Лекарства и БАД Со скидкой
388,00 грн
210,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення – 1 амп. активні речовини: трифосаденіну динатрію тригідрат – 10 мг; кокарбоксилаза – 50 мг; ціанокобаламін – 0,5 мг; нікотинамід 20 мг допоміжні речовини: гліцин – 105,875 мг; метилпарагідроксибензоат - 0,6 мг; пропілпарагідроксибензоат - 0,15 мг розчинник, 1 амп.: Лідокаїну гідрохлорид - 10 мг; вода для ін'єкцій - до 2 млОпис лікарської формиЛіофілізована маса рожевого кольору. Відновлений розчин – прозорий, рожевого кольору. Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення/у комплекті з розчинником. По 187,125 мг препарату в ампулах із темного скла з одним або двома кільцями надлому, об'ємом 3 мл. По 2 мл розчинника (0,5% розчин лідокаїну гідрохлориду) в ампулах із темного скла з кільцем надлому, об'ємом 2 мл. 3 амп. з препаратом у комплекті з 3 амп. розчинника в контурній комірковій упаковці. 1 контурну осередкову упаковку поміщають у картонну пачку.ФармакокінетикаТрифосаденін. Після парентерального введення проникає у клітини органів, де розщеплюється на аденозин та неорганічний фосфат із вивільненням енергії. Надалі продукти розпаду включаються до ресинтезу АТФ. Кокарбоксілаза. Швидко абсорбується після внутрішньом'язового введення. Проникає у більшість тканин організму. Зазнає метаболічного розкладання. Продукти метаболізму виводяться переважно нирками. Ціанокобаламін. У крові ціанокобаламін зв'язується з транскобаламінами І та ІІ, які транспортують його в тканини. Депонується переважно у печінці. Зв'язок із білками плазми - 90%. Швидко та повно всмоктується після внутрішньом'язового та підшкірного введення. C max після внутрішньом'язового введення досягається через 1 год. З печінки виводиться жовчю у кишечник і знову всмоктується у кров. T 1/2 - 500 днів. Виводиться при нормальній функції нирок - 7-10% нирками, близько 50% - кишечником. При зниженій функції нирок 0-7% - нирками, 70-100% - кишківником. Проникає через плацентарний бар'єр у грудне молоко. Нікотинамід. Швидко розподіляється на всі тканини. Проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Метаболізується у печінці з утворенням нікотинаміду-N-метилнікотинаміду. Виводиться нирками. T 1/2 із плазми становить близько 1,3 год, стаціонарний V d – близько 60 л, загальний кліренс – близько 0,6 л/хв.ФармакодинамікаПрепарат є раціонально підібраним комплексом метаболічних речовин і вітамінів. Трифосаденін є похідним аденозину, що стимулює метаболічні процеси. Чинить вазодилатуючу дію, в т.ч. на коронарні та мозкові артерії. Покращує метаболізм та енергозабезпечення тканин. Має гіпотензивну та антиаритмічну дію. Після парентерального введення проникає у клітини органів, де розщеплюється на аденозин та неорганічний фосфат із вивільненням енергії. Надалі продукти розщеплення включаються до синтезу АТФ. Під впливом АТФ відбувається зниження артеріального тиску, розслаблення гладкої мускулатури, покращується проведення нервових імпульсів. Кокарбоксилаза - кофермент, що утворюється в організмі з тіаміну, що надходить ззовні (вітамін В 1 ). Входить до складу ферменту карбоксилази, що каталізує карбоксилювання та декарбоксилювання α-кетокислот. Опосередковано сприяє синтезу нуклеїнових кислот, білків та ліпідів. Знижує в організмі концентрацію молочної та піровиноградної кислот, сприяє засвоєнню глюкози. Покращує трофіку нервової тканини. Ціанокобаламін (вітамін В 12 ) в організмі перетворюється на метилкобаламін і 5-дезоксіаденозілкобаламін. Метилкобаламін бере участь у реакції перетворення гомоцистеїну на метіонін та S-аденозилметіонін – ключові реакції метаболізму піримідинових та пуринових основ (а отже, ДНК та РНК). При недостатності вітаміну в даній реакції його може замінювати метилтетрагідрофолієва кислота, при цьому порушуються фолієвозалежні реакції метаболізму. 5-дезоксіаденозилкобаламін служить кофактором при ізомеризації L-метилмалоніл-КоА в сукциніл-КоА - важливої реакції метаболізму вуглеводів та ліпідів. Дефіцит вітаміну В 12 призводить до порушення проліферації клітин клітин кровотворної тканини та епітелію, що швидко діляться, а також до порушення утворення мієлінової оболонки нейронів. Нікотинамід - одна з форм вітаміну РР, бере участь в окисно-відновних процесах у клітині, покращує вуглеводний та азотистий обмін, регулює тканинне дихання. Показання до застосуванняСимптоматичне лікування діабетичної полінейропатії.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якого компонента препарату чи розчинника; серцево-судинні захворювання: гострий інфаркт міокарда, неконтрольована артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тяжкі форми брадіаритмій, AV-блокада II–III ступеня, хронічна серцева недостатність (III–IV ступеня за NYHA), кардіогенний шок та інші види шоків, синдром пролону , тромбоемболії, геморагічний інсульт; запальні захворювання легень; хронічні обструктивні захворювання легень; бронхіальна астма; гіперкоагуляція (у т.ч. при гострих тромбозах), еритремія, еритроцитоз; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення; подагра; гепатит, цироз печінки; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років. З обережністю стенокардія.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати препарат Кокарніт під час вагітності. Рекомендується припинити грудне вигодовування на час лікування препаратом.Побічна діяЧастота прояву несприятливих побічних реакцій наведена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (більше 1/10); часто (менше 1/10, але понад 1/100); нечасто (менше 1/100, але понад 1/1000); рідко (менше 1/1000, але понад 1/10000); дуже рідко (менше 1/10000), включаючи окремі випадки; частота невідома. З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, утруднене дихання, анафілактичний шок, набряк Квінке). З боку нервової системи: в окремих випадках – запаморочення, біль голови, збудження, сплутаність свідомості. З боку серця: дуже рідко – тахікардія; в окремих випадках – брадикардія, аритмія; частота невідома - біль у серці. З боку судин: частота невідома - почервоніння шкіри обличчя та верхньої половини тулуба з відчуттям поколювання та печіння, припливи. З боку шлунково-кишкового тракту: в окремих випадках - блювання, діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – підвищене потовиділення, акне, свербіж, кропив'янка. З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: дуже рідко – судоми. Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже рідко – виникнення подразнення, болю та печіння у місці введення препарату, слабкість. Якщо будь-які з зазначених небажаних реакцій посилилися або з'явилися будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря. При розвитку виражених небажаних реакцій препарат скасовують.Взаємодія з лікарськими засобамиУ пацієнтів, які застосовують гіпоглікемічні засоби групи бігуанідів (метформін), через порушення всмоктування ціанокобаламіну із ШКТ може спостерігатися зниження концентрації ціанокобаламіну в крові. З іншими гіпоглікемічними засобами лікарських взаємодій не описано. Ціанокобаламін несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів, тіаміну бромідом, піридоксином, рибофлавіном, фолієвою кислотою. Не можна застосовувати ціанокобаламін одночасно з препаратами, що підвищують згортання крові. Крім того, слід уникати одночасного застосування ціанокобаламіну з хлорамфеніколом. Аміноглікозиди, саліцилати, протиептилептичні ЛЗ, колхіцин, препарати калію знижують абсорбцію ціанокобаламіну. При сумісному застосуванні препаратів, що містять трифосаденін, з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема вазодилатуючий. Дипіридамол посилює ефект трифосаденіну. Виявляється деякий антагонізм при сумісному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн, теофілін). Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій із боку ССС. При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект препарату. Нікотинамід потенціює дію седативних ЛЗ, транквілізаторів, а також гіпотензивних засобів.Спосіб застосування та дозиВ/м (в сідничний м'яз). Препарат вводиться глибоко. У випадках вираженого больового синдрому лікування доцільно починати з внутрішньом'язового введення 1 амп. (2 мл/добу) до зняття гострих симптомів. Тривалість застосування – 9 днів. Після покращення симптомів або у випадках помірно виражених симптомів полінейропатії: 1 амп. 2-3 рази на тиждень протягом 2-3 тижнів. Рекомендований курс лікування 3-9 ін'єкцій, залежно від тяжкості захворювання. Тривалість лікування та проведення повторних курсів визначається лікарем залежно від характеру та тяжкості захворювання. Діти. Дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату Кокарніт у дітей відсутні.ПередозуванняСимптоми: трифосаденін (перевищення максимальної добової дози – близько 600 мг для дорослої людини) – запаморочення, зниження артеріального тиску, короткочасна втрата свідомості, аритмія, AVблокада II та III ступеня, асистолія, бронхоспазм, шлуночкові порушення, синусова брадикардія та тахікардія; кокарбоксилаза (після введення дози, що перевищує рекомендовану більш ніж у 100 разів) – головний біль, спазм м'язів, м'язова слабкість, параліч, аритмія; ціанокобаламін (після парентерального введення високої дози) - екзематозні шкірні порушення та доброякісна форма акне. Можливий розвиток гіперкоагуляції, порушення пуринового обміну; нікотинамід (при застосуванні великих доз) - гіперпігментація, жовтяниця, амбліопія, слабкість, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. При тривалому застосуванні відзначався розвиток стеатогепатозу, підвищення концентрації сечової кислоти у крові, порушення толерантності до глюкози. Лікування: негайне припинення введення препарату, симптоматична терапія, в тому числі десенсибілізуюча. Компоненти препарату Кокарніт мають широкий терапевтичний діапазон.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
1 211,00 грн
209,00 грн
Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 100г: Активні компоненти: 29 г водно-спиртового екстракту з лікарської рослинної сировини: Золототисячник трава - 0,6 г; Любистока лікарського коріння – 0,6 г; Розмарину листя – 0,6 г; Допоміжні речовини: Вода очищена – 71,0 г. Розчин для вживання. По 50 або 100 мл у флакони темного скла з дозуючим краплинним пристроєм зверху, з кришкою, що нагвинчується, і з запобіжним кільцем. На флакон наклеюють самоклеючу етикетку. Кожен флакон разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПрозора або трохи каламутна рідина жовтувато-коричневого кольору, з ароматним запахом. Можливе випадання невеликого осаду у процесі зберігання.Фармакотерапевтична групаДіуретичний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаКомбінований препарат рослинного походження, має сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, протимікробну дію.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії при лікуванні хронічних інфекцій сечового міхура (циститу) та нирок (пієлонефриту), при неінфекційних хронічних запаленнях нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит), як засіб, що перешкоджає утворенню сечового каміння (також після видалення сечі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 1 року). Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Алкоголізм (зокрема після антиалкогольного лікування). З обережністю: захворювання печінки, черепно-мозкова травма, захворювання головного мозку, дитячий вік (старше 1 року) (застосування можливе лише після консультації з лікарем) – у зв'язку із вмістом етанолу.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише за призначенням лікаря, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Можливі диспепсичні розлади (нудота, блювання, діарея). За перших ознак алергічної реакції слід припинити прийом препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними засобами можлива та доцільна. Взаємодії з іншими лікарськими засобами наразі невідомі.Спосіб застосування та дозиВнутрь, разведя в небольшом количестве воды или запивая водой. Взрослым: по 50 капель 3 раза в день. Детям школьного возраста: по 25 капель 3 раза в день. Детям дошкольного возраста (старше 1 года): по 15 капель 3 раза в день. После ослабления остроты заболевания следует продолжить лечение препаратом в течение 2 – 4 недель. При необходимости, например, чтобы смягчить горький вкус для детей, препарат можно принимать вместе с другими жидкостями. Во время лечения препаратом рекомендуется потребление большого количества жидкости. Перед применением взбалтывать!ПередозировкаНа настоящий момент данные о передозировке и интоксикации отсутствуют. В случае передозировки препарата назначается симптоматическое лечение.Меры предосторожности и особые указанияПри отеках, вызванных нарушениями функции сердца или почек, потребление большого количества жидкости противопоказано. При нарушенной функции почек препарат не следует назначать в качестве монотерапии. В случае воспалительного заболевания почек необходимо обратиться к врачу за консультацией. В случае наличия крови в моче, болей при мочеиспускании или при острой задержке мочи необходимо срочно обратиться к врачу. В процессе хранения возможно легкое помутнение или выпадение незначительного осадка, что не влияет на эффективность препарата.Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Зміст у препараті етилового спирту становить від 16,0 до 19,5 % (в об'ємному відношенні). У період лікування препаратом слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: подрібнена лікарська рослинна сировина: Золототисячник трава - 18 мг; Любистока лікарського коріння – 18 мг; Розмарину звичайного листя – 18 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, повідон К 25, кремнію діоксид колоїдний безводний; Оболонка: кальцію карбонат, рицинова олія, глюкоза, барвник заліза оксид червоний (Е 172), крохмаль кукурудзяний, декстрин, віск гірський гліколевий, повідон К 30, рибофлавін, шелак, сахароза, тальк, титану діоксид. Таблетки вкриті оболонкою. По 20 таблеток, покритих оболонкою, поміщають у блістер з алюмінієвої фольги та полівінілхлорид/полівініліденхлоридної плівки. По 3 або 6 блістерів разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПомаранчеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою з гладкою поверхнею.Фармакотерапевтична групаДіуретичний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаКомбінований препарат рослинного походження, має сечогінну, спазмолітичну, протизапальну, протимікробну дію.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії при лікуванні хронічних інфекцій сечового міхура (циститу) та нирок (пієлонефриту), при неінфекційних хронічних запаленнях нирок (гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит), як засіб, що перешкоджає утворенню сечового каміння (також після видалення сечі).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Дитячий вік (до 6 років). Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише за призначенням лікаря, у суворій відповідності до рекомендацій щодо застосування та після оцінки лікарем співвідношення ризику та користі.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Можливі розлади шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея). З появою ознак алергічної реакції слід припинити прийом препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбінація з антибактеріальними засобами можлива та доцільна. Взаємодії з іншими лікарськими засобами наразі невідомі.Спосіб застосування та дозиНе розжовуючи, запиваючи водою. Дорослим: по 2 таблетки 3 десь у день. Дітям шкільного віку: по 1 таблетці 3 десь у день. Після ослаблення гостроти захворювання слід продовжити лікування препаратом протягом 2-4 тижнів. Під час лікування препаратом рекомендується споживати велику кількість рідини.ПередозуванняНа даний момент дані про передозування та інтоксикацію відсутні. При передозуванні препарату призначається симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри набряках, спричинених порушеннями функції серця чи нирок, споживання великої кількості рідини протипоказане. При порушеній функції нирок препарат не слід призначати як монотерапію. У разі запального захворювання нирок необхідно звернутися до лікаря за консультацією. У разі наявності крові в сечі, болю при сечовипусканні або при гострій затримці сечі необхідно терміново звернутися до лікаря. Вуглеводи, що засвоюються, містяться в одній таблетці, складають менше 0,04 «хлібних одиниць» (ХЕ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі, керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активні речовини: тетрациклін – 0,5 г, хлорамфенікол – 1,0 г, колістиметат натрію – 18000000 ME; Допоміжні речовини: ланолін безводний – 15,0 г, парафін рідкий – 15,0 г, парафін м'який білий – до 100,0 г. По 5 г мазі в алюмінієву тубу з пластмасовим наконечником, пластмасовим ковпачком, що закривається, з контролем першого розтину. Тубу разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиМ'яка маса світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний комбінований засіб.ФармакокінетикаХлорамфенікол добре проходить через гематоофтальмічний бар'єр при місцевому застосуванні. Добре розподіляється у рідинах організму (спинномозкова рідина, жовч, грудне молоко), проникає через плацентарний бар'єр. Створюються достатні концентрації у водянистій волозі, відбувається часткове системне всмоктування. Основний шлях виведення – через нирки. Тетрациклін не проникає у тканини ока через неушкоджений епітелій. При пошкодженні епітелію ефективна концентрація тетрацикліну у волозі передньої камери досягається через 30 хвилин після аплікації. Потрапляє у системний кровотік. Шлях виведення – через нирки, шлунково-кишковий тракт. Колістиметат натрію має низьку здатність проникати через слизову оболонку ока. Абсорбція його підвищується при запаленні.ФармакодинамікаКомбінований антибактеріальний препарат. Хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії, що інгібує синтез білків чутливих мікроорганізмів; активний щодо грампозитивних та грамотринних бактерій, Mycoplasma spp., Rickettsia spp., Chlamydia spp.; не активний щодо Pseudomonas aeruginosa, грибів. Тетрациклін - антибіотик широкого спектра дії, інгібуючи синтез білка бактерій на рівні РНК, має бактеріостатичну дію. Активний щодо грамотрицательних бактерій, Chlamydia spp., Mycoplasma spp.. Rickettsia spp., Entamoeba histolytica. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Колістиметат натрію (колістин) - антибіотик, який виділяють із Bacillus polymixa, var. colistinus. Чинить бактерицидну дію на більшість грамнегативних бактерій (в т.ч. Pseudomonas spp., Haemophilus spp.). Відсутня перехресна стійкість з антибіотиками широкого спектра дії, із якими колистин виявляє синергізм.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: бактеріальні блефарити, блефарокон'юнктивіти, бактеріальні кон'юнктивіти (катаральний, гнійний), хламідійний кон'юнктивіт, бактеріальні кератити, гнійна виразка рогівки, дакріоцистит.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки, нирок; у поодиноких випадках при тривалому застосуванні гіпоплазія кісткового мозку; вагітність та період лактації; дитячий вік до 8 років.Побічна діяМинуще затуманювання зору, місцеве роздратування (короткочасна кон'юнктивальна гіперемія). Зареєстровані випадки появи симптомів підвищеної чутливості у вигляді печіння, ангіоневротичного набряку, кропив'янки, бульозного та плямисто-папульозного дерматиту. Поява вищеописаних симптомів вимагає припинення застосування препарату та призначення терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиПри місцевому застосуванні Колбіоцину фармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено.Спосіб застосування та дозиСмужку мазі довжиною 1-1,5 см закладають за нижню повіку ураженого ока 3-4 рази на день. Якщо застосування очної мазі поєднується із застосуванням Колбіоцину у вигляді очних крапель, достатньо застосування мазі 1 раз на день на ніч. Для введення мазі слід обережно відтягнути нижню повіку вниз і, натиснувши на тюбик, ввести в кон'юнктивальний мішок смужку мазі. Потім повільно відпустити повіку і притиснути її за допомогою ватної палички або ватного тампона протягом 1-2 хвилин. Після цього слід заплющити очі протягом 1-2 хвилин. Тривалість лікування становить 7-8 днів. У разі тяжкого перебігу кон'юнктивіту, блефарокон'юнктивіту, кератиту, дакріоцисту, а також при гнійній виразці рогівки тривалість лікування може становити до 14 днів.ПередозуванняВідомості про передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки зареєстровані рідкісні випадки гіпоплазії кісткового мозку внаслідок тривалого місцевого застосування хлорамфеніколу, препарат рекомендується призначати на короткий період часу та під контролем картини периферичної крові. При тривалому застосуванні розвивається стійкість збудника. Під час лікування необхідно контролювати внутрішньоочний тиск. У період застосування препарату не рекомендується носити контактні лінзи. У разі застосування колбіоцину очної мазі з іншими офтальмологічними засобами інтервал між застосуванням препаратів повинен становити 5-10 хвилин. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: діосміну 450 мг та гесперидину 50 мг; Допоміжні речовини: кремнію діоксид аморфний (Е551 агент антистеження), целюлоза мікрокристалічна (Е460 носій/агент антистежуючий), крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілметилцелюлоза (Е464 носій), стеаринова кислота (Е570 стабілізатор); Склад оболонки: гідроксипропілметилцелюлоза (Е464i стабілізатор), гідрокіпропілцелюлоза (Е463 стабілізатор), титану діоксид (Е171 харчовий барвник), поліетиленгліколь 6000 (Е1521 стабілізатор), тальк (Е553iii агент красний1)Опис лікарської формиТаблетки масою 992, 5 мг, покриті плівковою оболонкою, що містять мікронізовані фракції біофлавоноїдів рослинного походження, - діосміну (90%) та гесперидину (10%).ХарактеристикаКанталін мікро містить комплекс природних біологічно активних речовин, що сприяють підтримці у фізіологічних межах функцій венозної системи кровообігу. Додаткове джерело гесперидину. Використовується: у раціонах дієтичного харчування, як додаткове джерело біологічно активних речовин – діосмін та геспередин, для покращення функціонування венозної системи: підвищення тонусу вен, зменшення венозного застою; покращення лімфатичного дренажу: підвищення тонусу та частоти скорочення лімфатичних капілярів, збільшення їх функціональної щільності, зниження лімфатичного тиску; покращення мікроциркуляції: підвищення резистентності капілярів та зменшення їх проникності (за рахунок чого покращується трофіка тканин).РекомендуєтьсяМоже бути корисним при порушеннях циркуляції (набряклі ноги, біль, втома) і при гострих гемороїдальних станах. Додаткове джерело гесперидину.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість одного або кількох компонентів препарату.Вагітність та лактаціяУ разі вагітності, годування груддю, прийому медикаментів чи наявності захворювання слід проконсультуватися з лікарем чи фармацевтом. Не застосовувати у дітей.Спосіб застосування та дози1 таблетка вранці та 1 таблетка увечері, під час їжі. Тривалість прийому – не більше 3-х місяців.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати як заміну різноманітної дієтиУмови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
311,00 грн
264,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаМістять ефірні олії 10 трав: анісу, м'яти, коричника, чебрецю, шавлії, меліси, гвоздики, мускату, лимона, лаванди.ХарактеристикаБАД – джерело ефірних олій. Натуральний препарат на основі ефірних олій десяти лікарських рослин із яскраво вираженим ментоловим смаком. Показані для профілактики та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів. Зменшують інтенсивність кашлю, закладеність носа, знімають подразнення та першіння у горлі. Допомагають при функціональних розладах ШКТ (нудота та заколисування у транспорті). Поліпшують загальне самопочуття та освіжають дихання.Показання до застосуванняДля неспецифічної профілактики та лікування ГРВІ та грипу. Застосовується у стоматології при лікуванні захворювань ясен та порожнини рота. Допомагає при заколисуванні у транспорті, знімає нудоту. Чинять лікувальну дію при розладах травлення (жовчогінний, вітрогінний, антисептичний ефект), а також при таких захворюваннях як мігрень, головний біль, напруження, розлад сну та ін. Ефективні при лікуванні різних ЛОР-захворювань. У спортивній медицині "Льодяники Кармоліса" застосовуються для збільшення обсягу вдиху, при тривожності, втомі, зниженні фізичної працездатності, лікування захворювань носоглотки.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
391,00 грн
355,00 грн
Опис лікарської формиТверді желатинові капсули з червоною кришечкою та прозорим корпусом, розміром «0», що містять білі або майже білі, жовті та від помаранчевого до червоного кольору пелети.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат пролонгованої дії. Хлорфенамін має антиалергічну дію, усуває сльозотечу, свербіж в очах та носі. Парацетамол має жарознижувальну та аналгетичну дію: зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних явищах – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин має судинозвужувальну дію – зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та придаткових пазух носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування «простудних» захворювань, грипу, ГРВІ (гарячковий синдром, больовий синдром, ринорея)Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу, виражений атеросклероз коронарних артерій, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, тиреотоксикоз, закритокутова глаукома, тяжкі захворювання печінки, нирок, серця, сечового міхура, виразкова хвороба шлунка та 12-пер, утруднення сечовипускання при аденомі передміхурової залози, захворювання системи крові, дефіцит ферменту глюкози-6-фосфатдегідрогенази, дитячий вік до 12 років . Вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень. Існує ризик ураження печінки у пацієнтів із дефіцитом глутатіону (наприклад, при голодуванні).Вагітність та лактаціяКолдакт® Флю Плюс капсули не рекомендується застосовувати у період вагітності та лактації.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайела), поліморфно-бульозна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ангіоневротичний набряк, анафілактичний. З боку центральної нервової системи: запаморочення, підвищена збудливість (особливо в дітей віком), порушення сну, сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, відчуття втоми. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, агранулоцитоз; гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку травної системи: нудота, блювання, біль у шлунку, сухість у роті, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: ураження печінки (підвищення активності «печінкових» ферментів), гепатит, а також дозозалежна печінкова недостатність, некроз печінки (у тому числі зі смертельним результатом). Тривале невиправдане застосування може призвести до фіброзу печінки, цирозу печінки, у тому числі зі смертельними наслідками. З боку органів дихання: бронхоспазм або загострення бронхіальної астми, у тому числі у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Серцево-судинна система: відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: затримка сечі, при тривалому прийомі високих доз нефротоксична дія. Інші: мідріаз, парез аккомодації, підвищення внутрішньоочного тиску Взаємодія з лікарськими засобамиРекомендується утриматися від прийому препарату при прийомі інгібіторів моноамінооксидази, седативних лікарських засобів, етанолу. Ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному призначенні барбітуратів, дифеніну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Етанол посилює седативну дію хлорфенаміну. Антидепресанти, похідні фенотіазинового ряду, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів. Хлорфенамін одночасно з фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, збудження, гіперпірексії.Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює α-адреностимулюючу активність фенілефрину. При одночасному застосуванні з хлорамфеніколом можливе збільшення періоду його напіввиведення із плазми крові та посилення токсичної дії. Парацетамол (або його метаболіти) взаємодіють із ферментами, що беруть участь у вітамін К-залежному синтезі фактора згортання. При тривалому регулярному використанні парацетамолу відбувається посилення антикоагуляційної дії варфарину та інших препаратів кумаринового ряду та підвищення ризику кровотечі. Пацієнти, які приймають непрямі антикоагулянти, не повинні приймати парацетамол без медичного спостереження. Антагоністи тропісетрону та гранісетрону, 5-гідрокситриптаміну 3-го типу можуть повністю інгібувати знеболювальну дію парацетамолу через фармакодинамічну взаємодію. Парацетамол не слід приймати разом із зидовудином без рекомендації лікаря через посилення тенденції до зниження кількості лейкоцитів (нейтропенії)Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років по 1 капсулі кожні 12 годин протягом 3-5 днів. Тривалість прийому як жарознижувальний засіб – не більше 3-х днів; як знеболюючий – не більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовленої парацетамолом, виявляються після прийому понад 10-15 г: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, збільшення протромбінового часу, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатонекроз, гостра печінкова недостатність, біль у епігазі. Гостра печінкова недостатність може призвести до енцефалопатії, гострої ниркової недостатності з тубулярним некрозом, метаболічного ацидозу, набряку головного мозку та смерті. Передозування парацетамолу проявляється гострою печінковою недостатністю, ризиком пошкодження печінки (у пацієнтів, які зловживають етанолом; одержують довготривале лікування карбамазепіном; у пацієнтів з дефіцитом глутатіону, наприклад, при голодуванні); болем у животі. Лікування: промивання шлунка в перші 6 годин, введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону-метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год. При випадковому передозуванні слід негайно звернутися до лікаря незалежно від того, відзначаються якісь симптоми передозування чи ніЗапобіжні заходи та особливі вказівкиБез вказівки лікаря не слід застосовувати препарат хворим, які проходять курс лікування із застосуванням інших лікарських засобів, зокрема, інгібіторів моноамінооксидази. Якщо, незважаючи на прийом препарату, захворювання супроводжується лихоманкою, що продовжується, або спостерігаються повторні підвищення температури, необхідно звернутися до лікаря. Не можна приймати з алкоголем та поєднувати з іншими препаратами, що містять парацетамол. При застосуванні Колдакт® Флю Плюс небажано вживати снодійні, транквілізатори та інші психотропні засоби. Спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. У разі тривалого лікування проводять контроль показників периферичної крові та функціонального стану печінки. У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаДигідрокверцетин, харчова добавка "Сорбіт", кальцію стеарат.ХарактеристикаКапіляр 120/80 розроблений як засіб для поліпшення функціонального стану серцево-судинної системи та підвищення ефективності комплексних програм реабілітації хворих з м'якою та помірною формами гіпертонічної хвороби. Капілар 120/80 містить комплекс натуральних природних речовин, що сприяють зниженню артеріального тиску, нормалізації мікроциркуляції та ліпідних показників крові.Властивості компонентівДигідрокверцетин зміцнює стінки судин, покращує роботу мікроциркуляторного русла. Крім того, цей біофлавоноїд сприяє гальмування процесів перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, знижуючи ризик розвитку атеросклерозу. Екстракт оливи має виражену антиоксидантну дію та спазмолітичний ефект, сприяє зниженню артеріального тиску та рівня холестерину крові. Екстракт сухоцвіту в поєднанні з екстрактом оливи має гіпотензивний ефект, зменшує серцебиття. Всі компоненти у складі таблеток Капілар 120/80 добре збалансовані, доповнюють та посилюють дію один одного. Тому курсовий прийом таблеток Капілар 120/80 на фоні основної гіпотензивної терапії дозволяє не тільки без перевантажень згладити добові коливання артеріального тиску, а й, можливо, знизити ризик ускладнень гіпертонічної хвороби.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - джерела біофлавоноїдів (дигідрокверцетину), а також для подальшого розфасовки (в упаковці "in bulk").Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Містить підсолоджувач, при надмірному вживанні може спричинити послаблюючу дію.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 таблетки 2-3 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 3-4 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Продукт в упаковці "in bulk" призначений для подальшого розфасовки, що не підлягає роздрібному продажу населенню.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
283,00 грн
249,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГуммиарабик (Е412), сироп сорбіту (Е420), сироп мальтиту (Е965), ацесульфам К (Е950), ефірні олії (ялинові нирки, ментол, олія евкаліпта, олія олії (суміш ефірних олій чебрецю, лимона, анісу, цитрон мускатного горіха, гвоздикового дерева (гвоздики запашної), касії (коричника китайського), лаванди вузьколистої, лаванди широколистої)), лимонна кислота (Е330), трав'яний екстракт (листя подорожника ланцетного, квітки бузини чорної, корені солє , листя меліси, м'яти перцевої), бджолиний віск (Е901), вода. Енергетична цінність на 100 г: 219 ккал/903 кДж. Харчова (поживна) цінність: у 100 г продукту міститься: білків – 1,3 г, вуглеводів – 51,0 г, жирів – 0 г.
254,00 грн
188,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 таб. Активні речовини: парацетамол – 650 мг; фенілефрину гідрохлорид – 10 мг; аскорбінова кислота – 30 мг; хлорфенаміну (хлорфеніраміну) малеат - 4 мг; Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 15 мг, крохмаль прежелатинізований – 50 мг, целюлоза мікрокристалічна – 95.65 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 30 мг, повідон К30 – 30 мг, тальк – 5 мг, магнію стеарат; Склад Опадраю коричневого OY56524: гіпромеллоза - 63.65%, титану діоксид (E171) - 20.14%, барвник заліза оксид (червоний) (Е172) - 8.86%, макрогол 6000 - 6.3%, барвник заліза 1 . 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою червонувато-коричневого кольору, двоопуклі, довгастої форми, із закругленими кінцями, гладкі з обох боків; на поперечному розрізі: ядро майже білого кольору та оболонка червонувато-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, що має жарознижувальну, протизапальну, протинабрякову, знеболювальну та протиалергічну дію, усуває симптоми «застуди».ФармакокінетикаПарацетамол. Швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації у плазмі досягаються через 10-60 хвилин після прийому внутрішньо. Парацетамол широко розподіляється у всіх тканинах організму. Проникає через плацентарний бар'єр та секретується із грудним молоком. Зв'язування з білками плазми незначне при звичайних терапевтичних концентраціях, але зростає з підвищенням концентрацій. Парацетамол метаболізується в печінці, перш за все, двома шляхами: глюкуронідація та сульфатація. Виводиться нирками, головним чином, у вигляді кон'югатів глюкуроніду та сульфату. Період напіввиведення становить від 1 до 3 годин. При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) виведення парацетамолу та його метаболітів затримується. Фенілефрину гідрохлорид. Всмоктується зі шлунково-кишкового тракту та метаболізується моноаміноксидазою при первинному проходженні через стінку кишечника та в печінці, тому при прийомі внутрішньо фенілефрину гідрохлорид має обмежену біодоступність. Виводиться нирками майже повністю як сульфатного кон'югату. Максимальні концентрації препарату в плазмі досягаються протягом 45 хвилин – 2 годин, а період напіввиведення препарату з плазми становить 2-3 години. Хлорфенаміну малеат. Відносно повільно всмоктується із шлунково-кишкового тракту, максимальні концентрації хлорфенаміну в плазмі досягаються через 2,5-6 годин після прийому препарату. Речовина має низьку біодоступність на рівні 25-50%. Близько 70% хлорфенаміну у кровотоку зв'язується з білками плазми. Зазнає широкого розподілу в тканинах організму, включаючи центральну нервову систему (ЦНС). Хлорфенамін піддається значному метаболізму при первинному проходженні. Тривалість дії становить 4-6 годин. У дітей відзначалося більш швидке та повне всмоктування, швидший кліренс та більш короткий період напіввиведення. Період напіввиведення становить від 2 до 43 годин, навіть за середньої тривалості дії 4-6 годин. Частина хлорфенаміну у незміненому вигляді з метаболітами виводилася нирками. Аскорбінова кислота. Легко абсорбується після вживання. При звичайному режимі дозування (30-180 мг на добу) абсорбується близько 70-90% вітаміну; при подальшому підвищенні дози всмоктування зменшується (50-20%). Аскорбінова кислота широко розподіляється у тканинах. Високі концентрації вітаміну виявляються у печінці, лейкоцитах, тромбоцитах, залізистій тканині та кришталику ока. Близько 25% вітаміну пов'язують із білками плазми. Аскорбінова кислота проходить крізь плацентарний бар'єр. Концентрація в пуповинній крові, як правило, у 2-4 рази вища, ніж у материнській крові. Аскорбінова кислота оборотно окислюється до дегідроаскорбінової кислоти. Деяка кількість метаболізується до неактивних дериватів (сульфатів та оксалатів) та виділяється із сечею.ФармакодинамікаПарацетамол. Має знеболювальну і жарознижувальну дію, подібну до дії саліцилатів. Парацетамол виявляє також слабку протизапальну активність. У однакових дозах ступінь знеболювальної та жарознижувальної дії співставна з дією аспірину. Парацетамол знижує температуру тіла у пацієнтів із лихоманкою, але рідко знижує нормальну температуру. Жарознижувальна дія здійснюється через гіпоталамус. Зниження жару досягається внаслідок вазодилатації та посилення периферичного кровотоку. Фенілефрину гідрохлорид. Є судинозвужувальним засобом із групи симпатоміметиків. Має прямий вплив на α-адренергічні рецептори. У терапевтичних дозах не впливає на β1-адренергічні рецептори серця. Фенілефрин не стимулює β2-адренергічні рецептори бронхів або периферичних кровоносних судин. Вважають, що α-адренергічні ефекти призводять до придушення продукції циклічного аденозин-3,5-монофосфату (цАМФ), інгібуючи аденілциклазу, тоді як β-адренергічні ефекти викликаються при підвищенні активності аденілциклази. Фенілефрин непрямим чином сприяє вивільненню норадреналіну. Вазоконстрикція є основним ефектом фенілефрину у терапевтичних дозах. Хлорфенамія малеат. Має виражений антагоністичний вплив на Н1-рецептори гістаміну. Антигістамінні засоби зменшують або усувають вплив гістаміну за допомогою оборотного зв'язування H1-рецепторів гістаміну у тканинах. Хлорфенамін має також антихолінергічну активність. Антигістамінні засоби перешкоджають викиду гістаміну, простагландинів, лейкотрієнів, а також міграції медіаторів запалення. Дія хлорфенаміну включає інгібування гістаміну в гладенькій м'язовій тканині, зменшення проникності капілярів і внаслідок цього зменшення набряку при алергічних реакціях. Аскорбінова кислота (вітамін С). Заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Підвищує опірність організму до інфекцій, покращує переносимість парацетамолу. Бере участь у різноманітних біохімічних реакціях окиснення-відновлення. Є ефективним антиоксидантом. Прийом аскорбінової кислоти пом'якшує перебіг захворювання та вкорочує його тривалість.Клінічна фармакологіяПрепарат для симптоматичної терапії гострих респіраторних захворювань.Показання до застосуванняУсунення симптомів застудних захворювань та грипу, таких як підвищена температура, головний біль, озноб, біль у суглобах та м'язах, відчуття закладеності носа, нежить, чхання, біль у пазухах носа та горлі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Прийом інгібіторів моноамінооксидази (одночасно або попередні 14 днів), трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інших симпатоміметиків. Тяжкі серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, гіпертиреоз, закритокутова глаукома, феохромоцитома. Вагітність, період грудного вигодовування. Дитячий вік віком до 12 років. З обережністю Цукровий діабет, порушення функції печінки, порушення функції нирок, гіперплазія передміхурової залози, гемолітична анемія, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (хронічний бронхіт), емфізема легенів, гострий гепатит, хронічне виснаження або зневоднення, серцево , дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вроджені гіпербілірубінемії Не слід одночасно приймати інші препарати, що містять парацетамол, а також інші препарати, що впливають на функцію печінки. Слід обережно приймати пацієнтам з алкогольною залежністю, а також з рецидивним утворенням каменів у нирках.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату не рекомендовано під час вагітності та в період грудного вигодовування. Безпека при застосуванні під час вагітності та у період грудного вигодовування спеціально не досліджувалася. Дані про потенційні ефекти кожної діючої речовини на вагітність та грудне вигодовування представлені нижче. Вагітність Епідеміологічні дослідження при вагітності показали відсутність несприятливого ефекту при застосуванні перорального парацетамолу у рекомендованій дозі. Дослідження репродуктивної функції з оцінки перорального препарату не виявили ознак вад розвитку чи фетотоксичності. За нормальних умов застосування парацетамол може застосовуватися протягом усієї вагітності після оцінки співвідношення користі-ризику. Є обмежені дані щодо застосування фенілефрину у вагітних жінок. Звуження судин матки та зниження кровотоку в матці при застосуванні фенілефрину може призвести до гіпоксії плода. Слід уникати застосування фенілефрину під час вагітності. Епідеміологічні дані про застосування у людини не виявили зв'язку між хлорфенаміном та вродженими вадами розвитку. Однак через недостатність контрольованих клінічних досліджень слід уникати застосування хлорфенаміну малеату під час вагітності. Грудне годування Парацетамол виділяється з грудним молоком, але в кількостях, що не є клінічно значущими. Відповідно до опублікованих даних, парацетамол не протипоказаний у період грудного вигодовування. Відсутні дані про виділення фенілефрину з грудним молоком. Слід уникати прийому фенілефрину в період грудного вигодовування. Відсутня інформація про застосування хлорфенаміну у період грудного вигодовування. Слід уникати його застосування жінками, які годують груддю.Побічна діяКласифікація частоти виникнення небажаних реакцій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, З боку крові та лімфатичної системи: Дуже рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія. З боку імунної системи: Рідко: гіперчутливість, ангіоневротичний набряк. Частота невідома: анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. Порушення психіки: Рідко: нервозність, безсоння. З боку нервової системи: Часто: сонливість. Рідко: запаморочення, біль голови. З боку серця: Рідко: тахікардія, прискорене серцебиття. З боку судин: Рідко: артеріальна гіпертензія. З боку шлунково-кишкового тракту: Часто: нудота, блювання. Рідко: запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: Рідко: підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: шкірний висип, свербіж, еритема, кропив'янка. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота зазвичай добре переноситься. Великі дози можуть викликати діарею та інші шлунково-кишкові розлади, а також призводити до гіпероксалурії та формування каменів у нирках.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при тривалому регулярному застосуванні парацетамолу, при цьому збільшується ризик кровотечі. Періодичне застосування парацетамолу не має суттєвого впливу. Гепатотоксичні речовини можуть призвести до накопичення парацетамолу та передозування. Ризик гепатотоксичності парацетамолу посилюється при застосуванні препаратів, що індукують мікросомальні ферменти печінки, такі як барбітурати, протиепілептичні препарати (наприклад, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін) та лікарські засоби для лікування туберкульозу, такі як рифампіцин та ізоніазид. Метоклопрамід підвищує швидкість всмоктування парацетамолу та збільшує його максимальну концентрацію у плазмі крові. Аналогічним чином домперидон може призвести до збільшення швидкості абсорбції парацетамолу. Парацетамол може призводити до збільшення періоду напіввиведення хлорамфеніколу. Парацетамол може призвести до зниження біодоступності ламотриджину, при можливому зниженні останнього ефекту, що може призвести до можливого індукування метаболізму в печінці. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному застосуванні з колестіраміном, але зниження всмоктування незначне, якщо колестірамін застосовують на годину пізніше. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та підвищити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно застосовують пробенецид. доза парацетамолу має бути знижена. Гепатотоксичність парацетамолу посилюється при тривалому надмірному вживанні етанолу (алкоголю). Парацетамол може вплинути на результати тестів фосфорновольфрамової сечової кислоти. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах. Непрямі антикоагулянти: багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відтермінувати або зменшити настання ефекту. Тривале спільне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку.аналгетичної" нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура. Фенілефрину гідрохлорид Цей препарат протипоказаний у пацієнтів, які приймають або приймали інгібітори моноамінооксидази протягом останніх двох тижнів. Фенілефрин може потенціювати дію інгібіторів моноамінооксидази та індукувати гіпертонічний криз. Супутнє застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними препаратами або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптилін) може призвести до збільшення ризику побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Застосування фенілефрину може призвести до зниження ефективності бета-адреноблокаторів та інших гіпотензивних засобів (наприклад, дебрізохіна, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Може підвищуватись ризик артеріальної гіпертензії та інших серцево-судинних побічних ефектів. Супутнє застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може призвести до підвищення ризику порушення ритму серця або серцевого нападу. Супутнє застосування алкалоїдів ріжків (ерготаміну) може підвищити ризик ерготизму. Хлорфенаміну малеат Антигістамінні препарати, такі як хлорфенамін, можуть посилити ефект опіоїдних анальгетиків, антиконвульсантів, антидепресантів (трициклічних та інгібіторів моноамінооксидази), інших антигістамінних, протиблювотних та антипсихотичних препаратів, анксіолітиків, снодійних засобів. Оскільки хлорфенамін певною мірою має антихолінергічну активність, ефекти антихолінергічних препаратів (наприклад, деяких психотропних засобів, атропіну та препаратів для лікування нетримання сечі) можуть бути посилені при застосуванні даного препарату. Це може призвести до появи тахікардії, сухості слизової оболонки порожнини рота, порушень з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, колік), затримки сечі та головного болю. Метаболізм фенітоїну може пригнічуватися хлорфенаміном, при цьому можливий розвиток токсичності фенітоїну. Аскорбінова кислота Аскорбінова кислота підвищує всмоктування лікарських засобів групи пеніциліну, заліза, знижує клінічний ефект гепарину та непрямих антикоагулянтів, збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну речовину. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Не повинна призначатися в перший місяць лікування дефероксаміном через збільшення токсичності заліза. Великі дози аскорбінової кислоти можуть призводити до збільшення концентрації етинілестрадіолу в плазмі у жінок, які приймають пероральні контрацептиви. Одночасний прийом аскорбінової кислоти та флуфеназину може призводити до зменшення концентрації флуфеназину у плазмі крові.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим – по 1 таблетці кожні 4-6 годин, але не більше ніж 6 таблеток на добу. Дітям старше 12 років – по 1 таблетці кожні 4-6 годин, але не більше 4 таблеток на добу. Рекомендується ковтати пігулку повністю, не розжовуючи, запиваючи водою. Курс лікування не повинен перевищувати 5 днів. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря. Дози для особливих категорій пацієнтів Печінкова недостатність У пацієнтів з порушенням функції печінки або синдромом Жільбер необхідно знизити дозу або збільшити інтервал між прийомами. Ниркова недостатність У разі тяжкої форми ниркової недостатності (кліренс креатиніну Літні пацієнти Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми Симптоми передозування обумовлені переважно наявністю парацетамолу. При гострому передозуванні парацетамол може мати гепатотоксичну дію і навіть спричинити некроз печінки. Передозування парацетамолу, включаючи загальний високий рівень дози після тривалого терапії, може призвести до нефропатії, спричиненої анальгетиками, з необоротною печінковою недостатністю. Пацієнтів слід попередити про неприпустимість одночасного прийому інших препаратів, які містять парацетамол. Існує ризик отруєння, особливо у літніх пацієнтів та маленьких дітей, осіб із захворюванням печінки, у разі хронічного алкоголізму, пацієнтів із хронічним порушенням харчування та хворих, які отримують індуктори мікросомальних ферментів. Передозування парацетамолу може призвести до печінкової недостатності, енцефалопатії, коми та смерті. Симптоми передозування парацетамолом у першу добу включають блідість, нудоту, блювоту та анорексію. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки, причому вона може з'явитися лише через 24-48 годин, інколи ж і через 4-6 днів після прийому препарату. Найчастіше ознаки ураження печінки виникають через 72-96 годин після прийому препарату. Можливе порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Гостра ниркова недостатність і гострий некроз ниркових канальців можуть розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалися випадки серцевої аритмії та панкреатиту. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при якій можуть розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, хол гепатит, цитолітичний гепатит, у зазначених вище випадках – іноді з летальним кінцем. Поріг передозування цих категорій пацієнтів може бути знижений. Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. Симптоми передозування фенілефрину включають гемодинамічні зміни і серцево-судинний колапс з пригніченням дихання, що виявляється у вигляді, наприклад, сонливості, після чого може бути збудження (особливо у дітей), порушення зору, шкірний висип, нудота, блювота, постійні головні болі запаморочення, безсоння, порушення з боку циркулюючої крові (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія), кома, судоми, артеріальна гіпертонія та брадикардія. Симптоми передозування хлорфенаміну малеату включають сонливість, зупинку дихання, судоми, антихолінергічні ефекти, дистонічні реакції та серцево-судинний колапс, включаючи аритмію. У дітей симптоми передозування можуть включати порушення координації, збудження, тремор, зміну поведінки, галюцинації, судоми та антихолінергічні ефекти. Симптоми передозування аскорбіновою кислотою: нефролітіаз, безсоння, дратівливість, гіпоглікемія. Лікування Для лікування передозування парацетамолу потрібна негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі крові перед початком лікування якомога більш ранні терміни після передозування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування та потім – кожні 24 год. Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найефективніше у перші 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що минув після його введення. Симптоматичне лікування. Для лікування передозування парацетамолу необхідно негайно розпочати лікування. Протягом перших 48 годин після передозування доцільно застосування N-ацетилцистеїну внутрішньовенно або внутрішньо як антидот парацетамолу, можливе промивання шлунка та/або застосування метіоніну всередину. Доцільно застосування активованого вугілля та контроль дихання та циркуляції. У разі судом може застосовуватися діазепам. Лікування передозування фенілефрину включає швидке промивання шлунка, симптоматичну та підтримуючу терапію. Гіпертензивний ефект можна усунути за допомогою введення внутрішньовенно блокатора альфа-рецепторів. У разі судом можливе застосування діазепаму. Лікування передозування хлорфенаміну малеатом включає промивання шлунка у разі потужного передозування чи стимуляція блювоти. Після цього можливе призначення активованого вугілля та проносного для уповільнення всмоктування. У разі судом слід провести седацію за допомогою внутрішньовенного діазепаму або фенітоїну. У тяжких випадках може бути проведена гемоперфузія. Лікування передозування аскорбінової кислоти є симптоматичним, можливо, потрібно провести форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЩоб уникнути токсичного ураження печінки, прийом препарату не слід поєднувати із застосуванням алкогольних напоїв. У зв'язку зі стимулюючим дією аскорбінової кислоти на синтез кортикостероїдних гормонів необхідно стежити за функцією нирок та артеріальним тиском. При тривалому застосуванні великих доз можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, тому в процесі лікування необхідно регулярно контролювати. У пацієнтів із підвищеним вмістом заліза в організмі слід застосовувати аскорбінову кислоту у мінімальних дозах. Призначення аскорбінової кислоти пацієнтам з швидко проліферуючими та інтенсивно метастазуючими пухлинами може посилити перебіг процесу. Аскорбінова кислота як відновник може спотворювати результати лабораторних тестів (вміст у крові глюкози, білірубіну, активності «печінкових» трансаміназ та ЛДГ). Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Під час лікування не рекомендується керувати транспортним засобом або іншими механізмами, що потребують концентрації уваги та високої швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N9 Форма випуску: набір таблеток Упаковка: блістер Виробник: Медлей Фармасьютікалз Лтд Завод-виробник: Медлей Фармасьютікалз Лтд(Індія/Росія) Діюча речовина: Парацетамол + Фенілефрин + Кофеїн + Хлорфенамін. . .
308,00 грн
234,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивні речовини: парацетамол 600 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг, аскорбінова кислота 40 мг. Допоміжні речовини: натрію сахаринат - 10 мг, аспартам - 50 мг, сахароза - 3755 мг, натрію цитрат - 500 мг, лимонна кислота безводна - 400 мг, крохмаль кукурудзяний - 200 мг, порошок ментоловий E45580 - 1 - 75 мг, ароматизатор медовий PHS-050860 - 50 мг, ароматизатор медовий F7624P - 100 мг, барвник карамельний 626E150A - 60 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання від майже білого до світло-коричневого кольору, сипкий, гетерогенний, із запахом меду, лимона та ментолу; приготований розчин - коричнево-оранжевого кольору, каламутний, що не має поверхневої піни, з сильно вираженим запахом меду, лимона та ментолу; розчин може містити незначну кількість осаду.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у ЦНС. Не впливає на функцію тромоцитів та гемостаз. Парацетамол практично не впливає на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку ШКТ. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при "простудних" захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрацію уваги.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Парацетамол: абсорбція парацетамолу із ШКТ висока. Час досягнення Cmax у плазмі – 0.5-2 год; Cmax у плазмі – 5-20 мкг/мл. Зв'язування з білками плазми – 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Аскорбінова кислота швидко всмоктується із ШКТ та розподіляється по всьому організму. Зв'язування з білками плазми становить 25%. Метаболізм Парацетамол метаболізується переважно в печінці (90-95%) за трьома основними шляхами: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддаються гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент CYP2E1. Фенілефрину гідрохлорид піддається первинному метаболізму за участю МАО у кишечнику та печінці. Таким чином, при пероральному застосуванні біодоступність фенілефрину знижується. Виведення Парацетамол виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно глюкуронідних та сульфатних кон'югатів, близько 3% виділяється у незміненому вигляді. T1/2 становить 1-4 год. У пацієнтів похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується T1/2, проте корекції дози препарату не потрібно. Фенілефрину гідрохлорид виводиться нирками практично повністю як сульфатних кон'югатів. Період виведення становить 2-3 год. При застосуванні в дозах, що перевищують потреби організму в аскорбіновій кислоті, аскорбінова кислота виводиться нирками як метаболітів.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищувати вказану дозу. Слід застосовувати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс® ХотРем Ментол та медовий лимон має становити 4 год. Вміст одного пакетика помістити в кухоль і налити половину кухля гарячої води. Розмішати до розчинення. Додати холодної води, якщо потрібно, і цукру за смаком. Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років: разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 5 днів. Не рекомендується приймати препарат як жарознижувальний засіб більше 3 днів без консультації лікаря. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами та засобами для полегшення симптомів "застуди" і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря. При перевищенні рекомендованої дози препарату слід негайно звернутися за медичною допомогою, навіть за хорошого самопочуття. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність. Перед застосуванням препарату Колдрекс® ХотРем Ментол та медовий лимон пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем. Обмеження, пов'язані із застосуванням препаратів, що містять таку комбінацію активних речовин, у пацієнтів з порушенням функції нирок переважно пов'язані із вмістом парацетамолу у лікарському препараті. Перед застосуванням препарату Колдрекс® ХотРем Ментол та медовий лимон пацієнтам з порушенням функції печінки необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем. Обмеження, пов'язані із застосуванням препаратів, що містять цю комбінацію активних речовин, у пацієнтів з порушенням функції печінки переважно пов'язані із вмістом парацетамолу у лікарському препараті.Показання до застосуванняУ дорослих (включаючи пацієнтів похилого віку) та дітей віком від 12 років для усунення симптомів "застуди" та грипу, включаючи: підвищену температуру тіла; головну біль; озноб; болі в суглобах та м'язах; біль у пазухах носа; закладеність носа; біль в горлі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, фенілефрину, аскорбінової кислоти (вітаміну С) або будь-якого іншого компонента препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня; порушення функції нирок тяжкого ступеня; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмія); гіперфункція щитовидної залози (в т.ч. тиреотоксикоз); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; захворювання, пов'язані зі спадковим порушенням всмоктування цукру; хронічний алкоголізм; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфату дегідрогенази; фенілкетонурія, т.к. препарат містить аспартам; дефіцит сахарази/изомальтазы, при непереносимості фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції, т.к. до складу препарату входить цукроза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів та інших гіпотензивних препаратів, інгібіторів МАО, у т.ч. у період до 14 днів після їх скасування; одночасний прийом інших парацетамолвмісних лікарських засобів, деконгенсантів, ненаркотичних аналгетиків, НПЗП, лікарських препаратів для полегшення симптомів "застуди", грипу та закладеності носа, препаратів, що регулюють апетит, амфетамінподібних психостимуляторів, барбітуратів, протиепілепіну; одночасний прийом етанолвмісних напоїв та лікарських препаратів; вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗ обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період грудного вигодовування. Вагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем. В експериментальних дослідженнях, проведених на тваринах, та у клінічних дослідженнях у людей не було виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності або негативного впливу на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем. Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях у людей не було виявлено жодного негативного впливу на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може виділятися із грудним молоком.Побічна діяУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Нижченаведені небажані реакції виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування препарату. Небажані реакції класифіковані за системами організму та відповідно до частоти розвитку. Визначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000), частота невідома (частота не може бути оцінена, виходячи з наявних даних). Парацетамол Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичний шок, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, кропив'янку, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та непереносимістю інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – підвищення активності печінкових ферментів. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовану, підвищується ймовірність нефротоксичної дії. Фенілефрин З боку нервової системи: дуже рідко – нервозність, дратівливість, головний біль, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку органу зору: дуже рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми у більшості випадків у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, кропив'янка, алергічний дерматит). Реакції гіперчутливості, включаючи реакції перехресної чутливості до інших симпатоміметиків. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. При виникненні будь-якої з перелічених небажаних реакцій пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених небажаних реакцій посилюються, або пацієнт помітив інші небажані реакції, він повинен повідомити про це лікаря. У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Нижченаведені небажані реакції виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування препарату. Небажані реакції класифіковані за системами організму та відповідно до частоти розвитку. Визначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000), частота невідома (частота не може бути оцінена, виходячи з наявних даних). Парацетамол Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичний шок, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, кропив'янку, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та непереносимістю інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – підвищення активності печінкових ферментів. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовану, підвищується ймовірність нефротоксичної дії. Фенілефрин З боку нервової системи: дуже рідко – нервозність, дратівливість, головний біль, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку органу зору: дуже рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми у більшості випадків у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, кропив'янка, алергічний дерматит). Реакції гіперчутливості, включаючи реакції перехресної чутливості до інших симпатоміметиків. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. При виникненні будь-якої з перелічених небажаних реакцій пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених небажаних реакцій посилюються, або пацієнт помітив інші небажані реакції, він повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Одночасний прийом парацетамолу та алкогольних напоїв підвищує ризик розвитку ураження печінки та гострого панкреатиту. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів (включаючи дебрізохін, гуанетидин, резерпін та метилдопу), збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняПрепарат слід приймати лише у рекомендованих дозах! При підозрі передозування, навіть за хорошому самопочутті, необхідно припинити застосування препарату і негайно звернутися до лікаря, т.к. Існує ризик відстроченого серйозного ураження печінки. Передозування обумовлене, як правило, парацетамолом. Симптоми, зумовлені парацетамолом: можливий розвиток печінкової недостатності, яка може призвести до необхідності трансплантації печінки або смерті. Протягом 24 год можливо: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, біль у животі. Протягом 12-48 годин можуть виявитися ознаки порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбінового часу, гепатонекроз). Можуть виявлятися ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу (в т.ч. лактоацидозу). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10 г парацетамолу. Клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, необхідності пересадки печінки, коми та смерті, крім того може з'явитися геморагія, гіпоглікемія, набряк головного мозку. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця, гіпокаліємії та панкреатиту при передозуванні парацетамолом. Прийом 5 г і більше парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів, які мають такі фактори ризику: тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, препаратами звіробою продірявленого, або іншими препаратами, що стимулюють ферменти печінки; регулярне вживання алкоголю у надлишкових кількостях; дефіцит глутатіону (внаслідок порушення харчування, муковісцидозу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження). Лікування: за перших ознак передозування необхідно терміново звернутися до лікаря, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Протягом першої години після передозування доцільно призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі крові (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювання альтернативним варіантом (за відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: симптоми передозування фенілефрину подібні до проявів побічних ефектів. На додаток: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Слід враховувати, що виникнення клінічно значущих симптомів передозування фенілефрину при прийомі препарату завжди пов'язане з важким ураженням печінки на тлі передозування парацетамолу. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: при застосуванні 1000 мг і більше аскорбінової кислоти можуть з'явитися головний біль, підвищення збудливості ЦНС, безсоння, нудота, блювота, діарея, гіперацидний гастрит, пошкодження слизової оболонки ШКТ, пригнічення функції інсулярної залози. , гіпероксалурія, нефролітіаз (з кальцію оксалату), пошкодження гломерулярного апарату нирок, зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, розвиток мікроангіопатій). Високі дози аскорбінової кислоти (більше 3000 мг) можуть спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Слід враховувати, що виникнення клінічно значущих симптомів передозування аскорбінової кислоти при прийомі препарату завжди пов'язане з важким ураженням печінки на тлі передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Алкогольна хвороба печінки. Стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки. Захворювання простати та порушення сечовипускання. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Глаукома (виключаючи закритокутову глаукому). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема. сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким ІМТ). Вагітність. Період грудного вигодовування. Якщо пацієнт має одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, то перед прийомом препарату він повинен проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
250,00 грн
155,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивні речовини: парацетамол 600 мг, фенілефрину гідрохлорид 10 мг, аскорбінова кислота 40 мг. Допоміжні речовини: натрію сахаринат - 10 мг, аспартам - 50 мг, сахароза - 3755 мг, натрію цитрат - 500 мг, лимонна кислота безводна - 400 мг, крохмаль кукурудзяний - 200 мг, порошок ментоловий E45580 - 1 - 75 мг, ароматизатор медовий PHS-050860 - 50 мг, ароматизатор медовий F7624P - 100 мг, барвник карамельний 626E150A - 60 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання від майже білого до світло-коричневого кольору, сипкий, гетерогенний, із запахом меду, лимона та ментолу; приготований розчин - коричнево-оранжевого кольору, каламутний, що не має поверхневої піни, з сильно вираженим запахом меду, лимона та ментолу; розчин може містити незначну кількість осаду.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у ЦНС. Не впливає на функцію тромоцитів та гемостаз. Парацетамол практично не впливає на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку ШКТ. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при "простудних" захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрацію уваги.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Парацетамол: абсорбція парацетамолу із ШКТ висока. Час досягнення Cmax у плазмі – 0.5-2 год; Cmax у плазмі – 5-20 мкг/мл. Зв'язування з білками плазми – 15%. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Аскорбінова кислота швидко всмоктується із ШКТ та розподіляється по всьому організму. Зв'язування з білками плазми становить 25%. Метаболізм Парацетамол метаболізується переважно в печінці (90-95%) за трьома основними шляхами: 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддаються гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент CYP2E1. Фенілефрину гідрохлорид піддається первинному метаболізму за участю МАО у кишечнику та печінці. Таким чином, при пероральному застосуванні біодоступність фенілефрину знижується. Виведення Парацетамол виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно глюкуронідних та сульфатних кон'югатів, близько 3% виділяється у незміненому вигляді. T1/2 становить 1-4 год. У пацієнтів похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується T1/2, проте корекції дози препарату не потрібно. Фенілефрину гідрохлорид виводиться нирками практично повністю як сульфатних кон'югатів. Період виведення становить 2-3 год. При застосуванні в дозах, що перевищують потреби організму в аскорбіновій кислоті, аскорбінова кислота виводиться нирками як метаболітів.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищувати вказану дозу. Слід застосовувати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс® ХотРем Ментол та медовий лимон має становити 4 год. Вміст одного пакетика помістити в кухоль і налити половину кухля гарячої води. Розмішати до розчинення. Додати холодної води, якщо потрібно, і цукру за смаком. Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років: разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 5 днів. Не рекомендується приймати препарат як жарознижувальний засіб більше 3 днів без консультації лікаря. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами та засобами для полегшення симптомів "застуди" і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря. При перевищенні рекомендованої дози препарату слід негайно звернутися за медичною допомогою, навіть за хорошого самопочуття. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність. Перед застосуванням препарату Колдрекс® ХотРем Ментол та медовий лимон пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем. Обмеження, пов'язані із застосуванням препаратів, що містять таку комбінацію активних речовин, у пацієнтів з порушенням функції нирок переважно пов'язані із вмістом парацетамолу у лікарському препараті. Перед застосуванням препарату Колдрекс® ХотРем Ментол та медовий лимон пацієнтам з порушенням функції печінки необхідно попередньо проконсультуватися з лікарем. Обмеження, пов'язані із застосуванням препаратів, що містять цю комбінацію активних речовин, у пацієнтів з порушенням функції печінки переважно пов'язані із вмістом парацетамолу у лікарському препараті.Показання до застосуванняУ дорослих (включаючи пацієнтів похилого віку) та дітей віком від 12 років для усунення симптомів "застуди" та грипу, включаючи: підвищену температуру тіла; головну біль; озноб; болі в суглобах та м'язах; біль у пазухах носа; закладеність носа; біль в горлі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до парацетамолу, фенілефрину, аскорбінової кислоти (вітаміну С) або будь-якого іншого компонента препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня; порушення функції нирок тяжкого ступеня; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмія); гіперфункція щитовидної залози (в т.ч. тиреотоксикоз); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; захворювання, пов'язані зі спадковим порушенням всмоктування цукру; хронічний алкоголізм; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфату дегідрогенази; фенілкетонурія, т.к. препарат містить аспартам; дефіцит сахарази/изомальтазы, при непереносимості фруктози, глюкозо-галактозної мальабсорбції, т.к. до складу препарату входить цукроза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів та інших гіпотензивних препаратів, інгібіторів МАО, у т.ч. у період до 14 днів після їх скасування; одночасний прийом інших парацетамолвмісних лікарських засобів, деконгенсантів, ненаркотичних аналгетиків, НПЗП, лікарських препаратів для полегшення симптомів "застуди", грипу та закладеності носа, препаратів, що регулюють апетит, амфетамінподібних психостимуляторів, барбітуратів, протиепілепіну; одночасний прийом етанолвмісних напоїв та лікарських препаратів; вік до 12 років.Вагітність та лактаціяЗ обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період грудного вигодовування. Вагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем. В експериментальних дослідженнях, проведених на тваринах, та у клінічних дослідженнях у людей не було виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності або негативного впливу на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем. Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях у людей не було виявлено жодного негативного впливу на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може виділятися із грудним молоком.Побічна діяУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Нижченаведені небажані реакції виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування препарату. Небажані реакції класифіковані за системами організму та відповідно до частоти розвитку. Визначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000), частота невідома (частота не може бути оцінена, виходячи з наявних даних). Парацетамол Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичний шок, шкірні реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, кропив'янку, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), гострий генералізований екзантематозний пустульоз. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та непереносимістю інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – підвищення активності печінкових ферментів. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовану, підвищується ймовірність нефротоксичної дії. Фенілефрин З боку нервової системи: дуже рідко – нервозність, дратівливість, головний біль, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку органу зору: дуже рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми у більшості випадків у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, кропив'янка, алергічний дерматит). Реакції гіперчутливості, включаючи реакції перехресної чутливості до інших симпатоміметиків. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. При виникненні будь-якої з перелічених небажаних реакцій пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених небажаних реакцій посилюються, або пацієнт помітив інші небажані реакції, він повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Одночасний прийом парацетамолу та алкогольних напоїв підвищує ризик розвитку ураження печінки та гострого панкреатиту. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів (включаючи дебрізохін, гуанетидин, резерпін та метилдопу), збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняПрепарат слід приймати лише у рекомендованих дозах! При підозрі передозування, навіть за хорошому самопочутті, необхідно припинити застосування препарату і негайно звернутися до лікаря, т.к. Існує ризик відстроченого серйозного ураження печінки. Передозування обумовлене, як правило, парацетамолом. Симптоми, зумовлені парацетамолом: можливий розвиток печінкової недостатності, яка може призвести до необхідності трансплантації печінки або смерті. Протягом 24 год можливо: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, біль у животі. Протягом 12-48 годин можуть виявитися ознаки порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбінового часу, гепатонекроз). Можуть виявлятися ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу (в т.ч. лактоацидозу). Токсична дія у дорослих можлива після прийому понад 10 г парацетамолу. Клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, необхідності пересадки печінки, коми та смерті, крім того може з'явитися геморагія, гіпоглікемія, набряк головного мозку. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця, гіпокаліємії та панкреатиту при передозуванні парацетамолом. Прийом 5 г і більше парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів, які мають такі фактори ризику: тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, препаратами звіробою продірявленого, або іншими препаратами, що стимулюють ферменти печінки; регулярне вживання алкоголю у надлишкових кількостях; дефіцит глутатіону (внаслідок порушення харчування, муковісцидозу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження). Лікування: за перших ознак передозування необхідно терміново звернутися до лікаря, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Протягом першої години після передозування доцільно призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі крові (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювання альтернативним варіантом (за відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: симптоми передозування фенілефрину подібні до проявів побічних ефектів. На додаток: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Слід враховувати, що виникнення клінічно значущих симптомів передозування фенілефрину при прийомі препарату завжди пов'язане з важким ураженням печінки на тлі передозування парацетамолу. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: при застосуванні 1000 мг і більше аскорбінової кислоти можуть з'явитися головний біль, підвищення збудливості ЦНС, безсоння, нудота, блювота, діарея, гіперацидний гастрит, пошкодження слизової оболонки ШКТ, пригнічення функції інсулярної залози. , гіпероксалурія, нефролітіаз (з кальцію оксалату), пошкодження гломерулярного апарату нирок, зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, розвиток мікроангіопатій). Високі дози аскорбінової кислоти (більше 3000 мг) можуть спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Слід враховувати, що виникнення клінічно значущих симптомів передозування аскорбінової кислоти при прийомі препарату завжди пов'язане з важким ураженням печінки на тлі передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Алкогольна хвороба печінки. Стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки. Захворювання простати та порушення сечовипускання. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Глаукома (виключаючи закритокутову глаукому). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема. сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким ІМТ). Вагітність. Період грудного вигодовування. Якщо пацієнт має одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, то перед прийомом препарату він повинен проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
292,00 грн
201,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: парацетамол 750 мг фенілефрину гідрохлорид 10 мг аскорбінова кислота 60 мг Допоміжні речовини: лимонна кислота - 600 мг, натрію сахарин - 40 мг, натрію цитрат - 500 мг, лимонний тетраром 100% P05.51 - 50 мг, ароматизатор лимонний 52293/TP.05.51 - 83.3100 0.75 мг, сахароза – 2904.42 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) кристалічний, від блідо-жовтого до жовтого кольору, з характерним запахом лимона; приготований розчин – жовтого кольору, з характерним запахом лимона.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Дана властивість парацетамолу робить препарат особливо відповідним пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутнє медикаментозне лікування, при якому пригнічення синтезу периферичних простагландинів може бути. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при «простудних» захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрації уваги.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Метаболізується переважно у печінці з утворенням кількох метаболітів. T1/2 при прийомі терапевтичної дози становить 2-3 години. Основна кількість препарату виводиться після кон'югації в печінці. У незміненому вигляді виділяється трохи більше 3% отриманої дози парацетамолу. Фенілефрин погано всмоктується із ШКТ і піддається метаболізму при першому проходженні в кишечнику та печінці під дією МАО. При прийомі фенілефрину внутрішньо біодоступність препарату обмежена. Виводиться із сечею майже повністю у вигляді кон'югату сірчаної кислоти. Аскорбінова кислота добре всмоктується із ШКТ, зв'язування з білками плазми – 25%. Розподіл у тканинах організму широке. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею у вигляді оксалату та у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс ХотРем повинен становити не менше 4 год. 1 пакетика висипати в кухоль, налити гарячої води, розмішати до розчинення. Якщо необхідно, додати холодної води та цукор. Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років: Всередину, разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем не повинна перевищувати 5 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняДля усунення симптомів ГРЗ та грипу, у т.ч.: підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; закладеності носа; біль у горлі та в пазухах носа.Протипоказання до застосуваннявиражені порушення функції печінки; виражені порушення функції нирок; гіпертиреоз (в т.ч. тиреотоксикоз); цукровий діабет; дефіцит сахарази/ізомальтази, нестерпність фруктози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози, т.к. препарат містить сахарозу; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); артеріальна гіпертензія; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; одночасний прийом інших парацетамолсодержащих засобів та засобів для полегшення симптомів застуди, грипу та закладеності носа; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем! У дослідженнях, проведених на тваринах і людях, був виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності чи негативного на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем! Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. У дослідженнях, проведених на людях, був виявлено будь-якого негативного на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може проникати у грудне молоко.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000). У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичний шок, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. Фенілефрин З боку нервової системи: часто – підвищена збудливість, головний біль, запаморочення, безсоння; дуже рідко – дратівливість, нервова напруга. З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення АТ; рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: часто – нудота, блювання. З боку органів чуття: рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит. З боку сечовивідної системи: рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів із обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. Аскорбінова кислота Частота розвитку побічних ефектів не встановлено. Алергічні реакції: висипання на шкірі, гіперемія шкіри. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки ШКТ. З боку системи кровотворення: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз. Інші: гіпокаліємія. При прийомі аскорбінової кислоти більше 600 мг на добу можлива помірна лакіурія. У разі виникнення побічних ефектів пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються, або з'явилися будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс ХотРем (навіть при хорошому самопочутті) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом 24 год – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; протягом 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. Токсична дія у дорослих можлива після одномоментного прийому понад 10 г парацетамолу – підвищення активності печінкових трансаміназ, клінічна картина ураження печінки виявляється через 1-6 днів. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагносцується по сильному болю в ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки.Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом – ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: можливі дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Передозування фенілефрином може спричинити симптоми, подібні до побічної дії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез. За перших ознак передозування необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вас одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Алкогольна хвороба печінки. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла). Одночасний прийом гіпотензивних засобів. Вагітність та період грудного вигодовування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад гелю: 2% дигідроквецетин; 10% троксерутин; 0,2% вітамін РР. Доставляються спеціальними носіями флавосомами.ХарактеристикаВисока ефективність гелю для ніг КАПІЛАР підтверджена в ході клінічних досліджень у хворих з хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок ІІ-ІІІ ступеня. Через 2 тижні використання гелю для ніг КАПІЛАР усі пацієнти відзначали покращення самопочуття, зникнення набряків, почуття тяжкості та втоми в ногах. Спільне застосування гелю для ніг та таблеток КАПІЛАР значно прискорює настання ефекту та пролонгує лікувальну дію. Це дозволяє рекомендувати гель для ніг та таблетки КАПІЛАР як ефективний комплекс при розладах мікроциркуляції та венозної недостатності. венотонізуюче, венопротекторне, протинабрякове, протизапальне, протизгортальне, антиоксидантна дія.Фармакотерапевтична групаЗастосування технології флавосом дозволяє гелю для ніг КАПІЛАР працювати швидше та ефективніше за косметичні засоби попереднього покоління.Властивості компонентівДигідроквецетин покращує мікроциркуляцію. Троксерутін знімає застійні явища у венах. Вітамін РР зміцнює судинну стінку. Флавосоми гелю КАПІЛАР легко долають шкірний бар'єр, вивільняючи активні речовини у глибоких шарах шкіри. Флавосоми гелю КАПІЛАР виготовлені із природних ліпідів і тому нетоксичні, не викликають небажаних імунних реакцій. Застосування технології флавосом дозволяє гелю для ніг КАПІЛАР працювати швидше та ефективніше за косметичні засоби попереднього покоління.Рекомендуєтьсязі зняттям симптомів захворювання (біль, тяжкість у литках, стомлюваність, набряк, судоми); для запобігання ускладненням (трофічні розлади, поверхневий тромбофлебіт); для профілактики венозної недостатності у групах ризику; для передопераційної підготовки та післяопераційної реабілітації хворих; підвищення якості життя пацієнтів.Протипоказання до застосуванняНемає інформації.Спосіб застосування та дозиГель наносять м'якими рухами, що масажують, на чисту шкіру ніг до повного вбирання. При необхідності можна наносити під бинти або еластичні панчохи. Рекомендується застосовувати 1-2 десь у день курсами щонайменше 3-4 тижнів. Кількість курсів на рік визначається індивідуально, залежно від ступеня вираженості проблеми. Успіх лікування гелем для ніг КАПІЛАР великою мірою залежить від його регулярного застосування протягом тривалого часу. Застосування гелю КАПІЛАР ефективно зніме неприємні симптоми венозної недостатності, покращить живлення тканин та призупинить розвиток патологічного процесу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
245,00 грн
234,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: парацетамол 750 мг фенілефрину гідрохлорид 10 мг аскорбінова кислота 60 мг Допоміжні речовини: лимонна кислота - 600 мг, натрію сахарин - 40 мг, натрію цитрат - 500 мг, лимонний тетраром 100% P05.51 - 50 мг, ароматизатор лимонний 52293/TP.05.51 - 83.3100 0.75 мг, сахароза – 2904.42 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) кристалічний, від блідо-жовтого до жовтого кольору, з характерним запахом лимона; приготований розчин – жовтого кольору, з характерним запахом лимона.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Дана властивість парацетамолу робить препарат особливо відповідним пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутнє медикаментозне лікування, при якому пригнічення синтезу периферичних простагландинів може бути. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при «простудних» захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрації уваги.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Метаболізується переважно у печінці з утворенням кількох метаболітів. T1/2 при прийомі терапевтичної дози становить 2-3 години. Основна кількість препарату виводиться після кон'югації в печінці. У незміненому вигляді виділяється трохи більше 3% отриманої дози парацетамолу. Фенілефрин погано всмоктується із ШКТ і піддається метаболізму при першому проходженні в кишечнику та печінці під дією МАО. При прийомі фенілефрину внутрішньо біодоступність препарату обмежена. Виводиться із сечею майже повністю у вигляді кон'югату сірчаної кислоти. Аскорбінова кислота добре всмоктується із ШКТ, зв'язування з білками плазми – 25%. Розподіл у тканинах організму широке. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею у вигляді оксалату та у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс ХотРем повинен становити не менше 4 год. 1 пакетика висипати в кухоль, налити гарячої води, розмішати до розчинення. Якщо необхідно, додати холодної води та цукор. Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років: Всередину, разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем не повинна перевищувати 5 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняДля усунення симптомів ГРЗ та грипу, у т.ч.: підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; закладеності носа; біль у горлі та в пазухах носа.Протипоказання до застосуваннявиражені порушення функції печінки; виражені порушення функції нирок; гіпертиреоз (в т.ч. тиреотоксикоз); цукровий діабет; дефіцит сахарази/ізомальтази, нестерпність фруктози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози, т.к. препарат містить сахарозу; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); артеріальна гіпертензія; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; одночасний прийом інших парацетамолсодержащих засобів та засобів для полегшення симптомів застуди, грипу та закладеності носа; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем! У дослідженнях, проведених на тваринах і людях, був виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності чи негативного на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем! Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. У дослідженнях, проведених на людях, був виявлено будь-якого негативного на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може проникати у грудне молоко.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000). У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичний шок, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. Фенілефрин З боку нервової системи: часто – підвищена збудливість, головний біль, запаморочення, безсоння; дуже рідко – дратівливість, нервова напруга. З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення АТ; рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: часто – нудота, блювання. З боку органів чуття: рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит. З боку сечовивідної системи: рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів із обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. Аскорбінова кислота Частота розвитку побічних ефектів не встановлено. Алергічні реакції: висипання на шкірі, гіперемія шкіри. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки ШКТ. З боку системи кровотворення: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз. Інші: гіпокаліємія. При прийомі аскорбінової кислоти більше 600 мг на добу можлива помірна лакіурія. У разі виникнення побічних ефектів пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються, або з'явилися будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс ХотРем (навіть при хорошому самопочутті) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом 24 год – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; протягом 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. Токсична дія у дорослих можлива після одномоментного прийому понад 10 г парацетамолу – підвищення активності печінкових трансаміназ, клінічна картина ураження печінки виявляється через 1-6 днів. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагносцується по сильному болю в ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки.Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом – ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: можливі дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Передозування фенілефрином може спричинити симптоми, подібні до побічної дії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез. За перших ознак передозування необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вас одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Алкогольна хвороба печінки. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла). Одночасний прийом гіпотензивних засобів. Вагітність та період грудного вигодовування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
218,00 грн
216,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: парацетамол 750 мг фенілефрину гідрохлорид 10 мг аскорбінова кислота 60 мг Допоміжні речовини: лимонна кислота - 600 мг, натрію сахаринат - 10 мг, натрію цитрат - 500 мг, лимонний ароматизатор PHS-163671 - 100 мг, ароматизатор медовий PFW PHS-050860 - 75 мг, ароматизатор медовий F2 626 – 50 мг, крохмаль кукурудзяний – 200 мг, аспартам – 50 мг, сахароза – 2468.5 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонно-медовий) гетерогенний, від сірувато-білого з бежевим відтінком до світло-коричневого кольору з білими, світло-коричневими і темно-коричневими включеннями; приготований розчин - від світло-жовтого до світло-коричневого кольору з нерозчинними включеннями білого кольору та характерним запахом лимона та меду.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Дана властивість парацетамолу робить препарат особливо відповідним пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутнє медикаментозне лікування, при якому пригнічення синтезу периферичних простагландинів може бути. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при «простудних» захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрації уваги.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Метаболізується переважно у печінці з утворенням кількох метаболітів. T1/2 при прийомі терапевтичної дози становить 2-3 години. Основна кількість препарату виводиться після кон'югації в печінці. У незміненому вигляді виділяється трохи більше 3% отриманої дози парацетамолу. Фенілефрин погано всмоктується із ШКТ і піддається метаболізму при першому проходженні в кишечнику та печінці під дією МАО. При прийомі фенілефрину внутрішньо біодоступність препарату обмежена. Виводиться із сечею майже повністю у вигляді кон'югату сірчаної кислоти. Аскорбінова кислота добре всмоктується із ШКТ, зв'язування з білками плазми – 25%. Розподіл у тканинах організму широке. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею у вигляді оксалату та у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс ХотРем повинен становити не менше 4 год. 1 пакетика висипати в кухоль, налити гарячої води, розмішати до розчинення. Якщо необхідно, додати холодної води та цукор. Дорослі (включаючи літніх) та діти віком від 12 років: Всередину, разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем не повинна перевищувати 5 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняДля усунення симптомів ГРЗ та грипу, у т.ч.: підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; закладеності носа; біль у горлі та в пазухах носа.Протипоказання до застосуваннявиражені порушення функції печінки; виражені порушення функції нирок; гіпертиреоз (в т.ч. тиреотоксикоз); цукровий діабет; дефіцит сахарази/ізомальтази, нестерпність фруктози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози, т.к. препарат містить сахарозу; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); артеріальна гіпертензія; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; одночасний прийом інших парацетамолсодержащих засобів та засобів для полегшення симптомів застуди, грипу та закладеності носа; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем! У дослідженнях, проведених на тваринах і людях, був виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності чи негативного на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем! Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. У дослідженнях, проведених на людях, був виявлено будь-якого негативного на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може проникати у грудне молоко.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000). У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичний шок, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. Фенілефрин З боку нервової системи: часто – підвищена збудливість, головний біль, запаморочення, безсоння; дуже рідко – дратівливість, нервова напруга. З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення АТ; рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: часто – нудота, блювання. З боку органів чуття: рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит. З боку сечовивідної системи: рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів із обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. Аскорбінова кислота Частота розвитку побічних ефектів не встановлено. Алергічні реакції: висипання на шкірі, гіперемія шкіри. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки ШКТ. З боку системи кровотворення: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз. Інші: гіпокаліємія. При прийомі аскорбінової кислоти більше 600 мг на добу можлива помірна лакіурія. У разі виникнення побічних ефектів пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються, або з'явилися будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс ХотРем (навіть при хорошому самопочутті) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом 24 год – блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; протягом 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. Токсична дія у дорослих можлива після одномоментного прийому понад 10 г парацетамолу – підвищення активності печінкових трансаміназ, клінічна картина ураження печінки виявляється через 1-6 днів. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагносцується по сильному болю в ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки.Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом – ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: можливі дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Передозування фенілефрином може спричинити симптоми, подібні до побічної дії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез. За перших ознак передозування необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вас одне з перелічених нижче захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: доброякісні гіпербілірубінемії; порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості; алкогольна хвороба печінки; стенозуюча виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки; захворювання простати та проблеми з сечовипусканням; серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно); глаукома (виключаючи закритокутову глаукому); феохромоцитома; наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу; пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла); період вагітності та період грудного вигодовування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
309,00 грн
204,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: парацетамол 1000 мг фенілефрину гідрохлорид 10 мг аскорбінова кислота 40 мг Допоміжні речовини: сахароза - 3725 мг, лимонна кислота - 680 мг, натрію цитрат - 430 мг, крохмаль кукурудзяний - 200 мг, ароматизатор лимонний - 200 мг, натрію цикламат - 79 мг, натрію сахаринат - 54 мг, 7 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) світло-жовтого кольору, із запахом лимона; приготований розчин каламутний, жовтувато-зеленого кольору, із запахом лимона, без поверхневої піни та твердих включень.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Дана властивість парацетамолу робить препарат особливо відповідним пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутнє медикаментозне лікування, при якому пригнічення синтезу периферичних простагландинів може бути. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при «простудних» захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрації уваги.ФармакокінетикаПарацетамол Швидко та практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Метаболізується переважно у печінці з утворенням кількох метаболітів. T1/2 при прийомі терапевтичної дози становить 2-3 години. Основна кількість препарату виводиться після кон'югації в печінці. У незміненому вигляді виділяється трохи більше 3% отриманої дози парацетамолу. Фенілефрин Погано всмоктується із ШКТ і піддається метаболізму при "першому проходженні" в кишечнику та печінці під дією МАО. При прийомі фенілефрину внутрішньо біодоступність препарату обмежена. Виводиться із сечею майже повністю у вигляді кон'югату сірчаної кислоти. Аскорбінова кислота Добре всмоктується із ШКТ, зв'язування з білками плазми – 25%. Розподіл у тканинах організму широке. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею у вигляді оксалату та у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс МаксГріпп повинен становити 4 год. Вміст одного пакетика помістіть у кухоль і налийте половину кухля гарячої води. Розмішайте до розчинення. Додайте холодної води, якщо необхідно, і цукру до смаку. Дорослі: внутрішньо, разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 5 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняУсунення симптомів застуди та грипу: підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; закладеності носа; біль у горлі; біль у пазухах носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі захворювання печінки; тяжкі захворювання нирок; захворювання системи кровотворення; тиреотоксикоз; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; захворювання, що з спадковим порушенням всмоктування цукру, т.к. кожен пакетик містить 4 г цукрози; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, т.к. до складу препарату входить сахароза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем! У дослідженнях, проведених на тваринах і людях, був виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності чи негативного на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Максимальна добова доза аскорбінової кислоти при вагітності становить 2000 мг, що значно перевищує максимальну добову дозу препарату, тому прийом препарату у вагітних, можливо, не пов'язаний з ризиком виникнення побічних ефектів з боку аскорбінової кислоти. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем! Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. У дослідженнях, проведених на людях, був виявлено будь-якого негативного на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може проникати у грудне молоко. Максимальна добова доза аскорбінової кислоти в період грудного вигодовування становить 2000 мг, що значно перевищує максимальну добову дозу препарату, тому прийом препарату у жінок у період грудного вигодовування не пов'язаний з побічних ефектів з боку аскорбінової кислоти.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000). У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичний шок, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися нефротоксична дія. Фенілефрин З боку нервової системи: дуже рідко – нервозність, біль голови, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку органів чуття: дуже рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Алергічні реакції: дуже рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. Аскорбінова кислота Частота розвитку побічних ефектів не встановлено. Алергічні реакції: висипання на шкірі, гіперемія шкіри. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки ШКТ. З боку системи кровотворення: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз. Інші: гіпокаліємія. При прийомі аскорбінової кислоти більше 600 мг на добу можлива помірна лакіурія. У разі виникнення побічних ефектів пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються, або з'явилися будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс® МаксГріпп (навіть за хорошого самопочуття) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Передозування обумовлене, як правило, парацетамолом. Поразка печінки у дорослих можлива при прийомі ≥ 10 г парацетамолу. Прийом ≥ 5 г парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів, які мають такі фактори ризику: -тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, препаратами звіробою продірявленого, або іншими препаратами, що стимулюють ферменти печінки; регулярне вживання алкоголю у надлишкових кількостях; дефіцит глутатіону (внаслідок порушення харчування, муковісцидозу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження). Симптоми (обумовлені парацетамолом): протягом 24 годин можливі блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; протягом 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Антидотом є ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. За перших ознак передозування необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння. Симптоми, зумовлені фенілефрином: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Передозування фенілефрином може спричинити симптоми, подібні до побічної дії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми обумовлені аскорбіновою кислотою: при застосуванні більше 1 г – головний біль, підвищення збудливості ЦНС, безсоння, нудота, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікокурія, з кальцію оксалату), пошкодження гломерулярного апарату нирок, зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, розвиток мікроангіопатій). Аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вас одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Гострий гепатит. Алкогольна хвороба печінки. Утруднення сечовипускання. Пилородуоденальна обструкція. Виразка шлунка і \ або дванадцятипалої кишки. Бронхіальна астма. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла). Одночасний прийом гіпотензивних засобів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
253,00 грн
209,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивна речовина: парацетамол 1000 мг фенілефрину гідрохлорид 10 мг аскорбінова кислота 40 мг Допоміжні речовини: сахароза - 3725 мг, лимонна кислота - 680 мг, натрію цитрат - 430 мг, крохмаль кукурудзяний - 200 мг, ароматизатор лимонний - 200 мг, натрію цикламат - 79 мг, натрію сахаринат - 54 мг, 7 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (лимонний) світло-жовтого кольору, із запахом лимона; приготований розчин каламутний, жовтувато-зеленого кольору, із запахом лимона, без поверхневої піни та твердих включень.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Парацетамол є знеболюючим та жарознижувальним засобом. Механізм його дії імовірно полягає у придушенні синтезу простагландинів, переважно у центральній нервовій системі. Парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не ушкоджує слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Дана властивість парацетамолу робить препарат особливо відповідним пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (наприклад, пацієнтам із шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі або пацієнтам похилого віку) або пацієнтам, які приймають супутнє медикаментозне лікування, при якому пригнічення синтезу периферичних простагландинів може бути. Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметичний засіб, дія якого спрямована на стимуляцію адренорецепторів (переважно α-адренорецепторів), що призводить до зменшення набряку слизової оболонки носа та полегшення носового дихання. Аскорбінова кислота (вітамін С) заповнює підвищену потребу у вітаміні С при «простудних» захворюваннях та грипі, особливо на початкових стадіях захворювання. Компоненти, що входять до складу препарату, не викликають сонливості і не порушують концентрації уваги.ФармакокінетикаПарацетамол Швидко та практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Метаболізується переважно у печінці з утворенням кількох метаболітів. T1/2 при прийомі терапевтичної дози становить 2-3 години. Основна кількість препарату виводиться після кон'югації в печінці. У незміненому вигляді виділяється трохи більше 3% отриманої дози парацетамолу. Фенілефрин Погано всмоктується із ШКТ і піддається метаболізму при "першому проходженні" в кишечнику та печінці під дією МАО. При прийомі фенілефрину внутрішньо біодоступність препарату обмежена. Виводиться із сечею майже повністю у вигляді кон'югату сірчаної кислоти. Аскорбінова кислота Добре всмоктується із ШКТ, зв'язування з білками плазми – 25%. Розподіл у тканинах організму широке. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею у вигляді оксалату та у незміненому вигляді. Аскорбінова кислота, прийнята у надмірних кількостях, швидко виводиться у незміненому вигляді із сечею.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс МаксГріпп повинен становити 4 год. Вміст одного пакетика помістіть у кухоль і налийте половину кухля гарячої води. Розмішайте до розчинення. Додайте холодної води, якщо необхідно, і цукру до смаку. Дорослі: внутрішньо, разова доза – 1 пакетик. Повторне застосування препарату можливе не раніше ніж через 4-6 годин і не більше 4 разів на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 5 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняУсунення симптомів застуди та грипу: підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; закладеності носа; біль у горлі; біль у пазухах носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі захворювання печінки; тяжкі захворювання нирок; захворювання системи кровотворення; тиреотоксикоз; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; захворювання, що з спадковим порушенням всмоктування цукру, т.к. кожен пакетик містить 4 г цукрози; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, т.к. до складу препарату входить сахароза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності без попередньої консультації з лікарем! У дослідженнях, проведених на тваринах і людях, був виявлено будь-якого ризику застосування парацетамолу під час вагітності чи негативного на внутрішньоутробний розвиток плода. Достатніх даних про вплив препаратів, що містять фенілефрин, протягом вагітності відсутні. Максимальна добова доза аскорбінової кислоти при вагітності становить 2000 мг, що значно перевищує максимальну добову дозу препарату, тому прийом препарату у вагітних, можливо, не пов'язаний з ризиком виникнення побічних ефектів з боку аскорбінової кислоти. Період грудного вигодовування Препарат не слід застосовувати у період грудного вигодовування без попередньої консультації з лікарем! Парацетамол проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. У дослідженнях, проведених на людях, був виявлено будь-якого негативного на організм дитини при грудному вигодовуванні. Фенілефрин може проникати у грудне молоко. Максимальна добова доза аскорбінової кислоти в період грудного вигодовування становить 2000 мг, що значно перевищує максимальну добову дозу препарату, тому прийом препарату у жінок у період грудного вигодовування не пов'язаний з побічних ефектів з боку аскорбінової кислоти.Побічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10 000 та <1 /1000), дуже рідко (≥1/100 000 та <1/10 000). У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: дуже рідко – анафілактичний шок, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона. З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися нефротоксична дія. Фенілефрин З боку нервової системи: дуже рідко – нервозність, біль голови, запаморочення, безсоння. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – підвищення артеріального тиску, тахікардія, відчуття серцебиття. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання. З боку органів чуття: дуже рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. Алергічні реакції: дуже рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. Аскорбінова кислота Частота розвитку побічних ефектів не встановлено. Алергічні реакції: висипання на шкірі, гіперемія шкіри. З боку травної системи: подразнення слизової оболонки ШКТ. З боку системи кровотворення: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, еритропенія, нейтрофільний лейкоцитоз. Інші: гіпокаліємія. При прийомі аскорбінової кислоти більше 600 мг на добу можлива помірна лакіурія. У разі виникнення побічних ефектів пацієнт повинен негайно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються, або з'явилися будь-які інші побічні ефекти, пацієнт повинен повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування фенілефрину з симпатоміметичними амінами може підвищувати ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота збільшує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами та сульфаніламідами короткої дії, уповільнює виведення нирками кислот, збільшує виведення лікарських засобів, що мають лужну реакцію (в т.ч. алкалоїдів), знижує концентрацію у крові пероральних контрацептивів. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс® МаксГріпп (навіть за хорошого самопочуття) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Передозування обумовлене, як правило, парацетамолом. Поразка печінки у дорослих можлива при прийомі ≥ 10 г парацетамолу. Прийом ≥ 5 г парацетамолу може призвести до ураження печінки у пацієнтів, які мають такі фактори ризику: -тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, препаратами звіробою продірявленого, або іншими препаратами, що стимулюють ферменти печінки; регулярне вживання алкоголю у надлишкових кількостях; дефіцит глутатіону (внаслідок порушення харчування, муковісцидозу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження). Симптоми (обумовлені парацетамолом): протягом 24 годин можливі блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія, біль у животі; протягом 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Антидотом є ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. За перших ознак передозування необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за відсутності чітких симптомів отруєння. Симптоми, зумовлені фенілефрином: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Передозування фенілефрином може спричинити симптоми, подібні до побічної дії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми обумовлені аскорбіновою кислотою: при застосуванні більше 1 г – головний біль, підвищення збудливості ЦНС, безсоння, нудота, блювання, діарея, гіперацидний гастрит, пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікокурія, з кальцію оксалату), пошкодження гломерулярного апарату нирок, зниження проникності капілярів (можливе погіршення трофіки тканин, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, розвиток мікроангіопатій). Аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вас одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Гострий гепатит. Алкогольна хвороба печінки. Утруднення сечовипускання. Пилородуоденальна обструкція. Виразка шлунка і \ або дванадцятипалої кишки. Бронхіальна астма. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла). Одночасний прийом гіпотензивних засобів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНа 1 пакетик: речовини, що діють: парацетамол 300 мг фенілефрину гідрохлорид 5 мг аскорбінова кислота 20 мг Допоміжні речовини: натрію сахаринат - 21.5 мг, натрію цикламат - 31.5 мг, лимонна кислота - 340 мг, натрію цитрат - 215 мг, крохмаль кукурудзяний - 100 мг, сахароза - 1862.5 мг, ароматизатор лимонний 0000 - 3.5 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (для дітей) гетерогенний, від білого до блідо-жовтого кольору, із запахом лимона; розчиняється в 125 мл гарячої води з утворенням каламутного розчину від жовтого до жовто-зеленого кольору, що не має на поверхні піни, із запахом лимона; можлива наявність незначного осаду.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для симптоматичного лікування гострих респіраторних захворювань. Парацетамол має жарознижувальну, аналгетичну дію. Фенілефрину гідрохлорид - симпатоміметик, звужує судини слизової оболонки носа та приносових пазух, внаслідок чого зменшується набряк та полегшується носове дихання. Аскорбінова кислота заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях та грипі.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Парацетамол: абсорбція парацетамолу у шлунково-кишковому тракті – висока. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі – 0,5 – 2 год; максимальна концентрація у плазмі – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Аскорбінова кислота швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та розподіляється по всьому організму. Зв'язок із білками плазми становить 25 %. Метаболізм Парацетамол метаболізується переважно в печінці (90 – 95%) за трьома основними шляхами: 80 % вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддаються гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент CYP2E1. Фенілефрину гідрохлорид піддається первинному метаболізму моноамінооксидазами в кишечнику та печінці. Таким чином, при пероральному застосуванні біодоступність фенілефрину знижується. Виведення Парацетамол виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно глюкуронідних та сульфатних кон'югатів, близько 3 % виділяється у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 1-4 год. Фенілефрину гідрохлорид виводиться нирками практично повністю як сульфатних кон'югатів. Період виведення становить 2-3 год. При застосуванні в дозах, що перевищують потреби організму в аскорбіновій кислоті, аскорбінова кислота виводиться нирками як метаболітів.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту протягом максимально короткого терміну лікування! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс Юніор повинен становити щонайменше 4 год. 1 пакетика висипати в кухоль, налити приблизно 125 мл гарячої води, розмішати до розчинення. Якщо необхідно, додати холодної води та цукор. Діти віком від 6 до 12 років: по 1 пакетику кожні 4 – 6 год, але не більше 4 пакетиків на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 3 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняДля усунення симптомів ГРЗ та грипу у дітей віком 6-12 років, у т.ч. підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; відчуття закладеності носа; біль у пазухах носа та у горлі.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі захворювання печінки; тяжкі захворювання нирок; захворювання системи кровотворення; тиреотоксикоз; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, т.к. до складу препарату входить сахароза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; дитячий вік до 6 років.Вагітність та лактаціяПрепарат призначений для підлітківПобічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит; дуже рідко – анафілаксія, реакції гіперчутливості, в т.ч. ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання, порушення функції печінки. З боку центральної нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови, безсоння. З боку органів чуття: рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота при одночасному застосуванні з препаратами заліза завдяки своїм відновлюючим властивостям переводить тривалентне залізо в двовалентне, що сприяє поліпшенню його абсорбції. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота підвищує екскрецію заліза у пацієнтів, які отримують дефероксамін. При одночасному застосуванні з барбітуратами примідоном підвищується екскреція аскорбінової кислоти з сечею. Аскорбінова кислота у високих дозах може знижувати pH сечі, що при одночасному застосуванні зменшує канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилова кислота зменшує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно на третину. При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення ефектів варфарину. При одночасному застосуванні з тетрацикліном підвищується виведення аскорбінової кислоти із сечею.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс Юніор (навіть при хорошому самопочутті) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом 24 год – блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, біль у животі. Через 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом – ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вашої дитини одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Захворювання простати та проблеми з сечовипусканням. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Глаукома (виключаючи закритокутову глаукому). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
5 711,00 грн
5 676,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКолистиметат натрію – 1 млн. ОД (80 мг). Розчинник: натрію хлориду розчин 0.9% - 3 мл.Опис лікарської формиПорошок для виготовлення розчину для інгаляцій білого або майже білого кольору, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаЦиклічний поліпептидний антибіотик, що утворюється Bacillus polymyxa, підвидами colistinus. Має бактерицидну дію на грамнегативні мікроорганізми, що перебувають у стадії поділу та спокою, шляхом зміни структури та функції зовнішньої та цитоплазматичної мембрани. In vitro до препарату чутливі Pseudomonas aeruginosa та Hemophilus influenza; не чутливі Burkholderia cepacia та Staphylococcus aureus.ФармакокінетикаВсмоктування: Всмоктування натрію колистиметату після інгаляції характеризується вираженими індивідуальними відмінностями. Cmax колістиметату натрію в сироватці крові після інгаляції в дозі 2 млн. ОД знаходиться в діапазоні від невизначеного рівня до 280 мкг/л. При порівнянні цих показників із концентрацією препарату у сироватці після парентерального введення можна зробити висновок про те, що всмоктування становить менше 2%. Розподіл: Через 1 годину та 4 години після інгаляції препарату в дозі 1 млн. ОД концентрація колистиметату натрію в мокроті становить 183.6 мг/л та 22.8 мг/л відповідно. У легенях кумулюється близько 15% введеної дози. Колістиметат натрію проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. Виведення: Колистиметат натрію виводиться з мокротою, що відхаркується. Незначна частина препарату, що потрапила до системного кровотоку, виводиться переважно шляхом клубочкової фільтрації. Протягом 8 годин нирками у незміненому вигляді виводиться близько 60% дози, що надійшла. Після інгаляції препарату в дозі 2 млн. ОД середній кумулятивний показник виведення нирками становить приблизно 1%. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: Фармакокінетика колістиметату натрію у пацієнтів з нирковою недостатністю не вивчена. Однак через низьку системну біодоступність препарату ризик розвитку небажаних реакцій є низьким.Клінічна фармакологіяАнтибіотик для інгаляційного застосування.Показання до застосуванняЛікування інфекцій дихальних шляхів при муковісцидозі, спричинених Pseudomonas aeruginosa.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість (в т.ч. поліміксину В), дитячий вік (до 6 років), період лактації.Вагітність та лактаціяПід час вагітності у зв'язку з ризиком розвитку нефро- та нейротоксичних реакцій у плода препарат слід застосовувати лише за життєвими показаннями. Дитячий вік віком до 6 років.Побічна діяАлергічні реакції: ангіоневротичний набряк. З боку нервової системи: запаморочення, парестезія. З боку дихальної системи: бронхоспазм (більше 10%), посилення кашлю, посилення утворення мокротиння, мукозит, фарингіт, задишка. З боку травної системи: нудота, печія. З боку сечостатевої системи: гостра ниркова недостатність.Взаємодія з лікарськими засобамиПриготовлений розчин не слід змішувати з іншими розчинами ЛЗ. Засоби для загальної інгаляційної анестезії (ефір діетиловий, галотан), міорелаксанти (тубокурарину хлорид, суксаметоній), аміноглікозиди – ризик розвитку нейротоксичних реакцій. Потенційно нефротоксичні ЛЗ (аміноглікозиди, цефалоспорини, циклоспорин) – посилення нефротоксичності. У разі необхідності одночасного застосування дорнази альфа між інгаляціями дорнази альфа та інгаляцією препарату необхідно зробити перерву.Спосіб застосування та дозиІнгаляційно (через небулайзер). Добова доза для дорослих та дітей старше 6 років – 2-6 млн ОД залежно від тяжкості захворювання. Середня доза – 1 млн ОД 2 рази на добу з інтервалом 12 год. Тривалість санаційної терапії при первинній колонізації/інфекції, викликаній Pseudomonas aeruginosa – від 3 тижнів до 3 місяців.ПередозуванняСимптоми: з боку ЦНС та периферичної нервової системи – запаморочення, парестезії, диплопія (внаслідок парезів очних м'язів), птоз, загальна слабкість, порушення мови, арефлексія, порушення зору, дисфагія, судоми та кома; нервово-м'язова блокада може стати причиною смерті внаслідок паралічу дихання; з боку сечовидільної системи – пошкодження епітеліальних клітин ниркових канальців та некроз канальців. Лікування: проведення симптоматичної терапії, доцільне проведення перитонеального діалізу (або гемодіалізу); ШВЛ. Кальція глюконат і неостигмін не усувають нервово-м'язову блокаду.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнгаляційні лікарські препарати, зокрема. Колістин у чутливих пацієнтів можуть викликати гостру бронхоконстрикцію. Тому застосування першої дози Колістину для інгаляцій слід здійснювати під наглядом досвідченого медичного персоналу, при цьому інгаляції має передувати застосування бронхолітика, якщо він входить до режиму терапії пацієнта. До та після інгаляції Колістіна слід виміряти ФОВ за 1 сек. Якщо у пацієнта, який не одержує бронхолітики, є ознаки медикаментозно обумовленої бронхіальної обструкції, при наступному застосуванні Колістіна слід повторити пробу, додавши бронхолітик. Перше застосування Колістіна слід проводити під наглядом медичного персоналу, який має досвід роботи з пацієнтами, які страждають на муковісцидоз. У пацієнтів з порушенням функції нирок слід ретельно стежити за можливістю розвитку побічних ефектів з боку нервової системи та регулярно контролювати функцію нирок. Між інгаляціями дорнази альфа та інгаляцією Колістіна необхідно зробити перерву. При лікуванні Колістином у поодиноких випадках можлива поява резистентних штамів Pseudomonas aeruginosa. Після відміни та/або модифікації терапії можливе відновлення ефективності препарату. У період лікування препаратом пацієнт повинен утримуватись від вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами: У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад крем-бальзаму: Дигідрокверцетин; Живий скипидар; Олія камфори; Ялицева олія; М'ята олія.ХарактеристикаУ хворих з ХРОНІЧНОЮ венозною недостатністю (ХВН) нижніх кінцівок II-III ступеня Відзначалося суттєве зниження «почуття тяжкості» в ногах, припинення судомного скорочення м'язів гомілки ночами, зниження «втоми» та набряклості гомілок та стоп надвечір. Через 2 тижні застосування крему-бальзаму КАПІЛАР покращилися реологічні властивості крові та посилилися активні вазомоторні механізми регуляції мікроциркуляції, що сприяло зниженню застійних явищ у мікроциркуляторному руслі. У хворих з ХРОНІЧНИМ ОБЛІТЕРУЮЧИМ АТЕРОСКОЛЕРОЗОМ АРТЕРІЙ НИЖНИХ КІНЦЕВ (ХОЗАНК) у стадії IIа та IIb Через 2 місяці використання крему-бальзаму КАПІЛАР покращувалися показники гемодинаміки та робота капілярного русла, зменшилася інтенсивність больового синдрому, збільшилася дистанція безболевої ходьби. Суб'єктивне поліпшення стану супроводжувалося відчуттям комфорту в нижніх кінцівках. Відзначалося значне поліпшення якості життя пацієнтів з ХОЗАНК. Зміцнює капіляри судин, виявляє протизапальну та знеболювальну дію, прискорює відновлення травмованих тканин, запобігає застою крові у венозному руслі, знімає набряки.Фармакотерапевтична групаДля відновлення роботи найдрібніших судин.Властивості компонентівДигідрокверцетин підвищує стійкість стінки капілярів до пошкоджень, збільшує їх просвіт і нормалізує проникність. Стимулює капілярний кровотік, сприяє видаленню продуктів метаболізму, покращуючи харчування тканин. Живий скипидар збуджує мільйони рецепторів, відкриваючи закриті капіляри, відновлює мікроциркуляцію крові. Клітини знову починають отримувати достатньо кисню та поживних речовин. Олія камфори усуває застійні явища в судинному руслі, знижує ризик розвитку запальних процесів, пов'язаних із забоями, розтягненнями, гематомами та набряками, має пом'якшувальну дію. Ялицева і м'ятна олії ефективно усувають набряки, спричинені запальними процесами різної етіології, усувають болі ревматичного характеру, подагричні, суглобові та ін. Активують відновлювальні процеси, сприяючи швидкій регенерації травмованих тканин.ІнструкціяНанести, не втираючи, тонким шаром на болючі ділянки тіла. При цьому відчувається приємний ефект, що охолоджує. Курсовий прийом складає 2-3 тижні. За необхідності застосовувати протягом дня багаторазово. Перерва між курсами – 1 тиждень.Рекомендуєтьсядля зменшення вираженості больового синдрому; для зняття втоми ступнів та ніг; для швидкого розсмоктування гематом; для покращення капілярного кровотоку; для зняття набряків та запалень; для зміцнення капілярів судин та поліпшення тонусу вен.Протипоказання до застосуванняЧи не відзначалися.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
735,00 грн
686,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.