Азитрал 500мг 3 шт капсулы
-
Страна:Индия/Россия
-
Форма выпуска:капс.
-
Дозировка:500 мг
-
Фасовка:N3
Антибиотик, азалид.
Азитрал 500мг 3 шт капсулы инструкция на украинскомСклад, форма випуску та упаковка
Капсули - 1 капс.
Активна речовина: азитроміцин – 250 мг, у формі азитроміцину дигідрату – 271 мг; Допоміжні речовини: лактоза – 84 мг; крохмаль кукурудзяний – 103 мг; натрію лаурилсульфат – 1,41 мг; магнію стеарат – 5,64 мг; Оболонка: титану діоксид – 1,1999%; вода - (14,5±1,5)%; натрію лаурилсульфат – 1,41 мг; метилпарагідроксибензоат - від 0,64 до 0,8%; пропілпарагідроксибензоат - від 0,16 до 0,2%; желатин – до 100%.Капсули 500 мг. 3 капс. у блістері. По 1 блістеру вміщено в картонну пачку.
Опис лікарської форми
Тверді желатинові капсули розмір "0". Корпус та кришечка білого кольору. Вміст капсул – білий порошок.
Фармакотерапевтична група
Антибіотик, азалід.
Фармакокінетика
Азитроміцин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, що зумовлено його стійкістю у кислому середовищі та ліпофільністю. Після прийому внутрішньо 500 мг максимальна концентрація азитроміцину в плазмі досягається через 2,5 - 2,96 год і становить 0,4 мг/л. Біодоступність становить 37%.
Азитроміцин добре проникає у дихальні шляхи, органи та тканини урогенітального тракту (зокрема у передміхурову залозу), у шкіру та м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вища, ніж у плазмі крові) та тривалий період напіввиведення обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в еукаріотичні клітини та концентруватися у середовищі з низьким pH, що оточує лізосоми. Це, у свою чергу, визначає великий обсяг розподілу (31,1 л/кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватись переважно у лізосомах, особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин у місця локалізації інфекції, де він вивільняється у процесі фагоцитозу.Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вища, ніж у здорових тканинах (в середньому на 24-34%) та корелює зі ступенем запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитроміцин не істотно впливає на їх функцію. Азитроміцин зберігається у бактерицидних концентраціях протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3-денні та 5-денні) курси лікування.
50% виводиться з жовчю в незміненому вигляді, 6% - нирками, в печінці деметилюється, метаболіти, що утворюються, не активні.
Виведення азитроміцину з плазми крові проходить у 2 етапи: період напіввиведення становить 14-20 годин в інтервалі від 8 до 24 годин після прийому препарату та 41 годин - в інтервалі від 24 до 72 годин, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу.
Прийом їжі значуще змінює фармакокінетику (залежно від лікарської форми): капсули - максимальна плазмова концентрація (Сmах) знижується (на 52%) та показник площі під кривою "концентрація-час" (AUC) (на 43%).
У літніх чоловіків (65-85 років) фармакокінетичні параметри не змінюються, у жінок збільшується Сmах (на 30-50%).
Фармакодинаміка
Антибіотик широкого спектра дії. Є представником підгрупи макролідних антибіотиків – азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Зв'язуючись з 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує біосинтез білків мікроорганізму. При створенні в осередку запалення високих концентрацій має бактерицидну дію. Активний щодо грампозитивних аеробних мікроорганізмів: Streptococcus spp. (груп а, в, с, g), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливий), Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus (метицилінчутливий); грамнегативних аеробних мікроорганізмів: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida; деяких анаеробних мікроорганізмів: Prevotella spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp.,Porphyriomonas spp.; а також Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину: грампозитивні аероби (streptococcus pneumoniae (пеніцилінстійкий)). Спочатку стійкі мікроорганізми: грампозитивні аероби (enterococcus faecalis, staphylococcus spp. (метицилінстійкі стафілококи виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину); анаероби (bacteroides ffagilis).
Показання до застосування
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами.
Інфекції верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит).
Інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (бактеріальна пневмонія, зокрема викликана атиповими збудниками, бронхіт).
Інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози).
Інфекції урогенітального тракту (неускладнений уретрит та/або цервіцит), спричинені Chlamydia trachomatis.
Хвороба Лайма (бореліоз), для лікування початкової стадії (erythema migrans).
Протипоказання до застосування
Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; тяжка печінкова недостатність (клас С по Чайлд-П'ю); тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; період лактації (на час лікування зупиняють); дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг; одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю: міастенія; легке та помірне порушення функції печінки; легке та помірне порушення функції нирок (КК понад 40 мл/хв); у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизаприіном препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водноелектролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця, або тяжкою серцевою недостатністю; одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину; вагітність.
Вагітність та лактація
Може застосовуватися, коли потенційна користь матері значно перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Побічна дія
Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота та геніталій, пневмонія, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; невідома частота – псевдомембранозний коліт.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія. нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
Алергічні реакції: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; невідома частота – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; невідома частота - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органів зору: нечасто – порушення зору.
З боку органів слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; невідома частота - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто - відчуття серцебиття, "припливи" крові до обличчя; невідома частота - зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу "пірует", шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; невідома частота - печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним результатом в основному на тлі тяжкого порушення функції печінки); некроз печінки; фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації; невідома частота – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку опорно-рухового апарату: остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; невідома частота – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; невідома частота – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні дані: часто – зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози в крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові
Взаємодія з лікарськими засобами
Антациди (алюміній і магній містять) та їжа знижують абсорбцію азитроміцину, тому інтервал між їх прийомом повинен становити 1 год до або 2 год після їди та зазначених лікарських засобів.
Цетиризин
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Діданозин (дідезоксіінозин)
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показань диданозину порівняно з групою плацебо.
За необхідності спільного прийому з Варфаріном рекомендується проводити ретельний контроль протромбінового часу.
Ціметідин
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
При одночасному застосуванні з зидовудіном азитроміцин незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Азитроміцин слабо взаємодіє із ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азитроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Ефавіренз
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало жодної клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження Сmах азитроміцину (на 18%), що не мало клінічного значення.
Індинавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон
Азитроміцин не істотно впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Дігоксин
Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові.
Ерготамін та дигідроерготамін: посилення токсичної дії (вазоспазм, дизестезія).
Триазолам: зниження кліренсу та збільшення фармакологічної дії триазоламу.
Одночасне застосування аторвастатину та азитроміцину не викликало зміни концентрацій аторвастатину у плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак у післяреєстраційному періоді були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmах) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі крові та відповідно коригувати дозу. Одночасне застосування азитроміцину та нелфінавіру викликає підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину в сироватці крові.Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно. Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Сілденафіл
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Сmах силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Необхідно бути обережними при спільному призначенні терфенадину та азитроміцину, оскільки було встановлено, що одночасний прийом терфенадину та різних видів антибіотиків викликає аритмію та подовження QT інтервалу. Виходячи з цього, не можна виключити вищезазначених ускладнень при спільному прийомі терфенадину та азитроміцину.
Теофілін
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з тріазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmах, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину у сироватці крові відповідали виявленим в інших дослідженнях.
Спосіб застосування та дози
Всередину, за 1 годину до або через 2 години після їди 1 раз на добу.
Дорослим (включаючи літніх людей) та дітям старше 12 років з масою тіла понад 45 кг при інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин – 500 мг/добу за 1 прийом протягом 3-х днів (курсова доза 1,5 г).
При гострих інфекціях сечостатевих органів (неускладнений уретрит або цервіцит) – одноразово 1 г.
При хворобі Лайма (бореліоз) для лікування I стадії (erythema migrans) – 1 г у перший день та 500 мг щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
Для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну > 40 мл/хв) корекція дози не потрібна.
Передозування
Симптоми: сильна нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея.
Лікування має бути орієнтоване на наявні симптоми. Специфічного антидоту (протидіючої речовини) немає.
Запобіжні заходи та особливі вказівки
У разі пропуску прийому дози пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалом 24 год.
Препарат Азітрал слід приймати принаймні за одну годину до або через дві години після прийому антацидних препаратів та їжі.
Препарат Азітрал слід застосовувати з обережністю пацієнтам з легкими та помірними порушеннями функції печінки через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та тяжку печінкову недостатність. За наявності симптомів порушення функції печінки, таких як швидко наростаюча астенія, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія терапію препаратом Азітрал слід припинити та провести дослідження функціонального стану печінки. У пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК понад 40 мл/хв) легкого та середнього ступеня тяжкості терапію препаратом Азітрал слід проводити з обережністю під контролем стану функцій нирок. При застосуванні препарату Азітрал як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Clostridium difficile
(Псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкоміцину, бацитрацину або метронідазолу. Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишечника.
Так само, як при проведенні будь-якої антибіотикотерапії, при лікуванні азитроміцином, можливе приєднання суперінфекції (в т.ч. грибкової). При фарингіті та тонзиліті, викликаному Streptococcus pyogenes, антибіотиками вибору є пеніциліни. Ефективність азитроміцину для профілактики ревматичної лихоманки невідома.
Застосування препарату Азітрал може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Після відміни лікування гіперчутливості у деяких пацієнтів можуть зберігатися, що вимагає специфічної терапії під наглядом лікаря.
Препарат Азітрал не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
ПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРИ ЗНИЩЕННІ НЕВИКОРИСТАНОГО ПРЕПАРАТУ
Немає необхідності в спеціальних запобіжних заходах при знищенні невикористаного препарату.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами
Азитроміцин у дозах, що перевищують рекомендовані, може впливати на здатність керувати транспортним засобом або обладнанням.
Умови зберігання
При кімнатній температурі
Умови відпустки з аптек
За рецептом
Відео на цю темуИнформация, касающаяся данного товара
Производит Азитрал 500мг 3 шт капсулы компания Шрея Лайф Саенсиз Пвт. Лтд.. Само производство расположено в стране Индия/Россия.
Тут Вы всегда можете купить Азитрал 500мг 3 шт капсулы онлайн в Украине и оформить доставку на дом (работаем со всеми городами). Если Вы ищете Азитрал 500мг 3 шт капсулы в Украине, то Вам однозначно к нам! Мы продаем нашу продукцию в таких городах как Киев, Винница, Кропивницкий (Кировоград), Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы и в любом другом городе. Заодно кликните сюда для просмотра рекомендуемого товара. Необходима быстрая доставка Азитрал 500мг 3 шт капсулы? Мы отправляем продукцию в день заказа или на следующий рабочий день. Не болейте!
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на его аналоги: Азитромицин-вертекс 250мг 6 шт. капсулы, Азитромицин-obl 250мг 6 шт. капсулы оболенское хфк, Азитромицин форте-obl 500мг 3 шт. таблетки покрытые пленочной оболочкой, Зитролид 250мг 6 шт. капсулы, Азитрокс 500мг 3 шт. капсулы.