Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні (без консерванту) - 1 мл: активна речовина: фенілефрину гідрохлорид – 25 мг; допоміжні речовини: динатрію едетат; натрію метабісульфіт; лимонна кислота; натрію цитрату дигідрат; гіпромелоза; вода для ін'єкцій. Краплі очні, 2,5% (без консерванту). По 0,4 мл в одноразові тюбики-крапельниці. По 5 тюбиків-крапельниць у пакеті з ламінованого паперу. По 3 пакети з паперу, що ламінує, поміщають в пачку картонну.Опис лікарської формиПрозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаАльфа-адреноміметичне.ФармакокінетикаФенілефрин легко проникає у тканини ока, пік концентрації у плазмі виникає через 10-20 хвилин після місцевого застосування. Фенілефрин виділяється нирками у незміненому вигляді (ФармакодинамікаФенілефрин – симпатоміметик. Має виражену альфа-адренергічну активність. При місцевому застосуванні в офтальмології викликає розширення зіниці, покращує відтік внутрішньоочної рідини та звужує судини кон'юнктиви. Фенілефрин має виражену стимулюючу дію на постсинаптичні альфа-адренорецептори, дуже слабко впливає на бета-адренорецептори серця. Препарат має вазоконстрикторну дію, подібну до дії норепінефрину (норадреналіну), при цьому у нього практично відсутня хронотропна та інотропна дія на серці. Вазопресорний ефект фенілефрину слабший, ніж у норадреналіну, але є тривалішим. Викликає вазоконстрикцію через 30-90 секунд після інстиляції, тривалість 2-6 годин. Після інстиляції фенілефрин скорочує дилататор зіниці та гладкі м'язи артеріол кон'юнктиви, тим самим викликаючи розширення зіниці. Мідріаз настає протягом 10-60 хвилин після одноразового закапування. Триває після закапування 2,5% розчину та зберігається протягом 2 годин. Мідріаз, що викликається фенілефрином, не супроводжується циклоплегією.Показання до застосуванняІридоцикліт (для профілактики виникнення задніх синехій та зменшення ексудації з райдужної оболонки). Розширення зіниці при офтальмоскопії та інших діагностичних процедурах, необхідних для контролю стану заднього відрізка ока, при проведенні лазерних втручань на очному дні та вітреоретинальній хірургії. Проведення провокаційного тесту у пацієнтів із вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому. Диференціальна діагностика поверхневої та глибокої ін'єкції очного яблука. Синдром "червоного ока" (для зменшення гіперемії та роздратованості слизової оболонки ока). Профілактика астенопії та спазму акомодації у пацієнтів з високим зоровим навантаженням. Лікування помилкової міопії (спазму акомодації) та профілактика прогресування істинної міопії у пацієнтів з високим зоровим навантаженням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Вузькокутна або закритокутова глаукома. Артеріальна гіпертонія у поєднанні з ІХС, аневризмою аорти, атріовентрикулярною блокадою І-ІІІ ступеня, аритмією. Тахікардія. Цукровий діабет І типу в анамнезі. Постійний прийом інгібіторів моноамінооксидази, трициклічних антидепресантів, гіпотензивних препаратів. Додаткове розширення зіниці протягом хірургічних операцій у хворих із порушенням цілісності очного яблука, а також при порушенні сльозопродукції. Знижена маса тіла у новонароджених. Гіпертиреоз. Печінкова порфірія. Вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Період годування груддю. З обережністю У пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу – збільшення ризику підвищення артеріального тиску. У пацієнтів похилого віку - збільшення ризику реактивного міозу. Перевищення рекомендованої дози 2,5% розчину у пацієнтів з травмами, захворюваннями ока або його придатків у післяопераційному періоді або зі зниженою сльозопродукцією може призводити до збільшення абсорбції фенілефрину та розвитку системних побічних ефектів. Внаслідок того, що викликає гіпоксію кон'юнктиви – у пацієнтів із серповидноклітинною анемією, при носінні контактних лінз, після оперативних втручань (зниження загоєння). При церебральному атеросклерозі, що тривало існує бронхіальної астми.Вагітність та лактаціяУ тварин на пізніх термінах вагітності фенілефрин викликав затримку росту плода та стимулював ранній початок пологів. Дія Іріфрину® у вагітних жінок недостатньо вивчена, тому застосовувати препарат у цієї категорії хворих слід лише, якщо очікувана користь для матері перевищує ризик розвитку можливих побічних ефектів для плода. У разі призначення препарату при лактації годування груддю слід припинити.Побічна діяМісцеве Кон'юнктивіт, кератит, періорбітальний набряк, біль у оці, печіння при інстиляції, сльозотеча, затуманювання зору, подразнення, відчуття дискомфорту, збільшення внутрішньоочного тиску, блокування кута передньої камери (при звуженні кута), алергічні реакції, реактивна гіперемія. Фенілефрин може спричинити реактивний міоз наступного дня після застосування. Повторні інстиляції препарату тим часом можуть давати менш виражений мідріаз, ніж напередодні. Цей ефект найчастіше виявляється у літніх пацієнтів. Внаслідок значного скорочення дилататора зіниці під впливом фенілефрину через 30-45 хвилин після інстиляції у волозі передньої камери ока можуть виявлятися частинки пігменту з листкового пігментного райдужної оболонки. Суспензія в камерній волозі необхідно диференціювати з проявами переднього увеїту або з попаданням формених елементів крові у вологу передньої камери. Системне Контактний дерматит. З боку серцево-судинної системи: Прискорене серцебиття, тахікардія, аритмія, підвищення артеріального тиску, шлуночкова аритмія, рефлекторна брадикардія, оклюзія коронарних артерій, емболія легеневої артерії.Взаємодія з лікарськими засобамиМідріатичний ефект фенілефрину посилюється при використанні його у комбінації з місцевим застосуванням атропіну. Через посилення вазопресорної дії можливий розвиток тахікардії. Застосування Іріфрину® протягом 21 дня після припинення прийому хворим на інгібітори моноамінооксидази та трициклічних антидепресантів має здійснюватися з обережністю, оскільки в цьому випадку є можливість неконтрольованого підйому артеріального тиску. Вазопресорна дія адренергічних агентів може також потенціюватися при спільному застосуванні з трициклічними антидепресантами, бета-адреноблокаторами, резерпіном, гуанетидином, метилдопою та м-холіноблокаторами. Ірифрин може потенціювати пригнічення серцево-судинної діяльності при інгаляційному наркозі внаслідок збільшення чутливості міокарда до симпатоміметиків та виникнення шлуночкової фібриляції. Застосування разом з іншими симпатоміметиками може збільшувати кардіоваскулярні ефекти фенілефрину. Застосування фенілефрину може викликати ослаблення супутньої гіпотензивної терапії та спричинити збільшення рівня артеріального тиску, тахікардії. Попередня інстиляція місцевих анестетиків може збільшувати системну абсорбцію та пролонгувати мідріаз.Спосіб застосування та дозиКон'юнктивально. При проведенні офтальмоскопії використовуються одноразові інстиляції 2,5% розчину Іріфріна БК. Як правило, для створення мідріазу достатньо введення 1 краплі 2,5% розчину Іріфрину® БК у кон'юнктивальний мішок. Максимальний мідріаз досягається через 15-30 хв і зберігається на достатньому рівні протягом 1-3 годин. У разі необхідності підтримання мідріазу протягом тривалого часу через 1 годину можлива повторна інстиляція Іріфрину® БК. Під час проведення діагностичних процедур: як провокаційний тест у пацієнтів з вузьким профілем кута передньої камери та підозрою на закритокутову глаукому закопується 1 крапля препарату одноразово. Якщо різниця між значеннями внутрішньоочного тиску до закапування Іріфрину® БК і після розширення зіниці становить від 3 до 5 мм рт. ст., то провокаційний тест вважається позитивним; для диференціальної діагностики типу ін'єкції очного яблука закопується 1 крапля препарату одноразово; якщо через 5 хв після закапування відзначається звуження судин очного яблука, то ін'єкція класифікується як поверхнева, за збереження почервоніння очі необхідно ретельно обстежити пацієнта наявність іридоцикліту чи склерита, т.к. це свідчить про розширення судин, що глибше лежать. При іридоциклітах для запобігання розвитку і розриву задніх синехій, що вже утворилися, і зниження ексудації в передню камеру ока - 1 крапля препарату закопується в кон'юнктивальний мішок хворого ока 2-3 рази на добу 5-10 днів, залежно від тяжкості захворювання. У школярів з міопією слабкого ступеня для профілактики спазму акомодації в період високого зорового навантаження - 1 крапля Іріфріна® БК закопується ввечері перед сном, при прогресуючій міопії середнього ступеня - 3 рази на тиждень увечері перед сном, при емметропії - в денний час залежно від навантаження . При гіперметропії з тенденцією до спазму акомодації при високому зоровому навантаженні — закопують увечері Ірифрин БК у поєднанні з 1% розчином циклопентолату. При звичайному зоровому навантаженні закопують Ірифрин БК 3 рази на тиждень увечері перед сном. При лікуванні хибної та істинної міопії – 1 крапля Іріфрину® БК закопується увечері перед сном 2-3 рази на тиждень протягом місяця.ПередозуванняСимптомами передозування є занепокоєння, нервозність, запаморочення, пітливість, блювання, прискорене серцебиття, слабке або поверхневе дихання. При виникненні системної дії фенілефрину усунути небажані явища можна шляхом використання альфа-адреноблокуючих засобів, наприклад, від 5 до 10 мг фентоламіну внутрішньовенно. При необхідності ін'єкцію можна повторити.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему