Лекарства и БАД Со скидкой
Склад, форма випуску та упаковкаІван-чай трава (кіпрів) – 100%. У упаковці 50г.Фармакотерапевтична групаЦілющі властивості кипрію (Іван-чаю) обумовлені унікальним співвідношенням біологічно активних речовин у складі рослини: завдяки дубильним речовинам кипрей має в'язкі та антисептичні властивості, стимулює кровообіг; слизу дають м'яку обволікаючу та спазмолітичну дію, знімають судому; флавоноїди сприяють поліпшенню метаболізму, мають сечогінну та гепатопротекторну дію; алкалоїди у складі скріпа забезпечують знеболюючий ефект; кипрей насичений цілим комплексом вітамінів, мікро- та макроелементів (вітамін С, залізо, калій, магній, бір, кумарини).Показання до застосуванняпри захворюваннях шлунково-кишкового тракту (порушення метаболізму, запори, нетравлення шлунка, коліт, гастрит, виразка шлунка, запалення слизових шлунково-кишкового тракту, кровотечі); Іван-чай має м'яку в'яжучу і обволікаючу дію, знімає біль і запалення. при гострих та хронічних запаленнях сечоводів та сечового міхура, аденомі передміхурової залози, простатиті; Регулярний прийом чаю з кипрію допоможе уповільнити збільшення простати, зняти запалення та біль. У деяких випадках, чоловікам, які страждають на аденому простати і приймають Іван-чай, навіть вдається уникнути операції. Корисний Іван-чай і післяопераційний період, т.к. сприяє швидкому відновленню. для зняття втоми (безсоння, занепад сил, синдром хронічної втоми, головний біль); Здавна відомо про заспокійливі властивості Іван-чаю. Іван-чай благотворно впливає на ЦНС людини, допомагає зняти напругу та втому, позбутися головного болю, перемогти безсоння. для зміцнення імунітету; Трава іван-чай – справжній рекордсмен за вмістом вітаміну С. Науково доведено, що в ньому міститься більше вітаміну С, ніж у цитрусових чи чорній смородині. Іван чай незамінний помічник імунітету будь-якої пори року: у холоди теплий ароматний напій допоможе зігрітися і вберегтися від застудних та вірусних захворювань, у періоди міжсезоння заповнить нестачу вітамінів в організмі, додасть бадьорості та сил. Під час хвороби відвар іван-чаю допоможе активізувати захисні сили організму, забезпечить необхідний баланс вітамінів та мікроелементів, прискорить процес одужання. Іван-чай можна використовувати для полоскання горла при ангіні, ларингіті та ін. для покращення самопочуття.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність.Спосіб застосування та дози1 столову ложку сухого листя кипрію залити 1 склянкою холодної води і кип'ятити на повільному вогні протягом 15 хвилин, отриманий відвар наполягати 2год. і процідити. Приймати по 13 склянки 3 десь у день півгодини до їжі. Відвар кипрію також можна пити як звичайний чай.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 гр. активна речовина: кетопрофен 5,0 г; допоміжні речовини: пропіленгліколь 10,0 г, етанол 95% (спирт етиловий 95%) 15,0 г, карбомер (карбомер 940) 1,3 г, троламін (тріетаноламін) 5,2 г, бензалконію хлорид (50% розчин) 0 1 г у перерахунку на 100%, вода очищена до 100 г. Гель для зовнішнього застосування 5%. По 30 г або 50 г в туби алюмінієві. Кожну тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвний або з жовтуватим відтінком прозорий гель із запахом етанолу. Допускається наявність опалесценції та бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні у вигляді гелю кетопрофен всмоктується надзвичайно повільно та практично не кумулюється в організмі. Біодоступність гелю – близько 5%. Після застосування препарату в дозі 50-150 мг концентрація кетопрофену у плазмі крові через 5-8 годин становить 0,08-0,15 мкг/мл.ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний засіб, похідний пропіонової кислоти. Чинить місцеву протизапальну, антиексудативну та аналгетичну дію. Механізм дії пов'язаний з придушенням активності циклооксигенази 1 та 2, що регулює синтез простагландинів. У вигляді гелю має місцеву протизапальну дію щодо уражених суглобів, сухожиль, зв'язок, м'язів. При суглобовому синдромі викликає ослаблення болів у суглобах у спокої та під час руху, зменшення ранкової скутості та припухлості суглобів. Не має катаболічного впливу на суглобовий хрящ.Показання до застосуванняГострі та хронічні запальні захворювання опорно-рухового апарату (суглобовий синдром при загостренні подагри, ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, запальне ураження зв'язок та сухожилля, бурсит, ішіас, люмбаго); м'язові болі ревматичного та неревматичного походження; посттравматичне запалення м'яких тканин та опорно-рухового апарату, (пошкодження та розриви зв'язок, забиття). Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або до інших компонентів препарату; підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних препаратів; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); порушення цілісності, шкірних покровів, мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани - у місці передбачуваного нанесення; вагітність (III триместр); період грудного вигодовування; дитячий вік (до 6 років). З обережністю: Печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, дитячий вік від 6 до 12 років, вагітність І та ІІ триместр.Вагітність та лактаціяПрепарат не можна застосовувати у III триместрі вагітності. У І та ІІ триместрах вагітності застосування препарату можливе після консультації з лікарем лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМісцеві реакції: гіперемія шкіри, висип, фотодерматит, пурпура. При тривалому застосуванні на великих поверхнях можливий розвиток системних побічних ефектів: кропив'янка, генералізована шкірна висипка, набряки, фотосенсибілізація, стоматит.Взаємодія з лікарськими засобамиНезважаючи на незначний рівень абсорбції кетопрофену через шкіру, при частому та тривалому застосуванні можуть з'явитися симптоми взаємодії з іншими препаратами (такі ж, як при системному застосуванні). При спільному прийомі з іншими нестероїдними протизапальними засобами, кортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном можливе утворення виразок та розвиток шлунково-кишкових кровотеч. При сумісному застосуванні посилює токсичність метотрексату.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям з 12 років наносять невелику кількість гелю (3-5 см) 2-3 рази на день тонким шаром, з подальшим тривалим та обережним втиранням у запалені та болючі ділянки тіла. Дітям з 6 до 12 років наносять не більше 1-2 см гелю не частіше ніж 2 рази на день. Після втирання гелю можна накласти суху пов'язку. Можна використовувати при фонофорезі. Тривалість лікування не більше 14 днів без консультації лікаря.ПередозуванняДані відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГель слід наносити лише на непошкоджену шкіру. Слід уникати влучення гелю в очі. Не слід застосовувати препарат під оклюзійну пов'язку. Після нанесення гелю необхідно одразу ж вимити руки. Щоб уникнути проявів підвищеної чутливості та фоточутливості, рекомендується уникати впливу на шкіру прямих сонячних променів протягом курсу лікування. При появі висипу місцеве застосування препарату слід відмінити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та роботу з потенційно небезпечними механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: активна речовина: кетопрофен 100 мг; допоміжні речовини: твердий жир (Вітепсол Н-15) 1850 мг, гліцерил каприлокапрат (Мігліол 812) 200 мг. По 5 або 6 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної ламінованої поліетиленом, по 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиСупозиторії білого або майже білого кольору, торпедоподібної форми.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаКетопрофен добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, біодоступність – 90%. Зв'язок із білками плазми крові – 99%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) при ректальному введенні – 1,4-4 год. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину та досягає там терапевтичних концентрацій. Терапевтична концентрація у синовіальній рідині зберігається 6-8 год. Практично повністю метаболізується у печінці шляхом глюкуронування, має ефект "першого проходження" через печінку. До 80% кетопрофену виводиться нирками, і приблизно 10% – через кишечник. У зв'язку зі швидким метаболізмом період напіввиведення (Т1/2) не перевищує 2 год. У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену відбувається повільніше, але це має клінічне значення лише для пацієнтів із порушенням функції нирок.ФармакодинамікаКетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом, що має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Пригнічує активність циклооксигеназ І та ІІ типу, що регулюють синтез простагландинів. Аналгетичну дію обумовлено як центральним, так і периферичними механізмами. Має антибрадикінінову активність, стабілізує лізосомальні мембрани і затримує вивільнення з них ферментів, що сприяють руйнуванню тканин при хронічному запаленні.Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі: запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондиліт), подагричний артрит (при гострому нападі подагри переважають швидкодіючі лікарські форми), остеоартроз; больовий синдром: міалгія, оссалгія, невралгія, тендиніт, артралгія, бурсит, радикуліт, аднексит, отит, головний та зубний біль, при онкологічних захворюваннях, посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням; Альгодисменорея. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або до інших компонентів препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; виразковий коліт (загострення), хвороба Крона у фазі загострення; виразкова виразка; гемофілія та інші порушення згортання крові; підтверджена гіперкаліємія; тяжка печінкова недостатність; активне захворювання печінки; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну прогресуючі захворювання нирок; декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аортокоронарного шунтування; хронічна диспепсія; шлунково-кишкові, цереброваскулярні та інші кровотечі (або підозра на кровотечу); запальні захворювання кишечника, зокрема проктит, дивертикуліт; дитячий вік до 15 років; вагітність (III триместр) та період грудного вигодовування. З обережністю: Анемія, бронхіальна астма, алкоголізм, тютюнопаління, алкогольний цироз печінки, гіпербілірубінемія, хронічна печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі. коліт, хвороба Крона) поза загостренням, наявність інфекції Helicobacter pylori, тяжкі соматичні захворювання, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, дегідратація, сепсис, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, набряки, артеріальна гіпертензія, захворювання крові (в тому числі лей стоматит, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, тривале використання нестероїдних протизапальних засобів, одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону),антикоагулянтів (зокрема варфарину), антиагрегантів (зокрема клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (зокрема циталопрама, флуоксетину, пароксетину, сертраліну), літній вік, вагітність (I, II триместр). У разі погіршення стану пацієнта слід припинити лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування Кетопрофену у III триместрі вагітності протипоказане. У І та ІІ триместрах вагітності призначення препарату можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При прийомі препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: НПЗЗ-гастропатія, біль у животі, диспепсія (нудота, блювання, печія, метеоризм, зниження апетиту, діарея), стоматит, порушення функції печінки, зміна смаку. При тривалому застосуванні у великих дозах – виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, ясенна, шлунково-кишкова, гемороїдальна кровотеча. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, нервозність, сонливість, астенія, депресія, сплутаність або непритомність, мігрень, забудькуватість, периферична невропатія. З боку органів чуття: шум або дзвін у вухах, нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт, гіперемія кон'юнктиви, сухість слизової оболонки ока, біль у власних очах, зниження слуху, вертиго. Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія. З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку органів дихання: диспное, бронхоспазм, риніт, набряк гортані, носова кровотеча, кровохаркання, задишка. З боку сечовидільної системи: набряки, цистит, уретрит, порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, гематурія. З боку шкірних покровів: алопеція, екзема, багатоформна ексудативна еритема, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотодерматит. Алергічні реакції: шкірні висипи, у тому числі еритематозна, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок. Інші: підвищене потовиділення, міалгія, м'язові посмикування, спрага, при тривалому застосуванні у великих дозах – вагінальна кровотеча.Взаємодія з лікарськими засобамиЗнижує ефективність урикозуричних лікарських засобів, посилює дію антикоагулянтів, антиагрегантів, фібринолітиків, етанолу, побічні ефекти глюкокортикостероїдів та мінералокортикостероїдів, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних лікарських засобів та діуретиків. Кетопрофен фармацевтично несумісний із розчином трамадолу. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію. Спільний прийом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок та розвитку шлунково-кишкових кровотеч, до збільшення ризику розвитку порушень функцій нирок. Одночасне призначення з пероральними антикоагулянтами, гепарином, антиагрегантами, тромболітиками, цефоперазоном, цефамандолом та цефотетаном підвищує ризик розвитку кровотеч. Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів (необхідний перерахунок дози). Індуктори мікросомального окиснення у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, фенілбутазон, рифампіцин, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. Спільне призначення з вальпроєвою кислотою спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує концентрацію у плазмі верапамілу та ніфедипіну, препаратів літію, метотрексату. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиРектально. Супозиторії вводять глибоко у пряму кишку. Пацієнтам призначають по 1 супозиторію 100 мг 1-2 рази на день. Максимальна добова доза препарату Кетопрофен не повинна перевищувати 200 мг.ПередозуванняСимптоми: можлива поява сонливості, нудоти, блювання, біль у животі, кровотеч, порушень функції печінки та нирок. Лікування: симптоматична терапія. При випадковому проковтуванні - промивання шлунка та/або активоване вугілля та/або інші сорбенти.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування лікарським препаратом Кетопрофен необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. При порушенні функції нирок та печінки необхідно зниження дози та ретельне спостереження. Слід бути обережним при призначенні препарату хворим з виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати найменшу ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. При одночасному застосуванні кетопрофену та варфарину, а також кумаринових антикоагулянтів або солей літію пацієнти повинні перебувати під суворим наглядом лікаря. Прийом лікарського препарату Кетопрофен може маскувати ознаки інфекційного захворювання. У разі розвитку порушень з боку органів зору необхідна консультація офтальмолога. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: активна речовина: кетопрофен – 100 мг; допоміжні речовини: жир твердий (Вітепсол Н-15) – 1850 мг, гліцерил каприлокапрат (Мігліол 812) – 200 мг. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з двошарової плівки або плівки з полімерних матеріалів ПВХ/ПЕ або з плівки ПВХ/ПЕ білої комбінованої або плівки полівінілхлорид. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиСупозиторії білого або майже білого кольору, торпедоподібної форми. На поздовжньому зрізі – однорідні, допускається наявність повітряного стрижня.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаКетопрофен добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, біодоступність – 90%. Зв'язок із білками плазми крові – 99%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) при ректальному введенні – 1,4-4 год. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину та досягає там терапевтичних концентрацій. Терапевтична концентрація у синовіальній рідині зберігається 6-8 год. Практично повністю метаболізується у печінці шляхом глюкуронування, має ефект "першого проходження" через печінку. До 80% кетопрофену виводиться нирками, і приблизно 10% – через кишечник. У зв'язку зі швидким метаболізмом період напіввиведення (Т1/2) не перевищує 2 год. У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену відбувається повільніше, але це має клінічне значення лише для пацієнтів із порушенням функції нирок.ФармакодинамікаКетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом, що має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Пригнічує активність циклооксигеназ І та ІІ типу, що регулюють синтез простагландинів. Аналгетичну дію обумовлено як центральним, так і периферичними механізмами. Має антибрадикінінову активність, стабілізує лізосомальні мембрани і затримує вивільнення з них ферментів, що сприяють руйнуванню тканин при хронічному запаленні.Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі: запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондиліт), подагричний артрит (при гострому нападі подагри переважають швидкодіючі лікарські форми), остеоартроз; больовий синдром: міалгія, оссалгія, невралгія, тендиніт, артралгія, бурсит, радикуліт, аднексит, отит, головний та зубний біль, при онкологічних захворюваннях, посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням; Альгодисменорея. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або до інших компонентів препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; виразковий коліт (загострення), хвороба Крона у фазі загострення; виразкова виразка; гемофілія та інші порушення згортання крові; підтверджена гіперкаліємія; тяжка печінкова недостатність; активне захворювання печінки; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну прогресуючі захворювання нирок; декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аортокоронарного шунтування; хронічна диспепсія; шлунково-кишкові, цереброваскулярні та інші кровотечі (або підозра на кровотечу); запальні захворювання кишечника, зокрема проктит, дивертикуліт; дитячий вік до 15 років; вагітність (III триместр) та період грудного вигодовування. З обережністю: Анемія, бронхіальна астма, алкоголізм, тютюнопаління, алкогольний цироз печінки, гіпербілірубінемія, хронічна печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі. коліт, хвороба Крона) поза загостренням, наявність інфекції Helicobacter pylori, тяжкі соматичні захворювання, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, дегідратація, сепсис, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, набряки, артеріальна гіпертензія, захворювання крові (в тому числі лей стоматит, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, тривале використання нестероїдних протизапальних засобів, одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону),антикоагулянтів (зокрема варфарину), антиагрегантів (зокрема клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (зокрема циталопрама, флуоксетину, пароксетину, сертраліну), літній вік, вагітність (I, II триместр). У разі погіршення стану пацієнта слід припинити лікування препаратом.Вагітність та лактаціяЗастосування Кетопрофену у III триместрі вагітності протипоказане. У І та ІІ триместрах вагітності призначення препарату можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При прийомі препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: НПЗЗ-гастропатія, біль у животі, диспепсія (нудота, блювання, печія, метеоризм, зниження апетиту, діарея), стоматит, порушення функції печінки, зміна смаку. При тривалому застосуванні у великих дозах – виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, ясенна, шлунково-кишкова, гемороїдальна кровотеча. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, нервозність, сонливість, астенія, депресія, сплутаність або непритомність, мігрень, забудькуватість, периферична невропатія. З боку органів чуття: шум або дзвін у вухах, нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт, гіперемія кон'юнктиви, сухість слизової оболонки ока, біль у власних очах, зниження слуху, вертиго. Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія. З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку органів дихання: диспное, бронхоспазм, риніт, набряк гортані, носова кровотеча, кровохаркання, задишка. З боку сечовидільної системи: набряки, цистит, уретрит, порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, гематурія. З боку шкірних покровів: алопеція, екзема, багатоформна ексудативна еритема, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотодерматит. Алергічні реакції: шкірні висипи, у тому числі еритематозна, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок. Інші: підвищене потовиділення, міалгія, м'язові посмикування, спрага, при тривалому застосуванні у великих дозах – вагінальна кровотеча.Взаємодія з лікарськими засобамиЗнижує ефективність урикозуричних лікарських засобів, посилює дію антикоагулянтів, антиагрегантів, фібринолітиків, етанолу, побічні ефекти глюкокортикостероїдів та мінералокортикостероїдів, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних лікарських засобів та діуретиків. Кетопрофен фармацевтично несумісний із розчином трамадолу. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію. Спільний прийом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок та розвитку шлунково-кишкових кровотеч, до збільшення ризику розвитку порушень функцій нирок. Одночасне призначення з пероральними антикоагулянтами, гепарином, антиагрегантами, тромболітиками, цефоперазоном, цефамандолом та цефотетаном підвищує ризик розвитку кровотеч. Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів (необхідний перерахунок дози). Індуктори мікросомального окиснення у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, фенілбутазон, рифампіцин, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. Спільне призначення з вальпроєвою кислотою спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує концентрацію у плазмі верапамілу та ніфедипіну, препаратів літію, метотрексату. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиРектально. Супозиторії вводять глибоко у пряму кишку. Пацієнтам призначають по 1 супозиторію 100 мг 1-2 рази на день. Максимальна добова доза препарату Кетопрофен не повинна перевищувати 200 мг.ПередозуванняСимптоми: можлива поява сонливості, нудоти, блювання, біль у животі, кровотеч, порушень функції печінки та нирок. Лікування: симптоматична терапія. При випадковому проковтуванні - промивання шлунка та/або активоване вугілля та/або інші сорбенти.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування лікарським препаратом Кетопрофен необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. При порушенні функції нирок та печінки необхідно зниження дози та ретельне спостереження. Слід бути обережним при призначенні препарату хворим з виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати найменшу ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. При одночасному застосуванні кетопрофену та варфарину, а також кумаринових антикоагулянтів або солей літію пацієнти повинні перебувати під суворим наглядом лікаря. Прийом лікарського препарату Кетопрофен може маскувати ознаки інфекційного захворювання. У разі розвитку порушень з боку органів зору необхідна консультація офтальмолога. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: кетопрофен 100 мг; допоміжні речовини: лудипрес ((лактози моногідрат), повідон К30 (колідон 30), кросповідон (колідон CL)), крохмаль картопляний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат. По 20 пігулок у флакон темного скла, закупорений кришкою. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаАбсорбція – швидка, біодоступність – понад 90%. Зв'язок із білками плазми – 99%. Мінімальна ефективна концентрація визначається через 45-60 хв. При пероральному прийомі таблеток кетопрофену максимальна концентрація препарату в плазмі досягається через 1 годину. Терапевтична концентрація в синовіальній рідині зберігається 6-8 годин. У значній кількості не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Практично повністю метаболізується у печінці шляхом глюкуронування, має ефект "першого проходження" через печінку. Виводиться нирками (головним чином у вигляді глюкуроніду кетопрофену) та кишечником (1%). Період напіввиведення – 1,6-1,9 год. Не кумулює.ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний препарат, надає протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дії, пов'язані з придушенням активності циклооксигеназ 1 та 2, що регулюють синтез простагландинів та брадикініну; стабілізує лізосомальні мембрани. Не надає негативного впливу стан суглобового хряща.Показання до застосуванняЗапальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерєва (анкілозуючий спондиліт), подагричний артрит, остеоартроз. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає. Больовий синдром: міалгія, оссалгія, невралгія, тендиніт, артралгія, бурсит, радикуліт, аднексит, отит, головний та зубний біль, при онкологічних захворюваннях; посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням, альгодисменорея.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кетопрофену та інших компонентів препарату, а також до інших нестероїдних протизапальних засобів. Бронхіальна астма, риніт або кропив'янка в анамнезі, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших HПЗЗ. Виразкова хвороба шлунка та/або 12-палої кишки (стадія загострення), виразковий коліт (стадія загострення), хвороба Крона; гемофілія та інші порушення згортання крові; підтверджена гіперкаліємія; дивертикуліт, виразка, активна шлунково-кишкова кровотеча, запальні захворювання кишечника; декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування; тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок; дитячий вік (до 12 років); вагітність (III триместр), період грудного вигодовування. З обережністю: анемія, бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання та захворювання периферичних артерій, хронічна серцева недостатність, виразкова хвороба в анамнезі, дисліпідемія/гіперліпідемія, печінкова недостатність, гіпербілірубінемія, алкоголь ), артеріальна гіпертензія, набряки, захворювання крові (в т.ч. лейкопенія), стоматит, дегідратація, сепсис, цукровий діабет, анамнестичні дані про розвиток виразкового ураження шлунково-кишкового тракту, наявність інфекції Helicobacter pylori, тютюнопаління, алкоголізм, (наприклад, варфарин), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота), пероральними глюкокортикостероїдами (наприклад, преднізолон),селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, сертралін), тривале використання нестероїдних протизапальних засобів, тяжкі соматичні захворювання, літній вік, вагітність (I, II триместр).Вагітність та лактаціяУ третьому триместрі вагітності застосування кетопрофену протипоказане. У першому та другому триместрах вагітності призначення препарату можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації при прийомі препарату необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – диспепсія (нудота, діарея або запор, метеоризм, блювання, печія, зниження апетиту,); НПЗП-гастропатія, біль у животі, стоматит, порушення функції печінки; рідко – перфорація органів шлунково-кишкового тракту, загострення хвороби Крона, мелена, ясенна, шлунково-кишкова, гемороїдальна кровотеча. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, безсоння, сонливість, стомлюваність, збудження, нервозність, депресія, астенія; рідко - сплутаність або втрата свідомості, забудькуватість, мігрень, периферична невропатія; дуже рідко - галюцинації, дезорієнтація та розлад мови. З боку органів чуття: рідко – шум або дзвін у вухах, нечіткість зорового сприйняття, зміна смаку, кон'юнктивіт, зниження слуху, сухість слизової оболонки ока, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, вертіт. З боку ССС: рідко – тахікардія, артеріальна гіпертензія, периферичні набряки. З боку органів кровотворення: кетопрофен зменшує агрегацію тромбоцитів, транзиторне підвищення рівня ферментів печінки, рідко – агранулоцитоз, анемію, тромбоцитопенію, пурпуру, гемолітичну анемію, лейкопенію. З боку сечовидільної системи: рідко – порушення функції нирок, цистит, уретрит, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, гематурія (частіше розвиваються у людей, які тривалий час приймають НПЗП та діуретики). Алергічні реакції: часто - шкірні реакції (свербіж, кропив'янка); рідко – риніт, задишка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції, ексфоліативний дерматит. Інші: посилення потовиділення, рідко – кровохаркання, носова кровотеча, менометрорагія, м'язові посмикування, спрага, фотосенсибілізація.Взаємодія з лікарськими засобамиКетопрофен може послаблювати дію діуретиків та гіпотензивних засобів та посилювати дію пероральних гіпоглікемічних та деяких протисудомних препаратів (фенітоїн). Спільний прийом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, глюкокортикостероїдами, саліцилатами, етанолом, кортикотропіном підвищує ризик розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту. Одночасне призначення з антикоагулянтами, тромболітиками, антиагрегантами, а також цефоперазоном, цефамандолом, цефотетаном і моксалактамом підвищує ризик розвитку кровотеч. При одночасному прийомі нестероїдних протизапальних препаратів з діуретиками та інгібіторами АПФ збільшується ризик порушення функції нирок. Підвищує концентрацію у плазмі серцевих глікозидів, блокаторів повільних кальцієвих каналів, препаратів літію, циклоспорину, метотрексату. Нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати ефективність міфепрістону. Прийом НПЗП слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепрістону. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. Спільне призначення з вальпроатом натрію спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних ЛЗ (необхідний перерахунок дози). Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину під час або після їди по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на день. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю (не менше 100 мл) води або молока. Слід використовувати ефективну мінімальну дозу мінімально можливим коротким курсом.ПередозуванняПри передозуванні кетопрофеном, як і іншими нестероїдними протизапальними препаратами, можуть спостерігатися нудота, блювання, блювання з кров'ю, біль у животі, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок та ниркова недостатність. Специфічного антидоту немає. Лікування – симптоматичне. Вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою антагоністів Н2-рецепторів, інгібіторів протонної помпи та простагландинів. Показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКетопрофен можна запивати молоком або приймати з антацидними препаратами для зменшення частоти шлунково-кишкових розладів; антацидні препарати та молоко не впливають на всмоктування препарату. Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок, особливо у хворих похилого віку. При порушенні функції нирок і печінки необхідно зниження дози і ретельне спостереження. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. Прийом препарату може маскувати ознаки інфекційного захворювання. Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
231,00 грн
182,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: кетопрофен – 100,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 60,0 мг; крохмаль кукурудзяний – 44,2 мг; тальк – 8,0 мг; повідон - 5,0 мг; магнію стеарат – 1,6 мг; кремнію діоксид колоїдний – 1,2 мг; плівкова оболонка: суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу (60 %), тальк (20 %), титану діоксид (10,66 %), макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) (9 %), лак алюмінієвий на основі барвника індигокар ,34%) – 7,0 мг. 5, 10, 15 або 20 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної та фольги алюмінієвої. 20, 40 або 60 таблеток у банці з поліетилену високої щільності. 4 контурні осередкові упаковки по 5 таблеток, 2, 4 або 6 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток, 4 контурні осередкові упаковки по 15 таблеток, 1, 2 або 3 контурні осередкові упаковки по 20 таблеток або одна банка разом з інструкцією по застосуванню картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Кетопрофен легко абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), біодоступність – 90%. Зв'язок із білками плазми крові – 99%. При прийомі внутрішньо 100 мг кетопрофену максимальна концентрація (Сmах) у плазмі крові (10,4 мкг/мл) досягається через 1 годину 22 хв. Розподіл Кетопрофен на 99% зв'язується з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу становить 0,1 л/кг. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину і досягає концентрації, що дорівнює 30% від концентрації в плазмі крові. Концентрація кетопрофену в синовіальній рідині стабільна (зберігається до 30 годин), внаслідок чого на тривалий час зменшується больовий синдром та скутість суглобів. Плазмовий кліренс кетопрофену становить приблизно 0,08 л/кг/год. Метаболізм та виведення Кетопрофен піддається інтенсивному метаболізму при дії мікросомальних ферментів печінки, період напіввиведення (Т1/2) не перевищує 2 год. Активних метаболітів кетопрофену немає. Кетопрофен зв'язується з глюкуроновою кислотою та виводиться з організму у вигляді глюкуроніду нирками (60-80%) за 24 години. Не має кумулятивних властивостей, завдяки швидкому і досить повному виведенню. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності більшість кетопрофену виводиться через кишечник. При прийомі високих доз печінковий кліренс також зростає. Через кишечник виводиться до 40% кетопрофену. У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс кетопрофену знижений, проте корекція доз потрібна лише у разі тяжкого ступеня ниркової недостатності. Пацієнти з порушенням функції печінки У пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності плазмова концентрація кетопрофену збільшена вдвічі (ймовірно, за рахунок високого рівня незв'язаного активного кетопрофену внаслідок гіпоальбумінемії); таким пацієнтам необхідно призначати препарат у мінімальній терапевтичній дозі. Пацієнти похилого віку У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену протікають повільніше, що має клінічне значення лише для пацієнтів із тяжким ступенем ниркової недостатності.ФармакодинамікаКетопрофен має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Кетопрофен блокує дію циклооксигенази-1 і циклооксигенази-2 (ЦОГ-1 і ЦОГ-2) і частково ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі і в центральній нервовій системі (ЦНС), найімовірніше, у гіпоталамусі), викликає значне гальмування активності нейтрофілів у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Кетопрофен стабілізує ліпосомальні мембрани in vitro та in vivo, при високих концентраціях in vitro пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща. Протизапальний ефект настає до кінця першого тижня прийому.Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі: запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит; серонегативні артрити: анкілозуючий спондилоартрит – хвороба Бехтерева, псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера); подагричний артрит; остеоартроз; тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт; больовий синдром, у тому числі слабкий, помірний та виражений: головний біль; зубний біль; посттравматичний та післяопераційний больовий синдром; больовий синдром при онкологічних захворюваннях; отит; Альгодисменорея. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); риніт або кропив'янка в анамнезі, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення; виразковий коліт, хвороба Крона; гемофілія та інші порушення згортання крові; дитячий вік (до 15 років); тяжкий ступінь печінкової недостатності; тяжкий ступінь ниркової недостатності (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв); декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аорто-коронарного шунтування; шлунково-кишкові, цереброваскулярні та інші кровотечі (або підозра на кровотечу); прогресуючі захворювання нирок, дивертикуліт, активні захворювання печінки, запальні захворювання кишечника, підтверджена гіперкаліємія; непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; хронічна диспепсія; ІІІ триместр вагітності; період грудного вигодовування. З обережністю: анемія, бронхіальна астма в анамнезі, клінічно виражені серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання та захворювання периферичних артерій, дисліпідемія, прогресуючі захворювання печінки, печінкова недостатність, гіпербілірубінемія, алкогольний цироз печінки, К3 хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, захворювання крові, дегідратація, цукровий діабет, анамнестичні дані про розвиток виразкового ураження ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, тяжкі соматичні захворювання, сепсис, набряки, стоматит, літній вік, куріння, супутня терапія ), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліцилової кислотою), глюкокортикостероїдами для прийому внутрішньо (наприклад, преднізолоном),селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, сертраліном), тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів; пацієнти похилого віку, які приймають діуретики; пацієнти із зменшенням об'єму циркулюючої крові.Вагітність та лактаціяВагітність Інгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику аборту мимовільного і формування пороків серця (близько 1-1,5%). Застосування препарату вагітними жінками у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише у випадку, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода. Протипоказано застосування препарату Кетопрофен у вагітних жінок у III триместрі вагітності через можливий вплив на тонус матки та/або передчасного закриття артеріальної протоки, можливого збільшення часу кровотечі, розвитку маловоддя та ниркової недостатності. Період грудного вигодовування За необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Нестероїдні протизапальні засоби можуть впливати на фертильність і не рекомендуються до застосування жінкам, які планують вагітність.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥ 1/10; часто від ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко від ≥1/10000 до <1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – агранулоцитоз, анемія, геморагічна анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія. Високі дози кетопрофену можуть інгібувати агрегацію тромбоцитів, пролонгуючи тим самим час кровотечі, і спричинити носову кровотечу та утворення гематом. Порушення з боку імунної системи: нечасто – реактивність дихальної системи, включаючи бронхіальну астму та її загострення; бронхоспазм або задишка (особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів); дуже рідко – ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, збудження, нервозність, депресія, астенія; рідко - сплутаність або втрата свідомості, забудькуватість, порушення пам'яті, мігрень, периферична невропатія, запаморочення. Порушення з боку зору: рідко – нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт, сухість слизової оболонки ока, біль у власних очах, гіперемія кон'юнктиви. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – шум у вухах, зниження слуху, вертиго. Порушення з боку серця: частота невідома – серцева недостатність; рідко – тахікардія. Порушення з боку судин: нечасто – підвищення артеріального тиску; частота невідома – вазодилатація. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – кровохаркання, задишка, фарингіт, риніт, бронхоспазм (особливо у пацієнтів з гіперчутливістю до НПЗП), набряк гортані (ознаки анафілактичної реакції); рідко – загострення бронхіальної астми. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – НПЗП-гастропатія, біль у животі, диспепсія (нудота, блювання, печія, метеоризм, зниження апетиту, діарея); нечасто – стоматит; рідко – ерозивно-виразкові ураження; дуже рідко – кровотечі та перфорація шлунково-кишкового тракту, зміна смаку. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит, підвищення активності “печінкових” трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто - шкірний висип (в т. ч. еритематозна кропив'янка), свербіж шкіри; рідко – ексфоліативний дерматит; частота невідома - бульозний висип, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – набряковий синдром; рідко – цистит, уретрит, порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром; дуже рідко – гематурія. Інші: нечасто – набряки, посилення потовиділення; рідко – носова кровотеча, міалгія, м'язові посмикування, задишка, спрага, фотосенсибілізація, при тривалому застосуванні у великих дозах – вагінальна кровотеча.Взаємодія з лікарськими засобамиКетопрофен може послаблювати дію урикозуричних лікарських засобів, діуретиків та гіпотензивних засобів та посилювати дію гіпоглікемічних препаратів для прийому внутрішньо та деяких протисудомних препаратів (фенітоїн). Спільне застосування з іншими нестероїдними протизапальними засобами, саліцилатами, глюкокортикостероїдами, етанолом підвищує ризик розвитку небажаних явищ з боку ШКТ. Одночасне застосування з антикоагулянтами (гепарин, варфарин), тромболітиками, антиагрегантами (тіклопідін, клопідогрел), пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотеч. Одночасне застосування з солями калію, калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, нестероїдними протизапальними засобами, низькомолекулярними гепаринами, циклоспорином, такролімусом і триметопримом підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Кетопрофен підвищує концентрацію у плазмі крові серцевих глікозидів, блокаторів "повільних" кальцієвих каналів, препаратів літію, циклоспорину, метотрексату та дигоксину. Кетопрофен збільшує токсичність метотрексату та нефротоксичність циклоспорину. Одночасне застосування з пробенецидом значно знижує кліренс кетопрофену у плазмі крові. Поєднане застосування з глюкокортикостероїдами та іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2) збільшує ймовірність виникнення побічних ефектів (зокрема, з боку ШКТ). Нестероїдні протизапальні засоби можуть зменшувати ефект міфепристону. Прийом НПЗП слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепрістону.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетку слід ковтати повністю під час або після їди, запиваючи водою або молоком (об'єм рідини не менше 100 мл). Зазвичай препарат призначають дорослим та дітям старше 15 років. Запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату 1 таблетка (100 мг) 2 рази на день. Больовий синдром, у тому числі слабкий, помірний та виражений 1 таблетка (100 мг) 2 рази на день. Літні пацієнти Пацієнтам похилого віку слід приймати Кетопрофен, починаючи з мінімально рекомендованої дози. Максимальна добова доза кетопрофену становить 200 мг. Не рекомендується перевищувати максимальну добову дозу. З метою зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту, пацієнтам з факторами ризику рекомендується одночасно призначати прийом інгібіторів протонної помпи.ПередозуванняМожливі симптоми Як і у разі інших нестероїдних протизапальних засобів, при передозуванні кетопрофену можуть відзначатися нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок та ниркова недостатність. При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля. Лікування Симптоматичне. Вплив кетопрофену на ШКТ можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи) та простагландинів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід поєднувати прийом препарату Кетопрофен з іншими НПЗЗ та/або інгібіторами ЦОГ-2. При тривалому застосуванні НПЗП необхідно періодично оцінювати клінічний аналіз крові, контролювати функцію нирок та печінки, особливо у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), проводити аналіз калу на приховану кров. Необхідно бути обережними і частіше контролювати артеріальний тиск при застосуванні препарату Кетопрофен для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, серцево-судинними захворюваннями, які призводять до затримки рідини в організмі. У разі погіршення стану необхідно припинити прийом препарату. При виникненні порушень органу зору застосування препарату Кетопрофен слід негайно припинити. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, кетопрофен може маскувати симптоми інфекційно-запальних захворювань. У разі виявлення ознак інфекції або погіршення самопочуття на фоні застосування препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. У пацієнтів, які одночасно приймають антиагреганти, антикоагулянти, глюкокортикостероїди, підвищується ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч, ульцерації. За наявності в анамнезі протипоказань з боку шлунково-кишкового тракту (кровотечі, перфорація, виразкова хвороба), проведенні тривалої терапії та застосуванні високих доз препарату Кетопрофен пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря. У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі або виразкового ураження, застосування препарату Кетопрофен слід припинити. Застосування кетопрофену протипоказане пацієнтам із шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки можливе загострення цих захворювань. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, кетопрофен може інгібувати агрегацію тромбоцитів і збільшувати час кровотечі за рахунок інгібування синтезу простагландинів. У зв'язку з цим застосування Кетопрофену у пацієнтів, які одночасно приймають препарати, що впливають на систему гемостазу (наприклад, варфарин, похідні кумарину,гепарини) не рекомендується. Застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів може бути пов'язане з ризиком розвитку артеріальних тромбозів (інфаркт міокарда, інсульт). Даних для уникнення такого ризику для кетопрофену недостатньо. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, кетопрофен може призводити до підвищення концентрації креатиніну та азоту в плазмі крові. Як і інші інгібітори синтезу простагландинів, Кетопрофен може негативно впливати на сечовидільну систему, що може призвести до розвитку гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому та гострої ниркової недостатності. Через важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід виявляти особливу обережність при застосуванні препарату Кетопрофен при лікуванні пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю, а також літніх пацієнтів, які приймають діуретики, та пацієнтів, у яких з якоїсь причини спостерігається зменшення об'єму циркулюючої крові. . Застосування препарату Кетопрофен слід припинити перед великим хірургічним втручанням. Як і при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, на тлі терапії Кетопрофеном може спостерігатися невелике скороминуще підвищення активності "печінкових" трансаміназ. У разі значного підвищення відповідних показників застосування препарату слід припинити. Препарат Кетопрофен слід обережно застосовувати пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, застійною серцевою недостатністю, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями. Пацієнтам з факторами ризику серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, цукровий діабет, куріння) також слід застосовувати Кетопрофен з обережністю. Кетопрофен може впливати на жіночу фертильність, тому пацієнткам з безпліддям (у тому числі таким, що проходять обстеження) не рекомендується застосовувати препарат. Є дані про виникнення поодиноких випадків шкірних реакцій (таких як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів. При перших проявах висипу на шкірі, ураженні слизових оболонок або інших ознаках алергічної реакції слід негайно припинити прийом препарату Кетопрофен і звернутися до лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про негативний вплив кетопрофену в дозах, що рекомендуються, на здатність до керування автомобілем або роботу з механізмами немає. Водночас, пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату виникають сонливість, запаморочення або інші неприємні відчуття з боку нервової системи, включаючи порушення зору, слід утриматися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Дозування: 2. 5 % Фасування: N1 Форма випуску: гель Діюча речовина: Кетопрофен. .
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 гр. активна речовина: кетопрофен 5,0 г; допоміжні речовини: карбомер (карбопол) 1,5 г; етанол (спирт етиловий) 96% 32,0 г; троламін (тріетаноламін) 6,7 г; лаванди олія 0,1 г; вода очищена до 100г. По 30 г у туби алюмінієві або туби ламінатні. Кожну тубу з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвний або з жовтуватим відтінком гель.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні всмоктується дуже повільно і майже кумулює в організмі. Біодоступність кетопрофену – близько 5%. Після зовнішнього застосування у дозі 50-150 мг концентрація у плазмі через 5-8 годин – 0,08-0,15 мкг/мл.ФармакодинамікаКетопрофен - нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), надає місцеву протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дії, пов'язані з придушенням активності циклооксигенази-1 (ЦОГ-1) та циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що регулюють синтез простагланди (P). При суглобовому синдромі викликає послаблення артралгії у спокої та під час руху, зменшення "ранкової скутості" та припухлості суглобів. Кетопрофен не має катаболічного впливу на суглобовий хрящ.Показання до застосуванняГострі та хронічні запальні захворювання опорно-рухового апарату (суглобовий синдром при загостренні подагри, ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, остеохондроз з корінковим синдромом, радикуліт, запальне ураження зв'язувань та сухож. М'язові болі ревматичного та неревматичного походження. Посттравматичне запалення м'яких тканин та опорно-рухового апарату (пошкодження та розриви зв'язок, забиття). Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших нестероїдних протизапальних препаратів, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП (в т.ч. в анамнезі) садна, рани) у місці передбачуваного нанесення, вагітність III триместр та період лактації, дитячий вік (до 6 років). З обережністю: ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, виражені порушення функції нирок та печінки, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, вагітність І-ІІ триместр, печінкова порфірія, літній вік, дитячий вік від 6 до 12 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування препарату в І та ІІ триместрі можливе лише після консультації з лікарем, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування у період лактації не рекомендується.Побічна діяМісцеві реакції: алергічний дерматит, екзема, гіперемія шкіри, фотодерматит, бульозний дерматит, висип, пурпура. Системні реакції: кропив'янка, генералізований шкірний висип, набряки, фотосенсибілізація.Взаємодія з лікарськими засобамиДля цієї лікарської форми даних немає.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям з 12 років наносять невелику кількість гелю (3-5 см) 2-3 рази на день тонким шаром, з подальшим тривалим та обережним втиранням у запалені або болючі ділянки тіла. Дітям з 6 до 12 років наносять не більше 1-2 см препарату не частіше ніж 2 рази на день. Тривалість курсу лікування має перевищувати 14 днів без консультації лікаря. Можна використовувати при фонофорезі.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити тільки на непошкоджені ділянки шкіри, уникаючи попадання на відкриті рани, очі та слизові оболонки. Після аплікації необхідно вимити руки. Не застосовувати з оклюзійними пов'язками. Перед використанням гелю пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок, шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі, бронхіальною астмою, хронічною серцевою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Данних нема.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаІван-чай трава (кіпрів). В упаковці 20 фільтр-пакетиків по 1,5 г.Фармакотерапевтична групаЦілющі властивості кипрію (Іван-чаю) обумовлені унікальним співвідношенням біологічно активних речовин у складі рослини: завдяки дубильним речовинам кипрей має в'язкі та антисептичні властивості, стимулює кровообіг; слизу дають м'яку обволікаючу та спазмолітичну дію, знімають судому; флавоноїди сприяють поліпшенню метаболізму, мають сечогінну та гепатопротекторну дію; алкалоїди у складі скріпа забезпечують знеболюючий ефект; кипрей насичений цілим комплексом вітамінів, мікро- та макроелементів (вітамін С, залізо, калій, магній, бір, кумарини).Показання до застосуванняпри захворюваннях шлунково-кишкового тракту (порушення метаболізму, запори, нетравлення шлунка, коліт, гастрит, виразка шлунка, запалення слизових шлунково-кишкового тракту, кровотечі); Іван-чай має м'яку в'яжучу і обволікаючу дію, знімає біль і запалення. при гострих та хронічних запаленнях сечоводів та сечового міхура, аденомі передміхурової залози, простатиті; Регулярний прийом чаю з кипрію допоможе уповільнити збільшення простати, зняти запалення та біль. У деяких випадках, чоловікам, які страждають на аденому простати і приймають Іван-чай, навіть вдається уникнути операції. Корисний Іван-чай і післяопераційний період, т.к. сприяє швидкому відновленню. для зняття втоми (безсоння, занепад сил, синдром хронічної втоми, головний біль); Здавна відомо про заспокійливі властивості Іван-чаю. Іван-чай благотворно впливає на ЦНС людини, допомагає зняти напругу та втому, позбутися головного болю, перемогти безсоння. для зміцнення імунітету; Трава іван-чай – справжній рекордсмен за вмістом вітаміну С. Науково доведено, що в ньому міститься більше вітаміну С, ніж у цитрусових чи чорній смородині. Іван чай незамінний помічник імунітету будь-якої пори року: у холоди теплий ароматний напій допоможе зігрітися і вберегтися від застудних та вірусних захворювань, у періоди міжсезоння заповнить нестачу вітамінів в організмі, додасть бадьорості та сил. Під час хвороби відвар іван-чаю допоможе активізувати захисні сили організму, забезпечить необхідний баланс вітамінів та мікроелементів, прискорить процес одужання. Іван-чай можна використовувати для полоскання горла при ангіні, ларингіті та ін. для покращення самопочуття.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад (на 1супозиторій): активні компоненти: Calendula officinalis (Calendula) (календула оффіциналіс (календула)) C3 – 0,5г; допоміжні компоненти: ланолін безводний – 0,08 г; олія какао до 1,5 г. Супозиторії ректальні гомеопатичні. По 6 супозиторіїв у контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки.
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 г: Активна речовина: Кетопрофен 50 мг. Допоміжні речовини: карбомер, етанол 96%, олія лавандова, макрогол, діетаноламін до pH 5.0 - 7.5, вода очищена. 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне пропіонової кислоти. Чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Виражена аналгетичну дію кетопрофену обумовлена двома механізмами: периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів) і центральним (обумовленим інгібуванням синтезу простагландинів у центральній і периферичній нервовій системі, а також дією на біологічну активність інших нейротропних субстанцій, що грають ключову роль мозку). Крім того, кетопрофен має антибрадикінінову активність, стабілізує лізосомальні мембрани, викликає значне гальмування активності нейтрофілів у хворих з ревматоїдним артритом. Пригнічує агрегацію тромбоцитів.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо та ректальному введенні кетопрофен добре абсорбується із ШКТ. C max ;у плазмі при прийомі внутрішньо досягається через 1-5 год (залежно від лікарської форми), при ректальному введенні - через 45-60 хв, внутрішньом'язовому введенні - через 20-30 хв, внутрішньовенному введенні - через 5 хв. Зв'язування із білками плазми становить 99%. Внаслідок вираженої ліпофільності швидко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Css; у плазмі крові та спинномозковій рідині зберігається від 2 до 18 год. Кетопрофен добре проникає в синовіальну рідину, де його концентрація через 4 години після прийому перевищує таку в плазмі. Метаболізується шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою та меншою мірою за рахунок гідроксилювання. Виводиться головним чином нирками та значно меншою мірою через кишечник. T1/2; кетопрофену з плазми після прийому внутрішньо становить 1.5-2 год, після ректального введення - близько 2 год, після внутрішньом'язового введення - 1.27 год, після внутрішньовенного введення - 2 год.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняСуглобовий синдром (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, подагра); симптоматичне лікування запально-дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату (періартрит, артросиновіт, тендиніт, тендосиновіт, бурсит, люмбаго), болі в хребті, невралгії, міалгії. Неускладнені травми, зокрема спортивні, вивихи, розтягнення або розрив зв'язок та сухожилля, забиття, посттравматичні болі. У складі комбінованої терапії запальних захворювань вен, лімфатичних судин, лімфовузлів (флебіт, перифлебіт, лімфангіїт, поверхневий лімфаденіт).Протипоказання до застосуванняДля прийому внутрішньо: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, "аспіринова тріада", виражені порушення функції печінки та/або нирок; ІІІ триместр вагітності; вік до 15 років (для пігулок ретард); підвищена чутливість до кетопрофену та саліцилатів. Для ректального застосування: проктит та кровотечі з прямої кишки в анамнезі. Для зовнішнього застосування: мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування у III триместрі вагітності. У І та ІІ триместрах вагітності застосування кетопрофену можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування кетопрофену у період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити. Застосування у дітей Протипоказаний у віці до 15 років (для таблеток ретард).Побічна діяЗ боку травної системи: ; болі в епігастральній ділянці, нудота, блювання, запор або діарея, анорексія, гастралгії, порушення функції печінки; рідко – ерозивно-виразкові ураження ШКТ, кровотечі та перфорації ШКТ. З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, шум у вухах, сонливість. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок. Алергічні реакції: ;шкірний висип; рідко – бронхоспазм. Місцеві реакції: при застосуванні у формі свічок можливі подразнення слизової оболонки прямої кишки, хвороблива дефекація; при застосуванні у формі гелю - свербіж, шкірний висип у місці нанесення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кетопрофену з іншими НПЗЗ підвищується ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ та кровотеч; з антигіпертензивними засобами (в т.ч. з бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, діуретиками) – можливе зменшення їхньої дії; з тромболітиками – підвищення ризику розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою можливе зменшення зв'язування кетопрофену з білками плазми та збільшення його плазмового кліренсу; з гепарином, тиклопідином – підвищення ризику розвитку кровотеч; з препаратами літію – можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові до токсичної за рахунок зниження його ниркової екскреції. При одночасному застосуванні з діуретиками підвищується ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зменшення ниркового кровотоку, зумовленого пригніченням синтезу простагландинів, і на тлі гіповолемії. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу кетопрофену та його зв'язування з білками плазми; з метотрексатом – можливе посилення побічної дії метотрексату. При одночасному застосуванні варфарину можливий розвиток тяжких, іноді фатальних кровотеч.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від клінічної ситуації. Застосовують внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно (у вигляді інфузії), ректально або зовнішньо у відповідних лікарських формах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, захворюваннями ШКТ в анамнезі, диспептичними симптомами, одразу після серйозних хірургічних втручань. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функції печінки та нирок.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
264,00 грн
246,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКетопрофен – 150 мг. 20 пігулок в упаковці. Показання до застосуванняСуглобовий синдром (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, подагра).
229,00 грн
227,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Кетопрофен 100 мг. Допоміжні речовини: гіпролоза (клуцел LF) 2.4 мг, манітол (D-маніт) 21 мг, натрію кроскармелоза (примелоза) 5.4 мг, целюлоза мікрокристалічна 48.4 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 1 мг, маг. Склад оболонки: ;опадрай II білий 10 мг (полівініловий спирт 4 мг, титану діоксид 2.5 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 2.02 мг, тальк 1.48 мг). 20 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні. 20 шт. - банки темного скла (1); - пачки картонні. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; білого або майже білого кольору, круглі двоопуклі.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне пропіонової кислоти. Чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Виражена аналгетичну дію кетопрофену обумовлена двома механізмами: периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів) і центральним (обумовленим інгібуванням синтезу простагландинів у центральній і периферичній нервовій системі, а також дією на біологічну активність інших нейротропних субстанцій, що грають ключову роль мозку). Крім того, кетопрофен має антибрадикінінову активність, стабілізує лізосомальні мембрани, викликає значне гальмування активності нейтрофілів у хворих з ревматоїдним артритом. Пригнічує агрегацію тромбоцитів.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо та ректальному введенні кетопрофен добре абсорбується із ШКТ. C max ;у плазмі при прийомі внутрішньо досягається через 1-5 год (залежно від лікарської форми), при ректальному введенні - через 45-60 хв, внутрішньом'язовому введенні - через 20-30 хв, внутрішньовенному введенні - через 5 хв. Зв'язування із білками плазми становить 99%. Внаслідок вираженої ліпофільності швидко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Css; у плазмі крові та спинномозковій рідині зберігається від 2 до 18 год. Кетопрофен добре проникає в синовіальну рідину, де його концентрація через 4 години після прийому перевищує таку в плазмі. Метаболізується шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою та меншою мірою за рахунок гідроксилювання. Виводиться головним чином нирками та значно меншою мірою через кишечник. T1/2; кетопрофену з плазми після прийому внутрішньо становить 1.5-2 год, після ректального введення - близько 2 год, після внутрішньом'язового введення - 1.27 год, після внутрішньовенного введення - 2 год.Клінічна фармакологіяНПЗЗ.Показання до застосуванняСуглобовий синдром (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, подагра); симптоматичне лікування запально-дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату (періартрит, артросиновіт, тендиніт, тендосиновіт, бурсит, люмбаго), болі в хребті, невралгії, міалгії. Неускладнені травми, зокрема спортивні, вивихи, розтягнення або розрив зв'язок та сухожилля, забиття, посттравматичні болі. У складі комбінованої терапії запальних захворювань вен, лімфатичних судин, лімфовузлів (флебіт, перифлебіт, лімфангіїт, поверхневий лімфаденіт).Протипоказання до застосуванняДля прийому внутрішньо: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, "аспіринова тріада", виражені порушення функції печінки та/або нирок; ІІІ триместр вагітності; вік до 15 років (для пігулок ретард); підвищена чутливість до кетопрофену та саліцилатів. Для ректального застосування: проктит та кровотечі з прямої кишки в анамнезі. Для зовнішнього застосування: мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування у III триместрі вагітності. У І та ІІ триместрах вагітності застосування кетопрофену можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування кетопрофену у період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити. Застосування у дітей Протипоказаний у віці до 15 років (для таблеток ретард).Побічна діяЗ боку травної системи: ; болі в епігастральній ділянці, нудота, блювання, запор або діарея, анорексія, гастралгії, порушення функції печінки; рідко – ерозивно-виразкові ураження ШКТ, кровотечі та перфорації ШКТ. З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, шум у вухах, сонливість. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок. Алергічні реакції: ;шкірний висип; рідко – бронхоспазм. Місцеві реакції: при застосуванні у формі свічок можливі подразнення слизової оболонки прямої кишки, хвороблива дефекація; при застосуванні у формі гелю - свербіж, шкірний висип у місці нанесення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кетопрофену з іншими НПЗЗ підвищується ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ та кровотеч; з антигіпертензивними засобами (в т.ч. з бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, діуретиками) – можливе зменшення їхньої дії; з тромболітиками – підвищення ризику розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою можливе зменшення зв'язування кетопрофену з білками плазми та збільшення його плазмового кліренсу; з гепарином, тиклопідином – підвищення ризику розвитку кровотеч; з препаратами літію – можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові до токсичної за рахунок зниження його ниркової екскреції. При одночасному застосуванні з діуретиками підвищується ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зменшення ниркового кровотоку, зумовленого пригніченням синтезу простагландинів, і на тлі гіповолемії. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу кетопрофену та його зв'язування з білками плазми; з метотрексатом – можливе посилення побічної дії метотрексату. При одночасному застосуванні варфарину можливий розвиток тяжких, іноді фатальних кровотеч.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від клінічної ситуації. Застосовують внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно (у вигляді інфузії), ректально або зовнішньо у відповідних лікарських формах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, захворюваннями ШКТ в анамнезі, диспептичними симптомами, одразу після серйозних хірургічних втручань. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функції печінки та нирок.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 гр.: Діюча речовина: кеторолаку трометамін (кеторолаку трометамол) – 20 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь 300 мг, диметилсульфоксид 150 мг, карбомер 974Р 20 мг, метилпарагідроксибензоат натрію 1,8 мг, пропілпарагідроксибензоат натрію 0,2 мг, трометамін (трометамол) 15 мг, ,09%, рицини звичайного насіння олія 0,14%, ізопропілміристат 0,30%, діетилфталат 24,15%) 3 мг, етанол 50 мг, гліцерол 50 мг. Гель для зовнішнього застосування 2%. По 30 г або 50 г тубу з ламінованого алюмінію, забезпечену мембраною для контролю першого розтину. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний прозорий або напівпрозорий гель із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), має виражену аналгетичну та протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності циклооксигенази (ЦОГ) – ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що каталізує утворення простагландинів з арахідонової кислоти, які відіграють важливу роль у патогенезі болю, запалення та лихоманки. Кеторолак є рацемічну суміш [-]S і [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S формою. При місцевому застосуванні викликає ослаблення або зникнення болів у місці нанесення гелю, у тому числі болів у суглобах у спокої та при русі, зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів. Сприяє збільшенню обсягу рухів.Показання до застосуванняМісцеве застосування для усунення больового синдрому: при травмах (забій м'яких тканин, запалення м'яких тканин, у тому числі посттравматичного походження, пошкодження зв'язок, бурсит, тендиніт, епікондиліт, синовіт); при болях у м'язах (міалгія) та суглобах (артралгія), невралгії, радикуліті, ревматичних захворюваннях. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення інтенсивності болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до кеторолаку або до інших компонентів препарату; мокнучі дерматози, екзема, інфіковані або відкриті рани (у місці нанесення гелю); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (вказівки в анамнезі на бронхоспазм, кропивницю або риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти); вагітність (III триместр); період грудного вигодовування (лактації); дитячий вік до 16 років. З обережністю Загострення печінкової порфірії, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжка ниркова/печінкова недостатність, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (I та II триместр).Побічна діяМісцеві реакції: свербіж, кропив'янка, лущення. При появі будь-яких побічних реакцій слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем. При нанесенні гелю на великі ділянки шкіри не виключено розвиток системних побічних реакцій: печія, нудота, блювання, діарея, гастралгія, виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, підвищення активності «печінкових» трансаміназ; біль голови, запаморочення; затримка рідини; гематурія; алергічні реакції (анафілактичний шок, висипання на шкірі); тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, агранулоцитоз, подовження часу кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виключена фармакокінетична взаємодія з препаратами, що конкурують за зв'язок із білками плазми. Слід бути обережним при одночасному застосуванні кеторолаку з дигоксином, фенітоїном, препаратами літію, діуретиками, циклоспорином, метотрексатом, іншими нестероїдними протизапальними засобами, гіпотензивними та протидіабетичними засобами. Перед використанням гелю слід проконсультуватися з лікарем, якщо Ви застосовуєте ці засоби або знаходитесь під наглядом лікаря.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Перед нанесенням гелю вимити та висушити поверхню шкіри. Рівномірним тонким шаром завдати стовпчик гелю довжиною близько 1-2 см на область максимальної болісності 3-4 рази на добу. Нанесення препарату здійснюється м'якими масажними рухами, за допомогою яких відбувається розподіл гелю по шкірі над ураженою областю. Повторно використовувати препарат слід не раніше як за 4 години. Застосовувати препарат не більше 4 разів на добу. Не перевищувати вказану дозу. Якщо симптоми зберігаються або посилюються, або не спостерігається покращення після 10 днів використання препарату, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря. Не використовувати гель більше 10 днів без консультації лікаря.ПередозуванняВипадки передозування гелем не описані. При випадковому прийомі гелю всередину необхідно очистити шлунок (викликання блювоти, прийом активованого вугілля) і звернутися до лікаря. Подальше лікування, за необхідності, симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат рекомендується наносити лише на непошкоджені ділянки шкіри, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Слід уникати влучення гелю в очі та інші слизові оболонки. Не використовувати гель під повітронепроникними пов'язками. Після нанесення гелю вимити руки із милом. Щільно закривати тубу після використання гелю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 гр.: Діюча речовина: кеторолаку трометамін (кеторолаку трометамол) – 20 мг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь 300 мг, диметилсульфоксид 150 мг, карбомер 974Р 20 мг, метилпарагідроксибензоат натрію 1,8 мг, пропілпарагідроксибензоат натрію 0,2 мг, трометамін (трометамол) 15 мг, ,09%, рицини звичайного насіння олія 0,14%, ізопропілміристат 0,30%, діетилфталат 24,15%) 3 мг, етанол 50 мг, гліцерол 50 мг. Гель для зовнішнього застосування 2%. По 30 г або 50 г тубу з ламінованого алюмінію, забезпечену мембраною для контролю першого розтину. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний прозорий або напівпрозорий гель із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), має виражену аналгетичну та протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності циклооксигенази (ЦОГ) – ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що каталізує утворення простагландинів з арахідонової кислоти, які відіграють важливу роль у патогенезі болю, запалення та лихоманки. Кеторолак є рацемічну суміш [-]S і [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S формою. При місцевому застосуванні викликає ослаблення або зникнення болів у місці нанесення гелю, у тому числі болів у суглобах у спокої та при русі, зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів. Сприяє збільшенню обсягу рухів.Показання до застосуванняМісцеве застосування для усунення больового синдрому: при травмах (забій м'яких тканин, запалення м'яких тканин, у тому числі посттравматичного походження, пошкодження зв'язок, бурсит, тендиніт, епікондиліт, синовіт); при болях у м'язах (міалгія) та суглобах (артралгія), невралгії, радикуліті, ревматичних захворюваннях. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення інтенсивності болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до кеторолаку або до інших компонентів препарату; мокнучі дерматози, екзема, інфіковані або відкриті рани (у місці нанесення гелю); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (вказівки в анамнезі на бронхоспазм, кропивницю або риніт, спричинені прийомом ацетилсаліцилової кислоти); вагітність (III триместр); період грудного вигодовування (лактації); дитячий вік до 16 років. З обережністю Загострення печінкової порфірії, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжка ниркова/печінкова недостатність, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, вагітність (I та II триместр).Побічна діяМісцеві реакції: свербіж, кропив'янка, лущення. При появі будь-яких побічних реакцій слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем. При нанесенні гелю на великі ділянки шкіри не виключено розвиток системних побічних реакцій: печія, нудота, блювання, діарея, гастралгія, виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, підвищення активності «печінкових» трансаміназ; біль голови, запаморочення; затримка рідини; гематурія; алергічні реакції (анафілактичний шок, висипання на шкірі); тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, агранулоцитоз, подовження часу кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виключена фармакокінетична взаємодія з препаратами, що конкурують за зв'язок із білками плазми. Слід бути обережним при одночасному застосуванні кеторолаку з дигоксином, фенітоїном, препаратами літію, діуретиками, циклоспорином, метотрексатом, іншими нестероїдними протизапальними засобами, гіпотензивними та протидіабетичними засобами. Перед використанням гелю слід проконсультуватися з лікарем, якщо Ви застосовуєте ці засоби або знаходитесь під наглядом лікаря.Спосіб застосування та дозиТільки для зовнішнього застосування. Перед нанесенням гелю вимити та висушити поверхню шкіри. Рівномірним тонким шаром завдати стовпчик гелю довжиною близько 1-2 см на область максимальної болісності 3-4 рази на добу. Нанесення препарату здійснюється м'якими масажними рухами, за допомогою яких відбувається розподіл гелю по шкірі над ураженою областю. Повторно використовувати препарат слід не раніше як за 4 години. Застосовувати препарат не більше 4 разів на добу. Не перевищувати вказану дозу. Якщо симптоми зберігаються або посилюються, або не спостерігається покращення після 10 днів використання препарату, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря. Не використовувати гель більше 10 днів без консультації лікаря.ПередозуванняВипадки передозування гелем не описані. При випадковому прийомі гелю всередину необхідно очистити шлунок (викликання блювоти, прийом активованого вугілля) і звернутися до лікаря. Подальше лікування, за необхідності, симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат рекомендується наносити лише на непошкоджені ділянки шкіри, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Слід уникати влучення гелю в очі та інші слизові оболонки. Не використовувати гель під повітронепроникними пов'язками. Після нанесення гелю вимити руки із милом. Щільно закривати тубу після використання гелю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки. Активні компоненти: порошок листя кипрею вузьколистого, аскорбінова кислота, цукор молочний, кальцію стеарат, двоокис титану, метилцелюлоза, твін-80, барвник кислотний червоний, індиго-кармін. Пігулки 0, 205 р., 100 шт.Фармакотерапевтична групаМає протизапальну, заспокійливу і в'яжучу дію.Властивості компонентівІван-чай (кіпрей вузьколистий) містить білкові, дубильні, слизові оболонки, органічні кислоти, кумарини, флавонові та антоціанові сполуки, алкалоїди, вуглеводи, цукор, вітамін С (його втричі більше, ніж у плодах апельсина). Іван-чай (кіпрей вузьколистий) має протизапальну, заспокійливу та в'яжучу дію, тому його застосовують при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (при виразковій хворобі, гастритах та колітах) та неврозах. Іван-чай (кіпрей вузьколистий) є високоактивним протипухлинним засобом, що позитивно впливає на роботу серця. Іван-чай (кіпрій вузьколистий) виявляє антибактеріальну активність проти грамнегативних бактерій. В експерименті підтверджено седативну та протисудомну дію, подібну до дії аміназину.Показання до застосуванняС-авітаміноз; порушення обміну речовин; запалення вуха, горла, носа; шлунково-кишкові захворювання; анемія; головний біль; безсоння.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела аскорбінової кислоти, джерела флавоноїдів, дубильних речовин.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність та годування груддю.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та годуванні груддю протипоказане.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 2-3 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКвітки нігтів (календули лікарської).ХарактеристикаКалендула широко використовується у фармакології завдяки вмісту в квітках рослини великої кількості біологічно активних сполук - наприклад, каротиноїдів, флавоноїдів та вітамінів та ін. Фармакологічна дія: настій квіток календули має протизапальну, антисептичну та жовчогінну дію. Застосування: місцево – настій квіток календули застосовують для полоскань при запальних захворюваннях порожнини рота (стоматит, гінгівіт, пародонтит) та глотки (тонзиліт, фарингіт, ларингіт); внутрішньо - застосовують як жовчогінний засіб при хронічному холециститі, холангіті; ефективна при гастриті. Трава подрібненаРекомендуєтьсяДля реалізації населенню як біологічно активну добавку до їжі - джерела флавоноїдів, що містить ефірну олію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дози2 фільтр-пакети (по 1,5 г) залити 1 склянкою (200 мл) окропу, настояти 10-15 хвилин, процідити, віджати фільтр-пакет, довести обсяг отриманого настою кип'яченою водою до 200 мл. Приймати дорослим та дітям старше 14 років по ½ склянки настою 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіологічно активна добавка (БАД) до їжі. Чи не є лікарським засобом. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
233,00 грн
146,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: кеторолаку трометамін (кеторолаку трометамол) 30 мг. Допоміжні речовини: октоксинол – 0.07 мг, динатрію едетат – 1 мг, натрію хлорид – 4.35 мг, етанол – 0.115 мл, пропіленгліколь – 400 мг, натрію гідроксид – 0.725 мг, вода д/і – до 1 мл. 1 мл – ампули темного скла класу I (10) – блістери.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення; прозорий, безбарвний або світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне піролізин-карбоксилової кислоти. Має виражену аналгетичну дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо абсорбується із ШКТ. C max ;у плазмі крові досягається через 40-50 хв як після прийому внутрішньо, так і після внутрішньом'язового введення. Прийом їжі не впливає на абсорбцію. Зв'язування із білками плазми становить понад 99%. T1/2; - 4-6 год як після прийому внутрішньо, так і після внутрішньом'язового введення. Більше 90% дози виводиться із сечею, у незміненому вигляді – 60%; решта - через кишечник. У пацієнтів з порушеннями функції нирок та осіб старечого віку швидкість виведення знижується, T1/2; збільшується.Клінічна фармакологіяНПЗЗ з вираженою аналгетичну дію.Показання до застосуванняДля короткочасного усунення помірних і сильних болів різного генезу.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, наявність або підозра на шлунково-кишкову кровотечу та/або черепно-мозковий крововилив, порушення згортання крові в анамнезі, стани з високим ризиком кровотечі або неповного гемостазу, геморагічний діатез, помірні та виражені порушення функції вміст сироваткового креатиніну більше 50 мг/л), ризик розвитку ниркової недостатності при гіповолемії та дегідратації; "аспіринова тріада", бронхіальна астма, поліпи порожнини носа, ангіоневротичний набряк в анамнезі, профілактичне знеболювання перед операцією та під час операції, дитячий та підлітковий вік до 16 років, вагітність, пологи, лактація, підвищена чутливість до кеторолаку, ацетил .Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, під час пологів та в період лактації (грудного вигодовування). Кеторолак протипоказаний для застосування як засіб для премедикації, що підтримує анестезії та для знеболювання в акушерській практиці, оскільки під його впливом можливе збільшення тривалості першого періоду пологів. Крім того, кеторолак може пригнічувати скоротливість матки та кровообіг плода. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 16 років.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: рідко - брадикардія, зміни АТ, серцебиття, непритомність. З боку травної системи: можливі нудота, біль у животі, діарея; рідко - запор, метеоризм, відчуття переповнення шлунково-кишкового тракту, блювання, сухість у роті, спрага, стоматит, гастрит, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, порушення функції печінки. З боку ЦНС і периферичної нервової системи: можливі занепокоєння, головний біль, сонливість; рідко – парестезії, депресія, ейфорія, порушення сну, запаморочення, зміна смакових відчуттів, порушення зору, рухові порушення. З боку дихальної системи: рідко - порушення дихання, напади ядухи. З боку сечовидільної системи: рідко - почастішання сечовипускання, олігурія, поліурія, протеїнурія, гематурія, азотемія, гостра ниркова недостатність. З боку системи згортання крові: рідко - носові кровотечі, анемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, кровотечі з післяопераційних ран. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, набряки; рідко – олігурія, підвищення рівня креатиніну та/або сечовини у плазмі крові, гіпокаліємія, гіпонатріємія. Алергічні реакції: можливі свербіж шкіри, геморагічний висип; у поодиноких випадках – ексфоліативний дерматит, кропив'янка, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок, бронхоспазм, набряк Квінке, міалгії. Інші: можлива лихоманка. Місцеві реакції: біль у місці ін'єкції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кеторолаку з іншими НПЗЗ можливий розвиток адитивних побічних ефектів; з пентоксифіліном, антикоагулянтами (включаючи гепарин у низьких дозах) – можливе збільшення ризику кровотечі; з інгібіторами АПФ – можливе збільшення ризику розвитку порушень функції нирок; з пробенецидом – збільшуються концентрація кеторолаку у плазмі та період його напіввиведення; з препаратами літію - можливе зниження ниркового кліренсу літію та підвищення його концентрації у плазмі; з фуросемідом – зменшення його сечогінної дії. При застосуванні кеторолаку зменшується потреба у застосуванні опіоїдних аналгетиків з метою знеболювання.Спосіб застосування та дозиДорослим при пероральному прийомі - по 10 мг кожні 4-6 годин, у разі необхідності - по 20 мг 3-4 рази на добу. При внутрішньом'язовому введенні разова доза - 10-30 мг, інтервал між введеннями - 4-6 год. Максимальна тривалість застосування - 2 доби. Максимальні дози: при прийомі внутрішньо або внутрішньом'язовому введенні - 90 мг на добу; для пацієнтів з масою тіла до 50 кг, при порушеннях функції нирок, а також для осіб старше 65 років – 60 мг на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, хронічною серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією, у хворих з ерозивно-виразковими ураженнями ШКТ та кровотечами із ШКТ в анамнезі. Слід з обережністю застосовувати кеторолак у післяопераційному періоді у випадках, коли потрібний особливо ретельний гемостаз (у т.ч. після резекції передміхурової залози, тонзилектомії, у косметичній хірургії), а також у хворих похилого віку, т.к. період напіввиведення кеторолаку продовжується, а плазмовий кліренс може знижуватися. У цій категорії хворих рекомендується застосовувати кеторолак у дозах, близьких до нижньої межі терапевтичного діапазону. При появі симптомів ураження печінки, висипу на шкірі, еозинофілії кеторолак слід відмінити. Кеторолак не показаний для застосування при хронічному больовому синдромі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Якщо в період лікування кеторолаком з'являються сонливість, запаморочення, безсоння або депресія, необхідно дотримуватися особливої обережності під час занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
197,00 грн
180,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Кеторолаку трометамін – 30 мг; Допоміжні речовини: Пропіленгліколь - 400,00 мг; Етанол 95% – 115,00 мг; Натрію хлорид – 4,35 мг; Динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 1,00 мг; Октоксинол 10 (Тритон Х-100) - 0,07 мг; 1 М розчин гідроксиду натрію - до рН 7,0-8,0; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 30 мг/мл. По 1 мл у ампули із забарвленого скла. По 5 або 10 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки і плівки полімерної, або без плівки полімерної, або (попередньо виготовленої) формі з картону з комірками для укладання ампул. По 1 контурній комірковій упаковці або формі з картону з 10 ампулами або 2 контурні коміркові упаковки або форми з картону з 5 ампулами разом з інструкцією із застосування і ампульним скарифікатором або без ампуного скарифікатора в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи пофарбована рідина.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Біодоступність – повна та швидка. Після внутрішньом'язового введення 30 мг максимальна концентрація (Cmax) – 1,74-3,1 мкг/мл, 60 мг – 3,23-5,77 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації (ТCmax) – 15-73 хв та 30 -60 хв відповідно. Після внутрішньовенного введення у дозі 15 мг Cmax становить 1,96-2,98 мкг/мл, у дозі 30 мг – Cmax становить 3,69-5,61 мкг/мл. Розподіл Зв'язок із білками плазми – 99 %. Час досягнення рівноважної концентрації (Сss) – 24 години, Сss становить при внутрішньом'язовому введенні 15 мг 4 рази на добу – 0,65-1,13 мкг/мл, 30 мг – 1,29-2,47 мкг/мл. Об'єм розподілу – 0,15-0,33 л/кг. У пацієнтів з нирковою недостатністю обсяг розподілу кеторолаку може збільшуватися вдвічі, а обсяг розподілу його R-енантіомеру – на 20 %. Проникає у грудне молоко: після введення 10 мг кеторолаку Cmax у молоці досягається через 2 години і становить 7,3 нг/мл, через 2 години після введення другої дози кеторолаку (при використанні препарату 4 рази на добу) – становить 7,9 нг/мл л. Метаболізм Більше 50% введеної дози метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, що виводяться нирками, та р-гідроксикеторолак. Виводиться на 91% нирками, 6% – через кишечник. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) у пацієнтів з нормальною функцією нирок у середньому 5,3 години (3,5-9,2 години після внутрішньом'язового введення 30 мг). Т1/2 зростає у літніх пацієнтів та зменшується у молодих. Функція печінки не впливає на Т1/2. У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) Т1/2 становить 10,3-10,8 години, при більш вираженій нирковій недостатності – більше 13,6 год. Загальний кліренс при внутрішньом'язовому введенні 30 мг становить 0,023 л/год/кг, при внутрішньовенному введенні 30 мг – 0,03 л/кг/год. Кеторолак не виводиться при гемодіалізі.ФармакодинамікаКеторолак відноситься до нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), має виражену аналгетичну дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності циклооксигенази 1 (ЦОГ 1) та циклооксигенази 2 (ЦОГ 2), що каталізує утворення простагландинів (Pg) з арахідонової кислоти, які відіграють важливу роль у патогенезі болю, запалення та лихоманки. Кеторолак є рацемічну суміш [-]S і [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S формою. За силою аналгетичну дію можна порівняти з морфіном, значно перевершує інші НПЗП. Початок аналгетичної дії відзначається через 0,5 год, максимальний ефект досягається через 1-2 год і триває близько 4-6 год.Показання до застосуванняБольовий синдром сильної та помірної виразності: травми, зубний біль, біль у післяопераційному періоді, онкологічні захворювання, міалгія, артралгія, невралгія, радикуліт, вивихи, розтягнення, ревматичні захворювання. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент застосування, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якого компонента препарату; анамнестичні дані про напад бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти або іншого НПЗП (повне або неповне поєднання бронхіальної астми, поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗП); гіповолемія (незалежно від причини, що її викликала); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту на стадії загострення, пептичні виразки, кровотечі або високий ризик їх розвитку, гіпокоагуляція (у тому числі гемофілія), запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт); тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; тяжка ниркова недостатність (креатинін сироватки > 700 мкмоль/л), прогресуюче захворювання нирок; підтверджена гіпокаліємія; декомпенсована серцева недостатність; стан після аортокоронарного шунтування; препарат не застосовують для знеболювання перед та під час проведення хірургічних операцій через високий ризик кровотеч; внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього; підтверджена гіперкаліємія; вагітність, період пологів, період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю Гіперчутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів, бронхіальна астма, наявність факторів, що підвищують токсичність щодо шлунково-кишкового тракту (алкоголізм, куріння, холецистит); післяопераційний період; хронічна серцева недостатність (ХСН), ішемічна хвороба серця (ІХС), набряковий синдром, артеріальна гіпертензія; ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (креатинін сироватки 300-700 мкмоль/л); холестаз; сепсис; системна червона вовчанка; одночасний прийом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія, гіперліпідемія, цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; виразкові ураження ШКТ в анамнезі; наявність інфекції H. pylori; тяжкі соматичні захворювання; системні захворювання сполучної тканини; запальні захворювання кишечника поза загостренням;одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдних засобів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі клопідогрелю), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, парок) 65 років).Вагітність та лактаціяНе приймати препарат у період вагітності (несприятливий вплив на серцево-судинну систему плода – передчасне закриття артеріальної протоки), під час пологів, у ранньому післяпологовому періоді (інгібує синтез простагландинів, препарат може негативно вплинути на кровообіг плода та послабити скорочувальну діяльність матки, що підвищує ризик маткових кровотеч) та в період грудного вигодовування (препарат проникає у грудне молоко). При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані явища класифіковані відповідно до їх частоти розвитку таким чином: дуже часті (> 10 %), часті (> 1 % та < 10 %), нечасті (> 0,1 % та < 1 %) ), рідкісні (> 0,01% та Алергічні реакції: нечасті – анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість у грудній клітці). Місцеві реакції: часті – печіння чи біль у місці введення. З боку центральної нервової системи: дуже часті – головний біль; часті – запаморочення, сонливість, підвищене потовиділення; нечасті – тремор, незвичайні сновидіння, галюцинації, ейфорія, екстрапірамідні симптоми, вертиго, парестезія, депресія, безсоння, нервозність, патологічне мислення, втрата концентрації уваги, гіперкінез, затьмарення свідомості (ступор), асептичний менінгіт (лихоманка, ригідність м'язів шиї та/або спини), психоз, непритомні стани. З боку шкірних покровів: часті – свербіж, висип (включаючи макулопапульозний висип); нечасті - кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексфоліативний дерматит (лихоманка з ознобом або без, гіперемія, ущільнення або лущення хвороб). З боку сечовивідної системи: нечасті – гематурія, протеїнурія, затримка сечовипускання, олігурія, поліурія, прискорене сечовипускання, гостра ниркова недостатність, біль у попереку з або без гематурії та/або азотемії, інтерстиціальний нефрит, гіпонатріємія, синдром ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура). З боку травної системи: дуже часті – гастралгія, диспепсія, нудота; часті – діарея, запор, метеоризм, відчуття переповнення шлунка, блювання, стоматит; нечасті - підвищення або зниження апетиту, анорексія, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у тому числі з перфорацією та/або кровотечею - біль у животі, спазм або печіння в епігастральній ділянці, кров у калі або мелена, блювання з кров'ю або по типу «кавової гущі», нудота, печія), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит, полідипсія, сухість у роті; частота невідома – загострення виразкового коліту чи хвороби Крона. З боку органів кровотворення: часті – пурпури; нечасті – анемія, еозинофілія. З боку дихальної системи: нечасті – бронхоспазм або задишка, набряк легень, риніт, набряк гортані (утруднення дихання). З боку органів чуття: нечасті – порушення смаку, порушення зору (у тому числі нечіткість зорового сприйняття), зниження слуху, дзвін у вухах. З боку серцево-судинної системи: часті – підвищення артеріального тиску; нечасті - відчуття серцебиття, блідість шкірних покривів, непритомність, гіперемія; частота невідома - зниження артеріального тиску, серцева недостатність, інфаркт міокарда, інсульт. З боку системи гемостазу: нечасті – кровотеча із післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча. Інші: часті – набряки; нечасті – збільшення маси тіла, лихоманка, інфекції, астенія, підвищене потовиділення, набряк язика; частота невідома – підвищення концентрації сечовини та креатиніну у плазмі крові.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування кеторолаку з іншими НПЗЗ, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном, препаратами кальцію збільшує ризик виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Одночасне застосування з парацетамолом підвищує нефротоксичність кеторолаку, з метотрексатом підвищує гепато- та нефротоксичність. Не використовувати одночасно з парацетамолом більше 2 днів. Спільне застосування кеторолаку та метотрексату можливе лише при використанні низьких доз останнього та контролі його концентрації у плазмі крові. При призначенні коїться з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (зокрема препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичності. Пробенецид зменшує плазмовий кліренс та обсяг розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію у плазмі крові та збільшує період його напіввиведення. Одночасне застосування з антикоагулянтами – похідними кумарину та індандіолу, гепарином, тромболітиками (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантними лікарськими засобами, цефалоспоринами, вальпроєвою кислотою та ацетилсаліциловою кислотою підвищує ризик розвитку кровотечі. Знижує ефект гіпотензивних та діуретичних лікарських засобів (знижує синтез простагландинів у нирках). Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку та підвищують його концентрацію у плазмі крові. При комбінуванні з опіоїдними аналгетиками дози останніх можуть бути значно знижені. Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів (необхідний перерахунок дози). Підвищує концентрацію у плазмі крові верапамілу та ніфедипіну. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату. Не рекомендується одночасне застосування з солями літію, пентоксифіліном, зидовудином, дигоксином, такролімусом, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, антацидами, міфепристоном. Препарат не можна змішувати в одному шприці з морфіну сульфатом, меперидину гідрохлоридом, прометазину гідрохлоридом або гідроксизину гідрохлоридом (кеторолак осаджується з розчину). Фармацевтично несумісний із розчином трамадолу, препаратами літію.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово, внутрішньовенно. Препарат призначений для короткочасного застосування. Препарат вводять внутрішньовенно струминно протягом не менше 15 с або внутрішньом'язово повільно, глибоко в сідничний м'яз, мінімально ефективних дозах мінімально коротким курсом. При необхідності одночасно можна додатково застосовувати опіоїдні аналгетики у зменшених дозах. Разові дози при одноразовому введенні: пацієнти від 16 до 65 років та масою тіла понад 50 кг – 60 мг (2 мл) внутрішньом'язово або 30 мг (1 мл) внутрішньовенно; пацієнти старше 65 років, або з нирковою недостатністю (креатинін сироватки 170-442 мкмоль/л), або з масою тіла менше 50 кг – 30 мг (1 мл) внутрішньом'язово або 15 мг (0,5 мл) внутрішньовенно. Дози при багаторазовому введенні: пацієнти віком від 16 до 65 років та масою тіла понад 50 кг – 30 мг (1 мл) внутрішньом'язово або внутрішньовенно за потреби кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 90 мг (3 мл); пацієнтам старше 65 років, або з нирковою недостатністю (креатинін сироватки 170-442 мкмоль/л), або з масою тіла менше 50 кг – 15 мг (0,5 мл) внутрішньом'язово або внутрішньовенно за потреби кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг (2 мл). Максимальна тривалість лікування не повинна перевищувати 2 днів. При переході з парентерального введення препарату на пероральне застосування сумарна добова доза обох лікарських форм у день переведення не повинна перевищувати 90 мг для пацієнтів до 65 років та 60 мг для пацієнтів віком від 65 років або з нирковою недостатністю, або з масою тіла менше 50 кг. При цьому доза препарату в таблетках на день переходу не повинна перевищувати 30 мг.ПередозуванняСимптоми: біль у животі, нудота, блювання, ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз. Лікування: специфічного антидоту не існує, рекомендується промивання шлунка, введення адсорбентів (активоване вугілля) та симптоматична терапія (підтримка життєво важливих функцій організму). Кеторолак не виводиться достатньо за допомогою діалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред призначенням препарату необхідно з'ясувати питання щодо попередньої алергії на кеторолак або інші нестероїдні протизапальні засоби. Через ризик розвитку алергічних реакцій запровадження першої дози проводять під ретельним наглядом лікаря. Гіповолемія збільшує ризик розвитку нефротоксичних побічних реакцій. При необхідності можна застосовувати з опіоїдними анальгетиками. Не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації, підтримки анестезії. При сумісному прийомі з іншими нестероїдними протизапальними засобами можуть спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску. Ризик розвитку лікарських ускладнень зростає при подовженні лікування (у пацієнтів із хронічними болями) та підвищенні дози препарату. Для зниження ризику розвитку НПЗП-гастропатії застосовують антацидні лікарські засоби, мізопростол, омепразол. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей - 100 мл: Діюча речовина: Фраміцетину сульфат – 1,25 г, що відповідає 800 000 ОД; Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат, хлорид натрію, натрію цитрат, лимонної кислоти моногідрат, вода очищена. Спрей назальний 1,25%. По 15 мл поліетиленові світлонепроникні флакони з розпилюючим наконечником з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується. По 1 флакон разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора безбарвна чи практично безбарвна рідина.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик із групи аміноглікозидів.ФармакодинамікаАнтибіотик із групи аміноглікозидів для місцевого застосування в отоларингології. Діє бактерицидно. Активний щодо більшості грампозитивних та грамнегативних бактерій (Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus influenzae), що викликають розвиток інфекційних процесів у верхніх відділах дихальних шляхів.Показання до застосуванняУ складі комбінованої терапії при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх відділів дихальних шляхів, у т.ч. риніти; ринофарингіти; синусити (за відсутності пошкоджень перегородок). Профілактика та лікування запальних процесів після оперативних втручань.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фраміцетину та інших антибіотиків із групи аміноглікозидів. Препарат не слід застосовувати для промивання придаткових пазух носа. Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій препарату коїться з іншими лікарськими засобами не виявлено.Спосіб застосування та дозиДорослим: по одному впорскування в кожну ніздрю 4-6 разів на добу. Дітям: по одному впорскування в кожну ніздрю 3 рази на добу. Тривалість лікування не більше 7 днів. При вживанні флакон слід тримати у вертикальному положенні.ПередозуванняУ зв'язку з низьким ступенем абсорбції в системний кровотік передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід пам'ятати, що з лікуванні можлива поява резистентних штамів мікроорганізмів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: Активна речовина: Календула Calendula officinalis (Calendula D1) гомеопатична матрична настоянка 0.057 г. Допоміжні речовини: твердий жир (основа для супозиторіїв) - до отримання супозиторію масою 1.4 г. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні гомеопатичні; білого з жовтим відтінком кольору, однорідні, торпедоподібної форми; на зрізі допускається наявність повітряного стрижня або лійкоподібного заглиблення.Фармакотерапевтична групаПротигемороїдальний, протизапальний засіб.Клінічна фармакологіяПрепарат для місцевого лікування геморою.Показання до застосуванняГеморой.Протипоказання до застосуванняНадчутливість до компонентів ректальних супозиторіїв з настойкою календули, вагітність.Спосіб застосування та дозиВводять у пряму кишку по 1 свічці щодня. ;Після введення свічки необхідне перебування у ліжку протягом 30-40 хвилин. ; Тривалість курсу лікування залежить від характеру та тяжкості захворювання.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Кеторолак (Кеторолаку трометамін) – 10,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 122,41 мг; крохмаль кукурудзяний – 44,76 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,83 мг; магнію стеарат – 1,00 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 2,91 мг; титану діоксид – 1,25 мг; макрогол 400 (поліетиленгліколь 400) – 0,68 мг; тальк – 0,16 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 1, 2 контурні осередкові упаковки по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо кеторолак добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Біодоступність – 80-100%. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі крові (0,7-1,1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому кеторолаку натще у дозі 10 мг. Багата жирами їжа знижує Сmах препарату в плазмі крові і затримує її досягнення на 1 годину. Розподіл Зв'язок із білками плазми крові – 99%. При гіпоальбумінемії кількість вільного кеторолаку в плазмі збільшується. Час досягнення рівноважної концентрації (Css) при прийомі внутрішньо – 24 години при застосуванні 4 рази на добу (вище за субтерапевтичну дозу). Рівноважна концентрація в плазмі після прийому внутрішньо 10 мг кеторолаку становить - 0,39-0,79 мкг/мл. Об'єм розподілу становить 0,15-0,33 л/кг. Метаболізм Більше 50% введеної дози метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, що виводяться нирками, та р-гідроксикеторолак. Виведення Виводиться нирками на 91% (40% як метаболітів), 6% - через кишечник. Після внутрішнього застосування 10 мг кеторолаку період напіввиведення (Т1/2) у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5,3 години (2,4-9 години). Загальний кліренс – 0,025 л/кг/год. Не виводиться під час гемодіалізу. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з нирковою недостатністю обсяг розподілу кеторолаку може збільшуватися вдвічі, а обсяг розподілу його R-енантіомеру - на 20%. При нирковій недостатності з концентрацією креатиніну в плазмі крові 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) Т1/2 становить 10,3-10,8 годин, при більш вираженій нирковій недостатності – понад 13,6 годин. Загальний кліренс при нирковій недостатності з концентрацією креатиніну в плазмі крові 19-50 мг/мл при внутрішньому прийомі 10 мг кеторолаку становить 0,016 л/кг/год. Пацієнти з порушенням функції печінки Функція печінки не впливає на Т1/2. Пацієнти похилого віку та молоді пацієнти Т1/2 подовжується у літніх пацієнтів та коротшає у молодих. Шалені татусі Кеторолак проникає в грудне молоко: після прийому матір'ю 10 мг кеторолаку Сmах у молоці досягається через 2 години і становить відповідно 7,3 нг/мл, через 2 години після прийому другої дози кеторолаку (при застосуванні препарату 4 рази на добу) – 7,9 нг/мл.ФармакодинамікаКеторолак має виражену аналгетичну дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), головним чином у периферичних тканинах, наслідком чого є гальмування біосинтезу простагландинів – модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторолак є рацемічну суміш [-]S і [+]R-енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S формою. Кеторолак не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативної та анксіолітичної дії. За силою аналгетичного ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує НПЗП. Після прийому внутрішньо початок знеболювальної дії відзначається через 1 годину, максимальний ефект досягається через 1-2 години.Показання до застосуванняБольовий синдром сильної та помірної інтенсивності: травми; зубний біль; болі в післяпологовому та післяопераційному періоді; онкологічне захворювання; міалгія; артралгія; невралгія; радикуліт; вивихи, розтягнення; ревматичні захворювання. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент застосування, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість (у тому числі до інших нестероїдних протизапальних препаратів); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечника (зокрема виразковий коліт, хвороба Крона); захворювання кісткового мозку та крові (лейкопенія, у тому числі в анамнезі, тромбоцитопенія, гіпокоагуляція (у тому числі гемофілія)), мієлосупресія, кровотечі або високий ризик їх розвитку; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія;тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; стан після проведення аортокоронарного шунтування; профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).стан після проведення аортокоронарного шунтування; профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).стан після проведення аортокоронарного шунтування; профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин). Обережно: бронхіальна астма; наявність факторів, що підвищують токсичність щодо ШКТ: алкоголізм, тютюнопаління та холецистит; післяопераційний період; хронічна серцева недостатність; набряковий синдром; артеріальна гіпертензія; ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв); холестаз; активний гепатит; сепсис; системна червона вовчанка; ішемічна хвороба серця; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; виразкові ураження ШКТ в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів; тяжкі соматичні захворювання; захворювання щитовидної залози; туберкульоз; одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антиагрегантів (у тому числі клопідогрелу),селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну); літній вік (старше 65 років).Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату в період вагітності (несприятливий вплив на серцево-судинну систему плода - передчасне закриття артеріальної протоки), під час пологів та в ранньому післяпологовому періоді (інгібуючи синтез простагландинів, кеторолак може негативно впливати на кровообіг плода та послабити скоротливу діяльність. ризик маткових кровотеч). Застосування препарату в період грудного вигодовування протипоказане (кеторолак проникає у грудне молоко).Побічна діяЧастота розвитку небажаних явищ (НЯ) класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, що характеризується як: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко, включаючи поодинокі випадки – менше 0,01%; частота невідома (частота може бути визначено з урахуванням наявних даних). З боку травної системи: Часто (особливо у літніх пацієнтів старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження ШКТ) – гастралгія, діарея; нечасто – стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко - нудота, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у тому числі з перфорацією та/або кровотечею - абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній ділянці, мелена, блювання на кшталт "кавової гущі", нудота, печія), холестатична жовтяниця, гепатит гепатомегалія, гострий панкреатит. З боку сечовивідної системи: Рідко – гостра ниркова недостатність, біль у попереку, гематурія, азотемія, гемолітико-уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, олігурія, поліурія, інтерстиціальний; частота невідома – затримка сечовипускання. З боку органів чуття: Рідко - зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (у тому числі нечіткість зорового сприйняття); частота невідома – порушення смаку. З боку дихальної системи: Рідко – бронхоспазм або диспное, риніт, набряк гортані (задишка, утруднення дихання). З боку центральної нервової системи: Часто – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – асептичний менінгіт (лихоманка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї та/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз. З боку серцево-судинної системи: Нечасто – підвищення артеріального тиску; рідко – набряк легень, непритомні стани. З боку органів кровотворення: Рідко – анемія, еозинофілія, лейкопенія. З боку системи гемостазу: Рідко – кровотеча із післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча. З боку шкірних покривів: Нечасто - шкірний висип (включаючи макулопапулезний висип), пурпура; рідко - ексфоліативний дерматит (лихоманка з ознобом або без, почервоніння, ущільнення або лущення шкіри, опухання та/або болючість піднебінних мигдаликів), кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. Алергічні реакції: Рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, набряк язика, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість у грудній клітині. Інші: Часто – набряки (особи, гомілок, кісточок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); нечасто – підвищена пітливість; рідко – гарячка; частота невідома – гіперкаліємія, гіпонатріємія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліцилової кислотою або іншими нестероїдними протизапальними засобами, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до суттєвого збільшення ризику побічних реакцій, у тому числі утворення виразок шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових. Одночасне застосування кеторолаку з антикоагулянтами (включаючи варфарин, гепарин), іншими нестероїдними протизапальними засобами, пентоксифіліном та пробенецидом протипоказано. При одночасному застосуванні кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2) може спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску. Одночасне застосування кеторолаку з непрямими антикоагулянтами, тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном та пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотечі. Пробенецид зменшує плазмовий кліренс та обсяг розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію у плазмі крові та збільшує період його напіввиведення. Спільне застосування кеторолаку з вальпроатом натрію спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. При застосуванні кеторолаку з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (у тому числі із препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичності. Спільне застосування з парацетамолом підвищує нефротоксичність кеторолаку. Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку та підвищують його концентрацію у плазмі крові. Спільне застосування кеторолаку з метотрексатом підвищує гепато- та нефротоксичність метотрексату. Спільне застосування кеторолаку та метотрексату можливе лише при застосуванні низьких доз останнього. Можливе зменшення кліренсу метотрексату (необхідно контролювати концентрацію метотрексату у плазмі крові). На фоні застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу літію, збільшення його концентрації у плазмі крові та посилення токсичної дії літію. Одночасне застосування із солями літію протипоказане. Кеторолак знижує ефект гіпотензивних та діуретичних препаратів (знижується синтез простагландинів у нирках). Кеторолак посилює ефект наркотичних аналгетиків. При комбінуванні з опіоїдними аналгетиками дози останніх можуть бути значно знижені. Кеторолак посилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів, у зв'язку з чим необхідний перерахунок дози вказаних препаратів. Кеторолак підвищує концентрацію у плазмі крові верапамілу та ніфедипіну. Одночасне застосування НПЗЗ та міфепристону може знижувати ефективність міфепристону. НПЗЗ не рекомендується застосовувати протягом 8-12 днів після застосування міфепрістону. Одночасне застосування НПЗЗ та циклоспорину збільшує ризик розвитку нефротоксичності. Одночасне застосування НПЗЗ та антибіотиків хінолонового ряду збільшує ризик розвитку судом. Одночасне застосування НПЗЗ та такролімусу збільшує ризик розвитку нефротоксичності. Одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину збільшує ризик розвитку гематологічної токсичності. При одночасному застосуванні з дигоксином кеторолак не порушує зв'язування дигоксину з білками плазми. Терапевтичні концентрації дигоксину не впливають на зв'язування кеторолаку з білками плазми. Антацидні засоби не впливають на всмоктування кеторолаку. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності кеторолаку.Спосіб застосування та дозиВсередину одноразово або повторно залежно від тяжкості больового синдрому. Разова доза - 10 мг (1 таблетка), при повторному прийомі рекомендується приймати по 10 мг до 4-х разів на добу залежно від болю. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг. Тривалість курсу має перевищувати 5 днів. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ слід застосовувати найменшу ефективну дозу кеторолаку мінімально можливим коротким курсом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату необхідно з'ясувати питання щодо попередньої алергії на препарат або інші нестероїдні протизапальні засоби. Через ризик розвитку алергічних реакцій прийом першої дози проводять під ретельним наглядом лікаря. Кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцитів та збільшує час згортання крові. Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 годин після прийому препарату. Пацієнтам з порушенням зсідання крові призначають препарат тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, що особливо важливо у післяопераційному періоді, коли потрібний ретельний контроль гемостазу. Гіповолемія збільшує ризик розвитку нефротоксичних побічних реакцій. При необхідності можна застосовувати у комбінації з наркотичними анальгетиками. Не застосовувати з парацетамолом більше 2 днів. Ризик розвитку небажаних реакцій зростає при подовженні курсу лікування та підвищенні пероральної дози кеторолаку більше 40 мг на добу. Одночасний прийом кеторолаку з пробенецидом, пентоксифіліном, ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2), солями літію, антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин) протипоказаний. Протипоказано застосування кеторолаку для профілактичного знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі. Кеторолак не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації та підтримуючої анестезії. При застосуванні кеторолаку повідомлялося про випадки затримки рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Необхідно бути обережними при призначенні пацієнтам з серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією. Одночасне застосування кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами може призводити до таких порушень, як декомпенсація серцевої недостатності та підвищення артеріального тиску. За даними клінічних досліджень, використання деяких нестероїдних протизапальних засобів у високих дозах може призвести до збільшення ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт). Незважаючи на те, що про подібні ускладнення не повідомлялося при застосуванні кеторолаку, існуючих даних недостатньо для виключення ризику таких ускладнень. Для зниження ризику розвитку НПЗП-індукованої гастропатії рекомендовано застосування антацидних лікарських засобів, мізопростолу, а також препаратів, що знижують шлункову секрецію (блокаторів Н2-рецепторів гістаміну, інгібіторів протонової помпи). Для зниження ризику розвитку небажаних явищ слід застосовувати найменшу ефективну дозу кеторолаку мінімально можливим коротким курсом. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування можливий розвиток побічних ефектів з боку центральної нервової системи (сонливість, запаморочення, головний біль), що знижує швидкість психічних та рухових реакцій і тому необхідно утримуватися від керування транспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних. реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Кеторолак (Кеторолаку трометамін) – 10,00 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 122,41 мг; крохмаль кукурудзяний – 44,76 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,83 мг; магнію стеарат – 1,00 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 2,91 мг; титану діоксид – 1,25 мг; макрогол 400 (поліетиленгліколь 400) – 0,68 мг; тальк – 0,16 мг. Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг. По 10, 14 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 1, 2 контурні осередкові упаковки по 10, 14 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо кеторолак добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Біодоступність – 80-100%. Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові (0,7-1,1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому кеторолаку натще у дозі 10 мг. Багата жирами їжа знижує Сmax препарату у плазмі крові та затримує її досягнення на 1 годину. Розподіл Зв'язок із білками плазми крові – 99 %. При гіпоальбумінемії кількість вільного кеторолаку в плазмі збільшується. Час досягнення рівноважної концентрації (Сss) прийому внутрішньо – 24 години при застосуванні 4 рази на добу (вище субтерапевтичної дози). Рівноважна концентрація в плазмі після прийому внутрішньо 10 мг кеторолаку становить – 0,39-0,79 мкг/мл. Об'єм розподілу становить 0,15-0,33 л/кг. Метаболізм Більше 50% введеної дози метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, що виводяться нирками, та р-гідроксикеторолак. Виведення Виводиться нирками на 91% (40% як метаболітів), 6% – через кишечник. Після внутрішнього застосування 10 мг кеторолаку період напіввиведення (Т½) у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5,3 години (2,4-9 години). Загальний кліренс – 0,025 л/кг/год. Не виводиться під час гемодіалізу. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з нирковою недостатністю обсяг розподілу кеторолаку може збільшуватися вдвічі, а обсяг розподілу його R-енантіомеру – на 20 %. При нирковій недостатності з концентрацією креатиніну в плазмі крові 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) Т? становить 10,3-10,8 години, при більш вираженій нирковій недостатності - більше 13,6 годин. Загальний кліренс при нирковій недостатності з концентрацією креатиніну в плазмі крові 19-50 мг/мл при внутрішньому прийомі 10 мг кеторолаку становить 0,016 л/кг/год. Пацієнти з порушенням функції печінки Функція печінки не впливає на Т½. Пацієнти похилого віку та молоді пацієнти Т½ подовжується у літніх пацієнтів і коротшає у молодих. Шалені татусі Кеторолак проникає у грудне молоко: після прийому матір'ю 10 мг кеторолаку Сmax у молоці досягається через 2 години і становить відповідно 7,3 нг/мл, через 2 години після прийому другої дози кеторолаку (при застосуванні препарату 4 рази на добу) – 7,9 нг/мл.ФармакодинамікаКеторолак має виражену аналгетичну дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), головним чином у периферичних тканинах, наслідком чого є гальмування біосинтезу простагландинів – модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторолак є рацемічну суміш [-]S і [+]R-енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S формою. Кеторолак не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативної та анксіолітичної дії. За силою аналгетичного ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує НПЗП. Після прийому внутрішньо початок знеболювальної дії відзначається через 1 годину, максимальний ефект досягається через 1-2 години.Показання до застосуванняБольовий синдром сильної та помірної інтенсивності: травми; зубний біль; болі в післяпологовому та післяопераційному періоді; онкологічне захворювання; міалгія; артралгія; невралгія; радикуліт; вивихи, розтягнення; ревматичні захворювання. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент застосування, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість (у тому числі до інших нестероїдних протизапальних препаратів); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечника (зокрема виразковий коліт, хвороба Крона); захворювання кісткового мозку та крові (лейкопенія, у тому числі в анамнезі, тромбоцитопенія, гіпокоагуляція (у тому числі гемофілія)), мієлосупресія, кровотечі або високий ризик їх розвитку; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія;тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; стан після проведення аортокоронарного шунтування; профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).стан після проведення аортокоронарного шунтування; профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).стан після проведення аортокоронарного шунтування; профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).профілактичне знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі; активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).активні цереброваскулярні захворювання (у тому числі внутрішньочерепний крововилив або підозра на нього); вагітність; період пологів; період грудного вигодовування; дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); одночасне застосування з пробенецидом; одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин).одночасне застосування з пентоксифіліном; одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2); одночасне застосування із солями літію; одночасне застосування з антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин). З обережністю: Бронхіальна астма; наявність факторів, що підвищують токсичність щодо ШКТ: алкоголізм, тютюнопаління та холецистит; післяопераційний період; хронічна серцева недостатність; набряковий синдром; артеріальна гіпертензія; ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв); холестаз; активний гепатит; сепсис; системна червона вовчанка; ішемічна хвороба серця; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; виразкові ураження ШКТ в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів; тяжкі соматичні захворювання; захворювання щитовидної залози; туберкульоз; одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антиагрегантів (у тому числі клопідогрелу),селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну); літній вік (старше 65 років).Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату в період вагітності (несприятливий вплив на серцево-судинну систему плода – передчасне закриття артеріальної протоки), під час пологів та в ранньому післяпологовому періоді (інгібуючи синтез простагландинів, кеторолак може негативно впливати на кровообіг плода та послабити скоротливу діяльність. ризик маткових кровотеч). Застосування препарату в період грудного вигодовування протипоказане (кеторолак проникає у грудне молоко).Побічна діяЧастота розвитку небажаних явищ (НЯ) класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка характеризується як: дуже часто – не менше 10 %; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менше 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко, включаючи поодинокі випадки – менше 0,01%; частота невідома (частота може бути визначено з урахуванням наявних даних). З боку травної системи Часто (особливо у літніх пацієнтів старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження ШКТ) – гастралгія, діарея; нечасто – стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко – нудота, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у тому числі з перфорацією та/або кровотечею – абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній ділянці, мелена, блювання на кшталт «кавової гущі», нудота, печія), холестатична жовтяниця, гепат гепатомегалія, гострий панкреатит. З боку сечовидільної системи Рідко - гостра ниркова недостатність, біль у попереку, гематурія, азотемія, гемолітико-уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, олігурія, поліурія, інтерстиціальний нефрит, набряки нирок; частота невідома – затримка сечовипускання. З боку органів чуття Рідко - зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (у тому числі нечіткість зорового сприйняття); частота невідома – порушення смаку. З боку дихальної системи Рідко - бронхоспазм або диспное, риніт, набряк гортані (задишка, утруднення дихання). З боку центральної нервової системи Часто – біль голови, запаморочення, сонливість; рідко – асептичний менінгіт (лихоманка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї та/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз. З боку серцево-судинної системи Нечасто – підвищення артеріального тиску; рідко – набряк легенів, непритомні стани. З боку органів кровотворення Рідко – анемія, еозинофілія, лейкопенія. З боку системи гемостазу Рідко – кровотеча із післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча. З боку шкірних покривів Нечасто – шкірний висип (включаючи макулопапульозний висип), пурпура; рідко – ексфоліативний дерматит (лихоманка з ознобом або без, почервоніння, ущільнення або лущення шкіри, набрякання та/або болючість піднебінних мигдаликів), кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. Алергічні реакції Рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, набряк язика, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість в грудній клітці, свистя). Інші Часто – набряки (особи, гомілок, кісточок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); нечасто – підвищена пітливість; рідко – гарячка; частота невідома – гіперкаліємія, гіпонатріємія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліцилової кислотою або іншими нестероїдними протизапальними засобами, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до суттєвого збільшення ризику побічних реакцій, у тому числі утворення виразок шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових. Одночасне застосування кеторолаку з антикоагулянтами (включаючи варфарин, гепарин), іншими нестероїдними протизапальними засобами, пентоксифіліном та пробенецидом протипоказано. При одночасному застосуванні кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2) може спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску. Одночасне застосування кеторолаку з непрямими антикоагулянтами, тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном та пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотечі. Пробенецид зменшує плазмовий кліренс та обсяг розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію у плазмі крові та збільшує період його напіввиведення. Спільне застосування кеторолаку з вальпроатом натрію спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. При застосуванні кеторолаку з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (у тому числі із препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичності. Спільне застосування з парацетамолом підвищує нефротоксичність кеторолаку. Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку та підвищують його концентрацію у плазмі крові. Спільне застосування кеторолаку з метотрексатом підвищує гепато- та нефротоксичність метотрексату. Спільне застосування кеторолаку та метотрексату можливе лише при застосуванні низьких доз останнього. Можливе зменшення кліренсу метотрексату (необхідно контролювати концентрацію метотрексату у плазмі крові). На фоні застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу літію, збільшення його концентрації у плазмі крові та посилення токсичної дії літію. Одночасне застосування із солями літію протипоказане. Кеторолак знижує ефект гіпотензивних та діуретичних препаратів (знижується синтез простагландинів у нирках). Кеторолак посилює ефект наркотичних аналгетиків. При комбінуванні з опіоїдними аналгетиками дози останніх можуть бути значно знижені. Кеторолак посилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів, у зв'язку з чим необхідний перерахунок дози вказаних препаратів. Кеторолак підвищує концентрацію у плазмі крові верапамілу та ніфедипіну. Одночасне застосування НПЗЗ та міфепристону може знижувати ефективність міфепристону. НПЗЗ не рекомендується застосовувати протягом 8-12 днів після застосування міфепрістону. Одночасне застосування НПЗЗ та циклоспорину збільшує ризик розвитку нефротоксичності. Одночасне застосування НПЗЗ та антибіотиків хінолонового ряду збільшує ризик розвитку судом. Одночасне застосування НПЗЗ та такролімусу збільшує ризик розвитку нефротоксичності. Одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину збільшує ризик розвитку гематологічної токсичності. При одночасному застосуванні з дигоксином кеторолак не порушує зв'язування дигоксину з білками плазми. Терапевтичні концентрації дигоксину не впливають на зв'язування кеторолаку з білками плазми. Антацидні засоби не впливають на всмоктування кеторолаку. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності кеторолаку.Спосіб застосування та дозиВсередину одноразово або повторно залежно від тяжкості больового синдрому. Разова доза – 10 мг (1 таблетка), при повторному прийомі рекомендується приймати по 10 мг до 4-х разів на добу залежно від болю. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг. Тривалість курсу має перевищувати 5 днів. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ слід застосовувати найменшу ефективну дозу кеторолаку мінімально можливим коротким курсом. особливі вказівки Перед застосуванням препарату необхідно з'ясувати питання щодо попередньої алергії на препарат або інші нестероїдні протизапальні засоби. Через ризик розвитку алергічних реакцій прийом першої дози проводять під ретельним наглядом лікаря. Кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцитів та збільшує час згортання крові. Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 годин після прийому препарату. Пацієнтам з порушенням зсідання крові призначають препарат тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, що особливо важливо у післяопераційному періоді, коли потрібний ретельний контроль гемостазу. Гіповолемія збільшує ризик розвитку нефротоксичних побічних реакцій. При необхідності можна застосовувати у комбінації з наркотичними анальгетиками. Не застосовувати з парацетамолом більше 2 днів. Ризик розвитку небажаних реакцій зростає при подовженні курсу лікування та підвищенні пероральної дози кеторолаку більше 40 мг на добу. Одночасний прийом кеторолаку з пробенецидом, пентоксифіліном, ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи інгібітори циклооксигенази-2), солями літію, антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин) протипоказаний. Протипоказано застосування кеторолаку для профілактичного знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі. Кеторолак не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації та підтримуючої анестезії. При застосуванні кеторолаку повідомлялося про випадки затримки рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Необхідно бути обережними при призначенні пацієнтам з серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією. Одночасне застосування кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами може призводити до таких порушень, як декомпенсація серцевої недостатності та підвищення артеріального тиску. За даними клінічних досліджень, використання деяких нестероїдних протизапальних засобів у високих дозах може призвести до збільшення ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт). Незважаючи на те, що про подібні ускладнення не повідомлялося при застосуванні кеторолаку, існуючих даних недостатньо для виключення ризику таких ускладнень. Для зниження ризику розвитку НПЗП-індукованої гастропатії рекомендовано застосування антацидних лікарських засобів, мізопростолу, а також препаратів, що знижують шлункову секрецію (блокаторів Н2-рецепторів гістаміну, інгібіторів протонової помпи). Для зниження ризику розвитку небажаних явищ слід застосовувати найменшу ефективну дозу кеторолаку мінімально можливим коротким курсом.ПередозуванняСимптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, виникнення пептичних виразок шлунка або ерозивного гастриту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз. Лікування: промивання шлунка, введення адсорбентів (активоване вугілля) та проведення симптоматичної терапії (підтримання життєво важливих функцій в організмі). Кеторолак не виводиться достатньо за допомогою гемодіалізу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему