Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: Cimicifuga racemosa (Cimicifuga) D2 25 мг, Sepia officinalis (Sepia) D2 25 мг, Stryсhnos ignatii (Ignatia) D3 25 мг Sanguinaria canadensis (Sanguinaria) D6 25 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 123.75 мг, крохмаль пшеничний – 22.5, магнію стеарат – 3.75 мг. 20 шт. - блістери Ал/ПВХ (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиПігулки для розсмоктування гомеопатичні.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена активними компонентами, що входять до його складу.Клінічна фармакологіяГомеопатичний препарат, який застосовується при клімактеричному синдромі.Показання до застосуванняКлімактеричний синдром, що супроводжується припливами жару, посиленим потовиділенням, серцебиттям, запамороченням, свербінням, нервовою напругою, порушенням сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат не призначений для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування. У разі діагностування вагітності при застосуванні препарату під час пременопаузи прийом препарату слід припинити. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 18 років.Побічна діяМожливі такі побічні ефекти: алергічні реакції, запаморочення, шлунково-кишкові розлади, металевий присмак у роті, менструальні кровотечі, носова кровотеча. У разі виникнення побічних ефектів слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат не рекомендується приймати одночасно з іншими препаратами циміцифуги, щоб уникнути посилення побічних ефектів останніх. Застосування гомеопатичних препаратів не відкидає лікування іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиВсередину. По 1-2 таб. 3 рази на день, приймати за півгодини до їди або через півгодини після їди, повільно розсмоктуючи у ротовій порожнині. Тривалість лікування препаратом визначається лікарем та становить 3-4 місяці. Повторні курси можливі після погодження з лікарем.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні гомеопатичних ліків можливе тимчасове первинне погіршення. У цьому випадку слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 3 місяців або необхідності повторення курсу рекомендується проконсультуватися з лікарем. Інформація для хворих на цукровий діабет: вміст вуглеводів у максимальній добовій дозі препарату (6 таблеток) відповідає 0.13 хлібної одиниці (ХЕ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають особливої уваги та швидких реакцій (управління автомобілем та іншими транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера, оператора тощо)Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
472,00 грн
140,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні компоненти: Cimicifuga racemosa (Cimicifuga) (циміцифуга рацемозу) (циміцифуга)) D2 - 25,0 мг, Sepia officinalis (Sepia) (сепія оффіциналіс) (сепія)) D2 - 25,0 мг, Strychnos ignatii (Igna ігнації) (ігнація)) D3 - 25,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 123,75 мг, крохмаль пшеничний – 22,50 мг, магнію стеарат – 3,75 мг. По 20 таблеток у блістер з алюмінієвої фольги та плівки ПВХ. По 5 блістерів разом із інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПлоскоциліндричні форми таблетки від світло-сірого до сірого кольору, з фаскою. Допускається наявність вкраплень.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.ФармакодинамікаКомплексний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.РекомендуєтьсяКлімактеричний синдром, що супроводжується припливами жару, посиленим потовиділенням, серцебиттям, запамороченням, свербінням, нервовою напругою, порушенням сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до окремих компонентів; непереносимість крохмалю, дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вік до 18 років. З обережністю: пацієнти із цукровим діабетом.Вагітність та лактаціяПрепарат не призначений для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі такі побічні ефекти: алергічні реакції та реакції індивідуальної непереносимості, запаморочення, шлунково-кишкові розлади, металевий присмак у роті, менструальні кровотечі, носова кровотеча. При появі побічних ефектів, не описаних у даній інструкції, слід припинити прийом препарату і повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат не рекомендується приймати одночасно з іншими препаратами циміцифуги, щоб уникнути посилення побічних ефектів останніх. Прийом гомеопатичних препаратів не виключає лікування іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиВсередину. По 1-2 таблетки 3 рази на день, приймати за півгодини до їди або через півгодини після їди, повільно розсмоктуючи в ротовій порожнині. Тривалість лікування препаратом визначається лікарем та становить 3-4 місяці. Повторні курси можливі після погодження з лікарем.ПередозуванняДо цього часу випадки передозування не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. У разі діагностування вагітності при застосуванні препарату під час пременопаузи прийом препарату слід припинити. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 3 місяців або необхідності повторення курсу рекомендується проконсультуватися з лікарем. Інформація для пацієнтів із цукровим діабетом: вміст вуглеводів у максимальній добовій дозі препарату (6 таблеток) відповідає 0,13 хлібної одиниці (ХЕ). Препарат можна застосовувати пацієнтам із целіакією. Пацієнтам з непереносимістю крохмалю (захворюванням, відмінним від целіакії) не слід приймати препарат, оскільки у ньому міститься пшеничний крохмаль. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Так як при прийомі препарату можлива поява запаморочення, в період лікування необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Бета-аланін 400 мг; Допоміжні речовини: Магнію стеарат 8,0 мг; Гліцерину пальмітіл стеарат 31,2 мг; Гідратований кремній 36 мг; Крохмаль пшеничний 304,80 мг. 10 таблеток у блістері (ПВХ - алюміній), 3 блістери поміщені в картонну пачку разом із інструкцією із застосування. 15 таблеток у блістері (ПВХ - алюміній), 2 блістери поміщені в картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПлоскоциліндричні білі таблетки.Фармакотерапевтична групаПротиклімактеричний засіб.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Клімаланін не представлені.ФармакодинамікаАмінокислота β-аланін протидіє різкому вивільненню гістаміну, але не має антигістамінної активності, т.к. не спричиняє блокаду гістамінових H1-рецепторів. Препарат прямо впливає на розширення периферичних шкірних судин, що обумовлює вегетативні реакції при клімаксі (припливи, відчуття тепла, спека, головний біль). Ці вазомоторні реакції обумовлені активністю терморегуляторних центрів у гіпоталамусі внаслідок порушень балансу церебральних нейротрансмітерів, що виникають при припиненні секреції гормонів яєчниками. Препарат сприяє насиченню периферичних рецепторів нейротрансмітерів.Показання до застосуванняПрипливи в період менопаузи (в т.ч. при штучній менопаузі, пре-і перименопаузі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяРідко – алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія не описана.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо. 1-2 таблетки щодня. Доза може бути збільшена до 3 таблеток на день. Тривалість лікування – від 5-10 днів до зникнення "припливів". У разі відновлення симптомів слід провести повторний курс лікування.ПередозуванняДані щодо передозування препарату не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗвикання до препарату немає, терапія може проводитися протягом усього періоду вазомоторних клінічних порушень.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Опис лікарської формиІндивідуальна непереносимість компонентів продукту, естроген-залежні пухлини. Чи не є лікарським засобом. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.
Склад, форма випуску та упаковкаДраже – 1 шт. Активні компоненти (жовте драже): естрадіолу валерат – 2 мг; Активні компоненти (коричневе драже): естрадіолу валерат – 2 мг; левоноргестрел – 0,15 мг; Допоміжні речовини (жовте та коричневе драже): лактози моногідрат, крохмаль картопляний, полівідон К 25, тальк, магнію стеарат, сахароза, глюкоза (декстроза), желатин, макрогол 35000, кальцію карбонат, титану діоксид заліза Е17 , заліза оксид коричневий, карнаубський віск, магнію карбонат основний, вода очищена. Календарна упаковка (блістер), що містить 9 драже жовтого кольору та 12 драже коричневого кольору. По 21 драже або 3 блістери по 21 драже разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну коробку.Опис лікарської формиКруглі драже жовтого кольору (9 драже) та коричневого кольору (12 драже).Фармакотерапевтична групаПротиклімактеричний засіб (естроген+прогестаген).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо естрадіолу валерат швидко і повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Після надходження в організм він швидко метаболізується з утворенням 17Р-естрадіолу та естрону, які надалі піддаються стандартним метаболічним перетворенням. Після перорального прийому стає біоуступним близько 3% естрадіолу. Максимальна концентрація естрадіолу досягається через 2-3 години, співвідношення естрону-естрадіол дорівнює 4:1. Естрадіол виводиться у вигляді метаболітів, головним чином із сечею (90%) та, меншою мірою – з жовчю. Після прийому внутрішньо левоноргестрел швидко і практично повністю абсорбується із ШКТ. Максимальна концентрація в сироватці досягається через 1-2 години. 93-95% левоноргестрелу зв'язується з альбуміном та глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГСПГ). Метаболіти левоноргестрелу виводяться із сечею та жовчю, головним чином, у вигляді сульфатів та глюкуронідів.ФармакодинамікаКлімонорм містить естроген - естрадіолу валерат, який в організмі людини перетворюється на природний 17(3-естрадіол,. Також до складу препарату Клімонорм входить похідне 19-нортестостерону - левоноргестрел. Додавання левоноргестрелу протягом 12 днів кожного циклу знижує ризик. Завдяки складу та циклічній схемі прийому Клімонорм, (прийом тільки естрогену протягом 9 днів, потім – комбінації естрогену та гестагену протягом 12 днів, і, нарешті, 7-денна перерва), у жінок з невіддаленою маткою при регулярному прийомі препарату встановлюється менструальний цикл . Естрадіол заповнює дефіцит естрогенів в жіночому організмі після настання менопаузи і забезпечує ефективне лікування психо-емоційних та вегетативних клімактеричних симптомів (таких як "припливи", підвищене потовиділення, порушення сну, підвищена нервова збудливість, дратівливість, серцебиття голов, лібідо, м'язові та суглобові болі); інволюції шкіри та слизових оболонок, особливо слизових сечостатевої системи (нетримання сечі, сухість та подразнення слизової оболонки піхви, болючість при статевих зносинах). Естрадіол попереджає втрату кісткової маси, спричинену дефіцитом естрогенів. Головним чином це пов'язано з придушенням функції остеокластів та зрушенням процесу кісткового ремоделювання у бік утворення кістки. Було доведено, що тривале застосування замісної гормональної терапії (ЗГТ) дозволяє знизити ризик переломів периферичних кісток у жінок після настання менопаузи. При скасуванні ЗГТ темпи зниження кісткової маси можна порівняти з показниками, характерними для періоду безпосередньо після менопаузи. Не доведено, що, застосовуючи ЗГТ, можна відновити кісткову масу до передклімактеричного рівня. ЗГТ також благотворно впливає на вміст колагену в шкірі, так само як і на її щільність, і також може уповільнити процес утворення зморшок. Прийом Клімонорма веде до зниження рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та до підвищення ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), внаслідок чого значно підвищується співвідношення ЛПВЩ/ЛЩНП, а також підвищення рівня тригліцеридів. Спостережливі дослідження дають підстави вважати, що серед жінок у постменопаузі при використанні ЗГТ знижується показник захворюваності на рак товстої кишки. Механізм дії досі неясен.Показання до застосуванняЗамісна гормональна терапія (ЗГТ) при клімактеричних розладах, інволюційних змінах шкіри та сечостатевого тракту, депресивних станах у клімактеричному періоді, а також симптомах дефіциту естрогенів внаслідок природної менопаузи або гіпогонадизму, стерилізації або первинної дисфункції яєчників. Профілактика постменопаузального остеопорозу. Нормалізація нерегулярних менструальних циклів. Лікування первинної чи вторинної аменореї.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується починати замісну гормональну терапію (ЗГТ), за наявності будь-якого з наведених нижче станів. Якщо будь-який з цих станів виникне під час ЗГТ, слід негайно припинити використання препарату. Вагітність та лактація. Піхвова кровотеча неясного походження. Підтверджений або передбачуваний діагноз раку молочної залози. Підтверджений або передбачуваний діагноз гормонозалежного передракового захворювання або гормонозалежної злоякісні пухлини. Пухлини печінки нині чи анамнезі (доброякісні чи злоякісні). Тяжкі захворювання печінки. Гострий або нещодавно перенесений артеріальний тромбоз чи тромбоемболія (такі як інфаркт міокарда, інсульт). Тромбоз глибоких вен у стадії загострення, тромбоемболії нині чи анамнезі. Виражена гіпертригліцеридемія. Підвищена чутливість до компонентів препарату Клімонорм Клімонорм слід призначати з обережністю при таких захворюваннях: артеріальна гіпертензія, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), холестатична жовтяниця або холестатичний свербіж під час вагітності, ендометріоз, міома матки, цукровий діабет.Вагітність та лактаціяЗГТ не призначається під час вагітності чи годування груддю. Великомасштабні епідеміологічні дослідження стероїдних гормонів, що використовуються для контрацепції або ЗГТ, не виявили збільшення ризику розвитку вроджених дефектів у дітей, які народилися у жінок, які приймали такі гормони до вагітності, а також тератогенного впливу гормонів при їх випадковому прийомі у ранні терміни вагітності. Невелика кількість статевих гормонів може виділятися з материнським молоком.Побічна діяЗ боку репродуктивної системи та молочних залоз: зміни частоти та інтенсивності маткових кровотеч, проривні кровотечі, міжменструальні кров'яні виділення (зазвичай послаблюються під час терапії), дисменорея, зміни вагінальних виділень, стан, подібний до передменструального синдрому; болючість, напруга та/або збільшення молочних залоз. З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, здуття живота, нудота, блювання, біль у животі, рецидив холестатичної жовтяниці. З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, свербіж шкіри, хлоазму, вузлувата еритема. З боку центральної нервової системи: головний біль, мігрень, запаморочення, тривожність або депресивні симптоми, підвищена стомлюваність. Інші: прискорене серцебиття, набряки, підвищення артеріального тиску, венозний тромбоз та тромбоемболія, м'язові судоми, зміни маси тіла, зміни лібідо, порушення зору, непереносимість контактних лінз, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНа початку ЗГТ необхідно припинити застосування гормональних контрацептивів. За потреби пацієнтці слід рекомендувати негормональні контрацептиви. Тривале лікування препаратами, що індукують ферменти печінки (наприклад, деякими протисудомними та антимікробними препаратами) може збільшувати кліренс статевих гормонів та знижувати їхню клінічну ефективність. Подібна властивість індукувати ферменти печінки була виявлена у гідантоїнів, барбітуратів, примідону, карбамазепіну та рифампіцину, наявність цієї особливості також передбачається у окскарбазепіну, топірамату, фелбамату та гризеофульвіну. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається не раніше, ніж через 2-3 тижні, але потім вона може зберігатися ще принаймні протягом 4 тижнів після припинення прийому препарату. У поодиноких випадках на тлі супутнього прийому деяких антибіотиків (наприклад, пеніцилінової та тетрациклінової груп) спостерігалося зниження рівня естрадіолу. Речовини, що значно піддаються кон'югації (наприклад, парацетамол), можуть збільшувати біодоступність естрадіолу внаслідок конкурентного інгібування системи кон'югації у процесі всмоктування. Внаслідок впливу ЗГТ на толерантність до глюкози в окремих випадках може змінитись потреба в пероральних протидіабетичних засобах або інсуліні. Взаємодія з алкоголем Надмірне споживання алкоголю під час ЗГТ може призвести до збільшення рівня естрадіолу.Спосіб застосування та дозиЯкщо у пацієнтки продовжуються менструації, лікування слід розпочинати на 5-й день менструального циклу (1-й день менструальної кровотечі відповідає 1-му дню менструального циклу). Пацієнтки з аменореєю або дуже рідкісними менструаціями, а також жінки в постменопаузі можуть починати прийом препарату в будь-який час, за умови, що виключена вагітність. Кожна упаковка розрахована на 21-денний прийом. Щодня протягом перших 9 днів приймають по одному жовтому дражу, а потім протягом 12 днів - щодня по одному коричневому дражу. Після 21-денного прийому препарату слідує 7-денна перерва в прийомі препарату, під час якого настає менструальноподібна кровотеча, спричинена скасуванням препарату (зазвичай на 2-3 день після прийому останнього драже). Після 7-денної перерви в прийомі препарату починають нову упаковку Клімонорма, приймаючи перше драже того ж дня тижня, що й перше драже з попередньої упаковки. Драже ковтають повністю, запиваючи невеликою кількістю рідини. Час доби, коли жінка приймає препарат, не має значення, однак, якщо вона почала приймати драже в якийсь конкретний час, вона повинна дотримуватися цього часу і надалі. Якщо жінка забула прийняти драже, вона може прийняти його протягом найближчих 12 – 24 годин. Якщо лікування перервано більш тривалий час, можливе виникнення вагінальної кровотечі.ПередозуванняДослідження гострої токсичності не виявили ризику гострих побічних ефектів при випадковому прийомі Клімонорму в кількості, що багаторазово перевищує добову терапевтичну дозу. Симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, вагінальна кровотеча. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКлімонорм не застосовується для контрацепції. При необхідності контрацепції слід застосовувати негормональні методи (за винятком календарного та температурного методів). При підозрі на вагітність, слід призупинити прийом драже доти, доки вагітність не буде виключена (див. розділ "Вагітність і лактація"). За наявності або погіршення будь-яких зазначених нижче станів або факторів ризику, перш ніж почати або продовжити ЗГТ слід оцінити співвідношення індивідуального ризику та користі лікування. Венозна тромбоемболія У ряді контрольованих рандомізованих, а також епідеміологічних досліджень виявлено підвищений відносний ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на тлі ЗГТ, тобто. тромбозу глибоких вен або емболії легеневої артерії. Тому, при призначенні ЗГТ жінкам із факторами ризику ВТЕ співвідношення ризику та користі від лікування має бути ретельно зважено та обговорено з пацієнткою. Фактори ризику розвитку ВТЕ включають індивідуальний та сімейний анамнез (наявність ВТЕ у найближчих родичів відносно молодому віці може вказувати на генетичну схильність) і важке ожиріння. Ризик ВТЕ також збільшується з віком. Питання про можливу роль варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ залишається спірним. Ризик ВТЕ може тимчасово збільшуватись при тривалій іммобілізації, "великих" планових та травматологічних операціях або масивній травмі. Залежно від причини чи тривалості іммобілізації слід вирішити питання щодо доцільності тимчасового припинення ЗГТ Слід негайно припинити лікування з появою симптомів тромботичних порушень або за підозри на їх виникнення. Артеріальна тромбоемболія У ході рандомізованих контрольованих досліджень при тривалому застосуванні комбінованих кон'югованих естрогенів та медроксипрогестерон ацетату не було отримано доказів позитивного впливу на серцево-судинну систему. У широкомасштабних клінічних випробуваннях цієї сполуки було виявлено можливе зростання ризику коронарної хвороби у перший рік застосування. Також було виявлено зростання ризику виникнення інсульту. До цього часу з іншими препаратами для ЗГТ не проводилося довгострокових рандомізованих контрольованих випробувань з метою виявлення позитивного ефекту щодо показників захворюваності та смертності щодо серцево-судинної системи. Тому невідомо, чи цей підвищений ризик поширюється на препарати для ЗГТ, що містять інші види естрогенів і прогестагенів. Рак ендометрію При тривалій монотерапії естрогени підвищується ризик розвитку гіперплазії або карциноми ендометрію. Дослідження підтвердили, що додавання гестагенів знижує ризик гіперплазії та раку ендометрію. Рак молочної залози За даними клінічних випробувань та результатами спостережних досліджень, було виявлено збільшення відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок, які використовують ЗГТ протягом декількох років. Це може бути пов'язане з більш ранньою діагностикою, біологічною дією ЗГТ або поєднанням обох факторів. Відносний ризик зростає зі збільшенням тривалості лікування (на 2.3 с, про рік використання^ можливо ще більше зростає при поєднанні естрогенів з прогестагенами. Це зростання можна порівняти зі збільшенням ризику виникнення раку молочних залоз у жінок з кожним роком затримки настання природної менопаузи (на 2.8%). за рік затримки), а також при ожирінні та зловживанні алкоголем.Підвищений ризик поступово знижується до звичайного рівня протягом перших 5 кількох років після припинення ЗГТ. За даними досліджень рак молочної залози, виявлений у жінок, які приймають ЗГТ, зазвичай більш диференційований, ніж у жінок, які її не приймають. ЗГТ збільшує мамографічну щільність молочних залоз, що в деяких випадках може негативно впливати на рентгенологічне виявлення раку молочної залози. Пухлина печінки На тлі застосування статевих стероїдів, до яких відносяться і засоби для ЗГТ, в окремих випадках спостерігалися доброякісні, а ще рідше - злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревної кровотечі, що становить загрозу для життя. При болях у верхній частині живота, збільшеній печінці або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід врахувати ймовірність пухлини печінки. Жовчнокам'яна хвороба Відомо, що естрогени збільшують літогенність жовчі. Деякі жінки схильні до розвитку жовчнокам'яної хвороби під час лікування з використанням естрогенів. Інші стани Слід негайно припинити лікування при появі вперше мігренеподібних або частих і надзвичайно сильних головних болях, а також при появі інших симптомів - можливих провісників тромботичного інсульту головного мозку. Взаємозв'язок між ЗГТ та розвитком клінічно вираженої артеріальної гіпертензії не встановлений. У жінок, які приймають ЗГТ, описано невелике підвищення артеріального тиску, що клінічно значуще підвищення відзначається рідко. Однак, в окремих випадках, при розвитку на фоні прийому ЗГТ стійкою клінічно значущою артеріальною гіпертензією може бути розглянуто скасування ЗГТ. При нетяжких порушеннях функції печінки, у тому числі різних форм гіпербілірубінемії, таких як синдром Дубіна-Джонсона або синдром Ротора, необхідні спостереження лікаря, а також періодичні дослідження функції печінки. При погіршенні показників функції печінки ЗГТ слід відмінити. При рецидиві холестатичної жовтяниці або холестатичної сверблячки, що спостерігалися вперше під час вагітності або попереднього лікування статевими стероїдними гормонами, необхідно негайно припинити ЗГТ. Необхідне особливе спостереження за жінками із помірно-підвищеним рівнем тригліцеридів. У подібних випадках застосування ЗГТ може спричинити подальше зростання рівня тригліцеридів у крові, що підвищує ризик гострого панкреатиту. Хоча ЗГТ може впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, необхідності змінювати схему лікування хворих на цукровий діабет при проведенні ЗГТ, зазвичай не виникає. Проте, жінки, які страждають на цукровий діабет, під час проведення ЗГТ повинні перебувати під наглядом. У деяких пацієнток під дією ЗГТ можуть розвинутись небажані прояви стимуляції естрогенами, наприклад, патологічна маткова кровотеча. Часті або персистуючі патологічні маткові кровотечі на фоні лікування є показанням для дослідження ендометрію. Якщо лікування нерегулярних менструальних циклів не дасть результатів, слід провести обстеження, щоб уникнути захворювання органічного характеру. Під впливом естрогенів міоми матки можуть збільшитись у розмірах. У цьому випадку лікування має бути припинено. Рекомендується припинити лікування при розвитку рецидиву ендометріозу на фоні ЗГТ. При підозрі на наявність пролактиноми перед початком лікування слід виключити захворювання. У деяких випадках може спостерігатися хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Під час проведення ЗГТ жінки зі схильністю до виникнення хлоазми повинні уникати тривалого перебування на сонці або ультрафіолетового випромінювання. Наступні стани можуть виникати або ускладнюватися на тлі ЗГТ. Хоча їх взаємозв'язок із ЗГТ не доведено, жінки із цими станами під час проведення ЗГТ повинні бути під наглядом лікаря: епілепсія; доброякісна пухлина молочної залози; бронхіальна астма; мігрень; порфірія; отосклероз; системний червоний вовчак, мала хорея. Медичне обстеження та консультування Перед початком або поновленням ЗГТ жінці рекомендується пройти ретельне загальномедичне та гінекологічне обстеження (включаючи дослідження молочних залоз та цитологічне дослідження цервікального слизу), виключити вагітність. Крім того, слід виключити порушення системи зсідання крові. Періодично слід проводити контрольні обстеження. Вплив на результати лабораторних досліджень Прийом статевих стероїдів може впливати на біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, на вміст у плазмі транспортних білків, таких як кортикостероїдзв'язуючий глобулін та ліпідні/ліпопротеїнові фракції, показники вуглеводного обміну, коагуля. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
428,00 грн
171,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 р.: діюча речовина: кліндаміцину фосфат – 23,8 мг (у перерахунку на кліндаміцин – 20,0 мг); допоміжні речовини: парафін рідкий (мінеральна олія) – 64.2 мг, полісорбат 60 – 50,0 мг, пропіленгліколь – 50,0 мг, цетостеариловий спирт – 32,1 мг, цетилпальмітат – 32,1 мг, стеаринова кислота – 21,4 мг , сорбітан стеарат - 20,0 мг, бензиловий спирт - 10,0 мг, вода очищена - до 1,0 г. 20 г або 40 г в туби алюмінієві, закупорені бушонами полімерними. Кожну тубу разом з аплікатором та інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОднорідний крем білого або майже білого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик-лінкозамід.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після застосування кліндаміцину інтравагінально в дозі 100 мг на добу одноразово (у вигляді 2% крему кліндаміцину фосфату) протягом 7 днів плазмова концентрація досягає максимуму приблизно через 10 годин (4-24 години) після введення і становить перший день в середньому 18 нг/ мл (4-47 нг/мл), а на сьомий день - 25 нг/мл (6-61 нг/мл), при цьому системна абсорбція становить близько 4% (0,6-11%) від введеної дози. У жінок з бактеріальним вагінозом при аналогічному режимі дозування всмоктується близько 4% кліндаміцину (з меншим розкидом 2-8%), концентрація в плазмі досягає максимуму приблизно через 14 годин (4-24 години) після введення і становить у перший день в середньому 13 нг/мл (6-34 нг/мл), а на сьомий день – 16 нг/мл (7-26 нг/мл). Системна дія кліндаміцину при введенні інтравагінально менш виражена, ніж при введенні внутрішньо або внутрішньовенно. Виведення Після інтравагінального введення повторних доз кліндаміцин майже не кумулюється у крові. Системний період напіввиведення становить 15-26 години. Фармакокінетика спеціальних груп пацієнтів Пацієнти похилого віку У клінічних дослідженнях 2% кліндаміцину вагінального крему брало участь недостатня кількість пацієнток у віці 65 років і старше, щоб можна було оцінити різницю в клінічній відповіді на терапію між зазначеною віковою групою та молодими пацієнтками. У наявних повідомленнях з клінічного досвіду не було зазначено різниці у клінічній відповіді пацієнток похилого віку порівняно з молодшими.ФармакодинамікаКліндаміцин - бактеріостатичний антибіотик з групи лінкозамідів, має широкий спектр дії, зв'язується з 50S субодиницею рибосомальної мембрани і пригнічує синтез білка в мікробній клітині. Щодо ряду грампозитивних коків можлива бактерицидна дія. В умовах in vitro до кліндаміцину чутливі такі мікроорганізми, що викликають бактеріальні вагінози: Gardnerella vaginalis, Mobiluncus spp., Mycoplasma horn inis, Bacteroides spp., Peptostreptococcus spp.Показання до застосуванняБактеріальний вагіноз.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кліндаміцину, лінкоміцину або до будь-якого компонента препарату. Антибіогік-асоційований коліт в анамнезі. Вік до 18 років (дані з безпеки та ефективності відсутні). З обережністю: одночасний прийом міорелаксантів периферичної дії.Вагітність та лактаціяВагітність Адекватних і контрольованих досліджень із застосування кліндаміцину в І триместрі вагітності не проводилося, тому кліндаміцин у вигляді вагінального крему можна застосовувати жінкам у І триместрі вагітності лише за абсолютними показаннями, тобто коли потенційна користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода. У дослідженнях на тваринах при введенні кліндаміцину підшкірно або всередину будь-яких негативних впливів на плід не виявлено, за винятком випадків застосування кліндаміцину в дозах, токсичних для матері. При застосуванні кліндаміцину інтравагінально у ІІ та ІІІ триместрах вагітності не відзначалося збільшення частоти вроджених аномалій плода. Аномальні пологи мали місце у 1,1% жінок порівняно з 0,5% у групі плацебо, якщо кліндаміцин у вигляді вагінального крему застосовувався у 11 триместрі вагітності протягом 7 днів. Застосування кліндаміцину в П-Ш триместрах вагітності можливе, якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. Період грудного вигодовування Невідомо, чи кліндаміцин виділяється в грудне молоко після інтравагінального застосування. Кліндаміцин виявлений у грудному молоці у концентраціїПобічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто нечасто рідко; дуже рідко ≥ 1/Ю; від ≥ 1/100 до < 1/10; від ≥ 1/1000 до < 1/100; від ≥ 1/10000 до < 1/1000; < 1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Інфекції та інвазії: часто – грибкові інфекції, інфекції, що викликаються грибами роду Candida; нечасто – бактеріальні інфекції; частота невідома – кандидоз шкіри. Порушення з боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість. Порушення з боку ендокринної системи: частота невідома – гіпертиреоз. Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, дисгевзія. Порушення з боку органу слуху та лабіринту: нечасто – вертиго. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; нечасто – носова кровотеча. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, запор, діарея, нудота, блювання; нечасто - здуття живота, метеоризм, неприємний запах із рота; частота невідома – псевдомембранозний коліт, шлунково-кишкові розлади, диспепсія. Порушення з боку колії та підшкірних тканин: часто – свербіж шкіри, висип; нечасто – кропив'янка, еритема; частота невідома - макулопапульозний висип. Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: часто – біль у спині. Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: часто – аномальні пологи. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – інфекції сечовивідних шляхів, глюкозурія, протеїнурія; нечасто – дизурія. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: дуже часто – вульвовагінальний кандидоз; часто - вульвовагініт, вульвовагінальні розлади, порушення менструального циклу, вульвовагінальний біль, метрорагія, виділення з піхви; нечасто – трихомонадний вульвовагініт, вагінальні інфекції, біль у ділянці малого тазу; частота невідома – ендометріоз. Загальні розлади та реакції у місці введення: частота невідома – запалення, біль. Лабораторні та інструментальні дані: нечасто – відхилення результатів мікробіологічних аналізів від норми. Безпека вагінального крему кліндаміцину оцінювалася як у невагітних пацієнток, так і у пацієнток у період другого та третього триместрів вагітності. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід негайно повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІснує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином. В умовах in vitro продемонстровано антагонізм між кліндаміцином та еритроміцином. Спільне застосування з іншими препаратами для інтравагінального введення не рекомендується. Встановлено, що кліндаміцин при системному застосуванні порушує нейром'язову передачу і, отже, може посилювати дію міорелаксантів периферичної дії, тому препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати цієї групи.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. Один повний аплікатор (5 г) крему (доза, що містить близько 100 мг кліндаміцину) переважно перед сном протягом 3 або 7 днів поспіль. Вказівки щодо використання: Зніміть ковпачок тюбика із кремом. Нагвинтіть пластмасовий аплікатор на з різьбленням шийку тюбика. Скочуючи тюбик з протилежного кінця, обережно видавіть крем в аплікатор. Аплікатор заповнений, коли поршень доходить до упору. Відкрутіть аплікатор від тюбика і загорніть ковпачок. У положенні "лежачи на спині" підтягніть коліна до грудей. Тримаючи аплікатор горизонтально, обережно введіть його в піхву якнайглибше, не викликаючи неприємних відчуттів. Повільно натискаючи поршень до упору, введіть крем у піхву. Обережно вийміть аплікатор із піхви. Після використання аплікатора вийняти поршень із корпусу та вимити поршень та корпус аплікатора теплою водою з милом. Не використовувати для цього синтетичні миючі засоби. Після миття сполоснути аплікатор теплою чистою кип'яченою водою. Не поміщати аплікатор у гарячу воду чи окріп!ПередозуванняСимптоми При інтравагінальному застосуванні препарату можлива абсорбція кліндаміцину в кількостях, достатніх для розвитку системних реакцій. Випадкове потрапляння препарату в шлунково-кишковий тракт може викликати системні побічні ефекти, подібні до тих, що виникають після прийому кліндаміцину внутрішньо в терапевтичних дозах. До можливих системних побічних ефектів можна віднести діарею, геморагічну діарею, включаючи псевдомембранозний коліт. Лікування Симптоматична та підтримуюча терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо призначення препарату за допомогою відповідних лабораторних методів повинні бути виключені наступні збудники: Trichomonas vaginalis, Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae, Candida albicans та Herpes simplex virus, які часто викликають вульвовагініт. Інтравагінальне застосування кліндаміцину може призвести до посиленого зростання нечутливих мікроорганізмів, особливо дріжджоподібних грибів. Застосування кліндаміцину (як і практично всіх антибіотиків) при його системному всмоктуванні може спричинити розвиток важкої діареї та у ряді випадків псевдомембранозного коліту. У зв'язку з цим при виникненні на фоні терапії кліндаміцином вираженої або тривалої діареї препарат слід відмінити та за необхідності провести діагностичні та лікувальні заходи. Пацієнтку слід попередити, що під час терапії препаратом не слід вступати в статеві контакти, а також застосовувати інші засоби для інтравагінального введення (тампони, спринцювання). Не рекомендується застосування кліндаміцину вагінального крему в період менструації. Потрібно відкласти початок терапії до закінчення менструації. Препарат містить компоненти, які можуть зменшити міцність виробів з латексу або каучуку, тому використання презервативів, піхвових протизаплідних діафрагм та інших засобів з латексу для інтравагінального застосування під час терапії препаратом та протягом 72 годин після застосування не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає підстав вважати, що застосування кліндаміцину крему вагінального може впливати на здатність до керування автомобілем і управління механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Дозування: 100 мг Фасування: N3 Форма випуску: супозиторії вагінальні Упакування: упак. Виробник: Акріхін ВАТ Завод-виробник: Фармаприм СРЛ(Молдова) Діюча речовина: Кліндаміцин. .
Склад, форма випуску та упаковкаКрем вагінальний 2% - 5 г (1 доза): Активні речовини: кліндаміцину фосфат – 100 мг; Допоміжні речовини: натрію бензоат, олія рицинова, 1,2-пропіленгліколь, поліетиленоксид (як емульгатор). 20 г - туби алюмінієві в комплекті з аплікаторами, картонні пачки.Опис лікарської формиВагінальний крем 2% від білого до білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, допустимий слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик групи лінкозамідів для вагінального застосування. Механізм дії препарату пов'язаний із порушенням внутрішньоклітинного синтезу білка в мікробній клітині на рівні 50S субодиниці рибосом. Кліндаміцин має широкий спектр дії, має бактеріостатичну дію, у більш високих концентраціях щодо деяких мікроорганізмів - бактерицидну. Активний щодо мікроорганізмів, що викликають бактеріальні вагінози: Gardnerella vaginalis, Mobiluncus spp., Bacteroides spp., Mycoplasma hominis, Peptostreptococcus spp. До кліндаміцину не чутливі Trichomonas vaginalis та Candida albicans.ФармакокінетикаПісля одноразового інтравагінального введення 100 мг кліндаміцину, в середньому 4% від введеної дози піддається системній абсорбції. Cmax кліндаміцину в плазмі становить 20 нг/мл.Клінічна фармакологіяАнтибіотик для місцевого застосування у гінекології.Показання до застосуванняБактеріальний вагіноз, спричинений чутливими до препарату мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кліндаміцину чи лінкоміцину.Вагітність та лактаціяКлінічних досліджень із застосування кліндаміцину у жінок у І триместрі вагітності не проводилося, тому застосування препарату можливе лише у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода. Застосування у II та III триместрах вагітності можливе, тому що не виявлено будь-якого несприятливого впливу на плід. Невідомо, чи виділяється кліндаміцин з молоком матері при інтравагінальному застосуванні, тому слід порівняти користь від застосування препарату в період грудного вигодовування та можливий ризик для немовляти. Ефективність та безпека кліндаміцину при інтравагінальному застосуванні у дітей не встановлена.Побічна діяМожливий розвиток алергічних реакцій, поява подразнення у місці введення, цервіцит, вагініт, вульвовагінальний кандидоз.Взаємодія з лікарськими засобамиМіж кліндаміцином та еритроміцином відзначено антагоністичну взаємодію. Існує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином.Спосіб застосування та дозиВводиться інтравагінально за допомогою аплікатора. Разова доза, що рекомендується, становить 100 мг кліндаміцину (один повний аплікатор), переважно перед сном протягом 3-7 днів.ПередозуванняПри інтравагінальному застосуванні препарату передозування не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату можливе надмірне зростання нечутливих до нього мікроорганізмів, особливо грибів роду Candida. Враховуючи можливість мінімальної системної абсорбції препарату (приблизно 4%), не можна виключити виникнення на фоні застосування діареї. У цьому випадку препарат слід відмінити. Не рекомендується застосовувати одночасно з іншими інтравагінальними засобами. Ефективність та безпека кліндаміцину при інтравагінальному застосуванні у дітей не встановлена.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем вагінальний 2%+2% - 100 г. Активні речовини: бутоконазолу нітрат (у перерахунку на 100% речовину) – 2 г; кліндаміцину фосфат (у перерахунку на 100% речовину) – 2.376 мг (відповідає вмісту кліндаміцину – 2 г); Допоміжні речовини: консервант Euxyl PE 9010 (феноксіетанол 9-10%) спирт (цетиловий спирт 60%, стеариловий спирт 40%) – 6 г, гідроксипропілдикрахмалфосфат – 8 г, натрію гідроксид – 0.26 г, вода очищена – до 100 г. 6/20 г – туби алюмінієві, в комплекті з аплікатором, пачки картонні.Опис лікарської формиКрем вагінальний 2%+2% від майже білого до білого із сіруватим відтінком кольору, зі специфічним запахом.ФармакокінетикаБутоконазол При інтравагінальному введенні абсорбується близько 1,7% від введеної дози бутоконазолу. Cmax у плазмі крові бутоконазолу досягається через 13 год та становить 2-18.6 нг/мл. Бутоконазол піддається інтенсивному метаболізму, частково виводиться нирками та кишечником. Кліндаміцин Всмоктування Після застосування кліндаміцину інтравагінально в дозі 100 мг/добу одноразово (у вигляді 2% крему кліндаміцину фосфату) протягом 7 днів. /мл (4-47 нг/мл), але в 7-й день - 25 нг/мл (6-61 нг/мл), у своїй системна абсорбція становить близько 4% (0.6-11%) від введеної дози. У жінок з бактеріальними вагінозами при аналогічному режимі дозування системної абсорбції піддається близько 4% кліндаміцину (з меншим розкидом 2-8%). (6-34 нг/мл), а на 7-й день – 16 нг/мл (7-26 нг/мл). Системна дія кліндаміцину при інтравагінальному застосуванні менш виражена, ніж при введенні внутрішньо або внутрішньовенно. Виведення Т1/2 становить 1,5-2,6 год. Після повторного інтравагінального введення кліндаміцин майже не кумулює. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У клінічних дослідженнях кліндаміцину 2% вагінального крему брало участь недостатня кількість пацієнтів у віці 65 років і старше, щоб можна було оцінити різницю в клінічній відповіді на терапію між зазначеною віковою групою і молодшими пацієнтами. У наявних повідомленнях з клінічного досвіду був відзначено різниці у відповіді літніх пацієнтів і молодших.Фармакодинаміка Блокуючи в клітинній мембрані утворення ергостеролу з ланостеролу, збільшує проникність мембрани, що призводить до лізису клітини гриба. Кліндаміцин - бактеріостатичний антибіотик з групи лінкозамідів, має широкий спектр дії, зв'язується з 50S субодиницею рибосомальної мембрани і пригнічує синтез білка в мікробній клітині. Щодо ряду грампозитивних коків можлива бактерицидна дія. В умовах in vitro до кліндаміцину чутливі такі мікроорганізми, що викликають бактеріальні вагінози: Gardnerella vaginalis, Mobiluncus spp., Mycoplasma hominis, Bacteroides spp., Peptostreptococcus spp. Гідрофільна кремова основа забезпечує гелеподібну консистенцію препарату при температурі 35-40°С. При інтравагінальному застосуванні крем не плавиться, завдяки чому активні речовини знаходяться на слизовій оболонці піхви протягом 1-3 днів. Існує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином.Клінічна фармакологіяПрепарат з антибактеріальною та протигрибковою дією для місцевого застосування в гінекології.Показання до застосуванняБактеріальні, грибкові та змішані вагінози, спричинені чутливими до лікарського засобу мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до кліндаміцину, лінкоміцину, бутоконазолу або до будь-якого компонента препарату; хвороба Крона; запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий, псевдомембранозний та антибіотик-асоційований коліт (в т.ч. в анамнезі)); вік до 18 років. З обережністю: алергічні захворювання, одночасний прийом міорелаксантів.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату в період вагітності та лактації можливе лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода чи дитини. Адекватних контрольованих досліджень із застосування препарату в І триместрі вагітності не проводилося, тому Кліндацин Б пролонг можна призначати жінкам в І триместрі вагітності тільки за абсолютними показаннями, тобто. коли потенційна користь терапії препаратом для матері перевершує потенційний ризик для плода. У дослідженнях на тваринах при введенні кліндаміцину підшкірно або внутрішньо будь-яких негативних впливів на плід не виявлено, за винятком випадків прийому препарату в дозах, токсичних для матері. При застосуванні кліндаміцину інтравагінально у ІІ або ІІІ триместрі вагітності збільшення частоти вроджених аномалій плода не відзначалося. Аномальні пологи мали місце у 1.1% жінок порівняно з 0.5% у групі плацебо, якщо кліндаміцин крем вагінальний застосовувався у ІІ триместрі протягом 7 днів.Застосування препарату у ІІ-ІІІ триместрі вагітності можливе, якщо потенційна користь для матері перевершує ризик для плода. Невідомо, чи виділяється кліндаміцин із грудним молоком після інтравагінального застосування. Кліндаміцин виявлений у грудному молоці після перорального або парентерального введення, тому в період грудного вигодовування слід або відмінити препарат, або припинити грудне вигодовування з огляду на ступінь важливості застосування препарату для матері. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяПрепарат зазвичай добре переноситься, проте можливе подразнення в місці введення, печіння, свербіж, болючість та набряк слизової оболонки піхви, болі/спазми в нижній частині живота, розвиток алергічних реакцій. Безпеку вагінального крему кліндаміцину оцінювали як у невагітних пацієнток, так і у пацієнток у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. Небажані лікарські реакції, зареєстровані при застосуванні кліндаміцину, вагінального крему. Визначення частоти небажаних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000) до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних). Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – грибкові інфекції, що викликаються грибами роду Candida; нечасто – бактеріальні інфекції; частота невідома – кандидоз шкіри. З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість. З боку ендокринної системи: частота невідома – гіпертиреоз. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, дисгевзія. З боку органу слуху та вестибулярного апарату: нечасто – вертиго. З боку дихальної системи: часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; нечасто – носова кровотеча. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, запор, діарея, нудота, блювання; нечасто - здуття живота, метеоризм, неприємний запах із рота; частота невідома - псевдомембранозний коліт, шлунково-кишкові розлади, диспепсія. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - свербіж шкіри, висипання; нечасто – кропив'янка, еритема; частота невідома - макуло-папульозний висип. З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – інфекції сечовивідних шляхів, глюкозурія, протеїнурія; нечасто – дизурія. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: часто – аномальні пологи. З боку статевих органів та молочної залози: дуже часто – вульвовагінальний кандидоз; часто - вульвовагініт, вульвовагінальні розлади, порушення менструального циклу, вульвовагінальний біль, метрорагія, виділення з піхви; нечасто – трихомонадний вульвовагініт, вагінальні інфекції, біль у тазі; частота невідома – ендометріоз. Загальні розлади та реакції у місці ведення: частота невідома – запалення, біль. Дані лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – відхилення результатів мікробіологічних аналізів від норми. * Небажані лікарські реакції, виявлені у постреєстраційному періоді.Взаємодія з лікарськими засобамиІснує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином. В умовах in vitro продемонстровано анатагонізм між кліндаміцином та еритроміцином. Встановлено, що кліндаміцин при системному застосуванні порушує нейром'язову передачу і, отже, може посилювати дію міорелаксантів периферичної дії, тому препарат слід застосовувати з обережністю у хворих, які отримують препарати цієї групи. Спільне застосування з іншими препаратами для інтравагінального введення не рекомендується. Несумісний з розчинами, що містять комплекс вітамінів групи В, аміноглікозидами, ампіциліном, кальцію глюконатом та магнію сульфатом.Спосіб застосування та дозиВводять інтравагінально за допомогою аплікатора, 1 раз на добу, переважно перед сном. Рекомендована доза становить 1 повний аплікатор (5 г крему, що відповідає 100 мг нітрату бутоконазолу і 100 мг кліндаміцину). Курс лікування – щодня протягом 3 днів. Вказівки щодо використання Одноразові аплікатори, що додаються до упаковки, призначені для правильного введення в піхву крему. Зніміть ковпачок тюбика із кремом. Нагвинтіть пластмасовий аплікатор на з різьбленням шийку тюбика. Здавлюючи тюбик із протилежного кінця, м'яко видавіть крем в аплікатор. Поршень аплікатора рухається самостійно в міру заповнення необхідного обсягу. Аплікатор заповнений, коли поршень доходить до упору. Лежачи на спині, візьміть аплікатор горизонтально і введіть його в піхву якнайдалі, але так, щоб не викликати неприємних відчуттів. Повільно натисніть поршень до упору. Обережно вийміть аплікатор із піхви та викиньте його.ПередозуванняПри інтравагінальному застосуванні препарату передозування не встановлено. Можлива абсорбція кліндаміцину в кількостях, достатніх у розвиток системних реакцій. Випадкове потрапляння препарату в ШКТ також може викликати системні ефекти, подібні до тих, що виникають після прийому внутрішньо кліндаміцину в терапевтичних дозах. До можливих системних побічних ефектів можна віднести діарею, геморагічну діарею, включаючи псевдомембранозний коліт. Лікування: симптоматичне та підтримуюче.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо призначення препарату за допомогою відповідних лабораторних методів повинні бути виключені Trichomonas vaginalis, Chlamidia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae та Herpes simplex virus, які часто викликають вульвовагініт. Інтравагінальне застосування кліндаміцину може призвести до посиленого зростання нечутливих мікроорганізмів, особливо дріжджоподібних грибів. Застосування кліндаміцину (як і практично всіх антибіотиків) внутрішньо або парентерально пов'язане з розвитком важкої діареї та у ряді випадків псевдомембранозного коліту. При розвитку вираженої або тривалої діареї препарат слід відмінити і за необхідності провести відповідні діагностичні та лікувальні заходи. Пацієнтів слід попередити про те, що під час терапії препаратом не слід вступати у статеві стосунки. Вагінальний крем не рекомендується використовувати одночасно з іншими інтравагінальними лікарськими засобами. Не рекомендується застосування препарату під час менструації. Потрібно відкласти початок терапії до закінчення менструації. Препарат містить компоненти, які можуть зменшити міцність виробів із латексу або каучуку, тому використання презервативів, піхвових протизаплідних діафрагм та інших засобів з латексу для інтравагінального застосування під час терапії препаратом та протягом 72 годин після застосування не рекомендується. Якщо клінічні ознаки інфекції зберігаються після завершення лікування, слід провести повторне мікробіологічне дослідження для виявлення збудника та підтвердження діагнозу. Цетостеариловий спирт, що входить до складу препарату, може викликати місцеві шкірні реакції (висип, контактний дерматит). Поява подразнення слизової оболонки піхви або хворобливих відчуттів є показанням до припинення лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає підстав вважати, що застосування препарату Кліндацин® Б Пролонг крем вагінальний може впливати на здатність до керування автомобілем та управління механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 100 г: Активні речовини: кліндаміцину фосфат – 2 г; допоміжні речовини: натрію бензоат. олія рицинова. 1, 2-пропіленгліколь. емульгатор. поліетиленоксид. По 20 г крему в алюмінієвих тубах, у картонній пачці 1 туба у комплекті з 3 аплікаторами.Опис лікарської формиКрем від білого до білого із жовтуватим або кремуватим відтінком кольору. Допускається слабкий специфічний запах.Фармакотерапевтична групаАнтибактеріальний широкий спектр.ФармакокінетикаПісля одноразового вагінального введення 100 мг кліндаміцину системна абсорбція становить середньому 4% від введеної дози. Cmax у плазмі становить 20 нг/мл.ФармакодинамікаМеханізм дії пов'язаний із порушенням внутрішньоклітинного синтезу білка в мікробній клітині на рівні 50S субодиниці рибосом. Має широкий спектр дії, надає бактеріостатичну дію, у більш високих концентраціях щодо деяких мікроорганізмів - бактерицидну. Активний щодо мікроорганізмів, що викликають бактеріальні вагінози: Gardnerella vaginalis, Mobiluncus spp., Bacteroides spp., Mycoplasma hominis, Peptostreptococcus spp. До кліндаміцину не чутливі Trichomonas vaginalis та Candida albicans.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи лінкозамідів у лекформі для вагінального застосування.ІнструкціяІнтравагінально, за допомогою аплікатора.Показання до застосуванняБактеріальний вагіноз, спричинений чутливими до препарату мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кліндаміцину чи лінкоміцину.Вагітність та лактаціяКлінічних досліджень із застосування кліндаміцину у жінок у І триместрі вагітності не проводилося, тому застосування препарату можливе лише у тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода. Застосування у II та III триместрах вагітності можливе, т.к. не виявлено будь-якого несприятливого впливу на плід. Невідомо, чи виділяється кліндаміцин з молоком матері при інтравагінальному застосуванні, тому слід зіставляти користь від застосування препарату в період грудного вигодовування та можливий ризик для немовляти.Побічна діяМожливий розвиток алергічних реакцій, поява подразнення у місці введення, цервіцит, вагініт, вульвовагінальний кандидоз.Взаємодія з лікарськими засобамиВідзначено антагоністичну взаємодію між кліндаміцином та еритроміцином. Існує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином.Спосіб застосування та дозиРазова доза, що рекомендується, становить 100 мг кліндаміцину (один повний аплікатор), переважно перед сном. Курс – 3-7 днів.ПередозуванняПри інтравагінальному застосуванні препарату передозування не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату можливе надмірне зростання нечутливих до нього мікроорганізмів, особливо грибів роду Candida. Враховуючи можливість мінімальної системної абсорбції препарату (приблизно 4%), не можна виключити виникнення на фоні застосування діареї. У цьому випадку препарат слід відмінити. Не рекомендується застосовувати одночасно з іншими інтравагінальними засобами. Ефективність та безпека кліндаміцину при інтравагінальному застосуванні у дітей не встановлена.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г: Активна речовина: кліндаміцин (у формі фосфату) 1 г Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін), алантоїн, динатрію лауриминодипропіонату токоферилу фосфат, пропіленгліколь, макрогол 400 (поліетиленоксид 400), карбомер сополімер, карбомер інтерполімер, натрію гідроксид, вода очищена 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиГель для зовнішнього застосування безбарвний, майже прозорий, із специфічним запахом; допускається наявність опалесценції.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик із групи лінкозамідів. Активний для всіх штамів Propionibacterium acnes, МПК - 0.4 мкг/мл. Інгібує синтез білка в мікробній клітині за рахунок взаємодії з 50S-субодиницями рибосом. Кліндаміцину фосфат не активний in vitro, але після нанесення на шкіру швидко гідролізується фосфатазами в протоках сальних залоз з утворенням кліндаміцину, що має антибактеріальну активність. Після нанесення на шкіру кількість вільних жирних кислот з поверхні шкіри зменшується приблизно з 14% до 2%.ФармакокінетикаПісля нанесення на шкіру кліндаміцин швидко накопичується в комедонах у хворих на акне, де виявляє антибактеріальну активність. Середня концентрація антибіотика у вмісті комедонів після нанесення гелю значно перевищує показник МПК для всіх штамів Propionibacterium acnes – збудника вугрового висипу. Після нанесення на шкіру 1% гелю кліндаміцину фосфату в сироватці крові та сечі визначаються дуже низькі концентрації кліндаміцину.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи лінкозамідів.Показання до застосуванняЛікування вугрової висипки (acne vulgaris).Протипоказання до застосуванняХвороба Крона; виразковий коліт (в т.ч. в анамнезі); псевдомембранозний коліт (зокрема в анамнезі); підвищена чутливість до кліндаміцину чи лінкоміцину. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів віком до 12 років (дані з безпеки та ефективності відсутні), у період лактації (грудного вигодовування), а також у пацієнтів, схильних до розвитку алергічних реакцій, та при одночасному прийомі міорелаксантів.Вагітність та лактаціяКліндовіт можна застосовувати зовнішньо при вагітності, якщо передбачувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів віком до 12 років (дані щодо безпеки та ефективності відсутні).Побічна діяПрепарат добре переноситься. Місцеві реакції: можливе подразнення (у місці нанесення), печіння, свербіж, сухість шкіри, еритема, лущення, підвищене виділення шкірного сала, контактний дерматит. Системні реакції: псевдомембранозний ентероколіт (імовірність розвитку при системній абсорбції кліндаміцину).Взаємодія з лікарськими засобамиКліндаміцин та еритроміцин є антагоністами, тому не рекомендується одночасне призначення цих антибіотиків. Існує перехресна резистентність між кліндаміцином та лінкоміцином. Кліндаміцин може посилювати дію міорелаксантів, порушуючи нервово-м'язову передачу.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують зовнішньо. Гель наносять тонким шаром на уражену частину попередньо очищеної та висушеної шкіри 2-3 рази на добу. Для отримання терапевтичного ефекту лікування слід продовжувати протягом 6-8 тижнів, а за потреби можна продовжити до 6 місяців.ПередозуванняВідомості про передозування препарату Кліндовіт відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні слід уникати контакту препарату з очима та порожниною рота, а після нанесення гелю необхідно вимити руки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМедична вибілена марля, що відповідає технічним вимогам «ГОСТ 9412-93.ХарактеристикаБінти марлеві нестерильні медичні є традиційним перев'язувальним засобом. Виготовляються із сертифікованої медичної бавовняної марлі.Показання до застосуванняДля фіксації, накладання, виготовлення операційно-перев'язувальних засобів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГірчичний порошок.ХарактеристикаМісцевий подразник. Дія обумовлена рефлекторними реакціями, що виникають у зв'язку з роздратуванням нервових закінчень шкіри. При змочуванні теплою водою під впливом ферменту мірозину в присутності тепла і вологи, що міститься в гірчичнику глікозид синігрін гідролізується з утворенням аллілової олії (алілізотіоціанату), що має місцевоподразнювальну дію.Показання до застосуванняГострі респіраторні захворювання, бронхіт, пневмонія; міалгія, невралгія, люмбоішіалгія, артралгія, розтягнення зв'язок, остеохондроз; кардіалгія; забій м'яких тканин.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, порушення цілісності шкірних покровів, піодермія, атопічний дерматит, дифузний нейродерміт, екзема, псоріаз; злоякісні пухлини, туберкульоз, кровохаркання, легеневі кровотечі, сильне виснаження хворого, висока температура тіла, судоми.Інструкція для пацієнтаЗовнішньо. Гірчичник необхідного розміру опускають у воду, нагріту до температури 37 град.С на 15-20, потім накладають на шкіру. Для посилення ефекту гірчичник закривають поліетиленовою плівкою і щільно притискають до тіла еластичним бинтом або ін. Час процедури – 5-20 хв (до появи стійкої почервоніння), у дітей – 2, 3, 5 або 10 хв, залежно від віку дитини, подразнюючої дії та індивідуальної чутливості хворого. При відчутті сильного печіння необхідно послабити на якийсь час притиск гірчичника до тіла або зняти його.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 1 л: плоди анісу звичайного 1.6 г, плоди глоду 2.5 г, квітки календули лікарської 1.8 г, трава кипрею 1.2 г, плоди коріандру 2.1 г, мед 35 г, листя м'яти перечної 0.8. 1.4 г, квітки ромашки аптечної 1.2 г, коріння солодки голої 2.5 г, насіння сосни кедрової сибірської 3 г, плоди кмину звичайного 1.1 г, трава деревію звичайного 1.1 г, хмелю плодів 1 е. 1 г, плоди шипшини 5 г, кореневища з корінням елеутерококу 1.8 г. 100 мл - пляшки (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження, надає седативну та загальнотонізуючу дію.Клінічна фармакологіяФітопрепарат, який застосовується при клімактеричному синдромі.Показання до застосуванняКлімактеричний синдром (в т.ч. стомлюваність, порушення сну, запаморочення, "припливи" крові до обличчя, емоційна лабільність) – у складі комбінованої терапії.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; гостра серцева недостатність; гостра ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПрепарат не показаний для застосування для жінок репродуктивного віку. Застосування у дітей Препарат не показаний для застосування для дітейПобічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину по 10-15 мл (розчиняють у 100 мл води або соку) 2-3 рази на день за 10-15 хв до їди. Курс лікування – 2-3 тижні; при необхідності – повторюють через 1-2 тижні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: метронідазол – 100 мг та міконазолу нітрат – 100 мг; Допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат – 0,50 мг, кремнію діоксид колоїдний – 7,00 мг, магнію стеарат – 13,00 мг, повідон – 26,00 мг, натрію гідрокарбонат – 90,00 мг, винна кислота – 100,00 мг , карбоксиметилкрохмаль натрію (типу А) – 100,00 мг, кросповідон – 100,00 мг, гіпромелоза – 190,00 мг, лактози моногідрат – 473,50 мг. 10 таблеток у стрип з м'якої алюмінієвої фольги з покриттям на одній стороні та з лакованим покриттям на іншій стороні. 1 стрип з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиДвоопуклі таблетки овальної форми із загостреним кінцем, майже білого кольору, з гравіюванням "100" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб комбінований (протимікробний та протипротозойний засіб + протигрибковий засіб).ФармакокінетикаПри інтравагінальному застосуванні метронідазол абсорбується у системний кровотік. Максимальна концентрація метронідазолу в крові визначається через 6-12 годин і становить приблизно 50% від максимальної концентрації, яка досягається (через 1-3 години) після одноразового прийому еквівалентної дози метронідазолу всередину. Метронідазол проникає у грудне молоко та більшість тканин, проходить через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Зв'язок із білками плазми – менше 20%. Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окиснення та глюкуронування. Активність основного метаболіту (2-оксиметронідазолу) становить 30% активності вихідної сполуки. Виводиться нирками – 60-80% дози препарату системної дії (20% цієї кількості у незміненому вигляді). Метаболіт метронідазолу, 2-оксиметронідазол, забарвлює сечу в червоно-коричневий колір,внаслідок присутності водорозчинного пігменту, що утворюється внаслідок метаболізму метронідазолу. Кишечником виводиться 6-15% дози препарату системної дії. Системна абсорбція міконазолу після інтравагінального застосування низька. Швидко руйнується у печінці. Гістогематичні бар'єри долає погано. Через 8 годин після застосування препарату 90% міконазол все ще присутній у піхві. Незмінений міконазол не виявляється ні у плазмі, ні у сечі.ФармакодинамікаКомбінований препарат для інтравагінального застосування, що містить метронідазол та міконазол. Метронідазол – протипротозойний та протимікробний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає у біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними білками анаеробних мікроорганізмів та найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій та найпростіших. Активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia lamblia, а також облігатних анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens) і Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). МПК цих штамів становить 0,125-6,25мкг/мл. До метронідазолу нечутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби, але у присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективними проти аеробів. Міконазол є ефективним антимікотичним засобом, який робить свою дію насамперед на дерматофіти та дріжджові гриби. При інтравагінальному застосуванні активний переважно щодо Candida albicans. Міконазол пригнічує біосинтез ергостерину в грибах та змінює склад інших ліпідних компонентів у мембрані, що призводить до загибелі грибкових клітин. Міконазол не змінює складу нормальної мікрофлори та pH піхви.Показання до застосуванняМісцеве лікування вагінітів змішаної етіології, спричинених одночасно Trichomonas spp. та Candida spp.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та інших азол; вагітність (I триместр); період лактації; лейкопенія (в т.ч. в анамнезі); органічні ураження центральної нервової системи (в т.ч. епілепсія); печінкова недостатність; дитячий вік (до 12 років). З обережністю: цукровий діабет, порушення мікроциркуляції.Вагітність та лактаціяВагітність Кліон-Д 100 протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. Застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах можливе лише в тих випадках, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода. Період лактаії Кліон-Д 100 проникає у грудне молоко. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування. У період грудного вигодовування застосування Кліону-Д 100 протипоказане.Побічна діяМісцеві реакції: свербіж, печіння, біль, подразнення слизової оболонки піхви; густі, білі, слизові оболонки з піхви без запаху або зі слабким запахом, прискорене сечовипускання; відчуття печіння чи подразнення статевого члена у статевого партнера. З боку травної системи: нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, металевий присмак у роті, зниження апетиту, біль у животі спастичного характеру, діарея, запор. Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж шкірних покривів, висипання. З боку центральної нервової системи: біль голови, запаморочення. Порушення з боку кровотворної системи: лейкопенія або лейкоцитоз. З боку сечостатевої системи: фарбування сечі в червоно-коричневий колір викликає метаболіт метронідазолу – 2-оксиметронідазол, внаслідок присутності водорозчинного пігменту, що утворюється внаслідок метаболізму метронідазолу.Взаємодія з лікарськими засобамиОскільки системна абсорбція міконазолу низька, взаємодія з іншими лікарськими засобами обумовлюється метронідазолом. Метронідазол сумісний із сульфаніламідами та антибіотиками. При одночасному вживанні алкоголю викликає реакції, подібні до дисульфіраму (переймоподібні болі в животі, нудота, блювання, головний біль, гіперемія шкіри). Неприпустиме спільне застосування з дисульфірамом (адитивна дія може викликати сплутаність свідомості). Препарат може посилювати дію непрямих антикоагулянтів. Протромбіновий час може збільшуватись, тому необхідна корекція дози непрямих антикоагулянтів. Не рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронія бромід). Індуктори ферментів мікросомального окиснення у печінці (наприклад, фенітоїн, фенобарбітал) можуть прискорювати елімінацію метронідазолу, що призведе до зниження його концентрації у плазмі крові. Циметидин пригнічує метаболізм метронідазолу, що може призвести до підвищення його концентрації у сироватці крові та збільшення ризику розвитку, побічних явищ. Концентрація літію в крові може підвищуватися під час курсу лікування метронідазолом, тому перед початком застосування Кліону Д 100 необхідно знизити дозу літію або припинити його прийом на час лікування.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. По 1 вагінальній таблетці (попередньо змочивши водою) вводять глибоко у піхву ввечері перед сном протягом 10 днів у поєднанні з прийомом метронідазолу внутрішньо.ПередозуванняДані щодо передозування при інтравагінальному застосуванні метронідазолу відсутні. Однак при одночасному застосуванні з метронідазолом можуть розвиватися системні ефекти. Симптоми передозування метронідазолу: нудота, блювання, біль у животі, діарея, генералізована сверблячка, металевий присмак у роті, рухові порушення (атаксія), запаморочення, парестезії, судоми, периферична невропатія, лейкопенія, потемніння сечі. Симптоми передозування міконазолу не виявлено. Лікування: при випадковому прийомі внутрішньо великої кількості пігулок вагінальних Кліону-Д 100 при необхідності може бути проведене промивання шлунка, введення активованого вугілля, проведення гемодіалізу. Метронідазол не має специфічного антидоту. Метронідазол та його метаболіти добре елімінуються при гемодіалізі. При появі будь-яких симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВживання спиртних напоїв під час курсу терапії Кліон-Д 100 суворо заборонено. У період лікування Кліоном-Д 100 рекомендується утримуватись від статевих контактів. Рекомендується одночасне лікування статевих партнерів. При застосуванні Кліону-Д 100 може спостерігатися незначна лейкопенія, тому доцільно контролювати картину крові (кількість лейкоцитів) на початку та в кінці терапії. Метронідазол може іммобілізувати трепонеми, що призводить до хибнопозитивного тесту TPI (Treponema Pallidum Immobilization test або трепонемний тест Нельсона). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами З появою побічних ефектів з боку центральної нервової системи слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з потенційно небезпечними механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: метронідазол 250мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гліцерол, повідон, кремнію діоксид колоїдний, тальк, магнію стеарат. По 10 таблеток в контурне осередкове впакування, по 2 упаковки з інструкцією із застосування в пачку.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з жовтувато-зеленим до світло-жовтого із зеленуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою на обох сторонах та ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний та протипротозойний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – висока (біодоступність не менше 80%). Має високу проникаючу здатність, досягаючи бактерицидних концентрацій у більшості тканин і рідин організму, включаючи легені, нирки, печінку, шкіру, спинномозкову рідину, мозок, жовч, слину, амніотичну рідину, порожнини абсцесів, вагінальний секрет, насінну рідину, грудне молоко. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр. Об'єм розподілу: дорослі – приблизно 0,55 л/кг, новонароджені – 0,54-0,81 л/кг. Максимальна концентрація препарату в крові (Сmах) становить від 6 до 40 мкг/мл залежно від дози. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) – 1-3 год. Зв'язок з білками плазми – 10-20%. В організмі метаболізується близько 30-60% метронідазолу шляхом гідроксилювання, окиснення та глюкуронування. Основний метаболіт (2-оксиметронідазол) також має протипротозойну та протимікробну дію. Період напіввиведення (Т1/2) при нормальній функції печінки – 8 год (від 6 до 12 год), при алкогольному ураженні печінки – 18 год (від 10 до 29 год), у новонароджених: народжених при терміні вагітності – 28-30 тижнів. приблизно 75 год, відповідно 32-35 тижнів - 35 год, 36-40 тижнів - 25 год. Виводиться нирками 60-80% (20% у незмінному вигляді), через кишечник - 6-15%. Нирковий кліренс – 10,2 мл/хв. У хворих з порушенням функції нирок після повторного введення може спостерігатися кумулювання метронідазолу в сироватці крові (тому у хворих з тяжкою нирковою недостатністю частоту прийому слід зменшувати). Метронідазол та основні метаболіти швидко видаляються з крові при гемодіалізі (Т1/2 скорочується до 2,6 год). При перитонеальному діалізі виводиться у незначних кількостях.ФармакодинамікаПротипротозойний та протимікробний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає у біохімічному відновленні 5-нітрогрупи внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів та найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа взаємодіє з дезоксирибонуклеїновою кислотою (ДНК) клітин мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій. Активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolytica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, Lamblia spp., а також облігатних анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella (P. bivia, P. buccae, P. disiens), та деяких грампозитивних Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). Мінімальна переважна концентрація цих штамів становить 0,125 мкг/мл. У поєднанні з амоксициліном проявляє активність щодо Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу). До метронідазолу не чутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби, але у присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективними проти звичайних аеробів. Збільшує чутливість пухлин до опромінення, викликає сенсибілізацію до алкоголю (дисульфірамоподібну дію), стимулює репаративні процеси.Показання до застосуванняПротозойні інфекції: позакишковий анабіаз, включаючи амебний абсцес печінки, кишковий амебіаз (амебна дизентерія), трихомоніаз, гіардіазис, балантидіаз, лямбліоз, шкірний лейшманіоз, трихомонадний вагініт, трихомонадний. Інфекції, що спричиняються Bacteroides spp. (в т.ч.В. fragilis, B.distasonis, В. ovatus, В. thetaiotaomicron, В. vulgatus): інфекції кісток та суглобів, інфекції центральної нервової системи (ЦНС), в т.ч. менінгіт, абсцес мозку, бактеріальний ендокардит, пневмонія, емпієма та абсцес легень. Інфекції, що викликаються видами Bacteroides, включаючи групу В.fragilis, видами Clostridium, Peptococcus та Peptostreptococcus: інфекції черевної порожнини (перитоніт, абсцес печінки), інфекції органів тазу (ендометрит, ендоміометрит, абсцес фаллопієвих труб та яич) , інфекції шкіри та м'яких тканин. Інфекції, що викликаються видами Bacteroides, включаючи групу В. fragilis та видами Clostridium: сепсис, псевдомемранозний коліт (пов'язаний із застосуванням антибіотиків). Гастрит або виразка дванадцятипалої кишки, пов'язані з Helicobacter pylori, алкоголізм. Профілактика післяопераційних ускладнень (особливо втручання на ободової кишці, навколоректальній ділянці, апендектомія, гінекологічні операції). Променева терапія хворих з пухлинами - як радіосенсибілізуючий засіб, у випадках, коли резистентність пухлини обумовлена гіпоксією в клітинах пухлини.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, лейкопенія (в т.ч. в анамнезі), органічні ураження ЦНС (в т.ч. епілепсія), печінкова недостатність (у разі призначення великих доз), вагітність (I триместр), період лактації. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: вагітність (II-III триместри), ниркова/печінкова недостатність.Вагітність та лактаціяУ період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: діарея, анорексія, нудота, блювання, кишкова колька, запори, "металевий" присмак у роті, сухість у роті, глосит, стоматит, панкреатит. З боку нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, сплутаність свідомості, дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, безсоння, біль голови, судоми, галюцинації, периферична нейропатія. Алергічні реакції: кропив'янка, висипання на шкірі, гіперемія шкіри, закладеність носа, лихоманка, артралгії. З боку сечостатевої системи: дизурія, цистит, поліурія, нетримання сечі, кандидоз, фарбування сечі у червоно-коричневий колір. Інші: нейтропенія, лейкопенія, ущільнення зубця Т на електрокардіограмі.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію непрямих антикоагулянтів, що призводить до збільшення часу утворення протромбіну. Аналогічно дисульфіраму викликає непереносимість етанолу. Одночасне застосування з дисульфірамом може призвести до розвитку різних неврологічних симптомів (інтервал між призначенням – не менше 2 тижнів). Циметидин інгібує метаболізм метронідазолу, що може призвести до його підвищення; концентрації у сироватці крові та збільшення ризику розвитку побічних явищ. Одночасне призначення препаратів, що стимулюють ферменти мікросомального окиснення у печінці (фенобарбітал, фенітоїн), може прискорювати елімінацію метронідазолу, внаслідок чого знижується його концентрація у плазмі. При одночасному прийомі з препаратами літію може підвищуватися концентрація останнього в плазмі та розвиток симптомів інтоксикації. Не рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронія бромід). Сульфаніламіди посилюють протимікробну дію метронідазолу.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час або після їжі (або запиваючи молоком), не розжовуючи. При трихомоніазі – по 250 мг 2 рази на добу протягом 10 днів або по 400 мг 2 рази на добу протягом 5-8 днів. Жінкам необхідно додатково призначати метронідазол у формі вагінальних свічок чи пігулок. При необхідності можна повторити курс лікування або підвищити дозу до 0,75-1 г на добу. Між курсами слід зробити перерву 3-4 тижні. із проведенням повторних контрольних лабораторних досліджень. Альтернативною схемою терапії є призначення по 2 г одноразово пацієнту та його статевому партнеру. Дітям 2-5 років – 250 мг на добу; 5-10 років - 250-375 мг на добу; старше 10 років – 500 мг на добу. Добову дозу слід розділити на 2 прийоми. Курс лікування – 10 днів. При лямбліозі – по 500 мг 2 рази на добу протягом 5-7 днів. Дітям з 3 років - по 250 мг на добу, 5-8 років - по 375 мг на добу, старше 8 років - по 500 мг на добу (2 прийоми). Курс лікування – 5 днів. При гіардіазі - по 15 мг/кг/сут на 3 прийоми протягом 5 днів. Дорослим: при безсимптомному амебіазі (при виявленні кісти) добова доза – 1–1,5 г (по 500 мг 2–3 рази на добу) протягом 5–7 днів. При хронічному амебіазі добова доза - 1,5 г на 3 прийоми протягом 5-10 днів, при гострій амебній дизентерії - 2,25 г на 3 прийоми до припинення симптомів. При абсцесі печінки – максимальна добова доза – 2,5 г на 1 або 2-3 прийоми, протягом 3-5 днів, у комбінації з антибіотиками (тетрациклінами) та ін. методами терапії. Дітям з 3 років – 1/4 дози дорослого, 3-7 років – 1/3 дози дорослого, 7-10 років – 1/2 дози дорослого. При балантидіазі – 750 мг 3 рази на добу протягом 5-6 днів. При виразковому стоматиті дорослим призначають по 500 мг двічі на добу протягом 3-5 днів; дітям у разі препарат не показаний. При псевдомембранозному коліті – по 500 мг 3-4 рази на добу. Для ерадикації Helicobacter pylory – по 500 мг 3 рази на добу протягом 7 днів (у складі комбінованої терапії, наприклад, комбінації з амоксициліном 2,25 г на добу). При лікуванні анаеробної інфекції максимальна добова доза – 1,5-2 г. При лікуванні хронічного алкоголізму призначають по 500 мг на добу на період до 6 (не більше) місяців. Для профілактики інфекційних ускладнень - по 750-1500 мг на добу на 3 прийоми за 3-4 дні до операції, або одноразово 1 г на першу добу після операції. Через 1-2 дні після операції (коли вже дозволено прийом внутрішньо) - по 750 мг на добу протягом 7 днів. При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 10 мл/хв) добова доза повинна бути зменшена вдвічі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування протипоказаний прийом етанолу (можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції: спастичний біль у животі, нудота, блювання, головний біль, раптовий приплив крові до обличчя). У комбінації з амоксициліном не рекомендується застосовувати у пацієнтів віком до 18 років. При тривалій терапії необхідно контролювати картину крові. У разі лейкопенії можливість продовження лікування залежить від ризику розвитку інфекційного процесу. Поява атаксії, запаморочення та ін. Погіршення неврологічного статусу хворих потребує припинення лікування. Може іммобілізувати трепонеми і приводити до помилкового тесту Нельсона. Забарвлює сечу у темний колір. При лікуванні трихомонадного вагініту у жінок та трихомонадного уретриту у чоловіків необхідно утриматися від статевого життя. Обов'язковим є одночасне лікування статевих партнерів. Лікування не припиняється під час менструації. Після терапії трихомоніазу слід провести контрольні проби протягом трьох чергових циклів до та після менструацій. Після лікування лямбліозу, якщо симптоми зберігаються, через. 3 -4 тижні провести 3 аналізи калу з інтервалами в кілька днів (у деяких успішно лікованих хворих непереносимість лактози, спричинена інвазією, може зберігатися протягом декількох тижнів або місяців, нагадуючи симптоми лямбліозу).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: клодронат динатрію тетрагідрат 500,0 мг, що відповідає клодронату динатрію 400,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат 28,2 мг, гліцерил дипальмітостеарат подрібнений тип I (Precirol АТО 5) 10,8 мг; кремнію діоксид 1,0 мг; оболонка капсули тіло капсули: титану діоксид (Е 171) 2,0%, желатин до 100%; кришечка капсули: титану діоксид (Е 171) 0,6666%, індигокармін - FD&C Blue 2 (Е 132) 0,08%, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) 0,55%, желатин до 100%. Капсули, 400мг. По 10 капсул у блістері з ПВХ/алюмінієва фольга або по 100 капсул у флаконі темного скла із пластиковою кришкою. По 1, 3, 6 або 10 блістерів або 1 флакон разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці. По 50, 100, 200, 400, 600 блістерів або по 10, 20, 40, 60, 80 або 100 флаконів у картонній коробці з інструкціями із застосування (для стаціонарів).Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №1 з непрозорою зеленою кришечкою та непрозорим білим тілом з написом чорним чорнилом “SINDRONATE®” та "400 mg". Вміст капсул білий, частково гранульований порошок.Фармакотерапевтична групаКісткова резорбція інгібітор - бісфосфонат.ФармакокінетикаВсмоктування клодронової кислоти у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ) відбувається швидко і становить приблизно 2%. Максимальна концентрація в сироватці після прийому внутрішньо однієї дози препарату досягається через 30 хвилин. Завдяки вираженій спорідненості клодронової кислоти до кальцію та інших двовалентних катіонів всмоктування клодронової кислоти значно знижується при прийомі препарату з їжею або лікарськими засобами, що містять двовалентні катіони. При прийомі клодронової кислоти внутрішньо за 1 годину до їжі відносна біодоступність становить 91%, за 30 хвилин - 69% відповідно (зниження біодоступності при цьому статистично не значуще). Істотні коливання в показниках всмоктування клодронової кислоти в ШКТ також спостерігаються як серед різних пацієнтів, так і в одного і того ж пацієнта.Незважаючи на значні коливання в показниках всмоктування в одного і того ж пацієнта, кількість клодронової кислоти, що отримується в ході тривалого лікування, залишається постійною. Об'єм розподілу – 20 л. Зв'язок з білками плазми низький - близько 30%. Виведення клодронової кислоти із сироватки крові характеризується двома фазами: фазою розподілу з періодом напіввиведення близько 2 годин та фазою елімінації, що протікає дуже повільно, оскільки клодронова кислота міцно зв'язується з кістковою тканиною. Клодронова кислота виводиться з організму переважно нирками. Близько 80% визначається сечі протягом декількох днів після прийому препарату. Клодронова кислота, пов'язана з кістковою тканиною, виводиться з організму повільніше. Нирковий кліренс становить приблизно 75% плазмового кліренсу. Оскільки клодронова кислота міцно зв'язується з кістковою тканиною, явний зв'язок між концентраціями клодронової кислоти в плазмі крові та терапевтичним ефектом або побічними реакціями препарату відсутній. Фармакокінетичний профіль препарату не залежить від віку, метаболізму препарату або функціональних порушень, за винятком ниркової недостатності, що викликає зниження ниркового кліренсу клодронової кислоти.ФармакодинамікаКлодронова кислота належить до групи бісфосфонатів та є аналогом природного пірофосфату. Дія бісфосфонатів заснована на високій спорідненості з мінеральними компонентами кісткової тканини. Основним механізмом дії клодронової кислоти є придушення активності остеокластів та зменшення опосередкованої ними резорбції кісткової тканини. Здатність клодронової кислоти пригнічувати резорбцію кісткової тканини у людей була підтверджена в процесі гістологічних, кінетичних та біохімічних досліджень. Проте точні механізми цього процесу остаточно не вивчені. Клодронова кислота пригнічує активність остеокластів, зменшуючи концентрацію кальцію в сироватці крові, а також виділення кальцію та гідроксипроліну із сечею. In vitro бісфосфонати гальмують преципітацію фосфату кальцію, блокують його трансформації в гідроксіапатит, затримують агрегацію кристалів апатитів у великі кристали і уповільнюють розчинення цих кристалів. При використанні клодронової кислоти в монотерапії в дозах, достатніх для пригнічення резорбції кісткової тканини, впливу на нормальну мінералізацію кістки у людини не спостерігалося. У хворих на рак молочної залози та множинною мієломою відзначалося зниження ймовірності переломів кісток. Клодронова кислота знижує частоту розвитку метастазів у кістки при первинному раку молочної залози. У хворих на операбельний рак молочної залози для профілактики метастазів у кістці також відзначалося зниження смертності.Показання до застосуванняОстеолітичні метастази злоякісних пухлин у кістки та мієломна хвороба (множинна мієлома); профілактика розвитку кісткових метастазів первинного раку молочної залози; гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинамиПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до клодронової кислоти, інших бісфосфонатів або будь-яких інших компонентів, що входять до складу препарату; вагітність та період годування груддю; супутня терапія іншими бісфосфонат; дитячий вік (у зв'язку з відсутністю клінічного досвіду). З обережністю: Хронічна ниркова недостатність; недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (до складу препарату входить лактоза).Побічна діяНайчастіше, приблизно в 10% пацієнтів, спостерігаються такі побічні реакції як нудота, блювання, діарея; ці реакції проявляються зазвичай у легкій формі та виникають найчастіше при використанні препарату у високих дозах. З боку ендокринної системи: підвищення концентрації паратиреоїдного гормону у сироватці (зазвичай у поєднанні з гіпокальціємією). З боку дихальної системи: дуже рідко – у пацієнтів із бронхіальною астмою, з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти в анамнезі спостерігались порушення функції дихання, бронхоспазм. З боку системи травлення: часто - нудота, блювання та діарея зазвичай у легкій формі. З боку шкіри та шкірних придатків: рідко – шкірні реакції, що за клінічною картиною відповідають алергічним реакціям (свербіж, кропив'янка, ексфоліативний дерматит). З боку сечовидільної системи: рідко – порушення функції нирок (підвищення вмісту креатиніну у сироватці та протеїнурія), тяжка ниркова недостатність. З боку лабораторних показників: часто – безсимптомна гіпокальціємія; рідко – гіпокальціємія, що супроводжується клінічними проявами. Підвищення рівня лужної фосфатази, амінотрансфераз та лактатдегідрогенази у сироватці крові. У пацієнтів з метастазами рівень лужної фосфатази також може підвищуватися через наявність метастазів у печінці та кістках.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ дані про зв'язок між прийомом клодронової кислоти та порушенням функції нирок при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів, найчастіше диклофенаку. Внаслідок великої ймовірності розвитку гіпокальціємії, слід дотримуватися обережності при призначенні клодронової кислоти разом з аміноглікозидами. Повідомлялося, що одночасний прийом естрамустину разом з клодроновою кислотою призводить до збільшення концентрації естрамустину в сироватці крові до 80%. Клодронова кислота утворює з двовалентними катіонами (кальцію, заліза та ін) погано розчинні комплекси, тому одночасний прийом харчових продуктів або ліків, що містять дані катіони (наприклад, антацидами або препаратами заліза), веде до значного зниження біодоступності клодронової кислоти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Капсули по 400 мг слід ковтати, не розжовуючи. Добову дозу 1600 мг рекомендується приймати одноразово вранці натще, запиваючи склянкою води. Після прийому препарату хворий повинен протягом години утримуватися від їжі, пиття (за винятком звичайної води) та прийому інших лікарських засобів. При перевищенні добової дози 1600 мг приймають у два прийоми. Першу дозу слід прийняти, як рекомендовано вище. Другу дозу слід прийняти в проміжку між їдою, через дві години після або за годину до їжі, пиття (крім звичайної води) або прийому внутрішньо інших лікарських засобів. Клодронову кислоту не можна приймати з молоком, їжею, а також із препаратами, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, оскільки всі вони порушують всмоктування клодронової кислоти. Гіперкальціємія, зумовлена злоякісними новоутвореннями При неможливості внутрішньовенного введення препарату клодронову кислоту призначається внутрішньо у початковій дозі 2400-3200 мг щоденно. При зниженні вмісту кальцію у крові до нормального рівня дозу поступово зменшують до 1600 мг. Профілактика розвитку кісткових метастазів первинного раку молочної залози. По 1600 мг щодня внутрішньо. Остеолітичні зміни кісток, зумовлені злоякісними пухлинами без гіперкальціємії Дозування у кожному разі визначається індивідуально. Початкова доза, що рекомендується, становить 1600 мг на добу. За клінічними показаннями вона може бути збільшена максимально до 3200 мг на добу. Хворі з нирковою недостатністю Клодронову кислоту в дозах, що перевищують 1600 мг на добу, не слід приймати протягом тривалого періоду часу.ПередозуванняСимптоми: гіперкреатинінемія; порушення функції нирок. У разі передозування слід проводити симптоматичне лікування. Необхідно забезпечити хворому надходження достатньої кількості рідини, а також контролювати функцію нирок та вміст кальцію у сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо та під час лікування слід забезпечити достатнє надходження рідини хворому, а також контролювати функцію нирок та концентрацію кальцію у сироватці крові.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Дозировка: 75 мг Фасовка: N30 Форма выпуска: таб. покрытые пленочной оболочкой Упаковка: упак. Производитель: Белупо Завод-производитель: Белупо(Хорватия) Действующее вещество: Клопидогрел.
304,00 грн
273,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: клопідогрелу гідросульфат еквівалентний клопідогрелу 75,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат 75,0 мг, целюлоза мікрокристалічна 76,0 мг, крохмаль прежелатинізований 46,75 мг, рицинова олія гідрогенізована 6,0 мг, макрогол-6000 2,5 мг, кремнію діоксид колоїдний 2,0 мг, таль ,0 мг, кросповідон 7,0 мг; склад плівкової оболонки: гіпромелоза-15 5,668 мг, титану діоксид 3,0 мг, пропіленгліколь 1,1 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) 0,132 мг. По 10 таблеток у блістер Алюміній/Алюміній. 3 або 9 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. По 15 таблеток у блістер Алюміній/Алюміній. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаДіюча речовина таблеток Клопідогрел-Акріхін являє собою проліки, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів, що має антиагрегантну дію.ФармакокінетикаВсмоктування: При курсовому прийомі внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середні максимальні концентрації незмінного клопідогрелу в плазмі (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хвилин після прийому. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу із сечею його абсорбція становить приблизно 50%. Розподіл: In vitro клопідогрел та його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми (на 98% та 94% відповідно). Метаболізм: Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший через естерази та подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), а другий шлях – через систему цитохрому Р450. Виведення: Близько 50% виводиться із сечею і приблизно 46% – з каловими масами. Після одноразового прийому внутрішньо дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелу становить приблизно 6 годин. Після одноразового прийому та прийому повторних доз період напіввиведення основного неактивного метаболіту, що циркулює в крові, становить 8 годин. Окремі групи пацієнтів: Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу в окремих груп пацієнтів не вивчена. У осіб похилого віку фармакокінетика така ж, як і у осіб 75 років. Не потрібна корекція дози для осіб похилого віку. Особи дитячого віку: дані відсутні. Порушення функції нирок: після повторних прийомів клопідогрелу в дозі 75 мг/добу інгібування АДФ - індукованої агрегації тромбоцитів у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (кліренс креатиніну від 5 до 15 мл/хв) було нижче (25%) порівняно з таким здоровим. , проте подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозі 75 мг на добу. Порушення функції печінки: після щоденного протягом 10 днів прийому клопідогрелу в добовій дозі 75 мг у хворих з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах.ФармакодинамікаОдин із активних метаболітів клопідогрелу є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу вибірково інгібує зв'язування аденозину дифосфату (АДФ) з рецептором тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію комплексу глікопротеїну IIb/IIIa, що призводить до придушення агрегації тромбоцитів. Завдяки необоротному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується за рахунок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема при ураженнях церебральних, коронарних або периферичних артерій. При щоденному прийомі клопідогрелу в дозі 75 мг з першого дня прийому відзначається значне придушення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60%. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до початкового рівня в середньому протягом 5 днів.ІнструкціяВсередину, незалежно від їди.Показання до застосуванняЗапобігання атеротромботичним подіям (у комбінації з ацетилсаліцилової кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом: Нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q, включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні; гострий інфаркт міокарда при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболітичної терапії. Профілактика атеротромботичних подій у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт або з діагностованою оклюзійною хворобою периферичних артерій.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів Клопідогрел-Акріхін; непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; тяжка печінкова недостатність; гостра кровотеча (в т.ч. виразка або внутрішньочерепний крововилив); вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: помірна печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, патологічні стани, що підвищують ризик розвитку кровотечі (в т.ч. травма, операції), схильність до кровотеч, одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти, варфарину, НПЗЗ (у т.ч. селективних інгібіт) -2), гепарину, інгібіторів глікопротеїну Ilb/IIIa, спадкове зниження функції CYP2C19.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю. Дитячий та підлітковий вік до 18 років.Побічна діяАлергічні реакції на компоненти Клопідогрел-Акріхін: дуже рідко – анафілактичні реакції, сироваткова хвороба; кровотеча; тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропепія, в т.ч. виражена; дуже рідко – тромботична тромбоцитопенічна пурпура, анемія, в т.ч. апластична, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія; біль голови, запаморочення, парестезії, внутрішньочерепна кровотеча, в т.ч. з летальним кінцем; дуже рідко – сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смаку; крововилив у кон'юнктиву, очі, сітківку; рідко – вертиго; гематома; дуже рідко – тяжкі кровотечі, кровотеча з операційної рани, васкуліт, зниження артеріального тиску; кровотеча з носа; дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, легеневе кровотеча, кровохаркання; діарея, біль у животі, диспепсія, кровотеча із ШКТ; нечасто - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – заочеревинна кровотеча; дуже рідко – панкреатит, коліт, у т.ч. виразковий або лімфоцитарний, стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, порушення функціональних проб печінки, кровотеча із ШКТ із летальним результатом; підшкірні крововиливи; нечасто - шкірний висип, свербіж, пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, екзема, червоний плоский лишай.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Клопідогрел-Акріхін з НПЗЗ може підвищуватися ризик кровотеч, тому слід бути обережним при їх одночасному застосуванні. Призначення інгібіторів глікопротеїну Ilb/IIIa спільно з Клопідогрел-Акріхін підвищує ризик розвитку кровотеч, тому рекомендується бути обережним при їх одночасному застосуванні. Не рекомендується одночасне застосування Клопідогрел-Акріхін та варфарину у зв'язку з підвищеним ризиком кровотеч. Клопідогрел-Акріхін посилює дію ацетилсаліцилової кислоти на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Спільне застосування цих препаратів потребує обережності.Спосіб застосування та дозиДля запобігання атеротромботичних подій при гострому коронарному синдромі з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) - по 75 мг Клопідогрел-Акріхін/добу з початковим одноразовим прийомом навантажувальної дози в комбінації з АСК та тромболітіками ( Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. Для профілактики атеротромботичних подій у пацієнтів з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом або діагностованою оклюзією периферичних артерій – по 75 мг Клопідогрел-Акріхін 1 раз на добу. У хворих з інфарктом міокарда лікування слід розпочинати з перших днів по 35-й день інфаркту міокарда, а у хворих з ішемічним інсультом – у строки від 7 днів до 6 місяців після ішемічного інсульту. Для запобігання атеротромботичних подій при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) – починають з одноразового прийому навантажувальної дози – 300 мг Клопідогрел-Акрихін, а потім приймають по 75 мг/добу (у поєднанні дозах 75-325 мг на добу, рекомендована доза - 100 мг на добу). Максимальний сприятливий ефект настає за 3 місяці. Курс лікування – до 1 року.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування Клопідогрел-Акріхін необхідно контролювати показники системи гемостазу (АЧТВ, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів); регулярно досліджувати функціональну активність печінки. Одночасне застосування Клопідогрел-Акрихін та варфарину може посилити інтенсивність кровотечі – спільне застосування з варфарином не рекомендується.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
330,00 грн
278,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: клопідогрелу гідросульфат у перерахунку на клопідогрел або клопідогрелю бісульфат у перерахунку на клопідогрел 75 мг; допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) 38,4 мг, целюлоза мікрокристалічна 129,48 мг, кроскармелоза натрію (примелоза) 12,0 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 3,12 мг, 0 мг; допоміжні речовини (оболонка): Опадрай II 8 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований 3,52 мг, тальк 1,6 мг, титану діоксид Е 171 1,5336 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) 0,988 мг, леци 28 мг, алюмінієвий лак на основі барвника азорубін 0,0408 мг, алюмінієвий лак на основі барвника червоний [Понсо 4R] 0,0328 мг, алюмінієвий лак на основі барвника індигокармін 0,0048 мг). По 10, 14 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці. По 30 таблеток у банку полімерному або у полімерному флаконі. 3, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, 1, 2, 4 контурні коміркові упаковки по 14 таблеток, 1, 2, 3 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток, банку або флакон разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою від рожевого до темно-рожевого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування При курсовому прийомі внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середні Cmax незміненого клопідогрелу в плазмі крові (приблизно 2.2-2.5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хв після прийому. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу нирками його абсорбція становить приблизно 50%. Розподіл In vitro клопідогрел і його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові (на 98% і 94%, відповідно) і цей зв'язок є ненасиченим аж до концентрації 100 мг/л. Метаболізм Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший – через ферменти та подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), а другий шлях – через систему цитохрому Р450. Спочатку клопідогрел метаболізується до 2-оксоклопідогрелу, що є проміжним метаболітом. Подальший метаболізм 2-оксоклопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу - тіольного похідного клопідогрелу. In vitro цей шлях метаболізму відбувається за допомогою ізоферментів CYP2C19, CYP1A2 та CYP2B6. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, який був виділений у дослідженнях in vitro, швидко та незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Виведення Протягом 120 годин після прийому внутрішньо 14С-міченого клопідогрелу близько 50% радіоактивності виділяється нирками та приблизно 46% радіоактивності – через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо в дозі 75 мг Т1/2 клопідогрелу становить приблизно 6 год. Після одноразового прийому та прийому повторних доз Т1/2 основного циркулюючого в крові неактивного метаболіту становить 8 год. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу у пацієнтів похилого віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями нирок та печінки не вивчена. Фармакогенетика За допомогою ізоферменту CYP2C19 утворюються як активний метаболіт, так і проміжний метаболіт - 2-оксоклопідогрел. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів ex vivo варіюють залежно від генотипу ізоферменту CYP2C19. Алель гена CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85%) та монголоїдної раси (99%). Інші алелі, з якими пов'язується відсутність або зниження метаболізму, зустрічаються рідше і включають, але не обмежуються алелями генів CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнти з низькою активністю ізоферменту CYP2C19,повинні мати дві зазначені вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані частоти народження фенотипів осіб з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 складають у осіб європеоїдної раси 2%, у осіб негроїдної раси 4% і у китайців 14%. Для визначення наявного у пацієнта ізоферменту генотипу CYP2C19 існують відповідні тести. За даними перехресного дослідження (40 добровольців) та за даними мета-аналізу шести досліджень (335 добровольців), до яких входили особи з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту CYP2C19, будь-яких суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та середніх значеннях інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ) (індукованої АДФ) у добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 виявлено не було. У добровольців із низькою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалась порівняно з добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 отримували схему лікування 600 мг навантажувальна доза/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою,ніж прийому схеми лікування 300 мг/75 мг. Крім цього, ІАТ було подібно до такого в групах пацієнтів з більш високою інтенсивністю метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19, які отримували схему лікування 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено. Проведені до цього часу клінічні дослідження не мали достатнього обсягу вибірки для виявлення відмінностей у клінічному результаті у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2C19.ФармакодинамікаАнтиагрегант. Клопідогрел є проліком, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з P2Y12 рецептором тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію комплексу GPIIb/IIIa, що призводить до придушення агрегації тромбоцитів. Завдяки необоротному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується за рахунок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Т.к.утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи Р450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або можуть інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення тромбоцитів. Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема при ураженнях церебральних, коронарних або периферичних артерій. При щоденному застосуванні клопідогрелу в дозі 75 мг з першого ж дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60%. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до початкового рівня в середньому протягом 5 днів.Показання до застосуванняПрофілактика атеротромботичних подій у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (з давністю від кількох днів до 35 днів), ішемічний інсульт (з давністю від 7 днів до 6 міс) або з діагностованою оклюзійною хворобою периферичних артерій. Запобігання атеротромботичним подіям (у комбінації з ацетилсаліцилової кислотою) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом: без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні; з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболізису.Протипоказання до застосуванняпечінкова недостатність тяжкого ступеня; гостра кровотеча (наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив); рідкісна спадкова непереносимість лактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); підвищена чутливість до клопідогрелу або будь-якої з допоміжних речовин препарату. З обережністю: помірна печінкова недостатність, при якій можлива схильність до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування); ниркова недостатність (обмежений клінічний досвід застосування); травма, хірургічні втручання; захворювання, за яких є схильність до розвитку кровотеч (особливо шлунково-кишкових або внутрішньоочних); одночасний прийом нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема. селективних інгібіторів ЦОГ-2; одночасне застосування варфарину, гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа; у пацієнтів з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 у рекомендованих дозах (є літературні дані, що вказують на те, що пацієнти з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 піддаються меншій системній експозиції активним метаболітом клопідогрелу та мають менш виражену дію велика частота серцево-судинних ускладнень після інфаркту міокарда (порівняно з пацієнтами з нормальною функцією ізоферменту CYP2C19).Вагітність та лактаціяВ якості запобіжного заходу не рекомендується застосовувати клопідогрел при вагітності через відсутність клінічних даних про його застосування у вагітних жінок, хоча дослідження на тваринах не виявили ні прямих, ні непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Годування груддю у разі лікування клопідогрелом слід припинити, т.к. у дослідженнях на щурах було показано, що клопідогрел та/або його метаболіти виділяються з грудним молоком. Чи проникає клопідогрел у грудне молоко людини – невідомо. Препарат протипоказаний до застосування у дитячому та підлітковому віці до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000). З боку центральної та периферичної нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення та парестезії; рідко – вертиго; дуже рідко – порушення смакових відчуттів. Психічні розлади: дуже рідко – сплутаність свідомості, галюцинації. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - васкуліт, виражене зниження артеріального тиску, внутрішньочерепний крововилив, очні крововиливи (кон'юнктивальні, у тканині та сітківку ока), гематома, носова кровотеча, кровотеча з дихальних шляхів, шлунково-кишкова кровотеча результатом, крововиливи в м'язи та суглоби, гематурія. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт. З боку травної системи: часто – діарея, абдомінальні болі, диспепсія; нечасто - виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; дуже рідко – панкреатит, коліт (в т.ч. виразковий чи лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гломерулонефрит. З боку системи згортання крові: нечасто - подовження часу кровотечі. З боку системи кровотворення: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія та еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенічна тромбогемолітична пурпура, важка тромбоцитопенія (число тромбоцитів ≤30×109/л), агранулоцитоз, гранулоцитопенія, апластична анемія (панцитопенія), анемія. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип та свербіж; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип (пов'язані з клопідогрелом або ацетилсаліциловою кислотою); дуже рідко – бульозний дерматит (багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), екзема та плоский лишай. З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – артралгія, артрит, міалгія. З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба. З боку лабораторних показників: дуже рідко – зміна печінкових проб, збільшення концентрації сироваткового креатиніну. Інші: дуже рідко – лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиВарфарін Одночасний прийом разом із клопідогрелом може збільшити інтенсивність кровотеч, тому застосування цієї комбінації не рекомендується. Блокатори IIb/III-рецепторів Застосування блокаторів IIb/IIIа-рецепторів спільно з клопідогрелом потребує обережності у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручаннях або інших патологічних станах). Ацетилсаліцилова кислота Ацетилсаліцилова кислота не змінює ефект клопідогрелу, що інгібує АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрел потенціює вплив ацетилсаліцилової кислоти на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Тим не менш, одночасний з клопідогрелом прийом ацетилсаліцилової кислоти як жарознижувальний засіб по 500 мг 2 рази на добу протягом 1 дня не викликав суттєвого збільшення часу кровотечі, що викликається прийомом клопідогрелу. Між клопідогрелом та ацетилсаліцилової кислотою можлива фармакодинамічна взаємодія, що призводить до підвищення ризику кровотечі. Тому при їх одночасному застосуванні слід бути обережними, хоча в клінічних дослідженнях пацієнти отримували комбіновану терапію клопідогрелом і ацетилсаліцилової кислотою до одного року. Гепарин За даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових добровольців, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало антиагрегантного ефекту клопідогрелу. Між клопідогрелом та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотеч, тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності. Тромболітики Безпека одночасного застосування клопідогрелу, фібринспецифічних або фібриннеспецифічних тромболітичних препаратів та гепарину була досліджена у хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна тій, яка спостерігалася у разі одночасного застосування тромболітичних засобів та гепарину з ацетилсаліциловою кислотою. НПЗП У клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Однак у зв'язку з відсутністю досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими нестероїдними протизапальними засобами, в даний час невідомо, чи є підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч при прийомі клопідогрелу разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Тому призначення НПЗП, зокрема. селективних інгібіторів ЦОГ-2 у поєднанні з клопідогрелом слід проводити з обережністю. Інша комбінована терапія Т.к. клопідогрел метаболізується до утворення свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, застосування препаратів, що інгібують цю систему, може призвести до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелу та зменшення його клінічної ефективності. Одночасне застосування препаратів, що інгібують ізофермент CYP2C19 (наприклад, омепразол) не рекомендується. Було проведено ряд клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими препаратами, що одночасно призначаються, з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом, ніфедипіном або з обома препаратами одночасно клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії не спостерігалося; одночасне застосування фенобарбіталу, циметидину та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу; фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх одночасному застосуванні з клопідогрелом; антацидні засоби не зменшували абсорбцію клопідогрелу; фенітоїн і толбутамід можна з безпекою застосовувати одночасно з клопідогрелом, незважаючи на те, що дані, отримані в ході досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що карбоксильний метаболіт клопідогрелу може інгібувати активність ізоферменту CYP2C9, що може призводити до підвищення плазми. засобів (фенітоїну, толбутаміду та деяких НПЗП), які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9; інгібітори АПФ, діуретичні засоби, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, гіпоглікемічні засоби (в т.ч. інсулін), гіполіпідемічні засоби, протиепілептичні засоби, ГЗТ та блокатори GP IIb/IIIa-рецепторів - у клінічних дослідженнях не було виявлено небажаних взаємодій.Спосіб застосування та дозиДорослі та пацієнти похилого віку з нормальною активністю ізоферменту CYP2C19 Клопідогрел-СЗ слід приймати внутрішньо, незалежно від їди. Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт та діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій Препарат приймають по 75 мг 1 раз на добу. У пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) лікування можна починати з перших днів до 35 днів ІМ, а у хворих з ішемічним інсультом (ІІ) – у строки від 7 днів до 6 місяців після ІІ. Гострий коронарний синдром без піднесення сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q) Лікування препаратом Клопідогрел-СЗ слід починати з одноразового прийому навантажувальної дози, що становить 300 мг, а потім продовжено в дозі 75 мг 1 раз на добу (у поєднанні з ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб у дозах 75-325 мг на добу). Оскільки застосування ацетилсаліцилової кислоти у більш високих дозах пов'язане зі збільшенням ризику кровотеч, доза ацетилсаліцилової кислоти, що рекомендується при цьому, не повинна перевищувати 100 мг. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається на третій місяць лікування. Курс лікування – до 1 року. Гострий коронарний синдром із підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST) Клопідогрел призначають у дозі 75 мг 1 раз на добу з первісним одноразовим прийомом навантажувальної дози в комбінації з ацетилсаліцилової кислотою як антиагрегантний засіб та тромболітики (або без тромболітиків). Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування препаратом Клопідогрел-СЗ слід розпочинати без прийому навантажувальної дози. Пацієнти із генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19 Послаблення метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 може спричинити зменшення антиагрегантної дії клопідогрелу. Оптимальний режим дозування для пацієнтів з ослабленням метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19 поки не встановлено. Після повторних прийомів препарату Клопідогрел-СЗ у дозі 75 мг/добу у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (КК від 5 до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25%) було нижчим порівняно з таким у здорових добровольців, проте , Подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували Клопідогрел-СЗ в дозі 75 мг на добу. Крім того, у всіх пацієнтів була хороша переносимість препарату. Після щоденного протягом 10 днів прийому препарату Клопідогрел-СЗ у дозі 75 мг у пацієнтів з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах. Поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, які відповідають за проміжний та знижений метаболізм клопідогрелу до його активного метаболіту, відрізняється у представників різних етнічних груп. Є лише обмежені дані для представників монголоїдної раси щодо оцінки впливу генотипу ізоферменту CYP2C19 на клінічні результуючі події.ПередозуванняСимптоми: подовження часу кровотечі з наступними ускладненнями як розвитку кровотеч. Лікування: зупинка кровотечі, переливання тромбоцитарної маси. Антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри лікуванні препаратом Клопідогрел-СЗ, особливо протягом перших тижнів терапії та/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання, необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, в т.ч. та прихованого. У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних небажаних ефектів, у разі появи у ході лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові, визначити АЧТВ, кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження. Клопідогрел-СЗ, також як і інші антитромбоцитарні препарати, слід застосовувати з обережністю у хворих, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у хворих, які отримують ацетилсаліцилову кислоту, НПЗП, у т.ч. інгібітори ЦОГ-2, гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа. Спільне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити інтенсивність кровотеч, тому, за винятком особливих рідкісних клінічних ситуацій (таких як наявність флотуючого тромбу в лівому шлуночку, стентування у пацієнтів з миготливою аритмією), спільне застосування клопідогрелу та варфарину. Якщо хворий має планове хірургічне втручання, і при цьому немає необхідності в антитромбоцитарному ефекті, то за 7 днів до операції прийом препарату Клопідогрел-СЗ слід припинити. Клопідогрел подовжує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у хворих із захворюваннями, що схильні до розвитку кровотеч (особливо, шлунково-кишкових та внутрішньоочних). Пацієнтів слід попередити про те, що при застосуванні препарату Клопідогрел-СЗ (одного або в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що у разі виникнення у них незвичайної (по локалізації або тривалості) кровотечі ним слід повідомити про це лікаря. Перед будь-якою майбутньою операцією та перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарату пацієнтам необхідно повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом препарату Клопідогрел-СЗ. Дуже рідко, після застосування препарату Клопідогрел-СЗ (іноді навіть нетривалого) відзначалися випадки розвитку тромбоцитопенічної тромбогемолітичної пурпури (ТГП), яка характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжуються неврологічними розладами. ТГП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез. У період лікування необхідно контролювати функціональну активність печінки. При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Прийом препарату Клопідогрел-СЗ не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані). Клопідогрел-СЗ не слід приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази та синдромом мальабсорбції глюкози-галактози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Клопідогрел-СЗ не має істотного впливу на здатність, необхідну для керування автотранспортом або роботи з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему