Каталог товаров

Карведилол зентива 6,25мг 30 шт таблетки

( 20 )
Бренд: Зентива
Нет на складе
Вариант:
223,00 грн
205,00 грн
-8.07 %
+
  • Страна:
    Чехия
  • Форма выпуска:
    таб.
  • Дозировка:
    6.25 мг
  • Фасовка:
    N30
Способы доставки
Способы оплаты
Описание

Бета1-, бета2-адреноблокатор. Альфа1-адреноблокатор. Оказывает вазодилатирующее, антиангинальное и антиаритмическое действие. Карведилол представляет собой рацемическую смесь R(+) и S(-) стереоизомеров, каждый из которых обладает одинаковыми альфа-адреноблокирующими свойствами. Бета-адреноблокирующее действие карведилола носит неселективный характер и обусловлено левовращающим S(-) стереоизомером.

Препарат не имеет собственной симпатомиметической активности, обладает мембраностабилизирующими свойствами.

Вазодилатирующий эффект связан, главным образом, с блокадой α1-адренорецепторов. Благодаря вазодилатации снижает ОПСС.

Эффективность

У пациентов с артериальной гипертензией снижение АД не сопровождается увеличением ОПСС, не снижается периферический кровоток (в отличие от бета-адреноблокаторов). Карведилол подавляет РААС посредством блокады β-адренорецепторов почек, вызывая снижение активности ренина плазмы. ЧСС снижается незначительно.

У пациентов с ИБС оказывает антиангинальное действие. Уменьшает пред- и постнагрузку на сердце. Не оказывает выраженного влияния на липидный обмен и содержание ионов калия, натрия и магния в плазме крови. При применении препарата соотношение ЛПВП/ЛПНП остается нормальным.

У пациентов с нарушениями функции левого желудочка и/или сердечной недостаточностью благоприятно влияет на гемодинамические показатели и улучшает фракцию выброса и размеры левого желудочка.

Карведилол снижает показатель смертности и уменьшает частоту госпитализаций, уменьшает симптоматику и улучшает функцию левого желудочка у пациентов с хронической сердечной недостаточностью ишемического и неишемического генеза.

Эффекты карведилола являются дозозависимыми.

Карведилол зентива 6,25мг 30 шт таблетки инструкция на украинском

Склад, форма випуску та упаковка

Пігулки - 1 таб.

Активна речовина Карведилол 6.25 мг. Допоміжні речовини: сахароза, повідон 30, лактози моногідрат 200, кремнію діоксид колоїдний, кроскармелоза натрію, магнію стеарат, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний.

15 шт. - блістери (2) - пачки картонні.


Опис лікарської форми

Таблетки коричнево-жовтого кольору, з вкрапленнями, з ризиком для поділу на одному боці та з гравіюванням цифри "12" - на іншій.


Фармакотерапевтична група

Бета1-, бета2-адреноблокатор. Альфа1-адреноблокатор. Чинить вазодилатуючу, антиангінальну та антиаритмічну дію. Карведилол являє собою рацемічну суміш R(+) і S(-) стереоізомерів, кожен з яких має однакові альфа-адреноблокуючі властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і зумовлена ​​лівообертальним S(-) стереоізомером.

Препарат не має власної симпатоміметичної активності, має мембраностабілізуючі властивості.

Вазодилатуючий ефект пов'язаний головним чином з блокадою α1-адренорецепторів. Завдяки вазодилатації знижує ОПСС.

Ефективність

У пациентов с артериальной гипертензией снижение АД не сопровождается увеличением ОПСС, не снижается периферический кровоток (в отличие от бета-адреноблокаторов). Карведилол подавляет РААС посредством блокады β-адренорецепторов почек, вызывая снижение активности ренина плазмы. ЧСС снижается незначительно.

У пациентов с ИБС оказывает антиангинальное действие. Уменьшает пред- и постнагрузку на сердце. Не оказывает выраженного влияния на липидный обмен и содержание ионов калия, натрия и магния в плазме крови. При применении препарата соотношение ЛПВП/ЛПНП остается нормальным.

У пациентов с нарушениями функции левого желудочка и/или сердечной недостаточностью благоприятно влияет на гемодинамические показатели и улучшает фракцию выброса и размеры левого желудочка.

Карведилол снижает показатель смертности и уменьшает частоту госпитализаций, уменьшает симптоматику и улучшает функцию левого желудочка у пациентов с хронической сердечной недостаточностью ишемического и неишемического генеза.

Эффекты карведилола являются дозозависимыми.


Фармакокинетика

Всасывание

Карведилол быстро всасывается из ЖКТ. Обладает высокой липофильностью. C max в плазме крови достигается примерно через 1 ч. Биодоступность препарата - 25%. Прием пищи не влияет на биодоступность.

Распределение

Карведилол обладает высокой липофильностью. Связывается с белками плазмы крови на 98-99%. Vd составляет около 2 л/кг и увеличивается у пациентов с циррозом печени. Была продемонстрирована энтерогепатическая циркуляция исходного вещества у животных.

Метаболизм

Карведилол подвергается биотрансформации в печени путем окисления и конъюгации с образованием ряда метаболитов. 60-75% абсорбированного препарата метаболизируется при "первом прохождении" через печень. Показано существование кишечно-печеночной циркуляции исходного вещества.

Метаболизм карведилола в результате окисления является стереоселективным. R-стереоизомер метаболизируется в основном с помощью CYP2D6 и CYP1А2, a S-стереоизомер – в основном с помощью CYP2D9 и в меньшей степени с помощью CYP2D6. К другим изоферментам Р450, участвующим в метаболизме карведилола, относятся CYP3A4, CYP2E1 и CYP2C19. C max  R-стереоизомера в плазме приблизительно в 2 раза превышает таковую для S-стереоизомера.

R-стереоизомер метаболизируется, главным образом, путем гидроксилирования. У медленных метаболизаторов CYP2D6 возможно увеличение плазменной концентрации карведилола, в первую очередь, R-стереоизомера, что выражается в увеличении альфа-адреноблокирующей активности карведилола.

В результате деметилирования и гидроксилирования фенольного кольца образуются 3 метаболита (их концентрации в 10 раз ниже, чем концентрация карведилола) с бета-адреноблокирующей активностью (у 4’-гидроксифенольного метаболита она примерно в 13 раз сильнее, чем у самого карведилола). 3 активных метаболита обладают менее выраженными вазодилатирующими свойствами, чем карведилол. 2 гидроксикарбазольных метаболита карведилола являются чрезвычайно мощными антиоксидантами, причем их активность в этом отношении в 30-80 раз превышает таковую у карведилола.

Выведение

Т1/2 карведилола составляет около 6 ч, плазменный клиренс – около 500-700 мл/мин. Выведение происходит главным образом через кишечник, основной путь выведения – с желчью. Небольшая часть дозы выводится почками в виде различных метаболитов.

Карведилол проникает через плацентарный барьер.

Фармакокинетика у особых групп пациентов

При длительной терапии карведилолом интенсивность почечного кровотока сохраняется, скорость клубочковой фильтрации не изменяется.

У пациентов с артериальной гипертензией и умеренной (КК 20-30 мл/мин) или тяжелой (КК <20 мл/мин) почечной недостаточностью концентрация карведилола в плазме крови была приблизительно на 40-55% выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек. Однако полученные данные отличаются значительной вариабельностью. Учитывая то, что выведение карведилола происходит главным образом через кишечник, значительное увеличение его концентрации в плазме крови пациентов с нарушением функции почек мало вероятно.

Существующие данные по фармакокинетике у пациентов с различной степенью нарушения функции почек позволяют полагать, что пациентам с умеренной и тяжелой степенью почечной недостаточности коррекции дозы карведилола не требуется.

У пациентов с циррозом печени системная биодоступность препарата увеличивается на 80% вследствие уменьшения выраженности метаболизма при "первом прохождении" через печень. Следовательно, карведилол противопоказан пациентам с клинически манифестным нарушением функции печени.

В исследовании у 24 пациентов, страдающих сердечной недостаточностью, клиренс R и S стереоизомеров карведилола был значительно ниже по сравнению с ранее наблюдавшимся клиренсом у здоровых добровольцев. Данные результаты свидетельствуют о том, что фармакокинетика R и S стереоизомеров карведилола при сердечной недостаточности значительно изменяется.

Возраст не оказывает статистически значимого влияния на фармакокинетику карведилола у пациентов с артериальной гипертензией. Согласно данным клинических исследований, переносимость карведилола у пациентов с артериальной гипертензией или ИБС пожилого и старческого возраста не отличается от таковой у пациентов более молодого возраста.

У пациентов, страдающих сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией, карведилол не влияет на концентрацию глюкозы в крови натощак и после еды, содержание гликозилированного гемоглобина (HbA1) в крови или дозу гипогликемических средств. В клинических исследованиях было показано, что у пациентов с сахарным диабетом 2 типа карведилол не вызывает снижения толерантности к глюкозе. У пациентов с артериальной гипертензией, имевших инсулинорезистентность (синдром X), но без сопутствующего сахарного диабета, карведилол улучшает чувствительность к инсулину. Аналогичные результаты были получены у пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа.


Клиническая фармакология

Бета1-,бета2-адреноблокатор. Альфа1-адреноблокатор.


Показания к применениюАртериальная гипертензия; ИБС: стабильная стенокардия; хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания к применениюОстрая и хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации (IV функциональный класс по классификации NYHA), требующая в/в введения инотропных средств; клинически значимые нарушения функции печени; АV-блокада II-III степени (за исключением пациентов с искусственным водителем ритма сердца); выраженная брадикардия (ЧСС <50 уд/мин); СССУ (включая синоатриальную блокаду); выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД <85 мм рт. ст.); кардиогенный шок; бронхоспазм и бронхиальная астма (в анамнезе); возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены); беременность; непереносимость фруктозы, лактозы, дефицит лактазы, сахаразы/изомальтазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (препарат содержит лактозу и сахарозу); повышенная чувствительность к карведилолу или другим компонентам препарата.

С осторожностью следует назначать препарат при ХОБЛ, стенокардии Принцметала, тиреотоксикозе, окклюзионных заболеваниях периферических сосудов, феохромоцитоме, псориазе, почечной недостаточности, АV-блокаде I степени, обширных хирургических вмешательствах и общей анестезии, сахарном диабете, гипогликемии, депрессии, миастении.


Беременность и лактация

Данные, полученные в исследованиях на животных, являются недостаточными для определения влияния на беременность, развитие эмбриона/плода, роды или постнатальное развитие. Потенциальный риск для человека не известен.

Бета-адреноблокаторы уменьшают плацентарный кровоток, что может приводить к внутриутробной гибели плода и преждевременным родам. Кроме того, у плода и новорожденного могут возникать нежелательные реакции (в частности, гипогликемия и брадикардия, осложнения со стороны сердца и легких).

Достаточного опыта применения препарата Карведилол Зентива у беременных нет. Препарат противопоказан к применению при беременности, за исключением случаев, когда предполагаемая польза для матери превосходит потенциальный риск для плода.

Данные о выделении карведилола с грудным молоком отсутствуют, поэтому, если применение препарата Карведилол Зентива необходимо в период лактации, то грудное вскармливание необходимо прекратить.

Применение у детей

Противопоказано применение препарата у детей и подростков в возрасте до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).


Побочные действия

В данном разделе представлены побочные реакции, зарегистрированные при применении карведилола, с разделением на группы в соответствии с терминологией MedDRA и следующими категориями частоты согласно с классификацией ВОЗ: очень частые (более 1/10), частые (от >1/100 до <1/10), нечастые (от >1/1000 до <1/100), редкие от >1/10 000 до <1/1000), очень редкие (от <1/10 000, включая отдельные сообщения).

Со стороны иммунной системы: очень редкие – гиперчувствительность.

Со стороны системы кроветворения: частые – анемия; редкие – тромбоцитопения; очень редкие – лейкопения.

Со стороны нервной системы: очень частые – головокружение, головная боль; нечастые – предобморочное состояние, обморок, парестезии.

Со стороны органа зрения: частые – нарушения зрения, уменьшение слезоотделения (сухость глаз), раздражение глаз.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: очень частые – сердечная недостаточность в период увеличения дозы, выраженное снижение АД; частые – брадикардия, отеки, гиперволемия, задержка жидкости, ортостатическая гипотензия, нарушения периферического кровообращения (похолодание конечностей, заболевания периферических сосудов, обострение синдрома перемежающейся хромоты и синдрома Рейно); нечастые – AV-блокада II-III степени, стенокардия.

Со стороны дыхательной системы: частые – одышка, отек легких, астма у предрасположенных пациентов, бронхит, пневмония, инфекции верхних дыхательных путей; редкие – заложенность носа.

Со стороны пищеварительной системы: частые – тошнота, диарея, рвота, диспепсия, боли в животе; нечастые – запор, сухость во рту.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: очень редкие – повышение активности АЛТ, АСТ и ГГТ.

Со стороны кожи и подкожных тканей: нечастые – кожные реакции (например, аллергическая экзантема, дерматит, крапивница, кожный зуд, псориазоподобные и лишаеподобные поражения кожи, алопеция); очень редкие – многоформная эритема, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.

Со стороны костно-мышечной системы: частые – боли в конечностях.

Со стороны мочевыделительной системы: частые – инфекции мочевыводящих путей, нарушение мочеиспускания, почечная недостаточность и нарушение функции почек у пациентов с диффузным васкулитом и/или нарушением функции почек; очень редко – недержание мочи у женщин (обратимое после отмены препарата).

Со стороны половых органов и молочной железы: нечастые – эректильная дисфункция.

Со стороны обмена веществ и питания: частые – гиперхолестеринемия, гипергликемия или гипогликемия у пациентов с сахарным диабетом.

Общие расстройства: очень частые – астения, повышенная утомляемость; частые - увеличение массы тела.

Головокружение, обморок, головная боль и астения обычно легкой степени чаще возникают в начале терапии препаратом Карведилол Зентива.

При применении препарата у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и низким АД (систолическое АД <100 мм рт. ст.), ИБС и диффузными изменениями сосудов и/или почечной недостаточностью отмечалось обратимое нарушение функции почек.

Наличие у препарата бета-адреноблокирующих свойств не исключает возможность манифестации латентно протекающего сахарного диабета, декомпенсации уже имеющегося сахарного диабета или угнетения контринсулярной системы.


Взаимодействие с лекарственными средствами

Фармакокинетическое взаимодействие

Поскольку карведилол является как субстратом, так и ингибитором гликопротеина Р, при его одновременном применении с препаратами, транспортируемыми гликопротеином Р, биодоступность последних может увеличиваться. Кроме того, биодоступность карведилола может изменяться под действием индукторов или ингибиторов гликопротеина Р.

Ингибиторы и индукторы CYP2D6 и CYP2C9 могут стереоселективно изменять системный и/или пресистемный метаболизм карведилола, приводя к увеличению или снижению концентраций R и S стереоизомеров карведилола в плазме крови. Некоторые примеры подобных взаимодействий, наблюдавшихся у пациентов или у здоровых добровольцев, перечислены ниже, однако данный список не является полным.

При одновременном применении карведилола и дигоксина концентрации дигоксина повышаются примерно на 15%. В начале терапии карведилолом, при подборе его дозы или отмене препарата, рекомендуется регулярный контроль концентрации дигоксина в плазме крови.

В двух исследованиях при применении карведилола у пациентов, перенесших пересадку почки и сердца и получавших циклоспорин перорально, отмечалось повышение концентрации циклоспорина в плазме крови. Оказалось, что вследствие ингибирования активности гликопротеина Р в кишечнике, карведилол увеличивает всасывание циклоспорина при его пероральном приеме. Чтобы поддерживать концентрации циклоспорина в терапевтическом диапазоне, потребовалось уменьшение дозы циклоспорина в среднем на 10-20%. В связи с выраженными индивидуальными колебаниями концентрации циклоспорина рекомендуется тщательный мониторинг его концентрации после начала терапии карведилолом и, при необходимости, соответствующая коррекция суточной дозы циклоспорина. При в/в введении циклоспорина какого-либо взаимодействия с карведилолом не ожидается.

В исследовании с участием 12 здоровых добровольцев рифампицин снижал плазменные концентрации карведилола, вероятнее всего, путем индукции гликопротеина Р, приводя к снижению всасывания карведилола в кишечнике и снижению его антигипертензивного действия.

У пациентов с сердечной недостаточностью амиодарон снижал клиренс S стереоизомера карведилола, подавляя CYP2C9. Средняя концентрация R стереоизомера карведилола не изменялась. Следовательно, в связи с повышением концентрации S стереоизомера карведилола возможен риск увеличения бета-адреноблокирующего действия.

В рандомизированном исследовании с перекрестным дизайном у 10 пациентов с сердечной недостаточностью одновременное применение флуоксетина (ингибитора CYP2D6) приводило к стереоселективному подавлению метаболизма карведилола - к повышению среднего показателя AUC для R(+) на 77%. Однако, разницы в побочных действиях, величине АД или ЧСС между двумя группами не отмечалось.

Фармакодинамическое взаимодействие

Препараты с бета-адреноблокирующими свойствами могут усиливать гипогликемическое действие инсулина или гипогликемических препаратов для приема внутрь. Симптомы гипогликемии, особенно тахикардия, могут маскироваться или ослабевать. Пациентам, получающим инсулин или гипогликемические средства для приема внутрь, рекомендуется регулярный контроль содержания глюкозы в крови.

Пациенты, принимающие одновременно препараты с бета-адреноблокирующими свойствами и препараты, снижающие содержание катехоламинов (например, резерпин и ингибиторы МАО), должны находиться под тщательным наблюдением в связи с риском развития артериальной гипотензии и/или выраженной брадикардии.

Комбинированная терапия бета-адреноблокаторами и дигоксином может приводить к дополнительному замедлению AV-проводимости.

Применение верапамила, дилтиазема, амиодарона или других антиаритмических средств одновременно с карведилолом может повысить риск нарушения AV-проводимости.

Одновременное применение клонидина с бета-адреноблокаторами может потенцировать гипотензивный и брадикардический эффект. Если планируется прекратить комбинированную терапию препаратом бета-адреноблокатором и клонидином, первым следует отменить бета-адреноблокатор, а через несколько дней можно отменить клонидин, постепенно уменьшая его дозу.

При одновременном применении карведилола и дилтиазема отмечались отдельные случаи нарушений сердечной проводимости (редко – с нарушениями показателей гемодинамики). Применение карведилола вместе с блокаторами медленных кальциев каналов (например, верапамил или дилтиазем) рекомендуется проводить под контролем ЭКГ и АД.

Как и другие препараты с бета-адреноблокирующей активностью, карведилол может усиливать действие других одновременно принимаемых гипотензивных средств (например, альфа-адреноблокаторов) или препаратов, которые вызывают артериальную гипотензию в качестве побочного действия.

Следует проводить тщательное наблюдение за основными показателями жизнедеятельности организма при проведении общей анестезии в связи с возможностью синергичного отрицательного инотропного действия карведилола и средств для общей анестезии.

Одновременное применение НПВС и бета-адреноблокаторов может приводить к артериальной гипертензии и снижению контроля АД.

Оскільки некардіоселективні бета-адреноблокатори перешкоджають бронхолітичному ефекту бронходилататорів, які є стимуляторами β-адренорецепторів, необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які отримують ці препарати.


Спосіб застосування та дози

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Артеріальна гіпертензія

Початкова доза становить 12.5 мг 1 раз на добу в перші 2 дні лікування. Потім – по 25 мг 1 раз на добу. Можливе поступове збільшення дози з інтервалом щонайменше 2 тижнів.

При недостатності гіпотензивного ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена вдвічі. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 50 мг 1 раз на добу (можна розділити дозу на 2 прийоми).

ІХС: стабільна стенокардія

Початкова доза становить 12.5 мг 2 рази на добу в перші 2 дні лікування. Потім – по 25 мг 2 рази на добу. При недостатності антиангінального ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена вдвічі. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 100 мг на добу, розділена на 2 прийоми.

У пацієнтів похилого віку початкова доза, що рекомендується, протягом перших 2 днів лікування становить 12.5 мг 2 рази на добу. Потім лікування продовжують у максимальній рекомендованій добовій дозі по 25 мг 2 рази на добу.

Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Хронічна серцева недостатність

Дозу слід підбирати індивідуально, під ретельним медичним контролем.

Карведилол можна застосовувати як доповнення до стандартної терапії, однак він також може застосовуватися у пацієнтів з непереносимістю інгібіторів АПФ або у пацієнтів, які не отримують препарати наперстянки, гідралазину або нітрату. Дози дигоксину, діуретиків та інгібіторів АПФ слід підбирати до початку лікування карведилолом.

Рекомендована початкова доза становить 3.125 мг (1/2 таб. препарату Карведилол Зенітиву 6.25 мг із ризиком) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. При хорошій переносимості дозу збільшують з інтервалом не менше 2 тижнів до 6.25 мг 2 рази на добу, потім до 12.5 мг 2 рази на добу, далі – до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід збільшувати до максимальної, яка добре переноситься пацієнтом.

Максимальна доза, що рекомендується, становить 25 мг 2 рази на добу для всіх пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю тяжкого ступеня, а також для пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю легким і середнім ступенем тяжкості з масою тіла <85 кг.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю легким та середнім ступенем тяжкості з масою тіла >85 кг рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 рази на добу.

На початку лікування або при підвищенні дози можливе тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, особливо у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю та/або діуретиків, які отримують великі дози. Як правило, скасовувати лікування не потрібно, проте дозу препарату не слід збільшувати. Після початку застосування або підвищення дози карведилолу за станом пацієнта слід спостерігати лікар/кардіолог. Перед кожним збільшенням дози слід провести обстеження для виявлення можливого посилення симптомів серцевої недостатності або надмірної вазодилатації (включаючи визначення показників функції нирок, маси тіла, артеріального тиску, частоти та ритму серцевих скорочень). У разі прогресування симптомів серцевої недостатності або затримки рідини слід збільшити дозу діуретиків; у такій ситуації дозу карведилолу не слід збільшувати доти,доки стан пацієнта не стабілізується. При виникненні брадикардії або у разі подовження часу AV-проведення, насамперед необхідно контролювати дозу дигоксину. У деяких випадках може знадобитися зменшення дози карведилолу або тимчасова відміна лікування. Однак навіть у таких випадках часто можна успішно продовжити титрування дози карведилолу.

Під час титрування дози слід проводити регулярний моніторинг ниркової функції, показників кількості тромбоцитів та глікемії (за наявності цукрового діабету 1 або 2 типи). Після проведення титрування дози можна зменшити частоту моніторингу.

Пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до дії карведилолу, тому їх стан слід спостерігати особливо ретельно.

Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Карведилол не слід застосовувати у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості може знадобитися корекція дози.

У пацієнтів з нирковою недостатністю дозу карведилолу слід підбирати індивідуально, однак, виходячи з фармакокінетичних параметрів, корекція дози, як правило, не потрібна.

Припинення лікування

Лікування карведилолом не слід припиняти раптово, особливо у пацієнтів, які страждають на ІХС. Лікування слід припиняти поступово протягом 7-10 днів, наприклад, зменшуючи добову дозу препарату вдвічі кожні 3 дні.


Передозування

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску (що супроводжується запамороченням або непритомністю), брадикардія, задишка (внаслідок бронхоспазму), блювота. У тяжких випадках можливі порушення дихання, сплутаність свідомості, генералізовані судоми, серцева недостатність, порушення серцевої провідності, кардіогенний шок, зупинка серця.

Лікування: проведення симптоматичної терапії. Необхідно проводити моніторинг та підтримання життєво важливих функцій організму, за необхідності – у відділенні інтенсивної терапії. При вираженій брадикардії доцільно внутрішньовенне застосування м-холіноблокаторів (атропін по 0.5-2 мг) для підтримки серцево-судинної діяльності; глюкагон по 1-10 мг внутрішньовенно струминно, потім по 2-5 мг на годину у вигляді тривалої інфузії. Якщо в клінічній картині передозування переважає виражене зниження АТ, вводять симпатоміметики (норепінефрін (норадреналін), епінефрін (адреналін), добутамін) у різних дозах, залежно від маси тіла та відповіді на терапію, що проводиться, в умовах безперервного контролю показників кровообігу. При резистентності до брадикардії показано застосування штучного водія ритму.При бронхоспазму вводять бета-адреноміметики у вигляді аерозолю (при неефективності – внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно. При судомах внутрішньовенно повільно вводять діазепам або клоназепам. Оскільки при тяжкому передозуванні із симптоматикою шоку можливе подовження Т1/2 карведилолу та виведення препарату з депо, необхідно продовжувати підтримуючу терапію досить тривалий час.


Запобіжні заходи та особливі вказівки

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю під час добору дози препарату Карведилол Зентіва може спостерігатися наростання симптомів хронічної серцевої недостатності або затримка рідини. При виникненні таких симптомів необхідно збільшити дозу діуретиків та не підвищувати дозу препарату Карведилол Зентіва до стабілізації показників гемодинаміки. Іноді буває необхідно зменшити дозу препарату Карведилол Зентіва або, в окремих випадках, тимчасово відмінити препарат. Подібні епізоди не заважають подальшому правильному підбору дози препарату.

Карведилол Зенітва з обережністю використовують у комбінації із серцевими глікозидами (можливе надмірне уповільнення AV-провідності).

При застосуванні препарату Карведилол Зентіва у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та низьким АТ (систолічний АТ <100 мм рт. ст.), ІХС та дифузними змінами судин та/або нирковою недостатністю відзначалося оборотне погіршення функції нирок. Дозу препарату підбирають залежно від функціонального стану нирок.

Пацієнтам з ХОЗЛ (в т.ч. з бронхоспастичним синдромом), які не отримують пероральних або інгаляційних протиастматичних засобів, препарат Карведилол Зенітва слід призначати тільки в тому випадку, якщо можливі переваги його застосування перевищують потенційний ризик.

За наявності схильності до бронхоспастичного синдрому при прийомі препарату Карведилол Зентіва внаслідок підвищення опору дихальних шляхів може розвинутись задишка. На початку прийому та зі збільшенням дози препарату Карведилол Зентіва необхідно ретельно спостерігати за станом таких пацієнтів, знижуючи дозу препарату при появі початкових ознак бронхоспазму.

З обережністю Карведилол Зентіва призначають пацієнтам із цукровим діабетом, оскільки препарат може маскувати або послаблювати симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардію). У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та цукровим діабетом застосування препарату може супроводжуватись коливаннями глікемії.

Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Карведилол Зенітва у пацієнтів із захворюваннями периферичних судин (в т.ч. із синдромом Рейно), оскільки бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності.

Як і інші бета-адреноблокатори, препарат Карведилол Зентіва може зменшувати симптоми тиреотоксикозу.

З обережністю слід призначати препарат пацієнтам, яким проводиться хірургічне втручання під загальною анестезією, через можливість посилення негативних ефектів препарату Карведилол Зентіва та засобів для загальної анестезії.

Препарат Карведилол Зентіва може викликати брадикардію, при ЧСС < 55 уд/хв. дозу препарату слід зменшити.

Необхідно бути обережним при застосуванні препарату Карведилол Зентіва у пацієнтів з тяжкими реакціями підвищеної чутливості в анамнезі або проходять курс десенсибілізації, оскільки бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Пацієнтам із вказівками в анамнезі на виникнення або загострення псоріазу при застосуванні бета-адреноблокаторів Карведилол Зентіва слід призначати лише після ретельної оцінки співвідношення можливої ​​користі та ризику.

У пацієнтів, які одночасно приймають блокатори повільних кальцієвих каналів (наприклад, верапаміл або дилтіазем), а також інші антиаритмічні засоби, необхідно регулярно проводити моніторинг ЕКГ та АТ.

Пацієнтам з феохромоцитомою до початку застосування будь-якого бета-адреноблокатора необхідно призначити альфа-адреноблокатор. Хоча препарат Карведилол Зентіва має як бета-, так і альфа адреноблокуючі властивості, досвіду його застосування у таких пацієнтів немає, тому препарат з обережністю слід призначати пацієнтам з підозрою на феохромоцитому.

Неселективні бета-адреноблокатори можуть провокувати появу болю у пацієнтів із стенокардією Принцметалу. Досвіду застосування препарату Карведилол Зентів у таких пацієнтів немає. Незважаючи на те, що альфа-адреноблокуючі властивості препарату Карведилол Зентіва можуть запобігти подібній симптоматиці, призначати препарат у таких випадках слід з обережністю.

Пацієнтам, які використовують контактні лінзи, слід пам'ятати про можливість зменшення кількості слізної рідини.

Лікування препаратом Карведилол Зентіва проводиться тривало. Терапію слід припиняти різко, необхідно поступово зменшувати дозу препарату з тижневими інтервалами. Це особливо важливо у пацієнтів з ІХС.

При необхідності проведення хірургічного втручання з використанням загальної анестезії слід попередити лікаря-анестезіолога про попередню терапію препаратом Карведилол Зентіва.

У період лікування слід виключити вживання алкоголю.

Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з депресією, метаболічним ацидозом та злоякісною міастенією (myasthenia gravis).

Карведилол Зентіва містить сахарозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози та недостатністю сахарази-ізомальтази не слід приймати препарат.

Карведилол Зентіва містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, недостатністю лактази lapp або порушенням всмоктування глюкози-галактози, не слід приймати препарат.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Спеціальних досліджень впливу препарату на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами не проводилося. У зв'язку з можливістю розвитку таких побічних реакцій, як запаморочення та стомлюваність, здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами може бути порушена. Особливо це слід враховувати на початку лікування після збільшення дози, при зміні препаратів, а також при вживанні алкоголю.


Умови відпустки з аптек

За рецептом


Відео на цю тему

Информация, касающаяся данного товара


Производит Карведилол зентива 6,25мг 30 шт таблетки компания Зентива. Само производство расположено в стране Чехия.
Тут Вы всегда можете купить Карведилол зентива 6,25мг 30 шт таблетки онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Карведилол зентива 6,25мг 30 шт таблетки в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Рекомендуем присмотреться к этому товару. Необходима быстрая доставка Карведилол зентива 6,25мг 30 шт таблетки? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Карведилол-obl 12,5мг 30 шт. таблетки, Карведилол-вертекс 25мг 30 шт. таблетки, Карведилол канон 6,25мг 30 шт. таблетки, Карведилол-тева 6,25мг 30 шт. таблетки, Ведикардол 6,25мг 30 шт. таблетки.

(35393)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*
Рекомендуемые товары
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: карведилол – 6,25/12,5/25,0 мг; Допоміжні речовини: цукор молочний (лактоза), крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний (повідон), мікрокристалічна целюлоза, стеариновокислий кальцій (кальція стеарат), тальк. Таблетки по 6,25 мг, 12,5 мг та 25,0 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. По 30 таблеток у банку зі скломаси або банку полімерну. Кожну банку або 1, 2, 3 контурні осередкові упаковки з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою, допускається мармуровість.Фармакотерапевтична групаБета1-,бета2-адреноблокатор. Альфа1-адреноблокатор.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Cmax у крові досягається через 1-1.5 год і становить 5-99 мкг/мл. Абсолютна біодоступність становить 25-35% (для S(-)-стереоізомеру - 15%, для R(+)-стереоізомеру - 31%). Розподіл Зв'язування з білками плазми - 98-99% (в основному за рахунок R(+)-стереоізомеру, пов'язаного з альбумінами). Vd – близько 2 л/кг. Метаболізм Метаболізується у печінці (має ефект "першого проходження" через печінку). Реакції метаболізму протікають за участю ізоформ цитохрому Р450: CYP2D6, CYP2C9, CYP3A4, CYP2C19, CYP1A2, CYP2E1. У процесі деметилювання та гідроксилювання утворюються 3 активні метаболіти, що мають виражену бета-адреноблокуючу дію. Основний метаболіт - 4'-гідроксифеніл-карведилол за бета-адреноблокуючою активністю в 13 разів перевершує карведилол, при цьому його концентрація в плазмі становить 10% від концентрації карведилолу. Виведення T1/2 карведилолу – 6-10 год. Плазмовий кліренс – близько 500-700 мл/хв. Виводиться переважно через кишечник із жовчю, нирками виводиться трохи більше 2%. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Пацієнти з порушенням функцій нирок При тривалій терапії карведилолом інтенсивність ниркового кровотоку зберігається, швидкість клубочкової фільтрації не змінюється. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та порушенням функції нирок AUC, T1/2 та плазмовими Cmax не змінюються. Ниркове виведення незміненого препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю зменшується, проте зміни фармакокінетичних параметрів при цьому незначно виражені. Карведилол є ефективним засобом для лікування пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією, в т.ч. у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перенесли пересадку нирки. Карведилол викликає поступове зниження артеріального тиску як у день проведення діалізу, так і в дні без діалізу, причому його гіпотензивний ефект можна порівняти з таким у пацієнтів з нормальною функцією нирок. У ході проведення діалізу карведилол не виводиться, оскільки він не проходить через діалізну мембрану, ймовірно завдяки тому, що сильно зв'язується з білками плазми крові. Пацієнти з порушенням функції печінки У хворих із порушенням функції печінки біодоступність збільшується до 80% внаслідок зменшення вираженості метаболізму при "першому проходженні" через печінку. Отже, карведилол протипоказаний пацієнтам із клінічно маніфестним порушенням функції печінки. Пацієнти похилого та старечого віку Вік не має значного впливу на фармакокінетику карведилолу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Переносимість карведилолу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або ІХС похилого або старечого віку не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку. Пацієнти з цукровим діабетом У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією карведилол не впливає на концентрацію глюкози в крові натще та після їди, рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1) або дозу гіпоглікемічних препаратів для прийому внутрішньо. У деяких клінічних дослідженнях було показано, що у хворих на цукровий діабет 2 типу карведилол не викликає зниження толерантності до глюкози. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які мали інсулінорезистентність (синдром X), але без супутнього цукрового діабету, карведилол покращує чутливість до інсуліну. Аналогічні результати були отримані у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу. Пацієнти із серцевою недостатністю Дослідження показують, що у пацієнтів із серцевою недостатністю кліренс R(+) та S(-)-стереоізомерів карведилолу значно нижчий порівняно з кліренсом у здорових добровольців. Дані результати свідчать, що фармакокінетика R(+) і S(-)-стереоізомерів карведилолу при серцевій недостатності значно змінюється.ФармакодинамікаАльфа- та бета-адреноблокатор. Блокує α1-, β1- та β2-адренорецептори, виявляє вазодилатуючу, антиангінальну та антиаритмічну дію. Карведилол являє собою рацемічну суміш R(+) і S(-)-стереоізомерів, кожен з яких має однакові альфа-адреноблокуючі властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і зумовлена ​​лівообертальним S(-)-стереоізомером. Вазодилатуючий ефект пов'язаний головним чином з блокадою α1-адренорецепторів. Завдяки вазодилатації знижує ОПСС. Не має власної симпатоміметичної активності, має мембраностабілізуючі властивості. Поєднання вазодилатації та блокади β-адренорецепторів призводить до наступних ефектів: у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та захворюваннями нирок карведилол зменшує резистентність ниркових судин, при цьому не відбувається суттєвої зміни швидкості клубочкової фільтрації, ниркового плазмотоку або екскреції електролітів. Периферичний кровотік зберігається, тому похолодання рук і ніг, часто відзначається прийому бета-адреноблокаторов, розвивається рідко. Препарат знижує частоту серцевих скорочень незначно. У пацієнтів з ІХС має антиангінальну дію. Зменшує перед- та постнавантаження на серце. Не надає вираженого впливу на ліпідний обмін та вміст іонів калію, натрію та магнію у плазмі крові. У пацієнтів з порушеннями функції лівого шлуночка та/або серцевою недостатністю сприятливо впливає на гемодинамічні показники та покращує фракцію викиду та розміри лівого шлуночка. Карведилол знижує показник смертності та зменшує частоту госпіталізацій, зменшує симптоматику та покращує функцію лівого шлуночка у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю ішемічного та неішемічного генезу. Ефекти карведилолу є дозозалежними.Показання до застосуванняартеріальна гіпертензія (в монотерапії та в комбінації з діуретиками); ІХС: профілактика нападів стабільної стенокардії; хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуваннягостра серцева недостатність; хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що вимагає внутрішньовенного введення інотропних засобів; AV-блокада II та III ступеня (за винятком пацієнтів зі штучним водієм ритму); брадикардія (менше 60 уд/хв); СССУ; тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 85 мм рт.ст.); кардіогенний шок; стенокардія Принцметала; печінкова недостатність; тяжка форма ХОЗЛ; бронхіальна астма; термінальна стадія оклюзійних захворювань периферичних судин; метаболічний ацидоз; пацієнти, які отримують внутрішньовенну терапію верапамілом або дилтіаземом, через можливість розвитку тяжкої брадикардії (менше 40 уд./хв) та артеріальної гіпотензії; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром мальабсорбції глюкози/галактози; період грудного вигодовування; підвищена чутливість до карведилолу та інших компонентів препарату. З обережністю: AV-блокада I ступеня, цукровий діабет, гіпоглікемія, тиреотоксикоз, оклюзійні захворювання периферичних судин, феохромоцитома (при одночасному застосуванні альфа-адреноблокаторів), депресія, міастенія, псоріаз, хронічна обструктивна хвороба МАО, ниркова недостатність, великі хірургічні втручання та загальна анестезія, вагітність.Вагітність та лактаціяБета-адреноблокатори зменшують плацентарний кровотік, що може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода та передчасних пологів, надають несприятливий вплив на розвиток ембріона, можуть викликати артеріальну гіпотензію, брадикардію та гіпоглікемію у плода. Препарат Ведікардол® не слід застосовувати під час вагітності, крім випадків нагальної потреби, якщо потенційна користь для матері виправдовує ризик для плода. Оскільки карведилол виділяється з грудним молоком, під час терапії препаратом Ведікардол грудне вигодовування необхідно припинити. Протипоказання: вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1000, 1/10 000, З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування або при зміні доз), слабкість; рідко – астенія (в т.ч. підвищена стомлюваність), депресія, лабільність настрою, порушення сну, парестезії. З боку серцево-судинної системи: дуже часто – ортостатична гіпотензія; часто – брадикардія, AV-блокада II-III ступеня; рідко – загострення перебігу хронічної серцевої недостатності (у період збільшення доз), периферичні набряки (в т.ч. генералізовані, набряки промежини, нижніх кінцівок), стенокардія, виражене зниження АТ, синкопальні стани (включаючи пресинкопальні), порушення периферичного кровообігу (похолодання кінцівок) , загострення синдрому переміжної кульгавості та синдрому Рейно) З боку травної системи: часто – нудота, біль у животі, діарея; рідко – запор, блювання; дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку дихальної системи: рідко – задишка та бронхоспазм (у схильних хворих), закладеність носа. З боку шкірних покровів: нечасто - свербіж шкіри, висип, дерматит і кропив'янка. З боку обміну речовин: часто - збільшення маси тіла, маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає, декомпенсація вже наявного цукрового діабету або пригнічення контрінсулярної системи. З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія; дуже рідко – лейкопенія. З боку сечовивідної системи: рідко – порушення сечовипускання; дуже рідко – ниркова недостатність та порушення функції нирок у пацієнтів з дифузним васкулітом та/або порушенням функції нирок, тяжкі порушення функції нирок, нетримання сечі у жінок, оборотне після відміни препарату. З боку статевої системи: нечасто – зниження потенції. Лабораторні показники: часто – гіперхолестеринемія, гіпер- або гіпоглікемія. Інші: часто - порушення зору, зменшення сльозовиділення та подразнення очей; дуже рідко – грипоподібний синдром, загострення перебігу псоріазу, біль у кінцівках; рідко – сухість слизової оболонки порожнини рота, чхання.Взаємодія з лікарськими засобамиКарведилол може потенціювати дію інших, одночасно прийнятих, гіпотензивних засобів або препаратів, які мають антигіпертензивну дію (нітрати). При одночасному прийомі карведилолу та дигоксину збільшується концентрація останнього і може збільшуватися час AV-проведення. Карведилол може потенціювати дію інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо, в т.ч. похідні сульфонілсечовини, при цьому симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардія) можуть маскуватися, тому у пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується регулярний контроль концентрації глюкози у плазмі крові. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) посилюють, а індуктори (фенобарбітал, рифампіцин) послаблюють антигіпертензивну дію карведилолу. Препарати, що підвищують вміст катехоламінів (резерпін, інгібітори МАО), збільшують ризик розвитку артеріальної гіпотензії та вираженої брадикардії. При одночасному застосуванні циклоспорину з карведилолом збільшується концентрація циклоспорину, тому рекомендується корекція добової дози циклоспорину. Одночасне застосування клонідину може потенціювати антигіпертензивну дію та негативний хронотропний ефект карведилолу. Якщо планується припинити комбіновану терапію препаратом з бета-адреноблокуючими властивостями та клонідином, першим слід відмінити бета-адреноблокатор, а через кілька днів можна відмінити клонідин, поступово зменшуючи його дозу. Загальні анестетики посилюють негативний інотропний ефект та антигіпертензивну дію карведилолу. Блокатори повільних кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) та антиаритмічні засоби (особливо І класу) на фоні прийому карведилолу можуть підвищувати ризик порушення AV-провідності, провокувати виражену артеріальну гіпотензію та серцеву недостатність. В/в введення верапамілу та дилтіазему одночасно з прийомом карведилолу протипоказано. У пацієнтів із серцевою недостатністю аміодарон знижує кліренс S(-)-стереоізомеру карведилолу, пригнічуючи CYP2C9. Середня концентрація R(+)-стереоізомеру карведилолу не змінюється. Отже, у зв'язку з підвищенням концентрації S(-)-стереоізомеру карведилолу, можливий ризик збільшення бета-адреноблокуючої дії. При одночасному застосуванні карведилолу з ерготаміном необхідно брати до уваги судинозвужувальну дію ерготаміну. Нестероїдні протизапальні засоби зменшують антигіпертензивну дію карведилолу внаслідок зниження продукції простагландинів. Флуоксетин пригнічує ізофермент CYP2D6, що призводить до пригнічення метаболізму карведилолу та його кумуляції. Це може посилювати кардіодепресивну дію (в т.ч. брадикардію). Флуоксетин і головним чином його метаболіти характеризуються тривалим Т1/2, тому ймовірність лікарської взаємодії зберігається навіть через кілька днів після відміни флуоксетину. Оскільки бета-адреноблокатори перешкоджають бронхолітичному ефекту бронходилататорів (агоністів β-адренорецепторів), необхідне спостереження за пацієнтами, які отримують ці препарати.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. При артеріальній гіпертензії початкова доза - 12.5 мг 1 раз на добу в перші 2 дні лікування, потім - по 25 мг на 1 раз на добу, з можливим поступовим збільшенням дози з інтервалом не менше 2 тижнів. При недостатній вираженості антигіпертензивного ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 50 мг 1 раз на добу (можливе поділ цієї дози на 2 прийоми на добу). При ІХС, стенокардії початкова доза становить 12.5 мг 2 рази на добу в перші 2 дні терапії, потім - по 25 мг 2 рази на добу. При недостатній вираженості антиангінального ефекту через 2 тижні терапії доза може бути збільшена. Максимальна рекомендована добова доза препарату становить 100 мг на добу, розділена на 2 прийоми. При хронічній серцевій недостатності дозу підбирають індивідуально (на фоні підібраної терапії серцевими глікозидами, діуретиками та інгібіторами АПФ) під ретельним наглядом лікаря. Необхідно спостерігати за станом хворого протягом 2-3 годин після першого прийому або після першої збільшеної дози. Рекомендована початкова доза становить 3.125 мг (можливе застосування карведилолу в іншій дозі - 1/2 таб. по 6.25 мг із ризиком) 2 рази на добу протягом 2 тижнів. При хорошій переносимості дозу збільшують з інтервалом не менше 2 тижнів до 6.25 мг 2 рази на добу, потім - до 12.5 мг 2 рази на добу, потім - до 25 мг 2 рази на добу. Дозу слід збільшувати до максимальної, яка добре переноситься хворим. При масі тіла менше 85 кг – максимальна доза становить по 25 мг 2 рази на добу, при масі понад 85 кг – по 50 мг 2 рази на добу.Максимальна доза препарату у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю становить по 25 мг 2 рази на добу, незалежно від їхньої маси тіла. Перед кожним збільшенням дози лікар повинен оглянути пацієнта для виявлення наростання симптомів серцевої недостатності або вазодилатації. При транзиторному наростанні симптомів хронічної серцевої недостатності або затримці рідини в організмі слід збільшити дозу діуретиків або тимчасово відмінити Ведікардол. Симптоми вазодилатації можна усунути зменшенням дози діуретиків. Якщо симптоми хронічної серцевої недостатності зберігаються, можна знизити дозу інгібітору АПФ (якщо хворий приймає), а потім, при необхідності, дозу препарату Ведикардол®. Не слід збільшувати дозу препарату Ведікардол, доки симптоми хронічної серцевої недостатності або артеріальної гіпотензії не стабілізуються. Хворим із хронічною серцевою недостатністю з метою запобігання ортостатичній гіпотензії рекомендується приймати препарат під час їжі. При пропусканні дози препарат слід прийняти якнайшвидше, проте якщо наближається час прийому наступної дози, то приймають лише її, без подвоєння. Скасування препарату необхідно проводити поступово протягом 1-2 тижнів. Якщо лікування переривається більш ніж на 2 тижні, його відновлення починають з дози 3.125 мг (можливе застосування карведилолу в іншій дозі - 1/2 таб. по 6.25 мг з ризиком) 2 рази на добу, з подальшим збільшенням дози. У пацієнтів з помірним ступенем ниркової недостатності корекції дози препарату Ведікардол не потрібно. Літнім пацієнтам корекція дози препарату Ведікардол не потрібна. Ведікардол протипоказаний пацієнтам з печінковою недостатністю.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску (що супроводжується запамороченням або непритомністю), виражена брадикардія (менше 50 уд/хв), внаслідок бронхоспазму можливе виникнення задишки, блювання. У тяжких випадках можливі порушення дихання, сплутаність свідомості, генералізовані судоми, серцева недостатність, порушення провідності, кардіогенний шок, зупинка серця. Лікування: симптоматичне, промивання шлунка та призначення адсорбуючих засобів, проведення моніторингу та підтримання життєво важливих функцій організму, при необхідності – у відділенні інтенсивної терапії. При вираженій брадикардії доцільно внутрішньовенне застосування м-холіноблокаторів (атропін по 0.5-2 мг). Якщо в клінічній картині передозування переважає виражене зниження АТ - вводять симпатоміметики (норепінефрин / норадреналін /, епінефрін / адреналін /, добутамін), в різних дозах, залежно від маси тіла та відповіді на терапію, що проводиться, в умовах безперервного контролю показників кровообігу. При резистентній до лікування брадикардії показано застосування штучного водія ритму. При бронхоспазму вводять бета-адреноміметики у вигляді аерозолю (при неефективності - внутрішньовенно) або амінофілін внутрішньовенно. При судомах внутрішньовенно повільно вводять діазепам. Оскільки при тяжкому передозуванні із симптоматикою шоку можливе подовження T1/2 карведилолу та виведення препарату з депо, необхідно продовжувати підтримуючу терапію досить тривалий час.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТерапія повинна проводитися тривалий час і не повинна різко припинятися, особливо у хворих на ІХС, т.к. це може спричинити погіршення перебігу основного захворювання. У разі необхідності зниження дози препарату Ведікардол має бути поступовим протягом 1-2 тижнів. У хворих із хронічною серцевою недостатністю при доборі дози можливе наростання симптомів хронічної серцевої недостатності, поява периферичних набряків. При цьому не слід збільшувати дозу препарату Ведикардол®, а збільшити дозу діуретиків аж до стабілізації показників гемодинаміки. Іноді виникає необхідність зменшити дозу препарату Ведікардол або, в окремих випадках, тимчасово його відмінити, що не перешкоджає подальшому правильному підбору дози. Ведикардол® з обережністю застосовують у комбінації із серцевими глікозидами (можливе надмірне уповільнення AV-провідності). Ведикардол може викликати брадикардію, при ушкодженні ЧСС менше 60 уд./хв. дозу необхідно знизити або відмінити препарат. З обережністю призначають Ведікардол® пацієнтам з ендокринними розладами, оскільки карведилол може зменшувати симптоми тиреотоксикозу та маскувати симптоми гіпоглікемії, особливо тахікардію (про що слід попереджати хворих з цукровим діабетом). Рекомендується регулярне моніторування ЕКГ та АТ при одночасному призначенні препарату Ведікардол® та блокаторів повільних кальцієвих каналів, похідних фенілалкіламіну (верапаміл) та бензодіазепіну (дилтіазем), а також з антиаритмічними засобами І класу. На початку терапії препаратом Ведікардол або при підвищенні дози, особливо у пацієнтів похилого віку, може спостерігатися надмірне зниження артеріального тиску, переважно при переході з положення "лежачи" в положення "стоячи", що потребує корекції дози препарату. При призначенні препарату Ведікардол® пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю та артеріальною гіпотензією (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.), ІХС та дифузними захворюваннями периферичних судин та/або нирковою недостатністю відзначалося оборотне погіршення функції нирок. Дозу препарату Ведікардол підбирають залежно від функціонального стану нирок. Пацієнтам з ХОЗЛ, які не отримують внутрішньо або інгаляційно бета2-адреноміметики, Ведікардол® призначають тільки в тому випадку, якщо переваги від його застосування перевищують потенційний ризик. За наявності схильності до бронхоспастичного синдрому при прийомі препарату Ведікардол в результаті підвищення опору дихальних шляхів може розвинутись задишка. На початку терапії та зі збільшенням дози цих пацієнтів необхідно ретельно спостерігати, знижуючи дозу препарату при появі початкових ознак бронхоспазму. Обережність необхідна при призначенні препарату Ведікардол пацієнтам із захворюваннями периферичних судин (в т.ч. із синдромом Рейно), оскільки бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми артеріальної недостатності. Необхідно бути обережним при призначенні препарату Ведікардол® пацієнтам з анамнестичними вказівками на тяжкі реакції підвищеної чутливості або проходять курс десенсибілізації, оскільки бета-адреноблокатори можуть підвищувати чутливість до алергенів та ступінь тяжкості анафілактичних реакцій. У разі проведення хірургічного втручання з використанням загальної анестезії слід попередити хірурга-анестезіолога про попередню терапію препаратом Ведікардол®. Хворим на феохромоцитому до початку терапії необхідно призначити альфа-адреноблокатори. Хворим, які мають контактні лінзи, слід враховувати, що препарат може викликати зменшення секреції слізної рідини. У період лікування слід уникати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами, механізмами та при виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій на початку терапії та при збільшенні дози препарату Ведікардол®.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему