Фозинап 10мг 28 шт таблетки канонфарма
-
Страна:Россия
-
Форма выпуска:таб.
-
Дозировка:10 мг
-
Фасовка:N28
Ингибитор АПФ. Оказывает гипотензивное, вазодилатирующее, диуретическое и калийсберегающее действие. Фозиноприл препятствует превращению ангиотензина I в сосудосуживающее вещество ангиотензин II, в результате этого вазопрессорная активность и секреция альдостерона снижаются, что может приводить к незначительному повышению содержания ионов калия в сыворотке крови с одновременной потерей организмом ионов натрия и жидкости. В результате снижаются ОПСС и системное АД. Подавляет синтез альдостерона, ингибирует тканевые АПФ.
Фозиноприл угнетает метаболическую деградацию брадикинина, обладающего мощным вазопрессорным действием; за счет этого антигипертензивное действие препарата может усиливаться.
Снижение АД не сопровождается изменением ОЦК, мозгового и почечного кровотока, кровоснабжения внутренних органов, скелетных мышц, кожи, рефлекторной активности миокарда. При артериальной гипертензии и гипертрофии левого желудочка лечение приводит к снижению массы левого желудочка и уменьшению толщины межжелудочковой перегородки. Длительная терапия не приводит к метаболическим нарушениям. После приема внутрь гипотензивный эффект развивается в течение 1 ч, достигает максимума через 3-6 ч и сохраняется в течение 24 ч.
При хронической сердечной недостаточности положительные эффекты фозиноприла достигаются главным образом за счет подавления активности ренин-альдостероновой системы. Ингибирование АПФ приводит к снижению как преднагрузки, так и постнагрузки на миокард.
Фозиноприл способствует повышению толерантности к физической нагрузке, снижению тяжести течения хронической сердечной недостаточности.
Фозинап 10мг 28 шт таблетки канонфарма инструкция на украинскомСклад, форма випуску та упаковка
Пігулки - 1 таб.
Активна речовина: фозіноприл натрію 10 мг; Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний 0,7 мг, кроскармеллозу натрію 5 мг, лактози моногідрат 66,8 мг, макрогол (поліетиленгліколь 4000) 0,5 мг, натрію стеарилфумарат 1 мг, повідон 7 мг, 8 целлюлоза стеарат 1,12 мг.28 пігулок в упаковці.
Опис лікарської форми
Пігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.
Фармакотерапевтична група
Інгібітор АПФ. Чинить гіпотензивну, вазодилатуючу, діуретичну та калійзберігаючу дію. Фозиноприл перешкоджає перетворенню ангіотензину I на судинозвужувальну речовину ангіотензин II, внаслідок цього вазопресорна активність та секреція альдостерону знижуються, що може призводити до незначного підвищення вмісту іонів калію у сироватці крові з одночасною втратою організмом іонів натрію та рідини. В результаті знижуються ОПСС та системний АТ. Пригнічує синтез альдостерону, пригнічує тканинні АПФ.
Фозиноприл пригнічує метаболічну деградацію брадикініну, що має сильну вазопресорну дію; за рахунок цього антигіпертензивна дія препарату може посилюватись.
Зниження АТ не супроводжується зміною ОЦК, мозкового та ниркового кровотоку, кровопостачання внутрішніх органів, скелетних м'язів, шкіри, рефлекторної активності міокарда. При артеріальній гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка лікування призводить до зниження маси лівого шлуночка та зменшення товщини міжшлуночкової перегородки. Тривала терапія не призводить до метаболічних порушень. Після прийому внутрішньо гіпотензивний ефект розвивається протягом 1 години, досягає максимуму через 3-6 годин і зберігається протягом 24 годин.
При хронічній серцевій недостатності позитивні ефекти фозиноприлу досягаються переважно за рахунок придушення активності ренін-альдостеронової системи. Інгібування АПФ призводить до зниження як переднавантаження, так і післянавантаження на міокард.
Фозиноприл сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості перебігу хронічної серцевої недостатності.
Фармакокінетика
Всмоктування.
Після прийому внутрішньо абсорбція із ШКТ становить близько 30-40%. Ступінь абсорбції не залежить від їди, але швидкість всмоктування може бути уповільнена. Час досягнення Cmax фозиноприлату в плазмі становить 3 години і не залежить від прийнятої дози.
Розподіл.
Зв'язування з білками плазми – понад 95%. Фозиноприлат має відносно малий Vd і незначною мірою пов'язаний із клітинними компонентами крові. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм.
Метаболізм фозиноприлу під дією ферментів з утворенням фозиноприлату відбувається головним чином у печінці та у слизовій оболонці ШКТ.
Виведення.
Фозиноприл виводиться з організму однаково нирками і через печінку. При артеріальній гіпертензії у пацієнтів із нормальною функцією нирок та печінки T1/2 фозиноприлату становить близько 11.5 год. При хронічній серцевій недостатності T1/2 становить 14 год.
Інструкція
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від їди. Таблетки слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Дозу встановлюють індивідуально.
При артеріальній гіпертензії початкова доза, що рекомендується, становить 10 мг 1 раз на добу. Дозу слід підбирати залежно від динаміки зниження артеріального тиску. Дози варіюють від 10 до 40 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1/2 таб. по 10 мг) 1 або 2 рази/добу. Максимальна добова доза становить 40 мг на добу.
Пацієнтам із порушеннями функції нирок та/або печінки, а також пацієнтам похилого віку корекція режиму дозування не потрібна.
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (як монотерапія або у складі комбінованої терапії); хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Протипоказання до застосуванняСпадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; ангіоневротичний набряк у разі застосування інших інгібіторів АПФ (в анамнезі); вагітність; період лактації (грудне вигодовування); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози; підвищена чутливість до фозиноприлу та інших компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат у разі ниркової недостатності; гіпонатріємії (ризик дегідратації, артеріальної гіпотензії, хронічної ниркової недостатності); двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; аортальному стенозі; стан після трансплантації нирки; при десенсибілізації; системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. системному червоному вовчаку, склеродермії) внаслідок підвищення ризику розвитку нейтропенії або агранулоцитозу; при гемодіалізі; при цереброваскулярних захворюваннях (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу); ІХС; хронічної серцевої недостатності ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA; цукровий діабет; пригніченні кістковомозкового кровотворення; гіперкаліємії; подагрі; дотримання дієти з обмеженням солі; станах, що супроводжуються зниженням ОЦК (у т.ч.ч. діарея, блювання, попереднє лікування діуретиками); у пацієнтів похилого віку.
Вагітність та лактація
Фозинап протипоказаний для застосування при вагітності. Застосування препарату у II та III триместрах вагітності викликає пошкодження або загибель плода, що розвивається. За новонародженими, матері яких приймали інгібітори АПФ при вагітності, рекомендується проводити ретельне спостереження для своєчасного виявлення артеріальної гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії.
Оскільки фозиноприлат виділяється з грудним молоком, при необхідності застосування препарату під час лактації грудне вигодовування слід припинити.
Застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років протипоказане (ефективність та безпека не встановлені).
Побічна дія
З боку центральної та периферичної нервової системи: інсульт, ішемія судин головного мозку, запаморочення, біль голови, слабкість, порушення пам'яті; при застосуванні у високих дозах – безсоння, тривожність, депресія, сплутаність свідомості, сонливість, парестезія.
З боку органів чуття: порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, тахікардія, відчуття серцебиття, аритмії, стенокардія, інфаркт міокарда, "припливи" крові до шкіри обличчя, непритомність, зупинка серця.
З боку дихальної системи: сухий кашель, легеневі інфільтрати, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт, дисфонія, носові кровотечі.
З боку травної системи: нудота, діарея, кишкова непрохідність, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, абдомінальні болі, блювання, запор, анорексія, стоматит, глосит, дисфагія, метеоризм, порушення апетиту, зміна маси тіла, сухість; набряк слизової оболонки кишечника (дуже рідко).
З боку сечовидільної системи: розвиток або погіршення симптомів хронічної ниркової недостатності, протеїнурія.
Порушення з боку органів кровотворення: лімфаденіт.
Порушення з боку кістково-м'язової системи: артрит.
З боку обміну речовин: подагра.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк.
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, підвищення ШОЕ, лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія.
Вплив на плід: порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, олігогідрамніон, контрактури кінцівок, гіпоплазія легень.
Взаємодія з лікарськими засобами
Одночасне застосування антацидів (в т.ч. алюмінію гідроксиду, магнію гідроксиду) може знижувати абсорбцію фозиноприлу (фозиноприл та зазначені засоби слід приймати з інтервалом не менше 2 годин).
У хворих, які отримують фозиноприл одночасно з препаратами літію, можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові та ризик розвитку інтоксикації літієм (необхідно контролювати концентрацію літію у плазмі крові).
При призначенні фозиноприлу слід враховувати, що індометацин та інші НПЗЗ (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота в дозі, що перевищує 3 г, та інгібітори ЦОГ-2) можуть знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, особливо у хворих з низькореніновою артеріальною гіпертензією.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з діуретиками або у поєднанні зі строгою дієтою, що обмежує споживання натрію, або з гемодіалізом можливий розвиток вираженої артеріальної гіпотензії, особливо в першу годину після прийому початкової дози фозиноприлу.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками (в т.ч. з амілоридом, спіронолактоном, тріамтереном), з добавками до їжі, що містять калій, підвищується ризик гіперкаліємії. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, які одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі, що містять калій, або інші засоби, що викликають гіперкаліємію (наприклад, гепарин), інгібітори АПФ підвищують ризик розвитку гіперкаліємії.
Фозиноприл посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини, інсуліну.
При одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом підвищується ризик розвитку лейкопенії.
Естрогени послаблюють гіпотензивний ефект фозиноприлу через його здатність затримувати рідину.
Антигіпертензивні засоби, опіоїдні анальгетики, лікарські засоби для загальної анестезії посилюють гіпотензивну дію фозиноприлу.
Біодоступність фозиноприлу при одночасному застосуванні з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом, гідрохлортіазидом, циметидином, метоклопрамідом, пропантеліну бромідом, дигоксином, ацетилсаліциловою кислотою та варфарином не змінюється.
Спосіб застосування та дози
Дозу встановлюють індивідуально.
При артеріальній гіпертензії початкова доза, що рекомендується, становить 10 мг 1 раз на добу. Дозу слід підбирати залежно від динаміки зниження артеріального тиску. Дози варіюють від 10 до 40 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1/2 таб. по 10 мг) 1 або 2 рази/добу. Максимальна добова доза становить 40 мг на добу.
Пацієнтам із порушеннями функції нирок та/або печінки, а також пацієнтам похилого віку корекція режиму дозування не потрібна.
Передозування
Симптоми: надмірне зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного балансу, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: прийом препарату слід припинити, показано промивання шлунка, прийом сорбентів (наприклад, активованого вугілля), вазопресорних засобів, інфузії 0.9% розчину натрію хлориду і далі – симптоматичне та підтримуюче лікування. Застосування гемодіалізу є неефективним.
Запобіжні заходи та особливі вказівки
Перед початком лікування потрібно провести аналіз антигіпертензивної терапії, ступеня підвищення АТ, обмеження в раціоні солі та/або рідини та інших клінічних ситуацій.
По можливості, слід припинити антигіпертензивне лікування, що проводилося раніше, за кілька днів до початку лікування препаратом Фозинап.
Для зменшення ймовірності виникнення артеріальної гіпотензії діуретики слід відмінити за 2-3 дні до початку лікування препаратом Фозинап.
До та під час лікування препаратом Фозинап необхідно контролювати АТ, функцію нирок, вміст іонів калію, креатиніну, сечовини, концентрації електролітів та активність печінкових трансаміназ у крові.
Повідомлялося про розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів на фоні прийому фозиноприлу. При набряку язика, глотки або гортані, що поширюється, може розвиватися обструкція дихальних шляхів з можливим летальним результатом. У разі розвитку подібних реакцій необхідно припинити прийом препарату та вжити заходів невідкладної терапії, у т.ч. п/к ввести розчин епінефрину (адреналіну) (1:1000).
Під час застосування інгібіторів АПФ у поодиноких випадках спостерігався набряк слизової оболонки кишечника. Набряк слизової оболонки кишечника слід враховувати при проведенні диференціальної діагностики у пацієнтів зі скаргами на абдомінальний біль на фоні лікування інгібіторами АПФ. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ.
На тлі терапії інгібіторами АПФ можливий розвиток анафілактичних реакцій при проведенні гемодіалізу з використанням високопроточних мембран, а також під час плазмаферезу ЛПНГ з адсорбцією на декстрану сульфаті. У разі слід розглянути можливість використання діалізних мембран іншого типу чи іншого медикаментозного лікування.
Можливий розвиток агранулоцитозу та пригнічення функції кісткового мозку під час лікування інгібіторами АПФ. Ці випадки частіше спостерігаються у хворих з порушеною функцією нирок, особливо за наявності системних захворювань сполучної тканини (в т.ч. системного червоного вовчаку або склеродермії). Перед початком терапії інгібіторами АПФ та в процесі лікування проводять контроль загальної кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули (1 раз/міс у перші 3-6 місяців лікування та в перший рік застосування препарату у пацієнтів з підвищеним ризиком нейтропенії).
Симптоматична гіпотензія при застосуванні інгібіторів АПФ найчастіше розвивається у пацієнтів після інтенсивного лікування діуретиками, дотримання дієти з обмеженим споживанням солі або при проведенні ниркового діалізу. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату.
У хворих на артеріальну гіпертензію з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, а також при одночасному застосуванні діуретиків у пацієнтів з незміненою функцією нирок під час лікування інгібіторами АПФ може підвищуватись концентрація азоту сечовини та креатиніну сироватки крові. Якщо ці ефекти не відбуваються після припинення лікування, необхідно знижувати дози препарату Фозинап та/або діуретика.
У деяких випадках у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю лікування інгібіторами АПФ може викликати більш виражений антигіпертензивний ефект, який може призводити до олігурії або азотемії з летальним кінцем. Тому при лікуванні хронічної серцевої недостатності препаратом Фозинап необхідний контроль за станом пацієнтів, особливо протягом перших 2 тижнів лікування, а також при будь-якому збільшенні дози препарату Фозинап або діуретика.
При появі помітної жовтяничності та вираженому підвищенні активності печінкових трансаміназ терапію препаратом Фозинап слід припинити та призначити відповідне лікування.
Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивну дію засобів, що застосовуються для проведення загальної анестезії. Перед хірургічним втручанням (зокрема стоматології) необхідно попередити лікаря-анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ або при спекотній погоді через ризик дегідратації та артеріальну гіпотензію внаслідок зменшення ОЦК.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.
Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що вимагає підвищеної концентрації уваги, т.к. можливий розвиток запаморочення, особливо після прийому початкової дози препарату Фозинап.
Умови зберігання
При кімнатній температурі
Умови відпустки з аптек
За рецептом
Відео на цю темуИнформация, касающаяся данного товара
Производит Фозинап 10мг 28 шт таблетки канонфарма компания Канонфарма продакшн ЗАО. Само производство расположено в стране Россия.
Тут Вы всегда можете купить Фозинап 10мг 28 шт таблетки канонфарма онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Фозинап 10мг 28 шт таблетки канонфарма в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. А еще мы продаем в Украине этот товар. Необходима быстрая доставка Фозинап 10мг 28 шт таблетки канонфарма? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Моноприл 20мг 28 шт. таблетки, Фозикард 5мг 28 шт. таблетки, Аккупро 40мг 30 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Апровель 300мг 28 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Капотен 25мг 56 шт. таблетки.