Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активної речовини: кломіфену цитрат – 50 мг; Допоміжні речовини: желатин – 2 мг, магнію стеарат – 2 мг, стеаринова кислота – 2 мг, тальк – 5 мг, крохмаль картопляний – 39 мг, лактози моногідрат – 100 мг. По 10 таблеток у флаконі коричневого скла з ПЕ кришкою з контролем першого розтину та амортизатором-гармошкою. 1 флакон разом з інструкцією із застосування у картонній пачці. По 10 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ//Алюмінієва фольга. 1 блістер разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, плоскі таблетки з фаскою, білого, жовтувато-білого або сірувато-білого "СLO" на одній стороні таблетки, без або майже без запаху.Фармакотерапевтична групаАнтиестрогенний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому препарату внутрішньо кломіфен добре абсорбується із ШКТ. Метаболізм Кломіфен метаболізується у печінці. Піддається кишково-печінковій рециркуляції. Виведення T1/2 кломіфену становить 5-7 днів. Виводиться переважно з жовчю.ФармакодинамікаАнтиестрогенний препарат нестероїдної структури. Механізм дії обумовлений специфічним зв'язуванням з естрогенними рецепторами яєчників та гіпофізу. При низькому вмісті в організмі естрогенів виявляє помірний естрогенний ефект, при високому вмісті – антиестрогенну дію. У малих дозах посилює секрецію гонадотропінів (пролактину, ФСГ та ЛГ), стимулює овуляцію; у високих дозах гальмує секрецію гонадотропінів. Гестагенної та андрогенної активності не має.Показання до застосуванняпечінкова та/або ниркова недостатність; кіста яєчника (за винятком синдрому полікістозу яєчників); пухлина чи гіпофункція гіпофіза; порушення функції щитовидної залози; порушення функції надниркових залоз; метрорагія неясної етіології; тривало існуючі або недавно розвинені порушення зору; новоутворення статевих органів; ендометріоз; недостатність функції яєчників і натомість гіперпролактинемії; вагітність; лактація (грудне вигодовування); непереносимість галактози, лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: часто -> 1%; рідко -<1%. З боку системи травлення: нудота, блювання; рідко – гастралгія, метеоризм, діарея, синдром гострого живота, підвищення апетиту. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – уповільнення психічних та рухових реакцій, підвищена збудливість, депресія, безсоння. З боку органів чуття: порушення зору (в т.ч. порушення сприйняття світла, двоїння, розмитість контурів, світлобоязнь). З боку сечовивідної системи: почастішання сечовипускання, поліурія. З боку статевої системи: біль унизу живота, сухість піхви. З боку ендокринної системи: ущільнення молочних залоз, дисменорея, патологічна маткова кровотеча, збільшення розмірів яєчника (в т.ч. кістозне); рідко – болючість у ділянці грудних залоз. При лікуванні кломіфеном підвищується ймовірність багатоплідної вагітності, позаматкової вагітності, ендометріозу, зростання наявної фіброми матки. Можливе кістозне збільшення яєчників, особливо при синдромі Штейна-Левенталя. У цих випадках розмір яєчників може досягати 4-8 см. При цьому слід стежити за температурою тіла та припинити лікування, як тільки вона стане двофазною. Дерматологічні реакції: рідко – алопеція. З боку обміну речовин: рідко – збільшення чи зменшення маси тіла. Алергічні реакції: рідко – висипання, кропив'янка, алергічний дерматит, вазомоторні розлади. Інші: відчуття припливу крові до обличчя з почуттям жару (припиняються після закінчення прийому препарату).Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний із препаратами гонадотропних гормонів.Спосіб застосування та дозиПри безплідності доза та тривалість курсу лікування залежать від чутливості (реакції на препарат) яєчників. Пацієнткам з регулярним менструальним циклом рекомендується розпочинати лікування на 5-й день циклу (або на 3-й день циклу при ранній овуляції або тривалості фолікулярної фази менше 12 днів). При аменореї лікування можна розпочинати будь-якого дня. Схема I: 50 мг на добу протягом 5 днів з одночасним контролем реакції яєчників за допомогою клінічних та лабораторних досліджень. Овуляція зазвичай настає між 11 та 15 днями циклу. Якщо таке лікування не призводить до овуляції, слід застосовувати схему II. Схема II: з 5 дня наступного циклу призначають по 100 мг на добу протягом 5 днів. Якщо в цей час овуляція не спостерігається, слід ще раз повторити ту ж схему (по 100 мг на добу). У разі продовження ановуляції прийом препарату слід перервати на 3 місяці, а потім повторити лікування протягом 3 місяців. При неефективності другого курсу подальше лікування препаратом також неефективне. Максимальна загальна доза препарату, яка приймається протягом кожного курсу, становить 750 мг. При синдромі полікістозу яєчників у зв'язку з тенденцією до гіперстимуляції початкова доза препарату становить 50 мг на добу. При постконтрацептивній аменореї препарат слід призначати у дозі 50 мг на добу щодня. Як правило, при застосуванні схеми І п'ятиденний курс лікування виявляється успішним. Чоловікам відповідно до показань препарат призначають по 50 мг 1-2 рази на добу протягом 6 тижнів під систематичним контролем спермограми.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, вазомоторні реакції, відчуття припливу крові до обличчя, порушення зору (зниження гостроти зору, спалаху, худоби), збільшення яєчників та біль у тазових органах та в животі. Лікування: заходи, спрямовані на виведення кломіфену з організму; проведення підтримуючої терапії. Дані щодо можливості виведення кломіфену при діалізі відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо початку прийому рекомендується досліджувати функцію печінки. Перед початком лікування слід провести ретельне гінекологічне обстеження. Лікування починають, коли сумарний вміст гонадотропіну в сечі нормальний або нижче за нижню межу норми, стан яєчників при пальпації в нормі, функції щитовидної залози та надниркових залоз відповідають нормі. У разі відсутності овуляції до початку застосування препарату слід виключити чи вилікувати решту можливих форм безпліддя. При виникненні на фоні прийому препарату збільшення яєчників або кістозних змін лікування слід припинити доти, доки розмір яєчників не повернеться до норми. Надалі прийом можна відновити, але зменшити дозу препарату чи тривалість лікування. У процесі лікування необхідне постійне спостереження гінеколога, слід контролювати функції яєчників, проводити дослідження піхви, спостерігати за феноменом "зіниці". Часто під час курсу лікування важко визначити момент овуляції, також спостерігається недостатність жовтого тіла. Тому після зачаття рекомендується здійснити профілактичне лікування прогестероном. Підвищує ймовірність розвитку багатоплідної вагітності. Препарат протипоказаний пацієнтам із непереносимістю галактози, лактазною недостатністю чи мальабсорбцією глюкози, т.к. кожна таблетка містить 100 мг лактози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Оскільки препарат може викликати порушення зору, у період лікування пацієнти повинні бути обережними при керуванні автотранспортом та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: клотрімазол 100 мг. Допоміжні речовини: лактоза (цукор молочний), крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, лимонна кислота, стеарат магнію. 6 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вагінальні білого або майже білого кольору, овальні, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПрепарат із протигрибковою дією для місцевого застосування у гінекології.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В експериментальних дослідженнях встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 100 г: Активна речовина: клотримазол 1 г Допоміжні речовини: пропіленгліколь - 12.5 г, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 0.2 г, бурштинова кислота - 0.5 г, натрію бензоат - 6 г, віск емульсійний - 3 г, олія рицинова - 14 г, метилцелюлоза -1 , вода очищена – до 100 г. 20 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування білого або майже білого кольору зі слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В експериментальних дослідженнях встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 г: клотримазол 10 мг. 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього вживання 1%.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В експериментальних дослідженнях встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 100 мг Фасування: N6 Форма випуску таб. вагінальні Действующее вещество: Клотримазол. .
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: клотрімазол 100 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 1122.2 мг, крохмаль картопляний – 180 мг, адипінова кислота – 140 мг, натрію гідрокарбонат – 110 мг, магнію стеарат – 31.3 мг, кремнію діоксид колоїдний – 12.3 мг, 2. 6 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вагінальні білого кольору, довгасті, двоопуклі, з гладкою поверхнею, закруглені з одного кінця і плоскі з іншого.Фармакотерапевтична групаКлотримазол пригнічує ріст і поділ мікроорганізмів і, залежно від концентрації, може чинити фунгістатичну або фунгіцидну дію. Механізм дії клотримазолу пов'язаний із зміною проникності клітинних мембран за рахунок впливу на синтез ергостеролу та зв'язування з фосфоліпідами клітинної стінки грибів. Клотримазол пригнічує синтез білків, жирів, ДНК, полісахаридів, ушкоджує нуклеїнові кислоти у клітинах грибів та прискорює виведення калію. Також він може пригнічувати активність оксидантних та пероксидантних ферментів та біосинтез тригліцеридів та фосфоліпідів у клітинах грибів. У більш високих концентраціях клотримазол викликає ушкодження клітинних мембран механізмами, які залежать від синтезу стеролів. Клотримазол запобігає перетворенню бластоспору Candida albicans на інвазивні форми міцелію.Зміна активності клітинної мембрани призводить до загибелі клітин, і це залежить від контакту препарату з мікробами. Клотримазол характеризується широким спектром протигрибкової та антибактеріальної активності. Він активний у відношенні: дерматофіти (Epidermophyton floccosum, Microsporum canis, Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton rubrum), дріжджі (Candida spp., Cryptococcus neoformans), диморфні гриби (Coccidioides immitis, Histoplasmacіsіdosіcіdosіcіsіdosіcіsіdosіcіsіdosіcіsіdosіcіsіdosіcіsіdosіcіsіodo Також клотримазол активний щодо деяких грампозитивних бактерій. In vitro клотримазол характеризується широким спектром фунгістатичної та фунгіцидної активності. Він впливає на міцелій дерматофітів (Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton) аналогічно гризеофульвіну, його дія на дріжджоподібні гриби (Candida), що ниркуються, аналогічна дії полієнів (амфотерицину В і ністатину). У концентраціях менше 1 мкг/мл клотримазол пригнічує розвиток більшості штамів хвороботворних грибів, що належать до Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis. У концентрації 3 мкг/мл клотрімазол пригнічує розвиток більшості інших бактерій: Pityrosporum orbiculare, Aspergillus fumigatus, роду Candida, в т.ч. Candida albicans, деяких штамів Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, а також деяких штамів Proteus vulgaris та Salmonella. Клотримазол активний щодо Sporothrix, Cryptococcus, Cephalosporium, Fusarium. У концентраціях понад 100 мкг/мл він ефективний щодо Trichomonas vaginalis. Гриби, стійкі до клотримазолу, зустрічаються дуже рідко; є дані лише з окремих штамів Candida guilliermondii. Не повідомлялося про розвиток стійкості у чутливих до клотримазолу грибів після пасажу Candida albicans та Trichophyton mentagrophytes. Не описано випадків розвитку стійкості до клотримазолу у штамів Candida albicans, які стійкі до полієнових антибіотиків внаслідок хімічної мутації.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Фармакокінетичні дослідження клотримазолу при інтравагінальному застосуванні показали, що абсорбція становить 3-10% введеної дози. У печінці клотримазол метаболізується до фармакологічно неактивних метаболітів, у зв'язку з цим його концентрація в плазмі крові при інтравагінальному введенні в дозі 500 мг становить менше 10 нг/мл, підтверджуючи той факт, що клотримазол при інтравагінальному введенні. . Метаболізм Клотримазол в основному метаболізується в печінці до метаболітів, що виводяться через нирки та кишечник.Клінічна фармакологіяПрепарат із протигрибковою дією для місцевого застосування у гінекології.Показання до застосуванняВагініт, спричинений грибами роду Candida; інфекції статевих органів, спричинені грибами роду Candida, зокрема. інфекції, спричинені штамами, стійкими до ністатину; суперінфекції статевих органів, спричинені іншими збудниками, чутливими до клотримазолу; санація пологових шляхів перед пологами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу або до інших компонентів препарату; вік до 12 років; період менструації. З обережністю При першому випадку кандидозного вагініту необхідно проконсультуватися з лікарем. При виявленні будь-якого з наведених нижче факторів перед призначенням вагінальних таблеток Клотримазол слід проконсультуватися з лікарем: більше двох епізодів кандидозного вагініту в попередні 6 місяців; наявність в анамнезі захворювань, що передаються статевим шляхом, або контакт із партнером, що має захворювання, що передається статевим шляхом; доведена або передбачувана вагітність; вік старше 60 років; наявність в анамнезі гіперчутливості до імідазолу або інших протигрибкових препаратів для вагінального застосування.Вагітність та лактаціяВикористовувати клотримазол при вагітності допускається лише у випадку, якщо ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У проведених епідеміологічних дослідженнях, що включали ретроспективний аналіз, при застосуванні клотримазолу під час вагітності (навіть у І триместрі) не було виявлено жодного небажаного впливу на організм вагітної, а також уроджених дефектів та небажаних ефектів у плода. Застосування клотримазолу у жінок у період грудного вигодовування допускається лише у випадку, якщо передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для дитини. Фертильність Даних немає.Побічна діяНебажані явища, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів та частоти народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥1/1000 та < 1/100), рідко (≥1/10 000 та < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000, включаючи окремі випадки), невідомо (частота не може бути оцінена за наявними на даний момент даними). Категорії частоти було сформовано виходячи з постреєстраційного спостереження. З боку імунної системи: невідомо – алергічні реакції (кропив'янка, непритомність, артеріальна гіпотензія, задишка). З боку шлунково-кишкового тракту: невідомо – біль у животі. З боку статевих органів та молочної залози: невідомо - дискомфорт в області вульви та піхви, гіперемія та набряк слизової оболонки піхви, виділення з піхви, печіння, лущення, роздратування, свербіж, біль у ділянці малого тазу, відчуття печіння у статевому члені у статевого партнера , біль під час статевого акту, висипання. З появою цих симптомів терапію клотримазолом необхідно припинити. З боку нервової системи: невідомо – головний біль. З боку нирок та сечовивідних шляхів: невідомо – прискорене сечовипускання, інтеркурентний цистит.Взаємодія з лікарськими засобамиДані лабораторних досліджень свідчать про те, що використання контрацептивів, що містять латекс, може спричинити їх пошкодження при сумісному застосуванні з препаратом Клотримазол. Отже ефективність таких контрацептивів може знижуватися. Пацієнтам слід рекомендувати застосування альтернативних методів контрацепції протягом принаймні п'яти днів після застосування препарату Клотримазол. Супутнє застосування клотримазолу вагінально та такролімусу (FK-506; імунодепресант) перорально може призводити до підвищення концентрації такролімусу у плазмі. Слід ретельно спостерігати за пацієнтками щодо симптомів передозування такролімусу з вимірюванням концентрації препарату у разі потреби. Амфотерицин, ністатин, натаміцин знижують ефективність клотримазолу при одночасному їх застосуванні.Спосіб застосування та дозиДля інтравагінального застосування. Призначають по 1 таб. 2 рази на добу протягом 3 днів або по 1 таб. 1 раз на добу протягом 6-7 днів, бажано перед сном. За відсутності ефекту протягом трьох днів слід підтвердити діагноз. Якщо симптоми зберігаються більше 7 днів, необхідно спостереження лікаря. Лікування може бути повторене при необхідності, проте рецидивні інфекції можуть свідчити про патологію, що лежить в основі, включаючи цукровий діабет або ВІЛ-інфекцію. Якщо симптоми виникають повторно протягом двох місяців, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем. У разі одночасного інфікування вульви та прилеглих ділянок потрібне зовнішнє лікування з використанням крему. Для повного розчинення вагінальних пігулок потрібна нормальна вологість слизової оболонки піхви. У жінок із сухістю слизової оболонки піхви нерозчинені частини таблетки можуть виділятися назовні. Для запобігання цьому необхідно вводити таблетку якомога глибше у піхву перед сном. Лікування під час менструації не рекомендується через ризик вимивання таблетки, його необхідно завершити до менструації. Для санації пологових шляхів одноразово 1 таблетка безпосередньо перед пологами. Для дітей старше 12 років спосіб застосування такий самий, як і у дорослих. Препарат Клотримазол таблетки вагінальні не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років. Повторний курс терапії можливий відповідно до медичних показань.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, нудота, блювання. Лікування: при випадковому прийомі внутрішньо слід проводити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати попадання в очі та ковтання. Рекомендується проводити одночасне лікування всіх уражених ділянок тіла. Вагінальні таблетки Клотримазол не слід використовувати за наявності будь-яких із наведених нижче симптомів, якщо тільки інше не буде рекомендовано лікарем: у нерегулярні кровотечі із піхви; патологічна піхвова кровотеча, маткові геморагії або кров'яниста, що відділяється з піхви; виразки, міхури або відкриті рани вульви чи піхви; біль у нижніх відділах живота чи дизурія; будь-які небажані явища, наприклад, почервоніння, роздратування, набряклість, пов'язані з лікуванням; лихоманка (температура 38°С або вище) або озноб; нудота чи блювання; діарея; що відділяється з піхви з неприємним запахом; біль у спині; біль у плечі. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: клотримазол – 100 мг; допоміжні речовини: лактоза; МКЦ; ПВК-К30; кремнію діоксид колоїдальний; магнію стеарат; очищена вода. По 3 або 6 таблеток поміщають в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 6 або 12 таблеток поміщають у полімерний контейнер для лікарських засобів. Один контейнер або 1,2,3,4,5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією поміщають у пачку з картону.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий.ФармакокінетикаПри застосуванні клотримазолу інтравагінальна абсорбція становить 3-10% введеної дози. Високі концентрації у вагінальному секреті та низькі концентрації у крові зберігаються протягом 48-72 год. У печінці метаболізується до неактивних метаболітів, що виводяться з організму нирками та через кишечник.ФармакодинамікаКлотримазол є протигрибковим засобом широкого спектра дії місцевого застосування. Антимікотичний ефект клотримазолу (похідне імадазолу) пов'язаний з порушенням синтезу ергостерину, що входить до складу клітинної мембрани грибів, що змінює проникність мембрани та викликає подальший лізис клітини. У малих концентраціях діє фунгістатично, а у великих - фунгіцидно, причому не тільки на клітини, що проліферують. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. Ефективний щодо дерматофітів (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermorphyton floccosum, Microsporum canis), дріжджових та пліснявих грибів (роду Candida,Torulopsis glabrata, роду Rhodotorula), а також збудника ряснобарвного лишаю Pityriasis versicolor (Malassezia furfur).Показання до застосуванняГенітальні інфекції, спричинені дріжджоподібними грибами роду Candida (кандидозний вульвовагініт). - генітальні суперінфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до клотримазолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу чи допоміжних речовин, 1 триметр вагітності, менструальний період.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування у І триместрі вагітності. Застосування у II-III триместрах вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку імунної системи: алергічні реакції, у т.ч. кропив'янка, задишка, артеріальна гіпотензія, непритомність. З боку травної системи: частота невідома – біль у животі. З боку сечовивідної системи: частота невідома – прискорене сечовипускання, інтеркурентний цистит. З боку статевої системи: частота невідома - свербіж, печіння, гіперемія та набряк слизової оболонки піхви, виразки слизової оболонки піхви, висипання, біль у ділянці малого тазу, відчуття печіння у статевому члені у статевого партнера, біль під час статевого акту. Інші: частота невідома – головний біль.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується. Одночасне застосування клотримазолу інтравагінально та такролімусу, сиролімусу перорально може призводити до підвищення концентрації останніх у плазмі крові, тому слід спостерігати за пацієнтками щодо розвитку симптомів передозування, при необхідності з вимірюванням концентрацій у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально (глибоко), увечері, у положенні лежачи на спині при злегка зігнутих ногах. Вагінальні табл. по 100 мг вводять щоденно протягом 6 днів по 1 ваг. табл., по 200 мг – протягом 3 днів по 1 ваг. табл., по 500 мг – одноразово 1 ваг. табл. Повторний курс лікування можливий після консультації лікаря. За наявності кандидозного вульвіта або кандидозного баланіту рекомендується одночасно призначати клотримазол у вигляді крему, наносячи його зовнішньо 2-3 рази на день протягом 6-12 днів на уражені ділянки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ появою алергічних реакцій чи подразнення у місці нанесення засобу лікування припиняють. Для запобігання реінфікування слід дотримуватися правил гігієни. Не рекомендується нанесення клотримазолу на шкіру в області очей. Якщо клінічні ознаки інфекції зберігаються після лікування, слід провести повторне мікробіологічне дослідження з метою підтвердження діагнозу. Для запобігання інфікуванню/реінфікуванню генітальними інфекціями необхідне одночасне лікування статевих партнерів. У період лікування рекомендують утримуватись від статевих контактів. При застосуванні лікарських форм, призначених місцевого інтравагінального застосування, рекомендують використовувати надійні засоби контрацепції. Ризик розриву презервативу або діафрагми збільшується при їх одночасному використанні із застосуванням клотримазолу. Можливе застосування у дітей за показаннями, у рекомендованих відповідно до віку дозах та лікарських формах. Необхідно суворо дотримуватися вказівок в інструкціях препаратів клотримазолу щодо застосування у дітей різного віку конкретних лікарських форм клотримазолу та за протипоказаннями для конкретних вікових груп цієї категорії пацієнтів. У пацієнтів із печінковою недостатністю слід періодично контролювати функціональний стан печінки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: активна речовина: клотримазол-1,0 г; допоміжні речовини: віск емульсійний - 4,0 г, цетостеариловий спирт [цетиловий спирт 60%, стеариновий спирт 40%] - 2,0 г, моногліцериди - 4,0 г, полісорбат-80 - 2,0 г, пропіленгліколь - 2, 0 г, гліцерол - 5,0 г, рицинова олія - 7,0 г, метилпарагідрокси - бензоат - 0,15 г, пропілпарагідроксибензоат - 0,05 г, вода очищена - до 100,0 г. Мазь для зовнішнього застосування 1% в алюмінієвих тубах по 15 г, 30 г. Кожну тубу разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиМазь від білого до білого із жовтуватим відтінком кольору зі слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаКлотримазол погано всмоктується через шкіру і практично не чинить системної дії. Концентрація в глибоких шарах епідермісу вище, ніж мінімальна концентрація для дерматофітів. При зовнішньому застосуванні концентрація клотримазолу в епідермісі вища, ніж у дермі та підшкірній клітковині.ФармакодинамікаКлотрімазол є представником групи імідазольних протигрибкових препаратів. Антимікотичний ефект активної діючої речовини клотримазолу (похідне імідазолу) пов'язаний з порушенням синтезу ергостерину, що входить до складу клітинної мембрани грибів, що змінює проникність мембрани та викликає подальший лізис клітини. У малих концентраціях діє фунгістатично, а у великих фунгіцидно, причому не тільки на клітини, що проліферують. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. Ефективний щодо дерматофітів, дріжджоподібних та цвілевих грибів, а також збудника різнобарвного лишаю Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur) та збудника еритразми.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри, мікози шкірних складок, стоп. Висівкоподібний лишай, поверхневі кандидози, викликані дерматофітами, дріжджовими (включаючи рід Candida), цвілевими та іншими грибами та збудниками, чутливими до клотримазолу. Мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу чи допоміжних речовин, перший триместр вагітності. З обережністю: період лактації.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування першого триместру вагітності. Можливе застосування препарату у II та III триместрах вагітності за призначенням лікаря.Побічна діяСверблячка, печіння, поколювання в місцях нанесення мазі, поява еритеми, пухирів, набряку, подразнення та лущення шкіри, парестезії. Алергічні реакції (свербіж, кропив'янка).Взаємодія з лікарськими засобамиАмфотерицин, ністатин, натаміцин знижують ефективність клотримазолу при одночасному застосуванні. При застосуванні мазі негативні взаємодії коїться з іншими засобами невідомі та їх слід очікувати, т.к. резорбційна здатність клотримазол дуже низька.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять тонким шаром 2-3 десь у день попередньо очищені (із застосуванням мила з нейтральним значенням pH) і сухі уражені ділянки шкіри обережно втирають. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, локалізації патологічних змін та ефективності терапії. Лікування дерматомікозів проводять не менше 4 тижнів, висівки - 1-3 тижнів. Після завершення курсу терапії (при зникненні клінічних проявів) доцільно продовжити лікування ще протягом 14 днів, при грибкових ураженнях шкіри ніг протягом 2-3 тижнів.ПередозуванняЗастосування мазі у підвищених дозах не викликає жодних реакцій та станів, небезпечних для життя.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується нанесення препарату на шкіру в області очей. У хворих із печінковою недостатністю слід періодично контролювати функціональний стан печінки. З появою ознак гіперчутливості чи подразнення лікування припиняють. За відсутності ефекту протягом трьох днів слід підтвердити діагноз.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 р.: Діюча речовина: клотримазол – 10 мг; Допоміжна речовина: пропіленгліколь – 990 мг. По 15, 20, 25 мл препарату у флакони світлозахисного скла або у флакони з поліетилену або з поліетилентерефталату, закупорені поліетиленовими пробками або пробками-крапельницями, з кришками нагвинчувані, або нагвинчуються з контролем першого розтину, кришок та кришок-крапельниць без пробки. На флакони наклеюють етикетку з паперу або етикетку, що самоклеїться. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. По 10, 20, 50 флаконів з відповідною кількістю інструкцій з медичного застосування поміщають у картонну коробку або ящик з гофрованого картону (для стаціонарів).Опис лікарської формиПрозора від безбарвної до майже безбарвної, із жовтуватим або коричневим відтінком, в'язка рідина. Допускається слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаФармакокінетичні дослідження після нанесення клотримазолу на інтактну або запалену шкіру встановили, що клотримазол погано всмоктується через шкіру і практично не має системної дії. Максимальні концентрації клотримазолу в сироватці крові були нижчими за межу виявлення 0,001 мкг/мл.ФармакодинамікаКлотримазол - похідний імідазол, протигрибковий засіб широкого спектру дії для зовнішнього застосування. Протигрибковий ефект пов'язаний з порушенням синтезу ергостеролу, що входить до складу клітинної мембрани грибів, що змінює проникність цитоплазматичної мембрани та викликає подальший лізис клітини. У малих концентраціях діє фунгістатично, у великих - фунгіцидно, причому не тільки на клітини, що проліферують. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. Клотримазол має широкий протигрибковий спектр дії in vitro та in vivo, включаючи дерматофіти, дріжджоподібні та плісняві гриби. За певних аналітичних умов показники мінімальної переважної концентрації для цих типів грибів знаходяться в діапазоні від 0,062 до 8,0 мкг/мл субстрату. Ефективний щодо збудника різнобарвного лишаю Pityriasis versicolor (Malassezia furfur). Крім протигрибкової дії, клотримазол має антимікробну дію щодо грампозитивних (стафілококи, стрептококи) та грамнегативних бактерій (Bacteroides, Gardnerella vaginalis). In vitro клотримазол пригнічує розмноження Corinebacteria та грампозитивних коків - за винятком ентерококів - у концентраціях 0,5-10 мкг/мл субстрату. Клотримазол не впливає на лактобацили.Спочатку резистентні варіанти чутливих грибів зустрічаються дуже рідко; розвиток вторинної резистентності у чутливих грибів також відзначається у виняткових випадках у терапевтичних умовах.Показання до застосуванняГрибкові захворювання шкіри, викликані дерматофітами, дріжджовими (включаючи рід Candida), цвілевими та іншими грибами та збудниками, чутливими до клотримазолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу або допоміжної речовини (пропіленгліколю).Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок обмежені. В експериментальних дослідженнях на тваринах виявлено наявність репродуктивної токсичності клотримазолу при пероральному введенні у високих дозах. При зовнішньому застосуванні клотримазолу негативний вплив на репродуктивну систему не очікується. Можливе застосування клотримазолу під час вагітності під наглядом лікаря. Період грудного вигодовування Клінічні дані про застосування препарату у жінок, що годують, обмежені. Експериментальні дослідження на тваринах свідчать, що клотримазол екскретується в грудне молоко. Ризик для дитини цілком не виключений. Питання доцільності застосування препарату під час грудного вигодовування має вирішуватися індивідуально після консультації лікаря, якщо потенційна користь матері перевищує можливий ризик для дитини. При необхідності слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяПри застосуванні препарату можливі такі побічні ефекти: Порушення з боку імунної системи: алергічна реакція (проявляється кропив'янкою, задишкою, артеріальною гіпотензією, непритомністю). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, свербіж, пухирі, лущення, біль/дискомфорт, набряк, печіння, роздратування, еритема, поколювання. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиАмфотерицин, натаміцин знижують ефективність клотримазолу при одночасному застосуванні.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Розчин наносять тонким шаром 2-3 рази на день на попередньо очищені (із застосуванням мила з нейтральним значенням pH) та сухі уражені ділянки шкіри та акуратно втирають. Кілька крапель достатньо, щоб обробити сферу застосування розміром з долоню руки. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, локалізації патологічних змін та ефективності терапії. Для запобігання рецидивам терапію рекомендується продовжити протягом 2 тижнів після усунення симптомів захворювання. Відсутня необхідність корекції дози у пацієнтів молодого та літнього віку. Якщо після лікування не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції. У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем.ПередозуванняПри застосуванні препарату відповідно до інструкції із застосування передозування малоймовірне. Випадки передозування при зовнішньому застосуванні клотримазолу не описані. При випадковому прийомі препарату внутрішньо, можлива поява таких симптомів як нудота, блювання, запаморочення. Лікування: симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уважно прочитайте інструкцію із застосування перед тим, як розпочати застосування препарату. Збережіть інструкцію, вони можуть знадобитися знову. Якщо у Вас виникли запитання, зверніться до лікаря. Лікарський засіб, яким Ви лікуєтеся призначено особисто Вам, і його не слід передавати іншим особам, оскільки він може завдати їм шкоди навіть за наявності тих самих симптомів, що й у Вас. З появою алергічних реакцій чи подразнення у місці нанесення препарату лікування припиняють. Для запобігання реінфікування слід дотримуватися правил гігієни. Якщо клінічні ознаки інфекції зберігаються після лікування, слід провести повторне мікробіологічне дослідження з метою підтвердження діагнозу. Не рекомендується нанесення препарату на шкіру в області очей. У пацієнтів із печінковою недостатністю слід періодично контролювати функціональний стан печінки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 мл: клотримазол 10 мг. 15 мл - флакони з крапельницею (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для зовнішнього застосування.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 100 г: Активна речовина: клотримазол 1 г Допоміжні речовини: бензиловий спирт – 1 г, цетостеариловий спирт – 11.5 г, октилдодеканол – 10 г, полісорбат 60 – 1.5 г, сорбітан стеарат – 2 г, спермацет синтетичний – 3 г, вода – 71 г. 20 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 1% як однорідної маси білого кольору.Фармакотерапевтична групаКлотримазол пригнічує ріст і розподіл мікроорганізмів і, залежно від концентрації, може чинити фунгістатичну (що затримує та зупиняє ріст клітин грибів) або фунгіцидну (що призводить до загибелі грибів) дію. Клотримазол пригнічує синтез ергостеролу та зв'язується з фосфоліпідами клітинної мембрани гриба, що призводить до зміни проникності мембран клітин. У більш високих концентраціях клотримазол спричиняє пошкодження клітинних мембран за механізмами, що не залежать від синтезу стеролів. Клотримазол також порушує процеси життєдіяльності в клітині гриба, пригнічуючи утворення компонентів, необхідних для побудови життєво важливих клітинних структур (білків, жирів, ДНК, полісахаридів), ушкоджує нуклеїнові кислоти та збільшує виведення калію. Зрештою, вплив клотримазолу на грибкові клітини призводить до їх загибелі. Клотримазол характеризується широким спектром протигрибкової та антибактеріальної активності: дерматофіти (Epidermophyton floccosum, Microsporum canis, Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton rubrum), дріжджі (Candida spp., Cryptococcus neoformans), диморф vaginalis). Також він активний щодо деяких грампозитивних бактерій. При вивченні ефективності клотримазолу в лабораторних умовах поза організмом людини (in vitro) виявлено широкий спектр його фунгістатичної та фунгіцидної активності. Він впливає на міцелій дерматофітів (Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton) аналогічно гризеофульвіну, а його дія на гриби (Candida) аналогічна дії полієнів (амфотерицину В і ністатину). У концентраціях менше 1 мкг/мл клотримазол пригнічує розвиток більшості штамів хвороботворних грибів, що належать до Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis. У концентрації 3 мкг/мл клотрімазол пригнічує розвиток більшості інших бактерій: Pityrosporum orbiculare, Aspergillus fumigatus, роду Candida, в т.ч. Candida albicans, деяких штамів Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, а також деяких штамів Proteus vulgaris та Salmonella. Клотримазол активний щодо Sporothrix, Cryptococcus, Cephalosporium, Fusarium. У концентраціях понад 100 мкг/мл він ефективний щодо Trichomonas vaginalis. Гриби, стійкі до клотримазолу, зустрічаються дуже рідко; є дані лише з окремих штамів Candida guilliermondii. Не повідомлялося про розвиток стійкості у чутливих до клотримазолу грибів після пасажу Candida albicans та Trichophyton mentagrophytes. Не описано випадків розвитку стійкості до клотримазолу у штамів Candida albicans, які стійкі до полієнових антибіотиків внаслідок хімічної мутації.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Фармакокінетичні дослідження показали, що клотримазол практично не всмоктується у системний кровообіг при нанесенні препарату на непошкоджені або запалені ділянки шкіри. Концентрації клотримазолу в сироватці крові були нижчими за межу виявлення (0.001 мкг/мл), підтверджуючи той факт, що клотримазол при зовнішньому застосуванні не призводить до клінічно значущих системних ефектів або побічних дій. Метаболізм та виведення Клотримазол розпадається в печінці до неактивних речовин, що виводяться з організму через нирки та кишечник.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняДля зовнішнього лікування грибкових захворювань шкіри, спричинених дерматофітами, дріжджоподібними грибами, цвілевими грибами, а також збудниками, чутливими до клотримазолу: мікози стоп, кистей, тулуба, шкірних складок; кандидозний вульвіт, кандидозний баланіт; різнобарвний лишай, еритразму; грибкові інфекції зовнішнього вухаПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Клотримазол при вагітності допускається лише у випадку, якщо на думку лікаря потенційна користь від застосування крему для матері перевищує можливий ризик плода. У проведених епідеміологічних дослідженнях не виявлено небажаних явищ щодо вагітності чи здоров'я плода під час застосування препарату Клотримазол. Застосування препарату Клотримазол у жінок у період грудного вигодовування допускається лише у випадку, якщо, на думку лікаря, потенційна користь від застосування крему для матері перевищує можливий ризик для дитини. Фертильність Даних немає.Побічна діяНебажані явища, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів та частоти народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та < 1/10), нечасто (≥1/1000 та < 1/100), рідко (≥1/10 000 та < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000, включаючи окремі випадки), невідомо (частота не може бути оцінена за наявними на даний момент даними). Категорії частоти було сформовано виходячи з постреєстраційного спостереження. З боку імунної системи: невідомо – алергічна реакція (що проявляється кропив'янкою, непритомністю, артеріальною гіпотензією, задишкою). З боку шкіри та підшкірних тканин: невідомо – висип, свербіж, пухирцеві висипання, лущення, біль або дискомфорт, набряк, печіння, роздратування.Спосіб застосування та дозиДля зовнішнього застосування. Крем слід наносити на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу. Для профілактики рецидивів лікування слід продовжувати принаймні протягом двох тижнів після зникнення всіх симптомів інфекції. Крем слід наносити на чисті сухі ділянки ураженої шкіри (вимитою милом з нейтральним рН), на стопи крем слід наносити між пальцями. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, його локалізації, ефективності лікування. Тривалість лікування: дерматомікози – 3-4 тижні; еритразму - 2-4 тижні; різнобарвний лишай – 1-3 тижні; кандидозний вульвіт та баланіт – 1-2 тижні. Тривалість лікування може змінюватись відповідно до індивідуальних особливостей, але не рекомендується тривалість лікування менше 3 тижнів. Для профілактики рецидивів інфекції слід продовжувати застосування препарату протягом 1-2 тижнів після зникнення симптомів захворювання. Якщо після 7 днів лікування не настає покращення симптоматики, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми: при випадковому прийомі препарату внутрішньо можлива поява запаморочення, нудоти, блювання. Лікування: при випадковому прийомі крему слід проводити симптоматичне лікування. При зовнішньому застосуванні препарату передозування малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати попадання крему на слизову оболонку очей. Чи не ковтати. Усі інфіковані області слід лікувати одночасно. До складу препарату Клотримазол входить цетостеариловий спирт, який може викликати місцеві реакції шкіри (наприклад, контактний дерматит). З появою симптомів підвищеної чутливості або роздратування лікування припиняють. Дані лабораторних досліджень свідчать про те, що використання контрацептивів, що містять латекс, може спричинити їх пошкодження при сумісному застосуванні з клотримазолом. Отже ефективність таких контрацептивів може знижуватися. Пацієнтам слід рекомендувати застосування альтернативних методів контрацепції протягом принаймні 5 днів після застосування клотримазолу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не повідомлялося про вплив клотримазолу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 1 г: Активна речовина: клотрімазол 10 мг. Допоміжні речовини: цетиловий спирт, вазелін, гліцерол, твін-80, ніпагін, дистильована вода. 20 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 1%; у вигляді однорідної маси від білого до біло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаКлотримазол є похідним імідазолу. Протигрибковий засіб широкого спектра дії. Ефект препарату пов'язаний з порушенням синтезу ергостерину, що входить до складу клітинної мембрани грибів, що викликає зміну її структури та властивостей, та призводить до лізису клітини. При концентраціях 1 мкг/мл in vitro та більше 6 мкг/мл in vivo клотримазол діє фунгістатично. При концентраціях більше 10 мкг/мл має фунгіцидний ефект щодо більшості видів грибів, причому не тільки на проліфелюючі клітини. Candida має фунгіцидну дію при концентраціях 2 мкг/мл і вище. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. До клотримазолу чутливі дерматофіти, дріжджові гриби (роду Candida, Torulopsis glabrata, Rhodotorula), цвілеві гриби, а також збудник Pityriasis versicolor (різнобарвного лишаю) та збудник еритразми. Чинить антимікробну дію щодо грампозитивних (стафілококи, стрептококи) та грамнегативних бактерій (Bacteroides, Gardnerella vaginalis), а також щодо Trichomonas vaginalis, Malazessia furfur (збудник Pityriasis versicolor) та Corynebacterium minussim.ФармакокінетикаКлотримазол погано всмоктується через шкіру та слизові оболонки і практично не чинить системної дії. Концентрація в глибоких шарах епідермісу вище, ніж у дермі та підшкірній клітковині, і перевищує мінімальну переважну концентрацію для дерматофітів.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові захворювання шкіри, мікози шкірних складок, стоп; висівковий лишай, еритразму, поверхневі кандидози, викликані дерматофітами, дріжджовими (включаючи рід Candida), цвілевими та іншими грибами та збудниками, чутливими до клотримазолу; мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняІ триместр вагітності; підвищена чутливість до клотримазолу або до інших компонентів препарату. З; обережністю -; період лактації.Вагітність та лактаціяПри клінічних та експериментальних дослідженнях не було встановлено, що застосування препарату при вагітності або в період годування груддю негативно впливає на здоров'я жінки або плода (дитини). Проте питання доцільності призначення препарату має вирішуватися індивідуально після консультації лікаря. Нанесення препарату безпосередньо на грудну залозу, що лактує, протипоказане.Побічна діяУ поодиноких випадках відзначаються ;місцеві реакції ;- свербіж, печіння, поколювання в місцях нанесення крему, поява еритеми, пухирів, набряку, подразнення та лущення шкіри. Алергічні реакції: свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиАмфотерицин, ністатин, натаміцин знижують ефективність клотримазолу при одночасному застосуванні. При застосуванні крему негативні взаємодії коїться з іншими засобами невідомі та їх слід очікувати, т.к. резорбційна здатність клотримазол дуже низька.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Крем наносять тонким шаром 2-3 рази/сут на попередньо очищені (із застосуванням мила з нейтральним значенням рН) і сухі уражені ділянки шкіри обережно втирають. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, локалізації патологічних змін та ефективності терапії. Лікування дерматомікозів; проводять не менше 4 тижнів,; висівкового лишая; При ;грибкових захворюваннях шкіри ніг ;терапію рекомендується продовжити ще протягом не менше 2 тижнів після усунення симптомів захворюванняПередозуванняЗастосування крему в підвищених дозах не викликає жодних реакцій та станів, небезпечних для життя. У разі непередбаченого способу застосування препарату (перорально) можливі наступні; симптоми:; анорексія, нудота, блювання, біль у животі, порушення функції печінки; рідко – сонливість, галюцинації, часте сечовипускання, шкірні алергічні реакції. У цих випадках необхідно прийняти активоване вугілля та звернутися до лікаря. Бережіть від дітей!Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не призначений для використання у офтальмологічній практиці. Необхідно уникати контакту з очима. Не рекомендується нанесення препарату на шкіру в області очей. При лікуванні оніхомікозів необхідно стежити за тим, щоб нігтьові пластинки, що оброблялися, були коротко підстрижені або мали шорстку поверхню для кращого проникнення активної речовини. У цих випадках перевагу слід віддати розчину через кращі проникні властивості. З появою ознак гіперчутливості чи подразнення лікування припиняють. За відсутності ефекту протягом 4 тижнів слід підтвердити діагноз. При печінковій недостатності слід періодично контролювати функцію печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 100 г: Активна речовина: клотримазол 1 г Допоміжні речовини: динатрію едетату дигідрат - 0.75 г, вода - 4.5 г, полоксамер 338 - 5 г, макрогол 4000 - 5 г, макрогол 1500 - 20 г, цетостеариловий спирт - 2.5 г, макрогол цетостеариловий ефір 25. г, макрогол 400 – до 100 г. 20 г – банки темного скла (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування: однорідний, білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В експериментальних дослідженнях встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 г: клотримазол 10 мг. 20 г – туби (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 г: клотримазол 10 мг. 20 г – туби (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб групи похідних імідазолу для місцевого застосування. Чинить за рахунок порушення синтезу ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани грибів. Має широкий спектр дії. Активний щодо дерматофітів, цвілевих грибів, грибів роду Candida, Malassezia furfur. Клотримазол активний також у відношенні Corynebacterium minutissimum, Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Trichomonas vaginalis.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні клотримазол добре проникає у різні шари шкіри, досягаючи терапевтичних концентрацій. При місцевому застосуванні незначна кількість клотримазолу всмоктується з крові.Клінічна фармакологіяПротигрибковий препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняГрибкові ураження шкіри та слизових оболонок, спричинені дерматофітами, пліснявими та дріжджоподібними грибами, різнобарвний лишай, еритразму, кандидозний вульвовагініт, трихомоніаз, мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу, І триместр вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності. В ;експериментальних дослідженнях ;встановлено, що при застосуванні у високих дозах клотримазол має ембріотоксичну дію. Невідомо, чи виділяється клотримазол із грудним молоком. Хоча клотримазол не протипоказаний до застосування при вагітності та під час лактації, слід враховувати потенційний ризик при виборі протигрибкової терапії.Побічна діяМісцеві реакції: контактний алергічний дерматит, почервоніння, відчуття печіння.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з амфотерицином, ністатином активність клотримазолу знижується.Спосіб застосування та дозиПри зовнішньому застосуванні наносять на уражені ділянки шкіри 2-3 рази на добу протягом 2-4 тижнів. При обробці порожнини рота застосовують 1-2 рази на добу не більше 7 днів. Інтравагінально – по 100-500 мг протягом 1-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікарські форми, призначені для інтравагінального застосування, не застосовуються під час менструації. Для запобігання реінфекції потрібне одночасне лікування статевих партнерів. Клотримазол не рекомендується застосовувати у офтальмології.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: активна речовина: клотримазол – 1 г; допоміжні речовини: пропіленгліколь - 7,0 г, макрогол-1500 (поліетиленгліколь- 1500, поліетиленоксид-1500) - 27,0 г, макрогол-400 (поліетиленгліколь-400, поліетилен- ноксид-400), 6, ніпагін, метилпарабен) – 0,1 г. По 10, 15, 20, 30 г туби алюмінієві або ламінатні. Кожну тубу з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОднорідна мазь білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПогано всмоктується через шкіру та слизові оболонки і практично не чинить системної дії. Накопичується в роговому шарі епідермісу, проникає в кератин нігтів Концентрація в глибоких шарах епідермісу вище, ніж мінімальна концентрація для дерматофітів.ФармакодинамікаПротигрибковий засіб із групи похідних імідазолу для зовнішнього застосування. Клотримазол знижує синтез ергостеролу, що є складовою клітинної мембрани мікробної стінки, і призводить до зміни її структури та властивостей. У малих концентраціях діє фунгістатично, а у великих (більше 20 мкг/мл) - фунгіцидно, причому не тільки на клітини, що проліферують. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. Активний щодо патогенних дерматофітів (Trichophyton rubrum. Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton floccosum, Microsporum canis); дріжджових та цвілевих грибів (Candida spp., Torulopsis glabrata, Rhodotorula spp.,Pityrosporum orbiculare).Показання до застосуванняГрибкові захворювання шкіри, у тому числі шкірних складок і стоп, спричинені дерматофітами, дріжджовими (Candida spp.), пліснявими та іншими грибами та збудниками, чутливими до клотримазолу: дерматомікоз, дерматофітія, трихофітія, епідермофітія, грибкова, грибкова, пароніхія. Мікози, ускладнені вторинною піодермією, у складі комплексної терапії. Різнокольоровий лишай, еритразму.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу чи допоміжних речовин, вагітність (I триместр), дитячий вік до 2 років. З обережністю: період лактації, вагітність (ІІ та ІІІ триместр).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у І триместрі вагітності протипоказане. При клінічних та експериментальних дослідженнях не було встановлено, що застосування препарату в період вагітності (II та III триместр) або у період годування груддю негативно впливає на здоров'я жінки або плода (дитини). Питання доцільності призначення препарату має вирішуватися індивідуально після консультації лікаря. Нанесення препарату безпосередньо на молочну залозу, що лактує, протипоказане.Побічна діяМісцеві реакції: печіння, набряк, подразнення та лущення шкіри, парестезії, поява пухирів, еритематозні висипання. Алергічні реакції: свербіж, кропив'янка. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНістатин, натаміцин та амфотерицин В знижують ефективність клотримазолу при одночасному їх застосуванні. При застосуванні мазі негативні взаємодії з іншими засобами невідомі та їх не слід очікувати, оскільки резорбційна здатність клотримазолу є дуже низькою.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Дорослим за відсутності інших призначень рекомендується наносити мазь 2-3 рази на день тонким шаром на попередньо очищені та сухі уражені ділянки шкіри та обережно втирати. Разова доза на площу поверхні розміром з долоню – стовпчик мазі довжиною 5 мм. Для успішного лікування важливе регулярне застосування мазі. Тривалість терапії індивідуальна і залежить від тяжкості та локалізації захворювання. Для досягнення повного одужання не слід припиняти лікування маззю відразу після зникнення гострих симптомів або суб'єктивних скарг. Тривалість терапії має становити в середньому близько 4 тижнів. Різнобарвний лишай виліковується, переважно, протягом 1-3 тижнів, а еритразму протягом 2-4 тижнів. При грибкових захворюваннях шкіри ніг рекомендується продовжувати терапію близько 2 тижнів після усунення симптомів захворювання. У дітей віком із 2 років препарат застосовується у зазначених вище дозах.ПередозуванняНизька системна абсорбція активного компонента препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідно уникати попадання на слизову оболонку очей. У хворих із печінковою недостатністю слід періодично контролювати функціональний стан печінки. З появою ознак гіперчутливості чи подразнення лікування припиняють. За відсутності ефекту протягом 4 тижнів слід підтвердити діагноз. У дітей слід уникати нанесення на великі поверхні. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами та заняття іншими небезпечними видами діяльності, що потребують особливої уваги та швидких реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: активна речовина: клотримазол 1,0 г; допоміжні речовини: проіїленгліколь, поліетиленоксид 400, поліетиленоксид 1500, метилпарагідроксибензоат (ніпагін). По 20 або 40 г препарату в тубі або банці темного скла. 1 туба або банку разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиОднорідна мазь білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаКлотримазол погано всмоктується через шкіру та слизові оболонки і практично не чинить системної дії. Концентрація в глибоких шарах епідермісу вище, ніж мінімальна концентрація для дерматофітів. При зовнішньому застосуванні концентрація клотримазолу в епідермісі вища, ніж у дермі та підшкірній клітковині.ФармакодинамікаКлотримазол є протигрибковим засобом широкого спектра дії місцевого застосування. Антимікотичний ефект активної діючої речовини клотримазолу (похідне імідазолу) пов'язаний з порушенням синтезу ергостерину, що входить до складу клітинної мембрани грибів, що змінює проникність мембрани та викликає подальший лізис клітини. У малих концентраціях діє фунгістатично, а у великих - фунгіцидно, причому не тільки на клітини, що проліферують. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. Ефективний щодо дерматофітів, дріжджоподібних та цвілевих грибів, а також збудника різнокольорового лишаю Pityriasis versicolor (Malazessia furfur) та збудника еритразми. Має антимікробну дію щодо грампозитивних (стафілококи, стрептококи) та грамнегативних бактерій (Bacteroides, Gardnerella vaginalis), а також щодо Trichomonas vaginalis.Показання до застосуванняГрибкові захворювання шкіри, мікози складок, стоп. Висівкоподібний лишай, еритразму, поверхневі кандидози, викликані дерматофітами, дріжджовими (включаючи рід Candida), цвілевими та іншими грибами та збудниками, чутливими до клотримазолу. Мікози, ускладнені вторинною піодермією.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу або допоміжних речовин, І триместр вагітності. З обережністю: період лактації.Вагітність та лактаціяПри клінічних та експериментальних дослідженнях не було встановлено, що застосування препарату в період вагітності або в період годування груддю негативно впливає на здоров'я жінки або плода (дитини). Проте питання доцільності призначення препарату має вирішуватися індивідуально після консультації лікаря. Нанесення препарату безпосередньо на грудну залозу, що лактує, протипоказане.Побічна діяСверблячка, печіння, поколювання в місцях нанесення мазі, поява еритеми, пухирів, набряку, подразнення та лущення шкіри. Алергічні реакції (свербіж, кропив'янка).Взаємодія з лікарськими засобамиАмфотерицин, ністатин, натаміцин знижують ефективність клотримазолу при одночасному застосуванні. При застосуванні мазі негативні взаємодії коїться з іншими засобами невідомі та їх слід очікувати, т.к. резорбційна здатність клотримазол дуже низька.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять тонким шаром 2-3 десь у день попередньо очищені (із застосуванням мила з нейтральним значенням pH) і сухі уражені ділянки шкіри обережно втирають. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, локалізації патологічних змін та ефективності терапії. Лікування дерматомікозів проводять не менше 4 тижнів, висівки - 1-3 тижнів. При грибкових захворюваннях шкіри ніг терапію рекомендується продовжити протягом не менше 2 тижнів після усунення симптомів захворювання.ПередозуванняЗастосування мазі у підвищених дозах не викликає жодних реакцій та станів, небезпечних для життя.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується нанесення препарату на шкіру в області очей. При лікуванні оніхомікозів необхідно стежити за тим, щоб нігтьові пластинки, що оброблялися, були коротко підстрижені або мали шорстку поверхню для кращого проникнення активної речовини. У цих випадках перевагу слід віддати розчину з-за найкращих властивостей. У хворих із печінковою недостатністю слід періодично контролювати функціональний стан печінки. З появою ознак гіперчутливості чи подразнення лікування припиняють. За відсутності ефекту протягом 4 тижнів слід підтвердити діагноз.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 100 г. Діюча речовина: клотримазол – 2,0 г; Допоміжні речовини: сорбітан стеарат - 2,0 г, цетилпальмітат - 3,0 г, цетостеариловий спирт [цетиловий спирт 60 % та стеариловий спирт 40 %] - 10,0 г, полісорбат-60 - 1,5 г, октилдодеканол - 1 5 г, бензиловий спирт – 1,0 г, вода очищена – 67,0 г. Вагінальний крем 2%. По 20 г у туби алюмінієві. Тубу разом з одноразовими аплікаторами (3 шт.) для інтравагінального введення та інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний крем білого кольору без запаху.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий засіб.ФармакокінетикаПри застосуванні клотримазолу інтравагінальна абсорбція становить 3 – 10 % введеної дози. Високі концентрації у вагінальному секреті та низькі концентрації у крові зберігаються протягом 48 - 72 год. У печінці метаболізується до неактивних метаболітів, що виводяться з організму нирками та через кишечник.ФармакодинамікаКлотримазол є протигрибковим засобом широкого спектра дії місцевого застосування. Антимікотичний ефект активної діючої речовини клотримазолу (похідне імідазолу) пов'язаний з порушенням синтезу ергостерину, що входить до складу клітинної мембрани грибів, що змінює проникність мембрани та викликає подальший лізис клітини. У малих концентраціях діє фунгістатично, а у великих фунгіцидно, причому не тільки на клітини, що проліферують. У фунгіцидних концентраціях взаємодіє з мітохондріальними та пероксидазними ферментами, внаслідок чого відбувається збільшення концентрації перекису водню до токсичного рівня, що також сприяє руйнуванню грибкових клітин. Ефективний щодо дерматофітів, дріжджоподібних, цвілевих грибів та найпростіших. Має антимікробну дію щодо грампозитивних (Streptococcus spp., Staphylococcus spp.) та анаеробів (Bacteroides spp., Gardnerella vaginalis). Клотримазол не впливає на лактобацили. In vitro у концентрації 0,5-10 мкг/мл клотримазол пригнічує розмноження бактерій сімейства Corinebacteria та грампозитивних коків (за винятком ентерококів); має трихомонацидну дію в концентрації 100 мкг/мл.Показання до застосуванняГенітальні інфекції, викликані дріжджоподібними грибами роду Candida (кандидозний вульвовагініт). У разі потреби, будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням лікарського засобу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клотримазолу або до інших компонентів препарату, особливо до цетостеарилового спирту. період менструації. І триместр вагітності. З обережністю Період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЗастосування у І триместрі вагітності протипоказане. Питання доцільності застосування препарату у II-III триместрах вагітності має вирішуватися індивідуально після консультації лікаря. Застосування препарату в період грудного вигодовування допускається лише у випадку, якщо, на думку лікаря, потенційна користь від застосування крему для матері перевищує ризик для дитини.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, 1/1000, 1/10000, Порушення з боку імунної системи: частота невідома: алергічні реакції з такими симптомами, як кропив'янка, непритомність, артеріальна гіпотензія, задишка. Порушення шлунково-кишкового тракту: частота невідома: біль у животі. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: у разі підвищеної чутливості до активної речовини або до іншого компонента препарату, такого як цетостеариловий спирт, можуть виникнути алергічні реакції. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома: прискорене сечовипускання, інтеркурентний цистит. Порушення з боку статевих органів: частота невідома: свербіж, печіння, гіперемія та набряк слизової оболонки піхви, виразки слизової оболонки піхви, висипання, біль у ділянці малого тазу. Інші: частота невідома: біль голови, гастралгія. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри вагінальному введенні клотримазол знижує активність амфотерицину та інших полієнових антибіотиків. При одночасному застосуванні з натаміцином та ністатином активність клотримазолу може знижуватися. Одночасне застосування клотримазолу інтравагінально та такролімусу, сиролімусу перорально може призводити до підвищення концентрації останніх у плазмі крові, тому слід спостерігати за пацієнтками на предмет розвитку симптомів їх передозування, при необхідності з вимірюванням концентрацій у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиМісцево. Тільки для інтравагінального застосування. Протягом 6 послідовних днів один раз на добу ввечері перед сном вводити вміст заповненого аплікатора (приблизно 5 г) якомога глибше у піхву, в положенні лежачи на спині, зі злегка зігнутими ногами. Застосування вагінального крему за допомогою одноразового аплікатора: Відкрити тубу та прикрутити одноразовий аплікатор. Обережно стискаючи тубу, заповнити одноразовий аплікатор, доки поршень не видавиться повністю. Відкрутити аплікатор від туби. Вставити аплікатор якомога глибше у піхву (бажано у положенні лежачи на спині) і видавити вміст аплікатора, натиснувши на поршень. Витягти одноразовий аплікатор після використання та викинути. Застосовуйте препарат тільки відповідно до того способу застосування та в дозах, які вказані в інструкції із застосування. Повторний курс лікування можливий після консультації з лікарем. Якщо після лікування не настає або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняПри передозуванні можливі такі симптоми: запаморочення, нудота, блювання. Лікування. Специфічного антидоту немає. При випадковому прийомі слід проводити симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУважно прочитайте інструкцію із застосування перед тим, як розпочати застосування препарату. Збережіть інструкцію, вона може знадобитися знову. Якщо у Вас виникли запитання, зверніться до лікаря. Лікарський засіб, яким Ви лікуєтеся призначено особисто Вам, і його не слід передавати іншим особам, оскільки він може завдати їм шкоди навіть за наявності тих самих симптомів, що й у Вас. З появою алергічних реакцій чи подразнення у місці введення препарату лікування припиняють. Препарат не можна застосовувати під час менструації, лікування доцільно розпочинати після менструації. При одночасної інфекції статевих губ та прилеглих ділянок (кандидозний вульвіт) слід додатково проводити місцеве лікування препаратом клотримазол. У період вагітності лікування вагінальним кремом проводять без аплікатора. Для запобігання інфікуванню необхідно одночасне лікування статевих партнерів. У період лікування рекомендується утримуватись від статевих контактів. Під час лікування рекомендується скористатися засобами контрацепції. Ризик розриву презервативу або діафрагми збільшується при їх одночасному використанні із застосуванням препарату. Необхідно використати надійні методи контрацепції. Для запобігання реінфікування слід дотримуватися правил гігієни. Якщо клінічні ознаки інфекції зберігаються після лікування, слід провести повторне мікробіологічне дослідження з метою підтвердження діагнозу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ складі 1 г крему містяться: Активні речовини: клобетазол пропіонат 500 мкг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь, динатрію едетат, хлорокрезол, парафін рідкий, вазелін білий, гліцерил моностеарат, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт 60%, стеариловий спирт 40%), полісорбат 40, тригліцериди декановий, кислота, ароматизатор хемодерм 841, очищена вода. По 25 г крему в алюмінієвих тубах, у картонній пачці 1 туба.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 0,05% у вигляді білої, однорідної маси. Допускається слабкий специфічний запах.ФармакокінетикаВсмоктування: Середня Cmax клобетазолу пропіонату становить 0.63 нг/мл і досягається у плазмі через 13 годин після першої аплікації та через 8 годин після повторного нанесення на здорову шкіру 30 г клобетазолу пропіонату у вигляді 0.05% мазі. Через 10 годин після аплікації другої дози (30 г) клобетазолу пропіонату у вигляді крему його середня Cmax у плазмі трохи перевищує таку після нанесення мазі. Через 3 години після одноразового застосування 25 г 0.05% мазі клобетазолу пропіонату у пацієнтів з псоріазом та екземою середня Cmax препарату в плазмі становить 2.3 нг/мл та 4.6 нг/мл відповідно. При нанесенні на великі ділянки шкіри можливе всмоктування (пошкодження цілісності або запалення шкірних покривів посилює абсорбцію) та прояв системного ефекту. Метаболізм та виведення: Метаболізується в основному в печінці, невелика частина – у нирках. Виводиться із сечею.ФармакодинамікаПопереджає крайове скупчення нейтрофілів, зменшує запальну ексудацію та продукцію лімфокінів, гальмує міграцію макрофагів, знижує інтенсивність процесів інфільтрації та грануляції, надає місцевий протизапальний, протисвербіжний, протиалергічний антиексудативний ефект.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.ІнструкціяЗастосовують зовнішньо. Крем або мазь наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1-2 десь у день.Показання до застосуванняПсоріаз (за винятком пустульозного та великого бляшкового псоріазу); екзема (різні форми); червоний плаский лишай; дискоїдний червоний вовчак; захворювання шкіри, стійкі до терапії менш активними глюкокортикостероїдами для місцевого застосування.РекомендуєтьсяКловейт крем рекомендується для терапії гострих запальних захворювань шкіри, зокрема. що супроводжуються розвитком мокнутия, а також для терапії запалення шкіри волосистої частини голови. Препарат рекомендується для короткочасного застосування.Протипоказання до застосуванняРожеві вугри; вульгарні вугри; рак шкіри; вузлова свербіта Гайда; періоральний дерматит; періанальний та генітальний свербіж; шкірні прояви сифілісу; пелюшковий висип; бактеріальні, вірусні та грибкові захворювання шкіри (в т.ч. простий герпес, вітряна віспа, туберкульоз шкіри, актиномікоз); поширений бляшковий та пустульозний псоріаз; вік до 1 року; вагітність; період лактації; підвищена чутливість до активної та допоміжної речовини препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю. Дитячий вік до 1 року.Побічна діяДерматологічні реакції: печіння, свербіж шкіри, стероїдні вугри, сухість шкіри. при тривалому застосуванні – ослаблення бар'єрної функції шкіри. при тривалому застосуванні у високих дозах – атрофічні зміни шкіри, зокрема, її витончення, поява атрофічних смуг (стрій), розширення поверхневих кровоносних судин, особливо при накладенні оклюзійних пов'язок та при нанесенні препарату на ділянки шкіри зі складками. можуть розвинутися пігментація шкіри та гіпертрихоз. У поодиноких випадках лікування псоріазу кортикостероїдів для зовнішнього застосування (або їх скасування) провокує розвиток пустульозного псоріазу. При нанесенні на великі поверхні можливий розвиток системних побічних ефектів: гастрит, виразка слизової оболонки ШКТ, підвищення внутрішньоочного тиску, симптоми гіперкортицизму. Тривале призначення кортикостероїдів для зовнішнього застосування у великих дозах або нанесення їх на великі ділянки шкіри може супроводжуватися системною абсорбцією з подальшим розвитком симптомів гіперкортицизму. Ризик розвитку цього ускладнення підвищений у дітей, особливо при застосуванні оклюзійної пов'язки, при цьому пелюшка може виконувати роль такої пов'язки. За умови призначення препарату Кловейт дорослим пацієнтам у дозуванні не більше 50 г на тиждень, пригнічення функції гіпофізу та надниркових залоз має транзиторний характер із швидким їх відновленням одразу після закінчення курсу лікування. У поодиноких випадках препарат Кловейт може спричинити загострення симптомів захворювання.Спосіб застосування та дозиТривалість безперервного курсу лікування обмежується 3-4 тижнями. В особливо резистентних випадках, особливо за наявності гіперкератозу, протизапальний ефект препарату Кловейт може бути посилений за допомогою накладання на ніч на область застосування препарату пов'язки з поліетиленової плівки, що зазвичай супроводжується позитивним ефектом. При зміні оклюзійної пов'язки необхідно очистити шкіру. Надалі досягнутий ефект вдається підтримувати без застосування оклюзійної пов'язки.ПередозуванняРозвиток гострого передозування є малоймовірним. Однак, у разі хронічного передозування або неправильного застосування можуть розвинутись симптоми гіперкортицизму, що потребує поступового відміни препарату під наглядом лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати призначення кортикостероїдів для зовнішнього застосування протягом тривалого часу, особливо при лікуванні дітей молодшого віку, тому що при цьому може статися пригнічення функції надниркових залоз. Застосування препарату Кловейт у дітей вимагає спостереження лікаря не менше 1 разу на тиждень. На обличчі частіше, ніж інших ділянках тіла, можуть виникнути атрофічні зміни шкіри внаслідок тривалого застосування зовнішніх ГКС. Не слід наносити препарат у сфері очей, т.к. використання препарату в періорбітальній ділянці може викликати розвиток глаукоми. Лікування псоріазу кортикостероїдів для зовнішнього застосування може супроводжуватися розвитком рецидивів захворювання, толерантності до препарату, генералізованої пустульозної форми захворювання, місцевих або системних токсичних реакцій через порушення бар'єрної функції шкіри, тому особливо важливе уважне спостереження за пацієнтом. При приєднанні вторинної інфекції слід проводити відповідну антибактеріальну терапію. За будь-яких ознак генералізації інфекції необхідно припинити зовнішнє застосування кортикостероїдів і провести відповідне лікування антибактеріальними препаратами. Теплі вологі умови, що створюються при накладенні оклюзійної пов'язки, сприяють виникненню бактеріальної інфекції, тому обов'язково слід очищати шкіру перед накладанням нової пов'язки. Крем не рекомендується розводити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами: Застосування препарату не впливає на здатність пацієнта до виконання роботи, що вимагає підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ складі 1 г крему містяться: Активні речовини: клобетазол пропіонат 500 мкг; Допоміжні речовини: пропіленгліколь - 100 мг, динатрію едетат - 0.2 мг, хлорокрезол - 1 мг, парафін рідкий - 23 мг, вазелін білий - 252 мг, гліцерил моностеарат - 31 мг, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт 0%) - 69 мг, полісорбат 40 - 53 мг, тригліцериди деканової та октанової кислот - 15 мг, кремнію діоксид колоїдний - 1 мг, натрію цитрат - 0.5 мг, лимонна кислота - 0.5 мг, ароматизатор хемодерм 841 - 0.3 мг, вода очищена р. По 25 г мазі у алюмінієвих тубах, у картонній пачці 1 туба.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 0,05% у вигляді білої, однорідної маси. Допускається слабкий специфічний запах.ФармакокінетикаВсмоктування: Середня Cmax клобетазолу пропіонату становить 0.63 нг/мл і досягається у плазмі через 13 годин після першої аплікації та через 8 годин після повторного нанесення на здорову шкіру 30 г клобетазолу пропіонату у вигляді 0.05% мазі. Через 10 годин після аплікації другої дози (30 г) клобетазолу пропіонату у вигляді крему його середня Cmax у плазмі трохи перевищує таку після нанесення мазі. Через 3 години після одноразового застосування 25 г 0.05% мазі клобетазолу пропіонату у пацієнтів з псоріазом та екземою середня Cmax препарату в плазмі становить 2.3 нг/мл та 4.6 нг/мл відповідно. При нанесенні на великі ділянки шкіри можливе всмоктування (пошкодження цілісності або запалення шкірних покривів посилює абсорбцію) та прояв системного ефекту. Метаболізм та виведення: Метаболізується в основному в печінці, невелика частина – у нирках. Виводиться із сечею.ФармакодинамікаПопереджає крайове скупчення нейтрофілів, зменшує запальну ексудацію та продукцію лімфокінів, гальмує міграцію макрофагів, знижує інтенсивність процесів інфільтрації та грануляції, надає місцевий протизапальний, протисвербіжний, протиалергічний антиексудативний ефект.Клінічна фармакологіяГКС для зовнішнього застосування.ІнструкціяЗастосовують зовнішньо. Крем або мазь наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1-2 десь у день.Показання до застосуванняПсоріаз (за винятком пустульозного та великого бляшкового псоріазу); екзема (різні форми); червоний плаский лишай; дискоїдний червоний вовчак; захворювання шкіри, стійкі до терапії менш активними глюкокортикостероїдами для місцевого застосування.РекомендуєтьсяКловейт крем рекомендується для терапії гострих запальних захворювань шкіри, зокрема. що супроводжуються розвитком мокнутия, а також для терапії запалення шкіри волосистої частини голови. Препарат рекомендується для короткочасного застосування.Протипоказання до застосуванняРожеві вугри; вульгарні вугри; рак шкіри; вузлова свербіта Гайда; періоральний дерматит; періанальний та генітальний свербіж; шкірні прояви сифілісу; пелюшковий висип; бактеріальні, вірусні та грибкові захворювання шкіри (в т.ч. простий герпес, вітряна віспа, туберкульоз шкіри, актиномікоз); поширений бляшковий та пустульозний псоріаз; вік до 1 року; вагітність; період лактації; підвищена чутливість до активної та допоміжної речовини препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю. Дитячий вік до 1 року.Побічна діяДерматологічні реакції: печіння, свербіж шкіри, стероїдні вугри, сухість шкіри. при тривалому застосуванні – ослаблення бар'єрної функції шкіри. при тривалому застосуванні у високих дозах – атрофічні зміни шкіри, зокрема, її витончення, поява атрофічних смуг (стрій), розширення поверхневих кровоносних судин, особливо при накладенні оклюзійних пов'язок та при нанесенні препарату на ділянки шкіри зі складками. можуть розвинутися пігментація шкіри та гіпертрихоз. У поодиноких випадках лікування псоріазу кортикостероїдів для зовнішнього застосування (або їх скасування) провокує розвиток пустульозного псоріазу. При нанесенні на великі поверхні можливий розвиток системних побічних ефектів: гастрит, виразка слизової оболонки ШКТ, підвищення внутрішньоочного тиску, симптоми гіперкортицизму. Тривале призначення кортикостероїдів для зовнішнього застосування у великих дозах або нанесення їх на великі ділянки шкіри може супроводжуватися системною абсорбцією з подальшим розвитком симптомів гіперкортицизму. Ризик розвитку цього ускладнення підвищений у дітей, особливо при застосуванні оклюзійної пов'язки, при цьому пелюшка може виконувати роль такої пов'язки. За умови призначення препарату Кловейт дорослим пацієнтам у дозуванні не більше 50 г на тиждень, пригнічення функції гіпофізу та надниркових залоз має транзиторний характер із швидким їх відновленням одразу після закінчення курсу лікування. У поодиноких випадках препарат Кловейт може спричинити загострення симптомів захворювання.Спосіб застосування та дозиТривалість безперервного курсу лікування обмежується 3-4 тижнями. В особливо резистентних випадках, особливо за наявності гіперкератозу, протизапальний ефект препарату Кловейт може бути посилений за допомогою накладання на ніч на область застосування препарату пов'язки з поліетиленової плівки, що зазвичай супроводжується позитивним ефектом. При зміні оклюзійної пов'язки необхідно очистити шкіру. Надалі досягнутий ефект вдається підтримувати без застосування оклюзійної пов'язки.ПередозуванняРозвиток гострого передозування є малоймовірним. Однак, у разі хронічного передозування або неправильного застосування можуть розвинутись симптоми гіперкортицизму, що потребує поступового відміни препарату під наглядом лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати призначення кортикостероїдів для зовнішнього застосування протягом тривалого часу, особливо при лікуванні дітей молодшого віку, тому що при цьому може статися пригнічення функції надниркових залоз. Застосування препарату Кловейт у дітей вимагає спостереження лікаря не менше 1 разу на тиждень. На обличчі частіше, ніж інших ділянках тіла, можуть виникнути атрофічні зміни шкіри внаслідок тривалого застосування зовнішніх ГКС. Не слід наносити препарат у сфері очей, т.к. використання препарату в періорбітальній ділянці може викликати розвиток глаукоми. Лікування псоріазу кортикостероїдів для зовнішнього застосування може супроводжуватися розвитком рецидивів захворювання, толерантності до препарату, генералізованої пустульозної форми захворювання, місцевих або системних токсичних реакцій через порушення бар'єрної функції шкіри, тому особливо важливе уважне спостереження за пацієнтом. При приєднанні вторинної інфекції слід проводити відповідну антибактеріальну терапію. За будь-яких ознак генералізації інфекції необхідно припинити зовнішнє застосування кортикостероїдів і провести відповідне лікування антибактеріальними препаратами. Теплі вологі умови, що створюються при накладенні оклюзійної пов'язки, сприяють виникненню бактеріальної інфекції, тому обов'язково слід очищати шкіру перед накладанням нової пов'язки. Мазь не рекомендується розводити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами: Застосування препарату не впливає на здатність пацієнта до виконання роботи, що вимагає підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦелюлоза мікрокристалічна (носій), аскорбінова кислота (вітамін С), екстракт плодів журавлини, оксид цинку, мальтодекстрин, діоксид кремнію (антистежуючий агент), стеарат кальцію (антистежувальний агент). Дві таблетки (добова доза) містять щонайменше віт С (60 мг), цинку (15 мг).ХарактеристикаВиготовлена на основі екстракту плодів журавлини, вітаміну С та оксиду цинку з додаванням допоміжних компонентів.Властивості компонентівЖуравлина володіє вітамінною, загальнозміцнюючою, протизапальною, бактерицидною, жарознижувальною, жагозаспокійливою дією, покращує функціональну активність шлунково-кишкового тракту. Застосовують при гіпо- та авітамінозах, гарячкових станах, захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів, запальних та функціональних шлунково-кишкових захворюваннях. Вітамін С є антиоксидантом, стимулює ріст, бере участь в окисних процесах, тканинному диханні. Вітамін С підвищує опірність організму інфекціям, інтоксикаціям хімічними речовинами, перегріванню, охолодженню, кисневому голодуванню. Цинк має антиоксидантні властивості та посилює дію інших антиоксидантів. Він підвищує стійкість до стресів і застудних захворювань, має антивірусні та антитоксичні властивості.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну С, цинку.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиПриймати дорослим по 1 таблетці 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Прийом двох таблеток на день забезпечує щонайменше 100 % рекомендованого рівня добового споживання вітаміну З (60 мг), цинку (15 мг).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКолоїдне срібло, вода. Зміст срібла щонайменше 0.001%.Характеристика«Князь Срібний» - БАД, має виражену антимікробну та імуномодулюючу дію.Фармакотерапевтична групаВідзначено значне зниження захворюваності на грип та інші ГРВІ у групі, яка приймала препарат «Князь Срібний» протягом двох тижнів, порівняно з контрольною групою. Особливе значення має відсутність захворюваності на ГРВІ в досліджуваній групі протягом одного місяця після припинення профілактичного курсу, на відміну від контрольної групи, де показник захворюваності склав 16%. За даними досліджень, препарат «Князь Срібний» збільшує антимікробну активність клітин системи фагоцитуючих мононуклеарів та вміст лімфоцитів, які фагоцитують ряд мікроорганізмів, у тому числі віруси. Також представляється важливим, що колоїдне срібло знищує не тільки збудника хвороби, але й токсини, що виділяються.Препарат стимулює кровотворення та обмінні процеси, сприяє відновленню пошкоджених тканин, підвищує адаптивні можливості організму. У висновках проведених досліджень було зазначено, що висока ефективність та безпека, хороша переносимість та відсутність побічних ефектів дозволяють рекомендувати препарат «Князь Срібний» для екстреної профілактики грипу та ГРВІ в період епідемічних спалахів та сезонних підйомів захворюваності, а також для профілактики ускладнень перебігу даних захворювань. Висока ефективність колоїдного срібла при місцевому застосуванні при вірусних та бактеріальних ринітах, аденоїдиті та інших захворюваннях ЛОР-органів доведена багаторічною практикою. Результати досліджень Антидопінгового Центру показали,що в аналізованому зразку не виявлено допінгових лікарських препаратів та їх метаболітів і він може бути використаний у спортивно-медичній практиці.РекомендуєтьсяРекомендований як джерело колоїдного срібла, ефективного натурального антисептичного засобу з широким спектром антибактеріальної, противірусної та протигрибкової дії для стимуляції неспецифічного імунітету та профілактики вірусних інфекцій. До срібла не розвивається резистентність патогенної мікрофлори. Не має токсичної дії.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 12 років по 5-15 крапель 2 рази на день під час їжі під язик, потримати у роті та проковтнути. Тривалість прийому – 5-10 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІндивідуальна непереносимість компонентів препарату, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. амлодипіну безілат (амлодипіну бесілат) (13,870 мг), що еквівалентно амлодипіну (10 мг), індапамід (2,5 мг), периндоприлу ербумін В субстанція-гранули (40,824 мг); речовина субстанції-гранул: периндоприлу ербумін (8,0 мг); Допоміжні речовини субстанції-гранул: целюлоза мікрокристалічна (31,6 мг), кальцію хлорид гексагідрат (2,4 мг); Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (158,826 мг), крохмаль прежелатинізований (42,0 мг), карбоксиметилкрохмаль натрію (16,8 мг), натрію гідрокарбонат (1,520 мг), кремнію діоксид колоїдний (0,860 мг), магнію ). Таблетки 10 мг +2,5 мг +8 мг: круглі, двоопуклі таблетки з фаскою з двох сторін і ризиком на одній стороні, білого або майже білого кольору. 30 шт. в упаковці.Фармакотерапевтична групаДальнєва – комбінований антигіпертензивний препарат. Периндоприл – інгібітор АПФ. АПФ або кіназа 2 є екзопептидазою, що здійснює перетворення ангіотензину 1 на судинозвужувальну речовину - ангіотензин 2, крім того АПФ руйнує брадикінін, що володіє судинорозширювальною дією, до неактивного гектапептиду. Пригнічення активності АПФ призводить до зниження ангіотензину 2, підвищення активності реніну в плазмі крові та послаблення секреції альдостерону. Оскільки АПФ також руйнує брадикінін, пригнічення АПФ призводить до підвищення активності калікреїн-кінінової системи. Периндоприл діє через свій активний метаболіт, периндоприлат. Інші метаболіти не мають інгібуючої дії на АПФ. Периндоприл має терапевтичний ефект при будь-якому ступені артеріальної гіпертензії,знижуючи систолічний та діастолічний АТ у положенні лежачи і стоячи. Зменшує ОПСС, у результаті посилюється периферичний кровотік без змін частоти серцевих скорочень (ЧСС). Нирковий кровообіг, як правило, посилюється, тоді як СКФ не змінюється. Гіпотензивний ефект досягає свого максимуму через 4-6 годин після одноразового прийому периндоприлу внутрішньо і зберігається протягом 24 годин. Гіпотензивна дія через 24 години після одноразового прийому внутрішньо становить близько 87-100% від максимального гіпотензивного ефекту. Зниження АТ розвивається швидко. Терапевтичний ефект настає через 1 місяць від початку терапії і не супроводжується тахікардією. Припинення терапії не призводить до розвитку синдрому відміни. Периндоприл має судинорозширювальну дію,сприяє відновленню еластичності великих артерій та структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Амлодипін Похідне дигідропіридину - блокатор повільних кальцієвих каналів, має антиангінальну та гіпотензивну дію. Блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно у гладком'язові клітини судин, ніж у кардіоміоцитах). Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних та периферичних артерій та артеріол: при стенокардії зменшує вираженість ішемії міокарда; розширюючи периферичні артеріоли, знижує ОПСС, зменшує постнавантаження на міокард, знижує потребу міокарда в кисні, розширюючи коронарні артерії та артеріоли у незмінених та ішемізованих зонах міокарда,збільшує надходження кисню до міокарда (особливо при вазоспастичній стенокардії); запобігає спазму коронарних артерій (в т.ч. викликаний курінням). У пацієнтів зі стабільною стенокардією разова добова доза збільшує толерантність до фізичного навантаження, збільшує час до приступу стенокардії та ішемічної депресії сегмента ST на ЕКГ, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів. Чинить тривалий дозозалежний гіпотензивний ефект. Гіпотензивна дія обумовлена прямим вазодилатуючим впливом на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин (у положенні хворого лежачи та стоячи). Ортостатична гіпотензія при призначенні амлодипіну трапляється досить рідко.Не викликає зниження фракції викиду лівого шлуночка. Зменшує рівень гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, збільшує ШКФ, має слабку натрійуретичну дію. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми крові та може застосовуватись при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Значне зниження артеріального тиску спостерігається через 6-10 год, тривалість ефекту - 24 год. Індапамід Індапамід є похідним сульфонаміду. За фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків (сечогінних).Індапамід пригнічує реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі Генле, що призводить до збільшення екскреції нирками іонів натрію та хлору, та меншою мірою іонів калію та магнію, посилюючи тим самим діурез та знижуючи АТ. У режимі монотерапії антигіпертензивна дія зберігається протягом 24 годин і виявляється при застосуванні препарату у дозах, які мають мінімальну діуретичну дію. Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана із покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням ОПСС. З огляду на прийому індапаміду зменшується ГЛШ. Індапамід не впливає на концентрацію ліпідів у плазмі крові (тригліцеридів, загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНГ), на показники вуглеводного обміну (в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД)).і меншою мірою іонів калію і магнію, посилюючи цим діурез і знижуючи АТ. У режимі монотерапії антигіпертензивна дія зберігається протягом 24 годин і виявляється при застосуванні препарату у дозах, які мають мінімальну діуретичну дію. Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана із покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням ОПСС. З огляду на прийому індапаміду зменшується ГЛШ. Індапамід не впливає на концентрацію ліпідів у плазмі крові (тригліцеридів, загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНГ), на показники вуглеводного обміну (в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД)).і меншою мірою іонів калію і магнію, посилюючи цим діурез і знижуючи АТ. У режимі монотерапії антигіпертензивна дія зберігається протягом 24 годин і виявляється при застосуванні препарату у дозах, які мають мінімальну діуретичну дію. Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана із покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням ОПСС. З огляду на прийому індапаміду зменшується ГЛШ. Індапамід не впливає на концентрацію ліпідів у плазмі крові (тригліцеридів, загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНГ), на показники вуглеводного обміну (в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД)).Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана із покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням ОПСС. З огляду на прийому індапаміду зменшується ГЛШ. Індапамід не впливає на концентрацію ліпідів у плазмі крові (тригліцеридів, загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНГ), на показники вуглеводного обміну (в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД)).Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана із покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням ОПСС. З огляду на прийому індапаміду зменшується ГЛШ. Індапамід не впливає на концентрацію ліпідів у плазмі крові (тригліцеридів, загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНГ), на показники вуглеводного обміну (в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД)).Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія та/або ІХС: стабільна стенокардія напруги у пацієнтів, яким потрібна терапія периндоприлом та амлодипіном.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину, індапаміду та інших похідних сульфонаміду, периндоприлу та інших інгібіторів АПФ, а також до допоміжних речовин, що входять до складу препарату; ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) в анамнезі, пов'язаний із прийомом інгібіторів АПФ; спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк; двосторонній стеноз ниркових артерій; стеноз артерії єдиної нирки; тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт. ст.); шок, зокрема кардіогенний шок; нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметалу); обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад, клінічно значущий стеноз аорти); гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда; ниркова недостатність (КК менше 60 мл/хв); тяжка печінкова недостатність, у тому числі печінкова енцефалопатія; рефрактерна гіпокаліємія; одночасне застосування з лікарськими засобами, здатними викликати поліморфну шлуночкову аритмію типу "пірует"; одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та літію у пацієнтів з підвищеним вмістом калію в плазмі крові; одночасне застосування препаратів, що подовжують інтервал QT; одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом; вагітність та період грудного вигодовування; вік до 18 років; враховуючи відсутність достатнього клінічного досвіду, не слід застосовувати у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, а також у пацієнтів із нелікованою серцевою недостатністю на стадії декомпенсації; з обережністю: печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, системні захворювання сполучної тканини (у тому числі, системний червоний вовчак, склеродермія), терапія імунодепресантами, алопуринолом, прокаїнамідом (ризик розвитку нейтропенії та агранулоцитозу), пригнічення крові прийом діуретиків, дієта з обмеженням кухонної солі, блювання, діарея, гемодіаліз), ішемічна хвороба серця, атеросклероз, цереброваскулярні захворювання, реноваскулярна гіпертензія, цукровий діабет, хронічна серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA), гіперурикемія та уратним нефролітіазом), одночасне застосування дантролену, естрамустину, хірургічне втручання/загальна анестезія, лабільність АТ,проведення гемодіалізу з використанням високопроточних мембран (наприклад, AN69), перед процедурою аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНГ) за допомогою декстран сульфату, одночасне проведення десенсибілізуючої терапії алергенами (наприклад, отрутою перетинчастокрилих), стан після трансплантації нир, обструктивна кардіоміопатія (ГЗКМП), застосування у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів негроїдної раси.застосування у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів негроїдної раси.застосування у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів негроїдної раси.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю.Побічна діяАмлодипін: З боку системи кровотворення: лейкопенія/нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку обміну речовин: гіперглікемія. Психічні порушення: безсоння, лабільність настрою (зокрема. тривожність), депресія, сплутаність свідомості. З боку нервової системи: сонливість (особливо на початку лікування), запаморочення (особливо на початку лікування), біль голови, тремор, гіпестезія, парестезія, зміни смаку, непритомність, м'язова гіпертонія, периферична невропатія. Порушення зору (в т.ч. диплопія). З боку органу слуху та рівноваги: шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття припливів крові до шкіри обличчя, виражене зниження артеріального тиску (в т.ч. ортостатична гіпотензія), інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів групи високого ризику, порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та миготливу аритмію), васкуліт (в т.ч. геморагічний васкуліт). З боку дихальної системи: задишка, риніт, кашель. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, зміни режиму дефекації (в т.ч. діарея, запор), сухість у роті, гіперплазія ясен, панкреатит, гастрит, гепатит, жовтяниця, підвищення концентрації сироваткового білірубіну, активності печінкових ферментів (АЛТ та АСТ). З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж шкіри, висипання, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість, багатоформна ексудативна еритема. З боку скелетно-м'язової системи: артралгія, міалгія, спазми м'язів. З боку сечовивідної системи: хворобливе сечовипускання, ніктурія, прискорене сечовипускання. З боку статевих органів та молочної залози: імпотенція, гінекомастія. Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизової оболонки язика, голосових складок та/або гортані. Інші: периферичні набряки, збільшення або зниження маси тіла, підвищена стомлюваність, астенія, біль у грудній клітці, біль у спині, біль різної локалізації, загальне нездужання. При застосуванні амлодипіну спостерігалися рідкісні випадки екстрапірамідного синдрому. Периндоприл/індапамід: З боку системи кровотворення: лейкопенія/нейтропенія, агранулоцитоз або панцитопенія, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія при лікуванні інгібіторами АПФ у певних ситуаціях (після трансплантації нирки, на час діалізу) спостерігали розвиток анемії. З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості у пацієнтів, схильних до бронхообструктивних та алергічних реакцій. Психічні порушення: лабільність настрою (зокрема. тривожність), порушення сну. З боку нервової системи: запаморочення (особливо на початку лікування), біль голови, парестезія, вертиго; частота невідома - непритомність. Порушення зору (в т.ч. диплопія). З боку органу слуху та рівноваги: шум (дзвін) у вухах. З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску (в т.ч. ортостатична гіпотензія), васкуліт (в т.ч. геморагічний васкуліт), стенокардія, інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів групи високого ризику, порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та миготливу аритмію), поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "бенкетує" (можливо з летальним результатом). З боку травної системи: біль у животі, нудота, біль в епігастрії, блювання, диспепсія, зміни режиму дефекації (в т.ч. діарея, запор), сухість у роті, порушення смакового сприйняття, зниження апетиту, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечника, жовтяниця, печінкова енцефалопатія у пацієнтів із печінковою недостатністю. З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж шкіри, висипання, макуло-папульозний висип, підвищене потовиділення, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість. Порушення з боку кістково-м'язової системи: спазми м'язів. З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність. З боку статевих органів та молочної залози: імпотенція. Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизової оболонки язика, голосових складок та/або гортані. Лабораторні та інструментальні дані: гіперкальціємія. Частота невідома - підвищення концентрації сироваткового білірубіну, активності печінкових ферментів АЛТ та АСТ, збільшення інтервалу QT на ЕКГ, підвищення концентрації креатиніну в сечі та плазмі крові, що проходить після відміни терапії, гіпокаліємія, гіпонатріємія та гіповолемія, що призводять до дегідратації та ор. сечової кислоти та глюкози у плазмі крові, гіперкаліємія. Інші: астенія, можливе погіршення перебігу гострої форми системного червоного вовчаку.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування не рекомендується: препарати літію (може виникати оборотне підвищення концентрації літію у плазмі з розвитком інтоксикації); одночасне застосування з тіазидними діуретиками може сприяти додатковому підвищенню концентрації літію та зростанню ризику розвитку інтоксикації; одночасне застосування комбінації периндоприлу та індапаміду з препаратами літію не рекомендується; одночасне застосування, що потребує особливої уваги: баклофен - можливе посилення антигіпертензивної дії; слід контролювати АТ та функцію нирок, за необхідності провести корекцію дози гіпотензивних препаратів; одночасне застосування, що потребує уваги: гіпотензивні засоби (наприклад, бета-адреноблокатори) та вазодилататори:при одночасному застосуванні з гіпотензивними лікарськими засобами можливе посилення антигіпертензивного ефекту; слід бути обережним при одночасному застосуванні з нітрогліцерином, іншими нітратами або іншими вазодилататорами, оскільки при цьому можливе додаткове зниження АТ; кортикостероїди (мінерало- та глюкокортикостероїди), тетракозактид; зниження антигіпертензивної дії (затримка рідини та натрію внаслідок дії кортикостероїдів); альфа-адреноблокатори (празозин, альфузозин, доксазозин, тамсулозин, теразозин) – посилення антигіпертензивної дії та підвищення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії; аміфостин – можливе посилення антигіпертензивного ефекту амлодипіну;трициклічні антидепресанти/нейролептики/засоби для загальної анестезії – посилення антигіпертензивної дії та підвищення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).Спосіб застосування та дозиВсередину, по 1 таблетці 1 раз на добу, переважно вранці, перед їдою. Доза препарату підбирається після попереднього титрування доз окремих активних компонентів препарату. Максимальна добова доза становить 10 мг амлодипіну + 2,5 мг індапаміду + 8 мг периндоприлу.ПередозуванняСимптоми: найбільш ймовірними симптомами при передозуванні є виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (ризик розвитку вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у т. ч. з розвитком шоку та летального результату). Іноді виражене зниження артеріального тиску супроводжується нудотою, блюванням, судомами, запамороченням, сонливістю, сплутаністю свідомості, олігурією, яка може перейти в анурію (внаслідок гіповолемії); також можуть спостерігатися порушення водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). Лікування: заходи невідкладної допомоги спрямовані на видалення препарату із шлунково-кишкового тракту: промивання шлунка та/або прийом активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу; при вираженому зниженні артеріального тиску слід укласти пацієнта з підвищеним положенням нижніх кінцівок, при необхідності провести корекцію гіповолемії (наприклад, внутрішньовенна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду); периндоприлат, активний метаболіт периндоприлу, видаляється за допомогою гемодіалізу; амлодипін тісно зв'язується з білками плазми, тому гемодіаліз неефективний; індапамід не видаляється за допомогою гемодіалізу.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: амлодипін безілат 13.87 мг, що відповідає вмісту амлодипіну 10 мг, індапамід 2.5 мг, периндоприлу ербумін B субстанція-гранули*, 40.824 мг, що відповідає вмісту периндоприлу ербуміну 8 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 158.826 мг, крохмаль прежелатинізований – 42 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 16.8 мг, натрію гідрокарбонат – 1.52 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.86 мг, магнію стеа. *Допоміжні речовини субстанції-гранул: целюлоза мікрокристалічна 31.6 мг, кальцію хлорид гексагідрат 2.4 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (9) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з фаскою з двох сторін і ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаКомбінований антигіпертензивний препарат, що містить периндоприлу ербумін (інгібітор АПФ), індапамід (тіазидоподібний діуретик) та амлодипін (блокатор кальцієвих каналів). Ця комбінація поєднує в собі властивості кожної з діючих речовин, які мають при цьому потенціювальну дію. Амлодипін – блокатор кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину. Чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Амлодипін пригнічує трансмембранний перехід іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини судинної стінки. Антигіпертензивна дія амлодипіну обумовлена прямим розслаблюючим ефектом на гладком'язові клітини судинної стінки. Механізм антиангінальної дії амлодипіну до кінця не вивчений, імовірно, він пов'язаний з такими ефектами: викликає розширення периферичних артеріол, знижуючи ОПСС - постнавантаження, що призводить до зменшення потреби міокарда в кисні; викликає розширення коронарних артерій та артеріол як в інтактних, так і в ішемізованих ділянках міокарда, що збільшує надходження кисню до міокарду, в т.ч. у пацієнтів зі стенокардією Принцметалу. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску (у положенні лежачи і стоячи) протягом 24 годин. Антигіпертензивна дія розвивається повільно, у зв'язку з чим розвиток гострої гіпотензії нехарактерний. У пацієнтів зі стенокардією прийом амлодипіну 1 раз на добу підвищує толерантність до фізичного навантаження, час до розвитку нападу стенокардії та до "ішемічної" депресії сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та потребу в прийомі нітрогліцерину (короткодіючі форми). Амлодипін не має небажаного впливу на ліпідний обмін і не викликає зміни ліпідного профілю плазми. Амлодипін можна застосовувати у пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Індапамід є похідним сульфонаміду. За фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків. Індапамід пригнічує реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі Генле, що призводить до збільшення екскреції нирками іонів натрію та хлору, та меншою мірою іонів калію та магнію, посилюючи тим самим діурез та знижуючи АТ. У режимі монотерапії антигіпертензивна дія зберігається протягом 24 годин і виявляється при застосуванні препарату у дозах, які мають мінімальну діуретичну дію. Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана із покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням ОПСС. На тлі прийому індапаміду зменшується гіпертрофія лівого шлуночка. Індапамід не впливає на концентрацію ліпідів у плазмі крові (тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та ЛПВЩ), на показники вуглеводного обміну (в т.ч. у пацієнтів з цукровим діабетом). Периндоприл – інгібітор АПФ. АПФ, або кіназа II, є екзопептидазою, яка перетворює ангіотензин I на судинозвужувальну речовину - ангіотензин II, а також руйнує брадикінін, що має судинорозширювальні властивості, до неактивного гептапептиду. В результаті периндоприл забезпечує наступні ефекти: знижує секрецію альдостерону; збільшує активність реніну плазми крові за принципом "негативного" зворотного зв'язку; при тривалому застосуванні знижує ОПСС – постнавантаження серця, що зумовлено, в основному, дією на м'язові та ниркові судини. Зниження ОПСС не супроводжується затримкою натрію та води та не викликає рефлекторну тахікардію. Дослідження показників гемодинаміки у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю виявило: зниження тиску наповнення у лівому та правому шлуночках серця; зниження ОПСС; збільшення серцевого викиду та серцевого індексу; збільшення периферичного кровотоку у м'язах. Крім того, було відзначено покращення результатів проби з фізичним навантаженням. Дія периндоприлу здійснюється за допомогою активного метаболіту – периндоприлату. Інші метаболіти не мають інгібуючої дії на АПФ в умовах in vitro. Периндоприл ефективний при лікуванні артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня тяжкості, знижує як систолічний, так і діастолічний артеріальний тиск у положенні лежачи і стоячи. Антигіпертензивний ефект досягає максимуму через 4-6 годин після одноразового прийому внутрішньо і зберігається протягом 24 годин. Антигіпертензивна дія через 24 години після одноразового прийому внутрішньо становить близько 87-100% від максимального антигіпертензивного ефекту. Периндоприл має антигіпертензивну дію у пацієнтів як з низькою, так і з нормальною активністю реніну в плазмі крові. Терапевтичний ефект настає через 1 місяць від початку терапії і не супроводжується тахіфілаксією. Припинення терапії не викликає синдром відміни. Периндоприл має судинорозширюючі властивості та сприяє відновленню еластичності великих артерій, структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Одночасне застосування з тіазидним діуретиком посилює вираженість антигіпертензивної дії та знижує ризик розвитку гіпокаліємії на фоні прийому діуретиків. Комбінація периндоприл/індапамід має дозозалежну антигіпертензивну дію як на систолічний, так і на діастолічний АТ (у положенні стоячи та лежачи) незалежно від віку пацієнта. Антигіпертензивна дія зберігається протягом 24 годин. Терапевтичний ефект настає менш ніж через 1 місяць від початку терапії та не супроводжується тахіфілаксією. Припинення терапії не викликає синдром відміни. У клінічних дослідженнях одночасне застосування периндоприлу та індапаміду посилювало вираженість антигіпертензивної дії порівняно з монотерапією кожним препаратом. Комбінація периндоприлу тертбутиламін (периндоприлу ербумін)/індапамід призводила до більш вираженого зниження гіпертрофії лівого шлуночка, ніж монотерапія еналаприлом. Найбільший вплив на гіпертрофію лівого шлуночка досягається при застосуванні периндоприлу тертбутиламіну (периндоприлу ербуміну) 8 мг/індапаміду 2.5 мг.ФармакокінетикаАмлодипін Після прийому внутрішньо амлодипін повільно абсорбується із ШКТ. Їда не впливає на біодоступність амлодипіну. Сmax амлодипіну в плазмі досягається через 6-12 годин після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить близько 64-80%. Vd становить приблизно 21 л/кг. У дослідженнях in vitro ступінь зв'язування амлодипіну з білками плазми становить близько 97.5%. Амлодипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плацентарний бар'єр. Кінцевий T1/2 із плазми становить близько 35-50 год, що дозволяє приймати амлодипін 1 раз на добу. Амлодипін метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, при цьому 10% прийнятої внутрішньо дози амлодипіну виводиться у незміненому вигляді, близько 60% – нирками у вигляді метаболітів. Амлодипін не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу. Подовження Т1/2 у пацієнтів з печінковою недостатністю передбачає, що при тривалому застосуванні кумуляція амлодипіну в організмі буде вищою (збільшується до 60 год). Індапамід Індапамід швидко і повністю абсорбується із ШКТ. Прийом їжі трохи підвищує швидкість всмоктування, але не впливає на повноту всмоктування. Сmax у плазмі крові досягається приблизно через 1 годину після прийому препарату внутрішньо. Ступінь зв'язування з білками плазми – 79%. T1/2 становить 14-24 год (у середньому 18 год). Повторний прийом індапаміду не призводить до його кумуляції. Елімінується переважно нирками (70% прийнятої внутрішньо дози) і через кишечник (22%) у формі неактивних метаболітів. Периндоприл При прийомі периндоприл швидко всмоктується. Сmax у плазмі досягається через 1 год після прийому внутрішньо. Периндоприл є проліки, тобто. не має фармакологічної активності. Близько 27% дози периндоприлу, прийнятої внутрішньо, надходить у кровотік у вигляді активного метаболіту – периндоприлату. Крім активного метаболіту - периндоприлату, утворюється ще 5 метаболітів, які не мають фармакологічної активності. Сmax периндоприлату в плазмі досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. Прийом їжі уповільнює перетворення периндоприлу на периндоприлат, таким чином, впливаючи на біодоступність. Тому периндоприл слід приймати 1 раз на добу, вранці, перед їдою. Існує лінійна залежність концентрації периндоприлу у плазмі крові від прийнятої внутрішньо дози. Рівноважний стан досягається протягом 4 діб. Vd вільного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кт. Ступінь зв'язування периндоприлату з білками плазми крові (переважно з АПФ) становить близько 20% і має дозозалежний характер. T1/2 периндоприлу з плазми становить 1 год. Периндоприлат елімінується з організму нирками. Кінцевий T1/2 вільної фракції становить близько 17 год. Діалізний кліренс периндоприлату становить 70 мл/хв.Клінічна фармакологіяАнтигіпертензивний препарат.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (при необхідності одночасної терапії амлодипіном, індапамідом та периндоприлом у дозах, що застосовуються у монотерапії окремих компонентів).Протипоказання до застосуванняАнгіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний із застосуванням інгібіторів АПФ; спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк; ниркова недостатність (КК менше 60 мл/хв); двосторонній стеноз ниркових артерій; стеноз артерії єдиної нирки; тяжка печінкова недостатність, у т.ч. печінкова енцефалопатія; тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.); шок, зокрема. кардіогенний шок; нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметалу); обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад, клінічно значущий стеноз аорти); гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда; рефрактерна гіпокаліємія; одночасне застосування з лікарськими засобами, здатними викликати поліморфну шлуночкову аритмію типу "пірует"; одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та літію у пацієнтів з підвищеним вмістом калію в плазмі крові; одночасне застосування препаратів, що подовжують інтервал QT; одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропридину, індапаміду та інших похідних сульфонаміду, периндоприлу та інших інгібіторів АПФ, а також до допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Враховуючи відсутність достатнього клінічного досвіду, не слід застосовувати у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, а також у пацієнтів із нелікованою серцевою недостатністю на стадії декомпенсації. З обережністю слід застосовувати дану комбінацію при печінковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості, системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. ВКВ, склеродермія), терапії імунодепресантами, алопуринолом, прокаїнамідом (ризик розвитку нейтропенії та агранулоцитозу). (прийом діуретиків, дієта з обмеженням кухонної солі, блювання, діарея, гемодіаліз), ІХС, атеросклерозі, цереброваскулярних захворюваннях, реноваскулярній гіпертензії, цукровому діабеті, хронічній серцевій недостатності (IV ФК за класифікацією NYHA), гіперурикемії (особливо нефролітіазом), одночасному застосуванні дантролену, естрамустину, хірургічному втручанні/загальній анестезії, лабільності АТ,проведенні гемодіалізу з використанням високопроточних мембран (наприклад, AN69®), перед процедурою аферезу ЛПНЩ за допомогою декстрану сульфату, одночасному проведенні десенсибілізуючої терапії алергенами (наприклад, отрутою перетинчастокрилих), стані після трансплантації нирки, аортальному стенозі, пацієнтів похилого віку; пацієнтів негроїдної раси.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) протипоказане. Застосування у дітей Протипоказано застосування цієї комбінації у пацієнтів віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від >1/10) 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000) частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). Амлодипін З боку системи кровотворення: дуже рідко – лейкопенія/нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції. З боку обміну речовин: дуже рідко – гіперглікемія. Психічні порушення: нечасто – безсоння, лабільність настрою (в т.ч. тривожність), депресія; рідко – сплутаність свідомості. З боку нервової системи: часто – сонливість (особливо на початку лікування), запаморочення (особливо на початку лікування), головний біль; нечасто – тремор, гіпестезія, парестезія, зміни смаку, непритомність; дуже рідко – м'язова гіпертонія, периферична невропатія. З боку органу зору: нечасто – порушення зору (зокрема диплопія). З боку органу слуху та рівноваги: нечасто – шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: часто – відчуття серцебиття, відчуття припливів крові до шкіри обличчя; нечасто – виражене зниження артеріального тиску (в т.ч. ортостатична гіпотензія); дуже рідко – інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження АТ у пацієнтів групи високого ризику, порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та миготливу аритмію), васкуліт (в т.ч. геморагічний васкуліт). З боку дихальної системи: нечасто – задишка, риніт; дуже рідко – кашель. З боку травної системи: часто – біль у животі, нудота; нечасто – блювання, диспепсія, зміни режиму дефекації (в т.ч. діарея, запор), сухість у роті; дуже рідко – гіперплазія ясен, панкреатит, гастрит, гепатит, жовтяниця, підвищення концентрації сироваткового білірубіну, активності печінкових ферментів (АЛТ та АСТ). З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж шкіри, висипання, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема. З боку скелетно-м'язової системи: нечасто – артралгія, міалгія, спазми м'язів. З боку сечовивідної системи: нечасто – хворобливе сечовипускання, ніктурія, прискорене сечовипускання. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – імпотенція, гінекомастія. Алергічні реакції: нечасто – кропив'янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизової оболонки язика, голосових складок та/або гортані. Інші: часто – периферичні набряки; нечасто – збільшення або зниження маси тіла, підвищена стомлюваність, астенія, біль у грудній клітці, біль у спині, біль різної локалізації, загальне нездужання. При застосуванні амлодипіну спостерігалися рідкісні випадки екстрапірамідного синдрому. Періндоприл/Індапамід З боку системи кровотворення: дуже рідко - лейкопенія/нейтропенія, агранулоцитоз або панцитопенія, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, при лікуванні інгібіторами АПФ у певних ситуаціях (після трансплантації нирки, на час діалізу) спостерігали розвиток анемії. З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості у пацієнтів, схильних до бронхообструктивних та алергічних реакцій. Психічні порушення: нечасто – лабільність настрою (в т.ч. тривожність), порушення сну. З боку нервової системи: часто - запаморочення (особливо на початку лікування), біль голови, парестезія, вертиго; частота невідома - непритомність. Порушення зору (в т.ч. диплопія). З боку органу слуху та рівноваги: нечасто – шум (дзвін) у вухах. З боку серцево-судинної системи: нечасто – виражене зниження артеріального тиску (в т.ч. ортостатична гіпотензія), васкуліт (в т.ч. геморагічний васкуліт); дуже рідко – стенокардія, інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження АТ у пацієнтів групи високого ризику, порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та миготливу аритмію); частота невідома - поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "бенкетує" (можливо з летальним результатом). З боку травної системи: часто – біль у животі, нудота, біль у епігастрії, блювання, диспепсія, зміни режиму дефекації (в т.ч. діарея, запор), сухість у роті, порушення смакового сприйняття, зниження апетиту; дуже рідко – панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечника, жовтяниця; частота невідома – печінкова енцефалопатія у пацієнтів із печінковою недостатністю. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто - свербіж шкіри, висип, макуло-папульозний висип; нечасто – підвищене потовиділення; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; частота невідома – фоточутливість. З боку кістково-м'язової системи: часто – спазми м'язів. З боку сечовидільної системи: нечасто – ниркова недостатність; дуже рідко – гостра ниркова недостатність. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – імпотенція. Алергічні реакції: нечасто – кропив'янка, ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизової оболонки язика, голосових складок та/або гортані. Лабораторні та інструментальні дані: рідко – гіперкальціємія; частота невідома - підвищення концентрації сироваткового білірубіну, активності печінкових ферментів АЛТ* та АСТ*, збільшення інтервалу QT на ЕКГ, підвищення концентрації креатиніну в сечі та плазмі крові, що відбувається після відміни терапії, гіпокаліємія, гіпонатріємія та гіповолемія, що призводять до дегідратації та підвищення концентрації сечової кислоти та глюкози у плазмі крові, гіперкаліємія. Інші: часто – астенія; нечасто - можливе погіршення перебігу гострої форми системного червоного вовчаку. * У більшості випадків пов'язано з холестазом.Взаємодія з лікарськими засобамиАмлодипін У лабораторних тварин були відзначені випадки фібриляції шлуночків з летальним кінцем і колапсом на фоні застосування верапамілу та внутрішньовенного введення дантролену, що супроводжувалися гіперкаліємією. Внаслідок ризику розвитку гіперкаліємії рекомендується уникати одночасного застосування амлодипіну та дантролену у пацієнтів, що схильні до злоякісної гіпертермії, а також при лікуванні злоякісної гіпертермії. Одночасне застосування індукторів ізоферменту CYP3A4 (рифампіцин, препарати звіробою продірявленого) може призводити до зниження концентрації амлодипіну в плазмі. Слід бути обережними при одночасному прийомі амлодипіну з індукторами ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну з сильними або помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (інгібітори протеази, протигрибкові препарати групи азолів, антибіотики групи макролідів (наприклад, еритроміцин або кларитроміцин), верапаміл або дилтіазем) може призвести до концентрації. Клінічні прояви зазначених фармакокінетичних відхилень можуть бути більш вираженими у пацієнтів похилого віку. У зв'язку з чим може знадобитися моніторинг клінічного стану та корекція дози. Амлодипін посилює антигіпертензивну дію препаратів для гіпотензивної терапії. Одночасний прийом амлодипіну та вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку не рекомендується у зв'язку з можливим підвищенням біодоступності амлодипіну у деяких пацієнтів, що може призвести до посилення антигіпертензивного ефекту. Індапамід Враховуючи ризик розвитку гіпокаліємії, слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні індапаміду з препаратами, здатними викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу "пірует", наприклад, антиаритмічними препаратами (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, аміодарон, дофетилід, ібутілід, ібутілід, (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіорілазин, трифторперазин), бензамідами (амісульпрід, /в, галофантрин, мізоластин, моксифлоксацин, пентамідин, спарфлоксацин, вінкамін внутрішньовенно, метадон, астемізол, терфенадин.Слід уникати одночасного застосування з переліченими вище препаратами при розвитку гіпокаліємії, проводити її корекцію, контролювати ЕКГ (інтервал QT). Одночасний прийом з амфотерицином В внутрішньовенно, системними глюко- та мінералокортикоїдами, тетракозактидом, проносними засобами, що стимулюють моторику ШКТ, підвищує ризик розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Необхідний контроль вмісту калію в плазмі крові, при необхідності – корекція гіпокаліємії. Особливої обережності слід дотримуватися при одночасному застосуванні із серцевими глікозидами. Слід застосовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику ШКТ. Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні слід контролювати вміст калію в плазмі крові та показники ЕКГ та за необхідності вирішити питання про доцільність продовження терапії. Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на фоні прийому діуретиків, особливо "петльових", при одночасному застосуванні метформіну підвищує ризик розвитку лактацидозу. Не слід застосовувати метформін, якщо КК у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок. Зневоднення організму на фоні прийому діуретиків збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при введенні йодовмісних контрастних речовин у високих дозах. Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин необхідно компенсувати гіповолемію. При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення кальцію нирками. Можливе підвищення КК у плазмі без зміни концентрації циклоспорину, навіть при нормальному вмісті води та натрію. Периндоприл Одночасне застосування периндоприлу з аліскіреном протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом або помірним чи тяжким порушенням функції нирок (КК менше 60 мл/хв). На тлі терапії інгібіторами АПФ вміст калію в плазмі крові, як правило, залишається в межах норми, але можливий розвиток гіперкаліємії. Одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон), препаратів калію та калійвмісних замінників харчової солі може призводити до суттєвого підвищення вмісту калію в плазмі крові. При необхідності одночасного прийому інгібітору АПФ з вищезазначеними препаратами (у разі гіпокаліємії) слід бути обережним і проводити регулярний контроль вмісту калію в плазмі крові та параметрів ЕКГ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ з естрамустином супроводжується ризиком розвитку ангіоневротичного набряку. Подвійна блокада РААС у пацієнтів з атеросклерозом, хронічною серцевою недостатністю або цукровим діабетом, що супроводжується ураженням органів-мішеней асоційована з більш високою частотою розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємією та порушенням функції нирок (в т.ч. розвитком гострої ниркової недостатності) у порівнянні з застосуванням препарату однією з перерахованих груп. Подвійна блокада РААС можлива лише окремих випадках під ретельним контролем функції нирок. Одночасне застосування інгібіторів АПФ з НПЗП (включаючи АСК у дозі, що чинить протизапальну дію, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗЗ) може призвести до зниження антигіпертензивного ефекту, а також до погіршення функції нирок, включаючи розвиток ОПН, та підвищення вмісту кал , особливо у пацієнтів із зниженою функцією нирок Слід бути обережними при застосуванні зазначеної комбінації, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та проводити регулярний контроль функції нирок як на початку лікування, так і в процесі лікування. Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпоглікемічний ефект інсуліну та похідних сульфонілсечовини у пацієнтів з цукровим діабетом. Розвиток гіпоглікемії спостерігається дуже рідко (ймовірно, за рахунок збільшення толерантності до глюкози та зниження потреби в інсуліні). У пацієнтів, які отримують діуретики, особливо при надмірному виведенні рідини та/або електролітів, на початку терапії інгібітором АПФ може спостерігатися значне зниження артеріального тиску. Ризик розвитку артеріальної гіпотензії можна зменшити шляхом відміни діуретика, корекції гіповолемії та електролітного балансу, а також призначаючи периндоприл у низькій дозі (2 мг на добу), поступово її збільшуючи. Одночасне застосування алопуринолу, цитостатичних та імунодепресивних препаратів, кортикостероїдів (для системного застосування) та прокаїнаміду з інгібіторами АПФ може збільшувати ризик розвитку лейкопенії. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та засобів для загальної анестезії може призводити до посилення антигіпертензивного ефекту. При застосуванні інгібіторів АПФ, зокрема. периндоприлу, у пацієнтів, які отримують внутрішньовенний препарат золота (натрію ауротіомалат), був описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію шкіри обличчя, нудоту, блювання, артеріальну гіпотензію. Одночасне застосування гліптинів (ліпагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вітагліптин) з інгібіторами АПФ може підвищувати ризик розвитку ангіоневротичного набряку внаслідок пригнічення активності дипептидилпептидази IV гліптином. Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ. Амлодипін+Індапамід+Періндоприл При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з препаратами літію може виникати оборотне підвищення концентрації літію у плазмі з розвитком інтоксикації. Одночасне застосування з тіазидними діуретиками може сприяти додатковому підвищенню концентрації літію та зростанню ризику розвитку інтоксикації. Одночасне застосування комбінації периндоприлу та індапаміду з препаратами літію не рекомендується. У разі проведення зазначеної терапії необхідний регулярний контроль концентрації літію у плазмі. При одночасному застосуванні з баклофеном можливе посилення антигіпертензивної дії. Слід контролювати АТ та функцію нирок, за необхідності провести корекцію дози гіпотензивних препаратів. При одночасному застосуванні з гіпотензивними лікарськими засобами (наприклад, бета-адреноблокатори) можливе посилення антигіпертензивного ефекту. Слід бути обережними при одночасному застосуванні з нітрогліцерином, іншими нітратами або іншими вазодилататорами, оскільки при цьому можливе додаткове зниження АТ. При одночасному застосуванні з кортикостероїдами (мінерало- та глюкокортикоїди), тетракозактидом можливе зниження антигіпертензивної дії (затримка рідини та натрію внаслідок дії кортикостероїдів). Одночасне застосування з альфа-адреноблокаторами (празозин, альфузозин, доксазозин, тамсулозин, теразозин) спричиняє посилення антигіпертензивної дії та підвищення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. При одночасному застосуванні з аміфостином можливе посилення антигіпертензивного ефекту амлодипіну. Трициклічні антидепресанти/нейролептики/засоби для загальної анестезії посилюють антигіпертензивну дію та підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таб. 1 раз на добу, переважно вранці, перед їдою. Доза комбінації підбирається після попереднього титрування доз окремих активних компонентів препарату. Максимальна добова доза становить 10 мг амлодипіну +2.5 індапаміду +8 мг периндоприлу. Ця комбінація протипоказана до застосування у пацієнтів з помірним та тяжким порушенням функції нирок (КК < 60 мл/хв). Препарат можна застосовувати у пацієнтів з КК ≥60 мл/хв, проте рекомендується індивідуальний добір доз амлодипіну, індапаміду, периндоприлу. Не потрібно змінити режим дозування у пацієнтів похилого віку, проте збільшення дози слід проводити з обережністю, що пов'язане з віковими змінами та подовженням Т1/2. Виведення периндоприлату у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою недостатністю уповільнено. Тому у таких пацієнтів необхідно регулярно контролювати концентрацію креатиніну та вміст калію у плазмі крові. Ця комбінація протипоказана пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю. Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без попереднього порушення функції нирок на фоні терапії можуть з'явитися лабораторні ознаки функціональної ниркової недостатності. У цьому випадку лікування препаратом слід припинити. Надалі можна відновити комбіновану терапію, використовуючи комбінацію периндоприлу та індапаміду у низьких дозах, або застосовувати ці препарати окремо. Таким пацієнтам необхідний регулярний контроль вмісту калію та концентрації креатиніну у сироватці крові через 2 тижні після початку терапії та надалі кожні 2 місяці. Розвиток ниркової недостатності найчастіше відбувається у пацієнтів із тяжкою хронічною серцевою недостатністю або вихідним порушенням функції нирок, у т.ч. при стенозі ниркової артерії Препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, що функціонує. У пацієнтів із гіпонатріємією (особливо зі стенозом ниркової артерії, у т.ч. двостороннім) є ризик раптового розвитку артеріальної гіпотензії. Тому слід звертати увагу на можливі симптоми зневоднення та зниження вмісту електролітів у плазмі крові, наприклад, після діареї або блювання. Застосування інгібіторів АПФ викликає блокаду РААС і тому може супроводжуватися різким зниженням артеріального тиску та/або підвищенням концентрації креатиніну в плазмі, що свідчить про розвиток функціональної ниркової недостатності. Ці явища частіше спостерігаються при прийомі першої дози або протягом перших 2 тижнів терапії і іноді розвиваються гостро. Таким пацієнтам потрібний регулярний контроль вмісту електролітів плазми крові. При тяжкій артеріальній гіпотензії може знадобитися внутрішньовенне введення 0.9% розчину натрію хлориду.Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження терапії. Після відновлення ОЦК та АТ можна відновити лікування, застосовуючи низькі дози периндоприлу та індапаміду, або застосовувати окремо. Перед початком застосування комбінації необхідно оцінити функціональну активність нирок та вміст калію у плазмі крові. На початку терапії дозу препарату підбирають, враховуючи ступінь зниження АТ, особливо у разі зниження ОЦК та втрати електролітів, що дозволяє уникнути різкого зниження АТ. Ризик розвитку артеріальної гіпотензії існує у всіх пацієнтів, проте особливої обережності слід дотримуватися у пацієнтів з ІХС та цереброваскулярними захворюваннями. У таких пацієнтів лікування починають із низьких доз препарату. Амлодипін У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (III та IV ФК за класифікацією NYHA) лікування проводять з обережністю у зв'язку з можливістю розвитку набряку легень. Блокатори кальцієвих каналів, включаючи амлодипін, необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та у зв'язку з можливим збільшенням ризику розвитку небажаних явищ з боку серцево-судинної системи та смертності. Прийом амлодипіну слід починати з найнижчих доз і бути обережним як на початку терапії, так і при збільшенні дози амлодипіну. Пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки дозу слід збільшувати поступово, необхідний ретельний моніторинг клінічного стану. Індапамід За наявності порушення функції печінки прийом тіазидних та тіазидоподібних діуретиків може призвести до розвитку печінкової енцефалопатії. У цьому випадку слід негайно припинити прийом препарату. На фоні застосування тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакції фоточутливості. У разі розвитку реакції фоточутливості слід припинити лікування. За необхідності продовження терапії діуретиками рекомендується захищати шкірні покриви від дії сонячних або штучних УФ-променів. До початку лікування необхідно визначити вміст натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Всі діуретичні засоби здатні викликати гіпонатріємію, яка іноді призводить до серйозних ускладнень. На початковому етапі терапії зниження вмісту натрію в плазмі може бути безсимптомним, тому необхідний регулярний лабораторний контроль. Пацієнтам похилого віку показаний частіший контроль вмісту натрію в плазмі крові. Терапія тіазидними та тіазидоподібними діуретиками пов'язана з ризиком розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати гіпокаліємії (менше 3.4 ммоль/л) у наступних категорій пацієнтів із груп високого ризику: пацієнти похилого віку, виснажені пацієнти, пацієнти з цирозом печінки, у т.ч. з набряками та асцитом, пацієнти з ІХС, хронічною серцевою недостатністю. У таких пацієнтів гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмії. До групи підвищеного ризику також відносяться пацієнти з подовженим інтервалом QT як спадковою, так і викликаною лікарською дією. Гіпокаліємія, як і брадикардія, сприяє розвитку тяжких порушень ритму серця, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует", яка може призвести до смерті. У всіх описаних вище випадках потрібний регулярний контроль вмісту калію в плазмі. Необхідно визначити вміст калію в плазмі протягом першого тижня після початку терапії. При виявленні гіпокаліємії має бути проведена відповідна терапія. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики зменшують виведення кальцію нирками, що може спричинити незначне тимчасове підвищення вмісту кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути пов'язана з раніше недіагностованим гіперпаратиреозом. У разі необхідно провести дослідження функції паращитовидных залоз, попередньо скасувавши прийом діуретичних засобів. У пацієнтів із підвищеною концентрацією сечової кислоти у плазмі крові на фоні терапії може збільшуватись частота виникнення нападів подагри. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою лише у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих пацієнтів нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку КК розраховують з урахуванням віку, маси тіла та статі. У пацієнтів на тлі гіповолемії та гіпонатріємії на початку терапії діуретиками може спостерігатися тимчасове зниження СКФ та підвищення концентрації сечовини та креатиніну у плазмі крові. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не є небезпечною для пацієнтів з незміненою функцією нирок, проте у пацієнтів з нирковою недостатністю її вираженість може посилюватися. У таких пацієнтів слід регулярно контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у плазмі крові. Індапамід може дати позитивну реакцію під час проведення допінг-контролю. Периндоприл На фоні застосування інгібіторів АПФ можуть виникати нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія та анемія. У пацієнтів із нормальною функцією нирок за відсутності інших факторів ризику нейтропенія розвивається рідко. Після відміни інгібітору АПФ нейтропенія та агранулоцитоз проходять самостійно. З особливою обережністю слід застосовувати периндоприл у пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини на фоні терапії імунодепресантами, алопуринолом або прокаїнамідом, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок. У деяких пацієнтів розвивалися важкі інфекції, іноді резистентні до інтенсивної антибіотикотерапії. При застосуванні периндоприлу у таких пацієнтів рекомендується періодично контролювати кількість лейкоцитів у плазмі. При появі будь-яких симптомів інфекційних захворювань (наприклад, біль у горлі,лихоманка) пацієнтам необхідно звернутися до лікаря. З огляду на застосування інгібіторів АПФ, зокрема. і периндоприлу, в окремих випадках може спостерігатися розвиток ангіоневротичного набряку особи, кінцівок, губ, язика, голосових складок та/або гортані. При появі симптомів слід негайно припинити прийом препарату та продовжити спостереження за пацієнтом до повного усунення симптомів. Як правило, набряк обличчя та губ лікування не вимагає, хоча для усунення симптомів можуть застосовуватися антигістамінні засоби. Ангіоневротичний набряк, що супроводжується набряком гортані, може призвести до смерті. Набряк мови, голосових складок або гортані може призвести до обструкції дихальних шляхів. При появі таких симптомів слід негайно ввести підшкірний розчин епінефрину (адреналіну) у розведенні 1:1000 (0.3-0.5 мл) та/або забезпечити прохідність дихальних шляхів.У пацієнтів з ангіоневротичним набряком в анамнезі, не пов'язаним з прийомом інгібіторів АПФ, може бути підвищений ризик розвитку при прийомі препаратів цієї групи. У поодиноких випадках на тлі терапії інгібіторами АПФ розвивається ангіоневротичний набряк кишечника. При цьому у пацієнтів відзначаються скарги на біль у животі як ізольований симптом або у поєднанні зі нудотою та блюванням, у деяких випадках без попереднього ангіоневротичного набряку обличчя та при нормальному рівні С-1 естерази. Діагноз встановлювався за допомогою КТ, УЗД органів черевної порожнини або під час хірургічного втручання. Симптоми зникають після припинення інгібіторів АПФ. Тому у пацієнтів зі скаргами на біль у ділянці живота, які приймають інгібітори АПФ, при проведенні диференціальної діагностики необхідно враховувати можливість розвитку ангіоневротичного набряку кишечнику. Є окремі повідомлення про розвиток анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час проведення десенсибілізуючої терапії (наприклад, отрутою перетинчастокрилих комах: бджоли, оси). Розвитку подібних реакцій вдавалося уникнути шляхом тимчасової відміни інгібіторів АПФ (не менше ніж за 24 години до проведення десенсибілізації), при випадковому прийомі інгібітора АПФ анафілактоїдна реакція виникала знову. У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, при проведенні аферезу ЛПНЩ з використанням декстрану сульфату можуть розвиватися анафілактоїдні реакції, що загрожують життю. Для запобігання таким реакціям слід тимчасово припиняти прийом інгібіторів АПФ перед кожною процедурою аферезу. У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, під час проведення гемодіалізу з використанням високопроточних мембран (наприклад, AN69®) розвивалися анафілактоїдні реакції. Тому рекомендується використовувати мембрану іншого типу або застосовувати гіпотензивний препарат іншої фармакотерапевтичної групи. На тлі терапії інгібіторами АПФ може виникати сухий кашель. Кашель тривалий час зберігається на фоні прийому препаратів цієї групи і зникає після їх відміни. При появі пацієнта сухого кашлю слід пам'ятати про можливість його появи у зв'язку із застосуванням інгібітора АПФ. При необхідності застосування препаратів цієї групи прийом інгібітору АПФ може бути продовжено. Інгібітори АПФ слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка та при мітральному стенозі. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування або інсулін, протягом першого місяця лікування інгібітором АПФ необхідний регулярний контроль концентрації глюкози в плазмі крові. Застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів, які зазнають хірургічного втручання із застосуванням загальної анестезії, може призвести до вираженого зниження артеріального тиску, особливо при застосуванні засобів для загальної анестезії, які мають антигіпертензивну дію. Рекомендується припинити прийом інгібіторів тривалої дії, зокрема. периндоприлу, за 24 години до хірургічного втручання. У пацієнтів негроїдної раси частіше, ніж у інших рас, на фоні застосування інгібіторів АПФ розвивається ангіоневротичний набряк. Периндоприл, як і інші інгібітори АПФ, очевидно, має менш виражену антигіпертензивну дію у пацієнтів негроїдної раси порівняно з іншими расами. Можливо, ця відмінність зумовлена тим, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією найчастіше відзначається низька активність реніну плазми. У поодиноких випадках на фоні прийому інгібіторів АПФ виникає холестатична жовтяниця. При прогресуванні цього синдрому розвивається фульмінантний некроз печінки, іноді з летальним кінцем. Механізм розвитку цього синдрому незрозумілий. При значному підвищенні активності печінкових ферментів або появи жовтяниці на фоні прийому інгібіторів АПФ слід припинити прийом препарату та продовжувати спостереження за пацієнтом. На фоні застосування інгібітору АПФ може розвиватися гіперкаліємія. Факторами ризику гіперкаліємії є ниркова недостатність, літній вік (старше 70 років), цукровий діабет, деякі супутні стани (дегідратація, гостра декомпенсація хронічної серцевої недостатності, метаболічний ацидоз), одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, кал , калій містять замінників харчової солі, а також інших засобів, що сприяють підвищенню вмісту калію в плазмі крові (наприклад, гепарин) (особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок). Гіперкаліємія може призвести до серйозних, іноді фатальних порушень ритму серця.При необхідності одночасного застосування препарату з вищезазначеними засобами слід бути обережним і регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові. Методом лікування реноваскулярної гіпертензії є реваскуляризація. Тим не менш, застосування інгібіторів АПФ може бути ефективним у пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією, як очікують на хірургічне втручання, так і при неможливості його проведення. У пацієнтів з діагностованим або передбачуваним стенозом ниркової артерії лікування слід розпочинати з нижчих доз комбінації. У деяких пацієнтів може розвинутись функціональна ниркова недостатність, яка проходить після відміни препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з можливістю виникнення слабкості, запаморочення на фоні застосування даної комбінації необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими технічними пристроями, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему