Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: активна речовина: бензидаміну гідрохлорид – 0,150 г; допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат - 0,100 г, етанол (96%) - 10,000 г, гліцерин (гліцерол) - 5,000 г, ароматизатор м'яти перцевої 27198/14 - 0,100 г, натрію сахаринат - 0,0 0,005 г, натрію гідрокарбонат - 0,002 г, барвник хіноліновий жовтий 70 (Е 104) - 0,002 г, індиготин 85% (Е 132) - 0,0001 г, вода очищена - до 100,0 мл. По 120 або 240 мл розчину у флакон з темного скла, закритий кришкою, що нагвинчується, з алюмінію з кільцем, що запечатує. До флакона додається склянка з поліпропілену, що має градуювання 15 мл і 30 мл. Кожен флакон разом із градуйованим стаканчиком та інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий розчин жовто-зеленого кольору, з ароматом м'яти перцевої.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні добре всмоктується через слизові оболонки та швидко проникає у запалені тканини, виявляється у плазмі крові у кількості недостатній для отримання системних ефектів. Виводитися в основному нирками і через кишечник у вигляді метаболітів або продуктів кон'югації.ФармакодинамікаБензидаміну гідрохлорид – нестероїдний протизапальний засіб, похідний індазолу, без карбоксильної групи. Відсутність карбоксильної групи надає наступні особливості: бензидамін є слабкою основою (тоді як більшість НПЗП слабкі кислоти), має високу ліпофільність, по градієнту pH добре проникає в осередок запалення (де pH нижче) і накопичується в терапевтичних концентраціях. Має протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну (проти широкого спектру мікроорганізмів), а також протигрибкову дію. Протизапальна дія препарату обумовлена зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран внаслідок гальмування синтезу та інактивації простагландинів, гістаміну, брадикініну, цитокінів, факторів комплементу та інших неспецифічних ендогенних факторів, що "пошкоджують". Бензидамін пригнічує продукцію прозапальних цитокінів, особливо фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α), меншою мірою інтерлейкіну-1β (IL-1β). Основною особливістю бензидаміну є те, що, як слабкий інгібітор синтезу простагландинів, він демонструє потужне інгібування прозапальних цитокінів. З цієї причини бензидамін може класифікуватися як цитокін-переважний протизапальний препарат. Місцевоанестезуюча дія бензидаміну пов'язана зі структурними особливостями його молекули, подібною до місцевих анестетиків. Аналгетичну дію обумовлено непрямим зниженням концентрації біогенних амінів, що володіють альгогенними властивостями, та збільшенням порога больової чутливості рецепторного апарату; бензидамін також блокує взаємодію брадикініну з тканинними рецепторами, відновлює мікроциркуляцію та знижує больову чутливість у вогнищі запалення. Бензидамін має антибактеріальну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо 20 штамів Candida albicans і non-albicans штамів, викликаючи структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином, перешкоджаючи їх репродукції.Показання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): фарингіт, ларингіт, тонзиліт; гінгівіт, глосит, пародонтоз, стоматит (в т.ч. після променевої та хіміотерапії); калькульозне запалення слинних залоз; після лікування чи видалення зубів; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи); кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (у складі комбінованої терапії). При інфекційно-запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, препарат ОРАЛСЕПТ використовується у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату. Дитячий вік віком до 12 років. З обережністю: Підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Бронхіальна астма (зокрема в анамнезі).Вагітність та лактаціяДаних щодо дослідження на тваринах щодо ефектів під час вагітності та в період грудного вигодовування недостатньо, а адекватних та строго контрольованих досліджень у вагітних жінок не проведено, крім того, невідомо чи проникає бензидамін у грудне молоко, отже, потенційний ризик для людини не може. бути визначено. При вагітності та в період грудного вигодовування препарат ОРАЛСЕПТ® застосовується тільки після консультації з лікарем, у разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяМісцеві реакції: сухість у роті, відчуття оніміння, печіння у ротовій порожнині. Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості, включаючи висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янку, фотосенсибілізацію, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Інші: ларингоспазм. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не вивчалося. Не встановлено фармацевтичної несумісності препарату ОРАЛСЕПТ з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗастосовується місцево. 1 доза розчину становить 15 мл (мірна склянка додається). Дорослим, хворим на літній вік і дітям старше 12 років призначають для полоскання горла або порожнини рота по 1 дозі 2-3 рази на день. Застосовувати нерозбавлений розчин. Якщо при застосуванні розчину виникає відчуття печіння, розчин слід попередньо розбавити водою (15 мл препарату та 15 мл води змішати, використовуючи мірну склянку). Курс лікування: при запальних захворюваннях порожнини рота та глотки: від 4 до 15 днів; при одонто-стоматологічній патології: від 6 до 25 днів; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи): від 4 до 7 днів. Вказівки щодо застосування: розчин використовують для полоскання ротової порожнини або горла протягом 20-30 секунд, а потім спльовують; розчин не можна ковтати. При застосуванні препарату протягом тривалих термінів (більше 7 днів) потрібна консультація лікаря.ПередозуванняНаразі про випадки передозування препаратом ОРАЛСЕПТ не повідомлялося. Однак відомо, що бензидамін при випадковому попаданні всередину у високій дозі (у сотні разів перевищує терапевтичну), особливо у дітей, може викликати збудження, судоми, тремор, підвищене потовиділення, атаксію та блювання. Таке гостре передозування потребує негайного промивання шлунка, відновлення водноелектролітного балансу, симптоматичного лікування, адекватної гідратації. Якщо Ви прийняли дозу більше рекомендованої, прополощіть рот достатньою кількістю води, при появі побічних реакцій зверніться до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату ОРАЛСЕПТ ® можливий розвиток реакцій гіперчутливості. У цьому випадку рекомендується припинити лікування та проконсультуватися з лікарем, для призначення відповідної терапії. За наявності виразкового ураження слизової оболонки ротоглотки пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються протягом більше трьох днів. Застосування препарату ОРАЛСЕПТ не рекомендується у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Препарат ОРАЛСЕПТ® слід використовувати з обережністю у пацієнтів з бронхіальною астмою, оскільки в даному випадку можливий розвиток бронхоспазму. Слід уникати влучення розчину в очі. При попаданні розчину у вічі промийте їх великою кількістю води. Слід звернути увагу спортсменів та водіїв, що у складі препарату присутній етанол. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем, виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій або на інший вид діяльності, що потребує підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей – 1 доза: Активна речовина: бензідаміну гідрохлорид 0.255 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат - 0.17 мг, етанол 96% - 17 мг, гліцерол (гліцерин) - 8.5 мг, ароматизатор м'яти перцевої 27198/14 - 0.17 мг, натрію сахаринат - 0.0408 мг, 0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,000,0 , барвник хіноліновий жовтий 70 (Е104) – 0.0034 мг, барвник індиготин 85% (Е132) – 0.00017 мг, вода очищена – до 170 мкл. 30 мл (176 доз) - контейнери пластикові (1) з дозатором і наконечником, що складається - пачки картонні.Опис лікарської формиСпрей для місцевого застосування дозований; у вигляді прозорого розчину жовто-зеленого кольору, з ароматом м'яти перцевої.Фармакотерапевтична групаБензидаміну гідрохлорид - НПЗЗ, похідне індазолу, без карбоксильної групи. Відсутність карбоксильної групи надає такі особливості: бензидамін є слабкою основою (тоді як більшість НПЗП слабкі кислоти), має високу ліпофільність, по градієнту pH добре проникає в осередок запалення (де рН нижче) і накопичується в терапевтичних концентраціях. Чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію, має антисептичну (проти широкого спектру мікроорганізмів), а також протигрибкову дію. Протизапальна дія препарату обумовлена зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран внаслідок гальмування синтезу та інактивації простагландинів, гістаміну, брадикініну, цитокінів, факторів комплементу та інших неспецифічних ендогенних ушкоджуючих факторів. Бензидамін пригнічує продукцію прозапальних цитокінів, особливо фактора некрозу пухлини-альфа (ФНОα), меншою мірою інтерлейкіну-1β (IL-1β). Основною особливістю бензидаміну є те, що, як слабкий інгібітор синтезу простагландинів, він демонструє потужне інгібування прозапальних цитокінів. З цієї причини бензидамін може класифікуватися як цитокін-переважний протизапальний препарат. Місцевоанестезуюча дія бензидаміну пов'язана зі структурними особливостями його молекули, подібною до місцевих анестетиків. Аналгетичну дію обумовлено непрямим зниженням концентрації біогенних амінів, що володіють альгогенними властивостями, та збільшенням порога больової чутливості рецепторного апарату; бензидамін також блокує взаємодію брадикініну з тканинними рецепторами, відновлює мікроциркуляцію та знижує больову чутливість у вогнищі запалення. Бензидамін має антибактеріальну дію за рахунок швидкого проникнення через мембрани мікроорганізмів з подальшим пошкодженням клітинних структур, порушенням метаболічних процесів та функції лізосом клітини. Має протигрибкову дію щодо 20 штамів Candida albicans і Candida non-albicans, викликаючи структурні модифікації клітинної стінки грибів та їх метаболічних ланцюгів, таким чином, перешкоджаючи їх репродукції.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні добре всмоктується через слизові оболонки та швидко проникає у запалені тканини. Виявляється в плазмі у кількості, недостатній для отримання системних ефектів. Виводиться переважно нирками і через кишечник у вигляді метаболітів або продуктів кон'югації.Клінічна фармакологіяНПЗЗ для місцевого застосування в ЛОР-практиці та стоматологіїПоказання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому запальних захворювань порожнини рота та ЛОР-органів (різної етіології): фарингіт, ларингіт, тонзиліт; гінгівіт, глосит, пародонтоз, стоматит (в т.ч. після променевої та хіміотерапії); калькульозне запалення слинних залоз; після лікування чи видалення зубів; після оперативних втручань та травм (тонзилектомія, переломи щелепи); кандидоз слизової оболонки ротової порожнини (у складі комбінованої терапії). При інфекційно-запальних захворюваннях, що потребують системного лікування, препарат Оралсепт® використовується у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняДитячий вік до 3-х років; підвищена чутливість до бензидаміну або інших компонентів препарату. З обережністю: підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ; бронхіальна астма (зокрема в анамнезі).Вагітність та лактаціяДаних щодо дослідження на тваринах щодо ефектів при вагітності та в період грудного вигодовування недостатньо, адекватні та строго контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводилися, крім того, невідомо, чи проникає бензидамін у грудне молоко, отже, потенційний ризик для людини не може бути визначений . При вагітності та в період грудного вигодовування препарат Оралсепт® застосовується тільки після консультації з лікарем, у разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Застосування у дітей Застосування препарату у дітей віком до 3 років протипоказане.Побічна діяМісцеві реакції: ;сухість у роті, почуття оніміння, печіння в ротовій порожнині. Алергічні реакції: реакції підвищеної чутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж шкіри, кропив'янку, фотосенсибілізацію, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Інші: ;ларингоспазм. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія не вивчалася. Не встановлено фармацевтичної несумісності препарату Оралсепт® з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗастосовується місцево. Одна доза спрею відповідає 1 натисканню. Одна доза відповідає одному вдиху та еквівалентна 0.17 мл розчину. Дорослим та дітям старше 12 років; призначають по 4-8 доз 2-6 разів на добу; ;дітям віком 3-6 років; - по 1 дозі на 4 кг маси тіла (максимально - 4 дози) 2-6 разів на добу; ;дітям віком 6-12 років; - по 4 дози 2-6 разів на добу. Курс лікування при ;запальних захворюваннях порожнини рота і глотки; - від 4 до 15 днів; при; одонто-стоматологічної патології; - від 6 до 25 днів; ;після оперативних втручань і травм (тонзилектомія, переломи щелепи) ;- від 4 до 7 днів. При застосуванні препарату протягом тривалого часу потрібна консультація лікаря. Інструкція із застосування 1. Утримуючи флакон вертикально, підняти насадку ковпачка під кутом 90° до флакона. 2. Ввести насадку в ротову порожнину і натиснути на ковпачок кілька разів, відповідно до рекомендованої дози. Період між двома натисканнями має бути не менше ніж 5 сек. 3. Повернути насадку у початкове положення. Увага: перед першим застосуванням слід кілька разів натиснути на розпилювач, направивши його у повітря. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.ПередозуванняНаразі про випадки передозування препарату Оралсепт® не повідомлялося. Однак відомо, що бензидамін при випадковому попаданні всередину у високій дозі (у сотні разів перевищує терапевтичну), особливо у дітей, може викликати збудження, судоми, тремор, підвищене потовиділення, атаксію та блювання. Лікування: гостре передозування вимагає негайного промивання шлунка, відновлення водно-електролітного балансу, проведення симптоматичної терапії, адекватної регідратації. Якщо пацієнт прийняв більшу рекомендовану дозу, слід прополоскати рот достатньою кількістю води. При появі побічних реакцій слід звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату Оралсепт® можливий розвиток реакцій гіперчутливості. У цьому випадку рекомендується припинити лікування та проконсультуватися з лікарем для призначення відповідної терапії. За наявності виразкового ураження слизової оболонки ротоглотки пацієнту слід звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються протягом 3 днів. Застосування препарату Оралсепт® не рекомендується у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ. Препарат Оралсепт® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з бронхіальною астмою, т.к. можливий розвиток бронхоспазму. Слід уникати попадання спрею у вічі. При попаданні спрею у вічі необхідно промити їх великою кількістю води. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до керування автомобілем та виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, або інших видів діяльності, що потребують підвищеної уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: кандесартану цілексетил 16 мг, гідрохлортіазид 12.5 мг. Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований – 15 мг, повідон-К30 – 16 мг, кармелоза кальцію – 6.6 мг, полоксамер 188 – 1 мг, целюлоза мікрокристалічна – 72 мг, лактози моногідрат – 177.6 мг, фарбник заліза. , магнію стеарат – 3.2 мг. 5 штук. - блістери (6) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки світло-рожевого кольору, двоопуклі, капсулоподібні, з ризиком на обох сторонах; на одній стороні гравіювання "C" та "16" по різні боки ризику.Фармакотерапевтична групаАнгіотензин II – основний гормон РААС, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану та стимуляція клітинного зростання. Ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину ІІ з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (AT1-рецептори). Кандесартан - селективний антагоніст AT1-рецепторів ангіотензину , ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю зустрічалося рідше у пацієнтів, які отримували кандесартан. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи. Гідрохлортіазид - тіазидний діуретик, що пригнічує активну реабсорбцію натрію, в основному в дистальних відділах ниркових канальців та посилює виділення іонів натрію, хлору та води. Виділення калію та магнію нирками посилюється залежно від дози, тоді як кальцій починає реабсорбуватися у більших кількостях, ніж раніше. Гідрохлортіазид зменшує об'єм плазми та позаклітинної рідини, зменшує інтенсивність транспорту крові серцем, знижує АТ. Під час тривалого лікування гіпотензивний ефект розвивається за рахунок розширення артеріол. При тривалому застосуванні гідрохлортіазиду зменшується ризик серцево-судинних захворювань та смертність. Кандесартан і гідрохлортіазид надають підсумовану гіпотензивну дію. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування кандесартану/гідрохлоротіазиду спричиняє ефективне та тривале зниження артеріального тиску без збільшення ЧСС. Ортостатична артеріальна гіпотензія при першому прийомі препарату не спостерігається, після закінчення лікування артеріальна гіпертензія не посилюється. Після одноразового прийому кандесартану/гідрохлоротіазиду основний гіпотензивний ефект розвивається протягом 2 годин. Застосування препарату 1 раз на добу ефективно та м'яко знижує АТ протягом 24 годин з незначною різницею між максимальним та середнім ефектом дії. При тривалому лікуванні стабільне зниження артеріального тиску настає протягом 4 тижнів після початку прийому препарату і може підтримуватись при тривалому курсі лікування. У клінічних дослідженнях частота розвитку побічних ефектів, особливо кашлю, була рідше при застосуванні кандесартану/гідрохлоротіазиду, ніж при прийомі комбінації інгібіторів АПФ з гідрохлортіазидом. В даний час відсутні дані про застосування кандесартану/гідрохлоротіазиду у пацієнтів з нирковою недостатністю, нефропатією, зниженою функцією лівого шлуночка, гострою серцевою недостатністю та інфарктом міокарда. Ефективність кандесартану/гідрохлоротіазиду не залежить від статі та віку.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Кандесартан. При всмоктуванні із ШКТ кандесартану цилекситил за допомогою ефірного гідролізу швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан, міцно зв'язується з AT1-рецепторами та повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо становить близько 40%. Відносна біодоступність таблетованої форми порівняно з розчином для вживання становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Прийом їжі не надає значного впливу AUC, тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. C max у плазмі крові досягається через 3-4 години після прийому таблетованої форми препарату. При збільшенні дози в межах, що рекомендуються, концентрація кандесартану підвищується лінійно. Зв'язування кандесартану з білками плазми – понад 99%. Плазмовий Vd кандесартан становить 0.1 л/кг. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Гідрохлортіазид. Гідрохлортіазид швидко всмоктується із ШКТ. Біодоступність становить приблизно 70%. Супутній прийом їжі збільшує всмоктування приблизно 15%. Біодоступність може бути знижена у пацієнтів із серцевою недостатністю та вираженими набряками. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 60%. Видимий Vd становить приблизно 0.8 л/кг. Метаболізм та виведення Кандесартан. Кандесартан в основному виводиться з організму нирками і через кишечник з жовчю в незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується в печінці. T1/2 становить приблизно 9 год. Кумуляції кандесартану в організмі немає. Загальний кліренс кандесартану становить близько 0.37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс - близько 0.19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. При прийомі внутрішньо радіоактивно-міченого кандесартану близько 26% від введеної кількості виводиться з сечею у вигляді кандесартану і 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану і 10% у вигляді неактивного метаболіту. Гідрохлортіазид. Гідрохлортіазид не метаболізується та виділяється практично повністю у вигляді активної форми препарату шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції у проксимальному відділі нефрону. T1/2 становить близько 8 год і не змінюється при сумісному прийомі з кандесартаном. Приблизно 70% дози, прийнятої внутрішньо, виводиться нирками протягом 48 годин. При застосуванні комбінації препаратів не виявлено додаткового накопичення гідрохлортіазиду порівняно з монотерапією. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Кандесартан. У пацієнтів старше 65 років Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50% та 80%, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак, гіпотензивний ефект і частота розвитку побічних ефектів при застосуванні кандесартану/гідрохлоротіазиду не залежать від віку пацієнтів. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 70% відповідно, тоді як T1/2 не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та/або що знаходяться на гемодіалізі Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 110% відповідно, а Т1/2 збільшувався у 2 рази. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%. Гідрохлортіазид. Т1/2 більш тривалий у пацієнтів із нирковою недостатністю.Клінічна фармакологіяКомбінований антигіпертензивний препарат. Антагоніст рецепторів ангіотензину II+діуретик.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показано комбіновану терапію.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кандесартану, гідрохлортіазиду та інших компонентів препарату; підвищена чутливість до інших похідних сульфонаміду; первинний гіперальдостеронізм; подагра; тяжке порушення функції нирок (ШКФ <30 мл/хв/1.73 м2); тяжке порушення функції печінки; холестаз; рефрактерна гіпокаліємія; гіперкальціємія; стан після трансплантації нирки; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років; одночасне застосування з аліскіреном або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (СКФ<60 мл/хв/1.73 м2); непереносимість лактози; дефіцит лактази; синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції З обережністю: одночасне застосування з іншими гіпотензивними препаратами, калійнесберігающими діуретиками, амфотерицином, карбеноксолоном, препаратами пеніциліну G натрію, похідними саліцилової кислоти, серцевими глікозидами, антиаритмічними препаратами, препаратами літію, НПВП бета, амантадином, цитотоксичними препаратами, кортикостероїдами, АКТГ, барбітуратами, загальними анестетиками, епінефрином, йодовмісними препаратами, алкоголем; порушення функції нирок (КК>30 мл/хв), недостатність функції печінки; тяжка хронічна недостатність; двосторонній стеноз ниркових артерій; стеноз артерії єдиної нирки; гемодинамічно значущий стеноз аортального та/або мітрального клапана; ІХС; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;зменшення ОЦК; цукровий діабет; цереброваскулярні захворювання; гостра міопія; закритокутова глаукома; системна червона вовчанка; одночасне застосування з алкоголем.Вагітність та лактаціяПрепарат Ордісс Н протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування. Пацієнтки, які приймають препарат, повинні бути попереджені до планування вагітності, щоб вони змогли перейти на альтернативну терапію з доведеним профілем безпеки для застосування при вагітності. У разі діагностування вагітності терапія препаратом має бути негайно припинено. Засоби, що впливають на РААС, можуть викликати порушення розвитку плода та/або негативно впливати на новонародженого аж до смертельного результату при застосуванні препарату при вагітності. Відомо, що терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II може спричинити порушення розвитку плода (порушення функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвиток ускладнень у новонародженого (порушення функції нирок, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія). Досвід застосування гідрохлортіазиду при вагітності обмежений. Гідрохлортіазид проникає крізь плацентарний бар'єр. Враховуючи механізм дії гідрохлортіазиду, його застосування при вагітності може викликати порушення фетоплацентарного кровообігу та небажані ефекти у плода та новонародженого у вигляді жовтяниці, порушень водно-електролітного балансу та тромбоцитопенії. Невідомо, чи виділяється кандесартан із грудним молоком у людини. Кандесартан виділяється з молоком щурів. Гідрохлортіазид виділяється із грудним молоком. Застосування у дітей Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс Н® у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.Побічна діяВизначення частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0.1%, але менше 1%; рідко – не менше 0.01%, але менше 0.1%; дуже рідко (включаючи окремі повідомлення) – менше 0.01%. Кандесартан З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. З боку обміну речовин: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія. З боку нервової системи: часто – запаморочення; дуже рідко – головний біль. З боку травної системи: дуже рідко – нудота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки, гепатит. З боку дихальної системи: дуже рідко – кашель. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність (див. розділ "Особливі вказівки"). Гідрохлоротіазид З боку системи крові: рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, пригнічення функції кісткового мозку, гемолітична анемія, зниження гемоглобіну. З боку імунної системи: рідко – анафілактична реакція. З боку обміну речовин: часто – гіперглікемія, гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія. З боку нервової системи: часто – запаморочення, вертиго; рідко – порушення сну, тривожність, депресія, парестезія. З боку органу зору: рідко – зниження чіткості зору, гостра міопія, гостра закритокутова глаукома. З боку серцево-судинної системи: нечасто – постуральна гіпотензія; рідко – аритмія, васкуліт. З боку дихальної системи: рідко – респіраторний дистрес-синдром, пневмоніт, набряк легенів. З боку травної системи: нечасто – анорексія, втрата апетиту, запор, діарея, подразнення слизової оболонки шлунка; рідко – панкреатит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – внутрішньопечінкова холестатична жовтяниця. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, кропив'янка, реакція фотосенсибілізації; рідко – токсичний епідермальний некроліз, еритематозоподібні реакції, рецидив шкірного еритематозу. З боку кістково-м'язової системи: рідко – м'язовий спазм. З боку сечовидільної системи: часто – глюкозурія; рідко – порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит. Інші: часто – слабкість, підвищення концентрації холестерину, тригліцеридів у плазмі крові; рідко – лихоманка, підвищення концентрації креатиніну, сечовини у плазмі крові.Взаємодія з лікарськими засобамиУ фармакокінетичних дослідженнях було вивчено одночасне застосування кандесартану/гідрохлортіазиду з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом. Клінічно значущого лікарського взаємодії виявлено був. Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою за участю ізоферменту CYP2C9. Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу препарату на CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена. При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інгібітори ЦОГ-2 та неселективні нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, ацетилсаліцилова кислота більше 3 г на добу, можливе зменшення гіпотензивної дії кандесартану. Одночасне застосування кандесартану/гідрохлоротіазиду з іншими антигіпертензивними засобами посилює гіпотензивний ефект. Подвійна блокада РААС із застосуванням антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), інгібіторів АПФ або аліскірену (інгібітор реніну) може супроводжуватися підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушення функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності). монотерапією. Необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та вмісту електролітів у крові у пацієнтів, які приймають одночасно кандесартан/гідрохлортіазид та інші лікарські засоби, що впливають на РААС. Кандесартан/гідрохлортіазид не слід застосовувати одночасно з аліскіреном або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з порушенням функції нирок (СКФ<60 мл/хв/1.73 м2). При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інгібіторів дипептидилпептидази 4 типу (наприклад, віллдагліптин) можливе підвищення ризику набряку Квінке. Дія гідрохлортіазиду, що призводить до втрати калію, може посилюватись іншими засобами, що призводять до втрати калію та гіпокаліємії (наприклад, діуретики, проносні, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G натрій, похідні саліцилової кислоти). Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на РААС, показує, що супутня терапія калійзберігаючі діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призводити до розвитку гіперкалієм. Гіпокаліємія та гіпомагніємія, спричинені прийомом діуретичних препаратів, привертають до розвитку кардіотоксичного ефекту серцевих глікозидів та антиаритмічних препаратів. При прийомі кандесартану/гідрохлоротіазиду паралельно з такими препаратами потрібен контроль вмісту калію в плазмі. При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ виникає оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть зустрічатися при використанні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати вміст літію в сироватці крові. Діуретичний, натрійуретичний та гіпотензивний ефекти гідрохлортіазиду зменшуються при одночасному застосуванні НПЗЗ. Всмоктування гідрохлортіазиду зменшується при застосуванні колестиполу, колестираміну. Дія недеполяризуючих міорелаксантів (наприклад, тубокурарину) може бути посилена гідрохлортіазидом. Тіазидні діуретики можуть викликати підвищення вмісту кальцію в плазмі у зв'язку зі зменшенням його екскреції. При необхідності застосування харчових добавок або вітаміну D, що містять кальцій, слід контролювати вміст кальцію в плазмі крові і при необхідності коригувати дозу. Тіазидні діуретики посилюють гіперглікемічну дію бета-адреноблокаторів та діазоксиду. Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біперидин) можуть збільшувати біодоступність тіазидних діуретиків через зниження моторики ШКТ. Тіазидні діуретики можуть збільшити ризик несприятливої дії амантадину. Тіазидні діуретики здатні уповільнити виведення цитостатичних препаратів (таких як циклофосфамід, метотрексат) з організму та посилити їхню мієлопригнічуючу дію. Ризик гіпокаліємії може збільшитись при одночасному прийомі кортикостероїдів або АКТГ. На фоні застосування препарату Ордіс Н можливе збільшення частоти розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії при вживанні алкоголю, застосування барбітуратів або загальних анестетиків. При лікуванні тіазидними діуретиками можливе зниження толерантності до глюкози, у зв'язку з чим може бути потрібним підбір дози гіпоглікемічних препаратів (в т.ч. інсуліну). Гідрохлортіазид може зменшити вплив судинозвужувальних амінів (наприклад, епінефрину). Гідрохлортіазид може збільшити ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо в поєднанні з великими дозами йодованого наповнювача. Значної взаємодії гідрохлортіазиду з їжею не виявлено.Спосіб застосування та дозиОрдис Н® слід приймати внутрішньо 1 раз на добу незалежно від їди. Рекомендована доза – 1 таблетка 1 раз на добу. Рекомендується титрувати дозу кандесартану перед переведенням пацієнта з монотерапії гідрохлортіазидом на терапію препаратом Ордісс Н®. При необхідності пацієнтів переводять з монотерапії препаратом Ордісс на терапію препаратом Ордісс Н. Основний гіпотензивний ефект досягається, як правило, у перші 4 тижні після початку лікування. У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна. У пацієнтів з легким або помірним порушенням ниркової функції (КК 30-80 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) рекомендується титрування дози. Препарат Ордісс Н протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (КК<30 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла). У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня тяжкості рекомендується титрування дози. Препарат Ордісс Н протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом. Пацієнти зі зниженим ОЦК: для пацієнтів з ризиком гіпотензії, наприклад, для пацієнтів зі зниженим ОЦК, рекомендується титрування дози кандесартану (за допомогою монотерапії препаратом Ордісс®), починаючи з 4 мг. Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс Н® у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.ПередозуванняСимптоми: аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків. Основним проявом передозування гідрохлортіазиду є зниження ОЦК та порушення водно-електролітного балансу. Також спостерігалися такі симптоми, як запаморочення, зниження артеріального тиску, сухість у роті, тахікардія, шлуночкова аритмія, втрата свідомості та м'язові судоми. Лікування: при розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення 0.9% розчину хлориду натрію. У разі потреби можуть бути призначені симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану та гідрохлортіазиду за допомогою гемодіалізу малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОдночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності). Подвійна блокада РААС при застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену не рекомендується (див. розділ "Лікарська взаємодія"). Якщо подвійна блокада РААС вважається абсолютно необхідною, лікування слід проводити тільки під контролем лікаря і при регулярному контролі функції нирок, вмісту електролітів і АТ. Інгібітори АПФ та АРА II не слід застосовувати одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією. У пацієнтів з нирковою недостатністю застосування "петлевих" діуретиків краще, ніж тіазидні. Для пацієнтів з нирковою недостатністю при терапії препаратом Ордісс Н® рекомендується постійно контролювати вміст калію, креатиніну та сечової кислоти. Дані про застосування препарату Ордісс Н у пацієнтів, які недавно перенесли пересадку нирки, відсутні. Препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть призвести до підвищення вмісту сечовини у крові та вмісту креатиніну у сироватці пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту слід очікувати від антагоністів рецепторів ангіотензину II. У пацієнтів з дефіцитом ОЦК та/або натрію можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії, тому не рекомендується застосовувати препарат Ордісс Н до зникнення цих симптомів. У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. Дуже рідко можуть спостерігатися випадки тяжкої артеріальної гіпотензії, що потребує внутрішньовенного введення рідини та/або судинозвужувальних засобів. Пацієнтам з порушенням функції печінки або прогресуючим захворюванням печінки слід застосовувати тіазидні діуретики з обережністю, т.к. незначні коливання обсягу рідини та електролітного складу можуть викликати печінкову кому. Дані про застосування препарату Ордісс Н у пацієнтів із печінковою недостатністю відсутні. При призначенні препарату Ордіс Н® пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапана слід бути обережним. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай є резистентними до терапії антигіпертензивними засобами, що впливають на РААС, тому у таких пацієнтів застосовувати Ордіс Н® не рекомендується. Як і у всіх випадках прийому препаратів, що мають діуретичну дію, слід контролювати показники електролітів у плазмі крові. Препарати на основі тіазидів, що мають діуретичну дію, здатні зменшити виділення іонів кальцію із сечею і можуть спричинити стрибкоподібні зміни та незначне збільшення концентрації іонів кальцію у плазмі крові. Тіазиди, в т.ч. і гідрохлортіазид, можуть викликати порушення водно-сольового балансу (гіперкальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія та гіпохлоремічний алкалоз). Виявлена гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіперпаратиреозу. Застосування тіазидних діуретиків слід припинити до одержання результатів аналізів дослідження паращитовидної залози. Гідрохлортіазид дозозалежно збільшує виділення калію, що може спричинити гіпокаліємію. Подібна дія гідрохлортіазиду проявляється меншою, якщо застосовувати її одночасно з кандесартаном. Ризик гіпокаліємії виявляється підвищеним у пацієнтів з цирозом печінки, підвищеним діурезом, які приймають рідину зі зниженим вмістом солей, що проходять паралельно курс лікування кортикостероїдами або АКТГ. На підставі досвіду застосування препаратів, що впливають на РААС, паралельне застосування препарату Ордісс Н® та діуретичних препаратів, що збільшують виділення калію, можна компенсувати застосуванням харчових добавок, що містять калій або інших препаратів, здатних підвищити вміст калію у плазмі крові. Застосування препарату Ордісс Н може спричинити гіпокаліємію, особливо у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю (подібні випадки документально не зареєстровані). Тіазидні діуретики збільшують виділення магнію, що може спричинити гіпомагніємію. Застосування тіазидних діуретиків здатне змінити концентрацію глюкози в крові аж до прояву цукрового діабету, що латентно протікає. Може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних засобів, зокрема інсуліну. Із застосуванням тіазидних діуретиків пов'язують збільшення вмісту холестерину та тригліцеридів у плазмі крові. Однак при застосуванні препарату Ордісс Н спостерігалася мінімальна кількість або відсутність подібних ефектів. Тіазидні діуретики збільшують концентрацію сечової кислоти в плазмі крові та можуть сприяти виникненню подагри у схильних пацієнтів. Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Призначення подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку цих ефектів не виключена і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу при використанні будь-яких антитипертензивних засобів може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Прояв реакцій підвищеної чутливості до гідрохлортіазиду є найбільш ймовірним у пацієнтів з бронхіальною астмою, алергічними реакціями в анамнезі, що не виключає появи алергічної симптоматики у інших пацієнтів. При використанні тіазидних діуретиків відмічені випадки загострення або появи симптомів застійної себореї. При використанні тіазидних діуретиків відзначалися випадки погіршення перебігу системного червоного вовчаку. Гідрохлортіазид може викликати ідіосинкразічну реакцію, що призводить до розвитку гострої міопії та вторинної глаукоми. Симптоми включають: раптове зниження зору або біль в очах, які проявляються, як правило, протягом декількох годин або тижнів від початку лікування гідрохлортіазидом. За відсутності лікування гостра глаукома може призвести до стійкої втрати зору. Лікування – якнайшвидше припинити прийом гідрохлортіазиду. Якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може знадобитися невідкладне медикаментозне лікування або хірургічне втручання. Факторами ризику розвитку гострої глаукоми є алергічна реакція на сульфонаміди або бензилпеніциліни в анамнезі. Препарат містить лактозу, тому його не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, що виявляються у відсутності толерантності до лактози, дефіциту лактози або порушення всмоктування глюкози та галактози. Гідрохлоротіазид, що входить до складу препарату Ордісс Н®, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю. Використання у педіатрії Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс Н® у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами При виникненні небажаних ефектів з боку ЦНС при терапії препаратом Ордісс Н® слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: кандесартану цілексетил 16 мг. Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований – 7.5 мг, полоксамер 188 – 1 мг, повідон-К30 – 8 мг, барвник заліза оксид червоний (E172) – 0.15 мг, кармелозу кальцію – 3.3 мг, целюлоза мікрокристалічна – 85 мг. , магнію стеарат – 1.6 мг. 5 штук. - блістери (6) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки рожевого кольору, капсулоподібні, з ризиком на одному боці та гравіюванням "C|C" по різні боки ризики, з іншого боку таблетки - гравіювання "16".Фармакотерапевтична групаАнгіотензин II – основний гормон РААС, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану та стимуляція клітинного зростання. Ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину ІІ з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (AT1-рецептори). Кандесартан - селективний антагоніст AT1-рецепторів ангіотензину , ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю зустрічалося рідше у пацієнтів, які отримували кандесартан. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл При всмоктуванні із ШКТ кандесартану цилекситил за допомогою ефірного гідролізу швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан, міцно зв'язується з AT1-рецепторами та повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо становить близько 40%. Відносна біодоступність таблетованої форми порівняно з розчином для внутрішнього прийому становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Прийом їжі не надає значного впливу AUC, тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. C max у плазмі досягається через 3-4 години після прийому препарату у формі таблетки. При збільшенні дози в межах, що рекомендуються, концентрація кандесартану підвищується лінійно. Зв'язування кандесартану з білками плазми – понад 99%. Плазмовий Vdкандесартан становить 0.1 л/кг. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Метаболізм та виведення Кандесартан, в основному, виводиться з організму нирками і через кишечник у незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується у печінці. T1/2 становить приблизно 9 год. Кумуляції кандесартану в організмі немає. Загальний кліренс кандесартану становить близько 0.37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс - близько 0.19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. При прийомі внутрішньо радіоактивно-міченого кандесартану близько 26% від введеної кількості виводиться з нирками у вигляді кандесартану і 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану і 10% у вигляді неактивного метаболіту. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках У пацієнтів старше 65 років Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50% та 80%, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак гіпотензивний ефект та частота розвитку побічних ефектів при застосуванні кандесартану не залежать від віку пацієнтів. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 70% відповідно, тоді як T1/2 не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та/або що знаходяться на гемодіалізі Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 110% відповідно, а Т1/2 збільшувався у 2 рази. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%.Клінічна фармакологіяАнтагоніст рецепторів ангіотензину ІІ.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) не більше 40%) як додаткова терапія з інгібіторами АПФ або при непереносимості інгібіторів АПФ.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кандесартану та інших компонентів препарату; тяжке порушення функції печінки та/або холестаз; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років; непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; одночасне застосування з аліскіреном (прямим інгібітором реніну) у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла). З обережністю: гемодинамічно значущий стеноз аортального та мітрального клапанів, цереброваскулярні захворювання, ІХС, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП), стан після трансплантації нирки, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки /хв), гемодіаліз, гіперкаліємія; пацієнти зі зменшеним ОЦК, проведення загальної анестезії та хірургічних втручань (ризик розвитку артеріальної гіпотензії, внаслідок блокади РААС).Вагітність та лактаціяПрепарат Ордісс протипоказаний до застосування при вагітності у зв'язку з тим, що кандесартан має прямий вплив на РААС, може викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату. Якщо вагітність виявлена в період лікування препаратом Ордісс, необхідно негайно відмінити препарат. При плануванні вагітності необхідно перевести пацієнтку на адекватну терапію, дозволену для застосування під час вагітності. Новонароджені, матері яких приймали Ордісс протягом вагітності, повинні перебувати під медичним наглядом через ймовірність розвитку артеріальної гіпотензії. Невідомо, чи виділяється кандесартан із грудним молоком. Не слід застосовувати Ордісс під час грудного вигодовування. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто (≥10%), часто (≥1%, але <10%); нечасто (≥0.1%, але <1%); рідко (≥0.01%, але <0.1%), дуже рідко (<0/01%, включаючи поодинокі повідомлення). З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія, нейтропепія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: дуже рідко – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови, слабкість. З боку дихальної системи: часто – респіраторні інфекції, фарингіт, риніт. З боку травної системи: дуже рідко – нудота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки, гепатит. З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія. З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок. Лабораторні показники: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації креатиніну, гіперурикемія, зниження гемоглобіну. Інші: дуже рідко - загострення перебігу подагри, "припливи" крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиПодвійна блокада РААС із застосуванням антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), інгібіторів АПФ або аліскірену (прямий інгібітор реніну) може супроводжуватися підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушень функції нирок (в т.ч. з монотерапією. Необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та вмісту електролітів у крові у пацієнтів, які приймають одночасно кандесартан та інші лікарські засоби, що впливають на РААС. Кандесартан не слід застосовувати одночасно з аліскіреном або препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з порушенням функції нирок (СКФ менше 60 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла). При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інгібіторів дипептидилпептидази 4-го типу (наприклад, віллдагліптин) може бути підвищений ризик розвитку набряку Квінке. При одночасному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущої лікарської взаємодії виявлено не було. Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою за участю ізоферменту CYP2C9. Проведені дослідження із взаємодії не виявили впливу кандесартану на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена. Одночасне застосування кандесартану з іншими гіпотензивними засобами посилює антигіпертензивний ефект. Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на РААС, показує, що супутня терапія калійзберігаючі діуретиками, препаратами калію, замінниками кухонної солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призводити до розвитку гіперкалії. При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ виникає оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть зустрічатися при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати вміст літію в сироватці крові. Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту (більше 3 г на добу) та неселективні нестероїдні протизапальні засоби, може знизити антигіпертензивну дію кандесартану, а також може призвести до підвищення ризику порушення функції нирок, у т.ч. до розвитку гострої ниркової недостатності та підвищення вмісту калію в сироватці крові. Слід обережно застосовувати комбінацію цих препаратів, особливо у пацієнтів похилого віку.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, 1 раз на добу. Артеріальна гіпертензія Рекомендована початкова доза препарату Ордісс становить 8 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким потрібне подальше зниження артеріального тиску, рекомендується збільшити дозу до 16 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, у яких не вдалося достатньо знизити артеріальний тиск після 4 тижнів прийому препарату Ордісс у дозі 16 мг на добу, рекомендується збільшити дозу до 32 мг на 1 раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування. Якщо терапія Ордіссом не призводить до зниження АТ до оптимального рівня, рекомендується змінити схему лікування. Терапію слід коригувати відповідно до рівня АТ. У пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати початкову дозу препарату. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК 30-80 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза препарату становить 4 мг/добу (1/2 таблетки по 8 мг). Дозу слід титрувати залежно від терапевтичного ефекту препарату. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК<30 мл/хв/1.73 м2 площі поверхні тіла) або термінальною стадією ниркової недостатності (КК<15 мл/хв) обмежений (див. розділ "Особливі вказівки"). У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості рекомендується розпочати лікування із добової дози 4 мг 1 раз на добу (1/2 таблетки по 8 мг). Можливе збільшення дози за потреби. Препарат Ордісс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом (див. розділ "Протипоказання"). Супутня терапія: застосування препарату Ордісс разом з діуретиками тіазидного типу (наприклад, гідрохлортіазид) може посилити антигіпертензивний ефект препарату Ордісс. Гіповолемія: рекомендована початкова доза Ордіссу становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг) 1 раз на добу. Хронічна серцева недостатність (ХСП) Рекомендована початкова доза препарату Ордісс становить 4 мг 1 раз на добу (1/2 таблетки 8 мг). Підвищення дози до 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом її подвоєння з інтервалами не менше 2 тижнів. Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушенням функції нирок, печінки або гіповолемією не потрібна зміна початкової дози препарату. Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс® у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені (див. розділ "Протипоказання"). Супутня терапія: препарат Ордісс можна призначати спільно з іншими засобами, що застосовуються при терапії хронічної серцевої недостатності, наприклад, з інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, діуретиками та серцевими глікозидами (див. розділи "Особливі вказівки", "Фармакологічна дія").ПередозуванняСимптоми: аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків. Лікування: при розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення 0.9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можна застосувати симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану за допомогою гемодіалізу неефективне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОдночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності). Подвійна блокада РААС при застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену не рекомендується (див. розділ "Лікарська взаємодія"). Якщо подвійна блокада РААС вважається абсолютно необхідною, лікування слід проводити тільки під контролем лікаря і при регулярному контролі функції нирок, вмісту електролітів і АТ. Інгібітори АПФ та АРА II не слід застосовувати одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією. Порушення функції нирок На тлі застосування препарату Ордісс, як і при застосуванні інших лікарських препаратів, що пригнічують РААС, у деяких випадках можливий розвиток порушення функції нирок. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв) рекомендується регулярно контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений. При застосуванні препарату Ордісс у таких пацієнтів необхідно підбирати дозу препарату Ордісс під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з ХСН необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів старше 75 років та пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози також рекомендується контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Відсутні дані про застосування препарату Ордісс при ХСН із концентрацією креатиніну більше 265 мкмоль/л (більше 3 мг/мл). Гемодіаліз Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади AT1-рецепторів внаслідок зменшення ОЦК та активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідно контролювати АТ та здійснювати індивідуальний підбір дози препарату Ордісс® відповідно до показників АТ. Одночасне застосування з інгібіторами АПФ при ХСН При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємія. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів та відповідні лабораторні показники. Стеноз ниркової артерії Препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть призвести до підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту очікується при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Трансплантація нирки Досвід застосування препарату Ордісс у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній. Артеріальна гіпотензія У пацієнтів з ХСН при застосуванні препарату Ордісс може розвинутись артеріальна гіпотензія. Також можливий розвиток артеріальної гіпотензії у пацієнтів із дефіцитом ОЦК, наприклад, при застосуванні діуретиків у високих дозах. У цьому випадку перед застосуванням препарату Ордісс необхідно провести корекцію ОЦК. Загальна анестезія та/або хірургічні втручання У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. У поодиноких випадках артеріальна гіпотензія може бути вираженою, що вимагає внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорних речовин. Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, ГЗКМП. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з ГОКМП або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапанів слід бути обережним. Первинний гіперальдостеронізм Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними засобами, що впливають на РААС, тому застосовувати препарат Ордісс у категорії групи пацієнтів не рекомендується. Гіперкаліємія Одночасне застосування препарату Ордісс з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть підвищити вміст калію у сироватці крові (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Гіперкаліємія може розвинутись і у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Ордісс. На тлі терапії препаратом Ордісс у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію у сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид). Загальні Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку цих ефектів не виключена і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження АТ у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Використання у педіатрії Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами При виникненні небажаних ефектів з боку ЦНС при терапії препаратом Ордісс слід дотримуватися обережності при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: кандесартану цілексетил – 32 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований – 15 мг; полоксамер 188 – 2 мг; повідон К30 - 16 мг; барвник оксид заліза червоний (Е172) – 0,3 мг; кармелозу кальцію – 6,6 мг; МКЦ – 70 мг; лактози моногідрат – 174,9 мг; магнію стеарат – 3,2 мг. По 5 таблеток у блістерах із ПВХ/Al/ОПА-ПВХ/ПВАХ/Al. 6 блістерів поміщено в картонну пачку.Опис лікарської формиРожеві, капсулоподібні таблетки, з ризиком на одному боці та гравіюванням "С|С" по різні боки ризики, з іншого боку таблетки - гравірування "32".ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл. При всмоктуванні із ШКТ кандесартану цилексетил за допомогою ефірного гідролізу швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан, міцно зв'язується з AT1-рецепторами та повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після внутрішнього прийому близько 40%. Відносна біодоступність таблетованої форми порівняно з розчином для внутрішнього прийому становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Прийом їжі не має значного впливу на AUC, тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. Сmax досягається через 3-4 години після прийому таблетованої форми препарату. При збільшенні дози препарату в рекомендованих межах концентрація кандесартану підвищується лінійно. Зв'язування кандесартану з білками плазми – понад 99%. Плазмовий Vd кандесартану становить 0,1 л/кг. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Метаболізм та виведення. Кандесартан в основному виводиться з організму нирками і через кишечник у незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується в печінці. T1/2 кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляція препарату в організмі не спостерігається. Загальний кліренс кандесартану становить близько 0,37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс - близько 0,19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом КФ та активної канальцевої секреції. При прийомі внутрішньо радіоактивно міченого кандесартану близько 26% від введеної кількості виводиться нирками у вигляді кандесартану і 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану і 10% у вигляді неактивного метаболіту. Підлога. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Літній вік. У пацієнтів старше 65 років Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50 та 80% відповідно в порівнянні з молодими пацієнтами. Однак гіпотензивний ефект та частота розвитку побічних ефектів при застосуванні кандесартану не залежать від віку пацієнтів. Порушення функції нирок. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50 та 70% відповідно, тоді як T1/2 препарату не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та/або які знаходяться на гемодіалізі Cmax та AUCкандесартану збільшувалися на 50 та 110% відповідно, а T1/2 препарату збільшувався у 2 рази. Порушення функції печінки. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%.ФармакодинамікаАнгіотензин II – основний гормон РААС, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану та стимуляція клітинного зростання. Ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину ІІ з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (AT1-рецептори). Кандесартан - селективний антагоніст AT1-рецепторів ангіотензину , ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю зустрічалося рідше у пацієнтів, які отримували кандесартан. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій CCC.ІнструкціяВсередину, незалежно від їди, 1 раз на добу.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка - ge40%) як додаткова терапія з інгібіторами АПФ або при непереносимості інгібіторів АПФ.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кандесартану та інших компонентів препарату. Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. Тяжке порушення функції печінки та/або холестаз. Одночасне застосування з прямими інгібіторами реніну - препаратом аліскірен або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (СКФ 60 мл/хв/1,73 м2). Вагітність. Період грудного вигодовування. Дитячий вік віком до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат Ордісс протипоказаний до застосування при вагітності у зв'язку з тим, що кандесартан має прямий вплив на РААС, може викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату. Якщо вагітність виявлена в період лікування препаратом Ордісс, необхідно негайно відмінити препарат. При плануванні вагітності необхідно перевести пацієнтку на адекватну терапію, дозволену для застосування під час вагітності. Новонароджені, матері яких приймали під час вагітності препарат Ордісс, повинні бути під медичним наглядом через ймовірність розвитку артеріальної гіпотензії. Невідомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко. Не слід застосовувати препарат Ордісс під час грудного вигодовування. Слід припинити грудне вигодовування за необхідності застосування препарату у матері.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі повідомлення. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: дуже рідко – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови, слабкість. З боку дихальної системи: часто – респіраторні інфекції, фарингіт, риніт. З боку травного тракту: дуже рідко – нудота. З боку ССС: часто – виражене зниження артеріального тиску. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки, гепатит. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нирок. Лабораторні показники: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації креатиніну, гіперурикемія, зниження концентрації Hb. Інші: дуже рідко – загострення перебігу подагри, припливи крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиПодвійна блокада РААС із застосуванням АРА II, інгібіторів АПФ або аліскірену (прямий інгібітор реніну) може супроводжуватися підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушень функції нирок (в т.ч. гостра ниркова недостатність) порівняно з монотерапією. Необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та вмісту електролітів у крові у пацієнтів, які приймають одночасно кандесартан та інші ЛЗ, що впливають на РААС. Кандесартан не повинен застосовуватися одночасно з аліскіреном або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2). При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інгібіторів ДПП 4-го типу (наприклад, вілдагліптин) може бути підвищений ризик розвитку набряку Квінке. При одночасному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущі лікарські взаємодії виявлено не були. Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою за участю ізоферменту CYP2C9. Проведені дослідження взаємодії не виявили вплив кандесартану на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена. Одночасне застосування кандесартану з іншими гіпотензивними засобами посилює антигіпертензивний ефект. Досвід застосування інших ЛЗ, що діють на РААС, показує, що супутня терапія калійзберігаючі діуретиками, препаратами калію, замінниками кухонної солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призводити до розвитку гіперкалієм. При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ виникає оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть зустрічатися при застосуванні АРА II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати вміст літію в сироватці крові. Одночасне застосування з НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту (більше 3 г на добу) та неселективні НПЗЗ, може знизити антигіпертензивну дію кандесартану, а також може призвести до підвищення ризику порушення функції нирок, у т.ч. розвитку гострої ниркової недостатності та підвищення вмісту калію в сироватці крові. Слід обережно застосовувати комбінацію цих препаратів, особливо у пацієнтів похилого віку.Спосіб застосування та дозиАртеріальна гіпертензія. Початкова доза препарату Ордісс, що рекомендується, становить 8 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким потрібне подальше зниження артеріального тиску, рекомендується збільшити дозу до 16 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким не вдалося достатньо знизити артеріальний тиск після 4 тижнів прийому Ордісу в дозі 16 мг на добу, рекомендується збільшити дозу до 32 мг 1 раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування. Якщо на фоні лікування препаратом Ордісс не досягається адекватний контроль АТ, рекомендується змінити схему лікування. Терапія має коригуватися відповідно до рівня АТ. Літній вік. У пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати початкову дозу препарату. Порушення функції нирок. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (Cl креатиніну 30-80 мл/хв/1,73 м2), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза препарату становить 4 мг/добу (1/2 табл. по 8 мг). . Дозу слід титрувати залежно від терапевтичного ефекту препарату. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (Cl креатиніну 30 мл/хв/1,73 м2) або термінальною стадією ниркової недостатності (Cl креатиніну 15 мл/хв) обмежений. Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості рекомендується розпочати лікування із добової дози 4 мг 1 раз на добу (1/2 табл. по 8 мг). Можливе збільшення дози за потреби. Препарат Ордісс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом. Супутня терапія. Застосування препарату Ордісс спільно з діуретиками типу тіазидного (наприклад гідрохлортіазид) може посилити антигіпертензивний ефект препарату Ордісс. Гіповолемія. Рекомендована початкова доза Ордису становить 4 мг (1/2 табл. по 8 мг) 1 раз на добу. ХСН. Рекомендована початкова доза Ордису становить 4 мг (1/2 табл. по 8 мг) 1 раз на добу. Підвищення дози до 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом подвоєння з інтервалами не менше 2 тижнів.ПередозуванняСимптоми: аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків. Лікування: при розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можна застосувати симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану за допомогою гемодіалізу неефективне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОдночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності). Подвійна блокада РААС при застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену не рекомендується. Якщо подвійна блокада РААС вважається абсолютно необхідною, то лікування має відбуватися лише під контролем лікаря та супроводжуватися ретельним та регулярним контролем функції нирок, вмісту електролітів та АТ. Інгібітори АПФ та АРА II не повинні застосовуватись одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією. Порушення функції нирок. На тлі застосування препарату Ордісс, як і при застосуванні інших лікарських препаратів, що пригнічують РААС, у деяких випадках можуть розвиватися порушення функції нирок. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нирковою недостатністю тяжкого ступеня (ШКФ менше 30 мл/хв/1,73 м2) рекомендується регулярно контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2) обмежений. У таких пацієнтів необхідно підбирати дозу препарату Ордісс під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з ХСН необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів старше 75 років та пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози також рекомендується контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Відсутні дані про застосування препарату Ордісс при ХСН із концентрацією креатиніну більше 265 мкмоль/л (більше 3 мг/мл). Гемодіаліз. Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади АТ1-рецепторів внаслідок зменшення ОЦК та активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідно контролювати АТ та здійснювати індивідуальний підбір дози препарату Ордісс відповідно до показників АТ. Одночасне застосування з інгібіторами АПФ при ХСН. При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємії. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів та відповідні лабораторні показники. Стеноз ниркової артерії. Препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту очікується при застосуванні АРА II. Трансплантація нирки. Досвід застосування препарату Ордісс у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній. Артеріальна гіпотензія. У пацієнтів з ХСН при застосуванні препарату Ордісс може розвинутись артеріальна гіпотензія. Також можливий розвиток артеріальної гіпотензії у пацієнтів з дефіцитом ОЦК, наприклад, при застосуванні великих доз діуретиків. У цьому випадку перед застосуванням препарату Ордісс необхідно провести корекцію ОЦК. Загальна анестезія та/або хірургічні втручання. У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час проведення загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. У поодиноких випадках артеріальна гіпотензія може бути вираженою, що вимагає внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорних речовин. Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, ГЗКМП. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з ГОКМП або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапанів слід бути обережним. Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними засобами, що впливають на РААС, тому застосовувати Ордіс у даної групи пацієнтів не рекомендується. Гіперкаліємія. Одночасне застосування Ордісу з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть підвищити вміст калію в сироватці крові (наприклад гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Гіперкаліємія може розвинутись і у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Ордісс. На тлі терапії препаратом Ордісс у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію у сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон (похідне спіпіронолактону)). Загальні. Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою ХСН, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку цих ефектів не виключена і при застосуванні АРА II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Застосування у педіатрії. Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс у віці до 18 років не встановлені. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. При виникненні небажаних ефектів з боку ЦНС при терапії препаратом Ордісс слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 табл. Активна речовина: кандесартану цілексетил - 8 мг; Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований - 3.75 мг, полоксамер 188 - 0.5 мг, повідон-К30 - 4 мг, барвник заліза оксид червоний (E172) - 0.075 мг, кармелозу кальцію - 1.65 мг, целюлоза мікрокристалічна 5 мг. , магнію стеарат – 0.8 мг. По 5 таблеток у блістерах із ПВХ/Al/ОПА-ПВХ/ПВАХ/Al. 6 блістерів поміщено в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки рожевого кольору, капсулоподібні, з ризиком на обох сторонах та гравіюванням "8|C" на одній стороні та "C|8" на іншій стороні таблетки.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл. При всмоктуванні із ШКТ кандесартану цилексетил за допомогою ефірного гідролізу швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан, міцно зв'язується з AT1-рецепторами та повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після внутрішнього прийому близько 40%. Відносна біодоступність таблетованої форми порівняно з розчином для внутрішнього прийому становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Прийом їжі не має значного впливу на AUC, тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. Сmax досягається через 3-4 години після прийому таблетованої форми препарату. При збільшенні дози препарату в рекомендованих межах концентрація кандесартану підвищується лінійно. Зв'язування кандесартану з білками плазми – понад 99%. Плазмовий Vd кандесартану становить 0,1 л/кг. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Метаболізм та виведення. Кандесартан в основному виводиться з організму нирками і через кишечник у незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується в печінці. T1/2 кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляція препарату в організмі не спостерігається. Загальний кліренс кандесартану становить близько 0,37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс - близько 0,19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом КФ та активної канальцевої секреції. При прийомі внутрішньо радіоактивно міченого кандесартану близько 26% від введеної кількості виводиться нирками у вигляді кандесартану і 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану і 10% у вигляді неактивного метаболіту. Підлога. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Літній вік. У пацієнтів старше 65 років Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50 та 80% відповідно в порівнянні з молодими пацієнтами. Однак гіпотензивний ефект та частота розвитку побічних ефектів при застосуванні кандесартану не залежать від віку пацієнтів. Порушення функції нирок. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50 та 70% відповідно, тоді як T1/2 препарату не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та/або які знаходяться на гемодіалізі Cmax та AUCкандесартану збільшувалися на 50 та 110% відповідно, а T1/2 препарату збільшувався у 2 рази. Порушення функції печінки. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%.ФармакодинамікаАнгіотензин II – основний гормон РААС, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану та стимуляція клітинного зростання. Ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину ІІ з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (AT1-рецептори). Кандесартан - селективний антагоніст AT1-рецепторів ангіотензину , ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю зустрічалося рідше у пацієнтів, які отримували кандесартан. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій CCC.ІнструкціяВсередину, незалежно від їди, 1 раз на добу.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка - ge40%) як додаткова терапія з інгібіторами АПФ або при непереносимості інгібіторів АПФ.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кандесартану та інших компонентів препарату. Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції. Тяжке порушення функції печінки та/або холестаз. Одночасне застосування з прямими інгібіторами реніну - препаратом аліскірен або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (СКФ 60 мл/хв/1,73 м2). Вагітність. Період грудного вигодовування. Дитячий вік віком до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат Ордісс протипоказаний до застосування при вагітності у зв'язку з тим, що кандесартан має прямий вплив на РААС, може викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату. Якщо вагітність виявлена в період лікування препаратом Ордісс, необхідно негайно відмінити препарат. При плануванні вагітності необхідно перевести пацієнтку на адекватну терапію, дозволену для застосування під час вагітності. Новонароджені, матері яких приймали під час вагітності препарат Ордісс, повинні бути під медичним наглядом через ймовірність розвитку артеріальної гіпотензії. Невідомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко. Не слід застосовувати препарат Ордісс під час грудного вигодовування. Слід припинити грудне вигодовування за необхідності застосування препарату у матері.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі повідомлення. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: дуже рідко – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови, слабкість. З боку дихальної системи: часто – респіраторні інфекції, фарингіт, риніт. З боку травного тракту: дуже рідко – нудота. З боку ССС: часто – виражене зниження артеріального тиску. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки, гепатит. З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нирок. Лабораторні показники: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації креатиніну, гіперурикемія, зниження концентрації Hb. Інші: дуже рідко – загострення перебігу подагри, припливи крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиПодвійна блокада РААС із застосуванням АРА II, інгібіторів АПФ або аліскірену (прямий інгібітор реніну) може супроводжуватися підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушень функції нирок (в т.ч. гостра ниркова недостатність) порівняно з монотерапією. Необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та вмісту електролітів у крові у пацієнтів, які приймають одночасно кандесартан та інші ЛЗ, що впливають на РААС. Кандесартан не повинен застосовуватися одночасно з аліскіреном або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2). При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інгібіторів ДПП 4-го типу (наприклад, вілдагліптин) може бути підвищений ризик розвитку набряку Квінке. При одночасному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущі лікарські взаємодії виявлено не були. Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою за участю ізоферменту CYP2C9. Проведені дослідження взаємодії не виявили вплив кандесартану на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена. Одночасне застосування кандесартану з іншими гіпотензивними засобами посилює антигіпертензивний ефект. Досвід застосування інших ЛЗ, що діють на РААС, показує, що супутня терапія калійзберігаючі діуретиками, препаратами калію, замінниками кухонної солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призводити до розвитку гіперкалієм. При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ виникає оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть зустрічатися при застосуванні АРА II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати вміст літію в сироватці крові. Одночасне застосування з НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту (більше 3 г на добу) та неселективні НПЗЗ, може знизити антигіпертензивну дію кандесартану, а також може призвести до підвищення ризику порушення функції нирок, у т.ч. розвитку гострої ниркової недостатності та підвищення вмісту калію в сироватці крові. Слід обережно застосовувати комбінацію цих препаратів, особливо у пацієнтів похилого віку.Спосіб застосування та дозиАртеріальна гіпертензія. Початкова доза препарату Ордісс, що рекомендується, становить 8 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким потрібне подальше зниження артеріального тиску, рекомендується збільшити дозу до 16 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким не вдалося достатньо знизити артеріальний тиск після 4 тижнів прийому Ордісу в дозі 16 мг на добу, рекомендується збільшити дозу до 32 мг 1 раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування. Якщо на фоні лікування препаратом Ордісс не досягається адекватний контроль АТ, рекомендується змінити схему лікування. Терапія має коригуватися відповідно до рівня АТ. Літній вік. У пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати початкову дозу препарату. Порушення функції нирок. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (Cl креатиніну 30-80 мл/хв/1,73 м2), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза препарату становить 4 мг/добу (1/2 табл. по 8 мг). . Дозу слід титрувати залежно від терапевтичного ефекту препарату. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (Cl креатиніну 30 мл/хв/1,73 м2) або термінальною стадією ниркової недостатності (Cl креатиніну 15 мл/хв) обмежений. Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості рекомендується розпочати лікування із добової дози 4 мг 1 раз на добу (1/2 табл. по 8 мг). Можливе збільшення дози за потреби. Препарат Ордісс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом. Супутня терапія. Застосування препарату Ордісс спільно з діуретиками типу тіазидного (наприклад гідрохлортіазид) може посилити антигіпертензивний ефект препарату Ордісс. Гіповолемія. Рекомендована початкова доза Ордису становить 4 мг (1/2 табл. по 8 мг) 1 раз на добу. ХСН. Рекомендована початкова доза Ордису становить 4 мг (1/2 табл. по 8 мг) 1 раз на добу. Підвищення дози до 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом подвоєння з інтервалами не менше 2 тижнів.ПередозуванняСимптоми: аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків. Лікування: при розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можна застосувати симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану за допомогою гемодіалізу неефективне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОдночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (в т.ч. гострої ниркової недостатності). Подвійна блокада РААС при застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену не рекомендується. Якщо подвійна блокада РААС вважається абсолютно необхідною, то лікування має відбуватися лише під контролем лікаря та супроводжуватися ретельним та регулярним контролем функції нирок, вмісту електролітів та АТ. Інгібітори АПФ та АРА II не повинні застосовуватись одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією. Порушення функції нирок. На тлі застосування препарату Ордісс, як і при застосуванні інших лікарських препаратів, що пригнічують РААС, у деяких випадках можуть розвиватися порушення функції нирок. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нирковою недостатністю тяжкого ступеня (ШКФ менше 30 мл/хв/1,73 м2) рекомендується регулярно контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2) обмежений. У таких пацієнтів необхідно підбирати дозу препарату Ордісс під контролем артеріального тиску. У пацієнтів з ХСН необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів старше 75 років та пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози також рекомендується контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Відсутні дані про застосування препарату Ордісс при ХСН із концентрацією креатиніну більше 265 мкмоль/л (більше 3 мг/мл). Гемодіаліз. Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади АТ1-рецепторів внаслідок зменшення ОЦК та активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідно контролювати АТ та здійснювати індивідуальний підбір дози препарату Ордісс відповідно до показників АТ. Одночасне застосування з інгібіторами АПФ при ХСН. При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємії. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів та відповідні лабораторні показники. Стеноз ниркової артерії. Препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту очікується при застосуванні АРА II. Трансплантація нирки. Досвід застосування препарату Ордісс у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній. Артеріальна гіпотензія. У пацієнтів з ХСН при застосуванні препарату Ордісс може розвинутись артеріальна гіпотензія. Також можливий розвиток артеріальної гіпотензії у пацієнтів з дефіцитом ОЦК, наприклад, при застосуванні великих доз діуретиків. У цьому випадку перед застосуванням препарату Ордісс необхідно провести корекцію ОЦК. Загальна анестезія та/або хірургічні втручання. У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час проведення загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. У поодиноких випадках артеріальна гіпотензія може бути вираженою, що вимагає внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорних речовин. Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, ГЗКМП. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з ГОКМП або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапанів слід бути обережним. Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними засобами, що впливають на РААС, тому застосовувати Ордіс у даної групи пацієнтів не рекомендується. Гіперкаліємія. Одночасне застосування Ордісу з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть підвищити вміст калію в сироватці крові (наприклад гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Гіперкаліємія може розвинутись і у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Ордісс. На тлі терапії препаратом Ордісс у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію у сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон (похідне спіпіронолактону)). Загальні. Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою ХСН, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку цих ефектів не виключена і при застосуванні АРА II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Застосування у педіатрії. Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс у віці до 18 років не встановлені. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. При виникненні небажаних ефектів з боку ЦНС при терапії препаратом Ордісс слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 541,00 грн
267,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 шприц (0.5 мл): Активна речовина: ганірелікс (у формі ацетату) 250 мкг. допоміжні речовини: манітол - 23.5 мг, оцтова кислота крижана 99% - 0.1 мг, оцтова кислота крижана та/або натрію гідроксид - до pH 5.0, вода д/і - qs до 5.0 мл. 0.5 мл – шприци одноразові (5) – блістери (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для підшкірного введення; прозорий, безбарвний.Фармакотерапевтична групаАнтагоніст ГнРГ. Синтетичний декапептид, що має високу антагоністичну активність по відношенню до природного ГнРГ. Модулює функціональну активність осі гіпоталамус-гіпофіз-гонади шляхом конкурентного зв'язування з рецепторами ГнРГ у гіпофізі. Внаслідок цього відбувається глибоке, швидке та оборотне придушення секреції ендогенних гонадотропінів без початкової стимуляції їх вивільнення. Показано, що стимуляція суперовуляції із застосуванням ганіреліксу зазвичай супроводжується швидшим початковим зростанням фолікулів яєчників протягом перших днів стимуляції, порівняно з агоністами ГнРГ. Однак надалі, на заключних етапах лікування, когорта лідируючих фолікулів за кількістю в середньому лише трохи менше, хоча значення концентрації естрадіолу в сироватці крові дещо нижчі, порівняно з агоністами ГнРГ. Дані відмінності вимагають, щоб підбір дози ФСГ при застосуванні ганіреліксу грунтувався, в основному, на кількості та розмірі фолікулів, і меншою мірою – на рівні естрадіолу в крові.ФармакокінетикаГанірелікс швидко всмоктується після підшкірної ін'єкції, біодоступність - близько 91%. Метаболізується шляхом ферментативного гідролізу та близько 75% дози виводиться у вигляді метаболітів з калом. Виявляється у сечі у незміненому вигляді. T1/2 ганіреліксу становить близько 13 год.Клінічна фармакологіяАнтагоніст гонадотропін-рилізинг гормону.Показання до застосуванняПрофілактика передчасного пікового підвищення секреції ЛГ у жінок під час індукції овуляції (суперовуляції) у програмах лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій.Протипоказання до застосуванняПомірні чи виражені порушення функції печінки; помірні чи виражені порушення функції нирок; вагітність; лактація (грудне вигодовування); підвищена чутливість до ганіреліксу; підвищена чутливість до ГнРГ або іншого аналогу ГнРГ.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та лактації.Побічна діяЧасто: головний біль, нудота. Можливо: болі в животі, синдром гіперстимуляції яєчників, ектопічна вагітність, мимовільний аборт. Рідко: запаморочення, слабкість, нездужання. Місцеві реакції: шкірна реакція (найчастіше гіперемія з набряком або без нього).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ганіреліксу з іншими лікарськими засобами, в т.ч. із засобами, що стимулюють виділення гістаміну, не можна виключити ймовірність лікарської взаємодії.Спосіб застосування та дозиГанірелікс може бути застосований лише фахівцем, який має досвід у лікуванні безпліддя. Застосовують у комбінації із чХГ строго за спеціальною схемою, встановленою індивідуально. Вводять підшкірно, разова доза - 250 мкг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовувати у пацієнток із симптомами алергії. Не рекомендується застосування при виражених алергічних реакціях через відсутність клінічного досвіду його застосування у цієї категорії хворих. Синдром гіперстимуляції яєчників може бути під час або після проведення лікарської стимуляції яєчників (при застосуванні препаратів чХГ). У таких випадках проводиться симптоматичне лікування (ліжковий режим, внутрішньовенне вливання електролітних та колоїдних розчинів та гепарину). Безпека та ефективність застосування ганіреліксу у жінок з масою тіла менше 50 кг або більше 90 кг не встановлена. В ;експериментальних дослідженнях ;не виявлено тератогенних властивостей ганірелікса.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: лінестренол 5 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний 17,94 мг, альфа-токоферол 0,2 мг, гліцерол 1,794 мг, стеарат магнію 0,75 мг, тальк 4 мг, лактози моногідрат 70,3 мг. По 30 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ/Аl. По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями; з ризиком на одній стороні таблетки, з гравіюванням "ТТ" вище ризику і "4" нижче ризику, та гравіюванням "ORGANON" із зображенням п'ятикутної зірки на іншій стороні таблетки.Фармакотерапевтична групаПохідні естрена (гестаген).ФармакокінетикаПісля перорального введення лінестренол швидко абсорбується і перетворюється в печінці на фармакологічно активний норетистерон. Максимальний рівень норетистерону в плазмі відзначається через 2-4 години після прийому препарату. Період напіввиведення з плазми норетистерону після прийому лінестренолу становить приблизно 8-11 годин. Лінестренол та його метаболіти переважно виводяться нирками, і щонайменше через кишечник.ФармакодинамікаОргаметрил® є препаратом для перорального застосування. Він містить синтетичний прогестаген лінестренол, який має фармакологічні характеристики подібні до натурального прогестерону. Оргаметрил® має виражений прогестагенний вплив на ендометрій. При безперервному прийомі препарату лінестренол має здатність пригнічувати овуляцію та менструацію. Оргаметрил® доцільно використовувати в тих випадках, коли потрібна виражена прогестагенна дія.Показання до застосуванняПоліменорея. Менорагія та метрорагія. Деякі випадки первинної чи вторинної аменореї чи олигоменореи. Ендометріоз. Деякі випадки карциноми ендометрію. Доброякісні захворювання молочних залоз. Для придушення овуляції (не з метою контрацепції), овуляторного болю та менструації; дисменорея. Для відстрочення нормальної менструації. Доповнення до естроген-замісної терапії в перименопаузі та постменопаузі з метою запобігання гіперплазії ендометрію.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до будь-якого компонента препарату Оргаметріл® Вагітність чи підозрювана вагітність. Період годування груддю. Позаматкова вагітність (в анамнезі). Тяжкі захворювання печінки, такі як холестатична жовтяниця або гепатит (або наявність в анамнезі тяжкого захворювання печінки, якщо показники функції печінки не повернулися до норми), гепатома. Синдром Ротору. Синдром Дубіна-Джонсона. Синдром Жільбер. Кровотечі із піхви неясної етіології. Стани (в даний час або в анамнезі), які можуть посилитися прийомом статевих стероїдних гормонів (в т.ч. гестаційний герпес, гестаційна жовтяниця, отосклероз, хлоазма вагітних, сильне свербіння, порфірія). Тяжка депресія. Цукровий діабет. Уроджені порушення обміну холестерину. Порушення згортання крові. Тромбоз/тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт, цереброваскулярні порушення). З обережністю слід проводити регулярний огляд пацієнтів з будь-яким із наступних станів: хронічна серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; тромбоемболія (в анамнезі); депресія (в анамнезі).Вагітність та лактаціяПрепарат Оргаметрил протипоказаний до застосування в період вагітності. Безпека застосування препарату Оргаметрил у період лактації до теперішнього часу не встановлена.Побічна діяУ літературі та при постреєстраційному спостереженні повідомлялося про наступні небажані реакції: Системно-органний клас Небажані явища Частота * Порушення з боку крові та лімфатичної системи Гіперкоагуляція Рідко Порушення з боку імунної системи Гіперчутливість Нечасто чи рідко Порушення з боку обміну речовин та харчування Збільшення маси тіла Часто Затримка рідини, зокрема. периферичні набряки, зниження толерантності до глюкози, порушення показників ліпідів** Нечасто чи рідко Психіатричні розлади Підвищене лібідо, знижене лібідо Часто Підвищена нервова збудливість, депресія Нечасто чи рідко Порушення з боку нервової системи Головний біль, мігрень, запаморочення Нечасто чи рідко Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор Часто Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Жовтяниця, порушення у показниках печінкових функціональних проб (підвищення активності печінкових ферментів) Нечасто чи рідко Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Підвищене потовиділення, хлоазму, свербіж, акне, себорея, висип, кропив'янка, гірсутизм Нечасто чи рідко Порушення з боку репродуктивної системи та грудей Метрорагія*** Часто Болючість молочних залоз Не часто Аменорея, вагінальні виділення, цервікальні виділення Нечасто чи рідко * Частота небажаних явищ вказана в термінах "часто" (>10%), "нечасто" (1-10%) та "рідко" ( ** Збільшення холестерину ліпопротеїнів низької щільності та зменшення холестерину ліпопротеїнів високої щільності. *** При тривалому прийомі препарату Оргаметрил часто зустрічається метрорагія (кров'янисті мажучі виділення або проривні кровотечі з піхви). Під час циклічного прийому препарату Оргаметрил також можлива поява метрорагії, але більш рідкісна. В основному частота появи метрорагії найбільша протягом перших двох місяців лікування. Надалі її частота прогресивно знижується. Тимчасове підвищення дози препарату дозволяє контролювати кровотечу здебільшого.Взаємодія з лікарськими засобамиХоча є недостатньо даних, можлива взаємодія препарату Оргаметріл з іншими лікарськими засобами. Наступні взаємодії, описані при застосуванні синтетичних прогестагенів або комбінованих пероральних контрацептивів, також стосуються препарату Оргаметрил®. Рифампіцин, похідні гідантоїну (зокрема фенітоїн), барбітурати (включаючи примідон), карбамазепін та аміноглутетимід, проносні засоби, активоване вугілля можуть знижувати ефективність препарату Оргаметріл®. І, навпаки, прийом препарату Оргаметрил® може підвищувати терапевтичні, фармакологічні або токсикологічні ефекти циклоспорину, теофіліну, тролеандоміцину та бета-адреноблокаторів. Оргаметрил може знижувати ефективність інсуліну. Макроліди можуть збільшувати ризик розвитку токсичного ураження печінки.Спосіб застосування та дозиТаблетки Оргаметрил слід приймати внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води або іншої рідини. Якщо прийом чергової таблетки затриманий, жінці слід прийняти таблетку, як тільки вона згадала, крім випадку, коли затримка в прийомі становить більше 24 годин. Поліменорея: по одній таблетці на день з 14 до 25 днів менструального циклу. Менорагія та метрорагія: по 2 таблетки на день протягом 10 днів. Зазвичай кровотеча припиняється протягом днів після початку прийому препарату. Курс лікування слід повторювати у трьох менструальних циклах, приймаючи по 1 таблетці щодня з 14 по 25 дні кожного менструального циклу. Якщо проведена терапія виявиться неефективною, необхідно провести додаткові діагностичні та лікувальні заходи. Деякі випадки первинної або вторинної аменореї або олігоменореї: лікування слід розпочати з призначення естрогенів, наприклад, по 0.02-0.05 мг етинілестрадіолу на день протягом 25 днів. На фоні прийому естрогенів Оргаметріл® призначається по одній таблетці на день з 14 по 25 день менструального циклу. Після закінчення прийому препаратів менструальноподібна кровотеча починається зазвичай через 3 дні. Лікування продовжується (другий цикл), починаючи з 5-го дня, рахуючи від початку кров'янистих виділень: естрогенний препарат призначається з 5 по 25 день менструального циклу, а препарат Оргаметріл® призначається з 14 по 25 день. Курс лікування має бути повторений, принаймні ще одному циклі. Ендометріоз: по 1-2 таблетки на день протягом принаймні 6 місяців у безперервному режимі. Деякі випадки карциноми ендометрію: по 6-10 таблеток на день протягом тривалих періодів. Доброякісні захворювання молочних залоз: по одній таблетці на день з 14 по 25 днів менструального циклу протягом принаймні 3-4 місяців. Для придушення овуляції, овуляторного болю та менструації: дисменорея: прийом препарату Оргаметрил® у дозі 1 таблетка на день повинен бути розпочато бажано з 1-го дня менструального циклу, але не пізніше п'ятого дня менструального циклу. Лікування може тривати багато місяців (без перерв). Якщо на фоні лікування з'являються вагінальні проривні кровотечі, доза препарату може бути підвищена до 2 або 3 таблеток на день на 3-5 днів. Для відстрочення нормальної менструації: прийом препарату по 1 таблетці на день має бути розпочато бажано за два тижні до очікуваної дати початку менструації. Якщо лікування розпочато менш ніж за тиждень до необхідної дати менструації, то дозу препарату слід збільшити до 2-3 таблеток на день. Проте, у разі відстрочка більш ніж 1 тиждень небажана. Імовірність появи проривних кров'янистих виділень з піхви підвищується за пізнього початку лікування. З цієї причини не рекомендується розпочинати лікування, якщо до приходу очікуваної менструації залишається менше 3 днів. Доповнення до естроген-замісної терапії в перименопаузі та постменопаузі з метою запобігання гіперплазії ендометрію: оргаметрил® приймається по 1/2 таблетки або по цілій таблетці щодня протягом 12-15 днів на місяць (наприклад, протягом перших двох тижнів кожного місяця) у цьому у разі естроген-замісна терапія може проводитися в безперервному режимі в найменшому ефективному дозуванні. * Перший день циклу є першим днем менструальної кровотечі.ПередозуванняСимптоми передозування: нудота, блювання. Проводиться симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОргаметрил містить у своєму складі лактозу як допоміжну речовину. Тому цей препарат не повинні приймати пацієнти з рідкісними спадковими станами, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або глюкозо-галактозна мальабсорбція. Лікування слід перервати, якщо результати тестів говорять про порушення печінкової функції. При прийомі препаратів, що містять естроген та/або прогестаген, особливо у жінок з наявністю в анамнезі хлоазми вагітних, іноді спостерігається хлоазма. Жінкам, що схильні до появи хлоазми, слід уникати впливу на шкіру сонячного світла або штучного ультрафіолетового випромінювання. Прийом статевих гормонів може проводити специфічні лабораторні тести. У багатьох пацієнтів під час лікування препаратом Оргаметрил® можливе підвищення рівня крові ліпопротеїнів низької щільності та зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності. Можливі зміни у параметрах функції печінки, обміну вуглеводів, системі зсідання крові. Під час тривалого лікування показано проведення систематичних медичних обстежень; контроль показників ліпідного та вуглеводного обміну, концентрації білірубіну, трансаміназ, системи згортання. Частота та характер систематичних медичних обстежень залежать від обставин у кожному індивідуальному випадку та повинні визначатися відповідно до клінічного висновку, але не рідше 1 разу на 6 місяців. У зв'язку з впливом препарату Оргаметрил на рівень глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ), Оргаметрил може проявляти деяку андрогенну активність. Це може виявлятися у легких ознаках вірилізації (переважно акне чи себорея). Епідеміологічні дослідження виявили зв'язок застосування прогестагену у поєднанні з естрогенами з підвищенням частоти випадків венозної тромбоемболії (тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії). Незважаючи на те, що клінічна значимість цих даних для лінестренолу без естрогенного компонента невідома, у разі тромбозу слід припинити прийом Оргаметрилу. Слід також розглянути необхідність припинення прийому препарату Оргаметріл у разі тривалої іммобілізації внаслідок хірургічного втручання або захворювання. Жінки з тромбоемболічними захворюваннями в анамнезі повинні бути поінформовані про можливість їх рецидивів. Необхідний постійний контроль за станом пацієнтів із розладами кровообігу (а також при наявності їх в анамнезі), оскільки при прийомі пероральних естроген/гестагенних контрацептивів, незначно збільшується ризик деяких серцево-судинних захворювань або цереброваскулярних станів. Під час прийому препарату Оргаметрил® рекомендується обмежити прийом жирів та вуглеводів (що особливо важливо для жінок з підвищеною масою тіла), при цукровому діабеті слід контролювати глікемічний профіль (може знадобитися збільшення дози інсуліну). При схильності до артеріальної гіпертензії необхідно контролювати артеріальний тиск (зменшити споживання рідини до 1,5-2 л/добу). У разі дисфункціональних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку рекомендується розпочинати терапію після лікувально-діагностичного вишкрібання матки. Неефективність терапії (рецидиви кровотеч та гіперпластичних процесів ендометрію) потребує уточнення причин кровотечі. При тривалій затримці менструації на фоні терапії Оргаметрилом повинна бути виключена позаматкова вагітність. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Оскільки у деяких пацієнтів з'являється запаморочення, слід бути обережним при керуванні автомобілем або іншою технікою.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 кап.: Radix Glycyrrhizae (корінь солодки), Lucium barbarum (плоди дерези китайської), Soix seed (насіння томату жаростійкого), Ipomoea Batatas (L.) Poir (дикий батат), Panax quinquefolium (корінь женьшеня), (листя гінко білоба), Allium sativum (цибулина часнику), Idaeus serious (плоди червоної малини). Капсули, 1шт.ХарактеристикаПоліпшення ерекції у чоловіків.Фармакотерапевтична групаОргазекс розширює периферичні кровоносні судини, посилюючи приплив крові до статевих органів, стимулює пролонгацію еректильної функції у чоловіків, активно підвищує лібідо (статевий потяг) та задоволеність статевим актом. Крім того, Оргазекс: Містить комплекс екстрактів 8 лікарських рослин, що активно використовуються при лікуванні статевих розладів у чоловіків; Є джерелом флавоноїдів та танінів, які покращують загальний функціональний стан органів сечостатевої системи; Має тонізуючі, стимулюючі, протизапальні, антиоксидантні та судинорозширюючі властивості; У комплексній терапії ефективний при лікуванні еректильної дисфункції різного генезу; Чинить парасимпатичну стимулюючу дію, починаючи з 40-60 хвилин з моменту прийому в залежності від швидкості базального автоматизму; Тривалість дії Оргазекс до 48 годин.РекомендуєтьсяПризначений на лікування порушень ерекції у чоловіків.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиНайбільш раціональна схема прийому – по 1 капсулі 1 раз на 2 дні. Приймати за 60-90 хвилин до сексуального контакту. Оргазекс приймають внутрішньо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 кап.: Radix Glycyrrhizae (корінь солодки), Lucium barbarum (плоди дерези китайської), Soix seed (насіння томату жаростійкого), Ipomoea Batatas (L.) Poir (дикий батат), Panax quinquefolium (корінь женьшеня), (листя гінко білоба), Allium sativum (цибулина часнику), Idaeus serious (плоди червоної малини). Капсули, 2шт.ХарактеристикаПоліпшення ерекції у чоловіків.Фармакотерапевтична групаОргазекс розширює периферичні кровоносні судини, посилюючи приплив крові до статевих органів, стимулює пролонгацію еректильної функції у чоловіків, активно підвищує лібідо (статевий потяг) та задоволеність статевим актом. Крім того, Оргазекс: Містить комплекс екстрактів 8 лікарських рослин, що активно використовуються при лікуванні статевих розладів у чоловіків; Є джерелом флавоноїдів та танінів, які покращують загальний функціональний стан органів сечостатевої системи; Має тонізуючі, стимулюючі, протизапальні, антиоксидантні та судинорозширюючі властивості; У комплексній терапії ефективний при лікуванні еректильної дисфункції різного генезу; Чинить парасимпатичну стимулюючу дію, починаючи з 40-60 хвилин з моменту прийому в залежності від швидкості базального автоматизму; Тривалість дії Оргазекс до 48 годин.РекомендуєтьсяПризначений на лікування порушень ерекції у чоловіків.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиНайбільш раціональна схема прийому – по 1 капсулі 1 раз на 2 дні. Приймати за 60-90 хвилин до сексуального контакту. Оргазекс приймають внутрішньо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКількість поживних речовин у 3 г продукту: Енергетична цінність - 11 ккал Білки - 0,003 г Жири - 0,00 г Вуглеводи - 2,72 г Натрій – 0,00 мг Склад: Зелена папайя, дріжджі (що використовуються в ферментації) та декстроза. Форма випуску та упаковка 90 гр (30 саше по 3 г).ХарактеристикаBio-Normalizer – це передова біологічно активна добавка, вироблена за допомогою унікального запатентованого процесу Японської природної біотехнологічної ферментації із зеленої папаї. Імунорегуляторна функція Бактеріостаз (зупинка зростання мікроорганізмів) Регулювання рівня вільних радикалів Метало-іонне комплексоутворення Омолоджуючий ефектПротипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка10 табл. (2.5g) містять: Порошок куркуми осінньої 2000 мгХарактеристикаІдеальне поєднання порошкового екстракту високої концентрації та порошку куркуми. Ті, хто бажає постійно стежити за власним здоров'ям, обов'язково звернуть увагу на концентрат осінньої куркуми з великим вмістом куркуміну. Ця речовина є антиоксидантом – вона здатна полегшити будь-який похмільний синдром. Куркумін відносять до поліфенолів, які ефективні як протипухлинні, протиамілоїдні, протиокислювальні та протизапальні засоби. Екстракт куркуми «ОРІХІРО» – це чудовий засіб для виведення з печінки токсинів – воно дозволяє уникнути утворення каміння у жовчному міхурі. Екстракт куркуми «ОРІХІРО» часто використовують при лікуванні розладів шлунково-кишкового тракту, що виникають внаслідок зниженого жовчовиділення. Її цінують за жовчогінну та жовчоутворюючу дії — вона більш ніж у 2 рази збільшує синтез жовчної кислоти. Екстракт куркуми «Оріхіро» використовують і при холециститах. Внаслідок проведених досліджень куркума продемонструвала сильний гепатопротекторний ефект. Екстракт куркуми «ОРІХІРО» здатний захистити печінку від токсинів та згубного впливу лікарських препаратів. Так, при тривалому прийомі ліків, при гепатиті, при захворюваннях печінки та при цирозі печінка буде захищена від токсичних речовин. Ефективний екстракт куркуми «ОРІХІРО» як жовчогінний препарат при малому жовчовиділенні, а також як жовчоутворююче. Використовують його при метеоризмі, при порушеннях та недугах системи травлення, при кольках. Куркума помітно знижує кислотність шлункового соку, послаблює потяг до жирного та солодкого, а також регулює обмін речовин та визнано сучасним препаратом, здатним вигідно коригувати фігуру.Протипоказання до застосуванняВинятково індивідуальна непереносимість компонентів препарату.Спосіб застосування та дозиЩодня приймати по 8-12 пігулок, запивати водою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску таб. Упаковка: банку Виробник: Оріхіро Завод-виробник: Оріхіро(Японія). .
Склад, форма випуску та упаковка10 таблеток (2.5g) містять: концентрований екстракт елеутерококу колючого, 100mg (елеутерокок колючий -2.7g).ХарактеристикаЗі вмістом екстракту кореня елеутерококу колючого, популярного серед спортсменів з усього світу. Рекомендується особам, які люблять спорт. Рекомендується при важкій та стомлюючій роботі, під час стресів та тяжкості проблем, коли не вистачає сил та витривалості, а також під час похмілля, при безсонні та нестачі сну! І щодня у вашій владі! Сибірський женьшень і елеутерокок росте в холодному кліматі Сибіру, Сахаліну і північному сході Китаю. У Японії є рідкісною рослиною, і зустріти його можна тільки в східній частині о. Хоккайдо. З давніх-давен цінується сильна життєва енергія цієї рослини, що росте в суворому кліматі. Підтримує організм під час стресових ситуацій. Висока терапевтична ефективність при прийомі екстракту елеутерококу протягом 3-4 тижнів була встановлена у хворих з різними формами неврозів: лікування призводило до позитивних змін вагосимпатичних взаємин у більшості випадків зникали явища вегетативної дистонії. Екстракт елеутерококу підвищує розумову працездатність людини, зменшує стомлюваність при фізичному навантаженні, посилює гостроту зору та покращує слух у досліджуваних. При призначенні екстракту елеутерококу покращується загальний стан хворих, знижується вміст холестерину та ліпопротеїдів у сироватці крові при атеросклерозі з переважним ураженням аорти та коронарних судин. Загальнозміцнююча дія елеутерококу створює сприятливий фон для лікування хворих з різними захворюваннями серцево-судинної системи, у тому числі ревмокардитом. Позитивний вплив екстракту елеутерококу відзначено при вживанні його хворими до операції, причому післяопераційний період у них протікав більш гладко.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиПриймати по 8-12 таблеток на день під час їжі з холодною або теплою водою. Рекомендується для підтримки здоров'я. У разі дивного присмаку у горлі пийте багато води. На початку застосування рекомендуються невеликі дози. Приймайте на день лише належну кількість.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВміст 3 капсули (879mg): екстракт морських водоростей вакамэ (містять фукоїдану 300mg). Склад: екстракт морських водоростей Вакаме, кукурудзяний крохмаль, декстрин, желатин, складний ефір сахарози. Форма випуску та упаковка: 90 капсулХарактеристикаВживаючи Фукоїдан, пацієнт зміцнює свій імунітет у боротьбі зі злоякісними клітинами. Так, він збільшує активність лейкоцитів, які займаються природним винищенням ворогів людського тіла (бактерії, віруси та ракові клітини). За роки свого застосування властивості фукоїдана були доведені — жителі острівних держав споживають водорості у різному вигляді на їжу, що позитивно позначається на їхньому здоров'ї. Відкриття фукоїдана визнано однією з важливих перемог медицини боротьби з раком у минулому столітті. Фукоїдан відноситься до сульфатованих гетерополісахаридів, які виявлені у складі деяких видів голкошкірих та в бурих водоростях. Вперше дані полісахариди знайшли в бурих водоростях 1913 року. Фукоїдани можуть становити до 25-30 відсотків загальної маси водоростей. Так, від стадії розвитку, виду водорості, місця її збору та багатьох інших факторів залежатиме вміст фукоїдану в рослині. Підтримує та стимулює імунну систему, запобігає зайвому згущенню крові та захищає організм від впливу токсичних речовин; Антиоксиданти, що містяться у фукоїдані захищають клітини організму, борються з інфекціями та знищують віруси; Фукоїдан знищує ракові клітини; Має значний ефект у боротьбі з високим тиском, запаленнями та бактеріальними вірусами; Препарат сумісний з іншими способами лікування.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиПриймати по 3 капсули на день під час їжі з холодною або теплою водою. У разі дивних відчуттів у горлі пийте більше води. На початку застосування рекомендуються невеликі дози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГлюкозамін сульфат 1200 мг, мікрокристалічна целюлоза (носій), кальцію карбонат, магнію карбонат, екстракт акулього хряща, гідролізат колагену, декстрин, тригліцериди жирних кислот, діоксид кремнію (носій), екстракт курячого хряща, цинксодержащие піридоксину гідрохлорид), вітамін К (фітоменадіон), гіалуронова кислота, вітамін В1 (тіаміну гідрохлорид), фолієва кислота, вітамін D3 (холекальциферол).ХарактеристикаЗавдяки БАД Глюкозамін та Хондроїтин «ОРІХІРО» знижуються втрати кальцію в організмі, уповільнюється резорбція кісткової тканини. Препарат сприяє обміну фосфору та кальцію у хрящових тканинах, перешкоджає утворенню фібринових тромбів. Згідно з клінічними дослідженнями, протягом 1-3 місяців стабільного прийому препарату значно збільшується рухливість суглобів, зменшується їх набряклість та болючість. В результаті тривалого застосування добавки знижується рівень гіперхолістерінемії та гіперліпідемії, знижується маса тіла. Стимулює утворення суглобової рідини; Знижує м'язову стомлюваність; Полегшує переробку поживних речовин у організмі.Фармакотерапевтична групаПрепарат використовується для покращення синтезу сполучних тканин. Також він запобігає процесу руйнування хряща та регенерує тканини. Глюкозамін використовується як стимулятор відновлення пошкодженого хряща. Також добавка впливає обмін речовин хрящової тканини і допускає її розкладання.Властивості компонентівХондроїтин – активний учасник створення основної речовини кісткової та хрящової тканини. Він інгібує ферменти, що порушують функції та структуру суглобового хряща, покращує фосфорно-кальцієвий обмін у хрящових тканинах та уповільнює процеси старіння хрящової тканини. Добавка стимулює синтез глюкозаміногліканів, покращує метаболізм гіалінової тканини та допомагає відновленню хрящових поверхонь та суглобової сумки. Засіб позбавляє зайвого стиснення сполучної тканини, збільшує природне виробництво внутрішньосуглобової рідини, робить уражені суглоби більш рухливими. Біодобавка Глюкозамін та Хондроїтин «ОРІХІРО» має такі властивості: Інгібує дію ферментів, що руйнують хрящ, знижує біль у суглобах і надає протизапальну та аналгетичну дію; Збільшує вироблення гіалуронової кислоти, зміцнює тканинні структури; Використовується як ентеральний косметичний засіб; Належить до хондропротекторів, що підвищує амортизаційні характеристики хряща і збільшує його регенерацію.Протипоказання до застосуванняАлергія на компоненти БАД, індивідуальна нестерпність, дитячий вік. При схильності до кровоточивості та тромбофлебіту. Обережно при вагітності та лактації. Не перевищуйте рекомендовану дозу споживання.Спосіб застосування та дозиДегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та хребта: первинний артроз, міжхребцевий остеохондроз, остеоартроз, остеопороз, пародонтопатія, переломи кісток (для прискорення утворення кісткової мозолі). 3 таблетки по 3 рази на день під час або після їди.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
3 070,00 грн
1 098,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГлюкозамін сульфат 1200 мг, мікрокристалічна целюлоза (носій), кальцію карбонат, магнію карбонат, екстракт акулього хряща, гідролізат колагену, декстрин, тригліцериди жирних кислот, діоксид кремнію (носій), екстракт курячого хряща, цинксодержащие піридоксину гідрохлорид), вітамін К (фітоменадіон), гіалуронова кислота, вітамін В1 (тіаміну гідрохлорид), фолієва кислота, вітамін D3 (холекальциферол).ХарактеристикаСкладна біодобавка містить глюкозамін високого ступеня очищення, хондроітин, колаген II типу, гіалуронову кислоту, вітаміни та мінерали - ідеальне поєднання для підтримки здоров'я суглобів і всього організму. У денній дозі біодобавки міститься глюкозамін 1500 мг, хондроїтин та колаген, гіалуронова кислота, ізофлавони сої, кальцій, магній, цинк, вітаміни В1, В6, D, К2, фолієва кислота. У даній біодобавці використовується глюкозамін японського виробництва найвищої якості, випущений за оригінальною технологією, яка забезпечує максимальну чистоту продукту та його кращу розчинність у воді, а отже, краще засвоюється організмом. Після початкового очищення та рекристалізації, глюкозамін піддається вторинній переробці, після чого розчинність кристалів глюкозаміну підвищується, а його специфічний запах знижується. Хондроітин і глюкозамін є речовинами, які утворюють структуру здорового хряща суглоба. При остеоартриті, застосування хондроїтину значно уповільнює розвиток захворювання, покращує рухливість суглобів та зменшує больові відчуття. Глюкозамін ефективно усуває біль і зменшує запалення та набряклість суглобів без будь-яких побічних явищ. Глюкозамін також відіграє важливу роль у відновленні сполучної та хрящової тканин. Колаген II типу – головний структурний компонент суглобового хряща.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дози10 таблеток на день, приймати під час або після їди, розділивши по прийомах їжі. Запивати водою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад: кальцій – 350 мг (51 %), вітамін В – 5 мкг. (91%), магній – 40 мг (1З%) (у 5 таблетках) Форма випуску та упаковка: 150 таблеток по 500 мг.ХарактеристикаКальцій – живильний елемент, необхідний нормального формування зубів і кісток. Крім кальцію, для правильного засвоєння цей продукт містить вітамін Д. Основним елементом кісткової тканини є кальцій - тому при його нестачі може розвиватися остеопороз. Коли кальцію достатньо, кістковий каркас правильно формується і розвивається - це запобігає ламкості кісток. Підтримує цілісність зубів та кісток Бере участь у процесі серцебиття Знижує ризик розвитку ракових клітин Впливає на стан шкіри Підвищує ефективність роботи імунної системиПротипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати 5 таблеток протягом дня під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад 2 таблетки вагою 2000 mg: 260 mg кальцію, вітамін D 5 мкг. Інгредієнти: кальцій з раковин морського гребінця, мальтоза, лактоза, глюкоза, доломіт, казеїн фосфопептид (з молока), концентрат йогурту, ефіри цукрози, підкислювач, ароматизатори, вітамін DХарактеристикаКальцій необхідний для формування зубів та кісток. Біодобавка «Кальцій» у вигляді жувальних пігулок зі смаком йогурту можуть застосовуватись як дітьми, так і дорослими. Для кращої засвоюваності додано CPP (казеїн фосфопептид) та вітамін D. Про дію кальцію на організм можна сказати дуже багато, і насамперед те, що він нам необхідний. Він незамінний у клітинних структурах, нервових процесах, при скороченні м'язів та виробленні необхідних гормонів. Нервові імпульси можуть нормально передаватися саме завдяки кальцію - він необхідний для рівноваги процесів збудження та гальмування у головному мозку. Основним елементом кісткової тканини є також кальцій – тому при його нестачі у літньому та старечому віці може розвиватися остеопороз. Коли кальцію достатньо, кістковий каркас правильно формується та розвивається – це запобігає ламкості кісток. Вагітним і жінкам, що годують, а також дітям у період активного зростання кальцію потрібно більше. Від кальцію залежить стабільна діяльність серця, робота нервової системи та нормальне згортання крові. Емаль зубів буде гаразд, якщо відразу після їх прорізування в організмі дитини достатньо кальцію.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Спосіб застосування та дози2 жувальні таблетки на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ дев'яти таблетках містяться 315 мг розчинних харчових волокон (15% від адекватного рівня споживання) та 1,50 мг бета-каротину (30% від адекватного рівня споживання), що не перевищує верхній допустимий рівень споживання. Таблетки масою 200мг по 1400 штук, у скляних банках з кришкою, що нагвинчується.ХарактеристикаХарчова добавка "Хлорелла" - це простий, але надійний спосіб зберегти здоров'я та молодість свого організму. Спеціальні дієти, порятунок від шкідливих звичок, заняття спортом, правильний розпорядок дня – все це допомагає зміцнити імунну систему та знизити ймовірність передчасного старіння. Але цього недостатньо для боротьби з серйознішими агресивними факторами, такими як стрес або перевтома. Тут потрібна «важка артилерія» — харчова добавка «Хлорелла», яка своїм м'яким та непомітним впливом стимулює ефективну роботу клітин та стабілізує діяльність усіх життєво важливих систем.Показання до застосуванняЯк біологічно активна добавка до їжі, джерела розчинних харчових волокон і бета-каротину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість продукту, вагітність та годування груддю. Перед застосуванням проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиМістить хлорофіл. Дорослим - від 10 таблеток 3 рази на день, під час їди. Тривалість прийому - 1 місяць. При вживанні. запивати великою кількістю води (від 1 склянки-200 мл). Курс можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ дев'яти таблетках містяться 315 мг розчинних харчових волокон (15% від адекватного рівня споживання) та 1,50 мг бета-каротину (30% від адекватного рівня споживання), що не перевищує верхній допустимий рівень споживання. Таблетки масою 200 мг по 900 штук, у скляних банках з кришкою, що нагвинчується.ХарактеристикаХлорелла «ОРІХІРО» продукує вуглеводи, білки, ліпіди та вітаміни, які містяться в її сухій біомасі. У білку рослини міститься до 40 видів амінокислот, серед яких є незамінні. У 1 г сухої речовини є до 1600 мкг каротину, вітамінів B1, B2 та B6 – 18,28 та 9 мкг відповідно. Хлорелла багата вітамінами K, PP, E, містить пантотенову та фолієву кислоти, лейковорин та біотин. Каротину в рослині міститься у 7-10 разів більше, ніж у сухих абрикосах та шипшині. Крім цього, у складі водорості присутній вітамін А в чистому вигляді - в 100 г сухої речовини міститься до 100 мг вітаміну. В 1 г сухої речовини до 1000 мг вітаміну D і 0,0025-0,1 мкг вітаміну B12. До макро- та мікроелементного складу речовини входять фосфор, кальцій, калій, магній, сірка, мідь, залізо, кобальт, цинк, рубідій, цирконій та інші мікроелементи.У клітинах хлорели є йод. Хлорелла «ОРІХІРО» продукує вуглеводи, білки, ліпіди та вітаміни, які містяться в її сухій біомасі. У білку рослини міститься до 40 видів амінокислот, серед яких є незамінні. У 1 г сухої речовини є до 1600 мкг каротину, вітамінів B1, B2 та B6 – 18,28 та 9 мкг відповідно. Хлорелла багата вітамінами K, PP, E, містить пантотенову та фолієву кислоти, лейковорин та біотин. Каротину в рослині міститься у 7-10 разів більше, ніж у сухих абрикосах та шипшині. Крім цього, у складі водорості присутній вітамін А в чистому вигляді - в 100 г сухої речовини міститься до 100 мг вітаміну. В 1 г сухої речовини до 1000 мг вітаміну D і 0,0025-0,1 мкг вітаміну B12. До макро- та мікроелементного складу речовини входять фосфор, кальцій, калій, магній, сірка, мідь, залізо, кобальт, цинк, рубідій, цирконій та інші мікроелементи.У клітинах хлорели є йод. Пожвавлює клітини; Омолоджує тіло; Підвищує сексуальну активність та імунітет; Покращує травлення та апетит; Є сильним антиоксидантом; Очищає тіло та постачає необхідні речовини; Протидіяє розвитку ракових клітин; Стимулює зростання організму; Має антистресовий ефект; Полегшує самопочуття при діабеті; Знімає алергії, виразки та запалення; Допомагає при недокрів'ї; Зміцнює судини, серце та знижує рівень холістеролу; Покращує пам'ять, сон та мислення; Знижує роботу секреції (знижує кількість запахів, що виділяються); Містить лізин - амінокислоту, що має протилишайну дію; знижує спазми при астмі (за рахунок магнію); перешкоджає розвитку дегенеративних захворювань; Перешкоджає старінню клітин, знімає втому; Містить кальцій в 11 разів більше, ніж у молоці корови, використовується як профілактика остеопорозу.РекомендуєтьсяМолочниця (кандидоз); Дисбактеріоз; Інтоксикація фенолами, важкими металами, інсектицидами та пестицидами; Хронічні та гострі запальні процеси різного походження (ГРЗ, фарингіт, бронхіт, герпес, цистит, пієлонефрит, аднексит, опіки, рани, діабет, атеросклероз); Відновлення після терапії онкозахворювань; Алкоголізм; Післяопераційний період.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість продукту, вагітність та годування груддю. Перед застосуванням проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиЯк біологічно активна добавка до їжі, джерела розчинних харчових волокон і бета-каротину. Містить хлорофіл. Дорослим - від 3 таблеток 3 рази на день, під час їди. Тривалість прийому – 1 місяць. Від 6 до 10 таблеток 3 рази на день. При вживанні. запивати великою кількістю води (1 склянка-200 мл). Курс можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад: коензим Q10, дріжджі з цинком, екстракт чорного перцю, Вітамін C, Вітамін E, ніацин, Вітамін B6, чорнило каракатиці, каротин Дуналієли солоноводний, Вітамін B1, Вітамін B2, сафлорова олія, бджолиний віск, гліцерин борошно, желатин, гліцерин. Зміст у 3 капсулах: Коензим Q10 – 90,0 мг Екстракт чорного перцю (Біоперін®) – 2,5 мг. Цинк – 5,0 мг Вітамін Е – 10,0 мг Вітамін С – 90,0 мг Вітамін В1 – 5,0 мг Вітамін В2 – 5,0 мг Ніацин – 10,0 мг Вітамін В6 – 8,0 мг Бета-каротин – 1080,0 мкг.ХарактеристикаКоензим Q10 з вітамінами - натуральна речовина, яка не має у своєму складі синтетичних компонентів. Тому засіб значно перевершує свої хімічні аналоги. Рекомендують дозувати речовину порціями по 5 мг. Біоперин збільшує біодоступність харчових компонентів, покращуючи швидкість їхнього переміщення по кровотоку. Це можливо за рахунок дії епітеліальних клітин кишківника, абсорбційна здатність якого значно збільшується. Ефективний при лікуванні та профілактиці захворювань серцево-судинної системи; Уповільнює процеси старіння та омолоджує організм; Позбавляє синдрому хронічної втоми і збільшує працездатність людини; Збільшує регенеративні властивості тканин; Має позитивний вплив на периферичну нервову систему; генерує енергію організму; Поліпшує імунний захист організму; Регулює кровообіг; Стимулює роботу мозку.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим як БАД рекомендується приймати по 3 капсули на день під час їди. Тривалість прийому 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка(Колаген + Гіалуронова кислота) складається з глюкозаміну, керамідів, пептидів колагену риб та низькомолекулярної гіалуронової кислоти.ХарактеристикаЛюдська шкіра складається з трьох шарів – дерми, гіподерми та епідермісу. Дерма – це каркас, який відповідає за міцність, пружність та розтяжність шкіри. Загалом шкіру можна порівняти з матрацом, у якому кожен із шарів виконує свою унікальну функцію. Роль пружин у шкірі виконують еластин і колаген, між якими простір заповнений водним гелем, що складається з гіалурнової кислоти. Колаген + гіалуронова кислота - препарат, який складається з основних компонентів, необхідних для еластичності та міцності шкіри. Якщо в молодій шкірі гіалуронова кислота та колаген самостійно оновлюються, з віком цього не відбувається, внаслідок чого вона старіє та втрачає свою еластичність. Завдяки цьому препарату дефіцит необхідних речовин поповнюється. Актуальний засіб як людям зі старіючої шкірою, так і жінкам у період менопаузи. Покращує живлення м'язів; Сприяє нормалізації кровотоку; Підвищує захисні та еластичні характеристики шкіри.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати по 6 г на добу, розчиняючи його в рідині або запиваючи водою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ХарактеристикаНестача колагену є причиною, через яку люди мають в'ялу та зморшкувату шкіру, страждають болем у суглобах та зменшенням щільності кісток. Японські вчені вважають, що і в 50 років ваша шкіра повинна і може залишатися пружною, як і в 25 років, якщо вчасно заповнювати вітаміни, що бракують організму. Колаген вважається однією з найцінніших речовин, від яких залежить молодість нашої шкіри (пружність, шовковистість, еластичність). Колаген відповідає за безперебійну роботу нашої опорно-рухової системи в організмі. Він є основним компонентом сполучної тканини сухожиль, зв'язок, хрящів, кісток, шкіри, нігтів, волосся. Уповільнює процес старіння. Зволожує, живить шкіру, надає пружності, рівного кольору. Стимулює синтез власного колагену. Покращує колір волосся, надає їм блиску, зміцнює нігті. Відновлює хрящову тканину та міжсуглобову (синовіальну) рідину. Покращує гнучкість та рухливість суглобів. Зміцнює опорно-руховий апарат. Відновлення після отриманих травм. При захворюваннях суглобів, артриті, артрозі, остеохондрозі та ін. У разі підвищених фізичних навантажень, у т. ч. у спортсменів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиПо 2 таблетки на день, ретельно розжуватиЗапобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему