Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діючі речовини: ципрофлоксацину гідрохлорид моногідрат (еквівалентно 500 мг ципрофлоксацину) – 582,285 мг та тинідазол – 600,000 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний 35 мг, кроскармелозу натрію 27,476 мг, целюлоза мікрокристалічна 20,33 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) 5 мг, кремнію діоксид колоїдний 3,952 мг, 5 маг, 7; Склад оболонки: Опадрай білий 40 мг (гіпромелоза 55,46 %, тальк 19,84 %, титану діоксид 11,93 %, макрогол-6000 11,09 %, полісорбат-80 0,84 %, сорбінова кислота 0,84 %) . Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 600+500 мг. По 10 таблеток у ПВХ/алюмінієвий блістер. По 1 блістеру в картонну пачку з інструкцією по застосуванню.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, овальної форми, з роздільною ризиком на одному боці та гладкі з іншого. Вид на поперечному зрізі: від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб комбінований.ФармакокінетикаВсмоктування: Як ципрофлоксацин, так і тинідазол добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті після перорального застосування. Прийом їжі уповільнює всмоктування, але не змінює величину максимальної концентрації (Cmax) та біодоступності. Розподіл: Тінідазол. Біодоступність – 100%, зв'язок з білками плазми – 12%, час досягнення максимальної концентрації (TCmax) після прийому внутрішньо – 2 год, Cmax після прийому внутрішньо 500 мг – 47,7 мкг/мл. Ципрофлоксацин. Біодоступність – 50-85%, об'єм розподілу – 2-3,5 л/кг, зв'язок з білками плазми – 20-40%, TCmax після прийому внутрішньо – 60-90 хв, Cmax після прийому внутрішньо 500 мг – 0,2 мкг /мл. Метаболізм та виведення: Тінідазол проникає в спинномозкову рідину в концентрації, що дорівнює такій у плазмі, і піддається зворотному всмоктування у ниркових канальцях. Період напіввиведення (T1/2) – 12-14 год. Тінідазол метаболізується у печінці за участю ферментної системи цитохрому P450 (CYP3A4). Близько 50% виводиться з жовчю, 25% – нирками, 12% – у вигляді метаболітів. Зазнає зворотного всмоктування в ниркових канальцях. Ципрофлоксацин добре проникає в рідинні середовища та тканини організму (виключаючи тканину, багату жирами, наприклад, нервову тканину). Концентрація у тканинах у 2-12 разів вища, ніж у плазмі. Терапевтичні концентрації досягаються в слині, мигдаликах, печінці, жовчному міхурі, жовчі, кишечнику, органах черевної порожнини та малого тазу, матці, насіннєвій рідині, тканині простати, ендометрії, фалопієвих трубах та яєчниках, нирках та сечовивідних органах, легеневій тканині кістковій тканині, м'язах, синовіальній рідині та суглобових хрящах, перитонеальній рідині, шкірі. У спинномозкову рідину проникає у невеликій кількості, де його концентрація за відсутності запалення мозкових оболонок становить 6-10% від сироваткової, а при запалених – 14-37%. Ципрофлоксацин добре проникає також у очну рідину, бронхіальний секрет, плевру, очеревину,лімфу через плаценту. Концентрація ципрофлоксацину в нейтрофілах крові у 2-7 разів вища, ніж у плазмі крові. Активність дещо знижується при значеннях рН менше 6. Метаболізується у печінці (15-30%) з утворенням малоактивних метаболітів (діетилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоціпрофлоксацин, формілципрофлоксацин). Т1/2 – близько 4 год. Виводиться в основному нирками шляхом канальцевої фільтрації та канальцевої секреції у незміненому вигляді (40-50%) та у вигляді метаболітів (15%), решта – через шлунково-кишковий тракт. Невелика кількість виводиться із грудним молоком. Нирковий кліренс – 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг.Метаболізується у печінці (15-30%) з утворенням малоактивних метаболітів (діетилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоціпрофлоксацин, формілципрофлоксацин). Т1/2 – близько 4 год. Виводиться в основному нирками шляхом канальцевої фільтрації та канальцевої секреції у незміненому вигляді (40-50%) та у вигляді метаболітів (15%), решта – через шлунково-кишковий тракт. Невелика кількість виводиться із грудним молоком. Нирковий кліренс – 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг.Метаболізується у печінці (15-30%) з утворенням малоактивних метаболітів (діетилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоціпрофлоксацин, формілципрофлоксацин). Т1/2 – близько 4 год. Виводиться в основному нирками шляхом канальцевої фільтрації та канальцевої секреції у незміненому вигляді (40-50%) та у вигляді метаболітів (15%), решта – через шлунково-кишковий тракт. Невелика кількість виводиться із грудним молоком. Нирковий кліренс – 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг.Нирковий кліренс – 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг.Нирковий кліренс – 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс – 8-10 мл/хв/кг. В особливих випадках: Фармакокінетичні параметри тинідазолу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю – ХНН (кліренс креатиніну (КК) вище 22 мл/хв) не відрізняються від таких у здорових. У ципрофлоксацину при хронічній нирковій недостатності Т1/2 збільшується до 12 годин. .ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу. Тінідазол – протипротозойний та протимікробний засіб, похідний імідазолу, ефективний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolitica, Lamblia, а також збудників анаеробних інфекцій (Clostridium spp., Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninocіcus. spp.). Як високоліпофільний препарат, проникає всередину трихомонад і анаеробних мікроорганізмів, де відновлюється нітроредуктазою, пригнічує синтез і пошкоджує структуру ДНК. Ципрофлоксацин – протимікробний засіб широкого спектру дії, похідний фторхінолону, пригнічує бактеріальну ДНК-гіразу (топоізомерази II і IV, відповідальні за процес суперспіралізації хромосомної ДНК навколо ядерної РНК, що необхідно для зчитування генетичної інформації), порушує синтез ДНК, ріст і ділення; викликає виражені морфологічні зміни (у тому числі клітинної стінки та мембран) та швидку загибель бактеріальної клітини. Діє бактерицидно на грамнегативні організми в період спокою та розподілу (оскільки впливає не тільки на ДНК-гіразу, а й викликає лізис клітинної стінки), на грампозитивні мікроорганізми – лише в період розподілу. Низька токсичність клітин макроорганізму пояснюється відсутністю у яких ДНК-гиразы. На тлі прийому ципрофлоксацину не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним по відношенню до бактерій, стійким до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів та багатьох інших антибіотиків. До ципрофлоксацину чутливі грамнегативні аеробні бактерії: ентеробактерії (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marces, , Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.), інші грамнегативні бактерії (Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campyl. pneumophila, Brucella spp., Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii; грампозитивні аеробні бактерії: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis,Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae). Більшість стафілококів, стійких до метициліну, є резистентними і до ципрофлоксацину. Резистентність розвивається вкрай повільно, оскільки, з одного боку, після дії ципрофлоксацину практично не залишається персистуючих мікроорганізмів, а з іншого – у бактеріальних клітин немає ферментів, що його інактивують. До препарату резистентні: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. Не ефективний щодо Treponema pallidum.Показання до застосуванняЗмішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами, в асоціації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими: інфекції дихальних шляхів (гострий та хронічний (у стадії загострення) бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба); інфекції ЛОР-органів (середній отит, гайморит, фронтит, синусит, мастоїдит, тонзиліт, фарингіт); інфекції ротової порожнини (гострий виразковий гінгівіт, періодонтит, періостит); інфекції нирок та сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит); інфекції органів малого тазу та статевих органів (простатит, аднексит, сальпінгіт, оофорит, ендометрит, тубулярний абсцес, пельвіоперитоніт); інтраабдомінальні інфекції (інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів, внутрішньочеревні абсцеси); інфекції шкіри та м'яких тканин (інфіковані виразки, рани, опіки, абсцеси, флегмони, виразкові ураження шкіри при "синдромі діабетичної стопи", пролежні); інфекції кісток та суглобів (остеомієліт, септичний артрит); післяопераційні інфекції.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість (у тому числі до похідних фторхінолону або імідазолу), захворювання крові (в анамнезі), пригнічення кістковомозкового кровотворення, органічні захворювання центральної нервової системи, вагітність, період лактації, одночасний прийом з тизанідином (ризик вираженого зниження артеріального тиску, сон. , дитячий вік до 18 років З обережністю Виражений атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, психічні захворювання, епілепсія, судоми в анамнезі, виражена ниркова та/або печінкова недостатність, літній вік. Ураження сухожилля при лікуванні хінолонами, що раніше проводилося, підвищений ризик подовження інтервалу QT або розвитку аритмії типу «пірует» (наприклад, синдром вродженого подовження інтервалу QT, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), електролітний дисбаланс (наприклад, при гіпокалії) )), одночасне застосування лікарських препаратів, що подовжують інтервал QT (у тому числі антиаритмічні IA та III класів, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики), одночасне застосування з інгібіторами ізоферментів CYP450 1A2, в тому числі теофіліном, метилксантином, ко, ропініролом, оланзапіном), міастенію gravis, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Вагітність та лактаціяОскільки тинідазол та ципрофлоксацин екскретуються у грудне молоко, то на період лікування препаратом необхідно припинити годування груддю, оскільки тинідазол може чинити мутагенну та канцерогенну дію.Побічна діяПобічні ефекти представлені відповідно до класифікації побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я. Їх частота визначається так: дуже часто (>1/10 призначень), часто (1/10 - 1/100 призначень); нечасто (1/100 – 1/1000 призначень); рідко (1/1000 – 1/10000 призначень); дуже рідко ( Ципрофлоксацин З боку центральної та периферичної нервової системи: нечасто – психомоторна гіперактивність/ажитація, порушення сну, запаморочення, головний біль; рідко – тремор, тривожність, «кошмарні» сновидіння, сплутаність свідомості, дезорієнтація, депресія (яка може призводити до самоушкоджуючої поведінки, такої як суїцидальні вчинки / думки, а також спроба суїциду або вдалий суїцид), галюцинації, (включаючи напади епілепсії); вертиго; дуже рідко – підвищення внутрішньочерепного тиску (у тому числі доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія), психотичні реакції (які можуть призводити до самоушкоджуючої поведінки, такої як суїцидальні вчинки/думки, а також спроба суїциду або вдалий суїцид), мігрень, порушення координації рухів, порушень гіперестезія;частота невідома – периферична нейропатія та полінейропатія. З боку органів чуття: рідко – порушення зору, шум у вухах, втрата слуху; дуже рідко – порушення нюху, порушення слуху, порушення колірного сприйняття. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, вазодилатація, зниження артеріального тиску, відчуття «припливу» крові до обличчя; дуже рідко – васкуліт; частота невідома – подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії (зокрема типу «пірует»). З боку системи травлення: часто – нудота, діарея; нечасто – блювання, біль у животі, диспепсія, метеоризм, зниження апетиту та кількості споживаної їжі; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця (особливо у пацієнтів із перенесеними захворюваннями печінки), гепатит; дуже рідко – панкреатит, гепатонекроз. З боку системи кровотворення: нечасто – еозинофілія; рідко – лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, анемія, нейтропенія; дуже рідко – гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (загрозливе для життя), пригнічення кісткового мозку (загрозливе для життя). З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – порушення функції нирок; рідко – ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – порушення дихання (включаючи бронхоспазм). З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – артралгія; рідко – підвищення м'язового тонусу, м'язові судоми, артрит, тендовагініт, міалгія; дуже рідко – розриви сухожилля (переважно ахілових), м'язова слабкість, загострення симптомів міастенії. З боку імунної системи: нечасто – свербіж шкіри, висип, кропив'янка; рідко – алергічні реакції, алергічний набряк/ангіоневротичний набряк; дуже рідко – анафілактичні реакції, анафілактичний шок (загрозливий для життя), сироваткова хвороба. Зміни лабораторних показників: нечасто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази, підвищення концентрації білірубіну; рідко – зміна вмісту протромбіну, підвищення активності амілази, гіперглікемія, гіпоглікемія. Інші: нечасто – больовий синдром неспецифічної етіології, загальне нездужання, пропасниця, суперінфекції (кандидоз); рідко - набряки, гіпергідроз, псевдомембранозний коліт (у дуже рідкісних випадках з можливим смертельним наслідком), фотосенсибілізація, утворення пухирів; дуже рідко - петехії, мультиформна еритема малих форм, вузлувата еритема, синдром Стівенса-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), у тому числі потенційно загрозливий для життя, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз); частота невідома – гостра генералізована пустульозна екзантема, підвищення міжнародного нормалізованого відношення (у пацієнтів, які отримують антагоністи вітаміну К). Тінідазол З боку травної системи: біль у животі, анорексія, діарея, «волосатий» язик, глосит, нудота, стоматит, блювання, «металевий» присмак. З боку нервової системи: втома, атаксія, судоми, запаморочення, біль голови, гіпестезія, парестезія, периферична нейропатія, сенсорне порушення, вертиго. Алергічні реакції: реакції гіперчутливості у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, ангіоневротичного набряку. Інші: «припливи» крові до шкіри обличчя, пропасниця, транзиторна лейкопенія, темна сеча.Взаємодія з лікарськими засобамиТінідазол Посилює ефект непрямих антикоагулянтів. При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами необхідний ретельний контроль протромбінового часу та при необхідності корекція дози антикоагулянту. Підсилює дію етанолу (дисульфірамоподібні реакції). Фенобарбітал прискорює метаболізм тинідазолу. Препарат Ципролет А не рекомендується призначати з етіонамідом. Ципрофлоксацин Прийом їжі та молочних продуктів Слід уникати одночасного застосування ципрофлоксацину та молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами (молоко, йогурт, збагачений кальцієм апельсиновий сік), оскільки при цьому всмоктування ципрофлоксацину може зменшуватись. Однак кальцій, що входить до складу інших харчових продуктів, не впливає на всмоктування ципрофлоксацину. Омепразол При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та омепразолу може спостерігатися незначне зниження Сmax у плазмі та зменшення площі під фармакокінетичною кривою «концентрація – час» (AUC). Пробенецид Пробенецид уповільнює швидкість виведення ципрофлоксацину нирками. Одночасне застосування ципрофлоксацину та препаратів, що містять пробенецид, призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові. Метотрексат При одночасному застосуванні метотрексату та ципрофлоксацину може сповільнюватися нирково-канальцевий транспорт метотрексату, що може супроводжуватись підвищенням концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватись ймовірність розвитку побічних ефектів метотрексату. У зв'язку з цим за пацієнтами, які отримують одночасно терапію метотрексатом та ципрофлоксацином, має бути встановлене ретельне спостереження. Дулоксетін У ході проведення клінічних досліджень було показано, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ізоферменту CYP450 1A2 (таких як флувоксамін) може призвести до збільшення AUC та Сmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна передбачати ймовірність подібної взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину. Ропінірол Одночасне застосування ропініролу та ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферменту CYP450 1А2, призводить до збільшення Сmax та AUC ропініролу на 60 та 84% відповідно. Слід контролювати несприятливі ефекти ропініролу під час його спільного застосування з ципрофлоксацином та протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії. Лідокаїн У дослідженні на здорових добровольцях було встановлено, що одночасне застосування препаратів, що містять лідокаїн, та ципрофлоксацину, помірного інгібітору ізоферменту CYP450 1А2, призводить до зниження кліренсу лідокаїну на 22% при його внутрішньовенному введенні. Незважаючи на хорошу переносимість лідокаїну, при одночасному застосуванні з ципрофлоксацином можливе посилення побічних ефектів унаслідок взаємодії. Клозапін При одночасному застосуванні клозапіну та ципрофлоксацину у дозі 250 мг протягом 7 днів спостерігалося збільшення сироваткових концентрацій клозапіну та N–десметилклозапіну на 29% та 31% відповідно. Слід контролювати стан пацієнта та за необхідності проводити корекцію режиму дозування клозапіну під час його спільного застосування з ципрофлоксацином та протягом короткого часу після завершення комбінованої терапії. Сілденафіл При одночасному застосуванні у здорових добровольців ципрофлоксацину у дозі 500 мг та силденафілу у дозі 50 мг відзначалося збільшення Сmax та AUC силденафілу у 2 рази. У зв'язку з цим застосування цієї комбінації можливе лише після оцінки співвідношення користь/ризик. Внаслідок зниження активності процесів мікросомального окиснення в гепатоцитах підвищує концентрацію та подовжує T1/2 теофіліну та інших ксантинів, у тому числі кофеїну, пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів (наприклад, глібенкламіду, глімепіриду), непрямих антикоагулянтів, сприяє зниженню протром. Якщо одночасне застосування ципрофлоксацину та теофіліну необхідне, то рекомендується проводити постійний контроль концентрації теофіліну і, якщо необхідно – знизити дозу теофіліну. Підсилює нефротоксичну дію циклоспорину, відзначається збільшення сироваткового креатиніну; у таких пацієнтів необхідний контроль цього показника двічі на тиждень. Пероральний прийом спільно з Fe-лікарськими засобами, сукральфатом і антацидними лікарськими засобами, що містять Mg2+, Ca2+, Al3+, диданозином призводить до зниження всмоктування ципрофлоксацину. Тому препарат Ципролет® А призначається за 1-2 години до або через 4 години після прийому вище зазначених лікарських засобів. Нестероїдні протизапальні препарати (за винятком ацетилсаліцилової кислоти) підвищують ризик розвитку судом. Метоклопрамід прискорює абсорбцію, що призводить до зменшення TCmax. Спільне призначення урикозуричних лікарських засобів призводить до уповільнення виведення (до 50%) та підвищення плазмової концентрації ципрофлоксацину.Підвищує Cmax у 7 разів (від 4 до 21 рази) та AUC (площа під фармакокінетичною кривою) тизанідину, що підвищує ризик вираженого зниження артеріального тиску та сонливості. При одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT (антиаритмічні IA та III класів, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики), можливе подовження інтервалу QT. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та фенітоїну спостерігалася зміна (підвищення або зниження) вмісту фенітоїну у плазмі крові. Рекомендується здійснювати контроль за терапією фенітоїном у пацієнтів, які приймають обидва препарати, включаючи визначення вмісту фенітоїну в плазмі. Препарат Ципролет® А сумісний із сульфаніламідами та антибіотиками (бета-лактамні антибіотики, аміноглікозиди, еритроміцин, рифампіцин, цефалоспорини), при поєднанні з якими зазвичай спостерігається синергізм.Спосіб застосування та дозиВсередину, за 1 годину до їжі або через 2 години після їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Не слід розламувати, розжовувати чи руйнувати пігулку. Рекомендована доза – 1 таблетка 2 рази на день протягом 5-10 днів.ПередозуванняСимптоми: у випадках гострого передозування превалюючими будуть симптоми оборотного ураження сечовивідної системи, можливі судоми, нудота, блювання, сплутаність свідомості, психічне збудження. Лікування: індукція блювання, промивання шлунка. Симптоматична терапія, що підтримує (у тому числі адекватна гідратація організму). Специфічного антидоту немає. З метою профілактики розвитку кристалурії рекомендується моніторувати функцію нирок, включаючи рН та кислотність сечі. За допомогою гемо- або перитонеального діалізу тинідазол може бути повністю виведений із організму, а ципрофлоксацин – незначно (менше 10%).Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід враховувати можливість виникнення перехресних алергічних реакцій. У пацієнтів з гіперчутливістю до інших похідних імідазолу може розвинутись перехресна чутливість та на тинідазол; розвиток перехресної алергічної реакції на ципрофлоксацин можливий також і у пацієнтів з гіперчутливістю до інших похідних фторхінолонів. Іноді вже після введення першої дози ципрофлоксацину можуть розвинутися алергічні реакції, про що слід негайно повідомити лікаря. Під час лікування рекомендується уникати контакту з прямим сонячним промінням. У разі виникнення реакцій фотосенсибілізації слід негайно припинити застосування препарату. У період лікування та не менше 3 днів після припинення прийому препарату не рекомендується приймати етанол (ризик розвитку дисульфірамоподібних реакцій на тлі тинідазолу, що входить до складу препарату). Приступоподібні судоми та периферична нейропатія, що характеризується в основному онімінням або парестезією кінцівок, були відзначені у пацієнтів, які отримували тинідазол. У разі виникнення будь-яких неврологічних симптомів слід негайно припинити терапію тінідазолом, а також проконсультуватися з лікарем. Щоб уникнути розвитку кристалурії не можна перевищувати рекомендовану добову дозу, необхідно також достатнє споживання рідини та підтримання кислої реакції сечі. Викликає темне фарбування сечі, що немає клінічного значення. При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку епілептичного статусу. Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, може провокувати судоми та знижувати поріг судомної готовності, при виникненні судом застосування препарату слід припинити. Пацієнтам з епілепсією, судомами в анамнезі, судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку через загрозу розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи препарат слід призначати лише за «життєвими» показаннями. Психічні реакції можуть виникнути навіть після першого застосування фторхінолонів, включаючи ципрофлоксацин, у поодиноких випадках депресія або психотичні реакції можуть прогресувати у суїцидальні думки та самоушкоджуючу поведінку, такі як спроби суїциду, у тому числі, що відбулися, якщо у пацієнта розвивається одна з цих реакцій,слід припинити прийом препарату та повідомити про це лікаря. При виникненні під час або після лікування важкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який потребує негайного відміни препарату та призначення відповідного лікування. Протипоказане застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишечника. При застосуванні ципрофлоксацину можуть спостерігатися випадки тендиніту та розриву сухожилля (переважно ахіллового сухожилля), іноді двостороннього, вже протягом перших 48 годин після початку терапії. Запалення та розрив сухожилля можуть виникати навіть через кілька місяців після припинення лікування ципрофлоксацином. У літніх пацієнтів та у пацієнтів із захворюваннями сухожилля, які одночасно отримують лікування глюкокортикостероїдами, існує підвищений ризик виникнення тендинопатії. При появі болю у сухожиллях або при прояві перших ознак тендовагініту лікування слід припинити, а також проконсультуватися з лікарем. При лікуванні понад 6 днів слід контролювати картину периферичної крові. Враховуючи, що для жінок характерна велика середня тривалість інтервалу QT у порівнянні з чоловіками, вони більш чутливі до препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT; ципрофлоксацин слід застосовувати з обережністю у комбінації з препаратами, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічними препаратами класів IA та III, трициклічними антидепресантами, макролідами, нейролептиками), у пацієнтів з підвищеним ризиком подовження інтервалу QT або розвитку аритмії типу вродженого подовження інтервалу QT, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), електролітний дисбаланс (наприклад, при гіпокаліємії, гіпомагніємії). При застосуванні ципрофлоксацину спостерігалися випадки некрозу печінки та життєзагрозливої печінкової недостатності. За наявності симптомів захворювань печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, болючість живота, застосування ципрофлоксацину слід припинити. Пацієнтам з тяжкою міастенією gravis ципрофлоксацин слід застосовувати з обережністю, оскільки можливе загострення симптомів. При застосуванні ципрофлоксацину відмічені випадки розвитку сенсорної чи сенсомоторної полінейропатії, гіпестезії чи слабкості. При виникненні таких симптомів, як біль, печіння, поколювання, оніміння, слабкість, пацієнтам слід поінформувати лікаря, перш ніж продовжити застосування препарату. Слід бути обережними при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та препаратів, що метаболізуються ізоферментами CYP450 1A2, такими як ропінірол, оланзапін. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час лікування слід утриматися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
