Дерматология Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 10% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 10 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 90 г. Мазь для зовнішнього застосування 10% і 20% по 25 г у банках оранжевого скла або полімерних банках. Кожну банку поміщають у пачку картонну з текстом інструкції із застосування. Банки без пачок з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиМазь темно-коричневого кольору із запахом іхтіолу.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакодинамікаМає протизапальну, місцевознеболювальну та антисептичну дію.Показання до застосуванняРожеве запалення, екзема, гнійничкове ураження шкіри, фурункульоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів мазі.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний у розчинах із йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 десь у день. За потреби використовують пов'язку.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 10% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 10 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 90 г. Мазь для зовнішнього застосування 10% та 20%. По 25 г у банках оранжевого скла; по 30 г у алюмінієвих тубах. Кожну банку або тубу разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку коробкового картону. Допускається банки або туби з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщати в групову упаковку. Упаковка для стаціонарів. По 1,5 кг у банках з кришками з поліетилентерефталату або банках з поліетилентерефталату з кришками з поліетилену; по 15 кг у мішках з поліетилену, мішки вкладаються в металеві бідони.Опис лікарської формиМазь темно-бурого кольору із своєрідним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, чинить протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes), кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів.Показання до застосуванняПика, екзема, піодермія (в т.ч. фурункульоз).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації призначення препарату показано, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе сумісний із розчинами йодистих солей, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1 – 2 рази на день. За потреби використовують пов'язку. Тривалість курсу та особливості схеми лікування (і у дітей, і у дорослих) необхідно погодити з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання мазі на слизові оболонки та в очі. Після нанесення мазі ретельно вимити руки для запобігання попаданню мазі у вічі, ніс, рот. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 20% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 20 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 80 г. Мазь для зовнішнього застосування: 10%, 20%. По 25 г у туби алюмінієві. По 5, 10, 15, 20, 25, 30 г у банки скляні типу БТС з кришками, що натягуються. Кожну тубу або банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь темно-коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, чинить протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes), кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів. При безпосередньому впливі на шкіру викликає слабке роздратування чутливих нервових закінчень, що змінюється зниженням їхньої чутливості, що призводить до виникнення рефлексів, що змінюють трофіку тканин. Викликає денатурацію білкових молекул.Показання до застосуванняЕкзема, виразки, опіки, невралгії, артрити; метрит, параметрит, сальпінгіт, простатит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ихтаммолу.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації застосування препарату можливе, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливо: реакції підвищеної чутливості до іхтаммолу.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний у розчинах із йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиМазь та крем Зовнішньо наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день, при необхідності використовують пов'язку.ПередозуванняВипадки передозування не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід дотримуватися відповідності лікарської форми, що використовується, показанням до застосування.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 20% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 20 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 80 г. Мазь для зовнішнього застосування: 10%, 20%. По 25 г у туби алюмінієві. По 5, 10, 15, 20, 25, 30 г у банки скляні типу БТС з кришками, що натягуються. Кожну тубу або банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь темно-коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, чинить протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes), кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів. При безпосередньому впливі на шкіру викликає слабке роздратування чутливих нервових закінчень, що змінюється зниженням їхньої чутливості, що призводить до виникнення рефлексів, що змінюють трофіку тканин. Викликає денатурацію білкових молекул.Показання до застосуванняЕкзема, виразки, опіки, невралгії, артрити; метрит, параметрит, сальпінгіт, простатит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ихтаммолу.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації застосування препарату можливе, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливо: реакції підвищеної чутливості до іхтаммолу.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний у розчинах із йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиМазь та крем Зовнішньо наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день, при необхідності використовують пов'язку.ПередозуванняВипадки передозування не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід дотримуватися відповідності лікарської форми, що використовується, показанням до застосування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 20% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 20 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 80 г. Мазь для зовнішнього застосування: 10%, 20%. По 25 г у туби алюмінієві. По 5, 10, 15, 20, 25, 30 г у банки скляні типу БТС з кришками, що натягуються. Кожну тубу або банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь темно-коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, чинить протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes), кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів. При безпосередньому впливі на шкіру викликає слабке роздратування чутливих нервових закінчень, що змінюється зниженням їхньої чутливості, що призводить до виникнення рефлексів, що змінюють трофіку тканин. Викликає денатурацію білкових молекул.Показання до застосуванняЕкзема, виразки, опіки, невралгії, артрити; метрит, параметрит, сальпінгіт, простатит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ихтаммолу.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації застосування препарату можливе, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливо: реакції підвищеної чутливості до іхтаммолу.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний у розчинах із йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиМазь та крем Зовнішньо наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день, при необхідності використовують пов'язку.ПередозуванняВипадки передозування не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід дотримуватися відповідності лікарської форми, що використовується, показанням до застосування.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 20% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 20 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 80 г. Мазь для зовнішнього застосування: 10%, 20%. По 25 г у туби алюмінієві. По 5, 10, 15, 20, 25, 30 г у банки скляні типу БТС з кришками, що натягуються. Кожну тубу або банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь темно-коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, чинить протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes), кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів. При безпосередньому впливі на шкіру викликає слабке роздратування чутливих нервових закінчень, що змінюється зниженням їхньої чутливості, що призводить до виникнення рефлексів, що змінюють трофіку тканин. Викликає денатурацію білкових молекул.Показання до застосуванняЕкзема, виразки, опіки, невралгії, артрити; метрит, параметрит, сальпінгіт, простатит.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ихтаммолу.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації застосування препарату можливе, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливо: реакції підвищеної чутливості до іхтаммолу.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний у розчинах із йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиМазь та крем Зовнішньо наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день, при необхідності використовують пов'язку.ПередозуванняВипадки передозування не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід дотримуватися відповідності лікарської форми, що використовується, показанням до застосування.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 20% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 20 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 80 г. Мазь для зовнішнього застосування: 10%, 20%. 25 г, 50 г у банки оранжевого скла. 30 г, 40 г в алюмінієві туби. 64 (або 49 або 36) банки по 25 г; 64 (або 49 або 36) банки по 50 г з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку з картону. Або 1 банку, тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Або 1 банку, тубу поміщають у пачку з картону, на яку нанесено повний текст інструкції із застосування.Опис лікарської формиМазь темно-коричневого кольору із запахом іхтіолу.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаЧи не вивчалася.ФармакодинамікаМає протизапальну, місцевознеболювальну та антисептичну дію. При безпосередньому впливі на шкіру викликає слабке роздратування чутливих нервових закінчень, що змінюється зниженням їхньої чутливості, що призводить до виникнення рефлексів, що змінюють трофіку тканин.Показання до застосуванняРожеве запалення, екзема, піодермія (гнійничкове ураження шкіри), фурункульоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів мазі.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації призначення препарату показано, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяПри застосуванні мазі можливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний із розчинами йодистих солей, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять на уражені ділянки шкіри 1-2 десь у день. За потреби використовують пов'язку.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання мазі на слизові оболонки та в очі. Після нанесення мазі ретельно вимити руки для запобігання попаданню мазі у вічі, ніс, рот. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Іхтіолова мазь не впливає на здатність до керування автотранспортом та виконання робіт, що вимагають підвищеної швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Діюча речовина: Іхтіол (іхтаммол) 20,0 г; Допоміжна речовина: Вазелін 80,0 г. По 5, 10, 15, 20, 25 або 30 г у банки темного скла типу БТС закупорені кришками, що натягуються з ущільнюючим елементом. На банки наклеюють етикетки з паперу етикеточним або письмовим або самоклеючі. По 25 г та 30 г у туби алюмінієві покриті лаком. Кожну банку або алюмінієву тубу разом із інструкцією з медичного застосування поміщають із пачку картону. Допускається упаковка банок або туб без пачки від 9 до 300 штук з рівною кількістю інструкцій з медичного застосування поміщають у коробки з гофрованого картону або картону для споживчої тари (Для стаціонарів). Упаковку наклеюють етикетку.Опис лікарської формиОднорідна мазь темно-коричневого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаУ зв'язку з низькою системною абсорбцією дані про фармакокінетику іхтаммолу відсутні.ФармакодинамікаПротизапальний засіб має протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes) кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів. При безпосередньому впливі на шкіру викликає слабке роздратування чутливих нервових закінчень, що змінюється зниженням їхньої чутливості, що призводить до виникнення рефлексів, що змінюють трофіку тканин. Викликає денатурацію білкових молекул.Показання до застосуванняРожеве запалення, екзема, піодермія (гнійничкове захворювання шкіри) у т.ч. фурункульоз, стаціонарна та регресуюча стадія псоріазу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до іхтаммолу або інших компонентів препарату. Дитячий вік віком до 12 років.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування застосування препарату можливе, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода чи дитини. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе сумісний із розчинами солей йоду, алкалоїдами, солями важких металів, оксидом цинку.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим та дітям з 12 років наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на день. За потреби використовують пов'язку. Тривалість курсу та особливості схеми лікування (і у дітей, і у дорослих) необхідно погодити з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського препарату.ПередозуванняВипадки передозування не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМазь призначена лише для зовнішнього застосування, не рекомендується наносити на відкриті рани. Не допускати попадання мазі на слизові оболонки та в очі. Після нанесення мазі необхідно ретельно вимити руки для запобігання попаданню мазі в очі, ніс, рот. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортом або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь 20% - 100 г: активні речовини: іхтіол – 20 г; допоміжні речовини: вазелін медичний – 80 г. Мазь для зовнішнього застосування 10% та 20%. По 25 г у банках оранжевого скла; по 30 г у алюмінієвих тубах. Кожну банку або тубу разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку коробкового картону. Допускається банки або туби з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщати в групову упаковку. Упаковка для стаціонарів. По 1,5 кг у банках з кришками з поліетилентерефталату або банках з поліетилентерефталату з кришками з поліетилену; по 15 кг у мішках з поліетилену, мішки вкладаються в металеві бідони.Опис лікарської формиМазь темно-бурого кольору із своєрідним запахом.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаАбсорбція низька.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, чинить протимікробну (бактерицидну щодо Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes), кератопластичну дію. Прискорює дозрівання фурункулів.Показання до застосуванняПика, екзема, піодермія (в т.ч. фурункульоз).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяУ період вагітності та лактації призначення препарату показано, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода.Побічна діяМожливі місцеві алергічні реакції. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе сумісний із розчинами йодистих солей, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1 – 2 рази на день. За потреби використовують пов'язку. Тривалість курсу та особливості схеми лікування (і у дітей, і у дорослих) необхідно погодити з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускати попадання мазі на слизові оболонки та в очі. Після нанесення мазі ретельно вимити руки для запобігання попаданню мазі у вічі, ніс, рот. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 г: вода, моностеарат гліцерину, цетилстеариловий спирт, цетеарет-23, цетеарет-6, гіалуронідаза іммобілізована, бензоат натрію. Туба – 30 г.  Опис лікарської формиКрем косметичний (для спеціалізованого догляду шкіри).

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: Активна речовина: людський рекомбінантний інтерферон альфа-2b 10000 МО; Допоміжні речовини: алюмінію гідроксид – 57.8 мг, полівініловий спирт – від 17.5 мг, вода очищена – до 1 г. Гель у скляному флаконі, закупореному гумовими пробками і обжатому алюмінієвими ковпачками або в алюмінієвій тубі з бушонами - 3 г.Опис лікарської формиГель для місцевого та зовнішнього застосування у вигляді однорідної маси білого або білого із сіруватим відтінком кольору; допускається розшаровування вмісту упаковки, що зникає при струшуванні.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний інтерферон альфа-2b, що входить до складу гелю, має широкий спектр противірусної активності, бактеріостатичну та протизапальну дію, а також протипухлинну та імуномодулюючу активність.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.ІнструкціяГель наносять на уражені ділянки шкіри та слизових тонким шаром.Показання до застосуванняЛікування герпетичних уражень шкіри та слизових – простого та оперізувального герпесу, рецидивуючого герпесу обличчя, геніталій, гінгівіту, герпетичного стоматиту. Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих осіб, які мали контакт із хворими на грип та ГРВІ.Протипоказання до застосуванняПротипоказаний особам, які страждають на алергічні захворювання в стадії загострення.Побічна діяПрепарат не дає побічних дій.Взаємодія з лікарськими засобамиДля лікування інфекційно-запальних та вірусних захворювань препарат можна застосовувати у складі комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами, глюкокортикоїдами, індукторами інтерферону та противірусними препаратами.Спосіб застосування та дозиПри лікуванні герпетичних уражень гель наносять 2 рази на добу з інтервалом 12 год і підсушують протягом 10-15 хв для утворення захисної плівки. Тривалість курсу лікування становить від 3 до 5 днів, до повного зникнення порушень цілісності шкірного покриву та слизових оболонок. Для профілактики грипу та ГРВІ в періоди підйому захворюваності препарат наносять на слизову оболонку носових ходів 2 рази/добу з інтервалом 12 год протягом першого та третього тижня курсу, на другому тижні роблять перерву.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: Активна речовина: людський рекомбінантний інтерферон альфа-2b 10000 МО; Допоміжні речовини: алюмінію гідроксид – 57.8 мг, полівініловий спирт – від 17.5 мг, вода очищена – до 1 г. Гель у флаконі скляному, закупореному гумовими пробками та обжатому алюмінієвими ковпачками або в алюмінієвій тубі з бушонами – 5 г.Опис лікарської формиГель для місцевого та зовнішнього застосування у вигляді однорідної маси білого або білого із сіруватим відтінком кольору; допускається розшаровування вмісту упаковки, що зникає при струшуванні.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний інтерферон альфа-2b, що входить до складу гелю, має широкий спектр противірусної активності, бактеріостатичну та протизапальну дію, а також протипухлинну та імуномодулюючу активність.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.ІнструкціяГель наносять на уражені ділянки шкіри та слизових тонким шаром.Показання до застосуванняЛікування герпетичних уражень шкіри та слизових – простого та оперізувального герпесу, рецидивуючого герпесу обличчя, геніталій, гінгівіту, герпетичного стоматиту. Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих осіб, які мали контакт із хворими на грип та ГРВІ.Протипоказання до застосуванняПротипоказаний особам, які страждають на алергічні захворювання в стадії загострення.Побічна діяПрепарат не дає побічних дій.Взаємодія з лікарськими засобамиДля лікування інфекційно-запальних та вірусних захворювань препарат можна застосовувати у складі комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами, глюкокортикоїдами, індукторами інтерферону та противірусними препаратами.Спосіб застосування та дозиПри лікуванні герпетичних уражень гель наносять 2 рази на добу з інтервалом 12 год і підсушують протягом 10-15 хв для утворення захисної плівки. Тривалість курсу лікування становить від 3 до 5 днів, до повного зникнення порушень цілісності шкірного покриву та слизових оболонок. Для профілактики грипу та ГРВІ в періоди підйому захворюваності препарат наносять на слизову оболонку носових ходів 2 рази/добу з інтервалом 12 год протягом першого та третього тижня курсу, на другому тижні роблять перерву.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини % Ітраконазолу пелет – 464 мг; З них: ітраконазол - 100 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 130,17 мг, сополімер метакрилової кислоти (еудрагіт) - 16,26 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 0,08 мг, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) цукрова крупка – 163,17 мг, сахароза (цукор) – 54,31 мг; Оболонка капсули: Титану діоксид – 1,3333 %, барвник хіноліновий жовтий – 0,9197 %, барвник сонячний захід жовтий – 0,0044 %, желатин – до 100 %. По 5, 6, 7, 10, 14 або 15 капсул у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної світлозахисної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 5, 6, 7, 10, 14 або 15 капсул у банку світлозахисного скла з трикутним віночком типу БТС, закупорену кришкою, що натягується з ущільнюючим елементом. Кожну банку або 1, 2 або 3 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули жовтого кольору № 0. Вміст капсул – сферичні пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після щільної їжі. Максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 3-4 годин після прийому внутрішньо. Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 днів. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 99,8% зв'язується із білками плазми. Накопичення препарату в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в 4 рази перевищує накопичення у плазмі крові, а його швидкість виведення залежить від регенерації епідермісу. На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через один тиждень після початку лікування та зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі та меншою мірою у поту. Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, і 3 днів після закінчення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу. Ітраконазол метаболізується печінкою з утворенням великої кількості метаболітів. Одним з таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, що визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні за допомогою ВЕРХ.Виводиться через шлунково-кишковий тракт від 3 до 18 % дози. Виведення нирками становить менше ніж 0,03% дози. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.ФармакодинамікаІтраконазол – синтетичний протигрибковий засіб широкого спектру дії, похідний триазолу. Інгібує синтез ергостерину клітинної мембрани грибів, що зумовлює протигрибковий ефект препарату. Ітраконазол активний щодо інфекцій, що викликаються дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджоподібними грибами та дріжджами (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Candida spp., включаючи C. gla. ; Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, а також іншими дріжджовими та цвілевими грибками.Показання до застосуванняДерматомікози; грибковий кератит; оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами; системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоідомікоз, бластомікоз та інші системні або тропічні мікози; кандидомікози з ураженням шкіри або слизових оболонок, у тому числі вульвовагінальний кандидоз; глибокі вісцеральні кандидози; висівковий лишай.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до препарату або його складових частин; одночасний прийом препаратів, що метаболізуються за участю ферменту CYP3A4: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозід, інгібітори редуктази ГМК-КоА, такі як симвастатин та ловастатин, тріазолам та З обережністю: дитячий вік, тяжка серцева недостатність, захворювання печінки (зокрема, що супроводжуються печінковою недостатністю), хронічна ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяВагітним жінкам Ірунін® слід призначати лише у випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Оскільки невелика кількість ітраконазолу виділяється з материнським молоком, у період лікування необхідно відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, нудота, біль у животі та запор, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит, анорексія. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Іруніна розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадок гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку центральної нервової системи: біль голови, стомлюваність, запаморочення, периферична нейропатія. З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність та набряк легень. З боку інших органів та систем: порушення менструального циклу, алергічні реакції (такі як свербіж, висипання, кропив'янка та ангіоневротичний набряк), синдром Стівенса-Джонсона, алопеція, гіпокаліємія, набряки, забарвлення сечі у темний колір, гіперкреатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, які є потужними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Оскільки ітраконазол переважно метаболізується ферментом CYP3A4, потужні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір, кларитроміцин і еритроміцин. 2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, тріазолам та пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі, як симвастатин та ловастатин; блокатори кальцієвих каналів можуть надавати негативний інотропний ефект, який може посилювати той самий ефект, що проявляється ітраконазолом. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно бути обережними, оскільки метаболізм блокаторів кальцієвих каналів може бути знижений. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентрацією в плазмі та дією побічними ефектами У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати: пероральні антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди Барвінка рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів, такі як верапаміл; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизол, рифабутин, метилпреднізолон, ебастин, ребоксетин. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадйолу та норетистерону. 3. Вплив зв'язування білків. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність конкуренції між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфадимидин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Показання Доза Тривалість Вульвовагінальний кандидоз 200 мг 2 рази на добу або 200 мг 1 раз на добу 1 день 3 дні Висівкоподібний лишай 200 мг 1 раз на добу 7 днів Дерматомікози гладкої шкіри 200 мг 1 раз на добу 100 мг 1 раз на добу 7 днів 15 днів Грибковий кератит 200 мг 1 раз на добу 21 день Ураження висококератинізованих областей шкірного покриву, таких як кисті рук і стоп, вимагають додаткового лікування протягом 15 днів по 100 мг на добу. Оральний кандидоз 100 мг 1 раз на добу 15 днів Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або з пересадженими органами. Отже, може знадобитися дворазове збільшення дози. Оніхомікоз Пульс-терапія (див. таблицю) Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі по 2 капсули Іруніна® двічі на добу (по 200 мг двічі на добу) протягом одного тижня. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси (див. таблицю). Проміжок між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні. Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів. Локалізація оніхомікозів 1-а тиж. 2-га тиж. 3-я тиж. 4-а тиж. 5-а тиж. 6-а тиж. 7-а тиж. 8-а тиж. 9-а тиж. Ураження нігтьових пластинок стоп з ураженням або без ураження нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® 2-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® 3-й курс Поразка нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® АБО Безперервне лікування: По дві капсули на день (по 200 мг один раз на добу) протягом 3 місяців. Виведення Іруніна зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж з плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при захворюваннях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування захворювань нігтів. Системні мікози (рекомендовані дозування варіюють залежно від виду інфекції) Показання Доза Середня тривалість Зауваження Аспергільоз 200 мг 1 раз на добу 2-5 місяців Збільшити дозу до 200 мг 2 рази на добу у разі інвазивного або дисемінованого захворювання Кандідоз 100-200 мг 1 раз на добу від 3 тижнів до 7 місяців Криптококоз (крім менінгіту) 200 мг 1 раз на добу від 2-х місяців до 1 року Підтримуюча терапія (випадки менінгіту) 200 мг 1 раз на добу Криптококовий менінгіт 200 мг двічі на добу Гістоплазмоз від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 8 місяців Споротригосп 100 мг 1 раз на добу 3 місяці Паракокцидіоїдомікоз 100 мг 1 раз на добу 6 місяців Хромомікоз 100-200 мг 1 раз на добу 6 місяців Бластомікоз від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 6 місяців ПередозуванняДані відсутні. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля, симптоматичне лікування. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ірунін®, необхідно використовувати адекватні заходи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. При дослідженні внутрішньовенної лікарської форми препарату Ітраконазол відзначалося минуще безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, що нормалізувалося до наступної інфузії препарату. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Іруніна. Ірунін не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватися обережності. У пацієнтів з нирковою недостатністю біодоступність ітраконазолу може бути знижена, що може вимагати корекції дози. При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується використовувати їх не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Іруніна®. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим Н2-гістамінблокатори або інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Іруніна з кислими напоями. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Іруніна розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. Це відбувалося з пацієнтами, у яких вже були захворювання печінки, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у хворих, які отримують терапію ітраконазолом. Лікування слід припинити у разі виникнення нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом Іруніна®. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Ірунін у капсулах слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперчутливістю до інших азол. У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтропенією) може знадобитися збільшення дози Іруніна. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не спостерігалося.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини % Ітраконазолу пелет – 464 мг; З них: ітраконазол - 100 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 130,17 мг, сополімер метакрилової кислоти (еудрагіт) - 16,26 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 0,08 мг, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) цукрова крупка – 163,17 мг, сахароза (цукор) – 54,31 мг; Оболонка капсули: Титану діоксид – 1,3333 %, барвник хіноліновий жовтий – 0,9197 %, барвник сонячний захід жовтий – 0,0044 %, желатин – до 100 %. По 5, 6, 7, 10, 14 або 15 капсул у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної світлозахисної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 5, 6, 7, 10, 14 або 15 капсул у банку світлозахисного скла з трикутним віночком типу БТС, закупорену кришкою, що натягується з ущільнюючим елементом. Кожну банку або 1, 2 або 3 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули жовтого кольору № 0. Вміст капсул – сферичні пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після щільної їжі. Максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 3-4 годин після прийому внутрішньо. Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 днів. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 99,8% зв'язується із білками плазми. Накопичення препарату в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в 4 рази перевищує накопичення у плазмі крові, а його швидкість виведення залежить від регенерації епідермісу. На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через один тиждень після початку лікування та зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі та меншою мірою у поту. Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, і 3 днів після закінчення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу. Ітраконазол метаболізується печінкою з утворенням великої кількості метаболітів. Одним з таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, що визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні за допомогою ВЕРХ.Виводиться через шлунково-кишковий тракт від 3 до 18 % дози. Виведення нирками становить менше ніж 0,03% дози. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.ФармакодинамікаІтраконазол – синтетичний протигрибковий засіб широкого спектру дії, похідний триазолу. Інгібує синтез ергостерину клітинної мембрани грибів, що зумовлює протигрибковий ефект препарату. Ітраконазол активний щодо інфекцій, що викликаються дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджоподібними грибами та дріжджами (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Candida spp., включаючи C. gla. ; Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, а також іншими дріжджовими та цвілевими грибками.Показання до застосуванняДерматомікози; грибковий кератит; оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами; системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоідомікоз, бластомікоз та інші системні або тропічні мікози; кандидомікози з ураженням шкіри або слизових оболонок, у тому числі вульвовагінальний кандидоз; глибокі вісцеральні кандидози; висівковий лишай.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до препарату або його складових частин; одночасний прийом препаратів, що метаболізуються за участю ферменту CYP3A4: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозід, інгібітори редуктази ГМК-КоА, такі як симвастатин та ловастатин, тріазолам та З обережністю: дитячий вік, тяжка серцева недостатність, захворювання печінки (зокрема, що супроводжуються печінковою недостатністю), хронічна ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяВагітним жінкам Ірунін® слід призначати лише у випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Оскільки невелика кількість ітраконазолу виділяється з материнським молоком, у період лікування необхідно відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, нудота, біль у животі та запор, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит, анорексія. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Іруніна розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадок гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку центральної нервової системи: біль голови, стомлюваність, запаморочення, периферична нейропатія. З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність та набряк легень. З боку інших органів та систем: порушення менструального циклу, алергічні реакції (такі як свербіж, висипання, кропив'янка та ангіоневротичний набряк), синдром Стівенса-Джонсона, алопеція, гіпокаліємія, набряки, забарвлення сечі у темний колір, гіперкреатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, які є потужними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Оскільки ітраконазол переважно метаболізується ферментом CYP3A4, потужні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір, кларитроміцин і еритроміцин. 2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, тріазолам та пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі, як симвастатин та ловастатин; блокатори кальцієвих каналів можуть надавати негативний інотропний ефект, який може посилювати той самий ефект, що проявляється ітраконазолом. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно бути обережними, оскільки метаболізм блокаторів кальцієвих каналів може бути знижений. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентрацією в плазмі та дією побічними ефектами У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати: пероральні антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди Барвінка рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів, такі як верапаміл; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизол, рифабутин, метилпреднізолон, ебастин, ребоксетин. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадйолу та норетистерону. 3. Вплив зв'язування білків. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність конкуренції між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфадимидин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Показання Доза Тривалість Вульвовагінальний кандидоз 200 мг 2 рази на добу або 200 мг 1 раз на добу 1 день 3 дні Висівкоподібний лишай 200 мг 1 раз на добу 7 днів Дерматомікози гладкої шкіри 200 мг 1 раз на добу 100 мг 1 раз на добу 7 днів 15 днів Грибковий кератит 200 мг 1 раз на добу 21 день Ураження висококератинізованих областей шкірного покриву, таких як кисті рук і стоп, вимагають додаткового лікування протягом 15 днів по 100 мг на добу. Оральний кандидоз 100 мг 1 раз на добу 15 днів Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або з пересадженими органами. Отже, може знадобитися дворазове збільшення дози. Оніхомікоз Пульс-терапія (див. таблицю) Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі по 2 капсули Іруніна® двічі на добу (по 200 мг двічі на добу) протягом одного тижня. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси (див. таблицю). Проміжок між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні. Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів. Локалізація оніхомікозів 1-а тиж. 2-га тиж. 3-я тиж. 4-а тиж. 5-а тиж. 6-а тиж. 7-а тиж. 8-а тиж. 9-а тиж. Ураження нігтьових пластинок стоп з ураженням або без ураження нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® 2-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® 3-й курс Поразка нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® АБО Безперервне лікування: По дві капсули на день (по 200 мг один раз на добу) протягом 3 місяців. Виведення Іруніна зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж з плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при захворюваннях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування захворювань нігтів. Системні мікози (рекомендовані дозування варіюють залежно від виду інфекції) Показання Доза Середня тривалість Зауваження Аспергільоз 200 мг 1 раз на добу 2-5 місяців Збільшити дозу до 200 мг 2 рази на добу у разі інвазивного або дисемінованого захворювання Кандідоз 100-200 мг 1 раз на добу від 3 тижнів до 7 місяців Криптококоз (крім менінгіту) 200 мг 1 раз на добу від 2-х місяців до 1 року Підтримуюча терапія (випадки менінгіту) 200 мг 1 раз на добу Криптококовий менінгіт 200 мг двічі на добу Гістоплазмоз від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 8 місяців Споротригосп 100 мг 1 раз на добу 3 місяці Паракокцидіоїдомікоз 100 мг 1 раз на добу 6 місяців Хромомікоз 100-200 мг 1 раз на добу 6 місяців Бластомікоз від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 6 місяців ПередозуванняДані відсутні. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля, симптоматичне лікування. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ірунін®, необхідно використовувати адекватні заходи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. При дослідженні внутрішньовенної лікарської форми препарату Ітраконазол відзначалося минуще безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, що нормалізувалося до наступної інфузії препарату. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Іруніна. Ірунін не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватися обережності. У пацієнтів з нирковою недостатністю біодоступність ітраконазолу може бути знижена, що може вимагати корекції дози. При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується використовувати їх не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Іруніна®. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим Н2-гістамінблокатори або інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Іруніна з кислими напоями. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Іруніна розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. Це відбувалося з пацієнтами, у яких вже були захворювання печінки, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у хворих, які отримують терапію ітраконазолом. Лікування слід припинити у разі виникнення нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом Іруніна®. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Ірунін у капсулах слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперчутливістю до інших азол. У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтропенією) може знадобитися збільшення дози Іруніна. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не спостерігалося.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 100 мг Фасування: N15 Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Ратіофарм Завод-виробник: Русан Фарма Лтд (Індія/Росія) Действующее вещество: Итраконазол. .

Дозування: 100 мг Фасовка: N14 Форма выпуска: капс. Упаковка: блистер Действующее вещество: Итраконазол. .

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: ітраконазол (у мікропелети) 100 мг. Склад корпусу капсули: желатин – до 100%. Склад кришечки капсули: барвник індигокармін – 0.0471%, титану діоксид – 1%, желатин – до 100%. 14 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули №0, корпус – прозорий, натурального кольору желатину, кришечка – непрозора синя; вміст капсул - білі або майже білі сферичні пелети.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб, похідний триазолу. Механізм дії пов'язаний із здатністю інгібувати цитохром P450-залежні ферменти чутливих грибів, що призводить до порушення синтезу ергостеролу клітинної стінки гриба. Має більш широкий спектр протигрибкової дії, ніж кетоконазол. Активний щодо Aspergillus spp., Blastomyces dermatitidis, Candida, Coccidioides immitis, Cryptococcus neoformans, Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton, Histoplasma capsulatum, Malassezia furfur, Paracoccidioides brasiliensis, SporothrixФармакокінетикаТерапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після закінчення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол визначається в кератині нігтів через тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після закінчення 3-місячного курсу терапії.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.Показання до застосуванняВульвовагінальний кандидоз, мікози шкіри, порожнини рота, очей, оніхомікоз, спричинений дерматофітами та/або дріжджами, системні мікози (включаючи системний аспергільоз, кандидоз, криптококоз, гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз, мікози, мікози, мікози та ін).Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом внутрішньо терфенадину, астемізолу, мізоластину, цизаприду, дофетиліду, хінідину, пімозиду, симвастатину, ловастатину, мідазоламу або тріазоламу; підвищена чутливість до ітраконазолу.Вагітність та лактаціяПри вагітності ітраконазол застосовують лише за системних мікоз, коли очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода. Жінкам дітородного віку під час застосування ітраконазолу рекомендується використовувати контрацептивні засоби. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. В експериментальних дослідженнях встановлено, що ітраконазол має ембріотоксичну дію та викликає аномалії розвитку плода. Застосування у дітей В даний час недостатньо даних щодо застосування ітраконазолу у дітей.Побічна діяЗ боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, запор, підвищення активності ферментів печінки, холестатична жовтяниця; в окремих випадках – гепатит. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення; в окремих випадках – периферична невропатія. З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – набряки, застійна серцева недостатність та набряк легенів. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. Інші: при тривалому застосуванні – дисменорея, випадання волосся, гіпокаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗасоби, що викликають індукцію ферментів печінки (рифампіцин, фенітоїн), можуть зменшувати концентрацію ітраконазолу у плазмі. При одночасному застосуванні з препаратами, які зменшують кислотність шлункового соку (в т.ч. м-холіноблокатори, антацидні засоби, блокатори гістамінових H2-рецепторів), можливе зменшення всмоктування ітраконазолу. При одночасному застосуванні з препаратами, метаболізм яких здійснюється за участю ізоферментів CYP3A, можливе збільшення інтенсивності та/або тривалості їх ефектів. До таких препаратів відносяться терфенадин, астемізол, цизаприд, мідазолам, триазолам (для прийому внутрішньо), непрямі антикоагулянти, циклоспорин, дигоксин, блокатори кальцієвих каналів, хінідин, вінкрістин.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 100 мг 1 раз на добу або по 200 мг 1-2 рази на добу, тривалість лікування залежить від етіології захворювання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати у пацієнтів із симптомами шлуночкової дисфункції та вказівками в анамнезі на застійну серцеву недостатність. Не слід застосовувати ітраконазол у пацієнтів із захворюваннями печінки. Однак у випадках крайньої необхідності при цирозі печінки та/або порушенні функції нирок лікування ітраконазолом проводять під контролем його рівня у плазмі та з відповідною корекцією дози. У разі підвищення активності трансаміназ печінки ітраконазол застосовують у випадках, коли очікувана користь терапії перевищує можливий ризик ураження печінки. У разі застосування ітраконазолу понад 1 місяць необхідний контроль функції печінки. При розвитку на фоні лікування симптомів серцевої недостатності, порушень функції печінки, периферичної невропатії слід відмінити ітраконазол. З обережністю застосовують ітраконазол при підвищеній чутливості до інших похідних азолу. Використання у педіатрії В даний час недостатньо даних щодо застосування ітраконазолу у дітей.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс.: ітраконазол (у мікропелетах) 100 мг. 4 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаСинтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії. Похідне тріазол. Пригнічує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів. Активний щодо дермагофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum) дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida parapsilosis), цвілевих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Penicillium marneffei, Pseudallescheria boydii, Histoplasma spp., Coccidioix Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis), Stalassezia spp. Деякі штами можуть бути стійкі: Candida glabrata, Candida krusei, Candida tropicalis, Absidia spp., Fusarium spp., Mucor spp., Rhizomucor spp., Rhizopus spp., Scedosporium proliferans, Scopulariopsis spp. Ефективність лікування оцінюється через 2-4 тижні після припинення терапії (при мікозах), через 6-9 місяців – при оніхомікозах (у міру зміни нігтів).ФармакокінетикаВсмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) досить повно. Прийом ітраконазолу в капсулах відразу після їди збільшує біодоступність. Прийом його у вигляді розчину натще призводить до більш високої швидкості досягнення Cmax і більшої величини концентрації рівноважної фази (Css) у порівнянні з прийомом після їжі (на 25%). Час досягнення Cmax; при прийомі капсул - близько 3-4 год. Css при прийомі 100 мг препарату 1 раз на добу – 0.4 мкг/мл; при прийомі 200 мг 1 раз на добу -1.1 мкг/мл, 200 мг 2 рази на добу - 2 мкг/мл. Час досягнення Cmax ;при прийомі розчину - близько 2 годин при прийомі натще і 5 годин - після їди. Час настання Css у плазмі при тривалому застосуванні – 1-2 тижні. Зв'язок із білками плазми – 99.8%. Добре проникає в тканини та органи (в т.ч. у слизову оболонку піхви), міститься в секреті сальних та потових залоз. Концентрація ітраконазолу у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах у 2-3 рази перевищує його концентрацію у плазмі; у тканинах, що містять кератин, – у 4 рази. Терапевтична концентрація ітраконазолу у шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу лікування. Низькі концентрації визначаються в сальних та потових залозах шкіри. Метаболізується у печінці з утворенням активних метаболітів, у т. ч. гідроксиітраконазолу. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. Виведення з плазми - двофазне: нирками протягом 1 тижня (35% у вигляді метаболітів, 0.03% - у незміненому вигляді) та через кишечник (3-18% у незміненому вигляді). T1/2; - 1-1.5 дня. Не видаляється під час проведення діалізу.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.Показання до застосуванняВульвовагінальний кандидоз; дерматомікоз, різнобарвний лишай, кандидоз слизової оболонки ротової порожнини, кератомнкоз; оніхомікоз, викликаний дерматофітами або дріжджоподібними грибами; системні мікози - системний аспергільоз або кандидоз, криптококоз (в т.ч. криптококовий менінгіт) у імунокомпромітованих осіб та криптококоз центральної нервової системи незалежно від імунного статусу при неефективності терапії 1-ї лінії; гістоплазмоз, бластомікоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз; інші системні і тропічні мікози, що рідко зустрічаються.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, хронічна серцева недостатність, зокрема. в анамнезі (крім терапії життєзагрозливих станів); одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, що подовжують інтервал QT(астемізол, беприділ, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозід, хінідин, сертнідол, терфенадин); інгібітори ГМГ-КоА редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвестатин); одночасний пероральний прийом триазоламу та мідазоламу, алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилерготамін), нісолдипіну, елетриптану; вагітність; період лактації. З обережністю. Ниркова та печінкова недостатність, периферична нейропатія, фактори ризику: хронічна серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, ураження серцевих клапанів, тяжкі захворювання легень, у т.ч. хронічна обструктивна хвороба легень, стани, що супроводжуються набряковим синдромом), порушення слуху, одночасний прийом блокаторів повільних кальцієвих каналів, дитячий та літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності та в період лактації. Застосування у дітей З обережністю: дитячий вік. Дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі. З боку гепато-біліарної системи: оборотне підвищення «печінкових» ферментів, гепатит, у дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося важке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, периферична нейропатія. З боку імунної системи: ; анафілактичні, анафіпактоїдні та алергічні реакції. З боку шкірних покривів: в дуже рідкісних випадках - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, світлочутливість. Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, хронічна серцева недостатність і набряк легень.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язано з розчинністю оболонок капсул. 2. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Ітраконазол переважно метаболізується ізоферментом CYP3A4. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном, що є потужними індукторами ізоферменту CYP3A4. Дослідженням було встановлено, що у цих випадках бнодоступність ітраконазолу та пірокснітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами мікросомальних ферментів печінки, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. 3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ізоферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу у плазмі знижуються поступово залежно від дози та тривалості. Це необхідно брати до уваги під час обговорення мігруючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби. Прикладами таких ліків є: Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левацетилметадол, сертиндол - спільне застосування даних лікарських засобів з ітраконазолом може викликати підвищення концентрації цих речовин у плазмі та збільшувати ризик подовження інтервалу QT і в рідких випадках. des pointes); інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі, як симвастатин і ловастатин; мідазолам для прийому внутрішньо та триазолам; алкалоїди ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин; блокатори «повільних» кальцієвих каналів - на додаток до можливої ​​фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ізоферменту CYP3A4, блокатори «повільних» кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, що посилюється при одночасному прийомі з ітраконазолом. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. ;У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати. непрямі антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; метаболізовані ізоферментом CYP3A4 блокатори «повільних» кальцієвих каналів, такі як верапаміл та похідні дигідропіридину; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин); деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі, як аторвастатин; деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон алфентаніл, алпразолам, бротшолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизолірамнд, елетрнптан, галофатрин, репаглінід. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону. 4. Вплив зв'язок білками плазми. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Одразу після їди. Капсули ковтають повністю. Виведення препарату ітраконазол зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій. Тривалість лікування може бути скоригована залежно від клінічної картини лікування: при вульвовагінальному кандидозі – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів; при дерматомікозах - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів; ураження висококератинізованих ділянок шкіри (дерматофітія стоп та кистей) -200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів; при висівковому лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів; при кандидозі слизової оболонки ротової порожнини - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у імунокомпромітованих осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватися, що іноді вимагає подвоєння дози); при кератомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді); при оніхомікозі - 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців або 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня на курс; при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні. При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні; елімінація ітраконазолу зі шкіри та нігтів повільна; оптимальна клінічна відповідь при дерматомікозах досягається через 2-4 місяці після завершення лікування, при оніхомікозах - 6-9 місяців; при системному аспергільозі - 200 мг на добу протягом 2-5 місяців; при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному кандидозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців, при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному криптококкозі без ознак менінгіту – 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців. При криптококовому менінгіті – 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців; лікування гістоплазмозу починають з 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців; при бластомікозі – 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців; при споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців; при паракокцидіоїдозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; при хромомікозі -100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід застосовувати підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ітраконазол, необхідно використовувати надійні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. При одночасному прийомі ітраконазолу і блокаторів кальцієвих каналів, які можуть мати той самий ефект, необхідно бути обережними. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Ітраконазолу. Ітраконазол не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення хронічної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серце,таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити.при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити.при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити. При зниженій кислотності шлунка при цьому стані абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, алюмінію гідроксид), рекомендується їх використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ітраконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим блокатори Н1; гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи, рекомендується приймати капсули Ітраконазолу з напоями, що містять колу. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відзначалося у пацієнтів, які вже мали захворювання печінки, у пацієнтів, з іншими тяжкими захворюваннями, які отримували терапію ітраконазолом за системними показаннями, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичокську дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом.Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексину, нудоти, блювання, слабкості, болю в животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів. Порушення функції печінки: ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Порушення функції нирок: Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Пацієнти з імунодефіцитом: біодоступність ітраконазала при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації. Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик Ітраконазол у вигляді капсул не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів. Хворі на СНІД. Лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального), у яких існує ризик рецидиву. Клінічні дані щодо застосування капсул Ітраконазол у педіатричній практиці обмежені. Капсули Ітраконазол не слід призначати дітям, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Ітраконазолу. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою. Ітраконазол може спричинити запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та іншою технікою, яка потребує підвищеної уваги під час роботи.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс. Активна речовина: пелет ітраконазолу (22%) 455 мг у перерахунку на ітраконазол 100 мг; склад корпусу капсули: желатин – до 100%; склад кришечки капсули: барвник індигокармін – 0.0471%, титану діоксид – 1%, желатин – до 100%. 15 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або банки полімерні для лікарських засобів. По 5 капсул в контурне осередкове пакування (3) з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. Одну банку або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКапсули, корпус – прозорий, натурального кольору желатину, кришечка – непрозора синя; вміст капсул - білі або майже білі сферичні пелети.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб, похідний триазолу. Механізм дії пов'язаний із здатністю інгібувати цитохром P450-залежні ферменти чутливих грибів, що призводить до порушення синтезу ергостеролу клітинної стінки гриба. Має більш широкий спектр протигрибкової дії, ніж кетоконазол. Активний щодо Aspergillus spp., Blastomyces dermatitidis, Candida, Coccidioides immitis, Cryptococcus neoformans, Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton, Histoplasma capsulatum, Malassezia furfur, Paracoccidioides brasiliensis, SporothrixДія на організмМає ширший спектр протигрибкової дії.ФармакокінетикаВнаслідок нелінійної фармакокінетики ітраконазол накопичується у плазмі при багаторазовому прийомі. Рівноважна концентрація ітраконазолу, як правило, досягається протягом приблизно 15 днів, при цьому значення максимальної концентрації ітраконазолу та AUC (площа під кривою "концентрація-час") при багаторазовому прийомі в 4-7 разів вище, ніж при одноразовому прийомі. Максимальна рівноважна концентрація ітраконазолу у плазмі становить близько 2 мкг/мл при застосуванні 200 мг ітраконазолу 1 раз на день. Кінцевий період напіввиведення зазвичай становить 16-28 годин при одноразовому прийомі та 34-42 години при багаторазовому прийомі. Концентрація ітраконазолу в плазмі знижується до практично невизначеного значення протягом 7-14 днів, після припинення терапії в залежності від призначеної дози та тривалості лікування. Абсорбція. Після внутрішнього застосування ітраконазол швидко абсорбується. Максимальні концентрації незміненого ітраконазолу у плазмі досягаються протягом 2-5 годин після перорального прийому. Абсолютна біодоступність ітраконазол становить близько 55%. При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається прийомом капсул відразу після їди. Розподіл. Ітраконазол на 99,8% зв'язується з білками плазми, в основному з альбуміном (гідроксиітраконазол зв'язується з альбуміном на 99,6%). Також відзначено спорідненість до ліпідів. У незв'язаному вигляді у плазмі залишається лише 0,2% ітраконазолу. Здається обсяг розподілу > 700 л, що свідчить про його значний розподіл у тканинах. Концентрації у легенях, нирках, кістках, шлунку, селезінці та м'язах, у 2-3 рази вище, ніж відповідні концентрації у плазмі, при цьому концентрація ітраконазолу у тканинах, що містять кератин, особливо у шкірі, приблизно у 4 рази перевищує концентрацію у плазмі. Концентрація у спинномозковій рідині значно нижча, ніж у плазмі крові, проте була продемонстрована ефективність ітраконазолу проти збудників інфекцій, присутніх у цереброспінальній рідині. Метаболізм. CYP3A4 є основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі ітраконазолу. Ітраконазол піддається активному метаболізму в печінці з утворенням множини метаболітів. Основним метаболітом є гідроксиітраконазол, який in vitro має протигрибкову активність, порівнянну з ітраконазолом. Концентрації гідроксиітраконазолу у плазмі приблизно в 2 рази перевищують концентрацію ітраконазолу. Екскреція. Приблизно 35% ітраконазолу виводиться у вигляді неактивних метаболітів нирками протягом одного тижня та близько 54% ​​кишківником. Оскільки перерозподіл ітраконазолу з тканин, що містять кератин, є незначним, виведення ітраконазолу із цих тканин пов'язане з регенерацією епідермісу. На відміну від плазми крові, концентрація ітраконазолу до шкіри зберігається протягом від 2 до 4 тижнів після припинення 4-тижневого лікування, а концентрація в кератині нігтя, де ітраконазол може бути виявлений вже через 1 тиждень після початку лікування, зберігається принаймні протягом шести місяців після закінчення 3-місячного курсу лікування. Порушення функції печінки. Ітраконазол переважно метаболізується у печінці. У пацієнтів з цирозом печінки при одноразовому прийомі 100 мг ітраконазолу середня максимальна концентрація ітраконазолу в плазмі була значно нижчою, ніж у здорових добровольців. Дані про тривале застосування ітраконазолу у пацієнтів із цирозом печінки відсутні. Порушення функції нирок. Дані про пероральне застосування ітраконазолу для лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок обмежені. Проведення діалізу не впливає на період напіввиведення або кліренс ітраконазолу або гідроксиітраконазолу.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.ІнструкціяВсередину запиваючи водою.Показання до застосуванняВульвовагінальний кандидоз, мікози шкіри, порожнини рота, очей, оніхомікоз, спричинений дерматофітами та/або дріжджами, системні мікози (включаючи системний аспергільоз, кандидоз, криптококоз, гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз, мікози, мікози, мікози та ін).Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом внутрішньо терфенадину, астемізолу, мізоластину, цизаприду, дофетиліду, хінідину, пімозиду, симвастатину, ловастатину, мідазоламу або тріазоламу; підвищена чутливість до ітраконазолу. З обережністю застосовують ітраконазол при підвищеній чутливості до інших похідних азолу.Вагітність та лактаціяПри вагітності ітраконазол застосовують лише за системних мікоз, коли очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода. Жінкам дітородного віку під час застосування ітраконазолу рекомендується використовувати контрацептивні засоби. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. В експериментальних дослідженнях встановлено, що ітраконазол має ембріотоксичну дію та викликає аномалії розвитку плода. В даний час недостатньо даних щодо застосування ітраконазолу у дітей.Побічна діяЗ боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, запор, підвищення активності ферментів печінки, холестатична жовтяниця; в окремих випадках – гепатит. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення; в окремих випадках – периферична невропатія. З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – набряки, застійна серцева недостатність та набряк легенів. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. Інші: при тривалому застосуванні – дисменорея, випадання волосся, гіпокаліємія.Взаємодія з лікарськими засобамиІтраконазол переважно метаболізується ізоферментом CYP3A4. Інші лікарські препарати, що також метаболізуються за участю даного ізоферменту або змінюють його активність, можуть впливати на фармакокінетику ітраконазолу. Подібним чином, ітраконазол може впливати на фармакокінетику лікарських засобів, що також метаболізуються за участю даного ізоферменту. Ітраконазол відноситься до сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну. При одночасному застосуванні ітраконазолу з іншими лікарськими засобами рекомендується ознайомитися з інструкцією щодо застосування для з'ясування способу метаболізму препарату та вирішення питання необхідності зміни його дози. Лікарські препарати, які можуть знижувати концентрацію ітраконазолу у плазмі крові. Лікарські препарати, що знижують кислотність шлункового соку (наприклад, антацидні засоби, такі як гідроксид алюмінію або засоби, що пригнічують секрецію соляної кислоти, такі як антагоністи Н2-гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи), порушують всмоктування ітраконазолу. Дані лікарські препарати рекомендується застосовувати з обережністю у поєднанні з препаратом Ітраконазол. Ітраконазол рекомендується приймати разом із напоями, що містять колу, при сумісному застосуванні лікарських засобів, що знижують кислотність шлункового соку. Рекомендується приймати лікарські препарати, що нейтралізують соляну кислоту (наприклад, гідроксид алюмінію), мінімум за 1 годину або через 2 години після прийому препарату Ітраконазол. При сумісному прийомі лікарських засобів рекомендується контролювати протигрибкову активність ітраконазолу та збільшувати дозу препарату у разі необхідності. Спільне застосування ітраконазолу з сильними індукторами ізоферменту CYP3A4 може сприяти зниженню біодоступності ітраконазолу та гідроксиітраконазолу настільки, що значною мірою знижуватиметься ефективність лікарського засобу. Антибактеріальні засоби: ізоніазид, рифабутин, рифампіцин. Протисудомні препарати: карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн. Противірусні препарати: ефавіренз, невірапін. Таким чином, застосування сильних індукторів ізоферменту CYP3A4 разом із ітраконазолом не рекомендується. Рекомендується уникати застосування цих лікарських засобів протягом двох тижнів до початку прийому ітраконазолу та під час лікування препаратом, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик, пов'язаний із зниженням ефективності ітраконазолу. При сумісному прийомі лікарських засобів рекомендується контролювати протигрибкову активність ітраконазолу та збільшувати дозу препарату у разі необхідності. Лікарські препарати, які можуть спричинити збільшення концентрації ітраконазолу у плазмі крові. Застосування сильних індукторів ізоферменту CYP3A4 одночасно з ітраконазолом може спричинити збільшення біодоступності ітраконазолу. Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4: Антибактеріальні препарати: ципрофлоксацин, кларитроміцин, еритроміцин. Противірусні засоби: дарунавір у комбінації з ритонавіром, фосампренавір у комбінації з ритонавіром, індинавір, ритонавір. Дані лікарські препарати рекомендується застосовувати з обережністю разом із ітраконазолом. Рекомендується ретельно контролювати стан пацієнтів, які приймають ітраконазол разом із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, для своєчасного виявлення симптомів та ознак посилення або пролонгації фармакологічних ефектів ітраконазолу, при необхідності можливе зниження дози ітраконазолу. Лікарські засоби, концентрація яких у плазмі може збільшуватися при спільному застосуванні з ітраконазолом. Ітраконазол та його основний метаболіт гідроксиітраконазол можуть порушувати метаболізм лікарських препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 та перешкоджати транспортуванню препаратів під дією Р-глікопротеїну. Це може призвести до збільшення плазмової концентрації даних лікарських засобів та/або їх активних метаболітів при сумісному прийомі з ітраконазолом. Підвищення плазмової концентрації може спричинити посилення або пролонгацію як терапевтичних, так і небажаних ефектів цих лікарських засобів. Прийом спільно з ітраконазолом лікарських засобів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 і здатних подовжувати інтервал QT на електрокардіограмі, може бути протипоказаний, так як це може призвести до розвитку шлуночкових тахіаритмій, включаючи аритмію типу "пірует",яка є потенційно небезпечним для життя станом. Після припинення лікування плазмова концентрація ітраконазолу знижується до практично невизначеної протягом від 7 до 14 днів, залежно від дози препарату та тривалості лікування. Погрозливі для життя аритмії серця та/або раптова смерть відзначалися у пацієнтів при одночасному застосуванні метадону. У пацієнтів з цирозом печінки або тих, хто одночасно приймає інгібітори ферменту CYP3A4, зниження концентрації препарату може бути навіть повільнішим. Це особливо важливо під час початку терапії з використанням лікарських препаратів, на метаболізм яких впливає ітраконазол.залежно від дози препарату та тривалості лікування. Погрозливі для життя аритмії серця та/або раптова смерть відзначалися у пацієнтів при одночасному застосуванні метадону. У пацієнтів з цирозом печінки або тих, хто одночасно приймає інгібітори ферменту CYP3A4, зниження концентрації препарату може бути навіть повільнішим. Це особливо важливо під час початку терапії з використанням лікарських препаратів, на метаболізм яких впливає ітраконазол.залежно від дози препарату та тривалості лікування. Погрозливі для життя аритмії серця та/або раптова смерть відзначалися у пацієнтів при одночасному застосуванні метадону. У пацієнтів з цирозом печінки або тих, хто одночасно приймає інгібітори ферменту CYP3A4, зниження концентрації препарату може бути навіть повільнішим. Це особливо важливо під час початку терапії з використанням лікарських препаратів, на метаболізм яких впливає ітраконазол.на метаболізм яких впливає ітраконазол.на метаболізм яких впливає ітраконазол. Препарати, плазмова концентрація яких може знижуватись під дією ітраконазолу. Одночасне застосування ітраконазолу з нестероїдним протизапальним препаратом мелоксикам може знизити концентрацію у плазмі мелоксикаму. Рекомендується з обережністю застосовувати мелоксикам одночасно з ітраконазолом, а також ретельно контролювати клінічний стан пацієнта та виникнення побічних ефектів. У разі потреби слід коригувати дозу мелоксикаму.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 100 мг 1 раз на добу або по 200 мг 1-2 рази на добу, тривалість лікування залежить від етіології захворювання.ПередозуванняСимптоми, що спостерігалися при передозуванні ітраконазолу, були порівняні з дозозалежними побічними реакціями, що спостерігаються при застосуванні доз препарату. Лікування: специфічного антидоту немає. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію, зробити промивання шлунка розчином гідрокарбонату натрію, дати активоване вугілля. Ітраконазол не видаляється з організму при гемодіалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі підвищення активності трансаміназ печінки ітраконазол застосовують у випадках, коли очікувана користь терапії перевищує можливий ризик ураження печінки. У разі застосування ітраконазолу понад 1 місяць необхідний контроль функції печінки. При розвитку на фоні лікування симптомів серцевої недостатності, порушень функції печінки, периферичної невропатії слід відмінити ітраконазол.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКожна капсула містить ітраконазол пелети (22%) - 0,460 г. Капсули - 1 капс. активна речовина: ітраконазол – 0,100 г; допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза Е-5) - 0,1472 г, бутилметакрилату, диметиламіноетилметакрилату та метилметакрилату сополімер [1:2:1] (еудрагид Е-100) - 0,0046 г, сахароза ; корпус: желатин, титану діоксид (Е 171), азорубін (кармуазин) Е 122; кришечка: желатин, титану діоксид (Е 171), індигокармін – F D&C Blue 2 (Е 132). Капсули, 100мг. По 1, 3, 4, 5, 6 або 7 капсул в контурне осередкове впакування. По 1, 2, 3, 4 або 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0 непрозорі, рожевого кольору з кришечкою синього кольору. Вміст капсул – сферичні мікрогранули (пелети) від білого до кремового кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаВсмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) досить повно. Прийом ітраконазолу в капсулах відразу після їди збільшує біодоступність. Прийом його у вигляді розчину натще призводить до більш високої швидкості досягнення максимальної концентрації (Сmах) та більшої величини концентрації рівноважної фази (Css) порівняно з прийомом після їжі (на 25%). Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) при прийомі капсул – близько 3-4 год. Css при прийомі 100 мг препарату 1 раз на добу – 0,4 мкг/мл; при прийомі 200 мг 1 раз на добу –1,1 мкг/мл, 200 мг 2 рази на добу – 2 мкг/мл. ТСmах при прийомі розчину - близько 2 годин при прийомі натще і 5 годин - після їди. Час настання Css у плазмі при тривалому застосуванні – 1-2 тижні. Зв'язок із білками плазми – 99,8%. Добре проникає в тканини та органи (в т.ч. у слизову оболонку піхви), міститься в секреті сальних та потових залоз. Концентрація ітраконазолу у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах у 2-3 рази перевищує його концентрацію у плазмі; у тканинах, що містять кератин, – у 4 рази. Терапевтична концентрація ітраконазолу у шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу лікування. Низькі концентрації визначаються в сальних та потових залозах шкіри. Метаболізується у печінці з утворенням активних метаболітів, у т.ч. гідроксиітраконазолу. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. Виведення з плазми – двофазне: нирками протягом 1 тижня (35% у вигляді метаболітів, 0,03% – у незміненому вигляді) та через кишечник (3-18% у незміненому вигляді). Період напіввиведення (Т1/2) – 1-1,5 дні. Не видаляється під час проведення діалізу.ФармакодинамікаСинтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії. Похідне тріазол. Пригнічує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів. Активний щодо дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida parapsilosis), цвілевих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Penicillium mameffei, Pseudallescheria boydii, Histoplasma spp., Coccidioix, Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis), Malassezia spp. Деякі штами можуть бути стійкими: Candida glabrata, Candida krusei, Candida tropicalis, Absidia spp., Fusarium spp., Mucor spp., Rhizomucor spp., Rhizopus spp., Scedosporium proliferans, Scopulariopsis spp. Ефективність лікування оцінюється через 2-4 тижні після припинення терапії (при мікозах), через 6-9 місяців – при оніхомікозах (у міру зміни нігтів).Показання до застосуванняВульвовагінальний кандидоз; дерматомікоз, різнобарвний лишай, кандидоз слизової оболонки ротової порожнини, кератомікоз; оніхомікоз, викликаний дерматофітами або дріжджоподібними грибами; системні мікози - системний аспергільоз або кандидоз, криптококоз (в т.ч. криптококовий менінгіт) у імунокомпромітованих осіб та криптококоз центральної нервової системи незалежно від імунного статусу при неефективності терапії 1-ї лінії; гістоплазмоз, бластомікоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз; інші системні і тропічні мікози, що рідко зустрічаються.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, хронічна серцева недостатність, зокрема. в анамнезі (крім терапії життєзагрозних станів); одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, що подовжують інтервал QT (астемізол, беприділ, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозід, хінідин, сертиндол, терфенадин); інгібітори ГМГ-КоА редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвстатин); одночасний пероральний прийом триазоламу та мідазоламу, алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилерготамін), нісолдипіну, елетриптану; вагітність; період лактації. З обережністю: Ниркова та печінкова недостатність, периферична нейропатія, фактори ризику: хронічна серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, ураження серцевих клапанів, тяжкі захворювання легень, у т.ч. хронічна обструктивна хвороба легень, стани, що супроводжуються набряковим синдромом), порушення слуху; повільних кальцієвих каналів, дитячий та літній вік.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі. З боку гепатобіліарної системи: оборотне підвищення "печінкових" ферментів, гепатит; у дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, периферична нейропатія. З боку імунної системи: анафілактичні, анафілактоїдні та алергічні реакції. З боку шкірних покривів: у дуже рідкісних випадках - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, світлочутливість. Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, хронічна серцева недостатність та набряк легенів.Взаємодія з лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на абсорбцію ітраконазолу Лікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язане із розчинністю оболонок капсул. 2. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу Ітраконазол переважно метаболізується ізоферментом CYP3A4. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном, що є потужними індукторами ізоферменту CYP3A4. Дослідженням було встановлено, що в цих випадках біодоступність ітраконазолу та гідрокеїтраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами мікросомальних ферментів печінки, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як ритонавір. Індинавір, кларитроміцин та еритроміцин можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. 3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ізоферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу в плазмі поступово знижуються залежно від дози та тривалості лікування (див. розділ "Фармакокінетика"). Це необхідно брати до уваги під час обговорення мігруючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби. Прикладами таких ліків є: Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левацетилметадол, сертиндол - спільне застосування даних лікарських засобів з ітраконазолом може викликати підвищення концентрації цих речовин у плазмі та збільшувати ризик подовження інтервалу QT і в рідких випадках. des pointes). інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі як симвастатин і ловастатин, мідазолам для прийому внутрішньо та триазолам, алкалоїди ріжків, такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин, блокатори "повільних" кальцієвих каналів - на додаток до можливої ​​фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ізоферменту CYP3A4, блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, що посилюється при одночасному прийомі з ітраконазолом. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати. Непрямі антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; метаболізовані ізоферментом CYP3A4 блокатори "повільних" кальцієвих каналів, такі як верапаміл та похідні дигідропіридину; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин); деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі як аторвастатин; деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизолірамід, елетриптан, галофантрин, репаглінід. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону. 4. Вплив на зв'язок білками плазми Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Одразу після їди. Капсули ковтають повністю. Виведення препарату ітраконазол зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій. Тривалість лікування може бути скоригована залежно від клінічної картини лікування: при вульвовагінальному кандидозі – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів; при дерматомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів; ураження висококератинізованих ділянок шкіри (дерматофітія стоп та кистей) – 200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів; при висівковому лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів; при кандидозі слизової оболонки ротової порожнини - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у імунокомпромітованих осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватися, що іноді вимагає подвоєння дози); при кератомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді); при оніхомікозі – 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців або 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня на курс; при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні. При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні; елімінація ітраконазолу зі шкіри та нігтів повільна; оптимальна клінічна відповідь при дерматомікозах досягається через 2-4 місяці після завершення лікування, при оніхомікозах - 6-9 місяців; при системному аспергільозі - 200 мг на добу протягом 2-5 місяців; при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному кандидозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців, при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному криптококкозі без ознак менінгіту – 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців. При криптококовому менінгіті – 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців; лікування гістоплазмозу починають з 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців; при бластомікозі – 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців; при споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців; при паракокцидіоїдозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; при хромомікозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід приміряти підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ітраконазол, необхідно використовувати надійні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. При одночасному прийомі ітраконазолу і блокаторів кальцієвих каналів, які можуть мати той самий ефект, необхідно бути обережними. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Ітраконазолу. Ітраконазол не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення хронічної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серця, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити. При зниженій кислотності шлунка при цьому стані абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, алюмінію гідроксид), рекомендується використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ітраконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим блокатори Н2-гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи рекомендується приймати капсули Ітраконазолу з напоями, що містять колу. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відзначалося у пацієнтів, які вже мали захворювання печінки, у пацієнтів з іншими тяжкими захворюваннями, які отримували терапію ітраконазолом за системними показаннями, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом.Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією "печінкових" ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією "печінкових" ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією "печінкових" ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів. Порушення функції печінки: ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Порушення функції нирок: оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Пацієнти з імунодефіцитом: біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації. Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик Ітраконазол у вигляді капсул не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів. Хворі на СНІД. Лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального), у яких існує ризик рецидиву. Клінічні дані щодо застосування капсул Ітраконазол у педіатричній практиці обмежені. Капсули Ітраконазол не слід призначати дітям, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Ітраконазолу. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Ітраконазол може спричинити запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та іншою технікою, яка потребує підвищеної уваги під час роботи.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.