Лекарства и БАД Со скидкой
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: діацереїн – 50 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 188 мг; повідон - 5 мг; кроскармелоза натрію – 4 мг; натрію лаурилсульфат – 1 мг; магнію стеарат – 0,5 мг; кремнію діоксид колоїдний – 0,5 мг; тверда желатинова капсула (корпус): желатин – 12,3959 мг; вода - 2,175 мг; барвник діамантовий блакитний – 0,1035 мг; титану діоксид - 0,1463 мг; барвник флоксин - 0,0173 мг; метилпарагідроксибензоат - 0,12 мг; пропілпарагідроксибензоат - 0,03 мг; натрію лаурилсульфат – 0,012 мг; тверда желатинова капсула (кришечка): желатин – 20,0085 мг; вода - 3,48 мг; барвник діамантовий блакитний - 0,0045 мг; титану діоксид – 0,234 мг; барвник хіноліновий жовтий – 0,009 мг; барвник флоксин - 0,0048 мг; метилпарагідроксибензоат - 0,192 мг; пропілпарагідроксибензоат - 0,048 мг; натрію лаурилсульфат – 0,192 мг. Капсули 50 мг. 10 капс. у алюмінієвих стрипах або блістерах алюміній/алюміній; по 1, 3 або 10 стрипів або блістерів у картонній пачці.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №2, з написом «Micro/Micro», що складаються із сірого корпусу та синьої кришечки. Вміст капсули – жовтий гранульований порошок.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо діацереїн швидко абсорбується із ШКТ і повністю деацетилюється до реїну. Одночасний прийом препарату з їжею збільшує біодоступність на 25%. Cmax реїну у плазмі досягається через 1,44 хв. T1/2 із плазми становить 255 хв. Зв'язок реїну з альбуміном майже 100%. При одноразовому прийомі 50 мг Cmax сягає 3,15 мг/л. При багаторазовому прийомі препарату Cmax підвищується через кумуляцію препарату. Реін виводиться нирками у незміненому вигляді (20%) та у вигляді глюкуроніду (60%) та сульфату (20%). Реін проникає через плацентарний бар'єр та гематоенцефалічний бар'єр.ФармакодинамікаДіацереїн інгібує синтез та активність ІЛ-1, що грає важливу роль у розвитку запалення, деградації та подальшому руйнуванні хряща при остеоартрозі. Діацереїн також уповільнює утворення металопротеїназ (колагеназ), які беруть участь у процесі пошкодження хрящової тканини. При тривалому застосуванні діацереїн стимулює синтез протеогліканів та не впливає на синтез ПГ.Показання до застосуванняПервинний та вторинний остеоартроз.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість (в т.ч. до антрахінонових лікарських засобів (проносні)); вагітність; період лактації; вік до 18 років. З обережністю: ХНН, подразнення нижніх відділів кишечника.Вагітність та лактаціяПротипоказання: вагітність; період лактації; вік до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: діарея, нудота, блювання, біль у животі, гепатит. Алергічні реакції: кропив'янка, пропасниця, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Інші: нездужання, інтенсивне фарбування сечі (залежно від рН) від жовтого до коричневого кольору (не має клінічного значення).Взаємодія з лікарськими засобамиАртрокер не рекомендується приймати разом з препаратами або продуктами, що впливають на консистенцію вмісту кишечника (наприклад, велика кількість клітковини). Антациди зменшують абсорбцію препарату. При одночасному прийомі з антибіотиками або хіміотерапевтичними препаратами, що впливають на мікрофлору кишечника, може збільшитись частота небажаних явищ з боку кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі (цілком, не розжовуючи, запиваючи водою). Стандартне дозування – по 1 капс. 2 рази на день (вранці та ввечері). Ефект від лікування слід очікувати через 2-4 тижні. Артрокер застосовується безперервно, тривалий час або курсами тривалістю не менше 4 міс. Тривалість перерви між курсами лікування встановлює лікар.ПередозуванняСимптоми: можлива діарея, слабкість. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривалість лікування (залежно від досягнутого результату) може бути тривалою. У період, що передує розвитку терапевтичного ефекту, Артрокер можна приймати одночасно з ненаркотичними анальгетиками та іншими НПЗЗ. Запобіжні заходи при застосуванні. Необхідний періодичний контроль показників крові, активності печінкових ферментів, сечі. При погіршенні функції нирок лікар повинен ухвалити рішення про зниження дози препарату або його відміну. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Препарат не впливає на керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: діацереїн – 50 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 188 мг; повідон - 5 мг; кроскармелоза натрію – 4 мг; натрію лаурилсульфат – 1 мг; магнію стеарат – 0,5 мг; кремнію діоксид колоїдний – 0,5 мг; тверда желатинова капсула (корпус): желатин – 12,3959 мг; вода - 2,175 мг; барвник діамантовий блакитний – 0,1035 мг; титану діоксид - 0,1463 мг; барвник флоксин - 0,0173 мг; метилпарагідроксибензоат - 0,12 мг; пропілпарагідроксибензоат - 0,03 мг; натрію лаурилсульфат – 0,012 мг; тверда желатинова капсула (кришечка): желатин – 20,0085 мг; вода - 3,48 мг; барвник діамантовий блакитний - 0,0045 мг; титану діоксид – 0,234 мг; барвник хіноліновий жовтий – 0,009 мг; барвник флоксин - 0,0048 мг; метилпарагідроксибензоат - 0,192 мг; пропілпарагідроксибензоат - 0,048 мг; натрію лаурилсульфат – 0,192 мг. Капсули 50 мг. 10 капс. у алюмінієвих стрипах або блістерах алюміній/алюміній; по 1, 3 або 10 стрипів або блістерів у картонній пачці.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №2, з написом «Micro/Micro», що складаються із сірого корпусу та синьої кришечки. Вміст капсули – жовтий гранульований порошок.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо діацереїн швидко абсорбується із ШКТ і повністю деацетилюється до реїну. Одночасний прийом препарату з їжею збільшує біодоступність на 25%. Cmax реїну у плазмі досягається через 1,44 хв. T1/2 із плазми становить 255 хв. Зв'язок реїну з альбуміном майже 100%. При одноразовому прийомі 50 мг Cmax сягає 3,15 мг/л. При багаторазовому прийомі препарату Cmax підвищується через кумуляцію препарату. Реін виводиться нирками у незміненому вигляді (20%) та у вигляді глюкуроніду (60%) та сульфату (20%). Реін проникає через плацентарний бар'єр та гематоенцефалічний бар'єр.ФармакодинамікаДіацереїн інгібує синтез та активність ІЛ-1, що грає важливу роль у розвитку запалення, деградації та подальшому руйнуванні хряща при остеоартрозі. Діацереїн також уповільнює утворення металопротеїназ (колагеназ), які беруть участь у процесі пошкодження хрящової тканини. При тривалому застосуванні діацереїн стимулює синтез протеогліканів та не впливає на синтез ПГ.Показання до застосуванняПервинний та вторинний остеоартроз.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість (в т.ч. до антрахінонових лікарських засобів (проносні)); вагітність; період лактації; вік до 18 років. З обережністю: ХНН, подразнення нижніх відділів кишечника.Вагітність та лактаціяПротипоказання: вагітність; період лактації; вік до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: діарея, нудота, блювання, біль у животі, гепатит. Алергічні реакції: кропив'янка, пропасниця, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Інші: нездужання, інтенсивне фарбування сечі (залежно від рН) від жовтого до коричневого кольору (не має клінічного значення).Взаємодія з лікарськими засобамиАртрокер не рекомендується приймати разом з препаратами або продуктами, що впливають на консистенцію вмісту кишечника (наприклад, велика кількість клітковини). Антациди зменшують абсорбцію препарату. При одночасному прийомі з антибіотиками або хіміотерапевтичними препаратами, що впливають на мікрофлору кишечника, може збільшитись частота небажаних явищ з боку кишечника.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі (цілком, не розжовуючи, запиваючи водою). Стандартне дозування – по 1 капс. 2 рази на день (вранці та ввечері). Ефект від лікування слід очікувати через 2-4 тижні. Артрокер застосовується безперервно, тривалий час або курсами тривалістю не менше 4 міс. Тривалість перерви між курсами лікування встановлює лікар.ПередозуванняСимптоми: можлива діарея, слабкість. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривалість лікування (залежно від досягнутого результату) може бути тривалою. У період, що передує розвитку терапевтичного ефекту, Артрокер можна приймати одночасно з ненаркотичними анальгетиками та іншими НПЗЗ. Запобіжні заходи при застосуванні. Необхідний періодичний контроль показників крові, активності печінкових ферментів, сечі. При погіршенні функції нирок лікар повинен ухвалити рішення про зниження дози препарату або його відміну. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Препарат не впливає на керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Фасування: N60 Форма випуску: капс. Упаковка: банку Виробник: Оптисалт Завод-виробник: Оптисалт(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаАерозоль - 100 мл: діюча речовина: кетопрофен лізину (кетопрофен лізинова сіль) 15,0 г (у перерахунку на кетопрофен 9,375 г); допоміжні речовини: полісорбат-80 4,0 г, пропіленгліколь 4,0 г, повідон 3,0 г, ароматизатор лавандово-неролієвий 0,2 г, бензиновий спирт 0,3 г, вода очищена до 100 мл, суміш пропан-бутан 1 ,25 р. Аерозоль для зовнішнього застосування 15%. По 25 г препарату в аерозольний алюмінієвий балон місткістю 25 мл з насадкою-розпилювачем та захисним ковпачком. 1 балон разом з інструкцією із застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиБіла або майже біла однорідна піна, що утворюється при виділенні з алюмінієвого аерозольного балона з насадкою-розпилювачем. Після виходу газу вміст балона є прозорою рідиною від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПісля зовнішнього нанесення аерозолю рівень кетопрофену в крові становить менше 0,1 мкг/мл, а кількість вільної або кон'югованої діючої речовини, що екскретується нирками протягом наступних 48 годин, еквівалентно 0,62% дози препарату. Зовнішнє нанесення аерозолю дозволяє визначити рівень кетопрофену в синовіальній рідині, що еквівалентний 0,2-2 мкг/мл залежно від нанесеної дози.ФармакодинамікаЧинить місцеву протизапальну, аналгетичну та антиексудативну дію. У вигляді аерозолю забезпечує місцевий лікувальний ефект щодо уражених суглобів, сухожилля, зв'язок, м'язів. При суглобовому синдромі зменшує біль у суглобах у спокої та при русі, ранкову скутість та припухлість суглобів. Кетопрофен не має катаболічного впливу на суглобовий хрящ.Показання до застосуванняЗахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, остеоартроз периферичних суглобів та хребта, ревматичні ураження м'яких тканин. М'язові болі ревматичного та неревматичного походження. Травматичні (у тому числі спортивні) ушкодження м'яких тканин та суглобів. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену та інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату, сонцезахисних засобів (у тому числі в анамнезі); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); реакції фотосенсибілізації (в анамнезі); порушення цілісності шкірних покровів (мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани) у місці передбачуваного нанесення; вагітність (III триместр), період грудного вигодовування, дитячий вік (до 6 років). Вплив сонячних променів, навіть у хмарні дні, солярій протипоказаний у процесі лікування та протягом двох тижнів після останнього застосування препарату. З обережністю: печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, дитячий вік (від 6 до 12 років), вагітність (I та II триместр).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише після консультації з лікарем, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяМісцеві реакції на шкірі, такі як еритема, висипання, відчуття печіння, свербіж. Іноді ці реакції можуть поширюватися за межі зони нанесення препарату і дуже рідко можуть бути серйозними та генералізованими. Алергічні реакції, дерматит, контактна екзема, кропив'янка, бульозний дерматит, реакції фотосенсибілізації. Дуже рідко виникають системні побічні реакції, такі як порушення нирок. У разі розвитку будь-якого небажаного явища слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Хоча взаємодія з іншими лікарськими засобами, які застосовують місцево або системно, малоймовірно, у разі тривалого лікування або лікування високими дозами необхідно брати до уваги можливість конкуренції між абсорбованим кетопрофеном та іншими препаратами, які легко зв'язуються з білками плазми. Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО).Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Препарат наносять на поверхню шкіри 2 рази на день відповідно до розміру ділянки, що обробляється, і приписами лікаря, обережно втираючи до повного вбирання. При іонофорез препарат наноситься на негативний полюс. Дозування у дітей віком від 6 до 12 років відповідає такою у дорослих і залежить від ділянки нанесення та рекомендацій лікаря. Тривалість лікування препарат використовується як при гострих, так і при хронічних захворюваннях протягом періоду, що варіюється від декількох днів до 3-4 тижнів. Перед застосуванням перевернути балон, енергійно струсити. Розпорошувати, натискаючи на ребристу кнопку.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. При випадковому проковтуванні великих кількостей препарату (більше 20 г) можлива поява системних небажаних реакцій, притаманних НПЗП. Необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру. Уникати попадання аерозолю в очі та на слизові оболонки. Щоб уникнути проявів підвищеної чутливості та фоточутливості, рекомендується не піддавати оброблені ділянки шкіри впливу сонячних променів протягом курсу лікування та два тижні після його закінчення. Після застосування препарату необхідно ретельно вимити руки. Не використовувати оклюзійну пов'язку. Слід негайно припинити застосування препарату у разі виникнення будь-якої реакції шкіри при одночасному використанні сонцезахисних або інших косметичних засобів, що містять октокрилен. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про негативний вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діюча речовина: кетопрофену лізинова сіль 320 мг; допоміжні компоненти: діетилфталат 2,286 мг, карбоксиполіметилен 32,857 мг, магнію стеарат 15,857, повідон 27,857 мг, акрилової та метакрилової кислот полімери 34,143 мг, тальк 27,00 мг; оболонка капсули: корпус – титану діоксид (Е171), желатин qsp.; кришечка - хіноліновий жовтий (Е104), індиготин (Е132), титану діоксид (Е171), желатин qsp. По 10 капсул у блістер із ПВХ/Al-фольги. По 1 блістеру в картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули довгастої форми. Корпус – білого кольору; кришечка – темно-зеленого кольору. Вміст капсули: гранули круглої форми від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування Призначається внутрішньо, кетопрофен досить повно всмоктується із шлунково-кишкового тракту, причому його біодоступність перевищує 80%. Максимальна концентрація в плазмі при прийомі капсул Артрозилену відзначається через 4-10 годин після перорального прийому, її величина прямо залежить від прийнятої дози. Період напіввиведення становить 6,5 годин. Максимальна концентрація (Сmах) кетопрофену становить 3-9 мкг/мл. Максимальний терапевтичний ефект спостерігається протягом від 4 до 24 годин. Їжа сприяє зниженню значень Сmах і збільшення Тmах без зміни AUC. Розподіл До 99% кетопрофену, що абсорбувався, зв'язується з білками плазми, переважно з альбуміном. Об'єм розподілу – 0,1-0,2 л/кг. Легко проникає через гістогематичні бар'єри та розподіляється у тканинах та органах. Кетопрофен добре проникає в синовіальну рідину та сполучні тканини. Хоча концентрації кетопрофену в синовіальній рідині дещо нижчі, ніж у плазмі, вони більш стабільні (зберігаються до 30 годин). Метаболізм Кетопрофен в основному метаболізується в печінці, де він піддається глюкуронідаціі з утворенням складних ефірів з глюкуроновою кислотою. Виведення Метаболіти виводяться із сечею. З каловими масами виводиться менш як 1%. Препарат не кумулює.ФармакодинамікаЧинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Інгібуючи циклооксигеназу І та ІІ типу, пригнічує синтез простагландинів. Має антибрадикінінову активність, стабілізує лізосомальні мембрани і затримує вивільнення з них ферментів, що сприяють руйнуванню тканин при хронічному запаленні. Знижує виділення цитокінів, гальмує активність нейтрофілів. Зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, збільшує обсяг рухів. Кетопрофену лізинова сіль, на відміну від кетопрофену, є швидкорозчинною молекулою з нейтральною pH і майже не дратує шлунково-кишковий тракт.Показання до застосуванняКупірування болю слабкої та помірної інтенсивності, у тому числі: післяопераційні болі, посттравматичні болі та болі запального характеру. Ревматичні захворювання: ревматоїдний артрит; спондилоартрити; остеоартроз; подагричний артрит; запальне ураження околосуставних тканин.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість (в т.ч. до ін. НПЗП), "аспіринова" астма, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (загострення), виразковий коліт (загострення), хвороба Крона, дивертикуліт, виразка пептиків, гемофілія та ін. крові, ХНН, дитячий вік (до 18 років), вагітність (III триместр), період лактації. З обережністю: Анемія, бронхіальна астма, алкоголізм, тютюнопаління, алкогольний цироз печінки, гіпербілірубінемія, печінкова недостатність, цукровий діабет, дегідратація, сепсис, ХСН, набряки, артеріальна гіпертензія, захворювання крові (в т.ч. лейкопенія), дефіцит стоматит, літній вік, вагітність (І, ІІ триместр).Вагітність та лактаціяЯк і інші нестероїдні протизапальні засоби, Артрозилен не повинен застосовуватися в III триместрі вагітності. Використання препарату в I та II триместрі має ретельно контролюватись лікарем. Грудне вигодовування при використанні препарату слід припинити.Побічна діяШлунково-кишковий тракт: біль у животі, діарея, дуоденіт, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, гастрит, гематомезис, езофагіт, стоматит, мелена. Печінка: підвищення білірубіну, підвищення "печінкових" ферментів, гепатит, печінкова недостатність, збільшення розмірів печінки. Нервова система: запаморочення, гіперкінезія, тремор, вертиго, перепади настрою, тривожність, галюцинації, дратівливість, загальне нездужання. Органи чуття: кон'юнктивіт, порушення зору. Шкірні покрови: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, еритематозна екзантема, свербіж, макулопапульозна екзантема, посилення потовиділення, багатоформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона). Сечостатева система: хворобливе сечовипускання, цистит, набряки, гематурія, порушення менструального циклу. Органи кровотворення: лейкоцитопенія, лейкоцитоз, лімфангіт, зменшення протромбінового часу, пурпура, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, збільшення розмірів селезінки, васкуліт. Дихальна система: бронхоспазм, диспное, відчуття спазму гортані, ларингоспазм, набряк гортані, риніт. Серцево-судинна система: гіпертензія, гіпотензія, тахікардія, біль у грудній клітці, синкопальні стани, периферичні набряки, блідість. Алергічні реакції: анафілактоїдні реакції, набряк слизової оболонки рота, набряк глотки, періорбітальний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. Знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію антикоагулянтів, антиагрегантів, фібринолітиків, етанолу, побічні ефекти мінералкортикостероїдів, глюкокортикостероїдів, естрогенів. Знижує ефективність гіпотензивних та сечогінних засобів. Спільний прийом з іншими нестероїдними протизапальними засобами, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок та розвитку шлунково-кишкових кровотеч, до збільшення ризику розвитку порушень функцій нирок. Одночасне призначення з пероральними антикоагулянтами, гепарином, тромболітиками, антиагрегантами, цефаперазоном, цефамандолом та цефотетаном підвищує ризик розвитку кровотеч. Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів (необхідний перерахунок дози). Спільне призначення з вальпроатом натрію спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує концентрацію у плазмі верапамілу та ніфедипіну, препаратів літію, метотрексату. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію.Спосіб застосування та дози1 капсула на день під час або після їди. Тривалість лікування може становити 3-4 місяці.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препаратом Артрозилен не повідомлялося. У разі передозування необхідний моніторинг дихальної та серцевої діяльності. Специфічного антидоту не існує. Якщо потрібно, слід проводити симптоматичну терапію. Гемодіаліз малоефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. Прийом кетопрофену може маскувати ознаки інфекційного захворювання. При порушенні функції нирок та печінки необхідно зниження дози та ретельне спостереження. Застосування кетопрофену пацієнтами, які страждають на бронхіальну астму, може призвести до нападу бронхіальної астми. Жінкам, які планують вагітність, слід утриматися від застосування препарату, т.к. може знижуватися можливість імплантації яйцеклітини. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмамиУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 200 гр. діюча речовина: кетопрофен лізину (кетопрофен лізинова сіль) 5,0 г (у перерахунку на кетопрофен 3,125 г); допоміжні речовини: карбомер 1,0 г, троламін 1,9 г, полісорбат-80 0,8 г, етанол 95% 5,0 г, метилпарагідроксибензоат 0,1 г, ароматизатор лавандово-неролієвий 0,2 г, вода очищена 86, 0мл. По 30 або 50 г препарату в тубу алюмінієву. 1 туба разом із інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий гель світло-жовтого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні усмоктується повільно. Доза 50-150 мг через 5-8 годин створює рівень у плазмі 0,08-0,15 мкг/мл. Біодоступність гелю – близько 5%.ФармакодинамікаЧинить місцеву протизапальну, аналгетичну та антиексудативну дію. У вигляді гелю забезпечує місцевий лікувальний ефект щодо уражених суглобів, сухожилля, зв'язок, м'язів. При суглобовому синдромі зменшує біль у суглобах у спокої та при русі, ранкову скутість та припухлість суглобів. Кетопрофен не має катаболічного впливу на суглобовий хрящ.Показання до застосуванняЗахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, остеоартроз периферичних суглобів та хребта, ревматичні ураження м'яких тканин. М'язові болі ревматичного та неревматичного походження. Травматичні (в т.ч. спортивні) ушкодження м'яких тканин. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену та інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату, сонцезахисних засобів (у тому числі в анамнезі); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); реакції фотосенсибілізації (в анамнезі); порушення цілісності шкірних покровів (мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани) у місці передбачуваного нанесення; вагітність (III триместр), період грудного вигодовування, дитячий вік (до 6 років). Вплив сонячних променів, навіть у хмарні дні, солярій протипоказаний у процесі лікування та протягом двох тижнів після останнього застосування препарату. З обережністю: Печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, дитячий вік (від 6 до 12 років), вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише після консультації з лікарем, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяМісцеві реакції на шкірі, такі як еритема, висипання, відчуття печіння, свербіж. Іноді ці реакції можуть поширюватися за межі зони нанесення препарату і дуже рідко можуть бути серйозними та генералізованими. Алергічні реакції, дерматит, контактна екзема, кропив'янка, бульозний дерматит, реакції фотосенсибілізації. Дуже рідко виникають системні побічні реакції, такі як порушення нирок. У разі розвитку будь-якого небажаного явища слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Хоча взаємодія з іншими лікарськими засобами, які застосовують місцево або системно, малоймовірно, у разі тривалого лікування або лікування високими дозами, необхідно брати до уваги можливість конкуренції між абсорбованим кетопрофеном та іншими препаратами, які легко зв'язуються з білками плазми. Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО).Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Одноразово використовують 1-1,5 г препарату (об'єм вишні). Препарат наносять на поверхню шкіри 2 рази на день відповідно до розміру ділянки, що обробляється, і приписами лікаря, обережно втираючи до повного вбирання. При іонофорез препарат наноситься на негативний полюс. Дозування у дітей віком від 6 до 12 років відповідає такою у дорослих і залежить від ділянки нанесення та рекомендацій лікаря. Тривалість лікування препарат використовується як при гострих, так і при хронічних захворюваннях протягом періоду, що варіюється від декількох днів до 3-4 тижнів.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. При випадковому проковтуванні великих кількостей гелю (більше 20 г) можлива поява системних небажаних реакцій, притаманних НПЗП. Необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру. Уникати влучення гелю в очі та на слизові оболонки. Щоб уникнути проявів підвищеної чутливості та фоточутливості, рекомендується уникати впливу на шкіру сонячних променів протягом курсу лікування та два тижні після його закінчення. Після застосування препарату необхідно ретельно вимити руки. Не використовувати оклюзійну пов'язку. Слід припинити застосування препарату у разі будь-якої шкірної реакції при одночасному застосуванні сонцезахисних або інших косметичних засобів, що містять октокрилен. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про негативний вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 200 гр. діюча речовина: кетопрофен лізину (кетопрофен лізинова сіль) 5,0 г (у перерахунку на кетопрофен 3,125 г); допоміжні речовини: карбомер 1,0 г, троламін 1,9 г, полісорбат-80 0,8 г, етанол 95% 5,0 г, метилпарагідроксибензоат 0,1 г, ароматизатор лавандово-неролієвий 0,2 г, вода очищена 86, 0мл. По 30 або 50 г препарату в тубу алюмінієву. 1 туба разом із інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий гель світло-жовтого кольору із характерним запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні усмоктується повільно. Доза 50-150 мг через 5-8 годин створює рівень у плазмі 0,08-0,15 мкг/мл. Біодоступність гелю – близько 5%.ФармакодинамікаЧинить місцеву протизапальну, аналгетичну та антиексудативну дію. У вигляді гелю забезпечує місцевий лікувальний ефект щодо уражених суглобів, сухожилля, зв'язок, м'язів. При суглобовому синдромі зменшує біль у суглобах у спокої та при русі, ранкову скутість та припухлість суглобів. Кетопрофен не має катаболічного впливу на суглобовий хрящ.Показання до застосуванняЗахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, остеоартроз периферичних суглобів та хребта, ревматичні ураження м'яких тканин. М'язові болі ревматичного та неревматичного походження. Травматичні (в т.ч. спортивні) ушкодження м'яких тканин. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену та інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, фенофібрату, сонцезахисних засобів (у тому числі в анамнезі); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); реакції фотосенсибілізації (в анамнезі); порушення цілісності шкірних покровів (мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани) у місці передбачуваного нанесення; вагітність (III триместр), період грудного вигодовування, дитячий вік (до 6 років). Вплив сонячних променів, навіть у хмарні дні, солярій протипоказаний у процесі лікування та протягом двох тижнів після останнього застосування препарату. З обережністю: Печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, дитячий вік (від 6 до 12 років), вагітність (І та ІІ триместр).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише після консультації з лікарем, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування препарату під час грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяМісцеві реакції на шкірі, такі як еритема, висипання, відчуття печіння, свербіж. Іноді ці реакції можуть поширюватися за межі зони нанесення препарату і дуже рідко можуть бути серйозними та генералізованими. Алергічні реакції, дерматит, контактна екзема, кропив'янка, бульозний дерматит, реакції фотосенсибілізації. Дуже рідко виникають системні побічні реакції, такі як порушення нирок. У разі розвитку будь-якого небажаного явища слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може посилювати дію препаратів, що спричиняють фотосенсибілізацію. Хоча взаємодія з іншими лікарськими засобами, які застосовують місцево або системно, малоймовірно, у разі тривалого лікування або лікування високими дозами, необхідно брати до уваги можливість конкуренції між абсорбованим кетопрофеном та іншими препаратами, які легко зв'язуються з білками плазми. Пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, рекомендується проводити регулярний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО).Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Одноразово використовують 1-1,5 г препарату (об'єм вишні). Препарат наносять на поверхню шкіри 2 рази на день відповідно до розміру ділянки, що обробляється, і приписами лікаря, обережно втираючи до повного вбирання. При іонофорез препарат наноситься на негативний полюс. Дозування у дітей віком від 6 до 12 років відповідає такою у дорослих і залежить від ділянки нанесення та рекомендацій лікаря. Тривалість лікування препарат використовується як при гострих, так і при хронічних захворюваннях протягом періоду, що варіюється від декількох днів до 3-4 тижнів.ПередозуванняВкрай низька системна абсорбція активних компонентів препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування практично неможливим. При випадковому проковтуванні великих кількостей гелю (більше 20 г) можлива поява системних небажаних реакцій, притаманних НПЗП. Необхідне промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру. Уникати влучення гелю в очі та на слизові оболонки. Щоб уникнути проявів підвищеної чутливості та фоточутливості, рекомендується уникати впливу на шкіру сонячних променів протягом курсу лікування та два тижні після його закінчення. Після застосування препарату необхідно ретельно вимити руки. Не використовувати оклюзійну пов'язку. Слід припинити застосування препарату у разі будь-якої шкірної реакції при одночасному застосуванні сонцезахисних або інших косметичних засобів, що містять октокрилен. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про негативний вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: кетопрофен 100 мг. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне пропіонової кислоти. Чинить аналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Виражена аналгетичну дію кетопрофену обумовлена двома механізмами: периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів) і центральним (обумовленим інгібуванням синтезу простагландинів у центральній і периферичній нервовій системі, а також дією на біологічну активність інших нейротропних субстанцій, що грають ключову роль мозку). Крім того, кетопрофен має антибрадикінінову активність, стабілізує лізосомальні мембрани, викликає значне гальмування активності нейтрофілів у хворих з ревматоїдним артритом. Пригнічує агрегацію тромбоцитів.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо та ректальному введенні кетопрофен добре абсорбується із ШКТ. C max ;у плазмі при прийомі внутрішньо досягається через 1-5 год (залежно від лікарської форми), при ректальному введенні - через 45-60 хв, внутрішньом'язовому введенні - через 20-30 хв, внутрішньовенному введенні - через 5 хв. Зв'язування із білками плазми становить 99%. Внаслідок вираженої ліпофільності швидко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Css; у плазмі крові та спинномозковій рідині зберігається від 2 до 18 год. Кетопрофен добре проникає в синовіальну рідину, де його концентрація через 4 години після прийому перевищує таку в плазмі. Метаболізується шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою та меншою мірою за рахунок гідроксилювання. Виводиться головним чином нирками та значно меншою мірою через кишечник. T1/2; кетопрофену з плазми після прийому внутрішньо становить 1.5-2 год, після ректального введення - близько 2 год, після внутрішньом'язового введення - 1.27 год, після внутрішньовенного введення - 2 год.Клінічна фармакологіяНПЗЗ.Показання до застосуванняСуглобовий синдром (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, подагра); симптоматичне лікування запально-дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату (періартрит, артросиновіт, тендиніт, тендосиновіт, бурсит, люмбаго), болі в хребті, невралгії, міалгії. Неускладнені травми, зокрема спортивні, вивихи, розтягнення або розрив зв'язок та сухожилля, забиття, посттравматичні болі. У складі комбінованої терапії запальних захворювань вен, лімфатичних судин, лімфовузлів (флебіт, перифлебіт, лімфангіїт, поверхневий лімфаденіт).Протипоказання до застосуванняДля прийому внутрішньо: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, "аспіринова тріада", виражені порушення функції печінки та/або нирок; ІІІ триместр вагітності; вік до 15 років (для пігулок ретард); підвищена чутливість до кетопрофену та саліцилатів. Для ректального застосування: проктит та кровотечі з прямої кишки в анамнезі. Для зовнішнього застосування: мокнучі дерматози, екзема, інфіковані садна, рани.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування у III триместрі вагітності. У І та ІІ триместрах вагітності застосування кетопрофену можливе у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування кетопрофену у період лактації грудне вигодовування рекомендується припинити. Застосування у дітей Протипоказаний у віці до 15 років (для таблеток ретард).Побічна діяЗ боку травної системи: ; болі в епігастральній ділянці, нудота, блювання, запор або діарея, анорексія, гастралгії, порушення функції печінки; рідко – ерозивно-виразкові ураження ШКТ, кровотечі та перфорації ШКТ. З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, шум у вухах, сонливість. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок. Алергічні реакції: ;шкірний висип; рідко – бронхоспазм. Місцеві реакції: при застосуванні у формі свічок можливі подразнення слизової оболонки прямої кишки, хвороблива дефекація; при застосуванні у формі гелю - свербіж, шкірний висип у місці нанесення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні кетопрофену з іншими НПЗЗ підвищується ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ та кровотеч; з антигіпертензивними засобами (в т.ч. з бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, діуретиками) – можливе зменшення їхньої дії; з тромболітиками – підвищення ризику розвитку кровотеч. При одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою можливе зменшення зв'язування кетопрофену з білками плазми та збільшення його плазмового кліренсу; з гепарином, тиклопідином – підвищення ризику розвитку кровотеч; з препаратами літію – можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові до токсичної за рахунок зниження його ниркової екскреції. При одночасному застосуванні з діуретиками підвищується ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зменшення ниркового кровотоку, зумовленого пригніченням синтезу простагландинів, і на тлі гіповолемії. При одночасному застосуванні з пробенецидом можливе зменшення кліренсу кетопрофену та його зв'язування з білками плазми; з метотрексатом – можливе посилення побічної дії метотрексату. При одночасному застосуванні варфарину можливий розвиток тяжких, іноді фатальних кровотеч.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від клінічної ситуації. Застосовують внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно (у вигляді інфузії), ректально або зовнішньо у відповідних лікарських формах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовують у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, захворюваннями ШКТ в анамнезі, диспептичними симптомами, одразу після серйозних хірургічних втручань. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функції печінки та нирок.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
200,00 грн
151,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: Аміак 10% - 100 мл Розчин для зовнішнього застосування та інгаляцій 10%. По 40 мл, 100 мл у флакони зі скломаси з гвинтовою горловиною, укупорені пробками поліетиленовими і кришками нагвинчуються або кришками укупорочно - нагвинчуються. По 100 мл, 250 мл у флакони темного скла, закупорені ковпачками алюмінієвими. По 100 мл, 250 мл у флакони з поліетилену з полімерною насадкою. По 100 мл, 250 мл у флакони з поліетилентерефталату з закупорочними засобами або з поліетилену, закупорені кришками поліпропіленовими. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Можливе нанесення повного тексту інструкції на пачку. Допускається упаковка флакона без пачки разом із рівною кількістю інструкцій із застосування в групову упаковку (Для стаціонарів). По 500 мл, 1 л, 3 л, 5 л, 10 л, 20 л у поліетиленові каністри (Для стаціонарів).Опис лікарської формиБезбарвна, прозора летюча рідина із різким запахом. При зберіганні можливе утворення дрібнокристалічного осаду.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний та місцевоподразнюючий засіб.ФармакокінетикаШвидко виводиться за будь-якого способу введення, головним чином легкими та бронхіальними залозами.ФармакодинамікаАналептичний, антисептичний засіб; при вдиханні викликає подразнення слизової оболонки дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний та судинно-руховий центри, має подразнюючу дію на шкіру. У високих концентраціях викликає рефлекторну зупинку дихання. Чинить дезінфікуючу дію на шкіру. При тривалому контакті подразнююча дія на шкіру може переходити в припікаючу (коагуляція білків) з розвитком гіперемії, набряку та хворобливості.Показання до застосуванняНепритомні стани, дезінфекція шкіри рук, нейтралізація кислих токсинів при укусах комах.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; порушення цілісності шкірних покровів або запальні захворювання шкіри у місці передбачуваного нанесення (в т.ч. дерматит, екзема) та інших шкірних захворювань (для зовнішнього застосування). З обережністю: Вагітність, період лактації, дитячий вік.Вагітність та лактаціяНемає даних.Побічна діяЗупинка дихання (рефлекторна, при вдиханні у високій концентрації), гіперемія, набряклість та болючість шкіри в місці нанесення, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНейтралізує кислоти.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно, зовнішньо. Для збудження дихання та виведення хворих з непритомного стану, для чого інгаляційно, обережно (на 0,5 – 1 с), підносять до носових отворів змочений препаратом шматочок вати. У хірургічній практиці (для дезінфекції) використовують для миття рук розчин аміаку (25 мл на 5 л теплої кип'яченої води). При укусах комах застосовують зовнішньо як примочок (тривалість процедури до 30 секунд).ПередозуванняПри вдиханні парів аміаку – рефлекторна зупинка дихання, при зовнішньому застосуванні – подразнення, дерматит, екземи у місці аплікації. Терапія симптоматична.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: кетопрофен (у перерахунку на 100% речовину) – 2,5 г або 5,0 г. Допоміжні речовини: пропіленгліколь – 27,24 г, етанол (спирт етиловий ректифікований 96 %) – 9,08 г, троламін (тріетаноламін термостабільний) – 2,0-4,0 г, карбомер (ареспол) – 1,2 г, вода очищена – до 100 г.Фармакотерапевтична групаВиявляє місцеву протизапальну, антиексудативну та аналгетичну дію, пов'язану з пригніченням активності циклооксигеназ 1 та 2, що регулюють синтез простагландинів. У вигляді гелю забезпечує місцевий лікувальний ефект щодо уражених суглобів, сухожилля, зв'язок, м'язів. При суглобовому синдромі викликає ослаблення болів у суглобах у спокої та під час руху, зменшення ранкової скутості та припухлості суглобів. Не має катаболічного впливу на суглобовий хрящ.ФармакокінетикаПри шкірній аплікації всмоктується повільно; доза 50-150 мг через 5-8 годин створює рівень у плазмі 0.08-0.15 мкг/мл. Майже не кумулює в організмі. Біодоступність гелю – близько 5%.Клінічна фармакологіяНестероїдні протизапальні препаратиІнструкціяПрепарат застосовується зовнішньо. Одноразово використовують 3-5 г препарату (об'єм великої вишні); для дітей від 6 до 12 років – 1,5-3 р. Залежно від величини пошкодженої ділянки, наносити гель 2-3 рази на день або згідно з розпорядженнями лікаря, обережно втираючи до повного вбирання. При іонофорез препарат наноситься на негативний полюс. Тривалість лікування без консультації лікаря має перевищувати 10 днів.Показання до застосуванняЗахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз периферичних суглобів та хребта, ревматичні ураження м'яких тканин. М'язові болі ревматичного та неревматичного походження. Травматичні ушкодження м'яких тканин без ушкодження шкірних покривів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, бронхіальна астма у поєднанні з поліпозом слизової оболонки носа, вагітність (III триместр), період лактації, дитячий вік (до 6 років). , екзема. З обережністю Печінкова порфірія (загострення), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічна серцева недостатність, бронхіальна астма, літній вік, дитячий вік від 6 до 12 років, вагітність І та ІІ триместр. Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування Препарат не можна застосовувати у III триместрі вагітності. Використання в І та ІІ триместрах можливе лише після консультації з лікарем. Досвіду застосування препарату в період лактації немає.Побічна діяАлергічні реакції, фотосенсибілізація. У разі розвитку будь-якого небажаного явища слід звернутися до лікаря. Передозування Випадків передозування препаратом не зареєстровано.Взаємодія з лікарськими засобамиЧастота побічних ефектів з боку травного тракту, насамперед геморагічних, підвищується при одночасному прийомі кетопрофену з іншими нестероїдними протизапальними засобами, етанолом, непрямими антикоагулянтами, глюкокортикостероїдами. При одночасному призначенні з цидофовіром можливе потенціювання нефротоксичності; кетопрофен слід відмінити мінімум за 7 днів до призначення цидофовіру. Одночасне призначення з пробенецидом може збільшувати концентрацію кетопрофену в плазмі. Концентрація літію та його токсичні ефекти можуть підвищуватись при одночасному застосуванні з кетопрофеном, тому слід проводити їх моніторинг. Одночасне призначення кетопрофену та дигоксину може спричинити підвищення концентрації останнього у плазмі крові, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Кетопрофен пригнічує синтез простагландинів у нирках і може потенціювати нефротоксичність циклоспорину. Кетопрофен сприяє зниженню діуретичного, натрійуретичного та антигіпертензивного ефекту діуретиків; Одночасний прийом калійзберігаючих засобів (тріамтерен, спіронолактон) може спричинити розвиток гіперкаліємії. Кетопрофен здатний знижувати ефективність антигіпертензивних засобів (блокаторів β-адренорецепторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту) за рахунок порушення синтезу простагландинів у нирках. При одночасному застосуванні з алендронатом ризик розвитку гастропатії значно збільшується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід наносити лише на непошкоджену шкіру. Уникати попадання в очі та на слизову оболонку. Щоб уникнути проявів підвищеної чутливості та фоточутливості, рекомендується уникати впливу на шкіру сонячних променів протягом курсу лікування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
200,00 грн
167,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: Кетопрофен, у перерахунку на суху речовину – 50 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь - 400 мг; етанол (спирт етиловий) 96% - 100 мг; бензанол (спирт бензиновий) – 20 мг; натрію гідроксид – для доведення pH 6,0 – 7,5; вода для ін'єкцій до 1мл. Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 50 мг/мл. 2 мл у ампули світлозахисного скла. 5 ампул в контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки. По 2 контурні осередкові упаковки поміщають у пачку з картону. 10 ампул у коробку з картону із вкладишем із паперу ниркового. У кожну пачку, коробку вкладають інструкцію із застосування, ампульний ніж або скарифікатор. При упаковці ампул з кільцем зламу, крапками та надсічками ніж ампульний або скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або з легким жовтуватим відтінком рідина.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування При внутрішньовенному введенні кетопрофену середня плазмова концентрація через 5 хвилин від початку інфузії та до 4 хвилин після її припинення становить 26.4±5,4 мкг/мл. Біодоступність становить 90%. При одноразовому внутрішньом'язовому введенні 100 мг кетопрофену препарат виявляється у плазмі через 15 хв після початку інфузії, а пікова концентрація (1,3 мкг/мл) досягається через 2 години. Біодоступність препарату збільшується лінійно зі збільшенням дози. Розподіл Кетопрофен на 99% пов'язаний з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу у тканинах становить 0,1 - 0,2 л/кг. Кетопрофен проникає в синовіальну рідину та при внутрішньовенному введенні 100 мг через 3 години його концентрація досягає 1,5 мкг/мл, що становить 50 % від концентрації у плазмі крові (близько 3 мкг/мл). Через 9 годин концентрація в синовіальній рідині становить 0,8 мкг/мл, а в плазмі крові - 0,3 мкг/мл, що означає, що кетопрофен повільніше проникає в синовіальну рідину та повільніше виводиться з неї. Стаціонарні плазмові концентрації кетопрофену визначаються навіть через 24 години після його прийому. Після одноразового внутрішньом'язового введення 100 мг кетопрофену препарат виявляється у спинномозковій рідині, як і у сироватці крові, через 15 хвилин. Метаболізм Кетопрофен зазнає інтенсивного метаболізму за участю мікросомальних ферментів печінки. Він зв'язується з глюкуроновою кислотою та виводиться з організму у вигляді глюкуроніду. Активних метаболітів кетопрофену немає. Виведення Період напіввиведення кетопрофену становить 2 години. До 80% кетопрофену виводиться нирками протягом 24 годин, переважно (> 90%) у формі глюкуроніду кетопрофену, і близько 10% – через кишечник. У пацієнтів з нирковою недостатністю кетопрофен виводиться повільніше, період напіввиведення збільшується на 1 годину. У пацієнтів із печінковою недостатністю період напіввиведення збільшується, тому можливе накопичення кетопрофену у тканинах. У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену протікають повільніше, що має клінічне значення лише для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.ФармакодинамікаКетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом. Має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Кетопрофен блокує дію ферменту циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2) і, частково, ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі й у центральній нервовій системі, найімовірніше, у гіпоталамусі). Стабілізує in vitro та in vivo ліпосомальні мембрани, при високих концентраціях in vitro кетопрофен пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів. Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.Показання до застосуванняСимптоматична терапія больового синдрому, у тому числі при запальних процесах різного походження: ревматоїдний артрит; серонегативні артрити: анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева), псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера); подагра, псевдоподагра; дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату, зокрема остеоартроз; слабкий, помірний та виражений больовий синдром при головному болі, мігрені, тендиніті, бурсіті, міалгії, невралгії, радикуліті; посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, у тому числі супроводжується запаленням та підвищенням температури; больовий синдром при онкологічних захворюваннях; Альгодисменорея. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних препаратів; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення; виразковий коліт, хвороба Крона; гемофілія та інші порушення згортання крові; дитячий вік (до 15 років); виражена печінкова недостатність; виражена ниркова недостатність: тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія, прогресуючі захворювання нирок; декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аортокоронарного шунтування; шлунково-кишкові, цереброваскулярні та інші кровотечі (або підозра на кровотечу); хронічна диспепсія; ІІІ триместр вагітності; період грудного вигодовування. З обережністю: Виразкова хвороба в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; бронхіальна астма в анамнезі; клінічно виражені серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання та захворювання периферичних артерій; дисліпідемія, печінкова недостатність, гіпербілірубінемія, алкогольний цироз печінки; хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30 – 60 мл/хв); хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія; захворювання крові; дегідратація, цукровий діабет; куріння; літній вік; тривале застосування нестероїдних протизапальних препаратів, одночасний прийом антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі клопідогрелу), пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, сертомоніну .Вагітність та лактаціяІнгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані під час епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику мимовільного аборту та формування вад серця (до 1,5 %) та вроджених дефектів передньої черевної стінки. Ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування. Призначати препарат вагітним жінкам у І та ІІ триместрах вагітності можливо лише у випадку, коли переваги для матері виправдовують можливий ризик для плода. У такому випадку слід застосовувати мінімально ефективну дозу максимально коротким курсом. Протипоказано застосування кетопрофену у вагітних жінок під час III триместру вагітності через можливий розвиток слабкості пологової діяльності матки, збільшення часу кровотечі, антиагрегантного ефекту (навіть при прийомі в малих дозах), а також впливу на плід (серцево-легенева токсичність, у тому числі передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія, дисфункція нирок, яка може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя). На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому при необхідності призначення кетопрофену матері-годувальниці слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/ 100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити на підставі наявних даних). З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: рідко – геморагічна анемія, гемолітична анемія, лейкопенія; частота невідома – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функції кісткового мозку. З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок). З боку нервової системи: часто – безсоння, депресія, астенія; нечасто – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – парестезії, сплутаність чи втрата свідомості, периферична полінейропатія; частота невідома – судоми, порушення смакових відчуттів, емоційна лабільність. З боку органів чуття: рідко – нечіткість зору, шум у вухах, кон'юнктивіт, сухість слизової оболонки ока, біль у очах, зниження слуху; частота невідома – неврит зорового нерва. З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія; частота невідома – серцева недостатність, підвищення артеріального тиску, вазодилатація. З боку дихальної системи: рідко – загострення бронхіальної астми, носові кровотечі, набряк гортані; частота невідома – бронхоспазм (особливо у пацієнтів із гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних препаратів), риніт. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, диспепсія, біль у ділянці живота. НПЗП-гастропатія; нечасто – запор, діарея, здуття живота, гастрит; рідко – виразкова хвороба, стоматит; дуже рідко – загострення неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, ясенна, шлунково-кишкова, гемороїдальна кровотеча, мелена, перфорація органів шлунково-кишкового тракту; частота невідома – шлунково-кишковий дискомфорт, біль у шлунку. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит, підвищення активності “печінкових” ферментів та білірубіну. З боку шкірних покровів: нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри; частота невідома - фотосенсибілізація, алопеція, кропив'янка, загострення хронічної кропив'янки, ангіоневротичний набряк, еритема, бульозний висип, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. пурпуру. З боку сечовидільної системи: рідко – цистит, уретрит, гематурія; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, аномальні значення показників функції нирок; частота невідома – затримка рідини в організмі і внаслідок цього збільшення маси тіла, гіперкаліємія. Інше: нечасто – периферичні набряки, втома; рідко - кровохаркання, менометрорагія, задишка, спрага, м'язові посмикування.Взаємодія з лікарськими засобамиНебажані поєднання лікарських засобів Не рекомендовано спільне застосування кетопрофену з іншими нестероїдними протизапальними препаратами (включаючи селективні інгібітори цикллоксігенази-2), саліцилатами у високих дозах, внаслідок підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч та виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Одночасне застосування з антикоагулянтами (гепарин, варфарин), антиагрегантами (тіклопідін, клопідогрел) підвищує ризик розвитку кровотеч. Якщо застосування такої комбінації є неминучим, слід ретельно контролювати стан пацієнта. При одночасному застосуванні з препаратами літію можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові аж до токсичних значень. Слід ретельно контролювати концентрацію літію у плазмі крові та своєчасно коригувати дозу препаратів літію під час та після лікування нестероїдними протизапальними препаратами. Підвищує гематологічну токсичність метотрексату, особливо при його застосуванні у високих дозах (більше 15 мг на тиждень). Інтервал часу між припиненням або початком терапії кетопрофеном та прийомом метотрексату повинен становити не менше 12 годин. Поєднання, які необхідно застосовувати з обережністю На тлі терапії кетопрофеном пацієнти, які приймають діуретики, особливо при розвитку дегідратації, мають більш високий ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зниження ниркового кровотоку, спричиненого пригніченням синтезу простагландинів. Перед початком застосування кетопрофену таких пацієнтів слід провести регідратаційні заходи. Після початку лікування необхідно контролювати функцію нирок. Спільне застосування препарату з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторами рецепторів ангіотензину II у пацієнтів з порушеннями функції нирок (при дегідратації, пацієнтів похилого віку) може призвести до збільшення погіршення функції нирок, у тому числі до розвитку гострої ниркової недостатності. Протягом перших тижнів одночасного застосування кетопрофену та метотрексату у дозі, що не перевищує 15 мг/тиждень, слід щотижня контролювати аналіз крові. У пацієнтів похилого віку або у разі виникнення будь-яких ознак порушення функції нирок слід виконувати дослідження частіше. Поєднання, які необхідно брати до уваги Кетопрофен може послаблювати дію гіпотензивних засобів (бета-блокаторів, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретиків). Одночасне застосування із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч. Одночасне застосування з тромболітиками підвищує ризик кровотечі. Одночасне застосування з солями калію, калійзберігаючими діуретиками, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторами рецепторів ангіотензину II, нестероїдними протизапальними препаратами, низькомолекулярними гепаринами, циклоспорином, такролімусом та триметопримом. При одночасному застосуванні з циклоспорином такролімусом можливий ризик розвитку адитивної нефротоксичної дії, особливо у пацієнтів похилого віку. Застосування кількох антиагрегантних препаратів (тирофібан, ептифібарид, абциксимаб, ілопрост) збільшує ризик розвитку кровотечі. Підвищує концентрацію у плазмі крові серцевих глікозидів, блокаторів "повільних" кальцієвих каналів, циклоспорину, метотрексату та дигоксину. Кетопрофен може посилювати дію пероральних гіпоглікемічних та деяких протисудомних препаратів (фенітоїну). Одночасне застосування з пробенецидом значно знижує кліренс кетопрофену у плазмі крові. Нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати ефективність міфепрістону. Прийом нестероїдних протизапальних препаратів слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепрістону. Фармацевтично несумісний із розчином трамадолу через випадання осаду.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно, внутрішньом'язово. Для зниження частоти небажаних реакцій рекомендується використовувати ефективну мінімальну дозу препарату. Максимальна добова доза становить 200 мг. Необхідно ретельно оцінити співвідношення ймовірної користі та ризику до початку прийому кетопрофену в дозі 200 мг/добу. Внутрішньом'язове введення: по 100 мг (1 ампула) 1 – 2 рази на день. Внутрішньовенне інфузійне введення кетопрофену повинно проводитись лише в умовах стаціонару. Тривалість інфузії має становити від 0,5 до 1 години. Внутрішньовенний спосіб застосування слід застосовувати не більше 48 годин. Нетривала внутрішньовенна інфузія: від 100 до 200 мг (1 – 2 ампули) кетопрофену. розведених у 100 мл 0.9 % розчину хлориду натрію, вводиться протягом 0.5 - 1 години. Тривала внутрішньовенна інфузія: від 100 до 200 мг (1-2 ампули) кетопрофену, розведених у 500 мл інфузійного розчину (0,9 % розчин натрію хлориду, лактатсодержащий розчин Рінгера, 5 % розчин декстрози), вводиться протягом 8 годин; можливе повторне введення через 8 годин. Максимальна добова доза становить 200 мг. Кетопрофен можна поєднувати з аналгетиками центральної дії; його можна змішувати з опіоїдами (наприклад, морфін) в одному флаконі. Фармацевтично несумісний із розчином трамадолу через випадання осаду. Парентеральне введення препарату Артрум можна поєднувати із застосуванням пероральних форм (таблетки, капсули) або ректальних супозиторіїв.ПередозуванняПри передозуванні кетопрофену можуть спостерігатися головний біль, нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення функції нирок та ниркова недостатність. При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля. Лікування - симптоматична та підтримуюча терапія; Вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи) та простагландинів, моніторинг дихальної та серцево-судинної діяльності, специфічного антидоту не виявлено, гемодіаліз малоефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів необхідно періодично оцінювати клінічний аналіз крові, а також контролювати функцію нирок та печінки, особливо у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), проводити аналіз калу на приховану кров. Необхідно бути обережними і частіше контролювати артеріальний тиск при застосуванні кетопрофену для лікування пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію, серцево-судинні захворювання, які призводять до затримки рідини в організмі. У разі виникнення порушень з боку органів зору лікування слід негайно припинити. Як і інші нестероїдні протизапальні препарати, кетопрофен може маскувати симптоми інфекційно-запальних захворювань. У разі виявлення ознак інфекції або погіршення самопочуття на фоні застосування препарату, необхідно негайно звернутися до лікаря. За наявності в анамнезі протипоказань з боку шлунково-кишкового тракту (кровотечі, перфорація, виразкова хвороба), проведенні тривалої терапії та застосуванні високих дозувань кетопрофену пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря. Через важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід виявляти особливу обережність при призначенні кетопрофену пацієнтам із серцевою або нирковою недостатністю, а також при лікуванні літніх пацієнтів, які приймають діуретики, та пацієнтів, у яких, з якоїсь причини, спостерігається зниження обсягу циркулюючої крові (наприклад, після хірургічного втручання). Застосування кетопрофену може впливати на жіночу фертильність, тому пацієнткам з безпліддям (у тому числі таким, що проходять обстеження) не рекомендується застосовувати препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період застосування препарату необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здібності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Фасування: N30 Форма випуску таб. Упаковка: zip-пакет Производитель: Арум Завод-производитель: Arum Inc. (Япония).
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні – 1 мл: тимололу малеат; бензалконію хлориду розчин (50%) відповідає бензалконію хлориду, повідон К30, натрію дигідрофосфату дигідрат, натрію моногідрофосфату додекагідрат, динатрію едетату дигідрат, вода д/і. 5 мл - флакони поліетиленові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі очні 0.25% у вигляді прозорого розчину безбарвного або з жовтуватим відтінком, без запаху.Фармакотерапевтична групаПротиглаукомний препарат, неселективний блокатор β1- та β2- адренорецепторів . Не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. При місцевому застосуванні у вигляді очних крапель знижує як нормальний, так і підвищений внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Не впливає на розмір зіниці та акомодацію. Дія препарату проявляється через 20 хв після закапування у кон'юнктивальний мішок. Максимальне зниження внутрішньоочного тиску настає через 1-2 години і зберігається протягом 24 годин.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні тимолол швидко проникає крізь рогівку. Після інстиляції очних крапель C max -тимололу у водяній волозі передньої камери ока досягається через 1-2 год. 80% тимололу, що застосовується у вигляді очних крапель, потрапляє у системний кровотік шляхом абсорбції через судини кон'юнктиви, слизової оболонки носа та слізного тракту. Виведення метаболітів тимололу здійснюється переважно нирками. У новонароджених та дітей молодшого віку C max -тимололу у плазмі крові перевищує цей показник у плазмі крові дорослих.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат – бета-адреноблокатор.Показання до застосуванняПідвищений внутрішньоочний тиск (очна гіпертензія); відкритокутова глаукома; вторинна глаукома (в т.ч. афакічна); закритокутова глаукома (у комбінації з міотиками як додатковий засіб для зниження ВГД); уроджена глаукома (за недостатньої ефективності інших терапевтичних заходів).Протипоказання до застосуванняБронхіальна астма чи інші тяжкі хронічні обструктивні захворювання дихальних шляхів; синусова брадикардія; кардіогенний шок; AV-блокада ІІ або ІІІ ступеня; серцева недостатність; дистрофічні процеси у рогівці; тяжкий атрофічний риніт; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років; алергічні реакцію компоненти препарату. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з легеневою недостатністю, тяжкою цереброваскулярною недостатністю, хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, гіпоглікемією, тиреотоксикозом, міастенією, синдромом Рейно, феохромоцитомою, а також одночасно з іншими бета-адреноблокаторами. У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, тимолол може призвести до гіпоглікемії.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції З боку органу зору: подразнення, гіперемія кон'юнктиви, шкіри повік, печіння та свербіж в очах, сльозотеча, світлобоязнь, набряк епітелію рогівки, точкова поверхнева кератопатія, гіпестезія рогівки, диплопія, птоз. При проведенні фістулізуючих протиглаукомних операцій можливий розвиток відшарування сітківки у післяопераційному періоді. Системні реакції З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, брадикардія, брадіаритмія, зниження артеріального тиску, колапс, AV-блокада, зупинка серця, прискорене серцебиття, гіпоперфузія головного мозку, минущі порушення мозкового кровообігу. З боку дихальної системи: риніт, задишка, бронхоспазм, легенева недостатність. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, депресія, парестезія. З боку системи травлення: нудота, діарея. Алергічні реакції: кропив'янка. З боку шкірних покривів: екзема, алопеція. Інші: порушення статевих функцій.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне використання Арутимолу з краплями очей, що містять епінефрін, може викликати розширення зіниці. Специфічна дія препарату - зниження внутрішньоочного тиску посилюється при одночасному використанні очних крапель, що містять епінефрін та пілокарпін; закопувати в очі два бета-адреноблокатори не слід. Зниження АТ та уповільнення серцевого ритму можуть потенціюватися при спільному застосуванні Арутимолу з блокаторами кальцієвих каналів, резерпіном та бета-адреноблокаторами. Одночасне застосування з інсуліном або пероральними гіпоглікемічними засобами може призвести до гіпоглікемії. Тимолол посилює дію міорелаксантів, тому необхідно відмінити препарат за 48 годин до планованого хірургічного втручання із застосуванням загальної анестезії. Ці дані можуть стосуватися і лікарських препаратів, які були застосовані незадовго до цього.Спосіб застосування та дозиНа початку терапії закопують по 1 краплі 0.25% або 0.5% очних крапель Арутимол у кон'юнктивальний мішок 2 рази на добу. При нормалізації внутрішньоочного тиску підтримуюча доза – 1 крапля 0.25% очних крапель 1 раз на добу. Лікування Арутимолом проводиться, як правило, протягом тривалого часу. Перерва або зміна дози проводяться тільки за розпорядженням лікаря.ПередозуванняСимптоми: можливий розвиток системних ефектів, характерних для бета-адреноблокаторів: запаморочення, біль голови, аритмія, брадикардія, зниження АТ, серцева недостатність, бронхоспазм, нудота, блювання. Негайно промити очі водою або 0.9% розчином натрію хлориду; за необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнт повинен бути попереджений про необхідність регулярно відвідувати лікаря для вимірювання внутрішньоочного тиску та обстеження рогівки, а також у разі розвитку побічних реакцій. Якщо пацієнт носить м'які контактні лінзи, йому не слід застосовувати препарат Арутимол, т.к. Консервант може адсорбуватися в м'яких контактних лінзах і надати несприятливий вплив на тканини ока. Відразу після закапування можливе короткочасне зниження чіткості зору. Слід виймати жорсткі контактні лінзи перед закапуванням препарату та встановлювати їх через 15 хв. При переведенні пацієнтів на лікування препаратом Арутимол може знадобитися корекція рефракції після ефектів, спричинених раніше міотиками. У разі майбутнього оперативного втручання із застосуванням загальної анестезії необхідно відмінити препарат за 48 год. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій та гарного зору (протягом 30 хвилин після закапування в око), т.к. препарат може сприяти зниженню АТ, виникненню почуття втоми та запаморочення. Ще більшою мірою це має місце при взаємодії препарату з алкоголем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Виробник: НВЦ Агроветзахист С. -П. Завод-виробник: Агроветзахист С.
Форма выпуска: таб. Упаковка: блистер Производитель: Вертекс АО Завод-производитель: ВЕРТЕКС(Россия). .
ФармакокінетикаАналептичний, антисептичний.ФармакодинамікаАміак у вигляді розчину для зовнішнього застосування та інгаляцій нейтралізує кислоти. Діамантовий зелений. Розчин діамантового зеленого для зовнішнього застосування спиртової несумісний з дезінфікуючими засобами, що містять розчин аміаку. Йод у вигляді спиртового розчину для зовнішнього застосування фармацевтично несумісний із розчинами аміаку. Комбінація йод + [калію йодид + гліцерол] фармацевтично несумісна з розчинами аміаку. Комбінація йод + [калію йодид + полівініловий спирт] у вигляді розчину для місцевого та зовнішнього застосування фармацевтично несумісна з розчинами аміаку. Комбінація йод + [калію йодид + етанол] фармацевтично несумісна з розчинами аміаку - утворюється вибухова суміш.Показання до застосуванняПідвищена чутливість до активної речовини. Для зовнішнього застосування – шкірні захворювання (в т.ч. дерматит, екзема).Вагітність та лактаціяДратуючий і відволікаючий засіб. При вдиханні рефлекторно чинить збуджуючий вплив на дихальний центр, діючи через рецептори верхніх дихальних шляхів (закінчення трійчастого нерва). При зовнішньому застосуванні має протимікробну дію і добре очищає шкіру.Побічна діяІнгаляційне застосування: як засіб швидкої допомоги для порушення дихання та виведення хворих з непритомного стану. Всередину: як відхаркувальний засіб (у складі комбінованого препарату). Зовнішньо: у вигляді примочок, для миття рук у хірургічній практиціВзаємодія з лікарськими засобамиПрийом внутрішньо нерозведеного розчину аміаку викликає опіки стравоходу та шлунка.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний залежно від показань.ПередозуванняУ високих концентраціях може спричинити рефлекторну зупинку дихання.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВітаміни: бета-каротин, лікопін, С, Е, цинк сірчанокислий 7-водний, селен натрію, куркума, аеросил (Е551), тальк (Е 553iii), магнію стеарат (Е470), крохмаль, лактоза, мікрокристалічна целлю полідекстроза (Е1200), лимонна кислота (Е330).ХарактеристикаЕфективно для детоксикації організму; Захищає від вільних радикалів та негативних факторів навколишнього середовища; Захищає від окисного стресу; Сприяє збільшенню загальної антиокислювальної активності (через 5 днів вживання програми – на 6,5 %, через 15 днів – на 15,8 %), що свідчить про підвищення антиоксидантної забезпеченості організму; Сприяє виведенню токсичних речовин; Прискорює виведення важких металів (свинцю на 16%, кобальту на 55%, міді на 30%, нікелю на 10%); Сприяє оздоровленню організму та підвищенню життєвої енергії; Поліпшує функціональний стан печінки; Підтримує красу шкіри, волосся, нігтів, підвищуючи тургор та бар'єрну функцію шкіри, зменшує її надмірну жирність; покращує структуру волосся та нігтів; Сприяє корекції маси тіла.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела каротиноїдів (бета-каротину, лікопіну), вітамінів Е і С, цинку і селену.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 капсули щодня під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 100 мг Фасування: N30 Форма випуску таб. Виробник: Медісорб Завод-производитель: Медисорб(Россия) Действующее вещество: Ацетилсалициловая кислота. .
212,00 грн
178,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: ацетилсаліцилова кислота 100 мг; допоміжні речовини: ядро: лактози моногідрат (цукор молочний) 15.87 мг; повідон (полівінілпіролідон) 0,16 мг; крохмаль картопляний 3,57 мг; тальк 0,2мг; стеаринова кислота 0,2 мг; оболонка: метакрилової кислоти та етакрилату сополімер [1:1] (колікоат МАЕ 100) 4,186 мг; макрогол-6000 (поліетиленгліколь високомолекулярний) 0,558 мг; тальк 1117 мг; титану діоксид 0,139 мг. Таблетки кишковорозчинні, покриті плівковою оболонкою, 100 мг По 7, 10 або 14 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої По 30, 50, 60 або 100 таблеток у банки полімерні Кожну банку або 1, 2, 3, 5, 6, 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів з утворенням таких метаболітів, як фенілсаліцилат, глюкуроніду саліцилат і саліцилурова кислота, що виявляються в багатьох тканинах У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці) Максимальна концентрація АСК у плазмі досягається через 10-20 хвилин після прийому внутрішньо, саліцилової кислоти - через 0,3-2 години Внаслідок того, що таблетки покриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку (оболонка ефективно блокує розчинення препарату в шлунку), а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Таким чином, абсорбція АСК у лікарській формі таблетки кишковорозчинні, покриті плівковою оболонкою, уповільнена на 3-6 годин порівняно із звичайними (без такої оболонки) таблетками АСК та саліцилова кислота сильно зв'язуються з білками плазми крові (від 66% до 98% залежно від дози) та швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту та секретується з грудним молоком Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки її метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи Період напіввиведення становить від 2-3 годин при застосуванні АСК у низьких дозах і до 15 годин при застосуванні препарату у високих дозах (звичайні дози ацетилсаліцилової кислоти як аналгетичний засіб). На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому прийомі препарату негідролізована АСК не накопичується у сироватці крові. Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів із нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 год.ФармакодинамікаАцетилсаліцилова кислота (АСК) є складним ефіром саліцилової кислоти, відноситься до групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) Механізм дії заснований на незворотній інактивації ферменту циклооксигенази (ЦОГ-1), внаслідок чого блокується синтез простагландинів, простациклінів та тромбоксану. Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Підвищує фібринолітичну активність плазми крові та знижує концентрацію вітамін К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X) Антиагрегантний ефект розвивається після застосування малих доз препарату та зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому Ці властивості АСК використовуються у профілактиці та лікуванні інфаркту міокарда, ішемічної хвороби серця, ускладнень варикозної хвороби. АСК у високих дозах (більше 300 мг) має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію.Показання до застосуванняНестабільна стенокардія; стабільна стенокардія; первинна профілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) та повторного інфаркту міокарда; профілактика ішемічного інсульту (у тому числі у пацієнтів з тимчасовим порушенням мозкового кровообігу); профілактика минучих порушень мозкового кровообігу; профілактика тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах (наприклад, аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозна шунтування, ангіопластика сонних артерій); профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневих артерій та її гілок (наприклад, при тривалій іммобілізації внаслідок великого хірургічного втручання).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти (АСК), допоміжних речовин препарату та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ); ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту на стадії загострення; шлунково-кишкова кровотеча; бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості АСК або інших нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі в анамнезі; геморагічні діатези (гемофілія, хвороба Віллебранда, телеангіектазія, гіпопротеїнемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); поєднане застосування з метотрексатом у дозі 15 мг на тиждень та більше; вагітність (I та III триместр) та період грудного вигодовування; вік до 18 років; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність (клас В і вище за класифікацією Чайлд-П'ю); хронічна серцева недостатність ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA; непереносимість лактози, дефіцит лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю призначають: пацієнтам із подагрою, гіперурикемією; за наявності в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч; ниркової недостатності (КК понад 30 мл/хв); печінкової недостатності (нижче за клас В за класифікацією Чайлд-Пью); бронхіальної астми, хронічних захворювань органів дихання, сінної лихоманки, поліпозу носа, лікарської алергії, у тому числі групи нестероїдних протизапальних засобів (анальгетики, протизапальні, протиревматичні засоби); у II триместрі вагітності; дефіцит вітаміну К; при тяжких формах дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; при передбачуваному хірургічному втручанні (включаючи незначні, наприклад, екстракція зуба); при одночасному застосуванні з наступними лікарськими засобами (з метотрексатом у дозі менше 15 мг на тиждень, з антикоагулянтними,тромболітичними або антиагрегантними засобами; з НПЗП, ібупрофеном, похідними саліцилової кислоти у великих дозах, з дигоксином; з гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо (похідні сульфонілсечовини) та інсуліном, з вальпроєвою кислотою, з алкоголем, з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну), з урикозуричними препаратами, інгібіторами АПФ, діуретиками, глюко.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане при вагітності (I та III триместри) та в період грудного вигодовування. Застосування великих доз саліцилатів у перші 3 місяці вагітності асоціюється із підвищеною частотою дефектів розвитку плода (розщеплене небо, вади серця). У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати лише з урахуванням суворої оцінки ризику та користі. В останньому триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг/добу) викликають ослаблення пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепний крововилив, особливо у недоношених дітей. Призначення саліцилатів в останньому триместрі протипоказано Саліцилати та їх метаболіти у невеликих кількостях проникають у грудне молоко. Випадковий прийом саліцилатів у період грудного вигодовування не супроводжується розвитком побічних реакцій у дитини та не вимагає припинення грудного вигодовування. Однак при тривалому застосуванні препарату або призначенні його у високій дозі годування груддю слід негайно припинити.Побічна діяПорушення з боку шлунково-кишкового тракту: найчастіше відзначаються нудота, печія, блювання, больові відчуття в ділянці живота; рідко – виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, у тому числі перфоративні, шлунково-кишкові кровотечі; минущі порушення функції печінки з підвищенням активності "печінкових" трансаміназ Порушення з боку серця в окремих випадках - посилення симптомів хронічної серцевої недостатності Порушення з боку судин: у поодиноких випадках - набряки нижніх кінцівок Порушення з боку крові та лімфатичної системи підвищена частота периопераційних (інтра- та постопераційних) кровотеч, гематом, носових кровотеч, кровоточивості ясен, кровотеч із сечостатевих шляхів. Є повідомлення про серйозні випадки кровотеч, до яких належать шлунково-кишкові кровотечі та крововиливи в мозок (особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які не досягли цільових показників артеріального тиску (АТ) та/або отримували супутню терапію антикоагулянтними засобами), які в окремих випадках можуть носити загрозливий для життя характер. Кровотечі можуть призводити до розвитку гострої або хронічної постгеморагічної/залізодефіцитної анемії (наприклад, внаслідок прихованої кровотечі) з відповідними клініко-лабораторними симптомами (астенія, блідість, гіпоперфузія) Є повідомлення про випадки гемолізу та гемолітичної анемії у пацієнтів з тяжкими формами дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази Порушення з боку сечовидільної системи: є повідомлення про випадки розвитку порушення функції нирок та гостру ниркову недостатність Порушення нервової системи: запаморочення, зниження слуху, шум у вухах, що може бути ознакою передозування препарату (див. розділ Передозування) Порушення з боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості з відповідними лабораторними та клінічними проявами, такими як астматичний синдром (бронхоспазм), реакції легкої та середньої тяжкості з боку шкірних покривів, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи. як шкірний висип, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, риніт, набряк слизової оболонки порожнини носа, кардіо-респіраторний дистрес-синдром, а також важкі реакції, включаючи анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні АСК посилює дію наступних лікарських засобів; за необхідності одночасного застосування АСК з переліченими засобами слід розглянути питання необхідності зменшення дози лікарських засобів: метотрексату, за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками; при одночасному застосуванні з антикоагулянтами, тромболітичними та антиагрегантними засобами (тиклопідин, клопідогрел) відзначається збільшення ризику кровотеч у результаті синергізму основних терапевтичних ефектів застосовуваних засобів; при одночасному застосуванні з препаратами, що мають антикоагулянтну, тромболітичну або антиагрегантну дію, відзначається посилення ушкоджуючої дії на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, що може призвести до підвищення ризику кровотечі із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (синергізм з АСК); дигоксину, внаслідок зниження його ниркової екскреції, що може призвести до передозування; гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (похідних сульфонілсечовини) та інсуліну за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини у зв'язку з білками плазми крові; при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою збільшується її токсичність за рахунок витіснення зв'язку з білками плазми крові; НПЗП та похідних саліцилової кислоти у високих дозах (підвищення ризику ульцерогенного ефекту та кровотечі зі шлунково-кишкового тракту внаслідок синергізму дії); при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається антагонізм щодо незворотного пригнічення тромбоцитів, зумовленого дією АСК, що призводить до зниження кардіопротективних ефектів АСК; етанолу (підвищений ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі внаслідок взаємного посилення ефектів АСК та етанолу); При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти (як антиагрегантний засіб) та блокаторів "повільних" кальцієвих каналів підвищується ризик розвитку кровотеч; При одночасному застосуванні препарату золота ацетилсаліцилова кислота може індукувати пошкодження печінки. При одночасному застосуванні АСК у високих дозах послаблює дію наведених нижче лікарських засобів; за необхідності одночасного призначення АСК з переліченими лікарськими засобами слід розглянути питання необхідності корекції дози перерахованих коштів: будь-які діуретики (при сумісному застосуванні з АСК у високих дозах відзначається зниження швидкості клубочкової фільтрації (СКФ) внаслідок зниження синтезу простагландинів у нирках); інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (відзначається дозозалежне зниження СКФ в результаті інгібування простагландинів, що володіють судиннорозширювальною дією, відповідно, ослаблення гіпотензивної дії. Клінічне зниження СКФ відзначається при добовій дозі АСК більше 160 мг. пацієнтам для терапії хронічної серцевої недостатності, який також проявляється при застосуванні спільно з АСК у великих дозах); препарати з урикозуричною дією – бензбромарон, пробенецид (зниження урикозуричного ефекту внаслідок конкурентного пригнічення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти); при одночасному застосуванні із системними глюкокортикостероїдами (за винятком гідрокортизону, що використовується для замісної терапії хвороби Аддісона) відзначається посилення виведення саліцилатів і відповідно ослаблення їхньої дії. Антациди, що містять магній та/або алюміній, уповільнюють та погіршують всмоктування ацетилсаліцилової кислоти.Спосіб застосування та дозиАСК-кардіо слід приймати внутрішньо, бажано перед їдою, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води АСК-Кардіо призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем. За відсутності інших призначень рекомендується дотримуватися наступного режиму дозування: Нестабільна стенокардія (при підозрі на гострий інфаркт міокарда) початкова доза 100-300 мг (першу таблетку необхідно розжувати для швидшого всмоктування) повинна бути прийнята пацієнтом якнайшвидше, після того, як виникла підозра на розвиток гострого інфаркту міокарда. У наступні 30 днів після розвитку інфаркту міокарда має підтримуватись доза 200-300 мг на день Первинна профілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику 100 мг на добу або 300 мг через день Профілактика повторного інфаркту міокарда. Нестабільна та стабільна стенокардія. Профілактика ішемічного інсульту та минущого порушення мозкового кровообігу. Профілактика тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах 100-300 мг на добу. Профілактика тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок 100-200 мг на добу або 300 мг через день.ПередозуванняМоже мати тяжкі наслідки, насамперед у літніх пацієнтів та у дітей. Синдром саліцилізму розвивається при прийомі АСК у дозі більше 100 мг/кг/добу протягом більше 2 діб внаслідок вживання токсичних доз препарату в рамках неправильного терапевтичного застосування (хронічне отруєння) або одноразового випадкового або навмисного прийому токсичної дози препарату дорослим або дитиною (гостре отруєння) . Симптоми передозування: При легкому та середньому ступені тяжкості (одноразова доза менше 150 мг/кг): Запаморочення, шум у вухах, зниження слуху, підвищене потовиділення, нудота та блювання, головний біль, сплутаність свідомості, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз Лікування: промивання шлунка, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотнолужного стану При середньому та тяжкому ступені тяжкості (одноразова доза 150 мг/кг-300 мг/кг – середній ступінь тяжкості, більше 300 мг/кг – тяжкий ступінь отруєння): Респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія, гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія; з боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця, виражене зниження артеріального тиску, пригнічення серцевої діяльності; з боку водно-електролітного балансу: дегідратація, порушення функції нирок від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією; порушення метаболізму глюкози: гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз; шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення: від пригнічення агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія; неврологічні порушення:токсична енцефалопатія та пригнічення функції центральної нервової системи (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми) Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованих відділень для проведення екстреної терапії - промивання шлунка, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід застосовувати після призначення лікаря АСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, шкірні реакції, свербіж, кропив'янка) АСК може викликати кровотечі різного ступеня вираженості під час та після хірургічних втручань, тому за необхідності абсолютного виключення кровоточивості в ході оперативного втручання необхідно, по можливості, повністю відмовитися від застосування АСК у передопераційному періоді Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантними препаратами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (мають знижену екскрецію сечової кислоти) Поєднання АСК із метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення Високі дози АСК мають гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні препарати для прийому внутрішньо та інсулін. При поєднанні глюкокортикостероїдів (ГКС) та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування рівень саліцилатів у крові знижений, а після відміни глюкокортикостероїдів можливе передозування саліцилатів. Не рекомендується поєднання АСК з ібупрофеном у пацієнтів із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, оскільки останній знижує позитивний вплив АСК на тривалість життя (знижує кардіопротективний ефект АСК). Перевищення дози АСК пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі. Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку При поєднанні АСК з алкоголем підвищений ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (водіння автотранспорту, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора тощо), оскільки можливий розвиток запаморочення АСК з обережністю призначають пацієнтам із подагрою, гіперурикемією; за наявності в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч; ниркової недостатності (КК понад 30 мл/хв); печінкової недостатності (нижче за клас В за класифікацією Чайлд-Пью); бронхіальної астми, хронічних захворювань органів дихання, сінної лихоманки, поліпозу носа, лікарської алергії, у тому числі групи нестероїдних протизапальних засобів (анальгетики, протизапальні, протиревматичні засоби); у II триместрі вагітності; дефіцит вітаміну К; при тяжких формах дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; при передбачуваному хірургічному втручанні (включаючи незначні, наприклад, екстракція зуба); при одночасному застосуванні з наступними лікарськими засобами (з метотрексатом у дозі менше 15 мг на тиждень, з антикоагулянтними,тромболітичними або антиагрегантними засобами; з НПЗП. ібупрофеном, похідними саліцилової кислоти у великих дозах, з дигоксином; з гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо (похідні сульфонілсечовини) та інсуліном, з вальпроєвою кислотою, з алкоголем, з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну), з урикозуричними препаратами, інгібіторами АПФ, діуретиками, глюко Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (водіння автотранспорту, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора тощо), оскільки можливий розвиток запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
ФармакокінетикаАналептичний, антисептичний.ФармакодинамікаАміак у вигляді розчину для зовнішнього застосування та інгаляцій нейтралізує кислоти. Діамантовий зелений. Розчин діамантового зеленого для зовнішнього застосування спиртової несумісний з дезінфікуючими засобами, що містять розчин аміаку. Йод у вигляді спиртового розчину для зовнішнього застосування фармацевтично несумісний із розчинами аміаку. Комбінація йод + [калію йодид + гліцерол] фармацевтично несумісна з розчинами аміаку. Комбінація йод + [калію йодид + полівініловий спирт] у вигляді розчину для місцевого та зовнішнього застосування фармацевтично несумісна з розчинами аміаку. Комбінація йод + [калію йодид + етанол] фармацевтично несумісна з розчинами аміаку - утворюється вибухова суміш.Показання до застосуванняПідвищена чутливість до активної речовини. Для зовнішнього застосування – шкірні захворювання (в т.ч. дерматит, екзема).Вагітність та лактаціяДратуючий і відволікаючий засіб. При вдиханні рефлекторно чинить збуджуючий вплив на дихальний центр, діючи через рецептори верхніх дихальних шляхів (закінчення трійчастого нерва). При зовнішньому застосуванні має протимікробну дію і добре очищає шкіру.Побічна діяІнгаляційне застосування: як засіб швидкої допомоги для порушення дихання та виведення хворих з непритомного стану. Всередину: як відхаркувальний засіб (у складі комбінованого препарату). Зовнішньо: у вигляді примочок, для миття рук у хірургічній практиціВзаємодія з лікарськими засобамиПрийом внутрішньо нерозведеного розчину аміаку викликає опіки стравоходу та шлунка.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний залежно від показань.ПередозуванняУ високих концентраціях може спричинити рефлекторну зупинку дихання.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаФруктове пюре, янтарна, фумарова, аскорбінова кислоти, глутамат натрію, цукрозамінник Е951, ароматизатор натуральний або ідентичний натуральному.ХарактеристикаЖувальні фруктові пастилки "Антипохмелін" допоможуть уникнути отруєння алкоголем, мінімізувати похмільний синдром та відчувати себе бадьорим та здоровим. Оптимізують обмінні процеси на тканинному рівні, сприяє прискореній та ефективній переробці алкоголю та продуктів його перетворення, також відновлюють процеси обміну вуглеводів, порушені в результаті алкогольного ексцесу, перешкоджає розвитку алкогольного токсикозу. Дія активних компонентів антипохмеліну клінічно доведена!ІнструкціяДорослим по 2 пастилки до, під час та після вживання алкоголю, всього 6-8 пастилок залежно від кількості прийнятого спиртного.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 200 мг, парацетамол 200 мг, кофеїн 40 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний), стеаринова кислота, тальк, кальцію стеарат, емульсія силіконова КЕ-10-12, олія вазелінова ВГМ-30М. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з кремуватим або рожевим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком, без запаху або зі слабким запахом; допускається мармуровість.Фармакотерапевтична групаКомбінований аналгезуючий препарат, дія якого визначається компонентами, що входять до його складу. Ацетилсаліцилова кислота має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дію, пов'язану з придушенням ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що регулюють синтез простагландинів; гальмує агрегацію тромбоцитів. Парацетамол має жарознижувальну, знеболювальну дію. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Аскофен-П® не надано.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняПомірно або слабко виражений больовий синдром у дорослих: головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; грудний корінцевий синдром, люмбаго; артралгія; міалгія; Альгодисменорея. Для зниження підвищеної температури тіла у дорослих та дітей старше 15 років: при ГРЗ; при інфекційно-запальних захворюванняхПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до інших НПЗЗ, ксантинів; ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення; шлунково-кишкова кровотеча; виражені порушення функції нирок; виражені порушення функції печінки; астма, індукована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших НПЗЗ; геморагічні діатези (хвороба Віллебранда, гемофілія, телеангіектазія, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); розшаровується аневризму аорти; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; портальна гіпертензія; дефіцит вітаміну К; підвищена збудливість, порушення сну, тривожні розлади (агорофобія, панічні розлади); органічні захворювання серцево-судинної системи (гострий інфаркт міокарда, тяжкий перебіг ІХС, артеріальна гіпертензія), пароксизмальна тахікардія, часта шлуночкова екстрасистолія; глаукому; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; діти віком до 15 років. З обережністю: гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки в анамнезі, тяжка серцева недостатність.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування у І та ІІІ триместрах вагітності, у ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом препарату у рекомендованих дозах лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ацетилсаліцилова кислота має тератогенний вплив: при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку - розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – сприяє гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), закриттю артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у малому колі кровообігу. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотечі у дитини через порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Препарат не призначають як знеболюючий засіб-дітям і підліткам у віці до 18 років, як жарознижувальний засіб -дітям до 15 років-з ГРВІ через небезпеку розвитку синдрому Рейє.Побічна діяЗ боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, гастралгія, діарея, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, печінкова та/або ниркова недостатність. Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія. Алергічні реакції: шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм. При тривалому прийомі: запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпура), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Рейє у дітей (метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних засобів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних препаратів, протиподагричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Посилює побічну дію кортикостероїдів, похідних сульфонілсечовини, метотрексату, ненаркотичних анальгетиків та НПЗЗ. Слід уникати комбінації препарату з барбітуратами, протиепілептичними засобами, зидовудином, рифампіцином з напоями, що містять алкоголь (збільшує ризик гепатотоксичного ефекту). Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Саліциламід та інші стимулятори мікросомального окиснення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину).Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо після їди по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза – 6 таблеток. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Для зменшення подразнюючої дії на ШКТ препарат слід приймати після їди, запиваючи водою, молоком, лужною мінеральною водою. При порушенні функції нирок або печінки перерва між прийомами – не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація – сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотеча. У міру посилення інтоксикації - прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликає респіраторний ацидоз. Лікування: промивання шлунка, прийом адсорбентів (активоване вугілля). При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегантну дію, пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. Це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування пацієнт повинен відмовитись від вживання напоїв, що містять алкоголь (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). Використання у педіатрії Препарат не призначають як знеболюючий засіб дітям та підліткам віком до 18 років, як жарознижувальний засіб – дітям до 15 років з ГРВІ через небезпеку розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ацетилсаліцилова кислота 200 мг, парацетамол 200 мг, кофеїн 40 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний), стеаринова кислота, тальк, кальцію стеарат, емульсія силіконова КЕ-10-12, олія вазелінова ВГМ-30М. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з кремуватим або рожевим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком, без запаху або зі слабким запахом; допускається мармуровість.Фармакотерапевтична групаКомбінований аналгезуючий препарат, дія якого визначається компонентами, що входять до його складу. Ацетилсаліцилова кислота має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дію, пов'язану з придушенням ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що регулюють синтез простагландинів; гальмує агрегацію тромбоцитів. Парацетамол має жарознижувальну, знеболювальну дію. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Аскофен-П® не надано.Клінічна фармакологіяАналгетик-антипіретик комбінованого складу.Показання до застосуванняПомірно або слабко виражений больовий синдром у дорослих: головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; грудний корінцевий синдром, люмбаго; артралгія; міалгія; Альгодисменорея. Для зниження підвищеної температури тіла у дорослих та дітей старше 15 років: при ГРЗ; при інфекційно-запальних захворюванняхПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до інших НПЗЗ, ксантинів; ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення; шлунково-кишкова кровотеча; виражені порушення функції нирок; виражені порушення функції печінки; астма, індукована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших НПЗЗ; геморагічні діатези (хвороба Віллебранда, гемофілія, телеангіектазія, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); розшаровується аневризму аорти; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; портальна гіпертензія; дефіцит вітаміну К; підвищена збудливість, порушення сну, тривожні розлади (агорофобія, панічні розлади); органічні захворювання серцево-судинної системи (гострий інфаркт міокарда, тяжкий перебіг ІХС, артеріальна гіпертензія), пароксизмальна тахікардія, часта шлуночкова екстрасистолія; глаукому; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; діти віком до 15 років. З обережністю: гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки в анамнезі, тяжка серцева недостатність.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування у І та ІІІ триместрах вагітності, у ІІ триместрі вагітності можливий разовий прийом препарату у рекомендованих дозах лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ацетилсаліцилова кислота має тератогенний вплив: при застосуванні в І триместрі вагітності призводить до пороку розвитку - розщеплення верхнього піднебіння; у III триместрі – сприяє гальмування родової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), закриттю артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин та гіпертензію у малому колі кровообігу. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю. Ацетилсаліцилова кислота виділяється з грудним молоком, що підвищує ризик виникнення кровотечі у дитини через порушення функції тромбоцитів. Застосування у дітей Препарат не призначають як знеболюючий засіб-дітям і підліткам у віці до 18 років, як жарознижувальний засіб -дітям до 15 років-з ГРВІ через небезпеку розвитку синдрому Рейє.Побічна діяЗ боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, гастралгія, діарея, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, печінкова та/або ниркова недостатність. Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія. Алергічні реакції: шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм. При тривалому прийомі: запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (в т.ч. носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпура), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Рейє у дітей (метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних засобів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних препаратів, протиподагричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Посилює побічну дію кортикостероїдів, похідних сульфонілсечовини, метотрексату, ненаркотичних анальгетиків та НПЗЗ. Слід уникати комбінації препарату з барбітуратами, протиепілептичними засобами, зидовудином, рифампіцином з напоями, що містять алкоголь (збільшує ризик гепатотоксичного ефекту). Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Саліциламід та інші стимулятори мікросомального окиснення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину).Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо після їди по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза – 6 таблеток. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Для зменшення подразнюючої дії на ШКТ препарат слід приймати після їди, запиваючи водою, молоком, лужною мінеральною водою. При порушенні функції нирок або печінки перерва між прийомами – не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дози та схеми застосування встановлює лікар.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація – сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотеча. У міру посилення інтоксикації - прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликає респіраторний ацидоз. Лікування: промивання шлунка, прийом адсорбентів (активоване вугілля). При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату потрібний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Оскільки ацетилсаліцилова кислота має антиагрегантну дію, пацієнт, якщо він має хірургічне втручання, повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом препарату. Ацетилсаліцилова кислота у низьких дозах зменшує виведення сечової кислоти. Це може часом спровокувати напад подагри. Під час лікування пацієнт повинен відмовитись від вживання напоїв, що містять алкоголь (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). Використання у педіатрії Препарат не призначають як знеболюючий засіб дітям та підліткам віком до 18 років, як жарознижувальний засіб – дітям до 15 років з ГРВІ через небезпеку розвитку синдрому Рейє (енцефалопатія та гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком печінкової недостатності).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
210,00 грн
164,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 250,0 мг, парацетамол – 250,0 мг, кофеїн (кофеїн безводний) – 65,0 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (целюлоза мікрокристалічна 101) – 66,01 мг, гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена) – 21,50 мг, тальк – 10,00 мг, гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 3,40 мг, стеаринова кислота – 2,50 мг, кальцію стеарат – 1,29 мг; Оболонка: Опадрай 20А28380 WHITE – 13,5 мг [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза 2910) – 4,556 мг, гіпоролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 4,556 мг, тальк – 2,700 мг, титану діоксид. Пігулки, 250 мг + 65 мг + 250 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної або ПА/Ал/ПВХ-плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (нестероїдний протизапальний засіб + аналгетичний ненаркотичний засіб + психостимулюючий засіб).ФармакокінетикаAцетилсаліцилова кислота При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації – 2 год. Метаболізується переважно у печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60%) та його метаболітів. Виведення незміненого саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих. Кофеїн При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації – 50-75 хв. після вживання, максимальна концентрація 1,6-1,8 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36%. Більше 90% піддається метаболізму в печінці, у дітей перших років життя до – 10-15%. У дорослих близько 80% дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10% – у теобромін та близько 4% – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 години (іноді – до 10 годин). Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2%). Парацетамол Висока абсорбція, максимальна концентрація досягається через 0,5-2 год; максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матір'ю, що годує, дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з утворенням неактивних глюкуронідів та сульфатів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1,CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Період напіввиведення – 1-4 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, менше 5% у незмінному вигляді. У літніх пацієнтів знижується кліренс препарату та збільшується період напіввиведення.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що містить парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту та кофеїн. Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів (Pg) у периферичних тканинах.Показання до застосуванняБольовий синдром середньої та легкої інтенсивності різного походження у дорослих та дітей віком від 15 років: головний біль; мігрень; зубний біль; невралгія; артралгія; міалгія; альгодисменорея (болі при менструації) Гарячковий синдром у дорослих: при гострих респіраторних захворюваннях, грипі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до основних або допоміжних компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, виразка в анамнезі; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (в т.ч. в анамнезі); гемофілія та інші порушення згортання крові; геморагічний діатез, гіпопротромбінемія; дефіцит вітаміну К; портальна гіпертензія; тяжка ниркова або печінкова недостатність; хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за NYHA; артеріальна гіпертензія ІІІ ступеня; вагітність; період грудного вигодовування; глаукому; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; підвищена нервова збудливість; порушення сну; хірургічні втручання, що супроводжуються рясною кровотечею; дитячий вік до 15 років як знеболюючий засіб, при гарячковому синдромі – до 18 років; одночасний прийом метотрексату у дозі понад 15 мг/тиж. З обережністю Ниркова або печінкова недостатність легкого та середнього ступеня, літній вік, подагра, алкоголізм, епілепсія та схильність до судомних нападів, хронічна серцева недостатність I-II функціонального класу за NYHA, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, куріння, хронічна легень, одночасний прийом метотрексату в дозі менше 15 мг/тиж, супутня терапія антикоагулянтами, літній вік, одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами, глюкокортикостероїдами, антикоагулянтами, антиагрегантами, селективними інгібіторами.Вагітність та лактаціяПрийом препарату протипоказаний під час вагітності та у період грудного вигодовування, т.к. безпека даної комбінації у вагітних та тих, хто годує грудьми, не вивчалася. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Частота небажаних лікарських реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до ≤1/10), нечасто (від >1/1000 до ≤1/100), рідко (від >1/10000 до ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10000), частота невідома (частоту виникнення неможливо визначити з наявних даних). Інфекції та інвазії: рідко – фарингіт. Порушення метаболізму та харчування: рідко – зниження апетиту. Психічні розлади: часто нервозність; нечасто – безсоння; рідко – тривога, ейфоричний настрій, внутрішня напруга. Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення; нечасто – тремор, парестезії, біль голови; рідко – розлад смаку, розлад уваги, амнезія, порушення координації руху, гіперестезія, біль у ділянці приносових пазух. Порушення органу зору: рідко – порушення зору. Порушення органу слуху: нечасто – шум у вухах. Порушення серцево-судинної системи: нечасто – аритмія. Порушення з боку судин: рідко – гіперемія, порушення периферичного кровообігу. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – носові кровотечі, гіповентиляція, ринорея. Порушення з боку травної системи: часто – нудота, дискомфорт у животі; нечасто – сухість у роті, діарея, блювання; рідко – відрижка, метеоризм, дисфагія, парестезії у сфері рота, підвищене слиновиділення. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – гіпергідроз, свербіж, кропив'янка. Порушення з боку опорно-рухового апарату: рідко – м'язово-скелетна скутість, біль у шиї, біль у спині, м'язові спазми. Загальні розлади: нечасто – втома, підвищена збудливість; рідко – астенія, тяжкість у грудях. Інші: нечасто – збільшення частоти серцевих скорочень. Дані післяреєстраційного спостереження З боку імунної системи: Гіперчутливість. Психічні розлади: Занепокоєння. Порушення з боку нервової: Мігрень, сонливість. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема. Порушення з боку серцево-судинної системи: Відчуття серцебиття. Порушення судини: Зниження артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Задишка, бронхоспазм. Порушення з боку травної системи: Біль в епігастрії, диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, кровотеча зі шлунка, виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки, прямої кишки), ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту (включаючи виразку шлунка, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, виразку пептики). Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Печінкова недостатність. Загальні порушення: нездужання, почуття дискомфорту. Дані щодо посилення або розширення спектра небажаних явищ окремих компонентів при застосуванні їх у складі комбінації відповідно до інструкції із застосування відсутні. Підвищення ризику кровотеч після прийому ацетилсаліцилової кислоти зберігається протягом 4-8 днів. Дуже рідко можлива сильна кровотеча (наприклад, крововилив у головний мозок), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та (або) при одночасному застосуванні антикоагулянтів, що в окремих випадках загрожує життю. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиАцетилсаліцилова кислота Інші нестероїдні протизапальні препарати: Збільшення шкідливої дії на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори для профілактики НПВГ1-індукованих виразок шлунково-кишкового тракту, тому одночасне застосування не рекомендується. Глюкокортикостероїди: Збільшення шкідливої дії на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори, особливо у осіб віком від 65 років, тому одночасне застосування не рекомендується. Пероральні антикоагулянти (наприклад, похідні кумарину): Ацетилсаліцилова кислота (АСК) може потенціювати дію антикоагулянтів. Необхідний клінічний та лабораторний моніторинг часу кровотечі та протромбінового часу. Одночасне застосування не рекомендується. Тромболітики: Підвищення ризику кровотечі. Застосування АСК у пацієнтів протягом перших 24 годин після гострого інсульту не рекомендується. Одночасне застосування не рекомендується. Гепарин: підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується. Інгібітори агрегації тромбоцитів (тіклопідін, парацетамол, клопідогрел, цилостазол): Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): Одночасне застосування може вплинути на згортання крові або функцію тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотечі в цілому, зокрема шлунково-кишкових кровотеч, тому одночасне застосування не рекомендується. Фенітоїн: АСК підвищує плазмову концентрацію фенітоїну, що потребує її моніторингу. Вальпроєва кислота: АСК порушує зв'язок із білками плазми і, отже, може призвести до збільшення його токсичності. Необхідний контроль плазмової концентрації вальпроєвої кислоти. Антагоністи альдостерону (спіронолактон, канреноат): АСК може знизити їхню активність внаслідок порушення екскреції натрію, необхідний належний контроль артеріального тиску. Петлеві діуретики (наприклад, фуросемід): АСК може знизити їхню активність внаслідок порушення клубочкової фільтрації, зумовленого пригніченням синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) може призвести до гострої ниркової недостатності, особливо у зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з АСК, необхідно забезпечити достатню регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск, особливо на початку лікування сечогінними препаратами. Гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори «повільних» кальцієвих каналів): АСК може знизити їхню активність внаслідок інгібування синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування може призвести до гострої ниркової недостатності у літніх або зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з АСК, необхідно забезпечити адекватну регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск. При одночасному застосуванні з верапамілом слід контролювати час кровотечі. Урикозуричні засоби (наприклад, пробенецид, сульфінпіразон): АСК може знижувати їхню активність за рахунок інгібування тубулярної реабсорбції, що призводить до високої плазмової концентрації АСК. Метотрексат ≤15 мг/тиждень: АСК, подібно до всіх нестероїдних протизапальних засобів, знижує тубулярну секрецію метотрексату, підвищуючи його плазмову концентрацію і, таким чином, токсичність. У зв'язку з цим одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів, які отримують високі дози метотрексату, не рекомендується (див. розділ «Протипоказання»). У пацієнтів, які приймають низькі дози метотрексату, також слід враховувати ризик взаємодії метотрексату та нестероїдних протизапальних засобів, особливо при порушенні функції нирок. При необхідності комбінованої терапії необхідно контролювати загальний аналіз крові, функцію печінки та нирок, особливо в перші дні лікування. Похідні сульфонілсечовини та інсулін: АСК посилює їхній гіпоглікемічний ефект, тому при прийомі високої дози саліцилатів може знадобитися зниження дози гіпоглікемічних лікарських препаратів. Рекомендується частіше контролювати вміст глюкози у крові. Алкоголь: Збільшує ризик шлунково-кишкових кровотеч; одночасного застосування слід уникати. Парацетамол Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін): Підвищення токсичності парацетамолу, здатне призвести до ураження печінки. . Одночасне застосування не рекомендується. Хлорамфенікол: Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу. Одночасне застосування не рекомендується. Зідовудін: Парацетамол може збільшувати схильність до розвитку нейтропенії, у зв'язку з чим слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише з дозволу лікаря. Пробенецид: Пробенецид зменшує кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Одночасне застосування не рекомендується. Непрямі антикоагулянти: Багаторазовий прийом парацетамолу протягом більш ніж одного тижня збільшує антикоагулянтний ефект. Епізодичний прийом парацетамолу не має значного впливу. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка: Знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відтермінувати або зменшити швидке полегшення болю. Метоклопрамід та інші препарати, що прискорюють евакуацію зі шлунка: Збільшує швидкість всмоктування парацетамолу та, відповідно, ефективність та початок знеболювальної дії. Колестирамін: Знижує швидкість всмоктування парацетамолу, тому при необхідності максимальної аналгезії, колістірамін приймають не раніше 1 години після прийому парацетамолу. Кофеїн Одночасне застосування може знизити снодійний ефект або зменшити протисудомний ефект барбітуратів, тому одночасне застосування не рекомендується. При необхідності одночасного застосування комбінацію доцільно приймати вранці. Літій: Скасування кофеїну може збільшити плазмову концентрацію літію, оскільки кофеїн збільшує нирковий кліренс літію, тому при відміні кофеїну може знадобитися зниження дози літію. Одночасне застосування не рекомендується. Дисульфірам: Пацієнтів, які перебувають на лікуванні дисульфірамом, слід попередити про необхідність не допускати застосування кофеїну, щоб уникнути ризику посилення алкогольного абстинентного синдрому у зв'язку зі стимулюючою дією кофеїну на серцево-судинну та центральну нервову системи. Ефедриноподібні речовини: збільшення ризику розвитку лікарської залежності. Одночасне застосування не рекомендується. Симпатоміметики або левотироксин За рахунок взаємного потенціювання можуть посилювати хронотропний ефект. Одночасне застосування не рекомендується. Теофілін: Одночасне застосування знижує екскрецію теофіліну. Антибактеріальні препарати з групи хінолонів, еноксацин та піпемідова кислота, тербінафін, циметидин, флувоксамін та пероральні контрацептиви: Збільшення періоду напіввиведення кофеїну внаслідок інгібування цитохрому Р450 печінки, тому пацієнтам з порушенням функції печінки та порушенням Нікотин, фенітоїн та фенілпропаноламін: Знижують термінальний період напіввиведення кофеїну. Клозапін: Кофеїн збільшує сироваткову концентрацію клозапіну, ймовірно, як за рахунок фармакокінетичних, так і фармакодинамічних механізмів. Необхідний контроль сироваткової концентрації клозапіну. Одночасне застосування не рекомендується. Вплив на лабораторні дослідження Високі дози АСК можуть спотворювати результати низки клініко-біохімічних лабораторних досліджень. Застосування парацетамолу може вплинути на результати визначення сечової кислоти за методом фосфорновольфрамової кислоти та глікемії глюкозооксидазним/пероксидазним методом. Кофеїн може звертати ефекти дипіридамолу на кровотік у міокарді, спотворюючи таким чином результати цього дослідження. Під час проведення дослідження необхідно протягом 8-12 год утриматися від прийому кофеїну.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо під час або після їди. Для усунення больового синдрому дорослим і дітям старше 15 років: по 1 таблетці через кожні 4-6 год. При перших ознаках мігрені приймають 2 таблетки. При лихоманковому синдромі дорослим: по 2 таблетки кожні 6 год. Середня добова доза становить 3-4 таблетки на день, максимальна добова доза – 6 таблеток на день. Після прийому 2 таблеток полегшення головного та інших видів болю зазвичай настає швидко – через 15 хвилин, при мігрені полегшення настає зазвичай через 30 хв. При больовому синдромі не слід приймати більше 5 днів без консультації з лікарем. Для лікування головного болю та мігрені препарат застосовують не більше 4 днів. При пропасному синдромі препарат не слід приймати більше 3 днів без консультації з лікарем. Літні (старше 65 років). У літніх пацієнтів, особливо при низькій масі тіла, слід бути обережними. Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю. Вплив порушення функції печінки або нирок на фармакокінетику препарату не вивчався. Враховуючи механізм дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, їх застосування може посилити ниркову або печінкову недостатність. У зв'язку з цим препарат протипоказаний у пацієнтів з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю, а при печінковій та нирковій недостатності легкого та середнього ступеня його слід застосовувати з обережністю.ПередозуванняАцетилсаліцилова кислота. При легких інтоксикаціях - запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови і сплутаність свідомості. Виникає за плазмової концентрації 150-300 мкг/мл. Лікування – зниження дози чи скасування терапії. При концентраціях вище 300 мкг/мл виникає більш важка інтоксикація, що виявляється гіпервентиляцією, лихоманкою, занепокоєнням, кетоацидозом, респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом. Пригнічення центральної нервової системи може призвести до коми, також можуть виникнути серцево-судинний колапс та дихальна недостатність. Найбільший ризик розвитку хронічної інтоксикації відзначається у дітей та осіб похилого віку при прийомі протягом кількох діб понад 100 мг/кг/добу. Лікування – При підозрі на надходження понад 120 мг/кг саліцилатів протягом останньої години багаторазово вводять активоване вугілля. При прийомі більше 120 мг/кг саліцилатів слід визначати їхню плазмову концентрацію, хоча спрогнозувати її тяжкість лише на підставі цього показника неможливо, необхідно також враховувати клінічні та біохімічні показники. Якщо плазмова концентрація перевищує 500 мкг/мл (350 мкг/мл для дітей віком до 5 років), внутрішньовенне введення натрію гідрокарбонату ефективно видаляє саліцилати з плазми. Якщо плазмова концентрація перевищує 700 мкг/мл (нижчі концентрації у дітей та літніх) або при тяжкому метаболічному ацидозі, терапією вибору є гемодіаліз або гемоперфузія. Передозування парацетамолом. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у пацієнтів похилого віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при якій можуть розвинутися блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, у зазначених вище випадках – іноді з летальним кінцем. Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні 7,5 г і більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день.концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день.концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. Лікування - негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі перед початком лікування в якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найефективніше у перші 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне (в/в) введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його введення. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім – кожні 24 години. У більшості випадків активність мікросомальних ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів.У дуже важких випадках може знадобитися пересадка печінки. Кофеїн. Поширеними симптомами є гастралгія, ажитація, делірій, тривога, нервозність, занепокоєння, безсоння, психічне збудження, м'язові посмикування, сплутаність свідомості, судоми, зневоднення, прискорене сечовипускання, гіпертензія, головний біль, кров'ю), шум у вухах. При вираженому передозуванні може виникати гіперглікемія. Кардіологічні порушення виявляються тахікардією та аритмією. Лікування – зниження дози або скасування кофеїну.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗагальні Цей лікарський препарат не слід приймати одночасно з лікарськими препаратами, що містять АСК або парацетамол. Подібно до інших засобів для лікування мігрені, до початку лікування передбачуваної мігрені у пацієнтів, яким раніше не виставлявся діагноз мігрень, або тим пацієнтам, у яких мігрень проявляється нетиповими симптомами, слід бути обережним, щоб виключити інші потенційно серйозні неврологічні розлади. Якщо у пацієнтів у ході >20% нападів мігрені виникає блювота або >50% нападів їм постільний режим, препарат застосовувати не слід. Якщо мігрень після прийому перших двох таблеток препарату не усувається, необхідно звернутися за медичною допомогою. Препарат не слід застосовувати, якщо протягом щонайменше останніх трьох місяців у пацієнта виникало більше 10 нападів головного болю на місяць. У цьому випадку слід запідозрити головний біль унаслідок надмірного застосування ліків та скасувати лікування. Крім того, пацієнтам слід звернутися за медичною допомогою. Слід бути обережними у пацієнтів з факторами ризику дегідратації, наприклад, з блювотою, діареями або до або після великої операції. Через свої фармакодинамічні властивості препарат може маскувати ознаки та симптоми інфекції. Внаслідок вмісту в препараті ацетилсаліцилової кислоти Препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою, порушенням функції нирок або печінки, дегідратацією, неконтрольованою артеріальною гіпертензією, дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та цукровим діабетом. З огляду на інгібування АСК агрегації тромбоцитів препарат може призводити до подовження часу кровотечі під час і після хірургічних втручань (зокрема невеликих, наприклад, екстракції зуба). Препарат не слід одночасно застосовувати з антикоагулянтами та іншими лікарськими засобами, які порушують згортання крові, без контролю лікаря (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). За пацієнтами з порушенням зсідання крові слід встановити ретельне спостереження. Слід бути обережними при метро- або менорагії. Якщо у пацієнта на фоні прийому препарату розвивається кровотеча або виразка шлунково-кишкового тракту, необхідно негайно його скасувати. У будь-який момент лікування будь-якими нестероїдними протизапальними засобами можуть виникати потенційно летальні кровотечі, виразки та перфорації ШКТ як з провісниками та важкими шлунково-кишковими ускладненнями в анамнезі, так і без них. Ці ускладнення, як правило, важче виявляються у пацієнтів похилого віку. Алкоголь, глюкокортикостероїди та нестероїдні протизапальні засоби можуть підвищувати ризик шлунково-кишкових кровотеч (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Препарат може сприяти розвитку бронхоспазму та виникненню загострення бронхіальної астми (в т.ч. бронхіальна астма, обумовлена непереносимістю анальгетиків) або інших реакцій гіперчутливості. До факторів ризику відносяться бронхіальна астма, сезонний алергічний риніт.поліпоз носа, хронічна обструктивна хвороба легень, хронічні інфекції дихальних шляхів (особливо асоційовані із симптомами, характерними для алергічного риніту). Такі явища також можуть виникати у пацієнтів з алергічними реакціями (наприклад, шкірними, включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські засоби, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривала блювота, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. АСК може спотворювати результати лабораторних аналізів функції щитовидної залози внаслідок хибнопозитивної низької концентрації левотироксину (Т4) та трийодтироніну (Тз). Внаслідок вмісту в препараті парацетамолу Слід виявляти обережність при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки або алкогольною залежністю. Ризик отруєння парацетамолом підвищується у пацієнтів, які приймають інші потенційно гепатотоксичні лікарські препарати або лікарські препарати, що індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, рифампіцин, ізоніазид, хлорамфенікол, снодійні та протисудомні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн) та. Пацієнти з алкоголізмом в анамнезі входять до особливої групи ризику ураження печінки. При застосуванні препарату можуть розвиватися серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, які можуть призводити до летального результату. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки серйозних реакцій шкіри. Прийом препарату повинен бути припинений при перших проявах реакцій шкіри або будь-яких інших ознак гіперчутливості. Внаслідок вмісту у препараті кофеїну Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з подагрою, гіпертиреозом та аритмією. При застосуванні препарату слід обмежити споживання продуктів, що містять кофеїн, оскільки надмірне надходження кофеїну може призвести до нервозності, дратівливості, безсоння та, у деяких випадках, почастішання серцебиття. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Дослідження з вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводилися. При виникненні таких небажаних реакцій, як запаморочення або сонливість, слід утриматися від цих видів діяльності та повідомити про це лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему