Дерматология Хиты продаж

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковка1 мл препарату містить: Аморолфіну гідрохлорид, 55,70 мг у перерахунку на аморолфін 50,00 мг; Допоміжні речовини: Тріацетин (гліцерол триацетат); Метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду та етилакрилату сополімер [2:0.2:1] (амонію метакрилату сополімер (Тип А) (Eudragit RL 100)); Етилацетат; Бутилацетат; Етанол безводний. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування, 12 саші з очищаючими тампонами, упакованими в картонну пачку, 10 лопаточками з ПЕНП, закріпленими в ряд і фіксованими в рамці, 12 пилками для нігтів поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування. Чинить фунгістатичну та фунгіцидну дію, обумовлену пошкодженням цитоплазматичної мембрани гриба шляхом порушення біосинтезу стеролів. Знижує вміст ергостеролу, накопичується вміст атипових стеричних неплоських стеролів. Має широкий спектр дії. Високоактивний як найбільш поширених, так і рідкісних збудників грибкових уражень нігтів: Дерматофіти: Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton spp. Дріжджових грибів: Candida spp., Cryptococcus spp., Malassezia spp. (Pityrosporum spp.) Цвілевих грибів: Alternaria spp., Scopulariopsis spp., Hendersonula spp. Грибів із сімейства Dematiaceae: Cladosporium spp., Fonsecaea spp., Wangiella spp. Диморфні гриби: Coccidioides spp., Histoplasma spp., Sporothrix spp.ФармакокінетикаПри нанесенні на нігті проникає в нігтьову пластинку і далі в нігтьове ложе (майже повністю протягом перших 24 годин). Ефективна концентрація зберігається в ураженій нігтьовій платівці протягом 7-10 днів після першої аплікації. Системна абсорбція незначна: концентрація в плазмі знаходиться нижче за межу чутливості методів визначення (менше 0,5 нг/мл).Показання до застосуванняЛікування грибкових уражень нігтів, викликаних дерматофітами, дріжджовими та цвілевими грибами. Профілактика грибкових уражень нігтів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до аморолфіну або до будь-якого з компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗ огляду на обмеженість даних про застосування аморолфіну у вагітних та жінок, що годують, застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не рекомендується. Застосування у дітей. Клінічні дані щодо застосування препарату у пацієнтів дитячого віку відсутні, тому не слід призначати його дітям.Взаємодія з лікарськими засобамиНе встановленоІнструкція для пацієнтаЗовнішньо. Наносити на уражені нігті пальців рук або ніг 1-2 рази на тиждень таким чином: До застосування препарату видалити по можливості уражені ділянки нігтя (особливо з його поверхні) за допомогою пилочки для нігтів, що додається. Потім поверхню нігтя очистити і знежирити доданим тампоном, змоченим спиртом. Перед кожним подальшим застосуванням препарату необхідно також проводити обробку уражених нігтів пилочкою і потім видаляти шар лаку, що залишився спиртовим тампоном. Вмочити лопаточку в лак. Лопаточку слід виймати з флакона, не торкаючись його шийки, не слід прати надлишки лаку об шийку флакона. За допомогою лопаточки нанести лак рівним шаром на всю поверхню ураженого нігтя. Описану процедуру повторити для кожного ураженого нігтя. Щільно закрити флакон відразу після використання. Дати лаку висохнути приблизно протягом 3 хвилин. Протерти лопаточку тампоном, використаним для очищення нігтя, уникаючи контакту оброблених нігтів і тампона. Використаний тампон викинути. Нанесення декоративного лаку для нігтів можливе не раніше ніж через 10 хвилин після застосування лаку для нігтів Офломіл Лак. При повторному застосуванні лаку для нігтів Офломіл Лак, необхідно акуратно видалити з нігтів декоративний лак, що залишився, потім за допомогою пилок, що додаються, обробити уражені ділянки нігтів і видалити шар лаку, що залишився спиртовими тампонами. Після закінчення процедури ретельно вимийте руки. Якщо лак наносився на нігті на руках, дочекайтеся спочатку його повного висихання. Після висихання лаку дозволяється регулярне миття рук та ніг з використанням мила. Лікування слід безперервно продовжувати до регенерації нігтя та повного лікування ураженої ділянки.ПередозуванняОфломіл Лак – препарат для зовнішнього застосування з незначною системною абсорбцією та передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри випадковому прийомі препарату необхідно очистити шлунок і негайно звернутися до лікаря. Пилки, використані для обробки уражених нігтів, не слід використовувати для обробки здорових нігтів; Особи, що працюють з органічними розчинниками, повинні надягати непроникні рукавички для захисту нігтів, покритих лаком; Під час лікування слід уникати використання штучних накладних нігтів; Препарат містить етанол, тому дуже часто або неправильне його нанесення може призвести до появи подразнення або сухості шкіри навколо нігтя; Тампон містить легкозаймисту речовину. Слід уникати потрапляння препарату в очі, вуха та слизові оболонки. При попаданні лаку у вічі необхідно негайно промити їх водою. Пацієнтам зі станами, що спричиняють розвиток грибкових уражень нігтів (порушення периферичного кровообігу, цукровий діабет, імунодефіцити), а також пацієнтам з дистрофією нігтя або зруйнованою нігтьовою платівкою, псоріазом або іншими хронічними захворюваннями шкіри слід звернутися до лікаря. У випадку, якщо руйнування або грибкове ураження схильне до 2/3 нігтьової пластинки, необхідно також звернутися до лікаря для призначення супутньої пероральної терапії.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Фасування: N15 Форма випуску: пластир Упаковка: упак. Производитель: Гленмарк Завод-производитель: Вушин Лаботтач Ко. Лтд.

Фасування: N1 Форма випуску: аерозоль Упакування: фл. з розпилювачем Виробник: Польфа Варшавський фармаце Завод-виробник: Tarchominskie Pharmaceutical Works Polfa(Польща) Діюча речовина: Гідрокортизон + Окситетрациклін. .

Склад, форма випуску та упаковкаЛак - 1 мл: Аморолфіну гідрохлорид 55,74 мг (відповідає 50 мг аморолфіну основи); Допоміжні речовини: етанол - 482,53 мг, етилацетат - 144,59 мг, метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду та етилакрилату сополімер [2:0,2:1] (Еудрагіт RL 100) - 127,6 0, 08 мг, тріацетин – 10,45 мг. По 2,5 мл і 5 мл у флакон з темного скла, з пластиковою кришкою з накладкою з полімерного матеріалу, що оберігає препарат від висихання, та кільцем для контролю першого розтину. Один флакон разом з інструкцією із застосування, 30 спиртовими серветками в герметично запаяних конвертах з алюмінієвої фольги, 60 пилками та 10 аплікаторами поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до блідо-жовтого кольору.ХарактеристикаОніхелп лак – лікарський препарат, який наносять безпосередньо на нігтьову пластину. Діє локально, знищуючи міцелій та суперечки грибка в нігті, профілактує поширення грибка на сусідні нігті та запобігає повторному зараженню. Антимікотикаморолфін, що входить до складу лаку Оніхелп, спричиняє пошкодження цитоплазматичних мембран у клітинах хвороботворних грибів, що спричиняє їх загибель. Протигрибковий препарат для зовнішнього застосування. Чинить фунгістатичну та фунгіцидну дію, обумовлену пошкодженням цитоплазматичної мембрани гриба шляхом порушення біосинтезу стеролів. Знижується вміст ергостеролу, накопичується вміст атипових стеричних неплоськихстеролів. При нанесенні на нігті проникає в нігтьову пластинку і далі в нігтьове ложе практично повністю протягом перших 24 годин. Ефективна концентрація зберігається в ураженій нігтьовій платівці протягом 7-10 днів після першої аплікації. Системна абсорбція незначна: концентрація в плазмі знаходиться нижче за межу чутливості методів визначення (менше 0,5 нг/мл).Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри нанесенні на нігті проникає в нігтьову пластинку і далі в нігтьове ложе практично повністю протягом перших 24 годин. Ефективна концентрація зберігається в ураженій нігтьовій платівці протягом 7-10 днів після першої аплікації. Системна абсорбція незначна: концентрація в плазмі знаходиться нижче за межу чутливості методів визначення (менше 0,5 нг/мл).ФармакодинамікаПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування. Чинить фунгістатичну та фунгіцидну дію, обумовлену пошкодженням цитоплазматичної мембрани гриба шляхом порушення біосинтезу стеролів. Знижується вміст ергостеролу, накопичується вміст атипових стеричних неплоських стеролів. Має широкий спектр дії. Високоактивний як найбільш поширених, так і рідкісних збудників грибкових уражень нігтів: Дерматофіти: Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum. Дріжджових грибів: Candida spp. Цвілевих грибів: Alternaria spp., Scopulariopsis spp., Hendersonula spp. Грибів із сімейства Dematiaceae: Cladosporium spp. Нечутливі види: Aspergillus, Fusarium, Micorales.Показання до застосуванняЛікування грибкових уражень нігтів, викликаних дерматофітами, дріжджовими та цвілевими грибами. Профілактика грибкових уражень нігтів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до аморолфіну та інших компонентів препарату. Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Оніхелп небажані реакції спостерігаються рідко. Такі пошкодження нігтів, як зміна кольору, руйнування нігтьових пластин, ламкість нігтів можуть бути наслідком грибкового ураження нігтів. Усі небажані реакції, зазначені при застосуванні препарату Оніхелп®, представлені в таблиці нижче, відповідно до прийнятої класифікації за системами органів та частотою народження: дуже часто (≥10%), часто (≥1% і Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – пошкодження нігтів, зміна кольору, оніхоклазія (ламкість нігтьової пластинки), оніхорексис (крихкість нігтьової пластинки); дуже рідко – відчуття печіння шкіри; частота невідома - еритема, свербіж, контактний дерматит, кропив'янка, утворення пухирів. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносити на уражені нігті пальців рук або ніг 1-2 рази на тиждень таким чином: Перед застосуванням лаку Оніхелп® необхідно видалити ножицями максимально можливу кількість ураженого нігтя, і ретельно обробити за допомогою пилки для нігтів, що додається, уражені ділянки нігтя на його поверхні. Потім поверхню нігтя очистити і знежирити спиртовою серветкою, що входить в комплект. Вмочити аплікатор у лак. Аплікатор слід вийняти з флакона, не торкаючись його шийки, також не слід прати надлишки лаку об шийку флакона. Лак нанести на поверхню ураженого нігтя за допомогою аплікатора. Щільно закрити флакон з лаком відразу після використання, щоб уникнути його висихання. Після використання протерти аплікатор спиртовою серветкою. Використану серветку викинути. Дати лаку висохнути протягом 3-5 хвилин. Вищевказану процедуру слід проводити для кожного ураженого нігтя. Перед кожним наступним нанесенням препарату Оніхелп необхідно спиртовою серветкою зняти попередній шар лаку, провести обробку нігтів пилкою, а потім очистити і знежирити поверхню, використовуючи спиртову серветку. Лікування слід проводити безперервно до повного лікування ураженої ділянки та регенерації нігтьової пластини. Якщо ви забули нанести лак у запланований день, то його необхідно нанести найближчим часом. Тривалість лікування становить, як правило, 6 місяців для нігтів на руках та від 9 до 12 місяців для нігтів на ногах. Якщо протягом 3-х місяців покращення не настає, рекомендується звернутися до лікаря.ПередозуванняПрепарат призначений для зовнішнього застосування, тому при випадковому попаданні препарату слід промити шлунок і провести симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПилку, що використовується для обробки уражених нігтів, не слід застосовувати для обробки здорових нігтів! Під час лікування слід уникати застосування декоративного лаку для нігтів та штучних нігтів. Не допускати попадання лаку в очі, вуха та слизові оболонки. Препарат містить етанол, тому дуже часто і неправильне його нанесення може призвести до появи подразнення або сухості шкіри навколо нігтя. Серветка містить легкозаймисту речовину. Особам, які працюють з органічними розчинниками (наприклад, розчинниками для фарби, бензином, гасом та ін.), слід надягати герметичні рукавички для захисту нігтів покритих лаком. Для запобігання висиханню лаку слід щільно закривати кришку після використання. Щоб кришка не прилипала, уникати влучення лаку на різьблення. Якщо Ви пропустили нанесення лаку, не слід наносити його надмірну кількість у кілька шарів, достатньо продовжити лікування згідно з інструкцією із застосування. Не виливати препарат, що залишився, в місці зливу води або побутових відходів. Пацієнтам із станами, що схильні до розвитку грибкових уражень нігтів (порушення периферичного кровообігу, цукровий діабет, імунодефіцит), а також пацієнтам з дистрофією нігтя перед застосуванням препарату рекомендується звернутися до лікаря. У випадку, якщо руйнування або грибкове ураження схильне до 2/3 нігтьової пластинки, необхідно також звернутися до лікаря для призначення супутньої пероральної терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛак - 1 мл: Аморолфіну гідрохлорид 55,74 мг (відповідає 50 мг аморолфіну основи); Допоміжні речовини: етанол - 482,53 мг, етилацетат - 144,59 мг, метилметакрилату, триметиламоніоетилметакрилату хлориду та етилакрилату сополімер [2:0,2:1] (Еудрагіт RL 100) - 127,6 0, 08 мг, тріацетин – 10,45 мг. По 2,5 мл і 5 мл у флакон з темного скла, з пластиковою кришкою з накладкою з полімерного матеріалу, що оберігає препарат від висихання, та кільцем для контролю першого розтину. Один флакон разом з інструкцією із застосування, 30 спиртовими серветками в герметично запаяних конвертах з алюмінієвої фольги, 60 пилками та 10 аплікаторами поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до блідо-жовтого кольору.ХарактеристикаОніхелп лак – лікарський препарат, який наносять безпосередньо на нігтьову пластину. Діє локально, знищуючи міцелій та суперечки грибка в нігті, профілактує поширення грибка на сусідні нігті та запобігає повторному зараженню. Антимікотикаморолфін, що входить до складу лаку Оніхелп, спричиняє пошкодження цитоплазматичних мембран у клітинах хвороботворних грибів, що спричиняє їх загибель. Протигрибковий препарат для зовнішнього застосування. Чинить фунгістатичну та фунгіцидну дію, обумовлену пошкодженням цитоплазматичної мембрани гриба шляхом порушення біосинтезу стеролів. Знижується вміст ергостеролу, накопичується вміст атипових стеричних неплоськихстеролів. При нанесенні на нігті проникає в нігтьову пластинку і далі в нігтьове ложе практично повністю протягом перших 24 годин. Ефективна концентрація зберігається в ураженій нігтьовій платівці протягом 7-10 днів після першої аплікації. Системна абсорбція незначна: концентрація в плазмі знаходиться нижче за межу чутливості методів визначення (менше 0,5 нг/мл).Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри нанесенні на нігті проникає в нігтьову пластинку і далі в нігтьове ложе практично повністю протягом перших 24 годин. Ефективна концентрація зберігається в ураженій нігтьовій платівці протягом 7-10 днів після першої аплікації. Системна абсорбція незначна: концентрація в плазмі знаходиться нижче за межу чутливості методів визначення (менше 0,5 нг/мл).ФармакодинамікаПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування. Чинить фунгістатичну та фунгіцидну дію, обумовлену пошкодженням цитоплазматичної мембрани гриба шляхом порушення біосинтезу стеролів. Знижується вміст ергостеролу, накопичується вміст атипових стеричних неплоських стеролів. Має широкий спектр дії. Високоактивний як найбільш поширених, так і рідкісних збудників грибкових уражень нігтів: Дерматофіти: Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum. Дріжджових грибів: Candida spp. Цвілевих грибів: Alternaria spp., Scopulariopsis spp., Hendersonula spp. Грибів із сімейства Dematiaceae: Cladosporium spp. Нечутливі види: Aspergillus, Fusarium, Micorales.Показання до застосуванняЛікування грибкових уражень нігтів, викликаних дерматофітами, дріжджовими та цвілевими грибами. Профілактика грибкових уражень нігтів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до аморолфіну та інших компонентів препарату. Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату Оніхелп небажані реакції спостерігаються рідко. Такі пошкодження нігтів, як зміна кольору, руйнування нігтьових пластин, ламкість нігтів можуть бути наслідком грибкового ураження нігтів. Усі небажані реакції, зазначені при застосуванні препарату Оніхелп®, представлені в таблиці нижче, відповідно до прийнятої класифікації за системами органів та частотою народження: дуже часто (≥10%), часто (≥1% і Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – пошкодження нігтів, зміна кольору, оніхоклазія (ламкість нігтьової пластинки), оніхорексис (крихкість нігтьової пластинки); дуже рідко – відчуття печіння шкіри; частота невідома - еритема, свербіж, контактний дерматит, кропив'янка, утворення пухирів. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносити на уражені нігті пальців рук або ніг 1-2 рази на тиждень таким чином: Перед застосуванням лаку Оніхелп® необхідно видалити ножицями максимально можливу кількість ураженого нігтя, і ретельно обробити за допомогою пилки для нігтів, що додається, уражені ділянки нігтя на його поверхні. Потім поверхню нігтя очистити і знежирити спиртовою серветкою, що входить в комплект. Вмочити аплікатор у лак. Аплікатор слід вийняти з флакона, не торкаючись його шийки, також не слід прати надлишки лаку об шийку флакона. Лак нанести на поверхню ураженого нігтя за допомогою аплікатора. Щільно закрити флакон з лаком відразу після використання, щоб уникнути його висихання. Після використання протерти аплікатор спиртовою серветкою. Використану серветку викинути. Дати лаку висохнути протягом 3-5 хвилин. Вищевказану процедуру слід проводити для кожного ураженого нігтя. Перед кожним наступним нанесенням препарату Оніхелп необхідно спиртовою серветкою зняти попередній шар лаку, провести обробку нігтів пилкою, а потім очистити і знежирити поверхню, використовуючи спиртову серветку. Лікування слід проводити безперервно до повного лікування ураженої ділянки та регенерації нігтьової пластини. Якщо ви забули нанести лак у запланований день, то його необхідно нанести найближчим часом. Тривалість лікування становить, як правило, 6 місяців для нігтів на руках та від 9 до 12 місяців для нігтів на ногах. Якщо протягом 3-х місяців покращення не настає, рекомендується звернутися до лікаря.ПередозуванняПрепарат призначений для зовнішнього застосування, тому при випадковому попаданні препарату слід промити шлунок і провести симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПилку, що використовується для обробки уражених нігтів, не слід застосовувати для обробки здорових нігтів! Під час лікування слід уникати застосування декоративного лаку для нігтів та штучних нігтів. Не допускати попадання лаку в очі, вуха та слизові оболонки. Препарат містить етанол, тому дуже часто і неправильне його нанесення може призвести до появи подразнення або сухості шкіри навколо нігтя. Серветка містить легкозаймисту речовину. Особам, які працюють з органічними розчинниками (наприклад, розчинниками для фарби, бензином, гасом та ін.), слід надягати герметичні рукавички для захисту нігтів покритих лаком. Для запобігання висиханню лаку слід щільно закривати кришку після використання. Щоб кришка не прилипала, уникати влучення лаку на різьблення. Якщо Ви пропустили нанесення лаку, не слід наносити його надмірну кількість у кілька шарів, достатньо продовжити лікування згідно з інструкцією із застосування. Не виливати препарат, що залишився, в місці зливу води або побутових відходів. Пацієнтам із станами, що схильні до розвитку грибкових уражень нігтів (порушення периферичного кровообігу, цукровий діабет, імунодефіцит), а також пацієнтам з дистрофією нігтя перед застосуванням препарату рекомендується звернутися до лікаря. У випадку, якщо руйнування або грибкове ураження схильне до 2/3 нігтьової пластинки, необхідно також звернутися до лікаря для призначення супутньої пероральної терапії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: ітраконазол, 10 мг; допоміжні речовини: гідроксипропілбетадекс 400 мг, хлористоводнева кислота концентрована 3,76 мкл, пропіленгліколь 100 мкл, натрію гідроксид до pH 1,7-1,9, натрію сахаринат 0,6 мг, сорбітол розчин 70% 190 мкл, ,25 мг, ароматизатор вишневий-2 0,5 мг, ароматизатор карамельний 0,2 мг, вода очищена до 1,0 мл. По 150 мл розчину у флакон темного скла, з кришкою, що накручується, з механізмом захисту від випадкового відкривання дітьми. 1 флакон у комплекті з мірною чашкою на 10 мл у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиЖовтий або світло-оранжевий розчин із вишневим запахом.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаВнаслідок нелінійної фармакокінетики ітраконазол накопичується у плазмі при багаторазовому прийомі. Рівноважна концентрація ітраконазолу, як правило, досягається протягом приблизно 15 днів, при цьому значення максимальної концентрації (Сmах) ітраконазолу та AUC (площа під кривою "концентрація-час") при багаторазовому прийомі в 4-7 разів вище, ніж при одноразовому прийомі. Максимальна рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі становить близько 2 мкг/мл при призначенні 200 мг ітраконазолу 1 раз на день. Кінцевий період напіввиведення зазвичай становить 16-28 годин при одноразовому прийомі та 34 - 42 години при багаторазовому прийомі. Концентрація ітраконазолу в плазмі знижується до практично невизначеного значення протягом 7-14 днів, після припинення терапії в залежності від призначеної дози та тривалості лікування.Кліренс ітраконазолу зменшується при більш високих дозах через насичення шляхів його метаболізації в печінці. Абсорбція Ітраконазол швидко абсорбується після прийому внутрішньо. Максимальні концентрації незміненого ітраконазолу у плазмі досягаються протягом 2-5 годин після перорального прийому. Абсолютна біодоступність ітраконазолу після перорального застосування становить близько 55%. При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається прийомом капсул відразу після їди. Всмоктування ітраконазолу в капсулах знижено у пацієнтів зі зниженою кислотністю шлункового соку, наприклад, на фоні прийому препаратів, що пригнічують секрецію соляної кислоти у шлунку (таких як антагоністи Н2-гістамінових рецепторів, інгібітори протонної помпи), або у пацієнтів з ахлоргідрами. Всмоктування ітраконазолу натще у таких пацієнтів збільшується при прийомі препарату Орунгал, капсули одночасно з кислими напоями (такими як недієтична кола). При прийомі препарату Орунгал®, капсули, у дозі 200 мг одноразово натще разом з недієтичною колою після попереднього прийому антагоніста Н2-гістамінових рецепторів ранитидину всмоктування ітраконазолу було порівнянним із всмоктуванням препарату Орунгал®, капсули, при прийомі препарату. Експозиція ітраконазолу нижче при прийомі ітраконазолу у вигляді капсул порівняно з експозицією ітраконазолу при прийомі тієї ж дози у вигляді розчину для внутрішнього прийому. Розподіл Ітраконазол на 99,8% зв'язується з білками плазми, в основному, з альбуміном (гідроксиітраконазол зв'язується з альбуміном на 99,6%). Також відзначено спорідненість до ліпідів. У незв'язаному вигляді у плазмі залишається лише 0,2% ітраконазолу. Здається обсяг розподілу > 700 л, що свідчить про його значний розподіл у тканинах. Концентрації у легенях, нирках, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у 2-3 рази вищі, ніж відповідні концентрації у плазмі, при цьому концентрація препарату у тканинах, що містять кератин, особливо у шкірі, приблизно у 4 рази перевищує концентрацію у плазмі. Концентрація у спинномозковій рідині значно нижча, ніж у плазмі крові, проте була продемонстрована ефективність ітраконазолу проти збудників інфекцій, присутніх у цереброспінальній рідині. Метаболізм Як було показано у дослідженнях in vitro, CYP3A4 є основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі ітраконазолу. Ітраконазол піддається активному метаболізму в печінці з утворенням множини метаболітів. Основним метаболітом є гідроксиітраконазол, який in vitro має протигрибкову активність, порівнянну з ітраконазолом. Концентрації гідроксиітраконазолу у плазмі приблизно в 2 рази перевищують концентрацію ітраконазолу. Екскреція Ітраконазол виводиться переважно у формі неактивних метаболітів із сечею (35%) та калом (54%) протягом одного тижня після прийому розчину для прийому внутрішньо. Ниркова екскреція ітраконазолу та його активного метаболіту гідроксиітраконазолу становить менше 1% від дози препарату, введеної внутрішньовенно. На підставі результатів вивчення фармакокінетики 14С-міченого препарату після перорального прийому виведення незміненого ітраконазолу з калом варіює від 3% до 18% прийнятої дози. Оскільки перерозподіл ітраконазолу з тканин, що містять кератин, є незначним, виведення їх цих тканин пов'язане з регенерацією епідермісу. На відміну від плазми крові концентрація ітраконазолу в шкірі зберігається протягом від 2 до 4 тижнів після припинення 4-тижневого лікування, а концентрація в кератині нігтя, де ітраконазол може бути виявлений вже через 1 тиждень після початку лікування, зберігається принаймні протягом шести місяців після закінчення 3-місячного курсу лікування. Особливі категорії пацієнтів Порушення функції печінки Ітраконазол переважно метаболізується у печінці. У ході дослідження фармакокінетики порівнювали фармакокінетичні показники пацієнтів із цирозом печінки та здорових добровольців. У пацієнтів з цирозом печінки при одноразовому прийомі 100 мг ітраконазолу середня максимальна концентрація ітраконазолу в плазмі (Сmах) була значно нижчою (на 47%), ніж у здорових пацієнтів. Середній період напіввиведення при прийомі одноразової дози був збільшений у пацієнтів з цирозом печінки та становив у цьому дослідженні 37±17 годин порівняно з 16±5 годин для здорових добровольців. Середня експозиція ітраконазолу (площа під кривою "концентрація-час" - AUC) була аналогічною у пацієнтів із цирозом печінки та у здорових добровольців. Дані про тривале застосування ітраконазолу у пацієнтів із цирозом печінки відсутні. Порушення функції нирок Дані про пероральне застосування ітраконазолу для лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок обмежені. У пацієнтів з уремією, у яких середній кліренс креатиніну становив 13 мл/хв х 1,73 м2, системна дія ітраконазолу (AUC) була дещо нижчою порівняно з основною популяцією. Не виявлено значного впливу гемодіалізу або тривалого перитонеального діалізу, що проводиться в амбулаторних умовах, на показники фармакокінетики ітраконазолу (Тmах, Сmах та AUC0-8год). Після одноразового внутрішньовенного введення препарату кінцевий період напіввиведення ітраконазолу у пацієнтів з незначним (визначається у дослідженні як кліренс креатиніну 50-79 мл/хв), середнім (кліренс креатиніну 20-49 мл/хв) або вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатині) Дані щодо тривалого використання ітраконазолу пацієнтами з порушеннями функції нирок не доступні. Проведення діалізу не впливає на період напіввиведення або кліренс ітраконазолу або гідроксиітраконазолу. Діти Дані про фармакокінетику ітраконазолу у пацієнтів дитячого віку обмежені. Клінічні дослідження фармакокінетики у дітей та підлітків віком від 5 місяців до 17 років проводилися із застосуванням ітраконазолу в капсулах, розчином для прийому внутрішньо та розчином для внутрішньовенного введення. Індивідуальні дози препарату у формі капсул і розчину для внутрішнього прийому варіювали від 1,5 до 12,5 мг/кг/день при прийомі один або два рази на день. При прийомі препарату в одній і тій же добовій дозі двічі на день порівняно з прийомом один раз на день максимальна та мінімальна плазмова концентрація була порівнянна з такою у дорослих пацієнтів при прийомі ітраконазолу один раз на день. Не було зареєстровано суттєвих вікових відмінностей показників AUC ітраконазолу та його загального кліренсу;у поодиноких випадках спостерігався незначний взаємозв'язок між віком пацієнтів та значеннями обсягу розподілу препарату, Сmах та кінцевого періоду напіввиведення. Встановлений кліренс ітраконазолу та його обсяг розподілу залежить від маси тіла пацієнтів.ФармакодинамікаОрунгал® - синтетичний протигрибковий засіб широкого спектру дії, що містить ітраконазол, похідний тріазол. Механізм дії ітраконазолу полягає в інгібуванні біосинтезу ергостеролу – основного компонента клітинної мембрани гриба, що бере участь у підтримці структурної цілісності мембрани. Порушення синтезу ергостеролу призводить до зміни проникності мембрани та лізису клітини, що й обумовлює протигрибковий ефект препарату. Ітраконазол активний щодо інфекцій, що викликаються грибами: дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum); дріжджоподібними грибами (Candida spp., у тому числі C. albicans, С. iropicalis, С. parapsilosis, C. krusei, Cryptococcus neoformans, Malassezia spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp.); Aspergillus spp.; Histoplasma spp., включаючи H. capsulatum; Paracoccidioides brasiliensis; Sporothrix schenckii; Fonsecaea spp.; Cladosporium spp.; Blastomyces dermatitidis; Coccidioides immitis, Pseudallescheria boydii; Penicillium marneffei та багатьма іншими. Candida krusei, Candida glabrata та Candida tropicalis є найменш чутливими до дії ітраконазолу видами Candida. Основними типами грибів, розвиток яких не пригнічується ітраконазолом, є Zygomycetes (Rhizopus spp., Rhizomucor spp., Mucor spp. та Absidia spp.), Fusarium spp., Scedosporium spp. та Scopulariopsis spp. Стійкість до азол розвивається повільно і часто є результатом кількох генетичних мутацій. Описані механізми розвитку стійкості включають гіперекспресію гена ERG11, що кодує фермент 14α-деметилазу, який є основною мішенню дії азолів, і точкові мутації ERG11, що призводять до зменшення зв'язування ферментів з азолами та/або до активації транспортних систем, що призводить до збільшення виведення азолів . Спостерігалася перехресна стійкість Candida spp. до препаратів групи азолів, хоча стійкість одного препарату цієї групи необов'язково означає наявність стійкості до інших препаратів групи азолів. Повідомлялося про штами Aspergillus fumigates, стійкі до ітраконазолу.Показання до застосуванняЛікування кандидозу порожнини рота та/або стравоходу у ВІЛ-позитивних хворих та пацієнтів з імунодефіцитом. Профілактика системних грибкових інфекцій у пацієнтів із злоякісними захворюваннями крові або у пацієнтів при пересадці кісткового мозку з високою ймовірністю нейтропенії (менше 500 клітин/мкл).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ітраконазолу чи допоміжних речовин. Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Одночасний прийом препаратів субстратів ізоферменту CYP3A4, таких як: левацетилметадон, метадон; дизопірамід, дофетилід, дронедарон, хінідин; телітроміцин у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки тяжкого ступеня; тикагрелор; галофантрин; астемізол, мізоластин, терфенадін; алкалоїди ріжків: дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін, метилергометрин (метилергоновін), елетриптан; іринотекан; луразідон, мідазолам для перорального прийому, пімозід, сертиндол, тріазолам; беприділ, фелодипін, лерканідипін, нісолдипін; івабрадин, ранолазин; еплеренон; цизаприд, домперидон; інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі як ловастатин, симвастатин, аторвастатин; фезотеродин у пацієнтів з недостатністю функції нирок або печінки помірним або тяжким ступенем, соліфенацин у пацієнтів з недостатністю функції нирок тяжкого ступеня та з недостатністю функції печінки помірного або тяжкого ступеня; у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок. Клінічно виражена шлуночкова дисфункція: застійна серцева недостатність нині або в анамнезі (за винятком терапії життєзагрозливих або інших небезпечних інфекцій). Вагітність, за винятком загрозливих для життя випадків, та період грудного вигодовування. Жінкам дітородного віку, які приймають розчин Орунгал®, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. З обережністю: При печінковій недостатності; при цирозі печінки; при хронічній нирковій недостатності; при гострій серцевій недостатності; при гіперчутливості до інших азол; у дітей та літніх пацієнтів.Вагітність та лактаціяВагітність Орунгал® не повинен застосовуватися при вагітності, за винятком випадків, що загрожують життю, і якщо очікуваний позитивний ефект для матері перевершує можливу шкоду для плода. У доклінічних дослідженнях було показано, що ітраконазол проникає крізь плаценту у щурів. Даних щодо використання препарату Орунгал у період вагітності недостатньо. У ході клінічного застосування препарату після реєстрації було виявлено випадки вроджених аномалій. Такі випадки включали порушення розвитку зору, скелета, сечостатевої та серцево-судинної систем, а також хромосомні порушення та множинні вади розвитку. Проте чи є застосування препарату Орунгал причиною виникнення цих порушень, достовірно не встановлено. Епідеміологічні дані щодо впливу препарату Орунгал у перший триместр вагітності, в основному у пацієнток, які отримували короткострокову терапію з приводу вульвовагінальних кандидозів, не виявили підвищеного ризику розвитку вроджених аномалій порівняно з контрольною групою, що не зазнавала впливу жодного з відомих тератогенних факторів. Жінкам дітородного віку, які приймають препарат Орунгал®, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. Грудне годування Оскільки ітраконазол може проникати в грудне молоко, при необхідності застосування в період грудного вигодовування жінкам, які застосовують Орунгал, слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяПобічні дії препарату систематизовані щодо кожної із систем органів залежно від частоти народження, з використанням наступної класифікації: Дуже часто (≥1/10); Часто (≥1/100, Дані, отримані під час клінічних досліджень Безпека препарату Орунгал®, капсули, вивчалася у 107 відкритих та подвійних сліпих клінічних дослідженнях за участю 8499 пацієнтів. Усі 8499 пацієнтів хоча б один раз прийняли препарат Орунгал®, капсули, після чого було проведено оцінку безпеки лікування. Інфекційні та паразитарні захворювання - Нечасто: риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів. Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем - Рідко: лейкопенія; Частота невідома: нейтропенія. Порушення з боку імунної системи: - Нечасто: гіперчутливість. Порушення з боку нервової системи: - Часто: головний біль; Рідко: гіпестезія, парестезія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Рідко: дзвін у вухах. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: біль у животі, нудота; Нечасто: диспепсія, запор, метеоризм, діарея, блювання; Рідко: дисгевзія. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Нечасто: гіпербілірубінемія, порушення функції печінки. Порушення з боку шкірних покровів та підшкірної жирової клітковини - Нечасто: висипання, свербіж, кропив'янка. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів - Рідко: півлакіурія. Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз - Нечасто: порушення менструального циклу; Рідко: еректильна дисфункція. Ускладнення загального характеру та реакції у місці введення - Рідко: набряковий синдром. Нижче наведено список небажаних реакцій, пов'язаних з прийомом ітраконазолу, які були зареєстровані у клінічних дослідженнях препарату Орунгал® у формі розчину для вживання та/або у формі розчину для внутрішньовенного введення (за винятком побічних реакцій, що відносяться до категорії “запалення в місці ін'єкції”) , оскільки ці побічні реакції є специфічними для лікарської форми "розчин для внутрішньовенного введення"). Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем: гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: анафілактоїдні реакції. Порушення з боку обміну речовин: гіперглікемія, гіперкаліємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія. Порушення психіки: сплутаність свідомості. Порушення нервової системи: периферична нейропатія, запаморочення, сонливість. Порушення серцево-судинної системи: серцева недостатність, недостатність лівого шлуночка, тахікардія, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: набряк легень, дисфонія, кашель. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові розлади. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: еритематозний висип, гіпергідроз. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: міалгія, артралгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: недостатність функції нирок, нетримання сечі. Загальні розлади та порушення у місці введення: генералізовані набряки, набряк обличчя, біль у грудях, гіпертермія, біль, втома, озноб. Вплив на результати лабораторних показників та інструментальних досліджень: підвищення активності аланінамінотрансферази, підвищення активності аспартатамінотрансферази, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення активності лактатдегідрогенази в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини крові, підвищення активності гамма норми показників загального аналізу сечі Діти Безпека препарату Орунгал®, капсули, оцінювалася у 14 клінічних дослідженнях (4 подвійних сліпих, плацебо-контрольованих дослідження, 9 відкритих досліджень, та 1 дослідження мало відкриту фазу з наступним подвійним сліпим) за участю 165 дітей віком від 1 року до 17 років. У ході досліджень було відзначено, що найпоширенішими побічними реакціями були: головний біль, блювання, біль у животі, діарея, порушення функції печінки, нудота, кропив'янка. Характер побічних реакцій, що зустрічаються у дітей, схожий на те, що спостерігається у дорослих пацієнтів; проте частота побічних реакцій у дітей вища. Побічні дії, зареєстровані у післяреєстраційному періоді (дані отримані на підставі спонтанних повідомлень) Представлена ​​частота побічних реакцій ґрунтується на клінічному досвіді застосування препарату Орунгал після реєстрації. З боку імунної системи - Дуже рідко: сироваткова хвороба, ангіоневротичний набряк, анафілактичні, анафілактоїдні та алергічні реакції. Порушення метаболізму - Дуже рідко: гіпертригліцеридемія. Порушення з боку нервової системи Дуже рідко: тремор. З боку органу зору – дуже рідко: нечіткий зір, диплопія. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Дуже рідко: стійка чи тимчасова втрата слуху. З боку серцево-судинної системи Дуже рідко: хронічна серцева недостатність. З боку системи органів дихання: - Часто: задишка. З боку шлунково-кишкового тракту – дуже рідко: панкреатит. З боку гепатобіліарної системи - дуже рідко: тяжке токсичне ураження печінки (у тому числі кілька випадків гострої печінкової недостатності з летальним наслідком). З боку шкірних покровів та підшкірної жирової клітковини - Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, лейкоцитокластичний васкуліт, алопеція. Вплив на результати лабораторних показників та інструментальних досліджень - дуже рідко: підвищення активності креатинфосфокінази крові.Взаємодія з лікарськими засобамиІтраконазол переважно метаболізуються ізоферментом СYРЗА4. Інші лікарські препарати, що також метаболізуються за участю даного ізоферменту або змінюють його активність, можуть впливати на фармакокінетику ітраконазолу. Подібним чином ітраконазол може впливати на фармакокінетику лікарських засобів, що також метаболізуються за участю даного ізоферменту. Ітраконазол відноситься до сильних інгібіторів ізоферменту CYР3A4 та Р-глікопротеїну. При використанні ітраконазолу разом з іншими лікарськими засобами рекомендується ознайомитися з інструкцією щодо застосування для з'ясування способу метаболізму препарату та вирішення питання необхідності зміни його дози. Лікарські препарати, які можуть знижувати концентрацію ітраконазолу у плазмі крові Лікарські препарати, що знижують кислотність шлункового соку (наприклад, антацидні засоби, такі як гідроксид алюмінію або засоби, що пригнічують секрецію соляної кислоти, такі як антагоністи Н2-гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи), порушують всмоктування препарату Орунгал®, капсул. Дані лікарські препарати рекомендується застосовувати з обережністю у поєднанні з препаратом Орунгал®, капсули: Ітраконазол рекомендується приймати спільно з кислими напоями (такими як недієтична кола) при спільному використанні лікарських засобів, що знижують кислотність шлункового соку. Рекомендується приймати лікарські препарати, що нейтралізують соляну кислоту (наприклад, гідроксид алюмінію), щонайменше за 1 годину до або через 2 години після прийому препарату Орунгал® капсули. При сумісному прийомі лікарських засобів рекомендується контролювати протигрибкову активність ітраконазолу та збільшувати дозу препарату у разі необхідності. Спільне застосування ітраконазолу з сильними індукторами ізоферменту CYP3A4 може сприяти зниженню біодоступності ітраконазолу та гідроксиітраконазолу настільки, що знижуватиметься ефективність лікарського засобу. Приклади включають такі препарати: Антибактеріальні засоби: ізоніазид, рифабутин, рифампіцин. Протисудомні препарати: карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн. Противірусні препарати: ефавіренз, невірапін. Таким чином, використання сильних індукторів CYP3A4 ізоферменту спільно з ітраконазолом не рекомендується. Рекомендується уникати призначення цих лікарських засобів протягом двох тижнів до початку прийому ітраконазолу та під час лікування препаратом, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик, пов'язаний із зниженням ефективності ітраконазолу. При сумісному прийомі лікарських засобів рекомендується контролювати протигрибкову активність ітраконазолу та збільшувати дозу препарату у разі необхідності. Лікарські препарати, що можуть викликати збільшення концентрації ітраконазолу у плазмі крові Одночасний прийом ітраконазолу та сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення біодоступності ітраконазолу. Приклади сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4: Антибактеріальні препарати: ципрофлоксацин, кларитроміцин, еритроміцин. Противірусні засоби: дарунавір посилений ритонавіром, фосампренавір, посилений ритонавіром, індинавір, ритонавір та тілапревір. Дані лікарські препарати рекомендується використовувати з обережністю разом із ітраконазолом. Рекомендується ретельно контролювати стан пацієнтів, які приймають ітраконазол разом із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, для своєчасного виявлення симптомів та ознак посилення або пролонгації фармакологічних ефектів ітраконазолу, при необхідності можливе зниження дози ітраконазолу. По можливості рекомендується контролювати концентрацію ітраконазолу у плазмі крові. Лікарські засоби, концентрації яких у плазмі може збільшуватися при спільному використанні з ітраконазолом Ітраконазол та його основний метаболіт гідроксиітраконазол можуть порушувати метаболізм лікарських препаратів, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 та перешкоджати транспортуванню препаратів під дією Р-глікопротеїну. Це може призвести до збільшення плазмової концентрації даних лікарських засобів та/або їх активних метаболітів при сумісному прийомі з ітраконазолом. Підвищення плазмової концентрації, у свою чергу, може спричинити посилення або пролонгацію як терапевтичних, так і небажаних ефектів даних лікарських засобів, внаслідок чого можуть виникнути потенційно загрозливі для життя стану. Так, збільшення концентрації деяких препаратів (терфенадин, астемізол, беприділ, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозід, сертиндол, левометадон) може призвести до збільшення інтервалу-QT та шлуночкової тахіаритмії,включаючи випадки шлуночкової тахікардії типу "пірует", що відноситься до потенційно небезпечних для життя станів. Після припинення лікування плазмова концентрація ітраконазолу знижується до практично невизначеної протягом від 7 до 14 днів, залежно від дози препарату та тривалості лікування. У пацієнтів з цирозом печінки або тих, хто одночасно приймає інгібітори ферменту CYP3A4, зниження концентрації препарату може бути навіть повільнішим. Це особливо важливо під час початку терапії з використанням лікарських препаратів, на метаболізм яких впливає ітраконазол.Після припинення лікування плазмова концентрація ітраконазолу знижується до практично невизначеної протягом від 7 до 14 днів, залежно від дози препарату та тривалості лікування. У пацієнтів з цирозом печінки або тих, хто одночасно приймає інгібітори ферменту CYP3A4, зниження концентрації препарату може бути навіть повільнішим. Це особливо важливо під час початку терапії з використанням лікарських препаратів, на метаболізм яких впливає ітраконазол.Після припинення лікування плазмова концентрація ітраконазолу знижується до практично невизначеної протягом від 7 до 14 днів, залежно від дози препарату та тривалості лікування. У пацієнтів з цирозом печінки або тих, хто одночасно приймає інгібітори ферменту CYP3A4, зниження концентрації препарату може бути навіть повільнішим. Це особливо важливо під час початку терапії з використанням лікарських препаратів, на метаболізм яких впливає ітраконазол. Взаємодіючі лікарські засоби поділяються на такі категорії: "Протипоказані": За жодних обставин не можна застосовувати цей лікарський препарат у комбінації з ітраконазолом та протягом двох педель після припинення прийому ітраконазолу. "Не рекомендується": Рекомендується уникати застосування цього лікарського засобу під час лікування та протягом двох тижнів після припинення прийому ітраконазолу, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик, пов'язаний із терапією. Якщо не можна уникнути використання цієї комбінації лікарських засобів, рекомендується спостерігати за станом пацієнта для своєчасного виявлення симптомів та ознак посилення або пролонгації ефектів препаратів або розвитку побічних ефектів, до необхідності лікування можна перервати або зменшити дозу лікарських засобів. За наявності можливості рекомендується контролювати плазмову концентрацію препаратів. "Використовувати з обережністю": слід ретельний моніторинг при спільному використанні лікарського препарату з ітраконазолом. При сумісному використанні лікарських засобів рекомендується спостерігати за станом пацієнта для своєчасного виявлення симптомів та ознак посилення або пролонгації ефектів препаратів або розвитку побічних ефектів, у разі потреби лікування можна перервати або зменшити дозу лікарських засобів. За наявності можливості рекомендується контролювати плазмову концентрацію препаратів. Нижче наведено приклади лікарських засобів, плазмова концентрація яких може збільшуватися під дією ітраконазолу. Препарати розділені за класами, також надаються рекомендації щодо спільного застосування з ітраконазолом: Клас лікарських засобів Протипоказані Не рекомендуються Використовувати з обережністю Альфа-адреноблокатори Тамсулозін Наркотичні анальгетики Левацетил метадол (левометадил), метадон Фентаніл Алфентаніл, бупренорфін для внутрішньовенного та сублінгвального введення, оксикодон, суфентаніл Антиаритмічні засоби Дізопірамід, дофетилід, дронедарон, хінідин Дігоксин Антибактеріальні засоби Телітроміцин у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки тяжкого ступеня Рифабутину Телітроміцин Антикоагулянти та антиагреганти Тікагрелор Апіксабан, рівароксабан Кумарини, цилостазол, дабігатран Протисудомні препарати Карбамазепіну Протидіабетичні препарати Репаглінід саксагліптин Протигельмінтні та антипротозойні засоби Галофантрін Празиквантел Антигістамінні препарати Астемізол, мізоластин терфенадин Біластин, ебастин Ліки проти мігрені Алкалоїди ріжків, такі як дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін, метилергометрин (метилергоновін), елетриптан Протипухлинні препарати Іринотекан Аксітініб, дафрафеніб, дасатініб, ібрутініб нілотініб, сунітініб трабектедин Бортезоміб бузульфан, доцетаксель, ерлотиніб, гефітиніб, іматиніб, іксабепілон, лапатініб, понатініб, триметрексат, алкалоїди барвінку Нейролептики, анксіолітики та снодійні засоби Луразідон, мідазолам для перорального прийому, пімозід, сертиндол, тріазолам Алпразолам, арипіпразол, бротизолам, буспірон, галоперидол, мідазолам для внутрішньовенного введення, пероспірон, кветіапін, рамелтеон, рисперидон. Противірусні препарати Симепревір Маравірок, індинавір, ритонавір, саквінавір Бета-адреноблокатори Надолол Блокатори "повільних" кальцієвих каналів Беприділ, фелодипін, лерканідипін, нісолдипін Інші дигідропіридини, верапаміл Інші препарати, що діють на серцево-судинну систему Івабрадін, ранолазин Аліскірен, силденафіл при лікуванні легеневої гіпертензії Бозентан, ріоцигуат Діуретики Еплеренон Препарати, що впливають на органи шлунково-кишкового тракту Цизаприд, домперидон Апрепітант Імуносупресанти Еверолімус Будесонід, циклесонід, циклоспорин, дексаметазон, флутиказон, метилпреднізолон, рапаміцин (також відомий як сиролімус), такролімус, темсіролімус Препарати, що регулюють ліпідний обмін Аторвастатин, ловастатин, симвастатин, Препарати, що застосовуються для лікування захворювань органів дихання Сальметерол СІОЗС, трициклічні та інші антидепресанти Ребоксетин Препарати, що використовуються в урології Фезотеродин у пацієнтів з недостатністю функції нирок або печінки помірним або тяжким ступенем, соліфенацин у пацієнтів з недостатністю функції нирок тяжкого ступеня та з недостатністю функції печінки помірного або тяжкого ступеня Даріфенацін, варденафіл Фезотеродин, імідафенацин, оксибутинін, силденафіл при лікуванні еректильної дисфункції, соліфенацин, тадалафіл, толтеродин Інші Колхіцин у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок Колхіцин, коніваптан, товваптан Алітретиноїн (лікарські форми для перорального прийому), цинакальцет, мозаваптан Препарати, плазмова концентрація яких може знижуватись під дією ітраконазолу. Одночасне застосування ітраконазолу з нестероїдним протизапальним препаратом мелоксикам може знизити концентрацію мелоксикаму в плазмі. Рекомендується з обережністю призначати мелоксикам одночасно з ітраконазолом, а також ретельно контролювати клінічний стан пацієнта та виникнення побічних ефектів. У разі потреби слід коригувати дозу мелоксикаму. Діти Лікарські взаємодії вивчені лише у дорослих людей.Спосіб застосування та дозиВсередину. Приймати натще, бажано відмовитися від їжі як мінімум протягом 1 години після прийому ітраконазолу. Розчином потрібно прополоскати рот протягом 20 секунд, а потім проковтнути його. Після цього не слід полоскати рот водою. Лікування кандидозу порожнини рота та/або стравоходу 200 мг (2 мірні чашки) на добу в один або два прийоми протягом 1 тижня. За відсутності позитивного ефекту через тиждень лікування слід продовжувати ще один тиждень. Лікування кандидозу порожнини рота та/або стравоходу, при резистентності до флуконазолу 100-200 мг (1-2 мірні чашки) 2 рази на добу протягом 2-х тижнів. За відсутності позитивного ефекту після 2 тижнів застосування препарату лікування продовжують ще протягом 2 тижнів. За відсутності позитивного ефекту добову дозу 400 мг можна приймати трохи більше 14 днів. Профілактика грибкових інфекцій Всередину, 5 мг/кг маси тіла на добу на два прийоми. У ході клінічних досліджень профілактичне лікування розпочинали безпосередньо перед лікуванням цитостатиками та зазвичай за один тиждень до процедури трансплантації. Прийом препарату Орунгал продовжують до відновлення кількості нейтрофілів (не менше 1000 клітин/мкл). Особливі групи пацієнтів Діти Дані щодо застосування препарату Орунгал®, розчин для прийому внутрішньо, для лікування дітей обмежені. Застосування препарату Орунгал®, розчин для лікування дітей не рекомендується, за винятком випадків, коли очікувана користь перевершує можливий ризик. Профілактика грибкових інфекцій: немає даних про ефективність застосування препарату у дітей із нейтропенією. Дані з безпеки ітраконазолу, що застосовують у дозі 5 мг/кг маси тіла при прийомі 2 рази на добу, обмежені. Побічні ефекти, такі як діарея, біль у животі, підвищення температури тіла, блювання, мукозит спостерігалися частіше у дітей, ніж у дорослих. Проте зв'язок виникнення даних побічних явищ із застосуванням препарату Орунгал точно не встановлений. Літні пацієнти Дані про застосування препарату Орунгал®, розчин для лікування пацієнтів похилого віку обмежені. Рекомендується використовувати препарат Орунгал для лікування пацієнтів даної категорії, тільки якщо очікувана користь від лікування перевищує потенційні ризики. При цьому при виборі дози препарату для лікування пацієнтів похилого віку рекомендується враховувати зниження функції печінки, нирок і серця, що частіше зустрічаються в літньому віці, а також наявність супутніх захворювань або прийом інших лікарських засобів. Порушення функції печінки Дані щодо застосування ітраконазолу для внутрішнього прийому при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції печінки обмежені. Слід обережно призначати препарат даної категорії пацієнтів. Порушення функції нирок Дані щодо застосування ітраконазолу для внутрішнього прийому при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції нирок обмежені. У деяких пацієнтів, які страждають на ниркову недостатність, експозиція ітраконазолу може бути знижена. Слід з обережністю призначати препарат даної категорії пацієнтів, у деяких випадках може знадобитися зміна дози лікарського засобу.ПередозуванняСимптоми, що спостерігалися при передозуванні препаратом Орунгал, капсули, були порівняні з дозозалежними побічними реакціями, що спостерігаються при застосуванні звичайних доз препарату. Лікування: специфічного антидоту немає. У разі передозування слід проводити підтримуючу терапію, зробити промивання шлунка розчином бікарбонату натрію, дати активоване вугілля. Ітраконазол не видаляється з організму при гемодіалізі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на діяльність серця: у дослідженні лікарської форми препарату Орунгал для внутрішньовенного введення відзначалося скороминуще безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, що нормалізувалося до наступної інфузії препарату. Клінічна значущість даних для пероральних лікарських форм невідома. Ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом препарату Орунгал. При добовій дозі 400 мг ітраконазолу спостерігалося частіше виникнення серцевої недостатності; при менших добових дозах такої закономірності виявлено був. Ризик виникнення хронічної серцевої недостатності імовірно пропорційний добовій дозі. Препарат Орунгал® не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього симптомокомплексу в анамнезі, за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення серцевої недостатності (ішемічна хвороба серця, ураження клапанів, обструктивні хвороби легень, ниркова недостатність та інші захворювання, що супроводжуються набряками). Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми хронічної серцевої недостатності та стежити за їх появою під час курсу лікування. При появі подібних ознак прийом препарату Орунгал необхідно припинити. Погрозливі для життя аритмії серця та/або раптова смерть відзначалися у пацієнтів при одночасному застосуванні метадону. Лікарські взаємодії: одночасний прийом деяких лікарських препаратів з ітраконазолом може призвести до зміни ефективності ітраконазолу та/або одночасно застосовуваних лікарських препаратів, виникнення небезпечних для життя побічних реакцій та/або раптової смерті. Препарати, які не можна приймати одночасно з ітраконазолом, не рекомендовані для одночасного застосування та/або рекомендовані для одночасного застосування з ітраконазолом з обережністю. Перехресна гіперчутливість: дані щодо наявності перехресної гіперчутливості між ітраконазолом та іншими протигрибковими засобами з азольною структурою (з групи азолів) обмежені. За наявності гіперчутливості до інших азол слід обережно призначати ітраконазол. Взаємозамінність: не рекомендується взаємозамінне використання препаратів Орунгал®, капсули, та Орунгал®, розчин для прийому внутрішньо, зважаючи на те, що експозиція ітраконазолу вище при використанні його у формі розчину для прийому внутрішньо, ніж у формі капсул, навіть при прийомі однакових доз ітраконазолу. Знижена кислотність шлункового соку: при зниженій кислотності шлункового соку, абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам зі зниженою кислотністю шлункового соку внаслідок захворювання (наприклад, у пацієнтів з ахлоргідрією) або внаслідок прийому лікарських препаратів (наприклад, лікарські засоби, що пригнічують шлункову секрецію), рекомендується приймати Орунгал у капсулах одночасно з кислими напоями (такими як недієтична кола). Слід контролювати протигрибкову активність препарату та збільшувати дозу ітраконазолу за необхідності. Вплив на функцію печінки: у дуже поодиноких випадках при застосуванні препарату Орунгал® розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи кілька випадків гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відбувалося з пацієнтами, які вже мали захворювання печінки, у хворих з іншими тяжкими захворюваннями, яким препарат був призначений для лікування системних захворювань, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. Однак деякі пацієнти не мали супутніх захворювань або очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом.У разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, слабкості, болі в животі та потемніння сечі, необхідно негайно припинити лікування та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищенням активності "печінкових" ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки внаслідок прийому інших препаратів не слід призначати лікування препаратом Орунгал®, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. Ітраконазол переважно метаболізується у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено,рекомендується здійснювати контроль концентрацій ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Порушення функції нирок: дані щодо застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок обмежені, у деяких пацієнтів з недостатністю функції нирок експозиція ітраконазолу може бути знижена. Тому таким пацієнтам слід призначати препарат із обережністю. Рекомендується здійснювати контроль концентрацій ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Пацієнти з імунодефіцитом: біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації. Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик препарату Орунгал у вигляді капсул його застосування не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів. Хворі на СНІД: лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального). Застосування у педіатричній практиці: оскільки клінічних даних про використання препарату Орунгал у дітей недостатньо, рекомендується призначати препарат дітям лише у випадку, якщо можлива користь від лікування перевершує потенційний ризик. Жінкам дітородного віку, які приймають препарат Орунгал®, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул препарату Орунгал®. При системних кандидозах, ймовірно спричинених флуконазол-резистентними штамами Candida, не можна припустити чутливість до ітраконазолу, отже, рекомендується перевірити чутливість перед початком терапії ітраконазолом. Втрата слуху: повідомлялося про тимчасову або стійку втрату слуху у пацієнтів, які приймають ітраконазол. У деяких випадках втрата слуху відбувалася на фоні одночасного прийому з хінідином. Слух зазвичай відновлюється після закінчення терапії препаратом Орунгал, однак у деяких пацієнтів втрата слуху необоротна. Здатність до зачаття: дослідження на тваринах не показали наявності репродуктивної токсичності у ітраконазолу. Муковісцидоз (кістозний фіброз): у пацієнтів з муковісцидозом (кістозним фіброзом) спостерігалася варіабельність концентрації ітраконазолу у плазмі крові при застосуванні ітраконазолу у формі розчину для прийому внутрішньо у дозі 2,5 мг/кг 2 рази на добу. Як наслідок, терапевтична рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі може не досягатися. Рівноважні концентрації > 250 нг/мл досягалися приблизно у 50% пацієнтів старше 16 років і не досягалися в жодного пацієнта молодше 16 років. У разі відсутності відповіді на терапію препаратом Орунгал®, капсули слід розглянути можливість переходу на альтернативну терапію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження щодо вивчення впливу лікарського засобу Орунгал® на здатність керувати транспортними засобами та працювати з технікою не проводились. Необхідно брати до уваги можливість виникнення побічних реакцій, таких як запаморочення, порушення зору та втрата слуху. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс. ітраконазол – 100 мг По 5,6 або 15 капсул в контурне осередкове впакування. По 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки по 5 або 6 капсул, або 1 контурне коміркове пакування по 15 капсул разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картонуОпис лікарської формиКришечка блакитна; основа - рожева прозора.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після щільної їжі. Максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 3-4 годин після прийому внутрішньо. Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 днів. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 998% зв'язується білками плазми. Накопичення препарату в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в 4 рази перевищує накопичення у плазмі, а швидкість його виведення залежить від регенерації епідермісу. На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через один тиждень після початку лікування та зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі та меншою мірою у поту. Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, і 3 днів після закінчення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу. Ітраконазол метаболізується печінкою з утворенням великої кількості метаболітів. Одним з таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, які визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні за допомогою ВЖХ. Виведення з калом становить від 3 до 18% дози. Виведення нирками становить менше ніж 0,03% дози. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.ФармакодинамікаІтраконазол – синтетичний протигрибковий засіб широкого спектру дії, похідний триазолу. Інгібує синтез ергостерину клітинної мембрани грибів, що зумовлює протигрибковий ефект препарату. Ітраконазол активний щодо інфекцій, що викликаються дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджоподібними грибами та дріжджами (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Candida spp., C.al, C. Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, а також іншими дріжджовими та цвілевими грибками.Показання до застосуванняОруніт у капсулах показаний для лікування наступних захворювань: дерматомікози; грибковий кератит; оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами; системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоідомікоз, бластомікоз та інші системні або тропічні мікози; кандидомікози з ураженням шкіри або слизових оболонок, у тому числі вульвовагінальний кандидоз; глибокі вісцеральні кандидози; висівковий лишай.Протипоказання до застосуванняОруніт у капсулах протипоказаний: пацієнтам з індивідуальною підвищеною чутливістю до препарату або його складових частин; вагітним жінкам Оруніт слід призначати лише у тому випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Жінкам дітородного віку, які приймають Оруніт, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення; терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, метаболізуючий за участю ферменту CYP3А4 інгібітори редуктази ГМГ-КоА такі, як симвастатин та ловастатин, триазолам та мідазолам не можна приймати одночасно. З обережністю: дитячий вік, тяжка серцева недостатність, захворювання печінки (зокрема, що супроводжуються печінковою недостатністю).Вагітність та лактаціяНа підставі результатів доклінічних досліджень та у зв'язку з тим, що дослідження щодо застосування ітраконазолу у вагітних жінок не проводилися, ітраконазол слід призначати вагітним жінкам лише за загрозливих для життя системних мікоз, коли потенційна користь для жінки виправдовує можливий ризик для плода. Так як невелика кількість ітраконазолу виділяється з материнським молоком, очікувану користь від прийому ітраконазолу необхідно зіставляти з ризиком для дитини під час годування груддю. У разі сумнівів годувати грудьми не слід.Побічна діяНайпоширенішими побічними реакціями у зв'язку із застосуванням ітраконазолу були реакції з боку шлунково-кишкового тракту, такі як: диспепсія, нудота, біль у животі та запор. Крім того, відзначалися: анорексія головний біль, стомлюваність, оборотне підвищення активності "печінкових" ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит, порушення менструального циклу, запаморочення та алергічні реакції (такі як свербіж, висипання, кропив'янка та ангіоневротичний набряк), периферична нейро -Джонсона, алопеція, гіпокаліємія, набряки, застійна серцева недостатність та набряк легень, забарвлення сечі у темний колір, гіперкреатинінемія. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Оруніту розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем.Взаємодія з лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Одночасне застосування ітраконазолу з даними препаратами, що є потенційними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак, аналогічні результати можна припустити. Оскільки ітраконазол переважно метаболізується ферментом CYP3A4, потенційні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір, кларитроміцин і еритроміцин. 2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або прологування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Після припинення лікування рівні ітраконазолу у плазмі знижуються поступово залежно від дози та тривалості лікування. Прикладами таких ліків є: Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, тріазолам та мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозід, інгібітори редуктази ГМГ-КоА такі, як симвастатин та ловастатин; блокатори кальцієвих каналів можуть надавати негативний інотропний ефект, який може посилювати цей ефект, що проявляється ітраконазолом. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно бути обережними, оскільки метаболізм блокаторів кальцієвих каналів може бути знижений. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентрацією у плазмі, дією, побічними ефектами У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати: пероральні антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди Барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів, такі як дигідропіридин та верапаміл; некоторые иммуносупрессивные средства: циклоспорин, такролимус, сиролимус; другие препараты: дигоксин, карбамазепин, буспирон, алфентанил, алпразолам, бротизолам, рифабутин, метилпреднизолон, эбастин, ребоксетин. Взаимодействия между итраконазолом и зидовудином и флувастатином не обнаружено. Не отмечалось влияния итраконазола на метаболизм этинилэстрадиола и норэтистерона. 3. Влияние на связывание белков. Исследования in vitro продемонстрировали отсутствие конкуренции между итраконазолом и такими препаратами, как имипрамин, пропранолол, диазепам, циметидин, индометацин, толбутамид и сульфаметазин за связь с белками плазмы.Способ применения и дозыДля оптимальной абсорбции препарата необходимо принимать Орунит в капсулах сразу после еды. Капсулы следует глотать целиком. Показание Доза Продолжительность Вульвовагинальный кандидоз 200 мг 2 раза в сутки или 200 мг 1 раз в сутки 1 день 3 дня Отрубевидный лишай 200 мг 1 раз в сутки 7 дней 15 дней Дерматомикозы гладкой кожи 200 мг 1 раз в сутки 100 мг 1 раз в сутки 7 дней 15 дней Грибковый кератит 200 мг 1 раз в сутки 21день Поражения высококератинизированных областей кожного покрова, таких как кисти рук и стопы, требуют дополнительного лечения в течение 15 дней по 100 мг в сутки. Оральный кандидоз 100 мг 1 раз в сутки 15 дней Биодоступность итраконазола при пероральном приеме может быть снижена у некоторых пациентов с нарушенным иммунитетом, например, у больных с нейтропенией, больных СПИДом или с пересаженными органами. Следовательно, может потребоваться двукратно увеличение дозы. Онихомикоз Пульс-терапия (см.таблицу) Один курс пульс-терапии заключается в ежедневном приеме по 2 капсулы Орунита два раза в сутки (по 200 мг два раза в сутки) в течение одной недели. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси (див. таблицю). Проміжок між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні. Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів. Локалізація оніхомікозів 1-й тиждень 2-й тиждень 3-й тиждень 4-й тиждень 5-й тиждень 6-й тиждень 7-й тиждень 8-й тиждень 9-й тиждень Ураження нігтьових пластинок стоп з ураженням або без ураження нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Орунита 2-й курс Тижні вільні від прийому Орунита 3-й курс Поразка нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Орунита 2-й курс АБО Безперервне лікування: По дві капсули на день (по 200 мг один раз на добу) протягом 3 місяців. Виведення Орунита зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій. Системні мікози (рекомендовані дозування варіюють залежно від виду інфекції) Показання Доза Середня тривалість Зауваження Аспергільоз 200 мг 1 раз на добу 2-5 місяців Збільшити дозу до 200 мг 2 рази на добу у разі інвазивного або дисемінованого захворювання Кандідоз 100-200 мг 1 раз на добу від 3 тижнів до 7 місяців Криптококоз (крім менінгіту) 200 мг 1 раз на добу від 2-х місяців до 1 року Підтримуюча терапія (випадки менінгіту) 200 мг 1 раз на добу Криптококовий менінгіт 200 мг двічі на добу Гістоплазмоз від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 8 місяців Споротригосп 100 мг 1 раз на добу 3 місяці Паракокцидіоїдомікоз 100 мг 1 раз на добу 6 місяців Хромомікоз 100-200 мг 1 раз на добу 6 місяців Бластомікоз від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 6 місяців Застосування у педіатрії Оскільки клінічних даних про застосування ітраконазолу в капсулах у дітей недостатньо, рекомендується використовувати ітраконазол лише в тому випадку, якщо можлива користь перевершує потенційний ризик.ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід застосовувати підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВиявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Оруніту. Оруніт не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно спостерігати за хворим щодо виявлення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Оруніт необхідно припинити. Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватися обережності. При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Оруніт. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим Н2-гістамін блокатори або інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Оруніт з кислими напоями. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Оруніту розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відбувалося з пацієнтами, у яких вже були захворювання печінки, у хворих, які отримували терапію за системними показаннями, що мають інші серйозні медичні стани, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом. Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю "печінкових" ферментів або захворюванням печінки в активній фазі, або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. Порушення функції печінки: Ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Період напіввиведення ітраконазолу у хворих із цирозом дещо збільшений. Біодоступність препарату при пероральному прийомі дещо знижена у пацієнтів із цирозом печінки. У цьому випадку, можливо, буде потрібна корекція дози. При тривалості прийому понад місяць необхідний контроль функції печінки. Порушення функції нирок: у пацієнтів з нирковою недостатністю біодоступність ітраконазолу може бути знижена. У цьому випадку, можливо, буде потрібна корекція дози. Лікування слід припинити у разі виникнення нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Оруніт. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Оруніт у капсулах слід з обережністю призначати пацієнтам із гіперчутливістю до інших азол. У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтропенією) може знадобитися збільшення дози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не спостерігалося.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковкаГель для зовнішнього та місцевого застосування - 100 г: активна речовина: Панавір (полісахариди пагонів Solanum tuberosum) – 0,002 г; допоміжні речовини: гліцерол – 30 г; макрогол 4000 - 15 г; макрогол 400 - 38 г; етанол 95% - 1 г; натрію гідроксид - 0,4 г; лантану нітрату гексагідрат - 2,2 г; вода - до 100 г. Гель для зовнішнього та місцевого застосування, 0,002%. По 3, 5, 10 або 30 г гелю в алюмінієвій тубі з внутрішнім лаковим покриттям. По 1 тубі у пачці з картону. Супозиторії ректальні, 200 мкг. По 5 супп. у контурній комірковій упаковці, по 1 або 2 контурних коміркових упаковках у пачці з картону.Опис лікарської формиГель для зовнішнього та місцевого застосування: однорідна маса білого кольору зі слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПротивірусне, імуномодулююче.ФармакокінетикаФармакокінетика цих лікарських форм препарату не вивчалася.ФармакодинамікаПанавір - очищений екстракт пагонів рослини Solanum tuberosum; основна діюча речовина - гексозний глікозид, що складається з глюкози, рамнози, арабінози, маннози, ксилози, галактози, уронових кислот. Препарат Панавір є противірусним та імуномодулюючим засобом. Підвищує неспецифічну резистентність організму до різних інфекцій та сприяє індукції інтерферонів альфа та гамма лейкоцитами крові. У терапевтичних дозах препарат добре переноситься. Випробування показали відсутність мутагенної, тератогенної, канцерогенної, алергійної та ембріотоксичної дії. У доклінічних дослідженнях на лабораторних тваринах негативного впливу на репродуктивну функцію та розвиток плода не встановлено. Має протизапальні властивості на експериментальних моделях ексудативного набряку, хронічного проліферативного запалення та в тесті псевдоалергічної запальної реакції на конканавалін А. Показано аналгетичну дію на моделях нейрогенного болю та болю, зумовленого запальним процесом та термічним роздратуванням. Має жарознижувальну дію. На моделі паркінсонічного синдрому, викликаного системним введенням нейротоксину 1-метил-4-феніл-1,2,3,6-тетрагідропіридину, показані нейропротективні властивості. Має здатність покращувати функції сітківки та зорового нерва. Має ранозагоювальні властивості в умовах моделі виразки шлунка.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання шкіри та/або слизових оболонок, спричинені вірусом простого герпесу Herpes simplex типів I та II, у т.ч. генітальний герпес.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна непереносимість та підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування на період застосування препарату слід припинити.Побічна діяМожлива поява швидко проходить почервоніння і свербіння шкіри та/або слизових оболонок на ділянці нанесення гелю. При появі будь-яких небажаних побічних ефектів або, якщо помічені інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, необхідно припинити введення препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиНе зареєстровано.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо і місцево. Гель наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри та/або слизових оболонок 5 разів на добу. Тривалість лікування – 4-5 днів. Курс лікування може бути продовжено до 10 днів.ПередозуванняВипадки передозування не зареєстровані. Результати доклінічних досліджень свідчить про низьку токсичність препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендується починати лікування на можливо ранньому етапі захворювання, при перших ознаках (свербіж, поколювання, почервоніння, почуття напруги), у цьому випадку розвиток міхурової стадії захворювання може бути повністю запобігти. Гель Панавір не призначений для застосування в офтальмології. При нанесенні гелю на обличчя слід уникати його попадання у вічі. Вплив на здатність керувати автомобілем або виконувати роботи, що потребують підвищеної швидкості фізичних та психічних реакцій. Дані щодо можливості негативного впливу препарату на здатність до керування транспортними засобами та здійснення потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидкості психомоторних реакцій, відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем для зовнішнього застосування 5% гомогенний, білого кольору, зі специфічним запахом - 1 г. Активна речовина: декспантенол – 50 мг; Допоміжні речовини: кетомакрогол – 40 мг, цетеарил октаноат – 50 мг, цетанол – 40 мг, диметикон – 5 мг, гліцерил моностеарат – 40 мг, пропіленгліколь – 50 мг, метилпарагідроксибензоат – 0.7 мг, пропілпарагідр. , ароматизатор Seaside 2026 - 0.2 мг. 25 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 50 г - туби алюмінієві (1) - картонні пачки.Фармакотерапевтична групаДекспантенол - похідне пантотенової кислоти, яка є складовою коферменту А та бере участь у процесах ацетилювання, вуглеводному та жировому обміні, синтезі ацетилхоліну, стероїдних гормонів, порфіринів. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз та збільшує міцність колагенових волокон. Має регенеруючу, метаболічну та слабку протизапальну дію. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті відзначається при пошкодженні шкірних покривів або тканин, у цьому випадку локальний дефіцит пантотенової кислоти можна заповнити місцевим застосуванням препарату Д-Пантенол. Допоміжні речовини, що входять до складу крему Д-пантенол, покращують його властивості.ФармакокінетикаНизька молекулярна маса декспантенолу, гідрофільність і низька полярність уможливлюють проникнення активних речовин у всі шари шкіри. При місцевому застосуванні швидко абсорбується та перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (головним чином, з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняпошкодження шкіри легкого ступеня, спричинені механічними, хімічними, температурними та іншими факторами; подряпини, садна; подразнення після дії ультрафіолетового (в т.ч. сонячного) та рентгенівського випромінювання; опіки різного походження (зокрема сонячні); дерматити; профілактика та лікування пелюшкового дерматиту легкого ступеня у дітей раннього віку; профілактика та лікування тріщин сосків молочних залоз у матерів-годувальниць; захист шкіри від впливу несприятливих кліматичних факторів (обвітрювання та обмороження); профілактика та лікування попрілостей легкого ступеня у дітей та дорослих; обробка шкіри навколо трахеостом, гастростом та колостом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяД-Пантенол можна застосовувати при вагітності та в період годування груддю. Препарат застосовується у дітей за показаннями.Побічна діяПрепарат добре переноситься. Побічні явища розвиваються дуже рідко.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату Д-Пантенол з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування не встановлена.Спосіб застосування та дозиКрем наносять тонким шаром на уражену ділянку, злегка втираючи, 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри слід попередньо обробити антисептиком. Мамам, що годують, змазують сосок кремом після кожного годування. Грудним дітям (в т.ч. новонародженим) крем наносять після кожної зміни білизни або водної процедури.ПередозуванняВипадки передозування не спостерігалися.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для зовнішнього застосування. Лікування трофічних виразок і шкірних трансплантатів, що погано гояться, повинно проводитися під наглядом лікаря. Не слід наносити препарат на поверхні, що мокнуть. Препарат не впливає на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаДекспантенол – 5 г/100 г. Допоміжні речовини: вазелін – 27 г, парафін рідкий – 10 г, ланолін – 17 г, холестерол – 0.5 г, ізопропілміристат – 3 г, метилпарагідроксибензоат – 0.07 г, пропілпарагідр. 37.4 р. Мазь. Туба 25 р.Фармакотерапевтична групаНалежить до вітамінів групи B, є похідним пантотенової кислоти. Відіграє важливу роль у процесах ацетилювання та окислення, бере участь у вуглеводному та жировому обміні, у синтезі ацетилхоліну, кортикостероїдів, порфіринів. Чинить вплив на освіту і функцію епітеліальної тканини, має деяку протизапальну активність.Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняРани та опіки; дерматити, абсцеси, фурункули, пролежні, попрілості; лікування та профілактика тріщин та запалення сосків молочної залози під час лактації; догляд за немовлятами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до декспантенол. Для парентерального застосування – гемофілія, механічна непрохідність кишечника. З обережністю застосовувати у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю.Вагітність та лактаціяМожливе застосування декспантенолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) за показаннями.Побічна діяРідко: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному парентеральному застосуванні декспантенол з антибіотиками, барбітуратами збільшується ризик розвитку алергічних реакцій.Спосіб застосування та дозиНаносять на уражену поверхню шкіри 1 раз на добу; область соска молочної залози накладають у вигляді компресу; при лікуванні дефектів слизової оболонки зіва матки - призначають один або кілька разів на добу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування 5% однорідна, світло-жовтого кольору, з характерним запахом ланоліну - 1 г. Активна речовина: декспантенол – 50 мг; Допоміжні речовини: феноніп – 4 мг, ланолін – 160 мг, віск бджолиний білий – 50 мг, парафін білий м'який – 210.8 мг, диметикон – 5 мг, емульгатор LANETTE SX – 20 мг, пропіленгліколь – 20 мг, бутіл гідр. – 0.1 мг, декаметилциклопентасилоксан – 20 мг, магнію сульфат гептагідрат – 5 мг, протегін B – 295 мг, вода очищена – 160 мг. 25 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 50 г - туби алюмінієві (1) - картонні пачки.Фармакотерапевтична групаДекспантенол - похідне пантотенової кислоти, яка є складовою коферменту А та бере участь у процесах ацетилювання, вуглеводному та жировому обміні, синтезі ацетилхоліну, стероїдних гормонів, порфіринів. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз та збільшує міцність колагенових волокон. Має регенеруючу, метаболічну та слабку протизапальну дію. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті відзначається при пошкодженні шкірних покривів або тканин, у цьому випадку локальний дефіцит пантотенової кислоти можна заповнити місцевим застосуванням препарату Д-Пантенол. Допоміжні речовини, що входять до складу мазі Д-пантенол, покращують її властивості.ФармакокінетикаНизька молекулярна маса декспантенолу, гідрофільність і низька полярність уможливлюють проникнення активних речовин у всі шари шкіри. При місцевому застосуванні швидко абсорбується та перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (головним чином, з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуваннясухість шкіри; рани та опіки різного походження (в т.ч. сонячні), подряпини, садна; пролежні; трофічні виразки нижніх кінцівок; дерматити; фурункули після розтину та санації; шкірні трансплантати, що погано приживаються, асептичні післяопераційні рани; догляд за шкірою навколо трахеостом, гастростом та колостом; лікування та профілактика тріщин та запалення сосків молочної залози під час лактації; лікування та профілактика наслідків несприятливого впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища (холоду, вітру, вогкості); догляд за немовлятами; профілактика та лікування попрілостей; активізація процесу загоєння шкіри при дрібних пошкодженнях, пелюшковому дерматиті, еритемі від пелюшок, подряпинах та незначному роздратуванні після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяД-Пантенол можна застосовувати при вагітності та в період годування груддю. Препарат застосовується у дітей за показаннями.Побічна діяПрепарат добре переноситься. Побічні явища розвиваються дуже рідко.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату Д-Пантенол з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування не встановлена.Спосіб застосування та дозиМазь наносять тонким шаром на уражену ділянку, злегка втираючи, 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри слід попередньо обробити антисептиком. Матерям, що годують змащують сосок маззю після кожного годування. Грудним дітям (в т.ч. новонародженим) мазь наносять після кожної зміни білизни чи водної процедури.ПередозуванняВипадки передозування не спостерігалися.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат призначений лише для зовнішнього застосування. Лікування трофічних виразок і шкірних трансплантатів, що погано гояться, повинно проводитися під наглядом лікаря. Не слід наносити препарат на поверхні, що мокнуть. Препарат не впливає на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Інформація від виробникаВиробник: Gelingchem SPP eK, Otto-Hahn-Str. 6, 40721 - Hilden, Dusseldorf, Німеччина. Виробничий майданчик Bahnhofstrasse 47, 6175 – Kematen in Tirol, Австрія.

Склад, форма випуску та упаковкаДекспантенол Об'єм: 150 мл.ХарактеристикаЗастосовується як допоміжний засіб при різних пошкодженнях шкіри, сонячних та термічних опіках; для захисту шкіри від негативного впливу факторів довкілля (вітер, температурні коливання, ультрафіолетове випромінювання). Крем – піна Пантенол Віалайн як допоміжний засіб сприяє загоєнню та відновленню шкіри при поверхневих пошкодженнях шкіри (садна, тріщини, запалення і т.д.).Фармакотерапевтична групаВітамін групи В – похідне пантотенової кислоти. метаболізм, прискорює мітоз і збільшує міцність колагенових волокон. Має регенеруючу, метаболічну та слабку протизапальну дію.ІнструкціяКрем-піну наносять рівномірним шаром на поверхні шкіри та втирають легкими рухами кінчиків пальців. Можна використовувати для щоденного догляду за шкірою обличчя та тіла, особливо при тривалому перебування на сонці.Показання до застосуванняУсі види шкірних ран (в т.ч. садна, опіки, асептичні післяопераційні рани, погано гояться шкірні трансплантати, трофічні виразки, тріщини шкіри) бульозний та пухирчастий дерматит сонячні опіки та herpes labialis solaris (сонячний герпіс)Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів товару.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосуванняУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАктивні компоненти: декспантенол, хлоргексидин (у формі біглюконату). Додаткові компоненти: вода, цетеариловий спирт, стеаринова кислота, ПЕГ 400, диметикон, Каприлік-каприк тригліцерид, емульгатор Т8, ланолін, цетеарет-60 миристиловий гліколь, ТЕА, Е1525 (ГЕЦ), лавандове масло. Вага: 50 г.ХарактеристикаКрем «Пантенол плюс Хлоргексидин» призначений для догляду за пошкодженою шкірою обличчя та тіла незалежно від статі та віку. Може використовуватись щодня.Фармакотерапевтична групаПрискорення загоєння незначних пошкоджень поверхні шкіри (ранки, садна, подряпини, потертості), усунення сонячних опіків, пом'якшення дерми після вітру та морозу. Також крем Пантенол плюс Хлоргексидин показаний для догляду за грудьми під час лактації, при шкірних інфекціях, хронічних ранових поверхнях (пролежнях та трофічних виразках на гомілках).ІнструкціяНаносити тонким шаром один або кілька разів на день на проблемні ділянки шкіри.Показання до застосуванняДля догляду за чутливою та пошкодженою шкірою (у тому числі після засмаги), при потертостях, подряпинах, розчісуваннях, роздратуванні. Регенерує шкіру після пілінгів та впливу лазера. Пом'якшує та відновлює суху та обвітрену шкіру.Протипоказання до застосуванняПантенол плюс хлоргексидин не рекомендований для застосування людям з повною непереносимістю компонентів крему або високим рівнем чутливості до них. Кремом заборонено обробляти барабанну перетинку у разі пошкодження. Крем не призначений для нанесення на глибокі та інфіковані рани. І тут треба скористатися іншими лікарськими засобами.Вагітність та лактаціяКрем підходить для догляду за шкірою немовлят. Засобом змащують спинку, сідниці, пахову зону щоразу після зміни памперсів або гігієнічних процедур (купання, підмивання). Крем дозволений до застосування вагітними та жінками, що годують.Побічна діяЯкщо під час застосування Пантенолу плюс Хлоргексидину не було дотримано протипоказань, то крем може спровокувати небажані алергічні реакції шкіри у вигляді почервоніння, свербежу, лущення. У разі подібних симптомів слід відмовитися від його використання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКрем використовується лише зовнішньо. Перед нанесенням необхідно очистити від бруду, промити ранову або пошкоджену поверхню шкіри, обробити антисептичним засобом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: активна речовина: декспантенол у перерахунку на 100% речовину 5 г; допоміжні речовини: вазелін, парафін рідкий, мигдалю масло, віск бджолиний білий, ланолін, цетостеариловий спирт [цетиловий спирт 60%, стеариновий спирт 40%], ланоліновий спирт, вода очищена. По 30 г у тубі алюмінієвої. Кожна туба разом із інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиМазь від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаРепарація тканин стимулятор.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується шкірою та перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (головним чином з бета-глобуліном та альбуміном). Концентрація її в крові – 0,5-1 мг/л, у сироватці крові – 100 мкг/л. Пантотенова кислота не піддається в організмі метаболізму (крім включення до Ко-A), виводиться у незміненому вигляді.ФармакодинамікаВітамін групи В – похідне пантотенової кислоти. Декспантенол переходить в організмі в пантотенову кислоту, яка є складовою коензиму А і бере участь у процесах ацетилювання, вуглеводному та жировому обміні, у синтезі ацетилхоліну, кортикостероїдів, порфіринів; стимулює регенерацію шкіри, слизових оболонок, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз та збільшує міцність колагенових волокон. Має регенеруючу, метаболічну та слабку протизапальну дію.Показання до застосуванняСухість шкіри; лікування пошкодженої шкіри: дрібні пошкодження, опіки (в т.ч. сонячні), садна, бульозний дерматит, абсцес, фурункул, трофічні виразки гомілки, пролежні, тріщини, асептичні післяопераційні рани, шкірні трансплантати, що погано приживаються; лікування та профілактика тріщин та запалень сосків молочної залози в період лактації; лікування та профілактика попрілості у грудних дітей.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат Пантодерм® можна застосовувати при вагітності та в період лактації.Побічна діяАлергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиДаних щодо взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами немає.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять на пошкоджену або запалену ділянку шкіри один або кілька разів на добу. Догляд за молочними залозами матерів-годувальниць: мазь наносять на соски після кожного годування; можна використовувати як компресу. Догляд за грудними дітьми: мазь наносять при кожній зміні підгузки (пелюшки).ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 100 г: Активна речовина: 5 г декспантенол. Допоміжні речовини: вазелін, парафін рідкий, масло мигдальне (масло мигдалю), віск бджолиний білий, ланолін, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт 60%, стеариловий спирт 40%), ланоліновий спирт, вода очищена. 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5% від білого із жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору, зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування. Має регенеруючу, метаболічну та слабку протизапальну дію. Декспантенол в організмі утворює активний метаболіт – пантотенову кислоту, що є складовою коферменту А, бере участь у процесах ацетилювання, обміні вуглеводів та жирів, синтезі ацетилхоліну, кортикостероїдів, порфіринів. Стимулює регенерацію шкіри, слизових оболонок, нормалізує клітинний метаболізм, прискорює мітоз та збільшує міцність колагенових волокон.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується та перетворюється на пантотенову кислоту. Зв'язується з білками плазми (переважно з бета-глобуліном та альбуміном). Концентрація пантотенової кислоти в крові – 0.5-1 мг/л, у сироватці – 100 мкг/л. В організмі пантотенова кислота не піддається метаболізму (крім включення до КоА), виводиться у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняСухість шкіри; дрібні пошкодження шкіри, садна, тріщини, опіки (зокрема сонячні); бульозний дерматит; абсцеси, фурункули; трофічні виразки гомілки, пролежні; асептичні післяопераційні рани, що погано приживаються шкірні трансплантати; лікування та профілактика тріщин та запалення сосків молочної залози в період лактації; лікування та профілактика попрілостей у грудних дітей.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПантодерм® можна застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у дітей Можливе застосування за показаннями.Побічна діяМожливе виникнення алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиДаних щодо взаємодії препарату Пантодерм з іншими лікарськими препаратами немає.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують зовнішньо. Мазь наносять на пошкоджену або запалену ділянку шкіри один або кілька разів на добу. При догляді за молочними залозами у матерів-годувальниць мазь наносять на соски після кожного годування; можна використовувати як компресу. При догляді за немовлятами мазь наносять при кожній зміні підгузника (пелюшки).ПередозуванняВипадки передозування не відмічені.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 100 г: Активна речовина: декспантенол – 5 г, хлоргексидину біглюконат – 0.076 г; Допоміжні речовини: пропіленгліколь – 9 г, скваалн – 3 мг, парафін рідкий – 14 г, парафін м'який білий – 5 г, диметикон – 1 г, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт – 60%, стеариловий спирт – 40%) – 6.7 мг, макрогола цетостеарат – 2.3 г, пантолактон – 0.5 г, вода очищена – до 100 г. 30 г у алюмінієвій тубі.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5% білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб для зовнішнього застосування. Чинить протимікробну, протизапальну дію: покращує регенерацію тканин. Декспантенол у клітинах шкіри швидко перетворюється на пантотенову кислоту, яка відіграє важливу роль як у формуванні, так і у загоєнні пошкоджених шкірних покривів. Хлоргексидин – антисептик, активний щодо вегетативних форм грамнегативних та грампозитивних бактерій, а також дріжджів, дерматофітів та ліпофільних вірусів. На суперечки бактерій діє лише за підвищеної температурі. Очищає та дезінфікує шкіру, не викликаючи її ушкодження. При нанесенні на поверхню рани захищає від інфекції, сприяючи загоєнню.ІнструкціяЛікування ран може проводитися як відкритим способом, і з використанням пов'язок.Показання до застосуванняНевеликі рани із загрозою інфікування (садна, подряпини, невеликі порізи та розчісування, тріщини, легкі опіки); інфіковані поверхневі ураження шкіри; тріщини сосків у період грудного вигодовування; хронічні рани (наприклад, трофічні виразки гомілки, пролежні); операційні рани.Протипоказання до застосуванняДля обробки чи лікування вушної раковини; у разі тяжких, глибоких та сильно забруднених ран (такі ушкодження потребують лікарського втручання); підвищена чутливість до декспантенолу та/або хлоргексидину.Вагітність та лактаціяМожна використовувати при вагітності та в період грудного вигодовування, проте слід уникати застосування на великих поверхнях шкіри.Побічна діяАлергічні реакції: можливі кропив'янка, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиВ якості запобіжного заходу щодо можливої ​​взаємодії (антагонізм або інактивація), не слід застосовувати цю комбінацію одночасно з іншими антисептиками.Спосіб застосування та дозиЗастосовують зовнішньо 1 або кілька разів на добу, наносять на попередньо очищену ранову поверхню або запалені ділянки шкіри.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати потрапляння в очі препарату, які містять декспантенол/хлоргексидин. Не можна приймати внутрішньо. Великі за площею ураження, сильно забруднені та глибокі рани, а також укушені та колоті рани вимагають лікарського втручання (через ризик розвитку правця). Якщо розміри рани протягом деякого часу залишаються незмінно більшими або рана не гоїться протягом 10-14 днів, то потрібна консультація лікаря. Це необхідно і у випадку, якщо краї рани сильно гіперемовані, рана несподівано набрякає, з'являються сильні болі або ушкодження супроводжується лихоманкою (через небезпеку розвитку сепсису).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 100 р.: Діюча речовина: клобетазолу пропіонат – 0,05 г; Допоміжні речовини: парафін м'який білий, парафін рідкий, цетомакрогол, натрію гідрофосфат безводний, натрію дигідрофосфат дигідрат, бутилгідрокситолуол, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, пропіленгліколь, вода очищена. По 15 г в алюмінієвій тубі, що має сопло із закритим кінцем, з кришкою, що має вістря для проколювання.Опис лікарської формиОднорідний крем білого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування.ФармакокінетикаВсмоктування Зовнішні глюкокортикостероїди можуть зазнавати системної абсорбції з інтактної здорової шкіри. Ступінь надшкірної абсорбції глюкокортикостероїдів для зовнішнього застосування визначається низкою факторів, включаючи основу лікарського засобу та цілісність епідермального бар'єру. Оклюзія, запалення та/або інший патологічний процес з боку шкіри також здатні збільшувати черезшкірну абсорбцію. Середня максимальна концентрація клобетазолу в плазмі (Сmах) досягається через 13 годин після першої аплікації та через 8 годин після повторного нанесення на здорову шкіру 30 г клобетазолу у вигляді 0,05% мазі та становить 0,63 нг/мл. Через 10 годин після аплікації другої дози (30 г) клобетазолу у вигляді крему його Сmах злегка перевищує таку мазі. В окремому дослідженні через 3 години після одноразового застосування 25 г 0,05% мазі клобетазолу у пацієнтів з псоріазом та екземою Сmах становить 2,3 нг/мл та 4,6 нг/мл відповідно. Метаболізм Після абсорбції через шкіру глюкокортикостероїди для зовнішнього застосування метаболізуються тими самими фармакокінетичними шляхами, що глюкокортикостероїди для системного застосування. Вони метаболізуються, головним чином, у печінці.ФармакодинамікаМеханізм дії Глюкокортикостероїд для зовнішнього застосування. Попереджає крайове скупчення нейтрофілів, зменшує запальну ексудацію та продукцію лімфокінів, гальмує міграцію макрофагів, знижує інтенсивність процесів інфільтрації та грануляції, надає місцевий протизапальний, протисвербіжний, протиалергічний та антиексудативний ефекти.Показання до застосуванняКлобетазол є дуже сильним глюкокортикостероїдом, який показаний для короткострокового лікування симптомів запалення та свербежу шкіри при дерматозах, чутливих до терапії глюкокортикостероїдами та при несприйнятливості до менш сильних глюкокортикостероїдів (для дорослих, осіб похилого віку). псоріаз (виключаючи широко поширений бляшковий псоріаз); дерматози, що важко піддаються лікуванню; червоний плаский лишай; дискоїдний червоний вовчак; інші захворювання шкіри, стійкі до терапії менш сильними глюкокортикостероїдами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клобетазолу або будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату; неліковані інфекції шкіри; рожеві вугри (розацеа); акне; періоральний дерматит; свербіж шкіри без запалення; періанальний та генітальний свербіж; дитячий вік до 1 року; період грудного вигодовування. З обережністю: підвищена місцева чутливість до глюкокортикостероїдів або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату; псоріаз; дитячий вік від 1 до 18 років.Вагітність та лактаціяФертильність Дані для оцінки впливу глюкокортикостероїдів для зовнішнього застосування на фертильність у людини відсутні. При підшкірному введенні щурів клобетазол не впливав на здатність до спаровування, проте при його застосуванні у високих дозах було відмічено зниження фертильності. Вагітність Недостатньо даних про застосування клобетазолу у вагітних жінок. Згідно з даними доклінічних досліджень, клобетазол може негативно впливати на розвиток плода. Значення цих даних в людини був вивчено. Препарат слід застосовувати під час вагітності лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевершує можливий ризик для плода. У разі призначення препарату під час вагітності слід використовувати мінімальну кількість крему. Період грудного вигодовування Застосування препарату у період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/100), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000, включаючи окремі випадки). Частота народження небажаних явищ Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже рідко: опортуністичні інфекції. Порушення з боку імунної системи - Дуже рідко: гіперчутливість, генералізований висип. Порушення з боку ендокринної системи - Дуже рідко: пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи. Синдром Іценко-Кушинга (синдром гіперкортицизму), затримка збільшення ваги та/або затримка росту у дітей, остеопороз, глаукома, гіперглікемія та/або глюкозурія, катаракта, підвищення артеріального тиску, підвищення маси тіла або ожиріння, зниження концентрації ендогенного кортизолу, волосся. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: свербіж, відчуття печіння або болючість; Нечасто: місцева атрофія шкіри*, стрії*, телеангіектазії*; Дуже рідко: витончення, зморшкуватість шкіри, сухість шкіри, зміна пігментації, гіпертрихоз, посилення симптомів захворювання, алергічний контактний дерматит, пустульозний псоріаз, еритема, висипання, кропив'янка. Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже рідко: подразнення та/або болючість у місці нанесення. *Шкірні прояви вторинні по відношенню до місцевих та/або системних ефектів пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.Взаємодія з лікарськими засобамиБуло показано, що одночасне застосування препаратів, здатних інгібувати ізофермент-CYP3A4 (наприклад, ритонавіру та ітраконазолу), пригнічує метаболізм глюкокортикостероїдів, що призводить до підвищення їх системної експозиції. Ступінь клінічної значущості цієї взаємодії залежить від дози та способу застосування глюкокортикостероїдів та активності інгібітору ізоферменту CYP3A4.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Крем рекомендується застосовувати при ураженнях шкіри, що супроводжуються мокнутим. Крем наноситься тонким шаром у кількості, не більшій ніж потрібно для покриття всієї ураженої області, один-два рази на добу, обережно втирається. Тривалість застосування – до появи ефекту або за необхідності до 4 тижнів. Не можна проводити лікування більше 4 тижнів. За потреби тривалого лікування слід поступово зменшити частоту нанесення або використовувати менш активні препарати. Після кожного нанесення препарату Пауеркорт перед застосуванням пом'якшувального засобу необхідно забезпечити достатній час для поглинання. Для попередження загострень шкірних захворювань проводять короткі (переривчасті) курси препаратом Пауеркорт. В особливо резистентних випадках, особливо за наявності гіперкератозу, ефект крему для зовнішнього застосування Пауеркорт при необхідності може бути посилений за допомогою накладання на ніч на область застосування препарату оклюзійної пов'язки (поліетиленової плівки), що зазвичай супроводжується позитивною динамікою симптомів. Надалі досягнутий ефект зазвичай вдається підтримувати без застосування оклюзійної пов'язки. Якщо стан посилюється або не покращується протягом 2-4 тижнів, слід переглянути діагноз та лікування. Максимальна доза не повинна перевищувати 50 г крему на тиждень. Лікування препаратом Пауеркорт слід поступово скасовувати відразу ж після досягнення контролю над захворюванням, а лікування пом'якшувальним засобом має бути продовжено як підтримуючу терапію. Раптова відміна препарату Пауеркорт може призводити до рецидиву дерматозів. Застосування у сфері обличчя Курс лікування повинен обмежуватися, якщо це можливо, 5-ма днями; оклюзійні пов'язки не повинні застосовуватися. Дерматози, що важко піддаються лікуванню: пацієнти з частими рецидивами захворювання У разі гострого захворювання, як тільки буде досягнуто ефекту від безперервного курсу лікування глюкокортикостероїдом для зовнішнього застосування, може бути розглянута можливість його переривчастого застосування (один раз на добу, два рази на тиждень, без оклюзійної пов'язки). Показано, що таке лікування ефективно знижує частоту рецидивів. Нанесення препарату має бути продовжене на раніше уражені ділянки шкіри або на відомі області потенційного загострення. Така схема застосування повинна поєднуватися з щоденним рутинним застосуванням пом'якшуючих засобів. Слід проводити регулярну оцінку стану, а також користі та ризику від продовження лікування. Особливі групи пацієнтів Діти У дітей більш ймовірний розвиток місцевих та системних побічних ефектів при терапії глюкокортикостероїдами для зовнішнього застосування та, як правило, їм потрібне проведення більш коротких курсів лікування з використанням менш активних засобів, ніж у дорослих. Слід бути обережними при використанні препарату Пауеркорт у дітей, щоб забезпечити його нанесення в мінімальній кількості, що забезпечує терапевтичний ефект. Курс лікування у дітей повинен обмежуватися, якщо це можливо, 5-ма днями; потрібне спостереження у лікаря не рідше одного разу на тиждень. Оклюзійні пов'язки не повинні застосовуватись. Пацієнти похилого віку Клінічні дослідження не виявили жодних відмінностей у ефективності препарату у літніх та молодших пацієнтів. Велика поширеність зниженої функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку може призводити до уповільнення виведення препарату у разі його системної абсорбції. Отже, він повинен застосовуватися у літніх пацієнтів у мінімальній кількості та протягом якомога коротшого періоду, але при цьому забезпечуючи досягнення необхідного клінічного ефекту. Пацієнти з порушенням функції нирок та/або печінки У разі системної абсорбції препарату (при нанесенні на великі поверхні шкіри протягом тривалого періоду) його метаболізм та виведення можуть сповільнюватися, що призводить до підвищеного ризику розвитку системної токсичності. Отже, він повинен застосовуватися у таких пацієнтів у мінімальній кількості та протягом якомога коротшого періоду, при цьому забезпечуючи досягнення необхідного клінічного ефекту.ПередозуванняСимптоми та ознаки Препарат Пауеркорт при зовнішньому застосуванні може абсорбуватися у кількостях, достатніх для того, щоб спричинити розвиток системних ефектів. Розвиток гострого передозування є малоймовірним. Однак у разі хронічного передозування або неправильного застосування препарату Пауеркорт можуть розвинутись симптоми гіперкортицизму. Лікування У разі передозування препарату Пауеркорт слід поступово скасовувати препарат, знижуючи частоту нанесення або замінюючи менш активним глюкокортикостероїдом, під наглядом лікаря через ризик виникнення надниркової недостатності. Подальше лікування слід проводити з урахуванням клінічної ситуації або відповідно до рекомендацій токсикологічних центрів за їх наявності.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Пауеркорт слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з наявністю в анамнезі місцевої підвищеної чутливості до глюкокортикостероїдів або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату. Місцеві реакції підвищеної чутливості можуть мати схожість із симптомами захворювання. У деяких осіб внаслідок підвищеної системної абсорбції глюкокортикостероїдів для зовнішнього застосування можуть виникати прояви гіперкортицизму (синдрому Іценко-Кушинга) та оборотне пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що веде до розвитку глюкокортикостероїдної недостатності. Якщо спостерігається будь-яке з вищезгаданого, слід відмінити препарат, поступово зменшуючи частоту його нанесення, або замінити його менш активним глюкокортикостероїдом. Раптове припинення лікування може призвести до глюкокортикостероїдної недостатності. До факторів ризику посилення системних ефектів відносяться: активність глюкокортикостероїду та склад лікарського препарату для зовнішнього застосування, тривалість застосування, нанесення препарату на великі ділянки шкіри, застосування в закритих областях шкіри (тобто в інтертригінозних зонах або під оклюзійні пов'язки (пелюшки та підгузки) немовлят можуть грати роль оклюзійної пов'язки)), підвищена гідратація рогового шару шкіри, використання на областях з тонкою шкірою, таких, як особа; нанесення на пошкоджену шкіру або інших станах, які можуть супроводжуватися порушенням цілісності шкірного бар'єру. У порівнянні з дорослими у дітей і немовлят може відзначатися більший відсоток абсорбції глюкокортикостероїдів для зовнішнього застосування, у зв'язку з чим дана категорія пацієнтів більш схильна до ризику системних побічних ефектів. Це пов'язано з тим, що діти мають незрілий шкірний бар'єр і більше значення ставлення площі поверхні тіла до маси тіла проти дорослими. Застосування у дітей По можливості слід уникати лікування глюкокортикостероїдами для зовнішнього застосування протягом тривалого часу у дітей віком до 12 років, оскільки тривале застосування глюкокортикостероїдів для зовнішнього застосування може спричинити пригнічення функції надниркових залоз. У дітей найчастіше, ніж у дорослих, виникають атрофічні зміни шкіри при зовнішньому застосуванні глюкокортикостероїдів. У разі призначення клобетазолу дітям курс лікування повинен обмежуватися 5-ма днями, потрібне спостереження у лікаря не рідше одного разу на тиждень. Не застосовувати оклюзійні пов'язки. Застосування при псоріазі У деяких випадках лікування псоріазу глюкокортикостероїдами для зовнішнього застосування може супроводжуватися відновленням симптомів захворювання, стійкістю до препарату, розвитком генералізованої пустульозної форми псоріазу та місцевою або системною токсичністю через порушення бар'єрної функції шкіри, тому особливо важливе уважне спостереження за пацієнтом. Супутня інфекція При приєднанні вторинної інфекції слід проводити відповідну антибактеріальну терапію. За будь-яких ознак поширення інфекції необхідно припинити зовнішнє застосування глюкокортикостероїдів і провести відповідне лікування антибактеріальними препаратами. Ризик розвитку інфекції при оклюзії Теплі вологі умови, що створюються при накладенні оклюзійної пов'язки, сприяють виникненню бактеріальної інфекції, тому обов'язково слід ретельно очищати шкіру перед накладенням нової пов'язки. Хронічні виразки гомілок Глюкокортикостероїди для зовнішнього застосування іноді використовуються для лікування дерматиту навколо хронічних виразок гомілок. Однак таке застосування може супроводжуватися підвищеною частотою виникнення місцевих реакцій гіперчутливості та підвищеним ризиком розвитку місцевих інфекцій. Нанесення на шкіру обличчя Нанесення на шкіру обличчя небажано, оскільки дана область більш схильна до розвитку атрофічних змін. У разі нанесення на шкіру обличчя лікування слід обмежити 5-ма днями. Нанесення на віки При нанесенні крему на повіки необхідно стежити за тим, щоб препарат не потрапив у вічі, тому що неодноразова дія крему може викликати катаракту та глаукому. При випадковому попаданні препарату в очі необхідно їх промити рясно водою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень щодо вивчення впливу клобетазолу на здатність до керування транспортними засобами або роботи з механізмами не проводилося. Виходячи з профілю побічних реакцій клобетазолу для зовнішнього застосування, будь-якого несприятливого впливу на такі види діяльності не очікується.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему