Каталог товаров

Хиты продаж

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРедуксин Лайт Посилена формула містить кон'югована лінолева кислота, корінь ямса дикого подрібненого, 5-гідрокситриптофан-NC, витяжка з екстракту ямса дикого. Препарат Редуксин Лайт Посилена формула випускається у вигляді капсул – 650 мг; 30, 60 штук.ХарактеристикаРедуксин Лайт Посилена формула – біологічно активна добавка до їжі, яка сприяє ефективному зниженню ваги, дозволяє усунути ризики ожиріння та повернутися до стрункості. Редуксин Лайт працює у двох напрямках: моделювання силуету та контроль апетиту. зниження жирової маси тіла (жирових відкладень як у підшкірній клітковині, і навколо внутрішніх органів); збільшення м'язової маси та формування «здорового» контуру фігури; корекція «проблемних зон» (талія, стегна, живіт) за допомогою комбінованого впливу на м'язову та жирову тканину; зменшення апетиту; покращення емоційного фону, що полегшує дотримання дієти.Властивості компонентівУнікальна комбінація компонентів, що входять до складу Редуксину Лайт Посилена формула, впливає на основні доданки ефективного зниження ваги та моделювання привабливого силуету. Кон'югована лінолева кислота (КЛК) – КЛК сприяє зменшенню накопичення жирів адипоцитами (клітинами жирової тканини) та прискорює зниження жирової маси у дорослих. Також КЛК сприяє збільшенню м'язової маси, особливо і натомість занять фізичними вправами. Таким чином, кон'югована лінолева кислота надає «моделюючу» дію на силует тіла за рахунок одночасного впливу на зниження жирової маси, а також зростання та зміцнення м'язової. стегна, живіт. 5-гідрокситриптофан знижує апетит, прискорює настання насичення та покращує настрій у осіб, які дотримуються дієти, роблячи процес схуднення значно легшим. Корінь ямсу китайського подрібнений і витяжка з екстракту дикого ямса знижує прагнення до споживання жирів, підвищує виведення (екскрецію) холестерину з жовчю. Сапоніни дикого ямсу служать джерелом дегідроепіандростерону (ДГЕА). ДГЕА гальмує утворення вісцерального жиру (жиру навколо внутрішніх органів). Це покращує функцію життєво важливих органів та запобігає ускладненням ожиріння.РекомендуєтьсяРедуксин Лайт Посилена формула призначена для зниження ваги, моделювання силуету, контролю апетиту, ефективного схуднення.Протипоказання до застосуванняПротипоказаннями до застосування препарату Редуксин Лайт Посилена формула: індивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 18 років. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяПриймати препарат Редуксин Лайт Посилена формула протипоказана під час вагітності.Спосіб застосування та дозиРедуксин Лайт Посилена формула дорослим слід приймати по 1 капсулі 2 рази на день під час їжі або після їди, запиваючи достатньою кількістю води, тривалість прийому – 1 місяць. Повторювати прийоми можна кожні 3-4 місяці.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 10 мг; целюлоза мікрокристалічна – 158,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник азорубін – 0,0041 %, барвник діамантовий блакитний – 0,0441 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": По 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 блакитного кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) M1 становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг /мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (M1 та М2). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 години, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2).Рівноважна концентрація активних метаболітів у плазмі досягається протягом 4 днів після початку застосування і приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в плазмі після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 години, M1 – 14 годин, М2 –16 годин. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину,ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуваннявстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, інгібуючих , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року,оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 10 мг; целюлоза мікрокристалічна – 158,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник азорубін – 0,0041 %, барвник діамантовий блакитний – 0,0441 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": По 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 блакитного кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) M1 становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг /мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (M1 та М2). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 години, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2).Рівноважна концентрація активних метаболітів у плазмі досягається протягом 4 днів після початку застосування і приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в плазмі після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 години, M1 – 14 годин, М2 –16 годин. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину,ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуваннявстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, інгібуючих , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року,оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 10 мг; целюлоза мікрокристалічна – 158,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник азорубін – 0,0041 %, барвник діамантовий блакитний – 0,0441 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": По 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 блакитного кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) M1 становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг /мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (M1 та М2). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 години, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2).Рівноважна концентрація активних метаболітів у плазмі досягається протягом 4 днів після початку застосування і приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в плазмі після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 години, M1 – 14 годин, М2 –16 годин. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину,ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуваннявстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, інгібуючих , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року,оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 15 мг; целюлоза мікрокристалічна – 153,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник синій патентований – 0,2737 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": По 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 синього кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) M1 становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг /мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (M1 та М2). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 години, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2).Рівноважна концентрація активних метаболітів у плазмі досягається протягом 4 днів після початку застосування і приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в плазмі після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 години, M1 – 14 годин, М2 –16 годин. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину,ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуваннявстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, інгібуючих , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року,оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 15 мг; целюлоза мікрокристалічна – 153,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник синій патентований – 0,2737 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": По 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 синього кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПосле приема внутрь быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) не менее чем на 77 %. При "первичном прохождении" через печень подвергается биотрансформации под влиянием изофермента CYP3A4 с образованием двух активных метаболитов (монодесметилсибутрамин (M1) и дидесметилсибутрамин (М2)). После приема разовой дозы 15 мг максимальная концентрация в плазме крови (Cmax) M1 составляет 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг/мл). Сmах достигается через 1,2 ч (сибутрамин), 3-4 ч (M1 и М2). Одновременный прием пищи понижает Сmах метаболитов на 30 % и увеличивает время ее достижения на 3 часа, не изменяя площадь под кривой "концентрация-время" (AUC). Быстро распределяется по тканям. Связь с белками составляет 97 % (сибутрамин) и 94 % (M1 и М2). Равновесная концентрация активных метаболитов в плазме крови достигается в течение 4 дней после начала применения и примерно в 2 раза превышает концентрацию в плазме крови после приема разовой дозы. Период полувыведения сибутрамина - 1,1 часа, M1 - 14 часов, М2 -16 часов. Активные метаболиты подвергаются гидроксилированию и конъюгации с образованием неактивных метаболитов, которые выводятся преимущественно почками. Имеющиеся в настоящее время ограниченные данные не указывают на существование клинически значимых различий в фармакокинетике у мужчин и женщин. Фармакокинетика у пожилых здоровых лиц (средний возраст 70 лет) аналогична таковой у молодых. Почечная недостаточность Почечная недостаточность не оказывает действия на AUC активных метаболитов M1 и М2, кроме метаболита М2 у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности, находящихся на диализе. Печеночная недостаточность У пациентов с умеренной печеночной недостаточностью после однократного приема сибутрамина AUC активных метаболитов M1 и М2 на 24 % выше, чем у здоровых лиц.ФармакодинамикаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину,ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуваннявстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, інгібуючих , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року,оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 15 мг; целюлоза мікрокристалічна – 153,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник синій патентований – 0,2737 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": По 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 синього кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) M1 становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг /мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (M1 та М2). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 години, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2).Рівноважна концентрація активних метаболітів у плазмі досягається протягом 4 днів після початку застосування і приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в плазмі після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 години, M1 – 14 годин, М2 –16 годин. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину,ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуваннявстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, інгібуючих , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року,оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс. Активні речовини: Сибутраміну гідрохлориду моногідрат – 15 мг; целюлоза мікрокристалічна – 153,5 мг; Допоміжні речовини: Кальція стеарат – 1,5 мг; Склад капсули: титану діоксид – 2,0000 %, барвник синій патентований – 0,2737 %, желатин – до 100 %. По 7, 10, 14 або 15 капсул в контурне осередкове пакування з плівки ПВХ і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. При виробництві на ТОВ "ОЗОН": про 7, 10, 14, 15, 28, 30, 60, 90, 120, 150, 160 або 180 капсул у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону. При виробництві на ФГУП "Московський ендокринний завод": 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9,10, 12, 15, 16, 18 або 20 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №2 синього кольору. Вміст капсул – порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування ожиріння.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) M1 становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), М2 - 6,4 нг/мл (5,6-7,2 нг /мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (M1 та М2). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 години, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2).Рівноважна концентрація активних метаболітів у плазмі досягається протягом 4 днів після початку застосування і приблизно в 2 рази перевищує концентрацію в плазмі після прийому разової дози. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 години, M1 – 14 годин, М2 –16 годин. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками. Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаРедуксин® - комбінований препарат, дія якого обумовлена ​​компонентами, що входять до його складу. Сибутрамін є проліками і виявляє свою дію за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи бета3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації в плазмі крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не пригнічують моноамінооксидазу (МАО); мають низьку спорідненість до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5HT1A, 5-Н1В, 5-НТ2С), адренергічні (бета1, бета2, бета3, альфа1, альфа2), дофамінові (D1, D2 (H1), бензодіазепінові та глутаматні (NMDA) рецептори. Целюлоза мікрокристалічна є ентеросорбентом, має сорбційні властивості та неспецифічну дезінтоксикаційну дію. Зв'язує та виводить з організму різні мікроорганізми, продукти їх життєдіяльності, токсини екзогенної та ендогенної природи, алергени, ксенобіотики, а також надлишок деяких продуктів обміну речовин та метаболітів, відповідальних за розвиток ендогенного токсикозу.Показання до застосуванняРедуксин® показаний для зниження маси тіла за наступних станів: аліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) 30 кг/м2 та більше; аліментарне ожиріння з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією.Протипоказання до застосуванняВстановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або інших компонентів препарату; наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або застосування протягом 2 тижнів до прийому препарату Редуксин® та 2 тижнів після закінчення його прийому інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, що інгібують зворотний. , антидепресантів, нейролептиків); снодійних препаратів, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів; серцево-судинні захворювання (в анамнезі та нині): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія); хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що оклюзують захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт.ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років. З обережністю слід призначати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі, хронічній недостатності кровообігу, захворювання коронарних артерій (у тому числі в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми, холелітіази, артеріальної гіпертензії (контрольованої і в анамнезі), неврологічних порушеннях, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (у тому числі в анамнезі), епілепсії, порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня і вербальних тиках в анамнезі, схильності до кровотечі, порушення згортання крові, прийомі препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів.Вагітність та лактаціяОскільки дотепер немає достатньої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® мають користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано приймати Редуксин під час грудного вигодовування.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характер. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (>10%), часто (≥1%, але ≤10%). З боку центральної нервової системи дуже частими побічними ефектами є сухість у роті та безсоння, часто відзначаються головний біль, запаморочення, неспокій, парестезія, а також зміна смаку. З боку серцево-судинної системи часто трапляються тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку системи органів травлення дуже часто спостерігаються втрата апетиту та запор, часто нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. З боку шкірних покривів часто відзначається підвищений потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. Зміни серцево-судинної системи. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт.ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражені підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Застосування препарату Редуксин у пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском: дивись розділ "Протипоказання" та "Особливі вказівки". У ході постмаркетингових досліджень було описано додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: З боку серцево-судинної системи: миготлива аритмія. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Психічні розлади: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. З боку нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. З боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). З боку органів травлення: діарея, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Репродуктивна система: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у тому числі інгібітори ізоферменту CYP3 А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.), підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Редуксин з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан,дигідроерготамін), з сильнодіючими аналгетиками (пентазоцин, петидин, фентаніл) або протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиРедуксин приймається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг на добу, при поганій переносимості можливий прийом 5 мг на добу. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла менше ніж 2 кг, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти зниження маси тіла на 5% від вихідного показника. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ вкрай обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також, за необхідності, здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРедуксин® слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® змінити свій життєвий устрій та звички таким чином,щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Редуксин®, необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥ 10 ударів на хвилину або систолічного/діастолічного тиску ≥ 10 мм рт.ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт.ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно та, за необхідності, через короткі інтервали. У пацієнтів,у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт.ст., лікування препаратом Редуксин® має бути скасовано (див. розділ "Побічна дія"). У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться Н1-гістаміноблокатори (астемізол, терфенадин); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (у тому числі фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препарату Редуксин® повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Редуксин і розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки. на ногах. При пропусканні дози препарату Редуксин не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин може обмежити здатність до керування транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. метформіну гідрохлорид - 850,0 мг; сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 10,0 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кроскармеллоза натрію, повідон К-25, магнію стеарат; Допоміжні речовини плівкової оболонки: Готова система для покриття Опадрай II 85F30656 блакитний (полівініловий спирт, макрогол, титану діоксид, тальк, барвник діамантовий блакитний з алюмінієвим лаком, барвник індигокармін з алюмінієвим лаком) Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 850 мг+10 мг. По 5, 7, 10 або 15 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 15, 30, 60, 75, 100, 120 або 180 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в банку з поліетилентерефталату для лікарських засобів, закупорену кришкою нагвинчується з контролем першого розтину з поліетилену низького тиску. Вільний простір у банку заповнюють ватою медичною гігроскопічною. Одну банку або 1, 2, 3, 4. 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиТаблетки овальні, двоопуклі, з роздільною ризиком з одного боку, покриті плівковою оболонкою блакитного кольору. На поперечному розрізі ядро ​​майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаОжиріння засіб лікування.ФармакокінетикаМетформін Всмоктування Після прийому препарату внутрішньо метформін досить повно абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується та затримується. Абсолютна біодоступність становить 50-60%. Максимальна концентрація в плазмі становить приблизно 2 мкг/мл або 15 мкмоль і досягається через 2,5 год. Розподіл Метформін швидко розподіляється у тканинах організму. Майже не зв'язується з білками плазми. Метаболізм Піддається метаболізму незначною мірою. Виведення Виводиться нирками. Кліренс метформіну у здорових людей становить 400 мл/хв (в 4 рази вище, ніж кліренс креатиніну (КК)), що свідчить про активну канальцеву секрецію. Період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 6,5 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках У пацієнтів із нирковою недостатністю Т1/2 зростає, з'являється ризик кумуляції метформіну в організмі. Сибутрамін Всмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація в крові (Сmах) монодесметилсибутраміну (M1) становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), дідесметилсибутраміну (М2) - 6,4 нг/мл (5,6 -7,2 НГ/мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (активні метаболіти). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Розподіл Швидко розподіляється у тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2). Рівноважна концентрація активних метаболітів у крові досягається протягом 4 діб після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує концентрацію у плазмі крові після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які екскретуються переважно нирками. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 год, M1 – 14 год, М2 –16 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх людей Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаМетформін Пероральний гіпоглікемічний препарат із групи бігуанідів, знижує гіперглікемію, не призводячи до розвитку гіпоглікемії. На відміну від похідних сульфонілсечовини не стимулює секрецію інсуліну та не викликає гіпоглікемічного ефекту у здорових осіб. Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами. Гальмує глюконеогенез у печінці. Затримує всмоктування вуглеводів у кишечнику. Метформін стимулює синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтазу. Збільшує транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози. Крім того, має сприятливий ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів. На тлі прийому метформіну маса тіла пацієнта або залишається стабільною, або помірно знижується. Сибутрамін Є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла при прийомі сибутраміну супроводжується збільшенням концентрації в сироватці крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують моноаміноксидазу (МАО); не мають спорідненості до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5-HT1A, 5-НТ1B, 5-НТ2C), адренергічні (β1 β2, β3, α1, α2), дофамінові (D1, D2), му гістамінові (H1), бензодіазепінові та глутаматні NMDA-рецептори.Показання до застосуванняПрепарат Редуксин Форте показаний для зниження маси тіла при аліментарному ожирінні у пацієнтів з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією, а також зниження маси тіла при аліментарному ожирінні з індексом маси тіла більше 30 кг/ м2 у пацієнтів із предіабетом та додатковими факторами ризику розвитку цукрового діабету 2 типу, у яких зміни способу життя не дозволили досягти адекватного глікемічного контролю.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 45 мл/хв); порушення функції печінки; гострі стани, у яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при діареї, блювоті), тяжкі інфекційні захворювання, шок; серцево-судинні захворювання (в анамнезі і в даний час): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія), хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, оклюзуючі захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт. ст.); клінічно виражені прояви гострих та хронічних захворювань, які можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (в т.ч. дихальна недостатність, серцева недостатність, гострий ІМ); хронічний алкоголізм, гостре отруєння етанолом; тиреотоксикоз; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; великі хірургічні операції та травми (коли показано проведення інсулінотерапії); лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); встановлена ​​фармакологічна чи наркотична залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років; період менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісного контрастного засобу; дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або їх застосування протягом 2-х тижнів до прийому сибутраміну та 2-х тижнів після закінчення його прийому; інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, що інгібують зворотне захоплення серотоніну (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); снодійні препарати, що містять триптофан, а також інші препарати центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів. З обережністю Слід застосовувати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі; хронічної недостатності кровообігу; захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми; холелітіазі; артеріальної гіпертензії (контрольованої та в анамнезі); неврологічні порушення, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (в т.ч. в анамнезі); епілепсії; порушення функції нирок (КК 45-59 мл/хв); моторних та вербальних тиках в анамнезі; схильність до кровотечі; порушення згортання крові; прийом препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів; особам старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® Форте повинні користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано застосування препарату Редуксин® Форте під час грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, Метформін Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – лактоацидоз; при тривалому застосуванні можливе зниження всмоктування вітаміну В12. Зниження концентрації вітаміну В12 необхідно брати до уваги у пацієнтів із мегалобластною анемією. Порушення з боку нервової системи: часто – порушення смаку. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Найчастіше ці симптоми виникають у початковий період лікування та у більшості випадків спонтанно проходять. Повільне збільшення дози може покращити шлунково-кишкову переносимість. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки, гепатит, після відміни метформіну ці небажані явища повністю зникають. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – шкірні реакції, такі як еритема, свербіж, висипання. Сибутрамін Найчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти мають, загалом, легкий і оборотний характер. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сухість у роті та безсоння, часто – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезія, а також зміна смаку. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення судини: підвищення артеріального тиску, вазодилатація. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення артеріального тиску та збільшення частоти серцевих скорочень. Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – втрата апетиту та запор; часто - нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення. У поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані такі небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабіжність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У ході постмаркетингових досліджень сибутраміну були описані додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Порушення психіки: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. Порушення нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. Порушення з боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). Порушення з боку серця: миготлива аритмія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиМетформін Протипоказані комбінації Йодвмісні рентгеноконтрастні засоби: на тлі функціональної ниркової недостатності у хворих на цукровий діабет радіологічне дослідження із застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів може викликати розвиток лактоацидозу. Лікування метформіном необхідно відмінити залежно від функції нирок за 48 годин до або на час рентгенологічного дослідження із застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів і не відновлювати раніше 48 годин після дослідження, за умови, що під час обстеження ниркова функція була визнана нормальною. Нерекомендовані комбінації Алкоголь: при гострій алкогольній інтоксикації збільшується ризик розвитку лактоацидозу, особливо у випадках: недостатнього харчування, дотримання низькокалорійної дієти; печінкової недостатності. Під час прийому препарату слід уникати прийому алкоголю та лікарських засобів, що містять етанол. Комбінації, які потребують обережності Даназол: не рекомендується одночасний прийом даназолу, щоб уникнути гіперглікемічної дії останнього. При необхідності лікування даназолом та після припинення прийому останнього потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози у крові. Хлорпромазин: при прийомі великих дозах (100 мг на день) підвищує концентрацію глюкози в крові, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками та після припинення прийому останніх потрібна корекція дози препарату під контролем концентрації глюкози у крові. Глюкокортикостероїди (ГКС) системної та місцевої дії знижують толерантність до глюкози, підвищують концентрацію глюкози у крові, іноді викликаючи кетоз. При лікуванні глюкози і після припинення прийому останніх потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози в крові. Діуретики: одночасний прийом "петлевих" діуретиків може призвести до розвитку лактоацидозу через можливу функціональну ниркову недостатність. Не слід призначати метформін, якщо КК нижче 60 мл/хв. Призначаються як ін'єкції бета2-адреноміметики: підвищують концентрацію глюкози в крові внаслідок стимуляції бета2-адренорецепторів. І тут необхідний контроль концентрації глюкози у крові. За потреби рекомендується призначення інсуліну. При одночасному застосуванні перелічених вище лікарських засобів може знадобитися більш частий контроль концентрації глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності доза метформіну може бути скоригована у процесі лікування та після його припинення. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та інші гіпотензивні лікарські засоби можуть знижувати концентрацію глюкози у крові. За необхідності слід скоригувати дозу метформіну. Гіпоглікемічна дія метформіну можуть знижувати фенотіазиди, глюкагон, естрогени, пероральні контрацептиви, фенітоїн, симпатоміметики, нікотинова кислота, ізоніазид, блокатори "повільних" кальцієвих каналів, левотироксин натрію. Одночасне застосування з циметидином знижує швидкість виведення метформіну, що може призводити до розвитку лактоацидозу. У здорових добровольців при одночасному застосуванні метформіну та пропранололу, а також при застосуванні метформіну та ібупрофену не спостерігалося зміни їх фармакокінетичних показників. Метформін може знижувати дію антикоагулянтів непрямої дії. Субстрати транспортера органічних катіонів 1 та 2 (ОСТ1 та ОСТ2) Метформін є субстратом органічних катіонів ОСТ1 та ОСТ2. При сумісному застосуванні з метформіном: інгібітори ОСТ1 (такі як верапаміл) можуть знизити гіпоглікемічний вплив метформіну; індуктори ОСТ1 (такі як рифампіцин) можуть збільшити всмоктування метформіну в шлунково-кишковому тракті та посилити його гіпоглікемічний вплив; інгібітори ОСТ2 (такі як циметидин, долутегравір, ранолазин, триметоприм, вандетаніб, ізавуконазол) можуть знизити виведення метформіну нирками та призвести до збільшення його концентрації у плазмі крові. Інгібітори ОСТ1 і ОСТ2 (такі як кризотиніб, олапарид) можуть знизити гіпоглікемічний вплив метформіну. При одночасному застосуванні метформіну з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбозою, саліцилатами можливий розвиток гіпоглікемії. Ніфедипін підвищує абсорбцію і Сmах метформіну. Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен, триметоприм і ванкоміцин), що секретуються в ниркових канальцях, конкурують з метформіном за канальцеві транспортні системи і можуть призводити до збільшення його Сmах. Сибутрамін Інгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.) підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну зі збільшенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись в поодиноких випадках при одночасному застосуванні сибутраміну з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з сильнодіючими анальгетиками ( протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиПрепарат Редуксин® Форте призначається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендована початкова доза 850 мг+10 мг на добу. Препарат слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 850 мг +15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин® Форте не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% рівня зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® Форте має здійснюватись у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Надалі рекомендується перейти на монотерапію метформіном.ПередозуванняМетформін Симптоми: при застосуванні метформіну в дозі 85 г (у 42,5 разів, що перевищує максимальну добову дозу), не спостерігалося гіпоглікемії, проте відзначався розвиток лактоацидозу. Значне передозування або поєднані фактори ризику можуть призвести до розвитку лактоацидозу. Лікування: у разі появи ознак лактоацидозу лікування препаратом необхідно негайно припинити, пацієнта терміново госпіталізувати та, визначивши концентрацію лактату, уточнити діагноз. Найбільш ефективним заходом з виведення з організму лактату та метформіну є гемодіаліз. Проводять також симптоматичне лікування. Сибутрамін Є вкрай обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Лікування: будь-якого спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити β-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено. При передозуванні слід негайно відмінити прийом препарату Редуксин® Форте.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛактоацидоз Лактоацидоз є рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу при прийомі метформіну виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як декомпенсований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, алкоголізм, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Це може допомогти знизити частоту випадків виникнення лактоацидозу. Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними симптомами, болем у животі та вираженою астенією. Лактоацидоз характеризується ацидотичною задишкою, болем у животі та гіпотермією з наступною комою. Діагностичними лабораторними показниками є зниження pH крові (менше 7,25), вміст лактату у плазмі крові понад 5 ммоль/л, підвищений аніонний проміжок та відношення лактат/піруват. При підозрі на метаболічний ацидоз слід припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря. Хірургічні операції Застосування препарату Редуксин® Форте має бути припинено за 48 годин до проведення планових хірургічних операцій і може бути продовжено не раніше, ніж через 48 годин після умови, що під час обстеження ниркова функція була визнана нормальною. Функція нирок Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком прийому Редуксин® Форте і регулярно в подальшому, необхідно визначати КК: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, і 2-4 рази на рік у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з КК на нижній межі норми. Слід виявляти особливу обережність при можливому порушенні функцій нирок у пацієнтів похилого віку, одночасному застосуванні гіпотензивних препаратів, діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів. Пацієнтам рекомендується продовжувати дотримуватись дієти з рівномірним споживанням вуглеводів протягом дня. Пацієнтам з надмірною масою тіла рекомендується продовжувати дотримуватися гіпокалорійної дієти (але не менше 1000 ккал/добу). Рекомендується регулярно проводити стандартні лабораторні аналізи контролю цукрового діабету. Рекомендується виявляти обережність при застосуванні препарату Редуксин Форте у комбінації з інсуліном або іншими гіпоглікемічними засобами (в т.ч. похідними сульфонілсечовини, репаглінідом). Препарат Редуксин® Форте слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3-х місяців становило менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® Форте має здійснюватися в рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® Форте змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають препарат Редуксин® Форте, необхідно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥10 ударів на хвилину або тиску систоли/діастолічного ≥10 мм рт. ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Редуксин® Форте має бути припинено. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори Hi-гістамінових рецепторів (астемізол, терфенадін); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія та гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (в т.ч. фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препаратом Редуксин® Форте повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом сибутраміну та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів даної групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки на ногах. . При пропусканні дози препарату Редуксин® Форте не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин® Форте не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Застосування метформіну рекомендовано для профілактики цукрового діабету 2 типу особам із предіабетом та додатковими факторами ризику розвитку явного цукрового діабету 2 типу, такими як: вік менше 60 років; індекс маси тіла понад 30 кг/м2; гестаційний цукровий діабет в анамнезі; сімейний анамнез цукрового діабету у родичів першого ступеня; підвищена концентрація тригліцеридів; знижена концентрація холестерину ЛПВЩ; артеріальна гіпертензія. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин® Форте може обмежити здатність керувати транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® Форте необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. метформіну гідрохлорид - 850,0 мг; сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15,0 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кроскармеллоза натрію, повідон К-25, магнію стеарат; Допоміжні речовини плівкової оболонки: готова система покриття Опадрай II 85F48105 білий (полівініловий спирт, макрогол, тальк, титану діоксид). Пігулки, покриті плівковою оболонкою 850 мг+15 мг. По 5, 7, 10 або 15 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 15, 30, 60, 75, 100, 120 або 180 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в банку з поліетилентерефталату для лікарських засобів, закупорену кришкою нагвинчується з контролем першого розтину з поліетилену низького тиску. Вільний простір у банку заповнюють ватою медичною гігроскопічною. Одну банку або 1, 2, 3, 4. 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиТаблетки овальні, двоопуклі, з роздільною ризиком з одного боку, покриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаОжиріння засіб лікування.ФармакокінетикаМетформін Всмоктування Після прийому препарату внутрішньо метформін досить повно абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується та затримується. Абсолютна біодоступність становить 50-60%. Максимальна концентрація в плазмі становить приблизно 2 мкг/мл або 15 мкмоль і досягається через 2,5 год. Розподіл Метформін швидко розподіляється у тканинах організму. Майже не зв'язується з білками плазми. Метаболізм Піддається метаболізму незначною мірою. Виведення Виводиться нирками. Кліренс метформіну у здорових людей становить 400 мл/хв (в 4 рази вище, ніж кліренс креатиніну (КК)), що свідчить про активну канальцеву секрецію. Період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 6,5 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках У пацієнтів із нирковою недостатністю Т1/2 зростає, з'являється ризик кумуляції метформіну в організмі. Сибутрамін Всмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) не менше ніж на 77%. При "первинному проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту CYP3A4 з утворенням двох активних метаболітів (монодесметилсибутрамін (M1) та дідесметилсибутрамін (М2)). Після прийому разової дози 15 мг максимальна концентрація в крові (Сmах) монодесметилсибутраміну (M1) становить 4 нг/мл (3,2-4,8 нг/мл), дідесметилсибутраміну (М2) - 6,4 нг/мл (5,6 -7,2 НГ/мл). Схах досягається через 1,2 год (сибутрамін), 3-4 год (активні метаболіти). Одночасний прийом їжі знижує Смах метаболітів на 30% і збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи площу під кривою "концентрація-час" (AUC). Розподіл Швидко розподіляється у тканинах. Зв'язок з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (M1 та М2). Рівноважна концентрація активних метаболітів у крові досягається протягом 4 діб після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує концентрацію у плазмі крові після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які екскретуються переважно нирками. Період напіввиведення сибутраміну – 1,1 год, M1 – 14 год, М2 –16 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Наявні нині обмежені дані не вказують на існування клінічно значимих відмінностей у фармакокінетиці у чоловіків та жінок. Фармакокінетика у літніх людей Фармакокінетика у літніх здорових осіб (середній вік 70 років) аналогічна така у молодих. Ниркова недостатність Ниркова недостатність не впливає на AUC активних метаболітів M1 та М2, крім метаболіту М2 у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на діалізі. Печінкова недостатність У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості після одноразового прийому сибутраміну AUC активних метаболітів M1 та М2 на 24% вище, ніж у здорових осіб.ФармакодинамікаМетформін Пероральний гіпоглікемічний препарат із групи бігуанідів, знижує гіперглікемію, не призводячи до розвитку гіпоглікемії. На відміну від похідних сульфонілсечовини не стимулює секрецію інсуліну та не викликає гіпоглікемічного ефекту у здорових осіб. Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами. Гальмує глюконеогенез у печінці. Затримує всмоктування вуглеводів у кишечнику. Метформін стимулює синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтазу. Збільшує транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози. Крім того, має сприятливий ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів. На тлі прийому метформіну маса тіла пацієнта або залишається стабільною, або помірно знижується. Сибутрамін Є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (серотоніну, норадреналіну та дофаміну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних 5НТ-серотонінових та адренергічних рецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла при прийомі сибутраміну супроводжується збільшенням концентрації в сироватці крові ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ) та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та сечової кислоти. Сибутрамін та його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують моноаміноксидазу (МАО); не мають спорідненості до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5-HT1, 5-HT1A, 5-НТ1B, 5-НТ2C), адренергічні (β1 β2, β3, α1, α2), дофамінові (D1, D2), му гістамінові (H1), бензодіазепінові та глутаматні NMDA-рецептори.Показання до застосуванняПрепарат Редуксин Форте показаний для зниження маси тіла при аліментарному ожирінні у пацієнтів з індексом маси тіла 27 кг/м2 і більше у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та дисліпідемією, а також зниження маси тіла при аліментарному ожирінні з індексом маси тіла більше 30 кг/ м2 у пацієнтів із предіабетом та додатковими факторами ризику розвитку цукрового діабету 2 типу, у яких зміни способу життя не дозволили досягти адекватного глікемічного контролю.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 45 мл/хв); порушення функції печінки; гострі стани, у яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при діареї, блювоті), тяжкі інфекційні захворювання, шок; серцево-судинні захворювання (в анамнезі і в даний час): ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія), хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, оклюзуючі захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) вище 145/90 мм рт. ст.); клінічно виражені прояви гострих та хронічних захворювань, які можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (в т.ч. дихальна недостатність, серцева недостатність, гострий ІМ); хронічний алкоголізм, гостре отруєння етанолом; тиреотоксикоз; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; великі хірургічні операції та травми (коли показано проведення інсулінотерапії); лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); встановлена ​​фармакологічна чи наркотична залежність; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років та старше 65 років; період менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісного контрастного засобу; дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); наявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування – нервова анорексія або нервова булімія; психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасний прийом інгібіторів МАО (наприклад, фентерміну, фенфлураміну, дексфенфлураміну, етіламфетаміну, ефедрину) або їх застосування протягом 2-х тижнів до прийому сибутраміну та 2-х тижнів після закінчення його прийому; інших препаратів, що діють на центральну нервову систему, що інгібують зворотне захоплення серотоніну (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); снодійні препарати, що містять триптофан, а також інші препарати центральної дії для зниження маси тіла або лікування психічних розладів. З обережністю Слід застосовувати препарат при таких станах: аритмії в анамнезі; хронічної недостатності кровообігу; захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), крім ішемічної хвороби серця (ІМ, стенокардії); глаукома, крім закритокутової глаукоми; холелітіазі; артеріальної гіпертензії (контрольованої та в анамнезі); неврологічні порушення, включаючи затримку розумового розвитку та судоми (в т.ч. в анамнезі); епілепсії; порушення функції нирок (КК 45-59 мл/хв); моторних та вербальних тиках в анамнезі; схильність до кровотечі; порушення згортання крові; прийом препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів; особам старше 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат протипоказаний у період вагітності. Жінки, які перебувають у репродуктивному віці, під час прийому препарату Редуксин® Форте повинні користуватися контрацептивними засобами. Протипоказано застосування препарату Редуксин® Форте під час грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, Метформін Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – лактоацидоз; при тривалому застосуванні можливе зниження всмоктування вітаміну В12. Зниження концентрації вітаміну В12 необхідно брати до уваги у пацієнтів із мегалобластною анемією. Порушення з боку нервової системи: часто – порушення смаку. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Найчастіше ці симптоми виникають у початковий період лікування та у більшості випадків спонтанно проходять. Повільне збільшення дози може покращити шлунково-кишкову переносимість. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки, гепатит, після відміни метформіну ці небажані явища повністю зникають. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – шкірні реакції, такі як еритема, свербіж, висипання. Сибутрамін Найчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти мають, загалом, легкий і оборотний характер. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сухість у роті та безсоння, часто – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезія, а також зміна смаку. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття. Порушення судини: підвищення артеріального тиску, вазодилатація. Спостерігається помірне піднесення артеріального тиску у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 ударів на хвилину. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення артеріального тиску та збільшення частоти серцевих скорочень. Клінічно значущі зміни артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – втрата апетиту та запор; часто - нудота та загострення геморою. При схильності до запорів у перші дні необхідний контроль за евакуаторною функцією кишківника. У разі запору прийом припиняють і приймають проносне. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення. У поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані такі небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабіжність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У ході постмаркетингових досліджень сибутраміну були описані додаткові побічні реакції, перелічені нижче за системами органів: Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості (від помірних висипань на шкірі та кропив'янки до ангіоневротичного набряку (набряку Квінке) та анафілаксії). Порушення психіки: психоз, стан суїцидально спрямованого мислення, суїцид та манія. У разі подібних станів препарат необхідно відмінити. Порушення нервової системи: судоми, короткочасні порушення пам'яті. Порушення з боку органу зору: затуманювання зору ("завіса перед очима"). Порушення з боку серця: миготлива аритмія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: порушення еякуляції/оргазму, імпотенція, порушення менструального циклу, маткові кровотечі.Взаємодія з лікарськими засобамиМетформін Протипоказані комбінації Йодвмісні рентгеноконтрастні засоби: на тлі функціональної ниркової недостатності у хворих на цукровий діабет радіологічне дослідження із застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів може викликати розвиток лактоацидозу. Лікування метформіном необхідно відмінити залежно від функції нирок за 48 годин до або на час рентгенологічного дослідження із застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних засобів і не відновлювати раніше 48 годин після дослідження, за умови, що під час обстеження ниркова функція була визнана нормальною. Нерекомендовані комбінації Алкоголь: при гострій алкогольній інтоксикації збільшується ризик розвитку лактоацидозу, особливо у випадках: недостатнього харчування, дотримання низькокалорійної дієти; печінкової недостатності. Під час прийому препарату слід уникати прийому алкоголю та лікарських засобів, що містять етанол. Комбінації, які потребують обережності Даназол: не рекомендується одночасний прийом даназолу, щоб уникнути гіперглікемічної дії останнього. При необхідності лікування даназолом та після припинення прийому останнього потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози у крові. Хлорпромазин: при прийомі великих дозах (100 мг на день) підвищує концентрацію глюкози в крові, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками та після припинення прийому останніх потрібна корекція дози препарату під контролем концентрації глюкози у крові. Глюкокортикостероїди (ГКС) системної та місцевої дії знижують толерантність до глюкози, підвищують концентрацію глюкози у крові, іноді викликаючи кетоз. При лікуванні глюкози і після припинення прийому останніх потрібна корекція дози метформіну під контролем концентрації глюкози в крові. Діуретики: одночасний прийом "петлевих" діуретиків може призвести до розвитку лактоацидозу через можливу функціональну ниркову недостатність. Не слід призначати метформін, якщо КК нижче 60 мл/хв. Призначаються як ін'єкції бета2-адреноміметики: підвищують концентрацію глюкози в крові внаслідок стимуляції бета2-адренорецепторів. І тут необхідний контроль концентрації глюкози у крові. За потреби рекомендується призначення інсуліну. При одночасному застосуванні перелічених вище лікарських засобів може знадобитися більш частий контроль концентрації глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності доза метформіну може бути скоригована у процесі лікування та після його припинення. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та інші гіпотензивні лікарські засоби можуть знижувати концентрацію глюкози у крові. За необхідності слід скоригувати дозу метформіну. Гіпоглікемічна дія метформіну можуть знижувати фенотіазиди, глюкагон, естрогени, пероральні контрацептиви, фенітоїн, симпатоміметики, нікотинова кислота, ізоніазид, блокатори "повільних" кальцієвих каналів, левотироксин натрію. Одночасне застосування з циметидином знижує швидкість виведення метформіну, що може призводити до розвитку лактоацидозу. У здорових добровольців при одночасному застосуванні метформіну та пропранололу, а також при застосуванні метформіну та ібупрофену не спостерігалося зміни їх фармакокінетичних показників. Метформін може знижувати дію антикоагулянтів непрямої дії. Субстрати транспортера органічних катіонів 1 та 2 (ОСТ1 та ОСТ2) Метформін є субстратом органічних катіонів ОСТ1 та ОСТ2. При сумісному застосуванні з метформіном: інгібітори ОСТ1 (такі як верапаміл) можуть знизити гіпоглікемічний вплив метформіну; індуктори ОСТ1 (такі як рифампіцин) можуть збільшити всмоктування метформіну в шлунково-кишковому тракті та посилити його гіпоглікемічний вплив; інгібітори ОСТ2 (такі як циметидин, долутегравір, ранолазин, триметоприм, вандетаніб, ізавуконазол) можуть знизити виведення метформіну нирками та призвести до збільшення його концентрації у плазмі крові. Інгібітори ОСТ1 і ОСТ2 (такі як кризотиніб, олапарид) можуть знизити гіпоглікемічний вплив метформіну. При одночасному застосуванні метформіну з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбозою, саліцилатами можливий розвиток гіпоглікемії. Ніфедипін підвищує абсорбцію і Сmах метформіну. Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен, триметоприм і ванкоміцин), що секретуються в ниркових канальцях, конкурують з метформіном за канальцеві транспортні системи і можуть призводити до збільшення його Сmах. Сибутрамін Інгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин та ін.) підвищують у плазмі крові концентрації метаболітів сибутраміну зі збільшенням частоти серцевих скорочень та клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в плазмі, може призвести до розвитку серйозної взаємодії. Так званий серотоніновий синдром може розвинутись в поодиноких випадках при одночасному застосуванні сибутраміну з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з сильнодіючими анальгетиками ( протикашльовими препаратами (декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивних засобів. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії алкоголю. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну. При одночасному застосуванні з сибутраміном інших препаратів, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, збільшується ризик розвитку кровотеч. Лікарська взаємодія при одночасному застосуванні сибутраміну з препаратами, що підвищують артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, нині недостатньо повно вивчена. Ця група препаратів включає деконгестанти, протикашльові, протизастудні та протиалергічні препарати, до складу яких входять ефедрин або псевдоефедрин. Тому у випадках одночасного прийому цих препаратів з сибутраміном слід бути обережним. Спільне застосування сибутраміну з препаратами зниження маси тіла, що діють на центральну нервову систему, або препаратами для лікування психічних розладів протипоказано.Спосіб застосування та дозиПрепарат Редуксин® Форте призначається внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендована початкова доза 850 мг+10 мг на добу. Препарат слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 850 мг +15 мг на добу. Лікування препаратом Редуксин® Форте не повинно тривати більше 3 місяців у пацієнтів, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% рівня зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 1 року, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування препаратом Редуксин® Форте має здійснюватись у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Надалі рекомендується перейти на монотерапію метформіном.ПередозуванняМетформін Симптоми: при застосуванні метформіну в дозі 85 г (у 42,5 разів, що перевищує максимальну добову дозу), не спостерігалося гіпоглікемії, проте відзначався розвиток лактоацидозу. Значне передозування або поєднані фактори ризику можуть призвести до розвитку лактоацидозу. Лікування: у разі появи ознак лактоацидозу лікування препаратом необхідно негайно припинити, пацієнта терміново госпіталізувати та, визначивши концентрацію лактату, уточнити діагноз. Найбільш ефективним заходом з виведення з організму лактату та метформіну є гемодіаліз. Проводять також симптоматичне лікування. Сибутрамін Є вкрай обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Найчастіші несприятливі реакції, пов'язані з передозуванням: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Слід сповістити свого лікаря у разі передбачуваного передозування. Лікування: будь-якого спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно виконувати спільні заходи: забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснити підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля, а також промивання шлунка може зменшити надходження сибутраміну до організму. Пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском та тахікардією можна призначити β-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено. При передозуванні слід негайно відмінити прийом препарату Редуксин® Форте.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛактоацидоз Лактоацидоз є рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу при прийомі метформіну виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як декомпенсований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, алкоголізм, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Це може допомогти знизити частоту випадків виникнення лактоацидозу. Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними симптомами, болем у животі та вираженою астенією. Лактоацидоз характеризується ацидотичною задишкою, болем у животі та гіпотермією з наступною комою. Діагностичними лабораторними показниками є зниження pH крові (менше 7,25), вміст лактату у плазмі крові понад 5 ммоль/л, підвищений аніонний проміжок та відношення лактат/піруват. При підозрі на метаболічний ацидоз слід припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря. Хірургічні операції Застосування препарату Редуксин® Форте має бути припинено за 48 годин до проведення планових хірургічних операцій і може бути продовжено не раніше, ніж через 48 годин після умови, що під час обстеження ниркова функція була визнана нормальною. Функція нирок Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком прийому Редуксин® Форте і регулярно в подальшому, необхідно визначати КК: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, і 2-4 рази на рік у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів з КК на нижній межі норми. Слід виявляти особливу обережність при можливому порушенні функцій нирок у пацієнтів похилого віку, одночасному застосуванні гіпотензивних препаратів, діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів. Пацієнтам рекомендується продовжувати дотримуватись дієти з рівномірним споживанням вуглеводів протягом дня. Пацієнтам з надмірною масою тіла рекомендується продовжувати дотримуватися гіпокалорійної дієти (але не менше 1000 ккал/добу). Рекомендується регулярно проводити стандартні лабораторні аналізи контролю цукрового діабету. Рекомендується виявляти обережність при застосуванні препарату Редуксин Форте у комбінації з інсуліном або іншими гіпоглікемічними засобами (в т.ч. похідними сульфонілсечовини, репаглінідом). Препарат Редуксин® Форте слід застосовувати лише в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла є малоефективними – якщо зниження маси тіла протягом 3-х місяців становило менше 5 кг. Лікування препаратом Редуксин® Форте має здійснюватися в рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни харчової поведінки та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Редуксин® Форте змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають препарат Редуксин® Форте, необхідно вимірювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. У перші три місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. Якщо під час двох візитів поспіль виявляється збільшення частоти серцевих скорочень у спокої ≥10 ударів на хвилину або тиску систоли/діастолічного ≥10 мм рт. ст., необхідно припинити лікування. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії артеріальний тиск вищий за 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Редуксин® Форте має бути припинено. У пацієнтів із синдромом апное уві сні необхідно особливо ретельно контролювати артеріальний тиск. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори Hi-гістамінових рецепторів (астемізол, терфенадін); антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол); стимулятор моторики шлунково-кишкового тракту цизаприд; пімозід, сертиндол та трициклічні антидепресанти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія та гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО (в т.ч. фуразолідону, прокарбазину, селегіліну) та препаратом Редуксин® Форте повинен становити не менше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом сибутраміну та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів даної групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное (порушення дихання), біль у грудній клітці та набряки на ногах. . При пропусканні дози препарату Редуксин® Форте не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому препарату Редуксин® Форте не повинна перевищувати 1 року. При сумісному прийомі сибутраміну та інших інгібіторів зворотного захоплення серотоніну існує підвищений ризик розвитку кровотеч. У пацієнтів, схильних до кровотеч, а також тих, хто приймає препарати, що впливають на гемостаз або функцію тромбоцитів, сибутрамін слід застосовувати з обережністю. Хоча клінічні дані про звикання до сибутраміну відсутні, слід з'ясувати, чи не було в анамнезі пацієнта випадків лікарської залежності та звернути увагу на можливі ознаки зловживання лікарськими препаратами. Застосування метформіну рекомендовано для профілактики цукрового діабету 2 типу особам із предіабетом та додатковими факторами ризику розвитку явного цукрового діабету 2 типу, такими як: вік менше 60 років; індекс маси тіла понад 30 кг/м2; гестаційний цукровий діабет в анамнезі; сімейний анамнез цукрового діабету у родичів першого ступеня; підвищена концентрація тригліцеридів; знижена концентрація холестерину ЛПВЩ; артеріальна гіпертензія. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Редуксин® Форте може обмежити здатність керувати транспортними засобами та механізмами. У період застосування препарату Редуксин® Форте необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 мг: ксидифон (регулює обмін кальцію), рослинні та кісточкові олії (оливкова, соєва, пророслих зерен пшениці), вітаміни Е, А. Туба 70 гХарактеристикаКрем косметичний для тіла КСІкрем попереджає процеси передчасного старіння, сприяє усуненню больових відчуттів у м'язах та суглобах. Застосування КСІкрему має лікувально-профілактичний ефект при різних захворюваннях опорно-рухового апарату та ефективно знімає больові відчуття у м'язах та суглобах.ІнструкціяНанести крем на проблемну ділянку тіла, інтенсивно втираючи круговими рухами протягом 3 хвилин 2-3 рази на день, після втирання перев'язати вовняною тканиною. Курс 2-3 тижні.РекомендуєтьсяКрем косметичний для тіла КСІкрем рекомендований після 40 років для нормалізації кальцевого обміну, запобігання відкладенню солей, болю в м'язах та суглобах (як косметичний засіб).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів крему для тіла КСІкрем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Активна речовина: Фактор некрозу пухлин-тимозин альфа 1 рекомбінантний – 100 000 ОД; Допоміжні речовини: маніт (манітол), натрію хлорид, натрію фосфат дигідрат (натрію фосфат однозаміщений 2-водний), натрію фосфат додекагідрат (натрію фосфат двозаміщений 12-водний). По 100000 ОД активної речовини на 1 флакон. По 1, 5, 10 або 20 флаконів препарату з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону або по 1, 5, 10 або 20 флаконів препарату в контурній комірковій упаковці або в касетній контурній упаковці з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрепарат є пухкою або пористою масою білого кольору, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб.ФармакодинамікаРЕФНОТ® має пряму протипухлинну дію in vitro та in vivo на різних лініях пухлинних клітин. За спектром цитотоксичної та цитостатичної дії на пухлинні клітини препарат відповідає фактору некрозу пухлин α (ФНП) людини, проте РЕФНОТ® має більш ніж у 100 разів меншу загальну токсичність, ніж ФНП. Механізм протипухлинної дії РЕФНОТ® in vivo включає кілька шляхів, якими препарат знищує пухлину або зупиняє її ріст: безпосередній вплив білка фактор некрозу пухлин-тимозин альфа 1 (ФНП-Т) на пухлинну клітину-мішень через відповідні рецептори на її поверхні, внаслідок чого відбувається апоптоз клітини (цитотоксична дія) або арешт клітинного циклу (цитостатична дія). У разі останньої події клітина стає більш диференційованою та експресує ряд антигенів; каскад хімічних реакцій, що включає активацію коагуляційної системи крові та місцевих запальних реакцій, зумовлених РЕФНОТ®-активованими клітинами ендотелію та лімфоцитами і що веде до "геморагічного" некрозу пухлин; блокування ангіогенезу, що призводить до зменшення проростання новими судинами швидкої пухлини і, як наслідок, до зниження кровопостачання аж до некрозу центру пухлини; вплив клітин імунної системи, цитотоксичність яких виявилася тісно пов'язана з наявністю молекул ФНП-Т на їх поверхні або процес дозрівання/активації цих клітин пов'язаний з відповіддю на ФНП-Т. Комбінації РЕФНОТу® з α2- або γ-інтерферонами мають синергічний цитотоксичний ефект. РЕФНОТ® посилює противірусну активність рекомбінантного інтерферону гама у 100-1000 разів (проти вірусу везикулярного стоматиту). РЕФНОТ® збільшує ефективність хіміопрепаратів: актиноміцину Д, цитозару, доксорубіцину проти пухлинних клітин слабо чутливих до них, ліквідуючи цю резистентність. Це дозволяє розглядати Рефнот як модифікатор протипухлинної дії хімічних цитостатиків у випадках множинної лікарської стійкості пухлинних клітин. РЕФНОТ не надає цитотоксичної дії на нормальні клітини, і у високих концентраціях in vitro стимулює проліферацію клітин селезінки та лімфатичних вузлів. Підсилює продукцію антитіл на Т-залежні антигени, надає стимулюючий вплив на цитотоксичну дію природних кілерних клітин протипухлинних клітин, надає стимулюючий вплив на фагоцитоз, посилює експресію антигенів ГКГС І класу Н-2К, CD-4 та CD-8, будучи фактором диференціювання хелперів та Т-кілерів.Показання до застосуванняРак молочної залози у комплексній терапії з хіміопрепаратами. Як імуномодулятор при меланомі в дисемінованій стадії захворювання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фактору некрозу пухлин-тимозин альфа 1 рекомбінантний або до будь-якого іншого складового компонента препарату. Вагітність та період годування груддю.Побічна діяЗазначається індивідуальна чутливість до препарату. У деяких пацієнтів РЕФНОТ викликає короткочасне (до декількох годин) підвищення температури на 1-2 °С, озноб. Побічні ефекти знімаються додатковим прийомом індометацину або ібупрофену, які не впливають на цитотоксичну дію препарату.Спосіб застосування та дозиДля лікування раку молочної залози у комбінації із хіміотерапією середня добова доза препарату становить 200 000 ОД. Вводять препарат підшкірно у день хіміотерапії (за 30 хвилин) та протягом 4-х днів після хіміотерапії 1 раз на добу. Як імуномодулятор при меланомі в дисемінованій стадії захворювання препарат Рефнот® вводиться підшкірно в дозі 100 000 ОД 1 раз на день, п'ять разів на тиждень (потім 2 дні перерва) або в дозі 400 000 ОД 1 раз на добу, 3 рази на тиждень ( через день) протягом 2-4 тижнів до хіміотерапії. Можливе введення препарату підшкірно у дозі 400 000 ОД в одне або кілька місць, місця проведення ін'єкцій рекомендується чергувати. При застосуванні без подальшої хіміотерапії препарат Рефнот вводиться підшкірно в дозі 100 000 ОД 1 раз на день, п'ять разів на тиждень (потім 2 дні перерва) протягом 4 тижнів. За відсутності прогресування хвороби введення препарату може бути продовжено. Безпосередньо перед застосуванням вміст флакона розчиняють у 1 мл води для ін'єкцій.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПіна для зовнішнього застосування - 1 г: Активні речовини: міноксидил – 47.5 мг*; Допоміжні речовини: етанол безводний – 536.3 мг, вода очищена – 314.1 мг, бутилгідрокситолуол – 0.9 мг**, молочна кислота – 10 мг, лимонна кислота безводна – 1 мг, гліцерол – 20 мг, цетиловий спирт – 11 мг, 1 мг, полісорбат 60 - 4 мг, пропелент - пропан/н-бутан/ізобутан (%) (48:30:22) - 50.2 мг. * фактична кількість міноксидилу, без палива, становить 50 мг/г; ** фактична кількість бутилгідрокситолуолу, без палива, становить 1 мг/г. 60 г - балони алюмінієві (1, 3) з клапаном з розпилювачем та ковпачком із системою захисту від розтину дітьми - упаковка полімерна.Опис лікарської формиПіна для зовнішнього застосування 5% від білого до жовтувато-білого кольору, що зберігає структуру протягом періоду спостереження, що становить одну хвилину.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування алопеції.ФармакокінетикаВсмоктування При зовнішньому застосуванні на непошкодженій шкірі приблизно 1-2% розчину міноксидилу піддається системної абсорбції. У клінічному дослідженні системна абсорбція 5% піни для зовнішнього застосування становила приблизно половину від системної абсорбції 5% розчину для зовнішнього застосування. Середні значення AUC0-12 год і Cmax при застосуванні 5% піни склали 8.81 нг×ч/мл та 1.11 нг/мл відповідно, що відповідає приблизно 50% аналогічних показників при використанні 5% розчину (18.71 нг×ч/мл та 2.13 нг/ мл відповідно). Тmax при застосуванні 5% піни становить 5.42 год і подібно до такого при застосуванні 5% розчину (5.79 год). Вплив міноксидилу на гемодинаміку не виражений доти, доки середня сироваткова концентрація міноксидилу не досягне 21.7 нг/мл. Розподіл Хоча раніше повідомлялося, що міноксидил не зв'язується з білками плазми, пізніше методом ультрафільтрації in vitro було продемонстровано його оборотне зв'язування з білками плазми крові людини в діапазоні 37-39%. Оскільки абсорбується лише 1-2% нанесеного зовнішньо міноксидилу, ступінь зв'язування з білками плазми, що відзначається in vivo після зовнішнього нанесення, буде клінічно незначним. Vd міноксидилу після внутрішньовенного введення в дозі 4.6 мг і 18.4 мг становить 73.1 л і 69.2 л відповідно. Метаболізм Приблизно 60% міноксидилу, що абсорбувався після зовнішнього застосування, метаболізується з утворенням міноксидилу глюкуроніду, переважно в печінці. Виведення Т1/2 міноксидилу для зовнішнього застосування в середньому становить 22 год, порівняно з 1.49 год при пероральному застосуванні. 97% міноксидилу та його метаболітів екскретуються нирками та 3% – через кишечник. Після припинення застосування препарату приблизно 95% міноксидилу, нанесеного зовнішньо, виводиться протягом 4 днів.ФармакодинамікаЯк периферичний вазодилататор, міноксидил при зовнішньому застосуванні посилює мікроциркуляцію в області волосяних фолікулів. Стимулює фактор зростання ендотелію судин, який, як передбачається, відповідає за підвищення проникності капілярів, що свідчить про високу метаболічну активність, що спостерігається у фазі анагену. Міноксидил стимулює ріст волосся у пацієнтів зі спадковою втратою волосся (андрогенна алопеція) у початковій та помірній стадії. Точний механізм дії міноксидилу для зовнішнього застосування при випаданні волосся до кінця не вивчений.Показання до застосуванняАндрогенна алопеція у чоловіків та жінок.Протипоказання до застосуванняпорушення цілісності шкірного покриву голови; дерматози волосистої частини голови; одночасне застосування інших лікарських засобів на шкірі голови; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років; вік старше 65 років; підвищена чутливість до міноксидилу або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, аритмією, нирковою та печінковою недостатністю.Вагітність та лактаціяПрепарат Регейн у формі піни протипоказаний жінкам при вагітності та в період грудного вигодовування. Препарат протипоказаний для застосування у пацієнтів віком до 18 років.Побічна діяЧастота побічних реакцій наведена як наступна градація: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Небажані явища, що відзначалися під час клінічних досліджень З боку нервової системи: часто – головний біль. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - свербіж шкіри, висип; рідко - дерматит, що виявляється у вигляді почервоніння, лущення та запалення. Постмаркетингові дані Алергічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк (набряк губ, набряк тканин ротової порожнини, набряк ротоглотки, набряк глотки та набряк язика), гіперчутливість (набряк особи, генералізована еритема, генералізований свербіж шкіри, почуття сором'язливості в горлі), алергічний контакт. З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови. З боку органу зору: дуже рідко – подразнення очей. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття; нечасто – зниження АТ. З боку дихальної системи: дуже рідко – задишка. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко - реакції в місці застосування (ці реакції можуть поширюватися на вуха та обличчя, включають: свербіж шкіри, роздратування, біль, висип, набряк, сухість шкіри, еритему; проте в деяких випадках реакції можуть бути більш важкими, включаючи: ексфоліацію, дерматит, утворення бульбашок, кровотечу, виразку), тимчасове випадання волосся, зміни кольору волосся, порушення текстури волосся, гіпертрихоз (небажане зростання волосся поза місцем застосування). Інші: дуже рідко – периферичний набряк, біль у грудній клітці. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІснує теоретична можливість посилення ортостатичної гіпотензії у пацієнтів, які отримують супутнє лікування периферичними судинно-розширювальними засобами, яка, однак, не отримала клінічного підтвердження. Не можна виключити дуже незначне підвищення вмісту міноксидилу в крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають міноксидил внутрішньо, у разі одночасного застосування препарату Регейн, хоча відповідні клінічні дослідження не проводилися. Встановлено, що міноксидил для зовнішнього застосування може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування. При зовнішньому застосуванні міноксидил не слід застосовувати одночасно з будь-якими іншими лікарськими засобами (ГКС, третиноїном, антраліном), що наносяться на шкіру волосистої частини голови. Одночасне застосування міноксидилу у формі піни для зовнішнього застосування та крему, що містить бетаметазон (0.05%) призводить до зниження системного всмоктування міноксидилу. Одночасне застосування крему, що містить третиноїн (0.05%), призводить до збільшення всмоктування міноксидилу. Одночасне нанесення на шкіру міноксидилу та препаратів для зовнішнього застосування, таких як третиноїн та дитранол, що спричиняють зміни захисних функцій шкіри, може призвести до збільшення всмоктування міноксидилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для зовнішнього застосування. Перед застосуванням лікарського препарату Регейн волосся та шкіру волосистої частини голови слід ретельно висушити. Для ефективності препарату та його досягнення волосяних фолікулів важливо наносити препарат на шкіру волосистої частини голови, а не на волосся. Чоловікам 1 г (1/2 ковпачка) піни наносити 2 рази на добу (вранці та ввечері) на уражені ділянки волосистої частини голови. Не слід застосовувати Регейн частіше, ніж 1 раз на 12 годин. Сумарна добова доза не повинна перевищувати 2 г препарату (100 мг міноксидилу). Жінкам 1 г (1/2 ковпачка) піни наносити 1 раз на добу на уражені ділянки волосистої частини голови. Не слід застосовувати Регейн частіше, ніж 1 раз на добу. Добова доза не повинна перевищувати 1 г препарату (50 мг міноксидилу). Не слід наносити препарат Регейн інші ділянки тіла. Повернути ковпачок таким чином, щоб стрілки на розпилювачі та ковпачку були поєднані. Нахиливши ковпачок назад, зняти його. Перед видавлюванням піни рекомендується спершу сполоснути пальці холодною водою і ретельно висушити, т.к. при контакті із теплою шкірою піна може розчинитися. Перевернувши балон вгору дном, натиснути на розпилювач та видавити на пальці потрібну кількість піни. Розподілити піну кінчиками пальців по ділянках облисіння та обережно втерти у шкіру волосистої частини голови. Після застосування препарату Регейн надіти на балон ковпачок. Щоб зберегти упаковку захищеною від випадкового розтину дітьми, необхідно перевірити, щоб стрілки на розпилювачі та ковпачку не були суміщені. Після нанесення препарату Регейн слід ретельно вимити руки. Поява перших ознак призупинення випадання волосся та відновлення росту волосся можлива після застосування лікарського препарату Регейн 2 рази на добу у чоловіків протягом 2-4 місяців та 1 раз на добу у жінок протягом 3-6 місяців. Для досягнення та підтримання досягнутого ефекту відновлення росту волосся пацієнт не повинен переривати застосування препарату, інакше випадання волосся відновиться. Підвищення дози препарату або частіше його застосування не призведе до поліпшення результатів терапії. Якщо після застосування лікарського препарату Регейн у чоловіків протягом 16 тижнів та у жінок протягом 24 тижнів посилення росту волосся не відзначається, застосування препарату слід припинити. Після початку застосування лікарського препарату Регейн може спостерігатися посилене випадання волосся. Цей ефект викликаний впливом міноксидилу. Він виявляється у стимулюванні переходу волосся з фази спокою (телоген) у фазу зростання (анаген). Таким чином, відзначається випадання старого волосся, на місці якого виростає нове. Тимчасове посилення випадання волосся зазвичай продовжується протягом 2-6 тижнів з моменту початку лікування, а потім зменшується протягом 2 тижнів.ПередозуванняЯкщо дози, що перевищують рекомендовані, наносяться на великі ділянки тіла або інші ділянки тіла, крім волосистої частини голови, можливе збільшення системної абсорбції міноксидилу, що може призвести до розвитку небажаних явищ. Симптоми: небажані ефекти з боку серцево-судинної системи, пов'язані із затримкою натрію та води, а також тахікардія, зниження артеріального тиску та запаморочення. Лікування: проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Для лікування тахікардії можуть бути призначені бета-адреноблокатори, для усунення набряків – діуретики. У разі зниження АТ слід ввести внутрішньовенно 0.9% розчин натрію хлориду. Не слід застосовувати симпатоміметичні засоби, наприклад, епінефрин і норепінефрин, які мають надмірну кардіостимулюючу активність.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування препаратом Регейн необхідно провести загальне обстеження, що включає збирання та вивчення медичного анамнезу. Лікарю слід переконатися, що шкіра волосистої частини голови здорова. Наносити лікарський препарат Регейн слід лише на здорову шкіру волосистої частини голови. Не можна застосовувати препарат при запаленні, інфікуванні, подразненні, хворобливості шкіри, а також одночасно з іншими лікарськими засобами, що наносяться на шкіру волосистої частини голови. Не слід застосовувати лікарський препарат Регейн у випадках раптового випадання волосся, вогнищевої алопеції, коли алопеція розвивається після пологів, у разі облисіння, спричиненого прийомом лікарських засобів, неправильним харчуванням (дефіцит заліза, вітаміну А), внаслідок укладання волосся у "тугі" зачіски, а також у тому випадку, коли причина випадання волосся невідома. При зниженні АТ або появі болю в грудній клітці, прискореного серцебиття, слабкості або запаморочення, раптового незрозумілого збільшення маси тіла, набряку кистей або стоп, стійкого почервоніння або подразнення шкіри волосистої частини голови пацієнту слід припинити застосування препарату Регейн і звернутися до лікаря. Деякі компоненти препарату можуть викликати печіння та подразнення. У разі потрапляння препарату на чутливі поверхні (очі, подразнену шкіру, слизові оболонки) необхідно промити уражену ділянку великою кількістю прохолодної води. Препарат містить бутилгідрокситолуол, цетиловий та стеариловий спирт, які можуть спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит). Випадковий прийом препарату може призвести до розвитку серйозних небажаних явищ з боку серця. Тому цей препарат слід зберігати у місцях, недоступних для дітей. Вміст балона перебуває під тиском. Чи не проколювати і не спалювати балон. Препарат легко спалахує, тому не слід розпорошувати вміст балона поблизу відкритого вогню, полірованих або пофарбованих поверхонь. Слід уникати контакту балона з джерелами відкритого вогню під час використання, зберігання та утилізації. Не нагрівати балон вище за 50°С. При нанесенні препарату слід утримати куріння. Якщо лікарський засіб непридатний або закінчився термін придатності, не слід виливати його в стічні води або викидати на вулицю. Необхідно помістити лікарський засіб у пакет і покласти в контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля. Рекомендації щодо застосування лікарського препарату разом із засобами для догляду за волоссям Лікарський препарат не буде ефективним при використанні: фена після нанесення піни на шкіру голови; засобів для догляду за волоссям, які можуть спричинити утворення рубців, а також глибокі опіки шкіри голови; методів догляду за волоссям, що вимагають сильного відтягування волосся від шкіри голови (наприклад, плетіння "тугих" кіс (брейдинг) або зачіска "кінський хвіст"). Для нанесення лікарського препарату немає потреби в миття голови. У разі миття голови перед застосуванням лікарського препарату необхідно висушити волосся та шкіру голови. При використанні засобів для укладання волосся необхідно спочатку нанести піну і дочекатися, поки вона висохне, а потім використовувати засоби для укладання волосся. Миття голови допускається не менше ніж через 4 години після нанесення лікарського препарату. Даних щодо впливу фарбування, хімічної завивки, розпрямлювачів для волосся на ефективність лікарського препарату немає. Оскільки хімічна завивка та фарбування можуть викликати подразнення шкіри голови, рекомендовані такі запобіжні заходи: до фарбування та/або хімічної завивки необхідно переконатися, що лікарський препарат був змитий з волосся та шкіри голови, щоб уникнути можливого подразнення шкіри голови; для досягнення найкращих результатів не слід наносити лікарський препарат в один день із хімічною обробкою волосся; після використання будь-яких хімічних речовин не наносити лікарський препарат протягом 24 годин, щоб переконатися, що шкіра голови не роздратована після хімічної завивки та/або фарбування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з можливим розвитком головного болю, запаморочення, подразнення очей слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями певними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності. Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПіна для зовнішнього застосування - 1 г: Активні речовини: міноксидил – 47.5 мг*; Допоміжні речовини: етанол безводний – 536.3 мг, вода очищена – 314.1 мг, бутилгідрокситолуол – 0.9 мг**, молочна кислота – 10 мг, лимонна кислота безводна – 1 мг, гліцерол – 20 мг, цетиловий спирт – 11 мг, 1 мг, полісорбат 60 - 4 мг, пропелент - пропан/н-бутан/ізобутан (%) (48:30:22) - 50.2 мг. * фактична кількість міноксидилу, без палива, становить 50 мг/г; ** фактична кількість бутилгідрокситолуолу, без палива, становить 1 мг/г. 60 г - балони алюмінієві (1, 3) з клапаном з розпилювачем та ковпачком із системою захисту від розтину дітьми - упаковка полімерна.Опис лікарської формиПіна для зовнішнього застосування 5% від білого до жовтувато-білого кольору, що зберігає структуру протягом періоду спостереження, що становить одну хвилину.Фармакотерапевтична групаЗасіб лікування алопеції.ФармакокінетикаВсмоктування При зовнішньому застосуванні на непошкодженій шкірі приблизно 1-2% розчину міноксидилу піддається системної абсорбції. У клінічному дослідженні системна абсорбція 5% піни для зовнішнього застосування становила приблизно половину від системної абсорбції 5% розчину для зовнішнього застосування. Середні значення AUC0-12 год і Cmax при застосуванні 5% піни склали 8.81 нг×ч/мл та 1.11 нг/мл відповідно, що відповідає приблизно 50% аналогічних показників при використанні 5% розчину (18.71 нг×ч/мл та 2.13 нг/ мл відповідно). Тmax при застосуванні 5% піни становить 5.42 год і подібно до такого при застосуванні 5% розчину (5.79 год). Вплив міноксидилу на гемодинаміку не виражений доти, доки середня сироваткова концентрація міноксидилу не досягне 21.7 нг/мл. Розподіл Хоча раніше повідомлялося, що міноксидил не зв'язується з білками плазми, пізніше методом ультрафільтрації in vitro було продемонстровано його оборотне зв'язування з білками плазми крові людини в діапазоні 37-39%. Оскільки абсорбується лише 1-2% нанесеного зовнішньо міноксидилу, ступінь зв'язування з білками плазми, що відзначається in vivo після зовнішнього нанесення, буде клінічно незначним. Vd міноксидилу після внутрішньовенного введення в дозі 4.6 мг і 18.4 мг становить 73.1 л і 69.2 л відповідно. Метаболізм Приблизно 60% міноксидилу, що абсорбувався після зовнішнього застосування, метаболізується з утворенням міноксидилу глюкуроніду, переважно в печінці. Виведення Т1/2 міноксидилу для зовнішнього застосування в середньому становить 22 год, порівняно з 1.49 год при пероральному застосуванні. 97% міноксидилу та його метаболітів екскретуються нирками та 3% – через кишечник. Після припинення застосування препарату приблизно 95% міноксидилу, нанесеного зовнішньо, виводиться протягом 4 днів.ФармакодинамікаЯк периферичний вазодилататор, міноксидил при зовнішньому застосуванні посилює мікроциркуляцію в області волосяних фолікулів. Стимулює фактор зростання ендотелію судин, який, як передбачається, відповідає за підвищення проникності капілярів, що свідчить про високу метаболічну активність, що спостерігається у фазі анагену. Міноксидил стимулює ріст волосся у пацієнтів зі спадковою втратою волосся (андрогенна алопеція) у початковій та помірній стадії. Точний механізм дії міноксидилу для зовнішнього застосування при випаданні волосся до кінця не вивчений.Показання до застосуванняАндрогенна алопеція у чоловіків та жінок.Протипоказання до застосуванняпорушення цілісності шкірного покриву голови; дерматози волосистої частини голови; одночасне застосування інших лікарських засобів на шкірі голови; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років; вік старше 65 років; підвищена чутливість до міноксидилу або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, аритмією, нирковою та печінковою недостатністю.Вагітність та лактаціяПрепарат Регейн у формі піни протипоказаний жінкам при вагітності та в період грудного вигодовування. Препарат протипоказаний для застосування у пацієнтів віком до 18 років.Побічна діяЧастота побічних реакцій наведена як наступна градація: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Небажані явища, що відзначалися під час клінічних досліджень З боку нервової системи: часто – головний біль. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - свербіж шкіри, висип; рідко - дерматит, що виявляється у вигляді почервоніння, лущення та запалення. Постмаркетингові дані Алергічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк (набряк губ, набряк тканин ротової порожнини, набряк ротоглотки, набряк глотки та набряк язика), гіперчутливість (набряк особи, генералізована еритема, генералізований свербіж шкіри, почуття сором'язливості в горлі), алергічний контакт. З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови. З боку органу зору: дуже рідко – подразнення очей. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття; нечасто – зниження АТ. З боку дихальної системи: дуже рідко – задишка. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко - реакції в місці застосування (ці реакції можуть поширюватися на вуха та обличчя, включають: свербіж шкіри, роздратування, біль, висип, набряк, сухість шкіри, еритему; проте в деяких випадках реакції можуть бути більш важкими, включаючи: ексфоліацію, дерматит, утворення бульбашок, кровотечу, виразку), тимчасове випадання волосся, зміни кольору волосся, порушення текстури волосся, гіпертрихоз (небажане зростання волосся поза місцем застосування). Інші: дуже рідко – периферичний набряк, біль у грудній клітці. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІснує теоретична можливість посилення ортостатичної гіпотензії у пацієнтів, які отримують супутнє лікування периферичними судинно-розширювальними засобами, яка, однак, не отримала клінічного підтвердження. Не можна виключити дуже незначне підвищення вмісту міноксидилу в крові у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які приймають міноксидил внутрішньо, у разі одночасного застосування препарату Регейн, хоча відповідні клінічні дослідження не проводилися. Встановлено, що міноксидил для зовнішнього застосування може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами для зовнішнього застосування. При зовнішньому застосуванні міноксидил не слід застосовувати одночасно з будь-якими іншими лікарськими засобами (ГКС, третиноїном, антраліном), що наносяться на шкіру волосистої частини голови. Одночасне застосування міноксидилу у формі піни для зовнішнього застосування та крему, що містить бетаметазон (0.05%) призводить до зниження системного всмоктування міноксидилу. Одночасне застосування крему, що містить третиноїн (0.05%), призводить до збільшення всмоктування міноксидилу. Одночасне нанесення на шкіру міноксидилу та препаратів для зовнішнього застосування, таких як третиноїн та дитранол, що спричиняють зміни захисних функцій шкіри, може призвести до збільшення всмоктування міноксидилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для зовнішнього застосування. Перед застосуванням лікарського препарату Регейн® волосся та шкіру волосистої частини голови слід ретельно висушити. Для ефективності препарату та його досягнення волосяних фолікулів важливо наносити препарат на шкіру волосистої частини голови, а не на волосся. Чоловікам 1 г (1/2 ковпачка) піни наносити 2 рази на добу (вранці та ввечері) на уражені ділянки волосистої частини голови. Не слід застосовувати Регейн частіше, ніж 1 раз на 12 год. Сумарна добова доза не повинна перевищувати 2 г препарату (100 мг міноксидилу). Жінкам 1 г (1/2 ковпачка) піни наносити 1 раз на добу на уражені ділянки волосистої частини голови. Не слід застосовувати Регейн частіше, ніж 1 раз на добу. Добова доза не повинна перевищувати 1 г препарату (50 мг міноксидилу). Не слід наносити препарат Регейн на інші ділянки тіла. Повернути ковпачок таким чином, щоб стрілки на розпилювачі та ковпачку були поєднані. Нахиливши ковпачок назад, зняти його. Перед видавлюванням піни рекомендується спершу сполоснути пальці холодною водою і ретельно висушити, т.к. при контакті із теплою шкірою піна може розчинитися. Перевернувши балон вгору дном, натиснути на розпилювач та видавити на пальці потрібну кількість піни. Розподілити піну кінчиками пальців по ділянках облисіння та обережно втерти у шкіру волосистої частини голови. Після використання препарату Регейн надіти на балон ковпачок. Щоб зберегти упаковку захищеною від випадкового розтину дітьми, необхідно перевірити, щоб стрілки на розпилювачі та ковпачку не були суміщені. Після нанесення препарату Регейн необхідно ретельно вимити руки. Поява перших ознак призупинення випадання волосся та відновлення росту волосся можлива після застосування лікарського препарату Регейн® 2 рази на добу у чоловіків протягом 2-4 місяців та 1 раз на добу у жінок протягом 3-6 місяців. Для досягнення та підтримання досягнутого ефекту відновлення росту волосся пацієнт не повинен переривати застосування препарату, інакше випадання волосся відновиться. Підвищення дози препарату або частіше його застосування не призведе до поліпшення результатів терапії. Якщо після застосування лікарського препарату Регейн у чоловіків протягом 16 тижнів і у жінок протягом 24 тижнів посилення росту волосся не відзначається, то застосування препарату слід припинити. Після початку застосування лікарського препарату Регейн може відзначатися посилене випадання волосся. Цей ефект викликаний впливом міноксидилу. Він виявляється у стимулюванні переходу волосся з фази спокою (телоген) у фазу зростання (анаген). Таким чином, відзначається випадання старого волосся, на місці якого виростає нове. Тимчасове посилення випадання волосся зазвичай продовжується протягом 2-6 тижнів з моменту початку лікування, а потім зменшується протягом 2 тижнів.ПередозуванняЯкщо дози, що перевищують рекомендовані, наносяться на великі ділянки тіла або інші ділянки тіла, крім волосистої частини голови, можливе збільшення системної абсорбції міноксидилу, що може призвести до розвитку небажаних явищ. Симптоми: небажані ефекти з боку серцево-судинної системи, пов'язані із затримкою натрію та води, а також тахікардія, зниження артеріального тиску та запаморочення. Лікування: проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Для лікування тахікардії можуть бути призначені бета-адреноблокатори, для усунення набряків – діуретики. У разі зниження АТ слід ввести внутрішньовенно 0.9% розчин натрію хлориду. Не слід застосовувати симпатоміметичні засоби, наприклад, епінефрин і норепінефрин, які мають надмірну кардіостимулюючу активність.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред тим як розпочати лікування препаратом Регейн®, необхідно провести загальне обстеження, що включає збирання та вивчення медичного анамнезу. Лікарю слід переконатися, що шкіра волосистої частини голови здорова. Наносити лікарський препарат Регейн слід лише на здорову шкіру волосистої частини голови. Не можна застосовувати препарат при запаленні, інфікуванні, подразненні, хворобливості шкіри, а також одночасно з іншими лікарськими засобами, що наносяться на шкіру волосистої частини голови. Не слід застосовувати лікарський препарат Регейн у випадках раптового випадання волосся, вогнищевої алопеції, коли алопеція розвивається після пологів, у разі облисіння, викликаного прийомом лікарських засобів, неправильним харчуванням (дефіцит заліза, вітаміну А), в результаті укладання волосся в "тугі" зачіски , а також у тому випадку, коли причина випадання волосся невідома. При зниженні АТ або появі болю в грудній клітці, прискореного серцебиття, слабкості або запаморочення, раптового незрозумілого збільшення маси тіла, набряку кистей або стоп, стійкого почервоніння або подразнення шкіри волосистої частини голови пацієнту слід припинити застосування препарату Регейн і звернутися до лікаря. Деякі компоненти препарату можуть викликати печіння та подразнення. У разі потрапляння препарату на чутливі поверхні (очі, подразнену шкіру, слизові оболонки) необхідно промити уражену ділянку великою кількістю прохолодної води. Препарат містить бутилгідрокситолуол, цетиловий та стеариловий спирт, які можуть спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит). Випадковий прийом препарату може призвести до розвитку серйозних небажаних явищ з боку серця. Тому цей препарат слід зберігати у місцях, недоступних для дітей. Вміст балона перебуває під тиском. Чи не проколювати і не спалювати балон. Препарат легко спалахує, тому не слід розпорошувати вміст балона поблизу відкритого вогню, полірованих або пофарбованих поверхонь. Слід уникати контакту балона з джерелами відкритого вогню під час використання, зберігання та утилізації. Не нагрівати балон вище за 50°С. При нанесенні препарату слід утримати куріння. Якщо лікарський засіб непридатний або закінчився термін придатності, не слід виливати його в стічні води або викидати на вулицю. Необхідно помістити лікарський засіб у пакет і покласти в контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля. Рекомендації щодо застосування лікарського препарату разом із засобами для догляду за волоссям Лікарський препарат не буде ефективним при використанні: фена після нанесення піни на шкіру голови; засобів для догляду за волоссям, які можуть спричинити утворення рубців, а також глибокі опіки шкіри голови; методів догляду за волоссям, що вимагають сильного відтягування волосся від шкіри голови (наприклад, плетіння "тугих" кіс (брейдинг) або зачіска "кінський хвіст"). Для нанесення лікарського препарату немає потреби в миття голови. У разі миття голови перед застосуванням лікарського препарату необхідно висушити волосся та шкіру голови. При використанні засобів для укладання волосся необхідно спочатку нанести піну і дочекатися, поки вона висохне, а потім використовувати засоби для укладання волосся. Миття голови допускається не менше ніж через 4 години після нанесення лікарського препарату. Даних щодо впливу фарбування, хімічної завивки, розпрямлювачів для волосся на ефективність лікарського препарату немає. Оскільки хімічна завивка та фарбування можуть викликати подразнення шкіри голови, рекомендовані такі запобіжні заходи: до фарбування та/або хімічної завивки необхідно переконатися, що лікарський препарат був змитий з волосся та шкіри голови, щоб уникнути можливого подразнення шкіри голови; для досягнення найкращих результатів не слід наносити лікарський препарат в один день із хімічною обробкою волосся; після використання будь-яких хімічних речовин не наносити лікарський препарат протягом 24 годин, щоб переконатися, що шкіра голови не роздратована після хімічної завивки та/або фарбування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з можливим розвитком головного болю, запаморочення, подразнення очей слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями певними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. З появою описаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Упаковка: саше Производитель: Орион Корпорейшн Завод-производитель: С. И. И.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПрепарат є глюкозо-електролітною сумішшю, до складу якої входять (на 1 пакетик): натрію хлорид - 3,5 г, калію хлорид - 2,5 г, натрію цитрат - 2,9 г, декстроза- 10 г. отриманому при розчиненні 1 пакетика в 1 л води містяться такі концентрації діючих речовин: Натрію хлорид 59,9 ммоль Калію хлорид 33,5 ммоль Натрію цитрат 9,9 ммоль Декстроза 55,5 ммоль Na+ 89,6 ммоль До+ 33,5 ммоль З 1- 93,4 ммоль Цитрат 9,9 ммоль По 18,9 г порошку в пакетики з поліетилен/алюміній/Сурлін® – ламінату. По 4 або 20 пакетиків у картонній пачці разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКристалічний порошок білого кольору. Розчин, отриманий після приготування відповідно до інструкції з медичного застосування, безбарвний, прозорий.Фармакотерапевтична групаРегідратуючий засіб для перорального прийому.ФармакокінетикаФармакокінетичні властивості води, електролітів і декстрози, що входять до складу препарату подібні до таких, що містяться в організмі людини.ФармакодинамікаЛікарський препарат Регідрон застосовується для корекції втрати електролітів та рідини при діареї. Декстроза сприяє абсорбції електролітів, що сприяє корекції метаболічного ацидозу. Осмолярність розчину становить 282 мосм/л, pH – 8,2.Показання до застосуванняПероральна регідратація (заповнення рідини в організмі) та профілактика зневоднення при гострих діареях, що супроводжуються зневодненням легкого та середнього ступеня. Лікарський препарат заповнює запаси води та солей.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Тяжке зневоднення. Кома (несвідомий стан). Кишкова непрохідність. Тяжке блювання. Діарея, обумовлена ​​холерою. Глюкозо-галактозна мальабсорбція.Вагітність та лактаціяУ рекомендованих дозах Регідрон може використовуватися при вагітності та лактації.Побічна діяУ пацієнтів із нормальною функцією нирок ризик розвитку гіпернатріємії (підвищення вмісту натрію в крові) або надмірного надходження води низький. При надто швидкому прийомі можливе виникнення блювоти.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося. Розчин препарату має слаболужну реакцію, тому може впливати на лікарські препарати, всмоктування яких залежить від pH вмісту кишківника. Діарея сама по собі може змінювати всмоктування багатьох лікарських препаратів, які абсорбуються у тонкій або товстій кишці, або препаратів, у метаболізмі яких має місце кишково-печінкова циркуляція.Спосіб застосування та дозиВміст одного пакетика розчиняють в 1 л освіженої свіжокип'яченої питної води. Безбарвний розчин, що утворюється, приймають внутрішньо (перорально). За необхідності розчин допускається вводити через назогастральний зонд (за умов стаціонару). Приготовлений розчин повинен зберігатися в холодильнику (при температурі від +2 до +8 ° С), його слід використати протягом 24 годин. Щоб не порушити дію препарату, до розчину не слід додавати жодні інші компоненти. Перед початком лікування пацієнта слід зважити, щоб оцінити втрату маси тіла та ступінь дегідратації. Харчування пацієнта або грудне вигодовування під час проведеної пероральної регідраційної терапії не слід переривати, або вони повинні бути продовжені відразу ж після проведення регідратації. Під час лікування препаратом рекомендується уникати прийому їжі, багатої жирами та простими вуглеводами (це може посилити діарею). Для запобігання зневодненню застосування препарату Регідрон слід починати, як тільки почалася діарея. Зазвичай препарат потрібно застосовувати не більше 3-4 днів, лікування припиняється із закінченням діареї. Якщо виникла нудота або блювання, розчин бажано приймати в охолодженому вигляді невеликими порціями (наприклад, чайними ложками). Поповнення рідини Для заповнення рідини Регідрон приймають протягом перших 6-10 годин у кількості, яка вдвічі перевищує втрату маси тіла, викликану діареєю. Наприклад, якщо втрата маси тіла становить 400 г, об'єм розчину Регідрон® становить 800 мл. Протягом цієї фази застосування інших рідин не потрібне. Приймати їжу в перші 4 години наповнення рідини не рекомендується. При прийомі великих обсягів можливе виникнення блювоти. Профілактика зневоднення Якщо діарея продовжується, після корекції дегідратації бажано приймати Регідрон® та воду протягом 24 годин за наступною схемою: Маса тіла (кг) Загальна кількість необхідної рідини (л) Регідрон (мл) Вода (мл) Інші рідини (мл) 40-49 2,10 900 540 660 50-59 2,30 1000 600 700 60-69 2,50 1100 660 740 70-79 2,70 1200 720 780 80-89 3,20 1400 800 1000 90-99 3,60 1500 900 1200 100 і більше 4,00 1700 1000 1300 ПередозуванняПри введенні великого об'єму або висококонцентрованого розчину Регідрон (при порушенні правил приготування розчину) може виникнути гіпернатріємія (підвищення вмісту натрію в крові). Симптоми гіпернатріємії включають слабкість, нервово-м'язове збудження, сонливість, сплутаність свідомості, кому, іноді навіть зупинку дихання. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок може виникнути гіперкаліємія (підвищення вмісту калію в крові), що виявляється порушенням ритму серця, слабкість. У разі виникнення симптомів передозування необхідно звернутися до лікаря. Корекція водно-електролітного балансу має проводитись на підставі даних лабораторних досліджень.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ дітей слід застосовувати інші розчини з нижчим вмістом натрію та осмолярністю. Враховуючи склад лікарського препарату, слід бути обережним у пацієнтів з цукровим діабетом, порушенням функції печінки або нирок, а також у пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом солі (натрію та (або) калію). У пацієнтів з цукровим діабетом, нирковою недостатністю та деякими іншими хронічними захворюваннями діарея може спричинити суттєве порушення підтримання балансу рідини або глюкози. У зв'язку з цим лікування діареї у таких пацієнтів може вимагати лабораторного контролю та госпіталізації. Якщо потреба пацієнта в додатковому введенні електролітів не підтверджена лабораторними дослідженнями, дози препарату, що рекомендуються, перевищувати не слід. Тяжке зневоднення (втрата маси тіла >10 %, припинення виділення сечі) слід лікувати за допомогою внутрішньовенних препаратів для регідратації, після чого допускається розпочати застосування розчину Регідрон®. При необхідності внутрішньовенного введення препаратів або при тяжкому зневодненні або блювоті, при зниженні або припиненні виділення сечі застосовувати Регідрон слід з обережністю. При блюванні почекати 10 хвилин після завершення нападу блювоти і дати випити розчин повільно, невеликими ковтками. Пацієнту слід звернутися до лікаря, якщо під час застосування препарату Регідрон у нього виникають такі ситуації: виникає уповільнена мова, дратівливість, швидка втома, сонливість, ступор; температура підвищується вище за 39 °С; кров'яний стілець; безперервне блювання; діарея триває понад 2 дні; сильний біль у животі. Застосування розчину Регідрон® з метою заповнення втрати солей при діареї, що розвивається при холері та інших важких кишкових інфекцій, може бути недостатньо. Особам з нирковою недостатністю або тим, хто перебуває на дієті з низьким вмістом калію, слід враховувати, що у складі препарату міститься калій. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність керувати транспортними засобами та заняття ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Гліцирам (Амонію гліцирризінат) у перерахунку на 100% речовину – 0,05 г; Допоміжні речовини: Натрію хлорид – 0,100 г; Крохмаль картопляний – 0,008 г; Тальк – 0,001 г; кальцію стеарат – 0,001 г. Маса таблетки – 0,16 г. Пігулки, 50 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з вкладишем із картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі, плоскоциліндричної форми з фаскою, від білого з жовтуватим відтінком до жовтого з коричневим відтінком кольору із вкрапленнями темнішого кольору.Фармакотерапевтична групаПротизапальний засіб.ФармакодинамікаЧинить протизапальну, помірну відхаркувальну дію, стимулює функцію кори надниркових залоз.Показання до застосуванняЯк відхаркувальний засіб у складі комплексної терапії при захворюваннях дихальних шляхів з важко відокремлюваним мокротинням (у тому числі при легких формах бронхіальної астми). Екзема, алергічний дерматит, хвороба Аддісона (діенцефально-гіпофізарні форми, як самостійно, так і в поєднанні з адренокортикотропним гормоном), астенічні стани та гіпотонічний синдром, гіпофункція кори надниркових залоз на фоні тривалої терапії глюкокортикостероїдами, в тому числі припинення лікування глюкокортикостероїдами або зниження їх дозування (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі органічні ураження серця та паренхіматозних органів, вагітність, період грудного вигодовування, вік до 10 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції. За тривалого застосування у високих дозах можлива затримка виведення води з організму.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе посилення дії препаратів, що стимулюють функцію кори надниркових залоз.Спосіб застосування та дозиВсередину за 30 хвилин до їди або через 30 хвилин після їди. Дорослим та дітям старше 10 років – по 1-2 таблетки 2 рази на день. У тяжких випадках разова доза препарату становить 2 таблетки 3-6 разів на день. Тривалість лікування – від 2 тижнів до 6 місяців. Можливість повторних курсів, дози препарату та тривалість лікування визначаються лікарем.ПередозуванняМожливе порушення функцій печінки. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 100 г: ферментовані розчинні та нерозчинні харчові волокна на основі пшеничних висівок, стійкий до нагрівання органічно зв'язаний йод, мінеральні в-ва. Упаковка 100 гХарактеристика"Рекіцен-РД" має виражену адсорбційну здатність щодо токсичних агентів мікробного та немікробного походження. Препарат відновлює мікрофлору кишечника при дисбактеріозі та гострих кишкових інфекціях за рахунок підвищення представництва біфідум- та лактобактерій та зниження представництва, аж до зникнення, умовно-патогенної та патогенної мікрофлори (клебсієли, протей, кишкова паличка з атиповими властивостями, сальге). При інфекційному процесі та імунній недостатності препарат активує гуморальну ланку імунної системи (збільшується концентрація імуноглобулінів), а також зменшує явища лімфаденопатії та знижує концентрацію інтерлейкіну-1-b, що свідчить про протизапальну дію. Препарат знижує рівень глюкози в крові (при його збільшенні), а також має антиатерогенний ефект, оскільки нормалізує рівень холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, збільшує концентрацію ліпопротеїдів високої щільності. Використання препарату призводить до збільшення антиоксидантного потенціалу організму. Препарат усуває явища печії, відновлює травлення при захворюваннях печінки (гепатити, холецистити), шлунка (гастрити та виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки) та кишечника, а також нормалізує випорожнення.РекомендуєтьсяПрепарат використовується як загальнозміцнюючий та профілактичний засіб: практично здоровими людьми (дорослі та діти); при впливі несприятливих екологічних чинників (підвищена забрудненість довкілля, високий радіаційний фон); при дисбактеріозі, онкозахворюваннях, цукровому діабеті. Препарат застосовується окремо та у складі комплексної терапії при: захворюваннях шлунково-кишкового тракту (стоматити, дисбактеріоз, гострі кишкові інфекції, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрити, захворювання печінки, коліт), а також для нормалізації випорожнення, усунення печії, зменшення метеоризму; порушення обміну речовин (збільшення в крові атерогенних ліпопротеїдів, збільшення глюкози в крові, зниження антиоксидантного потенціалу); алкогольної інтоксикації та алкогольної патології.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Побічна діяУ перші два дні можливе почастішання випорожнень внаслідок посилення перистальтики кишечника. Зазначені прояви відбуваються самостійно. При тривалому вживанні «Рекіцена-РД» можлива певна втрата ваги.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Форма випуску таб. Виробник: Ягідне плюс Завод-производитель: Ягодное плюс(Россия). .