Противовоспалительные Со скидкой

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 240,00 мг; Парацетамол – 180,00 мг; Кофеїн - 27,50 мг4 допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 66,75 мг; какао-бобів порошок – 22,50 мг; лимонної кислоти моногідрат – 5,00 мг; кальцію стеарат – 4,40 мг; тальк – 2,75 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,10 мг. По 6, 10 таблеток у контурне безячейкове пакування з паперу пакувального. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої або паперу пакувальної. По 1, 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 20 контурних безосередкових або контурних осередкових упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у пачку з картону. Контурні безкоміркові або контурні коміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій по застосуванню поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки світло-коричневого кольору з вкрапленнями, з характерним запахом, фаскою, з ризиком на одному боці і гравіюванням «R» або без неї – на іншій.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хвилин. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації – 2 години. Метаболізується переважно в печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція і значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: прийом невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Кофеїн При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації – 50-75 хвилин після вживання, максимальна концентрація 1,6-1,8 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36 %. Більше 90% піддається метаболізму в печінці, у дітей перших років життя до – 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти.Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 години (іноді – до 10 годин). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%). Парацетамол Абсорбція висока, максимальна концентрація досягається через 05-2 години; максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів та сульфатів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1,СYР1А2 та меншою мірою ізофермент СYР3А4. Період напіввиведення – 1-4 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше 5% у незмінному вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що містить парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту та кофеїн. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів (Pg) у периферичних тканинах.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ), у тому числі при грипі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості АСК або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз К; ниркова недостатність; вагітність; період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; артеріальна гіпертензія ІІІ ступеня; тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: Подагра, гіперурікемія; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, шлунково-кишкові кровотечі (в анамнезі); ниркова або печінкова недостатність, хронічна обструктивна хвороба легень, сінна лихоманка, поліпоз носа, алергія на ліки; одночасний прийом метотрексату в дозі менше 15 мг на тиждень; супутня терапія антикоагулянтами; літній вік.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності та у період лактації протипоказане.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Частота небажаних лікарських реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Системно-органні класи з MedDRA Інфекції та інвазії Рідко – Фарингіт Порушення метаболізму та харчування Рідко - Зниження апетиту Психічні розлади Часто - Нервовість Нечасто - Безсоння Рідко - Тривога, ейфоричний настрій, внутрішня напруга З боку нервової системи Часто - Запаморочення Нечасто – тремор, парестезії, головний біль Рідко - Розлад смаку, розлад уваги, амнезія, порушення координації руху, гіперестезія, біль у ділянці приносових пазух З боку органу зору Рідко - Порушення зору З боку органу слуху Нечасто - Шум у вухах З боку серцево-судинної системи Нечасто - Аритмія З боку судин Рідко – Гіперемія, порушення периферичного кровообігу З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: Носові кровотечі, гіповентиляція, ринорея. З боку травної системи Часто - Нудота, дискомфорт у животі Нечасто - Сухість у роті, діарея, блювота Рідко - відрижка, метеоризм, дисфагія, парестезії в області рота, підвищене слиновиділення З боку шкіри та підшкірних тканин Рідко - Гіпергідроз, свербіж, кропив'янка З боку опорно-рухового апарату Рідко - м'язово-скелетна скутість, біль у шиї, біль у спині, м'язові спазми Загальні розлади Нечасто - Втома, підвищена збудливість Рідко - Астенія, тяжкість у грудях Інші Нечасто - Збільшення частоти серцевих скорочень Дані післяреєстраційного спостереження Системно-органний клас З боку імунної системи: Гіперчутливість Психічні розлади: Занепокоєння З боку нервової системи: Мігрень, сонливість З боку шкіри та підшкірних тканин: Еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема З боку серцево-судинної системи: Відчуття серцебиття З боку судин: Зниження артеріального тиску З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Задишка, бронхоспазм З боку травної системи: Біль в епігастрії, диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, кровотеча зі шлунка, виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки, прямої кишки), ерозивно -виразкове ураження шлунково-кишкового тракту (включаючи виразку шлунка, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, виразку пептики) З боку печінки та жовчовивідних шляхів: Печінкова недостатність Загальні порушення: нездужання, почуття дискомфорту При застосуванні препарату можуть розвиватися серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), які можуть призводити до летального результату. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки серйозних реакцій шкіри. Прийом препарату повинен бути припинений при перших проявах реакцій шкіри або будь-яких інших ознаках гіперчутливості. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальний засіб, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривала блювота, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. Підвищення ризику кровотеч після прийому ацетилсаліцилової кислоти зберігається протягом 4-8 днів. Дуже рідко можлива сильна кровотеча (наприклад, крововилив у головний мозок), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та (або) при одночасному застосуванні антикоагулянтів, що в окремих випадках загрожує життю.Взаємодія з лікарськими засобамиАСК: посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів, гіпоглікемічних засобів. Одночасне застосування з метотрексатом та нестероїдними протизапальними препаратами збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, протиподагричних засобів. Парацетамол: одночасне застосування з барбітуратами, рифампіцином, саліциламідом, протиепілептичними лікарськими засобами, іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки сприяє утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Одночасний прийом з етанолом підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних кумарину). Кофеїн: прискорює всмоктування ерготаміну, знижує всмоктування препаратів кальцію, знижує ефект наркотичних та снодійних засобів. При одночасному застосуванні з β2-адреноміметиками у високих дозах (сальбутамол, фенотерол) збільшується ризик розвитку гіпокаліємії, з метилксантинами – збільшується їх концентрація у плазмі крові та зростає ризик токсичної дії.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди). Дорослим та дітям старше 15 років по 1-2 таблетки 2-3 рази на день. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Середня добова доза – 3-4 таблетки, максимальна добова доза – 8 таблеток. Курс лікування – трохи більше 7-10 днів. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів – жарознижувального (без призначення та спостереження лікаря). Інші дози та схеми застосування встановлюються лікарем.ПередозуванняСимптоми, зумовлені АСК: при легкій інтоксикації – нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; при тяжкій інтоксикації - загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, енцефалопатія, коматозний стан. Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, піт); у міру посилення інтоксикації прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз. Через 1-2 доби визначаються ознаки ураження печінки (печінкова недостатність). Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом перших 24 годин після прийому – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у абдомінальній ділянці; метаболічний ацидоз. Через 12-48 год – симптоми порушення функцій печінки. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, летальний кінець; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом; аритмія; панкреатит. Гепатотоксичний ефект у дорослих проявляється прийому 10 г і більше. Лікування: промивання шлунка, призначення адсорбентів (активоване вугілля). Постійний контроль за кислотно-основним станом та електролітним балансом; залежно від стану обміну речовин - введення натрію гідрокарбонату, натрію цитрату або натрію лактату (підвищується резервна лужність посилює виведення АСК за рахунок олужнення сечі). При ураженнях печінки, викликаних парацетамолом – введення специфічного антидоту ацетилцистеїну якомога раніше (протягом 8 годин після передозування).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки АСК уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. АСК у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота - 240 мг, кофеїн - 27,5 мг (еквівалентно 30 мг кофеїну моногідрату), парацетамол - 180 мг; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, какао порошок, повідон К-17 (полівінілпіролідон низькомолекулярний), лимонної кислоти моногідрат, кросповідон, тальк, стеарат кальцію. По 6 або 10 таблеток у контурне безосередкове впакування. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. 1, 2, 3 або 5 контурні безячейкові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 10 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. Контурні безячейкові упаковки з рівною кількістю інструкцій з медичного застосування поміщають у ящик або коробку з гофрованого картону. Контурні осередкові упаковки з рівною кількістю інструкцій з медичного застосування поміщають у ящик або коробку з гофрованого картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки світло-коричневого кольору з темними та світлими вкрапленнями, можливими білими плямами, з фаскою та ризиком, із запахом какао.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (НПЗП+аналгезуючий ненаркотичний засіб+психостимулюючий засіб).ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної у печінці (деацетилюється). Резорбована частина швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації – 2 год. Метаболізується переважно у печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Парацетамол Абсорбція – висока, максимальна концентрація досягається через 0,5-2 год; максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матір'ю, що годує, дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також беруть участь ізофермент CYP2E1. Період напіввиведення – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення. Кофеїн При прийомі внутрішньо абсорбція - хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації - 50-75 хв після прийому внутрішньо, максимальна концентрація 1,58-1,76 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36%. Метаболізму в печінці піддається понад 90%, у дітей перших років життя – до 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини. а потім метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 год (іноді – до 10 год), у новонароджених – 65-130 год, до 4-7 місяців життя знижується до значення як у дорослих. Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%, у новонароджених – до 85%).ФармакодинамікаАцетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо викликаний запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не надає стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія. артралгія, альгодисменорея. Гарячковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях, у тому числі при грипі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до основних або допоміжних компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, виразка в анамнезі; повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); гемофілія та інші порушення згортання крові; геморагічний діатез, гіпопротромбінемія; авітаміноз К; портальна гіпертензія; тяжка ниркова або печінкова недостатність; хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за NYHA; виражена артеріальна гіпертензія; органічні захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. гострий інфаркт міокарда, атеросклероз);гіпопротеїнемія, тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця; глаукому; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; підвищена нервова збудливість та порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються рясною кровотечею; одночасний прийом метотрексату в дозі більше 15 мг/тиж; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий вік (до 15 років - як знеболюючий засіб; до 18 років - при гарячковому синдромі).до 18 років – при гарячковому синдромі).до 18 років – при гарячковому синдромі). З обережністю: Ниркова недостатність легкого та середнього ступеня, печінкова недостатність легкого та середнього ступеня з підвищенням рівня трансаміназ, доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера, алкогольне ураження печінки), літній вік, подагра, гіперурикемія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипер. , поліпоз носа, лікарська алергія, алкоголізм, епілепсія та схильність до судомних нападів, хронічна серцева недостатність I-II функціонального класу по NYHA, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, куріння, хронічна обструктивна метотрексату в дозі менше 15 мг/тиж, супутня терапія антикоагулянтами, одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами,глюкокортикостероїди, антиагреганти, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Побічні ефекти в залежності від впливу на органи та системи органів представлені в наступному порядку: часто (≥1/100 до Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко – фарингіт. Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – зниження апетиту. Порушення психіки: часто – нервозність; нечасто – безсоння; рідко – тривога, ейфоричний настрій, внутрішня напруга. Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – тремор парестезії, головний біль; рідко - розлад смаку, розлад уваги, амнезія, порушення координації руху, гіперестезія, біль у ділянці приносових пазух. Порушення органу зору: рідко - порушення зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – шум у вухах. Порушення з боку серця: нечасто – аритмія. Порушення з боку судин: рідко – гіперемія, порушення периферичного кровообігу. Порушення з боку дихальної системи органів грудної клітки та середостіння: рідко – носові кровотечі, гіповентиляція, ринорея. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота та, дискомфорт у животі; нечасто – сухість у роті, діарея, блювання; рідко – відрижка, метеоризм, дисфагія, парестезії в області рота, підвищене слиновиділення. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – гіпергідроз, свербіж, кропив'янка. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: рідко – м'язово-скелетна скутість, біль у шиї, біль у спині м'язові спазми. Загальні розлади: нечасто – втома, підвищена збудливість; рідко – астенія, тяжкість у грудях. Інші: нечасто – збільшення частоти серцевих скорочень.Взаємодія з лікарськими засобамиАцетилсаліцилова кислота Інші нестероїдні протизапальні препарати Збільшення шкідливого впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори для профілактики нестероїдних протизапальних засобів, індукованих виразок шлунково-кишкового тракту, тому одночасне застосування не рекомендується. Глюкокортикостероїди Збільшення шкідливого впливу на слизову оболонку ШКТ, підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори, особливо у осіб віком від 65 років, тому одночасне застосування не рекомендується. Пероральні антикоагулянти (наприклад, похідні кумарину) Ацетилсаліцилова кислота може потенціювати дію антикоагулянтів. Необхідний клінічний та лабораторний моніторинг часу кровотечі та протромбінового часу. Одночасне застосування не рекомендується. Тромболітики Підвищення ризику кровотечі. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів протягом перших 24 годин після гострого інсульту не рекомендується. Одночасне застосування не рекомендується. Гепарин Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується. Інгібітори агрегації тромбоцитів (тіклопідін, парацетамол, клопідогрел, цилостазол) Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) Одночасне застосування може вплинути на згортання крові або функцію тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотечі в цілому, зокрема шлунково-кишкових кровотеч, тому одночасне застосування не рекомендується. Фенітоїн Ацетилсаліцилова кислота підвищує плазмову концентрацію фенітоїну, що потребує її моніторингу. Вальпроєва кислота Ацетилсаліцилова кислота порушує зв'язок із білками плазми і, отже, може призвести до збільшення її токсичності. Необхідний контроль плазмової концентрації вальпроєвої кислоти. Антагоністи ал'достерону (спіронолактон, канреноат) Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок порушення екскреції натрію, необхідний належний контроль артеріального тиску. Петлеві діуретики (наприклад, фуросемід) Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок порушення клубочкової фільтрації, обумовленого інгібуванням синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів може призвести до гострої ниркової недостатності, особливо у зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, необхідно забезпечити достатню регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск, особливо на початку лікування сечогінними препаратами. Гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори "повільних" кальцієвих каналів) Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок інгібування синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування може призвести до гострої ниркової недостатності у літніх або зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, необхідно забезпечити адекватну регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск. При одночасному застосуванні з верапамілом слід контролювати час кровотечі. Урикозуричні засоби (наприклад, пробенецид, сул'фінпіразон) Ацетилсаліцилова кислота може знижувати їхню активність за рахунок інгібування тубулярної реабсорбції, що призводить до високої плазмової концентрації ацетилсаліцилової кислоти. Метотрексат ≤ 15 мг/тиж. Ацетилсаліцилова кислота, подібно до всіх нестероїдних протизапальних засобів, знижує тубулярну секрецію метотрексату, підвищуючи його плазмову концентрацію і, таким чином, токсичність. У зв'язку з цим одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів, які отримують високі дози метотрексату. не рекомендується. У пацієнтів, які приймають низькі дози метотрексату, також слід враховувати ризик взаємодії метотрексату та нестероїдних протизапальних засобів, особливо при порушенні функції нирок. При необхідності комбінованої терапії необхідно контролювати загальний аналіз крові, функцію печінки та нирок, особливо в перші дні лікування. Похідні сульфонілсечовини та інсулін Ацетилсаліцилова кислота посилює їхній гіпоглікемічний ефект, тому при прийомі високої дози саліцилатів може знадобитися зниження дози гіпоглікемічних лікарських препаратів. Рекомендується частіше контролювати вміст глюкози у крові. Алкоголь Збільшує ризик шлунково-кишкових кровотеч, одночасного застосування слід уникати. Парацетамол Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін) Підвищення токсичності парацетамолу, здатне призвести до ураження печінки навіть за нетоксичних доз парацетамолу, тому слід контролювати функцію печінки. Одночасне застосування не рекомендується. Хлорамфенікол Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу. Одночасне застосування не рекомендується. Зідовудін Парацетамол може збільшувати схильність до розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише з дозволу лікаря. Пробенецид Пробенецид зменшує кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Одночасне застосування не рекомендується. Непрямі антикоагулянти Багаторазовий прийом парацетамолу протягом більш як одного тижня збільшує антикоагулянтний ефект. Епізодичний прийом парацетамолу не має значного впливу. Пропантелії та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка Знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити чи зменшити швидке полегшення болю. Метоклопрамід та інші препарати, що прискорюють евакуацію зі шлунка Збільшує швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, ефективність та початок знеболювальної дії. Колестирамін Знижує швидкість всмоктування парацетамолу, тому при необхідності максимальної аналгезії, колістирамін приймають не раніше 1 години після прийому парацетамолу. Кофеїн Снодійні засоби (наприклад, бензодіазепіни, барбітурати, блокатори H1-гістамінових рецепторів) Одночасне застосування може зменшити снодійний ефект або зменшити протисудомний ефект барбітуратів, тому одночасне застосування не рекомендується. При необхідності одночасного застосування комбінацію доцільно приймати вранці. Літій Скасування кофеїну може збільшити плазмову концентрацію літію, оскільки кофеїн збільшує нирковий кліренс літію, тому при відміні кофеїну може знадобитися зниження дози літію. Одночасне застосування не рекомендується. Дисульфірам Пацієнтів, які перебувають на лікуванні дисульфірамом, слід попередити про необхідність не допускати застосування кофеїну, щоб уникнути ризику посилення алкогольного абстинентного синдрому у зв'язку зі стимулюючим дією кофеїну на серцево-судинну та центральну нервову системи. Ефедриноподібні речовини Збільшення ризику розвитку лікарської залежності. Одночасне застосування не рекомендується. Симпатоміметики або левотироксин За рахунок взаємного потенціювання можуть посилювати хронотропний ефект. Одночасне застосування не рекомендується. Теофілін Одночасне застосування знижує екскрецію теофіліну. Антибактеріальні препарати з групи хінолонів, еноксацин та піпемідова кислота, тербінафін, циметидин, флувоксамін та пероральні контрацептиви. Збільшення періоду напіввиведення кофеїну внаслідок інгібування цитохрому Р450 печінки, тому пацієнтам з порушенням функції печінки, порушенням ритму серця та латентною епілепсією слід уникати застосування кофеїну. Нікотин, фенітоїн та фенілпропаноламін Знижують термінальний період напіввиведення кофеїну. Клозапін Кофеїн збільшує сироваткову концентрацію клозапіну, ймовірно, як за рахунок фармакокінетичних, так і фармакодинамічних механізмів. Необхідний контроль сироваткової концентрації клозапіну. Одночасне застосування не рекомендується.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю води при прийомі кожної дози). Дорослим та дітям старше 15 років при головному болі рекомендована доза по 1-2 таблетки, у разі сильного головного болю наступний прийом через 4-6 год. При мігрені рекомендована доза 2 таблетки при появі симптомів, при необхідності повторний прийом через 4-6 годин. Для лікування головного болю та мігрені препарат застосовують не більше 4 днів. При больовому синдромі – 1-2 таблетки; середня добова доза – 3-4 таблетки, максимальна добова доза – 8 таблеток. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 - жарознижувального. Інші дози та схеми застосування встановлюються лікарем. Літні (старші 65 років) У літніх пацієнтів, особливо при низькій масі тіла, слід бути обережними. Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю Вплив порушення функції печінки або нирок на фармакокінетику препарату не вивчався. Враховуючи механізм дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, їх застосування може посилити ниркову та печінкову недостатність. У зв'язку з цим препарат протипоказаний у пацієнтів з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю, а при нирковій та печінковій недостатності легкого та середнього ступеня його слід застосовувати з обережністю.ПередозуванняАцетилсаліцилова кислота При легких інтоксикаціях - запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови і сплутаність свідомості. Виникає за плазмової концентрації 150-300 мкг/мл. Лікування – зниження дози або скасування терапії. При концентраціях вище 300 мкг/мл виникає більш важка інтоксикація, що виявляється гіпервентиляцією, лихоманкою, занепокоєнням, кетоацидозом, респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом. Пригнічення центральної нервової системи може призвести до коми, також можуть виникнути серцево-судинний колапс та дихальна недостатність. Найбільший ризик розвитку хронічної інтоксикації відзначається у дітей та осіб похилого віку при прийомі протягом кількох діб понад 100 мг/кг/добу. Лікування При підозрі на надходження понад 120 мг/кг саліцилатів протягом останньої години багаторазово вводять активоване вугілля. При прийомі більше 120 мг/кг саліцилатів слід визначати їхню плазмову концентрацію, хоча спрогнозувати тяжкість передозування лише на підставі цього показника неможливо, необхідно також враховувати клінічні та біохімічні показники. Якщо плазмова концентрація перевищує 500 мкг/мл (350 мкг/мл для дітей віком до 5 років), внутрішньовенне введення натрію гідрокарбонату ефективно видаляє саліцилати з плазми. Якщо плазмова концентрація перевищує 700 мкг/мл (нижчі концентрації у дітей та літніх) або при тяжкому метаболічному ацидозі, терапією вибору є гемодіаліз або гемоперфузія. Парацетамол При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при якій можуть розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, у зазначених вище випадках - іноді з летальним кінцем. Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту в черевній порожнині та/або абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одночасному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 днів. Лікування Негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі крові перед початком лікування якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найбільш ефективно у перші 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його введення. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування та потім – кожні 24 год. Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже важких випадках може знадобитися пересадка печінки. Кофеїн Поширеними симптомами є гастралгія, ажитація, делірій, тривога, нервозність, занепокоєння, безсоння, психічне збудження, м'язові посмикування, сплутаність свідомості, судоми, зневоднення, прискорене сечовипускання, гіпертензія, головний біль, кров'ю), шум у вухах. При вираженому передозуванні може виникати гіперглікемія. Кардіологічні порушення виявляються тахікардією та аритмією. Лікування Зниження дози або скасування кофеїну.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗагальні Даний лікарський препарат не слід приймати одночасно з лікарськими препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту або парацетамол. Подібно до інших засобів для лікування мігрені, до початку лікування передбачуваної мігрені у пацієнтів, яким раніше не виставлявся діагноз мігрень, або тим пацієнтам, у яких мігрень проявляється нетиповими симптомами, слід бути обережним, щоб виключити інші потенційно серйозні неврологічні розлади. Якщо у пацієнтів у ході >20 % нападів мігрені виникає блювота або >50 % нападів їм постільний режим, препарат застосовувати не слід. Якщо мігрень після прийому перших двох таблеток препарату не усувається, необхідно звернутися за медичною допомогою. Препарат не слід застосовувати, якщо протягом щонайменше останніх трьох місяців у пацієнта виникало більше 10 нападів головного болю на місяць. У цьому випадку слід запідозрити головний біль унаслідок надмірного застосування ліків та скасувати лікування. Крім того, пацієнтам слід звернутися за медичною допомогою. Слід бути обережними у пацієнтів з факторами ризику дегідратації, наприклад, з блювотою, діареєм або до, або після великої операції. Через свої фармакодинамічні властивості препарат може маскувати ознаки та симптоми інфекції. Внаслідок вмісту в препараті ацетилсаліцилової кислоти Препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою, порушенням функції нирок або печінки, дегідратацією, неконтрольованою артеріальною гіпертензією, дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та цукровим діабетом. З огляду на інгібування ацетилсаліцилової кислотою агрегації тромбоцитів препарат може призводити до подовження часу кровотечі під час та після хірургічних втручань (у тому числі невеликих, наприклад, екстракції зуба). Препарат не слід одночасно застосовувати з антикоагулянтами та іншими лікарськими засобами, що порушують згортання крові, без контролю лікаря. За пацієнтами з порушенням зсідання крові слід встановити ретельне спостереження. Слід бути обережними при метро- або менорагії. Якщо у пацієнта на фоні прийому препарату розвивається кровотеча або виразка шлунково-кишкового тракту, необхідно негайно його скасувати. У будь-який момент лікування будь-якими нестероїдними протизапальними засобами можуть виникати потенційно летальні кровотечі, виразки та перфорації ШКТ як з провісниками та важкими шлунково-кишковими ускладненнями в анамнезі, так і без них. Ці ускладнення, як правило, важче виявляються у пацієнтів похилого віку. Алкоголь, глюкокортикостероїди та нестероїдні протизапальні засоби можуть підвищувати ризик шлунково-кишкових кровотеч. Препарат може сприяти розвитку бронхоспазму та виникненню загострення бронхіальної астми (в т.ч. бронхіальна астма, зумовлена ​​непереносимістю анальгетиків) або інших реакцій гіперчутливості. До факторів ризику відносяться бронхіальна астма, сезонний алергічний риніт, поліпоз носа, хронічна обструктивна хвороба легень, хронічні інфекції дихальних шляхів (особливо асоційовані з симптомами, характерними для алергічного риніту). Такі явища також можуть виникати у пацієнтів з алергічними реакціями (наприклад, шкірними, включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої ​​обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривала блювота, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. Ацетилсаліцилова кислота може спотворювати результати лабораторних аналізів функції щитовидної залози внаслідок хибнопозитивної низької концентрації левотироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3). Внаслідок вмісту в препараті парацетамолу Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки або алкогольною залежністю. Ризик отруєння парацетамолом підвищується у пацієнтів, які приймають інші потенційно гепатотоксичні лікарські препарати або лікарські препарати, що індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, рифампіцин, ізоіїазид, хлорамфенікол, снодійні та протисудомні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоін). Пацієнти з алкоголізмом в анамнезі входять до особливої ​​групи ризику ураження печінки. При застосуванні препарату можуть розвиватися серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, які можуть призводити до летального результату. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки серйозних реакцій шкіри. Прийом препарату повинен бути припинений при перших проявах реакцій шкіри або будь-яких інших ознак гіперчутливості. Внаслідок вмісту в препараті кофеїну Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з подагрою, гіпертиреозом та аритмією. При застосуванні препарату слід обмежити споживання продуктів, що містять кофеїн, оскільки надмірне надходження кофеїну може призвести до нервозності, дратівливості, безсоння та. у деяких випадках, почастішання серцебиття. Вплив на лабораторні дослідження Високі дози ацетилсаліцилової кислоти можуть спотворювати результати низки клініко-біохімічних лабораторних досліджень. Застосування парацетамолу може вплинути на результати визначення сечової кислоти за методом фосфорновольфрамової кислоти та глікемії глюкозооксидазним/пероксидазним методом. Кофеїн може звертати ефекти дипіридамолу на кровотік у міокарді, спотворюючи таким чином результати цього дослідження. Під час проведення дослідження необхідно протягом 8-12 год утриматися від прийому кофеїну. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження з вивчення впливу здатність керувати транспортними засобами, механізмами не проводились. При виникненні таких небажаних реакцій, як запаморочення або сонливість, слід утриматися від цих видів діяльності та повідомити про це лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацетилсаліцилова кислота 240 мг, парацетамол 180 мг, кофеїн 30 мг. 10 шт. - Упакування безячейкові контурні. 10 шт. - Упаковки коміркові контурні.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 240 мг, парацетамол 180 мг, кофеїн 30 мг. Допоміжні речовини: какао – 14 мг, лимонна кислота – 5 мг, крохмаль картопляний – 63 мг, повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний) – 4 мг, тальк – 9 мг, кальцію стеарат – 5 мг. 20 шт. - Упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; світло-коричневого кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком, із запахом какао.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота – 240 мг, парацетамол – 180 мг, кофеїну моногідрат або кофеїн (кофеїн безводний) – 30 мг; Допоміжні речовини: какао – 14 мг, лимонна кислота – 5 мг, крохмаль картопляний – 63 мг, повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний) – 4 мг, тальк – 9 мг, кальцію стеарат – 5 мг.Опис лікарської формиТаблетки світло-коричневого кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком, із запахом какао.ХарактеристикаЦитрамон П – аналгезуючий, психостимулюючий, нестероїдний протизапальний засіб. До складу препарату входить ацетилсаліцилова кислота, парацетамол та кофеїн. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє регуляції тонусу судин мозку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію. Препарат приймається при головних та зубних болях, мігрені, невралгії, міалгії, артралгії, а також при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ), грипі. Випускається у формі таблеток по 6 або 10 таблеток у контурній безосередковій або осередковій упаковці. Препарат слід приймати внутрішньо (під час або після їди), по 1 таблетці кожні 4 години. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб (аналгезуючий ненаркотичний засіб+психостимулюючий засіб+нестероїдний протизапальний засіб).ФармакодинамікаКомбінований препарат. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо викликаний запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, відчуття втоми. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє регуляції тонусу судин мозку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів (Рд) у периферичних тканинах.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея. Гарячковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ), грипі.Протипоказання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; шлунково-кишкові кровотечі (в т.ч. в анамнезі); виражені порушення функції печінки та/або нирок, подагра; геморагічні діатези, гіпокоагуляція; хірургічні втручання, що супроводжуються рясною кровотечею; вагітність (I та III триместр), період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; глаукому; підвищена чутливість до компонентів препарату, астма, індукована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань); підвищена збудливість; порушення сну; органічні захворювання серцево-судинної системи (зокрема гострий інфаркт міокарда, атеросклероз); виражена артеріальна гіпертензія;портальна гіпертензія; авітаміноз К; гіпопротеїнемія. З обережністю: ниркова недостатність легкого та помірного ступеня, печінкова недостатність з підвищенням рівня трансаміназ, доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера, алкогольне ураження печінки), алкоголізм, епілепсія та схильність до судомних нападів, літній вік, подагра, .Побічна діяМожуть спостерігатися побічні реакції, характерні для ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та кофеїну: анорексія, нудота, блювання, гастралгія, зниження агрегації тромбоцитів, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту та еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ниркова недостатність, печінкова недостатність, запаморочення, тахікардія, підвищення артеріального тиску. При тривалому застосуванні – головний біль, порушення зору, шум у вухах, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпура та ін.), ураження нирок з папілярним некрозом, синдром Рейє у дітей.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, метотрексатом збільшує ризик побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окиснення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метокпопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. При одночасному прийомі препарату та спиртовмісних рідин підвищується ризик токсичного ураження печінки.Спосіб застосування та дозиПрепарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів - жарознижувального (без призначення та спостереження лікаря). Всередину (під час або після їди), по 1 таблетці кожні 4 години, при больовому синдромі - 1-2 таблетки; середня добова доза – 3-4 таблетки, максимальна добова доза – 8 таблеток. Курс лікування – не більше 3-5 днів.ПередозуванняНе слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість застосування! Симптоми: при легких інтоксикаціях: нудота, блювання, біль у шлунку, запаморочення, дзвін у вухах; при тяжкій інтоксикації: загальмованість, сонливість, колапс, судоми, утруднене дихання, анурія, кровотечі. Лікування: промивання шлунка з використанням активованого вугілля, симптоматична терапія, залежно від стану обміну речовин – введення натрію гідрокарбонату, натрію цитрату або лактату натрію, що посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацетилсаліцилова кислота 240 мг, парацетамол 180 мг, кофеїн 30 мг. 10 шт. - Упакування безячейкові контурні. 10 шт. - Упаковки коміркові контурні.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 240 мг, парацетамол 180 мг, кофеїн 30 мг. Допоміжні речовини: какао – 14 мг, лимонна кислота – 5 мг, крохмаль картопляний – 63 мг, повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний) – 4 мг, тальк – 9 мг, кальцію стеарат – 5 мг. 20 шт. - Упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; світло-коричневого кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком, із запахом какао.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 240,00 мг; Парацетамол – 180,00 мг; Кофеїн - 27,50 мг4 допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 66,75 мг; какао-бобів порошок – 22,50 мг; лимонної кислоти моногідрат – 5,00 мг; кальцію стеарат – 4,40 мг; тальк – 2,75 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,10 мг. По 6, 10 таблеток у контурне безячейкове пакування з паперу пакувального. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої або паперу пакувальної. По 1, 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 20 контурних безосередкових або контурних осередкових упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у пачку з картону. Контурні безкоміркові або контурні коміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій по застосуванню поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки світло-коричневого кольору з вкрапленнями, з характерним запахом, фаскою, з ризиком на одному боці і гравіюванням «R» або без неї – на іншій.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хвилин. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації – 2 години. Метаболізується переважно в печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція і значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: прийом невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Кофеїн При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації – 50-75 хвилин після вживання, максимальна концентрація 1,6-1,8 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36 %. Більше 90% піддається метаболізму в печінці, у дітей перших років життя до – 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти.Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 години (іноді – до 10 годин). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%). Парацетамол Абсорбція висока, максимальна концентрація досягається через 05-2 години; максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів та сульфатів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1,СYР1А2 та меншою мірою ізофермент СYР3А4. Період напіввиведення – 1-4 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше 5% у незмінному вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що містить парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту та кофеїн. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів (Pg) у периферичних тканинах.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ), у тому числі при грипі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості АСК або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз К; ниркова недостатність; вагітність; період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; артеріальна гіпертензія ІІІ ступеня; тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей із гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: Подагра, гіперурікемія; виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, шлунково-кишкові кровотечі (в анамнезі); ниркова або печінкова недостатність, хронічна обструктивна хвороба легень, сінна лихоманка, поліпоз носа, алергія на ліки; одночасний прийом метотрексату в дозі менше 15 мг на тиждень; супутня терапія антикоагулянтами; літній вік.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності та у період лактації протипоказане.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Частота небажаних лікарських реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Системно-органні класи з MedDRA Інфекції та інвазії Рідко – Фарингіт Порушення метаболізму та харчування Рідко - Зниження апетиту Психічні розлади Часто - Нервовість Нечасто - Безсоння Рідко - Тривога, ейфоричний настрій, внутрішня напруга З боку нервової системи Часто - Запаморочення Нечасто – тремор, парестезії, головний біль Рідко - Розлад смаку, розлад уваги, амнезія, порушення координації руху, гіперестезія, біль у ділянці приносових пазух З боку органу зору Рідко - Порушення зору З боку органу слуху Нечасто - Шум у вухах З боку серцево-судинної системи Нечасто - Аритмія З боку судин Рідко – Гіперемія, порушення периферичного кровообігу З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: Носові кровотечі, гіповентиляція, ринорея. З боку травної системи Часто - Нудота, дискомфорт у животі Нечасто - Сухість у роті, діарея, блювота Рідко - відрижка, метеоризм, дисфагія, парестезії в області рота, підвищене слиновиділення З боку шкіри та підшкірних тканин Рідко - Гіпергідроз, свербіж, кропив'янка З боку опорно-рухового апарату Рідко - м'язово-скелетна скутість, біль у шиї, біль у спині, м'язові спазми Загальні розлади Нечасто - Втома, підвищена збудливість Рідко - Астенія, тяжкість у грудях Інші Нечасто - Збільшення частоти серцевих скорочень Дані післяреєстраційного спостереження Системно-органний клас З боку імунної системи: Гіперчутливість Психічні розлади: Занепокоєння З боку нервової системи: Мігрень, сонливість З боку шкіри та підшкірних тканин: Еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема З боку серцево-судинної системи: Відчуття серцебиття З боку судин: Зниження артеріального тиску З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Задишка, бронхоспазм З боку травної системи: Біль в епігастрії, диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, кровотеча зі шлунка, виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки, прямої кишки), ерозивно -виразкове ураження шлунково-кишкового тракту (включаючи виразку шлунка, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, виразку пептики) З боку печінки та жовчовивідних шляхів: Печінкова недостатність Загальні порушення: нездужання, почуття дискомфорту При застосуванні препарату можуть розвиватися серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), які можуть призводити до летального результату. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки серйозних реакцій шкіри. Прийом препарату повинен бути припинений при перших проявах реакцій шкіри або будь-яких інших ознаках гіперчутливості. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальний засіб, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривала блювота, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. Підвищення ризику кровотеч після прийому ацетилсаліцилової кислоти зберігається протягом 4-8 днів. Дуже рідко можлива сильна кровотеча (наприклад, крововилив у головний мозок), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та (або) при одночасному застосуванні антикоагулянтів, що в окремих випадках загрожує життю.Взаємодія з лікарськими засобамиАСК: посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів, гіпоглікемічних засобів. Одночасне застосування з метотрексатом та нестероїдними протизапальними препаратами збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, протиподагричних засобів. Парацетамол: одночасне застосування з барбітуратами, рифампіцином, саліциламідом, протиепілептичними лікарськими засобами, іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки сприяє утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Одночасний прийом з етанолом підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних кумарину). Кофеїн: прискорює всмоктування ерготаміну, знижує всмоктування препаратів кальцію, знижує ефект наркотичних та снодійних засобів. При одночасному застосуванні з β2-адреноміметиками у високих дозах (сальбутамол, фенотерол) збільшується ризик розвитку гіпокаліємії, з метилксантинами – збільшується їх концентрація у плазмі крові та зростає ризик токсичної дії.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди). Дорослим та дітям старше 15 років по 1-2 таблетки 2-3 рази на день. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Середня добова доза – 3-4 таблетки, максимальна добова доза – 8 таблеток. Курс лікування – трохи більше 7-10 днів. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів – жарознижувального (без призначення та спостереження лікаря). Інші дози та схеми застосування встановлюються лікарем.ПередозуванняСимптоми, зумовлені АСК: при легкій інтоксикації – нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; при тяжкій інтоксикації - загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, енцефалопатія, коматозний стан. Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, піт); у міру посилення інтоксикації прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз. Через 1-2 доби визначаються ознаки ураження печінки (печінкова недостатність). Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом перших 24 годин після прийому – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у абдомінальній ділянці; метаболічний ацидоз. Через 12-48 год – симптоми порушення функцій печінки. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, летальний кінець; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом; аритмія; панкреатит. Гепатотоксичний ефект у дорослих проявляється прийому 10 г і більше. Лікування: промивання шлунка, призначення адсорбентів (активоване вугілля). Постійний контроль за кислотно-основним станом та електролітним балансом; залежно від стану обміну речовин - введення натрію гідрокарбонату, натрію цитрату або натрію лактату (підвищується резервна лужність посилює виведення АСК за рахунок олужнення сечі). При ураженнях печінки, викликаних парацетамолом – введення специфічного антидоту ацетилцистеїну якомога раніше (протягом 8 годин після передозування).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки АСК уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. АСК у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацетилсаліцилова кислота 240 мг, парацетамол 180 мг, кофеїн 30 мг. 10 шт. - Упакування безячейкові контурні. 10 шт. - Упаковки коміркові контурні.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 240 мг, парацетамол 180 мг, кофеїн 30 мг. Допоміжні речовини: какао – 14 мг, лимонна кислота – 5 мг, крохмаль картопляний – 63 мг, повідон низькомолекулярний (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний) – 4 мг, тальк – 9 мг, кальцію стеарат – 5 мг. 20 шт. - Упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; світло-коричневого кольору з вкрапленнями, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком, із запахом какао.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКислоти ацетилсаліцилової – 240 мг, парацетамолу – 180 мг, кофеїну – 30 мг. 10 пігулок в упаковці.Фармакотерапевтична групаДодатковими шляхами метаболізму парацетамолу є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. Виводиться нирками головним чином як продуктів кон'югації, менше 5% екскретується в незміненому вигляді. T; 1/2 ; - 1-4 год. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату і збільшується T; 1/2 . Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Кофеїн: добре всмоктується у кишечнику. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. TC max; - 50-75 хв після прийому внутрішньо, C max;- 1.58-1.76 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму, легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0.4-0.6 л/кг, у новонароджених – 0.78-0.92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36%. Метаболізму в печінці піддається понад 90%, у дітей перших років життя до – 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім - метильовані сечові кислоти. T; 1/2 ; у дорослих - 3.9-5.3 год (іноді - до 10 год), у новонароджених (до 4-7 місяців життя) - до 130 год. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів. Екскреція 1-2% кофеїну у дорослих та до 85% у новонароджених здійснюється у незміненому вигляді.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота: після прийому внутрішньо досить повно всмоктується. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та в печінці (деацетилюється). Абсорбована частина досить швидко гідролізується холінестеразами плазми та альбумінестеразою. В організмі ацетилсаліцилова кислота циркулює у зв'язку з білками до 90%. Саліцилати легко проникають у тканини та рідини організму, у тому числі у порожнини суглобів, синовіальну та перитоніальну рідини. TC max;- 2 год для лікарських форм, що мають буферні властивості. Біотрансформується у печінці з утворенням 4 метаболітів. Виведення аскорбінової кислоти здійснюється переважно шляхом активної секреції в канальцях нирок у вигляді власне саліцилової кислоти (60%) та її метаболітів. При залужуванні сечі погіршується реабсорбція іонізованих саліцилатів, екскреція їх значно збільшується. Швидкість виведення залежить від дози: прийому невеликих доз T ; 1/2 ; становить 2-3 год, зі збільшенням дози - може зростати до 15-30 год. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Саліцилати проникають через плаценту, у невеликих кількостях виводяться із грудним молоком. Парацетамол: швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. TC max;- 0.5-2 год; C max;- 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми становить до 15%. Проникає через гематенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Метаболізується в печінці кон'югацією з глюкуронідами та сульфатами, а також частково піддається окисленню мікросомальними ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатіоном, а потім із цистеїном та меркаптуровою кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою CYP3A4. При дефіциті глутатіону ці метаболіти можуть спричинити ушкодження та некроз гепатоцитів. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч.токсичною) активністю.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що включає ацетилсаліцилову кислоту, кофеїн та парацетамол. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми,підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему (ЦНС), проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.Показання до застосуванняПри тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, парацетамол може мати нефротоксичну (пошкоджуючу нирки) дію. Ацетилсаліцилова кислота. ;Диспепсичні явища (нудота, ;болі в шлунку). При тривалому застосуванні можуть виникати гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, можливі шлункові кровотечі. Іноді виникають алергічні реакції: спазм бронхів, набряк Квінке, шкірні реакції. Кофеїн. Іноді при використанні кофеїну виникають безсоння, серцебиття, тремтіння кінцівок, дзвін у вухах, задишка і блювота. Крім того, при зловживанні препаратом можливий розвиток лікарської залежності.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, поліпозу носа та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча; гіпокоагуляція, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбінемія; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; портальна гіпертензія; тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця, виражена артеріальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; вагітність (I та III триместри), період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; глаукому; тривожні розлади (агорофобія,панічні розлади), підвищена збудливість, порушення сну; дитячий вік до 15 років (ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Вагітність та лактаціяАцетилсаліцилова кислота має тератогенний ефект; при застосуванні в І триместрі призводить до вад розвитку - розщеплення верхнього неба; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. Серцево-судинна система: тахікардія, підвищення артеріального тиску. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк, гіперемія шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєла, бронхоспазм. З боку центральної нервової системи: запаморочення, біль голови. З боку сечовидільної системи: нефротоксичність, ураження нирок із папілярним некрозом. З боку системи згортання крові: анемія, метгемоглобінемія, зниження агрегації тромбоцитів, тромбоцитопенія, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та ін.). З боку органів чуття: порушення зору, шум у вухах, глухота. Синдром Рейє у дітей (гіперпірексія,метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки). Парацетамол. ;Можливі нудота, біль в епігастрії (області живота, розташованої безпосередньо під місцем сходження реберних дуг і грудини); алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, набряку Квінке. Рідко – анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові), тромбоцитопенія (зменшення числа тромбоцитів у крові), метгемоглобінемія (підвищений вміст у крові метгемоглобіну – похідного гемоглобіну, не здатного переносити кисень). При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.розташована безпосередньо під місцем сходження реберних дуг і грудини); алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, набряку Квінке. Рідко – анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові), тромбоцитопенія (зменшення числа тромбоцитів у крові), метгемоглобінемія (підвищений вміст у крові метгемоглобіну – похідного гемоглобіну, не здатного переносити кисень). При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.розташована безпосередньо під місцем сходження реберних дуг і грудини); алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, набряку Квінке. Рідко – анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові), тромбоцитопенія (зменшення числа тромбоцитів у крові), метгемоглобінемія (підвищений вміст у крові метгемоглобіну – похідного гемоглобіну, не здатного переносити кисень). При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими нестероїдними протизапальними засобами, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Тривале спільне використання парацетамолу та ін. НПЗП підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. ;Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також урикозуричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон,трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні лікарські засоби (ЛЗ) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій навіть при невеликому передозуванні. Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу TІндуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу TІндуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2 хлорамфеніколу збільшується вп'ятеро. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних кумарину) за рахунок зниження синтезу прокоагулянтних факторів у печінці. Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку явищ гострого панкреатиту. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що зумовлює ризик розвитку гепатотоксичності. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років приймати внутрішньо (під час або після їди) по 1-2 таблетки 3-4 рази на добу з інтервалом між прийомами 4-8 годин. Максимальна добова доза – 8 таблеток. Тривалість прийому препарату не більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і не більше 3 днів – як жарознижувальний (без призначення та спостереження лікаря). Збільшення добової дози препарату або тривалість лікування можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми: легка інтоксикація – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; важка інтоксикація – загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, анорексія, порушення метаболізму глюкози, метаболічний ацидоз. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у т.ч. за відсутності тяжкого ураження печінки); аритмія, панкреатит. Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, підвищена пітливість).У міру посилення інтоксикації прогресуюче пригнічення дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз. Лікування: постійний контроль кислотно-лужного та електролітного балансу; залежно від стану обміну речовин - введення гідрокарбонату натрію, натрію цитрату або натрію лактату. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Лікування: постійний контроль кислотно-лужного та електролітного балансу; залежно від стану обміну речовин - введення гідрокарбонату натрію, натрію цитрату або натрію лактату. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Лікування: постійний контроль кислотно-лужного та електролітного балансу; залежно від стану обміну речовин - введення гідрокарбонату натрію, натрію цитрату або натрію лактату. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.натрію цитрату або лактату натрію. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.натрію цитрату або лактату натрію. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКислоти ацетилсаліцилової – 240 мг, парацетамолу – 180 мг, кофеїну – 30 мг. 20 пігулок в упаковці.Фармакотерапевтична групаДодатковими шляхами метаболізму парацетамолу є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. Виводиться нирками головним чином як продуктів кон'югації, менше 5% екскретується в незміненому вигляді. T; 1/2 ; - 1-4 год. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату і збільшується T; 1/2 . Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Кофеїн: добре всмоктується у кишечнику. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. TC max; - 50-75 хв після прийому внутрішньо, C max;- 1.58-1.76 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму, легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр і плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0.4-0.6 л/кг, у новонароджених – 0.78-0.92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36%. Метаболізму в печінці піддається понад 90%, у дітей перших років життя до – 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім - метильовані сечові кислоти. T; 1/2 ; у дорослих - 3.9-5.3 год (іноді - до 10 год), у новонароджених (до 4-7 місяців життя) - до 130 год. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів. Екскреція 1-2% кофеїну у дорослих та до 85% у новонароджених здійснюється у незміненому вигляді.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота: після прийому внутрішньо досить повно всмоктується. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та в печінці (деацетилюється). Абсорбована частина досить швидко гідролізується холінестеразами плазми та альбумінестеразою. В організмі ацетилсаліцилова кислота циркулює у зв'язку з білками до 90%. Саліцилати легко проникають у тканини та рідини організму, у тому числі у порожнини суглобів, синовіальну та перитоніальну рідини. TC max;- 2 год для лікарських форм, що мають буферні властивості. Біотрансформується у печінці з утворенням 4 метаболітів. Виведення аскорбінової кислоти здійснюється переважно шляхом активної секреції в канальцях нирок у вигляді власне саліцилової кислоти (60%) та її метаболітів. При залужуванні сечі погіршується реабсорбція іонізованих саліцилатів, екскреція їх значно збільшується. Швидкість виведення залежить від дози: прийому невеликих доз T ; 1/2 ; становить 2-3 год, зі збільшенням дози - може зростати до 15-30 год. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Саліцилати проникають через плаценту, у невеликих кількостях виводяться із грудним молоком. Парацетамол: швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. TC max;- 0.5-2 год; C max;- 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми становить до 15%. Проникає через гематенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Метаболізується в печінці кон'югацією з глюкуронідами та сульфатами, а також частково піддається окисленню мікросомальними ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатіоном, а потім із цистеїном та меркаптуровою кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою CYP3A4. При дефіциті глутатіону ці метаболіти можуть спричинити ушкодження та некроз гепатоцитів. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч.токсичною) активністю.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що включає ацетилсаліцилову кислоту, кофеїн та парацетамол. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми,підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему (ЦНС), проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку.Показання до застосуванняПри тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, парацетамол може мати нефротоксичну (пошкоджуючу нирки) дію. Ацетилсаліцилова кислота. ;Диспепсичні явища (нудота, ;болі в шлунку). При тривалому застосуванні можуть виникати гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, можливі шлункові кровотечі. Іноді виникають алергічні реакції: спазм бронхів, набряк Квінке, шкірні реакції. Кофеїн. Іноді при використанні кофеїну виникають безсоння, серцебиття, тремтіння кінцівок, дзвін у вухах, задишка і блювота. Крім того, при зловживанні препаратом можливий розвиток лікарської залежності.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, поліпозу носа та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча; гіпокоагуляція, гемофілія, геморагічний діатез, гіпопротромбінемія; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; портальна гіпертензія; тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця, виражена артеріальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; вагітність (I та III триместри), період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; глаукому; тривожні розлади (агорофобія,панічні розлади), підвищена збудливість, порушення сну; дитячий вік до 15 років (ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань).Вагітність та лактаціяАцетилсаліцилова кислота має тератогенний ефект; при застосуванні в І триместрі призводить до вад розвитку - розщеплення верхнього неба; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. Серцево-судинна система: тахікардія, підвищення артеріального тиску. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк, гіперемія шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєла, бронхоспазм. З боку центральної нервової системи: запаморочення, біль голови. З боку сечовидільної системи: нефротоксичність, ураження нирок із папілярним некрозом. З боку системи згортання крові: анемія, метгемоглобінемія, зниження агрегації тромбоцитів, тромбоцитопенія, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та ін.). З боку органів чуття: порушення зору, шум у вухах, глухота. Синдром Рейє у дітей (гіперпірексія,метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки). Парацетамол. ;Можливі нудота, біль в епігастрії (області живота, розташованої безпосередньо під місцем сходження реберних дуг і грудини); алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, набряку Квінке. Рідко – анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові), тромбоцитопенія (зменшення числа тромбоцитів у крові), метгемоглобінемія (підвищений вміст у крові метгемоглобіну – похідного гемоглобіну, не здатного переносити кисень). При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.розташована безпосередньо під місцем сходження реберних дуг і грудини); алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, набряку Квінке. Рідко – анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові), тромбоцитопенія (зменшення числа тромбоцитів у крові), метгемоглобінемія (підвищений вміст у крові метгемоглобіну – похідного гемоглобіну, не здатного переносити кисень). При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.розташована безпосередньо під місцем сходження реберних дуг і грудини); алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербежу, кропив'янки, набряку Квінке. Рідко – анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові), тромбоцитопенія (зменшення числа тромбоцитів у крові), метгемоглобінемія (підвищений вміст у крові метгемоглобіну – похідного гемоглобіну, не здатного переносити кисень). При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гепатотоксична (пошкоджує печінку) дію.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими нестероїдними протизапальними засобами, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Тривале спільне використання парацетамолу та ін. НПЗП підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. ;Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також урикозуричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон,трициклічні антидепресанти), етанол та гепатотоксичні лікарські засоби (ЛЗ) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій навіть при невеликому передозуванні. Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу TІндуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу TІндуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2 хлорамфеніколу збільшується вп'ятеро. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних кумарину) за рахунок зниження синтезу прокоагулянтних факторів у печінці. Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку явищ гострого панкреатиту. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що зумовлює ризик розвитку гепатотоксичності. Мієлотоксичні ЛЗ посилюють прояви гематотоксичності препарату. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 15 років приймати внутрішньо (під час або після їди) по 1-2 таблетки 3-4 рази на добу з інтервалом між прийомами 4-8 годин. Максимальна добова доза – 8 таблеток. Тривалість прийому препарату не більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і не більше 3 днів – як жарознижувальний (без призначення та спостереження лікаря). Збільшення добової дози препарату або тривалість лікування можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми: легка інтоксикація – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; важка інтоксикація – загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі, анорексія, порушення метаболізму глюкози, метаболічний ацидоз. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у т.ч. за відсутності тяжкого ураження печінки); аритмія, панкреатит. Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, підвищена пітливість).У міру посилення інтоксикації прогресуюче пригнічення дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз. Лікування: постійний контроль кислотно-лужного та електролітного балансу; залежно від стану обміну речовин - введення гідрокарбонату натрію, натрію цитрату або натрію лактату. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Лікування: постійний контроль кислотно-лужного та електролітного балансу; залежно від стану обміну речовин - введення гідрокарбонату натрію, натрію цитрату або натрію лактату. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Лікування: постійний контроль кислотно-лужного та електролітного балансу; залежно від стану обміну речовин - введення гідрокарбонату натрію, натрію цитрату або натрію лактату. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.натрію цитрату або лактату натрію. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.натрію цитрату або лактату натрію. Резервна лужність, що підвищується, посилює виведення ацетилсаліцилової кислоти за рахунок олужнення сечі. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 годин після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активини речовини: Парацетамол - 500 мг; Кофеїн – 65 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 41.5 мг, повідон К25 - 12 мг, кроскармелоза натрію - 13.5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 7.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2.6 мг, магнію стеарат.Опис лікарської формиТаблетки від білого до майже білого кольору, довгасті, двоопуклі, 1 контурне осередкове впакування по 10 шт в блістері в картонній пачці.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Зв'язування парацетамолу з білками плазми є мінімальним при терапевтичній концентрації; метаболізується в печінці та виводиться із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних метаболітів – менш ніж 5% виводиться у незміненому вигляді. T1/2 прийому терапевтичної дози становить 1-3 год. Кофеїн швидко всмоктується із ШКТ та розподіляється по всьому організму. Кофеїн майже повністю метаболізується у печінці шляхом окислення та деметилювання у вигляді метаболітів, які виводяться із сечею. T1/2 становить 4-9 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб. Парацетамол – анальгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Відсутність впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку ШКТ. Кофеїн стимулює психомоторні центри головного мозку, виявляє аналептичну дію, посилює ефект анальгетиків, усуває сонливість та почуття втоми, підвищує фізичну та розумову працездатність.Показання до застосуванняБольовий синдром (слабкої та помірної виразності): головний біль, мігрень, оссалгія, міалгія, невралгія, артралгія, альгодисменорея, зубний біль; симптоматичне лікування простудних захворювань, грипу, зокрема. гарячковий синдром.Протипоказання до застосуванняТяжка печінкова та/або ниркова недостатність; епілепсія; артеріальна гіпертензія; глаукому; порушення сну; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю – доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм.Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка), диспепсичні розлади (в т.ч. нудота, епігастральний біль); у поодиноких випадках – гемолітична анемія, тромбоцитопенія; при тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксичність, нефротоксичність, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію інгібіторів МАО. Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При тривалому прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів та гострого панкреатиту. Барбітурати, фенітоїн, етанол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти та інші індуктори мікросомального окиснення збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При одночасному застосуванні метоклопрамід та домперидон збільшують, а колестірамін знижує всмоктування.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим – по 2 таб. 4 рази/сут з інтервалом щонайменше 4 год. Максимальна добова доза - 8 таб. Тривалість застосування – не більше 10 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активини речовини: Парацетамол - 500 мг; Кофеїн – 65 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 41.5 мг, повідон К25 - 12 мг, кроскармелоза натрію - 13.5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 7.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2.6 мг, магнію стеарат.Опис лікарської формиТаблетки від білого до майже білого кольору, довгасті, двоопуклі, 1 контурне осередкове пакування по 10 шт в блістері, 2 блістери в картонній пачці.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Зв'язування парацетамолу з білками плазми є мінімальним при терапевтичній концентрації; метаболізується в печінці та виводиться із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних метаболітів – менш ніж 5% виводиться у незміненому вигляді. T1/2 прийому терапевтичної дози становить 1-3 год. Кофеїн швидко всмоктується із ШКТ та розподіляється по всьому організму. Кофеїн майже повністю метаболізується у печінці шляхом окислення та деметилювання у вигляді метаболітів, які виводяться із сечею. T1/2 становить 4-9 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб. Парацетамол – анальгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Відсутність впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку ШКТ. Кофеїн стимулює психомоторні центри головного мозку, виявляє аналептичну дію, посилює ефект анальгетиків, усуває сонливість та почуття втоми, підвищує фізичну та розумову працездатність.Показання до застосуванняБольовий синдром (слабкої та помірної виразності): головний біль, мігрень, оссалгія, міалгія, невралгія, артралгія, альгодисменорея, зубний біль; симптоматичне лікування простудних захворювань, грипу, зокрема. гарячковий синдром.Протипоказання до застосуванняТяжка печінкова та/або ниркова недостатність; епілепсія; артеріальна гіпертензія; глаукому; порушення сну; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю – доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм.Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка), диспепсичні розлади (в т.ч. нудота, епігастральний біль); у поодиноких випадках – гемолітична анемія, тромбоцитопенія; при тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксичність, нефротоксичність, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію інгібіторів МАО. Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При тривалому прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів та гострого панкреатиту. Барбітурати, фенітоїн, етанол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти та інші індуктори мікросомального окиснення збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При одночасному застосуванні метоклопрамід та домперидон збільшують, а колестірамін знижує всмоктування.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим – по 2 таб. 4 рази/сут з інтервалом щонайменше 4 год. Максимальна добова доза - 8 таб. Тривалість застосування – не більше 10 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка(на одну ампулу 2,2 мл (= 2,2 г)): Активні компоненти: Arnica montana (Arnica) (арніка монтана (арніка)) D2 2,2 мкл, Calendula officinalis (Calendula) (календула оффіциналіс (календула)) D2 2,2 мкл, Hamamelis virginiana (Hamamelis) (гамамеліс віргініана (гамамеліс)) D1 0,22 мкл, Achillea millefolium (Millefolium) (ахіллея міллефоліум (мілефоліум)) D3 2,2 мкл, Atropa атропа белла-донна (беладонна)) D2 2,2 мкл, Aconitum napellus (Aconitum) (аконітум напеллус (аконітум)) D2 1,32 мкл, Mercurius solubilis Hahnemanni (меркуріус солубіліс Ганемані) D6 1,1 м sulfuris calcareum) (гепар сульфуріс (гепар сульфуріс калькареум)) D6 2,2 мкл, Chamomilla recutita (Chamomilla) (хамомілла рекутиту (хамомілла)) D3 2,2 мкл, Symphytum officinale (Symphytuмфім) 2 мкл,Bellis perennis (белліс переніс) D2 1,1 мкл, Echinacea (ехінацея) D2 0,55 мкл, Echinacea purpurеа (ехінацея пурпурея) D2 0,55 мкл, Hypericum perforatum (Hypericum) (Hypericum) мкл; Допоміжні речовини: хлорид натрію для встановлення ізотонії близько 9 мг/мл, вода для ін'єкцій до 2,2 мл.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії при вивихах, розтягненнях, переломах кісток, набряках м'яких тканин після операції та травм, запальних процесах різних органів та тканин, особливо опорно-рухового апарату (тендовагініт, бурсит, стилоїдит, епікондиліт, періартрит), артрозах.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Відома підвищена чутливість до Achillea millefolium (Деревій звичайний), Chamomilla recutita (Ромашка аптечна), Calendula officinalis (Ніготки лікарські), Bellis perennis (Маргаритка багаторічна), Echinacea (Ехінацея), Arnica montana Туберкульоз, лейкози, колагенози, розсіяний склероз, синдром набутого імунного дефіциту, вірус імунодефіциту людини та інші аутоімунні захворювання. Вік до 12 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Дуже рідко поява почервоніння, припухлості, сверблячки у місці ін'єкції. Також у поодиноких випадках підвищене слиновиділення після прийому препарату. При виявленні побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 1-2 ампулі 1-3 рази на тиждень внутрішньом'язово, навколосуглобово. Курс лікування 4-5 тижнів. Кратність застосування та тривалість курсу призначає лікар. Примітка: рекомендується одночасний прийом кількох лікарських форм препарату (наприклад, таблетки або краплі разом із маззю та ін'єкціями).ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку, а також при появі побічних ефектів, слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активні речовини: парацетамол – 500 мг; дицикловерину гідрохлорид – 20 мг; допоміжні речовини: крохмалю натрію гліколят; крохмаль маїсовий; МКЦ; повідон; кремнію діоксид колоїдний (аеросил); стеарат магнію. Пігулки. 10 шт. у ПВХ/алюмінієвому блістері або алюмінієвому стрипі. 1, 2 бл. або 10 стрипів упаковані в пачку з картону.Опис лікарської формиБілого кольору круглі, плоскі гладкі таблетки зі скошеними краями та ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + спазмолітичний засіб).ФармакокінетикаПрепарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Cmax у плазмі досягається через 60-90 хв. Vd складає 3,65 л/кг. Парацетамол метаболізується в печінці з утворенням кількох метаболітів, один з яких – N-ацетил-бензохінонімін – за певних умов (передозування препарату, нестача глутатіону в печінці) може мати ушкоджуючу дію на печінку та нирки. Близько 80% препарату виводиться із сечею та в невеликій кількості – з калом.ФармакодинамікаПарацетамол, що входить до складу препарату, має болезаспокійливу, жарознижувальну і незначну протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з помірним пригніченням ЦОГ-1 і меншою мірою - ЦОГ-2 у периферичних тканинах та ЦНС, наслідком чого є гальмування біосинтезу ПГ - модульаторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Другий компонент — дицикловерину гідрохлорид — третинний амін, який має відносно слабку невибіркову м-холіноблокуючу та пряму міотропну спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів. У терапевтичних дозах викликає ефективне розслаблення гладких м'язів, яке не супроводжується побічними ефектами, характерними для атропіну. Комбінована дія двох компонентів Тригана-Д забезпечує розслаблення спазмованої гладкої мускулатури внутрішніх органів та ослаблення больових відчуттів.Показання до застосуванняспазм гладкої мускулатури внутрішніх органів - кишкова, печінкова та ниркова колька, альгодисменорея; головний, зубний, мігренозний біль, невралгія, міалгія; інфекційно-запальні захворювання, що супроводжуються лихоманкоюПротипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до парацетамолу та дицикловерину; обструктивні захворювання кишечника, жовчних та сечовивідних шляхів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (фаза загострення), рефлюкс-езофагіт; гіповолемічний шок; міастенія gravis; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 15 років). З обережністю: виражені порушення функції печінки чи нирок; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові; глаукому; доброякісна гіпербілірубінемія (зокрема синдром Жильбера); вірусний гепатит; алкогольне ураження печінки; алкоголізм; літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності. Матері, що годують, повинні припинити грудне вигодовування. Протипоказано дітям віком до 6 місяців.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, втрата смакових відчуттів, зниження апетиту, біль в епігастрії, запори, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку ЦНС (зазвичай розвивається при прийомі високих доз): сонливість, запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми. З боку органів кровотворення: анемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія (особливо у хворих з дефіцитом глюко-6-фосфатдегідрогенази). Порушення з боку сечостатевої системи: піурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, зниження потенції, папілярний некроз. З боку органів зору: мідріаз, нечіткість зорового сприйняття, параліч акомодації, підвищення ВГД.Взаємодія з лікарськими засобамиДія дицикловерину посилюють амантадин, антиаритмічні препарати 1-го класу, антипсихотичні засоби, бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики, нітрати та нітрити, симпатоміметичні препарати, трициклічні антидепресанти. Дицикловерін збільшує концентрацію дигоксину в крові (внаслідок уповільнення спорожнення шлунка). Стимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях парацетамолу. Адреностимулятори та інші препарати з антихолінергічною дією збільшують ризик розвитку побічних ефектів. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Знижує ефективність урикозуричних препаратів. Парацетамол підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 15 років по 1 табл. 2-3 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих становить 2 табл., добова – 4 табл. Тривалість прийому без консультації з лікарем - не більше 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і 3 днів - як жарознижувальний засіб. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Не слід перевищувати добову дозу; її збільшення чи триваліше лікування можливе лише під наглядом лікаря, т.к. Передозування препарату може спричинити печінкову недостатність. ПередозуванняСимптоми: тахікардія, тахіпное, лихоманка, збудження, судоми, епігастральний біль, зниження апетиту, анемія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія, нефротоксичність (папілярний некроз). Лікування: припинити прийом препарату, зробити промивання шлунка, призначити адсорбенти, засоби, що збільшують утворення глутатіону (ацетилцистеїн внутрішньовенно) і посилюють реакції кон'югації (метіонін внутрішньо).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат хворим з порушеною функцією печінки або нирок одночасно з іншими протизапальними та знеболюючими засобами, а також з антикоагулянтами та препаратами, що впливають на ЦНС. При прийомі метоклопраміду, домперидону або колестираміну також необхідно проконсультуватися з лікарем. Парацетамол спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні вмісту сечової кислоти та глюкози у плазмі. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного вживання алкоголю. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у хворих із алкогольним гепатозом. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Вплив на здатність керувати транспортом та займатися потенційно небезпечними видами діяльності. При застосуванні препарату слід утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації та швидкості психомоторних реакцій (включаючи керування транспортними засобами та ін.). Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активні речовини: парацетамол – 500 мг; дицикловерину гідрохлорид – 20 мг; допоміжні речовини: крохмалю натрію гліколят; крохмаль маїсовий; МКЦ; повідон; кремнію діоксид колоїдний (аеросил); стеарат магнію. Пігулки. 10 шт. у ПВХ/алюмінієвому блістері або алюмінієвому стрипі. 1, 2 бл. або 10 стрипів упаковані в пачку з картону.Опис лікарської формиБілого кольору круглі, плоскі гладкі таблетки зі скошеними краями та ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + спазмолітичний засіб).ФармакокінетикаПрепарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Cmax у плазмі досягається через 60-90 хв. Vd складає 3,65 л/кг. Парацетамол метаболізується в печінці з утворенням кількох метаболітів, один з яких – N-ацетил-бензохінонімін – за певних умов (передозування препарату, нестача глутатіону в печінці) може мати ушкоджуючу дію на печінку та нирки. Близько 80% препарату виводиться із сечею та в невеликій кількості – з калом.ФармакодинамікаПарацетамол, що входить до складу препарату, має болезаспокійливу, жарознижувальну і незначну протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з помірним пригніченням ЦОГ-1 і меншою мірою - ЦОГ-2 у периферичних тканинах та ЦНС, наслідком чого є гальмування біосинтезу ПГ - модульаторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Другий компонент — дицикловерину гідрохлорид — третинний амін, який має відносно слабку невибіркову м-холіноблокуючу та пряму міотропну спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів. У терапевтичних дозах викликає ефективне розслаблення гладких м'язів, яке не супроводжується побічними ефектами, характерними для атропіну. Комбінована дія двох компонентів Тригана-Д забезпечує розслаблення спазмованої гладкої мускулатури внутрішніх органів та ослаблення больових відчуттів.Показання до застосуванняспазм гладкої мускулатури внутрішніх органів - кишкова, печінкова та ниркова колька, альгодисменорея; головний, зубний, мігренозний біль, невралгія, міалгія; інфекційно-запальні захворювання, що супроводжуються лихоманкоюПротипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до парацетамолу та дицикловерину; обструктивні захворювання кишечника, жовчних та сечовивідних шляхів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (фаза загострення), рефлюкс-езофагіт; гіповолемічний шок; міастенія gravis; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 15 років). З обережністю: виражені порушення функції печінки чи нирок; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові; глаукому; доброякісна гіпербілірубінемія (зокрема синдром Жильбера); вірусний гепатит; алкогольне ураження печінки; алкоголізм; літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності. Матері, що годують, повинні припинити грудне вигодовування. Протипоказано дітям віком до 6 місяців.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, втрата смакових відчуттів, зниження апетиту, біль в епігастрії, запори, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку ЦНС (зазвичай розвивається при прийомі високих доз): сонливість, запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми. З боку органів кровотворення: анемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія (особливо у хворих з дефіцитом глюко-6-фосфатдегідрогенази). Порушення з боку сечостатевої системи: піурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, зниження потенції, папілярний некроз. З боку органів зору: мідріаз, нечіткість зорового сприйняття, параліч акомодації, підвищення ВГД.Взаємодія з лікарськими засобамиДія дицикловерину посилюють амантадин, антиаритмічні препарати 1-го класу, антипсихотичні засоби, бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики, нітрати та нітрити, симпатоміметичні препарати, трициклічні антидепресанти. Дицикловерін збільшує концентрацію дигоксину в крові (внаслідок уповільнення спорожнення шлунка). Стимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях парацетамолу. Адреностимулятори та інші препарати з антихолінергічною дією збільшують ризик розвитку побічних ефектів. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Знижує ефективність урикозуричних препаратів. Парацетамол підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 15 років по 1 табл. 2-3 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих становить 2 табл., добова – 4 табл. Тривалість прийому без консультації з лікарем - не більше 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і 3 днів - як жарознижувальний засіб. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Не слід перевищувати добову дозу; її збільшення чи триваліше лікування можливе лише під наглядом лікаря, т.к. Передозування препарату може спричинити печінкову недостатність. ПередозуванняСимптоми: тахікардія, тахіпное, лихоманка, збудження, судоми, епігастральний біль, зниження апетиту, анемія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія, нефротоксичність (папілярний некроз). Лікування: припинити прийом препарату, зробити промивання шлунка, призначити адсорбенти, засоби, що збільшують утворення глутатіону (ацетилцистеїн внутрішньовенно) і посилюють реакції кон'югації (метіонін внутрішньо).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат хворим з порушеною функцією печінки або нирок одночасно з іншими протизапальними та знеболюючими засобами, а також з антикоагулянтами та препаратами, що впливають на ЦНС. При прийомі метоклопраміду, домперидону або колестираміну також необхідно проконсультуватися з лікарем. Парацетамол спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні вмісту сечової кислоти та глюкози у плазмі. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного вживання алкоголю. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у хворих із алкогольним гепатозом. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Вплив на здатність керувати транспортом та займатися потенційно небезпечними видами діяльності. При застосуванні препарату слід утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації та швидкості психомоторних реакцій (включаючи керування транспортними засобами та ін.). Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активні речовини: парацетамол – 500 мг; дицикловерину гідрохлорид – 20 мг; допоміжні речовини: крохмалю натрію гліколят; крохмаль маїсовий; МКЦ; повідон; кремнію діоксид колоїдний (аеросил); стеарат магнію. Пігулки. 10 шт. у ПВХ/алюмінієвому блістері або алюмінієвому стрипі. 1, 2 бл. або 10 стрипів упаковані в пачку з картону.Опис лікарської формиБілого кольору круглі, плоскі гладкі таблетки зі скошеними краями та ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + спазмолітичний засіб).ФармакокінетикаПрепарат добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Cmax у плазмі досягається через 60-90 хв. Vd складає 3,65 л/кг. Парацетамол метаболізується в печінці з утворенням кількох метаболітів, один з яких – N-ацетил-бензохінонімін – за певних умов (передозування препарату, нестача глутатіону в печінці) може мати ушкоджуючу дію на печінку та нирки. Близько 80% препарату виводиться із сечею та в невеликій кількості – з калом.ФармакодинамікаПарацетамол, що входить до складу препарату, має болезаспокійливу, жарознижувальну і незначну протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з помірним пригніченням ЦОГ-1 і меншою мірою - ЦОГ-2 у периферичних тканинах та ЦНС, наслідком чого є гальмування біосинтезу ПГ - модульаторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Другий компонент — дицикловерину гідрохлорид — третинний амін, який має відносно слабку невибіркову м-холіноблокуючу та пряму міотропну спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів. У терапевтичних дозах викликає ефективне розслаблення гладких м'язів, яке не супроводжується побічними ефектами, характерними для атропіну. Комбінована дія двох компонентів Тригана-Д забезпечує розслаблення спазмованої гладкої мускулатури внутрішніх органів та ослаблення больових відчуттів.Показання до застосуванняспазм гладкої мускулатури внутрішніх органів - кишкова, печінкова та ниркова колька, альгодисменорея; головний, зубний, мігренозний біль, невралгія, міалгія; інфекційно-запальні захворювання, що супроводжуються лихоманкоюПротипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до парацетамолу та дицикловерину; обструктивні захворювання кишечника, жовчних та сечовивідних шляхів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (фаза загострення), рефлюкс-езофагіт; гіповолемічний шок; міастенія gravis; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 15 років). З обережністю: виражені порушення функції печінки чи нирок; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; захворювання крові; глаукому; доброякісна гіпербілірубінемія (зокрема синдром Жильбера); вірусний гепатит; алкогольне ураження печінки; алкоголізм; літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності. Матері, що годують, повинні припинити грудне вигодовування. Протипоказано дітям віком до 6 місяців.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, втрата смакових відчуттів, зниження апетиту, біль в епігастрії, запори, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку ЦНС (зазвичай розвивається при прийомі високих доз): сонливість, запаморочення, психомоторне збудження та порушення орієнтації. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми. З боку органів кровотворення: анемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія (особливо у хворих з дефіцитом глюко-6-фосфатдегідрогенази). Порушення з боку сечостатевої системи: піурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, зниження потенції, папілярний некроз. З боку органів зору: мідріаз, нечіткість зорового сприйняття, параліч акомодації, підвищення ВГД.Взаємодія з лікарськими засобамиДія дицикловерину посилюють амантадин, антиаритмічні препарати 1-го класу, антипсихотичні засоби, бензодіазепіни, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики, нітрати та нітрити, симпатоміметичні препарати, трициклічні антидепресанти. Дицикловерін збільшує концентрацію дигоксину в крові (внаслідок уповільнення спорожнення шлунка). Стимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях парацетамолу. Адреностимулятори та інші препарати з антихолінергічною дією збільшують ризик розвитку побічних ефектів. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Знижує ефективність урикозуричних препаратів. Парацетамол підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим та дітям старше 15 років по 1 табл. 2-3 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих становить 2 табл., добова – 4 табл. Тривалість прийому без консультації з лікарем - не більше 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і 3 днів - як жарознижувальний засіб. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Не слід перевищувати добову дозу; її збільшення чи триваліше лікування можливе лише під наглядом лікаря, т.к. Передозування препарату може спричинити печінкову недостатність. ПередозуванняСимптоми: тахікардія, тахіпное, лихоманка, збудження, судоми, епігастральний біль, зниження апетиту, анемія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія, нефротоксичність (папілярний некроз). Лікування: припинити прийом препарату, зробити промивання шлунка, призначити адсорбенти, засоби, що збільшують утворення глутатіону (ацетилцистеїн внутрішньовенно) і посилюють реакції кон'югації (метіонін внутрішньо).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат хворим з порушеною функцією печінки або нирок одночасно з іншими протизапальними та знеболюючими засобами, а також з антикоагулянтами та препаратами, що впливають на ЦНС. При прийомі метоклопраміду, домперидону або колестираміну також необхідно проконсультуватися з лікарем. Парацетамол спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні вмісту сечової кислоти та глюкози у плазмі. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного вживання алкоголю. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у хворих із алкогольним гепатозом. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Вплив на здатність керувати транспортом та займатися потенційно небезпечними видами діяльності. При застосуванні препарату слід утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації та швидкості психомоторних реакцій (включаючи керування транспортними засобами та ін.). Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПорошок – 1 р.: Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 360 мг, парацетамол 270 мг, кофеїн 45 мг. Гранули 3 г в інд/упаковці.Опис лікарської формиГранульований порошок світло-жовтого кольору з білими та жовтими вкрапленнями. Допускається наявність грудочок, що легко розсипаються.Фармакотерапевтична групаЖарознижувальним, протизапальним.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота. При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації – 2 год. Метаболізується переважно в печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: прийому невеликих доз період напіввиведення - 2-3 год, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 год. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Кофеїн. При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації – 50-75 хв після прийому внутрішньо, максимальна концентрація 1,6 – 1,8 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4 – 0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78 – 0,92 л/кг. Зв'язок з білками крові (альбумінами) – 25 – 36%. Більше 90% піддається метаболізму в печінці, у дітей перших років життя – до 10 – 15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – теофілін. Ці сполуки згодом демітуються в монометилксантини, а потім у метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9 – 5,3 год (іноді – до 10 год). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%). Парацетамол. Абсорбція висока, час досягнення максимальної концентрації – 0,5 – 2 год; максимальна концентрація – 5 – 20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів та сульфатів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Період напіввиведення – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше 5% у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо викликаний запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не надає стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабо вираженою здатністю інгібувати синтез простагландину в периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ІнструкціяВсередину. Один пакет препарату розчинити у 100 мл гарячої. води. Застосовувати свіжоприготовлений розчин. Препарат застосовують після їди по 1 пакету 2-3 рази на день.Показання до застосуванняГоловний біль; Мігрень; Зубний біль; Невралгія; Міалгія; Артралгія; Альгодисменорея; гостре респіраторне захворювання; Грип.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча; Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа, та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (в т.ч. в анамнезі); Гемофілія; Геморагічний діатез; Гіпопротромбінемія; Портальна гіпертензія; Авітаміноз К; Ниркова недостатність; Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; Виражена артеріальна гіпертензія; Тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця; Глаукома; Підвищена збудливість; порушення сну; Хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; При гарячковому синдромі – дитячий вік до 18 років; При больовому синдромі – дитячий вік до 15 років; Дефіцит сахарази/ізомальтази; Непереносимість фруктози; Глюкозо-галактозна мальабсорбція; Фенілкетонурія; Вагітність та період грудного вигодовування; Гіперчутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та дітям до 15 років.Побічна діяГастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, нефротоксичність, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, Лайєлла), тахікардія, підвищення артеріального тиску, бронхоспазм. Синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки). При тривалому застосуванні - запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та ін.), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота.Взаємодія з лікарськими засобамиАцетилсаліцилова кислота. Підсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне застосування з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, метотрексатом збільшує ризик побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Парацетамол. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяє утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн. Прискорює всмоктування ерготаміну, знижує всмоктування препаратів кальцію у шлунково-кишковому тракті, знижує ефект наркотичних та снодійних засобів.Спосіб застосування та дозиДля усунення больового синдрому дорослим і дітям старше 15 років - по 1-2 пакети одноразово, дорослим при гарячковому синдромі - по 1 пакету 3-4 рази на день. Максимальна добова доза – 6 пакетів. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. При порушенні функції нирок або печінки перерва між прийомами – не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів - жарознижувального (без призначення та спостереження лікаря).ПередозуванняСимптоми (обумовлені ацетилсаліцилової кислотою): при легких інтоксикаціях -нудота, блювання, гастралгія, запаморочення, дзвін у вухах; важка інтоксикація – загальмованість, сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотечі. Спочатку центральна гіпервентиляція легень призводить до дихального алкалозу (задишка, ядуха, ціаноз, піт). У міру посилення інтоксикації прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання викликають респіраторний ацидоз. Симптоми (обумовлені кофеїном): гастралгія, ажитація, тривожність, збудження, руховий неспокій, аритмія, прискорене сечовипускання, нудота та блювання. Симптоми (обумовлені парацетамолом): блідість шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, порушення метаболізму глюкози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). 1 пакет препарату містить 1 ХЕ (хлібну одиницю). У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: ацетилсаліцилова кислота 0.24 г, парацетамол 0.18 г, безводний кофеїн 0.0275 г. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб. Ацетилсаліцилова кислота; володіє жарознижувальною та протизапальною дією, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн; підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на ЦНС, проте сприяє нормалізації тонусу судин мозку та прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну і вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі і слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; міалгія; артралгія; Альгодисменорея. Гарячковий синдром: при ГРЗ; при грипіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; "аспіринова" астма; гемофілія; геморагічний діатез; гіпопротромбінемія; портальна гіпертензія; авітаміноз K; ниркова недостатність; І та ІІІ триместри вагітності; період лактації (грудне вигодовування); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; виражена артеріальна гіпертензія; тяжкий перебіг ІХС; глаукому; підвищена збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; дитячий вік (до 15 років – ризик розвитку синдрому Рейє у дітей з гіпертермією на фоні вірусних захворювань). З обережністю: ;подагра, захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Ацетилсаліцилова кислота має тератогенну дію; при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку – розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – до гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), до закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у судинах малого кола кровообігу. Виділяється із грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дитини внаслідок порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Дітям до 15 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки.Побічна діяЗ боку травної системи: ; гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовидільної системи: ;нефротоксичність, Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи:; тахікардія, підвищення АТ, При тривалому застосуванні: запаморочення, головний біль, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію; гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окислення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід ;прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2; хлорамфенікола; збільшується в 5 разів. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу і; етанолу; підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування; ерготаміну.Спосіб застосування та дозиВсередину (під час або після їди) приймають кожні 4 год. У середньому приймають 3-4 рази на добу. Максимальна частота прийому – 8 разів на добу. Курс лікування – не більше 7-10 днів. При порушенні функції нирок або печінки; перерва між прийомами - не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДітям не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є тривале блювання, гостра енцефалопатія, збільшення печінки. При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаАцетилсаліцилова кислота. При легких інтоксикаціях - запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищений потовиділення, нудота, блювання, головна бол150-300 мкг/мл. Лікування - зниження та сплутаність свідомості. Виникає при плазмовій концентрації дози або скасування терапії. При концентраціях вище 300 мкг/мл виникає більш важка інтоксикація, що виявляється гіпервентиляцією, лихоманкою, занепокоєнням, кетоацидозом, респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом. Пригнічення центральної нервової системи може призвести до коми, також можуть виникнути серцево-судинний колапс та дихальна недостатність. Передозування парацетамолом. Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7.5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день.Опис лікарської формиКапсули жорсткі желатинові №00 жовтого кольору. Вміст капсули – порошок білого або майже білого кольору. Допускається наявність грудок.Фармакотерапевтична групаЖарознижувальне, протизапальне, аналгетичне.ФармакокінетикаАСК: при внутрішньому прийомі абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної у печінці (деацетилюється). Резорбована частина швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) і розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації -2 год. Метаболізується переважно у печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення).Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Парацетамол: адсорбція висока, максимальна концентрація досягається через 0,5-2 години і становить 5-20 мкг/мл, зв'язок з білками плазми – 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу в плазмі досягається при прийомі дози 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент СУР2Е1. Період напіввиведення – 1-4 год.Виводиться нирками як метаболітів, переважно як кон'югатів. Тільки 3% виводяться у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення. Кофеїн: при прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Максимальна концентрація досягається через 50-75 хв і становить 1,58-1,76 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму: легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36 %. Метаболізм у печінці піддається більше 90, у дітей перших років життя до 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується в параксантин, близько 10% - в теобромін і близько 4% - в теофілін, які згодом деметилюються монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 год (іноді – до 10 год),у новонароджених – 65-130 год (до 4-7 міс. життя знижується до значення як у дорослих). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%, у новонароджених – до 85%).ФармакодинамікаАцетилсаліцилова кислота (АСК) має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо викликаний запальним процесом, а також пригнічує тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У цій комбінації кофеїн у малій дозі практично не надає стимулюючої дії на центральну нервову систему, підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабко вираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ІнструкціяПрепарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів - жарознижувального (без призначення та спостереження лікаря). Всередину (під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю води при прийомі кожної дози).Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної виразності (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея; лихоманковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях, грипі.Протипоказання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, виразка в анамнезі; Тяжка ниркова або печінкова недостатність; Геморагічні діатези, гіпокоагуляція (у тому числі гемофілія, гіпопротромбінемія); Хірургічні втручання, що супроводжуються рясною кровотечею; Вагітність, період грудного вигодовування; Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; Глаукома; Гіперчутливість до компонентів препарату; Повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості АСК або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); Дитячий вік до 15 років як знеболюючий засіб, при гарячковому синдромі - до 18 років; Підвищена збудливість; порушення сну; органічні захворювання серцево-судинної системи (в т.ч. гострий інфаркт міокарда, атеросклероз); Виражена артеріальна гіпертензія; Портальна гіпертензія; Хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за NYHA; Одночасний прийом метотрексату понад 15 мг на тиждень; Авітаміноз К; Гіпопротеїнемія;Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та дітям до 15 років.Побічна діяЗ боку травної системи: гастралгія, нудота, блювання, гепатотоксичність, ерозивно-виразкові ураження ШКТ. З боку сечовивідної системи: нефротоксичність. Алергічні реакції: шкірні прояви, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспазм. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення артеріального тиску. При тривалому застосуванні: запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Рейє у дітей (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних лікарських засобів. Одночасне призначення з іншими НПЗЗ, метотрексатом збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних лікарських засобів, а також протиподагричних лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Барбітурати, рифампіцин, саліциламід, протиепілептичні лікарські засоби та інші стимулятори мікросомального окиснення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. Під впливом парацетамолу T1/2 хлорамфеніколу збільшується вп'ятеро. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну.Спосіб застосування та дозиПри головному болі рекомендована доза 1 -2 капсули, у разі сильного головного болю наступний прийом через 4-6 год. При мігрені рекомендована доза 2 капсули при появі симптомів, при необхідності повторний прийом через 4-6 годин. Для лікування головного болю та мігрені препарат застосовують не більше 4 днів. При больовому синдромі – 1-2 капсули; середня добова доза – 3-4 капсули, максимальна добова доза – 8 капсул. Курс лікування – не більше 3-5 днів.ПередозуванняАцетилсаліцилова кислота. При легких інтоксикаціях - запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищений потовиділення, нудота, блювання, головна бол150-300 мкг/мл. Лікування - зниження та сплутаність свідомості. Виникає при плазмовій концентрації дози або скасування терапії. При концентраціях вище 300 мкг/мл виникає більш важка інтоксикація, що виявляється гіпервентиляцією, лихоманкою, занепокоєнням, кетоацидозом, респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом. Пригнічення центральної нервової системи може призвести до коми, також можуть виникнути серцево-судинний колапс та дихальна недостатність. Передозування парацетамолом. Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7.5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота уповільнює згортання крові, то пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Пацієнтам з підвищеною чутливістю або з астматичними реакціями на саліцилати або їх похідні ацетилсаліцилову кислоту можна призначати лише з дотриманням спеціальних запобіжних заходів (в умовах служби невідкладної допомоги). Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. У пацієнтів з відповідною схильністю це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування слід відмовитись від вживання етанолу (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка(на 1 супозиторій): Активні компоненти: Chamomilla recutita (Хамомілла рекутиту) D1 1,1 мг, Atropa bella-donna (Атропа белла-донна) D2 1,1 мг, Solanum dulcamara (Солянум дулькамара) D4 1,1 мг, Planta major (Плантаго майор) D3 1,1 мг; Pulsatilla pratensis (Пульсатилла пратенсіс) D2 2,2 мг; Допоміжна речовина: твердий жир* 1089,0 мг. Маса супозиторію 1,1 г. * суміш тригліцеридів, дигліцеридів та моногліцеридів рослинного походження.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до жовтувато-білого кольору торпедоподібної форми зі слабким характерним запахом (без прогорклого запаху); на поздовжньому зрізі допускається наявність повітряного стрижня або лійкоподібного заглиблення.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії (як жарознижувальний та протизапальний засіб) при лікуванні респіраторних захворювань у дітей, а також для зняття клінічних проявів при прорізуванні молочних зубів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі алергічні реакції. У дуже поодиноких випадках (менше 1 випадку на 10000 застосувань) можливий розвиток помірної діареї. У разі виникнення побічних ефектів слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиРектально. При гострих респіраторних вірусних інфекціях та болючих симптомах прорізування молочних зубів дітям до 6-ти місяців по 1 супозиторію 2 рази на добу; дітям від 6 місяців при температурі тіла понад 37,5 ° С по 1 супозиторію 4 рази на добу; при температурі тіла понад 38 ° С по 1 супозиторію до 6 разів на добу. При нормалізації температури тіла по 1 супозиторію 1-2 десь у добу ще 3-4 дня.ПередозуванняВипадки передозування дотепер не були зареєстровані. Випадки передозування дотепер не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми. У цьому випадку слід припинити застосування препарату і звернутися до лікаря. Берегти від перегріву та прямого сонячного світла.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: парацетамол 500 мг, дротаверину гідрохлорид 40 мг. В інд/упаковці 12 таблеток.Опис лікарської формиДовгасті таблетки, що мають рожево-коричневий колір із вкрапленнями.Фармакотерапевтична групаАналгетичне, спазмолітичне.ФармакокінетикаПісля того, як препарат був прийнятий перорально, відбувається швидка абсорбція парацетамолу із шлунково-кишкового тракту, далі він активно розподіляється в органах та тканинах. Кодеїн також активно всмоктується з травної системи, далі речовина розподіляється в тканинах та органах, причому переважно він потрапляє в селезінку, печінку, нирки. Зазначається його проникнення через гематоенцефалічний бар'єр, плаценту, кодеїн визначається у грудному молоці. Метаболізм парацетамолу відбувається переважно через кон'югацію з виведенням із сечею. Період напіввиведення – від 1.25 до 3 годин. Виведення приблизно 85% дози відбувається протягом доби. Період напіввиведення кодеїну становить приблизно 2.9 год. Також переважно виводиться через нирки. Виведення приблизно 90% дози відбувається протягом 24 годин.ФармакодинамікаПарацетамол - анальгетик-антипіретик, має слабко виражену протизапальну дію, механізм якого пов'язаний з інгібуванням синтезу простагландинів у ЦНС, і меншою мірою - шляхом периферичної дії, блокування простагландинів та інших активних речовин, що стимулюють больові рецептори. Дротаверин - похідне ізохіноліну, що має спазмолітичну дію щодо гладкої мускулатури (інгібування ферменту фосфодіестерази IV, збільшення концентрації цАМФ, який інактивуючи фермент - міозинкіназу, призводить до розслаблення гладкої мускулатури судин, ШКТ, жовчовивідних органів.Показання до застосуванняБольовий синдром, спричинений спазмами гладкої мускулатури: ШКТ (спастичні запори, синдром подразненої товстої кишки); Жовчовивідних шляхів (жовчнокам'яна хвороба, холецистити, холангіти); Сечовивідних шляхів (сечокам'яна хвороба, пієліти, цистити); судин головного мозку (головний біль); При захворюваннях жіночих статевих органів (дисменорея, аднексит); Міалгії, артралгії, невралгії, ішіалгії; Зубний біль.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; внутрішньочерепна гіпертензія; Тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз; Лікування інгібіторами МАО (протягом 14 днів); Тяжка ниркова та печінкова недостатність; Тяжка серцева недостатність; AV-блокада І та ІІІ ступеня; Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; Хронічний алкоголізм та наркоманія; Одночасний прийом інших препаратів, які містять парацетамол; Дитячий вік (до 6 років).Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та дітям до 6 років.Побічна діяЗ боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: у осіб з підвищеною чутливістю можуть виникати реакції гіперчутливості (висип, гіперемія). З боку ССС: рідко – зниження артеріального тиску, серцебиття. З боку нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, сонливість. З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – нудота, запор, панкреатит (через вміст у складі препарату кодеїну). З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: рідко – порушення кровотворення (агранулоцитоз, тромбоцитопенія). З боку імунної системи: дуже рідко – системні алергічні реакції, бронхоспазм, сінна лихоманка, набряк слизової оболонки носа. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: при прийомі препарату у високих дозах, особливо тривалий час, можливе токсичне ураження печінки, а при прийомі препарату у дуже високих дозах (що перевищують рекомендовані дози) може розвинутися небезпечне для життя ураження печінки (необоротний некроз печінкової тканини). З боку сечовидільної системи: при тривалому прийомі у високих дозах можливе зниження функції нирок.Взаємодія з лікарськими засобамиДротаверин знижує дію леводопи (можуть посилюватися тремор та ригідність). При застосуванні парацетамолу разом із препаратами, що викликають індукцію ферментів печінки (саліциламід, барбітурати, протиепілептичні, трициклічні антидепресанти, алкоголь, рифампіцин), підвищується концентрація токсичних метаболітів парацетамолу. При застосуванні парацетамолу одночасно з хлорамфеніколом зростає період напіввиведення останнього та збільшується його токсичність. Одночасне застосування парацетамолу з доксирубіцином підвищує ризик розвитку порушень функції печінки. Парацетамол знижує ефект урикозуричних препаратів. Метоклопрамід і домперидон посилюють абсорбцію парацетамолу, а колестірамін її зменшує. При тривалому застосуванні препарату збільшується ризик кровотеч за рахунок присутності парацетамолу.Спосіб застосування та дозиПрепарат рекомендується застосовувати по 1-2 таб. за один прийом, за необхідності можна повторити прийом через 8 год. Максимальна добова доза становить 6 таб., за тривалого курсу вона повинна перевищувати 4 таб./сут. Дітям віком від 6 до 12 років препарат призначають у разовій дозі 1/2-1 таб. Повторне застосування препарату можливе через 10-12 годин, максимальна доза становить 2 таб./добу. Для досягнення швидкого ефекту препарат не слід вживати разом із їжею.ПередозуванняПорушення передсердно-шлуночкової провідності, зниження збудливості серцевого м'яза, можливі зупинка серця та параліч дихального центру.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 3 дні та/або у високих дозах необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки (число лейкоцитів, тромбоцитів, а також рівень креатиніну та активність печінкових ферментів у крові). Клінічні та лабораторні симптоми гепатотоксичного ефекту починають проявлятися протягом 48-72 годин після прийому великих доз препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему