Лекарства и БАД Софарма АО
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: піроксикам 10 мг або 20 мг; Допоміжні речовини (капсула 10 мг/20 мг): мікрокристалічна целюлоза (0,0100 г/0,0200 г), крохмаль пшеничний, (0,0140 г/0,0290 г) гліцин (0,0075 г/0,0150 г ), кремнію, діоксид колоїдний (0,0010 г/0,0015 г), тальк (0,0015 г/0,0025 г), магнію стеарат (0,0010 г/0,0020 г); Склад оболонки капсули: желатин, титану діоксид, індиго кармін Fd&C Blue 2 (капсули 10 мг), оксид заліза жовтий (капсули 20 мг), sunset жовтий (капсули 20мг). 10 капсул у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. 2 блістери разом з інструкцією застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули № 3 з білим корпусом та синьою кришечкою (дозування 10 мг) або кремовим корпусом та помаранчевою кришкою (дозування 20 мг). Вміст капсули - порошок від білого до кремувато-білого кольору, можливе утворення циліндричної форми, що легко розпадається при дотику.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо препарат добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, концентрація в плазмі пропорційна дозі, максимальна концентрація в плазмі досягається через 3-5 годин після прийому внутрішньо. Після одноразового прийому 20 мг препарату Смах – 1.5-2 мкг/мл, після регулярного прийому 20 мг на добу – 3-8 мкг/мл. Їжа уповільнює швидкість всмоктування, але впливає обсяг абсорбції. Біодоступність – майже 100%. Час досягнення рівноважної концентрації – 7-12 днів. Проникає у синовіальну рідину (40-50%), виділяється з грудним молоком – 1-3%. Легко зв'язується із білками плазми крові (майже 98%). Період напіввиведення становить 24-50 годин, при захворюваннях печінки може подовжуватися. Препарат метаболізується в печінці за допомогою гідроксилювання піридинового кільця бічного ланцюга, з подальшою кон'югацією з глюкуроновою кислотою та утворенням неактивних метаболітів. Виводиться у вигляді кон'югатів нирками та меншою мірою – через кишечник. У незміненому вигляді виводиться близько 5%.ФармакодинамікаНестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Неселективно пригнічує активність циклооксигенази 1 і циклооксигенази 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2), пригнічує синтез простагландинів у вогнищі запалення та в центральній нервовій системі, пригнічує ексудативну та проліферативну фазу запалення. Гальмує агрегацію нейтрофілів та утворення в них супероксидних аніонів, міграцію поліморфноядерних клітин та моноцитів у вогнище запалення. Знижує вивільнення лізосомальних ферментів із стимульованих лейкоцитів. Зменшує пірогенний вплив простагландинів на центр терморегуляції. Знижує вираженість больового синдрому середньої інтенсивності, збільшуючи поріг чутливості до біологічних амінів. Аналгетичний ефект проявляється через 30 хв після перорального прийому.Після одноразового прийому дія зберігається протягом 24 год. При суглобовому синдромі послаблює або купує запалення та біль у спокої та при русі, зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів. При первинній дисменореї (як інгібітор синтезу простагландинів в ендометрії) послаблює скорочення матки, запобігаючи її ішемії і купуючи больовий синдром.Показання до застосуванняЗахворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, остеоартроз, спондиліти, ішіас, подагра, тендовагініти, бурсити, хвороба Бехтерєва (спондилоартрит анкілозуючий), болі в хребті, невралгія, міалгія, постра; первинна дисменорея. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшує біль та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняУ період після проведення аортокоронарного шунтування; III триместр вагітності, період грудного вигодовування; некомпенсована серцева недостатність; гіперчутливість до активної речовини або допоміжних компонентів; анамнестичні дані про напад бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти або іншого НПЗП (повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти – риносинусит, кропив'янка, поліпи слизової оболонки носа, бронхіальна астма); ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишок; цереброваскулярна кровотеча або інші кровотечі; виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки; виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок; дитячий вік до 18 років. З обережністю: Ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, застійна серцева недостатність, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, куріння, кліренс креатиніну менше 60 мл/хв. Анамнестичні дані про розвиток виразкового ураження ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, літній вік, тривале використання нестероїдних протизапальних засобів, часте вживання алкоголю, тяжкі соматичні захворювання, супутня терапія наступними препаратами: антикоагулянти (наприклад, варфарин); антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель); пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон); селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).Побічна діяНайчастіше виявляються з боку органів травлення: болі в епігастральній ділянці, відрижка, нудота, зниження апетиту, блювання, запори або діарея, метеоризм, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, кровотечі органів шлунково-кишкового тракту, які у виняткових випадках можуть бути анемію та перфорація органів шлунково-кишкового тракту; сухість у роті, стоматит, порушення функції печінки, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, підвищення концентрації азоту у плазмі. Сечовидільна система: порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, нефротичний синдром, еритроцитурія, протеїнурія, гіперкаліємія, гломерулонефрит, нефроз, підвищення концентрації сечовини та креатиніну у плазмі. Центральна нервова система: запаморочення, біль голови, шум у вухах, сонливість, рідше - депресія, безсоння, дратівливість, галюцинації, парестезії, загальмованість, зміна настрою. Системи кровотворення та гемостазу: анемія, у тому числі апластична та гемолітична, лейкопенія, еозинофілія, зниження рівня гематокриту; рідко – тромбоцитопенія, крововиливи, тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Шенлейн-Геноха). Серцево-судинна система: підвищення або зниження артеріального тиску, ознаки серцевої недостатності, рідко – серцебиття, задишка. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, дерматит зі слущуванням, багатоформна еритема, синдром Лайєлла, бронхоспазм, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), анафілактичний шок, фотосенсибілізація, васкужен, мороз. Інші: порушення зору, гіпер- та гіпоглікемія, набряки гомілок та стоп, підвищене потовиділення, підвищення або зниження маси тіла. Частота наведених вище порушень зростає із підвищенням добової дози препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Піроксикаму та: глюкокортикостероїдів та/або нестероїдних протизапальних засобів - підвищується ризик виникнення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, у тому числі кровотеч; фенобарбіталу - знижується рівень концентрації піроксикаму у сироватці крові; циметидину, пробенециду та сульфінпіразону – може підвищитися рівень концентрації піроксикаму у сироватці крові, що веде до посилення побічної дії піроксикаму; фенітоїну та/або літію, а також калійзберігаючих діуретиків та донаторів К+ - може підвищитися рівень концентрації у плазмі фенітоїну, літію та калію; діуретиків та гіпотензивних засобів – послаблюється дія останніх; антикоагулянтів – необхідно проводити контроль згортання крові; ацетилсаліцилової кислоти – знижується рівень концентрації піроксикаму у сироватці крові, підвищується ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ; селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ; метотрексату - може призвести до підвищення концентрації метотрексату та посилення його токсичної дії.Спосіб застосування та дозиТривалість лікування та застосовувану дозу призначає лікар. Препарат приймають внутрішньо під час їди. При захворюваннях кістково-м'язової системи або захворюваннях суглобів (ревматоїдний артрит, остеоартроз, спондиліт) приймається 10-20 мг на добу за 1 або 2 прийоми. При необхідності можна тимчасово збільшити дозу до 30 мг на добу, одноразово або в ділених дозах або знизити до 10 мг на добу. При гострих захворюваннях кістково-м'язової системи перші два дні приймають по 40 мг на добу одноразово або кілька прийомів, а потім протягом 1-2 тижнів 20 мг на добу. При гострому нападі подагри приймають по 40 мг протягом 3-5 діб. Не можна перевищувати рекомендовані добові дози, оскільки це збільшує небезпеку побічних дій. При дисменореї лікування необхідно починати з появою перших симптомів у початковій дозі 40 мг на добу на 1 або кілька прийомів протягом 2 днів. У наступні 1-3 дні - по 20 мг на 1 прийом. При посттравматичних болях початкова доза становить 20 мг один раз на добу. У деяких випадках можна збільшити дозу в перші 2 дні - по 40 мг одноразово або в ділених дозах. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг.ПередозуванняСимптоми: біль у животі, нудота, блювання, сонливість, порушення зору, прийому дуже великих доз - втрата свідомості, кома. Промивання шлунка з використанням активованого вугілля, для уповільнення всмоктування застосовуються антациди. При тяжкому отруєнні хворого слід госпіталізувати. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля запобігання небажаним ефектам препарат необхідно застосовувати лише за призначенням лікаря у мінімальній ефективній дозі, мінімально можливим коротким курсом. Тривале застосування препарату в дозах більше 30 мг на день підвищує ризик виникнення побічних явищ (насамперед із боку шлунково-кишкового тракту). Одночасне використання кількох нестероїдних протизапальних препаратів збільшує небезпеку виникнення побічних ефектів, при цьому лікувальна дія не покращується. Пацієнтам з порушеннями функції шлунково-кишкового тракту, після великих хірургічних втручань, у літньому віці, хворим на бронхіальну астму та хронічні бронхообструктивні захворювання в анамнезі, необхідно контролювати клітинний склад крові, функцію нирок та печінки. При виникненні виразки або кровотеч із шлунково-кишкового тракту лікування слід припинити, якщо застосування препарату є абсолютно необхідним, то лікування проводять під наглядом лікаря. У разі виникнення порушень зору необхідна консультація спеціаліста. У жінок можливе зниження контрацептивного ефекту внутрішньоматкової спіралі через вплив піроксикаму на тонус міометрію. Рекомендації щодо застосування в дітей віком нині не розроблені. Під час лікування слід виключити вживання етанолу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки 1 табл. активна речовина: молсидомін – 2 мг допоміжні речовини: лактози моногідрат – 60 мг; манітол - 40 мг; крохмаль пшеничний – 26,99 мг; МКЦ – 21,4 мг; гіпромелоза - 5 мг; кремнію діоксид колоїдний безводний – 2 мг; магнію стеарат – 1,6 мг; м'яти перцевої листя олія - 1 мг; барвник «Сонячний захід» жовтий (Е110) – 0,01 мг Пігулки, 2 мг. У блістері із ПВХ-плівки зеленого кольору та фольги алюмінієвої, 10 шт. 3 блістери в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, світло-рожевого кольору, з м'ятним запахом, з ризиком на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтиангінальне, аналгетичну, антиагрегантну, антигіпертензивну, вазодилатуючу.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо практично повністю абсорбується із ШКТ. Біодоступність – 60-70%. C max становить 4.4 мкг/мл і досягається через 1 год. При прийомі внутрішньо після їди всмоктування хоч і сповільнюється, але не знижується (C max у плазмі крові досягається на 30-60 хв пізніше, ніж при прийомі натще). Мінімальна ефективна концентрація молсидоміну в плазмі становить 3-5 нг/мл. Майже не зв'язується з білками плазми. Чи не кумулює. Метаболізм та виведення У печінці метаболізується з утворенням фармакологічно активної сполуки SIN-1,(3-морфоліно-сиднонімін), з якої утворюється дуже нестійка речовина SIN-1а (N-морфоліно-N-аміносинтонітрил), що виділяє NO з утворенням фармакологічно неактивної сполуки SIN-lc. У ході метаболізму утворюються інші метаболіти. Виводиться нирками на 90% (у вигляді метаболітів), 9% через кишечник. T 1/2 становить 0,85-2,35 год. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках При тяжкій печінковій недостатності (збільшення бромсульфалеїнової проби до 20-50%) відмічено уповільнення виведення та збільшення концентрації молсидоміну у плазмі крові. Не кумулює (у т.ч. у хворих із нирковою недостатністю).ФармакодинамікаПериферичний вазодилататор, антиангінальний препарат із групи сіднонімінів. Розширює периферичні венозні судини, має антиагрегантну, аналгетичну та антиангінальну дію. Венодилатуюча активність обумовлена виділенням після низки метаболічних перетворень оксиду азоту (NО), що стимулює розчинну гуанілатциклазу, у зв'язку з цим молсидомін розглядається як донатор NО. Внаслідок цього відбувається накопичення цГМФ, що сприяє розслабленню гладких м'язів стінки судин (переважно - вен). Зниження переднавантаження навіть без прямого впливу на скоротливість міокарда призводить до відновлення порушеного при ІХС співвідношення між потребою міокарда в кисні та його надходженням (на 26% зменшується потреба у кисні). Препарат знімає спазм коронарних артерій, покращує колатеральний кровообіг. Збільшує перенесення навантажень, зменшує кількість нападів стенокардії при фізичному навантаженні. Пригнічує ранню фазу агрегації тромбоцитів, знижує виділення та синтез серотоніну, тромбоксану та інших проагрегантів. У хворих із хронічною серцевою недостатністю, знижуючи переднавантаження, сприяє зменшенню розмірів камер серця. Знижує тиск у легеневій артерії, зменшує наповнення лівого шлуночка та напруження стінки міокарда, ударний об'єм крові. Дія починається через 20 хв після прийому внутрішньо, досягає максимуму через 0.5-1 год і триває до 6 год. Розвиток толерантності зі зниженням ефективності під час тривалої терапії є нехарактерним (на відміну від нітратів).Показання до застосуванняПрофілактика нападів стенокардії.Протипоказання до застосуваннягострий інфаркт міокарда, який протікає з артеріальною гіпотензією; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.); колапс; кардіогенний шок; низький тиск наповнення лівого шлуночка; токсичний набряк легень; одночасний прийом сильденафілу; вагітність; період лактації; дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); Підвищена чутливість до препарату. З обережністю призначають препарат пацієнтам після перенесеного геморагічного інсульту, із підвищеним внутрішньочерепним тиском, зі схильністю до артеріальної гіпотензії, особам похилого віку, пацієнтам із глаукомою (особливо закритокутною), при порушеннях мозкового кровообігу.Вагітність та лактаціяСиднофарм протипоказано при вагітності. За необхідності призначення препарату під час лактації слід відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: часто - зниження АТ, колапс (при вихідно підвищеному АТ вираженість його зниження більша, ніж при нормальному або зниженому АТ); почервоніння шкіри обличчя тахікардія. З боку ЦНС: головний біль (зазвичай незначний, зникає в процесі подальшого лікування), уповільнення швидкості психомоторних реакцій (переважно на початку лікування), запаморочення. З боку системи травлення: нудота, втрата апетиту, діарея. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, бронхоспазм; рідко – анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування Сиднофарму з судиннорозширювальними, антигіпертензивними засобами та етанолом збільшує вираженість гіпотензивного ефекту. При одночасному застосуванні Сиднофарму з ацетилсаліцилової кислотою посилюється її антиагрегантна дія.Спосіб застосування та дозиВсередину. Приймати незалежно від їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Прийом препарату починають із малих доз – по 1/2–1 табл. 2 рази на день. При недостатній вираженості терапевтичного ефекту кратність призначення збільшують до 3 разів на добу. Режим дозування індивідуальний і залежить від виду, стадії хвороби та виразності клінічної симптоматики. Максимальна добова доза – 12 мг. Тривалість терапевтичного курсу суворо індивідуальна.ПередозуванняСимптоми: сильний біль голови, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія. Лікування: при необхідності проводять симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не застосовують для усунення нападу стенокардії. З обережністю та під контролем АТ призначають першу дозу препарату, т.к. можливі інтенсивні головні болі та надмірне зниження АТ із втратою свідомості. Літнім хворим з порушеннями функції печінки та нирок та артеріальною гіпотензією потрібна корекція дози. Під час лікування слід уникати прийому алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та керування механізмами У період лікування (особливо на початку терапії) необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій. Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для внутрішньом'язового введення – 1 мл: активні речовини: метамізол натрію – 500 мг; фенпіверінія бромід – 0,02 мг; пітофенону гідрохлорид – 2 мг; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для внутрішньом'язового введення. ампули темного скла по 2 або 5 мл; у піддонах із ПВХ 10 амп.; у пачці картонної 1 піддон.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або трохи пофарбована рідина.Фармакотерапевтична групаЖарознижувальне, аналгетичне, спазмолітичнеФармакокінетикаМетамізол натрію. Добре та швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ). У стінці кишечника гідролізується з утворенням активного метаболіту, постійний метамізол натрію в крові відсутній (тільки після внутрішньовенного введення незначна його концентрація виявляється у плазмі). Зв'язок активного метаболіту з білками крові – 50-60%. Метаболізується у печінці, виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає у грудне молоко. Пітофенон та фенпіверінія бромід. У доступних літературних даних недостатньо відомостей про фармакокінетику даних діючих речовин. Обидві речовини, що діють, характеризуються неповною резорбцією, при цьому вони повністю іонізуються. Мають слабку ліпорозчинність. Не проходять через гематенцефалічний бар'єр. Метаболізуються в печінці шляхом окисних реакцій, що виводяться в основному нирками.ФармакодинамікаДо складу препарату входять: ненаркотичний аналгетик метамізол натрію, спазмолітичний міотропний засіб пітофенон і м-холіноблокуючий засіб фенпіверінія бромід. Метамізол натрію є похідним піразолону. Має болезаспокійливу, жарознижувальну та протизапальну дію. Пітофенон, подібно до папаверину, має пряму міотропну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів і викликає її розслаблення. Фенпіверінія бромід за рахунок м-холіноблокуючої дії має додатковий розслаблюючий вплив на гладку мускулатуру. Поєднання трьох компонентів препарату призводить до полегшення болю, розслаблення гладких м'язів, зниження підвищеної температури тіла.Показання до застосуванняСлабо або помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів – ниркова та печінкова коліки, болі спастичного характеру в процесі кишечника, альгодисменорея. Може застосовуватися для короткочасного симптоматичного лікування при болях у суглобах, невралгії, ішіалгії, міалгії. Як допоміжний засіб може застосовуватись для зменшення болю після хірургічних та діагностичних втручань. При необхідності препарат може бути використаний для зниження підвищеної температури тіла при застудних та інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон), до інших компонентів препарату. Пригнічення кістковомозкового кровотворення, стабільна і нестабільна стенокардія, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, виражені порушення функції печінки або нирок, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тахіаритмії, закритокутова форма глаукоми, гіперплазія гранулоцитопенію, вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років. З обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат хворим з легким та середнім ступенем тяжкості порушення функції печінки або нирок, при схильності до артеріальної гіпотензії (систолічний тиск нижче 100 мм рт.ст.), бронхоспазму,а також при підвищеній індивідуальній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів або ненаркотичних аналгетиків.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності та у період лактації протипоказане.Побічна діяЗ боку травної системи: відчуття печіння в епігастральній ділянці, сухість у роті. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, антихолінергічні ефекти (знижений потовиділення, парез акомодації, утруднене сечовипускання). Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, ціаноз. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі у червоний колір. З боку органів кровотворення: при тривалому прийомі – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок, набряк Квінке, багатоформна ексудативна еритема (зокрема синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування Спазмалгону з іншими ненаркотичними анальгетиками може призвести до посилення токсичних ефектів. Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. Трициклічні антидепресанти, протизаплідні засоби для внутрішнього застосування, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці і підвищують його токсичність. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування препаратами, що містять метамізол натрію. Одночасне застосування з циклоспорином знижує концентрацію останнього у крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми, пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикоїди та індометацин, може збільшувати вираженість їх дії. При сумісному застосуванні з блокаторами H1-гістамінових рецепторів, бутирофенонами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, амантадином та хінідином можливе посилення м-холіноблокуючої дії. Посилює ефекти етанолу. Одночасне застосування з хлорпромазином або ін. похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Тіамазол та цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, блокатори Н1-гістамінових рецепторів та пропранолол (сповільнює інактивацію метамізолу натрію). При необхідності одночасного застосування зазначених вище та інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово по 2-5 мл ін'єкційного розчину 2-3 рази на добу. Перед введенням ін'єкційного розчину слід зігріти в руці. Тривалість лікування – не більше 5 днів. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мл ін'єкційного розчину (відповідно до 5 г метамізолу натрію). За відсутності терапевтичного ефекту застосування препарату припиняється, а при хорошому або задовільному ефекті переходять до перорального або ректального застосування. Тривалість лікувального курсу визначається залежно від клінічної симптоматики та етіопатогенезу захворювання.ПередозуванняПри передозуванні препаратом можуть спостерігатися наступні симптоми: блювання, відчуття сухості у роті, зниження потовиділення, порушення акомодації, зниження артеріального тиску, сонливість, сплутаність свідомості, порушення функції печінки та нирок, судоми. Лікування – промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові (вміст лейкоцитів) та функціонального стану печінки. При підозрі на агранулоцитоз або за наявності тромбоцитопенії необхідно припинити прийом препарату. У період лікування препаратом не можна вживати алкоголь. Під час лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують швидкості фізичної та психічної реакції. Застосування препарату у матерів-годувальниць вимагає припинення грудного вигодовування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для внутрішньом'язового введення – 1 мл: активні речовини: метамізол натрію – 500 мг; фенпіверінія бромід – 0,02 мг; пітофенону гідрохлорид – 2 мг; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин для внутрішньом'язового введення. ампули темного скла по 2 або 5 мл; у піддонах із ПВХ 10 амп.; у пачці картонної 1 піддон.Опис лікарської формиПрозора, безбарвна або трохи пофарбована рідина.Фармакотерапевтична групаЖарознижувальне, аналгетичне, спазмолітичнеФармакокінетикаМетамізол натрію. Добре та швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ). У стінці кишечника гідролізується з утворенням активного метаболіту, постійний метамізол натрію в крові відсутній (тільки після внутрішньовенного введення незначна його концентрація виявляється у плазмі). Зв'язок активного метаболіту з білками крові – 50-60%. Метаболізується у печінці, виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає у грудне молоко. Пітофенон та фенпіверінія бромід. У доступних літературних даних недостатньо відомостей про фармакокінетику даних діючих речовин. Обидві речовини, що діють, характеризуються неповною резорбцією, при цьому вони повністю іонізуються. Мають слабку ліпорозчинність. Не проходять через гематенцефалічний бар'єр. Метаболізуються в печінці шляхом окисних реакцій, що виводяться в основному нирками.ФармакодинамікаДо складу препарату входять: ненаркотичний аналгетик метамізол натрію, спазмолітичний міотропний засіб пітофенон і м-холіноблокуючий засіб фенпіверінія бромід. Метамізол натрію є похідним піразолону. Має болезаспокійливу, жарознижувальну та протизапальну дію. Пітофенон, подібно до папаверину, має пряму міотропну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів і викликає її розслаблення. Фенпіверінія бромід за рахунок м-холіноблокуючої дії має додатковий розслаблюючий вплив на гладку мускулатуру. Поєднання трьох компонентів препарату призводить до полегшення болю, розслаблення гладких м'язів, зниження підвищеної температури тіла.Показання до застосуванняСлабо або помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів – ниркова та печінкова коліки, болі спастичного характеру в процесі кишечника, альгодисменорея. Може застосовуватися для короткочасного симптоматичного лікування при болях у суглобах, невралгії, ішіалгії, міалгії. Як допоміжний засіб може застосовуватись для зменшення болю після хірургічних та діагностичних втручань. При необхідності препарат може бути використаний для зниження підвищеної температури тіла при застудних та інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон), до інших компонентів препарату. Пригнічення кістковомозкового кровотворення, стабільна і нестабільна стенокардія, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, виражені порушення функції печінки або нирок, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тахіаритмії, закритокутова форма глаукоми, гіперплазія гранулоцитопенію, вагітність, період лактації, дитячий вік до 6 років. З обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат хворим з легким та середнім ступенем тяжкості порушення функції печінки або нирок, при схильності до артеріальної гіпотензії (систолічний тиск нижче 100 мм рт.ст.), бронхоспазму,а також при підвищеній індивідуальній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів або ненаркотичних аналгетиків.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності та у період лактації протипоказане.Побічна діяЗ боку травної системи: відчуття печіння в епігастральній ділянці, сухість у роті. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, антихолінергічні ефекти (знижений потовиділення, парез акомодації, утруднене сечовипускання). Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, тахікардія, ціаноз. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі у червоний колір. З боку органів кровотворення: при тривалому прийомі – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок, набряк Квінке, багатоформна ексудативна еритема (зокрема синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування Спазмалгону з іншими ненаркотичними анальгетиками може призвести до посилення токсичних ефектів. Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. Трициклічні антидепресанти, протизаплідні засоби для внутрішнього застосування, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці і підвищують його токсичність. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. Рентгеноконтрастні лікарські засоби, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування препаратами, що містять метамізол натрію. Одночасне застосування з циклоспорином знижує концентрацію останнього у крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми, пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикоїди та індометацин, може збільшувати вираженість їх дії. При сумісному застосуванні з блокаторами H1-гістамінових рецепторів, бутирофенонами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, амантадином та хінідином можливе посилення м-холіноблокуючої дії. Посилює ефекти етанолу. Одночасне застосування з хлорпромазином або ін. похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Тіамазол та цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект посилюють кодеїн, блокатори Н1-гістамінових рецепторів та пропранолол (сповільнює інактивацію метамізолу натрію). При необхідності одночасного застосування зазначених вище та інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиВнутрішньом'язово по 2-5 мл ін'єкційного розчину 2-3 рази на добу. Перед введенням ін'єкційного розчину слід зігріти в руці. Тривалість лікування – не більше 5 днів. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мл ін'єкційного розчину (відповідно до 5 г метамізолу натрію). За відсутності терапевтичного ефекту застосування препарату припиняється, а при хорошому або задовільному ефекті переходять до перорального або ректального застосування. Тривалість лікувального курсу визначається залежно від клінічної симптоматики та етіопатогенезу захворювання.ПередозуванняПри передозуванні препаратом можуть спостерігатися наступні симптоми: блювання, відчуття сухості у роті, зниження потовиділення, порушення акомодації, зниження артеріального тиску, сонливість, сплутаність свідомості, порушення функції печінки та нирок, судоми. Лікування – промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові (вміст лейкоцитів) та функціонального стану печінки. При підозрі на агранулоцитоз або за наявності тромбоцитопенії необхідно припинити прийом препарату. У період лікування препаратом не можна вживати алкоголь. Під час лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують швидкості фізичної та психічної реакції. Застосування препарату у матерів-годувальниць вимагає припинення грудного вигодовування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Состав, форма выпуска и упаковкаТаблетки, покрытые пленочной оболочкой - 1 табл.: активное вещество: цитизин - 1,5 мг; вспомогательные вещества: лактозы моногидрат — 28 мг; МКЦ — 67,5 мг; тальк — 2 мг; магния стеарат — 1 мг; оболонка плівкова: Опадрай II коричневий 8 F 26948 – 3 мг: полівініловий спирт частково гідролізований – 1,2 мг; титану діоксид (Е171) - 0,654 мг; макрогол 3350 - 0,606 мг; тальк – 0,444 мг; заліза оксид жовтий (Е172) – 0,062 мг, заліза оксид червоний (Е172) – 0,018 мг, заліза оксид чорний (Е172) – 0,016 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг. У бл. із ПВХ-плівки/фольги алюмінієвої, 50 шт. 2 бл. у картонному вкладиші з календарем прийому в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою світло-коричневого кольору. Вид на зламі – від білого до бежевого кольору.Фармакотерапевтична групаН-холіноміметичне.ФармакокінетикаФармакокінетичні дослідження на людях не проводились.ФармакодинамікаАлкалоїд цитизин, що є активною речовиною препарату, має н-холіноміметичну дію; збуджує ганглії вегетативної нервової системи, рефлекторно стимулює дихальний центр, викликає виділення адреналіну з мозкової речовини надниркових залоз, підвищує артеріальний тиск. При близькій схожості з механізмом дії нікотину, цитизин має набагато нижчу токсичність і більший терапевтичний індекс. Цитизин конкурентно пригнічує взаємодію нікотину з відповідними рецепторами, що веде до поступового зменшення та зникнення нікотинової залежності.Показання до застосуванняНікотинова залежність (для полегшення відмови від куріння). Фізична та психологічна залежність від нікотину вважається певним типом захворювання, що призводить до нездатності помірності від куріння, навіть при розумінні його негативних ефектів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активної або будь-якої з допоміжних речовин препарату; гострий інфаркт міокарда; нестабільна стенокардія; аритмія серця; нещодавно перенесене порушення мозкового кровообігу; атеросклероз; тяжка артеріальна гіпертензія; недостатність лактази, галактоземія, синдром мальабсорбції глюкози-галактози (до складу препарату входить лактоза); вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 та після 65 років. З обережністю: інші форми ішемічної хвороби серця (стабільна стенокардія, безсимптомна (тиха) ішемія міокарда, вазоспастична стенокардія, синдром "X" (мікросудинна стенокардія); серцева недостатність, підвищений АТ; захворювання судин головного мозку; облітеруючі артеріальні захворювання, гіпер шлунка, цукровий діабет, ниркова або печінкова недостатність, деякі форми шизофренії, наявність хромафінних пухлин надниркових залоз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, особи з тривалим стажем куріння та особи старше 40-45 років.Вагітність та лактаціяТабекс не слід застосовувати жінкам під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат зазвичай добре переноситься, побічні явища, що спостерігаються, виражені слабо або помірно. Більшість із них з'являються на початку лікування та проходять самостійно. Найчастіше вони пов'язані з відмовою від тютюнопаління і виявляються запамороченням, головним болем та безсонням. У рекомендованих дозах препарат Табекс не викликає серйозних несприятливих ефектів. Можливі такі побічні дії З боку ССС: тахікардія, незначне підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння або сонливість, підвищена дратівливість. З боку дихальної системи: задишка. З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, біль у животі, запори, діарея, зміни смаку та апетиту. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у м'язах. З боку обміну речовин та харчування: зниження маси тіла, підвищене потовиділення. Інші: біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиПісля припинення тютюнопаління можуть посилюватися побічні дії теофіліну, ропініролу, клозапіну та оланзапіну. При одночасному застосуванні препарату Табекс® з ацетилхоліном, карбахолом, галантаміном, піридостигміном, ривастигміном, дистигміном можливе посилення холіноміметичних побічних дій (слинотеча, сльозотеча, бронхіальна секреція з кашлем, терапія. підвищений тонус м'язів чи раптові скорочення м'язів). Застосування препарату Табекс одночасно з ловастатином, симвастатином, флувастатином, правастатином та ін. підвищує ризик появи болю в м'язах. Одночасне застосування препарату Табекс з гіпотензивними засобами (пропранолол та ін.) може послабити їхній ефект.Спосіб застосування та дозиВсередину повністю запиваючи достатньою кількістю рідини. Не слід перевищувати рекомендовані дози. Прийом препарату бажано розпочинати після встановлення пацієнта на повну відмову від куріння. Препарат слід застосовувати за наступною схемою: з 1 по 3 день - по 1 табл. 6 разів на день (кожні 2 години), поступово зменшуючи кількість викурених сигарет. Таблетку слід приймати між епізодами куріння для подовження інтервалів між викурюванням сигарет, щоб максимально знизити їхнє споживання. Інтервал прийому кожні 2 години повинен дотримуватися. Якщо результат незадовільний, лікування слід припинити і через 2-3 місяці можна почати його знову. При хорошому ефекті лікування продовжують за наступною схемою: з 4 по 12-й день - по 1 табл. кожні 2,5 год; з 13-го по 16-й день - по 1 табл. кожні 3 год; з 17-го по 20-й день – по 1 табл. кожні 5 год; з 21-го по 25-й день - по 1-2 табл. в день. Настійно рекомендується відмовитися від куріння не пізніше 5-го дня від початку лікування. Поєднання медикаментозної терапії із консультаціями, в т.ч. з заходами психологічної підтримки пацієнта, що достовірно підвищує ефективність лікування.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, розширення зіниць, загальна слабкість, тахікардія, клонічні судоми, параліч дихання. Настають у разі, коли пацієнт не дотримується режиму дозування і приймає препарат у дозах, що у кілька разів перевищують терапевтичні. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, інфузійне введення водно-сольових розчинів, а також 5 або 10% розчину глюкози, призначення протисудомних засобів, кардіотоніків, дихальних аналептиків та інших симптоматичних засобів. Слід відстежувати роботу органів дихання, АТ та ЧСС.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату слід розпочати лише тоді, коли пацієнт має серйозний намір відмовитись від куріння. Особам із тривалим стажем куріння та особам старше 40–45 років препарат Табекс слід застосовувати лише після консультації з лікарем. При застосуванні препарату не слід перевищувати рекомендованих доз. Лікування препаратом та продовження куріння може призвести до посилення побічних дій нікотину (нікотинова інтоксикація). Лікарський препарат містить допоміжну речовину лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, з лактазним дефіцитом (тип Лапп) або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати лікарський препарат. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Хоча на тлі застосування препарату будь-якого негативного впливу на здатність керувати автотранспортом та роботу з механізмами не спостерігалося, проте внаслідок можливого виникнення сонливості та інших побічних реакцій слід бути обережним у перелічених ситуаціях.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: метамізол натрію моногідрат – 500,0 мг; тріацетонамін-4-толуолсульфонат - 20,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль пшеничний (95,0 мг), целюлоза мікрокристалічна (75,0 мг), повідон К 25 (45,0 мг), тальк (15,0 мг), магнію стеарат (10,0 мг); плівкове покриття (Опадрай II зелений 85F21526 – 23,0 мг): Полівініловий спирт частково гідролізований – 9,2 мг; Макрогол 3350 – 4,646 мг; Титану діоксид (Е 171) – 4,37 мг; Тальк – 3,404 мг; Хіноліновий жовтий (Е 104) алюмінієвий лак – 1,035 мг; Діамантовий блакитний (Е 133) FCF алюмінієвий лак – 0,345 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 2 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонній пачці. По 30 блістерів у картонній коробці разом із рівною кількістю інструкцій із застосування (для стаціонару).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зеленого кольору на поперечному розрізі майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + анксіолітичний засіб).ФармакокінетикаПісля перорального застосування метамізол натрію гідролізується у шлунково-кишковому тракті. Активними метаболітами є 4-метиламіноантипірин (МАА) та 4-аміноантипірин (АА). МАА характеризується швидким та повним всмоктуванням. Максимальна концентрація в плазмі досягається в межах 1-2 годин. Біодоступність МАА становить близько 90%. Їжа не впливає на фармакокінетику метамізолу натрію. Триацетонамін-4-толуолсульфонат всмоктується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Терапевтичні плазмові концентрації встановлюються через 30 хв після прийому. Максимальна концентрація плазми 0,8 мкг/мл досягається в межах 60 хв. Метамізол натрію частково зв'язується із білками плазми. Метамізол натрію піддається інтенсивному метаболізму печінки. Його основні метаболіти МАА, АА є фармакологічно активними. Виводиться із сечею у формі метаболітів, причому лише 3% виділеної кількості метамізолу натрію знаходяться у незміненому вигляді. Метаболіти метамізолу натрію виділяються із грудним молоком. Триацетонамін-4-толуолсульфонат виводиться із сечею у незміненому вигляді, у кількості 2/3 від застосованої дози. Пацієнти з порушеннями функцій печінки: Період напіввиведення активного метаболіту МАА у пацієнтів з порушеннями функцій печінки подовжується приблизно в 3 рази. Таким пацієнтам рекомендується лікування нижчими дозами метамізолу натрію. Пацієнти з порушеннями ниркової функції: У пацієнтів з порушенням ниркової функції спостерігається зниження ступеня виведення деяких метаболітів. Цим пацієнтам рекомендується лікування нижчими дозами метамізолу натрію.ФармакодинамікаМетамізол натрію як аналгезуючий засіб має сильну знеболювальну та протизапальну дію. Він гальмує синтез простагландинів, пригнічуючи циклооксигеназу, має деяку мембраностабілізуючу дію, пригнічує утворення ендогенних пірогенів. Триацетонамін-4-толуолсульфонат має помірну анксіолітичну активність і знімає стан занепокоєння, страху та напруги. Послаблює рухове збудження, чинить центральну н-холіноблокуючу дію, посилює і подовжує аналгетичну дію метамізолу натрію, пригнічуючи емоційний компонент болю. Комбінація метамізолу натрію та триацетонамін-4-толуолсулфонату посилює знеболювальну дію метамізолу натрію та збільшує тривалість його дії.Показання до застосуванняДля нетривалого симптоматичного лікування від слабко до помірно вираженого болю при наступних станах: головний біль, зубний біль та стоматологічні процедури, міалгії, невралгії, біль у суглобі (артралгії).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до метамізолу натрію, триацетонамін-4-толуолсульфонату або будь-якої з допоміжних речовин; гіперчутливість до інших піразолонових препаратів; порушення обміну порфірину та білірубіну (гостра печінкова порфірія); анемія внаслідок недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (загроза гемолізу); тяжкі захворювання печінки або нирок; порушення функції кісткового мозку (наприклад після лікування цитостатиками) або захворювання гемопоетичної системи (апластична анемія, агранулоцитоз, порушення білих кров'яних тілець (лейкопенія); гіпотензія із значеннями артеріального тиску нижче 100 мм рт.ст.; вагітність та період грудного вигодовування; діти молодші 15-річного віку. З обережністю: захворювання нирок (тубулоінтерстиціональний нефрит (пієлонефрит), гломерулонефрит, в т.ч. в анамнезі), помірна ниркова та/або печінкова недостатність, при повному або неповному поєднанні бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носил і інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); схильність до зниженого артеріального тиску; алкоголізм.Вагітність та лактаціяВагітність Не проводилися контрольовані клінічні дослідження у вагітних жінок та відсутні дані щодо застосування препарату у цієї групи. Незважаючи на те, що метамізол натрію є слабким інгібітором синтезу простагландинів, існує ймовірність передчасного закриття Боталової протоки та перинатальних ускладнень внаслідок зниження агрегації тромбоцитів у плода та матері, тому застосування препарату протипоказане під час вагітності. Грудне годування Метаболіти метамізолу натрію виділяються із грудним молоком. Якщо потрібне лікування препаратом Темпалгін®, грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі побічні дії при застосуванні препарату Темпалгін найчастіше зумовлені метамізолом натрію: Порушення з боку крові та лімфатичної системи: порушення білих кров'яних тілець (лейкопенія), агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія. Порушення з боку імунної системи: фіксована лікарська екзантема, макулопапульозний висип, анафілактичні або анафілактоїдні реакції, свербіж, печіння, кропив'янка, набряки (генералізовані або місцеві), злоякісна ексудативна еритема (еритема багатоформна, синдром Стивен ), бронхоспазм, астматичний напад (у пацієнтів із аспіриновою астмою), кардіогенний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: зниження апетиту. Порушення з боку нервової системи: біль голови, запаморочення. Порушення з боку серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму (тахікардія), ціаноз, зниження артеріального тиску (іноді з попереднім підвищенням), задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): нудота, блювання, біль та дискомфорт у животі; виразка слизової оболонки ШКТ та кровотеча із ШКТ. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівнів печінкових ферментів (ACT, АЛТ), холестаз, жовтяниця. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: протеїнурія, олігурія, анурія, поліурія, інтерстиціальний нефрит.Взаємодія з лікарськими засобамиДія трициклічних антидепресантів (іміпрамін, амітриптилін), пероральних контрацептивних засобів, анальгетиків, алопуринолу та алкоголю потенціюється при одночасному застосуванні з метамізолом натрію. Барбітурати та фенілбутазон зменшують силу та скорочують тривалість фармако динамічних ефектів метамізолу натрію через індукцію печінкових ферментів. Метамізол натрію знижує активність кумаринових антикоагулянтів при одночасному застосуванні внаслідок індукції ферментів печінки. Метамізол натрію знижує плазмові рівні циклоспорину. Хлорамфенікол та інші пригнічуючі гемопоез препарати посилюють мієлотоксичну дію метамізолу натрію. При одночасному застосуванні метамізолу натрію із хлорпромазином може настати гіпотермія. Триацетонамін-4-толуолсульфонат потенціює седативну дію снодійних засобів, засобів для загальної анестезії, наркотичних та ненаркотичних аналгетиків.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки приймають після їди, запиваючи водою. Дозування Доза залежить від вираженості болю та від індивідуальної чутливості до препарату. Дорослі Звичайна доза – по 1 таблетці 1-3 рази на день. Максимальна одноразова доза не повинна перевищувати 1 таблетки. Максимальна добова доза становить 4 таблетки. При стоматологічних процедурах: 1 таблетка за 30 хв до втручання. Діти старше 15-річного віку По 1 таблетці на день. Максимальна добова доза – 2 таблетки. Пацієнти старше 65 років Зазвичай не потрібне зменшення дози. У пацієнтів з віковими порушеннями функцій нирок та печінки лікування препаратом Темпалгін® має бути нетривалим. Максимальна добова доза 2 таблетки. Пацієнти з порушенням функції печінки У таких пацієнтів можливе збільшення часу напіввиведення метаболітів натрію метамізолу. У пацієнтів з помірними або тяжкими ураженнями печінки рекомендується лікування 1/2 дози для дорослих (максимальна добова доза 2 таблетки). Пацієнти з порушенням функції нирок Метамізол натрію та його метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів з ураженням функції нирок лікування препаратом Темпалгін слід проводити за допомогою 1/2 рекомендованої дози для дорослих (максимальна добова доза 2 таблетки). Тривалість лікування Лікування препаратом Темпалгін не повинно тривати більше 3-5 днів. Його застосування на більш тривалий період або у вищих дозах можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняЧерез підвищений ризик агранулоцитозу при більш тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати картину крові, включаючи лейкоцитарну формулу. Симптоми передозування: З боку шлунково-кишкового тракту – нудота, блювання, блювання кров'ю, дьогтеподібний стілець. З боку ЦНС та периферичної нервової системи – менероподібний синдром, шум у вухах, сонливість, зупинка дихання, кома зі зниженням артеріального тиску, тоніко-клонічні судоми. З боку системи кровотворення – агранулоцитоз, апластична анемія, геморагічний діатез. З боку обміну речовин – метаболічний алкалоз. З боку сечовидільної системи – олігурія до анурії. Токсико-алергічні реакції - бульозно-уртикарний і петехіальний, іноді кореподібний або тифозний висип. Інші - у деяких із хворих може розвинутись токсико-алергічний шок. Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля, гемодіаліз або форсований діурез, симптоматична терапія, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування препаратом Темпалгін® (через вміст метамізолу натрію) проводиться лише протягом короткого періоду часу, коли немає іншого альтернативного методу лікування. Темпалгін® необхідно призначати з обережністю пацієнтам, які страждають на алергічні захворювання, пацієнтам з гіперчутливістю до аналгетичних та протиревматичних лікарських препаратів (непереносимість аналгетиків), до інших лікарських засобів або харчових продуктів через підвищений ризик алергічних реакцій при повному або неповному поєднанні. носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі). Метамізол натрію може спровокувати гіпотензивну реакцію. Лікування препаратом Темпалгін слід проводити з особливою обережністю у пацієнтів зі зниженим артеріальним тиском, дефіцитом рідини в організмі або дегідратацією, нестабільним кровообігом. При одночасному застосуванні з алкоголем зростає ризик побічних дій. Необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам із ураженнями печінки або нирок. Пшеничний крохмаль, що входить до складу препарату, може містити лише сліди глютену та вважається безпечним для осіб з целіакією. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з наявністю у складі препарату анксіолітичного засобу (тріацетонамін-4-толуолсульфонат) в період лікування необхідно утримуватися від виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої уваги та швидкості реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора тощо).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: метамізол натрію моногідрат – 500,0 мг; тріацетонамін-4-толуолсульфонат - 20,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль пшеничний (95,0 мг), целюлоза мікрокристалічна (75,0 мг), повідон К 25 (45,0 мг), тальк (15,0 мг), магнію стеарат (10,0 мг); плівкове покриття (Опадрай II зелений 85F21526 – 23,0 мг): Полівініловий спирт частково гідролізований – 9,2 мг; Макрогол 3350 – 4,646 мг; Титану діоксид (Е 171) – 4,37 мг; Тальк – 3,404 мг; Хіноліновий жовтий (Е 104) алюмінієвий лак – 1,035 мг; Діамантовий блакитний (Е 133) FCF алюмінієвий лак – 0,345 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 2 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонній пачці. По 30 блістерів у картонній коробці разом із рівною кількістю інструкцій із застосування (для стаціонару).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зеленого кольору на поперечному розрізі майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (аналгезуючий ненаркотичний засіб + анксіолітичний засіб).ФармакокінетикаПісля перорального застосування метамізол натрію гідролізується у шлунково-кишковому тракті. Активними метаболітами є 4-метиламіноантипірин (МАА) та 4-аміноантипірин (АА). МАА характеризується швидким та повним всмоктуванням. Максимальна концентрація в плазмі досягається в межах 1-2 годин. Біодоступність МАА становить близько 90%. Їжа не впливає на фармакокінетику метамізолу натрію. Триацетонамін-4-толуолсульфонат всмоктується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Терапевтичні плазмові концентрації встановлюються через 30 хв після прийому. Максимальна концентрація плазми 0,8 мкг/мл досягається в межах 60 хв. Метамізол натрію частково зв'язується із білками плазми. Метамізол натрію піддається інтенсивному метаболізму печінки. Його основні метаболіти МАА, АА є фармакологічно активними. Виводиться із сечею у формі метаболітів, причому лише 3% виділеної кількості метамізолу натрію знаходяться у незміненому вигляді. Метаболіти метамізолу натрію виділяються із грудним молоком. Триацетонамін-4-толуолсульфонат виводиться із сечею у незміненому вигляді, у кількості 2/3 від застосованої дози. Пацієнти з порушеннями функцій печінки: Період напіввиведення активного метаболіту МАА у пацієнтів з порушеннями функцій печінки подовжується приблизно в 3 рази. Таким пацієнтам рекомендується лікування нижчими дозами метамізолу натрію. Пацієнти з порушеннями ниркової функції: У пацієнтів з порушенням ниркової функції спостерігається зниження ступеня виведення деяких метаболітів. Цим пацієнтам рекомендується лікування нижчими дозами метамізолу натрію.ФармакодинамікаМетамізол натрію як аналгезуючий засіб має сильну знеболювальну та протизапальну дію. Він гальмує синтез простагландинів, пригнічуючи циклооксигеназу, має деяку мембраностабілізуючу дію, пригнічує утворення ендогенних пірогенів. Триацетонамін-4-толуолсульфонат має помірну анксіолітичну активність і знімає стан занепокоєння, страху та напруги. Послаблює рухове збудження, чинить центральну н-холіноблокуючу дію, посилює і подовжує аналгетичну дію метамізолу натрію, пригнічуючи емоційний компонент болю. Комбінація метамізолу натрію та триацетонамін-4-толуолсулфонату посилює знеболювальну дію метамізолу натрію та збільшує тривалість його дії.Показання до застосуванняДля нетривалого симптоматичного лікування від слабко до помірно вираженого болю при наступних станах: головний біль, зубний біль та стоматологічні процедури, міалгії, невралгії, біль у суглобі (артралгії).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до метамізолу натрію, триацетонамін-4-толуолсульфонату або будь-якої з допоміжних речовин; гіперчутливість до інших піразолонових препаратів; порушення обміну порфірину та білірубіну (гостра печінкова порфірія); анемія внаслідок недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (загроза гемолізу); тяжкі захворювання печінки або нирок; порушення функції кісткового мозку (наприклад після лікування цитостатиками) або захворювання гемопоетичної системи (апластична анемія, агранулоцитоз, порушення білих кров'яних тілець (лейкопенія); гіпотензія із значеннями артеріального тиску нижче 100 мм рт.ст.; вагітність та період грудного вигодовування; діти молодші 15-річного віку. З обережністю: захворювання нирок (тубулоінтерстиціональний нефрит (пієлонефрит), гломерулонефрит, в т.ч. в анамнезі), помірна ниркова та/або печінкова недостатність, при повному або неповному поєднанні бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носил і інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі); схильність до зниженого артеріального тиску; алкоголізм.Вагітність та лактаціяВагітність Не проводилися контрольовані клінічні дослідження у вагітних жінок та відсутні дані щодо застосування препарату у цієї групи. Незважаючи на те, що метамізол натрію є слабким інгібітором синтезу простагландинів, існує ймовірність передчасного закриття Боталової протоки та перинатальних ускладнень внаслідок зниження агрегації тромбоцитів у плода та матері, тому застосування препарату протипоказане під час вагітності. Грудне годування Метаболіти метамізолу натрію виділяються із грудним молоком. Якщо потрібне лікування препаратом Темпалгін®, грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі побічні дії при застосуванні препарату Темпалгін найчастіше зумовлені метамізолом натрію: Порушення з боку крові та лімфатичної системи: порушення білих кров'яних тілець (лейкопенія), агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія. Порушення з боку імунної системи: фіксована лікарська екзантема, макулопапульозний висип, анафілактичні або анафілактоїдні реакції, свербіж, печіння, кропив'янка, набряки (генералізовані або місцеві), злоякісна ексудативна еритема (еритема багатоформна, синдром Стивен ), бронхоспазм, астматичний напад (у пацієнтів із аспіриновою астмою), кардіогенний шок. Порушення з боку обміну речовин та харчування: зниження апетиту. Порушення з боку нервової системи: біль голови, запаморочення. Порушення з боку серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму (тахікардія), ціаноз, зниження артеріального тиску (іноді з попереднім підвищенням), задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ): нудота, блювання, біль та дискомфорт у животі; виразка слизової оболонки ШКТ та кровотеча із ШКТ. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівнів печінкових ферментів (ACT, АЛТ), холестаз, жовтяниця. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: протеїнурія, олігурія, анурія, поліурія, інтерстиціальний нефрит.Взаємодія з лікарськими засобамиДія трициклічних антидепресантів (іміпрамін, амітриптилін), пероральних контрацептивних засобів, анальгетиків, алопуринолу та алкоголю потенціюється при одночасному застосуванні з метамізолом натрію. Барбітурати та фенілбутазон зменшують силу та скорочують тривалість фармако динамічних ефектів метамізолу натрію через індукцію печінкових ферментів. Метамізол натрію знижує активність кумаринових антикоагулянтів при одночасному застосуванні внаслідок індукції ферментів печінки. Метамізол натрію знижує плазмові рівні циклоспорину. Хлорамфенікол та інші пригнічуючі гемопоез препарати посилюють мієлотоксичну дію метамізолу натрію. При одночасному застосуванні метамізолу натрію із хлорпромазином може настати гіпотермія. Триацетонамін-4-толуолсульфонат потенціює седативну дію снодійних засобів, засобів для загальної анестезії, наркотичних та ненаркотичних аналгетиків.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки приймають після їди, запиваючи водою. Дозування Доза залежить від вираженості болю та від індивідуальної чутливості до препарату. Дорослі Звичайна доза – по 1 таблетці 1-3 рази на день. Максимальна одноразова доза не повинна перевищувати 1 таблетки. Максимальна добова доза становить 4 таблетки. При стоматологічних процедурах: 1 таблетка за 30 хв до втручання. Діти старше 15-річного віку По 1 таблетці на день. Максимальна добова доза – 2 таблетки. Пацієнти старше 65 років Зазвичай не потрібне зменшення дози. У пацієнтів з віковими порушеннями функцій нирок та печінки лікування препаратом Темпалгін® має бути нетривалим. Максимальна добова доза 2 таблетки. Пацієнти з порушенням функції печінки У таких пацієнтів можливе збільшення часу напіввиведення метаболітів натрію метамізолу. У пацієнтів з помірними або тяжкими ураженнями печінки рекомендується лікування 1/2 дози для дорослих (максимальна добова доза 2 таблетки). Пацієнти з порушенням функції нирок Метамізол натрію та його метаболіти виводяться нирками. У пацієнтів з ураженням функції нирок лікування препаратом Темпалгін слід проводити за допомогою 1/2 рекомендованої дози для дорослих (максимальна добова доза 2 таблетки). Тривалість лікування Лікування препаратом Темпалгін не повинно тривати більше 3-5 днів. Його застосування на більш тривалий період або у вищих дозах можливе лише після консультації з лікарем.ПередозуванняЧерез підвищений ризик агранулоцитозу при більш тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати картину крові, включаючи лейкоцитарну формулу. Симптоми передозування: З боку шлунково-кишкового тракту – нудота, блювання, блювання кров'ю, дьогтеподібний стілець. З боку ЦНС та периферичної нервової системи – менероподібний синдром, шум у вухах, сонливість, зупинка дихання, кома зі зниженням артеріального тиску, тоніко-клонічні судоми. З боку системи кровотворення – агранулоцитоз, апластична анемія, геморагічний діатез. З боку обміну речовин – метаболічний алкалоз. З боку сечовидільної системи – олігурія до анурії. Токсико-алергічні реакції - бульозно-уртикарний і петехіальний, іноді кореподібний або тифозний висип. Інші - у деяких із хворих може розвинутись токсико-алергічний шок. Лікування: промивання шлунка, сольові проносні, активоване вугілля, гемодіаліз або форсований діурез, симптоматична терапія, при розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування препаратом Темпалгін® (через вміст метамізолу натрію) проводиться лише протягом короткого періоду часу, коли немає іншого альтернативного методу лікування. Темпалгін® необхідно призначати з обережністю пацієнтам, які страждають на алергічні захворювання, пацієнтам з гіперчутливістю до аналгетичних та протиревматичних лікарських препаратів (непереносимість аналгетиків), до інших лікарських засобів або харчових продуктів через підвищений ризик алергічних реакцій при повному або неповному поєднанні. носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі). Метамізол натрію може спровокувати гіпотензивну реакцію. Лікування препаратом Темпалгін слід проводити з особливою обережністю у пацієнтів зі зниженим артеріальним тиском, дефіцитом рідини в організмі або дегідратацією, нестабільним кровообігом. При одночасному застосуванні з алкоголем зростає ризик побічних дій. Необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам із ураженнями печінки або нирок. Пшеничний крохмаль, що входить до складу препарату, може містити лише сліди глютену та вважається безпечним для осіб з целіакією. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з наявністю у складі препарату анксіолітичного засобу (тріацетонамін-4-толуолсульфонат) в період лікування необхідно утримуватися від виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої уваги та швидкості реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини, що діють: парацетамол, 96%, субстанція-суміш - 260,4 мг [діюча речовина субстанції-суміші: парацетамол -250,0 мг, допоміжна речовина субстанції-суміші: повідон К-30- 10,4 мг], пропіфеназон - 15 ,0 мг, кофеїн – 50,0 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (тип 101) - 90,0 мг, целюлоза мікрокристалічна (тип 102)-46,5 мг, повідон К-90 - 11,1 мг, кроскармелоза натрію - 15,0 мг, гліцерил дисте ) – 13,0 мг, кремнію діоксид (Dental type) – 8,0 мг, тальк – 2,0 мг, магнію стеарат – 4,0 мг. По 10 таблеток у блістер із напівпрозорої ПВХ плівки оранжевого кольору та фольги алюмінієвої. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування вкладають у пачку картонну.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (НПЗП+аналгезуючий ненаркотичний засіб+психостимулюючий засіб).ФармакокінетикаПарацетамол Абсорбція – висока, зв'язок з білками плазми – 15%, час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (tmax) – 20-30 хв. Проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози проникає в грудне молоко. Терапевтична ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці: 80% вступає в реакції глюкуронування та сульфатування з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням неактивних метаболітів, які далі кон'югують із глутатіоном. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. Період напіввиведення – 2-3 год. У літніх пацієнтів знижується кліренс парацетамолу та збільшується період напіввиведення. Виводиться нирками у незміненому вигляді 3%. Пропіфеназон Максимальна концентрація пропіфеназону у плазмі досягається через 30 хв. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення становить 1-1,5 год. Поєднання з парацетамолом збільшує час його виведення на 40%, що відіграє значну роль, т.к. дозволяє скоротити кількість прийомів препарату протягом доби. Виводиться нирками. Кофеїн Час досягнення максимальної концентрації – 1 год; період напіввиведення – 3,5 год; 65-80% кофеїну виводиться нирками головним чином у вигляді 1-метилксантину, 1-метилсечової кислоти та ацетильованих похідних урацилу, невелика кількість перетворюється на теофілін та теобромін.ФармакодинамікаТемпалгін® Тріо – комбінований препарат, до складу якого входять анальгетики – парацетамол та пропіфеназон, а також психостимулятор кофеїн. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію, пропіфеназон має аналгетичну, жарознижувальну дію та протизапальну дію. Парацетамол – ненаркотичний аналгетик. Блокує циклооксигеназу (ЦОГ) лише у центральній нервовій системі (ЦНС), впливаючи на центри болю та терморегуляції (у запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ), що пояснює відсутність протизапального ефекту. Відсутність впливу на синтез простагландинів (ПГ) у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Пропіфеназон є похідним піразолону. Механізм дії шляхом інгібування ЦОГ, що бере участь у освіті простагландинів з арахідонової кислоти. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, відчуття втоми. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте сприяє регуляції тонусу судин мозку, зменшує сонливість, посилює болезаспокійливу дію інших компонентів препарату. Темпалгін® Тріо має виражену і швидко настаючу аналгетичну та жарознижувальну дію. Аналгетичну дію препарату починається через 30 хвилин після застосування і триває кілька годин.Показання до застосуванняЗастосовують для усунення больового синдрому слабкої та середньої інтенсивності різного генезу: головний біль, мігрень, зубний біль, артралгії, міалгії, альгодисменорея. У комплексній терапії як жарознижувальний засіб при гарячкових станах на тлі інфекційно-запальних захворювань (ГРВІ, грип тощо).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, тяжка ниркова та/або печінкова недостатність, дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, пригнічення кістковомозкового кровотворення (лейкопенія, анемія, в т.ч. гемолітична), гостра гематопорфірія, повне або небронхіальне носа і приносових пазух і непереносимості нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі), стани, що супроводжуються пригніченням дихання, внутрішньочерепна гіпертензія, гострий інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, аритмії, артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба. , глаукома, безсоння, вагітність, період лактації у жінок, дитячий вік до 12 років Обережно: помірні порушення функції печінки або нирок; літній вік; алкоголізм; епілепсія та схильність до судомних нападів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі; доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. при синдромі Жільбера, Дубіна-Джонсона, Ротора).Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності. Грудне годування У зв'язку з тим, що речовини препарату, що діють, виділяються з грудним молоком, його застосування в період грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяНебажані реакції класифікуються за системно-органним класом і частотою наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до З боку центральної нервової системи: Дуже рідко – запаморочення, порушення сну; З невідомою частотою – безсоння, неспокій, головний біль. З боку шлунково-кишкового тракту: Дуже рідко – нудота, блювання, тяжкість та неприємні відчуття у ділянці шлунка. З боку гепатобіліарної системи: Дуже рідко – порушення функції печінки. З боку дихальної системи: Дуже рідко – бронхоспазм. З боку кровотворної системи: Дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку імунної системи: Дуже рідко – шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла).Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування парацетамолу з лікарськими препаратами, індукторами мікросомальних ферментів печінки, такими як деякі снодійні лікарські засоби (барбітурати), протиепілептичні засоби (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), рифампіцину, етанолу, може збільшити ризик токсичного ураження печінки. Під впливом парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. Одночасне застосування з метоклопрамідом або домперидоном прискорює всмоктування парацетамолу. Одночасне застосування парацетамолу у високих дозах збільшує ефект антикоагулянтів, що збільшує ризик кровотеч. Мієлотоксичні засоби посилюють прояви гематотоксичності парацетамолу. Одночасне застосування з ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик ураження нирок. Холестирамін та антацидні лікарські препарати зменшують всмоктування парацетамолу. Ефективність парацетамолу може знизитись при одночасному застосуванні з холестираміном, холінолітиками, антидепресантами, лужними речовинами. Застосування парацетамолу разом із зидовудином збільшує ризик розвитку нейтропенії. Застосування парацетамолу може позначитися на результатах аналізів сечової кислоти та рівня глюкози у крові. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну; знижує всмоктування препаратів кальцію; знижує ефект наркотичних та снодійних засобів, збільшує виведення препаратів літію; прискорює всмоктування та посилює дію серцевих глікозидів, підвищує їх токсичність. Одночасне застосування кофеїну з бета-адреноблокаторами може призводити до взаємного придушення терапевтичних ефектів, з бета-адреноміметиками до додаткової стимуляції центральної нервової системи та інших токсичних ефектів. Кофеїн знижує ефект багатьох седативних препаратів, таких як барбітурати, антигістамінні засоби; посилює тахікардію, спровоковану симпатоміметиками, тироксином. Пероральні контрацептиви, циметидин та дисульфірам уповільнюють метаболізм кофеїну, барбітурати та тютюнопаління прискорюють його. Одночасне застосування з інгібіторами ДНК-гірази (наприклад, ципрофлоксацину) може уповільнити виведення кофеїну та його метаболіту параксантину. Кофеїн призводить до уповільнення виведення теофіліну при їх одночасному застосуванні. Інгібітори моноаміноксидази, фуразолідон, прокарбазин, селегілін та великі дози кофеїну можуть викликати розвиток небезпечних аритмій серця або виражене підвищення артеріального тиску. Мексилетин знижує виведення кофеїну на 50%. Кофеїн є антагоністом аденозину. Кофеїн може взаємодіяти з ефедрином, викликаючи клінічно значущі серцево-судинні ефекти, тому слід уникати їх одночасного застосування. Пропіфеназон може посилювати дію пероральних гіпоглікемічних засобів, сульфаніламідних препаратів, антикоагулянтів, ульцерогенний ефект глюкокортикостероїдів, знижує ефективність калійзберігаючих діуретиків.Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо, через 1-2 години після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Дозування Дорослі: по 1-2 таблетки 1-3 десь у день. Максимальна разова доза – 2 таблетки. Максимальна добова доза – 6 таблеток. У пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв) інтервал між двома прийомами препарату повинен становити не менше 8 годин. Підлітки від 12 до 18 років: по 1/2-1 таблетці 1-3 рази на день. Препарат не слід застосовувати протягом більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів як знеболюючий засіб. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Якщо Ви прийняли дозу, що перевищує рекомендовану, зверніться за медичною допомогою, навіть якщо Ви почуваєтеся добре. Передозування парацетамолу може спричинити печінкову недостатність.ПередозуванняСимптоми (обумовлені парацетамолом) протягом перших 24 годин після передозування препарату – нудота, блювання, біль у животі, блідість шкірних покривів, зниження апетиту. Ознаки ураження печінки (болючість у печінці, підвищення активності мікросомальних ферментів печінки) можуть виникнути через 12-48 год після передозування. Можливий розвиток порушення вуглеводного обміну та метаболічного ацидозу. У дорослих пацієнтів ураження печінки розвивається після прийому 10 г парацетамолу. За наявності факторів, що впливають на токсичність парацетамолу для печінки, ураження печінки можливе після прийому 5 і більше грамів парацетамолу. У тяжких випадках передозування, внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія та коматозний стан,гостра ниркова недостатність із тубулярним некрозом (у тому числі за відсутності тяжкого ураження печінки) аритмія, панкреатит. Протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія. Введення ацетилцистеїну найбільш ефективно протягом перших 8 годин після передозування, з часом ефективність надає, при необхідності можливе внутрішньовенне введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону – метіоніну протягом наступних 24 годин після передозування, лікування таких пацієнтів здійснюється в умовах спеціалізованого відділення захворювань печінки. . Високі дози кофеїну викликають наступні симптоми: головний біль, тремор, дратівливість, гастралгія, ажитація, руховий занепокоєння, сплутаність свідомості, тахікардія, аритмія, гіпертермія, зневоднення, підвищена тактильна і больова чутливість, прискорене сеча кров'ю), дзвін у вухах, судоми (при гострому передозуванні тоніко-клонічні). Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проносних засобів; при геморагічному гастриті – введення антацидів, промивання шлунка крижаним 0,9% розчином натрію хлориду; підтримання вентиляції легень та оксигенації; при судомах – внутрішньовенне введення діазепаму, фенобарбіталу, підтримання водно-електролітного балансу. Слід враховувати, що виникнення клінічно значущих симптомів передозування кофеїном при прийомі даного препарату завжди пов'язане з важким ураженням печінки, зумовленим передозуванням парацетамолом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні препарату (більше 5 днів) потрібний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки. Під час лікування слід відмовитися від вживання алкогольних напоїв (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі). За наявності порушень функції мочок застосування препарату має відбуватися під наглядом лікаря під час контролю кліренсу креатиніну. При застосуванні Темпалгіну Тріо не рекомендується прийом інших препаратів, що містять парацетамол та/або похідні піразолону, включаючи метамізол натрію. Надмірне вживання кофеїновмісних продуктів на фоні лікування може викликати симптоми передозування кофеїном. Прийом препарату може ускладнити встановлення діагнозу при гострому абдомінальному больовому синдромі. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, дієтичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження зумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше). Слід повідомити лікаря, при проведенні аналізів на визначення сечової кислоти та вміст глюкози в крові, що ви приймаєте даний препарат. Може змінювати результати допінг-контролю аналізів у спортсменів. Застосування препарату як засіб полегшення головного болю, довше за рекомендований термін, може призвести до хронічного головного болю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період прийому препарату слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими видами діяльності, що потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: якорців стелиться трави екстракт сухий 250,0 мг (співвідношення сировини та екстракту (35 - 45): 1 + екстрагент - 70 % етанол) (зміст суми фуростанолових сапонінів у перерахунку на протодіосцин не менше 112,5 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Авіцель рН 101) - 287,0 мг, кремнію діоксид колоїдний - 6,0 мг, повідон (колідон К25) - 30,0 мг, кросповідон (поліплаздон XL) - 40,0 мг, магнію стеарат 5,0 мг, тальк – 12,0 мг; Оболонка: Опадрай (Opadry АМВ brown) [полівініловий спирт (частково гідролізований) – 11,3800 мг, тальк – 5,0000 мг, титану діоксид – 4,0425 МГ, заліза оксид червоний – 3,1250 мг, заліза оксид чорний ,8300 мг, заліза оксид жовтий – 0,0025 мг, лецитин соєвий – 0,5000 мг, камедь ксантанова – 0,1200 мг] – 25,0 мг. По 10 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в блістер із ПВХ-плівки та алюмінієвої фольги. По 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку. По 18 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку, з перегородкою з картону, що розділяє її на дві частини (по 9 блістерів).Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою, коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження.ФармакокінетикаФармакологічні дослідження люди не проводилися. Якорців стелиться трави екстракт сухий містить комплекс біологічно активних речовин, у зв'язку з чим проведення фармакокінетичних досліджень неможливо.ФармакодинамікаТрібестан - засіб рослинного походження, що отримується за оригінальною технологією з надземної частини рослини якорці стелиться (Tribulus terrestris L.), містить переважно стероїдні сапоніни фуростанолового типу. Чинить загальнотонізуючу дію і стимулює деякі функції статевої системи. У чоловіків відновлює та покращує сексуальне лібідо, подовжує час ерекції. Стимулює сперматогенез, збільшуючи кількість сперматозоїдів та їх рухливість. Механізм дії екстракту якорців, що стелиться, досі невідомий. Передбачається, що переважна речовина протодіосцин метаболізується в організмі до дегідроепіандростерону (DНEA), який сприятливо впливає на імунітет, цілісність клітинної мембрайи, еректильну функцію та метаболізм холестерину. Відомо, що холестерин є вихідною речовиною для синтезу всіх стероїдів, включаючи DНЕА, тестостерону та естрадіолу, чим пояснюється і гіполіпідемічний ефект Трибестану. Інші активні фуростанолові сапоніни, що входять до складу екстракту якорців, що стелиться, ймовірно, модулюють ефект протодіосцину. Трибестан має гіполіпідемічний ефект, причому у пацієнтів з ліпопротеїнемією знижує загальний холестерин та ліпопротеїди низької щільності (ЛПНГ), не впливає на значення сироваткових тригліцеридів та ліпопротеїдів високої щільності.Показання до застосуванняТрибестан застосовують у комплексній терапії при: еректильної дисфункції, зокрема, що супроводжується зниженням лібідо; безпліддя у чоловіків, зумовлене ідіопатичною олігоастенотератозооспермією (зменшення кількості та якості сперматозоїдів у виділеній спермі), оперативним втручанням з приводу варикоцеле (варикозне розширення вен насіннєвого канатика яєчка), імунологічному безплідді; дисліпідемії для зниження рівня загального холестеринуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до всіх компонентів препарату. Гіперплазія передміхурової залози. Тяжкі серцево-судинні захворювання (інсульт, інфаркт міокарда протягом останнього року або тяжкі, нестабільні та неконтрольовані серцево-судинні захворювання (нестабільна стенокардія, хронічна серцева недостатність із симптомами у спокої, синдром слабкості синусового вузла або такі порушення провідності як синоатріальний блок) ІІ або ІІІ ступеня, брадикардія 180 мкмоль/л). Алергія на арахісовий білок чи сою. Вагітність та період грудного вигодовування. Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати Трібестан при вагітності та в період грудного вигодовування через відсутність клінічних даних, що підтверджують безпеку застосування препарату в ці періоди.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Дратуюча дія на слизову оболонку шлунка (нудота). У разі виникнення побічних ефектів, у тому числі не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиТрибестан може посилити дію діуретиків та потенціювати гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину після їжі. При еректильній дисфункції та безплідності: по 1-2 таблетки 3 рази на день. Тривалість лікування щонайменше 90 днів. Курс лікування можна повторити за рекомендацією лікаря. При дисліпідемії для зниження рівня загального холестерину: по 2 таблетки 3 рази на день. Курс – не менше 3 місяців. Повторні курси – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки передозування Трібестаном. При застосуванні препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, можлива поява диспепсичних розладів (нудота, блювання). Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком прийому препарату слід проконсультуватися з лікарем. У разі відсутності ефекту на фоні прийому препарату протягом 1 місяця слід звернутися до лікаря. Для запобігання можливому подразнюванню препарату Трібестан на слизову оболонку шлунка рекомендується приймати препарат після їди. В оболонці лікарського препарату міститься соєвий лецитин. Пацієнтам з алергією на арахісовий білок або сою не можна застосовувати цей препарат через підвищений ризик тяжких алергічних реакцій (включаючи анафілактичний шок). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Трибестан не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: якорців стелиться трави екстракт сухий 250,0 мг (співвідношення сировини та екстракту (35 - 45): 1 + екстрагент - 70 % етанол) (зміст суми фуростанолових сапонінів у перерахунку на протодіосцин не менше 112,5 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Авіцель рН 101) - 287,0 мг, кремнію діоксид колоїдний - 6,0 мг, повідон (колідон К25) - 30,0 мг, кросповідон (поліплаздон XL) - 40,0 мг, магнію стеарат 5,0 мг, тальк – 12,0 мг; Оболонка: Опадрай (Opadry АМВ brown) [полівініловий спирт (частково гідролізований) – 11,3800 мг, тальк – 5,0000 мг, титану діоксид – 4,0425 МГ, заліза оксид червоний – 3,1250 мг, заліза оксид чорний ,8300 мг, заліза оксид жовтий – 0,0025 мг, лецитин соєвий – 0,5000 мг, камедь ксантанова – 0,1200 мг] – 25,0 мг. По 10 таблеток, покритих плівковою оболонкою, в блістер із ПВХ-плівки та алюмінієвої фольги. По 6 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку. По 18 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку, з перегородкою з картону, що розділяє її на дві частини (по 9 блістерів).Опис лікарської формиТаблетки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою, коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаЗасіб рослинного походження.ФармакокінетикаФармакологічні дослідження люди не проводилися. Якорців стелиться трави екстракт сухий містить комплекс біологічно активних речовин, у зв'язку з чим проведення фармакокінетичних досліджень неможливо.ФармакодинамікаТрібестан - засіб рослинного походження, що отримується за оригінальною технологією з надземної частини рослини якорці стелиться (Tribulus terrestris L.), містить переважно стероїдні сапоніни фуростанолового типу. Чинить загальнотонізуючу дію і стимулює деякі функції статевої системи. У чоловіків відновлює та покращує сексуальне лібідо, подовжує час ерекції. Стимулює сперматогенез, збільшуючи кількість сперматозоїдів та їх рухливість. Механізм дії екстракту якорців, що стелиться, досі невідомий. Передбачається, що переважна речовина протодіосцин метаболізується в організмі до дегідроепіандростерону (DНEA), який сприятливо впливає на імунітет, цілісність клітинної мембрайи, еректильну функцію та метаболізм холестерину. Відомо, що холестерин є вихідною речовиною для синтезу всіх стероїдів, включаючи DНЕА, тестостерону та естрадіолу, чим пояснюється і гіполіпідемічний ефект Трибестану. Інші активні фуростанолові сапоніни, що входять до складу екстракту якорців, що стелиться, ймовірно, модулюють ефект протодіосцину. Трибестан має гіполіпідемічний ефект, причому у пацієнтів з ліпопротеїнемією знижує загальний холестерин та ліпопротеїди низької щільності (ЛПНГ), не впливає на значення сироваткових тригліцеридів та ліпопротеїдів високої щільності.Показання до застосуванняТрибестан застосовують у комплексній терапії при: еректильної дисфункції, зокрема, що супроводжується зниженням лібідо; безпліддя у чоловіків, зумовлене ідіопатичною олігоастенотератозооспермією (зменшення кількості та якості сперматозоїдів у виділеній спермі), оперативним втручанням з приводу варикоцеле (варикозне розширення вен насіннєвого канатика яєчка), імунологічному безплідді; дисліпідемії для зниження рівня загального холестеринуПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до всіх компонентів препарату. Гіперплазія передміхурової залози. Тяжкі серцево-судинні захворювання (інсульт, інфаркт міокарда протягом останнього року або тяжкі, нестабільні та неконтрольовані серцево-судинні захворювання (нестабільна стенокардія, хронічна серцева недостатність із симптомами у спокої, синдром слабкості синусового вузла або такі порушення провідності як синоатріальний блок) ІІ або ІІІ ступеня, брадикардія 180 мкмоль/л). Алергія на арахісовий білок чи сою. Вагітність та період грудного вигодовування. Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати Трібестан при вагітності та в період грудного вигодовування через відсутність клінічних даних, що підтверджують безпеку застосування препарату в ці періоди.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Дратуюча дія на слизову оболонку шлунка (нудота). У разі виникнення побічних ефектів, у тому числі не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиТрибестан може посилити дію діуретиків та потенціювати гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину після їжі. При еректильній дисфункції та безплідності: по 1-2 таблетки 3 рази на день. Тривалість лікування щонайменше 90 днів. Курс лікування можна повторити за рекомендацією лікаря. При дисліпідемії для зниження рівня загального холестерину: по 2 таблетки 3 рази на день. Курс – не менше 3 місяців. Повторні курси – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки передозування Трібестаном. При застосуванні препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, можлива поява диспепсичних розладів (нудота, блювання). Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком прийому препарату слід проконсультуватися з лікарем. У разі відсутності ефекту на фоні прийому препарату протягом 1 місяця слід звернутися до лікаря. Для запобігання можливому подразнюванню препарату Трібестан на слизову оболонку шлунка рекомендується приймати препарат після їди. В оболонці лікарського препарату міститься соєвий лецитин. Пацієнтам з алергією на арахісовий білок або сою не можна застосовувати цей препарат через підвищений ризик тяжких алергічних реакцій (включаючи анафілактичний шок). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Трибестан не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель для зовнішнього застосування 2% - 1 г. Активна речовина: троксерутин – 20 мг. 40 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаТроксерутин добре всмоктується із поверхні шкіри при його нанесенні у вигляді гелю. Активна речовина проникає у кровоносні судини підшкірної тканини. При місцевому застосуванні не викликає системної дії на органи, оскільки не спостерігається значного проникнення троксерутину у загальний кровообіг.ФармакодинамікаФлановоїд (похідне рутина), має Р-вітамінну активність; має венотонізуючу, ангіопротекторну, протизапальну та протинабрякову дію. Його фармакодипамічні властивості пов'язані з участю біофлавоноїдів троксерутину в окисно-відновних процесах та інгібуванні гіалуронідази. Інгібуючи гіалуронідазу, троксерутин стабілізує гіалуронову кислоту клітинних оболонок та зменшує проникність та ламкість капілярів, підвищує їх тонус. Має антиоксидантну активність, внаслідок чого запобігає окисленню аскорбінової кислоти, адреналіну та ліпідів. Запобігає пошкодженню базальної мембрани ендотеліальних клітин при впливі на неї різних факторів. Троксерутин знижує ексудативне запалення судинної стінки, обмежуючи прилипання тромбоцитів до її поверхні. Внаслідок лікування троксерутином зникає почуття тяжкості в ногах, зменшується набряклість тканин, покращується трофіка.Показання до застосуванняхронічна венозна недостатність; варикозне розширення вен; поверхневий тромбофлебіт, перифлебіт та флеботромбоз; посттравматичний набряк м'яких тканин; гематома; посттромботичний синдром.Протипоказання до застосуваннядитячий вік до 18 років; гіперчутливість до троксерутину або будь-якої іншої допоміжної речовини гелю.Вагітність та лактаціяНемає даних про несприятливий вплив на розвиток при застосуванні препарату у перші місяці вагітності, тому немає протипоказань до його призначення вагітним жінкам. Немає даних про екскрецію препарату у грудне молоко, тому троксерутин у вигляді гелю можна призначати жінкам у період грудного вигодовування. Троксерутін Врамед гель не застосовується у дітей.Побічна діяПід час лікування троксерутином (гель) рідко спостерігаються побічні ефекти. При тривалому застосуванні можливі почервоніння шкіри та свербіння.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про несприятливу взаємодію троксерутину з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, місце. Дорослим Гель наносять 2 рази на добу вранці і ввечері, обережно втираючи його в уражені ділянки шкіри легкими рухами. При необхідності гель можна застосовувати у вигляді компресів та оклюзивних пов'язок. Троксерутін Врамед гель не застосовується у дітей.ПередозуванняНемає даних про передозування препарату під час його місцевого застосування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРеакція гелю (рН) відповідає такий шкіри, тому при зовнішньому застосуванні не викликає її подразнення та гіперчутливості. Гель не порушує нормальних фізіологічних властивостей шкіри (проходження через пори, кислотно-лужну рівновагу, проникність), оскільки він створений на водній основі. Вплив на здатність виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають особливої уваги та швидкості реакцій (управління автомобілем та ін. транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора тощо) Застосування препарату не впливає на здатність до керування транспортними засобами та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: троксерутин – 300 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 5 мг; кремнію діоксид колоїдний – 8 мг; макрогол 6000 - 15 мг; магнію стеарат – 7 мг; капсула: титану діоксид – 2%; барвник хіноліновий жовтий - 0,75%; барвник сонячний захід жовтий - 0,0059%; желатин – до 100%. Капсули, 300мг. У блістерах із безбарвної ПВХ плівки та фольги алюмінієвої по 10 шт.; у пачці картонної 5 блістерів.Фармакотерапевтична групаВенотонізуючий та венопротекторний засіб.ФармакокінетикаДобре всмоктується при застосуванні внутрішньо. Максимальні плазмові концентрації встановлюються між другою та восьмою годиною. Другий максимум плазмової концентрації спостерігають на 30-й годині після прийому препарату. Виводиться протягом 24 год переважно з жовчю (до 70%), а незначна частина (до 25%) – із сечею.ФармакодинамікаФлавоноїд (похідне рутина), має Р-вітамінну активність; має венотонізуючу, ангіопротекторну, протизапальну та протинабрякову дію; зменшує проникність та ламкість капілярів. Його фармакодинамічні властивості пов'язані з участю біофлавоноїдів троксерутину в окисно-відновних процесах та інгібування гіалуронідази. Пригнічуючи гіалуронідазу, троксерутин стабілізує гіалуронову кислоту клітинних оболонок та зменшує їх проникність. Має антиоксидантну активність, внаслідок чого запобігає окисленню аскорбінової кислоти, адреналіну та ліпідів. Крім того, зменшує пермеабілітет і ламкість капілярів, запобігає пошкодженню базальної мембрани ендотельних клітин при впливі на неї різних факторів. Троксерутин знижує ексудативне запалення судинної стінки, обмежуючи прилипання тромбоцитів до її поверхні. Внаслідок лікування троксерутином зникає почуття тяжкості в ногах, зменшується набряклість тканин, покращується трофіка.Показання до застосуванняхронічна венозна недостатність; варикозне розширення вен, варикозний дерматит, варикозні виразки; тромбофлебіт та посттромботичний синдром; геморой (для полегшення симптомів); посттравматичний набряк м'яких тканин; у комплексному лікуванні діабетичної ретинопатії.Протипоказання до застосуваннявиразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки та хронічний гастрит у фазі загострення; вагітність (I триместр); непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозний синдром мальабсорбції; надчутливість до троксерутину або допоміжних речовин, що входять до складу препарату. З обережністю: ниркова недостатність (при тривалому застосуванні).Вагітність та лактаціяУ перші три місяці вагітності не рекомендується використання лікарського препарату троксерутин. Протягом II та III триместру вагітності та при грудному вигодовуванні призначення препарату вимагає враховувати співвідношення передбачуваної користі для матері та потенційного ризику для дитини. Досвід застосування препарату в дітей віком обмежений, тому рекомендується призначати його дітям.Побічна діяРідко спостерігаються побічні ефекти: З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль у шлунку, метеоризм, діарея та ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. З боку шкірних покровів: еритема та свербіж. Загальні порушення: біль голови.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про несприятливу взаємодію троксерутину з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиКапсули приймають внутрішньо під час їжі. Початкова доза для дорослих 1 капс. 2-3 рази на добу до повного зникнення симптомів. Для підтримуючого лікування рекомендована доза по 1 капс/добу протягом 3-4 тижнів. Досвід застосування препарату в дітей віком обмежений, тому рекомендується призначати його дітям.ПередозуванняНемає даних про передозування препарату при його застосуванні внутрішньо.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТроксерутин неефективний при набряках, спричинених супутніми захворюваннями печінки, нирок та серця. Барвник Е 110 може спричинити алергічні реакції. Вплив на здатність керувати автотранспортом та роботу з механізмами Застосування препарату не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з машинами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: циннаризин 25 мг. Допоміжні речовини: крохмаль пшеничний, лактози моногідрат, полівінілпіролідон К25, аеросил 200, стеарат магнію, целюлоза мікрокристалічна. 50 шт. - блістери (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки; білого або майже білого кольору, круглі (діаметром 7 мм), двоопуклі, без запаху.Фармакотерапевтична групаЦинаризин покращує мозковий і периферичний кровообіг, інгібуючи дію низки ендогенних вазоконстрикторів і струмів іонів кальцію в клітини за допомогою блокади "повільних" вольтажзалежних кальцієвих каналів. Має судинорозширювальний ефект особливо щодо судин головного мозку, не надаючи істотного впливу на АТ. Підвищує еластичність мембран еритроцитів, їхню здатність до деформації, знижує в'язкість крові, підвищує стійкість м'язів до гіпоксії. Виявляє помірну антигістамінну активність, зменшує збудливість вестибулярного апарату, знижує тонус симпатичної нервової системи.ФармакокінетикаВсмоктується порівняно повільно в ШКТ. C max у плазмі досягається через 1-3 години після перорального застосування. Зв'язується із білками плазми на 80%, з еритроцитами на 13%. Розподіл у тканинах інтенсивніше протягом 4-х годин після прийому. Повністю метаболізується у печінці, переважно шляхом N-дезалкилирования. T1/2 становить 3-6 год, виводиться у вигляді метаболітів: 1/3 – нирками та 2/3 – з каловими масами.Клінічна фармакологіяБлокатор кальцієвих каналів із переважним впливом на судини головного мозку.Показання до застосуванняДорослі та діти старше 12 років: профілактика та лікування порушень периферичного кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, облітеруючий тромбангіїт, хвороба Рейно, діабетична ангіопатія, тромбофлебіт, трофічні порушення (трофічні та варикозні виразки), парестезії, нічні спазми та похолодання в кінцівці; профілактика кінетозів ("дорожньої хвороби" - морської та повітряної хвороби); симптоматичне лікування лабіринтних та вестибулярних порушень судинного походження, хвороба Меньєра.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; лактазна недостатність, галактоземія або глюкозо-галактозний синдром мальабсорбції; целіакія (глютенова ентеропатія); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю: хвороба Паркінсона.Вагітність та лактаціяЗ огляду на відсутність контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування у вагітних жінок, не рекомендується застосування цинаризину під час вагітності. З огляду на відсутність даних щодо екскреції в грудне молоко, застосування цинаризину під час грудного вигодовування небажане. У разі необхідності застосування препарату годування фуддю слід припинити. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 12 років.Побічна діяПобічні дії, що найчастіше зустрічаються - сонливість, шлунково-кишковий дискомфорт, які в більшості випадків носять минущий характер і проходять при зменшенні дози. Інші рідше зустрічаються побічні дії: З боку серцево-судинної системи: зниження АТ. З боку нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність; у хворих, які приймають циннаризин у високих дозах тривалий час, можлива поява естралірамідної симптоматики (тремор кінцівок та підвищення м'язового тонусу, гіпокінезія, дезорієнтація, порушення рівноваги), включаючи синдром Паркінсона, депресія. З боку травної системи: ; сухість у роті, біль в епігастральній ділянці, диспепсія; вкрай рідко – холестатична жовтяниця З боку шкірних покривів: підвищене потовиділення; у вкрай поодиноких випадках - червоний плоский лишай та вовчаковоподібні реакції. Алергічні реакції: ; шкірний висип. Інші: збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію етанолу (алкоголю) та седативних лікарських засобів. При одночасному застосуванні з ноотропними, гіпотензивними та судинорозширювальними засобами посилює їхній ефект. Зменшує ефект гіпертензивних лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиДорослі та діти старше 12 років Всередину з великою кількістю рідини після їди. При ;порушенні периферичного кровообігу ;- по 50-75 мг (2-3 таб/) 3 рази/сут. При високій чутливості до препарату лікування починають з 1/2 дози, збільшуючи її поступово. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту препарат слід приймати безперервно, тривало від кількох тижнів до декількох місяців. При; вестибулярних порушеннях; - по 25 мг 3 рази на добу/ При ;кінетозі ;- по 25 мг за 30 хв перед майбутньою дорогою (при необхідності повторний прийом 25 мг через 6-8 год). При; лабіринтних розладах; - по 25 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 225 мг.ПередозуванняСимптоми: блювання, сонливість, зниження АТ, тремор, кома. Лікування: у випадках передозування - промивання шлунка, активоване вугілля. Застосовуються симптоматичні засоби. Специфічного антидоту немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЦиннаризин може спричинити шлунковий дискомфорт. Прийом таблеток після їди знижує подразнення слизової оболонки шлунка. Пацієнтам, які страждають на хворобу Паркінсона, циннаризин слід призначати тільки в тому випадку, якщо його переваги перевищують можливий ризик погіршення стану. Пацієнти старше 65 років, які мають у сімейному анамнезі або клінічній симптоматиці екстрапірамідні порушення, повинні перебувати під постійним медичним контролем. У осіб, схильних до зниження артеріального тиску (гіпотонії), необхідно контролювати значення артеріального тиску в ході лікування. Цинаризин може викликати помилково позитивну реакцію під час проведення антидопінгових тестів у спортсменів. При тривалому застосуванні рекомендується проведення контрольного обстеження функції печінки, нирок, картини периферичної крові. Через свої антигістамінні ефекти циннаризин може призвести до помилкових негативних результатів при шкірних пробах на підвищену чутливість. Лікування циннаризитюм слід відмінити за 4 дні до досліджень. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Діюча речовина: матковий луг Поморійського озера 120 мг. Допоміжні речовини: олія рицинова, тилоза С-30, ланолін безводний, вода дистильована. 45 г - туби алюмінієві (1) - картонні коробки.Опис лікарської формиМазь для місцевого та зовнішнього застосування; гомогенна, від блідо-жовтого до жовтого кольору, зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПрепарат природного походження для зовнішнього застосування, одержаний за допомогою обробки маткового лугу Поморійського озера. Виявляє протизапальну, протимікробну та покращуючу регенерацію тканин дію. Матковий луг Поморійського озера містить макро- та мікроелементи (магній, калій, кальцій, натрій, хлор, бром, залізо, марганець, мідь, кобальт, йод, молібден, цинк, вісмут, селен), а також колоїди, кислоти, луги та інші речовини органічного походженняФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату Вулнузан не надано.Клінічна фармакологіяПрепарат з протизапальною, протимікробною та покращує регенерацію тканин дією.Показання до застосуванняГнійні рани різного походження: інфіковані, хірургічні, поверхневі гнійні процеси (в т.ч. параректальні та постін'єкційні абсцеси), трофічні виразки, посттравматичні та атеросклеротичні рани; медикаментозна мацерація шкіри; виразки при хворобі Бюргера, варикозні виразки, ерозія шийки матки, тріщини соска молочної залози.Протипоказання до застосуванняВагітність; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності. Призначення препарату під час лактації можливе за показаннями. Застосування препарату не заважає годівлі дитини та не вимагає припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років.Побічна діяАлергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Місцеві реакції: біль при нанесенні на виразки.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Вулнузан не встановлена.Спосіб застосування та дозиМазь наносять шаром товщиною 2-3 мм на всю ранову поверхню та покривають зверху стерильною пов'язкою. При лікуванні абсцесів з великою порожниною використовують до 10-15 г мазі. На початку курсу лікування пов'язки змінюють щодня, при покращенні стану рани – через день. При лікуванні тріщин соска молочної залози мазь наносять на область тріщини кілька разів на день після годування дитини. При лікуванні; ерозії шийки матки; тампон з нанесеним на нього препаратом вводять у піхву 1 раз на добу ввечері протягом 10-15 днів.ПередозуванняДані про випадки передозування препарату Вулнузан не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат при необхідності можна застосовувати з оклюзійними пов'язками.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему