Аденома простаты Со скидкой

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Одна капсула містить 0,400 мг тамсулозину гідрохлориду; допоміжні речовини: стеарат кальцію; триетилцюрат; тальк; сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату (1:1), що містить також полісорбат 80 та натрію лаурилсульфат; целюлоза мікрокристалічна; Верхня частина капсули: заліза оксид жовтий (CI 77492 Е172); титану діоксид (CI 77891 Е171); заліза оксид чорний (CI 77499 Е172); заліза оксид червоний (CI 77491 Е172); желатин; Нижня частина капсули: заліза оксид червоний (CI 77491 Е172); заліза оксид чорний (CI 77499 Е172); заліза оксид жовтий (CI 77492 Е172); титану діоксид (CI 77891 Е171); желатин. Капсули із модифікованим вивільненням 0,4 мг. 10 капсул у блістері з плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. 1(один) або 3(три) блістери у картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули розмір №2; кришечка: непрозора, коричневого кольору; Корпус: непрозорий, коричнево-жовтого кольору. Вміст капсули-пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАльфа1-адреноблокатор.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому тамсулозин швидко і практично повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність препарату – близько 100%. Після одноразового прийому препарату внутрішньо в дозі 400 мкг Сmах активної речовини в плазмі досягається через 6 год. Розподіл У рівноважному стані (через 5 днів курсового прийому) значення Cмах активної речовини в плазмі крові на 60-70% вище, ніж Смах після одноразового прийому препарату. Зв'язування з білками плазми – 99%. Тамсулозин має незначний обсяг розподілу (приблизно 0,2 л/кг). Метаболізм Тамсулозин не піддається ефекту "першого проходження" і повільно біотрансформується в печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до 1А-адренорецепторів. Більшість активної речовини присутня в крові в незміненому вигляді. Виведення Тамсулозин виводиться нирками, 9% дози виводиться у незміненому вигляді. Т1/2 тамсулозин при одноразовому прийомі -10 год, після багаторазового прийому -13 год, кінцевий час напіввиведення - 22 год.ФармакодинамікаТамсулозин вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні α1A-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри, а також α1D-адренорецептори, що переважно перебувають у тілі сечового міхура. Це призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення функції детрузора. За рахунок цього зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Як правило, терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату, хоча у ряду пацієнтів зменшення симптомів відзначається після прийому першої дози. Здатність тамсулозину впливати на α1 A-адренорецептори в 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти α1 B-адренорецепторами, які розташовані в гладких м'язах судин. Завдяки такій високій селективності препарат не викликає будь-якого клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів із нормальним вихідним АТ.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів, зумовлених доброякісною гіперплазією передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину гідрохлориду або до будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю: хронічна ниркова недостатність (зниження кліренсу креатиніну нижче 10 мл/хв), артеріальна гіпотензія (в т.ч. ортостатична), тяжка печінкова недостатність.Побічна діяРідко – головний біль, запаморочення, астенія, порушення сну (сонливість або безсоння), ретроградна еякуляція, зниження лібідо, біль у спині, риніт; у поодиноких випадках – ортостатична гіпотензія, тахікардія, серцебиття, біль у грудній клітці. З боку органів травлення: у поодиноких випадках – нудота, блювання, запори або діарея. У вкрай поодиноких випадках реакції гіперчутливості - висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиЦиметидин підвищує концентрацію тамсулозину у плазмі, фуросемід знижує (істотного клінічного значення не має, зміни дозування не потрібно). Диклофенак та непрямі антикоагулянти посилюють виведення тамсулозину. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу тамсулозин не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Інші альфа1-адреноблокатори, інгібітори ацетилхолінестерази, алпростадил, анестетики, діуретики, леводопа, антидепресанти, бета-адреноблокатори, блокатори "повільних" кальцієвих каналів, нітрати та етанол можуть посилити вираженість гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їди, по 1 капсулі на день, в один і той же час доби, запиваючи достатньою кількістю води. Капсулу годі було ні розламувати на частини, ні розжовувати, т.к. при цьому порушується пролонговане вивільнення діючої речовини.ПередозуванняВипадки гострого передозування не описані. Симптоми: теоретично можливе виникнення гострої гіпотензії, компенсаторної тахікардії. Лікування: пацієнта слід укласти, щоб відновити артеріальний тиск та нормалізувати частоту серцевих скорочень. Проводять кардіотропну терапію. Слід слідкувати за функцією нирок та застосовувати загальну підтримуючу терапію. Якщо симптоми залишаються, слід ввести об'ємозамінні розчини, судинозвужуючі препарати. Для запобігання подальшій абсорбції тамсулозину можливе промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного. Діаліз не є ефективним, оскільки тамсулозин міцно зв'язується з білками плазми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПодібно до інших α1-адреноблокаторів тамсулозин може викликати зниження АТ, у поодиноких випадках викликаючи непритомність. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) необхідно посадити або укласти хворого до зникнення симптомів. Лікування тамсулозином має передувати попереднє обстеження хворого з метою виключення будь-якого іншого захворювання, що протікає з такими ж симптомами, як доброякісна гіперплазія простати. Лікування повинні передувати попередні ректальне пальцеве обстеження простати та вимірювання рівня специфічного антигену простати (PSA), які пізніше під час лікування регулярно повторюють. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 480 мг Фасування: N30 Форма выпуска: капс. Упаковка: блистер Производитель: Квадрат-С ООО Завод-производитель: Квадрат-С(Россия). .

Фасування: N60 Форма выпуска: таб. Упаковка: банка Производитель: Амбросиа СупХерб Лтд. Завод-производитель: Амбросиа СупХерб Лтд.

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1 капс. містить: речовини: тамсулозину гідрохлорид 0,400 мг, у перерахунку на тамсулозин 0,367 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (101), метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1), триетилцитрат, тальк, вода, натрію гідроксид/хлористоводнева кислота. Форма випуску: в упаковці 30 капсул.Опис лікарської формиКапсули № 2 з прозорим, безбарвним корпусом та кришкою прозорою рожевого кольору. Вміст капсул – сферичні пелети білого або майже білого кольору.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового вживання 0,4 мг препарату його максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається через 6 годин. Після багаторазового прийому внутрішньо 0,4 мг на день рівноважна концентрація (Сss) досягається до 5-го дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язок із білками плазми – 99%, обсяг розподілу невеликий (близько 0,2 л/кг). Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів.Більшість тамсулозину представлена ​​у плазмі крові у незміненій формі. В експерименті виявлено здатність тамсулозину трохи індукувати активність мікросомальних ферментів печінки. При незначному та помірному ступені печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому приблизно близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату (Т½) при одноразовому прийомі 0,4 мг після їди становить 10 годин, при багаторазовому – 13 годин. При нирковій недостатності не потрібне зниження дози, за наявності у пацієнта тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл/хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.Клінічна фармакологіяТамсулозин вибірково і конкурентно блокує постсинаптичні альфа1A-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри, а також альфа1D-адренорецептори, що переважно перебувають у тілі сечового міхура. Це призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура, простатичної частини уретри, покращує відтік сечі, зменшує симптоми обструкції та подразнення сечовивідних шляхів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Здатність тамсулозину впливати на альфа1A-адренорецептори в 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з альфа1A-адренорецепторами, розташованими в гладкій м'язах судин. Завдяки такій високій селективності препарат не викликає будь-якого клінічно значущого системного зниження артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ. Як правило, терапевтичний ефект досягається через 2 тижні після початку прийому препарату.ІнструкціяКапсулу необхідно проковтнути повністю, сидячи або стоячи, не розгризаючи і не розжовуючи, оскільки це може порушити поступове виділення активного інгредієнта.Показання до застосуванняЛікування функціональних симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину гідрохлориду або до інших компонентів препарату Тамсулозин; ортостатична гіпотензія (у тому числі в анамнезі); тяжка печінкова недостатність. З обережністю: тяжка ниркова недостатність (зниження кліренсу креатиніну нижче 10 мл/хв).Побічна діяЧастота побічних реакцій: часто (> 1%, 0,1%, 001% З боку нервової системи: часто - запаморочення, нечасто - головний біль, рідко - непритомність; порушення сну (сонливість або безсоння). З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія, ортостатична гіпотензія; біль у грудній клітці. З боку органів дихання: нечасто – риніт. З боку травної системи: нечасто – запор, пронос, нудота, блювання. З боку шкіри та шкірних покривів: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк. З боку сечостатевої системи: нечасто – ретроградна еякуляція, дуже рідко – пріапізм; зниження лібідо. Інші: іноді – астенія, біль у спині, синдром маленької зіниці під час операції з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе відзначалася взаємодія при одночасному прийомі тамсулозину з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном. При одночасному прийомі з циметидином концентрація тамсулозину в плазмі підвищується, а при одночасному прийомі тамсулозину з фуросемідом - знижується. Однак корекція дози не потрібна, оскільки концентрація тамсулозину залишається в терапевтичному діапазоні. In vitro діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють рівень вільної фракції тамсулозину у плазмі крові. У свою чергу, тамсулозин не змінює вміст вільних фракцій діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону у плазмі крові. Не виявлено взаємодії тамсулозину з амітриптиліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом у дослідженнях in vitro. При одночасному прийомі з тамсулозином диклофенаку або варфарину можливе збільшення швидкості елімінації тамсулозину. При одночасному прийомі тамсулозину з лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск, включаючи інші альфа1-адреноблокатори та анестетики, можливе посилення гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиТамсулозин приймають внутрішньо, по 1 капсулі (0,4 мг) в один і той же час після їжі один раз на день.ПередозуванняВипадків передозування не описано, теоретично можлива гостра гіпотензія. Лікування: у разі передозування рекомендується перевести хворого на горизонтальне положення та провести заходи, спрямовані на підтримку функції серцево-судинної системи (відновлення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень); промивання шлунка, введення активованого вугілля та осмотичних проносних засобів, таких як сульфат натрію. За відсутності ефекту слід ввести речовини, що збільшують об'єм циркулюючої крові, і при необхідності, судинозвужувальні засоби. Слід здійснювати спостереження за функцією нирок і проводити заходи, створені задля її підтримку. Діаліз мало ефективний при передозуванні тамсулозину, оскільки препарат значно пов'язується з білками плазми.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) слід сісти або лягти до зникнення зазначених симптомів. До початку лікування тамсулозином необхідно провести обстеження пацієнта для виключення інших захворювань, які можуть спричинити такі ж симптоми, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. До початку лікування препаратом та в ході терапії слід регулярно проводити обстеження передміхурової залози та, при необхідності, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА). У зв'язку з можливістю ускладнень під час оперативного лікування катаракти не рекомендується призначати лікування тамсулозином пацієнтам з катарактою, якщо планується проведення операції. При прийомі тамсулозину можливі сонливість, погіршення зору, запаморочення та непритомність, тому препарат слід застосовувати з обережністю під час роботи водіям транспортних засобів та людям, професія яких потребує підвищеної концентрації уваги. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид – 0,4 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза 2208, кремнію діоксид колоїдний гідрофобний, магнію стеарат; плівкова оболонка: [гіпромеллоза 2910, тальк, титану діоксид, макро0 000 оксид жовтий]. Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 0,4 мг. 10, 15 або 20 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної або полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної та фольги алюмінієвої. 30, 60 або 90 таблеток у банку з поліетилену високої щільності, закупореною кришкою натягується з контролем першого розтину з поліетилену високої щільності. 3, 6 або 9 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток, 2, 4 або 6 контурних осередкових упаковок по 15 таблеток, 3 контурні осередкові упаковки по 20 таблеток або одна банка разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАльфа1-адреноблокатор.ФармакокінетикаВсмоктування Дана лікарська форма забезпечує тривале та повільне вивільнення тамсулозину та достатню експозицію зі слабкими коливаннями концентрації тамсулозину у плазмі крові протягом 24 годин. Тамсулозин всмоктується з кишечнику. Абсорбція оцінюється у 57% від введеної дози. Прийом їжі не впливає на всмоктування тамсулозину. Тамсулозин характеризується лінійною фармакокінетикою. Після одноразового прийому тамсулозину внутрішньо натще в дозі 0,4 мг максимальна концентрація тамсулозину в плазмі (Сmах) досягається в середньому через 6 годин. У рівноважному стані, що досягається до 4-го дня прийому тамсулозину, концентрація тамсулозину в плазмі крові (Css) досягає найбільшого значення через 4-6 годин як натще, так і після їди. Максимальна концентрація в плазмі збільшується приблизно від 6 нг/мл після першої дози до 11 нг/мл у рівноважному стані. Найменша концентрація тамсулозину в плазмі становить 40% від максимальної концентрації в плазмі натще і після їди. Існують значні індивідуальні відмінності серед пацієнтів щодо концентрації тамсулозину у плазмі крові після одноразової дози та багаторазового прийому тамсулозину. Розподіл Зв'язування з білками плазми крові – близько 99%, обсяг розподілу невеликий (близько 0,2 л/кг). Метаболізм Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину представлена ​​у плазмі крові у незміненому вигляді. За експериментальними даними, здатність тамсулозину індукувати активність мікросомальних ферментів печінки практично відсутня. При печінковій недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Виведення Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться нирками, при цьому приблизно 4-6% тамсулозину виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення тамсулозину (Т1/2) при одноразовому прийомі 0,4 мг тамсулозину у вигляді таблеток та у рівноважному стані становить 19 та 15 годин, відповідно.ФармакодинамікаТамсулозин є специфічним конкурентним блокатором постсинаптичних α1-адренорецепторів, особливо α1А та α1D підтипів, що відповідають за розслаблення гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Тамсулозин у дозі 0,4 мг збільшує максимальну швидкість сечовипускання, а також знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози та уретри, покращуючи відтік сечі та, таким чином, зменшує вираженість симптомів спорожнення. Тамсулозин також зменшує симптоми наповнення сечового міхура, у розвитку яких важливу роль відіграє гіперактивність детрузора. При тривалій терапії зберігається вплив на вираженість симптомів наповнення та спорожнення, зменшуючи ризик розвитку гострої затримки сечі та необхідність оперативного втручання. Блокатори α1А-адренорецепторів можуть знижувати артеріальний тиск (АТ) за рахунок зменшення периферичного опору. При застосуванні тамсулозину у добовій дозі 0,4 мг випадків клінічно значущого зниження артеріального тиску не відзначалося.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози (лікування порушень сечовипускання).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; ортостатична гіпотензія; тяжка печінкова недостатність; дитячий вік до 18 років; особи жіночої статі (застосовується лише у чоловіків). З обережністю: Хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче 10 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; артеріальна гіпотензіяПобічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥1/10; часто від ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко від ≥1/10000 до <1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку нервової системи: Часто – запаморочення (1,3%); Нечасто – головний біль; Рідко - непритомність. Порушення з боку серця: Нечасто – відчуття серцебиття. Порушення з боку судин: Нечасто – ортостатична гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Нечасто – риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Нечасто – запор, діарея, нудота, блювання; Частота невідома – сухість у роті. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка; Рідко – ангіоневротичний набряк; Дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона; Частота невідома – багатоформна еритема, ексфоліативний набряк. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Часто – порушення еякуляції; Дуже рідко – пріапізм; Частота невідома - відсутність сім'явипорскування. Порушення органу зору: Частота невідома - нечіткість, погіршення зору. Загальні порушення та реакції у місці введення: Нечасто – астенія. Описано випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти та глаукоми у пацієнтів, які приймали тамсулозин. Післяреєстраційне застосування препарату На додаток до побічних ефектів, описаних вище, при застосуванні тамсулозину спостерігалися фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія та задишка. У зв'язку з тим, що дані були отримані методом спонтанних повідомлень у період після реєстрації, визначення частоти та причинно-наслідкового зв'язку цих явищ з прийомом тамсулозину є складним.Взаємодія з лікарськими засобамиПри застосуванні тамсулозину разом з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном та теофіліном лікарської взаємодії виявлено не було. При одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину у плазмі; з фуросемідом – зниження концентрації, проте це не вимагає корекції дози, оскільки концентрація тамсулозину залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. Одночасне застосування тамсулозину із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення концентрації тамсулозину. Одночасне застосування з кетоконазолом (сильний інгібітор ізоферменту CYP3A4) призводило до збільшення площі під кривою "концентрація-час" (AUC) та максимальної концентрації (Сmах) тамсулозину в 2,8 та 2,2 рази відповідно. Тамсулозин не слід застосовувати у комбінації з активними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 у пацієнтів з порушенням метаболізму ізоферменту CYP2D6. Препарат слід застосовувати з обережністю у комбінації із сильними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4. Одночасне застосування тамсулозину та пароксетину, сильного інгібітору ізоферменту CYP2D6, призводило до збільшення Сmах та AUC тамсулозину в 1,3 та 1,6 рази відповідно, однак це збільшення визнано клінічно незначущим. Одночасне застосування інших блокаторів α1-адренорецепторів може призвести до гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиВсередину, по 1 таблетці (0,4 мг) 1 раз на добу незалежно від їди. Тривалість застосування не обмежена, препарат призначають як безперервну терапію. Таблетка повинна бути прийнята цілком, її не можна розжовувати, тому що це може вплинути на пролонговане вивільнення діючої речовини.ПередозуванняСимптоми Зниження артеріального тиску, компенсаторна тахікардія. Лікування Симптоматичне. АТ і частота серцевих скорочень можуть відновитися після прийняття пацієнтом горизонтального становища. За відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові, і, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Потрібно контролювати функцію нирок. Проведення гемодіалізу недоцільно, оскільки тамсулозин значною мірою пов'язується з білками плазми. Для запобігання подальшому всмоктуванню препарату доцільно промивання шлунка, прийом сорбентів (активованого вугілля) та осмотичних проносних.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при застосуванні інших альфа1-адреноблокаторів, при лікуванні тамсулозином в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, яке, в окремих випадках, може призводити до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки ознаки не зникнуть. Синдром відміни відсутній. У деяких пацієнтів, які приймали або раніше приймали тамсулозин, під час оперативного втручання з приводу катаракти та глаукоми відзначався розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), який може призвести до ускладнень під час операції або післяопераційного періоду. Доцільність відміни терапії тамсулозином за 1-2 тижні до операції з приводу катаракти або глаукоми досі не показана. Випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока мали місце у пацієнтів, які припинили прийом препарату та в більш ранні терміни перед операцією. Не рекомендується розпочинати терапію тамсулозином у пацієнтів, яким запланована операція з приводу катаракти чи глаукоми. Під час передопераційного обстеження пацієнтів хірург та лікар-офтальмолог повинні враховувати, чи приймає чи приймав даний пацієнт тамсулозин. Це необхідно для підготовки до розвитку під час операції синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока. Перш ніж розпочати терапію тамсулозином, пацієнт повинен бути обстежений для того, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, при необхідності, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА). Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на фоні терапії альфа1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції протягом 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції. При нирковій недостатності не потрібна зміна дози. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дані про негативний вплив на здатність до керування транспортними засобами та заняття потенційно небезпечними видами діяльності відсутні. Тим не менш, у зв'язку з можливістю виникнення запаморочення, до з'ясування індивідуальної реакції пацієнта, слід утриматися від занять, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, у тому числі від керування транспортними засобами та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: тамсулозин гідрохлорид 400 мкг. Допоміжні речовини: сахароза – 99%, гіпромелоза – 1% (цукрові сфери – 190 мг), сополімер метакрилової кислоти – 4.8 мг, етилцелюлоза – 4 мг, поліетиленгліколь – 0.8 мг. Склад оболонки капсул: ;титану діоксид - 1%, заліза оксид жовтий (заліза оксид) - 0.27%, барвник синій патентований - 0.015%, желатин - до 100%. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули з пролонгованим вивільненням; тверді желатинові, зеленого кольору, розмір №3; вміст капсул – пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор α1-адренорецепторів; засіб для симптоматичного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Виборчо блокує постсинаптичні α1A-адренорецептори гладких м'язів передміхурової залози, шийки сечового міхура, простатичної частини уретри. Внаслідок цього знижується тонус гладких м'язів зазначених утворень, полегшується відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Терапевтичний ефект проявляється приблизно через 2 тижні від початку лікування. Значно менше виражена у тамсулозину здатність блокувати α1B-адренорецептори гладких м'язів судин, тому дія на системний артеріальний тиск незначна.ФармакокінетикаПісля прийому тамсулозин швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Після одноразового внутрішнього прийому 400 мкг C max активної речовини в плазмі досягається через 6 год. Зв'язування з білками плазми - 99%. Vd незначний і становить 0.2 л/кг. Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α1A-адренорецепторів. Більшість активної речовини присутня в крові в незміненому вигляді. T1/2 тамсулозину при одноразовому прийомі – 10 год, термінальний T1/2 становить – 22 год. Виводиться нирками, 9% – у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяПрепарат, що застосовується при порушеннях сечовипускання, пов'язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Альфа1-адреноблокатор.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тамсулозину.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: рідко - запаморочення, ортостатична гіпотензія, відчуття серцебиття. З боку ЦНС: можливі головний біль, астенія. З боку статевої системи: рідко - ретроградна еякуляція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі, а з фуросемідом – зниження концентрації; з іншими α1-адреноблокаторами – можливе виражене посилення гіпотензивного ефекту. Диклофенак та непрямі антикоагулянти дещо збільшують швидкість елімінації тамсулозину. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Інші α1-адреноблокатори, інгібітори ацетилхолінестерази, алпростадил, анестетики, діуретики, леводопа, антидепресанти, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, міорелаксанти, нітрати та етанол можуть посилювати вираженість гіпотенз.Спосіб застосування та дозиВсередину – 400 мкг 1 раз на добу (після сніданку).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів, схильних до гіпотензії, при виражених порушеннях функції печінки. Перед початком терапії тамсулозином пацієнт повинен бути обстежений на предмет наявності інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення специфічного антигену простати. У хворих із порушенням функції нирок зміни режиму дозування не потрібно. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

ХарактеристикаКомпоненти для «Просталаміну», одержувані з передміхурових залоз великої рогатої худоби, є комплексом білків і нуклеопротеїдів, специфічних для передміхурової залози, що мають вибіркову дію на її клітини і сприяють нормалізації функцій передміхурової залози і тонусу сечового міхура. Передміхурова залоза як андрогензалежний орган відіграє значну роль у нормальному функціонуванні чоловічої копулятивної сфери, оскільки впливає на сперматогенез. У тканинах передміхурової залози відбувається обмін тестостерону, який під впливом 5-альфа-редуктази перетворюється на дигідротестостерон. При надмірній кількості та активності 5-альфа-редуктази у передміхуровій залозі посилюються гіперпластичні процеси, що призводять до аденоматозних її змін. Інфекції урогенітального тракту нерідко сприяють розвитку хронічного запального процесу у тканинах залози. Для корекції патологічних змін, що виникають у передміхуровій залозі, розроблено «Простамін»: Має вибіркову дію на клітини тканини передміхурової залози і нормалізує її функцію. Прискорює відновлення функцій передміхурової залози при простатиті, розладі статевої функції та порушення сечовипускання. Рекомендується у комплексній терапії на ранніх стадіях аденоми простати, а також особам старшого та літнього віку для підтримки функцій передміхурової залози та профілактики уродинамічних розладів.РекомендуєтьсяРекомендується для нормалізації та поліпшення функції передміхурової залози та сечостатевої системи: Гострі та хронічні запальні захворювання передміхурової залози; аденома передміхурової залози; синдром часткової андрогенної недостатності; синдром нижніх сечових шляхів; перед- та післяопераційний період при операціях на передміхуровій залозі; порушення сперматогенезу; олігоспермія; затримка пубертатного розвитку у хлопчиків; геріатрична практика.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів; вагітність та годування груддю.Спосіб застосування та дозиПо 1-3 таблетки 2-3 рази на день за 10-15 хвилин до їди, запиваючи водою, не розжовуючи. Курс: 10-14 днів. Повторний курс через 3-6 місяців.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЧи не є лікарським засобом. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: serenoa repens fructuum extract (екстракт плодів пальми сабаль) 150,0 мг, Pygeum africanum (піджеум африканський, екстракт кори) 90,0 мг, Pumpkin Seed Extract (екстракт насіння гарбуза) 25,0 мг, L-Argin -аргінін) 20,0 мг, L-Alanine (L-аланін) 20,0 мг, L-Glutamine (L-глутамін) 20,0 мг, Glycinum (L-гліцин) 20,0 мг, Vitamin E (вітамін E ) 15,0 мг, Extractum Eleutherococci siccum (екстракт елеутерококу колючого) 12,5 мг, Vitamin B 5 (вітамін В 5) 5,0 мг, Zinc sulfate (цинку сульфат) 7,5 мг, Pepper extract (екстракт перцю) 5 ,0 мг, Ginseng extract siccum (екстракт женьшеню) 3,0 мг, Vitamin В6 (вітамін В 6) 2,0 мг, Vitamin В 12 (вітамін В 12) 0,005 мг. 30 шт в інд/упаковці.

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: тамсулозин гідрохлорид 400 мкг. Допоміжні речовини: сахароза – 99%, гіпромелоза – 1% (цукрові сфери – 190 мг), сополімер метакрилової кислоти – 4.8 мг, етилцелюлоза – 4 мг, поліетиленгліколь – 0.8 мг. Склад оболонки капсул: ;титану діоксид - 1%, заліза оксид жовтий (заліза оксид) - 0.27%, барвник синій патентований - 0.015%, желатин - до 100%. 15 шт. - упаковки осередкові контурні (6) - пачки картонні. 90 шт. - банки поліетиленові (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули з пролонгованим вивільненням; тверді желатинові, зеленого кольору, розмір №3; вміст капсул – пелети білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаБлокатор α1-адренорецепторів; засіб для симптоматичного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Виборчо блокує постсинаптичні α1A-адренорецептори гладких м'язів передміхурової залози, шийки сечового міхура, простатичної частини уретри. Внаслідок цього знижується тонус гладких м'язів зазначених утворень, полегшується відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Терапевтичний ефект проявляється приблизно через 2 тижні від початку лікування. Значно менше виражена у тамсулозину здатність блокувати α1B-адренорецептори гладких м'язів судин, тому дія на системний артеріальний тиск незначна.ФармакокінетикаПісля прийому тамсулозин швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Після одноразового внутрішнього прийому 400 мкг C max активної речовини в плазмі досягається через 6 год. Зв'язування з білками плазми - 99%. Vd незначний і становить 0.2 л/кг. Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α1A-адренорецепторів. Більшість активної речовини присутня в крові в незміненому вигляді. T1/2 тамсулозину при одноразовому прийомі – 10 год, термінальний T1/2 становить – 22 год. Виводиться нирками, 9% – у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяПрепарат, що застосовується при порушеннях сечовипускання, пов'язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Альфа1-адреноблокатор.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тамсулозину.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: рідко - запаморочення, ортостатична гіпотензія, відчуття серцебиття. З боку ЦНС: можливі головний біль, астенія. З боку статевої системи: рідко - ретроградна еякуляція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі, а з фуросемідом – зниження концентрації; з іншими α1-адреноблокаторами – можливе виражене посилення гіпотензивного ефекту. Диклофенак та непрямі антикоагулянти дещо збільшують швидкість елімінації тамсулозину. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Інші α1-адреноблокатори, інгібітори ацетилхолінестерази, алпростадил, анестетики, діуретики, леводопа, антидепресанти, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, міорелаксанти, нітрати та етанол можуть посилювати вираженість гіпотенз.Спосіб застосування та дозиВсередину – 400 мкг 1 раз на добу (після сніданку).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують у пацієнтів, схильних до гіпотензії, при виражених порушеннях функції печінки. Перед початком терапії тамсулозином пацієнт повинен бути обстежений на предмет наявності інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення специфічного антигену простати. У хворих із порушенням функції нирок зміни режиму дозування не потрібно. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка – 1 табл. містить: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид 0,4 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (гідрокси-пропілметилцелюлоза) 75 мг, кремнію діоксид колоїдний 1,2 мг, лактози моногідрат 12 мг, магнію стеарат 2,4 мг, целюлоза мікрокристалічна 149 мг; плівкова оболонка: Опадрай II жовтий 7 мг, у тому числі: [полівініловий спирт 2,8 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 1,414 мг, тальк 1,036 мг, титану діоксид 1,645 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,105 мг]. По 10 таблеток у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки, плівки ПВХ/ПХТФЕ або фольги алюмінієвої багатошарової та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 3 контурних осередкових упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі – ядро ​​майже білого кольору.ФармакокінетикаПрепарат Тамсулозин Бактер, таблетки c з пролонгованим вивільненням, покриті оболонкою добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною фармакокінетикою. Після одноразового прийому внутрішньо натще 0,4 мг Тамсулозин Бактер максимальна концентрація тамсулозину в плазмі (Cmax) досягається в середньому через 6 годин. У рівноважному стані, що досягається до 4-го дня прийому, концентрація тамсулозину в плазмі (Css) досягає найбільшого значення через 4-6 годин як натще, так і після їди.Максимальна концентрація у плазмі збільшується приблизно від 6 нг/мл після першої дози до 11 нг/мл у рівноважному стані. Найменша концентрація тамсулозину в плазмі становить 40% від максимальної концентрації в плазмі натще і після їди. Існують значні індивідуальні відмінності серед пацієнтів щодо концентрації препарату у плазмі після одноразової дози та багаторазового прийому. Розподіл: Зв'язок із білками плазми – близько 99%, обсяг розподілу невеликий (близько 0,2 л/кг). Метаболізм: тамсулозин не піддається ефекту "першого проходження" і повільно біотрансформується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів, що зберігають високу селективність до α1А-адренорецепторів. Більшість тамсулозину представлена ​​у плазмі крові у незміненій формі. Здатність тамсулозину індукувати активність мікросомальних ферментів печінки практично відсутня (експериментальні дані). При незначній та помірній печінковій недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Виведення: тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться нирками, при цьому приблизно близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату (Т1/2) при одноразовому прийомі 0,4 мг після їди становить 10 годин, при багаторазовому прийомі – 13 годин, кінцевий час напіввиведення – 22 години. (Кліренс креатиніну (КК) менше 10 мл/хв) призначення тамсулозину необхідно проводити з обережністю.ФармакодинамікаТамсулозин є специфічним конкурентним блокатором постсинаптичних αl-адренорецепторів, особливо α1А та α1D підтипів, що відповідають за розслаблення гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Тамсулозин у дозуванні 0,4 мг збільшує максимальну швидкість сечовипускання, а також знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози та уретри, покращуючи відтік сечі та, таким чином, зменшення симптомів спорожнення та наповнення сечового міхура. Тамсулозин також зменшує вираженість симптомів наповнення, у розвитку яких важливу роль відіграє гіперактивність детрузора. При тривалій терапії зберігається вплив на вираженість симптомів наповнення та спорожнення, зменшуючи ризик розвитку гострої затримки сечі та необхідність оперативного втручання. Як правило, терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату, хоча у ряду пацієнтів зменшення симптомів відзначається після прийому першої дози. Здатність тамсулозину впливати на α1А підтип адренорецепторів у 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з α1В підтипом адренорецепторів, які розташовані у гладких м'язах судин. Завдяки такій високій селективності препарат не викликає жодного клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів із нормальними показниками артеріального тиску. При застосуванні тамсулозину у добовій дозі 0,4 мг випадків клінічно значущого зниження артеріального тиску не спостерігалося.ІнструкціяТаблетка повинна бути прийнята цілком, її не можна розжовувати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення препарату.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; ортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); тяжка печінкова недостатність; дитячий вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв), артеріальна гіпотензія.Вагітність та лактаціяПрепарат Тамсулозин Бактер призначений для застосування лише у осіб чоловічої статі.Побічна діяЧастота побічних ефектів, що розвиваються при прийомі тамсулозину, класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (&1/10 випадків); часто (>1/100, <1/10 випадків); нечасто (>1/1000, <1/100 випадків); рідко (>1/10000, <1/1000 випадків); дуже рідко (<1/10000 випадків); частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку нервової системи: Часто – запаморочення; нечасто-головний біль; рідко - непритомність, порушення сну (сонливість чи безсоння). Порушення з боку органу зору: Частота невідома – інтраопераційна нестабільність райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти, глаукоми. Порушення з боку серця: Нечасто – відчуття серцебиття; рідко – біль у грудній клітці. Порушення з боку судин: Нечасто – ортостатична гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Нечасто – риніт; частота невідома – носова кровотеча. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Нечасто – запор, діарея, нудота, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто - висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – синдром Стівенса – Джонсона; частота невідома – мультиформна еритема, ексфоліативний набряк. Порушення з боку статевих органів та молочної залози. Вроджені, спадкові та генетичні порушення: Часто – порушення еякуляції (включаючи ретроградну еякуляцію, еякуляційну недостатність); дуже рідко – зниження лібідо, пріапізм. Загальні розлади та порушення у місці введення: Нечасто – астенія. Інші: Нечасто – біль у спині. На додаток до побічних ефектів, описаних вище, при використанні тамсулозину спостерігалися фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія та задишка. У зв'язку з тим, що дані були отримані методом спонтанних повідомлень у період після реєстрації, визначення частоти та причинно-наслідкового зв'язку цих явищ з прийомом тамсулозину є складним. Якщо будь-які з побічних ефектів, що вказані в інструкції, посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні тамсулозину разом з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном взаємодій виявлено не було. При одночасному застосуванні з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі крові, з фуросемідом – зниження концентрації, однак це не потребує зміни дози Тамсулозину Бактер, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптилліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. Одночасне застосування тамсулозину із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення концентрації тамсулозину. Одночасне застосування з кетоконазолом (сильний інгібітор ізоферменту CYP3A4) призводило до збільшення площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) та максимальної концентрації (Cmax) тамсулозину у 2,8 та 2,2 рази відповідно. Тамсулозин не слід призначати у комбінації із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 у пацієнтів з порушенням метаболізму ізоферменту CYP2D6. Препарат слід застосовувати з обережністю у комбінації із сильними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4. Одночасне призначення тамсулозину та пароксетину, сильного інгібітора ізоферменту CYP2D6 призводило до збільшення Cmax та AUC тамсулозину в 1,3 та 1,6 рази відповідно, однак це збільшення визнано клінічно незначущим. Одночасне призначення інших блокаторів α1-адренорецепторів може призвести до гіпотензивного ефекту.Спосіб застосування та дозиВсередину, по 1 таблетці (0,4 мг) 1 раз на добу незалежно від їди. Тривалість застосування не обмежена, препарат призначають як безперервну терапію. Синдром відміни: відсутній.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки гострого передозування тамсулозином. Симптоми: зниження артеріального тиску, компенсаторна тахікардія. Лікування симптоматичне. Артеріальний тиск та частота серцевих скорочень можуть відновитися при прийнятті хворим на горизонтальне положення. За відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові та, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Потрібно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективним, оскільки тамсулозин інтенсивно зв'язується з білками плазми. Для запобігання подальшому всмоктуванню препарату доцільно промивання шлунка, прийом активованого вугілля та осмотичних проносних.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при використанні інших αl-адреноблокаторів, при лікуванні тамсулозином в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, який може призводити до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки ознаки не зникнуть. Перш ніж розпочати терапію препаратом Тамсулозином Бактер, пацієнт повинен бути обстежений для того, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА). У деяких пацієнтів, при оперативних втручаннях з приводу катаракти або глаукоми на фоні прийому препарату, можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), який може призвести до ускладнень під час операції або післяопераційного періоду. Доцільність відміни терапії тамсулозином за 1-2 тижні до операції щодо катаракти чи глаукоми не доведена. Випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока мали місце у пацієнтів, які припинили прийом препарату та в більш ранні терміни перед операцією. Не рекомендується розпочинати терапію тамсулозином у пацієнтів, яким запланована операція з приводу катаракти чи глаукоми. Під час передопераційного обстеження пацієнтів хірург та лікар-офтальмолог повинні враховувати, чи приймає чи приймав даний пацієнт тамсулозин.Це необхідно для підготовки до розвитку під час операції інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока. У разі розвитку ангіоневротичного набряку слід негайно припинити терапію препаратом. Повторне призначення тамсулозину протипоказане. Лікування тамсулозином пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) потребує обережності, т.к. досліджень цієї категорії пацієнтів не проводилося. При нирковій недостатності, а також при легкій або помірній печінковій недостатності не потрібна корекція дозування. Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на фоні терапії альфа-1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції до 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1капс. містить: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид 0,4 мг; Допоміжні речовини: гіпромелоза Е5 (гідрокси-пропілметилцелюлоза) 1,9132 мг, дибутилфталат 0,2088 мг, крохмаль 55 мг, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000) 6,2058 мг, метакрилової кислоти 5 , натрію лаурилсульфат 0,2 мг, сахароза 165 мг, тальк 7,5358 мг, етилцелюлоза 1,7748 мг, стеарат магнію 1,5 мг, тальк 1,5 мг; капсула тверда желатинова №2: корпус – желатин 37,3478 мг, заліза оксид жовтий 0,3811 мг, титану діоксид 0,3811 мг; кришечка – желатин 22,4322 мг, заліза оксид жовтий 0,2289 мг, титану діоксид 0,2289 мг. Форма випуску: по 10 або 15 капсул у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної або плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 3, 6, 9 контурних осередкових упаковок по 10 капсул або по 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок по 15 капсул разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули кишковорозчинні з пролонгованим вивільненням.Фармакотерапевтична групаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних альфа-l-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада альфа-1-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Здатність тамсулозину впливати на альфа-l-А підтип адренорецепторів у 20 разів перевершує його здатність взаємодіяти з альфа-lB підтипом адренорецепторів, які розташовані у гладких м'язах судин. Завдяки своїй високій селективності тамсулозин не викликає клінічно значущого зниження системного артеріального тиску (АТ) як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ.ІнструкціяВсередину після сніданку запиваючи водою. Капсулу не рекомендується розжовувати, оскільки це може вплинути на швидкість вивільнення речовини, що діє.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; ортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); виражена печінкова недостатність; дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат Тамсулозин Канон 0,4 мг у капсулах призначений для застосування лише у осіб чоловічої статі.Побічна діяЧастота побічних ефектів, що розвиваються при прийомі тамсулозину, класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: Дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі повідомлення; частота невідома – відсутні відомості про частоту побічних ефектів. Порушення з боку нервової системи: Часто – запаморочення (1,3%); нечасто – головний біль; рідко - непритомність. Порушення з боку серця: Нечасто – відчуття серцебиття; частота не відома - фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія та задишка. Порушення з боку судин: нечасто – постуральна гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – риніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – запор, діарея, нудота, блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто - висипання, свербіж, кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – мультиформна еритема, ексфоліативний набряк. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Часто – порушення еякуляції; дуже рідко – пріапізм. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – астенія. Інші: Нечасто – астенія; частота невідома - описані випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) під час операції з приводу катаракти та глаукоми у пацієнтів, які приймали тамсулозин.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні препарату Тамсулозин Канон разом з атенололом, еналаприлом або ніфедипіном взаємодії виявлено не було. При одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі крові, а з фуросемідом – зниження концентрації, однак це не вимагає зміни дози Тамсулозину Канон, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. Одночасне призначення тамсулозину із сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може призвести до збільшення концентрації тамсулозину. Одночасне призначення з кетоконазолом (сильний інгібітор CYP3A4) призводило до збільшення AUC та Cmax тамсулозину у 2,8 та 2,2 рази відповідно. Тамсулозин не слід застосовувати у комбінації із сильними інгібіторами CYP3A4 у пацієнтів з порушенням метаболізму ізоферменту CYP2D6. Препарат слід використовувати з обережністю у комбінації із сильними та помірними інгібіторами CYP3A4. Одночасне призначення тамсулозину та пароксетину, сильного інгібітору CYP2D6, призводило до збільшення Cmax та AUC тамсулозину в 1,3 та 1,6 рази відповідно, однак це збільшення визнано клінічно незначущим. Одночасне призначення інших антагоністів альфа-l-адренорецепторів може призвести до зниження артеріального тиску. При сумісному застосуванні тамсулозину з інгібіторами холінестерази, алпростадіолом, анестетиками, діуретиками, леводопою, міорелаксантами, нітратами, антидепресантами, бета-адреноблоакаторами, блокаторами повільних кальцієвих каналів та етанолом тиску можливий ризик.Спосіб застосування та дозиДорослі віком від 18 років, а також літні пацієнти. По 1 капсулі (0,4 мг) 1 раз на день. У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок. При нирковій недостатності, а також при легкій та помірній печінковій недостатності не потрібна корекція режиму дозування.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки гострого передозування тамсулозином. Проте, теоретично при передозуванні можливий розвиток гострого зниження артеріального тиску та компенсаторної тахікардії, у разі якої необхідне проведення симптоматичної терапії. АТ і частота серцевих скорочень можуть відновитися після прийняття людиною горизонтального становища. За відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові та, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Потрібно контролювати функцію нирок. Проведення гемодіалізу недоцільно, оскільки тамсулозин сильно пов'язаний із білками плазми. Для запобігання подальшому всмоктуванню препарату доцільно промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного, наприклад, магнію сульфату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при використанні інших альфа-1-адреноблокаторів, при лікуванні препаратом Тамсулозин Канон в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, яке іноді може призвести до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки зазначені симптоми не зникнуть. Перш ніж розпочати терапію тамсулозином, пацієнт повинен бути обстежений для того, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення простатичного специфічного антигену (ПСА). Є повідомлення про випадки розвитку тривалої ерекції та приапізму на фоні терапії альфа1-адреноблокаторами. У разі збереження ерекції протягом 4 годин слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо терапія приапізму не була проведена негайно, це може призвести до пошкодження тканин статевого члена та необоротної втрати потенції. Лікування препаратом Тамсулозин Канон пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну). У деяких пацієнтів, які приймали або раніше приймали тамсулозин під час проведення оперативних втручань з приводу катаракти або глаукоми, можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), який може призвести до ускладнень під час операції або післяопераційного періоду. Доцільність відміни терапії тамсулозином за 1-2 тижні до операції щодо катаракти чи глаукоми не доведена. Випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока мали місце у пацієнтів, які припинили прийом препарату, та у більш ранні терміни перед операцією. Не рекомендується розпочинати терапію тамсулозином у пацієнтів, яким запланована операція з приводу катаракти чи глаукоми. Під час передопераційного обстеження пацієнтів хірург та лікар-офтальмолог повинні враховувати,приймає чи приймав даний пацієнт тамсулозин. Це необхідно для підготовки до розвитку під час операції синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока. У разі розвитку ангіоневротичного набряку слід негайно припинити терапію препаратом. Повторне призначення тамсулозину протипоказане. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, у зв'язку з тим, що при прийомі тамсулозину можливий розвиток запаморочення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт - 1000 мл: Активні компоненти: Звіробою трави - 250 г; Золотарника канадської трави – 250 г; Солодки коріння - 250 г; Ехінацеї пурпурової кореневищ з корінням - 250 г; Етанол (спирт етиловий) 50% - достатня кількість до отримання 1000 мл препарату. По 50 або 100 мл у флакони темного скла, укомплектовані мірними склянками з полімерних матеріалів. По 50 або 100 мл у флакони-крапельниці темного скла, закупорені поліетиленовими пробками-крапельницями. По 50 або 100 мл у флаконах темного скла з ковпачком-дозатором. Кожен флакон, флакон з ковпачком-дозатором або флакон-крапельницю з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.>Опис лікарської формиРідина коричневого кольору з червоним відтінком, з характерним запахом. При зберіганні допускається поява осаду.Фармакотерапевтична групаПростатит хронічного засобу лікування рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має виражену простатотропну дію за рахунок протизапального, аналгетичного, бактеріостатичного (стафілококи, ентерококи) ефекту. ПростаНорм® покращує мікроциркуляцію тканин передміхурової залози, показники еякуляту (в т.ч. рухливість сперматозоїдів) при патозооспермії та секрету передміхурової залози на ґрунті хронічного простатиту; нормалізує сечовипускання.Показання до застосуванняХронічний простатит, безпліддя (патозооспермія) внаслідок хронічного простатиту (в комплексній терапії), протизапальний та нормалізуючий сечовипускання засіб.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів, гломерулонефрит. З обережністю: при захворюваннях, для лікування яких не рекомендується використання імуностимулюючих засобів (препарат містить екстракт ехінацеї).Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісності з лікарськими засобами інших груп не виявлено. Лікування може поєднуватися із застосуванням біогенних стимуляторів, вітамінів, антибактеріальних препаратів, масажем передміхурової залози та фізіотерапевтичними процедурами.Спосіб застосування та дозиВсередину по 1/2 чайній ложці (2,5 мл або 40 крапель), розведених у 50 мл води, 3 десь у день 30 хвилин до їжі чи через 40 хвилин після їжі. Курс лікування – до 4-6 тижнів. Проведення повторного курсу лікування можливе після консультації з лікарем. Застосування у дітей Ефективність та безпека ПростаНорму® в осіб віком до 18 років не досліджена.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМаксимальна разова доза містить близько 0,7 г абсолютного спирту. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до керування транспортними засобами та механізмами, а також заняттям іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка – 1 табл. містить: Діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид 400 мкг; Допоміжні речовини: гіпромелоза (гідроксиметилцелюлоза) 41.25 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) 0.625 мг, целюлоза мікрокристалічна 82.1 мг, магнію стеарат 0.625 мг; склад оболонки: Опадрай II – серія 85 (спирт полівініловий частково гідролізований, макрогол 3350, тальк, титану діоксид, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, заліза оксид чорний) 3 мг. Форма випуску: 30 таблеток у блістерах у картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою від жовтого до коричнево-жовтого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі видно два шари.Фармакотерапевтична групаТамсулозин є специфічним блокатором постсинаптичних альфа-адренорецепторів, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри. Блокада альфа-адренорецепторів тамсулозином призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини уретри та покращення відтоку сечі. Одночасно зменшуються як симптоми спорожнення, так і симптоми наповнення, зумовлені підвищеним тонусом гладкої мускулатури та детрузорною гіперактивністю при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Здатність тамсулозину впливати на альфа A підтип адренорецепторів у 20 разів перевищує його здатність взаємодіяти з альфа B підтипом адренорецепторів, які розташовані у гладких м'язах судин. Завдяки своїй високій селективності тамсулозин не викликає клінічно значущого зниження системного АТ як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів з нормальним вихідним АТ.ФармакокінетикаТамсулозин добре всмоктується в кишечнику і має майже 100% біодоступність. Всмоктування тамсулозину дещо сповільнюється після їди. Одинаковий рівень всмоктування може бути досягнутий у тому випадку, якщо пацієнт щоразу приймає препарат після звичайного сніданку. Тамсулозин характеризується лінійною кінетикою. Після одноразового прийому внутрішньо 0.4 мг препарату його Cmax досягається через 6 год. Після багаторазового прийому внутрішньо 0.4 мг на день Css досягається до 5 дня, при цьому її значення приблизно на 2/3 вище за значення цього параметра після прийому одноразової дози. Зв'язування з білками плазми – 99%, Vd невеликий (близько 0.2 л/кг). Тамсулозин повільно метаболізується у печінці з утворенням менш активних метаболітів. Більшість тамсулозину представлена ​​у плазмі крові у незміненій формі. В експерименті виявлено здатність тамсулозину трохи індукувати активність мікросомальних ферментів печінки. При незначному та помірному ступені печінкової недостатності не потрібна корекція режиму дозування. Тамсулозин та його метаболіти головним чином виводяться із сечею, при цьому приблизно близько 9% препарату виділяється у незміненому вигляді. T1/2 препарату при одноразовому прийомі 0.4 мг після їди становить 10 годин, при багаторазовому - 13 годин. необхідно проводити з обережністю.ІнструкціяВсередину після сніданку запиваючи водою. Таблетку рекомендується розжовувати, т.к. це може спричинити швидкість вивільнення препарату.Показання до застосуванняЛікування дизуричних розладів при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняортостатична гіпотензія (в т.ч. в анамнезі); виражена печінкова недостатність; підвищена чутливість до тамсулозину або до будь-якого іншого компонента препарату. З обережністю: хронічна ниркова недостатність (КК нижче 10 мл/хв).Побічна діяЧастота побічних ефектів, що розвиваються при прийомі тамсулозину, класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0.1%, але менше 1%; рідко – не менше 0.01%, але менше 0.1%; дуже рідко – менше 0.01%, включаючи окремі повідомлення. Рідко - запаморочення, ретроградна еякуляція, дуже рідко - ортостатична гіпотензія, тахікардія/серцебиття, астенія, головний біль, нудота, блювання, діарея, запор, реакції підвищеної чутливості - висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк.Взаємодія з лікарськими засобамиПри призначенні тамсулозину разом з атенололом, еналаприлом або ніфедипіном взаємодій не було виявлено. При одночасному застосуванні тамсулозину з циметидином відмічено деяке підвищення концентрації тамсулозину в плазмі крові, а з фуросемідом – зниження концентрації, однак це не потребує зміни дози Тамсулозину ретард, оскільки концентрація препарату залишається в межах нормального діапазону. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. У свою чергу, тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Диклофенак та варфарин можуть збільшувати швидкість виведення тамсулозину. Одночасне призначення інших антагоністів альфа1-адренорецепторів може призвести до зниження артеріального тиску.Спосіб застосування та дозиПриймають 1 таб. пролонгованої дії, покритої плівковою оболонкою (0.4 мг), 1 раз на добу.ПередозуванняНемає повідомлень про випадки гострого передозування тамсулозином. Проте, теоретично при передозуванні можливий розвиток гострого зниження артеріального тиску та компенсаторної тахікардії, у разі якої необхідне проведення симптоматичної терапії. АТ і частота серцевих скорочень можуть відновитися після прийняття людиною горизонтального становища. За відсутності ефекту можна застосувати засоби, що збільшують об'єм циркулюючої крові та, якщо необхідно, судинозвужувальні засоби. Потрібно контролювати функцію нирок. Малоймовірно, що діаліз буде ефективним, т.к. тамсулозин сильно пов'язаний із білками плазми. Для запобігання подальшому всмоктування препарату доцільно промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного, наприклад, натрію сульфату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при використанні інших альфа-адреноблокаторів, при лікуванні препаратом Тамсулозин ретард в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, яке іноді може призвести до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки ознаки не зникнуть. При оперативних втручаннях щодо катаракти на фоні прийому препарату можливий розвиток синдрому інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці), що необхідно враховувати хірургу для передопераційної підготовки пацієнта та при проведенні операції. Перш ніж розпочати терапію препаратом Тамсулозин ретард, пацієнт повинен бути обстежений для того, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і ДГПЗ. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження та, якщо потрібно, визначення простатичного специфічного антигену. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, у зв'язку з тим, що можливий розвиток запаморочення.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: тамсулозин гідрохлорид пелети 0,15% - 267 мг, що містять тамсулозин гідрохлорид - 0,4 мг. Допоміжні речовини пелет: Сахароза - 143,36 мг, крохмаль - 95,58 мг, етилцелюлоза - 3,74 мг, гіпромелоза - 2,56 мг, повідон К-30 - 1,5 мг, коповідон (пласдон S-630 ) – 2,54 мг, гіпромелози фталат – 10,4 мг, цетиловий спирт – 1,0 мг, діетилфталат – 0,35 мг, тальк – 5,47 мг. 30 шт. в упаковці.Опис лікарської формиЖелатинові капсули №2 з білим корпусом, світло-зеленою кришкою. Вміст капсул - білі або майже білі сферичні пелети.Фармакотерапевтична групаВиборче і конкурентно блокує постсинаптичні альфа 1а-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичної частини сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення сечовивідних шляхів, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Терапевтичний ефект настає через 2 тижні від початку лікування. Тропізм до альфа1а-адренорецепторів, розташованих у сечовому міхурі, у 20 разів перевершує його здатність взаємодіяти з альфа 1b-адренорецепторами, які розташовані, у гладких м'язах судин. Завдяки такій високій селективності,не викликає будь-якого клінічно значущого зниження системного артеріального тиску як у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, так і у пацієнтів із нормальним вихідним артеріальним тиском.ФармакокінетикаАбсорбція висока (більше 90%). Максимальна концентрація в плазмі після одноразового внутрішнього прийому 0,4 мг досягається через 6 год. Зв'язок з білками плазми 94-99%. Об'єм розподілу незначний – 0,2 л/кг. Повільно метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів. Більшість присутній у крові у незміненому вигляді. Виводиться нирками (4-9% у незміненому вигляді). Період напіввиведення -10-12 год.Клінічна фармакологіяАльфа-адреноблокатори.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози (лікування дизуричних розладів).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тамсулозину чи іншого компонента препарату. Вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПрепарат не застосовується у жінок.Побічна діяГоловний біль, запаморочення, астенія, порушення сну (сонливість або безсоння), ретроградна еякуляція, зниження лібідо, пріапізм, біль у спині, риніт; ортостатична гіпотензія, непритомність, тахікардія, відчуття серцебиття, біль у грудній клітці; нудота, блювання, запор чи діарея; алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк).Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату з циметидином відзначається підвищення концентрації тамсулозину у плазмі крові, а з фуросемідом – знижується. Диклофенак та непрямі антикоагулянти дещо збільшують швидкість виведення тамсулозину. Діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптйлін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі людини in vitro. Тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону. У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму з амітриптіліном, сальбутамолом, глібенкламідом та фінастеридом. Інші альфа 1-адреноблокатори, інгібітори ацетилхолінестерази, алпростадил, анестетики, діуретики, леводопа, антидепресанти, бета-адреноблокатори, блокатори "повільних" кальцієвих каналів, нітрати та етанол можуть посилювати ефект гіпотензії.Спосіб застосування та дозиВсередину по 0,4 мг на добу, запиваючи достатньою кількістю води. Капсули приймають повністю, не розжовуючи, після першого їди.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску тахікардія. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля або осмотичного проносного (натрію сульфату), симптоматична терапія (горизонтальне становище пацієнта, лікарські засоби, що збільшують об'єм циркульованої крові, судинозвужуючі лікарські засоби), контроль функції нирок. Діаліз є малоефективним (інтенсивно зв'язується з білками плазми).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при використанні інших альфа 1-адреноблокаторів, при лікуванні препаратом в окремих випадках може спостерігатися зниження артеріального тиску, що може призвести до непритомного стану. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти, і залишатися в цьому положенні доти, доки ознаки не зникнуть. Перш ніж розпочати терапію препаратом, пацієнт повинен бути обстежений, щоб виключити наявність інших захворювань, які можуть викликати такі ж симптоми, як і доброякісна гіперплазія простати. Перед початком лікування та регулярно під час терапії має виконуватися пальцеве ректальне обстеження і, якщо потрібно, визначення специфічного антигену простати (PSA). У хворих із порушенням функції нирок зміни режиму дозування не потрібно.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії ректальні - 1 супп.: олія насіння гарбуза - 500 мг, олія какао. Упаковки осередкові контурні 5 шт, пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули м'які, желатинові, овальної форми, з поздовжнім швом. Масло для прийому внутрішньо у вигляді маслянистої рідини від зеленувато-коричневого до червоно-коричневого кольору з характерним запахом; допускається наявність осаду. Супозиторії ректальні від світло-зеленого до темно-зеленого кольору, циліндричні, із загостреним або закругленим кінцем.Фармакотерапевтична групаФітопрепарат з гепатопротекторною, жовчогінною, антиоксидантною та протизапальною дією.ФармакокінетикаДія препарату Тиквеол є сукупною дією його компонентів, тому проведення кінетичних спостережень неможливо; всі разом компоненти не можуть бути простежені за допомогою маркерів або біодосліджень. З цієї причини неможливо виявити і метаболіти препарату.ФармакодинамікаКомплексний препарат, що містить біологічно активні речовини, які одержують з насіння гарбуза. Високий вміст токоферолів (альфа-, бета-, гамма-, сигма-ізомери) і каротиноїдів має виражену антиоксидантну дію, що пригнічує процеси перекисного окиснення ліпідів у біологічних мембранах. Есенціальні фосфоліпіди мають гепатопротекторну дію, сприяють відновленню клітинної мембрани гепатоцитів, її структури та функції. Есенціальні жирні кислоти беруть участь у ліпідному обміні, у регуляції обміну холестерину та тригліцеридів, у метаболізмі арахідонової кислоти (як біохімічного попередника простагландинів). Сумарна сукупність фармакологічних властивостей біологічно активних речовин у препараті Тиквеол визначає його протизапальну та цитопротекторну дію при місцевому застосуванні. Тиквеол покращує функціональний стан жовчовивідних шляхів, змінюючи хімічний склад жовчі, має легку жовчогінну дію, зменшує запальні явища в епітелії жовчовивідної системи. Тиквеол, володіючи антиандрогенними властивостями, знижує проліферацію клітин передміхурової залози, нормалізує її функцію за рахунок покращення мікроциркуляції та протизапальної дії.Показання до застосуванняДля прийому всередину: цироз печінки; хронічний гепатит; жирова дегенерація печінки; інфекційний гепатит; токсичні ураження печінки (лікарськими засобами, промисловими отрутами, алкоголем); холецистит (некалькульозний); холестаз; дискінезія жовчовивідних шляхів; гастрит; коліт, ентероколіт (неінфекційний генез); геморой; атеросклероз; простатит; доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Для ректального застосування: хронічний простатит; доброякісна гіперплазія передміхурової залози І-ІІ стадії з супутнім простатитом. Для зовнішнього та місцевого застосування: герпес; дерматит; псоріаз; екзема; опіки та опікова хвороба; ерозія шийки матки; кольпіт, ендоцервіцит; захворювання пародонту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяКлінічні дані про ефективність та безпеку застосування Тиквеолу при вагітності та в період лактації відсутні.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – диспепсія, діарея. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе виявлено клінічно значущої взаємодії препарату Тиквеол з іншими лікарськими засобами. Антациди знижують всмоктування препарату, тому їх одночасний прийом не рекомендується.Спосіб застосування та дозиСупозиторій звільняють від упаковки і вводять у пряму кишку після дефекації або клізми по 1 супозиторію 1-2 рази на добу. Курс лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози - від 1 до 3 місяців, або короткі курси по 10 - 15 днів протягом 6 місяців. При лікуванні геморою по 1 супозиторію 1-2 рази на день від 10 днів до 1 місяця.ПередозуванняСимптоми: діарея. Лікування: необхідно зменшити дозу препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі розвитку побічних ефектів необхідно зменшити дозу препарату. Тиквеол застосовують як у вигляді монотерапії, так і у складі комплексної терапії. Препарат сумісний із будь-якими харчовими продуктами. При запальних та дегенеративних процесах слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту рекомендують приймати тиквеол у формі олії, слід уникати прийому препарату у формі капсул. Використання у педіатрії Клінічні дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату у дітей відсутні. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем, механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: доксазозину мезилату у перерахунку на доксазозин – 2 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 27,5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 85,2743 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) – 2,4 мг, магнію стеарат – 1,2 мг, натрію лаурилсульфат – 1,2 мг. По 10, 14 або 15 таблеток у контурну коміркову упаковку. 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток, 1 контурна коміркова упаковка по 14 таблеток, 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки від білого до білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАльфа 1 – адреноблокатор.ФармакокінетикаПісля вживання в терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується, абсорбція - 80-90% (одночасний прийом їжі уповільнює всмоктування на 1 год.). Максимальна концентрація у плазмі крові створюється через 3 год. При вечірньому прийомі час досягнення максимальної концентрації подовжується до 5 год. Біодоступність – 60-70% (пресистемний. метаболізм). Зв'язок із білками плазми крові – близько 98%. Виведення з плазми відбувається в 2 фази, з кінцевим періодом напіввиведення 19-22 години, що дозволяє приймати препарат один раз на добу. Доксазозин інтенсивно метаболізується в печінці шляхом диметилування та гідроксилування. У пацієнтів з порушеною функцією печінки, а також прийому препаратів, здатних змінювати "печінковий" метаболізм, може порушуватися процес біотрансформації препарату. Основне виведення через кишечник (63-65% у вигляді метаболітів та близько 5% - у незмінному вигляді). Нирками виводиться 10%. Дослідження фармакокінетики доксазозину у літніх хворих та у хворих із захворюваннями нирок не виявили суттєвих фармакокінетичних відмінностей.ФармакодинамікаДоксазозин є селективним конкурентним блокатором постсинаптичних альфа1-адренорецепторів (спорідненість до альфа1-рецепторів у 600 разів вище, ніж до альфа2), знижує загальний периферичний судинний опір, попереджає вазоконстрикцію, що викликається катехоламінами, що в розвитку рефлекторної тахікардії Знижує перед- та постнавантаження. Після одноразового прийому внутрішньо зниження артеріального тиску розвивається поступово, максимальний ефект розвивається через 2-6 годин і зберігається протягом 24 годин. У хворих на артеріальну гіпертензію АТ при лікуванні препаратом було однаково в положенні "стоячи" і "лежачи". Ефективний при артеріальній гіпертензії; у тому числі, що супроводжується метаболічними порушеннями (ожиріння, зниження толерантності до глюкози). Знижує ризик розвитку ішемічну хворобу серця. Прийом препарату у пацієнтів із нормальним рівнем АТ не супроводжується зниженням АТ. При тривалому застосуванні доксазозину у хворих розвивається толерантність. У період лікування доксазозином спостерігається зниження концентрації у плазмі тригліцеридів, загального холестерину. Одночасно відзначається деяке зростання (на 4 -13%) коефіцієнта ліпопротеїдів високої густини/загальний холестерин. При тривалому лікуванні доксазозином спостерігається регресія гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів та підвищення вмісту у тканинах активності плазміногену. У зв'язку з тим, що доксазозин блокує альфа1-адренорецептори, розташовані в стромі та капсулі передміхурової залози та в шийці сечового міхура, відбувається зниження опору та тиску в сечівнику, зменшення опору внутрішнього сфінктера.Тому застосування доксазозину у хворих з симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) призводить до значного поліпшення показників уродінаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Чинить ефект у 66 - 71% хворих, початок дії - через 1-2 тижні лікування, максимум - після 14 тижнів, ефект зберігається протягом тривалого часу.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози: як за наявності артеріальної гіпертензії, і при нормальному рівні АТ. Артеріальна гіпертензія: у комбінації з іншими гіпотензивними засобами, такими як тіазидні діуретики, бета-адреноблокатори, блокатори "повільних" кальцієвих каналів (БМКК) або інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до доксазозину, інших похідних хіназоліну або будь-якого з допоміжних компонентів препарату. Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: У хворих з порушенням функції печінки, мітральним та аортальним стенозом, при схильності до артеріальної гіпотензії (ортостатичні порушення регуляції кровообігу).Вагітність та лактаціяДо цього часу досвід застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію під час вагітності та в період годування груддю недостатній. Тому, незважаючи на відсутність тератогенного та ембріотоксичного ефектів за даними експериментальних досліджень, Урокард може застосовуватися під час вагітності та в період годування груддю лише після ретельного зважування лікарем співвідношення користь/ризик для матері та ризику для плода/дитини.Побічна діяЧастота виникнення побічних ефектів характеризується часто (>1%), нечасто (>0,1% 0,01% Серцево-судинна система: часто – прискорене серцебиття, периферичні набряки; нечасто – ортостатична гіпотензія, непритомні стани – феномен “першої дози”, аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда. Центральна та периферична нервова система: часто – головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, порушення сну; нечасто - "кошмарні" сновидіння, дисфорія, погіршення пам'яті; рідко – депресія, парастезії. Органи почуттів: часто – порушення акомодації, фотофобія, порушення сльозовиділення, шум у вухах, порушення смакових відчуттів, рідко – нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт. Сечостатева система: часто – часте сечовипускання, затримка еякуляції; нечасто – дизурія; рідко – імпотенція, пріапізм. Інші: часто - астенія, біль у грудній клітці; нечасто – кашель, носові кровотечі, алопеція, м'язові болі, м'язова слабкість, суглобові болі, подагра, почервоніння шкіри обличчя; рідко – підвищене потовиділення, зниження температури тіла у пацієнтів похилого віку. При хірургічному лікуванні катаракти або на тлі попереднього лікування тамсулозином, у деяких пацієнтів може розвинутись синдром атонічної райдужної оболонки. Лабораторні показники: нечасто – гіпокаліємія; рідко – транзиторне підвищення активності ферментів печінки, гіпоглікемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – еритроцитопенія, уремія, креатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиДоксазозин посилює гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів (при використанні комбінації з ними потрібна корекція дози). Не відмічено несприятливої ​​взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-адреноблокаторів, БМКК, інгібіторів АПФ, антибактеріальних засобів, гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування, непрямих антикоагулянтів та урикозуричних засобів. Препарат не впливає на рівень зв'язування з білками плазми крові ді-, токсину, фенітоїну. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окиснення в печінці (етанол, барбітурати, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) можливе підвищення ефективності доксазозину, а з інгібіторами (циметидин) зниження. Нестероїдні протизапальні препарати (особливо індометацин), естрогени та симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивний ефект доксазозину. Усуваючи альфа-адреностимулюючі ефекти епінефрину, доксазозин може призводити до розвитку тахікардії та артеріальної гіпотензії. Супутнє застосування з похідними сульфонілпіперазину (селективними інгібіторами ФДЕ 5) такими як силденафіл, тадалафіл, варденафіл може призвести до розвитку гіпотензії.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати один раз на день (вранці або ввечері), незалежно від їди, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води. При лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози початкова доза - 1 мг/добу (1/2 таблетки по 2 мг) для того, щоб мінімізувати можливість розвитку ортостатичної гіпотензії та/або непритомності. При необхідності залежно від показників уродінаміки та наявності симптомів ДГПЗ збільшують дозу (з інтервалом 1-2 тижні) до 2-4 мг/добу. Максимально допустимою дозою є 8 мг на добу. Рекомендована підтримуюча доза – 2-4 мг/добу. При лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію початкова доза препарату становить 1 мг (1/2 таблетки по 2 мг) на добу перед сном. Після прийому першої дози хворий повинен перебувати у ліжку протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену "першої дози", особливо вираженої на тлі попереднього прийому діуретиків. При недостатності терапевтичного ефекту добову дозу можна збільшити до 2 мг через 1-2 тижні. Надалі через кожні 1-2 тижні дозу можна збільшити на 2 мг. У переважної більшості хворих оптимальний терапевтичний ефект досягається при дозі 8 мг на добу. Максимальну добову дозу препарату 16 мг на добу перевищувати не можна. Після досягнення стійкого терапевтичного ефекту дозу зазвичай знижують (середня терапевтична доза при підтримуючій терапії зазвичай дорівнює 2-4 мг на добу). Урокард приймають довго. Тривалість лікування визначає лікар.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, іноді супроводжується непритомністю. Лікування: хворого необхідно помістити в горизонтальне положення, підняти ноги та провести заходи щодо заповнення об'єму циркулюючої крові. Симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобливу обережність необхідно виявляти при застосуванні препарату Урокард у хворих з порушеннями функції печінки, особливо у випадках, коли застосовують одночасно препарати, здатні змінювати "печінковий" метаболізм (наприклад, етанол, барбітурати, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти, циметидин). У випадках погіршення показників функціонального стану печінки препарат негайно скасовують. З метою запобігання ортостатичних реакцій хворі повинні уникати несподіваних та різких змін положення тіла (перехід із положення "лежачи" в положення "СТОЯ"). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з тим, що препарат Урокард здатний викликати ортостатичні реакції на початку лікування або в період підвищення доз, хворим доцільно утримуватися від усіх потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема від керування автотранспортом, іншими транспортними засобами та механізмами. Прийом алкоголю здатний посилювати небажані реакції.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 8 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 264.8 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 18 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10) – 52 мг, натрію лаурилсульфат – 3.6 мг, магнію стеарат – 3.6 мг; Склад желатинової капсули: желатин – 98 мг, титану діоксид – 2 мг. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, розмір №0; вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 8 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 264.8 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 18 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10) – 52 мг, натрію лаурилсульфат – 3.6 мг, магнію стеарат – 3.6 мг; Склад желатинової капсули: желатин – 98 мг, титану діоксид – 2 мг. 5 штук. - Упаковки осередкові контурні - Пачки картонні. 10 шт. - Упаковки осередкові контурні - Пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, розмір №0; вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: простати екстракт – 100 мг (у перерахунку на водорозчинні пептиди – 20 мг); допоміжні речовини: сахароза, лактози моногідрат, кальцію стеарат, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна; склад оболонки: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1], титану діоксид, тальк, триетилцитрат, кремнію діоксид колоїдний, натрію гідрокарбонат, натрію лаурилсульфат, індигокармін. Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, 20 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної або полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1, 2, 3 або 6 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування лікарського засобу в пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки від блакитного до світло-синього кольору, круглі, двоопуклі, допускається наявність вкраплень.Фармакотерапевтична групаПростатит хронічного засобу лікування.ФармакодинамікаВітапрост® має органотропну дію на передміхурову залозу. Зменшує рівень набряку, лейкоцитарної інфільтрації передміхурової залози, нормалізує секреторну функцію епітеліальних клітин, збільшує число лецитинових зерен у секреті ацинусів, стимулює м'язовий тонус сечового міхура. Покращує мікроциркуляцію у передміхуровій залозі за рахунок зменшення тромбоутворення, антиагрегантної активності, перешкоджає розвитку тромбозу венул у передміхуровій залозі. На підставі даних клінічних досліджень доведено, що Вітапрост помірно зменшує обсяг передміхурової залози. Препарат зменшує вираженість обструктивної та ірритативної симптоматики при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, що виявляється у збільшенні максимальної та середньої об'ємних швидкостей потоку сечі та зменшенні обсягу залишкової сечі. Дані клінічних досліджень довели, що застосування препарату Вітапрост зменшує ймовірність розвитку загострень хронічного абактеріального простатиту, не викликає змін показників клінічного та біохімічного аналізу крові, загального аналізу сечі. Ефективність застосування препарату Вітапрост для профілактики загострень хронічного абактеріального простатиту за оцінками лікарів-дослідників становить 97,5%. Вітапрост® нормалізує параметри секрету передміхурової залози та еякуляту. Зменшує біль та дискомфорт, спричинені простатитом, усуває дизуричні явища, покращує копулятивну функцію.Показання до застосуванняХронічний бактеріальний простатит. Профілактика загострень хронічного абактеріального простатиту. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Стан до і після оперативних втручань на передміхуровій залозі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату. Дефіцит лактази, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість лактози, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу та сахарозу).Побічна діяВкрай рідко – алергічні реакції. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкщо Ви приймаєте будь-які інші препарати, перед початком лікування слід проконсультуватися з лікарем. Випадки взаємодії чи несумісності з іншими лікарськими засобами не описані.Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці 2 рази на день. Тривалість курсу лікування препаратом Вітапрост при доброякісній гіперплазії передміхурової залози – не менше 30 днів, при хронічному простатиті – не менше 10 днів. Для профілактики загострень хронічного простатиту застосовують по 1 таблетці 2 десь у день протягом щонайменше 30 днів – 1-2 десь у рік.ПередозуванняПро випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування хронічного простатиту та станів до та після оперативних втручань на передміхуровій залозі має бути комплексним, що передбачає поряд із призначенням таблеток Вітапрост застосування інших груп лікарських препаратів та немедикаментозних методів лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОдин супозиторій містить: діюча речовина: простати екстракт – 100 мг у перерахунку на водорозчинні пептиди – 20 мг; допоміжні речовини: жир твердий (Вітепсол, марки H 15, W 35; Суппосир, марки NA 15, NAS 50) - достатня кількість до отримання супозиторію масою 1,25 г. Супозиторії ректальні 20 мг. 5 супозиторіїв у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної ламінованої поліетиленом. Одну або дві контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування лікарського препарату в пачку з картону.Опис лікарської формиСупозиторії ректальніХарактеристикаСупозиторії торпедоподібної форми білого з жовтуватим, кремуватим або сіруватим відтінком кольору. Допускається поява білого нальоту на поверхні супозиторію та наявність на зрізі повітряного стрижня та лійкоподібного заглиблення.Фармакотерапевтична групаВітапрост® Форте має органотропну дію на передміхурову залозу. Зменшує рівень набряку, лейкоцитарної інфільтрації передміхурової залози, нормалізує секреторну функцію епітеліальних клітин, збільшує число лецитинових зерен у секреті ацинусів, стимулює м'язовий тонус сечового міхура. Покращує мікроциркуляцію у передміхуровій залозі за рахунок зменшення тромбоутворення, антиагрегантної активності, перешкоджає розвитку тромбозу венул у передміхуровій залозі. На підставі даних клінічних досліджень доведено, що Вітапрост® Форте помірно зменшує обсяг передміхурової залози. Препарат зменшує вираженість обструктивної та ірритативної симптоматики при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, що виявляється у збільшенні максимальної та середньої об'ємних швидкостей потоку сечі та зменшенні обсягу залишкової сечі. Вітапрост® Форте покращує мікроциркуляцію крові в стінці сечового міхура за рахунок розширення неушкоджених судин (ефект вазодилатації), цим сприяє відновленню доставки кисню до тканин, що зазнають гіпоксії, що стимулює фізіологічну репарацію. Чинить протизапальну дію за рахунок поліпшення процесів трофіки стінки сечового міхура та стимуляції регенераторних процесів. Активація органного кровотоку сприяє покращенню адаптаційної та скорочувальної активності детрузора, збільшуючи ємність сечового міхура. Зниженням ішемії детрузора можна пояснити виражене зниження гіперактивності сечового міхура, яке триває після закінчення застосування Вітапрост® Форте. Вітапрост® Форте сприяє нормалізації параметрів передміхурової залози та еякуляту. Зменшує біль та дискомфорт, усуває дизуричні явища, покращує копулятивну функцію.ФармакокінетикаЯк пептидний препарат розщеплюється клітинними протеазами до амінокислот. Кумулятивної дії немає.ФармакодинамікаВітапрост® Форте має органотропну дію на передміхурову залозу. Зменшує рівень набряку, лейкоцитарної інфільтрації передміхурової залози, нормалізує секреторну функцію епітеліальних клітин, збільшує число лецитинових зерен у секреті ацинусів, стимулює м'язовий тонус сечового міхура. Покращує мікроциркуляцію у передміхуровій залозі за рахунок зменшення тромбоутворення, антиагрегантної активності, перешкоджає розвитку тромбозу венул у передміхуровій залозі. Вітапрост® Форте нормалізує параметри передміхурової залози та еякуляту. Зменшує біль та дискомфорт, усуває дизуричні явища, покращує копулятивну функцію. Препарат має протизапальну та антиагрегаційну дію, стимулює м'язи сечового міхура. Діючі речовини екстракту простати відносять до групи пептидних біорегуляторів - цитомедин. Ці лікарські речовини є пептиди з молекулярною масою від 1 до 10 кДа. Низькомолекулярні пептиди пара- або аутокринної природи виконують функцію трансспецифічних внутрішньо-і міжклітинних месенджерів. Пептиди передміхурової залози зменшують час згортання крові та підвищують антиагрегаційну активність судинної стінки, покращують мікроциркуляцію крові, посилюють фібринолітичну активність крові, збільшують скорочувальну активність міоцитів детрузора in vivo, in vitro. Мають імуномодулюючу та імуностимулюючу дію, посилюють синтез антигістамінових та антисеротонінових антитіл. В основі застосування пептидних біорегуляторів при лікуванні хронічного простатиту знаходиться здатність цих препаратів відновлювати мікроциркуляцію, надавати непряму протизапальну дію за рахунок посилення синтезу антигістамінових та антисеротонінових антитіл, а також їх імуномодулюючу та імуностимулюючу дію. Лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози засноване на найважливішому біологічному ефекті цитомединів: органотропності, що дозволяє регулювати процеси диференціювання та функції клітин у тому органі, з якого вони виділені.Клінічна фармакологіяЗасіб лікування хронічного простатитуПоказання до застосуванняХронічний простатит (у складі комплексної терапії). Доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі, ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання та прискореного сечовипускання при неускладнених формах гіперактивності сечового міхура у жінок у клімактеричному та постклімактеричному періодах. Стан до і після оперативних втручань на передміхуровій залозі.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяЧасто – 1-10%; іноді – 0,1-1%; рідко – 0,01-0,1%; дуже рідко - менше 0,01%, включаючи окремі випадки. Дуже рідко – алергічні реакції. Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат може застосовуватись у комплексній терапії. Випадки взаємодії чи несумісності з іншими лікарськими засобами не описані.Спосіб застосування та дозиРектально. По 1 супозиторію після мимовільного спорожнення кишечника або очисної клізми 1 раз на день. Після введення бажано перебування пацієнта на ліжку протягом 30-40 хвилин. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Мінімальна тривалість курсу лікування препаратом Вітапрост® Форте при доброякісній гіперплазії передміхурової залози – 15 днів, при хронічному простатиті – 10 днів, при гіперактивному сечовому міхурі – 20 днів. За потреби можливе проведення повторних курсів. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Вітапрост® Форте не повідомлялося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активний компонент: ПростаНорм® екстракт сухий (одержуваний із суміші лікарської рослинної сировини: звіробою трави, золотарника канадської трави, солодки коренів, ехінацеї пурпурової кореневищ з корінням (1:1:1:1), з вмістом суми флавоноїдів у перерахунку на рутин 5 ) – 200 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 40,00 мг; лактоза – 149,98 мг; повідон К-30 - 4,00 мг; кремнію діоксид колоїдний – 2,02 мг; магнію стеарат – 4,00 мг; Оболонка: сахароза - 225,16 мг, тальк - 3,04 мг, кремнію діоксид колоїдний - 3,70 мг, титану діоксид - 4,75 мг, повідон низькомолекулярний К-17 - 3,56 мг, магнію гідроксикарбонат - 44,26 мг, барвник Тропеолін "о" – 0,02 мг, барвник Азорубін – 0,06 мг, капол 1400 – 0,45 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої або паперу пакувальної з поліетиленовим покриттям. По 30, 50 таблеток у банки світлозахисного скла з трикутним віночком, укупорені кришками, що натягуються з ущільнюючим елементом, або в банки полімерні для зберігання лікарських засобів та вітамінів типу БП-30-"Т" або в банки полімерні з контролем першого розтину та ам. Вільний простір у банках заповнюють ватою медичною гігроскопічною. Кожну банку або по 1, 2, 3, 6 або 9 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою від рожевого до рожево-червоного кольору, допускаються світлі вкраплення.Фармакотерапевтична групаПростатит хронічного засобу лікування рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має виражену простатотропну дію за рахунок протизапального, аналгетичного, бактеріостатичного (стафілококи, ентерококи) ефекту. ПростаНорм® покращує мікроциркуляцію тканин передміхурової залози, показники еякуляту (в т.ч. рухливість сперматозоїдів) при патозооспермії та секрету передміхурової залози на ґрунті хронічного простатиту; нормалізує сечовипускання.Показання до застосуванняХронічний простатит, безпліддя (патозооспермія) внаслідок хронічного простатиту (в комплексній терапії), протизапальний засіб, що нормалізує сечовипускання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гострий гломерулонефрит, непереносимість галактози та/або фруктози, дефіцит лактази та/або сахарази/ізомальтази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: При захворюваннях, для лікування яких не рекомендується використання імуностимулюючих засобів (препарат містить екстракт ехінацеї).Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісності з лікарськими засобами інших груп не виявлено. Лікування може поєднуватися із застосуванням біогенних стимуляторів, вітамінів, антибактеріальних препаратів, масажем передміхурової залози та фізіотерапевтичними процедурами.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 1-2 таблетки 3 рази на день за 30 хвилин до їди або через 40 хвилин після їди. Тривалість курсу лікування до 6-7 тижнів. Проведення повторного курсу лікування можливе після консультації з лікарем. Застосування у дітей Ефективність та безпека ПростаНорму® в осіб віком до 18 років не досліджена.ПередозуванняДо цього часу відомостей про випадки передозування при застосуванні препарату не надходило.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора).Умови відпустки з аптекБез рецепта

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 суп.: активна речовина: простати екстракт 100 мг у перерахунку на водорозчинні пептиди – 20 мг; допоміжна речовина: жир твердий (Вітепсол, марки Н 15, W 35; суппосир, марки NA 15, NAS 50) - достатня кількість до отримання супозиторію масою 1,25 г. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці. Одну або дві контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиСупозиторії білого з жовтуватим, кремуватим або сіруватим відтінком кольору, торпедоподібної форми. Допускається поява білого нальоту поверхні супозиторію.Фармакотерапевтична групаВітапрост®, Вітапрост® форте. Протизапальна, антиагрегаційна, органотропна дія на передміхурову залозу. Вітапрост плюс. Антибактеріальна, протизапальна, антиагрегаційна, органотропна дія на передміхурову залозу.ФармакодинамікаВітапрост®, Вітапрост® форте. Зменшує рівень набряку, лейкоцитарної інфільтрації передміхурової залози, нормалізує секреторну функцію епітеліальних клітин, збільшує число лецитинових зерен у секреті ацинусів, стимулює м'язовий тонус сечового міхура. Покращує мікроциркуляцію у передміхуровій залозі за рахунок зменшення тромбоутворення, антиагрегантної активності, перешкоджає розвитку тромбозу венул у передміхуровій залозі. На підставі клінічних досліджень доведено, що Вітапрост таблетки та Вітапрост форте зменшують обсяг передміхурової залози. Препарати зменшують вираженість обструктивної та ірритативної симптоматики при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, що виявляється у збільшенні максимальної та середньої об'ємних швидкостей потоку сечі та зменшенні обсягу залишкової сечі. Нормалізує параметри передміхурової залози та еякуляту. Зменшує біль та дискомфорт, спричинені простатитом, усуває дизуричні явища, покращує копулятивну функцію. Вітапрост плюс. Комбінований препарат має антимікробні та протизапальні властивості. Ломефлоксацин – бактерицидний засіб широкого спектра дії групи фторхінолонів. Впливає на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує надспіралізацію, утворює комплекс з її тетрамером (субодиниці гірази А2В2) і порушує транскрипцію та реплікацію ДНК, що призводить до загибелі мікробної клітини. Високо активний щодо грамнегативних аеробних мікроорганізмів: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Citrobacter diversus, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter cloacaee influenzam, influenza, phys. . Помірно чутливі до препарату - Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis,Serratia liquefaciens, Serratia marcescens, Mycobacterium tuberculosis, Chlamydia trachomatis, Hafnia alvei, Citrobacter freundii, Aeromonas hydrophila, Proteus mirabilis, Proteus stuartii, Providencia rettgeri, Providencia alcalifaciens, Klebіace, Стійкі до препарату - Streptococcus spp., Pseudomonas cepacia, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Mycoplasma hominis та анаеробні бактерії. На більшість мікроорганізмів діє низькі концентрації (концентрація, необхідна для придушення зростання 90% штамів, зазвичай не більше 1 мкг/мл).Klebsiella oxytoca, Klebsiella ozaenae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans. Стійкі до препарату - Streptococcus spp., Pseudomonas cepacia, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Mycoplasma hominis та анаеробні бактерії. На більшість мікроорганізмів діє низькі концентрації (концентрація, необхідна для придушення зростання 90% штамів, зазвичай не більше 1 мкг/мл).Klebsiella oxytoca, Klebsiella ozaenae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans. Стійкі до препарату - Streptococcus spp., Pseudomonas cepacia, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Mycoplasma hominis та анаеробні бактерії. На більшість мікроорганізмів діє низькі концентрації (концентрація, необхідна для придушення зростання 90% штамів, зазвичай не більше 1 мкг/мл). Резистентність розвивається рідко. Субстанція «Сампрост» (простати екстракт) зменшує рівень набряку, лейкоцитарної інфільтрації передміхурової залози, нормалізує секреторну функцію епітеліальних клітин, збільшує число лецитинових зерен у секреті ацинусів, стимулює м'язовий тонус сечового міхура. Зменшує тромбоутворення, має антиагрегантну активність, перешкоджає розвитку тромбозу венул у передміхуровій залозі. Нормалізує параметри простати та еякуляту. Зменшує біль та дискомфорт, покращує копулятивну функцію.Показання до застосуванняВітапрост ®  (суппозиторії ректальні) хронічний простатит; стани до та після оперативних втручань на передміхуровій залозі. Вітапрост ®  (пігулки, покриті оболонкою, розчинною в кишечнику) хронічний абактеріальний простатит; профілактика загострень хронічного абактеріального простатиту; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; стани до та після оперативних втручань на передміхуровій залозі. Вітапрост ®  форте хронічний простатит; доброякісна гіперплазія передміхурової залози; лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі, ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання та прискореного сечовипускання при неускладнених формах гіперактивності сечового міхура у жінок у клімактеричному та постклімактеричному періодах; стани до та після оперативних втручань на передміхуровій залозі. Вітапрост ®  Плюс гострий та хронічний бактеріальний простатит, спричинений чутливими мікроорганізмами, у т.ч. у поєднанні з іншими запальними захворюваннями сечостатевого тракту; стани до та після оперативного втручання на передміхуровій залозі.Протипоказання до застосуванняВітапрост ® Вітапрост ® форте - підвищена чутливість до компонентів препарату. Вітапрост ® Плюс - підвищена чутливість до компонентів препарату; вік до 18 років (період формування та зростання скелета). З обережністю: церебральний атеросклероз, епілепсія та інші захворювання ЦНС з епілептичним синдромом. Побічна діяВітапрост ® , Вітапрост ® форте Алергічні реакції (вкрай рідко). Вітапрост ® Плюс Побічні дії препарату Вітапрост Плюс пов'язані з наявністю в його складі антибіотика ломефлоксацину. Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, фотосенсибілізація, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона). З боку нервової системи: астенія, запаморочення, знервованість, тривожність. З боку травної системи: псевдомембранозний ентероколіт, дисбактеріоз, підвищення активності печінкових трансаміназ. З боку органів кровотворення та системи гемостазу: кровотечі з органів шлунково-кишкового тракту, тромбоцитопенія, підвищення фібринолізу, лімфаденопатія. З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, порушення ритму, міокардіопатія. Субстанція «Сампрост» (простати екстракт) дуже рідко викликає алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиВітапрост® плюс Підвищує активність пероральних антикоагулянтів та збільшує токсичність НПЗЗ. ЛЗ, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення препарату. Відсутня перехресна стійкість з пеніцилінами, цефалоспоринами, аміноглікозидами, котримоксазолом, метронідазолом.Спосіб застосування та дозиРектально. По 1 супозиторію після мимовільного спорожнення кишечника або очисної клізми 1 раз на день. Після введення бажано перебування пацієнта на ліжку протягом 30-40 хвилин. Тривалість курсу лікування визначає лікар. Мінімальна тривалість курсу лікування препаратом Вітапрост® Форте при доброякісній гіперплазії передміхурової залози – 15 днів, при хронічному простатиті – 10 днів, при гіперактивному сечовому міхурі – 20 днів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активний компонент: ПростаНорм® екстракт сухий (одержуваний із суміші лікарської рослинної сировини: звіробою трави, золотарника канадської трави, солодки коренів, ехінацеї пурпурової кореневищ з корінням (1:1:1:1), з вмістом суми флавоноїдів у перерахунку на рутин 5 ) – 200 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 40,00 мг; лактоза – 149,98 мг; повідон К-30 - 4,00 мг; кремнію діоксид колоїдний – 2,02 мг; магнію стеарат – 4,00 мг; Оболонка: сахароза - 225,16 мг, тальк - 3,04 мг, кремнію діоксид колоїдний - 3,70 мг, титану діоксид - 4,75 мг, повідон низькомолекулярний К-17 - 3,56 мг, магнію гідроксикарбонат - 44,26 мг, барвник Тропеолін "о" – 0,02 мг, барвник Азорубін – 0,06 мг, капол 1400 – 0,45 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої або паперу пакувальної з поліетиленовим покриттям. По 30, 50 таблеток у банки світлозахисного скла з трикутним віночком, укупорені кришками, що натягуються з ущільнюючим елементом, або в банки полімерні для зберігання лікарських засобів та вітамінів типу БП-30-"Т" або в банки полімерні з контролем першого розтину та ам. Вільний простір у банках заповнюють ватою медичною гігроскопічною. Кожну банку або по 1, 2, 3, 6 або 9 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою від рожевого до рожево-червоного кольору, допускаються світлі вкраплення.Фармакотерапевтична групаПростатит хронічного засобу лікування рослинного походження.ФармакодинамікаПрепарат має виражену простатотропну дію за рахунок протизапального, аналгетичного, бактеріостатичного (стафілококи, ентерококи) ефекту. ПростаНорм® покращує мікроциркуляцію тканин передміхурової залози, показники еякуляту (в т.ч. рухливість сперматозоїдів) при патозооспермії та секрету передміхурової залози на ґрунті хронічного простатиту; нормалізує сечовипускання.Показання до застосуванняХронічний простатит, безпліддя (патозооспермія) внаслідок хронічного простатиту (в комплексній терапії), протизапальний засіб, що нормалізує сечовипускання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гострий гломерулонефрит, непереносимість галактози та/або фруктози, дефіцит лактази та/або сахарази/ізомальтази, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: При захворюваннях, для лікування яких не рекомендується використання імуностимулюючих засобів (препарат містить екстракт ехінацеї).Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісності з лікарськими засобами інших груп не виявлено. Лікування може поєднуватися із застосуванням біогенних стимуляторів, вітамінів, антибактеріальних препаратів, масажем передміхурової залози та фізіотерапевтичними процедурами.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо по 1-2 таблетки 3 рази на день за 30 хвилин до їди або через 40 хвилин після їди. Тривалість курсу лікування до 6-7 тижнів. Проведення повторного курсу лікування можливе після консультації з лікарем. Застосування у дітей Ефективність та безпека ПростаНорму® в осіб віком до 18 років не досліджена.ПередозуванняДо цього часу відомостей про випадки передозування при застосуванні препарату не надходило.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з рухомими механізмами, робота диспетчера та оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему