Каталог товаров

Иммунитет Со скидкой

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
ХарактеристикаБілкова фракція, виділена з людської сироватки або плазми, очищена та концентрована методом фракціонування етиловим спиртом.Фармакотерапевтична групаФармакологічна дія - імуностимулююча.Показання до застосуванняГіпо- та агаммаглобулінемія, знижена резистентність організму; профілактика гепатиту A, кору, кашлюку, менінгококової інфекції, поліомієліту.Протипоказання до застосуванняТяжкі алергічні реакції на введення препаратів крові в анамнезі.Побічна діяАнафілактичний шок, гіперемія у місці введення.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять тільки внутрішньом'язово у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза або у зовнішню поверхню стегна. Доза та кратність введення залежать від показань до застосування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобам, які страждають на імунопатологічні системні захворювання (хвороби крові, сполучної тканини, нефрит та ін.), препарат слід вводити на тлі відповідної терапії. При вагітності та годуванні груддю застосовують лише за призначенням лікаря. Інтервал між призначенням препарату та щепленням проти кору та епідемічного паротиту має бути не менше 2-3 місяців.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаІмунологічно активна фракція білка, виділена з донорської людської плазми або сироватки. Активний компонент – імуноглобулін G(IgG). Концентрація білка – 100 мг/мл; стабілізатор – гліцин до 22,5 мг/мл. Рідина в ампулах 1 мл (1 доза), в упаковці 10 шт.ХарактеристикаПрозора або злегка опалесцентна рідина, безбарвна або зі слабким жовтим забарвленням. Не містить консервантів та антибіотиків, вірусологічно безпечна.Фармакотерапевтична групаФармакологічна дія – протиалергічна.Показання до застосуванняАлергічні захворювання легкої та середньої тяжкості в стадії ремісії у дорослих та дітей віком від 1 року, полінози, алергодерматози, атопічна бронхіальна астма.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вік (до 1 року).Побічна діяМожливе незначне та короткочасне загострення основного захворювання, гіперемія у місці введення, підвищення температури (до 37,5 °C).Спосіб застосування та дозиВ/м. Дітям до 5 років – по 1 мл (1 доза) 5 разів з інтервалами 4 добу. Дітям старше 5 років та дорослим препарат вводять по 2 мл із тією ж періодичністю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПісля введення необхідно спостереження за хворими протягом 30 хв (можливість розвитку алергічних реакцій). Слід підготувати засоби протишокової терапії. Не придатний до застосування препарат в ампулах з порушеною цілісністю і маркуванням, при зміні фізичних властивостей (мутність, інтенсивне фарбування, наявність пластівців, що не розбиваються), при минулому терміні придатності, неправильному зберіганні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 флакон містить імуноглобуліну 300 мг (1 доза).Фармакотерапевтична групаКІП Імуноглобуліновий комплексний препарат підвищує специфічний імунітет, збільшує вміст імуноглобулінів та антитіл до ентеробактерій (шигели, сальмонели, ешерихії та ін.).ФармакодинамікаКомплексний імуноглобуліновий препарат (КІП) – імунобіологічний препарат для ентерального застосування. КВП являє собою імунологічно активну білкову фракцію, виділену при фракціонуванні сироваток донорської крові. КВП ліофільно висушений, має вигляд аморфної маси білого кольору. Комплексний імуноглобуліновий препарат (КІП) має кишкову антисептичну, імуностимулюючу, протидіарейну та відновлюючу мікрофлору дію. Імунобіологічні властивості КВП обумовлені вмістом імуноглобулінів трьох класів IgA (15-25%), IgM (15-25%) та IgG (50-70%). Від інших імуноглобулінових препаратів, що застосовуються в Росії, КВП відрізняє високий вміст IgA і IgM, підвищена концентрація антитіл до грамнегативних ентеропатогенних бактерій кишкової групи (шигели, сальмонели, ешерихії та ін), висока концентрація антитіл до ротавірусів, а також пероральний спосіб. IgM надає бактерицидний ефект на патогенні мікроорганізми, IgA ускладнює їх прикріплення до епітелію слизової оболонки, розмноження та забезпечує швидке видалення з кишечника, IgG нейтралізує мікробні токсини та віруси, опосередковує "прилипання" бактерій до макрофагів з подальшим фахом. Крім виведення з організму патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, КВП сприяє зростанню нормальної мікрофлори кишечника (біфідобактерій, лактобактерій, ентерококів та непатогенних кишкових паличок), підвищує вироблення секреторного IgA та нормалізує змінені показники системного імунітету.Показання до застосуванняКомплексний імуноглобуліновий препарат (КІП) використовується у дітей віком 1 місяць і дорослих: дисбактеріози кишечника, зумовлені різними факторами (перенесені гострі кишкові інфекції, тривала та нераціональна антибіотикотерапія, хронічні хвороби, стрес, імунодефіцитні стани, вплив радіації тощо); імунокорегуюча терапія у осіб зі зниженою активністю гуморальних факторів імунітету (недоношені діти; діти грудного віку, які перебувають на штучному вигодовуванні; особи, які страждають на хронічні захворювання ШКТ; люди похилого віку та ін.); профілактика інфекційних захворювань у осіб із набутим імунодефіцитом; хронічні ентероколіти; комплексна терапія гострих кишкових інфекцій у дорослих та дітей (ротавірусні, сальмонельоз, дизентерія); комплексна терапія алергодерматозів, що поєднуються з кишковою дисфункцією.Протипоказання до застосуванняПротипоказано застосування КВП особам, які мали в анамнезі вказівки на алергічну реакцію при введенні нормального імуноглобуліну людини або КВП (набряк Квінке, алергічні висипи, анафілактичний шок).Побічна діяРеакція на запровадження КВП зазвичай відсутня. Як на препарат, що містить білковий компонент, можливі алергічні реакції (при лікуванні КВП рідкісні та слабко виражені): можуть виникати локальні поліморфні висипання.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажаних взаємодій КВП з лікарськими засобами не відмічено. Можливе поєднання з антибіотиками, синтетичними хіміотерапевтичними препаратами, бактеріофагами.Спосіб застосування та дозиКомплексний імуноглобуліновий препарат (КІП) застосовують перорально (всередину). Вміст флакона (1 доза) розводять кип'яченою водою кімнатної температури. З флакона видаляють металевий ковпачок і гумову пробку, після чого флакон вносять 5 мл води, перемішують при легкому струшуванні. Після розчинення утворюється безбарвна, прозора рідина, допускається опалесценція. КВП приймають за 30 хвилин до їди (натще) 1-2 рази на день по 1 дозі протягом 5 днів. При гострих кишкових інфекціях добова доза може бути збільшена у 2-3 рази. За хронічної патології через 5-6 місяців курс лікування доцільно повторити. Можливе застосування КВП у комплексі з антибіотиками, хіміотерапевтичними препаратами, бактеріофагами. При лікуванні гострої кишкової інфекції та корекції дизбіозів КВП раціонально комбінувати з бактерійними препаратами, пробіотиками та специфічними бактеріофагами.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКомплексний імуноглобуліновий препарат (КІП) застосовують лише за призначенням лікаря. Введення КВП реєструють у встановлених облікових формах із зазначенням номера серії, контрольного номера, терміну придатності, підприємства-виробника, дати введення, дози та характеру реакції на введення препарату. Комплексний імуноглобуліновий препарат (КІП) не можна застосовувати: за відсутності на флаконі етикетки або неповних відомостей на ній; за наявності на флаконах тріщин; при утриманні сторонніх включень; при минулому терміні придатності; при неправильному зберіганні.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізований порошок для приготування ін'єкційного розчину для внутрішньом'язового введення - 1 фл.: кислий пептидоглікан з молекулярною масою 1000-40000 кД - 100/200 ОД. У флаконі з розчинником в ампулі, шприцем та серветкою; у пачці картонної 1 або 3 флакони або у коробці 30 флаконів.Опис лікарської формиЛіофілізований порошок білого кольору.ХарактеристикаКислий пептидоглікан з молекулярною масою 1000-40000 кД.Фармакотерапевтична групаПротивірусне, імуномодулююче. Посилює імунний захист від вірусних та бактеріальних інфекцій.ФармакокінетикаНе вивчалася у зв'язку з пептидогліканової природою препарату та дуже малими діючими дозами.ФармакодинамікаІмунофармакологічні механізми дії препарату полягають у тому, що він активує такі ланки імунного захисту: NK-клітини, які через 2-3 години після дії препарату посилено експресують молекули активації CD69; цитолітична активність NK-клітин зростає втричі; циркулюючі моноцити через 2-4 години після активації препаратом починають секретувати цитокіни: інтерлейкін-8, інтерлейкін-1-бета і фактор некрозу пухлини альфа; нейтрофільні гранулоцити активуються внаслідок активації моноцитів, прямої дії на нейтрофільні гранулоцити препарат не має; секретований моноцитами інтерлейкін-8 викликає активізацію нейтрофілів, яка чітко проявляється через 24 години після впливу препарату; тканинні макрофаги, що проявляється у зміні морфології цих клітин, посиленні продукції бактерицидних субстанцій, зміні активності 5'-нуклеотидази; утворення антитіл проти чужорідних антигенів, розчинних та корпускулярних. Посилює захист від інфекцій, викликаних вірусами (вірус папіломи людини, вірус простого герпесу, парвовірус, вірус чуми м'ясоїдних та інші) або бактеріями (кишкова паличка, сальмонела, стафілокок, хламідія, мікоплазма, уреаплазма та інші). Ця дія проявляється у дорослих та новонароджених при введенні препарату різними шляхами: внутрішньом'язово, внутрішньовенно, внутрішньочеревно, внутрішньо.Показання до застосуванняКорекція ослабленого імунітету; лікування патологічних станів (кондиломи, бородавки, дисплазії та інші), спричинених вірусом папіломи людини; лікування інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, іншими бактеріями та вірусами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяНемає даних про вплив препарату на вагітних жінок. Як і у разі інших ЛЗ, не слід застосовувати під час вагітності, якщо лише переваги, які отримують хворий, не перевищують можливий ризик для плода. Не рекомендується матерям-годувальницям.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описано.Спосіб застосування та дозиВ/м. Рекомендована доза для дорослих та дітей старше 12 років - 100-200 ОД 1 раз на день. Перед вживанням вміст ампули розчиняють в 1 мл води для ін'єкцій, вводять внутрішньом'язово по 100-200 ОД залежно від тяжкості захворювання. Курс лікування – 6 ін'єкцій у 1, 2, 3, 8, 9, 10 дні лікування. Лікування рецидивуючих аногенітальних бородавок: курс - 6 ін'єкцій по 200 ОД поєднують з деструкцією бородавок одним із загальноприйнятих методів: кріодеструкція, електрокоагуляція, лазерна деструкція або призначення солкодерму. Лікування інфекцій, спричинених бактеріями чи вірусами: курс із 6 ін'єкцій по 100–200 ОД. Корекція ослабленого імунітету: курс із 3–6 ін'єкцій по 100–200 ОД.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 мл готового розчину: Активні речовини: білки людської плазми (що містять щонайменше 90% імуноглобулінів) 25-180 мг, зокрема. імуноглобулін людини антирезус Rh0(D) 150 мкг (750 МО). Допоміжні речовини: гліцин, хлорид натрію. Розчинник: ;вода д/і (до 1 мл). 1500 МО - Флакони скляні (1) у комплекті з розчинником (амп. 2 мл 1 шт.) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення; білого або світло-жовтого кольору; розчинник – прозора безбарвна рідина; приготований розчин опалесцентний безбарвний або світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаІмуноглобулін. Активним компонентом препарату є специфічні антитіла проти Rh0(D)-антигену еритроцитів людини. Препарат запобігає ізоімунізації в резус-негативному організмі жінки, внаслідок надходження крові плода в кровотік матері при народженні резус-позитивної дитини, при мимовільному та штучному абортах, у разі проведення амніоцентезу або при отриманні травми органів черевної порожнини під час вагітності. Анти-D імуноглобуліни є поліклональними імуноглобулінами, механізм дії яких полягає в нейтралізації Rh0(D)-антигенів, присутніх у резус-позитивній крові ембріона. Період ефективної дії препарату становить у середньому від 48 до 144 годин, при цьому найбільша концентрація імуноглобуліну людини антирезус Rh0(D) досягається в середньому через 56 годин після введення препарату. Препарат є імунологічно активною білковою фракцією, виділеною з вірус інактивованої плазми людини, перевіреної на відсутність антитіл до вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ-1, ВІЛ-2), вірусу гепатиту С і поверхневого антигену вірусу гепатиту В.ФармакокінетикаЗначення концентрації антитіл досягається в крові приблизно через 20 хв після внутрішньом'язової ін'єкції препарату. Cmax ;антитіл у плазмі крові зазвичай досягається через 2-3 дні після ін'єкції. T1/2; імуноглобуліну людини антирезус Rh0(D) індивідуальний, дорівнює такому в імуноглобуліну людини нормальної і становить 3-4 тижні. Імуноглобулін та його комплекси руйнуються у клітинах ретикулоендотеліальної системи.Клінічна фармакологіяПрепарат для профілактики резусу-конфлікту. специфічний імуноглобулін.Показання до застосуванняПрофілактика анти-D (Rh0) імунізації у резус-негативних жінок (Rh0(D)), не сенсибілізованих до Rh0(D)-антигену, і у жінок, що мають слабко-позитивний резус крові (Du), при вагітності та народженні резус- позитивної дитини. Препарат застосовують при штучному та мимовільному перериванні вагітності у резус-негативних жінок, не сенсибілізованих до Rh0(D)-антигену, у разі резус-позитивної приналежності крові батька, а також при амніоцентезі, зовнішньому повороті на голівку, травмі органів черевної порожнини, передродів , позаматкової вагітності та пробі ворсинчастого хоріону; профілактика анти-D (Rh0) імунізації у резус-негативних пацієнтів після несумісного переливання резус-позитивної крові або еритроцитарних концентратів.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; сенсибілізовані до Rh0(D)-антигену резус-позитивні та резус-негативні жінки, у сироватці крові яких виявлені резус-антитіла; новонароджені.Вагітність та лактаціяДаний лікарський препарат застосовують під час вагітності та протягом 72 годин після пологів. Жодних шкідливих впливів протягом вагітності, плід чи новонародженого зазначено був.Побічна діяМісцеві реакції: ;болючість у місці ін'єкції. Цього можна уникнути, якщо вводити розчин великого об'єму декількома дозами менше 5 мл кілька різних місць. Системні реакції: ; нечасто - лихоманка, шкірні реакції, озноб; рідко – диспепсичні явища (нудота та блювання), зниження артеріального тиску, тахікардія, алергічні або анафілактичні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиІмуноглобулін людини антирезус Rh0(D) не можна змішувати з іншими препаратами. Знижує активність ослаблених живих вакцин проти кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи на період до 3 місяців.Спосіб застосування та дозиРозчин препарату вводять внутрішньом'язово. Післяпологова профілактика. 1000-1500 МО (200-300 мкг) рекомендують як оптимальну стандартну дозу без попереднього тестування на інфільтрацію в кровотік матері фетального гемоглобіну (HbF) за методом Кляйхауера-Бетке. Препарат вводять матері якомога раніше після пологів, але не пізніше 72 год. Передпологова та післяпологова профілактика. Перша доза 1000-1500 МО (200-300 мкг) на 28-му тижні вагітності. Наступну дозу 1000-1500 МО (200 - 300 мкг) вводять протягом 72 годин після пологів, якщо дитина народилася резус-позитивною. Після переривання вагітності, позаматкової вагітності або занесення міхура. Протягом перших 72 годин після втручання препарат вводять у дозі 600-750 МО (120-150 мкг) до 12 тижні вагітності; 1250-1500 МО (250-300 мкг) після 12 тижнів вагітності; 1250-1500 МО (250-300 мкг) після амніоцентезу або біопсії хоріону. Після несумісного переливання резус-позитивної крові. 500 МО-1250 МО (100-250 мкг) на кожні 10 мл перелитої крові протягом кількох днів. У разі патології системи згортання, коли внутрішньом'язове введення препаратів протипоказане, імуноглобулін людини антирезус Rh0(D) може бути введений підшкірно. Після ін'єкції місце введення обережно накладають компрес. Якщо потрібна велика загальна доза (більше 5 мл), рекомендується розділити її на менші дози та зробити ін'єкції у різні місця. Приготування та введення розчину препарату Слід зігріти флакон з ліофілізатом препарату та ампулу з розчинником до кімнатної температури або температури тіла. Набрати вміст ампули з розчинником в ін'єкційний шприц, видалити захисний ковпачок із гумової пробки флакона з ліофілізатом та повільно ввести розчинник у флакон; обережно струсити флакон із розчином або витримати до повного розчинення ліофілізату; набрати розчин у шприц; змінити голку та зробити ін'єкцію. Неповне розчинення ліофілізату призводить до втрати активності препарату. Не слід використовувати, якщо розчин каламутний або містить осад. Ліофілізат із розкритого флакона повинен бути відновлений та використаний негайно. Залишки препарату слід знищити.ПередозуванняВипадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе можна вводити препарат внутрішньовенно у зв'язку з можливістю розвитку шоку. Введення має бути в/м. Щоб уникнути попадання препарату в кровоносні судини, необхідно до початку введення препарату відтягнути поршень шприца на себе і перевірити, чи немає крові в шприці. Справжні алергічні реакції на внутрішньом'язовий введений імуноглобулін людини антирезус Rh0(D) зустрічаються рідко. При появі перших симптомів розвитку анафілактоїдних реакцій проводять протишокову терапію із застосуванням антигістамінних препаратів, альфа-адреноміметиків та глюкокортикостероїдів. Непереносимість імуноглобулінів розвивається в дуже поодиноких випадках дефіциту імуноглобуліну А (IgA), коли у пацієнта є антитіла проти IgA. Спостереження за пацієнтом продовжують протягом 30-60 хвилин після ін'єкції. Введення препарату негайно припиняють при підозрі на алергічну або анафілактичну реакцію. У разі розвитку шоку застосовують протишокову терапію. Після введення імуноглобуліну може спостерігатися пасивне збільшення вмісту антитіл у крові хворого, що може призвести до помилкової неправдивої інтерпретації результатів серологічного тестування. Введення імуноглобуліну людини антирезус Rh0(D) значною мірою впливає на результати таких досліджень, як визначення антитіл та групи крові, включаючи тест Кумбса та антиглобуліновий тест. Вірусна безпека. ;При виготовленні лікарських препаратів із крові або плазми людини застосовують комплекс заходів, необхідних для запобігання можливої ​​передачі інфекції пацієнтам. Дані заходи включають ретельний відбір здорових донорів, що гарантує виключення ризику інфекційного зараження донорів, а також контроль крові кожного донора та загального пулу плазми на відсутність вірусів та інфекцій. Кожна одиниця плазми, яка використовується для виготовлення препарату, піддається тестуванню на відсутність поверхневого антигену вірусу гепатиту В і антитіл до вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ-1, 2), до вірусу гепатиту С. Кожен пул плазми також контролюють відсутність РНК вірусу гепатиту С методом полімер ланцюгової реакції. Для виготовлення препарату використовують тільки ту плазму,яка дає негативні результати для всіх перерахованих вище тестів. Виробництво препаратів крові людини також включає стадії виробничої обробки крові або плазми, що дозволяють інактивувати або видалити віруси. Незважаючи на це, при застосуванні лікарських препаратів, виготовлених із крові або плазми людини, не можна повністю виключати ймовірність передачі інфекції, у т.ч. невідомих або нових вірусів та інших інфекційних агентів.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок трави ехінацеї пурпурної, аскорбінова кислота, вітамінний премікс 1-14 (лактоза, натрію аскорбат, нікотинамід, токоферолу ацетат, пантотенат кальцію, піридоксину гідрохлорид, тіаміну мононітрат, рибофлавін, ретинола ацета оману, порошок часнику посівного, екстракт плодів шипшини, порошок плодів калини, екстракт чаги, порошок кореневищ куркуми, лактоза, Е460i (у пігулці), Е551 (у пігулці), Е470, капсула (желатин або гідроксипропілметилцелюлоза/Е00 / Е104/ Е110/ Е120/ Е122/ Е124/ Е129/ Е131/ Е132/ Е133/ Е140/ Е141/ Е142/ Е143/ Е150 (a, b, c, d)/ E151/ E153/ Е155/ Е6 c, d, e, f)/ E161 (b, g)/ Е162/ Е163// Е170/ Е171/ Е172/ Е174/ Е175/ Е181 або їх комбінації, або без барвників). Властивості компонентівЕхінацея пурпурна (Echinacea purpurea). Трава ехінацеї має антивірусну та імуностимулюючу дію, використовується як імуностимулюючий засіб.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину - 25 мл (1 або 1/2 пляшки): Активні речовини: імуноглобулін G – 1.25 г; Допоміжні речовини: мальтози моногідрат – 0.35 г, декстрози моногідрат – 0.35 г, гліцин – 0.2 г; Розчинник: вода для д/і. Не містить консервантів та антибіотиків. Пляшки місткістю 25 або 50 мл (1) – пачки картонні. Пляшки місткістю 25 або 50 мл (1) у комплекті з розчинником (пляшки 25 або 50 мл 1 шт.) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення у вигляді пористої гігроскопічної маси у формі таблетки білого кольору.Фармакотерапевтична групаІмунологічний препарат. Імуноглобулін.ФармакодинамікаЛюдський Ig, заповнюючи дефіцит антитіл, знижує ризик розвитку інфекцій у хворих з первинним та вторинним імунодефіцитом.Показання до застосуванняВроджені імунодефіцитні стани (вроджений повний або частковий імунодефіцит, варіаційний імунодефіцит, тяжкі комбіновані імунодефіцити, синдром Віскотта-Олдріча); ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (особливо гострі форми у дітей). Набутий імунодефіцит (хронічна лімфоцитарна лейкемія, СНІД у дітей, трансплантація кісткового мозку та ін. види трансплантацій); синдром Кавасакі (як доповнення до терапії ацетилсаліцилової кислотою); профілактика та терапія інфекційних захворювань.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, дефіцит IgA на тлі наявності у хворого на антитіл проти IgA. З обережністю вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяЗ обережністю застосовується при вагітності та в період лактації. Застосування можливе за показаннями та відповідно до режиму дозування.Побічна діяГоловний біль, озноб, підвищення температури тіла, нудота, блювання, ломота у суглобах, біль у спині, алергічні реакції. Рідко – зниження АТ, у поодиноких випадках – анафілактичний шок, симптоми асептичного менінгіту (сильний головний біль, нудота, блювання, підвищення температури тіла, ригідність потиличних м'язів, світлочутливість, порушення свідомості), посилення ниркової недостатності у пацієнтів з порушеною функцією.Взаємодія з лікарськими засобамиЗнижує активність ослаблених живих вакцин проти кору, краснухи, епідемічного паротиту, вітряної віспи (при введенні в перші 2 тижні після вакцинації проти кору, паротиту та краснухи щеплення зазначеними вакцинами слід повторити не раніше ніж через 3 місяці). Можна змішувати лише з 0.9% розчином хлориду натрію. Інші лікарські засоби додавати розчин не можна, т.к. зміна концентрації електроліту або значення pH може спричинити денатурацію або осадження білка.Спосіб застосування та дозиВ/в краплинно. Перед введенням препарат слід зігріти до кімнатної температури або температури тіла. Вводити можна лише прозорий розчин. Початкова швидкість інфузії – 30 кап/хв (1.65 мл/хв), через 10 хв швидкість збільшують до 40 кап/хв (2.2 мл/хв). Замісна терапія при первинних та вторинних імунодефіцитах (включаючи дітей зі СНІДом): 0.1-0.4 г/кг з інтервалом в 1 міс до підвищення рівня IgG. За відсутності достатнього підвищення рівня IgG або надмірно швидкого зниження показника, дозу збільшують до 0.8 г/кг або скорочують інтервали часу між введеннями. Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура - 0.8-1 г/кг (при необхідності повторюють введення на 2 або 3 день) або по 0.4 г/кг протягом 2-5 днів. За необхідності курс повторюють. Алогенна трансплантація кісткового мозку – 0.5 г/кг протягом 7 днів. Синдром Кавасакі - 1.6-2 г/кг на кілька прийомів (протягом 2-5 днів) або 2 г/кг у разовій дозі. При тяжких бактеріальних інфекціях (включаючи сепсис) та вірусних інфекціях – 0.4-1 г/кг щодня протягом 1-4 днів. Для профілактики інфекцій у недоношених дітей з низькою масою тіла при народженні – 0.5-1 г/кг з інтервалом 1-2 тижні. При синдромі Гійєна-Барре, хронічній запальній демієлінізуючій невропатії - 0.4 г/кг протягом 5 днів. При необхідності курс лікування повторюють з інтервалами 4 тижні. У пацієнтів з ІХС та церебральною ішемією щодня вводять 0.4 г/кг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТимчасове підвищення вмісту введених антитіл у крові пацієнта після введення Ig може обумовлювати неправдиві результати серологічних проб. Не слід перевищувати рекомендовану швидкість введення препарату (імовірно розвиток тяжких побічних явищ). Протягом усього періоду інфузії та 20 хв після неї пацієнт повинен перебувати під лікарським контролем.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: імунофан 0,005 г; допоміжні речовини (гліцин 0,5 г, хлорид натрію 0,9 г, вода для ін'єкцій до 100 мл). Ампули, що містять 50 мкг препарату 1,0 мл розчину. По 5 ампул з інструкцією поміщають в картонну пачку, або по 5 ампул вкладають в контурну осередкову упаковку, 1 контурну осередкову упаковку з інструкцією поміщають в пачку картонну.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий засіб.ФармакокінетикаДія препарату починає розвиватися протягом 2 - 3 годин (швидка фаза) та триває до 4 місяців (середня та повільна фази). Протягом швидкої фази (тривалість до 2 – 3 діб) проявляється, насамперед, детоксикаційний ефект, посилюється антиоксидантний захист організму шляхом стимуляції продукції церулоплазміну, лактоферину, активності каталази; препарат нормалізує перекисне окиснення ліпідів, інгібує розпад фосфоліпідів клітинної мембрани та синтез арахідонової кислоти з подальшим зниженням рівня холестерину крові та продукції медіаторів запалення. При токсичному та інфекційному ураженні печінки препарат запобігає цитолізу; знижує активність трансаміназ та рівень білірубіну в сироватці крові. Протягом середньої фази (починається через 2-3 доби, тривалість до 7-10 діб) відбувається посилення – реакцій фагоцитозу та загибелі внутрішньоклітинних бактерій та вірусів. Протягом повільної фази (починає розвиватися на 7 – 10 діб, тривалість до 4 місяців) проявляється імунорегулююча дія препарату – відновлення порушених показників клітинного та гуморального імунітету. У цей період спостерігається відновлення імунорегуляторного індексу, відзначається збільшення продукції 5 специфічних антитіл. Вплив препарату на продукцію специфічних противірусних та антибактеріальних антитіл еквівалентний дії лікувальних вакцин. На відміну від останніх препарат не надає. суттєвого впливу на продукцію реагінових антитіл класу IgE та не посилює реакцію гіперчутливості негайного типу. Імунофан стимулює утворення IgA за його вродженої недостатності. Імунофан ефективно пригнічує множинну лікарську стійкість пухлинних клітин та підвищує їхню чутливість до дії хіміотерапевтичних препаратів.ФармакодинамікаПрепарат має імунорегулюючу, детоксикаційну, гепатопротективну дію і викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполук. Фармакологічна дія заснована на досягненні трьох основних ефектів: корекції імунної системи, відновлення балансу окисно-антиокислювальної реакції організму та інгібування множинної лікарської стійкості, опосередкованої білками трансмембранного транспортного насоса клітини.Показання до застосуванняУ дорослих як ад'ювант при вакцинації проти бактеріальних та вірусних інфекцій. Профілактика загострення хронічних інфекційно-запальних захворювань різної етіології, що протікають на фоні імунодефіциту у дорослих та дітей віком від 2 років: хронічного вірусного гепатиту, бруцельозу. Профілактика розвитку токсикозу у дітей старше 2-х років із злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної тканини на фоні проведення курсу хіміопроменевої терапії. Лікування у складі комплексної терапії вторинних імунодефіцитних та токсичних станів, спричинених наступними захворюваннями. У дорослих: у комплексній терапії онкологічних захворювань у схемі радикального комбінованого лікування (хіміопроменева терапія та операція); у комплексній або симптоматичній терапії у пацієнтів з поширеним пухлинним процесом (III-IV стадії) різної локалізації; у комплексній терапії хронічного вірусного гепатиту, хронічного бруцельозу; у комплексній терапії ВІЛ-інфекції, опортуністичних інфекцій (цитомегаловірусна, герпетична інфекції, токсоплазмоз, хламідіоз, пневмоцистоз, криптоспоридіоз); при лікуванні опіків III-IV ступеня з явищами токсемії, септикотоксемії, у хірургічних хворих з септичним ендокардитом, холецистопанкреатитом, ранами кінцівок, що тривало не гояться, гнійно-септичними ускладненнями; у комплексній терапії бронхообструктивного синдрому, ревматоїдного артриту, псоріазу. У дорослих та дітей старше 2-х років: у комплексній терапії запальних захворювань очей; при лікуванні дифтерії, дифтерійного бактеріоносійства. У дітей старше 2-х років: у комплексній терапії папіломатозу гортані та ротоглотки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності.Побічна діяМожлива індивідуальна нестерпність.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність інших видів лікарської терапії: застосування імунофана сприяє подоланню резистентності до глюкокортикостероїдної терапії. Призначення імунофана можливе у комбінації зі стероїдними та нестероїдними протизапальними препаратами.Спосіб застосування та дозиІмунофан застосовують підшкірно або внутрішньом'язово в разовій дозі – 50 мкг. Максимальна добова доза – 50 мкг. Препарат застосовують курсами, залежно від мети застосування та характеру захворювання. У дорослих. Як ад'юванта при вакцинації проти бактеріальних та вірусних інфекцій – одноразово в дозі 50 мкг внутрішньом'язово або підшкірно в день щеплення. У комплексному лікуванні онкологічних хворих: у схемі радикального комбінованого лікування – щодня одноразово, курс 8-10 ін'єкцій перед хіміопроменевою терапією та операцією з подальшим продовженням курсу протягом усього періоду лікування. У хворих з поширеним пухлинним процесом - щодня одноразово, курсом 8-10 ін'єкцій, з перервою 15-20 днів і повторенням курсу протягом усього наступного періоду лікування. У комплексному лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит і бруцельоз: щодня одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. У комплексній терапії ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій: щодня одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. За необхідності можливе проведення повторного курсу через 2-4 тижні. У хірургічних хворих, при лікуванні опіків III-IV ступеня з явищами токсемії, септикотоксемії, у хірургічних хворих з септичним ендокардитом, холецистопанкреатитом, тривало незагойними ранами кінцівок, гнійно-септичними ускладненнями: щоденно може бути продовжено до 20 ін'єкцій. При бронхообструктивному синдромі, ревматоїдному артриті: одноразово через 3 доби курс лікування 8-10 ін'єкцій, при необхідності курс лікування може бути продовжений до 20 ін'єкцій. У комплексній терапії псоріазу: щоденно одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. У дорослих та дітей старше 2-х років. У комплексній терапії запальних захворювань очей: при ураженні передніх відділів ока (кератити, кератоувеїти) щоденно одноразово, курс лікування 7-10 ін'єкцій; при ураженні переважно задніх відділів ока (периферичні, задні увеїти, ретиноваскуліти) та генералізованих запальних процесах щодня одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. При лікуванні дифтерії: щоденно одноразово курс лікування 8-10 ін'єкцій. При дифтерійному бактеріоносійстві – одноразово через 3 доби, на курс – 3-5 ін'єкцій. У комплексній терапії дітей з папіломатозом гортані та ротоглотки у дітей старше 2-х років: щоденно одноразово, курс лікування – 10 ін'єкцій. Для профілактики: загострення хронічного вірусного гепатиту та хронічного бруцельозу у дорослих та дітей старше 2-х років; щоденно одноразово курсом 15-20 ін'єкцій, повторні профілактичні курси рекомендується проводити кожні 2-3 місяці; розвитку токсикозу у дітей старше 2-х років із злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної тканини; щодня одноразово, курс лікування 10-20 ін'єкцій, під час проведення та після закінчення курсу хіміопроменевої терапії.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок активації фагоцитозу можливе короткочасне загострення вогнищ хронічного запалення, що підтримуються за рахунок персистенцій вірусних чи бактеріальних антигенів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: Активна речовина: імунофан 100 мг; допоміжні речовини (гліцин 5 мг, полісорбат 80 (твін 80) 1% маси супозиторію, вода очищена 25 мг, твердий жир до отримання супозиторію масою від 1,2 до 1,5 г). По 5 або 10 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці. 1 або 2 контурні осередкові упаковки в картонній пачці.Опис лікарської формиОднорідні супозиторії від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми. Допускається слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий засіб.ФармакокінетикаДія препарату починає розвиватися протягом 2 - 3 годин (швидка фаза) та триває до 4 місяців (середня та повільна фази). Протягом швидкої фази (тривалість до 2 – 3 діб) проявляється, насамперед, детоксикаційний ефект, посилюється антиоксидантний захист організму шляхом стимуляції продукції церулоплазміну, лактоферину, активності каталази; препарат нормалізує перекисне окиснення ліпідів, інгібує розпад фосфоліпідів клітинної мембрани та синтез арахідонової кислоти з подальшим зниженням рівня холестерину крові та продукції медіаторів запалення. При токсичному та інфекційному ураженні печінки препарат запобігає цитолізу; знижує активність трансаміназ та рівень білірубіну в сироватці крові. Протягом середньої фази (починається через 2-3 доби, тривалість до 7-10 діб) відбувається посилення – реакцій фагоцитозу та загибелі внутрішньоклітинних бактерій та вірусів. Протягом повільної фази (починає розвиватися на 7 – 10 діб, тривалість до 4 місяців) проявляється імунорегулююча дія препарату – відновлення порушених показників клітинного та гуморального імунітету. У цей період спостерігається відновлення імунорегуляторного індексу, відзначається збільшення продукції 5 специфічних антитіл. Вплив препарату на продукцію специфічних противірусних та антибактеріальних антитіл еквівалентний дії лікувальних вакцин. На відміну від останніх препарат не надає. суттєвого впливу на продукцію реагінових антитіл класу IgE та не посилює реакцію гіперчутливості негайного типу. Імунофан стимулює утворення IgA за його вродженої недостатності. Імунофан ефективно пригнічує множинну лікарську стійкість пухлинних клітин та підвищує їхню чутливість до дії хіміотерапевтичних препаратів.ФармакодинамікаПрепарат має імунорегулюючу, детоксикаційну, гепатопротективну дію і викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполук. Фармакологічна дія заснована на досягненні трьох основних ефектів: корекції імунної системи, відновлення балансу окисно-антиокислювальної реакції організму та інгібування множинної лікарської стійкості, опосередкованої білками трансмембранного транспортного насоса клітини.Показання до застосуванняЗастосовують у дорослих та дітей старше двох років для профілактики та лікування імунодефіцитних та токсичних станів, хронічних запальних захворювань різної етіології. У дорослих як ад'ювант при вакцинації проти бактеріальних та вірусних інфекцій.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вагітність, ускладнена резус-конфліктом, дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності.Побічна діяМожлива індивідуальна нестерпність.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність інших видів лікарської терапії: застосування імунофана сприяє подоланню резистентності до глюкокортикостероїдної терапії. Призначення імунофана можливе у комбінації зі стероїдними та нестероїдними протизапальними препаратами.Спосіб застосування та дозиРектально. Разова доза та добова – 100 мкг (1 супозиторій). При лікуванні онкологічних хворих у схемі радикального комбінованого лікування (хіміопроменева терапія та операція): одноразово, щодня, курс лікування 8-10 супозиторіїв перед хіміопроменевою терапією та операцією з подальшим продовженням курсу протягом усього періоду лікування. У хворих з поширеним пухлинним процесом (III – IV стадії) різної локалізації у вигляді комплексної або симптоматичної терапії: одноразово, щодня, курс лікування 8 – 10 супозиторіїв, з перервою 15-20 днів та повторенням курсів протягом усього періоду подальшого лікування. У дітей із злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної тканини: 1 раз на добу, щодня, курс лікування 10-20 супозиторіїв. Призначення препарату слід проводити протягом усього курсу хіміопроменевої терапії та після закінчення курсу для профілактики розвитку токсикозу. У комплексній терапії дітей із паппіломатозом гортані та ротоглотки: 1 раз на добу, щодня, курс лікування 10 супозиторіїв. При опортуністичних інфекціях (цитомегаловірусна та герпетична інфекція, токсоплазмоз, хламідіоз, пневмоцистоз, криптоспоридіоз): 1 раз на добу, щодня, курс лікування 15-20 супозиторіїв. У комплексній терапії ВІЛ-інфекції: 1 раз на добу, щодня курс лікування 15-20 супозиторіїв. За необхідності слід проводити повторні курси через 2-4 тижні. При хронічному вірусному гепатиті та хронічному бруцельозі: 1 раз на добу, щодня, курс лікування 15-20 супозиторіїв, для запобігання рецидиву слід проводити повторні курси через 2-3 місяці. При дифтерії: 1 раз на добу, щодня курс лікування 8-10 супозиторіїв. При дифтерійному бактеріоносійстві -1 раз через 3 доби – 3-5 супозиторіїв. При лікуванні опіків III-IV ступеня з явищами токсемії, септикотоксемії, у хірургічних хворих з септичним ендокардитом, тривало незагойними ранами кінцівок, гнійносептичними ускладненнями: 1 раз на добу, щодня, курс лікування 7-10 супозиторів супозиторіїв. При бронхо-обструктивному синдромі, холецистопанкреатиті, ревматоїдному артриті: 1 раз через 3 доби, курс лікування 8-10 супозиторіїв, у разі потреби курс слід продовжувати до 20 супозиторіїв з тим самим інтервалом. При лікуванні псоріазу: 1 раз на добу, щодня курс лікування 15-20 супозиторіїв. У дорослих у схемі вакцинопрофілактики одноразово на день вакцинації.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок активації фагоцитозу можливе короткочасне загострення вогнищ хронічного запалення, що підтримуються за рахунок персистенцій вірусних чи бактеріальних антигенів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаДозований спрей для назального застосування - 1 доза: Активна речовина: імунофан – 50 мкг; допоміжні речовини: натрію хлорид; бензалконію хлорид; гліцин; натрію едетат (трилон Б); вода очищена. У флаконі пластиковому з дозуючим пристроєм 8,5 мл; у пачці картонної 1 флакон.Опис лікарської формиПрозора, або слабоопалесцентна безбарвна, або жовтувата рідина. Допускається слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаАнтиоксидантна, гепатопротективна, дезінтоксикаційна, імуномодулююча.ФармакодинамікаПрепарат має імунорегулюючу, детоксикаційну, гепатопротективну дію і викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполук. Коригує стан імунної системи, відновлює баланс окисно-антиокислювальних реакцій організму та сприяє подоланню множинної лікарської стійкості пухлинних клітин, опосередкованої білками трансмембранного транспортного насоса клітини. Дія препарату починає розвиватися протягом 2-3 годин (швидка фаза) і триває до 4 місяців (середня та повільна фази). Протягом швидкої фази (тривалість – до 2–3 діб) проявляється насамперед детоксикаційний ефект – посилюється антиоксидантний захист організму внаслідок стимуляції продукції церулоплазміну, лактоферину, активності каталази; препарат нормалізує перекисне окиснення ліпідів, інгібує розпад фосфоліпідів клітинної мембрани та синтез арахідонової кислоти з подальшим зниженням рівня холестерину крові та продукції медіаторів запалення. При токсичному та інфекційному ураженні печінки препарат запобігає цитолізу, знижує активність трансаміназ та рівень білірубіну в сироватці крові. Протягом середньої фази (починається через 2–3 доби, тривалість — до 7–10 діб) відбувається посилення реакцій фагоцитозу та загибелі внутрішньоклітинних бактерій та вірусів. Протягом повільної фази (починає розвиватися на 7–10 діб, тривалість до 4 місяців) проявляється імунорегуляторна дія Імунофану® — відновлення порушених показників клітинного та гуморального імунітету. У цей час спостерігається нормалізація імунорегуляторного індексу, відзначається збільшення продукції специфічних антитіл. Вплив препарату на продукцію специфічних противірусних та антибактеріальних антитіл еквівалентний дії лікувальних вакцин. На відміну від останніх препарат не істотно впливає на продукцію реагінових антитіл класу IgE і не посилює реакцію гіперчутливості негайного типу; Імунофан стимулює утворення IgA при його вродженій недостатності. Імунофан® ефективно пригнічує множинну лікарську стійкість пухлинних клітин та підвищує їхню чутливість до дії хіміотерапевтичних препаратів.Показання до застосуванняДля дорослих та дітей старше 2 років (профілактика та лікування): імунодефіцитні та токсичні стани; гострі та хронічні інфекційно-запальні захворювання.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяВнаслідок недостатньої вивченості спрей назальний слід з обережністю застосовувати при вагітності та в період лактації.Побічна діяМожлива індивідуальна нестерпність.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність інших видів лікарської терапії; застосування імунофана сприяє подоланню резистентності до терапії кортикостероїдами.Спосіб застосування та дозиПри використанні флакона слід тримати вертикально, розпилювачем вгору. Зняти захисний ковпачок із розпилювача. Перед першим застосуванням заповнити насос, що дозує, шляхом натискання на широкий обідок розпилювача 3-4 рази. Вставити розпилювач у носовий хід у вертикальному положенні голови. Одноразово натиснути широкий обід розпилювача до упору. В одній дозі препарату міститься 50 мкг імунофану. Добова доза має перевищувати 200 мкг. При лікуванні онкологічних хворих у схемі радикального комбінованого лікування (хіміопроменева терапія та операція): по 1 дозі в кожну ніздрю протягом 8–10 днів; перед хіміопроменевою терапією та операцією з подальшим повторенням курсів протягом усього періоду лікування, з перервою 15-20 днів. У хворих з поширеним пухлинним процесом (III-IV стадії) різної локалізації у вигляді комплексної або симптоматичної терапії: по 1 дозі в кожний носовий хід протягом 8-10 днів, з перервою в 15-20 днів та повторенням курсів протягом усього періоду подальшого лікування. У комплексній терапії гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань, що супроводжуються симптомами інтоксикації та імунодефіцитного стану: по 1 дозі (50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на день, щодня протягом 10–15 днів. При опортуністичних інфекціях (ЦМВ- та герпетична інфекція, токсоплазмоз, хламідіоз, пневмоцистоз, криптоспоридіоз): по 1 дозі в кожну ніздрю 2 рази на день, щодня, курс лікування - 10-15 днів. При необхідності можливе повторення курсів через 2-4 тижні. У комплексній терапії ВІЛ-інфекції: по 1 дозі в кожну ніздрю протягом 10–15 днів). За необхідності можливе проведення повторних курсів через 2-4 тижні. При хронічному вірусному гепатиті та хронічному бруцельозі: по 1 дозі в кожну носову ходу протягом 10–15 днів), для запобігання рецидивам слід проводити повторні курси через 2–3 міс (для спрею назального – через 4–6 міс).Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: імунофан 0,005 г; допоміжні речовини (гліцин 0,5 г, хлорид натрію 0,9 г, вода для ін'єкцій до 100 мл). Ампули, що містять 50 мкг препарату 1,0 мл розчину. По 5 ампул з інструкцією поміщають в картонну пачку, або по 5 ампул вкладають в контурну осередкову упаковку, 1 контурну осередкову упаковку з інструкцією поміщають в пачку картонну.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий засіб.ФармакокінетикаДія препарату починає розвиватися протягом 2 - 3 годин (швидка фаза) та триває до 4 місяців (середня та повільна фази). Протягом швидкої фази (тривалість до 2 – 3 діб) проявляється, насамперед, детоксикаційний ефект, посилюється антиоксидантний захист організму шляхом стимуляції продукції церулоплазміну, лактоферину, активності каталази; препарат нормалізує перекисне окиснення ліпідів, інгібує розпад фосфоліпідів клітинної мембрани та синтез арахідонової кислоти з подальшим зниженням рівня холестерину крові та продукції медіаторів запалення. При токсичному та інфекційному ураженні печінки препарат запобігає цитолізу; знижує активність трансаміназ та рівень білірубіну в сироватці крові. Протягом середньої фази (починається через 2-3 доби, тривалість до 7-10 діб) відбувається посилення – реакцій фагоцитозу та загибелі внутрішньоклітинних бактерій та вірусів. Протягом повільної фази (починає розвиватися на 7 – 10 діб, тривалість до 4 місяців) проявляється імунорегулююча дія препарату – відновлення порушених показників клітинного та гуморального імунітету. У цей період спостерігається відновлення імунорегуляторного індексу, відзначається збільшення продукції 5 специфічних антитіл. Вплив препарату на продукцію специфічних противірусних та антибактеріальних антитіл еквівалентний дії лікувальних вакцин. На відміну від останніх препарат не надає. суттєвого впливу на продукцію реагінових антитіл класу IgE та не посилює реакцію гіперчутливості негайного типу. Імунофан стимулює утворення IgA за його вродженої недостатності. Імунофан ефективно пригнічує множинну лікарську стійкість пухлинних клітин та підвищує їхню чутливість до дії хіміотерапевтичних препаратів.ФармакодинамікаПрепарат має імунорегулюючу, детоксикаційну, гепатопротективну дію і викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполук. Фармакологічна дія заснована на досягненні трьох основних ефектів: корекції імунної системи, відновлення балансу окисно-антиокислювальної реакції організму та інгібування множинної лікарської стійкості, опосередкованої білками трансмембранного транспортного насоса клітини.Показання до застосуванняУ дорослих як ад'ювант при вакцинації проти бактеріальних та вірусних інфекцій. Профілактика загострення хронічних інфекційно-запальних захворювань різної етіології, що протікають на фоні імунодефіциту у дорослих та дітей віком від 2 років: хронічного вірусного гепатиту, бруцельозу. Профілактика розвитку токсикозу у дітей старше 2-х років із злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної тканини на фоні проведення курсу хіміопроменевої терапії. Лікування у складі комплексної терапії вторинних імунодефіцитних та токсичних станів, спричинених наступними захворюваннями. У дорослих: у комплексній терапії онкологічних захворювань у схемі радикального комбінованого лікування (хіміопроменева терапія та операція); у комплексній або симптоматичній терапії у пацієнтів з поширеним пухлинним процесом (III-IV стадії) різної локалізації; у комплексній терапії хронічного вірусного гепатиту, хронічного бруцельозу; у комплексній терапії ВІЛ-інфекції, опортуністичних інфекцій (цитомегаловірусна, герпетична інфекції, токсоплазмоз, хламідіоз, пневмоцистоз, криптоспоридіоз); при лікуванні опіків III-IV ступеня з явищами токсемії, септикотоксемії, у хірургічних хворих з септичним ендокардитом, холецистопанкреатитом, ранами кінцівок, що тривало не гояться, гнійно-септичними ускладненнями; у комплексній терапії бронхообструктивного синдрому, ревматоїдного артриту, псоріазу. У дорослих та дітей старше 2-х років: у комплексній терапії запальних захворювань очей; при лікуванні дифтерії, дифтерійного бактеріоносійства. У дітей старше 2-х років: у комплексній терапії папіломатозу гортані та ротоглотки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності.Побічна діяМожлива індивідуальна нестерпність.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність інших видів лікарської терапії: застосування імунофана сприяє подоланню резистентності до глюкокортикостероїдної терапії. Призначення імунофана можливе у комбінації зі стероїдними та нестероїдними протизапальними препаратами.Спосіб застосування та дозиІмунофан застосовують підшкірно або внутрішньом'язово в разовій дозі – 50 мкг. Максимальна добова доза – 50 мкг. Препарат застосовують курсами, залежно від мети застосування та характеру захворювання. У дорослих. Як ад'юванта при вакцинації проти бактеріальних та вірусних інфекцій – одноразово в дозі 50 мкг внутрішньом'язово або підшкірно в день щеплення. У комплексному лікуванні онкологічних хворих: у схемі радикального комбінованого лікування – щодня одноразово, курс 8-10 ін'єкцій перед хіміопроменевою терапією та операцією з подальшим продовженням курсу протягом усього періоду лікування. У хворих з поширеним пухлинним процесом - щодня одноразово, курсом 8-10 ін'єкцій, з перервою 15-20 днів і повторенням курсу протягом усього наступного періоду лікування. У комплексному лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит і бруцельоз: щодня одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. У комплексній терапії ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій: щодня одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. За необхідності можливе проведення повторного курсу через 2-4 тижні. У хірургічних хворих, при лікуванні опіків III-IV ступеня з явищами токсемії, септикотоксемії, у хірургічних хворих з септичним ендокардитом, холецистопанкреатитом, тривало незагойними ранами кінцівок, гнійно-септичними ускладненнями: щоденно може бути продовжено до 20 ін'єкцій. При бронхообструктивному синдромі, ревматоїдному артриті: одноразово через 3 доби курс лікування 8-10 ін'єкцій, при необхідності курс лікування може бути продовжений до 20 ін'єкцій. У комплексній терапії псоріазу: щоденно одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. У дорослих та дітей старше 2-х років. У комплексній терапії запальних захворювань очей: при ураженні передніх відділів ока (кератити, кератоувеїти) щоденно одноразово, курс лікування 7-10 ін'єкцій; при ураженні переважно задніх відділів ока (периферичні, задні увеїти, ретиноваскуліти) та генералізованих запальних процесах щодня одноразово, курс лікування 15-20 ін'єкцій. При лікуванні дифтерії: щоденно одноразово курс лікування 8-10 ін'єкцій. При дифтерійному бактеріоносійстві – одноразово через 3 доби, на курс – 3-5 ін'єкцій. У комплексній терапії дітей з папіломатозом гортані та ротоглотки у дітей старше 2-х років: щоденно одноразово, курс лікування – 10 ін'єкцій. Для профілактики: загострення хронічного вірусного гепатиту та хронічного бруцельозу у дорослих та дітей старше 2-х років; щоденно одноразово курсом 15-20 ін'єкцій, повторні профілактичні курси рекомендується проводити кожні 2-3 місяці; розвитку токсикозу у дітей старше 2-х років із злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної тканини; щодня одноразово, курс лікування 10-20 ін'єкцій, під час проведення та після закінчення курсу хіміопроменевої терапії.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок активації фагоцитозу можливе короткочасне загострення вогнищ хронічного запалення, що підтримуються за рахунок персистенцій вірусних чи бактеріальних антигенів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: діюча речовина: аргініл-альфа-аспартил-лізил-валіл-тирозил-аргінін 50 мкг; допоміжні речовини (гліцин 5 мг, натрію хлорид 0,7 мг, бензалконію хлорид 0,014 мг, динатрію едетат 0,007 мг, вода очищена до 0,14 мл) 40 доз у пластикових флаконах місткістю 10 мл. Флакони закупорюють кришками, забезпеченими насосом-дозатором із пластиковим корпусом, форсункою та захисним ковпачком або аналогічним дозуючим пристроєм. Один флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора або слабоопалесцентна безбарвна, або трохи жовтувата рідина. Допускається слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий засіб.ФармакокінетикаДія препарату починає розвиватися протягом 2 - 3 годин (швидка фаза) та триває до 4 місяців (середня та повільна фази). Протягом швидкої фази (тривалість до 2 – 3 діб) проявляється, насамперед, детоксикаційний ефект, посилюється антиоксидантний захист організму шляхом стимуляції продукції церулоплазміну, лактоферину, активності каталази; препарат нормалізує перекисне окиснення ліпідів, інгібує розпад фосфоліпідів клітинної мембрани та синтез арахідонової кислоти з подальшим зниженням рівня холестерину крові та продукції медіаторів запалення. При токсичному та інфекційному ураженні печінки препарат запобігає цитолізу; знижує активність трансаміназ та рівень білірубіну в сироватці крові. Протягом середньої фази (починається через 2-3 доби, тривалість до 7-10 діб) відбувається посилення – реакцій фагоцитозу та загибелі внутрішньоклітинних бактерій та вірусів. Протягом повільної фази (починає розвиватися на 7 – 10 діб, тривалість до 4 місяців) проявляється імунорегулююча дія препарату – відновлення порушених показників клітинного та гуморального імунітету. У цей період спостерігається відновлення імунорегуляторного індексу, відзначається збільшення продукції 5 специфічних антитіл. Вплив препарату на продукцію специфічних противірусних та антибактеріальних антитіл еквівалентний дії лікувальних вакцин. На відміну від останніх препарат не надає. суттєвого впливу на продукцію реагінових антитіл класу IgE та не посилює реакцію гіперчутливості негайного типу. Імунофан стимулює утворення IgA за його вродженої недостатності. Імунофан ефективно пригнічує множинну лікарську стійкість пухлинних клітин та підвищує їхню чутливість до дії хіміотерапевтичних препаратів.ФармакодинамікаПрепарат має імунорегулюючу, детоксикаційну, гепатопротективну дію і викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполук. Фармакологічна дія заснована на досягненні трьох основних ефектів: корекції імунної системи, відновлення балансу окисно-антиокислювальної реакції організму та інгібування множинної лікарської стійкості, опосередкованої білками трансмембранного транспортного насоса клітини.Показання до застосуванняЗастосовують у дорослих та дітей старше 2-х років для профілактики та лікування імунодефіцитних та токсичних станів, гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності.Побічна діяМожлива індивідуальна нестерпність.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність інших видів лікарської терапії: застосування імунофана сприяє подоланню резистентності до глюкокортикостероїдної терапії. Призначення імунофана можливе у комбінації зі стероїдними та нестероїдними протизапальними препаратами.Спосіб застосування та дозиІнтраназально. При використанні флакона слід тримати вертикально, розпилювачем вгору. Зняти захисний ковпачок із розпилювача. Перед першим застосуванням заповнити насос, що дозує, шляхом натискання на широкий обідок розпилювача 3-4 рази. Вставити розпилювач у носовий хід у вертикальному положенні голови. Одноразово натиснути широкий обідок розпилювача: до упору. В одній дозі препарату міститься 50 мкг імунофану. Добова доза має перевищувати 200 мкг. У комплексній терапії гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань, що супроводжуються симптомами інтоксикації та імунодефіцитного стану, імунофан призначають по 1 дозі (50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на день, щодня протягом 10 – 15 днів. При опортуністичних інфекціях (цитомегаловірусна та герпетична інфекція, токсоплазмоз, хламідіоз, пневмоцистоз, криптоспоридіоз): по 1 дозі (50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази, на день, щодня, курс лікування 10 -15 днів. При необхідності можливе повторення курсу через 2-4 тижні. При хронічному вірусному гепатиті та хронічному бруцельозі: по 1 дозі (50 мкг) у кожний носовий перебіг 1 раз на день, щодня, курс лікування-10 – 15 днів, для запобігання рецидиву слід проводити повторні курси через 4 – 6 місяців. У схемі лікування хворих на ВІЛ-інфекцію: по 1 дозі (50 мкг) у кожний носовий перебіг 1 раз на день, щодня, протягом 10-15 днів. При необхідності можливе повторення курсу через 2-4 тижні. При лікуванні онкологічних хворих у схемі радикального комбінованого лікування (хіміопроменева терапія та операція): по 1 дозі (50 мкг) у кожний носовий перебіг 1 раз на день, щодня, протягом 8-10 днів перед хіміопроменевою терапією та операцією, з наступним продовженням курсу протягом усього періоду лікування. У хворих з поширеним пухлинним процесом (III – IV стадії) різної локалізації у плані комплексної або симптоматичної терапії: по 1 дозі (50 мкг) у кожний носовий перебіг 1 раз на день, щоденно, протягом 8-10 днів. За необхідності та наявності виражених явищ токсикозу рекомендується повторне проведення курсу.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок активації фагоцитозу можливе короткочасне загострення вогнищ хронічного запалення, що підтримуються за рахунок персистенцій вірусних чи бактеріальних антигенів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 супозиторію містить: Активна речовина: імунофан 900 мкг; допоміжні речовини: вода очищена; гліцин; твердий жир; твін 80.Опис лікарської формиСупозиторії для ректального застосування однорідні супозиторії від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми. Допускається слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаПрепарат має імунорегулюючу, детоксикаційну, гепатопротективну дію та викликає інактивацію вільнорадикальних та перекисних сполук. Фармакологічна дія заснована на досягненні трьох основних ефектів: корекція імунної системи, відновлення балансу окиснювально-антиокислювальної реакції організму та інгібування множинної лікарської стійкості, опосередкованої білками трансмембранного транспортного насоса клітини. Дія препарату починає розвиватися протягом 2-3 годин (швидка фаза) та триває до 4 місяців (середня та повільна фази). Протягом швидкої фази (тривалість – до 2-3 діб) проявляється насамперед детоксикаційний ефект – посилюється антиоксидантний захист організму шляхом стимуляції продукції церулоплазміну, лактоферину, активності каталази; препарат нормалізує перекисне окиснення ліпідів, інгібує розпад фосфоліпідів клітинної мембрани та синтез арахідонової кислоти з подальшим зниженням вмісту холестерину крові та продукції медіаторів запалення. При токсичному та інфекційному ураженні печінки препарат запобігає цитолізу, знижує активність трансаміназ (АСТ, АЛТ) та вміст білірубіну в сироватці крові. Протягом середньої фази (починається через 2-3 доби, тривалість – до 7-10 діб) відбувається посилення реакцій фагоцитозу та загибелі внутрішньоклітинних бактерій та вірусів. Протягом повільної фази (починає розвиватися на 7-10 добу, тривалість до 4 місяців) проявляється імунорегуляторна дія Імунофана – відновлення порушених показників клітинного та гуморального імунітету. У цей період спостерігається нормалізація імуно-регуляторного індексу, відзначається збільшення продукції специфічних противірусних та антибактеріальних антитіл еквівалентно дії деяких лікувальних вакцин. На відміну від останніх препарат не істотно впливає на продукцію реагінових антитіл класу IgE і не посилює реакцію гіперчутливості негайного типу; Імунофан стимулює утворення IgA за його вродженої недостатності. Імунофан ефективно пригнічує множинну лікарську стійкість пухлинних клітин та підвищує їхню чутливість до дії цитостатичних препаратів.Показання до застосуванняЗастосовують у дорослих та дітей старше двох років для профілактики та лікування імунодефіцитних та токсичних станів, хронічних запальних захворювань різної етіології. У дорослих як ад'ювант при вакцинації проти бактеріальних та вірусних інфекцій.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; вагітність, ускладнена резус-конфліктом; дитячий вік до 2-х років.Вагітність та лактаціяВнаслідок недостатньої вивченості слід з обережністю застосовувати під час вагітності та лактації.Побічна діяМожливо: індивідуальна непереносимість, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПідвищує ефективність інших видів лікарської терапії: застосування імунофана сприяє подоланню резистентності до глюкокортикостероїдної терапії. Призначення препарату можливе у комбінації з протизапальними стероїдними та нестероїдними протизапальними препаратами.Спосіб застосування та дозиПри лікуванні онкологічних хворих у схемі радикального комбінованого лікування (хіміо-променева терапія та операція) Одноразово, щодня, курс лікування 8 - 10 супозиторіїв перед хіміо-променевою терапією та операцією з подальшим продовженням курсу протягом усього періоду лікування. У хворих із поширеним пухлинним процесом (III – IV стадії) різної локалізації у вигляді комплексної або симптоматичної терапії Одноразово, щодня, курс лікування 8 – 10 супозиторіїв, з перервою 15-20 днів та повторенням курсів протягом усього періоду подальшого лікування. У дітей із злоякісними захворюваннями кровотворної та лімфоїдної тканини 1 раз на добу, щоденно, курс лікування 10-20 супозиторіїв. Призначення препарату слід проводити протягом усього курсу хіміо-променевої терапії та після закінчення курсу для профілактики розвитку токсикозу. У комплексній терапії дітей з паппіломатозом гортані та ротоглотки 1 раз на добу, щоденно, курс лікування 10 супозиторіїв. При опортуністичних інфекціях (цитомегаловірусна та герпетична інфекція, токсоплазмоз, хламідіоз, пневмоцистоз, криптоспоридіоз) 1 раз на добу, щодня, курс лікування 15 – 20 супозиторіїв. У комплексній терапії ВІЛ-інфекції 1 раз на добу, щодня, курс лікування 15 – 20 супозиторіїв. За необхідності слід проводити повторні курси через 2-4 тижні. При хронічному вірусному гепатиті та хронічному бруцельозі 1 раз на добу, щодня, курс лікування 15 – 20 супозиторіїв, для запобігання рецидиву слід проводити повторні курси через 2 – 3 місяці. При дифтерії 1 раз на добу, щодня, курс лікування 8 – 10 супозиторіїв. При дифтерійному бактеріоносійстві – 1 раз через 3 доби – 3-5 супозиторіїв. При лікуванні опіків III-IV ступеня з явищами токсемії, септикотоксемії, у хірургічних хворих з септичним ендокардитом, ранами кінцівок, що тривало не гояться, гнійно-септичними ускладненнями. 1 раз на добу, щодня, курс лікування 7 – 10 супозиторіїв, за необхідності курс препарату слід продовжувати до 20 супозиторіїв. При бронхообструктивному синдромі, холецистопанкреатиті, ревматоїдному артриті. 1 раз через 3 доби, курс лікування 8 - 10 супозиторіїв, у разі потреби курс слід продовжувати до 20 супозиторіїв з тим самим інтервалом. При лікуванні псоріазу 1 раз на добу, щодня, курс лікування 15 – 20 супозиторіїв. У дорослих у схемі вакцинопрофілактики Одноразово на день вакцинації.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВнаслідок активації фагоцитозу можливе короткочасне загострення вогнищ хронічного запалення, які підтримуються за рахунок персистенції вірусних або бактеріальних антигенів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 фл. Активний інгредієнт: Підотимод 400 мг; Допоміжні речовини: Натрію хлорид 5,6 мг, натрію сахаринат 5,0 мг, динатрію едетат 3,5 мг, трометамол qs до pH 6,5 (що відповідає ~193 мг на 7,0 мл), метилпарагідроксибензоат натрію 10,3 мг , пропілпарагідроксибензоат натрію 1,6 мг, сорбітол 70 % 2500 мг, ароматизатор фруктовий (з запахом лісових ягід) 21,0 мг, барвник антоціанін 5,6 мг, барвник червоний [Понсо 4R] 0,5 мг, вода очищена до 7, 0мл. По 7 мл у флакон із прозорого скла типу III, закупорений пробкою з поліетилену та запечатаний пластиковим ковпачком, забезпеченим пристроєм для контролю першого розтину. По 10 однодозових флаконів разом з інструкцією з медичного застосування в картонній пачці, що має перфорацію за місцем розтину.Опис лікарської формиПрозора рідина червоно-фіолетового кольору із запахом лісових ягід.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засіб.ФармакокінетикаПри вживанні абсорбція висока. Біодоступність становить 45%, період напіввиведення – 4 години. Препарат виводиться із сечею у незміненому вигляді (95 % введеної внутрішньовенної дози). Швидкість та ступінь всмоктування підотимоду значно знижується при одночасному прийомі з їжею. У порівнянні з прийомом натще біодоступність при пероральному прийомі разом з їжею знижується до 50%, максимальні концентрації в сироватці досягаються на 2 години пізніше. Фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів похилого віку не виявили жодних відмінностей від фармакокінетики у дорослих. Препарат повністю виводиться із сечею, період напіввиведення збільшується при нирковій недостатності. Тим не менш, навіть при тяжкій нирковій недостатності (зміст креатиніну в плазмі крові 5 мг/дл) період напіввиведення підотімоду не перевищує 8-9 годин. Оскільки пацієнти приймають препарат кожні 12 або 24 години, ризик кумуляції при нирковій недостатності відсутній. Дослідження при печінковій недостатності не проводилися, оскільки препарат майже повністю виводиться з організму із сечею у незміненому вигляді.ФармакодинамікаПідотимод стимулює та регулює клітинний імунітет. Підотимод індукує дозрівання та формування імунокомпетентних Т-лімфоцитів при їх недостатності, на які покладається роль координаторів специфічного імунітету у фізіологічних умовах за рахунок часткового заміщення або посилення функцій вилочкової залози. Крім того, підотимод стимулює макрофаги, основна функція яких полягає у захопленні антигену та його презентації на клітинній мембрані в комплексі з антигенами гістосумісності. Здатність організму протидіяти інфекційним агентам виявляється у ефективних специфічних імунних, клітинних і антиген-антитілозахисних відповідях. Підотимод надає терапевтичні ефекти за допомогою імуностимулюючої дії на вроджений імунітет та продукцію антитіл, на клітинний імунітет та на продукцію цитокінів. Підотимод збільшує продукцію супероксид-аніонів, фактора некрозу пухлини-α, NО (бактерицидну дію), а також хемотаксис та, відповідно, фагоцитоз. Препарат також збільшує цитотоксичну активність природних кілерів. Підотимод посилює функціональну активність Т- і В-лімфоцитів, підвищує стимуляцію реакції антиген-антитіло і перешкоджає розвитку апоптозу, індукованого дексаметазоном, 12-О-тетрадеканоїлфорбол-13-ацетатом та кальцієвим іонофором A-2 Підотимод підвищує вміст інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) у старих щурів та експресію гена ІЛ-2 у селезінці щурів. Зокрема, було показано, що підотімод має імуностимулюючу дію, особливо у випадках недостатності імунної системи, а також при її функціонуванні на фізіологічному рівні.Показання до застосуванняІмуностимулююча терапія порушень у клітинній ланці імунітету при інфекціях верхніх та нижніх дихальних та сечовивідних шляхів. Використовується як для профілактики загострень та скорочення тривалості та тяжкості окремих епізодів, так і як ад'юванта в антибіотикотерапії гострих інфекцій.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до підотимоду або будь-якого іншого компонента препарату, непереносимість фруктози, дитячий вік до 3-х років. З обережністю: препарат повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів з синдромом гіперімуноглобулінемії Е, з алергічними реакціями або атопією, що раніше зустрічалися.Вагітність та лактаціяВагітність: Досвід застосування підотимоду у вагітних відсутній або обмежений (менше 300 результатів вагітності). Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих несприятливих ефектів на репродуктивну функцію. Бажано уникати застосування препарату Імунорікс у першому триместрі вагітності. Лактація: Немає даних про виділення підотимоду або його метаболітів у грудне молоко. Жінкам рекомендується відмовитися від годування груддю під час лікування, щоб уникнути впливу активної речовини на дитину.Побічна діяНечисленні небажані явища, про які повідомлялося у звітах про клінічні дослідження (болі у шлунку, відчуття печіння у шлунку), були зіставні з небажаними явищами у групах плацебо у подвійно-сліпих клінічних дослідженнях; мабуть, ці явища були пов'язані з супутньою антибіотикотерапією. У процесі післяреєстраційного застосування повідомлялося про нижченаведені небажані ефекти, частота яких визначалася відповідно наступному: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, але Порушення з боку імунної системи: На 1 мільйон пацієнтів, які отримували підотімод, зареєстровано один випадок увеїту та один випадок синдрому Шенлейн-Геноха. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Дуже рідко: нудота, діарея, біль у животі. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже рідко: прояви алергічного дерматиту, включаючи кропив'янку, висипання на шкірі, набряк губ, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиПідотимод не зв'язується з білками плазми та не метаболізується, тому фармакокінетичні взаємодії не очікуються. Препарат може впливати на ефективність лікарських засобів, що пригнічують або стимулюють функціональну активність лімфоцитів або впливають на активність імунної системи. У дослідженнях на тваринах, при спільному застосуванні з іншими широко застосовуваними лікарськими засобами, підотимод не викликав небажаних взаємодій з гіпоглікемічними засобами (толбутамід), протиепілептичними засобами (фенобарбітал), гіпотензивними засобами (ніфедипін, каптоприл, атенолол), діурети варфарин), нестероїдними протизапальними препаратами (індометацин), знеболюючими (ацетилсаліцилова кислота) або жарознижувальними (парацетамол).Спосіб застосування та дозиВсередину. Оскільки їжа впливає на всмоктування препарату Імунорікс, його слід приймати поза їдою. Дорослим: Гостра фаза: по 800 мг (2 флакони) 2 рази на добу за 2 години до або 2 години після їди протягом 2-х тижнів; далі підтримуюча терапія по 800 мг (2 флакони) 1 раз на добу протягом 60 днів. Профілактика: по 800 мг (2 флакони) 1 раз на добу за 2 години до або 2 години після їди протягом 60 днів. Дітям старше 3 років: Гостра фаза: по 400 мг (1 флакон) 2 рази на добу за 2 години до або 2 години після їди протягом 2-х тижнів; далі підтримуюча терапія по 400 мг (1 флакон) 1 раз на добу протягом 60 днів. Профілактика: по 400 мг (1 флакон) 1 раз на добу за 2 години до або 2 години після їди протягом 60 днів.ПередозуванняПро випадки передозування та застосування препарату не за призначенням не повідомлялося. Специфічних даних про лікування передозування Імунорікс немає. У разі передозування рекомендовано негайно проконсультуватись із лікарем. Пацієнтам необхідна адекватна підтримуюча та симптоматична терапія. Ретельне спостереження має продовжуватись до одужання пацієнта.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування суспензії для внутрішньоміхурового введення - 1 амп. Активні речовини: живі мікобактерії вакцинного штаму БЦЖ-1 (не менше 4х10^8 та не більше 7,5х10^8 життєздатних клітин БЦЖ) – 50 мг; стабілізатор (натрію глутамат). Не містить консервантів та антибіотиків. В ампулах (у комплекті з ампульним ножем); у пачці картонної 10 ампул по 25 мг.Опис лікарської формиПорошкоподібна або у вигляді пігулки пориста маса світло-жовтого кольору, гігроскопічна.ХарактеристикаІмурон-вак – вакцина БЦЖ для імунотерапії раку сечового міхура.Фармакотерапевтична групаІмуномодулююче, протипухлинне.ФармакодинамікаЖиві мікобактерії штаму БЦЖ-1, розмножуючись внутрішньоклітинно, призводять до неспецифічної стимуляції клітинної імунної відповіді.Показання до застосуванняад'ювантна терапія поверхневого (Та, Т1, Тis) раку сечового міхура; імунотерапія неінвазивних пухлин сечового міхура, оперативне лікування яких неможливе.Протипоказання до застосуванняраніше перенесений туберкульоз; розмір місцевої реакції на внутрішньошкірне введення туберкуліну в дозі 2 ТЕ (проба манту) 17 мм і більше; імунодефіцитні стани; гострий цистит чи макрогематурія (до зникнення клінічних проявів); тяжкі супутні захворювання на стадії декомпенсації. Травматична катетеризація або поява крові після катетеризації сечового міхура є протипоказаннями для інстиляції БЦЖ у цей день.Побічна діяПобічні реакції та ускладнення найчастіше зустрічаються у хворих з малою ємністю сечового міхура (менше 150 мл). Побічні реакції 1. Локальні. Дизурія відзначається у 80%, макрогематурія – у 40% хворих. З'являються після 2-3 введень БЦЖ, починаються через 2-3 години після інстиляції і продовжуються протягом 1-2 діб. Проходять, як правило, самостійно та є ознакою природної відповіді на імунотерапію. 2. Системні. Підвищення температури тіла, що не перевищує 38,5 ° C, відзначається у 40% хворих на день інстиляції. Зазвичай тривалість лихоманки становить не більше 48 год. Спеціального лікування не потрібно, можливе застосування жарознижувальних препаратів. Ускладнення 1. Локальні. Гострий цистит, що не проходить на момент наступної інстиляції, відзначається у 20% хворих. У таких випадках лікування за допомогою Імурон-Вак має бути перервано. Після виключення бактеріального циститу немікобактеріальної етіології призначається терапія протитуберкульозними препаратами до зникнення симптомів та протягом 2 тижнів після нормалізації стану. БЦЖ-терапія може бути продовжена у дозі, що становить від 10 до 30% від початкової. Симптоматичні гранулематозні цистити, простатити, епідидиміти у 3-5% хворих. При розвитку таких ускладнень БЦЖ-терапія переривається. Проводять терапію ізоніазидом (300 мг на добу) та рифампіцином (600 мг на добу) протягом 3 міс. У ряду хворих розвиток гранулематозних інфільтратів в області гирл сечоводів може призвести до порушення пасажу сечі з верхніх сечових шляхів та вимагати тимчасового їх дренування. Гранулематозне ураження паренхіми нирки спостерігається рідко. Подальша БЦЖ-терапія цим хворим протипоказана. Проводять терапію ізоніазидом (300 мг на добу), рифампіцином (600 мг на добу) та етамбутолом (1200 мг на добу) до 6 міс. 2. Системні. У розвитку системних ускладнень провідне значення належить гематогенного поширення БЦЖ. Як правило, вони розвиваються при введенні БЦЖ після грубих травматичних катетеризації сечового міхура. Генералізації інфекції сприяє ослаблення імунітету, зумовлене ВІЛ-інфекцією, прийомом імунодепресантів та іншими причинами. Алергічні реакції. Відзначаються у вигляді шкірного висипу, артритів, артралгій менш ніж у 1% хворих. Імунотерапія вакциною цим хворим має бути припинено. Призначають НПЗЗ, антигістамінні препарати. БЦЖ-сепсис відзначається дуже рідко (поодинокі випадки). Характеризується гострим початком: підвищенням температури тіла вище 38,5 ° C, ознобом, різким погіршенням загального стану. Іноді відзначається падіння артеріального тиску. Швидко розвивається печінкова та ниркова недостатність. При рентгенографії грудної клітки можуть виявлятися осередкові зміни та інфільтрати у легенях. Після взяття проб для бактеріологічних досліджень на наявність збудника починають лікування. Імунотерапія вакциною має бути припинена. Призначають терапію трьома протитуберкульозними препаратами: ізоніазидом (300 мг на добу), рифампіцином (600 мг на добу) та етамбутолом (1200 мг на добу). В обов'язковому порядку додають антибіотик широкого спектра дії для лікування можливого уросепсису нетуберкульозної етіології. Антибактеріальну терапію поєднують із застосуванням кортикостероїдів: гормональна терапія запобігає загрозливому життю гіперергічної реакції. Хворий має бути попереджений про можливі ускладнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПід час курсу внутрішньоміхурових інстиляцій Імурон-ваку слід уникати одночасного призначення засобів, до яких чутливі БЦЖ: протитуберкульозні препарати, фторхінолони, доксициклін або гентаміцин.Спосіб застосування та дозиВнутрішньоміхурово. За 3-11 діб до проведення імунотерапії хворому ставлять внутрішньошкірну пробу Манту з 2 ТЕ очищеного туберкуліну в стандартному розведенні. Постановка проби Манту та облік реакції у відповідь проводяться відповідно до інструкції щодо застосування туберкуліну в протитуберкульозному диспансері або співробітником, який має спеціальну довідку-допуск для постановки туберкулінових проб. Застосування Імурон-ваку дозволяється при розмірі папули менше 17 мм в діаметрі. Внутрішньоміхурові інстиляції рекомендується починати не раніше ніж через 3 тижні після проведення біопсії при лікуванні поверхневого раку сечового міхура або після трансуретрального видалення пухлини. За наявності піурії, бактеріурії, дизурії на початок лікування необхідно провести антибактеріальну терапію до повної ліквідації клінічних симптомів циститу. Катетеризацію сечового міхура проводять еластичним катетером, не травмуючи слизову оболонку уретри та сечового міхура. Після випорожнення сечового міхура його слід промити стерильним розчином хлориду натрію 0,9% для ін'єкцій і переконатися, що в промивній рідині відсутня домішка крові. Після цього дозу вакцини розводять у 50 мл розчину натрію хлориду 0,9 % для ін'єкцій та вводять по катетеру у сечовий міхур. Пацієнту рекомендують протягом цього часу лежати на тому боці, де була проведена ТУР або біопсія пухлини, забезпечуючи максимальний контакт суспензії Імурон-ваку з післяопераційною раною. Через 2 години сечовий міхур спорожняють у ємність з дезінфікуючим розчином і проводять дезінфекцію виділень перед їх зливом в каналізаційну мережу. Методика 1. Індукційний курс імунотерапії складається із 6 щотижневих інстиляцій препарату. Рекомендована разова доза Імурон-Вак - 100 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. Сукупна курсова доза – 600 мг. При досягненні повної регресії пухлини доцільно проведення підтримуючої імунотерапії у такій же або зменшеній дозі з інтервалами 3-6 місяців протягом 1-3 років. Методика 2. Два ідентичні курси імунотерапії з інтервалом у 4 тиж. Тривалість кожного курсу становить 11 днів, разова доза Імурон-ваку – 50 мг 1 раз на добу через день, курсова доза вакцини – 300 мг, загальна сукупна доза – 600 мг. Розведення вакцини. Ампули з вакциною перед розтином ретельно переглядають. Препарат не підлягає застосуванню при: відсутність маркування на ампулі або неправильне її заповнення; закінчився термін придатності; наявності тріщин та насічок на ампулі; зміні фізичних властивостей препарату (зморщена пігулка, зміна кольору тощо). Суху вакцину розводять безпосередньо перед вживанням. В асептичних умовах вміст 2-4 ампул розчиняють у 50 мл 0,9% розчину хлориду натрію для ін'єкцій, ретельно перемішуючи за допомогою шприца до утворення каламутної грубодисперсної суспензії світло-жовтого кольору. Розведену вакцину необхідно оберігати від дії денного сонячного світла та вживати відразу після розведення. Ампули з-під вакцини, флакон та катетер після процедури занурюють у дезінфікуючий розчин. Для дезінфекції всіх матеріалів, що використовуються для розведення вакцини та інстиляції, застосовують дезінфікуючі засоби, зареєстровані та дозволені до застосування в РФ за протитуберкульозними режимами. Право вибору дезінфікуючого засобу залишається за лікувально-профілактичною установою, основним критерієм при цьому є знезараження мікобактерій. Дезинфекція інструментарію може бути проведена кип'ятінням протягом 40 хв.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ приміщенні, призначеному для проведення процедур, перед початком роботи та після її закінчення необхідно провести опромінення лампою ДБ-30 (дугова бактерицидна) протягом 30 хв. У період проведення процедури інстиляції вакцини БЦЖ інші маніпуляції в цьому приміщенні не проводять. Імурон-вак зберігають у спеціально виділеній кімнаті у холодильнику під замком. У цій же кімнаті проводять обробку катетерів та розведення вакцини. Посуд та інструменти, які застосовуються для БЦЖ-імунотерапії, категорично забороняється використовувати в інших цілях. Їх зберігають у окремій шафі під замком.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активна речовина: бета-1b інтерферон 9600000 МО. Розчинник: ;стерильний розчин натрію хлориду 0.54% (1.2 мл). 9600000 МО - флакони скляні (5) у комплекті з розчинником (фл.) 5 шт. в упаковці коміркової контурної (3 шт.), голками довгими 30 шт., короткими голками 15 шт., шприцами 15 шт., серветками спиртовими 30 шт. - піддони пластикові (3) Кожен шприц та голка поміщені в стерильне одноразове пакування з плівки полівінілхлоридного та паперу ламінованого. Серветки спиртові відокремлені картонним роздільником - коробки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для підшкірного введення.Фармакотерапевтична групаІнтерферон. Являє собою негліколізовану форму людського бета інтерферону, в позиції 17 має серин. Інгібує реплікацію вірусів, знижує утворення гамма-інтерферону та активізує функцію T-супресорів, тим самим послаблюючи дію антитіл проти основних компонентів мієліну.Клінічна фармакологіяІнтерферон. Препарат, що застосовується при розсіяному склерозі.Показання до застосуванняРозсіяний склероз ремітуючого перебігу з метою зменшення частоти та тяжкості загострень захворювання.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, підвищена чутливість до інтерферонів та альбуміну.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяМожливі грипоподібний синдром, депресія, помірна лейкопенія; місцеві – болючість, гіперемія, рідко – витончення підшкірно-жирової клітковини, некрози.Спосіб застосування та дозиП/к у дозі 8 млн. ОД за день. Лікування тривале.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування слід регулярно контролювати картину периферичної крові, рівень кальцію та активність печінкових ферментів у плазмі крові.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину - 1 фл. Активні речовини: інфліксімаб – 100 мг; Допоміжні речовини: натрію гідрофосфату дигідрат – 6.1 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат – 2.2 мг, сахароза – 500 мг, полісорбат 80 – 0.5 мг. 1 шт. - флакони скляні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для інфузії у вигляді щільної маси білого кольору без ознак розплавлення, що не містить сторонніх включень.Фармакотерапевтична групаПрепарат із протизапальною дією. Інгібітор фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-α)ФармакодинамікаІнгібітор ФНПα. Інфліксімаб – химерне мишано-людське моноклональне антитіло. Має високий афінітет до ФНПα, який є цитокіном з широким спектром біологічної дії, є також посередником запальної відповіді і бере участь у процесах модуляції імунної системи. Очевидно, що ФНП відіграє роль у розвитку аутоімунних та запальних захворювань. Інфліксімаб швидко зв'язується і утворює стійку сполуку з обома формами (розчинною та трансмембранною) людського ФНПα, при цьому відбувається зниження функціональної активності ФНПα. Специфічність інфліксимабу по відношенню до ФНП підтверджена його нездатністю нейтралізувати цитотоксичний ефект лімфотоксину альфа (ЛТ або ФНО) - цитокіну, що взаємодіє з тими ж рецепторами, що і ФНП. Підвищені концентрації ФНП визначалися в суглобах пацієнтів з ревматоїдним артритом і корелювали з активністю хвороби. У пацієнтів з ревматоїдним артритом терапія інфліксимабом призводила до зменшення інфільтрації клітин запалення у запалені ділянки суглобів, а також зниження експресії молекул, що опосередковують клітинну адгезію, хемоатракцію та руйнування тканин. Після терапії інфліксімабом відзначалося зниження сироваткових концентрацій інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та С-реактивного білка (СРБ), а також підвищення концентрації гемоглобіну у пацієнтів з ревматоїдним артритом зі зниженою порівняно з базовим рівнем концентрацією гемоглобіну. Значного зниження кількості лімфоцитів у периферичній крові або їхньої проліферативної відповіді на мітогенну стимуляцію порівняно з відповіддю клітин нелікованих пацієнтів in vitro виявлено не було. У пацієнтів з псоріазом терапія інфліксимабом призводила до зниження запалення в епідермальному шарі та нормалізації диференціювання кератиноцитів у псоріатичних бляшках. У пацієнтів з псоріатичним артритом короткочасна терапія інфліксімабом супроводжувалася зниженням кількості Т-клітин та кровоносних судин у синовіальній оболонці та ділянках шкіри, уражених псоріатичним процесом. При гістологічному дослідженні біоптатів товстої кишки, взятих до і через 4 тижні після введення інфліксімабу, було виявлено суттєве зниження концентрації ФНПα. Терапія інфліксімабом пацієнтів із хворобою Крона супроводжувалася значним зниженням концентрації неспецифічного сироваткового маркера запалення – СРБ. Загальна кількість лейкоцитів периферичної крові при терапії інфліксімабом змінювалося мінімальною мірою, хоча для лімфоцитів, моноцитів та нейтрофілів спостерігалася тенденція до нормалізації їхньої кількості. У пацієнтів, які отримували інфліксімаб, проліферативна відповідь мононуклеарних клітин периферичної крові на стимуляцію не знижувалась порівняно з такою у нелікованих пацієнтів. Не було виявлено суттєвих змін секреції цитокінів стимульованими мононуклеарними клітинами периферичної крові після терапії інфліксімабом.Вивчення мононуклеарних клітин біоптатів власної платівки слизової оболонки кишки показало, що терапія інфліксімабом викликає зниження числа клітин, що експресують ФНПα та інтерферон гама. Додаткові гістологічні дослідження підтвердили, що інфліксімаб зменшує інфільтрацію клітин запалення та вміст маркерів запалення у уражених ділянках кишки. Ендоскопічні дослідження продемонстрували загоєння слизової оболонки кишки у пацієнтів, які отримували інфліксімаб.Ендоскопічні дослідження продемонстрували загоєння слизової оболонки кишки у пацієнтів, які отримували інфліксімаб.Ендоскопічні дослідження продемонстрували загоєння слизової оболонки кишки у пацієнтів, які отримували інфліксімаб.Показання до застосуванняРевматоїдний артрит в активній формі у пацієнтів 18 років і старше (у комбінації з метотрексатом) при неефективності терапії, що проводилася раніше, включаючи лікування метотрексатом. Хвороба Крона в активній формі тяжкого ступеня (в т.ч. з утворенням нориць) у пацієнтів 18 років і старше, що не піддається стандартній терапії, включаючи кортикостероїди та/або імунодепресанти. Хвороба Крона в активній формі, середнього або тяжкого ступеня у дітей та підлітків віком від 6 до 17 років включно – при неефективності, непереносимості чи наявності протипоказань до стандартної терапії, що включає кортикостероїди та/або імунодепресанти. Виразковий коліт у дорослих при неефективності стандартної терапії.Виразковий коліт середнього або тяжкого ступеня у дітей та підлітків віком від 6 до 17 років – при недостатній ефективності стандартної терапії із застосуванням кортикостероїдів, 6-меркаптопурину або азатіоприну, або за наявності непереносимості чи протипоказань до стандартної терапії. Анкілозуючий спондиліт. Псоріатичний артрит. Псоріаз.Протипоказання до застосуванняТяжкий інфекційний процес (в т.ч. абсцес, сепсис, туберкульоз, опортуністичні інфекції), підвищена чутливість до інфліксимабу та інших мишачих білків.Вагітність та лактаціявпливати в розвитку імунної системи плода. Жінки дітородного віку в період лікування та протягом принаймні 6 місяців після його закінчення повинні використовувати надійні методи контрацепції. Невідомо, чи виділяється інфліксімаб із грудним молоком у людини. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Відновлення грудного вигодовування дозволяється не раніше, ніж через 6 місяців після закінчення лікування. Безпека та ефективність застосування інфліксімабу у дітей та підлітків віком до 17 років з ревматоїдним артритом або хворобою Крона не вивчені.Побічна діяЗ боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, відчуття втоми; рідко – депресія, психоз, неспокій, амнезія, апатія, нервозність, сонливість. З боку травної системи: часто – нудота, діарея, біль у животі, диспепсія; рідко – запор, шлунково-стравохідний рефлюкс, хейліт, дивертикуліт, порушення функції печінки, холецистит. З боку системи кровотворення: рідко – анемія, лейкопенія, лімфаденопатія, лімфоцитоз, лімфопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку серцево-судинної системи: часто – припливи, біль у грудях; рідко – артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, непритомність, тромбофлебіт, брадикардія, серцебиття, спазм судин, ціаноз, порушення периферичного кровообігу, аритмія, набряки. З боку дихальної системи: часто – задишка, вірусна інфекція (грип, герпес), лихоманка, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів, бронхіт, пневмонія; рідко – бронхоспазм, плеврит, набряк легенів. З боку органу зору: рідко – кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, ендофтальміт. З боку сечовивідної системи: рідко – інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит. З боку системи згортання крові: рідко – екхімоз/гематома, петехії, носова кровотеча. Дерматологічні реакції: часто - висипання, шкірні висипання, свербіж, уртикарії, пітливість, сухість шкіри; рідко – грибковий дерматит (оніхомікоз, екзема), себорея, бешиха, бородавки, фурункульоз, періорбітальний набряк, гіперкератоз, порушення пігментації шкіри, алопеція, бульозний висип. Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж, набряк обличчя, губ, кистей, міалгія та/або артралгія з лихоманкою, утворення аутоантитіл, вовчаковий синдром. Інші: часто – лихоманка; рідко – абсцеси, целюліти, сепсис, бактеріальна та грибкова інфекції, міалгія, артралгія, вагініт, інфузійний синдром, реакція у місці ін'єкції.Взаємодія з лікарськими засобамиУ пацієнтів з ревматоїдним артритом одночасне застосування метотрексату знижує утворення антитіл до інфліксімабу та підвищує концентрацію останнього у плазмі.Спосіб застосування та дозиВводять внутрішньовенно. Разова доза – 3-10 мг/кг. Частота і тривалість застосування встановлюються індивідуально, залежно від показань та схеми терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні інфліксімабу можливий розвиток гострих алергічних реакцій та алергічних реакцій уповільненого типу. У деяких хворих можливе утворення антитіл до інфліксімабу, які у поодиноких випадках викликають розвиток тяжких алергічних реакцій. За відсутності толерантності до метотрексату або інших імунодепресантів нестероїдної структури (наприклад, азатіоприну, 6-меркаптопурину) і перериванні їх прийому до або протягом застосування інфліксимабу підвищується ризик утворення цих антитіл. Реакції підвищеної чутливості уповільненого типу спостерігалися з високою частотою (25%) при хворобі Крона після призначення повторного лікування через 2-4 години після первинного. Оскільки виведення інфліксімабу відбувається протягом 6 місяців, хворий протягом цього періоду повинен перебувати під наглядом лікаря для своєчасного виявлення ознак інфекційного процесу. Застосування інфліксімабу слід припинити у разі розвитку тяжкої інфекції або сепсису. При підозрі на активний туберкульозний процес лікування слід припинити, доки не буде встановлено діагноз та проведено відповідне лікування. До початку терапії інфліксімабом пацієнтів слід ретельно обстежити щодо виявлення як активного, так і латентного туберкульозного процесу. Слід враховувати, що у важких хворих та хворих з імуносупресією може бути отримана помилково-негативна туберкулінова проба. При виявленні латентного туберкульозу необхідно вжити заходів, щоб не допустити активізації процесу, а також слід оцінити співвідношення ймовірної користі та потенційного ризику застосування інфліксимаб у цієї категорії пацієнтів. При появі в період лікування симптомів, що нагадують вовчаковий синдром (стійкий висип, лихоманка, біль у суглобах, стомлюваність), і при цьому будуть визначатися антитіла до ДНК, інфліксімаб слід відмінити. Ефективність та безпека застосування інфліксімабу у хворих похилого віку, а також у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок не встановлена. Безпека та ефективність застосування інфліксімабу у дітей та підлітків віком до 17 років з ревматоїдним артритом або хворобою Крона не вивчені. До отримання відповідних даних слід уникати застосування цієї категорії пацієнтів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: інозин пранобекс – 500,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 85,0 мг; повідон-К25 – 45,0 мг; магнію стеарат – 10,0 мг. По 5, 10, 20, 25 або 30 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути- поліетилену низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, практично без запаху або зі слабким характерним запахом, з ризиком.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо препарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Максимальна концентрація діючої речовини в плазмі визначається через 1-2 год. Швидко піддається метаболізму і виділяється через нирки. Метаболізується аналогічно до ендогенних пуринових нуклеотидів з утворенням сечової кислоти. N,N-диметиламіно-2-пропанол метаболізується до N-оксиду, а 4-ацетамідобензоат - до о-ацетилглюкуроніду. Не виявлено кумуляції препарату в організмі. Період напіввиведення (Т1/2) становить 3,5 год для N,N-диметиламіно-2-пропанолу та 50 хв - для 4-ацетамідобензоату. Препарат та його метаболіти з організму виводяться нирками протягом 24-48 год.ФармакодинамікаІнозин Пранобекс - синтетичне похідне пурину, являє собою комплекс, що містить інозин і N,N-диметиламіно-2-пропанол у молярному співвідношенні 1:3. Має імуностимулюючу активність і неспецифічну противірусну дію. Ефективність комплексу визначається присутністю інозину, другий компонент підвищує його доступність для лімфоцитів. Відновлює функції лімфоцитів в умовах імунодепресії, підвищує бластогенез у популяції моноцитів, стимулює експресію мембранних рецепторів на поверхні Т-хелперів, попереджає зниження активності лімфоцитів під впливом глюкокортикостероїдів, нормалізує включення до них тимідину. Інозин пранобекс стимулює активність Т-лімфоцитів та природних кілерів, функції Т-супресорів та Т-хелперів, підвищує продукцію імуноглобуліну G (IgG), інтерферона-гама, інтерлейкінів ІЛ-1 та ІЛ-2, знижує утворення протизапальних цитокінів - ІЛ-4 та ІЛ-10, потенціює хемотаксис нейтрофілів, моно. Препарат виявляє противірусну активність in vivo щодо вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу кору, вірусу Т-клітинної лімфоми людини (тип III), поліовірусів, вірусів грипу А та В, ЕСНО-вірусу (ентероцитопатогенного вірусу людини). . Механізм противірусної дії інозину пранобекса пов'язаний з інгібуванням вірусної РНК та дигідроптероатсинтетази, що бере участь у реплікації деяких вірусів, посилює пригнічений вірусами синтез мРНК лімфоцитів, що супроводжується зменшенням синтезу вірусної РНК та трансляції вірусних білків,підвищує продукцію лімфоцитами, що мають противірусні властивості альфа і гама інтерферонів. При комбінованому призначенні посилює дію інтерферону-альфа, ацикловіру та зидовудину.Показання до застосуванняГрип та гострі респіраторні вірусні інфекції. Інфекції, що викликаються вірусом герпесу 1, 2, 3 та 4 типів: генітальний та лабіальний герпес, герпетичний кератит, оперізуючий лишай, вітряна віспа, інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр. Цитомегаловірусна інфекція. Кір важкої течії. Папіломавірусна інфекція: папіломи гортані та голосових зв'язок (фіброзного типу), генітальні папіломавірусні інфекції у чоловіків та жінок, бородавки. Підгострий склерозуючий паненцефаліт. Контагіозний молюсок.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до інозину пранобекса та інших речовин, що входять до складу препарату; подагра; мочекам'яна хвороба; хронічна ниркова недостатність; аритмії; дитячий вік до 3 років (маса тіла до 15-20 кг); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: при одночасному застосуванні з інгібіторами ксантиноксидази, діуретиками, зидовудином; при гострій печінковій недостатності.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування, оскільки безпека застосування не встановлена.Побічна діяЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%, дуже рідко – менше 0,01%, невідома частота – не може бути оцінена, виходячи з наявних даних. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, стомлюваність, погане самопочуття; нечасто – нервозність, сонливість, безсоння. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – зниження апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії; нечасто – діарея, запор. З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення активності “печінкових” ферментів, лужної фосфатази. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - свербіж, висипання. З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – поліурія. Алергічні реакції: нечасто – плямисто-папульозний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Загальні розлади: часто – біль у суглобах, загострення подагри. Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення концентрації азоту сечовини у крові.Взаємодія з лікарськими засобамиІмунодепресанти послаблюють імуностимулюючий ефект препарату. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори ксантиноксидази (алопуринол) або петлеві діуретики (фуросемід, торасемід, етакринова кислота), оскільки це може призводити до підвищення концентрації сечової кислоти в плазмі крові. Спільне застосування препарату з зидовудіном призводить до збільшення концентрації зидовудину в плазмі крові і подовжує його Т1/2. Таким чином, при сумісному застосуванні препарату з зидовудину може знадобитися корекція дози зидовудину.Спосіб застосування та дозиІнозин пранобекс приймають внутрішньо, через рівні проміжки часу (8 або 6 годин) 3-4 рази на добу. Препарат приймають після їди, запиваючи невеликою кількістю води. Доза препарату залежить від маси тіла пацієнта та захворювання. Рекомендовані дози та схеми застосування Дорослі та діти старше 3-х років (маса тіла понад 15-20 кг): 50 мг/кг маси тіла на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток, що становить у середньому для дорослих – від 6 до 8 таблеток на добу, дітей – по 1/2 таблетки на 5 кг маси тіла на добу), розділених на 3-4 прийоми. При тяжких інфекційних захворюваннях доза може бути збільшена до 100 мг/кг маси тіла на добу, розділених на 4-6 прийомів. Максимальна добова доза у дорослих становить 3-4 г на добу, максимальна добова доза у дітей – 50 мг/кг на добу. При гострих захворюваннях Лікування зазвичай продовжується від 5 до 14 днів. Після зникнення симптомів лікування слід продовжувати протягом 1-2 днів або більше залежно від показань. При хронічних рецидивуючих захворюваннях Лікування у дорослих та дітей старше 3-х років проводиться курсами тривалістю 5-10 днів з інтервалами 8 днів. Тривалість підтримуючого лікування може становити до 30 днів, при цьому доза може бути знижена до 500 - 1000 мг на добу. При герпетичній інфекції дорослим та дітям з 3-х років препарат призначають протягом 5-10 днів до зникнення симптомів інфекцій, у безсимптомний період дорослим для скорочення кількості рецидивів рекомендується проводити підтримуючу терапію по 500 мг 2 рази на добу протягом 30 днів. При папіломавірусній інфекції дорослим препарат призначають по 1000 мг 3 рази на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), дітям 50 мг/кг маси тіла на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), розділених на 3-4 прийоми протягом 14 -28 днів як монотерапії. При дисплазії шийки матки, асоційованої з вірусом папіломи людини, дорослим препарат призначають по 1000 мг 3 рази на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток) протягом 10 днів, далі проводять 2-3 аналогічні курси з інтервалом у 10-14 днів. При рецидивуючих гострих кондиломах дорослим препарат призначають по 1000 мг 3 рази на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), дітям старше 3-х років 50 мг/кг маси тіла на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), розділених на 3 4 прийоми, або як монотерапія або в комбінації з хірургічним лікуванням протягом 14-28 днів, далі трикратним курсом. Застосування у пацієнтів похилого віку Необхідності корекції дози немає, препарат застосовується так само, як у пацієнтів середнього віку. У літніх пацієнтів частіше відбувається підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові та сечі, ніж у пацієнтів середнього віку. Застосування у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю На фоні лікування препаратом слід кожні 2 тижні проводити контроль вмісту сечової кислоти у сироватці крові та сечі. Контроль активності печінкових ферментів рекомендується проводити кожні 4 тижні за тривалих курсів лікування препаратом.ПередозуванняПід час передозування показано промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування слід проконсультуватися з лікарем. Інозин Пранобекс, як і інші противірусні препарати, є найбільш ефективним при гострих вірусних інфекціях, якщо лікування розпочато на ранній стадії хвороби (краще з першої доби). Після двох тижнів застосування препарату інозин пранобекс слід провести контроль концентрації сечової кислоти у сироватці крові та сечі. Оскільки інозин виводиться з організму у формі сечової кислоти, при тривалому застосуванні рекомендується періодично контролювати концентрацію сечової кислоти у плазмі та сечі. Пацієнти із значно підвищеною концентрацією сечової кислоти в організмі можуть одночасно приймати препарати, що знижують її концентрацію. Необхідно контролювати концентрацію сечової кислоти у плазмі крові при застосуванні препарату одночасно з препаратами, що збільшують концентрацію сечової кислоти або препаратами, що порушують функцію нирок. Препарат слід обережно застосовувати у пацієнтів з гострою печінковою недостатністю, оскільки інозин пранобекс піддається метаболізму в печінці. При тривалому застосуванні після чотирьох тижнів прийому доцільно щомісяця проводити контроль функції печінки та нирок (активність трансаміназ, рівень креатиніну, сечова кислота у сироватці крові). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив інозину пранобекс на психомоторні функції організму і здатність керувати транспортними засобами та механізмами, що рухаються, не досліджувалося. При застосуванні препарату слід враховувати можливість виникнення запаморочення та сонливості.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: інозин пранобекс – 500,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 85,0 мг; повідон-К25 – 45,0 мг; магнію стеарат – 10,0 мг. По 5, 10, 20, 25 або 30 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути- поліетилену низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, практично без запаху або зі слабким характерним запахом, з ризиком.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо препарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Максимальна концентрація діючої речовини в плазмі визначається через 1-2 год. Швидко піддається метаболізму і виділяється через нирки. Метаболізується аналогічно до ендогенних пуринових нуклеотидів з утворенням сечової кислоти. N,N-диметиламіно-2-пропанол метаболізується до N-оксиду, а 4-ацетамідобензоат - до о-ацетилглюкуроніду. Не виявлено кумуляції препарату в організмі. Період напіввиведення (Т1/2) становить 3,5 год для N,N-диметиламіно-2-пропанолу та 50 хв - для 4-ацетамідобензоату. Препарат та його метаболіти з організму виводяться нирками протягом 24-48 год.ФармакодинамікаІнозин Пранобекс - синтетичне похідне пурину, являє собою комплекс, що містить інозин і N,N-диметиламіно-2-пропанол у молярному співвідношенні 1:3. Має імуностимулюючу активність і неспецифічну противірусну дію. Ефективність комплексу визначається присутністю інозину, другий компонент підвищує його доступність для лімфоцитів. Відновлює функції лімфоцитів в умовах імунодепресії, підвищує бластогенез у популяції моноцитів, стимулює експресію мембранних рецепторів на поверхні Т-хелперів, попереджає зниження активності лімфоцитів під впливом глюкокортикостероїдів, нормалізує включення до них тимідину. Інозин пранобекс стимулює активність Т-лімфоцитів та природних кілерів, функції Т-супресорів та Т-хелперів, підвищує продукцію імуноглобуліну G (IgG), інтерферона-гама, інтерлейкінів ІЛ-1 та ІЛ-2, знижує утворення протизапальних цитокінів - ІЛ-4 та ІЛ-10, потенціює хемотаксис нейтрофілів, моно. Препарат виявляє противірусну активність in vivo щодо вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу кору, вірусу Т-клітинної лімфоми людини (тип III), поліовірусів, вірусів грипу А та В, ЕСНО-вірусу (ентероцитопатогенного вірусу людини). . Механізм противірусної дії інозину пранобекса пов'язаний з інгібуванням вірусної РНК та дигідроптероатсинтетази, що бере участь у реплікації деяких вірусів, посилює пригнічений вірусами синтез мРНК лімфоцитів, що супроводжується зменшенням синтезу вірусної РНК та трансляції вірусних білків,підвищує продукцію лімфоцитами, що мають противірусні властивості альфа і гама інтерферонів. При комбінованому призначенні посилює дію інтерферону-альфа, ацикловіру та зидовудину.Показання до застосуванняГрип та гострі респіраторні вірусні інфекції. Інфекції, що викликаються вірусом герпесу 1, 2, 3 та 4 типів: генітальний та лабіальний герпес, герпетичний кератит, оперізуючий лишай, вітряна віспа, інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр. Цитомегаловірусна інфекція. Кір важкої течії. Папіломавірусна інфекція: папіломи гортані та голосових зв'язок (фіброзного типу), генітальні папіломавірусні інфекції у чоловіків та жінок, бородавки. Підгострий склерозуючий паненцефаліт. Контагіозний молюсок.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до інозину пранобекса та інших речовин, що входять до складу препарату; подагра; мочекам'яна хвороба; хронічна ниркова недостатність; аритмії; дитячий вік до 3 років (маса тіла до 15-20 кг); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: при одночасному застосуванні з інгібіторами ксантиноксидази, діуретиками, зидовудином; при гострій печінковій недостатності.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування, оскільки безпека застосування не встановлена.Побічна діяЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%, дуже рідко – менше 0,01%, невідома частота – не може бути оцінена, виходячи з наявних даних. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, стомлюваність, погане самопочуття; нечасто – нервозність, сонливість, безсоння. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – зниження апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії; нечасто – діарея, запор. З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення активності “печінкових” ферментів, лужної фосфатази. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - свербіж, висипання. З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – поліурія. Алергічні реакції: нечасто – плямисто-папульозний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Загальні розлади: часто – біль у суглобах, загострення подагри. Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення концентрації азоту сечовини у крові.Взаємодія з лікарськими засобамиІмунодепресанти послаблюють імуностимулюючий ефект препарату. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори ксантиноксидази (алопуринол) або петлеві діуретики (фуросемід, торасемід, етакринова кислота), оскільки це може призводити до підвищення концентрації сечової кислоти в плазмі крові. Спільне застосування препарату з зидовудіном призводить до збільшення концентрації зидовудину в плазмі крові і подовжує його Т1/2. Таким чином, при сумісному застосуванні препарату з зидовудину може знадобитися корекція дози зидовудину.Спосіб застосування та дозиІнозин пранобекс приймають внутрішньо, через рівні проміжки часу (8 або 6 годин) 3-4 рази на добу. Препарат приймають після їди, запиваючи невеликою кількістю води. Доза препарату залежить від маси тіла пацієнта та захворювання. Рекомендовані дози та схеми застосування Дорослі та діти старше 3-х років (маса тіла понад 15-20 кг): 50 мг/кг маси тіла на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток, що становить у середньому для дорослих – від 6 до 8 таблеток на добу, дітей – по 1/2 таблетки на 5 кг маси тіла на добу), розділених на 3-4 прийоми. При тяжких інфекційних захворюваннях доза може бути збільшена до 100 мг/кг маси тіла на добу, розділених на 4-6 прийомів. Максимальна добова доза у дорослих становить 3-4 г на добу, максимальна добова доза у дітей – 50 мг/кг на добу. При гострих захворюваннях Лікування зазвичай продовжується від 5 до 14 днів. Після зникнення симптомів лікування слід продовжувати протягом 1-2 днів або більше залежно від показань. При хронічних рецидивуючих захворюваннях Лікування у дорослих та дітей старше 3-х років проводиться курсами тривалістю 5-10 днів з інтервалами 8 днів. Тривалість підтримуючого лікування може становити до 30 днів, при цьому доза може бути знижена до 500 - 1000 мг на добу. При герпетичній інфекції дорослим та дітям з 3-х років препарат призначають протягом 5-10 днів до зникнення симптомів інфекцій, у безсимптомний період дорослим для скорочення кількості рецидивів рекомендується проводити підтримуючу терапію по 500 мг 2 рази на добу протягом 30 днів. При папіломавірусній інфекції дорослим препарат призначають по 1000 мг 3 рази на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), дітям 50 мг/кг маси тіла на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), розділених на 3-4 прийоми протягом 14 -28 днів як монотерапії. При дисплазії шийки матки, асоційованої з вірусом папіломи людини, дорослим препарат призначають по 1000 мг 3 рази на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток) протягом 10 днів, далі проводять 2-3 аналогічні курси з інтервалом у 10-14 днів. При рецидивуючих гострих кондиломах дорослим препарат призначають по 1000 мг 3 рази на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), дітям старше 3-х років 50 мг/кг маси тіла на добу (у перерахунку на необхідну кількість таблеток), розділених на 3 4 прийоми, або як монотерапія або в комбінації з хірургічним лікуванням протягом 14-28 днів, далі трикратним курсом. Застосування у пацієнтів похилого віку Необхідності корекції дози немає, препарат застосовується так само, як у пацієнтів середнього віку. У літніх пацієнтів частіше відбувається підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові та сечі, ніж у пацієнтів середнього віку. Застосування у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю На фоні лікування препаратом слід кожні 2 тижні проводити контроль вмісту сечової кислоти у сироватці крові та сечі. Контроль активності печінкових ферментів рекомендується проводити кожні 4 тижні за тривалих курсів лікування препаратом.ПередозуванняПід час передозування показано промивання шлунка, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування слід проконсультуватися з лікарем. Інозин Пранобекс, як і інші противірусні препарати, є найбільш ефективним при гострих вірусних інфекціях, якщо лікування розпочато на ранній стадії хвороби (краще з першої доби). Після двох тижнів застосування препарату інозин пранобекс слід провести контроль концентрації сечової кислоти у сироватці крові та сечі. Оскільки інозин виводиться з організму у формі сечової кислоти, при тривалому застосуванні рекомендується періодично контролювати концентрацію сечової кислоти у плазмі та сечі. Пацієнти із значно підвищеною концентрацією сечової кислоти в організмі можуть одночасно приймати препарати, що знижують її концентрацію. Необхідно контролювати концентрацію сечової кислоти у плазмі крові при застосуванні препарату одночасно з препаратами, що збільшують концентрацію сечової кислоти або препаратами, що порушують функцію нирок. Препарат слід обережно застосовувати у пацієнтів з гострою печінковою недостатністю, оскільки інозин пранобекс піддається метаболізму в печінці. При тривалому застосуванні після чотирьох тижнів прийому доцільно щомісяця проводити контроль функції печінки та нирок (активність трансаміназ, рівень креатиніну, сечова кислота у сироватці крові). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив інозину пранобекс на психомоторні функції організму і здатність керувати транспортними засобами та механізмами, що рухаються, не досліджувалося. При застосуванні препарату слід враховувати можливість виникнення запаморочення та сонливості.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 0. 5 мл: Активна речовина: людський рекомбінантний інтерферон бета-1b 8 млн. МО.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСклад на одну таблетку: Ліофілізовані бактеріальні лізати - 50 мг, у тому числі активний компонент: лізати бактерій Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae (типів - TY1/EQ11, TY2/EQ22, TY3/TY 3 / EQ 24), Klebsiella pneumoniae, Klebsiella ozaenae, Haemophilus influenzae b, Neisseria catarrhalis - 7,0 мг; допоміжна речовина: гліцин – 43 мг. Допоміжні речовини – целюлоза мікрокристалічна 150,0 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат 35,0 мг, кремнію діоксид колоїдний 10,0 мг, магнію стеарат 3,0 мг, амонію гліцирризінат 1,2 мг, ароматизатор м'ятний 0,8 мг. Пігулки під'язикові 7 мг. 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої. 1 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПігулки під'язиковіХарактеристикаПігулки плоскоциліндричні з ризиком, світло-кремового кольору з коричневими вкрапленнями та слабким запахом м'яти.Фармакотерапевтична групаКомбінований імуностимулюючий препарат бактеріального походження для сублінгвального (під'язикового) прийому. Являє собою полівалентний антигенний комплекс, що включає лізати бактерій - найчастіше зустрічаються збудників респіраторних інфекцій. Лізати, що входять до складу препарату Ісміген, отримані шляхом механічного руйнування бактеріальних клітин. Ісміген® має неспецифічну імуностимулюючу та специфічну вакцинуючу дію. Ісміген® таблетки під'язикові впливає на різні ланки імунітету. Стимулює як місцевий (підвищує концентрацію секреторного IgA), і системний (клітинний і гуморальний) імунітет. Активує фагоцитоз, збільшує вміст лізоциму в слині, сприяє збільшенню кількості імунокомпетентних клітин, підвищує концентрацію сироваткових IgA, IgG, IgM та зменшує концентрацію сироваткового IgE. Підвищує функціональну активність макрофагів (у тому числі альвеолярних) та поліморфноядерних лейкоцитів, що сприяє знищенню інфекційних агентів. Внаслідок лікування препаратом Ісміген® скорочується частота, вираженість та тривалість гострих інфекцій респіраторного тракту; спостерігається полегшення та нівелювання таких симптомів як лихоманка, кашель, задишка, зменшується потреба в антибактеріальній та протизапальній терапії; у пацієнтів із хронічними захворюваннями респіраторного тракту препарат також попереджає загострення.Клінічна фармакологіяІмуностимулюючий засібПоказання до застосуванняГострі та підгострі інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів: бронхіт, тонзиліт, фарингіт, ларингіт, риніт, синусит, отит, включаючи ускладнення після грипу (лікування у складі комбінованої терапії). Рецидивні інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, хронічний бронхіт¬ (профілактика загострень).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до активних та/або допоміжних компонентів препарату, аутоімунні захворювання, вагітність, період грудного вигодовування, діти до 3-х років.Вагітність та лактаціяПротипоказаноПобічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – понад 10%; часто - більше 1 та менше 10%; нечасто - понад 0,1 і менше 1%; рідко – понад 0,01 та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%; невідома частота – не може бути оцінена на основі наявних даних. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – кропив'янка, дерматит, фолікуліт; невідома частота - алергічні реакції, такі як висип, свербіж та набряк Квінке. Інші: дуже рідко – запалення слинної залози, гострий ларингіт, риніт. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІсміген може застосовуватися одночасно з іншими лікарськими препаратами, призначеними для лікування гострих та хронічних респіраторних захворювань. Особливості взаємодії препарату Ісміген з іншими лікарськими препаратами досі не описані. Якщо Ви застосовуєте вищезгадані або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням Ісмігену проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиПід мову; приймати натще. Таблетку слід тримати під язиком до повного розчинення. Пігулки під'язикові не слід розсмоктувати, жувати чи ковтати. Гострі та підгострі інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів По 1 таблетці на добу до зникнення симптомів захворювання (щонайменше 10 днів). Рецидивні інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, профілактика загострень хронічних захворювань органів дихання По 1 таблетці на добу протягом 10 днів. Профілактичний курс включає три цикли по 10 днів із 20-денними інтервалами між ними. Профілактичний курс слід проводити не частіше 1-2 разів на рік. При пропусканні прийому чергової дози не слід подвоювати її при наступному прийомі. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняВідомості про випадки передозування відсутніУмови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСклад на одну таблетку: Ліофілізовані бактеріальні лізати - 50 мг, у тому числі активний компонент: лізати бактерій Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, Streptococcus pneumoniae (типів - TY1/EQ11, TY2/EQ22, TY3/TY 3 / EQ 24), Klebsiella pneumoniae, Klebsiella ozaenae, Haemophilus influenzae b, Neisseria catarrhalis - 7,0 мг; допоміжна речовина: гліцин – 43 мг. Допоміжні речовини – целюлоза мікрокристалічна 150,0 мг, кальцію гідрофосфату дигідрат 35,0 мг, кремнію діоксид колоїдний 10,0 мг, магнію стеарат 3,0 мг, амонію гліцирризінат 1,2 мг, ароматизатор м'ятний 0,8 мг. Пігулки під'язикові 7 мг. 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої. 1 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПігулки під'язиковіХарактеристикаПігулки плоскоциліндричні з ризиком, світло-кремового кольору з коричневими вкрапленнями та слабким запахом м'яти.Фармакотерапевтична групаКомбінований імуностимулюючий препарат бактеріального походження для сублінгвального (під'язикового) прийому. Являє собою полівалентний антигенний комплекс, що включає лізати бактерій - найчастіше зустрічаються збудників респіраторних інфекцій. Лізати, що входять до складу препарату Ісміген, отримані шляхом механічного руйнування бактеріальних клітин. Ісміген® має неспецифічну імуностимулюючу та специфічну вакцинуючу дію. Ісміген® таблетки під'язикові впливає на різні ланки імунітету. Стимулює як місцевий (підвищує концентрацію секреторного IgA), і системний (клітинний і гуморальний) імунітет. Активує фагоцитоз, збільшує вміст лізоциму в слині, сприяє збільшенню кількості імунокомпетентних клітин, підвищує концентрацію сироваткових IgA, IgG, IgM та зменшує концентрацію сироваткового IgE. Підвищує функціональну активність макрофагів (у тому числі альвеолярних) та поліморфноядерних лейкоцитів, що сприяє знищенню інфекційних агентів. Внаслідок лікування препаратом Ісміген® скорочується частота, вираженість та тривалість гострих інфекцій респіраторного тракту; спостерігається полегшення та нівелювання таких симптомів як лихоманка, кашель, задишка, зменшується потреба в антибактеріальній та протизапальній терапії; у пацієнтів із хронічними захворюваннями респіраторного тракту препарат також попереджає загострення.Клінічна фармакологіяІмуностимулюючий засібПоказання до застосуванняГострі та підгострі інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів: бронхіт, тонзиліт, фарингіт, ларингіт, риніт, синусит, отит, включаючи ускладнення після грипу (лікування у складі комбінованої терапії). Рецидивні інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, хронічний бронхіт¬ (профілактика загострень).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до активних та/або допоміжних компонентів препарату, аутоімунні захворювання, вагітність, період грудного вигодовування, діти до 3-х років.Вагітність та лактаціяПротипоказаноПобічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – понад 10%; часто - більше 1 та менше 10%; нечасто - понад 0,1 і менше 1%; рідко – понад 0,01 та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%; невідома частота – не може бути оцінена на основі наявних даних. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – кропив'янка, дерматит, фолікуліт; невідома частота - алергічні реакції, такі як висип, свербіж та набряк Квінке. Інші: дуже рідко – запалення слинної залози, гострий ларингіт, риніт. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІсміген може застосовуватися одночасно з іншими лікарськими препаратами, призначеними для лікування гострих та хронічних респіраторних захворювань. Особливості взаємодії препарату Ісміген з іншими лікарськими препаратами досі не описані. Якщо Ви застосовуєте вищезгадані або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням Ісмігену проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиПід мову; приймати натще. Таблетку слід тримати під язиком до повного розчинення. Пігулки під'язикові не слід розсмоктувати, жувати чи ковтати. Гострі та підгострі інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів По 1 таблетці на добу до зникнення симптомів захворювання (щонайменше 10 днів). Рецидивні інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, профілактика загострень хронічних захворювань органів дихання По 1 таблетці на добу протягом 10 днів. Профілактичний курс включає три цикли по 10 днів із 20-денними інтервалами між ними. Профілактичний курс слід проводити не частіше 1-2 разів на рік. При пропусканні прийому чергової дози не слід подвоювати її при наступному прийомі. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняВідомості про випадки передозування відсутніУмови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: Інозін Пранобекс (Ізопринозин) 500 мг; допоміжні речовини: манітол, крохмаль пшеничний, повідон, магнію стеарат. 10 таблеток у блістер ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги. 2, 3 або 5 блістерів у пачку картонну разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиДовгасті таблетки двоопуклої форми білого або майже білого кольору з легким аміновим запахом, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаІмуностимулюючий засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо препарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація інгредієнтів у плазмі визначається через 1-2 години. Швидко піддається метаболізму та виділяється через нирки. Метаболізується аналогічно до ендогенних пуринових нуклеотидів з утворенням сечової кислоти. NN-диметиламіно-2-пропранолон метаболізується до N-оксиду, а пара-ацетамідобензоат - до о-ацилглюкуроніду. Не виявлено кумуляції препарату в організмі. Період напіввиведення становить 3,5 години для NN-диметиламіно-2-пропранолону та 50 хвилин - для пара-ацетамідобензоату. Елімінація препарату та його метаболітів з організму відбувається протягом 24-48 годин.ФармакодинамікаІзопринозин - синтетичне комплексне похідне пурину, що має імуностимулюючу активність і неспецифічну противірусну дію. Відновлює функції лімфоцитів в умовах імунодепресії, підвищує бластогенез у популяції моноцитарних клітин, стимулює експресію мембранних рецепторів на поверхні Т-хелперів, попереджає зниження активності лімфоцитарних клітин під впливом глюкокортикостероїдів, нормалізує включення до них. Ізопринозин надає стимулюючий вплив на активність цитотоксичних Т-лімфоцитів та природних кілерів, функції Т-супресорів та Т-хелперів, підвищує продукцію імуноглобуліну (Ig) G, інтерферону-гамма, інтерлейкінів (ІЛ)-1 та ІЛ-2, знижує утворення - ІЛ-4 та ІЛ-10, потенціює хемотаксис нейтрофілів, моноцитів та макрофагів. Препарат проявляє противірусну активність in vivo щодо вірусів Herpes simplex, цитомегаловірусу та вірусу кору, вірус Т-клітинної лімфоми людини тип III, поліовірусів, грипу А та В, ECHO-вірус (ентероцитопатогенний вірус людини), енцефаломіоцета Механізм противірусної дії Ізопринозину пов'язаний з інгібуванням вірусної РНК і трансляції віф При комбінованому призначенні посилює дію інтерферону-альфа, противірусних засобів ацикловіру та зидовудину.Показання до застосуванняЛікування грипу та інших ГРВІ; інфекції, що викликаються вірусом Herpes simplex 1-го, 2-го, 3-го та 4-го типів: генітальний та лабіальний герпес, герпетичний кератит, оперізуючий лишай, вітряна віспа, інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Бар; цитомегаловірусна інфекція; кір важкої течії; папіломавірусна інфекція: папіломи гортані/голосових зв'язок (фіброзного типу), папіломавірусна інфекція геніталій у чоловіків та жінок, бородавки; контагіозний молюсок.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; подагра; мочекам'яна хвороба; аритмії; хронічна ниркова недостатність; дитячий вік до 3 років (маса тіла до 15-20 кг).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати препарат під час вагітності та в період годування груддю, оскільки безпека застосування не досліджувалась.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів після застосування препарату класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ. Часто: ≥1% та З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, біль в епігастрії, іноді – діарея, запор. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – тимчасове підвищення активності трансаміназ та лужної фосфатази у плазмі крові, підвищення концентрації сечовини у плазмі крові. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто – свербіж. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, слабкість; іноді – сонливість, безсоння. З боку сечовидільної системи: іноді – поліурія. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – біль у суглобах, загострення подагри.Взаємодія з лікарськими засобамиІмунодепресанти можуть знижувати ефективність дії препарату. Інгібітори ксантиноксидази та урикозуричні засоби (у тому числі діуретики) можуть сприяти ризику підвищення рівня сечової кислоти у сироватці крові пацієнтів, які приймають Ізопринозин.Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо після їди, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендована доза дорослим та дітям з 3 років (маса тіла від 15-20 кг) становить 50 мг/кг на добу, розділена на 3-4 прийоми. Дорослим – по 6-8 таблеток на добу, дітям – по ½ таблетки на 5 кг/маси тіла на добу. При тяжких формах інфекційних захворювань доза може бути збільшена індивідуально до 100 мг/кг маси тіла на добу, розділених на 4-6 прийомів. Максимальна добова доза для дорослих 3-4 г/день, для дітей – 50 мг/кг/добу. Тривалість лікування Гострі захворювання: тривалість лікування у дорослих та дітей зазвичай від 5 до 14 днів. Лікування необхідно продовжувати до моменту зникнення клінічних симптомів і протягом 2 днів вже за відсутності симптомів. За потреби тривалість лікування може бути збільшена індивідуально під контролем лікаря. При хронічних рецидивуючих захворюваннях у дорослих та дітей лікування необхідно продовжувати кількома курсами по 5-10 днів із перервою у прийомі у 8 днів. Для проведення підтримуючої терапії доза може бути знижена до 500-1000 мг на добу (1-2 таблетки) протягом 30 днів. При герпетичній інфекції дорослим та дітям призначають протягом 5-10 днів до зникнення симптомів захворювання, у безсимптомний період – по 1 таблетці 2 рази на день протягом 30 днів для зменшення кількості рецидивів. При папіломавірусній інфекції дорослим препарат призначають по 2 таблетки 3 рази на день, дітям – по ½ таблетки на 5 кг/маси тіла на добу у 3-4 прийоми протягом 14-28 днів у вигляді монотерапії. При рецидивуючих гострих кондиломах дорослим препарат призначають по 2 таблетки 3 рази, дітям - по ½ таблетки на 5 кг/маси тіла на добу в 3-4 прийоми на день або як монотерапію або в комбінації з хірургічним лікуванням протягом 14-28 днів, далі з трикратним повторенням зазначеного курсу з інтервалами 1 місяць. При дисплазії шийки матки, асоційованої з вірусом папіломи людини, призначають по 2 таблетки 3 рази на день протягом 10 днів, далі проводять 2-3 аналогічні курси з інтервалом у 10-14 днів.ПередозуванняВипадки передозування препарату не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПісля 2-х тижнів застосування Ізопринозину слід провести контроль концентрації сечової кислоти у сироватці крові та сечі. При тривалому прийомі після 4-х тижнів застосування доцільно щомісяця проводити контроль функцій печінки та нирок (активність трансаміназ у плазмі крові, креатинін, сечова кислота). Необхідно контролювати рівень сечової кислоти у сироватці крові при призначенні ізопринозину у поєднанні з препаратами, що збільшують рівень сечової кислоти або препаратами, що порушують ниркову функцію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає спеціальних протипоказань.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему