Лекарства и БАД Со скидкой
Склад, форма випуску та упаковкаРідкий екстракт для внутрішнього прийому 1 фл.: екстракт пантів північного оленя 50 мл. 1 л рідкого екстракту приготований з 120 г пантів оленя благородного (панти маралу, ізюбра або плямистого оленя) 50 мл - флакони темного скла (1) - картонні пачки.Фармакотерапевтична групаАдаптогенний засіб. Чинить стимулюючу дію на ЦНС і серцево-судинну систему, підвищує тонус скелетних м'язів, рухову активність кишечника. Містить фосфоліпіди та мікроелементи, підвищує працездатність та нормалізує АТ при артеріальній гіпотензії, стимулює діяльність органів ШКТ.Клінічна фармакологіяПрепарат, який застосовується при астенічних станах.Показання до застосуванняАстенія. У складі комплексної терапії – неврастенія, артеріальна гіпотензія.Протипоказання до застосуванняВиражений атеросклероз, хронічна серцева недостатність, стенокардія, гіперкоагуляція, нефрит (важкі форми), діарея, гіпертензія, злоякісні новоутворення.Побічна діяМожливо: алергічні реакції (шкірний свербіж), підвищення артеріального тиску, головний біль.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід призначати з антикоагулянтами, солями кальцію та засобами, що стимулюють перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, за 30 хв до їди, 2-3 рази на добу протягом 2-3 тижнів. Інтервал між курсами – 10 днів. За потреби через 5-7 днів курс лікування можна повторити (зазвичай до 3 разів на рік). Вводять підшкірно і внутрішньом'язово - по 1-2 мл/добу; курс лікування – 15-20 днів, проводять 2-3 курси з перервою в 10 днів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 100 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 100 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
191,00 грн
162,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: гіалуронат натрію 20 мг, хлорид натрію, натрію фосфат двозаміщений, натрію дигідрогенофосфат, манітол, вода для ін'єкції. Розчин в'язкоеластичний для навколосухожильного введення та введення в порожнину суглоба.ХарактеристикаСуглоб - щільне з'єднання волокнистих тканин, що передають нервові імпульси від м'язових волокон до кісток, що знижують механічне навантаження під час м'язових скорочень. До суглобів прилягають різні сполучні структури: фіброзні зв'язки, синовіальні порожнини, навколосухожильні порожнини, синовіальні сумки суглоба. Передозування або неправильне використання виробу медичного призначення, що спричинили біомеханічний стрес, можуть призвести до запалення та/або дегенеративних змін у суглобах, збільшення хворобливості та втрати функцій. Змащування суглобів зменшує хворобливі відчуття, покращує їх функціонування та скорочує ризик утворення рубців. OST TENDON сприяє покращенню рухливості суглобів та процесу фізіологічного відновлення тканин. Крім того, макромолекулярна сітчаста структура виробу медичного призначення OST TENDON дозволяє блокувати запальний процес на молекулярному та клітинному рівні. OST TENDON – прозорий високоочищений розчин гіалуронат натрію природного походження, отриманий у процесі бродіння, що не містить тваринного білка. OST TENDON також містить манітол, акцептор вільних радикалів, що дозволяє нормалізувати хімічний зв'язок ланцюжка гіалуронат натрію. Випробування виробу медичного призначення OST TENDON на біосумісність довело високий рівень його безпеки.ІнструкціяНеобхідно вводити OST® TENDON у уражену ділянку сухожилля або порожнину суглоба один раз на тиждень до 2 ін'єкцій. Можливе одночасне введення виробу медичного призначення OST® TENDON у кілька суглобів. При необхідності може проводитися скасування лікування. Вміст та зовнішня поверхня шприца, що містить розчин виробу медичного призначення OST® TENDON, стерильні до відкриття упаковки. Відкрийте стерильну упаковку, повертаючи ковпачок з логотипом Lauer-Lok™ [JIyep-Лок], відкрийте його, встановіть відповідну за розміром голку (від 25 до 27 грам), закріпіть голку, трохи повернувши її. Перед застосуванням заздалегідь видаліть бульбашки повітря.Показання до застосуванняБолі та обмеження рухливості при різних захворюваннях суглобів.Протипоказання до застосуванняНе слід застосовувати у пацієнтів із гіперчутливістю до одного з компонентів виробу медичного призначення.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід обережно застосовувати OST® TENDON у пацієнтів з виявленою гіперчутливістю до медичних препаратів. Слід дотримуватися загальних запобіжних заходів під час ін'єкції в порожнину суглоба та навколосухожильного введення. OST® TENDON необхідно вводити точно в область ураженого суглоба, при необхідності для визначення області ураження слід використовувати знімки томографічних досліджень. Необхідно уникати пошкодження нервових ділянок та попадання виробу медичного призначення до кров'яних судин! Не рекомендується застосовувати OST® TENDON у дітей, вагітних та жінок, що годують, оскільки клінічні випробування впливу гіалуронат натрію на дані категорії людей не проводилися. Не слід використовувати шприц у разі пошкодження або шприц з порушеною упаковкою. Розчин, не використаний відразу після розкриття упаковки,має бути утилізовано, оскільки стерильність розчину в цьому випадку не гарантується.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 5 мл (1 чайн.л.): парацетамол 125 мг. 100 мл у флаконі.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 200 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ; у плазмі крові досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується та через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 200 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Активна речовина: парацетамол – 120 мг; допоміжні речовини: авіцел RC-591 [целюлоза мікрокристалічна, кармелоза натрію] - 50 мг, камедь ксантанова (ксантанова смола) - 7,5 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 5 мг, пропіленгліколь -1 мг, сахароза (цукор) , гліцерол (гліцерин) – 630 мг, сорбітол (сорбіт харчовий) – 1128,75 мг, ароматизатор апельсиновий або ароматизатор полуничний – 6,5 мг, вода (вода очищена) – до 5 мл.Опис лікарської формиГомогена суспензія від світло-сірого або світло-сірого з жовтуватим відтінком кольору до сірого або сірого з жовтуватим відтінком кольору з характерним фруктовим запахом.ХарактеристикаПарацетамол Дитячий - аналгезуючий ненаркотичний засіб, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат застосовують при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності, лихоманці при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальній гіпертермії. Не надає негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Випускається у формі суспензії для вживання (апельсинова, полунична), 120 мг/5 мл, по 100 г або 150 г, або 200 г у флаконі з темного скла. Приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засібФармакокінетикаАбсорбція – висока, час досягнення максимальної концентрації – 0,5-2 години, максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми -15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 2% від прийнятої годівлі дози препарату проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його застосуванні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном, а потім з цистеїном і Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно),CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуроновою та сірчаною кислотою. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі і токсичну) активність. Період напіввиведення – 2-3 години. Протягом 24 годин 85-95% парацетамолу виводиться нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатів, 3% – у незміненому вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаНенаркотичний аналгетик, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу 1 та 2 у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює відсутність значного протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності, лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальна гіпертермія.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату; захворювання системи крові; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; період новонародженості (вік до 1 місяця). З обережністю: печінкова та ниркова недостатність; доброякісні гіпербілірубінемії (зокрема синдром Жільбера); алкогольне ураження печінки, алкоголізм; цукровий діабет;Побічна діяНудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції (у тому числі висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке), лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична та нефротоксична (інтерстиціальний нефрит та папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку гепатотоксичної дії при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до підвищення токсичних властивостей останнього. Посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування Парацетамол проникає через плаценту, при прийомі в терапевтичних дозуваннях препарат безпечний для плода, у високих дозах може мати гепатотоксичну дію, тому необхідно дотримуватися режиму дозування. При грудному вигодовуванні концентрація у грудному молоці низька (1-2% від материнської дози). Несприятливих наслідків для немовлят не зареєстровано. Застосування можливе при строгому дотриманні режиму дозування.Спосіб застосування та дозиУ 5 мл суспензії міститься 120 мг парацетамолу. В одному флаконі кількість доз по 5 мл становить: 100 г -16 доз, 150 г - 24 дози і в 200 г - 32 дози. Препарат приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Перед застосуванням препарат ретельно збовтують. Кратність прийому не більше 4 разів на добу з інтервалом не менше ніж 4 години. Доза парацетамолу для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, добова - трохи більше 60 мг/кг маси тіла. Для точного дозування препарату, залежно від запропонованої комплектації, використовують мірну ложку або мірний шприц, вкладені в упаковку. У разі застосування мірного шприца: Ретельно збовтайте суспензію. Відкрийте кришку флакона. Щільно вставте мірний шприц в отвір адаптера, встановлений у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи суспензію в мірний шприц до потрібної позначки. Поверніть флакон у вихідне положення та витягніть мірний шприц, акуратно повертаючи його. Давайте препарат дитині внутрішньо за допомогою мірного шприца. Для забезпечення плавного надходження суспензії до ротової порожнини повільно натискайте на поршень. Після кожного використання промивайте мірний шприц у проточній воді та сушіть у розібраному вигляді при кімнатній температурі у недоступному для дитини місці. Зберігати мірний шприц слід в упаковці разом із препаратом. Залежно від віку «Парацетамол дитячий» призначають у наступних разових дозах: – від 1 до 3 місяців – для симптоматичного лікування реакцій на вакцинацію застосовується разова доза 2,5 мл суспензії. При необхідності дозу можна повторити, але не раніше ніж через 4 години. Якщо температура тіла дитини не зменшується після повторної дози слід звернутися до лікаря. Подальше застосування препарату у дітей зазначеного віку для лікування поствакцинальної гіпертермії, а також застосування у дітей віком 1-3 місяців за іншими показаннями можливе лише під наглядом лікаря. У разі необхідності застосування препарату недоношеній дитині у віці 1-3 місяців препарат призначається лише за рекомендацією лікаря. Від 3 місяців до 1 року – 2,5-5 мл або 60-120 мг парацетамолу залежно від маси тіла дитини; від 1 року до 6 років – 5-10 мл або 120-240 мг залежно від маси тіла дитини; від 6 до 14 років –10-20 мл або 240-480 мг залежно від маси тіла дитини; дорослим – разова доза 20 мл не більше 4 разів на добу. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем! Не перевищувати встановлену дозу! Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняЯкщо Ви вважаєте, що дитина прийняла більше рекомендованої дози, негайно зверніться до лікаря, навіть якщо дитина почувається добре. Передозування парацетамолу може спричинити розвиток печінкової недостатності. Симптоми: Гостра передозування: блідість шкірних покривів, гостра печінкова недостатність, шлунково-кишкові розлади (діарея, втрата апетиту, нудота, блювання, кишкові спазми, біль у шлунку), збільшення потовиділення. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у тому числі і за відсутності тяжкого ураження печінки), аритмія, панкреатит. Хронічна передозування: гепатотоксичність, нефротоксичність. Лікування: промивання шлунка не пізніше, ніж через 4 години після отруєння, прийом адсорбентів (активоване вугілля); введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 год після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГлюкозаміну гідрохлорид, патентована суміш Joint Shield ТМ, Хондроїтин сульфат, Колаген, Смола босвеллії (Босвеллія Серта) марганцю), Гіалуронова кислота, Бор (борат натрію).ХарактеристикаОстео бі-флекс (Oteo Bi-Flex) - біологічно активна добавка, призначена для профілактики захворювань колінних та інших суглобів, а також з метою лікування подібних патологій. Хондроїтин сульфат - це високомолекулярна мукополісахаридна речовина тваринного походження. Такий компонент входить до складу багатьох ефективних препаратів. Основна функція – стимуляція процесу регенерації хрящової тканини. Має знеболювальну та протизапальну дію. Глюкозаміну гідрохлорид гальмує процеси дегенерації хрящів. Це ходропротектор, який стимулює обмін речовин у кістковій та хрящовій тканинах. Комбінація хондроїтину та глюкозаміну сприятливо впливає на стан суглобів, підвищує їх амортизаційні здібності та підтримує гнучкість. При захворюванні на хребетну ділянку застосування препаратів, що містять ці елементи, рекомендується для зниження неприємних відчуттів.Властивості компонентівГлюкозамін, що сприяє зміцненню суглобів та збереженню суглобового хряща, що має ключове значення для комфортного руху суглоба. До складу також включений вітамін D, що допомагає дорослим підтримувати кістки у доброму стані. Колаген підвищує рухливість та зберігає гнучкість суглоба. Joint Shield - рослинний інгредієнт, висококонцентрована форма Босвеллії пильчастої (Boswellia serrata), яка заспокоює суглоби, покращуючи їхній стан.РекомендуєтьсяБіологічно активної добавки до їжі - додаткове джерело вітаміну С, джерела марганцю, бору, глюкозаміну, хондроїтинсульфату, що містить метилсульфонілметан та босвеллієві кислоти.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 таблетці 2 десь у день під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаAqua, Sodium Laureth Sulfate, Cocamidopropyl Betaine, PEG-4 Rapeseedamide, PEG-3 Distearate, Sodium, Chloride, Decyl Glucoside, PEG-7 Glyceryl Cocoate, Parfum, Sodium Cocoamphoacetate, Propylene Glycol, Cocamidopropylami Glyceryl Palmate, Ethoxydiglycol, Polyquaternium-10, Tetrasodium EDTA, Keratin, Glycerin, Hydrolyzed Keratin, BHT, Lactic Acid, Glucose, Benzyl Alcohol, Phenoxyethanol, Aesculus Hippocastanum Extract, Chamomilla Officinalis Leaf Extract, Salvia Officinalis Leaf Extract, Tussilago Farfara Leaf Extract, Unica Dioica Extract, Sodium Benzoate, Potassium Sorbate, Methvlchloroisothiazolinone, Caramel, Tartaric Acid, Methylisothiazolinone, Alcohol. Флакон 100мл.ХарактеристикаОчищувальний засіб для волосся ПАРАНІТ створено спеціально при застосуванні в комбінації із засобами Параніт Спрей та Параніт Лосьйон. М'яка формула ретельно промиває волосся після обробки педикуліцидними засобами, завдяки чому волосся виглядає здоровим і блискучим, а також полегшує вичісування вошей.ІнструкціяПісля обробки засобом Параніт Спрей або Параніт Лосьйон згідно з інструкцією нанесіть необхідну кількість засобу для чищення рівномірно по всій поверхні голови і волосся, додайте трохи води і спіньте. Промийте волосся теплою водою.РекомендуєтьсяІдеально підходить для догляду за волоссям після застосування будь-яких педикуліцидних засобів, особливо Параніт Спрей та Параніт ЛосьйонПротипоказання до застосуванняНемає даних про протипоказання.Вагітність та лактаціяДозволено до застосування у дорослих та дітей з 6 місяців.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникати попадання в очі та на слизові оболонки. У разі потрапляння засобу в очі, промийте їх великою кількістю води.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 5 мл (1 чайн.л.): парацетамол 120 мг. 100 г - флакони темного скла (1) у комплекті з дозувальною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
215,00 грн
168,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Діюча речовина: парацетамол – 2,4 г; Допоміжні речовини: натрію бензоат, сорбітол (сорбіт харчовий), лимонної кислоти моногідрат, натрію цитрату пентасесквігідрат (натрій лимоннокислий тризаміщений 5,5-водний), пропіленгліколь, рибофлавін, ароматизатор полуничний, натрію цукорнат. По 50 мл або 100 мл у флакони оранжевого скла. По 100 мл, 150 мл або 200 мл у флакони темного скла. Флакон разом із мірною ложкою або мірною склянкою та інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора рідина жовтого кольору, із фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, препарат швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (ТСmах) – 30-50 хвилин; максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) - 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізм. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1А2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі токсичну) активність. Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незміненому вигляді. У літніх хворих знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаПарацетамол має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I та II переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ, що пояснює майже повну відсутність протизапального ефекту. Оскільки парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не спричиняє пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Таким чином, парацетамол особливо підходить пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутні лікарські препарати, коли інгібування периферичних простагландинів може бути небажаним.Показання до застосуванняЗастосовують у дітей з 3-х місяців і у дорослих як: жарознижуючого засобу – для зниження підвищеної температури тіла на фоні простудних захворювань, грипу та дитячих інфекційних захворювань (у тому числі вітряна віспа, свинка, кір, краснуха, скарлатина); знеболювального засобу - при зубному болю, у тому числі при прорізуванні зубів, головному болі, вушному болі при отіті, болі в горлі, болі в м'язах, невралгії, мігрені, болю при травмах та опіках. Для дітей 2-го – 3-го місяця життя можливий одноразовий прийом для зниження температури після вакцинації. Якщо температура не знижується, потрібна консультація лікаря.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу або до будь-якого іншого компонента препарату; вік молодше 2 місяців; тяжкі порушення функції печінки та нирок; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: ниркова та печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (у тому числі синдром Жильбера), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімії та кахексія. , алкогольне ураження печінки, алкоголізм, вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ранній грудний вік (до 3 міс.) Перш ніж розпочати прийом парацетамолу, необхідно проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяВагітність У дослідженнях на тваринах та у людей не було виявлено будь-якого ризику застосування препарату у вагітних жінок або шкідливого впливу препарату на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс. Період грудного вигодовування У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях був встановлено шкідливого впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні. У деяких випадках у дітей, чиї матері застосовували парацетамол у період грудного вигодовування, було відзначено появу висипу. Парацетамол допускається застосовувати у період грудного вигодовування у терапевтичних дозах.Побічна діяНебажані явища згруповані за частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до З боку крові та лімфатичної системи: рідко – анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – бронхоспазм (у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та непереносимістю інших нестероїдних протизапальних препаратів). З боку імунної системи: дуже рідко – анафілаксія, ангіоневротичний набряк. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – шкірні реакції підвищеної чутливості, у тому числі шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, шкірний свербіж, З боку шлунково-кишкового тракту: рідко – діарея, біль у животі, нудота, блювання. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. При тривалому застосуванні у великих дозах можлива гепатотоксична та нефротоксична дія. При появі побічних реакцій негайно припиніть прийом препарату та зверніться до лікаря!Взаємодія з лікарськими засобамиЯкщо Ви або дитина вже отримуєте інші лікарські препарати, до початку прийому парацетамолу необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Індуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку гепатотоксичної дії при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до підвищення токсичних властивостей останнього. Посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та непрямих антикоагулянтів (наприклад, варфарину), так як парацетамол при прийомі у дозі 4 г протягом не менше 4-х діб може посилювати дію непрямих антикоагулянтів. Нерегулярний прийом парацетамолу не впливає на ефекти антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо через 1-2 години після прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Не перевищуйте вказану дозу. Слід приймати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин. Препарат не повинен прийматися одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол. Доза парацетамолу для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Середня разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, максимальна добова - трохи більше 60 мг/кг маси тіла. Застосовувати по одній разовій дозі 3-4 десь у добу з інтервалом щонайменше 4 год. Для зручності та точності дозування користуйтеся мірною ложкою або мірною склянкою. Діти віком від 2 місяців до 3 місяців З метою симптоматичного лікування реакцій на вакцинацію разова доза становить 10-15 мг/кг. Застосовувати 1-2 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин. Якщо після прийому другої дози лихоманка зберігається, необхідно звернутися до лікаря. За всіма іншими показаннями застосування препарату у пацієнтів цієї вікової категорії лише за рекомендацією лікаря! Діти віком від 3 місяців до 12 років Максимальна добова доза становить 60 мг/кг, яка поділяється на кілька прийомів 10-15 мг/кг. Застосовувати по одній разовій дозі 3-4 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин. Приймати не більше чотирьох разових доз за 24 години. Не перевищуйте вказану дозу. Маса тіла (кг) Вік Доза Разова Максимальна добова мл мг мл мг 4,5-6 2-3 місяці Тільки за розпорядженням лікаря 6-8 3-6 місяців 4,0 96 16 384 8-10 6-12 місяців 5,0 120 20 480 10-13 1 -2 роки 7,0 168 28 672 13-15 2-3 роки 9,0 216 36 864 15-21 3-6 років 10,0 240 40 960 21-29 6-9 років 14,0 336 56 1344 29-42 9-12 років 20,0 480 80 1920 Дорослі Разова доза 20 мл (480 мг) трохи більше 4 разів на добу. Препарат можна давати дитині без розведення, так і після розведення (водою, молоком або соком). Тривалість лікування: Тривалість лікування (без консультації лікаря): не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. За необхідності продовження прийому препарату потрібна консультація лікаря. При тяжких порушеннях функції нирок часовий інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше 8 годин при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв, не менше 6 годин при кліренсі креатиніну 10-50 мл/хв. У пацієнтів з хронічними або компенсованими активними захворюваннями печінки, що особливо супроводжуються печінковою недостатністю, у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, хронічною недостатністю харчування (недостатнім запасом глутатіону в печінці), синдромом Жильбера, зневодненням або масою тіла менше 50 кг доза препарату повинна бути зменшена між прийомами. Добова доза не повинна перевищувати 2 г. Не перевищувати рекомендованої дози! За відсутності терапевтичного ефекту необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм продірявленим або іншими препаратами, які є індукторами мікросомальних ферментів печінки;зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем.У тяжких випадках передозування внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія (порушення функції головного мозку), набряк мозку, кровотечі, гіпоглікемія, аж до летального результату. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Лікування Негайна госпіталізація. При підозрі на передозування навіть при відсутності виражених перших симптомів необхідно припинити застосування парацетамолу і негайно звернутися за лікарською допомогою. Слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові, але не раніше ніж через 4 години після передозування (раніше результати не достовірні). Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування та потім – кожні 24 години. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найбільш ефективно у перші 8 годин. Симптоматичне лікування. Протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка та прийом ентеросорбентів (активоване вугілля тощо). Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення ацетилцистеїну протягом 24 годин після передозування. Максимальна захисна дія забезпечується протягом перших 8 годин після передозування, згодом ефективність антидоту різко падає. При необхідності вводять ацетилцистеїн внутрішньовенно. За відсутності блювоти до надходження пацієнта до стаціонару можливе застосування метіоніну. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому. Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати одночасного застосування парацетамолу з іншими парацетамолсодержащими препаратами, оскільки це може спричинити передозування парацетамолу. За відсутності терапевтичного ефекту: продовження лихоманки більше 3-х днів і больового синдрому більше 5 днів слід звернутися до лікаря. При застосуванні препарату понад 5-7 днів слід контролювати показники периферичної крові та функціональний стан печінки. Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися обережності. Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, осіб з хронічним алкоголізмом або пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Застосування парацетамолу пацієнтами з низьким рівнем глутатіону, наприклад при сепсисі, може підвищувати ризик розвитку метаболічного ацидозу. Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено. Препарат містить сорбітол – 38 г, натрію сахаринат – 0,1 г, що слід враховувати при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом. Парацетамол спотворює результати лабораторних досліджень вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відсутні дані про вплив парацетамолу на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами. Однак, враховуючи можливі небажані реакції, рекомендується бути обережними під час прийому парацетамолу при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГлюкозаміну гідрохлорид, патентована суміш Joint Shield ТМ, Хондроїтин сульфат, Колаген, Смола босвеллії (Босвеллія Серрата), Запатентований матеріал 5 LOXIN, Екстракт смоли босвеллії, що містить 20% босвеллієвої кислоти ( ), гіалуронова кислота, Бор (борат натрію). Пігулки, 40 шт.Фармакотерапевтична групаПрепарат, що впливає на мінералізацію кісток (регулятор кальцієво-фосфорного обміну). Остеогенон містить необхідні для синтезу кісткової тканини компоненти і має двояку дію на метаболізм кісткової тканини: стимулює остеобласти та інгібує остеокласти. Кальцій міститься у препараті у вигляді гідроксиапатиту (у співвідношенні з фосфором 2:1), що сприяє більш повному його всмоктування із ШКТ. Інгібує вироблення паратгормону та запобігає гормонально обумовленій резорбції кісткової тканини. Уповільнене вивільнення кальцію із гідроксіапатиту обумовлює відсутність піку гіперкальціємії. Фосфор, що бере участь у кристалізації гідроксиапатиту, сприяє фіксації кальцію в кістки та гальмує його виведення нирками. Осеїн - органічний компонент препарату, що містить локальні регулятори ремоделювання кісткової тканини (?-трансформуючий фактор росту, інсуліноподібні фактори росту I та II, остеокальцин, колаген типу 1), які активізують процес кісткоутворення та пригнічують резорбцію кісткової тканини. Інсуліноподібні фактори росту I та II стимулюють синтез колагену та остеокальцину. Остеокальцин сприяє кристалізації кісткової тканини шляхом зв'язування кальцію. Колаген типу 1 забезпечує формування кісткової матриці.Показання до застосуванняПрофілактика та лікування первинного остеопорозу різної етіології (пременопаузний, менопаузний, сенільний). Профілактика та лікування вторинного остеопорозу різної етіології (обумовленого ревматоїдним артритом, захворюваннями печінки та нирок, гіпертиреозом, гіперпаратиреозом, недосконалим кісткоутворенням, застосуванням кортикостероїдів, гепарину, іммобілізацією). Корекція остеопенії та порушень фосфорно-кальцієвого обміну (у т. ч. при вагітності та в період грудного вигодовування). Прискорення загоєння переломів кісток.Протипоказання до застосуванняТяжка ниркова недостатність. Гемодіаліз. Виражена гіперкальціурія. Дитячий вік. Підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяУ дуже рідкісних випадках (Спосіб застосування та дозиДорослим при остеопорозі рекомендується приймати внутрішньо по 2-4 таб. 2 рази на добу. за іншими показаннями – по 1-2 таб. /сут. Тривалість лікування визначається станом пацієнта.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Остеогенон не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, що схильні до сечокам'яної хвороби, може знадобитися корекція режиму дозування препарату залежно від лабораторних показників. У пацієнтів з порушеннями функції нирок слід уникати тривалого застосування високих доз препарату. До складу препарату входять лише слідові кількості хлориду натрію, тому допустиме використання Остеогенону у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Активна речовина: парацетамол – 120 мг; допоміжні речовини: авіцел RC-591 [целюлоза мікрокристалічна, кармелоза натрію] - 50 мг, камедь ксантанова (ксантанова смола) - 7,5 мг, метилпарагідроксибензоат (ніпагін) - 5 мг, пропіленгліколь -1 мг, сахароза (цукор) , гліцерол (гліцерин) – 630 мг, сорбітол (сорбіт харчовий) – 1128,75 мг, ароматизатор апельсиновий або ароматизатор полуничний – 6,5 мг, вода (вода очищена) – до 5 мл.Опис лікарської формиГомогена суспензія від світло-сірого або світло-сірого з жовтуватим відтінком кольору до сірого або сірого з жовтуватим відтінком кольору з характерним фруктовим запахом.ХарактеристикаПарацетамол Дитячий - аналгезуючий ненаркотичний засіб, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат застосовують при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності, лихоманці при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальній гіпертермії. Не надає негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Випускається у формі суспензії для вживання (апельсинова, полунична), 120 мг/5 мл, по 100 г або 150 г, або 200 г у флаконі з темного скла. Приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засібФармакокінетикаАбсорбція – висока, час досягнення максимальної концентрації – 0,5-2 години, максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми -15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 2% від прийнятої годівлі дози препарату проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його застосуванні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою і сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном, а потім з цистеїном і Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху метаболізму є ізофермент CYP2E1 (переважно),CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуроновою та сірчаною кислотою. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі і токсичну) активність. Період напіввиведення – 2-3 години. Протягом 24 годин 85-95% парацетамолу виводиться нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатів, 3% – у незміненому вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаНенаркотичний аналгетик, має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу 1 та 2 у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює відсутність значного протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності, лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях), поствакцинальна гіпертермія.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату; захворювання системи крові; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; період новонародженості (вік до 1 місяця). З обережністю: печінкова та ниркова недостатність; доброякісні гіпербілірубінемії (зокрема синдром Жільбера); алкогольне ураження печінки, алкоголізм; цукровий діабет;Побічна діяНудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції (у тому числі висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке), лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична та нефротоксична (інтерстиціальний нефрит та папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку гепатотоксичної дії при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до підвищення токсичних властивостей останнього. Посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне застосування парацетамолу та нестероїдних протизапальних препаратів підвищує ризик розвитку "анальгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування Парацетамол проникає через плаценту, при прийомі в терапевтичних дозуваннях препарат безпечний для плода, у високих дозах може мати гепатотоксичну дію, тому необхідно дотримуватися режиму дозування. При грудному вигодовуванні концентрація у грудному молоці низька (1-2% від материнської дози). Несприятливих наслідків для немовлят не зареєстровано. Застосування можливе при строгому дотриманні режиму дозування.Спосіб застосування та дозиУ 5 мл суспензії міститься 120 мг парацетамолу. В одному флаконі кількість доз по 5 мл становить: 100 г -16 доз, 150 г - 24 дози і в 200 г - 32 дози. Препарат приймають внутрішньо до їди у нерозведеному вигляді, запиваючи великою кількістю рідини. Перед застосуванням препарат ретельно збовтують. Кратність прийому не більше 4 разів на добу з інтервалом не менше ніж 4 години. Доза парацетамолу для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Разова доза парацетамолу становить 10-15 мг/кг маси тіла, добова - трохи більше 60 мг/кг маси тіла. Для точного дозування препарату, залежно від запропонованої комплектації, використовують мірну ложку або мірний шприц, вкладені в упаковку. У разі застосування мірного шприца: Ретельно збовтайте суспензію. Відкрийте кришку флакона. Щільно вставте мірний шприц в отвір адаптера, встановлений у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи суспензію в мірний шприц до потрібної позначки. Поверніть флакон у вихідне положення та витягніть мірний шприц, акуратно повертаючи його. Давайте препарат дитині внутрішньо за допомогою мірного шприца. Для забезпечення плавного надходження суспензії до ротової порожнини повільно натискайте на поршень. Після кожного використання промивайте мірний шприц у проточній воді та сушіть у розібраному вигляді при кімнатній температурі у недоступному для дитини місці. Зберігати мірний шприц слід в упаковці разом із препаратом. Залежно від віку «Парацетамол дитячий» призначають у наступних разових дозах: – від 1 до 3 місяців – для симптоматичного лікування реакцій на вакцинацію застосовується разова доза 2,5 мл суспензії. При необхідності дозу можна повторити, але не раніше ніж через 4 години. Якщо температура тіла дитини не зменшується після повторної дози слід звернутися до лікаря. Подальше застосування препарату у дітей зазначеного віку для лікування поствакцинальної гіпертермії, а також застосування у дітей віком 1-3 місяців за іншими показаннями можливе лише під наглядом лікаря. У разі необхідності застосування препарату недоношеній дитині у віці 1-3 місяців препарат призначається лише за рекомендацією лікаря. Від 3 місяців до 1 року – 2,5-5 мл або 60-120 мг парацетамолу залежно від маси тіла дитини; від 1 року до 6 років – 5-10 мл або 120-240 мг залежно від маси тіла дитини; від 6 до 14 років –10-20 мл або 240-480 мг залежно від маси тіла дитини; дорослим – разова доза 20 мл не більше 4 разів на добу. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем! Не перевищувати встановлену дозу! Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняЯкщо Ви вважаєте, що дитина прийняла більше рекомендованої дози, негайно зверніться до лікаря, навіть якщо дитина почувається добре. Передозування парацетамолу може спричинити розвиток печінкової недостатності. Симптоми: Гостра передозування: блідість шкірних покривів, гостра печінкова недостатність, шлунково-кишкові розлади (діарея, втрата апетиту, нудота, блювання, кишкові спазми, біль у шлунку), збільшення потовиділення. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у тому числі і за відсутності тяжкого ураження печінки), аритмія, панкреатит. Хронічна передозування: гепатотоксичність, нефротоксичність. Лікування: промивання шлунка не пізніше, ніж через 4 години після отруєння, прийом адсорбентів (активоване вугілля); введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 год після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну у крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 500 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: Діюча речовина: парацетамолу – 500 мг. По 5 штук у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки. Дві контурні упаковки разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиСупозиторії від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми без видимих вкраплень на поздовжньому розрізі.ФармакокінетикаПарацетамол при прийомі внутрішньо швидкого і майже повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальний рівень концентрації у крові досягається через 30-60 хвилин. При ректальному введенні парацетамолу повнота його всмоктування може бути нижчою, ніж після вживання. Парацетамол швидко та рівномірно розподіляється по тканинах організму. З білками плазми зв'язується 10-15% прийнятої дози. Величини обсягу розподілу та біодоступності у дітей та дорослих суттєво не відрізняються. Препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. У грудне молоко матерів, що годують, надходить менше 1% від прийнятої дози. Парацетамол метаболізується мікросомальними ферментами печінки, близько 80% утворює кон'югати з глюкуроновою кислотою та сульфатами, до 17% піддається гідроксилювання з утворенням активних метаболітів, які кон'югують із глютатіоном. При передозуванні або нестачі глютатіону ці метаболіти можуть спричинити некроз гепатоцитів. У період напіввиведення парацетамолу становить 15-25 години. Він може збільшуватися у хворих з вираженим порушенням функції печінки та пацієнтів похилого віку. Через 24 години після прийому 85-90% парацетамолу виводиться із сечею у вигляді глюкоронідів та сульфатів, а 3% у незмінному вигляді. У дітей до 10-12 років утворення кон'югатів з сульфатами є основним шляхом метаболізму та виведення парацетамолу. Імовірність гепатотоксичного ефекту у дітей нижча, ніж у дорослих. Інші фармакокінетичні параметри дорослих та дітей не відрізняються.ФармакодинамікаПарацетамол, що міститься в супозиторіях, має жарознижувальну та знеболювальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Втрата тепла тілом при гарячкових станах зростає внаслідок розширення судин та підвищення периферичного кровотоку. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту препарату.Показання до застосуванняПарацетамол-Альтфарм супозиторії застосовуються у дорослих та дітей з 3 місяців життя (у дітей з 1 до 3-х місяців життя – тільки за призначенням лікаря): Як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; як знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головний і зубний біль, біль у м'язах, невралгії, біль при травмах та опіках.Протипоказання до застосуванняПрепарат слід застосовувати з обережністю при порушеній функції печінки або нирок у пацієнтів похилого віку, при алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з діареєю.Вагітність та лактаціяДітям до 3-х місячного віку супозиторії призначаються лише за рекомендацією лікаря. Протипоказано під час годування груддю.Побічна діяМожливі нудота, біль в епігастрії, алергічні реакції - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневратичний набряк. У поодиноких випадках відзначаються порушення функції печінки, нирок, а також системи кровотворення (анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія). При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; нефротоксичність (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі виникнення побічних ефектів слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному прийомі пацієнтом інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем. Прийом разом із саліцилатами значно підвищує ризик нефротоксичної дії. При одночасному прийомі парацетамолу та барбітуратів, протисудомних засобів (фенітоїну), трициклічних антидепресантів, рифампіцину, бутадіону, а також алкоголю підвищується ризик гепатотоксичної дії препарату. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів та знижує ефективність урикозуричних препаратів. При використанні препарату разом із левоміцетином токсичність останнього зростає.Спосіб застосування та дозиДозування для дорослих: Середня разова доза 500 мг 2-4 десь у добу; максимальна разова доза – 1 г (2 супозиторії по 500 мг); максимальна добова доза – 4 г. Тривалість курсу лікування парацетамолом без консультації лікаря – 3-5 днів. Дозування для дітей: Залежить від віку та маси тіла дитини. Разова доза парацетамолу, що рекомендується, становить 10-15 мг/кг маси тіла дитини. Препарат використовується 3-4 рази на добу з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза – не більше 60 мг/кг маси тіла дитини. Препарат застосовують ректально (вводять у пряму кишку). Перед застосуванням супозиторію рекомендується звільнити кишечник. Тривалість лікування не більше 3-х днів, при призначенні як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Подальше лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняСимптоми. При передозуванні або підвищеній чутливості до препарату відзначаються блідість, відсутність апетиту, нудота, блювання, біль у епігастрії. Підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення протромбінового часу, пізніше – болючість у печінці. У тяжких випадках розвивається печінкова недостатність, гепатонекроз, коматозний стан та енцефалопатія. Лікування. У цих випадках рекомендується промивання шлунка протягом перших чотирьох годин, прийом енетеросорбентів, внутрішньовенне введення антидоту – N-ацетилцистеїну, призначення внутрішньо метіоніну. При появі симптомів отруєння припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату понад 7 днів необхідний контроль за функціональним станом печінки та картиною периферичної крові. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3-5 днів, проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: парацетамол 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСуспензія для прийому внутрішньо для дітей; 2.4%.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо парацетамол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, переважно в тонкій кишці, в основному шляхом пасивного транспорту. Після одноразового прийому в дозі 500 мг C max ;в плазмі досягається через 10-60 хв і становить близько 6 мкг/мл, потім поступово знижується і через 6 год становить 11-12 мкг/мл. Широко розподіляється в тканинах і в основному в рідких середовищах організму, за винятком жирової тканини та спинномозкової рідини. Зв'язування з білками не перевищує 10% і незначно збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації з глюкуронідом, кон'югації з сульфатом та окиснення за участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P450. Гідроксильований метаболіт з негативною дією - N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в дуже невеликих кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глютатіоном, може розжарюватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження. У дорослих більша частина парацетамолу зв'язується з глюкуроновою кислотою і меншою мірою - із сірчаною кислотою. Ці кон'юговані метаболіти не мають біологічної активності. У недоношених дітей, новонароджених та на першому році життя переважає сульфатний метаболіт. T1/2; становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки T1/2; дещо більше. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться із сечею головним чином у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів. Менш 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу.Клінічна фармакологіяАнальгетик-антипіретикПоказання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності різного генезу (в т.ч. головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, альгодисменорея; біль при травмах, опіках). Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняХронічний алкоголізм, підвищена чутливість до парацетамолу.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. До цього часу не відзначено негативного впливу парацетамолу на плід у людини. Парацетамол виділяється з грудним молоком: вміст у молоці становить 0,04-0,23% дози, прийнятої матір'ю. При необхідності застосування парацетамолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію парацетамолу. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах - гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, свербіж, кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з індукторами мікросомальних ферментів печінки, засобами, що мають гепатотоксичну дію, виникає ризик посилення гепатотоксичної дії парацетамолу. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе невелике або помірне підвищення протромбінового часу. При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе зменшення всмоктування парацетамолу. При одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами прискорюється виведення парацетамолу з організму та можливе зменшення його аналгетичної дії. При одночасному застосуванні з урикозуричними засобами знижується ефективність. При одночасному застосуванні активованого вугілля знижується біодоступність парацетамолу. При одночасному застосуванні з діазепамом можливе зменшення екскреції діазепаму. Є повідомлення про можливість посилення мієлодепресивного ефекту зидовудину при одночасному застосуванні з парацетамолом. Описано випадок тяжкого токсичного ураження печінки. Описано випадки проявів токсичної дії парацетамолу при одночасному застосуванні з ізоніазидом. При одночасному застосуванні з карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, примідоном зменшується ефективність парацетамолу, що зумовлено підвищенням його метаболізму (процесів глюкуронізації та окиснення) та виведення з організму. Описано випадки гепатотоксичності при одночасному застосуванні парацетамолу та фенобарбіталу. При застосуванні колестираміну протягом періоду менше 1 години після прийому парацетамолу можливе зменшення абсорбції останнього. При одночасному застосуванні з ламотриджином помірно збільшується виведення ламотриджину з організму. При одночасному застосуванні з метоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу та підвищення його концентрації у плазмі крові. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу парацетамолу; з рифампіцином, сульфінпіразоном – можливе підвищення кліренсу парацетамолу внаслідок підвищення його метаболізму у печінці. При одночасному застосуванні з етинілестрадіолом підвищується всмоктування парацетамолу з кишківника.Спосіб застосування та дозиВсередину або ректально у дорослих та підлітків з масою тіла більше 60 кг застосовують у разовій дозі 500 мг, кратність прийому – до 4 разів на добу. Максимальна тривалість лікування – 5-7 днів. Максимальні дози: ;разова - 1 г, добова - 4 г. Разові дози для внутрішнього прийому для дітей віком 6-12 років - 250-500 мг, 1-5 років - 120-250 мг, від 3 місяців до 1 року - 60-120 мг, до 3 місяців - 10 мг/кг. Разові дози при ректальному застосуванні у дітей віком 6-12 років – 250-500 мг, 1-5 років – 125-250 мг. Кратність застосування – 4 рази на добу з інтервалом не менше 4 год. Максимальна тривалість лікування – 3 дні. Максимальна доза: 4 разові дози на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні парацетамолу необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: парацетамол – 500 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кроскармелоза натрію (натрію кроскармелоза), повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний), стеаринова кислота, тальк.Опис лікарської формиПігулки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні з ризиком.ХарактеристикаПарацетамол – аналгетичний ненаркотичний засіб. Препарат має знеболювальну та жарознижувальну дію. Блокує циклооксигеназу в центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Не надає негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Застосовується при больовому синдромі слабкої та помірної інтенсивності (артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея), лихоманці при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях). Випускається у формі пігулок (500 мг). Препарат слід приймати внутрішньо, до їди або через 1-2 години після прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, максимальна концентрація (Cmax) становить 5-20 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації (Tmax) – 0,5-2 год; зв'язок із білками плазми – 15%. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. 1-2% від прийнятої матері-годувальниці дози препарату проникає в грудне молоко. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів, 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном та утворюють неактивні метаболіти. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Період напіввиведення (T1/2) – 1-4 години. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів – глюкуронідів та сульфатів, 3% – у незміненому вигляді. У пацієнтів похилого віку відзначається зниження кліренсу препарату та збільшення T1/2.ФармакодинамікаПарацетамол має знеболювальну та жарознижувальну дію. Препарат блокує циклооксигеназу у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на циклооксигеназу, що пояснює відсутність значного протизапального ефекту. Препарат не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної інтенсивності (артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея), лихоманка при інфекційно-запальних захворюваннях (у тому числі при вірусних інфекціях).Протипоказання до застосуванняіндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 6 років (для цієї лікарської форми). З обережністю: Ниркова та печінкова недостатність, вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, алкоголізм, доброякісні гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, літній вік, вагітність.Вагітність та лактаціяПарацетамол проникає через плаценту, при прийомі в терапевтичних дозах препарат безпечний для плода, тому необхідно дотримуватися режиму дозування. При годуванні груддю концентрація у молоці матері низька (1-2% від материнської дози). Несприятливих наслідків для немовлят не зареєстровано. Застосування можливе при строгому дотриманні режиму дозування.Побічна діяНудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке). Рідко – лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична та нефротоксична (інтерстиціальний нефрит та папілярний некроз) дія; гемолітична анемія, апластична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжкої інтоксикації при невеликих передозуваннях. Тривале використання барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Одночасне застосування з етанолом підвищує ризик виникнення гострого панкреатиту. Інгібітори мікросомального окиснення (в т.ч. циметидину) знижують ризик гепатотоксичної дії. При прийомі разом із нестероїдними протизапальними препаратами, у тому числі саліцилатами, нефротоксична дія парацетамолу зростає. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50%, що підвищує ризик розвитку гепатотоксичності. Парацетамол посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних препаратів.Спосіб застосування та дозиВсередину, до їди або через 1-2 години після прийому їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Дорослим та підліткам старше 12 років (маса тіла понад 40 кг) разова доза – 500 мг; максимальна разова доза – 1 г. Максимальна добова доза – 4 г. Дітям доза парацетамолу розраховується залежно від віку та маси тіла. Дітям віком 6-9 років (вага до 30 кг): разова доза – 250 мг (1/2 таблетки); максимальна добова доза – 1 г; у віці 9-12 років (вага від 30 до 40 кг): разова доза – 250-500 мг (1/2 таблетки – 1 таблетка), максимальна добова доза – 2 г (4 таблетки). Кратність прийому не більше 4 разів на добу з інтервалом не менше ніж 4 години. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок, з доброякісними гіпербілірубінеміями та у літніх добова доза повинна бути зменшена та збільшений інтервал між прийомами. Тривалість лікування не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий. Продовження лікування препаратом можливе лише після консультації з лікарем! Не перевищувати встановлену дозу! Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняСимптоми: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; порушення метаболізму глюкози; метаболічний ацидоз. Симптоми порушення функції печінки можуть виникнути через 12-48 годин після передозування. При тяжкому передозуванні – печінкова недостатність з прогресуючою енцефалопатією, кома, смерть; гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом; аритмія, панкреатит. Гепатотоксичний ефект у дорослих проявляється прийому 10 г і більше. Лікування: промивання шлунка не пізніше ніж через 4 години після отруєння, прийом адсорбентів (активоване вугілля). Введення метіоніну актуальне протягом 8-9 годин, ацетилцистеїну – протягом 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Парацетамол – 500,0 мг; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 30,2 мг; повідон До 30 - 14,3 мг; магнію стеарат – 4,4 мг; стеаринова кислота – 1,1 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 1, 2 контурні коміркові упаковки з таблетками з гравіюванням «R» з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою, з ризиком на одній стороні та гравіюванням "R" - на іншій.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий ненаркотичний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція Абсорбція – висока, препарат швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. ТСmax досягається через 0,5-2 години; Сmax – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізм Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (у тому числі недоношених) та маленьких дітей – сульфатування.Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (у тому числі токсичну) активність. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1-4 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3% у незмінному вигляді. У літніх хворих знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаПарацетамол має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I та II переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ, що пояснює майже повну відсутність протизапального ефекту. Оскільки парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не викликає пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Таким чином, парацетамол особливо підходить пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (як, наприклад, у пацієнтів із шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або у пацієнтів похилого віку) або пацієнтам,які приймають супутні лікарські препарати, коли інгібування периферичних простагландинів може бути небажаним.Показання до застосуванняЗнеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної виразності: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках. Жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу або іншого інгредієнта препарату; тяжкі порушення функції печінки чи нирок; дитячий вік до 6 років. З обережністю Ниркова та печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, доброякісні гіпербілірубінемії (у тому числі синдром Жильбера), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній запас глута) печінки, алкоголізм, вагітність, період грудного вигодовування, літній вік. У таких випадках перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.Вагітність та лактаціяВагітність У дослідженнях на тваринах та дослідженнях, що проводилися у людей, не було виявлено жодного ризику застосування препарату у вагітних жінок або шкідливого впливу препарату на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс. Період грудного вигодовування У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях не було встановлено шкідливого впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні, проте необхідно застосовувати з обережністю.Побічна діяДля оцінки частоти небажаних реакцій (НР) використано такі критерії: «часто» (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (<1/10000); «Частота невідома» (за наявними даними оцінити неможливо). НР згруповані відповідно до системно-органних класів медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, а також рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. У рекомендованих дозах парацетамол зазвичай добре переноситься. Нижченаведені побічні ефекти виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування. Порушення з боку крові та лімфатичної системи – часто: післяопераційні кровотечі; дуже рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія; частота невідома: панцитопенія, сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія. Порушення з боку імунної системи - рідко: алергічні реакції (у тому числі висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко: гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія. Порушення психіки – часто: безсоння, тривога. Порушення з боку нервової системи – часто: головний біль; частота невідома: дистонія, запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (під час прийому високих доз). Порушення з боку органу зору – часто: періорбітальний набряк. Порушення з боку серця – часто: тахікардія, біль у грудях. Порушення з боку судин – часто: периферичні набряки, гіпертензія; рідко: зниження артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – часто: диспное, патологічне дихання, набряк легенів, гіпоксія, плевральний випіт, хрипи, задишка, кашель; дуже рідко: бронхоспазм (у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту – часто: діарея, запор, диспепсія, здуття живота; рідко: біль у животі, нудота, блювання; частота невідома: сухість у роті. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів – рідко: підвищення активності печінкових ферментів; Частота невідома: печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин – частота невідома: висип. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини – часто: м'язові спазми, тризм. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів – часто: олігоурія; частота невідома: ниркова колька, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз. Загальні розлади та порушення у місці введення – часто: пірексія, почуття втоми; рідко: загальне нездужання/слабкість. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень – часто: гіпокаліємія, гіперглікемія; рідко: зниження чи збільшення протромбінового індексу; частота невідома: збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому). При виникненні будь-якого з перелічених побічних ефектів припиніть прийом парацетамолу і негайно зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкщо Ви або дитина вже отримує інші лікарські препарати, до початку прийому парацетамолу необхідно звернутися за консультацією до лікаря. Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін) підвищують токсичність парацетамолу, можуть призвести до ураження печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах. Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Хлорамфенікол Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу. Зідовудін Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря. Пробенецид Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Непрямі антикоагулянти Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відтермінувати або зменшити настання ефекту. Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Тривале спільне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку «анальгетичної» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності. Мієлотоксичні препарати посилюють прояв гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, з великою кількістю рідини, через 1-2 години після їди (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії). Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років (маса тіла понад 40 кг) 500 мг – 1 г до 4 разів на добу, якщо необхідно. Разова доза – 500 мг (1 таблетка). Максимальна разова доза – 1 г (2 таблетки). Максимальна добова доза – 4 г (8 таблеток). Інтервал між прийомами – не менше ніж 4 години. Діти віком від 6 до 12 років дозу розраховують, виходячи з маси тіла дитини: максимальна разова доза – 15 мг/кг (1/2 таблетки-1 таблетка) маси тіла 4 рази на добу, максимальна добова доза – 60 мг/кг (4 таблетки) ) маси тіла. Інтервал між прийомами – не менше ніж 4 години. У дорослих парацетамол не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний засіб без призначення та спостереження лікаря. У дітей парацетамол не рекомендується застосовувати більше 3 днів без призначення та спостереження лікаря. Не перевищувати вказану дозу. У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г. Не перевищуйте вказану дозу. Слід приймати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Інтервал між прийомами має становити щонайменше 4 годин. Препарат не повинен прийматися одночасно з іншими парацетамоловмісними препаратами. Збільшення добової дози парацетамолу або тривалості лікування можливе лише під наглядом лікаря.ПередозуванняСимптоми Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г або більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та необоротним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм продірявленим або іншими препаратами, які є індукторами мікросомальних ферментів печінки;зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем.У тяжких випадках передозування внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія (порушення функції головного мозку), набряк мозку, кровотечі, гіпоглікемія, аж до летального результату. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Лікування Негайна госпіталізація. При підозрі на передозування навіть при відсутності виражених перших симптомів необхідно припинити застосування парацетамолу і негайно звернутися за лікарською допомогою. Слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові, але не раніше ніж через 4 години після передозування (раніше результати недостовірні). Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім кожні 24 години. Введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону-метіоніну та ацетилцистеїну найбільш ефективно в перші 8 годин. Симптоматичне лікування: протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка та прийом ентеросорбентів (активоване вугілля та інші). Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення ацетилцистеїну протягом 24 годин після передозування. Максимальна захисна дія забезпечується протягом перших 8 годин після передозування, згодом ефективність антидоту різко падає. При необхідності вводять ацетилцистеїн внутрішньовенно. За відсутності блювоти до надходження пацієнта до стаціонару можливе застосування метіоніну. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну,внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його прийому. Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо при прийомі парацетамолу поліпшення стану не спостерігається або біль голови стає постійним, необхідно звернутися до лікаря. При лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря. Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, цистичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження обумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше). Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності та порушень функції печінки у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або у пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Ризик розвитку пошкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі. Прийом парацетамолу впливає на показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря. При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату. Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол. Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Відсутні дані про вплив парацетамолу на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами. Однак, враховуючи можливі небажані реакції, рекомендується бути обережними під час прийому парацетамолу при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 таб. Активні речовини: осеїн-гідроксиапатитна сполука – 830 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, крохмаль картопляний; Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, макрогол, тальк, заліза оксид жовтий. 10 шт. - блістери (4) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою світло-жовтого кольору, довгасті, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаКальцієво-фосфорний обмін регулятор.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату не надано.ФармакодинамікаПрепарат, що впливає на мінералізацію кісток (регулятор кальцієво-фосфорного обміну). Остеогенон містить необхідні для синтезу кісткової тканини компоненти і має двояку дію на метаболізм кісткової тканини: стимулює остеобласти та інгібує остеокласти. Кальцій міститься у препараті у вигляді гідроксиапатиту (у співвідношенні з фосфором 2:1), що сприяє більш повному його всмоктування із ШКТ. Інгібує вироблення паратгормону та запобігає гормонально обумовленій резорбції кісткової тканини. Уповільнене вивільнення кальцію із гідроксіапатиту обумовлює відсутність піку гіперкальціємії. Фосфор, що бере участь у кристалізації гідроксиапатиту, сприяє фіксації кальцію в кістки та гальмує його виведення нирками. Осеїн - органічний компонент препарату, що містить локальні регулятори ремоделювання кісткової тканини (β-трансформуючий фактор росту, інсуліноподібні фактори росту I та II, остеокальцин, колаген типу 1), які активізують процес кісткоутворення та пригнічують резорбцію кісткової тканини. β-трансформуючий фактор росту стимулює активність остеобластів, підвищує їх кількість, сприяє виробленню колагену, а також пригнічує утворення попередників остеокластів. Інсуліноподібні фактори росту I та II стимулюють синтез колагену та остеокальцину. Остеокальцин сприяє кристалізації кісткової тканини шляхом зв'язування кальцію. Колаген типу 1 забезпечує формування кісткової матриці.Показання до застосуванняпрофілактика та лікування первинного остеопорозу різної етіології (пременопаузний, менопаузний, сенільний); профілактика та лікування вторинного остеопорозу різної етіології (обумовленого ревматоїдним артритом, захворюваннями печінки та нирок, гіпертиреозом, гіперпаратиреозом, недосконалим кісткоутворенням, застосуванням кортикостероїдів, гепарину, іммобілізацією); корекція остеопенії та порушень фосфорно-кальцієвого обміну (в т.ч. при вагітності та в період грудного вигодовування); прискорення загоєння переломів кісток.Протипоказання до застосуваннятяжка ниркова недостатність; гемодіаліз; виражена гіперкальціурія; дитячий вік; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяОстеогенон може застосовуватися при вагітності та в період грудного вигодовування за показаннями після консультації лікаря.Побічна діяУ дуже рідкісних випадках (Взаємодія з лікарськими засобамиОстеогенон уповільнює всмоктування препаратів заліза, бісфосфонатів та антибіотиків групи тетрацикліну, тому при одночасному застосуванні з цими препаратами інтервал часу між їх прийомом має становити не менше 4 годин. При одночасному застосуванні Остеогенону з вітаміном D або тіазидними діуретиками лікарю слід оцінити рівень ризику розвитку гіперкальціємії внаслідок посилення резорбції кальцію.Спосіб застосування та дозиДорослим при остеопорозі рекомендується приймати внутрішньо по 2-4 таб. 2 рази на добу; за іншими показаннями – по 1-2 таб./добу. Тривалість лікування визначається станом пацієнта.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату Остеогенон не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, що схильні до сечокам'яної хвороби, може знадобитися корекція режиму дозування препарату залежно від лабораторних показників. У пацієнтів з порушеннями функції нирок слід уникати тривалого застосування високих доз препарату. До складу препарату входять лише слідові кількості хлориду натрію, тому допустиме використання Остеогенону у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
307,00 грн
275,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 таблетку): Активні компоненти: Hekla-Lava (Гекла-Лава) D6 30 мг, Kalium iodatum (Каліум іодатум) D4 30 мг, Asa foetida (Аза фетида) D4 30 мг, Stillingia sylvatica (Стилінгія сильватика) , Araneus diadematus (Аранеус діадематус) D6 30 мг, Natrium sulfuricum (Натріум сульфурикум) D4 30 мг, Hydrargyrum oxydatum rubrum (Гідраргірум оксидатум рубрум) D9 60 мг, Calcium phosphoricum 6 Допоміжні речовини: стеарат магнію 1,5 мг, лактози моногідрат до отримання таблетки масою близько 0,302 г.Опис лікарської формиКруглі таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою білого або жовтувато-білого кольору, без запаху або зі слабким запахом; допускаються вкраплення жовтого чи сірого кольору.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняУ комплексній терапії запальних та обмінно-деструктивних захворювань кісткової тканини та окістя.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Вік до 18 років у зв'язку із недостатністю клінічних даних. З обережністю: захворювання щитовидної залози у зв'язку з наявністю активного компонента, що містить йод.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Рідко – підвищене слиновиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 1 таблетці 3 десь у день. Таблетку слід тримати у роті до повного розсмоктування. Тривалість курсу лікування узгоджується із лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри захворюваннях щитовидної залози застосування препарату можливе лише після консультації з лікарем. При прийомі гомеопатичних лікарських засобів можливе тимчасове загострення симптомів (первинне погіршення), в цьому випадку слід припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем. При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Інформація для пацієнтів з цукровим діабетом: 1 таблетка містить 0,025 хлібної одиниці. Пенал закривати відразу після застосування препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаБіла мінеральна олія (Клеарол) – 69%, піноутворювачі – 30%, парфумерна композиція – 1%.ХарактеристикаГоловні воші – це маленькі, але дуже вперті створіння. Якщо Ви вже втомилися від нескінченного полювання на вошей, яке ховається у волоссі Вашої дитини, то Ви звернулися за адресою! Параніт Репелент – лідер європейського ринку засобів для знищення головних вошей. Він має всі необхідні якості, які дозволяють позбутися вошей швидко і комфортно.РекомендуєтьсяЗнищення головних вошей, їх личинок та гнид у дорослих та дітей з 3-х років.Протипоказання до застосуванняНемає даних про протипоказання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування! Засіб слід застосовувати строго за призначенням. Не рекомендується обробляти дітей до трьох років, вагітних і жінок, що годують грудьми, а також людей, з індивідуальною непереносимістю компонентів засобу. Уникайте попадання засобу на слизові оболонки рота, носа та очей. При попаданні засобу на слизову оболонку рота, очей або носа ретельно промийте їх великою кількістю теплої води. Якщо роздратування не проходить, зверніться до лікаря. При використанні контактних лінз, рекомендується зняти перед обробкою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 738,00 грн
1 703,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 флакон містить: колаген: 100 мкг; кремній [nSiO2•mH2O]: 1 мкг; хлорид натрію [NaCl]: 18 мг; вода для ін'єкцій [H2O]: до 2 мл. Технічні характеристики: Щільність імплантату: 1,003-1,009 г/мл; В'язкість імплантату: 1,50 - 2,30 мПа · с; pH імплантату: 5,2-7,0; Осмоляльність імплантату: 285-315 мОсм/кг; Механічні домішки: > 10 мкм: 25 мкм: Вага імпланту у флаконі: 2,06 – 2,18 г; Об'єм, що видобувається: 10 мл (x 5 флаконів) Бактеріальні ендотоксини: Імплантат колаген-містить ОСТЕОКОЛ для періартикулярного введення (у флаконах по 2 мл, в упаковках по 5 або 10 шт. флаконів).Опис лікарської формиЧистий безбарвний розчин.ХарактеристикаОСТЕОКОЛЛ являє собою імплантат колаген-містить для періартикулярного введення, який сприяє збільшенню обсягу рухів завдяки уповільненню процесів деградації хрящової тканини суглобових поверхонь і відновленню пошкоджень, що виникли в результаті: старіння, порушення постави, супутніх хронічних захворювань, ударів і травм. ОСТЕОКОЛ – це медичний виріб, який допомагає полегшувати рухи шиї, зокрема шийного відділу хребта.ІнструкціяРекомендується використовувати такі матеріали та обладнання: Матеріали для антисептичної обробки шкіри: рукавички одноразового застосування, розчин йоду, спиртовий розчин, стерильні марлеві серветки, хлоретиловий спрей для обробки шкіри. Голки: стерильні типорозміри 27G. Шприци: об'ємом 5 або 10 см3 відповідно до об'єму розчину.РекомендуєтьсяОСТЕОКОЛЛ може застосовуватися як самостійне лікування або комбіновану терапію (спільно з виробами того ж спектра), що дозволяє підібрати персональне лікування та досягти позитивних клінічних результатів.Протипоказання до застосуванняПід час лікування необхідно ретельне спостереження пацієнтів, які приймають антикоагулянти, або з діагностованою ламкістю судин або з порушенням згортання крові. Випадків підвищеної чутливості до складу ОСТЕОКОЛ не спостерігалося. Однак пацієнтам з підвищеною чутливістю до компонентів необхідно виконати шкірно-алергічну пробу у формі підшкірної ін'єкції в руку з оцінкою результату через 1 годину.Спосіб застосування та дозиПротокол лікування: 1-2 ін'єкції щотижня протягом 10 тижнів поспіль. Техніка періартикулярного введення (місце введення необхідно обробити антисептиком; голка вводиться на глибину на 2-4 мм).Запобіжні заходи та особливі вказівкиБіль у шийному відділі хребта потребує диференціальної діагностики шийної дископатії, первинного чи вторинного онкологічного болю, спондилолістезу. Легке почервоніння у місці ін'єкції може бути наслідком механічної дії голки або шкірною реакцією. При введенні можуть виникнути ознаки печіння/болі в місці введення, які проходять мимовільно протягом 5-10 хвилин після процедури. До та після введення шкіру необхідно обробити антисептиком. Піогенні бактерії можуть призвести до утворення абсцесу у місці ін'єкції. Захист навколишнього середовища та утилізація Необхідно вжити належних запобіжних заходів для запобігання неконтрольованому попаданню продукту в систему каналізаційного водовідведення загального користування. Необхідно утилізувати продукт та його упаковку у місці збору відходів. Використані флакони, шприци та голки повинні утилізуватися як епідеміологічно небезпечні відходи (інфіковані та потенційно інфіковані відходи, такі як матеріали та інструменти, предмети, забруднені кров'ю та/або іншими біологічними рідинами). Дотримуйтесь національного або локального законодавства щодо безпечного застосування та утилізації.Умови відпустки з аптекБез рецепта