Лекарства и БАД Со скидкой
Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 5 мл: Активні речовини: амброксол гідрохлорид 10 мг, натрію гліцирризінат 30 мг, рідкий екстракт чебрецю 500 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін) – 3.75 мг, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) – 1.25 мг, сорбітол (сорбіт) – 3000 мг, вода очищена – до 5 мл. 200 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиЕліксир від світло-коричневого до коричневого кольору; у процесі зберігання допускається утворення осаду.Фармакотерапевтична групаКомбінований відхаркувальний препарат. Має муколітичну та відхаркувальну дію, а також має протизапальну активність. Дія еліксиру Коделак Бронхо з чебрецем обумовлена фармакологічними властивостями його компонентів. Амброксол має секретомоторну, секретолітичну та відхаркувальну дію, нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння, збільшує секрецію сурфактанту в альвеолах. Зменшує в'язкість мокротиння та сприяє її відходженню. Натрію гліцирризінат має протизапальну та противірусну дію. Має цитопротекторну дію завдяки антиоксидантній та мембраностабілізуючій активності. Посилює дію ендогенних глюкокортикоїдів, надаючи протизапальну та протиалергічну дію. Завдяки вираженій протизапальній активності сприяє зменшенню запального процесу в дихальних шляхах. Екстракт трави чебрецю містить суміш ефірних масел, що мають відхаркувальну та протизапальну дію. Крім того, даний екстракт має слабкі спазмолітичні та репаративні властивості.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Коделак® Бронхо із чебрецем не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат з муколітичною, відхаркувальною та протизапальною дією.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів із утрудненням відходження мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; ХОЗЛ; Бронхоектатична хвороба.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, з бронхіальною астмою.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказане застосування у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – діарея, сухість у роті, запор; при тривалому прийомі у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизової оболонки дихальних шляхів, ринорея. Інші: алергічні реакції; рідко – слабкість, головний біль, дизурія, висип.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо під час їди, з невеликою кількістю води. Дорослим та дітям старше 12 років – по 10 мл 4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 6 років призначають по 2.5 мл 3 рази на добу, у віці від 6 до 12 років - по 5 мл 3 рази на добу. Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря – 5 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе комбінувати із протикашльовими засобами. У пацієнтів з цукровим діабетом можливе застосування препарату з урахуванням вмісту сорбіту у кількості 0.18 ХЕ у 5 мл еліксиру.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: левофлоксацин гемігідрат - 512.46 мг (відповідає вмісту левофлоксацину - 500 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 44.69 мг, кросповідон - 7.85 мг, натрію стеарилфумарат - 1.41 мг, кроскармелоза натрію - 6.15 мг, кремнію діоксид колоїдний - 15.38 мг, 6 маг.2; Склад оболонки: Опадрай оранжевий 20А230018 (Opadry orange 20А230018) - 15 мг (гідроксипропілметилцелюлоза 2910 [гіпромелоза 6сP] (Е464) - 6.6 мг, титану діоксид (Е175 3,5 Е463) – 3.851 мг, барвник сонячний захід жовтий (Е110) – 0.024 мг). 3/5/7/10 шт. - Упаковки контурні осередкові, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою рожево-оранжевого кольору, овальні, двоопуклі; на зрізі від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить як активну речовину левофлоксацин – лівообертальний ізомер офлоксацину. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo. Аеробні грам-позитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp, Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I), Staphylococcus aureus methi-S, Staphycoc і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R, Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S/R. Аэробные грам-отрицательные микроорганизмы: Acinetobacter baumannil, Acinetobacter spp, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ampi-S/R, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp, Moraxela catarrhalis (3+/p-, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae не PPNG/PPNG, Neisse men mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia spp, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp, Salmonella spp, Serratia marcescens, Serratia spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp, Peptostreptococcus, Propionibacterum spp, Veilonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp, Mycobacterium spp, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniaФармакокінетикаЛевофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується після перорального прийому. Прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність 500 мг левофлоксацину після перорального прийому становить майже 100%. Після прийому разової дози 500 мг левофлоксацину Стах становить 5,2-6,9 мкг/мл, час досягнення Стах-1,3 год, Т1/2 - 6-8 год. Зв'язок із білками плазми - 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, кісткову тканину, спинно-мозкову рідину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому приблизно 87% від прийнятої дози виділяється із сечею у незміненому вигляді протягом 48 годин, менше 4% з калом протягом 72 год.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами: гострий синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; простатит; інфекції шкірних покривів та м'яких тканин; септицемія/бактеріємія, пов'язані із зазначеними вище показаннями; інтраабдомінальна інфекціяПротипоказання до застосуваннягіперчутливість до левофлоксацину або інших хінолонів; ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв. – у зв'язку з неможливістю дозування даної лікарської форми); епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; дитячий та підлітковий вік (до 18 років); вагітність та період лактації. З обережністю слід застосовувати в осіб похилого віку через високу ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок, а також при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Побічна діяАлергічні реакції: іноді – свербіж та почервоніння шкіри; рідко – загальні реакції гіперчутливості (анафілактичні та анафілактоїдні реакції) з такими симптомами, як кропив'янка, звуження бронхів та можливо – тяжка ядуха; дуже рідко – набряки шкіри та слизових оболонок (наприклад, в області обличчя та глотки), раптове падіння артеріального тиску та шок, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, алергічний пневмоніт, васкуліт; в окремих випадках – важкі висипання на шкірі з утворенням пухирів, наприклад, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна багатоформна еритема. Загальним реакціям гіперчутливості іноді можуть передувати легші шкірні реакції.Названі вище реакції можуть розвинутися після першої дози через кілька хвилин або годин після введення препарату. З боку травної системи: часто - нудота, діарея, підвищення активності ферментів печінки (наприклад, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази); іноді – втрата апетиту, блювання, біль у животі, порушення травлення; рідко – діарея з домішкою крові, яка у дуже поодиноких випадках може бути ознакою запалення кишечника і навіть псевдомембранозного коліту. З боку обміну речовин: дуже рідко – зниження концентрації глюкози в крові, що має особливе значення для хворих, які страждають на цукровий діабет (можливі ознаки гіпоглікемії: підвищення апетиту, нервозність, піт, тремтіння). Досвід застосування інших хінолонів свідчить про те, що вони здатні викликати загострення порфірії у хворих, які вже страждають на це захворювання. Подібний ефект не виключається при застосуванні препарату левофлоксацин. З боку нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення та/або заціпеніння, сонливість, порушення сну; рідко – занепокоєння, парестезії в кистях рук, тремтіння, психотичні реакції типу галюцинацій та депресій, збуджений стан, судоми та сплутаність свідомості; дуже рідко – порушення зору та слуху, порушення смакової чутливості та нюху, зниження тактильної чутливості. З боку серцево-судинної системи: рідко – посилене серцебиття, зниження артеріального тиску; дуже рідко – судинний (шокоподібний) колапс; в окремих випадках – подовження інтервалу QT. З боку опорно-рухового апарату: рідко – ураження сухожилля (включаючи тендиніт), суглобові та м'язові болі; дуже рідко – розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля); цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування і може мати двосторонній характер, м'язову слабкість, що має особливе значення для хворих з бульбарним синдромом; в окремих випадках – ураження м'язів (рабдоміоліз). З боку сечовидільної системи: рідко – підвищення рівня білірубіну та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко – погіршення функції нирок аж до гострої ниркової недостатності, інтерстиціальний нефрит. З боку органів кровотворення: іноді збільшення кількості еозинофілів, зменшення числа лейкоцитів; рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія, що може супроводжуватися посиленням кровоточивості; дуже рідко – агранулоцитоз та розвиток тяжких інфекцій (стійке або рецидивне підвищення температури тіла, погіршення самопочуття); в окремих випадках – гемолітична анемія; панцитопенія. Інші: іноді – загальна слабкість; дуже рідко – лихоманка. Будь-яка антибіотикотерапія може викликати зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. З цієї причини може статися посилене розмноження бактерій і грибів, стійких до застосовуваного антибіотика, яке в окремих випадках може вимагати додаткового лікування.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про виражене зниження порога судомної готовності при одночасному застосуванні хінолонів та речовин, здатних, у свою чергу, знижувати церебральний поріг судомної готовності. Так само це стосується також одночасного застосування хінолонів і теофіліну. Дія препарату Левофлоксацин значно послаблюється при одночасному застосуванні із сукральфатом. Те саме відбувається і при одночасному застосуванні магній-або алюмінієвмісних антацидних засобів, а також солей заліза. Левофлоксацин слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому цих засобів. З карбонатом кальцію взаємодії не виявлено. При одночасному використанні антагоністів вітаміну К необхідний контроль за системою згортання крові. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину незначно сповільнюється під дією циметидину та пробеніциду. Слід зазначити, що ця взаємодія практично не має жодного клінічного значення. Тим не менш, при одночасному застосуванні лікарських засобів типу пробеніциду та циметидину, що блокують певний шлях виведення (канальцева секреція), лікування левофлоксацином слід проводити з обережністю. Це стосується насамперед хворих з обмеженою функцією нирок. Левофлоксацин трохи збільшує період напіввиведення циклоспорину. Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожилля.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо 1 або 2 рази на день. Таблетки не розжовувати і запивати достатню кількість рідини (від 0,5 до 1 склянки), можна приймати перед їдою або між їдою. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам із нормальною або помірно зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв.) рекомендується наступний режим дозування препарату: синусит: по 500 мг 1 раз на день – 10-14 днів; загострення хронічного бронхіту: по 250 мг або по 500 мг 1 раз на день – 7-10 днів; позалікарняна пневмонія: по 500 мг 1-2 рази на день – 7-14 днів. неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг 1 раз на день – 3 дні; простатит: по 500 мг – 1 раз на день – 28 днів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит: по 250 мг 1 раз на день – 7-10 днів; інфекції шкіри та м'яких тканин: по 250 мг 1 раз на день або по 500 мг 1-2 рази на день – 7-14 днів; септицемія/бактеріємія: по 250 мг або 500 мг 1-2 рази на день -10-14 днів; інтраабдомінальна інфекція:по 250 мг або по 500 мг 1 раз на день - 7-14 днів (у комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору). Пацієнтам після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібне введення додаткових доз. Пацієнтам з порушенням функції печінки не потрібний спеціальний добір доз, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці лише вкрай незначною мірою. Як і при застосуванні інших антибіотиків лікування препаратом Левофлоксацин рекомендується продовжувати не менше 48-78 годин після нормалізації температури тіла або після лабораторно підтвердженого одужання.ПередозуванняСимптоми передозування препарату Левофлоксацин виявляються на рівні ЦНС (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та напади судом на кшталт епіприпадків). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок, подовження інтервалу QT. Лікування має бути симптоматичним. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного перитонеального діалізу). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛевофлоксацин не можна застосовувати для лікування дітей та підлітків через ймовірність ураження суглобових хрящів. При лікуванні хворих похилого віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто страждають порушеннями функції нирок. При тяжкому запаленні легенів, спричиненому пневмококами, левофлоксацин може не дати оптимального терапевтичного ефекту. Лікарські інфекції, спричинені певними збудниками (P. aeruginosa), можуть вимагати комбінованого лікування. Під час лікування препаратом Левофлоксацин можливий розвиток нападу судом у хворих із попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою травмою. Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, щоб уникнути її хворим не рекомендується піддаватися без особливої потреби сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню. При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. Рідко спостерігається при застосуванні препарату Левофлоксацин тендиніт (насамперед запалення ахіллового сухожилля) може призводити до розриву сухожилля. Хворі похилого віку більш схильні до тендініту. Лікування глюкокортикостероїдами ймовірно підвищує ризик розриву сухожилля. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Левофлоксацин та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля. Хворі з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (спадкове порушення обміну речовин) можуть реагувати на фторхінолони руйнуванням еритроцитів (гемоліз). У зв'язку з цим лікування таких хворих на левофлоксацин слід проводити з великою обережністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Такі побічні ефекти препарату Левофлоксацин, як запаморочення або заціпеніння, сонливість та розлади зору, можуть погіршувати реакційну здатність та здатність до концентрації уваги. Це може бути певний ризик у ситуаціях, коли ці здібності мають особливе значення (наприклад, при керуванні автомобілем, при обслуговуванні машин та механізмів, при виконанні робіт у нестійкому положенні).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
286,00 грн
187,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: левофлоксацин (у формі гемігідрату) 250 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 30 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 17.5 мг, повідон 15 мг, магнію стеарат 5 мг, кроскармелоза натрію 8.27 мг, кремнію діоксид колоїдний 3 мг; Склад оболонки: Опадрай Білий 15 мг, у т. ч. ПВХ 7.035 мг, макрогол 3350 3.54 мг, тальк 2.61 мг, титану діоксид 1.815 мг. Пігулки - 1 таб. Активні речовини: левофлоксацин (у формі гемігідрату) 500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 60 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 35 мг, повідон 30 мг, магнію стеарат 10 мг, кроскармелоза натрію 16.54 мг, кремнію діоксид колоїдний 6 мг; Склад оболонки: Опадрай Білий 30 мг, у т. ч. ПВХ 14.07 мг, макрогол 3350 7.08 мг, тальк 5.22 мг, титану діоксид 3.63 мг. Пігулки - 1 таб. Активні речовини: левофлоксацин гемігідрат 768.7 мг (відповідає вмісту левофлоксацину 750 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 90 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію - 52.5 мг, повідон K25 - 45 мг, магнію стеарат - 15 мг, кроскармеллоза натрію - 24.8 мг, кремнію діоксид колоїдний - 9 мг; Склад оболонки: Опадрай II Білий – 45 мг, у т.ч. полівініловий спирт – 21.105 мг, макрогол 3350 – 10.62 мг, тальк – 7.83 мг, титану діоксид – 5.445 мг. 5/10/20/30/40/50/100 шт. - упаковки осередкові контурні (алюміній/ПВХ)/банки з поліетилентерефталату/банки поліпропіленові, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, циліндричні, двоопуклі, з ризиком; на зламі видно два шари - ядро світло-жовтого кольору та плівкова оболонка. Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, циліндричні, двоопуклі; на зламі видно два шари - ядро світло-жовтого кольору та плівкова оболонка. Таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, капсулоподібні, двоопуклі, з ризиком з одного боку; на поперечному розломі – ядро світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить як активну речовину левофлоксацин – лівообертальний ізомер офлоксацину. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo. Аеробні грам-позитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp, Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I), Staphylococcus aureus methi-S, Staphycoc і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R, Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S/R. Аэробные грам-отрицательные микроорганизмы: Acinetobacter baumannil, Acinetobacter spp, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ampi-S/R, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp, Moraxela catarrhalis (3+/p-, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae не PPNG/PPNG, Neisse men mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia spp, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp, Salmonella spp, Serratia marcescens, Serratia spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp, Peptostreptococcus, Propionibacterum spp, Veilonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp, Mycobacterium spp, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniaФармакокінетикаЛевофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується після перорального прийому. Прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність 500 мг левофлоксацину після перорального прийому становить майже 100%. Після прийому разової дози 500 мг левофлоксацину Стах становить 5,2-6,9 мкг/мл, час досягнення Стах-1,3 год, Т1/2 - 6-8 год. Зв'язок із білками плазми - 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, кісткову тканину, спинно-мозкову рідину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому приблизно 87% від прийнятої дози виділяється із сечею у незміненому вигляді протягом 48 годин, менше 4% з калом протягом 72 год.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами: гострий синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; простатит; інфекції шкірних покривів та м'яких тканин; септицемія/бактеріємія, пов'язані із зазначеними вище показаннями; інтраабдомінальна інфекціяПротипоказання до застосуваннягіперчутливість до левофлоксацину або інших хінолонів; ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв. – у зв'язку з неможливістю дозування даної лікарської форми); епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; дитячий та підлітковий вік (до 18 років); вагітність та період лактації. З обережністю слід застосовувати в осіб похилого віку через високу ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок, а також при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації. Левофлоксацин не можна застосовувати для лікування дітей та підлітків (до 18 років) через ймовірність ураження суглобових хрящів.Побічна діяАлергічні реакції: іноді – свербіж та почервоніння шкіри; рідко – загальні реакції гіперчутливості (анафілактичні та анафілактоїдні реакції) з такими симптомами, як кропив'янка, звуження бронхів та можливо – тяжка ядуха; дуже рідко – набряки шкіри та слизових оболонок (наприклад, в області обличчя та глотки), раптове падіння артеріального тиску та шок, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, алергічний пневмоніт, васкуліт; в окремих випадках – важкі висипання на шкірі з утворенням пухирів, наприклад, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна багатоформна еритема. Загальним реакціям гіперчутливості іноді можуть передувати легші шкірні реакції.Названі вище реакції можуть розвинутися після першої дози через кілька хвилин або годин після введення препарату. З боку травної системи: часто - нудота, діарея, підвищення активності ферментів печінки (наприклад, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази); іноді – втрата апетиту, блювання, біль у животі, порушення травлення; рідко – діарея з домішкою крові, яка у дуже поодиноких випадках може бути ознакою запалення кишечника і навіть псевдомембранозного коліту. З боку обміну речовин: дуже рідко – зниження концентрації глюкози в крові, що має особливе значення для хворих, які страждають на цукровий діабет (можливі ознаки гіпоглікемії: підвищення апетиту, нервозність, піт, тремтіння). Досвід застосування інших хінолонів свідчить про те, що вони здатні викликати загострення порфірії у хворих, які вже страждають на це захворювання. Подібний ефект не виключається при застосуванні препарату левофлоксацин. З боку нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення та/або заціпеніння, сонливість, порушення сну; рідко – занепокоєння, парестезії в кистях рук, тремтіння, психотичні реакції типу галюцинацій та депресій, збуджений стан, судоми та сплутаність свідомості; дуже рідко – порушення зору та слуху, порушення смакової чутливості та нюху, зниження тактильної чутливості. З боку серцево-судинної системи: рідко – посилене серцебиття, зниження артеріального тиску; дуже рідко – судинний (шокоподібний) колапс; в окремих випадках – подовження інтервалу QT. З боку опорно-рухового апарату: рідко – ураження сухожилля (включаючи тендиніт), суглобові та м'язові болі; дуже рідко – розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля); цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування і може мати двосторонній характер, м'язову слабкість, що має особливе значення для хворих з бульбарним синдромом; в окремих випадках – ураження м'язів (рабдоміоліз). З боку сечовидільної системи: рідко – підвищення рівня білірубіну та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко – погіршення функції нирок аж до гострої ниркової недостатності, інтерстиціальний нефрит. З боку органів кровотворення: іноді збільшення кількості еозинофілів, зменшення числа лейкоцитів; рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія, що може супроводжуватися посиленням кровоточивості; дуже рідко – агранулоцитоз та розвиток тяжких інфекцій (стійке або рецидивне підвищення температури тіла, погіршення самопочуття); в окремих випадках – гемолітична анемія; панцитопенія. Інші: іноді – загальна слабкість; дуже рідко – лихоманка. Будь-яка антибіотикотерапія може викликати зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. З цієї причини може статися посилене розмноження бактерій і грибів, стійких до застосовуваного антибіотика, яке в окремих випадках може вимагати додаткового лікування.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про виражене зниження порога судомної готовності при одночасному застосуванні хінолонів та речовин, здатних, у свою чергу, знижувати церебральний поріг судомної готовності. Так само це стосується також одночасного застосування хінолонів і теофіліну. Дія препарату Левофлоксацин значно послаблюється при одночасному застосуванні із сукральфатом. Те саме відбувається і при одночасному застосуванні магній-або алюмінієвмісних антацидних засобів, а також солей заліза. Левофлоксацин слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому цих засобів. З карбонатом кальцію взаємодії не виявлено. При одночасному використанні антагоністів вітаміну К необхідний контроль за системою згортання крові. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину незначно сповільнюється під дією циметидину та пробеніциду. Слід зазначити, що ця взаємодія практично не має жодного клінічного значення. Тим не менш, при одночасному застосуванні лікарських засобів типу пробеніциду та циметидину, що блокують певний шлях виведення (канальцева секреція), лікування левофлоксацином слід проводити з обережністю. Це стосується насамперед хворих з обмеженою функцією нирок. Левофлоксацин трохи збільшує період напіввиведення циклоспорину. Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожилля.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо 1 або 2 рази на день. Таблетки не розжовувати і запивати достатню кількість рідини (від 0,5 до 1 склянки), можна приймати перед їдою або між їдою. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам із нормальною або помірно зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв.) рекомендується наступний режим дозування препарату: синусит: по 500 мг 1 раз на день – 10-14 днів; загострення хронічного бронхіту: по 250 мг або по 500 мг 1 раз на день – 7-10 днів; позалікарняна пневмонія: по 500 мг 1-2 рази на день – 7-14 днів. неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг 1 раз на день – 3 дні; простатит: по 500 мг – 1 раз на день – 28 днів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит: по 250 мг 1 раз на день – 7-10 днів; інфекції шкіри та м'яких тканин: по 250 мг 1 раз на день або по 500 мг 1-2 рази на день – 7-14 днів; септицемія/бактеріємія: по 250 мг або 500 мг 1-2 рази на день -10-14 днів; інтраабдомінальна інфекція:по 250 мг або по 500 мг 1 раз на день - 7-14 днів (у комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору). Пацієнтам після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібне введення додаткових доз. Пацієнтам з порушенням функції печінки не потрібний спеціальний добір доз, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці лише вкрай незначною мірою. Як і при застосуванні інших антибіотиків лікування препаратом Левофлоксацин рекомендується продовжувати не менше 48-78 годин після нормалізації температури тіла або після лабораторно підтвердженого одужання.ПередозуванняСимптоми передозування препарату Левофлоксацин виявляються на рівні ЦНС (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та напади судом на кшталт епіприпадків). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок, подовження інтервалу QT. Лікування має бути симптоматичним. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного перитонеального діалізу). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛевофлоксацин не можна застосовувати для лікування дітей та підлітків через ймовірність ураження суглобових хрящів. При лікуванні хворих похилого віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто страждають порушеннями функції нирок. При тяжкому запаленні легенів, спричиненому пневмококами, левофлоксацин може не дати оптимального терапевтичного ефекту. Лікарські інфекції, спричинені певними збудниками (P. aeruginosa), можуть вимагати комбінованого лікування. Під час лікування препаратом Левофлоксацин можливий розвиток нападу судом у хворих із попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою травмою. Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, щоб уникнути її хворим не рекомендується піддаватися без особливої потреби сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню. При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. Рідко спостерігається при застосуванні препарату Левофлоксацин тендиніт (насамперед запалення ахіллового сухожилля) може призводити до розриву сухожилля. Хворі похилого віку більш схильні до тендініту. Лікування глюкокортикостероїдами ймовірно підвищує ризик розриву сухожилля. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Левофлоксацин та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля. Хворі з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (спадкове порушення обміну речовин) можуть реагувати на фторхінолони руйнуванням еритроцитів (гемоліз). У зв'язку з цим лікування таких хворих на левофлоксацин слід проводити з великою обережністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Такі побічні ефекти препарату Левофлоксацин, як запаморочення або заціпеніння, сонливість та розлади зору, можуть погіршувати реакційну здатність та здатність до концентрації уваги. Це може бути певний ризик у ситуаціях, коли ці здібності мають особливе значення (наприклад, при керуванні автомобілем, при обслуговуванні машин та механізмів, при виконанні робіт у нестійкому положенні).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 5 мл: Активна речовина: бутамірат цитрат 7.5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол (Neosorb 70/70 B, сорбітовий сироп) – 2025 мг, гліцерол (гліцерин) – 1450 мг, етанол 95% (етиловий спирт 95%) – 12.69 мг, натрію сахаринат – 3 мг, 5 бенз. , ванілін – 3 мг, натрію гідроксиду розчин 30% – 1.55 мг, вода очищена – до 5 мл. 100 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиСироп у вигляді безбарвної рідини із запахом ванілі.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб центральної дії. Бутамірат не відноситься до алкалоїдів опію. Пригнічує кашель, прямо впливаючи на кашльовий центр. Має відхаркувальну, помірну бронходилатируючу і протизапальну дію. Покращує показники спірометрії (знижує опір дихальних шляхів) та оксигенацію крові.ФармакокінетикаШвидко і повністю всмоктується прийому внутрішньо. При повторному застосуванні його концентрація у плазмі крові залишається лінійною та кумуляції не спостерігається. У крові піддається гідролізу з утворенням 2-фенілмасляної кислоти та діетиламіноетоксіетанолу. Ці метаболіти також мають протикашльову активність. Зв'язування бутамірату та його метаболітів з білками плазми становить близько 95%, цим обумовлений їх тривалий T1/2 та тривала протикашльова дія. Метаболіти виводяться переважно нирками, причому метаболіти з кислою реакцією значною мірою пов'язані з глюкуроновою кислотою. T1/2 – 6 год.Клінічна фармакологіяПротикашльовий препарат.Показання до застосуванняСухий кашель будь-якої етіології (при застудних захворюваннях, грипі, кашлюку та інших станах). Кашель у передопераційному та післяопераційному періоді, під час проведення хірургічних втручань, бронхоскопії.Протипоказання до застосуванняІ триместр вагітності, період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 2 місяців; дитячий вік до 3 років (для сиропу); дитячий вік до 6 років (для таблеток); дитячий вік до 18 років (для таблеток із модифікованим вивільненням); підвищена чутливість до бутамірату. З обережністю II та III триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І триместрі вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). У ІІ та ІІІ триместрах вагітності застосовують з обережністю і тільки в тих випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 2 місяців (для крапель), до 3 років (для сиропу), до 12 років (для таблеток депо).Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: рідко (≥1/10 000 до <1/1000) - сонливість, запаморочення. З боку системи травлення: рідко (≥1/10 000 до <1/1000) - нудота, блювання, діарея. З боку шкірних покривів: рідко (≥1/10000 до <1/1000) – висип. Інші: можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що бутамірат пригнічує кашльовий рефлекс, слід уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів, щоб уникнути скупчення мокротиння в дихальних шляхах. У період лікування бутаміратом не рекомендується застосування лікарських засобів, що пригнічують вплив на ЦНС (в т.ч. снодійні, антипсихотичні, транквілізатори).Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ дітей слід застосовувати лише у лікарських формах, спеціально призначених для цієї категорії пацієнтів відповідно до віку. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Бутамірат здатний викликати сонливість, тому в період лікування пацієнти повинні бути обережними при керуванні транспортними засобами та іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
310,00 грн
178,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: левофлоксацин гемігідрат - 256.23 мг. 9 відповідає вмісту левофлоксацину - 250 мг); Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), примелоза (кроскармелоза натрію), кальцію стеарат. Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 4000, тальк, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий. 5/10 шт. - банки полімерні/упаковки осередкові контурні, пачки картонні. Пігулки - 1 таб. Активна речовина: левофлоксацин гемігідрат - 512.46 мг (відповідає вмісту левофлоксацину - 500 мг); Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), примелоза (кроскармелоза натрію), кальцію стеарат. Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 4000, тальк, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий. 5/10 шт. - банки полімерні/упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі видно два шари.Фармакотерапевтична групаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить як активну речовину левофлоксацин – лівообертальний ізомер офлоксацину. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo. Аеробні грам-позитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp, Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I), Staphylococcus aureus methi-S, Staphycoc і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R, Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S/R. Аэробные грам-отрицательные микроорганизмы: Acinetobacter baumannil, Acinetobacter spp, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ampi-S/R, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp, Moraxela catarrhalis (3+/p-, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae не PPNG/PPNG, Neisse men mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia spp, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp, Salmonella spp, Serratia marcescens, Serratia spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp, Peptostreptococcus, Propionibacterum spp, Veilonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp, Mycobacterium spp, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniaФармакокінетикаЛевофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується після перорального прийому. Прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність 500 мг левофлоксацину після перорального прийому становить майже 100%. Після прийому разової дози 500 мг левофлоксацину Стах становить 5,2-6,9 мкг/мл, час досягнення Стах-1,3 год, Т1/2 - 6-8 год. Зв'язок із білками плазми - 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, кісткову тканину, спинно-мозкову рідину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому приблизно 87% від прийнятої дози виділяється із сечею у незміненому вигляді протягом 48 годин, менше 4% з калом протягом 72 год.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими мікроорганізмами: гострий синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; простатит; інфекції шкірних покривів та м'яких тканин; септицемія/бактеріємія, пов'язані із зазначеними вище показаннями; інтраабдомінальна інфекціяПротипоказання до застосуваннягіперчутливість до левофлоксацину або інших хінолонів; ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну менше 20 мл/хв. – у зв'язку з неможливістю дозування даної лікарської форми); епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; дитячий та підлітковий вік (до 18 років); вагітність та період лактації. З обережністю слід застосовувати в осіб похилого віку через високу ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок, а також при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації. Левофлоксацин не можна застосовувати для лікування дітей та підлітків (до 18 років) через ймовірність ураження суглобових хрящів.Побічна діяАлергічні реакції: іноді – свербіж та почервоніння шкіри; рідко – загальні реакції гіперчутливості (анафілактичні та анафілактоїдні реакції) з такими симптомами, як кропив'янка, звуження бронхів та можливо – тяжка ядуха; дуже рідко – набряки шкіри та слизових оболонок (наприклад, в області обличчя та глотки), раптове падіння артеріального тиску та шок, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, алергічний пневмоніт, васкуліт; в окремих випадках – важкі висипання на шкірі з утворенням пухирів, наприклад, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна багатоформна еритема. Загальним реакціям гіперчутливості іноді можуть передувати легші шкірні реакції.Названі вище реакції можуть розвинутися після першої дози через кілька хвилин або годин після введення препарату. З боку травної системи: часто - нудота, діарея, підвищення активності ферментів печінки (наприклад, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази); іноді – втрата апетиту, блювання, біль у животі, порушення травлення; рідко – діарея з домішкою крові, яка у дуже поодиноких випадках може бути ознакою запалення кишечника і навіть псевдомембранозного коліту. З боку обміну речовин: дуже рідко – зниження концентрації глюкози в крові, що має особливе значення для хворих, які страждають на цукровий діабет (можливі ознаки гіпоглікемії: підвищення апетиту, нервозність, піт, тремтіння). Досвід застосування інших хінолонів свідчить про те, що вони здатні викликати загострення порфірії у хворих, які вже страждають на це захворювання. Подібний ефект не виключається при застосуванні препарату левофлоксацин. З боку нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення та/або заціпеніння, сонливість, порушення сну; рідко – занепокоєння, парестезії в кистях рук, тремтіння, психотичні реакції типу галюцинацій та депресій, збуджений стан, судоми та сплутаність свідомості; дуже рідко – порушення зору та слуху, порушення смакової чутливості та нюху, зниження тактильної чутливості. З боку серцево-судинної системи: рідко – посилене серцебиття, зниження артеріального тиску; дуже рідко – судинний (шокоподібний) колапс; в окремих випадках – подовження інтервалу QT. З боку опорно-рухового апарату: рідко – ураження сухожилля (включаючи тендиніт), суглобові та м'язові болі; дуже рідко – розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля); цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування і може мати двосторонній характер, м'язову слабкість, що має особливе значення для хворих з бульбарним синдромом; в окремих випадках – ураження м'язів (рабдоміоліз). З боку сечовидільної системи: рідко – підвищення рівня білірубіну та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко – погіршення функції нирок аж до гострої ниркової недостатності, інтерстиціальний нефрит. З боку органів кровотворення: іноді збільшення кількості еозинофілів, зменшення числа лейкоцитів; рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія, що може супроводжуватися посиленням кровоточивості; дуже рідко – агранулоцитоз та розвиток тяжких інфекцій (стійке або рецидивне підвищення температури тіла, погіршення самопочуття); в окремих випадках – гемолітична анемія; панцитопенія. Інші: іноді – загальна слабкість; дуже рідко – лихоманка. Будь-яка антибіотикотерапія може викликати зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. З цієї причини може статися посилене розмноження бактерій і грибів, стійких до застосовуваного антибіотика, яке в окремих випадках може вимагати додаткового лікування.Взаємодія з лікарськими засобамиЄ повідомлення про виражене зниження порога судомної готовності при одночасному застосуванні хінолонів та речовин, здатних, у свою чергу, знижувати церебральний поріг судомної готовності. Так само це стосується також одночасного застосування хінолонів і теофіліну. Дія препарату Левофлоксацин значно послаблюється при одночасному застосуванні із сукральфатом. Те саме відбувається і при одночасному застосуванні магній-або алюмінієвмісних антацидних засобів, а також солей заліза. Левофлоксацин слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому цих засобів. З карбонатом кальцію взаємодії не виявлено. При одночасному використанні антагоністів вітаміну К необхідний контроль за системою згортання крові. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину незначно сповільнюється під дією циметидину та пробеніциду. Слід зазначити, що ця взаємодія практично не має жодного клінічного значення. Тим не менш, при одночасному застосуванні лікарських засобів типу пробеніциду та циметидину, що блокують певний шлях виведення (канальцева секреція), лікування левофлоксацином слід проводити з обережністю. Це стосується насамперед хворих з обмеженою функцією нирок. Левофлоксацин трохи збільшує період напіввиведення циклоспорину. Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожилля.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо 1 або 2 рази на день. Таблетки не розжовувати і запивати достатню кількість рідини (від 0,5 до 1 склянки), можна приймати перед їдою або між їдою. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам із нормальною або помірно зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв.) рекомендується наступний режим дозування препарату: синусит: по 500 мг 1 раз на день – 10-14 днів; загострення хронічного бронхіту: по 250 мг або по 500 мг 1 раз на день – 7-10 днів; позалікарняна пневмонія: по 500 мг 1-2 рази на день – 7-14 днів. неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг 1 раз на день – 3 дні; простатит: по 500 мг – 1 раз на день – 28 днів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит: по 250 мг 1 раз на день – 7-10 днів; інфекції шкіри та м'яких тканин: по 250 мг 1 раз на день або по 500 мг 1-2 рази на день – 7-14 днів; септицемія/бактеріємія: по 250 мг або 500 мг 1-2 рази на день -10-14 днів; інтраабдомінальна інфекція:по 250 мг або по 500 мг 1 раз на день - 7-14 днів (у комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору). Пацієнтам після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібне введення додаткових доз. Пацієнтам з порушенням функції печінки не потрібний спеціальний добір доз, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці лише вкрай незначною мірою. Як і при застосуванні інших антибіотиків лікування препаратом Левофлоксацин рекомендується продовжувати не менше 48-78 годин після нормалізації температури тіла або після лабораторно підтвердженого одужання.ПередозуванняСимптоми передозування препарату Левофлоксацин виявляються на рівні ЦНС (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та напади судом на кшталт епіприпадків). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок, подовження інтервалу QT. Лікування має бути симптоматичним. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного перитонеального діалізу). Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛевофлоксацин не можна застосовувати для лікування дітей та підлітків через ймовірність ураження суглобових хрящів. При лікуванні хворих похилого віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто страждають порушеннями функції нирок. При тяжкому запаленні легенів, спричиненому пневмококами, левофлоксацин може не дати оптимального терапевтичного ефекту. Лікарські інфекції, спричинені певними збудниками (P. aeruginosa), можуть вимагати комбінованого лікування. Під час лікування препаратом Левофлоксацин можливий розвиток нападу судом у хворих із попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою травмою. Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, щоб уникнути її хворим не рекомендується піддаватися без особливої потреби сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню. При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. Рідко спостерігається при застосуванні препарату Левофлоксацин тендиніт (насамперед запалення ахіллового сухожилля) може призводити до розриву сухожилля. Хворі похилого віку більш схильні до тендініту. Лікування глюкокортикостероїдами ймовірно підвищує ризик розриву сухожилля. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Левофлоксацин та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля. Хворі з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (спадкове порушення обміну речовин) можуть реагувати на фторхінолони руйнуванням еритроцитів (гемоліз). У зв'язку з цим лікування таких хворих на левофлоксацин слід проводити з великою обережністю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Такі побічні ефекти препарату Левофлоксацин, як запаморочення або заціпеніння, сонливість та розлади зору, можуть погіршувати реакційну здатність та здатність до концентрації уваги. Це може бути певний ризик у ситуаціях, коли ці здібності мають особливе значення (наприклад, при керуванні автомобілем, при обслуговуванні машин та механізмів, при виконанні робіт у нестійкому положенні).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 5 мл: Активна речовина: бутамірат цитрат 7.5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол (Neosorb 70/70 B, сорбітовий сироп) – 2025 мг, гліцерол (гліцерин) – 1450 мг, етанол 95% (етиловий спирт 95%) – 12.69 мг, натрію сахаринат – 3 мг, 5 бенз. , ванілін – 3 мг, натрію гідроксиду розчин 30% – 1.55 мг, вода очищена – до 5 мл. 200 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиСироп у вигляді безбарвної рідини із запахом ванілі.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб центральної дії. Бутамірат не відноситься до алкалоїдів опію. Пригнічує кашель, прямо впливаючи на кашльовий центр. Має відхаркувальну, помірну бронходилатируючу і протизапальну дію. Покращує показники спірометрії (знижує опір дихальних шляхів) та оксигенацію крові.ФармакокінетикаШвидко і повністю всмоктується прийому внутрішньо. При повторному застосуванні його концентрація у плазмі крові залишається лінійною та кумуляції не спостерігається. У крові піддається гідролізу з утворенням 2-фенілмасляної кислоти та діетиламіноетоксіетанолу. Ці метаболіти також мають протикашльову активність. Зв'язування бутамірату та його метаболітів з білками плазми становить близько 95%, цим обумовлений їх тривалий T1/2 та тривала протикашльова дія. Метаболіти виводяться переважно нирками, причому метаболіти з кислою реакцією значною мірою пов'язані з глюкуроновою кислотою. T1/2 – 6 год.Клінічна фармакологіяПротикашльовий препарат.Показання до застосуванняСухий кашель будь-якої етіології (при застудних захворюваннях, грипі, кашлюку та інших станах). Кашель у передопераційному та післяопераційному періоді, під час проведення хірургічних втручань, бронхоскопії.Протипоказання до застосуванняІ триместр вагітності, період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 2 місяців; дитячий вік до 3 років (для сиропу); дитячий вік до 6 років (для таблеток); дитячий вік до 18 років (для таблеток із модифікованим вивільненням); підвищена чутливість до бутамірату. З обережністю II та III триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І триместрі вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). У ІІ та ІІІ триместрах вагітності застосовують з обережністю і тільки в тих випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 2 місяців (для крапель), до 3 років (для сиропу), до 12 років (для таблеток депо).Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: рідко (≥1/10 000 до <1/1000) - сонливість, запаморочення. З боку системи травлення: рідко (≥1/10 000 до <1/1000) - нудота, блювання, діарея. З боку шкірних покривів: рідко (≥1/10000 до <1/1000) – висип. Інші: можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що бутамірат пригнічує кашльовий рефлекс, слід уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів, щоб уникнути скупчення мокротиння в дихальних шляхах. У період лікування бутаміратом не рекомендується застосування лікарських засобів, що пригнічують вплив на ЦНС (в т.ч. снодійні, антипсихотичні, транквілізатори).Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ дітей слід застосовувати лише у лікарських формах, спеціально призначених для цієї категорії пацієнтів відповідно до віку. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Бутамірат здатний викликати сонливість, тому в період лікування пацієнти повинні бути обережними при керуванні транспортними засобами та іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
252,00 грн
213,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: бутамірат цитрат 50 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) - 241 мг, гіпромелоза (метоцел-К4М) - 85 мг, тальк - 4 мг, магнію стеарат - 4 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 6 мг, повідон низькомолекулярний – 5 мг. Склад плівкової оболонки: опадрай білий (опадрай II білий 57М280000) (в т.ч. гіпромелоза - 5.58 мг, титану діоксид - 4.86 мг, полідекстроза - 4.68 мг, тальк - 1.26 мг, мальтодекінце 0.72 мг) – 18 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі пігулки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб центральної дії. Бутамірат не відноситься до алкалоїдів опію. Пригнічує кашель, прямо впливаючи на кашльовий центр. Має відхаркувальну, помірну бронходилатируючу і протизапальну дію. Покращує показники спірометрії (знижує опір дихальних шляхів) та оксигенацію крові.ФармакокінетикаШвидко і повністю всмоктується прийому внутрішньо. При повторному застосуванні його концентрація у плазмі крові залишається лінійною та кумуляції не спостерігається. У крові піддається гідролізу з утворенням 2-фенілмасляної кислоти та діетиламіноетоксіетанолу. Ці метаболіти також мають протикашльову активність. Зв'язування бутамірату та його метаболітів з білками плазми становить близько 95%, цим обумовлений їх тривалий T1/2 та тривала протикашльова дія. Метаболіти виводяться переважно нирками, причому метаболіти з кислою реакцією значною мірою пов'язані з глюкуроновою кислотою. T1/2 – 6 год.Клінічна фармакологіяПротикашльовий препарат.Показання до застосуванняСухий кашель будь-якої етіології (при застудних захворюваннях, грипі, кашлюку та інших станах). Кашель у передопераційному та післяопераційному періоді, під час проведення хірургічних втручань, бронхоскопії.Протипоказання до застосуванняІ триместр вагітності, період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 2 місяців; дитячий вік до 3 років (для сиропу); дитячий вік до 6 років (для таблеток); дитячий вік до 18 років (для таблеток із модифікованим вивільненням); підвищена чутливість до бутамірату. З обережністю II та III триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування в І триместрі вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). У ІІ та ІІІ триместрах вагітності застосовують з обережністю і тільки в тих випадках, коли очікувана користь терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 2 місяців (для крапель), до 3 років (для сиропу), до 12 років (для таблеток депо).Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: рідко (≥1/10 000 до <1/1000) - сонливість, запаморочення. З боку системи травлення: рідко (≥1/10 000 до <1/1000) - нудота, блювання, діарея. З боку шкірних покривів: рідко (≥1/10000 до <1/1000) – висип. Інші: можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що бутамірат пригнічує кашльовий рефлекс, слід уникати одночасного застосування відхаркувальних засобів, щоб уникнути скупчення мокротиння в дихальних шляхах. У період лікування бутаміратом не рекомендується застосування лікарських засобів, що пригнічують вплив на ЦНС (в т.ч. снодійні, антипсихотичні, транквілізатори).Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від застосовуваної лікарської форми та віку пацієнта.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ дітей слід застосовувати лише у лікарських формах, спеціально призначених для цієї категорії пацієнтів відповідно до віку. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Бутамірат здатний викликати сонливість, тому в період лікування пацієнти повинні бути обережними при керуванні транспортними засобами та іншої діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУбідекаренон, токоферолу ацетат (мальтодекстрин, крохмаль модифікований, DL-альфа токоферол ацетат, кремнію діоксид аморфний); ліпоєва кислота, мікрокристалічна целюлоза; желатинова капсула (желатин; діоксид титану; жовтий «сонячний захід»); діоксид кремнію аморфний.ХарактеристикаСерцево-судинна система – найважливіша серед систем органів людини, порушення у роботі якої значною мірою загрожують її життєдіяльності. З іншого боку, здорове серце та нормальний стан судин визначають хороше самопочуття та високий життєвий тонус, позитивно впливають на сімейне та суспільне життя, сприяють підвищенню працездатності, що випереджає розвитку фізичних та розумових якостей. Сучасній людині особливо важливо підтримувати та відновлювати здоров'я серця та судин, захворювання яких у XXI столітті вийшли на перше місце серед усіх інших патологій. Для цього, крім звичайних кардіопрепаратів, необхідно використовувати засоби для заповнення нестачі природних, біологічних речовин, що містяться у тканинах серця. Коензим Q10 – стимулятор зростання енергетичних молекул у міокарді. Коензим Q10, або убихинон, - кофермент, що синтезується в організмі з амінокислоти тирозину за участю вітамінів В2, В3, В6, В12, С, фолієвої та пантотенової кислот, мікроелементів. Найбільша його кількість міститься в мітохондріях клітин серця, а також у печінці, нирках, підшлунковій залозі. Убіхінон сприяє виробленню молекул аденозинтрифосфату - єдиного джерела енергії для всіх живих істот. Дефіцит коензиму Q10 викликає загибель клітин серця та розвиток кардіопатології - такий висновок, зроблений лікарями та вченими на підставі 30-річних клінічних досліджень. «Коензим Кардіо» - комплекс, що володіє посиленою дією, який поряд з коензимом Q10 включає ліпоєву кислоту і вітамін Е. Ретельно підібране поєднання цих речовин, необхідних для роботи серцево-судинної системи, сприяє усуненню їх дефіциту в організмі людини.Властивості компонентівВажливі функції коензиму Q10: є одним з головних та найперспективніших антиоксидантів, що перевершують всі природні антиоксиданти; у своїй здатний відновлювати свою активність; Підвищує скорочувальну здатність міокарда та поперечно-смугастої мускулатури; Уповільнює процеси старіння; Посилює антиаритмічний та гіпотензивний ефекти; Посилює антиатеросклеротичний ефект; Підвищує толерантність до фізичного навантаження у кардіологічних хворих; Впливає на нормалізацію ліпідного складу; Бере участь у процесах регуляції рівня глюкози, впливає поліпшення реологічних властивостей крові; Сприяє енергетичному спалюванню жирів та збагаченню жирової тканини киснем. Ліпоєва кислота: кофермент, що є проміжним переносником водню та ацильних залишків у процесах обміну речовин, що бере участь в окисних реакціях. У людини у найбільшій кількості міститься у серцевому м'язі, печінці та нирках; Необхідна для відновлення активності коензиму Q10 та вітаміну Е в організмі; Прискорює окислення та фосфорилювання глюкози, а також гліколіз. Бітамін Е (токоферол): сприяє зниженню агрегації тромбоцитів та розширенню кровоносних судин; Виконує антиоксидантну функцію, оберігаючи клітинні мембрани від руйнівної дії вільних радикалів; Впливає на активність молекул та ферментів в імунних клітинах; Показаний при низці системних захворювань сполучної тканини; Стимулює діяльність м'язів, у тому числі серцевої, сприяючи накопиченню глікогену та нормалізуючи обмінні процеси.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну Е, джерела коензиму Q10 і ліпоєвої кислоти.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
6 146,00 грн
328,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Coenzym А (Коензим A) D8 22 мкл, Acidum ascorbicum (Ацидум аскорбікум) D6 22 мкл, Thiaminum hydrochloricum (Тіамінум гідрохлорикум) D6 22 м Natrium riboflavinum phosphoricum (Натріум рибофлавінум фосфорикум) D6 22 мкл, D2 22 мкл, Acidum D8 22 мкл, Acidum fumaricum (Ацидум фумарикум) D8 22 мкл, Acidum alpha-ketoglutaricum (Ацидум альфа-кетоглутарікум) D8 22 мкл, Acidum malicum (Ацидум малікум) D8 22 мкл, Acidum succi (Баріум оксалсукцинікум) D10 22 мкл, Natrium diethyloxalaceticum (Натріум діетилоксалацетикум) D6 22 мкл,Natrium pyruvicum (Натріум пірувікум) D8 22 мкл, Cysteine (Цистеїн) D6 22 мкл, Pulsatilla pratensis (Пульсатилла пратенсіс) D6 22 мкл, Hepar sulfuris (Гепар сульфуріс) D10 22 мкл, Sulf Аденозинтрифосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 мкл, Magnesium oroticum dihydricum (Магнезіум оротикум дигідрикум) D2 -alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії порушень окисно-відновних процесів в організмі при гіповітамінозах, підвищених фізичних та розумових навантаженнях, хронічних захворюваннях суглобів та хребта, органів дихання, сечостатевої системи та шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вік (до 18 років у зв'язку з недостатністю клінічних даних).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції. У цих випадках застосування препарату слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається дорослим внутрішньом'язово по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень. Курс лікування 2-8 тижнів. Збільшення тривалості курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: левофлоксацин гемігідрат (у перерахунку на левофлоксацин) - 5 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид – 9 мг, динатрію едетат дигідрат – 0,1 мг, вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 100 мл у пляшки скляні. Кожну пляшку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Упаковка для стаціонарів: 56 пляшок разом із рівною кількістю інструкцій із застосування в ящики з гофрованого картону.Опис лікарської формиПрозора жовтувато-зеленого кольору рідина.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - фторхінолон.ФармакокінетикаПісля внутрішньовенної інфузії 500 мг протягом 60 хвилин максимальна концентрація (Сmах) – близько 6 мкг/мл. При внутрішньовенному однократному і багаторазовому введенні обсяг розподілу після введення тієї ж дози становить 89-112 л. Зв'язок із білками плазми - 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу. Період напіввиведення (Т1/2) – 6-8 годин. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У незміненому вигляді нирками протягом 24 годин виводиться 70% і за 48 годин – 87%.ФармакодинамікаФторхінолон, протимікробний бактерицидний засіб широкого спектру дії. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій. Левофлоксацин активний in vivo та in vitro щодо таких мікроорганізмів: Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (зокрема Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (лейкотоксинвмісні та коагулазонегативні метицилінчутливі/помірно, чутливі штами), включаючи Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилінчутливі штами); Streptococcus spp. груп С та G, Staphylococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилінчутливі/резистентні штами). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в тому числі Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter spp. (в тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилінчутливі/резистентні штами), Haemopp (у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продукуючі та непродукуючі пеніциліну, (в тому числі Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis,Proteus vulgaris, Providencia spp. (зокрема Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (зокрема Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (зокрема Serratia marcescens), Salmonella spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycobacterium spp. (зокрема Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація понад 4 мг/мл): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus - epidermis (метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилінрезистентні штами). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Burkholderia cepacia, Campylobacter jejuni, Campilobacter coli. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgates, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Стійкі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація понад 8 мг/мл): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (Коагулазонегативні метицилінрезистентні штами). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans. Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); гострий верхньощелепний синусит; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (зокрема гострий пієлонефрит); інфекції шкіри та м'яких тканин (нагноєні атероми, абсцес, фурункули); септицемія/бактеріємія; хронічний бактеріальний простатит; інтраабдомінальна інфекція; комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозуПротипоказання до застосуванняГіперчутливість до левофлоксацину, будь-якого іншого компонента препарату або інших препаратів з групи фторхінолонів, епілепсія ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, період лактації, дитячий та підлітковий вік (до 18 років). З обережністю: Літній вік (висока ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. У пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка травма) (можливий розвиток судом).Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний під час вагітності. При необхідності призначення препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея (у тому числі з кров'ю), порушення травлення, зниження апетиту, біль у животі, псевдомембранозний коліт, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія, збільшення інтервалу QT на кардіограмі, миготлива аритмія. З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння, нервозність), гіперглікемія. З боку нервової системи, біль голови, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, занепокоєння, парестезії в кистях рук, страх, галюцинації; сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми. З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху; смакової та тактильної чутливості. Порушення з боку опорно-рухового апарату: артралгія, м'язова слабкість, міалгія, розрив сухожиль, тендиніт, рабдоміоліз. З боку сечовидільної системи: гіперкреатинінемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність. З боку органів кровотворення: іноді – еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагія. Алергічні реакції: свербіж та гіперемія шкіри, набряк шкіри та слизових оболонок, кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, анафілактичний шок, алергічний. Інші: астенія, загострення порфірії, фотосенсибілізація, стійка гарячка, розвиток суперінфекції. Місцеві реакції: біль, почервоніння у місці введення, флебіт.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин збільшує період напіввиведення циклоспорину. Нестероїдні протизапальні препарати, теофілін підвищують ризик розвитку судом. Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль (особливо у похилому віці). Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. Розчин для інфузій сумісний з 0,9% розчином хлориду натрію, 5% розчином декстрози, 2,5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти). Не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію (наприклад, з розчином натрію гідрокарбонату). У хворих на цукровий діабет, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби або інсулін, на фоні прийому левофлоксацину можливі гіпо- та гіперглікемічні стани, тому рекомендується контроль концентрації глюкози в крові. Левофлоксацин посилює антикоагулянтну активність варфарину. Сукральфат, солі заліза і магній- або алюмінієві антацидні засоби знижують ефект левофлоксацину (інтервал між прийомами препаратів повинен становити не менше 2-х годин). Алкоголь може посилювати побічні ефекти з боку центральної нервової системи (запаморочення, заціпеніння, сонливість).Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньовенно краплинно. Тривалість внутрішньовенного вливання 500 мг левофлоксацину (100 мл інфузійного розчину) має становити щонайменше 60 хв. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв) рекомендується наступний режим дозування препарату: загострення хронічного бронхіту: по 250–500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 7–10 днів; позалікарняна пневмонія: по 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів; гострий верхньощелепний синусит: по 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 10-14 днів; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі гострий пієлонефрит): 250 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 7-10 днів; інфекції шкіри та м'яких тканин: по 500 мг левофлоксацину 2 рази на добу протягом 7-14 днів; септицемія/бактеріємія: по 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу протягом 10-14 днів; хронічний бактеріальний простатит: 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 28 днів; інтраабдомінальна інфекція: по 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 7-14 днів (у комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору); комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу до 3 місяців. Пацієнтам з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну Кліренс креатиніну, мл/хв. Дози для внутрішньовенного введення 250 мг/24 год 500 мг/24 год 500 мг/12 год, Початкова доза 250 мг Початкова доза 500 мг Початкова <доза 500 мг 50-20 Далі 125 мг/24 год Далі 250 мг/24 год Далі 250 мг/12 год <19-10 Далі 125 мг/48 год Далі 125 мг/24 год Далі 125 мг/12 год <10 (у тому числі при гемодіалізі та постійному амбулаторному перитонеальному діалізі) Далі 125 мг/48 год Далі 125 мг/24 год Далі 125 мг/24 год Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібне введення додаткових доз. При порушенні функції печінки корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці незначною мірою. Залежно від стану хворого через кілька днів лікування можна перейти від внутрішньовенного краплинного введення на прийом тієї ж дози препарату у формі, призначеній для вживання.ПередозуванняСимптоми: виявляються переважно з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судоми на кшталт епілептичних нападів). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, подовження інтервалу QT. Лікування: симптоматичне. Діаліз неефективний. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри нормалізації температури тіла рекомендується продовжувати лікування щонайменше 48-72 год. Під час лікування необхідно уникати сонячного та штучного ультрафіолетового опромінення, щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). З появою ознак тендиніту, псевдомембранозного коліту, алергічних реакцій левофлоксацин негайно скасовують. Слід мати на увазі, що у пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка, травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозб-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу еритроцитів. Під час лікування слід уникати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та потенційно небезпечними механізмами через можливу появи запаморочення, сонливості, скутості та розлади зору, що може призвести до уповільнення швидкості психомоторних реакцій та зниження здатності до концентрації уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
438,00 грн
385,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 1 ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Coenzym А (Коензим A) D8 22 мкл, Acidum ascorbicum (Ацидум аскорбікум) D6 22 мкл, Thiaminum hydrochloricum (Тіамінум гідрохлорикум) D6 22 м Natrium riboflavinum phosphoricum (Натріум рибофлавінум фосфорикум) D6 22 мкл, D2 22 мкл, Acidum D8 22 мкл, Acidum fumaricum (Ацидум фумарикум) D8 22 мкл, Acidum alpha-ketoglutaricum (Ацидум альфа-кетоглутарікум) D8 22 мкл, Acidum malicum (Ацидум малікум) D8 22 мкл, Acidum succi (Баріум оксалсукцинікум) D10 22 мкл, Natrium diethyloxalaceticum (Натріум діетилоксалацетикум) D6 22 мкл,Natrium pyruvicum (Натріум пірувікум) D8 22 мкл, Cysteine (Цистеїн) D6 22 мкл, Pulsatilla pratensis (Пульсатилла пратенсіс) D6 22 мкл, Hepar sulfuris (Гепар сульфуріс) D10 22 мкл, Sulf Аденозинтрифосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 мкл, Magnesium oroticum dihydricum (Магнезіум оротикум дигідрикум) D2 -alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії порушень окисно-відновних процесів в організмі при гіповітамінозах, підвищених фізичних та розумових навантаженнях, хронічних захворюваннях суглобів та хребта, органів дихання, сечостатевої системи та шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вік (до 18 років у зв'язку з недостатністю клінічних даних).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції. У цих випадках застосування препарату слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається дорослим внутрішньом'язово по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень. Курс лікування 2-8 тижнів. Збільшення тривалості курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаОлія кокосова; компоненти капсули (харчові добавки): желатин, гліцерин та сорбітовий сироп (агенти вологоутримуючі); коензим Q10 – 100 мг, лецитин рідкий (емульгатор). Капсули по 0,65 г – 30 шт. в уп.Опис лікарської формиКапсули желатинові, прозорі, з помаранчевим вмістом, допускається нерівномірність фарбування через наявність ділянок кристалізації кокосової олії, що підтверджує якість та натуральність складу.Фармакотерапевтична групаДля захисту серця та продовження молодості сприяє зміцненню серцевого м'яза, збереженню краси та молодості, уповільненню процесів старіння, зменшенню побічних дій статинів. Коензим Q10 (убіхінон) входить до групи коферментів. Він є одним із важливих факторів, що забезпечують нормальний перебіг життєвих процесів у клітині. Коензим Q10 несе енергоутворюючу функцію в клітинах, тканинах і в організмі в цілому - бере участь в утворенні енергії, яка дозволяє підвищити працездатність, фізичну витривалість. Коензим Q10 є сильним антиоксидантом, забезпечує нормальний перебіг імунологічних реакцій в організмі, гальмує процеси старіння – сприяє збереженню краси та молодості, підтримує серцево-судинну систему (зміцнює серцевий м'яз, сприяє зменшенню побічних дій статинів). Достатня концентрація в тканинах коензиму Q10 запобігає патологічним окисним процесам всередині клітин і гальмує процес старіння.Особливо має бути відзначена здатність коензиму Q10 "зменшувати" токсичність ліків.Показання до застосуванняЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела легко засвоюваного коензиму Q10 (високий ступінь засвоєння).РекомендуєтьсяПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років – по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 1 місяця. За потреби курс прийому можна продовжити.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
265,00 грн
182,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракти: квіток ромашки, листя малини, листя обліпихи, плодів шипшини; аскорбінова кислота; декстрози моногідрат, діоксид кремнію, лимонна кислота, ароматизатор натуральний (вишня).ХарактеристикаКомплексний препарат, що містить екстракти квіток ромашки, листя малини, обліпихи, плодів шипшини, а також аскорбінову кислоту (вітамін С).РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела вітаміну С, що містить флавоноїди. Комплекс рекомендується приймати для зміцнення імунітету при інфекційних захворюваннях (застуда, грип).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиПриймати під час їжі, розчинивши вміст одного саше-пакету (стіку) в 50 мл гарячої води. Дітям з 3 до 7 років - по 1 саші - пакету (стіку) 2 рази на день; Дітям з 7 років і дорослим по 1 саші – пакету (стику) 3 рази на день. Тривалість прийому: 2 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є ліками.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
549,00 грн
363,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: левофлоксацин гемігідрат - 768,700 мг, у перерахунку на левофлоксацин - 750,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 90.000 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію – 52,500 мг, повідон-К25 – 45,000 мг, кроскармелозу натрію – 24.800 мг, магнію стеарат – 15,000 мг. кремнію діоксид колоїдний – 9.000 мг; Склад оболонки: полівініловий спирт – 21,105 мг, макрогол-4000 – 14.535 мг. титану діоксид – 9.360 мг. По 5, 10 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 5, 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКапсулоподібні двоопуклі таблетки з ризиком з одного боку, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб-фторхінолон.ФармакокінетикаАбсорбція При прийомі внутрішньо левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується (прийом їжі мало впливає на швидкість та повноту абсорбції). Біодоступність – 99-100%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) у плазмі - 1-2 год. При прийомі 500 мг максимальна концентрація (Сmах) у плазмі становить 5,2±1,2 мкг/мл. Фармакокінетика левофлоксацину є лінійною у діапазоні доз від 50 до 1000 мг. Рівноважний стан концентрації левофлоксацину в плазмі прийому 500 мг левофлоксацину 1 або 2 рази на добу досягається протягом 48 годин. На 10 день прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу Сmах левофлоксацину становила 5,7±1,4 мкг/мл, а мінімальна концентрація левофлоксацину (концентрація перед прийомом чергової дози) (Cmin) у плазмі крові становила 0,5 ± 2 мкг/мл. Стах становив 7,8±1,1 мкг/мл, а Cmin становив 3,0±0,9 мкг/мл. Розподіл Зв'язок із білками сироватки крові становить 30-40%. Після одноразового та повторного прийому 500 мг левофлоксацину обсяг розподілу левофлоксацину становить середньому. 100 л, що вказує на хороше проникнення левофлоксацину в органи та тканини організму людини. Проникнення в тканини та рідини організму Проникнення в слизову оболонку бронхів, рідину епітеліальної вистилки, альвеолярні макрофаги Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину максимальні концентрації левофлоксацину в слизовій оболонці бронхів і рідини епітеліальної вистилки досягалися протягом 1 год і 4 год і становили 8,3 мкг/г і 10,8 мкг/г, відповідно, з коефіцієнтами пе бронхів та рідина епітеліальної вистилки у порівнянні з концентрацією у плазмі крові, що становлять 1,1-1,8 та 0,8-3 відповідно. Після 5 днів прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину середні концентрації левофлоксацину через 4 години після останнього прийому в рідині епітеліальної вистилки склали 9,94 мкг/мл і в альвеолярних макрофагах - 97,9 мкг/мл. Проникнення в легеневу тканину Максимальна концентрація в легеневій тканині після внутрішнього прийому 500 мг левофлоксацину становила приблизно 11,3 мкг/г і досягалася через 4-6 годин після прийому препарату з коефіцієнтом пенетрації 2-5 порівняно з концентрацією в плазмі крові. Проникнення в альвеолярну рідину Після 3 днів прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз або 2 рази на добу максимальна концентрація левофлоксацину в альвеолярній рідині досягалася через 2-4 години після прийому препарату та становила 4,0 та 6,7 мкг/мл відповідно з коефіцієнтом пенетрації 1 порівняно з концентраціями у плазмі крові. Проникнення в кісткову тканину Левофлоксацин добре проникає в кортикальну та губчасту кісткову тканину, як у проксимальних, так і в дистальних відділах стегнової кістки з коефіцієнтом пенетрації (кісткова тканина/плазма крові) 0,1-3. Максимальна концентрація левофлоксацину в губчастій кістковій тканині проксимального відділу стегнової кістки після 500 мг внутрішньо становила приблизно 15,1 мкг/г (через 2 години після прийому препарату). Проникнення в спинномозкову рідину Левофлоксацин погано проникає у спинномозкову рідину. Проникнення в тканину передміхурової залози Після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів, середня концентрація левофлоксацину в тканині передміхурової залози становила 8,7 мкг/г, середнє співвідношення концентрацій передміхурова залоза/плазма крові становило 1.84. Концентрації у сечі Середні концентрації у сечі через 8-12 годин після прийому внутрішньо дози 150, 300 та 600 мг левофлоксацину становили 44 мкг/мл, 91 мкг/мл та 162 мкг/мл, відповідно. Метаболізм Левофлоксацин метаболізується незначною мірою (5% прийнятої дози). Його метаболітами є диметиллевофлоксацин та N-оксид левофлоксацин, які виводяться нирками. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним і не піддається хіральним перетворенням. Виведення Після внутрішнього застосування левофлоксацин відносно повільно виводиться з плазми крові (період напіввиведення (Т1/2) - 6-8 год). Виведення переважно через нирки (понад 85% прийнятої дози). Загальний кліренс левофлоксацину після одноразового прийому 500 мг складав 175±29,2 мл/хв. Відсутні істотні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину при його внутрішньовенному введенні та прийомі внутрішньо, що підтверджує, що прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення є взаємозамінними. Фармакокінетика окремих груп пацієнтів Підлога. Фармакокінетика левофлоксацину у чоловіків та жінок не відрізняється. Літній вік. Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, за винятком відмінностей фармакокінетики, пов'язаних із відмінностями у кліренсі креатиніну (КК). Порушення функції нирок. При нирковій недостатності фармакокінетика левофлоксацину змінюється. У міру зниження функції нирок виведення через нирки та нирковий кліренс знижуються, а період напіввиведення збільшується. Фармакокінетика при нирковій недостатності після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину: Кліренс креатиніну (КК) [мл/хв] Менш 20 20-49 50-80 Нирковий кліренс [мл/хв] 13 26 57 Т1/2 [год] 35 27 9 ФармакодинамікаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії групи фторхінолонів. левофлоксацин, що містить як діючу речовину - лівообертальний ізомер офлоксацину. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo. In vitro: Чутливі мікроорганізми (MEIK Аеробні грамположигельні мікроорганізми: Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium. Enterococcus faecalis, Enterococcus spp, Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I) [коагулазонегативнис, метицилін-чутливі/(метицилін-помірно чутливі)] (Метицилін-чутливі). Staphylococcus spp. CNS (коагулазонегативні), Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R (пеніцилін-чутливі/помірно чутливі/резистентні), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S -резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii. Acinetobacter spp,Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilusіmp Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp, Moraxela catarrhalis β+/β- (продукуючі та непродукуючі бета-лактамази), Morganella morganіPP Neisseria meningitidis, Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida, Pasteurella spp, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia spp, Pseudomonas aeruginosa (шпітальні інфекції,можуть потребувати комбінованого лікування), Pseudomonas spp. Salmonella spp, Serratia marcescens, Serratia spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp. Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp, Veillonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp. Chlamydia pneumoniae. Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp, Mycobacterium spp. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma horn inis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp, Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (МПК = 4 мг/л; зона інгібування 16-14 мм): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium. Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метицилін-резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campilobacter jejuni/coli. Анаеробні мікроорганізми: Prevotella spp, Porphyromonas spp. Резистентні до левофлоксацину мікроорганізми (MПК ≥8 мг/л; зона інгібування ≤13 мм): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative methi-R (коагулазонегативні метицилін-резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron. Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium. Резистентність Резистентність до левофлоксацину розвивається внаслідок поетапного процесу мутацій генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гідразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (механізм, характерний для Pseudomonas aeruginosa) та механізм еффлюксу (активного виведення протимікробного засобу з мікробної клітини), можуть також зменшувати чутливість мікроорганізмів до левофлоксацину. У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими класами протимікробних засобів. Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються переліченими нижче мікроорганізмами) Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae. Streptococcus pyogenes. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Proteus miras Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: шпитальна пневмонія; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит); ускладнені інфекції шкірних покривів та м'яких тканин. Для лікування наступних інфекційно-запальних захворювань левофлоксацин може застосовуватися лише як альтернатива іншим протимікробним препаратам: гострий синусит. При застосуванні препарату Левофлоксацин слід враховувати офіційні національні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів, а також чутливість патогенних мікроорганізмів у конкретній країні.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, а також до будь-якої з допоміжних речовин препарату, епілепсія, ураження сухожилля при прийомі фторхінолонів в анамнезі, псевдопаралітична міастенія (myasthenia gravis), вагітність (не можна повністю виключити ризик ураження). грудного вигодовування (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових зон зростання кісток у дитини), дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з незавершеністю зростання скелета, тому що не можна повністю виключити ризик ураження хрящових зон зростання). З обережністю: У пацієнтів, схильних до розвитку судом (у пацієнтів з попередніми ураженнями центральної нервової системи; у пацієнтів, які одночасно приймають препарати, що знижують поріг судомної активності головного мозку, такі як фенбуфен, теофілін). У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик розвитку гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами). У пацієнтів з порушеннями функції нирок (потрібний обов'язковий контроль функції нирок, а також корекція режиму дозування, див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів із відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі; у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати (наприклад, глібенкламід) або інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик розвитку аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання. У пацієнтів похилого віку, у пацієнтів після трансплантації, а також при супутньому застосуванні глюкокортикостероїдів (підвищений ризик розвитку тендинітів та розриву сухожилля).Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний для застосування у вагітних жінок та жінок у період грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче побічні ефекти представлені відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥1/1000, Дані, отримані у клінічних дослідженнях та при постреєстраційному застосуванні левофлоксацину. Порушення з боку серця: - Рідко: синусова тахікардія, відчуття серцебиття; Частота невідома (постреєстраційні дані): подовження інтервалу QT на кардіограмі, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу "пірует", які можуть призводити до зупинки серця. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Нечасто: лейкопенія, еозинофілія; Рідко: нейтропенія, тромбоцитопенія; Частота невідома (пістреєстраційні дані): панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку нервової системи: - Часто: головний біль, запаморочення; Нечасто: сонливість, тремор, дисгевзія (перекручення смаку); Рідко: парестезія, судоми; Частота невідома (постреєстраційні дані): периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна нейропатія (див. розділ "Особливі вказівки", дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія (втрата смакових відчуттів), парозмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єктивне відчуття) ), включаючи втрату нюху, непритомність, підвищення внутрішньочерепного тиску (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина головного мозку). Порушення з боку органу зору: - Рідко: порушення зору, такі як розпливливість видимого зображення; Частота невідома (постреєстраційні дані): минуща втрата зору, увеїт. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: - Нечасто: вертиго (почуття відхилення або кружляння власного тіла або навколишніх предметів); Рідко: дзвін у вухах; Частота невідома (постреєстраційні дані): зниження слуху, втрата слуху. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Нечасто: задишка; Частота невідома (постреєстраційні дані), бронхоспазм, алергічний пневмоніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: діарея, нудота, блювання; Нечасто: біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; Частота невідома (постреєстраційні дані): геморагічна діарея, яка в окремих випадках може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Нечасто: підвищення концентрації креатину в сироватці крові; Рідко: гостра ниркова недостатність (наприклад, унаслідок розвитку інтерстиціального нефриту). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; Частота невідома (пістреєстраційні дані): токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, реакції фотосенсибілізації, лейкоцитокластичний васкуліт, стоматит. Реакції з боку шкіри та слизових оболонок можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини - Нечасто: артралгія, міалгія; Рідко: ураження сухожилля, включаючи тендиніт (наприклад, ахілова сухожилля), м'язову слабкість, яка може бути особливо небезпечна у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією (myasthenia gravis); Частота невідома (постреєстраційні дані): рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллова сухожилля. Цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування та може мати двосторонній характер (див. також розділ "Особливі вказівки")), розрив зв'язок, розрив м'язи, артрит. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Нечасто: анорексія; Рідко: гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії – "вовчий" апетит, піт, тремтіння, нервозність); Частота невідома (постреєстраційні дані): гіперглікемія, тяжка гіпоглікемія, аж до розвитку гіпоглікемічної коми, особливо у пацієнтів похилого віку. пацієнтів із цукровим діабетом, які приймають пероральні гіпоглікемічні препарати або інсулін. Інфекційні та паразитарні захворювання – Нечасто: грибкові інфекції, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів. Порушення з боку судин: - Рідко: зниження артеріального тиску. Загальні розлади: - Нечасто: астенія; Рідко: пірексія (підвищення температури тіла); Частота невідома (постреєстраційні дані): біль (включаючи біль у спині, грудях, кінцівках). Порушення з боку імунної системи: - Рідко: ангіоневротичний набряк; Частота невідома (постреєстраційні дані): анафілактичний шок, анафілактоїдний шок. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення активності "печінкових" ферментів у крові (наприклад, аланінамінотрансферази (АЛТ)), аспартатамінотрансферази (ACT), підвищення активності лужної фосфатази (ЩФ) та гамма-глутамілтрансферази (ГГТ); Нечасто: підвищення концентрації білірубіну у крові; Частота невідома (постреєстраційні дані): тяжка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, іноді з летальним кінцем, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, у пацієнтів з сепсисом); гепатит, жовтяниця. Порушення психіки - Часто: безсоння; Нечасто: почуття занепокоєння, тривога, сплутаність свідомості; Рідко: психічні розлади (наприклад, галюцинації, параноя), депресія, ажитація, порушення сну, нічні кошмари; Частота невідома (постреєстраційні дані): порушення психіки з порушеннями поведінки із заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби, порушення уваги, дезорієнтація, нервозність, порушення пам'яті, делірій. Інші можливі небажані ефекти, що стосуються всіх фторхінолонів - Дуже рідко: напади порфірії (дуже рідкісної хвороби обміну речовин) у пацієнтів з порфірією.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії, що вимагають дотримання обережності З солями заліза, цинку, антацидними засобами, що містять магній та/або алюміній: диданозином Рекомендується препарати, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза або цинку, антацидні засоби, що містять магній та/або алюміній, диданозин (тільки лікарські форми, що містять як буфер алюміній або магній) приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому левофлоксацину. З карбонатом кальцію взаємодії не виявлено. З сукрал'фатом Дія левофлоксацину значно послаблюється при одночасному застосуванні сукральфату. Пацієнтам, які отримують левофлоксацин та сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину. З теофіліном, фенбуфеном або подібними лікарськими засобами з групи нестероїдних протизапальних препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку Фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном не виявлено. Концентрація левофлоксацину при одночасному прийомі фенбуфену підвищується лише на 13%. Однак, при одночасному застосуванні хінолонів і теофіліну, нестероїдних протизапальних препаратів та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливе зниження порога судомної готовності головного мозку. З непрямими антикоагулянтами У пацієнтів, які отримували лікування левофлоксацином у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином), спостерігалося підвищення протромбінового часу/нормалізованого міжнародного відношення та/або розвиток кровотечі, у тому числі й тяжкого. Тому при одночасному застосуванні непрямих антикоагулянтів та левофлоксацину необхідний регулярний контроль показників зсідання крові. З пробенецидом та циметидином При одночасному застосуванні лікарських засобів, що порушують ниркову канальцеву секрецію левофлоксацину, таких як пробенецид і циметидин, слід бути обережним, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину сповільнюється під дією циметидину на 24% та пробенециду на 34%. Малоймовірно, що це може мати клінічне значення за нормальної функції нирок. З циклоспорином Левофлоксацин підвищує Т1/2 циклоспорину на 33%. Оскільки це збільшення є клінічно незначним, корекції дози циклоспорину при його одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібне. З глюкокортикостероїдами Одночасний прийом глюкокортикостероїдів збільшує ризик розриву сухожилля. З лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, протиаритмічні препарати класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). Інші Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином та варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньо, щоб це мало клінічно.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід застосовувати внутрішньо під час їжі або в перерві між їдою, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Враховуючи те, що біодоступність левофлоксацину при прийомі в таблетках дорівнює 99-100%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії левофлоксацину на прийом таблеток слід продовжувати лікування у тій же дозі, що застосовувалася при внутрішньовенній інфузії. Препарат слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому антацидних препаратів, що містять магній та/або алюміній, солі заліза, цинку або сукральфату. Рекомендована доза для дорослих з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну (КК) >50 мл/хв): Інфекція Доза, мг Кратність прийому на добу Тривалість лікування, дні Госпітальна пневмонія 750 1 7-14 Позалікарняна пневмонія 750 1 5* Гострий бактеріальний синусит 750 1 5 Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, зокрема. гострий пієлонефрит 750 1 5** Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин 750 1 7-14 *Цей режим показаний для лікування позалікарняної пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae (за винятком мультирезистентних штамів), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae. Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae. ** Цей режим показаний для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, викликаних Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis та гострого пієлонефриту, викликаного Escherichia coli, включаючи випадки з супутньою бактеріємією. Режим дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок (КК ≤ 50 мл/хв) КК Режим дозування препарату Рекомендована доза при КК > 50 мл/хв: 750 мг/24 год 50-20 мл/хв по 750 мг/48 год 19-10 мл/хв перша доза: 750 мг/48 год; потім по 250 мг/24 год. < 10 мл/хв (включаючи гемодіаліз та ПАПД) перша доза: 750 мг/48 год; потім по 250 мг/24 год. Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібне введення додаткових доз. При порушенні функції печінки не потрібно спеціального підбору доз, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками. Для пацієнтів похилого віку не потрібна корекція режиму дозування, за винятком випадків зниження КК до 50 мл/хв і нижче. Якщо пропущений прийом препарату, потрібно якнайшвидше прийняти таблетку, доки не наблизився час чергового прийому. Далі продовжувати приймати левофлоксацин за схемою. Тривалість терапії залежить від типу захворювання (див. вище). У всіх випадках лікування слід продовжувати від 48 до 72 годин після зникнення симптомів захворювання.ПередозуванняСимптоми Виходячи з даних, отриманих у токсикологічних дослідженнях, проведених у тварин, найважливішими очікуваними симптомами гострого передозування левофлоксацину є симптоми центральної нервової системи (порушення свідомості, включаючи сплутаність свідомості, запаморочення, судоми). При постреєстраційному застосуванні під час передозування спостерігалися ефекти з боку центральної нервової системи, включаючи сплутаність свідомості, судоми, галюцинації, тремор. Можливий розвиток нудоти та виникнення ерозій слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. У клініко-фармакологічних дослідженнях, проведених із дозами левофлоксацину, що перевищують терапевтичні, спостерігалося подовження інтервалу QT. Лікування У разі передозування потрібно ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ-моніторування. Лікування симптоматичне. У разі гострого передозування таблетками левофлоксацину показано промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного амбулаторного перитонеального діалізу). Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГоспітальні інфекції, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), можуть вимагати комбінованої терапії. Ризик розвитку резистентності Поширеність набутої резистентності висівних штамів мікроорганізмів може змінюватися залежно від географічного регіону та з часом. У зв'язку з цим потрібна інформація про резистентність до левофлоксацину в конкретній країні. Для терапії важких інфекцій або при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину. Метицилін-резистентний золотистий стафілокок Є висока ймовірність того, що метицилін-резистентний золотистий стафілокок буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, що викликаються метицилін-резистентним золотистим стафілококом, якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину. Втрата працездатності (інвалідизація) та потенційні незворотні серйозні побічні реакції, зумовлені прийомом фторхінолонів Застосування фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, було пов'язане зі втратою працездатності та розвитком необоротних серйозних побічних реакцій з боку різних систем організму, які можуть розвинутись одночасно в одного й того самого пацієнта. Побічні реакції, спричинені фторхінолонами, включають тендиніти, розрив сухожиль, артралгію, міалгію, периферичну нейропатію, а також побічні ефекти з боку нервової системи (галюцинації, тривога, депресія, безсоння, головний біль та сплутаність свідомості). Дані реакції можуть розвинутись у період від декількох годин до декількох тижнів після початку терапії левофлоксацином. Розвиток цих побічних реакцій відзначався у пацієнтів будь-якого віку або без попередніх факторів ризику.При перших ознаках або симптомах будь-яких серйозних побічних реакцій слід негайно припинити застосування левофлоксацину. Слід уникати застосування фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, у пацієнтів, які мали будь-які з цих серйозних побічних реакцій. Пацієнти, схильні до розвитку судом Як і інші хінолони, левофлоксацин повинен з великою обережністю застосовуватися у пацієнтів зі схильністю до судом. До таких пацієнтів відносяться пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, такими як інсульт, тяжка черепно-мозкова травма; пацієнти, які одночасно приймають препарати, що знижують поріг судомної активності головного мозку, такі як фенбуфен та інші подібні до нього нестероїдні протизапальні препарати або інші препарати, що знижують поріг судомної активності, такі як теофілін. При розвитку судом лікування левофлоксацином слід припинити. Псевдомембранозний коліт Діарея, що розвинулася під час або після лікування левофлоксацином, особливо важкого ступеня, завзята та/або з кров'ю, може бути симптомом псевдомембранозного коліту, що викликається Clostridium difficile. У разі підозри на розвиток псевдомембранозного коліту лікування левофлоксацином слід негайно припинити і одразу розпочати специфічну антибіотикотерапію (ванкоміцин, тейкопланін або метронідазол усередину). Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані. Тендиніт та розрив сухожилля При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, рідко спостерігається тендиніт, який іноді може призводити до розриву сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля, і може бути двостороннім. Цей побічний ефект може розвинутись протягом 48 годин після початку лікування або через кілька місяців після завершення терапії фторхінолонами. Пацієнти похилого віку більш схильні до розвитку тендиніту; у пацієнтів, які приймають фторхінолони. ризик розриву сухожилля може збільшуватися при одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів. Крім цього, у пацієнтів після трансплантації підвищений ризик розвитку тендинітів, тому рекомендується бути обережним при призначенні фторхінолонів даної категорії пацієнтів. У пацієнтів з порушеннями функції нирок добову дозу слід скоригувати на підставі кліренсу креатиніну.Пацієнтам слід рекомендувати залишатися в спокої з появою перших ознак тендинітів або розривів сухожиль, і звернутися до лікаря. При підозрі на розвиток тендиніту або розрив сухожилля слід негайно припинити лікування препаратом та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши йому достатню іммобілізацію. Реакції гіперчутливості Левофлоксацин може викликати серйозні, потенційно летальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), навіть при застосуванні початкових доз. Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Тяжкі бульозні реакції При застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку важких бульозних реакцій шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ "Побічна дія"). У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри або слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки, включаючи розвиток печінкової недостатності з летальним кінцем, при застосуванні левофлоксацину, головним чином, у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, із сепсисом. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж шкіри та біль у животі. Пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок потрібний обов'язковий контроль функції нирок, а також корекція режиму дозування. При лікуванні пацієнтів похилого віку слід зважати на те, що у пацієнтів цієї групи часто спостерігаються порушення функції нирок. Запобігання розвитку реакцій фотосенсибілізації Хоча фотосенсибілізація при застосуванні левофлоксацину розвивається дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування та протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином піддаватися, без особливої необхідності, сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню (наприклад, відвідувати солярій). Суперінфекція Як і при застосуванні інших антибіотиків, застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів (бактерій та грибів), що може спричинити зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. В результаті може розвинутись суперінфекція. Тому в ході лікування обов'язково проводити повторну оцінку стану пацієнта, і, у разі розвитку під час лікування суперінфекції, слід вживати відповідних заходів. Подовження інтервалу QT Повідомлялося про дуже рідкі випадки подовження інтервалу QT у пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин. При застосуванні фторхінолів. включаючи левофлоксацин, слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT, таких як антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики. Пацієнти похилого віку та пацієнти жіночої статі можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Тому в них слід обережно застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є схильність до розвитку гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами, що слід брати до уваги при лікуванні левофлоксацином. Гіпо- та гіперглікемія (дисглікемія) Як і при застосуванні інших хінолонів, при застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку гіперглікемії та гіпоглікемії. На тлі терапії левофлоксацином дисглікемія частіше виникала у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують супутню терапію пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. При застосуванні левофлоксацину у таких пацієнтів зростає ризик розвитку гіпоглікемії, аж до гіпоглікемічної коми. Необхідно інформувати пацієнтів про симптоми гіпоглікемії (сплутаність свідомості, запаморочення, "вовчий" апетит, головний біль, нервозність, відчуття серцебиття або почастішання пульсу, блідість шкірних покривів, піт, тремтіння, слабкість). Якщо у пацієнта розвивається гіпоглікемія,необхідно негайно припинити лікування левофлоксацином та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів. якщо це можливо. Під час лікування левофлоксацином у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується ретельний моніторинг концентрації глюкози в крові. Периферична нейропатія У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про випадки розвитку сенсорної та сенсорно-моторної периферичної нейропатії, початок якої може бути швидким. Якщо у пацієнта розвиваються симптоми нейропатії, застосування левофлоксацину має бути припинено. Це мінімізує можливий ризик розвитку незворотних змін. Пацієнти повинні бути поінформовані про необхідність повідомляти свого лікаря про появу будь-яких симптомів нейропатії. Фторхінолони не слід призначати пацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на периферичну нейропатію. Загострення псевдопаралітичної міастенії (myasthenia gravis) Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, характеризуються блокуючою нервово-м'язовою активністю, і можуть посилювати м'язову слабкість у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією. У постреєстраційному періоді спостерігалися несприятливі реакції, включаючи легеневу недостатність, що вимагала проведення штучної вентиляції легень, і летальний результат, які асоціювалися із застосуванням фторхінолонів у пацієнтів із псевдопаралітичною міастенією. Застосування левофлоксацину у пацієнта із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується. Застосування при повітряно-краплинному шляху зараження сибіркою Застосування левофлоксацину у людини за цим показанням ґрунтується на даних щодо чутливості до нього Bacillus anthracis, отриманих у дослідженнях in vitro та в експериментальних дослідженнях, проведених на тваринах, а також на обмежених даних застосування левофлоксацину у людини. Лікарі повинні звертатися до національних та/або міжнародних документів, які відображають вироблену спільними зусиллями точку зору щодо лікування сибірки. Психотичні реакції Психотичні реакції, включаючи суїцидальні думки/спроби, відзначалися у пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин, іноді після прийому разової дози. У разі розвитку будь-яких побічних ефектів з боку центральної нервової системи, включаючи порушення психіки, лікування левофлоксацином слід негайно припинити та призначити відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів. якщо це можливо. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають в анамнезі психічні захворювання. Порушення зору При розвитку будь-яких порушень зору потрібна негайна консультація офтальмолога. Вплив на лабораторні тести У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може призводити до неправдивих результатів, які слід підтверджувати більш специфічними методами. Левофлоксацин може інгібувати зростання Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибно-негативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: левокарнітин – 300 мг; Допоміжні речовини: лимонної кислоти моногідрат – 1,2 мг, метилпарагідроксибензоат – 0,5 мг, пропілпарагідроксибензоат – 0,2 мг, вода очищена – до 1 мл. Розчин для вживання.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ІнструкціяПрепарат застосовується у складі комплексної терапії. Внутрішньо за 30 хв до їди, додатково розбавляючи рідиною. Для зручності дозування можна використовувати піпетку або медичний шприц.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у складі комплексної терапії. Інтенсивні фізичні навантаження та психоемоційні навантаження: для підвищення працездатності, витривалості, зниження стомлюваності, у тому числі у літніх осіб; у період реабілітації після перенесених захворювань та хірургічних втручань, травм, у тому числі, для прискорення регенерації тканин; комплексна терапія хронічного гастриту та хронічного панкреатиту зі зниженою секреторною функцією; комплексна терапія шкірних захворювань (псоріаз, себорейна екзема, осередкова склеродермія та дискоїдний червоний вовчак); гіпертиреоз легкого ступеня; неврологічні прояви при судинних, токсичних та травматичних ураженнях головного мозку; синдром нервової анорексії; захворювання, що супроводжуються нестачею карнітину або його підвищеною втратою (міопатії, кардіоміопатії, мітохондріальні захворювання, спадкові захворювання з супутньою мітохондріальною недостатністю) – для заповнення його дефіциту у складі комплексної терапії; у педіатричній практиці (лікування дітей до 3-х років під наглядом лікаря): - при виходженні недоношених немовлят, новонароджених, які перенесли пологову травму або асфіксію; дітям з млявим смоктальним рефлексом і низьким збільшенням маси тіла; зниженим м'язовим тонусом, при недостатньому розвитку рухових та психічних функцій, а також з метою профілактики цих порушень у дітей “групи ризику”; при затримці зростання та нестачі маси тіла у дітей та підлітків до 16 років; у дорослих у спортивній медицині та при інтенсивних тренуваннях (у період тренувального процесу при відпрацюванні аеробної продуктивності): для поліпшення швидкісно-силових показників та координації рухів, для збільшення м'язової маси та редукції жирової маси тіла, для профілактики посттренувального синдрому (прискорення відновлення навантажень) при травматичних пошкодженнях з метою прискорення регенерації м'язів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність.Вагітність та лактаціяЛікування дітей віком до 3-х років здійснювати під наглядом лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції, гастралгія, диспепсія, міастенія (у пацієнтів із уремією).Взаємодія з лікарськими засобамиГлюкокортикостероїди сприяють накопиченню препарату у тканинах (крім печінки), інші анаболіки посилюють ефект.Спосіб застосування та дозиПри тривалих фізичних та психоемоційних навантаженнях: від 0,75 г (2,5 мл) 3 рази на день до 2,25 г (7,5 мл) 2-3 рази на день. При нервовій анорексії, а також у період реабілітації після перенесених захворювань та хірургічних втручань та травм: по 1,5 г (5 мл) 2 рази на день. Курс лікування – протягом 1-2 міс. У комплексній терапії хронічного гастриту та хронічного панкреатиту зі зниженою секреторною функцією: по 0,375 г (1,25 мл) 2 рази на день. Курс лікування – протягом 1-1,5 міс. Для лікування шкірних захворювань: 0,75 г (2,5 мл). Курс лікування – протягом 2-4 тижнів. При гіпертиреозі легкого ступеня: по 0,25 г (13 крапель) 2-3 десь у день. Курс лікування – 20 днів. Курс лікування повторюють після 1-2 місячної перерви або призначають протягом 3 місяців без перерви. При судинних, токсичних та травматичних ураженнях головного мозку: по 0,75 г (2,5 мл) на добу. Курс лікування – протягом 3-5 днів. За потреби через 12-14 днів призначають повторний курс. При захворюваннях, що супроводжуються нестачею карнітину (первинна та вторинна карнітинова недостатність): до 50-100 мг/кг (2-5 крапель/кг) маси тіла з кратністю прийому 2-3 рази на день. Курс лікування – протягом 3-4 міс. Дітям призначають як добавки до солодких страв (кисіль, компот, соки). Дітям до 3-х років доза визначається лікарем. Від 3 до 6 років – у разовій дозі 0,1 г (5 крапель) 2-3 рази на день, у добовій дозі 0,2-0,3 г (11-16 крапель). Курс лікування – 1 міс. Дітям від 6 до 12 років призначають у разовій дозі 0,2-0,3 г (11-16 крапель) 2-3 рази на день, у добовій дозі 0,4-0,9 г (22-48 крапель). Курс лікування – не менше 1 міс. При затримці зростання: по 0,25 г (13 крапель) 2-3 десь у день. Курс лікування – 20 днів. Курс лікування повторюють після 1-2 місячної перерви або призначають протягом 3 місяців без перерви. У спортивній медицині та при інтенсивних тренуваннях: по 2,5 г (8,33 мл) 1-3 рази на день (добова доза 2,5-7,5 г); у разі використання з лікувальною метою – 70-100 мг/кг/добу (5-7,5 г/добу). Курси прийому: 3-4 тижні в передзмагальний період. У період тренувального процесу – до 6-8 тижнів.ПередозуванняСимптоми: диспепсичні розлади, міастенічні розлади (у пацієнтів із уремією). Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Умови відпустки з аптекБез рецепта
394,00 грн
354,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: левофлоксацин гемігідрат 768,7 мг, еквівалентно 750 мг левофлоксацину. допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH 101) 76 мг, крохмаль кукурудзяний 75,3 мг, кремнію діоксид колоїдний 15 мг, кросповідон 64 мг, гіпромелоза (15 cps) 21 мг, 100 мг 15 мг; плівкова оболонка: опадрай білий OY 58900 (гіпромелоза 5 cP 62,5 %, титану діоксид (Е171) 31,25 %, макрогол-400 6,25 %) 28 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 750 мг. По 10 таблеток у ПВХ/алюмінієвому блістері. По 1 блістеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або майже білі капсулоподібні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб – фторхінолон.ФармакокінетикаЛевофлоксацин прийому внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується (прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції). Біодоступність – 99%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) – 1-2 год; при прийомі 750 мг середня величина максимальної концентрації (Сmах) становить 8,0 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфно-ядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. Середній обсяг розподілу (Vd) левофлоксацину становить від 83 до 100 л (після одноразового та багаторазового перорального застосування у дозі 750 мг). У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Період напіввиведення (Т1/2) – 6-8 годин. Після перорального введення в дозі 750 мг T1/2 – 7,5±0,9 год. Нирковий кліренс становить 70% загального кліренсу. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У сечі за період 24 год виявляється у незміненому вигляді – 70%, а за 48 год – 87% прийнятої внутрішньо дози. У калі за період 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. При нирковій недостатності зменшення кліренсу препарату та його виведення нирками залежить від ступеня зниження кліренсу креатиніну (КК). Не виводиться з організму шляхом гемодіалізу чи хронічного амбулаторного перитонеального діалізу.ФармакодинамікаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний бактерицидний засіб широкого спектру дії з групи фторхінолонів, що є лівообертальним ізомером офлоксацину. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як за умов in vitro, і in vivo. In vitro Чутливі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація ≤ 2 мг/мл): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus spp. (в тому числі Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S/I (метицилін-чутливі/помірно чутливі), Staphylococcus aureus methi-S (метицилін-чутливі), Staphylococcus ), Staphylococcus spp. (лейкотоксинсодержащіе), Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni-S/I/R (пеніцилін-чутливі / -помірно чутливі / -резистентні), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S/R ( -резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в тому числі Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter spp. (в тому числі Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenza ampi-S/R (ампіцилін-чутливі/резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pyloella. (у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis β+/β- (продукуючі та не продукуючі бета-лактамази), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (зокрема Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в тому числі Providencia rettgeri,Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (зокрема Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (зокрема Serratia marcescens). Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (зокрема Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (зокрема Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація 4 мг/л): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метициллін). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campylobacter jejuni/coli. Анаеробні мікроорганізми: Prevotella spp., Porphyromonas spp. Стійкі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація ≥ 8 мг/л): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative methi-R (метицилін-резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron. Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium. Резистентність Резистентність до левофлоксацину розвивається внаслідок поетапного процесу мутації генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (характерно Pseudomonas aeruginosa) та механізм еффлюксу, можуть також зменшити чутливість мікроорганізму до левофлоксацину. У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами. Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються переліченими нижче мікроорганізмами) Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morgan. Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострий бактеріальний синусит; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); інфекції шкірних покривів та м'яких тканин (ускладнені).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або інших компонентів препарату; порушення функції нирок (при КК менше 20 мл/хв у зв'язку з неможливістю дозування цієї лікарської форми); епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами; псевдопаралітична міастенія (myasthenia gravis); дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з незавершеністю зростання скелета, тому що не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок зростання); вагітність та період грудного вигодовування (лактації). З обережністю при захворюваннях центральної нервової системи (ЦНС), у тому числі підозрілих щодо залучення ЦНС, що призводять до виникнення судом та знижують поріг судомної активності головного мозку; у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку; у пацієнтів з психозами та психіатричними захворюваннями в анамнезі; у пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами); у пацієнтів з порушенням функції нирок при КК 20-50 мл/хв (потрібний обов'язковий контроль за функцією нирок, а також корекція режиму дозування); у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі; у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT; у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні (наприклад, глібенкламід) або інсулін (зростає ризик розвитку гіпоглікемії); у пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину).Вагітність та лактаціяЛевофлоксацин протипоказаний до застосування у вагітних та жінок, що годують груддю.Побічна діяЧастота розвитку можливих небажаних лікарських реакцій та/або небажаних явищ викладена відповідно до наступної градації: дуже часті (>1/10); часті (1/10 – 1/100); нечасті (1/100 – 1/1000); рідкісні (1/1000 – 1/10000); дуже рідкісні ( Порушення серця: рідкісні – синусова тахікардія, зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття; частота невідома (постмаркетингові дані) – подовження інтервалу QT, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу «пірует», які можуть призвести до зупинки серця. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасті – лейкопенія, еозинофілія; рідкісні – нейтропенія, тромбоцитопенія; частота невідома (постмаркетингові дані) – панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку нервової системи: часті – головний біль, запаморочення; нечасті – сонливість, тремор, дисгевзія (перекручення смаку); рідкісні – парестезія, судоми; частота невідома (постмаркетингові дані) – периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна нейропатія, дискінезія, екстрапірамідні розлади, втрата смакових відчуттів, паросмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єктивне відчуття запаху, об'єктивно відсутня). . Порушення органу зору: дуже рідкісні – порушення зору, такі як розпливчастість видимого зображення; невідома частота - минуща втрата зору, увеїт. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасті - вертиго (почуття відхилення або кружляння власного тіла або навколишніх предметів); рідкісні – дзвін у вухах; частота невідома (постмаркетингові дані) – зниження слуху, втрата слуху. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасті – задишка; частота невідома (постмаркетингові дані) – бронхоспазм, алергічний пневмоніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часті – нудота, блювання, діарея; нечасті – біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; частота невідома (постмаркетингові дані) – геморагічна діарея, яка в окремих випадках може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасті – підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові; рідкі - гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасті – висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; частота невідома (постмаркетингові дані) – токсичний епідермальний некролізис (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, реакції фотосенсибілізації (підвищеної чутливості до сонячного та ультрафіолетового випромінювання), лейкоцитокластичний васкуліт, стомат. Реакції з боку шкіри та слизових оболонок можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасті – артралгія, міалгія; рідкісні – ураження сухожилля, включаючи тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), м'язову слабкість, яка може бути особливо небезпечна у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією (myasthenia gravis); частота невідома (постмаркетингові дані) – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля), цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування та може мати двосторонній характер; розрив зв'язок, розрив м'язів, артрит. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасті – анорексія; рідкісні – гіпоглікемія, особливо у пацієнтів із цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії: «вовчий» апетит, нервозність, піт, тремтіння); невідома частота – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасті – грибкові інфекції, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів. Загальні розлади: нечасті – астенія; рідкісні – пірексія (підвищення температури тіла); невідома частота – біль, у тому числі у спині, грудях та кінцівках. Порушення з боку імунної системи: рідкісні – ангіоневротичний набряк; частота невідома (постмаркетингові дані) – анафілактичний шок, анафілактоїдний шок. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часті – підвищення активності «печінкових» ферментів у крові (наприклад, аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ)), підвищення активності лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази; нечасті – підвищення концентрації білірубіну у крові; частота невідома (постмаркетингові дані) – тяжка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, при сепсисі); гепатит, жовтяниця. Порушення психіки: часті – безсоння; нечасті - тривога, почуття занепокоєння, сплутаність свідомості; поодинокі – психічні порушення (наприклад, галюцинації, параноя), депресія, ажитація (збудження), порушення сну, нічні кошмари; частота невідома (постмаркетингові дані) – порушення психіки з порушеннями поведінки із заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби. Інші: дуже рідкісні – напади порфірії у пацієнтів, які вже страждають на це захворювання.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин збільшує період напіввиведення циклоспорину. Повноту всмоктування левофлоксацину знижують лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечника: сукральфат, антацидні лікарські засоби, що містять солі алюмінію та магнію, диданозин (тільки лікарські форми, що містять як буфер алюміній або магній), а також препарати, що містять солі заліза. Солі кальцію мають мінімальний ефект на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі внутрішньо. Левофлоксацин слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому цих засобів. Нестероїдні протизапальні препарати (фенбуфен) та теофілін при одночасному застосуванні з фторхінолонами знижують поріг судомної готовності головного мозку. Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами, похідними кумарину, необхідний контроль міжнародного нормалізованого відношення. Можливе подовження інтервалу QT при одночасному застосуванні левофлоксацину з наступними препаратами: антиаритмічні IA (хінідин, прокаїнамід, гідрохінідин, дизопірамід та ін.) та III (аміодарон, соталол, дофетидил, ібутилід та інші) класів; трициклічні антидепресанти; нейролептики (фенотіазин, пімозід, сертиндол, галоперидол, сультоприд та інші); протимікробні препарати (спарфлоксацин; макроліди; пентамідин, галофантрин та інші протималярійні препарати); антигістамінні препарати (астемізол, терфенадін, мізоластин, ебастин); інші (цизаприд, вінкамін внутрішньовенно, беприділ, дифеманіл). При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами зростає ризик розвитку тендиніту та розриву сухожилля. Гіпоглікемічні препарати збільшують ймовірність гіпер- та гіпоглікемії, тому необхідний суворий моніторинг концентрації глюкози в крові. Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином та варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньо, щоб це мало клінічно.Спосіб застосування та дозиПрепарат Ліволет® приймають внутрішньо один раз на добу. Таблетки слід приймати не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0,5 до 1 склянки). Препарат можна приймати перед їдою або у будь-який час між їдою. Препарат слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому антацидних препаратів, що містять магній та/або алюміній, солі заліза або сукральфату. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Не слід перевищувати рекомендовану дозу. Тривалість лікування варіює залежно від перебігу захворювання. Враховуючи, що біодоступність левофлоксацину при прийомі в таблетках дорівнює 99%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії препарату Леволет Р на прийом таблеток Леволет Р слід продовжувати лікування в тій же дозі, яка застосовувалася при внутрішньовенній інфузії. Рекомендований режим дозування та тривалість лікування у пацієнтів з нормальною або легкою мірою зниженою функцією нирок (КК понад 50 мл/хв). Гострий бактеріальний синусит: 750 мг 1 раз на день, курс лікування 5 днів. Позалікарняна пневмонія, викликана Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі / -помірно чутливі / -резистентні), Haemophilus influenzae (ампіцилін-чутливі / -резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Mycoplasma pneumonia, 0 днів. Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, спричинені Escherichia coli, Klebsiela pneumoniae, Proteus mirabilis; гострий пієлонефрит, викликаний Escherichia coli, включаючи випадки відсутньої бактеріємії: 750 мг 1 раз на день, курс лікування 5 днів. Ускладнені інфекції шкірних покровів та м'яких тканин: по 750 мг 1 раз на день, курс лікування 7-14 днів. Режим дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок (КК 50 – 20 мл/хв). Левофлоксацин виводиться переважно через нирки, тому при лікуванні пацієнтів з порушеною функцією нирок (КК 50 – 20 мл/хв) потрібне зниження дози препарату: рекомендована доза 750 мг кожні 48 годин. Режим дозування у пацієнтів із порушеннями функції печінки При порушенні функції печінки не потрібна корекція режиму дозування, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці вкрай незначною мірою. Режим дозування у пацієнтів похилого віку Для пацієнтів похилого віку не потрібна корекція режиму дозування, за винятком випадків зниження кліренсу креатиніну до 50 мл/хв і нижче.ПередозуванняСимптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості, судоми на кшталт епіприпадків; нудота, ерозивні ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту; подовження інтервалу QT, галюцинації, тремор. Лікування: симптоматичне, діаліз (гемодіаліз, перитонеальний діаліз, постійний перитонеальний діаліз) неефективний. Специфічного антидоту немає. Потрібне моніторування електрокардіограми. У разі гострого передозування показано промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при застосуванні інших протимікробних засобів, лікування препаратом Леволет Р рекомендується продовжувати не менше 48-72 годин після нормалізації температури тіла або після достовірної ерадикації збудника. Поширеність набутої резистентності висівних штамів мікроорганізмів може змінюватися залежно від географічного регіону та з часом. Для терапії важких інфекцій або при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину. Метицилін-резистентний Staphylococcus aureus з високою ймовірністю буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, що викликаються метицилін-резистентним золотистим стафілококом, якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину. При лікуванні пацієнтів похилого віку слід враховувати, що пацієнтам цієї вікової групи характерні порушення функції нирок. При тяжкій формі запалення легенів, викликаного Streptococcus pneumoniae, левофлоксацин може не дати оптимального терапевтичного ефекту. Під час лікування препаратом Леволет Р можливий розвиток нападу судом у пацієнтів з попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою черепно-мозковою травмою. Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування та протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином піддаватися сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню (наприклад, відвідувати солярій). При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. Рідко спостерігається при застосуванні левофлоксацину тендиніт (насамперед запалення ахіллового сухожилля) може призводити до розриву сухожилля. Цей побічний ефект може розвинутись протягом 48 годин після початку лікування та може бути двостороннім. Пацієнти похилого віку схильні до тендиніту. При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів підвищується ризик розриву сухожилля. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Леволет Р та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля. Левофлоксацин може викликати серйозні, потенційно фатальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок) навіть при застосуванні початкових доз. Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. При прийомі левофлоксацину спостерігалися випадки важких бульозних реакцій шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри або слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації. Повідомлялося про випадки розвитку печінкового некрозу, включаючи розвиток фатальної печінкової недостатності при застосуванні левофлоксацину, головним чином у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, з сепсисом. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж та біль у животі. Пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (спадкове порушення обміну речовин) можуть реагувати на фторхінолони руйнуванням еритроцитів (гемоліз). У зв'язку з цим лікування таких пацієнтів левофлоксацин слід проводити з обережністю. Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином нирками, пацієнти з порушенням функції нирок потребують моніторингу функції нирок. Будь-яка терапія протимікробними засобами може викликати зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. З цієї причини може відбутися посилене розмноження бактерій і грибів, стійких до протимікробного препарату, що застосовується (вторинна інфекція, суперінфекція), яке в поодиноких випадках може вимагати додаткового лікування. Можливе подовження інтервалу QT у пацієнтів, які отримували фторхінолони, включаючи левофлоксацин. При застосуванні левофлоксацину слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: літній вік; порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія); синдром вродженого подовження інтервалу QT; захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); одночасний прийом лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби (наприклад, глібенкламід) або інсулін, при застосуванні левофлоксацину зростає ризик розвитку гіпоглікемії. Таким пацієнтам потрібний моніторинг концентрації глюкози у крові. У пацієнтів, які отримують фторхінолони, включаючи левофлоксацин, відзначалася сенсорна та сенсорно-моторна периферична нейропатія, початок якої може бути швидким. З появою у пацієнта симптомів нейропатії застосування левофлоксацину має бути припинено (мінімізує можливий ризик розвитку незворотних змін). Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, можуть посилювати м'язову слабкість та викликати загострення псевдопаралітичної міастенії. Застосування левофлоксацину у пацієнтів із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується. Психотічні реакції при застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, у дуже рідкісних випадках прогресували до розвитку суїцидальних думок та порушень поведінки із заподіянням собі шкоди (іноді після прийому разової дози). При розвитку таких реакцій лікування левофлоксацином слід припинити та призначити відповідну терапію. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають в анамнезі психічні захворювання. Порушення зору. При розвитку будь-яких порушень, зокрема. нечіткості зору потрібна негайна консультація офтальмолога. Вплив на лабораторні тести У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може призводити до неправдивих результатів, які слід підтверджувати більш специфічними методами. Левофлоксацин може інгібувати зростання Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибно-негативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами У період лікування левофлоксацином слід утриматися від керування транспортними засобами та виконання інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливий розвиток запаморочення, сонливості та розладу зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс.: коензим Q10; вітамін Е. Упаковка 30 капсул. Фармакотерапевтична групаКоензим q10 форте – біологічно активна добавка до їжі. Не є ліками.Властивості компонентівКоензим Q10 Прийом внутрішньо коензиму Q10 значно підвищує енергетику організму, що виражається: У зменшенні зовнішніх ознак старіння, особливо при сумісному застосуванні таблеток та крему. У зниженні ризику захворювань, пов'язаних із віком. У поліпшенні роботи серцево-судинної та імунної систем. У збільшенні стійкості організму до перевантажень, стресів та інших несприятливих впливів. Дія коензиму Q не є миттєвим. Результати його застосування починають проявлятися на другий-четвертий тиждень після початку прийому препарату саме тоді, коли досягається необхідний рівень його концентрації в організмі... І зберігається при регулярному прийомі. Вітамін Е Вітамін Е в парі з коензимом Q10 служить для ефективного антиоксидантного захисту клітинних структур від руйнування вільними радикалами і запобігає відкладенню бляшок холестерину на стінках кровоносних судин. Крім того, вітамін Е бере участь у формуванні колагенових та еластичних волокон міжклітинної речовини. Першою та найбільш ранньою ознакою недостатнього надходження з їжею вітаміну Е є м'язова дистрофія. М'язові волокна піддаються розпаду, а некротизованих волокнах відкладаються солі кальцію .Клінічна фармакологіяБіологічно активна добавка до їжі.Показання до застосуванняРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела коензиму Q10 і вітаміну Е .Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років: приймати по 1 таблетці 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 30 днів. Допускається регулярний прийом із 10-денною перервою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
393,00 грн
193,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: гіалуронова кислота 100 мг, аскорбінова кислота (вітамін С) 60 мг, гідролізат колагену, бета-каротин 1,2 мг, біотин 0,1 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид, магнію стеарат, желатин (свинячий), титану діоксид.ХарактеристикаКомплекс гіалуронової кислоти, вітамінів та колагену" заповнює дефіцит гіалуронової кислоти, вітаміну С, біотину та бета-каротину. Гіалуронова кислота є природною складовою нашого організму, основною властивістю якої є здатність зв'язувати та утримувати молекули води, забезпечуючи суглобам гнучкість, а шкіру-пружність. Нестача гіалуронової кислоти в організмі може негативно вплинути на стан хрящової та суглобової тканини, шкіри та слизових оболонок.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела бета-каротину і гіалуронової кислоти, додаткового джерела вітаміну С і біотину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі щодня під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. При необхідності прийом можна повторити 3-4 десь у рік.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Дозировка: 500 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. Упаковка: уп. контурн.