метаболізм Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший – через ферменти та подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), а другий шлях – через систему цитохрому Р450. Спочатку клопідогрел метаболізується до 2-оксоклопідогрелу, що є проміжним метаболітом. Подальший метаболізм 2-оксоклопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу - тіольного похідного клопідогрелу. In vitro цей шлях метаболізму відбувається за допомогою ізоферментів CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, який був виділений у дослідженнях in vitro, швидко та незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Виведення Протягом 120 годин після прийому внутрішньо 14С-міченого клопідогрелу близько 50% радіоактивності виділяється нирками та приблизно 46% радіоактивності – через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо в дозі 75 мг Т1/2 клопідогрелу становить приблизно 6 год. Після одноразового прийому та прийому повторних доз Т1/2 основного циркулюючого в крові неактивного метаболіту становить 8 год. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу у пацієнтів похилого віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями нирок та печінки не вивчена. Фармакогенетика За допомогою ізоферменту CYP2C19 утворюються як активний метаболіт, так і проміжний метаболіт - 2-оксоклопідогрел. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів ex vivo варіюють залежно від генотипу ізоферменту CYP2C19. Алель гена CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85%) та монголоїдної раси (99%). Інші алелі, з якими пов'язується відсутність або зниження метаболізму, зустрічаються рідше і включають, але не обмежуються алелями генів CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнти з низькою активністю ізоферменту CYP2C19,повинні мати дві зазначені вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані частоти народження фенотипів осіб з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 складають у осіб європеоїдної раси 2%, у осіб негроїдної раси 4% і у китайців 14%. Для визначення наявного у пацієнта ізоферменту генотипу CYP2C19 існують відповідні тести. За даними перехресного дослідження (40 добровольців) та за даними мета-аналізу шести досліджень (335 добровольців), до яких входили особи з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту CYP2C19, будь-яких суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та середніх значеннях інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ) (індукованої АДФ) у добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 виявлено не було. У добровольців із низькою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалась порівняно з добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 отримували схему лікування 600 мг навантажувальна доза/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою,ніж прийому схеми лікування 300 мг/75 мг. Крім цього, ІАТ було подібно до такого в групах пацієнтів з більш високою інтенсивністю метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19, які отримували схему лікування 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено. Проведені до цього часу клінічні дослідження не мали достатнього обсягу вибірки для виявлення відмінностей у клінічному результаті у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2C19.ФармакодинамікаАнтиагрегант. Клопідогрел є проліком, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з P2Y12 рецептором тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію комплексу GPIIb/IIIa, що призводить до придушення агрегації тромбоцитів. Завдяки необоротному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується за рахунок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Т.к.утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи Р450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або можуть інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення тромбоцитів. Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема при ураженнях церебральних, коронарних або периферичних артерій. При щоденному застосуванні клопідогрелу в дозі 75 мг з першого ж дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60%. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до початкового рівня в середньому протягом 5 днів.Показання до застосуванняПрофілактика атеротромботичних подій у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (з давністю від кількох днів до 35 днів), ішемічний інсульт (з давністю від 7 днів до 6 міс) або з діагностованою оклюзійною хворобою периферичних артерій. Запобігання атеротромботичним подіям (у комбінації з ацетилсаліцилової кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом: без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні; з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболізису.Протипоказання до застосуванняпечінкова недостатність тяжкого ступеня; гостра кровотеча (наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив); рідкісна спадкова непереносимість лактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); підвищена чутливість до клопідогрелу або будь-якої з допоміжних речовин препарату. З обережністю: помірна печінкова недостатність, при якій можлива схильність до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування); ниркова недостатність (обмежений клінічний досвід застосування); травма, хірургічні втручання; захворювання, за яких є схильність до розвитку кровотеч (особливо шлунково-кишкових або внутрішньоочних); одночасний прийом нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема. селективних інгібіторів ЦОГ-2; одночасне застосування варфарину, гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа; у пацієнтів з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 у рекомендованих дозах (є літературні дані, що вказують на те, що пацієнти з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 піддаються меншій системній експозиції активним метаболітом клопідогрелу та мають менш виражену дію велика частота серцево-судинних ускладнень після інфаркту міокарда (порівняно з пацієнтами з нормальною функцією ізоферменту CYP2C19).Вагітність та лактаціяВ якості запобіжного заходу не рекомендується застосовувати клопідогрел при вагітності через відсутність клінічних даних про його застосування у вагітних жінок, хоча дослідження на тваринах не виявили ні прямих, ні непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Годування груддю у разі лікування клопідогрелом слід припинити, т.к. у дослідженнях на щурах було показано, що клопідогрел та/або його метаболіти виділяються з грудним молоком. Чи проникає клопідогрел у грудне молоко людини – невідомо. Препарат протипоказаний до застосування у дитячому та підлітковому віці до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000). З боку центральної та периферичної нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення та парестезії; рідко – вертиго; дуже рідко – порушення смакових відчуттів. Психічні розлади: дуже рідко – сплутаність свідомості, галюцинації. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - васкуліт, виражене зниження артеріального тиску, внутрішньочерепний крововилив, очні крововиливи (кон'юнктивальні, у тканині та сітківку ока), гематома, носова кровотеча, кровотеча з дихальних шляхів, шлунково-кишкова кровотеча результатом, крововиливи в м'язи та суглоби, гематурія. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт. З боку травної системи: часто – діарея, абдомінальні болі, диспепсія; нечасто - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; дуже рідко – панкреатит, коліт (в т.ч. виразковий чи лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гломерулонефрит. З боку системи згортання крові: нечасто - подовження часу кровотечі. З боку системи кровотворення: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія та еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенічна тромбогемолітична пурпура, важка тромбоцитопенія (число тромбоцитів ≤30×109/л), агранулоцитоз, гранулоцитопенія, апластична анемія (панцитопенія), анемія. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип та свербіж; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип (пов'язані з клопідогрелом або ацетилсаліциловою кислотою); дуже рідко – бульозний дерматит (багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), екзема та плоский лишай. З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – артралгія, артрит, міалгія. З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба. З боку лабораторних показників: дуже рідко – зміна печінкових проб, збільшення концентрації сироваткового креатиніну. Інші: дуже рідко – лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиВарфарін Одночасний прийом разом із клопідогрелом може збільшити інтенсивність кровотеч, тому застосування цієї комбінації не рекомендується. Блокатори IIb/III-рецепторів Застосування блокаторів IIb/IIIа-рецепторів спільно з клопідогрелом потребує обережності у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручаннях або інших патологічних станах). Ацетилсаліцилова кислота Ацетилсаліцилова кислота не змінює ефект клопідогрелу, що інгібує АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрел потенціює вплив ацетилсаліцилової кислоти на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Тим не менш, одночасний з клопідогрелом прийом ацетилсаліцилової кислоти як жарознижувальний засіб по 500 мг 2 рази на добу протягом 1 дня не викликав суттєвого збільшення часу кровотечі, що викликається прийомом клопідогрелу. Між клопідогрелом та ацетилсаліцилової кислотою можлива фармакодинамічна взаємодія, що призводить до підвищення ризику кровотечі. Тому при їх одночасному застосуванні слід бути обережними, хоча в клінічних дослідженнях пацієнти отримували комбіновану терапію клопідогрелом і ацетилсаліцилової кислотою до одного року. Гепарин За даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових добровольців, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало антиагрегантного ефекту клопідогрелу. Між клопідогрелом та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотеч, тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності. Тромболітики Безпека одночасного застосування клопідогрелу, фібринспецифічних або фібриннеспецифічних тромболітичних препаратів та гепарину була досліджена у хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна тій, яка спостерігалася у разі одночасного застосування тромболітичних засобів та гепарину з ацетилсаліциловою кислотою. НПЗП У клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Однак у зв'язку з відсутністю досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими нестероїдними протизапальними засобами, в даний час невідомо, чи є підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч при прийомі клопідогрелу разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Тому призначення НПЗП, зокрема. селективних інгібіторів ЦОГ-2 у поєднанні з клопідогрелом слід проводити з обережністю. Інша комбінована терапія Т.к. клопідогрел метаболізується до утворення свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, застосування препаратів, що інгібують цю систему, може призвести до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелу та зменшення його клінічної ефективності. Одночасне застосування препаратів, що інгібують ізофермент CYP2C19 (наприклад, омепразол) не рекомендується. Було проведено ряд клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими препаратами, що одночасно призначаються, з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом, ніфедипіном або з обома препаратами одночасно клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії не спостерігалося; одночасне застосування фенобарбіталу, циметидину та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу; фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх одночасному застосуванні з клопідогрелом; антацидні засоби не зменшували абсорбцію клопідогрелу; фенітоїн і толбутамід можна з безпекою застосовувати одночасно з клопідогрелом, незважаючи на те, що дані, отримані в ході досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що карбоксильний метаболіт клопідогрелу може інгібувати активність ізоферменту CYP2C9, що може призводити до підвищення плазми. засобів (фенітоїну, толбутаміду та деяких НПЗП), які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9; інгібітори АПФ, діуретичні засоби, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, гіпоглікемічні засоби (в т.ч. інсулін), гіполіпідемічні засоби, протиепілептичні засоби, ГЗТ та блокатори GP IIb/IIIa-рецепторів - у клінічних дослідженнях не було виявлено небажаних взаємодій.Спосіб застосування та дозиДорослі та пацієнти похилого віку з нормальною активністю ізоферменту CYP2C19 Клопідогрел-СЗ слід приймати внутрішньо, незалежно від їди. Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт та діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій Препарат приймають по 75 мг 1 раз на добу. У пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) лікування можна починати з перших днів до 35 днів ІМ, а у хворих з ішемічним інсультом (ІІ) – у строки від 7 днів до 6 місяців після ІІ. Гострий коронарний синдром без піднесення сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) Лікування препаратом Клопідогрел-СЗ слід починати з одноразового прийому навантажувальної дози, що становить 300 мг, а потім продовжено в дозі 75 мг 1 раз на добу (у поєднанні з ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб у дозах 75-325 мг на добу). Оскільки застосування ацетилсаліцилової кислоти у більш високих дозах пов'язане зі збільшенням ризику кровотеч, доза ацетилсаліцилової кислоти, що рекомендується при цьому, не повинна перевищувати 100 мг. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається на третій місяць лікування. Курс лікування – до 1 року. Гострий коронарний синдром із підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) Клопідогрел призначають у дозі 75 мг 1 раз на добу з первісним одноразовим прийомом навантажувальної дози в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб та тромболітики (або без тромболітиків). Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування препаратом Клопідогрел-СЗ слід розпочинати без прийому навантажувальної дози. Пацієнти із генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 Послаблення метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 може спричинити зменшення антиагрегантної дії клопідогрелу. Оптимальний режим дозування для пацієнтів з ослабленням метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 поки не встановлено. Після повторних прийомів препарату Клопідогрел-СЗ у дозі 75 мг/добу у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (КК від 5 до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25%) було нижчим порівняно з таким у здорових добровольців, проте , Подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували Клопідогрел-СЗ в дозі 75 мг на добу. Крім того, у всіх пацієнтів була хороша переносимість препарату. Після щоденного протягом 10 днів прийому препарату Клопідогрел-СЗ у дозі 75 мг у пацієнтів з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах. Поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, які відповідають за проміжний та знижений метаболізм клопідогрелу до його активного метаболіту, відрізняється у представників різних етнічних груп. Є лише обмежені дані для представників монголоїдної раси щодо оцінки впливу генотипу ізоферменту CYP2C19 на клінічні результуючі події.ПередозуванняСимптоми: подовження часу кровотечі з наступними ускладненнями як розвитку кровотеч. Лікування: зупинка кровотечі, переливання тромбоцитарної маси. Антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні препаратом Клопідогрел-СЗ, особливо протягом перших тижнів терапії та/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання, необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, в т.ч. та прихованого. У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних небажаних ефектів, у разі появи у ході лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові, визначити АЧТВ, кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження. Клопідогрел-СЗ, також як і інші антитромбоцитарні препарати, слід застосовувати з обережністю у хворих, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у хворих, які отримують ацетилсаліцилову кислоту, НПЗП, у т.ч. інгібітори ЦОГ-2, гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа. Спільне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити інтенсивність кровотеч, тому, за винятком особливих рідкісних клінічних ситуацій (таких як наявність флотуючого тромбу в лівому шлуночку, стентування у пацієнтів з миготливою аритмією), спільне застосування клопідогрелу та варфарину. Якщо хворий має планове хірургічне втручання, і при цьому немає необхідності в антитромбоцитарному ефекті, то за 7 днів до операції прийом препарату Клопідогрел-СЗ слід припинити. Клопідогрел подовжує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у хворих із захворюваннями, що схильні до розвитку кровотеч (особливо, шлунково-кишкових та внутрішньоочних). Пацієнтів слід попередити про те, що при застосуванні препарату Клопідогрел-СЗ (одного або в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що у разі виникнення у них незвичайної (по локалізації або тривалості) кровотечі ним слід повідомити про це лікаря. Перед будь-якою майбутньою операцією та перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарату пацієнтам необхідно повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом препарату Клопідогрел-СЗ. Дуже рідко, після застосування препарату Клопідогрел-СЗ (іноді навіть нетривалого) відзначалися випадки розвитку тромбоцитопенічної тромбогемолітичної пурпури (ТГП), яка характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжуються неврологічними розладами. ТГП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез. У період лікування необхідно контролювати функціональну активність печінки. При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Прийом препарату Клопідогрел-СЗ не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані). Клопідогрел-СЗ не слід приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази та синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клопідогрел-СЗ не має істотного впливу на здатність, необхідну для керування автотранспортом або роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
457,00 грн
240,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: клопідогрел (у вигляді клопідогрелу гідросульфату) 75 мг (97,875 мг); Допоміжні речовини: лактози моногідрат (200 меш) 60,0 мг, целюлоза мікрокристалічна (Авіцел РН-101) 40,125 мг, гіпролоза 3,0 мг, целюлоза мікрокристалічна (Авіцел РН-112) 26,0 мг, 6 олія рослинна гідрогенізована тип I (Стеротекс-Дрітекс) 10,0 мг, натрію лаурилсульфат 7,0 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою. 28 шт. в упаковці.Опис лікарської формиТаблетки круглої, двоопуклої форми, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл: Після одноразового прийому та при курсовому прийомі внутрішньо у дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Абсорбція та біодоступність – висока. Однак концентрація вихідної речовини в плазмі крові незначна і через 2 години після прийому не досягає межі виміру (0.25 мкг/л). Клопідогрел і основний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми (98% і 94% відповідно). Метаболізм: Клопідогрел швидко біотрансформується у печінці. Клопідогрел є проліками. Активний метаболіт, тіольний похідний, у плазмі не виявляється. Основний визначається метаболіт - похідне карбоксилової кислоти, є неактивним, становить близько 85% циркулюючої в плазмі сполуки. Максимальна концентрація (Сmax) даного метаболіту в плазмі після повторних прийомів Клопідогрелу в дозі 75 мг становить близько 3 мг/л і досягається приблизно через 1 годину після прийому. Виведення: Близько 50% прийнятої дози виділяється нирками та приблизно 46% виділяється кишечником протягом 120 годин після введення. Період напіввиведення (Т1/2) основного метаболіту після одноразового та повторного прийомів становить 8 годин. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: Концентрації основного метаболіту в плазмі після прийому 75 мг на добу виявилися нижчими у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) 5-15 мл/хв) порівняно з хворими з хронічною нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК 30- 60 мл/хв) та здоровими особами. У хворих на цироз печінки прийом клопідогрелу в добовій дозі 75 мг протягом 10 днів був безпечний і добре переносився. Сmax клопідогрелу як після прийому одноразової дози, так і в рівноважному стані була у багато разів вищою у хворих на цироз, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаКлопідогрел селективно пригнічує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецепторами на тромбоцитах та активацію рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa під дією АДФ, інгібуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Клопідогрел інгібує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами, запобігаючи їх активації звільненим АДФ, не впливає на активність фосфодіестерази (ФДЕ). Клопідогрел необоротно зв'язується з АДФ-рецепторами тромбоцитів, які залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом життєвого циклу (7 днів). Гальмування агрегації тромбоцитів спостерігається через 2 години після прийому (40% інгібування) початкової дози 400 мг. Максимальний ефект (60% пригнічення агрегації) розвивається через 4-7 днів постійного прийому в дозі 50-100 мг на добу. Антиагрегантний ефект зберігається протягом усього періоду життя тромбоцитів (7-10 днів).Показання до застосуванняПрофілактика тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій. У комбінації з ацетилсаліциловою кислотою для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі: з підйомом сегмента ST за можливості проведення тромболітичної терапії; без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q), у т.ч. у пацієнтів, що піддаються стентуванню. Профілактика тромботичних та тромбоемболічних ускладнень, включаючи інсульт, при фібриляції передсердь (миготливої аритмії) за наявності, як мінімум, одного фактора ризику судинних ускладнень, відсутності можливості прийому непрямих антикоагулянтів та наявності низького ризику розвитку кровотечі (в комбінації).Протипоказання до застосуванняГостра кровотеча (в т.ч. при пептичній виразці або внутрішньочерепний крововилив), тяжка печінкова недостатність, вагітність, період лактації (грудне вигодовування), дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до Клопідогрелу. З обережністю застосовують клопідогрел при підвищеному ризику кровотеч внаслідок травми, оперативних втручань, порушення системи гемостазу. При планованих хірургічних втручаннях (якщо антиагрегантна дія небажана) клопідогрел слід відмінити за 7 днів до операції. З обережністю застосовують Клопідогрел у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки, при яких можливе виникнення геморагічного діатезу.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування клопідогрелу при вагітності не проводилося. Застосування можливе лише у випадках нагальної потреби. Невідомо чи виділяється клопідогрел з грудним молоком у людини. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. В експериментальних дослідженнях на тваринах при застосуванні клопідогрелу в дозах 300-500 мг/кг/добу не виявлено тератогенної дії та негативного впливу на фертильність та розвиток плода. Встановлено, що клопідогрел та його метаболіти виділяються з грудним молоком. Дитячий та підлітковий вік до 18 років.Побічна діяЗ боку системи згортання крові: часто - кровотечі; нечасто – збільшення часу кровотечі. З боку травної системи: дуже часто – шлунково-кишкова кровотеча, діарея, біль у животі, диспепсія; нечасто - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, блювання, нудота, запор, здуття живота; рідко – заочеревинний крововилив; дуже рідко – шлунково-кишкова кровотеча та заочеревинний крововилив зі смертельним наслідком, панкреатит, коліт (включаючи неспецифічний виразковий коліт або лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, відхилення від норми показників функції печінки. З боку системи кровотворення: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, включаючи важку нейтропенію; дуже рідко – тромботична тромбоцитопенічна пурпура, апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія. З боку нервової системи: нечасто – внутрішньочерепний крововилив (було повідомлено про декілька випадків зі смертельним результатом), головний біль, парестезія, запаморочення; дуже рідко – порушення смакового сприйняття, галюцинації, сплутаність свідомості. З боку органів чуття: нечасто – очні крововиливи (кон'юнктивальні, у тканині та сітківку ока); рідко – вертиго. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – васкуліт, зниження артеріального тиску. З боку дихальної системи: часто – носова кровотеча; дуже рідко – кровотеча з дихальних шляхів (кровохаркання, легенева кровотеча), бронхоспазм, інтерстиційна пневмонія. З боку імунної системи: дуже рідко – сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підшкірні синці; нечасто - висип, свербіж, пурпура (підшкірний крововилив); дуже рідко – бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема); ангіоневротичний набряк, еритематозний висип, кропив'янка, екзема, плоский лишай. З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – крововилив у м'язи та суглоби, артрит, артралгія, міалгія. З боку сечовивідної системи: нечасто – гематурія; дуже рідко – гломерулонефрит, збільшення концентрації креатину в крові. Інші: часто – кровотеча з місця пунктування судин; дуже рідко – лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з НПЗЗ (в т.ч. напроксеном) підвищується ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою можливе посилення антиагрегантної дії. Оскільки Клопідогрел може інгібувати активність ізоферменту CYP2C9, при одночасному застосуванні з препаратами, що метаболізуються за участю даного ізоферменту (в т.ч. з фенітоїном, толбутаміном), не можна виключити підвищення їх концентрацій у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо 1 раз на добу. Початкова та підтримуюча доза – 75 мг на добу. Доза навантаження - 300 мг на добу. Схема застосування залежить від показань та клінічної ситуації.ПередозуванняСимптоми: можливе збільшення часу кровотечі, геморагічні ускладнення. Лікування: зупинка кровотечі, переливання тромбоцитарної маси.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ появою симптомів надмірної кровоточивості (кровоточивість ясен, менорагії, гематурія) показано дослідження системи гемостазу (час кровотечі, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів). Рекомендується регулярний контроль показників лабораторних функціональної активності печінки. З обережністю застосовувати одночасно з варфарином, гепарином, НПЗЗ, тривало - з ацетилсаліцилової кислотою, т.к. наразі остаточно не встановлено безпеки такого застосування. В експериментальних дослідженнях не виявлено канцерогенної та генотоксичної дії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами: Не встановлено вплив Клопідогрілу на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
188,00 грн
153,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКамфора рацемічна – 100 г; Соняшникова олія – до 1 л. Розчин для зовнішнього застосування [олійний] 10%. По 30, 50 або 100 мл у флакони оранжевого скла, закупорені пробками поліетиленовими та кришками нагвинчувані. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається упаковка флаконів без пачки разом із рівною кількістю інструкцій із застосування у групову упаковку.Опис лікарської формиПрозора масляниста рідина жовтого кольору із запахом камфори.Фармакотерапевтична групаМісцевий подразник природного походження.ФармакокінетикаПри нанесенні на поверхню шкіри частково всмоктується, окислюється. Продукти окислення з'єднуються з глюкуроновою кислотою та виводяться нирками. Частина камфори виділяється у незміненому вигляді легкими та з жовчю.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну, місцевоподразнюючу, місцеву аналгетичну та протизапальну дію. Порушуючи чутливі нервові закінчення шкіри, розширює кровоносні судини та покращує трофіку органів та тканин.Показання до застосуванняАртралгія, міалгія, ішіас, міозит, профілактика утворення пролежнів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, порушення цілісності шкірних покровів або запальні захворювання шкіри у місці передбачуваного нанесення (в т. ч. дерматит, екзема), вагітність, період грудного вигодовування, вік до 18 років.Побічна діяАлергічні шкірні реакції (кропив'янка), подразнення шкіри, біль голови, запаморочення.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Міалгія, міозит, артралгія, ішіас: невелика кількість олії наносять на область больових відчуттів та легкими рухами розтирають. Застосовують 2-3 десь у день протягом 7-10 днів. Профілактика утворення пролежнів: обробка шкірних покривів 2-3 десь у день.ПередозуванняСимптоми: збудження, тахікардія, судоми. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати потрапляння препарату на відкриті рани, очі та слизові оболонки. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттям іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій через можливе виникнення побічного ефекту - запаморочення. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій через можливе виникнення побічного ефекту – запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
651,00 грн
548,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: клопідогрелу гідросульфату - 0,097875 г, у перерахунку на клопідогрел -0,075000 г; допоміжні речовини: лактози моногідрат - 0,186275 г, повідон К 17 (полівінілпіролідон низькомолекулярний) - 0,001850 г, целюлоза мікрокристалічна - 0,044400 г, тальк - 0,011100 0,00,00,00 магнію стеарат – 0,003700 г; допоміжні речовини плівкової оболонки: Опадрай II Рожевий - 0,0097 г (полівініловий спирт, титану діоксид, тальк, макрогол (поліетиленгліколь), барвник кармін червоний (Е120), алюмінієвий лак на основі барвника сонячного заходу жовтого барвника червоного чарівного (Е129), алюмінієвий лак на основі барвника хінолінового жовтого (Е104)), силіконова емульсія – 0,0003 г. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 75 мг. По 7 та 10 таблеток у контурне осередкове впакування. По 1, 2, 3 або 4 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, рожевого кольору. На поперечному розрізі колір ядра білий або білий таблетки з жовтим відтінком.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаКлопідогрел швидко всмоктується після неодноразового прийому по 75 мг на день. Біодоступність – висока. Однак концентрація вихідної речовини в плазмі низька і вже через 2 години після прийому не досягає межі виміру (0,025 мкг/л). Зв'язок із білками плазми – 98-94%. Клопідогрел швидко метаболізується у печінці. Активний метаболіт - неактивне похідне карбоксилової кислоти, час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) якого після повторних пероральних доз 75 мг досягається через 1 годину (середня максимальна концентрація Сmах - близько 3 мг/л). Близько 50% препарату виводиться нирками та приблизно 46% кишечником протягом 120 годин після введення. Період напіввиведення (Т1/2) основного метаболіту після разового та повторного прийому становить 8 годин. Концентрації виділених нирками метаболітів – 50%. Концентрація основного метаболіту в плазмі після прийому 75 мг на добу нижче у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (кліренс креатиніну КК 5-15 мл/хв) порівняно з хворими із захворюванням нирок середньої тяжкості (КК від 30 до 60 мл/хв) та здоровими особами.ФармакодинамікаКлопідогрел - специфічний та активний інгібітор агрегації тромбоцитів. Вибірково зменшує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецепторами на тромбоцитах та активацію рецепторів глікопротеїну IIb/IIIа під дією АДФ, послаблюючи агрегацію тромбоцитів. Зменшує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами, запобігаючи їх активації звільненим АДФ, не впливає на активність фосфодіестерази (ФДЕ). Необоротно зв'язується з АДФ-рецепторами тромбоцитів, які залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом життєвого циклу (близько 7 днів). Гальмування агрегації тромбоцитів спостерігається через 2 години після прийому (40% інгібування) початкової дози 400 мг. Максимальний ефект (60% пригнічення агрегації) розвивається через 4-7 днів постійного прийому в дозі 50-100 мг на добу. Антиагрегантний ефект зберігається на весь період життя тромбоцитів (7-10 днів). За наявності атеросклеротичного ураження судини перешкоджає розвитку атеротромбозу незалежно від локалізації судинного процесу (цереброваскулярні, кардіоваскулярні або периферичні ураження).Показання до застосуванняПрофілактика тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій. У комбінації з ацетилсаліциловою кислотою для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі: з підйомом сегмента ST за можливості проведення тромболітичної терапії; без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія чи інфаркт міокарда без зубця Q), зокрема. у хворих, що піддаються стентуванню.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активного або будь-якого допоміжного компонента препарату. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалакгозна мальабсорбція. Вік до 18 років (ефективність та безпека застосування не встановлені). Тяжка печінкова недостатність. Активна патологічна кровотеча (виразка або внутрішньочерепний крововилив). Вагітність та період лактації. З обережністю: Помірна печінкова недостатність. Хронічна печінкова недостатність (ХНН). Патологічні стани, що підвищують ризик розвитку кровотечі (зокрема травма, операції). Одночасний прийом АСК, варфарину, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) (включаючи інгібітори ЦОГ-2), гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIa. Спадкове зниження функції ізоферменту CYP2C19.Вагітність та лактаціяЧерез відсутність даних не рекомендується приймати клопідогрел під час вагітності та лактації.Побічна діяКровотеча – найчастіша реакція, яка зустрічається протягом першого місяця прийому препарату. Випадки сильної кровотечі зареєстровані у пацієнтів, які приймають клопідогрел одночасно з АСК або клопідогрел з АСК та гепарином (див. розділ "Особливі вказівки"). Частота побічних ефектів визначена згідно з такими визначеннями: дуже часто - більше 1/10, часто - більше 1/100 і менше 1/10, нечасто - більше 1/1000 і менше 1/100, рідко - більше 1/10000 і менше 1/ 1000, дуже рідко - менше 1/10000, включаючи поодинокі випадки. У межах кожного класу частот небажані ефекти представлені порядку зменшення ступеня тяжкості. З боку органів кровотворення: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропепія, в т.ч. виражена; дуже рідко – тромботична тромбоцитопенічна пурпура, анемія у т.ч. апластична, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія. Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичні реакції, сироваткова хвороба. З боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, парестезії, внутрішньочерепна кровотеча, у т.ч. з летальним кінцем; дуже рідко – сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смаку. З боку органів чуття: нечасто – крововилив у кон'юнктиву, очі, сітківку; рідко – вертиго. З боку серцево-судинної системи: часто – гематома; дуже рідко – важкі кровотечі, кровотеча з операційної рани, васкуліт, зниження артеріального тиску. З боку дихальної системи: дуже часто – носова кровотеча; дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, легенева кровотеча, кровохаркання. З боку травної системи: часто – діарея, біль у животі, диспепсія, кровотеча із ШКТ; нечасто – виразка шлунка та 12-палої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – заочеревинна кровотеча; дуже рідко – панкреатит, коліт, у т.ч. виразковий або лімфоцитарний, стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, порушення функціональних проб печінки, кровотеча із ШКТ із летальним результатом. З боку шкірних покровів: часто – підшкірні крововиливи; нечасто - шкірний висип, свербіж, пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, екзема, червоний плоский лишай. З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – гемартроз, артрит, артралгія, міалгія. З боку сечостатевої системи: нечасто – гематурія; дуже рідко – гломерулонефрит, гіперкреатинінемія. Лабораторні показники: нечасто – подовження часу кровотечі. Інше: дуже рідко: артралгія, артрит, міалгія, анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба, підвищення температури, порушення функціональних проб печінки, підвищення концентрації креатиніну крові, гломерулонефрит, лихоманка, гемартроз, гематурія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасний прийом варфарину з клопідогрелом може збільшити інтенсивність кровотеч, тому застосування цієї комбінації не рекомендується. Призначення інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIa, АСК, гепарину разом із клопідогрелом підвищує ризик розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами може підвищуватися ризик кровотеч. Одночасне застосування з інгібіторами CYP2C19 (наприклад, омепразол) не рекомендується. Активний метаболіт клопідогрелу пригнічує активність ізоферменту CYP2C9, внаслідок чого можуть підвищуватися концентрації фенітоїну, толбутаміду та нестероїдних протизапальних засобів у плазмі.Спосіб застосування та дозиВсередину незалежно від їди. Для профілактики тромботичних ускладнень у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або оклюзією периферичних артерій – по 75 мг 1 раз на добу. У хворих з інфарктом міокарда лікування можна починати з перших днів по 35-й день інфаркту міокарда, а у хворих з ішемічним інсультом – у термін від 7 днів до 6 місяців після ішемічного інсульту. Для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) – починають з одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг, а потім приймають по 75 мг/добу (у поєднанні з АСК у дозах 75 мг/добу, рекомендована доза – 100 мг/добу). Максимальний сприятливий ефект настає через 3 місяці. Курс лікування – до 1 року. Для профілактики тромботичних ускладнень при гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) - по 75 мг на добу з первісним одноразовим прийомом дози навантаження в комбінації з АСК і тромболітиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелом має починатися без прийому його дози навантаження. У пацієнтів із генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 можливе зменшення ефекту клопідогрелу. Оптимальний режим дозування таких пацієнтів не встановлений. Досвід застосування у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю або помірним ступенем печінкової недостатності обмежений.ПередозуванняПередозування клопідогрелом може призвести до подовження часу кровотечі та подальших ускладнень. При виявленні кровотечі має бути застосоване відповідне лікування. Не виявлено антидотів фармацевтичної активності клопідогрелу. Якщо необхідна швидка корекція часу кровотечі, що подовжився, рекомендується переливання тромбоцитарної маси.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно контролювати показники системи гемостазу (активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ), кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів), регулярно досліджувати функціональну активність печінки. Клопідогрел слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком вираженої кровотечі при травмі, хірургічному втручанні, у пацієнтів, які мають ушкодження, схильні до кровотечі (особливо шлунково-кишкові та внутрішньоочні), а також у пацієнтів, які отримують АСК, нестероїдні протизапальні препарати (у тому інгібітори ЦОГ-2), гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa. За пацієнтами необхідно ретельно спостерігати для виявлення будь-яких ознак кровотечі, зокрема прихованої, особливо протягом перших тижнів застосування препарату та/або після інвазивних процедур на серці або хірургічних операцій. Одночасне застосування клопідогрелу та варфарину не рекомендується, оскільки воно може посилити кровотечу. У разі хірургічних втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування слід припинити за 7 днів до операції. Хворих слід попередити про те, що оскільки зупинка кровотечі, що виникає на тлі застосування клопідогрелу (у поєднанні з АСК або без неї), вимагає більшого часу, вони повинні повідомляти лікаря про кожен випадок кровотечі. Хворі повинні також інформувати лікаря про прийом препарату, якщо їх чекають оперативні втручання. Після прийому клопідогрелу тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) виявлялася дуже рідко, іноді після короткочасного застосування. Цей стан характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією у поєднанні з неврологічними ознаками порушенням функції нирок або лихоманкою. ТТП - потенційно смертельний стан, що потребує негайного лікування у тому числі із застосуванням плазмаферезу. Через відсутність даних клопідогрел не можна рекомендувати при гострих (менше 7 днів) ішемічних інсультах. Досвід застосування клопідогрелу у пацієнтів з порушенням функції нирок обмежений, тому цим хворим клопідогрел слід призначати з обережністю. При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу, досвід застосування препарату у пацієнтів з помірним порушенням печінки обмежений, тому цим пацієнтам клопідогрел слід призначати з обережністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клопідогрел може викликати побічні ефекти з боку нервової системи (головний біль, запаморочення, системне запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему