Каталог товаров

Гастроэнтерология Со скидкой

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з жовтим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 10 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: барвник сонячний захід сонця жовтий, барвник хінолін жовтий, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2 у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з жовтим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 10 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: барвник сонячний захід сонця жовтий, барвник хінолін жовтий, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ

Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, розмір №2, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Быстрый заказ
Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, розмір №2, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15 мг Допоміжні речовини: ;лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: ; титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ

Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, розмір №2, з білим корпусом та блакитною кришечкою; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору. Одна капсула містить: сибутраміну гідрохлориду моногідрат - 15 мг Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат. Склад корпусу капсули: ; титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. Склад кришечки капсули: барвник фуксин кислий (D&C33), барвник діамантовий блакитний, титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин. 10 шт. - блістери (1) - пачки картонні. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту не менше ніж на 77%. При "першому проходженні" через печінку піддається біотрансформації під впливом ізоферменту цитохрому Р450 3А4 з утворенням двох активних метаболітів (моно- та дідесметилсибутрамін). Після прийому разової дози 15 мг Cmax монодесметилсибутраміну становить 4 нг/мл (3.2-4.8 нг/мл), Cmax дідесметилсибутраміну - 6.4 нг/мл (5.6-7.2 нг/мл). Тmaxсибутраміну – 1.2 год, Тmax активних метаболітів – 3-4 год. Одночасний прийом їжі знижує Cmax метаболітів на 30% та збільшує час її досягнення на 3 год, не змінюючи AUC. Розподіл Швидко розподіляється по тканинах. Зв'язування з білками становить 97% (сибутрамін) та 94% (моно- та дідесметилсибутрамін). Css активних метаболітів у крові досягається протягом 4 днів після початку лікування та приблизно в 2 рази перевищує плазмовий рівень після прийому разової дози. Метаболізм та виведення Т1/2 сибутраміну - 1.1 год, монодесметилсибутраміну - 14 год, дідесметилсибутраміну -16 год. Активні метаболіти піддаються гідроксилювання та кон'югації з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться переважно нирками.ФармакодинамікаПрепарат на лікування ожиріння центральної дії. Сибутрамін є проліками та виявляє свою дію in vivo за рахунок метаболітів (первинних та вторинних амінів), що інгібують зворотне захоплення моноамінів (переважно серотоніну та норадреналіну). Збільшення вмісту в синапсах нейротрансмітерів підвищує активність центральних серотонінових 5НТ-рецепторів та адренорецепторів, що сприяє збільшенню почуття насичення та зниженню потреби в їжі, а також збільшенню термопродукції. Опосередковано активуючи β3-адренорецептори, сибутрамін впливає на буру жирову тканину. Зниження маси тіла супроводжується збільшенням концентрації у сироватці крові ЛПВЩ та зниженням кількості тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНГ та сечової кислоти. Сибутрамін і його метаболіти не впливають на вивільнення моноамінів, не інгібують МАО, не володіють спорідненістю до великого числа нейромедіаторних рецепторів, включаючи серотонінові (5НТ1-, 5HT1A-, 5HT1В-, 5НТ2А-, 5НТ2C-) β3-, α1-, α2-), допамінові (D1-, D2-), мускаринові, гістамінові (H1-), бензодіазепінові та NMDA-рецептори.Клінічна фармакологіяПрепарат для лікування ожиріння центральної діїПоказання до застосуванняаліментарне ожиріння з індексом маси тіла (ІМТ) ≥30 кг/м2; аліментарне ожиріння з ІМТ ≥ 27 кг/м2; у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу або дисліпопротеїнемією.Протипоказання до застосуваннянаявність органічних причин ожиріння (наприклад, гіпотиреоз); серйозні порушення харчування (нервова анорексія чи нервова булімія); психічні захворювання; синдром Жіль де ля Туретта (генералізовані тики); одночасне застосування інгібіторів МАО або їх використання протягом 2 тижнів до призначення препарату Голдлайн; застосування інших препаратів, що діють на центральну нервову систему (наприклад, антидепресантів, нейролептиків); застосування препаратів, які призначаються при порушеннях сну, що містять триптофан, а також інших препаратів центральної дії для зниження маси тіла; ІХС, декомпенсована хронічна серцева недостатність, уроджені вади серця, оклюзійні захворювання периферичних артерій, тахікардія, аритмія, цереброваскулярні захворювання (інсульт, транзиторні порушення мозкового кровообігу); неконтрольована артеріальна гіпертензія (АТ вище 145/90 мм рт. ст.); тиреотоксикоз; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; феохромоцитома; закритокутова глаукома; встановлена ​​фармакологічна, наркотична чи алкогольна залежність; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); вік до 18 років та старше 65 років; встановлена ​​підвищена чутливість до сибутраміну або до інших компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при наступних станах: аритмія в анамнезі, хронічна недостатність кровообігу, захворювання коронарних артерій (в т.ч. в анамнезі), холелітіаз, артеріальна гіпертензія (контрольована і в анамнезі), неврологічні порушення, включаючи затримку розумово (в т.ч. в анамнезі), порушення функції печінки та/або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, моторні та вербальні тики в анамнезі.Вагітність та лактаціяОскільки до цього часу немає достатньо переконливої ​​кількості досліджень щодо безпеки впливу сибутраміну на плід, цей препарат не слід застосовувати при вагітності. Не слід приймати Голдлайн під час грудного вигодовування. Жінки дітородного віку; під час прийому препарату Голдлайн повинні використовувати контрацептивні засоби. Протипоказання: вік до 18 років.Побічна діяНайчастіше побічні ефекти виникають на початку лікування (у перші 4 тижні). Їх виразність і частота з часом слабшають. Побічні ефекти носять, загалом, легкий і оборотний характері і, залежно від на органи й системи органів, представлені у такому порядку: часто (>10%), іноді (1-10%), рідко (< 1%). З боку центральної нервової системи: часто - безсоння; іноді – головний біль, запаморочення, занепокоєння, парестезії. З боку серцево-судинної системи: іноді – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, симптоми вазодилатації (в т.ч. гіперемія шкіри), загострення геморою. Спостерігається помірне піднесення АТ у спокої на 1-3 мм рт. ст. та помірне збільшення пульсу на 3-7 уд./хв. В окремих випадках не виключаються більш виражене підвищення АТ та ЧСС. Клінічно значущі зміни рівня артеріального тиску та пульсу реєструються переважно на початку лікування (у перші 4-8 тижнів). З боку травної системи: часто – сухість у роті, втрата апетиту та запор; іноді – нудота, зміна смаку. Дерматологічні реакції: іноді – підвищене потовиділення. В поодиноких випадках при лікуванні сибутраміном описані наступні небажані клінічно значущі явища: дисменорея, набряки, грипоподібний синдром, свербіж шкіри, біль у спині, біль у животі, парадоксальне підвищення апетиту, спрага, риніт, депресія, сонливість, емоційна лабільність нервозність, гострий інтерстиціальний нефрит, кровотечі, пурпура Шенлейн-Геноха (крововиливи в шкіру), судоми, тромбоцитопенія, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у крові. У одного пацієнта з шизоафективним розладом, який, ймовірно, існував до початку лікування, після лікування розвинувся гострий психоз. Реакції на відміну, такі як головний біль або підвищений апетит, спостерігаються рідко. Немає даних про те, що після лікування спостерігається абстинентний синдром, синдром відміни чи порушення настрою.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібітори мікросомального окиснення, у т.ч. інгібітори ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин), підвищують у плазмі концентрації метаболітів сибутраміну з підвищенням ЧСС і клінічно несуттєвим збільшенням інтервалу QT. Рифампіцин, антибіотики з групи макролідів, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і дексаметазон можуть прискорювати метаболізм сибутраміну. Одночасне застосування кількох препаратів, що підвищують вміст серотоніну в крові, може призвести до серйозної взаємодії. Серотоніновий синдром може розвинутись у поодиноких випадках при одночасному застосуванні препарату Голдлайн з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (препаратами для лікування депресії), з деякими препаратами для лікування мігрені (суматриптан, дигідроерготамін), з опіоїдними анальгетишами. (Декстрометорфан). Сибутрамін не впливає на дію пероральних контрацептивів. Лікарські засоби, що підвищують АТ або ЧСС (ефедрин, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, а також комбіновані лікарські препарати для лікування застудних захворювань, що містять ці лікарські речовини), збільшують ризик підвищення артеріального тиску та ЧСС. При одночасному прийомі сибутраміну та алкоголю не було відзначено посилення негативної дії етанолу. Однак алкоголь абсолютно не поєднується з дієтичними заходами, що рекомендуються при прийомі сибутраміну.Спосіб застосування та дозиГолдлайн призначають внутрішньо 1 раз на добу. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від переносимості та клінічної ефективності. Рекомендується початкова доза 10 мг при поганій переносимості можливий прийом 5 мг. Капсули слід приймати вранці, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (склянка води). Препарат можна приймати як натще, так і поєднувати з їдою. Якщо протягом 4 тижнів від початку лікування не досягнуто зниження маси тіла на 5% і більше, то доза збільшується до 15 мг на добу. Лікування Голдлайн не повинно тривати більше 3 місяців у хворих, які недостатньо добре реагують на терапію, тобто. яким протягом 3 місяців лікування не вдається досягти 5% зниження маси тіла від вихідного рівня. Лікування не слід продовжувати, якщо при подальшій терапії після досягнутого зниження маси тіла пацієнт знову додає в масі тіла 3 кг і більше. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 роки, оскільки щодо більш тривалого періоду прийому сибутраміну дані про ефективність та безпеку відсутні. Лікування Голдлайном має здійснюватися у комплексі з дієтою та фізичними вправами під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння.ПередозуванняЄ дуже обмежені дані щодо передозування сибутраміну. Специфічні ознаки передозування невідомі, проте слід враховувати можливість більш вираженого прояву побічних дій. Слід сповістити свого лікаря у разі виникнення передбачуваного передозування. Найчастіше зустрічаються такі симптоми: тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, запаморочення. Лікування: спеціального лікування та специфічних антидотів не існує. Необхідно забезпечити вільне дихання, спостерігати за станом серцево-судинної системи, а також при необхідності здійснювати підтримуючу симптоматичну терапію. Своєчасне застосування активованого вугілля може зменшити всмоктування сибутраміну у кишечнику. Промивання шлунка також зменшує всмоктування препарату. Хворим з підвищеним АТ та тахікардією можна призначити бета-адреноблокатори. Ефективність форсованого діурезу або гемодіалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГолдлайн слід застосовувати тільки в тих випадках, коли всі немедикаментозні заходи щодо зниження маси тіла малоефективні, якщо зниження маси тіла протягом 3 місяців склало менше 5 кг. Лікування препаратом Голдлайн має здійснюватись у рамках комплексної терапії щодо зниження маси тіла під контролем лікаря, який має практичний досвід лікування ожиріння. Комплексна терапія включає як зміну дієти і способу життя, так і збільшення фізичної активності. Важливим компонентом терапії є створення передумов до стійкої зміни звичок харчування та способу життя, які необхідні для збереження досягнутого зниження маси тіла та після відміни медикаментозної терапії. Пацієнтам необхідно в рамках терапії препаратом Голдлайн змінити свій життєвий уклад та звички таким чином, щоб після завершення лікування забезпечити збереження досягнутого зменшення маси тіла. Пацієнти повинні чітко уявляти, що недотримання цих вимог призведе до повторного збільшення маси тіла і повторних звернень до лікаря. У пацієнтів, які приймають Голдлайн, необхідно вимірювати рівень АТ та ЧСС. У перші 2 місяці лікування ці параметри слід контролювати кожні 2 тижні, а потім щомісяця. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких на тлі гіпотензивної терапії рівень артеріального тиску вище 145/90 мм рт. ст., цей контроль повинен проводитися особливо ретельно і, за необхідності, через коротші інтервали. У пацієнтів, у яких артеріальний тиск двічі при повторному вимірі перевищував рівень 145/90 мм рт. ст., лікування препаратом Голдлайн має бути припинено. Особливої ​​уваги потребує одночасне призначення препаратів, які збільшують інтервал QT. До цих препаратів відносяться блокатори гістамінових H1-рецепторів (астемізол, терфенадин), антиаритмічні препарати, що збільшують інтервал QT (аміодарон, хінідин, флекаїнід, мексилетин, пропафенон, соталол), цизаприд, пімозид, сертиндол та трициклічні анти. Це стосується і станів, які здатні призводити до збільшення інтервалу QT, таких як гіпокаліємія і гіпомагніємія. Інтервал між прийомом інгібіторів МАО та препарату Голдлайн повинен становити щонайменше 2 тижнів. Хоча не встановлений зв'язок між прийомом препарату Голдлайн та розвитком первинної легеневої гіпертензії, проте, враховуючи загальновідомий ризик препаратів цієї групи, при регулярному медичному контролі необхідно особливу увагу звертати на такі симптоми, як прогресуюче диспное, біль у грудній клітці та набряки на ногах. При пропусканні дози препарату Голдлайн, не слід приймати в наступний прийом подвійну дозу, рекомендовано продовжувати подальший прийом препарату за вказаною схемою. Тривалість прийому Голдлайну не повинна перевищувати 2 років. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату Голдлайн може обмежити здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: урсодезоксіхолева кислота 250 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 73 мг, кремнію діоксид – 5 мг, магнію стеарат – 2 мг. Склад оболонки капсули (корпус та кришечка): ;титану діоксид (Е 171) - 2%, желатин - до 100%. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (10) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, №0, корпус та кришечка білого кольору; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб, надає також жовчогінну, холелітолітичну, гіполіпідемічну, гіпохолестеринемічну та деяку імуномодулюючу дію. Вбудовується в мембрану гепатоциту, стабілізує її структуру та захищає гепатоцит від шкідливої ​​дії солей жовчних кислот, знижуючи таким чином їх цитотоксичний ефект. При холестазі активує Са2+-залежну альфа-протеазу та стимулює екзоцитоз, зменшує концентрацію токсичних жовчних кислот (в т.ч. хенодезоксихолева, літохолева, дезоксихолева), концентрації яких у хворих з хронічними захворюваннями печінки підвищені. Конкурентно знижує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику, підвищує їх "фракційний" оборот при ентерогепатичній циркуляції, індукує холерез, стимулює пасаж жовчі та виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. Екранує неполярні жовчні кислоти (хенодезоксіхолеву), завдяки чому формуються змішані (нетоксичні) міцели. Знижує насичення жовчі холестерином шляхом зменшення синтезу та секреції холестерину в печінці та інгібування його всмоктування у кишечнику. Підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Зменшує літогенність жовчі, збільшує в ній концентрацію жовчних кислот, викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового жовчного каміння при застосуванні внутрішньо, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє його мобілізації з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів гістосумісності – HLA-1 на мембрані гепатоцитів та HLA-2 на холангіоцитах, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну 2, зменшує кількість еоминофілів. насамперед IgM).ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Абсорбція з тонкої кишки – висока (близько 90%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. Сmax при прийомі всередину 50 мг через 30, 60, 90 хв - 3.8; 5.5; 3.7 ммоль/л відповідно. Час досягнення Сmax; - 1-3 години. Зв'язування із білками плазми високе. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці (кліренс при "першому проходженні" через печінку) в тауриновий та гліциновий кон'югати, що секретуються у жовч. Виводиться на 50-70% через кишківник. Незначна кількість невсмокталася урсодезоксихолевой кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югатів.Клінічна фармакологіяПрепарат, що сприяє розчиненню холестеринового жовчного каміння. Гепатопротектор.Показання до застосуванняРозчинення дрібних і середніх холестеринових каменів при жовчному міхурі, що функціонує; біліарний рефлюкс-гастрит; первинний біліарний цироз печінки за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки (АБП); дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; рентгенопозитивне (з високим вмістом Са2+) жовчне каміння; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова та/або ниркова недостатність; панкреатит; дитячий вік до 3 років (для капсул). З; обережністю; застосовувати у дітей віком від 3 до 4 років, тому що можливе утруднення при проковтуванні капсул.Вагітність та лактаціяУ дослідженнях на тваринах не виявлено мутагенної та канцерогенної дії, однак через відсутність клінічних досліджень на вагітних жінках застосування під час вагітності можливе лише у випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Дані про виділення з грудним молоком відсутні, тому при необхідності застосування під час лактації слід відмовитися від годування груддю. Застосування у дітей Протипоказано: дитячий вік до 3 років (для капсул). З; обережністю; застосовувати у дітей віком від 3 до 4 років, тому що можливе утруднення при проковтуванні капсул.Побічна діяЗ боку травної системи: ;неоформлений стілець або діарея. При лікуванні первинного цирозу біліарного можуть спостерігатися гострі болі в правій верхній частині живота. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: кальцинування жовчного каміння. При лікуванні первинного біліарного цирозу може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки (проходить після відміни препарату). З боку шкіри та підшкірних тканин: алергічні реакції (в т.ч. кропив'янка).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди, що містять алюмінію гідроксид, алюмінію оксид та іонообмінні смоли (колестирамін, колестипол), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику, таким чином зменшуючи її ефективність; тому перелічені препарати слід застосовувати за 2 години до прийому урсодезоксіхолевої кислоти. Урсодезоксихолева кислота може посилити поглинання циклоспорину з кишечника, тому при одночасному застосуванні слід скоригувати дозу циклоспорину. Урсодезоксіхолева кислота може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини, пероральні контрацептиви збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Капсули приймають увечері, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Розчинення холестеринового каміння жовчного міхура: середня добова доза – 10 мг/кг, що відповідає: Курс лікування – 6-12 місяців. Для профілактики повторного утворення каменів рекомендується прийом препарату ще протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту: по одній капсулі 250 мг 1 раз на добу ввечері. Курс лікування – від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу за відсутності ознак декомпенсації: 10-15 мг/кг (при необхідності – до 20 мг/кг) на добу на 2-3 прийоми у перші 3 місяці лікування. Після покращення печінкових показників добову дозу можна застосовувати один раз увечері. Тривалість курсу лікування необмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід застосовувати по одній капсулі щодня, далі слід поступово підвищувати дозування (щотижня збільшуючи добову дозу на одну капсулу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Симптоматичне лікування хронічних гепатитів різного генезу: добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість лікування – 6-12 місяців та більше. Первинний склерозуючий холангіт: по 12-15 мг/кг (до 20 мг/кг) маси тіла на добу на 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6 місяців до кількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз): по 20-30 мг/кг на добу на 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6 місяців до кількох років. Неалкогольний стеатогепатит: середня добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6-12 місяців та більше. Дітям віком від 3-х років; призначають індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг на добу. Алкогольна хвороба печінки: середня добова доза – 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців та більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів: середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити. Дітям та дорослим з масою тіла менше 47 кг; рекомендується застосовувати препарат у суспензії інших виробників.ПередозуванняВипадки передозування урсодезоксихолевої кислоти невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування має здійснюватися під наглядом лікаря. При призначенні з метою розчинення жовчного каміння необхідний контроль активності печінкових трансаміназ та ЛФ, ГГТ, концентрації білірубіну. Холецистографію слід проводити кожні 4 тижні у перші 3 місяці лікування, надалі – кожні 3 місяці. Контроль ефективності лікування проводити кожні 6 місяців під час УЗД протягом першого року терапії. За збереження підвищених показників препарат слід відмінити. Для успішного розчинення необхідно, щоб камені були чисто холестеринові, розміром не більше 15-20 мм, жовчний міхур заповнений камінням не більше ніж на половину та жовчовивідні шляхи повністю зберігали свою функцію. Після повного розчинення конкрементів рекомендується продовжувати застосування протягом принаймні 3 місяців для того, щоб сприяти розчиненню залишків конкрементів, розміри яких занадто малі для їх виявлення. Якщо протягом 6-12 місяців від початку терапії часткового розчинення конкрементів не відбулося, малоймовірно, що лікування буде ефективним. Виявлення під час лікування жовчного міхура, що не візуалізується, є свідченням того, що повного розчинення конкрементів не відбулося, і лікування слід припинити. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу урсодезоксихолевої кислоти. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/день) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта. . .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: натрію пикосульфат 5 мг (як натрію пикосульфата моногідрату 5,187 мг); допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,0 мг; крохмаль кукурудзяний у 1,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,7 мг; крохмаль картопляний ццролізований 0,3 мг; стеарат магнію 0,5 мг. По 20 або 50 таблеток у поліпропіленову тубу, закупорену пластиковою пробкою. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями, на одному боці пігулки вигравірувано "5L" по обидва боки розділової ризики, з іншого боку - логотип компанії, фактично без запаху.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена ​​запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: натрію пикосульфат 5 мг (як натрію пикосульфата моногідрату 5,187 мг); допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,0 мг; крохмаль кукурудзяний у 1,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,7 мг; крохмаль картопляний ццролізований 0,3 мг; стеарат магнію 0,5 мг. По 20 або 50 таблеток у поліпропіленову тубу, закупорену пластиковою пробкою. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями, на одному боці пігулки вигравірувано "5L" по обидва боки розділової ризики, з іншого боку - логотип компанії, фактично без запаху.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена ​​запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат 0,75 г; допоміжні речовини: натрію бензоат 0,20 г; натрію цитрату дигідрат 0,15 г; сорбітол рідкий (некристалізується) 64,37 г; лимонної кислоти моногідрат 0,14 г; вода очищена 49,89 р. По 15 мл або 30 мл у пластмасовий флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. Флакон з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний до жовтуватого або трохи жовтувато-коричневого кольору, трохи в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена ​​запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат 0,75 г; допоміжні речовини: натрію бензоат 0,20 г; натрію цитрату дигідрат 0,15 г; сорбітол рідкий (некристалізується) 64,37 г; лимонної кислоти моногідрат 0,14 г; вода очищена 49,89 р. По 15 мл або 30 мл у пластмасовий флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. Флакон з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний до жовтуватого або трохи жовтувато-коричневого кольору, трохи в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена ​​запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 супозиторій містить 10 мг бісакодилу. допоміжна речовина: Вітепсол W45 1690 мг. Супозиторії ректальні 10 мг. 6 супозиторіїв у стрипі з алюмінієвої фольги. Один стрип з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або злегка жовті торпедоподібні супозиторії з гладкою або злегка маслянистою поверхнею з заглибленням у підставі.ФармакокінетикаАбсорбція: незначна. Метаболізм бісакодила з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану відбувається під дією ферментів (естераз) слизової оболонки товстого кишечника. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 20 хв (від 10 хв до 30 хв, у деяких випадках – 45 хв). Препарат практично повністю метаболізується у стінці кишечника та печінки до неактивного глюкуроніду. Час напіввиведення становить близько 16,5 год. Максимальна концентрація активного метаболіту у плазмі після введення супозиторію досягається через 0,5 – 3 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом бісакодилу та концентрацією активного метаболіту в плазмі відсутній. Виведення активного метаболіту відбувається переважно кишечником (до 90% загальної екскреції), нирками виділяється до 3,1%. Невелика кількість незміненого препарату виводиться кишківником.ФармакодинамікаБісакодил – місцеве проносне з групи похідних дифенілметану з незначним антирезорбтивним ефектом. Після гідролізу в товстому кишечнику бісакодил стимулює його перистальтику та сприяє накопиченню води та електролітів у просвіті товстого кишечника. Це призводить до стимуляції дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Дія обумовлена ​​прямою стимуляцією нервових закінчень у слизовій оболонці товстого кишечника. Бісакодил, як проносний засіб, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації в нижніх відділах шлунково-кишкового тракту. Тому бісакодил не впливає на перетравлення чи всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику.Показання до застосуваннязапори, зумовлені гіпотонією товстої кишки (у тому числі хронічні запори, регулювання випорожнення в післяпологовому періоді, у лежачих хворих), підготовка до інструментальних та рентгенологічних досліджень, передопераційна підготовка; післяопераційний період.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активного інгредієнта або допоміжних речовин, кишкова непрохідність, обструктивні захворювання кишечника, гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит, гострі запальні захворювання кишечника, сильні болі в животі, пов'язані з нудотою та блювотою, що може бути ознакою більш тяжкого стану; важка дегідратація, ; дитячий вік до 10 років. З обережністю: печінкова та/або ниркова недостатність, літній вік.Вагітність та лактаціяКлінічних досліджень вплив препарату на фертильність не проводилося. Дані про достовірні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні. При цьому тривалий досвід застосування не виявив негативного впливу на вагітність. У період вагітності препарат може застосовуватися лише після консультації з фахівцем у випадках, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Бісакодил не проникає у грудне молоко. Тому препарат може застосовуватись у період лактації.Побічна діяПобічними реакціями, що найбільш часто повідомляються в ході застосування препарату Гутталакс® Експрес, є спастичні болі в животі та діарея. З боку шлунково-кишкового тракту: спастичні болі або дискомфорт у ділянці живота, діарея (зневоднення, м'язова слабкість, судоми, зниження артеріального тиску), нудота, блювання, кров у калі, дискомфорт у ділянці прямої кишки, коліт, у тому числі ішемічний коліт . Використання супозиторіїв може супроводжуватися болем та місцевим роздратуванням, особливо при анальній тріщині або виразковому проктиті. З боку нервової системи: запаморочення, непритомність. Дані побічні ефекти, що виникають після застосування препарату, пов'язані з вазовагальною реакцією (тобто внаслідок кишкового спазму, напруження при дефекації). З боку імунної системи: гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування високих доз препарату Гутталакс Експрес та діуретиків або глюкокортикостероїдів може збільшити ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії). Порушення електролітного балансу (гіпокаліємія) може призводити до підвищеної чутливості до дії серцевих глікозидів. Застосування препарату Гутталакс Експрес одночасно з іншими проносними засобами може посилювати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.Спосіб застосування та дозиПри запорах Дорослі та діти старше 10 років – по 1 супозиторію на добу. Супозиторій слід витягти з упаковки та ввести у пряму кишку загостреним кінцем уперед. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 20 хв (від 10 хв до 30 хв, у деяких випадках – 45 хв). Не застосовувати препарат щодня без консультації лікаря та встановлення причини запору більше 10 днів. При підготовці до досліджень, перед- та післяопераційного лікування. При підготовці до досліджень, перед- та післяопераційного лікування, медичних станах, що потребують полегшення дефекації, препарат Гутталакс® Експрес повинен застосовуватись під медичним наглядом. Рекомендується у комбінації з таблетками бісакодилу для досягнення повного спорожнення. Рішення про необхідну кількість таблеток бісакодила для прийому напередодні дослідження/операції приймає лікар, на підставі клінічного стану пацієнта та обсягу майбутньої маніпуляції.ПередозуванняСимптоми При передозуванні можливі: діарея, зневоднення, спазми в животі, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія. Препарат Гутталакс® Експрес, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призводити до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Специфічного антидоту немає. Лікування має бути симптоматичним. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, що особливо важливо для літніх пацієнтів та дітей. Також може знадобитися призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати препарат Гутталакс Експрес, як і всі проносні засоби, регулярно або протягом тривалого часу без встановлення причин запору. Тривалий прийом може призвести до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. Втрата рідини при дефекації може призвести до зневоднення, яке може супроводжуватися такими симптомами, як спрага та олігурія. Зневоднення може завдати шкоди організму (наприклад, при нирковій недостатності, у літніх пацієнтів), тому при перерахованих вище симптомах прийом препарату повинен бути припинений і може бути відновлений тільки під наглядом лікаря. У пацієнтів може спостерігатись кров у калі. Це явище зазвичай слабо виражене і проходить самостійно. Запаморочення та/або непритомність спостерігалися у пацієнтів, які приймали препарат Гутталакс® Експрес. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації), або з вазовагальною реакцією на біль у животі, яка може бути обумовлена ​​запором, і не пов'язана із застосуванням препарату. Діти повинні приймати препарат після консультації з лікарем. Стимулюючі проносні засоби, включаючи препарат Гутталакс Експрес, не сприяють зниженню маси тіла. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату на здатність керувати автомобілем та механізмами не проводилося. Незважаючи на це пацієнтам слід повідомляти, що у них внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечнику) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. Тому необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка1 мл містить: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат (у перерахунку на трікосульфат натрію) 7,5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол – 460 мг, натрію метилпарагідроксибензоат – 2 мг, 1М розчин хлористоводневої кислоти – до рН 6-7., вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин флакон 15 мл.Фармакотерапевтична групаГутасіл - проносне.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо досягає товстого кишечника без суттєвої абсорбції, де під дією бактеріальної флори розщеплюється з утворенням активної форми - біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Проносний ефект розвивається через 612 годин після прийому, вираженість проносного ефекту не корелює з рівнем активного біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану у плазмі крові. Не піддається печінково-кишковій рециркуляції.ФармакодинамікаКонтактний проносний засіб триарилметанової групи, активується в товстому кишечнику під дією бактеріальних сульфатаз. речовина, яка звільняється у своїй, стимулює чутливі нервові закінчення слизової оболонки кишечника, посилює його моторику. Застосування препарату не супроводжується тенезмами та спазмами кишечника. При курсовому лікуванні Гуттасил стимулює ріст та метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗапори або випадки, що потребують полегшення дефекації (геморой, проктит, тріщини заднього проходу, підготовка до хірургічних втручань, інструментальних та рентгенологічних досліджень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до натрію пикосульфату та інших компонентів препарату; кишкова непрохідність; гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в т.ч. гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, який може вказувати на гострі запальні захворювання, важка дегідратація. З обережністю: пацієнти похилого віку, гіпокаліємія, підвищений вміст магнію в крові, пацієнти з астенією, ІІ-ІІІ триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний жінкам на 1 триместрі вагітності. На 2 та 3 триместрі - з обережністю.Побічна діяЗ боку шкіри: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж. З боку водно-електролітного балансу: втрата калію, натрію та інших електролітів, можливий розвиток дегідратації. З боку травної системи: диспептичні явища, блювання, нудота, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, больові відчуття в ділянці шлунка та області анусу, посилення моторики кишечника, які проходять при зменшенні дози препарату. З боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЕлектролітний дисбаланс може призвести до зниження толерантності до серцевих глікозидів. Діуретики або кортикостероїди можуть посилювати виразність гіпокаліємії, спричиненої застосуванням Гуттасіла у високих дозах. Одночасне лікування антибіотиками може знизити проносний ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат дозують дозатором виробника. Дорослим та дітям старше 10 років -13-27 крапель (510 мг). дітям від 4 до 10 років – 713 крапель (2,5-5 мг). Дітям віком до 4 років рекомендується дозування з розрахунку 250 мкг/кг (2 краплі/3 кг). Дітям препарат можна додавати в їжу. У дітей є ефективним одноразовий прийом препарату. При необхідності курс лікування у дитини може бути продовжений, але переважно обмежити його трьома днями.ПередозуванняСимптоми: високі дози Гуттасила можуть спричинити рідкі випорожнення, спазми (коліки) у животі та клінічно значущі порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, втрата інших електролітів та рідини), ішемію слизової оболонки товстого кишечника. Тривале передозування призводить до розвитку хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, можливе ураження нирок та розвиток нефролітіазу, метаболічного алкалозу, гіпокаліємії та м'язової слабкості як результату гіпокаліємії. Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів (активоване вугілля), симптоматичне лікування (проведення корекції водно-електролітного балансу, призначення спазмолітиків).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші проносні засоби, Гуттасіл не слід приймати щодня тривалий час. За потреби щоденного прийому проносних засобів слід з'ясувати причину запорів. Тривале застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, а також стати причиною звикання та запорів внаслідок ефекту рикошету. Гутасил ефективний в усуненні запорів у онкологічних хворих, які отримують великі дози опіоїдів. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози приймати його не рекомендується. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: натрію пикосульфат 7.5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол 460 мг, метилпараоксибензоат натрію 2.0 мг, хлористоводнева кислота 1 М до pH 6.0-7.0, вода д/і до 1 мл. 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаГутасіл - проносне.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо досягає товстого кишечника без суттєвої абсорбції, де під дією бактеріальної флори розщеплюється з утворенням активної форми - біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Проносний ефект розвивається через 612 годин після прийому, вираженість проносного ефекту не корелює з рівнем активного біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану у плазмі крові. Не піддається печінково-кишковій рециркуляції.ФармакодинамікаКонтактний проносний засіб триарилметанової групи, активується в товстому кишечнику під дією бактеріальних сульфатаз. речовина, яка звільняється у своїй, стимулює чутливі нервові закінчення слизової оболонки кишечника, посилює його моторику. Застосування препарату не супроводжується тенезмами та спазмами кишечника. При курсовому лікуванні Гуттасил стимулює ріст та метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗапори або випадки, що потребують полегшення дефекації (геморой, проктит, тріщини заднього проходу, підготовка до хірургічних втручань, інструментальних та рентгенологічних досліджень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до натрію пикосульфату та інших компонентів препарату; кишкова непрохідність; гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в т.ч. гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, який може вказувати на гострі запальні захворювання, важка дегідратація. З обережністю: пацієнти похилого віку, гіпокаліємія, підвищений вміст магнію в крові, пацієнти з астенією, ІІ-ІІІ триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний жінкам на 1 триместрі вагітності. На 2 та 3 триместрі - з обережністю.Побічна діяЗ боку шкіри: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж. З боку водно-електролітного балансу: втрата калію, натрію та інших електролітів, можливий розвиток дегідратації. З боку травної системи: диспептичні явища, блювання, нудота, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, больові відчуття в ділянці шлунка та області анусу, посилення моторики кишечника, які проходять при зменшенні дози препарату. З боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЕлектролітний дисбаланс може призвести до зниження толерантності до серцевих глікозидів. Діуретики або кортикостероїди можуть посилювати виразність гіпокаліємії, спричиненої застосуванням Гуттасіла у високих дозах. Одночасне лікування антибіотиками може знизити проносний ефект препарату.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна, залежно від віку та реакції пацієнта на лікування. Приймають внутрішньо перед сном.ПередозуванняСимптоми: високі дози Гуттасила можуть спричинити рідкі випорожнення, спазми (коліки) у животі та клінічно значущі порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, втрата інших електролітів та рідини), ішемію слизової оболонки товстого кишечника. Тривале передозування призводить до розвитку хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, можливе ураження нирок та розвиток нефролітіазу, метаболічного алкалозу, гіпокаліємії та м'язової слабкості як результату гіпокаліємії. Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів (активоване вугілля), симптоматичне лікування (проведення корекції водно-електролітного балансу, призначення спазмолітиків).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші проносні засоби, Гуттасіл не слід приймати щодня тривалий час. За потреби щоденного прийому проносних засобів слід з'ясувати причину запорів. Тривале застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, а також стати причиною звикання та запорів внаслідок ефекту рикошету. Гутасил ефективний в усуненні запорів у онкологічних хворих, які отримують великі дози опіоїдів. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози приймати його не рекомендується. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з іншими механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі для прийому внутрішньо - 100 мл: активні речовини: іберійки гіркої (Iberis amara L., Cruciferae) цілої свіжої рослини екстракт рідкий (1:1,5–2,5; екстрагент етанол 50%) – 15 мл; дягиля лікарського (Angelica archangelica L., Umbelliferae) коренів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; ромашки аптечної (Matricaria chamomilla L., Compositae) квіток сухих рідкий екстракт (1:2–4; екстрагент етанол 30%) - 20 мл; кмину звичайного (Carum carvi L., Umbelliferae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; розторопші плямистої (Silybum marianum (L.) Gaertn., Compositae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; меліси лікарської (Melissa officinalis L., Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; м'яти перцевої (Mentha piperita L.,Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 5 мл; чистотілу травневого (Chelidonium majus L., Papaveraceae) трави сухий екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; солодки голої (Glycyrrhiza glabra L., Leguminosae) коренів сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; вміст етанолу: близько 31% (в об'ємному відношенні). Краплі для вживання. У флаконі темного скла з крапельницями і кришкою, що накручується, з контролем першого розкриття по 20, 50 або 100 мл. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиВід прозорої до трохи каламутної рідини темно-коричневого кольору. У процесі зберігання допускається утворення незначного осаду.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, що регулює тонус та моторику ШКТ.ФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаПрепарат має виражену протизапальну дію, а також нормалізує тонус гладкої мускулатури ШКТ: сприяє усуненню спазму без впливу на нормальну перистальтику, а при зниженому тонусі та моториці має тонізуючу, прокінетичну дію. В експерименті in vitro пригнічує зростання 6 підвидів Helicobacter pylori. Іберогаст® знижує інтенсивність виразки слизової оболонки шлунка, секреції соляної кислоти, зменшує концентрацію ЛТ, посилює продукцію муцинів, підвищує концентрацію мукопротективного ПГЕ2 у слизовій оболонці шлунка.Показання до застосуванняфункціональні розлади шлунково-кишкового тракту (в т.ч. синдром роздратованого кишечника), що виявляються тяжкістю в епігастральній ділянці, спазмами шлунка або кишечника, відрижкою, нудотою, метеоризмом, запором, діареєю або їх чергуванням; гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; калькульозний холецистит; дитячий вік до 18 років (через недостатність клінічних даних). З обережністю: захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку (через вміст етанолу у препараті).Вагітність та лактаціяПрепарат не слід застосовувати під час вагітності, а також у період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні шкірні реакції, задишка, а також нудота, блювання, діарея. При появі побічних реакцій необхідно відмінити препарат та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими ЛЗ зараз невідома. Слід враховувати можливість взаємодії з ЛЗ, метаболізм яких здійснюється за участю CYP450 (коріння солодки, плоди розторопші, квітки ромашки можуть інгібувати на ряд ізоферментів CYP450). При цьому дані ефекти мали дозозалежний характер і відзначалися при застосуванні окремих компонентів у концентраціях, що багаторазово перевищують рекомендовані добові дози препарату Іберогаст®.Спосіб застосування та дозиВсередину. Приймати перед або під час їжі з невеликою кількістю води по 20 крапель 3 рази на день. Тривалість терапії – 4 тиж. Збільшення тривалості курсу та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо виразність симптомів захворювання не зменшується протягом 14 днів застосування препарату або симптоми погіршуються, або виникають нові скарги, необхідно звернутися до лікаря. Вміст у складі препарату етилового спирту становить від 295 до 326% (за обсягом). При прийомі однієї разової дози (20 крапель) пацієнт отримує до 0,24 г абсолютного етилового спирту. У максимальній добовій дозі препарату (60 крапель) міститься до 0,72 г абсолютного етилового спирту, що нижче ніж вміст спирту в 200 мл яблучного соку або 75 мл кефіру. У процесі зберігання можливе легке помутніння або випадання незначного осаду, що не впливає на терапевтичну ефективність препарату. Перед застосуванням вміст флакона слід збовтати. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Слід бути обережними при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера і оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі для прийому внутрішньо - 100 мл: активні речовини: іберійки гіркої (Iberis amara L., Cruciferae) цілої свіжої рослини екстракт рідкий (1:1,5–2,5; екстрагент етанол 50%) – 15 мл; дягиля лікарського (Angelica archangelica L., Umbelliferae) коренів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; ромашки аптечної (Matricaria chamomilla L., Compositae) квіток сухих рідкий екстракт (1:2–4; екстрагент етанол 30%) - 20 мл; кмину звичайного (Carum carvi L., Umbelliferae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; розторопші плямистої (Silybum marianum (L.) Gaertn., Compositae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; меліси лікарської (Melissa officinalis L., Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; м'яти перцевої (Mentha piperita L.,Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 5 мл; чистотілу травневого (Chelidonium majus L., Papaveraceae) трави сухий екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; солодки голої (Glycyrrhiza glabra L., Leguminosae) коренів сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; вміст етанолу: близько 31% (в об'ємному відношенні). Краплі для вживання. У флаконі темного скла з крапельницями і кришкою, що накручується, з контролем першого розкриття по 20, 50 або 100 мл. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиВід прозорої до трохи каламутної рідини темно-коричневого кольору. У процесі зберігання допускається утворення незначного осаду.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, що регулює тонус та моторику ШКТ.ФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаПрепарат має виражену протизапальну дію, а також нормалізує тонус гладкої мускулатури ШКТ: сприяє усуненню спазму без впливу на нормальну перистальтику, а при зниженому тонусі та моториці має тонізуючу, прокінетичну дію. В експерименті in vitro пригнічує зростання 6 підвидів Helicobacter pylori. Іберогаст® знижує інтенсивність виразки слизової оболонки шлунка, секреції соляної кислоти, зменшує концентрацію ЛТ, посилює продукцію муцинів, підвищує концентрацію мукопротективного ПГЕ2 у слизовій оболонці шлунка.Показання до застосуванняфункціональні розлади шлунково-кишкового тракту (в т.ч. синдром роздратованого кишечника), що виявляються тяжкістю в епігастральній ділянці, спазмами шлунка або кишечника, відрижкою, нудотою, метеоризмом, запором, діареєю або їх чергуванням; гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; калькульозний холецистит; дитячий вік до 18 років (через недостатність клінічних даних). З обережністю: захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку (через вміст етанолу у препараті).Вагітність та лактаціяПрепарат не слід застосовувати під час вагітності, а також у період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні шкірні реакції, задишка, а також нудота, блювання, діарея. При появі побічних реакцій необхідно відмінити препарат та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими ЛЗ зараз невідома. Слід враховувати можливість взаємодії з ЛЗ, метаболізм яких здійснюється за участю CYP450 (коріння солодки, плоди розторопші, квітки ромашки можуть інгібувати на ряд ізоферментів CYP450). При цьому дані ефекти мали дозозалежний характер і відзначалися при застосуванні окремих компонентів у концентраціях, що багаторазово перевищують рекомендовані добові дози препарату Іберогаст®.Спосіб застосування та дозиВсередину. Приймати перед або під час їжі з невеликою кількістю води по 20 крапель 3 рази на день. Тривалість терапії – 4 тиж. Збільшення тривалості курсу та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо виразність симптомів захворювання не зменшується протягом 14 днів застосування препарату або симптоми погіршуються, або виникають нові скарги, необхідно звернутися до лікаря. Вміст у складі препарату етилового спирту становить від 295 до 326% (за обсягом). При прийомі однієї разової дози (20 крапель) пацієнт отримує до 0,24 г абсолютного етилового спирту. У максимальній добовій дозі препарату (60 крапель) міститься до 0,72 г абсолютного етилового спирту, що нижче ніж вміст спирту в 200 мл яблучного соку або 75 мл кефіру. У процесі зберігання можливе легке помутніння або випадання незначного осаду, що не впливає на терапевтичну ефективність препарату. Перед застосуванням вміст флакона слід збовтати. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Слід бути обережними при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера і оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Дозування: 500 мг Форма випуску: пілюлі Упаковка: банку Виробник: Грінвуд Завод-виробник: П. ДЖ. Сарі Сехат (Індонезія).
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЛушпиння насіння подорожника. Порошок. 140 р.ХарактеристикаПодорожник налічує близько 250 видів і зростає на великих територіях земної кулі. Іспагол - лушпиння подорожника, відноситься до рідкісних видів цієї рослини, яку інакше називають Plantago Ovata. Живе цей вид подорожника в Індії, Пакистані, Афганістані. Іспагол - лушпиння подорожника отримують з насіння рослини, які містять 40% слизу. Крім того, в насінні є аскорбінова кислота, каротин, вітамін К, дубильні речовини, стероїдні сапоніни та оленолова кислота. Має м'яку проносну дію.Фармакотерапевтична групаЗ'єднуючись з рідиною, лушпиння набухає і позитивно впливає на стінки кишечника, дратуючи його рецептори специфічними гідрофільними волокнами, що містять слиз. Вона змінює консистенцію калових мас та значно полегшує процес дефекації.Властивості компонентівЛушпиння насіння подорожника складається з харчових волокон, які містять велику кількість неперетравної клітковини, необхідної для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту людини.РекомендуєтьсяПрепарат призначають як відновний засіб після операцій на кишечнику. Відзначено позитивні результати при застосуванні Іспаголу – лушпиння подорожника для зниження рівня холестерину в крові. Корисний він і при цукровому діабеті. Як додатковий засіб іспагол слід приймати для лікування гіпертонії та гострої діареї у дітей та дорослих. На сьогоднішній день, у охороні здоров'я Німеччини встановлені рекомендації щодо застосування препарату при всіх видах запорів та для лікування різних захворювань кишечника, наприклад, геморой або інші пошкодження анального отвору та прямої кишки.Протипоказання до застосуванняПрепарат протипоказаний за непрохідності кишечника.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарати, що відпускаються за рецептом, слід застосовувати за годину до або через дві години після застосування Іспаголу, оскільки його дія може знизити ефективність інших препаратів.Спосіб застосування та дозиПриймати Іспагол слід один або два рази на день по 1-2 столові ложки, розчиняючи у склянці води або іншого напою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ітоприд гідрохлорид 50 мг. Допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кроскармелоза натрію, діоксид колоїдний кремнію, магнію стеарат. Склад оболонки: ;опадрай 85F18422 білий (полівініловий спирт, частково гідролізований, титану діоксид, макрогол 4000, тальк). 20 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою; білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з насічкою з одного боку; на зламі – білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПідсилює моторику ШКТ за рахунок антагонізму з D2-допаміновими рецепторами та інгібування ацетилхолінестерази. Активує вивільнення ацетилхоліну, пригнічує його руйнування. Має протиблювотний ефект за рахунок взаємодії з D2-рецепторами, що знаходяться в тригерній зоні. Викликає дозозалежне пригнічення блювоти, спричиненої апоморфіном. Активує пропульсивну моторику шлунка за рахунок антагонізму з D2-рецепторами та дозозалежного інгібування активності ацетилхолінестерази. Чинить специфічну дію на верхні відділи шлунково-кишкового тракту, прискорює транзит по шлунку, покращує його спорожнення. Не впливає на сироваткові концентрації гастрину.ФармакокінетикаВсмоктування Швидко і добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Відносна біодоступність препарату становить 60%. Cmax; у плазмі - 0.28 мкг/мл, після прийому 50 мг препарату. Час досягнення Cmax; у плазмі близько 0.5-0.75 год. При повторному прийомі по 50-200 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, фармакокінетика має лінійний характер, кумуляція мінімальна. Розподіл Зв'язується з білками плазми (в основному з альбуміном) на 96% з альфа-1-кислим глікопротеїном менш ніж на 15%. Активно розподіляється у тканинах і виявляється у високих концентраціях у нирках, тонкому кишечнику, печінці, надниркових залозах, шлунку. Vd; становить. 6.1 л/кг. У терапевтичних дозах незначно проникає у головний та спинний мозок, у грудне молоко. Метаболізм та виведення Метаболізується у печінці. Ідентифіковано 3 метаболіти, один з яких виявляє незначну активність: 2-3% від активності ітоприду. Метаболізується флавін-монооксигеназою (FMO3). За даними фармакокінетичних досліджень in vivo ітоприд не чинить інгібуючої або індукуючої дії на CYP2C19 та CYP2E1. Застосування ітоприду не впливає на активність уридиндифосфатглюкуронілтрансферази. Ітоприд та його метаболіти виводиться нирками. Період напіввиведення (T1/2) препарату становить 6 год. T1/2; препарату у пацієнтів з триметиламінурією може бути збільшений.Клінічна фармакологіяПрепарат, що підвищує тонус та моторику ШКТ. Стимулятор вивільнення ацетилхоліну.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування функціональної невиразкової диспепсії (хронічного гастриту): метеоризм, гастралгія, відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, анорексія, печія, нудота, блювання.Протипоказання до застосуванняШлунково-кишкові кровотечі; механічна обструкція та перфорація ШКТ; дефіцит лактази; непереносимість лактози; глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 16 років; вагітність; період лактації; підвищена чутливість до ітоприду або до будь-якого допоміжного компонента препарату. З обережністю призначають пацієнтам, для яких розвиток холінергічних побічних реакцій (пов'язаних з посиленням дії ацетилхоліну під час терапії препаратом) може посилити перебіг основного захворювання; пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок; пацієнтам похилого віку.Вагітність та лактаціяІтоприд протипоказаний при вагітності. При прийомі препарату в терапевтичних дозах ітоприд трохи проникає в грудне молоко, тому слід припинити прийом препарату в період лактації. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 16 років.Побічна діяЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто (від ≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). З боку системи кровотворення: ; нечасто - лейкопенія; частота невідома – тромбоцитопенія. З боку ендокринної системи: ; нечасто – гіперпролактинемія; частота невідома – гінекомастія. З боку травної системи: нечасто - діарея, запор, жовтяниця, біль в епігастральній ділянці, підвищене слиновиділення; частота невідома – нудота, жовтяниця. З боку нервової системи: нечасто - головний біль, порушення сну, дратівливість, запаморочення; частота невідома – тремор. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, почервоніння, свербіж; частота невідома – анафілактоїдні реакції. З боку сечовидільної системи: ;нечасто - підвищення рівня креатиніну та азоту сечовини (BUN) у крові. Лабораторні показники: частота невідома - підвищення активності ACT, АЛТ, ГГТ, ЛФ, гіпербілірубінемія. Інші: нечасто - стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено взаємодії при одночасному прийомі ітоприду з варфарином, діазепамом, диклофенаком, тіклопідіном, ніфедипіном та нікардипіном. Метаболічна взаємодія на рівні ізоферментів системи CYP450 не передбачається, оскільки метаболізм ітоприду відбувається, головним чином за допомогою флавін-монооксигенази. Ітоприд посилює моторику шлунка, що може вплинути на абсорбцію препаратів при сумісному застосуванні внутрішньо. Особливої ​​обережності слід дотримуватись при прийомі препаратів з вузьким терапевтичним індексом, препаратів з пролонгованим вивільненням активної речовини або препаратів з кишковорозчинною оболонкою. Противиразкові препарати, такі як циметидин, ранітидин, тепренон та цетраксат не впливають на прокінетичну ефективність ітоприду. М-холіноблокатори зменшують ефективність ітоприду. Холінергічна дія ітоприду може посилюватися при одночасному застосуванні м-холіноміметиків, а також інгібіторів холінестерази.Спосіб застосування та дозиДо їжі, по 1 таб. 3 рази на добу. Добова доза препарату, що рекомендується, становить 3 таблетки (150 мг). Вказана доза може бути знижена з урахуванням віку та клінічного стану пацієнта. У клінічних дослідженнях тривалість лікування становила до 8 тижнів. Якщо препарат не був прийнятий вчасно, то його слід приймати через рівні проміжки часу. Не рекомендується приймати препарат у подвійній дозі для пропущеної компенсації.ПередозуванняУ разі передозування проводять промивання шлунка та симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнти з порушенням функції печінки або нирок повинні перебувати під ретельним контролем лікаря, у разі потреби дозу препарату знижують або припиняють терапію препаратом. При прояві симптомів галактореї та гінекомастії необхідно перервати або повністю припинити лікування. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Дія ітоприду не призводить до порушення психомоторних реакцій, проте у зв'язку з можливими побічними ефектами (запаморочення, тремор) не можна виключити зниження концентрації уваги та вплив на здатність до керування автотранспортом та керування механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Фасування: N12 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Евалар ЗАТ Завод-виробник: Евалар ЗАТ(Росія).
Быстрый заказ
Фасування: N24 Форма випуску таб. жувальні Упакування: упак. Виробник: Евалар ЗАТ Завод-виробник: Евалар ЗАТ(Росія).
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок квіток нігтик лікарських, аскорбінова кислота. Е553, Е470, Е461, Е171, Е433, Е122, Е102. Властивості компонентівКвітки календули містять каротиноїди – каротин, рубіксантин, лікопін, цитроксантин, віолоксантин, флавохром, флавоксантин та інші біологічно активні сполуки, що зумовлюють широкий спектр фармакологічної активності.