Склад, форма випуску та упаковка1 пакетик містить: речовини, що діють: Парацетамол 1000 мг Аскорбінова кислота 100,0 мг Фенілефрину гідрохлорид 12,2 мг допоміжні речовини: сахароза 1936 мг, натрію цитрат 501 мг, лимонна кислота 812 мг, ацесульфам калію 65 мг, аспартам 25 мг, барвник хіноліновий жовтий 1 мг, ароматизатор лимонний 875928 30 мг, 9 ароматизатор лимонний 501.476 АР0504 40 мг.Опис лікарської формиПорошок від світло-жовтого до жовтого кольору з характерним запахом лимона, без великих агломератів, з включенням безбарвних блискучих кристалів. Опис приготовленого розчину: жовтий, опалесцентний розчин з характерним запахом лимона, без осаду та сторонніх включень.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+H1-гістамінових рецепторів блокатор)Фармакотерапевтична групаТераФлю Макс з лимонним смаком є комбінованим лікарським засобом, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу, виявляє жарознижувальну, аналгетичну та судинозвужувальну дію, усуває симптоми "застуди". Парацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію. За рахунок пригнічення циклооксигенази арахідонової кислоти запобігає утворенню простагландинів у центральній нервовій системі (ЦНС). Фенілефрин зменшує набряк слизових оболонок пазух носа, унаслідок чого полегшується дихання. Аскорбінова кислота заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застуді та грипі.ІнструкціяВсередину по 1 пакетику кожні 4-6 годин (не більше 4 пакетиків на добу). Вміст пакетика розчиняють у 250 мл гарячої води до повного розчинення. Препарат не рекомендується застосовувати понад п'ять днів без консультації з лікарем. Якщо симптоми зберігаються, зверніться до лікаря. Не перевищуйте вказану дозу. У разі передозування негайно зверніться за медичною допомогою.Показання до застосуванняТераФлю Макс застосовується для усунення симптомів простудних захворювань та грипу, таких як підвищена температура, головний біль, озноб, біль у суглобах та м'язах, відчуття закладеності носа, біль у пазухах носа та горлі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; виражена ниркова або печінкова недостатність; гіпертиреоз; захворювання серцево-судинної системи (виражений аортальний стеноз, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмія); артеріальна гіпертензія; гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів моноаміноксидази (МАО) (в т.ч. протягом 14 днів після їх відміни), інших парацетамоловмісних препаратів; цукровий діабет та спадкові порушення всмоктування глюкози; дитячий вік (до 18 років); захворювання системи крові.Вагітність та лактаціяПрепарат може застосовуватись у період вагітності, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Не слід застосовувати у період грудного вигодовування.Побічна діяУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. Іноді можливі алергічні реакції, наприклад, висипання на шкірі, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. Фенілефрин може викликати нудоту, головний біль, незначне підвищення артеріального тиску та в окремих випадках серцебиття, що проходять після відміни препарату. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСтимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів парацетамолу, що зумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів моноаміноксидази, седативних препаратів, етанолу. При одночасному прийомі з антидепресантами, протипаркінсонічними, антипсихотичними лікарськими засобами, похідними фенотіазину – збільшується ризик затримки сечі, сухості у роті, запору. Фенілефрин знижує гіпотензивний ефект гуанетидину. Гуанетидин посилює альфа-адреностимулюючий ефект, а трициклічні антидепресанти – симпатоміметичні ефекти фенілефрину. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід, домперидон підвищують швидкість всмоктування парацетамолу, а колестираміну знижує. Вітамін С підвищує всмоктування пеніциліну, заліза, зменшує дію гепарину та непрямих антикоагулянтів, збільшує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами. Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з оральними контрацептивами. Вітамін С уповільнює виведення нирками кислот, зменшує реабсорбцію препаратів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів). Вітамін С у комбінації з дефероксаміном збільшує токсичну дію заліза на тканині (особливо на серці, викликаючи розвиток серцевої недостатності), призначення препаратів, що містять аскорбінову кислоту, проводиться після визначення концентрації дефероксаміну та визначення екскреції заліза, не раніше ніж через 2 години після інфузії дефероксаміну.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, анорексія, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покровів, серцеві аритмії, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, збільшення протромбінового часу, гепатонекроз та коматозний стан. Промивання шлунка протягом перших 4-х годин отруєння, прийом активованого вугілля; симптоматична терапія. Специфічний антидот – ацетилцистеїн. При передозуванні слід негайно звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю при доброякісних гіпербілірубінеміях, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
