Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: фуразолідон 50 мг. У упаковці 30 штук.Фармакотерапевтична групаПрепарат відноситься до протимікробних та протипротозойних засобів. Має бактеріостатичну дію по відношенню до мікробів. Механізм дії полягає у порушенні активності деяких ферментних систем бактерій. Спектр дії: грампозитивні коки (Streptococcus, Staphylococcus), грамнегативні палички (Escherichia, Salmonella, Shigella, Proteus, Klebsiella, Enterobacter), найпростіші (Lamblia). Зі збудників кишкових інфекцій найбільш чутливі збудники дизентерії, черевного тифу та паратифів. Стійкість розвивається повільно.ФармакокінетикаПри пероральному застосуванні фуразолідон слабо всмоктується та інактивується у кишечнику. Тільки близько 5% препарату виводиться з організму із сечею у незміненому вигляді або у вигляді метаболітів, при цьому забарвлюючи сечу у коричневий колір.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат, похідне нітрофурану.Показання до застосуванняДизентерія; паратифи; лямбліоз; харчові токсикоінфекції.Протипоказання до застосуванняВагітність та лактація; термінальна стадія хронічної ниркової недостатності; дефіцит глюкозо-6-дегідрогенази; дитячий вік до 1 року; підвищена індивідуальна чутливість до групи нітрофуранів.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 1 року.Побічна діяМожлива поява нудоти, блювання, зниження апетиту; в окремих випадках можуть розвинутись алергічні реакції. Для зменшення побічних реакцій при застосуванні фуразолідону рекомендується приймати його перед їжею та запивати препарат великою кількістю рідини, при необхідності зменшити дозу, призначити антигістамінні препарати та вітаміни групи В. При виражених побічних явищах необхідно припинити застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиФуразолідон є інгібітором моноаміноксидази: при його застосуванні повинні дотримуватися такі ж запобіжні заходи, як при застосуванні інших інгібіторів моноаміноксидази. Аміноглікозиди та тетрацикліни посилюють протимікробні властивості фуразолідону. Сенсибілізує організм до алкоголю. Фуразолідон збільшує пригнічення кровотворення на тлі хлорамфеніколу та ристоміцину.Спосіб застосування та дозиФуразолідон призначають внутрішньо. Для лікування паратифу, дизентерії, харчових токсикоінфекцій; дорослі приймають по 0.1-0.15 г після їжі 4 рази на добу протягом 5-10 днів (тривалість прийому залежить від характеру і тяжкості патологічного процесу). У таких дозах фуразолидон можна приймати циклами по 3-6 днів (інтервали - 3-4 дні). Дози для дітей 10 мг/кг маси тіла на добу (добову дозу розподіляють на 3-4 прийоми). Фуразолідон не рекомендується призначати більше 10 днів. При лікуванні; лямбліозу; дорослі; приймають по 0.1 г фуразолідону 4 рази на день,; Вищі добові дози ;для дорослих ;для прийому внутрішньо: разова - 0.2 г, добова - 0.8 г.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для місцевого та зовнішнього застосування - 1 пак. Активна речовина: фуразідин калію – 100 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид – 900 мг. Пакетики із мамінату (15 шт.), 1 г.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для місцевого та зовнішнього застосування оранжево-коричневого кольору, великий.Фармакотерапевтична групаПротимікробний препарат, похідне нітрофурану. Ефективний щодо грампозитивних коків (Staphylococcus spp., Streptococcus spp.), грамнегативних паличок (Еscherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp.). Стійкі Acinetobacter spp., більшість штамів Proteus spp., Serratia spp. Механізм дії пов'язаний із інгібуванням синтезу нуклеїнових кислот. Залежно від концентрації має бактерицидну або бактеріостатичну дію. Проти більшої частини бактерій бактеріостатична концентрація становить 10-20 мкг/мл. Бактерицидна концентрація приблизно вдвічі вища. Під впливом нітрофуранів у мікроорганізмах відбувається придушення активності дихального ланцюга та циклу трикарбонових кислот (циклу Кребса), а також пригнічення інших біохімічних процесів, що призводить до руйнування їхньої оболонки або цитоплазматичної мембрани. Нітрофурани підвищують титр комплементу та здатність лейкоцитів фагоцитувати мікроорганізми.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Фурасол не надано.ІнструкціяПрепарат призначений для місцевого та зовнішнього застосування. Розчин готують безпосередньо перед застосуванням. Вміст пакетика розчиняють у 200 мл гарячої кип'яченої води. Місцево: теплий розчин використовують для полоскання порожнини рота та ротоглотки 2-3 рази на добу. Зовнішньо: теплий розчин застосовують для промивання ран 1-2 рази на добу. Тривалість лікування – 3-5 днів.Показання до застосуванняПри комплексному лікуванні: Інфекційно-запальні захворювання порожнини рота, ротоглотки; невеликих ран із загрозою інфікування (в т.ч. подряпини, подряпини, невеликі порізи та розчісування, тріщини, опіки легкого ступеня).Протипоказання до застосуванняАлергічний дерматит; вагітність; період лактації (годування груддю); дитячий вік до 4 років; підвищена чутливість до фуразидину або препаратів нітрофуранового ряду.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування препарату при вагітності та в період лактації. Не використовувати для дітей молодших 4-х років.Побічна діяКласифікація побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (≥10%), часто (≥1%, але <10%), нечасто (≥0.1%, але <1%), рідко (≥0.01%, але <0.1%) дуже рідко (<0.01%), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними). Алергічні реакції: частота невідома – кропив'янка, свербіж, висипання, алергічний дерматит. При появі незвичайних реакцій пацієнту слід проконсультуватися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиУ поєднанні з антибіотиками виявляє синергізм. У разі вживання алкоголю під час лікування препаратом зростає можливість розвитку шкірних алергічних реакцій.ПередозуванняПрепарат малотоксичний. Випадки передозування не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку небажаних реакцій препарат слід відмінити та призначити симптоматичну терапію. Розчин готують безпосередньо перед застосуванням. Не слід зберігати приготований розчин. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами. Застосування препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 0. 2% Фасування: N1 Форма випуску: мазь Упаковка: туба Виробник: Ярославська фармфабрика Завод-производитель: Ярославская фармфабрика ЗАО(Россия) Действующее вещество: Нитрофурал. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Дозування: 20 мг Фасування: N10 Упаковка: уп. контурні. яч.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: нітрофурал (фурацилін) – 20 мг; Допоміжна речовина: натрію хлорид – 800 мг. По 10, 15, 20, 25 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої або в контурне безячейкове пакування з паперу пакувального з поліетиленовим покриттям. По 20, 25, 30 таблеток у банки полімерні з поліетилену низького тиску. Кожну банку полімерну або 1, 2, 3 контурні упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається упаковка по 50, 100, 200, 400, 500 контурних упаковок або по 12. 25. 40, 50 полімерних банок з рівною кількістю інструкцій із застосування в коробки з картону гофрованого (для стаціонарів).Опис лікарської формиКруглі плоскі пігулки з фаскою, жовтого або зеленувато-жовтого кольору з нерівномірним забарвленням поверхні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - нітрофуран.ФармакокінетикаПри зовнішньому та місцевому застосуванні всмоктування незначне. Проникає через гістогематичні бар'єри та рівномірно розподіляється у рідинах та тканинах. Основний шлях метаболізму – відновлення нітрогрупи. Виводиться нирками та частково з жовчю.ФармакодинамікаПротимікробний засіб, похідний нітрофурану. Бактеріальні флавопротеїни, відновлюючи 5-нітрогрупу, утворюють високореактивні амінопохідні, здатні викликати конформаційні зміни білків (в т.ч. рибосомальних) та ін макромолекул, призводячи до загибелі бактерій. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій (в т.ч. Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Escherichia coli. Clostridium perfringens). Стійкість розвивається повільно і досягає високого ступеня.Показання до застосуванняЗовнішньо: гнійні рани, пролежні, опіки І-ІІІ ступеня, дрібні пошкодження шкіри (в т.ч. подряпини, подряпини, тріщини, порізи). Місцево: блефарит, кон'юнктивіт, остеомієліт, емпієма придаткових пазух носа та плеври; інфекції сечовивідних шляхів – промивання порожнин, гострий тонзиліт, стоматит, гінгівіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до нітрофуралу, похідних нітрофурану та/або інших компонентів препарату, кровотеча, алергодерматози, виражені порушення функції нирок.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяАлергічні реакції, дерматит, свербіж шкіри. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, місцево. Водний 0,02% розчин нітрофуралу готують безпосередньо перед застосуванням: 1 таблетку (20 мг) розчиняють у 100 мл дистильованої або кип'яченої води. Для швидшого розчинення рекомендується кипляча або гаряча вода. Потім розчин охолоджують до кімнатної температури. Зовнішньо: зрошують рани, накладають вологі пов'язки. Місцево: емпієма придаткових пазух носа (в т.ч. при гайморит) - промивання порожнини: остеомієліт після операції - промивання порожнини з наступним накладенням вологої пов'язки; емпієма плеври - після видалення гною проводять промивання плевральної порожнини та вводять 20-100 мл водного розчину. Для промивання сечівника та сечового міхура застосовують водний розчин з експозицією 20 хвилин. Блефарит, кон'юнктивіт – інстиляція водного розчину в кон'юнктивальний мішок. При тонзиліті, стоматиті, гінгівіті - полоскання рота та горла по 100 мл 2-3 рази на день. Тривалість лікування – за показаннями залежно від характеру та локалізації ураженої ділянки.ПередозуванняПро випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки шипучі для приготування розчину для місцевого та зовнішнього застосування - 1 таб. Активна речовина: нітрофурал (фурацилін) – 20 мг; Допоміжні речовини: винна кислота – 375 мг, натрію гідрокарбонат – 299 мг, натрію карбонат – 325 мг, натрію хлорид – 100 мг, макрогол 20000 – 65 мг, повідон середньомолекулярний – 16 мг. 10 пігулок.Опис лікарської формиТаблетки шипучі для приготування розчину для місцевого та зовнішнього застосування від світло-жовтого до жовтого кольору з вкрапленнями, круглі, плоскоциліндричної форми, з фаскою на обох сторонах; допускається шорсткість поверхні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб, похідний нітрофурану. Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Bacillus anthracis; грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp. (В т.ч. Salmonella paratyphi).ФармакокінетикаПри місцевому та зовнішньому застосуванні всмоктування незначне.Показання до застосуванняГнійні рани, пролежні, виразки, опіки ІІ та ІІІ ступеня, остеомієліт, емпієма плеври, анаеробна інфекція ранової поверхні, фурункул зовнішнього слухового проходу, емпієма придаткових пазух носа.Протипоказання до застосуванняАлергічні дерматози, підвищена чутливість до нітрофуралу та інших похідних нітрофурану.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливо: місцеві алергічні реакції, дерматити.Спосіб застосування та дозиПри гнійних ранах, пролежнях, виразках, опіках для підготовки гранулюючої поверхні до пересадок шкіри і до накладання вторинного шва зрошують рану водним розчином нітрофуралу і накладають вологі пов'язки. При остеомієліті після операції промивають порожнину водним розчином нітрофуралу та накладають вологу пов'язку. При емпіємі плеври відсмоктують гній та промивають плевральну порожнину з наступним введенням у порожнину 20-100 мл водного розчину нітрофуралу. Для приготування водного розчину 1 частина нітрофуралу розчиняють 5000 частин ізотонічного розчину натрію хлориду або дистильованої води. Готовий розчин можна зберігати протягом багато часу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки шипучі для приготування розчину для місцевого та зовнішнього застосування - 1 таб. Активна речовина: нітрофурал (фурацилін) – 20 мг; Допоміжні речовини: винна кислота – 375 мг, натрію гідрокарбонат – 299 мг, натрію карбонат – 325 мг, натрію хлорид – 100 мг, макрогол 20000 – 65 мг, повідон середньомолекулярний – 16 мг. 20 пігулок.Опис лікарської формиТаблетки шипучі для приготування розчину для місцевого та зовнішнього застосування від світло-жовтого до жовтого кольору з вкрапленнями, круглі, плоскоциліндричної форми, з фаскою на обох сторонах; допускається шорсткість поверхні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб, похідний нітрофурану. Активний щодо грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Bacillus anthracis; грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp. (В т.ч. Salmonella paratyphi).ФармакокінетикаПри місцевому та зовнішньому застосуванні всмоктування незначне.Показання до застосуванняГнійні рани, пролежні, виразки, опіки ІІ та ІІІ ступеня, остеомієліт, емпієма плеври, анаеробна інфекція ранової поверхні, фурункул зовнішнього слухового проходу, емпієма придаткових пазух носа.Протипоказання до застосуванняАлергічні дерматози, підвищена чутливість до нітрофуралу та інших похідних нітрофурану.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяМожливо: місцеві алергічні реакції, дерматити.Спосіб застосування та дозиПри гнійних ранах, пролежнях, виразках, опіках для підготовки гранулюючої поверхні до пересадок шкіри і до накладання вторинного шва зрошують рану водним розчином нітрофуралу і накладають вологі пов'язки. При остеомієліті після операції промивають порожнину водним розчином нітрофуралу та накладають вологу пов'язку. При емпіємі плеври відсмоктують гній та промивають плевральну порожнину з наступним введенням у порожнину 20-100 мл водного розчину нітрофуралу. Для приготування водного розчину 1 частина нітрофуралу розчиняють 5000 частин ізотонічного розчину натрію хлориду або дистильованої води. Готовий розчин можна зберігати протягом багато часу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВ одному пакетику міститься: нітрофурал (фурацилін) – 0,02 г; натрію хлорид – 0,8 г.Фармакотерапевтична групаФурацилін – порошок для приготування розчину для зовнішнього застосування. Антисептик. Бактерицидна дія при полосканнях, зрошеннях та аплікаціях Засіб має бактерицидну дію щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій.Показання до застосуваннязапальні процеси в ротовій порожнині (гінгівіти, стоматити); запальні ураження очей (кон'юнктивіти, блефарити); фурункули зовнішнього слухового проходу чи гострий отит (зовнішній, середній); остеомієліт; гострий тонзиліт; гнійно-запальні процеси у суглобових чи плевральних порожнинах.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, кровотечі, алергодерматози. Обережно: Виражені ураження функції нирок. Вагітність та лактація: Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини.Побічна діяАлергія, свербіж.Спосіб застосування та дозиВикористовувати лише для зовнішнього застосування. 1 порошок розчинити у 100 мл гарячої води, або 2 порошки розчинити у 200 мл гарячої води. Полоскання горла при ангіні роблять протягом 5-7 хвилин до 10 разів на добу, щоразу використовуючи по 100 мл готового розчину. Якщо процедуру необхідно зробити дитині, батьки повинні навчити її, як правильно полоскати запалене горло і стежити, щоб малюк випадково не проковтнув розчин. Зовсім маленьким дітям, які ще не вміють самостійно полоскати горло, можна обробляти уражені ділянки зі спринцівки. При запальних процесах у ротовій порожнині (стоматит, гінгівіт) розчин для полоскань готують за тією ж схемою, що і для горла. Дезінфікуючі властивості Фурациліну ефективно знімають неприємні симптоми захворювань та покращують стан хворого.Полоскати рот Фурацилін рекомендується щоразу перед проведенням чергової лікувальної маніпуляції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГотове полоскання для ротової порожнини, флакон 200 мл з мірним стаканчиком. Вода очищена, рідкий екстракт дубровника, рідкий екстракт чебрецю, хлорид натрію, нітрофурал.ХарактеристикаГотове полоскання «Фурацилін Віалайн» містить Нітрофурал, рідкий екстракт чебрецю і дубровника, які є ефективними засобами профілактики захворювань порожнини рота. Основне призначення розчину – видалення хвороботворних мікроорганізмів та гнійних нальотів. Компоненти засобу мають антисептичну та протизапальну дію.Властивості компонентівНітрофурал – як протимікробний засіб активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій. Рідкий екстракт чебрецю – має протимікробну та аналгетичну дію. Рідкий екстракт дубровника - має протизапальну, ранозагоювальну і кровоспинну дію.ІнструкціяЗасіб застосовують місцево, для полоскання порожнини рота 2-3 рази на добу, після їди або в проміжках між прийомами. Чи не ковтати. Чи не розбавляти.РекомендуєтьсяЯк допоміжний засіб при комплексній терапії інфекційно-запальних захворювань слизової порожнини рота та горла (ангіна, тонзиліт, ларингіт, фарингіт, афтозний та виразковий стоматит, кровоточивість ясен. Як дезодоруючий засіб для ополіскування порожнини рота.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для ротової порожнини, флакон з розпилювачем 45 мл Вода очищена, рідкий екстракт дубровника, рідкий екстракт чебрецю, хлорид натрію, нітрофурал.ХарактеристикаСпрей «Фурацилін Віалайн» – містить Нітрофурал, рідкий екстракт чебрецю та дубровника, які є ефективними засобами профілактики захворювань ротової порожнини. Компоненти засобу мають антисептичну та протизапальну дію.Властивості компонентівНітрофурал – як протимікробний засіб активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій. Рідкий екстракт чебрецю – має протимікробну та аналгетичну дію. Рідкий екстракт дубровника - має протизапальну, ранозагоювальну і кровоспинну дію.ІнструкціяЗастосовується як зрошення слизової оболонки порожнини рота 2-3 десь у добу після їди чи проміжках з-поміж них. Чи не ковтати.РекомендуєтьсяЯк допоміжний засіб при комплексній терапії інфекційно-запальних захворювань слизової порожнини рота та горла (ангіна, тонзиліт, ларингіт, фарингіт, афтозний та виразковий стоматит, кровоточивість ясен.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: фуразолідон 50 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 20 мг, кальцію стеарат (кальцій стеариновокислий) – 1 мг, цукор (цукроза) – 10 мг, твін-80 (полісорбат) – 0.2 мг, лактоза (цукор молочний) – 18.8 мг. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; жовтого або зеленувато-жовтого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб, похідний нітрофуранів. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікробів, Trichomonas spp., Giardia lamblia. Найбільш чутливі до фуразолідону Shigella dysenteria spp., Shigella flexneri spp., Shigella boydii spp., Shigella sonnei spp., Salmonella typhi, Salmonella paratyphi. Слабо впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекції. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Блокує моноамінооксидаз. Нітрофурани порушують процеси клітинного дихання мікроорганізмів, пригнічують цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса), а також пригнічують біосинтез нуклеїнових кислот мікроорганізмів, внаслідок чого відбувається руйнування їх оболонки або цитоплазматичної мембрани. Внаслідок дії нітрофуранів мікроорганізми виділяють менше токсинів, у зв'язку з чим покращення загального стану пацієнта можливе ще до вираженого пригнічення зростання мікрофлори. На відміну від багатьох інших протимікробних лікарських засобів вони не пригнічують, а навіть активують імунну систему організму (підвищують титр комплементу і здатність лейкоцитів фагоцитувати мікроорганізми).ФармакокінетикаДобре абсорбується при пероральному введенні. З огляду на запалення мозкових оболонок у лікворі створюються концентрації, рівні таким у плазмі. Швидко та інтенсивно метаболізується переважно у печінці з утворенням фармакологічно неактивного метаболіту (амінопохідне). Виводиться в основному нирками (65%), невеликі олії виявляються у фекаліях, де досягаються терапевтичні концентрації щодо збудників кишкових інфекцій.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат, похідне нітрофурану.Показання до застосуванняДизентерія; паратифи; лямбліоз; харчові токсикоінфекції.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація; підвищена індивідуальна чутливість до групи нітрофуранів; термінальна стадія хронічної ниркової недостатності; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю Хронічна ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання печінки та нервової системи.Вагітність та лактаціяЗаборонено застосування препарату дітям до 3 років (для даної лікарської форми).Побічна діяЗниження апетиту, аж до анорексії; нудота блювота; алергічні реакції (шкірний висип, гіперемія та свербіж шкіри. ангіоневротичний набряк). При тривалому застосуванні – неврит.Взаємодія з лікарськими засобамиФуразолідон у поєднанні з етанолом може призвести до розвитку дисульфірамоподібних реакцій, у зв'язку з чим одночасний прийом не рекомендується. Антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази, ефедрин, амфетамін, фенілефрин, тірамін можуть спричинити різке підвищення артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. При; дизентерії, паратифах і харчових токсикоінфекціях; - по 100-150 мг 4 рази на добу (але не більше 800 мг), протягом 5-10 днів. При лямбліозі: дорослим; по 100 мг 4 рази на добу; дітям; 10 мг/кг на добу, розподіливши добову дозу на 3-4 прийоми. Найвища разова доза для дорослих – 200 мг; добова – 800 мг.ПередозуванняСимптоми: гострий токсичний гепатит, гематотоксичність, нейротоксичність (поліневрит). Лікування: відміна ЛЗ, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, антигістамінні ЛЗ, вітаміни групи В.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПідвищує чутливість до дії етанолу. Лікарські засоби, що підлуговують сечу, знижують ефект, а підкислюють - підвищують. Аміноглікозиди та тетрациклін посилюють протимікробні властивості. У ході лікування повинні дотримуватися запобіжних заходів, як і при використанні інгібіторів моноамінооксидази, а саме: виключення з дієти продуктів, що містять тірамін: сир, вершки, квасоля, маринований оселедець, міцну каву. Для профілактики невритів при тривалому застосуванні слід поєднувати з вітамінами групи В.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Активна речовина: фузидова кислота гемігідрат 20,4 мг (у перерахунку на кислоту безводну - 20,0 мг); допоміжні речовини: цетиловий спирт – 111 мг; гліцерол 85% – 111 мг; парафін рідкий - 111 мг; парафін м'який білий - 56 мг; полісорбат 60 – 56 мг; хлористоводнева кислота qs до pH 5; калію сорбат – 2,7 мг; бутилгідроксіанізол - 0,04 мг; вода прибл. 531 мг. * Містить близько 10 ppm альфа-токоферолу. 15 г препарату в тубу алюмінієву, лаковану зсередини з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується. 1 туба разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиГомогений крем від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція фузидової кислоти низька. У системний кровообіг не потрапляє.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик. Фузидова кислота відноситься до групи фузидинів, антимікробних сполук, механізм дії яких пов'язаний із порушенням синтезу білка у бактеріальній клітині. До фузидової кислоти чутливі грампозитивні бактерії та грам негативні коки, наприклад, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні штами), Nocardia asteroids, Coiynebacterium minutissimum, Crеptococcus pp, Streptococcus , щодо Escherichia coli, Salmonella spp., Proteus spp. та ін грамнегативних бактерій, а також найпростіших та грибів.Показання до застосуванняШкірні інфекції, спричинені бактеріями, чутливими до фузидової кислоти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. З обережністю вагітність, період лактації.Побічна діяЧастота побічних ефектів відноситься до категорії дуже рідко – побічні ефекти можуть очікуватися приблизно у 5% пацієнтів. Нижче наводяться дані про несприятливі побічні реакції залежно від частоти виникнення: Дуже часто > 1/10; Часто > 1/100 та 1/1000 та 1/10000 та Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – Висипання (еритематозна, макулопапульозна, пустульозна), подразнення шкіри, включаючи біль, відчуття печіння, почуття поколювання на шкірі, свербіж, сухість шкіри, контактний дерматит; Рідко – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, екзема, періорбітальний набряк, еритема. Порушення з боку імунної системи: Рідко – Алергічні реакції. Порушення органу зору: Рідко - Подразнення кон'юктиви. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. У дорослих та дітей від народження до 18 років крем наносять на уражені ділянки шкіри тонким шаром 3-4 рази на день. При використанні марлевих пов'язок частота нанесення може бути зменшена до 1 – 2 разів на день. Тривалість лікування залежить від форми та тяжкості захворювання та в середньому становить 7-14 днів.ПередозуванняПередозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити крем Фуцидин на шкіру в області очей, оскільки фузидова кислота, при попаданні в очі, викликає подразнення кон'юнктиви. Фуцидин® крем містить бутилгідроксіанізол, цетиловий спирт і калію сорбат, які можуть спричинити появу місцевих алергічних шкірних реакцій (наприклад, контактного дерматиту). Бутилгидроксианизол також може спричинити роздратування очей і слизових оболонок. При використанні фузидової кислоти може розвинутись бактеріальна стійкість. Як і в інших антибіотиків, тривале або періодично повторюване використання може збільшити ризик розвитку стійкості до антибіотиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Состав, форма выпуска и упаковкаМазь - 1 г.: Активное вещество: фузидат натрия - 20 мг; Вспомогательные вещества: ланолин-46 мг; цетиловый спирт-4 мг, парафин жидкий-140 мг, парафин мягкий белый-790 мг. 15 г препарата в тубу алюминиевую, лакированную изнутри с навинчивающейся полиэтиленовой крышкой. 1 туба вместе с инструкцией по применению в картонную пачку.Описание лекарственной формыГомогенная полупрозрачная мазь от желтоватого до белого цвета.Фармакотерапевтическая группаАнтибиотик полициклической структуры.ФармакокинетикаПри наружном применении системная абсорбция фузидовой кислоты низкая. В системный кровоток не попадает.ФармакодинамикаБактериостатический антибиотик. Фузидовая кислота относится к группе фузидинов, антимикробных соединений, механизм действия которых связан с нарушением синтеза белка в бактериальной клетке. До фузидової кислоти чутливі грампозитивні бактерії та грамнегативні коки, наприклад, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні нггамми), Nocardia asteroids, Corynebacterium minutissimum, Streptococcus pp, Streptococcus ps, Escherichia coli, Salmonella, Proteus spp. та ін.' грамнегативних бактерій, а також найпростіших та грибів.Показання до застосуванняШкірні інфекції; викликані бактеріями, чутливими до фузидової кислоти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. З обережністю: вагітність, період лактаціїПобічна діяЧастота побічних ефектів відноситься до категорії дуже рідко – побічні ефекти можуть очікуватися приблизно у 5% пацієнтів. Нижче наводяться дані про несприятливі побічні реакції залежно від частоти виникнення: Дуже часто > 1/10; Часто > 1/100 та 1/1000 та 1/10000 та Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – Висипання (еритематозна, макулопапульозна, пустульозна), подразнення шкіри, включаючи біль, відчуття печіння, почуття поколювання на шкірі, свербіж, сухість шкіри, контактний дерматит; Рідко – кропив'янка, ангіоневротичний набряк, екзема, періорбітальний набряк, еритема. Порушення з боку імунної системи: Рідко – Алергічні реакції. Порушення органу зору: Рідко - Подразнення кон'юктиви. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. У дорослих та дітей від народження до 18 років мазь наносять на уражені ділянки шкіри тонким шаром 3-4 рази на день. При використанні марлевих пов'язок частота нанесення може бути зменшена до 1 – 2 разів на день. Тривалість лікування залежить від форми та тяжкості захворювання та в середньому становить 7-14 днів.ПередозуванняПередозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити мазь Фуцидин на шкіру в області очей, оскільки фузидат натрію, при попаданні в очі, викликає подразнення кон'юнктиви. Фуцидин® мазь містить ланолін і цетиловий спирт, які можуть спричинити появу місцевих алергічних шкірних реакцій (наприклад, контактного дерматиту). При використанні фузидату натрію може розвинутись бактеріальна стійкість. Як і в інших антибіотиків, тривале або періодично повторюване використання може збільшити ризик розвитку стійкості до антибіотиків. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: Активна речовина: фузидова кислота гемігідрат (у перерахунку на кислоту безводну) - 20 мг; Гідрокортизону ацетат - 10 мг; допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол - 0,04 мг; цетиловий спирт – 111,00 мг; гліцерол 85% – 111,00 мг; парафін рідкий* – 111,00 мг; калію сорбат – 2,70 мг; полісорбат 60 – 56,00 мг; парафін м'який білий - 56,00 мг; хлористоводнева кислота ЗМ (максимальна кількість) – 3,00 мг; вода очищена – 519,60 мг. *містить близько 10 ppm альфа-токоферолу. Крем для зовнішнього застосування. По 15 г препарату в алюмінієву тубу, запечатану мембраною з алюмінієвої фольги, з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується. По 1 тубі разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиГомогенний крем білого кольору.Фармакотерапевтична групаГлюкокортикостероїд для місцевого застосування + антибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаУ шкіру проникає 2% діючих речовин від кількості препарату. При зовнішньому застосуванні системна абсорбція низька. Фузидова кислота. Фузидова кислота виводиться головним чином із жовчю, і лише невелика кількість виводиться із сечею. Гідрокортизон. Абсорбований гідрокортизон швидко метаболізується та виводиться із сечею.ФармакодинамікаКомбінований препарат для зовнішнього застосування. Поєднує протизапальну та протисвербіжну дію гідрокортизону з антибактеріальною дією фузидової кислоти. Високо активний щодо Staphylococcus spp., особливо Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні штами), Streptococcus spp., Neisseria spp., Clostridium spp. Nocardia asteroides, Enterococcus spp., Bacteroides spp., Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae та Corynebacterium minutissimum. Антибактеріальна активність фузидової кислоти не знижується у присутності гідрокортизону.Показання до застосуванняЛікування атопічного дерматиту з інфекційними ускладненнями, чутливими до фузидової кислоти.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до фузидової кислоти/фузидату натрію, гідрокортизону ацетату або інших компонентів препарату. Через вміст глюкокортикостероїду крем Фуцидин® Г протипоказаний при наступних станах: первинних інфекціях шкірних покривів, викликаних бактеріями, грибами, чи вірусами (такими як вірус герпесу чи вірус вітряної віспи); шкірних проявах туберкульозу або сифілісу; періорального дерматиту та рожевих вугрів. Дитячий вік до 2 років.Вагітність та лактаціяВагітність Доклінічні дослідження та тривалий клінічний досвід свідчить про відсутність ембріотоксичної та тератогенної дії фузидової кислоти. Місцеве застосування кортикостероїдів у вагітних тварин призводило до появи аномалій розвитку плода, хоча значущість цього явища щодо людини незрозуміла. Дані, отримані під час вагітності, показують відсутність серйозних небажаних впливів на плід та новонародженого. Однак не рекомендується в період вагітності надмірне (тобто протягом тривалого часу або в об'ємах, більш ніж 100 г на тиждень) застосовувати крем Фуцидин® через наявність у складі гідрокортизону. Період грудного вигодовування При зовнішньому застосуванні фузидової кислоти та гідрокортизону ацетату проникнення в грудне молоко малоймовірне через низьку системну адсорбцію та будь-який вплив на дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, не очікується. Крем Фуцидин® Г може призначатися в період грудного вигодовування, проте, при зовнішньому застосуванні на шкірі соска, перед годуванням поверхня соска має бути ретельно очищена від будь-яких слідів крему.Побічна діяНижче наводяться дані про несприятливі побічні реакції залежно від частоти їх виникнення. Дуже часто >1/10; Часто >1/100 та 1/1 000 та 1/10 000 та Порушення з боку імунної системи: Дуже рідко: Системні алергічні реакції. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – подразнення шкіри, відчуття печіння, почуття поколювання в місці нанесення препарату; Частота невідома – висип, алергічний контактний дерматит, депігментація. Несприятливі побічні реакції, пов'язані з наявністю у складі глюкокортикостероїду: Шкірна атрофія, телеангіектазія та стрії (особливо при тривалому застосуванні), фолікуліт, гіпертрихоз, періоральний дерматит, алергічний контактний дерматит, депігментація та пригнічення кори.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не виявлені.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 2-х років крем Фуцидин® Г наносять на уражену ділянку шкіри тонким шаром 3 рази на день. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняПередозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати контакту крему Фуцидин® Г з відкритими ранами та слизовими оболонками. З обережністю наносити поблизу очей, оскільки потрапляння препарату в очі може призвести до глаукоми. Слід уникати тривалого зовнішнього застосування глюкокортикостероїдів, оскільки це може призвести до пригнічення функції надниркових залоз навіть при низькій системній абсорбції. Після тривалого місцевого лікування глюкокортикостероїдами можуть відбуватися атрофічні зміни на обличчі та, меншою мірою, на інших частинах тіла. До складу крему Фуцидин® Г входять бутилгідроксіанізол і цетиловий спирт, що може спричинити виникнення місцевих реакцій шкіри (таких як, контактний дерматит). Бутилгідроксіанізол також може викликати подразнення очей та слизових оболонок. Фузидова кислота, як і всі антибіотики, при тривалому або повторному застосуванні може збільшувати ризик розвитку антибіотикорезистентності. Застосування фіксованих комбінацій глюкокортикостероїду з антибіотиком не повинно перевищувати 2 тижнів, оскільки глюкокортикостероїди можуть маскувати симптоми інфекції або реакції підвищеної чутливості. При персистенції бактеріальної інфекції слід розпочати лікування системними препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 г: Активні речовини: фузидова кислота гемігідрат 20.4 мг, що відповідає вмісту фузидової кислоти безводної 20 мг, бетаметазону валерат 1.214 мг, що відповідає вмісту бетаметазону 1 мг. допоміжні речовини: макрогола цетостеарат - 18 мг, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт 60%, стеариловий спирт 40%) - 72 мг, хлорокрезол - 1 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 3 мг, парафін рідкий - 60 мг, парафін 10 ppm -токоферолу) - 150 мг, натрію гідроксид - qs, вода очищена - до 1 г. 15 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування; однорідний, білого кольору.Фармакотерапевтична групаФуцикорт - комбінований препарат для зовнішнього застосування, поєднує протизапальну та протисвербіжну дію бетаметазону з протимікробною дією фузидової кислоти. ; Високо активний щодо: Staphylococcus spp, особливо Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилін-резистентні штами), Streptococcus spp, Neisseria spp, Clostridium spp, Nocardia asteroides, Enterococcus spp, ; Антибактеріальна активність фузидової кислоти не знижується у присутності бетаметазону.Клінічна фармакологіяПрепарат з антибактеріальною та протизапальною дією для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняДерматити за наявності бактеріальної інфекції чи підозрі неї: ; Атопічний дерматит. ; Себорейний дерматит. ; Простий контактний дерматит. ; Алергічний дерматит. ; Екзема. ; Хронічний лишай. ; Червоний дискоїдний вовчак.Протипоказання до застосуванняТуберкульоз шкіри. ; Шкірні прояви сифілісу. ; Вітряна віспа. ; Вірусні та грибкові інфекції шкіри. ; Шкірні поствакцинальні реакції. ; Відкриті рани. ; Трофічні виразки. ; Розацеа. ; Вульгарні вугри. ; Підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяОскільки клінічні дослідження застосування препарату при вагітності та в період лактації не проводилися, препарат не слід застосовувати при вагітності у високих дозах та протягом тривалого часу; у період лактації (грудного вигодовування) не слід наносити препарат на молочні залози. В експериментальних дослідженнях встановлено, що Фуцикорт не має ембріотоксичних та тератогенних властивостей. При зовнішньому застосуванні Фуцикорту виділення як фузидової кислоти, так і бетаметазону з грудним молоком малоймовірне через низьку системну абсорбцію.Побічна діяДерматологічні реакції: 1-2% (як і при застосуванні інших кортикостероїдів) - свербіж, печіння, почервоніння, поколювання, сухість шкіри, а також роздратування, висипання; рідко – акнеподібні зміни, гіпопігментація, фолікуліт, стрії, атрофія шкіри, гіпертрихоз, алергічний контактний дерматит. Побічні явища при зовнішньому застосуванні розвиваються рідко і мають оборотний характер. У разі розвитку реакцій підвищеної чутливості або побічних явищ терапію слід відмінити.Спосіб застосування та дозиКрем Фуцикорт наносять на уражену ділянку шкіри тонким шаром 2 рази на добу. Курс лікування – 2 тижні.ПередозуванняПеревищення рекомендованих доз, тривале застосування топічних глюкокортикоїдів на великій поверхні шкіри може призвести до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та розвитку симптомів гіперкортицизму. ; Лікування: рекомендується поступова відміна препарату, симптоматична терапія; за необхідності проводять корекцію електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати тривалого застосування препарату, особливо на обличчі та у складках шкіри та, особливо у дітей, через ризик пригнічення функції надниркових залоз. Не слід наносити препарат в області очей (через можливий розвиток глаукоми та катаракти), а також на ранові поверхні та слизові оболонки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 р. Активна речовина: Фузидова кислота мікронізована (у перерахунку на безводну кислоту) - 10,00 мг (еквівалентно 10,17 мг фузидової кислоти гемігідрату); Бензалконію хлорид 0,11 мг, динатрію едетат 0,50 мг, манітол 50,00 мг, карбомер 5,00 мг, натрію гідроксид qs, вода для ін'єкцій до 1,0 г. Краплі очні 1%. 5 г препарату в тубу алюмінієву, ламіновану з обох боків поліетиленом, з поліетиленовим наконечником і з поліетиленовою кришкою, що нагвинчується; 1 туба разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиВ'язка суспензія білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик поліциклічної структури.ФармакокінетикаЛікарська форма препарату Фуциталмік® у вигляді в'язких очних крапель забезпечує тривалий контакт препарату з кон'юнктивою та достатню концентрацію фузидової кислоти у слізній рідині за умови застосування двічі на добу. Через 1, 3, 6 та 12 годин після застосування одноразової дози препарату Фуциталмік® середня концентрація фузидової кислоти у слізній рідині становить 15,7; 15,2; 10,5 та 5,6 мкг/мл, відповідно. У внутрішньоочній рідині концентрація фузидової кислоти, що дорівнює 0,30 мкг/мл (після одноразового застосування) та 0,8 мкг/мл (після повторного застосування), досягається протягом 1 години після застосування і підтримується принаймні протягом 12 годин При цьому фузидова кислота в сироватці крові не визначається. Виведення в основному відбувається з жовчю. Виведення із сечею становить менше 1% від дози.ФармакодинамікаФузидова кислота відноситься до групи фузидинів, антимікробних сполук, механізм дії яких пов'язаний із порушенням синтезу білка у бактеріальній клітині. Блокуючи елонгацію фактора G, вони запобігають його зв'язування з рибосомами та гуанозинтрифосфатом, що у такий спосіб перериває вивільнення енергії, необхідної для синтезу білка та призводить до загибелі бактеріальної клітини. До фузидовой кислоти чутливі такі мікроорганізми, що найчастіше викликають очні інфекції, як Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae. Enterobacteriaciae та Pseudomonas стійкі до дії фузидової кислоти. Немає повідомлень про перехресну резистентність до фузидової кислоти.Показання до застосуванняЛікування бактеріальних інфекцій очей (кон'юнктивіт, блефарит, кератит, дакріоцистит), спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна чутливість до компонентів препарату. Застосування під час вагітності та в період грудного вигодовування Можливе застосування препарату Фуциталмік® за призначенням лікаря, якщо очікуваний лікувальний ефект для матері перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів у плода.Побічна діяКласифікація небажаних побічних реакцій (НПР) за частотою розвитку: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10 000, Загальні Порушення з боку імунної системи: Частота невідома - Свербіж, періорбітальний набряк, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Місцеві Порушення з боку органів зору: Часто (> 1:100, 1:1000, 1:10000,Взаємодія з лікарськими засобамиДані відсутні.Спосіб застосування та дозиДля дорослих та дітей з 0 років по 1 краплі у кон'юнктивальну порожнину ураженого ока 2 рази на день протягом 7 днів.ПередозуванняПро випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривале застосування протимікробного препарату може призвести до розвитку суперінфекції, спричиненої резистентними до цього протимікробного препарату мікроорганізмами, у тому числі грибами. Тубу слід закривати після кожного використання. Не слід торкатися кінчиком туби до ока. Терапія препаратом Фуциталмік® повинна бути припинена у разі появи ознак гіперчутливості до препарату. Не рекомендується носити контактні лінзи під час застосування препарату Фуциталмік®. Мікрокристали фузідової кислоти можуть спричинити появу подряпин на лінзах або рогівці. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У разі затьмарення зору після інстиляції необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, до його відновлення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: габапентин 100 мг, 300 мг або 400 мг; допоміжні речовини: лактоза, кукурудзяний крохмаль, тальк, желатин, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид червоний. По 10 капсул у блістер, по 2, 5 або 10 блістерів у картонну пачку з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули розміром 1 жовтого кольору, непрозорі.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб.ФармакокінетикаБіодоступність габапентину не є пропорційною дозі. Так, зі збільшенням дози вона знижується. Після прийому внутрішньо максимальна концентрація (Сmах) габапентину в плазмі досягається через 2-3 години. Абсолютна біодоступність габапентину при прийомі капсул у дозуванні 300 мг становить близько 60%. Їжа, у тому числі з великим вмістом жирів, не має значного впливу на фармакокінетику. Фармакокінетика не змінюється при повторному застосуванні; рівноважні концентрації у плазмі можна передбачити на підставі результатів одноразового прийому препарату. Розподіл: габапентин практично не зв'язується з білками плазми ( Біотрансформація: відсутні дані про метаболізм габапентину в організмі людини. Препарат не індукує окисних ферментів печінки зі змішаною функцією, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. Виведення: виводиться виключно нирками у незміненому вигляді, метаболізму не піддається. Період напіввиведення (Т1/2) із плазми не залежить від дози і становить у середньому 5-7 год. Кліренс габапентину з плазми знижується у людей похилого віку та хворих з порушеною функцією нирок. Константа швидкості виведення, кліренс із плазми та нирковий кліренс прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Габапентин видаляється із плазми при гемодіалізі. У хворих з порушеною функцією нирок та пацієнтів, які отримують лікування гемодіалізом, рекомендується корекція дози (див. Спосіб застосування та дози). Фармакокінетика у дітей вивчалася у 50 здорових добровольців віком від 1 місяця до 12 років. В цілому концентрація габапентину в плазмі крові дітей старше 5 років аналогічна така у дорослих при застосуванні препарату в еквівалентній дозі на підставі розрахунку мг/кг маси тіла. В рамках дослідження фармакокінетики у 24 здорових дітей віком від 1 до 48 місяців параметри експозиції препарату (AUC) були приблизно на 30% нижче, Сmах - нижче, а кліренс - вище при розрахунку на одиницю маси тіла порівняно з доступними опублікованими даними по кінетиці у дітей віком від 5 років. Лінійність/нелінійність параметрів фармакокінетики: біодоступність габапентину знижується зі збільшенням дози, що тягне за собою нелінійність параметрів фармакокінетики, що включають показник біодоступності. Фармакокінетика елімінації краще описується лінійною моделлю. Рівноважні концентрації габапентину в плазмі є передбачуваними на основі даних по кінетиці при одноразовому прийомі.ФармакодинамікаТочний механізм дії габапентину не відомий. Хімічна структура габапентину аналогічна структурі нейромедіатора гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), однак його механізм дії відрізняється від інших препаратів, що взаємодіють з ГАМК-рецепторами (вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори ГАМК-трансамінази, інгібітори ГАМК ГАМК). У дослідженнях in vitro з міченим радіоізотопом габапентином у головному мозку щурів були виявлені нові області зв'язування препарату з білками, у тому числі неокортекс та гіпокамп, що може мати відношення до протисудомної та аналгетичної активності габапентину та його похідних. Попередні дослідження показали, що габапентин зв'язується з α2-δ-субодиницею потенціалзалежних кальцієвих каналів і знижує потік іонів кальцію, що відіграє важливу роль у виникненні нейропатичного болю. У клінічно значущих концентраціях габапентин не зв'язується з іншими поширеними рецепторами до лікарських препаратів та нейромедіаторів, присутніми в головному мозку, у тому числі ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепіновими, глутаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами. На відміну від фенітоїну та карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Застосування габапентину in vitro призводить до незначного вивільнення моноамінових нейротрансмітерів. Введення габапентину щурам призводило до збільшення швидкості метаболізму ГАМК у деяких областях головного мозку, аналогічно ефекту вальпроату натрію, проте ефект спостерігався в інших відділах головного мозку. Зв'язок описаних ефектів габапентину з його протисудомною активністю нині встановлено. У тварин габапентин легко проникає у тканину головного мозку та запобігає судомам, спровокованим максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, у тому числі інгібіторами синтезу ГАМК, а також у разі генетичних моделей судомних синдромів. У клінічних дослідженнях ад'ювантної терапії парціальних судомних нападів у дітей віком від 3 до 12 років було продемонстровано наявність кількісних, але статистично недостовірних відмінностей щодо частоти зниження нападів на 50% у групі габапентину порівняно з групою плацебо. Додатковий аналіз частоти відповіді на терапію залежно від віку (при розгляді віку як безперервної змінної або виділення двох вікових підгруп 3-5 та 6-12 років) не виявив статистично достовірного впливу віку на ефективність терапії.Показання до застосуванняЛікування нейропатичного болю у дорослих віком 18 років і старше. Ефективність та безпека у пацієнтів віком до 18 років не встановлена. Монотерапія парціальних судом із вторинною генералізацією або без у дорослих та дітей з 12 років. Ефективність та безпека у дітей віком до 12 років не встановлена. Як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без дорослих та дітей з 3 років. Ефективність та безпека у дітей віком до 3 років не встановлена.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Застосування як монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією в дітей віком до 12 років. Як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без дітей молодше 3 років. Лікування нейропатичного болю у дітей та підлітків до 18 років. З обережністю: ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяРизик, пов'язаний з епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами в цілому У матерів, які отримують протиепілептичні лікарські засоби, у 2-3 рази збільшується ризик народження дітей із вродженими дефектами. Найчастіше повідомлялося про випадки народження дітей з ущелиною верхньої губи та піднебіння, вадами розвитку серцево-судинної системи та дефектами нервової трубки. Комплексна терапія декількома протиепілептичними препаратами підвищує ризик вроджених вад розвитку більшою мірою, ніж монотерапія. Тому, коли це можливо, необхідно надавати перевагу монотерапії. Жінкам у дітородному віці, які потребують протисудомної терапії, необхідно проконсультуватися у спеціаліста. Необхідність продовження лікування протисудомними препаратами має бути переглянута у разі планування вагітності. Не слід проводити різке відміну протиепілептичних препаратів, т.к.це може призвести до відновлення судомних нападів, що може мати серйозні наслідки для здоров'я матері та дитини. Затримка розвитку у дітей, народжених жінками, які страждають на епілепсію, спостерігається рідко. Диференціювати, якими причинами зумовлена ​​затримка розвитку: генетичними, соціальними факторами, захворюванням матері на епілепсію, або застосуванням протиепілептичних препаратів, неможливо. Ризик, пов'язаний із застосуванням габапентину Дані щодо застосування габапентину у вагітних відсутні. У дослідженнях на тваринах була показана репродуктивна токсичність. Потенційний ризик для людини не відомий. Габапентин не слід використовувати під час вагітності, якщо потенційна користь для матері не переважає потенційного ризику для плода. Визначені висновки щодо того, чи існує підвищений ризик вроджених вад розвитку, якщо під час вагітності був використаний габапентин, не можуть бути зроблені, тому що в кожному повідомленні про застосування габапентину при вагітності були епілепсія як така, і супутня терапія протиепілептичними лікарськими засобами. Габапентин надходить у молоко матері. Оскільки вплив габапентину на дітей при грудному вигодовуванні невідомий, слід бути обережним при призначенні габапентину матері в період годування груддю. Лікарський препарат Габагамма® слід використовувати у матерів-годувальниць, лише якщо потенційна користь для матері переважує потенційний ризик для плода. У дослідженнях на тваринах не відзначалося впливу габапентину на фертильність.Побічна діяЧастота побічних ефектів, відмічених під час клінічних досліджень, які проводилися у пацієнтів, які страждають на епілепсію (у комплексній терапії та при монотерапії) та у пацієнтів з нейропатичним болем, розподіляється в наступному порядку: дуже часто (більше 10% випадків), часто (у 1 % - 10% випадків), нечасто (у 0,1% - 1% випадків), рідко (у 0,01% - 0,1% випадків), дуже рідко (менше 0,01% випадків), включаючи повідомлення про одиничні побічні ефекти. Там, де відзначалася різна частота побічної дії, вказано найбільшу частоту. Для побічних реакцій, зазначених у постмаркетингових спостереженнях, частота може бути оцінена з урахуванням наявних даних (їх частота зазначено як "Частота невідома"). У кожній групі небажані ефекти представлені в порядку зменшення серйозності. Інфекції та паразитарні захворювання – дуже часто: вірусні захворювання; часто: пневмонія, інфекція дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, інші інфекції, середній отит. Порушення з боку крові та лімфатичної системи – часто: лейкопенія; частота невідома: тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи – нечасто: алергічні реакції (в т.ч. уртикарний висип); частота невідома: синдром гіперчутливості, включаючи системні реакції, такі як лихоманка, висипання, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія, анафілаксія та інші. Порушення з боку обміну речовин та харчування – часто: анорексія, підвищення апетиту. Порушення психіки – часто: ворожість, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, неспокій, підвищена нервова збудливість, порушення мислення; нечасто: погіршення психічного стану, тривожність; Частота невідома: галюцинації. Порушення з боку нервової системи – дуже часто: сонливість, запаморочення, атаксія; часто: судоми, гіперкінези, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, біль голови, порушення чутливості, такі як парестезія, зниження чутливості, порушення координації рухів, ністагм, підвищення, зниження або відсутність рефлексів; нечасто: гіпокінезія, зниження когнітивних функцій; рідко: непритомність; частота невідома: інші порушення рухових функцій (зокрема. хореоатетоз, дискінезія, дистонія). Порушення з боку органу зору часто: порушення зору, такі як амбліопія, двоїння в очах. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення – часто: запаморочення; частота невідома: дзвін у вухах. Порушення з боку серця – нечасто: відчуття серцебиття. Порушення з боку судин – часто: гіпертензія, вазодилатація. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – часто: задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту – часто: нудота, блювання, проблеми із зубами, гінгівіт, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, сухість у роті та горлі, метеоризм; Частота невідома: панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів – частота невідома: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини - часто: набряк обличчя, геморагічний висип, що найчастіше описується як синці в результаті фізичної травми, висип, свербіж, акне; частота невідома: лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (ф11Е88синдром), синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція. Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини – часто: болі у суглобах, м'язові болі, біль у спині, судомні посмикування; частота невідома: міоклонус, рабдоміоліз. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів – частота невідома: гостра ниркова недостатність, нетримання сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози – часто: імпотенція; частота невідома: гіпертрофія грудей, гінекомастія, статева дисфункція (зміна лібідо, порушення еякуляції та аноргазмія). Загальні розлади та порушення у місці введення – дуже часто: втома, лихоманка; часто: периферичні набряки, порушення ходи, астенія, біль різної локалізації, нездужання, грипоподібний синдром; нечасто: генералізовані набряки; частота невідома: синдром відміни, який проявляється у вигляді занепокоєння, безсоння, нудоти, пітливості, болю у грудях. Є повідомлення про випадки раптової смерті, проте причинно-наслідковий зв'язок із лікуванням габапентином не встановлено. Лабораторні та інструментальні дані – часто: знижений вміст лейкоцитів у крові, збільшення маси тіла; нечасто: підвищення концентрації печінкових ферментів (ACT, АЛТ) та білірубіну, гіперглікемія (найчастіше спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом); рідко: гіпоглікемія (найчастіше спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом); частота невідома: підвищення активності креатинфосфокінази, гіпонатріємії. Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій – часто: випадкова травма, перелом, садна; нечасто: падіння. При лікуванні габапентин є повідомлення про випадки гострого панкреатиту. Причинно-наслідковий зв'язок із прийомом габапентину не встановлено. Повідомлялося про випадки міопатії з підвищенням активності креатинкінази у пацієнтів у термінальній стадії ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі. Інфекції дихальних шляхів, отит, бронхіт та судоми у дітей були зареєстровані лише у клінічних дослідженнях. Крім того, у клінічних дослідженнях у дітей часто відзначалися гіперкінези та агресивна поведінка.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про спонтанні випадки, а також за інформацією з літературних джерел про можливе пригнічення дихання та/або симптоми седації, пов'язані з прийомом габапентину та опіодних анальгетиків. При застосуванні 600 мг габапентину через 2 години після прийому морфіну в капсулах з контрольованим вивільненням по 60 мг, спостерігалося збільшення середнього значення площі кривої "концентрація-час" (AUC) габапентину на 44% порівняно з цим показником без прийому морфіну, що асоціюється з збільшенням болючого порога (холодовий пресорний тест). Клінічне значення цієї зміни не встановлено, фармакокінетичні характеристики морфіну у своїй не змінювалися. Побічні ефекти морфіну при спільному прийомі з габапентином не відрізнялися від таких прийому морфіну спільно в плацебо. Ступінь взаємодії цих препаратів в інших дозах невідомий. Необхідне ретельне спостереження за такими пацієнтами. Взаємодії між габапентином та фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою або карбамазепіном не спостерігалося. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова для здорових осіб та пацієнтів з епілепсією, які отримують інші протисудомні засоби. Одночасне застосування габапентину та пероральних контрацептивів, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не впливає на фармакокінетику обох компонентів. При одночасному застосуванні габапентину з антацидами, що містять алюміній та магній, біодоступність габапентину знижується на 24%. Рекомендується приймати габапентин приблизно через дві години після прийому антацидних препаратів. При прийомі пробенециду ниркова екскреція габапентину не змінюється. При сумісному прийомі з циметидином спостерігається невелике зниження ниркової екскреції габапентину, яке не має клінічного значення. При одночасному застосуванні напроксену (250 мг) та габапентину (125 мг) відзначалося підвищення абсорбції габапентину з 12% до 15%. Габапентин не впливає на фармакокінетичні параметри напроксену. Зазначені дози препаратів менші за мінімальні терапевтичні. Одночасне застосування цих препаратів у великих дозах не вивчалося.Спосіб застосування та дозиВсередину незалежно від їди або разом з їжею. Якщо необхідно зменшити дозу, відмінити препарат або замінити його на альтернативний засіб, це слід робити поступово протягом мінімум одного тижня. У ослаблених хворих, а також пацієнтів у тяжкому загальному стані, з низькою вагою тіла та після трансплантації органів, підвищення дозування має проводитися поступово з використанням дозування 100 мг. Нейропатичний біль у дорослих Початкова доза препарату Габагамма® становить 900 мг на добу на три прийоми рівними дозами; при необхідності дозу поступово збільшують до максимальної - 3600 мг на добу. Необхідно враховувати, що при застосуванні габапентину в дозі вище 1800 мг на добу, додаткова ефективність не відзначалася. Лікування можна починати відразу з дози 900 мг на добу (по 300 мг 3 рази на добу) або протягом перших 3-х днів дозу можна збільшувати поступово до 900 мг на добу за наступною схемою: 1 день: 300 мг препарату 1 раз на добу; 2-й день: по 300 мг двічі на добу; 3 день: по 300 мг 3 рази на добу. Парціальні судоми у дорослих та дітей з 12 років При епілепсії зазвичай потрібне тривале лікування. При цьому доза визначається лікарем, залежно від індивідуальної переносимості препарату. Ефективна доза – від 900 до 3600 мг на добу. Терапію можна розпочати з дози 300 мг 3 рази на добу в перший день або поступово збільшувати до 900 мг за схемою, описаною вище (див. розділ "Нейропатичний біль у дорослих"). В подальшому доза може бути збільшена до 3600 мг на добу (поділених на 3 рівні прийому). Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 4800 мг/добу. Максимальний інтервал між дозами при триразовому прийомі препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Діти віком 3-12 років Початкова доза препарату варіює від 10 до 15 мг/кг/добу, яку призначають рівними дозами 3 рази на день і підвищують до ефективної приблизно 3 дні. Ефективна доза габапентину в дітей віком 5 років і більше становить 25-35 мг/кг/сут рівними дозами в 3 прийоми. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 3 до 5 років становить 40 мг/кг/добу рівними дозами у 3 прийоми. Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 50 мг/кг/добу при тривалому застосуванні. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину у плазмі. Він може використовуватися у комбінації з іншими протисудомними препаратами без урахування зміни його концентрації у плазмі крові або концентрації інших протиепілептичних препаратів (ПЕП) у сироватці. Добір дози при нирковій недостатності. Хворим із нирковою недостатністю рекомендується зниження дози габапентину Кліренс креатиніну ≥80 мл/хв - Добова доза 900-3600 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну 50-79 мл/хв - Добова доза 600-1800 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну 30-49 мл/хв - Добова доза 300-900 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну 15-29 мл/хв - Добова доза 150*-600 мг за три прийоми. Кліренс креатиніну * Призначають по 300 мг за день. ** У пацієнтів з кліренсом креатиніну Рекомендації для хворих, які перебувають на гемодіалізі Хворим, які перебувають на гемодіалізі, які раніше не приймали габапентин, препарат Габагамма® рекомендується призначати в дозі, що насичує, 300-400 мг, а потім застосовувати його по 200-300 мг після кожних 4 годин гемодіалізу. Для пацієнтів зі зниженою функцією нирок, що проходять діаліз, підтримуюча доза габапентину повинна підбиратися відповідно до рекомендацій, наведених у таблиці 1. На додаток до підтримуючої терапії рекомендується прийом 200-300 мг габапентину після кожної 4-годинної процедури діалізу. Пацієнти у тяжкому стані У ослаблених хворих, а також пацієнтів у тяжкому загальному стані, низькою масою тіла та після трансплантації органів підвищення дозування має проводитися поступово з використанням дозування 100 мг. Застосування у пацієнтів похилого віку Внаслідок вікового зниження функції нирок літнім пацієнтам може знадобитися корекція дози. Сонливість, периферичні набряки та астенія у пацієнтів похилого віку можуть зустрічатися частіше.ПередозуванняПри одноразовому прийомі 49 г габапентину спостерігалися такі симптоми: запаморочення, диплопія, порушення мови, сонливість, летаргія, стан загальмованості, втрата свідомості, діарея, які повністю зникли при проведенні симптоматичної терапії. Слід зважати на те, що при прийомі високих доз габапентину зменшується його всмоктування в кишечнику. При передозуванні габапентином можливий розвиток коми, особливо при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами, які пригнічують ЦНС. Незважаючи на те, що габапентин може виводитися при гемодіалізі, досвід показує, що зазвичай подібної необхідності не виникає. Хворим з тяжкою нирковою недостатністю може бути показаний гемодіаліз. В рамках експериментів на мишах та щурах, яким препарат вводився у дозах до 8000 мг/кг, не вдалося встановити значень летальної дози габапентину при пероральному введенні. Ознаки гострої токсичності тварин включали атаксію, утруднення дихання, птоз, гіпоактивність або збудження. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСамогубство, суїцидальні думки чи погіршення клінічної картини У пацієнтів, які отримують протиепілептичні засоби за декількома показаннями, включаючи габапентин, були зареєстровані суїцидальні думки та поведінка. Метааналіз рандомізованих плацебо контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав невелике підвищення ризику суїцидальних думок та поведінки. Механізм цього ризику не відомий, і дані не дозволяють виключити можливість підвищення ризику при застосуванні габапентину. Необхідно забезпечити ретельне спостереження за пацієнтами виявлення суїцидальних думок і поведінки. З появою цих ознак необхідно призначити відповідне лікування. Пацієнтам та особам, які доглядають пацієнтів, має бути рекомендовано звернутися до лікаря при появі ознак суїцидальних думок або поведінки. Гострий панкреатит У разі розвитку гострого панкреатиту на прийомі габапентину слід оцінити можливість відміни препарату. Анафілаксія Габапентин може спричинити анафілаксію. Зареєстровані такі ознаки та симптоми: утруднене дихання, набряк губ, горла, язика, гіпотензія, що потребують негайного лікування. Пацієнти повинні припинити прийом препарату та за перших ознак звернутися до лікаря. Лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром) У пацієнтів, які приймають протиепілептичні препарати, включаючи габапентин, були зареєстровані важкі, загрозливі для життя, системні реакції гіперчутливості, такі як лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESSсиндром). Необхідно відзначити, що можуть з'явитися ранні прояви гіперчутливості, такі як лихоманка або збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), навіть якщо висип відсутній. Якщо з'явилися такі ознаки чи симптоми, слід негайно обстежити пацієнта. Застосування габапентину слід припинити, якщо не може бути встановлено альтернативну причину цих симптомів. Судоми (синдром "скасування") Хоча синдром "скасування" при лікуванні габапентином не спостерігався, не рекомендується різко припиняти лікування. Скасування будь-яких протисудомних засобів у хворих на епілепсію може спровокувати епілептичний статус. Також, як і у випадку з іншими антиконвульсантами, спроби відмінити всі супутні протиепілептичні препарати, розпочати монотерапію габапентином у разі рефрактерності до лікування у пацієнтів, які приймають кілька препаратів, здебільшого не закінчуються успіхом. При лікуванні габапентином, як і іншими протисудомними лікарськими засобами, у деяких пацієнтів може збільшитись частота нападів або поява нових типів нападів. Монотерапія габапентином при лікуванні пацієнтів, стійких до терапії протисудомними препаратами, не має успіху, як і при застосуванні інших протиепілептичних засобів. Габапентин не є ефективним при первинних генералізованих нападах, таких як абсанс, і може посилити ці напади у деяких пацієнтів. Габапентин слід використовувати з обережністю у пацієнтів із змішаними судомними нападами, у тому числі при абсанс-епілепсії. Пацієнти 65 років та старші У пацієнтів 65 років і старших систематичних досліджень з габапентином не проводилися. У подвійному сліпому дослідженні було показано, що у пацієнтів з нейропатичним болем у віці 65 років і старше у дещо вищому відсотку, ніж у молодших осіб, спостерігалися сонливість, периферичні набряки та астенія. Поряд з цими спостереженнями, клінічні дослідження у цій віковій групі не вказують на те, що профіль небажаних явищ відрізняється від тих, що спостерігаються у молодших пацієнтів. Діти Вплив на навчання, інтелект, та розвиток дітей та підлітків довгострокової (більше 36 тижнів) терапії габапентином вивчено недостатньо. Тому переваги тривалої терапії мають бути оцінені з огляду на потенційний ризик такого лікування. Зловживання та залежність В базі даних післяреєстраційних спостережень є повідомлення про випадки зловживання препаратом та залежність від нього. Як і у разі будь-якого препарату, що впливає на ЦНС, лікарям слід ретельно вивчати анамнез пацієнтів на предмет зловживання препаратами та спостерігати за ними з метою виявлення можливих ознак зловживання габапентином (наприклад, прагнення необґрунтовано отримати препарат, розвиток стійкості до терапії габапентином, необґрунтоване підвищення). . Лабораторні дослідження При додаванні габапентину до інших протисудомних засобів були зареєстровані неправдиві результати при визначенні білка в сечі за допомогою тест-смужок AmesN-MultistixSG®. Для визначення білка у сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліцилової кислоти. Вплив на ЦНС Під час лікування габапентином спостерігалися випадки запаморочення та сонливості, які можуть збільшувати можливість отримання випадкової травми (при падінні). У постреєстраційному періоді також повідомлялося про випадки сплутаності свідомості, втрати свідомості та порушення розумової діяльності. Тому пацієнтам слід бути обережними до тих пір, поки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського препарату. При одночасному застосуванні з опіодними аналгетиками може спостерігатися підвищення габапентину в плазмі. У зв'язку з цим пацієнт потребує ретельного спостереження щодо розвитку ознак пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седація і пригнічення функції дихання. Дози габапентину або опіодних аналгетиків мають бути знижені відповідним чином. Спільне застосування з антацидами Габапентин рекомендується приймати приблизно через 2 години після антациду. Препарат Габагамма містить лактозу. Пацієнтам із спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією препарат протипоказаний. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час прийому препарату не рекомендується керувати автомобілем або користуватися потенційно небезпечною технікою до підтвердження відсутності негативного впливу на виконання цих функцій. Габапентин впливає на ЦНС і може викликати запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, непритомність та інші симптоми з боку ЦНС. Навіть при незначній або помірній виразності ці небажані реакції можуть становити небезпеку для пацієнтів, які керують транспортними засобами або іншими механізмами. Особливо великою є така ймовірність на початку лікування або після підвищення дози препарату.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс: габапентин 300 мг. 10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб. За хімічною структурою має схожість з GABA, що виконує функцію гальмівного медіатора ЦНС. Вважають, що механізм дії габапентину відрізняється від інших протисудомних засобів, що діють через GABA синапси (включаючи вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори GABA-трансамінази, інгібітори захоплення GABA, агоністи GABA і проліки GABA). У дослідженнях in vitro показано, що габапентин характеризується наявністю нового пептидного місця зв'язування у тканинах мозку щурів, включаючи гіпокамп та кору головного мозку, яке може мати відношення до протисудомної активності габапентину та його похідних. Габапентин у клінічно значущих концентраціях не пов'язується з іншими звичайними препаратами та нейромедіаторними рецепторами у мозку, в т.ч. з GABAA-, GABAB-, бензодіазепіновими рецепторами,з NMDA-рецепторами. Остаточно механізм дії габапентину не встановлено.ФармакокінетикаГабапентин абсорбується із ШКТ. Після прийому внутрішньо Cmax  габапентину в плазмі досягається через 2-3 години. Абсолютна біодоступність становить близько 60%. Прийом одночасно з їжею (в т.ч. з високим вмістом жирів) не впливає на фармакокінетику габапентину. Габапентин не зв'язується з білками плазми та має Vd 57.7 л. У пацієнтів з епілепсією концентрація габапентину у спинномозковій рідині становить 20% від відповідних Css у плазмі наприкінці інтервалу дозування. Габапентин виводиться лише нирками. Ознак біотрансформації габапентину в людини не виявлено. Габапентин не індукує оксидази, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів. Виведення препарату найкраще описується за допомогою лінійної моделі. T1/2 не залежить від дози і становить у середньому 5-7 год. Кліренс габапентину знижується у осіб похилого віку та у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Константа швидкості виведення, плазмовий та нирковий кліренс габапентину прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Габапентин видаляється із плазми при гемодіалізі. Значення концентрацій габапентину в плазмі у дітей були подібними до дорослих.Клінічна фармакологіяПротисудомний препарат.Показання до застосуванняЛікування нейропатичного болю у дорослих старше 18 років; монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком від 12 років; як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком від 3 років і старше.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до габапентину.Вагітність та лактаціяАдекватних та строго контрольованих досліджень щодо безпеки застосування габапентину при вагітності та в період лактації у людини не проводилося. При необхідності застосування при вагітності та в період лактації слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода або немовляти. Габапентин виділяється із грудним молоком. При застосуванні в період лактації характеру дії габапентину на немовля не встановлено. Застосування у дітей Ефективність та безпека терапії нейропатичного болю у пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Ефективність та безпека монотерапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 12 років та додаткової терапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 3 років не встановленіПобічна діяЗ боку ЦНС та периферичної нервової системи: амнезія, атаксія, сплутаність свідомості, порушення координації рухів, депресія, запаморочення, дизартрія, підвищена нервова збудливість, ністагм, сонливість, порушення мислення, тремор, судоми, амбліопія, диплопія, гіперкінез відсутність рефлексів, парестезії, тривога, ворожість, порушення ходи. З боку травної системи: зміна фарбування зубів, діарея, підвищення апетиту, сухість у роті, нудота, блювання, метеоризм, анорексія, гінгівіт, біль у животі, панкреатит, зміни функціональних проб печінки. З боку системи кровотворення: лейкопенія, зниження кількості лейкоцитів, тромбоцитопенічна пурпура. З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, кашель, пневмонія. З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія, переломи кісток. Серцево-судинна система: артеріальна гіпертензія, прояви вазодилатації. З боку сечовивідної системи: інфекції сечових шляхів, нетримання сечі. Алергічні реакції: багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона. Дерматологічні реакції: мацерація шкіри, акне, свербіж, висипання. Інші: біль у спині, втома, периферичні набряки, імпотенція, астенія, нездужання, набряклість обличчя, збільшення маси тіла, випадкова травма, астенія, грипоподібний синдром, коливання вмісту глюкози в крові, у дітей – вірусна інфекція, середній отит.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами зменшується всмоктування габапентину із ШКТ. При одночасному застосуванні з фелбаматом можливе збільшення T1/2 фелбамату. При одночасному застосуванні описано випадок підвищення концентрації фенітоїну у плазмі.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРізке припинення терапії протисудомними у хворих з парціальними судомами може провокувати судомний статус. У разі необхідності знижувати дозу, скасовувати габапентин або замінювати його на альтернативний засіб слід поступово протягом мінімум 1 тижня. Габапентин не є ефективним засобом лікування абсансних судомних нападів. При сумісному застосуванні з іншими протисудомними засобами було зареєстровано помилково-позитивні результати тесту визначення білка в сечі. Для визначення білка у сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліцилової кислоти. Пацієнтам з порушеннями функції нирок, а також хворим, які перебувають на гемодіалізі, потрібна корекція режиму дозування. Пацієнтам похилого віку може бути потрібна корекція режиму дозування габапентину у зв'язку з тим, що у цієї категорії хворих можливе зменшення ниркового кліренсу. Ефективність та безпека терапії нейропатичного болю у пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Ефективність та безпека монотерапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 12 років та додаткової терапії габапентином при лікуванні парціальних судом у дітей віком до 3 років не встановлені. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами До визначення індивідуальної реакції на лікування пацієнт повинен утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, пов'язаних із необхідністю концентрації уваги та підвищеної швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. речовина, що діє: габапентин 300,0 мг; допоміжні речовини: кальцію гідрофосфату дигідрат 60,0 мг, крохмаль картопляний 32,0 мг, макрогол-4000 (поліетиленгліколь-4000) 4,0 мг, магнію стеарат 4,0 мг; корпус капсули: желатин 58.0055 мг, барвник індигокармін 0,0302 мг, барвник хіноліновий жовтий 0,0203 мг, титану діоксид 0,9440 мг; кришечка капсули: желатин 36,3763 мг, барвник індигокармін 0,0189 мг, барвник хіноліновий жовтий 0,0127 мг, титану діоксид 0,5921 мг. По 10 або 15 капсул в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки Г1ВХ/ПВДХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3, 5, 10 контурних осередкових упаковок по 10 капсул або по 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок по 15 капсул разом з інструкцією по застосуванню перешкодять пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули № 0, корпус та кришечка зеленого кольору. Вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору або білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається наявність грудочок, що розсипаються при легкому натисканні скляною паличкою.Фармакотерапевтична групаПротиепілептичний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо максимальна концентрація габапентину в плазмі досягається протягом 2-3 годин. Біодоступність габапентину має тенденцію до зниження збільшення дози препарату. Абсолютна біодоступність прийому капсул дозування 300 мг становить приблизно 60%. Їжа, у тому числі з високим вмістом жирів, не має клінічно значущого впливу на параметри фармакокінетики габапентину. Фармакокінетика габапентину не змінюється при багаторазовому прийомі препарату. Незважаючи на те, що в рамках клінічних досліджень концентрація габапентину в плазмі зазвичай варіювала в діапазоні 2-20 мкг/мл, вона не дозволяла прогнозувати ні ефективність, ні безпеку препарату. Параметри фармакокінетики представлені у таблиці 1. Таблиця 1. Зведені середні (CV, %) параметри фармакокінетики габапентину в рівноважному стані при багаторазовому прийомі з інтервалом дозування тривалістю вісім годин. Параметр фармакокінетики 300 мг (N = 7) 400 мг (N=14) 800 мг (N=14) Середнє %CV Середнє %CV Середнє %CV Стах (мкг/мл) 4,02 (24) 5,74 (38) 8,71 (29) tmах (ч) 2,7 (18) 2,1 (54) 1,6 (76) Т1/2 (год) 5,2 (12) 10,8 (89) 10,6 (41) AUC(0-8) 24,8 (24) 34,5 (34) 51,4 (27) Ае% (%) Дані відсутні Дані відсутні 47,2 (25) 34,4 (37) Стах - максимальна концентрація в плазмі крові в стані стійкої рівноваги. tmax - час досягнення Сmах. Т1/2 – період напіввиведення. AUC(0-8) - площа під кривою залежності концентрації у плазмі крові від часу у рівноважному стані в період від 0 до 8 годин після прийому препарату. Ае% - частка препарату, що елімінувався із сечею у незміненому вигляді за період від 0 до 8 годин після прийому препарату, у відсотках від прийнятої дози. Розподіл Габапентин не зв'язується з білками плазми, та його обсяг розподілу становить 57,7 л. У пацієнтів з епілепсією концентрація габапентину у спинномозковій рідині (СМР) становить приблизно 20% від мінімальної рівноважної концентрації у плазмі крові. Габапентин виділяється у грудне молоко. Біотрансформація Відсутні дані про метаболізм габапентину в організмі людини. Габапентин не викликає індукції неспецифічних оксидаз печінки, які відповідають за метаболізм лікарських засобів. Виведення Габапентин виводиться у незміненому вигляді виключно шляхом ниркової екскреції. Період напіввиведення габапентину не залежить від прийнятої дози та становить у середньому від 5 до 7 годин. У осіб похилого віку та пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс габапентину з плазми крові знижується. Константа елімінації, плазмовий кліренс та нирковий кліренс габапентину прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Габапентин видаляється з плазми при гемодіалізі. Пацієнтам з порушенням функції нирок, або тим, хто перебуває на гемодіалізі, рекомендується корекція дози препарату (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). Фармакокінетика габапентину у дітей вивчалася у 50 здорових добровольців віком від 1 місяця до 12 років. В цілому, концентрація габапентину в плазмі крові дітей старше 5 років аналогічна така у дорослих при застосуванні препарату в еквівалентній дозі на підставі розрахунку мг/кг маси тіла. В рамках дослідження фармакокінетики у 24 здорових дітей віком від 1 до 48 місяців параметри експозиції препарату (AUC) були приблизно на 30% нижче, Сmах - нижче, а кліренс - вище при розрахунку на одиницю маси тіла порівняно з доступними опублікованими даними по кінетиці препарату у дітей віком від 5 років. Лінійність/нелінійність параметрів фармакокінетики Біодоступність габапентину знижується зі збільшенням прийнятої дози, що спричиняє нелінійність параметрів фармакокінетики, які включають до уваги показник біодоступності (F), наприклад, Ае%, CL/F, Vd/F. Фармакокінетика елімінації (параметри, що не включають F, такі як CLr та Т1/2) краще описується лінійною моделлю. Рівноважні концентрації габапентину в плазмі є передбачуваними на основі даних по кінетиці при одноразовому прийомі.ФармакодинамікаТочний механізм дії габапентину невідомий. Хімічна структура габапентину аналогічна структурі нейромедіатора ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти), проте механізм його дії відрізняється від інших активних речовин, що взаємодіють із синапсами ГАМК, таких як вальпроати, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори ГАМК-трансамінази, інгібітори проліки ГАМК. У дослідженнях in vitro з міченим радіоізотопом габапентином у головному мозку щурів були виявлені нові області зв'язування препарату з білками, у тому числі неокортекс та гіпокамп, що може мати відношення до протисудомної та аналгетичної активності габапентину та його похідних. Було встановлено, що місцем зв'язування габапентину є α-2-δ (альфа-2-дельта) субодиниця потенціалзалежних кальцієвих каналів. У клінічно значущих концентраціях габапентин не зв'язується з іншими поширеними рецепторами до лікарських препаратів та нейромедіаторів, присутніми у головному мозку, у тому числі ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепіновими, глутаматними, гліциновими та N-метил-D-аспартатними рецепторами. Габапентин в умовах in vitro не взаємодіє з натрієвими каналами, що відрізняє його від фенітоїну та карбамазепіну. У ряді тест-систем in vitro застосування габапентину призводило до часткового зниження відповіді на агоніст глутамату, N-метил-D-аспартат (ПМДА), тільки в концентрації, що перевищує 100 мкмоль/л, що недосяжно в умовах in vivo. В умовах in vitro застосування габапентину призводить до незначного зниження вивільнення моноамінових нейромедіаторів. Введення габапентину щурам призводить до збільшення швидкості метаболізму ГАМК у деяких областях головного мозку, аналогічно ефекту вальпроату натрію, проте ефект спостерігається в інших відділах головного мозку. Зв'язок описаних різноманітних ефектів габапентину з його протисудомною активністю ще належить встановити.У тварин габапентин легко проникає у тканину головного мозку та запобігає судомам, спровокованим максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, у тому числі інгібіторами синтезу ГАМК, а також у разі генетичних моделей судомних синдромів. Клінічна ефективність та безпека У рамках клінічного дослідження ад'ювантної терапії парціальних судомних нападів у дітей віком від 3 до 12 років було продемонстровано наявність кількісних, але статистично недостовірних відмінностей щодо частоти зниження кількості нападів на 50% у групі габапентину порівняно з групою плацебо. Додатковий аналіз частоти відповіді на терапію залежно від віку (при розгляді віку як безперервної змінної або при виділенні двох вікових підгруп: 3-5 років та 6-12 років) не виявив статистично достовірного впливу віку на ефективність терапії. Результати цього додаткового аналізу представлені в таблиці нижче. Відповідь (покращення на >50%) залежно від лікування та віку, населення MITT* Вікова група Плацебо Габапентін Значення Р < 6 років 4/21 (19,0%) 4/17 (23,5%) 0,7362 6-12 років 17/99 (17,2%) 20/96 (20,8%) 0,5144 *Модифікована популяція залежно від призначеного лікування (MITT) визначалася як сукупність всіх пацієнтів, рандомізованих у групу досліджуваної терапії та які мали оцінки щоденники судомних нападів за період тривалістю 28 днів у рамках вихідної та подвійної сліпої фаз дослідження.Показання до застосуванняЛікування нейропатичного болю у дорослих віком 18 років і старше. Ефективність та безпека у пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком 12 років та старших. Ефективність та безпека монотерапії у дітей віком до 12 років не встановлені. Як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї у дорослих та дітей віком 3 ліги та старші. Безпека та ефективність додаткової терапії габапентином у дітей віком до 3 років не встановлені.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до габапентину або допоміжних компонентів препарату. Епілепсія Застосування як монотерапія парціальних судом з вторинною генералізацією і без неї в дітей віком до 12 років. Застосування як додатковий засіб при лікуванні парціальних судом з вторинною генералізацією і в дітей віком до 3 років. Нейропатичний біль Для лікування нейропатичного болю у дітей та підлітків віком до 18 років. Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: ниркова недостатністьВагітність та лактаціяЗагальний ризик, зумовлений епілепсією та протиепілептичними препаратами Ризик народження дітей із вродженими аномаліями у матерів, які проходять лікування протисудомними препаратами, збільшується у 2-3 рази. Найчастіше спостерігається ущелина верхньої губи та піднебіння, вади розвитку серцево-судинної системи та дефекти нервової трубки. При цьому прийом кількох протисудомних препаратів може бути пов'язаний з більшим ризиком вад розвитку, ніж у разі монотерапії. Тому, якщо це можливо, слід застосовувати один із протисудомних препаратів. Жінкам дітородного віку, а також усім жінкам, у яких можливий настання вагітності, слід проконсультуватися у кваліфікованого спеціаліста. Якщо жінка планує вагітність, слід ще раз оцінити необхідність продовження протисудомної терапії. При цьому протисудомні препарати не слід скасовувати різко, оскільки це може призвести до відновлення нападів з тяжкими наслідками для матері та дитини. У поодиноких випадках у дітей, матері яких страждають на епілепсію, спостерігалася затримка розвитку. При цьому неможливо визначити, чи пов'язана затримка розвитку з генетичними чи соціальними факторами, хворобою матері чи протисудомною терапією. Ризик, зумовлений габапентином Відсутні дані щодо застосування препарату у вагітних жінок. В експериментах на тваринах була показана токсичність препарату щодо плода. Щодо можливого ризику, у людей даних немає. Тому габапентин слід застосовувати під час вагітності лише в тому випадку, якщо ймовірна користь для матері виправдовує можливий ризик для плода. У випадках, про які є повідомлення, не можна з упевненістю говорити про те, супроводжується чи ні застосування габапентину під час вагітності підвищенням ризику вад розвитку, по-перше, через наявність власне епілепсії, по-друге, через застосування інших протисудомних препаратів. . Грудне годування Габапентин виводиться з грудним молоком, вплив його на дитину невідомий, тому під час годування груддю препарат Габапентин Канон слід призначати тільки в тому випадку, якщо користь для матері явно переважує ризик для немовляти. У дослідженнях тварин не відзначали впливу габапентину на фертильність.Побічна діяПобічні ефекти, що спостерігаються в клінічних дослідженнях у пацієнтів з епілепсією (при застосуванні габапентину як монотерапія або у комбінації з іншими протисудомними препаратами) або невропатичними болями, представлені нижче та розподілені за системами органів та частотою. Категорія частоти визначалася так: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Побічні ефекти, про які повідомлялося в процесі застосування препарату після реєстрації, присвоєно категорію частоти "невідомо" (частоту не можна розрахувати на підставі наявних даних). У кожному розділі по частоті побічні ефекти представлені порядку зменшення серйозності. Інфекційні та паразитарні захворювання - Дуже часто: вірусні інфекції; Часто: пневмонія, інфекція дихальних шляхів, інфекція сечовивідних шляхів, інші види інфекції, середній отит. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Часто: лейкопенія; Невідомо: тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: - Нечасто: алергічні реакції, включаючи кропив'янку; Невідомо: гіперчутливість, включаючи системні реакції, такі як пропасниця, висипання, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія та інші. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Часто: анорексія, підвищення апетиту. Порушення психіки: - Часто: ворожість, сплутаність свідомості, депресія, занепокоєння, нервозність, порушення мислення, емоційна лабільність; Нечасто: погіршення психічного стану; Невідомо: галюцинація. Порушення з боку нервової системи - дуже часто: сонливість, запаморочення, атаксія; Часто: судоми, гіперкінезія, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, біль голови, порушення чутливості (наприклад, парестезії, гіпестезія), порушення координації, ністагм, посилення, ослаблення або відсутність рефлексів; Нечасто: гіпокінезія; Рідко: непритомність; Невідомо: інші порушення руху (наприклад, хореоатетоз, дискінезія та дистонія). Порушення з боку органу зору - Часто: порушення зору (такі як амбліопія, диплопія). Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Часто: вертиго; Невідомо: шум у вухах. Порушення з боку серця – Нечасто: відчуття серцебиття. Порушення з боку судин Часто: симптоми вазодилатації або артеріальна гіпертензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: запор, діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота або глотки, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, біль у животі, захворювання зубів, гінгівіт; Невідомо, чи панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Невідомо: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: набряк обличчя, пурпура (найчастіше її описували як синці, що виникали при фізичній травмі), шкірний висип, акне, свербіж шкіри; Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція, лікарський шкірний висип, включаючи еозинофілію та системні реакції. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини – часто: міалгії, артралгія, біль у спині, посмикування м'язів; Невідомо: рабдоміоліз, міоклонус. Невідомо: нетримання сечі, гостра ниркова недостатність. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: - Часто: імпотенція; Невідомо: збільшення обсягу молочних залоз, гінекомастія, статева дисфункція (включаючи зміни лібідо, порушення еякуляції та аноргазмію). Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже часто: стомлюваність, гарячка; Часто: периферичні набряки, порушення ходи, астенія, біль різної локалізації, загальне нездужання, грипоподібний синдром; Нечасто: генералізований набряк; Невідомо: синдром "скасування" (найчастіше відзначалися такі побічні ефекти: занепокоєння, безсоння, нудота, болі різної локалізації та підвищене потовиділення), біль у грудях. Зареєстровані випадки раптової незрозумілої смерті, зв'язок яких із лікуванням габапентином не встановлено. Лабораторні та інструментальні дані – часто: зниження концентрації білих кров'яних тілець, підвищення маси тіла; Нечасто: підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT) та концентрації білірубіну в плазмі крові, гіперглікемія; Рідко: гіпоглікемія (переважно у пацієнтів із цукровим діабетом); Невідомо: гіпонатріємія, підвищення активності креатинфосфокінази. Травми в інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: - Часто: травми, переломи, садна, пов'язані з падіннями. Є повідомлення розвитку гострого панкреатиту і натомість терапії габапентином. Причинний зв'язок із габапентином залишається неясним. Є повідомлення про випадки міопатії з підвищенням активності креатинкінази у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі. Випадки інфекції дихальних шляхів, середнього отиту, бронхіту та судом були відзначені лише у клінічних дослідженнях. Крім того, у клінічних дослідженнях повідомлялося про випадки агресивної поведінки та гіперкінезів у дітей.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про спонтанні випадки, а також, за інформацією з літературних джерел, можливе пригнічення дихання та/або симптоми седації, пов'язані з прийомом габапентину та опіоїдних анальгетиків. У деяких із цих випадків автори пов'язували дані симптоми з одночасним застосуванням габапентину та опіоїдів, особливо у літніх пацієнтів. При застосуванні 600 мг габапентину через 2 години після прийому морфіну у вигляді капсул з пролонгованим вивільненням по 60 мг відзначається збільшення середнього значення AUC габапентину на 44% порівняно з монотерапією габапентином, що асоціюється зі збільшенням болючого порога (холодовий пресорний тест). Клінічне значення цієї зміни не встановлено, фармакокінетичні характеристики морфіну у своїй не змінювалися. Побічні ефекти морфіну при сумісному прийомі з габапентином не відрізнялися від таких при прийомі морфіну спільно з плацебо. Ступінь взаємодії цих препаратів в інших дозах невідомий. Взаємодії між габапентином та фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою та карбамазепіном не відзначено. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова у здорових людей та пацієнтів, які отримують інші протисудомні засоби. Одночасне застосування габапентину з пероральними контрацептивами, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не супроводжується змінами фармакокінетики обох компонентів. Одночасне застосування габапентину з антацидами, що містять алюміній та магній, супроводжується зниженням біодоступності габапентину приблизно на 24%. Пробенецид не впливає на ниркову екскрецію габапентину. Невелике зниження (14%) ниркової екскреції габапентину при одночасному прийомі циметидину, ймовірно, не має клінічного значення. При одночасному застосуванні напроксену (250 мг) та габапентину (125 мг) відзначалося підвищення абсорбції габапентину з 12% до 15%. Габапентин не впливає на фармакокінетичні параметри напроксену. Зазначені дози препаратів менші за мінімальні терапевтичні. Одночасне застосування цих препаратів у великих дозах не вивчалося.Спосіб застосування та дозиПрепарат Габапентин Канон призначають внутрішньо незалежно від їди. Якщо необхідно зменшити дозу, відмінити препарат або замінити його на альтернативний засіб, це слід робити поступово протягом мінімум одного тижня. Нейропатичний біль у дорослих Початкова доза становить 900 мг на добу на три прийоми рівними дозами; за необхідності, залежно від ефекту, дозу поступово збільшують до максимальної - 3600 мг на добу. Необхідно враховувати, що при застосуванні препарату Габапентин Канон у дозі вище 1800 мг на добу. додаткова ефективність не зазначається. Лікування можна розпочинати відразу з дози 900 мг на добу. (по 300 мг 3 рази на добу) або можна збільшувати дозу поступово до 900 мг на добу протягом перших 3-х днів за наступною схемою: 1 день: 300 мг препарату 1 раз на добу; 2-й день: по 300 мг двічі на добу; 3 день: по 300 мг 3 рази на добу. Парціальні судоми При епілепсії зазвичай потрібне тривале лікування. Доза препарату при цьому визначається лікарем, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності препарату. Дорослі та діти віком від 12 років Ефективна доза – від 900 до 3600 мг на добу. Терапію можна розпочати з дози 300 мг 3 рази на добу в перший день або поступово збільшувати до 900 мг за схемою, описаною вище (див. підрозділ "Нейропатичний біль у дорослих"). В подальшому доза може бути підвищена максимально до 3600 мг на добу (розділених на 3 рівні прийому). Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 4800 мг на добу. Максимальний інтервал між дозами при триразовому прийомі препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Діти віком 3-12 років Початкова доза препарату варіює від 10 до 15 мг/кг/добу, яку призначають рівними дозами 3 рази на день і підвищують до ефективної приблизно 3 дні. Ефективна доза габапентину в дітей віком 5 років і більше становить 25-35 мг/кг/сут рівними дозами в 3 прийоми. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 3-х до 5 років становить 40 мг/кг/добу рівними дозами у 3 прийоми. Відзначено хорошу переносимість препарату в дозах до 50 мг/кг/добу при тривалому застосуванні. Максимальний інтервал між прийомом доз препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути відновлення судом. Немає необхідності контролювати концентрацію габапентину у плазмі крові. Препарат Габапентин Канон може застосовуватися у комбінації з іншими протисудомними препаратами без урахування зміни його концентрації у плазмі крові або концентрації інших протисудомних препаратів у сироватці. Пацієнти у тяжкому стані У пацієнтів у тяжкому стані, наприклад, у разі зниженої маси тіла, після трансплантації органів тощо, дозу слід збільшувати повільніше, або використовуючи менші дози, або роблячи великі інтервали перед підвищенням дози. Літні пацієнти (віком старше 65 років) Внаслідок вікового зниження функції нирок літнім пацієнтам може бути потрібна корекція дози (детальніша інформація в таблиці 2). Сонливість, периферичні набряки та астенія у пацієнтів похилого віку можуть зустрічатися частіше. Підбір дози при нирковій недостатності Пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується зниження дози габапентину згідно з Таблице 2: Кліренс креатиніну (мл/хв) Добова доза (мг/добу)1 >80 900-3600 50-79 600-1800 30-49 300-900 15-29 1502-600 < 153 1502-300 1 Добову дозу слід призначати у три прийоми. 2 Призначають по 300 мг за день. 3 У пацієнтів з кліренсом креатиніну Пацієнти, що перебувають на гемодіалізі Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, які раніше не приймали габапентин, препарат рекомендується призначати в дозі, що насичує, 300-400 мг, а потім застосовувати його по 200-300 мг після кожних 4 годин гемодіалізу. Для пацієнтів зі зниженою функцією нирок, що проходять діаліз, підтримуюча доза габапентину повинна підбиратися відповідно до рекомендацій, наведених у Таблиці 2. На додаток до підтримуючої терапії рекомендується прийом 200-300 мг габапентину після кожної 4-годинної процедури діалізу.ПередозуванняПри одноразовому прийомі 49 г габапентину спостерігалися наступні симптоми: запаморочення, двоїння в очах, порушення мови, сонливість, втрата свідомості, стан загальмованості та діарея легкого ступеня, що повністю зникали під час проведення симптоматичної терапії. Слід враховувати, що після прийому високих доз габапентину зменшується його всмоктування у кишечнику. При передозуванні габапентином можливий розвиток коми, особливо при одночасному застосуванні інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (ЦПС). Незважаючи на те, що габапентин може виводитися при гемодіалізі, досвід показує, що зазвичай подібної необхідності не виникає. Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю може бути показаний гемодіаліз. В рамках експериментів на мишах та щурах, яким препарат вводився у дозах до 8000 мг/кг, не вдалося встановити значення летальної дози габапентину при пероральному введенні. Ознаки гострої токсичності тварин включали атаксію, утруднення дихання, птоз, гіпоактивність або збудження.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСуїцидальні ідеї та поведінка Протиепілептичні препарати, включаючи габапентин, можуть підвищувати ризик виникнення суїцидальних думок чи поведінки, але механізм їх розвитку невідомий. Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів продемонстрував невелике підвищення ризику виникнення суїцидальних думок та поведінки. Тому пацієнтів, які отримують ці препарати, слід ретельно спостерігати на предмет виникнення або погіршення депресії, появи суїцидальних думок або поведінки, а також будь-яких змін у поведінці. У разі появи ознак суїцидальних думок або поведінки пацієнтам або їхнім піклувальникам слід звернутися до лікаря. Гострий панкреатит У разі розвитку гострого панкреатиту на фоні прийому габапентину слід оцінити можливість відміни препарату. Судоми (синдром "скасування") Хоча синдром "скасування", що супроводжується розвитком судом, при лікуванні габапентином не відзначений, різке припинення терапії протисудомними препаратами у пацієнтів з епілепсією може спровокувати розвиток епілептичного статусу. Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, на фоні застосування габапентину може спостерігатися збільшення частоти судом або поява іншого типу судом. Так само, як і у випадку з іншими антиконвульсантами, спроби відмінити всі супутні протиепілептичні препарати, щоб розпочати монотерапію габапентином у разі рефрактерності до лікування у пацієнтів, які приймають кілька протисудомних засобів, переважно не закінчуються успіхом. Вважається, що габапентин неефективний при первинних генералізованих нападах, наприклад абсансах, і навіть може посилювати такі напади у деяких пацієнтів. У зв'язку з цим застосовувати габапентин у пацієнтів із змішаними нападами, включаючи абсанси, слід з обережністю. Літні пацієнти Систематичні дослідження пацієнтів віком 65 років і старше, які приймають габапентин, не проводилися. У подвійному сліпому дослідженні застосування габапентину при невропатичному болю у пацієнтів віком 65 років і старше спостерігалася більш висока частота сонливості, периферичних набряків та астенії порівняно з пацієнтами віком до 65 років. За винятком цих результатів при клінічному обстеженні цієї групи пацієнтів було показано, що профіль побічних ефектів у них не відрізнявся від інших. Діти Вплив тривалої терапії (більше 36 тижнів) габапентином на здатність до навчання, інтелект та розвиток дитини є досить невивченим. Слід оцінити співвідношення можливого ризику та користі для призначення тривалої терапії. Зловживання та залежність В базі даних післяреєстраційних спостережень є повідомлення про випадки зловживання препаратом та залежність від нього. Як і у разі будь-якого препарату, що впливає на ЦНС, лікарям слід ретельно вивчати анамнез пацієнтів щодо зловживання габапентином (наприклад, прагнення необґрунтовано отримати препарат, розвиток стійкості до терапії габапентином, необґрунтоване підвищення дози препарату). DRESS-синдром На тлі прийому протиепілептичних препаратів, у тому числі габапентину, повідомлялося про випадки розвитку тяжких життєзагрозливих реакцій гіперчутливості, таких як лікарський висип із супутньою еозинофілією та системними симптомами. Необхідно пам'ятати про те, що ранні ознаки реакції гіперчутливості, такі як підвищення температури тіла, лімфаденопатія можуть розвиватися навіть без шкірного висипу. У разі появи подібних симптомів потрібне негайне обстеження пацієнта. Якщо не знайдено інших причин, крім застосування габапентину, застосування препарату слід відмінити. Лабораторні випробування При сумісному застосуванні габапентину та інших протисудомних засобів були зареєстровані неправдиві результати при визначенні білка в сечі за допомогою тест-смужок Ames N-Multistix SG®. Для визначення білка у сечі рекомендується користуватися більш специфічним методом преципітації сульфосаліцилової кислоти. Вплив на центральну нервову систему (ЦНС) Під час лікування габапентином спостерігалися випадки запаморочення та сонливості, які можуть збільшувати можливість отримання випадкової травми (при падінні). У постреєстраційному періоді також повідомлялося про випадки сплутаності свідомості, втрати свідомості та порушення розумової діяльності. Тому пацієнтам слід рекомендувати бути обережними доти, доки їм не стануть відомі можливі ефекти цього лікарського препарату. При одночасному застосуванні з опіоїдними аналгетиками може спостерігатися підвищення концентрації габапентину в плазмі. У зв'язку з цим пацієнт потребує ретельного спостереження щодо розвитку ознак пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седація і пригнічення функції дихання. Дози габапентину або опіоїдних анальгетиків мають бути знижені відповідним чином. Спільне застосування з антацидами Габапентин рекомендується приймати приблизно через 2 години після прийому антациду. Одночасне застосування з опіоїдами У пацієнтів, які потребують супутньої терапії опіоїдами, слід ретельно контролювати розвиток ознак пригнічення центральної нервової системи, таких як сопливість, седативний ефект та пригнічення дихання. Анафілаксія Прийом габапентину може призвести до розвитку анафілаксії. Наступні симптоми та ознаки відзначали у випадках розвитку анафілаксії на фоні прийому габапентину – утруднення дихання, набряк губ, горла та язика, також відзначалося виражене зниження артеріального тиску, що потребує термінового медичного втручання. Слід попередити пацієнтів про те, що при розвитку ознак або симптомів розвитку анафілаксії слід припинити прийом габапентину та звернутися за медичною допомогою. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час прийому препарату пацієнтам не рекомендується керувати транспортними засобами або користуватися потенційно небезпечною технікою до підтвердження відсутності негативного впливу на виконання цих функцій. Габапентин впливає на центральну нервову систему і може викликати запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, втрату свідомості або інші симптоми нервової системи. Навіть при незначній або помірній виразності ці небажані ефекти можуть становити небезпеку для пацієнтів, які керують транспортними засобами або іншими механізмами. Особливо велика така ймовірність на початку лікування або після підвищення дози габапентину.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: галантаміну гідробромід 15,38 мг у перерахунку на галантамін 12 мг; Допоміжні речовини; кальцію гідрофосфат 17 мг, кремнію діоксид колоїдний 3,15 мг, кроскармелоза натрію 12,6 мг, лактоза безводна 106,6 мг, магнію стеарат 1,4 мг, повідон К-30 4,9 мг, целюлоза мікрокристалічна 48. склад плівкової оболонки; опадрай II синій 6 мг, у тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 1,68 мг, лактози моногідрат 2,16 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 0,6 мг, титану діоксид 1,458 мг, барвник діамантовий блакитний 0,0 чорна 0,0078 мг. У упаковці 56 штук.Опис лікарської формиТаблетки круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору.Фармакотерапевтична групаАнтихолінестеразне. Оборотно інгібує ацетилхолінестеразу, посилює та пролонгує дію ендогенного ацетилхоліну. Полегшує проведення імпульсів у холінергічних, у т.ч. нервово-м'язових, синапсах, посилює процеси збудження у рефлекторних зонах спинного та головного мозку. Підвищує тонус гладких та скелетних м'язів, стимулює секрецію травних та потових залоз. Викликає міоз та спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск при закритокутовій глаукомі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, посилює процеси збудження в ЦНС. При використанні комплексної терапії спастичних форм дитячого церебрального паралічу покращує нервово-м'язову провідність, збільшує скорочувальну здатність м'язів, позитивно впливає на меністичні функції.ІнструкціяПриймати внутрішньо під час їжі, запиваючи водою.Показання до застосуванняМіастенія, прогресивна м'язова дистрофія, рухові та чутливі порушення при невриті, поліневриті, радикуліті та радикулоневриті, залишкові явища після порушення мозкового кровообігу та ураження мозку інфекційно-запального, токсичного та травматичного характеру (менінгіт, менінгоенцефаліт, поліомієліт (відновний період), дитячий церебральний параліч (спастичні форми), атонія кишечника та сечового міхура, закритокутова глаукома, отруєння холінолітичними засобами та морфіном; функціональна рентгенодіагностика при захворюваннях шлунка та кишечника.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, епілепсія, гіперкінези, бронхіальна астма, стенокардія, брадикардія, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, механічна кишкова непрохідність, механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 9 років, при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяСлинотеча, пітливість, нудота, блювання, брадикардія, запаморочення, аритмія, бронхоспазм, спазм м'язів кишечника та сечового міхура, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ антагоністом морфіну та його структурних аналогів щодо гнітючої дії на дихальний центр. Відновлює нервово-м'язову провідність, блоковану курареподібними засобами антидеполяризуючої дії (тубокурарин та ін.). Посилює дію деполяризуючих міорелаксантів (дитилін). Холінолітичні засоби (атропін та ін.) усувають периферичні мускариноподібні ефекти галантаміну, курареподібні речовини та гангліоблокатори – нікотиноподібні.Спосіб застосування та дозиДорослі. Добова доза становить 8-32 мг, розділена на 2-4 прийоми. При міастенії gravis добова доза поділяється на 3 прийоми. При хворобі Альцгеймера лікування рекомендується розпочинати з прийому пігулок по 4 мг 2 рази на добу. Протягом 4 тижнів добову дозу поступово можна підвищити до 16 мг – по 1 табл. по 8 мг 2 рази на добу – вранці та ввечері. Під час лікування препаратом необхідно забезпечити достатню кількість рідини. Якщо під час лікування потрібно припинення прийому препарату, відновлення лікування необхідно починати з найнижчої дози і поступово її підвищувати. Пацієнтам з помірно вираженим порушенням функції печінки та нирок. Початкова доза – 4 мг 1 раз на добу, яку приймають уранці, протягом не менше 1 тижня, після чого дозу збільшують до 4 мг 2 рази на добу та приймають протягом 4 тижнів. Загальна добова доза повинна перевищувати 12 мг. Діти (з 9 років). Лікування поліомієліту, дитячого церебрального паралічу: з 9 до 11 років; добова доза – 4-12 мг, розділена на 2-3 прийоми; з 12 до 15 років добова доза становить – 4-16 мг, розділена на 2-4 прийоми.ПередозуванняСимптоми: посилення побічної дії. Лікування: зменшення дози, застосування холінолітиків (атропін та ін.).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри порушенні рухової активності лікування рекомендується поєднувати з фізіотерапевтичними процедурами (масаж, лікувальна гімнастика), які слід розпочинати через 1-2 години після введення галантаміну.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: галантаміну гідробромід у перерахунку на галантамін 4 мг; Допоміжні речовини; кальцію гідрофосфат, кремнію діоксид колоїдний, кроскармелоза натрію, лактоза безводна, магнію стеарат, повідон К-30, целюлоза мікрокристалічна; склад плівкової оболонки; опадрай II синій, у тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), лактози моногідрат, макрогол (поліетиленгліколь), титану діоксид, барвник діамантовий блакитний, заліза оксид чорний. У упаковці 14 штук.Опис лікарської формиТаблетки круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору.Фармакотерапевтична групаАнтихолінестеразне. Оборотно інгібує ацетилхолінестеразу, посилює та пролонгує дію ендогенного ацетилхоліну. Полегшує проведення імпульсів у холінергічних, у т.ч. нервово-м'язових, синапсах, посилює процеси збудження у рефлекторних зонах спинного та головного мозку. Підвищує тонус гладких та скелетних м'язів, стимулює секрецію травних та потових залоз. Викликає міоз та спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск при закритокутовій глаукомі. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, посилює процеси збудження в ЦНС. При використанні комплексної терапії спастичних форм дитячого церебрального паралічу покращує нервово-м'язову провідність, збільшує скорочувальну здатність м'язів, позитивно впливає на меністичні функції.ІнструкціяПриймати внутрішньо під час їжі, запиваючи водою.Показання до застосуванняМіастенія, прогресивна м'язова дистрофія, рухові та чутливі порушення при невриті, поліневриті, радикуліті та радикулоневриті, залишкові явища після порушення мозкового кровообігу та ураження мозку інфекційно-запального, токсичного та травматичного характеру (менінгіт, менінгоенцефаліт, поліомієліт (відновний період), дитячий церебральний параліч (спастичні форми), атонія кишечника та сечового міхура, закритокутова глаукома, отруєння холінолітичними засобами та морфіном; функціональна рентгенодіагностика при захворюваннях шлунка та кишечника.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, епілепсія, гіперкінези, бронхіальна астма, стенокардія, брадикардія, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, механічна кишкова непрохідність, механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів.Вагітність та лактаціяПротипоказаний дітям віком до 9 років, при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяСлинотеча, пітливість, нудота, блювання, брадикардія, запаморочення, аритмія, бронхоспазм, спазм м'язів кишечника та сечового міхура, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ антагоністом морфіну та його структурних аналогів щодо гнітючої дії на дихальний центр. Відновлює нервово-м'язову провідність, блоковану курареподібними засобами антидеполяризуючої дії (тубокурарин та ін.). Посилює дію деполяризуючих міорелаксантів (дитилін). Холінолітичні засоби (атропін та ін.) усувають периферичні мускариноподібні ефекти галантаміну, курареподібні речовини та гангліоблокатори – нікотиноподібні.Спосіб застосування та дозиДорослі. Добова доза становить 8-32 мг, розділена на 2-4 прийоми. При міастенії gravis добова доза поділяється на 3 прийоми. При хворобі Альцгеймера лікування рекомендується розпочинати з прийому пігулок по 4 мг 2 рази на добу. Протягом 4 тижнів добову дозу поступово можна підвищити до 16 мг – по 1 табл. по 8 мг 2 рази на добу – вранці та ввечері. Під час лікування препаратом необхідно забезпечити достатню кількість рідини. Якщо під час лікування потрібно припинення прийому препарату, відновлення лікування необхідно починати з найнижчої дози і поступово її підвищувати. Пацієнтам з помірно вираженим порушенням функції печінки та нирок. Початкова доза – 4 мг 1 раз на добу, яку приймають уранці, протягом не менше 1 тижня, після чого дозу збільшують до 4 мг 2 рази на добу та приймають протягом 4 тижнів. Загальна добова доза повинна перевищувати 12 мг. Діти (з 9 років). Лікування поліомієліту, дитячого церебрального паралічу: з 9 до 11 років; добова доза – 4-12 мг, розділена на 2-3 прийоми; з 12 до 15 років добова доза становить – 4-16 мг, розділена на 2-4 прийоми.ПередозуванняСимптоми: посилення побічної дії. Лікування: зменшення дози, застосування холінолітиків (атропін та ін.).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри порушенні рухової активності лікування рекомендується поєднувати з фізіотерапевтичними процедурами (масаж, лікувальна гімнастика), які слід розпочинати через 1-2 години після введення галантаміну.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему