Дерматология Со скидкой

Дозировка: 1 % Форма выпуска: гель Упаковка: фл. Производитель: Эвалар ЗАО Завод-производитель: Эвалар ЗАО(Россия). .

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 г: вода, моностеарат гліцерину, цетилстеариловий спирт, цетеарет-23, цетеарет-6, гіалуронідаза іммобілізована, бензоат натрію. Туба – 30 г.  Опис лікарської формиКрем косметичний (для спеціалізованого догляду шкіри).

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: Активна речовина: людський рекомбінантний інтерферон альфа-2b 10000 МО; Допоміжні речовини: алюмінію гідроксид – 57.8 мг, полівініловий спирт – від 17.5 мг, вода очищена – до 1 г. Гель у скляному флаконі, закупореному гумовими пробками і обжатому алюмінієвими ковпачками або в алюмінієвій тубі з бушонами - 3 г.Опис лікарської формиГель для місцевого та зовнішнього застосування у вигляді однорідної маси білого або білого із сіруватим відтінком кольору; допускається розшаровування вмісту упаковки, що зникає при струшуванні.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний інтерферон альфа-2b, що входить до складу гелю, має широкий спектр противірусної активності, бактеріостатичну та протизапальну дію, а також протипухлинну та імуномодулюючу активність.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.ІнструкціяГель наносять на уражені ділянки шкіри та слизових тонким шаром.Показання до застосуванняЛікування герпетичних уражень шкіри та слизових – простого та оперізувального герпесу, рецидивуючого герпесу обличчя, геніталій, гінгівіту, герпетичного стоматиту. Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих осіб, які мали контакт із хворими на грип та ГРВІ.Протипоказання до застосуванняПротипоказаний особам, які страждають на алергічні захворювання в стадії загострення.Побічна діяПрепарат не дає побічних дій.Взаємодія з лікарськими засобамиДля лікування інфекційно-запальних та вірусних захворювань препарат можна застосовувати у складі комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами, глюкокортикоїдами, індукторами інтерферону та противірусними препаратами.Спосіб застосування та дозиПри лікуванні герпетичних уражень гель наносять 2 рази на добу з інтервалом 12 год і підсушують протягом 10-15 хв для утворення захисної плівки. Тривалість курсу лікування становить від 3 до 5 днів, до повного зникнення порушень цілісності шкірного покриву та слизових оболонок. Для профілактики грипу та ГРВІ в періоди підйому захворюваності препарат наносять на слизову оболонку носових ходів 2 рази/добу з інтервалом 12 год протягом першого та третього тижня курсу, на другому тижні роблять перерву.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель – 1 р.: Активна речовина: людський рекомбінантний інтерферон альфа-2b 10000 МО; Допоміжні речовини: алюмінію гідроксид – 57.8 мг, полівініловий спирт – від 17.5 мг, вода очищена – до 1 г. Гель у флаконі скляному, закупореному гумовими пробками та обжатому алюмінієвими ковпачками або в алюмінієвій тубі з бушонами – 5 г.Опис лікарської формиГель для місцевого та зовнішнього застосування у вигляді однорідної маси білого або білого із сіруватим відтінком кольору; допускається розшаровування вмісту упаковки, що зникає при струшуванні.Фармакотерапевтична групаРекомбінантний інтерферон альфа-2b, що входить до складу гелю, має широкий спектр противірусної активності, бактеріостатичну та протизапальну дію, а також протипухлинну та імуномодулюючу активність.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.ІнструкціяГель наносять на уражені ділянки шкіри та слизових тонким шаром.Показання до застосуванняЛікування герпетичних уражень шкіри та слизових – простого та оперізувального герпесу, рецидивуючого герпесу обличчя, геніталій, гінгівіту, герпетичного стоматиту. Профілактика грипу та ГРВІ у дорослих осіб, які мали контакт із хворими на грип та ГРВІ.Протипоказання до застосуванняПротипоказаний особам, які страждають на алергічні захворювання в стадії загострення.Побічна діяПрепарат не дає побічних дій.Взаємодія з лікарськими засобамиДля лікування інфекційно-запальних та вірусних захворювань препарат можна застосовувати у складі комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами, глюкокортикоїдами, індукторами інтерферону та противірусними препаратами.Спосіб застосування та дозиПри лікуванні герпетичних уражень гель наносять 2 рази на добу з інтервалом 12 год і підсушують протягом 10-15 хв для утворення захисної плівки. Тривалість курсу лікування становить від 3 до 5 днів, до повного зникнення порушень цілісності шкірного покриву та слизових оболонок. Для профілактики грипу та ГРВІ в періоди підйому захворюваності препарат наносять на слизову оболонку носових ходів 2 рази/добу з інтервалом 12 год протягом першого та третього тижня курсу, на другому тижні роблять перерву.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини % Ітраконазолу пелет – 464 мг; З них: ітраконазол - 100 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) - 130,17 мг, сополімер метакрилової кислоти (еудрагіт) - 16,26 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 0,08 мг, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) цукрова крупка – 163,17 мг, сахароза (цукор) – 54,31 мг; Оболонка капсули: Титану діоксид – 1,3333 %, барвник хіноліновий жовтий – 0,9197 %, барвник сонячний захід жовтий – 0,0044 %, желатин – до 100 %. По 5, 6, 7, 10, 14 або 15 капсул у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної світлозахисної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 5, 6, 7, 10, 14 або 15 капсул у банку світлозахисного скла з трикутним віночком типу БТС, закупорену кришкою, що натягується з ущільнюючим елементом. Кожну банку або 1, 2 або 3 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули жовтого кольору № 0. Вміст капсул – сферичні пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після щільної їжі. Максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 3-4 годин після прийому внутрішньо. Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 днів. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 99,8% зв'язується із білками плазми. Накопичення препарату в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в 4 рази перевищує накопичення у плазмі крові, а його швидкість виведення залежить від регенерації епідермісу. На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через один тиждень після початку лікування та зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі та меншою мірою у поту. Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, і 3 днів після закінчення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу. Ітраконазол метаболізується печінкою з утворенням великої кількості метаболітів. Одним з таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, що визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні за допомогою ВЕРХ.Виводиться через шлунково-кишковий тракт від 3 до 18 % дози. Виведення нирками становить менше ніж 0,03% дози. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.ФармакодинамікаІтраконазол – синтетичний протигрибковий засіб широкого спектру дії, похідний триазолу. Інгібує синтез ергостерину клітинної мембрани грибів, що зумовлює протигрибковий ефект препарату. Ітраконазол активний щодо інфекцій, що викликаються дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджоподібними грибами та дріжджами (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Candida spp., включаючи C. gla. ; Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, а також іншими дріжджовими та цвілевими грибками.Показання до застосуванняДерматомікози; грибковий кератит; оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами; системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз, криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоідомікоз, бластомікоз та інші системні або тропічні мікози; кандидомікози з ураженням шкіри або слизових оболонок, у тому числі вульвовагінальний кандидоз; глибокі вісцеральні кандидози; висівковий лишай.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до препарату або його складових частин; одночасний прийом препаратів, що метаболізуються за участю ферменту CYP3A4: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозід, інгібітори редуктази ГМК-КоА, такі як симвастатин та ловастатин, тріазолам та З обережністю: дитячий вік, тяжка серцева недостатність, захворювання печінки (зокрема, що супроводжуються печінковою недостатністю), хронічна ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяВагітним жінкам Ірунін® слід призначати лише у випадку, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Оскільки невелика кількість ітраконазолу виділяється з материнським молоком, у період лікування необхідно відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, нудота, біль у животі та запор, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит, анорексія. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Іруніна розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадок гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку центральної нервової системи: біль голови, стомлюваність, запаморочення, периферична нейропатія. З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність та набряк легень. З боку інших органів та систем: порушення менструального циклу, алергічні реакції (такі як свербіж, висипання, кропив'янка та ангіоневротичний набряк), синдром Стівенса-Джонсона, алопеція, гіпокаліємія, набряки, забарвлення сечі у темний колір, гіперкреатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, які є потужними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Оскільки ітраконазол переважно метаболізується ферментом CYP3A4, потужні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Прикладами можуть бути ритонавір, індинавір, кларитроміцин і еритроміцин. 2. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, тріазолам та пероральний мідазолам, дофетилід, хінідин, пімозид, інгібітори редуктази ГМГ-КоА, такі, як симвастатин та ловастатин; блокатори кальцієвих каналів можуть надавати негативний інотропний ефект, який може посилювати той самий ефект, що проявляється ітраконазолом. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно бути обережними, оскільки метаболізм блокаторів кальцієвих каналів може бути знижений. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентрацією в плазмі та дією побічними ефектами У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати: пероральні антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди Барвінка рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів, такі як верапаміл; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизол, рифабутин, метилпреднізолон, ебастин, ребоксетин. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадйолу та норетистерону. 3. Вплив зв'язування білків. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність конкуренції між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфадимидин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Показання Доза Тривалість Вульвовагінальний кандидоз 200 мг 2 рази на добу або 200 мг 1 раз на добу 1 день 3 дні Висівкоподібний лишай 200 мг 1 раз на добу 7 днів Дерматомікози гладкої шкіри 200 мг 1 раз на добу 100 мг 1 раз на добу 7 днів 15 днів Грибковий кератит 200 мг 1 раз на добу 21 день Ураження висококератинізованих областей шкірного покриву, таких як кисті рук і стоп, вимагають додаткового лікування протягом 15 днів по 100 мг на добу. Оральний кандидоз 100 мг 1 раз на добу 15 днів Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або з пересадженими органами. Отже, може знадобитися дворазове збільшення дози. Оніхомікоз Пульс-терапія (див. таблицю) Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі по 2 капсули Іруніна® двічі на добу (по 200 мг двічі на добу) протягом одного тижня. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси (див. таблицю). Проміжок між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні. Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів. Локалізація оніхомікозів 1-а тиж. 2-га тиж. 3-я тиж. 4-а тиж. 5-а тиж. 6-а тиж. 7-а тиж. 8-а тиж. 9-а тиж. Ураження нігтьових пластинок стоп з ураженням або без ураження нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® 2-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® 3-й курс Поразка нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні вільні від прийому Іруніна® АБО Безперервне лікування: По дві капсули на день (по 200 мг один раз на добу) протягом 3 місяців. Виведення Іруніна зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж з плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при захворюваннях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування захворювань нігтів. Системні мікози (рекомендовані дозування варіюють залежно від виду інфекції) Показання Доза Середня тривалість Зауваження Аспергільоз 200 мг 1 раз на добу 2-5 місяців Збільшити дозу до 200 мг 2 рази на добу у разі інвазивного або дисемінованого захворювання Кандідоз 100-200 мг 1 раз на добу від 3 тижнів до 7 місяців Криптококоз (крім менінгіту) 200 мг 1 раз на добу від 2-х місяців до 1 року Підтримуюча терапія (випадки менінгіту) 200 мг 1 раз на добу Криптококовий менінгіт 200 мг двічі на добу Гістоплазмоз від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 8 місяців Споротригосп 100 мг 1 раз на добу 3 місяці Паракокцидіоїдомікоз 100 мг 1 раз на добу 6 місяців Хромомікоз 100-200 мг 1 раз на добу 6 місяців Бластомікоз від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг двічі на добу 6 місяців ПередозуванняДані відсутні. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля, симптоматичне лікування. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ірунін®, необхідно використовувати адекватні заходи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. При дослідженні внутрішньовенної лікарської форми препарату Ітраконазол відзначалося минуще безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, що нормалізувалося до наступної інфузії препарату. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Іруніна. Ірунін не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватися обережності. У пацієнтів з нирковою недостатністю біодоступність ітраконазолу може бути знижена, що може вимагати корекції дози. При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується використовувати їх не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Іруніна®. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим Н2-гістамінблокатори або інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Іруніна з кислими напоями. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Іруніна розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. Це відбувалося з пацієнтами, у яких вже були захворювання печінки, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у хворих, які отримують терапію ітраконазолом. Лікування слід припинити у разі виникнення нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом Іруніна®. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Ірунін у капсулах слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперчутливістю до інших азол. У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтропенією) може знадобитися збільшення дози Іруніна. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не спостерігалося.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 100 мг Фасування: N15 Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Ратіофарм Завод-виробник: Русан Фарма Лтд (Індія/Росія) Действующее вещество: Итраконазол. .

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс.: ітраконазол (у мікропелетах) 100 мг. 4 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаСинтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії. Похідне тріазол. Пригнічує синтез ергостеролу клітинної мембрани грибів. Активний щодо дермагофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum) дріжджових грибів Candida spp. (включаючи Candida albicans, Candida parapsilosis), цвілевих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Penicillium marneffei, Pseudallescheria boydii, Histoplasma spp., Coccidioix Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis), Stalassezia spp. Деякі штами можуть бути стійкі: Candida glabrata, Candida krusei, Candida tropicalis, Absidia spp., Fusarium spp., Mucor spp., Rhizomucor spp., Rhizopus spp., Scedosporium proliferans, Scopulariopsis spp. Ефективність лікування оцінюється через 2-4 тижні після припинення терапії (при мікозах), через 6-9 місяців – при оніхомікозах (у міру зміни нігтів).ФармакокінетикаВсмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) досить повно. Прийом ітраконазолу в капсулах відразу після їди збільшує біодоступність. Прийом його у вигляді розчину натще призводить до більш високої швидкості досягнення Cmax і більшої величини концентрації рівноважної фази (Css) у порівнянні з прийомом після їжі (на 25%). Час досягнення Cmax; при прийомі капсул - близько 3-4 год. Css при прийомі 100 мг препарату 1 раз на добу – 0.4 мкг/мл; при прийомі 200 мг 1 раз на добу -1.1 мкг/мл, 200 мг 2 рази на добу - 2 мкг/мл. Час досягнення Cmax ;при прийомі розчину - близько 2 годин при прийомі натще і 5 годин - після їди. Час настання Css у плазмі при тривалому застосуванні – 1-2 тижні. Зв'язок із білками плазми – 99.8%. Добре проникає в тканини та органи (в т.ч. у слизову оболонку піхви), міститься в секреті сальних та потових залоз. Концентрація ітраконазолу у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах у 2-3 рази перевищує його концентрацію у плазмі; у тканинах, що містять кератин, – у 4 рази. Терапевтична концентрація ітраконазолу у шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу лікування. Низькі концентрації визначаються в сальних та потових залозах шкіри. Метаболізується у печінці з утворенням активних метаболітів, у т. ч. гідроксиітраконазолу. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. Виведення з плазми - двофазне: нирками протягом 1 тижня (35% у вигляді метаболітів, 0.03% - у незміненому вигляді) та через кишечник (3-18% у незміненому вигляді). T1/2; - 1-1.5 дня. Не видаляється під час проведення діалізу.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат.Показання до застосуванняВульвовагінальний кандидоз; дерматомікоз, різнобарвний лишай, кандидоз слизової оболонки ротової порожнини, кератомнкоз; оніхомікоз, викликаний дерматофітами або дріжджоподібними грибами; системні мікози - системний аспергільоз або кандидоз, криптококоз (в т.ч. криптококовий менінгіт) у імунокомпромітованих осіб та криптококоз центральної нервової системи незалежно від імунного статусу при неефективності терапії 1-ї лінії; гістоплазмоз, бластомікоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз; інші системні і тропічні мікози, що рідко зустрічаються.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, хронічна серцева недостатність, зокрема. в анамнезі (крім терапії життєзагрозливих станів); одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, що подовжують інтервал QT(астемізол, беприділ, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозід, хінідин, сертнідол, терфенадин); інгібітори ГМГ-КоА редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвестатин); одночасний пероральний прийом триазоламу та мідазоламу, алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилерготамін), нісолдипіну, елетриптану; вагітність; період лактації. З обережністю. Ниркова та печінкова недостатність, периферична нейропатія, фактори ризику: хронічна серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, ураження серцевих клапанів, тяжкі захворювання легень, у т.ч. хронічна обструктивна хвороба легень, стани, що супроводжуються набряковим синдромом), порушення слуху, одночасний прийом блокаторів повільних кальцієвих каналів, дитячий та літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності та в період лактації. Застосування у дітей З обережністю: дитячий вік. Дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі. З боку гепато-біліарної системи: оборотне підвищення «печінкових» ферментів, гепатит, у дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося важке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, периферична нейропатія. З боку імунної системи: ; анафілактичні, анафіпактоїдні та алергічні реакції. З боку шкірних покривів: в дуже рідкісних випадках - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, світлочутливість. Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, хронічна серцева недостатність і набряк легень.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язано з розчинністю оболонок капсул. 2. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу. Ітраконазол переважно метаболізується ізоферментом CYP3A4. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном, що є потужними індукторами ізоферменту CYP3A4. Дослідженням було встановлено, що у цих випадках бнодоступність ітраконазолу та пірокснітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами мікросомальних ферментів печінки, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак аналогічні результати можна припустити. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. 3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ізоферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу у плазмі знижуються поступово залежно від дози та тривалості. Це необхідно брати до уваги під час обговорення мігруючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби. Прикладами таких ліків є: Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом: терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левацетилметадол, сертиндол - спільне застосування даних лікарських засобів з ітраконазолом може викликати підвищення концентрації цих речовин у плазмі та збільшувати ризик подовження інтервалу QT і в рідких випадках. des pointes); інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі, як симвастатин і ловастатин; мідазолам для прийому внутрішньо та триазолам; алкалоїди ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин; блокатори «повільних» кальцієвих каналів - на додаток до можливої ​​фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ізоферменту CYP3A4, блокатори «повільних» кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, що посилюється при одночасному прийомі з ітраконазолом. Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. ;У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати. непрямі антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір; деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат; метаболізовані ізоферментом CYP3A4 блокатори «повільних» кальцієвих каналів, такі як верапаміл та похідні дигідропіридину; деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин); деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4, такі, як аторвастатин; деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон; інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон алфентаніл, алпразолам, бротшолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизолірамнд, елетрнптан, галофатрин, репаглінід. Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону. 4. Вплив зв'язок білками плазми. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину. Одразу після їди. Капсули ковтають повністю. Виведення препарату ітраконазол зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій. Тривалість лікування може бути скоригована залежно від клінічної картини лікування: при вульвовагінальному кандидозі – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів; при дерматомікозах - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів; ураження висококератинізованих ділянок шкіри (дерматофітія стоп та кистей) -200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів; при висівковому лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів; при кандидозі слизової оболонки ротової порожнини - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у імунокомпромітованих осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватися, що іноді вимагає подвоєння дози); при кератомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді); при оніхомікозі - 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців або 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня на курс; при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні. При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні; елімінація ітраконазолу зі шкіри та нігтів повільна; оптимальна клінічна відповідь при дерматомікозах досягається через 2-4 місяці після завершення лікування, при оніхомікозах - 6-9 місяців; при системному аспергільозі - 200 мг на добу протягом 2-5 місяців; при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному кандидозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців, при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; при системному криптококкозі без ознак менінгіту – 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців. При криптококовому менінгіті – 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців; лікування гістоплазмозу починають з 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців; при бластомікозі – 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців; при споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців; при паракокцидіоїдозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; при хромомікозі -100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; дітям призначають, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик.ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід застосовувати підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка і, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі. Якогось специфічного антидоту не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Ітраконазол, необхідно використовувати надійні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. При одночасному прийомі ітраконазолу і блокаторів кальцієвих каналів, які можуть мати той самий ефект, необхідно бути обережними. Повідомлялося про випадки хронічної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Ітраконазолу. Ітраконазол не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику виникнення хронічної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серце,таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити.при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити.при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом Ітраконазолу необхідно припинити. При зниженій кислотності шлунка при цьому стані абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, алюмінію гідроксид), рекомендується їх використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ітраконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим блокатори Н1; гістамінових рецепторів та інгібітори протонної помпи, рекомендується приймати капсули Ітраконазолу з напоями, що містять колу. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відзначалося у пацієнтів, які вже мали захворювання печінки, у пацієнтів, з іншими тяжкими захворюваннями, які отримували терапію ітраконазолом за системними показаннями, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичокську дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом.Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексину, нудоти, блювання, слабкості, болю в животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною концентрацією «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів.або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У цих випадках необхідно під час лікування контролювати концентрацію печінкових ферментів. Порушення функції печінки: ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Порушення функції нирок: Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю повний період напіввиведення ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрації ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату. Пацієнти з імунодефіцитом: біодоступність ітраконазала при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації. Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик Ітраконазол у вигляді капсул не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів. Хворі на СНІД. Лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального), у яких існує ризик рецидиву. Клінічні дані щодо застосування капсул Ітраконазол у педіатричній практиці обмежені. Капсули Ітраконазол не слід призначати дітям, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик. Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Ітраконазолу. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою. Ітраконазол може спричинити запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть вплинути на здатність керувати транспортними засобами та іншою технікою, яка потребує підвищеної уваги під час роботи.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 л: сік із свіжих пагонів каланхое 760 мл. 20 мл - флакони (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиРозчин для місцевого та зовнішнього застосування спиртової.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження, має протизапальну дію, стимулює процеси регенерації епітеліальних тканин. При застосуванні внутрішньо виявляє захисну дію при виразкових ураженнях слизової оболонки шлунка та кишечника, спричинених ульцерогенними речовинами з різними механізмами ушкоджуючої дії. При зовнішньому застосуванні сприяє очищенню ран від гнійного відокремлюваного, прискорює процеси регенерації ранового дефекту, нормалізує мікроциркуляцію.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною та покращує регенерацію тканин дією для зовнішнього та місцевого застосування.Показання до застосуванняДля прийому внутрішньо: гастрит, гастродуоденіт, хронічний ентероколіт. Для зовнішнього та місцевого застосування: трофічні виразки, гнійні рани, опіки, пролежні, тріщини сосків у матерів, що годують, афтозний стоматит, гінгівіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до рослинного засобу.Побічна діяМожливо: печія, діарея, алергічні реакції, печіння у місці нанесення.Спосіб застосування та дозивсередину по 1 ч. л. в 1/4-1/2 склянки теплої води 4 рази/сут, за 1 год до їжі чи через 1-2 год після їди. Курс лікування – 3-5 тижнів. За необхідності курси лікування повторюють. Зовнішньо, після хірургічної обробки на ранову поверхню 1 раз на добу наносять тонкий шар лініменту або накладають марлеву серветку, просочену розчином препарату і закривають рану пов'язкою. Для придушення ранової інфекції застосування лініменту при необхідності поєднують з антисептиками або протимікробною терапією. Курс лікування – 10-15 днів. На слизові оболонки порожнини рота наносять у вигляді аплікації 3-4 рази на добу.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 г: настоянка календули 10 г. 25 г – банки темного скла (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження. Містить тритерпенові сапоніни – глікозиди AF; тритерпенові спирти – монооли, діоли, тріоли; флавоноїди, включаючи ізорамнетин та кверцетин глікозиди; гідроксикумарини, включаючи скополетин, умбелліферон, ескулетин; картиноїди – лютеїн, цезаксантин; ефірні олії – альфа-кадинол, T-кадинол, жирні кислоти; водорозчинні полісахариди – рамноарабіногалактани, арабіногалактани. Чинить протизапальну дію, зменшує проникність капілярів. Завдяки наявності терпенових алкалоїдів, лактону та флавонів має протимікробну активність. Сприяє підвищенню метаболічної функції печінки (поліпшується склад жовчі, знижується концентрація білірубіну та холестерину), підвищує секреторну та видільну функції, стимулює репаративні процеси у ШКТ.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною та покращує регенерацію тканин дією для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняОпіки, гнійні рани, порізи, тріщини заднього проходу; фарингіт; ангіна; запальні захворювання порожнини рота (гінгівіти, піорея, запально-дистрофічна форма пародонтозу) та верхніх відділах дихальних шляхів; у складі комбінованої терапії виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриту, захворювань жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до календули.Побічна діяМожливо: алергічні реакції; при прийомі всередину - відчуття гіркоти в роті, відчуття печіння в епігастральній ділянці, біль у животі.Спосіб застосування та дозиЗастосовується внутрішньо, місцево, зовнішньо. Режим дозування встановлюється індивідуально, залежно від показань та лікарської форми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри виразковій хворобі та гастриті з підвищеною кислотністю застосовують разом з антацидами та спазмолітиками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 100 г: Активна речовина: календула Calendula officinalis (Calendula D1) гомеопатична матрична настоянка 10 г. Допоміжні речовини: вазелін – до 100 г. 30 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування гомеопатична однорідна, від жовтуватого до жовтувато-коричневого або зеленувато-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику не надано.Клінічна фармакологіяГомеопатичний препарат, який застосовується в дерматології.Показання до застосуванняПротизапальний засіб для лікування невеликих попрілостей та тріщин шкіри.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат сумісний з іншими алопатичними та гомеопатичними препаратами.Спосіб застосування та дозиМазь наносять тонким шаром на пошкоджені ділянки шкіри 1-2 рази на добу. Курс лікування 1-2 тижні.ПередозуванняДотепер відомості про передозування препарату не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на можливість керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій та гарного зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

ХарактеристикаБренд КАМЕЛОКС - це комплексний бренд засобів, що діють на різних етапах формування рубця, що сприяє покращенню зовнішнього вигляду, зменшенню виразності та перешкоджає утворенню патологічних рубців. Гель Камелокс з алантоїном призначений для профілактики утворення та покращення зовнішнього вигляду рубців, шрамів та розтяжок після операційних втручань, травм, опіків та акне. Гель Камелокс з алантоїном: сприяє регенерації шкіри; пом'якшує та підвищує її еластичність; стимулює вироблення колагену, обмежує розмноження клітин рубцевих тканин. Гель з алантоїном може застосовуватись для будь-якого виду рубця. Однак завдяки наявності у складі гелю компонентів натурального походження, що стимулюють вироблення колагену та сприяють регенерації шкіри, застосування гелю з алантоїном буде найбільш ефективно при нормотрофічних та атрофічних рубцях (постакні та свіжих стрій).Властивості компонентівАлантоїн - утримує вологу в поверхневих шарах шкіри, покращує кровообіг, має регенеруючу, протизапальну та кератолітичну дію. Гепарин натрію – стримує вологу всередині клітин, стягує мікротріщини. Екстракт цибулі - стимулює вироблення колагену, сприяє оновленню клітин шкіри та покращенню зовнішнього вигляду рубцевої тканини. Має фібринолітичний ефект і обмежує розмноження клітин рубцевих тканин. -Бромелайн - має протизапальну дію, прискорює процеси відновлення тканин. Ефірна олія розмарину – покращує мікроциркуляцію крові, сприяє регенерації тканин.ІнструкціяСвіжі рубці: наносити на рубцеву тканину після загоєння рани 2-3 рази на день, обережно втираючи до повного вбирання. Застосовувати протягом 1 місяця. При нанесенні на свіжі рубці необхідно уникати інтенсивного масажу, також слід уникати УФ опромінення та дії холоду. Застарілі рубці (більше 1 року): наносити 2-4 десь у день, втираючи масажними рухами. Застосовувати щоденно протягом 3 місяців. Для посилення дії гель можна наносити на розпарену шкіру. Можливе застосування у поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами.РекомендуєтьсяДля профілактики утворення та покращення зовнішнього вигляду рубців, шрамів та розтяжок після операційних втручань, травм, опіків та акне.Протипоказання до застосуванняНе застосовувати на відкритих ранах. Не рекомендується при індивідуальній нестерпності компонентів. Дія засобу під час вагітності та в період грудного вигодовування не вивчалася.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для зовнішнього застосування - 1 мл: Активна речовина: клотрімазол 10 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь - 990 мг. 20 мл - флакони поліетиленові (1) - пачки картонні. Опис лікарської формиРозчин для зовнішнього застосування у вигляді прозорої, безбарвної, в'язкої рідини.

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для зовнішнього застосування - 1 г: Активна речовина: клотрімазол 10 мг; Допоміжні речовини: тальк очищений – 925 мг, крохмаль кукурудзяний – 50 мг, кремнію діоксид колоїдний – 10 мг, віддушка косметична – 5 мг. 30 г - флакони пластикові (1) - картонні пачки. Опис лікарської формиПорошок для зовнішнього застосування від білого до світло-жовтого кольору з характерним запахом.

Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 г: Активні речовини: беклометазону дипропіонат 250 мкг, клотрімазол 10 мг, гентаміцин (у формі сульфату) 1 мг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, цетомакрогол, вазелін, парафін рідкий, бензиловий спирт, метилпарагідроксибензоат (метилпарабен), пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен), бутилгідрокситолуол, натрію дигідрофосфату моногідрат, натрію гідрофосфат, вода очищена. 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування; білого кольору, однорідний.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для зовнішнього застосування з протизапальною, протиалергічною, протигрибковою та антибактеріальною дією. Беклометазон має протизапальну, протиалергічну, антиексудативну та протисвербіжну дію. Гальмує накопичення лейкоцитів, вивільнення лізосомальних ферментів та медіаторів запалення, пригнічує фагоцитоз, зменшує судинно-тканинну проникність, перешкоджає утворенню запального набряку. Клотримазол має протигрибкову дію за рахунок порушення синтезу ергостерину, що є складовою клітинної мембрани грибів. ;Активний щодо: ;Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis, Candida albicans, Malassezia furfur (Pityrosporum orbiculare). Гентаміцин – антибіотик широкого спектра дії з групи аміноглікозидів, має бактерицидну дію. ; Активний ; щодо грамнегативних бактерій: ; Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae; ;грампозитивних бактерій: ;Streptococcus spp., Staphylococcus aureus.ФармакокінетикаДослідження фармакокінетики препарату не проводили.Клінічна фармакологіяПрепарат з антибактеріальною, протигрибковою та протизапальною дією для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняДерматози, ускладнені вторинною інфекцією; епідермофітія стоп; дерматомікози (в т.ч. з локалізацією в пахвинній ділянці), спричинені чутливими до препарату збудниками.Протипоказання до застосуванняТуберкульоз шкіри; шкірні прояви сифілісу; вітряна віспа; простий герпес; шкірні поствакцинальні реакції; дитячий вік до 7 років; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); нанесення на відкриту поверхню ранову; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 7 років.Побічна діяДерматологічні реакції: відчуття печіння, гіперемія, еритема, лущення, сухість, мацерація, атрофія шкіри, стрії, гіпертрихоз, фолікуліт, пітниця, стероїдні вугри, періоральний дерматит, телеангіектазія, гіпопігментація, піодермія, пі. Алергічні реакції: ;набряк, кропив'янка, алергічний контактний дерматит. Системні реакції (в т.ч. пригнічення функції кори надниркових залоз) можливі при тривалому застосуванні.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не виявлена.Спосіб застосування та дозиКрем наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 2 рази на добу (вранці та ввечері). Тривалість лікування залежить від ефективності та переносимості терапії та становить, як правило, не більше 2-4 тижнів. У ;дітей ;у віці 7-16 років ;препарат застосовують строго за показаннями та під контролем лікаря.ПередозуванняСимптоми: збільшення маси тіла, набряки, артеріальна гіпертензія, глюкозурія, гіпокаліємія (симптоми гіперкортицизму). Лікування: симптоматична терапія, при необхідності – корекція електролітного балансу. Рекомендується поступове відміна препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не застосовують у офтальмології. Протипоказано наносити на шкіру в області очей. З метою підвищення ефективності терапії можливе використання оклюзійних пов'язок. Необхідно враховувати, що при цьому посилюється трансдермальне всмоктування беклометазону та гентаміцину, що веде до збільшення ризику системних побічних ефектів. При прояві стійкої бактеріальної або грибкової мікрофлори слід припинити застосування препарату та призначити відповідну терапію. Можливий розвиток перехресної резистентності з аміноглікозидними антибіотиками. Використання у педіатрії Дітям препарат призначають лише за суворими показаннями та під лікарським контролем, т.к. можливий розвиток системних побічних ефектів, пов'язаних із беклометазоном. При застосуванні препарату на великих поверхнях та/або під оклюзійною пов'язкою можливе пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та розвиток симптомів гіперкортицизму, також може спостерігатися зниження екскреції гормону росту та підвищення внутрішньочерепного тиску.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: ітраконазол 100 мг; допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза Е-5), метилметакрилату, диметиламіноетилметакрилату та бутилметакрилату сополімер (еудрагіт Е-100), сахароза; Тверда желатинова капсула № 0: желатин, вода очищена, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, натрію лаурилсульфат, барвники; кришечка капсули - титану діоксид, барвник заліза оксид чорний (для нанесення логотипу фірми "G"); корпус капсули - барвник червоний (Понсо 4R), барвник азорубін (кармоїзін), титану діоксид (для напису "canditral"). По 4, 6 або 7 капсул в контурне осередкове впакування. 1 контурну коміркову упаковку по 4, 6, 7 капсул або 2 контурні коміркові упаковки по 7 капсул разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули № 0 з корпусом червоного кольору та кришечкою білого кольору з логотипом фірми чорного кольору на кришечці та написом "canditral" білого кольору на корпусі. Вміст капсул – сферичні мікрогранули від білого до білого з бежевим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаВсмоктування При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після їди. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі становить 3-4 год. Розподіл Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (при прийомі 100 мг один раз на добу), 1,1 мкг/мл (при прийомі 200 мг один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (при прийомі 200 мг двічі на добу). При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Зв'язок із білками плазми – 99,8%. Ітраконазол добре проникає та розподіляється у тканинах та органах. Концентрація препарату в легенях, нирках, печінці, селезінці, шлунку, кістках, скелетних м'язах у 2-3 рази перевищує його концентрацію у плазмі. Накопичення ітраконазолу в кератинових тканинах, особливо в шкірі, в 4 рази перевищує його у плазмі, а швидкість виведення залежить від регенерації епідермісу. На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення лікування, терапевтична концентрація ітраконазолу у шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування; у слизовій оболонці піхви – протягом 2 днів після закінчення 3-х денного курсу лікування у дозі 200 мг на добу та 3-х днів після закінчення одноденного курсу лікування у дозі 200 мг двічі на добу.Терапевтична концентрація препарату в кератині нігтів визначається через 1 тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у секреті сальних та потових залоз. Метаболізм Метаболізується печінкою з утворенням активних метаболітів, один з яких – гідроксиітраконазол – має порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Виведення Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення від 24-36 год. Виведення з калом становить від 3 до 18% дози. Виведення нирками – менше 0,03% дози. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках У пацієнтів з нирковою недостатністю, а також у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом (наприклад, при СНІДі, після трансплантації органів або у разі нейтропенії) біодоступність ітраконазолу може знижуватися. У пацієнтів з цирозом печінки знижена біодоступність ітраконазолу, період напіввиведення збільшений.ФармакодинамікаСинтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії, похідний тріазол. Інгібує синтез ергостеролу, що є важливим компонентом клітинної мембрани грибів. Ітраконазол активний щодо дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum); дріжджоподібних грибів та дріжджів (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp., Candida spp., включаючи Candida albicans, Candida glabrata та Candida krusei); Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei, а також інших дріжджових грибів.Показання до застосуванняДерматомікози; грибковий кератит; оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами; кандидомікози з ураженням шкіри та слизових, у тому числі вульвовагінальний кандидоз; глибокі вісцеральні кандидози; висівковий лишай. Системні мікози: системний аспергільоз та кандидоз; криптококоз, включаючи криптококовий менінгіт (пацієнтам з імунодефіцитом та пацієнтам з криптококозом центральної нервової системи Кандитрал® повинен призначатися тільки у випадках, якщо препарати першої лінії лікування не застосовні в даному випадку або неефективні); гістоплазмоз; споротригосп; паракокцидіоідомікоз; бластомікоз; інші системні чи тропічні мікози.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до препарату чи його компонентів; дитячий вік до 3-х років. Одночасний прийом препарату Кандитрал® прийом наступних лікарських засобів: препарати, що метаболізуються ферментом CYP3A4, які можуть збільшувати QT інтервал (терфенадин, астемізол, мізоластин, цизаприд, дофетилід, хінідин, пімозід, левометадон, сертиндол); інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що розщеплюються ферментом CYP3A4 (симвастатин, ловастатин); мідазолам та тріазолам (для прийому внутрішньо); препарати алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин). З обережністю: дитячий вік, тяжка серцева недостатність, захворювання печінки (зокрема, що супроводжуються печінковою недостатністю), хронічна ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяВагітним жінкам препарат Кандитрал® слід призначати лише у загрозливих для життя випадках, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. При призначенні під час лактації необхідно припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, нудота, блювання, зниження апетиту, біль у животі, діарея, запор. З боку гепатобіліарної системи: оборотне підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гепатит; дуже рідко – тяжке токсичне ураження печінки, зокрема гостра печінкова недостатність із летальним результатом. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, периферична нейропатія. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; рідко – мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона). З боку шкірних покривів: алопеція, світлочутливість. Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, застійна серцева недостатність та набряк легень, гіперкреатинемія, забарвлення сечі у темний колір.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарські засоби, що впливають на абсорбцію ітраконазолу Препарати, що зменшують кислотність шлункового соку, знижують абсорбцію ітраконазолу. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу Ітраконазол переважно розщеплюється ферментом CYP3A4. При одночасному застосуванні з рифампіцином, рифабутином, фенітоїном, карбамазепіном, ізоніазидом, що є потужними індукторами ферменту CYP3A4, біодоступність ітраконазолу та гідроксиітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування Кандитралу з даними препаратами, що є потенційними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Потужні інгібітори ферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгація їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Після припинення лікування препаратом Кандитрал®, концентрація ітраконазолу в плазмі поступово знижується залежно від дози та тривалості лікування (див. розділ "Фармакокінетика"). Це необхідно брати до уваги під час обговорення інгібуючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби. Прикладами таких ліків є: Лікарські засоби, призначати які одночасно з препаратом Кандитрал® не рекомендується: блокатори кальцієвих каналів - на додаток до можливої ​​фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ферменту CYP3A4, блокатори кальцієвих каналів можуть надавати негативний інотропний ефект, який посилюється. Кандітрал ®. Препарати, при одночасному призначенні яких рекомендується стежити за їх концентрацією у плазмі, дією, побічними ефектами. За необхідності дозу цих препаратів слід зменшити: пероральні антикоагулянти; інгібітори ВІЛ-протеази (ритонавір, індинавір, саквінавір); деякі протипухлинні препарати (алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат); блоки кальцієвих каналів (верапаміл і похідні дигідропіридину), що розщеплюються ферментом CYP3A4; деякі імуносупресивні засоби (циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин); деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА (аторвастатин), що розщеплюються ферментом CYP3A4; деякі глюкокортикостероїди (будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон); інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизопірамід, елетриптан, галофантрин, репаглінід Взаємодії між ітраконазолом зидовудином та флувастатином не виявлено. Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону. Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими лікарськими засобами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Вульвовагінальний кандидоз: 200 мг 2 рази на день 1 день або 200 мг 1 раз на день 3 дні. Висівкоподібний лишай: 200 мг 1 раз на добу 7 днів. Дерматомікоз гладкої шкіри: 200 мг 1 раз на добу 7 днів, або 100 мг 1 раз на добу 15 днів. Ураження висококератинізованих областей шкірного покриву, таких як кисті рук та стопи: 200 мг 2 рази на добу 7 днів або 100 мг 1 раз на добу 30 днів. Оральний кандидоз: 100 мг 1 раз на день 15 днів. Грибковий кератит: 200 мг 1 раз на день 21 день. Можлива корекція тривалості лікування з урахуванням позитивної динаміки клінічної картини. Біодоступність препарату при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або пацієнтів з трансплантованими органами. У цих випадках може знадобитися дворазове збільшення дози. Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами, цвілевими грибами Дози та тривалість лікування Пульс-терапія Один курс: щоденний прийом по 200 мг двічі (2 капсули двічі на добу) протягом одного тижня. Для лікування грибкового ураження нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси. Інтервал між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні. Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів. Локалізація оніхомікозів 1-й тиждень. 2-й тиждень. 3-й тиждень. 4-й тиждень. 5-й тиждень. 6-й тиждень. 7-й тиждень. 8-й тиждень. 9-й тиждень. Ураження нігтьових пластинок стоп з ураженням або без ураження нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні, вільні від прийому Кандитралу® 2-й курс Тижні, вільні від прийому Кандитралу® 3-й курс Поразка нігтьових пластинок кистей 1-й курс Тижні, вільні від прийому Кандитралу® 2-й курс Безперервне лікування Дози Тривалість лікування Ураження нігтьових пластинок стоп з ураженням або без ураження нігтьових пластинок кистей 200 мг на добу 3 місяці Виведення ітраконазолу зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальний клінічний та мікологічний ефект досягається через 2-4 тижні після закінчення лікування при захворюваннях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування захворювань нігтів. Системні мікози Показання Доза Середня тривалість Зауваження Аспергільоз 200 мг 1 раз на добу 2-5 місяців У разі інвазивного або дисемінованого захворювання дозу рекомендується збільшити до 200 мг двічі на добу. Кандідоз 100-200 мг 1 раз на добу від 3 тижнів до 7 місяців У разі інвазивного або дисемінованого захворювання дозу рекомендується збільшити до 200 мг двічі на добу. Криптококоз (крім менінгіту) 200 мг 1 раз на добу від 2-х місяців до 1 року Криптококовий менінгіт 200 мг 2 рази на добу від 2-х місяців до 1 року Підтримуюча терапія - див. розділ "Особливі вказівки" Гістоплазмоз від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу 8 місяців Бластомікоз від 100 м г 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу 6 місяців Споротригосп 100 мг 1 раз на добу 3 місяці Паракокцидіоїдомікоз 100 мг 1 раз на добу 6 місяців Хромомікоз 100-200 мг 1 раз на добу 6 місяців Застосування у педіатрії Кандитрал не слід призначати дітям, за винятком випадків, коли очікувана користь перевищує можливий ризик.ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід провести промивання шлунка протягом першої години, призначити активоване вугілля. Гемодіаліз неефективний. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають Кандитрал®, необхідно використовувати адекватні заходи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення. При дослідженні внутрішньовенної лікарської форми препарату Ітраконазол відзначалося минуще безсимптомне зменшення фракції викиду лівого шлуночка, що нормалізувалося до наступної інфузії препарату. Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. Повідомлялося про випадки розвитку серцевої недостатності, пов'язані з прийомом Кандитралу. Кандитрал не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевершує потенційний ризик. Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. При одночасному прийомі ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів необхідно дотримуватися обережності. У пацієнтів з нирковою недостатністю біодоступність ітраконазолу може бути знижена, що може вимагати корекції дози. При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується їх використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому Кандитралу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим Н2-гістамін блокатори або інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Кандитралу з кислими напоями. У дуже рідкісних випадках при застосуванні Кандитралу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом. Це відбувалося з пацієнтами, у яких вже були захворювання печінки, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичну дію. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у хворих, які отримують терапію ітраконазолом. Лікування слід припинити у разі виникнення нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Кандитралу®. Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів. Кандитрал у капсулах слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперчутливістю до інших азол. У пацієнтів з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів, нейтропенією) може знадобитися збільшення дози Кандитралу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не спостерігалося.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 г крему містить: Активні речовини: Бетаметазон дипропіонат - 0,64 мг; Гентаміцину сульфат, еквівалентно гентаміцину – 1,0 мг; Клотримазол – 10,0 мг; Допоміжні речовини: парафін, цетостеариловий спирт; Цетомакрогол 1000; Парафін рідкий; Бутилгідрокситолуол; Натрію гідрофосфат; Натрію дигідрофосфат; Хлорокрезол; Динатрія едетат; Пропіленгліколь; Бутилгідроксіанізол; Вода очищена. Крем для зовнішнього застосування. По 15 г препарату в алюмінієвій тубі. По 1 тубі з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиОднорідний крем білого або майже білого кольору вільний від сторонніх частинок.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування + антибіотик – аміноглікозид + протигрибковеФармакодинамікаКомбінований препарат, має протизапальну, протиалергічну, антибактеріальну та протигрибкову (фунгіцидну) дію. Гентаміцин Антибіотик широкого спектра дії групи аміноглікозидів, діє бактерицидно. Високочутливі грамнегативні мікроорганізми – Proteusspp. (індолпозитивний та індолнегативний), Escherichiacoli, Klebsiellaspp., Salmonellaspp., Shigellaspp., Campylobacterspp., Staphylococcusspp. (Метицилінорезистентні). Чутливі: Enterococcus faecalis, Serratia spp., Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Citrobacter spp. Резистентні: Neisseria meningitidis, Treponema pallidum, анаеробні мікроби: Streptococcus spp. (крім Streptococcus pneumoniae), Enterococcus faecalis; Providencia rettgeri. Бетаметазон Г люкокортикостероїд, має місцеву протизапальну, судинозвужувальну, протиалергічну дію. Клотримазол Протигрибковий засіб із групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Ефективний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur, Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.Показання до застосуванняПрості та алергічні дерматити (ускладнені вторинним інфікуванням), атопічний дерматит (в т.ч. дифузний нейродерміт), обмежений нейродерміт, екзема, дерматомікози (дерматофітії, кандидоз, різнобарвний лишай), особливо при локалізації у пахових пахах; простий хронічний лишай (обмежений нейродерміт).Протипоказання до застосуванняКанізон® Плюс протипоказаний хворим, які мають в анамнезі вказівки на реакції підвищеної чутливості до будь-якого з його компонентів. Також протипоказаний при туберкульозі шкіри, шкірних проявах сифілісу, вітряної віспи, простого герпесу, шкірних поствакцинальних реакцій, при відкритих ранах. Дитячий вік до 2-х років. З обережністю Вагітність (I триместр), дитячий вік до 2 років, тривале лікування, застосування на великих ділянках шкіри або за порушення цілісності шкірних покривів, використання оклюзійних пов'язок (особливо у дітей).Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування препарату у 1 триместрі вагітності. При клінічних та експериментальних дослідженнях не було встановлено, що застосування клотримазолу в період вагітності негативно впливає на здоров'я жінки та плода. Однак питання про доцільність призначення препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності має вирішуватися індивідуально після консультації лікаря. Можливість екскреції клотримазолу з материнським молоком не вивчалася. Тому Канізон® Плюс, крем для зовнішнього застосування слід використовувати у матерів-годувальниць з обережністю.Побічна діяДуже рідко при застосуванні Канізон® Плюс крем відзначаються: відчуття печіння, еритема, ексудація, порушення пігментації та свербіння. Побічні реакції, що зустрічаються при застосуванні місцевих глюкокортикостероїдів (особливо при застосуванні оклюзійних пов'язок): відчуття печіння, свербіж, сухість шкіри, фолікуліт, гіпертрихоз, вугри, гіпопігментація, періоральний дерматит, алергічний контактний дерматит, мацерація шкіри, інфекції , пітниця. Побічні реакції, зумовлені клотримазолом: еритема, відчуття поколювання, поява пухирів, лущення, локальний набряк, свербіж, кропив'янка, подразнення шкіри. Побічні реакції, зумовлені гентаміцином: минуще подразнення шкіри (еритема, свербіж), зазвичай не потребує припинення лікування.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Канізон Плюс з протигрибковими препаратами інших груп знижується ефективність цих препаратів, що застосовуються зовнішньо. Використання гентаміцину може призводити до надмірно швидкого зростання несприйнятливих (з високим ступенем стійкості) мікроорганізмів, включаючи грибки. Якщо в рамках терапевтичного курсу лікування із застосуванням гентаміцину виникає суперінфекція, прийом препарату слід припинити та призначити курс відповідної терапії.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Канізон® Плюс крем слід наносити тонким шаром на всю уражену поверхню шкіри та навколишню тканину двічі на день – вранці та на ніч. Для забезпечення ефективності лікування Канізон® Плюс крем необхідно застосовувати регулярно. Тривалість терапії залежить від розміру та локалізації ураження, а також реакції пацієнта. Якщо клінічне поліпшення не настає після 3-4 тижнів лікування, це може бути приводом для уточнення діагнозу.ПередозуванняСимптоми При тривалому застосуванні місцевих глюкокортикостероїдів у високих дозах можливе пригнічення функції надниркових залоз з розвитком вторинної недостатністю надниркових залоз і симптомів гіперкортицизму, включаючи синдром Кушинга. Передозування клотримазолу при місцевому його застосуванні не веде до появи будь-яких симптомів. При одноразовому передозуванні гентаміцину поява будь-яких симптомів також не очікується. Тривале лікування гентаміцином у підвищених дозах може призвести до зростання нечутливої ​​флори. Лікування: симптоматичне. Гострі симптоми гіперкортицизму зазвичай оборотні. За потреби проводять корекцію електролітного дисбалансу. У разі хронічної глюкокортикостероїдної токсичності рекомендується поступове скасування глюкокортикостероїдів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКанізон® Плюс крем не призначений для застосування у офтальмології. Необхідно уникати влучення крему в очі. Тривале місцеве використання антибіотиків може призводити до зростання резистентної мікрофлори. У цьому випадку, а також при розвитку подразнення, сенсибілізації або суперінфекції на фоні лікування кремом Канізон Плюс, лікування слід припинити та призначити відповідну терапію. Спостерігалися перехресні алергічні реакції з аміноглікозидними антибіотиками. Будь-які побічні ефекти, що трапляються при застосуванні системних глюкокортикостероїдів, включаючи пригнічення функції кори надниркових залоз, можуть спостерігатися і при місцевому застосуванні глюкокортикостероїдів, особливо у дітей. Системна абсорбція глюкокортикостероїдів або гентаміцину при місцевому застосуванні буде вищою, якщо лікування проводитиметься на великих ділянках шкіри або при використанні оклюзійних пов'язок, особливо при тривалому лікуванні або порушенні цілісності шкірних покривів. Необхідно уникати нанесення гентаміцину на відкриті рани та пошкоджену шкіру. В іншому випадку можлива поява побічних ефектів, характерних для гентаміцину при його системному застосуванні. Слід дотримуватися відповідних запобіжних заходів у таких випадках, особливо при лікуванні дітей.При тривалому використанні препарату його відміну рекомендується проводити поступово. Використання у педіатрії Дітям препарат призначають лише за суворими показаннями та під лікарським контролем, т.к. можливий розвиток системних побічних ефектів, пов'язаних з бетаметазоном. При застосуванні Канізон® Плюс крем, як і багатьох інших препаратів для місцевого застосування на основі глюкокортикостероїдів, на великих поверхнях та/або з оклюзійною пов'язкою можливе пригнічення функції гіпоталамогіпофізонадниркової системи, може спостерігатися зниження екскреції гормону росту, а також підвищення внутрішньочерепного тиску.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. активна речовина: каспофунгіну ацетат 60,6 мг (еквівалент каспофунгіну у вигляді безводної основи 54,6 мг)* або 83,9 мг (еквівалент каспофунгіну у вигляді безводної основи 75,6 мг)*; допоміжні речовини: сахароза 39,0 мг або 54,0 мг, манітол 26,0 мг або 36,0 мг, оцтова льодяна кислота 2,0 мг або 2,7 мг, натрію гідроксид qs до pH 6,0. * - включаючи надлишок для забезпечення відповідного дозування активної речовини (50 мг та 70 мг відповідно). По 50 мг або 70 мг каспофунгіну у флаконі з безбарвного скла тип I (USP) місткістю 10 мл, закупореним гумовою пробкою, ущільненою зверху алюмінієвим ковпачком з пластмасовою кришечкою, що відривається. Один флакон разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиТверда ліофілізована маса від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаРозподіл Після одноразової внутрішньовенної інфузії протягом 1 години концентрація каспофунгіну у плазмі знижується багатофазно. Відразу після інфузії настає коротка α-фаза, за якою слідує β-фаза з періодом напіввиведення (Т1/2) від 9 до 11 годин, яка є головною характеристикою профілю розподілу препарату та має чітку логарифмічно-лінійну залежність між 6 та 48 годинами після введення . За цей період концентрація препарату у плазмі суттєво знижується. Також є додаткова γ-фаза з Т1/2 від 40 до 50 годин. Розподіл більшою мірою, ніж екскреція або біотрансформація, впливає на плазмовий кліренс. Каспофунгін значною мірою пов'язується з білками плазми (приблизно на 97%) при мінімальному зв'язуванні з еритроцитами.Близько 92% міченого [3Н]-каспофунгіну ацетату виявляється у тканинах через 36-48 годин після введення разової дози 70 мг. Протягом перших 30 годин після введення екскреція та біотрансформація каспофунгіну незначні. Метаболізм Каспофунгін повільно метаболізується шляхом гідролізу та N-ацетилювання з утворенням пептидної сполуки з відкритим кільцем. У пізніші терміни (через 5 і більше днів після введення разової дози міченого [3Н] каспофунгіну ацетату) у плазмі відзначається низький рівень (менше 7 пкмоль/мг білка або 1,3% або менше від введеної дози препарату) ковалентно пов'язаного з міченим білками [3Н] каспофунгіну ацетату, що обумовлено утворенням двох активних проміжних продуктів розпаду каспофунгіну. У ході подальшого процесу метаболізму, включаючи гідроліз до складових амінокислот та їх похідних, з утворенням дигідроксигомотирозину та N-ацетил-дигідроксигомотирозину. Ці похідні тирозину виявляють лише у сечі, що вказує на високий нирковий кліренс цих метаболітів. Виведення Виведенню з організму піддається близько 75% препарату (фармакокінетичне дослідження з радіоактивно міченим каспофунгіном): 41% із сечею та 34% із фекаліями. Концентрації в плазмі мітки та каспофунгіну протягом перших 24-48 годин після введення дози не розрізняються, потім концентрація препарату знижується швидше, причому зниження його концентрації нижче за рівень кількісного визначення спостерігається через 6-8 днів після введення дози, а радіоактивної мітки - через 22, 3 тижні. Невелика кількість каспофунгіну виділяється у незміненому вигляді із сечею (приблизно 1,4% дози). Нирковий кліренс вихідного препарату низький і становить приблизно 0,15 мл/хв. Фармакокінетичні особливості в окремих груп пацієнтів Залежно від статевої приналежності Концентрація каспофунгіну у плазмі у здорових чоловіків та жінок у 1-й день після введення разової дози 70 мг однакова. Після 13 щоденних введень по 50 мг концентрація каспофунгіну в плазмі у деяких жінок була приблизно на 20% вищою, ніж у чоловіків. У літніх Зміст каспофунгіну в плазмі крові здорових чоловіків та жінок похилого віку (65 років і старше) вище на 28% (оцінка за показником площі під кривою "концентрація – час" – AUC) порівняно зі здоровими молодими чоловіками. У пацієнтів похилого віку з інвазивним кандидозом або на фоні емпіричної терапії спостерігалися такі ж помірні зміни концентрації препарату в плазмі, як у групі здорових літніх пацієнтів порівняно зі здоровими пацієнтами молодого віку. Корекція режиму дозування для літніх (65 років та старших) пацієнтів не потрібна. У пацієнтів із печінковою недостатністю Концентрація каспофунгіну у плазмі пацієнтів з легкою печінковою недостатністю (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) після введення разової дози 70 мг збільшується приблизно на 55% (AUC) порівняно зі здоровими особами. Введення препарату цим пацієнтам протягом 14 днів (70 мг на 1 день з наступним щоденним введенням по 50 мг) супроводжується підвищенням концентрації каспофунгіну в плазмі на 19-25% (AUC) на 7 та 14 день порівняно зі здоровими добровольцями. У дітей Проведено п'ять тривалих клінічних досліджень з вивченням препарату КАНСИДАС® у пацієнтів до 18 років, включаючи дослідження фармакокінетики препарату (спочатку дослідження у підлітків [12-17 років] та дітей [2-11 років], потім – у дітей молодшого віку [3-23] місяців]*- та у новонароджених та дітей перших трьох місяців життя). У підлітків (12-17 років), які отримували каспофунгін у дозі 50 мг/м2 (максимальна добова доза – 70 мг), концентрація у плазмі крові (AUC0-24 год) загалом відповідала концентрації у дорослих, які приймали 50 мг каспофунгіну на добу. Усі підлітки отримували каспофунгін у дозі понад 50 мг, і шість із восьми пацієнтів отримували максимальну добову дозу 70 мг. Концентрація каспофунгіну в плазмі крові у цих пацієнтів була нижчою порівняно з концентрацією у дорослих, які отримували препарат у добовій дозі 70 мг, саме тій дозі, яка найчастіше призначалася підліткам. У дітей віком 2-11 років, які отримували каспофунгін у дозі 50 мг/м2 на день (максимальна добова доза 70 мг на день), його концентрація у плазмі крові (AUC0-24) була порівнянна з аналогічним показником у дорослих пацієнтів, яким вводили каспофунгін у дозі 50 мг на день. У перший день застосування концентрація препарату в плазмі крові (AUC0-24) була дещо вищою у дітей порівняно з дорослими (на 37% при порівнюваних дозах 50 мг/м2 та 50 мг один раз на добу). Однак необхідно підкреслити, що концентрація в плазмі крові (AUC0-24) у дітей у перший день була все ж таки нижчою, ніж у дорослих при тривалому лікуванні. У дітей віком 3-23 місяців, яким призначали каспофунгін у добовій дозі 50 мг/м2 (максимальна доза – 70 мг), концентрація каспофунгіну в плазмі крові при тривалому застосуванні була порівнянна з концентрацією у дорослих, яким призначалася доза препарату 50 мг/добу. . Як і старших дітей, у дітей цієї вікової групи, які отримували каспофунгін у дозі 50 мг/м2, концентрація препарату в плазмі крові була вищою в перший день лікування порівняно з дорослими, які отримували стандартну дозу каспофунгіну 50 мг. Фармакокінетичні параметри каспофунгіну в дозі 50 мг/м2 у дітей молодшої вікової групи (3-23 місяці) та старшої групи (2-11 років) при однаковому режимі дозування були співставними. У новонароджених та дітей до 3 місяців, яким каспофунгін призначали у дозі 25 мг/м2, пікова концентрація каспофунгіну (С1год) та його порогова концентрація (С24год) після повторних введень відповідали аналогічним показникам у дорослих, які отримували препарат у дозі 50 мг на день. Першого дня пікова концентрація С1ч була порівнянна з дорослими, а порогова концентрація С24ч була помірно збільшена у новонароджених та дітей грудного віку порівняно з відповідними показниками у дорослих. Визначення концентрації препарату в плазмі (AUC0-24) не проводилося в даному дослідженні через складності відбору проб. Слід врахувати, що вивчення ефективності та безпеки під час проспективних адекватних клінічних досліджень препарату КАНСИДАС® у новонароджених та дітей до 3 місяців не проводилось.ФармакодинамікаКаспофунгін являє собою напівсинтетичну ліпопептидну сполуку (ехінокандин), синтезовану з продукту ферментації Glarea lozoyensis. КАНСИДАС® є першим представником нового класу протигрибкових препаратів, який інгібує синтез β-(1,3)-D-глюкану – найважливішого компонента клітинної стінки багатьох міцеліальних грибів та дріжджів. У клітинах ссавців β-(1,3)-D-глюкан відсутній. In vitro каспофунгін має активність проти різних патогенних грибів роду Aspergillus (включаючи Aspergillus fumigatus, Aspergillus flavus, Aspergillus niger, Aspergillus nidulans, Aspergillus terreus і Aspergillus candidus) і Candida, Candida albic, Candida albic Candida krusei, Candida lipolytica, Candida lusitaniae, Candida parapsilosis, Candida rugosa та Candida tropicalis). Дослідження на чутливість проводилися двома модифікованими методами - М38-А2 (для роду Aspergillus) та М27-АЗ (для роду Candida) Інституту клінічних та лабораторних стандартів (CLSI). Стандарти інтерпретації для каспофунгіну проти грибів роду Candida застосовні для мікродилюції бульйону методом М27-АЗ (тільки для процедури CLSI) для визначення мінімальної переважної концентрації (МПК), яку розраховують у кінцевій точці часткового інгібування (24 год). Величину МПК каспофунгіну при CLSI мікродилюції бульйону методом М27-АЗ слід інтерпретувати відповідно до критеріїв, зазначених у Таблиці 1. Таблиця 1. Критерії чутливості для каспофунгіну проти грибів роду Candida Патогенні гриби Мікродилюція бульйону МПКа,б (мкг/мл) - 24 год чутливі помірні резистентні нечутливі Рід Candida <2 - - >2 а) Категорія "чутливі" вказує на високу ймовірність пригнічення патогенних грибів при досягненні очікуваної концентрації антимікробного препарату в крові. б) резистентна категорія для ехінокандинів не встановлена; Ізоляти з більш високим значенням МПК можуть характеризуватись як нечутливі. Для застосування методу Європейського комітету з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) стандартів інтерпретації для каспофунгіну проти грибів роду Candida не встановлено. Для дріжджових грибів комітетом EUCAST розроблено стандартизовані методики визначення чутливості. Для грибів роду Aspergillus та інших міцеліальних грибів не розроблено стандартизованих методик визначення чутливості або стандартів інтерпретації методами CLSI або EUCAST. In vivo виявлено активність каспофунгіну при парентеральному введенні тваринам із нормальним та зниженим імунітетом, інфікованим Aspergillus та Candida. Застосування каспофунгіну у цих випадках сприяє збільшенню тривалості життя тварин (Aspergillus та Candida) та ерадикації патогенних грибів (Candida) у уражених органах. Також каспофунгін активний у тварин з імунодефіцитом, заражених Candida glabrata, Candida krusei, Candida lusitaniae, Candida parapsilosis, Candida tropicalis, у яких досягається ерадикація патогенних грибів (Candida) у уражених органах. Каспофунгін виявляє високу активність при профілактиці та лікуванні легеневих аспергільозів, підтверджену при дослідженні на моделях летальних легеневих інфекцій in vivo. Перехресна стійкість Каспофунгін активний щодо штамів грибів Candida, резистентних до флуконазолу, амфотерицину або флуцитозину. Лікарська стійкість МПК2 мкг/мл були вивчені на моделі мишей з інфекцією С. albicans. Також у деяких пацієнтів у процесі лікування препаратом були виявлені ізоляти Candida зі зниженою чутливістю до каспофунгіну (МПК >2 мкг/мл каспофунгіну при використанні CLSI стандартизованої методики визначення МПК). Деякі з цих ізолятів мали мутації у гені FKS1/FKS2. Хоча частота таких випадків низька, вони зазвичай пов'язані з несприятливими клінічними результатами. У грибів роду Aspergillus виявлено розвиток in vitro лікарської стійкості до каспофунгіну. У ході клінічного застосування препарату виявлено лікарську стійкість до каспофунгіну у пацієнтів з інвазивним аспергільозом. Механізм резистентності не встановлено. Частота випадків лікарської стійкості різних клінічних ізолятів Candida та Aspergillus низька. Лікарські взаємодії Дослідження каспофунгіну in vitro та in vivo у комбінації з амфотерицином В демонструють відсутність антагонізму щодо протигрибкової активності проти A. fumigatus або С. albicans. Результати досліджень in vitro дозволяють припустити наявність адитивного впливу / відсутність впливу або синергізму проти A. fumigatus та наявність адитивного впливу / відсутність впливу проти С. albicans. Клінічна значимість одержаних результатів невідома.Показання до застосуванняЕмпірична терапія у пацієнтів із фебрильною нейтропенією при підозрі на грибкову інфекцію (викликану Candida або Aspergillus). Інвазивний кандидоз (в т.ч. кандидемія) у пацієнтів з нейтропенією та без неї. Інвазивний аспергільоз у пацієнтів, які рефрактерні до іншої терапії або не переносять її, включаючи амфотерицин В, в т.ч. ліпосомальний та/або ітраконазол. Езофагеальний кандидоз. Орофарингеальний кандидоз.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Дитячий вік – до 3 місяців. Препарат містить сахарозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози або сахаразо-ізомальтазною недостатністю не повинні приймати цей препарат. З обережністю: Одночасне застосування із циклоспорином. Пацієнти з помірною печінковою недостатністю (від 7 до 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). Немає достатніх даних про використання препарату КАНСИДАС® у дітей та дорослих при ендокардиті, остеомієліті та менінгіті, спричинених патогенними штамами грибів роду Candida, а також у дітей як терапія першої лінії при інвазивному аспергільозі.Вагітність та лактаціяКлінічного досвіду застосування препарату у вагітних і жінок у період грудного вигодовування немає. У дослідженнях на щурах застосування каспофунгіну в дозах, токсичних для вагітних самок (5 мкг/кг/день), призводило до зменшення маси тіла плода та збільшення випадків неповної осифікації черепа та тулуба. Крім того, при застосуванні каспофунгіну в тих же дозах у щурів зафіксовано збільшення кількості випадків формування шийного ребра. У тварин каспофунгін проникає крізь плацентарний бар'єр. Каспофунгін не повинен призначатися жінкам під час вагітності, крім випадків коли призначення препарату є життєво необхідним. Оскільки немає даних про надходження каспофунгіну в молоко, при необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЄ окремі повідомлення про реакції гіперчутливості (анафілаксія та алергічні реакції). У пацієнтів з інвазивним аспергільозом було зареєстровано набряк легенів, респіраторний дистрес-синдром, інфільтрати на рентгенограмі. У дорослих У клінічних дослідженнях 1865 дорослих пацієнтів приймали одноразову або багаторазові дози каспофунгіну: 564 пацієнти з фебрильною нейтропенією (дослідження з емпіричної терапії), 382 пацієнти з інвазивним кандидозом, 228 пацієнтів з інвазивними 9, 9 зареєстрованих у 1 фазі досліджень. До дослідження з емпіричної терапії були включені пацієнти, які проходили курс хіміотерапії з приводу злоякісних новоутворень, або пацієнти після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (включаючи 39 випадків алогенної трансплантації). У дослідженнях, що включали пацієнтів з інфекціями, викликаними Candida, більшість пацієнтів з інвазивним кандидозом перебували у тяжкому стані (наприклад,онкогематологічні захворювання або інші форми злоякісних новоутворень, нещодавно перенесена велика хірургічна операція, ВІЛ), що вимагає застосування супутньої комплексної лікарської терапії. Пацієнти з інфекціями, викликаними Aspergillus, часто перебували у важкому стані (наприклад, трансплантація кісткового мозку або периферичних стовбурових клітин, онкогематологічне захворювання, пухлини солідних органів або трансплантація органів), що потребує супутньої комплексної лікарської терапії.онкогематологічне захворювання, пухлини солідних органів або трансплантація органів), що вимагає застосування супутньої комплексної лікарської терапії.онкогематологічне захворювання, пухлини солідних органів або трансплантація органів), що вимагає застосування супутньої комплексної лікарської терапії. У пацієнтів усіх популяцій частим побічним ефектом у місці введення був флебіт, а також інші місцеві реакції, включаючи еритему, біль/болючість, свербіж та відчуття печіння. Виявлені побічні реакції, пов'язані із застосуванням препарату, зазвичай мали легкий перебіг і рідко вимагали відміни препарату. Зареєстровані побічні ефекти класифіковані за частотою: дуже часто (>1/10), часто (>1/100,1/1000, З боку кровотворної та лімфатичної системи – часто: зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, зниження числа лейкоцитів; Нечасто: анемія, тромбоцитопенія, коагулопатія, лейкопенія, зниження кількості еозинофілів, зниження кількості тромбоцитів, підвищення кількості тромбоцитів, зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості лейкоцитів, зниження кількості нейтрофілів. З боку обміну речовин та харчування - Часто: гіпокаліємія; Нечасто: гіперволемія, гіпомагніємія, анорексія, порушення електролітного балансу, гіперглікемія, гіпокальціємія, метаболічний ацидоз. З боку психіки – Нечасто: занепокоєння, дезорієнтація, безсоння. З боку нервової системи: - Часто: головний біль; Нечасто: запаморочення, порушення смаку, парестезія, сонливість, тремор, гіпостезія. З боку органу зору - Нечасто: жовтушність склер, нечіткість зору, набряк століття, підвищена сльозотеча. З боку серця – Нечасто: відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія, фібриляція передсердь, застійна серцева недостатність. З боку судин – часто: флебіт; Нечасто: тромбофлебіт, приплив крові, збільшення артеріального тиску, зниження артеріального тиску. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: задишка; Нечасто: закладеність носа, біль у горлі, прискорене дихання, бронхоспазм, кашель, пароксизмальна нічна задишка, гіпоксія, хрипи, утруднене дихання. З боку шлунково-кишкового тракту – часто: нудота, діарея, блювання; Нечасто: біль у животі, біль у верхній частині живота, відчуття сухості у роті, диспепсія, відчуття дискомфорту у шлунку, здуття живота, асцит, запор, утруднене ковтання, метеоризм. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення функціональних показників печінки (аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (ACT), лужна фосфатаза, прямий та непрямий білірубін); Нечасто: холестаз, гепатомегалія, гіпербілірубінемія, жовтяниця, порушення функції печінки, гепатотоксичність, ураження печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин – часто: висипання, свербіж, еритема, підвищена пітливість; Нечасто: мультиформна еритема, макульозний висип, макулопапульозний висип, свербіжний висип, кропив'янка, алергічний дерматит, генералізований свербіж, еритематозний висип, генералізований висип, кореподібний висип, ураження шкіри. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Часто: артралгія; Нечасто: біль у спині, біль у кінцівці, біль у кістках, м'язова слабкість, міалгія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: - Нечасто: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність. Загальні розлади та порушення у місці введення - Часто: гарячка, озноб, свербіж у місці введення; Нечасто: біль, біль у місці введення, втома, відчуття холоду, відчуття жару, еритема у місці введення, ущільнення у місці введення, припухлість у місці введення, флебіт у місці введення, периферичний набряк, слабкість, відчуття дискомфорту у грудній клітці, біль у грудній клітині, набряк обличчя, відчуття зміни температури тіла, ущільнення, екстравазація у місці введення, роздратування у місці введення, висип у місці введення, кропив'янка у місці введення, набряк у місці введення, нездужання, набряк. З боку лабораторних показників – часто: зменшення вмісту калію в крові, зменшення концентрації альбуміну в крові; Нечасто: підвищення концентрації креатиніну в крові, наявність еритроцитів у сечі, зменшення концентрації загального білка, наявність білка в сечі, збільшення протромбінового часу, зменшення протромбінового часу, збільшення вмісту кальцію в крові, зменшення вмісту кальцію в крові, зменшення вмісту хлоридів у крові, збільшення концентрації глюкози в крові, зменшення вмісту магнію в крові, зменшення вмісту фосфору в крові, збільшення концентрації сечовини в крові, збільшення активності гамма-глутамілтрансферази, збільшення часткового тромбопластинового часу, зменшення вмісту гідрокарбонатів у крові, збільшення вмісту хлоридів у крові, збільшення вмісту калію в крові крові,збільшення артеріального тиску, зменшення концентрації сечової кислоти у крові, наявність крові у сечі, патологічні дихальні шуми, зниження концентрації вуглекислого газу, підвищення концентрації імуносупресивних препаратів, збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення, циліндрурія, наявність лейкоцитів у сечі, підвищення pH сечі. У дослідженнях застосування каспофунгіну у добовій дозі 150 мг (до 51 дня) брали участь 100 дорослих пацієнтів. Проводилася порівняльна оцінка застосування каспофунгіну у добовій дозі 50 мг (з використанням навантажувальної дози 70 мг у перший день) та у добовій дозі 150 мг при лікуванні інвазивного кандидозу. Профіль безпеки каспофунгіну у високій дозі в цілому можна порівняти з таким при застосуванні препарату в добовій дозі 50 мг. В обох групах пропорційне співвідношення кількості пацієнтів із серйозними побічними ефектами, пов'язаними із застосуванням препарату, або з побічними ефектами, що призвели до відміни застосування препарату, було порівнянним. У дітей Дані 5 клінічних досліджень за участю 171 дитини вказують, що загальна частота побічних ефектів (26,3%; 95% довірчий інтервал-19,9; 33,6) не перевищувала таку при лікуванні каспофунгіном дорослих пацієнтів (43,1%; 95% довірчий інтервал - 40,0;46,2). Проте, порівняно з дорослими пацієнтами, діти мають інший профіль побічних ефектів. Найбільш частими побічними реакціями, зафіксованими при застосуванні каспофунгіну у дітей, були гарячка (11,7%), висип (4,7%) та головний біль (2,9%). Зареєстровані побічні ефекти класифіковані за частотою: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, З боку кровотворної та лімфатичної системи: - Часто: підвищення числа еозинофілів. З боку нервової системи: - Часто: головний біль. З боку серця: Часто: тахікардія. З боку судин – часто: приплив крові, зниження артеріального тиску. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення функціональних показників печінки (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза). З боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: висипання, свербіж. Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже часто: гарячка; Часто: озноб, біль у місці введення. З боку лабораторних показників - часто: зменшення вмісту калію в крові, зменшення вмісту магнію в крові, збільшення концентрації глюкози в крові, зменшення вмісту фосфору в крові, збільшення вмісту фосфору в крові. Післяреєстраційний досвід застосування У постреєстраційній практиці повідомлялося про такі небажані ефекти: З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки. Загальні розлади та порушення у місці введення: припухлість та периферичний набряк. З боку лабораторних показників: збільшення вмісту кальцію у крові.Взаємодія з лікарськими засобамиУ дослідженнях in vitro встановлено, що каспофунгін не є інгібітором якогось ферменту системи цитохрому Р450 (CYP), а також не є індуктором метаболізму інших препаратів, опосередкованого ізоферментом CYP3A4. У клінічних дослідженнях встановлено, що каспофунгін не є субстратом для Р-глікопротеїну і є слабким субстратом для ферментів цитохрому Р450. У двох клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів циклоспорин (одноразова доза 4 мг/кг або дві дози 3 мг/кг) збільшував AUC каспофунгіну приблизно на 35%. Збільшення AUC, ймовірно, пов'язане із зменшенням печінкової екстракції каспофунгіну. Кансідас не збільшував концентрацію циклоспорину в плазмі. При сумісному застосуванні цих препаратів відмічено транзиторне підвищення активності ACT та АЛТ. У ретроспективному дослідженні 40 пацієнтів, які приймали КАНСИДАС® та/або циклоспорин тривалістю до 290 днів (в середньому 17,5 днів), не було виявлено серйозних небажаних явищ з боку печінки. У клінічних дослідженнях у дорослих здорових добровольців встановлено, що ітраконазол, амфотерицин В, мікофенолату мофетил, нелфінавір або такролімус не впливають на фармакокінетику препарату Кансідас. У свою чергу КАНСИДАС не впливає на фармакокінетичні показники ітраконазолу, амфотерицину В, рифампіцину або активних метаболітів мікофенолату мофетилу. Каспофунгін знижує показник 12-годинної концентрації (С12год) у крові такролімусу на 26%. У пацієнтів, які отримують обидва препарати, рекомендується контролювати концентрацію такролімусу в крові та за необхідності коригувати його дозу. Результати двох клінічних досліджень взаємодій лікарських препаратів у дорослих здорових добровольців показують, що рифампіцин може прискорювати, так і уповільнювати розподіл каспофунгіну. В одному з досліджень рифампіцин та каспофунгін призначали протягом 14 днів одночасно з першого дня лікування. У другому дослідженні спочатку призначали лише рифампіцин протягом 14 днів до досягнення рівноважної концентрації препарату в плазмі крові, а потім протягом ще 14 днів обидва препарати застосовували одночасно. На етапі рівноважної концентрації рифампіцину було відзначено лише незначну зміну AUC каспофунгіну або концентрації в момент завершення інфузії, проте залишкова концентрація каспофунгіну знижувалась приблизно на 30%. Зворотний ефект рифампіцину спостерігався при одночасному сумісному призначенні рифампіцину та каспофунгіну з першого дня лікування: відзначалося скороминуще збільшення концентрації каспофунгіну в плазмі в перший день (збільшення AUC приблизно на 60%). У той же час при введенні каспофунгіну на фоні монотерапії рифампіцином, що проводилася протягом 14 днів, не відзначалося впливу рифампіцину на концентрацію каспофунгіну. Крім того, результати фармакокінетичного скринінгу у дорослих пацієнтів показують, що одночасне застосування препарату КАНСИДАС® з індукторами кліренсу лікарських препаратів (ефавіренз, невірапін, фенітоїн, дексаметазон або карбамазепін) може призводити до клінічно значущого зниження концентрації. Наявні дані свідчать про те, що індуковане цими препаратами зниження концентрації каспофунгіну відбувається швидше за рахунок прискорення елімінації, ніж метаболізму. Тому у дорослих пацієнтів при одночасному застосуванні препарату КАНСИДАС® з ефавірензом, нелфінавіром, невірапіном, рифампіцином, дексаметазоном, фенітоїном або карбамазепіном слід розглянути можливість збереження добової дози препарату КАНСИДАС® 70 мг, не знижуючи . У дітей результати регресивного аналізу фармакокінетичних даних показують, що спільне застосування дексаметазону та препарату КАНСИДАС® може супроводжуватись клінічно значущим зниженням граничної концентрації каспофунгіну. Ці дані можуть вказувати на те, що при одночасному застосуванні з індукторами кліренсу лікарських препаратів у дітей відзначатиметься таке ж зниження концентрації каспофунгіну, як і у дорослих пацієнтів. Одночасне призначення з препаратом КАНСИДАС® індукторів кліренсу лікарських препаратів (рифампіцин, ефавіренз, невірапін, фенітоїн, дексаметазон або карбамазепін) у дітей, як і у дорослих, вимагає збільшення добової дози до 70 мг/м (добова доза від величини розрахункової дози для пацієнта).Спосіб застосування та дозиДобова доза препарату КАНСИДАС® вводиться дорослим (>18 років) шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (>1 година) 1 раз на добу. Емпірична терапія У перший день вводиться разова доза навантаження 70 мг, у другий і наступні дні лікування добова доза становить 50 мг на добу. Тривалість лікування залежить від клінічної та мікробіологічної ефективності препарату. Емпірична терапія повинна проводитися до повного вирішення нейтропенії. При підтвердженні грибкової інфекції хворі повинні отримувати препарат щонайменше 14 днів; терапію препаратом КАНСИДАС слід продовжувати не менше 7 днів після зникнення клінічних проявів як грибкової інфекції, так і нейтропенії. Добову дозу препарату КАНСИДАС® можна збільшити до 70 мг, якщо добова доза 50 мг добре переноситься пацієнтом, але не дає очікуваного клінічного ефекту. Незважаючи на те, що збільшення добової дози до 70 мг не продемонструвало збільшення ефективності, дані безпеки передбачають,що прийом препарату у вищезгаданій дозі має хорошу переносимість. Інвазивний кандидоз У перший день вводиться разова доза навантаження 70 мг, у другий і наступні дні лікування добова доза становить 50 мг на добу. Тривалість лікування інвазивного кандидозу визначається клінічним ефектом та мікробіологічною ефективністю. Загальним правилом є продовження протигрибкової терапії не менше ніж 14 діб після останнього отримання гемокультури. Пацієнтам з персистуючою нейтропенією може знадобитися більш тривале лікування до вирішення нейтропенії. Безпека та ефективність багаторазового застосування добових доз до 150 мг (діапазон: від 1 до 51 дня, середнє: 14 днів) були вивчені у 100 дорослих пацієнтів з інвазивним кандидозом. Висока доза препарату КАНСИДАС® у цілому добре переносилася пацієнтами, проте ефективність препарату у високій дозі була схожа з ефективністю препарату у пацієнтів, які приймали препарат у добовій дозі 50 мг. Інвазивний аспергільоз У перший день вводиться разова доза навантаження 70 мг, у другий і наступні дні лікування добова доза становить 50 мг на добу. Тривалість лікування залежить від тяжкості основного захворювання, ступеня відновлення пацієнта від імуносупресії та клінічного ефекту. Інформація щодо ефективності введення добової дози 70 мг пацієнтам, у яких добова доза 50 мг не призводить до очікуваної клінічної відповіді, відсутня. Дані безпеки вказують на хорошу переносимість при збільшенні добової дози до 70 мг. Ефективність доз вище 70 мг у пацієнтів з інвазивним аспергільозом вивчена недостатньо. Езофагеальний та орофарингеальний кандидоз Добова доза становить 50 мг на добу, терапію слід продовжувати щонайменше 7-14 днів після зникнення симптомів. Інформація про ефективність введення дози навантаження 70 мг відсутня. Літні пацієнти Літнім пацієнтам (65 років і старше) корекція дози не потрібна. Зниження функції нирок, статеві та расові відмінності Чи не вимагають корекції дози. Пацієнти з печінковою недостатністю Дорослим пацієнтам з легким ступенем печінкової недостатності (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна. При печінковій недостатності середнього ступеня (від 7 до 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) підтримуюча добова доза препарату КАНСИДАС® зменшується до 35 мг на добу (на підставі фармакокінетичних даних), проте доза навантаження 70 мг у першу добу лікування зберігається, якщо є відповідні свідчення. Клінічного досвіду застосування препарату у дорослих пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає. При одночасному застосуванні препарату КАНСИДАС® з індукторами кліренсу лікарських препаратів (рифампіцином, ефавірензом, невірапіном, фенітоїном, дексаметазоном або карбамазепіном) повинна розглядатися можливість підвищення добової дози препарату КАНСИДАС® до 70 мг/м2 ). Діти Добова доза препарату КАНСИДАС® вводиться дітям (від 3 місяців до 18 років) шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (>1 година) 1 раз на добу. Доза препарату розраховується з урахуванням площі поверхні тіла пацієнта за формулою Мостеллера (див. "Приготування розчину препарату КАНСИДАС для внутрішньовенних інфузій дітям"). Для всіх показань у перший день вводиться разова доза навантаження 70 мг/м2 (не повинна перевищувати допустиму дозу 70 мг), в наступні дні - 50 мг/м2 на добу (не повинна перевищувати допустиму дозу 70 мг). Тривалість терапії визначається індивідуально та залежить від показання до призначення (див. загальні рекомендації щодо застосування у дорослих пацієнтів у цьому розділі). Добову дозу препарату КАНСИДАС можна збільшити до 70 мг/м2 у тому випадку, якщо добова доза 50 мг/м2 добре переноситься пацієнтом, але не дає очікуваного клінічного ефекту (не повинна перевищувати допустиму дозу 70 мг). Незважаючи на те, що збільшення добової дози до 70 мг/м2 не продемонструвало збільшення ефективності, дані з безпеки припускають, що прийом препарату у вищезгаданій дозі має хорошу переносимість. При одночасному застосуванні препарату КАНСИДАС® з індукторами кліренсу лікарських препаратів (рифампіцином, ефавірензом, невірапіном, фенітоїном, дексаметазоном або карбамазепіном) повинна розглядатися можливість підвищення добової дози препарату КАНСИДАС® до 70 мг/м2. Клінічного досвіду застосування препарату у дітей із будь-яким ступенем печінкової недостатності немає. Застосування у дітей Ефективність та безпека застосування препарату КАНСИДАС® у дітей з 3 місяців до 18 років корелює з достатньою доказовою базою клінічних досліджень у дорослих пацієнтів, досліджень фармакокінетики у дітей та додаткових даних проспективних досліджень, на підставі яких препарат успішно застосовується у дітей за тими ж показаннями, що та у дорослих пацієнтів. Немає даних про безпеку та ефективність препарату КАНСИДАС® у новонароджених дітей та дітей віком до 3 місяців. Інструкція з приготування розчину Не використовуються розчинники, що містять декстрозу (α-D-глюкозу), оскільки в інфузійних розчинах, що містять декстрозу, КАНСИДАС нестабільний. КАНСИДАС не змішується і не вводиться одночасно з будь-якими іншими лікарськими препаратами, оскільки немає даних про його сумісність з іншими препаратами для внутрішньовенного введення. Слід оглянути готовий інфузійний розчин, щоб переконатися у відсутності в ньому завислих частинок або зміни кольору. Приготування розчину препарату КАНСИДАС для внутрішньовенних інфузій дорослим Етап 1. Приготування первинного розчину у флаконі Перед розведенням холодний флакон із препаратом КАНСИДАС® необхідно довести до кімнатної температури та в умовах дотримання асептики додати 10,8 мл одного з наступних розчинників: стерильна вода для ін'єкцій, 0,9% розчин натрію хлориду для інфузій, бактеріостатична вода для ін'єкцій з метилпарабеном пропілпарабеном або бактеріостатичну воду для ін'єкцій з 0,9% бензиновим спиртом. Концентрація препарату у розчині становитиме 7,0 мг/мл (флакон 70 мг) або 5,0 мг/мл (флакон 50 мг). Білий або майже білий порошок КАНСИДАС® повинен повністю розчинитись. Обережно перемішують вміст флакона до одержання прозорого розчину. Оглядають первинний розчин, щоб переконатися у відсутності зваженого осаду або зміни кольору. Приготовлений таким чином первинний розчин можна зберігати у флаконі до 24 годин за температури не вище 25°С. Етап 2. Приготування кінцевого інфузійного розчину препарату Кансідас® Розчин для інфузій готується за умов дотримання асептики. Як розчинники використовуються 0,9% розчин натрію хлориду для інфузій або розчин Рінгера з лактатом. Для приготування кінцевого інфузійного розчину, призначеного для введення пацієнту, в пластиковий інфузійний мішок або флакон, що містить 250 мл інфузійного розчинника (стерильний 0,9% розчин натрію хлориду для інфузій або розчин Рінгера з лактатом), додають відповідний розчин. препарату КАНСИДАС® (як показано в Таблиці 2 нижче). При введенні добової дози 50 мг або 35 мг об'єм розчинника, що додається, може бути зменшений до 100 мл. Не можна використовувати каламутний або розчин, що містить осад. Готовий кінцевий інфузійний розчин необхідно використовувати: протягом 24 годин при зберіганні за кімнатної температури (не вище 25°С); протягом 48 годин при зберіганні у холодильнику (2-8°С). Кансідас® вводиться шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (>1 години). Таблиця 2. Приготування кінцевого розчину інфузійного КАНСИДАС® Доза* Препарату КАНСІДАС® Об'єм первинного розчину препарату КАНСИДАС® для додавання в ємність з розчинником для внутрішньовенної інфузії. Стандартне розведення (первинний розчин препарату КАНСИДАС®+250мл розчинника) концентрація кінцевого інфузійного розчину Розведення у зменшеному обсязі (первинний розчин препарату КАНСИДАС® +100 мл розчинника) концентрація кінцевого інфузійного розчину 70 мг 10 мл 0,27 мг/мл не рекомендується 70 мг (з 2 фл. по 50 мг) ** 14 мл 0,27 мг/мл не рекомендується 50 мг 10 мл 0,19 мг/мл 0,45 мг/мл 35 мг (з 1 флакона 70 мг) при помірній печінковій недостатності 5 мл 0,14 мг/мл 0,33 мг/мл 35 мг (з 1 флакона 50 мг) при помірній печінковій недостатності 7 мл 0,14 мг/мл 0,33 мг/мл * у флакон із препаратом КАНСИДАС® завжди додається 10,8 мл розчинника, незалежно від його дози (50 мг або 70 мг) ** за відсутності флакона по 70 мг дозу можна приготувати з 2 флаконів по 50 мг Приготування розчину препарату КАНСИДАС® для внутрішньовенних інфузій дітям Визначення площі поверхні тіла (ППТ) для розрахунку дози у дітей Перед приготуванням інфузійного розчину необхідно розрахувати площу поверхні тіла (ППТ) дитини за такою формулою (формула Мостеллера): ППТ (м2) = Корінь квадратний з [Зростання (см) х Вага (кг)/3600] Підготовка препарату для введення дітям старше 3 місяців (використовуючи флакон 70 мг) 1. Визначають необхідну для цієї дитини навантажувальну дозу, використовуючи ППТ (розраховану, як описано вище) та наступне рівняння: Доза навантаження = ППТ (м2) х 70 мг/м2 Максимальна доза навантаження в перший день лікування не повинна перевищувати 70 мг, незалежно від розрахункової дози для даного пацієнта. 2. Перед розведенням холодний флакон із препаратом КАНСИДАС® необхідно довести до кімнатної температури. 3. В умовах дотримання асептики додають 10,5 мл одного з наступних розчинників: стерильна вода для ін'єкцій 0 спиртом. Приготовлений таким чином первинний розчин можна зберігати у флаконі до 24 годин за кімнатної температури не вище 25°С. Концентрація препарату у розчині становитиме 7,2 мг/мл. 4. Витягають з флакона об'єм препарату, що дорівнює розрахованій дозі навантаження (пункт 1). В асептичних умовах переносять цей обсяг (мл) відновленого препарату КАНСИДАС у ємність для внутрішньовенних інфузій, що містить 250 мл 0,9%, 0,45% або 0,225% розчину натрію хлориду для ін'єкцій, або розчин Рінгера з лактатом для ін'єкцій. При необхідності об'єм розчинника, що додається, може бути зменшений так, щоб підсумкова концентрація препарату не перевищувала 0,5 мг/мл. Готовий інфузійний розчин слід використовувати протягом 24 годин при зберіганні за температури не вище 25°С або протягом 48 годин при зберіганні в холодильнику при 2-8°С. 5. Якщо величина дози навантаження, визначена за наведеною вище формулою, становить менше 50 мг, тоді можна приготувати інфузійний розчин з флакона 50 мг (див. нижче пункти 2-4 розділу ''Підготовка препарату для введення дітям старше 3 місяців (використовуючи) флакон 50 мг). При використанні флакона 50 мг концентрація препарату у первинному розчині становитиме 5,2 мг/мл. Підготовка препарату для введення дітям старше 3 місяців (використовуючи флакон 50 мг) 1. Визначають необхідну для цієї дитини добову підтримуючу дозу, використовуючи ППТ (розраховану, як описано вище) та наступне рівняння: Добова доза, що підтримує = ППТ (м2) х 50 мг/м2 Добова доза, що підтримує, не повинна перевищувати 70 мг, незалежно від розрахункової дози для даного пацієнта. 2. Перед розведенням холодний флакон із препаратом КАНСИДАС® необхідно довести до кімнатної температури. 3. В умовах дотримання асептики додають 10,5 мл одного з наступних розчинників: стерильна вода для ін'єкцій 0 спиртом. Приготовлений таким чином первинний розчин можна зберігати у флаконі до 24 годин за кімнатної температури не вище 25°С. Концентрація препарату в розчині становитиме 5,2 мг/мл. 4. Витягають з флакона об'єм препарату, що дорівнює розрахованій дозі навантаження (пункт 1). В асептичних умовах переносять цей обсяг (мл) відновленого препарату КАНСИДАС у ємність для внутрішньовенних інфузій, що містить 250 мл 0,9%, 0,45% або 0,225% розчину натрію хлориду для ін'єкцій, або розчин Рінгера з лактатом для ін'єкцій. При необхідності об'єм розчинника, що додається, може бути зменшений так, щоб підсумкова концентрація препарату не перевищувала 0,5 мг/мл. Готовий інфузійний розчин слід використовувати протягом 24 годин при зберіганні за температури не вище 25°С або протягом 48 годин при зберіганні в холодильнику при 2-8°С. 5. Якщо обчислена добова підтримуюча доза становить більше 50 мг, можна використовувати флакон 70 мг (див. вище пункти 2^1 розділу “Підготовка препарату для введення дітям старше 3 місяців (використовуючи флакон 70 мг)”), при цьому концентрація препарату у первинному розчині становитиме 7,2 мг/мл.ПередозуванняНемає даних про передозування препарату. У клінічних дослідженнях добре переносилася найвища із випробуваних доз – одноразова разова доза 210 мг (6 здорових добровольців). Також була показана хороша переносимість препарату при його введенні у добовій дозі 100 мг протягом 21 дня (15 здорових добровольців). При випадковому передозуванні каспофунгіну діаліз не показаний (не видаляється при діалізі).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату Кансідас спостерігалися випадки виникнення анафілаксії. При анафілаксії застосування препарату КАНСИДАС® має бути припинено та призначено відповідне лікування. Є окремі повідомлення про алергічні реакції, що включають висипання, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк, свербіж, відчуття жару та бронхоспазм, при виникненні яких може знадобитися припинення застосування препарату та/або призначення відповідного лікування. Одночасне застосування препарату КАНСИДАС® та циклоспорину вивчалось на дорослих здорових добровольцях та дорослих пацієнтах. У деяких здорових дорослих добровольців, які приймали дві дози циклоспорину 3 мг/кг з каспофунгіном, спостерігалося транзиторне підвищення активності АЛТ та ACT (не більше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми), яке зникало при відміні препаратів. Також при одночасному застосуванні препарату КАНСИДАС і циклоспорину спостерігалося збільшення показника AUC для каспофунгіну приблизно на 35% без зміни концентрації циклоспорину. У ретроспективному дослідженні 40 пацієнтів, яким терапія препаратом КАНСИДАС і циклоспорином спільно проводилася протягом 1-290 днів (в середньому 17,5 днів), не було відзначено серйозних небажаних явищ з боку печінки. Як і слід очікувати,у пацієнтів з алогенною трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин або трансплантацією цілісного органу відхилення з боку “печінкових” ферментів зустрічалися в більшості випадків, однак у жодного пацієнта не було відзначено підвищення активності АЛТ, пов'язаного із застосуванням препарату. Підвищення активності ACT, можливо пов'язане з терапією препаратом КАНСИДАС® та/або циклоспорином, було відзначено у 5 пацієнтів, але у всіх випадках не більше ніж у 3,6 рази порівняно з верхньою межею норми. У 4 пацієнтів препарат був відмінений у зв'язку з відхиленнями показників активності печінкових ферментів з різних причин. З них 2 випадки відміни могли бути обумовлені як терапією препаратом КАНСИДАС® та/або циклоспорином, так і іншими можливими причинами. У дослідженнях інвазивного аспергільозу брали участь 6 дорослих пацієнтів,яким терапія препаратом КАНСИДАС і циклоспорином спільно проводилася протягом 2-56 днів; в жодного з цих пацієнтів не відзначалося підвищення активності печінкових ферментів. Отримані дані дозволяють припустити, що препарат КАНСИДАС може призначатися одночасно з циклоспорином у тих випадках, коли потенційна користь такого призначення перевищує можливий ризик. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає даних про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОлівець - 1 олівець: Активна речовина: срібла нітрату 0,18 г. Допоміжні речовини: ; калію нітрат; - 0,37 г. По 1 олівця в пеналі разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку або в пакет з паперу з поліетиленовим покриттям.Опис лікарської формиТвердий олівець від білого до білого із сіруватим відтінком кольору, конічної форми, із закругленою вершиною, без запаху.Фармакотерапевтична групаМає припікаючу та бактерицидну дію.Клінічна фармакологіяДерматотропні засоби.Показання до застосуванняЕрозії, виразки, тріщини шкіри.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний із органічними речовинами, хлоридами, бромідами, йодидами.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Препарат наносять на уражену ділянку шкіри. Зняти верхній ковпачок, змочити вершину олівця холодною водою і точково нанести на уражену поверхню — припекти. Препарат наносять залежно від області ураження 1-2 рази на день. Курс лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Характеристика«КАРТАЛІН®» – це лінія спеціалізованих засобів, розроблених для щоденного догляду за шкірою в комплексній терапії хронічних захворювань шкіри (псоріаз, екзема, нейродерміт, атопічний дерматит, червоний плоский лишай). Продукція лінії КАРТАЛІН® містить у своєму складі збалансовану комбінацію активних діючих речовин (солідол, мед, саліцилова кислота, лізоцим, лікарські трави, натуральні олії, вітаміни), спеціально підібрані для найбільш ефективного терапевтичного впливу на шкіру при різних шкірних захворюваннях.Властивості компонентівСолідол - пластичне мастило, що отримується загущенням індустріальних масел середньої в'язкості кальцієвими милами вищих жирних кислот. Лізоцим – це фермент, антибактеріальний агент білкової природи. Мед Бджолиний має виражені протинабрякові, протимікробні, протизапальні, пом'якшувальні властивості; сприяє відновлення нормальної структури шкіри, скорочення чи ліквідації болю в суглобах. Низка трироздільна має протизапальну дію, покращує обмін речовин, знімає алергічну реакцію. Ромашка аптечна має протизапальну, знезаражуючу, заспокійливу, загоювальну дію. Вітамін А знижує запалення, позбавляє сверблячки і сухості шкіри. Олія лавандова допомагає в регенерації шкіри, покращує мікроциркуляцію в тканинах, прибирає почервоніння, гнійні рани, сприяє зняттю набряклості, подразнення. Олія евкаліптова антисептичний засіб; сприяє швидкій регенерації шкіри, припиняють свербіння та усуває лущення. Саліцилова кислота має протизапальну, антисептичну, кератолітичну дію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість (в т.ч. гіперчутливість в анамнезі) компонентів Карталіну.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСилікон.Опис лікарської формиKelo-Cote являє собою гель на основі силікону для запобігання утворенню, зменшення виразності келоїдних та гіпертрофічних рубців, отриманих в результаті хірургічних втручань, травм, ран та опіків, а також для покращення естетичного виду рубців.ХарактеристикаKelo-Cote швидко висихає, утворюючи на шкірі еластичну, водостійку та повітропроникну плівку. При нанесенні гелю Kelo-Cote на рубець, гель на місці нанесення утворює захисний бар'єр, що сприяє зменшенню хімічної, фізичної та бактеріальної дії, при цьому зберігається водний баланс шкіри. Це створює умови для нормалізації процесів синтезу колагену та не дозволяє рубцю розростатися, а також покращує зовнішній вигляд самого рубця. Після застосування засобу Kelo-Cote зменшується виразність келоїдних та гіпертрофічних рубців, свербіж та дискомфорт, відновлюється колір; рубці розгладжуються і пом'якшуються, покращується їхній естетичний вигляд. Відповідно до Міжнародних клінічних рекомендацій з терапії рубців силікон був рекомендований як перша лінія терапії для всіх видів рубців та обов'язковий елемент для запобігання утворенню та зменшення виразності келоїдних та гіпертрофічних рубців. Kelo-Cote може наноситися на шкіру в області суглобів, на місця згину, на область росту волосся, на рубцеві поверхні великих розмірів, що є наслідком опіків та великих травм. Kelo-Cote можна використовувати з пов'язками, що давлять, або іншими допоміжними засобами.ІнструкціяПереконайтеся, що шкіра на ураженій ділянці чиста та суха. Нанесіть Kelo-Cote на уражену ділянку суцільним тонким шаром і дайте йому висохнути. Наносите Kelo-Cote двічі на день. Для досягнення максимального ефекту Kelo-Cote має контактувати зі шкірою 24 години на добу. Після повного висихання гелю можна наносити сонцезахисні та косметичні засоби, а також використовувати пов'язки, що тиснуть. Якщо Kelo-Cote не висохне протягом 4-5 хвилин, можливо, гель був нанесений товстим шаром. У такому випадку акуратно видаліть надлишки і дайте гелю, що залишився, висохнути. Рекомендована тривалість застосування гелю – не менше ніж 60-90 днів. Для великих і застарілих рубців може знадобитися триваліший курс застосування. Подальше застосування гелю рекомендовано, якщо після перших 90 днів застосування покращення зовнішнього вигляду рубця продовжує спостерігатися. Час повного висихання гелю Kelo-Cote залежить від різниці температури гелю та шкіри. Щоб скоротити час висихання у жаркому кліматі, зберігайте Kelo-Cote у холодильнику. Щоб скоротити час висихання гелю за холодної погоди, можна використовувати фен для волосся (середній рівень температури).Протипоказання до застосуванняГель Kelo-Cote призначений для запобігання утворенню, зменшення виразності та поліпшення естетичного вигляду як старих, так і свіжих рубців (включаючи гіпертрофічні та келоїдні), отриманих внаслідок хірургічних втручань, травм, ран та опіків. Kelo-Cote підходить для дітей та людей з чутливою шкірою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникайте попадання в очі, на слизові оболонки та відкриті рани. Не слід застосовувати Kelo-Cote при дерматологічних захворюваннях, що порушують цілісність покриву шкіри. У випадку неповного висихання Kelo-Cote на одязі можуть залишитись плями. Тільки для зовнішнього застосування. У разі виникнення подразнення на шкірі припиніть використання гелю та зверніться до лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем для зовнішнього застосування - 100 г: Активна речовина: іміхімод – 5 г; Допоміжні речовини: ізостеаринова кислота (Emersol 874) - 25 г; цетиловий спирт (Speziol С16 Pharma) - 2,2 г; стеариновий спирт (Speziol С18 Pharma) - 3,1 г; парафін м'який білий – 3 г; полісорбат 60 (Tween 60) - 3,4 г; сорбітан стеарат (Montane 60 PHA) - 0,6 г; метилпарагідроксибензоат - 0,2 г; пропілпарагідроксибензоат - 0,02 г; гліцерол - 2 г; камедь ксантанова (Xantural 75) - 0,5 г; бензиловий спирт - 2 г; вода очищена – до 100 г. Крем для зовнішнього застосування, 5%. По 0,25 г крему для одноразового застосування в строєних пакетиках з ламінату, розділених перфорацією. По 12 або 24 пак. у картонній пачці.Опис лікарської формиБілий або майже білий м'який однорідний крем.Фармакотерапевтична групаІмуномодулююче.ФармакокінетикаМенше 0,9% міченого радіоактивним ізотопом імімомоду всмоктується через шкіру людини після одноразової дози. Невелика кількість препарату, що надійшов у системний кровотік, виводиться з організму нирками і через кишечник у співвідношенні приблизно 3:1. Концентрація препарату в сироватці після одноразового або багаторазового зовнішнього застосування не досягала рівня, що піддається кількісному визначенню (більше 5 нг/мл).ФармакодинамікаІміхімод – діюча речовина препарату Кераворт – є сполукою-модифікатором імунної відповіді. Іміхімод не має прямої противірусної дії, його дія обумовлена ​​індукцією інтерферону альфа (IFN-α) та інших цитокінів.Показання до застосуванняЛікування зовнішніх гострих кондилом у місці локалізації на зовнішніх статевих органах або в перианальній ділянці у дорослих.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до імімомоду або інших компонентів крему; дитячий вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних).Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності можливе за суворими показаннями, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів визначена таким чином: дуже часто – більше 1/10; часто – менше 1/10 – більше 1/100; нечасто – менше 1/100 – більше 1/1000; рідко – менше 1/1000 – більше 1/10000; дуже рідко – менше 1/10000. Місцеві шкірні реакції: дуже часто – свербіж та біль у місці нанесення крему; часто - інфекція, еритема, ерозії, екскоріація/лущення та набряк; нечасто - свербіж шкіри, дерматит, фолікуліт, еритематозний висип, екзема, кропив'янка; рідко - індурація, виразка, утворення струпів і поява бульбашок, локальна гіпо-і гіперпігментація. З боку травної системи: нечасто біль у задньому проході, ураження прямої кишки. З боку сечостатевої системи: нечасто – грибкова та бактеріальна інфекція, простий герпес, вагініт, вульвіт, хворобливий статевий акт, біль у статевому члені, піхва, атрофічний вагініт. З появою місцевих побічних ефектів крем слід видалити, змиваючи його водою з милом. Лікування можна відновити після усунення шкірної реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиВивчення взаємодії імімомоду з іншими ЛЗ, включаючи імунодепресанти, не проводилося.Спосіб застосування та дозиМісцево. Наносять тонким шаром на попередньо очищену поверхню уражених ділянок шкіри та акуратно втирають до повного вбирання. Крем слід наносити тільки на уражену ділянку, уникаючи попадання на внутрішні поверхні. Крем Кераворт слід застосовувати 3 рази на тиждень перед сном і залишати на шкірі протягом 6-10 годин, протягом цього часу не слід приймати душ або ванну. На ділянку застосування крему не слід наносити пов'язку. Після закінчення зазначеного часу крем має бути змито теплою водою з милом. Лікування необхідно продовжувати до зникнення видимих ​​генітальних або періанальних кондилом, але не більше 16 тижнів. Крем упакований в одноразові пакетики-саші, що містять необхідну кількість крему для нанесення на уражену ділянку шкіри 20 см2. Якщо пацієнт забув завдати крему за графіком, слід нанести пропущену дозу,як тільки про неї згадали, далі слідувати звичайному графіку. Не слід застосовувати крем понад 1 раз на день. Не допускається використання надлишкової кількості крему.ПередозуванняМалоймовірна через низьку всмоктування препарату. Симптоми: при випадковому вживанні дози імімомоду 200 мг, що відповідає вмісту приблизно 16 пакетиків-саші, можуть спостерігатися нудота, блювання, головний біль, міалгія та лихоманка. Найбільш серйозним з клінічної точки зору побічним ефектом внутрішнього прийому декількох доз по 200 мг є зниження АТ. Лікування: необхідно негайне звернення до лікаря; симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКрем наноситься лише на уражені ділянки. Слід уникати влучення крему на слизові оболонки, контакту крему з очима. При попаданні крему у вічі рекомендується промити їх водою. Крем Кераворт застосовується перед сном. Використання надмірної кількості крему або триваліший контакт крему зі шкірою може викликати виражену місцеву реакцію. Не можна повторно використовувати крем із розкритого раніше пакетика. До та після нанесення крему необхідно вимити руки теплою водою з милом. Чоловіки, яким не виконувалося обрізання, при лікуванні гострих кондилом, розташованих під крайнім тілом, повинні щодня промивати область ураження, відтягнувши крайню плоть. Рекомендується негайно припинити лікування у разі виявлення ранніх ознак фімозу. Якщо місцева реакція на препарат спричиняє серйозний дискомфорт для хворого або в зоні застосування крему виникає інфекція, дозволяється зробити перерву в лікуванні на кілька днів. У разі інфекції вживаються необхідних заходів. Крем Кераворт може викликати загострення запальних захворювань шкіри. Не рекомендується використовувати крем Кераворт до загоєння шкіри після інших видів медикаментозного чи хірургічного лікування. Не слід приступати до лікування кремом Кераворт на ділянках з відкритими виразками або ранами до загоєння. Наповнювачі метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, цетиловий спирт та стеариловий спирт можуть спричинити алергічну реакцію. При виявленні реакції гіперчутливості рекомендується припинити терапію. Не рекомендується використовувати оклюзійну пов'язку під час лікування препаратом Кераворт. Використання імімомоду в дозах, що перевищують рекомендовані, може призвести до підвищення ризику тяжких місцевих реакцій. У період застосування крему Кераворт слід уникати або мінімізувати вплив сонячного світла (включаючи лампи сонячного світла), оскільки існує загроза одержання сонячних опіків. Оскільки іміхімод не має прямої противірусної та цитотоксичної дії, після проведеної терапії можливе виникнення нових кондилом генітальної та періанальної областей. На підставі наявних в даний час знань лікування уретральних, інтравагінальних, цервікальних, ректальних або інтраанальних гострих кондилом кремом Кераворт не рекомендовано. Крем Кераворт слід змити зі шкіри перед статевим актом. Крем Кераворт може послабити ефект презервативів або вагінальних діафрагм, тому не рекомендується застосовувати ці протизаплідні засоби при використанні крему Кераворт. Слід обрати альтернативний метод контрацепції. У хворих з імунодефіцитом не рекомендується використовувати крем Кераворт повторно. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему