Болеутоляющие препараты Со скидкой
688,00 грн
616,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 пак. Активна речовина: ацеклофенак 0,100 г; Допоміжні речовини: сорбітол 2,639 г, натрію сахаринат 0,010 г, аспартам 0,010 г, кремнію діоксид колоїдний 0,006 г, гіпромелоза 0,018 г, титану діоксид 0,012 г, ароматизатор молочний 0,0,0,0,0 По 3,0 г препарату в тришаровий пакетик (папір/Ал/ПЕ). По 20 пакетиків у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПорошок білого чи білого із кремовим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНестероїдні протизапальні препарати.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо ацеклофенак швидко абсорбується. Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 1,25-3 години після введення препарату. Їда уповільнює швидкість абсорбції, проте не впливає на ступінь абсорбції. Розподіл Ацеклофенак має високу спорідненість до білків (>99,7%). Ацеклофенак проникає у синовіальну рідину, де його концентрація досягає 60% від концентрації у плазмі крові. Об'єм розподілу становить майже 30 літрів. Метаболізм Вважається, що ацеклофенак метаболізується ізоферментом CYP2C9. Основним метаболітом є 4-ОН-ацеклофенак. Серед великої кількості метаболітів було виділено диклофенак та 4-ОН-диклофенак. Виведення Середній період напіввиведення становить 4-4,3 години. Кліренс становить приблизно 5 л/год. Приблизно дві третини введеної дози препарату виводиться нирками, переважно у вигляді кон'югованих гідроксил-метаболітів. Тільки 1% одноразової дози, прийнятої внутрішньо, виводиться у незміненому вигляді. Фармакокінетика у різних груп пацієнтів: У пацієнтів похилого віку змін фармакокінетики ацеклофенаку виявлено не було. У пацієнтів із зниженою функцією печінки після одноразового прийому ацеклофенаку було виявлено уповільнення швидкості виведення препарату. У дослідженні багаторазового прийому ацеклофенаку в дозі 100 мг препарату 1 раз на добу не було виявлено відмінностей фармакокінетичних параметрів у пацієнтів зі слабко та помірно вираженим цирозом печінки та у пацієнтів, які не страждають на це захворювання. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості клінічно значущих відмінностей фармакокінетичних параметрів після одноразового застосування препарату не було виявлено.ФармакодинамікаАцеклофенак є нестероїдним протизапальним препаратом, що має протизапальну та знеболювальну дію. Механізм його дії ґрунтується на інгібуванні синтезу простагландинів. При ревматичних захворюваннях протизапальна та аналгезуюча дія ацеклофенаку сприяє значному зменшенню вираженості болю, ранкової скутості, припухлості суглобів, що покращує функціональний стан пацієнта.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування ревматоїдного артриту, остеоартрозу, анкілозуючого спондиліту, для усунення запалення та больового синдрому при люмбаго, зубному болі, плечолопатковому періартриті, ревматичному ураженні м'яких тканин. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає. Дисменорея.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення (в т.ч. виразковий коліт, хвороба Крона); шлунково-кишкова кровотеча або підозра на нього; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (в т.ч. в анамнезі); підвищена чутливість до ацеклофенака або компонентів препарату; тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки; порушення кровотворення та коагуляції; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну тяжка серцева недостатність (II-IV клас за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації), ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій та/або артерій головного мозку; період після проведення аорто-коронарного шунтування; вагітність та період лактації; дитячий вік до 18 років; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, фенілкетонурія. З обережністю: хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, зниження об'єму циркулюючої крові (в т.ч. стан після великих оперативних втручань), цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну/30- ), печінкова недостатність, захворювання печінки, нирок та шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) в анамнезі, бронхіальна астма, виразковий коліт в анамнезі, хвороба Крона в анамнезі, диспепсичні симптоми на момент призначення препарату, анамнестичні дані про розвиток виразки Helicobacter pylori, цукровий діабет, дисліпідемія/гіперліпідемія, літній вік, куріння, тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів, прийом глюкокортикостероїдів системної дії, антикоагулянтів, антиагрегантів,інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, діуретиків, алкоголізм, тяжкі соматичні захворювання, гематологічні захворювання, порушення кровотворення, системний червоний вовчак (ВКВ), змішане захворювання сполучної тканини, порфірія, вітряна віспа.Вагітність та лактаціяВагітність Аертал протипоказаний при вагітності. Інформація щодо застосування ацеклофенаку при вагітності відсутня. Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо впливати протягом вагітності та/або розвиток ембріона/плода. Протягом третього триместру вагітності усі інгібітори синтезу простагландинів: володіючи серцево-легеневою токсичністю, можуть викликати передчасне закриття Боталової протоки з розвитком легеневої гіпертензії; можуть викликати порушення функції нирок плода, що може прогресувати до ниркової недостатності у поєднанні з маловоддям. На пізніх термінах вагітності: препарат може впливати на тривалість кровотечі через антиагрегантний ефект, який може розвинутись навіть після застосування дуже низьких доз; препарат може пригнічувати скорочення матки, призводячи до затримки пологів або затяжних пологів. Лактація Аертал не слід приймати в період грудного вигодовування. Дані щодо виділення ацеклофенаку з жіночим молоком відсутні; при призначенні радіоактивного 14С ацеклофенаку в доклінічних дослідженнях помітного перенесення радіоактивності в молоко не спостерігалося. Фертильність Нестероїдні протизапальні препарати можуть впливати на фертильність і не рекомендуються до застосування жінкам, які планують вагітність. У зв'язку з цим жінкам, які мають проблеми із зачаттям та обстеженням з приводу безпліддя, рекомендується тимчасово припинити прийом препарату Аертал®.Побічна діяНижче представлені небажані явища, інформація про які була отримана в клінічних дослідженнях та під час постмаркетингового спостереження; небажані явища згруповані відповідно до класів систем органів згідно з Медичним словником для нормативно-правової діяльності (MedDRA) та частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000). Перелік побічних реакцій Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Рідко: анемія; Дуже рідко: пригнічення функції кісткового мозку, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи: - Рідко: анафілактичні реакції (включаючи шок), гіперчутливість. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Дуже рідко: гіперкалієхмія. Порушення психіки - Дуже рідко: депресія, незвичайні сновидіння, безсоння. Порушення з боку нервової системи - Дуже часто: запаморочення; Дуже рідко: парестезія, тремор, сонливість, біль голови, дисгевзія (перекручення смаку). Порушення органу зору - Рідко: розлад зору. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення - Дуже рідко: запаморочення, дзвін у вухах. Порушення з боку серця: - Рідко: серцева недостатність; Дуже рідко: відчуття серцебиття. Порушення з боку судин: - Рідко: підвищення артеріального тиску, погіршення перебігу артеріальної гіпертензії; Дуже рідко: гіперемія, припливи, васкуліт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Рідко: задишка; Дуже рідко: бронхоспазм. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: диспепсія, біль у животі, нудота, діарея; Нечасто: метеоризм, гастрит, запор, блювання, виразковий стоматит; Рідко: мелена, утворення виразок шлунка та кишечника, геморагічна діарея, шлунково-кишкова кровотеча; Дуже рідко: стоматит, блювання кров'ю, прорив кишечника, загострення хвороби Крона та виразкового коліту, панкреатит. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення активності ферментів печінки; Дуже рідко: захворювання печінки (включаючи гепатит), збільшення активності лужної фосфатази. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: свербіж, висипання, дерматит, кропив'янка; Рідко: набряк Квінке; Дуже рідко: пурпура, екзема, важкі шкірно-слизові реакції (включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз). Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Нечасто: підвищення концентрації сечовини сироватки крові, підвищення концентрації креатиніну сироватки крові; Дуже рідко: нефротичний синдром, ниркова недостатність. Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже рідко: набряк, слабкість, м'язові спазми. Зміни лабораторних та інструментальних досліджень - дуже рідко: збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень лікарських взаємодій не проводилося, крім досліджень взаємодії з варфарином. Ацеклофенак метаболізується в системі цитохрому Р450 2С9 і, за даними досліджень in vitro, може пригнічувати цей ізофермент. Тому можливий ризик фармакокінетичної взаємодії з фенітоїном, циметидином, толбутамідом, фенілбутазоном, аміодароном, міконазолом та сульфафеназолом. Як і у випадку інших препаратів групи нестероїдних протизапальних засобів, існує також ризик фармакокінетичних взаємодій з іншими препаратами, що активно виводяться нирками, такими як метотрексат та літій. Ацеклофенак практично повністю пов'язується з білками плазми крові, отже, існує ймовірність взаємодії з іншими препаратами, що мають високу спорідненість до білків плазми крові, за типом заміщення, яку слід враховувати. Оскільки досліджень фармакокінетичних взаємодій недостатньо, наведена нижче інформація ґрунтується на даних, отриманих для інших нестероїдних протизапальних засобів: Слід уникати наступних комбінацій препаратів: Літій та дигоксин: деякі НПЗЗ інгібують нирковий кліренс літію та дигоксину, що призводить до збільшення концентрацій цих препаратів у сироватці крові. Слід уникати комбінації препаратів, за винятком випадків, коли можливий частий контроль показників літію та дигоксину. Антикоагулянти: нестероїдні протизапальні засоби інгібують агрегацію тромбоцитів і ушкоджують слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що може призвести до підвищення активності антикоагулянтів і збільшити ризик шлунково-кишкової кровотечі у пацієнтів, які приймають антикоагулянти. Слід уникати застосування комбінації ацеклофенаку та антикоагулянтів кумаринової групи для прийому внутрішньо, тиклопідину, тромболітичних препаратів та гепарину, за винятком випадків, коли проводиться ретельний контроль. Антиагрегантні препарати та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну в комбінації з нестероїдними протизапальними засобами можуть збільшити ризик шлунково-кишкової кровотечі. Наведені нижче комбінації препаратів можуть вимагати корекції дози та дотримання обережності: Метотрексат: НПЗЗ інгібують канальцеву секрецію метотрексату, тому слід також враховувати можливі взаємодії між НПЗЗ та метотрексатом при лікуванні низькими дозами метотрексату, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. У випадках, коли слід застосовувати комбіноване лікування, слід контролювати функцію нирок. Необхідно бути обережними у випадках, коли і НПЗП, і метотрексат вводяться спільно протягом 24 годин, оскільки концентрація метотрексату може підвищитися, що призведе до збільшення його токсичності. Циклоспорин, такролімус: вважається, що одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів і циклоспорину або такролімусу збільшує ризик ниркової токсичності через зниження синтезу простацикліну нирками. Тому дуже важливо ретельно контролювати функцію нирок під час комбінованого лікування. Інші нестероїдні протизапальні засоби: одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів може збільшити частоту небажаних явищ, тому слід дотримуватися обережності. Глюкокортикостероїди: може зростати ризик розвитку виразок органів шлунково-кишкового тракту або шлунково-кишкової кровотечі. Діуретики: ацеклофенак, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може інгібувати активність діуретиків, знижувати діуретичний ефект фуросеміду, буметаніду та антигіпертензивний ефект тіазидів. Одночасне лікування калійзберігаючими діуретиками може бути пов'язане зі збільшенням вмісту калію, отже необхідно контролювати вміст калію в сироватці крові. Було показано, що ацеклофенак не впливає на контроль артеріального тиску при одночасному застосуванні з бендрофлуазидом, незважаючи на те, що взаємодії з іншими діуретиками не можна виключити. Гіпотензивні препарати: нестероїдні протизапальні засоби також можуть знижувати ефективність певних гіпотензивних препаратів. Інгібітори АПФ або антагоністи рецепторів ангіотензину II у комбінації з нестероїдними протизапальними засобами можуть призвести до порушення функції нирок. У деяких пацієнтів зі зниженою нирковою функцією, наприклад, у пацієнтів похилого віку або пацієнтів з зневодненням, може виникати ризик розвитку гострої ниркової недостатності, яка зазвичай оборотна. Отже, необхідно бути обережними при комбінованому застосуванні цих препаратів з НПЗП, особливо при лікуванні літніх пацієнтів або пацієнтів з зневодненням. Пацієнти повинні бути гідратовані достатньою мірою, крім того, рекомендується враховувати необхідність моніторингу функції нирок після початку комбінованого лікування, а також періодично під час лікування. Було показано, що ацеклофенак не впливає на контроль артеріального тиску при одночасному введенні з бендрофлуазидом, незважаючи на те, що взаємодії з іншими діуретиками не можна виключати. Гіпоглікемічні препарати: у клінічних дослідженнях було показано, що диклофенак може застосовуватися одночасно з гіпоглікемічними препаратами для прийому внутрішньо, не впливаючи на їхню клінічну ефективність. Однак є окремі повідомлення про гіпоглікемічну та гіперглікемічну дію цього препарату. Отже, щодо ацеклофенаку слід враховувати можливість корекції дози препаратів, які можуть спричинити гіпоглікемію. Зідовудін: при одночасному застосуванні НПЗЗ та зидовудину підвищується ризик гематологічної токсичності. Є дані про збільшення ризику гемартрозу та утворення гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів, які страждають на гемофілію, та отримують супутнє лікування зидовудином та ібупрофеном. Ацеклофенак структурно близький до диклофенака, має подібний метаболізм, тому не можна виключити ймовірність наступних взаємодій: Міфепристон: Нестероїдні протизапальні засоби не слід застосовувати протягом 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки його дія може бути знижена. Антибіотики хінолонового ряду: взаємодія НПЗП та хінолонів може призводити до розвитку судом. Вони можуть виникати у пацієнтів як з наявністю, так і з відсутністю судом чи епілепсії в анамнезі. Тому необхідно бути обережними при призначенні хінолонів пацієнтам, які вже приймають НПЗП.Спосіб застосування та дозиВміст пакетиків слід розчиняти у 40-60 мл води та приймати негайно. Одночасний прийом їжі уповільнює швидкість абсорбції діючої речовини, але не знижує ступінь абсорбції із шлунково-кишкового тракту. Дорослі: Рекомендована доза становить 1 пакетик 2 рази на добу (один зранку та один увечері). Діти: Безпека та ефективність препарату для лікування дітей та підлітків не встановлена. Пацієнти похилого віку: Зазвичай зниження дози не потрібне, проте слід враховувати запобіжні заходи, наведені в розділі "Особливі вказівки". Печінкова недостатність: При лікуванні пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості слід застосовувати нижчі дози ацеклофенаку. Рекомендована початкова доза становить 100 мг на добу. Ниркова недостатність: Докази необхідності зміни дози ацеклофенаку при лікуванні пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості відсутні, проте рекомендується бути обережним. Небажані явища можуть бути мінімізовані, якщо скоротити тривалість лікування до мінімально необхідної досягнення контролю симптомів захворювання.ПередозуванняНемає даних про передозування ацеклофенаку у людини. Можливі симптоми: нудота, блювання, біль у шлунку, запаморочення, біль голови, явища гіпервентиляції з підвищеною судомною готовністю. Лікування: промивання шлунка, запровадження активованого вугілля, симптоматична терапія. Форсований діурез, гемодіаліз недостатньо ефективні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід уникати застосування препарату Аертал одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2. Небажані явища можуть бути зменшені, якщо максимально скоротити тривалість лікування та знизити дозу препарату до мінімально необхідної для досягнення контролю за симптомами захворювання. Вплив на шлунково-кишковий тракт Ацеклофенак слід призначати з обережністю та під ретельним медичним наглядом пацієнтам із захворюваннями, переліченими нижче, оскільки може статися погіршення їх перебігу: симптоми, що вказують на шлунково-кишкові захворювання, включаючи верхній та нижній відділи шлунково-кишкового тракту; виразка, кровотеча або прорив виразки шлунка або кишечника в анамнезі за наявності інфекції Helicobacter pylori; виразковий коліт в анамнезі; хвороба Крона в анамнезі; гематологічні захворювання, системний червоний вовчак (СКВ), порфірія та порушення кровотворення. Є повідомлення про шлунково-кишкову кровотечу, формування виразки шлунка або кишечника або прорив виразки, які можуть призводити до смерті при прийомі будь-яких НПЗП у будь-який час на фоні лікування, що супроводжуються або не супроводжуються тривожними симптомами, незалежно від наявності в анамнезі серйозних шлунково-кишкових ускладнень . Ризик шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразки або прорив виразки вищий при лікуванні високими дозами нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з виразкою шлунка або кишечника в анамнезі, особливо якщо вона ускладнена кровотечею або проривом, а також у літніх пацієнтів. Лікування цих пацієнтів слід розпочинати з найменшої ефективної дози. Також при лікуванні цих груп пацієнтів та пацієнтів, яким потрібне одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти у малих дозах або інших препаратів, які можуть збільшувати ризик розвитку шлунково-кишкових ускладнень, слід розглядати необхідність застосування комбінованої терапії із захисними препаратами (наприклад, мізопростолом чи інгібіторами протонної помпи) . Пацієнти зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі, насамперед літні, повинні повідомляти про будь-які незвичайні симптоми в області живота (особливо про шлунково-кишкову кровотечу), приділяючи максимум уваги симптомам на ранніх стадіях лікування. Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів, які отримують супутні лікарські препарати, які можуть збільшити ризик утворення виразки або кровотечі, таких як глюкокортикостероїди системної дії, антикоагулянти, наприклад, варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагрегантні препарати. У разі появи шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразки у пацієнтів, які приймають препарат Аертал, лікування слід відмінити. Вплив на серцево-судинну систему та кровообіг головного мозку При лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або хронічною серцевою недостатністю необхідно проводити відповідне спостереження та давати рекомендації, оскільки є повідомлення про розвиток затримки рідини та набряків на фоні лікування НПЗЗ. Ацеклофенак структурно близький до диклофенака, має подібний метаболізм. Щодо диклофенаку є дані, що вказують на підвищений ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт, зокрема, при тривалому лікуванні високими дозами). Також існує ризик розвитку гострого коронарного синдрому, пов'язаного із прийомом ацеклофенаку. Зі збільшенням тривалості лікування зростає ризик розвитку ускладнень із боку серцево-судинної системи. Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю (I клас за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації) та пацієнти з факторами ризику ускладнень з боку серцево-судинної системи (наприклад, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, куріння) повинні починати лікування ацеклофенаком тільки після виваженого рішення лікаря. . Ризики з боку серцево-судинної системи можуть залежати від дози та тривалості лікування, тому слід призначати препарат Аертал у мінімальній ефективній дозі та на максимально короткий період часу. Також слід бути обережними і здійснювати ретельне медичне спостереження при призначенні ацеклофенаку пацієнтам з анамнезом крововиливу в головний мозок. Вплив на печінку та нирки Лікування НПЗЗ може викликати залежне від дози зменшення синтезу простагландинів та провокувати ниркову недостатність. Необхідно брати до уваги важливість простагландинів для підтримки ниркового кровотоку у пацієнтів з порушеннями функції серця або нирок, дисфункцією печінки, пацієнтів, які отримують лікування діуретиками або відновлюються після порожнинної операції, а також пацієнтів похилого віку. Слід бути обережними при лікуванні пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок, а також пацієнтів з іншими захворюваннями, що спричиняють затримку рідини. У цих пацієнтів лікування НПЗЗ може призвести до порушення функції нирок та затримки рідини в організмі. Також необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам, які отримують лікування діуретиками, або, навпаки, пацієнтам з ризиком гіповолемії. Слід призначати мінімальну ефективну дозу та проводити регулярний контроль функції нирок. Вплив препарату на функцію нирок зазвичай оборотний після відміни ацеклофенаку. Слід відмінити лікування ацеклофенаком у разі, якщо відхилення показників функціональних тестів печінки від нормальних значень зберігаються або збільшуються при появі клінічних симптомів, що відповідають розвитку печінкової недостатності, або у разі появи інших проявів (наприклад, еозинофілії, висипки). Гепатит може розвинутись без попередніх симптомів. У пацієнтів з печінковою порфірією застосування нестероїдних протизапальних засобів може спровокувати загострення захворювання. Гіперчутливість та шкірні реакції Як і в разі застосування інших нестероїдних протизапальних засобів, вже на ранніх етапах застосування препарату можуть з'явитися алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції. У дуже рідкісних випадках на тлі застосування нестероїдних протизапальних засобів спостерігалися серйозні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, деякі з них можуть призводити до смерті. Пацієнти схильні до найвищого ризику розвитку цих реакцій на початку курсу лікування, в більшості випадків реакції маніфестують у перший місяць лікування. При перших ознаках висипу на шкірі, пошкодження слизових оболонок або будь-яких інших симптомів гіперчутливості необхідно відмінити лікування препаратом Аертал®. У рідкісних випадках вітряна віспа може спровокувати серйозні інфекційні ускладнення з боку шкіри та м'яких тканин. На даний момент не можна виключити роль НПЗП у погіршенні перебігу цих інфекційних ускладнень. Отже, рекомендується уникати застосування препарату Аертал при вітряній віспі. Вплив на гематологічні показники Ацеклофенак може оборотно пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Порушення з боку дихальної системи Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з бронхіальною астмою або з анамнезом бронхіальної астми, оскільки є повідомлення про те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть викликати бронхоспазм у таких пацієнтів. Пацієнти похилого віку Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів похилого віку, оскільки в цій віковій групі підвищена частота небажаних явищ, пов'язаних з лікуванням нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкові кровотечі та прорив виразки, які можуть призводити до смерті. Крім того, пацієнти похилого віку більшою мірою схильні до ниркової, печінкової або серцево-судинної недостатності. Тривале лікування Необхідно ретельно спостерігати за всіма пацієнтами, які отримують тривале лікування нестероїдними протизапальними препаратами, регулярно виконуючи загальний аналіз крові, функціональні тести печінки та нирок. Кожен пакетик препарату Аертал®, порошку для приготування суспензії для прийому внутрішньо, 100 мг, містить 2,64 г сорбітолу, який може спричинити порушення з боку шлунково-кишкового тракту та діарею. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не можна призначати препарат. Аертал®, порошок для приготування суспензії для вживання, 100 мг, містить аспартам, джерело фенілаланіну. Пацієнти з фенілкетонурією повинні враховувати, що кожен пакетик містить 5,61 мг фенілаланіну. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені здібності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 436,00 грн
1 372,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 100г: Активні речовини: лідокаїн – 2.5 г, прилокаїн – 2.5 г; Допоміжні речовини: ПЕГ-54 гідрогенізована рицинова олія - 1.9 г, карбомер - 1 г, натрію гідроксид - 0.52 г, вода очищена - до 100 г. Крем для зовнішнього застосування 2.5% +2.5% в алюмінієвій тубі 100 г, в інд. картонної упаковки.Опис лікарської формиКрем для місцевого та зовнішнього застосування у вигляді однорідної маси білого або майже білого кольору; допускається наявність слабкого специфічного запаху.ФармакокінетикаСистемне всмоктування препарату залежить від дози, тривалості аплікації та товщини шкірного покриву (залежить від області тіла), а також інших особливостей шкіри, таких як захворювання шкіри та гоління. При нанесенні на виразкову поверхню нижніх кінцівок абсорбцію препарату можуть впливати особливості виразок, наприклад, величина (зі збільшенням площі виразки абсорбція збільшується). Інтактна шкіра: У дорослих після нанесення 60 г крему на інтактну шкіру стегна площею 400 см2 (1,5 г на 10 см2) на 3 години системна абсорбція для лідокаїну становила приблизно 3% та для прилокаїну 5%. Всмоктування – повільне. Максимальна концентрація лідокаїну (середнє значення 0,12 мкг/мл) та прилокаїну (середнє значення 0,07 мкг/мл) у плазмі досягалася приблизно через 4 години з моменту нанесення препарату. Ризик виникнення токсичних симптомів існує лише при концентрації діючих речовин у плазмі крові 5-10 мкг/мл. При нанесенні препарату на неушкоджену шкіру через 8-12 годин після гоління, максимальна плазмова концентрація лідокаїну та прилокаїну як у молодих, так і у літніх пацієнтів дуже низька і значно нижча за можливий токсичний рівень. Трофічні виразки нижніх кінцівок: Час досягнення максимальної концентрації лідокаїну (0,05-0,84 мкг/мл) та прилокаїну (0,02-0,08 мкг/мл) у плазмі крові становить 1 -2,5 години з моменту нанесення препарату на виразкову поверхню (5 -10 г крему на 30 хв). При неодноразовому нанесенні препарату на виразкову поверхню не відзначалося кумуляції у плазмі крові прилокаїну, лідокаїну або їх метаболіту. 2-10 г препарату наносилися на виразкову поверхню площею до 62 см2 на 30-60 хв від 3 до 7 разів на тиждень (15 разів протягом місяця). Слизова оболонка статевих органів: Час досягнення максимальної концентрації лідокаїну та прилокаїну в плазмі крові (в середньому 0,18 мкг/мл та 0,15 мкг/мл, відповідно) становить приблизно 35 хв з моменту нанесення препарату на слизову оболонку піхви (10 г препарату на 10 хв).ФармакодинамікаАкріол Про - комбінований препарат, до складу якого входять лідокаїн та прилокаїн, місцеві анестетики амідного типу. Анестезія шкіри викликається за рахунок проникнення лідокаїну та прилокаїну в шари епідермісу та дерми. Ступінь анестезії залежить від дози препарату та тривалості аплікації. Інтактна шкіра: Після нанесення препарату на інтактну шкіру на 1-2 години тривалість анестезії після зняття оклюзійної пов'язки становить 2 години. Не виявлено відмінностей у ефективності (включаючи час досягнення знеболювального ефекту) та безпеки при застосуванні препарату на інтактну шкіру у літніх (65-96 років) та молодших пацієнтів. За рахунок дії препарату на поверхневі судини можливе тимчасове збліднення або почервоніння шкіри. Подібні реакції у пацієнтів з поширеним нейродермітом (атопічним дерматитом) можуть виникати швидше вже через 30-60 хвилин після нанесення препарату, що вказує на швидке проникнення крему через шкірні покриви. При пункційній біопсії (діаметром 4 мм) застосування препарату Акріол Про забезпечує адекватну анестезію інтактної шкіри у 90% пацієнтів через 60 хвилин після застосування препарату при введенні голки на глибину 2 мм і через 120 хвилин при введенні голки на глибину 3 мм. Ефективність препарату залежить від кольору чи пігментації шкіри (тип шкіри I-IV). При використанні комбінованих вакцин проти таких інфекцій як кір, краснуха, епідемічний паротит, або внутрішньом'язових комбінованих вакцин проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту та інфекції, викликаної Haemophilius influenzae типу b, а також при вакцинації проти гепатиту В, застосування препарат титр антитіл, швидкість появи або зникнення у сироватці крові специфічних антитіл або кількість пацієнтів, які досягли захисного або позитивного титру антитіл після імунізації. Слизова оболонка статевих органів: Анестезія слизової оболонки статевих органів досягається швидше порівняно з анестезією інтактної шкіри через швидшу абсорбцію препарату. У жінок через 5-10 хвилин після нанесення препарату на слизову оболонку статевих органів досягається анестезія достатня для усунення болю, викликаного використанням аргонового лазера; тривалість анестезії становить 15-20 хвилин (з урахуванням індивідуальних особливостей від 5 до 45 хвилин). Трофічні виразки нижніх кінцівок: Після нанесення препарату для обробки трофічних виразок нижніх кінцівок тривалість знеболювання становить до 4 годин. Не відмічено негативної дії препарату на процес загоєння виразок або щодо бактеріальної флори.Клінічна фармакологіяМісцевий анестетик для поверхневої анестезії.ІнструкціяЗовнішньо, на шкіру або слизову оболонку. Розкрита туба з кремом призначена для одноразового використання, тубу із залишками крему слід викидати після використання в одного пацієнта.Показання до застосуванняУ дорослих: Поверхнева анестезія шкіри при ін'єкціях (в т.ч. при вакцинації), пункціях та катетеризації судин та поверхневих хірургічних втручаннях, включаючи невеликі косметологічні процедури та епіляцію. Поверхнева анестезія трофічних виразок нижніх кінцівок при хірургічній обробці (механічному очищенні), наприклад, для видалення фібрину, гною та некротичних тканин. Поверхнева анестезія слизової оболонки статевих органів перед проведенням болючих маніпуляцій та для знеболювання перед ін'єкціями місцевих анестетиків. У дітей: Поверхнева анестезія шкіри при ін'єкціях (в т.ч. при вакцинації), пункціях та катетеризації судин та поверхневих хірургічних втручаннях (в т.ч. при видаленні контагіозного молюска).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до місцевих анестетиків амідного типу або до будь-якого іншого компонента препарату. Недоношені новонароджені, що народилися за терміну вагітності менше 37 тижнів. Новонароджені із масою тіла менше 3 кг.Вагітність та лактаціяПротипоказано для немовлят масою менше 3 кг.Побічна діяПри нанесенні на інтактну шкіру. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – транзиторні місцеві реакції в області нанесення препарату, такі як блідість, почервоніння та набряклість; Нечасто – у перший момент після нанесення легке печіння, свербіж та відчуття тепла (в області нанесення препарату). Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – алергічні реакції, у найважчих випадках – анафілактичний шок; метгемоглобінемія та/або ціаноз. Реакції в області застосування препарату, такі як геморагічний висип або точкові крововиливи, особливо після тривалої аплікації у дітей з атопічним дерматитом або контагіозним молюском. Роздратування рогівки внаслідок випадкового влучення крему в очі. При нанесенні на трофічні виразки нижніх кінцівок. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – транзиторні місцеві реакції в області нанесення препарату, такі як блідість, почервоніння та набряклість; у перший момент після нанесення легке печіння, свербіж та відчуття тепла (в області нанесення препарату); нечасто – подразнення шкіри (в області нанесення препарату). Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – алергічні реакції, у найтяжчих випадках – анафілактичний шок.Взаємодія з лікарськими засобамиУ пацієнтів, які отримують препарати, що індукують розвиток метгемоглобінемії (наприклад, препарати, що містять сульфогрупу), препарат Акріол може сприяти підвищенню концентрації метгемоглобіну в крові. При лікуванні іншими місцевими анестетиками та структурно подібними до них препаратами (в т.ч. токаїнідом), слід брати до уваги ризик посилення системних ефектів при використанні високих доз препарату. Спеціальних досліджень з оцінки взаємодії лідокаїну/прилокаїну з антиаритмічними препаратами класу III не проводилося, слід бути обережним при спільному застосуванні препаратів.Спосіб застосування та дозиПоверхнева анестезія трофічних виразок нижніх кінцівок: При хірургічній обробці (механічному очищенні) трофічних виразок нижніх кінцівок: разова доза близько 1-2 г/10 см2; нанести крем товстим шаром на виразкову поверхню не більше 10 г крему за процедуру. Накласти оклюзійну пов'язку. Час аплікації: мінімум 30 хв. У разі обробки виразок, у тканині яких проникнення препарату утруднене, тривалість аплікації можна збільшити до 60 хв. Механічне очищення необхідно починати пізніше 10 хв після видалення крему. При маніпуляціях на виразках нижніх кінцівок препарат застосовували до 15 разів протягом 1-2 місяців без зниження ефективності та підвищення частоти розвитку місцевих реакцій. Поверхнева анестезія статевих органів: Знеболення перед ін'єкціями місцевих анестетиків: Чоловіки: 1 г/10 см2. Нанести крем товстим шаром на шкіру. Час аплікації: 15 хв. Жінки: 1-2 г/10 см2. Нанести крем товстим шаром на шкіру. Час аплікації: 60 хв. Поверхнева анестезія слизової оболонки статевих органів: При видаленні кондилом і знеболювання перед ін'єкціями місцевих анестетиків: приблизно 5-10 г крему, залежно від площі оброблюваної поверхні. Крем слід наносити на всю поверхню слизової оболонки, включаючи складки слизової оболонки. Оклюзійної пов'язки не потрібно. Час аплікації: 5-10 хв. Проводити процедуру відразу після видалення крему. Діти. Знеболення при введенні голки (в т.ч. при вакцинації), при вишкрібанні контагіозного молюска та інших невеликих поверхневих хірургічних маніпуляціях: Нанести крем товстим шаром на шкіру та покрити оклюзійною пов'язкою. Доза повинна відповідати оброблюваної поверхні та не повинна перевищувати 1 г крему на 10 см2. Смужка препарату Акріол Про довжиною 3,5 см приблизно відповідає дозі 1 г. Збільшення часу аплікації зменшує анестезію. У дітей з атопічним дерматитом час аплікації слід зменшити до 30 хвилин. Нанести крем товстим шаром на шкіру та покрити оклюзійною пов'язкою.ПередозуванняПорушення центральної нервової системи (ЦНС), пригнічення ЦНС та діяльності серця.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід бути обережним при нанесенні препарату Акріол Про навколо очей, оскільки препарат викликає подразнення очей. Усунення захисних рефлексів може спричинити подразнення або пошкодження рогівки. При попаданні препарату в очі негайно промийте очі водою або 0,9% розчином хлориду натрію, і захистіть очі до відновлення захисних рефлексів. Необхідно бути обережними у разі нанесення препарату на шкіру при атопічному дерматиті; час аплікації має бути зменшеним (15-30 хвилин). У дітей віком до 3 місяців безпека та ефективність застосування препарату визначалася після нанесення разової дози. У таких дітей після застосування препарату часто спостерігалося тимчасове підвищення рівнів метгемоглобіну в крові тривалістю до 13 годин. Однак підвищення вмісту метгемоглобіну в крові, що спостерігається, ймовірно, не має клінічного значення. Пацієнти, які приймають антиаритмічні препарати класу III (наприклад, аміодарон), повинні бути під постійним наглядом та ЕКГ-контролем, т.к. можливий вплив на серцеву діяльність. Не слід наносити препарат на пошкоджене барабанне перетинання або в інших випадках можливого проникнення препарату в середнє вухо. Не слід наносити препарат Акріол Про на відкриті рани. Через нестачу даних щодо абсорбції препарату не рекомендується наносити препарат на слизову оболонку статевих органів у дітей. Лідокаїн і прилокаїн у концентрації вище 0,5-2% мають бактерицидні та противірусні властивості. У зв'язку з цим рекомендується виявляти особливу увагу під час застосування препарату перед підшкірним введенням живої вакцини (наприклад, БЦЖ).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему