Гастроэнтерология Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активні речовини: дипіридамол – 250 мг; допоміжні речовини: лактози; моногідрат; кукурудзяний крохмаль; желатин; крохмалю карбоксиметилового натрієвої солі (типу А); кремнію двоокис високодисперсний; магнію стеарат склад оболонки: гіпромелоза; тальк; макрогол 6000; титану двоокис; барвник хіноліновий жовтий (барвник Е104); симетикону емульсія у флаконах скляних по 100 шт.; у коробці 1 флакон.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою: плоскоциліндричні, жовті кольори.ХарактеристикаПохідне піримідину.Фармакотерапевтична групаКонкурентно інгібує аденозиндезаміназу, сприяючи накопиченню аденозину, що бере участь у регуляції коронарного кровотоку, а також здатності тромбоцитів до агрегації та адгезії. Блокує фосфодіестеразу та збільшує вміст у клітинах цАМФ. Як похідне піримідину, Курантил є індуктором інтерферону і має модулюючий вплив на функціональну активність системи інтерферону; підвищує неспецифічну противірусну резистентність до вірусних інфекцій.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунка (більша частина) та тонкого кишечника (незначна кількість). Майже повністю зв'язується із білками плазми. Cmax - протягом 1 години після прийому. Накопичується, насамперед, у серці та еритроцитах. Метаболізується печінкою шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою, виводиться із жовчю у вигляді моноглюкуроніду. Для пігулок T1/2 становить 10 год ± 2,2 год.ФармакодинамікаЗнижує опір коронарних артерій на рівні дрібних гілок та артеріол, збільшує кількість колатералей та колатеральний кровотік; підвищує концентрацію аденозину та синтез АТФ у міокарді, покращує його скоротливість, зменшує ОПСС, знижує АТ, гальмує агрегацію тромбоцитів (покращує мікроциркуляцію, попереджає артеріальний тромбоз), нормалізує венозний відтік; зменшує опір мозкових судин, коригує плацентарний кровотік; при загрозі прееклампсії попереджає дистрофічні зміни у плаценті, усуває гіпоксію тканин плода, сприяє накопиченню в них глікогену; має модулюючий вплив на функціональну активність системи інтерферону, підвищує неспецифічну противірусну резистентність до вірусних інфекцій.Показання до застосуванняпорушення мозкового кровообігу; профілактика та лікування тромбозів; профілактика тромбоемболії (закупорювання судини тромбом) після операції протезування клапанів серця; Хронічна серцева недостатність.Протипоказання до застосуваннягострий інфаркт міокарда; поширений атеросклероз; тяжка серцева недостатність; виражене зниження артеріального тиску; тяжкі порушення серцевого ритму; схильність до кровотеч; ниркова недостатність; Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПри вагітності слід суворо визначити необхідність застосування препарату, особливо у ІІ та ІІІ третинах. Препарат протипоказаний для дітей і дітей до 12 років.Побічна діяголовний біль, серцебиття, почервоніння обличчя; неприємні відчуття у шлунку; алергічні шкірні реакції; зниження артеріального тиску при швидкому внутрішньовенному введенні.Взаємодія з лікарськими засобамиПослаблюють ефект похідні ксантину (наприклад, кава, чай); посилюють пероральні непрямі антикоагулянти (гепарин, тромболітики) або ацетилсаліцилова кислота (підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень). Підвищує гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів, послаблює холінергічні властивості інгібіторів холінестерази. Посилюється антиагрегаційна дія при прийомі антибіотиків-цефалоспоринів (цефамандол, цефоперазон, цефотетан). Антациди зменшують максимальну концентрацію через зниження абсорбції.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають за 1 годину до їди. Для профілактики та лікування тромбозів призначається самостійно або у поєднанні з протизгортаючими засобами внутрішньо по 75 мг 3-6 разів на добу; добова доза становить 300-450 мг, за необхідності – до 600 мг. При серцевій недостатності призначають внутрішньо по 25-50 мг 3 рази на добу; при необхідності у тяжких випадках на початку лікування призначають по 75 мг 3 рази на добу, потім зменшують дозу; добова доза – 150-225 мг. Дітям добова доза становить 5-10 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати вживання натуральної кави та чаю (можливе ослаблення ефекту).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКоріння кульбаби, корені лопуха, екстракт насіння розторопші, екстракт коріння куркуми, екстракт артишоку, екстракт чорного перцю, желатин, Е171.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули червоно-коричневого кольору.ХарактеристикаЕкстракт куркуми - куркумін - відноситься до поліфенолів і має наступні властивості: Протизапальними, протигрибковими, протипаразитарними; Чинить позитивну дію на травні процеси та мікрофлору кишечника; Очищає кров, нормалізує обмін речовин, виводить поганий холестерин; Підвищує еластичність судин; Зміцнює імунну систему організму; Стимулює синтез нейротрофічного фактора мозку – особливого білка, який підтримує ріст нервових клітин, важливих для збереження довготривалої пам'яті. У "Куркуміні для печінки" містяться мінерали: кальцій, магній, залізо, калій, фосфор, йод; мікроелементи, вітаміни: С, В, Е, К, флавоноїди, органічні кислоти і все це рослинного походження, а це легко засвоюється організмом людини. Протизапальна та регенеруюча дія на печінку посилена додаванням екстрактів насіння розторопші, артишоку, корінням кульбаби, лопуха. Біологічну доступність ми збільшили екстрактом чорного перцю – піперином. Він має дивовижну властивість швидко доставляти інгредієнти до місця призначення. Ще лікарі Стародавнього сходу знали про властивості перцю збільшувати енергію нервової системи, зміцнювати м'язи, покращувати здатність шлунка, що перетравлює. Складається лише з натуральних інгредієнтів. Відновлюючі властивості посилені корінням лопуха, кульбаби, насінням розторопші, артишоком. Біодоступність багаторазово збільшена екстрактом чорного перцю.Властивості компонентівНасіння Расторопші містить флавоноїди під загальною назвою силімарин, що перешкоджають ушкодженню мембран клітин печінки, посилюють процеси регенерації, стимулюючи синтез білків. Корінь Лопуха містить інулін, ефірні олії, макро- та мікроелементи, має протизапальну дію при ревматизмі, подагрі, артрозах. У народній медицині використовують для очищення крові. Корінь Кульбаби використовується при запаленні шлунково-кишкового каналу, при запорах, як жовчогінний засіб при дискінезії жовчовивідних шляхів. У Стародавній Русі корінь Кульбаби вважали «життєвим еліксиром». Артишок багатий залізом, магнієм, марганцем, міддю, фосфором, селеном, вітамінами групи В, аскорбіновою кислотою, вітамінами Р, К, каротином, органічними кислотами. Чинить протизапальну дію на шлунково-кишковий канал, має відмінну дренажну дію на печінку і нирки, а вони відіграють ключову роль в очищенні організму від токсинів. Знижує рівень холестерину у крові. У народній медицині використовують при жовтяниці, гепатиті, екземі, псоріазі.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі, джерела куркуміну, флаволігнанів та гідроксикоричних кислот.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років приймати по 1 капсулі 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПолісорбат-80 (Твін-80) емульгатор рослинного походження, компоненти капсули (харчові добавки): желатин, гліцерин рослинного походження; екстракт куркуми (93% куркуміноїдів).Характеристика«Куркумін» Евалар сприяє: зміцнення імунітету, захист організму від вірусів, бактерій, грибків; зменшення запальних процесів; захисту та очищення печінки, м'якої жовчогінної дії, зниження ризику утворення жовчного каміння; зниження запалення та болі в суглобах.Властивості компонентівКуркумін має широкий спектр корисних властивостей: підвищує імунітет, допомагає хворим із хронічними захворюваннями відновити сили після хвороби, а також уберегтися від застуди та грипу в період сезонних захворювань. Куркумін – унікальний природний антибіотик – має сильну антибактеріальну дію. Має асептичні та протизапальні дії, антимікробну активність, але при цьому не завдає шкоди шлунково-кишковому тракту, активізує кишкову флору, покращує травлення і не чинить руйнівної дії на печінку. Куркумін підвищує виділення жовчі та травних соків. Перешкоджає утворенню холестеринових каменів у печінці та жовчному міхурі. Стимулює скорочення жовчного міхура. Має гепатопротекторну дію. Куркумін є сильним антиоксидантом. Він здатний гальмувати розвиток пухлин,особливо товстого кишечника та прямої кишки. Застосовується при лікуванні захворювань суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартрит, тендиніт) та ревматизмі. Куркумін також знижує суглобові болі. Особливо це важливо для спортсменів, які зазнають на собі значних навантажень і частіше за інших схильних до захворювань суглобів, а також для людей похилого віку. Проте, діюча речовина куркуми (куркумін) як прянощі засвоюється погано – на 5-10%. Але сьогодні вчені навчилися виділяти куркумін, що легко засвоюється, переводячи його в міцелярну форму, яка засвоюється на 100%.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина фамотидин 40 мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, повідон К90, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат. Склад плівкової оболонки: ;заліза оксид червоний, кремнію діоксид колоїдний, титану діоксид, макрогол 6000, сепіфільм 003 (макрогол-40 стеарат (тип I) - 8-12%, целюлоза мікрокристалічна - 35-45%, гіпром ). 14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; рожевого кольору, опуклі, з гравіюванням "F20" на одній стороні; на зламі білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H2-рецепторів. Пригнічує секрецію соляної кислоти, базальну та стимульовану гастрином, гістаміном та ацетилхоліном, при цьому зростає рН вмісту шлунка та знижується активність пепсину. Фамотидин слабко впливає мікросомальні ферменти печінки. Після прийому препарату внутрішньо дія настає через 1 годину, максимум дії – протягом 3 годин після прийому, тривалість ефекту коливається в межах 12-24 годин, залежно від дози.ФармакокінетикаВсмоктування Абсорбція неповна. C max досягається через 1-3 год і становить 0.07-0.1 мг/л. Біодоступність - 40-45%, збільшується при одночасному прийомі їжі та знижується при одночасному прийомі антацидів. Розподіл Зв'язування із білками плазми становить 10-20%. Проникає через плацентарний бар'єр та через гематоенцефалічний бар'єр. Виділяється із грудним молоком. Метаболізм 30-35% препарату метаболізується у печінці з утворенням S-оксиду. Виведення T1/2; з плазми становить 2.3-3.5 год. Після прийому внутрішньо 30-35% фамотидину виводиться нирками в незміненому вигляді. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках При КК <10 мл/хв T1/2 може досягати 20 год (потрібна корекція дози).Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н2-рецепторів. Противиразковий препарат.Показання до застосуванняВиразкова хвороба дванадцятипалої кишки та шлунка у фазі загострення, профілактика рецидивів; лікування та профілактика симптоматичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки (пов'язаних з прийомом НПЗЗ, стресових, післяопераційних виразок); ерозивний гастродуоденіт; функціональна диспепсія, що асоціюється з підвищеною секреторною функцією шлунка; рефлюкс-езофагіт; синдром Золлінгера-Еллісона; профілактика рецидивів кровотечі із верхніх відділів ШКТ; попередження аспірації шлункового соку за загальної анестезії (синдром Мендельсона).Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік; підвищена чутливість до фамотидину та інших блокаторів гістамінових H2-рецепторів. З обережністю: ниркова або печінкова недостатність, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією в анамнезі.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: ; сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі, зниження апетиту; підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний гепатит, гострий панкреатит. З боку системи кровотворення: дуже рідко - агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпо-або аплазія кісткового мозку. Алергічні реакції: кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. З боку серцево-судинної системи: аритмія, брадикардія, AV-блокада, зниження АТ. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, підвищена стомлюваність, галюцинації, сплутаність свідомості. З боку органів чуття: зниження гостроти зору, шум у вухах. З боку статевої системи: при тривалому застосуванні у високих дозах - аменорея, зниження лібідо, гіперпролактинемія, гінекомастія. З боку кістково-м'язової системи: ; міалгія, артралгія. Дерматологічні реакції: алопеція, звичайні вугри, сухість шкіри. Інші: ;лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиВнаслідок підвищення рН вмісту шлунка фамотидин при одночасному застосуванні зменшує всмоктування кетоконазолу та ітраконазолу. Антациди та сукральфат уповільнюють абсорбцію фамотидину. Слід дотримуватися 1-2-годинної перерви між прийомами цих препаратів. При одночасному прийомі фамотидину та лікарських засобів, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, збільшується ризик розвитку нейтропенії. Фамотидин збільшує всмоктування амоксициліну та клавуланової кислоти.Спосіб застосування та дозиПриймають усередину. При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення Квамател® призначають у дозі 40 мг 1 раз на добу перед сном або по 20 мг 2 рази на добу. За потреби добову дозу можна збільшити до 80-160 мг. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів. З метою; профілактики загострень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки; Квамател®; призначають у дозі 20 мг 1 раз на добу перед сном. При; рефлюкс-езофагіт; початкова доза становить 20 мг 2 рази на добу; при необхідності препарат можна застосовувати по 40 мг 2 рази на добу. При; синдром Золлінгера-Еллісона; початкова доза становить 20-40 мг кожні 6 год; за потреби добову дозу можна збільшити до 240-480 мг. Для профілактики аспірації шлункового соку під час загальної анестезії Квамател® призначають у дозі 40 мг напередодні операції або вранці в день операції. При нирковій недостатності, якщо КК <30 мл/хв; або; вміст креатиніну сироватки >3 мг/дл, добову дозу слід зменшити до 20 мг або збільшити інтервал між прийомами до 36-48 год.ПередозуванняСимптоми: блювання, рухове збудження, тремор, зниження АТ, тахікардія, колапс. Лікування: ; промивання шлунка, симптоматична та підтримуюча терапія; гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування фамотидину може маскувати симптоми раку шлунка, тому, перш ніж приступити до лікування фамотидином, необхідно виключити наявність злоякісного новоутворення. Подібно до всіх блокаторів гістамінових H2-рецепторів, при різкому припиненні лікування фамотидин може викликати синдром відміни, тому лікування припиняють, поступово знижуючи його дозу. Пацієнтам з порушеннями функції печінки Квамател® слід призначати з обережністю і в нижчих дозах. При тривалому лікуванні ослаблених хворих або пацієнтів в умовах стресу можливі бактеріальні ураження шлунка з подальшим розповсюдженням інфекції. Квамател® слід приймати через 2 години після прийому ітраконазолу або кетоконазолу, щоб уникнути значного зменшення їх всмоктування. Блокатори гістамінових H2-рецепторів можуть інгібувати кислотостимулюючу дію пентагастрину та гістаміну, тому за 24 години до проведення тесту слід відмовитися від призначення фамотидину. Блокатори гістамінових H2-рецепторів можуть пригнічувати шкірну реакцію на гістамін, приводячи до помилково-негативних результатів шкірних проб. Тому перед проведенням діагностичних шкірних проб виявлення алергічної шкірної реакції негайного типу фамотидин слід скасувати. Під час лікування слід уникати вживання продуктів харчування, напоїв та інших лікарських засобів, які можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунка. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування фамотидином пацієнтам слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Форма випуску: капс. Упаковка: банка Производитель: Кайова Корпорейшн Завод-производитель: Kyowa Corporation(Япония). .

Форма випуску таб. Упаковка: банка Производитель: Кайова Корпорейшн Завод-производитель: Kyowa Corporation(Япония). .

Склад, форма випуску та упаковкаL-карнітин тартрат, таурін, екстракт елеутерококу, нікотинамід, придоксину гідрохлорид, рибофлавін, ціанокобаламін, цукрова пудра, діоксид кремнію аморфний.ХарактеристикаКомплексний продукт, що містить амінокислоти L-карнітин та таурин, екстракт елеутерококу, вітаміни В2, В3, В6, В12.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела вітамінів: В2, В3(ніацину,РР), В6, В12, L-карнітину, таурину, джерела елеутерозидів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, підвищена нервова збудливість, безсоння, гіпертонія, порушення серцевої діяльності, виражений атеросклероз, вагітність та годування груддю, особам із порушеннями вуглеводного обміну (цукровий діабет).Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 саше-пакету (стику), 1 раз у першій половині дня, попередньо розчинивши в 1/4 склянки (50 мл) води кімнатної температури. Тривалість прийому 2-4 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаУ 2 мл препарату міститься 112 мг гідролізату плаценти людини, вода для ін'єкцій, коректор рН (натрію гідроксид або хлористоводнева кислота). Розчин для ін'єкцій. По 2 мл у ампулах темного скла гідролітичного класу 2. Кожна ампула має пляму білого кольору, що позначає місце надламу ампули. По 10 або 50 ампул у картонну пачку з перегородками з картону з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозора рідина від світло-жовтого до коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та гепатопротекторний засіб. Лаєнєк виявляє імуномодулюючі властивості за рахунок здатності стимулювати гуморальний імунітет і підвищувати функціональну активність фагоцитів та природних кілерів; збільшує бактерицидну активність лейкоцитів периферичної крові, що виявляється у їх здатності знищувати захоплений збудник. Цитокіни, що входять до складу препарату, активізують метаболічну та наглядову функції клітин шкіри. Біологічно активні речовини, що знаходяться в гідролізаті, стимулюють регенерацію (проліферацію) гепатоцитів, виявляють дезінтоксикаційні властивості, знижують відкладення ліпідів і холестерину в печінкових клітинах, підвищують активність тканинного дихання, активізують обмін речовин у печінці.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії наступних захворювань: хронічний рецидивуючий герпес, атопічний дерматит середньотяжкої та тяжкої течії (у тому числі ускладнений). У вигляді монотерапії при хронічних захворюваннях печінки: стеатогепатитах (алкогольної, метаболічної та змішаної етіології).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік, вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у період вагітності та грудного вигодовування протипоказане. Застосування препарату у дітей Дослідження з безпеки застосування Лаєнєка у недоношених дітей, новонароджених немовлят і неповнолітніх дітей не проводилися. Застосування у дітей не рекомендується.Побічна діяЗазначається у 3,7% хворих. Клінічно значущі небажані реакції. Можливі алергічні реакції, зокрема анафілактичний шок. Інші небажані явища Болючість у місці ін'єкції 2.56% Алергічні реакції (почервоніння, свербіж шкіри) 0.37% Онеменение у місці ін'єкції 0.37% Гінекомастія (причинно-наслідковий зв'язок із введенням препарату не встановлено) 0.37% Передозування: наразі про випадки передозування Лаєнєка не повідомлялося.Взаємодія з лікарськими засобамиПри змішуванні Лаеннека з іншими препаратами, що є сильними основами (рН вище 8.5), в результаті фармацевтичної взаємодії його активність знижується. Відомості про будь-які інші клінічно значущі взаємодії Лаєннека досі відсутні.Спосіб застосування та дозиПри хронічному рецидивному герпесі та атопічному дерматиті: внутрішньовенне краплинне введення: 10 мл (560 мг гідролізату плаценти) препарату (5 ампул) розчиняють у 250-500 мл 5% розчину декстрози або фізіологічного розчину і вводять через ліктьову 1 годин. Ін'єкції проводять 3 рази на тиждень з інтервалом 2 дні. Курс лікування – 10 ін'єкцій. При хронічних захворюваннях печінки: Стеатогепатити (алкогольної, метаболічної та змішаної етіології): внутрішньом'язово: по 2 мл на добу (112 мг гідролізату плаценти). Залежно від тяжкості захворювання частота ін'єкцій може бути збільшена до 2-3 разів (до 6 мл) на добу; внутрішньовенне краплинне введення: 10 мл (560 мг гідролізату плаценти) препарату (5 ампул) розчиняють у 250-500 мл 5% розчину декстрози або фізіологічного розчину та вводять через ліктьову вену протягом 1,5 – 2 годин. Ін'єкції проводять щоденно. Курс лікування 2-3 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів, які страждають на полівалентну алергію на лікарські препарати, а також у осіб похилого віку.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВисушений сік Алое Ферокс, мальтодекстрин, желатин, діоксид титану, жовтий оксид заліза, магнію стеарат, діоксид кремнію.ХарактеристикаЛакситабс fe-rox-це концентрований висушений сік Алоє Ферокс. Сорт дикої рослини Алое Ферокс - надійний, легкий та екологічний засіб від запорів та симптомів роздратованого кишечника протягом багатьох століть. Сприяє відновленню природної роботи кишечника, має м'яку послаблюючу дію, не викликає болю, діареї, здуття та спазмів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі джерела алоїну. Для нормалізації функціонального стану кишківника.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність, годування груддю, гострі шлунково-кишкові захворювання, кишкова непрохідність, схильність до діареї, геморой.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі перед сном. Дорослим – по 1 капс. в день. Тривалість прийому - 2-3 тижні. При необхідності прийом можна повторити за місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаФермент лактазу, мальтодекстрин, середньоланцюгові тригліцериди, желатин, Е171, Е104. Вміст біологічно активних речовин на 1 капс: активність ферменту лактази не менше - 700 МО. Капсули 150мг. По 50 чи 100 капсул в упаковці.ХарактеристикаНе є ліками.РекомендуєтьсяРекомендований як біологічно активна добавка до їжі - джерела ферменту лактази.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДітям до 1 року вміст 1 капсули на одне годування (при грудному вигодовуванні перед початком кожного годування в 30 мл зцідженого грудного молока додають вміст капсули, при штучному вигодовуванні вміст капсули додають в порцію молочного харчування - 1 капсула на 100 мл молока), дет року до 5 років вміст 1-5 капсул (залежно від кількості молока) додавати в негарячу (нижче +55°С) їжу, що містить молоко, дітям від 5 до 7 років від 2 до 7 капсул або їх вміст (залежно від кількості молока) з негарячою їжею, що містить молоко.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 доза: Активні компоненти: не менше 2х109 живих лактобактерій; допоміжні речовини: компоненти захисного середовища висушування (желатин; цукроза (цукор); молоко); Склад захисного середовища висушування: желатин харчовий – від 3 до 8,5%; цукор білий кусковий або сахароза - від 8 до 28%; молоко сухе знежирене або молоко питне пастеризоване знежирене, або молоко знежирене, або молоко натуральне коров'яче - сировина (у перерахунку на суху речовину) - від 6 до 14%. Зміст компонентів захисного середовища висушування готовому препараті не визначають. По 3 або 5 доз у флаконі. По 10 флаконів у пачці (коробці) з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКристалічна або пориста маса жовтувато-бежевого або біло-сірого кольору, зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаЕубіотик.ФармакодинамікаХарактеристика препарату Препарат є мікробною масою живого, антагоністично активного штаму лактобактерій (Lactobacillus plantarum 8Р-А3 або Lactobacillus fermentum 90Т-С4), ліофілізовану в середовищі культивування з додаванням захисного сахарозо-желатино-молочного середовища висушування. Фармакологічні властивості Лактобактерин має високу антагоністичну активність щодо патогенних та умовно-патогенних мікробів, включаючи стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички, протеї, шигели, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу. Препарат покращує обмінні процеси, запобігає формуванню затяжних форм кишкових захворювань, підвищує неспецифічну резистентність організму.РекомендуєтьсяЛікування захворювань шлунково-кишкового тракту та жіночих геніталій, що супроводжуються порушеннями нормальної мікрофлори. Препарат застосовують дорослим та дітям, незалежно від віку. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту: реконвалесценти, що перенесли гострі кишкові інфекції, за наявності дисфункцій кишечника або виділення патогенних та умовно-патогенних бактерій; соматичні захворювання, що супроводжуються дисбактеріозами, що виникли внаслідок застосування антибіотиків, хіміотерапії та інших причин; комплексне лікування ослаблених дітей із захворюваннями інфекційної та неінфекційної етіології, що супроводжуються дисбактеріозами, атопічним дерматитом; хронічні коліти різної етіології, зокрема неспецифічні виразкові коліти. При захворюваннях жіночої статевої сфери: для санації статевих шляхів при неспецифічних запальних захворюваннях геніталій та передпологовій підготовці вагітних групи ризику з порушеннями чистоти вагінального секрету до III-IV ступеня. У зв'язку з відсутністю вікових обмежень для призначення препарату можливість застосування у підлітків та дітей молодшого віку оцінює лікар з урахуванням можливої ​​користі, ризику та вікових особливостей пацієнта.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Протипоказане місцеве застосування при вульвовагінальних кандидозах. Безпека та терапевтична ефективність перорального застосування препарату при вульвовагінальних кандидозах клінічно не досліджувалась.Вагітність та лактаціяДопускається.Побічна діяПобічна дія препарату не встановлена. В окремих людей із зміненою реактивністю можуть розвиватися алергічні реакції на компоненти препарату. При появі побічних дій, не згаданих в інструкції, необхідно звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЗ огляду на високу антибіотикостійкість лактобактерій допускається застосування Лактобактерину при антибіотикотерапії.Спосіб застосування та дозиЛактобактерин при кишкових захворюваннях застосовують внутрішньо, а в акушерсько-гінекологічній практиці – інтравагінально. Вміст флакона розчинити кип'яченою водою кімнатної температури із розрахунку 5 мл (чайна ложка) води на 1 дозу препарату. Розчинення здійснити наступним чином: у склянку налити необхідну кількість води (відповідно до кількості доз, зазначених на флаконі); розкрити флакон, видаливши ковпачок та пробку; зі склянки перенести у флакон невелику кількість води; після розчинення (препарат розчиняється не більше 5 хв з утворенням гомогенної суспензії жовтувато-бежевого або біло-сірого кольору) вміст флакона перенести в ту ж склянку і перемішати. Одна чайна ложка розчиненого в такий спосіб препарату становить 1 дозу. Дітям вміст флакону розчиняють із розрахунку 1 мл на 1 дозу препарату. При кишкових захворюваннях препарат слід приймати за 40-60 хв до їди та бажано запивати молоком. Лікування рекомендується супроводжувати застосуванням вітамінів. Добову дозу та тривалість курсу лікування визначає лікар залежно від клінічної форми захворювання та вираженості дисбактеріозу. При кишкових захворюваннях Лактобактерин застосовують у наступних добових дозах: Вік до 6 місяців - 3 дози 2 рази на день; Вік від 6 місяців до 1 року - 3 дози 3 рази на день; Вік від 1 до 3 років – 5 доз 2 рази на день; Вік старше 3 років та дорослі – 5 доз 2-3 рази на день. Курс лікування Лактобактеріном при різних захворюваннях становить: а) при затяжному та хронічному перебігу дизентерії, постдизентерійному коліті, долікуванні реконвалесцентів після ГКІ, а також при тривалій кишковій дисфункції невстановленої етіології – не менше 4 тижнів; б) при неспецифічному виразковому коліті, а також хронічних колітах та ентероколітах – до 2 міс; в) при дисбактеріозах різної етіології – 3-4 тижні. За відсутності ефекту від застосування препарату протягом 2 тижнів потрібне повторне дослідження мікрофлори шлунково-кишкового тракту та корекція її іншими препаратами, залежно від отриманого результату. Для закріплення отриманого клінічного ефекту або за відсутності повної нормалізації мікрофлори після закінчення курсу лікування, при захворюваннях, що протікають з рецидивами, є доцільними повторні курси лікування. У цих випадках перед призначенням препарату потрібне повторне дослідження мікрофлори. При запальних захворюваннях геніталій лактобактерину призначають по 5 доз 2 рази на день інтравагінально протягом 10-12 днів, починаючи з 10-12 дня менструального циклу. Для передпологової підготовки вагітних груп ризику Лактобактерин призначають по 5 доз 1 раз на день протягом 5-8 днів. При інтравагінальному застосуванні вміст флакона розчинити в 5-10 мл кип'яченої води кімнатної температури, стерильний тампон просочити розчиненим препаратом, ввести тампон у піхву і залишити на 2-3 години. У підлітків та дітей молодшого віку можна використовувати спринцювання (зрошення). Лікування проводити під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня, появи лактофлори та зникнення клінічних симптомів захворювання.ПередозуванняВипадки передозування не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем. Непридатний для застосування препарат, цілісність упаковки якого порушена (флікони, що тріснули), препарат зі зміненим зовнішнім виглядом біомаси, за наявності сторонніх включень, препарат без маркування. Не рекомендується розчинення препарату у гарячій воді (понад 40 °С). Розчинений препарат не підлягає зберіганню. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 г: висушена мікробна маса живих лактобактерій з додаванням біфідогенного фактора; - лактози. У пакетах з ламінованої поліетиленом алюмінієвої фольги; - по 5 доз, в упаковці 30 шт.Фармакотерапевтична групаЛікувальний ефект препарату обумовлений антагоністичною дією лактобактерій по відношенню до патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, включаючи стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички, протеї, шигели, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу. Препарат покращує обмінні процеси, запобігає формуванню затяжних форм кишкових захворювань, підвищує неспецифічну резистентність організму.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює рівновагу кишкової мікрофлори (пробіотик)Показання до застосуванняПри захворюваннях шлунково-кишкового тракту: реконвалесценти, що перенесли гострі кишкові інфекції, за наявності дисфункцій кишечника або виділення патогенних та умовно-патогенних бактерій; соматичні захворювання, ускладнені дисбактеріозами, що виникли внаслідок застосування антибіотиків, хіміотерапії та інших причин; комплексне лікування ослаблених дітей із захворюваннями інфекційної та неінфекційної етіології, що супроводжуються дисбактеріозами та атопічним дерматитом; хронічні коліти різної етіології, зокрема неспецифічні виразкові коліти. При захворюваннях жіночої статевої сфери: для санації статевих шляхів при неспецифічних запальних захворюваннях геніталій та передпологовій підготовці вагітних групи "ризику" з порушеннями чистоти вагінального секрету до III-IV ступеня.Протипоказання до застосуванняВульвовагінальні кандидози.Вагітність та лактаціяДопускається.Побічна діяРеакцію на введення препарату не виявлено.Взаємодія з лікарськими засобамиЗ огляду на високу антибіотикостійкість лактобактерій допускається застосування лактобактерину сухого при антибіотикотерапії.Спосіб застосування та дозиЛактобактерин при кишкових захворюваннях застосовують внутрішньо, а в акушерсько-гінекологічній практиці – інтравагінально. Вміст флакона розчинити кип'яченою водою кімнатної температури із розрахунку 5 мл (чайна ложка) води на 1 дозу препарату. Розчинення здійснити наступним чином: у склянку налити необхідну кількість води (відповідно до кількості доз, зазначених на флаконі); розкрити флакон, видаливши ковпачок та пробку; зі склянки перенести у флакон невелику кількість води; після розчинення (препарат розчиняється не більше 5 хв з утворенням гомогенної суспензії біло-сірого або жовтувато-бежевого кольору) вміст флакона перенести в ту ж склянку і перемішати. Одна чайна ложка розчиненого в такий спосіб препарату становить 1 дозу. При кишкових захворюваннях препарат слід приймати за 40-60 хв до їди та бажано запивати молоком. Лікування рекомендується супроводжувати застосуванням вітамінів. При кишкових захворюваннях лактобактерин застосовують у наступних добових дозах: Вік Доза До 6 міс 3 дози 2 рази на день Від 6 місяців до 1 року 3 дози 3 рази на день Від 1 до 3 років 5 доз 2 рази на день Старші 3 років та дорослі 5 доз 2-3 рази на день Курс лікування лактобактеріном при різних захворюваннях становить: а) при затяжному та хронічному перебігу дизентерії, постдизентерійному коліті, долікуванні реконвалесцентів після ГКІ, а також при тривалій кишковій дисфункції невстановленої етіології лікування – не менше 4-6 тижнів; б) при неспецифічному виразковому коліті, а також хронічних колітах та ентероколітах – до 2 міс; в) при дисбактеріозах різної етіології – 3-4 тижні. За відсутності ефекту від застосування препарату протягом 2 тижнів потрібне повторне дослідження мікрофлори шлунково-кишкового тракту та корекція її іншими препаратами залежно від отриманого результату. Для закріплення отриманого клінічного ефекту або за відсутності повної нормалізації мікрофлори після закінчення курсу лікування, при захворюваннях, що протікають з рецидивами, є доцільними повторні курси лікування. У цих випадках перед призначенням препарату потрібне повторне дослідження мікрофлори. Підтримуючі дози препарату (половину добової дози) призначають через 2-3 тижні протягом 1-15 міс. При запальних захворюваннях геніталій лактобактерин призначають по 5 доз 2 рази на день інтравагінально протягом 10-12 днів, починаючи з 10-12 доби менструального циклу. Для передпологової підготовки вагітних групи "ризику" лактобактерин призначають по 5 доз 1 раз на день протягом 5-8 днів. При інтравагіналиюм застосуванні вміст флакона розчинити в 5-10 мл кип'яченої води кімнатної температури, стерильний тампон просочити розчиненим препаратом, ввести тампон у піхву і залишити на 2-3 години. Лікування проводити під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня, появи лактофлори та зникнення клінічних симптомів захворювання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗапобіжні заходи при застосуванні. Розчинений препарат не підлягає зберіганню. Непридатний для застосування препарат, цілісність упаковки якого порушена (флікони, що тріснули), препарат без маркування, препарат зі зміненими фізичними властивостями (зміна кольору, зморщування біомаси), за наявності сторонніх включень. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс.(3,0 х 109 КУО/капс.): Активні компоненти: 3 штами живих лактобактерій (L. Gasseri KS-13, L. Gasseri LAC-343, L. Rhamnosus LCS-742) - не менше 1 х 109 КУО; 6 штамів живих біфідобактерій (B. Bifidum G9-1, B. Longum MM-2, B. Longum BB536 Strain M, B. Infantis M-63, B. Breve M16V Тип T, B. Lactis Bl-04) - не менше 2 х 109 ДЕЯ; Допоміжні речовини: картопляний крохмаль, желатин, діоксид кремнію. Капсули масою 378 мг по 7 або 14 капсул у блістері, по 1 або по 2 блістери в пачці картонної; по 30, 60 або 90 капсул у флаконі темно-коричневого скла, по 1 флакону в картонну пачку.ХарактеристикаЗбалансована комбінація 9 штамів пробіотичних мікроорганізмів (біфідо- та лактобактерій), яка сприяє відновленню нормальної мікрофлори кишечника, підвищенню захисної функції імунної системи та загальної резистентності організму. Мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® містить 9 штамів живих ліофілізованих біфідо- та лактобактерій, ідентичних людській мікрофлорі, що мають високу життєздатність: стійкі до впливу шлункового соку, травних ферментів та жовчних кислот. Дані штами характеризуються високою здатністю до адгезії та колонізації на слизовій оболонці кишечника, що створює оптимальні умови для зростання нормальної мікрофлори. Пробіотики – корисні мікроорганізми, що сприятливо впливають на організм завдяки нормалізації складу або підвищенню активності нормальної мікрофлори кишечника. Біфідобактерії пригнічують зростання патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і створюють сприятливі умови для розвитку нормальної мікрофлори, підтримують нормальні процеси травлення, активізують імунні клітини кишечника і знижують вироблення імуноглобуліну IgE, що відповідає за алергічні прояви, сприяють синтезу вітамінів групи В. Лактобактерії сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишок. У присутності лактобактерій знижується концентрація токсинів (аміаку, індолу та фенолів). Лактобактерії доповнюють позитивний вплив біфідобактерій та сприяють покращенню засвоюваності молочних продуктів. ЛАКТОБАЛАНС® містить картопляний крохмаль, що забезпечує збереження та транспорт біфідо- та лактобактерій по шлунково-кишковому тракту та стимулює їх зростання на слизовій оболонці кишечника. Мультипробіотика ЛАКТОБАЛАНС®, що входять до складу, біфідо- та лактобактерії сприяють: відновлення та нормалізації мікрофлори кишечника, у тому числі, при похибках у харчуванні, при зміні клімату, споживаної води та дієти; нормалізації кишкової мікрофлори у період антибактеріальної терапії; покращення функціонального стану кишечника; зниження ризику кишкових розладів; підтримці нормальної функції кишківника при зміні клімату; зменшення утворення шкідливих речовин у кишечнику, таких як аміак, індол та сірководень; підтримці нормальної мікрофлори піхви; підвищенню захисної функції імунної системи та загальної резистентності організму. Враховуючи корисні властивості біфідо- та лактобактерій, що входять до складу, мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® може використовуватись: як допоміжний засіб у процесі та/або після прийому препаратів, які можуть спричинити зміни якісного чи кількісного складу мікрофлори ШКТ; як профілактика кишкових розладів при зміні клімату, місця перебування; при підвищеній схильності до інфекцій та підвищення загальної резистентності організму. Пробіотичні мікроорганізми, що входять до складу ЛАКТОБАЛАНС®, зберігають стабільність при кімнатній температурі протягом усього терміну придатності, не вимагають зберігання у холодильнику. Мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® не містить: штучних консервантів та барвників, цукру, похідних молока та казеїну, тому може застосовуватись особами з непереносимістю лактози та людьми з алергією на молочні продукти.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела пробіотичних мікроорганізмів (біфідо- та лактобактерій).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДітям з 3-х років та дорослим по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Дітям з 3-х років і дорослим, які не можуть проковтнути цілу капсулу, її необхідно розкрити, вміст висипати на ложку і змішати з невеликою кількістю рідини. Тривалість до 1 місяця. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Перед застосуванням БАД дітьми необхідно проконсультуватися з лікарем-педіатром, дітям до 14 років приймати БАД за рекомендацією та під наглядом лікаря-педіатра.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс.(3,0 х 109 КУО/капс.): Активні компоненти: 3 штами живих лактобактерій (L. Gasseri KS-13, L. Gasseri LAC-343, L. Rhamnosus LCS-742) - не менше 1 х 109 КУО; 6 штамів живих біфідобактерій (B. Bifidum G9-1, B. Longum MM-2, B. Longum BB536 Strain M, B. Infantis M-63, B. Breve M16V Тип T, B. Lactis Bl-04) - не менше 2 х 109 ДЕЯ; Допоміжні речовини: картопляний крохмаль, желатин, діоксид кремнію. Капсули масою 378 мг по 7 або 14 капсул у блістері, по 1 або по 2 блістери в пачці картонної; по 30, 60 або 90 капсул у флаконі темно-коричневого скла, по 1 флакону в картонну пачку.ХарактеристикаЗбалансована комбінація 9 штамів пробіотичних мікроорганізмів (біфідо- та лактобактерій), яка сприяє відновленню нормальної мікрофлори кишечника, підвищенню захисної функції імунної системи та загальної резистентності організму. Мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® містить 9 штамів живих ліофілізованих біфідо- та лактобактерій, ідентичних людській мікрофлорі, що мають високу життєздатність: стійкі до впливу шлункового соку, травних ферментів та жовчних кислот. Дані штами характеризуються високою здатністю до адгезії та колонізації на слизовій оболонці кишечника, що створює оптимальні умови для зростання нормальної мікрофлори. Пробіотики – корисні мікроорганізми, що сприятливо впливають на організм завдяки нормалізації складу або підвищенню активності нормальної мікрофлори кишечника. Біфідобактерії пригнічують зростання патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів і створюють сприятливі умови для розвитку нормальної мікрофлори, підтримують нормальні процеси травлення, активізують імунні клітини кишечника і знижують вироблення імуноглобуліну IgE, що відповідає за алергічні прояви, сприяють синтезу вітамінів групи В. Лактобактерії сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишок. У присутності лактобактерій знижується концентрація токсинів (аміаку, індолу та фенолів). Лактобактерії доповнюють позитивний вплив біфідобактерій та сприяють покращенню засвоюваності молочних продуктів. ЛАКТОБАЛАНС® містить картопляний крохмаль, що забезпечує збереження та транспорт біфідо- та лактобактерій по шлунково-кишковому тракту та стимулює їх зростання на слизовій оболонці кишечника. Мультипробіотика ЛАКТОБАЛАНС®, що входять до складу, біфідо- та лактобактерії сприяють: відновлення та нормалізації мікрофлори кишечника, у тому числі, при похибках у харчуванні, при зміні клімату, споживаної води та дієти; нормалізації кишкової мікрофлори у період антибактеріальної терапії; покращення функціонального стану кишечника; зниження ризику кишкових розладів; підтримці нормальної функції кишківника при зміні клімату; зменшення утворення шкідливих речовин у кишечнику, таких як аміак, індол та сірководень; підтримці нормальної мікрофлори піхви; підвищенню захисної функції імунної системи та загальної резистентності організму. Враховуючи корисні властивості біфідо- та лактобактерій, що входять до складу, мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® може використовуватись: як допоміжний засіб у процесі та/або після прийому препаратів, які можуть спричинити зміни якісного чи кількісного складу мікрофлори ШКТ; як профілактика кишкових розладів при зміні клімату, місця перебування; при підвищеній схильності до інфекцій та підвищення загальної резистентності організму. Пробіотичні мікроорганізми, що входять до складу ЛАКТОБАЛАНС®, зберігають стабільність при кімнатній температурі протягом усього терміну придатності, не вимагають зберігання у холодильнику. Мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® не містить: штучних консервантів та барвників, цукру, похідних молока та казеїну, тому може застосовуватись особами з непереносимістю лактози та людьми з алергією на молочні продукти.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела пробіотичних мікроорганізмів (біфідо- та лактобактерій).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДітям з 3-х років та дорослим по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Дітям з 3-х років і дорослим, які не можуть проковтнути цілу капсулу, її необхідно розкрити, вміст висипати на ложку і змішати з невеликою кількістю рідини. Тривалість до 1 місяця. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Перед застосуванням БАД дітьми необхідно проконсультуватися з лікарем-педіатром, дітям до 14 років приймати БАД за рекомендацією та під наглядом лікаря-педіатра.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб. (1,0 х 109 КОЕ): Активні речовини: Загальна кількість живих лактобактерій (L. Gasseri KS-13) - не менше 7,5 х 108 КУО; Загальна кількість живих біфідобактерій (B. Bifidum G9-1, B. Longum MM-2) - не менше 2,5 х 108 КУО; Допоміжні речовини: фруктоза, декстрин (стабілізатор), крохмаль кукурудзяний (стабілізатор), кальцію карбонат (регулятор кислотності), пробіотична суміш (3ST40FR30) (Lactobacillus gasseri KS-13, Bifidobacterium bifidum G9-1, Bifi магнієва сіль стеаринової кислоти (стабілізатор), натуральний ванільний ароматизатор. Жувальні таблетки масою 444 мг по 7 або 10 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній пачці; по 10, 20, 30, 60 або 90 таблеток у пластиковому або скляному флаконі, по 1 флакону в картонній пачці.ХарактеристикаЗбалансована комбінація 3-х штамів пробіотичних мікроорганізмів (біфідо- та лактобактерій), що сприяє підтримці нормальної мікрофлори кишечника, підвищенню захисної функції імунної системи. Мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® КІДС містить 3 штами живих ліофілізованих біфідо- та лактобактерій, ідентичних людській мікрофлорі, що мають високу життєздатність: стійкі до впливу шлункового соку, травних ферментів та жовчних кислот. Дружнє тріо корисних бактерій виготовлено в Японії. Дані штами характеризуються високою здатністю до адгезії та колонізації на слизовій оболонці кишечника, що створює оптимальні умови для зростання нормальної мікрофлори.Властивості компонентівПробіотики - корисні мікроорганізми, що сприятливо впливають на організм завдяки нормалізації складу або підвищенню активності нормальної мікрофлори кишечника. Біфідобактерії - пригнічують зростання патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів та створюють сприятливі умови для розвитку нормальної мікрофлори, підтримують нормальні процеси травлення, активізують імунні клітини кишечника та сприяють синтезу вітамінів групи В5,6. Лактобактерії – сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишечника. У присутності лактобактерій знижується концентрація токсинів (аміаку, індолу та фенолів)7,8,9,10. Лактобактерії доповнюють позитивний вплив біфідобактерій та сприяють покращенню засвоюваності молочних продуктів. Мультіпробіотика ЛАКТОБАЛАНС® КІДС, що входять до складу, біфідо- та лактобактерії сприяють: відновлення та нормалізації мікрофлори кишечника, в т.ч. при похибках у харчуванні та в період проведення антибактеріальної терапії; покращення функціонального стану кишечника; підвищення захисної функції імунної системи; зниження ризику виникнення можливих алергічних станів. Пробіотичні мікроорганізми, що входять до складу ЛАКТОБАЛАНС® КІДС: характеризуються стійкістю за кімнатної температури; не вимагають зберігання у холодильнику; зберігають стабільність протягом усього терміну придатності. Мультипробіотик ЛАКТОБАЛАНС® КІДС не містить: штучних консервантів та барвників, похідних молока та казеїну, тому може застосовуватись особами з непереносимістю лактози та людьми з алергією на молочні продукти.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - джерела пробіотичних мікроорганізмів (біфідо-і лактобактерій).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Дітям приймати за рекомендацією та під наглядом лікаря-педіатра.Спосіб застосування та дозиДітям з 3 років по 1 жувальній таблетці на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Лігнін гідролізний (у перерахунку на суху речовину) – 355 мг; Лактулоза (у перерахунку на 100% речовину) – 120 мг; Допоміжні речовини: Натрію кроскармеллозу - 20 мг; Магнію стеарат – 5 мг; Целюлоза мікрокристалічна – до отримання таблетки масою 550 мг. По 10 або 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 30 або 60 таблеток у флакон з пластику з кришкою, що нагвинчується, або в банку полімерну з кришкою, що нагвинчується. По 1, 2, 3 або 6 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток, 2 або 4 контурних осередкових упаковки по 15 таблеток або 1 флакон або 1 банку разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки темно-коричневого кольору з біло-сірими вкрапленнями, капсулоподібної двоопуклої форми з ризиком.Фармакотерапевтична групаЕнтеросортуючий засіб.ФармакодинамікаФармакологічна дія препарату обумовлена ​​властивостями, що входять до складу активних компонентів – лігніну та лактулози. Лігнін гідролізний - природний ентеросорбент, що складається з продуктів гідролізу компонентів деревини, має високу сорбуючу активність і неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує в кишечнику та виводить з організму патогенні бактерії та бактеріальні токсини, лікарські препарати, солі важких металів, алкоголь, алергени, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин, у тому числі білірубін, холестерин, гістамін, серотонін, сечовину, інші метаболіти, відповідальні за розвиток. ендогенного токсикозу Не токсичний, не всмоктується, повністю виводиться з кишечника протягом 24 год. Лактулоза – синтетичний дисахарид, молекула якого складається із залишків галактози та фруктози. Лактулоза в шлунку та верхніх відділах кишечника не; всмоктується та не гідролізується. Вивільнена з таблеток лактулоза в товстому кишечнику як субстрат ферментується нормальною мікрофлорою кишечника, стимулюючи ріст біфідобактерій та лактобацил. В результаті гідролізу лактулози в товстому кишечнику утворюються органічні кислоти молочна, оцтова і мурашина пригнічують зростання патогенних мікроорганізмів і зменшують внаслідок цього продукцію азотовмісних токсичних речовин. Описаний процес призводить до збільшення осмотичного тиску у просвіті товстого кишечника та стимулювання перистальтики.Комплексна дія препарату спрямована на нормалізацію мікробіоценозу товстого кишечника та зниження інтенсивності ендогенних токсичних станів. Застосування препарату в комплексній терапії бактеріального вагінозу (дисбіозу піхви) призводить до підвищення ефективності терапії, у тому числі збільшення кількості лактобацил у піхві, а також ефективного придушення зростання умовно-патогенної флори.Показання до застосуванняПорушення мікрофлори кишечника (дисбактеріоз кишечника), у тому числі внаслідок антибіотикотерапії; у комплексній терапії синдрому подразненого кишечника, гепатитів та цирозу печінки; алергічних захворювань (атопічний дерматит, кропив'янка), бактеріального вагінозу (дисбіоз піхви).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість препарату, непрохідність кишківника, шлунково-кишкові кровотечі, галактоземія. Небажано використовувати препарат при загостренні виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечника.Побічна діяМожливі алергічні реакції на компоненти препарату, рідко – метеоризм.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе зниження лікувального ефекту деяких препаратів, що одночасно приймаються внутрішньо.Спосіб застосування та дозиВсередину, за потреби після попереднього подрібнення, запиваючи водою, за годину до їжі та прийому інших лікарських засобів. При дисбактеріозі кишечника: дорослим та дітям старше 12 років – по 2-3 таблетки 3 рази на день; дітям від 8 до 12 років – по 1-2 таблетки, 3 рази на день; дітям від 3 до 7 років – по 1 таблетці, 3 рази на день; дітям від 1 року до 3 років – по 1/2 таблетки, 3 рази на день. При бактеріальному вагінозі (дисбіозі піхви): 2 таблетки 3 рази на день. Середня тривалість курсу лікування – 2-3 тижні. Тривале використання препарату та повторні курси лікування повинні проводитись лише за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: запор, біль у животі. Лікування: припинення прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат може використовуватися в комплексній терапії разом з іншими лікарськими засобами за дотримання правила роздільного прийому.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Лігнін гідролізний (у перерахунку на суху речовину) – 355 мг; Лактулоза (у перерахунку на 100% речовину) – 120 мг; Допоміжні речовини: Натрію кроскармеллозу - 20 мг; Магнію стеарат – 5 мг; Целюлоза мікрокристалічна – до отримання таблетки масою 550 мг. По 10 або 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 30 або 60 таблеток у флакон з пластику з кришкою, що нагвинчується, або в банку полімерну з кришкою, що нагвинчується. По 1, 2, 3 або 6 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток, 2 або 4 контурних осередкових упаковки по 15 таблеток або 1 флакон або 1 банку разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки темно-коричневого кольору з біло-сірими вкрапленнями, капсулоподібної двоопуклої форми з ризиком.Фармакотерапевтична групаЕнтеросортуючий засіб.ФармакодинамікаФармакологічна дія препарату обумовлена ​​властивостями, що входять до складу активних компонентів – лігніну та лактулози. Лігнін гідролізний - природний ентеросорбент, що складається з продуктів гідролізу компонентів деревини, має високу сорбуючу активність і неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує в кишечнику та виводить з організму патогенні бактерії та бактеріальні токсини, лікарські препарати, солі важких металів, алкоголь, алергени, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин, у тому числі білірубін, холестерин, гістамін, серотонін, сечовину, інші метаболіти, відповідальні за розвиток. ендогенного токсикозу Не токсичний, не всмоктується, повністю виводиться з кишечника протягом 24 год. Лактулоза – синтетичний дисахарид, молекула якого складається із залишків галактози та фруктози. Лактулоза в шлунку та верхніх відділах кишечника не; всмоктується та не гідролізується. Вивільнена з таблеток лактулоза в товстому кишечнику як субстрат ферментується нормальною мікрофлорою кишечника, стимулюючи ріст біфідобактерій та лактобацил. В результаті гідролізу лактулози в товстому кишечнику утворюються органічні кислоти молочна, оцтова і мурашина пригнічують зростання патогенних мікроорганізмів і зменшують внаслідок цього продукцію азотовмісних токсичних речовин. Описаний процес призводить до збільшення осмотичного тиску у просвіті товстого кишечника та стимулювання перистальтики.Комплексна дія препарату спрямована на нормалізацію мікробіоценозу товстого кишечника та зниження інтенсивності ендогенних токсичних станів. Застосування препарату в комплексній терапії бактеріального вагінозу (дисбіозу піхви) призводить до підвищення ефективності терапії, у тому числі збільшення кількості лактобацил у піхві, а також ефективного придушення зростання умовно-патогенної флори.Показання до застосуванняПорушення мікрофлори кишечника (дисбактеріоз кишечника), у тому числі внаслідок антибіотикотерапії; у комплексній терапії синдрому подразненого кишечника, гепатитів та цирозу печінки; алергічних захворювань (атопічний дерматит, кропив'янка), бактеріального вагінозу (дисбіоз піхви).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість препарату, непрохідність кишківника, шлунково-кишкові кровотечі, галактоземія. Небажано використовувати препарат при загостренні виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечника.Побічна діяМожливі алергічні реакції на компоненти препарату, рідко – метеоризм.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе зниження лікувального ефекту деяких препаратів, що одночасно приймаються внутрішньо.Спосіб застосування та дозиВсередину, за потреби після попереднього подрібнення, запиваючи водою, за годину до їжі та прийому інших лікарських засобів. При дисбактеріозі кишечника: дорослим та дітям старше 12 років – по 2-3 таблетки 3 рази на день; дітям від 8 до 12 років – по 1-2 таблетки, 3 рази на день; дітям від 3 до 7 років – по 1 таблетці, 3 рази на день; дітям від 1 року до 3 років – по 1/2 таблетки, 3 рази на день. При бактеріальному вагінозі (дисбіозі піхви): 2 таблетки 3 рази на день. Середня тривалість курсу лікування – 2-3 тижні. Тривале використання препарату та повторні курси лікування повинні проводитись лише за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: запор, біль у животі. Лікування: припинення прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат може використовуватися в комплексній терапії разом з іншими лікарськими засобами за дотримання правила роздільного прийому.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКамера А: мальтодекстрин, дегідратований концентрат полуничного соку, дегідратований концентрат журавлинного соку, екстракт листя меліси лікарської, екстракт квіток ромашки лікарської, екстракт трави пасифлори інкарнатної, мальтодекстрин, ферментований з рису, ароматизатор ароматична субстанція), діоксид кремнію, E 551 (антистежуючий агент), альфа-галактозидаза, лимонна кислота, E 330 (регулятор кислотності), натуральний ароматизатор ягід бузини чорної (екстракт), екстракт кореневищ імбиру лікарського, бета-галактозиду. Камера B: мальтодекстрин, біфідобактерії Bifidobacterium lactis HN019 (ATCC: SD5674), діоксид кремнію, E 551 (антистежувальний агент), ароматизатор червоних фруктів (мальтодекстрин, гуміарабік, Е 414 (носій), ароматичний субстанцій SD5221), сукралоза, E 955 (підсолоджувач).ХарактеристикаУ разі метеоризму, як правило, призначається симптоматичне лікування, спрямоване на усунення окремих симптомів. Однак це лише тимчасове вирішення проблеми, тому метеоризм може знову проявитися через деякий час, якщо не виявити справжню причину його виникнення. Комплексна дія компонентів Lactoflorene ПЛОСКИЙ ЖИВОТ, спрямований на різні причини виникнення метеоризму, сприяє усуненню цієї проблеми, а також допомагає нормалізувати баланс мікрофлори кишечника. Lactoflorene ПЛОСКИЙ ЖИВОТ випускається в інноваційній упаковці – двокамерних пакетиках DUOCAM. Кожен пакетик розділений на дві частини (камери) A і B, в камері А знаходяться ферменти і рослинні екстракти, в камері B - біфідо-і лактобактерії, це дозволяє компонентам, що містяться всередині, не взаємодіяти один з одним до використання продукту і забезпечує оптимальне збереження їх властивостей .РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела пробіотичних мікроорганізмів (біфідо- і лактобактерій), флавоноїдів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 пакетику на день до основного прийому їжі. Вміст пакетика DUOCAM розвести в склянці холодної води або води кімнатної температури. Тривалість прийому 10-30 днів. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіологічно активні добавки не можуть повністю замінити здорову та збалансовану дієту та ведення здорового способу життя. Не перевищувати рекомендовану добову дозу.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛігнін гідролізний 0,355г, лактит 0,115г, носій МКЦ, агенти антистежують (магнію стеарат та кремнію діоксид). Форма випуску - Пігулки 500 мг по 10 штук у блістері, 5 блістерів.ХарактеристикаЛактосорбін одночасно виконує функції сорбенту та пребіотика, завдяки двом активним компонентам у складі. Комплексна дія Лактосорбіну спрямована на підтримання нормального функціонального стану шлунково-кишкового тракту.Властивості компонентівГідролізний лігнін - ентеросорбент природного походження, має високу сорбуючу активність і неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує в кишечнику та виводить з організму патогенні бактерії, токсини, лікарські препарати, алергени, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин, що спричиняють ендогенний токсикоз. Сприяє компенсації нестачі природних харчових волокон. Лактит – дисахарид; у тонкому кишечнику лактит практично не всмоктується і не піддається видозміні під впливом ферментів. Потрапляючи у товстий кишечник, він розщеплюється. Під впливом продуктів його метаболізму він позитивно впливає на процес спорожнення кишечника.Показання до застосуванняПорушення мікрофлори кишечника, комплексна терапія синдрому роздратованого кишечника, алергічні захворювання, кропив'янка, атопічний дерматитПротипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, гостра кишкова непрохідність, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 3 років.Спосіб застосування та дозиСлід приймати внутрішньо. Дітям з 3 до 14 років – по 2 таблетки 3 рази на день; з 14 років та дорослим - по 3 таблетки 3 рази на день за 1 годину до їжі запивати водою (при необхідності таблетки перед прийомом можна подрібнити). Тривалість прийому: 10 – 15 днів. Через 14 днів у разі потреби прийом можна повторити.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛігнін гідролізний (Біосорб-М - природний ентеросорбент) 0,365 г/таб (0,345г у перерахунку на суху речовину), лактулоза 0,180 г/таб, крохмаль (стабілізатор), магнію стеарат (антистежуючий агент), аеросил (антислеж. Харчова цінність та енергетична цінність на 100 г продукту: білки – 1,8 г, жири – 2,47 г, вуглеводи – 84,39 г, енергетична цінність (калорійність) – 1596,02 кДж/367 ккал.ХарактеристикаЛігнін (від лат. lignum - Дерево, деревина) являє собою природний полімер, що міститься в клітинах судинних рослин і деяких водоростях. Лігнін має ентеросорбуючий, дезінтоксикаційний, протидіарейний, антиоксидантний, гіполіпідемічний та комплексоутворюючий ефект. Зв'язує різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, важкі метали, радіоактивні ізотопи, аміак, двовалентні катіони та сприяє їх виведенню через ШКТ. Компенсує нестачу природних харчових волокон у їжі людини, позитивно впливаючи на мікрофлору товстого кишечника та на неспецифічний імунітет. Лактулозу одержують із молочного цукру – лактози методом хімічної модифікації. Вона є білою кристалічною речовиною без запаху, солодкою на смак, добре розчинною у воді. Оскільки в організмі людини немає ферментів бетаглікозидаз, здатних розщеплювати лактулозу у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту, вона проходить транзитом у товстий кишечник, де використовується його корисною мікрофлорою як джерело енергії та вуглецю. Це сприяє збільшенню чисельності біфідо- та лактобактерій. В результаті метаболізму ними лактулози в товстому кишечнику накопичуються молочна, масляна, оцтова та інші жирні кислоти, знижується рН середовища, внаслідок чого пригнічується гнильна та патогенна мікрофлора. Лактулоза стимулює функцію печінки, має імуномодулюючу дію.ФармакокінетикаАбсорбція компонентів лактулози слабка – до 3%. Лігнін не всмоктується та виводиться з кишечника протягом 24 годин.ФармакодинамікаФармакологічна дія препарату обумовлена ​​властивостями активних компонентів, що входять до складу - лігніну та лактулози. Лігнін гідролізний - природний ентеросорбент, що складається з продуктів гідролізу компонентів деревини, має високу сорбуючу активність і неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує в кишечнику та виводить з організму патогенні бактерії та бактеріальні токсини, лікарські препарати, солі важких металів, алкоголь, алергени, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин, у тому числі білірубін, холестерин, гістамін, серотонін, сечовину, інші метаболіти, відповідальні за розвиток ендогенного токсикозу Чи не токсичний, не всмоктується, повністю виводиться з кишечника протягом 24 год. Лактулоза – синтетичний дисахарид, молекула якого складається із залишків галактози та фруктози. Лактулоза в шлунку та верхніх відділах кишечника не всмоктується та не гідролізується. Вивільнена з таблеток лактулоза в товстому кишечнику як субстрат ферментується нормальною мікрофлорою кишечника, стимулюючи ріст біфідобактерій та лактобацил. В результаті гідролізу лактулози в товстому кишечнику утворюються органічні кислоти - молочна, оцтова і мурашина, що пригнічують зростання патогенних мікроорганізмів і зменшують внаслідок цього продукцію азотовмісних токсичних речовин. Описаний процес призводить до збільшення осмотичного тиску у просвіті товстого кишечника та стимулювання перистальтики. Комплексна дія препарату спрямована на нормалізацію мікробіоценозу товстого кишечника та зниження інтенсивності ендогенних токсичних станів. Застосування препарату в комплексній терапії бактеріального вагінозу (дисбіозу піхви) призводить до підвищення ефективності терапії, у тому числі збільшення кількості лактобацил у піхві, а також ефективного пригнічення зростання умовно-патогенної флори.РекомендуєтьсяРекомендовано як БАД додаткове джерело нерозчинних харчових волокон та лактулоз.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість препарату, непрохідність кишечника, шлунково-кишкові кровотечі, галактоземія. Небажано використовувати препарат при загостренні виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечника.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції на компоненти препарату, рідко – метеоризм, діарея.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе зниження лікувального ефекту деяких препаратів, що одночасно приймаються внутрішньо.Спосіб застосування та дозиВсередину, за потреби після попереднього подрібнення, запиваючи водою, за годину до їжі та прийому інших лікарських засобів. При дисбактеріозі кишечника: дорослим та дітям старше 12 років – по 2-3 таблетки 3 рази на день; дітям від 8 до 12 років – по 1-2 таблетки 3 рази на день; дітям від 3 до 7 років – по 1 таблетці 3 рази на день; дітям від 1 року до 3 років – по 1/2 таблетки 3 рази на день. При бактеріальному вагінозі (дисбіозі піхви): По 2 таблетки 3 десь у день. Середня тривалість курсу лікування – 2-3 тижні. Тривале використання препарату та повторні курси лікування повинні проводитись лише за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: запор, біль у животі. Лікування: припинення прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат може використовуватися в комплексній терапії разом з іншими лікарськими засобами за дотримання правила роздільного прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка100 мл препарату містить: активну речовину: лактулоза (у перерахунку на активну речовину) – 66,7 г; лимонна кислота 0,05 г, вода очищена до 100 мл. Упаковка: Сироп 667 мг/мл – по 500 мл у флакони пластмасові. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора в'язка рідина від безбарвної до жовтого з коричневим відтінком кольору.ХарактеристикаПроносний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція - низька (виведення нирками - 3%). Не всмоктуючи, доходить до товстого відділу кишківника, де розщеплюється кишковою флорою. Цілком метаболізується при дозах 40 - 75 мл; при більш високих дозуваннях частково виводиться через кишечник у незміненому вигляді.ФармакодинамікаЧинить гіперосмотичну проносну дію, стимулює перистальтику кишечника, покращує всмоктування фосфатів та солей кальцію, сприяє виведенню іонів амонію. Лактулоза розщеплюється кишковою флорою товстої кишки на низькомолекулярні органічні кислоти, що призводить до зниження рН та підвищення осмотичного тиску і, як наслідок, збільшення обсягу кишкового вмісту. Зазначені ефекти стимулюють перистальтику кишечника і впливають на консистенцію випорожнень. Відновлюється фізіологічний ритм спорожнення товстого відділу кишківника. При печінковій енцефалопатії та печінковій (пре)комі ефект обумовлений пригніченням протеолітичних бактерій за допомогою збільшення кількості ацидофільних бактерій (наприклад, лактобактерій); переходом аміаку в іонну форму за рахунок підкислення вмісту товстої кишки; спорожненням кишечника внаслідок зниження рН у товстій кишці та осмотичного ефекту; а також зменшенням токсичних речовин, що містять азот, шляхом стимуляції бактерій, що утилізують аміак для бактеріального білкового синтезу. Лактулоза як пребіотична речовина посилює ріст корисних бактерій, таких як біфідо- та лактобактерії, що, у свою чергу, сприяє придушенню зростання потенційно патогенних бактерій, таких як Clostridium та Е. coli, та забезпечує більш сприятливий баланс кишкової флори. Має здатність інгібувати ріст і розмноження сальмонел і шигел. Чи не зменшує абсорбцію вітамінів і не викликає звикання. Дія настає через 24-48 годин після прийому (відстроченість обумовлена ​​проходженням препарату через шлунково-кишковий тракт).ІнструкціяПрепарат призначений для прийому внутрішньо, під час або після їди. Лактулоза може бути призначена у вигляді одноразової денної дози або ця доза може бути поділена на два прийоми з використанням мірної склянки. Усі дозування повинні підбиратися індивідуально. У разі призначення прийому однієї дози на день, її необхідно приймати в один і той самий час, наприклад, під час сніданку. При запорах: діти до 1 року: 5 мл на добу; діти віком від 1 до 6 років: 5-10 мл/добу; діти віком від 7 до 14 років: 15 мл/добу; діти старше 14 років і дорослі: у перші три дні по 15-45 мл на добу, потім 10-30 мл на добу. Проносний ефект препарату розвивається протягом перших двох днів прийому. Тривалість лікування від 4 тижнів до 3-4 місяців. При печінковій комі, прекомі, енцефалопатії: Початкова доза становить 30-45 мл 3 рази на добу. Потім дозу підбирають так, щоб м'який стілець був 2-3 рази на добу. Лікування може тривати до 3-х місяців і більше. При печінковій комі, прекомі та печінковій енцефалопатії: внутрішньо по 30-50 мл 3 рази на добу, добова доза може становити 90-190 мл; потім в індивідуально підібраній підтримуючій дозі (забезпечує рН калу 5-5.5) 2-3 рази на добу. У післяопераційному періоді: Дорослим – по 10-30 мл 3 рази на добу, дітям старше 1 року по 5-10 мл 2 – 3 рази на добу, до 1 року по 5 мл 2 – 3 рази на добу. Препарат призначають через 18 - 24 години після операції протягом 3 - 5 годин.Показання до застосуванняЗапор: регулювання фізіологічного ритму спорожнення товстої кишки; Розм'якшення випорожнення в медичних цілях (геморой; післяопераційний період хірургічних втручань на товстій кишці або в області анального отвору); Печінкова енцефалопатія: лікування та профілактика печінкової коми та прекоми,Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; Галактоземія; Непереносимість галактози та/або фруктози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; Кишкова непрохідність; Ректальні кровотечі; Коло-, ілеостома; Підозра на апендицит.Вагітність та лактаціяУ разі потреби лактулозу можна призначати під час вагітності та лактації.Побічна діяПобічні явища носять, як правило, слабовиражений та оборотний характер, і є наслідком перевищення дози. У перші дні прийому лактулози можлива поява метеоризму, який, як правило, зникає через 1 - 2 дні. У разі застосування підвищених доз протягом тривалого часу при лікуванні печінкової енцефалопатії у пацієнта в результаті діареї можуть розвинутися порушення електролітного балансу та, як наслідок, судоми, метеоризм, нудота, головний біль, запаморочення, аритмія, міалгія, підвищена стомлюваність, слабкість.Взаємодія з лікарськими засобамиПри використанні терапевтичних доз лактулози не відзначалося клінічно достовірних взаємодій з іншими лікарськими засобами, проте не рекомендується приймати препарат протягом двох годин після прийому іншого лікарського засобу. Антибіотики та антациди знижують ефект Лактулози. Змінює рН - залежне вивільнення кишковорозчинних лікарських засобів.ПередозуванняПри використанні дуже високої дози можливі біль у животі та діарея. У цьому випадку необхідно зменшити дозу або припинити прийом препарату. Велика втрата рідини внаслідок діареї або блювання може вимагати корекції порушення водно-електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі відсутності терапевтичного ефекту протягом двох днів або при відновленні запору після лікування пацієнту рекомендується проконсультуватися з лікарем. Препарат повинен призначатися з обережністю пацієнтам із непереносимістю галактози. Необхідно враховувати, що препарат може містити незначну кількість зв'язаних цукрів (наприклад, лактоза, галактоза, епілактоза). При лікуванні печінкової (пре)коми зазвичай призначають більш високі дози препарату, що має враховуватися щодо пацієнтів із цукровим діабетом. При лікуванні дітей проносні засоби повинні застосовуватися у виняткових випадках та під наглядом лікаря. Необхідно враховувати, що під час лікування можуть виникнути розлади рефлексу спорожнення. Пацієнти з рідкісними вродженими порушеннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція, не повинні застосовувати цей лікарський препарат. При тривалому застосуванні препарату (більше 6 місяців) слід регулярно контролювати концентрацію калію, хлору та вуглекислого газу у плазмі крові. При гастрокардіальному синдромі слід збільшувати дози поступово, щоб уникнути метеоризму.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: амоксицилін 500 мг; Допоміжні речовини: стеарат магнію 5 мг, тальк 8 мг, натрію лаурилсульфат 3 мг; склад кришечки капсули: пропілпарагідроксибензоат 0.2 мг, метилпарагідроксибензоат 0.8 мг, вода 14-15 мг, желатин qs, титану діоксид 0.8132 мг, барвник діамантовий блакитний 0.0062 мг, барвник сонячний захід жовт. склад корпусу капсули: пропілпарагідроксибензоат 0.2 мг, метилпарагідроксибензоат 0.8 мг, вода 14-15 мг, желатин qs, титану діоксид 1.6266 мг, барвник заліза оксид жовтий 0.9999 мг; склад чорнил чорних: етанол 29-33%, ізопропанол 9-12%, бутанол 4-7%, шелак 24-28%, барвник заліза оксид чорний 24-28%, аміак водний 1-3%, пропіленгліколь 0.5-2%. 4 шт. у стрипі. Капсули кишковорозчинні - 1 капс. Активна речовина: лансопразол 30 мг; Допоміжні речовини: маннітол 41.11 мг, сахароза 123.22 мг, повідон 1.09 мг, мікросфери з сахарози 38.19 мг, натрію гідрофосфат 2.08 мг, кармелозу кальцію 10.41 мг, магнію гідроксикарбонат 5,8 0 5 , 3 . метакриловий кислотний полімер 65.78 мг, тальк 8.77 мг, діетилфталат 8.11 мг, гідроксид натрію 0.44 мг; склад корпусу капсули: желатин 38.9575 мг, натрію лаурилсульфат 0.0376 мг, пропілпарагідроксибензоат 0.376 мг, метилпарагідроксибензоат 0.094 мг, титану діоксид 0.712 мг, барвник червоний (Понсо 4R) 8 мг. склад кришечки капсули: желатин 24.0376 мг, натрію лаурилсульфат 0.0232 мг, пропілпарагідроксибензоат 0.058 мг, метилпарагідроксибензоат 0.232 мг, титану діоксид 0.4393 мг, барвник пунцовий (0,0 4 . 2 шт. у стрипі. 7 блістерів в упаковці.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, корпус жовтого кольору, кришка темно-червоного кольору; на корпусі є напис "500", на кришечці напис "AMOXI", виконані чорним чорнилом; розмір капсули – №0. Капсули кишковорозчинні тверді желатинові, №1, з корпусом та кришечкою рожевого кольору та написом чорного кольору "MICRO/MICRO"; вміст капсул - гранули (пелети) білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаІнгібує H+ - K+ АТФазу (протонний насос) парієтальних клітин, блокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти, пригнічує базальну та стимульовану секрецію.ФармакокінетикаАбсорбція висока. Cmax після перорального прийому дози 30 мг досягається через 1,5-2,2 год і становить 0,75-1,15 мг/л. Зв'язування з білками плазми – 98%. T1/2 - 1,3-1,7 год (збільшується при порушенні функції нирок та в похилому віці). Активно метаболізується при первинному проходженні через печінку. Екскретується нирками як метаболітів (14-23%), і навіть кишечником.ФармакодинамікаМаючи високу ліпофільність, легко проникає в парієтальні клітини шлунка, концентрується в них, надає цитопротективну дію, збільшує секрецію бікарбонатів. Гальмування утворення соляної кислоти при дозі 30 мг становить 80-97%. Не впливає на моторику ШКТ. Інгібуючий ефект наростає у перші чотири дні прийому. Секреторна активність відновлюється через 3-4 дні після відміни препарату.Клінічна фармакологіяПротивиразковий препарат, що чинить бактерицидну дію на Helicobacter pylori.ІнструкціяВсередину. Таблетки і капсули не можна розламувати і розжовувати, їх слід ковтати повністю. Тривалість лікування 7 днів, за необхідності може бути збільшена до 14 днів.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (лікування та ерадикаційна терапія інфекції Helicobacter pylori).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препаратів (основної речовини та/або допоміжних компонентів), до макролідів, пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів; одночасний прийом кларитроміцину з наступними препаратами: астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином; з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготаміном, дигідроерготаміном; з мідазолам для перорального застосування; одночасний прийом кларитроміцину з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин) у зв'язку з підвищенням ризику міопатії, включаючи рабдоміоліз; одночасний прийом кларитроміцину з колхіцином у пацієнтів з порушеною функцією печінки та нирок; пацієнтам з наявністю в анамнезі подовження інтервалу QT; шлуночкової аритмії або шлуночкової тахікардії типу "пірует"; пацієнтам з гіпокаліємією (ризик подовження інтервалу QT); пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; пацієнтам з холестатичною жовтяницею/гепатитом в анамнезі, які розвинули при застосуванні кларитроміцину; при порфірії; у період грудного вигодовування та вагітності; пацієнтам з атопічним дерматитом, бронхіальною астмою, полінозом, інфекційним мононуклеозом, лімфолейкозом, печінковою недостатністю, захворюваннями ШКТ в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків); дитячий вік до 18 років; при наявності дефіциту сахарази/ізомальтази, непереносимості фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції.Побічна діяКларитроміцин: Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – кандидоз, гастроентерит, розвиток суперінфекції (при тривалому або повторному застосуванні кларитроміцину), вагінальні інфекції; частота невідома - псевдомембранозний коліт, бешиха, еритразму. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитемія, еозинофілія; частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; частота невідома – анафілактичні реакції. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія, зниження апетиту; частота невідома – гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних лікарських засобів). Порушення психіки: часто – безсоння; нечасто – тривога, нервозність; частота невідома - психоз, сплутаність свідомості, деперсоналізація, депресія, дезорієнтація, галюцинації, "кошмарні" сновидіння, манія. Порушення з боку нервової системи: часто – зміна смаку (дисгевзія), головний біль; нечасто – запаморочення, втрата свідомості, сонливість, тремор; частота невідома – судоми, втрата смакових відчуттів, порушення нюху, втрата нюху, парестезії. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго, порушення слуху, шум, дзвін у вухах; частота невідома – втрата слуху (що проходить після відміни препарату). Порушення з боку серця: нечасто – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, відчуття серцебиття; частота невідома - шлуночкова тахікардія типу "пірует", шлуночкова тахікардія, тріпотіння та мерехтіння шлуночків. Порушення з боку судин: частота невідома – незвичайні кровотечі, крововиливи. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – носова кровотеча. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у животі; нечасто – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гастрит, прокталгія, стоматит, глосит, здуття живота, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм; частота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика та зубів. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – атипова функціональна проба печінки; нечасто – холестаз, гепатит, підвищення активності АЛТ, підвищення активності АСТ, підвищення активності ГГТ; частота невідома – печінкова недостатність, гепатоцелюлярна жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання, підвищене потовиділення; нечасто - свербіж, кропив'янка, плямисто-папульозний висип; частота невідома - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами, акне, пурпура Шенлейна-Геноха. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м'язовий спазм, міалгія; Частота невідома – рабдоміоліз, міопатія, посилення симптомів міастенії gravis. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит. Загальні розлади та порушення в місці введення: нечасто – нездужання, лихоманка, астенія, біль у грудях, озноб, слабкість. Лабораторні показники: нечасто – підвищення активності лужної фосфатази, підвищення активності ЛДГ крові; дуже рідко – гіперкреатинінемія; частота невідома – підвищення міжнародного нормалізованого відношення (MHO), збільшення протромбінового часу, зміна кольору сечі, підвищення концентрації білірубіну. Амоксицилін: Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – розвиток суперінфекції, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, вагінальний кандидоз. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – еозинофілія, гемолітична анемія; дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, граїулоцитопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, анемія, мієлосупресія, агранулоцитоз, оборотне збільшення протромбінового часу та часу кровотечі. Порушення з боку імунної системи: рідко – набряк гортані, сироваткова хвороба, алергічна пурпура, анафілактична реакція. Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль; рідко: збудження, тривога, безсоння, атаксія, сплутаність свідомості, гіперкінезія, зміна поведінки, депресія, периферична нейропатія, запаморочення, судоми (у пацієнтів з порушеннями функцій нирок, епілепсією або менінгітом). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, втрата апетиту, блювання, метеоризм, м'який стілець, діарея, висип на слизовій оболонці порожнини рота, сухість у роті, спотворення сприйняття смаку; рідко – потемніння зубної емалі; дуже рідко - псевдомембранозний коліт, чорна "волосата" мова. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – оборотне підвищення активності "печінкових" трансаміназ; рідко – гепатит, холестатична жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – шкірні висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), поліморфна ексудативна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсон). Порушення з боку нирок: рідко – гострий інтерстиціальний нефрит, кристалурія. Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – лікарська лихоманка. Лансопрозол: Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія; рідко – анемія; дуже рідко – агранулоцитоз, панцитопенія. Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – анорексія; частота невідома – гіпомагніємія. Порушення психіки: нечасто – депресія; рідко – безсоння, галюцинації, сплутаність свідомості. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – занепокоєння, вертиго та парестезія, сонливість, тремор. Порушення з боку органу зору: рідко – розлад зору. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, діарея, біль у животі, запор, блювання, метеоризм, сухість у роті чи горлі; рідко – глосит, кандидоз стравоходу, панкреатит, порушення сприйняття смаку; дуже рідко – коліт, стоматит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності “печінкових” трансаміназ; рідко – гепатит, жовтяниця; дуже рідко – гіпербілірубінемія. З боку дихальної системи: рідко – кашель, фарингіт, риніт, інфекція верхніх дихальних шляхів, грипоподібний синдром. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – кропив'янка, свербіж, висип; рідко – петехія, пурпура, алопеція, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), поліморфна еритема, фотосенсибілізація; дуже рідко - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Порушення з боку кістково-м'язової та сполучної тканини: нечасто – артралгія, міалгія, перелом стегна, зап'ястя або хребта. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – інтерстиціальний нефрит. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: рідко – гінекомастія, імпотенція. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – слабкість; нечасто – набряки; рідко – лихоманка, підвищене потовиділення. Лабораторні показники: дуже рідко – підвищення рівня холестерину та тригліцеридів, гіпонатріємія.Взаємодія з лікарськими засобамиКларитроміцин: При сумісному прийомі кларитроміцину та лікарських засобів, що первинно метаболізуються ізоферментами CYP3A, можливе взаємне підвищення їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Протипоказаний спільний прийом з астемізолом, цизапридом, пимозидом, терфенадином, ерготаміном та іншими алкалоїдами ріжків, алпразоламом, мідазоламом, тріазоламом. З обережністю призначають із карбамазепіном, цилостазолом, циклоспорином, дизопірамідом, ловастатином, метилпреднізолоном, омепразолом, непрямими антикоагулянтами (у тому числі варфарином), хінідином, рифабутином, силденафілом, симвалі цитохрому Р450). Необхідна корекція дози лікарських засобів та контроль концентрації у плазмі крові. При сумісному застосуванні з цизапридом, пимозидом, терфенадином та астемізолом можливе збільшення концентрації останніх у плазмі крові, подовження інтервалу QT та розвиток серцевих аритмій, включаючи шлуночкову пароксизмальну тахікардію, фібриляцію, тріпотіння або мерехтіння шлуночків, поліморфну ​​шлуночок. Подібний механізм взаємодії відзначається при застосуванні лікарських препаратів, що метаболізуються іншим ізоферментом системи цитохром Р450 – фенітоїну, теофіліну та вальпроєвої кислоти. При одночасному призначенні вищезазначених препаратів потрібне моніторування їхньої концентрації в плазмі крові та ЕКГ. Кларитроміцин може зменшувати кліренс триазоламу і, таким чином, підвищувати його фармакологічні ефекти з розвитком сонливості та сплутаності свідомості. Для бензодіазепінів, виведення яких не залежить від ізоферментів CYP3A4 (темазепам, нітразепам, лоразепам), клінічно значуща взаємодія з кларитроміцином є малоймовірною. Є повідомлення про підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові пацієнтів, які одночасно отримували дигоксин і кларитроміцин. Слід постійно контролювати вміст дигоксину в плазмі крові, щоб уникнути дигіталісної інтоксикації та розвитку потенційно летальних аритмій. Спільне застосування з ерготаміном та дигідроерготаміном (похідні ріжків) може призвести до гострої ерготамінової інтоксикації, що проявляється важким периферичним вазоспазмом, ішемією кінцівок та інших тканин, включаючи центральну нервову систему, та збоченою чутливістю. При одночасному прийомі кларитроміцину з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази – ловастатину та симвастатину – описані рідкісні випадки рабдоміолізу. Ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин та рифапентин (індуктори цитохрому Р450) знижують концентрацію кларитроміцину в плазмі крові та послаблюють його терапевтичний ефект, і водночас підвищують концентрацію 14(R)-гідроксикларитроміцину. При сумісному прийомі флуконазолу в дозі 200 мг та кларитроміцину в дозі 1 г/добу можливе збільшення рівноважної концентрації та AUC кларитроміцину на 33 % та 18 % відповідно. Корекція дози кларитроміцину не потрібна. Необхідно звернути увагу на можливість перехресної стійкості між кларитроміцином та іншими антибіотиками групи макролідів, а також лінкоміцином та кліндаміцином. Одночасний прийом кларитроміцину та зидовудину у дорослих ВІЛ-інфікованих пацієнтів може призвести до зниження рівноважного рівня концентрації зидовудину. Необхідний підбір доз кларитроміцину та зидовудину. При одночасному призначенні кларитроміцину та ритонавіру, атазанавіру або інших інгібіторів протеаз, зростають значення плазмової концентрації як кларитроміцину, який у такому разі не слід призначати у дозу понад 1 г/добу, так і інгібітору протеаз. При сумісному прийомі кларитроміцину та ітраконазолу можливе взаємне підвищення концентрації препаратів у плазмі крові. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідно ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та рівноважної концентрації саквінавіру на 177 % та 187 %, відповідно, а кларитроміцину на 40 %. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекція дози не потрібна. Оскільки при сумісному призначенні колхіцину, який є субстратом для CYP3A та Р-глікопротеїну, та кларитроміцину, як і інших макролідів – інгібіторів CYP3A та Р-глікопротеїну, інгібування може призвести до посилення дії колхіцину, пацієнтів слід ретельно спостерігати з метою виявлення симптомів. .При застосуванні кларитроміцину з толтеродином у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2D6 може знадобитися зниження дози толтеродину у присутності кларитроміцину (інгібітор ізоферментів CYP3A). При сумісному прийомі кларитроміцину з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. При використанні етравірину концентрація кларитроміцину знижується, але підвищується концентрація активного метаболіту 14(R)-гідроксикларитроміцину. При сумісному застосуванні кларитроміцину та пероральних гіпоглікемічних засобів та/або інсуліну може спостерігатися виражена гіпоглікемія. На тлі одночасного прийому кларитроміцину та деяких препаратів, що знижують концентрацію глюкози, таких як натеглінід, піоглітазон, репаглінід та росиглітазон, може мати місце інгібування ізоферменту CYP3A кларитроміцином, результатом чого може стати гіпоглікемія. Рекомендується ретельний контроль концентрації глюкози. Амоксицилін: Антациди, глюкозамін, проносні засоби, аміноглікозиди, їжа сповільнюють та знижують абсорбцію амоксициліну; аскорбінова кислота збільшує абсорбцію. Пробенецид знижує виведення амоксициліну нирками та збільшує концентрацію амоксициліну у жовчі та плазмі крові. Бактерицидні антибіотики (у тому числі аміноглікозиди, цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин) – синергічна дія; бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфінекол, лінкозаміди, тетрацикліни, сульфаніламіди) – антагоністичне. При прийомі амоксициліну у поєднанні з метронідазолом спостерігається нудота, блювання, анорексія, діарея, запор, болі в епігастрії, розлади травлення, у поодиноких випадках жовтяниця, інтерстиціальний нефрит, порушення гемопоезу. Амоксицилін підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс), що призводить до подовження часу згортання крові. При необхідності коригують дозу непрямих антикоагулянтів. Одночасне застосування амоксициліну та алопуринолу підвищує ризик розвитку шкірного висипу. Амоксицилін зменшує кліренс та підвищує токсичність метотрексату, ймовірно, через конкурентне інгібування канальцевої ниркової секреції метотрексату амоксициліном. У пацієнтів, які отримують одночасно амоксицилін та метотрексат, слід ретельно контролювати плазмові концентрації останнього. Можливе збільшення часу абсорбції дигоксину на фоні терапії амоксициліном. За необхідності проводять коригування дози дигоксину. Діуретики, алопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати та інші лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію амоксициліну в плазмі. Амоксицилін знижує концентрацію естрогенів та прогестеронів у плазмі крові, що може призвести до втрати контрацептивного ефекту пероральних контрацептивів. Під час лікування амоксициліном слід застосовувати додаткові негормональні методи контрацепції. Лансопрозол: Лансопразол уповільнює елімінацію лікарських засобів, що метаболізуються у печінці шляхом мікросомального окиснення (у тому числі діазепаму, фенітоїну, непрямих антикоагулянтів). Знижує на 10% кліренс теофіліну. Уповільнює рН-залежну абсорбцію лікарських засобів, що належать до груп слабких кислот, та прискорює абсорбцію лікарських засобів, що належать до груп основ. Запобігає всмоктуванню кетоконазолу, ітраконазолу, ампіциліну, солей заліза, дигоксину. Лансопразол уповільнює всмоктування ціанокобаламіну. Сумісний з ібупрофеном, індометацином, діазепамом, пропранололом, варфарином, пероральними контрацептивами, фенітоїном, преднізолоном. Сукральфат знижує біодоступність лансопразолу на 30%, тому необхідно дотримуватись інтервалу між прийомом цих лікарських засобів 30-40 хв. Антациди слід призначати за 1 годину до або через 1-2 години після прийому лансопразолу, оскільки вони уповільнюють та знижують його абсорбцію. У добровольців, які одночасно отримували 60 мг лансопразолу та 400 мг атазанавіру на день, відзначалося зниження на 90 % AUC та Cmax останнього. Лансопразол не слід призначати одночасно з атазанавіром. Ритонавір (субстрат та інгібітор CYP2C19) може варіабельно вплинути на AUC лансопразолу (збільшити або зменшити). При необхідності супутньої терапії рекомендується контролювати терапевтичні та можливі побічні ефекти, а також корекцію дози лансопразолу. Одночасний прийом лансопразолу та такролімусу (субстрат ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну) призводить до збільшення плазмової концентрації останнього (до 81%). Слід проводити моніторинг концентрації такролімусу в плазмі при одночасному призначенні з лансопразолом. Одночасний прийом флувоксаміну (інгібітор ізоферменту CYP2C19) та лансопразолу призводить до чотириразового збільшення концентрації останнього у плазмі крові. Рифампіцин та звіробій продірявлений (індукують ізоферменти CYP2C19 та CYP3A4) можуть значно знижувати плазмові концентрації лансопразолу.Спосіб застосування та дозиПриймають по 500 мг (1 таблетка) кларитроміцину, 1000 мг амоксициліну (2 капсули) та 30 мг лансопразолу (1 капсула), двічі на добу вранці та ввечері перед їдою. Кожен блістер препарату Ланцид Кіт містить дві таблетки кларитроміцину (500 мг), чотири капсули амоксициліну (500 мг) та 2 капсули лансопразолу (30 мг) та розрахований на один день лікування. Одна упаковка містить 7 блістерів та розрахована на один курс лікування.ПередозуванняКларитроміцин: Симптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, можлива поява головного болю, сплутаності свідомості. Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Не видаляється при гемо-або перитонеальному діалізі. Амоксицилін: Симптоми: нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання та діареї), кристалурія. Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, сольові проносні препарати для підтримки водно-електролітного балансу; гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), оскільки лікування, маскуючи симптоматику, може відкласти постановку правильного діагнозу. Кларитроміцин: Тривалий прийом антибіотиків може призводити до утворення колоній зі збільшенням кількості нечутливих бактерій та грибів. При суперінфекції слід призначити відповідну терапію. При застосуванні кларитроміцину повідомлялося про печінкову дисфункцію (підвищення концентрації печінкових ферментів у плазмі крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з жовтяницею або без). Печінкова дисфункція може бути важкою, але є оборотною. Є випадки печінкової недостатності з летальним кінцем, головним чином пов'язані з наявністю серйозних супутніх захворювань та/або одночасним застосуванням інших лікарських засобів. З появою ознак та симптомів гепатиту, таких як анорексія. жовтяниця, потемніння сечі, болючість живота при пальпації необхідно негайно припинити терапію кларитроміцином. За наявності хронічних захворювань печінки слід проводити регулярний контроль ферментів плазми крові. При лікуванні практично всіма антибактеріальними засобами, у тому числі кларитроміцином, описані випадки псевдомембранозного коліту, тяжкість якого може змінюватись від легкого до загрозливого життя. Антибактеріальні препарати можуть змінити нормальну мікрофлору кишечника, що може спричинити зростання Clostridium difficile. Псевдомембранозний коліт, викликаний Clostridium difficile, необхідно підозрювати у всіх пацієнтів, які відчувають появу діареї після застосування антибактеріальних засобів. Після проведення курсу антибіотикотерапії потрібне ретельне медичне спостереження за пацієнтом. Описувалися випадки розвитку псевдомембранозного коліту через 2 місяці після прийому антибіотиків. Кларитроміцин слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв), а також при одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами ІА класу (хінідин, прокаїнамід) та ІІІ класу ( дофетилід, аміодарон, соталол). При даних станах та при одночасному прийомі кларитроміцину з цими препаратами слід регулярно проводити контроль електрокардіограми на предмет збільшення інтервалу QT. Можливий розвиток перехресної резистентності до кларитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також лінкоміцину та кліндаміцину. У разі появи гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром), пурпура Шенлейна-Геноха, необхідно відразу ж припинити прийом і припинити прийом. У пацієнтів, які приймають кларитроміцин, повідомлялося про збільшення симптомів міастенії gravis. У разі спільного застосування з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати MHO та протромбіновий час. Амоксицилін: Перед початком прийому амоксициліну необхідно зібрати докладний анамнез щодо попередніх реакцій гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини або інші алергени. Описані серйозні, інколи ж і летальні реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції) на пеніциліни. Ризик виникнення таких реакцій найбільш високий у пацієнтів, які мають в анамнезі реакції гіперчутливості на пеніциліни. У разі виникнення алергічних реакцій необхідно припинити прийом амоксициліну та розпочати терапію антибіотиком іншої групи. При серйозних реакціях гіперчутливості слід негайно вжити відповідних заходів. Можуть бути потрібні також введення епінефрину, оксигенотерапія, внутрішньовенне введення глюкокортикостероїдів та забезпечення прохідності дихальних шляхів, включаючи інтубацію. Необхідно утримуватися від застосування амоксициліну у разі підозри на інфекційний мононуклеоз, оскільки у пацієнтів з цим захворюванням амоксицилін може викликати кореподібний шкірний висип, що ускладнює діагностику. Тривале лікування амоксициліном іноді призводить до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів. Під час застосування амоксициліну рекомендується періодично оцінювати функцію нирок, печінки та кровотворення. Амоксицилін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Моніторинг функції печінки необхідно здійснювати регулярно. У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу амоксициліну слід знижувати відповідно до ступеня порушення. Амоксицилін може провокувати неспецифічне зв'язування імуноглобулінів та альбумінів з мембраною еритроцитів, що може бути причиною хибнопозитивної реакції при пробі Кумбса. У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко виникає кристалурія. При проведенні терапії амоксициліном дуже важливе значення мають адекватне споживання рідини та підтримання достатнього діурезу. Пацієнтам з холангітом або холециститом антибіотики можна призначати лише за легкого ступеня перебігу захворювань та за відсутності холестазу. У ході терапії амоксициліном необхідно пам'ятати про можливий розвиток суперінфекції (зазвичай спричиненої бактеріями роду Pseudomonas spp. або грибами роду Candida). У цьому випадку слід припинити терапію амоксициліном та/або призначити відповідне лікування. При вираженій діареї, що зберігається, слід запідозрити псевдомембранозний коліт, викликаний антибіотиками, який може становити загрозу для життя пацієнта (водянистий кал з домішкою крові і слизу; тупі поширені або колікоподібні болі в животі; лихоманка, іноді, тенезми). У таких випадках амоксицилін слід негайно відмінити та призначити специфічне по відношенню до збудника лікування, наприклад, ванкоміцин. При цьому засоби, що знижують перильстатику шлунково-кишкового тракту протипоказані. Виведення амоксициліну призводить до його високого вмісту в сечі, що може призводити до неправдивих результатів при визначенні глюкози в сечі (наприклад, проба Бенедикта, проба Фелінга). У цьому випадку рекомендується застосовувати глюкозоксідазний метод визначення концентрації глюкози в сечі. При необхідності одночасного застосування амоксициліну з антикоагулянтами, протромбіновий час або МНО повинні ретельно моніторуватися при призначенні або скасуванні амоксициліну. При одночасному застосуванні естрогеновмісних пероральних контрацептивів та амоксициліну слід по можливості використовувати інші або додаткові методи контрацепції. Особливої ​​обережності рекомендується дотримуватися пацієнтів з алергічним діатезом або бронхіальною астмою, захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (зокрема коліт, викликаний лікуванням антибіотиками). При тривалому прийомі амоксициліну слід одночасно призначати ністатин, леворин чи інші протигрибкові препарати. Під час лікування не рекомендується вживати алкоголь. Лансопрозол: Рекомендується уникати спільного застосування інгібіторів протонної помпи та клопідогрелю. При сумісному застосуванні підвищується ризик повторного інфаркту міокарда, госпіталізації з приводу серцевого нападу або нестабільної стенокардії, інсульту, повторної реваскуляризації. За необхідності спільного призначення пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом. Рекомендується уникати спільного застосування інгібіторів протонної помпи та антиретровірусних препаратів у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. При необхідності спільного застосування з атазанавіром/ритонавіром рекомендується дотримуватися 12-годинного інтервалу між прийомом лансопразолу та цими препаратами, а також не перевищувати дозу лансопразолу 30 мг. При сумісному застосуванні з антиретровірусними препаратами (індинавір, нелфінавір, атазанавір), а також кетоконазолом, ітраконазолом, позаконазолом, цефподоксимом, цефуроксимом та ампіциліном, необхідний моніторинг їх ефективності та появи резистентності. Спільне застосування з іматинібом може збільшити ризик несприятливих реакцій (потенційна взаємодія через CYP3A4), особливо у осіб з вираженими алергічними реакціями в анамнезі. У зв'язку з підвищенням ризику міотоксичності пацієнти, які приймають аторвастатин, ловастатин або симвастатин, повинні ретельно спостерігатися під час супутнього застосування лансопразолу. У пацієнтів, які одночасно приймають варфарин, необхідно моніторування протромбінового часу та MHO. Тривале застосування інгібіторів протонної помпи збільшує ризик інфекції (зокрема Salmonella, Campylobacter, Clostridium difficile). Користь профілактики кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту має бути співвіднесена з потенційним ризиком розвитку вентилятор-асоційованої пневмонії. Тривале застосування інгібіторів протонної помпи збільшує ризик переломів у жінок у період менопаузи. У період лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв. Фармакогенетичний фактор. Ефективність препарату залежить від генетичного поліморфізму CYP2C19. У пацієнтів, які відносяться до «повільних метаболізаторів» (РМ-тип), ефективність вище, достовірно частіше досягається ерадикація Helicobacte rpylori порівняно з «швидкими метаболізаторами» (homEM-тип), навіть на тлі резистентності до кларитроміцину. "Синдром відміни" або "кислотного рикошету" при дотриманні рекомендацій щодо тривалості застосування для лансопразолу не характерний. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем: У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати слабкість, сонливість та запаморочення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Ондансетрону гідрохлориду дигідрату в перерахунку на основу – 2,0 мг; Допоміжні речовини: хлорид натрію - 9,0 мг, хлористоводнева кислота розчин 0,1 М - до pH 3,5, вода для ін'єкцій - до 1 мл. По 2 мл або по 4 мл ампули нейтрального скла. По 1, 2 або 5 ампул в контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки. Одну контурну коміркову упаковку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБезбарвна чи майже безбарвна прозора рідина.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб - антагоніст серотонінових рецепторів.ФармакокінетикаПри внутрішньом'язовому введенні максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 10 хвилин. Розподіл ондансетрону однаковий при пероральному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Препарат піддається метаболізму у печінці за участю ферментів системи мікросомального окиснення. Зв'язування із білками плазми становить 70-76%. Нирками у незміненому вигляді виводиться менше 5% препарату. Період напіввиведення становить близько 3 годин, у хворих похилого віку може досягати 5 годин. Фармакокінетика ондансетрону практично не змінюється у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на хронічному гемодіалізі (дослідження проводилися у перервах між сеансами гемодіалізу). У пацієнтів із вираженими порушеннями функції печінки період напіввиведення – 15-32 години.ФармакодинамікаМає антиеметичну та анксіолітичну активність. Є селективним антагоністом рецепторів 5-НТ3 (серотоніну) центральної та периферичної нервової системи. Латран® опосередковує антиеметичну активність за рахунок блокади викиду серотоніну ентерохромафінними клітинами слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та нейронами області Area postrema дна IV шлуночка.Показання до застосуванняПопередження та усунення нудоти і блювоти, що виникають при цитостатичній хіміотерапії, радіотерапії, а також післяопераційної нудоти та блювання в основному легкого та середнього ступеня тяжкості).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; I триместр вагітності та період грудного вигодовування; Дитячий вік до 2-х років (досвід застосування у дітей віком до 2-х років відсутній, тому призначення лікарського препарату Латран® у цій категорії пацієнтів протипоказане). Якщо у Вас один із перелічених станів, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем. З обережністю: аритмії, електролітний дисбаланс, одночасний прийом антиаритмічних лікарських засобів та бета-адреноблокаторів.Вагітність та лактаціяЛатран протипоказаний до застосування в І триместрі вагітності. Застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах не протипоказане у випадках, якщо користь застосування препарату перевищує ризик розвитку ускладнень. При необхідності застосування в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяАлергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Місцеві реакції: біль, печіння та почервоніння у місці введення. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, екстрапірамідні порушення, судоми. З боку травної системи: гикавка, сухість у роті, діарея, запор, безсимптомне минуще підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові. Серцево-судинна система: біль у грудній клітці з депресією сегмента ST, подовження інтервалу QT, аритмії, брадикардія, зниження артеріального тиску. Інші: "приплив" крові до шкіри обличчя, почуття жару, транзиторна сліпота, гіпокаліємія (зв'язок з прийомом препарату однозначно не встановлена). повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки ондансетрон метаболізується ферментною системою (цитохром Р450) печінки, потрібна обережність при сумісному застосуванні: з індукторами ізоферментів CYP2D6 та CYP3A: барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глутетимід, гризеофульвін, динітрогену оксид, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн (ймовірно та інші гідантоїни), рифампіцин, толбутами с ингибиторами изоферментов CYP2D6 и CYP3A: аллопуринол, макролидные антидепрессанты моноаминооксидаз, хлорамфеникол, антибиотики, ингибиторы пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, дилтиазем, дисульфирам, препараты вальпроевой кислоты, эритромицин, флуконазол, фторхинолоны, изониазид, кетоконазол, ловастатин, метронидазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл. При одночасному застосуванні з сильними індукторами ізоферментів CYP3A можливе зниження концентрації ондансетрону в крові, з трамадолом – зниження аналгетичного ефекту останнього. Ондансетрон у концентрації 16-160 мкг/мл фармацевтично сумісний і може вводитися через Y-подібний інжектор внутрішньовенно краплинно спільно з наступними лікарськими засобами: Циспластин (в концентрації до 0,48 мг/мл) протягом 1-8 годин; Фторурацил (в концентрації до 0,8 мг/мл зі швидкістю 20 мл/год - більш високі концентрації можуть спричинити преципітацію ондансетрону); Карбоплатин (в концентрації 0,18-9,9 мг/мл протягом 10-60 хвилин); Етопозид (в концентрації 0,14-0,25 мг/мл протягом 30-60 хвилин); Цефтазидим (у дозі від 0,25-2 г, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин); Доксорубіцин (у дозі 10-100 мг, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин); Дексаметазон - можливе внутрішньовенне введення 20 мг дексаметозону натрію фосфату повільно, протягом 2-5 хвилин. Лікарські засоби можна вводити через одну крапельницю, при цьому в розчині концентрації дексаметазону фосфату натрію можуть становити від 32 до 2500 мкг/мл, ондансетрону - від 8 до 100 мкг/мл. Якщо Ви приймаєте інші ліки, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВ онкологічній практиці для профілактики та усунення еметичного синдрому при проведенні радіо- та хіміотерапії: Цитостатична терапія Вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза зазвичай становить 8-32 мг, рекомендуються наступні режими. При помірній еметогенній хіміотерапії або радіотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово, безпосередньо перед початком терапії. При високоеметогенної хіміотерапії: 8 мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще дві внутрішньовенні ін'єкції по 8 мг, кожна з яких здійснюється через 2-4 години; безперервна 24-годинна інфузія препарату у дозі 24 мг зі швидкістю 1 мг/годину; 15-хвилинна інфузія препарату в дозі 16-32 мг, розведеного в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність лікарського препарату Латран® може бути підвищена за рахунок внутрішньовенного введення глюкокортикостероїду (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії. Дітям старше 2-х років препарат призначається у дозі 5 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно, безпосередньо перед початком хіміотерапії з наступним прийомом внутрішньо у дозі 4 мг через 12 годин; після закінчення хіміотерапії рекомендується продовжувати лікування по 4 мг двічі на день внутрішньо протягом 5 днів. У хірургічній практиці для профілактики та усунення еметичного післяопераційного синдрому: Попередження післяопераційної нудоти та блювання Дорослим вводять разову дозу 4 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно, повільно на початку наркозу, або призначають 16 мг внутрішньо за 1 годину до початку наркозу. Для усунення нудоти і блювання рекомендується одноразове внутрішньом'язове або повільне внутрішньовенне введення 4 мг препарату. Внутрішньом'язово в ту саму ділянку тіла Латран® може бути введений у дозі, що не перевищує 4 мг! Дітям для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню Латран® застосовується виключно парентерально у разовій дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування післяопераційної нудоти і блювання у дітей рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози лікарського препарату Латран 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). Щодо запобігання та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років достатнього досвіду немає. Для симптоматичного лікування алкогольного абстинентного синдрому препарат вводиться внутрішньовенно краплинно в дозі 8 мг на 400 мл розчину калію хлориду + ​​натрію ацетату + натрію хлориду (Хлосоля) або 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можливе повторне введення препарату Латран®. Літні хворі Зміни дозування не потрібні. Хворі з ураженнями нирок та печінки При патології нирок змінювати звичайну добову дозу та частоту введення препарату не потрібно. При патології печінки добову дозу знижують до 8 мг. Для розведення ін'єкційного розчину можуть застосовуватись такі розчини: 0,9% розчин хлориду натрію; 5% розчин декстрози; розчин Рінгера; 0,3% розчин калію хлориду та 0,9% розчин натрію хлориду; 0,3%) розчин калію хлориду та 5% розчин декстрози. Інфузійний розчин може бути приготовлений безпосередньо перед використанням.ПередозуванняЄ обмежений досвід передозування ондансетрону. У більшості випадків симптоми схожі на побічні реакції при використанні препарату у рекомендованих дозах. У випадках передбачуваного передозування показано симптоматичну терапію. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти, які мали раніше алергічні реакції на інші селективні блокатори 5-НТ3-рецепторів, мають підвищений ризик розвитку на тлі прийому лікарського препарату Латран®. Ондансетрон може уповільнювати моторику товстого кишечника, тому його призначення хворим з ознаками непрохідності кишечника вимагає особливого спостереження. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відомості про несприятливий вплив лікарського препарату Латран® на здатність керувати транспортними засобами та механізмами відсутні. Є повідомлення про головний біль, запаморочення, екстрапірамідні порушення, тимчасове порушення гостроти зору. Це слід враховувати під час виконання вищезгаданих дій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. Активна речовина: ондансетрону гідрохлориду дигідрат (у перерахунку на основу) 4 мг. Допоміжні речовини: МКЦ; кремнію діоксид колоїдний (аеросил); крохмаль картопляний; стеарат магнію. Склад оболонки: ;гідроксипропілцелюлоза; твін 80 (полісорбат); тропеолін О; олія рицинова. ; ; У контурній комірковій упаковці 10 шт.; у пачці картонної 1 упаковка, або у банках темного скла по 0,4 (4000) та 0,8 кг (8000 шт.).Опис лікарської формиПігулки, покриті оболонкою, жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаСелективний антагоніст рецепторів 5-НТ3 (серотоніну). Гальмує поява блювотного ефекту шляхом блокади 5-HT3-рецепторів на рівні нейронів як центральної, так і периферичної нервової системи. Має анксіолітичну активність, не викликає седативного ефекту, порушення координації рухів або зниження активності та працездатності. Нівелює соматичні та психопатологічні симптоми при алкогольному абстинентному синдромі.ФармакокінетикаПри внутрішньом'язовому введенні C max у плазмі досягається протягом 10 хв; після прийому внутрішньо - приблизно через 1,5 год. Розподіл ондансетрону однаковий при пероральному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Зв'язування з білками плазми – 70-76%. Зазнає метаболізму в печінці. З сечею у незміненому вигляді виділяється менше 5% препарату. Як після прийому внутрішньо, так і при парентеральному введенні T1/2 становить близько 3 годин, у літніх хворих може досягати 5 годин, а при вираженій печінковій недостатності – 15-32 години. При ураженні нирок (Cl креатиніну <15 мл/хв) /2 збільшується на 4-5 год, але це збільшення не має клінічного значення.Клінічна фармакологіяПротиблювотні засоби.Показання до застосуванняНудота та блювання, спричинені рентгено-, радіо- або хіміотерапією протипухлинними препаратами або впливом іонізуючого випромінювання; профілактика, попередження та усунення нудоти та блювання у післяопераційному періоді; симптоматичне лікування алкогольного абстинентного синдрому (особливо легкого та середнього ступеня тяжкості).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; вагітність; грудне годування; дитячий вік до 2 років (безпека та ефективність застосування в Росії не вивчалася).Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, спонтанні рухові розлади та судоми. З боку серцево-судинної системи: біль у грудній клітці, у ряді випадків з депресією сегмента ST, брадикардія, аритмії, артеріальна гіпотензія. З боку органів ШКТ: гикавка, сухість у роті, діарея, запор, іноді безсимптомне минуще підвищення рівня амінотрансфераз у сироватці крові. Алергічні реакції: ; кропив'янка, бронхоспазм, ларингоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Інші: місцеві реакції (біль, печіння та почервоніння в місці введення), приплив крові до обличчя, почуття жару, тимчасове порушення гостроти зору, гіпокаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки ондансетрон метаболізується ферментною системою печінки (цитохром P450), потрібна обережність при сумісному застосуванні: з ферментативними індукторами P450 (CYP2D6 ;і ;CYP3A) (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глютетімід, гризеофульвін, закис азоту, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн та ймовірно інші гідантоїни, рифампіцин); з інгібіторами ферментів P450 (CYP2D6 ;і ;CYP3A) (алопуринол, макролідні антибіотики, антидепресанти ;— інгібітори МАО, хлорамфенікол, циметидин, естрогенвмісні пероральні контрацептиви, дилтіазем, вальон , ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл).Спосіб застосування та дозиВ/в, внутрішньом'язово, всередину. Цитостатична терапія: вибір режиму дозування визначається еметогенністю протипухлинної терапії. Для дорослих добова доза становить, як правило, 8–32 мг, рекомендуються такі режими: При помірній еметогенній хіміо- або радіотерапії 8 ;мг внутрішньовенно струминно повільно або внутрішньом'язово безпосередньо перед початком терапії; 8 ;мг ;внутрішньо ;(2 табл.) за 1-2 год до початку терапії, потім ще 8 ;мг (2 табл.) через 12 ;ч після початку терапії. При високоеметогенній хіміотерапії 8 ;мг внутрішньовенно струминно повільно безпосередньо перед початком хіміотерапії, а потім ще 2 внутрішньовенно ін'єкції по 8 ;мг з інтервалом 2-4 ;ч; безперервна 24-годинна інфузія в дозі 24 мг з швидкістю 1 мг / год; 16-32 мг, розведені в 50-100 мл відповідного інфузійного розчину, у вигляді 15-хвилинної інфузії безпосередньо перед початком хіміотерапії. Ефективність Латрану® може бути збільшена шляхом разового внутрішньовенного введення глюкокортикоїду (наприклад, 20 мг дексаметазону) до початку хіміотерапії. Для попередження відстроченої блювоти, що виникає після перших 24 годин від початку хіміотерапії, рекомендується продовжити прийом препарату внутрішньо у вигляді таблеток, по 8 мг 2 рази на день протягом 5 днів. Дітям старше 2 років препарат призначається в дозі 5; мг/м2; в/в безпосередньо перед початком хіміотерапії з наступним прийомом внутрішньо в дозі 4; мг через 12; після закінчення хіміотерапії рекомендується продовжувати лікування в дозі по 4 мг всередину 2 рази на день протягом 5 днів. Попередження післяопераційної нудоти і блювоти: дорослим вводять разову дозу 8 мг в/м або внутрішньовенно струминно повільно на початку наркозу, або призначають внутрішньо 16 мг за 1 год до початку наркозу. Для усунення нудоти і блювання рекомендується внутрішньом'язово або повільне внутрішньовенне введення 8 мг препарату. В/м в ту саму ділянку тіла Латран® може бути введений у дозі, що не перевищує 8 мг. Дітям для запобігання післяопераційній нудоті та блюванню Латран® застосовується виключно парентерально в разовій дозі 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг) у вигляді повільної внутрішньовенної ін'єкції до або після анестезії. Для лікування післяопераційної нудоти і блювання у дітей рекомендується повільне внутрішньовенне введення разової дози 0,1 мг/кг (максимально до 4 мг). У Росії немає достатнього досвіду щодо застосування препарату для запобігання та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком до 2 років. При дії іонізуючих випромінювань ;Латран® ;приймають внутрішньо в разовій дозі 8 ;мг (2 ;табл.) за 1 ;год до або відразу після променевого впливу. Для симптоматичного лікування алкогольного абстинентного синдрому; препарат вводиться внутрішньовенно крапельно в дозі 8 мг (у вигляді розчину 2 мг/мл, 4 мл) в 400 мл гемодезу, хлосоля або фізіологічного розчину. При необхідності можливе повторне введення препарату. Літнім хворим; зміни дозування не потрібно. Хворим з ураженнями нирок; змінювати звичайну добову дозу та частоту введення препарату не потрібно. При ураженні печінки необхідно знизити дозу до 8 мг на день. Для розведення ін'єкційного розчину можуть застосовуватись такі розчини: 0,9% розчин натрію хлориду; 5% розчин глюкози; розчин Рінгера; 0,3% розчин калію хлориду та 0,9% розчин натрію хлориду; 0,3% розчин калію хлориду та 5% розчин глюкози.ПередозуванняУ випадках передбачуваного передозування показано симптоматичну терапію. При передозуванні рекомендується застосування іпекакуани, т.к. малоймовірно, що цей препарат буде ефективним у період антиеметичної дії Латрану®. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРеакції підвищеної чутливості при застосуванні Латрану® можуть виникати у пацієнтів, які раніше спостерігалися з приводу аналогічних реакцій при застосуванні інших селективних антагоністів; 5-HT3-рецепторів. Хворі з ознаками непрохідності кишківника після застосування препарату вимагають регулярного спостереження, т.к. ондансетрон може викликати запор. Інфузійний розчин може бути приготовлений безпосередньо перед використанням. При необхідності готовий інфузійний розчин можна зберігати до використання максимально протягом 24 годин при температурі 2-8°C. Під час інфузії захисту від світла не потрібно: розведений ін'єкційний розчин зберігає свою стабільність як мінімум протягом 24 годин при природному світлі або нормальному освітленні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему