Гастроэнтерология Хиты продаж
1 884,00 грн
1 516,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл. Діюча речовина: адеметіоніну 1,4-бутандисульфонат 760 мг (відповідає 400 мг іона адеметіоніну); Допоміжні речовини: L-лізин 342,4 мг; натрію гідроксид 11,5 мг; вода для ін'єкцій до 5мл. 760 мг ліофілізату у флаконі з безбарвного скла типу I, закупореному хлорбутилової пробкою з алюмінієвим ковпачком із пластмасовою кришкою. Розчинник по 5 мл ампули зі скла типу I з точкою надлому. По 5 флаконів та 5 ампул у картонну пачку разом з інструкцією з медичного застосування. По 5 флаконів та 5 ампул у пластикову контурну коміркову упаковку, покриту алюмінієвою фольгою. По 1 контурній комірковій упаковці в картонну пачку разом з інструкцією з медичного застосування.Опис лікарської формиЛіофілізат Ліофілізований препарат від практично білого до білого з жовтуватим відтінком кольору. Розчинник Прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору. Відновлений розчин Прозорий розчин від безбарвного до жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаІнші препарати для шлунково-кишкового тракту та обміну речовин, амінокислоти та їх похідні.ФармакокінетикаВсмоктування Біодоступність при парентеральному введенні – 96%, концентрація у плазмі досягає максимальних значень через 45 хвилин. Розподіл Зв'язок з білками плазми крові – незначний, становить Метаболізм Метаболізується у печінці. Процес утворення, витрачання та повторної освіти адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідрази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Через війну метионин то, можливо перетворений на адеметионин, завершуючи цикл. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1,5 год. Виводиться нирками.ФармакодинамікаАдеметіонін відноситься до групи гепатопротекторів, має також антидепресивну активність. Має холеретичну та холекінетичну дію, володіє детоксикаційними, регенеруючими, антиоксидантними, антифіброзуючими та нейропротективними властивостями. Заповнює дефіцит S-аденозил-L-метіоніну (адеметіоніну) і стимулює його вироблення в організмі, що міститься у всіх середовищах організму. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях: трансметилюванні, транссульфуруванні, трансамінуванні. У реакціях трансметилювання адеметіонін донує метальну групу для синтезу фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів та ін. біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот та заповнює енергетичний потенціал клітини).Підвищує вміст глутаміну у печінці, цистеїну та таурину у плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів - путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи.що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу та струму жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у гепатоциті, здійснюючи їх кон'югування та сульфатування. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот та виведення їх із гепатоциту. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоциту та виведення з жовчю. Крім цього, самі сульфатовані жовчні кислоти додатково захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі). У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) із синдромом внутрішньопечінкового холестазу адеметіонін знижує вираженість свербежу шкіри та змін біохімічних показників, у т.ч. концентрації прямого білірубіну, активності лужної фосфатази, амінотрансфераз та ін. Холеретичний та гепатопротективний ефект зберігається до 3 місяців після припинення лікування. Показано ефективність при гепатопатії, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця першого тижня лікування та стабілізується протягом 2 тижнів лікування.Показання до застосуванняВнутрішньопечінковий холестаз при прециротичних та циротичних станах, який може спостерігатися при наступних захворюваннях: жирова дистрофія печінки; хронічний гепатит; токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики; протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви); хронічний безкам'яний холецистит; холангіт; цироз печінки; енцефалопатія, у т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (алкогольна та ін.). Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних. Симптоми депресії.Протипоказання до застосуванняГенетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл, та/або викликають гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатіонін бета-синтази, порушення метаболізму ціанокобаламіну); гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату; вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений); біполярні розлади. З обережністю: Вагітність (I триместр) та період грудного вигодовування (застосування можливе лише якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини). Одночасний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження та препаратами, що містять триптофан. Літній вік. Ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяУ клінічних дослідженнях було показано, що застосування адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало жодних небажаних ефектів. Застосування препарату Гептрал® у вагітних у І триместрі та в період грудного вигодовування можливе лише, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяСеред найчастіших побічних реакцій, виявлених у ході клінічних досліджень за участю понад 2100 пацієнтів, були: головний біль, нудота та діарея. Нижче наведено дані про побічні реакції, що спостерігалися в ході клінічних досліджень (n-2115) та при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення). Всі реакції розподілені за системами органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Система органів Частота Небажані ефекти Інфекційні та паразитарні захворювання Не часто Інфекції сечовивідних шляхів Порушення з боку імунної системи Не часто Реакції гіперчутливості Анафілактоїдні або анафілактичні реакції (у тому числі гіперемія шкірних покривів, задишка, бронхоспазм, біль у спині, відчуття дискомфорту в ділянці грудної клітки, зміна артеріального тиску (артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія), б) Порушення психіки Часто Тривога Безсоння Не часто Ажитація Сплутаність свідомості Порушення з боку нервової системи Часто Головний біль Не часто Запаморочення, парестезія, дисгевзія * Порушення з боку судин Не часто "Припливи" Артеріальна гіпотензія Флебіт Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Не часто Набряк гортані* Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто Біль у животі Діарея Нудота Не часто Сухість в роті Диспепсія Метеоризм Шлунково-кишковий біль Шлунково-кишкова кровотеча Шлунково-кишкові розлади Блювота Рідко Здуття живота Езофагіт Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто Кожний зуд Не часто Підвищене потовиділення Ангіоневротичний набряк* Шкірно-алергічні реакції (у тому числі висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, еритема)* Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Не часто Артралгія М'язові спазми Загальні розлади та порушення у місці введення Не часто Астенія Набряк Лихоманка Озноб* Реакції у місці введення* Некроз шкіри у місці введення* Рідко нездужання * - небажані ефекти, виявлені при постмаркетинговом застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення), що не спостерігалися в ході клінічних досліджень, були віднесені до небажаних ефектів з частотою народження "нечасто" на підставі того, що верхня межа 95% довірчого інтервалу оцінки народження не перевищує 3/Х, де X = 2115 (загальна кількість суб'єктів, що спостерігаються у клінічних дослідженнях).Взаємодія з лікарськими засобамиВідомих взаємодій коїться з іншими лікарськими засобами. Є повідомлення про синдром надлишку серотоніну у пацієнта, який приймав адеметіонін та кломіпрамін. Вважається, що така взаємодія можлива і слід обережно призначати адеметіонін разом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також травами та препаратами, що містять триптофан.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно та внутрішньом'язово. Перед застосуванням ліофілізат для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення слід розчинити з використанням розчинника, що додається. Залишок препарату має бути утилізовано. Відповідну дозу препарату для внутрішньовенного введення слід розчинити в 250 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози і ввести повільно протягом 1-2 годин. Препарат не можна змішувати з лужними розчинами та розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізат має колір, відмінний від майже білого до білого з жовтуватим відтінком (внаслідок тріщини у флаконі або дії тепла), препарат Гептрал® використовувати не рекомендується. Початкова терапія: Рекомендована доза становить 5-12 мг/кг/добу внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Депресія Від 400 мг/добу до 800 мг/добу (1-2 флакони на добу) протягом 15-20 днів. Внутрішньопечінковий холестаз Від 400 мг/добу до 800 мг/добу (1 -2 флакони на добу) протягом 2 тижнів. При необхідності підтримуючої терапії рекомендується продовжити прийом препарату Гептрал у вигляді таблеток у дозі 800-1600 мг/добу протягом 2-4 тижнів. Терапія препаратом Гептрал® може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал® у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал® у вигляді таблеток. Пацієнти похилого віку Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив жодних відмінностей у його ефективності у пацієнтів похилого віку та пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал® пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз. Ниркова недостатність Є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату Гептрал® у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Гептрал® у таких пацієнтів. Печінкова недостатність Параметри фармакокінетики адеметіоніну подібні у здорових добровольців та у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Діти Застосування препарату Гептрал у дітей протипоказане (ефективність та безпека не встановлені).ПередозуванняПередозування препарату Гептрал малоймовірне. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом та проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ огляду на тонізуючий ефект препарату не рекомендується приймати його перед сном. При застосуванні препарату Гептрал® пацієнтами з цирозом печінки на фоні гіперазотемії потрібний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові. Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У пацієнтів з депресією є підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні бути під постійним наглядом лікаря для оцінки та лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо симптоми депресії, що у них відзначаються, не зменшуються або посилюються при терапії адеметіоніном. Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не потрібна, в декількох випадках тривога зникала після зниження дози або відміни препарату. Оскільки дефіцит ціанокобаламіну та фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну та фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном. При імунологічному аналізі застосування адеметіоніну може сприяти помилковому визначенню показника високого вмісту гомоцистеїну в крові. Для пацієнтів, які приймають адеметіонін, рекомендовано використовувати неімунологіческіе методи аналізу для визначення вмісту гомоцистеїну. Один флакон препарату Гептрал® ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 400 мг/5 мл містить 6,61 мг натрію, що еквівалентно кількості натрію в 16,8 мг кухонної солі і становить 0,3% рекомендованої максимальної добової дози для дорослого. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У деяких пацієнтів при прийомі препарату Гептрал може виникнути запаморочення. Не рекомендується керувати автомобілем і працювати з механізмами під час прийому препарату доти, доки у пацієнта не виникне впевненості, що терапія не впливає на здатність займатися подібним видом діяльністю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 914,00 грн
1 372,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: адеметіоніну 1,4-бутандисульфонат 949,0 мг (відповідає 500 мг іона адеметіоніну); Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний – 5,50 мг, целюлоза мікрокристалічна – 118,00 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) – 22,00 мг, магнію стеарат – 5,50 мг; оболонка таблетки: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1) – 32,63 мг, макрогол-6000 – 9,56 мг, полісорбат-80 – 0,52 мг, симетикон емульсія (30 %) – 0,40 мг, натрію гідроксид – 0,44 мг, тальк – 21,77 мг. По 10 таблеток у блістер із ПА/ПВХ/AL та алюмінієвої фольги. 1 або 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми, двоопуклі, гладкі, від білого до світло-жовтого кольору, вкриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаІнші препарати для шлунково-кишкового тракту та обміну речовин, амінокислоти та їх похідні.ФармакокінетикаТаблетки покриті плівковою оболонкою, що розчиняється тільки в кишечнику, завдяки чому адеметіонін вивільняється у дванадцятипалій кишці. Всмоктування Біодоступність прийому внутрішньо - 5%, збільшується прийому натще. Максимальні концентрації (Сmах) адеметіоніну в плазмі є дозозалежними і становлять 0,5-1 мг/л через 3-5 годин після одноразового вживання в дозах від 400 до 1000 мг. Схах адеметіоніну в плазмі знижуються до вихідного рівня протягом 24 годин. Розподіл Зв'язок з білками плазми крові – незначний, становить Відзначається значне збільшення концентрації адеметіоніну у спинномозковій рідині. Метаболізм Метаболізується у печінці. Процес утворення, витрачання та повторної освіти адеметіоніну називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежні метилази використовують адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідрази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом перенесення метальної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Через війну метионин то, можливо перетворений на адеметионин, завершуючи цикл. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) – 1,5 год. Виводиться нирками. У дослідженнях у здорових добровольців при прийомі внутрішньо міченого (метил 14С) S-аденозил-L-метаоніну в сечі було виявлено 15,5±1,5% радіоактивності через 48 годин, а у калі – 23,5±3,5% радіоактивності через 72 години. Таким чином, близько 60% було задепоновано.ФармакодинамікаАдеметіонін відноситься до групи гепатопротекторів, має також антидепресивну активність. Має холеретичну та холекінетичну дію, володіє детоксикаційними, регенеруючими, антиоксидантними, антифіброзуючими та нейропротективними властивостями. Заповнює дефіцит S-аденозил-L-метіоніну (адеметіоніну) і стимулює його вироблення в організмі, що міститься у всіх середовищах організму. Найбільша концентрація адеметіоніну відзначена в печінці та мозку. Виконує ключову роль у метаболічних процесах організму, бере участь у важливих біохімічних реакціях: трансметилювання, транссульфурування, трансамінування. У реакціях трансметилювання адеметіонін донує метальну групу для синтезу фосфоліпідів клітинних мембран, нейротрансмітерів, нуклеїнових кислот, білків, гормонів та ін. біохімічні реакції циклу трикарбонових кислот та заповнює енергетичний потенціал клітини). Підвищує вміст глутаміну у печінці, цистеїну та таурину у плазмі; знижує вміст метіоніну в сироватці, нормалізуючи метаболічні реакції у печінці. Після декарбоксилювання бере участь у реакціях амінопропілування, як попередник поліамінів путресцину (стимулятор регенерації клітин та проліферації гепатоцитів), спермідину та сперміну, що входять до структури рибосом, що зменшує ризик фіброзування. Чинить холеретичну дію. Адеметіонін нормалізує синтез ендогенного фосфатидилхоліну в гепатоцитах, що підвищує плинність та поляризацію мембран. Це покращує функцію асоційованих з мембранами гепатоцитів транспортних систем жовчних кислот та сприяє пасажу жовчних кислот у жовчовивідні шляхи. Ефективний при внутрішньодольковому варіанті холестазу (порушення синтезу та струму жовчі). Адеметіонін знижує токсичність жовчних кислот у гепатоциті, здійснюючи їх кон'югування та сульфатування. Кон'югація з таурином підвищує розчинність жовчних кислот та виведення їх із гепатоциту. Процес сульфатування жовчних кислот сприяє можливості їх елімінації нирками, полегшує проходження через мембрану гепатоциту та виведення з жовчю. Крім цього,самі сульфатовані жовчні кислоти додатково захищають мембрани клітин печінки від токсичної дії несульфатованих жовчних кислот (у високих концентраціях присутніх у гепатоцитах при внутрішньопечінковому холестазі). У пацієнтів з дифузними захворюваннями печінки (цироз, гепатит) із синдромом внутрішньопечінкового холестазу адеметіонін знижує вираженість свербежу шкіри та змін біохімічних показників, у т.ч. концентрації прямого білірубіну, активності лужної фосфатази, амінотрансфераз та ін. Холеретичний та гепатопротективний ефект зберігається до 3 місяців після припинення лікування. Показано ефективність при гепатопатії, обумовлених різними гепатотоксичними препаратами. Антидепресивна активність проявляється поступово, починаючи з кінця першого тижня лікування та стабілізується протягом 2 тижнів лікування. У ряді досліджень було підтверджено ефективність адеметіоніну при лікуванні підвищеної втоми у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки. Об'єднаний аналіз даних, отриманий у пацієнтів з наявністю симптомів підвищеної стомлюваності до початку лікування, довів ефект лікування адеметіоніном щодо зменшення симптомів підвищеної стомлюваності у поєднанні з низкою інших симптомів, таких як депресія, іктеричність шкірних покривів та слизових оболонок, нездужання та свербіж шкіри. Лікування адеметіоніном достовірно покращувало настрій у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки, у яких одночасно було досягнуто позитивної відповіді з боку симптомів підвищеної втоми. Крім того, у пацієнтів з алкогольною хворобою печінки та неалкогольною жировою хворобою печінки з досягнутою відповіддю на лікування адеметіоніном з боку симптомів підвищеної втоми також спостерігалося достовірне послаблення таких симптомів, як іктеричність шкірних покривів та слизових оболонок, нездужання та свербіж шкіри.Показання до застосуванняВнутрішньопечінковий холестаз при прециротичних та циротичних станах, який може спостерігатися при наступних захворюваннях: жирова дистрофія печінки; хронічний гепатит; токсичні ураження печінки різної етіології, включаючи; алкогольні, вірусні, лікарські (антибіотики; протипухлинні, протитуберкульозні та противірусні препарати, трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви); хронічний безкам'яний холецистит; холангіт; цироз печінки; енцефалопатія, у т.ч. асоційована з печінковою недостатністю (алкогольна та ін.). Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних. Симптоми депресії. Підвищена втома при хронічних захворюваннях печінки.Протипоказання до застосуванняГенетичні порушення, що впливають на метіоніновий цикл, та/або викликають гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (дефіцит цистатіонін бетасинтази, порушення метаболізму вітаміну В12). Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату. Вік до 18 років (досвід медичного застосування у дітей обмежений). Біполярні розлади. З обережністю: Вагітність (I триместр) та період грудного вигодовування (застосування можливе лише якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода або дитини). Одночасний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також препаратами рослинного походження та препаратами, що містять триптофан. Літній вік. Ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяУ клінічних дослідженнях було показано, що застосування адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало жодних небажаних ефектів. Застосування препарату Гептрал® у вагітних у І триместрі та в період грудного вигодовування можливе лише, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода чи дитини.Побічна діяСеред найчастіших побічних реакцій, виявлених у ході клінічних досліджень за участю приблизно 2000 пацієнтів, були: головний біль, нудота та діарея. Нижче наведено дані про побічні реакції, що спостерігалися в ході клінічних досліджень (n=1922) та при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну ("спонтанні" повідомлення). Всі реакції розподілені за системами органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, Система органів Частота Небажані ефекти Інфекційні та паразитарні захворювання Не часто Інфекції сечовивідних шляхів Порушення з боку імунної системи Не часто Реакції гіперчутливості* Анафілактоїдні* або анафілактичні реакції (у тому числі гіперемія шкірних покривів, задишка, бронхоспазм, біль у спині, відчуття дискомфорту в ділянці грудної клітки, зміна артеріального тиску (артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія) або частоти пульсу (тахікард)) * Порушення психіки Часто Тривога Безсоння Не часто Ажитація Сплутаність свідомості Порушення з боку нервової системи Часто Головний біль Не часто Запаморочення Парестезія Дисгевзія* Порушення з боку судин Не часто "Припливи" Артеріальна гіпотензія Флебіт Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Не часто Набряк гортані* Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто Біль у животі Діарея Не часто Шлунок Сухість у роті Диспепсія Метеоризм Шлунково-кишковий біль Шлунково-кишкова кровотеча Шлунково-кишкові розлади Блювота Езофагіт Рідко Здуття живота Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто Кожний зуд Не часто Підвищене потовиділення Ангіоневротичний набряк* Шкірно-алергічні реакції (у тому числі висипання, свербіж шкіри, кропив'янка, еритема)* Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Не часто Артралгія М'язові спазми Загальні розлади та порушення у місці введення Часто Астенія Не часто Набряк Лихоманка Озноб* Реакції у місці введення* Некроз шкіри у місці введення* Рідко нездужання *- небажані ефекти, виявлені при постмаркетинговому застосуванні адеметіоніну (зустрічалися частіше в "спонтанних" повідомленнях), що не спостерігалися в ході клінічних досліджень, були віднесені до небажаних ефектів з частотою народження "нечасто" на підставі того, що верхня межа 95% довірчого інтервалу оцінки народження не перевищує 3/Х, де X = 1922 (загальна кількість суб'єктів, що спостерігаються в клінічних дослідженнях).Взаємодія з лікарськими засобамиВідомих взаємодій коїться з іншими лікарськими засобами. Є повідомлення про синдром надлишку серотоніну у пацієнта, який приймав адеметіонін та кломіпрамін. Вважається, що така взаємодія можлива, і слід обережно призначати адеметіонін разом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), а також травами та препаратами, що містять триптофан.Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід приймати повністю, не розжовуючи, бажано в першій половині дня між їдою. Пігулки препарату Гептрал слід виймати з блістера безпосередньо перед прийомом внутрішньо. Якщо таблетки мають колір, відмінний від білого до білого з жовтуватим відтінком (через негерметичність алюмінієвої фольги), препарат Гептрал® використовувати не рекомендується. Початкова терапія Рекомендована доза становить 10-25 мг/кг/добу внутрішньо. Внутрішньопечінковий холестаз підвищена стомлюваність при хронічних захворюваннях печінки Доза становить від 800 мг на добу до 1600 мг на добу. Депресія Доза становить від 800 мг на добу до 1600 мг на добу. Тривалість терапії визначається лікарем. Терапія препаратом Гептрал® може бути розпочата з внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення з подальшим застосуванням препарату Гептрал® у вигляді таблеток або відразу з застосування препарату Гептрал® у вигляді таблеток. Пацієнти похилого віку Клінічний досвід застосування препарату Гептрал не виявив жодних відмінностей у його ефективності у пацієнтів похилого віку та пацієнтів молодшого віку. Однак, враховуючи високу ймовірність наявних порушень функції печінки, нирок або серця, іншої супутньої патології або одночасної терапії з іншими лікарськими засобами, дозу препарату Гептрал® пацієнтам похилого віку слід підбирати з обережністю, починаючи застосування препарату з нижньої межі діапазону доз. Ниркова недостатність Є обмежені клінічні дані щодо застосування препарату Гептрал® у пацієнтів з нирковою недостатністю, у зв'язку з цим рекомендується бути обережним при застосуванні препарату Гептрал® у таких пацієнтів. Печінкова недостатність Параметри фармакокінетики адеметіоніну подібні у здорових добровольців та у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки. Діти Застосування препарату Гептрал у дітей протипоказане (ефективність та безпека не встановлені).ПередозуванняПередозування препарату Гептрал малоймовірне. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтом та проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ огляду на тонізуючий ефект препарату не рекомендується приймати його перед сном. При застосуванні препарату Гептрал® пацієнтами з цирозом печінки на фоні гіперазотемії потрібний систематичний контроль вмісту азоту в крові. Під час тривалої терапії необхідно визначати вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові. Є повідомлення про перехід депресії в гіпоманію або манію у пацієнтів, які приймали адеметіонін. У пацієнтів з депресією є підвищений ризик суїциду та інших серйозних небажаних явищ, тому під час лікування адеметіоніном такі пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом лікаря для оцінки та лікування симптомів депресії. Пацієнти повинні інформувати лікаря у разі, якщо симптоми депресії, що у них відзначаються, не зменшуються або посилюються при терапії адеметіоніном. Також є повідомлення про раптову появу або наростання тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У більшості випадків відміна терапії не потрібна, в декількох випадках тривога зникала після зниження дози або відміни препарату. Оскільки дефіцит ціанокобаламіну та фолієвої кислоти може знизити вміст адеметіоніну у пацієнтів групи ризику (з анемією, захворюваннями печінки, при вагітності або ймовірністю вітамінної недостатності у зв'язку з іншими захворюваннями або дієтою, наприклад, у вегетаріанців), слід контролювати вміст вітамінів у плазмі крові. Якщо недостатність виявлена, рекомендований прийом ціанокобаламіну та фолієвої кислоти до початку лікування адеметіоніном або одночасний прийом з адеметіоніном. При імунологічному аналізі застосування адеметіоніну може сприяти помилковому визначенню показника високого вмісту гомоцистеїну в крові. Для пацієнтів, які приймають адеметіонін, рекомендовано використовувати неімунологіческіе методи аналізу для визначення вмісту гомоцистеїну. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У деяких пацієнтів при прийомі препарату Гептрал може виникнути запаморочення. Не рекомендується керувати автомобілем і працювати з механізмами під час прийому препарату доти, доки у пацієнта не виникне впевненості, що терапія не впливає на здатність займатися подібним видом діяльністю.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: рацекадотрил – 100 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 41 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 78 мг, магнію стеарат – 4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2 мг; Тверда желатинова капсула: барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,10 %, титану діоксид (Е 171) – 2,0 %, желатин – до 100 %. По 10 капсул у блістери з ПВХ/ПВДХ/Ал фольги. По 1,2 блістера в картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №2 світло-жовтого кольору. Вміст капсул – білий порошок з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаПротидіарейний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після внутрішнього прийому рацекадотрил швидко абсорбується. Час до початку інгібування енкефалінази плазми становить 30 хв. Прийом їжі не впливає на біодоступність рацекадотрилу, але після їди активність препарату проявляється із затримкою приблизно на півтори години. Розподіл У плазмі крові, після застосування рацекадотрилу, міченого радіоактивним ізотопом 14С, вміст радіовуглецю був у багато разів вищий, ніж у клітинах крові, і в 3 рази вищий, ніж у цільній крові. Таким чином, препарат незначно зв'язується із клітинами крові. Радіовуглець помірно розподіляється в інших тканинах організму, про що свідчить обсяг його розподілу в плазмі в розмірі 66,4 кг. 90% активного метаболіту рацекадотрилу (тіорфан) ((RS)-N-(1-оксо-2-(меркаптометил)-3-фенілпропіл) гліцину), зв'язується з білками плазми, переважно альбуміном. Фармакокінетичні властивості рацекадотрилу не змінюються внаслідок прийому повторних доз, а також при призначенні пацієнтам похилого віку. Тривалість та ефективність дії рацекадотрилу залежать від дози препарату. У дорослих час до пікового інгібування енкефалінази плазми становить приблизно 2 години і відповідає 75% інгібуванню при прийомі дози 100 мг. Час пригнічення енкефалінази плазми становить приблизно 8 годин. Метаболізм Біологічний період напіввиведення рацекадотрилу, виміряний як час пригнічення енкефалінази плазми, становить приблизно 3 години. Рацекадотрил швидко гідролізується до тіорфану, активного метаболіту, який у свою чергу трансформується в неактивні метаболіти. Прийом повторних доз рацекадотрилу не призводить до накопичення в організмі. Дані, отримані в результаті досліджень in vitro, показують, що рацекадотрил/тіорфан і чотири основні неактивні метаболіти не інгібують ізоформи ферменту CYP (3А4, 2D6, 2С9, 1А2 та 2С19) у ступені, який може бути клінічно значущим. Дані, отримані в результаті досліджень in vitro, показують, що рацекадотрил/тіорфан і чотири основні неактивні метаболіти не індукують ізоформи ферменту CYP (ЗА, 2А6, 2В6, 2С9/2С19, 1А, 2Е1) і кон'юговані ферменти уридинглюкуроноз яка може бути клінічно значущою. Рацекадотрил не впливає на білкове зв'язування таких активних речовин, як толбутамід, варфарин, ніфлумова кислота, дигоксин або фенітоїн. У пацієнтів з печінковою недостатністю (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) кінетичний профіль активного метаболіту рацекадотрилу продемонстрував подібні показники Тmах (час досягнення максимальної концентрації в крові) та Т1/2 (період напіввиведення) та нижчі показники Сmах (максимальна концентрація в крові) (-65 %) та AUC (площа під кривою "концентрація-час") (-29 %) порівняно з цими показниками у здорових людей. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11-39 мл/хв) кінетичний профіль активного метаболіту рацекадотрилу продемонстрував нижчий показник Сmах (-49%) та більш високий показник AUC (+16%) та Т1/2 порівняно зі здоровими добровольцями (Кліренс креатиніну >70 мл/хв.). Схах досягається через 2 години 30 хв після застосування. Не спостерігалося кумуляції при повторному прийомі кожні 8 годин протягом 7 днів. Виведення Рацекадотрил виводиться з організму у формі активних та неактивних метаболітів переважно через нирки, і набагато меншою мірою – з калом. Виведення через легені – незначне.ФармакодинамікаРацекадотрил є проліками, які гідролізуються до свого активного метаболіту - тіорфану, що є інгібітором енкефалінази, поверхневої пептидази (розташованої на клітинній мембрані), локалізованої в різних тканинах, особливо в епітелії тонкого кишечника. Цей фермент відповідає одночасно за гідроліз екзогенних пептидів та за розщеплення ендогенних пептидів, таких як енкефаліни. В результаті рацекадотрил захищає ендогенні енкефаліни, які виявляють фізіологічну активність на рівні травного тракту, пролонгуючи їхню антисекреторну дію. Рацекадотрил є кишковою антисекреторною речовиною. Воно зменшує кишкову гіперсекрецію води та електролітів, що викликається ентеротоксином холери або запаленням, і не впливає на базальну секрецію кишківника. Рацекадотрил чинить швидку протидіарейну дію, не змінюючи час проходження кишкового вмісту через кишечник. Рацекадотрил не викликає здуття живота. У клінічних дослідженнях частота виникнення вторинних запорів прийому рацекадотрилу була порівнянна з плацебо.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування гострої діареї у дорослих.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату. Вроджена непереносимість галактози, недостатність лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (у зв'язку з тим, що препарат містить лактозу). Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 18 років (через високий вміст діючої речовини).Вагітність та лактаціяВагітність Достатніх даних про застосування рацекадотрилу вагітними відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено прямих або непрямих несприятливих ефектів щодо вагітності, ембріонального розвитку, пологів або післяпологового розвитку. Однак через відсутність клінічних даних не слід застосовувати препарат Гідрасек під час вагітності. Період грудного вигодовування У зв'язку з відсутністю інформації про екскрецію рацекадотрилу до грудного молока не слід застосовувати препарат Гідрасек під час грудного вигодовування.Побічна діяПовідомлення про наступні небажані реакції були відзначені при прийомі рацекадотрилу частіше, ніж при прийомі плацебо або отримані в період постмаркетингового застосування: Порушення з боку нервової системи Часто (≥ 1/100, Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Нечасто (≥ 1/1000, Частота невідома (для оцінки частоти випадків наявних даних недостатньо): поліморфна еритема, набряк язика, набряк обличчя, набряк губ, набряк повік, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, вузлувата еритема, папульозний висип, пруриго, свербіж шкіри, токсичний дерматит.Взаємодія з лікарськими засобамиВ даний час даних про взаємодію з іншими препаратами відсутні. Лоперамід або ніфуроксазид не впливає на кінетику рацекадотрилу при сумісному застосуванні цих препаратів.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Першу капсулу на початку лікування приймають незалежно від доби. Далі – одну капсулу тричі на день перед їдою. Лікування необхідно продовжувати до нормалізації випорожнення (появи нормального калу до двох разів), але не більше 7 днів. Не рекомендується застосовувати рацекадотрил тривалий час. Особливі групи пацієнтів Пацієнти похилого віку: корекція дози препарату для пацієнтів похилого віку не потрібна.ПередозуванняВ даний час відомі поодинокі випадки передозування без побічних ефектів. У дорослих прийом одноразової дози препарату більше 2 г, еквівалентної 20-кратної терапевтичної дози, несприятливих ефектів не викликав.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування препарату Гідрасек не звільняє від проведення пероральної регідратації у випадках, коли вона необхідна. Наявність кров'яних або гнійних виділень у стільці і висока температура можуть бути симптомами інвазивної бактеріальної інфекції, що стала причиною діареї, або іншого серйозного захворювання, що є підставою для етіотропної терапії (наприклад, із застосуванням антибіотиків) або подальшого дослідження. Монотерапія рацекадотрилом за даних станів протипоказана. Як додаткову терапію гострої бактеріальної діареї рацекадотрил може застосовуватися спільно з антибіотиками. У зв'язку з недостатністю даних не рекомендується застосовувати рацекадотрил при антибіотик-асоційованій діареї та хронічній діареї. У зв'язку з недостатністю даних рацекадотрил слід застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю. Біодоступність рацекадотрилу може бути знижена при багаторазовому блюванні. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Гідрасек не впливає або незначно впливає на здатність до керування автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: гімекромон – 200 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 45,0 мг, желатин – 3,0 мг, натрію лаурилсульфат – 1,0 мг, магнію стеарат – 1,0 мг. По 10 таблеток в упаковку коміркову контурну з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої. По 30 таблеток у банки полімерні типу БП з поліетилену низького тиску з кришками з поліетилену високого тиску або у флакони полімерні з поліетилену низького тиску з кришками з поліетилену високого тиску. Кожну банку, флакон, 2, 3, 4, 5, 9 упаковок осередкових контурних разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.Опис лікарської формиПігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаЖовчогінний засіб.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі легко всмоктується з травного тракту, слабо зв'язується з білками плазми. Максимальна концентрація в сироватці досягається через 2-3 години. Період напіввиведення становить приблизно 1 годину. Гімекромон виводиться нирками (близько 93% у вигляді глюкуронату, 1,4% – сульфонату, 0,3% – у незміненому вигляді).ФармакодинамікаЖовчогінний препарат. Збільшує освіту та виділення жовчі. Має селективну спазмолітичну дію щодо жовчних проток та сфінктера Одді (не знижує перистальтику шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) та артеріальний тиск (АТ)). Зменшує застій жовчі, попереджає кристалізацію холестерину і цим розвиток холелітіазу.Показання до застосуванняДискінезія жовчовивідних шляхів та сфінктера Одді за гіперкінетичним типом, некалькульозний хронічний холецистит, холангіт, холелітіаз; стан після оперативних втручань на жовчному міхурі та жовчних шляхах. Зниження апетиту, нудота, запори, блювання (на тлі гіпосекреції жовчі).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість. Непрохідність жовчовивідних шляхів, ниркова/печінкова недостатність, виразковий коліт, хвороба Крона, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гемофілія. Дитячий вік віком до 7 років.Вагітність та лактаціяНемає даних про безпеку застосування гімекромону при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування препарату Гімекромон-СЗ при вагітності та в період грудного вигодовування допустиме за призначенням лікаря лише у тих випадках, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяМожливі алергічні реакції; діарея, метеоризм, абдомінальний біль, виразка слизової оболонки ШКТ, головний біль. Якщо у Вас позначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиМорфін послаблює дію гімекромону. При сумісному прийомі з метоклопрамідом відбувається ослаблення дії обох препаратів. Посилює ефекти непрямих антикоагулянтів.Спосіб застосування та дозивсередину, за 30 хвилин до їди; дорослим – по 200-400 мг (1-2 таблетки) тричі на день. Добова доза становить 1200 мг. Дітям з 7 років по 200 мг (1 таблетка) один – тричі на день. Добова доза становить 600 мг. Курс лікування 2 тижні. У разі пропуску прийому дози слід прийняти препарат якнайшвидше або, якщо наближається час наступного прийому, пропущену дозу не приймати. Не слід приймати подвійну дозу одразу. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняДо цього часу випадків передозування не зареєстровано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе погіршує секреторну функцію травних залоз та процесів кишкової абсорбції. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Гімекромон-СЗ не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: Активна речовина: гліцерол (гліцерин) 0.75 г Допоміжні речовини: магнію карбонат (вуглекислий магній основний водний) - 0.025 г, полісорбат 80 (твін 80) - 0.007 г, моногліцериди дистильовані - 0.028 г, жир твердий (Вітепсол W35) - 0.59 г. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні. 5 штук. - контейнери супозиторні (2); - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні; білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, без запаху, гігроскопічні, торпедоподібної форми; допускається незначне розм'якшення поверхневого шару і підпотівання поверхні супозиторію.Фармакотерапевтична групаПроносний засіб. При використанні у вигляді ректальних супозиторіїв пом'якшує і змащує затверділі фекальні маси, полегшує їх проходження по товстій кишці, подразнює слизову оболонку кишечника, рефлекторно стимулюючи моторику кишечника, ініціює процес дефекації, полегшує прохання.ФармакокінетикаГліцерин швидко і майже повністю всмоктується із слизової оболонки прямої кишки. Активно метаболізується у печінці. Є одним із субстратів для глюконеогенезу та підвищує вміст глюкози в плазмі крові. З сечею у вигляді виділяється 7-14%.Клінічна фармакологіяПроносний препарат, що сприяє розм'якшенню калових мас.Показання до застосуванняЗапор різного походження; евакуаторні запори у дітей із 3-місячного віку.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; геморой у стадії загострення; запальні захворювання та пухлини прямої кишки. З обережністю: ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПри вагітності застосування протипоказане через можливу рефлекторну стимуляцію матки. У період грудного вигодовування застосування можливе після консультації з лікарем. Застосування у дітей Препарат призначають дітям від 3 місяців.Побічна діяМожливо: алергічні реакції, місцеві реакції (свербіж та печіння шкіри).Взаємодія з лікарськими засобамиДані не надано.Спосіб застосування та дозиРектально. Препарат вводять у пряму кишку. Зазвичай дефекація відбувається через 5-10 хв. після введення засобу. Залишки супозиторію виводяться з кишківника з калом. Дітям з 3 місяців і старше; - у дозі 0.75 г 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 2 супп./сут. До та після використання супозиторіїв слід ретельно вимити руки. Не слід застосовувати препарат більше ніж 7 днів без особливих вказівок лікаря.ПередозуванняСимптоми: ;частий рідкий стілець. Лікування: у разі передозування слід відмінити препарат.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні можливе прогресування порушень фізіологічного процесу дефекації. Систематичний прийом не рекомендується. Лікування припиняють після відновлення нормальної перистальтики кишок. Не змащувати супозиторії мінеральними рідкими та твердими маслами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: Активна речовина: гліцерол (гліцерин) 1.5г. Допоміжні речовини: магнію карбонат (вуглекислий магній основний водний) - 0.05 г, полісорбат 80 (твін 80) - 0.014 г, моногліцериди дистильовані - 0.056 г, жир твердий (Вітепсол W35) - 1.18 г. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні. 5 штук. - контейнери супозиторні (2); - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні; білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору, без запаху, гігроскопічні, торпедоподібної форми; допускається незначне розм'якшення поверхневого шару і підпотівання поверхні супозиторію.Фармакотерапевтична групаПроносний засіб. При використанні у вигляді ректальних супозиторіїв пом'якшує і змащує затверділі фекальні маси, полегшує їх проходження по товстій кишці, подразнює слизову оболонку кишечника, рефлекторно стимулюючи моторику кишечника, ініціює процес дефекації, полегшує прохання.ФармакокінетикаГліцерин швидко і майже повністю всмоктується із слизової оболонки прямої кишки. Активно метаболізується у печінці. Є одним із субстратів для глюконеогенезу та підвищує вміст глюкози в плазмі крові. З сечею у вигляді виділяється 7-14%.Клінічна фармакологіяПроносний препарат, що сприяє розм'якшенню калових мас.Показання до застосуванняЗапор різного походження, особливо при розладах акта дефекації та ректальному копростазі в осіб похилого та старечого віку.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; геморой у стадії загострення; запальні захворювання та пухлини прямої кишки. З обережністю: ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяПри вагітності застосування протипоказане через можливу рефлекторну стимуляцію матки. У період грудного вигодовування застосування можливе після консультації з лікарем. Застосування у дітей Дітям з 3 місяців і старше; препарат призначають у дозі 0.75 г 1 раз на добу.Побічна діяМожливо: алергічні реакції, місцеві реакції (свербіж та печіння шкіри).Взаємодія з лікарськими засобамиДані не надано.Спосіб застосування та дозиРектально. Препарат вводять у пряму кишку. Зазвичай дефекація відбувається через 5-10 хв. після введення засобу. Залишки супозиторію виводяться з кишківника з калом. Дорослим: в дозі 1.5 г 1 раз на добу. До та після використання супозиторіїв слід ретельно вимити руки. Не слід застосовувати препарат більше ніж 7 днів без особливих вказівок лікаря.ПередозуванняСимптоми: ;частий рідкий стілець. Лікування: у разі передозування слід відмінити препарат.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому застосуванні можливе прогресування порушень фізіологічного процесу дефекації. Систематичний прийом не рекомендується. Лікування припиняють після відновлення нормальної перистальтики кишок. Не змащувати супозиторії мінеральними рідкими та твердими маслами. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з жовтим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 10 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: барвник сонячний захід сонця жовтий, барвник хінолін жовтий, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з жовтим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 10 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: барвник сонячний захід сонця жовтий, барвник хінолін жовтий, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2 у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з жовтим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 10 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: барвник сонячний захід сонця жовтий, барвник хінолін жовтий, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
1 983,00 грн
1 804,00 грн
Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, розмір №2, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15 мг Допоміжні речовини: ;лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: ; титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
4 983,00 грн
4 531,00 грн
Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, розмір №2, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: ; титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: урсодезоксіхолева кислота 250 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 73 мг, кремнію діоксид – 5 мг, магнію стеарат – 2 мг. Склад оболонки капсули (корпус та кришечка): ;титану діоксид (Е 171) - 2%, желатин - до 100%. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (10) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, №0, корпус та кришечка білого кольору; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб, надає також жовчогінну, холелітолітичну, гіполіпідемічну, гіпохолестеринемічну та деяку імуномодулюючу дію. Вбудовується в мембрану гепатоциту, стабілізує її структуру та захищає гепатоцит від шкідливої дії солей жовчних кислот, знижуючи таким чином їх цитотоксичний ефект. При холестазі активує Са2+-залежну альфа-протеазу та стимулює екзоцитоз, зменшує концентрацію токсичних жовчних кислот (в т.ч. хенодезоксихолева, літохолева, дезоксихолева), концентрації яких у хворих з хронічними захворюваннями печінки підвищені. Конкурентно знижує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику, підвищує їх "фракційний" оборот при ентерогепатичній циркуляції, індукує холерез, стимулює пасаж жовчі та виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. Екранує неполярні жовчні кислоти (хенодезоксіхолеву), завдяки чому формуються змішані (нетоксичні) міцели. Знижує насичення жовчі холестерином шляхом зменшення синтезу та секреції холестерину в печінці та інгібування його всмоктування у кишечнику. Підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Зменшує літогенність жовчі, збільшує в ній концентрацію жовчних кислот, викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового жовчного каміння при застосуванні внутрішньо, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє його мобілізації з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів гістосумісності – HLA-1 на мембрані гепатоцитів та HLA-2 на холангіоцитах, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну 2, зменшує кількість еоминофілів. насамперед IgM).ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Абсорбція з тонкої кишки – висока (близько 90%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. Сmax при прийомі всередину 50 мг через 30, 60, 90 хв - 3.8; 5.5; 3.7 ммоль/л відповідно. Час досягнення Сmax; - 1-3 години. Зв'язування із білками плазми високе. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці (кліренс при "першому проходженні" через печінку) в тауриновий та гліциновий кон'югати, що секретуються у жовч. Виводиться на 50-70% через кишківник. Незначна кількість невсмокталася урсодезоксихолевой кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югатів.Клінічна фармакологіяПрепарат, що сприяє розчиненню холестеринового жовчного каміння. Гепатопротектор.Показання до застосуванняРозчинення дрібних і середніх холестеринових каменів при жовчному міхурі, що функціонує; біліарний рефлюкс-гастрит; первинний біліарний цироз печінки за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки (АБП); дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; рентгенопозитивне (з високим вмістом Са2+) жовчне каміння; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова та/або ниркова недостатність; панкреатит; дитячий вік до 3 років (для капсул). З; обережністю; застосовувати у дітей віком від 3 до 4 років, тому що можливе утруднення при проковтуванні капсул.Вагітність та лактаціяУ дослідженнях на тваринах не виявлено мутагенної та канцерогенної дії, однак через відсутність клінічних досліджень на вагітних жінках застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Дані про виділення з грудним молоком відсутні, тому при необхідності застосування під час лактації слід відмовитися від годування груддю. Застосування у дітей Протипоказано: дитячий вік до 3 років (для капсул). З; обережністю; застосовувати у дітей віком від 3 до 4 років, тому що можливе утруднення при проковтуванні капсул.Побічна діяЗ боку травної системи: ;неоформлений стілець або діарея. При лікуванні первинного цирозу біліарного можуть спостерігатися гострі болі в правій верхній частині живота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: кальцинування жовчного каміння. При лікуванні первинного біліарного цирозу може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки (проходить після відміни препарату). З боку шкіри та підшкірних тканин: алергічні реакції (в т.ч. кропив'янка).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди, що містять алюмінію гідроксид, алюмінію оксид та іонообмінні смоли (колестирамін, колестипол), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику, таким чином зменшуючи її ефективність; тому перелічені препарати слід застосовувати за 2 години до прийому урсодезоксіхолевої кислоти. Урсодезоксихолева кислота може посилити поглинання циклоспорину з кишечника, тому при одночасному застосуванні слід скоригувати дозу циклоспорину. Урсодезоксіхолева кислота може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини, пероральні контрацептиви збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Капсули приймають увечері, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Розчинення холестеринового каміння жовчного міхура: середня добова доза – 10 мг/кг, що відповідає: Курс лікування – 6-12 місяців. Для профілактики повторного утворення каменів рекомендується прийом препарату ще протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту: по одній капсулі 250 мг 1 раз на добу ввечері. Курс лікування – від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу за відсутності ознак декомпенсації: 10-15 мг/кг (при необхідності – до 20 мг/кг) на добу на 2-3 прийоми у перші 3 місяці лікування. Після покращення печінкових показників добову дозу можна застосовувати один раз увечері. Тривалість курсу лікування необмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід застосовувати по одній капсулі щодня, далі слід поступово підвищувати дозування (щотижня збільшуючи добову дозу на одну капсулу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Симптоматичне лікування хронічних гепатитів різного генезу: добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість лікування – 6-12 місяців та більше. Первинний склерозуючий холангіт: по 12-15 мг/кг (до 20 мг/кг) маси тіла на добу на 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6 місяців до кількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз): по 20-30 мг/кг на добу на 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6 місяців до кількох років. Неалкогольний стеатогепатит: середня добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6-12 місяців та більше. Дітям віком від 3-х років; призначають індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг на добу. Алкогольна хвороба печінки: середня добова доза – 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців та більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів: середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити. Дітям та дорослим з масою тіла менше 47 кг; рекомендується застосовувати препарат у суспензії інших виробників.ПередозуванняВипадки передозування урсодезоксихолевої кислоти невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування має здійснюватися під наглядом лікаря. При призначенні з метою розчинення жовчного каміння необхідний контроль активності печінкових трансаміназ та ЛФ, ГГТ, концентрації білірубіну. Холецистографію слід проводити кожні 4 тижні у перші 3 місяці лікування, надалі – кожні 3 місяці. Контроль ефективності лікування проводити кожні 6 місяців під час УЗД протягом першого року терапії. За збереження підвищених показників препарат слід відмінити. Для успішного розчинення необхідно, щоб камені були чисто холестеринові, розміром не більше 15-20 мм, жовчний міхур заповнений камінням не більше ніж на половину та жовчовивідні шляхи повністю зберігали свою функцію. Після повного розчинення конкрементів рекомендується продовжувати застосування протягом принаймні 3 місяців для того, щоб сприяти розчиненню залишків конкрементів, розміри яких занадто малі для їх виявлення. Якщо протягом 6-12 місяців від початку терапії часткового розчинення конкрементів не відбулося, малоймовірно, що лікування буде ефективним. Виявлення під час лікування жовчного міхура, що не візуалізується, є свідченням того, що повного розчинення конкрементів не відбулося, і лікування слід припинити. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу урсодезоксихолевої кислоти. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/день) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: натрію пикосульфат 5 мг (як натрію пикосульфата моногідрату 5,187 мг); допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,0 мг; крохмаль кукурудзяний у 1,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,7 мг; крохмаль картопляний ццролізований 0,3 мг; стеарат магнію 0,5 мг. По 20 або 50 таблеток у поліпропіленову тубу, закупорену пластиковою пробкою. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями, на одному боці пігулки вигравірувано "5L" по обидва боки розділової ризики, з іншого боку - логотип компанії, фактично без запаху.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: натрію пикосульфат 5 мг (як натрію пикосульфата моногідрату 5,187 мг); допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,0 мг; крохмаль кукурудзяний у 1,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,7 мг; крохмаль картопляний ццролізований 0,3 мг; стеарат магнію 0,5 мг. По 20 або 50 таблеток у поліпропіленову тубу, закупорену пластиковою пробкою. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями, на одному боці пігулки вигравірувано "5L" по обидва боки розділової ризики, з іншого боку - логотип компанії, фактично без запаху.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
572,00 грн
270,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат 0,75 г; допоміжні речовини: натрію бензоат 0,20 г; натрію цитрату дигідрат 0,15 г; сорбітол рідкий (некристалізується) 64,37 г; лимонної кислоти моногідрат 0,14 г; вода очищена 49,89 р. По 15 мл або 30 мл у пластмасовий флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. Флакон з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний до жовтуватого або трохи жовтувато-коричневого кольору, трохи в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
656,00 грн
270,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат 0,75 г; допоміжні речовини: натрію бензоат 0,20 г; натрію цитрату дигідрат 0,15 г; сорбітол рідкий (некристалізується) 64,37 г; лимонної кислоти моногідрат 0,14 г; вода очищена 49,89 р. По 15 мл або 30 мл у пластмасовий флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. Флакон з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний до жовтуватого або трохи жовтувато-коричневого кольору, трохи в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 супозиторій містить 10 мг бісакодилу. допоміжна речовина: Вітепсол W45 1690 мг. Супозиторії ректальні 10 мг. 6 супозиторіїв у стрипі з алюмінієвої фольги. Один стрип з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або злегка жовті торпедоподібні супозиторії з гладкою або злегка маслянистою поверхнею з заглибленням у підставі.ФармакокінетикаАбсорбція: незначна. Метаболізм бісакодила з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану відбувається під дією ферментів (естераз) слизової оболонки товстого кишечника. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 20 хв (від 10 хв до 30 хв, у деяких випадках – 45 хв). Препарат практично повністю метаболізується у стінці кишечника та печінки до неактивного глюкуроніду. Час напіввиведення становить близько 16,5 год. Максимальна концентрація активного метаболіту у плазмі після введення супозиторію досягається через 0,5 – 3 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом бісакодилу та концентрацією активного метаболіту в плазмі відсутній. Виведення активного метаболіту відбувається переважно кишечником (до 90% загальної екскреції), нирками виділяється до 3,1%. Невелика кількість незміненого препарату виводиться кишківником.ФармакодинамікаБісакодил – місцеве проносне з групи похідних дифенілметану з незначним антирезорбтивним ефектом. Після гідролізу в товстому кишечнику бісакодил стимулює його перистальтику та сприяє накопиченню води та електролітів у просвіті товстого кишечника. Це призводить до стимуляції дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Дія обумовлена прямою стимуляцією нервових закінчень у слизовій оболонці товстого кишечника. Бісакодил, як проносний засіб, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації в нижніх відділах шлунково-кишкового тракту. Тому бісакодил не впливає на перетравлення чи всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику.Показання до застосуваннязапори, зумовлені гіпотонією товстої кишки (у тому числі хронічні запори, регулювання випорожнення в післяпологовому періоді, у лежачих хворих), підготовка до інструментальних та рентгенологічних досліджень, передопераційна підготовка; післяопераційний період.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активного інгредієнта або допоміжних речовин, кишкова непрохідність, обструктивні захворювання кишечника, гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит, гострі запальні захворювання кишечника, сильні болі в животі, пов'язані з нудотою та блювотою, що може бути ознакою більш тяжкого стану; важка дегідратація, ; дитячий вік до 10 років. З обережністю: печінкова та/або ниркова недостатність, літній вік.Вагітність та лактаціяКлінічних досліджень вплив препарату на фертильність не проводилося. Дані про достовірні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні. При цьому тривалий досвід застосування не виявив негативного впливу на вагітність. У період вагітності препарат може застосовуватися лише після консультації з фахівцем у випадках, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Бісакодил не проникає у грудне молоко. Тому препарат може застосовуватись у період лактації.Побічна діяПобічними реакціями, що найбільш часто повідомляються в ході застосування препарату Гутталакс® Експрес, є спастичні болі в животі та діарея. З боку шлунково-кишкового тракту: спастичні болі або дискомфорт у ділянці живота, діарея (зневоднення, м'язова слабкість, судоми, зниження артеріального тиску), нудота, блювання, кров у калі, дискомфорт у ділянці прямої кишки, коліт, у тому числі ішемічний коліт . Використання супозиторіїв може супроводжуватися болем та місцевим роздратуванням, особливо при анальній тріщині або виразковому проктиті. З боку нервової системи: запаморочення, непритомність. Дані побічні ефекти, що виникають після застосування препарату, пов'язані з вазовагальною реакцією (тобто внаслідок кишкового спазму, напруження при дефекації). З боку імунної системи: гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування високих доз препарату Гутталакс Експрес та діуретиків або глюкокортикостероїдів може збільшити ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії). Порушення електролітного балансу (гіпокаліємія) може призводити до підвищеної чутливості до дії серцевих глікозидів. Застосування препарату Гутталакс Експрес одночасно з іншими проносними засобами може посилювати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.Спосіб застосування та дозиПри запорах Дорослі та діти старше 10 років – по 1 супозиторію на добу. Супозиторій слід витягти з упаковки та ввести у пряму кишку загостреним кінцем уперед. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 20 хв (від 10 хв до 30 хв, у деяких випадках – 45 хв). Не застосовувати препарат щодня без консультації лікаря та встановлення причини запору більше 10 днів. При підготовці до досліджень, перед- та післяопераційного лікування. При підготовці до досліджень, перед- та післяопераційного лікування, медичних станах, що потребують полегшення дефекації, препарат Гутталакс® Експрес повинен застосовуватись під медичним наглядом. Рекомендується у комбінації з таблетками бісакодилу для досягнення повного спорожнення. Рішення про необхідну кількість таблеток бісакодила для прийому напередодні дослідження/операції приймає лікар, на підставі клінічного стану пацієнта та обсягу майбутньої маніпуляції.ПередозуванняСимптоми При передозуванні можливі: діарея, зневоднення, спазми в животі, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія. Препарат Гутталакс® Експрес, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призводити до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Специфічного антидоту немає. Лікування має бути симптоматичним. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, що особливо важливо для літніх пацієнтів та дітей. Також може знадобитися призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати препарат Гутталакс Експрес, як і всі проносні засоби, регулярно або протягом тривалого часу без встановлення причин запору. Тривалий прийом може призвести до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. Втрата рідини при дефекації може призвести до зневоднення, яке може супроводжуватися такими симптомами, як спрага та олігурія. Зневоднення може завдати шкоди організму (наприклад, при нирковій недостатності, у літніх пацієнтів), тому при перерахованих вище симптомах прийом препарату повинен бути припинений і може бути відновлений тільки під наглядом лікаря. У пацієнтів може спостерігатись кров у калі. Це явище зазвичай слабо виражене і проходить самостійно. Запаморочення та/або непритомність спостерігалися у пацієнтів, які приймали препарат Гутталакс® Експрес. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації), або з вазовагальною реакцією на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не пов'язана із застосуванням препарату. Діти повинні приймати препарат після консультації з лікарем. Стимулюючі проносні засоби, включаючи препарат Гутталакс Експрес, не сприяють зниженню маси тіла. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату на здатність керувати автомобілем та механізмами не проводилося. Незважаючи на це пацієнтам слід повідомляти, що у них внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечнику) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. Тому необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 мл містить: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат (у перерахунку на трікосульфат натрію) 7,5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол – 460 мг, натрію метилпарагідроксибензоат – 2 мг, 1М розчин хлористоводневої кислоти – до рН 6-7., вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин флакон 15 мл.Фармакотерапевтична групаГутасіл - проносне.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо досягає товстого кишечника без суттєвої абсорбції, де під дією бактеріальної флори розщеплюється з утворенням активної форми - біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Проносний ефект розвивається через 612 годин після прийому, вираженість проносного ефекту не корелює з рівнем активного біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану у плазмі крові. Не піддається печінково-кишковій рециркуляції.ФармакодинамікаКонтактний проносний засіб триарилметанової групи, активується в товстому кишечнику під дією бактеріальних сульфатаз. речовина, яка звільняється у своїй, стимулює чутливі нервові закінчення слизової оболонки кишечника, посилює його моторику. Застосування препарату не супроводжується тенезмами та спазмами кишечника. При курсовому лікуванні Гуттасил стимулює ріст та метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗапори або випадки, що потребують полегшення дефекації (геморой, проктит, тріщини заднього проходу, підготовка до хірургічних втручань, інструментальних та рентгенологічних досліджень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до натрію пикосульфату та інших компонентів препарату; кишкова непрохідність; гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в т.ч. гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, який може вказувати на гострі запальні захворювання, важка дегідратація. З обережністю: пацієнти похилого віку, гіпокаліємія, підвищений вміст магнію в крові, пацієнти з астенією, ІІ-ІІІ триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний жінкам на 1 триместрі вагітності. На 2 та 3 триместрі - з обережністю.Побічна діяЗ боку шкіри: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж. З боку водно-електролітного балансу: втрата калію, натрію та інших електролітів, можливий розвиток дегідратації. З боку травної системи: диспептичні явища, блювання, нудота, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, больові відчуття в ділянці шлунка та області анусу, посилення моторики кишечника, які проходять при зменшенні дози препарату. З боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЕлектролітний дисбаланс може призвести до зниження толерантності до серцевих глікозидів. Діуретики або кортикостероїди можуть посилювати виразність гіпокаліємії, спричиненої застосуванням Гуттасіла у високих дозах. Одночасне лікування антибіотиками може знизити проносний ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат дозують дозатором виробника. Дорослим та дітям старше 10 років -13-27 крапель (510 мг). дітям від 4 до 10 років – 713 крапель (2,5-5 мг). Дітям віком до 4 років рекомендується дозування з розрахунку 250 мкг/кг (2 краплі/3 кг). Дітям препарат можна додавати в їжу. У дітей є ефективним одноразовий прийом препарату. При необхідності курс лікування у дитини може бути продовжений, але переважно обмежити його трьома днями.ПередозуванняСимптоми: високі дози Гуттасила можуть спричинити рідкі випорожнення, спазми (коліки) у животі та клінічно значущі порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, втрата інших електролітів та рідини), ішемію слизової оболонки товстого кишечника. Тривале передозування призводить до розвитку хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, можливе ураження нирок та розвиток нефролітіазу, метаболічного алкалозу, гіпокаліємії та м'язової слабкості як результату гіпокаліємії. Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів (активоване вугілля), симптоматичне лікування (проведення корекції водно-електролітного балансу, призначення спазмолітиків).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші проносні засоби, Гуттасіл не слід приймати щодня тривалий час. За потреби щоденного прийому проносних засобів слід з'ясувати причину запорів. Тривале застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, а також стати причиною звикання та запорів внаслідок ефекту рикошету. Гутасил ефективний в усуненні запорів у онкологічних хворих, які отримують великі дози опіоїдів. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози приймати його не рекомендується. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему