Гастроэнтерология Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаРідкий концентрат — 1 мл культури біфідобактерій (Bifidobacterium longum, Bifidobacterium bifidum) та їх метаболіти, в т.ч. незамінні амінокислоти, органічні кислоти, вітаміни C, E, PP, H та групи B; мікроелементи (K, Na, Ca, Fe, Mg, Cu, Zn, F); пребіотик – лактит (2%). Зміст живих пробіотичних мікроорганізмів - не менше 10^10 КУО/мл. У флаконах по 20 мл (з крапельницею), 50 та 100 мл; у коробці 1 флакон.ХарактеристикаВідповідно до сертифіката «Ефективні біокоректори» № СДС.Б00022 від 12.07.07 р. Ефективний у комплексній терапії виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, постхолецистектомічного синдрому, целіакії; метаболічного синдрому та ожиріння; ІХС, дерматитів різної етіології. Відновлює порушений мікробіоценоз на фоні антибактеріальної терапії. Усуває дибіотичні порушення кишківника у недоношених дітей. Ефективний у комплексній терапії дітей із лактазною недостатністю, ерозивним гастритом, харчовою алергією.Фармакотерапевтична групаБіологічно активна добавка до їжі.Властивості компонентівБіокомплекс відновлює захисну мікрофлору кишечника, бере участь у метаболізмі та засвоєнні організмом білків, жирів та вуглеводів, відновлює холестериновий та білірубіновий обмін; покращує всмоктування солей кальцію та заліза, вітамінів D, P та синтез вітамінів групи B; перешкоджає проникненню в організм ендотоксинів та розвитку інтоксикації, стимулює вироблення інтерферонів та підтримання загального пулу імуноглобулінів. Додаткові відомості. Мікроорганізми у складі біокомплексу не є генетично модифікованими. Приготовлені на молочному гідролізаті, у процесі виробництва протеїни переходять у олігопептиди, дипептиди та амінокислоти (показані при алергії до білків коров'ячого молока). Не містять лактози, консервантів, барвників, адаптерів смаку. Забруднювачі, що нормуються СанПін 2.3.2.1078-01,у біокомплексах Нормофлорин® не виявлено. Компоненти середовища та сировини, що застосовуються при культивуванні культур біфідобактерій, є дозволеними як харчові субстрати.РекомендуєтьсяУ комплексній терапії: хронічні захворювання ШКТ (гастродуоденіт, виразкова хвороба, панкреатит, холецистит, гепатит, коліт, проктосигмоїдит); гострі кишкові інфекції встановленої (шигельоз, сальмонельоз, стафілококовий ентероколіт, ентеровірусна та ротавірусна інфекція тощо) та невстановленої етіології; дисбактеріоз (та його профілактика); синдром мальабсорбції, дисахаридазна (лактазна) недостатність; бактеріальні та грибкові захворювання генітального тракту у дівчаток; часті респіраторні інфекції, явища діатезу, рахіту, анемії; алергічні захворювання та імунодефіцитні стани; метаболічний синдром та ожиріння, атеросклероз та ІХС. Крім цього БАД рекомендується: - при штучному вигодовуванні; у період вагітності та грудного вигодовування; для профілактики дисбактеріозу у новонароджених;перед та після операцій та інструментального втручання на ШКТ для профілактики гнійно-септичних ускладнень.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри антибактеріальній терапії призначають з першого дня лікування через 4 години після прийому антибіотика. Рекомендується разом з Нормофлорином-Л для досягнення кращого терапевтичного ефекту.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо, за 30 хв до їди, 1-2 рази на добу.,p>Дітям з народження до 14 років застосовувати за погодженням з лікарем. Збовтати, розвести у співвідношенні 1:3 будь-якою харчовою рідиною (температура не вище 37 °C) і відразу вжити. При підвищеній кислотності можна розводити лужною мінеральною водою без газу. Дітям: з народження до 1 року – 3-5 мл (0,5-1 ч. ложка), з 1 до 3 років – 5-7 мл (1-1,5 ч. ложки), з 3 до 7 років – 7-10 мл (0,5-1 ст.ложка), з 7 до 14 років - 10-15 мл (1-1,5 ст.ложки), старше 14 років - 15-20 мл (1,5-2 ст.ложки). Дорослим – по 20-30 мл (2-3 ст.ложки). Курси прийому: профілактичний – не менше 14 днів, відновний – не менше 30 днів. Вечірній прийом можна замінити мікроклізмою: разову дозу розвести у співвідношенні 1:1 кип'яченою водою (до 37 °C) та ввести у пряму кишку на ніч. Курс - 10-14 днів. Проведення повторних курсів та розширення вікових показань можливе за погодженням із спеціалістом.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецепта
Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .
Склад, форма випуску та упаковкаРідкий концентрат - 1 мл культури лактобактерій (Lactobacillus acidophilus) та їх метаболіти (незамінні амінокислоти, органічні кислоти, вітаміни C, E, PP, H та групи B; мікроелементи (K, Na, Ca, Fe, Mg, Cu, Zn, F );пребіотик - лактит (2%). Зміст живих пробіотичних мікроорганізмів - не менше 10^10 КУО/мл. У флаконах-крапельницях по 20 мл або у флаконах по 50 та 100 мл; у коробці 1 флакон.ХарактеристикаВідповідно до сертифікату «Ефективні біокоректори» № СДС.Б00021 від 12.07.07 р. Ефективний у комплексній терапії виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, постхолецистектомічного синдрому, целіакії; метаболічного синдрому та ожиріння; ІХС, дерматитів різної етіології. Відновлює порушений мікробіоценоз на фоні антибактеріальної терапії. Усуває дибіотичні порушення кишківника у недоношених дітей. Ефективний у комплексній терапії дітей із лактазною недостатністю, ерозивним гастритом, харчовою алергією. Ефективний у комплексній терапії вульвовагініту, кольпіту, кандидозу та сальпінгоофориту.Фармакотерапевтична групаБіологічно активна добавка до їжі.Властивості компонентівБіокомплекс пригнічує активність патогенної мікрофлори та виводить їх токсини. Препарат відновлює перистальтику кишечника, знижує рівень холестерину та оксалатів, розщеплює лактозу, стимулює синтез імуноглобулінів, створює захисну біоплівку на всіх слизових. Чинить протективну дію на пошкоджені клітини і покращує метаболічні процеси в організмі. Додаткові відомості. У виробництві біокомплексів Нормофлорин не використовуються генетично модифіковані штами мікроорганізмів. Вони приготовлені на молочному гідролізаті, у процесі виробництва протеїни переходять в олігопептиди, дипептиди та амінокислоти (показані при алергії до білків коров'ячого молока). Не містять лактози, консервантів, барвників, адаптерів смаку. Забруднювачі, що нормуються СанПін 2.3.2.1078-01, у біокомплексах Нормофлорин® не виявлені.Компоненти середовища та сировини, що застосовуються при культивуванні культур лактобактерій, є дозволеними як харчові субстрати.РекомендуєтьсяУ складі комплексної терапії: хронічні захворювання ШКТ (виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, постхолецистектомічний синдром, целіакія, ерозивний гастрит); дисбактеріоз (та його профілактика); дерматити різної етіології; синдром мальабсорбції, дисахаридазна (лактазна) недостатність; явища діатезу, рахіту, анемії; метаболічний синдром та ожиріння, атеросклероз та ІХС. усунення дисбіотичних порушень кишечника у недоношених дітей; відновлення порушеного мікробіоценозу на фоні антибактеріальної терапії; запальні захворювання рота та носоглотки; бактеріальні та грибкові захворювання урогенітального тракту; Крім цього БАД рекомендується: - при штучному вигодовуванні; у період вагітності та грудного вигодовування;перед та після операцій та інструментального втручання на ШКТ для профілактики гнійно-септичних ускладнень.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри антибактеріальній терапії застосовують з першого дня лікування через 2-4 години після прийому антибіотика. Рекомендується разом з Нормофлорином-Б для досягнення кращого терапевтичного ефекту.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час або через 1 годину після їди, 1-2 рази на добу. Збовтати, розвести у співвідношенні 1:2 і більше будь-якої харчової рідини (не вище 37 ° C) і відразу вжити. При підвищеній кислотності можна розводити лужною мінеральною водою без газу. Дітям: з народження до 1 року – 3-5 мл (0,5-1 ч. ложка), з 1 до 3 років – 5-7 мл (1-1,5 ч. ложки), з 3 до 7 років – 7-10 мл (0,5-1 ст.ложка), з 7 до 14 років - 10-15 мл (1-1,5 ст.ложки), старше 14 років - 15-20 мл (1,5-2 ст.ложки). Дорослим – по 20-30 мл (2-3 ст.ложки). Курси прийому: профілактичний – не менше 14 днів, відновний – не менше 30 днів. Дерматологія та косметологія: марлеву серветку просочити 10-20 мл Нормофлорину®-Л, розведеного у співвідношенні 1:2 кип'яченою водою, у вигляді аплікації накласти на шкіру та витримати до висихання (не менше 15 хв), 1-2 рази на день. Курс - 10-14 днів. Стоматологія та лор-захворювання Полоскання рота та зіва: 1-2 ст.ложки Нормофлорину®-Л на 0,5 склянки теплої кип'яченої води, полоскати кожні 2-3 години в перші дні захворювання; зрошувати або змащувати мигдалики розчином Нормофлорину-Л, розведеним водою у співвідношенні 1:1. Закапування в ніс: 1 мл Нормофлорину-Л розвести водою у співвідношенні 1:2; дітям – по 2-3 краплі, дорослим – по 0,5 піпетки 2-4 рази на день. Курс - 3-7 днів. Акушерство та гінекологія: одночасно біокомплекси Нормофлорини® приймаються внутрішньо за основною схемою, а також інтравагінально у вигляді ватно-марлевого тампона, просоченого Нормофлорином®-Л (7-10 мл розвести 1:2 теплою, до 37 °C, кип'яченою водою). Тампон встановлюється на 3-7 год. Курс - 10-14 днів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецепта
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат рідкий речовини: культури лактобактерій (Lactobacillus acidophilus) та їх метаболіти (незамінні амінокислоти, органічні кислоти, вітаміни C, E, PP, H та групи B; мікроелементи (K, Na, Ca, Fe, Mg, Cu, Zn, F); пребіотик – лактит (2%). У флаконах-крапельницях по 20 мл або у флаконах по 50 та 100 мл; у коробці 1 флакон.ХарактеристикаВідповідно до сертифіката «Ефективні біокоректори» № СДС.Б00021 від 12.07.07 р. ефективний у комплексній терапії виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, постхолецистектомічного синдрому, целіакії; метаболічного синдрому та ожиріння; ІХС, дерматитів різної етіології. Відновлює порушений мікробіоценоз на фоні антибактеріальної терапії. Усуває дибіотичні порушення кишківника у недоношених дітей. Ефективний у комплексній терапії дітей із лактазною недостатністю, ерозивним гастритом, харчовою алергією. Ефективний у комплексній терапії вульвовагініту, кольпіту, кандидозу та сальпінгоофориту. Біокомплекс пригнічує активність патогенної мікрофлори та виводить їх токсини. Препарат відновлює перистальтику кишечника, знижує рівень холестерину та оксалатів, розщеплює лактозу, стимулює синтез імуноглобулінів, створює захисну біоплівку на всіх слизових. Чинить протективну дію на пошкоджені клітини і покращує метаболічні процеси в організмі. Додаткові відомості. У виробництві біокомплексів Нормофлорин Л не застосовуються генетично модифіковані штами мікроорганізмів. Вони приготовлені на молочному гідролізаті, у процесі виробництва протеїни переходять в олігопептиди, дипептиди та амінокислоти (показані при алергії до білків коров'ячого молока). Не містять лактози, консервантів, барвників, адаптерів смаку. Забруднювачі, що нормуються СанПін 2.3.2.1078-01, у біокомплексах Нормофлорин Л не виявлено. Компоненти середовища та сировини, що застосовуються при культивуванні культур лактобактерій, є дозволеними як харчові субстрати.РекомендуєтьсяУ складі комплексної терапії: хронічні захворювання ШКТ (виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, постхолецистектомічний синдром, целіакія, ерозивний гастрит); дисбактеріоз (та його профілактика); дерматити різної етіології; синдром мальабсорбції, дисахаридазна (лактазна) недостатність; явища діатезу, рахіту, анемії; метаболічний синдром та ожиріння, атеросклероз та ІХС; усунення дисбіотичних порушень кишечника у недоношених дітей; відновлення порушеного мікробіоценозу на фоні антибактеріальної терапії; запальні захворювання рота та носоглотки; бактеріальні та грибкові захворювання урогенітального тракту Крім цього БАД рекомендується: при штучному вигодовуванні; у період вагітності та грудного вигодовування; перед та після операцій та інструментального втручання на ШКТ для профілактики гнійно-септичних ускладнень.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиПри антибактеріальній терапії застосовують з першого дня лікування через 2-4 години після прийому антибіотика.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час або через 1 годину після їди, 1-2 рази на добу. Збовтати, розвести у співвідношенні 1:2 і більше будь-якої харчової рідини (не вище 37 ° C) і відразу вжити. При підвищеній кислотності можна розводити лужною мінеральною водою без газу. Дітям: з народження до 1 року - 3-5 мл (0,5-1 ч. ложка), з 1 до 3 років - 5-7 мл (1-1,5 ч. ложки), з 3 до 7 років - 7-10 мл (0,5-1 ст.ложка), з 7 до 14 років - 10-15 мл (1-1,5 ст.ложки), старше 14 років - 15-20 мл (1,5-2 ст.ложки). Дорослим - по 20-30 мл (2-3 ст. ложки). Курси прийому: профілактичний – не менше 14 днів, відновний – не менше 30 днів. Дерматологія та косметологія: марлеву серветку просочити 10-20 мл Нормофлорину -Л, розведеного у співвідношенні 1:2 кип'яченою водою, у вигляді аплікації накласти на шкіру і витримати до висихання (не менше 15 хв), 1-2 рази на день. Курс - 10-14 днів. Стоматологія та лор-захворювання. Полоскання рота та зіва: 1–2 ст. зрошувати або змащувати мигдалики розчином Нормофлорину -Л, розведеним водою у співвідношенні 1:1. Закапування в ніс: 1 мл Нормофлорину -Л розвести водою у співвідношенні 1:2; дітям - по 2-3 краплі, дорослим - по 0,5 піпетки 2-4 рази на день. Курс - 3-7 днів. Акушерство та гінекологія: одночасно біокомплекси Нормофлорини® приймаються внутрішньо за основною схемою, а також інтравагінально у вигляді ватно-марлевого тампона, просоченого Нормофлорином®-Л (7–10 мл розвести 1:2 теплою, до 37 °C, кип'яченою водою). Тампон встановлюється на 3-7 год. Курс - 10-14 днів.ПередозуванняДані про передозування препарату не надано.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМультипробіотичний комплекс біфідобактерій і лактобацил (на основі 11 штамів, що відносяться до видів B.adolescentis, B.bifidum, B.longum, L.acidophilus, L.plantarum, L.casei), олігофруктоза, інулін, премікс вітамінно-мінеральний, стандарт складу (мальтодекстрин, вітаміни: Д3, Е, С, В1, В2, В6, В12, нікотинамід, пантотенова кислота, фолієва кислота, біотин; мінеральні речовини: цинк, селен), крохмаль кукурудзяний і мікрокристалічна целюлоза (носій), стеарат (антистежуючий агент), желатин або целюлоза (капсула). Вміст біфідобактерій не менше 2,5×108 КУО/капс., лактобацил не менше 2,5×107 КУО/капс. Капсули по 0,4 г По 30 капсул у полімерній банці з інструкцією із застосування в картонній пачці.ХарактеристикаНормоспектрум для дорослих усуває дисбаланс мікрофлори кишечника і нормалізує його функціональний стан, бере активну участь у процесі метаболізму в організмі людини.Властивості компонентівПробіотичні бактерії – головні учасники створення «нормальної» кишкової флори, яка є динамічною сумішшю мікроорганізмів, що має різний склад у шлунково-кишковому тракті, просвіті кишечника та слизовій оболонці. Дослідження останніх років показали, що мультивидові пробіотики мають явну перевагу над одноштамовими пробіотиками і менш вираженою перевагою над мультиштамовими пробіотиками. Можливою причиною цих переваг є синергічні ефекти мультивидових препаратів. Мультивідові пробіотики необхідні для того, щоб впливати на різні рівні кишечника, впливати на різні ділянки шлунково-кишкового тракту та відтворювати складну екосистему у просвіті кишечника.Зв'язок пробіотиків зі слизовою оболонкою кишечника та суперництво за поживні речовини перешкоджають приставанню хвороботворних бактерій, таких як Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Clostridium spp., Bacillus subtilis та ін., а також зменшують їх зростання. 11 штамів, що відносяться до різних видів біфідобактерій і лактобацил, що входять до складу Нормоспектрум® для дорослих, є ефективними біокоректорами і володіють багатофакторним регулюючим і стимулюючим впливом на організм, підвищують неспецифічну резистентність організму, беруть участь в мінеральний і газовий обмін, процеси кишкового всмоктування, мають підвищену стійкість до антибіотиків, кислого середовища, жовчі; також встановлена їхня антиканцерогенна та антимутагенна активність, здатність знижувати рівень холестерину в крові, виводити токсини та радіонукліди. Комплекс пробіотиків підібраний з урахуванням особливостей складу мікрофлори дорослої людини та містить саме ті види та штами бактерій, які є переважаючими та максимально наближені до природної мікрофлори дорослої людини. Скорочення чисельності корисних бактерій, що виникає під впливом багатьох негативних факторів (захворювань, прийому ліків, особливо антибіотиків, неправильного харчування, стресів, шкідливих звичок, поганої екології тощо), негативно відбивається на здоров'ї і може стати причиною порушення метаболізму, формування запальних процесів в організмі, інфекційних, алергічних, імунопатологічних станів У таких випадках застосування як засобу корекції мікрофлори Нормоспектрум® для дорослих може швидко та ефективно допомогти усунення негативних наслідків. Це розчинні харчові волокна, які зазвичай отримують з цикорію або топінамбуру і є сумішшю коротких ланцюжків глюкози і фруктози. Гідролізуючись у нижніх відділах кишечника, вони сприяють посиленому зростанню біфідобактерій та лактобацил, будучи поживним субстратом для їх зростання, що підвищує чисельність корисної мікрофлори у 10-100 разів. При цьому виробляються органічні кислоти, які утворюють солі кальцію, заліза, магнію, тим самим збільшуючи їх засвоюваність не менше ніж на 20%, зміцнюючи кісткову тканину та сприяючи профілактиці остеопорозу, збільшуючи доступність вітаміну D. Пребіотики покращують перистальтику кишківника; знижують рівень глюкози, холестерину та тригліцеридів у сироватці крові. Поліфруктозани, що входять до складу Нормоспектрум® для дорослих, мають низьку калорійність і тому можуть бути рекомендовані людям, які страждають на цукровий діабет і ожирінням. Склад вітамінно-мінерального преміксу спрямований насамперед на активізацію імунної системи, нормалізацію обміну речовин, заповнення дефіциту мікронутрієнтів.РекомендуєтьсяУ комплексній терапії для нормалізації та відновлення мікрофлори та функціонального стану шлунково-кишкового тракту; як додаткове джерело вітамінів С, Е, Д3, В1, В2, В6, В12, нікотинаміду, пантотенової кислоти, фолієвої кислоти та біотину, мінеральних речовин: цинку та селену, джерела пробіотичних мікроорганізмів (біфідобактерій та лактобацил) та поліфруктозанів ( ): при дисбактеріозах різної етіології, внаслідок прийому антибіотиків, антидепресантів, гормональних засобів, сульфаніламідів та інших хіміотерапевтичних препаратів, внаслідок неправильного харчування, стресу та інших причин; при проявах кишкової диспепсії (здуття живота, бурчання, больовий синдром, діарея); при хронічних запорах; при кишкових інфекціях встановленої та невстановленої етіології, у тому числі, ротавірусної інфекції; при хронічних колітах різної етіології, у тому числі, неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона, дивертикуліті; при хронічному ентероколіті; синдром подразненого кишечника; при респіраторних інфекціях, грипі та для їх профілактики; як загальнозміцнюючий засіб, що підвищує неспецифічну резистентність та імунологічний статус організму, особливо у відновлювальний період після перенесених захворювань будь-якого генезу; при вітамінній та мінеральній недостатності; при алергічних захворюваннях (атопічний дерматит/нейродерміт, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма), у тому числі, спричинені харчовим фактором; при хронічних запальних захворюваннях шкіри (акне, фурункульоз); для нормалізації обміну речовин; при хронічних метаболічних захворюваннях (ожиріння, атеросклероз, дисліпідемія, діабет 2 типу); у передопераційний період та після операції; у вагітних у період підготовки до пологів та після пологів; при заняттях спортом, підвищених фізичних та розумових навантаженнях; при глистних інвазіях; у програмі зниження ваги; при зміні кліматичного пояса. Дослідження ефективності Нормоспектрум для дорослих при включенні в комплексну стандартну схему лікування хворих на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, проведене Астраханською медичною академією, показало перевагу в термінах рубцювання виразки та усунення симптомів порушення функцій шлунково-кишкового тракту, характерних для даної патології. , діарея та ін.)Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим з 18 років приймати по 1 капсулі 3 десь у день під час їжі, запиваючи водою кімнатної температури. Не можна приймати з гарячою їжею або рідиною. Тривалість прийому: 20-30 днів. Прийом рекомендується повторювати 2-3 рази на рік.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМультипробіотичний комплекс біфідобактерій та лактобацил (на основі 11 штамів, що відносяться до видів B.adolescentis, B.bifidum, B.longum, L.plantarum, L.acidophilus, L.casei), крохмаль кукурудзяний та мікрокристалічна целюлоза інулін, премікс вітамінно-мінеральний, стандартизований за складом (мальтодекстрин, вітаміни: Д3, Е, С, В1, В2, В6, В12, нікотинамід, пантотенова кислота, фолієва кислота, біотин; мінеральні речовини: цинк, селен), аеросил або стеарат (антистежуючий агент), желатин або целюлоза (капсула). Вміст біфідобактерій не менше 5×108 КУО/капс., лактобацил не менше 5×107 КУО/капс. Капсули по 0,5 г По 20 капсул у полімерній банці з інструкцією із застосування в картонній пачці.ХарактеристикаНормоспектрум Форте усуває дисбаланс мікрофлори кишечника і нормалізує його функціональний стан, бере активну участь у процесі метаболізму в організмі людини.Властивості компонентівПробіотичні бактерії – головні учасники створення «нормальної» кишкової флори, яка є динамічною сумішшю мікроорганізмів, що має різний склад у шлунково-кишковому тракті, просвіті кишечника та слизовій оболонці. Дослідження останніх років показали, що мультивидові пробіотики мають явну перевагу над одноштамовими пробіотиками і менш вираженою перевагою над мультиштамовими пробіотиками. Можливою причиною цих переваг є синергічні ефекти мультивидових препаратів. Мультивідові пробіотики необхідні для того, щоб впливати на різні рівні кишечника, впливати на різні ділянки шлунково-кишкового тракту та відтворювати складну екосистему у просвіті кишечника.Зв'язок пробіотиків зі слизовою оболонкою кишечника та суперництво за поживні речовини перешкоджають приставанню хвороботворних бактерій, таких як Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Clostridium spp., Bacillus subtilis та ін., а також зменшують їх зростання. 11 штамів, що відносяться до різних видів біфідобактерій і лактобацил, що входять до складу Нормоспектрум® Форте, є ефективними біокоректорами і володіють багатофакторним регулюючим і стимулюючим впливом на організм, підвищують неспецифічну резистентність організму, беруть участь в і газовий обмін, процеси кишкового всмоктування, мають підвищену стійкість до антибіотиків, кислого середовища, жовчі; також встановлена їхня антиканцерогенна та антимутагенна активність, здатність знижувати рівень холестерину в крові, виводити токсини та радіонукліди. Комплекс пробіотиків підібраний з урахуванням особливостей складу мікрофлори дорослої людини та містить саме ті види та штами бактерій, які є переважаючими та максимально наближені до природної мікрофлори дорослої людини. Скорочення чисельності корисних бактерій, що виникає під впливом багатьох негативних факторів (захворювань, прийому ліків, особливо антибіотиків, неправильного харчування, стресів, шкідливих звичок, поганої екології тощо), негативно відбивається на здоров'ї і може стати причиною порушення метаболізму, формування запальних процесів в організмі, інфекційних, алергічних, імунопатологічних станів У таких випадках застосування як засобу корекції мікрофлори Нормоспектрум® Форте може швидко та ефективно допомогти усунення негативних наслідків. Це розчинні харчові волокна, які зазвичай отримують з цикорію або топінамбуру і є сумішшю коротких ланцюжків глюкози і фруктози. Гідролізуючись у нижніх відділах кишечника, вони сприяють посиленому зростанню біфідобактерій та лактобацил, будучи поживним субстратом для їх зростання, що підвищує чисельність корисної мікрофлори у 10-100 разів. При цьому виробляються органічні кислоти, які утворюють солі кальцію, заліза, магнію, тим самим збільшуючи їх засвоюваність не менше ніж на 20%, зміцнюючи кісткову тканину та сприяючи профілактиці остеопорозу, збільшуючи доступність вітаміну D. Пребіотики покращують перистальтику кишківника; знижують рівень глюкози, холестерину та тригліцеридів у сироватці крові. Поліфруктозани, що входять до складу Нормоспектрум® Форте, мають низьку калорійність і тому можуть бути рекомендовані людям, які страждають на цукровий діабет і ожирінням.РекомендуєтьсяУ комплексній терапії для нормалізації та відновлення мікрофлори та функціонального стану шлунково-кишкового тракту; як додаткове джерело вітамінів С, Е, Д3, В1, В2, В6, В12, нікотинаміду, пантотенової кислоти та фолієвої кислоти, джерела пробіотичних мікроорганізмів (біфідобактерій та лактобацил), що містить цинк: при дисбактеріозах різної етіології, внаслідок прийому антибіотиків, антидепресантів, гормональних засобів, сульфаніламідів та інших хіміотерапевтичних препаратів, внаслідок неправильного харчування, стресу та інших причин; при проявах кишкової диспепсії (здуття живота, бурчання, больовий синдром, діарея); при хронічних запорах; при кишкових інфекціях встановленої та невстановленої етіології, у тому числі, ротавірусної інфекції; при хронічних колітах різної етіології, у тому числі, неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона, дивертикуліті; при хронічному ентероколіті; синдром подразненого кишечника; при респіраторних інфекціях, грипі та для їх профілактики; як загальнозміцнюючий засіб, що підвищує неспецифічну резистентність та імунологічний статус організму, особливо у відновлювальний період після перенесених захворювань будь-якого генезу; при вітамінній та мінеральній недостатності; при алергічних захворюваннях (атопічний дерматит/нейродерміт, алергічний ринокон'юнктивіт, бронхіальна астма), у тому числі, спричинені харчовим фактором; при хронічних запальних захворюваннях шкіри (акне, фурункульоз); для нормалізації обміну речовин; при хронічних метаболічних захворюваннях (ожиріння, атеросклероз, дисліпідемія, діабет 2 типу); у передопераційний період та після операції; у вагітних у період підготовки до пологів та після пологів; при заняттях спортом, підвищених фізичних та розумових навантаженнях; при глистних інвазіях; у програмі зниження ваги; при зміні кліматичного пояса.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим із 18 років приймати по 1 капсулі вранці під час їжі, запиваючи водою кімнатної температури. Не можна приймати з гарячою їжею або рідиною. Тривалість прийому: 20-30 днів. Прийом рекомендується повторювати 2-3 рази на рік.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок коріння кульбаби, вітамін С, лактоза, стеарат кальцію.ХарактеристикаСприяє відновленню хрящової тканини суглобів, активуючи виробництво хондроцитів - клітин хряща, що перетворюються з недиференційованих клітин кісткової тканини. Покращує венозний струм крові, перешкоджаючи утворенню тромбів;, оздоровлює та захищає печінку. Має жовчогінну, сечогінну, проносну дію та протираковий ефект. Позитивно впливає рівень холестерину в крові.Властивості компонентівКоріння кульбаби лікарської містить від загального обсягу до 40% інуліну, велику кількість аміносахарів (до 20%), природного каучуку (2-3%). Ці сполуки спричиняють важливі лікарські властивості рослини. Також корінь кульбаби цінується за вміст тараксацину глікозидового ряду (до 15 % до осені), тритерпенових сполук, жирної олії, органічних кислот та спиртів, смолистих сполук, біофлаваноїдів, а також мінеральних сполук, включаючи необхідний організму людини кальцій. При вживанні інуліну або інулінсодержащих продуктів більш ніж удвічі підвищується засвоєння кальцію, а у зв'язку з цим збільшується мінеральна щільність кісток. Глікозід тараксацин стимулює вироблення в печінці речовин - факторів відновлення хрящової тканини. Кульбаба - єдина рослина, яка сприяє народженню нових клітин хряща - хондроцитів. Вітамін С посилює корисні ефекти коріння кульбаби, діючи як синергіст. Це потужний антиоксидант, який знижує дію вільних радикалів, зміцнює імунітет, захищає від старіння та наслідків стресу.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - додаткового джерела вітаміну С.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 3 десь у день під час їжі. Курсовий прийом - 1 місяць, перерва 2 тижні. Профілактичний курс - 2 упаковки. Терапевтичний курс – 4 упаковки.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з фахівцем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСклад омепразол пелет: пелети - 235 мг: Активна речовина: омепразол – 8.5%; Допоміжні речовини: маннітол - 17%, сахароза - 27.33%, натрію гідрофосфат (натрію фосфат двозаміщений) - 1.27%, натрію лаурилсульфат - 0.34%, лактози моногідрат - 3.4%, натрію карбонат 3, 8% 5, 5%, натрію карбонат, 3% сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1) - 25%, пропіленгліколь - 0.81%, діетилфталат - 2.5%, цетиловий спирт - 0.75%, натрію гідроксид - 0.15%, полісорбат 80 (твін 80) - 0.3%, - 0.26%, титану діоксид – 0.18%, тальк – 0.06%); Склад корпусу твердої желатинової капсули: титану діоксид – 2%, заліза оксид жовтий – 0.25%, желатин – до 100%; Склад кришечки твердої желатинової капсули: титану діоксид – 0.5%, заліза оксид жовтий – 0.65%, заліза оксид чорний – 0.41%, індиготин – 0.2086%, желатин – до 100%;Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, №1, двоколірні: корпус жовтувато-кремового кольору з кришечкою темно-зеленого кольору; вміст капсул - пелети від майже білого до кремуватого-білого або жовтувато-білого кольору.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 0,5-3,5 год, біодоступність – 30-40 % (при печінковій недостатності зростає практично до 100 %); володіючи високою ліпофільністю, препарат легко проникає в парієтальні клітини шлунка, зв'язок з білками плазми – 90-95 % (альбумін та кислий альфа1-глікопротеїн). Період напіввиведення – 0,5-1 год (при печінковій недостатності – 3 год), кліренс – 500-600 мл/хв. Практично повністю метаболізується у печінці за участю ферментної системи CYP2C19, з утворенням кількох метаболітів (гідроксиомепразол, сульфідні та сульфонові похідні та ін.), фармакологічно неактивних. Інгібітор ізоферменту CYP2C19. Виведення нирками (70-80%) та жовчю (20-30%). При хронічній нирковій недостатності виведення знижується пропорційно до зниження кліренсу креатиніну. У пацієнтів похилого віку виведення зменшується, біодоступність зростає.ФармакодинамікаІнгібітор протонового насоса, знижує кислотопродукцію - гальмує активність Н+/К+-АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка і тим самим блокує заключну стадію секреції соляної кислоти. Препарат є проліками та активується в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин. Знижує базальну та стимульовану секрецію незалежно від природи подразника. Антисекреторний ефект після прийому 20 мг настає протягом першої години, максимум через 2 години. Інгібування 50% максимальної секреції триває 24 години. Одноразовий прийом на добу забезпечує швидке та ефективне пригнічення денної та нічної шлункової секреції, що досягає свого максимуму через 4 дні лікування та зникає до результату 3-4 дні після закінчення прийому. У хворих на виразкову хворобу 12-палої кишки прийом 20 мг омепразолу підтримує внутрішньошлунковий pH на рівні 3,0 протягом 17 годин.Показання до застосуваннявиразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (вт.ч. профілактика рецидивів); рефлюкс-езофагіт; синдром Золлінгера-Еллісона; стресові виразки шлунково-кишкового тракту (ШКТ); поліендокринний аденоматоз; системний мастоцитоз; гастропатія, обумовлена ??прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП-гастропатія); ерадикація Helicobacter pylori у інфікованих хворих з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки (у складі комбінованої терапії).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; дитячий вік; вагітність; період лактації. З обережністю: ниркова та/або печінкова недостатність.Побічна діяЗ боку травної системи: діарея чи запори, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм; у поодиноких випадках - підвищення активності "печінкових" ферментів, порушення смаку; в окремих випадках – сухість у роті, стоматит, у хворих з попереднім тяжким захворюванням печінки – гепатит (в т.ч. з жовтяницею), порушення функції печінки. З боку органів кровотворення: в окремих випадках – лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія. З боку нервової системи: у хворих з тяжкими супутніми соматичними захворюваннями – запаморочення, головний біль, збудження, депресія, у хворих з попереднім тяжким захворюванням печінки – енцефалопатія. З боку опорно-рухового апарату: в окремих випадках – артралгія, міастенія, міалгія. З боку шкірних покривів: рідко – шкірний висип та/або свербіж, в окремих випадках – фотосенсибілізація, мультиформна ексудативна еритема, алопеція. Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, пропасниця, бронхоспазм, інтерстиціальний нефрит та анафілактичний шок. Інші: рідко – гінекомастія, нездужання, порушення зору, периферичні набряки, посилення потовиділення, утворення шлункових гландулярних кіст під час тривалого лікування (наслідок інгібування секреції HCI, має доброякісний, оборотний характер).Взаємодія з лікарськими засобамиМоже знижувати абсорбцію ефірів ампіциліну, солей заліза, ітраконазолу та кетоконазолу (омепразол підвищує pH шлунка). Будучи інгібітором цитохрому Р450, Омепразол-Акріхін може підвищувати концентрацію та знижувати виведення діазепаму, антикоагулянтів непрямої дії, фенітоїну (препаратів, які метаболізуються в печінці за допомогою цитохрому CYP2C19), що в деяких випадках може потребувати зменшень. У той же час тривале застосування Омепразолу-Акріхін в дозі 20 мг 1 раз на добу в комбінації з кофеїном, теофіліном, піроксикамом, диклофенаком, напроксеном, метопрололом, пропранололом, етанолом, циклоспорином, лідокаїном, кеніді плазмі. Не відзначено взаємодії з антацидами, що одночасно приймаються.Спосіб застосування та дозиВсередину не розжовувати. Капсули зазвичай приймають вранці, запиваючи невеликою кількістю води (безпосередньо перед їдою або під час їди). При загостренні виразкової хвороби, рефлюкс-езофагіті та НПЗЗ-гастропатії – 20 мг 1 раз на добу. Пацієнтам з тяжким перебігом рефлюкс-езофагіту дозу Омепразолу-Акріхін збільшують до 40 мг 1 раз на добу. Курс лікування при виразковій хворобі 12-палої кишки – 2-3 тижні, при необхідності – 4-5 тижнів; при виразковій хворобі шлунка та езофагіт - 4-8 тижнів. Хворим, резистентним до лікування іншими противиразковими препаратами, Омепразол-Акріхін призначають по 40 мг на добу. Курс лікування при виразковій хворобі 12-палої кишки – 4 тижні, при виразковій хворобі шлунка та рефпюкс-езофагіті – 8 тижнів. При синдромі Золлінгера-Еллісона – 60 мг/добу; при необхідності дозу збільшують до 80-120 мг/добу (у разі її призначають у 2-3 прийоми). Для профілактики рецидивів виразкової хвороби – 10 мг 1 раз на добу. Для ерадикації Helicobacter pylori використовують "потрійну" терапію (протягом 1 тижня: Омепразол-Акріхін 20 мг, амоксицилін 1 г, кларитроміцин 500 мг - по 2 рази на добу; або Омепразол-Акрихін 20 мг, кларитроміцин 0 по 2 рази на добу або Омепразол-Акрихін 40 мг 1 раз на добу, амоксицилін 500 мг і метронідазол 400 мг - по 3 рази на добу або "подвійну" терапію (протягом 2 тижнів: Омепразол-Акрихін 20-40 мг і амоксицилін 750 мг - по 2 рази на добу або Омепразол-Акрихін 40 мг-1 раз на добу та кларитроміцин 500 мг-3 рази на добу або амоксицилін 0,75-1,5 г-2 рази на добу).ПередозуванняСимптоми: сплутаність свідомості, нечіткість зору, сонливість, сухість у роті, біль голови, нудота, тахікардія, аритмія. Лікування: симптоматичне. Гемодіаліз недостатньо ефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу (особливо за виразки шлунка), т.к. лікування, маскуючи симптоматику, може відкласти постановку правильного діагнозу.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 капсулі міститься активна речовина: омепразол 20 мг. У упаковці 28 штук.Фармакотерапевтична групаІнгібітор H+-K+-АТФ-ази. Гальмує активність H+-K+-АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка і тим самим блокує заключну стадію секреції соляної кислоти. Це призводить до зниження рівня базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Внаслідок зниження секреції кислоти зменшує або нормалізує вплив кислоти на стравохід у пацієнтів із рефлюкс-езофагітом. Омепразол має бактерицидний ефект на Helicobacter pylori. Ерадикація H. pylori при одночасному застосуванні омепразолу та антибіотиків дозволяє швидко усунути симптоми захворювання, досягти високого ступеня загоєння пошкодженої слизової та стійкої тривалої ремісії та зменшити ймовірність розвитку кровотечі із ШКТ.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Проникає у парієтальні клітини слизової оболонки шлунка. Зв'язування з білками плазми становить близько 95%, переважно з альбумінами. Біотрансформується у печінці. Виводиться нирками – 72-80%, з калом – близько 20%. T1/2 0.5-1 год. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки T1/2 збільшується до 3 год.Клінічна фармакологіяІнгібітор Н+-К+-АТФ-ази. Противиразковий препарат.ІнструкціяОптимальний режим дозування визначає лікар. Слід суворо дотримуватися відповідності лікарської форми конкретного препарату, що використовується, показанням до застосування і режиму дозування.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення (в т.ч. асоційована з Helicobacter pylori), рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера-Еллісона, ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом НН.Протипоказання до застосуванняХронічні захворювання печінки (в т.ч. в анамнезі), дитячий вік, підвищена чутливість до омепразолу.Вагітність та лактаціяЧерез відсутність досвіду клінічного застосування омепразол не рекомендується застосовувати у дітей. Через відсутність клінічного досвіду омепразол не рекомендується застосовувати при вагітності. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – нудота, діарея, запор, біль у животі, метеоризм. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, слабкість. З боку системи кровотворення: в окремих випадках – анемія, еозинопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку сечовидільної системи: в окремих випадках – гематурія, протеїнурія. З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках – артралгія, м'язова слабкість, міалгія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні описані випадки розвитку симптомів токсичної дії бензодіазепінів, що пов'язано з пригніченням активності ізоферментів CYP3A та, мабуть, CYP2C9. При одночасному застосуванні з атракурію безілатом пролонгуються ефекти атракурію безілату. При одночасному застосуванні з вісмуту трикалію дицитратом можливе небажане підвищення абсорбції вісмуту. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе невелике підвищення концентрації омепразолу у плазмі. При одночасному застосуванні з дисульфірамом описаний випадок порушення свідомості та кататонії; з індинавіром – можливе зменшення концентрації індинавіру у плазмі крові; з кетоконазолом – зменшення абсорбції кетоконазолу. При тривалому одночасному застосуванні з кларитроміцином відбувається підвищення концентрацій омепразолу та кларитроміцину у плазмі крові. Описано випадки зменшення виведення метотрексату з організму у пацієнтів, які отримують омепразол. При одночасному застосуванні з теофіліном можливе невелике підвищення кліренсу теофіліну. Вважають, що при одночасному застосуванні омепразолу у високих дозах та фенітоїну можливе підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові. При одночасному застосуванні з еритроміцином описано випадок підвищення концентрації омепразолу в плазмі, при цьому ефективність омепразолу зменшувалася.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо разова доза становить 20-40 мг. Добова доза – 20-80 мг; частота застосування - 1-2 рази на добу. Тривалість лікування – 2-8 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно унеможливити наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), т.к. лікування омепразолом може замаскувати симптоматику та відстрочити правильну діагностику.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: Активна речовина: омепразол 40 мг; Допоміжні речовини: цукрова крупка 192 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) 8.4 мг, натрію лаурилсульфат 11.96 мг, повідон 19 мг, калію олеат 2.576 мг, олеїнова кислота 0.428 мг, 1,1 81.82 мг, триетилацетат 9.38 мг, титану діоксид (Е171) 3 мг, тальк 0.38 мг. Склад целюлозної капсули: карагенан 0.283 мг, калію хлорид 0.397 мг, титану діоксид (Е 171) 5.4 мг, гіпромеллоза 78.07 мг, вода 4.5 мг, барвник сонячний захід жовтий (Е 110) 4 0.0. , барвник, діамантовий блакитний (Е 133) 0.504 мг. Склад чорнила: шеллак 11-13%, етанол 15-18%, ізопропанол 15-18%, пропіленгліколь 1-3%, бутанол 4-7%, повідон 10-13%, натрію гідроксид 0.05-0.1%, титану діоксид (Е 171) 32-36%. В упаковці 28 капсул.Опис лікарської формиКапсули кишковорозчинні тверді, непрозорі, целюлозні, №0, з помаранчевим корпусом та блакитною кришечкою; білим чорнилом нанесені на кришці "О", на корпусі - "40"; вміст капсул - мікропелети від білого до білого з жовтуватим або рожевим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаІнгібітор H+-K+-АТФ-ази. Гальмує активність H+-K+-АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка і тим самим блокує заключну стадію секреції соляної кислоти. Це призводить до зниження рівня базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Внаслідок зниження секреції кислоти зменшує або нормалізує вплив кислоти на стравохід у пацієнтів із рефлюкс-езофагітом. Омепразол має бактерицидний ефект на Helicobacter pylori. Ерадикація H. pylori при одночасному застосуванні омепразолу та антибіотиків дозволяє швидко усунути симптоми захворювання, досягти високого ступеня загоєння пошкодженої слизової та стійкої тривалої ремісії та зменшити ймовірність розвитку кровотечі із ШКТ.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко абсорбується із ШКТ. Проникає у парієтальні клітини слизової оболонки шлунка. Зв'язування з білками плазми становить близько 95%, переважно з альбумінами. Біотрансформується у печінці. Виводиться нирками – 72-80%, з калом – близько 20%. T1/2 0.5-1 год. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки T1/2 збільшується до 3 год.Клінічна фармакологіяІнгібітор Н+-К+-АТФ-ази. Противиразковий препарат.ІнструкціяОптимальний режим дозування визначає лікар. Слід суворо дотримуватися відповідності лікарської форми конкретного препарату, що використовується, показанням до застосування і режиму дозування.Показання до застосуванняВиразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення (в т.ч. асоційована з Helicobacter pylori), рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера-Еллісона, ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом НН.Протипоказання до застосуванняХронічні захворювання печінки (в т.ч. в анамнезі), дитячий вік, підвищена чутливість до омепразолу.Вагітність та лактаціяЧерез відсутність досвіду клінічного застосування омепразол не рекомендується застосовувати у дітей. Через відсутність клінічного досвіду омепразол не рекомендується застосовувати при вагітності. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – нудота, діарея, запор, біль у животі, метеоризм. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, слабкість. З боку системи кровотворення: в окремих випадках – анемія, еозинопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія. З боку сечовидільної системи: в окремих випадках – гематурія, протеїнурія. З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках – артралгія, м'язова слабкість, міалгія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні описані випадки розвитку симптомів токсичної дії бензодіазепінів, що пов'язано з пригніченням активності ізоферментів CYP3A та, мабуть, CYP2C9. При одночасному застосуванні з атракурію безілатом пролонгуються ефекти атракурію безілату. При одночасному застосуванні з вісмуту трикалію дицитратом можливе небажане підвищення абсорбції вісмуту. При одночасному застосуванні з дигоксином можливе невелике підвищення концентрації омепразолу у плазмі. При одночасному застосуванні з дисульфірамом описаний випадок порушення свідомості та кататонії; з індинавіром – можливе зменшення концентрації індинавіру у плазмі крові; з кетоконазолом – зменшення абсорбції кетоконазолу. При тривалому одночасному застосуванні з кларитроміцином відбувається підвищення концентрацій омепразолу та кларитроміцину у плазмі крові. Описано випадки зменшення виведення метотрексату з організму у пацієнтів, які отримують омепразол. При одночасному застосуванні з теофіліном можливе невелике підвищення кліренсу теофіліну. Вважають, що при одночасному застосуванні омепразолу у високих дозах та фенітоїну можливе підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові. При одночасному застосуванні з еритроміцином описано випадок підвищення концентрації омепразолу в плазмі, при цьому ефективність омепразолу зменшувалася.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо разова доза становить 20-40 мг. Добова доза – 20-80 мг; частота застосування - 1-2 рази на добу. Тривалість лікування – 2-8 тижнів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно унеможливити наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), т.к. лікування омепразолом може замаскувати симптоматику та відстрочити правильну діагностику.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули кишковорозчинні - 1 капс. Активні речовини: омепразол – 10/40 мг. Допоміжні речовини (для 10 мг): манітол – 59 мг, кросповідон – 4.5 мг, полоксамер (407) – 1.25 мг, гіпромелоза (1828) – 2 мг, меглюмін – 0.75 мг. Склад покриття (для 10 мг): повідон K30 - 6.7 мг. Допоміжні речовини (для 40 мг): манітол – 236 мг, кросповідон – 18 мг, полоксамер (407) – 5 мг, гіпромелоза (1828) – 8 мг, меглюмін – 3 мг. Склад покриття (для 40 мг): повідон K30 - 26.8 мг. Склад кишковорозчинного покриття: сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату [1:1] (сополімер метакрилової кислоти [тип С]) – 18 мг, триетилацетат – 1.8 мг, магнію стеарат – 1 мг. Склад корпусу капсули: барвник заліза оксид жовтий (E172), діоксид титану (E171), натрію лаурилсульфат, вода, желатин. Склад кришечки капсули: барвник діамантовий блакитний (E133), барвник сонячний захід жовтий (E110), барвник червоний чарівний (E129), барвник флоксин B (барвник червоний D&C RED#28), титану діоксид (E171), сульфат . Склад напису чорного кольору на капсулах: чорнило S-1-8114: шеллак (20% етерифікований) в етанолі, барвник заліза оксид чорний (E172), н-бутанол, пропіленгліколь (E1520), барвник індигокармін (E132), барвник червоний E129), барвник хіноліновий жовтий (E104), барвник діамантовий блакитний (E133); чорнило S-1-8115: шеллак (20% етерифікований) в етаноле, барвник заліза оксид чорний (E172), етанол, метанол, барвник індигокармін (E132), барвник червоний чарівний (E129), барвник хіноліновий жовтий (E1 блакитний (E133). 7 чи 10 шт. - блістери (1, 3, 4); - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули кишковорозчинні тверді желатинові, непрозорі, розмір №3, з жовтим корпусом, світло-фіолетовою кришечкою та маркуванням чорного кольору "OMEZ 10" або "OMEZ 40" на кришечці та корпусі капсули; вміст капсул – гранули від майже білого до світло-жовтого кольору.ФармакокінетикаВсмоктування Абсорбція – висока, час досягнення Cmax – 0.5-3.5 год. Біодоступність становить 30-40%. Розподіл Маючи високу ліпофільність, легко проникає в парієтальні клітини шлунка. Зв'язування з білками плазми (альбумін та кислий альфа1-глікопротеїн) – 90-95%. Метаболізм Практично повністю метаболізується у печінці за участю ферментної системи цитохрому Р450 (CYP), з утворенням 6 фармакологічно неактивних метаболітів (гідроксиомепразол, сульфідні та сульфонові похідні тощо). Інгібітор ізоферменту CYP2C19. Виведення T1/2 становить 0.5-1 год; загальний кліренс плазми – від 0.3 до 0.6 л/хв. Зміни величини T1/2 під час лікування немає. Виводиться із сечею (70-80%) та з жовчю (20-30%). Фармакокінетика в особливих клінічних випадках При печінковій недостатності біодоступність зростає майже 100%; T1/2 становить 3 год. При хронічній нирковій недостатності виведення знижується пропорційно до зниження КК. У пацієнтів похилого віку виведення зменшується, біодоступність збільшується.ФармакодинамікаСпецифічний інгібітор протонового насоса: гальмує активність H+-K+-АТФ-ази в парієтальних клітинах шлунка, блокуючи завершальну стадію секреції соляної кислоти, тим самим знижує продукцію соляної кислоти. Омепразол є проліками та активується в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин шлунка. Вплив є дозозалежним і забезпечує ефективне інгібування як базальної, так і стимульованої секреції кислоти, незалежно від природи стимулюючого фактора. Антисекреторний ефект після прийому 20 мг настає протягом першої години, максимум через 2 год. Інгібування 50% максимальної секреції триває 24 год. Одноразовий прийом на добу забезпечує швидке та ефективне пригнічення денної та нічної шлункової секреції, що досягає свого максимуму через 4 дні лікування та зникає до результату 3-4 дні після закінчення прийому. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки прийом 20 мг омепразолу підтримує внутрішньошлунковий рН вище 3 протягом 17 год.Взаємодія з лікарськими засобамиМоже знижувати абсорбцію ефірів ампіциліну, солей заліза, ітраконазолу та кетоконазолу (омепразол підвищує рН шлунка). Як інгібітори цитохрому Р450 може підвищувати концентрацію та знижувати виведення діазепаму, антикоагулянтів непрямої дії (варфарину), фенітоїну (лікарських засобів, які метаболізуються в печінці за допомогою ізоферменту CYP 2C19), що в деяких випадках може вимагати зменшення доз. У той же час, тривале застосування омепразолу в дозі 20 мг 1 раз на добу в комбінації з кофеїном, теофіліном, піроксикамом, диклофенаком, напроксеном, метопрололом, пропранололом, етанолом, циклоспорином, лідокаїном, хинидином . Концентрації омепразолу та кларитроміцину в плазмі крові зростають під час спільного перорального прийому цих препаратів, тоді як доказів взаємодії омепразолу з метронідазолом та амоксициліном не виявлено. Не відзначено взаємодії з антацидами, що одночасно приймаються.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води (вміст капсули не можна розжовувати), за 30 хв до їди або безпосередньо перед їдою. При загостренні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіті та НПЗП-гастропатії – 20 мг 2 рази на добу. Курс лікування при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки – 2-3 тижні, при необхідності – 4-5 тижнів; при виразковій хворобі шлунка та рефлюкс-езофагіт - 4-8 тиж. При синдромі Золлінгера-Еллісона доза підбирається індивідуально залежно від вихідного рівня шлункової секреції, зазвичай, починаючи з 60 мг на добу; при необхідності дозу збільшують до 80-120 мг на добу (у цьому випадку її призначають у 2-3 прийоми). Для профілактики синдрому Мендельсона – 40 мг за 1 годину до операції. Для профілактики рецидивів виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки – 10-20 мг 1 раз на добу. Протирецидивне лікування рефлюкс-езофагіту – 20 мг на добу протягом тривалого періоду. Для ерадикації Helicobacter pylori – 20 мг 2 рази на добу протягом 7-14 днів (залежно від застосовуваної схеми лікування) у поєднанні з антибактеріальними засобами. У пацієнтів похилого віку немає необхідності коригувати дозу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
678,00 грн
304,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули з модифікованим вивільненням - 1 капс. активні речовини: домперидон - 30 мг (у складі гранул із пролонгованим вивільненням 100 мг)*; омепразол - 20 мг (у складі гранул з кишковорозчинним покриттям 267 мг)**; допоміжні речовини: тальк – 2 мг; капсула желатинова тверда №1: желатин - 85,42%; вода - 14,5%; натрію лаурилсульфат – 0,08%; чорнило чорне для нанесення напису на кришці капсули: етанол - 29-33%; ізопропанол - 9-12%; бутанол - 4-7%; шелак - 24-28%; барвник заліза оксид чорний (Е172) - 24-28%; аміак водний - 1-3%; пропіленгліколь - 0,5-2%; чорнило червоне для нанесення напису на корпусі капсули: етанол - 21-25%; ізопропанол - 12-16%; бутанол - 7-10%; шеллак - 22-27%; барвник червоний (Понсо 4R) (Е124) - 18-24%; титану діоксид (Е171) - 5-9%; аміак водний - 1-3%; полісорбат 80 - 0,5-2%; пропіленгліколь - 0,5-2%. Гранули домперидону з прогонгованим вивільненням - 100 мг: активна речовина: домперидон – 30 мг; допоміжні речовини: цукрова крупка нонпарель – 58,98 мг; кремнію діоксид колоїдний – 0,48 мг; тальк – 4,51 мг; гіпромелоза 5 cps - 0,57 мг; покриття: гіпромелоза 5 cps - 2,34 мг; тальк – 0,71 мг; барвник заліза оксид жовтий – 0,12 мг; барвник заліза оксид червоний – 0,04 мг; титану діоксид – 0,47 мг; покриття пролонгованого вивільнення: гіпромелоза 5 cps - 0,40 мг; етилцелюлоза 10 cps - 1,18 мг; тріацетин - 0,12 мг; тальк – 0,086 мг. Гранули омепразолу з кишковорозчинним покриттям - 267 мг: активна речовина: омепразол – 20 мг; допоміжні речовини: маннітол – 137,86 мг; лактози моногідрат – 9,66 мг; натрію лаурилсульфат – 0,52 мг; натрію гідрофосфат – 0,89 мг; сахароза (25/30) – 24,35 мг; сахароза – 8,54 мг; гіпромелоза 6 cps - 0,14 мг; покриття: гіпромелоза 6 cps - 13 мг; покриття кишковорозчинне: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1) (метакрилової кислоти сополімер (тип С) - 40,47 мг; натрію гідроксид - 0,54 мг; макрогол 6000 - 4,85 мг; тальк - 4,05 мг; титану діоксид – 2,13 мг. Капсули із модифікованим вивільненням, 30 мг + 20 мг. 10 капс. у блістері з ПВХ/алюмінієвої/поліамідної фольги/алюмінієвої фольги. По 1, 3, 8, 10 бл. у пачці картонної.Опис лікарської формиТверді желатинові прозорі безбарвні капсули №1 з маркуванням чорного кольору G на кришці капсули та маркуванням червоного кольору «OMEZ-DSR» на корпусі капсули. Вміст капсул - гранули від білого до сірувато-білого та від коричневого до жовтувато-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаПротиблювотне, прокінетичне, що інгібує протонний насос.ФармакокінетикаДомперидон Ця лікарська форма забезпечує уповільнене вивільнення активної речовини. У тестах розчинення в кислому середовищі через 8 год визначається від 75 до 83% від номінального вмісту домперидону в 1 капс., А через 12 год - від 86 до 94%. Абсорбція натще швидка. Tmax - 30-60 хв. Низька біодоступність (15%) пов'язана з метаболізмом першого проходження у кишковій стінці та печінці. Розподіл. Зв'язок із білками плазми - 90%. Проникає у різні тканини, погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Метаболізується в печінці (в т.ч. за рахунок ефекту першого проходження) та стінці кишечника (шляхом гідроксилювання та N-дезалкілювання) за участю ізоферментів CYP3A4, CYP1A2 та CYP2E1. Виведення. 66% – через кишечник (у незміненому вигляді – 10%), нирками – 33% (у незміненому вигляді – 1%) у вигляді глюкуронідів. При вираженій хронічній нирковій недостатності T1/2 подовжується. Омепразол Абсорбція омепразолу висока, Tmax становить 0,5-1 год. Біодоступність - 30-40%, після постійного прийому 1 раз на добу зростає до 60%. Розподіл. Зв'язок із білками плазми - 90-95%. Vd - 0,3 л/кг. Метаболізм. Частина омепразолу піддається пресистемному печінковому метаболізму з більшою мірою CYP2C19, ніж CYP3A4 з утворенням неактивних метаболітів. Омепразол, не включений парієтальними клітинами в процес утворення активних метаболітів, повністю метаболізується у печінці. Загальний плазмовий кліренс становить 0,3-0,6 л/хв. Виведення. T1/2 омепразолу становить близько 40 хв. Виводиться нирками (70-80%) та з жовчю (20-30%). При порушенні функції печінки збільшується біодоступність та зменшується плазмовий кліренс омепразолу. При порушенні функції нирок або у пацієнтів похилого віку не відмічено змін біодоступності омепразолу.ФармакодинамікаКомбінація двох діючих речовин (домперидон та омепразол) надає комплексну дію на основні ланки патогенезу ГЕРХ, диспепсичні порушення різного генезу. Домперидон посилює та синхронізує фізіологічні перистальтичні хвилі, омепразол знижує базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти. Домперидон Антагоніст дофаміну, поєднує периферичну (гастрокінетичну) дію та антагонізм до рецепторів дофаміну в тригерній зоні головного мозку (центральна дія), завдяки чому має протиблювотну дію, стимулює виділення пролактину з гіпофізу та усуває інгібуючу дію дофаміну на моторну , тим самим прискорює природне спорожнення шлунка та підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу. Омепразол Механізм дії. Омепразол концентрується в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин слизової оболонки шлунка, активується та інгібує протонний насос – фермент Н+/К+-АТФ-азу, що забезпечує дозозалежне високоефективне інгібування базальної та стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від стимулюючого фактора. Вплив на кислотність шлунка. Максимальний ефект досягається протягом 4 днів лікування. У пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки омепразол у дозі 20 мг викликає стійке зниження 24-годинної шлункової кислотності не менше ніж на 80%. При цьому досягається зниження середньої Cmax соляної кислоти після стимуляції пентагастрином на 70% протягом 24 годин. ч/добу. Інгібування секреції соляної кислоти залежить від AUC омепразолу, а не концентрації препарату в плазмі в даний момент часу. Дія на Helicobacter pylori. Ерадикація Helicobacter pylori при застосуванні омепразолу спільно з антибактеріальними засобами супроводжується швидким усуненням симптомів, високим ступенем загоєння дефектів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та тривалою ремісією виразкової хвороби, що знижує ймовірність таких ускладнень як кровотечі так само ефективно, як і постійна. Інші ефекти. Зниження секреції соляної кислоти у шлунку призводить до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинених Salmonella spp., Campylobacter spp. та Clostridium difficile. Під час лікування препаратами, що знижують секрецію залоз шлунка, концентрація гастрину в сироватці підвищується. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну А (CgA).Показання до застосуваннядиспепсія, що супроводжується уповільненим спорожненням шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом, езофагітом (почуття переповнення в епігастрії, відчуття здуття живота, біль у верхній частині живота; відрижка, метеоризм; нудота, блювота; печія з закидом або без закиду) гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; нудота, блювання, печія, пов'язані з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, гастритом, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, у т.ч. після проведення ерадикаційної терапії.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до компонентів препарату та бензімідазолів; пролактин-секретуюча пухлина гіпофіза (пролактинома); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози; одночасний прийом ерлотинібу, позаконазолу, нелфінавіру, атазанавіру, пероральних форм кетоконазолу, еритроміцину або інших інгібіторів CYP3A4, що викликають подовження інтервалу QT, таких як флуконазол, вориконазол, кларитроміцин, аміодарон; шлунково-кишкова кровотеча, механічна непрохідність чи перфорація, тобто. коли стимуляція моторики шлунково-кишкового тракту може бути небезпечною; печінкова недостатність середнього та тяжкого ступеня тяжкості; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років. З обережністю: наявність виразки шлунка (або підозра на виразку шлунка); попереднє хірургічне втручання на ШКТ; наявність тривожних симптомів: значне спонтанне зниження маси тіла, повторне блювання, блювота з домішкою крові, зміна кольору калу (дьогтеподібний стілець – мелена), порушення ковтання; поява нових симптомів або зміна наявних симптомів з боку ШКТ; наявність виражених електролітних порушень чи захворювань серця, таких як серцева недостатність; остеопороз; ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Омез ДСР при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені нижче за системами організму та частотою виникнення для омепразолу та домперидону: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Домперидон З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактична реакція/анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк. Порушення психіки: дуже рідко – ажитація, нервозність, підвищена збудливість та дратівливість. З боку нервової системи дуже рідко – екстрапірамідні явища, судоми, сонливість, біль голови. З боку ССС: дуже рідко - подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія на кшталт «пірует», раптова коронарна смерть (більш ймовірно для пацієнтів старше 60 років, які приймають більше 30 мг на добу). З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – набряк Квінке, кропив'янка. З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – затримка сечі. Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – зміни показників функціональних проб печінки, підвищення рівня пролактину крові. У разі виникнення побічних ефектів, не зазначених у цьому описі, необхідно негайно повідомити про це лікаря. Омепразол З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – агранулоцитоз, панцитопенія, еозинофілія. З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості: пропасниця, ангіоневротичний набряк, анафілактична реакція/анафілактичний шок. З боку обміну речовин та харчування: рідко – гіпонатріємія; частота невідома - гіпомагніємія, яка у тяжких випадках може призвести до гіпокальціємії, гіпокаліємії. Порушення психіки: нечасто безсоння; рідко – підвищена збудливість, депресія, оборотна сплутаність свідомості; дуже рідко – агресія, галюцинації. З боку нервової системи: часто головний біль; нечасто - запаморочення, парестезії, сонливість; рідко – порушення смаку. З боку органу зору: нечасто – зорові порушення, у т.ч. зменшення полів зору, зниження гостроти та чіткості зорового сприйняття (зазвичай проходять після припинення терапії). З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – порушення слухового сприйняття, у т.ч. дзвін у вухах (зазвичай проходять після припинення терапії), вертиго (почуття обертання власного тіла або навколишніх предметів). З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – бронхоспазм. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – абдомінальний біль, запор, діарея, метеоризм, нудота, блювання; рідко – сухість слизової оболонки порожнини рота, стоматит, гастроінтестинальний кандидоз, мікроскопічний коліт, зміна кольору язика до коричнево-чорного та поява доброякісних кіст слинних залоз при одночасному використанні з кларитроміцином (явлення носять оборотний характер після припинення терапії); поодинокі випадки - утворення шлункових гландулярних кіст під час тривалого лікування при одночасному використанні з кларитроміцином (наслідок інгібування секреції соляної кислоти, носить доброякісний, оборотний характер). З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності печінкових ферментів та ЛФ (оборотного характеру); рідко – гепатит (з жовтяницею або без), печінкова недостатність, енцефалопатія у пацієнтів із попередніми тяжкими захворюваннями печінки. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — дерматит, свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка; рідко - алопеція, реакції фоточутливості у вигляді почервоніння шкіри після УФ-опромінення, мультиформна ексудативна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона (важка еритема, що характеризується появою плям і бульбашок на шкірі та слизових оболонках на тлі високої температури) . З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – переломи хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки, пов'язані з остеопорозом; рідко – артралгія, міалгія, м'язова слабкість. З боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – інтерстиціальний нефрит. З боку статевих органів та молочної залози: рідко – гінекомастія. Загальні розлади: нечасто – нездужання; рідко – підвищене потовиділення, периферичні набряки.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень лікарських взаємодій препарату Омез ДСР з іншими препаратами не проводилося. Для окремих лікарських препаратів було зазначено наведені нижче лікарські взаємодії. Речовини з рН-залежною абсорбцією Подібно до інших препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, лікування омепразолом може призвести до зниження всмоктування кетоконазолу, ітраконазолу, позаконазолу, ерлотинібу, препаратів заліза та ціанокобаламіну. Слід уникати їхнього спільного прийому з препаратом Омез ДСР. Антацидні та антисекреторні препарати Циметидин та бікарбонат натрію знижують пероральну доступність домперидону. Дігоксин Біодоступність дигоксину при одночасному застосуванні з омепразолом збільшується на 10%. Слід бути обережними при одночасному застосуванні дигоксину та препарату Омез® ДСР у літніх пацієнтів. Спільний прийом домперидону та дигоксину не змінює концентрацію останнього. Клопідогрів За результатами досліджень, відзначено взаємодію між клопідогрелом (навантажувальна доза 300 мг, що підтримує доза 75 мг на добу) та омепразолом (80 мг на добу), що знижує експозицію активного метаболіту клопідогрелу та зменшує інгібування агрегації тромбоцитів. Тому слід уникати одночасного застосування клопідогрелу та омепразолу у дозі 80 мг на добу. Антиретровірусні препарати Збільшення значення рН на фоні терапії омепразолом може впливати на всмоктування антиретровірусних препаратів. Також можлива взаємодія на рівні ізоферменту CYP2C19. У зв'язку з цим спільне застосування препарату Омез ДСР з антиретровірусними препаратами, такими як атазанавір та нелфінавір, протипоказано. При одночасному застосуванні з омепразолом відзначається підвищення плазмової концентрації саквінавіру/ритонавіру до 70%, при цьому переносимість лікування пацієнтами з ВІЛ-інфекцією не погіршується. Переважний вплив інгібіторів протеази ВІЛ на ізофермент CYP3A4 може викликати підвищення концентрації домперидону при їх спільному призначенні з препаратом Омез ДСР. Такролімус При одночасному застосуванні омепразолу та такролімусу було відмічено підвищення концентрації такролімусу у сироватці крові. Необхідно контролювати Cl креатиніну та концентрацію такролімусу в плазмі крові при його сумісному застосуванні з препаратом Омез ДСР. Метотрексат Інгібітори протонної помпи можуть трохи підвищувати концентрацію метотрексату в плазмі крові. При лікуванні високими дозами метотрексату слід тимчасово припинити прийом препарату Омез ДСР. Препарати, у яких метаболізм бере участь ізофермент CYP2C19 При одночасному застосуванні з омепразолом можливе підвищення плазмової концентрації та збільшення T1/2 варфарину (R-варфарин), діазепаму, фенітоїну, цилостазолу, іміпраміну, кломіпраміну, циталопраму, гексобарбіталу, дисульфіраму, а також інших препаратів, метаболізуючих C може знадобитися зниження доз цих препаратів). Однак прийом омепразолу 20 мг на добу не впливає на концентрацію фенітоїну в плазмі у пацієнтів, які тривало приймають фенітоїн. При застосуванні омепразолу пацієнтами, які отримують варфарин або інші антагоністи вітаміну К, потрібний моніторинг МНО. У той же час супутнє лікування омепразолом у добовій дозі 20 мг не призводить до зміни часу коагуляції у пацієнтів, які тривало приймають варфарин. Інгібітори ферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 Одночасне застосування з інгібіторами ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 уповільнює метаболізм омепразолу. При сумісному прийомі омепразолу або домперидону з кларитроміцином або еритроміцином концентрація омепразолу, як і концентрація домперидону в плазмі, підвищуються. Спільне застосування вориконазолу та омепразолу призводить до збільшення AUC омепразолу. Флуконазол, ітраконазол, кетоконазол та вориконазол також підвищують концентрацію домперидону у плазмі. Переважний вплив інгібіторів протеази ВІЛ на ізофермент CYP3A4 може викликати підвищення концентрації домперидону при їхньому спільному призначенні з препаратом Омез ДСР. Клінічний досвід та дослідження in vitro показують, що можливе підвищення концентрації домперидону в плазмі при сумісному застосуванні таких сильних інгібіторів CYP3A4, як антагоністи кальцію (дилтіазем та верапаміл), нефадозон та аміодарон. Крім того, при прийомі аміодарону, або при сумісному прийомі домперидону з кетоконазолом, еритроміцин може подовжуватися інтервал QT. Індуктори ферментів CYP2C19 та CYP3A4 Індуктори ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин, препарати звіробою продірявленого (Hypericum perforatum), при сумісному застосуванні з омепразолом можуть призводити до зниження концентрації омепразолу в плазмі крові за рахунок прискорення метаболізму омезолу. Антихолінергічні препарати Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію домперидону. Відсутність впливу на метаболізм Спільний прийом омепразолу з амоксициліном або метронідазолом не впливає на концентрацію омепразолу у плазмі. Не встановлено клінічно значущої взаємодії омепразолу з метопрололом, фенацетином, естрадіолом, будесонідом, диклофенаком, напроксеном, піроксикамом, S-варфарином. Не виявлено впливу омепразолу на антацидні засоби, теофілін, кофеїн, хінідин, лідокаїн, пропранолол, етанол. Застосування домперидону на фоні прийому парацетамолу або дигоксину не впливало на рівень цих препаратів у крові. Домперидон сумісний із прийомом антипсихотичних ЛЗ (нейролептики), агоністами дофамінергічних рецепторів (бромокриптин, L-допа), т.к. пригнічує їх небажані периферичні ефекти (нудота та блювання) і не впливає на їх центральні ефекти.Спосіб застосування та дозиВсередину, натще, за 20-30 хв до їди (вміст капсули не можна розжовувати), запиваючи невеликою кількістю води. Омез® ДСР приймають по 1 капс/добу вранці. Максимальна добова доза – 1 капс. Омез® ДСР, що відповідає 20 мг омепразолу та 30 мг домперидону. Особливі групи пацієнтів Порушення функції печінки. При легких порушеннях функції печінки корекція режиму дозування не потрібна. Порушення функції нирок. Корекція разової дози не потрібна. Літній вік. Корекція режиму дозування не потрібна.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сплутаність свідомості, апатія, сонливість, біль голови, порушення зору, дилатація судин, тахікардія, нудота, блювання, метеоризм, діарея, підвищення потовиділення, сухість у роті. При збільшенні дози швидкість елімінації не змінювалася. призначення активованого вугілля всередину, промивання шлунка; при необхідності - симптоматична терапія та ретельне спостереження. Антихолінергічні засоби, препарати, що застосовуються для лікування паркінсонізму, або антигістамінні препарати, можуть бути ефективними при виникненні екстрапірамідних реакцій. Гемодіаліз недостатньо ефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛактоза Гранули омепразолу містять лактозу, тому препарат Омез ДСР протипоказаний у пацієнтів з непереносимістю лактози, галактоземією та порушенням всмоктування глюкози та галактози. ССС Було показано, що застосування домперидону може бути пов'язане з підвищенням ризику шлуночкових аритмій або раптової коронарної смерті, що більш ймовірно для пацієнтів віком понад 60 років при добовій дозі домперидону більше 30 мг. Застосування домперидону та інших препаратів, що призводять до подовження інтервалу QT, вимагає обережності у пацієнтів з наявними порушеннями провідності при подовженні QT, вираженому порушенні електролітного балансу або застійної серцевої недостатності. Остеопороз Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу або переломів на його фоні повинні перебувати під відповідним клінічним наглядом, хоча причинно-наслідковий зв'язок застосування омепразолу з переломами на фоні остеопорозу не встановлено. Гіпомагніємія Є повідомлення про виникнення вираженої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримують терапію інгібіторами протонного насоса, у т.ч. омепразол, понад 1 рік. Пацієнтам, які отримують терапію омепразолом протягом тривалого часу, особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретики), потрібен регулярний контроль вмісту магнію. Вплив на лабораторні тести Підвищення концентрації CgA внаслідок зниження секреції соляної кислоти може впливати на результати обстежень для виявлення нейроендокринних пухлин. Для запобігання цьому впливу терапію інгібіторами протонного насоса необхідно призупинити за 5 днів до проведення дослідження концентрації CgA. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. У період лікування препаратом Омез® ДСР слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: омепразол (у пелетах) – 20 мг; Склад капсули: желатин, мареон, очищена вода. По 7, 10 капсул у стрипах із алюмінієвої фольги; 1, 2, 3, 4 або 10 стрипів у комплекті з інструкцією з медичного застосування у картонній пачці. По 7, 10 капсул у блістерах із ПВХ-алюмінієвої фольги; 1, 2, 3, 4 або 10 блістерів у комплекті з інструкцією з медичного застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиТверді непрозорі желатинові капсули зі світло-кремовим корпусом та світло-кремовою кришечкою. Вміст капсул – гранули майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротонний насос інгібітор.ФармакокінетикаОмепразол швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація у плазмі досягається через 0,5-1 годину. Біодоступність становить 30-40%. Зв'язок із білками плазми – близько 90%. Омепразол практично повністю метаболізується у печінці. Період напіввиведення – 0,5-1 год. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів. При хронічній нирковій недостатності виведення знижується пропорційно до зниження кліренсу креатиніну. У пацієнтів похилого віку виведення зменшується, біодоступність зростає. При печінковій недостатності біодоступність – 100%, період напіввиведення – 3 години.ФармакодинамікаІнгібує фермент Н+ К+ АТФ-азу ("протонний насос") у парієтальних клітинах шлунка і блокує цим завершальну стадію синтезу соляної кислоти. Це призводить до зниження рівня базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника. Після одноразового прийому препарату внутрішньо дія омепразолу настає протягом першої години та триває протягом 24 годин, максимум ефекту досягається через 2 години. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки прийом 20 мг омепразолу підтримує внутрішньошлунковий pH - 3 протягом 17 годин. Після припинення прийому препарату секреторна активність повністю відновлюється через 3-5 діб.Показання до застосуванняДорослі Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, у т.ч. профілактика рецидивів. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), рефлюкс-езофагіт, в т.ч. профілактика рецидивів Ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ). Ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії). Синдром Золлінгера-Еллісона та інші патологічні стани, пов'язані з підвищеною шлунковою секрецією. Діти Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей віком від 2 років. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії) у дітей віком від 4 років.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до омепразолу або до інших компонентів препарату; рідкісні спадкові форми непереносимості лактози, фруктози, дефіцит лактази, сахарази/ізомальтази або порушення всмоктування глюкози/галактози (бо у складі міститься лактоза); одночасне застосування з нелфінавіром, ерлотинібом та позаконазолом, звіробою; спільне застосування з кларитроміцином у пацієнтів із печінковою недостатністю; діти молодші 2-х років і з масою тіла менше 20 кг (при лікуванні рефлюксу-езофагіту, симптоматичному лікуванні печії та відрижки кислим при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі); діти віком до 4 років (або з масою тіла менше 31 кг) (при лікуванні виразки 12-палої кишки, викликаної Helicobacter pylori); вік до 18 років для всіх показань, крім гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori. З обережністю: недостатність функції печінки; недостатність функції нирок; вагітність; остеопороз; одночасне застосування з кларитроміцином, клопідогрелом, ітраконазолом, варфарином, цилостазолом, діазепамом, фенітоїном, саквінавіром, такролімусом, вориконазолом, рифампіцином.Вагітність та лактаціяРезультати досліджень показали відсутність побічної дії омепразолу на здоров'я вагітних жінок, на плід або новонародженого. Препарат Омітокс може застосовуватись під час вагітності. Омепразол проникає у грудне молоко, проте при застосуванні його у терапевтичних дозах вплив на дитину малоймовірний. Препарат Омітокс може застосовуватись у період грудного вигодовування.Побічна діяЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку крові та лімфатичної системи – рідко: гіпохромна мікроцитарна анемія у дітей, лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко: агранулоцитоз, панцитопенія. З боку імунної системи – рідко: реакції гіперчутливості (наприклад, гарячка, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції/анафілактичний шок); Дуже рідко: еозинофілія. З боку обміну речовин та харчування – рідко: гіпонатріємія; частота невідома: гіпомагніємія. З боку травної системи – часто: нудота, блювання, діарея чи запор, метеоризм, біль у животі; нечасто: підвищення активності "печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази; рідко: сухість слизової оболонки ротової порожнини, стоматит, кандидоз шлунково-кишкового тракту, гепатит (з жовтяницею або без), мікроскопічний коліт; дуже рідко: печінкова недостатність (у пацієнтів із попереднім тяжким захворюванням печінки). З боку нервової системи – часто: головний біль; нечасто: запаморочення, парестезія, сонливість, безсоння; рідко: збудження, оборотна сплутаність свідомості, депресія, порушення смакових відчуттів; дуже рідко: агресія, галюцинації; на фоні тяжкого захворювання печінки – енцефалопатія. З боку органів зору – рідко: порушення зору. З боку шкіри та підшкірних тканин - нечасто: кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж шкіри, дерматит; рідко: фотосенсибілізація, алопеція; дуже рідко: мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини – нечасто: перелом стегна, кісток зап'ястя та хребців; рідко: міалгія, артралгія; дуже рідко: м'язова слабкість. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – рідко: бронхоспазм. З боку нирок та сечовивідних шляхів – рідко: інтерстиціальний нефрит. З боку статевих органів та молочної залози – дуже рідко: гінекомастія. Загальні порушення та порушення разом з введенням - нечасто: нездужання, периферичні набряки; рідко: посилення потовиділення. Повідомлялося про випадки утворення шлункових гландулярних кіст під час тривалого лікування інгібіторами протонного насоса (наслідок інгібування секреції соляної кислоти, має доброякісний характер).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з омепразолом може спостерігатися збільшення або зниження абсорбції препаратів, біодоступність яких значною мірою визначається кислотністю шлункового соку (в т.ч. ерлотиніб, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, препарати заліза та ціанокобаламін). Одночасне застосування омепразолу з позаконазолом та ерлотинібом протипоказане. При одночасному застосуванні з омепразолом може спостерігатися значне зниження плазмової концентрації атазанавіру та нелфінавіру. Одночасне застосування цих препаратів не рекомендується. При одночасному застосуванні з омепразолом спостерігається підвищення плазмової концентрації саквінавіру/ритонавіру до 70%, при цьому переносимість лікування пацієнтами з ВІЛ-інфекцією не погіршується. Біодоступність дигоксину при одночасному застосуванні з 20 мг омепразолу підвищується на 10%. Слід бути обережним при одночасному застосуванні цих препаратів у літніх пацієнтів. При одночасному застосуванні з омепразолом можливе підвищення плазмової концентрації і збільшення періоду напіввиведення варфарину (R-варфарин) або інших антагоністів вітаміну К, цилостазолу, діазепаму, фенітоїну, а також інших препаратів, що метаболізуються в печінці за допомогою ізоферменту CYP2C19. . Однак супутня терапія омепразолом у дозі 20 мг не впливає на концентрацію фенітоїну в плазмі у пацієнтів, які тривало приймають препарат. При застосуванні омепразолу пацієнтами, які отримують варфарин або інші антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати міжнародне нормалізоване ставлення (МНО); часом може знадобитися зниження дози варфарину чи іншого антагоніста вітаміну До.У той же час супутнє лікування омепразолом у добовій дозі 20 мг призводить до зміни часу коагуляції у пацієнтів, які тривало приймають варфарин. Застосування омепразолу в дозі 40 мг один раз на добу призводило до збільшення максимально плазмової концентрації та AUC цилостазолу на 18% та 26% відповідно; для одного з активних метаболітів цилостазолу збільшення склало 29% та 69% відповідно. Одночасне застосування клопідогрелу та омепразолу слід уникати (рекомендується розглянути альтернативні способи антиагрегантної терапії), т.к. при сумісному застосуванні знижується плазмова концентрація клопідогрелу на 46% у перший день застосування, та на 42% на 5 день застосування. При цьому застосування препаратів у різний час доби не виключає можливості їхньої взаємодії. Омепразол при одночасному застосуванні підвищує плазмову концентрацію такролімусу, що може вимагати корекції дози. У період комбінованого лікування слід ретельно контролювати концентрацію такролімусу у плазмі крові та функцію нирок (кліренс креатиніну). У деяких пацієнтів відзначали підвищення плазмової концентрації метотрексату на тлі одночасного застосування з інгібіторами протонного насосу. При застосуванні високих дозметотрексату слід розглянути можливість тимчасової відміни препарату. Одночасне застосування з інгібіторами ізоферментів CYP2C19 і CYP3A4 (такими як кларитроміцин, вориконазол) може призвести до збільшення плазмової концентрації омепразолу більш ніж у два рази, що може вимагати корекції дози омепразолу у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю. Однак у зв'язку з хорошою переносимістю високих доз омепразолу, при нетривалому одночасному застосуванні цих препаратів не потрібна корекція дози препарату. Індуктори ізоферментів CYP2C19 і CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, препарати звіробою продірявленого (Hypericum perforatum) при одночасному застосуванні з омепразолом можуть збільшувати його метаболізм, знижуючи цим концентрацію в плазмі. Спільний прийом омепразолу з амоксициліном або метронідазолом не впливає на концентрацію омепразолу у плазмі. Не встановлено клінічно значущої взаємодії омепразолу з антацидними препаратами, теофіліном, кофеїном, S-варфарином, піроксикамом, диклофенаком, напроксеном, хінідином, лідокаїном, пропранололом, метопрололом, етанолом.Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи невеликою кількістю води (вміст капсули не можна розжовувати). При виникненні труднощів з проковтуванням цілої капсули можна проковтнути її вміст після розкриття або розсмоктування капсули, а також можна змішати вміст капсули зі злегка підкисленою рідиною (соком, йогуртом) і використовувати отриману суспензію протягом 30 хв. Не застосовувати з молоком чи газованою водою. Застосування у дорослих Виразка дванадцятипалої кишки Пацієнтам з активною виразкою дванадцятипалої кишки рекомендується приймати препарат Омітокс 20 мг 1 раз на добу. Препарат забезпечує швидке усунення симптомів. У більшості пацієнтів загоєння виразки настає протягом 2-х тижнів. У тих випадках, коли протягом 2-х тижнів повне загоєння виразки не настає, загоєння досягається при наступному 2-тижневому прийомі препарату Омітокс. Пацієнтам з виразкою дванадцятипалої кишки, що мало сприйнятливою до лікування, зазвичай призначають препарат Омітокс 40 мг 1 раз на добу; загоєння виразки зазвичай настає протягом 4 тижнів. Для запобігання рецидивам пацієнтам з виразкою дванадцятипалої кишки рекомендують омепразол 20 мг 1 раз на добу. У разі потреби дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу. Виразка шлунку Рекомендована доза препарату Омітокс – 20 мг 1 раз на добу. Препарат забезпечує швидке усунення симптомів. У більшості пацієнтів лікування настає протягом 4 тижнів. У випадках, коли після першого курсу прийому препарату повне загоєння не настає, зазвичай призначають повторний 4-тижневий курс лікування, протягом якого досягається загоєння. Пацієнтам з виразкою шлунка, що мало сприйнятливою до лікування, зазвичай призначають препарат Омітокс 40 мг 1 раз на добу; загоєння зазвичай досягається протягом 8 тижнів. Для запобігання рецидивам пацієнтам із виразкою шлунка рекомендується доза 20 мг 1 раз на добу. У разі потреби дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу. НПЗЗ-асоційовані виразки шлунка або ерозії дванадцятипалої кишки За наявності НПЗЗ-асоційованих виразок шлунка, дванадцятипалої кишки або гастродуоденальних ерозій у пацієнтів із припиненою або тривалою терапією НПЗЗ рекомендована доза препарату Омітокс 20 мг 1 раз на добу. Препарат забезпечує швидке усунення симптомів, у більшості пацієнтів лікування настає протягом 4 тижнів. У тих пацієнтів, у яких не сталося лікування протягом періоду вихідної терапії, загоєння зазвичай досягається при повторному 4-тижневому прийомі препарату. При виразках дванадцятипалої кишки, ерозіях та симптомах диспепсії, пов'язаних з прийомом нестероїдних протизапальних засобів, рекомендована доза препарату 20 мг 1 раз на добу. Ерадикація Helicobacter pylori Найчастіше використовують такі комбінації трикомпонентної схеми лікування: омепразол 20 мг + амоксицилін 1000 мг + кларитроміцин 500 мг по 2 рази на добу, вранці та ввечері; омепразол 20 мг + метронідазол 400 мг + кларитроміцин 250 мг по 2 рази на добу, вранці та ввечері; омепразол 20 мг + метронідазол 400 мг + кларитроміцин 500 мг по 2 рази на добу, вранці та ввечері; омепразол 40 мг 1 раз на добу + амоксицилін 500 мг 3 рази на добу + метронідазол 400 мг 3 рази на добу. Курс терапії – 7 днів. Для проведення 2-тижневого курсу "подвійної терапії" застосовуються такі комбінації: омепразол 20 – 40 мг + амоксицилін 750 мг по 2 рази на добу; омепразол 40 мг 1 раз на добу + кларитроміцин 500 мг 3 рази на добу або амоксицилін 750 – 1500 мг 2 рази на добу. У випадках, коли після проходження курсу лікування проба на Helicobacter pylori залишається позитивною, курс лікування може бути повторений. Рефлюкс-езофагіт Рекомендована доза – по одній капсулі препарату Омітокс 20 мг 1 раз на добу. Препарат забезпечує швидке усунення симптомів. У більшості пацієнтів лікування настає протягом 4 тижнів. У тих випадках, коли після першого курсу прийому препарату повне лікування не настає, зазвичай призначають повторний 4-тижневий курс лікування, протягом якого досягається лікування. Пацієнтам з тяжкою формою рефлюкс-езофагіту рекомендується омепразол 40 мг 1 раз на добу; лікування зазвичай настає протягом 8 тижнів. Пацієнтам з рефлюкс-езофагітом на стадії ремісії призначають препарат Омітокс 20 мг 1 раз на добу у вигляді тривалих курсів підтримуючої терапії. У разі потреби дозу можна збільшити до 40 мг. Симптоматична гастроезофагеальна рефлюксна хвороба Рекомендована доза омепразолу – 20 мг 1 раз на добу. Препарат Омітокс забезпечує швидке усунення симптомів. Не виключається індивідуальний вибір дози. Якщо після 4-х тижнів лікування (20 мг 1 раз на добу) симптоми не зникають, рекомендується додаткове обстеження пацієнта. Диспепсія, пов'язана з підвищеним виробленням соляної кислоти Для полегшення болю та/або усунення відчуттів дискомфорту в епігастральній ділянці, із печією або без печії, призначають препарат Омітокс 20 мг 1 раз на добу. Якщо після 4-х тижнів лікування симптоми не зникають, рекомендується додаткове обстеження пацієнта. Синдром Золлінгера-Еллісона Пацієнтам із синдромом Золлінгера-Еллісона препарат Омітокс призначають в індивідуальному дозуванні. Лікування продовжують за клінічними показаннями настільки довго наскільки це необхідно. Рекомендована початкова доза препарату – 60 мг щодня. У всіх пацієнтів з тяжкою формою захворювання, а також у випадках, коли інші терапевтичні методи не призвели до бажаного результату, застосування препарату було ефективним у більш ніж 90% пацієнтів при прийомі 20-120 мг препарату Омітокс щодня. У випадках, коли добова доза препарату перевищує 80 мг, дозу слід ділити на дві частини та приймати 2 рази на добу. Застосування у дітей Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей старше 2 років (маса тіла понад 20 кг) По 20 мг 1 раз на день. За потреби доза може бути збільшена до 40 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування 4-8 тижнів. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії у дітей старше 4 років) У дітей із масою тіла 15-30 кг Застосування у комбінації з 2 антибіотиками: препарат Омітокс по 10 мг, амоксицилін по 25 мг/кг та кларитроміцин по 7,5 мг/кг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня. У дітей із масою тіла 31-40 кг Застосування у комбінації з 2 антибіотиками: препарат Омітокс по 20 мг, амоксицилін по 750 мг та кларитроміцин по 7,5 мг/кг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня. У дітей з масою тіла понад 40 кг Застосування у комбінації з 2 антибіотиками: препарат Омітокс по 20 мг, амоксицилін по 1000 мг та кларитроміцин по 500 мг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня. Особливі групи пацієнтів Порушення функції нирок У пацієнтів з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Порушення функції печінки У пацієнтів із порушенням функції печінки зазвичай достатньо застосування добової дози 10 – 20 мг. Літні особи (віком > 65 років) У осіб похилого віку корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптомами передозування є порушення зору, сонливість, збудження, сплутаність свідомості, біль голови, підвищення потовиділення, сухість у роті, нудота, аритмія. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне. Гемодіаліз – недостатньо ефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу (особливо за виразки шлунка), т.к. лікування, маскуючи симптоматику, може відкласти постановку правильного діагнозу. Якщо після початку прийому Омітоксу протягом 5 днів не спостерігається поліпшення стану, або печія стає навіть сильнішою, необхідно перервати лікування та проконсультуватися з лікарем. Пацієнти у віці старше 45 років із симптомами печії, які страждають на печію вперше, можуть приймати препарат Омітокс тільки після консультації з лікарем. Препарат Омітокс не слід приймати без спостереження з боку лікаря, якщо є один із наступних симптомів або один із станів: знижена маса тіла без очевидної причини та/або відсутність апетиту, стомлюваність; тривалий біль у черевній порожнині; виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки в анамнезі; часті блювання; розлад ковтання/біль при ковтанні; кривава блювота/мелена/ректальна кровотеча; стійка печія (більше трьох місяців); хронічний кашель, утруднене дихання; жовтяниця; біль у грудях (особливо здавлення в грудях або біль, що віддає в шию або верхні кінцівки), якщо пов'язана з пітливістю, утрудненим диханням або запамороченням; рак шлунка чи стравоходу в анамнезі найближчих родичів; печінкова недостатність; рідкісні спадкові порушення, наприклад, непереносимість галактози,недостатність лактози Лаппа, недостатність фруктози, порушення всмоктування глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази. У разі виникнення будь-якого з цих симптомів/станів лікування слід проводити під контролем лікаря. Ризик переломів стегна, кісток зап'ястя та хребців Інгібітори протонного насоса, особливо при застосуванні препарату у високих дозах та при тривалому застосуванні (> 1 рік), можуть помірно підвищувати ризик переломів стегна, кісток зап'ястя та хребців, особливо у пацієнтів похилого віку або за наявності інших факторів ризику. Результати обсерваційних досліджень дозволяють припустити, що інгібітори протонного насоса можуть збільшувати загальний ризик переломів на 10-40%. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до останніх клінічних рекомендацій. Гіпомагніємія У пацієнтів, які отримували омепразол протягом, як мінімум, трьох місяців було зареєстровано тяжку гіпомагніємію. Можуть виникати стомлюваність, маячня, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У більшості пацієнтів гіпомагніємія усувалася після відміни інгібіторів протонного насоса та введенням препаратів магнію. У пацієнтів, яким планується тривала терапія або призначений омепразол з дигоксином або іншими препаратами, здатними викликати гіпомагніємію (наприклад, діуретики), слід оцінити вміст магнію до початку терапії та періодично контролювати його під час лікування. Вплив на всмоктування вітаміну B12 (ціанкобаламіну) Омепразол, як і всі лікарські засоби, що знижують кислотність, може призводити до зниження всмоктування вітаміну В12 (ціанкобаламіну), оскільки він спричиняє гіпо-або ахлоргідрію. Про це необхідно пам'ятати щодо пацієнтів зі зниженим запасом вітаміну В12 в організмі або з факторами ризику порушення всмоктування вітаміну В12 за тривалої терапії. Інші ефекти, пов'язані з пригніченням секреції соляної кислоти У пацієнтів, які приймають препарати, що знижують секрецію залоз шлунка протягом тривалого проміжку часу, частіше відзначається утворення залозистих кіст у шлунку, які проходять самостійно на тлі продовження терапії. Ці явища обумовлені фізіологічними змінами внаслідок інгібування секреції соляної кислоти. Зниження секреції соляної кислоти в шлунку під дією інгібіторів протонної помпи або інших кислото-інгібуючих агентів призводить до підвищення росту нормальної мікрофлори кишечника, що в свою чергу може призводити до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, викликаних бактеріями роду Salmonella spp. та Campylobacter spp. а також, ймовірно, бактерій Clostridium difficile у госпіталізованих пацієнтів. Вплив на результати обстежень Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну A (CgA) у плазмі крові, що може призвести до неправдивих результатів при діагностиці пацієнтів з підозрою на нейроендокринні пухлини. Для запобігання цьому впливу терапію інгібіторами протонного насоса необхідно призупинити не менше ніж за 5-14 днів до проведення дослідження концентрації CgA. Якщо цей час концентрація не повернулася до нормального значення, дослідження слід повторити. Прийом препарату Омітокс одночасно з їжею не впливає на його ефективність. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом Омітокс може виникати запаморочення, сонливість, порушення зору, тому слід бути обережним при керуванні автотранспортом та виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. З появою вищеописаних небажаних явищ слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
552,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: ондансетрон гідрохлориду дигідрат 2.49 мг, що відповідає вмісту ондансетрону 2 мг. 4 мл - поліетиленові ампули (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення безбарвний або пофарбований, прозорий.Фармакотерапевтична групаПротиблювотний засіб. Ефективно попереджає та усуває нудоту та блювання, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії або променевої терапії, а також у післяопераційному періоді. Механізм дії обумовлений здатністю ондансетрону селективно блокувати серотонінові 5-HT3-рецептори. Вважають, що у виникненні нудоти та блювання при проведенні протипухлинної терапії важливу роль відіграє стимуляція аферентних волокон блукаючого нерва серотоніном, що виділяється з ентерохромафінних клітин слизової оболонки ШКТ. Блокуючи 5-HT3-рецептори, ондансетрон попереджає виникнення блювотного рефлексу. Крім того, ондансетрон пригнічує центральні ланки блювотного рефлексу, блокуючи 5-HT3-рецептори дна IV шлуночка (area postrema).ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо онсетрон добре всмоктується з ШКТ. Зазнає ефекту "першого проходження" через печінку. Зв'язування із білками високе (70-76%). Біотрансформується у печінці, головним чином шляхом гідроксилювання. Середній T1/2 у дорослих пацієнтів близько 4 годин. При порушенні функції печінки спостерігається збільшення T1/2.Клінічна фармакологіяПротиблювотний препарат центральної дії, що блокує серотонінові рецептори.Показання до застосуванняПрофілактика нудоти та блювання при проведенні протипухлинної хіміо- або променевої терапії; профілактика та лікування нудоти та блювання у післяопераційному періоді.Протипоказання до застосуванняI триместр вагітності, підвищена чутливість до ондансетрону.Вагітність та лактаціяОндансетрон протипоказаний до застосування у І триместрі вагітності. При необхідності застосування у період лактації слід припинити грудне вигодовування.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: головний біль; рідко - транзиторні порушення зору та запаморочення (при швидкому внутрішньовенному введенні), мимовільні рухи. З боку серцево-судинної системи: рідко – біль у грудях, аритмії, брадикардія, артеріальна гіпотензія. З боку травної системи: запори, діарея, біль у животі, транзиторне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Алергічні реакції: рідко – бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, кропив'янка; в окремих випадках – анафілактичні реакції. Інші: відчуття тепла та припливу крові до голови та епігастральної області.Взаємодія з лікарськими засобамиУ зв'язку з тим, що ондансетрон метаболізується в печінці ізоферментами системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є індукторами або інгібіторами цієї ферментної системи, можливі зміни кліренсу та T1/2 ондансетрону.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний, залежно від показань та схеми лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні у пацієнтів з помірними та вираженими порушеннями функції печінки не рекомендують перевищувати дозу 8 мг на добу. З обережністю використовують ондансетрон при хірургічних втручаннях черевної порожнини, т.к. його застосування може маскувати прогресуючу кишкову непрохідність.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка100% один натуральний компонент - екстракт плодів ціамопсису чотирикрильникового (Cyamopsis tetragonoloba). Упаковка: Порошок у банці 250 г. Для точного дозування додається мірна ложка всередині банки.Опис лікарської формиПорошок білого кольору, нейтрального смаку та запаху, повністю розчинний у воді. Біологічно активна добавка до їжі. Не є ліками.ХарактеристикаОптиФайбер - 100% натуральний засіб для підтримки комфортної та регулярної роботи кишечника, який має подвійну дію: Харчові волокна рослинного походження допомагають пом'якшити і правильно сформувати випорожнення, щоб полегшити його природне проходження через кишечник і підтримувати регулярність. Сприяє зменшенню здуття та підвищеного газоутворення. Оптифайбер містить пребіотичні харчові волокна, які живлять корисні бактерії в кишечнику (Lactobacilli та Bifidobacteria). Це допомагає відновити та підтримувати баланс кишкової мікрофлори для досягнення довгострокового ефекту. Оптифайбер діє фізіологічно, не дратує кишечник і не викликає звикання. Підходить для регулярного застосування при частих запорах.Властивості компонентівБез додавання цукру. Не містить сенну, лактозу, глютен, ГМО, підсолоджувачі, барвники, ароматизатори та консерванти.РекомендуєтьсяЗапори. Синдром подразненого кишечника з величезним переважанням запорів. Дисбактеріоз шлунково-кишкового трактуПротипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продуктуСпосіб застосування та дозиРекомендується застосовувати харчові волокна ОптіФайбер дорослим та дітям старше 14 років по 1 мірній ложці на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 14 днів. Оптифайбер дуже простий і зручний у використанні. Він не має смаку, запаху і повністю розчинний. Його можна додавати в будь-яку їжу та напої (холодні, гарячі), при цьому ОптіФайбер не змінює їх смак, колір, запах та консистенцію. При необхідності поступово збільшуйте дозу харчових волокон разів на три дні. Додайте по 1 мірній ложці, доки симптоми запору не пройдуть. Максимальне добове дозування 4 мірні ложки. Для підтримки балансу та здоров'я Вашого кишечника продовжуйте приймати харчові волокна ОптіФайбер. Оптифайбер діє фізіологічно, не дратує кишечник і не викликає звикання. Підходить для регулярного застосування при частих запорах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка100% один натуральний компонент - екстракт плодів ціамопсису чотирикрильникового (Cyamopsis tetragonoloba). Упаковка: 16 пакетиків по 5г.Опис лікарської формиПорошок білого кольору, нейтрального смаку та запаху, повністю розчинний у воді. Біологічно активна добавка до їжі. Не є ліками.ХарактеристикаОптиФайбер - 100% натуральний засіб для підтримки комфортної та регулярної роботи кишечника, який має подвійну дію: Харчові волокна рослинного походження допомагають пом'якшити і правильно сформувати випорожнення, щоб полегшити його природне проходження через кишечник і підтримувати регулярність. Сприяє зменшенню здуття та підвищеного газоутворення. Оптифайбер містить пребіотичні харчові волокна, які живлять корисні бактерії в кишечнику (Lactobacilli та Bifidobacteria). Це допомагає відновити та підтримувати баланс кишкової мікрофлори для досягнення довгострокового ефекту. Оптифайбер діє фізіологічно, не дратує кишечник і не викликає звикання. Підходить для регулярного застосування при частих запорах.Властивості компонентівБез додавання цукру. Не містить сенну, лактозу, глютен, ГМО, підсолоджувачі, барвники, ароматизатори та консерванти.РекомендуєтьсяЗапори. Синдром подразненого кишечника з величезним переважанням запорів. Дисбактеріоз шлунково-кишкового трактуПротипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продуктуСпосіб застосування та дозиРекомендується застосовувати харчові волокна ОптіФайбер дорослим та дітям старше 14 років по 1 мірній ложці на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 14 днів. Оптифайбер дуже простий і зручний у використанні. Він не має смаку, запаху і повністю розчинний. Його можна додавати в будь-яку їжу та напої (холодні, гарячі), при цьому ОптіФайбер не змінює їх смак, колір, запах та консистенцію. При необхідності поступово збільшуйте дозу харчових волокон разів на три дні. Додайте по 1 мірній ложці, доки симптоми запору не пройдуть. Максимальне добове дозування 4 мірні ложки. Для підтримки балансу та здоров'я Вашого кишечника продовжуйте приймати харчові волокна ОптіФайбер. Оптифайбер діє фізіологічно, не дратує кишечник і не викликає звикання. Підходить для регулярного застосування при частих запорах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрохмаль, концентрований сироп мальтози, L-лізин, L-аргінін, ароматизатор, ефіри цукрози, шелак, вітаміни групи B (B1, B5, B6).ХарактеристикаПрепарат для схуднення Нічна дієта – унікальний препарат, який дозволяє впоратися із зайвим жиром в організмі людини. З віком жир накопичується в організмі через уповільнення обміну речовин. Тим не менш, лізин, аргінін та орнітин – три амінокислоти, що містяться в препараті, сприяють згоранню вуглеводів та жирів. У біодобавці є місце вітамінів B1, B5 та B6, які покращать загальне самопочуття людини. Радять вживати засіб перед різними фізичними навантаженнями та тренуваннями – так воно діятиме ефективніше. Також можна використати його перед сном.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиПриймається препарат по 1-2 пакетики на добу, що підтримає дієту для схуднення.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКальцію гідрофосфату дигідрат (носій), целюлоза мікрокристалічна (носій); кроскарамеллоза (носій), альфа-га лактоз і так, магнію стеарат (агент антислеживающий). Не містить ГММ, лактози, молочних білків, барвників, ароматизаторів та консервантів. 1 таблетка містить 5 мг активного компонента альфа-галактозидази, що відповідає 150 МО ферментативної активності галактозидази.
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: орлістат – 120 мг; допоміжні речовини: МКЦ – 59,6 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмалю гліколят) - 38 мг; натрію лаурилсульфат – 10 мг; повідон - 10 мг; тальк – 2,4 мг; капсула (тверда, желатинова): титану діоксид; желатин; барвник синій патентований. Середня маса вмісту капсули – 240 мг. Капсули, 120мг. По 7 чи 21 капс. у контурній комірковій упаковці з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 2, 3, 4, 6, 12 контурних осередкових упаковок поміщені в пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №1 з корпусом та кришечкою блакитного кольору. Вміст капсули: гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаІнгібуюча шлунково-кишкові ліпази.ФармакокінетикаАбсорбція - низька; через 8 годин після прийому внутрішньо незмінений орлістат у плазмі не визначається (концентрація нижче 5 нг/мл). Системна експозиція орлістату мінімальна. Після прийому внутрішньо 360 мг радіоактивно міченого 14C-орлистата пік радіоактивності в плазмі досягався приблизно через 8 годин; концентрація незміненого орлістату була близька до межі визначення (менше 5 нг/мл). У терапевтичних дослідженнях, що включали моніторинг зразків плазми пацієнтів, незмінений орлістат визначався у плазмі спорадично, а його концентрації були низькими (менше 10 нг/мл), без ознак накопичення, що узгоджується з мінімальним всмоктуванням препарату. In vitro орлістат більш ніж на 99% зв'язується з білками плазми, переважно з ліпопротеїнами та альбуміном. Орлістат мінімально проникає у еритроцити. Метаболізується головним чином у стінці шлунково-кишкового тракту з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів М1 (гідролізоване чотиричленне лактонове кільце) та М3 (М1 з відщепленим N-форміллейциновим залишком). У дослідженні у пацієнтів з ожирінням, які приймали внутрішньо 14С-орлістат, на 2 метаболіти, М1 та М3, припадало близько 42% загальної радіоактивності плазми. М1 та М3 мають відкрите бета-лактонове кільце і виявляють вкрай слабку інгібуючу активність щодо ліпаз (порівняно з орлістатом слабше у 1000 та 2500 разів відповідно).Враховуючи низьку активність та низьку концентрацію метаболітів у плазмі (близько 26 нг/мл та 108 нг/мл для М1 та М3 відповідно через 2–4 години після прийому орлістату в терапевтичних дозах), ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Основний метаболіт М1 має короткий T1/2 (близько 3 год), другий метаболіт виводиться повільніше (T1/2 - 13,5 год). У пацієнтів із ожирінням Css метаболіту М1 (але не М3) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14C-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла та страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти М1 та М3 також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді.ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Основний метаболіт М1 має короткий T1/2 (близько 3 год), другий метаболіт виводиться повільніше (T1/2 - 13,5 год). У пацієнтів із ожирінням Css метаболіту М1 (але не М3) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14C-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла та страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти М1 та М3 також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді.ці метаболіти вважаються фармакологічно незначущими. Основний метаболіт М1 має короткий T1/2 (близько 3 год), другий метаболіт виводиться повільніше (T1/2 - 13,5 год). У пацієнтів із ожирінням Css метаболіту М1 (але не М3) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14C-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла та страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти М1 та М3 також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді.У пацієнтів із ожирінням Css метаболіту М1 (але не М3) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14C-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла та страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти М1 та М3 також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді.У пацієнтів із ожирінням Css метаболіту М1 (але не М3) збільшується пропорційно дозі орлістату. Після одноразового прийому внутрішньо 360 мг 14C-орлістату пацієнтами з нормальною масою тіла та страждаючими ожирінням, виділення невсмоктався орлістату через кишечник було основним шляхом виведення. Орлістат та його метаболіти М1 та М3 також піддаються екскреції з жовчю. Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді.Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді.Близько 97% введеної радіоактивно міченої речовини виводилося з фекаліями, зокрема. 83% - у незміненому вигляді. Сукупна ниркова екскреція загальної радіоактивності прийому 360 мг 14C-орлистата становила менше 2%. Час повної елімінації з фекаліями та сечею – 3-5 днів. Виведення орлістату виявилося подібним у пацієнтів із нормальною масою тіла та з ожирінням. На підставі обмежених даних, T1/2 абсорбованого орлістату коливається в межах 1-2 год.ФармакодинамікаСпецифічний інгібітор шлунково-кишкових ліпаз. Утворює ковалентний зв'язок з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпаз у просвіті шлунка та тонкого кишечника. Інактивований фермент втрачає здатність розщеплювати жири їжі, що у формі тригліцеридів (ТГ). Нерозщеплені ТГ не всмоктуються, і зменшення внаслідок цього зменшення надходження калорій в організм призводить до зменшення маси тіла. Збільшує концентрацію жиру в калових масах через 24-48 годин після прийому. Забезпечує ефективний контроль за масою тіла, зменшення депо жиру. Для прояву активності не потрібна системна абсорбція орлістату, у рекомендованій терапевтичній дозі (120 мг 3 рази на добу) він приблизно на 30% інгібує всмоктування жирів, що надходять з їжею.Показання до застосуваннялікування ожиріння, зокрема. зменшення та підтримання маси тіла, у поєднанні з гіпокалорійною дієтою; зменшення ризику повторного збільшення маси тіла після її початкового зниження. Орлістат показаний пацієнтам з ожирінням при індексі маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2 або ≥28 кг/м2 за наявності інших факторів ризику (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія). (Розрахунок ІМТ: ІМТ = M/P2, де M - маса тіла, кг; P - ріст, м.)Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до орлістату або інших компонентів препарату; синдром мальабсорбції; холестаз; одночасний прийом із циклоспорином; вагітність та годування груддю; вік до 18 років. З обережністю: наявність гіпероксалурії в анамнезі, нефролітіаза (кальцієві оксалатні камені).Вагітність та лактаціяОрлістат протипоказано застосовувати у період вагітності через відсутність достовірних клінічних даних, що підтверджують безпеку його застосування. Не встановлено, чи проникає орлістат у грудне молоко, у зв'язку з чим застосування препарату Ксеналтен у період грудного вигодовування не рекомендується.Побічна діяЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного: дуже часто (>1/10); часто (>1/100,1/1000,1/10000, З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто - маслянисті виділення з прямої кишки, виділення газів з деякою кількістю відокремлюваного, імперативні позиви на дефекацію, стеаторея, почастішання дефекації, рідке випорожнення, метеоризм, біль або дискомфорт у животі. Як правило, зазначені побічні реакції є слабовираженими та транзиторними, виникають на ранніх етапах лікування (у перші 3 місяці). Частота цих небажаних реакцій збільшується у разі підвищення вмісту жиру в харчуванні. Хворих слід інформувати про можливість виникнення зазначених побічних реакцій і навчити, як усувати їх шляхом кращого дотримання дієти, особливо щодо кількості жиру, що міститься в ній. Часто - м'який стілець, біль або дискомфорт у прямій кишці, нетримання калу, здуття живота, ураження зубів, ураження ясен. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів, часто – інфекції нижніх дихальних шляхів. З боку імунної системи: рідко – свербіж, кропив'янка, висипання, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія. З боку нервової системи: дуже часто – головний біль. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності трансаміназ та ЛФ, гепатит. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – інфекції сечовивідних шляхів. Інші: дуже часто – грип; часто – дисменорея, тривога, слабкість. Якщо будь-які зазначені в інструкції побічні дії посилюються або помічені будь-які інші побічні дії, не зазначені в інструкції, слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОрлістат не впливає на фармакокінетику етанолу, дигоксину (призначеного в одноразовій дозі) та фенітоїну (призначеного в одноразовій дозі 300 мг), на біодоступність ніфедипіну (таблетки пролонгованого вивільнення). Етанол не впливає на фармакодинаміку (екскреція жирів з калом) та системну експозицію орлістату. При одночасному застосуванні орлістату та циклоспорину рівень останнього в плазмі знижується (орлістат та циклоспорин не повинні прийматися одночасно; для зменшення ймовірності лікарської взаємодії циклоспорин слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому орлістату). При одночасному застосуванні варфарину або інших непрямих антикоагулянтів з орлістатом може знижуватися рівень протромбіну та змінюватись значення показника МНО, тому необхідний контроль МНО. Орлістат зменшує всмоктування бета-каротину, що міститься в харчових добавках, на 30% та інгібує всмоктування вітаміну Е (у формі ацетату токоферолу) приблизно на 60%. Збільшує біодоступність та гіполіпідемічний ефект правастатину, підвищуючи його концентрацію у плазмі на 30%. При одночасному прийомі з орлістатом знижується всмоктування вітамінів А, D, Е та К. Якщо рекомендовані полівітаміни, їх слід приймати не менше ніж через 2 години після прийому препарату Ксеналтен або перед сном. Зниження маси тіла може покращити обмін речовин у хворих на цукровий діабет, внаслідок чого необхідно зменшити дозу пероральних гіпоглікемічних ЛЗ. Не рекомендується одночасне застосування з акарбозою через відсутність даних про фармакокінетичні взаємодії. При одночасному застосуванні з орлістатом відмічено зменшення рівня аміодарону у плазмі після одноразового прийому. Одночасне застосування орлістату та аміодарону можливе лише за рекомендацією лікаря. Орлістат може опосередковано знижувати біодоступність пероральних контрацептивів, що може призвести до розвитку небажаної вагітності. Рекомендується використовувати додаткові види контрацепції у разі розвитку гострої діареї. Клінічно значущі взаємодії з дигоксином, амітриптіліном, фенітоїном, флуоксетином, сибутраміном, аторвастатином, правастатином, лозартаном, глібенкламідом, пероральними контрацептивами, ніфедипіном, фуросемідом, каптоприломом, атен.Спосіб застосування та дозиВсередину, 120 мг (1 капс.) 3 рази на добу під час кожного прийому їжі або не пізніше ніж через 1 годину після їди (якщо їжа не містить жиру, то прийом можна пропустити).ПередозуванняВипадки передозування не описані. Одноразовий прийом 800 мг орлістату або його багаторазовий прийом у дозі до 400 мг 3 рази на добу протягом 15 днів людьми з нормальною масою тіла та з ожирінням не супроводжувався значними побічними явищами. Якщо виявлено значне передозування орлістату, слід спостерігати за станом пацієнта протягом 24 годин. За даними досліджень у тварин і людини, системні ефекти, пов'язані з ліпазоінгібуючі властивості орлістату, повинні бути швидко оборотними.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування необхідно дотримуватись збалансованої, низькокалорійної дієти, що містить не більше 30% калоражу у вигляді жирів і збагачену фруктами та овочами. Перед призначенням орлістату слід виключити органічну причину ожиріння, наприклад, гіпотиреоз. Імовірність розвитку побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту збільшується при високому вмісті в їжі жирів (більше 30% добової калорійності). Добовий прийом жирів, вуглеводів та білків повинен бути розподілений між трьома основними прийомами їжі. Оскільки орлістат зменшує всмоктування деяких жиророзчинних вітамінів, для забезпечення адекватного надходження їх в організм пацієнти повинні приймати полівітамінні препарати, що містять жиророзчинні вітаміни. Крім того, вміст вітаміну D і бета-каротину у пацієнтів з ожирінням може бути нижчим, ніж у людей, які не страждають на ожиріння. Полівітаміни слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому орлістату, наприклад перед сном. У пацієнтів, які не отримували профілактично вітамінні добавки,при двох і більше послідовних візитах до лікаря протягом першого та другого років лікування орлістатом було зафіксовано зниження рівня вітамінів у плазмі. Оскільки абсорбція вітаміну К при прийомі орлістату може зменшуватися, у пацієнтів, які отримують орлістат на фоні тривалого постійного прийому варфарину, слід контролювати параметри згортання крові. Прийом орлістату в дозах, що перевищують 120 мг 3 рази на добу, не забезпечує додаткового ефекту. Якщо одночасного прийому орлістату з циклоспорином уникнути неможливо, необхідний постійний моніторинг вмісту циклоспорину в плазмі. У деяких пацієнтів на тлі орлістату може збільшуватися вміст оксалатів у сечі. Як і для інших препаратів для зменшення маси тіла, деякі групи пацієнтів (наприклад з нервовою анорексією або булімією) мають ймовірність зловживання орлістатом. Індукція орлістатом втрати маси тіла може поєднуватися з покращенням метаболічного контролю цукрового діабету, що потребує зменшення доз пероральних гіпоглікемічних засобів (похідних сульфонілсечовини, метформіну) або інсуліну. Якщо після 12 тижнів терапії препаратом Ксеналтен® зниження маси тіла склало менше 5% від початкової, необхідна консультація лікаря для вирішення питання необхідності продовження лікування орлістатом. Лікування не повинно тривати більше 2 років. Ксеналтен® не призначений для застосування у дитячій практиці. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та обслуговування рухомих механізмів. Не впливає на здатність до керування транспортними засобами та обслуговування рухомих механізмів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему