Гастроэнтерология Со скидкой
402,00 грн
340,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 150 мг (що відповідає 10000 ОД Євр.Ф. ліпази, 8000 ОД Євр.Ф. амілази, 600 ОД Євр.Ф. протеази.); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 37,50 мг, гіпромелози фталат – 56,34 мг, диметикон 1000 – 1,35 мг, цетиловий спирт – 1,18 мг, триетилцитрат – 3,13 мг; Тверда желатинова капсула: желатин - 60,44 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) - 0,23 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) - 0,05 мг, барвник заліза оксид чорний (Е 172) - 0, 09 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,07 мг, натрію лаурилсульфат – 0,12 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що нагвинчується, е контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №2, що складаються з коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
384,00 грн
271,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 300 мг (що відповідає 25000 ОД Євр.Ф. ліпази, 18000 ОД Євр.Ф. амілази, 1000 ОД Євр.Ф. протеази.); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 75,00 мг, гіпромелози фталат – 112,68 мг, диметикон 1000 – 2,69 мг, цетиловий спирт – 2,37 мг, триетилцитрат – 6,26 мг; Тверда желатинова капсула: желатин – 95,08 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,46 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,08 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,19 мг , натрію лаурилсульфаг – 0,19 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0, що складаються з оранжево-коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
462,00 грн
237,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 300 мг (що відповідає 25000 ОД Євр.Ф. ліпази, 18000 ОД Євр.Ф. амілази, 1000 ОД Євр.Ф. протеази.); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 75,00 мг, гіпромелози фталат – 112,68 мг, диметикон 1000 – 2,69 мг, цетиловий спирт – 2,37 мг, триетилцитрат – 6,26 мг; Тверда желатинова капсула: желатин – 95,08 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,46 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,08 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,19 мг , натрію лаурилсульфаг – 0,19 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0, що складаються з оранжево-коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 400 мг (що відповідає 40000 ОД Євр.Ф. ліпази, 25000 ОД Євр.Ф. амілази, 1600 ОД Євр.Ф. протеази); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 100,00 мг, гіпромелози фталат – 150,24 мг, диметикон 1000 – 3,59 мг, цетиловий спирт – 3,16 мг, триетилцитрат – 8,34 мг; Тверда желатинова капсула: желатин - 116,92 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) - 0,44 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) - 0,10 мг, барвник заліза оксид чорний (Е 172) - 0, 17 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,13 мг, натрію лаурилсульфат – 0,24 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №00, що складаються з коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГранули кишковорозчинні – 100 мг: Активні речовини: панкреатин 60.12 мг, що відповідає вмісту: ліпази 5000 ОД, амілази 3600 ОД, протеази 200 ОД; Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 15.03 мг, гіпромелози фталат – 22.58 мг, цетиловий спирт – 0.48 мг, триетилцитрат – 1.25 мг, диметикон 1000 – 0.54 мг. 20 г - флакони безбарвного скла (1) у комплекті з мірною ложечкою - пачки картонні.Опис лікарської формиГранули кишковорозчинні світло-коричневого кольору від сферичної до циліндричної форми.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не має тератогенної дії. Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках – діарея, запор, відчуття дискомфорту в ділянці шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках – шкірні прояви. З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах – підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбозу. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
342,00 грн
303,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Пантопразол 40мг. В упаковці 28 шт.Опис лікарської формиТаблетки покриті кишковорозчинною оболонкою.Фармакотерапевтична групаКросацид – інгібітор протонового насоса (H+/K+-АТФ-ази). Блокує заключну стадію секреції HCl, знижуючи вміст базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Гальмування продукції HCl дозозалежне. Не впливає на моторику ШКТ. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (у фазі загострення), ерозивний гастрит, рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера-Еллісона.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, диспепсія невротичного генезу. З обережністю: вагітність; період лактації; печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяПри вагітності можливе лише за суворими показаннями, коли користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Категорія дії на плід за FDA – B. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяГоловний біль, діарея, нудота, блювання, хвороблива напруга молочних залоз, слабкість, висипання на шкірі, свербіж шкіри, запаморочення; гіпертермія, депресія, порушення зору.Взаємодія з лікарськими засобамиЗнижує ефект ЛЗ, що всмоктуються при кислих значеннях рН (в т.ч. кетоконазолу).Спосіб застосування та дозиПри виразковій хворобі – 40-80 мг на добу. У літніх пацієнтів, при хронічній нирковій недостатності - не більше 40 мг на добу. Курс лікування для рубцювання виразки 12-палої кишки - 2 тижні, виразки шлунка і рефлюкс-езофагіту - 4-8 тижнів. При печінковій недостатності – 40 мг 1 раз на 2 дні. Не розжовуючи, запиваючи рідиною.ПередозуванняЧи не описана.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо і після лікування обов'язковим є ендоскопічний контроль для виключення злоякісного новоутворення, т.к. лікування може замаскувати симптоматику та відстрочити правильну діагностику.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: орлістат 120 мг допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 59.6 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохамала гліколят) 38.0 мг, натрію лаурилсульфат 10.0 мг, повідон 10.0 мг, тальк 2.4 мг. Капсули тверді желатинові (діоксид титану, желатин, барвник синій патентований). Середня маса вмісту капсули – 240 мг. 7 шт. - упаковки контурні осередкові (3) - пачки картонні. 21 шт. - упаковки контурні осередкові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули № 1 з корпусом та кришкою блакитного кольору білого або майже білого кольору. Вміст капсул – гранули.Фармакотерапевтична групаСпецифічний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз. Утворює ковалентний зв'язок з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпаз у просвіті шлунка та тонкого кишечника. Інактивований фермент втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що у формі тригліцеридів (ТГ). Нерозщеплені ТГ не всмоктуються, і зменшення внаслідок цього зменшення надходження калорій в організм призводить до зменшення маси тіла. Збільшує концентрацію жиру в калових масах через 24-48 годин після прийому. Забезпечує ефективний контроль за масою тіла, зменшення депо жиру. Для прояву активності не потрібна системна абсорбція орлістату, в рекомендованій терапевтичній дозі (120 мг 3 рази на добу) він приблизно на 30% інгібує всмоктування жирів, що надходять з їжею.ФармакокінетикаАбсорбція – низька; через 8 годин після прийому внутрішньо незмінений орлістат у плазмі не визначається (концентрація нижче 5 нг/мл). Системна експозиція орлістату мінімальна. Після внутрішнього прийому 360 мг радіоактивно міченого 14С-орлистата пік радіоактивності в плазмі досягався приблизно через 8 год; концентрація незміненого орлістату була близька до межі визначення (менше 5нг/мл). У терапевтичних дослідженнях, що включали моніторинг зразків плазми пацієнтів, незмінений орлістат визначався у плазмі спорадично, а його концентрації були низькими (менше 10 нг/мл), без ознак накопичення, що узгоджується з мінімальним всмоктуванням препарату. In vitro орлістат більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми, переважно з ліпопротеїнами та альбуміном. Орлістат мінімально проникає у еритроцити. Метаболізується головним чином у стінці шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів Ml (гідролізоване чотиричленне лактонове кільце) і МОЗ (Ml з відщепленим N-форміллейциновим залишком). У дослідженні у пацієнтів з ожирінням, які приймали внутрішньо 14С-орлістат, на два метаболіти – Ml та МОЗ припадало близько 42% загальної радіоактивності плазми. Ml та МОЗ мають відкрите бета-лактонове кільце і виявляють вкрай слабку інгібуючу активність щодо ліпаз (порівняно з орлістатом слабше у 1000 та 2500 разів відповідно).Враховуючи низьку активність та низьку концентрацію метаболітів у плазмі (близько 26 нг/мл та 108 нг/мл для Ml та МОЗ відповідно через 2-4 години після прийому орлістату в терапевтичних дозах), ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Основний метаболіт Ml має короткий період напіввиведення (T1/2) (близько 3 год), другий метаболіт виводиться повільніше (T1/2 - 13.5 год). У пацієнтів з ожирінням рівноважна концентрація (Css) метаболіту Ml (але не МОЗ) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14С-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла і страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти Ml та МОЗ також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема.83% - у незміненому вигляді. Сукупна ниркова екскреція загальної радіоактивності прийому 360 мг 14С-орлистата становила менше 2%. Час повної елімінації з фекаліями та сечею - 3-5 днів. Виведення орлістату виявилося подібним у пацієнтів із нормальною масою тіла та з ожирінням. З обмежених даних T1/2абсорбированного орлистата коливається не більше 1-2 год.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння – інгібітор шлунково-кишкових ліпаз.Показання до застосуванняЛікування ожиріння, зокрема. зменшення та підтримання маси тіла, у поєднанні з гіпокалорійною дієтою. Орлістат також показаний для зменшення ризику повторного збільшення маси тіла після її початкового зниження. Орлістат показаний пацієнтам з ожирінням при індексі маси тіла (ІМТ) >30 кг/м2 або >28 кг/м2 за наявності інших факторів ризику (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія). (Розрахунок ІМТ: ІМТ = М/Р2, де М - маса тіла, кг; Р - ріст, м.).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до орлістату або до інших компонентів препарату; синдром мальабсорбції; холестаз; одночасний прийом із циклоспорином; вагітність; годування грудьми; вік до 18 років. З обережністю при наявності гіпероксалурії в анамнезі, нефролітіаза (кальцієві оксалатні камені).Вагітність та лактаціяОрлістат протипоказано застосовувати у період вагітності через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку його застосування. Не встановлено, чи орлістат проникає в грудне молоко, у зв'язку з чим застосування препарату Ксеналтен у період грудного вигодовування не рекомендується. Застосування у дітей Ксеналтен не призначений для застосування у дитячій практиці.Побічна діяЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного: дуже часто >1/10; часто > 1/100, < 1/10; іноді > 1/1000, <1/100; рідко >1/10000, <1/1000; дуже рідко < 1/10000, включаючи окремі повідомлення. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів з деякою кількістю відокремлюваного, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, почастішання дефекації, рідке випорожнення, метеоризм, біль або дискомфорт у животі. Як правило, зазначені побічні реакції є слабовираженими та транзиторними, виникають на ранніх етапах лікування (у перші 3 місяці). Частота цих небажаних реакцій збільшується у разі підвищення вмісту жиру в харчуванні. Хворих слід інформувати про можливість виникнення зазначених побічних реакцій і навчити, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, що міститься в ній. Часто - м'який стілець, біль або дискомфорт у прямій кишці, нетримання калу, здуття живота, ураження зубів, ураження ясен. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – інфекції нижніх дихальних шляхів. З боку імунної системи: рідко – свербіж, кропив'янка, висипання, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія. З боку нервової системи: дуже часто – головний біль. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності трансаміназ та лужної фосфатази, гепатит. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – інфекції сечовивідних шляхів. Інші: дуже часто – грип; часто – дисменорея, тривога, слабкість. Якщо будь-які з побічних дій, що вказані в інструкції, посилюються, або ви помітили будь-які інші побічні дії, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОрлістат не впливає на фармакокінетику етанолу, дигоксину (призначеного в одноразовій дозі) та фенітоїну (призначеного в одноразовій дозі 300 мг), на біодоступність ніфедипіну (таблетки пролонгованого вивільнення). Етанол не впливає на фармакодинаміку (екскреція жирів з калом) та системну експозицію орлістату. При одночасному застосуванні орлістату та циклоспорину рівень останнього в плазмі знижується (орлістат та циклоспорин не повинні прийматися одночасно; для зменшення ймовірності лікарської взаємодії циклоспорин слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому орлістату). При одночасному застосуванні варфарину або інших непрямих антикоагулянтів з орлістатом може знижуватися рівень протромбіну та змінюватись значення показника міжнародного нормалізованого відношення (MHO), тому необхідний контроль MHO. Орлістат зменшує всмоктування бетакаротену, що міститься в харчових добавках, на 30% та інгібує всмоктування вітаміну Е (у формі токоферолу ацетату) приблизно на 60%. Збільшує біодоступність та гіполіпідемічний ефект правастатину, підвищуючи його концентрацію у плазмі на 30%. При одночасному прийомі з орлістатом знижується всмоктування вітамінів A, D, Е та К. Якщо рекомендовані полівітаміни, їх слід приймати не менше ніж через 2 години після прийому препарату Ксеналтен або перед сном. Зниження маси тіла може покращити обмін речовин у хворих на цукровий діабет, внаслідок чого необхідно зменшити дозу пероральних гіпоглікімічних лікарських засобів. Не рекомендується одночасне застосування з акарбозою через відсутність даних про фармакокінетичні взаємодії. При одночасному застосуванні з орлістатом відмічено зменшення рівня аміодарону у плазмі після одноразового прийому. Одночасне застосування орлістату та аміодарону можливе лише за рекомендацією лікаря. Орлістат може опосередковано знижувати біодоступність пероральних контрацептивів, що може призвести до розвитку небажаної вагітності. Рекомендується використовувати додаткові види контрацепції у разі розвитку гострої діареї. Клінічно значущі взаємодії з дигоксином, амітриптіліном, фенітоїном, флуоксетином, сибутраміном, аторвастатином, правастатином, ніфедипіном, лозартаном, глібенкламідом, фуросемідом, каптоприлом, атенололом, і етанолом не від.Спосіб застосування та дозиВсередину, 120 мг (1 капсула) 3 рази на добу під час кожного прийому їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їди (якщо їжа не містить жиру, то прийом можна пропустити).ПередозуванняВипадки передозування не описані. Одноразовий прийом 800 мг орлістату або його багаторазовий прийом у дозі до 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів людьми з нормальною масою тіла та з ожирінням не супроводжувався значними побічними явищами. Якщо виявлено значне передозування орлістату, слід спостерігати за станом пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень на тваринах та людині, системні ефекти, пов'язані з ліпазингібуючими властивостями орлістату, повинні бути швидко оборотними.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно дотримуватися збалансованої, низькокалорійної дієти, що містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів та збагачену фруктами та овочами (можливе додаткове призначення полівітамінів для компенсації зменшення всмоктування жиророзчинних вітамінів). Перед призначенням орлістату слід виключити органічну причину ожиріння, наприклад, гіпотиреоз. Імовірність розвитку побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту збільшується при високому вмісті в їжі жирів (більше 30% добової калорійності). Добовий прийом жирів, вуглеводів та білків повинен бути розподілений між трьома основними прийомами їжі. Оскільки орлістат зменшує всмоктування деяких жиророзчинних вітамінів, для забезпечення адекватного надходження їх в організм пацієнти повинні приймати полівітамінні препарати, що містять жиророзчинні вітаміни. Крім того, вміст вітаміну D і бетакаротена у пацієнтів з ожирінням може бути нижчим, ніж у людей, які не страждають на ожиріння. Полівітаміни слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому орлістату, наприклад перед сном. Прийом орлістату в дозах, що перевищують 120 мг 3 рази на добу, не забезпечує додаткового ефекту. Якщо одночасного прийому орлістату з циклоспорином уникнути неможливо, необхідний постійний моніторинг вмісту циклоспорину в плазмі. У пацієнтів, які не отримували профілактично вітамінні добавки, при двох і більше послідовних візитах до лікаря протягом першого та другого років лікування орлістатом було зафіксовано зниження рівня вітамінів у плазмі. У деяких пацієнтів на тлі орлістату може збільшуватися вміст оксалатів у сечі. Як і для інших препаратів для зменшення маси тіла, деякі групи пацієнтів (наприклад, з нервовою анорексією або булімією) мають ймовірність зловживання орлістатом. Оскільки абсорбція вітаміну К при прийомі орлістату може зменшуватися, у пацієнтів, які отримують орлістат на фоні тривалого постійного прийому варфарину, слід контролювати параметри згортання крові. Індукція орлістатом втрати маси тіла може поєднуватися з покращенням метаболічного контролю цукрового діабету, що потребує зменшення доз пероральних гіпоглікемічних засобів (похідних сульфонілсечовини, метформіну та ін.) або інсуліну. Якщо після 12 тижнів терапії препаратом Ксеналтен зниження маси тіла склало менше 5% від початкової, необхідна консультація лікаря для вирішення питання необхідності продовження лікування орлістатом. Лікування не повинно тривати більше 2 років. Ксеналтен не призначений для застосування у дитячій практиці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність до керування транспортними засобами та обслуговування рухомих механізмів.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: орлістат 120 мг допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 59.6 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохамала гліколят) 38.0 мг, натрію лаурилсульфат 10.0 мг, повідон 10.0 мг, тальк 2.4 мг. Капсули тверді желатинові (діоксид титану, желатин, барвник синій патентований). Середня маса вмісту капсули – 240 мг. 7 шт. - упаковки контурні осередкові (6) - пачки картонні. 21 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули № 1 з корпусом та кришкою блакитного кольору білого або майже білого кольору. Вміст капсул – гранули.Фармакотерапевтична групаСпецифічний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз. Утворює ковалентний зв'язок з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпаз у просвіті шлунка та тонкого кишечника. Інактивований фермент втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що у формі тригліцеридів (ТГ). Нерозщеплені ТГ не всмоктуються, і зменшення внаслідок цього зменшення надходження калорій в організм призводить до зменшення маси тіла. Збільшує концентрацію жиру в калових масах через 24-48 годин після прийому. Забезпечує ефективний контроль за масою тіла, зменшення депо жиру. Для прояву активності не потрібна системна абсорбція орлістату, в рекомендованій терапевтичній дозі (120 мг 3 рази на добу) він приблизно на 30% інгібує всмоктування жирів, що надходять з їжею.ФармакокінетикаАбсорбція – низька; через 8 годин після прийому внутрішньо незмінений орлістат у плазмі не визначається (концентрація нижче 5 нг/мл). Системна експозиція орлістату мінімальна. Після внутрішнього прийому 360 мг радіоактивно міченого 14С-орлистата пік радіоактивності в плазмі досягався приблизно через 8 год; концентрація незміненого орлістату була близька до межі визначення (менше 5нг/мл). У терапевтичних дослідженнях, що включали моніторинг зразків плазми пацієнтів, незмінений орлістат визначався у плазмі спорадично, а його концентрації були низькими (менше 10 нг/мл), без ознак накопичення, що узгоджується з мінімальним всмоктуванням препарату. In vitro орлістат більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми, переважно з ліпопротеїнами та альбуміном. Орлістат мінімально проникає у еритроцити. Метаболізується головним чином у стінці шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів Ml (гідролізоване чотиричленне лактонове кільце) і МОЗ (Ml з відщепленим N-форміллейциновим залишком). У дослідженні у пацієнтів з ожирінням, які приймали внутрішньо 14С-орлістат, на два метаболіти – Ml та МОЗ припадало близько 42% загальної радіоактивності плазми. Ml та МОЗ мають відкрите бета-лактонове кільце і виявляють вкрай слабку інгібуючу активність щодо ліпаз (порівняно з орлістатом слабше у 1000 та 2500 разів відповідно).Враховуючи низьку активність та низьку концентрацію метаболітів у плазмі (близько 26 нг/мл та 108 нг/мл для Ml та МОЗ відповідно через 2-4 години після прийому орлістату в терапевтичних дозах), ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Основний метаболіт Ml має короткий період напіввиведення (T1/2) (близько 3 год), другий метаболіт виводиться повільніше (T1/2 - 13.5 год). У пацієнтів з ожирінням рівноважна концентрація (Css) метаболіту Ml (але не МОЗ) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14С-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла і страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти Ml та МОЗ також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема.83% - у незміненому вигляді. Сукупна ниркова екскреція загальної радіоактивності прийому 360 мг 14С-орлистата становила менше 2%. Час повної елімінації з фекаліями та сечею - 3-5 днів. Виведення орлістату виявилося подібним у пацієнтів із нормальною масою тіла та з ожирінням. З обмежених даних T1/2абсорбированного орлистата коливається не більше 1-2 год.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння – інгібітор шлунково-кишкових ліпаз.Показання до застосуванняЛікування ожиріння, зокрема. зменшення та підтримання маси тіла, у поєднанні з гіпокалорійною дієтою. Орлістат також показаний для зменшення ризику повторного збільшення маси тіла після її початкового зниження. Орлістат показаний пацієнтам з ожирінням при індексі маси тіла (ІМТ) >30 кг/м2 або >28 кг/м2 за наявності інших факторів ризику (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія). (Розрахунок ІМТ: ІМТ = М/Р2, де М - маса тіла, кг; Р - ріст, м.).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до орлістату або до інших компонентів препарату; синдром мальабсорбції; холестаз; одночасний прийом із циклоспорином; вагітність; годування грудьми; вік до 18 років. З обережністю при наявності гіпероксалурії в анамнезі, нефролітіаза (кальцієві оксалатні камені).Вагітність та лактаціяОрлістат протипоказано застосовувати у період вагітності через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку його застосування. Не встановлено, чи орлістат проникає в грудне молоко, у зв'язку з чим застосування препарату Ксеналтен у період грудного вигодовування не рекомендується. Застосування у дітей Ксеналтен не призначений для застосування у дитячій практиці.Побічна діяЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного: дуже часто >1/10; часто > 1/100, < 1/10; іноді > 1/1000, <1/100; рідко >1/10000, <1/1000; дуже рідко < 1/10000, включаючи окремі повідомлення. З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів з деякою кількістю відокремлюваного, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, почастішання дефекації, рідке випорожнення, метеоризм, біль або дискомфорт у животі. Як правило, зазначені побічні реакції є слабовираженими та транзиторними, виникають на ранніх етапах лікування (у перші 3 місяці). Частота цих небажаних реакцій збільшується у разі підвищення вмісту жиру в харчуванні. Хворих слід інформувати про можливість виникнення зазначених побічних реакцій і навчити, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, що міститься в ній. Часто - м'який стілець, біль або дискомфорт у прямій кишці, нетримання калу, здуття живота, ураження зубів, ураження ясен. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – інфекції нижніх дихальних шляхів. З боку імунної системи: рідко – свербіж, кропив'янка, висипання, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія. З боку нервової системи: дуже часто – головний біль. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності трансаміназ та лужної фосфатази, гепатит. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – інфекції сечовивідних шляхів. Інші: дуже часто – грип; часто – дисменорея, тривога, слабкість. Якщо будь-які з побічних дій, що вказані в інструкції, посилюються, або ви помітили будь-які інші побічні дії, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОрлістат не впливає на фармакокінетику етанолу, дигоксину (призначеного в одноразовій дозі) та фенітоїну (призначеного в одноразовій дозі 300 мг), на біодоступність ніфедипіну (таблетки пролонгованого вивільнення). Етанол не впливає на фармакодинаміку (екскреція жирів з калом) та системну експозицію орлістату. При одночасному застосуванні орлістату та циклоспорину рівень останнього в плазмі знижується (орлістат та циклоспорин не повинні прийматися одночасно; для зменшення ймовірності лікарської взаємодії циклоспорин слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому орлістату). При одночасному застосуванні варфарину або інших непрямих антикоагулянтів з орлістатом може знижуватися рівень протромбіну та змінюватись значення показника міжнародного нормалізованого відношення (MHO), тому необхідний контроль MHO. Орлістат зменшує всмоктування бетакаротену, що міститься в харчових добавках, на 30% та інгібує всмоктування вітаміну Е (у формі токоферолу ацетату) приблизно на 60%. Збільшує біодоступність та гіполіпідемічний ефект правастатину, підвищуючи його концентрацію у плазмі на 30%. При одночасному прийомі з орлістатом знижується всмоктування вітамінів A, D, Е та К. Якщо рекомендовані полівітаміни, їх слід приймати не менше ніж через 2 години після прийому препарату Ксеналтен або перед сном. Зниження маси тіла може покращити обмін речовин у хворих на цукровий діабет, внаслідок чого необхідно зменшити дозу пероральних гіпоглікімічних лікарських засобів. Не рекомендується одночасне застосування з акарбозою через відсутність даних про фармакокінетичні взаємодії. При одночасному застосуванні з орлістатом відмічено зменшення рівня аміодарону у плазмі після одноразового прийому. Одночасне застосування орлістату та аміодарону можливе лише за рекомендацією лікаря. Орлістат може опосередковано знижувати біодоступність пероральних контрацептивів, що може призвести до розвитку небажаної вагітності. Рекомендується використовувати додаткові види контрацепції у разі розвитку гострої діареї. Клінічно значущі взаємодії з дигоксином, амітриптіліном, фенітоїном, флуоксетином, сибутраміном, аторвастатином, правастатином, ніфедипіном, лозартаном, глібенкламідом, фуросемідом, каптоприлом, атенололом, і етанолом не від.Спосіб застосування та дозиВсередину, 120 мг (1 капсула) 3 рази на добу під час кожного прийому їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їди (якщо їжа не містить жиру, то прийом можна пропустити).ПередозуванняВипадки передозування не описані. Одноразовий прийом 800 мг орлістату або його багаторазовий прийом у дозі до 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів людьми з нормальною масою тіла та з ожирінням не супроводжувався значними побічними явищами. Якщо виявлено значне передозування орлістату, слід спостерігати за станом пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень на тваринах та людині, системні ефекти, пов'язані з ліпазингібуючими властивостями орлістату, повинні бути швидко оборотними.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно дотримуватися збалансованої, низькокалорійної дієти, що містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів та збагачену фруктами та овочами (можливе додаткове призначення полівітамінів для компенсації зменшення всмоктування жиророзчинних вітамінів). Перед призначенням орлістату слід виключити органічну причину ожиріння, наприклад, гіпотиреоз. Імовірність розвитку побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту збільшується при високому вмісті в їжі жирів (більше 30% добової калорійності). Добовий прийом жирів, вуглеводів та білків повинен бути розподілений між трьома основними прийомами їжі. Оскільки орлістат зменшує всмоктування деяких жиророзчинних вітамінів, для забезпечення адекватного надходження їх в організм пацієнти повинні приймати полівітамінні препарати, що містять жиророзчинні вітаміни. Крім того, вміст вітаміну D і бетакаротена у пацієнтів з ожирінням може бути нижчим, ніж у людей, які не страждають на ожиріння. Полівітаміни слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому орлістату, наприклад перед сном. Прийом орлістату в дозах, що перевищують 120 мг 3 рази на добу, не забезпечує додаткового ефекту. Якщо одночасного прийому орлістату з циклоспорином уникнути неможливо, необхідний постійний моніторинг вмісту циклоспорину в плазмі. У пацієнтів, які не отримували профілактично вітамінні добавки, при двох і більше послідовних візитах до лікаря протягом першого та другого років лікування орлістатом було зафіксовано зниження рівня вітамінів у плазмі. У деяких пацієнтів на тлі орлістату може збільшуватися вміст оксалатів у сечі. Як і для інших препаратів для зменшення маси тіла, деякі групи пацієнтів (наприклад, з нервовою анорексією або булімією) мають ймовірність зловживання орлістатом. Оскільки абсорбція вітаміну К при прийомі орлістату може зменшуватися, у пацієнтів, які отримують орлістат на фоні тривалого постійного прийому варфарину, слід контролювати параметри згортання крові. Індукція орлістатом втрати маси тіла може поєднуватися з покращенням метаболічного контролю цукрового діабету, що потребує зменшення доз пероральних гіпоглікемічних засобів (похідних сульфонілсечовини, метформіну та ін.) або інсуліну. Якщо після 12 тижнів терапії препаратом Ксеналтен зниження маси тіла склало менше 5% від початкової, необхідна консультація лікаря для вирішення питання необхідності продовження лікування орлістатом. Лікування не повинно тривати більше 2 років. Ксеналтен не призначений для застосування у дитячій практиці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність до керування транспортними засобами та обслуговування рухомих механізмів.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 535,00 грн
1 395,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: орлістат 120 мг (у вигляді пелет 240 мг, у тому числі орлістат - 120 мг, целюлоза мікрокристалічна - 93.60 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) - 7.20 мг, повідон К-30 - 12.0 0, 2 мг); допоміжні речовини: тальк – 0.24 мг; склад оболонки капсули: желатин, індигокармін, титану діоксид. По 21 капсулі в блістері з Аl/ПВХ/ПВДХ. 1, 2 або 4 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули: тверді желатинові капсули №1, непрозорі, бірюзового кольору. На корпусі капсули є напис "XENICAL 120" чорного кольору. Вміст капсул: пеллети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЛіпаз шлунково-кишкового тракту інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування У добровольців із нормальною масою тіла та ожирінням системний вплив препарату мінімальний. Після одноразового перорального прийому препарату в дозі 360 мг незмінений орлістат у плазмі визначити не вдалося, що означає, що його концентрації знаходяться нижче за рівень 5 нг/мл. В цілому, після прийому терапевтичних доз виявити незмінений орлістат у плазмі вдавалося лише в окремих випадках, при цьому концентрації його були вкрай малі (<10 нг/мл або 0.02 мкмоль). Ознаки кумуляції були відсутні, що підтверджує, що всмоктування препарату є мінімальним. Розподіл Об'єм розподілу не можна визначити, оскільки препарат дуже погано всмоктується. In vitro орлістат більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми (переважно з ліпопротеїнами та альбуміном). У мінімальних кількостях орлістат може проникати еритроцити. Метаболізм Судячи з даних, отриманих в експерименті на тварин, метаболізм орлістату здійснюється головним чином стінці кишечника. У дослідженні в осіб з ожирінням встановлено, що приблизно 42% від тієї мінімальної фракції препарату, яка піддається системному всмоктування, припадає на два основні метаболіти – М1 (чотирьохчленне гідролізоване лактонове кільце) та М3 (М1 з відщепленим залишком N-форміллейцину). Молекули М1 і М3 мають відкрите b-лактонне кільце і дуже слабко інгібують ліпазу (відповідно, в 1000 і 2500 разів слабше, ніж орлістат). З урахуванням такої низької інгібуючої активності та низьких плазмових концентрацій (в середньому, 26 нг/мл та 108 нг/мл, відповідно) після прийому терапевтичних доз ці метаболіти розглядаються як фармакологічно неактивні. Виведення Дослідження в осіб з нормальною та надмірною масою тіла показали, що основним шляхом елімінації є виведення невсмоктався препарату з калом. З калом виводилося близько 97% прийнятої дози, причому 83% - у вигляді незміненого орлістату. Сукупна ниркова екскреція всіх субстанцій, структурно пов'язаних з орлістатом, становить менше ніж 2% прийнятої дози. Час до повної елімінації препарату з організму (з калом та сечею) дорівнює 3-5 дням. Співвідношення шляхів виведення орлістату у добровольців із нормальною та надмірною масою тіла виявилося однаковим. Як орлістат, і метаболіти М1 і М3, можуть піддаватися екскреції з жовчю. Фармакокінетика в спеціальних клінічних групах Плазмові концентрації орлістату та його метаболітів (М1 та М3) у дітей не відрізняються від таких у дорослих при порівнянні однакових доз препарату. Добова екскреція жиру з калом склала 27% прийому з їжею при терапії орлістатом і 7% - прийому плацебо.ФармакодинамікаКсенікал® – потужний , специфічний та оборотний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз, що має тривалу дію. Його терапевтична дія здійснюється у просвіті шлунка та тонкого кишечника і полягає в утворенні ковалентного зв'язку з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпази. Інактивований фермент при цьому втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що надходять у формі тригліцеридів, на вільні жирні кислоти, що всмоктуються, і моногліцериди. Оскільки нерозщеплені тригліцериди не всмоктуються, зниження внаслідок цього зменшення надходження калорій в організм призводить до зменшення маси тіла. Таким чином, терапевтична дія препарату здійснюється без всмоктування у системний кровотік. Судячи з результатів вмісту жиру в калі, дія орлістату починається через 24-48 годин після прийому. Після відміни препарату вміст жиру в калі через 48-72 години зазвичай повертається до рівня, що мав місце до початку терапії.Показання до застосуванняТривала терапія пацієнтів з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м 2 ) або пацієнтів із надмірною масою тіла (ІМТ ≥28 кг/м 2 ), які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику, у поєднанні з помірною гіпокалорійною дієтою. У комбінації з гіпоглікемічними препаратами (метформін, похідні сульфонілсечовини та/або інсулін) та/або помірною гіпокалорійною дієтою у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з надмірною масою тіла або ожирінням.Протипоказання до застосуванняСиндром хронічної мальабсорбції, холестаз, підвищена чутливість до препарату або інших компонентів, що містяться в капсулі. Дитячий вік віком до 12 років. Вагітність, період грудного вигодовування. З обережністю Супутня терапія циклоспорином, супутня терапія варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Вагітність та лактаціяУ дослідженнях репродуктивної токсичності на тваринах тератогенного та ембріотоксичного ефекту препарату не спостерігалося. За відсутності тератогенного ефекту у тварин очікувати такого ефекту в людини не слід. Однак через відсутність клінічних даних Ксенікал не слід призначати вагітним. Невідомо, чи орлістат проникає в грудне молоко, тому його застосування в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяДля опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часто (менше 1/10), часто (менше 1/100, <1/10), нечасто (менше 1/1000, <1/100), рідко (менше 1/10000) , <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі випадки. Побічні реакції на орлістат виникали головним чином з боку шлунково-кишкового тракту та були зумовлені фармакологічною дією препарату, що перешкоджає всмоктуванню жирів їжі. Дуже часто відзначалися такі явища, як біль або дискомфорт у животі, маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів з кількістю відокремлюваного, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, метеоризм, рідкий стілець, почастішання дефекації; часто - біль або дискомфорт у прямій кишці, "м'який" стілець, нетримання калу, ураження зубів, ураження ясен, здуття живота. Як правило, зазначені побічні реакції є слабко вираженими та транзиторними. Вони виникали на ранніх етапах лікування (у перші 3 місяці), причому більшість пацієнтів мали не більше одного епізоду таких реакцій. Дуже часто відзначаються – головний біль, грип, інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – інфекції нижніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, нерегулярні менструації, тривога, слабкість. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу характер і частота небажаних явищ були зіставні з такими у осіб без цукрового діабету з надмірною масою тіла та ожирінням. Єдиними новими побічними явищами у пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу були гіпоглікемічні стани (дуже часто) та здуття живота (часто). Частота порушень з боку шлунково-кишкового тракту збільшується у разі підвищення вмісту жиру в харчуванні. Пацієнтів слід інформувати про можливість виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту і навчити, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, що міститься в ній. Застосування дієти з низьким вмістом жиру зменшує ймовірність побічних дій з боку шлунково-кишкового тракту і тим самим допомагає пацієнтам контролювати та регулювати споживання жирів. Описані рідкісні випадки реакції гіперчутливості, головними клінічними симптомами яких були свербіж, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілаксія. Описані дуже рідкісні випадки бульозного висипу, підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази, зниження концентрації протромбіну, збільшення значень міжнародного нормалізованого відношення (МНO) та випадки незбалансованої терапії антикоагулянтами, що призводило до зміни гемостатичних параметрів. При одночасному прийомі орлістату та протиепілептичних препаратів спостерігалися випадки розвитку судом. Зареєстровані випадки ректальної кровотечі, дивертикуліту, панкреатиту, холелітіазу, оксалатної нефропатії, гіпероксалурії, окремі випадки ураження печінки, що призводять до її трансплантації або смерті.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні орлістату та циклоспорину відзначалося зниження концентрації циклоспорину в плазмі, що може призвести до зниження імуносупресивної ефективності циклоспорину. Таким чином, супутнє застосування орлістату та циклоспорину не рекомендується. Якщо таке супутнє застосування є необхідним, рекомендується проводити більш частий контроль концентрації циклоспорину в плазмі як при одночасному застосуванні його з орлістатом, так і після припинення застосування орлістату. Концентрацію циклоспорину в плазмі слід контролювати до її стабілізації. При одночасному прийомі з препаратом Ксенікал відзначалося зменшення всмоктування вітамінів D, Е та бета-каротину. Якщо рекомендовані полівітаміни, їх слід приймати не менше ніж через 2 години після прийому Ксенікалу або перед сном. При пероральному призначенні аміодарону під час терапії препаратом Ксенікал відзначалося зниження системної експозиції аміодарону та дезетиламіодарону (на 25-30%), проте у зв'язку зі складною фармакокінетикою аміодарону, клінічна значимість цього явища не зрозуміла. Додавання препарату Ксенікал до тривалої терапії аміодароном може призвести до зниження терапевтичного ефекту аміодарону (досліджень не проводилося). Слід уникати одночасного прийому препарату Ксенікал і акарбози через відсутність даних фармакокінетичних досліджень. При одночасному прийомі орлістату та протиепілептичних препаратів спостерігалися випадки розвитку судом. Причинно-наслідковий зв'язок між розвитком судом та терапією орлістатом не встановлено. Проте, слід моніторувати стан пацієнтів щодо можливих змін у частоті та/або тяжкості судомного синдрому. За даними клінічних досліджень відсутня взаємодія орлістату з амітриптиліном, аторвастатином, бігуанідами, дигоксином, фібратами, флуоксетином, лозартаном, фенітоїном, пероральними контрацептивами, фентерміном, правастатином, ніфедипіном ГІТСмєнден При одночасному застосуванні орлістату та варфарину або інших антикоагулянтів може спостерігатися зниження концентрації протромбіну та підвищення показника МНО, що може призвести до зміни гемостатичних показників. Необхідно моніторувати показники МНО при супутній терапії варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами. Відзначалися рідкісні випадки розвитку гіпотиреозу та/або порушення його контролю. Механізм розвитку цього явища невідомий, але може бути обумовлений зниженням всмоктування йодованої солі та/або левотироксину натрію. Відзначалися випадки зниження ефективності антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини), антидепресантів та нейролептиків (включаючи препарати літію), що збігаються з початком застосування орлістату у раніше компенсованих пацієнтів. Терапію орлістатом слід розпочинати лише після ретельної оцінки її можливого впливу на таких пацієнтів. Орлістат може опосередковано знижувати ефективність пероральних контрацептивів, що в окремих випадках може призвести до незапланованої вагітності. Рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції також у разі розвитку тяжкої діареї.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років – по 1 капсулі (120 мг) з кожним основним прийомом їжі (безпосередньо до їжі, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі). Якщо прийом їжі пропускають або якщо їжа не містить жиру, то прийом препарату Ксенікал також можна пропустити. Збільшення дози орлістату понад рекомендовану (120 мг 3 рази на добу) не призводить до посилення його терапевтичного ефекту. Ефективність та безпека препарату Ксенікал у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок, а також у пацієнтів похилого та дитячого віку (молодше 12 років) не досліджувалися.ПередозуванняУ клінічних дослідженнях у осіб із нормальною масою тіла та пацієнтів з ожирінням прийом разових доз 800 мг або багаторазовий прийом препарату по 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів не супроводжувався появою суттєвих небажаних явищ. Крім того, пацієнти з ожирінням мають досвід застосування орлістату по 240 мг 3 рази на добу протягом 6 місяців, що не супроводжувалося достовірним збільшенням частоти небажаних явищ. У випадках передозування препарату Ксенікал ® повідомлялося або про відсутність небажаних явищ або небажані явища не відрізнялися від тих, що спостерігаються при прийомі препарату в терапевтичних дозах. У разі вираженого передозування препарату Ксенікал рекомендується спостерігати пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень у людини та тварин, будь-які системні ефекти, які можна було б пов'язати з ліпазоінгібірующими властивостями орлістату, повинні бути швидко оборотні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКсенікал® ефективний у плані тривалого контролю маси тіла (зниження маси тіла та її підтримка на новому рівні, запобігання повторному додаванню маси тіла). Лікування препаратом Ксенікал® призводить до покращення профілю факторів ризику та захворювань, що супроводжують ожиріння, включаючи гіперхолестеринемію, цукровий діабет 2 типу, порушення толерантності до глюкози, гіперінсулінемію, артеріальну гіпертензію та зменшення кількості вісцерального жиру. При застосуванні у комбінації з такими гіпоглікемічними препаратами, як метформін, похідні сульфонілсечовини та/або інсулін у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з надмірною масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) ³28 кг/м 2 ) або ожирінням (ІМТ ³30 2 ), Ксенікал у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою дає додаткове поліпшення компенсації вуглеводного обміну . У клінічних дослідженнях у більшості пацієнтів концентрації вітамінів A, D, E, K та бета-каротину протягом чотирьох років терапії орлістатом залишалися в межах норми. Задля забезпечення адекватного надходження всіх поживних речовин можна призначити полівітаміни. Пацієнт повинен отримувати збалансовану, помірковано гіпокалорійну дієту, що містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів. Рекомендується харчування, багате на фрукти та овочі. Добове споживання жирів, вуглеводів та білків необхідно розподіляти на три основні прийоми. Імовірність побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту може збільшуватися, якщо Ксенікал приймають на фоні харчування, багатого жирами (наприклад, 2000 ккал/добу, з них понад 30% у вигляді жирів, що дорівнює приблизно 67 г жиру). Добове споживання жирів має бути розподілено на три основні прийоми. Якщо Ксенікал приймають з їжею, дуже багатою жиром, ймовірність шлунково-кишкових реакцій збільшується. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу зменшення маси тіла при лікуванні препаратом Ксенікал супроводжується поліпшенням компенсації вуглеводного обміну, що може дозволити або вимагати зниження дози гіпоглікемічних препаратів (наприклад, похідних сульфонілсечовини). Застосування препарату Ксенікал ® має бути припинено, якщо після 12 тижнів терапії маса тіла знизилася менш як на 5% порівняно з початковою масою тіла. Клінічні дослідження виявили менше зниження маси тіла у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, які отримують орлістат, порівняно з пацієнтами без цукрового діабету, які отримують орлістат. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат Ксенікал не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
2 516,00 грн
2 287,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: орлістат 120 мг (у вигляді пелет 240 мг, у тому числі орлістат - 120 мг, целюлоза мікрокристалічна - 93.60 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) - 7.20 мг, повідон К-30 - 12.0 0, 2 мг); допоміжні речовини: тальк – 0.24 мг; склад оболонки капсули: желатин, індигокармін, титану діоксид. По 21 капсулі в блістері з Аl/ПВХ/ПВДХ. 1, 2 або 4 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули: тверді желатинові капсули №1, непрозорі, бірюзового кольору. На корпусі капсули є напис "XENICAL 120" чорного кольору. Вміст капсул: пеллети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЛіпаз шлунково-кишкового тракту інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування У добровольців із нормальною масою тіла та ожирінням системний вплив препарату мінімальний. Після одноразового перорального прийому препарату в дозі 360 мг незмінений орлістат у плазмі визначити не вдалося, що означає, що його концентрації знаходяться нижче за рівень 5 нг/мл. В цілому, після прийому терапевтичних доз виявити незмінений орлістат у плазмі вдавалося лише в окремих випадках, при цьому концентрації його були вкрай малі (<10 нг/мл або 0.02 мкмоль). Ознаки кумуляції були відсутні, що підтверджує, що всмоктування препарату є мінімальним. Розподіл Об'єм розподілу не можна визначити, оскільки препарат дуже погано всмоктується. In vitro орлістат більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми (переважно з ліпопротеїнами та альбуміном). У мінімальних кількостях орлістат може проникати еритроцити. Метаболізм Судячи з даних, отриманих в експерименті на тварин, метаболізм орлістату здійснюється головним чином стінці кишечника. У дослідженні в осіб з ожирінням встановлено, що приблизно 42% від тієї мінімальної фракції препарату, яка піддається системному всмоктування, припадає на два основні метаболіти – М1 (чотирьохчленне гідролізоване лактонове кільце) та М3 (М1 з відщепленим залишком N-форміллейцину). Молекули М1 і М3 мають відкрите b-лактонне кільце і дуже слабко інгібують ліпазу (відповідно, в 1000 і 2500 разів слабше, ніж орлістат). З урахуванням такої низької інгібуючої активності та низьких плазмових концентрацій (в середньому, 26 нг/мл та 108 нг/мл, відповідно) після прийому терапевтичних доз ці метаболіти розглядаються як фармакологічно неактивні. Виведення Дослідження в осіб з нормальною та надмірною масою тіла показали, що основним шляхом елімінації є виведення невсмоктався препарату з калом. З калом виводилося близько 97% прийнятої дози, причому 83% - у вигляді незміненого орлістату. Сукупна ниркова екскреція всіх субстанцій, структурно пов'язаних з орлістатом, становить менше ніж 2% прийнятої дози. Час до повної елімінації препарату з організму (з калом та сечею) дорівнює 3-5 дням. Співвідношення шляхів виведення орлістату у добровольців із нормальною та надмірною масою тіла виявилося однаковим. Як орлістат, і метаболіти М1 і М3, можуть піддаватися екскреції з жовчю. Фармакокінетика в спеціальних клінічних групах Плазмові концентрації орлістату та його метаболітів (М1 та М3) у дітей не відрізняються від таких у дорослих при порівнянні однакових доз препарату. Добова екскреція жиру з калом склала 27% прийому з їжею при терапії орлістатом і 7% - прийому плацебо.ФармакодинамікаКсенікал® – потужний , специфічний та оборотний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз, що має тривалу дію. Його терапевтична дія здійснюється у просвіті шлунка та тонкого кишечника і полягає в утворенні ковалентного зв'язку з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпази. Інактивований фермент при цьому втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що надходять у формі тригліцеридів, на вільні жирні кислоти, що всмоктуються, і моногліцериди. Оскільки нерозщеплені тригліцериди не всмоктуються, зниження внаслідок цього зменшення надходження калорій в організм призводить до зменшення маси тіла. Таким чином, терапевтична дія препарату здійснюється без всмоктування у системний кровотік. Судячи з результатів вмісту жиру в калі, дія орлістату починається через 24-48 годин після прийому. Після відміни препарату вміст жиру в калі через 48-72 години зазвичай повертається до рівня, що мав місце до початку терапії.Показання до застосуванняТривала терапія пацієнтів з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м 2 ) або пацієнтів із надмірною масою тіла (ІМТ ≥28 кг/м 2 ), які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику, у поєднанні з помірною гіпокалорійною дієтою. У комбінації з гіпоглікемічними препаратами (метформін, похідні сульфонілсечовини та/або інсулін) та/або помірною гіпокалорійною дієтою у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з надмірною масою тіла або ожирінням.Протипоказання до застосуванняСиндром хронічної мальабсорбції, холестаз, підвищена чутливість до препарату або інших компонентів, що містяться в капсулі. Дитячий вік віком до 12 років. Вагітність, період грудного вигодовування. З обережністю Супутня терапія циклоспорином, супутня терапія варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Вагітність та лактаціяУ дослідженнях репродуктивної токсичності на тваринах тератогенного та ембріотоксичного ефекту препарату не спостерігалося. За відсутності тератогенного ефекту у тварин очікувати такого ефекту в людини не слід. Однак через відсутність клінічних даних Ксенікал не слід призначати вагітним. Невідомо, чи орлістат проникає в грудне молоко, тому його застосування в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяДля опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часто (менше 1/10), часто (менше 1/100, <1/10), нечасто (менше 1/1000, <1/100), рідко (менше 1/10000) , <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі випадки. Побічні реакції на орлістат виникали головним чином з боку шлунково-кишкового тракту та були зумовлені фармакологічною дією препарату, що перешкоджає всмоктуванню жирів їжі. Дуже часто відзначалися такі явища, як біль або дискомфорт у животі, маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів з кількістю відокремлюваного, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, метеоризм, рідкий стілець, почастішання дефекації; часто - біль або дискомфорт у прямій кишці, "м'який" стілець, нетримання калу, ураження зубів, ураження ясен, здуття живота. Як правило, зазначені побічні реакції є слабко вираженими та транзиторними. Вони виникали на ранніх етапах лікування (у перші 3 місяці), причому більшість пацієнтів мали не більше одного епізоду таких реакцій. Дуже часто відзначаються – головний біль, грип, інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – інфекції нижніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, нерегулярні менструації, тривога, слабкість. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу характер і частота небажаних явищ були зіставні з такими у осіб без цукрового діабету з надмірною масою тіла та ожирінням. Єдиними новими побічними явищами у пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу були гіпоглікемічні стани (дуже часто) та здуття живота (часто). Частота порушень з боку шлунково-кишкового тракту збільшується у разі підвищення вмісту жиру в харчуванні. Пацієнтів слід інформувати про можливість виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту і навчити, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, що міститься в ній. Застосування дієти з низьким вмістом жиру зменшує ймовірність побічних дій з боку шлунково-кишкового тракту і тим самим допомагає пацієнтам контролювати та регулювати споживання жирів. Описані рідкісні випадки реакції гіперчутливості, головними клінічними симптомами яких були свербіж, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілаксія. Описані дуже рідкісні випадки бульозного висипу, підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази, зниження концентрації протромбіну, збільшення значень міжнародного нормалізованого відношення (МНO) та випадки незбалансованої терапії антикоагулянтами, що призводило до зміни гемостатичних параметрів. При одночасному прийомі орлістату та протиепілептичних препаратів спостерігалися випадки розвитку судом. Зареєстровані випадки ректальної кровотечі, дивертикуліту, панкреатиту, холелітіазу, оксалатної нефропатії, гіпероксалурії, окремі випадки ураження печінки, що призводять до її трансплантації або смерті.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні орлістату та циклоспорину відзначалося зниження концентрації циклоспорину в плазмі, що може призвести до зниження імуносупресивної ефективності циклоспорину. Таким чином, супутнє застосування орлістату та циклоспорину не рекомендується. Якщо таке супутнє застосування є необхідним, рекомендується проводити більш частий контроль концентрації циклоспорину в плазмі як при одночасному застосуванні його з орлістатом, так і після припинення застосування орлістату. Концентрацію циклоспорину в плазмі слід контролювати до її стабілізації. При одночасному прийомі з препаратом Ксенікал відзначалося зменшення всмоктування вітамінів D, Е та бета-каротину. Якщо рекомендовані полівітаміни, їх слід приймати не менше ніж через 2 години після прийому Ксенікалу або перед сном. При пероральному призначенні аміодарону під час терапії препаратом Ксенікал відзначалося зниження системної експозиції аміодарону та дезетиламіодарону (на 25-30%), проте у зв'язку зі складною фармакокінетикою аміодарону, клінічна значимість цього явища не зрозуміла. Додавання препарату Ксенікал до тривалої терапії аміодароном може призвести до зниження терапевтичного ефекту аміодарону (досліджень не проводилося). Слід уникати одночасного прийому препарату Ксенікал і акарбози через відсутність даних фармакокінетичних досліджень. При одночасному прийомі орлістату та протиепілептичних препаратів спостерігалися випадки розвитку судом. Причинно-наслідковий зв'язок між розвитком судом та терапією орлістатом не встановлено. Проте, слід моніторувати стан пацієнтів щодо можливих змін у частоті та/або тяжкості судомного синдрому. За даними клінічних досліджень відсутня взаємодія орлістату з амітриптиліном, аторвастатином, бігуанідами, дигоксином, фібратами, флуоксетином, лозартаном, фенітоїном, пероральними контрацептивами, фентерміном, правастатином, ніфедипіном ГІТСмєнден При одночасному застосуванні орлістату та варфарину або інших антикоагулянтів може спостерігатися зниження концентрації протромбіну та підвищення показника МНО, що може призвести до зміни гемостатичних показників. Необхідно моніторувати показники МНО при супутній терапії варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами. Відзначалися рідкісні випадки розвитку гіпотиреозу та/або порушення його контролю. Механізм розвитку цього явища невідомий, але може бути обумовлений зниженням всмоктування йодованої солі та/або левотироксину натрію. Відзначалися випадки зниження ефективності антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини), антидепресантів та нейролептиків (включаючи препарати літію), що збігаються з початком застосування орлістату у раніше компенсованих пацієнтів. Терапію орлістатом слід розпочинати лише після ретельної оцінки її можливого впливу на таких пацієнтів. Орлістат може опосередковано знижувати ефективність пероральних контрацептивів, що в окремих випадках може призвести до незапланованої вагітності. Рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції також у разі розвитку тяжкої діареї.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років – по 1 капсулі (120 мг) з кожним основним прийомом їжі (безпосередньо до їжі, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі). Якщо прийом їжі пропускають або якщо їжа не містить жиру, то прийом препарату Ксенікал також можна пропустити. Збільшення дози орлістату понад рекомендовану (120 мг 3 рази на добу) не призводить до посилення його терапевтичного ефекту. Ефективність та безпека препарату Ксенікал у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок, а також у пацієнтів похилого та дитячого віку (молодше 12 років) не досліджувалися.ПередозуванняУ клінічних дослідженнях у осіб із нормальною масою тіла та пацієнтів з ожирінням прийом разових доз 800 мг або багаторазовий прийом препарату по 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів не супроводжувався появою суттєвих небажаних явищ. Крім того, пацієнти з ожирінням мають досвід застосування орлістату по 240 мг 3 рази на добу протягом 6 місяців, що не супроводжувалося достовірним збільшенням частоти небажаних явищ. У випадках передозування препарату Ксенікал ® повідомлялося або про відсутність небажаних явищ або небажані явища не відрізнялися від тих, що спостерігаються при прийомі препарату в терапевтичних дозах. У разі вираженого передозування препарату Ксенікал рекомендується спостерігати пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень у людини та тварин, будь-які системні ефекти, які можна було б пов'язати з ліпазоінгібірующими властивостями орлістату, повинні бути швидко оборотні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКсенікал® ефективний у плані тривалого контролю маси тіла (зниження маси тіла та її підтримка на новому рівні, запобігання повторному додаванню маси тіла). Лікування препаратом Ксенікал® призводить до покращення профілю факторів ризику та захворювань, що супроводжують ожиріння, включаючи гіперхолестеринемію, цукровий діабет 2 типу, порушення толерантності до глюкози, гіперінсулінемію, артеріальну гіпертензію та зменшення кількості вісцерального жиру. При застосуванні у комбінації з такими гіпоглікемічними препаратами, як метформін, похідні сульфонілсечовини та/або інсулін у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з надмірною масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) ³28 кг/м 2 ) або ожирінням (ІМТ ³30 2 ), Ксенікал у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою дає додаткове поліпшення компенсації вуглеводного обміну . У клінічних дослідженнях у більшості пацієнтів концентрації вітамінів A, D, E, K та бета-каротину протягом чотирьох років терапії орлістатом залишалися в межах норми. Задля забезпечення адекватного надходження всіх поживних речовин можна призначити полівітаміни. Пацієнт повинен отримувати збалансовану, помірковано гіпокалорійну дієту, що містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів. Рекомендується харчування, багате на фрукти та овочі. Добове споживання жирів, вуглеводів та білків необхідно розподіляти на три основні прийоми. Імовірність побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту може збільшуватися, якщо Ксенікал приймають на фоні харчування, багатого жирами (наприклад, 2000 ккал/добу, з них понад 30% у вигляді жирів, що дорівнює приблизно 67 г жиру). Добове споживання жирів має бути розподілено на три основні прийоми. Якщо Ксенікал приймають з їжею, дуже багатою жиром, ймовірність шлунково-кишкових реакцій збільшується. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу зменшення маси тіла при лікуванні препаратом Ксенікал супроводжується поліпшенням компенсації вуглеводного обміну, що може дозволити або вимагати зниження дози гіпоглікемічних препаратів (наприклад, похідних сульфонілсечовини). Застосування препарату Ксенікал ® має бути припинено, якщо після 12 тижнів терапії маса тіла знизилася менш як на 5% порівняно з початковою масою тіла. Клінічні дослідження виявили менше зниження маси тіла у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, які отримують орлістат, порівняно з пацієнтами без цукрового діабету, які отримують орлістат. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат Ксенікал не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 405,00 грн
3 095,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: орлістат 120 мг (у вигляді пелет 240 мг, у тому числі орлістат - 120 мг, целюлоза мікрокристалічна - 93.60 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) - 7.20 мг, повідон К-30 - 12.0 0, 2 мг); допоміжні речовини: тальк – 0.24 мг; склад оболонки капсули: желатин, індигокармін, титану діоксид. По 21 капсулі в блістері з Аl/ПВХ/ПВДХ. 1, 2 або 4 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули: тверді желатинові капсули №1, непрозорі, бірюзового кольору. На корпусі капсули є напис "XENICAL 120" чорного кольору. Вміст капсул: пеллети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаЛіпаз шлунково-кишкового тракту інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування У добровольців із нормальною масою тіла та ожирінням системний вплив препарату мінімальний. Після одноразового перорального прийому препарату в дозі 360 мг незмінений орлістат у плазмі визначити не вдалося, що означає, що його концентрації знаходяться нижче за рівень 5 нг/мл. В цілому, після прийому терапевтичних доз виявити незмінений орлістат у плазмі вдавалося лише в окремих випадках, при цьому концентрації його були вкрай малі (<10 нг/мл або 0.02 мкмоль). Ознаки кумуляції були відсутні, що підтверджує, що всмоктування препарату є мінімальним. Розподіл Об'єм розподілу не можна визначити, оскільки препарат дуже погано всмоктується. In vitro орлістат більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми (переважно з ліпопротеїнами та альбуміном). У мінімальних кількостях орлістат може проникати еритроцити. Метаболізм Судячи з даних, отриманих в експерименті на тварин, метаболізм орлістату здійснюється головним чином стінці кишечника. У дослідженні в осіб з ожирінням встановлено, що приблизно 42% від тієї мінімальної фракції препарату, яка піддається системному всмоктування, припадає на два основні метаболіти – М1 (чотирьохчленне гідролізоване лактонове кільце) та М3 (М1 з відщепленим залишком N-форміллейцину). Молекули М1 і М3 мають відкрите b-лактонне кільце і дуже слабко інгібують ліпазу (відповідно, в 1000 і 2500 разів слабше, ніж орлістат). З урахуванням такої низької інгібуючої активності та низьких плазмових концентрацій (в середньому, 26 нг/мл та 108 нг/мл, відповідно) після прийому терапевтичних доз ці метаболіти розглядаються як фармакологічно неактивні. Виведення Дослідження в осіб з нормальною та надмірною масою тіла показали, що основним шляхом елімінації є виведення невсмоктався препарату з калом. З калом виводилося близько 97% прийнятої дози, причому 83% - у вигляді незміненого орлістату. Сукупна ниркова екскреція всіх субстанцій, структурно пов'язаних з орлістатом, становить менше ніж 2% прийнятої дози. Час до повної елімінації препарату з організму (з калом та сечею) дорівнює 3-5 дням. Співвідношення шляхів виведення орлістату у добровольців із нормальною та надмірною масою тіла виявилося однаковим. Як орлістат, і метаболіти М1 і М3, можуть піддаватися екскреції з жовчю. Фармакокінетика в спеціальних клінічних групах Плазмові концентрації орлістату та його метаболітів (М1 та М3) у дітей не відрізняються від таких у дорослих при порівнянні однакових доз препарату. Добова екскреція жиру з калом склала 27% прийому з їжею при терапії орлістатом і 7% - прийому плацебо.ФармакодинамікаКсенікал® – потужний , специфічний та оборотний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз, що має тривалу дію. Його терапевтична дія здійснюється у просвіті шлунка та тонкого кишечника і полягає в утворенні ковалентного зв'язку з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпази. Інактивований фермент при цьому втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що надходять у формі тригліцеридів, на вільні жирні кислоти, що всмоктуються, і моногліцериди. Оскільки нерозщеплені тригліцериди не всмоктуються, зниження внаслідок цього зменшення надходження калорій в організм призводить до зменшення маси тіла. Таким чином, терапевтична дія препарату здійснюється без всмоктування у системний кровотік. Судячи з результатів вмісту жиру в калі, дія орлістату починається через 24-48 годин після прийому. Після відміни препарату вміст жиру в калі через 48-72 години зазвичай повертається до рівня, що мав місце до початку терапії.Показання до застосуванняТривала терапія пацієнтів з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м 2 ) або пацієнтів із надмірною масою тіла (ІМТ ≥28 кг/м 2 ), які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику, у поєднанні з помірною гіпокалорійною дієтою. У комбінації з гіпоглікемічними препаратами (метформін, похідні сульфонілсечовини та/або інсулін) та/або помірною гіпокалорійною дієтою у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з надмірною масою тіла або ожирінням.Протипоказання до застосуванняСиндром хронічної мальабсорбції, холестаз, підвищена чутливість до препарату або інших компонентів, що містяться в капсулі. Дитячий вік віком до 12 років. Вагітність, період грудного вигодовування. З обережністю Супутня терапія циклоспорином, супутня терапія варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами.Вагітність та лактаціяУ дослідженнях репродуктивної токсичності на тваринах тератогенного та ембріотоксичного ефекту препарату не спостерігалося. За відсутності тератогенного ефекту у тварин очікувати такого ефекту в людини не слід. Однак через відсутність клінічних даних Ксенікал не слід призначати вагітним. Невідомо, чи орлістат проникає в грудне молоко, тому його застосування в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяДля опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часто (менше 1/10), часто (менше 1/100, <1/10), нечасто (менше 1/1000, <1/100), рідко (менше 1/10000) , <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі випадки. Побічні реакції на орлістат виникали головним чином з боку шлунково-кишкового тракту та були зумовлені фармакологічною дією препарату, що перешкоджає всмоктуванню жирів їжі. Дуже часто відзначалися такі явища, як біль або дискомфорт у животі, маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів з кількістю відокремлюваного, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, метеоризм, рідкий стілець, почастішання дефекації; часто - біль або дискомфорт у прямій кишці, "м'який" стілець, нетримання калу, ураження зубів, ураження ясен, здуття живота. Як правило, зазначені побічні реакції є слабко вираженими та транзиторними. Вони виникали на ранніх етапах лікування (у перші 3 місяці), причому більшість пацієнтів мали не більше одного епізоду таких реакцій. Дуже часто відзначаються – головний біль, грип, інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – інфекції нижніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, нерегулярні менструації, тривога, слабкість. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу характер і частота небажаних явищ були зіставні з такими у осіб без цукрового діабету з надмірною масою тіла та ожирінням. Єдиними новими побічними явищами у пацієнтів з ожирінням та цукровим діабетом 2 типу були гіпоглікемічні стани (дуже часто) та здуття живота (часто). Частота порушень з боку шлунково-кишкового тракту збільшується у разі підвищення вмісту жиру в харчуванні. Пацієнтів слід інформувати про можливість виникнення побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту і навчити, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, що міститься в ній. Застосування дієти з низьким вмістом жиру зменшує ймовірність побічних дій з боку шлунково-кишкового тракту і тим самим допомагає пацієнтам контролювати та регулювати споживання жирів. Описані рідкісні випадки реакції гіперчутливості, головними клінічними симптомами яких були свербіж, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілаксія. Описані дуже рідкісні випадки бульозного висипу, підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази, зниження концентрації протромбіну, збільшення значень міжнародного нормалізованого відношення (МНO) та випадки незбалансованої терапії антикоагулянтами, що призводило до зміни гемостатичних параметрів. При одночасному прийомі орлістату та протиепілептичних препаратів спостерігалися випадки розвитку судом. Зареєстровані випадки ректальної кровотечі, дивертикуліту, панкреатиту, холелітіазу, оксалатної нефропатії, гіпероксалурії, окремі випадки ураження печінки, що призводять до її трансплантації або смерті.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні орлістату та циклоспорину відзначалося зниження концентрації циклоспорину в плазмі, що може призвести до зниження імуносупресивної ефективності циклоспорину. Таким чином, супутнє застосування орлістату та циклоспорину не рекомендується. Якщо таке супутнє застосування є необхідним, рекомендується проводити більш частий контроль концентрації циклоспорину в плазмі як при одночасному застосуванні його з орлістатом, так і після припинення застосування орлістату. Концентрацію циклоспорину в плазмі слід контролювати до її стабілізації. При одночасному прийомі з препаратом Ксенікал відзначалося зменшення всмоктування вітамінів D, Е та бета-каротину. Якщо рекомендовані полівітаміни, їх слід приймати не менше ніж через 2 години після прийому Ксенікалу або перед сном. При пероральному призначенні аміодарону під час терапії препаратом Ксенікал відзначалося зниження системної експозиції аміодарону та дезетиламіодарону (на 25-30%), проте у зв'язку зі складною фармакокінетикою аміодарону, клінічна значимість цього явища не зрозуміла. Додавання препарату Ксенікал до тривалої терапії аміодароном може призвести до зниження терапевтичного ефекту аміодарону (досліджень не проводилося). Слід уникати одночасного прийому препарату Ксенікал і акарбози через відсутність даних фармакокінетичних досліджень. При одночасному прийомі орлістату та протиепілептичних препаратів спостерігалися випадки розвитку судом. Причинно-наслідковий зв'язок між розвитком судом та терапією орлістатом не встановлено. Проте, слід моніторувати стан пацієнтів щодо можливих змін у частоті та/або тяжкості судомного синдрому. За даними клінічних досліджень відсутня взаємодія орлістату з амітриптиліном, аторвастатином, бігуанідами, дигоксином, фібратами, флуоксетином, лозартаном, фенітоїном, пероральними контрацептивами, фентерміном, правастатином, ніфедипіном ГІТСмєнден При одночасному застосуванні орлістату та варфарину або інших антикоагулянтів може спостерігатися зниження концентрації протромбіну та підвищення показника МНО, що може призвести до зміни гемостатичних показників. Необхідно моніторувати показники МНО при супутній терапії варфарином або іншими пероральними антикоагулянтами. Відзначалися рідкісні випадки розвитку гіпотиреозу та/або порушення його контролю. Механізм розвитку цього явища невідомий, але може бути обумовлений зниженням всмоктування йодованої солі та/або левотироксину натрію. Відзначалися випадки зниження ефективності антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини), антидепресантів та нейролептиків (включаючи препарати літію), що збігаються з початком застосування орлістату у раніше компенсованих пацієнтів. Терапію орлістатом слід розпочинати лише після ретельної оцінки її можливого впливу на таких пацієнтів. Орлістат може опосередковано знижувати ефективність пероральних контрацептивів, що в окремих випадках може призвести до незапланованої вагітності. Рекомендується застосовувати додатковий метод контрацепції також у разі розвитку тяжкої діареї.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років – по 1 капсулі (120 мг) з кожним основним прийомом їжі (безпосередньо до їжі, під час їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їжі). Якщо прийом їжі пропускають або якщо їжа не містить жиру, то прийом препарату Ксенікал також можна пропустити. Збільшення дози орлістату понад рекомендовану (120 мг 3 рази на добу) не призводить до посилення його терапевтичного ефекту. Ефективність та безпека препарату Ксенікал у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок, а також у пацієнтів похилого та дитячого віку (молодше 12 років) не досліджувалися.ПередозуванняУ клінічних дослідженнях у осіб із нормальною масою тіла та пацієнтів з ожирінням прийом разових доз 800 мг або багаторазовий прийом препарату по 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів не супроводжувався появою суттєвих небажаних явищ. Крім того, пацієнти з ожирінням мають досвід застосування орлістату по 240 мг 3 рази на добу протягом 6 місяців, що не супроводжувалося достовірним збільшенням частоти небажаних явищ. У випадках передозування препарату Ксенікал ® повідомлялося або про відсутність небажаних явищ або небажані явища не відрізнялися від тих, що спостерігаються при прийомі препарату в терапевтичних дозах. У разі вираженого передозування препарату Ксенікал рекомендується спостерігати пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень у людини та тварин, будь-які системні ефекти, які можна було б пов'язати з ліпазоінгібірующими властивостями орлістату, повинні бути швидко оборотні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКсенікал® ефективний у плані тривалого контролю маси тіла (зниження маси тіла та її підтримка на новому рівні, запобігання повторному додаванню маси тіла). Лікування препаратом Ксенікал® призводить до покращення профілю факторів ризику та захворювань, що супроводжують ожиріння, включаючи гіперхолестеринемію, цукровий діабет 2 типу, порушення толерантності до глюкози, гіперінсулінемію, артеріальну гіпертензію та зменшення кількості вісцерального жиру. При застосуванні у комбінації з такими гіпоглікемічними препаратами, як метформін, похідні сульфонілсечовини та/або інсулін у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з надмірною масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) ³28 кг/м 2 ) або ожирінням (ІМТ ³30 2 ), Ксенікал у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою дає додаткове поліпшення компенсації вуглеводного обміну . У клінічних дослідженнях у більшості пацієнтів концентрації вітамінів A, D, E, K та бета-каротину протягом чотирьох років терапії орлістатом залишалися в межах норми. Задля забезпечення адекватного надходження всіх поживних речовин можна призначити полівітаміни. Пацієнт повинен отримувати збалансовану, помірковано гіпокалорійну дієту, що містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів. Рекомендується харчування, багате на фрукти та овочі. Добове споживання жирів, вуглеводів та білків необхідно розподіляти на три основні прийоми. Імовірність побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту може збільшуватися, якщо Ксенікал приймають на фоні харчування, багатого жирами (наприклад, 2000 ккал/добу, з них понад 30% у вигляді жирів, що дорівнює приблизно 67 г жиру). Добове споживання жирів має бути розподілено на три основні прийоми. Якщо Ксенікал приймають з їжею, дуже багатою жиром, ймовірність шлунково-кишкових реакцій збільшується. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу зменшення маси тіла при лікуванні препаратом Ксенікал супроводжується поліпшенням компенсації вуглеводного обміну, що може дозволити або вимагати зниження дози гіпоглікемічних препаратів (наприклад, похідних сульфонілсечовини). Застосування препарату Ксенікал ® має бути припинено, якщо після 12 тижнів терапії маса тіла знизилася менш як на 5% порівняно з початковою масою тіла. Клінічні дослідження виявили менше зниження маси тіла у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, які отримують орлістат, порівняно з пацієнтами без цукрового діабету, які отримують орлістат. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Препарат Ксенікал не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 961,00 грн
793,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активні речовини: дипіридамол – 250 мг; допоміжні речовини: лактози; моногідрат; кукурудзяний крохмаль; желатин; крохмалю карбоксиметилового натрієвої солі (типу А); кремнію двоокис високодисперсний; магнію стеарат склад оболонки: гіпромелоза; тальк; макрогол 6000; титану двоокис; барвник хіноліновий жовтий (барвник Е104); симетикону емульсія у флаконах скляних по 100 шт.; у коробці 1 флакон.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою: плоскоциліндричні, жовті кольори.ХарактеристикаПохідне піримідину.Фармакотерапевтична групаКонкурентно інгібує аденозиндезаміназу, сприяючи накопиченню аденозину, що бере участь у регуляції коронарного кровотоку, а також здатності тромбоцитів до агрегації та адгезії. Блокує фосфодіестеразу та збільшує вміст у клітинах цАМФ. Як похідне піримідину, Курантил є індуктором інтерферону і має модулюючий вплив на функціональну активність системи інтерферону; підвищує неспецифічну противірусну резистентність до вірусних інфекцій.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із шлунка (більша частина) та тонкого кишечника (незначна кількість). Майже повністю зв'язується із білками плазми. Cmax - протягом 1 години після прийому. Накопичується, насамперед, у серці та еритроцитах. Метаболізується печінкою шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою, виводиться із жовчю у вигляді моноглюкуроніду. Для пігулок T1/2 становить 10 год ± 2,2 год.ФармакодинамікаЗнижує опір коронарних артерій на рівні дрібних гілок та артеріол, збільшує кількість колатералей та колатеральний кровотік; підвищує концентрацію аденозину та синтез АТФ у міокарді, покращує його скоротливість, зменшує ОПСС, знижує АТ, гальмує агрегацію тромбоцитів (покращує мікроциркуляцію, попереджає артеріальний тромбоз), нормалізує венозний відтік; зменшує опір мозкових судин, коригує плацентарний кровотік; при загрозі прееклампсії попереджає дистрофічні зміни у плаценті, усуває гіпоксію тканин плода, сприяє накопиченню в них глікогену; має модулюючий вплив на функціональну активність системи інтерферону, підвищує неспецифічну противірусну резистентність до вірусних інфекцій.Показання до застосуванняпорушення мозкового кровообігу; профілактика та лікування тромбозів; профілактика тромбоемболії (закупорювання судини тромбом) після операції протезування клапанів серця; Хронічна серцева недостатність.Протипоказання до застосуваннягострий інфаркт міокарда; поширений атеросклероз; тяжка серцева недостатність; виражене зниження артеріального тиску; тяжкі порушення серцевого ритму; схильність до кровотеч; ниркова недостатність; Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПри вагітності слід суворо визначити необхідність застосування препарату, особливо у ІІ та ІІІ третинах. Препарат протипоказаний для дітей і дітей до 12 років.Побічна діяголовний біль, серцебиття, почервоніння обличчя; неприємні відчуття у шлунку; алергічні шкірні реакції; зниження артеріального тиску при швидкому внутрішньовенному введенні.Взаємодія з лікарськими засобамиПослаблюють ефект похідні ксантину (наприклад, кава, чай); посилюють пероральні непрямі антикоагулянти (гепарин, тромболітики) або ацетилсаліцилова кислота (підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень). Підвищує гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів, послаблює холінергічні властивості інгібіторів холінестерази. Посилюється антиагрегаційна дія при прийомі антибіотиків-цефалоспоринів (цефамандол, цефоперазон, цефотетан). Антациди зменшують максимальну концентрацію через зниження абсорбції.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають за 1 годину до їди. Для профілактики та лікування тромбозів призначається самостійно або у поєднанні з протизгортаючими засобами внутрішньо по 75 мг 3-6 разів на добу; добова доза становить 300-450 мг, за необхідності – до 600 мг. При серцевій недостатності призначають внутрішньо по 25-50 мг 3 рази на добу; при необхідності у тяжких випадках на початку лікування призначають по 75 мг 3 рази на добу, потім зменшують дозу; добова доза – 150-225 мг. Дітям добова доза становить 5-10 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати вживання натуральної кави та чаю (можливе ослаблення ефекту).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКоріння кульбаби, корені лопуха, екстракт насіння розторопші, екстракт коріння куркуми, екстракт артишоку, екстракт чорного перцю, желатин, Е171.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули червоно-коричневого кольору.ХарактеристикаЕкстракт куркуми - куркумін - відноситься до поліфенолів і має наступні властивості: Протизапальними, протигрибковими, протипаразитарними; Чинить позитивну дію на травні процеси та мікрофлору кишечника; Очищає кров, нормалізує обмін речовин, виводить поганий холестерин; Підвищує еластичність судин; Зміцнює імунну систему організму; Стимулює синтез нейротрофічного фактора мозку – особливого білка, який підтримує ріст нервових клітин, важливих для збереження довготривалої пам'яті. У "Куркуміні для печінки" містяться мінерали: кальцій, магній, залізо, калій, фосфор, йод; мікроелементи, вітаміни: С, В, Е, К, флавоноїди, органічні кислоти і все це рослинного походження, а це легко засвоюється організмом людини. Протизапальна та регенеруюча дія на печінку посилена додаванням екстрактів насіння розторопші, артишоку, корінням кульбаби, лопуха. Біологічну доступність ми збільшили екстрактом чорного перцю – піперином. Він має дивовижну властивість швидко доставляти інгредієнти до місця призначення. Ще лікарі Стародавнього сходу знали про властивості перцю збільшувати енергію нервової системи, зміцнювати м'язи, покращувати здатність шлунка, що перетравлює. Складається лише з натуральних інгредієнтів. Відновлюючі властивості посилені корінням лопуха, кульбаби, насінням розторопші, артишоком. Біодоступність багаторазово збільшена екстрактом чорного перцю.Властивості компонентівНасіння Расторопші містить флавоноїди під загальною назвою силімарин, що перешкоджають ушкодженню мембран клітин печінки, посилюють процеси регенерації, стимулюючи синтез білків. Корінь Лопуха містить інулін, ефірні олії, макро- та мікроелементи, має протизапальну дію при ревматизмі, подагрі, артрозах. У народній медицині використовують для очищення крові. Корінь Кульбаби використовується при запаленні шлунково-кишкового каналу, при запорах, як жовчогінний засіб при дискінезії жовчовивідних шляхів. У Стародавній Русі корінь Кульбаби вважали «життєвим еліксиром». Артишок багатий залізом, магнієм, марганцем, міддю, фосфором, селеном, вітамінами групи В, аскорбіновою кислотою, вітамінами Р, К, каротином, органічними кислотами. Чинить протизапальну дію на шлунково-кишковий канал, має відмінну дренажну дію на печінку і нирки, а вони відіграють ключову роль в очищенні організму від токсинів. Знижує рівень холестерину у крові. У народній медицині використовують при жовтяниці, гепатиті, екземі, псоріазі.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі, джерела куркуміну, флаволігнанів та гідроксикоричних кислот.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років приймати по 1 капсулі 2 рази на день під час їжі. Тривалість прийому – 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПолісорбат-80 (Твін-80) емульгатор рослинного походження, компоненти капсули (харчові добавки): желатин, гліцерин рослинного походження; екстракт куркуми (93% куркуміноїдів).Характеристика«Куркумін» Евалар сприяє: зміцнення імунітету, захист організму від вірусів, бактерій, грибків; зменшення запальних процесів; захисту та очищення печінки, м'якої жовчогінної дії, зниження ризику утворення жовчного каміння; зниження запалення та болі в суглобах.Властивості компонентівКуркумін має широкий спектр корисних властивостей: підвищує імунітет, допомагає хворим із хронічними захворюваннями відновити сили після хвороби, а також уберегтися від застуди та грипу в період сезонних захворювань. Куркумін – унікальний природний антибіотик – має сильну антибактеріальну дію. Має асептичні та протизапальні дії, антимікробну активність, але при цьому не завдає шкоди шлунково-кишковому тракту, активізує кишкову флору, покращує травлення і не чинить руйнівної дії на печінку. Куркумін підвищує виділення жовчі та травних соків. Перешкоджає утворенню холестеринових каменів у печінці та жовчному міхурі. Стимулює скорочення жовчного міхура. Має гепатопротекторну дію. Куркумін є сильним антиоксидантом. Він здатний гальмувати розвиток пухлин,особливо товстого кишечника та прямої кишки. Застосовується при лікуванні захворювань суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартрит, тендиніт) та ревматизмі. Куркумін також знижує суглобові болі. Особливо це важливо для спортсменів, які зазнають на собі значних навантажень і частіше за інших схильних до захворювань суглобів, а також для людей похилого віку. Проте, діюча речовина куркуми (куркумін) як прянощі засвоюється погано – на 5-10%. Але сьогодні вчені навчилися виділяти куркумін, що легко засвоюється, переводячи його в міцелярну форму, яка засвоюється на 100%.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМікрокристалічна целюлоза (носій), куркумін, полівінілпіролідон (стабілізатор), магнію стеарат (агент антистежуючий), екстракт перцю чорного, оболонка таблетки: гідроксипропілметилцелюлоза (загусник), поліетиленгліколь (стабілізатор), оксид заліза жовтий (крас) оксид заліза червоний (барвник).ХарактеристикаПерші згадки про використання куркуми датуються 2500 до нашої ери. Її використовували у кулінарії, медицині та у багатьох релігійних ритуалах. Завдяки досягненням сучасних технологій багато століть вчені виявили, що куркума містить компонент куркумін, який є природним антиоксидантом і обумовлює всі корисні властивості знаменитої жовтої спеції. Куркумін – активний компонент куркуми – трав'янистої багаторічної рослини сімейства імбирних (Curcuma longa). Куркумін впливає на травну систему, благотворно впливаючи на жовчовиділення. Прийом куркуміну сприяє прискоренню відновлення організму після занять спортом. У сукупності з правильним харчуванням та тренуваннями куркумін є одним із цінних компонентів для попередження набору зайвої ваги, оскільки сприятливо впливає на метаболізм та рівень цукру в крові. Також не можна недооцінювати користь куркуміну для серцево-судинної системи: він бере участь у процесах зниження рівня «шкідливого» холестерину та допомагає підтримувати нормальну роботу серця. Куркумін є антиоксидантом і завдяки цьому сприятливо впливає відновлення пошкоджених тканин.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела куркуміну.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: фамотидин 20мг. Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 1 мг, магнію стеарат – 2 мг, повідон К90 – 4 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 6 мг, тальк – 6 мг, крохмаль кукурудзяний – 56 мг, лактози моногідрат – 105 мг. Склад плівкової оболонки: ;заліза оксид червоний - 0.012 мг, кремнію діоксид колоїдний - 0.088 мг, титану діоксид - 0.288 мг, макрогол 6000 - 0.499 мг, сепіфільм 003 - 6.613 мг (макрогол-4 , целюлоза мікрокристалічна - 35-45%, гіпромелоза - 45-55%). 14 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; рожевого кольору, опуклі, з гравіюванням "F20" на одній стороні; на зламі білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор гістамінових H2-рецепторів. Пригнічує секрецію соляної кислоти, базальну та стимульовану гастрином, гістаміном та ацетилхоліном, при цьому зростає рН вмісту шлунка та знижується активність пепсину. Фамотидин слабко впливає мікросомальні ферменти печінки. Після прийому препарату внутрішньо дія настає через 1 годину, максимум дії – протягом 3 годин після прийому, тривалість ефекту коливається в межах 12-24 годин, залежно від дози.ФармакокінетикаВсмоктування Абсорбція неповна. C max досягається через 1-3 год і становить 0.07-0.1 мг/л. Біодоступність - 40-45%, збільшується при одночасному прийомі їжі та знижується при одночасному прийомі антацидів. Розподіл Зв'язування із білками плазми становить 10-20%. Проникає через плацентарний бар'єр та через гематоенцефалічний бар'єр. Виділяється із грудним молоком. Метаболізм 30-35% препарату метаболізується у печінці з утворенням S-оксиду. Виведення T1/2; з плазми становить 2.3-3.5 год. Після прийому внутрішньо 30-35% фамотидину виводиться нирками в незміненому вигляді. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках При КК <10 мл/хв T1/2 може досягати 20 год (потрібна корекція дози).Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н2-рецепторів. Противиразковий препарат.Показання до застосуванняВиразкова хвороба дванадцятипалої кишки та шлунка у фазі загострення, профілактика рецидивів; лікування та профілактика симптоматичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки (пов'язаних з прийомом НПЗЗ, стресових, післяопераційних виразок); ерозивний гастродуоденіт; функціональна диспепсія, що асоціюється з підвищеною секреторною функцією шлунка; рефлюкс-езофагіт; синдром Золлінгера-Еллісона; профілактика рецидивів кровотечі із верхніх відділів ШКТ; попередження аспірації шлункового соку за загальної анестезії (синдром Мендельсона).Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік; підвищена чутливість до фамотидину та інших блокаторів гістамінових H2-рецепторів. З обережністю: ниркова або печінкова недостатність, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією в анамнезі.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: ; сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі, зниження апетиту; підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний гепатит, гострий панкреатит. З боку системи кровотворення: дуже рідко - агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпо-або аплазія кісткового мозку. Алергічні реакції: кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. З боку серцево-судинної системи: аритмія, брадикардія, AV-блокада, зниження АТ. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, підвищена стомлюваність, галюцинації, сплутаність свідомості. З боку органів чуття: зниження гостроти зору, шум у вухах. З боку статевої системи: при тривалому застосуванні у високих дозах - аменорея, зниження лібідо, гіперпролактинемія, гінекомастія. З боку кістково-м'язової системи: ; міалгія, артралгія. Дерматологічні реакції: алопеція, звичайні вугри, сухість шкіри. Інші: ;лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиВнаслідок підвищення рН вмісту шлунка фамотидин при одночасному застосуванні зменшує всмоктування кетоконазолу та ітраконазолу. Антациди та сукральфат уповільнюють абсорбцію фамотидину. Слід дотримуватися 1-2-годинної перерви між прийомами цих препаратів. При одночасному прийомі фамотидину та лікарських засобів, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, збільшується ризик розвитку нейтропенії. Фамотидин збільшує всмоктування амоксициліну та клавуланової кислоти.Спосіб застосування та дозиПриймають усередину. При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення Квамател® призначають у дозі 40 мг 1 раз на добу перед сном або по 20 мг 2 рази на добу. За потреби добову дозу можна збільшити до 80-160 мг. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів. З метою; профілактики загострень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки; Квамател®; призначають у дозі 20 мг 1 раз на добу перед сном. При; рефлюкс-езофагіт; початкова доза становить 20 мг 2 рази на добу; при необхідності препарат можна застосовувати по 40 мг 2 рази на добу. При; синдром Золлінгера-Еллісона; початкова доза становить 20-40 мг кожні 6 год; за потреби добову дозу можна збільшити до 240-480 мг. Для профілактики аспірації шлункового соку під час загальної анестезії Квамател® призначають у дозі 40 мг напередодні операції або вранці в день операції. При нирковій недостатності, якщо КК <30 мл/хв; або; вміст креатиніну сироватки >3 мг/дл, добову дозу слід зменшити до 20 мг або збільшити інтервал між прийомами до 36-48 год.ПередозуванняСимптоми: блювання, рухове збудження, тремор, зниження АТ, тахікардія, колапс. Лікування: ; промивання шлунка, симптоматична та підтримуюча терапія; гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування фамотидину може маскувати симптоми раку шлунка, тому, перш ніж приступити до лікування фамотидином, необхідно виключити наявність злоякісного новоутворення. Подібно до всіх блокаторів гістамінових H2-рецепторів, при різкому припиненні лікування фамотидин може викликати синдром відміни, тому лікування припиняють, поступово знижуючи його дозу. Пацієнтам з порушеннями функції печінки Квамател® слід призначати з обережністю і в нижчих дозах. При тривалому лікуванні ослаблених хворих або пацієнтів в умовах стресу можливі бактеріальні ураження шлунка з подальшим розповсюдженням інфекції. Квамател® слід приймати через 2 години після прийому ітраконазолу або кетоконазолу, щоб уникнути значного зменшення їх всмоктування. Блокатори гістамінових H2-рецепторів можуть інгібувати кислотостимулюючу дію пентагастрину та гістаміну, тому за 24 години до проведення тесту слід відмовитися від призначення фамотидину. Блокатори гістамінових H2-рецепторів можуть пригнічувати шкірну реакцію на гістамін, приводячи до помилково-негативних результатів шкірних проб. Тому перед проведенням діагностичних шкірних проб виявлення алергічної шкірної реакції негайного типу фамотидин слід скасувати. Під час лікування слід уникати вживання продуктів харчування, напоїв та інших лікарських засобів, які можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунка. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування фамотидином пацієнтам слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
295,00 грн
221,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат – 1 фл. (72.8 мг ліофілізату): Активна речовина: фамотидин 20мг. Допоміжні речовини: аспарагінова кислота – 8.8 мг, манітол – 44 мг. Розчинник (0.9% розчин натрію хлориду): натрію хлорид - 45 мг, вода д/і - 5 мл. 72.8 мг – флакони безбарвного скла (5) у комплекті з розчинником (амп. 5 шт.) – упаковки контурні пластикові (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення; білого або майже білого кольору; прикладений розчинник прозорий, безбарвний, без запаху.Фармакотерапевтична групаФамотидин є потужним конкурентним інгібітором Н2-гістамінових рецепторів. Основною клінічно значущою фармакологічною дією фамотидину є інгібування шлункової секреції. Фамотидин знижує як концентрацію соляної кислоти, так і обсяг шлункової секреції, в той час як зміни секреції пепсину пропорційні об'єму, що секретується. У здорових добровольців та пацієнтів з гіперсекрецією фамотидин інгібує базальну та нічну секрецію соляної кислоти та пепсиногену, а також секрецію, що стимулюється введенням пентагастрину, бетазолу, кофеїну, інсуліну та фізіологічним рефлексом блукаючого нерва. Тривалість пригнічення секреції при використанні доз 20 мг і 40 мг становить від 10 до 12 год. Фамотидин практично не впливає на концентрацію гастрину в сироватці натще або після їди. Фамотидин не впливає на спорожнення шлунка, екзокринну функцію підшлункової залози, кровотік у печінці та портальній системі. Фамотидин не впливає на ферментну систему цитохрому Р450 у печінці. Антиандрогенного впливу препарату не відмічено.ФармакокінетикаФармакокінетика фамотідіна носить лінійний характер. Всмоктування та розподіл Квамател® ;призначений тільки для внутрішньовенного введення. Зв'язування з білками плазми виражене відносно слабенько (15-20%). Метаболізм та виведення Метаболізм фамотидину відбувається у печінці. Єдиним метаболітом, знайденим у людини, є сульфоксид. Фамотидин виводиться нирками (65-70%) та метаболізмом (30-35%). Нирковий кліренс становить 250-450 мл/хв, що вказує на деякий рівень канальцевої екскреції. 65-70% внутрішньовенної введеної дози виявляється в сечі в незміненому вигляді. Невелика частина введеної дози може бути екскретована у формі сульфоксиду. Т1/2; становить 2.3-3.5 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю Т1/2; фамотидину може перевищувати 20 год.Клінічна фармакологіяБлокатор гістамінових Н2-рецепторів. Противиразковий препарат.Показання до застосуванняВиразкова хвороба дванадцятипалої кишки; виразкова хвороба шлунка без малігнізації; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; інші стани, що супроводжуються гіперсекрецією (наприклад, синдром Золлінгера-Еллісона); запобігання аспірації кислого шлункового вмісту (синдрому Мендельсона) при проведенні загальної анестезії.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік; гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин. З обережністю: печінкова та/або ниркова недостатність, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією (в анамнезі), імунодефіцит.Вагітність та лактаціяФамотидин проникає крізь плацентарний бар'єр. Контрольованих досліджень у людини не проводилося. Квамател® не рекомендується використовувати під час вагітності. Фамотидин секретується із грудним молоком у людини; у зв'язку з цим грудне вигодовування під час застосування Кваматела® слід припинити. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому віці.Побічна діяНаступні небажані явища були описані в рідкісних або рідкісних випадках. Однак у багатьох випадках причинний взаємозв'язок з терапією фамотидином не встановлено. Визначення частоти небажаних явищ: рідко (≥1/10 000-<1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (немає можливості встановити на основі наявних даних). З боку системи кровотворення: дуже рідко - агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілаксія. З боку обміну речовин і харчування: дуже рідко - анорексія. Психічні розлади: дуже рідко - депресія, галюцинації, збудження, тривога, сплутаність свідомості. З боку нервової системи: рідко - головний біль, запаморочення. З боку органу слуху та рівноваги: частота невідома - дзвін у вухах. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - аритмія, атріовентрикулярна блокада. З боку дихальної системи: дуже рідко - бронхоспазм. З боку травної системи: рідко - діарея, запор; дуже рідко – відчуття дискомфорту в животі, нудота, блювання, сухість у роті. Гепатобіліарні порушення: дуже рідко - холестатична жовтяниця, відхилення активності печінкових ферментів. З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко - вугровий висип, алопеція, ангіоневротичний набряк, сухість шкіри, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка, свербіж. З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко - артралгія, м'язові спазми. З боку статевих органів і молочної залози: дуже рідко - гінекомастія *. Інші: дуже рідко - підвищена стомлюваність, лихоманка. * Гінекомастія зустрічається дуже рідко і при припиненні лікування носить оборотний характер.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з 0.18% та 0.9% розчином натрію хлориду, 4% та 5% розчином декстрози, 4.2% розчином натрію гідрокарбонату. Збільшує всмоктування амоксициліну та клавуланової кислоти. Антациди та сукральфат уповільнюють абсорбцію фамотидину. Зменшує всмоктування ітраконазолу та кетоконазолу. Лікарські засоби, що пригнічують функцію кісткового мозку, збільшують ризик розвитку нейтропенії.Спосіб застосування та дозиКвамател® ;призначений тільки для внутрішньовенного введення. Квамател® рекомендований для використання у госпіталізованих пацієнтів, які не мають можливості приймати препарат внутрішньо. Квамател® може використовуватися доти, поки проведення пероральної терапії не стане можливим. Рекомендована доза становить 20 мг внутрішньовенно 2 рази на добу (кожні 12 год). При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, гіперсекреторних станах; - внутрішньовенно повільно, протягом 2 хв по 20 мг 2 рази на добу в розведеному вигляді; внутрішньовенна інфузія - повільно, протягом 15-30 хв по 20 мг 2 рази на добу. При; рефлюкс-езофагіт; початкова доза становить 20 мг 2 рази на добу внутрішньовенно повільно. При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 20 мг внутрішньовенно кожні 6 годин, далі - доза препарату залежить від обсягу секреції та клінічного стану пацієнта. При загальної анестезії для запобігання аспірації кислого шлункового вмісту; Початкова доза для внутрішньовенного введення не може перевищувати 20 мг. Для проведення внутрішньовенної ін'єкції вміст флакона слід розчинити в 5-10 мл 0.9% розчину натрію хлориду (ампула розчинника), а потім повільно ввести (протягом не менше 2 хв). При інфузії препарату слід вводити розчин протягом 15-30 хв. Розчини слід готувати перед введенням. Можна використовувати лише прозорі безбарвні розчини. Оскільки фамотидин екскретується переважно нирками, у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Якщо КК становить менше 30 мл/хв, а сироваткова концентрація креатиніну перевищує 3 мг/100 мл, добову дозу необхідно зменшити до 20 мг або збільшити інтервали між введеннями до 36-48 год. Безпека та ефективність препарату у дітей не встановлені. Корекція дози у пацієнтів похилого віку не потрібна.ПередозуванняУ пацієнтів із синдромом патологічної гіперсекреції використовувалися дози до 800 мг на добу протягом періоду понад один рік, що не супроводжувалося виникненням серйозних небажаних явищ. Лікування: ; симптоматична та підтримуюча терапія; моніторинг стану пацієнтаЗапобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії фамотидином або, якщо такої можливості немає, перед переходом на пероральне лікування необхідно унеможливити наявність злоякісного новоутворення шлунка. При печінковій недостатності Квамател® слід використовувати з обережністю в зниженій дозі. Оскільки у разі використання блокаторів гістамінових Н2-рецепторів була описана перехресна реактивність, застосування Кваматела® у пацієнтів, які мають в анамнезі гіперчутливість до інших блокаторів гістамінових Н2-рецепторів, потребує обережності. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом і роботі з технікою, оскільки під час лікування може виникати запаморочення і спостерігатися підвищена стомлюваність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Форма випуску: капс. Упаковка: банка Производитель: Кайова Корпорейшн Завод-производитель: Kyowa Corporation(Япония). .
Форма випуску таб. Упаковка: банка Производитель: Кайова Корпорейшн Завод-производитель: Kyowa Corporation(Япония). .
Склад, форма випуску та упаковкаL-карнітин тартрат, таурін, екстракт елеутерококу, нікотинамід, придоксину гідрохлорид, рибофлавін, ціанокобаламін, цукрова пудра, діоксид кремнію аморфний.ХарактеристикаКомплексний продукт, що містить амінокислоти L-карнітин та таурин, екстракт елеутерококу, вітаміни В2, В3, В6, В12.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела вітамінів: В2, В3(ніацину,РР), В6, В12, L-карнітину, таурину, джерела елеутерозидів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, підвищена нервова збудливість, безсоння, гіпертонія, порушення серцевої діяльності, виражений атеросклероз, вагітність та годування груддю, особам із порушеннями вуглеводного обміну (цукровий діабет).Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 саше-пакету (стику), 1 раз у першій половині дня, попередньо розчинивши в 1/4 склянки (50 мл) води кімнатної температури. Тривалість прийому 2-4 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 2 мл препарату міститься 112 мг гідролізату плаценти людини, вода для ін'єкцій, коректор рН (натрію гідроксид або хлористоводнева кислота). Розчин для ін'єкцій. По 2 мл у ампулах темного скла гідролітичного класу 2. Кожна ампула має пляму білого кольору, що позначає місце надламу ампули. По 10 або 50 ампул у картонну пачку з перегородками з картону з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозора рідина від світло-жовтого до коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаІмуномодулюючий та гепатопротекторний засіб. Лаєнєк виявляє імуномодулюючі властивості за рахунок здатності стимулювати гуморальний імунітет і підвищувати функціональну активність фагоцитів та природних кілерів; збільшує бактерицидну активність лейкоцитів периферичної крові, що виявляється у їх здатності знищувати захоплений збудник. Цитокіни, що входять до складу препарату, активізують метаболічну та наглядову функції клітин шкіри. Біологічно активні речовини, що знаходяться в гідролізаті, стимулюють регенерацію (проліферацію) гепатоцитів, виявляють дезінтоксикаційні властивості, знижують відкладення ліпідів і холестерину в печінкових клітинах, підвищують активність тканинного дихання, активізують обмін речовин у печінці.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії наступних захворювань: хронічний рецидивуючий герпес, атопічний дерматит середньотяжкої та тяжкої течії (у тому числі ускладнений). У вигляді монотерапії при хронічних захворюваннях печінки: стеатогепатитах (алкогольної, метаболічної та змішаної етіології).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, дитячий вік, вагітність, період лактації.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у період вагітності та грудного вигодовування протипоказане. Застосування препарату у дітей Дослідження з безпеки застосування Лаєнєка у недоношених дітей, новонароджених немовлят і неповнолітніх дітей не проводилися. Застосування у дітей не рекомендується.Побічна діяЗазначається у 3,7% хворих. Клінічно значущі небажані реакції. Можливі алергічні реакції, зокрема анафілактичний шок. Інші небажані явища Болючість у місці ін'єкції 2.56% Алергічні реакції (почервоніння, свербіж шкіри) 0.37% Онеменение у місці ін'єкції 0.37% Гінекомастія (причинно-наслідковий зв'язок із введенням препарату не встановлено) 0.37% Передозування: наразі про випадки передозування Лаєнєка не повідомлялося.Взаємодія з лікарськими засобамиПри змішуванні Лаеннека з іншими препаратами, що є сильними основами (рН вище 8.5), в результаті фармацевтичної взаємодії його активність знижується. Відомості про будь-які інші клінічно значущі взаємодії Лаєннека досі відсутні.Спосіб застосування та дозиПри хронічному рецидивному герпесі та атопічному дерматиті: внутрішньовенне краплинне введення: 10 мл (560 мг гідролізату плаценти) препарату (5 ампул) розчиняють у 250-500 мл 5% розчину декстрози або фізіологічного розчину і вводять через ліктьову 1 годин. Ін'єкції проводять 3 рази на тиждень з інтервалом 2 дні. Курс лікування – 10 ін'єкцій. При хронічних захворюваннях печінки: Стеатогепатити (алкогольної, метаболічної та змішаної етіології): внутрішньом'язово: по 2 мл на добу (112 мг гідролізату плаценти). Залежно від тяжкості захворювання частота ін'єкцій може бути збільшена до 2-3 разів (до 6 мл) на добу; внутрішньовенне краплинне введення: 10 мл (560 мг гідролізату плаценти) препарату (5 ампул) розчиняють у 250-500 мл 5% розчину декстрози або фізіологічного розчину та вводять через ліктьову вену протягом 1,5 – 2 годин. Ін'єкції проводять щоденно. Курс лікування 2-3 тижні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів, які страждають на полівалентну алергію на лікарські препарати, а також у осіб похилого віку.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: активна речовина натрію пікосульфату моногідрат (у перерахунку на 100% речовину) 7,50 мг; допоміжні речовини: сорбітол рідкий 70% некристалізований 680,0 мг, етилпарагідроксибензоат натрію 0,66 мг, хлористо-воднева кислота 35% до необхідної кількості, вода до 1 мл. 10 мл або 25 мл препарату поміщені у флакон коричневого скла, з крапельницею і кришкою з контролем першого розтину. 1 флакон разом із інструкцією із застосування поміщений у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора від безбарвного або слабо-жовтого кольору рідина.Фармакотерапевтична групаПроносний засіб.ФармакокінетикаПікосульфат натрію як гідрофільна речовина практично не всмоктується через ліпофільні мембрани клітин кишечника. Тому після вживання натрію пікосульфат порівняно швидко проходить через шлунок і тонку кишку в незмінному вигляді. Приблизно 70% прийнятої дози надходить до товстого кишечника через 3 години після прийому. У товстому кишечнику шляхом гідролізу натрію пікосульфату – під впливом кишкових мікроорганізмів утворюється ліпофільний активний метаболіт, який легко проникає через біологічні мембрани клітин, стимулюючи нейрорецептори слизової оболонки товстого кишечника. Через 12 годин після прийому препарату лише 8% від введеної дози залишається у товстому кишечнику. Протягом 72 годин 21% активного метаболіту виводиться через нирки та 72% – через кишечник.ФармакодинамікаНатрію пікосульфат – проносний засіб. Ліпофільний активний метаболіт натрію пікосульфату зв'язується з рецепторами кишкової стінки, блокує абсорбцію води та електролітів та посилює їх секрецію у просвіт кишечника, у результаті посилюється перистальтика, прискорюється просування кишкового вмісту. Проносна дія настає через 10-12 годин після прийому.Показання до застосуванняЗапори різної етіології, зумовлені гіпотонією та млявою перистальтикою товстої кишки.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до натрію пікосульфату, триарилметану, парабену та інших компонентів препарату, кишкова непрохідність, ущемлена грижа, апендицит, перитоніт, гострі запальні захворювання органів черевної порожнини, у тому числі панкреатит та гострий ентероколіт, шлунково-кишкові , нудота, блювання неясного генезу, цистит, виражена дегідратація, спастичний запор, стан після операцій на органах черевної порожнини, вагітність I триместр, період грудного вигодовування, дитячий вік молодше 4 років. З обережністю: дитячий вік старше 4 років.Вагітність та лактаціяУ ІІ та ІІІ триместрах вагітності препарат можна приймати лише у випадках, коли потенційна користь терапії для матері значно перевищує потенційний ризик для плода.Побічна діяЯк правило, при короткостроковому застосуванні натрію пикосульфат практично не чинить побічних дій. Побічні дії розвиваються при тривалому прийомі препарату. З боку травної системи: збільшення запорів, мегаколон. При підвищенні дози – коліки, діарея, кишкові спазми. Порушення водно-електролітного балансу, зневоднення, гіпонатріємія. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску. З боку нервової системи: судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтибіотики широкого спектра дії зменшують послаблюючий ефект; діуретики та глюкокортикоїди підвищують ймовірність виникнення водно-електролітного дисбалансу; можливе підвищення чутливості до серцевих глікозидів.Спосіб застосування та дозиВсередину розвести в невеликій кількості води перед сном. Дорослі та діти старше 10 років: по 12-24 краплі (5-10 мг). Діти від 4 до 10 років: по 6-12 крапель (2,5-5 мг). Залежно від ефекту дозу наступні прийоми збільшують або зменшують.ПередозуванняСимптоми: болі в животі, ішемія слизової оболонки товстої кишки, гіперальдостеронізм, сечокам'яна хвороба, ураження ниркових канальців. Лікування: промивання шлунка, корекція порушень водно-електролітного балансу, спазмолітичні засоби.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується без контролю лікаря використати більше 10 днів. При застосуванні пікосульфату натрію у високих дозах і тривалий час можуть з'явитися симптоми водно-електролітного дисбалансу, у тому числі гіпонатріємія. Не можна виключати можливості розвитку спонтанної дефекації. Якщо характер випорожнення при прийомі натрію пікосульфату не змінюється тривалий час, необхідно проконсультуватися у лікаря для з'ясування причин запорів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Натрію пікосульфат не впливає на здатність керувати автотранспортом та іншою технікою.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта
Склад, форма випуску та упаковкаВисушений сік Алое Ферокс, мальтодекстрин, желатин, діоксид титану, жовтий оксид заліза, магнію стеарат, діоксид кремнію.ХарактеристикаЛакситабс fe-rox-це концентрований висушений сік Алоє Ферокс. Сорт дикої рослини Алое Ферокс - надійний, легкий та екологічний засіб від запорів та симптомів роздратованого кишечника протягом багатьох століть. Сприяє відновленню природної роботи кишечника, має м'яку послаблюючу дію, не викликає болю, діареї, здуття та спазмів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі джерела алоїну. Для нормалізації функціонального стану кишківника.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність, годування груддю, гострі шлунково-кишкові захворювання, кишкова непрохідність, схильність до діареї, геморой.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі перед сном. Дорослим – по 1 капс. в день. Тривалість прийому - 2-3 тижні. При необхідності прийом можна повторити за місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску: капс. Упаковка: банку Виробник: Альта Хелс ТОВ Завод-виробник: National Enzyme Company(США). .