Лекарства и БАД Со скидкой
188,00 грн
149,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 л.: Активна речовина: Хлоргексидин біглюконат розчин 20% - 2,5 мл (еквівалентно вмісту хлоргексидину біглюконату - 0,5 г); Допоміжна речовина: Вода очищена – до 1000 мл. Розчин для місцевого та зовнішнього застосування 0,05%. По 25, 50, 80 і 100 мл препарату у флакони оранжевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені поліетиленовими пробками і кришками, що нагвинчуються; або укупорені кришками укупорочно-нагвинчувані. По 25, 50, 80 та 100 мл препарату у флакони імпортні коричневого скла, закупорені поліетиленовими ковпачками з контролем першого розтину або ковпачками-піпетками. По 25, 50, 80 та 100 мл препарату у флакони ПЕТФ, закупорені ковпачками з контролем першого розтину або ковпачками-піпетками. По 80 та 100 мл препарату у флакони полімерні з насадками-крапельницями та кришками, що нагвинчуються з полімерних матеріалів. По 80 та 100 мл препарату у флакони з поліетилену з полімерною кришкою та наконечником. Кожен флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку. Допускається упаковка флаконів без пачки разом із рівною кількістю інструкцій із застосування у групову упаковку (для стаціонарів). По 3 та 5 л препарату в каністри поліетиленові з інструкціями із застосування (для стаціонарів).Фармакотерапевтична групаАнтисептичний засіб.ФармакокінетикаПри місцевому та зовнішньому застосуванні практично не всмоктується.ФармакодинамікаАнтисептичний засіб. Ефективний щодо вегетативних форм грампозитивних та грамнегативних бактерій (Treponema pallidum, Neisseria gonorrhoeae, Chlamydia spp., Ureaplasma spp., Bacteroides fragile); найпростіших (Trichomonas vaginalis); вірусів Herpes-virus (Herpes simplex 2 типу), а також дріжджів та дерматофітів. Зберігає активність (дещо знижену) у присутності крові, гною. На суперечки бактерій діє лише за підвищеної температурі.Показання до застосуванняЯк лікувально-профілактичний засіб при різних інфекціях. Для місцевого застосування: трихомонадний кольпіт, ерозія шийки матки, свербіж вульви, профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, трихомоніаз, гонорея, сифіліс, генітальний герпес). Дезінфекція гнійних ран, інфікованих опікових поверхонь; знезараження шкірних покровів (потертості, тріщини), лікування інфекції шкіри та слизових оболонок у хірургії, в акушерстві та гінекології, урології (уретрит, уретропростатити), стоматології (полоскання та зрошення – гінгівіт, стоматит, афти, парод.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлоргексидину та інших компонентів препарату, дерматит. З обережністю: Дитячий вік, вагітність, лактація.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяАлергічні реакції (шкірний висип), сухість шкіри, свербіж, дерматит, липкість шкіри рук, фотосенсибілізація, при лікуванні гінгівітів, фарбування емалі зубів, відкладення зубного каменю, порушення смаку.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосовується у нейтральному середовищі. При pH понад 8 випадає осад. Препарат не застосовують у поєднанні з аніонними сполуками, у тому числі з милом. Препарат несумісний з карбонатами, хлоридами, фосфатами, боратами, сульфатами та цитратами. Хлоргексидин біглюконат збільшує чутливість мікроорганізмів до дії канаміцину, неоміцину, цефалоспоринів, хлорамфеніколу. Етиловий спирт посилює бактерицидну дію препарату.Спосіб застосування та дозиМісцево. Зовнішньо. 5-10 мл розчину наносять на уражену поверхню шкіри або слизових оболонок з експозицією 1-3 хв 2-3 рази на добу (на тампоні або зрошенням). Для профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, препарат ефективний, якщо він застосовується не пізніше 2 годин після статевого акту. Вміст флакона за допомогою насадки-крапельниці ввести в сечівник чоловікам (2-3 мл), жінкам (1-2 мл) і в піхву (5-10 мл) на 2-3 хв. Обробити шкіру внутрішніх поверхонь стегон, лобка, статевих органів. Після процедури не мочитися протягом 2 год. Комплексне лікування уретритів та уретропростатитів проводять шляхом упорскування в уретру 2-3 мл розчину хлоргексидину 1-2 рази на день, курс – 10 днів, процедури призначають через день. Розчин для полоскання при місцевому застосуванні зазвичай призначають 2-3 рази на добу.ПередозуванняВ даний час про випадки передозування при зовнішньому та місцевому застосуванні не повідомлялося; при випадковому попаданні внутрішньо практично не абсорбується (слід зробити промивання шлунка, використовуючи молоко, сире яйце, желатин). За потреби проводиться симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з відкритою черепно-мозковою травмою, пошкодженнями спинного мозку, перфорацією барабанної перетинки слід уникати попадання на поверхню головного мозку, мозкових оболонок та в порожнину внутрішнього вуха. У разі попадання на слизові оболонки очей слід швидко і ретельно промити водою. При температурі вище 100 С препарат частково розкладається. Не рекомендується одночасне застосування з йодом. Попадання гіпохлористих відбілюючих речовин на тканини, які раніше перебували в контакті з препаратами, що містять хлоргексидин, може сприяти появі на них коричневих плям. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
189,00 грн
141,00 грн
Дозування: 0. 05 % Фасування: N1 Форма випуску: р-р Упаковка: пластик Производитель: Фиторос Завод-производитель: Фиторос(Россия) Действующее вещество: Хлоргексидин. .
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: бромід піридостигміну 60 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 336 мг, крохмаль кукурудзяний – 120 мг, полівідон К25 – 60 мг, кремнію діоксид колоїдний – 63 мг, вода очищена – 16 мг, магнію стеарат – 3 мг, глутамінової кислоти гідрохлорид. 100 шт. - флакони темного скла (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, двоопуклі, довгасті, з ризиком на одній стороні, можлива наявність шорсткості.Фармакотерапевтична групаІнгібітор ацетилхолінестерази та псевдохолінестерази. Має непряму холіноміметичну дію за рахунок оборотного інгібування холінестерази та потенціювання дії ендогенного ацетилхоліну. Покращує нервово-м'язову передачу, посилює тонус та перистальтику шлунково-кишкового тракту, підвищує тонус сечового міхура, бронхів, секрецію екзокринних залоз. Викликає брадикардію.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо погано всмоктується із ШКТ. На відміну від неостигміну та фізостигміну, не гідролізується холінестеразою. Виводиться із сечею.Клінічна фармакологіяІнгібітор холінестерази.Показання до застосуванняMyasthenia gravis та міастенічний синдром, післяопераційна атонія кишечника, атонічні запори, порушення спорожнення сечового міхура після гінекологічних операцій та пологів. Усунення ефекту курареподібних засобів, що недеполяризують.Протипоказання до застосуванняМеханічна обструкція кишечника або сечовивідних шляхів, бронхіальна астма, підвищена чутливість до піридостигміну броміду.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації можливе лише за суворими показаннями.Побічна діяСерцево-судинна система: брадикардія. З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, спазми шлунка, посилення слиновиділення. З боку ЦНС: посмикування м'язів, м'язова млявість, міоз. З боку дихальної системи: збільшення тонусу та секреції бронхів. Алергічні реакції: шкірний висип.Взаємодія з лікарськими засобамиПіридостигміну бромід є антагоністом недеполяризуючих міорелаксантів та посилює дію деполяризуючих міорелаксантів. М-холіноблокатори, гангліоблокатори, хінідин, новокаїнамід, місцеві анестетики, трициклічні антидепресанти, протиепілептичні та протипаркінсонічні препарати зменшують дію піридостигміну броміду. Атропін здатний нейтралізувати м-холінергічну дію піридостигміну (але не його вплив на скелетні м'язи). Піридостигміну бромід може посилювати дію похідних морфіну та барбітуратів.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо - по 60-180 мг 2-4 рази на добу, при необхідності дози збільшують. Парентерально (п/к, внутрішньом'язово або внутрішньовенно) вводять по 5 мг до 5 разів на добу. З метою припинення міорелаксації – внутрішньовенно повільно у дозі 5 мг (іноді у комбінації з атропіном у дозі 500 мкг). У деяких випадках ці дози розподіляють на 2 введення.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з виразковою хворобою шлунка, гіперфункцією щитовидної залози, серцевою недостатністю у фазі декомпенсації та при інфаркті міокарда піридостигміну бромід застосовують лише після ретельного зіставлення ризику розвитку побічної дії та очікуваного сприятливого ефекту. Особливу обережність слід виявляти при застосуванні у хворих на брадикардію, цукровий діабет, захворювання нирок, паркінсонізм, перенесені захворювання печінки, а також після операцій на ШКТ. Рекомендується вибирати час прийому броміду піридостигміну таким чином, щоб його максимальний ефект збігався з циклом фізичної активності пацієнта. Слід пам'ятати, що очікуваної реакції на лікування може бути наслідком передозування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні піридостигміну броміду слід уникати керування автомобілем та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: оротат калію 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, круглі, двоопуклі, з фаскою, з ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаНегормональний анаболічний засіб. Чинить загальну стимулюючу дію на обмінні процеси. Є стимулятором синтезу нуклеїнових кислот, що беруть участь у синтезі білка, посилює репаративні та регенеративні процеси в тканинах. Оротова кислота посилює утворення альбумінів у печінці, особливо в умовах тривалої гіпоксії, що виникає при деяких захворюваннях, наприклад, при серцевій недостатності. Покращує переносимість серцевих глікозидів, сприяє збільшенню діурезу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в шлунково-кишковий тракт абсорбується 10% прийнятої дози. Перетворюється на печінки на оротидин-5-фосфат. Виводиться нирками (30% – у вигляді різних метаболітів).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує метаболізм та енергозабезпечення тканин.Показання до застосуванняУ складі комбінованої терапії захворювань печінки та жовчних шляхів, спричинених інтоксикаціями (крім цирозу з асцитом); інфаркту міокарда та хронічної серцевої недостатності II та III стадії; порушень серцевого ритму (особливо при екстрасистолії та миготливій аритмії); дерматозів; аліментарної та аліментарно-інфекційної гіпотрофії у дітей, що прогресує м'язової дистрофії. Період реконвалесценції, підвищені фізичні навантаження.Протипоказання до застосуванняЦироз печінки з асцитом, нефроуролітіаз, хронічна ниркова недостатність, підвищена чутливість до ротової кислоти.Вагітність та лактаціяЗастосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку системи травлення: диспептичні симптоми; при застосуванні у високих дозах на фоні малобілкової дієти можливий розвиток дистрофії печінки. Алергічні реакції: алергічні дерматози.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з діуретиками, кортикостероїдами, інсуліном, міорелаксантами, пероральними контрацептивами зменшується ефективність оротової кислоти. Порушує засвоєння заліза, тетрацикліну, натрію фториду.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 250-500 мг 2-3 рази на добу за 1 годину до їди або через 4 години після їди. Курс лікування становить 20-40 днів, за необхідності курс повторюють за місяць. Дітям - 10-20 мг/кг/сут, в 2-3 прийоми. Курс лікування 3-5 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ даний час дуже перспективною для застосування в кардіологічній практиці є комбінація оротової кислоти та магнію.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
222,00 грн
191,00 грн
Дозування: 0. 05 % Фасування: N1 Форма випуску: засіб дезінфікуючий Упакування: фл. Производитель: ЮжФарм ООО Завод-производитель: ЮжФарм(Россия) Действующее вещество: Хлоргексидин.
184,00 грн
135,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин: Активна речовина: хлоргексидину розчин для приготування лікарських форм 20% (еквівалентно 5 г хлоргексидину біглюконату); допоміжні речовини: спирт етиловий (етанол) 95%; вода очищена. Розчин для місцевого та зовнішнього застосування.Фармакотерапевтична групаАнтибактеріальний препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуваннягігієнічна обробка рук медичного персоналу, рук хірурга; обробка шкіри операційного та ін'єкційного полів, ліктьових згинів донорів; дезінфекція невеликих за площею поверхонь виробів медичного призначення (включаючи стоматологічні інструменти) при бактеріальних інфекціях (включаючи внутрішньолікарняні інфекції, туберкульоз), грибкової (дерматофіти, кандидози) та вірусної етіології в лікувально-профілактичних закладах; гігієнічна обробка рук медичного персоналу установ різного профілю та призначення; гігієнічна обробка рук працівників підприємств харчової промисловості та громадського харчування, комунальних служб.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Побічна діяАлергічні реакції (шкірний висип), сухість шкіри, свербіж, дерматит.Взаємодія з лікарськими засобамиХлоргексидин не сумісний з милом, а також детергентами, що містять аніонну групу (сапоніни, натрію лаурилсульфат, натрію карбоксиметилцелюлоза). Сумісний із препаратами, що містять катіонну групу (цетримоній бромід, бензалконій хлорид).Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. При гігієнічній обробці рук медичного персоналу 5 мл засобу наносять на кисті рук та втирають у шкіру протягом 2 хвилин. При обробці рук хірурга перед застосуванням засобу руки ретельно миють теплою проточною водою та туалетним милом протягом 2 хвилин, висушують стерильною марлевою серветкою. Потім на сухі руки наносять засіб порціями по 5 мл (не менше 2 разів) і втирають в шкіру рук, підтримуючи їх у вологому стані протягом 3 хвилин. При обробці операційного поля або ліктьових згинів донорів шкіру послідовно двічі протирають роздільними стерильними марлевими тампонами, рясно змоченими засобом. Час витримки після закінчення обробки 2 хвилини. Напередодні операції хворий приймає душ (ванну), змінює білизну. При обробці операційного поля шкіру протирають (в одному напрямку) стерильним тампоном, змоченим засобом. Час витримки по закінченні обробки 1 хвилина. Для знезараження невеликих за площею поверхонь (у тому числі столи, апаратура, підлокітники крісел) поверхні протирають ганчір'ям, змоченим засобом. Норма витрати засобу при такій обробці становить 100 мл/м2. Перед дезінфекцією з виробів медичного призначення видаляють видимі забруднення: із зовнішньої поверхні - за допомогою тканинних серветок, змочених водою; внутрішні канали промивають водою за допомогою йоржа або шприца з дотриманням протиепідемічних заходів (гумові рукавички, фартух). Серветки, промивні води та ємності для промивання дезінфікують кип'ятінням або одним із дезінфікуючих засобів за режимами, рекомендованими при вірусних парентеральних гепатитах (при туберкульозі – за режимами, рекомендованими при цій інфекції), згідно з діючими інструктивно-методичними документами. Вироби після видалення забруднення повністю занурюють у розчин засобу, заповнюючи їм порожнини та канали. Рознімні вироби занурюють у розібраному вигляді. Ємності з розчином слід щільно закривати кришками, щоб уникнути випаровування спирту та зниження його концентрації. Для дезінфекції виробів, попередньо відмитих від забруднень, препарат може бути використаний протягом 3 діб багаторазово (за умови зберігання використаного засобу в щільно закритій ємності, щоб уникнути зміни концентрації спирту). З появою перших ознак зміни зовнішнього вигляду засобу (включаючи появу пластівців, помутніння) його слід замінити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе наносити на рани та слизові оболонки. У разі потрапляння на слизові оболонки ока, їх слід швидко та ретельно промити водою та закапати 30% розчин сульфацилу натрію (альбуцид), у разі потреби звернутися до лікаря. При випадковому проникненні всередину слід негайно зробити промивання шлунка великою кількістю води, потім дати адсорбент (10-20 таблеток активованого вугілля). За потреби проводиться симптоматична терапія. Засіб легко спалахує! Не допускати контакту з відкритим полум'ям та увімкненими нагрівальними приладами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
165,00 грн
138,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаХлоргексидин біглюконату, 0,05%, вода очищена. Упаковка проводитися по 25 мл, 50 мл, 100 мл у флакони оранжевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками поліетиленовими та кришками нагвинчувані. По 25 мл, 50 мл, 100 мл, 200 мл, 500 мл, 1000 мл у флакони з поліетилену високого тиску з полімерною насадкою або зі спеціальною насадкою з ковпачком, що нагвинчується, або забезпеченими розпилювальним насосом і захисним ковпачком з поліетилену. По 5 л, 10 л, 20 л каністри з поліетилену низького тиску (для стаціонарів). Флакони скляні по 25 мл, 50 мл, 100 мл укладати в коробки з перегородками або ґратами гофрованого картону. Флакони 25 мл, 50 мл, 100 мл, 200 мл, 500 мл, 1000 мл з поліетилену високого тиску упаковувати в плівку поліетиленову термозбіжну або в коробку з перегородками або гратами з гофрованого картону. Каністри поліетиленові поміщають у дерев'яний піддон, заввишки трохи більше 2 рядів, опалечивают стрейч-плівкою.Опис лікарської формиГотовий до застосування засіб у вигляді прозорої або злегка опалесцентної рідини безбарвної або світло-жовтого без запаху або зі слабким запахом.ХарактеристикаЗасіб призначений для застосування у лікувально-профілактичних закладах: гігієнічна обробка рук медичного персоналу, у тому числі персоналу машин швидкої медичної допомоги; обробка рук хірургів, операційних медичних сестер, акушерок та інших осіб, які беруть участь у проведенні операцій та прийомі пологів; гігієнічна обробка рук медичного персоналу ЛПЗ, рук медичних працівників дитячих дошкільних та шкільних закладів, установ соцзабезпечення. А також для гігієнічної обробки рук учнів загальноосвітніх закладів; гігієнічна обробка рук працівників парфумерно-косметичних та хіміко-фармацевтичних підприємств, об'єктів комунальних служб; працівників харчових підприємств, підприємств громадського харчування та підприємств продовольчої торгівлі. Гігієнічна обробка рук працівників птахівницьких, тваринницьких, свинарських та звірівницьких господарств; обробка рук населенням, захист від мікробів у громадських місцях, на природі, а також як профілактичний засіб у вигляді зрошень, полоскань та аплікацій на поверхні шкіри та слизових оболонок. Засіб виявляє бактерицидний щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій (у тому числі щодо збудників внутрішньолікарняних інфекцій), туберкулоцидний, віруліцидний (гострі респіраторні вірусні інфекції, герпес, поліомієліт, гепатити всіх видів, включаючи гепатити А, В і С, та ін) та фунгіцидна (щодо грибів пологів Кандида та трихофітон) дія. За параметрами гострої токсичності «Хлоргексидину біглюконат 0,05% - ПівденФарм» відноситься до 4 класу мало небезпечних речовин за ГОСТ 12.1.007-76 при нанесенні на шкіру, введенні в шлунок та інгаляційному впливі. За класифікацією Сидорова К.К. при парентеральному введенні засіб відноситься до 5 класу практично нетоксичних сполук. Шкірно-резорбтивні та сенсибілізуючі властивості у рекомендованих режимах застосування у засобу не виявлено.Засіб має помірну подразнюючу дію на слизові оболонки очей. ГДК у повітрі робочої зониІнструкціяГігієнічна обробка рук: 3 мл засобу наносять на кисті рук та втирають у шкіру до висихання протягом 30 секунд. Обробка ін'єкційного поля, зокрема. в місці щеплення: шкіру протирають стерильним ватним тампоном або зрошують до зволоження з наступною витримкою 30 сек. Профілактична обробка ступнів ніг, санітарна обробка шкірних покровів: рясно змоченим ватним тампоном ретельно обробити кожну ступню ніг або ділянку шкіри різними ватними тампонами або зрошують засобом до зволоження шкіри, час витримки не менше 30 сек. Обробка рукавичок, надітих на руки персоналу: зовнішню поверхню рукавичок ретельно протирають стерильним тампоном, рясно змоченим засобом. Час обробки – не менше 1 хвилини. Експозиція – до повного висихання поверхні рукавичок. Дрібний інструментарій простої конфігурації: (в ЛПО, салонах краси, перукарнях, манікюрних та педикюрних кабінетах тощо) необхідно повністю занурювати в засіб відразу ж після його застосування. Товщина шару засобу над виробами повинна бути не менше 1 см. Після закінчення дезінфекційної витримки 5 хвилин вироби вилучають із ємності та промивають проточною питною водою не менше 1 хвилини. Як профілактичний засіб у вигляді зрошень, полоскань та аплікацій – 5-10 мл розчину наносять на поверхню шкіри або слизових оболонок з експозицією 1-3 хв 2-3 рази на добу (на тампоні або шляхом зрошення).РекомендуєтьсяЗасіб «Хлоргексидину біглюконат 0,05% - ПівденФарм» призначений для застосування у лікувально-профілактичних закладах: для гігієнічної обробки рук медичного персоналу, зокрема персоналу машин швидкої медичної допомоги; для знезараження шкіри ін'єкційного поля; для санітарної обробки шкірних покровів та шкіри ступнів ніг з метою профілактики грибкових захворювань; для знезараження одягнених на руки персоналу гумових рукавичок (з матеріалів, стійких до хімічних речовин) під час оперативних втручань та маніпуляцій, що потребують хірургічної антисептики, під час роботи з потенційно інфікованим матеріалом (мікробіологічні та інші лабораторії); при збиранні медичних відходів класів Б та В. для дезінфекції дрібного інструментарію простої конфігурації; як профілактичний засіб у вигляді зрошень, полоскань та аплікацій на поверхні шкіри слизових оболонок; для гігієнічної обробки рук учнів загальноосвітніх закладів, персоналу дитячих дошкільних та шкільних установ, закладів соцзабезпечення (будинки для людей похилого віку, хоспіси тощо), працівників парфумерно-косметичних підприємств (у тому числі перукарських, косметичних салонів тощо), громадсько харчування, комунальних об'єктів, підприємств харчової та хіміко-фармацевтичної промисловості; для гігієнічної обробки шкіри рук, ін'єкційного поля, санітарної обробки шкірних покровів та шкіри ніг з метою профілактики грибкових захворювань, як профілактичний засіб населенням у побуті.Протипоказання до застосуванняШкірно-резорбтивні та сенсибілізуючі властивості у рекомендованих режимах застосування у засобу не виявлено. Засіб має помірну подразнюючу дію на слизові оболонки очей.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВикористовувати лише для зовнішнього застосування. Забороняється використання засобу після закінчення терміну придатності. При випадковому попаданні засобу до шлунка рекомендується випити кілька склянок води з додаванням адсорбенту (наприклад, 10-15 подрібнених таблеток активованого вугілля на склянку води). Блювоту не викликати! При необхідності звернутися по лікарську допомогу.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 0. 5% Фасування: N1 Форма випуску: р-р спиртовий Упакування: фл. полімерні.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Екстракт коріння ехінацеї блідої – 0,040г, екстракт з листя евкаліпта – 0,025г, кислота аскорбінова – 0,025г. Допоміжні компоненти – фруктоза, магнію стеарат або стеарат кальцію.
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: оротат калію 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки білого кольору, круглі, двоопуклі, з фаскою, з ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаНегормональний анаболічний засіб. Чинить загальну стимулюючу дію на обмінні процеси. Є стимулятором синтезу нуклеїнових кислот, що беруть участь у синтезі білка, посилює репаративні та регенеративні процеси в тканинах. Оротова кислота посилює утворення альбумінів у печінці, особливо в умовах тривалої гіпоксії, що виникає при деяких захворюваннях, наприклад, при серцевій недостатності. Покращує переносимість серцевих глікозидів, сприяє збільшенню діурезу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в шлунково-кишковий тракт абсорбується 10% прийнятої дози. Перетворюється на печінки на оротидин-5-фосфат. Виводиться нирками (30% – у вигляді різних метаболітів).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує метаболізм та енергозабезпечення тканин.Показання до застосуванняУ складі комбінованої терапії захворювань печінки та жовчних шляхів, спричинених інтоксикаціями (крім цирозу з асцитом); інфаркту міокарда та хронічної серцевої недостатності II та III стадії; порушень серцевого ритму (особливо при екстрасистолії та миготливій аритмії); дерматозів; аліментарної та аліментарно-інфекційної гіпотрофії у дітей, що прогресує м'язової дистрофії. Період реконвалесценції, підвищені фізичні навантаження.Протипоказання до застосуванняЦироз печінки з асцитом, нефроуролітіаз, хронічна ниркова недостатність, підвищена чутливість до ротової кислоти.Вагітність та лактаціяЗастосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку системи травлення: диспептичні симптоми; при застосуванні у високих дозах на фоні малобілкової дієти можливий розвиток дистрофії печінки. Алергічні реакції: алергічні дерматози.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з діуретиками, кортикостероїдами, інсуліном, міорелаксантами, пероральними контрацептивами зменшується ефективність оротової кислоти. Порушує засвоєння заліза, тетрацикліну, натрію фториду.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 250-500 мг 2-3 рази на добу за 1 годину до їди або через 4 години після їди. Курс лікування становить 20-40 днів, за необхідності курс повторюють за місяць. Дітям - 10-20 мг/кг/сут, в 2-3 прийоми. Курс лікування 3-5 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ даний час дуже перспективною для застосування в кардіологічній практиці є комбінація оротової кислоти та магнію.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
216,00 грн
141,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: хлоропіраміну гідрохлорид * - 20 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. * У перерахунку на 100% речовина. 1 мл - ампули безбарвного скла (5) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні. 1 мл - ампули безбарвного скла (5) - упаковки коміркові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний або трохи жовтуватого, або трохи зеленуватого кольору, з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПоступово розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок хлоропіраміну з білками плазми становить 7,9 %. Пік зв'язування відзначений pH 6,8-7,4. Терапевтична концентрація зберігається 4-6 годин. Інтенсивно метаболізується в печінці. Виводиться переважно нирками як метаболітів. Виведення хлоропіраміну в дітей віком може відбуватися швидше, ніж у дорослих.ФармакодинамікаХлоропірамін є блокатором H1-гістамінових рецепторів. За хімічною будовою відноситься до похідних етилендіаміну. Хлоропірамін селективно блокує H1-гістамінові рецептори та зменшує проникність капілярів. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має седативну, антигістамінну, м-холіноблокуючу та виражену протисвербіжну дію. Має помірну спазмолітичну активність і протиблювотну дію.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до хлоропіраміну або до компонентів препарату; гострий напад бронхіальної астми; новонароджені діти (доношені та недоношені); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: препарат слід призначати з обережністю пацієнтам похилого віку, при недостатності функції печінки та нирок, серцево-судинних захворюваннях, затримці сечі, гіперплазії передміхурової залози, закритокутовій глаукомі.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Хлоропірамін протипоказаний при вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти зазвичай виникають вкрай рідко, носять тимчасовий характер, проходять після відміни препарату. З боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органів травлення: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, діарея/запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, інші патологічні зміни клітинного складу крові. З боку сечовипускальної системи: утруднення та затримка сечовипускання. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, напад глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація. При виникненні будь-якого з наведених вище ефектів, слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиХлоропірамін посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, М-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори МАО можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінові засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Внутрішньовенно застосовується лише у гострих тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: добова доза, що рекомендується, - 1-2 мл (вміст 1-2 ампул) внутрішньом'язово. Дітям: рекомендовані початкові дози: Дітям віком 1-12 місяців - 5 мг (0,25 мл - ¼ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 1 -6 років – 10 мг (0,5 мл – ½ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 6-14 років – 10-20 мг (0,5-1 мл – ½ – 1 ампула) внутрішньом'язово. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Добова доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжувати внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів: Літні, виснажені хворі: застосування хлоропіраміну потребує особливої обережності, т.к. у цих хворих антигістамінні препарати найчастіше викликають побічні ефекти (запаморочення, сонливість). Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму активного компонента препарату при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що активний компонент переважно виділяється через нирки.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку – збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування: симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, у зв'язку з чим під час прийому препарату Хлоропірамін слід уникати вживання алкогольних напоїв. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця,утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні і тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням числа формених елементів. Якщо результати аналізу свідчать про зміну формули крові, прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може спричинити сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
194,00 грн
142,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: хлоропіраміну гідрохлорид (у перерахунку на 100% речовину) – 20 мг; Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 1 мл у ампули нейтрального скла. По 10 ампул з інструкцією по застосуванню та ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в коробку з картону для споживчої тари. По 5 або 10 ампул поміщають в контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або стрічки поліетилентерефталатної і фольги алюмінієвої або паперу з поліетиленовим покриттям або без фольги, або без паперу. По 1 або 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією по застосуванню і ножем для розтину ампул або ампульним скарифікатором поміщають в пачку з картону. При упаковці ампул з кільцем зламу або точкою надлому ніж для розтину ампул або ампульний скарифікатор не вкладають.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи жовтувата або зелена рідина зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаКонцентрація в крові досягає максимуму протягом 2 годин. Терапевтична концентрація зберігається протягом 4-6 год. Розподіл: Поступово розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок хлоропіраміну з білками плазми становить 7.9 %. Пік зв'язування відзначений pH 6,8-7,4. Виведення: метаболізується у печінці, виводиться переважно через нирки із сечею у вигляді метаболітів. Виведення хлоропіраміну в дітей віком може відбуватися швидше, ніж у дорослих.ФармакодинамікаХлоропірамін є блокатором Н1-рецепторів. За хімічною будовою відноситься до похідних етилендіаміну. Хлоропірамін селективно інгібує гістамінові Н1-рецептори та зменшує проникність капілярів. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має седативну і виражену протисвербіжну дію. Має помірну периферичну антихолінергічну та спазмолітичну активність і протиблювотну дію.Показання до застосуванняКропивниця, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, сироваткова хвороба, лікарська та харчова алергія, гостра та хронічна екзема, контактний дерматит, свербіж шкіри, атопічний дерматит. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб. Алергічні реакції на укуси комах.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до хлоропіраміну та інших компонентів препарату. Новонароджені діти (доношені та недоношені). Гострий напад бронхіальної астми. Вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: закритокутова глаукома, затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози, порушення функції печінки та нирок, серцево-судинні захворювання, літні пацієнти.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Відповідно до цього, приймати хлоропірамін під час вагітності протипоказано. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про зупинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органів травлення: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. З боку сечовивідної системи: рідко – утруднення сечовипускання. Затримка сечі. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, агранулоцитоз. Гемолітична анемія та інші зміни клітинного складу крові. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, м-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори МАО можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінні засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово або внутрішньовенно. Внутрішньовенно застосовується лише у тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: рекомендується добова доза – 1-2 мл (1-2 ампули) внутрішньом'язово. Дітям: рекомендовані початкові дози: дітям віком від 1 до 12 місяців – 0,25 мл (1/4 ампули) в/м; дітям віком від 1 до 6 років – 0,5 мл (1/2 ампули) в/м; дітям віком від 6 до 14 років (0,5-1 мл) 1/2-1 ампула в/м. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Однак, доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг ваги тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжити внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів Літні та виснажені пацієнти: застосування хлоропіраміну потребує особливої обережності, т.к. у таких пацієнтів частіше виникає запаморочення та сонливість. Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму хлоропіраміну. Пацієнти із порушенням функції нирок: т.к. хлоропірамін та його метаболіти в основному виділяється через нирки, може знадобитися зниження дози.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування: Симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічний антидот невідомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, у зв'язку з чим під час прийому препарату хлоропірамін слід уникати вживання алкогольних напоїв. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця,утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні і тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням числа формених елементів. Якщо результати аналізу крові вказують на зміну формули крові, прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може спричинити сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
197,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: хлоропіраміну гідрохлорид – 20 мг; Допоміжна речовина: вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 1 мл у ампули безбарвного нейтрального скла тип I з кольоровою точкою та насічкою. На ампули додатково може наноситися одне кольорове кільце. По 5 ампул в контурне осередкове впакування з полівінілхлоридної плівки. 1 або 2 контурні осередкові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиПрозора безбарвна або злегка жовта, або злегка зелена рідина зі слабким характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Н1-гістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПоступово розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Зв'язок хлоропіраміну з білками плазми становить 7,9 %. Пік зв'язування відзначений pH 6,8-7,4. Терапевтична концентрація зберігається 4-6 годин. Інтенсивно метаболізується в печінці. Виводиться переважно нирками як метаболітів. Виведення хлоропіраміну в дітей віком може відбуватися швидше, ніж у дорослих.ФармакодинамікаХлоропірамін є блокатором H1-гістамінових рецепторів. За хімічною будовою відноситься до похідних етилендіаміну. Хлоропірамін селективно блокує H1-гістамінові рецептори та зменшує проникність капілярів. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій. Має седативну, антигістамінну, м-холіноблокуючу та виражену протисвербіжну дію. Має помірну спазмолітичну активність і протиблювотну дію.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) як допоміжний засіб.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна підвищена чутливість до хлоропіраміну або до компонентів препарату; гострий напад бронхіальної астми; новонароджені діти (доношені та недоношені); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: препарат слід призначати з обережністю пацієнтам похилого віку, при недостатності функції печінки та нирок, серцево-судинних захворюваннях, затримці сечі, гіперплазії передміхурової залози, закритокутовій глаукомі.Вагітність та лактаціяНе було проведено адекватних з належним контролем досліджень застосування антигістамінних препаратів у вагітних жінок. Хлоропірамін протипоказаний при вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти зазвичай виникають вкрай рідко, носять тимчасовий характер, проходять після відміни препарату. З боку центральної нервової системи: сонливість, стомлюваність, запаморочення, нервове збудження, тремор, біль голови, ейфорія, судоми, енцефалопатія. З боку органів травлення: дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота, блювання, діарея/запор, втрата або підвищення апетиту, біль у верхній частині живота. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. Не завжди було встановлено прямий зв'язок цих побічних ефектів із застосуванням препарату. З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, інші патологічні зміни клітинного складу крові. З боку сечовипускальної системи: утруднення та затримка сечовипускання. З боку органу зору: підвищення внутрішньоочного тиску, напад глаукоми, нечіткість зорового сприйняття. З боку імунної системи: Алергічні реакції. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язова слабкість. З боку шкіри та підшкірних тканин: фотосенсибілізація. При виникненні будь-якого з наведених вище ефектів, слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиХлоропірамін посилює дію лікарських засобів: барбітуратів, М-холіноблокаторів, опіоїдних анальгетиків. Інгібітори МАО можуть посилювати та пролонгувати антихолінергічну дію хлоропіраміну. При поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Антигістамінові засоби можуть спотворювати результати шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до запланованого проведення тесту прийом препаратів цього типу слід припинити.Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово. Внутрішньовенно застосовується лише у гострих тяжких випадках під контролем лікаря! Дорослим: добова доза, що рекомендується, - 1-2 мл (вміст 1-2 ампул) внутрішньом'язово. Дітям: рекомендовані початкові дози: Дітям віком 1-12 місяців - 5 мг (0,25 мл - ¼ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 1 -6 років – 10 мг (0,5 мл – ½ ампули) внутрішньом'язово. Дітям віком 6-14 років – 10-20 мг (0,5-1 мл – ½ – 1 ампула) внутрішньом'язово. Дозу можна обережно підвищувати залежно від реакції пацієнта та побічних ефектів, що спостерігаються. Добова доза ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла. При тяжкому перебігу алергії лікування слід розпочинати з обережної повільної внутрішньовенної ін'єкції, після чого продовжувати внутрішньом'язові ін'єкції або прийом препарату внутрішньо. Особливі групи пацієнтів: Літні, виснажені хворі: застосування хлоропіраміну потребує особливої обережності, т.к. у цих хворих антигістамінні препарати найчастіше викликають побічні ефекти (запаморочення, сонливість). Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму активного компонента препарату при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що активний компонент переважно виділяється через нирки.ПередозуванняСимптоми: галюцинації, занепокоєння, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей раннього віку – збудження, тривожність, сухість у роті, фіксовані розширені зіниці, почервоніння обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, кома. У дорослих лихоманка та почервоніння особи спостерігаються непостійно, після періоду збудження йдуть судоми та післясудомна депресія, кома. Лікування: симптоматична терапія. Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату, у зв'язку з чим пацієнт повинен інформувати лікаря про наявність у нього захворювання печінки або нирок. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Хлоропірамін може посилити дію алкоголю на центральну нервову систему, у зв'язку з чим під час прийому препарату Хлоропірамін слід уникати вживання алкогольних напоїв. Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень системи крові та кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого застосування спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця,утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні і тривалі кровотечі, необхідно провести клінічний аналіз крові з визначенням числа формених елементів. Якщо результати аналізу свідчать про зміну формули крові, прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат, особливо в початковому періоді лікування, може спричинити сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлороніраміну гідрохлорид – 25,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 130,0 мг, целюлоза мікрокристалічна – 32,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 5,0 мг, повідон-К25 – 6,0 мг, магнію стеарат – 2,0 мг. По 10, 20 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 20. 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату або в полімерні банки для лікарських засобів. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі плоскі пігулки білого або майже білого кольору, без або майже без запаху, з хрестоподібною ризиком з одного боку та фасками з двох боків.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - Іргістаміновий рецептор блокатор.ФармакокінетикаПри пероральному прийомі практично повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Терапевтичний ефект хлоропіраміну розвивається протягом 15-30 хвилин після прийому внутрішньо, досягає максимуму протягом першої години після прийому і триває мінімум 3-6 годин. Добре розподіляється в організмі, включаючи центральну нервову систему.ФармакодинамікаХлоропірамін – хлорований аналог трипеленаміну (пірибензаміну) – це антигістамінний препарат, що належить до групи етилендіамінових антигістамінних препаратів. Блокатор H1-гістамінових рецепторів, має аптигістамінну та м-холіноблокуючу дію, має протиблювотний ефект, помірну спазмолітичну та периферичну холіноблокуючу активність.Показання до застосуванняКропивниця, сироваткова хвороба, сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, контактний дерматит, свербіж шкіри, гостра та хронічна екзема, атопічний дерматит, харчова та лікарська алергія, алергічні реакції на укуси комах. Ангіоневротичний набряк (як допоміжний засіб).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлоропіраміну та інших компонентів препарату, вагітність, період лактації, дитячий вік до 3 років, непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактазія мальабсорбція, напад бронхіальної астми. З обережністю: закритокутова глаукома, затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози, порушення функції печінки та/або нирок, виразкова хвороба шлунка в стадії загострення, серцево-судинні захворювання, літні пацієнти, виснажені пацієнти, дихальна недостатність, одночасний прийомінгу інших лікарських засобів, які пригнічують центральну нервову систему.Вагітність та лактаціяХлоропірамін протипоказаний при вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи (ЦНС): сонливість, слабкість, стомлюваність, запаморочення, біль голови, нервове збудження, тремор, ейфорія, порушення координації рухів, судоми, енцефалопатія. З боку органів шлунково-кишкового тракту: дискомфорт у животі, біль у верхній частині живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, нудота, блювання, діарея, запор, втрата або підвищення апетиту. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія. З боку органу зору: нечіткість зорового сприйняття, глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія та інші патологічні зміни клітинного складу крові. Інше: утруднене сечовипускання, затримка сечі, м'язова слабкість, фотосенсибілізація, алергічні реакції. У разі виникнення побічних дій необхідно припинити прийом препарату та терміново звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори МАО можуть посилювати та продовжувати антихолінергічну дію хлороніраміну. Підсилює дію лікарських засобів для загальної анестезії, снодійних, седативних, транквілізаторів, анальгетиків (зокрема опіоїдних), місцевих анестетиків, атропіну, симнаголітиків, барбітуратів, М-холіноблокаторів. Одночасне застосування з етанолом не рекомендується (ризик тяжкого пригнічення ЦНС). Трициклічні антидепресанти посилюють м-холіноблокуючу та пригнічуючу дію на ЦНС. Кофеїн зменшує пригнічуючу дію на ЦНС. Антигістамінні засоби можуть перешкоджати прояву реакції при постановці шкірних алергологічних проб, тому за кілька днів до планованого тесту прийом препаратів цього типу слід припинити. Хлоропірамін може маскувати ознаки ускладнень,можливих при лікуванні ототоксичними препаратами у разі одночасного застосування.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їжі, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю води. Дорослим та підліткам з 14 років – по 25 мг (1 таблетка) 3-4 рази на день (75-100 мг на добу). Дітям віком від 3 до 6 років – по 6,5 мг (1/4 таблетки) 3 рази на добу або по 12,5 мг (1/2 таблетки) 2 рази на добу. Дітям віком від 6 до 14 років – по 12,5 мг (1/2 таблетки), кратність прийому – 2-3 рази на добу. Особливі групи пацієнтів: Пацієнти з порушенням функції печінки: може знадобитися зниження дози через зниження метаболізму активного компонента препарату при захворюваннях печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок: може знадобитися зміна режиму прийому препарату та зниження дози у зв'язку з тим, що активний компонент переважно виділяється через нирки. Тривалість курсу лікування залежить від симптомів захворювання, його тривалості та перебігу.ПередозуванняСимптоми: у дітей - збудження, тривожність, галюцинації, атетоз, порушення координації руху, судоми, сухість слизової оболонки ротової порожнини, фіксовані розширені зіниці, гіперемія шкіри обличчя, синусова тахікардія, затримка сечі, лихоманка, потім - судинний колапс. У дорослих – загальмованість, занепокоєння, порушення координації руху, депресія, гіпертермія та гіперемія шкірних покровів, психомоторне збудження, судоми, післясудомна депресія, кома. Лікування: у період до 12 годин після прийому препарату необхідне промивання шлунка (слід враховувати, що спорожненню шлунка перешкоджає антихолінергічний ефект препарату). Показано застосування активованого вугілля (при проведенні дезінтоксикації у ранні терміни після перорального прийому). Необхідний контроль параметрів артеріального тиску та дихання. Симптоматична терапія (включаючи призначення протиепілептичних лікарських засобів, кофеїну), реанімаційні заходи, штучна вентиляція легень – за показаннями. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри поєднанні з ототоксичними препаратами хлоропірамін може маскувати ранні ознаки ототоксичності. Захворювання печінки та нирок можуть вимагати зміни (зниження) дози препарату. Прийом препарату на ніч може посилювати симптоми рефлюкс-езофагіту. Неприпустимим є одночасне вживання етанолу (алкогольних напоїв). Тривалий прийом антигістамінних препаратів може призвести до порушень кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо під час тривалого прийому препарату спостерігається незрозуміле підвищення температури тіла, ларингіт, блідість шкірних покривів, жовтяниця, утворення виразок у роті, поява гематом, незвичайні та тривалі кровотечі, необхідно провести аналіз для визначення числа формених елементів крові. Якщо результати аналізу вказують на зміну формули крові,Прийом препарату припиняють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Хлоропірамін, особливо в початковому періоді лікування, може викликати сонливість, стомлюваність та запаморочення. Тому в початковому періоді, тривалість якого визначається індивідуально, забороняється керування транспортними засобами або виконання робіт, пов'язаних з підвищеним ризиком нещасних випадків. Після цього ступінь обмеження на керування транспортом та роботу з механізмами лікар повинен визначати для кожного пацієнта індивідуально.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
216,00 грн
142,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: оротат калію 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; білого кольору, круглі, двоопуклі, з фаскою, з ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаНегормональний анаболічний засіб. Чинить загальну стимулюючу дію на обмінні процеси. Є стимулятором синтезу нуклеїнових кислот, що беруть участь у синтезі білка, посилює репаративні та регенеративні процеси в тканинах. Оротова кислота посилює утворення альбумінів у печінці, особливо в умовах тривалої гіпоксії, що виникає при деяких захворюваннях, наприклад, при серцевій недостатності. Покращує переносимість серцевих глікозидів, сприяє збільшенню діурезу.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо в шлунково-кишковий тракт абсорбується 10% прийнятої дози. Перетворюється на печінки на оротидин-5-фосфат. Виводиться нирками (30% – у вигляді різних метаболітів).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує метаболізм та енергозабезпечення тканин.Показання до застосуванняУ складі комбінованої терапії захворювань печінки та жовчних шляхів, спричинених інтоксикаціями (крім цирозу з асцитом); інфаркту міокарда та хронічної серцевої недостатності II та III стадії; порушень серцевого ритму (особливо при екстрасистолії та миготливій аритмії); дерматозів; аліментарної та аліментарно-інфекційної гіпотрофії у дітей, що прогресує м'язової дистрофії. Період реконвалесценції, підвищені фізичні навантаження.Протипоказання до застосуванняЦироз печінки з асцитом, нефроуролітіаз, хронічна ниркова недостатність, підвищена чутливість до ротової кислоти.Вагітність та лактаціяЗастосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку травної системи: диспептичні симптоми; при застосуванні у високих дозах на фоні малобілкової дієти можливий розвиток дистрофії печінки. Алергічні реакції: алергічні дерматози.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з діуретиками, кортикостероїдами, інсуліном, міорелаксантами, пероральними контрацептивами зменшується ефективність оротової кислоти. Порушує засвоєння заліза, тетрацикліну, натрію фториду.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо по 250-500 мг 2-3 рази на добу за 1 годину до їди або через 4 години після їди. Курс лікування становить 20-40 днів, за необхідності курс повторюють за місяць. Дітям - 10-20 мг/кг/сут, в 2-3 прийоми. Курс лікування 3-5 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВ даний час дуже перспективною для застосування в кардіологічній практиці є комбінація оротової кислоти та магнію.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
240,00 грн
149,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: хлорпротиксену гідрохлорид 15 мг. В упаковці 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаХлорпротиксен - антипсихотичний засіб (нейролептик), що має седативну, протиблювотну та антигістамінну дію.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.ФармакодинамікаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.Показання до застосуванняПсихози, зокрема. шизофренія, депресивні стани в період клімаксу, пароксизми збудження, пов'язані зі страхом та напругою, дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми, алкогольний делірій, порушення сну при тривозі, психосоматичні, невротичні розлади у дітей, премедикація, післяоперація свербінням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, отруєння засобами, що пригнічують ЦНС (включаючи алкоголь), ортостатичний колапс, феохромоцитома, епілепсія, паркінсонізм, схильність до колапсів, виражені порушення функції нирок, печінки, серця та дихання, закритокутова глаукома, міастенія. грудного вигодовування), літній та дитячий (до 6 років) вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дітям віком до 6 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: підвищена стомлюваність, омовіння, психомоторна загальмованість, легкий екстрапірамідний гіпокінетико-гіпертонічний синдром, акатизія (протягом перших 6 годин після прийому), дистонічні реакції, персистуюча пізня дискінезія, рідко – злоякісний нейролептичний синдром, З боку ССС: ортостатична гіпотензія, тахікардія, зміна інтервалу QT на ЕКГ. З боку органів чуття: помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації. З боку травної системи: вухість у роті, запори, олестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2-4 тиж лікування). З боку органів кровотворення: рідко – агранулоцитоз (більш ймовірний між 4-10 тиж лікування), лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: дисменорея, галакторея, гінекомастія, цукровий діабет, зниження потенції та/або лібідо, підвищення апетиту, зміна вуглеводного обміну, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення. З боку сечовивідної системи: затримка сечі. лергічні реакції: висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація. Інші: синдром "скасування", "припливи" крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиНе можна застосовувати препарат Хлорпротиксен одночасно з: загальними анестетиками; наркотичними анальгетиками; седативними, снодійними препаратами; алкоголем і спиртовмісними препаратами, оскільки вони підвищують пригнічуючу дію Хлорпротиксену на центральну нервову систему. Антихолінергічна дія Хлорпротиксену посилюється при його одночасному прийомі з протипаркінсонічними та антигістамінними засобами. Препарат може посилювати дію гіпотензивних засобів та знижувати дію леводопи. Одночасний прийом Хлорпротиксену та Епінефрину може спричинити артеріальну гіпотензію та тахікардію.Спосіб застосування та дозиДорослим при неврозах - 10-15 мг перед сном, при необхідності - 30 мг перед сном; при психозах - зазвичай 1 разову дозу перед сном (100-600 мг), при необхідності можливе введення додаткової дози протягом дня, найвищу дозу призначають увечері; при свербіні - 15-100 мг у 4 прийоми. -5-30 мг на день; при психозах-100-200 мг на день або більше. Для літніх та ослаблених хворих початкові дози слід знижувати, за необхідності (з урахуванням переносимості) дозу поступово підвищують.ПередозуванняПри передозуванні препарату у пацієнта спостерігаються такі симптоми: судоми; порушення дихання; сонливість; кома; зниження артеріального тиску; гіпертермія; тахікардія. У разі передозування препарату пацієнту необхідно виконати промивання шлунка, призначити прийом активованого вугілля та сольових проносних, а також симптоматичну та підтримуючу терапію. Проведення діалізу ефекту не дає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
250,00 грн
141,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпротиксену гідрохлорид – 15,00 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 56,28 мг; целюлоза мікрокристалічна – 9,90 мг; крохмаль кукурудзяний – 9,90 мг; коповідон – 4,95 мг; кроскармелоза натрію – 1,98 мг; магнію стеарат – 0,99 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 1,32 мг; макрогол-4000 – 0,36 мг; титану діоксид – 0,72 мг. По 10, 25, 30 або 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 25, 30, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути", низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі таблеток видно: ядро майже білого або з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик).ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається приблизно через 2 години (діапазон 0,5-6 годин). Середня біодоступність хлопротиксену при внутрішньому прийомі становить близько 12% (діапазон 5-32%). Розподіл Здається обсяг розподілу (Vdβ) становить близько 15,5 л/кг. Зв'язування з білками плазми становить понад 99%. Хлорпротиксен проникає крізь плацентарний бар'єр. Біотрансформація Метаболізм хлорпротиксену здійснюється переважно шляхом сульфоокислення та N-деметилювання бічного ланцюга. У меншій мірі виражено гідроксилювання кільця та N-окислення. Хлорпротиксен визначається у жовчі, що свідчить про наявність кишково-печінкової циркуляції препарату. Метаболіти хлорпротиксену позбавлені нейролептичної активності. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 16 годин (діапазон 4-33 години). Середній системний кліренс (Cls) відповідає приблизно 1,2 л/хв. Екскреція хлорпротиксену здійснюється через кишечник та нирками. У жінок, які годують груддю, хлорпротиксен у незначній кількості виділяється з молоком. Показник співвідношення концентрації препарату в материнському молоці та у плазмі крові варіює від 1,2 до 2,6. Не було виявлено відмінностей концентрацій у плазмі крові або швидкості виведення між контрольною групою та групою пацієнтів, які страждають на алкоголізм, незалежно від того, були останні під час дослідження тверезими або в стані гострої інтоксикації.ФармакодинамікаХлорпротиксен є нейролептиком, похідним тіоксантену. Має антипсихотичну, виражену седативну та помірну антидепресивну дію. Фармакодинаміка Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-НТ (5-гідрокситриптамінових) рецепторів. In vivo хлорпротиксен має високу спорідненість до дофамінових рецепторів типу D1 та D2. Хлорпротиксен також має високу спорідненість до 5-НТ2-рецепторів, α1-адренорецепторів, гістамінових (H1) та холінергічних мускаринових рецепторів. Профіль рецепторного зв'язування хлорпротиксену дуже схожий з таким у клозапіну, проте він має приблизно в 10 разів більшу спорідненість до дофамінових рецепторів. Хлорпротиксен зменшує вираженість або усуває тривогу, обсесії, психомоторне збудження, занепокоєння, безсоння, а також галюцинації, марення та інші психотичні симптоми. Дуже низька частота розвитку екстрапірамідних ефектів (близько 1%) та пізньої дискінезії (близько 0,05%) свідчать, що хлорпротиксен може успішно використовуватися для підтримуючої терапії пацієнтів з психотичними розладами. Низькі дози хлорпротиксену мають антидепресивний ефект, що робить корисним застосування препарату при психічних розладах, що характеризуються тривогою, депресією та занепокоєнням. Також при терапії хлорпротиксеном зменшується вираженість асоційованих психосоматичних симптомів. Хлорпротиксен не викликає звикання, залежності чи формування толерантності. Крім того, хлорпротиксен потенціює дію аналгетиків, має власний аналгетичний ефект, а також протисвербіжну і протиблювотну дію.Показання до застосуванняШизофренія та інші психози, що протікають із психомоторним збудженням, ажитацією та тривожністю. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади із тривожністю, напругою, занепокоєнням, безсонням, порушеннями сну. Епілепсія та олігофренія, що поєднуються з психічними порушеннями: збудженням, ажитацією, лабільністю настрою та порушеннями поведінки. Болі (у поєднанні з анальгетиками). Геріатрія: гіперактивність, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, тривожність, порушення поведінки та сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлорпротиксену або будь-якої з допоміжних речовин. Підвищена чутливість до препаратів групи тіоксантенів. Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (зокрема, викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), кома. Встановлені некориговані гіпокаліємія або гіпомагніємія. Наявність в анамнезі пацієнтів клінічно значущих серцево-судинних захворювань (наприклад, брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, декомпенсованої серцевої недостатності, серцевої гіпертрофії, аритмій, при яких призначають антиаритміки IA та III аритмій або поліморфної шлуночкової тахікардії на кшталт "пірует" (Torsade de Pointes). Природжений синдром подовженого інтервалу QT або набутий подовжений інтервал QT (QTc понад 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок). Одночасний прийом із препаратами, що значно подовжують інтервал QT. Непереносимість лактози, дефіцит лактози або глюкозо-галактоза мальабсорбція. Обережно: органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; наявність у сімейному анамнезі родичів, які страждають на серцево-судинні захворювання, а також випадків подовження інтервалу QT; судомні розлади; тяжка печінкова та ниркова недостатність; рідкісний патологічний стан у вигляді дрібної передньої камери ока та вузького її кута (можливий розвиток нападів гострої глаукоми, пов'язаних із розширенням зіниці); тяжка псевдопаралітична міастенія; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; феохромоцитома; пролактин-залежні новоутворення; тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатичні порушення; хвороба Паркінсона; захворювання системи кровотворення; гіпертиреоз; хворобливе сечовипускання, затримка сечі; пілоростеноз; кишкова непрохідність; наявність факторів ризику розвитку інсульту;цукровий діабет; зловживання опіатами та алкоголем; вагітність, період грудного вигодовування; вік до 18 років (через недостатність проведення контрольованих клінічних досліджень).Вагітність та лактаціяВагітність Клінічний досвід застосування хлорпротиксену у вагітних жінок обмежений. Хлорпротиксен не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь пацієнтки перевищує можливий ризик для плода. Новонароджені, що піддаються впливу нейролептиків (у тому числі хлорпротиксену) під час третього триместру вагітності, піддаються ризику розвитку небажаних реакцій, у тому числі екстрапірамідних симптомів та/або синдрому "скасування", які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистрес-синдрому, а також порушень харчування. Тому новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом неонатолога.Дослідження впливу на репродуктивну функцію у тварин не показали збільшення частоти аномалій плода чи інших шкідливих впливів на репродукцію. Період грудного вигодовування Оскільки хлорпротиксен виявляється у грудному молоці в незначних концентраціях, препарат навряд чи негативно впливатиме на дитину при застосуванні в терапевтичних дозах. Доза, що потрапляє до організму дитини, становить близько 2% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Грудне вигодовування може бути продовжено під час лікування хлорпротиксеном, якщо це вважається клінічно необхідним, проте рекомендується проводити спостереження за дитиною, особливо протягом перших 4 тижнів після пологів. Фертильність При застосуванні хлорпротексену було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, порушення еякуляції, а також еректильна дисфункція (див. розділ "Побічна дія"). Ці побічні реакції можуть негативно впливати на сексуальну функцію та фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дозування (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені побічні ефекти є оборотними після відміни препарату. Потенційний вплив лікарського засобу на фертильність на тваринах не вивчався.Побічна діяНайбільш поширені побічні реакції, які можуть зустрічатися у понад 10% пацієнтів – сухість у роті, підвищене слиновиділення, сонливість та запаморочення. Більшість побічних ефектів залежить від застосовуваної дози препарату. Частота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування та знижуються у міру продовження терапії. Інформація про частоту виникнення побічних ефектів представлена на основі даних літератури та спонтанних повідомлень. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000 (включаючи окремі повідомлення), частота невідома - за наявними даними визначити частоту побічної реакції неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження апетиту, зменшення маси тіла; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Порушення психіки: часто – безсоння, нервозність, ажитація, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; часто – дистонія, головний біль; нечасто – пізня дискінезія, паркінсонізм, судоми, акатизія; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром. Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – рух очних яблук. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія, “припливи” крові до шкіри обличчя з почуттям жару; дуже рідко – венозна тромбоемболія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті, підвищене слиновиділення; часто – запор, диспепсія, нудота; нечасто – блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, фотосенсибілізація, дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечі, хворобливе сечовипускання. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома – неонатальний синдром "скасування". Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність. Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх етапах лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть їх погіршити. Рекомендується зниження дози або, якщо це можливо, припинення лікування хлорпротиксеном. При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол. При прийомі хлорпротиксену, як і при прийомі інших нейролептиків, також були зареєстровані такі рідкісні побічні ефекти: подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "пірет". На фоні застосування антипсихотичних засобів були зафіксовані випадки приапізму – тривалої ерекції, як правило, болючої, яка може призводити до еректильної дисфункції. Частота цього явища невідома. Синдром "скасування" Різке припинення лікування хлорпротиксеном може супроводжуватися синдромом "скасування". Найбільш поширеними симптомами є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгія, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. У пацієнтів також можуть спостерігатися запаморочення, відчуття тепла і холоду, що змінюються, тремор кінцівок. Симптоми зазвичай виникають протягом 1-4 днів після відміни та зменшуються через 7-14 днів.Взаємодія з лікарськими засобамиХлорпротиксен може посилювати седативну дію етанолу та ефекти барбітуратів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Хлорпротиксен не слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами, оскільки нейролептики можуть збільшувати або зменшувати ефект антигіпертензивних препаратів, антигіпертензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих препаратів зменшується. Одночасне застосування нейролептиків та препаратів літію підвищує ризик нейротоксичності. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного. Хлорпротиксен може знижувати ефективність леводопи та адренергічних препаратів. Одночасне застосування хлорпротиксену та лікарських препаратів із встановленою антихолінергічною дією посилює їх антихолінергічні ефекти. При одночасному застосуванні метоклопраміду та піперазину збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Антигістамінний ефект хлорпротиксену може зменшити або елімінувати симптоматику дисульфірам-етанолової реакції. Збільшення інтервалу QT на ЕКГ, пов'язане з лікуванням нейролептиками, може посилюватись при одночасному прийомі інших препаратів, які значно збільшують інтервал QT. Одночасне застосування хлорпротиксену протипоказане з такими препаратами: антиаритмічні засоби IA та III класів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід); деякі антипсихотичні препарати (наприклад, тіорідазин); деякі антибіотики із групи макролідів (наприклад, еритроміцин); деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол); деякі антибіотики із групи хінолонів (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин); цизаприд та препарати літію. Слід уникати одночасного прийому хлорпротиксену та зазначених вище препаратів. Також слід з обережністю застосовувати хлорпротиксен одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію хлорпротиксену в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритм. Нейролептики метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450 у печінці. Препарати, які інгібують ізофермент CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хлорамфенікол, дисульфірам, ізоніазид, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пероральні контрацептиви, меншою мірою - буспірон, сертралін або циталопрам), можуть збільшуватися.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування призначаються невеликі дози, які збільшуються до оптимального ефективного рівня так швидко, як це можливо, залежно від терапевтичного відгуку. Шизофренія та інші психози. Маніакальні стани Лікування починають з 50-100 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до досягнення оптимального ефекту, зазвичай до 300 мг на добу. В окремих випадках доза може бути збільшена до 1200 мг на добу. Підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу. Добову дозу хлорпротиксену зазвичай поділяють на 2-3 прийоми. Враховуючи седативну дію хлорпротиксену, рекомендується призначати меншу частину добової дози у денний час, а більшу частину – увечері. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях Добова доза, розділена на 2-3 прийоми, становить 500 мг на протязі періоду тривалістю до 7 днів. Після зникнення проявів абстиненції доза поступово знижується. Доза, що підтримує 25-75 мг на добу, дозволяє стабілізувати стан, зменшує ризик розвитку чергового запою. Може знадобитися подальше зменшення дози. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади Хлорпротиксен може застосовуватися при депресіях, що особливо поєднуються з тривогою, напругою, як доповнення до терапії антидепресантами або самостійно. Хлорпротиксен може призначатися при неврозах та психосоматичних порушеннях, що супроводжуються тривогою та депресивними розладами у дозі до 75 мг на добу. Добова доза, як правило, цілиться на 2-3 прийоми. Оскільки прийом хлорпротиксену не викликає розвитку звикання або лікарської залежності, він може застосовуватись довго. Максимальна доза становить 150 мг на добу. Епілепсія та олігофренія, що поєднується з психічними порушеннями Добова доза становить 50 мг і зазвичай ділиться на 2-3 прийоми. Добова доза може бути збільшена до 75-100 мг на добу. При епілепсії слід зберігати адекватну дозу протисудомного засобу. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально. Діапазон доз становить 25-75 мг на добу. Безсоння По 25 мг за 1 годину до сну одноразово. Болі Здатність хлорпротиксену потенціювати дію аналгетиків може бути використана при лікуванні пацієнтів із болями. У цих випадках хлорпротиксен призначають у дозах від 75 до 300 мг на добу, можливе застосування спільно з анальгетиками. Діти та підлітки (вік до 18 років) Хлорпротиксен не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в даній віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі.ПередозуванняСимптоми: сонливість, кома, судоми, шок, екстрапірамідні розлади, гіпертермія/гіпотермія. У тяжких випадках – ниркова недостатність. Зміни параметрів ЕКГ, подовження інтервалу QT, "піруетна" шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця та шлуночкові аритмії спостерігалися при одночасному передозуванні з препаратами, що впливають на серцеву діяльність. Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Якомога раніше після прийому має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні розлади біпериденом. Доза від 2,5 до 4 г може бути летальною (у дітей приблизно 4 мг/кг). Деякі дорослі виживали після прийому 10 г, 3-річна дитина вижила після прийому 1000 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа тлі застосування будь-якого нейролептика існує ймовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, флюктуація свідомості, нестабільність вегетативної нервової системи). Пацієнти з вже наявним психоорганічним синдромом, затримкою психічного розвитку, а також особи, які зловживають опіатами та алкоголем, становлять значну частку серед летальних наслідків. Лікування: відміна нейролептика. Симптоматична терапія та загальні підтримувальні лікувальні заходи. Можуть виявитися ефективними дантролен та бромокриптин. Після прийому нейролептиків внутрішньо симптоми можуть зберігатися протягом більше одного тижня. Гострі напади глаукоми внаслідок розширення зіниці можуть виникати у пацієнтів з рідким синдромом дрібної передньої камери ока та у пацієнтів з вузьким кутом передньої камери. У зв'язку з ризиком виникнення злоякісних аритмій, препарат Хлорпротиксен слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі та у пацієнтів з наявністю випадків подовженого інтервалу QT у сімейному анамнезі. До початку лікування необхідно обов'язково провести ЕКГ-дослідження. Застосування препарату Хлорпротиксен протипоказане у випадку, якщо інтервал QTc на вихідному вимірі перевищує 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок (див. розділ "Протипоказання"). Під час лікування, необхідність проведення ЕКГ-моніторингу слід оцінювати в індивідуальному порядку. У період лікування слід зменшити дозу, якщо інтервал QT буде збільшуватися, і слід припинити терапію у випадку, якщо інтервал QTc складе >500 мсек. Рекомендується проводити періодичний моніторинг показників водно-електролітного балансу. Слід уникати одночасного застосування інших антипсихотичних препаратів. Як і інші нейролептики, препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомами, захворюваннями печінки, нирок та серцево-судинної системи на пізніх стадіях, а також пацієнтам з тяжкою псевдопаралітичною міастенією та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з: феохромоцитомою; пролактин-залежними пухлинами; вираженою артеріальною гіпотензією або ортостатичною дисрегуляцією; хворобою Паркінсона; хворобами системи кровотворення; гіпертиреоз; порушенням сечовипускання, затримкою сечі; стенозом воротаря (пілоростенозом), кишковою непрохідністю. Як і інші психотропні засоби, препарат Хлорпротиксен може впливати на показники глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, що може вимагати корекції доз протидіабетичних препаратів (інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування). Пацієнти, які проходять тривале лікування, особливо із застосуванням високих доз, підлягають ретельному контролю у динаміці з періодичною оцінкою необхідності зниження підтримуючої дози. Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на фоні прийому антипсихотичних препаратів. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні антипсихотичними препаратами, часто входять до групи ризику розвитку ВТЕ, до початку та під час лікування хлорпротиксеном необхідно визначити фактори ризику розвитку ВТЕ та вжити заходів безпеки. Повідомлялося, що антипсихотичні засоби, що мають а-адреноблокуючу дію, можуть викликати пріапізм; можливо, що і хлорпротиксен також має цю властивість. У разі виникнення важкого приапізму може знадобитися медичне втручання. Пацієнтів слід попередити про необхідність екстреного звернення за медичною допомогою у разі появи об'єктивних та суб'єктивних ознак приапізму. Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років Хлорпротиксен не рекомендується для застосування у дітей та підлітків. Достатньої кількості клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ефективності та безпеки застосування хлорпротиксену для лікування дітей та підлітків, не проводилося. Літні пацієнти Цереброваскулярні побічні реакції За даними рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень у популяції пацієнтів з деменцією, призначення деяких атипових нейролептиків супроводжувалося приблизно 3-кратним підвищенням ризику цереброваскулярних небажаних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий. Подібне підвищення ризику не можна виключити для інших нейролептиків та інших груп пацієнтів. У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю. Літні пацієнти особливо схильні до ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Підвищена смертність у літніх пацієнтів із деменцією Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, відзначалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали нейролептики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає. Хлорпротиксен не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Хлорпротиксен необхідно поступово. Допоміжні речовини Пігулки препарату Хлорпротиксен містять лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозогалактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Хлорпротиксен має седативний ефект. У пацієнтів, які отримують психотропні засоби, можуть відзначатися деякі порушення загальної уваги та концентрації, тому вони повинні бути попереджені про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
400,00 грн
142,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпротиксену гідрохлорид – 25,00 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 93,80 мг; целюлоза мікрокристалічна – 16,50 мг; крохмаль кукурудзяний – 16,50 мг; коповідон – 8,25 мг; кроскармелоза натрію – 3,30 мг; магнію стеарат – 1,65 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 2,20 мг; макрогол-4000 – 0,60 мг; титану діоксид – 1,20 мг. По 10, 25, 30 або 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 25, 30, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути", низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі таблеток видно: ядро майже білого або з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик).ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається приблизно через 2 години (діапазон 0,5-6 годин). Середня біодоступність хлопротиксену при внутрішньому прийомі становить близько 12% (діапазон 5-32%). Розподіл Здається обсяг розподілу (Vdβ) становить близько 15,5 л/кг. Зв'язування з білками плазми становить понад 99%. Хлорпротиксен проникає крізь плацентарний бар'єр. Біотрансформація Метаболізм хлорпротиксену здійснюється переважно шляхом сульфоокислення та N-деметилювання бічного ланцюга. У меншій мірі виражено гідроксилювання кільця та N-окислення. Хлорпротиксен визначається у жовчі, що свідчить про наявність кишково-печінкової циркуляції препарату. Метаболіти хлорпротиксену позбавлені нейролептичної активності. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 16 годин (діапазон 4-33 години). Середній системний кліренс (Cls) відповідає приблизно 1,2 л/хв. Екскреція хлорпротиксену здійснюється через кишечник та нирками. У жінок, які годують груддю, хлорпротиксен у незначній кількості виділяється з молоком. Показник співвідношення концентрації препарату в материнському молоці та у плазмі крові варіює від 1,2 до 2,6. Не було виявлено відмінностей концентрацій у плазмі крові або швидкості виведення між контрольною групою та групою пацієнтів, які страждають на алкоголізм, незалежно від того, були останні під час дослідження тверезими або в стані гострої інтоксикації.ФармакодинамікаХлорпротиксен є нейролептиком, похідним тіоксантену. Має антипсихотичну, виражену седативну та помірну антидепресивну дію. Фармакодинаміка Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-НТ (5-гідрокситриптамінових) рецепторів. In vivo хлорпротиксен має високу спорідненість до дофамінових рецепторів типу D1 та D2. Хлорпротиксен також має високу спорідненість до 5-НТ2-рецепторів, α1-адренорецепторів, гістамінових (H1) та холінергічних мускаринових рецепторів. Профіль рецепторного зв'язування хлорпротиксену дуже схожий з таким у клозапіну, проте він має приблизно в 10 разів більшу спорідненість до дофамінових рецепторів. Хлорпротиксен зменшує вираженість або усуває тривогу, обсесії, психомоторне збудження, занепокоєння, безсоння, а також галюцинації, марення та інші психотичні симптоми. Дуже низька частота розвитку екстрапірамідних ефектів (близько 1%) та пізньої дискінезії (близько 0,05%) свідчать, що хлорпротиксен може успішно використовуватися для підтримуючої терапії пацієнтів з психотичними розладами. Низькі дози хлорпротиксену мають антидепресивний ефект, що робить корисним застосування препарату при психічних розладах, що характеризуються тривогою, депресією та занепокоєнням. Також при терапії хлорпротиксеном зменшується вираженість асоційованих психосоматичних симптомів. Хлорпротиксен не викликає звикання, залежності чи формування толерантності. Крім того, хлорпротиксен потенціює дію аналгетиків, має власний аналгетичний ефект, а також протисвербіжну і протиблювотну дію.Показання до застосуванняШизофренія та інші психози, що протікають із психомоторним збудженням, ажитацією та тривожністю. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади із тривожністю, напругою, занепокоєнням, безсонням, порушеннями сну. Епілепсія та олігофренія, що поєднуються з психічними порушеннями: збудженням, ажитацією, лабільністю настрою та порушеннями поведінки. Болі (у поєднанні з анальгетиками). Геріатрія: гіперактивність, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, тривожність, порушення поведінки та сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлорпротиксену або будь-якої з допоміжних речовин. Підвищена чутливість до препаратів групи тіоксантенів. Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (зокрема, викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), кома. Встановлені некориговані гіпокаліємія або гіпомагніємія. Наявність в анамнезі пацієнтів клінічно значущих серцево-судинних захворювань (наприклад, брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, декомпенсованої серцевої недостатності, серцевої гіпертрофії, аритмій, при яких призначають антиаритміки IA та III аритмій або поліморфної шлуночкової тахікардії на кшталт "пірует" (Torsade de Pointes). Природжений синдром подовженого інтервалу QT або набутий подовжений інтервал QT (QTc понад 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок). Одночасний прийом із препаратами, що значно подовжують інтервал QT. Непереносимість лактози, дефіцит лактози або глюкозогалактоза мальабсорбція. Обережно: органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; наявність у сімейному анамнезі родичів, які страждають на серцево-судинні захворювання, а також випадків подовження інтервалу QT; судомні розлади; тяжка печінкова та ниркова недостатність; рідкісний патологічний стан у вигляді дрібної передньої камери ока та вузького її кута (можливий розвиток нападів гострої глаукоми, пов'язаних із розширенням зіниці); тяжка псевдопаралітична міастенія; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; феохромоцитома; пролактин-залежні новоутворення; тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатичні порушення; хвороба Паркінсона; захворювання системи кровотворення; гіпертиреоз; хворобливе сечовипускання, затримка сечі; пілоростеноз; кишкова непрохідність; наявність факторів ризику розвитку інсульту;цукровий діабет; зловживання опіатами та алкоголем; вагітність, період грудного вигодовування; вік до 18 років (через недостатність проведення контрольованих клінічних досліджень).Вагітність та лактаціяВагітність Клінічний досвід застосування хлорпротиксену у вагітних жінок обмежений. Хлорпротиксен не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь пацієнтки перевищує можливий ризик для плода. Новонароджені, що піддаються впливу нейролептиків (у тому числі хлорпротиксену) під час третього триместру вагітності, піддаються ризику розвитку небажаних реакцій, у тому числі екстрапірамідних симптомів та/або синдрому "скасування", які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистрес-синдрому, а також порушень харчування. Тому новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом неонатолога.Дослідження впливу на репродуктивну функцію у тварин не показали збільшення частоти аномалій плода чи інших шкідливих впливів на репродукцію. Період грудного вигодовування Оскільки хлорпротиксен виявляється у грудному молоці в незначних концентраціях, препарат навряд чи негативно впливатиме на дитину при застосуванні в терапевтичних дозах. Доза, що потрапляє до організму дитини, становить близько 2% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Грудне вигодовування може бути продовжено під час лікування хлорпротиксеном, якщо це вважається клінічно необхідним, проте рекомендується проводити спостереження за дитиною, особливо протягом перших 4 тижнів після пологів. Фертильність При застосуванні хлорпротексену було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, порушення еякуляції, а також еректильна дисфункція (див. розділ "Побічна дія"). Ці побічні реакції можуть негативно впливати на сексуальну функцію та фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дозування (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені побічні ефекти є оборотними після відміни препарату. Потенційний вплив лікарського засобу на фертильність на тваринах не вивчався.Побічна діяНайбільш поширені побічні реакції, які можуть зустрічатися у понад 10% пацієнтів – сухість у роті, підвищене слиновиділення, сонливість та запаморочення. Більшість побічних ефектів залежить від застосовуваної дози препарату. Частота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування та знижуються у міру продовження терапії. Інформація про частоту виникнення побічних ефектів представлена на основі даних літератури та спонтанних повідомлень. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000 (включаючи окремі повідомлення), частота невідома - за наявними даними визначити частоту побічної реакції неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження апетиту, зменшення маси тіла; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Порушення психіки: часто – безсоння, нервозність, ажитація, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; часто – дистонія, головний біль; нечасто – пізня дискінезія, паркінсонізм, судоми, акатизія; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром. Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – рух очних яблук. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія, “припливи” крові до шкіри обличчя з почуттям жару; дуже рідко – венозна тромбоемболія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті, підвищене слиновиділення; часто – запор, диспепсія, нудота; нечасто – блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, фотосенсибілізація, дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечі, хворобливе сечовипускання. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома – неонатальний синдром "скасування". Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність. Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх етапах лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть їх погіршити. Рекомендується зниження дози або, якщо це можливо, припинення лікування хлорпротиксеном. При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол. При прийомі хлорпротиксену, як і при прийомі інших нейролептиків, також були зареєстровані такі рідкісні побічні ефекти: подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "пірет". На фоні застосування антипсихотичних засобів були зафіксовані випадки приапізму – тривалої ерекції, як правило, болючої, яка може призводити до еректильної дисфункції. Частота цього явища невідома. Синдром "скасування" Різке припинення лікування хлорпротиксеном може супроводжуватися синдромом "скасування". Найбільш поширеними симптомами є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгія, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. У пацієнтів також можуть спостерігатися запаморочення, відчуття тепла і холоду, що змінюються, тремор кінцівок. Симптоми зазвичай виникають протягом 1-4 днів після відміни та зменшуються через 7-14 днів.Взаємодія з лікарськими засобамиХлорпротиксен може посилювати седативну дію етанолу та ефекти барбітуратів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Хлорпротиксен не слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами, оскільки нейролептики можуть збільшувати або зменшувати ефект антигіпертензивних препаратів, антигіпертензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих препаратів зменшується. Одночасне застосування нейролептиків та препаратів літію підвищує ризик нейротоксичності. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного. Хлорпротиксен може знижувати ефективність леводопи та адренергічних препаратів. Одночасне застосування хлорпротиксену та лікарських препаратів із встановленою антихолінергічною дією посилює їх антихолінергічні ефекти. При одночасному застосуванні метоклопраміду та піперазину збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Антигістамінний ефект хлорпротиксену може зменшити або елімінувати симптоматику дисульфірам-етанолової реакції. Збільшення інтервалу QT на ЕКГ, пов'язане з лікуванням нейролептиками, може посилюватись при одночасному прийомі інших препаратів, які значно збільшують інтервал QT. Одночасне застосування хлорпротиксену протипоказане з такими препаратами: антиаритмічні засоби IA та III класів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід); деякі антипсихотичні препарати (наприклад, тіорідазин); деякі антибіотики із групи макролідів (наприклад, еритроміцин); деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол); деякі антибіотики із групи хінолонів (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин); цизаприд та препарати літію. Слід уникати одночасного прийому хлорпротиксену та зазначених вище препаратів. Також слід з обережністю застосовувати хлорпротиксен одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію хлорпротиксену в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритм. Нейролептики метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450 у печінці. Препарати, які інгібують ізофермент CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хлорамфенікол, дисульфірам, ізоніазид, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пероральні контрацептиви, меншою мірою - буспірон, сертралін або циталопрам), можуть збільшуватися.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування призначаються невеликі дози, які збільшуються до оптимального ефективного рівня так швидко, як це можливо, залежно від терапевтичного відгуку. Шизофренія та інші психози. Маніакальні стани Лікування починають з 50-100 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до досягнення оптимального ефекту, зазвичай до 300 мг на добу. В окремих випадках доза може бути збільшена до 1200 мг на добу. Підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу. Добову дозу хлорпротиксену зазвичай поділяють на 2-3 прийоми. Враховуючи седативну дію хлорпротиксену, рекомендується призначати меншу частину добової дози у денний час, а більшу частину – увечері. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях Добова доза, розділена на 2-3 прийоми, становить 500 мг на протязі періоду тривалістю до 7 днів. Після зникнення проявів абстиненції доза поступово знижується. Доза, що підтримує 25-75 мг на добу, дозволяє стабілізувати стан, зменшує ризик розвитку чергового запою. Може знадобитися подальше зменшення дози. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади Хлорпротиксен може застосовуватися при депресіях, що особливо поєднуються з тривогою, напругою, як доповнення до терапії антидепресантами або самостійно. Хлорпротиксен може призначатися при неврозах та психосоматичних порушеннях, що супроводжуються тривогою та депресивними розладами у дозі до 75 мг на добу. Добова доза, як правило, цілиться на 2-3 прийоми. Оскільки прийом хлорпротиксену не викликає розвитку звикання або лікарської залежності, він може застосовуватись довго. Максимальна доза становить 150 мг на добу. Епілепсія та олігофренія, що поєднується з психічними порушеннями Добова доза становить 50 мг і зазвичай ділиться на 2-3 прийоми. Добова доза може бути збільшена до 75-100 мг на добу. При епілепсії слід зберігати адекватну дозу протисудомного засобу. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально. Діапазон доз становить 25-75 мг на добу. Безсоння По 25 мг за 1 годину до сну одноразово. Болі Здатність хлорпротиксену потенціювати дію аналгетиків може бути використана при лікуванні пацієнтів із болями. У цих випадках хлорпротиксен призначають у дозах від 75 до 300 мг на добу, можливе застосування спільно з анальгетиками. Діти та підлітки (вік до 18 років) Хлорпротиксен не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в даній віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі.ПередозуванняСимптоми: сонливість, кома, судоми, шок, екстрапірамідні розлади, гіпертермія/гіпотермія. У тяжких випадках – ниркова недостатність. Зміни параметрів ЕКГ, подовження інтервалу QT, "піруетна" шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця та шлуночкові аритмії спостерігалися при одночасному передозуванні з препаратами, що впливають на серцеву діяльність. Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Якомога раніше після прийому має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні розлади біпериденом. Доза від 2,5 до 4 г може бути летальною (у дітей приблизно 4 мг/кг). Деякі дорослі виживали після прийому 10 г, 3-річна дитина вижила після прийому 1000 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа тлі застосування будь-якого нейролептика існує ймовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, флюктуація свідомості, нестабільність вегетативної нервової системи). Пацієнти з вже наявним психоорганічним синдромом, затримкою психічного розвитку, а також особи, які зловживають опіатами та алкоголем, становлять значну частку серед летальних наслідків. Лікування: відміна нейролептика. Симптоматична терапія та загальні підтримувальні лікувальні заходи. Можуть виявитися ефективними дантролен та бромокриптин. Після прийому нейролептиків внутрішньо симптоми можуть зберігатися протягом більше одного тижня. Гострі напади глаукоми внаслідок розширення зіниці можуть виникати у пацієнтів з рідким синдромом дрібної передньої камери ока та у пацієнтів з вузьким кутом передньої камери. У зв'язку з ризиком виникнення злоякісних аритмій, препарат Хлорпротиксен слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі та у пацієнтів з наявністю випадків подовженого інтервалу QT у сімейному анамнезі. До початку лікування необхідно обов'язково провести ЕКГ-дослідження. Застосування препарату Хлорпротиксен протипоказане у випадку, якщо інтервал QTc на вихідному вимірі перевищує 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок (див. розділ "Протипоказання"). Під час лікування, необхідність проведення ЕКГ-моніторингу слід оцінювати в індивідуальному порядку. У період лікування слід зменшити дозу, якщо інтервал QT буде збільшуватися, і слід припинити терапію у випадку, якщо інтервал QTc складе >500 мсек. Рекомендується проводити періодичний моніторинг показників водно-електролітного балансу. Слід уникати одночасного застосування інших антипсихотичних препаратів. Як і інші нейролептики, препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомами, захворюваннями печінки, нирок та серцево-судинної системи на пізніх стадіях, а також пацієнтам з тяжкою псевдопаралітичною міастенією та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з: феохромоцитомою; пролактин-залежними пухлинами; вираженою артеріальною гіпотензією або ортостатичною дисрегуляцією; хворобою Паркінсона; хворобами системи кровотворення; гіпертиреоз; порушенням сечовипускання, затримкою сечі; стенозом воротаря (пілоростенозом), кишковою непрохідністю. Як і інші психотропні засоби, препарат Хлорпротиксен може впливати на показники глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, що може вимагати корекції доз протидіабетичних препаратів (інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування). Пацієнти, які проходять тривале лікування, особливо із застосуванням високих доз, підлягають ретельному контролю у динаміці з періодичною оцінкою необхідності зниження підтримуючої дози. Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на фоні прийому антипсихотичних препаратів. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні антипсихотичними препаратами, часто входять до групи ризику розвитку ВТЕ, до початку та під час лікування хлорпротиксеном необхідно визначити фактори ризику розвитку ВТЕ та вжити заходів безпеки. Повідомлялося, що антипсихотичні засоби, що мають а-адреноблокуючу дію, можуть викликати пріапізм; можливо, що і хлорпротиксен також має цю властивість. У разі виникнення важкого приапізму може знадобитися медичне втручання. Пацієнтів слід попередити про необхідність екстреного звернення за медичною допомогою у разі появи об'єктивних та суб'єктивних ознак приапізму. Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років Хлорпротиксен не рекомендується для застосування у дітей та підлітків. Достатньої кількості клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ефективності та безпеки застосування хлорпротиксену для лікування дітей та підлітків, не проводилося. Літні пацієнти Цереброваскулярні побічні реакції За даними рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень у популяції пацієнтів з деменцією, призначення деяких атипових нейролептиків супроводжувалося приблизно 3-кратним підвищенням ризику цереброваскулярних небажаних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий. Подібне підвищення ризику не можна виключити для інших нейролептиків та інших груп пацієнтів. У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю. Літні пацієнти особливо схильні до ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Підвищена смертність у літніх пацієнтів із деменцією Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, відзначалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали нейролептики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає. Хлорпротиксен не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Хлорпротиксен необхідно поступово. Допоміжні речовини Пігулки препарату Хлорпротиксен містять лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозогалактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Хлорпротиксен має седативний ефект. У пацієнтів, які отримують психотропні засоби, можуть відзначатися деякі порушення загальної уваги та концентрації, тому вони повинні бути попереджені про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
303,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: хлорпротиксену гідрохлорид 50 мг. В упаковці 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаХлорпротиксен - антипсихотичний засіб (нейролептик), що має седативну, протиблювотну та антигістамінну дію.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.ФармакодинамікаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.Показання до застосуванняПсихози, зокрема. шизофренія, депресивні стани в період клімаксу, пароксизми збудження, пов'язані зі страхом та напругою, дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми, алкогольний делірій, порушення сну при тривозі, психосоматичні, невротичні розлади у дітей, премедикація, післяоперація свербінням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, отруєння засобами, що пригнічують ЦНС (включаючи алкоголь), ортостатичний колапс, феохромоцитома, епілепсія, паркінсонізм, схильність до колапсів, виражені порушення функції нирок, печінки, серця та дихання, закритокутова глаукома, міастенія. грудного вигодовування), літній та дитячий (до 6 років) вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дітям віком до 6 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: підвищена стомлюваність, омовіння, психомоторна загальмованість, легкий екстрапірамідний гіпокінетико-гіпертонічний синдром, акатизія (протягом перших 6 годин після прийому), дистонічні реакції, персистуюча пізня дискінезія, рідко – злоякісний нейролептичний синдром, З боку ССС: ортостатична гіпотензія, тахікардія, зміна інтервалу QT на ЕКГ. З боку органів чуття: помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації. З боку травної системи: вухість у роті, запори, олестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2-4 тиж лікування). З боку органів кровотворення: рідко – агранулоцитоз (більш ймовірний між 4-10 тиж лікування), лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: дисменорея, галакторея, гінекомастія, цукровий діабет, зниження потенції та/або лібідо, підвищення апетиту, зміна вуглеводного обміну, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення. З боку сечовивідної системи: затримка сечі. лергічні реакції: висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація. Інші: синдром "скасування", "припливи" крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиНе можна застосовувати препарат Хлорпротиксен одночасно з: загальними анестетиками; наркотичними анальгетиками; седативними, снодійними препаратами; алкоголем і спиртовмісними препаратами, оскільки вони підвищують пригнічуючу дію Хлорпротиксену на центральну нервову систему. Антихолінергічна дія Хлорпротиксену посилюється при його одночасному прийомі з протипаркінсонічними та антигістамінними засобами. Препарат може посилювати дію гіпотензивних засобів та знижувати дію леводопи. Одночасний прийом Хлорпротиксену та Епінефрину може спричинити артеріальну гіпотензію та тахікардію.Спосіб застосування та дозиДорослим при неврозах - 10-15 мг перед сном, при необхідності - 30 мг перед сном; при психозах - зазвичай 1 разову дозу перед сном (100-600 мг), при необхідності можливе введення додаткової дози протягом дня, найвищу дозу призначають увечері; при свербіні - 15-100 мг у 4 прийоми. -5-30 мг на день; при психозах-100-200 мг на день або більше. Для літніх та ослаблених хворих початкові дози слід знижувати, за необхідності (з урахуванням переносимості) дозу поступово підвищують.ПередозуванняПри передозуванні препарату у пацієнта спостерігаються такі симптоми: судоми; порушення дихання; сонливість; кома; зниження артеріального тиску; гіпертермія; тахікардія. У разі передозування препарату пацієнту необхідно виконати промивання шлунка, призначити прийом активованого вугілля та сольових проносних, а також симптоматичну та підтримуючу терапію. Проведення діалізу ефекту не дає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
286,00 грн
142,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпротиксену гідрохлорид – 50,00 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 187,60 мг; целюлоза мікрокристалічна – 33,00 мг; крохмаль кукурудзяний – 33,00 мг; коповідон – 16,50 мг; кроскармелоза натрію – 6,60 мг; магнію стеарат – 3,30 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 4,40 мг; макрогол-4000 – 1,20 мг; титану діоксид – 2,40 мг. По 10, 25, 30 або 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 25, 30, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути", низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі таблеток видно: ядро майже білого або з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик).ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається приблизно через 2 години (діапазон 0,5-6 годин). Середня біодоступність хлопротиксену при внутрішньому прийомі становить близько 12% (діапазон 5-32%). Розподіл Здається обсяг розподілу (Vdβ) становить близько 15,5 л/кг. Зв'язування з білками плазми становить понад 99%. Хлорпротиксен проникає крізь плацентарний бар'єр. Біотрансформація Метаболізм хлорпротиксену здійснюється переважно шляхом сульфоокислення та N-деметилювання бічного ланцюга. У меншій мірі виражено гідроксилювання кільця та N-окислення. Хлорпротиксен визначається у жовчі, що свідчить про наявність кишково-печінкової циркуляції препарату. Метаболіти хлорпротиксену позбавлені нейролептичної активності. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 16 годин (діапазон 4-33 години). Середній системний кліренс (Cls) відповідає приблизно 1,2 л/хв. Екскреція хлорпротиксену здійснюється через кишечник та нирками. У жінок, які годують груддю, хлорпротиксен у незначній кількості виділяється з молоком. Показник співвідношення концентрації препарату в материнському молоці та у плазмі крові варіює від 1,2 до 2,6. Не було виявлено відмінностей концентрацій у плазмі крові або швидкості виведення між контрольною групою та групою пацієнтів, які страждають на алкоголізм, незалежно від того, були останні під час дослідження тверезими або в стані гострої інтоксикації.ФармакодинамікаХлорпротиксен є нейролептиком, похідним тіоксантену. Має антипсихотичну, виражену седативну та помірну антидепресивну дію. Фармакодинаміка Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-НТ (5-гідрокситриптамінових) рецепторів. In vivo хлорпротиксен має високу спорідненість до дофамінових рецепторів типу D1 та D2. Хлорпротиксен також має високу спорідненість до 5-НТ2-рецепторів, α1-адренорецепторів, гістамінових (H1) та холінергічних мускаринових рецепторів. Профіль рецепторного зв'язування хлорпротиксену дуже схожий з таким у клозапіну, проте він має приблизно в 10 разів більшу спорідненість до дофамінових рецепторів. Хлорпротиксен зменшує вираженість або усуває тривогу, обсесії, психомоторне збудження, занепокоєння, безсоння, а також галюцинації, марення та інші психотичні симптоми. Дуже низька частота розвитку екстрапірамідних ефектів (близько 1%) та пізньої дискінезії (близько 0,05%) свідчать, що хлорпротиксен може успішно використовуватися для підтримуючої терапії пацієнтів з психотичними розладами. Низькі дози хлорпротиксену мають антидепресивний ефект, що робить корисним застосування препарату при психічних розладах, що характеризуються тривогою, депресією та занепокоєнням. Також при терапії хлорпротиксеном зменшується вираженість асоційованих психосоматичних симптомів. Хлорпротиксен не викликає звикання, залежності чи формування толерантності. Крім того, хлорпротиксен потенціює дію аналгетиків, має власний аналгетичний ефект, а також протисвербіжну і протиблювотну дію.Показання до застосуванняШизофренія та інші психози, що протікають із психомоторним збудженням, ажитацією та тривожністю. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади із тривожністю, напругою, занепокоєнням, безсонням, порушеннями сну. Епілепсія та олігофренія, що поєднуються з психічними порушеннями: збудженням, ажитацією, лабільністю настрою та порушеннями поведінки. Болі (у поєднанні з анальгетиками). Геріатрія: гіперактивність, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, тривожність, порушення поведінки та сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлорпротиксену або будь-якої з допоміжних речовин. Підвищена чутливість до препаратів групи тіоксантенів. Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (зокрема, викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), кома. Встановлені некориговані гіпокаліємія або гіпомагніємія. Наявність в анамнезі пацієнтів клінічно значущих серцево-судинних захворювань (наприклад, брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, декомпенсованої серцевої недостатності, серцевої гіпертрофії, аритмій, при яких призначають антиаритміки IA та III аритмій або поліморфної шлуночкової тахікардії на кшталт "пірует" (Torsade de Pointes). Природжений синдром подовженого інтервалу QT або набутий подовжений інтервал QT (QTc понад 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок). Одночасний прийом із препаратами, що значно подовжують інтервал QT. Непереносимість лактози, дефіцит лактози або глюкозогалактоза мальабсорбція. Обережно: органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; наявність у сімейному анамнезі родичів, які страждають на серцево-судинні захворювання, а також випадків подовження інтервалу QT; судомні розлади; тяжка печінкова та ниркова недостатність; рідкісний патологічний стан у вигляді дрібної передньої камери ока та вузького її кута (можливий розвиток нападів гострої глаукоми, пов'язаних із розширенням зіниці); тяжка псевдопаралітична міастенія; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; феохромоцитома; пролактин-залежні новоутворення; тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатичні порушення; хвороба Паркінсона; захворювання системи кровотворення; гіпертиреоз; хворобливе сечовипускання, затримка сечі; пілоростеноз; кишкова непрохідність; наявність факторів ризику розвитку інсульту;цукровий діабет; зловживання опіатами та алкоголем; вагітність, період грудного вигодовування; вік до 18 років (через недостатність проведення контрольованих клінічних досліджень).Вагітність та лактаціяВагітність Клінічний досвід застосування хлорпротиксену у вагітних жінок обмежений. Хлорпротиксен не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь пацієнтки перевищує можливий ризик для плода. Новонароджені, що піддаються впливу нейролептиків (у тому числі хлорпротиксену) під час третього триместру вагітності, піддаються ризику розвитку небажаних реакцій, у тому числі екстрапірамідних симптомів та/або синдрому "скасування", які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистрес-синдрому, а також порушень харчування. Тому новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом неонатолога.Дослідження впливу на репродуктивну функцію у тварин не показали збільшення частоти аномалій плода чи інших шкідливих впливів на репродукцію. Період грудного вигодовування Оскільки хлорпротиксен виявляється у грудному молоці в незначних концентраціях, препарат навряд чи негативно впливатиме на дитину при застосуванні в терапевтичних дозах. Доза, що потрапляє до організму дитини, становить близько 2% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Грудне вигодовування може бути продовжено під час лікування хлорпротиксеном, якщо це вважається клінічно необхідним, проте рекомендується проводити спостереження за дитиною, особливо протягом перших 4 тижнів після пологів. Фертильність При застосуванні хлорпротексену було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, порушення еякуляції, а також еректильна дисфункція (див. розділ "Побічна дія"). Ці побічні реакції можуть негативно впливати на сексуальну функцію та фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дозування (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені побічні ефекти є оборотними після відміни препарату. Потенційний вплив лікарського засобу на фертильність на тваринах не вивчався.Побічна діяНайбільш поширені побічні реакції, які можуть зустрічатися у понад 10% пацієнтів – сухість у роті, підвищене слиновиділення, сонливість та запаморочення. Більшість побічних ефектів залежить від застосовуваної дози препарату. Частота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування та знижуються у міру продовження терапії. Інформація про частоту виникнення побічних ефектів представлена на основі даних літератури та спонтанних повідомлень. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000 (включаючи окремі повідомлення), частота невідома - за наявними даними визначити частоту побічної реакції неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження апетиту, зменшення маси тіла; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Порушення психіки: часто – безсоння, нервозність, ажитація, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; часто – дистонія, головний біль; нечасто – пізня дискінезія, паркінсонізм, судоми, акатизія; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром. Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – рух очних яблук. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія, “припливи” крові до шкіри обличчя з почуттям жару; дуже рідко – венозна тромбоемболія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті, підвищене слиновиділення; часто – запор, диспепсія, нудота; нечасто – блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, фотосенсибілізація, дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечі, хворобливе сечовипускання. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома – неонатальний синдром "скасування". Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність. Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх етапах лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть їх погіршити. Рекомендується зниження дози або, якщо це можливо, припинення лікування хлорпротиксеном. При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол. При прийомі хлорпротиксену, як і при прийомі інших нейролептиків, також були зареєстровані такі рідкісні побічні ефекти: подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "пірет". На фоні застосування антипсихотичних засобів були зафіксовані випадки приапізму – тривалої ерекції, як правило, болючої, яка може призводити до еректильної дисфункції. Частота цього явища невідома. Синдром "скасування" Різке припинення лікування хлорпротиксеном може супроводжуватися синдромом "скасування". Найбільш поширеними симптомами є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгія, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. У пацієнтів також можуть спостерігатися запаморочення, відчуття тепла і холоду, що змінюються, тремор кінцівок. Симптоми зазвичай виникають протягом 1-4 днів після відміни та зменшуються через 7-14 днів.Взаємодія з лікарськими засобамиХлорпротиксен може посилювати седативну дію етанолу та ефекти барбітуратів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Хлорпротиксен не слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами, оскільки нейролептики можуть збільшувати або зменшувати ефект антигіпертензивних препаратів, антигіпертензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих препаратів зменшується. Одночасне застосування нейролептиків та препаратів літію підвищує ризик нейротоксичності. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного. Хлорпротиксен може знижувати ефективність леводопи та адренергічних препаратів. Одночасне застосування хлорпротиксену та лікарських препаратів із встановленою антихолінергічною дією посилює їх антихолінергічні ефекти. При одночасному застосуванні метоклопраміду та піперазину збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Антигістамінний ефект хлорпротиксену може зменшити або елімінувати симптоматику дисульфірам-етанолової реакції. Збільшення інтервалу QT на ЕКГ, пов'язане з лікуванням нейролептиками, може посилюватись при одночасному прийомі інших препаратів, які значно збільшують інтервал QT. Одночасне застосування хлорпротиксену протипоказане з такими препаратами: антиаритмічні засоби IA та III класів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід); деякі антипсихотичні препарати (наприклад, тіорідазин); деякі антибіотики із групи макролідів (наприклад, еритроміцин); деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол); деякі антибіотики із групи хінолонів (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин); цизаприд та препарати літію. Слід уникати одночасного прийому хлорпротиксену та зазначених вище препаратів. Також слід з обережністю застосовувати хлорпротиксен одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію хлорпротиксену в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритм. Нейролептики метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450 у печінці. Препарати, які інгібують ізофермент CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хлорамфенікол, дисульфірам, ізоніазид, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пероральні контрацептиви, меншою мірою - буспірон, сертралін або циталопрам), можуть збільшуватися.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування призначаються невеликі дози, які збільшуються до оптимального ефективного рівня так швидко, як це можливо, залежно від терапевтичного відгуку. Шизофренія та інші психози. Маніакальні стани Лікування починають з 50-100 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до досягнення оптимального ефекту, зазвичай до 300 мг на добу. В окремих випадках доза може бути збільшена до 1200 мг на добу. Підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу. Добову дозу хлорпротиксену зазвичай поділяють на 2-3 прийоми. Враховуючи седативну дію хлорпротиксену, рекомендується призначати меншу частину добової дози у денний час, а більшу частину – увечері. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях Добова доза, розділена на 2-3 прийоми, становить 500 мг на протязі періоду тривалістю до 7 днів. Після зникнення проявів абстиненції доза поступово знижується. Доза, що підтримує 25-75 мг на добу, дозволяє стабілізувати стан, зменшує ризик розвитку чергового запою. Може знадобитися подальше зменшення дози. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади Хлорпротиксен може застосовуватися при депресіях, що особливо поєднуються з тривогою, напругою, як доповнення до терапії антидепресантами або самостійно. Хлорпротиксен може призначатися при неврозах та психосоматичних порушеннях, що супроводжуються тривогою та депресивними розладами у дозі до 75 мг на добу. Добова доза, як правило, цілиться на 2-3 прийоми. Оскільки прийом хлорпротиксену не викликає розвитку звикання або лікарської залежності, він може застосовуватись довго. Максимальна доза становить 150 мг на добу. Епілепсія та олігофренія, що поєднується з психічними порушеннями Добова доза становить 50 мг і зазвичай ділиться на 2-3 прийоми. Добова доза може бути збільшена до 75-100 мг на добу. При епілепсії слід зберігати адекватну дозу протисудомного засобу. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально. Діапазон доз становить 25-75 мг на добу. Безсоння По 25 мг за 1 годину до сну одноразово. Болі Здатність хлорпротиксену потенціювати дію аналгетиків може бути використана при лікуванні пацієнтів із болями. У цих випадках хлорпротиксен призначають у дозах від 75 до 300 мг на добу, можливе застосування спільно з анальгетиками. Діти та підлітки (вік до 18 років) Хлорпротиксен не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в даній віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі.ПередозуванняСимптоми: сонливість, кома, судоми, шок, екстрапірамідні розлади, гіпертермія/гіпотермія. У тяжких випадках – ниркова недостатність. Зміни параметрів ЕКГ, подовження інтервалу QT, "піруетна" шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця та шлуночкові аритмії спостерігалися при одночасному передозуванні з препаратами, що впливають на серцеву діяльність. Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Якомога раніше після прийому має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні розлади біпериденом. Доза від 2,5 до 4 г може бути летальною (у дітей приблизно 4 мг/кг). Деякі дорослі виживали після прийому 10 г, 3-річна дитина вижила після прийому 1000 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа тлі застосування будь-якого нейролептика існує ймовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, флюктуація свідомості, нестабільність вегетативної нервової системи). Пацієнти з вже наявним психоорганічним синдромом, затримкою психічного розвитку, а також особи, які зловживають опіатами та алкоголем, становлять значну частку серед летальних наслідків. Лікування: відміна нейролептика. Симптоматична терапія та загальні підтримувальні лікувальні заходи. Можуть виявитися ефективними дантролен та бромокриптин. Після прийому нейролептиків внутрішньо симптоми можуть зберігатися протягом більше одного тижня. Гострі напади глаукоми внаслідок розширення зіниці можуть виникати у пацієнтів з рідким синдромом дрібної передньої камери ока та у пацієнтів з вузьким кутом передньої камери. У зв'язку з ризиком виникнення злоякісних аритмій, препарат Хлорпротиксен слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі та у пацієнтів з наявністю випадків подовженого інтервалу QT у сімейному анамнезі. До початку лікування необхідно обов'язково провести ЕКГ-дослідження. Застосування препарату Хлорпротиксен протипоказане у випадку, якщо інтервал QTc на вихідному вимірі перевищує 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок (див. розділ "Протипоказання"). Під час лікування, необхідність проведення ЕКГ-моніторингу слід оцінювати в індивідуальному порядку. У період лікування слід зменшити дозу, якщо інтервал QT буде збільшуватися, і слід припинити терапію у випадку, якщо інтервал QTc складе >500 мсек. Рекомендується проводити періодичний моніторинг показників водно-електролітного балансу. Слід уникати одночасного застосування інших антипсихотичних препаратів. Як і інші нейролептики, препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомами, захворюваннями печінки, нирок та серцево-судинної системи на пізніх стадіях, а також пацієнтам з тяжкою псевдопаралітичною міастенією та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з: феохромоцитомою; пролактин-залежними пухлинами; вираженою артеріальною гіпотензією або ортостатичною дисрегуляцією; хворобою Паркінсона; хворобами системи кровотворення; гіпертиреоз; порушенням сечовипускання, затримкою сечі; стенозом воротаря (пілоростенозом), кишковою непрохідністю. Як і інші психотропні засоби, препарат Хлорпротиксен може впливати на показники глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, що може вимагати корекції доз протидіабетичних препаратів (інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування). Пацієнти, які проходять тривале лікування, особливо із застосуванням високих доз, підлягають ретельному контролю у динаміці з періодичною оцінкою необхідності зниження підтримуючої дози. Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на фоні прийому антипсихотичних препаратів. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні антипсихотичними препаратами, часто входять до групи ризику розвитку ВТЕ, до початку та під час лікування хлорпротиксеном необхідно визначити фактори ризику розвитку ВТЕ та вжити заходів безпеки. Повідомлялося, що антипсихотичні засоби, що мають а-адреноблокуючу дію, можуть викликати пріапізм; можливо, що і хлорпротиксен також має цю властивість. У разі виникнення важкого приапізму може знадобитися медичне втручання. Пацієнтів слід попередити про необхідність екстреного звернення за медичною допомогою у разі появи об'єктивних та суб'єктивних ознак приапізму. Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років Хлорпротиксен не рекомендується для застосування у дітей та підлітків. Достатньої кількості клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ефективності та безпеки застосування хлорпротиксену для лікування дітей та підлітків, не проводилося. Літні пацієнти Цереброваскулярні побічні реакції За даними рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень у популяції пацієнтів з деменцією, призначення деяких атипових нейролептиків супроводжувалося приблизно 3-кратним підвищенням ризику цереброваскулярних небажаних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий. Подібне підвищення ризику не можна виключити для інших нейролептиків та інших груп пацієнтів. У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю. Літні пацієнти особливо схильні до ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Підвищена смертність у літніх пацієнтів із деменцією Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, відзначалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали нейролептики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає. Хлорпротиксен не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Хлорпротиксен необхідно поступово. Допоміжні речовини Пігулки препарату Хлорпротиксен містять лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозогалактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Хлорпротиксен має седативний ефект. У пацієнтів, які отримують психотропні засоби, можуть відзначатися деякі порушення загальної уваги та концентрації, тому вони повинні бути попереджені про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
250,00 грн
147,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорпротиксен гідрохлорид 15 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 10 мг, лактози моногідрат – 92 мг, сахароза – 10 мг, кальцію стеарат – 1.5 мг, тальк – 1.5 мг. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910/5 - 2.011 мг, макрогол 6000 - 0.069 мг, макрогол 300 - 0.49 мг, тальк - 1.43 мг, алюмінієвий лак на основі барвника сонячного заходу жовтого (E11. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; вид на зламі – ядро від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняПсихози та психотичні стани, що супроводжуються занепокоєнням, страхом, психомоторним збудженням, агресивністю, у т.ч. при депресивно-параноїдній, циркулярній шизофренії, при простій уповільненій шизофренії з психопатоподібною та неврозоподібною симптоматикою та при інших психічних захворюваннях; дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми (у складі комбінованої терапії); алкогольний делірій; порушення сну при соматичних захворюваннях; необхідність тривалої терапії стану збудження та тривоги, психосоматичні, невротичні та поведінкові розлади у дітей; судомний кашель, спастичні стани у шлунково-кишковому тракті; премедикація; дерматози, що супроводжуються завзятим свербінням; алергічні реакції.Протипоказання до застосуванняПригнічення ЦНС, в т.ч. при інтоксикації алкоголем, барбітуратами та іншими лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, патологічні зміни картини крові, мієлодепресія, вагітність, лактація, підвищена чутливість до хлорпротиксену.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку ЦНС: можливі психомоторне гальмування, слабко виражений екстрапірамідний синдром, підвищена стомлюваність, запаморочення; у поодиноких випадках можливе парадоксальне посилення занепокоєння, особливо у хворих із манією чи шизофренією. З боку травної системи: можлива холестатична жовтяниця. Серцево-судинна система: можливі тахікардія, зміни на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. З боку органу зору: можливе помутніння рогівки та кришталика з порушенням зору. Порушення з боку системи кровотворення: можливі агранулоцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: можливі часті припливи, аменорея, галакторея, гінекомастія, ослаблення потенції та лібідо. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, порушення вуглеводного обміну, підвищення апетиту зі збільшенням маси тіла. Дерматологічні реакції: можлива фотосенсибілізація, фотодерматит. Ефекти, зумовлені антихолінергічною дією: сухість у роті, запор, порушення акомодації, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з анестетиками, опіоїдними анальгетиками, седативними, снодійними засобами, антипсихотичними засобами, з етанолом, етанолвмісними препаратами посилюється пригнічуюча дія на ЦНС. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється гіпотензивна дія. При одночасному застосуванні з антихолінергічними, антигістамінними, протипаркінсонічними засобами посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні із засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних реакцій; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії леводопи; з літію карбонатом – можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія. При одночасному застосуванні з епінефрином можлива блокада альфа-адренергічних ефектів епінефрину та розвиток внаслідок цього тяжкої гіпотензії та тахікардії. При одночасному застосуванні з фенотіазинами, метоклопрамідом, галоперидолом, резерпіном можливий розвиток екстрапірамідних розладів; з хінідином - можливе посилення гнітючої дії на серці.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Для прийому внутрішньо для дорослих добова доза варіює від 10 мг до 600 мг, для дітей – від 5 мг до 200 мг. Частота прийому та тривалість лікування визначаються показаннями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему