Каталог товаров

Валз 80мг 28 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой

( 12 )
Наличие уточняйте
568,00 грн
512,00 грн
-9.86 %
+
  • Страна:
    Болгария
  • Форма выпуска:
    таб. покрытые пленочной оболочкой
  • Дозировка:
    80 мг
  • Фасовка:
    N28
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой 160 мг.

По 14 таблеток в блистер из ПВХ/ПЭ/ПВДХ/Алюминиевая фольга. 

По 4 или 7 блистеров по 14 таблеток вместе с инструкцией по применению в пачку картонную.

Валз 80мг 28 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой инструкция на украинском

Склад, форма випуску та упаковка

1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить:

Активна речовина: Валсартан 80 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, повідон К29-32, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний;

Плівкова оболонка: Опадрай II 85G32408 жовтий (полівініловий спирт, тальк, титану діоксид, макрогол - 3350, барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид червоний, лецитин).


Опис лікарської форми

Овальні двоопуклі таблетки жовтого кольору, покриті плівковою оболонкою, з ризиком з одного боку, бічними ризиками та маркуванням «V» з іншого боку.


Характеристика

Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 160 мг.

По 14 таблеток у блістер із ПВХ/ПЕ/ПВДХ/Алюмінієва фольга. 

По 4 або 7 блістерів по 14 таблеток разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.


Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо абсорбція – швидка, ступінь всмоктування варіабельна. Середнє значення абсолютної біодоступності – 23%. Фармакокінетична крива валсартану має низхідний мультиекспоненційний характер (t 1/2a<l год і t 1/2b близько 9 год).

У діапазоні дози кінетика валсартана має лінійний характер. При повторному застосуванні валсартану змін кінетичних показників не спостерігалося. При дозі 1 раз на день спостерігалася незначна кумуляція валсартану. Концентрація валсартану в плазмі не має відмінностей у чоловіків і жінок.

Валсартан добре зв'язується з білками плазми (94-97%), переважно з сироватковими альбумінами. При досягненні рівноважного стану обсяг розподілу – 17 л. Порівняно з печінковим кровотоком (близько 30 л/год), плазмовий кліренс валсартану відбувається відносно повільно (близько 2 л/год). Препарат виводиться з жовчю та нирками, переважно у незміненому вигляді. При нормальному рівні гломерулярної фільтрації (120 мл/хв) нирковий кліренс становить близько 30% загального плазмового кліренсу. Гідроксиметаболіт виявляється в плазмі у низьких концентраціях (менше 10% від площі під кривою «концентрація-час» (AUC) для валсартану). Цей метаболіт фармакологічно неактивний. Після прийому внутрішньо 83% валсартану виводиться через кишечник та 13% через нирки, переважно у незміненому вигляді.

При прийомі препарату з їжею AUC валсартану зменшується на 48%, хоча, починаючи приблизно з 8-ї години після прийому препарату, концентрації валсартану в плазмі крові як у разі прийому його натще, так і у разі прийому з їжею однакові. Зменшення AUC не супроводжується клінічно значущим зменшенням терапевтичного ефекту валсартану, тому препарат можна застосовувати незалежно від їди.


Фармакодинаміка

Периферичний вазодилататор, має гіпотензивну дію. Специфічний блокатор AT1 рецепторів ангіотензину II, що не інгібує ангіотензин-перетворюючий фермент (АПФ); не впливає на вміст загального холестерину, тригліцеридів, глюкози та сечової кислоти в крові. Початок ефекту відзначається через 2 години після прийому внутрішньо, максимум - через 4-6 годин; тривалість дії – більше 24 год. Після регулярного прийому максимальне зниження артеріального тиску (АТ) настає через 2-4 тижні. Відсутній синдром "скасування" при раптовому припиненні прийому.


Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) у складі комплексної терапії (за винятком комбінації валсартан + іАПФ + бета-адреноблокатор). Підвищення виживання пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (12 год - 10 днів), ускладненим лівошлуночковою недостатністю та/або систолічною дисфункцією лівого шлуночка, за наявності стабільних показників гемодинаміки
Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до валсартану або допоміжних речовин препарату; порушення функції печінки, пов'язані з непрохідністю жовчних шляхів (в т.ч. біліарний цироз, холестаз); Виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл/хв), у тому числі пацієнти, які перебувають на гемодіалізі; Вагітність та період лактації; Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); Непереносимість лактози, галактоземія або синдром порушеного всмоктування глюкози/галактози;

З обережністю: артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія, дієта з обмеженням споживання натрію, гіпонатріємія, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, первинний гіперальдостеронізм, аортальний та мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна. кардіоміопатія; стани, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) (у тому числі діарея, блювання).


Вагітність та лактація

Даних щодо застосування валсартану при вагітності немає. Ниркова перфузія плода, яка залежить від розвитку ренін-ангіотензинової системи, починає функціонувати у третьому триместрі вагітності. Ризик для плода зростає при прийомі валсартану у другому та третьому триместрах. При встановленні вагітності терапія валсартаном має бути негайно припинено.

Немає даних про виділення валсартану у материнське молоко. Тому слід вирішити питання про припинення годування груддю або скасування терапії валсартаном з урахуванням її важливості для матері.


Побічна дія

Частота побічних ефектів: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, але 1/1000, але 1/10000, але <1/1000) дуже рідко (<1/10000).

З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія*; іноді – зниження артеріального тиску, серцева недостатність; рідко – васкуліт; дуже рідко – кровотечі.

З боку дихальної системи: іноді – кашель.

З боку травної системи: іноді – діарея, абдомінальний біль; дуже рідко – нудота #.

З боку центральної нервової системи: часто – постуральне запаморочення*; іноді - непритомність, безсоння, депресія, зниження лібідо; рідко – запаморочення, невралгія; дуже рідко – головний біль.

З боку органів слуху та лабіринтового апарату: іноді – вертиго.

З боку органів кровотворення: часто – нейтропенія, дуже рідко – тромбоцитопенія.

Алергічні реакції: рідко – сироваткова хвороба; підвищена чутливість; дуже рідко - ангіоневротичний набряк**, висипання на шкірі, свербіж.

З боку опорно-рухового апарату: іноді – біль у спині, судоми м'язів, артрит, міалгія; дуже рідко – артралгія;

З боку сечовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції нирок**##, гостра ниркова недостатність.

З боку обміну речовин: іноді – гіперкаліємія

Інфекції: часто – вірусні інфекції; іноді – інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіт, синусит, кон'юнктивіт; дуже рідко – риніт, гастроентерит.

Інші: іноді – відчуття втоми, астенія, носова кровотеча, набряки.

Лабораторні показники: зниження рівня гемоглобіну та гематокриту, гіперкреатинінемія, гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, підвищення концентрації азоту сечовини сироватки крові.

* Повідомлялося у період лікування після гострого інфаркту міокарда.

# Повідомлялося під час лікування ХСН

** Іноді повідомлялося в період лікування після гострого інфаркту міокарда

## Найчастіше зустрічається в період лікування ХСН (часто: запаморочення, порушення функції нирок, гіпотензія; іноді: головний біль, нудота)


Взаємодія з лікарськими засобами

При лікуванні артеріальної гіпертензії валсартаном не було клінічно значущих взаємодій з іншими препаратами, що одночасно застосовуються (наприклад, циметидин, варфарин, дигоксин, атенолол, амлодипін, глібенкламід, фуросемід, індометацин, гідрохлортіазид).

Калійзберігаючі діуретики, препарати калію, солі, що містять калій, препарати, що підвищують рівень калію в плазмі (такі як гепарин) посилюють розвиток гіперкаліємії.

Інші гіпотензивні засоби та діуретики посилюють антигіпертензивний ефект.

Антигіпертензивний ефект препарату може бути ослаблений при сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та ацетилсаліциловою кислотою більше 3 г/день.

При сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію в плазмі крові та розвиток токсичних ефектів.

Дуже обмежений досвід застосування валсартану та препаратів, що містять літій. У разі застосування препаратів, що містять літій, рекомендується контролювати рівень літію в плазмі.


Спосіб застосування та дози

Всередину, незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Артеріальна гіпертензія

Початкова доза препарату Валз становить 80 мг 1 раз на день. Гіпотензивний ефект розвивається у перші 2 тижні терапії. Максимальний ефект досягається після 4 тижнів прийому препарату. У пацієнтів, для яких добова доза 80 мг не дає бажаного терапевтичного ефекту, рекомендується збільшити добову дозу до 160 мг. Додатково може бути призначений інший антигіпертензивний засіб (наприклад, діуретик).

Хронічна серцева недостатність (ХСН): початкова доза препарату Валз, що рекомендується, становить 40 мг 2 рази на добу. При недостатньому терапевтичному ефекті потрібне поступове підвищення дози до 80 мг 2 рази на добу та при добрій переносимості – до 160 мг 2 рази на добу. Від моменту початку лікування препаратом Валз до моменту досягнення прийому максимального дозування має бути інтервал не менше двох тижнів. Максимальна добова доза – 320 мг на 2 прийоми. Можливе зниження доз при одночасному прийомі діуретиків.

Валз може застосовуватися у поєднанні з іншими лікарськими засобами, призначеними для лікування хронічної серцевої недостатності. Однак прийом препарату Валз у комбінації з інгібітором АПФ + бета-адреноблокатор не рекомендується (див. розділ Особливі вказівки).

Після перенесеного інфаркту міокарда: за стабільних показників гемодинаміки лікування можна розпочинати протягом 12 годин після гострого інфаркту міокарда. Початкова доза - 1/2 таблетки 40 мг (20 мг) 2 рази на добу, з подальшим збільшенням дози до 40 мг, 80 мг, 160 мг 2 рази на добу протягом декількох тижнів, до досягнення максимальної добової дози 160 мг 2 рази добу.

Досягнення дози 80 мг 2 рази на добу рекомендується до кінця 2 тижня лікування, 160 мг 2 рази на добу - до кінця 3-го місяця терапії. Дозу слід збільшувати, ґрунтуючись на переносимості препарату пацієнтом.

У разі симптоматичної артеріальної гіпотензії або порушення функції нирок дозу препарату Валз слід знизити.

Порушення функції нирок та печінки

У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК понад 10 мл/хв корекція дози не потрібна. У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки без розвитку холестазу максимальна добова доза препарату Валз не повинна перевищувати 80 мг.


Передозування

Симптоми: виражене зниження АТ, що може призвести до втрати свідомості та колапсу.

Лікування: промивання шлунка, прийом достатньої кількості активованого вугілля, внутрішньовенне введення 0,9% розчину хлориду натрію.

Валсартан не виводиться при діалізі через активне зв'язування з білками плазми.


Запобіжні заходи та особливі вказівки

У пацієнтів з вираженим дефіцитом натрію в організмі та/або зниженим ОЦК, наприклад, внаслідок прийому великих доз діуретиків, у поодиноких випадках може на початку терапії валсартаном розвинутись виражена артеріальна гіпотензія. Перед початком терапії препаратом Валз рекомендується відновити вміст електролітів та рідини в організмі, зокрема шляхом зменшення доз діуретиків.

Препарат Валз можна застосовувати спільно з іншими препаратами, призначеними для лікування інфаркту міокарда, такими як тромболітики, ацетилсаліцилова кислота, бета-адреноблокатори, статини та діуретики. Спільний прийом інгібіторів АПФ не рекомендується.

При реноваскулярній гіпертонії необхідний регулярний контроль вмісту сечовини та креатиніну у крові.

При сумісному застосуванні з препаратами, що містять калій, його солі та препаратами, що належать до групи калійзберігаючих діуретиків, проводять регулярний контроль рівня калію в плазмі.

У хворих на ХСН, що починають лікування Валзом, може відзначатись деяке зниження артеріального тиску, у зв'язку з чим рекомендується контролювати АТ на початку терапії.

Внаслідок інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у деяких пацієнтів можливі зміни функції нирок. У хворих з тяжкою ХСН, у яких функція нирок залежить від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лікування інгібіторами АПФ та антагоністами ангіотензинових рецепторів може супроводжуватися олігурією та/або наростанням азотемії та (рідко) гострою нирковою недостатністю та/або смерті.

Не рекомендується спільне застосування препарату Валз у пацієнтів, які страждають на ХСН, з інгібіторами АПФ та бета-адреноблокаторами через можливе підвищення ризику прояву побічних ефектів.

У пацієнтів із двостороннім або одностороннім стенозом ниркових артерій необхідний регулярний контроль вмісту креатиніну та азоту сечовини у сироватці крові.


Умови зберігання

При кімнатній температурі


Умови відпустки з аптек

За рецептом


Відео на цю тему

Информация, касающаяся данного товара


Производит Валз 80мг 28 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой компания Актавис Групп ПТС ехф.. Само производство расположено в стране Болгария.
Тут Вы всегда можете купить Валз 80мг 28 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Валз 80мг 28 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Заодно прочитайте об этом товаре. Необходима быстрая доставка Валз 80мг 28 шт таблетки покрытые пленочной оболочкой? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Валз н 160мг+12,5мг 28 шт. таблетки, Диован 80мг 28 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Вальсакор 80мг 90 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Валаар 80мг 28 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Валсартан мс 80мг 30 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Валсартан 80мг 30 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой.

(58390)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: валсартан 160 мг + гідрохлортіазид 12,5 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 72,00 мг, лактози моногідрат 71,94 мг, кроскармелоза натрію 21,60 мг, повідон К29-32 14,40 мг, тальк 3,60 мг, магнію стеарат 2,52 мг, 44 мг; плівкова оболонка: опадрай II 85G25455 червоний близько 14,40 мг (спирт полівініловий 6,34 мг, тальк 2,88 мг, макрогол-3350 1,78 мг, титану діоксид 1,57 мг, барвник заліза оксид червоний 0,78 мг, барвник сонячний жовтий алюмінієвий лак (0,56 мг, лецитин 0,50 мг). По 7, 10 або 14 таблеток у блістер із ПВХ/ПЕ/ПВДХ/Алюмінієва фольга або стрипи Алюмінієва фольга/Алюмінієва фольга. По 1, 2, 4 блістери або стрипи по 7 таблеток; по 1, 2, 3, 9 блістерів або стрипів по 10 таблеток; по 4 або 7 блістерів або з тріпів по 14 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачку.Опис лікарської формиОвальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою червоно-коричневого кольору, з маркуванням "V" з одного боку та "Н" з іншого боку.Фармакотерапевтична групаГіпотензивний комбінований засіб (блокатор рецепторів ангіотензину II + діуретик)ФармакокінетикаВалсартан Після прийому внутрішньо абсорбція – швидка, ступінь всмоктування варіабельна. Біодоступність – 23%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) - 2 год. При прийомі з їжею площа під кривою "концентрація-час" (AUC) зменшується на 48%, що не супроводжується клінічно значущим зменшенням терапевтичного ефекту. Зв'язок із білками плазми крові – 94-97%. При досягненні рівноважного стану обсяг розподілу – 17 л. Препарат метаболізується ферментною системою CYP2C9. Період напіввиведення (Т1/2) -9 год. Виводиться через кишечник – 70%, нирками – 30%, переважно у незміненому вигляді. Гідрохлоротіазид Після внутрішнього прийому гідрохлортіазид швидко всмоктується. Біодоступність становить 60-80%. ТСmах -2-5 год. Зв'язок з білками плазми крові 60-80%. Проникає через гематоплацентарний бар'єр та у грудне молоко. T1/2 – 6-15 год. Не метаболізується печінкою. Виводиться нирками: більше 95% дози у незміненому вигляді та близько 4% – у вигляді гідролізату – 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду. Валсартан/гідрохлортіазид При сумісному застосуванні з валсартаном системна біодоступність гідрохлортіазиду зменшується приблизно на 30%, сам гідрохлортіазид не істотно впливає на кінетику валсартану. Зазначена взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що має гіпотензивну дію, що складається з блокатора рецепторів ангіотензину II та тіазидного діуретика. Валсартан - периферичний вазодилататор, має гіпотензивну та діуретичну дію. Специфічний блокатор рецепторів AT1 ангіотензину II не інгібує АПФ; не впливає на вміст загального холестерину, тригліцеридів, глюкози та сечової кислоти, не вступає у взаємодію та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають значення для регуляції функцій серцево-судинної системи. Відзначається зниження артеріального тиску (АТ), що не супроводжується зміною частоти пульсу. Гідрохлортіазид – тіазидний діуретик середньої сили. Знижує реабсорбцію іонів натрію на рівні кортикального сегмента петлі Генле, не впливаючи на її ділянку, що проходить у мозковому шарі нирки, що визначає слабкіший діуретичний ефект порівняно з фуросемідом. Блокує карбоангідразу в проксимальному відділі звивистих канальців, посилює виведення нирками іонів калію (у дистальних канальцях іони натрію обмінюється на іони калію), гідрокарбонатів та фосфатів. Практично не впливає на кислотно-основний стан (іони натрію виводяться або разом з іонами хлору або гідрокарбонатом, тому при алкалозі посилюється виведення гідрокарбонату, при ацидозі - іонів хлору). Підвищує виведення магнію; затримує в організмі іони кальцію та урати. Діуретичний ефект розвивається через 1-2 год, досягає максимуму через 4 год, триває 10-12 год.Дія знижується при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації та припиняється за її величиною менше 30 мл/хв. Знижує артеріальний тиск (АТ) за рахунок зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), зміни реактивності судинної стінки, зниження пресорного впливу ендогенних катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) та посилення депресорного впливу на ганглії. Максимальний гіпотензивний ефект спостерігається у перші 2-4 тижні лікування.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (пацієнтам, яким показано комбіновану терапію).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до активних компонентів або допоміжних речовин препарату; порушення функції печінки, пов'язані з непрохідністю жовчних шляхів (в т.ч. біліарний цироз, холестаз); Анурія; Хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв.), у т.ч. пацієнти, які перебувають на гемодіалізі; Гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіперкальціємія, гіперурикемія з клінічними проявами, рефрактерність до адекватної терапії; Системний червоний вовчак (ВКВ); Вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлені); Вагітність, період лактації. З обережністю: стеноз ниркової артерії (односторонній або двосторонній), трансплантація нирки (немає даних щодо безпеки при застосуванні валсартану у пацієнтів, які недавно перенесли трансплантацію нирки); стани, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювання); одночасний прийом із препаратами солей калію, калійзберігаючими діуретиками, а також з лікарськими засобами, які можуть спричинити підвищення концентрації калію в крові (наприклад, гепарином); при одночасному прийомі з тіазидними діуретиками; зі слабкими або помірно вираженими порушеннями функції печінки за відсутності явищ холестазу.Побічна діяЗапаморочення, відчуття втоми, діарея, біль у животі, нудота, кашель, риніт, фарингіт, вірусні інфекції, зниження показника гематокриту, гіперкаліємія, гіперкреатинінемія, артралгія, біль у грудях, алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, свербіж, шкіра висипання, порушення функції нирок. Потенційно можливі: валсартан – набряки, безсоння, астенія, зниження лібідо (менше 1%); гідрохлортіазид – розлад водно-електролітного балансу; часто: кропив'янка, зниження апетиту, нудота, блювання, ортостатична гіпотензія, зниження потенції; рідко: фотосенсибілізація, запор або діарея, неприємні відчуття в животі, внутрішньопечінковий холестаз, жовтяниця, аритмії, біль голови, депресія, парестезії, порушення зору, тромбоцитопенія, іноді з пурпурою; дуже рідко: некротизуючий васкуліт, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), шкірні реакції, що нагадують ВКВ, загострення шкірних проявів ВКВ, панкреатит, лейкопенія, агранулоцитоз, пригнічення кісткового мозку, гемолітична анемія, пневмоніт,Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе посилення антигіпертензивного ефекту при сумісному застосуванні з іншими антигіпертензивними засобами (такими як вазодилататори, бета-адреноблокатори та ін.). Посилює нейротоксичність саліцилатів, побічні ефекти серцевих глікозидів, кардіотоксичну та нейротоксичну дію препаратів літію, ефективність курареподібних міорелаксантів. Знижує виведення хінідину, послаблює дію гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо, норепінефрину, епінефрину та протиподагричних засобів. Збільшує частоту алергічних реакцій до алопуринолу; зменшує виведення нирками цитотоксичних засобів (циклофосфамід, метотрексат) та призводить до посилення їх мієлосупресивної дії. Лікарські засоби, що інтенсивно зв'язуються з білками крові (непрямі антикоагулянти, клофібрат, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)), посилюють діуретичний ефект. Гіпотензивний ефект посилюють барбітурати, фенотіазини, трициклічні антидепресанти, етанол. При одночасному прийомі метилдопи можливий розвиток гемолізу; Колестирамін зменшує абсорбцію. Ризик розвитку гіпокаліємії підвищується при одночасному призначенні салуретиків, кортикостероїдів, адренокортикотропного гормону (АКТГ), амфотерицину В, карбеноксолону, пеніциліну G та похідних саліцилової кислоти. Підвищення біодоступності тіазидного діуретика спостерігається при одночасному призначенні холіноблокаторів (наприклад, атропіну, біперидену), що, мабуть, пов'язане зі зниженням рухової активності шлунково-кишкового тракту та уповільненням спорожнення шлунка. При сумісному застосуванні тіазидних діуретиків із вітаміном D або солями кальцію можливе підвищення концентрації кальцію у сироватці крові. Одночасне призначення циклоспорину може призвести до підвищення концентрації сечової кислоти в крові, що підвищує ризик розвитку гіперурикемії і може спровокувати напад подагри.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Наведені нижче дози препарату Валз Н вказані у співвідношенні валсартан/гідрохлортіазид. Рекомендована доза – по 1 таблетці Валз Н один раз на добу дозуванням 80/12,5 мг. У пацієнтів, для яких добова доза 80/12,5 мг не дає бажаного ефекту, рекомендується збільшити добову дозу Валз Н до 160/12,5 мг для тих пацієнтів, яким показано подальше зниження АТ добова доза препарату Валз Н становить 160/25 мг відповідно. Хворим із порушенням функції нирок, коли КК становить понад 30 мл/хв., а також у хворих зі слабко або помірно вираженими порушеннями функції печінки за відсутності явищ холестазу не потрібне коригування дози препарату Валз Н.ПередозуванняСимптоми: зниження артеріального тиску, що може призвести до втрати свідомості та колапсу. Лікування: промивання шлунка, прийом достатньої кількості активованого вугілля, внутрішньовенно 0.9% розчин натрію хлориду. Валсартан не виводиться при діалізі через активне зв'язування з білками плазми. Гемодіаліз ефективний щодо гідрохлортіазиду.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему