Все товары
204,00 грн
166,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: біс-(п-діетиламіно)трифеніл-ангідрокарбінолу оксалату 10 мг. Флакон 5мл. Опис лікарської формиРозчин для зовнішнього застосування спиртовий прозорий, інтенсивно зеленого кольору, із запахом спиртуДія на організмРозчин діамантового зеленого має антисептичну дію.
204,00 грн
154,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаДіюча речовина: перекис водню медичний від 7,5 до 11 г (залежно від фактичного вмісту водню пероксиду у вихідній субстанції еквівалентно вмісту водню пероксиду 3 г (від 30 до 40%)). допоміжні речовини: натрію бензоат - 0,05 г; вода очищена - до 100 млФармакотерапевтична групаАнтисептичне/ФармакодинамікаАнтисептичний засіб із групи антиоксидантів. При контакті перекису водню з пошкодженою шкірою або слизовими оболонками вивільняється активний кисень, при цьому відбувається механічне очищення та інактивація органічних речовин (протеїни, кров, гній). Антисептична дія не є стерилізуючим, при його застосуванні відбувається лише тимчасове зменшення кількості мікроорганізмів. Рясне піноутворення сприяє тромбоутворенню та зупинці кровотечі з дрібних судин.Показання до застосуванняЗапальні захворювання слизових оболонок, гнійні рани, капілярна кровотеча із поверхневих ран, носові кровотечі, стоматит, ангіна, тонзиліт, гінекологічні захворювання.Побічна діяАлергічні реакції (рідко), відчуття печіння в ділянці рани.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, місцево.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
185,00 грн
154,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПерекис водню 3%, бензоат натрію і вода.ХарактеристикаАнтисептичний засіб із групи антиоксидантів. При контакті перекису водню з пошкодженою шкірою або слизовими оболонками вивільняється активний кисень, при цьому відбувається механічне очищення та інактивація органічних речовин (протеїни, кров, гній). Антисептична дія не є стерилізуючим, при його застосуванні відбувається лише тимчасове зменшення кількості мікроорганізмів. Рясне піноутворення сприяє тромбоутворенню та зупинці кровотечі з дрібних судин.Показання до застосуванняЗапальні захворювання слизових оболонок; гнійні рани; капілярна кровотеча із поверхневих ран; носові кровотечі; для дезінфекції та дезодорування: стоматит, ангіна, тонзиліт, гінекологічні захворювання.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. З обережністю: декомпенсовані захворювання печінки та нирок, гіпертиреоз, герпетиформний дерматит.Вагітність та лактаціяПрепарат не має протипоказань для застосування під час вагітності та в період лактації.Побічна діяАлергічні реакції (рідко), відчуття печіння в ділянці рани.Взаємодія з лікарськими засобамиРозчин перекису водню нестабільний у лужному середовищі, у присутності солей металів, складних радикалів деяких оксидантів, а також на світлі та теплі.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, місцево. Для зовнішнього застосування використовують 1-3% розчин, для полоскання порожнини рота та горла, нанесення на слизові оболонки - 0,25% розчин (3% розчин розводять водою у співвідношенні 1:11). Пошкоджені ділянки шкіри або слизової оболонки обробляють ватним або марлевим тампоном, змоченим розчином препарату. Тампони слід тримати пінцетом. Можливе струменеве зрошення ранової поверхні.ПередозуванняСимптоми: подразнення верхніх дихальних шляхів (опік, ларинго-, бронхоспазм); при потраплянні всередину - подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, гемоліз, гемоглобінурія; летальна доза - близько 3 р. Лікування: промивання шлунка 0,5% розчином натрію тіосульфату, розчином натрію гідрокарбонату, внутрішньовенне введення натрію тіосульфату 30% - до 300 мл.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується використовувати препарат під оклюзійні пов'язки. Слід уникати попадання у вічі! Чи не застосовувати для зрошення порожнин! Обробка рани розчином перекису водню не гарантує від зараження правцем та іншою рановою інфекцією. 3% розчин застосовують внутрішньо в токсикологічній практиці як антидот (у комбінації з 3% розчином оцтової кислоти) при отруєнні калію перманганатом. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Не впливає. При знищенні невикористаного препарату спеціальних запобіжних заходів не потрібно.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
207,00 грн
164,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПерекис водню 3%, бензоат натрію і вода.ХарактеристикаАнтисептичний засіб із групи антиоксидантів. При контакті перекису водню з пошкодженою шкірою або слизовими оболонками вивільняється активний кисень, при цьому відбувається механічне очищення та інактивація органічних речовин (протеїни, кров, гній). Антисептична дія не є стерилізуючим, при його застосуванні відбувається лише тимчасове зменшення кількості мікроорганізмів. Рясне піноутворення сприяє тромбоутворенню та зупинці кровотечі з дрібних судин.ІнструкціяЗовнішньо, місцево. Для зовнішнього застосування використовують 1-3% розчин, для полоскання порожнини рота та горла, нанесення на слизові оболонки - 0,25% розчин (3% розчин розводять водою у співвідношенні 1:11). Пошкоджені ділянки шкіри або слизової оболонки обробляють ватним або марлевим тампоном, змоченим розчином препарату. Тампони слід тримати пінцетом. Можливе струменеве зрошення ранової поверхні.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. З обережністю: декомпенсовані захворювання печінки та нирок, гіпертиреоз, герпетиформний дерматит.Вагітність та лактаціяПрепарат не має протипоказань для застосування під час вагітності та в період лактації.Побічна діяАлергічні реакції (рідко), відчуття печіння в ділянці рани.Взаємодія з лікарськими засобамиРозчин перекису водню нестабільний у лужному середовищі, у присутності солей металів, складних радикалів деяких оксидантів, а також на світлі та теплі.ПередозуванняСимптоми: подразнення верхніх дихальних шляхів (опік, ларинго-, бронхоспазм); при потраплянні всередину - подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, гемоліз, гемоглобінурія; летальна доза - близько 3 р. Лікування: промивання шлунка 0,5% розчином натрію тіосульфату, розчином натрію гідрокарбонату, внутрішньовенне введення натрію тіосульфату 30% - до 300 мл.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується використовувати препарат під оклюзійні пов'язки. Слід уникати попадання у вічі! Чи не застосовувати для зрошення порожнин! Обробка рани розчином перекису водню не гарантує від зараження правцем та іншою рановою інфекцією. 3% розчин застосовують внутрішньо в токсикологічній практиці як антидот (у комбінації з 3% розчином оцтової кислоти) при отруєнні калію перманганатом. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Не впливає. При знищенні невикористаного препарату спеціальних запобіжних заходів не потрібно.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для зовнішнього застосування спиртової 5% - 100 мл: Активні речовини: йод – 5 г; Допоміжні речовини: калію йодид, етанол 95%. 10 мл – флакони. 15 мл – флакони. 25 мл – флакони.Опис лікарської формиРозчин для зовнішнього застосування спиртової 5% прозорий, червоно-бурого кольору, з характерним запахом.ХарактеристикаУтворює йодаміни та знищує мікроорганізми, всмоктуючись, активно впливає на обмін речовин, посилюючи процеси десиміляції; сприяє зниженню рівня холестерину у крові.ІнструкціяЗовнішньо, на пошкоджені ділянки поля. Всередину, розчинивши в молоці, після їди (дозу встановлюють індивідуально), дорослим для профілактики атеросклерозу 1-10 крапель 1-2 рази на добу по 30 днів 2-3 рази на рік; для лікування атеросклерозу – 10-12 крапель 3 рази на добу; при третинному сифіліс - 5-50 крапель 2-3 рази на добу. Найвища разова доза - 20 крапель, добова - 60 крапель. Дітям старше 5 років – 3-5 крапель 2-3 на добу. Дітям старше 5 років призначають по 3-5 крапель 2-3 десь у день, дітям до 5 років не призначають. Найвищі дози 5% розчину для дорослих: разова – 20 крапель, добова – 60 крапель.РекомендуєтьсяЗапальні захворювання шкіри та слизових оболонок, міозит, невралгія (як відволікаючий засіб), атеросклероз, третинний сифіліс.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, фурункульоз, вугровий висип, хронічна піодермія, геморагічний діатез, кропив'янка, вагітність.Побічна діяПри зовнішньому застосуванні: рідко – подразнення шкіри; при тривалому застосуванні на великих ранових поверхнях - йодизм (риніт, кропив'янка, набряк Квінке, слинотеча, сльозотеча, вугровий висип). При внутрішньому прийомі: шкірні алергічні реакції, тахікардія, нервозність, порушення сну, підвищена пітливість, діарея (у пацієнтів старше 40 років).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ХарактеристикаПризначений для обробки шкіри з метою профілактики ранових інфекцій. Має антисептичні, підсушуючі, противірусні, протимікробні, протигрибкові властивості.ІнструкціяВикористовується зовнішньо для індивідуального застосування. Відкрийте ковпачок пристрою. За допомогою стрижня, просоченого розчином обробити пошкоджені ділянки шкірного покриву. Закрити ковпачок до характерного клацання.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання шкіри та слизових оболонок; мікротравми. Клініки, а також у домашніх умовах для надання першої медичної допомоги.Протипоказання до застосуванняЗастосування пристрою протипоказано при індивідуальній непереносимості використовуваного розчину.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для зовнішнього застосування спиртової 5% - 100 мл: Активні речовини: йод – 5 г; Допоміжні речовини: калію йодид, етанол 95%. 10 мл – флакони. 15 мл – флакони. 25 мл – флакони.Опис лікарської формиРозчин для зовнішнього застосування спиртової 5% прозорий, червоно-бурого кольору, з характерним запахом.ХарактеристикаУтворює йодаміни та знищує мікроорганізми, всмоктуючись, активно впливає на обмін речовин, посилюючи процеси десиміляції; сприяє зниженню рівня холестерину у крові.ІнструкціяЗовнішньо, на пошкоджені ділянки поля. Всередину, розчинивши в молоці, після їди (дозу встановлюють індивідуально), дорослим для профілактики атеросклерозу 1-10 крапель 1-2 рази на добу по 30 днів 2-3 рази на рік; для лікування атеросклерозу – 10-12 крапель 3 рази на добу; при третинному сифіліс - 5-50 крапель 2-3 рази на добу. Найвища разова доза - 20 крапель, добова - 60 крапель. Дітям старше 5 років – 3-5 крапель 2-3 на добу. Дітям старше 5 років призначають по 3-5 крапель 2-3 десь у день, дітям до 5 років не призначають. Найвищі дози 5% розчину для дорослих: разова – 20 крапель, добова – 60 крапель.РекомендуєтьсяЗапальні захворювання шкіри та слизових оболонок, міозит, невралгія (як відволікаючий засіб), атеросклероз, третинний сифіліс.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, фурункульоз, вугровий висип, хронічна піодермія, геморагічний діатез, кропив'янка, вагітність.Побічна діяПри зовнішньому застосуванні: рідко – подразнення шкіри; при тривалому застосуванні на великих ранових поверхнях - йодизм (риніт, кропив'янка, набряк Квінке, слинотеча, сльозотеча, вугровий висип). При внутрішньому прийомі: шкірні алергічні реакції, тахікардія, нервозність, порушення сну, підвищена пітливість, діарея (у пацієнтів старше 40 років).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
260,00 грн
221,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діючі речовини: ібупрофен – 200,00 мг, парацетамол – 500,00 мг; допоміжні речовини*: крохмаль кукурудзяний - 108,80 мг, кросповідон (тип А) - 18,60 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 9,00 мг, повідон До 30 - 40,00 мг, крохмаль прежелатинізований - 41,60 мг, тальк – 8,00 мг, стеаринова кислота – 4,00 мг; склад оболонки таблетки* (Опадрай II білий, 85Е18422): полівініловий спирт – 11,160 мг, тальк – 4,129 мг, макрогол 3350 – 5,636 мг, титану діоксид – 6,975 мг. * Розчинник (вода очищена) випаровується у процесі виробництва та відсутня у готовому препараті. Первинна упаковка По 8 або 10 таблеток ПВХ/ПВДХ блістер, покритий алюмінієвою фольгою. Вторинна упаковка По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (НПЗП + аналгезуючий ненаркотичний засіб).ФармакокінетикаІбупрофен Всмоктування: абсорбція висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі після прийому внутрішньо - близько 1-2 годин. Застосування препарату разом з їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації на 25 хвилин, проте загальний рівень всмоктування еквівалентний. Розподіл: зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає в порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи у ній вищі концентрації, ніж у плазмі. Є дані про те, що ібупрофен виявлявся у грудному молоці у незначних концентраціях. Метаболізм: піддається метаболізму у печінці. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Виведення: період напіввиведення (Т1/2) – близько 2 годин. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів (у незміненому вигляді не більше 1%) та меншою мірою з жовчю у вигляді метаболітів та їх кон'югатів. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі ібупрофену проти більш молодими людьми. Парацетамол Всмоктування: абсорбція висока, швидко всмоктується із ШКТ. Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі після прийому внутрішньо - 30-40 хвилин. Стах - 5-20 мкг/мл. При прийомі препарату Лекофен Комбо з їжею визначається нижча його концентрація в плазмі, яка досягається на 55 хвилин пізніше, проте загальний ступінь всмоктування еквівалентний. Розподіл: зв'язок з білками плазми крові менше 10% при прийомі в терапевтичних дозах, що незначно збільшується при передозуванні. Досить рівномірно розподіляється у рідких середовищах організму. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм: близько 90-95 % парацетамолу метаболізується в печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60 %), таурином (35 %) та цистеїном (3 %), а також невеликої кількості гідроксильованих та деацетильованих метаболітів. Невелика частина препарату гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-р-бензохіноніміну, який зв'язується із сульфгідрильними групами глутатіону. При виснаженні запасів глутатіону в печінці (при передозуванні) ферментні системи гепатоцитів можуть блокуватись, призводячи до пошкодження тканин. Виведення: виводиться нирками переважно у вигляді глюкуронідів та сульфатованих кон'югатів з утворенням близько 10 % кон'югатів глутатіону (менше 5 % виводиться у незміненому вигляді). Т½ – 3 години. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі парацетамолу проти більш молодими людьми. Біодоступність та фармакокінетичні показники ібупрофену та парацетамолу, що приймаються у складі даного комбінованого препарату, не змінюються як при одноразовому, так і при багаторазовому застосуванні. Лікарський препарат розроблений з використанням технології, яка дозволяє ібупрофену та парацетамолу вивільнятися одночасно, тому активні інгредієнти забезпечують комбінований ефект.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Має спрямовану дію проти болю (знеболювальну), жарознижувальну та протизапальну дію. Ібупрофен і парацетамол відрізняються за механізмом та місцем дії. В результаті їх взаємопідсилювальної дії досягається більш виражене зниження больової чутливості та посилення жарознижувальної дії, ніж окремо. Ібупрофен - похідне пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), має протизапальну, у тому числі протинабрякову, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії ібупрофену обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів - медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції, за допомогою невибіркового пригнічення активності циклооксигенази 1 (ЦОГ-1) та циклооксигенази 2 (ЦОГ-2). Знеболюючий ефект ібупрофену забезпечується його інгібуючою дією на периферичному рівні. Антипіретичний ефект ібупрофену пов'язаний із центральним інгібуванням синтезу простагландинів у гіпоталамусі. Ібупрофен інгібує міграцію лейкоцитів у вогнище запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Парацетамол - аналгетичний ненаркотичний засіб, має знеболювальну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію. Невибірково блокує ЦОГ-2, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол також може стимулювати активність низхідних шляхів серотоніну, що призводить до усунення передачі больового імпульсу в спинному мозку. На периферичному рівні парацетамол має слабку дію на ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Препарат Лекофен Комбо має більш швидкий терапевтичний ефект і більш виражену знеболювальну дію (краще зменшує біль), ніж ібупрофен та парацетамол окремо. Після прийому однієї таблетки знеболюючий ефект відзначається в середньому через 15 хвилин після прийому препарату, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 40 хвилин і зберігається протягом 8 годин. Після прийому двох таблеток знеболюючий ефект відзначається в середньому через 18 хвилин після прийому препарату, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 45 хвилин та зберігається протягом 9 годин.Показання до застосуванняБіль у спині, біль у суглобах, м'язові та ревматичні болі, невралгія, головний біль, мігрень, зубний біль, менструальні болі, біль у горлі, гарячковий стан, симптоми застуди та грипу. Препарат особливо показаний для симтоматичного лікування болю, що потребує більш вираженого знеболювального ефекту, ніж ібупрофен та парацетамол окремо.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до ібупрофену, парацетамолу та інших компонентів препарату. Одночасне застосування з іншими засобами, що містять нестероїдні протизапальні засоби, включаючи парацетамол, селективні інгібітори ЦОГ-2 та дози ацетилсаліцилової кислоти понад 75 мг на добу – підвищується ризик розвитку небажаних реакцій. Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі). Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча/перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в активній фазі або в анамнезі, у тому числі спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних захворювань (два і більше хвороби або виразкової кровотечі). Тяжка серцева недостатність (клас IV за NYНА – класифікація Нью-Йоркської Асоціації кардіологів). Тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв). Підтверджена гіперкаліємія. Декомпенсована серцева недостатність, період після аортокоронарного шунтування. Цереброваскулярна або інша кровотеча. Гемофілія або інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези. Вагітність (III триместр). Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні. Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або ембріофетальний розвиток. Дані, отримані під час епідеміологічних досліджень, свідчать, що застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводить до підвищення ризику мимовільного аборту, вроджених вад серця і дефектів передньої черевної стінки. Застосування препарату в III триместрі вагітності може викликати у плода ознаки токсичної дії на серце та легені (передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія), порушення функції нирок, яка може прогресувати до розвитку ниркової недостатності, що супроводжується олігогідроамніоном, та, у зв'язку з цим, протипоказано .Слід уникати застосування препарату в I - II триместрах вагітності, так як ібупрофен підвищує ймовірність подовження тривалості кровотечі, чинить антиагрегаційну дію навіть у низьких дозах та може інгібувати скорочення матки, призводячи тим самим до відстрочення або збільшення тривалості пологів. При необхідності прийому препарату на даному терміні вагітності слід проконсультуватися з лікарем. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу у рекомендованих дозах на плід. Період грудного вигодовування Є дані про те, що ібупрофен може в незначних кількостях проникати в грудне молоко без будь-яких негативних наслідків для здоров'я немовляти, тому зазвичай при короткочасному прийомі необхідності припинення грудного вигодовування не виникає. Парацетамол виділяється з грудним молоком, проте клінічно значущого ефекту не має. При необхідності тривалого застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання щодо припинення грудного вигодовування на період застосування препарату. Фертильність: Діючі речовини, що входять до складу препарату Лекофен Комбо, пригнічують циклооксигеназу та синтез простагландинів, впливають на овуляцію, і можуть порушувати жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни лікування).Побічна діяРизик виникнення небажаних реакцій можна звести до мінімуму, якщо застосовувати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У людей похилого віку спостерігається підвищена частота небажаних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, у деяких випадках із летальним результатом. Небажані реакції є переважно дозозалежними. Зокрема, ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі залежить від діапазону доз та від тривалості лікування. Нижченаведені небажані реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах 1200 мг/добу, перецетамолу в дозах 3000 мг/добу (6 таблеток). При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних явищ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані явища класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до Порушення з боку крові та лімфатичної системи дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, нейтропенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень можуть бути лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотеча з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомого походження. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості – неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, зниження артеріального тиску (АТ) (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). Порушення з боку нервової системи нечасто: біль голови, запаморочення; дуже рідко: парестезія, неврит зорового нерва, сонливість, асептичний менінгіт (у пацієнтів з аутоімунними порушеннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини, під час лікування ібупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів нудота, блювання, лихоманка та порушення орієнтації, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації). Порушення з боку органу зору дуже рідко: порушення зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення дуже рідко: дзвін у вухах та вертиго. Порушення з боку серця дуже рідко: серцева недостатність; при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда). Порушення з боку судин дуже рідко: периферичні набряки, підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. дуже рідко: бронхіальна астма, зокрема загострення, бронхоспазм, задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, дискомфорт у животі, блювання; нечасто: метеоризм і запор, виразкова хвороба шлунка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, блювання кров'ю, в деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, загострення виразкового коліту та хвороби Крона; нечасто: гастрит, панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів дуже рідко: порушення функції печінки (особливо при тривалому застосуванні), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит, жовтяниця. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів дуже рідко: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз, гематурія та протеїнурія, нефритичний синдром, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, цисти. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: гіпергідроз (підвищена пітливість); нечасто: шкірний висип, гострий генералізований екзантематозний пустульоз; дуже рідко: ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень часто: підвищення активності аланінамінотрансферази, гамма-глутамілтранспептидази, підвищення плазмової концентрації креатиніну та сечовини, зміна показників функції печінки (за межами норми); нечасто: підвищення активності аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, креатинфосфокінази, зниження концентрації гемоглобіну, підвищення кількості тромбоцитів. При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІбупрофен Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота, за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення небажаних реакцій. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа). Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II та діуретики): нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність препаратів цих груп у деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції). антагоністів рецепторів ангіотензину II та засобів, що інгібують ЦОГ, може призвести до погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності (зазвичай оборотної). У зв'язку з цим, спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у осіб похилого віку. Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу функції нирок після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі.Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Циклоспорин, такролімус: можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні з нестероїдними протизапальними засобами. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після закінчення прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗЗ та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом. Мієлотоксичні препарати посилюють прояви гематотоксичності препарату. Кофеїн посилює аналгетичну ефект. Парацетамол Протиблювотні засоби: зниження швидкості всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні з метоклопрамідом або домперидоном. Антикоагулянти: тривале застосування препаратів, що містять парацетамол, може посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину, та підвищувати ризик кровотечі. Колестирамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні. Хлорамфенікол: парацетамол підвищує концентрацію хлорамфеніколу у плазмі крові. Парацетамол хибно підвищує показники безперервного контролю рівня цукру в крові (CGM) в порівнянні з показниками глюкометра. Це стосується пацієнтів, які використовують пристрою CGM, які містять або не містять автоматичну інсулінову помпу, тобто з діабетом I типу. Слід бути обережним при одночасному застосуванні парацетамолу та флуклоксациліну, що пов'язано з підвищенням ризику розвитку метаболічного ацидозу з високою аніонною реакцією, особливо у пацієнтів з фактором ризику розвитку дефіциту глутатіону (у тому числі пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, порушенням харчування та хронікою) . Рекомендовано ретельний моніторинг з метою виявлення ознак порушення кислотно-лужного балансу, а саме метаболічного ацидозу з високою аніонною різницею, включаючи визначення 5-оксопроліну в сечі.Спосіб застосування та дозиУважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату. Для прийому внутрішньо, до або через 2-3 години після їди. Тільки для короткочасного застосування. Приймати по 1 таблетці до трьох разів на добу, запиваючи водою. Інтервал між прийомами препарату має становити щонайменше 6 годин. Максимальна разова доза: 2 таблетки (відповідає 400 мг ібупрофену, 1000 мг парацетамолу). Максимальна добова доза: 6 таблеток (відповідає 1200 мг ібупрофену, 3000 мг парацетамолу). Тривалість лікування, що рекомендується, - не більше 3 днів. Якщо при прийомі препарату протягом 3 днів симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.ПередозуванняІбупрофен У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години. Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання. Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначено лужне пиття з метою виведення похідного кислого ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів. Парацетамол Симптоми передозування парацетамолу протягом перших 24 годин: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Пошкодження печінки може виявитися через 12-48 годин після прийому, тому звернутися до лікаря необхідно навіть за відсутності симптомів. Можливе порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжких отруєннях печінкова недостатність може прогресувати з такими ускладненнями, як енцефалопатія, крововилив, гіпоглікемія, набряк головного мозку та летальний кінець. Гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом (визначається по болю в попереку, гематурії та протеїнурії) може розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Є повідомлення про порушення серцевого ритму та панкреатиті. Лікування: потрібне негайне лікування при передозуванні парацетамолом. Незважаючи на недостатність значущих ранніх симптомів, пацієнти мають бути терміново доставлені до лікарні для негайного медичного огляду. Симптоми можуть бути обмежені нудотою або блювотою та не відповідати тяжкості передозування або ризику пошкодження органів. Лікування активованим вугіллям слід розглядати, якщо надмірну дозу було прийнято менше 1 години тому. Концентрація парацетамолу в плазмі повинна бути виміряна через 4 години або більше після прийому (раніше концентрації є ненадійними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути проведене до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний захисний ефект досягається близько 8 годин після прийому препарату. Ефективність антидоту поступово знижується після цього часу. При необхідності вводять внутрішньовенно N-ацетилцистеїн відповідно до встановленої схеми застосування. Поза лікарнею, якщо немає блювоти, можна застосувати метіонін усередину. Пацієнтів, які звернулися із серйозною печінковою дисфункцією через 24 години після прийому препарату, необхідно направити до фахівця з отруєнь. Додаткова інформація про особливі групи пацієнтів Підвищений ризик пошкодження печінки при передозуванні парацетамолом є найбільш ймовірним у: пацієнтів, які довго одержують лікування фермент-індукувальними засобами (такими як карбамазепін, фенобарбітон, фенітоїн, примідон, рифампіцин та звіробій продірявлений); пацієнтів, які вживають алкоголь у кількостях вище за рекомендовані; пацієнтів із виснаженням глутатіону (наприклад, пацієнти з харчовими розладами, кістозним фіброзом, ВІЛ-інфекцією, кахексією, голодуючими).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід звернутися до лікаря. Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів. Наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт, хвороба Крона. Бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі - можливий розвиток бронхоспазму. Системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту. Ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (КК 30-60 мл/хв), нефротичний синдром. Печінкова недостатність, цироз печінки з портальною гіпертензією, алкогольне ураження печінки без цирозу, доброякісна гіпербілірубінемія. Артеріальна гіпертензія та/або застійна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, ішемічна хвороба серця. Захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія). Дисліпідемія/гіперліпідемія. Цукровий діабет. Одночасне застосування з препаратами, які можуть збільшувати ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема з пероральними глюкокортикостероїдами (у тому числі преднізолоном), антикоагулянтами (у тому числі варфарином), антиагрегантами (у тому числі клопідогрелом), селективними інгібіторами. в тому числі циталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном). Літній вік. Вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування. Рекомендується застосовувати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічними захворюваннями на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм. Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. У період лікування не рекомендується прийом етанолу. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок. Пацієнтам з гіпертонією, у тому числі в анамнезі, та/або з хронічною серцевою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю ІІ-ІІІ класу по NYНА, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферійських артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик, при цьому слід уникати застосування високих доз 2400 мг/добу). Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку важких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок. Щоб уникнути можливої шкідливої дії на печінку в період застосування препарату не слід вживати алкоголь. Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти у сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 годин до дослідження). Не слід приймати з іншими препаратами, що містять парацетамол. Якщо це сталося, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за умови задовільного самопочуття, т.к. це може призвести до передозування. При дотриманні рекомендованого режиму дозування та термінів застосування препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
298,00 грн
251,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діючі речовини: ібупрофен – 200,00 мг, парацетамол – 500,00 мг; допоміжні речовини*: крохмаль кукурудзяний - 108,80 мг, кросповідон (тип А) - 18,60 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 9,00 мг, повідон До 30 - 40,00 мг, крохмаль прежелатинізований - 41,60 мг, тальк – 8,00 мг, стеаринова кислота – 4,00 мг; склад оболонки таблетки* (Опадрай II білий, 85Е18422): полівініловий спирт – 11,160 мг, тальк – 4,129 мг, макрогол 3350 – 5,636 мг, титану діоксид – 6,975 мг. * Розчинник (вода очищена) випаровується у процесі виробництва та відсутня у готовому препараті. Первинна упаковка По 8 або 10 таблеток ПВХ/ПВДХ блістер, покритий алюмінієвою фольгою. Вторинна упаковка По 1, 2 або 3 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (НПЗП + аналгезуючий ненаркотичний засіб).ФармакокінетикаІбупрофен Всмоктування: абсорбція висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі після прийому внутрішньо - близько 1-2 годин. Застосування препарату разом з їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації на 25 хвилин, проте загальний рівень всмоктування еквівалентний. Розподіл: зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає в порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи у ній вищі концентрації, ніж у плазмі. Є дані про те, що ібупрофен виявлявся у грудному молоці у незначних концентраціях. Метаболізм: піддається метаболізму у печінці. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Виведення: період напіввиведення (Т1/2) – близько 2 годин. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів (у незміненому вигляді не більше 1%) та меншою мірою з жовчю у вигляді метаболітів та їх кон'югатів. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі ібупрофену проти більш молодими людьми. Парацетамол Всмоктування: абсорбція висока, швидко всмоктується із ШКТ. Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі після прийому внутрішньо - 30-40 хвилин. Стах - 5-20 мкг/мл. При прийомі препарату Лекофен Комбо з їжею визначається нижча його концентрація в плазмі, яка досягається на 55 хвилин пізніше, проте загальний ступінь всмоктування еквівалентний. Розподіл: зв'язок з білками плазми крові менше 10% при прийомі в терапевтичних дозах, що незначно збільшується при передозуванні. Досить рівномірно розподіляється у рідких середовищах організму. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізм: близько 90-95 % парацетамолу метаболізується в печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60 %), таурином (35 %) та цистеїном (3 %), а також невеликої кількості гідроксильованих та деацетильованих метаболітів. Невелика частина препарату гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-р-бензохіноніміну, який зв'язується із сульфгідрильними групами глутатіону. При виснаженні запасів глутатіону в печінці (при передозуванні) ферментні системи гепатоцитів можуть блокуватись, призводячи до пошкодження тканин. Виведення: виводиться нирками переважно у вигляді глюкуронідів та сульфатованих кон'югатів з утворенням близько 10 % кон'югатів глутатіону (менше 5 % виводиться у незміненому вигляді). Т½ – 3 години. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі парацетамолу проти більш молодими людьми. Біодоступність та фармакокінетичні показники ібупрофену та парацетамолу, що приймаються у складі даного комбінованого препарату, не змінюються як при одноразовому, так і при багаторазовому застосуванні. Лікарський препарат розроблений з використанням технології, яка дозволяє ібупрофену та парацетамолу вивільнятися одночасно, тому активні інгредієнти забезпечують комбінований ефект.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Має спрямовану дію проти болю (знеболювальну), жарознижувальну та протизапальну дію. Ібупрофен і парацетамол відрізняються за механізмом та місцем дії. В результаті їх взаємопідсилювальної дії досягається більш виражене зниження больової чутливості та посилення жарознижувальної дії, ніж окремо. Ібупрофен - похідне пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), має протизапальну, у тому числі протинабрякову, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії ібупрофену обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів - медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції, за допомогою невибіркового пригнічення активності циклооксигенази 1 (ЦОГ-1) та циклооксигенази 2 (ЦОГ-2). Знеболюючий ефект ібупрофену забезпечується його інгібуючою дією на периферичному рівні. Антипіретичний ефект ібупрофену пов'язаний із центральним інгібуванням синтезу простагландинів у гіпоталамусі. Ібупрофен інгібує міграцію лейкоцитів у вогнище запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Парацетамол - аналгетичний ненаркотичний засіб, має знеболювальну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію. Невибірково блокує ЦОГ-2, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол також може стимулювати активність низхідних шляхів серотоніну, що призводить до усунення передачі больового імпульсу в спинному мозку. На периферичному рівні парацетамол має слабку дію на ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Препарат Лекофен Комбо має більш швидкий терапевтичний ефект і більш виражену знеболювальну дію (краще зменшує біль), ніж ібупрофен та парацетамол окремо. Після прийому однієї таблетки знеболюючий ефект відзначається в середньому через 15 хвилин після прийому препарату, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 40 хвилин і зберігається протягом 8 годин. Після прийому двох таблеток знеболюючий ефект відзначається в середньому через 18 хвилин після прийому препарату, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 45 хвилин та зберігається протягом 9 годин.Показання до застосуванняБіль у спині, біль у суглобах, м'язові та ревматичні болі, невралгія, головний біль, мігрень, зубний біль, менструальні болі, біль у горлі, гарячковий стан, симптоми застуди та грипу. Препарат особливо показаний для симтоматичного лікування болю, що потребує більш вираженого знеболювального ефекту, ніж ібупрофен та парацетамол окремо.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до ібупрофену, парацетамолу та інших компонентів препарату. Одночасне застосування з іншими засобами, що містять нестероїдні протизапальні засоби, включаючи парацетамол, селективні інгібітори ЦОГ-2 та дози ацетилсаліцилової кислоти понад 75 мг на добу – підвищується ризик розвитку небажаних реакцій. Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі). Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча/перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в активній фазі або в анамнезі, у тому числі спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних захворювань (два і більше хвороби або виразкової кровотечі). Тяжка серцева недостатність (клас IV за NYНА – класифікація Нью-Йоркської Асоціації кардіологів). Тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв). Підтверджена гіперкаліємія. Декомпенсована серцева недостатність, період після аортокоронарного шунтування. Цереброваскулярна або інша кровотеча. Гемофілія або інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези. Вагітність (III триместр). Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяВагітність Дані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні. Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або ембріофетальний розвиток. Дані, отримані під час епідеміологічних досліджень, свідчать, що застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводить до підвищення ризику мимовільного аборту, вроджених вад серця і дефектів передньої черевної стінки. Застосування препарату в III триместрі вагітності може викликати у плода ознаки токсичної дії на серце та легені (передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія), порушення функції нирок, яка може прогресувати до розвитку ниркової недостатності, що супроводжується олігогідроамніоном, та, у зв'язку з цим, протипоказано .Слід уникати застосування препарату в I - II триместрах вагітності, так як ібупрофен підвищує ймовірність подовження тривалості кровотечі, чинить антиагрегаційну дію навіть у низьких дозах та може інгібувати скорочення матки, призводячи тим самим до відстрочення або збільшення тривалості пологів. При необхідності прийому препарату на даному терміні вагітності слід проконсультуватися з лікарем. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу у рекомендованих дозах на плід. Період грудного вигодовування Є дані про те, що ібупрофен може в незначних кількостях проникати в грудне молоко без будь-яких негативних наслідків для здоров'я немовляти, тому зазвичай при короткочасному прийомі необхідності припинення грудного вигодовування не виникає. Парацетамол виділяється з грудним молоком, проте клінічно значущого ефекту не має. При необхідності тривалого застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання щодо припинення грудного вигодовування на період застосування препарату. Фертильність: Діючі речовини, що входять до складу препарату Лекофен Комбо, пригнічують циклооксигеназу та синтез простагландинів, впливають на овуляцію, і можуть порушувати жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни лікування).Побічна діяРизик виникнення небажаних реакцій можна звести до мінімуму, якщо застосовувати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У людей похилого віку спостерігається підвищена частота небажаних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, у деяких випадках із летальним результатом. Небажані реакції є переважно дозозалежними. Зокрема, ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі залежить від діапазону доз та від тривалості лікування. Нижченаведені небажані реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах 1200 мг/добу, перецетамолу в дозах 3000 мг/добу (6 таблеток). При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних явищ. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані явища класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до 1/1000 до 1/10000 до Порушення з боку крові та лімфатичної системи дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, нейтропенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень можуть бути лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотеча з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомого походження. Порушення з боку імунної системи нечасто: реакції гіперчутливості – неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, зниження артеріального тиску (АТ) (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). Порушення з боку нервової системи нечасто: біль голови, запаморочення; дуже рідко: парестезія, неврит зорового нерва, сонливість, асептичний менінгіт (у пацієнтів з аутоімунними порушеннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини, під час лікування ібупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів нудота, блювання, лихоманка та порушення орієнтації, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації). Порушення з боку органу зору дуже рідко: порушення зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення дуже рідко: дзвін у вухах та вертиго. Порушення з боку серця дуже рідко: серцева недостатність; при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда). Порушення з боку судин дуже рідко: периферичні набряки, підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. дуже рідко: бронхіальна астма, зокрема загострення, бронхоспазм, задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, дискомфорт у животі, блювання; нечасто: метеоризм і запор, виразкова хвороба шлунка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, блювання кров'ю, в деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, загострення виразкового коліту та хвороби Крона; нечасто: гастрит, панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів дуже рідко: порушення функції печінки (особливо при тривалому застосуванні), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит, жовтяниця. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів дуже рідко: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз, гематурія та протеїнурія, нефритичний синдром, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, цисти. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: гіпергідроз (підвищена пітливість); нечасто: шкірний висип, гострий генералізований екзантематозний пустульоз; дуже рідко: ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень часто: підвищення активності аланінамінотрансферази, гамма-глутамілтранспептидази, підвищення плазмової концентрації креатиніну та сечовини, зміна показників функції печінки (за межами норми); нечасто: підвищення активності аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, креатинфосфокінази, зниження концентрації гемоглобіну, підвищення кількості тромбоцитів. При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІбупрофен Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота, за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення небажаних реакцій. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа). Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II та діуретики): нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність препаратів цих груп у деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції). антагоністів рецепторів ангіотензину II та засобів, що інгібують ЦОГ, може призвести до погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності (зазвичай оборотної). У зв'язку з цим, спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у осіб похилого віку. Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу функції нирок після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі.Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Циклоспорин, такролімус: можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні з нестероїдними протизапальними засобами. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після закінчення прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗЗ та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом. Мієлотоксичні препарати посилюють прояви гематотоксичності препарату. Кофеїн посилює аналгетичну ефект. Парацетамол Протиблювотні засоби: зниження швидкості всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні з метоклопрамідом або домперидоном. Антикоагулянти: тривале застосування препаратів, що містять парацетамол, може посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину, та підвищувати ризик кровотечі. Колестирамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні. Хлорамфенікол: парацетамол підвищує концентрацію хлорамфеніколу у плазмі крові. Парацетамол хибно підвищує показники безперервного контролю рівня цукру в крові (CGM) в порівнянні з показниками глюкометра. Це стосується пацієнтів, які використовують пристрою CGM, які містять або не містять автоматичну інсулінову помпу, тобто з діабетом I типу. Слід бути обережним при одночасному застосуванні парацетамолу та флуклоксациліну, що пов'язано з підвищенням ризику розвитку метаболічного ацидозу з високою аніонною реакцією, особливо у пацієнтів з фактором ризику розвитку дефіциту глутатіону (у тому числі пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, порушенням харчування та хронікою) . Рекомендовано ретельний моніторинг з метою виявлення ознак порушення кислотно-лужного балансу, а саме метаболічного ацидозу з високою аніонною різницею, включаючи визначення 5-оксопроліну в сечі.ПередозуванняІбупрофен У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години. Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання. Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначено лужне пиття з метою виведення похідного кислого ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів. Парацетамол Симптоми передозування парацетамолу протягом перших 24 годин: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Пошкодження печінки може виявитися через 12-48 годин після прийому, тому звернутися до лікаря необхідно навіть за відсутності симптомів. Можливе порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжких отруєннях печінкова недостатність може прогресувати з такими ускладненнями, як енцефалопатія, крововилив, гіпоглікемія, набряк головного мозку та летальний кінець. Гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом (визначається по болю в попереку, гематурії та протеїнурії) може розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Є повідомлення про порушення серцевого ритму та панкреатиті. Лікування: потрібне негайне лікування при передозуванні парацетамолом. Незважаючи на недостатність значущих ранніх симптомів, пацієнти мають бути терміново доставлені до лікарні для негайного медичного огляду. Симптоми можуть бути обмежені нудотою або блювотою та не відповідати тяжкості передозування або ризику пошкодження органів. Лікування активованим вугіллям слід розглядати, якщо надмірну дозу було прийнято менше 1 години тому. Концентрація парацетамолу в плазмі повинна бути виміряна через 4 години або більше після прийому (раніше концентрації є ненадійними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути проведене до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний захисний ефект досягається близько 8 годин після прийому препарату. Ефективність антидоту поступово знижується після цього часу. При необхідності вводять внутрішньовенно N-ацетилцистеїн відповідно до встановленої схеми застосування. Поза лікарнею, якщо немає блювоти, можна застосувати метіонін усередину. Пацієнтів, які звернулися із серйозною печінковою дисфункцією через 24 години після прийому препарату, необхідно направити до фахівця з отруєнь. Додаткова інформація про особливі групи пацієнтів Підвищений ризик пошкодження печінки при передозуванні парацетамолом є найбільш ймовірним у: пацієнтів, які довго одержують лікування фермент-індукувальними засобами (такими як карбамазепін, фенобарбітон, фенітоїн, примідон, рифампіцин та звіробій продірявлений); пацієнтів, які вживають алкоголь у кількостях вище за рекомендовані; пацієнтів із виснаженням глутатіону (наприклад, пацієнти з харчовими розладами, кістозним фіброзом, ВІЛ-інфекцією, кахексією, голодуючими).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід звернутися до лікаря. Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів. Наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт, хвороба Крона. Бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі - можливий розвиток бронхоспазму. Системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту. Ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (КК 30-60 мл/хв), нефротичний синдром. Печінкова недостатність, цироз печінки з портальною гіпертензією, алкогольне ураження печінки без цирозу, доброякісна гіпербілірубінемія. Артеріальна гіпертензія та/або застійна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, ішемічна хвороба серця. Захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія). Дисліпідемія/гіперліпідемія. Цукровий діабет. Одночасне застосування з препаратами, які можуть збільшувати ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема з пероральними глюкокортикостероїдами (у тому числі преднізолоном), антикоагулянтами (у тому числі варфарином), антиагрегантами (у тому числі клопідогрелом), селективними інгібіторами. в тому числі циталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном). Літній вік. Вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування. Рекомендується застосовувати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічними захворюваннями на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм. Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. У період лікування не рекомендується прийом етанолу. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок. Пацієнтам з гіпертонією, у тому числі в анамнезі, та/або з хронічною серцевою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю ІІ-ІІІ класу по NYНА, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферійських артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик, при цьому слід уникати застосування високих доз 2400 мг/добу). Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку важких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок. Щоб уникнути можливої шкідливої дії на печінку в період застосування препарату не слід вживати алкоголь. Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти у сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 годин до дослідження). Не слід приймати з іншими препаратами, що містять парацетамол. Якщо це сталося, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за умови задовільного самопочуття, т.к. це може призвести до передозування. При дотриманні рекомендованого режиму дозування та термінів застосування препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: натрію кромоглікат 20 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид – 0.05 мг, динатрію едетат – 0.1 мг, гліцерол – 18 мг, полівініловий спирт – 12 мг, вода д/і – до 1 мл. 10 мл - флакони-крапельниці поліетиленові (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиКраплі очні; у вигляді прозорого, безбарвного або злегка жовтуватого розчину.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний препарат, стабілізатор мембран опасистих клітин. Перешкоджає дегрануляції опасистих клітин та виділенню з них гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів (в т.ч. повільно реагує субстанції) та інших біологічно активних речовин. Препарат є найбільш ефективним при профілактичному застосуванні. Повний клінічний ефект при алергічних захворюваннях очей досягається за кілька днів або тижнів лікування препаратом.ФармакокінетикаВсмоктування При застосуванні очних крапель абсорбція кромоглікату натрію через слизову оболонку ока незначна. Системна біодоступність не перевищує 0.1%. Виведення T1/2; становить 5-10 хв.Клінічна фармакологіяПротиалергічний препарат для місцевого застосування в офтальмології.Показання до застосуванняАлергічний кон'юнктивіт; алергічний кератит; кератокон'юнктивіт; подразнення слизової оболонки очей, зумовлене алергічними реакціями (чинники довкілля, професійні шкідливості, засоби побутової хімії, косметичні засоби, офтальмологічні препарати, пилок рослин та лупа домашніх тварин).Протипоказання до застосуванняДитячий вік віком до 4 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) препарат слід застосовувати лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода або немовляти. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 4 років.Побічна діяПри місцевому застосуванні кромогліцієва кислота добре переноситься, симптоми подразнення очей зустрічаються рідко. З боку органу зору: з частотою >1/100 - короткочасні симптоми місцевого подразнення очей (відчуття печіння, порушення порушення чіткості зорового сприйняття); дуже рідко (<1/10 000) – набряк кон'юнктиви, відчуття стороннього тіла, синдром сухого ока, сльозотеча, мейбоміт та поверхневе ураження епітелію рогівки (за наявності в краплях консерванта – бензалконію хлориду). Інші: дуже рідко (<1/10 000) - алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено негативних симптомів взаємодії кромогліцієвої кислоти з іншими лікарськими препаратами. При застосуванні кромогліцієвої кислоти можливе зменшення потреби у застосуванні офтальмологічних препаратів, що містять глюкокортикостероїди.Спосіб застосування та дозиНа початку лікування призначають по 1-2 краплі в кожний кон'юнктивальний мішок 4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. При необхідності частоту застосування препарату можна збільшити до 6-8 разів на добу. Лікування продовжують до зникнення симптомів захворювання. При сезонному алергічному кон'юнктивіті лікування слід починати відразу після появи перших симптомів або застосовувати профілактично до початку сезону появи пилку. Лікування продовжують протягом усього сезону цвітіння або довше, якщо симптоми зберігаються. За відсутності позитивного ефекту від лікування протягом декількох тижнів, пацієнту необхідно звернутися до лікаря. Правила використання препарату Лекролін®; у тюбику-крапельниці 1. Відкрити пакет уздовж пунктирної лінії. 2. Відокремити один тюбик-крапельницю. 3. Ретельно закрити пакет. 4. Переконатися, що розчин знаходиться в нижній частині тюбика-крапельниці та розкрити тюбик-крапельницю. 5. Закапати 1-2 краплі у вічі. Доза, що міститься в тюбику-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.ПередозуванняПри місцевому застосуванні препарат передозування малоймовірне. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин показано, що місцева та системна токсичність кромогліцієвої кислоти дуже мала. Симптоми: можлива нудота. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОчні краплі Лекролін®, упаковані у флакон-крапельницю, містять консервант бензалконію хлорид, тому не рекомендується при носінні контактних лінз. Контактні лінзи слід вийняти перед закапуванням очних крапель і встановити не раніше ніж через 15 хв після застосування препарату. Очні краплі Лекролін, упаковані в тюбик-крапельницю, не містять консервант, тому їх можна застосовувати у пацієнтів, які використовують контактні лінзи будь-якого типу. Не слід торкатися очей кінчиком піпетки. Флакон слід закривати після кожного використання. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, у яких після інстиляції препарату з'являється короткочасне порушення чіткості зорового сприйняття, не слід керувати автомобілем або працювати з технікою, верстатами чи будь-яким іншим обладнанням, що потребує чіткості зорового сприйняття, одразу після застосування очних крапель.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаD-альфа-токоферолу ацетат, олія нерафінована рослинного походження, ретинолу пальмітат, оболонка капсули (желатин харчовий, Е422, Е330).ХарактеристикаБіологічно активна добавка до їжі -АЕ вітамін- Lekstore має загальнозміцнюючу та антиоксидантну дію.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела вітамінів А, Е.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 1 капсулі на день під час їжі. Тривалість прийому – 4-6 тижнів. За потреби прийом можна повторити. Можливі повторні прийоми протягом року.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
233,00 грн
201,00 грн
Дозування: 900 мг Фасування: N17 Форма випуску таб. шипучі Упакування: упак. Виробник: Мегафарм ТОВ Завод-виробник: Фарм-Тігода(Росія).
229,00 грн
190,00 грн
Дозування: 900 мг Фасування: N17 Форма випуску таб. шипучі Упакування: упак. Виробник: Фарм-Тігода ТОВ Завод-виробник: Фарм-Тігода(Росія).
237,00 грн
190,00 грн
Дозування: 900 мг Фасування: N17 Форма випуску таб. шипучі Упакування: упак. Виробник: Фарм-Тігода ТОВ Завод-виробник: Фарм-Тігода(Росія).
Дозування: 900 мг Фасування: N17 Форма випуску таб. шипучі Упакування: упак. Виробник: Фарм-Тігода ТОВ Завод-производитель: Фарм-Тигода(Россия) Действующее вещество: Аскорбиновая кислота.
Склад, форма випуску та упаковкаСрібла протеїнат 2% (протаргол), вода дистильована до 100%. Упаковка: Розчин 15 мл у флаконіОпис лікарської формиКоричневий розчин слабогіркого або злегка терпкого смаку, без запаху.ХарактеристикаПротаргол 2% – сучасний гігієнічний засіб, розроблений науковою лабораторією «Еско-Фарм» із високоякісної сировини. Використовується як профілактичний та допоміжний засіб при запальних процесах. Засіб являє собою колоїдний розчин срібла здавна відомий своїми знезаражуючими, антисептичними та в'язкими властивостями. Після попадання на ділянки, пошкоджені внаслідок запалення, Протаргол зв'язує білки у сполуки, що утворюють захисну плівку, що перешкоджають проникненню та розвитку мікроорганізмів – бактерій та грибків. Позбавлені живильного середовища мікроорганізми швидко гинуть. Бар'єрна плівка не лише перешкоджає розвитку інфекції, а й сприяє відновленню пошкодженої ділянки.Властивості компонентівПротаргол складається з білків, що містять 7,8-8,3% іонів срібла.ІнструкціяПо 1-2 краплі 2 десь у день проблемні ділянки. Тривалість прийому 3-5 днів.Показання до застосуванняЯк профілактичний та допоміжний засіб при запальних процесахПротипоказання до застосуванняВагітність, лактація, підвищена індивідуальна чутливість до препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати потрапляння у вічі, при попаданні промити водою. Чи не ковтати.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаAqua, Sea Water (Морська вода), Benzalkonium chloride.ХарактеристикаРекомендується кожному для щоденного гігієнічного догляду за шкірою та слизовими оболонками. Сприяє підтримці фізіологічного, тобто нормального стану та зволоження шкірних покривів та слизових оболонок. Регулярне застосування морської води з унікальним набором мікроелементів вирішує проблему очищення та сухості шкіри, слизових. Застосування гігієнічного спрею - це природний та безпечний спосіб очищення та зволоження нашої шкіри, слизових.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаОлія ефірна грейпфрут 100%.ХарактеристикаЕмоційна дія: сприяє підвищенню настрою, надає відчуття повноти життя, освіжає, врівноважує. Допомагає об'єктивно сприймати життя і легко засвоювати потік інформації (ароматизація повітря). Косметична дія: має антицелюлітну дію (масаж). Освітлює та відбілює жирну шкіру, звужуючи пори. Перешкоджає утворенню вугрової висипки. Відновлює природну сальну секрецію жирного волосся, підвищує тонус волосся, при тривалому застосуванні усуває його підвищене забруднення та склеювання (збагачення косметичних засобів). Цілюща дія: підвищує опірність організму інфекційним та застудним захворюванням. Застосовується при артритах, подагрі, ревматизмі. Допомагає при мігрені, що виникли на нервовому ґрунті (масаж, ванни, лазні, сауни).Властивості компонентівСприяє підвищенню настрою, надає відчуття повноти життя, освіжає, врівноважує.ІнструкціяАроматизація повітря: аромалампу наповнюють гарячою водою, капають 5-7 крапель ефірної олії з розрахунку 15 м площі. У нижню частину аромалампи поміщають запалену свічку. Свічка нагріває воду. Не допускати кипіння води, іноді потрібно додавати воду. Тривалість процедури 15-30 хв. Масаж: ефірну олію (4-6 крапель) змішати з 1-2 столовими ложками будь-якої косметичної олії (жожоба, персикова, мигдальна, абрикосова, виноградної кісточки, авакадо і т. д.) або масажного крему, нанести на шкіру. Після цього проводиться локальний масаж проблемних ділянок. Ванни: у ванну з температурою води 37-40 ° С додати 4-6 крапель ефірного масла. Для кращого розчинення його можна попередньо змішати з 2-4 столовими ложками емульгатора (морська або кухонна сіль, мед, вершки, рідке мило, піна для ванни). Тривалість процедури 15-30 хвилин. Збагачення косметичних засобів: 5 крапель змішати з 15 г основи (косметична олія, крем, лосьйон, тонік, маска, гель для душу, шампунь, бальзам тощо). Сауни, лазні: до ківша з водою додати 4 - 6 крапель ефірної олії, цією сумішшю окропити дерев'яні лавки та стіни. Безпосередньо на розпечене каміння лити цю суміш не рекомендується, тому що при цьому можливе підгорання олії.Показання до застосуванняДля масажу, ванн, аромаламп, ароматизації косметичних засобів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Вагітність та лактаціяЗ обережністю під час вагітності.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНасіння льону. Насіння цільне по 50 г, 100 г у пачці картонної з внутрішнім пакетом. Текст інструкції із застосування повністю нанесено на пачку.Опис лікарської формиНасіння сплюснене, яйцевидної форми, загострене з одного кінця і округле з іншого, нерівнобоке, довжиною до 6 мм, товщиною до 3 мм. Поверхня насіння гладка, блискуча, зі світло-жовтим, ясно помітним насіннєвим рубчиком. Колір насіння від світло-жовтого до темно-коричневого. Запах відсутня. Смак водного вилучення слизово-маслянистий.ХарактеристикаНасіння льону містить слиз, жирне масло, білкові речовини, глікозид лінамарин та інші біологічно активні речовини.Фармакотерапевтична групаОбволікаючий засіб рослинного походження.ФармакодинамікаНастій насіння льону має обволікаючу, протизапальну, а також м'яку проносну дію.РекомендуєтьсяЗапальні та виразкові процеси шлунково-кишкового тракту (запалення стравоходу (езофагіт), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентерит, коліт). Запор.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; диспептичні явища (діарея); загострення холециститу; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації можливе. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції; іноді – нудота; у перші дні прийому – кашкоподібний стілець.Спосіб застосування та дозиЗастосовують усередину настій насіння льону та набрякло у воді насіння. При запальних та виразкових процесах шлунково-кишкового тракту: Спосіб 1. 1,5 чайної ложки насіння заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, накривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Спосіб 2. 1,5 чайної ложки насіння заливають 200 мл (1 склянка) окропу, настоюють протягом 30 хв при періодичному помішуванні, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Отриманий настій приймають внутрішньо по 1/4 склянки 3 десь у день 30 хв до їжі. Курс лікування 2-3 тижні. При запорах: набрякло у воді насіння льону приймають внутрішньо по 1-3 чайні ложки, запиваючи водою, 2-3 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВикористовують лише свіжоприготовлений настій насіння льону!Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНасіння льону. Насіння цільне по 50 г, 100 г у пачці картонної з внутрішнім пакетом. Текст інструкції із застосування повністю нанесено на пачку.Опис лікарської формиНасіння сплюснене, яйцевидної форми, загострене з одного кінця і округле з іншого, нерівнобоке, довжиною до 6 мм, товщиною до 3 мм. Поверхня насіння гладка, блискуча, зі світло-жовтим, ясно помітним насіннєвим рубчиком. Колір насіння від світло-жовтого до темно-коричневого. Запах відсутня. Смак водного вилучення слизово-маслянистий.ХарактеристикаНасіння льону містить слиз, жирне масло, білкові речовини, глікозид лінамарин та інші біологічно активні речовини.Фармакотерапевтична групаОбволікаючий засіб рослинного походження.ФармакодинамікаНастій насіння льону має обволікаючу, протизапальну, а також м'яку проносну дію.РекомендуєтьсяЗапальні та виразкові процеси шлунково-кишкового тракту (запалення стравоходу (езофагіт), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентерит, коліт). Запор.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; диспептичні явища (діарея); загострення холециститу; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації можливе. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції; іноді – нудота; у перші дні прийому – кашкоподібний стілець.Спосіб застосування та дозиЗастосовують усередину настій насіння льону та набрякло у воді насіння. При запальних та виразкових процесах шлунково-кишкового тракту: Спосіб 1. 1,5 чайної ложки насіння заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, накривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Спосіб 2. 1,5 чайної ложки насіння заливають 200 мл (1 склянка) окропу, настоюють протягом 30 хв при періодичному помішуванні, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Отриманий настій приймають внутрішньо по 1/4 склянки 3 десь у день 30 хв до їжі. Курс лікування 2-3 тижні. При запорах: набрякло у воді насіння льону приймають внутрішньо по 1-3 чайні ложки, запиваючи водою, 2-3 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВикористовують лише свіжоприготовлений настій насіння льону!Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаОбсмажене насіння льону.ХарактеристикаПісля обсмажування оболонка зерна стає більш крихкою, дозволяючи її легко розкусити. З обсмажування насіння льону набуває чудового горіхового смаку, зберігаючи всю користь для здоров'я. Унікальність насіння льону – у найбагатшому складі: поліненасичені жирні кислоти Омега-3, харчові волокна, лігнани, вітаміни-антиоксиданти (А, В, Е, Р), мікроелементи, повноцінні рослинні білки та інші біологічно активні речовини. У складі лляного насіння три види цінних поліненасичених жирних кислот – Омега-3, Омега-6 та Омега-9, правильний баланс яких необхідний для всіх процесів життєдіяльності людського організму. В даний час у всьому світі знову зростає інтерес до цього унікального продукту. І в Європі, і в Америці його все більше і більше вживають для харчування, можна сказати, він став частиною культури харчування.Властивості компонентівОмега-3 поліненасичені жирні кислоти - є незамінним фактором харчування, вони не синтезуються в організмі людини, і їх надходження зі звичайним раціоном харчування в переважній більшості випадків недостатньо. Омега-3 сприяє підтримці здорової роботи серцево-судинної системи. Прийом 1 пакетика Насіння льону щодня повністю задовольняє адекватний рівень споживання Омега-3 (альфа-ліноленової кислоти). Харчові волокна. Насіння льону містить як розчинні, так і нерозчинні харчові волокна. Обидві форми цінні як харчові компоненти через фізіологічну дію. Харчові волокна лляного насіння – це природний пребіотик, який створює умови для нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Лігнани – природні фенольні сполуки, що мають антиоксидантну та імуномодулюючу дію. Лляне насіння – одне з найбагатших джерел лігнанів. Їх вміст у ньому набагато вище, ніж у інших рослинах багатих цими речовинами. Вітаміни-антиоксиданти беруть активну участь у жировому та холестериновому обміні. Також насіння льону містить «вітаміни молодості» (вітаміни А і Е), що надають сприятливий вплив на стан шкіри, волосся та нігтів. Саме завдяки цим вітамінам лляне насіння знайшли застосування у безлічі косметичних рецептів. Обсмажене "Насіння льону" від компанії "Евалар" - це натуральне насіння льону високого ступеня очищення. На виробництві вони проходять ретельний відбір: високий ступінь очищення дозволяє виключити порожнє та пошкоджене насіння. Щасливі режими обсмажування насіння в сухому вигляді надають їм чудового горіхового смаку, зберігаючи всю природну користь. Насіння повністю готове до вживання: не вимагає заварювання та перемелювання. Після обсмажування оболонка зерна стає дуже тендітною, що дозволяє її легко розкусити. Насіння льону можна вживати самостійно або додавати до будь-якої страви. "Насіння льону" від компанії "Евалар" зручне у застосуванні - кожна порція розфасована в пакетик-саші, який можна взяти з собою куди завгодно. Якість "Евалар" гарантована міжнародним стандартом GMP.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 1 пакетику-саші один раз на день. Тривалість прийому – 30 днів. Допускається регулярне застосування з 10-денною перервою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНасіння льону звичайного. Форма випуску: насіння, по 180 г у поліпропіленовому пакеті дой-пак із застібкою зип-лок.Характеристика«Насіння льону «Біокор» («Жіноче здоров'я»), 180 г – насіння коричневого льону, натуральний продукт, що сприятливо впливає на жіноче здоров'я (сприяє нормалізації гормонального балансу, покращенню роботи шлунково-кишкового тракту). У зовнішньому шарі насіння білого льону містяться фітоестрогени (флаволігнани), за структурою схожі на жіночі гормони – естрогени. Флаволігнані льону сприятливо впливають на гормональний баланс, підтримують його в нормі, роблять шкіру еластичною, пружною, активізують процеси відновлення клітин шкіри, покращують структуру нігтів та волосся. Прийом флаволігнанів зменшує прояви передменструального та клімактеричного синдромів; сприяє зниженню ризику розвитку гормонозалежних захворювань жіночої статевої сфери. Олія, що входить до складу насіння льону, знижує рівень холестерину і сприяє нормолізації ваги. Поліненасичені жирні кислоти, що містяться в насінні льону, Омега-3 (55 %) є будівельним матеріалом для мембран клітин і сприяють кращому засвоєнню корисних речовин клітиною. Сама оболонка насіння теж благотворно впливає на наш організм, зокрема на кишкову мікрофлору, оскільки є стовідсотковою клітковиною. Оболонка містить велику кількість розчинних та нерозчинних харчових волокон, у тому числі і слизоутворюючих. Потрапляючи в кишечник, рослинні волокна м'яко обволікають слизову оболонку, тим самим захищаючи її від грубого механічного та хімічного впливу, активізують перистальтику, вбирають і виводять з організму шкідливі речовини, що сприяє підтримці здорової кишкової мікрофлори та нормалізації маси тіла.Властивості компонентівХарчова цінність 100 г/10 г: білки – 20,5 г/2 г, вуглеводи – 19 г/2 г, жири – 35 г/3,5 г, енергетична цінність – 473 ккал/50 ккал (1970 кдж/200) кдж).Протипоказання до застосуванняДітям до 14 років, індивідуальна непереносимість компонентів продукту, вагітність та годування груддю. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 5-10 г (1-2 столові ложки) на день під час їжі як біологічно активну добавку до їжі – додаткового джерела флаволігнанів. Вживання 10 г щодня задовольняє адекватний рівень споживання людини флаволігнанів щонайменше ніж 33 % (щонайменше 10 мг). Способи вживання: Приймати цілісні насіння або розжовувати їх, або приймати розмелене насіння. Запивати достатньою кількістю рідини (не менше 1 склянки). Цілісне насіння залити окропом (1 ст. ложка на 1 склянку окропу), настояти 30 хв, випити разом з насінням. Додати насіння в тісто для випічки (1 ст. ложка на 1 кг борошна) та в готові страви (каші, салати). Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНасіння льону Упаковка: 100 г. У картонній упаковціОпис лікарської формиБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками.ХарактеристикаЗабезпечує позитивний вплив на імунітет та запобігає розвитку онкологічних захворювань. Застосування насіння льону при виразці шлунка та гастриті обумовлено високим вмістом полісахаридів, які забезпечують бактерицидні та обволікаючі властивості препарату. Лігнани, що є «рослинними гормонами», мають противірусну та антибактеріальну дію.Фармакотерапевтична групаКислота Омега-3, що міститься в насінні і маслі льону, яку називають природним елексиром молодості, сприяє зниженню рівня холестерину в крові та тригліцеридів.Інструкція1 частину цільного насіння залити 30 частинами гарячої кип'яченої води, збовтати протягом 15 хвилин, процідити, віджати. Приймати внутрішньо по 1/4 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі.Показання до застосуванняУ комплексній терапії при запальних та виразкових процесах шлунково-кишкового тракту (запалення стравоходу (езофагіт), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентерит, коліт), при запорах. Застосовується як БАД до їжі - джерела флаволігнанів, що містить розчинні харчові волокна.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНасіння льону. Насіння цільне по 50 г, 100 г у пачці картонної з внутрішнім пакетом. Текст інструкції із застосування повністю нанесено на пачку.Опис лікарської формиНасіння сплюснене, яйцевидної форми, загострене з одного кінця і округле з іншого, нерівнобоке, довжиною до 6 мм, товщиною до 3 мм. Поверхня насіння гладка, блискуча, зі світло-жовтим, ясно помітним насіннєвим рубчиком. Колір насіння від світло-жовтого до темно-коричневого. Запах відсутня. Смак водного вилучення слизово-маслянистий.ХарактеристикаНасіння льону містить слиз, жирне масло, білкові речовини, глікозид лінамарин та інші біологічно активні речовини.Фармакотерапевтична групаОбволікаючий засіб рослинного походження.ФармакодинамікаНастій насіння льону має обволікаючу, протизапальну, а також м'яку проносну дію.РекомендуєтьсяЗапальні та виразкові процеси шлунково-кишкового тракту (запалення стравоходу (езофагіт), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ентерит, коліт). Запор.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; диспептичні явища (діарея); загострення холециститу; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації можливе. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції; іноді – нудота; у перші дні прийому – кашкоподібний стілець.Спосіб застосування та дозиЗастосовують усередину настій насіння льону та набрякло у воді насіння. При запальних та виразкових процесах шлунково-кишкового тракту: Спосіб 1. 1,5 чайної ложки насіння заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип'яченої води, накривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Спосіб 2. 1,5 чайної ложки насіння заливають 200 мл (1 склянка) окропу, настоюють протягом 30 хв при періодичному помішуванні, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Отриманий настій приймають внутрішньо по 1/4 склянки 3 десь у день 30 хв до їжі. Курс лікування 2-3 тижні. При запорах: набрякло у воді насіння льону приймають внутрішньо по 1-3 чайні ложки, запиваючи водою, 2-3 рази на день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВикористовують лише свіжоприготовлений настій насіння льону!Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему