Каталог товаров

Ксолар 150мг 1 шт лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем

( 6 )
Наличие уточняйте
20 938,00 грн
1 492,00 грн
-92.87 %
+
  • Страна:
    Швейцария
  • Форма выпуска:
    лиофилизат д/приготовления р-ра для п/к введения
  • Дозировка:
    150 мг
  • Фасовка:
    N1
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Другие средства для системного применения при обструктивных заболеваниях дыхательных путей.

Ксолар 150мг 1 шт лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем инструкция на украинском

Склад, форма випуску та упаковка

Ліофілізат - 1 фл.

активна речовина: омалізумаб – 150 мг; допоміжні речовини: сахароза – 108.0 мг, L-гістидин – 1,3 мг, L-гістидину гідрохлориду моногідрат – 2,1 мг, полісорбат 20 – 0,4 мг; розчинник: вода для ін'єкцій – 2,0 мл.

Ліофілізат для приготування розчину для підшкірного введення, 150 мг, у флаконі місткістю 6 мл з безбарвного скла, закупореному гумовою пробкою і алюмінієвою кришкою з пластиковим верхом.

Розчинник – вода для ін'єкцій 2 мл у ампулі безбарвного скла гідролітичного класу I.

Один флакон з ліофілізатом у комплекті з однією ампулою з розчинником та з інструкцією із застосування в картонній пачці.


Опис лікарської форми

Ліофілізат: білого або майже білого кольору.

Розчинник: безбарвна прозора рідина.


Фармакотерапевтична група

Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів.


Фармакокінетика

Всмоктування

Після підшкірного введення у пацієнтів з астмою абсолютна біодоступність омалізумабу становить у середньому 62%. При застосуванні у дозах понад 0,5 мг/кг фармакокінетика омалізумабу має лінійний характер.

Пацієнти з атопічною БА

Після одноразового підшкірного введення у дорослих і підлітків з бронхіальної астми всмоктування омалізумабу відбувається повільно, пік концентрації в сироватці крові досягається в середньому через 7-8 днів.

Після багаторазового введення омалізумабу площа під кривою "концентрація-час" (AUC) протягом періоду від 0 до 14 діб у рівноважному стані була у 6 разів вищою, ніж після введення одноразової дози.

Пацієнти з ГІК

Після одноразового підшкірного введення у дорослих та підлітків з ХІК всмоктування омалізумабу відбувається повільно, пік концентрації у сироватці крові досягається в середньому через 6-8 днів. При застосуванні омалізумабу у пацієнтів з ХІК у діапазоні доз від 75 мг до 600 мг у вигляді одноразової підшкірної ін'єкції фармакокінетика має лінійний характер. Мінімальна концентрація омалізумабу у сироватці крові збільшується пропорційно підвищенню дози при введенні 75 мг, 150 мг або 300 мг кожні 4 тижні.

Розподіл

In vitro омалізумаб з IgE утворює комплекс певного розміру. In vitro чи in vivo не спостерігалося утворення преципітуючих комплексів та комплексів, молекулярна вага яких перевищувала 1 млн. дальтон.

У клінічних дослідженнях не виявлено специфічного накопичення омалізумабу у будь-яких органах та тканинах.

Пацієнти з атопічною БА

У пацієнтів з атопічною БА після підшкірного введення обсяг розподілу омалізумабу, що здається, становив 78±32 мл/кг.

Пацієнти з ГІК

На підставі популяційної фармакокінетичної моделі було показано, що розподіл омалізумабу у пацієнтів з ГІК був подібним до таких у пацієнтів з атопічною БА.

Виведення

Кліренс омалізумабу включає як власне кліренс IgG, так і кліренс шляхом специфічного зв'язування та утворення комплексів з лігандом-мішенню – вільним IgE сироватки крові.

Печінкова елімінація IgG включає деградацію в ретикулоендотеліальній системі печінки та ендотеліальних клітинах печінки. Інтактний IgG також виводиться із жовчю.

Пацієнти з атопічною БА

У пацієнтів з бронхіальною астмою період напіввиведення омалізумабу з сироватки становив у середньому 26 днів, кліренс в середньому становив 2,4 ± 1,1 мл/кг/добу. Крім того, при збільшенні маси тіла вдвічі відзначалося приблизно дворазове збільшення кліренсу, що здається.

Пацієнти з ГІК

На підставі популяційної фармакокінетичної моделі у пацієнтів з ХІК період напіввиведення омалізумабу з сироватки крові при рівноважній концентрації становив у середньому 24 дні, кліренс при рівноважній концентрації в середньому становив 240 мл/добу (що відповідає 3,0 мл/кг/добу для пацієнта масою тіла 80 кг.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Вік, расова/етнічна приналежність, стать, маса тіла, індекс маси тіла, вихідна концентрація IgE, аутоімунні антитіла до FceRI-рецептора, одночасне застосування лікарських засобів.

Пацієнти з атопічною БА

У пацієнтів з бронхіальною астмою не потрібно корекції дози омалізумабу залежно від віку (6-76 років), расової або етнічної приналежності, статі та індексу маси тіла.

Пацієнти з ГІК

У пацієнтів з ХІК не потрібна корекція дози омалізумабу залежно від віку (12-75 років), расової або етнічної приналежності, статі пацієнта, маси тіла, індексу маси тіла, вихідної концентрації IgE, аутоімунних антитіл до FceRI-рецептора або одночасного застосування блокаторів Н2 -гістамінових рецепторів та антагоністів лейкотрієнових рецепторів

Порушення функції нирок та печінки

Фармакокінетичні та фармакодинамічні параметри омалізумабу у пацієнтів з атопічною астмою або ХІК та порушеннями функції нирок або печінки не вивчалися.

Оскільки метаболізм препарату здійснюється переважно ретикулоендотеліальною системою, порушення функції печінки та нирок не впливають на нього. Незважаючи на те, що корекція дози омалізумабу не потрібна, препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів цієї категорії.


Фармакодинаміка

Омалізумаб є гуманізованим моноклональним антитілом, отриманим на основі рекомбінантної ДНК, що селективно зв'язується з імуноглобуліном (IgE). Омалізумаб являє собою антитіло IgG1 каппа, що містить людську структурну основу з визначальними комплементарність ділянками мишачого антитіла, що зв'язують IgE.

Пацієнти з атопічною бронхіальною астмою

Омалізумаб зв'язується з IgE і запобігає його взаємодії з високоафінним FcɛRI-рецептором. Таким чином відбувається зниження кількості вільного IgE, який є пусковим фактором для каскаду алергічних реакцій.

При застосуванні препарату у пацієнтів з атопічною бронхіальною астмою (БА) відзначається помітне зменшення кількості FcRRI-рецепторів на поверхні базофілів.

У клінічних дослідженнях у пацієнтів з бронхіальною астмою концентрація вільного IgE у сироватці крові дозозалежно зменшувалася протягом 1 години після введення першої дози препарату Ксолар і зберігалася на досягнутому рівні в період між введенням наступних доз. При застосуванні в дозах, що рекомендуються, середнє зменшення концентрації вільного IgE в сироватці крові становило більше 96%. Загальна концентрація IgE (пов'язаного та незв'язаного) у сироватці крові збільшувалася після застосування першої дози внаслідок утворення комплексу омалізумаб-IgE, що характеризується більш повільною швидкістю виведення порівняно з вільним IgE. На 16 тижні після введення першої дози препарату середня концентрація загального IgE у сироватці крові була в 5 разів вищою порівняно з такою до лікування.Після відміни лікування препаратом обумовлене його дією збільшення концентрації загального IgE та зменшення концентрації вільного IgE були оборотними. Після повного виведення омалізумабу з організму не спостерігалося збільшення концентрації IgE у сироватці крові. Концентрація загального IgE залишалася підвищеною протягом 1 року після відміни препарату Ксолар.

При застосуванні препарату Ксолар у пацієнтів з середньотяжкою та тяжкою атопічною бронхіальною астмою відзначалося достовірне зменшення частоти загострень бронхіальної астми (визначених як погіршення перебігу астми, що потребує застосування системних глюкокортикостероїдів (ГКС) або подвоєння вихідної дози інгаляційних глюкокортикостероїдів) та зниження потреб.

При застосуванні препарату Ксолар протягом 16 тижнів на тлі поступового зменшення дози інгаляційних або пероральних кортикостероїдів також спостерігалося достовірне зменшення частоти загострень бронхіальної астми та зниження потреби в інгаляційних кортикостероїдах порівняно з плацебо.

У пацієнтів з бронхіальною астмою та цілорічним алергічним ринітом, які отримували терапію кортикостероїдами, при застосуванні омалізумабу протягом 28 тижнів відзначалося зниження вираженості симптомів бронхіальної астми та цілорічного алергічного риніту, а також поліпшення параметрів легеневої функції. Зменшення частоти загострень бронхіальної астми та поліпшення якості життя пацієнтів (за сертифікованим опитувальником якості життя) на фоні терапії препаратом Ксолар зберігалося протягом тривалого часу порівняно з плацебо. При застосуванні препарату Ксолар у дітей віком від 6 до 12 років протягом 52 тижнів було відмічено зниження частоти загострень бронхіальної астми в порівнянні з групою пацієнтів, які отримували плацебо. В іншому дослідженні на фоні застосування препарату Ксолар протягом 28 тижнів у дітей віком 6-12 років було відзначено зменшення частоти та вираженості загострень бронхіальної астми,а також зниження дози інгаляційних кортикостероїдів до кінця 28 тижня терапії в порівнянні з групою застосування плацебо.

Пацієнти з хронічною ідіопатичною кропивницею

У деяких пацієнтів із хронічною ідіопатичною кропив'янкою (ГІК) із сироватки крові були виділені аутоімунні антитіла до IgE та FceRI-рецептора. Дані антитіла здатні до активації базофілів або опасистих клітин, що призводить до вивільнення гістаміну.

Одна з гіпотез механізму дії омалізумабу у пацієнтів з ГІК полягає у зниженні концентрації вільного IgE у крові, а потім і у шкірі. В результаті зменшується передача сигналу за допомогою FcsRI-рецепторів і, отже, пригнічується активація клітин, що беруть участь у запальній реакції. Таким чином, частота виникнення та вираженість симптомів ГІК знижується.

Крім того, вважається, що зниження концентрації циркулюючого IgE призводить до швидкої неспецифічної десенсибілізації опасистих клітин у шкірі, а FcsRI-рецептори за допомогою зворотного негативного зв'язку підтримують цю реакцію.

У клінічних дослідженнях у пацієнтів з ГІК, так само як і у пацієнтів з атопічною астмою, застосування омалізумабу призводило до дозозалежного зниження концентрації вільного IgE та підвищення концентрації загального IgE. Максимальне зниження концентрації вільного IgE спостерігалося через 3 дні після підшкірного введення першої дози препарату Ксолар.

Після повторного введення препарату 1 раз кожні 4 тижні концентрація вільного IgE у сироватці крові перед введенням чергової дози зберігалася на досягнутому рівні в період між 12 та 24 тижнями лікування. Концентрація загального IgE у сироватці крові підвищувалася після введення першої дози внаслідок утворення комплексу омалізумаб-IgE, що характеризується більш повільною швидкістю виведення порівняно з вільним IgE. Після повторного введення препарату 1 раз кожні 4 тижні у дозі від 75 мг до 300 мг, концентрація загального IgE у сироватці крові на 12 тижні від початку лікування була в 2-3 рази вищою порівняно з таким до лікування та зберігалася на досягнутому рівні в період між 12 та 24 тижнями лікування. Після відміни препарату Ксолар протягом 16 тижнів наступного спостереження концентрація загального IgE зменшувалася,а концентрація вільного IgE збільшувалася, наближаючись до вихідних значень.

При застосуванні препарату Ксолар у дозах 150 та 300 мг кожні 4 тижні у пацієнтів з ГІК спостерігалися відтворювані та статистично значущі терапевтичні ефекти щодо зменшення тяжкості свербежу. Ефект досягав максимуму до 12 тижня лікування та зберігався протягом усього періоду спостереження.

Крім того, препарат Ксолар у дозі 300 мг надавав відтворюваний і статистично значущий ефект щодо індексу активності кропив'янки (UAS), частки днів без ангіоневротичного набряку, тижневого індексу порушень сну та якості життя пацієнтів, що оцінюється за опитувальником Cu-Q2oL (опитувач для вивчення якості життя у пацієнтів із ХІК), а також індексом DLQI (Дерматологічний індекс якості життя).


Показання до застосування

Лікування персистуючої атопічної бронхіальної астми середньотяжкої та тяжкої течії, симптоми якої недостатньо контролюються застосуванням інгаляційних глюкокортикостероїдів у пацієнтів 6 років та старше. Препарат Ксолар слід застосовувати у пацієнтів з початковою концентрацією IgE та масою тіла, які відповідають наведеним у таблиці з підбору режиму дозування.

Лікування хронічної ідіопатичної кропив'янки, резистентної до терапії блокаторами Н1-гістамінових рецепторів, у пацієнтів 12 років та старше.


Протипоказання до застосування

Підвищена чутливість до омалізумабу або до іншого компонента препарату. Дитячий вік до 6 років у пацієнтів з атопічною БА та до 12 років у пацієнтів з ГІК у зв'язку з відсутністю відповідних даних щодо ефективності та безпеки.

З обережністю:

Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з аутоімунними захворюваннями або захворюваннями, пов'язаними з накопиченням імунних комплексів.

При застосуванні препарату Ксолар, як і при застосуванні будь-яких інших препаратів, що містять протеїн, можуть виникати місцеві або системні алергічні реакції, включаючи анафілактичні реакції. Перед введенням препарату Ксолар необхідно заздалегідь приготувати відповідне реанімаційне обладнання та лікарські засоби, необхідні для усунення реакцій гіперчутливості. Необхідно обережно застосовувати препарат у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку гельмінтних інвазій (особливо в ендемічних районах).


Вагітність та лактація

Спеціальних досліджень із застосування омалізумабу у вагітних жінок не проводилося. В експериментальних дослідженнях не було виявлено прямого або непрямого негативного впливу препарату протягом вагітності, розвиток ембріона та плода, перебіг пологів та розвиток новонароджених. Відомо, що молекули IgG проникають через гематоплацентарний бар'єр. Застосування препарату під час вагітності можливе лише у випадку, якщо користь матері перевищує потенційний ризик для плода.

Людський IgG виділяється із грудним молоком. Невідомо, чи виділяється омалізумаб із грудним молоком у людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, тому омалізумаб не слід застосовувати під час грудного вигодовування. У разі необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.

Вплив на фертильність

Відсутні дані про вплив омалізумабу на фертильність у людини. Дослідження продемонстрували відсутність порушення чоловічої та жіночої фертильності у тварин при застосуванні багаторазових доз, що перевищують 75 мг/кг.


Побічна дія

Атопічна БА

Найчастішими небажаними явищами (НЯ) при застосуванні препарату Ксолар є головний біль, реакції в місці ін'єкції, включаючи біль, набряк, еритему та свербіж у місці введення препарату. Більшість НЯ були легким або помірним ступенем тяжкості. Для визначення частоти розвитку небажаних реакцій, виявлених у ході клінічних досліджень, були використані такі критерії: дуже часто (≥1/10), часто (>1/100, 1/1000,

Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – фарингіт; рідко – паразитарні інвазії.

Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції та інші алергічні стани, включаючи ангіоневротичний набряк, виникнення антитіл до омалізумабу.

Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, сонливість, парестезії, синкопальні стани.

Порушення з боку судин: нечасто – постуральна гіпотензія, "припливи".

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – кашель, алергічний бронхоспазм; рідко – набряк гортані.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – нудота, діарея, диспепсичні явища.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – кропив'янка, висипання, свербіж, фотосенсибілізація; рідко – ангіоневротичний набряк.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – реакції у місці ін'єкції, такі як біль, еритема, свербіж, набряклість; нечасто – збільшення маси тіла, почуття втоми, набряклість рук, грипоподібний стан.

На тлі терапії препаратом Ксолар у постреєстраційному періоді у клінічній практиці відзначалися такі НЯ, частота яких невідома, у зв'язку з тим, що спонтанні повідомлення про НЯ надходять у добровільному порядку з популяції невизначеного розміру.

Порушення з боку імунної системи: анафілаксія та анафілактоїдні реакції (відзначалися як при першому, так і при повторному застосуванні препарату в більшості випадків протягом 2-х годин після підшкірної ін'єкції, у деяких пацієнтів через 2 години після введення препарату Ксолар), сироваткова хвороба може включати підвищення температури тіла, лімфаденопатію.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: алопеція.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: тяжка ідіопатична тромбоцитопенія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: алергічний гранулематозний васкуліт (синдром Чарга-Строс).

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: артралгія, міалгія, припухлість суглобів.

У типових дослідженнях у дітей 6-12 років було відзначено такі НЯ:

Порушення з боку нервової системи: дуже часто – головний біль.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у верхньому відділі живота.

Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – підвищення температури тіла.

ХІК

Найчастішими НЯ при застосуванні препарату Ксолар у пацієнтів 12 років і старших є головний біль та назофарингіт.

Наведені нижче НЯ відзначалися у >1% пацієнтів у всіх групах лікування та не менше ніж на 2% частіше у пацієнтів, які отримували препарат Ксолар у рекомендованих дозах (150 мг та 300 мг), порівняно з групою застосування плацебо.

НЯ згруповані відповідно до класифікації органів та систем органів MedDRA, у межах кожної групи перераховані у порядку зменшення частоти народження. Для визначення частоти народження використані наступні критерії: дуже часто (≥1/10), часто (>1/100, 1/1000,

Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – назофарингіт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи вірусну етіологію, інфекції сечовивідних шляхів.

Порушення з боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто - головний біль у ділянці придаткових пазух носа.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія, міалгія, біль у кінцівках, кістково-м'язовий біль.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – підвищення температури тіла, реакції у місці ін'єкції, такі як набряклість, еритема, біль, гематома, свербіж, кровотеча, кропив'янка.

Анафілаксія

У післяреєстраційному періоді частота анафілактичних реакцій при застосуванні препарату Ксолар склала приблизно 0,2% (з усіх випадків анафілактичних реакцій на 500000 пацієнто-років).

Анафілактичні реакції в анамнезі, не пов'язані із застосуванням омалізумабу, можуть бути фактором ризику розвитку анафілактичної реакції на введення препарату Ксолар.

Малігнізація

Загальна частота розвитку новоутворень при застосуванні препарату Ксолар у клінічних дослідженнях була подібною до такої в загальній популяції. Частота розвитку злоякісних новоутворень у групі пацієнтів, які отримували препарат Ксолар, та у контрольній групі оцінювалася

У дітей 6-12 років випадків розвитку злоякісних новоутворень у групі пацієнтів, які отримували Ксолар, зареєстровано не було.

Тромбоемболічні ускладнення

У контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Ксолар, відмічався розвиток тромбоемболічних ускладнень, включаючи інсульт, транзиторні ішемічні атаки, інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, смерть від серцево-судинних причин (у тому числі летальний результат з невстановлених причин).

При аналізі основних факторів серцево-судинного ризику співвідношення ризиків склало 1,32.

Гельмінтні інвазії

Можлива участь IgE у імунній відповіді при розвитку гельмінтних інвазій. У плацебо-контрольованих дослідженнях у пацієнтів з алергічними захворюваннями та ризиком розвитку гельмінтних інвазій при застосуванні препарату Ксолар відзначалося невелике підвищення частоти виникнення гельмінтозів (проте перебіг, тяжкість захворювання та відповідь на терапію не змінювалися). Загальна частота розвитку гельмінтних інвазій у всіх клінічних дослідженнях була меншою за 1 з 1000 (дизайн досліджень не включав спеціальне вивчення частоти розвитку гельмінтних захворювань).

Зміна кількості тромбоцитів крові

При застосуванні препарату Ксолар у ході клінічних досліджень у декількох пацієнтів спостерігалося зниження кількості тромбоцитів нижче за норму, що не супроводжувалося кровотечею або зменшенням концентрації гемоглобіну.

У ході клінічних досліджень не було виявлено постійне зменшення кількості тромбоцитів.

Дані інших лабораторних досліджень

Значних змін лабораторних показників у ході клінічних досліджень не виявлено.


Взаємодія з лікарськими засобами

Оскільки IgE може брати участь у формуванні імунної відповіді на деякі гельмінтні інвазії, препарат Ксолар може опосередковано знижувати ефективність лікарських засобів для лікування гельмінтних та інших паразитарних інвазій. Оскільки ферменти цитохрому Р450, механізми системи енергетичного викиду (ефлюксні насоси) та зв'язування з білками не відіграють ролі в кліренсі омалізумабу, ймовірність виникнення лікарської взаємодії з іншими препаратами мала. Спеціальних досліджень щодо взаємодії препарату Ксолар із лікарськими препаратами, включаючи вакцини, не проводилося. Взаємодія омалізумабу з лікарськими препаратами, що використовуються для лікування ХА або ХІК, є малоймовірною.

Атопічна БА

У клінічних дослідженнях препарат Ксолар широко застосовували в комбінації з інгаляційними та пероральними глюкокортикостероїдами, інгаляційними бета2-адреноміметиками короткої та тривалої дії, антагоністами лейкотрієнів, теофіліном та пероральними антигістамінними засобами. Вказані вище препарати не впливають на безпеку препарату Ксолар.

В даний час дані щодо застосування препарату Ксолар у комбінації зі специфічною імунотерапією (гіпосенсибілізуючою терапією) обмежені.

ХІК

У клінічних дослідженнях препарат Ксолар застосовували у комбінації з антигістамінними засобами (блокаторами Н1- та Н2-гістамінових рецепторів), антагоністами лейкотрієнових рецепторів. Не виявлено впливу вищезгаданих препаратів на профіль безпеки препарату Ксолар. Внаслідок популяційного фармакокінетичного аналізу також не виявлено впливу блокаторів Н2-гістамінових рецепторів та антагоністів лейкотрієнових рецепторів на фармакокінетику омалізумабу. Застосування препарату Ксолар у комбінації з імунодепресивними засобами не вивчалось.

Препарат Ксолар не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами або розчинами, крім води для ін'єкцій.


Спосіб застосування та дози

Тільки для підшкірного введення! Препарат не можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом'язово.

Атопічна БА

Дозу препарату Ксолар і періодичність введення визначають на підставі вихідної концентрації IgE (МО/мл), виміряної на початок лікування, а також маси тіла (кг).

Залежно від початкової концентрації IgE (МО/мл) та маси тіла (кг), рекомендована доза препарату становить від 75 до 600 мг 1 раз на 2 або 4 тижні (див. табл. 3 та 4).

Препарат Ксолар не слід застосовувати у пацієнтів з початковою концентрацією IgE та масою тіла, які не відповідають наведеним у таблиці щодо підбору режиму дозування.

Визначення кількості флаконів, ін'єкцій та загальний обсяг розчину препарату Ксолар залежно від дози див. у таблиці 1.

Таблиця 1. Кількість флаконів, кількість ін'єкцій та загальний обсяг розчину препарату залежно від дози

Доза (мг) Кількість флаконів Кількість ін'єкцій Загальний об'єм розчину (мл)
75 1 1 0,6
150 1 1 1,2
225 2 2 1,8
300 2 2 2,4
375 3 3 3,0
450 3 3 3,6
525 3 4 4,2
600 4 4 4.8

Розрахунок обсягу препарату для кожної дози

При розведенні одного флакона препарату Ксолар виходить 1,2 мл розчину для підшкірного введення. Алгоритм розрахунку дози однією ін'єкцію представлений нижче у таблиці 2.

Таблиця 2. Алгоритм розрахунку обсягу розчину на одну підшкірну ін'єкцію в залежності від дози

Доза (мг) Кількість ін'єкцій Об'єм розчину (мл)
75 одна ін'єкція 0,6 м
150 одна ін'єкція 1,2
225 перша ін'єкція 1,2
друга ін'єкція 0,6
300 перша ін'єкція 1,2
друга ін'єкція 1,2
375 перша ін'єкція 1,2
друга ін'єкція 1,2
третя ін'єкція 0,6
450 перша ін'єкція 1,2
друга ін'єкція 1,2
третя ін'єкція 1,2
525 перша ін'єкція 1,2
друга ін'єкція 1,2
третя ін'єкція 1,2
четверта ін'єкція 0,6
600 перша ін'єкція 1,2
друга ін'єкція 1,2
третя ін'єкція 1,2
четверта ін'єкція 1,2

Тривалість лікування, моніторинг та корекція дози

Дози препарату Ксолар слід коригувати за значних змін маси тіла (див. Таблиці 3, 4).

Схеми визначення дози див. у таблицях 3 та 4.

Таблиця 3. Розрахунок дози препарату Ксолар (мг) для підшкірного введення кожні 4 тижні.

Маса тіла (кг)
Початкова концентрація IgE (МЕ/мл) >20-25 >25-30 >30-40 >40-50 >50-60 >60-70 >70-80 >80-90 >90-125 >125-150
>30-100 75 75 75 150 150 150 150 150 300 300
>100-200 150 150 150 300 300 300 300 300 450 600
>200-300 150 150 225 300 300 450 450 450 600
>300-400 225 225 300 450 450 450 600 600
>400-500 225 300 450 450 600 600 Застосовується 1 раз на 2 тижні
>500-600 300 300 450 600 600 таблицю 4
>600-700 300 450 600

Таблиця 4 . Розрахунок дози препарату Ксолар (мг) для підшкірного введення кожні 2 тижні.

Маса тіла (кг)
Вихідна >20- >25- >30- >40- >50- >60- >70- >80- >90- >125- >150-
концентрація 25 30 40 50 60 70 80 90 125 150 200
IgE (МЕ/мл)
>30-100 Застосовується раз на 4 тижні 225
>100-200 таблицю 3 375
>200-300 375 525
>300-400 450 525
>400-500 375 375 525 600
>500-600 375 450 450 600
>600-700 225 375 450 450 525
>700-800 225 225 300 375 450 450 525 600
>800-900 225 225 300 375 450 525 600
>900-1000 225 300 375 450 525 600
>1000-1100 225 300 375 450 600
>1100-1200 300 300 450 525 600 Не застосовується
>1200-1300 300 375 450 525
>1300-1500 300 375 525 600

При застосуванні препарату Ксолар протягом перших 16 тижнів у ході клінічних досліджень спостерігалося зменшення частоти розвитку загострень бронхіальної астми, зниження кількості випадків застосування невідкладної терапії, а також поліпшення симптомів захворювання. Оцінку ефективності терапії препаратом Ксолар слід проводити як мінімум 12 тижнів лікування препаратом.

Препарат Ксолар призначений для тривалої терапії. Відміна препарату, як правило, призводить до відновлення підвищеної концентрації вільного IgE та розвитку відповідних симптомів.

Концентрація загального IgE зростає під час лікування та залишається підвищеною протягом одного року після припинення терапії. Таким чином, концентрація IgE при повторному визначенні на фоні терапії препаратом Ксолар не може бути орієнтиром для добору дози препарату. Для підбору дози препарату після зупинення лікування на період менше 1 року слід орієнтуватися на концентрацію IgE у сироватці крові, встановлену до введення початкової дози препарату.

Якщо лікування препаратом Ксолар було зупинено на 1 рік або більше для підбору дози препарату Ксолар, слід повторно визначити концентрацію IgE у сироватці крові.

Хронічна ідіопатична кропив'янка

Рекомендована доза препарату Ксолар становить 300 мг кожні 4 тижні як п/к ін'єкції. Лікарю слід періодично повторно оцінювати необхідність продовження терапії препаратом.

Досвід тривалого застосування омалізумабу у клінічних дослідженнях у пацієнтів з ГІК обмежений.

Застосування у дітей та підлітків

Препарат Ксолар не рекомендований для застосування у пацієнтів з атопічною бронхіальної астмою у віці до 6 років та у пацієнтів з ГІК у віці до 12 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Є обмежений досвід застосування препарату Ксолар у пацієнтів віком від 65 років. Однак даних, що свідчать про корекцію дози препарату у пацієнтів цього віку, немає.

Правила приготування та введення розчину

При приготуванні розчину для підшкірного введення препарату Ксолар слідуйте наведеним нижче інструкціям.

За допомогою шприца з голкою 18 калібру з ампули набирають 1,4 мл води для ін'єкцій для приготування розчину.

Встановивши флакон із препаратом вертикально, його проколюють голкою відповідно до правил асептики та вводять воду для ін'єкцій безпосередньо в суху речовину препарату.

Зберігаючи флакон у вертикальному положенні для рівномірного просочування сухої речовини водою для ін'єкцій флакон обережно обертають (не струшуючи) протягом 1 хвилини.

Для полегшення розчинення флакон обертають протягом 5-10 секунд приблизно кожні 5 хвилин до повного розчинення всіх твердих частинок. У деяких випадках для повного розчинення сухої речовини може знадобитися більше 20 хвилин. У такому разі повторюють вищезгадані дії до розчинення видимих ​​гелеподібних частинок.

Після повного розчинення сухої речовини в розчині повинно бути видимих ​​гелеподібних частинок. Допустимо наявність невеликих бульбашок або піни по стінках флакона. Отриманий розчин повинен бути прозорим або злегка опалесцентним, безбарвним або світло-жовтим кольором. Не можна використовувати розчин при виявленні у ньому сторонніх частинок.

Після вилучення голки переверніть флакон на 15 секунд для того, щоб дати можливість перетекти розчину у напрямку до пробки. Використовуючи новий шприц об'ємом 3 см, оснащений голкою 18 калібру з широким просвітом, введіть голку в флакон. Помістіть кінець голки в найнижчу точку розчину, що скупчився в пробці флакона, і наберіть розчин у шприц. Перед видаленням голки витягніть поршень повністю назад до кінця циліндра шприца, щоб видалити весь розчин з перевернутого флакона.

Замініть голку 18 калібру на голку 25 калібру для підшкірного введення.

- Випустіть зайве повітря, великі бульбашки та надлишок розчину, щоб отримати необхідну дозу (об'ємом 1,2 мл). Тонкий шар невеликих пухирців може залишатися зверху розчину у шприці.

Оскільки розчин має певну в'язкість, тривалість ін'єкції може становити 5-10 секунд.

Розчин препарату вводять підшкірно в ділянку дельтовидного м'яза або в передньолатеральну ділянку стегна, уникаючи ділянки висипань при кропив'янці.

Препарат Ксолар не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами або розчинами, крім води для ін'єкцій.

Розчин слід використовувати одразу після приготування, оскільки препарат не містить антибактеріальних консервантів.

У разі потреби допускається зберігання розчину протягом 8 годин при температурі від 2 до 8 °С та протягом 4 годин при 30 °С.

Невикористані залишки препарату та відходи упаковки утилізують відповідно до місцевих вимог.


Передозування

Про випадки передозування омалізумабом дотепер не повідомлялося. Максимальна доза препарату Ксолар, що переноситься, дотепер не визначена. При одноразовому внутрішньовенному введенні у дозі до 4000 мг не відмічено ознак дозолімітуючої токсичності. При введенні найвищої кумулятивної дози препарату – 44 000 мг протягом 20 тижнів не відзначалося розвитку будь-яких тяжких гострих НЯ.


Запобіжні заходи та особливі вказівки

Алергічні реакції

При застосуванні препарату Ксолар, як і при застосуванні будь-яких інших препаратів, що містять протеїн, можуть виникати місцеві або системні алергічні реакції, включаючи анафілактичні реакції. Перед введенням препарату Ксолар необхідно заздалегідь приготувати відповідне реанімаційне обладнання та лікарські засоби, необхідні для усунення реакцій гіперчутливості. Слід поінформувати пацієнтів про можливість розвитку анафілактичних реакцій та забезпечити відповідне медичне спостереження. У клінічних дослідженнях розвиток анафілаксії та анафілактоїдних реакцій відзначався при застосуванні як першої, так і повторних доз препарату Ксолар. Найчастіше виникнення таких реакцій відзначалося протягом 2 годин після введення препарату.

Так само як при застосуванні інших гуманізованих моноклональних антитіл - похідних рекомбінантної ДНК, в окремих випадках можливе утворення антитіл до омалізумабу.

Сироваткова хвороба

У пацієнтів, які отримували терапію гуманізованими моноклональними антитілами, у тому числі омалізумабом, у поодиноких випадках спостерігався розвиток сироваткової хвороби та подібних до неї станів, що є проявом відстрочених алергічних реакцій 3 типу. Початок розвитку таких станів зазвичай спостерігався на 1-5 день після першої або наступних ін'єкцій, а також при тривалій терапії. Симптоми, що дозволяють запідозрити розвиток сироваткової хвороби, включають: артрит/артралгію, висип (кропив'янка або інші форми), лихоманку та лімфаденопатію. Як профілактика та лікування даної патології можливе застосування антигістамінних препаратів та глюкокортикостероїдів. Слід поінформувати пацієнта про можливість розвитку цього стану та попередити про необхідність звернення до лікаря у разі можливих симптомів.

Синдром Чарга-Стросс та гіпереозинофіл'ний синдром

У пацієнтів з бронхіальною астмою тяжкого ступеня в окремих випадках може розвиватися системний гіпереозинофільний синдром або алергічний еозинофільний гранулематозний васкуліт (синдром Чарга-Строс), для лікування яких зазвичай застосовують терапію системними глюкокортикостероїдами (ГКС).

У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують протиастматичні лікарські препарати, у тому числі омалізумаб, може проявитися або розвинутись системна еозинофілія або васкуліт. Ці випадки зазвичай пов'язані зі зниженням дози пероральних кортикостероїдів.

Лікарю слід виявляти настороженість до розвитку вираженої еозинофілії, васкулітного висипу, погіршення перебігу легеневих симптомів, патології придаткових пазух носа, ускладнень з боку серця та/або нефропатії у таких пацієнтів.

У разі розвитку вищезазначених порушень тяжкого ступеня з боку імунної системи слід розглянути можливість відміни омалізумабу.

загальні вказівки

Препарат не слід застосовувати для лікування гострих нападів бронхіальної астми, гострого бронхоспазму або астматичного статусу.

Не вивчалося застосування препарату Ксолар у пацієнтів із синдромом підвищеної концентрації IgE, з алергічним бронхолегеневим аспергільозом, для профілактики анафілактичних реакцій, при атопічному дерматиті, алергічному риніті або при харчовій алергії.

Не вивчалося застосування препарату Ксолар у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, аутоімунними захворюваннями або захворюваннями, пов'язаними з накопиченням імунних комплексів. Слід бути обережними при застосуванні препарату у таких пацієнтів.

Не слід різко скасовувати терапію системними або інгаляційними глюкокортикостероїдами після початку лікування препаратом Ксолар. Дозу зазначених препаратів, що застосовуються одночасно з препаратом Ксолар, поступово знижують під наглядом лікаря.

Вміст сахарози в препараті не має клінічно значущого впливу на концентрацію глюкози у сироватці крові у пацієнтів з цукровим діабетом, тому корекція дози препарату Ксолар та гіпоглікемічних препаратів не потрібна.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату Ксолар виникає запаморочення, підвищена стомлюваність, синкопальні стани або сонливість слід утриматися від керування транспортними засобами та механізмами.


Умови зберігання

У холодильнику +2+8 градусів


Умови відпустки з аптек

За рецептом


Відео на цю тему

Информация, касающаяся данного товара


Производит Ксолар 150мг 1 шт лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем компания Новартис Фарма АГ. Само производство расположено в стране Швейцария.
Тут Вы всегда можете купить Ксолар 150мг 1 шт лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Ксолар 150мг 1 шт лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Возможно, Вас заинтересует информация про этот товар. Необходима быстрая доставка Ксолар 150мг 1 шт лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Генолар 150мг 1 шт. лиофилизат для приготовления раствора для подкожного введения с растворителем 2мл, Атровент 0,25мг/мл 20мл раствор для ингаляций, Беродуал 0,25мг/мл + 0,5мг/мл 20мл раствор для ингаляций, Беротек 0,1% 20мл раствор для ингаляций институт де ангели, Вентолин 100мкг/доза 200доз аэрозоль для ингаляций дозированный.

(38721)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Дозування: 5 мг Фасування: N10 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упакування: упак. Виробник: Сандоз Завод-виробник: Sandoz dd (Словенія) Діюча речовина: Левоцетиризин.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль для інгаляцій дозований – 1 доза: активна речовина: сальбутамолу сульфат – 120,5 мкг (еквівалентно 100 мкг сальбутамолу); допоміжні речовини: тетрафторетан – 1 доза. У балоні аерозольному алюмінієвому (у комплекті з дозуючим пристроєм); у пачці картонної 1 балон.Опис лікарської формиАерозоль для інгаляцій дозований: алюмінієвий інгалятор, оснащений дозуючим пластмасовим пристроєм із захисним ковпачком, що містить суспензію білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБронходилатируюча, бета-адреноміметична.ФармакокінетикаПісля інгаляційного введення 10-20% дози сальбутамолу досягають нижніх дихальних шляхів. Інша частина дози залишається в інгаляторі або відкладається в ротоглотці, а потім проковтується. Фракція, що відклалася в дихальних шляхах, абсорбується в легеневі тканини та кров, але не метаболізується у легенях. Ступінь зв'язування сальбутамолу із білками плазми становить близько 10%. Сальбутамол, що потрапив у кров, піддається метаболізму в печінці і екскретується, переважно з сечею, у незміненому вигляді або у вигляді фенольного сульфату. Проковтнута частина інгаляційної дози абсорбується із ШКТ і піддається активному метаболізму при першому проходженні через печінку, перетворюючись на фенольний сульфат. Незмінений сальбутамол та кон'югат екскретуються переважно із сечею. Введений внутрішньовенний сальбутамол має T1/2 4-6 год. Виводиться частково нирками і частково в результаті метаболізму до неактивного 4'-О-сульфату (фенольний сульфат), який також виводиться переважно із сечею. З калом екскретується лише незначна частина введеної дози сальбутамолу. Більшість дози сальбутамолу, введеної в організм внутрішньовенно, пероральним або інгаляційним шляхом, екскретується протягом 72 годин.ФармакодинамікаСальбутамол є селективним агоністом β2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах він діє на β2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, незначно впливаючи або взагалі не впливаючи на β1-адренорецептори міокарда. Чинить бронходилатируючий ефект, попереджаючи або купуючи спазм бронхів, знижує опір у дихальних шляхах. Збільшує життєву ємність легень. Збільшує мукоциліарний кліренс (при хронічному бронхіті до 36%), стимулює секрецію слизу, активує миготливий епітелій. У рекомендованих терапевтичних дозах не негативно впливає на ССС, не викликає підвищення АТ. У меншій мірі, порівняно з ЛЗ цієї групи, має позитивну хроно- та інотропну дію. Викликає розширення коронарних артерій. Має ряд метаболічних ефектів: знижує концентрацію калію в плазмі, впливає на глікогеноліз та виділення інсуліну, надає гіперглікемічний (особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою) та ліполітичний ефект, збільшує ризик розвитку ацидозу. Після застосування інгаляційних форм дія розвивається швидко, початок ефекту через 5 хв, максимум через 30-90 хв (75% максимального ефекту досягається протягом 5 хв), тривалість - 4-6 год.ІнструкціяПеревірка інгалятора: перед першим використанням інгалятора або в тому випадку, якщо інгалятором не користувалися тиждень або довше, слід видалити ковпачок з мундштука, злегка стиснувши ковпачок з боків, добре струсити інгалятор і натиснути на клапан аерозолю для вивільнення 1 інгаля у справності інгалятора. Використання інгалятора Видалити ковпачок із мундштука, злегка стиснувши ковпачок із боків. Оглянути мундштук зсередини та зовні, щоб переконатися, що він чистий. Добре струсити інгалятор. Тримати інгалятор між вказівним та великим пальцями у вертикальному положенні дном вгору, при цьому великий палець повинен розташовуватися на підставі під мундштуком. Зробити повільний глибокий видих, обхопивши мундштук губами, не стискаючи зубами. Виробляючи максимально глибокий вдих через рот одночасно натиснути на верхню частину інгалятора для вивільнення 1 інгаляційної дози сальбутамолу. Затримати подих на кілька секунд, вийняти мундштук із рота, потім повільно видихнути. Для отримання другої дози, тримаючи інгалятор у вертикальному положенні, почекати близько 30 с і потім повторити пункти 3-7. Щільно закрити мундштук захисним ковпачком. Увага! Виконуючи пункти 5, 6 та 7 – не можна поспішати. Слід починати вдих якнайповільніше, безпосередньо перед натисканням на клапан інгалятора. У перші кілька разів рекомендується попрактикуватися перед дзеркалом. Якщо видно "туман", що виходить з верхньої частини інгалятора або з куточків рота, слід почати все заново з пункту 3. Якщо лікар дав інші інструкції з використання інгалятора, слід суворо дотримуватися їх. Потрібно зв'язатися з лікарем, якщо виникнуть труднощі з використанням інгалятора. Очищення інгалятора: Інгалятор необхідно чистити не менше 1 разу на тиждень. Вийняти металевий балончик із пластмасового корпусу та зняти кришку мундштука. Ретельно промити пластмасовий корпус та кришку мундштуку під струменем теплої води. Просушити пластмасовий корпус та кришку мундштука повністю як зовні, так і всередині. Не допускати перегрівання. Помістити металевий балончик у пластмасовий корпус та надіти кришку мундштука. Не слід занурювати металевий балон у воду.Показання до застосуванняБронхіальна астма: усунення нападів бронхіальної астми, в т.ч. при загостренні бронхіальної астми тяжкої течії; запобігання нападам бронхоспазму, пов'язаних з впливом алергену або спричиненим фізичним навантаженням; застосування як одного з компонентів при тривалій підтримувальній терапії бронхіальної астми; ХОЗЛ, що супроводжується оборотною обструкцією дихальних шляхів. Хронічний бронхіт.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; ведення передчасних пологів; загрозливий аборт; дитячий вік до 2 років. З обережністю: тахіаритмія, міокардит, вади серця, аортальний стеноз, ІХС, тяжка хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, тиреотоксикоз, феохромоцитома, декомпенсований цукровий діабет, глаукома, епіприпадки, ниркова або печінкова лактації.Вагітність та лактаціяВагітним жінкам препарат призначається лише у разі, коли очікувана користь для пацієнтки перевищує потенційний ризик для плода. У ході постреєстраційного спостереження було виявлено рідкісні випадки різних вад розвитку у дітей, включаючи формування вовчої пащі та вад розвитку кінцівок, на фоні прийому матерями під час вагітності сальбутамолу. У деяких випадках матері приймали кілька супутніх лікарських препаратів протягом вагітності. Причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено. Сальбутамол, ймовірно, проникає в грудне молоко, тому його не рекомендується призначати жінкам, що годують, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для самої пацієнтки переважує потенційний ризик для дитини. Немає даних про те, чи має присутній у грудному молоці сальбутамол шкідливу дію на новонародженого.Побічна діяНебажані реакції перераховані в залежності від анатомо-фізіологічної класифікації та частоти народження, яка визначена таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та З боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотонію та колапс. З боку обміну речовин: рідко – гіпокаліємія (терапія β2-агоністами може призводити до значної гіпокаліємії); дуже рідко – лактоацидоз. Дуже рідкісні випадки лактоацидозу були зареєстровані у пацієнтів, які отримали сальбутамол внутрішньовенно та Вентолін Небули для лікування загострень бронхіальної астми. З боку нервової системи: часто – тремор, головний біль; дуже рідко – гіперактивність. З боку ССС: часто – тахікардія; іноді – сильне серцебиття (пульсація, пальпітація); рідко – розширення периферичних судин; дуже рідко – аритмія, включаючи миготливу аритмію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – парадоксальний бронхоспазм. З боку шлунково-кишкового тракту: іноді – подразнення слизової оболонки рота та глотки. З боку кістково-м'язової системи: іноді м'язові судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасно застосовувати сальбутамол та неселективні блокатори β-адренорецепторів, такі як пропранолол. Сальбутамол не протипоказаний пацієнтам, які одержують інгібітори МАО. У хворих з тиреотоксикозом посилює дію стимуляторів ЦНС та тахікардію. Теофілін та інші ксантини при одночасному застосуванні підвищують ймовірність розвитку тахіаритмії; засоби для інгаляційної анестезії, леводопа – важкої шлуночкової аритмії. Одночасне призначення з антихолінергічними засобами (в т.ч. інгаляційними) може сприяти підвищенню внутрішньоочного тиску. Діуретики та глюкокортикостероїди посилюють гіпокаліємічну дію сальбутамолу.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно. Вирішити питання про збільшення дози або частоти застосування препарату може лише лікар. Не рекомендується застосовувати інгалятор Вентолін частіше 4 рази на добу. Потреба в частому застосуванні максимальних доз Вентоліна® або раптовому збільшенні дози свідчить про погіршення перебігу захворювання. Дорослі (у т.ч. пацієнти похилого віку) Купірування нападу бронхоспазму: рекомендована доза становить 100-200 мкг (1-2 інгаляції). Запобігання нападам бронхоспазму, пов'язаним з впливом алергену або спричиненим фізичним навантаженням: рекомендована доза — 200 мкг (2 інгаляції) за 10–15 хв до дії провокуючого фактора. Тривала підтримуюча терапія: доза, що рекомендується, — до 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Діти Купірування нападу бронхоспазму: рекомендована доза становить 100-200 мкг (1-2 інгаляції). Запобігання нападам бронхоспазму, пов'язаним з впливом алергену або спричиненим фізичним навантаженням: рекомендована доза — 100–200 мкг (1–2 інгаляції) за 10–15 хв до дії провокуючого фактора. Тривала підтримуюча терапія: доза, що рекомендується, — 200 мкг (2 інгаляції) 4 рази на добу. Вентолін® можна вводити через Спейсер Бебіхалер.ПередозуванняСимптоми: частіші – гіпокаліємія, зниження артеріального тиску, тахікардія, м'язовий тремор, нудота, блювання; менш часті – збудження, гіперглікемія, респіраторний алкалоз, гіпоксемія, головний біль; рідкісні - галюцинації, судоми, тахіаритмія, тріпотіння шлуночків, розширення периферичних судин. Лікування: найкращими антидотами є кардіоселективні β-адреноблокатори. Однак блокатори β-адренорецепторів необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із нападами бронхоспазму в анамнезі. Застосування великих доз сальбутамолу може викликати гіпокаліємію, тому при підозрі передозування слід контролювати рівень калію в сироватці крові.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПотрібно проінструктувати пацієнтів про правильне використання інгалятора Вентолін®. Бронходилататори не повинні бути єдиним або основним компонентом терапії бронхіальної астми нестабільного або тяжкого перебігу. Якщо дія звичайної дози Вентоліна стає менш ефективною або менш тривалою (дія препарату повинна зберігатися не менше 3 годин), пацієнту слід звернутися до лікаря. Підвищення потреби застосування інгаляційних агоністів β2-адренорецепторів з короткою тривалістю дії для контролю симптомів бронхіальної астми свідчить про загострення захворювання. У разі слід переглянути план лікування пацієнта. Раптове та прогресуюче погіршення бронхіальної астми може становити загрозу для життя пацієнта, тому в подібних ситуаціях необхідно терміново вирішувати питання про призначення або збільшення дози кортикостероїдів. У таких пацієнтів рекомендується проводити щоденний моніторинг пікової швидкості видиху. Сальбутамол необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із тиреотоксикозом. Терапія агоністами β2-адренорецепторів, особливо при введенні парентерально або за допомогою небулайзера, може призводити до гіпокаліємії. Особливу обережність рекомендується виявляти при лікуванні тяжких нападів бронхіальної астми, оскільки в цих випадках гіпокаліємія може посилюватися внаслідок одночасного застосування похідних ксантину, глюкокортикостероїдів, діуретиків, а також внаслідок гіпоксії. У таких ситуаціях необхідно контролювати рівень калію у сироватці крові. Вплив на здатність керувати автомобілем та/або іншими механізмами. Немає даних.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему