Лекарства и БАД Со скидкой
237,00 грн
165,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 75 мг/150 мг, магнію гідроксид – 15,2 мг/30,39 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, мікрокристалічна целюлоза (тип 101 або 102), магнію стеарат, крохмаль картопляний; Оболонка: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 12 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 30 або 100 таблеток у банки темного скла для зберігання лікарських засобів у комплекті з кришкою, що натягується з поліетилену, або кришкою, що нагвинчується з поліетилену. 1 банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору без гравіювання.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота Ацетилсаліцилова кислота всмоктується із шлунково-кишкового тракту практично повністю. Період напіввиведення ацетилсаліцилової кислоти становить близько 15 хвилин, т.к. за участю ферментів ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується в саліцилову кислоту в кишечнику, печінці та плазмі крові. Період напіввиведення саліцилової кислоти становить близько 3 годин, але може значно збільшуватися при одночасному введенні великих доз ацетилсаліцилової кислоти (більше 3,0 г) в результаті насичення ферментних систем. Біодоступність ацетилсаліцилової кислоти становить 70%, але ця величина значною мірою коливається, оскільки ацетилсаліцилова кислота піддається пресистемному гідролізу (слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, печінка) в саліцилову кислоту під дією ферментів. Біодоступність саліцилової кислоти становить 80-100%. Магнію гідроксид Дози магнію гідроксиду, що використовуються, не впливають на біодоступність ацетилсаліцилової кислоти.ФармакодинамікаАцетилсаліцилова кислота Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Антиагрегантний ефект зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому (більше виражений у чоловіків, ніж у жінок). Ацетилсаліцилова кислота (АСК) знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії, ефективна при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи, особливо інфаркту міокарда у чоловіків старше 40 років, та при вторинній профілактиці інфаркту. Пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми крові та знижує концентрацію вітамін-К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Підвищує ризик розвитку геморагічних ускладнень під час проведення хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі і натомість терапії антикоагулянтами. Ацетилсаліцилова кислота у високих дозах має також протизапальний, знеболюючий, жарознижувальний ефект. У високих дозах ацетилсаліцилова кислота стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях). Блокада циклооксигенази-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів, що може зумовити виразку слизової оболонки та подальшу кровотечу. Магнію гідроксид Магнію гідроксид, що входить до складу препарату, захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від дії ацетилсаліцилової кислоти.Показання до застосуванняПервинна профілактика серцево-судинних захворювань, таких як тромбоз та гостра серцева недостатність за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік). Профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин. Профілактика тромбоемболії після хірургічних втручань на судинах (аортокоронарне шунтування, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика). Нестабільна стенокардія.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до АСК, допоміжних речовин препарату та інших нестероїдних протизапальних засобів; крововилив у головний мозок; схильність до кровотечі (недостатність вітаміну К, тромбоцитопенія, геморагічний діатез); бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інгібітори циклооксигенази-2 (у тому числі в анамнезі); ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); вагітність (I та III триместри); період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; одночасний прийом з метотрексатом (більше 15 мг на тиждень);тяжка печінкова недостатність (клас В і С за шкалою Чайлд-П'ю); хронічна серцева недостатність III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA; дитячий вік до 18 років. З обережністю При подагрі, гіперурикемії, наявності в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч, ниркової та/або печінкової недостатності, бронхіальній астмі, сінній лихоманці, поліпозі носа, алергічних станах, у II триместрі вагітності; літнього віку. При гаданому хірургічному втручанні (включаючи незначні, наприклад, видалення зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування великих доз саліцилатів у перші 3 місяці вагітності асоціюється із підвищеною частотою дефектів розвитку плода. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати лише з урахуванням суворої оцінки ризику та користі. В останньому триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг/добу) викликають гальмування пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепний крововилив, особливо у недоношених. Призначення саліцилатів в останньому триместрі вагітності протипоказане. Доступних клінічних даних недостатньо для встановлення можливості застосування препарату під час грудного вигодовування. Перед призначенням ацетилсаліцилової кислоти у період годування груддю слід оцінити потенційну користь терапії препаратом щодо потенційного ризику для дітей грудного віку.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до Алергічні реакції: кропив'янка (часто); набряк Квінке (часто). Імунна система: анафілактичні реакції (нечасто). Шлунково-кишковий тракт: нудота (часто), печія (дуже часто), блювання (часто), больові відчуття в області живота (нечасто), виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (нечасто), у тому числі перфоративні (рідко), шлунково -кишкові кровотечі (нечасто), підвищення активності «печінкових» ферментів (рідко), стоматит (дуже рідко), езофагіт (дуже рідко), ерозивні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (дуже рідко), стриктури (дуже рідко), коліт ( дуже рідко), коліт (дуже рідко), синдром подразненого кишечника (дуже рідко). Дихальна система: бронхоспазм (часто). Система кровотворення: підвищена кровоточивість (дуже часто), анемія (рідко), гіпопротромбінемія (дуже рідко), тромбоцитопенія (дуже рідко), нейтропенія (дуже рідко), апластична анемія (дуже рідко), еозинофілія (дуже рідко), ). Центральна нервова система: запаморочення (нечасто), біль голови (часто), безсоння (часто), сонливість (нечасто), шум у вухах (рідко), внутрішньомозковий крововилив (рідко).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні АСК посилює дію наступних лікарських препаратів: метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками; гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів із зв'язку з білками; тромболітичних та антиагрегантних та антикоагулянтних препаратів (тиклопідину); дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції; гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (похідні сульфонілсечовини) та інсуліну за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини у зв'язку з білками плазми крові; вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її із зв'язку з білками. Одночасне застосування АСК з ібупрофеном призводить до зниження кардіопротективних ефектів АСК. Адитивний ефект спостерігається при одночасному прийомі АСК з етанолом (алкоголем). АСК послаблює дію урикозуричних засобів (бензбромарону) внаслідок конкурентної тубулярної елімінації сечової кислоти. Посилюючи елімінацію саліцилатів, системні глюкокортикостероїди (ГКС) послаблюють їхню дію. Антациди та колестірамін знижують всмоктування препарату.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. За бажання таблетку можна розламати навпіл, розжувати або розтерти. Первинна профілактика серцево-судинних захворювань, таких як тромбоз та гостра серцева недостатність за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) – 1 таблетка Кардевіт® АС, що містить АСК у дозі 150 мг першу добу, потім по 1 таблетці Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75 мг 1 раз на добу. Профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин – 1 таблетка Кардевіт® АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу. Профілактика тромбоемболії після хірургічних втручань на судинах (аортокоронарне шунтування, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика) – 1 таблетка Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу. Нестабільна стенокардія – 1 таблетка Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми передозування середнього ступеня тяжкості Нудота, блювання, шум у вухах, погіршення слуху, запаморочення, сплутаність свідомості. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Лікування симптоматичне. Симптоми передозування тяжкого ступеня Гарячка, гіпервентиляція, кетоацидоз, респіраторний алкалоз, кома, серцево-судинна та дихальна недостатність, виражена гіпоглікемія. Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованих відділень для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, визначення кислотно-лужного балансу, лужний та форсований лужний діурез, гемодіаліз, введення розчинів, активоване вугілля, симптоматична терапія. При проведенні лужного діурезу необхідно досягти значень pH між 7,5 та 8. Форсований лужний діурез слід проводити, коли концентрація саліцилатів у плазмі становить понад 500 мг/л (3,6 ммоль/л) у дорослих та 300 мг/л (2, 2 ммоль/л) у дітей.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід застосовувати після призначення лікаря. АСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). АСК може викликати кровотечі різного ступеня вираженості під час та після хірургічних втручань. За кілька днів до планованого хірургічного втручання слід оцінити ризик розвитку кровотечі порівняно з ризиком розвитку ішемічних ускладнень у пацієнтів, які приймають низькі дози АСК. Якщо ризик розвитку кровотечі значний, прийом АСК має бути тимчасово припинено. Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітиками та антитромбоцитарними препаратами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів (що мають знижену екскрецію сечової кислоти). Поєднання АСК із метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення. Високі дози АСК мають гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо та інсулін. При сумісному застосуванні системних глюкокортикостероїдів (ГКС) та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни системних глюкокортикостероїдів (ГКС) можливе передозування саліцилатів. Не рекомендується поєднання АСК з ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань: при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається зменшення антиагрегантної дії АСК у дозах до 300 мг, що призводить до зниження кардіопротекторних ефектів АСК. Перевищення дози АСК понад рекомендовані терапевтичні дози пов'язані з ризиком шлунково-кишкової кровотечі. При тривалому прийомі низьких доз АСК як агрегантної терапії необхідно бути обережними у літніх пацієнтів у зв'язку з ризиком розвитку шлунково-кишкової кровотечі. При одночасному прийомі АСК з алкоголем підвищений ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратами АСК необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
265,00 грн
223,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 75 мг/150 мг, магнію гідроксид – 15,2 мг/30,39 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, мікрокристалічна целюлоза (тип 101 або 102), магнію стеарат, крохмаль картопляний; Оболонка: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 12 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 30 або 100 таблеток у банки темного скла для зберігання лікарських засобів у комплекті з кришкою, що натягується з поліетилену, або кришкою, що нагвинчується з поліетилену. 1 банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору, з гравіюванням у вигляді серця на обох сторонах таблетки.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота Ацетилсаліцилова кислота всмоктується із шлунково-кишкового тракту практично повністю. Період напіввиведення ацетилсаліцилової кислоти становить близько 15 хвилин, т.к. за участю ферментів ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується в саліцилову кислоту в кишечнику, печінці та плазмі крові. Період напіввиведення саліцилової кислоти становить близько 3 годин, але може значно збільшуватися при одночасному введенні великих доз ацетилсаліцилової кислоти (більше 3,0 г) в результаті насичення ферментних систем. Біодоступність ацетилсаліцилової кислоти становить 70%, але ця величина значною мірою коливається, оскільки ацетилсаліцилова кислота піддається пресистемному гідролізу (слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, печінка) в саліцилову кислоту під дією ферментів. Біодоступність саліцилової кислоти становить 80-100%. Магнію гідроксид Дози магнію гідроксиду, що використовуються, не впливають на біодоступність ацетилсаліцилової кислоти.ФармакодинамікаАцетилсаліцилова кислота Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Антиагрегантний ефект зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому (більше виражений у чоловіків, ніж у жінок). Ацетилсаліцилова кислота (АСК) знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії, ефективна при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи, особливо інфаркту міокарда у чоловіків старше 40 років, та при вторинній профілактиці інфаркту. Пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми крові та знижує концентрацію вітамін-К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Підвищує ризик розвитку геморагічних ускладнень під час проведення хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі і натомість терапії антикоагулянтами. Ацетилсаліцилова кислота у високих дозах має також протизапальний, знеболюючий, жарознижувальний ефект. У високих дозах ацетилсаліцилова кислота стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях). Блокада циклооксигенази-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів, що може зумовити виразку слизової оболонки та подальшу кровотечу. Магнію гідроксид Магнію гідроксид, що входить до складу препарату, захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від дії ацетилсаліцилової кислоти.Показання до застосуванняПервинна профілактика серцево-судинних захворювань, таких як тромбоз та гостра серцева недостатність за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік). Профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин. Профілактика тромбоемболії після хірургічних втручань на судинах (аортокоронарне шунтування, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика). Нестабільна стенокардія.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до АСК, допоміжних речовин препарату та інших нестероїдних протизапальних засобів; крововилив у головний мозок; схильність до кровотечі (недостатність вітаміну К, тромбоцитопенія, геморагічний діатез); бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інгібітори циклооксигенази-2 (у тому числі в анамнезі); ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); вагітність (I та III триместри); період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; одночасний прийом з метотрексатом (більше 15 мг на тиждень);тяжка печінкова недостатність (клас В і С за шкалою Чайлд-П'ю); хронічна серцева недостатність III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA; дитячий вік до 18 років. З обережністю При подагрі, гіперурикемії, наявності в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч, ниркової та/або печінкової недостатності, бронхіальній астмі, сінній лихоманці, поліпозі носа, алергічних станах, у II триместрі вагітності; літнього віку. При гаданому хірургічному втручанні (включаючи незначні, наприклад, видалення зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування великих доз саліцилатів у перші 3 місяці вагітності асоціюється із підвищеною частотою дефектів розвитку плода. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати лише з урахуванням суворої оцінки ризику та користі. В останньому триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг/добу) викликають гальмування пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепний крововилив, особливо у недоношених. Призначення саліцилатів в останньому триместрі вагітності протипоказане. Доступних клінічних даних недостатньо для встановлення можливості застосування препарату під час грудного вигодовування. Перед призначенням ацетилсаліцилової кислоти у період годування груддю слід оцінити потенційну користь терапії препаратом щодо потенційного ризику для дітей грудного віку.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до Алергічні реакції: кропив'янка (часто); набряк Квінке (часто). Імунна система: анафілактичні реакції (нечасто). Шлунково-кишковий тракт: нудота (часто), печія (дуже часто), блювання (часто), больові відчуття в області живота (нечасто), виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (нечасто), у тому числі перфоративні (рідко), шлунково -кишкові кровотечі (нечасто), підвищення активності «печінкових» ферментів (рідко), стоматит (дуже рідко), езофагіт (дуже рідко), ерозивні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (дуже рідко), стриктури (дуже рідко), коліт ( дуже рідко), коліт (дуже рідко), синдром подразненого кишечника (дуже рідко). Дихальна система: бронхоспазм (часто). Система кровотворення: підвищена кровоточивість (дуже часто), анемія (рідко), гіпопротромбінемія (дуже рідко), тромбоцитопенія (дуже рідко), нейтропенія (дуже рідко), апластична анемія (дуже рідко), еозинофілія (дуже рідко), ). Центральна нервова система: запаморочення (нечасто), біль голови (часто), безсоння (часто), сонливість (нечасто), шум у вухах (рідко), внутрішньомозковий крововилив (рідко).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні АСК посилює дію наступних лікарських препаратів: метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками; гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів із зв'язку з білками; тромболітичних та антиагрегантних та антикоагулянтних препаратів (тиклопідину); дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції; гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (похідні сульфонілсечовини) та інсуліну за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини у зв'язку з білками плазми крові; вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її із зв'язку з білками. Одночасне застосування АСК з ібупрофеном призводить до зниження кардіопротективних ефектів АСК. Адитивний ефект спостерігається при одночасному прийомі АСК з етанолом (алкоголем). АСК послаблює дію урикозуричних засобів (бензбромарону) внаслідок конкурентної тубулярної елімінації сечової кислоти. Посилюючи елімінацію саліцилатів, системні глюкокортикостероїди (ГКС) послаблюють їхню дію. Антациди та колестірамін знижують всмоктування препарату.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. За бажання таблетку можна розламати навпіл, розжувати або розтерти. Первинна профілактика серцево-судинних захворювань, таких як тромбоз та гостра серцева недостатність за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) – 1 таблетка Кардевіт® АС, що містить АСК у дозі 150 мг першу добу, потім по 1 таблетці Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75 мг 1 раз на добу. Профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин – 1 таблетка Кардевіт® АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу. Профілактика тромбоемболії після хірургічних втручань на судинах (аортокоронарне шунтування, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика) – 1 таблетка Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу. Нестабільна стенокардія – 1 таблетка Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми передозування середнього ступеня тяжкості Нудота, блювання, шум у вухах, погіршення слуху, запаморочення, сплутаність свідомості. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Лікування симптоматичне. Симптоми передозування тяжкого ступеня Гарячка, гіпервентиляція, кетоацидоз, респіраторний алкалоз, кома, серцево-судинна та дихальна недостатність, виражена гіпоглікемія. Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованих відділень для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, визначення кислотно-лужного балансу, лужний та форсований лужний діурез, гемодіаліз, введення розчинів, активоване вугілля, симптоматична терапія. При проведенні лужного діурезу необхідно досягти значень pH між 7,5 та 8. Форсований лужний діурез слід проводити, коли концентрація саліцилатів у плазмі становить понад 500 мг/л (3,6 ммоль/л) у дорослих та 300 мг/л (2, 2 ммоль/л) у дітей.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід застосовувати після призначення лікаря. АСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). АСК може викликати кровотечі різного ступеня вираженості під час та після хірургічних втручань. За кілька днів до планованого хірургічного втручання слід оцінити ризик розвитку кровотечі порівняно з ризиком розвитку ішемічних ускладнень у пацієнтів, які приймають низькі дози АСК. Якщо ризик розвитку кровотечі значний, прийом АСК має бути тимчасово припинено. Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітиками та антитромбоцитарними препаратами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів (що мають знижену екскрецію сечової кислоти). Поєднання АСК із метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення. Високі дози АСК мають гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо та інсулін. При сумісному застосуванні системних глюкокортикостероїдів (ГКС) та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни системних глюкокортикостероїдів (ГКС) можливе передозування саліцилатів. Не рекомендується поєднання АСК з ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань: при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається зменшення антиагрегантної дії АСК у дозах до 300 мг, що призводить до зниження кардіопротекторних ефектів АСК. Перевищення дози АСК понад рекомендовані терапевтичні дози пов'язані з ризиком шлунково-кишкової кровотечі. При тривалому прийомі низьких доз АСК як агрегантної терапії необхідно бути обережними у літніх пацієнтів у зв'язку з ризиком розвитку шлунково-кишкової кровотечі. При одночасному прийомі АСК з алкоголем підвищений ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратами АСК необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
224,00 грн
187,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 75 мг/150 мг, магнію гідроксид – 15,2 мг/30,39 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, мікрокристалічна целюлоза (тип 101 або 102), магнію стеарат, крохмаль картопляний; Оболонка: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. По 1, 2, 3, 4, 5, 6, 12 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. По 30 або 100 таблеток у банки темного скла для зберігання лікарських засобів у комплекті з кришкою, що натягується з поліетилену, або кришкою, що нагвинчується з поліетилену. 1 банку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору, з гравіюванням у вигляді серця на обох сторонах таблетки.Фармакотерапевтична групаАнтиагрегантний засіб.ФармакокінетикаАцетилсаліцилова кислота Ацетилсаліцилова кислота всмоктується із шлунково-кишкового тракту практично повністю. Період напіввиведення ацетилсаліцилової кислоти становить близько 15 хвилин, т.к. за участю ферментів ацетилсаліцилова кислота швидко гідролізується в саліцилову кислоту в кишечнику, печінці та плазмі крові. Період напіввиведення саліцилової кислоти становить близько 3 годин, але може значно збільшуватися при одночасному введенні великих доз ацетилсаліцилової кислоти (більше 3,0 г) в результаті насичення ферментних систем. Біодоступність ацетилсаліцилової кислоти становить 70%, але ця величина значною мірою коливається, оскільки ацетилсаліцилова кислота піддається пресистемному гідролізу (слизова оболонка шлунково-кишкового тракту, печінка) в саліцилову кислоту під дією ферментів. Біодоступність саліцилової кислоти становить 80-100%. Магнію гідроксид Дози магнію гідроксиду, що використовуються, не впливають на біодоступність ацетилсаліцилової кислоти.ФармакодинамікаАцетилсаліцилова кислота Зменшує агрегацію, адгезію тромбоцитів та тромбоутворення за рахунок придушення синтезу тромбоксану А2 у тромбоцитах. Антиагрегантний ефект зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому (більше виражений у чоловіків, ніж у жінок). Ацетилсаліцилова кислота (АСК) знижує летальність та ризик розвитку інфаркту міокарда при нестабільній стенокардії, ефективна при первинній профілактиці захворювань серцево-судинної системи, особливо інфаркту міокарда у чоловіків старше 40 років, та при вторинній профілактиці інфаркту. Пригнічує синтез протромбіну в печінці та збільшує протромбіновий час. Підвищує фібринолітичну активність плазми крові та знижує концентрацію вітамін-К-залежних факторів згортання (II, VII, IX, X). Підвищує ризик розвитку геморагічних ускладнень під час проведення хірургічних втручань, збільшує ризик розвитку кровотечі і натомість терапії антикоагулянтами. Ацетилсаліцилова кислота у високих дозах має також протизапальний, знеболюючий, жарознижувальний ефект. У високих дозах ацетилсаліцилова кислота стимулює виведення сечової кислоти (порушує її реабсорбцію у ниркових канальцях). Блокада циклооксигенази-1 у слизовій оболонці шлунка призводить до гальмування гастропротекторних простагландинів, що може зумовити виразку слизової оболонки та подальшу кровотечу. Магнію гідроксид Магнію гідроксид, що входить до складу препарату, захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від дії ацетилсаліцилової кислоти.Показання до застосуванняПервинна профілактика серцево-судинних захворювань, таких як тромбоз та гостра серцева недостатність за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік). Профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин. Профілактика тромбоемболії після хірургічних втручань на судинах (аортокоронарне шунтування, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика). Нестабільна стенокардія.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до АСК, допоміжних речовин препарату та інших нестероїдних протизапальних засобів; крововилив у головний мозок; схильність до кровотечі (недостатність вітаміну К, тромбоцитопенія, геморагічний діатез); бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інгібітори циклооксигенази-2 (у тому числі в анамнезі); ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); вагітність (I та III триместри); період лактації; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; одночасний прийом з метотрексатом (більше 15 мг на тиждень);тяжка печінкова недостатність (клас В і С за шкалою Чайлд-П'ю); хронічна серцева недостатність III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA; дитячий вік до 18 років. З обережністю При подагрі, гіперурикемії, наявності в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч, ниркової та/або печінкової недостатності, бронхіальній астмі, сінній лихоманці, поліпозі носа, алергічних станах, у II триместрі вагітності; літнього віку. При гаданому хірургічному втручанні (включаючи незначні, наприклад, видалення зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування великих доз саліцилатів у перші 3 місяці вагітності асоціюється із підвищеною частотою дефектів розвитку плода. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати лише з урахуванням суворої оцінки ризику та користі. В останньому триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг/добу) викликають гальмування пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепний крововилив, особливо у недоношених. Призначення саліцилатів в останньому триместрі вагітності протипоказане. Доступних клінічних даних недостатньо для встановлення можливості застосування препарату під час грудного вигодовування. Перед призначенням ацетилсаліцилової кислоти у період годування груддю слід оцінити потенційну користь терапії препаратом щодо потенційного ризику для дітей грудного віку.Побічна діяБагато з перелічених небажаних реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до Алергічні реакції: кропив'янка (часто); набряк Квінке (часто). Імунна система: анафілактичні реакції (нечасто). Шлунково-кишковий тракт: нудота (часто), печія (дуже часто), блювання (часто), больові відчуття в області живота (нечасто), виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (нечасто), у тому числі перфоративні (рідко), шлунково -кишкові кровотечі (нечасто), підвищення активності «печінкових» ферментів (рідко), стоматит (дуже рідко), езофагіт (дуже рідко), ерозивні ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (дуже рідко), стриктури (дуже рідко), коліт ( дуже рідко), коліт (дуже рідко), синдром подразненого кишечника (дуже рідко). Дихальна система: бронхоспазм (часто). Система кровотворення: підвищена кровоточивість (дуже часто), анемія (рідко), гіпопротромбінемія (дуже рідко), тромбоцитопенія (дуже рідко), нейтропенія (дуже рідко), апластична анемія (дуже рідко), еозинофілія (дуже рідко), ). Центральна нервова система: запаморочення (нечасто), біль голови (часто), безсоння (часто), сонливість (нечасто), шум у вухах (рідко), внутрішньомозковий крововилив (рідко).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні АСК посилює дію наступних лікарських препаратів: метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками; гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів із зв'язку з білками; тромболітичних та антиагрегантних та антикоагулянтних препаратів (тиклопідину); дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції; гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо (похідні сульфонілсечовини) та інсуліну за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої АСК у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини у зв'язку з білками плазми крові; вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її із зв'язку з білками. Одночасне застосування АСК з ібупрофеном призводить до зниження кардіопротективних ефектів АСК. Адитивний ефект спостерігається при одночасному прийомі АСК з етанолом (алкоголем). АСК послаблює дію урикозуричних засобів (бензбромарону) внаслідок конкурентної тубулярної елімінації сечової кислоти. Посилюючи елімінацію саліцилатів, системні глюкокортикостероїди (ГКС) послаблюють їхню дію. Антациди та колестірамін знижують всмоктування препарату.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. За бажання таблетку можна розламати навпіл, розжувати або розтерти. Первинна профілактика серцево-судинних захворювань, таких як тромбоз та гостра серцева недостатність за наявності факторів ризику (наприклад, цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) – 1 таблетка Кардевіт® АС, що містить АСК у дозі 150 мг першу добу, потім по 1 таблетці Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75 мг 1 раз на добу. Профілактика повторного інфаркту міокарда та тромбозу кровоносних судин – 1 таблетка Кардевіт® АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу. Профілактика тромбоемболії після хірургічних втручань на судинах (аортокоронарне шунтування, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика) – 1 таблетка Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу. Нестабільна стенокардія – 1 таблетка Кардевіт АС, що містить АСК у дозі 75-150 мг 1 раз на добу.ПередозуванняСимптоми передозування середнього ступеня тяжкості Нудота, блювання, шум у вухах, погіршення слуху, запаморочення, сплутаність свідомості. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Лікування симптоматичне. Симптоми передозування тяжкого ступеня Гарячка, гіпервентиляція, кетоацидоз, респіраторний алкалоз, кома, серцево-судинна та дихальна недостатність, виражена гіпоглікемія. Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованих відділень для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, визначення кислотно-лужного балансу, лужний та форсований лужний діурез, гемодіаліз, введення розчинів, активоване вугілля, симптоматична терапія. При проведенні лужного діурезу необхідно досягти значень pH між 7,5 та 8. Форсований лужний діурез слід проводити, коли концентрація саліцилатів у плазмі становить понад 500 мг/л (3,6 ммоль/л) у дорослих та 300 мг/л (2, 2 ммоль/л) у дітей.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат слід застосовувати після призначення лікаря. АСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). АСК може викликати кровотечі різного ступеня вираженості під час та після хірургічних втручань. За кілька днів до планованого хірургічного втручання слід оцінити ризик розвитку кровотечі порівняно з ризиком розвитку ішемічних ускладнень у пацієнтів, які приймають низькі дози АСК. Якщо ризик розвитку кровотечі значний, прийом АСК має бути тимчасово припинено. Поєднання АСК з антикоагулянтами, тромболітиками та антитромбоцитарними препаратами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотеч. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів (що мають знижену екскрецію сечової кислоти). Поєднання АСК із метотрексатом супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів з боку органів кровотворення. Високі дози АСК мають гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні її пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо та інсулін. При сумісному застосуванні системних глюкокортикостероїдів (ГКС) та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни системних глюкокортикостероїдів (ГКС) можливе передозування саліцилатів. Не рекомендується поєднання АСК з ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань: при одночасному застосуванні з ібупрофеном відзначається зменшення антиагрегантної дії АСК у дозах до 300 мг, що призводить до зниження кардіопротекторних ефектів АСК. Перевищення дози АСК понад рекомендовані терапевтичні дози пов'язані з ризиком шлунково-кишкової кровотечі. При тривалому прийомі низьких доз АСК як агрегантної терапії необхідно бути обережними у літніх пацієнтів у зв'язку з ризиком розвитку шлунково-кишкової кровотечі. При одночасному прийомі АСК з алкоголем підвищений ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратами АСК необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСироп 100мл. Активний компонент: Алое деревоподібного листя свіжих водний екстракт. Допоміжна речовина: Аронії чорноплідних плодів концентрований сік, сахароза, натрію бензонат, вода очищена.Опис лікарської формиРідина коричнево-червоного кольоруФармакотерапевтична групаІмуностимулююча діяФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаЗастосування препарату викликає стимуляцію імунної системи завдяки речовинам, що містяться в екстракті з листя алое деревоподібного. Препарат надає стимулюючий вплив як на гуморальний, так і на клітинний імунітет: викликає збільшення числа Т- та В-лімфоцитів, а також числа антитіл, що циркулюють у крові, що призводить до підвищення опірності організму до бактеріальних та вірусних інфекцій. Крім того, сироп Імунофітол® має антибактеріальну, противірусну та протизапальну дію, сприяє підвищенню апетиту.РекомендуєтьсяУ комплексній терапії та профілактиці рецидивів у дітей з 3 років та дорослих, які страждають на рецидивуючі вірусні та бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів, такими як: хронічні фарингіт та тонзиліт, рецидивні риніт, ларингіт, ларинготрахіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, одночасне застосування з імунодепресивними препаратами, гострі запальні захворювання органів травної системи, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3 років (у зв'язку із недостатністю клінічних даних).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з недостатністю даних щодо безпеки застосування препарату вагітними та жінками, що годують, зазначеній групі пацієнтів приймати препарат не рекомендується.Побічна діяПорушення імунної системи Нечасто: алергічні реакції. Порушення шлунково-кишкового тракту Рідко: диспепсичні симптоми.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо за 30-40 хвилин до їди. Якщо лікар не призначив інакше, препарат приймають так: Дітям з 3 до 6 років по 5 мл сиропу двічі на день. Дітям з 7 років та дорослим по 5 мл сиропу 3 рази на день. Для дозування використовують мірну ложку, вкладену в упаковку (5 мл сиропу – 1 мірна ложка). Курс застосування 2 тижні. Збільшення тривалості та проведення повторних курсів можливе за рекомендацією лікаря. Між повторними курсами слід робити 14-денну перерву. Перед застосуванням збовтувати.ПередозуванняВипадки передозування досі не зареєстровані. При застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовані, можуть виникнути легені диспепсичні симптоми. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не містить штучні барвники та ароматизатори. За відсутності ефекту на фоні лікування препаратом протягом 7 днів або погіршення стану необхідно звернутися до лікаря. Пацієнтам із цукровим діабетом слід враховувати, що разова доза препарату (5 мл) містить близько 3,93 г сахарози, що відповідає приблизно 0,33 вуглеводних (хлібних) одиниць (ХЕ). Людям, схильним до утворення оксалатного каміння у нирках, слід враховувати, що разова доза препарату (5 мл) містить 51 мг аскорбінової кислоти. Препарат може спотворювати результати різних лабораторних тестів (вміст у крові глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, лактатдегідрогенази). З огляду на механізм дії препарат не слід приймати безпосередньо після вакцинацій, слід робити як мінімум 2-тижневу перерву. Препарат слід приймати під час хіміотерапії. Немає протипоказань до застосування препарату після хіміотерапії.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N10
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ацетилсаліцилова кислота 100 мг. Допоміжні речовини: стеаринова кислота, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат (цукор молочний), олія рицинова гідрогенізована, повідон (пласдон К-90 або колідон 90F), полісорбат (твін-80), целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етакрилату (1:1) (колікут МАЕ 100Р), сополімер макроголу та полівінілового спирту (колікут IR), коповідон (пласдон Ес-630), триетилцитрат, тальк, титану діоксид. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; допускається легка шорсткість та слабкий запах оцтової кислоти.Фармакотерапевтична групаНПЗП, антиагрегант. В основі механізму антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти (АСК) лежить незворотна інактивація ЦОГ-1, внаслідок чого блокується синтез тромбоксану A2 та пригнічується агрегація тромбоцитів. Вважається, що АСК має інші механізми придушення агрегації тромбоцитів, що розширює область її застосування при різних судинних захворюваннях. У високих дозах АСК також має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію. Антиагрегантний ефект розвивається навіть після застосування препарату в малих дозах та зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується із ШКТ. C max АСК у плазмі крові досягається через 10-20 хв після прийому внутрішньо, саліцилової кислоти – через 0.3-2 год. Внаслідок того, що таблетки вкриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку (оболонка ефективно блокує розчинення препарату в шлунку), а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Таким чином, абсорбція АСК у формі пігулок, покритих кишковорозчинною оболонкою, уповільнена на 3-6 годин у порівнянні зі звичайними (без такої оболонки) пігулками. Розподіл АСК та саліцилова кислота зв'язуються з білками плазми крові (від 66% до 98% залежно від дози) та швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому застосуванні препарату негідролізована АСК не накопичується у сироватці крові. Метаболізм АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів з утворенням таких метаболітів, як фенілсаліцилат, глюкуронід саліцилової кислоти та саліцилурова кислота, що виявляються у багатьох тканинах. Виведення Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Т1/2 становить від 2-3 годин (при застосуванні АСК у низьких дозах) до 15 годин (при застосуванні препарату у високих дозах як аналгетичний засіб). Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів із нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 годин. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці).Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняПервинна профілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику (в т.ч. цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) та повторного інфаркту міокарда; нестабільна стенокардія (включаючи підозру на розвиток гострого інфаркту міокарда); стабільна стенокардія; профілактика ішемічного інсульту (в т.ч. у пацієнтів з тимчасовими порушеннями мозкового кровообігу); профілактика тромбоемболій після операцій та інвазивних втручань на судинах (в т.ч. аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика та стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних); профілактика тромбозів глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (у т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок великого хірургічного втручання).Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів; геморагічний діатез; поєднане застосування з метотрексатом у дозі 15 мг на тиждень та більше; печінкова недостатність (клас В і вище за шкалою Чайлд-П'ю); ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); хронічна серцева недостатність (III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA); І та ІІІ триместри вагітності; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та допоміжних компонентів препарату; підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів. З обережністю: подагра, гіперурикемія, т.к. АСК у низьких дозах знижує екскрецію сечової кислоти (слід мати на увазі, що АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів, які мають знижену екскрецію сечової кислоти); наявність в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч; порушення функції печінки (нижче за клас В за шкалою Чайлд-П'ю); порушення функції нирок (КК понад 30 мл/хв); бронхіальна астма, хронічні захворювання органів дихання, сінна лихоманка, поліпоз носа, лікарська алергія, у т.ч. до препаратів групи НПЗП (анальгетики, протизапальні, протиревматичні засоби); ІІ триместр вагітності; передбачуване хірургічне втручання (включаючи незначні, наприклад екстракція зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування саліцилатів у високих дозах у І триместрі вагітності асоціюється з підвищеною частотою дефектів розвитку плода (розщеплення верхнього піднебіння, вади серця). Призначення саліцилатів у І триместрі вагітності протипоказане. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати тільки після ретельної оцінки ризику для плода та користі для матері, переважно у дозах не вище 150 мг на добу та протягом нетривалого часу. У III триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг на добу) викликають ослаблення пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепні крововиливи, особливо у недоношених дітей. Призначення саліцилатів у III триместрі вагітності протипоказане. Саліцилати та їх метаболіти у невеликих кількостях виділяються із грудним молоком. Випадковий прийом саліцилатів у період лактації не супроводжується розвитком побічних реакцій у дитини та не вимагає припинення грудного вигодовування. Однак при тривалому застосуванні препарату або призначенні його у високій дозі годування груддю слід негайно припинити. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, печія, блювання, біль у животі; рідко – виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки; дуже рідко – перфоративні виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, минущі порушення функції печінки з підвищенням активності печінкових трансаміназ. З боку системи кровотворення: підвищений ризик кровотеч унаслідок інгібуючої дії АСК на агрегацію тромбоцитів; рідко – анемія. З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль. З боку органу слуху: зниження слуху, шум у вухах. Алергічні реакції: висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, риніт, набряк слизової оболонки носа, кардіо-респіраторний дистрес-синдром, а також важкі реакції, включаючи анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиКардіАСК® при одночасному застосуванні посилює дію метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом також супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів органів кровотворення. При одночасному застосуванні КардіАСК® посилює дію гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів у зв'язку з білками плазми. КардіАСК® посилює ефекти тромболітичних засобів та антиагрегантів (тиклопідину). При одночасному застосуванні препарат посилює дію дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції. КардіАСК® посилює дію гіпоглікемічних засобів (інсуліну та похідних сульфонілсечовини) за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини із зв'язку з білками плазми. Препарат посилює дію вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її у зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з етанолом спостерігається адитивний ефект, підвищується ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. АСК послаблює дію урикозуричних препаратів (бензбромарону): за рахунок конкурентного придушення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти відбувається зниження урикозуричного ефекту. При одночасному застосуванні препарат послаблює дію інгібіторів АПФ: відзначається дозозалежне зниження СКФ внаслідок інгібування простагландинів, які мають судинорозширювальну дію, відповідно – ослаблення гіпотензивної дії. АСК у високих дозах знижує ефекти діуретиків: відзначається зниження ШКФ внаслідок зниження синтезу простагландинів у нирках. ГКС посилюють виведення саліцилатів та послаблюють їхню дію при одночасному застосуванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, переважно перед їдою. Таблетки слід запивати великою кількістю рідини. КардіАСК призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем. З метою первинної профілактики гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики повторного інфаркту міокарда, при стабільній та нестабільній стенокардії – по 50-100 мг на добу. При нестабільній стенокардії (при підозрі на розвиток гострого інфаркту міокарда) призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики ішемічного інсульту та минущого порушення мозкового кровообігу - по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах – по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок призначають по 50-100 мг на добу.ПередозуванняСаліцилатна інтоксикація (розвивається при прийомі АСК у дозі більше 100 мг/кг/добу протягом більш ніж 2 діб) може бути результатом тривалого застосування препарату в токсичних дозах в рамках неправильного терапевтичного застосування препарату (хронічна інтоксикація) або одноразового випадкового або навмисного прийому токсичної дози. препарату дорослою або дитиною (гостра інтоксикація). Симптоми хронічної інтоксикації похідними саліцилової кислоти неспецифічні і часто важко діагностуються. Інтоксикація легкого ступеня тяжкості зазвичай розвивається тільки після неодноразового застосування препарату у високих дозах і проявляється запамороченням, шумом у вухах, зниженням слуху, підвищеним потовиділенням, нудотою та блюванням, головним болем та сплутаністю свідомості. Зазначена симптоматика зникає після зменшення дози. Шум у вухах може виникнути при концентрації АСК у плазмі крові від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі симптоми виявляються при концентрації АСК у плазмі вище 300 мкг/мл. Основним проявом гострої інтоксикації є тяжке порушення кислотно-основного стану, симптоми якого можуть змінюватись в залежності від віку хворого та ступеня тяжкості інтоксикації. Діти найбільш типовим є розвиток метаболічного ацидозу. Лікування інтоксикації проводиться відповідно до прийнятих стандартів, залежить від ступеня тяжкості інтоксикації та клінічної картини і має бути спрямоване головним чином на прискорення виведення препарату та відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку. Симптоми передозування від легкого до середнього ступеня тяжкості: запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови, сплутаність свідомості, профузне потовиділення, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз. Лікування: шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Симптоми передозування від середнього до тяжкого ступеня: респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом; гіперпірексія; порушення дихання (гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія); порушення з боку серцево-судинної системи (порушення ритму серця, зниження артеріального тиску, пригнічення серцевої діяльності); порушення водно-електролітного балансу (дегідратація); порушення функції нирок від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією; порушення метаболізму глюкози (гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз); шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення (від інгібування агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія);неврологічні порушення (токсична енцефалопатія та пригнічення функції ЦНС (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми)). Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованого відділення для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). Інгібуюча дія АСК на агрегацію тромбоцитів зберігається протягом декількох днів після прийому, у зв'язку з чим можливе підвищення ризику кровотеч під час оперативного втручання або післяопераційного періоду. За необхідності абсолютного виключення кровоточивості в ході оперативного втручання слід якомога повністю відмовитися від застосування АСК у передопераційному періоді. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (мають знижену екскрецію сечової кислоти). АСК у високих дозах має гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні препарати. При сумісному застосуванні глюкокортикостероїдів та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни глюкокортикостероїдів можливе передозування саліцилатів. Перевищення дози ацетилсаліцилової кислоти пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ацетилсаліцилова кислота 100 мг. Допоміжні речовини: стеаринова кислота, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат (цукор молочний), олія рицинова гідрогенізована, повідон (пласдон К-90 або колідон 90F), полісорбат (твін-80), целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етакрилату (1:1) (колікут МАЕ 100Р), сополімер макроголу та полівінілового спирту (колікут IR), коповідон (пласдон Ес-630), триетилцитрат, тальк, титану діоксид. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; допускається легка шорсткість та слабкий запах оцтової кислоти.Фармакотерапевтична групаНПЗП, антиагрегант. В основі механізму антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти (АСК) лежить незворотна інактивація ЦОГ-1, внаслідок чого блокується синтез тромбоксану A2 та пригнічується агрегація тромбоцитів. Вважається, що АСК має інші механізми придушення агрегації тромбоцитів, що розширює область її застосування при різних судинних захворюваннях. У високих дозах АСК також має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію. Антиагрегантний ефект розвивається навіть після застосування препарату в малих дозах та зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується із ШКТ. C max АСК у плазмі крові досягається через 10-20 хв після прийому внутрішньо, саліцилової кислоти – через 0.3-2 год. Внаслідок того, що таблетки вкриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку (оболонка ефективно блокує розчинення препарату в шлунку), а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Таким чином, абсорбція АСК у формі пігулок, покритих кишковорозчинною оболонкою, уповільнена на 3-6 годин у порівнянні зі звичайними (без такої оболонки) пігулками. Розподіл АСК та саліцилова кислота зв'язуються з білками плазми крові (від 66% до 98% залежно від дози) та швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому застосуванні препарату негідролізована АСК не накопичується у сироватці крові. Метаболізм АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів з утворенням таких метаболітів, як фенілсаліцилат, глюкуронід саліцилової кислоти та саліцилурова кислота, що виявляються у багатьох тканинах. Виведення Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Т1/2 становить від 2-3 годин (при застосуванні АСК у низьких дозах) до 15 годин (при застосуванні препарату у високих дозах як аналгетичний засіб). Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів із нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 годин. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці).Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняПервинна профілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику (в т.ч. цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) та повторного інфаркту міокарда; нестабільна стенокардія (включаючи підозру на розвиток гострого інфаркту міокарда); стабільна стенокардія; профілактика ішемічного інсульту (в т.ч. у пацієнтів з тимчасовими порушеннями мозкового кровообігу); профілактика тромбоемболій після операцій та інвазивних втручань на судинах (в т.ч. аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика та стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних); профілактика тромбозів глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (у т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок великого хірургічного втручання).Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів; геморагічний діатез; поєднане застосування з метотрексатом у дозі 15 мг на тиждень та більше; печінкова недостатність (клас В і вище за шкалою Чайлд-П'ю); ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); хронічна серцева недостатність (III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA); І та ІІІ триместри вагітності; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та допоміжних компонентів препарату; підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів. З обережністю: подагра, гіперурикемія, т.к. АСК у низьких дозах знижує екскрецію сечової кислоти (слід мати на увазі, що АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів, які мають знижену екскрецію сечової кислоти); наявність в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч; порушення функції печінки (нижче за клас В за шкалою Чайлд-П'ю); порушення функції нирок (КК понад 30 мл/хв); бронхіальна астма, хронічні захворювання органів дихання, сінна лихоманка, поліпоз носа, лікарська алергія, у т.ч. до препаратів групи НПЗП (анальгетики, протизапальні, протиревматичні засоби); ІІ триместр вагітності; передбачуване хірургічне втручання (включаючи незначні, наприклад екстракція зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування саліцилатів у високих дозах у І триместрі вагітності асоціюється з підвищеною частотою дефектів розвитку плода (розщеплення верхнього піднебіння, вади серця). Призначення саліцилатів у І триместрі вагітності протипоказане. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати тільки після ретельної оцінки ризику для плода та користі для матері, переважно у дозах не вище 150 мг на добу та протягом нетривалого часу. У III триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг на добу) викликають ослаблення пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепні крововиливи, особливо у недоношених дітей. Призначення саліцилатів у III триместрі вагітності протипоказане. Саліцилати та їх метаболіти у невеликих кількостях виділяються із грудним молоком. Випадковий прийом саліцилатів у період лактації не супроводжується розвитком побічних реакцій у дитини та не вимагає припинення грудного вигодовування. Однак при тривалому застосуванні препарату або призначенні його у високій дозі годування груддю слід негайно припинити. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, печія, блювання, біль у животі; рідко – виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки; дуже рідко – перфоративні виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, минущі порушення функції печінки з підвищенням активності печінкових трансаміназ. З боку системи кровотворення: підвищений ризик кровотеч унаслідок інгібуючої дії АСК на агрегацію тромбоцитів; рідко – анемія. З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль. З боку органу слуху: зниження слуху, шум у вухах. Алергічні реакції: висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, риніт, набряк слизової оболонки носа, кардіо-респіраторний дистрес-синдром, а також важкі реакції, включаючи анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиКардіАСК® при одночасному застосуванні посилює дію метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом також супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів органів кровотворення. При одночасному застосуванні КардіАСК® посилює дію гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів у зв'язку з білками плазми. КардіАСК® посилює ефекти тромболітичних засобів та антиагрегантів (тиклопідину). При одночасному застосуванні препарат посилює дію дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції. КардіАСК® посилює дію гіпоглікемічних засобів (інсуліну та похідних сульфонілсечовини) за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини із зв'язку з білками плазми. Препарат посилює дію вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її у зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з етанолом спостерігається адитивний ефект, підвищується ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. АСК послаблює дію урикозуричних препаратів (бензбромарону): за рахунок конкурентного придушення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти відбувається зниження урикозуричного ефекту. При одночасному застосуванні препарат послаблює дію інгібіторів АПФ: відзначається дозозалежне зниження СКФ внаслідок інгібування простагландинів, які мають судинорозширювальну дію, відповідно – ослаблення гіпотензивної дії. АСК у високих дозах знижує ефекти діуретиків: відзначається зниження ШКФ внаслідок зниження синтезу простагландинів у нирках. ГКС посилюють виведення саліцилатів та послаблюють їхню дію при одночасному застосуванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, переважно перед їдою. Таблетки слід запивати великою кількістю рідини. КардіАСК призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем. З метою первинної профілактики гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики повторного інфаркту міокарда, при стабільній та нестабільній стенокардії – по 50-100 мг на добу. При нестабільній стенокардії (при підозрі на розвиток гострого інфаркту міокарда) призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики ішемічного інсульту та минущого порушення мозкового кровообігу - по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах – по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок призначають по 50-100 мг на добу.ПередозуванняСаліцилатна інтоксикація (розвивається при прийомі АСК у дозі більше 100 мг/кг/добу протягом більш ніж 2 діб) може бути результатом тривалого застосування препарату в токсичних дозах в рамках неправильного терапевтичного застосування препарату (хронічна інтоксикація) або одноразового випадкового або навмисного прийому токсичної дози. препарату дорослою або дитиною (гостра інтоксикація). Симптоми хронічної інтоксикації похідними саліцилової кислоти неспецифічні і часто важко діагностуються. Інтоксикація легкого ступеня тяжкості зазвичай розвивається тільки після неодноразового застосування препарату у високих дозах і проявляється запамороченням, шумом у вухах, зниженням слуху, підвищеним потовиділенням, нудотою та блюванням, головним болем та сплутаністю свідомості. Зазначена симптоматика зникає після зменшення дози. Шум у вухах може виникнути при концентрації АСК у плазмі крові від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі симптоми виявляються при концентрації АСК у плазмі вище 300 мкг/мл. Основним проявом гострої інтоксикації є тяжке порушення кислотно-основного стану, симптоми якого можуть змінюватись в залежності від віку хворого та ступеня тяжкості інтоксикації. Діти найбільш типовим є розвиток метаболічного ацидозу. Лікування інтоксикації проводиться відповідно до прийнятих стандартів, залежить від ступеня тяжкості інтоксикації та клінічної картини і має бути спрямоване головним чином на прискорення виведення препарату та відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку. Симптоми передозування від легкого до середнього ступеня тяжкості: запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови, сплутаність свідомості, профузне потовиділення, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз. Лікування: шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Симптоми передозування від середнього до тяжкого ступеня: респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом; гіперпірексія; порушення дихання (гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія); порушення з боку серцево-судинної системи (порушення ритму серця, зниження артеріального тиску, пригнічення серцевої діяльності); порушення водно-електролітного балансу (дегідратація); порушення функції нирок від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією; порушення метаболізму глюкози (гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз); шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення (від інгібування агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія);неврологічні порушення (токсична енцефалопатія та пригнічення функції ЦНС (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми)). Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованого відділення для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). Інгібуюча дія АСК на агрегацію тромбоцитів зберігається протягом декількох днів після прийому, у зв'язку з чим можливе підвищення ризику кровотеч під час оперативного втручання або післяопераційного періоду. За необхідності абсолютного виключення кровоточивості в ході оперативного втручання слід якомога повністю відмовитися від застосування АСК у передопераційному періоді. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (мають знижену екскрецію сечової кислоти). АСК у високих дозах має гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні препарати. При сумісному застосуванні глюкокортикостероїдів та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни глюкокортикостероїдів можливе передозування саліцилатів. Перевищення дози ацетилсаліцилової кислоти пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ацетилсаліцилова кислота 50 мг. Допоміжні речовини: стеаринова кислота, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат (цукор молочний), олія рицинова гідрогенізована, повідон (пласдон К-90 або колідон 90F), полісорбат (твін-80), целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етакрилату (1:1) (колікут МАЕ 100Р), сополімер макроголу та полівінілового спирту (колікут IR), коповідон (пласдон Ес-630), триетилцитрат, тальк, титану діоксид. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; допускається легка шорсткість та слабкий запах оцтової кислоти.Фармакотерапевтична групаНПЗП, антиагрегант. В основі механізму антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти (АСК) лежить незворотна інактивація ЦОГ-1, внаслідок чого блокується синтез тромбоксану A2 та пригнічується агрегація тромбоцитів. Вважається, що АСК має інші механізми придушення агрегації тромбоцитів, що розширює область її застосування при різних судинних захворюваннях. У високих дозах АСК також має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію. Антиагрегантний ефект розвивається навіть після застосування препарату в малих дозах та зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується із ШКТ. C max АСК у плазмі крові досягається через 10-20 хв після прийому внутрішньо, саліцилової кислоти – через 0.3-2 год. Внаслідок того, що таблетки вкриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку (оболонка ефективно блокує розчинення препарату в шлунку), а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Таким чином, абсорбція АСК у формі пігулок, покритих кишковорозчинною оболонкою, уповільнена на 3-6 годин у порівнянні зі звичайними (без такої оболонки) пігулками. Розподіл АСК та саліцилова кислота зв'язуються з білками плазми крові (від 66% до 98% залежно від дози) та швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому застосуванні препарату негідролізована АСК не накопичується у сироватці крові. Метаболізм АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів з утворенням таких метаболітів, як фенілсаліцилат, глюкуронід саліцилової кислоти та саліцилурова кислота, що виявляються у багатьох тканинах. Виведення Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Т1/2 становить від 2-3 годин (при застосуванні АСК у низьких дозах) до 15 годин (при застосуванні препарату у високих дозах як аналгетичний засіб). Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів із нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 годин. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці).Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняПервинна профілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику (в т.ч. цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) та повторного інфаркту міокарда; нестабільна стенокардія (включаючи підозру на розвиток гострого інфаркту міокарда); стабільна стенокардія; профілактика ішемічного інсульту (в т.ч. у пацієнтів з тимчасовими порушеннями мозкового кровообігу); профілактика тромбоемболій після операцій та інвазивних втручань на судинах (в т.ч. аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика та стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних); профілактика тромбозів глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (у т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок великого хірургічного втручання).Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів; геморагічний діатез; поєднане застосування з метотрексатом у дозі 15 мг на тиждень та більше; печінкова недостатність (клас В і вище за шкалою Чайлд-П'ю); ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); хронічна серцева недостатність (III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA); І та ІІІ триместри вагітності; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та допоміжних компонентів препарату; підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів. З обережністю: подагра, гіперурикемія, т.к. АСК у низьких дозах знижує екскрецію сечової кислоти (слід мати на увазі, що АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів, які мають знижену екскрецію сечової кислоти); наявність в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч; порушення функції печінки (нижче за клас В за шкалою Чайлд-П'ю); порушення функції нирок (КК понад 30 мл/хв); бронхіальна астма, хронічні захворювання органів дихання, сінна лихоманка, поліпоз носа, лікарська алергія, у т.ч. до препаратів групи НПЗП (анальгетики, протизапальні, протиревматичні засоби); ІІ триместр вагітності; передбачуване хірургічне втручання (включаючи незначні, наприклад екстракція зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування саліцилатів у високих дозах у І триместрі вагітності асоціюється з підвищеною частотою дефектів розвитку плода (розщеплення верхнього піднебіння, вади серця). Призначення саліцилатів у І триместрі вагітності протипоказане. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати тільки після ретельної оцінки ризику для плода та користі для матері, переважно у дозах не вище 150 мг на добу та протягом нетривалого часу. У III триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг на добу) викликають ослаблення пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепні крововиливи, особливо у недоношених дітей. Призначення саліцилатів у III триместрі вагітності протипоказане. Саліцилати та їх метаболіти у невеликих кількостях виділяються із грудним молоком. Випадковий прийом саліцилатів у період лактації не супроводжується розвитком побічних реакцій у дитини та не вимагає припинення грудного вигодовування. Однак при тривалому застосуванні препарату або призначенні його у високій дозі годування груддю слід негайно припинити. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, печія, блювання, біль у животі; рідко – виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки; дуже рідко – перфоративні виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, минущі порушення функції печінки з підвищенням активності печінкових трансаміназ. З боку системи кровотворення: підвищений ризик кровотеч унаслідок інгібуючої дії АСК на агрегацію тромбоцитів; рідко – анемія. З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль. З боку органу слуху: зниження слуху, шум у вухах. Алергічні реакції: висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, риніт, набряк слизової оболонки носа, кардіо-респіраторний дистрес-синдром, а також важкі реакції, включаючи анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиКардіАСК® при одночасному застосуванні посилює дію метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом також супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів органів кровотворення. При одночасному застосуванні КардіАСК® посилює дію гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів у зв'язку з білками плазми. КардіАСК® посилює ефекти тромболітичних засобів та антиагрегантів (тиклопідину). При одночасному застосуванні препарат посилює дію дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції. КардіАСК® посилює дію гіпоглікемічних засобів (інсуліну та похідних сульфонілсечовини) за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини із зв'язку з білками плазми. Препарат посилює дію вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її у зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з етанолом спостерігається адитивний ефект, підвищується ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. АСК послаблює дію урикозуричних препаратів (бензбромарону): за рахунок конкурентного придушення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти відбувається зниження урикозуричного ефекту. При одночасному застосуванні препарат послаблює дію інгібіторів АПФ: відзначається дозозалежне зниження СКФ внаслідок інгібування простагландинів, які мають судинорозширювальну дію, відповідно – ослаблення гіпотензивної дії. АСК у високих дозах знижує ефекти діуретиків: відзначається зниження ШКФ внаслідок зниження синтезу простагландинів у нирках. ГКС посилюють виведення саліцилатів та послаблюють їхню дію при одночасному застосуванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, переважно перед їдою. Таблетки слід запивати великою кількістю рідини. КардіАСК призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем. З метою первинної профілактики гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики повторного інфаркту міокарда, при стабільній та нестабільній стенокардії – по 50-100 мг на добу. При нестабільній стенокардії (при підозрі на розвиток гострого інфаркту міокарда) призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики ішемічного інсульту та минущого порушення мозкового кровообігу - по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах – по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок призначають по 50-100 мг на добу.ПередозуванняСаліцилатна інтоксикація (розвивається при прийомі АСК у дозі більше 100 мг/кг/добу протягом більш ніж 2 діб) може бути результатом тривалого застосування препарату в токсичних дозах в рамках неправильного терапевтичного застосування препарату (хронічна інтоксикація) або одноразового випадкового або навмисного прийому токсичної дози. препарату дорослою або дитиною (гостра інтоксикація). Симптоми хронічної інтоксикації похідними саліцилової кислоти неспецифічні і часто важко діагностуються. Інтоксикація легкого ступеня тяжкості зазвичай розвивається тільки після неодноразового застосування препарату у високих дозах і проявляється запамороченням, шумом у вухах, зниженням слуху, підвищеним потовиділенням, нудотою та блюванням, головним болем та сплутаністю свідомості. Зазначена симптоматика зникає після зменшення дози. Шум у вухах може виникнути при концентрації АСК у плазмі крові від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі симптоми виявляються при концентрації АСК у плазмі вище 300 мкг/мл. Основним проявом гострої інтоксикації є тяжке порушення кислотно-основного стану, симптоми якого можуть змінюватись в залежності від віку хворого та ступеня тяжкості інтоксикації. Діти найбільш типовим є розвиток метаболічного ацидозу. Лікування інтоксикації проводиться відповідно до прийнятих стандартів, залежить від ступеня тяжкості інтоксикації та клінічної картини і має бути спрямоване головним чином на прискорення виведення препарату та відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку. Симптоми передозування від легкого до середнього ступеня тяжкості: запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови, сплутаність свідомості, профузне потовиділення, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз. Лікування: шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Симптоми передозування від середнього до тяжкого ступеня: респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом; гіперпірексія; порушення дихання (гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія); порушення з боку серцево-судинної системи (порушення ритму серця, зниження артеріального тиску, пригнічення серцевої діяльності); порушення водно-електролітного балансу (дегідратація); порушення функції нирок від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією; порушення метаболізму глюкози (гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз); шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення (від інгібування агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія);неврологічні порушення (токсична енцефалопатія та пригнічення функції ЦНС (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми)). Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованого відділення для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). Інгібуюча дія АСК на агрегацію тромбоцитів зберігається протягом декількох днів після прийому, у зв'язку з чим можливе підвищення ризику кровотеч під час оперативного втручання або післяопераційного періоду. За необхідності абсолютного виключення кровоточивості в ході оперативного втручання слід якомога повністю відмовитися від застосування АСК у передопераційному періоді. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (мають знижену екскрецію сечової кислоти). АСК у високих дозах має гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні препарати. При сумісному застосуванні глюкокортикостероїдів та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни глюкокортикостероїдів можливе передозування саліцилатів. Перевищення дози ацетилсаліцилової кислоти пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
427,00 грн
391,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить Calсium carbonicum Hahnemanni D6 20 мг, Calсium fluoratum D6 20 мг, Calсium phosphoricum D6 20 мг Таблетки 150 шт.ХарактеристикаІмунокінд є гомеопатичним комплексним препаратом, що стимулює захисні сили організму. Активні інгредієнти препарату ефективні при повторюваних інфекційних захворюваннях, таких як застудні захворювання, тонзиліт, отит та бронхіт, а також при уповільненому одужанні.Фармакотерапевтична групаКомплексний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.ІнструкціяТаблетки переважно приймати за 30 хв до або через 30 хв після їди, даючи їм розчинитись у роті. При лікуванні немовлят таблетки можна розчиняти приблизно в 20 мл (2 столові ложки) кип'яченої та охолодженої води.Показання до застосуванняПрофілактика ГРЗ, прискорення процесів одужання та підвищення опірності організму до респіраторних інфекцій у дітей, що часто хворіють, до 6 років.Протипоказання до застосуванняРідкісні спадкові порушення переносимості галактози, лактазна недостатність лопарей (саамів) або глюкозо-галактозна мальабсорбція. Підвищена чутливість до одного із компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат не призначений для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають дітям до 6 років по 1 таблетці 3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ препараті міститься лактоза, тому його не слід призначати хворим із захворюваннями, переліченими у розділі "Протипоказання". За відсутності поліпшення, неясності стану чи появі нових симптомів пацієнту слід звернутися до лікаря, т.к. у такому разі може йтися про захворювання, що потребує лікарської допомоги. Імунокінд не слід застосовувати протягом тривалого часу без попередньої консультації з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаОдин пакетик порошку саше містить: Інозитол – 1 гр; Фолієва кислота – 100 мкгр. Не містить сахарози, лактози чи клейковини.Опис лікарської форми1 картонна коробка із 30 пакетиками порошку саші.ХарактеристикаПриродна допомога у стимуляції овуляції та поліпшенні фертильності: Відновлення регулярності менструацій; Допоміжний ефект у схемах лікування з контрольованою стимуляцією яєчників; Поліпшення якості ооцитів у технологіях штучного запліднення.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиПо 4 грами міо-інозитолу на добу за схемою 2 саші вранці в 100-150 мл води та 2 саші ввечері, курсами від 1 до 3 місяців.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ацетилсаліцилова кислота 50 мг. Допоміжні речовини: стеаринова кислота, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат (цукор молочний), олія рицинова гідрогенізована, повідон (пласдон К-90 або колідон 90F), полісорбат (твін-80), целюлоза мікрокристалічна. Склад оболонки: сополімер метакрилової кислоти та етакрилату (1:1) (колікут МАЕ 100Р), сополімер макроголу та полівінілового спирту (колікут IR), коповідон (пласдон Ес-630), триетилцитрат, тальк, титану діоксид. 30 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; допускається легка шорсткість та слабкий запах оцтової кислоти.Фармакотерапевтична групаНПЗП, антиагрегант. В основі механізму антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти (АСК) лежить незворотна інактивація ЦОГ-1, внаслідок чого блокується синтез тромбоксану A2 та пригнічується агрегація тромбоцитів. Вважається, що АСК має інші механізми придушення агрегації тромбоцитів, що розширює область її застосування при різних судинних захворюваннях. У високих дозах АСК також має протизапальну, жарознижувальну та аналгетичну дію. Антиагрегантний ефект розвивається навіть після застосування препарату в малих дозах та зберігається протягом 7 діб після одноразового прийому.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо АСК швидко і повністю всмоктується із ШКТ. C max АСК у плазмі крові досягається через 10-20 хв після прийому внутрішньо, саліцилової кислоти – через 0.3-2 год. Внаслідок того, що таблетки вкриті кислотостійкою оболонкою, АСК вивільняється не в шлунку (оболонка ефективно блокує розчинення препарату в шлунку), а в лужному середовищі дванадцятипалої кишки. Таким чином, абсорбція АСК у формі пігулок, покритих кишковорозчинною оболонкою, уповільнена на 3-6 годин у порівнянні зі звичайними (без такої оболонки) пігулками. Розподіл АСК та саліцилова кислота зв'язуються з білками плазми крові (від 66% до 98% залежно від дози) та швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. На відміну від інших саліцилатів, при багаторазовому застосуванні препарату негідролізована АСК не накопичується у сироватці крові. Метаболізм АСК частково метаболізується під час абсорбції. Під час і після всмоктування АСК перетворюється на головний метаболіт - саліцилову кислоту, яка метаболізується, головним чином, у печінці під впливом ферментів з утворенням таких метаболітів, як фенілсаліцилат, глюкуронід саліцилової кислоти та саліцилурова кислота, що виявляються у багатьох тканинах. Виведення Виведення саліцилової кислоти є дозозалежним, оскільки метаболізм обмежений можливостями ферментативної системи. Т1/2 становить від 2-3 годин (при застосуванні АСК у низьких дозах) до 15 годин (при застосуванні препарату у високих дозах як аналгетичний засіб). Саліцилова кислота та її метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів із нормальною функцією нирок 80-100% разової дози препарату виводиться нирками протягом 24-72 годин. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів У жінок процес метаболізму проходить повільніше (менша активність ферментів у сироватці).Клінічна фармакологіяНПЗЗ. Антиагрегант.Показання до застосуванняПервинна профілактика гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику (в т.ч. цукровий діабет, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, куріння, літній вік) та повторного інфаркту міокарда; нестабільна стенокардія (включаючи підозру на розвиток гострого інфаркту міокарда); стабільна стенокардія; профілактика ішемічного інсульту (в т.ч. у пацієнтів з тимчасовими порушеннями мозкового кровообігу); профілактика тромбоемболій після операцій та інвазивних втручань на судинах (в т.ч. аортокоронарне шунтування, ендартеректомія сонних артерій, артеріовенозне шунтування, ангіопластика та стентування коронарних артерій, ангіопластика сонних); профілактика тромбозів глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок (у т.ч. при тривалій іммобілізації внаслідок великого хірургічного втручання).Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ (у фазі загострення); шлунково-кишкова кровотеча; бронхіальна астма, індукована прийомом саліцилатів та НПЗЗ; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів; геморагічний діатез; поєднане застосування з метотрексатом у дозі 15 мг на тиждень та більше; печінкова недостатність (клас В і вище за шкалою Чайлд-П'ю); ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); хронічна серцева недостатність (III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA); І та ІІІ триместри вагітності; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози; підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та допоміжних компонентів препарату; підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів. З обережністю: подагра, гіперурикемія, т.к. АСК у низьких дозах знижує екскрецію сечової кислоти (слід мати на увазі, що АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних пацієнтів, які мають знижену екскрецію сечової кислоти); наявність в анамнезі виразкових уражень шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкових кровотеч; порушення функції печінки (нижче за клас В за шкалою Чайлд-П'ю); порушення функції нирок (КК понад 30 мл/хв); бронхіальна астма, хронічні захворювання органів дихання, сінна лихоманка, поліпоз носа, лікарська алергія, у т.ч. до препаратів групи НПЗП (анальгетики, протизапальні, протиревматичні засоби); ІІ триместр вагітності; передбачуване хірургічне втручання (включаючи незначні, наприклад екстракція зуба), т.к. АСК може викликати схильність до кровотеч протягом декількох днів після прийому препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування саліцилатів у високих дозах у І триместрі вагітності асоціюється з підвищеною частотою дефектів розвитку плода (розщеплення верхнього піднебіння, вади серця). Призначення саліцилатів у І триместрі вагітності протипоказане. У II триместрі вагітності саліцилати можна призначати тільки після ретельної оцінки ризику для плода та користі для матері, переважно у дозах не вище 150 мг на добу та протягом нетривалого часу. У III триместрі вагітності саліцилати у високій дозі (більше 300 мг на добу) викликають ослаблення пологової діяльності, передчасне закриття артеріальної протоки у плода, підвищену кровоточивість у матері та плода, а призначення безпосередньо перед пологами може спричинити внутрішньочерепні крововиливи, особливо у недоношених дітей. Призначення саліцилатів у III триместрі вагітності протипоказане. Саліцилати та їх метаболіти у невеликих кількостях виділяються із грудним молоком. Випадковий прийом саліцилатів у період лактації не супроводжується розвитком побічних реакцій у дитини та не вимагає припинення грудного вигодовування. Однак при тривалому застосуванні препарату або призначенні його у високій дозі годування груддю слід негайно припинити. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, печія, блювання, біль у животі; рідко – виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки; дуже рідко – перфоративні виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, минущі порушення функції печінки з підвищенням активності печінкових трансаміназ. З боку системи кровотворення: підвищений ризик кровотеч унаслідок інгібуючої дії АСК на агрегацію тромбоцитів; рідко – анемія. З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль. З боку органу слуху: зниження слуху, шум у вухах. Алергічні реакції: висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, риніт, набряк слизової оболонки носа, кардіо-респіраторний дистрес-синдром, а також важкі реакції, включаючи анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиКардіАСК® при одночасному застосуванні посилює дію метотрексату за рахунок зниження ниркового кліренсу та витіснення його із зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з метотрексатом також супроводжується підвищеною частотою розвитку побічних ефектів органів кровотворення. При одночасному застосуванні КардіАСК® посилює дію гепарину та непрямих антикоагулянтів за рахунок порушення функції тромбоцитів та витіснення непрямих антикоагулянтів у зв'язку з білками плазми. КардіАСК® посилює ефекти тромболітичних засобів та антиагрегантів (тиклопідину). При одночасному застосуванні препарат посилює дію дигоксину внаслідок зниження його ниркової екскреції. КардіАСК® посилює дію гіпоглікемічних засобів (інсуліну та похідних сульфонілсечовини) за рахунок гіпоглікемічних властивостей самої ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах та витіснення похідних сульфонілсечовини із зв'язку з білками плазми. Препарат посилює дію вальпроєвої кислоти за рахунок витіснення її у зв'язку з білками плазми. Поєднання ацетилсаліцилової кислоти з антикоагулянтами, тромболітиками та антиагрегантами супроводжується підвищеним ризиком розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з етанолом спостерігається адитивний ефект, підвищується ризик пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та подовження часу кровотечі. АСК послаблює дію урикозуричних препаратів (бензбромарону): за рахунок конкурентного придушення ниркової канальцевої екскреції сечової кислоти відбувається зниження урикозуричного ефекту. При одночасному застосуванні препарат послаблює дію інгібіторів АПФ: відзначається дозозалежне зниження СКФ внаслідок інгібування простагландинів, які мають судинорозширювальну дію, відповідно – ослаблення гіпотензивної дії. АСК у високих дозах знижує ефекти діуретиків: відзначається зниження ШКФ внаслідок зниження синтезу простагландинів у нирках. ГКС посилюють виведення саліцилатів та послаблюють їхню дію при одночасному застосуванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, переважно перед їдою. Таблетки слід запивати великою кількістю рідини. КардіАСК призначений для тривалого застосування. Тривалість терапії визначається лікарем. З метою первинної профілактики гострого інфаркту міокарда за наявності факторів ризику призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики повторного інфаркту міокарда, при стабільній та нестабільній стенокардії – по 50-100 мг на добу. При нестабільній стенокардії (при підозрі на розвиток гострого інфаркту міокарда) призначають по 50-100 мг на добу. З метою профілактики ішемічного інсульту та минущого порушення мозкового кровообігу - по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбоемболії після операцій та інвазивних втручань на судинах – по 50-100 мг на добу. Для профілактики тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та її гілок призначають по 50-100 мг на добу.ПередозуванняСаліцилатна інтоксикація (розвивається при прийомі АСК у дозі більше 100 мг/кг/добу протягом більш ніж 2 діб) може бути результатом тривалого застосування препарату в токсичних дозах в рамках неправильного терапевтичного застосування препарату (хронічна інтоксикація) або одноразового випадкового або навмисного прийому токсичної дози. препарату дорослою або дитиною (гостра інтоксикація). Симптоми хронічної інтоксикації похідними саліцилової кислоти неспецифічні і часто важко діагностуються. Інтоксикація легкого ступеня тяжкості зазвичай розвивається тільки після неодноразового застосування препарату у високих дозах і проявляється запамороченням, шумом у вухах, зниженням слуху, підвищеним потовиділенням, нудотою та блюванням, головним болем та сплутаністю свідомості. Зазначена симптоматика зникає після зменшення дози. Шум у вухах може виникнути при концентрації АСК у плазмі крові від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі симптоми виявляються при концентрації АСК у плазмі вище 300 мкг/мл. Основним проявом гострої інтоксикації є тяжке порушення кислотно-основного стану, симптоми якого можуть змінюватись в залежності від віку хворого та ступеня тяжкості інтоксикації. Діти найбільш типовим є розвиток метаболічного ацидозу. Лікування інтоксикації проводиться відповідно до прийнятих стандартів, залежить від ступеня тяжкості інтоксикації та клінічної картини і має бути спрямоване головним чином на прискорення виведення препарату та відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Передозування особливо небезпечне у пацієнтів похилого віку. Симптоми передозування від легкого до середнього ступеня тяжкості: запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови, сплутаність свідомості, профузне потовиділення, тахіпное, гіпервентиляція, респіраторний алкалоз. Лікування: шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану. Симптоми передозування від середнього до тяжкого ступеня: респіраторний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом; гіперпірексія; порушення дихання (гіпервентиляція, некардіогенний набряк легень, пригнічення дихання, асфіксія); порушення з боку серцево-судинної системи (порушення ритму серця, зниження артеріального тиску, пригнічення серцевої діяльності); порушення водно-електролітного балансу (дегідратація); порушення функції нирок від олігурії аж до розвитку ниркової недостатності, що характеризується гіпокаліємією, гіпернатріємією, гіпонатріємією; порушення метаболізму глюкози (гіперглікемія, гіпоглікемія (особливо у дітей), кетоацидоз); шум у вухах, глухота; шлунково-кишкові кровотечі; гематологічні порушення (від інгібування агрегації тромбоцитів до коагулопатії, подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія);неврологічні порушення (токсична енцефалопатія та пригнічення функції ЦНС (сонливість, сплутаність свідомості, кома, судоми)). Лікування: негайна госпіталізація до спеціалізованого відділення для проведення екстреної терапії – шлунковий лаваж, багаторазовий прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез, гемодіаліз, відновлення водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАСК може провокувати бронхоспазм, а також викликати напади бронхіальної астми та інші реакції підвищеної чутливості. Факторами ризику є наявність бронхіальної астми в анамнезі, сінної лихоманки, поліпозу носа, хронічних захворювань дихальної системи, а також алергічних реакцій на інші препарати (наприклад, реакція шкіри, свербіж, кропив'янка). Інгібуюча дія АСК на агрегацію тромбоцитів зберігається протягом декількох днів після прийому, у зв'язку з чим можливе підвищення ризику кровотеч під час оперативного втручання або післяопераційного періоду. За необхідності абсолютного виключення кровоточивості в ході оперативного втручання слід якомога повністю відмовитися від застосування АСК у передопераційному періоді. АСК у низьких дозах може спровокувати розвиток подагри у схильних осіб (мають знижену екскрецію сечової кислоти). АСК у високих дозах має гіпоглікемічний ефект, що необхідно мати на увазі при призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні препарати. При сумісному застосуванні глюкокортикостероїдів та саліцилатів слід пам'ятати, що під час лікування концентрація саліцилатів у крові знижена, а після відміни глюкокортикостероїдів можливе передозування саліцилатів. Перевищення дози ацетилсаліцилової кислоти пов'язане із ризиком шлунково-кишкової кровотечі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
251,00 грн
219,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
226,00 грн
187,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: кожна таблетка містить 10 мг амлодипіну (відповідно у вигляді 13,9 амлодипіну бесілату); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/ПВДХ/ал.фольга. 1, 2 або 3 блістери у картонну пачку разом з інструкцією з медичного застосування.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор "повільних" кальцієвих каналів.ФармакокінетикаВсмоктування: Амлодипін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Розподіл: Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація в плазмі (5-15 нг/мл) Досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Біотрансформація та виведення: Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаМеханізм дії: Амлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: 1 Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується. 2 Розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія). Фармакодинаміка У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації. З обережністю: порушення функції печінки, синдром слабкості синусового вузла (виражена брадикардія, тахікардія), хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, м'яка або помірна ступінь артеріальної гіпотензії, аортальний стеноз, мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, гострий інфаркт місяця після), цукровий діабет, літній вік.Вагітність та лактаціяВраховуючи обмеженість клінічного досвіду застосування амлодипіну при вагітності та лактації, його не слід призначати вагітним, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують ефективні методи контрацепції, за винятком випадків, коли корисні ефекти препарату виправдовують можливий ризик. Амлодипін не слід приймати під час вагітності, крім випадків абсолютної необхідності або коли терапевтична користь препарату виправдовує можливий ризик. Якщо жінка, що годує, приймає амлодипін через відсутність інших препаратів, рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми; рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога; дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі; рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен; дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок та стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична; дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції); дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні); дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення; дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та “петлеві” діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори “повільних” кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів повільних кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простагландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози в разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ-ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA (PRAISE) показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при спільному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає повідомлень про вплив амлодипіну на керування автомобілем або роботу з механізмами. Тим не менш, у деяких пацієнтів переважно на початку лікування можуть виникати сонливість та запаморочення. При їх виникненні пацієнт повинен дотримуватися особливих запобіжних заходів при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: кожна таблетка містить 5 мг амлодипіну (відповідно у вигляді 6,95 мг амлодипіну бесілату); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/ПВДХ/ал.фольга. 1, 2 або 3 блістери у картонну пачку разом з інструкцією з медичного застосування.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "252" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор "повільних" кальцієвих каналів.ФармакокінетикаВсмоктування: Амлодипін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Розподіл: Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація в плазмі (5-15 нг/мл) Досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Біотрансформація та виведення: Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаМеханізм дії: Амлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: 1 Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується. 2 Розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія). Фармакодинаміка У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації. З обережністю: порушення функції печінки, синдром слабкості синусового вузла (виражена брадикардія, тахікардія), хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, м'яка або помірна ступінь артеріальної гіпотензії, аортальний стеноз, мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, гострий інфаркт місяця після), цукровий діабет, літній вік.Вагітність та лактаціяВраховуючи обмеженість клінічного досвіду застосування амлодипіну при вагітності та лактації, його не слід призначати вагітним, а також жінкам репродуктивного віку, які не застосовують ефективні методи контрацепції, за винятком випадків, коли корисні ефекти препарату виправдовують можливий ризик. Амлодипін не слід приймати під час вагітності, крім випадків абсолютної необхідності або коли терапевтична користь препарату виправдовує можливий ризик. Якщо жінка, що годує, приймає амлодипін через відсутність інших препаратів, рекомендується припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми; рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога; дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі; рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен; дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок та стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична; дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції); дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні); дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення; дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та “петлеві” діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори “повільних” кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів повільних кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простагландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози в разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ-ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA (PRAISE) показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при спільному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає повідомлень про вплив амлодипіну на керування автомобілем або роботу з механізмами. Тим не менш, у деяких пацієнтів переважно на початку лікування можуть виникати сонливість та запаморочення. При їх виникненні пацієнт повинен дотримуватися особливих запобіжних заходів при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активний компонент: таурін – 500 мг; Допоміжні компоненти: повідон – 57,0 мг, целюлоза мікрокристалічна – 18,0 мг, кроскармелоза натрію – 17,2 мг, кальцію стеарат – 4,8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,0 мг.Фармакотерапевтична групаТаурін є природним продуктом обміну сірковмісних амінокислот: цистеїну, цистеаміну, метіоніну. Таурін має осморегуляторні та мембранопротекторні властивості, позитивно впливає на фосфоліпідний склад мембран клітин, нормалізує обмін іонів кальцію та калію в клітинах. У таурину виявлено властивості гальмівного нейромедіатора, він має антистресорну дію, може регулювати вивільнення гаммааміномасляної кислоти (ГАМК), адреналіну, пролактину та інших гормонів, а також регулювати відповіді на них. Беручи участь у синтезі білків дихального ланцюга в мітохондріях, таурін регулює окисні процеси та виявляє антиоксидантні властивості; впливає на ферменти, такі як цитохроми, що у метаболізмі різних ксенобіотиків. Таурін покращує метаболічні процеси в серці, печінці та інших органах та тканинах. При хронічних дифузних захворюваннях печінки таурин збільшує кровообіг і зменшує вираженість цитолізу. Лікування препаратом Кардіоактив Таурін при серцево-судинній недостатності (ССН) веде до зменшення застійних явищ у малому та великому колах кровообігу: знижується внутрішньосерцевий діастолічний тиск, підвищується скоротливість міокарда (максимальна швидкість скорочення та розслаблення, індекси скоротливості та релаксації). Препарат помірно знижує артеріальний тиск (АТ) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та практично не впливає на рівень АТ у пацієнтів із серцево-судинною недостатністю із зниженим АТ. Кардіоактив Таурін зменшує побічні явища, що виникають при передозуванні серцевих глікозидів та блокаторів “повільних” кальцієвих каналів; знижує гепатотоксичність протигрибкових препаратів. Підвищує працездатність при тяжких фізичних навантаженнях. При цукровому діабеті приблизно через 2 тижні після початку прийому препарату Кардіоактив Туарін знижується концентрація глюкози в крові. Відмічено також значне зменшення концентрації тригліцеридів, меншою мірою – концентрації холестерину, зменшення атерогенності ліпідів плазми. При тривалому застосуванні препарату (близько 6 місяців) відмічено покращення мікроциркуляторного кровотоку ока. Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг препарату Кардіоактив Таурін, діюча речовина таурін через 15-20 хвилин визначається в крові, досягаючи максимуму через 1,5-2 години. Повністю препарат виводиться через добу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у комплексній терапії: серцево-судинної недостатності різної етіології; інтоксикації, спричиненої прийомом серцевих глікозидів; цукрового діабету 1 типу; цукрового діабету 2 типу, у тому числі з помірною гіперхолестеринемією.Протипоказання до застосуванняТяжка серцева недостатність у стадії декомпенсації. Підвищена чутливість до препарату. Кардіоактив Таурін не рекомендується для застосування у дітей віком до 18 років у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки.Взаємодія з лікарськими засобамиКардіоактив Таурін може застосовуватися з іншими лікарськими засобами. Таурін посилює інотропний ефект серцевих глікозидів. З обережністю застосовувати хворим з тяжкими порушеннями функції нирок, при одночасному застосуванні із серцевими глікозидами, блокаторами “повільних” кальцієвих каналів (БМКК).Спосіб застосування та дозиПеред застосуванням проконсультуватися з лікарем. При серцевій недостатності Кардіоактив Таурін приймають внутрішньо по 250-500 мг (1/2 – 1 таблетка) 2 рази на день за 20 хвилин до їди, курс лікування – 30 днів. Доза може бути збільшена до 2-3 г (4-6 таблеток) на добу. При інтоксикації серцевими глікозидами не менше 750 мг (1,5 таблетки) на добу. При цукровому діабеті 1 типу – по 500 мг (1 таблетка) 2 десь у день разом із інсулінотерапією протягом 3-6 місяців. При цукровому діабеті 2 типи – по 500 мг (1 таблетка) 2 рази на день у поєднанні з дієтотерапією або іншими гіпоглікемічними засобами для внутрішнього прийому. При цукровому діабеті 2 типи, у тому числі з помірною гіперхолестеринемією – 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри комплексному лікуванні серцевої недостатності, цукрового діабету, інтоксикації серцевими глікозидами прийом препарату здійснюється під наглядом лікаря. Препарат не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психотропних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора і т.д.).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
910,00 грн
860,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізований порошок для приготування ін'єкційного розчину для внутрішньом'язового введення - 1 фл.: кислий пептидоглікан з молекулярною масою 1000-40000 кД - 100/200 ОД. У флаконі з розчинником в ампулі, шприцем та серветкою; у пачці картонної 1 або 3 флакони або у коробці 30 флаконів.Опис лікарської формиЛіофілізований порошок білого кольору.ХарактеристикаКислий пептидоглікан з молекулярною масою 1000-40000 кД.Фармакотерапевтична групаПротивірусне, імуномодулююче. Посилює імунний захист від вірусних та бактеріальних інфекцій.ФармакокінетикаНе вивчалася у зв'язку з пептидогліканової природою препарату та дуже малими діючими дозами.ФармакодинамікаІмунофармакологічні механізми дії препарату полягають у тому, що він активує такі ланки імунного захисту: NK-клітини, які через 2-3 години після дії препарату посилено експресують молекули активації CD69; цитолітична активність NK-клітин зростає втричі; циркулюючі моноцити через 2-4 години після активації препаратом починають секретувати цитокіни: інтерлейкін-8, інтерлейкін-1-бета і фактор некрозу пухлини альфа; нейтрофільні гранулоцити активуються внаслідок активації моноцитів, прямої дії на нейтрофільні гранулоцити препарат не має; секретований моноцитами інтерлейкін-8 викликає активізацію нейтрофілів, яка чітко проявляється через 24 години після впливу препарату; тканинні макрофаги, що проявляється у зміні морфології цих клітин, посиленні продукції бактерицидних субстанцій, зміні активності 5'-нуклеотидази; утворення антитіл проти чужорідних антигенів, розчинних та корпускулярних. Посилює захист від інфекцій, викликаних вірусами (вірус папіломи людини, вірус простого герпесу, парвовірус, вірус чуми м'ясоїдних та інші) або бактеріями (кишкова паличка, сальмонела, стафілокок, хламідія, мікоплазма, уреаплазма та інші). Ця дія проявляється у дорослих та новонароджених при введенні препарату різними шляхами: внутрішньом'язово, внутрішньовенно, внутрішньочеревно, внутрішньо.Показання до застосуванняКорекція ослабленого імунітету; лікування патологічних станів (кондиломи, бородавки, дисплазії та інші), спричинених вірусом папіломи людини; лікування інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, хламідії, мікоплазми, уреаплазми, іншими бактеріями та вірусами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату; дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяНемає даних про вплив препарату на вагітних жінок. Як і у разі інших ЛЗ, не слід застосовувати під час вагітності, якщо лише переваги, які отримують хворий, не перевищують можливий ризик для плода. Не рекомендується матерям-годувальницям.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описано.Спосіб застосування та дозиВ/м. Рекомендована доза для дорослих та дітей старше 12 років - 100-200 ОД 1 раз на день. Перед вживанням вміст ампули розчиняють в 1 мл води для ін'єкцій, вводять внутрішньом'язово по 100-200 ОД залежно від тяжкості захворювання. Курс лікування – 6 ін'єкцій у 1, 2, 3, 8, 9, 10 дні лікування. Лікування рецидивуючих аногенітальних бородавок: курс - 6 ін'єкцій по 200 ОД поєднують з деструкцією бородавок одним із загальноприйнятих методів: кріодеструкція, електрокоагуляція, лазерна деструкція або призначення солкодерму. Лікування інфекцій, спричинених бактеріями чи вірусами: курс із 6 ін'єкцій по 100–200 ОД. Корекція ослабленого імунітету: курс із 3–6 ін'єкцій по 100–200 ОД.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
278,00 грн
248,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: амлодипін – 10 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 30 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаАмлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується; розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).ФармакокінетикаАмлодимін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація у плазмі крові (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 18 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми. рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога. дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі. рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен. дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок і стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції). дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні). дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення. дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та "петлеві" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа 1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простогландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози у разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування). для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ/ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA ("PRAISE") показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: амлодипін – 10 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 60 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаАмлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується; розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).ФармакокінетикаАмлодимін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація у плазмі крові (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 18 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми. рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога. дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі. рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен. дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок і стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції). дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні). дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення. дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та "петлеві" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа 1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простогландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози у разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування). для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ/ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA ("PRAISE") показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЦукор білий, вода питна, плоди журавлини свіжоморожені, плоди шипшини травневого, трава ехінацеї пурпурної, плоди горобини червоної, кореневища з корінням елеутерококу колючого, екстракт плодів лимонника китайського, консервант сорбатХарактеристикаІмунонорм+ З новим роком! входить до лімітованої колекції безалкогольних бальзамів, випущених спеціально до новорічних свят. Бальзам відмінно підходить як подарунок близьким людям або самому собі. Сприяє зміцненню імунної системи, зниженню ризику виникнення застудних станів, що підвищує захисні сили організму. Скорочує тривалість застудних станів та пом'якшує їх симптоми.Властивості компонентівЖуравлина болотна (Oxycoccus palustris) містить у складі вітаміни С, А, К, Е, багато мікро- та макроелементів, а також поліфенольні сполуки. Має антимікробну, загальнозміцнюючу дію, сприяє зміцненню імунітету, зниженню рівня холестерину в крові. Ехінацея пурпурна (Echinacea purpurea) підвищує імунітет, запобігає розвитку застудних та вірусних захворювань, скорочує їх тривалість та пом'якшує симптоми. Речовини, що містяться в ехінацеї, стимулюють імунні клітини крові - опасисті клітини, Т-лімфоцити, а також посилюють вироблення інтерферону - речовини, відповідальної за боротьбу з вірусами. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia) є чудовим полівітамінним засобом. Містить вітаміни РР, Е, С, групи В, провітамін А, марганець, мідь, цинк, залізо, фосфор, калій, магній. Сприяє зміцненню імунної системи, допомагає нормалізувати обмінні процеси та підвищити адаптивні властивості організму. Шипшина травневий (Rosa majalis) містить велику кількість вітамінів і мінералів, особливо багатий на вітамін С. Аскорбінова кислота в кілька разів підвищує опірність організму хвороботворним факторам. Вітамін С сприяє підвищенню активності фагоцитів - клітин імунної системи, які відповідають за знищення чужинних частинок, що проникають в організм (бактерій, мікроорганізмів, вірусів).РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – джерела арбутину, гідроксикоричних кислот та додаткового джерела вітаміну С, що сприяє зміцненню імунної системи, зниженню ризику виникнення застудних станів, що підвищує захисні сили організму.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 1 чайній ложці (5 мл) 3 десь у день під час їжі. Перед вживанням збовтати. Тривалість прийому – 2-3 тижні. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: амлодипін – 10 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 30 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаАмлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується; розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).ФармакокінетикаАмлодимін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація у плазмі крові (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 18 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми. рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога. дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі. рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен. дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок і стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції). дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні). дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення. дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та "петлеві" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа 1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простогландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози у разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування). для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ/ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA ("PRAISE") показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
333,00 грн
290,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: амлодипін – 20 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 30 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаАмлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується; розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).ФармакокінетикаАмлодимін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація у плазмі крові (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 18 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми. рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога. дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі. рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен. дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок і стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції). дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні). дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення. дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та "петлеві" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа 1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простогландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози у разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування). для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ/ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA ("PRAISE") показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: амлодипін – 20 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 60 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаАмлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується; розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).ФармакокінетикаАмлодимін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація в плазмі (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 18 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми. рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога. дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі. рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен. дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок і стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції). дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні). дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення. дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та "петлеві" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа 1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простогландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози у разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування). для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ/ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA ("PRAISE") показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: амлодипін – 20 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний. 30 пігулок в упаковці.Опис лікарської формиКруглі плоскі таблетки з фаскою, з гравіюванням "Е" на одній стороні та "253" на іншій стороні, білого, майже білого або жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаАмлодипін пригнічує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця і судин (він блокує повільні кальцієві канали, тобто, є антагоністом кальцію). Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою релаксуючою дією на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин. Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, проте, швидше за все, він пов'язаний з двома наступними ефектами: Розширення периферичних артеріол знижує загальний периферичний опір, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторної тахікардії, споживання енергії та кисню міокардом знижується; розширення великих коронарних артерій та коронарних артеріол покращує постачання кисню як нормальних, так і ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам покращується постачання киснем міокарда, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).ФармакокінетикаАмлодимін добре всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі відзначається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64 – 80%. Видимий обсяг розподілу становить 21 л/кг. Рівноважна концентрація у плазмі крові (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату. Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93 – 98% пов'язаний із білками плазми крові. Амлодипін зазнає інтенсивного метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивні похідні піридину. Приблизно 10% прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками та 20 – 25% через кишечник. Крива концентрації-часу у плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 35-50 годин, що дає змогу вводити препарат один раз на добу. Кліренс препарату та всього організму становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У пацієнтів похилого віку кліренс препарату з усього організму становить 19 л/год. Фармакокінетика амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності або у пацієнтів похилого віку. Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати нижчі початкові дози.ФармакодинамікаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату один раз на день викликає клінічно суттєве зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом всього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипіну він не викликає гострої гіпотензії. У хворих на стенокардію прийом препарату один раз на добу збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії, а також час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії та потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину. Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів плазми, рівня глюкози крові та сечової кислоти сироватки крові. Він безпечний для пацієнтів із бронхіальною астмою.Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії як монотерапія або (при необхідності) у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами. Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (Принцметала) - як монотерапія або в поєднанні з іншими антиангінальними засобами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну та/або будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду). Нестабільна стенокардія (крім стенокардії Принцметала). Клінічно значущий аортальний стеноз. Тяжка артеріальна гіпотензія. Вагітність та період лактації.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Протипоказане застосування препарату дітям віком до 18 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втома, сонливість, зміна настрою, судоми. рідко – втрата свідомості, гіпестезія, парестезії, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, надзвичайні сновидіння, тривога. дуже рідко – атаксія, апатія, ажитація, амнезія. З боку травної системи: нудота, біль у животі. рідко гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен. дуже рідко – гастрит, підвищення апетиту, панкреатит. З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки кісточок і стоп, задишка, "припливи" крові до обличчя, рідко - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія. дуже рідко – розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень. З боку сечостатевої системи: рідко – поллакіурія, болючі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (зокрема зниження потенції). дуже рідко – дизурія, поліурія. З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, артроз, міалгія (при тривалому застосуванні). дуже рідко – міастенія. З боку шкірних покривів: дуже рідко – ксеродермія, алопеція, дерматит, пурпура. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип, кропив'янка). Інші: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах, гінекомастія, біль у спині, відчуття жару, озноб, збільшення маси тіла, диспное, носова кровотеча, підвищений потовиділення. дуже рідко – холодний липкий піт, кашель, риніт, паросмія, спотворення смаку, гіперглікемія.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування амлодипіну виявилося безпечним у поєднанні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублінгвальними препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами. Тіазидні та "петлеві" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ та нітрати посилюють антиангінальний та гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа 1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) та блокатори "повільних" кальцієвих каналів можуть посилювати гіпотензивну дію. Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів "повільних" кальцієвих каналів. Інгібітори мікросомального окиснення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, посилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин (затримка натрію та блокада синтезу простогландинів нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка натрію), симпатоміметики. Прокаїнамід, хінідин та інші лікарські засоби, що викликають подовження інтервалу QT, посилюють негативний інотропний ефект та можуть підвищувати ризик значного подовження інтервалу QT. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Грейпфрутовий сік може дещо підвищити рівень амлодипіну у сироватці крові, проте це не призводить до суттєвих змін артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиВсередину. При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза - 5 мг 1 раз на добу, бажано завжди в один і той же час дня. Залежно від реакції на препарат початкову дозу можна збільшити до 10 мг на добу (максимальна добова доза). Не потрібна корекція дози у разі одночасного прийому тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або блокаторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Літнім пацієнтам та при нирковій недостатності можна призначати звичайну дозу. При порушенні функції печінки слід зменшити дозу (до 2,5 мг на добу) через подовження періоду напіввиведення препарату.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, надмірна периферична вазодилатація. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення кінцівок, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом. Інтенсивна симптоматична терапія. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування). для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне введення глюконату кальцію. Гемодіаліз не є ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДослідження у пацієнтів із серцевою недостатністю ІІ/ІІІ стадії за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів із серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA ("PRAISE") показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ, діуретиками або дигоксином. У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів та відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Режим дозування для літніх людей такий самий, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози потрібне ретельне спостереження за літніми пацієнтами. Судиннорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування дуже рідка, однак перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз. Амлодипін не впливає на плазмові концентрації К+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечової кислоти.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему